Напрями розвитку охорони здоров’я в об’єднаних територіальних громадах

Юхименко, Юлія Миколаївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7878
Title:	Напрями розвитку охорони здоров’я в об’єднаних територіальних громадах
Authors:	Данилевський, Валерій Вікторович Юхименко, Юлія Миколаївна
Keywords:	система охорони здоров’я;заклади охорони здоров’я;первинна медико-санітарна допомога;медичні послуги
Issue Date:	Dec-2023
Abstract:	Кваліфікаційна робота магістра містить 82 сторінки, 13 таблиць, 7 рисунків, список використаних джерел з 56 найменувань, 4 додатків. Об’єктом дослідження є система охорони здоров’я в територіальних громадах. Предмет дослідження – напрями підвищення ефективності системи охорони здоров’я в територіальних громадах в Україні. Метою кваліфікаційної роботи магістра є формування теоретичної та практичної бази напрямів розвитку охорони здоров’я в територіальних громадах. Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: з’ясувати вплив реформи децентралізації на систему охорони здоров’я в територіальних громадах; виявити основні проблеми в системі охорони здоров’я в Україні; дослідити можливі шляхи удосконалення системи надання медичних послуг в територіальних громадах; дослідити підходи до удосконалення фінансового забезпечення закладів охорони здоров’я; надати рекомендації щодо підвищення якості медичних послуг на прикладі комунальних закладів охорони здоров’я Гельмязівської сільської територіальної громади. Наукова новизна одержаних результатів полягає в дослідженні стану розвитку системи охорони здоров’я в територіальних громадах та виявленні основних проблем закладів охорони здоров’я; формулюванні рекомендацій щодо удосконалення діяльності закладів охорони здоров’я в напряму впровадження людиноцентричного підходу, системи управління якістю, розвитку телеконсультацій та технологій для дистанційного моніторингу і скринінгу, розробки системи мотивації медичних працівників; дослідженні можливих альтернативних джерел фінансування закладів охорони здоров’я, таких як організації платних послуг, застосування аутсорсингу, залучення грантових кошів та коштів благодійних організацій, участі у клінічних випробуваннях, використання механізму державно-приватного партнерства та інші; формулюванні рекомендацій щодо підвищення якості медичних послуг на прикладі комунальних закладів охорони здоров’я Гельмязівської сільської територіальної громади. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його результати можуть бути використані для подальших досліджень, а також в практичній діяльності закладів охорони здоров’я територіальних громад.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7878
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Юхименко Ю.М..pdf Restricted Access		1.42 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи магістра 
 
 
на тему: «Напрями розвитку охорони здоров’я в об’єднаних 
територіальних громадах» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 2 курсу,  
групи ЗПУАМ-221 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування»    
                                                                             ____________Юхименко Ю. М.____________________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ______Данилевський В. В._________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент _______________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
 
 
4 
 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП………………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ  
ЗДОРОВ’Я ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ  
РЕФОРМ…………………………………………………………………….. 8 
1.1 Значення та вплив реформи децентралізації на систему охорони  
здоров’я в територіальних громадах……………………………………… 8 
1.2 Аналіз основних проблем в системі охорони здоров’я в Україні…… 18 
Висновки до розділу 1……………………………………………………… 32 
РОЗДІЛ 2 НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОХОРОНИ  
ЗДОРОВ’Я В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ………………………... 34 
2.1  Шляхи удосконалення системи надання медичних послуг в  
територіальних громадах…………………………………………………... 34 
2.2  Підходи до удосконалення фінансового забезпечення закладів  
охорони здоров’я…………………………………………………………… 50 
Висновки до розділу 2……………………………………………………… 60 
РОЗДІЛ 3ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ МЕДИЧНИХ  
ПОСЛУГ (НА ПРИКЛАДІ КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ  
ЗДОРОВ’Я ГЕЛЬМЯЗІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ  
ГРОМАДИ)…………………………………………………………………. 62 
Висновки до розділу 3……………………………………………………… 71 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 72 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………... 76 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………... 82 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
Реформи децентралізації та системи охорони здоров’я, які відбуваються 
в Україні, призвели до значних позитивних зрушень в медичній галузі, зокрема 
заклади охорони здоров’я отримали більшу самостійність у своїй діяльності, 
було вдосконалено механізми фінансування, підвищилися заробітні послуги 
медичних працівників тощо. В той же час, проблеми в системі охорони 
здоров’я в територіальних громадах, які накопичувалися протягом тривалих 
років, все ще потребують вирішення, а війна з рф поставило нові виклики 
перед медичною сферою. В зв’язку з цим, проблема пошуку шляхів 
підвищення ефективності системи охорони в територіальних громад не 
втрачає своєї актуальності. 
Проблематикою, яка досліджується, займається низка міжнародних 
організацій, зокрема ВООЗ, а також вчених та практиків, таких як  
Р. Августин, О. Стахів, О. Бежевець, Ю. Белінська, І. Беззуб, Ю. Вороненко, 
В. Горачук, Д. Гавриченко, О. Козирєва, Т. Попова, Л. Сергієнко, О. Іващенко,  
М. Рубцова, Т. Камінська, І. Конєва, А. Круть, В. Горачук, М. Малачинська, 
Л. Рудакова, В. Михальчук, Т. Стасенко, О. Устінов, М. Хренов, А. Задорожна 
та інші.  
Метою кваліфікаційної роботи магістра є формування теоретичної та 
практичної бази напрямів розвитку охорони здоров’я в територіальних 
громадах. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: 
− з’ясувати вплив реформи децентралізації на систему охорони 
здоров’я в територіальних громадах; 
− виявити основні проблеми в системі охорони здоров’я в Україні; 
− дослідити можливі шляхи удосконалення системи надання медичних 
послуг в територіальних громадах; 
6 
 
− дослідити підходи до удосконалення фінансового забезпечення 
закладів охорони здоров’я; 
− надати рекомендації щодо підвищення якості медичних послуг на 
прикладі комунальних закладів охорони здоров’я Гельмязівської сільської 
територіальної громади. 
Об’єктом дослідження є система охорони здоров’я в територіальних 
громадах. 
Предметом дослідження є напрями підвищення ефективності системи 
охорони здоров’я в територіальних громадах в Україні 
При проведенні дослідження використовувалися наступні методи: 
порівняння, абстрагування, аналізу, синтезу, дедукції, проєктний. 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в: 
− дослідженні стану розвитку системи охорони здоров’я в 
територіальних громадах та виявленні основних проблем закладів охорони 
здоров’я;  
− формулюванні рекомендацій щодо удосконалення діяльності 
закладів охорони здоров’я в напряму впровадження людиноцентричного 
підходу, системи управління якістю, розвитку телеконсультацій та технологій 
для дистанційного моніторингу і скринінгу, розробки системи мотивації 
медичних працівників; 
− дослідженні можливих альтернативних джерел фінансування 
закладів охорони здоров’я, таких як організації платних послуг, застосування 
аутсорсингу, залучення грантових кошів та коштів благодійних організацій, 
участі у клінічних випробуваннях, використання механізму державно-
приватного партнерства та інші; 
− формулюванні рекомендації щодо підвищення якості медичних 
послуг на прикладі комунальних закладів охорони здоров’я Гельмязівської 
сільської територіальної громади. 
7 
 
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його 
результати можуть бути використані для подальших досліджень, а також в 
практичній діяльності закладів охорони здоров’я територіальних громад. 
Апробація дослідження. Юхименко Ю. Напрями підвищення 
ефективності функціонування закладів охорони здоров’я в об’єднаних 
територіальних громадах / Теорія і практика сучасної економіки : матеріали 
ХXІV Міжнародної науково-практичної конференції : 20 жовтня 2023 р. / відп. 
ред. Р. В. Манн ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. 
Черкаси : ЧДТУ, 2023.  218 с. с.2012-214. Програма «Місцеві стимули для 
медичних працівників первинної ланки на 2023-2027 роки». КНП 
«Золотоніський РЦПМСД» Гельмязівської сільської ради. Програми розвитку 
та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, надання населенню 
Гельмязівської сільської територіальної громади медичних послуг понад 
обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного 
обслуговування населення на 2023 - 2026 роки 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна магістерська робота 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел 
та додатків. Повний обсяг роботи становить 82 сторінки. Список використаних 
джерел складається з 56  найменувань, 13 таблиць,  7 рисунків, 4 додатків. 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ 
ЗДОРОВ’Я ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ 
РЕФОРМ 
 
 
1.1 Значення та вплив реформи децентралізації на систему охорони 
здоров’я в територіальних громадах 
 
Реформування медичної сфери в Україні в поєднанні з процесами 
децентралізації призвели до підвищення можливості територіальних громад 
приймати самостійні рішення щодо своєї життєдіяльності, в тому числі, і щодо 
організації системи охорони здоров’я на місцевому рівні. Так, в Концепції 
реформування місцевого самоврядування [39] до основних повноважень 
органів місцевого самоврядування було серед іншого віднесено забезпечення 
надання послуг первинної ланки охорони здоров’я. А в Законі України «Про 
місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження сільської, 
селищної, міської ради  в сфері охорони здоров’я (ст. 32). Зокрема, до власних 
(самоврядних) повноважень віднесено управління закладами охорони 
здоров’я, які належать територіальним громадам або передані їм: організацію 
медичного обслуговування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, 
оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм. 
До делегованих повноважень – наступні: забезпечення в межах наданих 
повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на 
відповідній території; забезпечення відповідно до закону розвитку медичного 
обслуговування, вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм 
власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих 
закладів, укладання договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи 
щодо удосконалення кваліфікації кадрів; забезпечення відповідно до 
законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та 
9 
 
виробами медичного призначення; внесення пропозицій до відповідних 
органів про ліцензування індивідуальної підприємницької діяльності у сфері 
охорони здоров’я [37]. 
В ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 
наголошується про підпорядкованість, підзвітність та підконтрольність 
органам місцевого самоврядування установ та організацій, що перебувають у 
комунальній власності, в тому числі і некомерційних комунальних медичних 
закладів [37]. 
Якщо до зазначених реформ рішення щодо фінансування та розвитку в 
сфері охорони здоров’я приймалися централізовано, що обмежувало 
можливості органів місцевого самоврядування підвищувати якість надання 
медичних послуг на місцях, то з впровадженням реформ з одного боку 
підвищилася фінансова самостійність територіальних громад, збільшилися 
обсяги місцевих бюджетів, а з іншого боку було реалізовано нову модель 
фінансування системи охорони здоров’я, що підвищило фінансову 
спроможність самих медичних закладів. А саме, з 1 серпня 2018 року держава 
через Національну службу охорони здоров’я України (НСЗУ) (розпорядник 
державних коштів) почала оплачувати послуги сімейних лікарів, педіатрів і 
терапевтів, які входять в гарантований пакет медичної допомоги, а з 1 квітня 
2020 року за тією ж схемою почали оплачуватися послуги закладів вторинної 
ланки. 
Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного 
обслуговування населення», було визначено  Державні фінансові гарантії 
надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних 
послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного 
бюджету України за програмою медичних гарантій [34]. 
Під час першого етапу медичної реформи, а саме реформування 
первинного рівня надання медичної допомоги більшість органів місцевого 
самоврядування прийняли рішення про перетворення медичних закладів з 
бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. 
10 
 
Перевагами перетворення ЗОЗ із бюджетної установи у комунальне 
некомерційне підприємство, зокрема, є наступні: 
− керівник ЗОЗ, що діє у статусі підприємства, отримує значно більшу, 
ніж це можливо в умовах статусу бюджетної установи, свободу у 
розпорядженні активами, фінансами та формуванні кадрової політики ЗОЗ, 
визначенні внутрішньої організаційної структури закладу; 
− ЗОЗ (підприємство) має можливість самостійно встановлювати будь-
які форми оплати праці працівників, що допускаються законодавством; 
− фінансування ЗОЗ зі статусом підприємства здійснюється не за 
постатейним кошторисом витрат, а на основі власного фінансового плану, що 
дозволяє такому ЗОЗ бути більш гнучкими та самостійними у прийнятті 
рішень порівняно із суб’єктами, що мають статус бюджетної установи; 
− право ЗОЗ (підприємства) утворювати об’єднання підприємств з 
іншими ЗОЗ, які також діють у статусі підприємства, з метою перерозподілу 
функцій між ними та спільної оптимізації використання матеріальних, 
людських та фінансових ресурсів ЗОЗ - членів об’єднання; 
− ЗОЗ (підприємство) може наймати за договорами підряду лікарів 
фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну 
ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики [26]. 
Отже, як бачимо за умови ефективного менеджменту заклади охорони 
здоров’я у формі комунальних некомерційних підприємств, а саме кадрового 
та фінансового менеджменту, стратегічного управління, управління витратами 
тощо, можуть стати більш успішними ніж як бюджетна установа. 
Усі комунальні заклади первинної медико-санітарної допомоги, 
відповідно до нового підходу, почали застосовувати нову фінансову формули 
– «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто, надходження бюджетних коштів стало 
безпосередньо залежати від кількості пацієнтів, яким надано медичні послуги.  
11 
 
Виділення коштів відбувається за тарифною системою. Відповідно 
частині 2 статті 10 до Закону України «Про державні фінансові гарантії 
медичного обслуговування населення» запроваджуються такі тарифи:  
1. Капітаційна ставка – оплата фіксованої суми за надання первинної 
медичної допомоги одному пацієнту. Виконується сімейним лікарем;  
2. Ставка за пролікований випадок – це оплата всього комплексу послуг 
наданого пацієнту під час стаціонарного лікування;  
3. Ставка за медичну послугу – лікарня надає медичну послугу пацієнту 
за що отримує кошти від держави за тарифом;  
4. Глобальна ставка (глобальний бюджет) – тип тарифу, який забезпечує 
найбільш стабільне фінансування закладів охорони здоров’я. Глобальна  
ставка визначається як добуток запланованої кількості послуг і тарифів для 
оплати таких послуг. При цьому, заклад звітує про свою роботу, про кожну 
надану послугу або здійснену госпіталізацію;  
5. Ставка за результатом виконаних договорів – тариф, який надає НЗСУ 
в разі виконання лікарнею поставлених заздалегідь вимог [34; 53].  
З 3481 укладених договорів між закладами охорони здоров’я та НСЗУ у 
2023 році 2312 підписані саме з комунальними підприємствами (66%) (рис.1.1) 
[53] 
 
 
Рисунок 1.1 –  Кількість надавачів з договором у 2023 році 
Джерело: [53] 
12 
 
 
 У 2023 році укладено договорів на суму 132,05 млрд грн. З цієї суми 
послуг на суму в 127,9 млрд грн було надано комунальними підприємствами, 
це 96,8% від всього обсягу (рис.1.2) [53]. 
 
 
Рисунок 1.2 – Обсяг наданих послуг за формами власності у 2023 році, 
млрд грн (план) 
Джерело: [53] 
 
Якщо прослідкувати динаміку та структуру фінансування медичних 
закладів первинного рівня за 2021-2022 роки, то побачимо, що загальний обсяг 
підвищився (табл.1.1) 
Таблиця 1.1 – Надходження ЗОЗ первинної медичної допомоги за 
джерелами та рівнем у 2021-2022 роках 
Роки Державне Фінансування Благодійні Платні ВСЬОГО, 
фінансування ОМС, млрд грн внески, послуги, млрд грн 
(ПМГ, центральні (%) млрд грн млрд грн (%) 
закупівлі, інше), (%) (%) 
млрд грн (%) 
2021 19,6 (73,7%) 5,9 (22,2%) 1,0 (3,7%) 0,1(0,4%) 26,6 
2022 21,5 (77,1%) 5,0 (18,0%) 1,3 (4,6%) 0,1(0,3%) 27,9 
 
Джерело: [53] 
 
13 
 
Як бачимо, що частка фінансування з місцевих бюджетів складала 18-
22%, а в 2022 році відбулося її зменшення до 18% порівняно з 2021 роком, 
натомість частка державного фінансування збільшилася. 
Отже, такий підхід до фінансування безпосередньо підвід медичні 
заклади до такого поняття як «якість надання послуг», оскільки чим вища 
якість, тим більше споживачів цих послуг буде, а отже, і більший обсяг 
фінансування. Отже, ми знову повернулися до необхідності підвищення 
ефективності управління медичними закладами, а саме в сфері маркетингу та 
якості. 
В Бюджетному кодексі України ст. 89 регламентовано елементи витрат, 
які можуть здійснюватися з бюджетів сільських, селищних, міських 
територіальних громад на охороно здоров’я, а саме: 
− оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів 
охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам, для 
забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій 
медичного обслуговування населення;  
− місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів 
охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам, місцеві 
програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений 
програмою державних гарантій медичного обслуговування населення; 
− місцеві програми громадського здоров’я [8]. 
В Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного 
обслуговування населення»   (п. 5 ст. 3) місцевому самоврядуванню надано 
право в межах своєї компетенції фінансування місцеві програми розвитку та 
підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема щодо оновлення 
матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення 
оплати праці медичних працівників (програми «місцевих стимулів»), а також 
місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми 
громадського здоров’я та інші програми в охороні здоров’я [34]. 
14 
 
Ще одним позитивним моментом реформи децентралізації стала 
можливість підвищення якості та доступності медичних послуг в сільській 
місцевості. Так, було прийнято Закон України «Про підвищення доступності 
та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», який визначив  
правові, організаційні засади і напрями регулювання розвитку охорони 
здоров’я у сільській місцевості для забезпечення гарантій рівного доступу 
громадян до якісного медичного обслуговування [38].  
Зокрема, з метою забезпечення територіальної доступності якісної 
медичної допомоги населенню шляхом організації мережі закладів охорони 
здоров’я та фізичних осіб-підприємців, які зареєстровані в установленому 
законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської 
діяльності з медичної практики створюються госпітальні округи, щодо яких 
висунуто спеціальні вимоги: 
− багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня 
повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тис. осіб; 
− багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня 
повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 200 тис. осіб; 
−  багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування першого та другого 
рівня визначаються таким чином, щоб жителі, які проживають у зоні їх 
обслуговування (у тому числі суміжних госпітальних округах) у межах не 
більше 60 хвилин проїзду автомобільним транспортом, мали доступ до 
вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги [14]. 
Також, медикам, які працюють у сільській місцевості встановлено певні 
пільги. Права медиків, які працюють у сільський місцевості, закріплені в таких 
законодавчих та нормативно-правових актах: 
− Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 
листопада 1992 року № 2801-XII [30]; 
− Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 
травня 1997 року № 280/97-ВР [37]; 
15 
 
− Закон України «Про підвищення доступності та якості медичного 
обслуговування у сільській місцевості» від 14 листопада.2017 р. № 2206-VIII 
[38] та інші. 
Відповідно до законодавства медики мають право на забезпечення 
побутових потреб у сільській місцевості:  
− на безоплатне користування житлом з освітленням і опаленням 
тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах міського типу; 
− на  додаткові гарантії оплати праці та належних умов праці, 
включаючи забезпечення необхідним медичним обладнанням та спеціальним 
транспортом;  
− на мотиваційні пакети від місцевої влади, у тому числі надання 
службового житла, транспорту, мобільного зв’язку, пільгових (іпотечних) 
кредитів на будівництво або придбання житла, компенсації плати за житлово-
комунальні послуги та енергоносії, обслуговування та експлуатацію 
автомобільного транспорту; 
− на підвищення рівня професійних знань та практичних навичок; 
− на пільги щодо сплати земельного податку, кредитування, 
обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання 
автомототранспорту; 
− на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах 
земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, 
сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території 
відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, 
сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель 
запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі 
земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого 
селянського господарства [38]. 
У  Законі «Про підвищення доступності та якості медичного 
обслуговування у сільській місцевості»  зазначено, що органи місцевого 
16 
 
