Проєкт автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення косметологічної продукції в Київській області

Лиоранчас, Богдан Іванович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7903

Title:	Проєкт автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення косметологічної продукції в Київській області
Authors:	Йовченко, Алла Василівна Лиоранчас, Богдан Іванович
Issue Date:	2023
Abstract:	В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення косметологічної продукції в Київській області. Розраховано виробничу програму, виконано планування виробничого корпусу, планування слюсарномеханічної дільниці та системи її освітлення, генеральне планування автотранспортного підприємства (АТП), спроектовано гідравлічний прес. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 68 стор. А4. Складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7903
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Лиоранчас.pdf Restricted Access		2.34 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________20__ р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для
перевезення косметологічної продукції в Київській області»

Рецензент:
____________________ _______________

Керівник роботи:
к.т.н., доцент _______________ А.В. Йовченко
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-93
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _______________ Б.І. Лиоранчас
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2023

РЕФЕРАТ

В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування
автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення
косметологічної продукції в Київській області. Розраховано виробничу
програму, виконано планування виробничого корпусу, планування слюсарно-
механічної дільниці та системи її освітлення, генеральне планування
автотранспортного підприємства (АТП), спроектовано гідравлічний прес.
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 68 стор. А4. Складається зі
вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
2
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................... 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ............................... 6
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства 6
1.2 Аналіз клімату і місцевості ............................................................................... 8
1.3 Аналіз характеру вантажу ................................................................................. 8
1.4 Вибір транспортного засобу ............................................................................. 9
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту ........................................ 13
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ..................................................................................................... 15
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної
періодичності ТО і ресурсного пробігу ............................................................... 15
2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл ....................................................... 16
2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ......................... 19
2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів .. 20
2.2 Планування виробничого корпусу ................................................................. 21
2.2.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів ....... 21
2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу .................................................................................. 23
2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР ............................................................................ 24
2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту ...................................................... 27
2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу
.............................................................................................................................. 28
2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства ....................................................................................................... 28
2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між
виробничими зонами, дільницями і відділеннями .......................................... 29
2.2.8 Розрахунок кількості працівників ........................................................... 30
2.2.9 Розрахунок площ приміщень ................................................................... 31
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
3
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень ..................................................... 32
2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень ............................................. 33
2.2.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ....................... 35
2.2.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ..................................... 35
2.2.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу........... 35
2.2.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства ................. 37
2.2.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ............................. 37
2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці .............................................. 39
2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці ......................................... 39
2.3.2 Вибір основного обладнання для слюсарно-механічної дільниці АТП
.............................................................................................................................. 40
2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно- механічній
дільниці ................................................................................................................ 41
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ...................................................................... 43
3.1 Загальна характеристика і опис роботи пристосування ........................... 43
3.2 Аналіз існуючих конструкцій та вибір прототипу пристосування ......... 44
3.3 Розрахунок виконавчих механізмів пресу ................................................. 45
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .......................... 48
4.1 Розрахунок штучного освітлення ................................................................... 48
4.2 Інструктаж з техніки безпеки ......................................................................... 53
4.3 Пожежна безпека ............................................................................................. 55
4.4 Охорона навколишнього середовища ............................................................ 56
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 58
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ............................................................................ 59
ДОДАТКИ .................................................................................................................. 61

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВСТУП

Підтримання автомобілів в технічно справному стані в значній мірі
залежить від рівня та умов функціонування виробничо-технічної бази
підприємств автомобільного транспорту, що представляють собою сукупність
будівель, споруд, обладнання, оснащення та інструментів, призначених для
технічного обслуговування, поточного ремонту і зберігання рухомого складу.
Автомобільна промисловість розвивається великими темпами. Основними
центрами автомобільного розвитку є США та Японія. Український
автомобільний парк теж поповнюється автомобілями, і з кожним роком
автомобілістів стає все більше.
Одним з актуальних завдань, що стоять перед організаціями, що
експлуатують автомобільну техніку, є продовження терміну служби
автомобілів.
Головною метою даного дипломного проекту є проведення технічного
розрахунку автотранспортного підприємства на 80 автомобілів для перевезення
косметологічної продукції, який включає в себе визначення виробничої
програми з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу
автомобільного транспорту АТП, розрахунок об’ємів робіт за їхніми видами,
вибір і обгрунтування методів організації виробництва, розрахунок кількості
виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень
основного і допоміжного виробництва, визначення характеристики будівель,
споруд та вцілому проектування генерального плану АТП.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ

1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного
підприємства

Київська область розташована на півночі України. м. Київ адміністративно
до складу області не входить. Площа складає 28130 км2. Населення на 2022 рік
становить 1,8 млн чоловік. Розташована в басейні середньої течії р. Дніпра,
більшою частиною на Правобережжі. Межує на сході з Полтавською та
Чернігівською, на півдні та південному-сході з Черкаською, на заході — з
Житомирською, на південному-заході — з Вінницькою областями, на півночі
— з Гомельською областю Білорусі.
Клімат м'який, помірно-континентальний, з достатнім зволоженням.
Середня температура січня −7°, липня +20°. Тривалість вегетаційного періоду
198–204 дні. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, в більшості
випадків влітку.

Таблиця 1.1 – Перелік косметологічних організацій Київської області
№ Назва підприємства Місце знаходження підприємства
1 Пiдприємство "Ефко" Адреса організації: м. Київ, Київський р-н,
вул. Бєла Куна буд. 19
2 Пiдприємство "Пiнгвiн" Район організації: Харківський
Адреса організації: м. Київ, Харкiвський р-н,
вул. Серафимовича буд. 13
3 Товариство з обмеженою Район організації: Вишневе
вiдповiдальнiстю виробничо- Адреса організації: Київська обл., Києво-
комерцiйна фiрма "Астрiя" Святошинський р-н, м. Вишневе
4 Спiльне пiдприємство Район організації: Шевченківський
українсько-iталiйське "Свiлуппо Адреса організації: м. Київ, Шевченкiвський р-н,
Iталiя-Україна" вул. Артема, буд. 91
5 Українсько-Французьке Район організації: Печерський
Підприємство "Луha-Kиeb" Адреса організації: м. Київ, Печерський р-н.
6 Товариство з обмеженою Район організації: Подільський
вiдповiдальнiстю "Coлam" Адреса організації: м. Київ, Подiльський р-н
7 Товариство з обмеженою Район організації: подільський
вiдповiдальнiстю "Барвiнок" Адреса організації: м. Київ, Подiльський р-н,
вул. Ужвiй, б.7
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 1.1
8 Виробничо-комерцiйна компанiя Район організації: Печерський
"ПРОЗА-К ЛТД" Адреса організації: м. Київ, Печерський р-н,
вул. Грушевського, б.28/2
9 Товариство з обмеженою Район організації: Печерський
вiдповiдальнiстю "CEMИPAMИC Адреса організації: м. Київ, Печерський р-н
ЛTД"
10 Українсько-американське Район організації: Мінський
підприємсто"ЮHИKEM" Адреса організації: м.Київ, Мiнський р-н

11 Товариство з обмеженою Район організації: Печерський
вiдповiдальнiстю "OC И 2A" Адреса організації: м. Київ, Печерський р-н
12 Товариство з обмеженою Район організації: Боярка
вiдповiдальнiстю "МАРШЕ" Адреса організації: Київська обл., Києво-
Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Жуковського
буд. 4
13 Товариство з обмеженою Район організації: Ватутінський
вiдповiдальнiстю фiрма Адреса організації: м. Київ, Ватутiнський р-н,
"КОМФI" вул. Закревського буд. 15

14 Закрите акцiонерне товариство Район організації: Залізничний
"МАГIС" Адреса організації: м.Київ, Залiзничний р-н,
вул. Клименка, б.8б, кв.12
15 Товариство з обмеженою Район організації: Мінський
вiдповiдальнiстю "ГАЛАНТ Адреса організації: м. Київ, Мiнський р-н, вул.
ПЛЮС" Чорноморська, б.1
16 Товариство з обмеженою Район організації: Печерський
вiдповiдальнiстю "МЕДIУМ" Адреса організації: м.Київ, Печерський р-н шосе
Стратегiчне буд. 35, кв. 1
17 Дочiрнє пiдприємство Район організації: Печерський
"PARFICO" Адреса організації: м.Київ, Печерський р-н
вул. Кiквiдзе, буд. 25-а
18 Мале пiдприємство "ПРЕМ'ЄР" Район організації: Подільський
Адреса організації: м.Київ, Подiльський р-н,
вул. Мостицька, б.14
19 Товариство з обмеженою Район організації: Козин
вiдповiдальнiстю фiрма Адреса організації: Київська обл.,
"СТРУМОК" Обухiвський р-н, смт. Козин, вул. Лiсна, б.2а
20 Дочiрнє виробниче пiдприємство Район організації: Пірнове
"КОМБIБУДСЕРВIС" Адреса організації: Київська обл.,
Вишгородський р-н, с.Пiрнове
вул. Київська буд. 29

Для області з такою кількістю косметологічних організацій, необхідне
автотранспортне підприємство, яке б задовольняло потреби в перевезеннях
косметологічної продукції.
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

утримання АТП необхідно зменшувати різномарочність рухомого складу.
Тому, для перевезення косметологічної продукції проаналізуємо декілька
автомобілів аналогів, які б забезпечили транспортування тих об’ємів
косметологічної продукції, які виготовляють косметологічні організації в
Київській області.

