1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7911
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorСолтус , Анатолій Петрович-
dc.contributor.authorСитник, Антон Сергійович-
dc.date.accessioned2026-03-12T00:07:03Z-
dc.date.available2026-03-12T00:07:03Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7911-
dc.description.abstractОсновним завданням даної роботи було виконати проєкт автотранспортного підприємства на 130 автомобілів для перевезення господарчих товарів в Черкаській області. Результатом виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було виконано проєкт виробничого корпусу АТП, розраховано виробничу програму АТП, проєкт шиномонтажної дільниці та системи її освітлення, спроєктовано генеральний план АТП, в конструкторській частині було спроєктовано знімач гальмівних барабанів призначений для ефективного використання на шиномонтажній дільниці. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 67 стор. друкованого тексту, основні частини роботи: вступ, зміст, 4 розділи, висновки, перелік джерел посилання та додатків.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.titleПроєкт автотранспортного підприємства на 130 автомобілів для перевезення господарчих товарів в Черкаській областіuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Ситник А.С.pdf
  Restricted Access		2.43 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show simple item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, професор     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проєкт автотранспортного підприємства на 130 автомобілів для 
перевезення господарчих товарів в Черкаській області» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________                                 _______________  ______________ 
                  
 
Керівник роботи: 
професор, д.т.н.                                                _____________А.П. Солтус 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-93                              
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт                                                      _______________А.С. Ситник 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
 
 
 
2023
 
 
РЕФЕРАТ 
 
Основним завданням даної роботи було виконати проєкт автотранспортного 
підприємства на 130 автомобілів для перевезення господарчих товарів в 
Черкаській області. Результатом виконання кваліфікаційної роботи бакалавра 
було виконано проєкт виробничого корпусу АТП, розраховано виробничу 
програму АТП, проєкт шиномонтажної дільниці та системи її освітлення, 
спроєктовано генеральний план АТП, в конструкторській частині було 
спроєктовано знімач гальмівних барабанів призначений для ефективного 
використання на шиномонтажній дільниці. Кваліфікаційна робота бакалавра 
виконана на 67  стор. друкованого тексту, основні частини роботи: вступ, зміст, 
4 розділи, висновки, перелік джерел посилання та додатків. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 2 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Зміст 
РЕФЕРАТ ........................................................................................................................ 2 
ВСТУП ............................................................................................................................ 5 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ ................................. 6 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ..... 6 
1.2 Кліматоутворюючі чинники ................................................................................... 7 
1.3 Аналіз характеру вантажу ...................................................................................... 8 
1.4 Вибір транспортного засобу ................................................................................... 9 
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту .............................................. 14 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 16 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу. ................................................................... 16 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ................................................................ 17 
2.2.2. Визначення програми діагностичних впливів по АТП ................................. 21 
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........... 23 
2.3 Планування виробничого корпусу ...................................................................... 24 
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів................ 24 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і  ремонту 
рухомого складу .......................................................................................................... 25 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ..................................................................................... 26 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................... 29 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ...... 29 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства ... 30 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між 
виробничими зонами, ділянками і відділеннями ..................................................... 30 
2.3.8 Розрахунок кількості працівників .................................................................... 31 
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ............................................................................ 33 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень .............................................................. 34 
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень ...................................................... 35 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 3 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ................................ 37 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу .............................................. 37 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................... 38 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .......................... 39 
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ...................................... 40 
2.4 Планування шиномонтажної дільниці ................................................................ 42 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні..................................... 42 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 43 
3.1 Опис конструкції пристрою ................................................................................. 43 
3.2 Опис роботи пристрою ......................................................................................... 43 
3.3 Розрахунок пристосування ................................................................................... 44 
3.3.1 Розрахунок гвинтових з'єднань ......................................................................... 44 
3.3.2 Розрахунок захвату............................................................................................. 45 
4. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ........................... 47 
4.1 Розрахунок штучного освітлення ........................................................................ 47 
4.2 Інструктаж з техніки безпеки ............................................................................... 52 
4.3 Пожежна безпека ................................................................................................... 55 
4.4 Охорона навколишнього середовища ................................................................. 55 
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 57 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 58 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 4 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
ВСТУП 
 
В значній мірі ефективність підтримки автомобілів у технічно справному 
стані залежить від рівня та умов функціонування виробничо-технічної бази 
підприємств автомобільного транспорту, яка складається з будівель, споруд, 
обладнання, оснащення та інструментів для технічного обслуговування, 
поточного ремонту і зберігання автопарку. Автомобільна промисловість швидко 
розвивається в США та Японії, а український автопарк також постійно 
поповнюється новими автомобілями, збільшуючи кількість водіїв щороку. 
Організації, які використовують автотехніку, ставлять перед собою завдання 
продовження терміну експлуатації автомобілів. Головна мета цієї роботи - 
провести технічний розрахунок автотранспортного підприємства, яке має 130 
автомобілів для перевезення господарських товарів. Це включає визначення 
виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту автопарку, 
розрахунок об'ємів робіт за їхніми видами, вибір і обґрунтування методів 
організації виробництва, розрахунок кількості виробничого персоналу, 
технологічного обладнання, площ приміщень основного і допоміжного 
виробництва, визначення характеристик будівель, споруд та розроблення 
генерального плану підприємства. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 5 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЄКТУ 
 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного 
підприємства 
 
 Черкаська область знаходиться в центральній частині України на 
Східноєвропейській рівнині. Площа області становить 20,9 тис. км2, що дорівнює 
3,5% площі країни. Адміністративний центр – місто Черкаси. Область межує з 
Київською, Полтавською, Кіровоградською та Вінницькою областями. 
Черкащина має вигідне географічне положення, проходячи важливі 
залізничні та авто магістралі, а також головну водну артерію України - річку 
Дніпро. Це дозволяє формувати економіку області, зокрема більшість 
підприємств та міст розташовані недалеко від Дніпра. 
Рельєф Черкащини є рівним та злегка горбистим, з двома частинами - 
Правобережною та Лівобережною. Більшість правобережної частини розміщена 
в межах Придніпровської височини, а найвища точка Черкаської області 
знаходиться на заході від Монастирища на пагорбі з абсолютною висотою 275 м. 
На Лівобережжі розташована низовина. 
Загальна кількість населення Черкащини становить 1368,8 тис. осіб, 
більшість з яких - жінки (54,5%). 
Черкаська область має понад 300 промислових підприємств, зокрема 
головна галузь - харчова промисловість, яка переробляє сільськогосподарську 
продукцію. Обсяг промислового виробництва області становить близько 2% в 
Україні, що дає їй 13 місце за цим показником. 
Щодо туризму, Черкаська область має великий потенціал для розвитку 
туризму, зокрема екологічного туризму. У Черкащині розташовано кілька 
природоохоронних територій, зокрема Національний природний парк 
"Голосіївський", Бугський лісовий заповідник, регіональні ландшафтні парки 
"Смілянський", "Канівський" та "Скеля-Подільська", що мають значний 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 6 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
туристичний потенціал. Також у Черкасах є кілька музеїв, зокрема музей В. 
Винниченка та музей кобзарського мистецтва, які також приваблюють туристів. 
Загалом, Черкаська область є важливим регіоном України, що має значний 
потенціал для розвитку різних галузей економіки, включаючи туризм та сільське 
господарство. Зручне географічне положення та рельєф території, а також 
наявність великої кількості промислових підприємств створюють сприятливі 
умови для розвитку бізнесу та інвестиційної діяльності. 
Проаналізувавши промислову складову Черкаської області, вирішую 
проектувати АТП, що буде займатись перевезеннями господарських товарів 
короткочасного користування таких, як побутова хімія та різні засоби чищення 
для забезпечення комфортного життя населення. 
 
1.2 Кліматоутворюючі чинники 
 
Кліматоутворюючі чинники, такі як сонячна радіація та циркуляція 
атмосфери, впливають на клімат Черкаської області. Земна поверхня 
Лівобережжя та північно-східної частини Правобережжя отримує близько 95 
ккал/см2 сонячного тепла на рік, особливо в теплий період з травня по вересень. 
Дні без сонця малочисельні, особливо влітку. Часто в область приходять 
циклони та антициклони, які визначають кількість опадів. Атлантичні повітряні 
маси взимку приносять відлиги та танення снігу, а влітку та восени хмарну 
погоду з тривалими опадами та туманами. Континентальні повітряні маси 
взимку приводять до значного похолодання, а влітку - до жаркої та сухої погоди. 
Ці кліматоутворюючі чинники формують помірно-континентальний клімат в 
області, де зима м’яка, літо тепле та посушливе.  
Найхолодніший місяць року – січень із середньою температурою -5 ˚С, а 
найтепліший – липень із середньою температурою + 20˚С. Середньорічна 
температура складає +7,3 ˚С.   
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 7 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Період без від’ємної температури в середньому триває 250 днів. Більшість 
випадає у весняно – літній період. На території Черкаської області переважають 
північно-західні вітри при середній швидкості 3-8 м/с. 
 