самоврядування з метою підвищення доступності та якості медичного 
обслуговування у сільській місцевості: 
− вирішують в установленому порядку питання про забезпечення 
медичних та фармацевтичних працівників житлом, службовим транспортом, 
належними умовами праці, стаціонарним та мобільним зв’язком, мобільною 
комп’ютерною технікою та програмними продуктами, професійною 
літературою та періодичними медичними виданнями, у тому числі 
електронними; 
− впроваджують додаткові стимули для залучення на роботу 
висококваліфікованих медичних працівників шляхом запровадження 
мотиваційних пакетів, що можуть включати, зокрема, позачергове безоплатне 
виділення земельних ділянок, сприяння в отриманні кредитів, у тому числі 
пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла, надання 
допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті, 
компенсацію плати за житлово-комунальні послуги, послуги зв’язку, 
обслуговування та експлуатацію автомобільного транспорту, оплату за 
навчання в інтернатурі, підвищення кваліфікації, у тому числі за кордоном, 
додаткову оплату праці, інші заохочувальні заходи за проведення 
профілактичних медичних оглядів, диспансеризації, вакцинації пацієнтів або 
додаткові фінансові заохочення. 
Враховуючи брак лікарів, як первинної ланки, так і вузьких спеціалістів, 
саме забезпечення їх житлом, автотранспортом є дійсно дієвим стимулом для 
залучення спеціалістів, в тому числі молодих. Існує багато позитивних 
прикладів застосування такого підходу до стимулювання в українських 
територіальних громадах. Наприклад, у смт Веселинове Миколаївської області 
лікарю надають квартиру з ремонтом і меблями. У с. Рівне Кіровоградської 
області лікар забезпечується 2-кімнатною квартирою  в центрі села, 
облаштовану меблями, є договір з сільською радою про оплату комунальних 
послуг. Забезпечують житлом і у с. Виноградове та багато інших [52]. 
17 
 
За проектом «Доступна медицина», в рамках якої здійснюють 
будівництво амбулаторій в сільській місцевості, значну частину з них одразу 
облаштовують сучасним житлом для медичного персоналу. 
Важливою умовою надання первинної медичної допомоги сільському 
населенню є наявність в амбулаторії автомобіля та забезпечення необхідним 
медичним обладнанням. 
Позитивні зрушення відбулися і в оплаті праці праці медичних 
працівників. Так, відповідно до постанови КМУ від 13.01.2023 №28 «Про деякі 
питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів 
охорони здоров’я» з 2022 року заробітна плата лікаря в державних лікарнях 
повинна становити не менше 20 тис. грн, а плата молодшого спеціаліста не 
менше 13,5 тис. грн., але  це при умові, що фонд оплати праці ЗОЗ включаючи 
нарахування за місяць виплати не є більшим за 85 % від доходу, що отримали 
у цьому ж місяці, враховуючи залишки, що накопичилися.  
Отже, можемо стверджувати, що реформа охорони здоров’я в поєднанні 
з реформами децентралізації призвели до низки позитивних результатів: 
− розширення повноважень органів місцевого самоврядування в сфері 
охорони здоров’я; 
− заклади охорони здоров’я перейшли у власність місцевої влади; 
− рішення про створення, ліквідацію, реорганізацію; відповідають за 
планування, кадрове забезпечення, матеріально-технічне забезпечення тощо 
приймаються на місцевому рівні; 
− заклади первинної медико-санітарної допомоги отримали більшу 
господарську самостійність; 
− збільшення рівня фінансування закладів та розширення фінансової 
бази; 
− підвищення мотивація керівництва закладів та медичного персоналу; 
− підвищилася можливість покращення інфраструктури та 
матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я [17]. 
18 
 
В той же час, громада та медичні заклади стали більш відповідальні за 
організацію ефективної системи охорони здоров’я, що призвело і до низки 
викликів та проблем в цій сфері, які потребують аналізу та пошуку шляхів 
вирішення. 
 
1.2 Аналіз основних проблем в системі охорони здоров’я в Україні 
 
Як зазначалося вище, зміни в підходах до організації медичних послуг 
на місцевому рівні призвели до виникнення низки викликів, які постали як 
перед органами місцевого самоврядування, так і перед самими медичними 
закладами.  
Позитивним моментом, що з початку впровадження реформ в Україні 
активно діяла низка громадських організацій та реалізовувалися міжнародні 
проєкти, які були спрямовані на виявлення стану та проблем медичної сфери, 
а також надавали методичну, організаційну, інформаційну підтримку щодо 
важливих моментів, та/або доносили цю інформацію до Міністерства охорони 
здоров’я з метою удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази. 
Так, наприклад, Асоціація міст України [5] проводить постійний 
моніторинг проблемних питань в сфері охорони здоров’я в територіальних 
громадах, що дозволяє узагальнити інформацію та запропонувати її до 
обговорення.  Аналіз результатів опитування, дозволяє стверджувати, що в 
українських громадах серед найбільш розповсюджених проблемам називалися 
наступні: 
− неукомплектованість кадрами закладів охорони здоров’я; 
− відсутність стратегічного державного бачення щодо реформування 
системи охорони здоров`я; 
− недостатній рівень доступності медичних послуг, незадовільний стан 
фінансування галузі, значні особисті витрати пацієнтів на лікування; 
− відсутність диференційованого підходу до оплати праці працівників 
19 
 
закладів охорони здоров’я; 
− недостатній обсяг коштів для забезпечення препаратами інсуліну 
хворих на цукровий діабет; забезпечення медичними препаратами хворих на 
орфанні захворювання, хворих після трансплантації органів та тканин, хворих, 
які потребують високовартісних лікарських засобів іноземного виробництва; 
− системне невиконання державних програм з охорони здоров’я;   
− неготовність закладів охорони здоров’я, особливо в невеликих 
громадах та сільській місцевості, через відсутність комп’ютерного 
обладнання, відповідного програмного забезпечення до впровадження єдиної 
електронної системи обміну інформацією [40]; 
− застаріле або відсутнє в закладах охорони здоров’я сучасне медичне 
обладнання, відсутній медичний транспорт для сімейних лікарів; 
− приміщення та будівлі медичних закладів є частково доступними для 
маломобільних груп населення; 
− складне програмне та застаріле комп’ютерне забезпечення роботи 
сімейного лікаря, тривалі терміни обробки даних з НСЗУ, відсутній 
швидкісний інтернет; 
− дефіцит медичних кадрів, значна частка з яких пенсійного віку, не 
дозволяє забезпечити медичне обслуговування всіх жителів громад; молоді 
лікарі не хочуть працювати в сільській місцевості навіть при наявності 
місцевих стимулів; 
− не визначено порядок встановлення розміру посадових окладів, 
преміювання та доплат медичним працівникам комунальних підприємств та 
інші проблеми [40]. 
Однією з найважливіших проблем на сьогодні вважаємо кадрову 
складову, з одного боку, дефіцит фахівців, а з іншого боку, недостатня 
кваліфікація наявного персоналу відповідно до сучасних вимог. 
20 
 
За даними НСЗУ з 2021 року по кінець 2022 року кількість працівників 
ЗОЗ було скорочено на 56 тисяч або на 9,1%. В той же час кількість медичних 
працівників зменшено на 28 тисяч або на 8,2% [53]. 
За статистикою ВООЗ станом на 2015 рік середня кількість лікарів у 
країнах-членах ЄС на 100 тисяч осіб становила 369. Середня кількість 
медсестер - 935 осіб на 100 тисяч осіб. Станом на кінець 2022 року середня 
кількість лікарів в Україні на 100 тисяч осіб - 266, а медичних сестер – 516 [53].  
Отже, бачимо, що забезпеченість лікарями і медичним персоналом в Україні 
значно менше ніж в європейських країнах. 
Якщо ми проаналізуємо ситуацію щодо забезпеченням лікарів та 
медичних працівників, наприклад в Черкаській області, то ми побачимо 
наступну картину (табл.1.2) 
Таблиця 1.2 – Динаміка кадрів закладів охорони здоров’я УОЗ ОДА 
Черкаської області за 2021-2022 роки 
Відхилення 
Показники 9 міс. 2021 2021 9 міс. 2022 2022 від 
2021 
Кадри (УОЗ в цілому)     
штатні посади абс. 26337,25 26028,0 24748,5 -1588,75 
на 10 тис. населення 224,22 224,94 213,88 -10,34 
зайняті посади абс. 23670,25 23369,5 21764,0 -1906,25 
на 10 тис. населення 201,51 201,96 188,09 -13,42 
фізичні особи абс 21408 21393 20563 -845 
на 10 тис. населення 182,25 184,88 177,71 -4,54 
Лікарі (кількість лікарів всіх 
   
спеціальностей)  
штатні посади абс 5025,5 4985,75 4824,25 -201,25 
на 10 тис. населення 42,78 43,09 41,69 -1,09 
зайняті посади абс 4205,0 4171,0 4001,0 -204 
на 10 тис. населення 35,8 36,05 34,58 -1,22 
фізичні особи абс. 3605 3582 3614 9 
на 10 тис. населення 30,68 30,96 31,23 0,55 
укомплектованість % 71,73% 71,84% 74,91% 0,0318 
 % атестації (без інтернів) 78,0% 79,1% 76,2% -0,018 
Молодші медичні спеціалісти     
штатні посади абс. 10325,5 10199,25 9617,5 -708 
на 10 тис. населення 87,90 88,14 83,12 -4,78 
зайняті посади абс. 9443,25 9242,5 8591,0 -852,25 
на 10 тис. населення 80,39 79,88 74,24 -6,15 
фізичні особи абс 8705 8692 8500 -205 
21 
 
Відхилення 
Показники 9 міс. 2021 2021 9 міс. 2022 2022 від 
2021 
на 10 тис. населення 74,11 75,12 73,46 -0,65 
укомплектованість % 84,31% 85,22% 88,38% 0,0407 
 % атестації 77,3 % 77,1% 75,6% -0,017 
 
Джерело: доповнено автором на основі [13, c. 6] 
 
Як бачимо з таблиці, кількість лікарів та молодших медичних 
спеціалістів в Черкаській області протягом 2021-2022 років має тенденцію до 
зниження. Показники укомплектованість лікарями та молодшими 
спеціалістами є досить низькими і за 9 місяців 2022 року становили 74,91% та 
88,38% відповідно. 
В табл.1.3 наведено дані про кадровий склад ЗОЗ працівників первинної 
ланки на 01.10.2022 року. Як бачимо, що крім не повної укомплектованості 
кадрів, існує ще одна проблема – це значна частка лікарів та медичного 
персоналу пенсійного та передпенсійного віку. Це свідчить про неготовність 
молодих спеціалістів працювати в сфері охорони здоров’я первинної ланки. 
В таблиці 1.4 наведено дефіцит медичних кадрів в розрізі районів 
Черкаської області. Як бачимо, відсутність дефіциту кадрів спостерігається в 
Жашківському ЦПМСД, Уманському ЦПМСД, Канівському ЦПМСД, 
Кам’янському ЦПМСД, Христинівському ЦПМСД, Катеринопільському 
ЦПМСД, але лише за рахунок середнього медичного персоналу. Дефіцит за 
категорією «лікарі» є майже у всіх громадах. 
 
22 
 
Таблиця 1.3 - Дані про кадровий склад ЗОЗ медичних працівників первинної ланки Черкаської області станом на 
01.10.2022 
 
Джерело: [13] 
23 
 
Таблиця 1.4 – Дефіцит та укомплектованість бюджетних посад за рівнем надання медичної допомоги в розрізі районів 
Черкаської області за 9 місяців 2022 (ЦПМСД+ ФАП) [13] 
 
24 
 
Цікаво, що наявність вакансій не пожвавлює пропозицію на ринку праці 
на професії в медичній сфері. Так, за дослідженнями Work.ua в квітні 2023 
року вакансій для медиків стало більше, ніж до повномасштабного 
вторгнення, а у серпні 2023 року ринок відновився на 114% та становив 6465 
вакансій. За кількістю пропозицій категорія «Медицина, фармацевтика» 
займає десяте місце на ринку праці (рис.1.3) [49] 
 
Рисунок 1.3 – Динаміка вакансій у категорії «Медицина, 
фармацевтика» за 2021-2023 роки 
Джерело: [49] 
 
Якщо порівняти з лютим 2022 року, найбільшу динаміку відновлення 
показують західні регіони України. За показником відновлення кількості 
вакансій лідирують Закарпатська (307%), Рівненська (253%), Чернівецька 
(230%), Волинська (182%) та Івано-Франківська області (180%) [49].  
Найскладніше роботодавцям знайти кандидатів, в тому числі на посаду 
сімейного лікаря та педіатра. 
Порівняно з попередніми роками, ситуація щодо матеріального 
забезпечення медичних працівників значно покращилася. Так, як вже 
25 
 
зазначалося, У 2023 році мінімальна заробітна плата для лікаря та фармацевта 
має становити не менше ніж 20000 гривень, медичної сестри/брата та фахівця 
із реабілітації — не менше ніж 13500 гривень. Це лише мінімальний рівень 
заробітної плати, гарантований державою медикам, які працюють повний 
робочий день. Гарантії щодо виплати базової заробітної плати 
поширюватимуться на ті медичні заклади, які мають договори із НСЗУ за 
Програмою медичних гарантій, при цьому їх фонд оплати праці з 
нарахуваннями за поточний місяць не має перевищувати 85 % грошового 
доходу, отриманого у поточному місяці, з урахуванням накопичених залишків. 
Для лікарів «первинки» та медичних сестер, які працюють з ними, умовою для 
отримання вищезгаданої зарплати є мінімум 70 % від оптимальної кількості 
укладених декларацій з пацієнтами. 
Вищезгаданий рівень заробітної плати не є фіксованим і може бути 
збільшений керівником закладу охорони здоров’я шляхом встановлення доплат 
та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної 
роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи [50]. 
За дослідженнями Work.ua сімейний лікар в Україні в середньому отримує 
22000 грн [3]. Підвищення заробітної плати, з одного боку може підвищити 
мотивацію медичних працівників, але враховуючі досить обмежені бюджети 
ЗОЗ, це може призвести до подальшого скорочення персоналу. А в умовах 
дефіциту кадрів – це ще більше поглибить проблему з укомплектуванням. 
В таких умовах, медичні заклади повинні підвищувати ефективність свої 
діяльності, збільшувати надходження за рахунок інших ресурсів.  
Це є необхідною умовою, оскільки крім заробітної плати, медичні 
заклади повинні витрачати кошти і на його подальший розвиток: матеріально-
технічне забезпечення, ремонт, закупівлю медикаментів тощо. Якщо заклади 
100% свого бюджету спрямовують на виплату заробітної плати, то вони не 
мають фінансову ресурсу на інші витрати. Так, лікарні не можуть працювати 
ефективно, оскільки порушується головне право пацієнта на отримання 
26 
 
безоплатної та якісної медичної допомоги, що суперечить договору з 
Національною службою здоров’я України  [50]. 
В таблиці 1.5 представлено структуру витрат ЗОЗ первинної медичної 
допомоги протягом 2021-2022 року. 
Таблиця 1.5 – Витрати ЗОЗ первинної медичної допомоги за джерелами 
у 2021-2022 рр 
Роки Витрати Витрати на Витрати на Лікарські Капітальні ВСЬОГО, 
на оплату робіт, оплату ком. засоби, інвестиції, млрд грн 
оплату інше, млрд послуг та млрд грн млрд грн 
праці, грн (%) інших  (%) (%) 
млрд енергоносіїв, 
грн(%) млрд грн(%) 
2021 15,8 1,1 (4,2%) 0,8 (3,1%) 4,6 (17,7%) 3,7 26 
(60,8%) (14,2%) 
2022 18,1 1,0 (3,8%) 0,9 (3,4%) 3,8 (14,4%) 2,6 (9,8%) 26,4 
(68,5%)  
Джерело: [53] 
 
Отже, як бачимо за рахунок збільшення рівня оплати праці в 2022 році 
на 8% збільшилися витрати на оплату праці, але натомість відбулося 
скорочення витрат на лікарські засоби, капітальні інвестиції, витрати на 
оплату робіт. 
З початком війни проблеми в сфері охорони здоров’я ще більше 
поглибилися.  
В першу чергу, об’єкти закладів охорони здоров’я є постійною метою 
атак з боку росії. Так, станом на липень 2023 року було зафіксовано: 
− 1014 атак на охорону здоров’я загалом;   
− 414 атак, які пошкодили або зруйнували лікарні; 
− 79 атак на автомобілі екстреної медичної допомоги; 
− 148 медичних працівників вбито;  
− 106 медичних працівників поранено;  
− 57 атак на дитячі лікарні; 
− 40 атак на пологові будинки [31]. 
27 
 
Серед наслідків атак на об’єкти охорони здоров’я називають, зокрема, 
обмеження доступу до життєво важливої медичної допомоги, зниження рівня 
вакцинації, переривання лікування хронічних захворювань і серйозні наслідки 
для психічного здоров’я [45]. 
Отже, існує необхідність відновлення медичної інфраструктури, 
підвищення безпеки закладів охорони здоров’я. 
Крім цього, в майбутньому очікується все більше навантаження на 
медичну сферу та заклади охорони здоров’я через підвищення кількості людей 
з інвалідністю, людей з постравматичними розлади, психологічними та 
психічними проблемами. В той же час, програма медичних гарантій не в 
повній мірі відображає пакет пріоритетних послуг, а державні програми у 
сфері охорони здоров’я не враховують втрат системи охорони здоров’я, 
понесених збитків, необхідних змін пріоритетів у сфері охорони здоров’я 
(переліку медичних послуг та стану) [43]. 
Крім цього, система охорони здоров’я зазнає також особливого 
навантаження у зв’язку із міграцією населення та втратами, а також 
переміщенням медичних працівників [43]. 
Брак кадрової та організаційної спроможності системи охорони здоров’я 
надавати послуги з реабілітації та психічного здоров’я загострює ситуацію із 
забезпеченням потреби громадян у якісних і доступних послугах [43]. 
Експертами визначено наступні ключові виклики, які виникли в 
наслідок впливу війни на сферу охорони здоров’я: 
− особливе навантаження на систему охорони здоров’я та ключові 
інститути у зв’язку з посиленням потреб у послугах охорони здоров’я під час 
війни; 
− необхідність під час війни адаптації та тимчасових змін до підходів, 
методів реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, регулювання 
системи охорони здоров’я за відсутності достовірних вихідних даних; 
− недостатній потенціал та відсутність чіткого розподілу ролей 
ключових інститутів охорони здоров’я національного, регіонального та 
28 
 
місцевого рівнів; 
− недостатня фінансова спроможність громад виконувати функції 
власника закладу під час війни та у повоєнний час; 
− недостатня участь громадянської спільноти в урядуванні системи 
охорони здоров’я, створення паралельних систем логістики та центрів 
прийняття рішень; 
− низький рівень залучення приватного сектору; 
− слабка міжсекторальна координація із іншими сферами [43]. 
Науковцями Н. Станасюк та А. Мінко було проведено детальний аналіз 
зовнішнього та  внутрішнього середовища закладів охорони здоров’я, який 
може бути використаний ними для оцінки проблем та перспектив розвитку, а 
також розробки напрямів свого стратегічного розвитку. Результат їх 
дослідження наведено в табл. 1.6. 
На нашу думку, такий фактор, як «зростання частки населення, яка 
потребує соціального захисту», скоріше відноситься до загроз успішному 
розвитку закладів охорони здоров’я, оскільки свідчить про погіршання або 
стану здоров’я населення (наприклад, збільшення інвалідізації), або 
підвищення частки населення в складних життєвих обставинах (наприклад, 
малозабезпечені, сироти тощо). Підвищення частки такої категорії населення 
буде вимагати збільшення фінансових ресурсів на їх підтримку. Хоча з одного 
боку, це і підвищить кількість населення, яким потрібна буде медична 
допомога, і яка буде здійснюватися за державні кошти, але, з іншого боку, 
виникне значний тиск на економіку, яка не зможе в майбутньому 
забезпечувати всі соціальні потреби. 
До загроз в групі соціальних та економічних факторів, також, на наш 
погляд, можна віднести відсутність у населення культури ведення здорового 
образу життя, а також профілактики свого здоров’я. Справа в тому, що 
реформування системи охорони здоров’я, а саме первинної ланки побудована 
саме на концепції превентивної медицини і тільки в такому випадку вона буде 
29 
 