1.2 Аналіз клімату і місцевості

Київська область розташована на півночі України. м. Київ адміністративно
до складу області не входить. Площа 28130 км2. Населення на 2022 рік
становить 1,8 млн чоловік. Розташована в басейні середньої течії р. Дніпра,
більшою частиною на Правобережжі. Межує на сході з Полтавською та
Чернігівською, на півдні та південному-сході з Черкаською, на заході — з
Житомирською, на південному-заході — з Вінницькою областями, на півночі
— з Гомельською областю Білорусі.
Клімат м'який, помірно-континентальний, з достатнім зволоженням.
Середня температура січня −7°, липня +20°. Тривалість вегетаційного періоду
198–204 дні. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, в більшості
випадків влітку.

1.3 Аналіз характеру вантажу

В основному, для перевезення косметологічної продукції
використовуються автомобілі, що мають ізотермічні, суцільнометалеві кузови,
що дозволяє без проблем перевозити чутливу до перепадів температури
косметику.
Доставка косметологічних засобів має особливості: наявність дозволів на
перевіз засобів, що містять небезпечні речовини; дотримання вологості та
температурного режиму. Для забезпечення збереження в процесі
транспортування і навантажувально-розвантажувальних робіт косметика
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ретельно упаковується, в основному в короби з гофрованого картону. Досить
часто транспортна тара з косметологічною продукцією має маркування:
«Вогненебезпечно», «Крихкий вантаж».

1.4 Вибір транспортного засобу

Вантажний мікроавтобус - автомобільний транспорт, який
використовується при транспортуванні різноманітних вантажів, тоннажем не
більше 3 тон, як в міжнародному повідомленні, так і близькі - в
міжрегіональному і внутрішньоміському повідомленні. Вантажний
мікроавтобус − ідеальне рішення для доставки мілкогабаритних,
малотоннажних вантажів. Вантажний мікроавтобус компактний, обладнаний
розсувними бічними та задніми дверима. Має не велику вантажну висоту.
Залежно від типу вантажного відсіку, їх класифікують на мікроавтобуси з
ізотермічним кузовом, холодильною установкою або відкритою бортовою
платформою. Вантажопідйомність мікроавтобусів коливається від однієї до
трьох тонн. Тому їх класифікують на малотонажні та великотонажні. Розміри
дверей вантажних мікроавтобусів дозволяють використовувати вантажну
спецтехніку для завантаження та розвантаження автомобіля. До переваг
перевезення мікроавтобусом відносять високу швидкість доставки, низьку
вартість. До недоліків – невеликий об'єм вантажного відсіку та
вантажопідйомність. Даний клас ТЗ непогано зарекомендував себе як спосіб
експрес-доставки дрібних вантажів.
Volkswagen Transporter 2.4D - 4-дверний фургон класу «M».
Всі модифікації Т4 захищені від корозії – внутрішні порожнини заповнені
гарячим воском, а панелі кузова оцинковані. Іржа зустрічається тільки на
старих машинах, на яких механічно було пошкоджено цинкове покриття. У всіх
Т4, передня і навіть задня підвіски незалежні, що забезпечує мікроавтобусам
хорошу керованість та пристойну стійкість. Кожна з осей оснащена
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

стабілізатором поперечної стійкості. Залежно від призначення буса
встановлюються підвіски – вантажопасажирська, вантажна або пасажирська,
що відрізняються своєю жорсткістю.

Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля Volkswagen Transporter 2.4D
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.2 – Технічні характеристики Volkswagen Transporter 2.4 D
Тип кузова Фургон
Ширина 1628 мм
Довжина 4890 мм
Висота 1959 мм
Кількість місць 2
Кількість дверей 4
Число циліндрів / розташування 4-х рядний
Привід Передній
Робочий об'єм двигуна 1968 см3
Потужність двигуна к.с./оборотах 78/3500
Вид палива ДП
Крутний момент / оборотів 160/2500
Час розгону до 100 км/год. 23 с
Об'єм паливного бака 80 л
Витрата палива в міському циклі 10 л на 100 км.
Максимальна швидкість 140 км/год.
Витрата палива в змішаному циклі 8,5 л на 100 км.
Витрата палива на трасі 6,8 л на 100 км.
Тип коробки передач Механічна
Повна маса 2700 кг
Споряджена маса 1720 кг
Розмір шин 195/70 R15
Об'єм багажника 5800 л

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

IVECO Daily

Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля IVECO Daily 35C14V

Таблиця 1.3 – Технічні характеристики IVECO Daily 35C14V
Тип цільнометалевий вантажний фургон
Габарити, Дд/ш/в, мм 5083/1996/2930
Вантажопідйомність, кг 2700
Колісна база, мм 3950
Розміри вантаж. відсіку, Д/ш/в, мм 4650/1800/2100
Повна маса, кг 5200
Радіус повороту, м 13,15
Внутр. об'єм вантаж. відсіку, м3 17,2
Об'єм бака, л 70
Дорожній просвіт, мм 195
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 1.3
Двигун
Тип турбодизель з інтеркулером
Марка 3.0 HPI
Розпод. і к-ть цил./кл. на цил. R4/4
Робочий об'єм, см куб. 3000
Макс. кр. момент, Нм/об/хв. 340/1400 – 2800
Потужність, к.с./об/хв. 136/3500
Трансмісія
КПП мех. 6-ст.
Ходова частина Ходова частина
Шини 195/75 R16
Підвіска передн./задн. незалежна. торсіон./залежна.
Ресорна
Експлуатаційні показники
Середня витрата, л/100 км. 12,5
Макс. швидкість, км/год. 130
Періодичність ТО, км. 40000
Вартість ТО-1, грн. 500
Гарантія 1 рік без обм. пробігу*

Оскільки Volkswagen Transporter 2.4 D, IVECO Daily 35С14V належать до
одного класу, то в розрахунках обираю автомобіль з більшими габаритними
розмірами − IVECO Daily 35С14V.

1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту

Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 80
вантажних мікроавтобусів.
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними
температурами. В Київській області помірно-континентальний клімат.
Середньодобовий пробіг автомобіля Lсд=200 км.
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).
Категорія умов експлуатації - ІІ, оскільки експлуатуються автомобільні
дороги з цементнобетонним, асфальтобетонним чи прирівненими до них
покриттями в приміській зоні, в проїзних частинах вулиць. Обираю категорію
експлуатації ІІ [1, с.39, дод. В].
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до табл. 1.4

Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 80
2 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 300000
3 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
8 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проєктується Слюсарно-механічна
12 Марка автомобіля IVECO Daily 35С14V

Режим роботи АТП:

Для АТП кількість днів роботи за рік зон ЩО беруть таким, що
дорівнюють кількості днів роботи рухомого складу на лінії, тобто 302. Для зон
ТО і ПР приймається 302 робочих дня (2 зміни по 7 годин). Робота зон ЩО
організовується у 2 зміни по 7 годин. У інших зонах 8-годинна одна зміна.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу

Коригування норм пробігу до ресурсного пробігу та періодичність ТО.
Періодичність ТО і пробіг до ресурсного пробігу визначаються за
формулами:

' (H )
L = L  K  K = 4000  0,9 1 = 3600 км
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)

де (H )LТО−1 – нормативна періодичність ТО-1, км.

' (H )
L = L  K  K ,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)

де (H )LТО−2 – нормативна періодичність ТО-2, км.;
К1, К2, К3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації та
кліматичні умови [4].