1.3 Аналіз характеру вантажу 
 
 Вантажне перевезення побутової хімії здійснюється відправником вантажу 
в критому кузові автотранспортного засобу. 
 Транспортування вантажним перевезенням побутової хімії зручно тим, що 
можливо перевозити відразу декілька видів товарів в одному кузові 
автотранспортного засобу. 
 Вантажне перевезення побутової хімії повинне здійснюватися в 
опломбованому кузові автотранспортного засобу. 
 Побутова хімія, призначена для одержувача вантажу шляхом вантажного 
перевезення автотранспортним засобом, повинна завантажуватися в кузов в 
запакованому вигляді. 
 Упаковки для побутової хімії, що перевозиться автотранспортним засобом, 
виконуються з щільного картону або поліетилену. Як правило, відправник 
вантажу проводить їх сам. 
 Вантажні перевезення побутової хімії, зазвичай здійснюються на 
транспорті вантажовідправника, також, можливо, укладення додаткового 
договору із сторонньою організацією. 
 Якщо поміщений договір із сторонньою організацією, і при здійсненні 
вантажного перевезення побутової хімії, трапилася неполадка 
автотранспортного засобу, то оплату за всі простої бере на себе автотранспортне 
підприємство. 
 Водій, що здійснює транспортування побутової хімії шляхом вантажного 
перевезення на автотранспортному засобі, який призначений для одержувача 
вантажу, зобов'язаний здійснювати свій шлях повільно і без особливих струсів. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 8 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 Відправник вантажу повинен забезпечити експедитора, супроводжуючого 
побутову хімію під час вантажного перевезення для одержувача вантажу, всіма 
необхідними документами. 
 Вантажне перевезення побутової хімії автотранспортним засобом повинне 
починатися з того моменту, коли експедитор, супроводжуючий вантаж, 
опломбує двері кузова. 
 Одержувач вантажу, перш ніж прийняти побутову хімію повинен 
перевірити наявності пломби на дверях кузова автотранспортного засобу, на 
якому, здійснювалося вантажне перевезення. 
 
1.4 Вибір транспортного засобу 
 
Вантажний мікроавтобус - це тип автомобільного транспорту, який 
використовується для доставки найрізноманітніших вантажів, тоннажем не 
більше 3 тон, як на дальні відстані - в міжнародному повідомленні, так і близькі 
(по території України) - в міжрегіональному і внутрішньоміському сполученні. 
Вантажний мікроавтобус, це ідеальне рішення для доставки мілкогабаритних і 
малотоннажних вантажів. Вантажний бус досить компактний, обладнаний 
задніми і розсувними бічними дверима, має не велику вантажну висоту. Залежно 
від типу вантажного відсіку, їх класифікують на мікроавтобуси з холодильною 
установкою, ізотермічним кузовом і відкритою бортовою платформою. 
Вантажопідйомність бусів коливається від однієї до трьох тон, виходячи з цього, 
їх класифікують на малотонажних і великотонажних. Розміри дверей вантажних 
мікроавтобусів дають можливість використовувати вантажну спецтехніку для 
завантаження/вивантаження автомобіля. До переваг перевезення бусом відносять 
низьку вартість і високу швидкість доставки, до недоліків – невеликий об'єм 
вантажного відсіку і вантажопідйомність. Даний клас транспортного засобу 
непогано зарекомендував себе як спосіб експрес-доставки дрібних вантажів. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 9 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
IVECO Daily 
 
  
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля IVECO Daily 35C14V 
Таблиця 1.1. Технічні характеристики IVECO Daily 35C14V 
Тип цільнометалевий вантажний фургон 
Габарити, Д/ш/в, мм 5083/1996/2930 
Колісна база, мм 3950 
Вантажопідйомність, кг 2700 
Повна маса, кг 5200 
Розміри вантаж. відсіку, Д/ш/в, мм 4650/1800/2100 
Внутр. об'єм вантаж . відсіку, м куб. 17,2 
Радіус повороту, м 13,15 
Дорожній просвіт, мм 195 
Об'єм бака, л 70 
Двигун  
Марка 3.0 HPI 
Тип турбодиз. з інтеркулером 
Робочий об'єм, см куб. 3000 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 10 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 Розпод. і к-ть цил./кл. на цил. R4/4 
Потужність, л. с./об/хв. 136/3500 
 
Макс. кр. момент, Нм/об/хв. 340/1400 – 2800 
   
 Трансмісія  
КПП мех. 6-ст. 
 Ходова частина Ходова частина 
 Підвіска передн./задн. незалежна. торсіон./залежна. Ресорна 
 Шини 195/75 R16 
Експлуатаційні показники  
 Макс. швидкість, км/год. 130 
Середня витрата, л/100 км. 12,5 
 
Вартість ТО-1, грн. 500 
 Періодичність ТО, км. 40000 
Гарантія 1 рік без обм. пробігу* 
 
Volkswagen Transporter 2.4 D - 4-дверний фургон класу «M». Прем'єра 
автомобіля відбулася в 2010 році на 63-й міжнародній виставці комерційних 
автомобілів в Ганновері. 
Всі модифікації Т4 відмінно захищені від корозії – панелі кузова 
оцинковані, а внутрішні порожнини заповнені гарячим воском. Іржу можна 
зустріти тільки на старих машинах, на яких механічно пошкоджено цинкове 
покриття. У всіх Т4, навіть у вантажних модифікацій, передня і навіть задня 
підвіски – незалежні. Така конструкція забезпечує мікроавтобусам пристойну 
стійкість, та хорошу керованість. Спереду роль пружних елементів виконують 
торсіони, а позаду  пружини. Кожна з осей оснащена стабілізатором поперечної 
стійкості. Залежно від призначення мікроавтобуса встановлюються підвіски – 
вантажна, вантажопасажирська або пасажирська, що відрізняються відповідно 
своєю жорсткістю. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 11 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.2 Габаритні розміри автомобіля Volkswagen Transporter 2.4 D 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 12 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Таблиця 1.2. Технічні характеристики Volkswagen Transporter 2.4 D 
 
Тип кузова Фургон 
 
Довжина: 4890 мм 
Ширина: 1628 мм 
Висота: 1959 мм 
Кількість дверей: 4 
Кількість місць: 2 
Привід: Передній 
Число циліндрів / розташування: 4-х рядний 
Потужність двигуна л.с / оборотах: 78/3500 
Робочий об'єм двигуна: 1968 см3 
Крутний момент / оборотів: 160/2500 
Вид палива: ДП 
Об'єм паливного бака: 80 л 
Час розгону до 100 км/год: 23.0 с 
Максимальна швидкість: 140 км/год. 
10.0 л на 100 
Витрата палива: в міському циклі: 
км. 
на трасі: 6.8 л на 100 км. 
в змішаному циклі: 8.5 л на 100 км. 
Коробка передач: Механічна 
Споряджена маса: 1720 кг 
Повна маса: 2700 кг 
Об'єм багажника: 5800 л 
Розмір шин: 195/70 R15 
Так як IVECO Daily 35С14V, Volkswagen Transporter 2.4 D належать до 
одного класу транспортних засобів, то буду продовжувати розрахунки для 
автомобіля з більшими габаритними розмірами, тобто для IVECO Daily 35С14V. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 13 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту 
 
 
Автотранспортне підприємство функціонує в м. Черкаси, має 130 вантажних 
фургонів у своєму рухомому складі. АТП виконує перевезення господарських 
товарів по території Черкаської області та займається технічним 
обслуговуванням та ремонтом рухомого складу. 
У приміській зоні, де переважають автомобільні дороги з 
асфальтобетонним, цементно-бетонним та іншими подібними покриттями в 
невеликих містах, проїзні частини вулиць відносяться до категорії експлуатації ІІ 
[2]. 
Клімат Черкаської області є помірно-континентальним і характеризується 
середньомісячними температурами літніх місяці близько 18 ˚С, зимових місяців -
 5 ˚С та іншими кліматичними умовами. 
Середньодобовий пробіг автомобіля складає 200 км, покриття для 
зберігання автомобілів - відкрите, тип дорожнього покриття - D-2 
(бітумомінеральні суміші), а рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний). 
Усі вихідні дані були обрані та обґрунтовані, і можуть бути зведені до табл. 
1.3. 
Таблиці 1.3. Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра 
№ п/п Показник Значення 
1 Число рухомого складу 130 
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 200 
3 Нормативний ресурсний пробіг 175000 
автомобіля, км 
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000 
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000 
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9 
експлуатації 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 14 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Продовження табл.1.3. 
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0 
рухомого складу 
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0 
9 Кліматичний район помірно-
континентальний 
10 Кількість робочих днів підприємства 302 
11 Дільниця, що проектується  шиномонтажна 
12 Марка автомобіля IVECO Daily 
35С14V 
Режим роботи АТП: 
Для АТП кількість робочих днів протягом року для зон ЩО складає 302. 
Робота зон ЩО організовується у 2 зміни по 7 годин. Для зон ТО і ПР 
приймається 302 робочих дня (2 зміни по 7 годин). Всі інші підрозділи АТП 
працюють 8 годин в одну зміну. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 15 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування 
нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу. 
 
Виконаємо коригування нормативного значення пробігу до КР та 
періодичність виконання ТО. 
Періодичність виконання ТО і норма пробігу до КР визначаються за 
формулами: 
 
' (H )
L = L  K  K ,
ТО−1 ТО−1 1 3  (2.1) 
де: 
(H )
LТО−1  –періодичність нормативна до виконання ТО-1, км. 
'
L = 4000  0.9 1 = 3600км,
ТО−1  
' (H )
L = L  K  K ,
ТО−2 ТО−2 1 3                                        (2.2) 
 
 де (H )LТО−2  – періодичність нормативна до виконання ТО-2, км. 
 
