Депозитна політика комерційного банку (на матеріалах АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)

Башинська, Анна Валеріївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7872
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Бережна, Леся Віталіївна	-
dc.contributor.author	Башинська, Анна Валеріївна	-
dc.date.accessioned	2026-03-11T20:19:39Z	-
dc.date.available	2026-03-11T20:19:39Z	-
dc.date.issued	2025-12	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7872	-
dc.description.abstract	Предметом дослідження є теоретичні основи, методичні засади та аналітичний інструментарій управління депозитною політикою комерційного банку. Об’єктом дослідження є депозитна діяльність банків в Україні, зокрема АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретичних підходів, а також обґрунтування практичних рекомендацій щодо напрямів підвищення ефективності депозитної політики банку. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити теоретичні основи формування депозитної політики комерційного банку, зокрема економічну сутність, функції та класифікацію банківських депозитів, а також їх роль у формуванні ресурсної бази банку; розглянути використання інноваційних продуктів та цифрових технологій у депозитній політиці; здійснити аналіз депозитної діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; проаналізувати зарубіжний досвід здійснення депозитної політики банківськими установами; розглянути перспективи розвитку депозитної політики в умовах фінансової глобалізації та діджиталізації сформувати та надати пропозиції щодо напрямів оптимізації депозитної політики АТ КБ «ПРИВАТБАНК». За результатами дослідження сформульовані пропозиції, щодо оптимізації депозитної політики, які передбачають впровадження комплексних заходів, спрямованих на диверсифікацію клієнтської бази, стимулювання строкових депозитів, персоналізацію умов, модернізацію процентної політики, запуск цільових депозитів, а також підвищення якості обслуговування та комунікацій з клієнтами. Одержані результати можуть бути використані з метою підвищення ефективності депозитної політики банківських установ та покращення їх конкурентних позицій на ринку фінансових послуг.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	банк	uk_UA
dc.subject	депозитна політика	uk_UA
dc.title	Депозитна політика комерційного банку (на матеріалах АТ КБ «ПРИВАТБАНК»)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Башинська А.В._КРМ.pdf Restricted Access		2.32 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НAУКИ УКРAЇНИ 
ЧЕРКAСЬКИЙ ДЕРЖAВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФAКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТA УПРAВЛІННЯ 
КAФЕДРA ФІНAНСІВ 
 
 Спеціaльність 
072 – Фінaнси, бaнківськa спрaвa, 
стрaхувaння та фондовий ринок,  
освітня прогрaмa «Фінaнси і 
кредит», освітній ступінь «магістр» 
деннa формa нaвчaння, 
2-й курс, групa ФКМ-24. 
 
 
 
КВAЛІФІКAЦІЙНA РОБОТA МAГІСТРA 
 
нa тему: ДЕПОЗИТНА ПОЛІТИКА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ 
(НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК») 
 
 
 
 
Студентки Башинської Анни Валеріївни        
(підпис) 
 
Нaуковий керівник к.е.н., доцент Бережна Леся Віталіївна     
   (вчене звaння, прізвище, ім’я, по бaтькові)    (підпис) 
 
 
 
 
 
 
Роботa допущенa до зaхисту в ЕК 
Зaвідувaч кaфедри фінaнсів  
    проф. Гончaренко І. Г.        . 
      
 (вчене звaння, прізвище тa ініціaли) (підпис) 
 
 
 
 
 
Черкaси 2025 р. 
ЧЕРКAСЬКИЙ ДЕРЖAВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФAКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТA УПРAВЛІННЯ  
КAФЕДРA ФІНAНСІВ  
Освітній ступінь мaгістр 
Спеціaльність 072 – Фінaнси, бaнківськa спрaвa, стрaхувaння  
та фондовий ринок 
освітня прогрaмa «Фінaнси і кредит» 
 
 
ЗAТВЕРДЖУЮ: 
Зaвідувaч кaфедри фінaнсів 
 
________________ проф. Ірина ГОНЧAРЕНКО 
 
 «_____» ________________2025 р. 
 
 
ЗAВДAННЯ 
НA КВAЛІФІКAЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА 
       Башинської Анни Валеріївни     
(прізвище, ім’я, по бaтькові) 
1. Темa роботи Депозитна політика комерційного банку (на матеріалах АТ КБ 
«ПРИВАТБАНК») 
 
Керівник роботи  Бережна Леся Віталіївна, к.е.н., доцент    
(прізвище, ім’я, по бaтькові, нaуковий ступінь, вчене звaння) 
зaтверджені нaкaзом вищого нaвчaльного зaклaду від 29.09.2025 р.  № 286/03-03 
2. Строк подання студенткою роботи «25» листопада 2025 р. 
3. Вихідні дані до роботи закони України, дані фінансової та управлінської 
звітності АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наукові публікації вітчизняних і 
зарубіжних авторів та відкриті дані офіційних веб-ресурсів.  
 
4. Зміст розрахунково пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування депозитної політики комерційного 
банку. 
РОЗДІЛ 2. Аналіз депозитної діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 
РОЗДІЛ 3. Напрями оптимізації та перспективи розвитку депозитної політики 
банку. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів) Структура зобов’язань банку, 2021-2025 рр. (млн грн). Структура 
зобов’язань банку, 2021-2025 рр. (%). Структура коштів клієнтів банка, 2021-
2025 рр. (млн грн). Структура коштів клієнтів банка, 2021-2025 рр. (%). 
Розподіл коштів клієнтів за галузями економіки (млн грн). Депозитні продукти 
АТ КБ «ПриватБанк» для фізичних осіб (депозитні ставки від 13.08.2025). 
Тарифи за вкладами. Депозитні продукти АТ КБ «ПриватБанк» для бізнесу 
(депозитні ставки від 13.08.2025). Економічний ефект від впровадження 
пропозицій 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи 
 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Бережна Л.В., к.е.н., доцент 01.09.2025 09.10.2025 
2 Бережна Л.В., к.е.н., доцент  10.10.2025 11.11.2025 
3 Бережна Л.В., к.е.н., доцент  12.11.2025 21.11.2025 
 
7. Дата видачі завдання «_01_» ___вересня___ 2025 р. 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
Строк 
№ Назва етапів 
виконання Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра 
етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. 
1 Складання попереднього плану 01.09.2025 виконано 
кваліфікаційної роботи. 
Опрацювання літературних джерел.  
2 30.09.2025 виконано 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка  
3 05.10.2025 виконано 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного 
4 розділу. Аналіз даних, необхідних 09.10.2025 виконано 
для написання аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.2025 виконано 
Доопрацювання аналітичного 
6 07.11.2025 виконано 
розділу. 
Підготовка та написання 
7 12.11.2025 виконано 
розрахункового розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.2025 виконано 
Доопрацювання розрахункового 
9 18.11.2025 виконано 
розділу. 
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.2025 виконано 
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.2025 виконано 
12 Доопрацювання роботи 23.11.2025 виконано 
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 24.11.2025 виконано 
Подання завершеної роботи на 
14 25.11.2025 виконано 
кафедру 
 
Студентка     __________________       Анна БАШИНСЬКА 
               (підпис)                                  (власне ім’я, прізвище) 
Керівник роботи      __________________       Леся БЕРЕЖНА 
              (підпис)                                  (власне ім’я, прізвище) 
Секретар ЕК     __________________       Ірина НАСТЕНКО  
(підпис)                                  (власне ім’я, прізвище) 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить 95 сторінку, 9 таблиць, список 
використаних джерел з 40 найменувань. 
 
ДЕПОЗИТНА ПОЛІТИКА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ  
(НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК») 
 
Предметом дослідження є теоретичні основи, методичні засади та 
аналітичний інструментарій управління депозитною політикою комерційного 
банку. 
Об’єктом дослідження є депозитна діяльність банків в Україні, зокрема 
АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретичних 
підходів, а також обґрунтування практичних рекомендацій щодо напрямів 
підвищення ефективності депозитної політики банку. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:  
̶ дослідити теоретичні основи формування депозитної політики 
комерційного банку, зокрема  економічну сутність, функції та класифікацію 
банківських депозитів, а також їх роль у формуванні ресурсної бази банку; 
̶ розглянути використання інноваційних продуктів та цифрових 
технологій у депозитній політиці; 
̶ здійснити аналіз депозитної діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;  
̶ проаналізувати зарубіжний досвід здійснення депозитної політики 
банківськими установами;  
̶ розглянути перспективи розвитку депозитної політики в умовах 
фінансової глобалізації та діджиталізації 
̶ сформувати та надати пропозиції щодо напрямів оптимізації 
депозитної політики АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції, щодо 
оптимізації депозитної політики, які передбачають впровадження комплексних 
заходів, спрямованих на диверсифікацію клієнтської бази, стимулювання 
строкових депозитів, персоналізацію умов, модернізацію процентної політики, 
запуск цільових депозитів, а також підвищення якості обслуговування та 
комунікацій з клієнтами. 
Одержані результати можуть бути використані з метою підвищення 
ефективності депозитної політики банківських установ та покращення їх 
конкурентних позицій на ринку фінансових послуг. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра – 2025 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра – 2025 
 
 
  Підпис студента ____________________  
Дата ______________________________ 
5 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП ..................................................................................................................... 6 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування депозитної політики комерційного 
банку  ........................................................................................................................ 9 
1.1. Економічна сутність та функції банківських депозитів. ........................... 9 
1.2. Класифікація депозитів та їх роль у формуванні ресурсної бази 
банку…………………………………………………………………………... 15 
1.3. Використання інноваційних продуктів та цифрових технологій у 
депозитній політиці. ........................................................................................... 19 
РОЗДІЛ 2. Аналіз депозитної діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ................ 28 
2.1. Організаційно-економічна характеристика акціонерного товариства. . 28 
2.2. Аналіз фінансових показників діяльності банку...................................... 35 
2.3. Аналіз депозитної діяльності банку в умовах воєнного стану. .............. 51 
РОЗДІЛ 3. Напрями оптимізації та перспективи розвитку депозитної 
політики банку ....................................................................................................... 64 
3.1. Зарубіжний досвід здійснення депозитної політики банківськими 
установами. ......................................................................................................... 64 
3.2 Перспективи розвитку депозитної політики в умовах фінансової 
глобалізації та діджиталізації. ........................................................................... 71 
3.3. Напрями оптимізації депозитної політики банку. ................................... 76 
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 88 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 92 
ДОДАТКИ .............................................................................................................. 96 
 
 
 
6 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми дослідження. Депозити є основним і 
найважливішим джерелом формування ресурсної бази комерційних банків. 
Від ефективності депозитної політики прямо залежить здатність банку 
підтримувати свою ліквідність, забезпечувати кредитування економіки та 
отримувати прибуток. В умовах фінансової нестабільності та високої 
конкуренції, вміння банку залучати та утримувати кошти вкладників є 
ключовим фактором його фінансової стійкості та конкурентоспроможності. 
В умовах нестабільного економічного середовища, інфляційних 
коливань та воєнного стану в Україні депозитна політика комерційних банків 
набуває особливої ваги. Саме депозитні операції є головним джерелом 
формування ресурсної бази банківської системи, що визначає можливості 
кредитування, інвестування та забезпечення фінансової стійкості банку. 
Раціональна депозитна політика сприяє підвищенню довіри населення до 
банківської системи, підтриманню ліквідності та стабільності грошового 
обігу в державі. 
Водночас сучасний етап розвитку банківського сектору 
характеризується посиленням конкуренції між фінансовими установами, 
зростанням ролі цифрових технологій, зміною поведінки вкладників та 
потребою у впровадженні інноваційних депозитних продуктів. Ці тенденції 
вимагають перегляду підходів до формування та реалізації депозитної 
політики, орієнтованої на клієнтоцентричність, гнучкість і технологічність. 
Дослідження депозитної політики АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є 
доцільним з огляду на те, що даний банк є системно важливим фінансовим 
інститутом України, який має значну частку на ринку депозитів фізичних та 
юридичних осіб, активно впроваджує цифрові рішення та інноваційні 
підходи до залучення клієнтів. Аналіз практики управління депозитним 
портфелем цього банку дозволяє визначити основні тенденції, проблеми та 
перспективи розвитку депозитної діяльності у сучасних умовах. 
7 
 
Дослідженню даної теми були присвячені праці таких науковців, як 
Бойко С., Жигар Н., Звірко А. О., Коваленко Д. І., Ковальчук С. С., 
Кушнір Ю. О., Матвійчук Н. М., Мельничук Н. Ю., Нікольчук Ю. М., 
Подплєтній В., Ситник Н. С., Тарасенко О., Фрадинський О. А., 
Яворська К. С. 
Мета і завдання роботи. Метою роботи є поглиблення теоретичних 
підходів, а також обґрунтування практичних рекомендацій щодо напрямів 
підвищення ефективності депозитної політики банку. 
Завдання дослідження: 
̶ дослідити теоретичні основи формування депозитної політики 
комерційного банку, зокрема  економічну сутність, функції та класифікацію 
банківських депозитів, а також їх роль у формуванні ресурсної бази банку; 
̶ розглянути використання інноваційних продуктів та цифрових 
технологій у депозитній політиці; 
̶ здійснити аналіз депозитної діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;  
̶ проаналізувати зарубіжний досвід здійснення депозитної політики 
банківськими установами;  
̶ розглянути перспективи розвитку депозитної політики в умовах 
фінансової глобалізації та діджиталізації 
̶ сформувати та надати пропозиції щодо напрямів оптимізації 
депозитної політики АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є депозитна 
діяльність банків в Україні, зокрема АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Предметом 
дослідження є теоретичні основи, методичні засади та аналітичний 
інструментарій управління депозитною політикою комерційного банку. 
Методологічна основа й інформаційна база дослідження. В основу 
роботи покладено метод системного підходу, який був використаний для 
вивчення економічних явищ та процесів. У дослідженні використано 
поєднання загальнонаукових та економіко-статистичних методів, зокрема 
аналіз і синтез для вивчення теоретичних засад депозитної політики та 
8 
 
узагальнення підходів до її формування, метод аналізу динаміки – для оцінки 
змін обсягів і темпів розвитку депозитного портфеля АТ КБ 
«ПРИВАТБАНК», а також структурний аналіз. Оцінка та аналіз депозитної 
діяльності банків та формулювання рекомендацій щодо її покращення 
здійснювалися за допомогою аналітичного методу. Для аналізу зарубіжного 
досвіду інвестиційної діяльності банків був використаний метод наукового 
узагальнення.  
Інформаційною базою дослідження стали Закони України, фінансова 
звітність АТ КБ «ПРИВАТБАНК», монографії і навчальні посібники, статті 
періодичних видань, матеріали офіційних сайтів Інтернет. 
Основні результати дослідження, теоретичне та практичне 
значення роботи, зв’язок з іншими актуальними процесами та 
проблемами, що стосуються сфери фінансів. В результаті роботи 
проведено аналіз депозитної політики АТ КБ «ПРИВАТБАНК», визначено 
структуру та динаміку депозитного портфеля. Виявлено сучасні тенденції 
розвитку депозитного ринку, зокрема зростання ролі цифрових каналів 
обслуговування. Розроблені рекомендації можуть бути використані банком 
для оптимізації депозитного портфеля, підвищення привабливості 
депозитних продуктів для різних категорій клієнтів та зміцнення фінансової 
стійкості установи.  
Короткий огляд структури роботи та її обсяг. Робота містить 
наступні структурні частини: вступ, три розділи, дев’ять підрозділів, 
висновок, список використаних джерел (40 найменувань) та 5 додатків. 
Загальний обсяг – 95 сторінок друкованого тексту. 
 
9 
 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування депозитної політики 
комерційного банку 
1.1. Економічна сутність та функції банківських депозитів. 
Функціонування сучасної банківської системи неможливе без 
ефективного управління депозитними операціями, які становлять основу 
формування ресурсної бази банку. Депозит є однією з найдавніших та 
водночас найбільш поширених форм залучення грошових коштів, що 
відображає економічні відносини між банком і вкладником щодо 
тимчасового передання коштів з метою їх збереження та отримання доходу. 
Вчені надають різну інтерпретацію терміну «депозит». Загалом, 
поняття «депозит» походить із латинської мови – від слова depositum, що 
означає «річ, залишена на зберігання», і утворене від дієслова deponere – 
«класти». 
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» 
вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті 
України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних 
рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або 
без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до 
законодавства України та умов договору [25]. 
В законі «Про затвердження Положення про порядок здійснення 
банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними 
сертифікатами банку» надане наступне визначення: «вкладна (депозитна) 
операція – операція банку із залучення грошових коштів або банківських 
металів від вкладника або для вкладника на вкладний (депозитний) рахунок 
вкладника в банку на договірних засадах, уключаючи видачу йому ощадного 
сертифіката» [26]. 
Суб’єктами депозитних операцій виступають, з одного боку, 
комерційні банки, які виконують роль позичальників, а з іншого – власники 
грошових ресурсів, які виконують роль кредиторів. 
10 
 
Об’єктом депозитних операцій є грошові кошти, розміщені у банку на 
визначених умовах відповідно до укладеного між сторонами договору. 
З економічного погляду депозитні операції відображають процес 
мобілізації тимчасово вільних коштів населення, підприємств та організацій і 
їх трансформацію в інвестиційні ресурси. Таким чином, банківські депозити 
виконують роль зв’язувальної ланки між заощадженнями та інвестиціями, 
забезпечуючи ефективний перерозподіл капіталу в економіці. 
Економічна сутність депозиту проявляється через його подвійну 
природу: з одного боку, депозит є зобов’язанням банку перед клієнтом 
(вкладником) щодо повернення залучених коштів і виплати доходу, з 
іншого – він є ресурсом банку, який використовується для кредитування, 
інвестування та здійснення інших активних операцій, що приносять 
прибуток. 
Важливими характеристиками депозиту є його поворотність, 
строковість та платність. Вкладник передає свої кошти банку тимчасово, 
очікуючи їх повернення після закінчення встановленого строку або за 
першою вимогою. Платність депозиту полягає у нарахуванні відсотка – 
грошової винагороди за надання банку права користування цими коштами. 
Слід зауважити, що у правовому полі депозитний договір є 
двосторонньою угодою, в якій банк виступає боржником, а вкладник – 
кредитором. Проте, на відміну від класичного кредиту, в якому позичальник 
вільно розпоряджається отриманими коштами, у разі розміщення клієнтом 
депозиту банк набуває права використовувати залучені ресурси, зберігаючи 
при цьому безумовне зобов’язання повернути їх у повному обсязі та у 
встановлений строк. 
Правова природа банківських депозитів, яка передбачає перехід коштів 
у власність банку з обов’язком їх повернення, створює унікальні юридичні 
відносини, базовані не лише на довірі, але й на чітко визначених правових 
нормах [32]. 
11 
 
В Україні для захисту прав вкладників існує фонд гарантування вкладів 
фізичних осіб. Його діяльність спрямована на гарантування повернення 
коштів вкладникам у разі неплатоспроможності банківських установ, що 
суттєво підвищує рівень довіри до фінансової системи. Механізм дії фонду 
дозволяє мінімізувати ризики для вкладників, забезпечуючи компенсацію в 
межах встановлених законом лімітів. У період воєнного стану та протягом 
трьох місяців після його припинення гарантоване повернення вкладів 
здійснюється у повному обсязі. Після зазначеного терміну гарантована сума 
вкладу становитиме 600 000 грн. 
Механізми гарантування вкладів включають не тільки прямі виплати 
компенсацій, але й низку регулятивних вимог до банків, зокрема, стосовно 
резервування коштів та здійснення ризик-менеджменту. Це дозволяє знизити 
ризики втрати коштів вкладниками та забезпечити більшу надійність 
банківських установ [32]. 
Варто зазначити, що з позиції банку депозити становлять основне 
джерело формування пасивів, тобто залучених коштів, на базі яких 
здійснюється фінансування активних операцій. Саме від обсягу, структури та 
стабільності депозитної бази залежить рівень ліквідності, платоспроможності 
та прибутковості банку. 
З позиції вкладника депозит виступає формою збереження і 
примноження капіталу з мінімальним ризиком, адже банківські вклади, як 
правило, гарантуються державою або системою страхування депозитів. Це 
забезпечує довіру населення до банківської системи і стимулює розвиток 
ринку заощаджень. 
Аналіз літературних джерел свідчить, що банківські депозити 
виконують низку фундаментальних функцій, які визначають їхню ключову 
роль як для окремих економічних суб’єктів, так і для фінансової системи та 
економіки загалом. 
По-перше, головною є акумуляційна функція. Депозити слугують 
основним механізмом для накопичення тимчасово вільних грошових коштів 
12 
 
домогосподарств та підприємств. Заохочуючи розміщення коштів у банку під 
відсотки, ця функція стимулює ощадливість і сприяє концентрації капіталу. 
Також  це забезпечує трансформацію заощаджень у фінансові ресурси для 
кредитування та інвестицій. 
По-друге, інвестиційна функція. Акумульовані кошти 
трансформуються банками з пасивних заощаджень у активні кредитні 
ресурси. Депозити є основним джерелом формування кредитного портфеля 
банку, що дає йому змогу надавати позики для фінансування виробництва, 
інвестиційних проєктів та споживання.  
По-третє, перерозподільна функція. Через депозитні операції 
здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів між секторами економіки. 
Депозитні кошти використовуються банками для фінансування виробничих і 
споживчих потреб, кредитування малого та середнього бізнесу, підтримки 
соціальних програм. 
По-четверте, важливу роль відіграє функція забезпечення ліквідності. 
Це стосується насамперед поточних та депозитних рахунків на вимогу, які 
використовуються для здійснення безготівкових розрахунків між 
економічними суб’єктами. Депозити забезпечують необхідну ліквідність 
коштів, дозволяючи вкладникам оперативно розпоряджатися ними для 
виконання поточних фінансових зобов’язань. 
По-п’яте, депозити мають регулюючу функцію. Вони є важливим 
об’єктом монетарної політики центрального банку. Змінюючи норми 
обов’язкового резервування або впливаючи на депозитні ставки, центральний 
банк може регулювати обсяг грошової маси та кредитних ресурсів у системі, 
впливаючи на інфляцію та макроекономічну стабільність. Надійність 
депозитної системи, підкріплена гарантіями, також підтримує довіру до 
фінансової системи. 
В умовах ринкової економіки депозити також виконують роль 
індикатора фінансової довіри та стабільності. Високий рівень депозитів та 
стабільність їхньої бази свідчать про довіру суспільства до банківської 
13 
 
системи та ефективність системи гарантування вкладів, що є необхідною 
умовою для фінансової стійкості країни. 
Роль депозитної політики полягає у визначенні стратегічних напрямів 
розвитку та вдосконалення банківської діяльності в частині акумулювання 
грошових ресурсів, оптимізації формування ресурсної бази та підвищення 
ефективності її використання. Основні засади реалізації депозитної політики 
визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність». У процесі 
формування та впровадження депозитної політики банки спираються на 
низку принципів, які традиційно поділяють на загальні та специфічні. 
У сучасних умовах конкуренції на ринку банківських послуг особливої 
актуальності набуває питання формування достатньої ресурсної бази, 
необхідної для забезпечення стабільної та результативної діяльності 
банківської системи. Наявність достатнього обсягу депозитних ресурсів є 
ключовим чинником здійснення активних операцій, підвищення 
прибутковості та зниження рівня фінансових ризиків. Депозитні операції, які 
становлять одну з базових форм діяльності банку, відіграють провідну роль у 
залученні та раціональному розміщенні фінансових ресурсів. 
В умовах воєнного стану значно зростає потреба у збереженні ринкової 
інфраструктури, підтримці безперебійного функціонування банківської 
сфери та забезпеченні ефективної реалізації депозитної політики 
фінансовими установами. Це стає запорукою стабільності національної 
фінансової системи та сприяє підвищенню довіри населення й бізнесу до 
банківських інститутів. 
Формування оптимальної депозитної бази – це постійний процес 
балансування між трьома ключовими факторами: вартістю (ставка відсотка), 
стабільністю (терміни) та ліквідністю (можливість задоволення вимог 
клієнтів). Успішна депозитна політика прагне максимізувати обсяг 
стабільних і недорогих ресурсів. 
На формування депозитного портфеля впливають як внутрішні, так і 
зовнішні фактори. До внутрішніх належать: 
14 
 
̶ організаційна структура банку; 
̶ рівень процентної політики банку; 
̶ якість сервісу та зручність оформлення вкладів; 
̶ імідж банку та рівень цифровізації; 
̶ гнучкість умов депозитних продуктів (можливість дострокового 
зняття, бонуси, програми лояльності). 
Серед зовнішніх факторів можна виділити наступні: 
̶ макроекономічна ситуація; 
 ̶ рівень інфляції; 
̶ монетарна політика НБУ; 
 ̶ державні гарантії за вкладами; 
̶ рівень довіри до банків; 
 ̶ рівень доходів населення.  
Залежно від термінів залучення коштів, рівня процентних ставок та 
умов вилучення, депозити визначають політику банку щодо управління 
ліквідністю, ризиком і прибутковістю. Від ефективності організації 
депозитних операцій залежить не лише стабільність пасивів, а й можливості 
банку щодо нарощення активів, зокрема кредитного портфеля.  
Отже, сутність депозиту полягає в тому, що він: 
̶ виступає формою мобілізації фінансових ресурсів; 
̶ є інструментом збереження вартості грошей у часі; 
 ̶ забезпечує дохід вкладникові у вигляді процентів; 
̶ створює підґрунтя для кредитних і розрахункових операцій банку. 
Таким чином, депозит є не просто інструментом збереження 
заощаджень, а ключовим елементом фінансового посередництва, що 
забезпечує стабільність банківської системи та сприяє економічному 
зростанню. 
 
 
15 
 
1.2. Класифікація депозитів та їх роль у формуванні ресурсної бази 
банку. 
Проведений аналіз літератури показує, що депозити банків 
класифікуються за низкою ознак, які відображають їх економічну природу, 
умови розміщення та порядок використання. Така класифікація дозволяє 
банкам ефективніше управляти депозитним портфелем, а вкладникам – 
обирати оптимальні умови збереження коштів. 
1) За суб’єктом-вкладником: 
̶ Депозити фізичних осіб – грошові кошти громадян, розміщені в 
банку з метою збереження та отримання доходу у вигляді процентів. 
̶ Депозити юридичних осіб – кошти підприємств, організацій, 
установ, які зберігаються на рахунках у банках та можуть використовуватися 
для господарських потреб. 
̶ Депозити банків – кошти, що розміщуються іншими банківськими 
установами на міжбанківському ринку з метою отримання доходу або 
забезпечення ліквідності. 
2) За строком розміщення: 
 ̶ Строкові депозити – розміщуються на певний, заздалегідь 
визначений строк (наприклад, 3, 6 або 12 місяців). Зняття коштів до 
завершення строку, як правило, обмежується або супроводжується 
зменшенням процентної ставки. 
 ̶ Депозити до запитання – кошти, які можуть бути вилучені 
вкладником у будь-який час без попереднього повідомлення банку. Такі 
депозити зазвичай мають нижчу процентну ставку. 
3) За валютою вкладу: 
 ̶ Депозити в національній валюті (гривні); 
̶ Депозити в іноземній валюті (доларах США, євро тощо). 
Вибір валюти впливає на рівень доходності та валютний ризик вкладника. 
4) За режимом функціонування: 
16 
 
 ̶ З правом поповнення – вкладник може вносити додаткові кошти на 
депозит протягом строку його дії. 
̶ Без права поповнення – сума вкладу залишається незмінною до 
моменту його завершення. 
5) За методом нарахування процентів: 
̶ Депозити з фіксованою процентною ставкою – рівень доходу не 
змінюється протягом строку дії договору. 
̶ Депозити з плаваючою процентною ставкою – ставка може 
коригуватися залежно від ринкових умов. 
̶ Депозити з нарахуванням простих процентів – проценти 
нараховуються лише на початкову суму вкладу. 
̶ Депозити з нарахуванням складних процентів – проценти додаються 
до основної суми вкладу, збільшуючи базу для подальших нарахувань. 
6) За терміном нарахування процентів: 
̶ Депозити зі щомісячним нарахуванням процентів; 
̶ Депозити зі щоквартальним нарахуванням процентів; 
̶ Депозити зі щорічним нарахуванням процентів. 
Слід зауважити, що класифікація депозитів має важливе практичне 
значення для ефективного управління пасивами банку. Вона дозволяє 
оптимально структурувати ресурсну базу, забезпечуючи баланс між 
ліквідністю, прибутковістю та ризиком. Завдяки розмежуванню депозитів за 
строками, валютами, категоріями вкладників та іншими ознаками, банк може 
формувати гнучку депозитну політику, спрямовану на задоволення потреб 
різних клієнтських сегментів. Це сприяє підвищенню 
конкурентоспроможності банку, стабільності його фінансового стану та 
ефективному плануванню використання залучених коштів у кредитних і 
інвестиційних операціях. Раціональна структура депозитного портфеля є 
запорукою фінансової стійкості банку в умовах мінливої ринкової 
кон’юнктури. 
17 
 
Сучасна банківська практика характеризується значним різноманіттям 
форм депозитів, вкладів і рахунків, що зумовлено прагненням банків 
максимально задовольнити потреби різних груп клієнтів. В умовах високої 
конкуренції на фінансовому ринку це дозволяє ефективніше залучати 
заощадження та вільні грошові кошти населення і підприємств, зміцнюючи 
ресурсну базу банківської системи. 
З огляду на це, роль депозитів у діяльності комерційного банку є 
абсолютно ключовою і багатогранною.  
Насамперед, депозити є головним джерелом фінансування активів: у 
переважній більшості фінансових установ вони формують від 60 % до 85 % 
загальної ресурсної бази, без чого банк не може здійснювати масштабне 
кредитування та інвестиційну діяльність, що критично обмежує його 
прибутковість.  
По-друге, депозити безпосередньо впливають на визначення 
ліквідності та платоспроможності банку: тоді як депозити до запитання та 
короткострокові вклади впливають на поточну ліквідність і підвищують 
ризик раптового відтоку коштів, строкові депозити забезпечують 
довгострокову ліквідність і дають змогу банку надавати довгострокові 
кредити, що є основою для зменшення ризику розриву ліквідності. 
 Крім того, депозити мають прямий вплив на вартість капіталу, 
оскільки депозитні ставки становлять основну частину витрат банку на 
залучення ресурсів. Саме тому депозитна політика банку завжди спрямована 
на оптимізацію цього показника шляхом залучення більш стабільних і менш 
дорогих ресурсів для забезпечення достатньої маржі при кредитуванні.  
Важливою функцією є і диверсифікація джерел фінансування: 
депозити, особливо диверсифіковані за типом вкладників та термінами, 
знижують залежність банку від зовнішніх фінансових ринків (наприклад, 
міжбанківських кредитів), зменшуючи системний ризик.  
Нарешті, обсяг і стабільність депозитної бази слугують прямим 
індикатором довіри та ринкової позиції банку, зміцнюючи його імідж, а саме 
18 
 
залучення клієнта на депозит створює міцну базу для розширення послуг 
(Cross-Selling), даючи банку можливість запропонувати клієнту додаткові 
продукти, як-от платіжні картки, кредити чи страхові послуги, що підвищує 
загальну прибутковість клієнта. 
Ресурсна база банку – це сукупність власних, залучених та емітованих 
коштів, які забезпечують фінансову основу його діяльності. Найбільш вагому 
та динамічну частину цих ресурсів становлять депозити, що формують 
головне джерело фінансування активних операцій, зокрема кредитування, 
інвестиційної та розрахункової діяльності.  
Варто підкреслити, що одним із ключових завдань комерційного банку 
є формування стабільної, диверсифікованої та достатньої ресурсної бази, яка 
гарантує ефективне функціонування установи, підтримання ліквідності та 
прибутковості. Раціональна депозитна політика сприяє оптимальному 
поєднанню вартості залучених коштів і рівня ризику, дозволяючи банку 
ефективно реагувати на зміни ринкової кон’юнктури. Тому управління 
депозитними ресурсами є стратегічним напрямом діяльності, що визначає 
конкурентоспроможність і фінансову стійкість банку в довгостроковій 
перспективі. 
Аналіз літературних джерел свідчить, що структура ресурсної бази 
банку включає власні та залучені кошти.  
Власні ресурси формуються за рахунок статутного капіталу, резервів, 
нерозподіленого прибутку та інших фондів банку, які забезпечують 
фінансову незалежність установи та виступають гарантією її стабільності.  
Залучені кошти є основним джерелом формування ресурсної бази та 
включають депозити фізичних і юридичних осіб, кошти на поточних 
рахунках, бюджетні кошти та інші залучені вклади.  
Раціональне співвідношення між цими елементами забезпечує 
стабільність пасивів банку, сприяє підтриманню його ліквідності та створює 
основу для ефективного управління активами. 
19 
 
Депозити відіграють провідну роль у структурі ресурсної бази 
комерційного банку, оскільки становлять найбільшу частку його пасивів і є 
основним джерелом формування фінансових ресурсів. Саме за рахунок 
депозитів банк отримує можливість здійснювати активні операції, такі як  
кредитування, інвестування, операції з цінними паперами тощо. Висока 
частка депозитних ресурсів у загальному обсязі зобов’язань свідчить про 
довіру клієнтів до банку та стабільність його фінансового стану.  
Ефективне управління депозитами дозволяє банку забезпечувати 
оптимальне поєднання ліквідності, прибутковості та ризику, що є ключовою 
умовою його конкурентоспроможності. Крім того, активна депозитна 
політика сприяє розширенню клієнтської бази, підвищенню рівня 
капіталізації банку та зміцненню його позицій на фінансовому ринку. 
Отже, ресурсна база банку є фундаментом його фінансової стабільності 
та основою для здійснення активних операцій. Її раціональна структура, у 
якій провідне місце належить депозитним ресурсам, визначає можливості 
банку щодо забезпечення ліквідності, прибутковості та виконання 
зобов’язань перед клієнтами. Ефективне управління депозитами сприяє не 
лише підвищенню дохідності, а й зміцненню довіри вкладників, що в умовах 
конкурентного фінансового середовища є ключовим чинником сталого 
розвитку банківської установи. Таким чином, формування оптимальної 
ресурсної бази та вдосконалення депозитної політики виступають 
взаємопов’язаними напрямами, які забезпечують стабільність і успішне 
функціонування банку на ринку фінансових послуг. 
 
1.3. Використання інноваційних продуктів та цифрових технологій у 
депозитній політиці. 
Традиційні банківські послуги в сучасних умовах поступово втрачають 
свою популярність, що обумовлено активним розвитком інтернет-технологій 
та цифрових платформ, які надають банкам можливість більш ефективно 
залучати та взаємодіяти з клієнтами. В умовах сучасного розвитку економіки 
20 
 
та технологій ключовими пріоритетами для банків і суміжних галузей стають 
мобільність і орієнтація на максимальну зручність для клієнтів. Значне 
поширення набувають мобільні додатки, спеціалізовані програмні продукти, 
а також електронні та персональні кабінети, що дозволяють клієнтам 
самостійно керувати своїми фінансами та здійснювати банківські операції. 
Основною метою діяльності сучасного банківського сектору є 
забезпечення безперервного доступу до фінансових послуг та здійснення 
банківських транзакцій у режимі 24/7 з будь-якої точки світу за допомогою 
інтернет-комунікацій. Розвиток ринку банківських послуг супроводжується 
активним впровадженням електронних технологій, спрямованих спростити 
та оптимізувати процес користування банківськими продуктами і послугами 
для клієнтів. Завдяки застосуванню сучасних цифрових рішень клієнти 
отримують можливість вільно обирати зручний для себе час та місце 
користування банківськими послугами, що істотно підвищує рівень 
доступності та комфорту обслуговування. 
Термін «діджиталізація» походить від англійського «digitalization» і в 
перекладі означає «оцифровування», «цифровізація», або ж «приведення в 
цифрову форму». Разом із тим сьогодні вітчизняні науковці дедалі частіше 
послуговуються зазначеним терміном, спираючись на вимоги практичної 
транскрипції, а тому широкого поширення набули терміни «діджиталізація», 
або ж «дігіталізація». В Оксфордському словнику англійської мови 
діджитизація означає «дію або процес переведення део- та текстових 
матеріалів у цифрову форму», діджиталізація ж – «запровадження або 
збільшення використання організаціями, в певній галузі, країні тощо 
цифрових і комп’ютерних технологій». У сучасному світі діджиталізація 
віграє величезну роль і проникає у всі сфери нашого життя – від освіти та 
медицини до економіки та культури [28]. 
Огляд наукових публікацій засвідчує, що діджиталізація у фінансовій 
сфері розглядається як системний процес впровадження сучасних технологій 
та цифрових інструментів, спрямований на автоматизацію фінансових послуг 
21 
 
та підвищення ефективності взаємодії між клієнтами і фінансовими 
установами. Інтеграція інновацій у діяльність фінансового сектора 
відбувається на безперервній основі і передбачає постійне дослідження 
актуальних тенденцій, а також вивчення специфіки адаптації новітніх 
технологічних рішень до особливостей функціонування установ. 
Цифрові технології забезпечили клієнтам можливість відкривати та 
пролонгувати депозити, контролювати нарахування відсотків і здійснювати 
фінансові операції в онлайн-режимі. Банківська сфера дедалі активніше 
застосовує біометричні рішення, такі як розпізнавання обличчя та відбитків 
пальців, QR-платежі, електронні підписи, а також використовує аналітику 
даних для підвищення якості обслуговування. 
Активна цифрова трансформація банківського сектору України 
зумовлена комплексом економічних, технологічних та соціальних факторів, 
які формують нові умови функціонування фінансових установ. У сучасних 
реаліях цифровізація перестає бути окремим стратегічним напрямом і 
перетворюється на невід’ємний елемент загальної бізнес-моделі банків, 
суттєво впливаючи на їх конкурентоспроможність, операційну ефективність 
та здатність забезпечувати безперервність надання послуг. 
Цифрова трансформація виступає ключовим джерелом формування 
конкурентних переваг на висококонкурентному ринку банківських послуг. В 
умовах зростання конкуренції за клієнтів та різні сегменти ринку банки 
змушені впроваджувати інноваційні цифрові рішення, які дозволяють 
підвищувати швидкість обслуговування, автоматизувати рутинні операції, 
мінімізувати операційні витрати та запропонувати споживачам більш гнучкі 
та персоналізовані фінансові продукти. Цифрові технології дають можливість 
банкам оперативно реагувати на зміни ринкових умов, забезпечуючи високий 
рівень клієнтського досвіду. 
Також можна зазначити, що регуляторні та організаційні обмеження, 
спричинені пандемією COVID-19, стали каталізатором швидкого розвитку 
дистанційних каналів обслуговування. Банківські установи були змушені 
22 
 
оперативно перебудувати свої внутрішні процеси, організувати віддалену 
роботу персоналу та модернізувати системи комунікації з клієнтами. Саме в 
цей період відбулося масове впровадження електронних сервісів та 
мобільних застосунків, що значно підвищило рівень діджиталізації 
банківських операцій і прискорило зміну фінансових звичок населення. 
 Вплив пандемії COVID-19 на цифровізацію банківської сфери має не 
лише короткостроковий, але й довготривалий характер. Зміни в поведінці 
споживачів, які все більше надають перевагу дистанційним, безконтактним 
та цілодобово доступним каналам обслуговування, стимулювали розвиток 
онлайн-кредитування, електронних платежів та дистанційного управління 
рахунками. Банки переглянули свої підходи до кіберзахисту, а також 
посилили інтеграцію цифрових технологій у внутрішні процеси, що створило 
передумови для формування нових стандартів фінансового обслуговування. 
Повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України 
поставила перед банківським сектором нові виклики, пов’язані із 
забезпеченням безперервності роботи в умовах загрози фізичної 
інфраструктури, регулярних обстрілів, відключень електроенергії та масової 
міграції населення. Банки були змушені впроваджувати рішення для 
оперативного відновлення роботи, перемикання на резервні системи 
живлення та зв’язку, розширення доступу до фінансових послуг для 
внутрішньо переміщених осіб та громадян, які тимчасово проживають за 
кордоном. Додатковим стимулом для цифровізації стала активна роль 
соціальних мереж та електронних державних сервісів, що сприяло 
поширенню нових каналів просування банківських продуктів і підвищенню 
рівня цифрової взаємодії з клієнтами. 
Через зростання кількості кіберінцидентів та складності шахрайських 
схем актуалізувало питання кіберзахисту. Банки значно збільшили інвестиції 
в системи кібербезпеки, модернізацію інформаційної інфраструктури та 
перенесення баз даних у хмарні середовища. Забезпечення захисту 
23 
 
персональних даних, фінансових операцій та цифрових платформ стало 
критично важливою умовою стабільності та довіри клієнтів. 
Стрімке збільшення обсягів даних та необхідність їх оперативної 
обробки стимулюють впровадження технологій великих даних, машинного 
навчання та штучного інтелекту. Використання аналітичних алгоритмів 
дозволяє банкам оптимізувати процеси управління ризиками, автоматизувати 
кредитний скоринг, підвищувати якість виявлення шахрайських операцій та 
формувати персоналізовані пропозиції для клієнтів. 
Цифровізація банківських послуг також має важливе значення для 
підвищення рівня клієнтоорієнтованості. В умовах, коли залучення нового 
клієнта є значно дорожчим, ніж утримання наявного, банки зосереджуються 
на підвищенні рівня задоволеності та лояльності клієнтів. Для цього широко 
застосовуються такі індикатори, як Customer Satisfaction Index (CSI) – індекс 
задоволеності та Net Promoter Score (NPS) – індекс лояльності. CSI дозволяє 
оцінити ступінь задоволення клієнтів якістю обслуговування та 
характеристиками продуктів, тоді як NPS демонструє готовність клієнтів 
рекомендувати банк та його послуги іншим. Використання цих показників 
доповнюється машинним аналізом поведінкових даних, що сприяє 
формуванню точніших, персоналізованих пропозицій та підвищує 
ефективність маркетингових стратегій. 
Водночас бар’єрами на шляху до цифрової економіки в Україні є: 
низька ефективність державного захисту та сприяння розвитку економічної 
конкуренції; недостатній рівень захисту прав інтелектуальної власності; 
недосконале законодавство у сфері захисту прав споживачів, яке не 
узгоджене із законодавством ЄС [28]. 
Цифрова трансформація в депозитній сфері розглядається як 
комплексний процес упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних 
технологій у всі етапи депозитного обслуговування з метою підвищення його 
ефективності, зручності, прозорості та безпеки. Варто зазначити, що цей 
24 
 
процес охоплює як зовнішню взаємодію банку з клієнтами, так і внутрішні 
організаційні зміни, пов’язані з автоматизацією бізнес-процесів. 
Цифровізація відкрила нові можливості для розвитку депозитних 
продуктів і стала основою для підвищення конкурентоспроможності 
банківських установ. У сучасному середовищі фінансових технологій 
цифрові інструменти перестали бути додатковою опцією, перетворившись на 
обов’язкову складову сервісу, яка визначає рівень клієнтського досвіду та 
здатність банку адаптуватися до динамічних ринкових умов. 
Наявні дослідження зазначають, що одним із ключових напрямів 
цифрової трансформації депозитних послуг є розвиток дистанційного 
банкінгу, який забезпечує можливість онлайн-відкриття та дистанційного 
управління депозитними рахунками. Завдяки використанню мобільних 
застосунків і веб-платформ клієнти отримують можливість відкривати, 
поповнювати або закривати депозити без особистої присутності у відділенні, 
використовуючи системи електронної ідентифікації та верифікації особи. У 
такий спосіб забезпечується цілодобовий доступ до заощаджень, а сам 
процес управління депозитами стає значно зручнішим і оперативнішим. 
Другим важливим напрямом є персоналізація депозитних продуктів. 
Банки все частіше застосовують інструменти обробки великих даних, 
машинного навчання та поведінкової аналітики для формування 
індивідуальних пропозицій. Завдяки цьому клієнтам можуть пропонуватися 
гнучкі депозитні програми, різні варіанти строків розміщення коштів, 
персоналізовані процентні ставки, а також інноваційні підходи до 
стимулювання заощаджень, зокрема гейміфікація. 
Наступним важливим компонентом цифровізації виступає 
автоматизація внутрішніх операцій та оптимізація бізнес-процесів. 
Використання сучасних ІТ-рішень дає змогу банкам автоматизувати рутинні 
операції, пов’язані з обслуговуванням депозитів: нарахування відсотків, 
формування аналітичних та регуляторних звітів, перевірку документації 
тощо. Автоматизація сприяє скороченню витрат, мінімізації людського 
25 
 
фактора та забезпеченню швидкості обробки операцій, а також підтримує 
перехід до електронного документообігу. 
Цифровізація має вплив не лише на організаційні процеси, а й на 
фінансову поведінку населення. Поширення цифрових каналів 
обслуговування змінило депозитну культуру, сприяючи переходу від 
традиційних форм зберігання коштів у відділеннях до самостійного 
управління заощадженнями через мобільні платформи. Зростання довіри до 
дистанційних сервісів та поява інтуїтивно зрозумілих інтерфейсів сприяли 
широкому впровадженню онлайн-операцій у депозитній сфері. 
Разом із тим процес цифрової трансформації супроводжується низкою 
викликів, які мають суттєвий вплив на діяльність банківських установ та 
загальний рівень довіри клієнтів. Одним із найскладніших і найважливіших 
аспектів є забезпечення кібербезпеки. Зростання кількості кібератак, 
удосконалення методів шахрайства, підміна реквізитів, фішинг та програмні 
уразливості створюють ризики витоку інформації та несанкціонованого 
доступу до фінансових даних. У відповідь банки змушені постійно 
модернізувати системи захисту: запроваджувати багаторівневу 
автентифікацію, шифрування, безперервний моніторинг ризиків та 
інструменти раннього виявлення загроз. 
Не менш важливою проблемою виступає нерівномірний рівень 
цифрової грамотності населення. Частина клієнтів, особливо старшого віку, 
демонструє обережність або недовіру до використання електронних сервісів, 
що гальмує процес цифрової інтеграції. Для подолання цього бар’єру банки 
повинні приділяти увагу фінансово-цифровій освіті населення, створенню 
простих та інтуїтивно зрозумілих інтерфейсів і забезпеченню доступної 
консультаційної підтримки. 
Слід наголосити на тому, що важливим обмеженням цифрової 
трансформації є також правова невизначеність. Законодавча база не завжди 
встигає за темпами розвитку інновацій, що створює складнощі щодо 
електронної ідентифікації, цифрового підпису, захисту персональних даних 
26 
 
та юридичної сили електронних договорів. Недостатня нормативно-правова 
визначеність може стримувати впровадження інноваційних рішень та 
збільшувати ризики для фінансових установ. 
Додаткового значення набуває й фінансовий аспект цифровізації. 
Впровадження ІТ-рішень, оновлення інфраструктури, забезпечення 
кіберзахисту, навчання персоналу та інтеграція нових цифрових каналів 
потребують значних інвестицій, що створює додатковий тиск на фінансову 
стабільність банків. Великі установи, як правило, мають можливість 
інвестувати у масштабні цифрові проєкти, тоді як менші банки ризикують 
технологічно відставати, що призводить до нерівномірності у доступності 
цифрових сервісів на ринку. 
Необхідно відмітити, що цифровізація змінює не лише технологічну, а 
й соціальну складову банківської діяльності. Зменшення кількості особистих 
контактів між клієнтом та банківським працівником іноді викликає 
психологічний дискомфорт та знижує рівень довіри, особливо у випадках 
операцій з великими сумами. Для підтримання якісної комунікації банки 
розвивають сервіси онлайн-підтримки, чат-боти, відеоконсультації та 
персоналізовані інструменти комунікації. 
Особливі виклики для депозитного ринку створює війна та економічна 
нестабільність, яка супроводжується зниженням довіри до фінансових 
інституцій, зростанням обсягів зняття депозитів і переорієнтацією вкладників 
на безпечніші активи. У цих умовах банки змушені адаптувати депозитну 
політику, пропонуючи короткі строки розміщення та підвищені процентні 
ставки. Водночас цифрові сервіси забезпечують більшу прозорість операцій, 
швидкий доступ до інформації та підсилюють відчуття фінансової безпеки 
клієнтів навіть у кризових умовах. 
Отже, цифровізація депозитних послуг стала ключовим напрямом 
розвитку банківської системи, що забезпечує підвищення ефективності, 
зручності та конкурентоспроможності фінансових установ. Вона 
трансформує підходи до управління депозитами, підсилює клієнтську 
27 
 
орієнтованість та визначає нові стандарти фінансового сервісу. Водночас 
цифрова трансформація вимагає комплексних заходів із забезпечення 
кібербезпеки, розвитку цифрової грамотності та удосконалення нормативно-
правового регулювання, що є необхідною умовою для подальшого сталого 
розвитку депозитного ринку. 
28 
 
РОЗДІЛ 2. Аналіз депозитної діяльності АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 
2.1. Організаційно-економічна характеристика акціонерного товариства. 
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» разом із його 
дочірніми та асоційованими компаніями спочатку було створене як 
комерційний банк у формі товариства з обмеженою відповідальністю. У 2000 
році відбулася його реорганізація у закрите акціонерне товариство, а в 2009 
році Банк набув статусу публічного акціонерного товариства, у якому 
відповідальність акціонерів обмежувалася розміром належних їм акцій згідно 
з чинним законодавством України. У червні 2018 року організаційно-правову 
форму змінено на акціонерне товариство. 
Станом на 30 червня 2025 року єдиним акціонером Банку є держава 
Україна в особі Кабінету Міністрів України, який здійснює управління 
корпоративними правами держави щодо Банку. 
Основним видом діяльності ПриватБанку є здійснення комерційних 
банківських операцій та надання послуг фізичним особам на території 
України. З березня 1992 року Банк функціонує на підставі ліцензії 
Національного банку України (НБУ). Крім того, з 2012 року він має ліцензію 
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження 
діяльності з торгівлі цінними паперами, а з 2013 року – на депозитарну 
діяльність. 
Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 
(реєстраційний № 113 від 2 вересня 1999 р.; свідоцтво № 104 від 6 листопада 
2012 р.). Відповідно до Закону України «Про забезпечення стабільності 
системи гарантування вкладів фізичних осіб» від 13 квітня 2022 року, на 
період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення 
встановлено повну гарантію збереження банківських вкладів фізичних осіб. 
Станом на 30 вересня 2025 року загальна кількість відокремлених 
підрозділів Банку, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, становить 
1 103 підрозділів, в т.ч. 6 філій, 1 представництво і 1 096 відділень різних 
класифікаційних груп (65 з яких тимчасово припинили діяльність, в т.ч. – в 
29 
 
Луганській обл. – 19; в Донецькій обл. – 15; в Запорізькій обл. – 21; в 
Херсонській обл. – 10) [1]. 
АТ КБ «ПриватБанк» є універсальним банком з фокусом на роздрібний 
сегмент, що активно просуває послуги для малого та середнього бізнесу та 
реалізує стратегію з посилення присутності в корпоративному секторі.  
АТ КБ «ПриватБанк» забезпечує універсальне обслуговування 
широкого кола клієнтів і є лідером українського ринку у роздрібному 
сегменті, активно розвиваючи послуги для малого та середнього бізнесу та 
вибірково обслуговуючи корпоративний сектор. Основу ресурсної бази 
Банку становлять кошти фізичних осіб у національній валюті, при цьому 
значну частку складають поточні рахунки клієнтів. 
Стратегічною метою Банку є нарощування якісного кредитного 
портфеля, що включає роздрібні кредити та кредити для малого й середнього 
бізнесу. Високу ефективність обслуговування забезпечує транзакційна 
платформа Приват24, яка дозволяє вести рахунки клієнтів усіх сегментів та 
формує високий рівень комісійних доходів. Поряд із цифровими сервісами 
Банк підтримує розгалужену мережу відділень, банкоматів та терміналів 
самообслуговування, що забезпечує доступність послуг на всій території 
України (за винятком тимчасово окупованих територій). 
Пріоритетними напрямами діяльності Банку є: 
1. Підвищення якості обслуговування клієнтів з дотриманням вимог 
законодавства; 
2. Розвиток кредитування при підтриманні високої якості кредитного 
портфеля; 
3. Вдосконалення та розробка банківських продуктів і послуг; 
4. Оптимізація банківської інфраструктури. 
В умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки 
стратегічні пріоритети державного банку зміщуються на: 
̶ активну участь у забезпеченні фінансової стабільності України; 
̶ підтримку стабільного функціонування банківського сектору; 
30 
 
̶ фінансування пріоритетних галузей економіки; 
̶ забезпечення безперебійного функціонування підприємств та 
об’єктів критичної інфраструктури, зокрема державної власності. 
Такий підхід дозволяє Банку поєднувати комерційну ефективність з 
виконанням соціально-економічних функцій державного банку, спрямованих 
на підтримку економічної стабільності та розвитку країни. 
Розподіл функцій між органами управління АТ КБ «ПриватБанк» 
побудований таким чином, щоб забезпечити ефективну систему управління, 
стратегічного контролю та внутрішнього аудиту. 
До органів управління Банку належать: 
1. Акціонер (Вищий орган) – представляє інтереси власника та 
здійснює загальне керівництво діяльністю Банку. ПриватБанк забезпечує 
реалізацію, дотримання та захист прав і законних інтересів акціонера. 
2. Наглядова рада Банку – відповідає за стратегічне управління 
діяльністю установи, контроль за роботою Правління, а також за захист прав 
акціонера. Система корпоративного управління передбачає підзвітність 
Наглядової ради перед Вищим органом. 
3. Правління Банку – здійснює оперативне керівництво поточною 
діяльністю Банку, забезпечує виконання стратегічних рішень, ухвалених 
Наглядовою радою, та є підзвітним як Наглядовій раді, так і Вищому органу. 
Розглянемо кожен з органів управління детальніше. 
Єдиним акціонером АТ КБ «ПриватБанк», якому належить 100 % 
акцій, є держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. 
Право власності на 100 % акцій Банку держава в особі Міністерства 
фінансів України набула 21 грудня 2016 року відповідно до статті 41.1 
Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та згідно 
з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2016 року № 961 
«Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи». З 30 квітня 
2019 року власником Банку є держава в особі Кабінету Міністрів України. 
31 
 
Держава як власник реалізує свої права акціонера, забезпечуючи 
ефективну систему корпоративного управління. Діяльність органів 
управління Банку ґрунтується на найкращих міжнародних стандартах, 
зокрема: 
1. Принципах корпоративного управління для державних підприємств, 
розроблених Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD 
Guidelines on Corporate Governance of State-Owned Enterprises); 
2. Принципах корпоративного управління для банків, ухвалених 
Базельським комітетом з банківського нагляду (Corporate Governance 
Principles for Banks by Basel Committee on Banking Supervision); 
3. Рекомендаціях Європейської банківської організації щодо 
внутрішнього управління (Guidelines on Internal Governance by European 
Banking Authority). 
Ці принципи застосовуються у межах, що не суперечать чинному 
законодавству України, сприяючи прозорості, підзвітності та підвищенню 
ефективності діяльності Банку. 
Наглядова рада складається з наступних комітетів: 
1. Комітет з питань аудиту  
2. Комітет з питань ризиків  
3. Комітет з питань корпоративного управління винагород та 
призначень  
4. Комітет з питань трансформації 
Протягом 2024 року Наглядова рада АТ КБ «ПриватБанк» здійснювала 
свою діяльність у складі дев’яти членів, серед яких шість – незалежні члени, 
а троє – представники держави. Такий розподіл забезпечує баланс між 
державним впливом і незалежним контролем, що відповідає принципам 
корпоративного управління. 
Виконавчим органом АТ КБ «ПриватБанк», який здійснює поточне 
управління його діяльністю, є Правління Банку. Ефективність роботи 
Правління оцінюється за результатами виконання покладених на нього 
32 
 
функцій і обов’язків відповідно до вимог чинного законодавства України, 
нормативно-правових актів Національного банку України, Статуту Банку та 
Положення про Правління. 
Згідно зі Статутом, засідання Правління проводяться за потреби, але не 
рідше одного разу на місяць. Рішення вважаються правомірними, якщо на 
засіданні присутні не менше половини членів Правління. 
Роботу Правління очолює Голова Правління, який організовує його 
діяльність, представляє Банк без довіреності та забезпечує реалізацію 
стратегічних рішень. Заступники Голови Правління входять до складу 
Правління за посадою. 
Правління визначається рішенням Наглядової ради при затвердженні 
організаційної структури Банку та не може бути меншим ніж п’ять осіб. 
Призначення та звільнення Голови і членів Правління здійснюється 
Наглядовою радою за поданням Комітету з питань призначень та винагород 
посадовим особам. 
Голова Правління несе відповідальність за результативність діяльності 
Правління та ефективне функціонування Банку в цілому, а також забезпечує 
координацію роботи між Правлінням, Наглядовою радою та іншими 
колегіальними органами управління. 
Корпоративна поведінка в АТ КБ «ПриватБанк» ґрунтується на 
принципах законності, прозорості, професійної компетентності та 
дотримання прав і законних інтересів клієнтів, кредиторів, акціонера й 
працівників. Вона спрямована на підтримання високих етичних стандартів, 
забезпечення належної якості обслуговування клієнтів, підвищення 
ефективності діяльності Банку, а також на зміцнення його фінансової 
стабільності та прибутковості. 
Корпоративна культура ПриватБанку базується на системі цінностей, 
що визначають етичні стандарти, принципи взаємодії з клієнтами, 
акціонером, працівниками та державними органами. Розглянемо кожен з 
аспектів детальніше: 
33 
 
1. Відносини з клієнтами. ПриватБанк орієнтований на найвищі 
стандарти обслуговування та захист інтересів кожного клієнта. Банк постійно 
вдосконалює свої продукти й послуги, дотримуючись принципу розумного 
консерватизму. У своїй діяльності він прагне до максимальної прозорості, 
надає клієнтам достовірну інформацію про свої послуги та розвиває 
довгострокові взаємовигідні відносини. 
2. Відносини з акціонером. У взаєминах із державою як акціонером 
ПриватБанк дотримується принципів прозорості, підзвітності та ефективного 
корпоративного управління. Банк забезпечує захист і реалізацію прав 
акціонера, дотримується його інтересів, а також інтересів вкладників, 
клієнтів і кредиторів. Значна увага приділяється своєчасному розкриттю 
інформації, підвищенню якості звітності, удосконаленню обліку та розвитку 
відкритої комунікаційної політики. 
3. Відносини з персоналом. Працівники є головною цінністю та 
рушійною силою розвитку Банку. ПриватБанк забезпечує рівні можливості 
для всіх співробітників незалежно від віку, статі, раси, національності, 
віросповідання чи переконань, визнає заслуги найкращих працівників і гідно 
їх винагороджує. Банк створює умови для професійного зростання, 
підтримує атмосферу взаємної довіри, поваги та співробітництва. 
4. Відносини з органами державної влади. ПриватБанк дотримується 
принципу нейтральності щодо бізнес-груп, політичних партій та об’єднань, 
діючи виключно в інтересах вкладників, клієнтів, кредиторів і акціонера. 
Працівники Банку здійснюють взаємодію з державними органами на засадах 
професійності, об’єктивності та відсутності особистої зацікавленості, 
уникаючи будь-яких неправомірних способів впливу на прийняття рішень. 
Важливим елементом корпоративної культури АТ КБ «ПриватБанк» є 
дотримання високих етичних стандартів та принципів доброчесності у всіх 
напрямах діяльності. Керівництво Банку приділяє значну увагу формуванню 
у працівників почуття відповідальності, залученості до досягнення 
34 
 
стратегічних цілей та усвідомлення власного внеску у забезпечення стійкого 
розвитку фінансової установи. 
Одним із ключових завдань менеджменту є створення згуртованого 
колективу однодумців, орієнтованого на ефективну співпрацю, професійну 
взаємоповагу та досягнення спільних результатів. Керівники структурних 
підрозділів зобов’язані уважно ставитися до потреб і пропозицій працівників, 
забезпечувати сприятливі умови праці, дотримання трудової дисципліни та 
повагу до особистої гідності кожного співробітника. 
Працівники Банку, своєю чергою, повинні вживати своєчасних заходів 
для усунення причин і обставин, що перешкоджають належному виконанню 
посадових обов’язків, а також повідомляти керівництво або підрозділ 
Compliance про випадки, які можуть негативно впливати на ефективність 
роботи чи репутацію установи. 
Діяльність усіх працівників, посадових осіб і керівників ґрунтується на 
принципі «нульової толерантності» до будь-яких проявів корупції. У своїй 
внутрішній роботі, а також у взаємовідносинах із діловими партнерами, 
державними органами та органами місцевого самоврядування представники 
Банку зобов’язані дотримуватися чинного антикорупційного законодавства 
України та внутрішніх нормативних актів Банку. 
З метою забезпечення прозорості, запобігання порушенням та 
посилення довіри з боку клієнтів і партнерів у Банку впроваджено 
Антикорупційну програму, розроблену відповідно до принципів Конвенції 
ООН проти корупції (ратифікованої Україною Законом № 251-V від 18 
жовтня 2006 року) та положень статті 62 Закону України «Про запобігання 
корупції». 
На виконання вимог Програми у структурі Банку призначено 
Уповноваженого з питань її реалізації, який відповідає за координацію, 
моніторинг та вдосконалення антикорупційних заходів. Для забезпечення 
оперативного реагування на можливі правопорушення створено спеціальні 
канали комунікації, через які працівники або інші зацікавлені особи можуть 
35 
 
повідомляти про факти корупційних або пов’язаних із корупцією дій. До 
таких каналів належать функціональний інструмент «Стоп корупція» на 
внутрішніх інформаційних ресурсах Банку, спеціальна електронна пошта, а 
також телефонна лінія довіри, інформація про які розміщена на офіційному 
вебсайті установи. 
Упровадження системи антикорупційного контролю та підтримання 
високих етичних стандартів сприяє підвищенню довіри до АТ КБ 
«ПриватБанк», зміцненню його ділової репутації та забезпеченню 
відповідності найкращим міжнародним практикам корпоративного 
управління. 
 
2.2. Аналіз фінансових показників діяльності банку. 
У 2024 році АТ КБ «ПриватБанк» продемонстрував історично рекордні 
фінансові результати, що підтверджують його провідні позиції на 
вітчизняному банківському ринку. Чистий прибуток Банку за підсумками 
року склав 40,1 млрд грн, що на 2,4 млрд грн (6 %) більше, ніж у 2023 році.  
Прибуток до оподаткування також демонструє позитивну динаміку: у 
2024 році він досяг 81,0 млрд грн, що на 8,2 млрд грн (11 %) більше, ніж у 
попередньому році. Як і у 2023 році, більша частина прибутку до 
оподаткування буде спрямована на сплату податку на прибуток та виплату 
дивідендів державі. Залишкові кошти планується використати для 
подальшого розвитку банківських сервісів, розширення кредитування та 
підтримки економіки України. 
До основних факторів формування фінансового результату Банку у 
2024 році належать: 
̶ зростання масштабів діяльності як на кредитному ринку, так і за 
обсягами надходжень на рахунки клієнтів; 
 ̶ збільшення обсягів трансакційних операцій та активізація 
безготівкових розрахунків в економіці України; 
36 
 
̶ вплив макроекономічних умов, зокрема динаміки облікової ставки 
НБУ та офіційного валютного курсу; 
̶ покращення якості кредитного портфеля, що дозволило скоротити 
витрати на формування резервів; 
̶ контроль адміністративних та операційних витрат, що сприяв 
підвищенню ефективності діяльності. 
Таким чином, отримані результати свідчать про ефективність, 
стресостійкість, гнучкість та адаптивність АТ КБ «ПриватБанк» у складних 
умовах воєнного часу. Високий рівень довіри клієнтів, оперативне 
реагування на зовнішні виклики та орієнтація на потреби клієнтів дозволили 
Банку зберегти лідерські позиції у банківській системі України. 
Отже, з огляду на масштаби діяльності, рівень капіталізації та 
фінансові результати, АТ КБ «ПриватБанк» є системно важливим державним 
банком, що відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності фінансової 
системи України та підтримці економічного розвитку держави. 
Структура зобов’язань банку за 2021–2025 рр. наведена в таблиці 2.1, а 
їх розподіл у відсотковому вираженні представлено в таблиці 2.2. 
Згідно з даними таблиць, протягом 2021-2024 рр. спостерігається стале 
зростання загальної суми зобов’язань банку – з 334,7 млрд грн станом на 31 
грудня 2021 р. до 662,3 млрд грн станом на 31 грудня 2024 р, тобто на 97,9 %. 
Дана тенденція продовжується і у 2025 році: станом на 30 вересня загальна 
сума зобов’язань становить 703,3 млрд грн.  Така позитивна динаміка 
свідчить про нарощування банком ресурсної бази, розширення клієнтського 
портфеля та зростання обсягів банківських операцій. 
Найбільшу питому вагу у структурі зобов’язань стабільно займають 
кошти клієнтів, обсяг яких зріс із 325,3 млрд грн у 2021 р. до 677,8 млрд грн 
у 2025 р. Їх частка у загальному обсязі зобов’язань залишається домінуючою, 
вона становить понад 90 %. Зростання є рівномірним, без різких коливань, 
що свідчить про ефективну депозитну політику та стабільну роботу банку 
37 
 
попри загрозливий безпековий контекст. Така тенденція свідчить про 
високий рівень довіри населення та корпоративних клієнтів до банку. 
Таблиця 2.1. – Структура зобов’язань банку, 2021-2025 рр. (млн грн) 
 31 31 31 31 30 Відхилення 
грудня грудня грудня грудня вересня абсолютне, 
відносне, % 
2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р. млн грн 
(2024-2021 
(2024-2021 
рр.) 
рр.) 
Кошти клієнтів 325 303 471 970 555 525 621 596 677 775 296 293 91,1 
Інші залучені 
- 128 2 630 6 199 7 734 6 071 4 743,0 
кошти 
Поточні 
податкові 159 - 25 790 21 553 5 227 21 394 13455,3 
зобов’язання 
Інші фінансові 
3 770 2 634 3 038 4 072 3 598 302 8,0 
зобов’язання 
Забезпечення у 
3 651 5 804 5 438 6 013 6 021 2 362 64,7 
т.ч.: 
- резерви за 
кредитними 
зобов’язаннями 
373 1 280 1 111 1 046 862 673 180,4 
та контрактами 
фінансової 
гарантії 
- інше 
3 278 4 524 4 327 4 967 5 159 1 689 51,5 
забезпечення 
Інші 
нефінансові 1 795 2 271 2 741 2 884 3 489 1 089 60,7 
зобов’язання 
Загальна сума 
334 681 482 807 595 162 662 317 703 317 327 636 97,9 
зобов’язань 
Джерело: розраховано за даними [1; 2; 3; 4]  
 
Таблиця 2.2. – Структура зобов’язань банку, 2021-2025 рр. (%) 
31 31 31 31 30 
  грудня грудня грудня грудня вересня 
2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
Кошти клієнтів 97,20 97,76 93,34 93,85 96,37 
Інші залучені кошти - 0,03 0,44 0,94 1,10 
Поточні податкові 
0,05 - 4,33 3,25 0,74 
зобов’язання 
Інші фінансові зобов’язання 1,13 0,55 0,51 0,61 0,51 
Забезпечення у т.ч.: 1,09 1,20 0,91 0,91 0,86 
-    резерви за кредитними 
зобов’язаннями та контрактами 0,11 0,27 0,19 0,16 0,12 
фінансової гарантії 
-    інше забезпечення 0,98 0,94 0,73 0,75 0,73 
Інші нефінансові зобов’язання 0,54 0,47 0,46 0,44 0,50 
Загальна сума зобов’язань 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 
Джерело: розраховано за даними [1; 2; 3; 4] 
38 
 
Стаття «Інші залучені кошти» була відсутня у 2021 р., проте вже у 
2022 р. з’являється 128 млн грн, а у 2025 р. досягає 7,7 млрд грн. Зростання 
свідчить про розширення інструментів залучення ресурсів, зокрема через 
міжбанківські операції, операції з НБУ або спеціальні партнерські програми. 
Це може бути пов’язано з потребами підвищення ліквідності у воєнний 
період. 
Поточні податкові зобов’язання мають невелику частку у структурі 
пасивів (до 5 %), однак демонструють певне зростання – з 159 млн грн у 
2021 р. до 5,2 млрд грн у 2025 р.. Це зростання є закономірним і пов’язане з 
розширенням масштабів діяльності банку та збільшенням обсягів 
прибуткових операцій. 
Інші фінансові зобов’язання зросли від 3,77 млрд грн у 2021 р. до 
6,0 млрд грн у 2025 р. Дана категорія може включати нараховані, але ще не 
сплачені відсотки, кредиторську заборгованість або інші короткострокові 
зобов’язання. Їх динаміка свідчить про поступове розширення операційної 
активності банку. 
Стабільне зростання демонструють також забезпечення та резерви – з 
3,65 млрд грн у 2021 р. до 6,9 млрд грн у 2025 р. Це свідчить про підвищення 
обсягів кредитного портфеля та одночасно про зважену політику управління 
ризиками, адже банк формує достатній обсяг резервів під потенційні збитки.  
Обсяг інших нефінансових зобов’язань зріс з 1,8 млрд грн у 2021 р. до 
3,5 млрд грн у 2025 р., при цьому становлячи не більше ніж 0,5 % від 
загальної структури за весь період. Ця стаття включає внутрішні розрахунки, 
зобов’язання за невиконаними операціями, розрахунки з персоналом тощо. Її 
динаміка вказує на збільшення масштабів діяльності банку. 
Загалом, структура зобов’язань банку залишається відносно 
стабільною. Незважаючи на незначні коливання, переважаючу роль 
продовжують відігравати кошти клієнтів, що забезпечує банку надійну 
ресурсну базу для проведення активних операцій. Одночасно зростання 
39 
 
інших залучених коштів свідчить про поступову диверсифікацію джерел 
фінансування та зменшення залежності від депозитних ресурсів. 
Отже, аналіз структури зобов’язань банку свідчить про стійке 
фінансове становище, зростання обсягів пасивів і підтримання оптимального 
співвідношення між основними видами зобов’язань. У подальшому це 
створює передумови для розширення кредитних операцій, зміцнення 
ліквідності та підвищення прибутковості банку. 
Як вже було зазначено, важливим компонентом пасивів банку є кошти 
клієнтів, які формують основну частину зобов’язань і забезпечують ресурсну 
базу для здійснення активних операцій.  
Для оцінки динаміки коштів клієнтів проаналізуємо їх структуру за 
2021-2025 рр. (табл. 2.3), а також розподіл у відсотковому вираженні 
(табл. 2.4). 
 
Таблиця 2.3. – Структура коштів клієнтів банка, 2021-2025 рр. (млн грн) 
 31 31 31 31 30 Відхилення 
грудня грудня грудня грудня вересня абсолютне, 
відносне, % 
2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р. млн грн 
(2024-2021 
(2024-2021 
рр.) 
рр.) 
Фізичні особи        
Строкові 
88 128 88 584 76 075 79 503 84 958 -8 625 -9,79 
депозити 
Поточні 
рахунки/рахунки 141 222 251 748 320 437 367 097 420 666 225 875 159,94 
до запитання 
Юридичні особи        
Строкові 
12 487 14 209 12 677 14 691 14 425 2 204 17,65 
депозити 
Поточні 
рахунки/рахунки 83 224 116 822 145 493 159 053 156 572 75 829 91,11 
до запитання 
Державні 
       
організації 
Поточні/розрахун
242 607 843 1 252 1 154 1 010 417,36 
кові рахунки 
Всього коштів 
325 303 471 970 555 525 621 596 677 775 296 293 91,08 
клієнтів 
Джерело: розраховано за даними [1; 2; 3; 4] 
 
Аналіз даних таблиці свідчить, що протягом аналізованого періоду 
загальна сума коштів клієнтів збільшилася з 325,3 млрд грн станом на кінець 
40 
 
2021 року до 677,8 млрд грн на 30 вересня 2025 року, тобто більш ніж удвічі. 
Така динаміка свідчить про зростання довіри клієнтів різних сегментів до 
банку, а також про ефективність його депозитної політики. 
Таблиця 2.4. – Структура коштів клієнтів банка,2021-2025 рр. (%) 
31 грудня 31 грудня 31 грудня 31 грудня 30 вересня 
  
2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
Фізичні особи           
Строкові депозити 27,09 18,77 13,69 12,79 12,53 
Поточні рахунки/рахунки 
43,41 53,34 57,68 59,06 62,07 
до запитання 
Юридичні особи           
Строкові депозити 3,84 3,01 2,28 2,36 2,13 
Поточні рахунки/рахунки 
25,58 24,75 26,19 25,59 23,10 
до запитання 
Державні організації           
Поточні/розрахункові 
0,07 0,13 0,15 0,20 0,17 
рахунки 
Всього коштів клієнтів 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 
Джерело: розраховано за даними [1; 2; 3; 4] 
 
Ключову роль у формуванні коштів банку традиційно відіграють 
фізичні особи, чиї залишки на рахунках протягом аналізованого періоду 
стабільно становлять найбільшу частку в загальному обсязі ресурсів. 
Особливо сильне зростання спостерігається в сегменті поточних рахунків 
фізичних осіб: їх обсяг збільшився з 141,2 млрд грн у 2021 р. до понад 
420,7 млрд грн у 2025 р. Така тенденція пояснюється зміною фінансової 
поведінки населення в умовах невизначеності, коли перевага надається 
ліквідним коштам, а також широким використанням цифрових сервісів 
ПриватБанку, що стимулює розвиток безготівкових розрахунків. Строкові 
депозити фізичних осіб коливалися у межах 70-88 млрд грн. Незначне 
скорочення у 2023-2024 рр. може бути пов’язане з невизначеністю воєнного 
періоду та переорієнтацією клієнтів на поточні рахунки. 
Кошти юридичних осіб також зростають протягом аналізованого 
періоду, що відображає активізацію операційної діяльності бізнесу. 
Переважна частина коштів бізнес-клієнтів зосереджена на поточних 
рахунках, обсяг яких зріс з 83,2 млрд грн у 2021 р. до 156,6 млрд грн у 2025 р. 
41 
 
Це є наслідком збільшення кількості платіжних операцій підприємств, 
розширення корпоративного сегмента, а також активного впровадження 
інтернет-банкінгу для бізнесу. Строкові депозити юридичних осіб 
залишаються відносно невеликими, що є характерним для періодів 
підвищених ризиків, коли компанії прагнуть зберегти ліквідність. 
Окрему категорію становлять кошти державних організацій, які хоча й 
займають незначну частку в загальній структурі, проте демонструють 
найдинамічніше зростання: від 242 млн грн у 2021 році до понад 
1,15 млрд грн у 2025 році. Це зумовлено збільшенням обсягів бюджетних 
операцій, виконанням державних програм через ПриватБанк та розширенням 
спектра послуг, які банк надає державному сектору. 
Узагальнюючи результати аналізу, можна відзначити, що структура 
коштів клієнтів банку протягом 2021-2025 рр. зазнала суттєвих змін. 
Спостерігається стійке зростання залишків за поточними рахунками як 
фізичних, так і юридичних осіб, що є прямим відображенням економічної 
ситуації та поведінкових моделей клієнтів у період високої невизначеності. 
Водночас поступове відновлення обсягів строкових депозитів населення 
свідчить про підвищення довіри до банку та його депозитних продуктів. 
Зростання коштів державних установ підкреслює важливу роль ПриватБанку 
у фінансовій інфраструктурі країни та його участь у забезпеченні державних 
платежів. 
Загалом динаміка коштів клієнтів підтверджує, що ПриватБанк зміг 
успішно адаптуватися до складних макроекономічних умов, зберігши 
лідерство на ринку та забезпечивши стійке розширення своєї ресурсної бази. 
Для поглибленої оцінки депозитної бази доцільно розглянути 
структуру коштів клієнтів за галузевим принципом (табл. 2.3). Такий підхід 
дозволяє визначити, які сектори економіки є найбільш активними 
вкладниками банку, а також оцінити рівень диверсифікації клієнтського 
портфеля. 
42 
 
Структура коштів демонструє, що домінуючу частку ресурсів стабільно 
формують фізичні особи. Протягом усього аналізованого періоду їх внески 
становлять 70-75 % загального обсягу. У 2021 році їх кошти становили 
229 млрд грн (71 %), у 2023 році – уже 396 млрд грн (72 %), а станом на 
вересень 2025 року – 487 млрд грн (75 %). Така тенденція пояснюється 
високим рівнем цифровізації його послуг та довірою населення до 
стабільності банку, який забезпечує надійність розрахунково-касового 
обслуговування навіть у найскладніші періоди. 
 
Таблиця 2.5. – Розподіл коштів клієнтів за галузями економіки (млн грн) 
 31 грудня 31 грудня 31 грудня 31 грудня 30 вересня 
2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
 сума % сума % сума % сума % сума % 
Фізичні особи 229 71 340 72 396 72 446 72 505 75 
350 332 512 600 624 
Сфера послуг 39 12 50 11 56 10 60 10 62 9 
337 867 100 818 369 
Виробництво 22 7 33 7 41 7 44 7 41 6 
831 196 457 265 514 
Торгівля 22 7 30 7 41 8 44 7 40 6 
219 461 792 932 972 
Сільське 4 583 1 5 685 1 5 484 1 8 430 1 9 931 1 
господарство 
Транспорт та 3 218 1 5 162 1 5 933 1 6 039 1 5 766 1 
зв’язок 
Машинобудування 1 626 - 1 663 - 2 769 - 3 960 1 3 938 1 
Підприємства 242 - 607 - 843 - 1 252 1 1 154 - 
державної 
власності 
Інше 1 897 1 3 997 1 4 635 1 5 300 1 6 507 1 
Всього коштів 325 100 471 100 555 100 621 100 677 100 
клієнтів 303 970 525 596 775 
Джерело: складено за даними [1; 2; 3; 4] 
 
Другим за обсягом є сектор послуг, який забезпечує близько 10-12 % 
коштів клієнтів банку. У 2021 році його внесок становив 39 млрд грн, у 
2023 році – 56 млрд грн, а у 2025 році – 61 млрд грн. Цей сектор є одним із 
найбільш динамічних, зокрема завдяки розвитку IT-послуг, фінтеху та 
електронної комерції, що збільшує обсяги безготівкових коштів на рахунках. 
43 
 
Виробничий сектор займає 6-8 % ресурсної бази банку. Його внесок 
збільшується з 22 млрд грн у 2021 році до 41 млрд грн у 2025 році. Зростання 
коштів виробничих підприємств може бути пов’язане з відновленням роботи 
окремих галузей промисловості, орієнтованих на внутрішній ринок, 
розвитком оборонно-промислового комплексу та модернізацією виробництва 
в рамках програм підтримки бізнесу. 
Торгівля стабільно забезпечує від 6 % до 8 % коштів клієнтів. У 2021 
році її обсяг становив 23 млрд грн, у 2023 році – 45 млрд грн, а у 2025 році – 
44 млрд грн. Хоча темпи зростання цього сектора не є стрімкими, його частка 
залишається стабільною завдяки високій оборотності коштів торговельних 
підприємств та широкому використанню банківських сервісів для 
розрахунків і ведення операційної діяльності. 
Сільське господарство становить 1 % від коштів клієнтів, однак 
абсолютні обсяги цього сектора залишаються значними. У 2021 році кошти 
агропідприємств становили 4,58 млрд грн, у 2023 році – 5,48 млрд грн, а у 
2025 році – 9,11 млрд грн. Зростання ресурсів аграрного сектору пов’язане з 
переорієнтацією логістичних маршрутів, підтримкою експорту, державними 
програмами компенсацій та відновленням господарської діяльності окремих 
регіонів. 
Сектор транспорту та зв’язку забезпечує стабільно близько 1% ресурсів 
банку, а обсяг коштів у цьому сегменті збільшується з 3,2 млрд грн у 
2021 році до 5,3 млрд грн у 2025 році. Такі зміни зумовлені підвищенням ролі 
логістичних компаній, зростанням потреби у телекомунікаційних послугах, а 
також розвитком цифрової інфраструктури. 
Машинобудування, хоча й займає близько 1% клієнтських коштів, 
демонструє зростання від 1,6 млрд грн у 2021 році до 3,9 млрд грн у 
2025 році. Це свідчить про повільне відновлення промислового виробництва 
у галузі, що найбільше постраждала від руйнувань під час війни. Водночас 
зростання свідчить про початок відновлення інвестиційної активності. 
44 
 
Окрему роль у структурі відіграють підприємства державної власності, 
внески яких зросли з 242 млн грн у 2021 році до понад 1,15 млрд грн у 
2025 році. Зростання їх обсягів пов’язане з розширенням спектра державних 
платежів, що проходять через ПриватБанк, та збільшенням кількості 
державних програм, що потребують банківського супроводження. 
Категорія «Інше» включає установи та організації, діяльність яких не 
підпадає під основні галузеві класифікації. Їхні кошти також зростають – з  
1,89 млрд грн у 2021 році до 5,9 млрд грн у 2025 році., що свідчить про 
розширення кола клієнтів банку та залучення нових секторів економіки. 
Загалом структура коштів клієнтів за галузями економіки підтверджує, 
що ПриватБанк має диверсифіковану ресурсну базу з домінуванням коштів 
фізичних осіб, активним залученням підприємств сфери послуг і 
виробництва та поступовим зростанням коштів галузей, що відновлюють 
свою діяльність. Збільшення обсягів коштів у всіх ключових секторах 
свідчить про довіру до банку, його стабільність, а також ефективність 
пропонованих розрахунково-касових та депозитних продуктів у складних 
економічних умовах. 
Для аналізу депозитної політики доцільно розглянути депозитні 
продукти, представлені на офіційному сайті банку. Структура ресурсу 
передбачає поділ пропозицій за основними категоріями клієнтів, зокрема для 
фізичних осіб та для бізнесу.  
Спершу розглянемо депозитні продукти для фізичних осіб, що 
представлені в таблиці 2.6. 
Наведені ставки діють для депозитів у національні валюті. Водночас 
депозитні ставки в іноземній валюті є значно нижчими та становлять лише 
0,01 %. 
Депозит «Стандарт» це універсальний продукт, яким можуть 
користуватися всі клієнти банку. На сайті він зазначений як «класичний 
вклад» та «лідер продажів». Особливо привабливими для клієнтів є умови 
вкладу без дострокового закриття терміном 10-12 міс., адже тут пропонується 
45 
 
найбільша відсоткова ставка (13 % річних). При оформленні даного вкладу 
існує найбільша варіативність: термін дії вкладу від 1 до 24 місяців; кошти 
можливо вносити як з картки, так і готівкою; з достроковим закриттям або 
без; капіталізація або зарахування на карту. 
 
Таблиця 2.6. – Депозитні продукти АТ КБ «ПриватБанк» для фізичних осіб 
(депозитні ставки від 13.08.2025) 
Ставка річних 
Мінімальна Виплата Термін, Без З 
Назва Поповнення 
сума процентів міс дострокового достроковим 
закриття закриттям 
Стандарт 2 грн так щомісяця 18 та 24 10 % - 
10-12 13 % 7.5 % 
6-9 10 % 6.5 % 
4 та 5 12 % 5.5 % 
3 2.5 % 2.5 % 
1 та 2 - 2.5 % 
Джуніор 2 грн так Щорічно в 12 - 8.5 % 
кінці 
терміну, 
капіталізація 
Слава героям 2 грн так щомісяця 12 - 14 % 
Приват вклад 2 грн так щомісяця 12 - 2.5 % 
Конверти не так щомісяця 120 - 5 % 
встановлена 
Послуга не так При 12 - 0.01 % 
накопичення встановлена поверненні 
«Скарбничка» 
Джерело: [20] 
 
Депозит «Джуніор» пропонується батькам з метою формування 
заощаджень на майбутнє дитини. Особливістю вкладу є те, що клієнт 
відкриває його на своє ім’я з умовою, що з певної дати в майбутньому всі 
права за вкладом автоматично перейдуть до дитини. Відкрити вклад можна 
на користь дитини з моменту народження і до досягнення нею 16 років. Для 
того, щоб відкрити такий вклад, дитина вже має бути клієнтом ПриватБанку 
або батьки можуть надати дані дитини безпосередньо перед відкриттям 
вкладу. Вклад можна відкрити у відділенні (присутність дитини до 14 років 
не обов’язкова) або через Приват24. Для пошуку даних дитини під час 
оформлення вкладу, крім П. І. Б. дитини потрібно знати дату народження 
46 
 
дитини і дані одного з цих документів: номер і серія свідоцтва про 
народження або  реєстраційний номер облікової картки платника податків 
(ІПН). У разі, якщо клієнт відкриває вклад на користь не своєї дитини, тоді 
під час оформлення знадобиться отримання згоди одного з батьків на 
оформлення цього вкладу. У такому випадку відкрити вклад можливо тільки 
у відділенні банку. Батьки дитини можуть відкривати ці вклади і у відділенні 
банку, і через свій Приват24. 
Депозит «Слава Героям» це вклад для захисників та захисниць 
України. Оформити його можуть військовослужбовці, які отримують від 
держави цільові виплати за Зарплатним проєктом у ПриватБанку. 
Оформлення вкладу стає доступним після отримання військовослужбовцем 
першої цільової виплати. На нього пропонується дещо вища відсоткова 
ставка у вигляді 14 %. Клієнт може мати тільки один чинний вклад та його 
максимальна сума становить 500 тисяч гривень. 
«Приват-вклад» банк називає «надійним гаманцем». Він створений 
задля зберігання надлишку коштів на поточному рахунку у більш безпечних 
умовах. Зняття коштів та закриття вкладу можливе у будь-який зручний для 
вкладника момент.  
У 2024 році Приватбанк запровадив нову послугу «Конверт». Це сервіс 
для збору, накопичення та управління грошима, який дозволяє волонтерам 
збирати донати, а всім клієнтам відкладати кошти на певні цілі. До збору 
можна долучити знайомих, додавши їх із телефонної книги або поширивши 
посилання в соцмережах. При цьому, з Конверта можна витрачати кошти 
напряму, не переводячи їх на картку, а додати конверт в гаманець Google Pay 
чи Apple Pay. Також з конвертів можна вільно переводити кошти на свої 
карти, картки інших осіб та навіть на Конверти друзів, знайомих, членів 
родини тощо. Можна відкрити до 15 Конвертів у гривнях, доларах США або 
євро.  
Послуга накопичення «Скрабничка» створена для легкого заощадження 
з елементами гейміфікації. Є можливість поставити умови за яких гроші з 
47 
 
поточного рахунку переводяться на «Скарбничку», а саме: суму коштів, що 
підлягає перерахуванню на вкладний рахунок; поточні рахунки, звідки кошти 
підлягають перерахуванню на вкладний рахунок; вибрати з наданих Банком 
варіантів умови, при настанні яких кошти підлягають перерахуванню на 
вкладний рахунок. Такими умовами, до прикладу, можуть бути: округлення 
витрат до 10 грн, визначена частка від надходжень, округлення залишку на 
картці або регулярне поповнення. Керування послугою можна здійснювати 
через мобільний додаток Приват24 або окремий застосунок «Скарбничка». 
Дистанційне управління вкладами для клієнтів банку доступне через 
веб-сайт «Приват24» або мобільні застосунки «Приват24» та «Мої вклади». 
Також за депозитами діють тарифні ставки, зазначені у табл.2.7. 
 
Таблиця 2.7. – Тарифи за вкладами 
Послуга Тариф 
Зарахування коштів з депозитного вкладу 
Не тарифікується 
на Картку для виплат 
Оформлення або зміна заповідального 
Не тарифікується 
розпорядження 
Оформлення довіреності Не тарифікується 
Переказ коштів з картки «Універсальна», 
елітної картки, поточного рахунку фізичної 
особи, віртуального рахунку, Інтернет- 1 % від суми 
картки та вкладу «До запитання» на 
«Приват-вклад» 
Поповнення «Приват-вкладу» або «Слава 
Героям» за довіреністю (банківською або 
0,5 % від суми поповнення 
нотаріальною) готівкою або безготівковим 
платежем (тариф стягується з одержувача) 
1 % від суми, окрім переказу коштів за 
Поповнення послуги «Скарбничка» з 
умовою накопичення «Округлення 
картки «Універсальна», «Універсальна 
витрати», «Округлення залишку на картці 
Gold», картки Юніора, та Елітних карток 
наприкінці дня» 
Джерело: [20] 
 
Отже, не тарифікуються такі дії, як виплата коштів з депозиту на 
Картку для виплат, оформлення довіреності та оформлення/зміна 
заповідального розпорядження. На інші зазначені операції розмір тарифу не 
перевищує 1 % від суми. 
48 
 
Також варто зазначити, що доходи, отримані у вигляді відсотків, 
оподатковуються у розмірі 23 % (Податок на доходи фізичних осіб – 18 % та 
військовий збір – 5 %). Банк виступає податковим агентом та самостійно 
утримує необхідну суму податку та військового збору з нарахованих 
відсотків й перераховує їх в бюджет. Клієнту кошти виплачуються вже з 
вирахуваними податками. 
У структурі фінансових послуг, що їх надає АТ КБ «ПриватБанк» 
суб’єктам підприємницької діяльності, вагоме місце посідають депозитні 
продукти, спрямовані на ефективне управління тимчасово вільними коштами 
бізнесу. Вони дають змогу підприємствам оптимізувати ліквідність, 
формувати резерви та отримувати додатковий фінансовий дохід при 
збереженні достатнього рівня безпеки. ПриватБанк пропонує бізнес-клієнтам 
комплексний набір депозитних інструментів, які відрізняються за строками 
розміщення, умовами доступу до коштів, порядком виплати відсотків та 
рівнем доходності. 
Розглянемо депозити для підприємців та юридичних осіб, що 
представлені на сайті (табл 2.8). 
Депозитний продукт «Тижневий Плюс» характеризується поступовим 
збільшенням відсоткової ставки залежно від тривалості розміщення коштів, 
що створює стимул для довшого утримання депозиту. Поповнення є 
можливим, проте дострокове зняття коштів не передбачене, що підвищує 
стабільність ресурсної бази банку. Мінімальний строк розміщення становить 
сім днів, хоча фактичний приріст доходності стає відчутним на періодах 
понад 30 днів. Така модель є оптимальною для підприємств, які можуть 
тимчасово «заморозити» частину фінансових ресурсів з метою отримання 
більшої доходності порівняно з поточним депозитом. 
За умови пролонгації ставка депозиту змінюється наступним чином: 
̶ на 8-й день вкладу відбувається пролонгація на 7 днів і ставка 
зростає на 0,15 % річних; 
49 
 
̶ на 15-й день вкладу відбувається пролонгація на 7 днів і ставка 
зростає на 0, 5 % річних; 
̶ на 22-й день вкладу відбувається пролонгація на 7 днів і ставка 
зростає на 0,5 % річних; 
̶ на 31-й день вкладу відбувається пролонгація на 30 днів і ставка 
зростає на 1 % річних; 
 ̶ на 61-й день вкладу та кожні наступні 30 днів відбувається 
пролонгація на 30 днів і ставка зростає на 2,15 % річних. 
 
Таблиця 2.8. – Депозитні продукти АТ КБ «ПриватБанк» для бізнесу 
(депозитні ставки від 13.08.2025) 
Ставка за вкладом, % річних 
Мінімальна сума 
Вклад Строк вкладу долари 
гривні євро вкладу 
США 
перший тиждень  
0,1 % - - 
(7 днів) 
другий тиждень  
0,25 % - - 
(з 8-го дня) 
третій тиждень  
Тижневий плюс 0,75 % - - 1 грн 
(з 15-го дня) 
четвертий тиждень  
1,25 % - - 
(з 22-го дня) 
починаючи  
2,25 % - - 
з 31-го дня 
30-60 днів 2,25 % 0,01 % 0,01 % 
61-90 днів 2,75 % 0,01 % 0,01 % 
Строковий 91-180 днів 3,25 % 0,01 % 0,01 % 
1 грн, 200 дол. США 
депозит 181-270 днів 6,25 % 0,01 % 0,01 % 
271-366 днів 7,25 % 0,01 % 0,01 % 
367-730 днів 8 % - - 
Незнижуваний 
Мінімальний строк Ставка за вкладом, % річних 
залишок 
Поточний 
3 дні 0,10 % - - 
депозит 
8 днів 0,15 % - - 10 грн 
15 днів 0,20 % - - 
Джерело: [20] 
 
Поточний депозит забезпечує максимальну гнучкість у розпорядженні 
коштами. Такий депозит передбачає можливість часткового зняття та 
поповнення, що робить його доцільним для зберігання тимчасово вільних 
ресурсів, пов’язаних з операційною діяльністю підприємства. Мінімальний 
строк розміщення коштів становить три дні, а незнижуваний залишок має 
50 
 
символічне значення у вигляді 10 грн. Відсоткові ставки за цим видом 
депозитів є порівняно низькими, що зумовлено високим рівнем ліквідності, 
яку отримує клієнт. Проте завдяки щомісячній виплаті відсотків бізнес може 
підтримувати стабільний, хоч і помірний, дохід на оборотні кошти. 
Найвищий потенціал прибутковості для бізнес-клієнтів забезпечує 
строковий депозит, який передбачає фіксування суми на визначений термін 
без можливості поповнення. Зазвичай умови строкових депозитів не 
допускають дострокового розірвання без суттєвої втрати відсоткового 
доходу, що стимулює підприємства ретельно планувати розміщення коштів. 
ПриватБанк пропонує строкові депозити на період від 30 до 730 днів із 
градацією ставок залежно від строку. Найвищі ставки доступні для 
довгострокового розміщення, що робить цей інструмент доцільним для 
підприємств, які мають стабільні фінансові надлишки і прагнуть підвищити 
ефективність управління капіталом. Щомісячна виплата відсотків або їх 
капіталізація дають бізнесу можливість використовувати депозит як елемент 
довгострокового фінансового планування. 
Аналогічно вкладам для фізичних осіб, ставки по депозитам у 
іноземній валюті становлять 0,01 %. Також варто відзначити, що згідно з 
чинними умовами банку, розміщення депозитів у євровалюті для бізнес-
клієнтів можливе виключно у формі забезпечувальних вкладів, тобто таких, 
що використовуються як фінансове забезпечення виконання кредитних 
зобов’язань підприємства перед банком. Це означає, що вклади в євро не є 
класичними депозитними продуктами для отримання відсоткового доходу, а 
виступають інструментом гарантування повернення кредиту або виконання 
інших грошових зобов’язань у межах кредитного договору. 
Таке обмеження зумовлене специфікою валютного регулювання та 
підходами банку до управління валютною ліквідністю, що передбачають 
зменшення ризикових позицій у іноземній валюті та концентрацію на 
операціях, пов’язаних із реальним кредитним забезпеченням. Відповідно, 
бізнес-клієнти, які планують розміщення коштів у євро на депозиті, повинні 
51 
 
враховувати, що такий вклад може бути сформований лише за умови його 
прив’язки до кредитного продукту й не може розглядатися як самостійний 
інструмент інвестування або управління ліквідністю. 
У цілому депозитні продукти ПриватБанку формують багаторівневу 
систему інструментів управління ліквідністю й інвестиційним потенціалом 
бізнесу. Поточний депозит забезпечує максимальну гнучкість і підходить для 
управління короткостроковими ресурсами; «Тижневий Плюс» пропонує 
компроміс між доступністю коштів та підвищеною доходністю; строковий 
депозит орієнтований на стратегічне розміщення фінансових надлишків. Така 
диверсифікація дозволяє суб’єктам господарювання вибирати оптимальний 
інструмент відповідно до структури їхніх грошових потоків, фінансових 
потреб і рівня ризик-апетиту. 
Важливою перевагою депозитних продуктів ПриватБанку для суб’єктів 
підприємницької діяльності є можливість відкриття депозиту цілодобово 
через систему дистанційного обслуговування «Приват24 для бізнесу». Такий 
підхід забезпечує високий рівень оперативності та доступності банківських 
послуг, дозволяючи підприємцям і юридичним особам здійснювати фінансові 
операції незалежно від графіка роботи відділень та без необхідності 
особистого відвідування банку. 
Для клієнтів, які ще не мають відкритого підприємницького рахунку в 
ПриватБанку, передбачена можливість його дистанційного оформлення в 
онлайн-режимі. Процедуру відкриття рахунку можна швидко здійснити через 
офіційний сервіс банку, що значно спрощує доступ до депозитних та інших 
фінансових продуктів. Такий формат обслуговування сприяє підвищенню 
ефективності взаємодії бізнесу з банком та відповідає сучасним тенденціям 
цифровізації фінансового сектору. 
 
2.3. Аналіз депозитної діяльності банку в умовах воєнного стану. 
2022 рік став переломним як для економіки України в цілому, так і для 
діяльності АТ КБ «ПриватБанк» зокрема. Збройна агресія російської 
52 
 
федерації проти України та запровадження воєнного стану з 24 лютого 
2022 року суттєво змінили макроекономічні умови та визначили нові 
пріоритети розвитку банківського сектору. 
Економічна ситуація в країні протягом 2022 року характеризувалася 
розгортанням наслідків війни, що проявилося у посиленні інфляційних 
процесів, падінні валового внутрішнього продукту, зростанні тиску на 
валютний ринок і загальному зниженні ділової активності. Війна призвела до 
масштабних порушень логістичних ланцюгів, скорочення пропозиції 
окремих товарів, зростання витрат бізнесу, руйнування виробничих 
потужностей і критичної інфраструктури, а також тимчасової окупації 
частини територій України. 
Попри надзвичайно складні умови, банківська система України 
зберегла стабільність і працездатність. Це стало можливим завдяки 
виваженій політиці Національного банку України, ефективним регуляторним 
рішенням, а також гнучкій реакції банків на виклики воєнного часу. Обсяг 
коштів клієнтів у банківській системі впродовж року навіть зріс, що 
забезпечило високий рівень ліквідності, незважаючи на зростання ризиків. 
Невеликий відплив коштів населення, який спостерігався у перші місяці 
війни, був швидко компенсований притоком депозитів уже в березні 
2022 року. Водночас збільшилася частка коштів на поточних рахунках, що 
відображає прагнення клієнтів зберігати ліквідність. 
Пріоритетними напрямами діяльності АТ КБ «ПриватБанк» у 2022 році 
стали підвищення якості обслуговування клієнтів із дотриманням 
нормативних вимог, розвиток кредитування за умови збереження високої 
якості кредитного портфеля, удосконалення банківських продуктів і сервісів, 
а також оптимізація організаційної структури та інфраструктури банку. 
В умовах воєнного стану ключова місія Банку, як державної фінансової 
установи, полягає у підтримці фінансової стабільності України, забезпеченні 
сталого функціонування банківського сектору, фінансуванні пріоритетних 
53 
 
галузей економіки, а також у підтримці підприємств критичної 
інфраструктури, зокрема тих, що перебувають у державній власності.  
У відповідь на трансформації фінансового ринку та виклики, 
спричинені воєнним станом, АТ КБ «ПриватБанк» реалізував широкий 
комплекс соціально-економічних, технологічних та організаційних заходів, 
спрямованих на підвищення стійкості банківських операцій, розширення 
доступу клієнтів до фінансових послуг та підтримку національної економіки. 
Основні ініціативи Банку охоплюють такі напрями: 
1. Розроблення та впровадження нових кредитних програм для 
населення і бізнесу, зокрема «Кредитні канікули», «Вихід із кредитних 
канікул», програма «Платіж 2,5 %», довгострокова реструктуризація та 
часткове прощення боргу. Ці програми отримали високу суспільну оцінку та 
були визнані одними з найефективніших у період війни. 
2. Активізація кредитування бізнесу та підтримка підприємницької 
діяльності через розширення фінансових інструментів та модернізацію 
чинних програм. Банк профінансував понад 19 тис. клієнтів на суму майже 
24 млрд грн, суттєво збільшивши обсяги агрокредитування та зміцнивши свої 
позиції на ринку. 
3. Забезпечення безперервності банківського обслуговування шляхом 
автоматичної пролонгації строку дії платіжних карток для фізичних та 
корпоративних клієнтів, що дозволило уникнути фізичного відвідування 
відділень, зокрема на окупованих територіях. 
4. Розширення можливостей дистанційного обслуговування у 
застосунку та вебверсії Приват24: оформлення та перевипуск карток онлайн, 
оптимізація тарифів на переказ власних коштів з кредитних карток, 
удосконалення інтерфейсу і розширення функціональних можливостей. 
5. Підтримка волонтерських організацій та благодійних ініціатив через 
скасування комісій за поповнення рахунків і зняття готівки, а також надання 
пільгових умов обслуговування для цієї категорії клієнтів. 
54 
 
6. Модернізація цифрових державних програм, зокрема оновлення 
карти «єПідтримка» для здійснення виплат громадянам, які втратили роботу, 
внутрішньо переміщеним особам, власникам військових облігацій і 
учасникам програми вакцинації. 
7. Запуск преміальних digital-карток усіх рівнів, що надають 
можливість повністю дистанційного відкриття рахунків, перевипуску карток 
та користування банківськими продуктами без фізичних носіїв. 
8. Впровадження нового формату відеозустрічей для корпоративних 
клієнтів, що значно спростило процес отримання банківських послуг 
дистанційно. 
9. Розширення депозитної лінійки через запровадження спеціальних 
продуктів («Слава Героям», «Капітал»), а також можливості купівлі 
іноземної валюти за пільговими умовами з подальшим її розміщенням на 
строкових депозитах. 
10. Розвиток безготівкових розрахунків завдяки запуску мобільного 
застосунку «Термінал» для приймання платежів, що сприяло цифровізації 
малого та середнього бізнесу. 
11. Удосконалення бізнес-сервісів у Приват24 для бізнесу, включно із 
запуском застосунків та сервісів «Каса», «Бюджет», «Інвойсинг», 
«Електронна звітність» та «ПриватКамера», які розширили можливості 
підприємців щодо податкового обліку, електронних розрахунків і 
фінансового планування. 
12. Підвищення фінансової стійкості Банку: приріст чистого 
кредитного портфеля на 20,7 млрд грн до рівня 112,8 млрд грн станом на 
кінець 2024 року та стабільне зниження частки непрацюючих кредитів 
завдяки виваженій кредитній політиці. 
13. Запуск нового продукту «Конверти», який дозволяє організовувати 
волонтерські збори, здійснювати цільові накопичення та планувати бюджет; 
кількість відкритих конвертів перевищила 1 млн. 
14. Реалізація державних програм підтримки населення, зокрема: 
55 
 
̶ digital-картка «Національний кешбек», через яку було виплачено 
понад 190 млн грн підтримки національного виробника; 
̶ програма «Зимова єПідтримка» з обсягом виплат понад 5,3 млрд грн; 
̶ digital-картка «Дія.Картка» для участі у програмах «єКнига» та 
«Ветеранський спорт»; 
̶ спеціальна картка «єДогляд» для здійснення виплат внутрішньо 
переміщеним особам. 
15. Удосконалення депозитного сервісу шляхом створення 
інформаційного модуля в Приват24 з докладним описом депозитних 
продуктів, умов користування та інтерактивними інструкціями. 
16. Оновлення та розширення кредитних програм для бізнесу, включно 
з програмами «Онлайн-кредит для бізнесу», фінансування 
енергонезалежності, «Теплі кредити для ОСББ», «Агросезон», «Кредитна 
лінія», а також фінансуванням придбання легкових автомобілів, зокрема 
вживаної техніки. Запроваджено генеральні угоди для МСБ та оновлено 
підходи до роботи з корпоративними клієнтами. 
Важливою подією у 2024 році стало поглиблення співпраці з 
міжнародними фінансовими інституціями з метою розподілу ризиків та 
впровадження механізмів грантової підтримки бізнесу. Зокрема, було видано 
понад 7,2 тис. нових кредитів на загальну суму понад 12,2 млрд грн. У 
вересні 2024 року ПриватБанк підписав найбільшу серед українських банків 
угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) про розподіл 
ризиків на суму 400 млн євро. Угода передбачає фінансування програм 
відновлення енергетичної інфраструктури, розвитку МСБ, підтримку 
ветеранів, жінок-підприємниць та релокованих бізнесів. 
Крім того, ПриватБанк активно розвивав напрям електронного бізнесу 
та цифрових сервісів для підприємців. До ключових результатів належать: 
запуск торгової платформи, сервісу QR біля столу, онлайн-онбордингу, 
проєктів «є-Підприємець» та «є-Резидент», впровадження нового 
інструменту «Календар звітності», а також створення зручного електронного 
56 
 
кабінету для подання звітності. Внаслідок цього частка бізнес-клієнтів, які 
користуються мобільним додатком, зросла до 67 % (+7 п.п.), а кількість 
клієнтів, що використовують сервіси екосистеми банку (електронний 
документообіг, звітність тощо), збільшилася на 21 %  з 207 до 251 тис. 
ПриватБанк також продовжує послідовно реалізовувати власну 
Стратегію безбар’єрності, розроблену на виконання Національної стратегії зі 
створення безбар’єрного простору в Україні. Ця діяльність спрямована на 
забезпечення доступності банківських послуг для всіх груп населення та 
створення інклюзивного середовища як для клієнтів, так і для працівників 
банку. 
У межах цієї стратегії ПриватБанк здійснює системну роботу за 
шістьма ключовими векторами безбар’єрності: 
̶ фізична безбар’єрність – удосконалення архітектурної доступності 
відділень і банкоматів; 
̶ інформаційна безбар’єрність – адаптація комунікаційних матеріалів 
для осіб із порушеннями зору та слуху; 
̶ цифрова безбар’єрність – забезпечення доступності онлайн-
продуктів і мобільних сервісів для всіх користувачів; 
̶ економічна безбар’єрність – створення рівних можливостей у доступі 
до фінансових послуг; 
̶ освітня безбар’єрність – проведення навчальних заходів і тренінгів 
для персоналу щодо принципів інклюзивності; 
̶ соціальна інклюзія – підтримка ментального здоров’я працівників, 
працевлаштування людей з інвалідністю, ветеранів і кандидатів з військовим 
досвідом. 
У межах цих напрямів банк активно зміцнює внутрішню корпоративну 
культуру, спрямовану на формування толерантного ставлення до різних груп 
клієнтів і колег, а також забезпечує системну підтримку ветеранів і людей з 
особливими потребами. 
57 
 
ПриватБанк продовжив активну роботу над формуванням 
корпоративної культури безбар’єрності, спрямованої на підвищення 
обізнаності працівників щодо принципів інклюзії та створення доступного 
середовища для всіх клієнтів. За системний підхід у цьому напрямі Банк 
отримав почесну відзнаку від спільноти «Бізнес без бар’єрів». 
Як соціально відповідальна фінансова установа, ПриватБанк системно 
працює над забезпеченням рівного доступу до своїх послуг для всіх категорій 
населення. Станом на грудень 2024 року 99 % відділень Банку є доступними 
для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення, що підтверджено 
звітами сертифікованих експертів відповідно до вимог ДБН В.2.2-40:2018 
«Інклюзивність будівель і споруд». 
У 2024 році ПриватБанк, у співпраці з місцевими органами влади, 
міжнародним бізнес-партнером VISA та за експертної підтримки 
громадських організацій – БФ «Mindy» та ГО «Безбар’єрність», реалізував 
важливу соціальну ініціативу – відкриття реабілітаційного модуля для 
ветеранів та цивільних осіб, які потребують допомоги внаслідок війни, у 
місті Обухів. Завдяки цьому проєкту мешканці громади отримали доступ до 
амбулаторної реабілітації, медичних, психологічних і юридичних послуг. 
У 2024 році 12 співробітниць контакт-центру опанували українську 
жестову мову, що дало змогу розпочати новий сервіс – надання консультацій 
жестовою мовою для фізичних осіб у Приват24 та для юридичних осіб у 
Приват24 для бізнесу. Завдяки цьому клієнти, які спілкуються жестовою 
мовою, отримали можливість напряму комунікувати з фахівцями банку без 
потреби у перекладачі. 
Додаткові кроки для підвищення фізичної та інформаційної 
доступності включали: 
̶ нанесення шрифту Брайля на мнемосхеми, графіки роботи відділень 
та інформаційні таблички; 
̶ додавання субтитрів до відеоматеріалів банку; 
58 
 
̶ дублювання інформації текстом на «Планшеті біля каси», що сприяє 
покращенню взаємодії з клієнтами, які мають порушення слуху. 
Важливим складником діяльності АТ КБ «ПриватБанк» є соціальна 
відповідальність, яка набула особливого значення в умовах повномасштабної 
війни. З початком воєнних дій банк суттєво переформатував свою благодійну 
діяльність, зосередивши зусилля на підтримці обороноздатності держави, 
допомозі населенню та сприянні гуманітарним ініціативам. 
Соціальна політика банку реалізується за кількома основними 
напрямами. 
По-перше, це благодійна грошова допомога від банку, яка 
спрямовується на найактуальніші потреби українського суспільства – 
насамперед підтримку Збройних Сил України та забезпечення гуманітарних 
потреб громадян. 
По-друге, важливу роль відіграє Благодійний фонд ПриватБанку 
«Допомагати просто!», який реалізує власні соціальні ініціативи, зокрема 
програму «Допомога шпиталям та медзакладам України», а також проєкти, 
спрямовані на підтримку працівників банку та їхніх родин. 
По-третє, банк активно надає власні цифрові сервіси – Приват24, 
банкомати, термінали самообслуговування, каси банку, а також платформу 
dobro.privatbank.ua – для організації благодійних зборів у партнерстві з 
провідними благодійними фондами та громадськими організаціями. Завдяки 
цьому забезпечується ефективна комунікаційна підтримка соціальних 
ініціатив і зростає прозорість благодійних процесів. 
У 2024 році ПриватБанк спрямував на благодійність 247,2 млн грн 
власних коштів, які були використані для зміцнення обороноздатності 
країни, реалізації гуманітарних програм, соціальних проєктів та допомоги 
співробітникам.  
Починаючи з 2023 року, у Банку діє внутрішня Програма підтримки 
ветеранів та їхніх родин, яка охоплює низку важливих напрямів, зокрема: 
̶ збереження заробітної плати для мобілізованих співробітників; 
59 
 
 ̶ забезпечення медичного страхування для мобілізованих та окремого 
пакета медичних послуг для демобілізованих працівників; надання 
консультацій ветеранам і членам їхніх родин від кваліфікованих військових 
психологів; 
̶ кар’єрне консультування після завершення військової служби (за 
потреби); 
 ̶ фінансова допомога у випадках поранення, лікування, реабілітації, 
набуття інвалідності або пошкодження майна, а також підтримка родин 
загиблих чи зниклих безвісти захисників; 
̶ щомісячні виплати дітям загиблих або зниклих безвісти 
мобілізованих працівників і дітям загиблих цивільних співробітників до 
досягнення ними 18-річного віку; 
̶ премії до Дня захисників і захисниць України, а також святкові 
виплати дітям мобілізованих, демобілізованих працівників, співробітників зі 
статусом УБД та дітям загиблих чи зниклих безвісти працівників; 
̶ надання юридичних консультацій у співпраці з громадською 
організацією Veteran Hub. 
На платформі внутрішніх комунікацій Банку створено спеціальну 
рубрику «Пам’ятаємо», у якій публікуються історії про загиблих працівників 
для вшанування їхньої пам’яті. 
У 2024 році ПриватБанк активно долучився до державних та 
громадських ініціатив, спрямованих на підтримку ветеранів: 
̶ підписав Хартію з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів, 
започатковану НБУ та ЄБРР; 
 ̶ узяв участь у розробленні «Посібника з рекомендаціями щодо 
реінтеграції ветеранів на робочі місця» (спільно з Мінекономіки, Korn Ferry 
та провідними компаніями України); 
 ̶ долучився до роботи кількох галузевих груп, зокрема Veterans 
Support (провідні компанії України, банківський сектор, Korn Ferry) та 
Асоціації українських банків; 
60 
 
̶ увійшов до ТОП-50 найкращих роботодавців України 2024 року за 
версіями NV і Odgers Berndtson Ukraine, а також Delo.ua, зокрема за 
критерієм «підтримка ветеранів і їхніх родин»; 
̶ співпрацює з Veteran Hub, зокрема долучився до запису подкасту 
«Робота в банківській сфері»; 
̶ взяв участь у тренінгу «Працевлаштування ветеранів з інвалідністю: 
пошук оптимальних підходів», організованому Veteran Hub; 
̶ підтримує співпрацю з Центром зайнятості ветеранів і людей з 
інвалідністю (ЦЗВЛ) у межах проєкту «Навігація повернення ветеранів»; 
̶ підписав «Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок», 
створені медіагрупою Starlight Media за експертної підтримки Veteran Hub і 
за сприяння Міністерства у справах ветеранів України. 
Важливою складовою корпоративної соціальної відповідальності АТ 
КБ «ПриватБанк» є екологічна політика, що спрямована на мінімізацію 
негативного впливу діяльності банку на довкілля та підтримку принципів 
сталого розвитку. У своїй роботі банк послідовно впроваджує інноваційні 
екологічні рішення, сприяючи раціональному використанню природних 
ресурсів, зменшенню кількості відходів і скороченню викидів у навколишнє 
середовище. 
Одним із ключових напрямів є цифровізація документообігу та відмова 
від паперових носіїв. ПриватБанк став одним із перших банків в Україні, 
який запровадив систему надійного електронного документообігу, що 
забезпечує створення, підписання та обмін документами без використання 
паперу. Банк продовжує удосконалювати сервіс PaperLess, який доступний як 
для клієнтів банку, так і для осіб, що не є його клієнтами – як фізичних, так і 
юридичних осіб. 
Для представників мікро- та малого бізнесу, ФОП і корпоративних 
клієнтів у системі «Приват24 для бізнесу» створено повноцінні інструменти 
електронного документообігу. Вони дозволяють формувати, подавати й 
61 
 
отримувати документи, надсилати звітність до державних органів, укладати 
договори та здійснювати інші ділові операції у цифровому форматі. 
Ефективність упровадження електронного документообігу 
підтверджується статистичними даними: у 2024 році в електронній системі 
внутрішнього документообігу банку було створено близько 1,5 млн 
документів, що дозволило зберегти значну кількість паперу. Для порівняння, 
у 2023 році цей показник становив 1,9 млн електронних документів. 
Крім того, 100 % платежів бізнес-клієнтів банку здійснюються в 
електронному вигляді, що повністю усуває необхідність використання 
паперових документів. Загалом, через сервіси ПриватБанку у 2024 році 
пройшло понад 113 млн платіжних документів, що дозволило зберегти 
щонайменше 56 млн аркушів паперу (у 2023 році цей показник становив 95 
млн платіжок, або близько 45 млн збережених аркушів). 
Банк також активно переходить на цифрові платіжні картки, 
зменшуючи обсяги виробництва пластикових карток, та відмовляється від 
друку чеків на POS-терміналах, що додатково скорочує використання паперу 
та пластику. Всі зазначені сервіси надаються клієнтам безоплатно, що 
свідчить про соціальну спрямованість ініціатив банку й прагнення підвищити 
екологічну свідомість суспільства. 
У межах реалізації принципів сталого розвитку ПриватБанк також 
впроваджує низку енергоефективних та екологічних заходів, серед яких: 
̶ модернізація інженерних мереж із використанням енергоощадних 
технологій (LED-панелі з трирічною гарантією, термоізоляція мереж, 
усунення тепловтрат, герметизація вентиляційних отворів); 
̶ заміна люмінесцентних ламп на LED-стрічки при виробництві 
зовнішньої реклами (вивісок, торцевих знаків); 
̶ перехід на використання екологічних мийних засобів для 
клінінгового обслуговування приміщень; 
̶ відмова від білого паперу на користь екопаперу з переробленої 
сировини. 
62 
 
У 2024 році ПриватБанк у співпраці з Благодійним фондом «ОВЕС» 
розпочав пілотний екологічний проєкт зі збору пластикових побутових 
кришок від харчових продуктів. Зібрані кришки банк передає на переробні 
заводи у містах Дніпро та Київ, а всі виручені кошти спрямовуються на 
закупівлю безпілотних літальних апаратів для Збройних Сил України. До 
ініціативи долучено 240 відділень ПриватБанку у Києві, Дніпрі та Львові. 
Таким чином, ПриватБанк демонструє системний підхід до екологічної 
відповідальності, поєднуючи цифрові інновації з практичними екологічними 
рішеннями. Реалізація зазначених ініціатив не лише сприяє збереженню 
природних ресурсів, але й утверджує банк як соціально відповідальну 
установу, що активно підтримує екологічну трансформацію української 
економіки. 
Підвищення рівня фінансової грамотності населення є одним із 
ключових напрямів корпоративної соціальної відповідальності АТ КБ 
«ПриватБанк». Банк активно розвиває освітні ініціативи, спрямовані на 
формування фінансової культури серед різних соціальних груп. 
У співпраці з платформою OLX, Європейською Бізнес Асоціацією 
(EВА) та Mastercard було створено три бізнес-школи: 
1. «Школа експорту» – для підприємців, які прагнуть виходу на 
міжнародні ринки; 
2. «Бізнес-школа для захисників» – для ветеранів і 
військовослужбовців, що планують започаткувати власну справу; 
3. «Школа стартапів» – для тих, хто розвиває інноваційні бізнес-ідеї. 
Крім того, у 2024 році реалізовано сім масштабних проєктів з 
фінансової грамотності, серед яких: 
̶ проведення лекцій для жінок-підприємиць у партнерстві з ВОНАХаб 
та UNFPA (3 лекції, 429 учасниць); 
̶ уроки фінансової грамотності для дітей до Global Money Week 
(1500 дітей із 12 регіонів, 5 працівників банку залучено); 
63 
 
̶ уроки до Дня працівника банківської сфери (990 дітей із 14 регіонів, 
23 залучених працівники); 
̶ заняття до Тижня заощаджень (837 дітей у 64 навчальних закладах); 
 ̶ освітній діджитал-проєкт для підлітків спільно з UNFPA – Фондом 
ООН у галузі народонаселення в Україні; 
̶ офлайн-лекції для людей старшого віку у партнерстві з БФ 
«Життєлюб» (76 учасників, 1 працівник залучений); 
̶ випуск двох номерів газети «Фінансова мудрість» у партнерстві з 
Національним банком України та БФ «Життєлюб», із загальним охопленням 
понад 500 тисяч бенефіціарів. 
У межах ініціатив економічної інклюзії банк також здійснив 
працевлаштування та професійну підготовку 13 жінок-інкасаторок, сприяючи 
гендерній рівності у професійній сфері. 
Окремої уваги заслуговує оновлений маскот «Кардмен» у застосунку 
Приват24, який набув тематики безбар’єрності. У невимушеній формі він 
нагадує користувачам про правила етичного спілкування та поваги, 
популяризуючи принципи толерантності та інклюзії. За цей проєкт 
ПриватБанк отримав спеціальну відзнаку Всеукраїнської програми 
ментального здоров’я «Ти як?», що підтверджує високу соціальну значущість 
ініціативи. 
64 
 
РОЗДІЛ 3. Напрями оптимізації та перспективи розвитку депозитної 
політики банку 
3.1. Зарубіжний досвід здійснення депозитної політики банківськими 
установами. 
Досвід розвинених країн свідчить, що ефективна депозитна політика 
банків є результатом комплексного підходу до управління залученими 
ресурсами, орієнтованого на стабільність, довіру клієнтів і технологічні 
інновації.  
У країнах Європейського Союзу, США та Азії депозитна політика 
банків базується на принципах диверсифікації джерел залучення коштів, 
гнучкого ціноутворення, клієнтоорієнтованості та активного використання 
цифрових каналів. 
У провідних європейських та американських банках спостерігається 
відхід від універсальних депозитних продуктів. Натомість активно 
впроваджуються інструменти аналізу великих даних та штучного інтелекту 
для сегментування клієнтської бази та формування високоперсоналізованих 
пропозицій. Це включає не лише диференціацію процентних ставок залежно 
від загального обсягу взаємодії клієнта з банком, але й створення цільових 
депозитних рахунків, прив’язаних до конкретних життєвих подій (освіта, 
пенсія, купівля житла тощо). 
Успіх необанків та фінтех-компаній змусив традиційні банківські 
установи переорієнтуватися на мобільні додатки як основний канал 
взаємодії. Це передбачає не просто наявність інтернет-банкінгу, а й 
забезпечення легкого процесу відкриття, поповнення та управління 
депозитами, а також інтеграцію функцій мікронакопичення. Зарубіжні банки 
активно використовують гейміфікацію та елементи соціальних мереж для 
стимулювання ощадливої поведінки. 
Однією з визначальних характеристик сучасного банківського ринку є 
стрімке зростання цифрових каналів обслуговування, що істотно впливає на 
трансформацію депозитної політики банків. Згідно з даними аналітичної 
65 
 
платформи Bankrate, переважна більшість клієнтів у розвинених країнах 
демонструє стабільний попит на дистанційні формати взаємодії з банками.  
Зростання популярності цифрових сервісів супроводжується високим 
рівнем задоволеності клієнтів якістю їх роботи. За результатами опитування, 
96 % користувачів оцінюють власний досвід мобільного чи інтернет-банкінгу 
як позитивний. Водночас 83 % клієнтів зазначають, що розвиток цифрових 
технологій значно підвищив доступність банківських продуктів і послуг, 
зокрема операцій із депозитами. Такий високий рівень довіри до цифрових 
сервісів створює сприятливе середовище для активного впровадження 
банками інноваційних інструментів залучення вкладів, включно з онлайн-
депозитами, гнучкими тарифними моделями та персоналізованими 
пропозиціями, заснованими на поведінковій аналітиці. 
Разом із тим певна частина споживачів залишається прихильною до 
традиційних форм обслуговування. Так, серед тих, хто не використовує 
онлайн-банкінг, 45 % пояснюють це бажанням взаємодіяти з банком 
безпосередньо у відділенні, тоді як 42 % висловлюють занепокоєння 
питаннями кібербезпеки. Крім того, приблизно 4,2 % населення США 
залишається необслуговуваним, тобто не має банківського рахунку взагалі. У 
контексті депозитної діяльності ці тенденції свідчать про необхідність для 
банків формувати збалансовану політику, яка поєднує доступність цифрових 
сервісів та збереження достатньої кількості фізичних точок присутності для 
окремих сегментів клієнтів. 
Ключові статистичні характеристики цифрового банкінгу в зарубіжних 
країнах підтверджують, що діджиталізація стає системоутворюючим 
фактором розвитку банківського сектору. Масове поширення мобільних і 
онлайн-платформ змінює підходи банків до залучення депозитів, роблячи цю 
сферу більш клієнтоорієнтованою, технологічною та конкурентною. У свою 
чергу, зазначені тенденції формують нові вимоги до депозитної політики 
банківських установ, зокрема в частині інноваційності, гнучкості, 
66 
 
підвищених стандартів безпеки та диверсифікації каналів взаємодії з 
клієнтами. 
Водночас, традиційні банківські установи з розгалуженою мережею 
відділень залишаються важливою складовою банківської системи. За даними 
Bankrate, саме традиційні банки й надалі зберігають статус основних установ, 
де клієнти відкривають та обслуговують свої рахунки. Утім, структура 
мережі фізичних відділень продовжує зазнавати суттєвих трансформацій. У 
період із 2017 до 2021 року близько 9 % банківських відділень у США було 
закрито, що в абсолютному вимірі становить приблизно 7,5 тис. філій.  
Однією з ключових тенденцій є адаптація тарифної політики 
традиційних банків до умов конкуренції з цифровими фінансовими 
установами. Зокрема, у відповідь на розширення ринку онлайн-банкінгу такі 
провідні банки, як Citibank, PNC Bank та U.S. Bank, зменшили або повністю 
скасували комісії за овердрафт. Це свідчить про необхідність перегляду 
бізнес-моделей для утримання клієнтів, які дедалі більше орієнтуються на 
зручність і відсутність прихованих витрат. 
Водночас традиційні банки активно модернізують власні цифрові 
сервіси. Мобільні застосунки більшості великих установ тепер дають змогу 
клієнтам виконувати основні банківські операції, такі як переведення коштів, 
перегляд балансів, оплату рахунків, дистанційне оформлення депозиту і т.д. 
Окремі банки запроваджують розширені функції, такі як автоматичні 
заощадження чи бюджетні планувальники. 
Значною мірою традиційні банки продовжують залучати нових клієнтів 
за рахунок бонусних програм за відкриття рахунків. Така практика 
залишається поширеною, оскільки вона забезпечує конкурентну перевагу та 
дає змогу зміцнити клієнтську базу. 
При цьому важливою перевагою традиційного банкінгу залишається 
можливість отримання персонального обслуговування у відділенні, що 
особливо цінують клієнти старших поколінь. Згідно з опитуванням American 
Bankers Association, 13 % представників покоління Baby Boomers і 8 % 
67 
 
покоління X віддають перевагу обслуговуванню через касира. Для молодших 
поколінь цей показник нижчий – близько 4 %, що відображає загальний зсув 
у бік цифрової взаємодії з банківськими установами. 
Попри скорочення кількості відділень, їхня присутність залишається 
критично важливою для значної частини клієнтів. За даними FDIC, у США 
функціонує понад 68,6 тис. застрахованих відділень, і 66 % опитаних 
споживачів зазначають, що близькість банківської філії до місця проживання 
або роботи є важливим чинником при виборі банку. 
Дослідження Європейського центрального банку демонструє, що 
підвищене використання цифрових каналів істотно впливає на поведінку 
депозитів, зокрема на ризик їхнього відтоку у стресових умовах ринку.  
Дослідження свідчить, що у звичайних умовах роботи банківська 
цифровізація не призводить до суттєвої волатильності депозитів. Проте у 
періоди фінансової нестабільності або іміджевих криз, коли зростає 
інформаційний тиск на вкладників, банки з активними онлайн-каналами 
демонструють помітніший відтік коштів. Це вказує на те, що цифрові канали 
одночасно забезпечують зручність та гнучкість для клієнтів, але створюють 
певний ризик для стабільності депозитного портфеля, якщо не 
застосовуються системи моніторингу та управління ризиками. 
Також зазначено, що соціальні медіа можуть впливати на поведінку 
вкладників, але лише у локальних чи кризових ситуаціях, коли існує загроза 
іміджевих втрат банку. Це підкреслює необхідність інтегрованого управління 
комунікаційними та технологічними каналами у стратегії депозитної 
політики, щоб мінімізувати ризики раптового відтоку коштів. 
Таким чином, зарубіжний досвід показує, що сучасна депозитна 
політика банків формується не лише під впливом класичних факторів 
стабільності депозитів (процентна ставка, страхування депозитів, структура 
клієнтської бази), а й із врахуванням технологічних аспектів та їх взаємодії з 
поведінкою клієнтів.  
68 
 
Інтеграція цих підходів дозволяє підвищити ефективність управління 
ліквідністю та оптимізувати стратегію депозитної політики, забезпечуючи 
стійкість банку навіть у періоди нестабільності ринку. Особливо це 
актуально для банків, що активно використовують цифрові канали і 
працюють із молодою та технологічно підкованою аудиторією клієнтів, яка 
швидко реагує на зміни фінансового середовища. 
Також однією з ключових складових депозитної політики банків за 
кордоном є управління безстроковими депозитами (Non-Maturing Deposits, 
NMD), які формально не мають визначеного строку погашення, але в 
практичній діяльності банків відображають значну частину стабільного 
депозитного портфелю. За даними дослідження Європейського центрального 
банку, банки єврозони застосовують поведінкові моделі депозитів, що 
дозволяють оцінити середню тривалість утримання коштів клієнтами та 
прогнозувати їх вплив на ліквідність та управління процентним ризиком. 
Дослідження ECB показало, що банки не обмежуються формальним 
підходом, коли NMD вважаються «незавершеними» або «безстроковими». 
Насправді більшість банків моделюють поведінку таких депозитів на основі 
історичних даних, типу клієнтів, частки незастрахованих депозитів та 
цифровізації каналів обслуговування. Зокрема, виявлено, що банки з високою 
часткою цифрових депозитів або незастрахованих коштів припускають 
коротшу середню тривалість депозитів, що відображає підвищену 
нестабільність такої бази. 
Практика європейських банків демонструє, що сучасна депозитна 
політика не обмежується лише пропозицією різних видів депозитів, але 
включає активне моделювання поведінки клієнтів для забезпечення 
стабільності депозитного портфелю та оптимізації фінансових ресурсів.  
Варто також відзначити роль державного регулювання та гарантування 
вкладів. Відсутність або недосконалість системи страхування вкладів 
підвищує ризики дестабілізації фінансового ринку: навіть незначні ознаки 
69 
 
економічних чи політичних коливань можуть спровокувати паніку серед 
населення, що швидко набуває масового характеру.  
За останні десятиліття страхування депозитів було запроваджено у 
більшості розвинених країн, часто як реакцію на банківські кризи 1980-1990-
х років. Водночас існує й протилежний підхід, за якого країни відмовляються 
від спеціальних заходів щодо захисту вкладників, покладаючись на 
механізми ринкової дисципліни, прозорість діяльності банків і належний 
нагляд. Такий підхід реалізовано, зокрема, у Новій Зеландії, де прозорість 
фінансової системи є ключовим чинником стабільності. З 2018 року тут діє 
програма інформування населення про фінансовий стан банків, що 
забезпечує громадянам доступ до порівняльних показників діяльності 
установ.  
Попри це, навіть максимальне розкриття банками інформації не 
гарантує здатності клієнтів адекватно оцінити реальний фінансовий стан 
установи. Наприклад, два банки можуть мати однаковий обсяг кредитного 
портфеля, проте суттєво відрізнятися за якістю активів: один володіє 
реальними кредитами, інший же надає позики пов’язаним компаніям, що 
існують лише формально. Таким чином, лише на основі відкритих даних 
вкладникам складно визначити рівень ризику, пов’язаний із конкретною 
фінансовою установою. 
Зародження інститутів, що передували сучасній системі страхування 
вкладів, розпочалося ще у XIX ст. у США. Основною метою тоді було не 
стільки забезпечення збереження вкладів, скільки запобігання паніці серед 
вкладників, що призводила до масових «набігів на банки». У 1829 р. у Нью-
Йорку банкам було запропоновано добровільно сплачувати спеціальні 
забезпечувальні внески, які надходили до фонду, керованого урядом штату. 
Це створювало у населення відчуття стабільності та довіри. Згодом подібну 
практику запровадили ще декілька штатів, проте ці системи не змогли 
запобігти банківським кризам до 1933 року [7]. 
70 
 
Важливим етапом становлення глобальної системи страхування 
депозитів вважається 1933 рік, коли у США була створена Федеральна 
корпорація страхування депозитів (Federal Deposit Insurance Corporation, 
FDIC). Її заснування стало реакцією на масові банкрутства банків у період 
Великої депресії. Запровадження системи страхування на федеральному рівні 
сприяло стабілізації банківської системи та відновленню довіри населення. 
Спочатку гарантована сума вкладу становила 2500 доларів США, а сьогодні – 
250 тисяч доларів. 
Діяльність FDIC протягом понад 85 років є прикладом ефективного 
функціонування централізованої державної системи гарантування вкладів. Її 
досвід став основою для створення подібних систем у Великій Британії, 
Канаді, Японії, Індії, а також у країнах Латинської Америки та Африки. Нині 
практично всі розвинені країни світу, а також значна частина тих, що 
розвиваються, мають власні системи страхування банківських вкладів, 
побудовані за американською або німецькою моделлю. 
В Європі перші схеми захисту депозитів були запроваджені у 
1994 році. На той час не існувало єдиних правил щодо рівня захисту: окремі 
країни могли гарантувати депозити від €20 000 до €60 000, що створювало 
значні дисбаланси. Ефективність таких схем була під сумнівом, що стало 
особливо очевидним під час фінансової кризи 2008 року – однієї з 
найбільших економічних криз в історії. Тоді проблеми банківського сектору 
виходили за межі національних кордонів, і відсутність єдиних стандартів у 
ЄС призводила до серйозного негативного впливу на економіку регіону. 
У відповідь на кризу Європейський союз запровадив спеціальні 
інструменти управління кризами та гармонізацію правил, спрямовані на 
зміцнення фінансової системи та підвищення безпеки банківських операцій. 
У 2009 році було встановлено мінімальний рівень захисту депозитів у 
€50 000, а з 2010 року він був підвищений до сучасного порогу €100 000 на 
одного вкладника в одному банку. Це означає, що у разі 
71 
 
неплатоспроможності банку вкладник гарантовано отримає відшкодування 
до €100 000. 
Сьогодні у країнах ЄС діють Deposit Guarantee Schemes (DGS), що 
регламентуються Директивою 2014/49/EU (Deposit Guarantee Schemes 
Directive, DGSD). DGS забезпечують захист депозитів вкладників у разі 
банкрутства банку, сприяють фінансовій стабільності і фінансуються 
виключно банками, без залучення податкових коштів. Директива встановлює 
обов’язок для кожної країни-члена створити хоча б одну національну схему 
гарантування депозитів, а також визначає мінімальний рівень відшкодування 
(€100 000) і терміни виплати (до 7 робочих днів у екстремальних випадках). 
Фінансування DGS здійснюється через щорічні внески банків у 
національні фонди, а Європейське банківське управління (EBA) слідкує за 
прозорістю та доступністю фінансових засобів схем. Загальні фонди DGS у 
ЄС становлять приблизно €79 млрд (станом на кінець 2024 року), що 
забезпечує виплати вкладникам у разі неплатоспроможності банків і 
підтримує стабільність фінансового сектору. Також розглядаються ініціативи 
створення спільної європейської схеми страхування депозитів (EDIS) у 
межах Банківського союзу, яка мала б підвищити координацію між 
національними фондами та забезпечити більшу стабільність на єдиному 
ринку. 
 
3.2 Перспективи розвитку депозитної політики в умовах фінансової 
глобалізації та діджиталізації. 
Сучасний етап розвитку світової фінансової системи характеризується 
активними процесами глобалізації, цифрової трансформації та посилення 
конкуренції між банківськими установами не лише на національному, а й на 
міжнародному рівні. Ці тенденції суттєво впливають на характер депозитної 
політики банків, зумовлюючи потребу в нових підходах до управління 
залученими ресурсами, підвищення гнучкості депозитних продуктів і 
посилення клієнтоорієнтованості. 
72 
 
Фінансова глобалізація передбачає поглиблення інтеграційних процесів 
у світовому банківському секторі, що сприяє уніфікації стандартів 
управління ризиками, формуванню спільних регуляторних принципів і 
підвищенню вимог до прозорості діяльності фінансових установ. У контексті 
депозитної політики це проявляється у прагненні банків забезпечити високу 
ліквідність, стійкість депозитної бази та дотримання міжнародних стандартів 
захисту вкладників. 
Фінансова глобалізація відкриває можливості масштабування 
діяльності банків на регіональні та міжнародні ринки. Інтеграція в глобальні 
екосистеми фінансових сервісів та електронної комерції дозволяє банкам 
залучати депозитні кошти у різних країнах, одночасно забезпечуючи 
гнучкість продуктів і відповідність місцевим регуляторним вимогам. Цей 
аспект особливо важливий для формування конкурентних переваг на 
глобальному ринку фінансових послуг, оскільки ефективне управління 
міжнародною депозитною базою потребує узгодженості технологічних 
платформ і фінансових стратегій. 
Разом із глобалізацією відбувається глибока трансформація 
банківських технологій. Діджиталізація банківського сектору змінила не 
лише форму, а й сутність взаємодії клієнта з банком. Якщо раніше депозитні 
операції переважно здійснювалися у відділеннях, то нині вони реалізуються 
переважно онлайн: через мобільні застосунки, інтернет-банкінг або цифрові 
платформи.  
Аналіз сучасних даних підтверджує, що цифровізація банківських 
послуг стає важливим чинником формування поведінки вкладників і 
динаміки депозитної бази. Зокрема, у дослідженні European Central Bank 
(ECB) показано, що серед країн Єврозони середнє підвищення рівня 
використання онлайн-банкінгу за досліджуваний період склало ≈ 20,7 %.   
У США ж за даними звітів у 2025 році понад 77 % громадян 
використовували банківські сервіси через мобільні або інтернет-платформи, 
що вказує на високий ступінь цифрової взаємодії клієнтів із банками.  
73 
 
Ці дані свідчать, що банкам варто враховувати як позитивний 
потенціал цифровізації (розширення каналу залучення депозитів, підвищення 
зручності клієнтів), так і пов’язані ризики – зокрема швидкіші переміщення 
коштів в умовах нестабільності, коли високий рівень цифровізації підсилює 
чутливість вкладників до ставок або сигналів небезпеки.  
У майбутньому очікується подальший розвиток персоналізованих 
депозитних продуктів, заснованих на аналізі фінансової поведінки клієнтів. 
Використання штучного інтелекту та великих даних дозволить банкам 
прогнозувати потреби вкладників, автоматично пропонувати найвигідніші 
варіанти розміщення коштів, а також формувати індивідуальні депозитні 
стратегії. Такий підхід сприятиме підвищенню рівня довіри клієнтів і 
зміцненню довгострокових відносин між банком і вкладниками. 
Сучасні дослідження демонструють, що майбутня депозитна політика 
банків все більше інтегрується з цифровими технологіями та аналітикою 
даних. Лідери банківської трансформації роблять ставку на інвестиції в дані 
та аналітичні інструменти, інноваційну організацію праці та платформи, що 
забезпечують гнучке стратегічне планування. Це дозволяє швидко реагувати 
на зміни ринку, прогнозувати поведінку вкладників і створювати 
персоналізовані депозитні продукти. 
Значні інвестиції в хмарні рішення, штучний інтелект та автоматизацію 
сприяють залученню молодих клієнтів до депозитних програм через цифрові 
канали. Використання мобільних платформ і сервісів віддаленого 
обслуговування підвищує лояльність вкладників, знижує відтік коштів і 
дозволяє створювати нові види депозитних продуктів, інтегрованих із 
партнерськими екосистемами фінтех-компаній. 
Deloitte прогнозує, що до 2030 року банки повинні будуть повністю 
переосмислити свої бізнес-моделі: широке використання AI, аналітики, 
хмарних технологій та партнерств стане не опцією, а необхідністю. 
Використання даних дозволить ефективно управляти депозитною базою, 
автоматизувати прогнозування відтоку коштів та ліквідності, а хмарні 
74 
 
рішення сприятимуть централізації даних і швидшому запуску нових 
продуктів. 
Не менш важливим є аспект безпеки та формування довіри вкладників. 
Розширення цифрових каналів обслуговування потребує високого рівня 
кіберзахисту та стабільності платформ. Надійність технологічної 
інфраструктури, багатофакторна автентифікація та інші заходи безпеки 
забезпечують захист депозитів та фінансових операцій клієнтів, що сприяє 
підвищенню довіри та зменшенню ризику відтоку коштів. 
Сучасні тенденції також демонструють зростаючу роль сталого 
розвитку у формуванні депозитних продуктів. Банки інтегрують екологічні, 
соціальні та управлінські критерії у свої цифрові продукти, пропонуючи, 
зокрема, «зелені депозити» та фінансові інструменти, що підтримують 
екологічні ініціативи. Це дозволяє не лише відповідати глобальним 
тенденціям сталого розвитку, а й формувати додаткову цінність для 
вкладників, що зацікавлені у соціально відповідальних фінансових рішеннях. 
Крім того, сучасні цифрові платформи трансформують класичну 
банківську бізнес-модель, об’єднуючи інтеграцію сторонніх сервісів, 
аналітику на базі штучного інтелекту та внутрішні інструменти управління 
для персоналу банку. Такий підхід дозволяє не лише підвищити ефективність 
залучення депозитних коштів, а й оптимізувати управління ризиками 
ліквідності та прогнозування фінансових потоків. Цифровий канал стає не 
просто додатком чи веб-сайтом, а основним бізнес-простором, де банк 
створює цінність, доставляє продукти і конкурує на ринку фінансових 
послуг. 
Окремо варто наголосити на ролі фінансової інклюзії, що передбачає 
забезпечення доступу до депозитних продуктів для максимально широкого 
кола населення, включаючи мешканців малих населених пунктів, осіб 
похилого віку або маломобільних клієнтів. Цифрові сервіси дають змогу 
охопити ці групи населення без суттєвих витрат на фізичну мережу 
відділень, що водночас розширює клієнтську базу банку. 
75 
 
Водночас, розвиток цифрових депозитних сервісів супроводжується 
низкою конкурентних викликів. Серед них можна виділити: 
1. Висока конкуренція між банками та фінтехами: цифрові банки та 
фінтех-компанії активно залучають клієнтів через швидкі та зручні сервіси. 
Відповідно, традиційні банки, які не мають інтегрованих цифрових 
платформ, ризикують втратити депозитну базу, особливо серед молодих 
клієнтів. 
2. Зростання вимог клієнтів до персоналізації: клієнти очікують 
індивідуальних умов депозитів, зручних каналів поповнення та зняття 
коштів, бонусів і інтеграції з іншими сервісами. Банки, які не зможуть 
адаптувати депозити під потреби користувачів через аналітику і AI, втратять 
конкурентні переваги. 
3. Кіберризики та питання безпеки: з розвитком цифрових депозитних 
продуктів зростає ймовірність кібератак, шахрайства, витоку даних. 
Недостатній захист або слабкі системи кібербезпеки можуть підірвати довіру 
вкладників і призвести до відтоку коштів. 
4. Регуляторні обмеження та невизначеність: регулятори часто вводять 
нові вимоги щодо цифрових сервісів, захисту даних, відкритого банкінгу. 
Банки повинні швидко адаптувати політику депозитів до змін законодавства, 
що потребує гнучкості та ресурсів. 
5. Інвестиційні та технологічні бар’єри: розробка і підтримка цифрових 
платформ, AI-систем, хмарних рішень вимагає значних капіталовкладень. 
Менші банки можуть не мати ресурсів для швидкої цифровізації, що ставить 
їх у невигідну позицію порівняно з великими гравцями. 
Отже, перспективи розвитку депозитної політики в умовах глобалізації 
та діджиталізації визначаються комплексом факторів, що включають 
цифровізацію сервісів, глобальне масштабування діяльності, високий рівень 
безпеки, персоналізацію продуктів та інтеграцію ESG-принципів. 
Використання сучасних технологій дозволяє банкам підвищувати лояльність 
76 
 
вкладників, оптимізувати структуру депозитів і формувати стійкі 
конкурентні переваги на міжнародному ринку фінансових послуг. 
 
3.3. Напрями оптимізації депозитної політики банку. 
Депозитна політика є одним із ключових інструментів управління 
ресурсною базою банку та забезпечення фінансової стійкості. У сучасних 
умовах підвищеної конкуренції, макроекономічної нестабільності та швидкої 
цифровізації фінансового сектору стратегічне вдосконалення депозитної 
політики стає критично важливим для підтримки довіри клієнтів та 
залучення ресурсів. 
Одним із головних напрямів розвитку депозитної політики є 
цифровізація депозитних продуктів та сервісів. ПриватБанк активно інтегрує 
мобільні додатки, онлайн-кабінети та спеціалізовані платформи для 
управління депозитами, що дозволяє фізичним особам самостійно 
оформлювати, поповнювати та контролювати власні вклади у будь-який час і 
з будь-якої точки світу. Такі рішення підвищують доступність банківських 
продуктів, зменшують операційні витрати та забезпечують зростання рівня 
задоволеності клієнтів.  
Другим стратегічним напрямом є диверсифікація депозитних продуктів 
з метою задоволення потреб різних категорій вкладників. ПриватБанк 
пропонує різноманітні депозитні продукти: короткострокові та довгострокові 
вклади, накопичувальні програми, валютні депозити. Така політика дозволяє 
збалансувати ризики, оптимізувати структуру ресурсної бази та стимулювати 
залучення нових клієнтів. 
Третім важливим напрямом є підвищення лояльності клієнтів та 
розвиток програм взаємодії, що базуються на сучасних цифрових 
інструментах. Банк активно використовує аналітичні системи, машинне 
навчання та штучний інтелект для персоналізації пропозицій, прогнозування 
поведінки вкладників та оптимізації процентних ставок. Застосування 
інноваційних технологій дозволяє підвищувати показники індексу 
77 
 
задоволеності клієнтів (CSI) та індексу лояльності (NPS), що безпосередньо 
впливає на утримання існуючих клієнтів та залучення нових. 
Четвертим напрямом є оптимізація управління ризиками депозитного 
портфеля. ПриватБанк систематично оцінює структуру залучених коштів, 
здійснює прогнозування відпливу депозитів у разі змін ринкових умов та 
розробляє заходи для мінімізації ризиків ліквідності. Стратегічна мета – 
забезпечити стабільність фінансових показників банку навіть за умов 
економічної нестабільності та підвищеної волатильності ринку. 
П’ятим напрямом є впровадження ESG-напрямків у депозитну 
політику. ПриватБанк розробляє спеціальні депозитні програми для фізичних 
і корпоративних клієнтів, які заохочують інвестиції у проєкти з екологічною 
та соціальною складовою. Це дозволяє банку зміцнювати репутацію, 
залучати соціально відповідальних клієнтів та відповідати сучасним вимогам 
міжнародних фінансових стандартів. 
Крім того, ПриватБанк приділяє значну увагу інформаційній 
прозорості та фінансовій грамотності клієнтів, публікуючи регулярні звіти 
про депозитні продукти, процентні ставки та ризики. Це сприяє формуванню 
довіри та зменшує ймовірність масового вилучення коштів у випадку 
економічних чи політичних потрясінь.  
Таким чином, стратегічне вдосконалення депозитної політики 
ПриватБанку базується на комплексному поєднанні цифровізації, 
диверсифікації продуктів, підвищення лояльності клієнтів, управління 
ризиками та ESG-ініціатив. Реалізація цих напрямів дозволяє банку 
забезпечити стабільне зростання ресурсної бази, підвищити 
конкурентоспроможність та зміцнити позиції на ринку фінансових послуг 
України. 
З метою підвищення ефективності депозитної політики АТ КБ 
«ПриватБанк» доцільним є упровадження низки стратегічних заходів, 
спрямованих на диверсифікацію ресурсної бази, стимулювання 
78 
 
довгострокового залучення коштів та підвищення клієнтської лояльності. З 
даною метою є доцільним розглянути наступні пропозиції: 
1. Диверсифікація клієнтської бази. 
На сьогодні значний обсяг ресурсів банку формується за рахунок 
депозитів фізичних осіб, що створює певні ризики концентрації. Підвищення 
частки коштів юридичних осіб у структурі депозитного портфеля сприятиме 
стабілізації ресурсної бази та зменшенню волатильності. З цією метою варто 
розглянути наступні дії: 
̶ Розширення корпоративного сегмента, зокрема шляхом активізації 
роботи з малими та середніми підприємствами через упровадження 
спеціалізованих тарифних пакетів для розрахунково-касового 
обслуговування, використання овердрафтних продуктів та реалізацію 
зарплатних проєктів. 
̶ Залучення інституційних інвесторів (страхових компаній і 
недержавних пенсійних фондів) шляхом надання можливості розміщення 
субординованих депозитів, що може стати додатковим джерелом 
довгострокових ресурсів для банку. 
̶ Персоналізація умов для великих компаній. Надання індивідуальних 
депозитних ставок, диференційованих залежно від суми та строку 
розміщення, сприятиме залученню великих корпоративних клієнтів. Такий 
підхід дозволяє банку гнучко управляти ресурсами, а клієнту – отримувати 
конкурентні умови, що зміцнює довгострокове партнерство. 
̶ Розширення співпраці з державними та неприбутковими 
організаціями. Даний сегмент має високий потенціал формування 
довгострокових залишків унаслідок стабільності надходжень і меншої 
схильності до швидкого вилучення коштів. Впровадження спеціальних умов 
для цього типу клієнтів дозволить банку збільшити обсяг стабільних ресурсів 
і водночас посилити соціально значимий вплив у суспільстві через підтримку 
державних і соціальних інституцій. 
79 
 
Це сприятиме компенсації можливого відтоку коштів населення за 
рахунок більш передбачуваних і стійких корпоративних ресурсів. За 
оцінками НБУ, держбанки мають потенціал збільшити обсяг депозитів 
юридичних осіб приблизно на 150 млрд грн до кінця 2026 р. 
2. Стимулювання строкових депозитів фізичних осіб. 
Висока частка коштів населення на поточних рахунках свідчить про 
потребу клієнтів у ліквідності та недовіру до тривалих фінансових 
зобов’язань. Це формує для банку ризики нестабільності депозитної бази та 
ускладнює планування ресурсів. Тому одним із ключових пріоритетів має 
бути збереження високої частки строкових депозитів на рівні 60-70 %, із 
поступовим зміщенням структури на користь середньо- та довгострокових 
вкладень (терміном понад один рік). З цією метою необхідно застосувати 
комплекс заходів, до прикладу: 
̶ Часткове зняття без втрати відсотків. Цей механізм є одним із 
найбільш ефективних у підвищенні привабливості строкових депозитів. 
Клієнт отримує можливість доступу до частини коштів у випадку термінових 
потреб, тоді як банк зберігає основну суму як ресурс. Такий підхід підвищує 
довіру та знижує бар’єр входу для клієнтів, які раніше уникали строкових 
депозитів. 
̶ Бонуси за лояльність та тривалі відносини. Запровадження програми 
винагороди клієнтів, які тривалий час утримують депозит або регулярно його 
пролонгують, сприятиме підвищенню довгостроковості депозитної бази. Це 
дозволить банку більш ефективно прогнозувати структуру пасивів і 
забезпечить клієнтам додаткові фінансові вигоди. 
̶ Депозити з регулярними внесками. Формати «накопичувальних» 
депозитів стимулюють клієнтів до систематичного заощадження. Такий 
продукт є особливо актуальним для клієнтів, які прагнуть формувати капітал 
на конкретні цілі (освіта, житло, значні покупки). Для банку це створює 
стабільний прогнозований приплив коштів. 
80 
 
̶ Елементи гейміфікації. Запровадження мотиваційних механізмів, 
таких як рівні, досягнення чи бонуси за виконання умов накопичення, 
дозволяє залучати молоду аудиторію та підвищувати їхню активність у 
користуванні банківськими послугами. Гейміфікація сприяє підвищенню 
довгострокової взаємодії та зміцнює емоційний зв’язок із брендом. 
 ̶ Надання прозорої інформації про використання коштів. Зростання 
популярності ESG-продуктів зумовлює потребу клієнтів розуміти, куди 
спрямовуються їхні кошти. ПриватБанк може підвищити довіру шляхом 
регулярної звітності щодо напрямів інвестування депозитних ресурсів, 
особливо у межах спеціалізованих або цільових програм. 
За оцінками аналітиків, подовження строковості депозитного портфеля 
на 1-2 квартали дозволяє банку підвищити чистий процентний дохід 
орієнтовно на 3-5 %.  
Водночас важливим напрямом є оптимізація валютної структури 
вкладів у бік підвищення частки гривневих ресурсів. Наявна висока 
доларизація формує ризики ліквідності та підвищує чутливість банку до 
валютних коливань. Для стимулювання процесів дедоларизації доцільно: 
̶ підтримувати привабливий спред між ставками за гривневими та 
валютними депозитами на рівні 3-5 % на користь гривні; 
̶ пропонувати клієнтам пільгові умови конвертації валютних 
депозитів у гривневі без втрати нарахованих відсотків; 
̶ активніше використовувати мультивалютні депозитні продукти, що 
забезпечують можливість диверсифікації заощаджень; 
 ̶ розвивати інвестиційні депозити в національній валюті з прив’язкою 
до дохідності ОВДП. 
Реалізація запропонованих інструментів потенційно здатна знизити 
частку валютних депозитів у ПриватБанку до приблизно 30 % уже у 2026 р. 
3. Модифікація процентної політики та персоналізація умов. 
Процентна політика банку визначає конкурентоспроможність 
депозитної лінійки та здатність залучати різні категорії клієнтів. У сучасних 
81 
 
умовах ефективним є впровадження гнучких, адаптивних механізмів 
формування ставок. Пропонується наступне: 
̶ Диференціація ставок за каналами обслуговування. Встановлення 
вищих ставок для депозитів, відкритих онлайн, стимулює розвиток цифрових 
каналів і сприяє зменшенню операційних витрат. Крім того, це сприяє 
цифровізації клієнтської бази, що відповідає стратегічному розвитку банку. 
̶ Підвищення ставки при пролонгації депозиту. Така практика 
мотивує клієнтів подовжувати строк своїх вкладів та формує довгострокову 
ресурсну базу. Це особливо актуально в умовах зростання конкуренції за 
пасиви та коливань процентних ставок на ринку. 
̶ Прогресивна процентна шкала залежно від суми вкладу. 
Стимулювання клієнтів розміщувати більші обсяги коштів через підвищені 
ставки для депозитів значних розмірів дозволяє банку ефективніше 
управляти структуру пасивів і залучати фінансово спроможних клієнтів. 
Додаткові можливості забезпечує використання ризик-орієнтованого 
ціноутворення, що враховує кредитний профіль клієнта, його поведінковий 
потенціал та ймовірність пролонгації депозиту. 
У сучасних умовах банку важливо орієнтувати ставки не лише на 
ринкову кон’юнктуру, а й на реальну дохідність продуктів з урахуванням 
інфляції, вартості ресурсів та доходності ОВДП відповідних термінів. 
Доцільним є також підтримання конкурентного спреду відносно середніх 
ставок ТОП-5 або ТОП-10 банків та використання цифрових інструментів 
динамічного ціноутворення, що дозволяють оперативно коригувати тарифи 
залежно від ліквідності та ринкових індикаторів.  
За експертними оцінками, удосконалення процентної політики може 
забезпечити приріст чистого процентного доходу на рівні 3-5 млрд грн на 
кожні 100 млрд грн залучених депозитів. Водночас важливо враховувати й 
нецінові фактори конкурентоспроможності, такі як швидкість, зручність і 
функціональність обслуговування. У довгостроковому вимірі саме якість 
сервісної взаємодії, а не номінальний рівень ставок, суттєвіше впливає на 
82 
 
збереження клієнтів. Зокрема, підвищення індексу лояльності вкладників на 
один пункт може забезпечити банку додаткові 250-300 млн грн роздрібних 
пасивів щороку. 
4. Цільові та інвестиційні депозитні продукти. 
Перспективним напрямом оптимізації депозитної політики є 
формування цільових депозитних продуктів, кошти з яких спрямовуються на 
соціальні, екологічні або інвестиційні проєкти. Такий підхід забезпечує 
клієнтам можливість контролювати використання вкладених ресурсів через 
регулярні звіти, а банку – доступ до стабільної бази довгострокових пасивів і 
посилення репутаційної привабливості. 
Особливу роль у цьому сегменті можуть відігравати ESG-депозити, 
орієнтовані на підтримку екологічних та соціальних ініціатив. 
Запровадження подібних інструментів відповідає глобальним трендам 
сталого фінансування та сприяє підвищенню конкурентоспроможності банку 
в умовах посилення вимог з боку суспільства та регуляторів. 
Важливим різновидом цільових продуктів є депозити, спрямовані на 
фінансування соціально значущих потреб домогосподарств – освіти, 
медичних послуг, накопичення на випадок непередбачуваних витрат. Часто 
ці продукти інтегруються зі страховими програмами, що підвищує рівень 
фінансової захищеності клієнтів і формує додатковий рівень довіри до 
установи. 
Паралельно перспективним напрямом залишається розвиток 
інвестиційних депозитів, що поєднують гарантовану мінімальну дохідність із 
можливістю отримання додаткового прибутку, прив’язаного до динаміки 
фондових індексів чи вартості певних активів – іноземної валюти, 
дорогоцінних металів або енергоресурсів. Багаторівнева структура дохідності 
дозволяє клієнтам зберігати капітал у періоди підвищеної ринкової 
волатильності й водночас брати участь у потенційному зростанні ринків, що 
робить ці інструменти привабливими навіть за умов економічної 
невизначеності. 
83 
 
За даними аналітичних досліджень, запровадження кожного нового 
продукту може забезпечити приріст клієнтської бази на 3-5 %. У результаті 
депозитний портфель банку має потенціал збільшитися на 10-15 % без 
зростання процентних витрат. 
5. Підвищення якості сервісу та надійності депозитних послуг. 
Якість обслуговування та надійність депозитних сервісів є ключовими 
факторами, що впливають на вибір клієнта та його готовність розміщувати 
кошти на тривалий термін. Удосконалення комунікацій, обслуговування та 
забезпечення безперебійності роботи продуктів має стати невід’ємною 
частиною стратегії оптимізації депозитної політики. 
До основних заходів належать: 
̶ онлайн-запис до банкіра для зручного отримання консультацій без 
очікування в черзі; 
̶ автоматизовані сповіщення про строки та ставки депозитів, що 
підвищують прозорість продуктів та рівень довіри клієнтів; 
 ̶ дистанційна доступність сервісів через мобільний та веб-банкінг для 
клієнтів з регіонів бойових дій і тимчасово окупованих територій; 
̶ посилення кібербезпеки та захист персональних даних від 
викрадення та соціальної інженерії; 
̶ формування резервів ліквідності (15-20% обсягу депозитів) для 
покриття можливого відтоку коштів; 
̶ альтернативне підтвердження особи клієнта (біометрія, QR-коди) у 
разі втрати документів чи токенів; 
̶ цілодобова підтримка через контакт-центр та месенджери; 
̶ агентська мережа у «точках незламності» для надання базових 
депозитних послуг навіть за відсутності електропостачання або зв’язку. 
Зміцненню довіри клієнтів сприяє прозоре інформування про 
фінансову стійкість банку, виконання зобов’язань навіть у кризових 
ситуаціях, додаткове гарантування депозитів через Фонд гарантування (до 
84 
 
600 тис. грн на клієнта), регулярні стрес-тести та тренування персоналу за 
сценаріями форс-мажору. 
Експертні оцінки свідчать, що ефективна PR-кампанія, спрямована на 
підвищення довіри до надійності банку, здатна повернути на депозитні 
рахунки 5-7 % клієнтів, які раніше планували зняти свої кошти. Згідно з 
даними Mastercard, понад 70 % українців готові відкривати депозити онлайн, 
а близько 40 % розглядають можливість зберігання заощаджень у 
небанківських цифрових гаманцях. Це створює потенціал для залучення 
2-3 млн нових вкладників через цифрові канали без суттєвого розширення 
фізичної мережі. Водночас розрахунки фахівців показують, що навіть один 
тиждень перерв у роботі депозитних сервісів може спричинити відтік коштів 
обсягом 1,5-2 млрд грн, що підкреслює критичну важливість інвестицій у 
забезпечення безперервності операцій та розвиток кризових механізмів 
управління інфраструктурою ПриватБанку. 
Запропоновані заходи в комплексі спрямовані на підвищення 
ефективності депозитної політики АТ КБ «ПриватБанк» та формування 
стабільної, диверсифікованої й економічно обґрунтованої ресурсної бази. 
Очікувані результати їх упровадження можна узагальнити за такими 
ключовими ефектами: 
1. Зростання обсягу депозитного портфеля. 
Оптимізація умов депозитних продуктів – упровадження гнучких 
механізмів часткового зняття, бонусів за пролонгацію, підвищених онлайн-
ставок, накопичувальних та цільових інструментів – підвищує загальну 
привабливість заощаджень у банку. Це сприятиме зростанню кількості 
вкладників, збільшенню середнього розміру вкладів та, відповідно, приросту 
депозитного портфеля. 
2. Зниження вартості залучення ресурсів. 
Розвиток цифрових каналів та стимулювання онлайн-відкриття 
депозитів дозволяють скоротити витрати на фізичне обслуговування клієнтів. 
Програми лояльності, елементи гейміфікації й автоматизоване управління 
85 
 
рахунками через мобільні сервіси зменшують навантаження на операційні 
підрозділи. Як наслідок, вартість залучення коштів знижується завдяки 
економії операційних витрат та ефективнішому використанню цифрової 
інфраструктури. 
3. Зменшення відтоку клієнтів і підвищення стабільності ресурсної 
бази. 
Персоналізовані умови, програми лояльності, соціально орієнтовані та 
ESG-депозити, а також підвищена прозорість використання залучених 
ресурсів формують довгострокові довірчі відносини з клієнтами. Додаткова 
гнучкість депозитних продуктів зменшує ймовірність дострокового 
розірвання договорів, що сприяє стабілізації строкової структури депозитів і 
підвищує прогнозованість ресурсної бази банку. 
4. Підвищення якості та прогнозованості ліквідності. 
Активне залучення строкових, накопичувальних та корпоративних 
депозитів забезпечує рівномірніший і більш прогнозований приплив 
ресурсів. Це дозволяє банку зменшити залежність від дорогих 
короткострокових запозичень, ефективніше управляти ліквідністю та 
знижувати ризики, пов’язані з волатильністю коштів на поточних рахунках. 
5. Зміцнення довіри та репутації банку. 
Запровадження ESG-депозитів, розвиток соціально значущих 
фінансових продуктів і підвищена прозорість щодо використання залучених 
коштів формують позитивний імідж банку. Такі заходи сприяють 
підвищенню рівня довіри вкладників, зміцненню репутаційного капіталу та 
зниженню ймовірності панічних вилучень коштів. 
6. Зниження ризиків концентрації депозитів. 
Розширення клієнтської структури шляхом активнішого залучення 
корпоративних клієнтів, державних організацій та неприбуткового сектору 
зменшує залежність від фізичних осіб. Це сприяє формуванню більш 
збалансованої структури пасивів, зниженню концентраційних ризиків та 
підвищенню стійкості банку до кризових коливань. 
86 
 
7. Підвищення операційної ефективності. 
Використання цифрових каналів (Приват24, чат-боти, онлайн-заявки), 
автоматизованих повідомлень і сучасних механізмів ідентифікації клієнтів 
дозволить: 
 ̶ скоротити витрати на обслуговування у відділеннях; 
̶ зменшити операційні ризики через автоматизацію процесів; 
̶ прискорити обробку депозитних операцій; 
̶ підвищити загальну продуктивність і ефективність роботи 
підрозділів банку. 
У сукупності ці ефекти створюють підґрунтя для посилення 
конкурентних позицій АТ КБ «ПриватБанк» на ринку, підвищення його 
фінансової стійкості та формування сучасної, клієнтоорієнтованої депозитної 
політики, що відповідає стратегічним пріоритетам розвитку банку в умовах 
цифрової трансформації. 
Варто наголосити, що оптимізація депозитного портфеля ПриватБанку 
в умовах воєнного стану та цифрової трансформації повинна здійснюватися 
комплексно та орієнтовано на клієнта. Акцент слід робити не лише на 
кількісних показниках (обсяг депозитів, ринкова частка), а насамперед на 
якісних характеристиках – стабільності ресурсів, довірі клієнтів та 
технологічності сервісів. Успіх забезпечується гнучким поєднанням різних 
інструментів, від адаптивної тарифної політики до впровадження інновацій 
та забезпечення безперебійності роботи.  
Далі наведено ключові прогнозні показники, які ілюструють 
потенційний ефект від реалізації запропонованих заходів оптимізації. 
Як показано в таблиці 3.1, реалізація запропонованих заходів дозволить 
Приватбанку: 
1. Збільшити загальний обсяг коштів клієнтів на 35-40 % до 
905-940 млрд грн із переорієнтацією на менш ризикові депозити (строкові, 
гривневі, цифрові) та ширшу клієнтську диверсифікацію. 
 
87 
 
Таблиця 3.1 – Економічний ефект від впровадження пропозицій 
До впровадження Після впровадження 
Показник 
пропозицій пропозицій 
Кошти клієнтів, млрд грн 677,8 905-940 
Приріст, % до попереднього періоду 48,8 35-40 
Частка строкових депозитів, % 14,6 30-35 
Рівень доларизації депозитів, % 35,2 25-30 
Частка коштів фізичних осіб, % 74,6 65-70 
Частка депозитів через цифрові канали, % 25,1 45-50 
Чиста процентна маржа, % 6,82 7,0-7,5 
Вартість депозитів, % річних 6,00 6,5-7,0 
Покриття депозитів високоліквідними 
59,1 65-70 
активами, % 
Резерв ліквідності на відплив депозитів, млрд 
34,3 90-110 
грн 
Індекс лояльності (NPS) вкладників, % 48 55-60 
Джерело: змодельовано на основі даних [20] та експертних оцінок 
 
2. Поліпшити ключові фінансові показники – чисту процентну маржу 
до 7,0-7,5 %, утримати вартість фондування на 6,5-7,0 %, підвищити 
покриття вкладів ліквідними активами до 65-70 % та сформувати резерв на 
можливий відтік коштів 90-110 млрд грн. 
3. Підвищити якість обслуговування – NPS з 48 % до 55-60 %, що 
свідчитиме про задоволеність клієнтів і готовність рекомендувати банк. 
Досягнення цих цілей потребує координації всіх підрозділів та 
інвестицій у IT, аналітику й навчання персоналу. Орієнтовні витрати на 
програму оптимізації депозитного портфеля оцінюються в 2,5-3 млрд грн, 
проте вже у середньостроковій перспективі вони окупляться за рахунок 
зниження ризиків та зростання доходності. 
Отже, успіх оптимізації залежить від системного підходу та 
ефективного поєднання організаційних, фінансових, технологічних і 
комунікаційних інструментів. Незважаючи на значні інвестиції, 
трансформація депозитної функції є критично важливою для довгострокової 
стійкості та конкурентоспроможності Приватбанку. 
88 
 
ВИСНОВКИ 
 
В першому розділі кваліфікаційної роботи було встановлено, що 
депозити та депозитна діяльність є ключовими елементами функціонування 
банківської системи. Було визначено їх економічну суть як процес мобілізації 
тимчасово вільних коштів населення, підприємств та організацій та 
перетворення їх у фінансові ресурси банку. Особливістю депозитів є їх 
подвійна природа: з одного боку, вони є зобов’язанням банку перед 
вкладниками, а з іншого – ресурсом для здійснення активних операцій, що 
генерують прибуток. 
Аналіз функцій депозитів дозволив виділити акмуляційну, 
інвестиційну, перерозподільну, регулюючу та функцію забезпечення 
ліквідності, тоді як основними факторами впливу на депозитну діяльність є 
організаційна структура банку, процентна політика, якість обслуговування, 
рівень цифровізації, макроекономічні умови та рівень довіри вкладників. 
Визначено, що депозити формують найбільшу частку пасивів банку та 
є основним джерелом фінансових ресурсів, що підтверджує їх центральну 
роль у забезпеченні стабільності та розвитку банківської діяльності. 
Окремо підкреслено, що цифровізація депозитних послуг є ключовим 
напрямом розвитку банківської системи, яка підвищує ефективність, 
клієнтоорієнтованість та конкурентоспроможність установ. Разом із тим, 
цифрова трансформація вимагає комплексного забезпечення кібербезпеки, 
розвитку цифрової грамотності та удосконалення нормативно-правового 
регулювання для забезпечення сталого розвитку депозитного ринку. 
У другому розділі роботи було проведено аналіз організаційно-
економічної характеристики АТ КБ «ПриватБанк» та оцінено його діяльність 
у період 2020-2025 рр. Було визначено мету та основні напрями діяльності 
банку, структуру управління, корпоративну культуру та стратегії соціальної 
відповідальності. 
Фінансові результати банку свідчать про його провідні позиції на 
89 
 
ринку: у 2024 році чистий прибуток склав 40,1 млрд грн, що на 6 % більше, 
ніж у 2023 році, підтверджуючи ефективність, стресостійкість та 
адаптивність банку у складних умовах воєнного часу. Аналіз структури 
зобов’язань засвідчив стійке фінансове становище, зростання обсягів пасивів 
та підтримання оптимального співвідношення між основними видами 
зобов’язань, що створює передумови для розширення кредитних операцій та 
підвищення прибутковості. 
Було охарактеризовано депозитні продукти банку для фізичних осіб 
(«Стандарт», «Джуніор», «Слава Героям», «Приват-вклад», «Скарбничка», 
«Конверт») та для бізнесу («Тижневий Плюс», поточний та строковий 
депозити).  
В умовах повномасштабного вторгнення банк реалізував комплекс 
заходів для підтримки населення та бізнесу: запуск нових кредитних 
програм, розширення бізнес-кредитування, автоматична пролонгація 
платіжних карток, розвиток дистанційних сервісів Приват24, пільгове 
обслуговування волонтерів, модернізація державних цифрових програм, 
запуск преміальних digital-карток і застосунку «Термінал», оновлення 
кредитних та депозитних продуктів, підвищення фінансової стійкості та 
покращення кредитного портфеля. 
ПриватБанк демонструє системний підхід до соціальної та екологічної 
відповідальності. Соціальні програми охоплюють благодійну допомогу ЗСУ 
та громадянам, діяльність Благодійного фонду «Допомагати просто!» та 
цифрові сервіси для зборів у партнерстві з благодійними організаціями (у 
2024 році на благодійність спрямовано 247,2 млн грн). Банк також реалізує 
внутрішню програму підтримки ветеранів та їхніх родин, екологічні 
ініціативи та освітні програми для підвищення фінансової грамотності різних 
соціальних груп, охоплюючи дітей, підлітків, жінок-підприємиць, людей 
старшого віку та бізнес-аудиторію (понад 500 тис. осіб у 2024 році). 
Таким чином, результати другого розділу засвідчують, що 
АТ КБ «ПриватБанк» успішно поєднує фінансову ефективність, стійкість у 
90 
 
кризових умовах, інноваційний розвиток цифрових послуг та соціально-
екологічну відповідальність, що забезпечує його лідерські позиції на ринку 
та сприяє підвищенню довіри клієнтів. 
У третьому розділі роботи було проаналізовано зарубіжний досвід, 
сучасні тенденції цифровізації банківської системи та запропоновано 
напрями оптимізації депозитної політики для підвищення ефективності 
формування ресурсної бази АТ КБ «ПриватБанк». Дослідження показало, що 
сучасна депозитна політика формується не лише під впливом традиційних 
факторів стабільності депозитів (процентні ставки, страхування, структура 
клієнтської бази), а й із урахуванням технологічних аспектів та їх взаємодії з 
поведінкою клієнтів. Було розглянуто системи гарантування вкладів у Європі 
та США як приклад міжнародних практик забезпечення надійності депозитів. 
Сучасний розвиток банківської системи визначається поєднанням 
процесів фінансової глобалізації та стрімкої цифровізації, що створює нові 
виклики та можливості для депозитної політики. Однією з ключових 
тенденцій є інтеграція цифрових технологій у всі аспекти обслуговування 
клієнтів: мобільні та веб-платформи, генеративний штучний інтелект, 
відкритий банкінг та API-екосистеми дозволяють пропонувати 
персоналізовані депозитні продукти, автоматично оцінювати потреби 
клієнтів і прогнозувати їхню поведінку. Використання AI-рішень, зокрема 
автономних агентів, підвищує ефективність комунікацій, зручність 
обслуговування та сприяє утриманню депозитів і стабільності ресурсної бази. 
Для АТ КБ «ПриватБанк» ці цифрові напрями мають стратегічне 
значення. Зокрема, застосунок Privat24 виконує функцію цифрового 
депозитного офісу, що дозволяє відкривати, поповнювати, пролонгувати 
депозити або здійснювати дострокове розірвання договору без відвідування 
банку, підвищуючи клієнтоорієнтованість та ефективність депозитної 
політики. 
Було визначено, що для підвищення ефективності депозитної політики 
АТ КБ «ПриватБанк» доцільним є впровадження комплексних заходів, 
91 
 
спрямованих на диверсифікацію клієнтської бази, стимулювання строкових 
депозитів, персоналізацію умов та процентної політики, запуск цільових і 
соціально орієнтованих продуктів, а також підвищення якості 
обслуговування та комунікацій з клієнтами.  
Реалізація цих заходів сприятиме зростанню депозитного портфеля, 
зниженню вартості залучення ресурсів, підвищенню стабільності та 
ліквідності банку, зміцненню довіри клієнтів і репутації установи, 
зменшенню ризиків концентрації депозитів та підвищенню операційної 
ефективності, що разом забезпечує сталий розвиток депозитної політики та 
фінансову стійкість банку. 
92 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК». Окрема 
проміжна скорочена фінансова звітність за дев’ять місяців, що закінчились 
30 вересня 2025 року : офіційний сайт. URL: 
https://static.privatbank.ua/files/pb-sepukr-30092025.pdf 
2.  Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК». Річний 
звіт. 31 грудня 2022 року : офіційний сайт. URL: 
https://static.privatbank.ua/files/dod1_01052023_2022.pdf 
3. Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК». Річний 
звіт. 31 грудня 2023 року : офіційний сайт. URL: 
https://static.privatbank.ua/files/Richnyy_zvit_za_2023.pdf 
4. Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК». Річний 
звіт. 31 грудня 2024 року : офіційний сайт. URL: 
https://static.privatbank.ua/files/FinZvit2024.pdf 
5. Бачо Р., Сочка К., Лоскоріх Г. Депозитний портфель банківської 
системи України: актуальні трансформації та виклики. Економіка та 
суспільство. 2025. № 76.  
6. Бойко С., Герасименко Д. Зарубіжний досвід розміщення коштів 
фізичних та юридичних осіб на банківських депозитах. Review of Transport 
Economics and Management. 2022. № 6(22). С. 72-78. 
7. Бондарчук А. Міжнародний досвід розвитку системи страхування 
банківських вкладів. Траєкторія науки: міжнародний електронний науковий 
журнал. 2020. №4, т.6. С. 1025-1031. 
8. Воробйов В. В., Майхер О. О., Корапінка П. С., Цисельський В. О., 
Манджала А. Д., Беляєв Ю. В. Вплив діджиталізації і сучасних 
інформаційних технологій на стійкість банківської системи в умовах 
воєнного стану. Академічні візії. 2024. Вип. 28. 
9. Глущенко О. В., Швайко М. Л., Хмельков А. В., Гончаренко В. В. 
Депозитна політика банку. Агросвіт. 2023. № 24. С. 42-48. 
93 
 
10. Заславська О. І. Оцінка ефективності депозитної політики АТ КБ 
«Приватбанк». Приазовський економічний вісник. Класичний приватний 
університет. 2020. Випуск 1 (18). С. 239-243. 
11. Кнейслер О., Спасів Н., Маринчак Л., Хомін І. Deposit policy of 
Ukrainian banks: current realities and prospects. Banks and Bank Systems. 2019. 
Vol. 14, № 2. С. 76-88. 
12. Кретов Д. Удосконалення банківського обслуговування 
корпоративних клієнтів на основі цифрової трансформації фінансових 
технологій. Сталий розвиток економіки. 2024. № 1(48). С. 183-188. 
13. Лопатовська О., Антонюкова Л. Аналіз сучасного ринку депозитних 
операцій в Україні. Трансформаційна економіка. 2024. № 2(07). С. 39-44. 
14. Матвійчук Н., Жигар Н. Сучасні тенденції залучення депозитів 
банками України. Економічний журнал Волинського національного 
університету імені Лесі Українки. 2023. № 3. С. 87-94. 
15. Матвійчук Н., Жигар Н., Петриняк А. Чинники впливу на депозитну 
політику банків України. Економіка та суспільство. 2024. № 63.  
16. Мірошник Р. О., Кухта І. В. Діджиталізація банківської системи 
України в сучасних умовах. Економіка та суспільство. 2023. № 49. 
17. Мороз Н., Адаменко Д. Депозитна політика банків України. 
Галицький економічний вісник. 2024. № 2(87). С. 122-128 
18. Опальчук Р., Невгад Б. Методи формування депозитного портфеля 
як інструмент ресурсної політики банку. Economics and Business Management. 
2024. Т. 15, № 2. С. 75-90. 
19. Офіційний сайт European Central Bank (ECB). URL: 
https://www.ecb.europa.eu/home/html/index.en.html 
20. Офіційний сайт АТ КБ «ПРИВАТБАНК». URL: https://privatbank.ua// 
21. Панченко О., Тарасенко О., Анікейчик П., Сергіянський С. 
Особливості розвитку ринку депозитних послуг у сучасних умовах. 
Проблеми і перспективи економіки та управління. 2024. № 3(39). С. 297-308. 
94 
 
22. Петик Л. О., Барабаш В. Ю. Аналіз депозитної політики 
комерційних банків України в умовах економічної нестабільності. Молодий 
вчений. 2021. Вип. 11 (99). С. 399-403.  
23. Писаренко Н. В., Камінська Т. Г., Ткаченко Я. С., Буткевич О. В., 
Кобзиста О. О. Інноваційні фінансові інструменти та технології: 
трансформація банківської системи, інвестиційного та фондового ринків. 
2025. № 12 
24. Пономарьова О., Алексєєнко Д. Розвиток інтернет-банкінгу в 
Україні: тенденції, фактори впливу. Наука Онлайн: міжнародний 
електронний науковий журнал. 2023. № 10. 
25. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р. 
№ 2121-III. Дата оновлення: 29.07.2017. URL:  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text 
26. Про затвердження Положення про порядок здійснення банками 
України вкладних (депозитних) операцій : Постанова НБУ від 03.12.2003 
№ 516. Дата оновлення: 11.07.2024  
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03#Text 
27. Романовська Ю. А., Данилюк В. В. Діджиталізація в сфері 
обслуговування фізичних осіб: передумова розвитку банківського сектору. 
Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 7. 
28. Ситник Н. С., Назаркевич І. Б., Мищишин О. Я. Діджиталізація у 
фінансах: навч. посіб. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2025. 287 с. 
29. Ситник Н. С., Янісів Ю. В.. Сучасний стан та тенденції розвитку 
депозитних операцій «ПриватБанку». Ефективна економіка. Вип. 6, 2021. 
30. Сукрушева Г. Формування депозитної політики комерційних банків 
в умовах нестабільності. Національні інтереси України. 2024. № 2(2). С. 317-
326. 
31. Тарасенко О., Панченко О., Сергіянський С., Анікейчик П. 
Формування депозитної культури як чинника зміцнення безпеки фінансового 
95 
 
ринку в умовах становлення цифрової економіки. Проблеми і перспективи 
економіки та управління. 2025. № 2(42). С. 410-421. 
32. Тильчик В. В., Шишка Р. Б., Мельник О. О. Особливості права 
власності на банківський вклад (депозит). Правові новели: науковий журнал. 
2024. № 22, т. 3. С. 77-83. 
33. Яворська К. С., Андрєєва О. В. Аналіз депозитної політики 
комерційних банків в умовах макроекономічної нестабільності. Іnternational 
scientific e-journal. ΛΌГOΣ. ONLINE. Державний університет інфраструктури 
і технологій. Ужгород. 2020р. 
34. Coulier L., et al. Banking on Assumptions? How Banks Model Deposit 
Maturities. SSRN Electronic Journal, 2025. 
35. European Banking Federation. Banking in Europe: Facts & Figures 
2024. Brussels : EBF, 2024. 
36. Fascione L., et al. Mind the App: Do European Deposits React to 
Digitalisation? SSRN Electronic Journal, 2025. 
37. Financial Services Agency (Japan). Current trends in deposits under the 
increasing interest rate environment. FSA Analytical Notes (2025.5) vol.2. Tokyo : 
FSA, 2025. 
38. Hailu T. Macroeconomic Factors Influencing Deposit Mobilization of 
Commercial Banks. International Journal of Finance and Banking Research. 
2024. Vol. 10, № 4. С. 64-73. 
39. IADI. Deposit Insurance in 2025: Global trends and key issues. Basel : 
IADI, 2025. 88 с. 
40. Mohammad K. U., Adnan N. U. H., Kasheer M., Ali M. Bank-specific 
determinants of explicit deposit insurance adoption: A global analysis. Economic 
Journal of Emerging Markets. 2025. Vol. 17, № 1. С. 44-56. 
96 
 
Додаток А 
«Тези ХХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні 
проблеми фінансової системи України» (м. Черкаси, 20 листопада 2025 року 
Черкаси, ЧДТУ)» 
УДК 336.717.3:004 
Анна Башинська – здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 
 
Науковий керівник – к.е.н., доц. Леся Бережна 
 
Черкаський державний технологічний університет 
 
ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕПОЗИТНИХ ПОСЛУГ БАНКІВ У 
СУЧАСНИХ УМОВАХ 
 
У сучасних умовах глобальної цифровізації банківський сектор 
переживає глибокі трансформаційні зміни, які зумовлені розвитком 
фінансових технологій (FinTech), зростанням конкуренції та зміною 
споживчих очікувань. Традиційна депозитна діяльність банків – одна з 
найстабільніших сфер банківського бізнесу – також зазнала суттєвих змін під 
впливом цифрових інновацій. 
Поняття «депозит» походить із латинської мови – від слова depositum, 
що означає «річ, залишена на зберігання», і утворене від дієслова deponere – 
«класти». З плином часу та розвитком технологій, підходи до зберігання 
коштів та взаємодії між клієнтом і банком зазнали суттєвої трансформації, 
що відображає загальну тенденцію до цифровізації фінансових послуг. 
Цифрова трансформація депозитних послуг – це процес упровадження 
сучасних інформаційних технологій у всі етапи депозитного обслуговування 
з метою підвищення його ефективності, зручності та безпеки для клієнтів. 
Цифровізація стала ключовим чинником модернізації банківського 
сектору та суттєво змінила спосіб надання депозитних послуг. Використання 
новітніх технологій у сфері банківської діяльності сприяє підвищенню 
ефективності, зручності та прозорості фінансових операцій. У сучасних 
умовах цифрова трансформація є не просто трендом, а необхідністю для 
підтримання конкурентоспроможності банків і задоволення потреб клієнтів. 
Перші кроки до цифровізації банківських процесів було зроблено у 
країнах із розвиненими економіками – Західній Європі та США. У 1980-х 
роках банки почали впроваджувати системи дистанційного обслуговування 
через телефон, які дозволяли клієнтам виконувати базові фінансові операції 
без візиту до відділення. Прикладом є діяльність National Westminster Bank у 
Великій Британії, який одним із перших надав клієнтам можливість 
здійснювати перекази та платежі за допомогою телефонного зв’язку. 
У США аналогічний розвиток отримала система Telephone bill paying, 
що дала змогу оплачувати рахунки дистанційно. Ці інновації започаткували 
97 
 
нову епоху банківських технологій – перехід від паперових операцій до 
електронних форм обслуговування. 
В Україні процес цифровізації банківських послуг розпочався з 
упровадження системи home-banking, яка дозволяла клієнтам управляти 
рахунками з дому за допомогою телефону або персонального комп’ютера. 
Подальший розвиток призвів до появи таких форм дистанційного банкінгу, 
як телебанкінг, PC-банкінг, інтернет-банкінг та мобільний банкінг. 
На початку 2000-х років українські банки почали активно 
впроваджувати перші системи онлайн-банкінгу. Лідером у цьому напрямі 
став ПриватБанк, який першим запропонував клієнтам інтернет-доступ до 
рахунків, переказів і платежів. Це стало важливим кроком у формуванні 
сучасної депозитної інфраструктури, яка базується на зручності, швидкості та 
безпеці. 
Останнє десятиліття ознаменувалося стрімким зростанням 
популярності онлайн-банкінгу. Банки активно інвестували у створення 
мобільних застосунків, розвиток інтернет-торгівлі та інтеграцію 
інвестиційних послуг. 
Завдяки цифровим технологіям клієнти отримали можливість 
відкривати та продовжувати депозити, контролювати нарахування відсотків і 
здійснювати фінансові операції онлайн. У банківській сфері почали 
використовуватись біометричні технології (розпізнавання обличчя, відбитків 
пальців), QR-платежі, електронні підписи та аналітика даних для покращення 
клієнтського досвіду. 
Ключові напрямки цифровізації депозитних послуг банків охоплюють 
кардинальні зміни у взаємодії з клієнтами та оптимізації внутрішніх 
процесів. Насамперед, це стосується онлайн-відкриття та обслуговування 
депозитів. Цей напрямок передбачає можливість для клієнтів дистанційно, 
через мобільні додатки чи веб-платформи, відкривати, поповнювати та 
закривати депозитні рахунки, використовуючи сучасні методи цифрової 
ідентифікації. Таким чином, фізичне відвідування відділення стає 
непотрібним, а управління коштами доступне цілодобово. 
Другий важливий напрямок – це персоналізація та інноваційні 
продукти. Банки активно використовують аналітику великих даних та 
алгоритми машинного навчання для створення гнучких, індивідуалізованих 
депозитних пропозицій, які враховують фінансову поведінку та цілі 
конкретного клієнта. Це може включати унікальні умови термінів або 
гейміфікацію ощадних процесів для стимулювання накопичень. 
Третій, внутрішній, але не менш важливий напрямок – автоматизація та 
оптимізація. Впровадження технологій дозволяє банкам автоматизувати 
рутинні операції, пов’язані з обслуговуванням депозитів, як-от нарахування 
відсотків, підготовка внутрішньої звітності та перевірка документів. Цей 
процес не лише значно знижує операційні витрати та прискорює внутрішні 
процедури, але й мінімізує ризик людських помилок, забезпечуючи високу 
якість обслуговування та повний перехід на електронний документообіг. 
98 
 
Цифровізація не лише змінила технічну сторону депозитних операцій, а 
й трансформувала саму депозитну культуру населення. Відбувається 
поступовий перехід від традиційного зберігання коштів у банківських 
відділеннях до самостійного дистанційного управління заощадженнями. 
Процес цифрової трансформації депозитних послуг, незважаючи на 
його численні переваги, супроводжується низкою складних викликів, які 
суттєво впливають на ефективність діяльності банків і рівень довіри клієнтів.  
Одним із найважливіших питань є забезпечення кібербезпеки та 
захисту персональних даних. З кожним роком кількість кібератак на 
фінансові установи зростає, а методи шахрайства стають дедалі 
витонченішими. Банки стикаються з ризиками витоку конфіденційної 
інформації, зламів мобільних застосунків, підміни реквізитів та фішингових 
атак. Тому вони змушені постійно інвестувати у вдосконалення систем 
захисту, впроваджувати багаторівневу аутентифікацію, шифрування даних, 
антивірусні рішення та системи моніторингу загроз.  
Ще однією важливою проблемою є недостатній рівень цифрової 
грамотності населення. Частина клієнтів все ще відчуває недовіру до 
електронних сервісів, побоюючись втрати коштів або складнощів у 
користуванні цифровими платформами. Для подолання цього бар’єра 
необхідно системно підвищувати рівень фінансової та цифрової грамотності 
населення, проводити інформаційно-освітні кампанії, створювати зручні 
інтерфейси та надавати клієнтам консультативну підтримку. 
Важливим обмеженням виступає й правове поле, яке не завжди встигає 
адаптуватися до нових технологічних реалій. Законодавство часто відстає від 
темпів розвитку фінансових інновацій, що створює правову невизначеність у 
питаннях електронного підпису, онлайн-ідентифікації, зберігання 
персональних даних та юридичної сили електронних договорів.  
Крім того, цифрова трансформація потребує значних фінансових 
інвестицій, що створює додатковий економічний тиск на банки. Розробка, 
підтримка та модернізація ІТ-інфраструктури, впровадження систем захисту 
даних і навчання персоналу потребують значних витрат. Великі банки, як 
правило, мають достатні ресурси для цього, тоді як менші фінансові установи 
відчувають технологічне відставання, що призводить до нерівномірності 
розвитку цифрових послуг у банківській системі. 
Ще одним викликом стає внутрішній опір змінам з боку працівників 
банку. Будь-які інноваційні процеси потребують не лише технічної, а й 
організаційної перебудови. Часто персонал не готовий до нових форматів 
роботи, не володіє необхідними цифровими компетенціями або виявляє 
недовіру до автоматизованих систем. Це уповільнює процес впровадження 
нових технологій і знижує ефективність змін. Тому банки мають інвестувати 
не лише у технології, а й у розвиток людського капіталу, підвищення 
кваліфікації та формування інноваційної корпоративної культури. 
Окремою проблемою є ризик втрати особистого контакту між банком і 
клієнтом. Перехід більшості послуг у дистанційний формат призводить до 
зменшення особистої взаємодії, що може вплинути на рівень довіри та 
99 
 
лояльності клієнтів. Деякі користувачі відчувають психологічний 
дискомфорт через відсутність живого спілкування з банківським 
працівником, особливо коли йдеться про управління великими сумами 
грошей. Для компенсації цього банки розвивають сервіси онлайн-підтримки, 
чат-боти, цілодобові гарячі лінії та персоналізовані консультації у цифровому 
форматі. 
Війна та економічна нестабільність створюють додаткові ризики для 
депозитного ринку. Зниження рівня довіри до банківської системи часто 
призводить до масового зняття коштів або переведення заощаджень у більш 
безпечні активи – золото чи іноземну валюту. 
Крім того, в умовах невизначеності вкладники віддають перевагу 
короткостроковим депозитам, що зменшує ресурсну базу банків і ускладнює 
фінансування довгострокових проектів. У результаті банки змушені 
адаптувати депозитну політику, пропонуючи гнучкі умови та підвищені 
відсоткові ставки. 
Разом із тим цифрові сервіси відіграють позитивну роль – вони 
забезпечують швидкий доступ до інформації, прозорість операцій і 
підвищують відчуття фінансової безпеки навіть у кризових умовах. 
Отже, у сучасному світі цифрові технології охопили практично всі 
сфери людської діяльності, і банківська система не є винятком. Активне 
впровадження цифрових інструментів призвело до істотної трансформації 
фінансового сектору, зокрема депозитних послуг. Якщо раніше відкриття або 
продовження депозиту вимагало особистого відвідування банку, то сьогодні 
більшість операцій можна здійснити онлайн, у зручний для клієнта час. 
Цифровізація банківських послуг сприяє підвищенню ефективності, 
зручності, прозорості та безпеки фінансових операцій, одночасно змінюючи 
фінансову поведінку споживачів і підходи банків до обслуговування клієнтів. 
Разом із тим цифровізація потребує посилення заходів кібербезпеки, 
формування культури відповідального користування онлайн-інструментами 
та адаптації банків до змін споживчих очікувань у кризових умовах. 
Література: 
1. Тарасенко О., Панченко О., Сергіянський С., Анікейчик П. 
Формування депозитної культури як чинника зміцнення безпеки фінансового 
ринку в умовах становлення цифрової економіки. Проблеми і перспективи 
економіки та управління. 2025. № 2 (42). С. 410–421. 
2. Мірошник Р., Кухта І. Діджиталізація банківської системи України в 
сучасних умовах. Економіка та суспільство. 2023. Вип. 49. 
3. Воробйов В. В., Майхер О. О., Корапінка П. С., Цисельський В. О., 
Манджала А. Д., Беляєв Ю. В. Вплив діджиталізації і сучасних 
інформаційних технологій на стійкість банківської системи в умовах 
воєнного стану. Академічні візії. 2024. Вип. 28. 
 
 
100 
 
 
Додаток Б  
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 
РІЧНИЙ ЗВІТ  
31 грудня 2022 року 
 
101 
 
Продовження додатку Б 
 
102 
 
Додаток В  
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 
РІЧНИЙ ЗВІТ  
31 грудня 2023 року 
 
103 
 
Продовження додатку В 
 
104 
 
Додаток Г  
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 
РІЧНИЙ ЗВІТ  
31 грудня 2024 року  
 
105 
 
Продовження додатку Г 
 
106 
 
Продовження додатку Г 
 
107 
 
Додаток Ґ  
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 
ОКРЕМА ПРОМІЖНА СКОРОЧЕНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЗА 
ДЕВ’ЯТЬ МІСЯЦІВ 
30 вересня 2025 року  
 
108 
 
Продовження додатку Ґ
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