'
L = 16000  0,9 1 = 14400 км.
ТО−2
Ресурсний пробіг:

(H )
L = L  K  K  K = 300000  0,9 1 1 = 270000км
рес рес 1 2 3 (2.3)

де (H )
Lpес – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл

Періодичність виконання ПМР дорівнює середньодобовому пробігу. У
даному розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Таким чином кількість ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами:
Кількість прибирально-мийних робіт (ПМР) за цикл:

L
рес
N = ;
ПМР (2.5)

cд

де N ПМР - кількість ПМР за цикл;  cд - середньодобовий пробіг.

270000
N = = 1350;
ПМР
200
Кількість ТО-2 за цикл:
L 270000
рес
N = − N = −1 = 18;
2 c (2.6)
L 14400
ТО−2

де N2 - кількість ТО-2 за цикл;
L
ТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість ТО-1 за цикл:

L 270000
рес
N = − N = −18 = 57;
1 2 (2.7)
L 3600
ТО−1

де LТО−1 – періодичність виконання ТО-1 за цикл;
N1 - кількість ТО-1 за цикл.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Дані розрахунків заносимо в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне позначення N N
1 2 N
ПМР
Кількість 57 18 1350

Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл. Виробничу
програму розраховують за рік. Для визначення числа ТО за рік необхідно
зробити перерахунок набутих значень за цикл, використовуючи коефіцієнт
переходу від циклу до року р.
Річне число ПМР, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий ТЗ складає:

N = N 
ПМР .Р ПМР Р (2.8)
 N = N  A
ПМР .Р ПМР .Р CП (2.9)
N = N 
1Р 1 Р … (2.10)
 N = N  A
1Р 1Р CП (2.11)
N = N 
2Р 2 Р (2.12)
 N = N  A
2Р 2Р CП (2.13)

де АСП – кількість автомобілів;
Р – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл:

L
Р
 =
Р . (2.14)
L
рес

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Річний пробіг автомобіля:

L = Д  l 
Р роб сд Т (2.15)

де Т – коефіцієнт технічної готовності; Дроб – кількість робочих днів АТП
за рік.
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО
простоювання ТЗ за цикл по організаційних причинах не враховується. Тому,
при розрахунку річного пробігу автомобіля використовується не коефіцієнт
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл:

1
 =
T
 d  (2.16)
TOiПO
1 + L  
cд 1000 
 

де Lcд - середньодобовий пробіг ТЗ;
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні
та в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1].

1
 = = 0,92
T
 0.3 
1 + 200 
1000 
L = 302  200  0.92 = 54360
Р км.
54360
 = = 0,2
Р
270000
N = 1350  0,2 = 270
ПМР .Р
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 N = 270  80 = 21600
ЩОР

N = 57  0,2 = 12
1Р

 N = 12  80 = 960
1Р

N = 18  0,2 = 4
2 Р
 N = 4  80 = 320
2Р

Дані розрахунків заносимо в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь
парк
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по всьому
автомобіль АТП
N N N N N N
ПМР.Р 1Р 2Р ПМР.Р 1Р 2Р
270 12 4 21600 960 320

2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

Роботи із діагностування рухомого складу (РС) входять в обсяг робіт ТО та
ПР. Діагностування Д1 призначено для визначення технічного стану агрегатів,
вузлів та систем ТЗ, що забезпечують безпеку руху. Д1 передбачається для ТЗ
при ТО-1, після ТО-2 (по вузлах та системам, що забезпечують безпеку руху,
для перевірки якості робіт та заключних регулювань) і при ПР (по вузлах, що
забезпечують безпеку руху). Кількість ТЗ, діагностованих при ПР, згідно
статистичних даних та норм проектування, приймається в розмірі 10 % від
програми ТО-1 за рік.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Діагностування Д2 призначено для визначення економічних і потужнісних
показників ТЗ, а також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з
періодичністю ТО-2 та при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2
при ПР повинно дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином,
кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік визначають за формулою:

 N = 1,1 N +  N = 1,1  960 + 320 = 1376
Д 1Р 1Р 2Р (2.17)

де  N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:

 N = 1,2 N = 1,2  320 = 384
Д 2Р 2Р (2.18)

де  N
Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік; 1,2 –
коефіцієнт, що враховує число автомобілів, діагностованих при ПР.
Кількість ТЗ, що направляються на Д2 при ПР, прийнято 20 % від річної
програми ТО-2.

20
 N =  N  = 384  0,2 = 77
Д2 ПР Р Д 2Р (2.19)
100

2.1.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню
автомобілів

Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації ТО та
служить вихідним показником для розрахунку числа постів та ліній ТО.
По видах ТО (ПМР, ТО-1 та ТО-2) та діагностування (Д1 та Д2) добова
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

виробнича програма Niд визначається за формулою:

N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб .Рi

де  NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо;
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1, с.66, дод. Г].
21600
N = = 72
ПМР Д
302
960
N = = 3
ТО−1Д
302
320
N = = 1
ТО−2 Д
302
1376
N = = 5
Д 1Д
302
384
N = = 1
Д 2 Д
302

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів

Критерієм для вибору методу ТО є добова виробнича програма по
кожному виду обслуговування однотипних ТЗ. Застосування потокової
організації обслуговування при ПМР стає доцільним при NПМРд=100 при
обслуговуванні однотипних ТЗ, по ТО-1 при N1д=12 ТЗ та по ТО-2 при N2д=5.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

При меншій добовій програмі приймається метод обслуговування на
універсальних постах.
Розрахункову трудомісткість ПМР tПМР, реалізовану шляхом ручної
обробки при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного
виразу:

t = t н K K , люд.год
ПМР ПМР 4 M (2.21)

де t
н
– нормативна трудомісткість прибирально-мийних робіт (ПМР),
ПМР
люд. год. [1, с.43, дод. Л].
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного
рухомого складу, а відповідно і розмір АТП [1, с.85, дод. Е].
КМ=1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок
механізації робіт ПМР (приймається в межах 0,35...0,75).

t = 0,3 1,19 0,42 = 0,15люд.год
ПМР

Нормативна скоригована трудомісткість ТО-1 та ТО-2 для РС
проектованого АТП визначається:

tі = t
н
і K2 K4 , люд.год
(2.22)

н
де t – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2, люд. год.
і
[1, с.43, дод. Л].

tТО−1 = 3,6 1,0 1,19 = 4,28люд.год
tТО−2 =14,4 1,0 1,19 =17,14люд.год

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000 км
визначається таким чином:

t н
ПР = tПР K1 K2 K3 K4 K5 , люд.год
(2.23)

н
де t – нормативна трудомісткість ПР, люд. год. [1, с.43, дод. Л];
ПР
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов
експлуатації РС, модифікацію РС та організацію його роботи, природно-
кліматичні умови експлуатації РС, кількість одиниць технологічно сумісного
РС, способу зберігання рухомого складу [1, дод.Е, дод. Л].

tПР = 3,0  0,9 1,0 1,0 1,19 1,0 = 3,21люд.год

2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і
ремонту рухомого складу

Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год.:

Т = N  t = 21600 0,15 = 3240 люд.год. (2.24)
ПМР.Р ПМР.Р ПМР

Т = N  t = 960 4,28 = 4110 люд.год. (2.25)
1.Р 1.Р ТО−1

Т = N  t = 320 17,14 = 5484 люд.год. (2.26)
2.Р 2.Р ТО−2

Т = N  t =1376 0,5 = 688 люд.год. (2.27)
д−1.Р д−1.Р д−1

Т = N  t = 384 1,3 = 499 люд.год. (2.28)
д−2.Р д−2.Р д−2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

L  A  t
p nр пр 54360 80 3,21
Т = = =13960 люд.год. (2.29)
ПР.Р
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год:

Т = 2А К  t = 2 80 0,2 17,14 = 548люд.год. (2.30)
СО.Р пр СО 2

де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи ТЗ.
Річні трудомісткості ТО, які виконуються на потокових лініях, повинні
уточнюватися після розрахунку відповідних зон обслуговування.