ефективною.  
Таблиця 1.6 – Фактори зовнішнього середовища закладів охорони 
здоров’я 
Можливості Загрози 
Макроекономічна стабільність 
зростання попиту на медичні послуги; падіння обсягів ВВП в розрахунку на одну 
сприятлива економічна політика держави особу; 
спрямована на розвиток сфери охорони розвиток інфляційних процесів, знецінення 
здоров’я;  національної грошової одиниці; наявність 
отримання міжнародної допомоги та військового конфлікту;  
грантів. наявність неофіційних платежів; 
невизначеність ціноутворення на медичні 
послуги. 
Соціально-економічні фактори 
зростання частки населення, яке потребує постійне збільшення кількості мігрантів, в 
соціального захисту; тому числі кваліфікованого медичного 
підвищення попиту на лікарів та персоналу;  
медсестер;  зниження платоспроможності населення. 
налагоджена співпраця з благодійними 
фондами та організаціями;  
отримання фінансування від Національної 
служби здоров’я України 
Розвиток інфраструктури 
наявність розвиненої інфраструктурної значна частина об’єктів інфраструктури 
мережі; потребують капітального та поточного 
введення в експлуатацію нових ремонтів;  
інфраструктурних об’єктів складність маршруту переміщення 
пацієнтів в окремих адміністративно-
територіальних одиницях через відсутність 
громадського транспорту та незадовільний 
стан дорожнього покриття 
Нормативно-правова база 
наявність ЗУ «Про загальнообов’язкове порушення строків реалізації медичної 
державне соціальне медичне реформи; 
страхування»; прийняття ЗУ «Про нормативно-правові обмеження на 
державні фінансові гарантії медичного трансфер технологій 
обслуговування населення» 
Джерело: [46]  
 
До важливих факторів зовнішнього середовища, які можуть впливати на 
стан розвитку медичної галузі, на нашу думку, доцільно віднести 
епідеміологічні та екологічні фактори. Як показав досвід, пандемії Covid-19, 
навіть система охорони здоров’я розвинутих країн не могла швидко впоратися 
з викликами, які принесла дана хвороба. Тобто, поширення небезпечних 
30 
 
хвороб може стати значною загрозою для системи охорони здоров’я в Україні. 
З одного боку, надходження до медичних закладів може збільшуватися під час 
епідемії, що ми і спостерігали протягом 2020-2021 років, але з іншого боку 
відволікається увага від профілактики та лікування не менш небезпечних 
хвороб, як туберкульоз, серцево-судинні, онкологічні та інші захворювання.  
Така сама ситуація виникає з екологічним впливом. Чим більше 
забруднене оточуюче середовище, тим більше навантаження йде на систему 
охорони здоров’я, оскільки хвороби людей набувають хронічного характеру. 
Як окрему групу факторів, хочемо ще виділити демографічні фактори. 
До основних загроз в цій групі факторів доцільно віднести старіння населення, 
що на нашу думку, так негативно впливає в цілому на розвиток медичної 
сфери: потреб стає більше, а можливостей системи для їх задоволення менше. 
В таблиці 1.7 наведено аналіз сильних та слабких сторін внутрішнього 
середовища закладів охорони здоров’я. 
Таблиця 1.7 – Фактори внутрішнього середовища закладів охорони 
здоров’я 
Сильні сторони Слабкі сторони 
Фінансово-економічний потенціал 
стабільне постачання медикаментів, зростання вартості комунальних послуг;  
вакцин та виробів медичного призначення;  недостатнє фінансування закупівлі товарів 
наявність співпраці зі страховими медичного призначення, лікарських 
компаніями;  засобів тощо; 
налагоджена співпраця та взаємодія необхідність пошуку джерел 
регіональних закладів з обласними фінансування;  
недостатнє залучення інвестиційних 
коштів 
Кадровий потенціал 
проведення навчання, підвищення  висока плинність кадрів, яка зумовлена 
кваліфікації, стажування та атестації низькою заробітною платою лікарів та 
лікарів і середніх медичних працівників; середнього медичного персоналу;  
наявність висококваліфікованих низький рівень корпоративної етики у 
працівників;  закладах охорони здоров’я. 
впровадження кодексу корпоративної 
етики та правил професійної поведінки із 
пацієнтами 
Стан матеріально-технічної бази 
наявність власної матеріально-технічної застарілість обладнання;  
бази;  необхідність придбання нового 
достатній рівень діагностичного та обладнання;  
31 
 
Сильні сторони Слабкі сторони 
лікувального обладнання потреба у модернізації наявної 
матеріальнотехнічної бази;  
необхідність збільшення облаштованих 
комп’ютерами робочих місць 
Маркетинговий потенціал 
побудована система сервісу для пацієнтів;  низька конкурентоспроможність закладів 
надання широкого спектру медичних через застарілість обладнання;  
послуг; потреба у проведенні рекламних компаній;  
впровадження системи управління якістю необхідність самостійно аналізувати та 
ISO 9001:2015 моніторити ринки медичних послуг;  
 наявність інформаційної системи для необхідність удосконалення протоколів 
пацієнтів HELSI;  обстежень пацієнтів згідно сучасних 
наявність власного сайту закладів охорони вимог. 
здоров’я;  
налагодження ефективних комунікацій з 
клієнтами 
Джерело: [46]  
Отже, існує потреба в подальшому удосконаленні як механізму 
фінансування, так і вдосконалення діяльності безпосередньо закладів надання 
первинної медико-санітарної допомоги, зокрема: 
− встановлення більш обґрунтованої капітаційної ставки та розмірів 
вікових коефіцієнтів; 
− введення додаткової мотивації шляхом розробки і впровадження 
відповідних індикаторів якості в сфері надання медичної допомоги, як 
на рівні лікарів, так і закладів ПМД в цілому; 
− підвищення кваліфікації персоналу; 
− розширення використання інтернет-комунікацій та розвиток 
телемедицини; 
− приведення у відповідність приміщень медичних закладів до потреб 
маломобільних груп населення; 
− забезпечення закладів сучасним медичним обладнанням; 
− пошук альтернативних джерел залучення коштів для розширення своєї 
діяльності; 
− утворення спостережних та опікунських рад при закладах охорони 
здоров’я первинної ланки медичної допомоги з метою виконання 
наглядових функцій; 
32 
 
− забезпечення кращого інформування пацієнтів щодо видів платних і 
безоплатних послуг та іншої важливої інформації, втому числі за допомогою 
належного ведення сайтів закладів, використання соціальних мереж; 
− посилення профілактичної роботи в закладах, зокрема через надання 
відповідних консультацій під час прийому, оновлення та урізноманітнення 
інформації на інформаційних дошках (з урахуванням цільової аудиторії), на 
сайтах та сторінках у соцмережах [16]; 
− запровадження системи управління якістю; 
− розвиток пацієнто-орієнтованого підходу тощо. 
 
Висновки до розділу 1 
 
З’ясовано, що реформування медичної сфери в Україні в поєднанні з 
процесами децентралізації призвели до низки позитивних результатів, зокрема 
розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо організації 
системи охорони здоров’я на місцевому рівні, реорганізації державних 
закладів охорони здоров’я у комунальні, вдосконалення механізму 
фінансування, що призвело до підвищення обсягів надходжень закладам 
охорони здоров’я, розроблено механізми підвищення доступності та якості 
медичного обслуговування у сільській місцевості, а також механізм 
стимулювання медичних працівників, які працюють в сільській місцевості, 
підвищено загальний рівень оплати праці медичних працівників, покращилася 
якість надання медичних послуг за рахунок створення конкурентного 
середовища. 
Виявлено низку основних проблем, з якими на сьогодні зтикаються 
заклади охорони здоров’я в Україні з тих чи інших причин, серед яких 
неукомплектованість кадрами закладів охорони здоров’я, застаріле медичне 
обладнання, незадовільний стан приміщень закладів охорони здоров’я, 
33 
 
часткова доступність приміщення ЗОЗ для маломобільних груп населення та 
інше. 
Досліджено, що в Черкаській області існує дефіцит кадрів в первинній 
ланці надання медичної допомоги практично в усіх районах 
(укомплектованість лікарями та молодшими за 9 місяців 2022 року становили 
74,91% та 88,38% відповідно), а значна частка лікарів та медичного персоналу 
пенсійного та передпенсійного віку. В той же час, аналіз ринку праці показав 
дуже низьку пропозицію на професії в медичній сфері особливо на посаду 
сімейного лікаря та терапевта, хоча і кількість вакансій для медиків стало 
більше, ніж до повномасштабного вторгнення. 
Підвищення рівня заробітної плати медичним працівникам призвело до 
перерозподілу бюджету закладів охорони здоров’я і призвело до зменшення 
частки витрат на їх розвиток: матеріально-технічне забезпечення, ремонт, 
закупівлю медикаментів тощо, що обмежує можливість підвищення якості 
послуг, які надаються. 
Війна з рф призвела до таких проблем в медичній сфері: руйнування 
закладів охорони здоров’я, збільшення навантаження на ЗОЗ через 
підвищення кількості людей з інвалідністю, людей з постравматичними 
розлади, психологічними та психічними проблемами, а також через 
внутрішню міграцію населення. 
Розглянуто фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які 
здійснюють на сьогодні найбільший вплив як позитивний, так і негативний на 
розвиток системи охорони здоров’я. Запропоновано до факторів зовнішнього 
середовища, крім макроекономічної стабільності, соціально-економічних, 
розвитку інфраструктури та законодавчо-правових, треба віднести 
епідеміологічні та екологічні, а також демографічні фактори. 
Визначено, що існує потреба в подальшому удосконаленні фінансового, 
організаційного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення закладів 
охорони здоров’я, в тому числі і закладів надання первинної медико-
санітарної допомоги.   
34 
 
РОЗДІЛ 2 
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В 
ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ 
 
 
2.1  Шляхи удосконалення системи надання медичних послуг в 
територіальних громадах 
 
В першу чергу, якщо ми говоримо про послуги, то завжди є споживач 
цих послуг. В даному випадку, споживачами медичних послуг є населення 
територіальної громади. Перед надавачами послуг повинна стояти одна 
головна мета – задоволення потреб споживача. Отже, ефективність первинної 
медичної допомоги багато в чому залежить від вміння поставити людину в 
центр всієї системи і вже від цього вибудовувати усі елементи та взаємозв’язки 
(рис.2.1). 
 
Види медичних 
 послуг 
 
 
Людина та її 
 потреби 
 
 
Кількість медичних Якість медичних Методи задоволення 
 послуг послуг послуг 
 
Рисунок  2.1 –   Людиноцентрічний підхід в системі первинної медико-
санітарної допомоги 
Джерело: розроблено автором 
 
Для запровадження людиноцентричного підходу, для закладів охорони 
здоров’я важливо вибудувати ефективну комунікативну модель зі своїми 
35 
 
пацієнтами, але не тільки на стадії вже безпосередньо отримання медичної 
послуги, але на усьому шляху «дім – заклад охорони здоров’я – дім». 
В таблиці 2.1  наведено основні характеристики принципів пацієнт-
орієнтованої моделі, які на нашу думку, повинні лежати в основні побудови 
ефективної системи охорони здоров’я в громаді. 
Наступним важливим моментом є підвищення якості надання медичних 
послуг в територіальних громадах, що в свою чергу, вимагає побудови 
системи управління якістю в закладах охорони здоров’я.  
ВООЗ визначає якість медичної допомоги як «межі, в яких надаються 
послуги охорони здоров’я окремим особам та населенню з метою покращення 
бажаних результатів. Для того щоб досягнути цієї мети, охорона здоров’я 
повинна бути безпечною, ефективною, вчасною, результативною, рівною та 
орієнтованою на людину» [1]. 
Для медичної галузі на основі стандартів ISO створено документ 
міжнародної робочої угоди IWA (International Workshop Agreement) 1:2005, з 
яким гармонізовано національний стандарт ДСТУ IWA 1:2007 «Системи 
управління якістю. Настанови щодо поліпшування процесів в організаціях 
охорони здоров’я» (Держспоживстандарт України, 2008). Дійсний ДСТУ IWA 
1:2007 відповідає чинному законодавству України, заснований на положеннях 
міжнародних стандартів 9001:2000 і 9004:2000 і містить додатковий матеріал, 
що стосується діяльності саме організацій охорони здоров’я. Призначення 
стандарту — допомогти організаціям охорони здоров’я розробити чи 
поліпшувати систему управління якістю, що забезпечить постійне 
поліпшення, упередження помилок або несприятливих результатів, 
зменшення відхилів і втрат організації, наприклад внаслідок нераціонального 
використання ресурсів [10]. 
 
 
 
36 
 
Таблиця 2.1 – Характеристика принципів пацієнт-орієнтованої допомоги 
Принцип Загальна характеристика Прояви дотримання принципів 
На рівні закладу ПМСД На рівні команди ПМСД 
Повага до Залучення пацієнтів до Керівництво закладу демонструє повагу до Ввічливе та толерантне ставлення до пацієнта та 
цінностей, прийняття рішень, визнання цінностей, переконань та потреб співробітників. його родини. 
переконань та того, що пацієнти мають свої Пацієнти залучаються до управління закладом Складання плану лікування разом з пацієнтом. 
озвучених унікальні цінності і (через участь у спостереженнях та опитуваннях, Готовність вести прийом самостійно та з 
потреб переконання, ставлення до опікунських радах тощо). дотриманням конфіденційності. 
пацієнта пацієнтів з повагою Забезпечення дотримання умов конфіденційності. Врахування побажань пацієнта стосовно подальших 
методів лікування тощо. 
Координація Зменшення вразливості за Розвиток культури командної роботи, експертної Лікар ПМСД – є провідником пацієнта в складній 
та інтеграція допомогою координації підтримки та колегіальності між працівниками системі різних надавачів медичних послуг 
догляду клінічної допомоги; закладу. Направлення на спеціалізовану ланку та збір 
координації із службами Заклад ПМСД має домовленості з іншими зворотного зв’язку від спеціалізованої ланки 
соціальної допомоги; лікувальними закладами про порядок направлень Погодження призначень інших медичних фахівців 
координації безпосереднього пацієнтів Переадресація до інших послуг 
догляду за пацієнтами Заклад постійно шукає та активно співпрацює з 
громадськими та пацієнтськими організаціями 
Заклад ПМСД – це хаб (центральна точка будь-
якої медичної  допомоги для пацієнта) 
Інформація, Зменшення страху пацієнта Впровадження тренінгів для медичного Використання простої та зрозумілої пацієнту мови 
комунікація, за рахунок: персоналу з формування навичок комунікації з Бути впевненим у своїх діях 
навчання інформування про клінічний пацієнтами. Надання інформаційних матеріалів, які допоможуть 
стан пацієнта, прогрес Запровадження стандартів спілкування з пацієнту краще зрозуміти його стан і процес 
захворювання/ одужання і клієнтами для немедичного персоналу. лікування 
прогноз; інформування про Розробка та поширення інформаційних матеріалів Консультування пацієнтів за допомогою різних 
процеси лікування/ допомоги для пацієнтів. месенджерів, а не лише під час візиту 
інформування для Організація роботи з групами пацієнтів за 
збільшення самостійності, захворюваннями/ станами. 
самодопомоги та зміцнення Сприяння у створенні та функціонуванні груп 
здоров’я самодопомоги для пацієнтів з хронічними 
станами. 
37 
 
Принцип Загальна характеристика Прояви дотримання принципів 
На рівні закладу ПМСД На рівні команди ПМСД 
Регулярні заходи сприяння здоров’ю для 
населення 
Фізичний Покращення рівня фізичного Організація попереднього запису. Попередження пацієнта про можливий 
комфорт і комфорту в сфері: управління Оформлення приміщень амбулаторій. /передбачуваний біль чи дискомфорт при проведенні 
зменшення болем;  допомоги у Забезпечення «нелікарняного» зовнішнього процедур/маніпуляцій. 
болю повсякденній діяльності й вигляду кабінетів. Використання психологічних методик для 
забезпеченні щоденних Проведення регулярного навчання для персоналу зменшення болю. 
життєвих потреб; медичного щодо роботи з паліативними хворими Призначення знеболювальних препаратів 
закладу і його атмосфери Направлення пацієнтів до інших служб для 
отримання соціальних послуг та підтримки 
Емоційна Підтримка пацієнтів в разі Впровадження тренінгів для медичного Використання різних мотиваційних методів роботи з 
підтримка та виникнення у них: тривоги персоналу з формування навичок комунікації з пацієнтами. 
зменшення щодо їх фізичного стану, пацієнтами, проведення занять школи пацієнта, Планування більшої тривалості візиту, якщо є 
страху лікування та прогнозу; організації груп самодопомоги тощо. потреба. 
занепокоєння щодо впливу Забезпечення технічної можливості в МІС Психологічна стійкість при діалозі з емоційними 
хвороби на нього і його коригувати при здійсненні попереднього запису пацієнтами. 
сім’ю; занепокоєння тривалість прийому відповідно до потреб Емпатія. 
фінансовим наслідком пацієнта тощо Уміння інтерпретувати емоції пацієнта тощо 
хвороби та її лікування 
Залучення Надання житла для сім’ї при Сприяння у створенні та функціонуванні груп Залучення супроводжуючих осіб, сім’ї та близьких 
сім’ї та друзів госпіталізації самодопомоги для пацієнтів із хронічними пацієнта до консультацій (за його згодою). 
Залучення сім’ї та близьких станами.  Залучення сім’ї до лікувального процесу: контроль 
до прийняття рішень. Регулярні заходи сприяння здоров’ю для прийому препаратів, збільшення прихильності до 
Підтримка членів сім’ї як населення (ярмарки здоров’я, освітні лекції, лікування, допомога в подоланні шкідливих 
доглядачів. Визначення виступи в ЗМІ тощо). звичок/залежностей (створення ними сприятливих 
потреб сім’ї та друзів. умов).  
Підтримка і навчання сімей, у яких є пацієнти з 
хронічними хворобами. 
Підтримка членів сім’ї як доглядачів: навчання їх 
щодо того, як доглядати за хворим, як проводити 
певні процедури.  Визначення психологічних потреб 
38 
 
Принцип Загальна характеристика Прояви дотримання принципів 
На рівні закладу ПМСД На рівні команди ПМСД 
сім’ї та друзів: направлення на групи самодопомоги 
тощо 
Безперервність Зменшення стурбованості Систематична робота над підвищенням рівня Забезпечення сталості когорти пацієнтів у команді 
і наступність пацієнтів при переходах між кваліфікації та практичних навичок команд ПМД, ПМД, щоб частка розірваних декларацій була 
догляду різними надавачами медичної для того щоб вони могли забезпечити вирішення мінімальною. 
допомоги за допомогою: більшості питань пацієнтів на своєму рівні. Супровід лікування хронічних хворих, тривалого 
надання зрозумілої, детальної Відстеження динаміки розірвання декларацій та лікування: контроль ведення пацієнтів після 
інформації щодо ліків, запровадження стимулів для мотивації лікарів призначень лікування вузькопрофільними 
фізичних обмежень, розвивати довірчі стосунки з пацієнтами.  спеціалістами.  
дієтичних потреб тощо; Функціонування чергового кабінету (прийом у Консультації з пацієнтами після стаціонарного 
координації і планування позаробочі години).  лікування для обговорення подальших кроків 
поточного лікування та Доступна, актуальна і повна інформація про лікування/реабілітації вдома і складання спільного 
послуг після виписки зі графік роботи лікарів та амбулаторій (через різні плану дій. 
стаціонару; надання на ресурси: сайт, ЗМІ, графіки в амбулаторіях, Направлення до закладів спеціалізованої ланки та 
постійній основі інформації контакт-центр тощо).  збір інформації.  
про доступ до клінічної, Можливість викликати лікаря додому (в Погодження призначень інших медичних фахівців 
соціальної, фізичної та обґрунтованому випадку – на розсуд лікаря). (їх корекція за потреби).  
фінансової підтримки Моніторинг задоволеності пацієнтів отриманими Переадресація до інших послуг, наприклад, 
послугами (за допомогою опитувань, інтерв’ю, соціальних (групи психологічної підтримки). 
розгляду скарг тощо) 
Своєчасний та Пацієнти повинні знати, що Фізична доступність амбулаторій: наявність Доступність лікаря: немає довгої черги (на тижні 
безбар’єрний вони можуть отримати громадського транспорту, наближеність до місця наперед).  
доступ доступ до допомоги, коли це проживання обслуговуваного населення. Лікар має можливість залишати «вікна» у графіку 
необхідно: безперешкодний Доступність амбулаторій для маломобільних груп прийому.  
доступ до місця населення: пандуси, ліфти, місце для дитячих Консультування пацієнтів за допомогою різних 
розташування амбулаторій та візочків, вбиральні для людей з інвалідністю месенджерів, не лише під час візиту (телефонна 
лікарень; наявність тощо.  консультація).  
транспорту; спрощення Спрощення запису на прийом: можливість Надсилання аналізів результатів пацієнтові на 
планування візитів; записатися через сайт, контакт-центр, електронну пошту, розшифрування результатів 
спрощення запису на прийом, реєстратуру, лікаря.  лікарем по телефону. 
коли виникає проблема; 
доступність направлень до 
39 
 
Принцип Загальна характеристика Прояви дотримання принципів 
На рівні закладу ПМСД На рівні команди ПМСД 
спеціалістів або У контакт-центрі забезпечення технічної 
спеціалізованих служб;  чіткі можливості відстеження пропущених дзвінків та 
інструкції щодо отримання здійснення зворотних дзвінків.  
допомоги за направленням. Чіткі та зрозумілі інструкції щодо отримання 
направлень до вузькопрофільних спеціалістів.  
Впровадження протоколу дій персоналу 
реєстратури, допоміжного персоналу у випадку 
надходження пацієнтів із гострими станами. 
Впровадження системи тріажу 
Джерело: [55] 
У 2016 році було затверджено Європейський стандарт «Quality 
management systems – EN ISO 9001:2015 for healthcare», який було прийнято в 
Україні в 2019 року наказом ДП «Український науководослідний і навчальний 
центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 37 «Про прийняття 
національних стандартів» затверджено шляхом перекладу ДСТУ EN 
15224:2019 (EN 15224:2016, IDT)  – «Системи управління якістю. EN ISO 
9001:2015 у сфері охорони здоров’я».  
В Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони 
здоров’я в Україні на період до 2020 року визначено, що для України в 
контексті удосконалення  управління якістю медичної допомоги 
пріоритетними є вимоги, визначені стратегією ВООЗ та ЄС, а саме: 
доступність; безпечність; вчасність; ефективність; орієнтованість на пацієнта; 
раціональність; справедливість [36]. 
А в Національному стандарті ДСТУ EN 15224:2019 (EN 15224:2016, 
IDT) – «Системи управління якістю. EN ISO 9001:2015 у сфері охорони 
здоров’я»  визначено одинадцять основних аспектів якості для медичного 
закладу незалежно від розміру, форм власності та переліку послуг, серед яких: 
безпека; рівність; доступність; пацієнт-орієнтованість; залученість пацієнта; 
безперервність; дієвість; ефективність; належна правильна допомога; 
використання доказової медицини; часові рамки [2]. 
Зрозуміло, що якість не може формуватися лише на рівні закладів 
охорони здоров’я, це повинно стати одним із напрямів державної політики. 
Так, Всесвітньою організацією охорони здоров’я (2004 р.) запропоновано 
наступні напрями забезпечення управління якістю:  
1. Політика: стратегія, бачення та участь уряду щодо удосконалення 
якості.  
2. Організація:  ефективні  механізми здійснення національної політики  
в  межах органів влади усіх рівнів з визначеними завданнями та функціями 
системи охорони здоров’я.  
41 
 
3. Методологія: забезпечення ефективних методичних підходів до 
удосконалення якості, постійного її розвитку на  державному і місцевому  
рівнях, з урахуванням національного та міжнародного досвіду і наукових 
доказів.  
4. Ресурси: відповідальність за  ресурсне забезпечення програми якості,  
що перш за все забезпечить оптимальний рівень знань, навичок і інформації, 
необхідних для удосконалення якості  [36]. 
В Концепції визначено наступні заходи в сфері підвищення якості: 
1. В сфері підвищення доступності медичних послуг: 
−  чітке  структурне  розмежування  первинного,  вторинного  й 
третинного рівнів медичної допомоги; структурна перебудова системи 
медичної  допомоги  з  акцентом  на  задоволення  медичних  потреб  
населення; 
− розвиток інституту сімейного; 
−  визначення потреб у медичних кадрах для задоволення  потреб 
населення у різних видах медичної допомоги; забезпечення підготовки 
медичних кадрів відповідно до потреб галузі; 
−  забезпечення адекватного ресурсного забезпечення всіх типів закладів 
охорони здоров’я; 
−  запровадження телемедичних технологій у діяльність системи 
медичного обслуговування; 
−  створення адекватної системи управлінської вертикалі реалізації 
державної політики у сфері охорони здоров’я; 
−  підтримка  розвитку  приватного  сектору  медичних  послуг, 
забезпечення доступу  до  державного  фінансування  на  конкурсній основі 
тощо 
2. В сфері підвищення якості медичних послуг: 
42 
 
− створення ефективної системи стандартизації медичних послуг, 
розроблення та впровадження нормативно-правових актів щодо медичних 
стандартів; 
− створення передумов для впровадження оцінки медичних технологій  
з  клінічної ефективності, економічної доцільності, організаційних  проблем та 
проблем безпеки для пацієнтів у зв’язку з застосуванням певної медичної 
технології; 
− перехід до закупівлі державою послуг у закладів охорони здоров’я на 
контрактній основі; 
− покращення матеріально-технічного обладнання закладів охорони  
здоров’я; 
− розроблення та впровадження системи індикаторів якості роботи 
медичних закладів; 
− удосконалення  критеріїв  ліцензування медичної практики та 
критеріїв акредитації закладів охорони здоров’я; 
− створення незалежних центрів оцінювання відповідності медичної 
практики ліцензійним вимогам, закладів охорони здоров’я - акредитаційним 
вимогам; 
− запровадження  інноваційних  технологій  надання   медичної 
допомоги; 
− створення  системи  управлінського   обліку,   що   поєднує медико-
статистичну та економічну інформацію; 
− запровадження інформаційних технологій для  формування  баз даних  
та  обробки  клінічної,  медико-статистичної та економічної інформації; 
− заснування  щорічної  премії  та  відзнаки  у галузі якості надання 
медичної допомоги тощо. 
3. Створення  економічної  мотивації  для  підвищення  якості медичного 
обслуговування: 
43 
 
− створення економічної мотивації для покращення якості медичних  
послуг; 
− розроблення та  внесення  проекту  акта щодо вдосконалення умов 
оплати праці працівників галузі охорони здоров’я.  
 4. У сфері забезпечення  ефективного  використання  бюджетних 
коштів: 
− скорочення багаторівневої системи  фінансування  на основі 
об’єднання фінансових ресурсів; 
− підвищення частки первинної медичної допомоги в загальному обсязі  
фінансування медичних послуг, стимулювання проведення профілактичних 
заходів; 
− розроблення та внесення проекту акта щодо  запровадження  у системі 
охорони  здоров’я програмно-цільового методу у бюджетному процесі; 
− перехід від кошторисного фінансування до самостійного 
перерозподілу коштів медичними закладами; 
−  запровадження закупівлі медичних послуг; 
− створення єдиного медичного простору; 
− перехід до міжвідомчих і міжсекторальних програм формування  
здорового способу життя й програм здорових умов праці; 
− створення  стимулів  та  умов  для  здорового способу життя  
населення за допомогою розвитку інфраструктури для занять  масовим  
спортом та активного відпочинку [36].  
Система управління якістю в закладі первинної медичної допомоги 
повинна будуватися на процесному підходу, який розглядає організацію видів 
діяльності як окремих процесів. При цьому визначаються:  
− входи – початок процесу (ресурси, сировина, матеріали, інформація);  
− виходи – завершення процесу (матеріальний або нематеріальний 
результат процесу);  
44 
 
− ресурси, необхідні для здійснення процесу (виробниче середовище, 
обладнання та устаткування, засоби комунікації, засоби вимірювання тощо, 
персонал, документація та ін.);  
− управлінські дії, спрямовані на планування, контроль виконання та 
своєчасне коригування процесу. 
Таблиця 2.2   – Структура процесів у системі управління якістю медичної 
допомоги (за «ДСТУ EN 15224:2019 (EN 15224:2016, IDT). Системи 
управління якістю. EN ISO 9001:2015 у сфері охорони здоров’я») 
№ Типи процесів Приклади 
п/п 
1 Клінічні процеси Профілактика, діагностика, лікування, реабілітація, 
екстрена допомога, хоспісна допомога 
2 Управління 2.1. Управління людськими ресурсами 
ресурсами 2.2. Управління інфраструктурою  
2.3. Управління середовищем для функціонування процесів 
2.4. Управління ресурсами для моніторингу та вимірювань 
2.5. Управління знаннями 
2.6. Управління задокументованою інформацією 
3 Менеджмент 3.1. Розробка політики та цілей в сфері якості 
3.2. Планування діяльності з забезпечення якості медичної 
допомоги 
3.3. Розподіл функцій, повноважень та обов’язків у системі 
управління якістю 
3.4. Координація діяльності в системі управління якістю 
3.5. Аналіз функціонування системи управління якістю 
3.6. Прийняття рішень з покращення якості процесів і 
системи 
4 Навчальні процеси Навчання медичних працівників у закладі охорони 
здоров’я за цільовою тематикою, спрямованою на 
характеристики якості медичної допомоги 
5 Дослідні процеси Проведення наукових досліджень на базі закладів охорони 
здоров’я, спрямованих на отримання нових знань в сфері 
управління якістю медичної допомоги та використання їх у 
практичній діяльності 
Джерело: [23] 
Основою та фундаментом системи управління якістю в закладах 
охорони здоров’я, за вимогами стандарту, є управління клінічними процесами 
на основі циклу Демінга – PDCА (Плануй – Виконуй – Перевіряй – 
Впроваджуй зміни) та ризик-орієнтованого мислення. Заходи за методом 
45 
 
PDCA спрямовані на забезпечення постійного поліпшення всіх процесів 
медичного закладу, а також самої послуги. 
Ключовим інструментом управління якістю є стандартизація, зокрема у 
медичній галузі стандартизовані: умови надання медичної допомоги, безпека 
медичних втручань – шляхом проведення акредитації закладів охорони 
здоров’я; підготовка медичних кадрів –  через запровадження сертифікації 
спеціалістів і ліцензування медичної практики; медичні технології –  шляхом 
створення галузевої бази стандартів медичної допомоги. 
Ще однією важливою передумовою підвищення ефективності охорони 
здоров’я в територіальних громада – це постійний моніторинг потреб громад 
в медичних послугах, які можуть відрізнятися  в громадах, оскільки залежать 
від вікового складу населення, екології, соціальних та економічних факторів 
тощо. Такий моніторинг може підвищити ефективність діяльності закладів 
охорони здоров’я в громадах, оскільки допоможе оптимізувати кадровий 
склад спеціалістів, витрати на придбання необхідного обладнання, ліків, 
іншого матеріально-технічного забезпечення. 
Так, наприклад, в сучасних умовах виникають нові потреби в медичних 
послугах, зокрема ветеранів і цивільного населення, що постраждали 
внаслідок конфлікту. Вже сьогодні ЗОЗ територіальних громад повинні 
дослідити такі потреби, їх обсяги та можливі способи вирішення, та 
запланувати їх надання в майбутньому, або за потреби вже розшири послуги 
реабілітації та охорони психічного здоров’я у межах існуючої системи надання 
послуг [32].  
Зрозуміло, що розширення надання таких послуг на рівні громади буде 
вимагати навчання, залучення ширшого кола надавачів медичних та 
немедичних надавачів послу, додаткового фінансування, змін до 
законодавства, що регулює діяльність працівників ПМД тощо [32]. 
Актуальним залишається потреба у покращенні доступу до первинної 
медико-санітарної допомоги, екстреної медичної допомоги, лікарських засобів 
та інших послуг, яку можна задовільнити шляхом створення відділень 
46 
 
невідкладної допомоги у закладах ПМД або лікарнях, здатних надавати ПМД 
у неробочий час, надавати допомогу при нетяжких невідкладних станах, а 
також забезпечувати стабілізацію і транспортування пацієнтів із тяжкими 
невідкладними станами до більш спеціалізованих закладів [32]. 
Рішенням проблеми є також розвиток виїзних та дистанційних послуг, а 
також комунікаційних технологій для відновлення зв’язку пацієнтів. 
Інноваційні підходи до надання послуг на основі використання інформаційних 
технологій можуть допомогти охопити необхідними послугами людей, які 
стикаються з різними перешкодами намагаючись отримати медичну допомогу 
по всій країни. Зокрема, це можуть бути застосування телеконсультацій та 
технологій для дистанційного моніторингу і скринінгу [32]. 
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 
телемедицина – це метод надання послуг з медичного обслуговування там, де 
відстань є критичним фактором [7]. 
Виділяють такі основі напрями в сфері телемедицини. По-перше, 
надання телемедичних консультацій. Даний вид консультацій передбачає 
трансфер медичної інформації за допомогою засобів комунікації (інтернет). 
Подібного роду консультації можуть проводитися в двох форматах: а) 
консультації в режимі реального часу – формат, при якому здійснюється 
безпосередня взаємодія між учасниками. Такі консультації можуть 
проводитися як між пацієнтом і лікарем, так і в умовах консультації між 
лікарями (відеоконсіліуми). Консультації в режимі реального часу 
припускають наявність високоякісної апаратури і гарного інтернет-з’єднання 
між учасниками консультації, що обумовлює витратність даного методу; б) 
відкладені консультації — консультації з пацієнтом, при яких матеріал 
консультації відправляється пацієнту (наприклад, за допомогою електронної 
пошти) і не передбачає контакту в режимі онлайн [18]. 
Ще одним напрямком телемедицини є впровадження систем 
дистанційного телемедичного моніторингу. Даний вид телемедицини 
підходить для груп пацієнтів, які потребують постійного контролю медичного 
47 
 
стану. До них відносяться особи, які страждають хронічними захворюваннями 
(артеріальна гіпертензія), а також особи, які працюють на потенційно 
небезпечних виробничих об’єктах. Крім того, розробка універсальних 
пристроїв моніторингу для населення дозволить в режимі реального часу 
відслідковувати стан хворого і попереджати виникнення захворювань на 
ранньому етапі. Пріоритетним виступає й розвиток освітніх медичних програм 
за допомогою засобів телекомунікації, що передбачає собою проведення 
відеоконференцій з досвідченими лікарями в режимі реального часу, в тому 
числі можливий формат конференції під час операції. Також здійснення 
консультацій за допомогою сучасних технологій зв’язку дозволить проводити 
консиліуми з лікарями дуже вузької спеціалізації без їхнього безпосереднього 
транспортування, що дозволить економити час і заощаджувати фінансові 
ресурси [18]. 
Ключовим  завданням для медиків в сфері телемедицини є наступні: 
− забезпечення надання медичної допомоги пацієнту, коли відстань є 
критичним чинником її надання; 
− збереження медичної таємниці та конфіденційності, цілісності 
медичної інформації про стан здоров’я пацієнта; 
− створення єдиного медичного простору; 
− сприяння підвищенню якості допомоги та оптимізації процесів 
організації та управління охороною здоров’я; 
− формування системних підходів до впровадження та розвитку 
телемедицини в системі охорони здоров’я [48]. 
Зрозуміло, що для виконання наведених завдань повинна бути 
розроблена відповідна законодавча та нормативно-правова база, методичні та 
організаційні матеріали, а на рівні закладів охорони здоров’я існувати належне 
технічне оснащення. 
Треба зазначити, що нарешті в серпні 2023 році Верховна Рада ухвалила 
закон, який стосується функціонування в Україні телемедицини. За законом, 
телемедичні технології мають забезпечити зручний доступ до медичної 
48 
 
допомоги, відновлення здоров’я, реабілітації та профілактики, а також 
розшири можливості отримання медичної допомоги за межами України [33]. 
Наразі заклади охорони здоров’я, які надають первинну медичну 
допомогу, оснащені близько 4 тис. мобільними телемедичними апаратно-
діагностичних комплексів. У регіонах розпочали роботу регіональні центри 
телемедицини. Також організовані телеконсультування за окремими 
напрямами і в рамках надання екстреної медичної допомоги тощо [9]. 
Подальший розвиток цифровізації у сфері охорони здоров’я може також 
підвищити якість надання медичних послуг, зокрема покращити доступ до 
інформації, а також полегшати комунікацію. Як ми вже наголошували вище, 
дуже важливо знати потреби споживачів медичних послуг. В зв’язку з цим 
забезпечення наявності та використання своєчасної стандартизованої 
інформації про пацієнтів з метою вирішення проблеми дублювання 
консультацій, лабораторних досліджень та інших медичних послуг на різних 
рівнях медичної допомоги має вирішальне значення для підвищення якості, 
посилення підзвітності та стимулювання раціональнішого використання 
ресурсів [32].  
Можливості в короткостроковій перспективі включають використання 
даних НСЗУ для моніторингу якості та надання зворотного зв’язку закладам 
про їх роботу, а також використання цифрових інструментів в електронних 
системах охорони здоров’я для скерування дій медичного персоналу [32].  
І, безумовно, ще одним важливим напрямом удосконалення діяльності 
закладів охорони здоров’я є забезпечення кваліфікованими кадрами, а як 
показало дослідження, на сьогодні існує досить велика проблема в цьому 
напрямку. Однією з причин такої ситуації є відсутність мотивації працювати в 
комунальному секторі, тим більше в сільських або віддалених місцевостях.  
В зв’язку з цим необхідно як на рівні держави, так і на місцевому рівні 
розробити ефективну систему мотивації медичних працівників, а на рівні 
закладу охорони здоров’я побудувати ефективну систему оплати праці, а 
також запровадити низку нематеріальних стимулів.  
49 
 
До розробки системи оплати праці необхідно обов’язково долучати 
увесь медичний персонал (рис. 2.2)  
 
Рисунок 2.2 – Процес побудови системи оплати праці в медичному 
закладі 
Джерело: [22, c.44] 
 
Дуже важливо розробити відповідні положення про преміювання, 
нематеріальне стимулювання тощо. 
Отже, для подальшого розвитку охорони здоров’я в територіальних 
громадах в Україні необхідно зосередитися на наступних аспектах: 
− побудова людиноцентрової та пацієнто-орієнтованої моделі надання 
медичних послуг; 
− розробка ефективної системи управління якістю в закладах охорони 
здоров’я; 
− розвиток інформаційних та телекомунікаційних технологій; 
− побудова ефективної системи менеджменту: кадрового, фінансового, 
організаційного; 
50 
 
− побудова ефективної системи маркетингу медичних послуг; 
− розбудова матеріально-технічної бази медичних закладів. 
 
2.2  Підходи до удосконалення фінансового забезпечення закладів 
охорони здоров’я 
 
Ключову роль у покращенні якості та доступності надання медичних 
послуг громадянам становлять фінансові ресурси, що знаходяться у 
розпорядженні сфери охорони здоров’я України. Фінансові ресурси медичних 
установ можемо визначати як сукупність коштів, джерела формування яких 
затверджені діючим законодавством та призначені для забезпечення 
діяльності даних закладів щодо надання медичних допомоги громадянам [20]. 
Медична реформа з огляду фінансового забезпечення має на меті 
формування нової моделі фінансування закладів охорони здоров’я, що 
визначається прозорими державними гарантіями надання безоплатної 
медичної допомоги громадянам, поліпшення фінансового захисту населення 
на випадок хвороби, ефективний та справедливий розподіл та використання 
публічних коштів та зменшення неформальних платежів, застосування 
стимулів з підвищення якості надання медичних послуг громадянам 
медичними закладами всіх форм власності. Таким чином, сучасні економічні 
умови визначають наступні джерела формування фінансових ресурсів 
медичних установ (рис. 2.3) [20]. 
Як показало дослідження, звичайно, що найбільшу частку надходжень 
коштів в загальних надходженнях займають бюджетні кошти (70-80%) та 
фінансування ОМС (біля 20%). Частка благодійних внесків та платних послуг 
дуже незначна. 
Хочемо зауважити, що бюджетних коштів на сьогодні не достатньо для 
вирішення тих проблем, які накопичилися протягом десятків років. В зв’язку 
з цим важливим завданням, на нашу думку, є пошук альтернативних 
можливостей фінансування завдань та заходів, які заплановано в рамках 
51 
 
стратегічних та операційних програм розвитку закладів охорони здоров’я.  
 
Рисунок 2.3 – Джерела формування фінансових ресурсів закладів 
охорони здоров’я 
Джерело: [20] 
 
Серед додаткових інструментів, які можуть дозволити збільшити 
надходження до медичних закладів, називають наступні: 
− оптимізацію господарських процесів закладу. Саме така оптимізація 
може дозволити виявити джерела перевитрат ресурсів, а також додаткові 
можливості для надходжень, і на основі цього побудувати ефективну модель 
управління ресурсами закладу; 
− платні медичні послуги (зрозуміло, що перелік платних послуг не 
може передбачати такі, що включені до програми гарантій медичного 
обслуговування населення, оскільки зазначені у ній медичні послуги 
надаються населенню безоплатно); 
− оплата від страхових компаній за надані медичні послуги; 
− оплата від роботодавців за медичні послуги, що надаються їхнім 
працівникам; 
52 
 
− надходження від благодійних організацій [54]; 
− грантові кошти тощо. 
Платні послуги умовно можна поділити на дві категорії: медичні та 
немедичні. 
До медичних послуг, що не покриваються програмою медичних 
гарантій, наприклад, можна віднести: 
− візит пацієнта до вузького спеціаліста без направлення; 
− лабораторні, діагностичні та консультативні послуги за зверненням 
громадян, що надаються без направлення лікаря, зокрема із застосуванням 
телемедицини; 
− корекція зору; 
− стоматологічна допомога; 
− оздоровчий масаж, гімнастика; 
− медична допомога хворим удома, зокрема із застосуванням 
телемедицини (діагностичне обстеження, процедури, маніпуляції, 
консультування, догляд); 
− надання санаторно-курортних послуг та інші [54]. 
До немедичних послуг відноситься додатковий сервіс немедичного 
характеру, який може отримати пацієнт. Такими послугами можуть бути: 
− перевезення пацієнтів; 
− палати підвищеного класу комфорту (за умови наявності доступних 
безкоштовних альтернатив); 
− утилізація певних видів відходів (якщо заклад здійснює таку 
діяльність для своїх потреб) за договором з іншими медичними закладами [54]. 
Загалом можна додатково виокремити такі інструменти для оптимізації 
процесів та отримання додаткових надходжень: 
1. Надання окремих послуг за допомогою аутсорсингу. З англійської 
мови   outsourcing (outer-source-using) означає залучення зовнішніх джерел 
(ресурсів). Такий інструмент дозволяє оптимізувати свої витрати, зменшити 
витрати, а також підвищити якість надання послуг пацієнтам без необхідності 
53 
 
додаткових капітальних вкладень. На аутсорсинг можуть бути віддані такі 
послуги, як лабораторні послуги, транспортні, логістичні, послуги з 
харчування пацієнтів, пральні, косметологічні [54]. 
В Європі, наприклад, функції перевезення покладені та службу таксі чи 
інших перевізником, а не на швидку допомогу, як в Україні. У Німеччині на 
аутсорсинг віддаються не тільки допоміжні служби, так як ІТ, клінінг, 
кейтеринг, транспортування пацієнтів, а й лабораторні дослідження, аптека, 
діагностична та терапевтична радіологія. До перспективних напрямків 
аутсорсингу, які наразі потужно розвиваються в усьому світі, належать 
послуги з організації проживання для родичів пацієнтів (готельні послуги), 
реабілітація, медичний туризм (протезування, естетична хірургія тощо), 
високотехнологічна медицина (радіологія, трансплантація органів, онкологія 
та інші) [47]. На рис.2.4 представлено шкалу аутсорсингу медичних послуг в 
світі. 
 
 
Рисунок 2.4 – Шкала аутсорсингу медичних послуг в світі, % 
Джерело: [47] 
 
Зрозуміло, що основною превагою аутсорсингу є зменшення витрат, 
зокрема за рахунок економії фонду оплати праці, відсутність потреби  
54 
 
утримувати додаткові структурні підрозділи (пральню, харчоблок, 
лабораторію тощо). Зменшуються також і інвестиції в дороговартістне 
високотехнологічне обладнання, витрати на утримання персоналу, який його 
обслуговує. При цьому підвищується якість медичних послуг [47]. 
Звичайно, що аутсорсинг може створювати і певні ризики, наприклад, 
важко контролювати якість виконання робіт, треба «грамотно» вміти укладати 
договори підрядну, щоб уникнути зайвих витрат. 
Але перед тим, як прийняти рішення щодо аутсорсингу, необхідно 
провести ретельні розрахунки і з’ясувати чи такий підхід буде дійсно більш 
ефективним.  
В Україні вже існує позитивний досвід застосування медичного 
аутсорсингу в територіальних громадах. Наприклад, в Широківській громаді 
(Запорізька область) значну кількість адміністративних функцій у медичних 
закладах виконують аутсорсингові компанії. Наприклад, це стосується 
харчування, прибирання території, обслуговування будівель, електромереж. 
Таке нововведення діє з 2018-го року в закладах первинної медичної ланки. А 
з кінця 2021-го вдалося впровадити його й у вторинній. Так працюють усі без 
винятку медичні заклади громади [21]. 
Після передачі частини послуг на аутсорс у 98% випадків вони стали 
коштувати громаді дешевше, а їхня якість істотно покращилася. Наприклад, 
послуга харчування медичним закладам стала коштувати менше на 40%, ніж 
це було раніше. На послугах охорони вдається зекономити близько 50% 
раніше витрачених грошей. Медичні заклади відмовилися від охоронників: 
значно практичніше виявилося користуватися сигналізацією [21].  
Отже, медичним центрам, в тому числі і первинної медичко-санітарної 
допомоги, необхідно проаналізувати можливості до застосування аутсорсингу 
з метою оптимізації ресурсів, зниження витрат та підвищення якості послуг. 
2. Договори з іншими медичними закладами. Цей інструмент може 
допомогти у наданні доступу до дороговартісного обладнання (КТ, МРТ 
тощо). Про надання доступу до такого обладнання можна домовитись із 
55 
 
приватним медичним закладом. Крім того, в рамках договору 
комунальний/державний медичний заклад може домовитись із приватним 
про перенаправлення пацієнтів у разі недостатньої кількості власних ресурсів 
для їх прийняття та лікування [54]. 
3. Кооперація із аптечними закладами. Дозволений онлайн продаж 
лікарських засобів дає можливість, в окремих випадках, надавати послуги 
пацієнтам із приїзду лікаря одразу з необхідними ліками, а також щодо 
доставки необхідних лікарських засобів та супутніх товарів безпосередньо у 
стаціонар [54]. 
4. Клінічні випробування. Участь у міжнародних клінічних 
випробуваннях дозволяє не лише долучитись до провідних досліджень 
новітніх ліків, а й суттєво підвищити статус та дохідність медичного закладу, 
його персоналу, враховуючи значний інтерес та готовність іноземних 
інвесторів вкладати кошти у такі дослідження [54]. 
5. Участь у інформаційних та маркетингових заходах. Можливості для 
отримання доходу медичним закладом наявні також при взаємодії з 
фармацевтичними компаніями в частині надання в оренду приміщень для 
проведення професійних заходів, поширення інформації щодо лікарських 
засобів, медичних виробів або спеціалізованих продуктів серед 
спеціалізованої аудиторії. При цьому важливим є чітке дотримання вимог 
законодавства при взаємодії лікарів закладу з пацієнтами [54]. 
6. Передача в оренду приміщень. Приміщення, що не 
використовуються, можуть бути передані в оренду аптекам, лабораторіям, 
рекреаційним центрам та, відповідно, перетворитись із тягаря, який необхідно 
утримувати, на інструмент додаткового заробітку для лікарні [54]. 
7. Державно-приватне партнерство. Державно-приватне партнерство 
використовується в різних сферах, в тому числі медичній. Даний інструмент 
застосовується для підвищення якості медичного обслуговування та 
доступності медичних послуг для пацієнтів. Таке партнерство може 
відбуватись у формі встановлення медичного/діагностичного обладнання, 
56 
 
сервісного обслуговування такого обладнання, технічного переоснащення, 
будівництва та утримання приміщень та в інших формах [54]. 
Одним з перших прикладів успішного застосування ДПП у медицині є 
Велика Британія. Близько 75% лікарень цієї країни були побудовані до 1948 р. 
і знаходилися в жахливому стані. Завдяки ДПП за 13 років було 
реконструйовано 107 лікарень системи NHS (Національна система охорони 
здоров’я). Інші приклади ДПП в Європі та Азії представлені партнерством по 
розробці, управлінню та обслуговуванню комплексного медичного догляду в 
Австрії; розробкою національного електронного порталу здоров’я в Данії; 
приватизацією амбулаторних послуг гемодіалізу в Румунії; будівництвом 
державних лікарень та управлінням ними в Пекіні, Гонконзі та Шанхаї тощо 
[15]. 
Уряд, як правило, залучає приватний сектор до надання послуг через 
ДПП у сфері охорони здоров’я для виконання однієї з шести функцій: 
− фінансування чи співфінансування проєкту; 
− будівництва чи реконструкції об’єктів, включених у проєкт; 
− експлуатації, тобто поставки відповідного обладнання, ІТ та 
управління/надання доклінічних послуг; 
− обслуговування фізичної інфраструктури (об’єктів, обладнання); 
− дизайну проєкту, включаючи дизайн інфраструктури чи моделі 
надання допомоги; 
− доставки, тобто надання та управління відповідними послугами 
клінічної підтримки [15]. 
Більшість ДПП на базі установ об’єднують ці функції у три моделі: 
1) модель на базі інфраструктури, яка існує для створення та оновлення 
інфраструктури суспільної охорони здоров’я; 
2) модель дискретних клінічних послуг, яка існує для розширення 
можливостей надання певних медпослуг; 
57 
 
3) інтегрована модель ДПП, яка об’єднує попередні дві моделі, тобто 
направлена і на розвиток інфраструктури, і на надання певних послуг [15].  
Найбільш перспективними експерти вважають наступні дві форми ДПП 
у сфері охорони здоров’я: 
1. Спільна діяльність. Ґрунтується на договорі про спільну діяльність. 
Розподіл прав та обов’язків сторін за таким договором є достатньо складним, 
як і подальший облік результатів діяльності. Зрештою, комунальний чи 
державний заклад охорони здоров’я залишається суб’єктом (ліцензіатом), 
який надає медичні послуги та отримує за це кошти від держави чи приватних 
осіб, маючи інвестора за партнера. 
Перевагою такої форми для інвестора є обмежена відповідальність 
приватного партнера головним чином за внесення інвестицій до об’єкта ДПП 
(технічне переоснащення, ремонт, будівництво приміщень, сервісне 
обслуговування медичного обладнання, тощо). Недоліками такої форми 
можна вважати залежність інвестора від доброчесності керівництва медичного 
закладу (зокрема, в питаннях повернення інвестицій за рахунок прибутку), 
законодавчу обмеженість в наданні платних медичних послуг та неможливість 
для інвестора укладення прямих договорів із Національної службою здоров’я 
України. 
2. Концесійний договір на базі існуючого центру надання медичних 
послуг. У разі концесії сторонами договору є приватний партнер, місцева 
влада (представницький орган громади – рада) та медичний заклад (сьогодні 
це переважно КНП – комунальні некомерційні підприємства). 
До переваг (з точки зору інвестора) цієї форми належить одержання у 
користування приватним партнером існуючого комунального (державного) 
майна, можливе залучення персоналу медичного закладу до проєкту ДПП, 
суб’єктність у стосунках з державою (НСЗУ) та приватними споживачами 
медичних послуг. Громада, зрештою, отримає якісні медичні послуги та, після 
спливу строку договору – модернізований / відремонтований / побудований 
об’єкт медичної інфраструктури [6]. 
58 
 
До основних переваг ДПП  у сфері охорони здоров’я можна зазначити 
наступні: 
− можливість залучення коштів приватних інвесторів для розвитку 
державних та комунальних ЗОЗ;  
− збереження майна у комунальній/державній власності (пряма 
заборона на приватизацію);  
− передача новостворених та придбаних в рамках ДПП об’єктів у 
державну/комунальну власність;  
− підвищення якості медичних послуг для населення [25]. 
 Перспективи впровадження ДПП в умовах медичної реформи: 
− програма медичних гарантій дозволить чітко відмежувати медичні 
послуги, охоплені державними гарантіями, та платні послуги, за рахунок яких 
приватний партнер зможе компенсувати вкладені інвестиції;  
− проведення автономізації ЗОЗ дозволяє впроваджувати такі форми 
ДПП як концесія та спільна діяльність та надає можливість автономізованим 
закладам стати учасником ДПП на стороні державного партнера;  
− програми «місцевих стимулів» (за рахунок коштів місцевих 
бюджетів) можуть стати додатковим джерелом компенсації витрат інвестора 
для стимулювання його до участі у проектах ДПП [25,  с.21]. 
Крім зазначених інструментів, лікарні можуть використовувати також 
інші фінансові інструменти, такі як кредит та лізинг. Але, зрозуміло, що для 
цього необхідно робити розрахунки щодо доцільності залучення таких 
фінансових ресурсів.  
Також, серед можливостей є міжнародні та вітчизняні грантові програми 
в медичній сфері, пов’язані, як з підвищенням якості надання медичних 
послуг, так і інфраструктурними покращеннями, особливо в сфері 
енергозбереження.  
Аналіз останніх грантових можливостей для галузі охорони здоров’я 
свідчить про досить велику їх кількість, наприклад: 
59 
 
− В червні 2023 року було оголошено про початок Проєкту, який 
реалізує МОЗ за підтримки Світового банку, спрямований на посилення 
забезпечення медзакладів, зокрема відновлення, оновлення та модернізацію 
інфраструктури, а саме відбудову пошкоджених об’єктів медичної 
інфраструктури, оновлення приміщень і будівель а модернізацію медзакладів 
сучасним обладнанням  для посилення енергозалжності. Так, медзаклади 
первинної ланки медичної допомоги могли подати заявку на встановлення 
сонячного енергетичного обладнання – сонячних панелей, акумулятора та 
інвертора, що дозволить медичним закладам зменшити витрати на 
електроенергію [28]. 
− LHSS Ukraine – фінансування Програми грантів на впровадження 
цифрових рішень за допомогою сучасної телемедицини для покращення 
доступу пацієнтів до медичної допомоги (від 10000 до 50000 доларів). До 
основних цілей цієї Програми віднесли такі: посилення управління 
телемедициною, політики та фінансування; відновлення доступності та 
доступу до основних послуг за допомогою телемедицини; зміцнення 
спроможність Уряду реагувати на виниклі проблеми зі здоров’ям, пов’язані з 
війною, і перерваний доступ до медичних послуг. 
− Проект USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» -  конкурс на 
отримання гранту для оцінки фінансових ресурсів, необхідних для 
відновлення обраних закладів охорони здоров’я у пріоритетному 
регіоні «Проведення моделювання вартості послуг із перевезення пацієнтів 
для певних послуг охорони здоров’я». 
− Проєкт USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я» – 
конкурс проєктів, метою якого є підтримка програм громадського здоров`я на 
рівні громад, розвиток спроможностей закладів первинної медичної допомоги 
та організацій громадянського суспільства; 
− Проєкт міжнародної технічної допомоги україно-швейцарського 
проєкту «Діємо для здоров’я» – громадська організація «Центр 
60 
 
громадянського представництва «Життя» проводить конкурс грантів для 
вибраних областей «Стань на варті свого серця». Мета проєкту: підвищити 
спроможність громад для активізації роботи у зменшенні поширеності 
поведінкових факторів ризику серцево-судинних захворювань серед 
населення віком 35-55 років для запобігання передчасної смертності та 
підвищення тривалості життя [12]. 
Отже, бачимо, що існує достатньо велика кількість можливостей для 
розвитку медичних закладів. Зрозуміло, що для отримання грантової допомоги 
необхідно володіти вміннями, щодо підготовки проєктних заяв, а також 
впровадженням та управлінням проєктів. З цією метою, закладам охорони 
здоров’я необхідні кваліфіковані спеціалісти з управління проєктами, або 
необхідно налагоджувати стосунки з громадськими організаціями, які можуть 
бути партнерами у реалізації проєктів. 
Отже, з метою розширення джерел фінансування та збільшення обсягу 
фінансових ресурсів, закладам охорони здоров’я необхідно ставати більш 
гнучкими і виходити за рамки тільки бюджетного фінансування. Необхідно 
посилювати кадрову складову співробітниками спроможними розробляти як 
інвестиційні так і грантові проєкти. 
 
Висновки до розділу 2 
 
Доведена необхідність впровадження людиноцентричного підходу в 
системі первинної медико-санітарної допомоги, для чого важливо вибудувати 
ефективну комунікаційну модель з пацієнтами: «дім – заклад охорони здоров’я 
– дім». З’ясовано, що в основі побудови ефективної системи охорони здоров’я 
в громаді, повинні лежати наступні принципи пацієнт-орієнтованої моделі: 
повага до цінностей, переконань та озвучених потреб пацієнта; координація та 
інтеграція догляду; інформація, комунікація, навчання; фізичний комфорт і 
зменшення болі; емоційна підтримка та зменшення страху; залучення сім’ї та 
61 
 
друзів; безперервність та наступність догляду; своєчасний та безбар’єрний 
доступ. 
Визначено необхідність побудови системи управління якістю в закладах 
охорони здоров’я відповідно до розробленого стандарту ДСТУ IWA 1:2007 
«Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшування процесів в 
організаціях охорони здоров’я», також європейського стандарту «Quality 
management systems – EN ISO 9001:2015 for healthcare». До основних напрямів 
забезпеченн якістю повинні відноситися: політика, організація, методологія, 
ресурси. 
Обґрунтовано важливість постійного моніторингу потреб громад в 
медичних послугах; покращувати доступ до первинної медико-санітарної 
допомоги, екстреної медичної допомоги, лікарських засобів та інших послуг, 
яку можна задовільнити шляхом створення відділень невідкладної допомоги у 
закладах ПМД або лікарнях; розвитку телеконсультацій та технологій для 
дистанційного моніторингу і скринінгу; забезпечення кваліфікованими 
кадрами та розробити ефективну систему мотивації медичних працівників. 
До основних джерел формування фінансових ресурсів закладів охорони 
здоров’я  відносяться наступні: державний та місцевий бюджет, офіційні 
витрати населення, добровільні внески особистого медичного страхування, 
обов’язкове медичне страхування, неофіційні витрати населення. З’ясовано, 
що бюджетні кошти та фінансування ОМС складає майже 100%, натомість 
частка благодійних внесків та платних послуг дуже незначна. В зв’язку з цим 
необхідно шукати та розвивати альтернативні можливості фінансування, серед 
яких: оптимізація господарських процесів закладів; платні медичні послуги; 
надходження від благодійних організацій, грантові кошти, аутсорсинг, 
співпраця з іншими медичними закладами, кооперація із аптечними 
закладами, участь у клінічних випробуваннях; участь у інформаційних та 
маркетингових заходах; передача в оренду приміщень; укладання договорів 
державно-приватного партнерства; кредит та лізинг та інше. 
  