'
L = 16000  0,9 1 = 14400 км,
ТО−2  
Кореговане значення пробіг до виконання КР: 
 
(H )
L = L  K  K  K ;
рес рес 1 2 3                                (2.3) 
 
Lрес = 175000  0,9 11 = 157500 км;  
де (H )
Lpес  –ресурсний пробіг автомобіля, згідно норм км; 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 16 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл 
 
Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається як 
відношення циклового пробігу Lц до пробігу, який спричиняє цей вплив. У цьому 
розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному пробігу (Lц=LКР=157500 км), 
тому число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде 1. У цьому 
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2. 
Періодичність виконання ТО-1 дорівнює середньодобовому пробігу. 
Отже, кількість капітальних ремонтів (КР), технічного обслуговування 
першого рівня (ТО-1) та другого рівня (ТО-2) вираховуються за відповідними 
формулами: 
 
L
ц 1575000
N = = = 1;
КР
L 157500                                           (2.4) 
рес
 
де NКР - кількість КР протягом циклу; 
Lц –пробіг автомобіля за цикл, км; 
L
рес - пробіг до виконання КР, км. 
Кількість виконання операцій щоденного обслуговування (ЩО) проягом 
циклу: 
 
L
рес
N = ;
ЩO
                                                                (2.5) 
cд
 
де NЩO - кількість виконань ЩО за цикл. 
 cд  - середнє значення пробігу за добу. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 17 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
157500
N = = 788;
ЩO  
200
 
Кількість виконаних ТО-2 протягом циклу: 
 
L
рес 157500
N = − N = −1 = 10;
2 c
L 14400                                    (2.6) 
ТО−2
 
де N2  - кількість виконаних ТО-2 за цикл; 
L
ТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км. 
Кількість виконаних ТО-1 протягом циклу: 
 
L
рес 157500
N = − (N + N ) = − (1+10) = 33;
1 c 2
L 3600                 (2.7) 
ТО−1
 
де N1  - кількість виконаних ТО-1 за цикл; 
LТО−1  – періодичність виконання ТО-1 протягом циклу; 
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1. 
Таблиця 2.1. Кількість виконаних ТО на один ТЗ за цикл 
Умовне N N N N
КР  1  2  ЩO  
позначення 
Кількість 1 33 10 788 
 
Пробіг автомобіля за рік і його пробіг за цикл - це різні величини, але 
виробнича програма зазвичай розраховується на рік. Тому для визначення 
кількості ТО за рік потрібно перерахувати значення за цикл, використовуючи 
коефіцієнт переходу від циклу до року, позначений як р. 
Кількість виконаних ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий ТЗ складає: 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 18 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
N = N 
ЩОР ЩО Р                                            (2.8)  
 
 N = N  A
ЩОР ЩОР CП                                    (2.9) 
 
N = N 
1Р 1 Р …                                             (2.10) 
 
 N = N  A
1Р 1Р CП                                          (2.11) 
 
N = N 
2Р 2 Р                                                  (2.12) 
 
 N = N  A
2Р 2Р CП                                        (2.13) 
 
де:  
АСП – кількість ТЗ, що стоїть на обліку АТП. 
Р – відношення пробігу ТЗ за рік Lр до пробігу ТЗ за цикл, тобто:  
L
 = Р (2.14) 
Р
L .  
рес
 
Пробіг ТЗ за рік: 
 
L = Д  l 
Р роб сд Т                                            (2.15) 
де:  
Дроб – кількість днів, що працює підприємство за рік; 
Т – коефіцієнт технічної готовності  
Відповідно до циклового методу розрахунку виробничої програми з 
виконання ТО, не враховуються причини простою автомобіля протягом циклу, 
що пов'язані з організацією роботи АТП. Отже, при розрахунку річного пробігу 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 19 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
автомобіля використовується коефіцієнт технічної готовності за цикл, а не 
коефіцієнт випуску автомобіля: 
 
1
 =
T d Д (2.16) 
1+ L ( TOiПO КР  
+ )
cд
1000 L
КР
де:  
Lcд  - середнє значення пробігу ТЗ за добу. 
dТОіПР – простій ТЗ на технічному обслуговуванні та для виконання 
поточного ремонту на АТП, що припадає на 1000 км пробігу, дні [2]; 
ДКР – простій при виконанні КР, дні[2]. 
1
 = = 0.93
T
0.3 15  
1+ 200( + )
1000 157500
 
L = 302  200  0.93 = 56172
Р  км. 
 
56172
 = = 0.357
Р  
157500
 
 
 
 
 
N = 33  0.357 = 12
1Р  
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 20 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
N = 10  0.357 = 4
2Р  
 
 
Результати розрахунків в табл. 2.2. 
Таблиця 2.2. Кількість технічних впливів протягом року на один ТЗ та на весь 
автопарк 
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по 
автомобіль  всьому АТП 
NЩОР  N1Р  N2Р  NЩОР  N1Р  N2Р  
281 12 4 37935 1620 540 
 
 
2.2.2. Визначення програми діагностичних впливів по АТП 
 
Згідно з Положенням, про виконання ТО та ремонту ТЗ, діагностування як 
окремий вид обслуговування не передбачено, але роботи з діагностування 
транспортних засобів входять до обсягу робіт з технічного обслуговування та 
ремонту. Залежно від методу організації, діагностика може проводитись окремо 
на спеціальних постах або бути поєднана з процесом ТО. Кількість 
діагностичних впливів для наступного розрахунку постів діагностування та їх 
організації визначається в залежності від методу організації. У Положенні 
передбачено два види діагностики транспортних засобів - Д1 та Д2. 
Діагностика Д1 призначена переважно для визначення технічного стану 
агрегатів, вузлів та систем транспортних засобів, що забезпечують безпеку руху. 
Діагностика Д1 проводиться для автомобілів після ТО-1, після ТО-2 (зокрема для 
перевірки якості робіт та заключних регулювань) та при ПР (для вузлів та 
систем, що забезпечують безпеку руху). Кількість автомобілів, які підлягають 
діагностиці при ПР, відповідно до статистичних даних та норм проектування, 
становить 10% від програми ТО-1 на рік. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 21 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Діагностування Д2 виконується для визначення економічних показників 
ТЗ та виявлення обсягів робіт ПР. Діагностика Д2 проводиться так само часто як 
і ТО-2, а в окремих випадках під час проведення ПР. Кількість автомобілів, які 
підлягають діагностуванню Д2 під час ПР, визначається в розмірі 20% від річної 
програми ТО-2. 
Таким чином, кількість впливів з діагностування Д1 протягом року для 
всього автопарку розраховують за формулою: 
 
 N = 1,1 N +  N = 1,11620 + 540 = 2322
Д1Р 1Р 2Р           (2.17) 
 
де  N Д 1Р - кількість впливів з діагностування Д1 протягом року для всього 
автопарку. 
Кількість впливів з діагностування Д2 на весь автопарк протягом року 
розраховують за формулою: 
 
 N = 1,2 N = 1,2 540 = 648
Д 2Р 2Р                             (2.18) 
 
де  N Д 2Р - кількість впливів з діагностування Д2 на весь парк за рік. 
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число ТЗ автопарку, що проходять 
діагностування під час ПР. 
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 під час ПР, розраховують 
як 20 % від річної програми ТО-2. 
 
20
 N =  N  = 648 0,2 = 129,6
Д2 ПР Р Д 2Р                     (2.19) 
100
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 22 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню 
автомобілів 
 
Виробнича програма за добу є ключовим критерієм вибору методу 
організації технічного обслуговування і є основним показником для розрахунку 
кількості постів та ліній технічного обслуговування. На основі цієї програми 
визначається кількість потрібних впливів з ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностичних 
процедур (Д1 і Д2) за добу, яка обумовлюється формулою: 
 
N
N = iР ,
iд
Д                                                           (2.20) 
роб .Рi
де: 
 NiР – річна програма відповідно до кожного виду ТО або діагностування; 
Дроб.Рi –число робочих днів відповідної зони за рік, [2]. 
37935
N = = 126
ЩО Д  
302
 
1620
N = = 5
ТО−1Д  
302
 
540
N = = 2
ТО−2 Д  
302
 
2322
N = = 8
Д1Д  
302
 
648
N = = 2
Д 2 Д  
302
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 23 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
2.3 Планування виробничого корпусу 
 
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів 
 
Для вибору методу технічного обслуговування (потокового або на 
універсальних постах) використовується критерій добової виробничої програми 
для кожного виду обслуговування однотипних автомобілів. При NЩОд =100, 
N1д=12  автомобілів та N2д =5 автомобілів, які обслуговуються однотипним 
обслуговуванням, застосування потокової лінії для обслуговування є доцільним 
під час виконання ЩО, ТО-1 та ТО-2 відповідно. Якщо добова програма менша, 
то використовується метод обслуговування на універсальних постах. 
Для діагностування Д-1 використовується окремо винесене діагностування 
або проводиться разом з ТО-1, в залежності від добової програми та методу 
проведення ТО-1. Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то 
доцільним є організувати діагностування Д-1 на окремо виділеному пості, 
розташованому зручно для заїзду-виїзду автомобілів з різних виробничих зон. 
 
Розрахункову трудомісткість потокового методу виконання ЩО можна 
визначити за формулою: 
 
t н
ЩO = tЩO K4 KM , люд.год
                                                                           (2.21) 
 
де: 
t н
ЩO  –трудомісткість щоденного огляду нормативна, люд. год. [2]. 
К4 – коефіцієнт, що враховує технологічну сумісність рухомого складу [2]. 
КМ = 1–М/100– коефіцієнт механізації робіт, (приймається в межах 0,35 - 
0,75). 
 
tЩO = 0,3 1,10,42 = 0,14люд.год
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 24 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Скорегована трудомісткість виконання ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого 
складу визначається: 
 
t = t н
і і K K , люд.год
                                        2 4                                    (2.22) 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість виконання ТО-1 і ТО-2 відповідно, люд. 
год. [2]. 
tТО−1 = 3 1,0 1,1= 3,3люд.год
 
 
tТО−2 =12 1,0 1,1=13,2люд.год  
Питома нормативна трудомісткість виконання ПР, люд.год/1000км: 
 
t = t н
                           ПР ПР K1 K2 K3 K4 K5 , люд.год
                     (2.23) 
 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість виконання ТО-1 і ТО-2 відповідно, люд. 
год.; 
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують категорію умов 
експлуатації ТЗ, модифікацію рухомого складу та організацію його роботи, 
природно-кліматичні умови експлуатації, кількість технологічно сумісних 
одиниць рухомого складу, способу зберігання ТЗ відповідно. 
 
tПР = 2,0 0,9 1,0 1,0 1,11,0 =1,98люд.год  
 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і  
ремонту рухомого складу 
 
Об'єм робіт за рік з виконання ТО та ПР, люд.год. 
Т ЩО.Р =  NЩО.Р  tЩО = 37935  0,14 = 5311  люд.год.                         (2.24) 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 25 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Т1.Р =  N1.Р  tТО−1 =1620 3,3 = 5346  люд.год.                             (2.25) 
 
Т 2.Р =  N 2.Р  tТО−2 = 540 13,2 = 7128  люд.год.                                (2.26) 
 
Т д−1.Р =  N д−1.Р  tд−1 = 2322  0,5 =1161  люд.год.                              (2.27) 
 
Т д−2.Р =  N д−2.Р  tд−2 = 648 1,3 = 843  люд.год.                         (2.28) 
 
Lp  Anр  tпр 56172 135 1,98
Т ПР.Р = = =15015  люд.год.                      (2.29) 
1000 1000
 
Об'єм робіт за рік з сезонного обслуговування в цілому по автопарку, 
люд.год: 
 
Т СО.Р = 2Апр  КСО  t2 = 2 135  0,2 13,2 = 713 люд.год.                  (2.30) 
 
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2). 
Апр – кількість зареєстрованих на балансі АТП ТЗ кожної  технологічно 
сумісної групи. 
 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР 
 
Під час планування зон технічного обслуговування і ремонту ТЗ 
враховується кілька факторів. Спочатку визначається режим роботи зон різних 
впливів, метод обслуговування (потокові лінії або окремі пости), кількість постів 
і ліній, а також річна трудомісткість робіт. Режим роботи зон залежить від 
режиму роботи ТЗ.  
Робочий час зон технічного обслуговування рекомендується планувати на 
1-2 зміни, а зон  поточного ремонту - на 2-3 зміни. Тривалість зміни законодавчо 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 26 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
встановлена в Україні на 40 годин на тиждень. 
Метод технічного обслуговування вибирається з врахуванням порівняння 
такту поста з ритмом виробництва. Якщо такт поста (припускаючи, що весь 
обсяг робіт виконується на одному пості) рівний або більший 2R для виконання 
робіт з технічного обслуговування, 3R для виконання поточного ремонту та 4R 
для виконання робіт з ТО-2, то можна використовувати потоковий метод 
виробництва. У іншому випадку необхідно проектувати універсальні пости для 
проведення ремонту. Ритм виробництва визначається за формулою: 
 
60 T
R = см Сcм
i ,                                 (2.31) 
N i.д
 
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година; 
     Ссм – кількість змін; 
     Ni.д –виробнича програма відповідно до кожного виду ТО протягом 
доби. 
Такт поста i-ї зони: 
60  7  2
RЩО = = 7  
126
 
60  7  2
RТО−1 = =168  
5
 
60 7  2
RТО−2 = = 420  
2
 
Такт поста i-ї зони: 
 
60  t
 i
i = + tПЕР
РП ,                                      (2.32) 
 
де tі – трудомісткість робіт відповідного виду обслуговування, що 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 27 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
виконується на і-му посту, люд.год.; 
tПЕР – час, що витрачається на перевстановлення ТЗ на пост, (1-3хв.); 
РП – кількість працівників, що одночасно працюють на посту [2]. 
60 0,14
ЩО = + 2 = 5  
3
 
60 3,3
 ТО−1 = + 2 = 68  
3
 
60 13,2
 ТО−2 = + 2 = 200  
4
 
Так як ЩО  2RЩО ,  ТО−1  3RТО−1 ,  ТО−2  4RТО−2 , то необхідно проєктувати 
універсальні пости для виконання ТО. 
Кількість постів з ЩО, ТО-1, ТО-2 розраховується за формулою: 
 
T
X i.P Kн
i =                                    (2.33) 
Д рп п  tcм Р К вик
 
де Ti.P  - обсяг робіт, який виконується на постах, за рік люд.год. 
K н  - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів [2]. 
Д рп  - річна кількість робочих днів постів [2]. 
n – добова кількість змін [2]. 
tсм  - тривалість зміни [2]. 
Р – число працівників, які одночасно працюють на одному посту [2]. 
K вик  - коефіцієнт використання робочого часу (0,8-0,85). 
53111,5
XЩО = = 0,74 1 
302  2  7 3  0,85
 
5346 1,25
X ТО−1 = = 0,62 1 
302  2  7 3  0,85
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 28 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
7128 1,25
X ТО−2 = = 0,62 1 
302  2  7  4  0,85
 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту 
 
На спеціалізованих або універсальних постах виконують роботи з 
поточного ремонту. Число необхідних постів  для виконання ПР розраховуємо за 
формулою: 
 
T
X = ПР 
i                                            (2.34) 
Д рп  п  tcм  Р п
 
де TПР – об'єм робіт на постах ПР, що виконується протягом року, люд.год. 
 - коефіцієнт, що характеризує нерівномірність надходження ТЗ на пости 
ПР (=1,2…1,5); 
Д рп – кількість робочих днів за рік, коли працюють пости ПР; 
tсм  –робоча зміна, годин; 
n – кількість змін; 
Р – кількість робітників на посту зПР; 
п – коефіцієнт використання робочого часу на посту з ПР (п=0,75…0,9) 
 
15015 1,3
X ПР = =1,44  2  
302  2  7  4  0,8
 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого 
складу 
 
Об'єм робіт з ТО і ПР за рік для рухомого складу АТП: 
T = Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Т д−1.р +Т д−2.р +ТСО.Р +Т ПР.Р                     (2.35) 
= 5311+ 5346+ 7128+1161+ 843+ 713+15015 = 35517
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 29 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
де TЩО.Р , T1.Р – поточні об'єми робіт за рік з ЩО та ТО-1 відповідно (якщо ці 
операції виконуються на потокових лініях), люд.год; 
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р  TСО.Р ., TПР.Р  – об'єми робіт за рік з ТО-2, контрольно-діагностичних 
робіт перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) та робіт з ПР 
відповідно, люд.год . 
 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню 
підприємства 
 
У табл. 2.3 розподіляється річний об'єм робіт з самообслуговування 
підприємства у відсотковому співвідношенні до річного обсягу допоміжних 
робіт. 
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт з самообслуговування 
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год. 
шення, год. шення, 
% % 
Електротех 8879 4,0 1420 
25,0 Жестяніцкі 
нічні 
Механічні 10,0 3552 Медніцкі 1,0 355 
Слюсарні 16,0 5683 Трубопровідні 22,0 7815 
710 Ремонтно- 16,0 5683 
Ковальські 2,0 будівельні і 
деревообробні 
Зварюваль 1420 100 35517 
4,0 Всього 
ні 
 
 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування 
підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями 
 
Розподіл обсягів робіт по структурних підрозділах АТП здійснюється з 
урахуванням технологічних та організаційних ознак. Наприклад, прибирально-
мийні роботи та роботи з ТО-1 виконуються на постах або потокових лініях 
відповідних зон, тоді як ТО-2 розподіляється між постами, лініями та 
дільницями. Роботи з сезонного обслуговування виконуються разом з ТО-2, а ПР 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 30 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
виконуються на постах ПР та на дільницях АТП. Обсяги робіт по видах 
розподіляються відповідно до нормативів, а самообслуговування може 
виконуватися як на основних дільницях АТП, так і на спеціальній дільниці 
відділу головного механіка. Результатом такого розподілу є обсяги робіт по 
структурних підрозділах АТП, які наведено в таблиці 2.4. 
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт за структурними підрозділами 
 Структурний підрозділ люд.год. 
 
- зона ЩО: 5311 
 - зона ТО-1: 5346 
 - зона ТО-2: 7128 
- зона ПР: 15015 
 
 
 
2.3.8 Розрахунок кількості працівників 
 
При визначенні кількості виробничих працівників враховуються 
технологічні потреби в робочому часі (Рт) та штатна кількість працівників (Рш). 
Розрахунки здійснюються для кожної дільниці та зони окремо. Технологічно 
необхідна кількість працівників визначається з урахуванням часу, необхідного 
для виконання роботи на дільниці або у відповідній зоні. 
 
РТ = Т i.Р ФМ ,                                                        (2.37) 
 
де Тi.Р –трудомісткість робіт за рік i-ї дільниці, люд.год.; 
ФМ –фонд часу робочого місця за рк (2070), год. 
Число штатних працівників: 
 
РШ = Т i.Р ФР ,                                                   (2.38) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 31 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
де ФР –фонд часу штатного працівника за рік (1820…1840 – для 
нормальних умов праці, 1610 – для шкідливих виробництв), год. 
Таблиця 2.5 - Фонд часу штатних робітників зв рік 
Виробничий Річний Дільниці Річний фонд 
підрозділ фонд робітника, 
робітника, год. 
год. 
Зона ТО-2, СО 1840 Акумуляторна 1820 
1840 Ремонт 1840 
приладів 
Зона ТО-1 
системи 
живлення 
Зона ЩО  1860 Ковальсько- 1820 
 мідницька 
Пости ПР 1840 Шиноремонтна  1820 
Дільниці:  Жерстяницька 1820 
Агрегатна 1840 Зварювальна  1820 
Діагностики  1840 Кузовна  1840 
Електротехнічна 1840 Столярна 1610 
Слюсарно- 1840 1610 
Малярна  
механічна  
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 32 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Таблиця 2.6 - Розрахунок кількості виробничих працівників 
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних 
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників 
робіт в технологічно необхідних штатного 
зоні або необхідних робітників робітника, 
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята 
дільниці, змінах 
люд.год 1 2   
Зона ЩО 5311 2,57 3 2 1 1860 2,86 3 
Зона ТО-1 5346 2,58 3 2 1 1840 2,91 3 
Зона Д-1 1161 0,56 1 1 - 1840 0,63 1 
Зона Д-2 843 0,41 1 1 - 1840 0,46 1 
Зона ТО-2 7128 3,44 4 3 1 1840 3,87 4 
Зона ПР 6291 3,04 3 2 1 1840 3,42 4 
Разом 26080 - 15 11 4 -  16 
Дільниці: 
Агрегатні 2831 1,37 2 2 - 1840 1,54 2 
Ремонт двигунів 472 0,23 - 1840 0,26 
Слюсарно- 1 1 - 1840 1 
механічні 1573 0,76 0,85 
Електротехнічні 786 0,38   - 1840 0,43  
1 1 - 1820 
Акумуляторні 1 
315 0,15 0,17 
Ремонт приладів 1 1 - 1820 1 
систем живлення 629 0,30 0,35 
Шиномонтажні 157 0,08   - 1820 0,09  
1 - 1820  
Вулканізаційні 1 
 1 
157 0,08 0,09 
Мідницькі 315 0,15   - 1820 0,17  
Жерстяницькі 315 0,15 1 1 - 1840 0,17  
Зварювальні 315 0,15 - 1 1820 0,17 1 
Ковальсько-ресорні 472 0,23 - 1820 0,26 
Оббивні 472 0,23 1 1 - 1820 0,26 1 
Фарбувальні 629 0,30 1 1 - 1820 0,35 1 
Разом 9437 - 9 9 - - - 9 
Всього 35517 - 24 20 4 - - 25 
 
2.3.9 Розрахунок площ приміщень 
 
Площі зон ТО і ремонту 
Визначення площ зон для обслуговування та ремонту ТЗ на тупикових 
постах: 
 
FЗ = faX П КП ,                                                         (2.39) 
 
де fа – площа ТЗ у горизонтальному перерізі, м2; 
ХП – число постів, що розташовується в зоні; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 33 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
КП – коефіцієнт щільності розташування обладнання [1]. 
 
FЗЩО = 10,15 13 = 30,45  м2 
 
FТО−1 = 10,15 1 4 = 40,60  м2 
 
FТО−2 = 10,15 1 4 = 40,60  м2 
 
FЗПР = 10,15  2  4 = 81,20  м2 
 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень 
 
Площі дільниць визначають відповідно до площі приміщення, яка 
займається необхідним устаткуванням, а також з врахуванням коефіцієнту 
щільності його розташування. 
Визначаю площу шиномонтажної дільниці: 
 
Fy = f К 
об П                                                      (2.40) 
 
де fоб – сумарна площа необхідного устаткування, м2; 
К’П – коефіцієнт щільності розташування необхідного устаткування [1]. 
 
Fy = 6,94  4 = 27,76  м2 
 
Визначення площі дільниць за питомими показниками для одного 
працівника: 
 
F = f + f 'Д р p  (n −1)                                           (2.41) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 34 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
де fр  - питома площа на першого працівника [2]. 
f ’
р  – питома площа для кожного наступного працівника [2]. 
n – кількість працівників. 
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон та дільниць 
Площа, м2 
Агрегатна 2 108 25,89 4 103,56 105 105 
Слюсарно- 1 32 8,5 4 34 34 48 
механічна 
Електротехнічна 1 15 7,18 4 28,72 30 46 
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 35 
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 14 33 
систем живлення 
Шиномонтажна 1 18 6,94 4 27,76 30 30 
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33 
Ковальсько- 1 21 12,36 5 61,8 62 62 
ресорна 
Мідницька 1 15 7,02 4 28,08 29 29 
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 24 
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 30 
Ремонт двигунів 1 12 4,5 5 22,5 23 23 
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 33 
 
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень 
 
Визначення площ для складських приміщень за нормативами на пробіг: 
 
Lp  Au  fnum
Fск = K pc K p K різ                               (2.42) 
106
 
де Lp  - пробіг автомобіля за рік, км. 
Au  - кількість штатних ТЗ. 
f 2
num  - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м , [3] 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 35 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
Дільниця, відділення 
К-ть працівників в 
найбільш навантажену зміну, 
чол 
Розрахункова площа по 
кількості працівників, м2 
Площа устаткування в плані, 
м2 
Коефіцієнт густини 
розстановки устаткування 
Розрахункова площа 
по устаткуванню, м2 
Прийнята 
Прийнята 
після планування 
 
K pc  - коефіцієнт, що відображає тип рухомого складу. 
K p  - коефіцієнт, що відображає кількість ТЗ. 
K різ - коефіцієнт, що відображає різномарочність ТЗ рухомого складу. 
Визначаємо площу складу запасних частин: 
 
56172 135  2,8
Fск = 11,11= 23,4  м2 
106
 
Визначаємо площу складу агрегатів: 
 
56172 1235  4,4
Fск = 11,11= 36,7  м2 
106
 
Визначаємо площу складу матеріалів: 
 
56172 135  2,4
Fск = 1 1,1 1= 20  м2 
106
 
Визначаємо площу складу шин: 
 
56172 135 1,9
F = 11,11=15,9  м2 
ск
106
 
Визначаємо площу складу мастильних матеріалів: 
 
56172 135  2,8
Fск = 11,11= 23,3  м2 
106
 
Визначаємо площу складу лакофарбових матеріалів: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 36 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
56172 135  0,8
F = 11,1 1= 6,2  м2 
ск
106
 
Визначаємо площу складу хімікатів: 
56172 135  0,2
F = 11,1 1=1,6  м2 
ск
106
 
Визначаємо площу складу інструментів: 
 
56172 135  0,2
Fск = 11,1 1=1,6  м2 
106
 
Площа проміжного складу – 15…20% від складу запасних частин і 
агрегатів 
 
F = 0.18(23,4 + 36,7) = 10,8  м2 
ск
 
Fcк = 23,4 + 36,7 + 20 +15,9 + 23,3 + 6,7 +1,6 +1,6 +10,8 =140  м2  
 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень 
 
Оскільки адміністративні і побутові приміщення розташовуються на 
другому поверсі головного виробничого корпусу АТП, тоді розрахунок їх площ 
не потрібно виконувати. 
 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу 
 
Fзб = fа  Азб Кп                                                     (2.43) 
 
де Fзб  - площа зони зберігання рухомого складу; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 37 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
fа  - площа ТЗ у плані, м2. 
Азб  - число місць зберігання ТЗ. 
Кп  - коефіцієнт щільності розташування ТЗ (2,5…3,0). 
 
 м2 
 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу 
 
Для проектування АТП необхідно визначити площу головного 
виробничого корпусу, яка складається з площ зон, дільниць та складських 
приміщень. 
 
            (2.44) 
 
де FЩО – площа зони ЩО в плані ГВК, м2; 
F1, F2, FПР, Fд - площі зон ТО-1, ТО-2 та ПР в плані і дільниць відповідно 
м2; 
Fск – площа складських приміщень,м2; 
F 2
доп – площа допоміжних приміщень,м  (регламентовано); 
Fо – площа зон очікування,м2. 
 
60  t
F і
Оі = + tn                                                     (2.45) 
Р
 
де t і  - скорегована трудомісткість і-го виду робіт. 
Р – число штатних робітників на дільниці. 
60  t
F = ТО−1 60 3,3
ОТО−1 + tn = + 2 = 68м2 
Р 3
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 38 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
tn = 2  
 
60  t
F = ТО−2 60 13,2
ОТО−2 + tn = + 2 = 200  м2 
Р 4
 
60  tПР 60 1,98
F = + t = + 2 = 32  м2 
О ПР n
Р 4
 
FО Д −1 = 0,25  t = 0,25 3,3 = 0,83  м2
ТО−1                                          (2.46) 
 
F 2    
О Д −2 = 0,25  tТО−2 = 0,25 13,2 = 3,3  м                                         (2.47) 
 
F0 = 68 + 200 + 32 + 0,83 + 3,3 = 304,13  м2 
 
F 2
ГВК =1,1  (30,45 + 40,60 + 40,60 + 81,20 + 444 + +140 +14 + 304,13) =1204,5м  
 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства 
 
Визначаємо площу ділянки для АТП за формулою: 
 
10−2  (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб ) , га (2.50) 
діл
                                  k з                                          
 
де Fділ – розрахована площа ділянки, га; 
FГВК   - площа забудови, в якій розташовуються виробничо-складські 
приміщення, м2; 
 Fдоп - площа для забудови допоміжними приміщеннями, м2; 
F 2
зб  - площа відкритої зони для зберігання рухомого складу АТП, м ; 
 k3   - коефіцієнт щільності забудови території АТП, %. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 39 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
10−2  (1204,5 +14 + 4110,75)
Fділ = =1,18 га
45  
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу 
 
Заводи будівельних конструкцій виготовляють колони одно- та 
багатоповерхових будівель і споруд зі збірного залізобетону, які мають 
уніфікований квадратний, прямокутний або двогілчастий перетин. При 
проектуванні будівель рекомендується використовувати залізобетонні колони 
прямокутного перетину розміром 400 х 400, 500 х 600, і 600 х 600 мм залежно від 
їхнього прольоту, кроку і висоти. Для виробничих корпусів рекомендується 
використовувати колони розміром 400х400 мм та висотою 4,5 м. 
При проектуванні виробничих будівель автотранспортних підприємств 
доцільно використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені 
конструкції покриття, такі як балки з прольотом 12 м та будівельні ферми з 
прольотом 12, 18, 24 м. 
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель виготовляють із 
силікатної, червоної цегли, або природних та бетонних каменів, товщиною 510 
мм (в 2 цеглини). 
Розділові перегородки використовують для поділу приміщень із різними 
технологічними або виробничими процесами. Вони робляться суцільними на 
всю висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження 
пилу, шуму, тепла, вологи, газів та інших виділень. Розділові перегородки 
виконують із цегли товщиною 100-125 мм. 
Для проємів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується 
використовувати розміри проємів 3х3; 3,6х3,0; 4х4,2 м. 
Розміри віконних проємів повинні бути кратними за висотою 600 мм та за 
шириною – 1000 мм. 
Також при проектуванні виробничих будівель необхідно враховувати 
вимоги до електропостачання та освітлення. Наприклад, необхідно передбачити 
достатню кількість електричних розеток та освітлювальних приладів для 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 40 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
забезпечення комфортних умов працівників. Крім того, необхідно враховувати 
потреби у вентиляції та опаленні приміщень. 
Для забезпечення безпеки на виробництві необхідно встановлювати 
протипожежні системи та системи вентиляції, які забезпечать відведення 
небезпечних випарів та газів з приміщень. Також важливо передбачити систему 
водопостачання та каналізації. 
При проектуванні виробничих будівель необхідно дотримуватись вимог 
законодавства, зокрема щодо охорони праці, пожежної безпеки та екології. 
Необхідно враховувати також вимоги до енергоефективності та економії 
енергоресурсів, що дозволить знизити витрати на опалення та електроенергію. 
Отже, при проектуванні виробничих будівель необхідно враховувати 
різноманітні вимоги, щоб забезпечити комфортні умови для працівників, 
забезпечити безпеку на виробництві та відповідати вимогам законодавства. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 41 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
2.4 Планування шиномонтажної дільниці 
 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні 
 
При виборі основного технологічного обладнання користуються 
довідниками технологічного обладнання, каталогами і, в деяких випадках, 
каталогами нестандартного обладнання. Кількість основного обладнання 
визначається залежно від його значення в процесі виробництва. 
Таблиця 2.8 - Визначення потреби в технологічному устаткуванні 
Тип 
Число Площа, займана 
Найменування Габаритні Потужність 
Моде устаткуванням, 
устаткування одиниць розміри, мм 
м2 кВт 
ль 
Верстат для 
балансування 121 1 1000х500 0,50 1,2 
коліс 
Стенд для Ш501
1 640х1100 0,704 1,5 
монтажа коліс М 
Стелаж для 
зберігання 
СИ 1 900х1800 1,62 - 
покришок (3-х 
ярусний) 
Електричний  
6140 1 400х350 0,14 1 
вулканізатор 
Вішалка для 
зберігання СИ 1 1000х1000 1,00 - 
камер 
Верстак для ПІ 130 1 1300х1000 1,30 - 
ремонту 
покришок 
Ванна для СИ 1 800х800 0,64 - 
перевірки камер 
Стелаж для СИ 1 1500х500 0,75 - 
зберігання 
дисків коліс 
Бокс для ПИ-19 1 500х500 0,25 - 
відходів 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 42 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 
 
3.1 Опис конструкції пристрою 
 
Деталі з посадкою з натягом, такі як, підшипники, гальмівні барабани 
оправки та інші після деякого пробігу транспортного засобу можуть прикіпати. 
Коли наступає той момент, коли необхідно замінити їх, то без спеціального 
пристосування це здійснити досить важко. 
Універсальний знімач призначений для ефективного демонтажу деталей, які 
встановлені з натягом та потребують значних зусиль для демонтажу. 
 
3.2 Опис роботи пристрою 
 
Рисунок 3.1 Загальний вигляд знімача 
При обертанні у втулці (2) силовий гвинт (3) по різьбі щільно притискається 
упорною п’ятою (6) у вісь деталі, яка знімається, та захватами обхватує її. Корпус 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 43 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
(1) фіксується на силовому гвинті (3) гвинтом (12). За допомогою стяжки (9) та 
гвинта (11) захвати фіксуються.  Далі деталь без особливих зусиль знімається. 
 
3.3 Розрахунок пристосування 
 
3.3.1 Розрахунок гвинтових з'єднань 
 
Корпус кріпиться до силового гвинта гвинтовим з'єднанням. У цьому 
випадку гвинт працює на зсув. 
 
            N = R Y  F  n   Н                                           (3.1) 
 
де   N – сила зсуву, Н, N=1000 H; 
F – площа перетину гвинта, м2; 
Y – коефіцієнт умови роботи: 0,9; 
n – кількість заходів різьби; 
R – розрахунковий опір гвинта, R= 200·10 Н/м2. 
Виразимо площу: 
 
N
       F =  м2                                              (3.2) 
R Y  n
 
Знайдемо площу перетину: 
 
F = 10000 =5610−6м2 
200106 0.91
 
Знайдемо діаметр: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 44 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
d = 45610−6 =8,4410−3м. 
3.14
 
Приймаємо діаметр гвинта рівним 8мм, тобто найближча стандартна 
різьба М8. 
 
3.3.2 Розрахунок захвату 
 
Захват необхідно розрахувати на розтяг і вибрати необхідну товщину 
матеріалу. Матеріал, з якого буде виготовлений захват, – Сталь 20. Економія 
матеріалу, може дати деякий виграш у вартості виготовленні всієї конструкції. 
Основними даними для розрахунку є: 
− матеріал 
− сили, прикладені у момент роботи. 
Представляємо захоплення у вигляді вертикальної балки із закладенням 
вгорі  
 
Рисунок 3.2 – Розрахункова схема захвата з епюрою внутрішніх сил 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 45 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Гранично-допустим напруга для Сталі 20 [ϭ]=160 МПа, сила N=10000 H. 
Формула для розрахунку на розтяг має наступний вигляд: 
 
N
         F =  ;                                                     (3.3) 
 
 
де:       F – площа перетину захвата; 
N – сила розтягування, N рівна зусиллю знімача; 
[ϭ] – гранично-допустиме напруженняа. 
 
10000
F = = 62,5 10-6 м2. 
160 106
 
Оскільки захватів два, то на одне захоплення доводиться F=31,25 мм2. 
Приймаємо площу перетину захвату в найтоншому місці  рівним 50 мм2 з 
розмірами 5 мм на 10 мм. 
Отже, нами було спроектовано знімач універсальний призначений для 
ефективного демонтажа деталей, посаджених з натягом. 
Описано принцип дії пристрою, розраховано болтове з’єднання корпусу з 
силовим гвинтом знімача, розраховано площу перетину захвату в найтоншому 
місці. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 46 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
4. ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
  
4.1 Розрахунок штучного освітлення 
  
Гарно освітлені виробничі приміщення позитивно впливають на 
працівників, підвищуючи якість та продуктивність роботи, знижуючи втому та 
ризик травм, а також забезпечуючи безпеку праці. Для досягнення цього 
необхідно дотримуватись певних вимог до освітлення, зокрема, на робочих 
місцях повинне бути достатньо світла, яке повинно бути рівномірним і не 
викликати тіней, блисків та інших шкідливих ефектів. Освітлювальні установки 
мають бути економічними, надійними та безпечними. Освітлення виробничих 
приміщень може бути природним, штучним або сумісним, залежно від умов 
приміщення та характеру роботи, а природне освітлення має відповідати 
нормам, передбаченим ДБН В.2.5-28-2006. 
Для забезпечення ефективного освітлення виробничих приміщень 
необхідно враховувати вимоги до освітлення та використовувати правильну 
класифікацію освітлення. 
Освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання даної 
роботи. Також важливо, щоб освітлення було рівномірним по робочій поверхні 
та не створювало тіней, особливо рухливих. Крім того, не повинно бути прямого 
і відбитого блиску, а величина освітленості повинна бути постійною в часі. 
Спектральний склад світла також повинен відповідати характеру роботи, щоб 
забезпечити правильну кольоропередачу. Освітлювальні установки повинні бути 
економні, прості та надійні в роботі, та не повинні бути джерелом додаткових 
небезпек та шкідливостей. 
Існують різні типи освітлення, такі як природне, штучне та сумісне. 
Природне освітлення передбачається в приміщеннях з постійним перебуванням 
людей у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне 
освітлення". Штучне освітлення здійснюється за допомогою електричних ламп, а 
сумісне освітлення доповнює недостатнє за нормами природне освітлення 
штучним. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 47 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Крім того, відповідно до нормативних вимог, освітлювальні прилади мають 
бути розташовані на достатній відстані від робочих місць і мати такий кут 
нахилу, щоб не викликати блиск. Також, для забезпечення належного рівня 
освітленості виробничих приміщень можуть використовуватись 
світлорозсіювальні пристрої, наприклад, вигнуті рефлектори або матові 
кришталеві склянки. 
Класифікація освітлення виробничих приміщень також може бути здійснена 
за джерелом світла. Наприклад, штучне освітлення може бути реалізоване за 
допомогою різних типів ламп, таких як люмінесцентні, галогенні, натрієві, 
галогенні та інші. Кожен тип ламп має свої переваги та недоліки і відповідно 
може бути застосований в залежності від вимог до освітлення конкретного 
приміщення. 
Загалом, раціонально розроблене та виконане освітлення виробничих 
приміщень має велике значення для забезпечення ефективної та безпечної 
працівників на виробництві. 
Штучне освітлення може бути загальним або комбінованим з місцевим 
освітленням, але використання тільки місцевого освітлення заборонено, якщо це 
не є частиною комбінованої системи. Штучне освітлення поділяється на робоче, 
аварійне, евакуаційне та чергове освітлення.  
Для освітлення використовують газорозрядні лампи та лампи 
розжарювання. Лампи розжарювання є джерелом світла, що випромінює тепло. 
Вони зручні у використанні, не потребують додаткових пристроїв для 
включення в електричну мережу та прості у виготовленні. Однак вони мають 
низьку світловіддачу (7-20 лм/Вт), короткий термін служби (до 2000 годин), 
переважно випромінюють жовті та червоні промені (що відрізняє їхній 
спектральний склад від сонячного світла) та спотворюють кольорову передачу, 
тому їх не рекомендується використовувати в роботах, де важливо розрізняти 
кольори. Газорозрядні лампи - це пристрої, в яких світлове випромінювання 
виникає під час електричного розряду в інертних газах та парах металів або за 
допомогою явища люмінесценції. Вони мають велику світловіддачу (40-110 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 48 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
лм/Вт), високий термін служби (до 10 000 годин), можливість отримання 
світлового потоку практично в будь-якій частині спектру, підбираючи 
відповідним чином інертні гази та пари металів. Але вони мають пульсацію 
світлового потоку, можуть мати довгий період розгорання (до 10 хвилин), 
викликати радіоперешкоди та призводити до стробоскопічного ефекту через 
свою пульсуючу природу. 
Розрахунок освітлення містить у собі визначення кількості ламп загального 
освітлення і їхня потужність. Велике значення на рівномірність освітлення надає 
відстань між світильниками (Z) і висота їхньої підвіски (h). 
При розрахунку варто мати на увазі, що перший ряд світильників повинен 
розташовуватися від стіни на відстані, рівному 1/3Z якщо біля стіни перебувають 
робочі місця, в інших випадках – 1/2Z. 
Довжина виробничої дільниці L = 6 м, ширина В = 5 м, висота приміщення 
H= 4 м. 
Визначення кількість світильників типу «У» - універсал, необхідних для 
даного приміщення. 
Знаходимо відстань між центрами світильників: 
 
Z = H 1.2 = 4 1.8 = 4,8м                                                (4.1) 
 
Відстань від стіни до першого ряду світильників розраховуємо за 
формулою:  
 
1 1
a = Z = 4,8 =1,6м.                                            (4.2) 
3 3
 
Відстань між крайніми рядами світильників по ширині приміщення: 
 
C1 = В − 2  a = 5 − 2 1,6 = 1,8м.                                  (4.3) 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 49 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Кількість рядів світильників, по ширині приміщення: 
 
C1 1,8
n                                        (4.4) 
1 = −1= −1 0
Z 4,8
n1 = 0  
Загальна кількість рядів світильників по ширині приміщення: 
 
n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2                                            (4.5) 
 
Відстань між крайніми рядами світильників по довжині приміщення: 
 
C2 = L − 2  a = 6 − 2 1,6 = 2,8  м                           (4.6) 
 
Кількість рядів світильників по довжині приміщення: 
 
C2 2,8
n2 = −1= −1 0                                     (4.7) 
Z 4,8
n2 = 0  
Загальна кількість рядів світильників по довжині приміщення: 
 
n = n2 + 2 = 0 + 2 = 2                                          (4.8) 
 
Таким чином, в заданому приміщенні світильники для загального 
освітлення необхідно розташовувати в 2 ряди по довжині, в 2 ряди по ширині. 
Всього необхідно 4 світильники. 
Необхідна потужність ламп, для освітлення приміщення: 
 
W = L b W1 R  
 
де W1 – питома потужність Вт/м2; 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 50 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в 
умовах автотранспортного підприємства). 
 
W = 6 5 10.8 1.3 = 421,2Вт                                        (4.9) 
 
Потужність кожної окремої лампи: 
 
W 421,2
Wл = = =105,3Вт                                             (4.10) 
4 4
 
Отже, для якісного освітлення шиномонтажної дільниці  необхідно 
встановити 4 універсальні світильники з потужністю лампи 105 Вт. Обираю 
універсальні світильники ОРК-150 з габаритними розмірами 1270х180х115 мм. 
Розташування світильників зображено на рис.4.1. 
 
 
 
 
Рисунок 4.1 - Система освітлення шиномонтажної дільниці 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 51 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
4.2 Інструктаж з техніки безпеки  
 
Для виконання робіт на автотранспортному підприємстві допускаються 
особи, які досягли 18 років, пройшли медичний огляд, перевірку знань з 
електроустаткування, вступний інструктаж з техніки безпеки та первинний 
інструктаж на робочому місці. Робочий повинен виконувати роботу, що йому 
доручена відповідно до його кваліфікації. На робочому місці необхідно 
дотримуватися всіх вимог внутрішнього трудового розпорядку, а також 
забороняється розпивати алкоголь та курити. Основними шкідливими 
виробничими факторами на робочій ділянці є: шкідливі гази та токсичні рідини, 
обертові частини машин, можливість удару падаючими предметами та 
несправний інструмент. У разі травмування або виявлення несправностей 
обладнання, пристосувань та інструменту необхідно повідомити про це 
завідувача майстерні та вчинити необхідні заходи. При нещасному випадку 
необхідно надати потерпілому медичну допомогу. За порушення вимог 
інструкцій з техніки безпеки винні несуть відповідальність у встановленому 
порядку. Перед початком роботи необхідно: одягнути спецодяг та спецвзуття, 
підібрані за розміром; підготувати робоче місце, очистивши його від сторонніх 
предметів; перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань, 
захисного заземлення, вентиляції та освітлення; перевірити наявність необхідних 
матеріалів та їх стан; перевірити наявність засобів пожежогасіння. 
 
 
 
 
 
 
 
До проведення робіт на АТП допускаються особи, які досягли 18 років, які 
пройшли медичний огляд, перевірку знань з електроустаткування, що отримали 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 52 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
вступний інструктаж з техніки безпеки (ТБ) і первинний інструктаж на робочому 
місці. Робочий зобов'язаний виконати ту роботу, яка йому доручена відповідно 
до його кваліфікації. 
На ділянці необхідно виконувати всі вимоги внутрішнього трудового 
розпорядку, забороняється розпивання спиртних напоїв і куріння. 
Основними шкідливими виробничими чинниками на дільниці є: 
шкідливі гази та токсичні рідини; 
обертові частини машин; 
 можливість удару падаючими предметами; 
несправний інструмент. 
У разі травмування або виявлення несправностей обладнання, 
пристосувань,  інструмента  необхідно повідомити про це завідувача майстерні. 
При нещасному випадку надати потерпілому долікарську допомогу. 
За порушення вимог інструкцій з ТБ винні несуть відповідальність у 
встановленому порядку. 
Перед початком роботи: 
• Одягнути спецодяг та спецвзуття, підібрані за розміром. 
• Підготувати робоче місце, очистивши його від сторонніх предметів. 
• Перевірити справність обладнання, інструменту, пристосувань, 
захисного заземлення, вентиляції, освітлення. 
• Перевірити наявність необхідних матеріалів та їх стан. 
• Перевірити наявність первинних засобів пожежогасіння, звернувши 
увагу на термін їх перевірки. 
Під час роботи: 
• Забороняється доторкатися до рухомих частини верстатів. 
• Використовувати технологічне обладнання лише за призначенням. 
• Забороняється користуватися несправними інструментами, 
виконувати роботу на несправному обладнанні. 
При появі ознак ненормальної роботи негайно припинити всі роботи. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 53 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Після закінчення роботи: 
• Від’єднати електрообладнання від електромережі. 
• Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття. 
• Очистити інструменти, очистити і обладнання. 
• Спецодяг прибрати в шафу. 
У випадку аварії слід відразу ж знеструмити електрообладнання, вжити 
заходів щодо запобігання помилкового ввімкнення, вивісити заборонні плакати, 
перевірити відсутність напруги на аварійній ділянці, електрообладнання для 
виконання робіт з відновлення та ремонту встановлюється із заземленням для 
захисту людей від ураження електричним струмом. 
Металеві частини електрообладнання, корпуси електродвигунів, щити 
управління і захисту, ручного інструменту і т.д. повинні бути надійно захищені. 
При порушенні або несправності заземлення електричних установок необхідно 
відразу ж відключити дану установку і негайно вжити заходів. 
Заміна плавких вставок запобіжників в щитах повинна проводитися тільки 
атестованим електромонтером при відключеній мережі живлення. 
Електропроводка та арматура силових та освітлювальної мережі 
виконуються кабелями з подвійною ізоляцією і захищаються від впливу високої 
температури, механічних пошкоджень та хімічного впливу. 
Роботи по ремонту устаткування і механізмів проводиться після повного 
відключення від електромережі, при цьому в місцях відключення обов'язково 
вивішуються попереджувальні плакати. Відключення і підключення живлення 
проводиться черговим атестованим механіком. При роботі поблизу відкритих 
струмоведучих частин електричних пристроїв необхідно встановлювати 
дерев'яні щити та решітки, покриті гумовими килимками. Інструмент, який 
застосовується для електромонтажних робіт, забороняється застосовувати без 
ізольованих ручок. Весь інструмент випробовується високою напругою. 
Всі роботи, пов’язані з електричними установками, мають проводитися з 
дотриманням правил безпеки, зокрема з використанням захисного одягу, який 
повинен включати гумові рукавиці, боти, костюм та головний убір. На території 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 54 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
де проводяться роботи, необхідно встановлювати захисні огорожі та забороняти 
доступ неповнолітніх, а також осіб, які не мають відповідної кваліфікації та 
дозволу на виконання робіт. 
Крім того, слід пам'ятати про необхідність проведення регулярних 
перевірок технічного стану обладнання та електричних установок, а також про 
правила поводження з електроприладами в повсякденному житті. Не можна 
допускати неправильного використання електричних приладів та підключення 
до електромережі неякісного обладнання, що може призвести до нещасних 
випадків та пожеж. 
Отже, дотримання правил безпеки під час роботи з електрикою є 
надзвичайно важливим для захисту людей від можливих травм та небезпек. 
 
4.3 Пожежна безпека 
 
Будинки, які належать до пункту технічного обслуговування, 
класифікуються як категорія "Г" за пожежною небезпекою. Згідно з вимогами 
щодо засобів пожежогасіння на виробничих майданчиках, дільницю оснащують 
наступним інвентарем: двома пінними вогнегасниками, одним ящиком з піском 
та однією сокирою. Керівники цих підрозділів несуть відповідальність за 
протипожежну безпеку, збереження та постійну готовність первинних засобів 
пожежогасіння до використання. Якщо виникає вогнище, необхідно відразу 
припинити доступ повітря до нього, застосувавши пісок, брезент або 
вогнегасник із піною, щоб загасити полум'я. Відповідальна за протипожежну 
безпеку особа має контролювати те, щоб дороги, проходи та під'їзні шляхи до 
місць розташування пожежного обладнання та інвентарю були вільними для 
руху, а також, щоб пожежна сигналізація була доступна. 
 
4.4 Охорона навколишнього середовища 
 
На підприємствах автомобільної промисловості основною категорією 
стічних вод є масляні стоки. Ці стоки складаються з концентрованих стічних вод, 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 55 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
які містять масло до 50 г/л, таких як відпрацьовані мастильно-охолоджувальні 
рідини (МОР) та відпрацьовані миючі розчини, що утворюють стійкі емульсії 
типу "масло у воді". Витрата цих стічних вод залежить від потужності 
підприємства і типу його продукції, і може становити від 0,5 до 200 м3/добу. 
Багато підприємств зменшують концентрацію масла в стоках, розбавляючи 
їх великою кількістю умовно чистих вод. В таких водах вміст масла зазвичай 
коливається від 10 до 500 мг/л, а обсяг стічних вод може досягати 5-10 тис. 
м3/добу. 
Технології очищення масловмісних стічних вод передбачають змішування 
всіх видів масловмісних стічних вод, відстоювання для видалення 
грубодисперсних і спливаючих домішок, обробку коагулянтами і зневоднення 
утворених осадів. Однак, ці схеми очищення мають недоліки - великі витрати 
коагулянтів і утворення значних кількостей опадів, які потребують додаткової 
витрати коагулянтів для зневоднення і зниження вмісту масел. Роздільна 
обробка коагулянтами малоконцентрованих і концентрованих стічних вод є 
більш ефективною і вимагає меншої кількості коагулянтів та утворює менший 
об'єм осадів. 
Основна кількість концентрованих маслоемульсійних стічних вод на 
підприємствах автомобілебудування скидається у вигляді відпрацьованих МОР. 
Свіжі МОР готують з технічних продуктів - емульсолів, що представляють 
собою емульсії типу "вода в маслі". При змішуванні 3-10% емульсолу, 90 - 95% 
води і 0,3% соди утворюються емульсії типу "масло у воді". Для додання 
емульсії достатньої активності необхідне додавання до неї ще одного 
компонента - емульгатора, здатного сорбуватися на поверхні обох - рідин, що 
незмішуються. Крім зазначених компонентів, до складу МОР входять різні 
стабілізатори, а також велика кількість присадок (антикорозійні, бактерицидні та 
ін). Середній термін використання МОР коливається від двох тижнів до півтора 
місяців. Основними причинами заміни мастильно-охолоджувальних рідин при 
холодній обробці металів є наявність у них великої кількості забруднюючих 
елементів.
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 56 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
ВИСНОВКИ 
 
Під час виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було виконано 
технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 130 автомобілів, який 
складається з визначення виробничої програми з технічного обслуговування і 
ремонту рухомого складу автомобільного транспорту АТП з врахуванням 
нормативів профілактичного обслуговування, розрахунок виконуваних робіт. 
Вибір і обґрунтування методів організації виробництва, розрахунок кількості 
виробничого персоналу, технологічного обладнання, площ приміщень основного 
і допоміжного виробництва, визначення характеристик будівель, споруд та в 
цілому генерального плану підприємства. В результаті даних розрахунків було 
спроектовано виробничий корпус АТП площею 1080 м2, також розроблено 
генеральний план підприємства площею 0,72 га. 
В розділі 2.3.було обрано для проведення ТО проєктування універсальних 
постів.  
У третьому розділі було спроєктовано знімач гальмівних барабанів 
призначений для ефективного демонтажу гальмівних барабанів. Описано 
принцип дії пристрою, розраховано болтові з’єднання захватів знімача, 
визначено матеріал та площину перерізу захватів. 
Розраховане освітлення у проектованому підрозділі. Розглянуті правила 
безпеки щодо пожежної організації та введені заходи по безпеці навколишнього 
середовища.  
Отже, виконана кваліфікаційна робота бакалавра є джерелом практичних 
навичок з проектування АТП та знань з організації роботи систем 
обслуговування транспортних засобів. 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 57 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 
 
1. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ, 
Черкаси ЧДТУ, 2021 – 111 с. 
2. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: 
організація і  управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с. 
3. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних 
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с. 
4. Карнаух С. Г. Деталі машин : курс лекцій для студентів технічних 
спеціальностей / С. Г. Карнаух, М. Г. Таровик. – Краматорськ : ДДМА, 2017. – 
26 с. 
5. Лужецький В.С. Основи охорони праці на підприємствах 
автотранспорту / В.С. Лужецький, Т.М. Горб’як. – Дрогобич: РВВ ДДПУ, 2011. 
– 276 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 58 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
Арк. 
ЧДТУ.ФЕТАМ.АВ93.23.16.77.000 ПЗ 59 
Зм н. Арк. № докум. Підпис Дата  
Додаток А – Виробничий корпус 
Додаток Б – Планування шиномонтажної дільниці 
Додаток В – Генеральний план АТП 
Додаток Г – Знімач гвинтовий 
Додаток Д – Знімач гвинтовий. Специфікація 
Додаток Ж – Знімач гвинтовий. Специфікація Ч.2 
Додаток З – Система освітлення шиномонтажної дільниці