2.2.3 Розрахунок зон ТО і ПР

При розрахунку зон ТО, ПР обирається режим роботи зони, обирається
метод обслуговування (на потокових лініях, окремих постах), визначається
кількість постів та потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт
ТО.
Режим роботи зон ТО, ПР приймається залежно від режиму роботи ТЗ.
Роботи ПМР, ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2, ПР - частково під час
роботи більшості ТЗ на лініях.
Роботу зон ТО рекомендується планувати в 1…2 зміни, зони ПР – в 2…3
зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України (40 годин в
тиждень).
Вибір методу ТО виконується шляхом порівняння такту поста  з ритмом
виробництва R. Якщо такт посту рівний або більше 2R для ПМР, 3R для ТО-1,
4R для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо
дана умова не виконується, необхідно проектувати для проведення ТО
універсальні пости.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Ритм виробництва визначається за формулою:

60 Tсм СR = cм
i , (2.31)
N i.д

де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – число змін;
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО.
Ритм поста і-ї зони:
60 7 2
R = =12
ПМР
70
60 7 2
RТО−1 = = 280
3
60 7 2
RТО−2 = = 840
1
Такт поста i-ї зони:

60  t
 i =
i + tПЕР
РП , (2.32)

де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконаного на
посту, людгод.;
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його
на пост і з'їзд з поста, (1-3 хв.);
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту [2, с.314, додаток
22].
60 0,15
 = + 2 = 5
ПМР
3
60 4,28
ТО−1 = + 2 = 88
3

60 17,14
ТО−2 = + 2 = 259
4

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Так як ЩО  2RЩО ,  ТО−1  3RТО−1 ,  ТО−2  4RТО−2 , то необхідно проектувати для
проведення ТО універсальні пости.
Число одночасно працюючих на постах ТО-2 на одиночних тупикових і
проїзних постах 2…3 особи.
Число постів:

Х = 2
2 , (2.59)
R2 2

де 2 – коефіцієнт використовування робочого часу поста (2=0,85…0,9).
Він враховує відносно велику трудомісткість ТО-2, а також можливе
збільшення часу простою автомобіля на посту за рахунок проведення
додаткових робіт по усуненню несправностей.

5
Х = = 0,47 1
ПМР
12 0,9
88
Х = = 0,35 1
ТО−1
280 0,9
259
Х = = 0,34 1
ТО−2
840 0,9

Виконаємо розрахунок за іншими формулами.
Кількість постів ПМР, ТО-1, ТО-2 визначається:

T
X = i.P Kн
i 2.33)
Д рп п  tcм Р К вик

де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.
K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2, с.313, додаток 21].
n – кількість змін роботи на добу [2, с.313, додаток 21].
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Д рп - кількість робочих днів поста за рік [2, с.313, додаток 21].
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2,
с.314, додаток 2].
tсм - тривалість зміни [2, с.313, додаток 21].
K вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов
праці 0,8-0,85).

3240 1,5
X = = 0,68 1
ПМР
302 2 7 2 0,85

4110 1,25
X = = 0,66 1
ТО−1
302 2 7 2 0,85

5484 1,25
X = = 0,64 1
ТО−2
302 2 7 3 0,85

Отримані дані співпадають.
Приймаємо: X =1; X =1; X =1.
ПМР ТО−1 ТО−2

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

ПР проводиться на універсальних чи спеціалізованих постах. Загальна
кількість постів ПР визначається за формулою:

TПР X i = (2.34)
Д рп  п  tcм  Р п

де TПР – річний об'єм робіт, виконаний на постах ПР, люд.год.
Д рп – число робочих днів в році постів ПР;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости
(=1,2…1,5);
n – число змін;
tсм – тривалість робочої зміни, година;
п – коефіцієнт використання робочого часу поста (п=0,75…0,9);
Р – число робітників на посту.

13960 1,3
X = =1,34  2
ПР
302 2 7 4 0,8

2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T =Т +Т +Т +Т +Т +Т +Т
ПМР.Р 1.Р 2.Р д−1. р д−2. р СО.Р ПР.Р (2.35)
= 3240+ 4110+ 5484+ 688+ 499+ 548+13960= 28529

де T , T1.Р – уточнені річні об'єми робіт ПМР і ТО-1 відповідно (якщо ці
ПМР.Р
види обслуговування виконуються на потокових лініях), людгод;
T2.Р , Tд−1.Р , Tд−2.Р TСО.Р ., TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт
ПР відповідно, людгод.

2.2.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню
підприємства

Річний об'єм робіт по самообслуговуванню (СО) підприємства
встановлюється в процентному відношенні від річного об'єму допоміжних
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

робіт. Роботи по самообслуговуванню АТП розподіляються по видах згідно
табл. 2.3.

Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню
Види робіт Співвідно- люд.год. Види робіт Співвідно- люд.год.
шення, % шення, %
Електро-
25 7132 Мідницькі 1 285
технічні
Слюсарні 16 4565 Жестяницькі 4 1141
Механічні 10 2853 Трубопровідні 22 6276
Ремонтно-
Зварювальні 4 1141 16 4565
будівельні
Ковальські 2 571 Всього 100 28529

2.2.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства
між виробничими зонами, дільницями і відділеннями

Об'єми робіт розподіляються по структурним підрозділам АТП, виходячи з
організаційних та технологічних ознак.
ПМР та ТО-1 виконуються на постах або потокових лініях відповідних зон.
ТО-2 виконуються частково на постах, або лініях зони (80 % від загального
об'єму робіт) і частково на ділянках (20 %). Об'єм робіт, які виконуються на
ділянках, рівномірно розподіляється між акумуляторною, електротехнічною,
шиномонтажною ділянками та ділянкою по ремонту приладів системи
живлення.
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.
Об'єми робіт всіх технічних дій по видах робіт розподіляються згідно
нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по СО можуть
виконуватися як на основних ділянках по ТО та ПР РС, так і на спеціальній
ділянці відділу головного механіка (ВГМ).
Таким чином, об'єми робіт по структурним підрозділам матимуть наступні
значення (табл. 2.4).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах
Структурний підрозділ люд.год.
зона ПМР 3240
зона ТО-1 4110
зона ТО-2 5484
зона ПР 13960

2.2.8 Розрахунок кількості працівників

При розрахунку кількості виробничих працівників визначається
технологічно необхідна Рт і штатна Рш кількість працівників.
Таблиця 2.5 - Розрахунок чисельності виробничих робітників
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників
робіт в технологічно необхідних штатного
зоні або необхідних робітників робітника,
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята
дільниці, змінах
люд.год 1 2
Пости ПМР 3240 1,57 2 1 1 1860 1,74 2
Зона ТО-1 4110 1,99 2 1 1 1840 2,23 3
Зона ТО-2 5484 2,65 3 2 1 1840 2,98 3
Зона Д-1 688 0,33 1 1 - 1840 0,37 1
Зона Д-2 499 0,24 1 1 - 1840 0,27 1
Зона ПР (пости) 4188 2,02 3 2 1 1840 2,28 3
Всього 18209 12 8 4 13
Дільниці:
Агрегатні 1858 0,90 1 1 - 1840 1,01 1
Ремонт приладів
103 0,05 1 1 - 1820 0,06 1
систем живлення
Слюсарно-
2064 1,00 1 1 - 1840 1,12 1
механічні
1
Електротехнічні 413 0,20 1840 0,22
1 1
Акумуляторні 413 0,20 - 1820 0,23 1
Шиномонтажні 206 0,10 - 1820 0,11
Вулканізаційні 619 0,30 - 1820 0,34
1 1 1
Ковальсько-
413 0,20 - 1820 0,23
ресорні
Мідницькі 206 0,10 - 1820 0,12
Жерстяницькі 310 0,15 1 1 - 1840 0,17 1
Зварювальні 516 0,25 - 1820 0,29 1
Оббивні 1238 0,60 1 1 - 1820 0,70
Фарбувальні 1858 0,90 1 1 - 1820 1,05 1
Разом 10320 8 8 8
Всього 28529 20 20
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Технологічно необхідна кількість працівників визначається за формулою:

РТ = Т i.Р ФМ , (2.37)

де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, людгод.;
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год.
Штатна кількість працівників:

РШ = Т i.Р ФР , (2.38)

де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год.

2.2.9 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО і ремонту
Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТС на тупикових постах

F = f X К , (2.39)
З a П П

де fа – площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26].

FЗЩО = 10,15 13 = 30,45 м2
FТО−1 = 10,15 1 4 = 40,60 м2
F 2
ТО−2 = 10,15 1 4 = 40,60 м
FЗПР = 10,15  2  4 = 81,20 м2

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.2.10 Площі робочих дільниць і відділень

Площі ділянок розраховують за площею приміщення, що займається
устаткуванням та коефіцієнту густини його розташування.
Площа слюсарно-механічної дільниці:

F = f К  (2.40)
y об П
де К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1, с.26].
fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами
устаткування, м2.