62 
 
РОЗДІЛ 3 
ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ 
(НА ПРИКЛАДІ КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 
ГЕЛЬМЯЗІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ) 
 
 
Для часткового вирішення проблем, які було виявлено під час аналізу 
діяльності комунальних закладів охорони здоров’я Гельмязівської сільської 
територіальної громади, зокрема недостатнє фінансування, застаріла технічно-
матеріальна база, дефіцит лікарів та медичного персоналу, нами, в тому числі, 
було розроблено місцеву Програму розвитку та підтримки комунальних 
закладів охорони здоров’я, надання населенню Гельмязівської сільської 
територіальної громади медичних послуг понад обсяг, передбачений 
програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2023-
2026 роки, яку було затверджено Рішенням Гельмязівської сільської ради 
Золотоніського району Черкаської області № 32-05/VIII від 23 лютого 2023 
року [42].  
Метою Програми визначено наступне: «Комплексний підхід до 
організації роботи комунального підприємства, його фінансового та 
матеріально-технічного забезпечення, підвищення ефективності використання 
бюджетних коштів, що дозволить забезпечити зниження рівня 
захворюваності, інвалідності та смертності населення шляхом формування та 
налагодження ефективного функціонування системи надання якісної, 
доступної та ефективної первинної медико-санітарної допомоги. Підвищення 
стандартів життя, модернізації та зміцнення матеріально-технічної бази 
закладів охорони здоров’я, оснащення їх необхідним медичним обладнанням, 
комп’ютерною технікою, автотранспортом, поліпшення умов праці медичних 
працівників та залучення до роботи молодих кадрів; підвищення рівня 
медичної допомоги хворим з орфанними захворюваннями, забезпечення їх 
адекватною фармакотерапією та дієтичним харчуванням; реалізація рівних 
63 
 
можливостей для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, їх соціальної 
адаптації й інтеграції в суспільстві шляхом забезпечення технічними засобами 
реабілітації, що надаються особі з інвалідністю та дитині з інвалідністю із 
урахуванням фактичних потреб залежно від віку, статі, виду, форми 
захворювання безоплатно; створення умов для забезпечення хворим, що 
перенесли пересадку органів, адекватної профілактики відторгнення органних 
трансплантатів шляхом безперебійного забезпечення високовартісними 
імуносупресивними препаратами для продовження життя цієї категорії 
хворих» [42]. 
Для досягнення зазначеної мети в рамках Програми визначено наступні 
завдання: 
− фінансова підтримка та розвиток первинної медико – санітарної 
допомоги Гельмязівської сільської територіальної громади; 
− забезпечення ефективним лікуванням хворих на орфанні 
захворювання; 
−  забезпечення хворих осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю 
технічними засобами по догляду за пацієнтами; 
− медикаментозне забезпечення хворих із трансплантованими 
органами, які можливо розділити на чотири направлення [42]. 
Фінансова підтримка, в першу чергу, на нашу думку повинна бути 
спрямована на розвиток первинної медико-санітарної допомоги і допомогти 
досягти таких основних завдань в рамках даної Програми: 
- збереження і покращення здоров’я населення; 
- гарантована доступність і якість кваліфікованої медичної допомоги; 
- будівництво, реконструкція, проведення ремонту, оснащення 
обладнанням, автотранспортом і засобами зв’язку амбулаторій сімейної 
медицини та створення умов для заохочення медичного персоналу та 
випускників медичних освітніх закладів до проживання та професійної 
діяльності; 
64 
 
- удосконалення організації медичної допомоги, пріоритетний розвиток 
первинної медико-санітарної допомоги; 
- кадрове забезпечення закладів медичної галузі; 
- продовження роботи зі створення доступної та оптимальної мережі 
амбулаторій сімейної медицини; 
- розробка та впровадження сучасних методів та технологій для 
покращення медичного обслуговування населення громади; 
- підвищення рівня санітарної культури населення, формування 
здорового способу життя; 
- удосконалення механізмів фінансування закладів охорони здоров'я; 
- забезпечення утримання об’єктів та створення комфортних умов для 
перебування пацієнтів і працівників у закладі, відшкодування комунальних 
послуг та енергоносіїв; 
- підвищення рівня доступності населення до якісної медичної 
допомоги і своєчасного надання повноцінної невідкладної медичної допомоги; 
- відшкодування витрат, пов’язаних з відпуском лікарських засобів 
безоплатно і на пільгових умовах громадянам, які мають на це право 
відповідно до законодавства [42]. 
В першу чергу, вважаємо за необхідне провести інвентаризацію та 
оптимізувати об’єкти медичної галузі первинної ланки громади та робітників 
і фахівців, працюючих на підприємства; оновити та модернізувати наявну 
комп’ютерну техніку, в зв’язку з цифровізацією галузі охорони здоров’я; 
завершити облаштування всіх кабінетів згідно рекомендованих табелів 
оснащення та нормативів. 
За для забезпечення ефективним лікуванням хворих на орфанні 
захворювання необхідно виконати наступні завдання та заходи: 
− забезпечити (пошук та фінансування) постійною адекватною 
фармакотерапією та дієтичним харчуванням хворих на рідкісні захворювання; 
− постійно оновлювати бази даних хворих з орфанними 
захворюваннями; 
65 
 
− визначати щорічну потреби на кожного хворого в лікарських засобах 
та дієтичному харчуванню РАМ-2 [42]. 
Бюджетні кошти плануються використовувати на відшкодування їх 
вартості за рецептами лікарів при захворюванні на такі хвороби, як: 
онкозахворювання, хвороба Паркінсона, епілепсія, хвороба Вінсона 
Коновалова, ревматоїдний артрит та інші. 
Для ефективного забезпечення хворих осіб з інвалідністю та дітей з 
інвалідністю технічними засобами по догляду за пацієнтами необхідно 
виконати наступні заходи: 
− здійснити моніторинг щодо потреби осіб з інвалідністю та дітей з 
інвалідністю у технічних засобах; 
− визначити щорічну потребу у технічних засобах на кожну особу з 
інвалідністю та дитину з інвалідністю; 
− закупити технічні засоби по догляду за пацієнтами; 
− провести реабілітаційні заходи шляхом забезпечення технічними 
засобами за індивідуальними програмами реабілітації інвалідів відповідно до 
потреби; 
− вести первинну облікову медичну документацію щодо забезпечення 
осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю технічними засобами згідно по 
догляду за пацієнтами з вимогами МОЗ України. 
З огляду на поставленні завдання та розроблені заходи розроблено 
бюджет Програми, який на чотири роки склав 20541,6 тис.грн. Видатки 
прогнозувалися на основі використаних коштів на аналогічні програми у 2022 
році. 
Витрати в розрізі років представлені в табл.3.1.  Більш детальна 
інформація щодо витрат наведена в додатку А.   
 
 
 
66 
 
Таблиця 3.1 – Бюджет Програми розвитку на підтримки комунальних 
закладів охорони здоров’я, надання 
 
   
Обсяг ресурсів, усього, (тис. Етапи виконання Програми Усього витрат 
грн) у тому числі: на виконання 
програми (тис. 
грн) 
2023 2024 2025 2026  
Місцевий бюджет, всього, в т. 5255,9 5500,0 5140,0 4645,7 20541,6 
ч.  
КНП «Золотоніський 4823,3 5024,1    
районний центр первинної 
медико-санітарної допомоги» 
Гельмязівської сільської ради  
КНП «Драбівський ЦПМСД» 432,6 475,9    
Драбівської селищної ради 
Інші джерела (тис. грн) - - - - - 
РАЗОМ 5255,9 5500,0 5140,0 4645,7 20541,6 
Джерело: [42] 
Отже, фінансування Програми здійснюється з місцевого бюджету, а 
також з інших джерел фінансування незаборонених законодавством.  
Зазначені витрати можуть переглядатися відповідно до потреб шляхом 
внесення змін до Програми. 
Як вже зазначалося вище, однією з проблем, яка на сьогодні 
спостерігається в медичній галузі, є брак кваліфікованих спеціалістів, 
особливо в сільській місцевості. Для підвищення ефективності діяльності 
медичних закладів необхідно шукати шляхи підвищення стимулювання 
працівників, до того ж стимулювання може бути як матеріальним, так і 
нематеріальним. 
Розуміючи важливість побудови ефективної системи стимулювання для 
підвищення ефективності діяльності медичних закладів в територіальних 
громадах, нами в складі ініціативної групи, було розроблено Програму 
«Місцеві стимули для медичних працівників первинної ланки на 2023-2027 
роки» з метою підтримки та розвитку комунальних некомерційних 
підприємств охорони здоров’я місцевого підпорядкування і стабільного їх 
67 
 
функціонування, підвищення рівня укомплектованості медичними 
працівниками, підвищення їх соціального захисту та заохочення до праці, 
наближення лікарів, за якими закріплене населення, до пацієнта.  Програма 
була схвалена Рішенням Гельмязівської сільської ради Золотоніського району 
Черкаської області № 31-02/VIII від 26.01.2023 року [41]. 
Основними цілями Програми було визначено наступні: 
1.Забезпечення зниження рівня захворюваності, інвалідності та 
смертності населення шляхом налагодження ефективного функціонування 
системи надання населенню доступної і високоякісної первинної медико-
санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. 
2. Підвищення рівня укомплектованості медичними працівниками, які 
надають первинну медичну допомогу, створення їм умов та заохочення до 
праці, наближення лікарів, за якими закріплене населення, до пацієнта. 
3.Забезпечення працівників закладів первинної медико-санітарної 
допомоги наявним службовим житлом або компенсація, відшкодування за 
оренду житла [41].   
Задля досягнення поставленої мети було заплановано наступні завдання: 
− забезпечити медичні заклади більшою кількістю медичних 
працівників; 
− забезпечення працівників закладів первинної медико-санітарної 
допомоги житлом медичних працівників або  відшкодування за оренду житла 
впродовж 1 року  громадою шляхом укладання контракту (договору, угоди) за 
рахунок коштів місцевого бюджету; 
− надання одноразової фінансової допомоги громадою шляхом 
укладання контракту (договору, угоди) з молодими спеціалістами- лікарями, 
які залучаються на роботу у медичний заклад за рахунок коштів місцевого 
бюджету у розмірі 20000 гривень (двадцять тисяч) з подальшим обов’язковим 
відпрацюванням 3 роки  в громаді; 
68 
 
− затвердження і гарантоване фінансування  довготривалих надбавок 
медичним працівникам лікарям-спеціалістам до 3 років їх роботи; 
− проведення заходів, спрямованих на підвищення престижності 
професії медичного працівника;  
− популяризація та інформування про наявні вакансії в засобах масової 
інформації та інтернет-ресурсах [41]. 
На нашу думку, виконання Програми дозволить укомплектувати 
лікарями заклади громади, в першу чергу ті структурні підрозділи медичних 
закладів громади, де кадровий дефіцит набув критичного рівня, та 
недопущення критичного дефіциту медичних кадрів в подальшому що 
забезпечить:  
- покращення якості та доступності  медичної допомоги населенню 
громади та району;  
- покращення показників здоров’я населення;  
- підвищення престижу медичного працівника;  
- покращення показника укомплектованості структурні підрозділи 
закладу медичними працівниками, відповідно до штатного     розпису .  
- формування системи надання населенню високоякісної медичної 
допомоги на засадах сімейної     медицини. 
Бюджет Програми місцевих стимулів для медичних працівників 
представлено в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 – Ресурсне забезпечення  Програми місцевих стимулів для 
медичних працівників первинної ланки на 2023-2027 роки (тис. грн.) 
Етапи виконання Програми 
Разом 
2023 2024 2025 2026 2027 тис. грн 
  
Обсяг 
220,0 320,0 340,0 240,0 290,0 1410,0 
фінансування 
Джерело: [41] 
 
69 
 
В табл.3.3 представлено план заходів Програми місцевих стимулів для 
медичних працівників первинної ланки на 2023-2027 роки. 
 
Таблиця 3.3 – План заходів Програми місцевих стимулів для медичних 
працівників первинної ланки на 2023-2027 роки (тис. грн.) 
  
№ Зміст заходів Програми Відповідальні за Термін Орієнтовні обсяги фінансування за 
п/ виконання виконання роками виконання, тис. грн. 
п (роки) 
1.  Забезпечення житлом Виконавчий 2023-2027 
молодих спеціалістів або комітет 
відшкодування за оренду Гельмязівської 
житла впродовж 1 року сільської ради, 
громадою шляхом укладання  КНП  
контракту (договору, угоди) «Золотоніський 
за рахунок коштів місцевого РЦПМСД» 
бюджету Гельмязівської 
сільської ради 
Забезпечення службовим Виконавчий 2023-2027 
житлом (при потребі) комітет 
впродовж всього періоду Гельмязівської 
роботи в медичному закладі сільської ради, 
первинної ланки  КНП  
Гельмязівської громади  - «Золотоніський 
сімейним лікарям РЦПМСД» 
Гельмязівської 
сільської ради 
2   Надання одноразової Виконавчий 2023-2027  
фінансової допомоги комітет (розраху-
(молодим лікарям, які Гельмязівської нок на 2 
залучаються на роботу у сільської ради, лікарів) 
медичний заклад у розмірі  КНП  
20 000 грн. (двадцять тис.) «Золотоніський 
при подальшій роботі в даній РЦПМСД» 
установі не менше 3-х років Гельмязівської 
сільської ради  
 Всього   
Джерело: [41] 
На додаток до Програми розроблено Положення про порядок надання 
медичним працівникам з вищою медичною освітою матеріальної допомоги на 
облаштування (додаток Б). 
1410,0 200,0 200,0 1010,00 Усього 
220,0 40,0 0 180,0 2023 
320,0 40,0 100,0 180,0 2024 
340,0 40,0 100,0 200,0 2025 
240,0 40,0 0 200,0 2026 
290,0 40,0 0 250,0 2027 
70 
 
Для прийняття рішення щодо надання допомоги на облаштування 
необхідно утворити відповідну Комісію щодо розподілу коштів в межах 
Програми у складі голови, заступника голови, секретаря та членів Комісії. 
Персональний склад Комісії затверджується розпорядженням сільського 
голови. До складу Комісії включаються спеціалісти виконавчого комітету 
Гельмязівської сільської ради, фінансового відділу, представники КНП  
«Золотоніський РЦПМСД» Гельмязівської сільської ради та інші 
уповноважені особи. 
Матеріальна допомога планується надаватися за умови відпрацювання 
ними в КНП  «Золотоніський РЦПМСД» Гельмязівської сільської ради не 
менше трьох років (без врахування часу перебування у відпустці по догляду за 
дитиною). Розмір матеріальної допомоги на облаштування, виходячи з 
наявного фінансового ресурсу, одній особі складає 20000,00 (двадцять тисяч) 
грн. 
У випадку дострокового розірвання Договору з ініціативи працівника, 
останній зобов’язаний повернути до місцевого бюджету суму фактично 
отриманої матеріальної допомоги на облаштування в повному обсязі. 
Крім зазначеного було розроблено Положення про забезпечення 
службовим житлом молодих медичних спеціалістів (додаток В), а також 
Положення про порядок відшкодування коштів за орендоване житло 
медичним працівникам, які надаються первинну медичну допомогу в 
комунальних некомерційних підприємствах Гельмязівської сільської ради 
(додаток Г). 
Треба зазначити, що запроваджені заходи дали певні позитивні 
результати протягом 2023 року, зокрема було поліпшено матеріально-технічну 
базу закладу, вдалося залучити сімейного лікаря, оновлено колективний 
договір.  В 2022 році підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 368200 
грн (табл. 3.4) 
71 
 
Таблиця 3.4 – Результати фінансової діяльності КНП «Золотоніський 
районний центр первинної медико-санітарної допомоги Гельмязівської 
сільської ради», грн 
 2022 2021 2020 
Дохід 8 522 700 16 713 200 34 008 800 
Чистий прибуток 368 200 -1 477 300 1 606 600 
Активи 4 630 800 3 301 100 13 751 900 
Зобов’язання 1 499 300 1 553 300 3 047 700 
Джерело: [29] 
Для подальшого удосконалення діяльності медичного закладу необхідно 
проводити подальшу активну роботу в напряму кадрового, фінансового, 
матеріально-технічного забезпечення. Також, необхідно поліпшити 
стратегічну складову, а саме розробити стратегію розвитку закладу на 5 років, 
та розробити операційні плани. 
Висновки до розділу 3 
На основі аналізу діяльності комунальних закладів охорони здоров’я 
Гельмязівської сільської територіальної громади було розроблено місцеву 
Програму розвитку та підтримки на 2023-2026 роки, в рамках якої визначено 
наступні завдання: фінансова підтримка та розвиток первинної медико- 
санітарної допомоги Гельмязівської сільської територіальної громади; 
забезпечення ефективним лікуванням хворих на орфанні захворювання;  
забезпечення хворих осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю технічними 
засобами по догляду за пацієнтами; медикаментозне забезпечення хворих із 
трансплантованими органами. 
Для укомплектування комунальних закладів охорони здоров’я 
медичними працівниками було розроблено та затверджено Програму «Місцеві 
стимули для медичних працівників первинної ланки на 2023-2027 роки», а 
також Положення про забезпечення службовим житлом молодих медичних 
спеціалістів. Рекомендовано розробити стратегію розвитку закладу на 5 років 
та розробити операційні плани.  
72 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
З’ясовано, що реформування медичної сфери в Україні в поєднанні з 
процесами децентралізації призвели до низки позитивних результатів, зокрема 
розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо організації 
системи охорони здоров’я на місцевому рівні, реорганізації державних 
закладів охорони здоров’я у комунальні, вдосконалення механізму 
фінансування, що призвело до підвищення обсягів надходжень закладам 
охорони здоров’я, розроблено механізми підвищення доступності та якості 
медичного обслуговування у сільській місцевості, а також механізм 
стимулювання медичних працівників, які працюють в сільській місцевості, 
підвищено загальний рівень оплати праці медичних працівників, покращилася 
якість надання медичних послуг за рахунок створення конкурентного 
середовища. 
Виявлено низку основних проблем, з якими на сьогодні зтикаються 
заклади охорони здоров’я в Україні з тих чи інших причин, серед яких 
неукомплектованість кадрами закладів охорони здоров’я, застаріле медичне 
обладнання, незадовільний стан приміщень закладів охорони здоров’я, 
часткова доступність приміщення ЗОЗ для маломобільних груп населення та 
інше. 
Досліджено, що в Черкаській області існує дефіцит кадрів в первинній 
ланці надання медичної допомоги практично в усіх районах 
(укомплектованість лікарями та молодшими за 9 місяців 2022 року становили 
74,91% та 88,38% відповідно), а значна частка лікарів та медичного персоналу 
пенсійного та передпенсійного віку. В той же час, аналіз ринку праці показав 
дуже низьку пропозицію на професії в медичній сфері особливо на посаду 
сімейного лікаря та терапевта, хоча і кількість вакансій для медиків стало 
більше, ніж до повномасштабного вторгнення. 
. 
73 
 
Війна з рф призвела до таких проблем в медичній сфері: руйнування 
закладів охорони здоров’я, збільшення навантаження на ЗОЗ через 
підвищення кількості людей з інвалідністю, людей з постравматичними 
розлади, психологічними та психічними проблемами, а також через 
внутрішню міграцію населення. 
Запропоновано до факторів зовнішнього середовища, крім 
макроекономічної стабільності, соціально-економічних, розвитку 
інфраструктури та законодавчо-правових, треба віднести епідеміологічні та 
екологічні, а також демографічні фактори. 
Визначено, що існує потреба в подальшому удосконаленні фінансового, 
організаційного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення закладів 
охорони здоров’я, в тому числі і закладів надання первинної медико-
санітарної допомоги. 
Доведена необхідність впровадження людиноцентричного підходу в 
системі первинної медико-санітарної допомоги, для чого важливо вибудувати 
ефективну комунікаційну модель з пацієнтами: «дім – заклад охорони здоров’я 
– дім». З’ясовано, що в основі побудови ефективної системи охорони здоров’я 
в громаді, повинні лежати наступні принципи пацієнт-орієнтованої моделі: 
повага до цінностей, переконань та озвучених потреб пацієнта; координація та 
інтеграція догляду; інформація, комунікація, навчання; фізичний комфорт і 
зменшення болі; емоційна підтримка та зменшення страху; залучення сім’ї та 
друзів; безперервність та наступність догляду; своєчасний та безбар’єрний 
доступ. 
Визначено необхідність побудови системи управління якістю в закладах 
охорони здоров’я відповідно до розробленого стандарту ДСТУ IWA 1:2007 
«Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшування процесів в 
організаціях охорони здоров’я», також європейського стандарту «Quality 
management systems – EN ISO 9001:2015 for healthcare». До основних напрямів 
забезпеченн якістю повинні відноситися: політика, організація, методологія, 
ресурси. 
74 
 
Обґрунтовано важливість постійного моніторингу потреб громад в 
медичних послугах; покращувати доступ до первинної медико-санітарної 
допомоги, екстреної медичної допомоги, лікарських засобів та інших послуг, 
яку можна задовільнити шляхом створення відділень невідкладної допомоги у 
закладах ПМД або лікарнях; розвитку телеконсультацій та технологій для 
дистанційного моніторингу і скринінгу; забезпечення кваліфікованими 
кадрами та розробити ефективну систему мотивації медичних працівників. 
До основних джерел формування фінансових ресурсів закладів охорони 
здоров’я  відносяться наступні: державний та місцевий бюджет, офіційні 
витрати населення, добровільні внески особистого медичного страхування, 
обов’язкове медичне страхування, неофіційні витрати населення. З’ясовано, 
що бюджетні кошти та фінансування ОМС складає майже 100%, натомість 
частка благодійних внесків та платних послуг дуже незначна. В зв’язку з цим 
необхідно шукати та розвивати альтернативні можливості фінансування, серед 
яких: оптимізація господарських процесів закладів; платні медичні послуги; 
надходження від благодійних організацій, грантові кошти, аутсорсинг, 
співпраця з іншими медичними закладами, кооперація із аптечними 
закладами, участь у клінічних випробуваннях; участь у інформаційних та 
маркетингових заходах; передача в оренду приміщень; укладання договорів 
державно-приватного партнерства; кредит та лізинг та інше. 
На основі аналізу діяльності комунальних закладів охорони здоров’я 
Гельмязівської сільської територіальної громади було розроблено місцеву 
Програму розвитку та підтримки на 2023-2026 роки, в рамках якої визначено 
наступні завдання: фінансова підтримка та розвиток первинної медико- 
санітарної допомоги Гельмязівської сільської територіальної громади; 
забезпечення ефективним лікуванням хворих на орфанні захворювання;  
забезпечення хворих осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю технічними 
засобами по догляду за пацієнтами; медикаментозне забезпечення хворих із 
трансплантованими органами. 
75 
 
Для укомплектування комунальних закладів охорони здоров’я 
медичними працівниками було розроблено та затверджено Програму «Місцеві 
стимули для медичних працівників первинної ланки на 2023-2027 роки», а 
також Положення про забезпечення службовим житлом молодих медичних 
спеціалістів. Рекомендовано розробити стратегію розвитку закладу на 5 років 
та розробити операційні плани. 
 
 
  
76 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Handbook for national quality policy and strategy. A practical approach 
for developing policy and strategy to improve quality of care. URL: 
https://www.who.int/servicedeliverysafety/areas/qhc/nqps_handbook/en/ 
2. Quality management systems – EN ISO 9001:2015 for healthcare. URL:   
https://www.iso.org/standard/62085.html 
3.  Work.ua. URL: https://www.work.ua/salary-%D1%81%D1%96% D0% 
BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%BB%D1%96%D0%
BA%D0%B0%D1%80/ 
4. Августин Р. Р., Стахів О. В. Визначення стратегічних пріоритетів 
управління системним розвитком закладів охорони здоров’я. Академічні візії. 
2023. Випуск 17. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7763346 
5. Асоціація міст України. Офіційний сайт. URL: https://auc.org.ua/ 
6. Бежевець О., Белінська Ю. Державно-приватне партнерство: опції 
для розвитку медичних закладів URL: https://www.legalalliance.com.ua/ 
publikacii/derzavno-privatne-partnerstvo-opcii-dla-rozvitku-medicnih-zakladiv/ 
7. Беззуб І. Телемедицина в Україні: реалії та перспективи:   URL: 
http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2466:tele
meditsina-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350 
8. Бюджетний кодекс України. Кодекс від 08.07.2010 № 2456-VI.  URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text 
9. В Україні ухвалили закон про телемедицину/ URL:  
https://life.pravda.com.ua/health/2023/08/9/255821/ 
10. Вороненко Ю. В., Горачук В. В. Методичні підходи до впровадження 
стандартизації організаційних технологій у систему управління якістю 
медичної допомоги URL: https://www.umj.com.ua/article/42096/metodichni-
pidxodi-do-vprovadzhennya-standartizacii-organizacijnix-texnologij-u-sistemu-
upravlinnya-yakistyu-medichnoi-dopomogi 
77 
 
11. Гавриченко Д. Г., Козирєва О. В., Попова Т. О., Сергієнко Л. В. 
Механізм фінансування охорони здоров’я України в умовах трансформацій. 
Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. 2022. № 1 (42). 
С. 125-133. 
12. Грантові можливості для галузі охорони здоров’я. URL: 
http://www.chaszmin.com.ua/grantovi-mozhlyvosti-dlya-galuzi-ohorony-
zdorovya/ 
13. Дані про забезпеченість і використання ресурсів охорони здоров’я та 
результати діяльності медичних установ Черкаської області за 9 місяців 2022 
року м. Черкаси жовтень, 2022 рік. 
14. Деякі питання створення госпітальних округів. Постанова Кабінету 
Міністрів України від 27.11.2019 р. № 10743. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1074-2019-%D0%BF#Text 
15. Духовна О. Застосування ДПП в українській медицині 
URL:https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/zastosuvannya-dpp-v-ukrayinskiy-
medicini.html 
16. Звіт за результатами дослідження «Оцінка поведінки провайдерів 
первинної медичної допомоги у відповідь на введення капітації». URL: 
http://healthreform.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/PHC_assessment_report.pdf. 
17. Здоров’я українців: чи усвідомлює місцева влада відповідальність? 
URL: https://centreua.org/mistsevi-vibori-2020/zdorovya-ukrayinciv-chi-
usvidomlyuye-misceva-vlada-vidpovidalnist/ 
18. Іващенко О. А.,  Рубцова М. Ю. Вплив інновацій на розвиток ринку 
послуг в сфері охорони здоров’я: телемедицина в фокусі лібералізації 
міжнародної торгівлі послугами URL:     
http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3661 
19. Камінська Т. В. Публічне управління наданням медичних послуг в 
Україні в контексті децентралізації влади. Економічний вісник НТУУ 
«Київський політехнічний інститут». 2022. № 23. DOI: 10.20535/2307-
5651.23.2022.264635  
78 
 
20. Конєва І. І. Управління фінансовим забезпеченням діяльності 
медичних закладів України. Збірник наукових праць ДУІТ. Серія «Економіка і 
управління». 2023. Bun. 53. c.91-102. DOI: 10.32703/2664-2964-2023-53-91-102  
21. Коротенко Д. Лікарі повинні лікувати. Як Широківська громада 
впровадила аутсорсинг у медицині URL: https://decentralization.gov.ua/ 
news/14500 
22. Кращі практики управління медичним закладом. Посібник/Проект 
USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Київ, 2021. URL: https://xn---
5-6kci2amhfu6w.xn--d1apij.xn--j1amh/wp-content/uploads/2021/12/manual-best-
practices_web_compressed.pdf с.44 
23. Круть А. Г., Горачук В. В. Перспективи використання стандартів на 
системи управління якістю в закладах охорони здоров’я. URL:    
https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-gigieny/article/view/10590/10075року».  
24. Малачинська М. Впровадження змін в системі охорони здоров’я на 
місцевому рівні: управлінські інструменти територіальних громад. DOI: 
10.35432/tisb282022285244 
25. Методичні рекомендації для державних та комунальних закладів 
охорони здоров’я  для працівників органів управління у сфері охорони 
здоров’я   для впровадження проектів  державно-приватного партнерства  у 
сфері охорони здоров’я. 2018. 
26. Методичні Рекомендації з питань перетворення закладів охорони 
здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001282-17 
27. Модернізація менеджменту  та публічного управління  в системі 
охорони здоров’я. Монографія. Тернопіль 2020. URL: 
http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/38546/1/Mon_uzoz_t.pdf 
28. МОЗ за участі Світового банку запустили проєкт для модернізації 
закладів охорони здоров’я у кожній області. URL: https://ck-oda.gov.ua/novini-
ukrayini/moz-za-uchasti-svitovogo-banku-zapustili-proyekt-dlya-modernizaciyi-
zakladiv-oxoroni-zdorovya-u-kozhnij-oblasti/ 
79 
 
29. Опендатабот. URL: https://opendatabot.ua  
30. Основи законодавства України про охорону здоров’я. Закон України 
від 19.11.1992 № 2801-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-
12#Text 
31. Понад 1 000 атак на систему охорони здоров’я в Україні від початку 
повномасштабного вторгнення Росії. URL: https://phr.org/news/%D0%BF% 
D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4-1-000-%D0%B0%D1%82%D0%B0% 
D0%BA-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5% 
D0%BC%D1%83-%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0% 
BD%D0%B8-%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2/ 
32. Пріоритети у відновленні системи охорони здоров’я України –  
спільний документ для обговорення. URL: https://www.who.int/ukraine/uk 
/publications/priorities-for-health-system-recovery-in-ukraine-joint-discussion-
paper 
33. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо 
функціонування телемедицини. Закон України від 09.08.2023 № 3301-IX. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3301-20#Text 
34. Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування 
населення. Закон України № 2168-VIII від 19 жовтня 2017 року. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text 
35. Про деякі питання оплати праці працівників державних та 
комунальних закладів охорони здоров’я. Постанова КМУ від 13.01.2023 №28 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2023-%D0%BF#Text 
36. Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги 
у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року. Наказ Міністерства 
охорони здоров’я України від 01.08.2011 р. № 454. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0454282-11#Text 
37. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21 травня 
1997 року № 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-
%D0%B2%D1%80#Text 
80 
 
38. Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у 
сільській місцевості. Закон України від 14 листопада.2017 р. № 2206-VIII. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2206-19#Text 
39.  Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування 
та територіальної організації влади в Україні. Розпорядження Кабінету 
Міністрів України; Концепція від 01.04.2014 № 333-р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80#Text 
40. Проблемні питання органів місцевого самоврядування та пропозиції 
щодо їх вирішення у важливих сферах життєдіяльності територіальних громад 
URL: www.auc.org.ua/sites/default/files/problemni_pytannya_ohorona_zdorovya. 
pdf 
41. Програма «Місцеві стимули для медичних працівників первинної 
ланки на 2023-2027 роки». КНП «Золотоніський РЦПМСД» Гельмязівської 
сільської ради. 
42. Програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони 
здоров’я, надання населенню Гельмязівської сільської територіальної громади 
медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій 
медичного обслуговування населення на 2023 - 2026 роки 
43. Проект Плану відновлення України. Матеріали робочої групи 
«Охорона здоров’я». Національна рада з відновлення України від наслідків 
війни. URL: www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/health-care.pdf 
44. Рудакова Л. О., Михальчук В. М. Децентралізація управління 
системою охорони здоров’я на місцевому рівні (на прикладі Київської 
області). Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 8. DOI: 
10.32702/23066814.2021.8.105  
45. РФ за рік агресії вчинила понад 700 атак на об`єкти медичної 
інфраструктури України. URL: https://interfax.com.ua/news/pharmacy/ 
893185.html 
46. Станасюк Н. С., Мінко А. В. Використання методу SWOT-аналізу як 
передумова запровадження стратегічного управління в закладах охорони 
81 
 
здоров’я. Економіка та суспільство. 2023. Випуск 52. URL: 
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-52-16 
47. Стасенко Т. Медичний аутсорсинг дає лікарням змогу менше 
витрачати і більше заробляти URL: https://www.vz.kiev.ua/medychnyj-
autsorsyng-daye-likarnyam-zmogu-menshe-vytrachaty-i-bilshe-zaroblyaty/  
48. Телемедицина – на допомогу лікарям загальної практики. URL:    
http://medexpress.com.ua/posts/telemedytsyna-na-dopomohu-likariam-zahalnoi-
praktyky 
49. Україні бракує лікарів: ринок праці в медицині сповнений 
вакансіями, на які нікому відгукуватися. URL: 
https://www.work.ua/articles/analytics/3178/ 
50. Уряд встановив базові гарантії розміру мінімальної зарплати 
медикам на 2023 рік. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-vstanovyv-
bazovi-harantii-rozmiru-minimalnoi-zarplaty-medykam-na-2023-rik 
51. Уряд встановив базові гарантії розміру мінімальної зарплати 
медикам на 2023 рік URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-vstanovyv-
bazovi-harantii-rozmiru-minimalnoi-zarplaty-medykam-na-2023-rik 
52. Устінов О. В. Пільги для сільських медиків: роз’яснення МОЗ 
України: URL: www.umj.com.ua/uk/novyna-162209-pilgi-dlya-silskih-medikiv-
roz-yasnennya-moz-ukrayini 
53. Фінансування закладів охорони здоров’я у 2021-2023 роках. 
Аналітична записка. Асоціація міст України. URL: 
www.auc.org.ua/sites/default/files/library/oz_az_2023_v2.pdf 
54. Хренов М., Задорожна А. Як лікарням підвищити дохідність в 
умовах реформи? URL:  https://www.epravda.com.ua/columns/2020/12/23/ 
669472/ 
55. Центри передового досвіду первинної медичної допомоги. Посібник/ 
Проект USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». Київ, 2020. URL: 
http://healthreform.in.ua/wp-content/uploads/2020/02/COEs-manual_for-PHC-
web.pdf 
82 
 
56. Юхименко Ю. Напрями підвищення ефективності функціонування 
закладів охорони здоров’я в об’єднаних територіальних громадах / Теорія і 
практика сучасної економіки : матеріали ХXІV Міжнародної науково-
практичної конференції : 20 жовтня 2023 р. / відп. ред. Р. В. Манн ; М-во освіти 
і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2023.  218 с. 
с.2012-214. 
 
  
ДОДАТОК А 
Бюджет Програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, надання населенню 
Гельмязівської сільської територіальної громади медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою 
державних гарантій медичного обслуговування населення на 2023 - 2026 роки 
 
 
Термін Джерела Орієнтовні щорічні обсяги фінансування (вартість), тис. грн Очікувані 
№з/п Найменування заходів Виконавець 
виконання фінансування результати 
2023 2024 2025 2026 
1 Забезпечення функціонування КНП «Золотоніський 2023-2026 Місцевий 1808,0 2100,0 2200,0 1545,7 Забезпечення 
фельдшерсько- РЦПМСД» бюджет     державних гарантій 
акушерських пунктів         (в т. ч. Гельмязівської     по оплаті праці 
лікарів – інтернів), ЦПМСД, сільської ради; 1438,6    
амбулаторій      
фельдшерських та фельдшерсько– КНП «Драбівський     
акушерських пунктів  (субвенція, ЦПМСД»     
стимулюючі виплати, премії, доплати, Д рабівської селищної 369,4    
надбавки встановлювати у межах ради     
фонду оплати праці, у розмірі до      
посадового окладу)      
    
2. Оснащення амбулаторії ЗПСМ, КНП «Золотоніський 2023-2026 Місцевий 272,5 200,0 200,0 200,0 Оснащення 
ФАПи та ФП обладнанням, РЦПМСД» бюджет  амбулаторії 
інструментарем, виробами Гельмязівської  медичним та ін. 
медичного призначення сільської ради; 272,5 обладнанням у 
  відповідності до 
КНП «Драбівський  табеля 
ЦПМСД»  матеріально –
Драбівської селищної  технічного 
ради  оснащення. 
 
 
 
84 
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
3. Проведення капітального і КНП «Золотоніський 2023-2026 Місцевий 500,0 300,0 300,0 300,0 Створення та 
поточного ремонту приміщень РЦПМСД» бюджет  підтримання 
ЦПМСД, амбулаторії, ФП та Гельмязівської  комфортних умов 
ФАПів сільської ради;  для перебування 
 500,0 пацієнтів і 
КНП «Драбівський  працівників у 
ЦПМСД»  закладі 
Драбівської селищної  
ради 
4. Придбання обладнання і предметів КНП «Золотоніський 2023-2026 Місцевий 500,0 300,0 200,0 100,0 Покращення 
довгострокового користування: РЦПМСД» бюджет  ефективності,своє
- придбання Гельмязівської 500,0 часності і 
генератора до 20кВт або сільської ради;  якості медичної 
електростанції;   допомоги, 
- предмети, матеріали, КНП «Драбівський  надійного і 
обладнання ЦПМСД»  оперативного 
довгостроковогокористування; Драбівської селищної управління 
 ради інформацією, 
- меблі; 
 впровадження 
- комп’ютерна та оргтехніка новітніх 
технологій в 
медичну 
практику 
 
 
 
 
 
 
 
85 
 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
5. Оплата комунальних послуг та КНП «Золотоніський 2023-2026 Місцевий 1702,4 2000,0 1800,0 2000,0 Забезпечення 
енергоносіїв: РЦПМСД» бюджет  утримання 
- послуги теплопостачання; Гельмязівської  об’єктів та 
- оплата водопостачання і сільської ради; 1639,2 створення 
водовідведення;   комфортних 
КНП «Драбівський  умов для 
- оплата електроенергії 
ЦПМСД» 63,2 перебування 
- оплата газу природного, Драбівської селищної пацієнтів і 
розподіл газу ради працівників у 
закладі 
6. Інші виплати населенню: КНП «Золотоніський 2023-2026 Місцевий 150,0 200,0 180,0 200,0 Підвищення 
відшкодування витрат, пов’язаних РЦПМСД» бюджет  рівня 
з відпуском лікарських засобів Гельмязівської  Доступності 
безоплатно і на пільгових умовах сільської ради; 150,0 населення до 
громадянам, які  якісної 
мають на це право відповідно до КНП «Драбівський медичної 
законодавства ЦПМСД» допомоги і 
Драбівської селищної своєчасного 
ради надання 
повноцінної 
невідкладної 
медичної 
допомоги 
7. Придбання туберкуліну для КНП «Золотоніський 2023-2026 Місцевий 223,0 300,0 160,0 200,0 Якнайбільше 
проведення РЦПМСД» бюджет  охоплення 
туберкулінодіагностики населення Гельмязівської 223,0 населення 
громади, медикаментів, сільської ради; громади з 
перев’язувальних матеріалів,  метою 
виробів медичного призначення, КНП «Драбівський виявлення 
дезінфікуючих засобів ЦПМСД» інфікованості, 
Драбівської селищної а також з 
ради метою 
діагностики і 
визначення 
активності 
86 
 
туберкульозу 
8. Витрати на утримання КНП «Золотоніський 2023-2026 Місцевий 100,00 100,0 100,0 100,0 Забезпечення 
амбулаторії, РЦПМСД» бюджет  функціонуван-
фельдшерських та фельдшерсько- Гельмязівської  ня амбулаторії 
акушерських пунктів сільської ради;  ПСМ 
  
КНП «Драбівський  
ЦПМСД» 100,0 
Драбівської селищної  
ради  
 
 
Всього (тис. грн.): 20541,6 5255,9 5500,0 5140,0 4645,7  
 
 
Додаток 1  
до Програми 
  
План заходів Програми місцевих стимулів для медичних працівників 
первинної ланки на 2023-2027 роки (тис. грн.) 
  
№ Зміст заходів Відповідальні Термін Орієнтовні обсяги фінансування за роками виконання, 
п/ п  Програми  за викона-ння  виконання  тис. грн.  
(роки)   
Усього  2023  2024  2025  2026  2027  
1.  Забезпечення Виконавчий 2023-2027 1010,00 180,0  180,0 200,0 200,0  250,0 
житлом молодих комітет 
спеціалістів або Гельмязівсько
відшкодування за ї сільської 
оренду житла ради, 
впродовж 1 року  КНП  
громадою шляхом «Золотоніськи
укладання й РЦПМСД» 
контракту Гельмязівсько
(договору, угоди) ї сільської 
за рахунок коштів ради 
місцевого бюджету 
Забезпечення Виконавчий 2023-2027 200,0 0 100,0 100,0 0 0 
службовим житлом комітет 
(при потребі) Гельмязівсько
впродовж всього ї сільської 
періоду роботи в ради, 
медичному закладі  КНП  
первинної ланки «Золотоніськи
Гельмязівської й РЦПМСД» 
громади  - Гельмязівсько
сімейним лікарям ї сільської 
ради 
2   Надання Виконавчий 2023-2027  200,0  40,0  40,0 40,0  40,0  40,0 
одноразової комітет (розраху-нок 
фінансової Гельмязівсько на 2 лікарів) 
допомоги ( ї сільської 
молодим лікарям, ради, 
які залучаються на  КНП  
роботу у медичний «Золотоніськи
заклад у розмірі й РЦПМСД» 
20 000 грн. Гельмязівсько
(двадцять тис.) при ї сільської 
подальшій роботі в ради  
даній установі не 
менше 3-х років 
 Всього   1410,0 220,0 320,0 340,0 240,0 290,0 
   
   
 
Секретар ради                                                                              Наталія ПЕДЬКО 
 
 
 
 
88 
 
                                                                                                             Додаток 2 
до Програми                             
  
  
Ресурсне забезпечення  Програми місцевих стимулів для медичних 
працівників первинної ланки на 2023-2027 роки (тис. грн.)  
  
  
 
  
Етапи виконання Програми  
Обсяг коштів, які 
пропонується  Разом  
залучити  на тис. грн 
виконання Програми  2023 2024 2025 2026 2027 
  
Обсяг фінансування    
220,0 320,0 340,0 240,0 290,0  1410,0  
 
  
Секретар ради                                                                                 Наталія 
ПЕДЬКО 
  
89 
 
 
ДОДАТОК Б 
 
 
 
ПОЛОЖЕННЯ 
про порядок надання медичним працівникам матеріальної допомоги на облаштування з 
вищою медичною освітою 
 
Загальні положення 
 1.1. Це положення визначає порядок надання матеріальної допомоги на облаштування 
відповідно до Програми місцевих стимулів для медичних працівників первинної ланки на 2023-
2027. 
1.2. Комісія щодо розподілу коштів, затверджених Програмою місцевих стимулів для 
медичних працівників первинної ланки на 2023-2027 (далі – Комісія) утворюється розпорядженням 
сільського голови. 
1.3. Комісія утворюється для вирішення питань щодо розподілу коштів на виплату 
матеріальної допомоги медичним працівникам на облаштування. 
1.4. У своїй роботі Комісія керується Конституцією України, Законом України «Основи 
законодавства України про охорону здоров’я», постановою Кабінету Міністрів України від 11 
травня 2011 року № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій 
окремих галузей бюджетної сфери», іншими нормативно – правовими актами, а також цим 
Положенням. 
1.5. Комісія утворюється у складі голови, заступника голови, секретаря та членів 
Комісії. Персональний склад Комісії затверджується розпорядженням сільського голови. 
1.6. До складу Комісії включаються спеціалісти виконавчого комітету Гельмязівської 
сільської ради, фінансового відділу, представники КНП  «Золотоніський РЦПМСД» Гельмязівської 
сільської ради та інші уповноважені особи. 
1.7. Формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру потреби. Рішення про 
проведення засідання приймає голова комісії. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на 
ньому присутні не менш як половина членів комісії. 
1.8. Рішення Комісії оформлюється у вигляді протоколів, які підписуються всіма 
присутніми на засіданні комісії членами. Рішення приймається простою більшістю голосів членів 
Комісії, присутніх на засіданні, у разі рівного розподілу голосів, голос голови Комісії є 
вирішальним. 
1.9. Протокол засідання Комісії веде секретар. 
 
Надання матеріальної допомоги на облаштування 
 2.1. Матеріальна допомога на облаштування – грошові кошти, які виплачуються у 
формі допомоги спеціалістам з вищою медичною освітою (лікарям загальної практики-сімейним 
лікарям, лікарям-педіатрам (далі – медичні працівники) на вирішення питань облаштування побуту. 
2.2. Матеріальна допомога на облаштування надається медичним працівникам, за умови 
відпрацювання ними в КНП  «Золотоніський РЦПМСД» Гельмязівської сільської ради не менше 
трьох років (без врахування часу перебування у відпустці по догляду за дитиною). 
2.3. Розмір матеріальної допомоги на облаштування, виходячи з наявного фінансового 
ресурсу, одній особі складає 20000,00 (двадцять тисяч) грн. 
2.4. Для отримання матеріальної допомоги на облаштування особа, яка на неї претендує, 
подає голові комісії письмову заяву, виписку з наказу про прийом на роботу в КНП  «Золотоніський 
РЦПМСД» Гельмязівської сільської ради (для працюючих), ксерокопію паспорта та 
ідентифікаційного коду. 
2.5. Матеріальна допомога заявнику виплачується на підставі наказу директора КНП  
«Золотоніський РЦПМСД» Гельмязівської сільської ради та протоколу засідання Комісії, після 
укладання з заявником Договору про надання матеріальної допомоги (далі – Договір), в якому 
зазначаються умови надання матеріальної допомоги. 
90 
 
2.6. У випадку дострокового розірвання Договору з ініціативи працівника, останній 
зобов’язаний повернути до місцевого бюджету суму фактично отриманої матеріальної допомоги на 
облаштування в повному обсязі, визначеному п.3.3 цього Положення та в Договорі. 
 
Заключні положення 
3.1. Фінансування витрат, пов’язаних з виплатою матеріальної допомоги на 
облаштування здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету у межах затверджених 
бюджетних призначень на відповідний рік.  
3.2. Контроль за розподілом коштів, затверджених Програмою місцевих стимулів для 
медичних працівників КНП  «Золотоніський РЦПМСД» Гельмязівської сільської ради на 2023-2027 
роки здійснюється відповідно до чинного законодавства. 
 
  
  
91 
 
ДОДАТОК В 
 
ПОЛОЖЕННЯ 
про забезпечення службовим житлом молодих медичних спеціалістів   
 
 1. Загальні положення.  
  
1. Порядок розроблено, з метою організації виконання  підпункту 3.6. Проведення 
заходів, спрямованих на соціальний захист молодих медичних спеціалістів (забезпечення 
службовим житлом тощо) Програми.  
2. Порядок визначає механізм забезпечення житлом молодих медичних спеціалістів 
комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Гельмязівської сільської ради.   
3. Для реалізації цього Порядку розглядаються пропозиції житла вторинного ринку — 
житлові будинки, їх частини, квартири, що належать юридичним та фізичним особам на праві 
приватної власності.   
4. Забезпечення житлом здійснюється відповідно до даного Порядку. Запропоноване 
житло не повинно перебувати під арештом, у заставі, стосовно нього не укладено договорів 
дарування, оренди. Житло, що пропонується, повинно відповідати санітарним та технічним 
вимогам.   
5. Вартість житла визначається, виходячи з вартості 1 кв. метра його загальної площі, 
яка не може перевищувати опосередкованої вартості.  
6. Орендоване житло надається як службове молодим медичним спеціалістам 
комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Гельмязівської сільської ради -  особам 
з числа працюючих лікарів та середніх медичних працівників, які офіційно працюють на посаді, 
відповідно до затвердженого штатного розпису комунального некомерційного підприємства 
охорони здоров’я.   
7. До числа службових жилих приміщень відносяться придбані жилі приміщення на 
підставі цивільно-правових угод або вільні жилі приміщення, статус яких було змінено на службові, 
згідно з чинним законодавством і перебувають у комунальній власності.   
8. Службовим житлом є квартири, будинки та інші житлові приміщення, призначені 
для проживання в них працівників, які працюють у комунальних некомерційних підприємств 
охорони здоров’я Гельмязівської сільської ради та не мають власного житла для проживання на 
території Гельмязівської громади, на час виконання ними своїх службових обов’язків. Службові 
жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових 
відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.   
9. Службове житло знаходиться на балансі Гельмязівської сільської ради. Житло 
придбане виконавчим комітетом сільської ради в подальшому включається до переліку службового 
житла. Після включення до числа службових у відповідності до вимог чинного законодавства 
житло, що знаходиться у комунальній власності Гельмязівської сільської  ради може зараховується 
на баланс комунального закладу охорони здоров’я.   
10. Жиле приміщення включається до числа службових за рішенням виконавчого 
комітету Гельмязівської сільської ради. Облік службових жилих приміщень у всіх будинках, 
незалежно від їх належності, здійснюється управлінням житлово-комунального господарства 
Гельмязівської сільської ради після прийняття виконавчим комітетом сільської ради рішення про 
включення жилого приміщення до числа службових. До числа службових може бути включено 
тільки вільне жиле приміщення. Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала 
потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно 
виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службових  проводиться на 
підставі клопотання відділу охорони здоров’я, рішенням виконавчого комітету Гельмязівської 
сільської ради.   
  
2. Передача службового житла  
  
2.1. Службові жилі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на 
квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян 
92 
 
житлом. Службове жиле приміщення має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного 
пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.   
2.2. При наданні службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати 
особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі 
форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з 
членами своєї сім’ї. Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім’ї, двома і 
більше сім’ями або двома і більше одинокими особами. Службові жилі приміщення надаються у 
межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої 
забезпеченості громадян на території Черкаської області визначеної в установленому порядку. В 
окремих випадках за наявності крайньої виробничої необхідності і відсутності відповідного 
службового жилого приміщення, як тимчасовий захід, за згодою працівника, йому може бути 
надано службове жиле приміщення, що не відповідає вимогам, передбаченим цим Положенням , 
або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею на території 
Гельмязівської сільської ради (але не нижче від рівня, встановленого для прийняття громадян на 
квартирний облік), із збереженням права на одержання службового жилого приміщення, що 
відповідає вказаним вимогам і розміру.   
2.3. Для одержання службового жилого приміщення відповідний працівник подає заяву 
адміністрації підприємства. Керівник закладу охорони здоров’я подає клопотання на ім’я сільського 
голови про виділення службового житла працівнику. Службові жилі приміщення надаються на 
підставі клопотання керівника закладу охорони здоров’я рішенням виконавчого комітету 
Гельмязівської сільської ради. У рішенні зазначається, посада особи, якій надається службове жиле 
приміщення, склад її сім’ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.  
2.4. Перед винесенням рішення про надання службового жилого приміщення 
адміністрація підприємства зобов’язана роз’яснити працівникові особливості договору найму 
зазначеного приміщення. Громадяни, вказані в рішенні про надання службового жилого 
приміщення, дають письмове зобов’язання про звільнення займаного ними жилого приміщення у 
разі припинення трудових відносин. Службові жилі приміщення, що звільняються, надаються 
особам, які мають право на їх одержання.   
2.5. Рішення про надання службового жилого приміщення може бути переглянуто до 
видачі ордера, якщо виявляться обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане 
рішення.   
2.6. На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий 
комітет Гельмязівської сільської ради видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною 
підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів. 
Ордер вручається громадянинові, на ім’я якого він виданий, або за його довіреністю іншій особі. 
При одержанні ордера пред’являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім’ї, 
включених до ордера. На підставі цього ордера між наймодавцем і наймачем — громадянином, на 
ім’я якого виданий ордер, укладається договір найму службового жилого приміщення.   
  
3. Користування службовими жилими приміщеннями 
  
3.1. Наймач службового жилого приміщення вправі проживати в ньому разом з членами 
своєї сім’ї.  
3.2 Наймач вправі, у встановленому порядку, за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які 
проживають разом з ним, вселити в займане ним службове жиле приміщення свою дружину, 
(чоловіка), дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей 
зазначеної згоди не потрібно. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім’ї зобов’язані 
додержуватися умов договору найму службового жилого приміщення і правил користування 
жилими приміщеннями, утримання жилого будинку та прибудинкової території.   
3.2. Наймач службового жилого приміщення зобов’язаний своєчасно вносити квартирну 
плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газо- та електропостачання, опалення, а також 
вивезення побутових відходів та інші послуги) за затвердженими у встановленому порядку 
ставками і тарифами. Зазначені платежі вносяться щомісяця в строки, визначені відповідними 
нормативними документами, юридичним особам, які уповноважені надавати такі послуги.   
93 
 
3.3. Наймач службового жилого приміщення і члени його сім’ї зобов’язані бережно 
ставитися до наданого жилого приміщення і його обладнання, провадити за свій рахунок поточний 
ремонт займаного приміщення, а при звільнені приміщення - здати його в належному стані.   
3.4. Повнолітні члени сім’ї наймача несуть солідарну з ним майнову відповідальність за 
зобов’язаннями, що випливають з договору найму договору найму службового жилого приміщення.   
3.5. У разі не виконання орендарем своїх зобов’язань щодо своєчасної (щомісячної) 
оплати вказаних послуг, орендодавець має право розірвати договір з наймачем та звернутися до 
суду для захисту своїх інтересів та відшкодування збитків. Інші особливості щодо використання 
службового житла визначаються договором найму житлового приміщення.   
  
4. Порядок відчуження службового житла  
  
4.1.Працівники, що припинили трудові відносини з комунальним некомерційним 
підприємством  Гельмязівської сільської ради до закінчення терміну дії договору,  підлягають 
виселенню із службового приміщення в місячний строк з усіма особами, які з ними проживають, 
без надання іншого жилого приміщення.   
4.2. Не може бути виселено осіб:   
4.2.1 які пропрацювали в закладах охорони здоров’я Гельмязівської сільської ради, за 
клопотанням одного з яких їм надали службове жиле приміщення, не менш як десять років;   
4.2.2 осіб, що звільнені з посади, у зв’язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не 
припинили трудових відносин з комунальним некомерційним підприємством охорони здоров’я 
Гельмязівської сільської ради;   
 4.2.3 членів сім’ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення.   
 4.4. Житло може бути приватизоване відповідно до чинного законодавства.   
  
5. Придбання житла  
  
Вивчення пропозицій та придбання житла, здійснюється комісією, склад якої 
затверджується виконавчим комітетом Гельмязівської сільської ради.   
  
6. Склад Комісії та порядок її створення  
  
Комісія утворюється у складі не менше 7 осіб, в тому числі: по одному представнику від 
постійних комісій сільської ради, а також працівників виконавчого комітету Гельмязівської 
сільської ради.   
Керівництво роботою Комісії здійснює її голова.   
У разі відсутності голови Комісії, його обов’язки виконує заступник голови Комісії.   
         
 За рішенням Комісії можуть залучатись службові (посадові) та інші особи для надання 
консультацій з технічних питань та процедурних моментів.   
Формою роботи Комісії є засідання, які скликаються у разі потреби.   
Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються простою більшістю 
голосів шляхом відкритого голосування у присутності не менше половини від загального складу 
Комісії.   
За умови рівного розподілу голосів голос головуючого Комісії є вирішальним.   
Рішення Комісії оформляється протоколом, який підписується усіма членами Комісії, 
присутніми на засіданні Комісії.   
Розгляд та визначення найвигіднішої пропозиції від продавців житла за результатами 
отриманих заяв, здійснюється не пізніше, ніж через 30 календарних днів після розміщення 
оголошення про придбання житла в засобах масової інформації (на сайті або інших засобах масової 
інформації).  
  
7. Головні завдання та функції Комісії  
  
94 
 
7.1. Комісія відповідає за організацію та проведення придбання житла з метою 
забезпечення житлом відповідної категорії громадян.   
7.2. У процесі роботи Комісія забезпечує реалізацію таких функцій:   
7.2.1. визначає дату оприлюднення оголошення у засобах масової інформації (на сайті або 
інших засобах масової інформації) про придбання житла з метою забезпечення житлом лікарів, 
відповідно до вимог чинного законодавства (в інформації зазначаються, зокрема, вимоги до житла, 
яке буде придбане, зміст конкурсної документації, адреса, номер телефону і режим роботи комісії, 
строк подання документації (не менш як 30 календарних днів), дата і місце проведення розгляду 
пропозицій;   
7.2.2. вивчає пропозиції і визначає вартість 1 кв.м. житла загальної площі, яка повинна 
бути найнижчою серед запропонованої учасниками закупівлі житла у відповідності до якості 
житлового приміщення та потреб відповідної категорії;   
7.2.3. розглядає подані пропозиції (не більше 10 календарних днів);   
7.2.4. розкриває пропозиції, визначає найвигіднішу пропозицію продавців житла;   
7.2.5. здійснює обстеження визначеного житла;   
7.2.6. здійснення інших дій, передбачених Законами України та іншими нормативно-
правовими актами.   
  
8. Права Комісії  
  
8.1. Комісія має право:   
8.1.1. одержувати в установленому порядку від підприємств, установ, організацій, 
розташованих на території громади, та структурних підрозділів виконавчого комітету, громадських 
організацій необхідну інформацію з питань, що належать до завдань Комісії;  
8.1.2. організовувати проведення нарад, засідань та інших заходів з приводу вирішення 
питань, пов’язаних із придбанням житла.   
  
9. Порядок проведення конкурсу та оформлення придбання, забезпечення житла  
  
 Для участі у конкурсі подаються:   
1. Заява про участь у конкурсі із зазначенням прізвища, імені, по батькові фізичної особи, її 
місце проживання. Інші документи:   
1. пропозиція щодо житлового приміщення (перелік із визначенням характеристик 
житлового приміщення, ціни, адреси);   
2. копія паспорта фізичної особи та реєстраційного номера облікової карти платника 
податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття 
реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку в паспорті);   
3. інформація з Державного реєстру прав із відомостями про зареєстровані речові права 
на нерухоме майно та їх обтяження (документи, які підтверджують відсутність заборон, арештів, 
іпотеки відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно 
та їх обтяження“);   
4. копії правовстановлюючих документів (документи, які підтверджують право 
власності, технічний паспорт);   
5. копія довідки з обслуговуючого банку (банків) про стан відкритих розрахункових 
рахунків та про відсутність (наявність) простроченої заборгованості за кредитами;   
6. довідка балансоутримувача будинку та/або експлуатуючої організації про 
відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги;   
7.  фотокартки квартири.   
За рішенням Комісії можуть подаватися також інші документи.   
 
10. Подання та розгляд пропозицій  
  
         Спосіб подання пропозицій ‒ особисто або поштою. Під час розкриття пропозицій 
секретарем Комісії ведеться протокол. Протокол розкриття пропозицій підписується членами 
Комісії.   
95 
 
  
11. Оформлення конкурсних пропозицій  
  
11.1. Усі сторінки конкурсної пропозиції Учасника конкурсу повинні бути пронумеровані, 
а на зворотній стороні останньої сторінки повинен бути зроблений запис, в якому вказуються 
цифрами і прописом кількість пронумерованих сторінок, який засвідчується підписом Учасника.   
11.2. Пропозиція повинна мати реєстр наданих документів, який прошивається до складу 
пропозиції і рахується як перший аркуш.   
11.3. Пропозиція та документи готуються Учасниками в одному примірнику і подаються 
у письмовій формі (завірена особистим підписом), яка повинна бути прошита, пронумерована у 
запечатаному конверті.   
11.4 Комісія відміняє конкурс у разі :  
11.4.1 відхилення всіх пропозицій.   
  
11.5. Конкурс вважається таким, що не відбувся:   
11.5.1 у разі, якщо ціна найбільш економічно вигідної цінової пропозиції перевищує суму, 
передбачену на фінансування забезпечення житла;   
11.5.2. неподання жодної пропозиції для участі у конкурсі.   
 
11.6. У разі подання лише однієї пропозиції, вона може бути визначена переможцем, якщо 
відповідає всім вимогам конкурсної документації.   
  
11.7. Після затвердження протоколу Комісії, рішенням виконавчого комітету Гельмязівської 
сільської ради приймається рішення про надання житла  за рахунок коштів бюджету Гельмязівської 
сільської територіальної громади шляхом укладання договору.   
11.8. Розмір вартості придбання житла не повинен перевищувати суму, що затверджена в 
Додатку 1 до цієї Програми.   
11.9. Головним розпорядником бюджетних коштів визначити виконавчий комітет 
Гельмязівської сільської ради для придбання та забезпечення житла лікарям.   
11.10. При визначені загальної вартості житла, яке буде придбано, враховуються витрати, 
пов’язані з оформленням права комунальної власності на нього, сплатою встановлених 
законодавством обов’язкових платежів.  
11.11. Житло приймається у комунальну власність територіальної громади у порядку, 
встановленому законодавством, з метою формування фонду житла.   
11.12. Операції, пов’язані з використанням бюджетних коштів, проводяться відповідно до 
Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів.               
 
 12. Зміст пропозиції учасника   
             Ціна пропозиції:   
             Ціна пропозиції учасника означає суму, за яку учасник передбачає виконати 
замовлення щодо продажу квартири.   
             Ціни вказуються за 1 кв. метр загальної площі квартири.   
              
  
  
  
  
96 
 
ДОДАТОК Г 
 
Положення 
про порядок відшкодування коштів за орендоване житло медичним працівникам, які 
надають первинну медичну допомогу  
в комунальних некомерційних підприємствах  
Гельмязівської сільської  ради 
 
1. Цей Порядок визначає механізм відшкодування за орендоване житло працівникам 
закладів (підприємств) охорони здоров’я первинного рівня Гельмязівської сільської ради, в разі 
відсутності можливості надати службове житло за рахунок передбачених на відповідні цілі коштів 
місцевого бюджету, в межах бюджетних призначень. 
2. Керівництво закладу (підприємства) охорони здоров’я Гельмязівської сільської ради 
надає на розгляд Виконавчому комітету Гельмязівської сільської ради обґрунтовані пропозиції 
щодо переліку медичних працівників, які орендують (наймають) житло. Виконавчий комітет 
Гельмязівської сільської ради затверджує перелік медичних працівників, які будуть отримувачами 
відшкодування коштів за орендоване житло. Виплата відшкодування не надається лікарям, що є 
власниками житла на території громади. 
3. Відшкодування плати за орендоване житло здійснюється у порядку, передбаченому 
чинним законодавством.  
Квартиронаймач зобов’язаний подати до установи, що проводить відшкодування за 
орендоване житло, наступні документи: 
• заяву на одержання відшкодування; 
• копію договору найму (оренди) житла; 
• копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків; 
• копію паспорта. 
4. Розмір плати за користування житлом згідно зі ст. 820 Цивільного кодексу України 
встановлюється у договорі найму житла, наймач вносить плату за користування житлом у строк 
встановлений договором найму житла, якщо строк внесення плати за користування житлом не 
встановлений договором, наймач вносить її щомісяця. Таким чином, розмір плати та строки сплати за 
користування житлом в кожному окремому випадку буде визначено умовами договору найму житла. 
5. В разі припинення наймачем (орендарем) трудових відносин із закладом  
(підприємством) охорони здоров’я Гельмязівської сільської ради, керівництво закладу 
(підприємства) повинна повідомити головного розпорядника коштів про даний факт у п’ятиденний 
строк. 
6. Розпорядником бюджетних коштів визначити  КНП  «Золотоніський РЦПМСД» 
Гельмязівської сільської ради.   
 
7. Контроль за цільовим використанням коштів місцевого бюджету здійснюється у 
порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
