Напрями впровадження проєктів з енергоефективності в комунальній сфері

Гуріненко, Жанна Едуардівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7873
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Данилевський, Валерій Вікторович	-
dc.contributor.author	Гуріненко, Жанна Едуардівна	-
dc.date.accessioned	2026-03-11T20:19:58Z	-
dc.date.available	2026-03-11T20:19:58Z	-
dc.date.issued	2023-12	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7873	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота магістра містить 87 сторінок, 3 таблиці, 10 рисунків, список використаних джерел з 61 найменувань, 3 додатків. Об’єктом дослідження є енергоефективність. Предмет дослідження – підвищення ефективності впровадження проєктів з енергоефективності в комунальній сфері. Метою кваліфікаційної роботи магістра є формування теоретичної та практичної бази напрямів впровадження проєктів з енергоефективності в комунальній сфері. Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: дослідити особливості реалізації проєктів з енергоефективності в контексті європейської інтеграції; вивчити особливості розробки енергетичних планів територіальної громади; дослідити підходи до побудови ефективної системи управління енергоефективністю в громаді; вивчити основні джерела фінансування проєктів з енергоефективності; вивчити механізм енергосервісних контрактів та револьверних фондів для фінансування проєктів з енергоефективності. Наукова новизна одержаних результатів полягає в дослідженні пріоритетних напрямів реалізації проєктів з енергоефективності в українських громадах в контексті європейської інтеграції; формулюванні рекомендацій щодо створення Регіональних ресурсних центрів з енергоефективності або покладанні цих функцій на Агенції регіонального розвитку з метою надання інформаційної, консультаційної, освітньої підтримки територіальних громад в напряму розробки та реалізації енергетичних планів, проєктів з енергоефективності і побудови ефективної системи управління енергоефективністю; комплексного дослідження джерел фінансування проєктів з енергоефективності та надання рекомендацій щодо розвитку таких інструментів, як енергосервісні контракти та револьверні фонди. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його результати можуть бути використані для подальших досліджень, а також в практичній діяльності органів влади та місцевого самоврядування при розробці та реалізації проєктів з енергоефективності.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	енергоефективність	uk_UA
dc.subject	проєкт	uk_UA
dc.subject	енергоменеджмент	uk_UA
dc.subject	енергетичний план	uk_UA
dc.subject	енергозбереження	uk_UA
dc.subject	ЕСКО	uk_UA
dc.subject	револьверний фонд	uk_UA
dc.subject	енергомоніторинг	uk_UA
dc.title	Напрями впровадження проєктів з енергоефективності в комунальній сфері	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Гуріненко Ж.Е..pdf Restricted Access		1.05 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Напрями впровадження проєктів з 
енергоефективності в комунальній сфері» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 2 курсу,  
групи ЗПУАМ-221 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування»    
                                                                             ____________Гуріненко Ж. Е.____________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ______Данилевський В. В._________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _______________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
 
4  
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП………………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТІВ З  
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ  
ІНТЕГРАЦІЇ………………………………………………………………… 8 
1.1 Стратегічні напрями розвитку в сфері енергоефективності в  
Європейському Союзі……………………………………………………… 8 
1.2 Пріоритетні напрями впровадження проєктів з енергоефективності в  
комунальній сфері………………………………………………………… 17 
Висновки до розділу 1……………………………………………………… 25 
РОЗДІЛ 2 ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ  
ПРОЄКТАМИ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ…………………………….. 27 
2.1 Особливості розробки енергетичних планів територіальної громади 27 
2.2 Підходи до побудови ефективної системи управління  
енергоефективністю в громаді…………………………………………….. 39 
Висновки до розділу 2……………………………………………………… 45 
РОЗДІЛ 3 ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЄКТІВ З  
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ………………………………………………… 47 
3.1 Огляд основних джерел фінансування проєктів з  
енергоефективності………………………………………………………… 47 
3.2 Використання механізму ЕСКО для фінансування  
енергоефективних проєктів………………………………………………... 58 
3.3 Револьверні фонди як джерело фінансування енергоефективних  
проєктів……………………………………………………………………… 69 
Висновки до розділу 3……………………………………………………… 76 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 78 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………... 81 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………... 88 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
Підвищення рівня енергоефективності в українських громадах є одним з 
пріоритетних завдань на сьогодні, особливо в контексті євроінтеграційних 
процесів, а також повномасштабної війни з рф. Необхідність впровадження в 
громадах проєктів з енергоефективності ставить перед державою нові 
завдання в напряму розвитку відповідної законодавчої та  нормативно правої 
бази, створення інституційної та фінансової підтримки, розробки механізмів 
стимулювання, а перед громадами підвищення свого досвіду в напряму вибору 
пріоритетних проєктів з енергоефективності, організації процесу розробки та 
впровадження проєктів, побудови ефективної системи управління проєктами, 
пошуку джерел фінансування тощо. 
Українські громади вже стали на шлях енергоефективності, успішно 
впроваджують проєкти в різних сферах. Але все ще існує низка проблем, які 
потребують вирішення та удосконалення, зокрема забезпечення енергетичної 
сталості громад, консультаційної, інформаційної, фінансової підтримки на 
регіональному рівні. 
Проблеми підвищення енергоефективності українських громад 
досліджує низка науковців та практиків, серед яких А. Корогод , А. Максимов, 
І. Вахович, Т. Гутніченко, П. Бабічева, Н. Вакуленко, Н. Ігольнікова, 
Т. Цифра, О. Молодід, О. Молодід, О. Бєлєнкова, Ю. Ячменьова, 
Ю. Дорошук, А. Скрипник, А. Ваколюк, В. Бойко, М. Сегедій, Д. Вахович, 
Н. Лушнікова, О. Кондратюк, Г. Журавська, В. Степаненко, О.  Корчміт, 
Ю.  Збираник,  Р. Палагусинець та інші. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є формування теоретичної та 
практичної бази напрямів впровадження проєктів з енергоефективності в 
комунальній сфері. 
 
 
6 
 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: 
− дослідити особливості реалізації проєктів з енергоефективності в 
контексті європейської інтеграції; 
− вивчити особливості розробки енергетичних планів територіальної 
громади; 
− дослідити підходи до побудови ефективної системи управління 
енергоефективністю в громаді; 
− вивчити основні джерела фінансування проєктів з 
енергоефективності; 
− вивчити механізм енергосервісних контрактів та револьверних 
фондів для фінансування проєктів з енергоефективності. 
Об’єктом дослідження є енергоефективність. 
Предметом дослідження є підвищення ефективності впровадження 
проєктів з енергоефективності в комунальній сфері 
При проведенні дослідження використовувалися наступні методи: 
порівняння, абстрагування, аналізу, синтезу, дедукції, проєктний. 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в: 
− дослідження пріоритетних напрямів реалізації проєктів з 
енергоефективності в українських громадах в контексті європейської 
інтеграції; 
− формулюванні рекомендацій щодо створення Регіональних 
ресурсних центрів з енергоефективності або покладанні цих функцій на 
Агенції регіонального розвитку з метою надання інформаційної, 
консультаційної, освітньої підтримки територіальних громад в напряму 
розробки та реалізації енергетичних планів, проєктів з енергоефективності і 
побудови ефективної системи управління енергоефективністю; 
− комплексного дослідження джерел фінансування проєктів з 
енергоефективності та надання рекомендацій щодо розвитку таких 
інструментів, як енергосервісні контракти та револьверні фонди. 
7 
 
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його 
результати можуть бути використані для подальших досліджень, а також в 
практичній діяльності органів влади та місцевого самоврядування при 
розробці та реалізації проєктів з енергоефективності. 
Апробація дослідження. Гуріненко Ж., Ільченко Н. Енергетичні  плани 
як запорука енергоефективності в територіальних громадах. Теорія і практика 
сучасної економіки : матеріали ХXІV Міжнародної науково-практичної 
конференції : 20 жовтня 2023 р. / відп. ред. Р. В. Манн ; М-во освіти і науки 
України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2023. 218 с. С. 47-49. 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна магістерська робота 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел 
та додатків. Повний обсяг роботи становить 87 сторінок. Список використаних 
джерел складається з 61 найменувань, 3 таблиць,  10 рисунків, 3 додатків. 
 
 
8 
 
РОЗДІЛ 1 
НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТІВ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В 
КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ 
 
 
1.1 Стратегічні напрями розвитку в сфері енергоефективності в 
Європейському Союзі 
 
Євроінтеграційні процеси України вимагають від країни відповідати 
вимогам ЄС в сфері енергоефективності та енергозбереження. Під впливом 
нових загроз, які виникли під час повномасштабного вторгнення, Європа 
почала переглядати та вдосконалювати свої політики в сфері 
енергоефективності та енергозбереження, прискорювати процеси переходу до 
відновлювальних джерел енергії, а також шукати нові підходи до 
енергоефективності.  
В загальному плані в ЄС застосовується комплексний підхід до 
формування правової бази в сфері енергоефективності. Основними видами 
правових документів, які застосовуються в ЄС вважаються: постанови (в 
повній мірі є обов’язковими для прямого застосування усіма країнами ЄС); 
директиви (є обов’язковими для держав-членів в частині результатів, які 
повинні бути досягнуті та повинні бути відображені в національній правовій 
базі); рішення (є обов’язковими тільки для тих суб’єктів, яким вони 
адресовані); рекомендації та укладення (не мають обов’язкового характеру і є 
декларативними документами) [15].   
В червні 2012 року прийнята Директива ЄС з енергетичної ефективності 
(Директива ЄС 2012/27/EU), яка визначає загальний комплекс заходів з 
підвищення енергоефективності та містить наступне:  
9 
 
− реконструкція будівель – країни-члени ЕС повинні проводити 
реконструкцію як мінімум 3 % площі будівель, що опалюються, які займають 
органи державної влади;  
− збільшення ефективності енергетичних систем – енергетичні 
компанії, які потрапляють під дію цієї директиви, повинні досягнути певного 
рівня енергетичної ефективності процесів виробництва та транспортування 
енергії ; 
− енергоаудит – широкий перелік організацій та компаній, значних 
споживачів енергії, яким необхідно проходження процедури енергоаудиту 
(процедура енергетичного обстеження повинна бути проведена не пізніше 3 
років з моменту вступу в дію Директиви  (2012 рік) та проводитися кожні 4 
роки кваліфікованими енергоаудиторами);  
− підвищення ефективності систем опалення та кондиціювання 
повітря;  
− розробка механізмів фінансування – органи державної влади 
повинні розробити та впровадити певні механізми фінансування 
(інвестування) підвищення енергоефективності;  
− загальноєвропейські та національні цілі – загальною метою зі 
зниження енергоспоживання в ЄС Директивою визначений рівень в 20 % до 
2020 року [15]. 
 Серед інших важливих Директивах ЄС, які стосуються питань 
енергоефективності, можна назвати: Директиву з енергоспоживання будівель 
(2002/91/EU-EPBD та 2010/31/EU), якими передбачається необхідність 
енергетичної паспортизації будівель та вводяться стандарти щодо 
енергоспоживання будівель; Директива з екодизайну (екологічно орієнтоване 
проектування продукції – 2005/32/EU та 2009/125/EU), які встановлюють певні 
вимоги щодо екологічності продукції що споживають енергію та заходів щодо 
зменшення енергоспоживання такої продукції і, як наслідок, зменшення 
негативного впливу на оточуюче середовище; Директиви з маркування 
10 
 
енергетичної продукції (1992/75/EU та 2010/30/EU), які стосуються 
маркування та стандартизації інформації щодо енергоспоживання побутових 
приборів (встановлення класів енергоефективності); Директива ЄС зі 
збільшення частки використання відновлюваних джерел енергії (2009/28/EU) 
[15]. 
Вторгнення росії в Україну стало причиною руйнування світового 
енергетичного ринку, змусило європейських політиків переглянути поточну 
енергетичну стратегію та виробити план швидкого зменшення залежності від 
російського викопного палива та прискорення «зеленого» переходу – 
REPowerEU Plan. 
В цьому плані пропонується запровадити додатковий набір заходів до 
пакету пропозицій «Fit for 55»: 
− економити енергію; 
− диверсифікувати поставки; 
− швидко змінити викопне паливо шляхом прискорення переходу 
Європи на чисту енергію; 
− розумно поєднувати інвестиції та реформи [5]. 
Отже, в ЄС на сьогодні вважають, що економія - це найшвидший і 
найдешевший спосіб подолання поточної енергетичної кризи. Комісія 
пропонує посилити довгострокові заходи щодо енергоефективності, 
включаючи збільшення додаткової обов’язкової цілі енергоефективності до 
13% з раніше запропонованих 9% в рамках пакету «Fit for 55» Європейської 
зеленої  угоди. 
Крім того, Комісія пропонує Парламенту та Раді забезпечити додаткову 
економію та підвищення енергоефективності в будівлях за допомогою 
Директиви про енергетичну ефективність будівель, а також підтримувати 
пропозицію Комісії щодо Регламенту щодо екодизайну для екологічно чистих 
продуктів, швидке розгортання яких призведе до подальшої економії енергії 
11 
 
за рахунок підвищення енергоефективності та ресурсоефективності широкого 
асортименту продуктів. 
Розуміючи, що узгодження відповідних законодавчих актів може 
зайняти певний час, а заощаджувати енергію необхідно дуже оперативно, 
Європейська комісія у співпраці з Міжнародним енергетичним агентством 
(МЕА) запустила план із дев’яти пунктів «Відіграю свою роль» [4] щодо 
скорочення використання енергії в ЄС. На основі інформації, отриманої від 
зацікавлених сторін, МЕА оцінює, що ці типи короткострокових 
енергозберігаючих заходів можуть досягти 5% скорочення попиту на газ 
(приблизно 13 млрд кубометрів) і на нафту (приблизно 16 млн тне). 
Уряд розвернув широкомасштабну інформаційну компанію в рамках 
проєкту «Відіграю свою роль» з метою роз’яснення населенню, що невеликі 
кроки з економії енергії дома або на робочому місці можуть призвести до 
загальної значної економії: «Як заощадити гроші, зменшити залежність від 
російських енергоносіїв, підтримати Україну та допомогти планеті» [4]. Серед 
основних короткострокових заходів пропонують здійснювати наступні: 
− зменшити температуру опалення та менше використовувати 
кондиціонери; 
− зменшити температуру водного нагрівача; 
− працювати, якщо можна з дому; 
− використовувати більш економно автомобілі; 
− знижувати швидкість та швидкісних трасах; 
− не використовувати автомобілі по суботах у великих містах; 
− ходити пішки або використовувати велосипеди замість автомобілів; 
− користуватися громадським транспортом; 
− користуватися залізничним транспортом замість літаків [4]. 
Кожний з цих заходів, детально пояснюється і надаються розрахунки 
економії, щоб продемонструвати населенню, який внесок вони можуть 
зробити в підвищення енергетичної безпеки і незалежності своєї країни [4].  
12 
 
Крім зазначеного вище, в рамках заощадження енергії пропонується 
країнам-членам використовувати такі заходи підтримки, як зниження ставок 
ПДВ для високоефективних систем опалення та теплоізоляції в будівлях та 
інші заходи ціноутворення на енергію, які заохочують перехід на теплові 
насоси та придбання більш ефективних приладів. Такі заходи мають 
пом’якшити соціальні та розподільні наслідки, наприклад зосереджуючись на 
вразливих домогосподарствах, які намагаються сплатити рахунки за 
електроенергію та впоратися з потенційним впливом прискореного 
енергетичного переходу на ринок праці, з негайними потребами підвищення 
кваліфікації та перекваліфікації. 
Регіональним та місцевим урядом рекомендується запровадити 
програми з інформування та підтримки, енергоаудити та плани 
енергоменеджменту, а також забезпечити залучення громадян, наприклад, 
через Європейську місію з кліматично нейтральних та розумних міст або 
Європейську міську ініціативу в рамках політики згуртованості. 
Комісія також встановила надзвичайні заходи на випадок серйозних 
перебоїв у постачанні, а також видасть рекомендації щодо критеріїв 
визначення пріоритетів для клієнтів та сприятиме скоординованому  плану по 
скороченню попиту в ЄС. 
Уряд ЄС розуміє, що ефективність заходів із заощадження енергії багато 
в чому залежить від залученості та громадянської позиції населення. В своєму 
документі «Збережи енергію» представлено неповний перелік заходів, які 
необхідно реалізувати, і приблизний вплив на споживання енергії (табл.1.1) 
[1]. 
 
 
 
 
 
13 
 
Таблиця 1.1 – Інструментарій заходів для досягнення негайного 
енергозбереження та їх вплив на рівень енергоспоживання 
Можливі заходи Опис заходів Очікувані 
наслідки за 
один рік 
(Мтне) 
Наскрізні енергетичні послуги та заходи з фінансування 
Інформаційна Цілеспрямована інформаційна кампанія, яка 11 Мтне 
кампанія щодо закликає громадян зменшувати опалення та 
численних втрат температуру котла, уникати споживання в години 
енергії в пік, закривати двері, вимикати опалення у 
домогосподарствах та невикористаних приміщеннях, вимикати світло, 
малих підприємствах блокувати протяги, зменшувати споживання 
 електроенергії в роздрібних магазинах. Це також 
 має включати консультаційні послуги, такі як 
 «єдине вікно» або комплекти з 
енергоефективності, для громадян та МСП. 
Сертифікація та Безкоштовні консультації, перевірки, 3,5 млн тне 
обслуговування енергоаудити та сертифікати енергоефективності 
 для підвищення обізнаності та надання 
 рекомендацій щодо енергозбереження, а також 
 вибіркові перевірки теплових систем опалення та 
швидке обслуговування для зменшення втрат 
Змінити Скасувати преференційне ставлення до 2,4 Мтне 
ціноутворення на викопного палива та фіксовані ставки на енергію. 
енергію, щоб Запровадити прогресивні тарифи та інші рішення 
заохочувати до для сприяння заощадженням і заохочення 
зниження споживання переходу з газу на електроенергію 
енергії та палива 
Заохочувати Держави-члени надають інформацію та стимули.  
придбання більш Споживацький інтерфейс EPREL надає 
ефективних приладів легкодоступну порівнянну інформацію 
Розгортання Швидкі інноваційні схеми фінансування та 0,7 Мтне 
інноваційних методів фінансові продукти можуть сприяти підвищенню 
фінансування та впровадження заходів з енергоефективності та 
подальша підтримка генерувати енергозбереження в короткостроковій 
ЕСКО перспективі (схеми фінансування за сплатою 
 податків і за рахунок, іпотечні кредити на 
енергоефективність, фінансування ЕСКО) 
Розумні практики Запровадити інтелектуальне керування та 2,5 Мтне 
контролю на моніторинг централізованих теплових пунктів, 
теплоцентралях які не мають обладнання для забезпечення 
 контролю та усунення коливань температури 
подачі та збільшення потоку гарячої води до 
радіаторів 
Будівлі 
14 
 
Можливі заходи Опис заходів Очікувані 
наслідки за 
один рік 
(Мтне) 
Використання Налаштування за замовчуванням конденсаційних 2,5 Мтне 
опалення та котлів часто можна змінити, щоб підвищити 
кондиціонування ефективність і заощадити до 8% енергії, що 
повітря в будівлях використовується для опалення приміщень і води 
Швидке Активуйте фінансування та фіскальні стимули 1,5 Мтне 
впровадження для швидкого розгортання теплових насосів, 
теплових насосів наприклад, через зниження ПДВ та зобов’язання 
завдяки спеціальним щодо енергоефективності. Бонусні гранти на 
фінансовим стимулам заміну котлів, що працюють на викопному 
паливі, для прямого покриття попиту на 
природний газ. 
Системи Заохочуйте встановлення систем автоматизації та 1,5 Мтне 
автоматизації управління будівлями (BACS), які контролюють і 
будівель та автоматично регулюють використання енергії в 
енергоменеджменту будівлях 
Надайте інформацію Прості у встановленні ізоляційні заходи на 1,5 Мтне 
про те, як легко горищах і дахах, а також встановлення 
запровадити високоефективних вікон і подвійних склопакетів 
теплоізоляційні 
заходи в будівлях 
Промисловість 
Енергоаудити та дії Стимулювати аудити втрат тепла та дії для 2,5 Мтне 
щодо усунення втрат уникнення втрат тепла від високотемпературних 
тепла процесів. Заохочувати МСП до проведення 
аудитів 
Прискорення та Такі стимули, як податкові пільги або субсидії, 5 Мтне 
фінансова підтримка для прискорення заміни систем, що працюють на 
заміни систем викопному паливі, на відновлювані джерела 
викопного палива на енергії, особливо в існуючих будівлях з котлами, 
відновлювані яким більше 12 років 
Джерело: [1] 
 
Що стосується транспорту, то на місцевому, регіональному чи 
національному рівнях можна вжити різноманітні і заходи, як показано в 
таблиці нижче, відповідно до Стратегії стійкої та розумної мобільності, 
зокрема, нової стратегії міської мобільності. Ці дії можуть бути швидко 
запроваджені або прискорені державними органами, транспортними 
операторами та роботодавцями або іншими агентами (табл. 1.2). 
 
15 
 
Таблиця 1.2 – Заходи щодо зменшення рівня використання енергії в 
транспортній сфері 
Можливий захід Потенційний Опис заходу 
 вплив (в 
 залежності від 
 конкретної 
конструкції) 
Зміцнити Високий Продовження/розширення громадської підтримки 
впровадження  придбання екологічно чистих транспортних 
електричних і засобів 
більш ефективних Спеціальні схеми підтримки для спеціалізованих і 
автомобілів, власних автопарків (таксі, спільні парки, 
мікроавтобусів, логістичні парки, автобуси) 
вантажівок і Інвестиції в загальнодоступну інфраструктуру 
автобусів підзарядки та заправки (державні та приватні 
 учасники ринку) 
 Підтримка розгортання приватної інфраструктури 
  підзарядки (вдома/в офісах/на підприємствах) за 
 допомогою субсидій або податкових пільг 
 Інвестиції в інфраструктуру громадського 
 транспорту з нульовими викидами з метою 
зменшення використання приватних автомобілів 
(метро, трамвай, міські поїзди, тролейбуси) 
Заохочувати Від середнього Зниження швидкості на автомагістралях 
знижувати до високого Рекомендувати зони зниженої швидкості в 
швидкість під час  міських районах. Розробити зони, вільні від 
водіння автомобілів, щоб сприяти м’якій мобільності 
Знизити ціни на Від середнього Зниження цін на громадський та залізничний 
громадський до високого транспорт за рахунок підтримки державних 
транспорт і  операторів 
залізницю 
Стимулювати Від середнього Підтримка безкоштовного спільного 
ходьбу, їзду на до високого використання велосипедів та інших рішень 
велосипеді та  мікромобільності 
мікромобільність Стимулювання покупки велосипедів через 
у містах субсидії на купівлю велосипедів або зниження 
 податків/ПДВ 
 Заохочення/винагороди для працівників, які 
 користуються громадським транспортом або 
активними видами транспорту для поїздки на 
роботу 
Інвестиції в нові велосипедні доріжки в містах і 
навколо них 
Пропаганда/стимулювання доставки «останньої 
милі» вантажним велосипедом або меншими 
електронними транспортними засобами для 
доставки 
Збільшення можливостей пересування в 
громадському транспорті (поїзд, метро) на 
велосипеді 
16 
 
Можливий захід Потенційний Опис заходу 
 вплив (в 
 залежності від 
 конкретної 
конструкції) 
Сприяти більш Середній Забезпечення кращого/повного завантаження 
ефективному  великовантажних транспортних засобів за 
керуванню та допомогою кращого планування/даних 
експлуатації Оптимізація мультимодальних рішень доставки, в 
вантажних тому числі через рішення з нульовим рівнем 
транспортних викидів на останній милі та станції висадки 
засобів і доставці Пропонувати навчання еко-водінню 
вантажів Прискорення розгортання ITS сервісів 
 
Дні без Від низького Організація днів без автомобіля в містах 
автомобіля до середнього 
Адаптувати Від низького Схеми стягнення плати за дорогу, що зменшують 
існуючі схеми до середнього затори в години пік і/або стимулюють більш 
стягнення плати  екологічні транспортні засоби 
за дороги 
Джерело: [1] 
 
Вважаємо за доцільне вивчити досвід ЄС щодо оперативних заходів 
економії енергії, враховуючи складне економічне становище України. Але, в 
даному контексті треба звернути увагу, на те, що держава закликаючи своїх 
громадян економити, натомість намагається розробити певні стимулюючі та 
підтримуючі заходи щоб показати свою готовність робити певний внесок у 
спільну справу підвищення енергетичної безпеки. 
Опалення та охолодження житлових та промислових будівель 
становлять понад половину потреби ЄС в енергії. Опалення переважає над 
охолодженням з огляду потреби в енергії, але попит на охолодження постійно 
зростає і, очікується, що стане ще більш актуальним у майбутньому. 
Використання відновлюваних джерел, а також надлишкового тепла та холоду 
для опалення та охолодження є ключовим елементом на шляху до суспільства, 
що не містить викопних вуглеводнів. Отже, актуальним є впровадження 
проєктів з поновлюваного опалення та охолодження (Renewable heating and 
cooling, RHC). Пряме використання цих ресурсів приносить значні вигоди 
суспільству та енергетичній системі, зокрема, і в напряму енергоефективності. 
17 
 
Так, значну частину енергоспоживання можна заощадити, сприяючи 
раціональнішому використанню первинної енергії та сприяючи 
впровадженню технологій RHC. Відповідно до ексергетичного аналізу, рівні 
якості енергопостачання та потреби в енергії повинні бути узгоджені, щоб 
втрати енергії були мінімальними. Для систем опалення та охолодження, що 
існують зараз, характерними є низькі рівні ексергії, які можуть порівнюватися 
з втратами енергії та низькою вартістю теплової енергії з відновлюваних 
джерел, тепла навколишнього середовища та скидного тепла (наприклад, для 
низькотемпературного опалення в житлових та комерційних будівлях). 
Підвищення ексергії систем призводить до більш ефективного використання 
енергії та дозволяє вивільнити джерела енергії, такі як електроенергія, для 
інших цілей [6]. 
  
1.2 Пріоритетні напрями впровадження проєктів з 
енергоефективності в комунальній сфері 
 
Енергоефективність та енергозбереження на сьогоднішній день є 
одними із найважливіших пріоритетів соціально-економічного розвитку на 
національному, регіональному та місцевих вимірах. 
Досвід реалізації політики, спрямованої на підвищення 
енергоефективності, засвідчує про те, що для досягнення найкращих 
результатів енергоефективність повинна бути інтегрована в інших напрямках 
економічної та соціальної політики – починаючи від розвитку промисловості 
й закінчуючи транспортом, житлово-комунальним господарством і 
оточуючим середовищем – тобто, майже всі сфери діяльності держави.  
В загальному плані можна виділити три типи заходів щодо підвищення 
енергетичної ефективності, а саме: примусові, стимулюючі та просвітницькі. 
 До примусових заходів можна віднести законодавчо закріплені 
нормативні та регулюючі акти та ініціативи (в першу чергу, серед прикладів 
застосування таких заходів слід назвати Директиви ЄС).   
18 
 
До стимулюючих заходів віднесена низка механізмів впливу на 
виробників та споживачів енергоресурсів. Серед таких механізмів можна 
назвати: інструменти фінансового стимулювання, методи інформаційної PR-
підтримки.  
Просвітницькі методи здебільшого спрямовані на споживачів енергії та 
спрямовані на формування нової культури енергоспоживання, яка заснована 
на бережливому природокористуванні та свідомому виборі енергозберігаючих 
технологій. При цьому, виробники енергії також втілюють «зелені» рішення, 
які сприяють вибору споживачів [15]. 
Україна досягла значного прогресу у виконанні державою зобов’язань 
за Угодою про асоціацію з ЄС щодо імплементації європейського 
законодавства з енергоефективності. За останні роки розроблено та прийнято 
законодавчу базу, спрямовану на реформування енергоефективності, зокрема: 
− Закон України «Про енергоефективність», яким передбачається 
встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у 
сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення 
енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, 
транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії [38]; 
− Закон України «Про впровадження нових інвестиційних 
можливостей, гарантування прав та законних інтересів підприємців для 
масштабної модернізації енергетики» (зі змінами) [39]; 
− Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу 
України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, 
гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності 
для масштабної модернізації енергетики» [32]; 
− Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та 
водопостачання» [60]. 
Драйвером реформ у сфері енергоефективності став Закон України «Про 
енергетичну ефективність». Завдяки цьому закону Україна повністю 
відмовилася від застарілих адміністративних інструментів  енергозбереження 
19 
 
і переходить до сучасних європейських практик реалізації політики 
енергоефективності. Україна вже працює над: 
− впровадженням енергоаудиту та систем енергетичного 
менеджменту; 
− запровадженням національної системи моніторингу 
енергоефективності; 
− розвитком енергосервісу; 
− впровадженням екодизайну та енергомаркування до 
енергоспоживчої продукції; 
− розвитком місцевого енергетичного планування; 
− забезпеченням сталого підвищення енергоефективності кінцевого 
споживання енергії з встановленням цільового показника щорічного 
скорочення споживання енергії; 
− розробкою державних цільових програм підтримки 
енергоефективності у різних секторах та ін. 
29 грудня 2021 року на засіданні Уряду схвалено Національний план дій 
з енергоефективності на період до 2030 року,  яким встановлюється 
національна ціль з енергоефективності до 2030 року, а саме: первинне та 
кінцеве споживання енергії в Україні у 2030 році не повинне перевищувати 
відповідно 91 468 тис. та 50 446 тис. тонн нафтового еквіваленту [61]. 
Також Національним планом встановлюються та описуються низка 
горизонтальних та секторальних заходів щодо досягнення зазначеної мети (в 
сферах житлових та бюджетних будівель, транспорту, промисловості, 
енергетики). 
Положеннями Закону України «Про енергетичну ефективність» 
передбачено врегулювання діяльності з енергетичного аудиту, яке включає 
порядок та особливості кваліфікації енергетичних аудиторів, процедури 
здійснення енергетичного аудиту. Також буде створено базу витягів із звітів з 
енергоаудиту, здійснюватися їх незалежний моніторинг [38]. 
20 
 
Відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність» 
особлива увага приділяється впровадженню системи енергоменеджменту в 
органах державної влади, місцевого самоврядування та в бюджетній сфері 
[38]. 
В 2022 році Верховна Рада України прийняла Закон на посилення 
енергоефективних заходів та термомодернізації будівель. Закон входить у 
«пакет» трьох ініціатив, серед яких законопроєкти №7282 (комплексний план 
відновлення областей), №7398 (громадянська безпека у містобудуванні) та 
№6485 (будівництво нового енергоефективного житла), покликаних 
забезпечити системний підхід до відновлення міст, які постраждали внаслідок 
війни росії проти України [20]. 
Документом вносяться зміни до Законів «Про енергетичну ефективність 
будівель», «Про Фонд енергоефективності» та деяких інших, які регулюють 
сферу енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог та досвіду 
країн ЄС. 
Закон спрямований на: 
− скорочення кількості процедур та часу їх здійснення для 
впровадження енергоефективних заходів та термомодернізації будівель; 
− створення можливості здійснення часткової, а не комплексної, 
енерго- та термомодернізації; 
− запровадження комплексного підходу щодо формування політик у 
сфері енергоефективності будівель шляхом схвалення стратегії 
термомодернізації будівель в Україні та створення національної бази даних 
енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель; 
− впровадження системи енергетичного менеджменту в будівлях 
державного сектору; 
− усунення прогалин у положеннях Закону «Про енергетичну 
ефективність будівель» у зв’язку зі зміною повноважень центральних органів 
виконавчої влади в цій сфері [33]. 
21 
 
Якщо розглянути більш детально положення Закону, то фінансування з 
Фонду енергоефективності можна отримати на такі заходи з 
енергоефективності: 
− здійснення термомодернізації; 
− впровадження ефективних систем моніторингу та управління; 
− встановлення високоефективних опалювальних і 
охолоджувальних систем та обладнання, а також заміну наявних систем та 
обладнання більш ефективними; 
− інші заходи, здійснення яких забезпечує зменшення споживання 
енергетичних ресурсів за незмінної або кращої якості надання житлово-
комунальних послуг у рентабельний спосіб, включаючи заходи, спрямовані на 
збільшення частки енергії, виробленої з ВДЕ [20]. 
Законом також передбачаються нові мінімальні вимоги до енергетичної 
ефективності будівель, які встановлюються Мінрегіоном і переглядаються 1 
раз на 5 років, зокрема: 
− диференціюються залежно від функціонального призначення 
будівель, висотності будівель, виду будівництва; 
− застосовуються при новому будівництві, реконструкції, 
капітальному ремонті; 
− термомодернізація будівлі не передбачає часткового утеплення 
фасаду, повинна мати системний характер, єдиний для всього будинку; 
− розраховуються відповідно до економічно доцільного рівня 
енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог актів ЄС та 
Енергетичного Співтовариства [20]. 
17 березня 2023 року було підписано Закон України щодо розвитку 
високоефективної когенерації, який було розроблено 
Держенергоефективності та прийнято Парламентом 24 лютого 2023 року у 
другому читанні та у цілому. Завдяки цьому закону  в Україні буде створено 
умови для запровадження саме високоефективного виробництва теплової та 
22 
 
електричної енергії, імплементуючи при цьому вимоги Директиви 2012/27/ЄС 
про енергоефективність [35]. 
Когенерація вважається високоефективною, якщо ефективність 
генерації енергії когенераційною установкою порівняно з еталонними 
значеннями ефективності окремого виробництва теплової та електричної 
енергії дає економію первинної енергії, на рівні: 
− понад 10 % (для установок потужністю понад 1 МВт включно); 
− більше 0 % (для малих когенераційних установок потужністю від 
50 кВт до 1 МВт та  мікрокогенераційних установок потужністю до 50 кВт). 
Таким чином, розвиток високоефективної когенерації дає змогу 
підвищити ефективність використання палива. Це, своєю чергою, сприятиме 
значній економії паливно-енергетичних ресурсів в масштабах країни.  
Виняткова перевага високоефективної когенерації – це можливість 
децентралізації генерації електричної енергії, що критично необхідно в умовах 
терористичних атак росії.  
Усе це свідчить, що завдяки високоефективним когенераційним 
установкам українські міста отримають унікальні можливості – надійний, 
постійний доступ споживачів до теплової та електричної енергії, 
енергобезпеку, енергоефективність, заощаджені енергоресурси та навіть 
декарбонізацію. 
Зазначені та інші законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги ЄС до 
енергоефективності, сучасний стан соціально-економічного розвитку країни є 
основою для прийняття рішень на різних рівня щодо видів та форм 
пріоритетних енергоефективних проєктів, які повинні розроблятися та 
реалізовуватися в територіальних громадах.  
Впровадження енергоефективних проєктів в територіальних громадах, в 
тому числі в будівлях комунальної власності, не може здійснюватися точково, 
а потребує комплексного підходу. 
Серед основних заходів, на які рекомендується звернути увагу є 
наступні. 
23 
 
1. Налагодження ефективної системи енергоменеджменту. При 
налагодження енергоефективної експлуатації об’єктів можна досягти до 10% 
скорочення енергоспоживання. Основні заходи, які рекомендується 
здійснювати в цьому напрямку: 
− забезпечення 100% обов’язкового обліку паливно-енергетичних 
ресурсів (газу, теплової та електричної енергії) та води – встановлення 
лічильників на газ (економія до 50%), воду (економія до 50%), електричну 
енергію (доцільно встановлення багатозонних лічильників електроенергії).  
− енергоощадна поведінка (встановлення тепловідбиваючого екрану 
позаду радіатора, вчасне вимикання світла, встановлення побутової техніки з 
низьким рівнем енергоспоживання; тощо);  
− проведення регулярного щоденного енергомоніторингу в 
бюджетних установах, комунальних підприємствах [53]. 
2. Проведення комплексної термомодернізації будівель, що може 
забезпечити економію 40% або більше. До основних заходів для розвитку 
цього напряму відносять наступні: 
− проведення енергоаудитів для визначення шляхів тепловтрат в 
будівлі і подальшого впровадження заходів з підвищення енергоефективності 
та вказанням терміну їх окупності;  
− модернізація систем опалення (встановлення індивідуального 
теплового пункту, теплоізоляція трубопроводів, проведення балансування 
системи опалення, встановлення високоефективних котлів, використання 
терморегуляторів тощо);  
− встановлення системи припливно-витяжної вентиляції з 
рекуперацією;  
− здійснення комплексу робіт з утеплення зовнішніх стін, заміни 
віконних та дверних блоків тощо [53]. 
24 
 
3. Енергоефективне освітлення та використання альтернативних та 
відновлюваних джерел енергії (економія 50% або більше). Основні заходи, які 
рекомендується здійснити:  
− заміна старого та низькоефективного обладнання на сучасне та 
економічне (заміна ламп розжарювання на LED освітлення, використання 
датчиків руху для вуличних ліхтарів або світильників у під’їздах);  
− впровадження та використання альтернативних і відновлюваних 
джерел енергії (встановлення сонячних панелей та електростанцій, теплових 
насосів, сонячних колекторів, встановлення вітроагрегатів тощо) [53]. 
4. Необхідність зміни підходів до обліку видатків на заходи з 
енергоефективності У більшості громад, розрахунок обсягу асигнувань на 
енергоносії враховує не реальні теплові потреби будівель, а спирається на 
витрати попередніх періодів у натуральних показниках. Такий підхід до 
планування бюджетних видатків на енергоносії не відображає реальних 
потреб бюджетних установ, що призводить до необхідності упродовж року 
вносити велику кількість змін до бюджету. Насправді дуже важливо 
використовувати існуючі норми і нормативи і застосовувати базовий рівень 
споживання, розрахований на основі нормативних градусоднів [53].  
5. Популяризація енергоефективності Однією з причин виникнення 
перешкод у впровадженні енергоефективності є брак інформації, знань та 
зацікавленості споживачів. Інформаційні кампанії мають охоплювати не 
тільки споживачів енергії (населення, бюджетні будівлі та підприємства), а 
також органи влади, які впливають на впровадження реформи та фінансові 
установи, що можуть забезпечити фінансування проєктів. Популяризація 
енергоефективності повинна включати:  
− забезпечення безперешкодного і повного доступу до інформації 
щодо наявних програм підтримки енергоефективності; 
25 
 
− організацію заходів з підвищення обізнаності в сфері 
енергоефективності для населення, органів влади, підприємств та фінансових 
установ; 
− проведення тренінгів для фахівців по найбільш актуальних темах 
(«Підготовка інвестиційних проектів», «Впровадження заходів з 
енергоефективності в бюджетних і житлових будівлях», «Організація 
публічних інформкомпаній», «Виконання експрес обстежень», «Формування 
базової лінії споживання паливо-енергетичних ресурсів для закупівлі 
енергетичних послуг», «Розробка місцевих програм з енергоефективності», 
«Впровадження енергоменеджменту та енергомоніторингу») [53]. 
 
Висновки до розділу 1 
 
Європейський Союз застосовує комплексний підхід в сфері 
енергоефективності та енергозбереження, який передбачає впровадження 
низки проєктів в сфері енергоефективності, серед яких реконструкція 
будівель; збільшення ефективності енергетичних систем; розвиток 
енергоаудиту; підвищення ефективності систем опалення та кондиціювання 
повітря та інші. 
Для прискорення енергоефективних процесів Європейська комісія 
запустила план «Відіграю свою роль» щодо скорочення використання енергії 
в ЄС населенням, серед основних заходів запропоновано наступні: зменшити 
температуру опалення та менше використовувати кондиціонери; зменшити 
температуру водного нагрівача; працювати, якщо можна з дому; 
використовувати більш економно автомобілі; знижувати швидкість та 
швидкісних трасах; не використовувати автомобілі по суботах у великих 
містах; ходити пішки або використовувати велосипеди замість автомобілів; 
користуватися громадським транспортом; користуватися залізничним 
транспортом замість літаків. Прогнозується, що що ці типи короткострокових 
26 
 
енергозберігаючих заходів можуть досягти 5% скорочення попиту на газ 
(приблизно 13 млрд кубометрів) і на нафту (приблизно 16 млн тне). 
Україна досягла значного прогресу у виконанні державою зобов’язань 
за Угодою про асоціацію з ЄС щодо імплементації європейського 
законодавства з енергоефективності, зокрема розроблено та прийнято 
законодавчу базу, спрямовану на реформування енергоефективності, на основі 
яких формуються пріоритетні напрями енергоефективності в Україні.  
Розробка та впровадження енергоефективних проєктів в територіальних 
громадах потребує комплексного підходу, зокрема необхідно налагодити 
ефективну систему енергоменеджменту, провести комплексну 
термомодернізацію будівель, запровадити енергоефективне освітлення та 
розвивати альтернативні та відновлювальні джерела енергії, зміни підходи до 
обліку видатків на заходи з енергоефективності, запроваджувати проєкти з 
популяризації енергоефективності в громадах. 
  
 
  
27 
 
РОЗДІЛ 2  
ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 
ПРОЄКТАМИ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ 
 
 
2.1 Особливості розробки енергетичних планів територіальної 
громади 
 
Однією з обов’язкових умов для підвищення енергоефективності в 
територіальних громадах є розробка місцевого енергетичного плану або 
муніципального енергетичного плану, який повинен відображати бачення 
громади свого шляху до виконання завдань сталого розвитку, серед яких є і 
зниження енергетичних витрат.  
Вимога розробки енергетичного плану прописана в Законі України «Про 
енергетичну ефективність» від 21.10.2021 №1818-ІХ [38], відповідно до якого 
всі громади мусять мати місцевий енергетичний план через три роки з моменту 
набуття цього Закону, тобто вже в 2024 році. 
Так в Законі №1818-ІХ визначено, що органи місцевого самоврядування 
відповідно до своїх повноважень розробляються та затверджують місцеві 
енергетичні плани, а також затверджують місцеві цільові програми 
енергоефективності; приймають рішення щодо впровадження систем 
енергетичного менеджменту; мають право створювати місцеві цільові фонди 
для фінансової підтримки місцевих енергетичних планів, місцевих цільових 
програм енергоефективності, енергоефективних заходів та здійснюють 
контроль за використанням коштів таких фондів; реалізують енергоефективні 
заходи у відповідних населених пунктах, здійснюють контроль за виконанням 
таких заходів за умови, що такі заходи фінансуються з місцевих бюджетів; 
здійснюють моніторинг результатів упровадження енергоефективних заходів 
та інше [38]. 
28 
 
Відповідно до нормативних документів, місцевий енергетичний план - 
документ стратегічного планування, що визначає довгострокові цілі сталого 
енергетичного розвитку певної території й об’єктів в межах такої території, та 
містить обґрунтовані заходи, спрямовані на їх досягнення, з урахуванням 
національних цілей з енергоефективності, розвитку відновлюваних джерел 
енергії та інших цілей, які пов’язані з використанням енергії та визначені 
законодавством [29].  
Місцеві енергетичні плани поділяються на муніципальні та регіональні 
енергетичні плани. Отже, муніципальний енергетичний план - вид місцевого 
енергетичного плану, що спрямований на сталий енергетичний розвиток 
територіальної громади, охоплює об’єкти (системи), які розташовані на 
території територіальної громади, та затверджується відповідною міською, 
сільською, селищною радою, міською радою Києва чи Севастополя [29]. 
Треба зазначити, що більшість територіальних громад мають різні 
програмні документи: Стратегічні плани розвитку, Програми 
енергозбереження та енергоефективності, Програми розвитку 
електротранспорту, Програми реформування і розвитку житлово-
комунального господарства, тощо [54], але, на нашу думку, необхідно 
розробляти загальний енергетичний план, який би корелювався з планами 
розвитку інших сфер в частині енергозбереження. Такий підхід дозволить 
уникнути дублювання заходів і зробить їх комплексними та системними.  
Про необхідність узгодженості цілей та заходів місцевого енергетичного 
плану громади з Національним планом прописано в ст.6 ЗУ «Про енергетичну 
ефективність», а також те, що плани дій сталого енергетичного розвитку та 
клімату, що містять заходи, що мають бути реалізовані для досягнення цілей у 
сфері забезпечення енергетичної ефективності, розвитку енергетики та 
адаптації до кліматичних змін, включаючи зменшення викидів вуглекислого 
газу, можуть бути об’єднані з місцевими енергетичними планами [38]. 
Розроблення місцевих енергетичних планів необхідно здійснювати з 
урахуванням: Енергетичної стратегії України на період до 2050 року , 
29 
 
схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21  квітня 2023 
року № 373-р; Концепції реалізації державної політики у сфері забезпечення 
енергетичної ефективності будівель у частині збільшення кількості будівель з 
близьким до нульового рівнем споживання енергії, схваленої розпорядженням 
Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 88-р; Концепції реалізації 
державної політики у сфері теплопостачання, схваленої розпорядженням 
Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 569-р; Національного 
плану дій з енергоефективності на період до 2030 року, схваленого 
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1803-р; 
Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, схваленої 
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р; 
Оновленого національного визначеного внеску України до Паризької Угоди, 
схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 липня 2021 р. 
№ 868-р; Цілей сталого розвитку України до 2030 року, затверджених Указом 
Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019; інших програмних 
документів, схвалених (затверджених) Кабінетом Міністрів України, у сферах 
забезпечення енергетичної ефективності, розвитку енергетики (у тому числі 
відновлюваної енергетики), економіки, сталого розвитку та охорони 
навколишнього природного середовища, а також стратегій розвитку області та 
територіальної громади, місцевих містобудівних програм, генеральних планів 
забудови відповідних населених пунктів, комплексних планів просторового 
розвитку територій територіальних громад, затверджених відповідно 
до законодавства [29]. 
Тобто, розробці енергетичного плану має передувати ретельне вивчення 
стратегічних, концептуальних та планових документів різного рівня. 
Якщо говорити про розробку муніципального енергетичного плану, то 
він включає наступні етапи (рис.2.1). 
 
 
 
30 
 
 
 Ініціювання розроблення муніципального енергетичного плану 
 
Збір вихідних даних 
 
 Аналіз вихідного стану енергетичного розвитку територіальної громади 
 
Цілепокладання сталого енергетичного розвитку 
 
 Розроблення проєкту муніципального енергетичного плану 
 
Координація проєкту муніципального енергетичного плану 
 
Затвердження муніципального енергетичного плану 
 
 Розроблення проєкту середньострокової місцевої цільової програми на 
виконання муніципального енергетичного плану 
 
Рисунок 2.1 – Етапи розробки муніципального енергетичного плану 
Джерело: розроблено на основі [29] 
 
Враховуючи складність та комплексність даної проблеми, яка 
стосується різноманітних сфер життєдіяльності громади до розробки 
енергетичних планів обов’язково необхідно долучати широке коло 
спеціалістів з різних питань, зокрема, економічного розвитку, фінансів, 
залучення інвестицій, житлово-комунального господарства, представників 
постачальників природного газу, електро- та теплової енергії, комунальних 
підприємств, незалежних експертів, а також представників громадянського 
суспільства, зокрема екологічних громадських організацій тощо. 
Досить часто роль громадських організацій в цьому процесі 
недооцінюється, хоча саме вони можуть стати надійними партнерами при 
розробці подібних планів та проєктів, оскільки вони мають значний досвід в 
цій сфері за умови участі в різноманітних міжнародних програмах. Крім того, 
в майбутньому, вони можуть виступати джерелом додаткових ресурсів 
31 
 
(кадрових, інформаційних, фінансових) для енергоефективних проєктів в 
громадах. 
Треба зазначити, що міжнародні експерти надають підтримку 
українським територіальним громадам у розробці ефективних енергетичних 
планів. Так, в червні 2023 року експертами U-LEAD було відібрано 48 громад 
для участі в програмі «Розробка муніципального енергетичного плану». В 
Черкаській області це – Ватутинська, Звенигородська, Канівська, 
Катеринопільсьак, Мліївська, Чигиринська громади [16].  
В рамках цієї програми учасникам пропонується наступне: 
− отримати поради та рекомендації від експертів з розробки 
муніципального енергетичного плану (МЕП), який є обов’язковим 
документом згідно з Законом України «Про енергоефективність»; 
− обмінюватися досвідом та ідеями щодо створення системи 
енергетичної безпеки громади з огляду на особливості своєї території; 
− оволодіти навичками та знаннями у сфері впровадження заходів, 
орієнтованих на енергетичну незалежність громади; 
− налагодити зв’язки з колегами для можливого співробітництва. 
На нашу думку, освітня складова є дуже важливим аспектом, і, на нашу 
думку, така навчальна діяльність повинна бути продовжена на регіональних 
рівнях шляхом або створення Регіональних ресурсних центрів з 
енергоефективності, або через існуючі Агенції регіонального розвитку. Як 
правило, роль ресурсних центрів, в тому числі з енергоефективності, беруть на 
себе громадські організації. Але, на жаль, сталість більшості громадських 
організацій є досить низькою, оскільки їх проєктна діяльність в більшості 
випадків пов’язана з отриманими грантами, в межах яких вони здійснюють ту 
чи іншу діяльність. Але із закінченням грантового фінансування з певного 
напряму, діяльність може також ущухнути або навіть припинитися.  
В той же, час підвищення енергоефективності та енергозбереження є 
одним із найважливіших завдань, які стоять перед Україною  контексті 
сучасних викликів, а також євроінтеграційних процесів. Тому треба створити 
32 
 
сталу підтримку територіальних громад щодо навчання, консультування, 
інформування, за можливості фінансової підтримки в сфері підвищення 
енергоефективності. Оскільки практично в кожній області функціонує Агенція 
регіонального розвитку, вони можуть стати реальною можливістю для 
надання такої підтримки і додатково взяти на себе функцію ресурсного центру 
з енергоефективності.  Так, відповідно до звіту про результати діяльності 
Агенцій регіонального розвитку у січні-вересні 2021 року, в Україні АРР 
зареєстровані у 21 регіоні, у 16 регіонах АРР утворені відповідно до 
законодавства, тобто засновниками є відповідні облради та 
облдержадміністрації. В Донецькій та Львівській областях в на вересень 2021 
року відбувався процес припинення агенцій регіонального розвитку, а в 
Сумській, Миколаївській та Харківській областях АРР були відсутні [19]. 
Корисним досвідом для українських міст в галузі підвищення 
енергоефективності є ініціатива Європейського Союзу, що має назву «Угода 
Мерів». Угода Мерів, яка є спільною ініціативою Європейської Комісії  та 
місцевих і регіональних органів влади, об’єднаними загальним добровільним 
зобов’язанням щодо підвищення енергоефективності та впровадження 
відновлюваних джерел енергії  на своїх територіях. Основні сектори, які 
охоплює Угода мерів, представлені на рис. 2.2. 
 
Рисунок 2.2  – Основні сектори, що охоплює Угода мерів 
Джерело: [46] 
 
33 
 
Всі Підписанти Угоди беруть на себе добровільні односторонні 
зобов’язання для досягнення загальних цілей Угоди щодо скорочення викидів 
СО2. Дане зобов’язання буде виконуватися шляхом розвитку місцевих політик 
у сталій енергетиці, що вимагає створення відповідних адміністративних 
структур для впровадження дій з енергоефективності та відновлюваної енергії. 
Для досягнення поставлених цілей, місцеві органи влади зобов’язуються: 
− підготувати Базовий Кадастр Викидів (БКВ) протягом року після 
приєднання; 
− підготувати План дій для сталого енергетичного розвитку 
(ПДСЕР), та схвалити його на рівні органу місцевого самоврядування 
протягом року після приєднання до Ініціативи. 
− представляти не рідше ніж раз на два роки після подання свого 
Плану дій для сталого енергетичного розвитку Звіт про реалізацію, що 
дозволяє визначити ступінь впровадження Плану Дій та проміжні результати; 
−  просувати свою діяльність і залучати громадян / партнерів, 
включаючи регулярну організацію Днів Енергії на місцях; 
− поширювати інформацію про Угоду Мерів, зокрема, сприяти 
приєднанню до Угоди інших Мерів і вносити свій внесок в організацію 
заходів та тематичних семінарів Угоди; 
− офіційні політичні зобов’язання підписантів мають перетворитися 
на конкретні заходи і проекти [46]. 
 Кожне місто може приєднатися до Угоди Мерів (cписок міст - 
підписантів Угоди можна знайти за посиланням 
http://www.eumayors.eu/about/signatories_en.html.) і отримати визначену 
методичну та фінансову підтримку для виконання програм, зазначених  у 
ПДСЕР. 
План сталого енергетичного розвитку повинен включати:  
1.Аналіз поточного енергетичного стану міста з зазначенням структури 
енергозабезпечення, виділенням тих видів енергії, що займають найбільшу 
34 
 
частку у структурі енергозабезпечення міста, аналіз можливостей і загроз. 
Рекомендовано включати в перелік наступні сектори (часто званих ключовими 
секторами економічної діяльності): муніципальні будівлі, обладнання та 
споруди, інші (не муніципальні) будівлі, обладнання та споруди, житлові 
будинки, транспорт (включаючи муніципальний автопарк, громадський 
транспорт і приватні транспортні засоби).  
2. Перелік заходів з можливої економії  енергії . 
3. Перелік конкретних цілей (із зазначенням кількісних та якісних 
показників та термінів реалізації ) по кожному з запропонованих заходів.  
4. Плани підвищення енергоефективності конкретних районів міста, 
мікрорайонів, окремих будівель у вигляді проведення їх енергоаудиту або вже 
у вигляді конкретних інвестиційних проектів [14].  
У рамках ініціативи «Угоди мерів» функцію технічного контролю за 
якістю енергетичних планів, які розробляються містами, покладено на 
Спільний дослідницький центр (англійською Joint Research Center), що 
розташований у місті Іспра, Італія. Європейські експерти перевіряють 
правильність обраної стратегії  та реалістичність запропонованих заходів, а 
також, наскільки точно були дотримані методологічні рекомендації  з 
розроблення плану [14]. 
Станом на вересень 2022 року 311 муніципалітетів є підписантами 
ініціативи Європейської Комісії  «Угоди мерів». У межах цієї співпраці 
вони зобов’язані розробити плани дій сталого енергетичного розвитку та 
клімату (ПДСЕРК)  по скороченню викидів парникових газів на 30% до 2030 
року порівняно з базовим роком.  
Треба зазначити, що в 2022 році Екоклуб представив дослідження, у 
якому проаналізував, як населені пункти-підписанти Угоди мерів роблять 
кроки на шляху до енергонезалежності та захисту довкілля. Це дослідження 
було задумане для оцінки кліматичних зобов’язань громад та пошуку шляхів 
їхньої інтеграції у національну кліматичну політику [12].  
35 
 
Дослідження показали, що не всі плани муніципалітетів розроблені 
добросовісно, є деякі нерозуміння основної термінології, але в цілому 
позитивним моментом є те, що громади активно долучаються до цієї 
ініціативи, що свідчить про їх розуміння важливості проблеми 
енергоефективності та екології. Хоча аналіз ПДСЕРК і показав, що в цих 
планах існує певний брак кліматичних амбіцій. Це може бути пояснено,  з 
одного боку, відсутністю ресурсів для амбітніших зобов’язань, з іншого 
боку – на брак мотивації брати амбітніші зобов’язання. В зв’язку з цим 
експерти вказують на необхідність встановити механізми, що працюватимуть 
на цільову підтримку громад, які беруть на себе амбітні системні зобов’язання 
зі скорочення викидів і виконують їх [12]. 
 Також, експерти вказують на необхідність перегляду своїх стратегічних 
планів в зв’язку з військовими дії оскільки це вносить значні корективи в 
кліматичні зміни та енергетичну сферу.  
Також, експертами було з’ясовано, що кліматичні зобов’язання та плани 
дій громад не є частиною кліматичної державної політики України; у нас поки 
немає інституцій та правової стимулювальної рамки, які б вели до інтеграції 
кліматичних планів дій громад з національними та міжнародними 
зобов’язаннями. Створення такої рамки необхідне не лише з точки зору 
скорочення викидів та адаптації до зміни клімату, але й: об’єднання та 
взаємодоповнення інших державних політик та інструментів, включно з 
планами та стратегіями з енергоефективності, ВДЕ та подальшої реформи 
децентралізації; посилення енергетичної безпеки громад у світлі російської 
агресії та подорожчання і недоступності енергоносіїв [12]. 
В. Степаненко також вказує на необхідність змін у муніципальному 
енергетичному та кліматичному плануванні для міст в зв’язку з військовими 
діями, а також в зв’язку з огляду на нові рішення Євросоюзу за останні 3 роки 
А оскільки ми намагаємся інтегруватися в ЄС, то нам необхідно здійснювати 
синхронне планування з Євросоюзом та дотримуватися до нового плану ЄС – 
REPowerEU, про який згадувалося раніше [55]. 
36 
 
Необхідність швидкого енергетичного переходу наголошує на загрозі 
повної зупинки транспортування природного газу через територію України 
наприкінці 2024 року (у зв’язку із закінченням терміну існуючого договору). 
Другою загрозою для міст України є очікуваний дефіцит теплової та 
електричної енергії та різке зростання їхньої вартості для населення. 
Можливість бюджетної підтримки з боку держави низьких тарифів у середньо- 
та довгостроковій перспективі вкрай низька і не може бути основою 
муніципального планування [55]. 
Виділяють такі ключові зміни в енергетичному та кліматичному 
плануванні країн та міст Євросоюзу, які відсутні в Україні: 
− перехід до будівництва тільки будівель з нульовим 
енергоспоживанням та заборона на нове будівництво будівель, які не 
відповідають цим стандартам; 
− заборона використання газових котлів у новому будівництві та 
поетапний перехід до поновлюваного опалення, охолодження та гарячого 
водопостачання міст та будівель; 
− обов’язкове використання дахових сонячних електростанцій для 
нових будівель усіх типів [55]. 
Як приклад такого переходу, розглянемо рекомендації щодо розробки 
першого муніципального плану REPower UA – REPower Славутича. Розробку 
плану пропонується створити в два етапи. На першому етапі рекомендується 
розробити швидкий план за спрощеною методологією REPowerEU для 
житлових та бюджетних будівель міста, та перевести енергопостачання 
будівель на відновлювані джерела теплової та електричної енергій. На 
другому етапі місту пропонується продовжити та завершити розробку 
муніципального енергетичного плану для промисловості та транспорту [55]. 
Як пілотний проект для українських міст пропонується розробити (на 
період до 2030 року) план REPower Славутича, який відповідає наступним 
цілям: 
37 
 
1) Декарбонізація систем енергопостачання міста (електропостачання, 
опалення, гарячого водопостачання та охолодження), у тому числі житлових 
та громадських будівель. 
2) Відмова від використання природного газу в системах електро- та 
теплопостачання міста, перехід до поновлюваного опалення та охолодження 
будівель. Природний газ залишиться резервним видом палива для систем 
електро- та теплопостачання Славутича. 
3) Перехід на використання біопаливних котлів та теплових насосів у 
системах централізованого та автономного опалення, охолодження та 
гарячого водопостачання житлових та громадських будівель. 
4) Використання біопаливної котельні та ТЕЦ, наземної СЕС, а також 
дахових сонячних електростанцій для базового електро- та теплопостачання 
будівель Славутича. Енергосистема залишається резервним та піковим 
джерелом електроенергії для міста. 
5) Забезпечення енергетичної безпеки Славутича при відмові систем 
централізованого газопостачання та електропостачання. Одним із основних 
елементів плану REPower Славутича має стати забезпечення енергетичної 
безпеки міста при виході з ладу централізованих систем газо- та 
електропостачання. Пропонується прийняти за основу гібридну систему 
енергопостачання Славутича, що включає централізовані, децентралізовані та 
автономні джерела теплової та електричної енергії. Базове енергопостачання 
житлових та бюджетних будівель міста має здійснюватися від поновлюваних 
джерел, резервні та пікові джерела електричної та теплової енергії можуть 
використовувати природний газ в обмежених обсягах обмежений час. 
Можна виділити такі елементи енергетичної безпеки Славутича: 
1) Для будівель бюджетної сфери (насамперед лікарень) перехід на 
теплові помпи у поєднанні з даховими сонячними електростанціями створює 
максимальні гарантії безпеки. 
38 
 
2) Для котеджів та малоповерхової забудови теплові помпи у поєднанні 
з даховими сонячними електростанціями створюють максимальні гарантії 
безпеки. 
3) Для багатоповерхових будівель максимальні гарантії безпеки 
створюються при використанні теплових насосів у поєднанні з сонячними 
електростанціями. Біопаливна ТЕЦ, СЕС та біопаливні котли також 
створюють гарантії безпеки, але меншою мірою. 
4) Найбільш вразливими є централізовані системи електропостачання, 
теплопостачання та газопостачання. Тому перехід міст та будівель на 
автономні та децентралізовані джерела теплової та електричної енергії з 
відновлюваних джерел є найвищим пріоритетом для України з погляду їхньої 
енергетичної, кліматичної ефективності та безпеки. 
Другим основним елементом REPower Славутича має стати поступова 
ліквідація енергетичної бідності населення. У період до 2030 року в Україні 
очікується різке зростання тарифів на системну електроенергію та природний 
газ. Перехід на відновлювані джерела у цей період (біопаливо та сонце) 
дозволить знизити навантаження на міський бюджет та бюджети населення, а 
після повернення інвестицій назавжди зупинити зростання тарифів [55]. 
Наведений приклад буде цікавим для вивчення тим територіальним 
громадам, які підписали Угоду мерів і розробили ПДСЕРК, а також і іншим 
громадам, оскільки кожна з них повинна розробити муніципальний 
енергетичний план. Треба вже зараз проаналізувати ті зміни, які чекають 
українськи громади в зв’язку з існуючими енергетичними та кліматичними 
викликами, а також глобалізаційними змінами. 
Отже, муніципальний енергетичний план повинен містити 
обґрунтовані пропозиції щодо реалізації заходів з енергоефективності в усіх 
сферах життєдіяльності громади; бути комплексними, системними та 
інтегрованими в національні, регіональні та місцеві стратегії розвитку.  Це 
дозволить громаді, в тому числі, на їх основі розробляти інвестиційні 
проєкти, кошти на реалізацію яких у вигляді позик можуть надавати місцеві 
39 
 
або міжнародні фінансові інституції, такі, як Європейський інвестиційний 
банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, KFW, NEFCO, тощо [14].  
 
2.2 Підходи до побудови ефективної системи управління 
енергоефективністю в громаді 
 
Для того, щоб енергетичні плани громад працювали та були дієвими, 
необхідно налагодити системний підхід до управління енергетичними 
ресурсами муніципалітетів, тобто в територіальній громаді обов’язково 
повинна бути запроваджена ефективна система управління енергією в 
територіальній громаді. 
Як свідчить світова практика, підвищення енергоефективності 
досягається здебільшого за рахунок організаційних змін у системі 
енергогосподарством міста і запровадивши систему енергоменеджменту 
можна без значних фінансових втрат досягти значної економії енергії:  
− від 5 до 8% економії енергоресурсів за рахунок енергоефективної 
поведінки споживачів; 
− до 20% скорочення енергоспоживання за рахунок налагодження 
енергоефективної експлуатації об’єктів [17]. 
Ефективна система управління енергією в територіальній громаді 
повинна включати наступні елементи: 
− аудит системи енергоспоживання громади; 
− енергоменеджмент; 
− енергомоніторинг. 
Треба зазначити, що на сьогодні в Україні впровадження системи 
енергоменеджменту та енергомоніторингу – це ініціативна місцевих рад, окрім 
будівель бюджетних установ, що визначено Законом України «Про внесення 
змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження 
комплексної термомодернізації будівель  [33]. 
40 
 
Для місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування щодо 
впровадження системи енергетичного менеджменту в бюджетних установах 
Держенергоефективності спільно з експертами проекту USAID 
«Муніципальна енергетична реформа в Україні» було розроблено наступні 
Положення: 
− про запровадження систем енергетичного менеджменту в 
бюджетних установах, що фінансуються за рахунок коштів місцевих 
бюджетів; 
− про проведення моніторингу споживання паливно-енергетичних 
ресурсів бюджетними установами; 
− про матеріальне стимулювання осіб, відповідальних за 
впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах; 
− про встановлення лімітів споживання енергоносіїв бюджетними 
установами [17]. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 р. № 1460 «Про 
впровадження систем енергетичного менеджменту» органам місцевого 
самоврядування рекомендовано впровадити системи енергетичного 
менеджменту з урахуванням Порядку впровадження систем енергетичного 
менеджменту (далі – Порядок), затвердженого цією постановою, та визначити 
керівників (заступників керівників) відповідних органів, відповідальними за 
впровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту у 
таких органах [36]. 
У пункті 4 Порядку визначається поняття енергетичного менеджменту 
через відповідні напрями діяльності, в тому числі і органів місцевого 
самоврядування, зокрема щодо: 
1) ефективного споживання енергії/енергетичних ресурсів та 
комунальних послуг; 
41 
 
2) раціонального використання коштів на оплату енергії/енергетичних 
ресурсів та комунальних послуг, впровадження заходів з енергоефективності 
та інших витрат; 
3) підвищення рівня енергетичної ефективності у будівлях та зменшення 
викидів CO2; 
4) створення та функціонування механізмів матеріального 
стимулювання працівників до ефективного використання 
енергії/енергетичних ресурсів та комунальних послуг; 
5) своєчасної сертифікації енергетичної ефективності будівель [36]. 
В таблиці 2.1 наведено основні переваги енергоменеджменту в громаді. 
Таблиця 2.1 – Переваги енергоменеджменту в громаді 
Сфера Перваги 
Місцевий бюджет Енергоменеджмент знижує фінансове навантаження на органи 
місцевого самоврядування. Скорочуються витрати на опалення, 
електроенергію та водопостачання. 
Енергоспоживання сприяє заощадженню енергії, скороченню бюджетних витрат і 
зниженню негативного впливу на довкілля на місцевому рівні 
Стан будівель Утеплення та покращення стану громадських будівель (зокрема, 
шкіл і дитсадків) є видимим результатом та одним з головних 
досягнень місцевої влади, яке має значення для громадськості. 
Утеплення практично завжди пов’язане з капітальною 
реконструкцією будівлі, а отже ще одним позитивним наслідком є 
суттєве продовження терміну її експлуатації 
Місцева економіка Можливості для місцевих фахівців, інженерів, будівельних і 
сервісних компаній зайняти місце на ринку 
Громадська Роз’яснювальна робота й проведення інформування з питань 
свідомість енергозабезпечення для працівників і користувачів будівель. 
Органи місцевого самоврядування виступають провідником у 
боротьбі зі змінами клімату. 
Джерело: [30]  
 
Зрозуміло, що основними принципами запровадження і функціонування 
системи енергетичного менеджменту повинні бути: 
− прозорість та відкритість; 
− доступність звітності та основних результатів для громади; 
42 
 
− безперервне циклічне поліпшення функціонування системи 
енергетичного менеджменту, що включає планування, реалізацію, перевірку 
та вдосконалення [31]. 
Рекомендують системою енергетичного менеджменту охоплювати такі 
сектори енергетичного планування: громадські будівлі; житлові будівлі; сферу 
теплопостачання; сферу водопостачання і водовідведення; сферу управління 
побутовими відходами; газову інфраструктуру; електроенергетику; зовнішнє 
освітлення; громадський транспорт (регулярні перевезення пасажирів); інші 
види транспорту (за виключенням транзитного транспорту); інші сфери 
послуг. 
Для комплексного впровадження в органах місцевого самоврядування 
системи енергоменеджменту з урахуванням положень існуючого 
нормативного поля експертами Проєкту «ГОВЕРЛА» запропоновано 
відповідний покроковий алгоритм дій органів місцевого самоврядування (рис. 
2.3). 
 
Крок1. Інституційне забезпечення реалізації повноважень 
 
 
Крок2. Впровадження системи енергоменеджменту 
 
 
Крок3. Забезпечення навчання з питань енергоменеджменту 
 відповідних посадових осіб місцевого самоврядування 
 
Крок4. Забезпечення функціонування системи 
 енергоменеджменту в громаді 
 
 Крок5. Формування у громаді засад енергетичної політики 
 
Рисунок 2.3 – Алгоритм дій ОМС по впровадженню системи 
енергетичного менеджменту в громаді 
Джерело: розроблена на основі [7]  
 
43 
 
В першу чергу, необхідно утворити спеціальний підрозділ, або ввести 
посаду, які б відповідали за енергоменджмент, а також розробити та 
затвердити нормативно-правову документацію, зокрема положення про 
систему енергетичного менеджменту та енергетичного моніторингу; посадові 
інструкції енергоменеджерів; порядок прийняття управлінських рішень щодо 
підвищення ефективності енергоспоживання; положення про матеріальне 
заохочення енергоефективності. Зрозуміло, що ці документи не є 
універсальними, їх слід адаптувати залежно від розміру громади, завдань та 
цілей, що стоять перед підрозділом з енергоменеджменту, та залучених до 
цього процесу працівників [53]. 
Необхідним є проведення навчання з питань енергоменджменту 
відповідних посадових осіб місцевого самоврядування, а також організація 
стажувань відповідальних за питання енергоменеджменту у громадах, де вже 
успішно функціонують системи енергоменеджменту.  
Функціонування системи енергоменеджменту в громаді забезпечується 
шляхом регулярного здійснення енергомоніторингу в бюджетних установах, 
комунальних підприємствах; проведення системного аналізу зібраних даних, 
підготовка звітів для керівництва громади та пропозицій щодо зменшення 
енергоспоживання за результатами аналізу; публікації відповідальною 
посадовою особою місцевого самоврядування на офіційному веб-сайті ради 
відкритих даних щодо споживання енергії/енергетичних ресурсів та 
комунальних послуг, про експлуатаційні характеристики будівель 
комунальних підприємств, установ (закладів) та організацій, в яких 
впроваджено системи енергетичного менеджменту; визначення за 
результатами енергомоніторингу найбільших проблем стосовно споживання 
енергоносіїв, підготовка пропозицій про проведення енергоаудиту в таких 
установах; розробки плану першочергових заходів з енергозбереження; 
забезпечення здійснення заходів з енергоефективності у громаді відповідними 
фінансовим ресурсом [7]. 
44 
 
Для того щоб налагодити в громаді ефективну систему постійного 
моніторингу витрат на енергоносії та аналізу енергоспоживання необхідно 
виконати наступну підготовчу роботу:  
1. Провести інвентаризацію закладів та установ щодо аналізу стану 
споживання будівлями енергоресурсів (в тому числі вивчити стан будівель і 
внутрішньобудинкових інженерних систем будівель тощо). 
2. Зібрати наступну основну інформацію: рік будівництва; будівельна 
категорія об’єкту; загальна площа підлоги (м²); впроваджені заходи з 
енергозбереження; витрати на енергію; прорахувати питоме споживання 
енергії. 
3. Провести комплексний аналіз показників енергоспоживання 
будівлями з розподілом по видах енергоресурсів і групах споживачів. 
4. Зробити рейтинг будівель в громаді за споживанням енергії. 
5. Визначити пріоритетні (найбільш неефективні) будівлі для 
впровадження енергоефективних заходів. 
6. Розробити рекомендації щодо впровадження енергоефективних 
заходів в пріоритетних будівлях. 
7. Розпочати систематичний енергетичний моніторинг споживання 
енергоносіїв у будівлях [53]. 
Створення системи енергоменеджменту починається із запровадження 
енергомоніторингу, тобто регулярного збирання даних про споживання 
енергоресурсів. Дані енергомоніторингу переважно порівнюють з так званими 
лімітами, тобто нормативами споживання енергоресурсів, розрахованими на 
основі даних про енергоспоживання в попередні роки та з врахуванням 
температури в будівлях і назовні, вжитих енергоощадних й енергоефективних 
заходів, виконаних ремонтних і будівельних робіт тощо. Висновки, отримані 
в результаті такого порівняння, слугують підставою для прийняття 
енергоменеджерами відповідних управлінських рішень. Вкрай важливою є 
частота, з якою моніторять дані про енергоспоживання, тобто тривалість 
45 
 
періодів між їх збиранням. Чим коротший цей період, тим швидше можна 
виявити аварійну ситуацію та оперативно усунути її причину [53]. 
Отже, до основних висновків щодо створення системи 
енергоменеджмента можемо віднести наступні: 
− Важливу роль у створенні системи енергоменджменту відіграє 
політична підтримка. Лише при розумінні важливості підвищення 
енергоефективності в громаді органами місцевої влади та їх безпосередньої 
підтримки цього процесу  є можливість побудувати ефективну систему 
енергоефективності. 
− Дієздатна система енергоменеджменту в громаді не може бути 
побудована та реалізована однією особою. Необхідно створювати партнерства 
із залученням широкого кола стейкхолдерів: влада, бізнес, експерти, 
громадянське суспільство, населення, міжнародні організації. 
− Існує необхідність у постійному та системному моніторингу 
діяльності системи енергоменеджменту. 
− Енергоменеджмент в громаді – це інвестиція в майбутнє. Хоча на 
першому етапі це потребує досить багато витрат ресурсів та часу, але 
налагоджений механізм в майбутньому зможе принести досить гарні 
результати.  
Висновки до розділу 2 
Однією з обов’язкових умов для підвищення енергоефективності в 
територіальних громадах є розробка місцевого енергетичного плану або 
муніципального енергетичного плану, який повинен відображати бачення 
громади свого шляху до виконання завдань сталого розвитку, серед яких є і 
зниження енергетичних витрат. 
Розроблення місцевих/муніципальних енергетичних планів повинно 
здійснюватися з урахуванням основних концептуальних, стратегічних та 
програмних документів в сфері енергоефективності на національному, 
регіональному та місцевому рівнів; із залученням широкого кола зацікавлених 
осіб. 
46 
 
Для розробки та впровадження ефективних енергетичних планів, а 
також безпосередньо проєктів з енергоефективності, територіальні громади 
потребують інформаційної, консультаційної та освітньої підтримки, яка може 
надаватися, наприклад, Регіональними ресурсними центрами з 
енергоефективності, або через існуючі Агенції регіонального розвитку. 
Існує необхідність змін у муніципальному енергетичному та 
кліматичному плануванні для міст в зв’язку з військовими діями, а також в 
зв’язку з огляду на нові рішення Євросоюзу за останні 3 роки, серед яких, в 
тому числі, перехід до будівництва тільки будівель з нульовим 
енергоспоживанням та заборона на нове будівництво будівель, які не 
відповідають цим стандартам; заборона використання газових котлів у новому 
будівництві та поетапний перехід до поновлюваного опалення, охолодження 
та гарячого водопостачання міст та будівель; обов’язкове використання 
дахових сонячних електростанцій для нових будівель усіх типів. 
Існує необхідність налагодження системного підходу до управління 
енергетичними ресурсами муніципалітетів, шляхом запровадження 
ефективної система управління енергією в територіальній громаді, яка 
включає наступні елементи: аудит  системи енергоспоживання громади, 
енергоменеджмент та енергомоніторинг. 
Основними принципами запровадження і функціонування системи 
енергетичного менеджменту повинні бути: прозорість та відкритість; 
доступність звітності та основних результатів для громади; безперервне 
циклічне поліпшення функціонування системи енергетичного менеджменту, 
що включає планування, реалізацію, перевірку та вдосконалення. 
Системою енергетичного менеджменту необхідно охоплювати такі 
сектори енергетичного планування: громадські будівлі; житлові будівлі; сферу 
теплопостачання; сферу водопостачання і водовідведення; сферу управління 
побутовими відходами; газову інфраструктуру; електроенергетику; зовнішнє 
освітлення; громадський транспорт (регулярні перевезення пасажирів); інші 
види транспорту (за виключенням транзитного транспорту); інші сфери 
послуг. 
  
47 
 
РОЗДІЛ 3 
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЄКТІВ З 
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ 
 
 
3.1 Огляд основних джерел фінансування проєктів з 
енергоефективності 
 
Види проєктів з енергоефективності, які впроваджуються в громадах, 
багато в чому залежать від наявних джерел фінансування, а отже від вимог 
ресурсонадавачів щодо видів, розмірів, форм таких проєктів. В зв’язку з цим, 
ініціаторам проєктів з енергоефективності, в першу чергу, необхідно вивчити 
наявні ресурсні можливості та співставити їх зі своїми потребами. 
Серед основних джерел фінансування проєктів з енергоефективності 
відносять наступні:  
− Державний фонд енергоефективності;  
− власні кошти підприємств, установ та організацій; 
–  кошти державних та місцевих бюджетів; 
–  ресурси фінансових установ та організацій; 
–  іноземні інвестиції та кошти міжнародних фінансових організацій 
тошо. 
 Необхідно враховувати, що на практиці, зазвичай, реалізація 
енергоефективних проектів відбувається за рахунок поєднання різних джерел 
фінансування [26]. 
В Україні з 2017 року діє ДУ «Фонд енергоефективності», який утворено 
з метою підтримки ініціатив щодо енергоефективності, впровадження 
інструментів стимулювання і підтримки здійснення заходів з підвищення 
рівня енергетичної ефективності будівель та енергозбереження, зокрема в 
житловому секторі, з урахуванням національного плану щодо енергетичної 
ефективності, зменшення викидів двоокису вуглецю з метою виконання 
48 
 
Паризької угоди, впровадження acquis communautaire Європейського Союзу та 
Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, забезпечення 
дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері енергоефективності 
[47]. 
До 2022 року Фонд енергоефективності реалізовував одну Програму –  
«Енергодім» – підтримував об’єднання співвласників багатоквартирних 
будинків (ОСББ) у впровадженні енергоефективних заходів. Тобто, надавав 
гранти та запровадження комплексних технічних рішень з урахуванням 
найкращих європейських практик з термомодернізації будівель. Та після 
початку повномасштабної війни в Україні розширив свою діяльність на новий 
напрям — запустив Програму «ВідновиДІМ». Тепер за рішенням Кабінету 
Міністрів України Фонд може реалізовувати інші програми у житловому 
секторі, зокрема з відновлення будівель, зруйнованих або пошкоджених 
внаслідок збройної агресії російської федерації проти України [57]. 
Нижче наведено низку джерел фінансування енергоефективних 
проєктів, можуть використовуватися  органами місцевого самоврядування та 
організаціями, діяльність яких пов’язана із підвищенням ефективності 
використання паливо-енергетичних ресурсів та збереженню навколишнього 
середовища. 
1. Східноєвропейське партнерство в сфері енергоефективності та 
екології (Е5Р). E5P - це багатосторонній донорський фонд під керівництвом 
ЄБРР, створений з ініціативи уряду Швеції під час головування цієї країни в 
Європейському Союзі. Фонд покликаний сприяти інвестиціям в 
енергоефективність в Україні та інших енергоємних країнах. Гранти в рамках 
E5P виділяються на декілька  пріоритетних напрямів: енергоефективне 
централізоване теплопостачання, інші проекти з енергоефективності, 
екологічні проекти. Також, підтримуються інші інвестиції, спрямовані на 
створення істотних заощаджень енергії. Проекти в рамках Фонду Е5Р повинні 
мати місцеві гарантії.  
49 
 
Даний фонд надає важливу підтримку Україні під час повномасштабної 
війни. Так, наприклад, у 2022 році Швеція, Норвегія, Фінляндія та Німеччина 
внесли до Фонду E5P 41,1 млн євро, з яких 36,4 млн євро будуть направлені 
для реалізації грантових проектів в Україні [58]. 
2. Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) 
Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) - це міжнародна 
фінансова організація, заснована в 1990 році п’ятьма країнами Північної 
Європи: Данією, Фінляндією, Ісландією, Норвегією та Швецією. 
Мета діяльності НЕФКО: підтримка проектів у країнах регіону. 
Ключовими умовами досягнення цієї мети є: безпосередня присутність і 
знання місцевих особливостей; досвід і знання в області природоохоронних, 
фінансових і юридичних питань; володіння фінансовими інструментами, 
найбільш прийнятними для реалізації проектів, спрямованих на охорону 
навколишнього природного середовища [11]. 
На сьогодні НЕФКО реалізує з фондами Євросоюзу три нові програми 
майже в 30 громадах України, які спрямовані на відновлення критичної 
інфраструктури, ремонт житла та будівництво нового житла для внутрішньо 
переміщених осіб (ВПО). NEFCO займається адмініструванням та 
впровадженням цих програм. 
Одна з програм - ремонт і реконструкція пошкодженої критичної 
інфраструктури в Київській області. На її реалізацію спрямовано EUR50 млн 
грантових коштів, виділених Європейським Союзом через NEFCO. Комплекс 
заходів передбачає відновлення інфраструктури, пов’язаної з 
водопостачанням, водовідведенням і теплопостачанням. Програму 
реалізовуватимуть у 12 містах і селищах міського типу Київської області: у 
Бородянській, Борщагівській, Ірпінській, Димерській, Іванківській, 
Калинівській, Немишаєвській, Пісківській, Славутицькій та 
Великодимерській тергромадах. 
Друга нова програма з фінансуванням від Євросоюзу передбачає 
будівництво житла для ВПО та відновлення звільнених міст в Україні. 
50 
 
Ще одна програма, яку фінансує Євросоюз, стосується ремонту житла 
для ВПО, у її рамках NEFCO працює в 10 містах на заході України. 
Вимоги NEFCO до житлових проєктів стосуються впровадження заходів 
підвищення енергоефективності будівель, необхідності використання більш 
екологічних матеріалів відповідно до європейських будівельних стандартів 
[3]. 
3. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). ЄБРР є 
міжнародною фінансовою установою, яка фінансує проекти в 29 країнах від 
Центральної Європи до Центральної Азії, і є найбільшим одноосібним 
інвестором в регіоні. Основними формами прямого фінансування, які можуть 
надаватися ЄБРР, є кредити, фінансування шляхом випуску акцій і надання 
гарантій. ЄБРР  підтримує ряд технологій, які пов’язані із збором і очищенням 
стічних вод, управлінням твердими відходами, централізованим 
теплопостачанням, розподілом природного газу, міським громадським 
транспортом, біопаливом, біогазом, геотермальною, гідроелектричною, 
сонячною енергією, енергію з твердої біомаси, енергією з відходів, енергією 
вітру. 
4. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Європейський 
інвестиційний банк (ЄІБ) є фінансовою установою Європейського Союзу. 
Його акціонерами є 27 держав - членів Європейського Союзу. Діяльність ЄІБ 
в рамках Східного партнерства здійснюється в тісній співпраці з 
Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та у співпраці з 
Європейською комісією.  
На сьогодні в Україні спільно з Європейським інвестиційним банком 
планується реалізація низки інвестиційних проєктів: 
− Програма з відновлення України. Передбачається залучення €340 
млн на фінансування проєктів з відновлення соціальної інфраструктури та 
об’єктів ЖКГ у регіонах, що постраждали внаслідок війни, а також у тих, що 
зазнали значного навантаження через наплив внутрішньо переміщених осіб. 
51 
 
За цим проєктом від громади може бути подано лише один об’єкт, який не 
затверджено до фінансування, коштом інших джерел фінансування. 
− Програма розвитку муніципальної інфраструктури України. 
Багатогалузева інвестиційна програма, спрямована на реалізацію проєктів, які 
мають на меті відбудову, оновлення чи мінімізацію погіршення стану 
муніципальної інфраструктури України у сферах централізованого 
теплопостачання, енергоефективності будівель, зовнішнього освітлення 
населених пунктів, водопостачання і водовідведення, управління побутовими 
відходами. 
− Енергоефективність громадських будівель в Україні. 
Фінансування надається на проєкти термомодернізації громадських будівель 
для того, щоб зробити їх більш енергоефективними. Крім проєктів 
термомодернізації, фінансування може бути надано на будівельні роботи 
(включаючи роботи з ремонту пошкоджень, отриманих внаслідок 
повномасштабного вторгнення) у громадських будівлях, у тому числі з метою 
забезпечення відповідності потребам внутрішньо переміщених осіб та 
приймаючих їх територіальних громад [10]. 
5. USAID – Агентство США з міжнародного розвитку. У співпраці з 
органами влади, приватним бізнесом і лідерами громадянського суспільства, 
USAID сприяє підвищенню рівня енергобезпеки та перетворенню української 
енергетики на сучасний, інтегрований до ЄС, ринково орієнтований сектор, 
який є рушієм зростання країни. USAID надає підтримку розвитку 
електроенергетичної та газової галузей, відновлюваної енергетики та 
централізованого теплопостачання. До інших напрямів діяльності Агентства 
належать зміцнення кібернетичної безпеки в енергетиці, ширше використання 
відновлюваних джерел енергії, а також сприяння інтеграції енергетичних 
ринків України до відповідних ринків ЄС. Окрім того, справжня енергетична 
безпека вимагає забезпечення якісних, надійних і доступних за ціною 
енергетичних послуг для всіх українців [13]. 
52 
 
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України 
разом з Проєктом енергетичної безпеки USAID (ПЕБ) підписали Меморандум 
про взаєморозуміння, який має на меті відновлення, реформування та розвитку 
енергетичної і муніципальної інфраструктури громад, забезпечення 
енергетичної стійкості, включаючи, зокрема, розвиток розподіленої генерації 
енергії з інтегрованою когенерацією, використання відновлюваної енергії та 
біопалив, та модернізацію централізованого теплопостачання [25]. 
USAID через Проєкт енергетичної безпеки надаватиме підтримку 
Міністерству у реформуванні сектору централізованого теплопостачання на та 
енергетичного сектору. Він сприятиме підвищенню енергетичної стійкості, 
шляхом пріоритезації концепцій проєктів енергетичної інфраструктури на 
муніципальному рівні, спрямованих на економічно обґрунтовану та фінансово 
стійку розподілену генерацію енергії з інтегрованою когенерацією, сприяння 
впровадженню різноманітних джерел енергії.  Важливим елементом є 
сприяння розвитку когенерації, що забезпечить зниження кількості 
потенційних відключень енергії в аварійних ситуаціях. Також це забезпечить 
постійне постачання енергії об’єктам критичної інфраструктури у громадах 
[25]. 
6. Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ. Deutsche 
Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) є компанією, що належить 
Уряду Федеративної Республіки Німеччина. Компанія працює по всьому світу, 
допомагаючи Уряду ФРН у реалізації цілей у сфері міжнародного 
співробітництва задля сталого розвитку та міжнародної освіти. GIZ пропонує 
ефективні рішення для політичного, економічного, екологічного та 
соціального розвитку в глобалізованому світі, а також підтримує процеси 
комплексних реформ і перетворень, в тому числі і в складних умовах.  
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH 
працює в Україні з 1993 року, зокрема, над реформою державного управління, 
сталим економічним розвитком, енергоефективністю та захистом клімату. 
53 
 
З початком російської загарбницької війни в лютому 2022 року компанія 
швидко та гнучко адаптувала свою роботу. Відтоді GIZ підтримує Україну на 
трьох рівнях: по-перше, це організація надійного забезпечення людей, 
наприклад, електроенергією, ліками та тимчасовим житлом, а також 
оснащення служб надзвичайних ситуацій та підрозділів пожежної охорони; 
по-друге, GIZ дивиться в майбутнє і бере участь у відбудові країни, яка вже 
розпочинається; по-третє, GIZ продовжує надавати консультаційну підтримку 
з проведення реформ, які повинні забезпечити наближення України до 
Європейського Союзу (ЄС) [2]. 
На сьогодні Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) 
впроваджує в Україні 18 проектів з підвищення енергоефективності в 
громадах, на кожен з яких виділено по EUR100 тис. грантових коштів. 
Серед 18 проектів є більш комплексні – зокрема, з термомодернізації 
дитячих садочків або ліцеїів, і в них більша частка фінансування з місцевого 
бюджету, є проекти з відновлюваними джерелами енергії, наприклад, 
встановлення сонячної станції на підстанції водоканалу для економії е/е та 
сталого енергозабезпечення [2] 
7. Програма розвитку Організації Об`єднаних Націй (ПРООН). 
Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй є глобальною мережею ООН 
в галузі розвитку. Вона виступає в підтримку перетворень і надає доступ до 
джерел знань, практичного досвіду та ресурсів з метою сприяння поліпшенню 
життя населення. ПРООН працює в 166 країнах, взаємодіючи з ними у 
виробленні їхніх власних рішень з проблем глобального і національного 
розвитку. У розвитку власного потенціалу вони спираються на досвід ПРООН 
та широкого кола наших партнерів. 
8. Світовий банк – субнаціональні фінанси від МФК. Субнаціональні 
фінанси є спільною ініціативою Світового банку і Міжнародної фінансової 
корпорації (МФК). Він забезпечує держави, області, муніципалітети та їхні 
підприємства фінансуванням і доступом до ринків позичкового капіталу без 
суверенних гарантій. Основними  секторами, які підлягають фінансуванню є: 
54 
 
енергоефективність, енергетика, розподіл природного газу, централізоване 
теплопостачання, використання водних ресурсів і очищення стічних вод, 
організація транспортної системи, управління твердими відходами, інші 
важливі комунальні послуги. На фінансування мають право уряди міського, 
обласного, регіонального чи місцевого самоврядування та їхні установи. 
Наприклад, в квітні 2023 року Cьогодні Світовий банк оголосив про 
виділення гранту в розмірі 200 мільйонів доларів США на проект з ремонту 
енергетичної інфраструктури України. Кошти для цього проекту надані в 
рамках Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування 
України. Передбачається, що у міру розширення масштабів проекту додаткове 
фінансування від партнерів надійде у вигляді грантів та інших внесків у 
розмірі до 300 мільйонів доларів США. Проект з відновлення енергетичних 
ресурсів та підготовки до зими спрямований на підтримку виконання 
термінового ремонту інфраструктури передачі електроенергії та 
теплопостачання шляхом невідкладної закупівлі критично важливого 
обладнання. До аварійного електрообладнання відносяться 
автотрансформатори, силові трансформатори, розподільні пристрої, 
автоматичні вимикачі, пристрої релейного захисту та інше обладнання. 
Аварійне обладнання для інфраструктури теплопостачання охоплює мобільні 
котли, що працюють тільки на теплопостачання, мобільні міні-когенераційні 
установки, а також інше обладнання та запчастини для ремонту мереж 
централізованого теплопостачання [8]. 
Отже, вище ми навели не повний перелік тих міжнародних організацій, 
які надають фінансову підтримку на реалізацію енергоефективних проєктів. 
Ініціаторам таких проєктів на різних рівнях необхідно моніторити існуючі 
можливості, оскільки це може бути реальним шансом запровадити 
енергоефективний проєкт в своїй громаді. 
Ще одним джерелом фінансування енергоефективних проєктів, можуть 
бути кошти міських бюджетів, які надаються в рамках розроблених міських 
програм. Як приклад, можемо привести декілька таких міських програм: 
55 
 
1. Програма Львівської міської ради «Теплий дім» для ОСББ та ЖБК. 
Ухвалою Львівської міської ради № 4413 від 19.03.2015  (зі змінами) 
затверджено Програму відшкодування частини кредитів, отриманих ОСББ, 
ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження, реконструкції і 
модернізації багатоквартирних будинків у м. Львові на 2015-2025 роки 
(«Теплий дім»). 
Відповідно до Програми здійснюється відшкодування частини 
кредитних коштів, залучених ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з 
енергозбереження, реконструкції і модернізації багатоквартирних будинків, 
поліпшення комфорту мешканців міста та підвищення енергоефективності 
багатоквартирних будинків. 
Відшкодування частини кредиту з міського бюджету м. Львова 
надається ОСББ, ЖБК у розмірі до 30% від максимального розміру основної 
суми (тіла) кредиту, але не більше 1 млн. грн за одним кредитним договором. 
Цілі кредитування, які забезпечують енергоощадність та підпадають під 
часткове відшкодування тіла кредиту: модернізація та утеплення стін фасаду; 
модернізація, реконструкція, утеплення і ремонт покрівель, дахового 
перекриття, підвальних приміщень; реконструкція, ремонт і модернізація всіх 
інженерних мереж і обладнання у будинку; встановлення приладів погодного 
регулювання подачі теплоносія; утеплення під`їздів (встановлення та заміна 
вікон, вхідних дверей); модернізація систем освітлення під’їздів; модернізація 
систем вентиляції; модернізація, капітальний ремонт та заміна ліфтів; 
встановлення обладнання з використання альтернативних до газу джерел 
енергії для потреб будинку; інші роботи з модернізації, ремонту і 
реконструкції багатоквартирного будинку. Банки, які залучені до реалізації 
програми «Теплий дім»: АТ «Ощадбанк»; АБ «Укргазбанк»; ПАТ 
«Кредобанк»; КБ «ПриватБанк». 
2. Програма Львівської міської ради «Енергоефективна оселя» для 
фізичних осіб. Ухвалою Львівської міської ради № 1474 від 09.02.2017  (зі 
змінами) затверджено Програму відшкодування частини кредитів, отриманих 
56 
 
фізичними особами на впровадження заходів з енергозбереження, 
реконструкції і модернізації житлових квартир та малоквартирних будинків у 
м. Львові на 2017-2025 роки («Енергоефективна оселя»). 
Відповідно до Програми здійснюється відшкодування частини 
кредитних коштів, залучених співвласниками житлових будинків на 
впровадження заходів з енергозбереження, реконструкції і модернізації 
квартир та малоквартирних будинків, поліпшення комфорту мешканців міста 
та підвищення енергоефективності будинків. Відшкодування частини кредиту 
з міського бюджету м. Львова надається співвласникам у розмірі до 15% від 
максимального розміру основної суми (тіла) кредиту, але не більше 50 тис. 
грн. за одним кредитним договором. 
Банки, які залучені до реалізації програми «Енергоефективна оселя»: АБ 
«Укргазбанк»; ПАТ АКБ «Львів»; АТ «Ощадбанк» [23]. 
3. Програма підвищення енергоефективності та зменшення 
споживання енергоресурсів у м.Черкаси на 2022-2026 роки. Головною метою 
Програми є підвищення енергоефективності використання енергетичних 
ресурсів та скорочення витрат на їх оплату, налагодження ефективної системи 
енергоменеджменту, підвищення культури споживання енергоресурсів, 
збільшення обсягу виробленої на території міста енергії з альтернативних та 
відновлювальних джерел, підвищення рівня досягнення сучасного технічного, 
економічного, організаційного рівня енергозбереження в місті. 
Основні завдання Програми: 
− розробка основних напрямків роботи у сфері енергоефективності 
та енергозбереження на території міста (Плану сталого енергетичного 
розвитку міста); 
− формування ощадливого стилю життя – перехід на енергоощадні 
технології та матеріали; 
− удосконалення системи енергетичного менеджменту, моніторингу 
споживання енергії; 
57 
 
− створення інформаційно-консультаційної підтримки у сфері 
енергоефективності та екологічної безпеки; 
− мінімізація втрат енергії; 
− розвиток альтернативної енергетики;  
− залучення інвестицій у проекти з енергозбереження та 
енергоефективності. 
Виконання заходів Програми підвищення енергоефективності та 
зменшення споживання енергоресурсів у м. Черкаси на 2022-2026 роки на 
думку розробників дасть можливість: 
− скорочення загального споживання енергії та водних ресурсів 
бюджетними установами міста та відповідних витрат міського бюджету на 
утримання, експлуатацію та ремонт обладнання та будівель; 
− покращення системи теплопостачання закладів бюджетних установ; 
− покращення електротехнічного оснащення; 
− покращення умов перебування в будівлях бюджетних установах; 
− підвищення рівня екологічної чистоти через запровадження 
альтернативних відновлюваних джерел енергії; 
− покращення естетичної привабливості закладів бюджетних установ; 
− стимулювання населення до енергозбереження та 
енергоефективності; 
− підвищення обізнаності населення в напрямку енергозбереження та 
енергоефективності. 
В додатках А, Б, В наведено основні заходи, передбачені в межах 
Програми, бюджет та результати Програми.  
Треба зазначити, що є можливість отримати кредити за державними 
програмами. Так, з 2014 року до 2021 року для населення та ОСББ діяла 
розроблена Держенергоефективності та запроваджена Урядова програма 
«теплих кредитів». 
58 
 
Програмою передбачалося відшкодування з держбюджету у таких 
розмірах: 
− 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання 
негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб; 
− 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання 
енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб – власників 
приватних будинків; 
− 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну 
квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових 
заходів [59]. 
 
3.2 Використання механізму ЕСКО для фінансування 
енергоефективних проєктів 
 
В умовах обмежених фінансових можливостей територіальних громад 
на оновлення енергозатратної інфраструктури одним із механізмів, який 
можна використати для підвищення енергоефективності є енергосервісний 
договір та співпраця з ЕКСО. 
В українському законодавстві визначено: Енергосервіс – це комплекс 
технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших 
заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання 
та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-
комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності 
таких заходів [40]. 
ЕСКО – це енергосервісна компанія, яка виконує роботи із 
впровадження енергоефективних заходів (наприклад, утеплення фасадів, 
заміна вікон та дверей на енергоефективні, модернізація системи опалення, 
встановлення ІТП тощо). Завдяки цим заходам замовник економить 
енергоресурси та, відповідно, бюджетні кошти, частину яких отримує ЕСКО-
інвестор як плату за свої послуги та повертає вкладені інвестиції [18]. 
59 
 
Важливо, що бюджетні зобов’язання замовника щодо повернення 
інвестицій ЕСКО наступають лише після того, як встановлено факт 
досягнення економії, передбаченої енергосервісним договором. Якщо в 
результаті енергоефективних заходів не вдалось досягнути економії,  
енергосервісна компанія не отримує сплату від замовника. ЕСКО повністю 
бере на себе відповідальність за реалізацію проєкту з метою підвищення 
енергоефективності та пов’язані фінансові ризики й технічні ризики. Змінами 
до Бюджетного кодексу (ЗУ №328-VIII) введено норму щодо можливості 
взяття довгострокового бюджетного зобов’язання замовником (за ЕСКО-
договорами) строком до 15 років (це гарантує інвестору повернення його 
коштів) [21]. 
Протягом дії такого договору розмір витрат бюджетної установи на 
оплату паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) та житлово-комунальних послуг 
(ЖКП) не змінюється. Водночас комфорт від перебування у 
термомодернізованих будівлях значно зростає одразу після реалізації 
енергоефективних заходів, тобто ще на початку дії договору. Під час дії 
енергосервісного договору замовник енергосервісу може отримувати вигоду 
як відсоток від досягнутої ЕСКО економії (зазвичай до 20%), а після 
завершення договору енергетичні витрати на утримання будівлі бюджетної 
установи значно знижуються [21] (рис.3.1). 
Основні учасники ринку енергосервісу представлені в таблиці 3.1 
Таблиця 3.1 –  Учасники ринку енергосервісу та їх ролі 
Учасник механізму енергосервісу Ключова роль 
Замовник Утримує на балансі відповідний об’єкт 
(розпорядник бюджетних коштів) Гарантує оплату за договором 
Виконавець (ЕСКО) Займається пошуком інвестицій 
Впроваджує енергоефективні заходи 
 Гарантує економію ПЕР 
Центральні та місцеві органи Затверджують базовий рівень споживання ПЕР 
державної влади Затверджують істотні умови енергосервісних 
договорів 
Фінансова установа Надає кредитні кошти на виконання проекту 
Джерело: [18] 
 
60 
 
 
Рисунок 3.1 – Інвестиції та розподіл грошових потоків за механізмом 
енергосервісу 
Джерело: [21] 
 
На сьогоднішній день законодавство України щодо енергосервісу 
включає в себе наступні нормативно-правові акти: 
− ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо 
запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та 
законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення 
масштабної енергомодернізації», який Встановлює бюджетні засади 
здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів 
державної та комунальної власності: надано право розпорядникам бюджетних 
коштів брати довгострокові бюджетні зобов’язання (укладати енергосервісні 
договори до 15 років); видатки на енергосервісу віднесено до захищених 
видатків бюджету [32]. 
− ЗУ «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, 
гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності 
для проведення масштабної енергомодернізації», який Регламентує принципи 
реалізації енергосервісу в бюджетній сфері, зокрема: визначає термінологію та 
61 
 
сутність предмету енергосервісного договору (енергосервіс, базовий рівень, 2 
моделі договору); окреслює етапи підготовки, погодження, укладення та 
реалізації енергосервісних договорів; визначає перелік істотних умов 
договорів; запроваджує принципово новий критерій оцінки переможця 
тендеру – показник ефективності договору; визначає умови розірвання 
договору та принципи переходу прав власності на утворені основні засоби 
[39]. 
− ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про запровадження 
нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів 
суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної 
енергомодернізації», який  передбачає можливість застосування електронних 
аукціонів через систему «ProZorro» для закупівель енергосервісу;  передбачає 
можливість проведення ЕСКОтендеру на «пул» об’єктів;  виконавчі органи 
набули права затвердження базового рівня та фіксації повітряно-теплового 
режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель; розширено 
строки затвердження істотних умов (з 10 до 60 днів); граничний строк 
договору збільшено (з 10 до 15 років); нівелювання ризиків неповернення 
інвестицій при зміні кліматичних умов; ЕСКО набули право отримувати до 
100% досягнутої економії та 5 років «кваліфікаційних канікул» [34]. 
− Постанова КМУ №845 від 25.10.15 «Про затвердження Примірного 
енергосервісного договору», яка Визначає ціну договору, містить 
характеристику об’єкту, строк оплати та строк дії договору, визначає права, 
обов’язки та відповідальність сторін та ін. Норми та розділи примірного 
договору не є обов’язковими, може використовуватись як зразок [41]. 
Для бюджетної сфери укладання енергосервісних договорів має ряд 
переваг:  
− підвищення енергоефективності інфраструктури комунальної і 
державної власності здійснюється за рахунок коштів ЕСКО, а не за рахунок 
бюджетних коштів; 
62 
 
− ЕСКО гарантує досягнення економії паливно-енергетичних ресурсів 
і ЖКП;  
− енергосервісні компанії зацікавлені у якісній реалізації проектів, 
дотриманні графіку їх впровадження та відповідному управлінні, оскільки від 
цього напряму залежить рівень досягнення економії і, відповідно, прибутки 
ЕСКО;  
− повернення інвестицій відбувається лише за рахунок досягнутої 
економії і не потребує збільшення бюджетних видатків;  
− в результаті впровадження енергоефективних проектів:  
підвищується комфорт перебування у приміщеннях будівель; подовжується 
термін експлуатації будівель [18].  
Практично єдиним недоліком моделі ЕСКО для замовника 
енергосервісу є те, що він відчує суттєвий економічний ефект від 
впровадження енергоефективних заходів лише після закінчення дії договору, 
оскільки зекономлені кошти буде отримувати енергосервісна компанія в 
рахунок оплати наданих послуг. Під час дії енергосервісного договору 
грошова економія коливатиметься в діапазоні 3-10% [18].  
До потенційних ризиків замовника можна віднести: 
− вибір низько кваліфікованої енергосервісної компанії;  
− не прописані в договорі належним чином відповідальність ЕСКО, 
зокрема щодо відшкодування бюджету недотриманої економії споживання 
ПЕР і ЖКП, умови, порядок та наслідки розірвання договору [18].  
До потенційних ризиків ЕСКО відносять наступні: 
− надання замовником недостовірної чи неповної інформації щодо 
об’єкту – опалюваної площі, базового рівня споживання ПЕР і ЖКП, режиму 
використання, температури внутрішніх приміщень (випадки недотримання 
санітарних вимог з температури та освітлення); 
− некваліфікована експлуатація замовником обладнання;  
63 
 
− відсутність страхових продуктів, адаптованих під енергосервісні 
контракти;  
− відсутність можливостей по залученню довгострокових кредитів та 
отримання кредитів під заставу грошових потоків за енергосервісними 
договорами;  
− неплатоспроможність замовника, зокрема затримка сплат за 
енергосервісом [18].  
Таким чином, механізм енергосервісних договорів є дуже привабливим 
для бюджетної сфери, оскільки не вимагає збільшення бюджетних витрат, а 
фінансові, економічні та технічні ризики несе виконавець енергосервісу. 
На світовому рівні ЕСКО у своїй діяльності зазвичай укладають три 
типи договорів:  
− договори про спільну економію (shared savings contracts);  
− договори про гарантовану економію (guaranteed savings contracts);  
− договори про оплату послуг (fee for service contracts).  
Перші два типи договорів, також відомі як договори про підвищення 
енергоефективності (energy performance contracting, EPC), є основними бізнес-
моделями, які відрізняють ЕСКО від решти сервісних компаній у процесі 
реалізації проєктів з енергоефективності. За договорами про спільну економію 
ЕСКО не тільки забезпечує технічну підтримку проєктів з енергоефективності 
та їх реалізацію, але й бере на себе відповідальність за авансове фінансування 
проєкту. Отже, ЕСКО несе як ризик щодо ефективності, так і фінансовий ризик 
проєкту. Відмінність договорів про гарантовану економію полягає у тому, що 
відповідальність за фінансування проєкту з енергоефективності покладається 
на власника об’єкта, а не на ЕСКО. За такими договорами ЕСКО гарантує 
власнику об’єкта певний відсоток економії енергії. За договорами про оплату 
послуг ЕСКО надає визначені послуги з енергоефективності за узгоджену 
плату. Власник об’єкта несе відповідальність за фінансування проєкту з 
енергоефективності та отримує усі заощаджені кошти. ЕСКО не зобов’язана 
64 
 
гарантувати визначений рівень економії енергії, але і не отримує частку 
коштів, заощаджених завдяки проєкту з енергоефективності. Отже, цей тип 
договору не залежить від ефективності [28]. 
Треба зазначити, що ринок договорів ЕСКО в світі зростає з кожним 
роком. У 2020 році розмір глобального ринку ЕСКО у цілому збільшився 
приблизно на 6 відсотків і становив 33 мільярди доларів США (рис. 3.2) 
 
Рисунок 3.2 – Розмір глобального ринку ЕСКО за 2015-2020 роки 
Джерело: [28] 
 
В Україні за період 2019-2020 років було підписано 594 договори про 
підвищення енергоефективністю загальною вартістю 46,9 млн. доларів США. 
На ринку договорів про підвищення енергоефективності в країні працює 41 
ЕСКО. Найбільша кількість договорів була укладена в 2018 році (169) і їх 
кількість до 2021 року знизилася до 28 (рис.3.3) [28] 
Середня вартість договорів про підвищення енергоефективності у 2018–
2021 роках варіювалася від 64 до 170 тисяч доларів США, при цьому 
максимальних показників вартість договорів сягала у 2019 році. Типові 
договори про підвищення енергоефективності передбачають модернізацію 
системи опалення будівель із встановленням індивідуальних теплових 
пунктів, регуляторів споживання тепла та заміною освітлювальних приладів. 
65 
 
 
 
Рисунок 3.3 - Кількість договорів про підвищення енергоефективності 
в громадських будівлях в Україні, 2018-2021 роки 
Джерело: [28] 
 
Майже 90% договорів припадає на об’єкти органів влади, а решта – 
об’єкти центральних органів виконавчої влади, зокрема Державне агентство 
водних ресурсів, Міністерство освіти і науки, Міністерство внутрішніх справ, 
Міністерство оборони, Державна служба статистики та Нацкомфінпослуг 
ЕСКО-механізм реалізується майже в усіх регіонах України. 
Найбільшого поширення набув у п’яти регіонах: м. Київ, Одеська, 
Кіровоградська, Київська, Миколаївська області, на які припадає 60% усіх 
договорів в Україні [21]. 
На даний момент портфель договорів про підвищення 
енергоефективності шляхом термомодернізації обмежується внаслідок 
великих строків окупності, високих процентних ставок за кредитами, що їх 
надають українські банки, та неефективних процедур закупівель. 
Наразі в Україні реалізується три моделі ЕСКО-механізму, кожна з яких 
має свої особливості:  
− поширена –  класична;  
− інноваційна –  поглиблене партнерство;  
− перспективна –  ЕСКО-енергоменеджмент [21]. 
66 
 
У межах класичної моделі виконавець енергосервісу запроваджує 
енергоефективні заходи з короткими (1,5–3 роки ) та середніми (3–5 років) 
термінами окупності. Найчастіше це — модернізація системи опалення із 
встановленням індивідуального теплового пункту з системою автоматичного 
погодного регулювання. За цією моделлю ЕСКО-інвестор застосовує не тільки 
власні активи, а й інноваційні кредитні продукти вітчизняних банків (як-от 
факторинг) для реалізації енергосервісного проєкту і дає можливість отримати 
максимальну частину зекономлених коштів у формі повернення інвестицій 
(від 80% до 100% коштів від економії енергоресурсів отримує інвестор). Треба 
зазначити, що більшість ЕСКО-контрактів в Україні укладена саме за 
класичною моделлю [21]. 
Модель поглибленого партнерства дозволяє досягти вищих показників 
економії завдяки додатковим заходам, що проводяться замовником 
енергосервісу самостійно, в такому разі відсоток економії, який залишається у 
замовника є вищий, ніж застосовуючи класичну модель, і варіюється залежно 
від глибини енергоефективних заходів сторін [21]. 
Принциповою прерогативою моделі поглибленого ЕСКО-партнерства є 
перехід замовника із «режиму очікування» закінчення енергосервісного 
договору для економії бюджетних коштів до «режиму участі в розподілі 
фактичної економії» на період дії енергосервісного договору [21].  
Додаткові переваги поглибленого ЕСКО-партнерства для замовника:  
− замовник наймає ЕСКО на управління енергоефективністю 
об’єкту енергосервісу, сплачуючи лише в межах енергосервісного договору; 
− замовник перекладає технічні/комерційні ризики розрахункового 
ефекту бюджетних інвестицій  на приватного інвестора;  
− бюджет отримує збільшену економію завдяки синергії бюджетних 
і приватних енергоефективних заходів;  
67 
 
− влада отримує професійне обґрунтування техніко-економічної 
доцільності бюджетних інвестицій, чим нівелюються ризики невиправданих 
витрат з бюджету [21]. 
З 2019 року почала реалізовуватись ще одна комбінована модель 
співпраці між ЕСКО та замовником «ЕСКО-енергоменеджмент», яка поєднує 
в собі переваги ЕСКО та впровадження заходів з енергетичного моніторингу 
витрат енергоресурсів бюджетної установи [21]. 
Зрозуміло, що механізм договорів ЕСКО може бути застосований не 
тільки в бюджетній сфері, а й в житловій в тому числі. І наразі, в Україні вже 
існує практика укладання енергосервісних договорів у багатоповерхівках 
України (станом на 2020 рік наявна інформація про шість енергосервісних 
договорів у багатоповерхівках  України) [21]. 
З огляду на досить значний економічний ефект від застосування даного 
механізму (рис.3.4), необхідно  продовжувати розвиток ринку ЕСКО в Україні. 
 
 
Рисунок 3.4 - Середня досягнута економія за ЕСКО-договорами 
Джерело: [21] 
68 
 
 
Рисунок 3.5 - Вплив інвестицій на щорічну економію витрат на енергоносії 
Джерело: [21] 
 
Експерти рекомендують впроваджувати та розвивати ринок ЕСКО в 
Україні в таких напрямах: 
− підтримка прийняття відповідних різновидів політики та 
нормативно-правових актів; 
− допомога органам влади щодо інституційного розвитку ринку ЕСКО 
в Україні; 
− розробка рекомендацій щодо дизайну інфраструктури сталого 
фінансування ЕСКО;  
− зміцнення технічної спроможності учасників ринку ЕСКО;  
− проведення інформаційних та просвітницьких кампаній 
на підтримку розвитку ринку ЕСКО в країні [21]. 
 
 
 
69 
 
3.3 Револьверні фонди як джерело фінансування енергоефективних 
проєктів 
 
Для фінансування енергоефективних проєктів можуть застосовувати 
револьверні фонди.  
На відміну від фінансування з місцевих чи державних бюджетів, кошти 
револьверного фонду значно мобільніші: ними можна розпоряджатися не 
лише в межах одного фінансового року, а також уникнути додаткових 
бюрократичних обмежень у вигляді програми фінансування. Револьверний 
фонд передбачає поворотне надання грошових коштів на реалізацію певних 
проєктів. У випадку, якщо проєкт, профінансований з револьверного фонду, 
став дохідним або на ньому вдалося зекономити, ці кошти повертаються до 
револьверного фонду та використовуються для фінансування наступних 
заходів [51]. 
 Револьверний фонд може бути як юридичною особою, так і рахунком в 
банку. В обох випадках його кошти спрямовуються на підтримку заходів 
певного напряму діяльності. Грошові кошти надаються на певний час, а після 
повернення використовуються повторно. Таким чином досягається висока 
ефективність використання грошей. Фінансовими донорами (позичальниками) 
револьверного фонду можуть бути як самі органи місцевого самоврядування, 
так і банки, інші фінансові установи, міжнародні організації, приватні 
інвестори, а також користувачі послуг фонду (наприклад, організації 
співвласників багатоповерхових будинків, ОСББ) [51].  
Револьверний фонд може фінансувати заходи у межах місцевого 
бюджету, галузі, організації або структури. Тоді фонд є окремим цільовим 
утворенням, кошти якого обліковуються на відокремленому банківському 
рахунку (іноді віртуальному), з якого і здійснюється цільове фінансування. 
Часто цей рахунок наповнюється зекономленими в результаті заходів 
коштами. Досвід використання револьверних фондів у світі показує, що це 
70 
 
зручний інструмент  фінансування енергоефективних заходів, особливо, якщо 
вдається повертати кошти за рахунок досягнутої економії [51].  
Діяльність револьверного фонду може поширюватися як на усіх 
потенційних користувачів (державні та комунальні заклади, ОСББ, 
підприємства та населення) так і на окремі категорії (власників квартир з 
центральним опаленням в будинках, де такі квартири складають не більше 
10%, власників індивідуальних житлових будинків, користувачів велосипедів, 
тощо). Крім того, револьверний фонд може бути створений для фінансування 
проектів в окремій галузі (вуличне освітлення, теплопостачання, 
енергоефективність в будівлях, тощо). Фонд знижує фінансове навантаження 
на місцевий бюджет і пришвидшує реалізацію заходів, які не були б здійснені 
у кілька найближчих років через високу вартість та брак фінансування, а також 
дає змогу ефективно використовувати економію від вже втілених 
енергоефективних проектів [51]. 
Отже, револьверний фонд – це інструмент (спосіб) фінансування, 
зокрема кредитування, проєктів, у т. ч. місцевих інвестиційних, зокрема 
інфраструктурних, що базується на принципі поворотності та наступного 
використання грошових коштів  [56]. 
Основними зацікавленими сторонами револьверного фонду є: 
 1. Фінансовий донор(и), який(які) дають кошти на стартове наповнення 
фонду:  
− власне орган місцевого самоврядування;  
− міжнародні фінансові інституції та донори; 
− потенційні користувачі послуг фонду (ОСББ, наприклад);  
− приватні інвестори (у тому числі, з метою збільшення продажу 
власних товарів та послуг).  
2. Оператор фонду, який організовує процес видачі та повернення 
коштів:  
− громадська організація;  
71 
 
− комунальне підприємство (окремо створено або існуюче);  
− орган місцевого самоврядування; 
− банк;  
− окремо створена юридична особа.  
3. Міська/селищна/сільська рада як орган – ініціатор створення фонду та 
гарант прозорості усіх процесів.  
4. Користувач фонду – отримувач коштів на впровадження заходів. 
Користувачами можуть бути як фізичні особи так і юридичні особи (ОСББ, 
дитячі навчальні заклади, школи, інші комунальні підприємства, і т. д.) [51]. 
В Україні не існує спеціального законодавства, яке регулює діяльність 
«револьверних фондів» в цілому та тих, що працюють в сфері 
енергоефективності, зокрема. 
 Нижче наведено принципову схему роботи револьверного фонду 
(рис.3.6 ) 
 
Рисунок 3.6 - Принципова схема роботи револьверного фонду 
Джерело: [51] 
Нижче наведено порядок створення револьверного фонду (рис.3.7 ). 
До переваг використання механізму револьверного фонду відносять 
наступні: 
− безпосереднє фінансування енергоефективних заходів (ЕЗ);  
− багаторазове використання коштів в заходах з енергоефективності; 
− співфінансування енергоефективності коштами позичальників, що 
веде до збільшення об’ємів залучених в ЕЗ коштів; 
 
72 
 
 
Етап 1. Виконавча влада міста приймає принципове рішення про створення 
рево льверного фонду та його структуру 
 
Етап 2. Розробляється правова документація, що буде регулювати роботу фонду. 
Техн ічне завдання на розробку документації готується відділом 
енергоменеджменту та юридичним відділом.  
Обов ’язкова умова: погодження документації з усіма суб'єктами, які будуть мати 
зобов’язання в рамках роботи фонду 
 
Етап  3. Виконавча влада міста приймає рішення про затвердження документів, що 
регламентують роботу фонду, та виділення фінансування для функціонування 
рево льверного фонду 
 
Етап 4. Відкривається спеціальний рахунок (або створюється спеціальна 
інсти туція) та відбувається початкове наповнення фонду 
 
Етап 5. Проводиться інформаційна кампанія про створення револьверного фонду 
та пр инципи його роботи 
 
Етап 6. Надання коштів заявникам на реалізацію проектів на основі їх заявок або 
відбі р проектів, що будуть фінансуватися 
 
Етап 7. Впровадження проектів на умовах, описаних в Положенні про роботу 
фонд у 
 
Етап 8. Оцінка проведених робіт та досягнутих результатів економії через звіт 
 
заявника та огляд виконаного об’єму роботи 
 
Етап  9. Повернення коштів до фонду, у тому числі, за рахунок економії 
енергоресурсів 
 
Етап 10. НаданнРя ипсоувенронку т-и Пх окрошядтіовк н сотввиомр зеанявнняи ркаемв оалбоь ввеідрбніор гноо вфиохн пдруо ектів і 
повторення циклу 
 
Рисунок 3.7 – Порядок створення та функціонування револьверного 
фонду 
Джерело: [51] 
− нижча вартість позик порівняно з ринком (розширення категорій 
споживачів енергії, які впроваджують заходи з енергоефективності);  
− можливість використання револьверного фонду як інструменту для 
підвищення обізнаності споживачів енергії в сфері енергоефективності; 
73 
 
− розвиток попиту на послуги з енергоефективності та відповідні 
матеріали (стимулювання економічного розвитку регіону); 
− проста процедура отримання коштів;  
− можливість започаткування у всіх без винятків територіальних 
громадах;  
− спосіб акумуляції коштів, отриманих як економія від впроваджених 
ЕЗ [51]. 
Разом з цим виділяють і низку недоліків револьверних фондів: 
− знецінення грошей через інфляцію і, як наслідок, необхідність 
періодичного поповнення фонду;  
− порівняно складна процедура стягнення коштів з боржників;  
− можливість перевищення попиту над пропозицією [51].  
Враховуючи природу револьверного фонду необхідно забезпечити його 
інституційну та фінансову сталість. На сталість роботи револьверного фонду 
впливає кілька факторів:  
− постійне знецінення коштів через інфляцію – фонд потребує 
періодичного поповнення, яке може здійснюватися з різних джерел;  
− забезпечення видатків на адміністрування фонду – можуть 
покриватися з відсотків за користування позиками (нижче ринкової вартості) 
або краще покриватися з муніципального бюджету;  
− якість адміністрування та прийняття рішень про підтримку проектів 
– необхідно забезпечити навчання персоналу, а також розробку і дотримання 
процедур фонду;  
− врахування потреб та можливостей потенційних позичальників – 
фонд має бути пристосований до потреб його клієнтів, інакше його послуги не 
будуть затребуваними;  
− інформаційна кампанія з просування послуг фонду має забезпечити 
обізнаність потенційних позичальників;  
74 
 
− уникнення неповернень позик забезпечується завдяки 
збалансованій системі оцінки заявника;  
− політична воля керівництва міста [51]. 
Треба зазначити, що в Україні вже існують успішні прикладу створення 
револьверних фондів. Наприклад, Асоціація енергоефективних міст України 
(АЕМУ) розробила та запустила для своїх членів спеціальну програму 
«Револьверний фонд міст» (РФМ АЕМУ), метою якої є допомога громадам у 
наданні безкоштовних позик юридичним особам, зокрема ОСББ, для: 
− підтримки реалізації заходів енергоощадності і модернізації, 
виконання проєктів і програм з енергоефективності та клімату;   
− сприяння місцевим ініціативам з енергетичного переходу в 
ситуаціях, коли гроші потрібні «тут і негайно» [24]. 
РФМ АЕМУ працює так: Міська рада, попередньо ухваливши відповідне 
рішення, відкриває у фонді власний рахунок та переказує на нього кошти. 
Вона ж і тільки вона вирішує кому, для чого та на який термін видавати з цього 
рахунку безоплатну фінансову допомогу, яка пізніше підлягає поверненню.  
Натомість повноцінне адміністративне обслуговування роботи фонду, 
провадження відповідної документації здійснює офіс АЕМУ - на підставі 
ухвал міських рад приймає від громад та видає позичальникам гроші, 
контролює їхнє цільове використання, а відтак приймає гроші назад тощо. На 
разі цю роботу офіс виконує за рахунок власних коштів, призначених для 
статутної діяльності [50].   
Позичальники отримують поворотну допомогу безоплатно на термін до 
12 місяців. Після повернення позики в РФМ АЕМУ цими коштами може 
скористатись наступний заявник. 
За громадою-учасником РФМ АЕМУ зберігається право в будь-який 
момент безперешкодно повернути собі вкладені у фонд кошти.  
На сьогодні рішення про приєднання до револьверного фонду асоціації 
ухвалили міські ради Кам’янця-Подільського, Новогродівки, Краматорська, 
75 
 
Ковеля та Новояворівська. На свої рахунки у фонді вони вже перерахували: 
Краматорськ – 30 тисяч гривень, Ковель – 1,5 мільйони гривень та 
Новояворівськ – 200 тисяч гривень [50]. 
 У 2021 році через РФМ АЕМУ громади надали фінансову допомогу 
дев’ятьом ОСББ на загальну суму 1 мільйон 192 тисячі гривень. Два ОСББ вже 
повернули отримані позики, решта сім – у процесі повернення згідно з 
графіками, встановленими міськими радами [50].  
 Позики було використано для проведення енергоаудитів, виготовлення 
проєктно-кошторисної документації, виконання робіт із встановлення ІТП, 
балансування системи теплопостачання, заміни вхідних дверей і вікон у 
місцях загального користування, оплати відсотків за кредитами на заходи з 
підвищення енергоефективності (зокрема, в рамках програми «Енергодім» 
Фонду енергоефективності) тощо [50]. 
Наприклад, в Клеванській ОТГ револьверний фонд було створено у 2018 
році, його бюджет складає 100000 грн. Видає позики для заходів з 
енергоефективності будівель (утеплення фасадів, підвалів, дахів; заміна, 
дверей, обладнання; інше) та розвитку відновлюваних джерел енергії 
(наприклад, встановлення колекторів для підігріву води або ж сонячних 
електростанцій) [22]. 
В м.Славута також функціонує револьверний фонд, який виділяє кошти 
на енергоефективні проєкти. Фінансова допомога надається мешканцям міста, 
які проживають в будинках садибного типу, на поворотній основі. Рішення 
про отримання коштів приймається комісією, створеною виконавчим 
комітетом Славутської міської ради. Кошти надаються терміном до 12 місяців. 
Позичальники, котрі отримали кошти з Фонду сплачують адміністративний 
внесок — 3% від суми поворотної допомоги перед отриманням позики. 
Позичальник повертає кошти до Фонду щомісячно рівними частинами згідно 
встановленого графіку (не пізніше 15-го числа кожного місяця). Обов’язковою 
умовою отримання коштів є власний внесок у розмірі не менше 30% від 
76 
 
загальної вартості матеріалів. Максимальна сума позики становить 10000 грн 
[52]. 
Отже, з огляду на переваги такого інструменту фінансування, 
українським громадам доцільно вивчити позитивний досвід його реалізації та 
впровадити для фінансування енергоефективних проєктів в своїх громадах. 
 
Висновки до розділу 3 
 
Проєкти з енергоефективності можуть фінансуватися з наступних 
джерел: Державний фонд енергоефективності, власні кошти підприємств, 
установ та організацій, кошти державних та місцевих бюджетів, ресурси 
фінансових установ та організацій, іноземні інвестицій та кошти міжнародних 
фінансових організацій та інші, кожне з яких має свої особливості щодо 
порядку, розміру та виду фінансування. 
Існує низка міжнародних організацій, які підтримують розвиток 
енергоефективності, і надують потужну підтримку українським громадам в 
цій сфері, серед яких Північна екологічна фінансова корпорація, 
Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний 
банк, Агентство США з міжнародного розвитку, Німецьке товариство 
міжнародного співробітництва, Програма розвитку Організації Об`єднаних 
Націй, Світовий банк та інші. 
Значна кількість українських громад розробило та реалізовують міські 
програми з енергоефективності, які можуть стати джерелом фінансування 
енергоефективних проєктів. Як правило, дані програми реалізуються у тісній 
співпраці з фінансово-кредитними установами. 
Потужним інструментом фінансування енергоефективних проєктів є 
укладання енергосервісних контрактів з ЕСКО, що довело свою ефективність 
як закордоном, так і в Україні. Так, для бюджетної сфери укладання 
енергосервісних договорів має ряд переваг: підвищення енергоефективності 
інфраструктури комунальної і державної власності здійснюється за рахунок 
77 
 
коштів ЕСКО, а не за рахунок бюджетних коштів; ЕСКО гарантує досягнення 
економії паливно-енергетичних ресурсів і ЖКП; енергосервісні компанії 
зацікавлені у якісній реалізації проектів, дотриманні графіку їх впровадження 
та відповідному управлінні, оскільки від цього напряму залежить рівень 
досягнення економії і, відповідно, прибутки ЕСКО;  повернення інвестицій 
відбувається лише за рахунок досягнутої економії і не потребує збільшення 
бюджетних видатків; в результаті впровадження енергоефективних проектів  
підвищується комфорт перебування у приміщеннях будівель; подовжується 
термін експлуатації будівель. 
Експерти рекомендують впроваджувати та розвивати ринок ЕСКО в 
Україні в таких напрямах: підтримка прийняття відповідних різновидів 
політики та нормативно-правових актів; допомога органам влади щодо 
інституційного розвитку ринку ЕСКО в Україні; розробка рекомендацій щодо 
дизайну інфраструктури сталого фінансування ЕСКО; зміцнення технічної 
спроможності учасників ринку ЕСКО; проведення інформаційних та 
просвітницьких кампаній на підтримку розвитку ринку ЕСКО в країні. 
Ефективним фінансовим інструментом енергоефективних проєктів є 
револьверні фонди, який базується на принципі поворотності та наступного 
використання грошових коштів.  
 
  
78 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
З’ясовано, що Європейський Союз застосовує комплексний підхід в 
сфері енергоефективності та енергозбереження, який передбачає 
впровадження низки проєктів в сфері енергоефективності, серед яких 
реконструкція будівель; збільшення ефективності енергетичних систем; 
розвиток енергоаудиту; підвищення ефективності систем опалення та 
кондиціювання повітря та інші. Для прискорення енергоефективних процесів 
Європейська комісія запустила план «Відіграю свою роль» щодо скорочення 
використання енергії в ЄС населенням, серед основних заходів запропоновано 
наступні: зменшити температуру опалення та менше використовувати 
кондиціонери; зменшити температуру водного нагрівача; працювати, якщо 
можна з дому; використовувати більш економно автомобілі; знижувати 
швидкість та швидкісних трасах; не використовувати автомобілі по суботах у 
великих містах; ходити пішки або використовувати велосипеди замість 
автомобілів; користуватися громадським транспортом; користуватися 
залізничним транспортом замість літаків. Прогнозується, що що ці типи 
короткострокових енергозберігаючих заходів можуть досягти 5% скорочення 
попиту на газ (приблизно 13 млрд кубометрів) і на нафту (приблизно 16 млн 
тне). 
Виявлено, що Україна досягла значного прогресу у виконанні державою 
зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС щодо імплементації європейського 
законодавства з енергоефективності, зокрема розроблено та прийнято 
законодавчу базу, спрямовану на реформування енергоефективності, на основі 
яких формуються пріоритетні напрями енергоефективності в Україні.  
Доведено, що розробка та впровадження енергоефективних проєктів в 
територіальних громадах потребує комплексного підходу, зокрема необхідно 
налагодити ефективну систему енергоменеджменту, провести комплексну 
термомодернізацію будівель, запровадити енергоефективне освітлення та 
79 
 
розвивати альтернативні та відновлювальні джерела енергії, зміни підходи до 
обліку видатків на заходи з енергоефективності, запроваджувати проєкти з 
популяризації енергоефективності в громадах. 
Доведено, що однією з обов’язкових умов для підвищення 
енергоефективності в територіальних громадах є розробка місцевого 
енергетичного плану або муніципального енергетичного плану, який повинен 
відображати бачення громади свого шляху до виконання завдань сталого 
розвитку, серед яких є і зниження енергетичних витрат. Розроблення 
місцевих/муніципальних енергетичних планів повинно здійснюватися з 
урахуванням основних концептуальних, стратегічних та програмних 
документів в сфері енергоефективності на національному, регіональному та 
місцевому рівнів; із залученням широкого кола зацікавлених осіб. 
Для розробки та впровадження ефективних енергетичних планів, а 
також безпосередньо проєктів з енергоефективності, територіальні громади 
потребують інформаційної, консультаційної та освітньої підтримки, яка може 
надаватися, Регіональними ресурсними центрами з енергоефективності, або 
через існуючі Агенції регіонального розвитку. 
Доведено, що існує необхідність налагодження системного підходу до 
управління енергетичними ресурсами муніципалітетів, шляхом 
запровадження ефективної система управління енергією в територіальній 
громаді, яка включає наступні елементи: аудит  системи енергоспоживання 
громади, енергоменеджмент та енергомоніторинг. 
З’ясовано, що напрями проєктів з енергоефективності, які 
впроваджуються в громадах, багато в чому залежать від наявних джерел 
фінансування, а отже від вимог ресурсонадавачів щодо видів, розмірів, форм 
таких проєктів.  
Проєкти з енергоефективності можуть фінансуватися з наступних 
джерел: Державний фонд енергоефективності, власні кошти підприємств, 
установ та організацій, кошти державних та місцевих бюджетів, ресурси 
фінансових установ та організацій, іноземні інвестицій та кошти міжнародних 
80 
 
фінансових організацій та інші, кожне з яких має свої особливості щодо 
порядку, розміру та виду фінансування. 
Існує низка міжнародних організацій, які підтримують розвиток 
енергоефективності, і надують потужну підтримку українським громадам в 
цій сфері, серед яких Північна екологічна фінансова корпорація, 
Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інвестиційний 
банк, Агентство США з міжнародного розвитку, Німецьке товариство 
міжнародного співробітництва, Програма розвитку Організації Об`єднаних 
Націй, Світовий банк та інші. 
Значна кількість українських громад розробило та реалізовують міські 
програми з енергоефективності, які можуть стати джерелом фінансування 
енергоефективних проєктів. Як правило, дані програми реалізуються у тісній 
співпраці з фінансово-кредитними установами. 
Потужним інструментом фінансування енергоефективних проєктів є 
укладання енергосервісних контрактів з ЕСКО, що довело свою ефективність 
як закордоном, так і в Україні. Існує необхідність удосконалення даного 
механізму в таких напрямах: підтримка прийняття відповідних різновидів 
політики та нормативно-правових актів; допомога органам влади щодо 
інституційного розвитку ринку ЕСКО в Україні; розробка рекомендацій щодо 
дизайну інфраструктури сталого фінансування ЕСКО; зміцнення технічної 
спроможності учасників ринку ЕСКО; проведення інформаційних та 
просвітницьких кампаній на підтримку розвитку ринку ЕСКО в країні. 
Ефективним фінансовим інструментом енергоефективних проєктів є 
револьверні фонди, який базується на принципі поворотності та наступного 
використання грошових коштів. З огляду на переваги такого інструменту 
фінансування, українським громадам доцільно вивчити позитивний досвід 
його реалізації та впровадити для фінансування енергоефективних проєктів в 
своїх громадах. 
 
  
81 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. EU 'Save Energy'. Brussels, 18.5.2022. COM(2022) 240 final. URL: 
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2022% 3A240%3 
AFIN&qid=1653033053936 
2. GIZ реалізує в Україні 18 проектів з енергоефективності майже на 
EUR2 млн грантових коштів – старший координатор проекту. URL:  
http://reform.energy/news/giz-realizue-v-ukraini-18-proektiv-z-energoefektivnosti-
mayzhe-na-eur2-mln-grantovikh-koshtiv-starshiy-koordinator-proektu-21544 
3. NEFCO реалізує з фондами Євросоюзу три нові програми в 
Україні з відновлення інфраструктури та створення житла для ВПО. URL: 
https://interfax.com.ua/news/economic/901248.html 
4. Playing my part. Key energy saving actions. URL: 
https://energy.ec.europa.eu/topics/markets-and-consumers/action-and-measures-
energy-prices/playing-my-part_en 
5. REPowerEU Plan. Brussels, 18.5.2022. COM(2022) 230 final. URL: 
https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM%3A2022%3A230% 
3AFIN&qid=1653033742483#footnote4 
6. The heating and cooling network. URL: 
https://prod.euroheat.org/about/our-story 
7. Алгоритм дій органів місцевого самоврядування по 
впровадженню системи енергетичного менеджменту URL:  
https://decentralization.gov.ua/uploads/attachment/document/1074/%D0%90%D0
%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC_%D0%B4%D1
%96%D0%B9_%D0%9E%D0%9C%D0%A1_%D0%BF%D0%BE_%D0%B2%
D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D
0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0
%BC_%D0%95%D0%9C.pdf 
82 
 
8. Грант у розмірі 200 мільйонів доларів США, підтриманий 
Світовим банком, допоможе відновити енергетичну інфраструктуру України 
URL:  https://www.worldbank.org/uk/news/press-release/2023/04/12/200-million-
grant-supported-by-the-world-bank-will-help-repair-energy-infrastructure-in-
ukraine 
9. Гуріненко Ж., Ільченко Н. Енергетичні  плани як запорука 
енергоефективності в територіальних громадах. Теорія і практика сучасної 
економіки : матеріали ХXІV Міжнародної науково-практичної конференції : 
20 жовтня 2023 р./ відп. ред. Р. В. Манн ; М-во освіти і науки України, Черкас. 
держ. технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2023.  218 с. С. 47-49. 
10. Дайджест можливостей для громад від Європейського 
інвестиційного банку. URL:  https://mtu.gov.ua/news/34977.html 
11. Діяльність НЕФКО. URL:  https://mof.gov.ua/uk/news/dijalnist-
nefko]/ 
12. Дослідження амбітності планів дій сталого енергетичного 
розвитку та клімату українських громад /авт. кол.: Н. Лушнікова, 
О. Кондратюк, Г. Журавська. 
13. Енергетика та енергетична безпека. URL:  https://www.usaid.gov/ 
uk/ukraine/energy-and-energy-security 
14. Енергоефективність в муніципальному секторі. Навчальний 
посібник для посадових осіб місцевого самоврядування /А.Максимов, 
І.Вахович, Т.Гутніченко, П.Бабічева, Н.Вакуленко, Н.Ігольнікова, Т.Цифра, 
О.Молодід, О.Молодід, О.Бєлєнкова, Ю.Ячменьова, Ю.Дорошук, 
А.Скрипник, А.Ваколюк, В.Бойко, М.Сегедій, Д.Вахович. Асоціація міст 
України. К., ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ»,2015.184 с. 
15. Енергоефективність у регіональному вимірі. Проблеми та 
перспективи.   Аналітична доповідь. Дніпропетровськ. 2014 URL:  
https://niss.gov.ua/sites/default/files/2014-08/energoefekt-b40dc.pdf 
16. Енергоефективність. Програма «U-LEAD з Європою». URL: 
https://decentralization.gov.ua/news/16799 
83 
 
17. Енергоменеджмент.  URL: https://decentralization.gov.ua/ 
energoefect/enerhomenedzhment 
18. Енергосервісні контракти – ефективний інструмент фінансування 
енергоефективних проектів. Посібник. URL:  https://decentralization.gov.ua/ 
uploads/library/file/282/Guideline_-_ESCO.pdf 
19. Звіт про результати діяльності Агенцій регіонального розвитку у 
січні-вересні 2021 року. Київ, 2021. 
20. Корогод А. Енергоефективність в Україні: що змінилося?  URL: 
https://dixigroup.org/comment/energoefektivnist-v-ukrayini-shho-zminilosya/ 
21. Корчміт О., Збираник Ю.,  Палагусинець Р. Енергосервіс в 
Україні: успіхи та виклики сьогодення. 2020. URL:  https://library.fes.de/pdf-
files/bueros/ukraine/17295.pdf 
22. Листівка про револьверний фонд Клеванської ОТГ. URL: 
https://ecoclubrivne.org/rev_fond/ 
23. Львівська міська рада. Офіційний сайт. URL: https://city-
adm.lviv.ua/portal/osbb/programi-z-energozberezhennya-yakimi-mozhna-
skoristatisya 
24. Механізм поворотної фінансової допомоги «Револьверний фонд 
міст» Асоціації «Енергоефективні міста України». URL: 
https://enefcities.org.ua/diyalnist/revolvernyy-fond-mist-aemu/ 
25. Міністерство відновлення разом з USAID реформуватимуть 
сектор центрального теплопостачання. URL: https://mtu.gov.ua/news/ 
34966.html 
26. Молодід О. О. Проекти з підвищення енергоефективності 
об’єктів: особливості фінансування в Україні. Ефективна економіка. 2015. 
№11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4594 
27. Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ. URL:  
https://www.giz.de/en/worldwide/32413.html 
28. Огляд найкращих практик дизайну ринку ЕСКО та рекомендації 
для України. Проєкт «Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в 
84 
 
енергоефективність громадських будівель в малих та середніх містах України 
шляхом застосування механізму ЕСКО». URL:  
https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-05/ukrainian.pdf 
29. Порядок розроблення та оновлення місцевих енергетичних планів. 
Міністерство інфраструктури України. 
30. Поступове підвищення енергоефективності громадських будівель 
URL: https://misto-em.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/2019_11_Guidelines_ 
Final-version_UA.pdf 
31. Примірне положення  про систему енергетичного менеджменту в 
органі місцевого самоврядування. Міністерство інфраструктури України. 
32. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо 
запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та 
законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення 
масштабної енергомодернізації. Закон України від 09.04.2015 № 328-VIII. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-19#doc_info 
33. Про внесення змін до деяких законів України щодо створення 
умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель Закон 
України від 09.07.2022 № 2392-IX URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 
2392-20#doc_info 
34. Про внесення змін до Закону України «Про запровадження нових 
інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів 
суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної 
енергомодернізації. Закон України від 23.03.2017 № 1980-VIII. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1980-19#doc_info 
35. Про внесення змін до Закону України «Про комбіноване 
виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання 
скидного енергопотенціалу» щодо розвитку високоефективної когенерації 
Закон України від 24.02.2023 № 2955-IX. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2955-20#doc_info. 
85 
 
36. Про впровадження систем енергетичного менеджменту. 
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2021 р. № 1460. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1460-2021-%D0%BF#Text 
37. Про енергетичну ефективність будівель. Закон України від 
22.06.2017 № 2118-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-19#Text 
38. Про енергетичну ефективність. Закон України від 21.10.2021 № 
1818-IX. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1818-20?find=1&text=% 
D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD#w1_1 
39. Про запровадження нових інвестиційних можливостей, 
гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності 
для проведення масштабної енергомодернізації. Закон України від 09.04.2015 
№ 327-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/327-19#doc_info 
40. Про запровадження нових інвестиційних можливостей, 
гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності 
для проведення масштабної енергомодернізації. Закон України від 09.04.2015 
№ 327-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/327-19#doc_info 
41. Про затвердження Примірного енергосервісного договору. 
Постанова КМУ №845 від 25.10.15. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2015-%D0%BF#doc_info 
42. Про Національний план дій з енергоефективності на період до 
2030 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1803-
р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1803-2021-%D1%80#doc_info 
43. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2050 
року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 373-р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2023-%D1%80#doc_info 
44. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері 
забезпечення енергетичної ефективності будівель у частині збільшення 
кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та 
затвердження Національного плану збільшення кількості будівель з близьким 
до нульового рівнем споживання енергії. Розпорядження Кабінету Міністрів 
86 
 
України від 29 січня 2020 року № 88-р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/88-2020-%D1%80#Text 
45. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері 
теплопостачання. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 
№ 569-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/569-2017-%D1%80#doc_info 
46. Про Угоду мерів. URL:  https://enefcities.org.ua/ugoda-meriv/pro-
ugodu-meriv/ 
47. Про Фонд енергоефективності. Закон України від 08.06.2017 № 
2095-VIII. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2095-19#doc_info 
48. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року. Указ 
Президента України від 30.09.2019 № 722/2019. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#doc_info 
49. Програма підвищення енергоефективності та зменшення 
споживання енергоресурсів у м.Черкаси на 2022-2026 роки. 
50. Револьверний фонд АЕМУ набирає оберти. URL: 
https://enefcities.org.ua/novyny/revolvernyy-fond-aemu-nabyraye-oberty/ 
51. Револьверний фонд як інструмент успішного фінансування 
енергоефективних заходів місцевих громад. Посібник. URL:  
https://euneighbourseast.eu/wp-content/uploads/2021/07/20180110-com-dep-
guideline-rf.pdf 
52. Револьверний фонд. URL: https://slavuta-
mvk.gov.ua/%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B
2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9-
%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4 
53. Рекомендації для органів місцевого самоврядування з 
впровадження енергоефективних заходів на рівні територіальних громад. 
URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/attachment/document/1120/ 
Recommendations_on_Energy_Efficiency_Measures_in_Municipalities.pdf 
87 
 
54. Садкіна М., Мельник Ю. Чому енергетичне планування міст 
важливе? URL:  https://www.ekoltava.org/2021/12/08/chomu-energetychne-
planuvannya-mist-vazhlyve 
55. Степаненко В. Необхідність змін у муніципальному 
енергетичному плануванні міст України. URL:  
https://enefcities.org.ua/novyny/neobhidnist-zmin-u-munitsypalnomu-
energetychnomu-planuvanni-mist-ukrany/ 
56. Фінансові інструменти: револьверні фонди / В. І. Козак, 
С. О. Москвін, В. В. Посполітак. К. : DESPRO, 2020. 108 с. 
57. Фонд енергоефективності. Офіційний сайт. URL:  
https://www.eefund.org.ua/about-us 
58. Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та 
довкілля підтримує Україну в протистоянні викликам, – Юлія Підкоморна 
URL:  https://www.kmu.gov.ua/news/fond-skhidnoievropeiskoho-partnerstva-z-
enerhoefektyvnosti-ta-dovkillia-pidtrymuie-ukrainu-v-protystoianni-vyklykam-
iuliia-pidkomorna 
59. Що передбачає урядова програма «теплих кредитів». URL: 
https://ukc.gov.ua/knowdledge/shho-peredbachaye-uryadova-programa-teplyh-
kredytiv/ 
60. Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання. Закон 
України від 22.06.2017 № 2119-VIII. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#doc_info 
61. Про Національний план дій з енергоефективності на період до 
2030 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1803-
р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1803-2021-%D1%80#doc_info 
 
 
 
 
 
 88 
 
ДОДАТОК А 
План заходів та етапи реалізації програми 
на 2022-2026 роки 
№ Зміст заходів Виконавці Термін 
з/п виконання 
1 2 3 4 
1 Розроблення Плану сталого Робоча група, виконавчі 2022 рік 
енергетичного розвитку та клімату до органи міської  ради, 
2030 року комунальні підприємства 
зацікавлені суб’єкти 
енергетичного ринку (за 
згодою) 
2 Забезпечення електронного Департамент економіки та 2022-2026 
моніторингу споживання енергії та розвитку, інші виконавчі роки 
водних ресурсів органи міської ради, 
комунальні підприємства 
3 Розроблення методики визначання Департамент економіки та 2022 рік 
базового рівня споживання енергії та розвитку, інші виконавчі 
водних ресурсів у бюджетних будівлях органи міської  ради 
4 Розроблення та актуалізація планів Департамент економіки та 2022-2026 
термомодернізації  та модернізації розвитку, інші виконавчі роки 
внутрішніх інженерних  мереж на органи міської  ради, 
основі результатів споживання енергії  комунальні підприємства 
та водних  ресурсів  
5 Розроблення Концепції  впровадження Департамент економіки та 2022-2023 
в місті альтернативної енергетики розвитку, інші виконавчі роки 
органи міської  ради, 
комунальні підприємства,  
зацікавлені організації (за 
згодою) 
6 Проведення енергетичної сертифікації Департамент економіки та 2022-2026 
будівель бюджетної сфери міста та розвитку, інші виконавчі роки 
створення бази енергетичних органи міської  ради, 
сертифікатів  комунальні підприємства 
7 Удосконалення системи обліку Виконавчі органи міської  2022-2026 
споживання енергії та водних ресурсів ради, що здійснюють роки 
(встановлення та заміна лічильників, управління будівлями 
облаштування модемами для  
автоматизації процесів) 
8 Встановлення та налаштування Виконавчі органи міської  2022-2026 
індивідуальних теплових пунктів з ради, що здійснюють роки 
погодозалежною регуляцією, зокрема з управління будівлями 
вузлом подачі ГВП 
9 Балансування систем опалення у Виконавчі органи міської  2022-2026 
бюджетних  установах  ради, що здійснюють роки 
управління будівлями 
10 Заміна арматури та влаштування Виконавчі органи міської  2022-2026 
ізоляції трубопроводів системи ради, що здійснюють роки 
опалення та гарячого водопостачання управління будівлями 
8 9 
 
11 Влаштування зарадіаторних теплових Виконавчі органи міської  2022-2026 
рефлекторів ради, що здійснюють роки 
управління будівлями 
12 Модернізація системи освітлення у Виконавчі органи міської  2022-2026 
громадських будівлях з заміною ради, що здійснюють роки 
світильників на енергозберігаючі та з управління будівлями 
влаштуванням датчиків руху 
13 Заміна вікон та дверей на енергоощадні Виконавчі органи міської  2022-2026 
ради, що здійснюють роки 
управління будівлями 
14 Утеплення огороджуючих конструкцій Виконавчі органи міської  2022-2026 
(стін, даху,горіщ перекриття підвалу, ради, що здійснюють роки 
цоколю) управління будівлями 
15 Відновлення системи вентиляції з Виконавчі органи міської  2022-2026 
влаштуванням рекупераційних ради, що здійснюють роки 
установок. управління будівлями 
16 Встановлення сучасного Виконавчі органи міської  2022-2026 
електрообладнання та реконструкцію ради, що здійснюють роки 
існуючого в харчоблоках бюджетних управління будівлями 
установ 
17 Встановлення сонячних колекторів та Виконавчі органи міської  2022-2026 
теплових насосів для підігріву води у ради, що здійснюють роки 
бюджетних закладах управління будівлями 
18 Встановлення сонячних панелей для Виконавчі органи міської  2022-2026 
виробництва електроенергії на будівлях ради, що здійснюють роки 
бюджетних закладів  управління будівлями 
19 Встановлення сонячних електричних Департамент економіки та 2023-2026 
станцій розвитку  роки 
20 Реалізація механізму компенсації Департамент економіки та 2022-2026 
частини відсоткової ставки для розвитку  роки 
населення за кредитами на 
енергозберігаючі заходи  
21 Інформаційно-просвітницька Департамент економіки та 2022-2026 
діяльність у галузі енергозбереження та розвитку  роки 
підвищення енергоефективності 
 
  
 90 
 
ДОДАТОК Б 
Орієнтовні обсяги видатків в розрізі напрямів використання коштів по роках 
№ Завдання Загальний фонд, тис.грн. 
з/п (прогнозні обсяги) 
2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025рік 2026 рік 
1 Оплата послуг з проведення 
сертифікації енергетичної 130,0 135,0 140,0 200,0 250,0 
ефективності будівель 
2 Встановлення сучасного 
140,0 155,0 160,0 200,0 250,0 
LED-освітлення в будівлях  
3 Послуги з права 
використання програмного 
забезпечення для 60,0 64,0 67,0 70,0 75,0 
моніторингу та аналізу 
споживання енергоресурсів 
4 Часткова компенсація 
відсоткової ставки за 
80,0 82,0 85,0 120,0 150,0 
кредитами фізичним особам 
на енергозберігаючі заходи  
5 Відзначення «Днів енергії» 50,0 55,0 60,0 65,0 65,0 
6 Оплата послуг з 
виготовлення презентаційно- 60,0 65,04 69,842 70,0 72,0 
інформаційної продукції   
7 Послуги залучених  фахівців 
(консультантів, та інших 
фахівців з питань щодо 
аналізу впровадження 
160,0 160,0 170,0 180,0 200,0 
технологій і проєктів, 
підготовки, техніко-
економічної та іншої 
документації тощо )  
 Всього 
680,0 716,04 751,842 905,0 1062,0 
 
  Спеціальний фонд, тис.грн. 
(прогнозний обсяг) 
  2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025рік 2026 рік 
8 Удосконалення системи 
обліку споживання енергії та 
водних ресурсів 
(встановлення та заміна 3000,0 3000,0 1000,0 - - 
лічильників, облаштування 
модемами для  автоматизації 
процесів) 
9 Реконструкція системи 
опалення із встановленням 
індивідуальних теплових 10000,0 10000,0 10000,0 5000,0 5000,0 
пунктів з погодозалежною 
регуляцією 
10 Модернізація системи 
3000,0 3200,0 3500,0 3800,0 4000,0 
освітлення у громадських 
9 1 
 
будівлях з заміною 
світильників на 
енергозберігаючі та з 
влаштуванням датчиків руху 
11 Заміна вікон та дверей на 
3000,0 3500,0 4000,0 4500,0 5000,0 
енергоощадні 
12 Утеплення огороджуючих 
конструкцій (стін, даху,горіщ 8000,0 9000,0 10000,0 11000,0 12000,0 
перекриття, підвалу,цоколю) 
13 Відновлення систем 
вентиляції з влаштуванням 3000,0 3200,0 3500,0 3800,0 4000,0 
рекупераційних установок. 
14 Встановлення сучасного 
електрообладнання та 
реконструкцію існуючого в 3000,0 3500,0 4000,0 4500,0 4800,0 
харчоблоках та пральнях 
бюджетних установ 
15 Встановлення сонячних 
колекторів та теплових 
4000,0 4200,0 4500,0 4700,0 5000,0 
насосів для підігріву води у 
бюджетних закладах 
16 Встановлення сонячних 
панелей для виробництва 
- 5000,0 5000,0 6000,0 6000,0 
електроенергії на будівлях 
бюджетних закладів  
17 Будівництво сонячних 
- 15000,0 15000,0 - - 
електричних станції 
 Всього 37000,0 59600,0 60500,0 43300,0 45800,0 
 
  
 92 
 
ДОДАТОК В 
ОЧІКУВАНИЙ КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВИКОНАННЯ 
ПРОГРАМИ 
 
Од. Етапи виконання програми 
№ 
Результативний показник вимір
з/п 2022 2023 2024 2025 2026 
у 
1 2 3 4 5 6 7 8 
1. Затрат 
Оплата послуг з проведення сертифікації тис. 
1.1 130,0 135,0 140,0 200,0 250,0 
енергетичної ефективності будівель грн. 
Встановлення сучасного LED-освітлення тис. 
1.2 140,0 155,0 160,0 200,0 250,0 
в будівлях  грн 
Послуги з права використання 
програмного забезпечення для тис. 
1.3 60,0 64,0 67,0 70,0 75,0 
моніторингу та аналізу споживання грн 
енергоресурсів 
Часткова компенсація відсоткової ставки 
тис. 
1.4 за кредитами фізичним особам на 80,0 82,0 85,0 120,0 150,0 
грн 
енергозберігаючі заходи  
Відзначення «Днів енергії» тис. 
1.5 50,0 55,0 60,0 65,0 65,0 
грн 
Оплата послуг з виготовлення тис. 
1.6 60,0 65,04 69,842 70,0 72,0 
презентаційно-інформаційної продукції   грн 
Послуги залучених  фахівців 
(консультантів, та інших фахівців з 
питань щодо аналізу впровадження тис. 
1.7 160,0 160,0 170,0 180,0 200,0 
технологій і проєктів, підготовки, грн 
техніко-економічної та іншої 
документації тощо )  
Встановлення та заміна лічильників 
тис. 
1.8 споживання енергії та водних ресурсів , 3000,0 3000,0 1000,0 - - 
грн 
модемів 
Реконструкція системи опалення із 
тис. 
1.9 встановленням індивідуальних теплових 10000,0 10000,0 10000,0 10000,0 5000,0 
грн 
пунктів з погодозалежною регуляцією 
Модернізація системи освітлення у 
громадських будівлях з заміною тис. 
1.10 3000,0 3200,0 3500,0 3800,0 4000,0 
світильників на енергозберігаючі та з грн 
влаштуванням датчиків руху 
Заміна вікон та дверей на енергоощадні тис. 
1.11 3000,0 3500,0 4000,0 4500,0 5000,0 
грн 
Утеплення огороджуючих конструкцій 
тис. 
1.12 (стін, даху, горіщ перекриття, 8000,0 9000,0 10000,0 11000,0 12000,0 
грн. 
підвалу,цоколю) 
Відновлення систем вентиляції з тис. 
1.13 3000,0 3200,0 3500,0 3800,0 4000,0 
влаштуванням рекупераційних установок грн. 
Встановлення сучасного 
електрообладнання та реконструкцію тис. 
1.14 3000,0 3500,0 4000,0 4500,0 4800,0 
існуючого в харчоблоках та пральнях грн. 
бюджетних установ 
Встановлення сонячних колекторів та 
тис. 
1.15 теплових насосів для підігріву води у 4000,0 4200,0 4500,0 4700,0 5000,0 
грн. 
бюджетних закладах 
Встановлення сонячних панелей для 
тис. 
1.16 виробництва електроенергії на будівлях 5000,0 5000,0 5000,0 6000,0 6000,0 
грн. 
бюджетних закладів  
Будівництво сонячних електричних тис. 
1.17 - 15000,0 15000,0 - - 
станції грн. 
2. Продукту 
Кількість енергетичних сертифікатів од. 
2.1 2 2 2 2 2 
будівель 
Кількість встановлених  LED од. 
2.2 80 86 90 95 100 
світильників  
93 
 
Од. Етапи виконання програми 
№ 
Результативний показник вимір
з/п 2022 2023 2024 2025 2026 
у 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Кількість бюджетних організацій міста, од. 
2.3 по яких проводиться моніторинг 150 150 150 150 150 
споживання 
Кількість громадян, які отримали 
2.4 відшкодування відсотка за наданими особи 24 24 24 25 25 
кредитами на заходи енергозбереження 
Кількість проведених культурно- 
2.5 од. 1 1 1 1 1 
масових заходів  
Кількість виготовленої презентаційно-
2.6 од. 500 500 500 500 500 
інформаційної продукції 
Кількість наданих послуг залучених 
2.7 од. 4 4 4 4 4 
фахівців 
Кількість встановлених лічильників та 
2.8 од. 50 50 15 - - 
модемів 
Кількість будівель забезпечених 
2.9 індивідуальними тепловими пунктами з од. 22 22 22 20 10 
погодозалежним регулюванням 
Протяжність модернізованої системи 
2.10 мп 857 888 945 1000 1025 
освітлення 
Площа замінених вікон і дверей на 
2.11 М2 1200 1350 1480 1600 1725 
енергоощадні 
Площа будівелі, на якій проведено 
2.12 М2 8900 9570 10000 10000 10400 
утеплення огороджуючих конструкцій 
Кількість об’єктів, у яких проведено 
2.13 роботи з модернізації систем од. 2 2 2 2 2 
кондиціювання і вентиляції  
Кількість оновленого електрообладнання 
2.14 та харчоблоках та пральнях  бюджетних од. 95 106 114 125 133 
установ 
Кількість встановлених сонячних 
2.15 колекторів та теплових насосів для од. 3 3 3 3 4 
підігріву води у бюджетних закладах 
Кількість закладів, де встановлені 
сонячні панелі для виробництва 
2.16 од. 14 14 14 14 14 
електроенергії на будівлях бюджетних 
закладів  
Кількість побудовних сонячних 
2.17 од. - 1 1 - - 
електричних станціі 
3. Ефективності 
Середня вартість проведення тис.гр
3.1 65,0 67,5 70,0 80,0 90,0 
енергетичної сертифікації будівлі н 
Середня вартість одиниці встановлення тис.гр
3.2 1,75 1,8 1,77 1,89 2,0 
сучасного LED-освітлення в будівлях н 
Середньорічна вартість послуги з права 
використання програмного забезпечення тис.гр
3.3 60,0 64,0 67,0 70,0 75,0 
для моніторингу та аналізу споживання н 
енергоресурсів 
Середній обсяг відшкодувань по тис.гр
3.4 3,75 3,41 3,54 3,6 4,0 
кожному кредиту в рік на одну особу н 
Середня вартість проведення заходу з тис.гр
3.5 50,0 55,0 60,0 65,0 67,0 
відзначення «Днів енергії» н 
Середня вартість послуг з виготовлення тис.гр
3.6 0,12 0,13 0,14 0,144 0,15 
презентаційно-інформаційної продукції   н 
Середня вартість послуги залучених тис.гр
3.7 40,0 40,0 42,5 45,0 50,0 
фахівців н 
Середня вартість робіт з встановлення та 
тис.гр
3.8 заміна лічильників споживання енергії та 60,0 60,0 60,67 - - 
н 
водних ресурсів , модемів 
Середня вартість робіт реконструкція 
системи опалення із встановленням тис.гр
3.9 454,54 454,545 454,54 500,0 500,0 
індивідуальних теплових пунктів з н 
погодозалежною регуляцією 
94 
 
Од. Етапи виконання програми 
№ 
Результативний показник вимір
з/п 2022 2023 2024 2025 2026 
у 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Середня вартість робіт модернізації 1 м.п 
системи освітлення у громадських 
тис.гр
3.10 будівлях з заміною світильників на 3,5 3,6 3,7 3,8 3,9 
н 
енергозберігаючі та з влаштуванням 
датчиків руху 
Середня вартість заміни 1м2 вікон та тис.гр
3.11 2,5 2,6 2,7 2,8 2,9 
дверей на енергоощадні н 
Середня вартість   утеплення 1м2 
тис.гр
3.12 огороджуючих конструкцій (стін, даху, 0,9 0,94 1,0 1,1 1,15 
н 
горіщ перекриття, підвалу,цоколю) 
Середня вартість відновлення систем 
тис.гр
3.13 вентиляції з влаштуванням 1500,0 1600,0 1750,0 1900,0 2000,0 
н 
рекупераційних установок 
Середня вартість електрообладнання та 
тис.гр
3.14 реконструкцію існуючого в харчоблоках 31,5 33,02 35,08 36,0 36,01 
н 
та пральнях бюджетних установ 
Середня вартість встановлення сонячних 
тис.гр
3.15 колекторів та теплових насосів для  1333,3 1400,0 1500,0 1566,6 1250,0 
н
підігріву води у бюджетних закладах 
Середня вартість встановлення сонячних 
тис.гр
3.16 панелей для виробництва електроенергії  357,1 357,1 357,1 357,1 357,1 
н
на будівлях бюджетних закладів  
Середня вартість будівництво сонячних тис.гр
3.17 - 15000,0 15000,0 - - 
електричних станції н 
3.18        
4. Якості 
Відсоток проведених енергетичних 
4.1 % 100 100 100 100 100 
сертифікацій будівель до запланованого 
Відсоток встановлених  LED 
4.2 % 100 100 100 100 100 
світильників до запланованого 
Відсоток бюджених організацій, 
4.3 охоплених моніторингом споживання % 100 100 100 100 100 
енергоресурсів до запланованого 
Відсоток населення, що долучився до 
4.4 % 100 100 100 100 100 
програми від запланованого 
Відсоток проведених культурно- масових 
4.5 % 100 100 100 100 100 
заходів до запланованого 
Відсоток виготовленої презентаційно-
4.6 інформаційної продукції до % 100 100 100 100 100 
запланованого 
Відсоток наданих послуг залучених  
4.7 % 100 100 100 100 100 
фахівців до запланованого  
Відсоток встановлення та заміни 
лічильників споживання енергії та 
4.8 % 100 100 100 - - 
водних ресурсів, модемів до 
запланованого 
Відсоток проведеної реконструкції 
системи опалення із встановленням 
4.9 індивідуальних теплових пунктів з % 100 100 100 100 100 
погодозалежною регуляцією до 
запланованого 
Відсоток проведеної  модернізації 
системи освітлення у громадських 
4.10 будівлях з заміною світильників на % 100 100 100 100 100 
енергозберігаючі та з влаштуванням 
датчиків руху до запланованого 
Відсоток проведеної заміна вікон та 
4.11 дверей на енергоощадні до % 100 100 100 100 100 
запланованого 
Відсоток утеплення огороджуючих 
конструкцій (стін, даху, горіщ 
4.12 % 100 100 100 100 100 
перекриття, підвалу,цоколю) до 
запланованого 
95 
 
Од. Етапи виконання програми 
№ 
Результативний показник вимір
з/п 2022 2023 2024 2025 2026 
у 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Відсоток відновлених систем вентиляції з 
4.13 влаштуванням рекупераційних установок % 100 100 100 100 100 
до запланованого 
Відсоток встановленого 
електрообладнання та реконструкцію 
4.14 % 100 100 100 100 100 
існуючого в харчоблоках та пральнях 
бюджетних установ до запланованого 
Відсоток встановлення сонячних 
колекторів та теплових насосів для 
4.15 % 100 100 100 100 100 
підігріву води у бюджетних закладах до 
запланованого 
Відсоток встановлення сонячних панелей 
для виробництва електроенергії на 
4.16 % 100 100 100 100 100 
будівлях бюджетних закладів до 
запланованого 
Відсоток збудованих сонячних 
4.17 % - 100 100 - - 
електричних станціїй до запланованого
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