F =13,8 4 = 55,2 м2
y

Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника:

F '
Д = f р + f p  (n −1) (2.41)

де fр - питома площа на першого робітника [2, с.317, дод. 27].
f ’
р – питома площа на кожного наступного робітника [2, с.317, дод. 27].
n – кількість робітників.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць
Назва дільниці
Агрегатні 2 22 14 36 25,89 4 103,56 105
Ремонт приладів
1 14 8 14 2,04 4 8,16 14
систем живлення
Слюсарно-механічні 2 18 12 30 13,8 4 55,2 55
Електротехнічні 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
Акумуляторні 1 21 15 21 5,5 4 22 30
Шиномонтажні 1 18 15 18 8 4 32 32
Вулканізаційні 1 12 6 12 8,2 4 32,8 33
Ковальсько-ресорні 1 21 5 50 14,36 4 57,44 62
Мідницькі 1 15 9 15 7,02 4 28,08 30
Жерстяницькі 2 18 12 30 4,02 4 16,08 30
Зварювальні 1 15 9 24 4,08 4 16,32 30
Оббивні 1 18 5 33 5,2 4 20,8 40
Фарбувальні 1 24 18 42 4,5 4 18 52
325 543

2.2.11 Розрахунок площ складських приміщень

Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг:

Lp  Au  fnum
Fск = K pc K p K різ (2.42)
106

де Au - кількість автомобілів;
Lp - річний пробіг автомобіля;
f num - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3, дод. Л];
K p - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів;
K pc - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

К-ть працівників
Питома площа на
першого працівника, м2
Питома площа на
наступних робітників,
м2
Розрахункове значення,
м2
Площа устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки
устаткування
Розрахункова площа по
устаткуванню, м2
Прийнята

K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу.
Склад запасних частин:

56172 80 2,8
F = 0,8 1,2 1=12 м2
ск
106
Склад агрегатів:

56172 80 4,4
F = 0,8 1,2 1=19 м2
ск
106
Склад матеріалів:

56172 80 2,4
F = 0,8 1,2 1=10 м2
ск
106
Склад шин:

56172 80 1,9
F = 0,8 1,2 1= 8 м2
ск
106
Склад мастильних матеріалів:

56172 80 2,8
F = 0,8 1,2 1=12 м2
ск
106

Склад лакофарбових матеріалів:

56172 80 0,8
F = 0,8 1,2 1= 3 м2
ск
106
Склад хімікатів:

56172 80 0,2
F = 0,8 1,2 1=1 м2
ск
106

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Склад інструментів:

56172 80 0,2
F = 0,8 1,2 1=1 м2
ск
106

Проміжний склад – 15…20 % від складу запасних частин і агрегатів

F = 0,2(12 +19) = 6 м2
ск
F =12 +19 +10 + 8+12 + 3+1+1+ 6 = 73 м2
cк

2.2.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень

Оскільки адміністративні та побутові приміщення розміщенні на другому
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо.

2.2.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Fзб = fа  Азб Кп (2.43)

де f - площа, яку займає автомобіль у плані, м2;
а
F - зона зберігання рухомого складу;
зб
А - кількість місць зберігання.
зб
К - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0).
п

F =10,15 80 3 = 2436 м2
зб

2.2.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Після розрахунку складових частин ГВК вимагається визначити його
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

загальну площу для подальшого планування.

FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo ) (2.44)

де F 2
ПМР – площа зони ПМР, м (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, FПР, Fу - площі зон ТО-1, ТО-2, ПР та ділянок відповідно м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
Fск – загальна площа складів, м2;
Fо – площа зон очікування, м2.

60  t
F і
Оі = + tn (2.45)
Р

де t - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
і
Р – кількість штатних працівників на дільниці.
60  t 60 4,28
F = ТО−1 + t = + 2 =130,4м2
ОТО−1 n
Р 2

tn = 2
60  t 60 17,14
F = ТО−2 + t = + 2 = 344,8 м2
ОТО−2 n
Р 3

60  t 60 3,21
F = ПР + t = + 2 = 98,3 м2
О ПР n
Р 2

F = 0,25  t = 0,25 4,28 =1,07 м2 (2.46)
О Д −1 ТО−1

F = 0,25  t = 0,25 17,14 = 4,28 м2 (2.47)
О Д −2 ТО−2

F =130,4+ 344,8+ 98,3+1,07+ 4,28 = 578,85 м2
0
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

F =1,15  (30,45+ 40,6+ 40,6+81,2+55,2+ 73+578,85) =1035м2
ГВК

2.2.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства

Необхідна площа ділянки визначається за формулою:

10−2  (FГВК + Fдоп + Fзб )Fділ = , га (2.50)
k з

де Fділ – необхідна площа ділянки, га;
Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2;
FГВК - площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, м2;
k3 - щільність забудови території, %;
F - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2.
зб

10−2  (1035+14+ 2436)
F = = 0,77га
діл
45

2.2.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу

Колони одноповерхових, багатоповерхових будівель та споруд
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону.
Вони уніфіковані, мають прямокутний, квадратний або двогілчастий перетин.
При проектуванні споруд чи будівель рекомендується використовувати
залізобетонні колони прямокутного перетину розмірами 400х400, 500х600, і
600х600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти.
Для виробничого корпусу обираю колони розміром 400х400, висотою
7,4 м.
Розробляючи виробничі будівлі АТП, доцільно використовувати збірні
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

залізобетонні конструкції покриття: балки прольотом 12 м, будівельні ферми
прольотом 12, 18, 24 м.
Несучі стіни безкаркасних будівель роблять із силікатної або червоної
цегли, іноді з природних або бетонних каменів товщиною 510 мм.
Розділові перегородки застосовують для поділу приміщень із різними
виробничими або технологічними процесами. Їх роблять суцільними на всю
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу,
тепла, шуму, газів, вологи та інших виділень. Розділові перегородки виконують
із цегли товщиною 100-125 мм.
Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується
приймати розміри прорізів 3,6х3,0; 3х3; 4х3,6; 4х3; 4х4,2 м.
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними 600 мм та шириною
1000 мм.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3 Проектування слюсарно-механічної дільниці

2.3.1 Призначення слюсарно-механічної дільниці

Слюсарно-механічна дільниця призначена для виконання робіт із
слюсарної, механічної обробки деталей в процесі їх відновлення або
виготовлення.
На даній ділянці виконують роботи з відновлення деталей, виготовлення
деталей та нестандартного обладнання для ремонту та обслуговування. Базові
деталі (блоки циліндрів, балки передніх мостів) на даній ділянці не
ремонтують.
Слюсарні, верстатні роботи є завершальними при відновленні,
виготовленні деталей, тому слюсарно-механічна дільниця отримує заготовки з
ковальського, зварювального, зі складу матеріалів та інших відділень. Після
обробки деталі надходять на пости збирання чи ділянки комплектування.
До основних робіт, що виконуються на дільниці належать токарні,
фрезерні, шліфувальні, стругальні, слюсарні.
Токарні роботи виконують при обточуванні фасонних, конусних,
зовнішніх циліндричних, поверхонь деталей; прорізанні канавок, нарізанні
різьб, розточуванні отворів, виготовленні кріпильних виробів (болтів, гвинтів,
шайб, шпильок та ін.).
Фрезерні та стругальні роботи виконують при обробленні площин
кронштейнів, лап, опор головок блоків циліндрів та інших деталей, при
прорізанні канавок у валах, осях, пальцях, шпоночних пазів.
Шліфувальні роботи виконують при чистовій обробці зовнішніх та
внутрішніх циліндричних, плоских поверхонь, заточуванні різального
інструменту.
Слюсарні роботи включають в себе свердління, зенкування, зенкерування,
цекування та розгортання отворів; розмічення деталей перед механічною
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

обробкою, притиранні після механічної обробки; прогонку та нарізання різі;
підготовку деталей до зварювання, їх оброблення після зварювання та інші
роботи.
Деталі, що надходять у слюсарно-механічне відділення необхідно
очистити від забруднень. Відповідно до технічних умов у відділенні виконують
дефектування деталей, призначають метод відновлення під ремонтний або
номінальний розміри, послідовність оброблення. Оброблення деталей
виконують згідно із розробленою для кожної деталі технологією.
Після завершення обробки у дільниці, деталі направляють у інші дільниці
для подальшого обробки (зварювальне, ковальсько-ресорне, мідницьке) або у
агрегатну дільницю для встановлення на певний агрегат.

2.3.2 Вибір основного обладнання для слюсарно-механічної дільниці
АТП

Перелік основного обладнання слюсарно-механічної дільниці АТП
приведений в табл. 2.8.

Таблиця 2.8 – Перелік обладнання слюсарно-механічної дільниці
№
Назва обладнання Кількість Тип, модель
п/п
1 Верстат для проточки гальмівних дисків 1 TD302Kit
2 Мийка деталей 1 VE600
3 Стіл з верстаком 1
4 Гідравлічний прес 1
5 Набір пневмоінструментів 1
6 Шафа для зберігання інструментів 1
7 Токарний верстак 1 TUJ-630M
8 Контрольно-вимірювальні прилади 1
9 Стіл 1
10 Підйомник 1
11 Пристосування для стиснення пружин 1 ГС2116К
12 Гідравлічні тиски 1
13 Свердлильний верстат 1 2Н112
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2.3.3 Розробка вимог техніки безпеки при роботі на слюсарно-
механічній дільниці

При ТО та ремонті ТЗ важливе значення мають заходи щодо дотримання
правил техніки безпеки. При здійсненні робіт на слюсарно-механічній дільниці
забороняється користуватися несправним інструментом.
Перед проведенням робіт необхідно:
- перевірити слюсарний верстак, який повинен бути міцним і стійким.
Слюсарні лещата повинні бути справні, міцно закріплені на верстаті;
- перевірити спецодяг, простежити, щоб не було звисаючих кінців;
- перевірити справність інструменту, правильність його заправки і заточки;
- підготувати робоче місце: звільнити потрібну для роботи площу;
забезпечити достатню освітленість;
- перевірити справність обладнання та його огорожу;
- при перевірці інструменту звернути увагу на те, щоб молотки мали рівну,
злегка опуклу поверхню, закріплені клином; зубила не повинні мати щербин на
робочій частині та гострих ребер на гранях; напилки міцно насаджені на ручки;
- перед підняттям вантажу перевірити справність підйомних пристосувань
(блоки, домкрати та ін.); вага вантажу не повинна перевищувати
вантажопідйомність механізму, всі підйомні механізми повинні мати надійні
гальмівні пристрої. Забороняється стояти та проходити під піднятим вантажем;
не перевищувати граничні норми ваги для перенесення вручну.
Під час проведення роботи необхідно:
- міцно затискати в лещатах деталь чи заготовку, а під час установки або
зняття її дотримуватися обережності, так як при падінні деталь може нанести
травми;
- при рубці металу зубилом працювати в захисних окулярах. Якщо за
умовами роботи не можна застосувати захисні сітки, то рубку виконують так,
щоб відрубані частинки відлітали в сторону, де немає людей;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- не допускати забруднення одягу бензином, гасом, мастилом;
- стружку з верстату або оброблюваної деталі видаляти щіткою;
- не використовувати несправні пристосування.
Після закінчення роботи необхідно:
- розкласти пристосування, інструменти та матеріали на відповідні місця;
- прибрати робоче місце.
На слюсарно-механічній дільниці застосовуються заходи для збереження
екологічності виробництва:
- для очищення повітря, що видаляється з ділянки, використовуються
інерційні і відцентрові пиловідокремлювачі, а також фільтри різних
конструкцій.
- наявність тетраетилсвинцю в стічних водах не допускається;
- при зливі стічних вод в каналізаційні колектори в них повинно бути не
більше 0,05-0,3 мг/л нафтопродуктів та 0,25-0,75 мг/л зважених речовин. Спосіб
очищення стічних вод залежить від ступеня їх забруднення, здатності водойм
до самоочищення та від використання водойм населенням;
- відпрацьовані нафтопродукти, спецрідини зберігаються та зливаються в
спеціальних ємностях. Періодично спецрідини і нафтопродукти вивозяться на
територію нафтопереробного заводу.
Агрегати, деталі автомобілів, вузли, несправне обладнання, інструмент, що
не підлягають ремонту складують в спеціально відведеному місці. При
накопиченні здаються в пункт прийому брухту кольорових та чорних металів.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1 Загальна характеристика і опис роботи пристосування

Для розрахунку обрано гідравлічний прес, так як без нього неможливе
виконання багатьох робіт з обслуговування та ремонту автомобілів.
Гідравлічний прес - це гідравлічна машина, в якій, за допомогою
гідравлічного циліндра, створюється значна сила стиснення. Гідравлічний прес
використовує гідравлічний еквівалент механічного важеля. Використовується
для обробки матеріалів тиском.
Робота пресу основана на принципі гідравлічного важеля, тобто стиснення
робочої рідини в одному циліндрі призводить до збільшення кількості рідини в
іншому, що в свою чергу переміщує шток.
Гідравлічні преси в залежності від технологічного призначення
відрізняються один від одного конструкцією основних вузлів, їх
розташуванням та кількістю, а також величиною основних параметрів Рн, Z, Н,
АхВ (Z - відкрита висота штампового простору; Н - повний хід рухомої
поперечини; АхВ - розміри столу).
За технологічним призначенням гідравлічні преси поділяють на преси для
металу та для неметалевих матеріалів. В свою чергу преси для металу
поділяють на п'ять груп:
− для кування і штампування;
− для видавлювання (екструзії);
− для листового штампування;
− для правильних і складальних робіт;
− для обробки металевих відходів.
До гідравлічних пресів для неметалічних матеріалів відносяться преси для
порошків, пластмас та для пресування деревостружкових плит (ДСП).
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

За структурною будовою гідравлічні преси поділяють на преси простої,
подвійної, потрійної дії та автомати. Преси простої дії мають один головний
робочий орган - рухому поперечину. Преси подвійної (потрійної) дії містять в
своїй структурі два (три) робочих органи для виконання різних операцій - при-
тискання заготовки, її деформування та ін. Гідравлічні преси-автомати відно-
сяться до обладнання багаторазової дії, наприклад, преси-автомати для чистової
вирубки.
Залежно від конструкції основних деталей та складальних одиниць
гідравлічні преси поділяються наступним чином:
− вертикальні та горизонтальні, залежно від напрямку руху рухомої
поперечини (повзуна) або рухомої станини;
− колонні, рамні (одно- та двостійкові), трубні;
− зі станиною, скріпленою високоміцною стрічкою;
− з дворамною станиною типу тандем;
− з нерухомою і рухомою станинами;
− відкриті і закриті;
− з верхнім і нижнім розташуванням приводу;
− одно-, дво-, три- і багатоциліндрові.

3.2 Аналіз існуючих конструкцій та вибір прототипу пристосування

В залежності від конструкції основних деталей і складальних одиниць
гідравлічні преси поділяються наступним чином:
− з нерухомою та рухомою станинами;
− відкриті і закриті;
− з верхнім та нижнім розташуванням приводу;
− одно-, дво-, три- і багатоциліндрові.
Для виконання функцій, передбачених ремонтом автомобілів вибираємо
вертикальний, двостійковий, відкритий прес з нижнім розташуванням приводу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Одноциліндровий привід буде знаходитися внизу пресу, що спрощує
конструкцію і зменшує кількість деталей.

3.3 Розрахунок виконавчих механізмів пресу

Головними виконавчими механізмами пресу є гідроциліндр, а саме - його
складові. При цьому зазвичай виконують розрахунки діаметру поршня
циліндру та товщини стінки, так як ці елементи забезпечують придатність
пресу до виконання робіт та обумовлюють його розміри.
Діаметр поршня циліндру визначають за формулою:

4(R +T )
D = (3.1)
 t 
 (PH − Pзол1 − Р1)−
x (Pзол2 + Р 
 2 + РДР + РФ )
t 
 p 

Отже, для визначення діаметру поршня циліндра D потрібно знайти силу
тертя Т і перепади тиску. Сила тертя Т збільшується із зростанням тиску рідини
в циліндрі і знаходиться в діапазоні:

Т=(0,02…0,1)R=0,1·120=12 (3.2)

Для визначення перепадів тиску скористаємось довідковими даними,
приведеними в табл. 3.1.
Відносно гідроприводу, перепади тиску на золотнику, дроселі та фільтрі
приймемо наступним чином:

Рзол1 = Рзол2 = 0,3МПа;

РДР = 0,3МПа;
РФ = 0МПа, так як в наведеному прикладі він відсутній.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 3.1 - Довідкові дані для визначення перепадів тиску у гідравлічній
апаратурі при номінальній витраті
Перепад Перепад
Гідроапаратура тиску, Гідроапаратура тиску,
МПа МПа
Золотник 0,6 Клапан редукційний 0,5
Зворотний клапан 0,15 Гідроклапан тиску 0,6
Дросель 0,4 Напірні золотники 0,3
Регулятор потоку 0,3 (0,5) Фільтр пластинчастий 0,1

Оскільки перепади тиску в трубах на першій стадії розрахунку визначити
не можливо, приймемо заздалегідь ∆Р1=∆Р2=0,3 МПа.
Схемою гідроприводу, передбачається нерегульований насос.
Залежно від обраного насосу, задавшись тиском РН, знаходимо діаметр D
силового циліндра та, відповідно до ГОСТ 12447-80, округляємо до
найближчого стандартного значення в більшу сторону.
Тиск в гідроциліндрі призначається орієнтовно залежно від величини
корисного зусилля R:

При R = 10...20 кН тиск РН ≤ 1,6 МПа;
при R = 20...30 кН - РН ≤ 3,2 МПа;
при R = 30...50 кН - РН ≤ 6,3 МПа;
при R = 50...100 кН - РН ≤ 10 МПа;

4(120 +12)
D = = 52,1мм
 35 
3,14(3− 0,3− 0,3)− (0,3+ 0,3+ 0,3)
 40 

Приймаємо діаметр поршня 54 мм.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Товщину δ стінки гідроциліндра можна визначити за формулою Ляме:
PD
 = k (3.3)
2

Допустиме напруження на розтяг приймається рівним для сталі
[]=50...60 МПа, для чавуну []=15 МПа.
Коефіцієнт запасу k=1,25...2,5.

3,5 54
 = 1,5 = 2,835мм
2 50
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Розрахунок штучного освітлення

Раціонально виконане освітлення виробничих приміщень надає
позитивного психофізіологічного впливу на працюючих, сприяє підвищенню
якості продукції та продуктивності праці, забезпеченню її безпеки, знижує
втому і травматизм на виробництві, зберігає високу працездатність в процесі
праці.
До освітлення надаються певні вимоги:
− освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання
даної роботи;
− на робочій поверхні не повинно бути тіні, особливо рухомої;
− освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;
− величина освітленості повинна бути постійною в часі;
− в полі зору не повинно бути прямого і відбитого блиску (блиск-
підвищена яскравість освітленої поверхні, яка викликає осліплення);
− освітлювальні установки не повинні бути джерелом додаткових
небезпек та шкідливостей;
− спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи (дана
вимога особливо суттєва для забезпечення правильної
кольоропередачі);
− установки повинні бути прості, економні та надійні в роботі.

Класифікація освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовують:
− штучне, яке здійснюється за допомогою електричних ламп;
− природне освітлення, створене світлом небосхилу;
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

− сумісне освітлення, при якому недостатнє за нормами природне
освітлення доповнюють штучним.
За конструктивним виконанням штучне освітлення може бути загальним і
комбінованим (до загального додається місцеве, встановлене безпосередньо на
робочих місцях). Використання тільки місцевого освітлення забороняється.
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним
перебуванням людей згідно вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне
освітлення».
Штучне освітлення за призначенням поділяється на:
− робоче, призначене для виконання виробничого процесу;
− аварійне, забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для
продовження роботи при відключенні робочого освітлення;
− евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при
відключенні робочого освітлення, встановлюється в місцях пересування людей;
− чергове, освітлення поза робочим часом.

Джерела світла

В якості джерел світла для освітлення застосовують лампи розжарювання і
газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання відносяться до джерел світла теплового
випромінювання.
Недоліки: низька світловіддача 7-20 Лм/Вт, малий термін служби (до
2000 год.), в спектрі переважають червоні і жовті промені (відрізняє
спектральний склад ламп від сонячного світла), скривлюють кольоропередачу
(тому їх не застосовують при роботах, де потрібно розрізняти кольори).
Переваги: не потребують додаткових пристроїв для вмикання в
мережу,зручні при експлуатації, прості у виготовленні.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Газорозрядні лампи - прилади, в яких випромінювання оптичного
діапазону виникає в результаті електричного розряду в середовищі парів
металів і інертних газів, а також за рахунок явища люмінесценції.
Недоліки: пульсації світлового потоку, період розгорання може досягати
10 хвилин, утворення радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних
ламп через пульсацію світлового потоку можлива поява стробоскопічного
ефекту.
Переваги: високий термін служби (до 10 000 годин), велика світловіддача
40-110 лм/Вт, від газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік в
будь-якій частині спектру, підбираючи відповідним чином пари металів і
інертні гази.
Розрахунок освітлення містить у собі визначення кількості ламп загального
освітлення і їх потужність. Велике значення на рівномірність освітлення надає
відстань висота їхньої підвіски (h) і між світильниками (Z).
При розрахунку варто мати на увазі, що перший ряд світильників повинен
розташовуватися від стіни на відстані, рівній 1/3Z якщо біля стіни перебувають
робочі місця, в інших випадках – 1/2Z.
Довжина виробничої дільниці L=9 м, ширина В=6,6 м, висота приміщення
H=4 м.
Визначення кількість світильників типу «У» - універсал, необхідних для
даного приміщення.
Знаходимо відстань між центрами світильників:

Z = H 1,4 = 4 1,4 = 5,6м (4.1)

Відстань від стіни до першого ряду світильників при наявності робочих
місць у стіни приймаємо:
1 1
a = Z = 5,6 =1,4м. (4.2)
4 4
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників, розташованих
у протилежних стін (по ширині приміщення):

C = В − 2 a = 6,6 − 2 1,4 = 2,8м. (4.3)
1

Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по ширині приміщення):

C 2,8
n = 1 −1= −1 0 (4.4)
1
Z 5,6
n = 0
1
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині приміщення:

n = n + 2 = 0 + 2 = 2 (4.5)
1

Знаходимо відстань між крайніми рядами світильників (по довжині):

C = L − 2 a = 9 − 2 1,4 = 6,2 м (4.6)
2

Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між
крайніми рядами (по довжині приміщення):

C 6,2
n = 2 −1= −1 0 (4.7)
2
Z 5,6
n =1
2
Визначаємо загальну кількість рядів світильників (по довжині
приміщення):

n = n + 2 =1+ 2 = 3 (4.8)
2
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Отже, у цьому приміщенні світильники загального освітлення повинні
розташовуватися по довжині 3 ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 6
світильників.
Визначаємо загальну потужність ламп, необхідну для освітлення цього
приміщення:

W = L b W R
1

де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в
умовах автотранспортного підприємства).

W = 9 6,6 10,8 1,3 = 834Вт (4.9)

Визначаємо необхідну потужність кожної лампи:

W 834
W = = =139Вт (4.10)
л
6 6

Отже, для одержання необхідної освітленості даного приміщення
необхідно встановити 6 світильників з потужністю лампи 140 Вт. Для цього
обираю лампові світильники ОРК-150 з габаритними розмірами
1270х180х115 мм.
Розташування світильників на рис. 4.1.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 4.1 - Система освітлення слюсарно-механічної дільниці

4.2 Інструктаж з техніки безпеки

До проведення робіт допускаються особи, яким виповнилося 18 років, які
пройшли перевірку знань з електроустаткування, медичний огляд, що отримали
вступний інструктаж з техніки безпеки (ТБ) та первинний інструктаж на
робочому місці. Робочий зобов'язаний виконати роботу, яка йому доручена
відповідно до його кваліфікації.
На ділянці необхідно виконувати вимоги внутрішнього трудового
розпорядку, забороняється куріння і розпивання спиртних напоїв.
Основними шкідливими виробничими чинниками на дільниці є:
– обертові частини машин;
– шкідливі гази та токсичні рідини;
– несправний інструмент;
– можливість удару падаючими предметами.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У разі виявлення несправностей обладнання, пристосувань, інструмента
або травмування необхідно повідомити завідувача майстерні.
За порушення вимог інструкцій з ТБ винні несуть відповідальність у
встановленому порядку.
При нещасному випадку надати потерпілому долікарську допомогу.
Перед початком роботи:
– Підготувати робоче місце, очистивши від сторонніх предметів.
– Одягнути спецодяг, спецвзуття, підібрані за розміром.
– Перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан.
– Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння, звернувши
увагу на термін їх перевірки.
– Перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань,
захисного заземлення, вентиляції, освітлення.
Під час роботи:
– Використовувати технологічне обладнання лише за призначенням
відповідно до інструкції з експлуатації.
– Забороняється доторкатися до рухомих частини верстатів.
– При появі ознак ненормальної роботи (гару, шуму, вібрації, і т.д.)
негайно припинити роботи.
– Забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні,
користуватися несправними інструментами, виконувати роботи, не пов'язані з
отриманими завданнями.
– Відключити електрообладнання від мережі.
– Після закінчення роботи:
– Очистити і розкласти по місцях інструменти, очистити і змастити
обладнання.
– Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття.
– Очистити спецодяг від пилу і бруду і прибрати в шафу.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У випадку аварії слід знеструмити електрообладнання, вжити заходи щодо
запобігання ввімкнення, перевірити відсутність напруги на аварійній ділянці,
вивісити заборонні плакати, електрообладнання для виконання робіт з ремонту
та відновлення встановлюється із заземленням для захисту людей від ураження
електричним струмом.
Корпуси електродвигунів, металеві частини електрообладнання, щити
управління та захисту, ручного інструменту та ін. повинні бути захищені. При
несправності або порушенні заземлення електричних установок необхідно
відразу ж відключити дану установку та негайно вжити заходів.
Заміна плавких вставок запобіжників повинна проводитися лише
атестованим електромонтером при відключеній мережі живлення.
Електропроводка, арматура силових та освітлювальної мережі
виконуються кабелями з подвійною ізоляцією і захищаються від впливу високої
температури, механічних пошкоджень та хімічного впливу.
Роботи по ремонту устаткування, механізмів проводиться після повного
відключення від електромережі. В місцях відключення потрібно вивісити
попереджувальні плакати. Відключення, підключення живлення проводиться
атестованим механіком. При роботі поблизу відкритих струмоведучих частин
електричних пристроїв необхідно встановлювати дерев'яні решітки та щити,
покриті гумовими килимками. Інструмент, який застосовується при
електромонтажних роботах, забороняється застосовувати без ізольованих
ручок. Весь інструмент випробовується високою напругою.

4.3 Пожежна безпека

Будинки пункту ТО відносяться до категорії «Г» за ступенем пожежної
небезпеки.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Відповідно до норм засобів пожежогасіння на виробничих об'єктах
дільницю необхідно оснастити наступним інвентарем: ящики з піском - 1 шт.;
вогнегасники пінні - 2 шт.; сокира - 1шт.
У разі виникнення вогнища необхідно негайно припинити доступ повітря
до нього закривши брезентом, засипавши вогнище піском, або збити полум'я
піною вогнегасника.
Відповідальність за протипожежну безпеку, збереження, постійну
готовність до використання первинних засобів пожежогасіння несуть керівники
підрозділів.
Відповідальний за протипожежну безпеку зобов'язаний стежити, щоб
проходи, дороги, під'їзні шляхи до місць розташування інвентарю та
пожежного обладнання були вільними для руху, а пожежна сигналізація була
доступна.

4.4 Охорона навколишнього середовища

На автотранспортних підприємствах одна з основних категорій стічних вод
- масляні стоки.
Концентровані стічні води містять масел до 50 г/л. Це відпрацьовані
мастильно-охолоджувальні рідини (МОР), а також відпрацьовані миючі
розчини, що представляють собою стійкі емульсії типу "масло у воді". Їх
витрата складає 0,5÷200 м3/добу в залежності від потужності підприємства і
типу його продукції.
На багатьох підприємствах концентровані мастиловмісні стоки
розбавляються чистою водою і перетворюються в малоконцентровані. Вміст у
них мастила коливається від 10 до 500 мг/л. Обсяг цих стічних вод досягає 5-
10 тис. м3/добу.
Технологічні схеми очищення мастиловмісних стічних вод у нашій країні і
за кордоном передбачають змішування всіх видів масловмісних стічних вод, їх
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

відстоювання для видалення грубо дисперсних, спливаючих домішок, обробку
коагулянтами, зневоднюванням осадів, що утворюються.
Основним недоліком таких схем очищення є великі витрати коагулянтів та
утворення значних кількостей опадів, для зневоднювання яких потрібна
додаткова витрата коагулянтів для зниження вмісту в них мастил. Роздільна
обробка коагулянтами мало концентрованих, концентрованих стічних вод
вимагає менших витрат коагулянтів та супроводжується утворенням менших
об`ємів осадів.
Основна кількість концентрованих мастилоемульсійних стічних вод на
підприємствах машинобудування і металообробки скидається у вигляді
відпрацьованих МОР. Свіжі МОР готують з емульсолів, що представляють
собою емульсії типу "вода в маслі". При змішуванні 3-10% емульсолу, 0,3%
соди, 90-95 % води утворюються емульсії типу "масло у воді". Для додавання
емульсії активності необхідно додати до неї ще один компонент - емульгатор,
який здатний сорбуватися на поверхні обох - рідин, що незмішуються. Крім
даних компонентів до складу МОР входять стабілізатори, велика кількість
присадок (бактерицидні, антикорозійні та ін).
Термін використання МОР знаходиться в межах від двох тижнів до півтора
місяців. Основними причинами заміни мастильно-охолоджувальних рідин при
обробці металів є наявність у них великої кількості зважених речовин (сажа,
металевий пил, частки абразивних матеріалів), розшарування МОР і їх
загнивання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ВИСНОВКИ

Під час виконання випускної роботи бакалавра було проведено технічний
розрахунок автотранспортного підприємства на 80 автомобілів, який включає в
себе визначення виробничої програми з технічного обслуговування та ремонту
РС автомобільного транспорту АТП за попередньо відкорегованими
нормативами профілактичного обслуговування, розрахунок об’ємів робіт за їх
видами. Вибір і обгрунтування методів організації виробництва, розрахунок
кількості виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень
основного і допоміжного виробництва, визначення характеристик будівель,
споруд та вцілому генерального плану підприємства. В результаті даних
розрахунків було спроектовано виробничий корпус площею 1035 м2, також
розроблено генеральний план підприємства площею 0,77 га.
У третьому розділі було спроектовано гальмівний стенд. Наведено
загальну характеристику та опис роботи пристосування. Виконано розрахунок
виконавчих механізмів пресу.
Розроблені рекомендації та заходи з охорони праці, що дозволяють
покращити умови праці робітників. Розраховано освітлення у слюсарно-
механічній дільниці. Розроблені правила пожежної безпеки та введені заходи
по охороні навколишнього середовища.
Отже, виконання кваліфікаційної роботи бакалавра допомогло набути
практичних навичок, щодо проектування автотранспортного підприємства та
краще засвоїти знання, отримані протягом навчання.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П.
Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол.
ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков,
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
4. Клименко С. Г. Станції технічного обслуговування автомобілів. – Київ:
Каравела, 2009. – 368 с.
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
6. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник /В.М.
Дембіцький, В.І., Павлюк, В.М. Придюк – Луцьк: Луцький НТУ, 2018. – 473 с.
7. Марков О.Д. Обслуговування клієнтів автосервісу /О. Д. Марков,
Н. В. Веретельникова. – К.: Каравела, 2015. – 260 с.
8. Технологічне проєктування автотранспортних підприємств: навч.
посіб. /за ред. проф. С. І. Андрусенко. – К.: Каравела, 2009. – 368 с.
9. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів.
Технологія: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 478 с.
10. Бабіч Б.С., Лушик В.В. Технічне обслуговування й ремонт металевих
кузовів автомобілів: Підручник для учнів проф.-техн. закладів освіти. – К.:
Либідь, 2001. – 460 с.
11. ДБН Б.2.2.12.2019 «Планування та забудова територій».
12. Принцип розміщення підприємств побутового обслуговування.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua.
Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

13. Наказ Міністерства транспорту України про затвердження положення
про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів
автомобільного транспорту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0268-98.

Арк.
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.000ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус

Додаток Б – Планування слюсарно-механічної дільниці

Додаток В – Генеральний план

Додаток Г – Гідравлічний прес

Додаток Д – Специфікація Гідравлічний прес

Додаток Ж – Система освітлення слюсарно-механічної дільниці

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets