ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7916| Title: | ДИНАМІКА СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ НА РИНКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІД ВПЛИВОМ ПАНДЕМІЇ COVID-19 |
| Authors: | Петкова, Леся Омелянівна Підласий, Дмитро Андрійович |
| Keywords: | світовий ринок;світове господарство;фармацевтична продукція;фармацевтичний ринок |
| Issue Date: | 31-Jan-2022 |
| Abstract: | РЕЗЮМЕ Магістерська дипломна робота містить 18 таблиць, 28 рисунків, 4 формули, список використаних джерел з 52 найменувань, повний обсяг роботи становить 102 сторінки. ДИНАМІКА СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ НА РИНКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІД ВПЛИВОМ ПАНДЕМІЇ COVID-19 Об’єктом дослідження є процеси розвитку світової торгівлі фармацевтичною продукцією в умовах пандемії COVID-19. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти розвитку світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії COVID-19. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є здійснення ґрунтовного аналізу динаміки розвитку світової економіки в умовах економічної кризи, спричиненої поширенням вірусу SARS-CoV-19, а також світового ринку фармацевтичної продукції, як невід’ємної частини світового ринку товарів і послуг. Завдання магістерської кваліфікаційної роботи: Проаналізувати специфіку сучасного світового ринку товарів і послуг, здійснити огляд його особливостей; розглянути сучасний ринок фармацевтичної промисловості, схарактеризувати його основні параметри; проаналізувати загальну економічну ситуацію в умовах пандемії вірусу COVID-19; на основі статистичної інформації дати характеристику стану світового ринку товарів і послуг в умовах пандемії; на основі статистичної інформації проаналізувати динаміку розвитку світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії; схарактеризувати вплив пандемії на вітчизняну економіку та фармацевтичну галузь; ґрунтовно проаналізувати поради щодо забезпечення сталого економічного відновлення в умовах пандемії; за допомогою економічного моделювання сформувати поради щодо розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі. За результатами дослідження розроблено економічні моделі, на основі яких створено комплекс пропозицій щодо вдосконалення фармацевтичної галузі України. Одержані результати можуть бути використані при розробці стратегії покращення стану фармацевтичної промисловості України, а також як додатковий теоретичний матеріал для вивчення економічних дисциплін. Рік виконання кваліфікаційної роботи: 2021 Рік захисту кваліфікаційної роботи: 2021 |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7916 |
| Appears in Collections: | 051 Економіка (Міжнародна економіка) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Магістерська_Підласий.pdf Restricted Access | 566.85 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ Спеціальність 051 Економіка ОП «Міжнародна економіка» заочна форма навчання, 2 курс, група ЗМЕМ–206 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА на тему: ДИНАМІКА СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ НА РИНКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІД ВПЛИВОМ ПАНДЕМІЇ COVID-19 Студента Підласого Дмитра Андрійовича (підпис) Керівник д.е.н, професор Петкова Л. О. (підпис) Робота допущена до захисту в ЕК Завідувач кафедри д.е.н, професор Петкова Л. О. (підпис) Черкаси 2021 ЗМІСТ ВСТУП........................................................................................................... РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ........................................................................ 1.1 Поняття та структура світового ринку фармацевтичної продукції....................................................................... 1.2. Основні підходи до аналізу ринку фармацевтичної продукції....................................................................... 1.3. Сучасні тенденції світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії COVID-19....................................................................... Висновки до розділу 1........................................................................ РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ СВІТОВОМУ РИНКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЙ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ ВІРУСУ SARS-COV-19....................................................................... 2.1. Аналіз загального стану світового ринку та економічної ситуації в розвинених країнах в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19............................. 2.2. Аналіз загального стану світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19.................................................................. 2.3. Аналіз стану економіки і фармацевтичного ринку України в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19 Висновки до розділу 2........................................................................ РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ ВІРУСУ SARS-COV- 19............................. 3.1. Аналіз рекомендацій щодо відновлення та розвитку економіки великих розвинених країн у умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19............................. 3.2. Розрахунок перспектив для фармацевтичної галузі України за допомогою кореляційного та SWOT аналізу Висновки до розділу 3........................................................................ ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................... СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…......................... ВСТУП Магістерську роботу присвячено дослідженню динаміки світової торгівлі на світовому ринку фармацевтики під впливом світової пандемії COVID-19. Світовий ринок є невід’ємною складовою сучасної світової економіки. Багато вчених-економістів присвячують свої наукові праці дослідженню цього економічного феномену. Досліджуючи світовий ринок товарів і послуг вчені В. Козик [15], Р. Заблоцька [9], А. Мазаракі [27], В. Кулішов [22], Ф. Котлер [19] зазначають в своїх працях, що сьогодні світовий ринок є найвищою точкою розвитку глобальних економічних відносин. Науковець А. Киреев [12] дає в своїх дослідженнях визначення поняття «світовий ринок» та наводить його найбільш характерні особливості. Вчений зазначає, що він поділяється на підрозділи в залежності від галузі промисловості, що представлена на ньому. На думку вчених І. Варпаховської [3], В. Усенка [41], Н. Дихтяревої [37], В. Єрмолаєвої [8] одним із найважливіших ринків є ринок фармацевтичної продукції. Це пояснюється насамперед тим, що на такому ринку відбувається реалізація лікарських засобів, які, за твердженням науковця О. Меха [29], є одним із найважливіших товарів в сучасному світі. Сьогодні в умовах поширення вірусу SARS-CoV-19 гостро постає не лише питання протидії його деструктивним наслідкам для світової економіки, але й також винайдення засобів протидії захворюванню. Вчений Е. Торкановський [40] звертає увагу, що наразі саме фармацевтична галузь є єдиним економічним сектором, що не лише не постраждав від світової пандемії, але навпаки вийшов на перший план в порівнянні з іншими галузями. В цьому контексті ми ставимо за мету дослідити торгівлю на світовому ринку фармацевтичної продукції в умовах світової кризи через пандемію COVID-19. Актуальність дослідження зумовлена значним зростанням ролі фармацевтичної промисловості в умовах світової пандемії, оскільки посилення позицій галузі медицини в світі значно впливає на розвиток всього світового ринку фармацевтичних засобів. Мета дослідження полягає в здійсненні ґрунтовного аналізу динаміки розвитку світової економіки в умовах економічної кризи, спричиненої поширенням вірусу SARS-CoV-19, а також світового ринку фармацевтичної продукції, як невід’ємної частини світового ринку товарів і послуг. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) Проаналізувати специфіку сучасного світового ринку товарів і послуг, здійснити огляд його особливостей; 2) Розглянути сучасний ринок фармацевтичної промисловості, схарактеризувати його основні параметри; 3) Проаналізувати загальну економічну ситуацію в умовах пандемії вірусу COVID-19, назвати її основні наслідки; 4) На основі статистичної інформації дати характеристику стану світового ринку товарів і послуг в умовах пандемії; 5) На основі статистичної інформації проаналізувати динаміку розвитку світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії; 6) Оцінити стан економічної ситуації в Україні, схарактеризувати вплив пандемії на вітчизняну економіку та фармацевтичну галузь; 7) Ґрунтовно проаналізувати наявні поради щодо забезпечення сталого економічного відновлення в умовах пандемії; 8) За допомогою економічного моделювання сформувати поради щодо розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі в умовах пандемії. Об’єктом дослідження є загальний стан світової економіки в умовах пандемії COVID-19. Предметом дослідження є динаміка розвитку світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії COVID-19. Матеріалом дослідження слугували статистичні звіти СОТ за 2020 і 2021 роки, а також дані Світового банку в період з 2019 по 2021 рік. Виконання поставлених завдань передбачає застосування низки методів, що дають змогу якнайкраще дослідити обрані предмет та об’єкт: Теоретичні методи, що використовувалися для здійснення детального аналізу науково-теоретичних джерел; Метод системного структурного аналізу і синтезу, завдяки якому здійснювалося порівняння теоретичних напрацювань різних дослідників; Метод моделювання, за допомогою якого здійснювалася обробка статистичної інформації і перетворення її в економічні моделі. Наукова новизна роботи полягає в детальному дослідженні стану сучасного фармацевтичного ринку, систематизації відповідних статистичних даних у вигляді рисунків, а також розробленні рекомендацій для вітчизняної фармацевтичної промисловості. Теоретичне значення дослідження полягає в ґрунтовному дослідженні світового ринку в умовах пандемії COVID-19. Практичне значення дослідження полягає в практичному створені економічних моделей для аналізу перспектив розвитку медичної галузі України в умовах економічної кризи, спричиненою пандемією вірусу SARS- CoV-19. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 1.2 Поняття та структура світового ринку фармацевтичної продукції Невід’ємною складовою сучасної світової економіки є світовий ринок товарів і послуг. Існування такого ринку є передусім надбанням явища глобалізації, завдяки чому вдалося створити глобальний економічний простір для обміну товарами та послугами між всіма країнами та регіонами світу. На відміну від національного ринку, що поєднує внутрішню та зовнішню торгівлю певної країни, світовий ринок вважається значно більш комплексним поняттям, адже він охоплює набагато більшу кількість економічних суб’єктів. Крім того світовий ринок має певні особливості, що якісно відрізняють його від інших типів наявних ринків. Наприклад такий тип ринку має власну специфічну структуру в залежності від того який тип продукції — товари чи послуги — на ньому реалізується, зокрема світовий товарний ринок можна розглядати в трьох аспектах — регіональному, товарно-галузевому та соціально-економічному [25, с. 26] тощо. З точки зору економіки та глобалізації сучасний світовий ринок можна вважати найвищою точкою розвитку глобальних економічних відносин, що пов’язують весь світ. Таким чином важливість такого ринку для успішного сталого економічного розвитку будь-якої країни є надзвичайно важливою, адже сьогодні саме на цьому ринку формуються стійкі торгівельно-економічні відносини між різними країнами, що дозволяють реалізовувати практично будь-яку продукцію у вигляді товарів або послуг. В сучасній економічній теорії існує безліч визначень щодо поняття «світовий ринок», проте суттєвої різниці між загалом ними немає. Наприклад Заблоцька Р. О. розглядає світовий ринок як «сукупність всіх національних ринків, які поєднані між собою всесвітніми господарськими зв’язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів і послуг» [9, с. 35]. Автор також чітко розподіляє світовий ринок за його товарно-галузевою структурою. Світовий ринок товарів та послуг Ринок готових Ринок сировини і Ринок послуг виробів напівфабрикатів Ринок Ринок Ринок Ринок Ринок Ринок палива пром. ліцензій транс- машин і побутов- сировини та ноу- портних облад- их пром. хау послуг нання виробів Ринок Ринок Ринок інших інших сільськогосподарських та послуг/лізингу, готових лісових товарів інжинірингу, виробів фрекночнасйазлитнигнугтуа ін. Рисунок 1.1 - Світовий ринок за товарно-галузевою структурою [9, с. 41] Киреев А. П. визначає світовий ринок як «сферу стійких товарно- грошових відносин між країнами, основою яких є міжнародний поділ праці та інші фактори виробництва» [12, с. 29]. Крім того, на думку вченого, світовий ринок характеризується такими специфічними рисами: 1. Він є категорією товарного виробництва, що вийшла за національні рамки в пошуку можливостей для збуту продукції; 2. Він проявляється в міждержавному переміщенні товарів, що знаходяться під дією не лише внутрішнього, але й зовнішнього попиту та пропозиції; 3. Він оптимізує використання факторів виробництва, таким чином вказуючи виробнику в яких сферах та регіонах їх можна використати з максимальною ефективністю; 4. Він має функцію відбраковувати з міжнародного обміну ті товари та виробників товарів, що не здатні забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах [12, с. 29] Козик В. В., наголошуючи на великому значені світового ринку для розвитку сучасної економіки, зазначає, що «для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні взаємозв´язки. Це пов´язане з тим, що масштаби сучасного виробництва переросли національні рамки. У міжнародних масштабах переміщуються не лише товари, а й фактори виробництва, насамперед капітал та робоча сила. Охопленою сферою стала не лише сфера обігу, а й сфера виробництва. Для нормального підтримання і розвитку національного виробництва стає необхідною взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному поділі праці та обміні» [12, с. 22]. Сам же світовий ринок вчений вважає закономірним результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, що вийшли за межі державних кордонів, та, погоджуючись з твердженнями Киреева А. П. щодо специфічних рис світового ринку, додає до них такі особливості: 1. Світовий ринок має особливу систему цін— світові ціни; 2. На світовому ринку рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв´язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав. 3. Товар, який знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції [12, с. 19]. Окрім того, автор вказує на те, що «світовий ринок є сферою міжнародного обміну і тому має зворотний вплив на виробництво: показує йому, що, скільки та для кого треба продукувати. З цього боку світовий ринок є первинним відносно виробника і є центральною категорією міжнародної економіки та МЕВ» [12, с. 21] Таким чином, можна стверджувати, що світовий ринок є надзвичайно важливим аспектом сучасної економіки, що прямо та опосередковано впливає не лише на економічний розвиток окремих держав, а й на все світове господарство в цілому. Виникнення світового господарства є унікальним феноменом сучасної економіки, що став можливим завдяки сучасним глобалізаційним тенденціям. Саме визначення поняття «світове господарство» неоднозначне, адже різні дослідники пропонують різне трактування, проте найпростішим та водночас найбільш зрозумілим можно вважати визначення Киреева А. П., який розглядає його як «сукупність національних економік країн світу, що пов’язані між собою мобільними факторами виробництва» [12, с. 33]. Окрім цього світове господарство також має сукупність певних рис, що пов’язані саме з міжнародною мобільністю факторів виробництва. Головні риси сучасного світового господарства розвиток міжнародного зростання на цій економічна політика держав у виникнення переміщення основі міжнародних факторів форм виробництва на підтримці економіки підприємствах, міжнародного руху відкритого типу виробництва у формах вивозу – розташованих у товарів і факторів в рамках ввозу капіталу, декількох країнах, виробництва на багатьох держав насамперед, у рамках двосторонній і і міждержавних робочої сили і ТНК багатосторонній об'єднань технологі основах Рисунок 1.2. Головні риси сучасного світового господарства Розроблено на основі [15] Загалом можна стверджувати, що світовий ринок є не лише невід’ємною частиною сучасної економіки, а й всього світового господарства в цілому, адже його існування було б неможливим за відсутності глобального економічного простору для купівлі та продажу товарів та послуг, яким і є світовий ринок. Однією з визначних особливостей світового ринку є те, що він, здійснюючи великий вплив на економічне становище в світі, сам зазнає значного впливу з боку світової економіки. Такий взаємовплив є побічним ефектом явища глобалізації і виступає одночасно позитивним та негативним явищем, оскільки будь-які події, що можуть призвести до більш-менш значних змін або перетворень в світовій економіці, наприклад економічні, соціальні та політичні кризи (локальні або глобальні), локальні конфлікти або війни, революційні події в окремих країнах, стихійні лиха тощо негативно впливатимуть і на стан світового ринку [19, с. 79]. Врахування цієї особливості є ключовим задля можливості успішного планування економічного розвитку в сучасних турбулентних умовах. Як вже було зазначено, світовий ринок, як загальне абстрактне поняття, можна конкретизувати, розподіливши його на світовий ринок товарів та світовий ринок послуг. Кожен з цих ринків має власні підрозділи, зокрема ринок товарів поділяється на ринок готових виробів і ринок сировини та напівфабрикатів, які в свою чергу також розподіляються на окремі категорії [12, с. 41]. При цьому дуже важливо звернути увагу на те, до якої галузі належить той чи інший товар або продукт, що реалізується на світовому ринку, адже саме це впливає на його середню ціну та загальну прибутковість. Найприбутковішими галузями на сучасному світовому ринку вважаються так звані високотехнологічні галузі, до яких наразі, згідно з класифікацією Організації економічного співробітництва та розвитку, належать авіакосмічна галузь, фармацевтична галузь, виробництво комп'ютерів і оргтехніки, інформаційно-комунікаційна галузь і приладобудування [49]. Загальна ж класифікація всіх товарно-виробничих галузей на сучасному світовому ринку відповідно до досліджень ОЕСР має такий вигляд. Таблиця 1.1 Класифікація галузей за категоріями, що базуються на інтенсивності науково-дослідних та дослідно конструкторських робіт (НДДКР) Назва галузі Товари, що виготовляються Високотехнологічні галузі Літаки та космічні апарати; фармацевтичні препарати; офісні, бухгалтерські та обчислювальні машини; радіо, телебачення та засоби зв'язку; медичні, точні та оптичні прилади Середні високотехнологічні Електричні машини та апарати; галузі автомобілі, причепи та напівпричепи; хімічні речовини (крім фармацевтичних препаратів); залізничне та транспортне обладнання; машинне обладнання Середньо-низькотехнологічні Будівництво та ремонт суден і галузі катерів; вироби з гуми та пластмас; кокс, нафтопродукти та ядерне паливо; інші неметалічні мінеральні продукти; основні метали та вироби з них Низькотехнологічні галузі Деревина, целюлоза, папір, вироби з паперу, поліграфія та видавнича справа; харчові продукти, напої та тютюн; текстиль, текстильні вироби, шкіра та взуття Складено на основі [48] Науково-технічний прогрес XX століття, результатом якого стала науково-технічна революція, дав значний поштовх для розвитку високотехнологічних галузей в сфері промислового виробництва. Сьогодні саме такі галузі домінують на світовому ринку, адже їх продукція користується надзвичайним попитом у всіх країнах світу, оскільки часто її наявність або відсутність позначається на стані тієї чи іншої країни. В контексті важливості можна особливо виокремити такі галузі як технічна галузь, що виготовляє точні, медичні та обчислювальні прилади та засоби зв’язку, транспортна галузь, продукцією якої є не лише автомобілі, але й також літаки, кораблі та залізничний транспорт, і також фармацевтична галузь, основним продуктом якої є лікарські засоби. Наразі попит на ліки дуже високий, особливо в країнах, що розвиваються. Саме з цим пов’язується надзвичайно високий рівень прибутковості фармацевтичної галузі. Сьогодні світовий ринок фармацевтики або лікарських засобів займає провідне місце серед найважливіших ринків світу. Дуже показовим в аспекті висвітлення значення фармацевтичної галузі в світі є те, що в таких розвинутих країнах з найбільшими фармацевтичними підприємствами як США, Японія, Франція, Німеччина, Великобританія, Італія, Швейцарія, Іспанія та Нідерланди приблизно 70% частки ринку припадає саме на збут лікарських засобів [10, с. 126], а за іншими свідченнями країни Північної Америки, Європи та Азії мають 82% обсягу всіх світових фармацевтичних продажів у вартісному вираженні [27, с. 158]. Імпорт фармацевтичної продукції посідає вагоме місце в економіці всіх провідних світових країн. Окрім окремих країн-виробників на сучасному світовому ринку фармацевтичної продукції домінують також і багатонаціональні (транснаціональні) корпорації, що спеціалізуються на виготовленні лікарських засобів. Ці компанії наразі належать до головних суб’єктів сучасної світової економіки. В сучасній зарубіжних економічних дослідженнях такі корпорації часто позначаються терміном «BigPharma». Проте саме це поняття переважно вживається на позначення найбільших світових компаній-виробників в галузі фармацевтичної промисловості, наприклад Pfizer, GlaxoSmithKline, Merck та інші [48]. Визначають 4 основні критерії, що дозволяють визначити компанію як таку, що може позначатися терміном «BigPharma»: 1) Обсяг продажу на суму більше 2 мільярдів доларів на рік; 2) Присутність продукції компанії на 3 найпотужніших ринках (США, ЄС та Азія); 3) Наявність маркетингових досліджень принаймні в 5 різних терапевтичних областях та охоплення декількох терапевтичних класів з R&D (Research&Development); 4) Наявність повністю інтегрованої внутрішньої фармацевтичної діяльності, що передбачає внутрішнє дослідження та розробку (R&D), виробництво, клінічні дослідження та також маркетинг і реалізацію [49]. Важливо також звернути увагу на те, що основними країнами- спонсорами на дослідження в фармацевтичній галузі виступають США, Швейцарія та Великобританія, адже саме вони переважно виділяють значні кошти на нові наукові розробки в цій сфері, хоча фармацевтична галузь сьогодні наявна майже в усьому світі окрім найбідніших країн [40]. Загалом фармацевтична галузь вважається одним з найбільш наукомістких та інноваційних секторів сучасної світової економіки, а головними показниками при цьому виступають співвідношення витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) до обсягів продажу та виготовлення продукції на одного зайнятого [29]. Варто зазначити, що фармацевтична галузь має певні відмінності від інших галузей промисловості, що також допомагає в здійсненні її детального аналізу та дослідження. До таких відмінностей можна загалом віднести: Високий рівень інноваційності продукції, що пов’язаний з сучасним науково-технічним прогресом та вдосконаленням наявних технологій; Високий рівень доданої вартості продукції, що пов’язаний зі складним технічним процесом виготовлення фармацевтичних засобів; Високий рівень конкуренції, що характеризується насамперед боротьбою місцевих виробників лікарських засобів з імпортними; Велике значення маркетингу та реклами, що базується на високому рівні конкуренції та здійснює значний вплив на вибір споживача; Потреба в значних інвестиціях з метою підвищення конкурентоспроможності завдяки розвитку та вдосконаленню галузі [44] З вищенаведеного списку головною запорукою успіху будь-якої фармацевтичної компанії на сучасному світовому ринку можна вважати такий критерій як «інноваційність», адже розробка, впровадження та реалізація нової конкурентоспроможної продукції є надзвичайно прибутковим. Крім того відповідно до економічних досліджень, що здійснюються Світовим банком, на сьогодні галузь фармацевтики випереджає всі інші високотехнологічні галузі за показником продукування валової доданої вартості на одну зайняту особу [35]. Проте високий рівень інноваційності часто потребує залучення значних інвестицій. Саме з цієї причини провідні країни-гіганти фармацевтичної галузі інвестують значні кошти в розробку та дослідження нових лікарських засобів. Варто також звернути увагу на те, що інвестиції в розробку нових фармацевтичних товарів пов’язані з досить високими ризиками. Головною причиною є той факт, що наукові розробки та дослідження в галузі фармацевтики не завжди виходять вдалими, але водночас передбачають необхідність проведення значної наукової роботи із залученням великої кількості спеціалістів на всіх стадіях розробки нового виробу, від створення ідеї аж до етапів лабораторних та клінічних випробувань. Таким чином невдала наукова розробка спричиняє великі збитки як самій компанії, так і інвесторам [44]. Це в свою чергу також є причиною того, що невеликі фармацевтичні підприємства часто неспроможні самостійно проводити наукові дослідження та фінансувати власні наукові розробки, що в свою чергу призводить до домінування великих транснаціональних фармацевтичних гігантів на світовому ринку лікарських засобів [44]. Найбільш характерною рисою фармацевтичної галузі є особливий тип продукції, що виробляється, а саме — лікарські засоби (ЛЗ). Цей вид продукції якісно відрізняється від товарів інших промислових галузей. Окрім того факту, що такі вироби потребують дотримання особливих правил зберігання та використання, вони виконують надзвичайно важливу соціальну функцію — забезпечення комфортних умов життєдіяльності населення шляхом лікування різноманітних захворювань. Таким чином ЛЗ забезпечують населенню будь-якої країни умови для ефективної роботи та розвитку держави. Практично кожна фармацевтична компанія проголошує своєю головною соціальною місією покращення рівня життя населення завдяки вдосконаленню якості та ефективності лікарських засобів [6]. Досягнення цієї мети передбачає впровадження певних заходів щодо розробки та виготовлення ЛЗ, зокрема: Зменшення рівня сировинних витрат, що дозволить знизити загальний обсяг витрат на виготовлення медичної продукції; Розробка нових видів активних медичних речовин та субстанцій, що надасть перспективи для виготовлення нових видів ЛЗ; Підвищення рівня довіри шляхом співпраці зі споживачем, створення відповідної маркетингової стратегії [4]. Отже можна зробити висновок, що сучасна фармацевтична галузь є не лише надзвичайно важливим та прибутковим сектором сучасної світової економіки, але й також має велике значення для соціального добробуту населення будь-якої країни світу. Саме з цієї причини ця галузь займає провідні позиції серед усіх високотехнологічних галузей на світовому ринку товарів і послуг, а також має дуже високий рівень привабливості для інвесторів. Кожна високорозвинена держава має потужний фармацевтичний сектор, що отримує значні річні інвестиції та активно працює як над розробкою нової конкурентоспроможної продукції, так і над покращенням технологічного комплексу та залученням більшої кількості споживачів саме до придбання своїх ЛЗ. Завдяки унікальним особливостям та характеру своєї продукції, фармацевтична галузь й надалі зберігатиме лідерські позиції на світовому ринку, а перспективи її подальшого розвитку залишатимуться стабільними. 1.2. Основні підходи до аналізу ринку фармацевтичної продукції Як і будь-який інший ринок, світовий ринок фармацевтичної продукції функціонує в межах світового економічного середовища, загальний стан якого впливає на його параметри та характеристики. Оскільки сучасне економічне середовища можна схарактеризувати як досить турбулентне, тобто таке, що зазнає постійних змін внаслідок різноманітних локальних або глобальних економічних процесів. З цієї причини в сучасній економічній теорії важливим аспектом є визначення методологічних підходів до аналізу сучасного положення на будь-якому ринку задля можливості адекватного оцінювання його поточного стану та перспектив майбутнього розвитку. Найважливішим показником економічного розвитку будь-якого ринку в порівнянні з іншими є його конкурентоспроможність, насамперед конкурентоспроможність окремо взятої ринкової галузі, в межах якої відбувається реалізація товарів і послуг. Саме цим параметром часто визначається економічний розвиток не лише окремих галузей промисловості, але й цілих держав на світовому ринку, адже конкурентоспроможність впливає не лише на здатність успішно продавати певний товар або послугу, алей а також на можливість тієї чи іншої галузі «вижити» в умовах постійного економічного протистояння на різних світових ринках. Визначень поняття «конкурентоспроможність галузі» існує надзвичайно багато. Більшість вчених економістів пропонують своє власне трактування цього терміну. Проілюструємо найпоширеніші визначення конкурентоспроможності галузі: Акулич О. В. дає просте визначення поняття «конкурентоспроможність галузі» і позначає його як «здатність не лише перемагати в конкурентній боротьбі, але й приймати в ній участь» [2]. Должанський І. З. та Загорна Т. О. розглядають конкурентоспроможність галузі як «здатність фірм входити до її складу, швидко реагуючи на зміну в її структурі, відновлювати соціально-економічні механізми регулювання системи і зберігати досягнутий рівень виробництва, а також наявністю в ній технічних, економічних та організаційних умов для створення, виробництва й збуту (з витратами не вищими, ніж інтернаціональні) продукції високої якості, що задовольняє вимогам конкретних груп споживачів» [7]. Кузьмін О. Є. та Горбаль Н. І. виокремлюють в своїй праці низку чинників, що впливають на такий параметр як «конкурентоспроможність галузі». За їх визначенням, такі чинники можна поділити на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх чинників належать: 1. Високий рівень конкурентоспроможності країни; 2. Активна державна підтримка малого і середнього бізнесу; 3. Якісне правове регулювання економіки країни; 4. Відкритість суспільства і ринків; 5. Високий науковий рівень управління економікою країни; 6. Гармонізація національної системи стандартизації і сертифікації з міжнародною системою; 7. Відповідна державна підтримка науки й інноваційної діяльності; 8. Висока якість інформаційного забезпечення; 9. Високий рівень інтеграції всередині країни й у межах світового товариства; 10.Низькі податкові ставки, відсоткові ставки у країні; 11.Наявність доступних і дешевих ресурсів; 12.Якісна система підготовки і перепідготовки управлінських кадрів; 13.Сприятливі кліматичні умови і географічне положення країни; 14.Високий рівень конкуренції у всіх сферах діяльності у країні; До внутрішніх чинників належать: 1. Значна потреба в товарі галузі; 2. Оптимальний рівень концентрації, спеціалізації й кооперування галузі; 3. Оптимальний рівень уніфікації і стандартизації товарів галузі; 4. Висока відносна вага конкурентоспроможного персоналу в галузі; 5. Якісна інформаційна і нормативно- методична база управління в галузі; 6. Конкурентоспроможні постачальники; 7. Наявність доступу до якісних дешевих ресурсів; 8. Виконання робіт з оптимізації ефективності використання ресурсів; 9. Значний рівень інновацій; 10.Функціонування в організаціях галузі системи забезпечення конкурентоспроможності; 11.Сертифікація продукції й систем; 12.Ексклюзивність товару галузі; висока ефективність організації галузі; 13.Значна частка експорту наукомістких товарів; 14.Значна питома вага конкурентоспроможних організацій і товарів галузі [21]. Ковалець Б. М. вважає, що «основними індикаторами конкурентоспроможності галузі є показники, що характеризують стан складових її конкурентного становища. Зокрема до них він відносить забезпеченість підприємств галузі ресурсами (трудовими, сировинними), інвестиційну привабливість (здатність залучити капітал на внутрішніх та світових ринках), вдало обрану стратегію розвитку (система менеджменту та конкурентна політика), попит на продуковані товари та послуги (здатність задовольнити очікування споживачів). Відповідно, детермінантами конкурентоспроможності галузі виступатимуть чинники, що впливають на значення цих індикаторів» [13]. Мазілкіна Е. І. та Панічкіна Г. Г. трактують поняття «конкурентоспроможність галузі» як «ефективність роботи окремих галузей національного господарства, що оцінюється, окрім традиційних критеріїв, за показниками, що характеризують і описують міру живучості і динамічності галузі при різних варіантах розвитку економіки даної країни і всього світу в цілому» [28]. Побережець Н. Б. зазначає, що галузева конкуренція має дві важливі особливості, які варто враховувати для успішного економічного розвитку галузі, а саме: 1. галузь втрачає свою конкурентоспроможність, якщо її частка знижується в загальному обсязі національного експорту або зростає загальний обсяг імпорту, дефльований на частку даного товару в загальному обсязі національного виробництва або споживання; 2. галузь втрачає конкурентоспроможність, якщо її частка знижується в загальному обсязі світового експорту або зростає частка світового імпорту, скоригована на частку країни у світовій торгівлі [33]. Спиридонов І. А. стверджує, що конкурентоспроможності галузі — це «наявність у неї конкурентних переваг, що дозволяють: по-перше, виробляти (з витратами не вище інтернаціональних) продукцію високої якості, що задовольняє вимогам конкретних груп покупців (споживачів) до споживчої цінності товарів, їх ринкової новизни та вартості (ціни) , і, по-друге, поставляти її на ринок в оптимальні терміни, які диктуються ринковою ситуацією» [20]. За визначенням Шевченка М. М., конкурентоспроможність галузі є «здатність національної галузі промисловості забезпечувати високий рівень задоволення власними товарами певної суспільної потреби порівняно з конкурентами, утримувати та зміцнювати стійкі позиції на певних сегментах світового ринку та забезпечувати прибутковість на основі раціонального використання ресурсів в умовах інтернаціоналізації» [43]. Отже визначень поняття «конкурентоспроможність галузі» існує досить багато. Це вказує передусім на те, що дослідженням цього аспекту світової економіки було присвячено багато зусиль з боку багатьох дослідників. Водночас таке різноманіття визначень вказує також і на відсутність єдиного підходу щодо трактування поняття «конкурентоспроможність галузі», що ускладнює процес дослідження цієї економічної категорії загалом. Для оцінки параметру конкурентоспроможності тієї чи іншої галузі можливо застосовувати низку різноманітних методів, проте, як і у випадку з самим визначенням, практично кожен науковець в галузі економіки пропонує власні способи. Таким чином можливо виокремити такі методи оцінки параметру конкурентоспроможності галузі: 1) На думку Мазілкіної Е. І. та Панічкіної Г. Г. для оцінки конкурентоспроможності галузі варто застосовувати такі показники, як: 1. Продуктивність праці; 2. Питома оплата праці; 3. Капіталоємність і наукоємність; 4. Технічний рівень продукції; 5. Сукупність знань і наукових досягнень, необхідних для самостійного освоєння продукції та її відтворення; 6. Об'єм технічних баз для реалізації наукових проектно- конструкторських розробок; 7. Міра експортної орієнтації або імпортної залежності галузі; 8. Міра відповідності рівня розвитку галузі загальному рівню розвитку національного господарства; 9. Міра використання продукції в різних галузях народного господарства [28]. 2) «Енциклопедія економіста» пропонує оцінювати конкурентоспроможність галузі на основі аналізу числа конкурентоспроможних підприємств галузі, середнього числа впроваджених інновацій в галузі, ступеня зносу основних фондів. Таким чином конкурентоспроможність галузі оцінюється за формулою �� КО = ×ФОбі × ���� ��−1 при чому ФОбi – середня бальна оцінка по кожному фактору конкурентоспроможності галузі загальним числом n; ai – вагомість кожного фактора в інтегральної оцінки конкурентоспроможності галузі. Бали для оцінки показників конкурентоспроможності галузі диференціюються наступним чином: 1. Збільшення в динаміці числа конкурентоспроможних підприємств галузі оцінюється в 2 бали; 2. Скорочення в динаміці числа конкурентоспроможних підприємств галузі оцінюється в 0 балів; 3. Якщо середнє число впроваджених інновацій в галузі в динаміці збільшується, то це оцінюється в 2 бали; 4. Якщо середнє число впроваджених інновацій в галузі в динаміці зменшується, то це оцінюється в 0 балів; 5. Якщо ступінь зносу основних фондів менше 20%, то це оцінюється в 2 бали; 6. Якщо ступінь зносу основних фондів коливається в межах 20-40%, то це оцінюється в 1 бал; 7. Якщо ступінь зносу основних фондів більше 40%, то це оцінюється в 0 балів [17]. 3) Фатхутдінов Р. А. зазначає, що «конкурентоспроможність галузі визначається насамперед кількістю товарів, ринкова частка яких становить не менше 60% від загального обсягу продажів всіх товарів цієї галузі» [41]. Вчений пропонує власну формулу розрахунку конкурентоспроможності. �� �� Кгал = �� ���� × ���� / × ���� ��−1 ��−1 при чому Кгал – рівень конкурентоспроможності галузі, що випускає однорідну групу товарів; n – кількість назв товару, що входять у певну групу; Vi – частка ринку і-го товару; Ki – конкурентоспроможність і-го товару на певному (місцевому, регіональному, національному, міжнародному) ринку [42]. 4) Шевченко М. М. запропонував в своїх працях методику оцінки конкурентоспроможності галузей промисловості, що базується на аналізі даних з відкритих інформаційних джерел та оцінках експертів. Відповідно до цієї методики оцінювання відбувається в декілька етапів. Перший етап оцінки конкурентоспроможності передбачає застосування матриці “Зростання експорту – частка експорту”, завдяки якій визначається портфель галузей, що демонструють високий експортний потенціал відповідно до етапів життєвого циклу галузі промисловості. Другий етап передбачає визначення поточного рівня конкурентоспроможності галузей на основі експертних висновків, що отримуються в процесі спілкування з експертами. Інформацій та дані, що отримуються на першому та другому етапах, використовуються для визначення показника індексу поточної конкурентоспроможності галузей. При цьому застосовується особлива формула IC = 100% × (1 + Ck − Cm /n) де ІС – індекс поточної конкурентоспроможності галузі промисловості; Сk – кількість респондентів, які вважають свою галузь конкурентоспроможною на світовому ринку; Сm – кількість респондентів, які не вважають свою галузь конкурентоспроможною на світовому ринку; n – загальна кількість опитаних експертів [43]. 5) М. Портер [34] запропонував власну методику розрахунку показника конкурентоспроможності галузі, що базується на таких показниках, як: 1) частка промисловості в світовому експорті; 2) частка певної галузі в загальному обсягу експорту; 3) частка галузі в світовому експорті. Крім того вчений також розробив окрему формулу для розрахунку показника конкурентних переваг для країни I в класі продуктів j Експорт продукту�� країною�� ×Світовий експорт КП КП���� = (Світовий експорт продукту�� × Загальний експорт країни��) Отже оцінку конкурентоспроможності галузі можливо здійснювати із застосуванням низки різноманітних методів, що спрощує можливості для проведення глибокого аналізу різних галузей завдяки наявності великої кількості формул та методик, але водночас і ускладнює загальний процес дослідження через відсутність єдиного підходу до методичного оцінювання цього параметру. При здійсненні аналізу фармацевтичної галузі на світовому ринку, варто звернути увагу на те, що ринок фармацевтичної продукції має низку специфічних особливостей, що відрізняють його від інших світових ринків. Наприклад надзвичайно важливу роль відіграє маркетинг, який, за визначенням науковця Котлера Ф., є видом людської діяльності, що спрямований на задоволення потреб шляхом обміну [19, 126]. Результатом маркетингу на ринку фармацевтичної продукції є наявність досить великої кількості реклами. Варто зазначити, що внаслідок дуже високого рівня конкуренції, більшість фармацевтичних компаній впроваджують дуже агресивну маркетингову політику та інтенсивну рекламну діяльність з метою заохочення якнайбільшої кількості споживачів до придбання саме їх продукції [35]. Загалом всі маркетингові заходи різних фармацевтичних компаній передбачають: Планування успіху, тобто створення стратегічної концепції з реалізації відповідної продукції; Забезпечення конкурентоспроможності товару, тобто його відповідність всім наявним стандартам; Політика ціноутворення, що базується на наявних ринкових умовах; Просування ЛЗ на ринку завдяки використанню різних форм реклами [1, с. 79]. Зважаючи на велику роль маркетингу на сучасному фармацевтичному ринку, одним із найпродуктивніших методів його аналізу є проведення маркетингових досліджень. Головна мета таких досліджень полягає передусім в аналізі всієї інформації щодо розповсюдження на ринку тих чи інших лікарських засобів. Такі дослідження мають велику кількість напрямів, що допомагають в оцінюванні стану всього ринку загалом. Таблиця 1.2 Основні напрями маркетингових досліджень фармацевтичного ринку Захід Мета Дослідження ринку фармацевтичної Детальний аналіз ринку з метою продукції визначення його обсягу, структури, сегментації; встановлення співвідношення попиту та пропозиції щодо різних категорій ЛЗ. Дослідження фармацевтичної Порівняння цін імпортних та продукції та її якостей вітчизняних ЛЗ; встановлення найбільш популярних ЛЗ, визначення реакції споживачів на появу на ринку нових препаратів. Дослідження споживачів Аналіз споживчого складу фармацевтичних препаратів, визначення головних потреб населення щодо ЛЗ певної групи. Дослідження реклами Дослідження впливу реклами на споживачів, оцінка реакції споживачів на рекламу. Дослідження фінансового стану Визначення рівня фінансового суб’єктів фармацевтичного ринку забезпечення всіх учасників ринку, аналіз впливу фінансового стану на попит та пропозицію. складено на основі [44] Підбиваючи підсумки можна стверджувати, що всі галузеві сектори сучасного світового ринку, незалежно від видів товарів і послуг, що реалізуються в їх межах, можливо аналізувати та оцінювати за допомогою низки різноманітних методів, що передбачають комплексний аналіз різних показників та застосування відповідних формул. Така різноманітність надає кожному окремому економісту можливість вибору найбільш прийнятного методу аналізу, проте одночасно ускладнює загальний процес аналізу відповідного критерію, оскільки кожна методика надає різні кінцеві результати. Крім того важливо враховувати також і конкретні «індивідуальні» особливості кожного окремого підрозділу світового ринку, що аналізується, адже часто кожна галузь має власну низку особливостей, що якісно відрізняють її від інших. 1.3. Сучасні тенденції світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії COVID-19 На сучасний стан та тенденції розвитку світового ринку товарів і послуг в значній мірі впливають загальні світові тенденції розвитку. В залежності від політичної та соціально-економічної ситуації світу, ринок може зазнавати як позитивних так і негативних змін в залежності від характеру подій, що відбуваються. Загалом, будь-яка глобальна подія, чи-то, наприклад, науково-технічна революція, економічний прорив в певній галузі промисловості, або, наприклад, масштабне стихійне лихо, локальний або глобальний військовий конфлікт тощо потенційно може здійснювати вплив на весь світовий ринок з усіма його секторами та сегментами. Особливо гостро це відчувається саме в XXI столітті, що в свою чергу можна назвати негативним наслідком процесу глобалізації, через що подія на одному кінці земної кулі часто зачіпає цілу низку інших держав. Якщо говорити про глобалізацію загалом, то це явище має цілу низку як позитивних, так і негативних аспектів, незважаючи на те, що переважна більшість науковців схиляються до думки, що саме глобалізаційну модель розвитку економіки та суспільства наразі можна вважати найбільш продуктивною та перспективною. До позитивних характеристик глобалізації можливо віднести: 1. Поглиблення спеціалізації і міжнародного поділу праці, а також розширення виробничої кооперації; більш ефективний розподіл коштів і ресурсів. 2. Економія на масштабах виробництва, скорочення витрат, що створюють умови для зниження цін. 3. Зростання конкуренції, що стимулює подальший розвиток нових технологій. 4. Підвищення продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні та поширення передових технологій, а також конкурентного тиску на користь безперервного впровадження інновацій у світовому масштабі. 5. Мобілізацыя значних обсягів фінансових ресурсів, оскільки інвестори можуть використовувати більш широкий фінансовий інструментарій на значно більшій кількості ринків. 6. Формування основи для вирішення глобальних проблем людства, в першу чергу екологічних, що обумовлено об'єднанням зусиль світової спільноти, консолідацією ресурсів, координацією дій у різних сферах. [38] Відповідно негативними аспектами глобалізації є: 1. нерівномірність розподілу глобалізаційних переваг в розрізі окремих галузей національної економіки; 2. можливість деіндустріалізації національних економік; 3. можливість переходу контролю над економікою окремих країн та їх суверенних урядів в інші руки, у тому числі до більш сильних держав, ТНК чи міжнародних організацій; 4. можливість дестабілізації фінансової сфери, потенційна регіональна чи глобальна нестабільн сть через взаємозалежність національних економік на світовому рівні. 5. Локальні економічн і коливання та кризи в одній країн і можуть мати регіональн і чи навіть глобальні наслідки. [38] Окремо варто також зазначити такі негативні аспекти глобалізації, як, наприклад, зростання безробіття. Це явище обумовлено насамперед тим, що в умовах глобалізації відбуваються процеси, що часто негативно позначаються на рівні зайнятості населення як окремої країни, так і цілих груп країн. До таких процесів належать: 1. Впровадження нових технологій, що призводить до скорочення робочих місць у промисловості, підсилює соціальну напруженість; 2. Зміни структури виробництва і переміщення масового випуску трудомістких видів товарів у країни, що розвиваються, що вдаряє по традиційних галузях цих країн, викликаючи там закриття багатьох виробництв; 3. Мобільності робочої сили, що часто стає причиною неконтрольованих трудових міграцій та відтоку кваліфікованих кадрів. [22] Інший негативний аспект полягає в тому, що внаслідок процесу глобалізації всі країни світу стають не лише взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й значно більш вразливими до проблем, що на сьогодні набувають статусу глобальних [14]. Посилена внаслідок глобалізації вразливість держав світу до глобальних проблем стала найбільш помітною у 2019 році. Саме взимку цього року в Китаї в місті Ухань вперше зафіксували появу нового штаму вірусу SARS CoV-2 (2019-nCoV), який наразі відомий у світі під назвою COVID-19 (CoronaVirus Disease 2019), або просто коронавірус. Несподівана поява нового надзвичайно інфекційного вірусу та відсутність належних засобів його стримування та профілактики швидко призвела до його поширення як на територій Китаю, так і в сусідніх державах. Розвинене авіасполучення і системи морського та наземного транспорту лише погіршили ситуацію, що призвело до проникнення вірусу на всі материки та в усі розвинені країни світу, що в свою чергу призвело до масштабної пандемії вірусу COVID-19, яка триває і дотепер. Наразі встановлено, що з моменту реєстрації перших випадків захворювання на вірус COVID-19, епідемія поширилася на території більше 200 країн Європи, Азії, США та Африки [51, 22]. Офіційно Всесвітня організація охорони здоров’я визнала поширення епідемії COVID-19 пандемією 11 березня 2020 року. За дуже короткий час всесвітня пандемія суттєво вплинула на стан та тренди сучасної світової економіки. Практично кожна галузь промисловості зазнала надзвичайно негативного впливу. Так дослідник Торкановський Е. П. зазначає, що пандемія спровокувала нову світову економічну кризу, а це в свою чергу підсилює невизначеність та страх щодо можливих наслідків цієї пандемії для світової економіки загалом після того, як вірус зникне [40]. Проте навіть ті наслідки поширення епідемії COVID-19, які можна побачити вже зараз, виявилися для світової економіки настільки катастрофічними, що більшість експертів вважають, що в умовах поширення вірусу COVID-19 світова економіка опиниться в стан рецесії. Варто звернути увагу на те, що досить велика кількість держав зазнала надзвичайних економічних збитків саме внаслідок погіршення сфери промисловості. Головна причина — надзвичайний спад обсягів світової торгівлі, який лише тільки за підсумками 2020 року склав в середньому 22% [52]. Проте це не в останню чергу пов’язано також із заходами безпеки, що вжили всі країни, де були зафіксовані випадки інфікування вірусом COVID- 19. Так наприклад такі всесвітньо відомі підприємства, як Apple, Toyota, Volkswagen та багато інших були змушені обмежити обсяги свого виробництва задля дотримання заходів безпеки [50]. Встановлені карантинні обмеження, що мають на меті максимально зменшити можливості безпосереднього людського контакту для запобігання поширення інфекції, виявилися руйнівними для нормальної діяльності практично всіх підприємств в усіх галузях промисловості. Першим наслідком є скорочення виробництва через обмеження кількості робітників, що можуть перебувати в одному робочому приміщенні. Деякі компанії та підприємства взагалі призупиняють свою діяльність та відправляють своїх працівників у відпустку, або, в крайньому випадку, намагаються перевести їх на віддалену «роботу вдома», проте такий метод роботи ефективний лише в деяких окремих галузях. Загалом робота багатьох підприємств в умовах карантинних обмежень часто є збитковою, а це в свою чергу негативно позначається на економіці країни, добробуті населення та призводить до скорочення попиту на різні товари або послуги. Особливо болісно це позначається на економіці найрозвиненіших країн, наприклад США та країнах Західної Європи, де наявні потужні сектори промисловості, що виробляють високоякісну та високотехнологічну продукцію. Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард в своїй статті зазначила, що епідемія COVID-19 в Європі може погіршити стан економіки всього регіону до рівня світової фінансової кризи 2008 року, і єдина можливість запобігти цьому — терміново вжити заходи проти спалаху інфекції [50]. Загалом задля протидії поширенню вірусу COVID-19 уряд всіх країн світу вжили жорстких заходів безпеки, переважна більшість яких реалізуються примусово на державному рівні. Такі заходи безпеки передбачають: 1. Введення карантинних обмежень; 2. Закриття кордонів; 3. Ізоляція вразливих верств населення; 4. Закриття підприємств; 5. Обмеження руху транспорту; 6. Обмеження пересування в межах країни; 7. Вимога користування засобами індивідуального захисту та дезінфекції [23]. Проте варто зазначити, що наразі незважаючи на вжиті заходи безпеки COVID-19 й надалі поширюється світом. Періодично в світі відбуваються так звані спалахи або хвилі інфекції, що призводять до зараження великої кількості людей в різних регіонах світу. З цієї причини практично неможливо точно визначити коли людству вдасться подолати новий вірус. Одним із найпомітніших наслідків поширення вірусу COVID-19 є те, що за час пандемії надзвичайно зріс попит на лікарські засоби [30]. За умови відсутності спеціальних лікувальних засобів, медичні установи використовували для лікування захворювань наявні в них препарати, ці ж самі ліки використовували й хворі для самостійної профілактики. Саме цим можливо пояснити масовий попит на ліки [50]. Таким чином фактично єдина галузь промисловості, що не лише не постраждала, але навпаки пережила значне економічне зростання за період пандемії — це галузь фармацевтики. Як відомо, фармацевтичні підприємства спеціалізуються передусім на виготовленні дієвих лікарських засобів проти поширених та загальновідомих хвороб, проте з початку поширення вірусу переважна більшість великих фармацевтичних підприємств переорієнтувалися на розробку і виготовлення спеціальних лікарських засобів, спрямованих саме на подолання нового вірусу. З цього можна зробити висновок, що наразі галузі фармацевтики знаходяться на передовій світової боротьби з вірусом COVID-19 [32]. Незважаючи на це, галузь фармацевтики зіткнулася з трьома істотними дестабілізаційними факторами, що значно ускладнюють діяльність всіх фармацевтичних підприємств. До них належать: 1. Порушення глобального ланцюжка постачань у фармацевтичному секторі, що тягне за собою затримки у постачанні та підвищення вартості активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ); 2. Дефіцит ліків для інтенсивної терапії тяжко хворих пацієнтів та виникнення проблем під час їх виробництва та/або розподілу; 3. Спад попиту на рецептурні препарати через мінімізацією контакту пацієнтів із системою охорони здоров’я і зміна механізму взаємодії між пацієнтами і лікарями [40]. Незважаючи на це, великі фармацевтичні компанії-гіганти працюють над створенням ефективного засобу лікування вірусу COVID-19. Головним результатом їх діяльності є створення вакцин — єдиних станом на сьогодні ефективних лікарських засобів. Таблиця 1.3 Найпоширеніші типи вакцин від COVID-19 Назва Розробник та короткі відомості BNT162b2 Спільний проект німецького (Pfizer/BioNtech) підприємства BioNtech та американського фармацевтичного гіганта Pfizer. Має один з найбільших в світі темпів виготовлення, в 2020 році обсяги продажу досягли приблизно 700 мільйонів доз у всьому світі, а до кінця 2021 року компанія планує виготовити ще близько 1,3 мільярда доз. mRNA-1273 Проект американської компанії (Moderna) Moderna. Наразі знаходиться в стадії активної розробки та тестування, та випускається невеликими партіями. Незважаючи на це, вакцина вже реалізується в багатьох країнах, було виготовлено близько 80 мільйонів доз. В 2021 році визнана найкращою вакциною в світі за даними Всесвітнього конгресу вакцин. AZD1222 Розробка англо-шведської компанії (AstraZeneca) AstraZeneca за участі Оксфордського університету. Найпоширеніша вакцина на території Європи, проте в 2021 році ряд країн ЄС відмовився від її використання через науково- доведений зв’язок цієї вакцини з утворенням тромбоцитів в організмі хворих. На кінець 2020 року виготовлено близько 200 мільйонів доз. CoronaVac Розробка китайської фармацевтичної компанії Sinovac. За даними ВООЗ, найменш ефективний засіб для вакцинації, проте придатний для використання в екстрених випадках. Закуповується невеликими партіями в середньому в 1-2 мільйони переважно бідними країнами, наприклад Бразилією, Індонезією тощо. Гам-КОВИД-Вак Проект російського національного (Спутник V) дослідницького центру епідеміології та мікробіології імені М. Ф. Гамалії. Найбільш доступна серед усіх вакцин, середня ринкова вартість дози оцінюється менше 10 доларів США. Єдина з вакцин, що наразі не має погодження на використання від ВООЗ, Незважаючи на це, вакцина зареєстрована в 67 країнах, 20 з яких наразі самостійно її виробляють. Офіційно зареєстровано використання вакцини в 68 країнах світу. Складено автором на основі [32; 46; 47] Окрім вищевказаних препаратів існує безліч інших засобів вакцинації, що виготовляються в різних регіонах світу, проте 5 зазначених вакцин наразі домінують в світовому фармацевтичному секторі, а їх виробники отримують величезні надприбутки. Зважаючи на постійні коливання в перебігу пандемії, що супроводжуються посиленням рівня захворюваності або його різким спадом, а також виникненням нових штамів вірусу, виробництво вже наявних і розробка нових вакцин буде залишатися актуальним та надзвичайно прибутковим сектором фармацевтичної промисловості доти, доки не вірус не зникне остаточно. Таким чином можна впевнено стверджувати, що в умовах пандемії COVID-19 основним товаром на світовому фармацевтичному ринку стали саме вакцини. Другим найприбутковішим сектором є виготовлення допоміжних елементів боротьби проти вірусу COVID-19 та його наслідків, а саме виробництво апаратів штучної вентиляції легень, засобів індивідуального захисту, наприклад стерильних масок та рукавичок, антисептиків тощо. В підсумку наслідки пандемії для розвитку світового ринку фармацевтики можна назвати позитивними, адже в умовах поширення COVID-19 переважна більшість фармацевтичних підприємств, особливо компаній-гігантів, пережила справжній економічний розквіт, який триватиме доти, доки в світі зберігатиметься поточна ситуація з високим рівнем захворюваності населення світу. Зважаючи також і на те, що фармацевтика є єдиним сектором промисловості, що здатний виготовити засоби для протидії пандемії COVID-19, важливо звернути увагу на те, що в майбутньому ця галузь буде залучати набагато більше грошових інвестицій та науково- технічного персоналу для успішного виконання своєї діяльності, що не лише позитивно вплине на імідж цієї галузі, але й в довгостроковій перспективі значно збільшить її важливість в порівнянні з іншими секторами світової економіки. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 В першому розділі магістерської роботи ми розглянули теоретичні засади функціонування світового ринку загалом, а також світового ринку медичних товарів. 1. З’ясовано, що фармацевтика належить до сфери високотехнологічних галузей промисловості і відповідно світовий ринок фармацевтичної продукції є досить комплексним та прибутковим. Доведено, що високий рівень доходів цього ринку зумовлений насамперед надзвичайно високим попитом на фармацевтичну продукцію, оскільки лікарські засоби (ЛЗ) належать до життєво-необхідної категорії товарів для кожного окремого індивіда, що забезпечують стабільний та комфортний процес життєдіяльності. Разом із цим в першому розділі роботи зазначено, що ринок фармацевтики є цілковито залежним від рівня грошових інвестицій в фармацевтичні підприємства, адже переважна більшість таких компаній не має можливостей для самостійної розробки, створення та тестування ЛЗ. Не менш важливим при цьому є дуже високий рівень конкуренції, боротьба за споживача між різними виробниками та реалізаторами продукції. Під час нашого дослідження ми звернули увагу на те, що фармацевтична галузь вимагає постійного впровадження інновацій, що стосуються не лише створення нової високоякісної продукції, але також і оптимізації вже наявних виробничих потужностей. Таким чином висока прибутковість фармацевтичної галузі пов’язана з високими інвестиційними ризиками та технологічною комплексністю. 2. Зазначено, що всі сектори світового ринку можливо оцінити та детально проаналізувати завдяки різним методам. Нами з’ясовано, що головний параметр, який береться при цьому до уваги – це конкурентоспроможність галузі, що, в залежності від обраного методу, оцінюється та вираховується на основі різних показників та з використанням різних формул. Доведено, що наявність великої кількості методів одночасно полегшує та ускладнює процес такої оцінки, адже кожен дослідник має змогу обирати найбільш прийнятний спосіб оцінювання, але разом з цим відсутність єдиного загальноприйнятного методу часто створює розбіжності в результатах дослідження різних вчених. При методологічному аналізі будь- якого сектору світового ринку важливо враховувати його індивідуальні відмінності від інших галузей. Ми встановили, що ринок фармацевтичної продукції відрізняється зокрема тим, що він завжди має сталу сукупність споживачів, а також високим ступенем взаємодії продавця та покупця та дуже великою роллю маркетингу. З цієї причини світовий ринок фармацевтики часто стає об’єктом для проведення саме маркетингових досліджень, з допомогою яких визначається його поточна динаміка та перспективи можливого розвитку. На основі аналізу сучасних наукових публікацій встановлено, що попри свої позитивні аспекти, сучасні глобалізаційні тенденції мають також і негативні наслідки для світової економіки. Найголовнішим, на нашу думку, є створення надзвичайно вразливого середовища існування, внаслідок чого подія в одному кінці світу часто виходить за рамки певної країни або регіону та має глобальні наслідки. 3. В XXI столітті світ світова економіка зіткнулася з новою кризою, пов’язаною з поширенням нового вірусу COVID-19, що спричинив світову пандемію. Її наслідки торкнулися практично всіх галузей промисловості. Загалом внаслідок поширення вірусу та впровадження карантинних заходів безпеки в усіх країнах світова економіка зазнала катастрофічного падіння в багатьох секторах. Ми визначили, що фактично єдина галузь промисловості, що не лише не постраждала, але навпаки зазнала економічного зростання за часи пандемії — це галузь фармацевтики. З усіх економічних секторів, ця галузь вийшла на перше місце за своєю важливістю, адже саме вона розробляє лікарські засоби – вакцини – для подолання вірусу COVID-19. Зважаючи на високий ступінь невизначеності щодо подальшого перебігу світової пандемії, фармацевтична галузь, на нашу думку, й надалі залишатиметься на передовій, що позитивно позначиться на її економічному розвитку загалом. В другому розділі магістерської роботи ми ставимо за мету проаналізувати стан сучасного фармацевтичного ринку великих розвинених країн і України в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ СВІТОВОМУ РИНКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЙ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ ВІРУСУ SARS-COV-19 2.1. Аналіз загального стану світового ринку та економічної ситуації в розвинених країнах в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19 Незважаючи на те, що головний акцент нашої роботи зосереджений на оцінюванні стану світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії вірусу COVID-19, в першій частині практичної роботи ми вирішили здійснити статистичний аналіз загальної економічної ситуації в світі, адже в умовах поширення епідемії та наявності жорстких карантинних обмежень безліч вітчизняних та іноземних економістів визначають загальний стан світової торгівлі, а також ситуацію на світовому ринку як критичні. Для здійснення порівняльного аналізу ми використовували звіти СОТ за 2019 і 2020 рік. Вірус SARS-CoV-19 поширився світом в 2019 році, а на наступний рік припадає розквіт його пандемії. В звіті СОТ за 2020 рік Альберто Азеведо зазначив, що виробничі потужності у всіх галузях сильно знизилися з одночасним зростанням безробіття, а торгівля сильно занепала внаслідок проблем з поставками, і значним зниженням попиту і пропозиці». Лише тільки в 2019 році торгівля товарами в грошовому еквіваленті, який відображає коливання світових цін на товари, знизилася на 3%. В світовій торгівлі в сфері послуг з 2018 відбувалося економічне зростання, проте наразі загальна ситуація також погіршилася. В 2019 році торгівля послугами зросла лише на 2.1%, на противагу зростанню у 8.4% в 2018 році. Генеральний директор зазначає, що єдина сфера послуг, в якій був зареєстрований позитивний приріст у 3.3% – це категорія «інших послуг», що відображає зростання ролі інформаційних послуг, послуг телекомунікації ті комп’ютерної сфери. Наразі економіка всіх країн світу, а також світова торгівля загалом перебуває в стані занепаду в порівнянні з показниками до пандемії. В звіті СОТ за 2020 рік Нгозі Оконджо-Івеала зауважила, що в 2021 році світовий товарний експорт знизився на 8%, а торгівля послугами – на 21%. Але найгірші наслідки пандемії стали помітні лише в другому кварталі 2020 року, коли торгівля послугами знизилася на рекордні 30%, а торгівля товарами зазнала зниження в 23%. На нашу думку, найкраще проаналізувати динаміку розвитку світової економіки в умовах поширення вірусу SARS-CoV-19 можливо завдяки статистичній інформації зі звітів СОТ. Відповідно ми вважаємо доцільним навести графічну ілюстрацію, на якій зображена динаміка світової торгівлі товарами і послугами в період з 2008 по 2020 роки. 60 40 20 0 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 -20 -40 -60 Послуги Товари Рис. 2.1. Світова торгівля товарами і послугами в період з 2008 по 2020 рік Складено за даними [52] Можна побачити, наскільки сильно впали показники торгівлі товарами і послугами в порівнянні з попередніми роками. Падіння виявилося настільки сильним, що сьогодні, на думку колишнього Генерального директора СОТ «для більшості країн повернення до попередніх рівнів економічного розвитку може бути неможливим. Ключовим викликом для глав всіх держав світу буде створення надійного фундаменту для економічного відновлення, коли пандемія піде на спад». Проте в контексті загальної ситуації на світовому ринку «пандемія COVID-19 значно підвищила важливість сфери послуг, особливо в секторі транспортування та дистриб’юції товарів, в контексті збереження торгівельної динаміки». Ця динаміка впливає не лише на стан світової економіки але й на світовий ринок фармацевтики. Для початкового аналізу ринку товарів ми вважаємо доцільним навести графік динаміки розвитку світового експорту товарів найбільших промислових груп в період з 2000 по 2019 рік. 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000 2000 0 20002001200220032004200520062007200820092010201120122013201420152016201720182019 Виробництво товарів Агропромисловий комплекс Видобування сировини Рис. 2.2. Експорт товарів в найбільших промислових групах з 2000 по 2019 рік. Складено за даними [51] За даними рисунку 2.2. можна зробити висновок, що від початку пандемії найбільше постраждала галузь видобування сировини, оскільки показник її експорту знизився на 7.5%, що більш ніж вдвічі перевищує аналогічний показник експорту товарів та в 6 разів – показник експорту товарів агропромислового комплексу. Відповідно до звіту СОТ за 2019 рік, таке падіння показника експорту пояснюється сильним зниженням цін на енергоносії, що в 2019 році становило 17%. Іншим важливим показником для оцінки стану світової економіки є показник регіональної торгівлі товарами. В умовах пандемії вірусу SARS- CoV-19 економічна ситуація в регіонах зазнала значних змін, що вплинуло на стан економіки в цих регіонах. 4 3.1 2 0 0.3 0.3 0.2 0.7 0.9 Сві-т0.1ЦіеПнівтрдаелньннааАПмівенрічин-1.1 к аа Європа -2 Азія Америка Африка Країни СНД -3 -2.2 БлКирзаСхоь їни дкоуго -4 -3.1 -2.6 -2.9 -6 -3.4 -5.8 -8 -6.4 Прибуток від торгівлі товарами Об'єм торгівлі товарами Рис. 2.3. Торгівля товарами в регіонах станом на 2019 рік Складено за даними [51] Рисунок 2.3. засвідчує, що не у всіх регіонах світу торгівля товарами однаково постраждала від COVID-19. Найбільше зниження об’єму торгівлі товарами та прибутків від неї відбулося в країнах Близького Сходу та Центральній і Північній Америці, в той час як в країнах СНД ці показники не лише не знизилися, але навпаки зросли. Для аналізу ситуації в сфері послуг ми також вирішили використати графіки, в яких було наочно відображено відповідну динаміку. Як ми зазначали раніше, сфера послуг, на відміну від торгівлі товарами, не зазнала значного падіння, проте через світову пандемію певні сфери послуг почали втрачати своє значення. 18 16.6 16 14 12 10 9.2 9.1 8 7.9 6 4 3.3 2 2.1 1 0 -0.8 Інші комерційні послуги Туристичні послуги трПаонсслпуогритвувсафненряі і Пвоисрлоубгнии, цщтовопмовт'оязані з-2 перевезень варів 2018 2019 Рис. 2.4. Експорт комерційних послуг в різних секторах в період з 2018 по 2019 рік. Складено за даними [51] При аналізі вищенаведеного графіка можна простежити, що у всіх основних сферах послуг відбулося падіння. Найбільше постраждала сфера транспортування і перевезень, адже лише в ній відбулося падіння відсотка річних змін до від’ємного значення. Можна також побачити, що наразі найменше падіння спостерігається в сфері інших комерційних послуг. В умовах поширення вірусу і карантинних обмежень лише ця сфера не лише не втратила значення, а навпаки поступово почала виходити на перший план в світовій економіці. Зважаючи на вищезазначену динаміку, ми вважаємо доцільним наочно проілюструвати динаміку економічного розвитку сфери інших послуг в 2019 році на прикладі її субсекторів, що також надасть можливість більш детально зрозуміти не лише її теперішній стан, але й перспективи майбутнього розвитку. 20% 42% 15% 1%2% 3% 12% 4% ССффеерраа фтеілнеакносомвуинхікпаоцсілї,укгомп'ютерних та інформаційних послуг ССффеерраа сінттреалектуальної вБудівельнахсуфвання та ви лпалсантоисптіенсій і субсидій СПфоселруагикуілньштиур еирта Інші бізнес-похслкаут аергоекрги рійеації Рис. 2.5. Експорт в субсекторах сфери інших послуг в період за 2019 рік. Складено за даними [51] Таким чином, можна простежити, що другою за своєю важливістю після бізнес-послуг є саме сфера телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг, що пов’язано передусім з ситуацією в світі, адже наразі всі інші сфери послуг перебувають на другому плані, оскільки вони не можуть нормально функціонувати через карантинні обмеження. Якщо аналізувати стан світової економіки за 2020 рік, то можна простежити загальну тенденцію до падіння основних показників як в торгівлі товарами, так і послугами. 30 25 6 20 5 5 6 5 15 10 16 17 19 18 17 5 0 2016 2017 2018 2019 2020 Товари Комерційні послуги Рис. 2.6. Експорт товарів і комерційних послуг з 2016 по 2020 рік. Складено за даними [52] Регіональна торгівля також зазнала значного падіння, що можна простежити на графіку нижче. 0 Світ Азія-0.5 Країни СНД ЦіеПнівтрдаелньннаа АПмівенрічнаАмерика ика Європа Африка БлКСи рзахоь їкнои -4 -4.3 дуго -5 -5.3 -7.6 -6.9 -7.3 -6.6-7.3 -10 -8.4 -9.8 -9.7 -12.2 -15 -14.9 -16 -20 -22 -25 Прибуток від торгівлі Об'єм торгівлі Рис. 2.7. Торгівля товарами в регіонах станом на 2020 рік Складено за даними [52] Станом на 2020 рік регіональна торгівля товарами значно погіршилася в порівнянні з 2019 роком, при чому прибуток від торгівлі знизився набагато більше, аніж її об’єм. Вплив пандемії на ці показники різниться в залежності від регіону. Незважаючи на це, в Азії ці показники є найкращими, і пояснюється це тим, що на відміну від інших регіонів світу Азія була першою вражена епідемією COVID-19, внаслідок чого глави азіатських держав найпершими почали розробляти заходи безпеки та подолання пандемії. Це дозволило країнам Азії раніше від інших регіонів світу винайти надійні засоби протидії вірусу COVID-19 і сконцентруватися на економічному відновленні своїх країн. На сьогодні Азія все ще зберігає свої економічні позиції в якості глобального експортера та імпортера різних товарів, а також медичних виробів. Для аналізу динаміки експорту товарів в найбільших промислових групах за 2020 рік ми також використали відповідні графічні дані зі звіту СОТ. Вважаємо доцільним навести нижче відповідний графік. 21018 000000 1614 0 20 00 1000 000 8000600 0 400 00 2000000 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 АВигрроопбрнПаливно и ом цитвсо тов-енелрогвеитй арів Загальний показниич кнок и мйпклоемксплекс і видобування сировини Рис. 2.8. Показник експорту товарів в найбільших промислових групах в період з 2010 по 2020 рік Складено за даними [52] На основі даних звіту СОТ за 2020 рік, ми можемо зробити висновок, що за період пандемії вірусу COVID-19 сильно постраждали паливно- енергетична галузь і галузь видобування сировини. Зниження експорту в 24% відсотки було спричинене сильним падінням цін на енергоносії та загальним зниженням попиту на них. Водночас можна побачити, що експорт продукції агропромислового комплексу навпаки зріс на 1%. Причина полягає в тому, що в часи коронавірусної кризи добробут більшості країн залежить від регулярних поставок харчових продуктів. Наразі це особливо стосується країн, що розвиваються, проте і для великих розвинених країн експорт агропромислових товарів відіграє важливу роль. Окрім готової продукції або сировини дуже важливе місце на світовому ринку товарів займає ринок товарів-напівфабрикатів. Такі товари використовуються практично в усіх сферах промисловості для виготовлення готової продукції. З цієї причини вважаємо доцільним проаналізувати динаміку розвитку ринку напівфабрикатів в 2020 році. 20 16.3 10 10 4.4 8.3 8.5 9.2 0 0.5 -1 -10 -4.9 1 кварт-а7л.4 -5.7 2 квартал 3 квартал -1.3 4 квартал -10.3 -20 -15.9 -15.3 -30 -40 -41.5 -50 ЗЗаапгачлаьснтиинйиеікаспксоерстунаарпиівфабрикатів Харчові напівфабрикати Інші промислові запчастини і деталі Автомобільні запчастини і аксесуари Рис. 2.9. Світовий експорт напівфабрикатів за 2020 рік Складено за даними [52] В 2020 році експорт харчових напівфабрикатів залишався найбільш стабільним, а в 4 кварталі 2020 року зріс на 16.3%, оскільки світові торгівельні шляхи поставки продукції харчової промисловості практично не постраждали від пандемії і таким чином мали змогу задовольняти попит. Найбільше внаслідок скорочення об’єму продажу і порушення основних торгівельних шляхів постраждав експорт автомобільних запчастин і аксесуарів, що відобразилося в скороченні експорту на 41.5% в 2 кварталі 2020 року. Впродовж 3 кварталу ситуація почала поступово стабілізуватися, а в 4 кварталі відбулося незначне зростання показника експорту на 0.5%. В 2020 році пандемія вірусу COVID-19 значно посилилася, що також вплинуло і на стан сфери послуг на світовому ринку. Для наочної ілюстрації найбільш значних змін в динаміці розвитку сфери послуг в 2020 році вважаємо доцільним навести відповідний графік. 80 60 40 20 0 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 -20 -40 -60 -80 Транспортні послуги Інші послуги Туристичні послуги Рис. 2.10. Світова торгівля комерційними послугами за секторами поквартально в період з 2008 по 2020 рік Складено за даними [52] Надзвичайно сильне падіння відбулося в секторах транспортних і туристичних послуг. Торгівля транспортними послугами знизилася на 29%. За даними СОТ, подібне зниження спостерігалося лише один раз в часи економічної кризи 2009 року. В якості головної причини виокремлюють обмеження в пасажирських перевезеннях, наслідком якого стало сильне падіння попиту на послуги транспорту як в межах однієї країни, так і послуги транскордонних перевезень. Торгівля туристичними послугами впала на 81%, що пов’язане насамперед із жорсткими карантинними обмеженнями, результатом яких стали обмеження на в’їзд в інші країни, закриття популярних туристичних та курортних зон, а також обмеження можливості перебування громадян в культурно-освітніх закладах, наприклад музеях, театрах, картинних галереях тощо. Загалом внаслідок пандемії частка туристичних послуг і послуг з транспортування в 2020 році знизилася в порівнянні з 2019 роком, що можна побачити на відповідному графіку. 120% 100% 3% 4% 80% 54% 60% 66% 40% 24% 20% 12% 19% 19% 0% 2019 2020 ІТнршані ксопморетрнцііпйонсі лпуогсилуги ППооссллууггии,впсофве'ярзіатнуірзивзимруобництвом товарів Рис.2.11. Зміна в попиті на комерційні послуги в період 3 2019 по 2020 рік Складено за даними [52] Загальна частка транспортних і туристичних послуг знизилася з 43% в 2019 році до 34% в 2020 році. Частка інших комерційних послуг, в тому числі фінансових, правових, комп’ютерних тощо навпаки зросла з 54% в 2019 році до 66% в 2020 році. Як ми вже зазначали раніше, серед усіх категорій послуг на сучасному світовому ринку, в сфері туристичних послуг відбулося найбільше падіння як показника експорту, так і показника імпорту внаслідок запроваджених карантинних обмежень, які унеможливили транскордонне пересування. Для більше детального аналізу відповідних показників вважаємо доцільним навести відповідний графік. 2016 1212 1233 2017 1298 1329 2018 1391 1434 2019 1401 1468 2020 554 549 0 200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 Експорт Імпорт Рис. 2.12. Експорт та імпорт туристичних послуг в період з 2016 по 2020 рік Складено за даними [52] За даними графіка можна побачити, що в порівнянні з попередніми роками сфера туризму зазнала значних збитків через пандемію COVID-19. В 2020 році запровадження обмежень щодо туристичних подорожей скоротило світовий прибуток від імпорту послуг в сфері туризму майже вдвічі, а від експорту – майже в 3 рази в порівнянні з 2019 роком. Вважаємо необхідним зазначити, що пандемія неоднаково вплинула на стан сфери інших послуг. Ті сектори, що передбачали тісний фізичний контакт індивідів один з одним, наприклад сфера будівництва та сфера особистісних, культурних або рекреаційних послуг, постраждали найбільше, в той час як, наприклад, фінансові послуги навпаки залишалися на стабільному рівні. 10% 5% 9% 0% 3% 4% и -5% уг и ьні п осл слугпо снос ті ії і -10ів%ел ційн і ої вл а -8% омун ікац-5% ер й уд еа ьн ек ізнес -сф -5% сиді уги ги Б рекр л и суб посл ослу -15% кту л б а т -14а% рі те ги в ла сові ні п турн і т -19% і інте ле и в с фе і пос лу ння і вип інан 'юте р -2К0ул%ь р уг ш а Ф омп уги в сфе Посл Ін ув К сл ері с трах По в сф Посл уги Рис. 2.13. Торгівля в сфері інших послуг за субсекторами в період за 2020 рік Складено за даними [52] Найбільше зростання серед секторів сфери інших послуг за 2020 рік спостерігається в секторі комп’ютерних послуг внаслідок посилення явища цифровізації та впровадження дистанційної роботи в багатьох виробничих компаніях і підприємствах та дистанційного навчання в закладах початкової, середньої та вищої освіти. Сектор глобальних будівельних послуг пережив найбільше падіння у 18%, що пояснюється консервацією активних та перенесенням майбутніх будівельних проектів внаслідок пандемії та карантинних обмежень. Отже в умовах поширення вірусу SARS-CoV-19 світовий ринок товарів і послуг зазнав значних економічних збитків, що пов’язані насамперед зі зниженням попиту на певні товарні групи та послуги, порушенням налагодженого виробничого процесу у великих підприємствах внаслідок карантинних обмежень, порушенням наявних торгівельних шляхів збуту товарної продукції, зміщення акцентів у вподобаннях споживачів. Зважаючи на вищезазначені факти, ми можем стверджувати, що майбутні перспективи для світового ринку товарів і послуг залежатимуть від світової ситуації з коронавірусом, оскільки це вплине як на теперішній стан світової економіки, так і на її розвиток в майбутньому. 2.2. Аналіз загального стану світового ринку фармацевтичної продукції в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19 В нашому дослідженні ми звернули особливу увагу на динаміку розвитку ринку фармацевтичних товарів в умовах пандемії вірусу SARS- CoV-19. На основі результатів нашого аналізу ми можемо стверджувати, що наразі фармацевтична галузь стрімко розвивається від самого початку поширення COVID-19. Незважаючи на те, що коронавірусна криза негативно вплинула на розвиток всіх галузей промисловості, в тому числі і галузі медицини, на сьогодні фармацевтика є найбільш перспективною в контексті подолання наслідків поширення коронавірусу. В цьому контексті ми пропонуємо звернути увагу на динаміку розвитку ринку фармацевтичної продукції, оскільки сфера медицини забезпечує людство всіма необхідними засобами для боротьби з пандемією вірусу SARS-CoV-19. На початку нашого дослідження ми вирішили проаналізували загальну частку фармацевтичної продукції в світовому товарообігу за 2020 рік в порівнянні з загальним обсягом продукції всіх інших галузей промисловості. 7% 93% Фармацевтична продукція Товари інших галузей Рис. 2.14. Частка фармацевтичної продукції в загальному світовому товарообігу за 2020 рік Складено за даними [52] Згідно з даними звіту СОТ за 2020 рік, частка товарів галузі медицини в загальному світовому товарообігу зросла з 5.3% в 2019 році до 7% в 2020 році. Це свідчить про те, що наразі серед всіх інших галузей промисловості медична галузь виробляє продукцію в більшому обсязі в порівнянні з попереднім роком, а отже поступово набуває ключову роль на світовому ринку. Для більш детального аналізу стану сучасного ринку фармацевтичної продукції в умовах поширення вірусу COVID-19, в нашому дослідженні ми вважаємо доцільним проілюструвати зміни, що відбулися в показниках торгівлі різними медичними товарами в період з 2019 по 2020 рік. 50 47.2 45 40 35 30 25 20 18.8 16.3 15 10 8.4 9.8 5 4.7 4.6 4.3 5.7 1.5 0 фарВмсіатцоевватриичної обМлеаддинчанненя Засзоаббиезспаенчітеанрнняого Медичні препарати індивЗіасгалузі задху оабиислтьуного 2019 2020 Рис. 2.15. Світова торгівля товарами фармацевтичної галуз за товарними групами в період з 2019 по 2020 рік Складено за даними [52] Можна побачити, що в період з 2019 по 2020 рік в усіх групах медичних товарів відбулося значне зростання щонайменше майже вдвічі, що можна вважати досить вагомим показником розвитку фармацевтичної галузі. Слід також зазначити, що найбільший показник зростання при цьому належить виробництву засобів індивідуального захисту, тобто захисних масок, рукавичок, костюмів тощо. Загалом виробництво відповідних товарів зросло біль ніж в 30 разів, що пов’язане з жорсткими карантинними обмеженнями, які були запроваджені в усіх країнах світу в якості одного із засобів протидії поширенню пандемії. Завдяки аналізу графіку торгівлі товарами фармацевтичної галузі за товарними категоріями можна побачити відсотковий розподіл серед всіх товарів медичної промисловості на світовому ринку, а також зрозуміти, на які медичні товари наразі існує найбільший попит. ІПнршеіпзаарсаотбиизсаагналітьанронгоогопрзиабзнеазчпеенченя На Інші ЗІЗ ння ОЗабх биосрниі мдласяктиестуванняладнання загального призначення 52.20% 17.30% 5.50% 3.40% 11.90% 13.10% МЕДИЧН І ПРЕПАРАТИ ЗАСЗОАББИЕЗСПАЕНЧІ ТЕАНРННЯОГО ІНДИВЗІАДСУОАБЛИ МЕДИЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ЗАХИСТЬУНОГО Рис. 2.16. Світова торгівля товарами фармацевтичної промисловості за товарними категоріями в 2020 році Складено за даними [52] Можна побачити, що в товарних категоріях фармацевтичної промисловості в основному превалюють медичні препарати загального призначення, що пояснюється складною епідеміологічною ситуацією в світі. Зважаючи на велику кількість хворих на COVID-19, у всіх державах світу зріс попит на медичні препарати, які застосовуються для профілактики симптомів вірусу SARS-CoV-19. За даними Світового банку, в у мовах пандемії вірусу SARS-CoV-19 всі медичні вироби розділяються на 2 основні категорії: критичні, тобто такі, що користуються найбільшим попитом та відіграють головну роль при профілактиці вірусу COVID-19, та некритичні, тобто такі, що необхідні для профілактики інших захворювань або симптомів, або виконують допоміжну функцію. Зважаючи на наявність відповідної класифікації, ми вважаємо доцільним проілюструвати ті вироби медичної промисловості, що наразі вважаються критичними відповідно до класифікації Світового банку. На початку ми проаналізували категорію медичного обладнання. Таблиця 2.1. Загальний об’єм експорту критичних виробів категорії медичного обладнання в 2020 році Товарна категорія Виріб Загальний об’єм експорту (в тис. дол. США) Медичне обладнання Медичні зонди, та 27 813 516 запчастини для них Потокові розділювальні 17 197 318 трубки для кисневих балонів Зволожувачі повітря 43 191 460 Пульсоксиметри та 9 974 034 прибори контролю стану пацієнтів Респіратори, інгалятори, 7 850 906 носові кисневі голки, апарати штучної вентиляції легенів Маски з трубкою 55 272 572 Вентурі, назальні канюлі, ларингоскопи, апарати для екстренної реанімації, аспіраційні апарати Складено за даними [36] Можна побачити, що найбільший об’єм експорту серед медичного обладнання належить допоміжним засобам, а саме аспіраційним апаратам (апарати, що призначені для відсмоктування слини), назальним канюлям (голкопобідні трубки для внутрішнього введення в тіло), апаратам для реанімації тощо. На другому місці знаходить експорт зволожувачів повітря, що пов’язано передусім з переповненістю лікувально-профілактичних закладів в багатьох країнах світу, що призводить до значних скупчень людей та необхідності належного зволоження повітря. Іншою важливою категорією серед медичних виробів є засоби санітарного забезпечення. В умовах пандемії значно зріс попит на відповідну категорію товарів, що позначилося на загальному об’ємі експорту. Таблиця 2.2. Загальний об’єм експорту критичних виробів категорії засобів санітарного забезпечення в 2020 році Товарна категорія Виріб Загальний об’єм експорту (в тис. дол. США) Засоби санітарного Медичні халати, вірусне 4 569 335 забезпечення транспортне середовище Нестерильні медичні 2 089 684 рукавички Нітрильні та медичні 5 893 886 стерильні рукавички Захисний медичний 2 318 448 одяг Захисні медичні 3 104 929 окуляри Інші типи захисного 2 903 561 медичного одягу (медичні респіратори, захисні скляні екрани тощо) Складено за даними [36] З таблиці можна дізнатися, що першу позицію в експорті засобів санітарного забезпечення займають стерильні медичні рукавички, які широко використовуються під час лабораторних досліджень та роботи в лікувально- профілактичних закладах . Оскільки лікарі часто безпосередньо контактують з хворими та проводять лабораторні дослідження зі зразками штамів вірусу SARS-CoV-19, експорт захисних медичних халатів та вірусних транспортних середовищ також займає провідну роль. За даними Світового банку, до категорії засобів індивідуального захисту належить найменша кількість критичних виробів, проте ці товари також мають досить велику частку серед загального експорту. Таблиця 2.3. Загальний об’єм експорту критичних виробів категорії засобів індивідуального захисту в 2020 році Товарна категорія Виріб Загальний об’єм експорту (в тис. дол. США) Засоби індивідуального Хлор для проведення 1 161 737 захисту стерилізації Рідке мило 4 365 614 Медичні маски 14 404 363 Дезінфікуючі засоби для 12 512 564 рук Складено за даними [36] Від початку поширення пандемії коронавірусу основним засобом індивідуального захисту є захисна маска. Відповідно їх експорт в 2020 році значно зріс в порівнянні з попередніми показниками. На другому місці серед об’єму експорту ЗІЗ знаходяться дезінфікуючі засоби для рук, що наразі є атрибутом кожного громадського закладу в усіх країнах. На нашу думку, надзвичайно показовим в контексті оцінювання стану сучасного світового ринку фармацевтичних товарів є аналіз показника світового експорту промислових виробів. Якщо взяти до уваги той факт, що медична промисловість часто потребує залучення інших галузей для забезпечення сталого розвитку, велика кількість товарів, що виробляється іншими галузями, застосовується також і в процесі виготовлення виробів в медичній промисловості. 20 15 10 16 5 0 -5.2 3.9 -0.4 -5 оказ ник овос ті я п сл нанн востій и ад ло одя-г у -10и м л с о 9.1 вості сті Загал ьн про об ми тв ьної е ц фісн ї про бни роми сло -14.9 ловос -15 ил О но и -16.4 текст хіміч Виро ної п ї про м роб-и20 роби б но Ви Ви алоо бро удів мет и авт об ироб и В Виро б Рис. 2.17. Світовий експорт промислових виробів за 2020 рік Складено за даними [52] Аналіз графіку демонструє, що в 2020 році експорт виробів текстильної промисловості, зокрема тканин та текстилю, зріс на 16%. Це пояснюється аналогічним зростанням попиту на засоби індивідуального захисту, особливо на захисні маски та костюми, оскільки для їх виготовлення використовуються продукти текстильної промисловості. За даними Світового банку, відбулося значне зростання попиту на текстиль груп 560311, 560312, 560313, 560314, 560391, 560392, 560393 та 560394, які виступають в якості основної сировини для промислового виготовлення засобів індивідуального захисту. При аналізі даних графіка можна також побачити, що переважна більшість інших категорій, зокрема експорт одягу, виробів металообробної та автобудівної промисловості в 2020 році навпаки знизилися відповідно на 9.1%, 14.9% і 16.4%. Головна причина полягає в тому, що в умовах епідемії попит на товари відповідних груп знизився. Крім того внаслідок жорстких карантинних обмежень, результатом яких стало впровадження дистанційної роботи, в цих галузях було порушено виробничий процес, оскільки відповідні великі підприємства не мали змоги надалі працювати належним чином, або перевести свій персонал на дистанційну роботу. Отже в 2020 році на світовому ринку значно зросла роль фармацевтичної промисловості, що простежується в першу чергу завдяки значному зростанню показника світової торгівлі товарами фармацевтичної галузі. Крім того можна зробити висновок, що наразі в світовій економіці відбувається поступове зміщення пріоритетів, головний акцент зосереджується на медичній галузі, як на основному засобі подолання пандемії та її наслідків. Зважаючи на наявну кризову тенденцію, можна стверджувати, що галузь медичної промисловості надалі посилюватиме свої позиції на світовому ринку товарів і послуг. 2.3. Аналіз стану економіки і фармацевтичного ринку України в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19 В нашому дослідженні ми також звернули увагу на економічний стан України, а також стан української медичної промисловості в умовах пандемії вірусу COVID-19. Як і всі інші держави світу, Україна зазнала значних економічних збитків внаслідок пандемії та обмежувальних заходів, які були запроваджені в країні для протидії поширенню вірусу. Це позначилося не лише на загальному стані економіки держави, але й на переважній більшості секторів економіки. Так наприклад Україна до початку всесвітньої пандемії мала стійкі позиції в торгівлі товарами та комерційними послугами, проте з кінця 2019 року цей показник значно погіршився. Таблиця 2.4. Загальний річних відсоткових змін загального показника експорту товарів і послуг в період з 2019 по 2020 рік Країна/Регіон Відсоткові зміни загального показника експорту товарів і послуг 2019 2020 США 2 -20 Канада 1 -19 Європейський союз 2 -16 Великобританія -2 -16 Російська Федерація -3 -24 Україна 3 -11 cкладено на основі [52] Одним із перших наслідків пандемії стало скорочення загального об’єму експорту товарів та послуг. В 2020 році цей показник знизився на 11% в порівнянні з приростом в 3% в 2019 році. Через всесвітню пандемію в Україні також постраждала сфера експорту послуг, пов’язаних з виробництвом товарів, яка в минулі роки була досить розвиненою. Таблиця 2.5. Показник річних відсоткових змін обсягів експорту послуг, пов’язаних з виробництвом товарів в період з 2018 по 2020 рік Країна/Регіон Річні відсоткові зміни 2018 2019 2020 Європейський Союз 17 0 -6 Китай 22 2 -16 США 21 -1 -52 Великобританія 11 5 -15 Швейцарія 13 12 -3 Канада 28 17 -24 Російська Федерація -3 -5 -35 Україна 17 -2 -17 cкладено на основі [52] Можна побачити, що позиції України в цій сфері послабнули, оскільки в 2020 році відбулося зниження показника експорту відповідних послуг на 17% на противагу аналогічному приросту, що відбувся в 2018 році. Незважаючи на це, ми вважаємо доцільним зазначити, що в 2020 році Україні відбувся приріст експорту послуг в комп’ютерній сфері. Японія 62% Україна 20% США 16% Південна Корея 14% Російська Федерація 13% Польша 10% Туреччина 7% Бельгія 6% Німеччина 6% Австралія 4% Австрія 4% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% Рис. 2.18. Експорт послуг в комп’ютерній сфері в 2020 році складено на основі [52] З 2019 року в сфері комп’ютерних послуг відбувається зростання, що базується насамперед на підвищенні попиту і супроводжується підвищенням обсягів експорту. З цієї причини показник експорту підвищився у всіх країнах, що мають змогу надавати відповідні послуги. Цей показник зріс також і в Україні, при цьому зростання в 20% можна вважати досить високим в порівнянні з іншими країнами, наприклад Південною Кореєю з 14- відсотковим зростання, або США з 16 відсотками. Проте слід зазначити, що з 2019 року в Україні спостерігається падіння рівня ВВП. До початку пандемії в державній економіці спостерігався переважно стабільний приріст, проте наразі відсотковий показник приросту досяг від’ємного значення. 4.00% 3.90% 3.90% 3.00% 2.90% 3.20% 2.00% 1.00% 0.00% -1.00% 1 кв. 2019 2 кв. 2019 3 кв. 2019 4 кв. 2019 -2.00% 1 кв. 2020 -1.50% Кумулятивний ВВП, зміна у % Рис. 2.19. Зміна ВВП в Україні в період з 2019-1 квартал 2020 року cкладено на основі [6; 36] Відповідно до інформації в графіку можна побачити, що за підсумками 1 кварталу 2020 року в Україні було зареєстровано зниження ВВП на 1,5%. Зважаючи на стабільний минулорічний приріст в щонайменше 3%, показник зниження можна вважати досить високим. Беручи до уваги значне зростання ролі медичної промисловості в умовах поширення вірусу SARS-CoV-19, в нашому дослідженні ми також звернули увагу на стан вітчизняного ринку фармацевтики та проаналізували його сучасні тенденції. Спочатку ми проаналізували показники експорту товарів фармацевтичної групи в Україні, що були опубліковані Державною службою статистики України. 300 255.6 250 251.1 251.1 200 184.2 216.2 192.1 150 155.4 100 50 0 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Рис. 2.20. Експорт фармацевтичної продукції в Україні в період з 2019 по 2020 рік cкладено на основі [6; 45] При аналізі графіку можна побачити, що найбільше падіння українського фармацевтичного експорту відбулося в 2015 році. Причиною для цього став розрив торгівельних відносин з Російською Федерацією, яка була одним із головних імпортерів української фармпродукції. Проте 2016 і до 2020 року показник медичного експорту почав поступово вирівнюватися, досягнувши рівня 2013 року в 2019 році. До 2015 року основним споживачем української фармакологічної продукції були країни СНД, проте з 2015 року відбулася переорієнтація вітчизняної медичної промисловості на нові ринки збуту. Відповідні зміни в державних експортних орієнтирах можна прослідкувати за допомогою графіків, що відображають частку експорту української медичної продукції в залежності від країни. 10% 2% 21% 3% 3% 4% 7% 16% 8% 15% 10% ГІнрші країни Німеччина Киргизстан Таджикистан Білуозріяусь РАозесірйбсаьйкдажФаендерація МУзобледкиовстаан Казахстан Рис. 2.21 Частка експорту української фармацевтичної продукції за кордон в 2009 році cкладено на основі [6; 45] На графіку можна побачити, що в 2009 році основними країнами- імпортерами української фармпродукції були країни СНД. Серед 3 основних імпортерів були Білорусь, Російська Федерація та Узбекистан. Серед всього вітчизняного медичного експорту ці країни мали кумулятивну частку 52%. При цьому дуже незначний відсоток експорту належав іншим країнам, зокрема експорт медичної продукції в Німеччину складав всього 2%. Після 2015 року ситуація на українському фармацевтичному ринку змінилася, вітчизняні виробники почали шукати нові ринки збуту для експорту своєї продукції. Головний акцент був зроблений на ринках Європейського Союзу. За даними Держкомстату в період з 2016 по 2018 рік українські фармацевтичні компанії отримали 10 сертифікатів GMP (Good Manufacturing Practice) в країнах ЄС, проте їх наявність не надала вітчизняній продукції стійких позиції на ринку ЄС зважаючи на його високий рівень конкуренції. Незважаючи на це в українському медичного експорті з’явилися нові країни-партнери, до яких наразі експортуються українські фармакологічні вироби. 8.40% 9.10% 6.20% 5.10% 15.30% 4.90% 4.90% 4% 2.70% 24.30% 15.10% БКіилрогриузссьтан ІБрраакзилія УРозбекистан Інші країни Грузія Молдова Казсаьхйсстьакна Федерація Азербайджан Рис. 2.22 Частка експорту української фармацевтичної продукції за кордон в 2019 році cкладено на основі [6; 45] На сьогодні Україна експортує вироби фармацевтичної продукції за кордон в різні країни, в тому числі Бразилію, Нову Зеландію, ОАЕ, Австралію, Великобританію тощо. Крім того на стабільному рівні залишаються показники експорту в країни СНД, зокрема в Білорусь, Узбекистан, Казахстан і Молдову, хоча з 2015 року їх загальна частка в українському експорті знизилася. Вважаємо доцільним також зазначити, що на сучасному фармацевтичному ринку України переважають здебільшого вітчизняні підприємства-виробники. Для більш детального аналізу цього аспекту вважаємо доцільним навести відповідний графік. Група компаній "Здоров'я" (Україна) 2.20% Кийвський вітамінний завод (Україна) 2.30% Юрія-Фарм (Україна) 2.30% KRKA (Словенія) 2.40% Berlin-Chemie (Німеччина) 2.60% Teva (Ізраїль) 3.10% Дарниця (Україна) 3.10% Sanofi (Франція) 3.20% Корпорація "Артеріум" (Україна) 3.40% Фармак (Україна) 5.50% 0.00% 1.00% 2.00% 3.00% 4.00% 5.00% 6.00% Рис. 2.23. ТОП-10 компаній за обсягами продажів товарів "аптечного кошика", частка від ринку станом на 2019 рік у % cкладено на основі [6] Якщо проаналізувати 10 основних компаній-лідерів на українському ринку медичної продукції, то 6 з них є вітчизняними підприємствами, а 4 – підприємства з іноземним капіталом, що свідчить про те, що українські споживачі здебільшого надають перевагу продукції українських підприємств в контексті вибору ліків першої необхідності, або ліків так званого «аптечного кошика». Окрім експорту медичних виробів за кордон, всередині країни також налагоджена внутрішня торгівля продуктами медичної промисловості. Загалом в Україні двома основними ринками внутрішнього збуту фармацевтичної продукції є внутрішній аптечний ринок та внутрішній госпітальний ринок. На нашу думку, аналіз динаміки внутрішніх ринків збуту дає змогу краще проаналізувати стан сучасної фармацевтичної промисловості України. Отже ми вважаємо доцільним навести графік динаміки аптечного ринку України. 1200 1150 1142 1117 1113 1110 1100 1050 1046 1000 973 950 900 850 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Обсяг аптечних продажів ЛЗ, млн. упаковок Рис. 2.24. Динаміка розвитку аптечного ринку в період з 2014 по 2019 рік cкладено на основі [6] Можна побачити, що після скорочення обсягів продажу лікарських засобів в 2015 році динаміка розвитку аптечного ринку є позитивною, в 2019 році показник сягнув рівня 2014 року. Важливим споживачем вітчизняної фармацевтичної продукції є госпітальний ринок, що об’єднує всі громадські лікувально-профілактичні заклади. Але зважаючи на той факт, що основним споживачем лікарських засобів є звичайні громадяни, внутрішній госпітальний ринок України наразі не є настільки розвиненим в порівнянні з аптечним. На нашу думку, аналіз динаміки його розвитку допоможе в покращенні загального розуміння стану сфери внутрішнього збуту товарів медичної промисловості. 160 140 134 120 109 111 100 99 91 94 80 60 40 20 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Обсяг госпітальних закупівель ЛЗ, млн. упаковок Рис. 2.25. Динаміка розвитку аптечного ринку в період з 2014 по 2019 рік cкладено на основі [6] Незважаючи на те, що обсяг збуту медичної продукції на госпітальному ринку значно менший в порівнянні з аптечним, на графіку можна побачити, що госпітальні закупівлі наразі перебувають на стабільному рівні, коливаючись в межах від 91 до 111 мільйонів упаковок. Лише в 2018 році було зафіксовано значне зростання цього показника до 134 мільйонів. Отже можна зробити висновок, що в умовах пандемії вірусу SARS- CoV-19 загальний стан економіки України погіршився, на що вказує скорочення показників експорту за кордон, падіння рівня ВВП та втратою позицій в певних секторах експорту певних послуг. Водночас фармацевтична промисловість України наразі перебуває у фазі зростання, що виражається у підвищенні обсягів фармацевтичного експорту, успішна переорієнтація на нові ринки збуту та стабільне зростання обсягів торгівлі на внутрішньому ринку. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 В другому розділі магістерської роботи ми розглянули динаміку розвитку світової економіки в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19. 1. На основі звітів СОТ за 2020 і 2021 рік, нами здійснено ґрунтовний аналіз статистичної інформації щодо основних показників світової економіки в період з 2019 по 2020 роки. Встановлено, що за вказаний період основні економічні показники, такі як загальний обсяг експорту товарів і послуг значно знизився в порівнянні з показниками до пандемії. Проаналізовано детальні економічні показники за різними галузями. На основі аналізу виявлено, що переважна більшість галузей в сфері експорту товарів і послуг сильно постраждала внаслідок пандемії, зокрема сфера туристичних послуг, сфера будівництва, сфера експорту товарів автомобільної промисловості, сфера експорту сировини та інші. Зазначено, що деякі сектори на світовому ринку товарів та послуг навпаки зросли. Це стосується насамперед таких секторів як сфера цифрових та комп’ютерних послуг, сфера фінансових послуг, експорт товарів харчової промисловості, а також сфера експорту товарів медичної промисловості. 2. Послуговуючись звітами СОТ за 2020 та 2021 рік ми здійснили аналіз стану сучасного ринку фармацевтичної продукції. В ході нашого дослідження ми встановили, що в умовах пандемії COVID-19 медична промисловість значно зросла за всіма показниками, зокрема за показником експорту. Нами опрацьовано статистичний матеріал щодо статистичний матеріал щодо показників експорту товарів медичної галузі за групами. Визначено, що нині найбільший попит існує на засоби індивідуального захисту та медичні препарати. Визначено, що внаслідок значного зростання попиту на засоби індивідуального захисту в світі значно зріс попит на товари текстильної промисловості, що призвело до значного збільшення її прибутковості. Ми проаналізували групи медичних товарів, які вважаються критичними відповідно до класифікації Світового банку. На основі результатів нашого аналізу ми створили відповідні таблиці. 3. Під час нашого дослідження ми проаналізували стан економіки України в часи пандемії вірусу COVID-19. Встановлено, що, як і в інших країнах, в Україні відбулося зниження основних економічних показників, зокрема зменшився об’єм експорту товарів і послуг, знизився рівень ВВП. Визначено, що одночасно із погіршенням загального стану економіки в Україні відбувся приріст в деяких інших галузях, зокрема в 2020 році експорт послуг в комп’ютерній сфері зріс на 20%, що вище від Російської Федерації, Південної Кореї та США. Досліджено стан сучасного фармацевтичного ринку України. В ході дослідження зафіксовано зростання загального показника в порівнянні з попередніми роками. Встановлено, що наразі українська фармацевтична галузь орієнтується на європейські ринки. Зазначено, що українські споживачі надають перевагу вітчизняним фармацевтичним виробникам, незважаючи на те, що ситуація на аптечному та госпітальному ринках погіршилася в порівнянні з роками до пандемії. В третьому розділі магістерської роботи ми ставимо за мету проаналізувати рекомендації щодо подолання економічних наслідків пандемії вірусу SARS-CoV-19 та визначити перспективи розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку. РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ ВІРУСУ SARS-COV- 19 3.1. Аналіз рекомендацій щодо відновлення та розвитку економіки великих розвинених країн у умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19 В звіті СОТ за 2021 рік зазначається, що загалом пандемія COVID-19 призвела до катастрофічних наслідків в усьому світі. За даними СОТ, велика частина населення світу, особливо в країнах, що розвиваються, та малорозвинених країнах не вакциновані, що впливає на рівень смертності. Крім того рівень загальний рівень зайнятості населення значно знизився в порівнянні з показниками до кризи. В таких умовах світове співтовариство закцентувало значні зусилля на розробці заходів протидії пандемії з метою відновлення економічних показників та подолання наслідків поширення вірусу COVID-19. Наразі всі країни докладають зусиль щодо впровадження таких заходів. В цьому контексті ми вважаємо доцільним розкрити сутність таких заходів та проілюструвати найпоширеніші методи, що пропонуються для стимулювання економічного відновлення. На нашу думку, найкращу класифікацію розробив Міжнародний валютний фонд. Відповідно ми ставимо за мету ґрунтовно проаналізувати всі запропоновані заходи. Відповідно до класифікації Міжнародного валютного фонду, всі державні заходи щодо протидії поширення пандемії та стимулювання економічного відновлення поділяються на 8 великих категорій: 1. Збільшення витрат на охорону здоров’я; 2. Надання допомоги громадянам країни; 3. Пом’якшення податкових зобов’язань для громадян країни та підприємств; 4. Надання фінансової допомоги суб’єктам економіки; 5. Збільшення рівня капіталовкладень, надання послуг з кредитування; 6. Надання невідкладної допомоги за участі міжнародних організацій або інших держав; 7. Здійснення квазі-фіскальних операцій за участі громадських фінансових установ; 8. Реорганізація боргу. Вищезазначені категорії об’єднують велику кількість різних державних заходів, що мають на меті подолання наслідків кризи та стабілізацію економічної ситуації. Задля покращення розуміння специфіки таких заходів вважаємо доцільним детально проаналізувати кожну категорію відповідно до класифікації МВФ. Таблиця. 3.1. Аналіз державний заходів категорії «Збільшення витрат на охорону здоров’я» за класифікацією МВФ Державні заходи Оцінка заходу з позиції критеріїв GFS (global financial system – міжнародна валютна система) Додаткові витрати на підготовку Розглядається як стаття витрат в нових або додаткове фінансування категорії «Службові виплати», проте вже наявних кадрів в сфері охорони у випадку, якщо держава купує здоров’я. відповідні послуги в приватних закладах охорони здоров’я, то відповідно це розглядається як стаття витрат «Товари і послуги». Додаткові витрати на медичну Розглядається як стаття витрат продукцію (засоби індивідуального «Товари і послуги» у випадку якщо захисту, медичні препарати, медичне держава закуповує відповідну обладнання тощо). медичну продукцію для державних лікувально-профілактичних закладів. Будівництво нових лікувально- Відповідні витрати фіксуються в профілактичних установ, в тому числі бюджеті як капіталовкладення в карантинних, що відповідають нефінансові активи, і можуть державним стандартам і відповідно розглядатися за статтями можуть вважатися фіксованим «Будівництво некомунальних активом; оснащення таких установ установ» або «Технічне обладнання». медичним критичним обладнанням У випадку, якщо держава платить (вентиляційні апарати тощо). окремій особі або колективу, що надає послуги з будівництва або обслуговування, то відповідно це розглядається як стаття витрат «Грошові вклади в інші державні установи». складено на основі [45] Таблиця 3.1. засвідчує, що, відповідно до класифікації МВФ, збільшення витрат на охорону здоров’я передбачає загалом додаткові грошові капіталовкладення на створення нових об’єктів медичної сфери, або модернізацію вже наявних. Таблиця. 3.2. Аналіз державний заходів категорії «Надання допомоги громадянам країни» за класифікацією МВФ Державні заходи Оцінка заходу з позиції критеріїв GFS (global financial system – міжнародна валютна система) Грошові виплати, що мають на меті Розглядається як стаття витрат в вирішення соціальних проблем, які категорії «Соціальна допомога», виникають внаслідок пандемії, проте у випадку, якщо держава наприклад грошові виплати хворим здійснює виплату відповідно до або їх сім’ям, грошові компенсації певної державної схеми, а особам, що не мають змоги отримувачами виступають лише ті працювати внаслідок карантинних особи, що роблять вклад в ї обмежень тощо. реалізацію, то відповідно це розглядається як стаття витрат в категорії «Виплати по соціальному страхуванню». Безкоштовне забезпечення громадян Розглядається як стаття витрат харчовими продуктами, медичними «Поточні перекази, що не належать засобами або іншими товарами до інших категорій». Але у випадку першої необхідності за рахунок якщо держава надає відповідну держави. допомогу виключно зайнятому населенню, то це Розглядається як стаття витрат «Службова соціальна допомога в натуральній формі». Забезпечення громадян харчовими Загалом відповідні витрати продуктами, медичними засобами або розглядаються за статтею «Поточні іншими товарами першої перекази, що не належать до інших необхідності, що отримуються категорій». Отримання таких товарів державою в якості допомоги від фіксується за статтями «Поточні інших держав, міжнародних натуральні гранти від інших держав», організацій, фізичних або юридичних «Поточні натуральні гранти від осіб тощо. міжнародних організацій», «Поточні натуральні гранти від інших установ» тощо. складено на основі [45] Аналіз відповідних заходів, зазначених в таблиці 3.2. демонструє, що надання допомоги громадянам країни загалом знаходить відображення у вигляді грошової або натуральної допомоги як з боку держави, так і іноземних партнерів. Таблиця. 3.3. Аналіз державний заходів категорії «Пом’якшення податкових зобов’язань для громадян країни та підприємств» за класифікацією МВФ Державні заходи Оцінка заходу з позиції критеріїв GFS (global financial system – міжнародна валютна система) Внесення тимчасових змін до Відповідні заходи фіксуються в системи оподаткування з метою якості факторів зниження очікуваних зниження рівня податків, аж до їх надходжень до державного бюджету. скасування. Внесення тимчасових змін до Відповідні заходи фіксуються в системи оподаткування з метою якості факторів зниження очікуваних збільшення розміру субсидіальних надходжень до державного бюджету. виплат та полегшення процедури їх отримання. Відтермінування податкових виплат, Відповідно до принципу нарахувань, надання громадянам та такі заходи не фіксуються в якості підприємствам можливості витрат, оскільки відповідні грошові здійснювати такі виплати пізніше. суми все одно будуть отримані державою та зараховані в державний бюджет із затримкою. складено на основі [45] Можна побачити, що заходи, які пов’язані із пом’якшенням податкових зобов’язань для громадян країни та підприємств, передбачають зниження надходжень до державного бюджету хоча з іншого боку вони зменшують фінансове навантаження на громадян країни. Таблиця. 3.4. Аналіз державний заходів категорії «Надання фінансової допомоги суб’єктам економіки» за класифікацією МВФ Державні заходи Оцінка заходу з позиції критеріїв GFS (global financial system – міжнародна валютна система) Підвищення субсидіальних виплат Відповідні витрати фіксуються за державним та/або приватним статтею «Виплата субсидій», і підприємствам. передбачають здійснення односторонніх платежів. Здійснення виплат для підтримки Стаття витрат таких заходів залежить підприємств, що не мають змоги від мети держави, що здійснює працювати внаслідок карантинних відповідні виплати, оскільки такі обмежень. виплати можуть здійснюватися як для підтримки працівників, так і підприємства-роботодавця. Відшкодування витрат, пов’язаних із Загалом розглядається як стаття наслідками пандемії COVID-19, за витрат «Поточні грошові перекази, рахунок держави. що не належать до інших категорій». Односторонні виплати Відповідні витрати можуть адміністративним одиницям або фіксуватися за статтями «Виплати іншим державам в якості грошової адміністративним одиницям» у допомоги. випадку, якщо держава надає допомогу адміністративним одиницям, що входять до її складу, або «Виплати іншим державам», якщо грошові перекази здійснюються до інших країн. складено на основі [45] Отже заходи надання допомоги суб’єктам економіки можуть передбачати здійснення виплат як суб’єктам економіки в межах держави, в тому числі підприємствам, адміністративним одиницям тощо, так і іноземним суб’єктам, що засвідчено в таблиці 3.4. Таблиця. 3.5. Аналіз державний заходів категорії «Збільшення рівня капіталовкладень, надання послуг з кредитування» за класифікацією МВФ Державні заходи Оцінка заходу з позиції критеріїв GFS (global financial system – міжнародна валютна система) Державні капіталовкладення в Розглядається як стаття витрат державні та/або приватні «Поточні грошові перекази, що не підприємства. належать до інших категорій», оскільки держава не може гарантовано розглядати такі грошові складення як такі, що принесуть прибуток. Створення програм кредитування для Розглядається як стаття витрат державних та/або приватних «Кредитування», при цьому до уваги підприємств. не береться показник, чи є таке кредитування пільговим, чи ні. Створення програм кредитування для Розглядається як стаття витрат суб’єктів господарства на пільгових «Кредитування», при цьому до уваги умовах. не береться показник, чи є таке кредитування пільговим, чи ні. У випадку, якщо держава не отримує прибутку від таких вкладень, то це розглядається як стаття витрат «Поточні грошові перекази, що не належать до інших категорій». Створення державних ініціатив для Зважаючи на те, що гарантії підтримки кредитування з боку вважаються спірними банків та інших фінансово-кредитних зобов’язаннями, відповідні витрати установ. не фіксуються в системі GFS. складено на основі [45] Заходи в категорії «Збільшення рівня капіталовкладень, надання послуг з кредитування», що проілюстровані в таблицы 3.5., в основному передбачають здійснення капіталовкладень в державні та приватні підприємства, створення програм кредитування і державних ініціатив. Таблиця. 3.6. Аналіз державний заходів категорії «Надання невідкладної допомоги за участі міжнародних організацій або інших держав» за класифікацією МВФ Державні заходи Оцінка заходу з позиції критеріїв GFS (global financial system – міжнародна валютна система) Надання кредитів невідкладної Розглядається як стаття витрат допомоги за участі міжнародних «Кредитування». організацій або інших держав (наприклад виплата кредитів МВФ). Здійснення виплат з боку Відповідні надходження фіксуються міжнародних організацій або інших за статтями «Гранти від інших держав без матеріальної претензії держав», якщо виплата здійснюється (наприклад у вигляді грошової іншою країною, або «Гранти від гуманітарної допомоги). міжнародних організацій», якщо донором виступає міжнародна організація. Надання матеріальної допомоги з Отримання матеріальної допомоги боку міжнародних організацій або фіксується за статтями «Поточні інших держав (наприклад харчових натуральні гранти від інших держав» продуктів, медичних засобів тощо). або «Поточні натуральні гранти від міжнародних організацій». складено на основі [45] Можна побачити, що заходи надання невідкладної допомоги за участі міжнародних організацій та інших держав передбачають не лише грошові гранти або кредити, але й також матеріальну допомогу, що засвідчено в таблиці 3.6. Таблиця. 3.7. Аналіз державний заходів категорії «Здійснення квазі-фіскальних операцій за участі громадських фінансових установ» за класифікацією МВФ Державні заходи Оцінка заходу з позиції критеріїв GFS (global financial system – міжнародна валютна система) Купівля державних облігацій Не фіксується в системі GFS, податкової позики на вторинному оскільки не має прямого впливу на ринку в рамках програми кількісного державний борг. пом’якшення. Державна організація боргового Відповідні витрати фіксуються як забезпечення фінансовим та/або «Чисте придбання фінансових нефінансовим установам в обмін на активів». інші фінансові активи. складено на основі [45] Загалом впровадження заходів, наведених в таблиці 3.7., передбачає взаємодію уряду з фінансовими та нефінансовими установами в межах країни з метою стабілізації економічної ситуації. Таблиця 3.8. Аналіз державний заходів категорії «Реорганізація боргу» за класифікацією МВФ Державні заходи Оцінка заходу з позиції критеріїв GFS (global financial system – міжнародна валютна система) Скасування боргових зобов’язань Відповідні грошові витрати суб’єктів економіки і господарства. фіксуються за статтею «Поточні грошові перекази, що не належать до інших категорій», якщо борг скасовується для суб’єктів, що перебувають поза межами держави, або за статтею «Капітальні субсидії для інших адміністративних одиниць», якщо мова йде про скасування боргу певної адміністративної одиниці (району, області, федеральної землі тощо). Проведення заходів реструктуризації Фіксується одночасно як виплата боргу, що передбачають перенесення боргу та перегляд боргових строку боргових виплат або зниження зобов’язань. рівня грошових виплат. складено на основі [45] Як можна побачити, державні заходи, засвідчені в таблиці 3.8., стосуються насамперед сфери внутрішньодержавних боргових відносин. При розробці та реалізації таких заходів зовнішній борг країни не враховується. Вважаємо доцільним зазначити, що за твердженням МВФ, застосування рекомендованих заходів, зафіксованих в таблицях, допоможе забезпечити точність і стабілізацію як ключових фіскальних показників, так і інших ключових макроекономічних показників, наприклад ВВП. В контексті економічної кризи, що спричинена поширенням вірусу SARS-CoV-19, ми вважаємо такі рекомендації доцільними і вважаємо, що їх дотримання може значно покращити економічний стан в усіх країнах. 3.2. Розрахунок перспектив для фармацевтичної галузі України за допомогою кореляційного та SWOT аналізу В нашому дослідженні ми ставили за мету не лише проаналізувати стан фармацевтичного ринку України, але й також розглянути можливі перспективи щодо його подальшого розвитку з огляду на економічну ситуацію в світі, що склалася в результаті кризи. Отже проведемо кореляційний аналіз взаємозв’язків між наступними показниками. В якості основного показника ми обрали показник зовнішньої торгівлі в категорії фармацевтичної продукції України (Y). Це показник на який буде визначатися вплив. Зважаючи на особливості ринку фармацевтичної продукції, в якості всіх інших величин, що впливатимуть на Y, були визначені такі показники: - офіційний курс обміну (X1); - прямі іноземні інвестиції (X2); - витрати на інновації (X3) (табл.3.9). На основі обраних критеріїв будуємо таблицю. Таблиця 3.9 Вихідні показники та індекси (2019 – січень-вересень 2021 рр.) X2 (тис. дол. X3 (тис. дол. Рік Y (тис. дол. США) X1 (LCU per US$) США) США) 1 670 780 2019 250792,2 23,7000 38000000 000 1 150 362 2020 268221,7 24,6862 40000000 000 Січень- вересень 1 304 276 2021 221865,7 27,2554 39000000 000 Складено автором на основі [6; 36] Отже, на основі вихідних даних за 2019 – січень-вересень 2021 рр. з допомогою Microsoft Office Excel 2003, отримуємо матрицю кореляції (таблиця 3.10). Таблиця 3.10 Матриця кореляції Y (тис. дол. X1 (LCU per США) US$) X2 (тис. дол. США) X3 (тис. дол. США) Y (тис. дол. США) 1 X1 (LCU per US$) -0,79404 1 X2 (тис. дол. США) 0,372196 0,268647 1 X3 (тис. дол. США) -0,1492 -0,48258 -0,9733 1 На основі матриці (табл.3.10.), будуємо діаграму, за допомогою якої візуалізуємо знайдені нами результати (рис.3.1.). 0.6 0.4 0.372195952 0.2 0 -0.2 X1 (LCU per US$) X2 (тис. дол. США) X3 (-т0и.с1.4д9о2л0.0С4Ш2 А) -0.4 -0.6 -0.8 -0.794044758 -1 Рис.3.2. Матриця кореляції (складено автором) Якщо проаналізувати вплив офіційного курсу обміну (X1), прямих іноземних інвестицій (X2) та витрат на інновації (X3) на показник зовнішньої торгівлі України в категорії фармацевтичної продукції (Y), то лише один показник, а саме іноземні інвестиції, має позитивний вплив, тобто підвищення кількості інвестицій збільшує обсяг зовнішньої торгівлі, що в свою чергу позитивно впливає на всю галузь загалом. За шкалою Чеддока, між цими двома показниками існує помірний зв’язок в 0, 372195952. Дуже суттєво на обсяг торгівлі фармацевтичними виробами впливає офіційний курс. Рисунок 3.1. засвідчує, що його підвищення призводить до зниження показників зовнішньої торгівлі, при чому таке зниження може бути досить значним. Ці пункти досить сильно пов’язані, зокрема із зв’язком в 0,794044758 за шкалою Чеддока якісна міра їх кореляції є високою. Хоча галузь медицини загалом потребує високого рівня інновацій для забезпечення сталого розвитку, вплив такого показника як витрати на інновації (X3) на показник зовнішньої торгівлі України в категорії фармацевтичної продукції (Y) не був визначений як суттєвий, оскільки показник їх кореляції становить 0,14920042. Таким чином ми можем стверджувати, що на сьогодні найбільш вагомими факторами впливу на торгівлю виробами фармацевтичної промисловості в Україні є показник прямих іноземних інвестицій, а також офіційного курсу обміну. Зважаючи на динаміку розвитку сучасного ринку фармацевтичних товарів в Україні, вважаємо доцільним розглянути сильні та слабкі сторони вітчизняної медичної промисловості, проаналізувати її перспективи, а також фактори, що можуть потенційно їй загрожувати. Загалом в Україні наразі існує можливість виробляти весь спектр необхідних лікарських засобів. Завдяки розвиненим внутрішнім аптечним та госпітальним ринкам всередині країни існує високий попит на медичну продукцію. Реорганізація експорту після 2015 року дозволила Україні знайти нових економічних партнерів серед країн Європи, Азії та інших регіонів світу. Досить розвинена сфера науки не лише створює можливості для підготовки нових спеціалістів в галузі, але й також для розробки нових видів ЛЗ. Крім того всередині держави наявна велика кількість кваліфікованих кадрів, в тому числі з іноземних країн, оскільки в межах України працюють також і зарубіжні фармацевтичні компанії. Проте недостатній обсяг державного фінансування, застарілість переважної більшості технологій виробництва та імпортозалежність галузі від імпортної сировини створює перешкоди на шляху до розвитку фармацевтичної галузі. Крім того не всі ЛЗ, що виробляються в межах України, відповідають стандартам, зокрема виробничому стандарту GMP, що створює перешкоди для їх реалізації за кордоном. Слід також звернути увагу на дуже високий рівень конкуренції, особливо з боку країн ЄС, що характеризуються наявністю потужної медичної промисловості. Отже весь проаналізований спектр сильних та слабких сторін галузі дає можливості для формування загальної характеристики фармацевтичної галузі України. Таблиця 3.11 SWOT-аналіз фармацевтичної галузі України Сильні сторони Слабкі сторони Наявність всього Недостатній обсяг державного асортименту основної фармацевтичної продукції фінансування Невідповідність окремих Місткий внутрішній ринок виробництв ЛЗ міжнародному Присутність на стандарту GMP зовнішньому ринку Недостатність сучасних Наявність наукової та технологій освітньої підготовки бази Залежність від імпорту Наявність кваліфікованих сировини кадрів Можливості Загрози Розширення зовнішнього Різке подорожчання імпортної ринку сировини для виготовлення ЛЗ Розробка інноваційних видів Висока конкуренція з боку ЛЗ країн ЄС та інших країн світу Розширення асортименту ЛЗ Збільшення обсягів імпорту Підвищення потужностей фармацевтичної продукції з виробничої бази провідних інших країн світу фармацевтичних підприємств України Складено на основі [18; 20; 26] Таким чином на розвиток вітчизняної фармацевтичної галузі впливатимуть як макроекономічні показники, так і внутрішній стан економіки країни. На нашу думку, той факт, що сильні сторони і зовнішні можливості фармацевтичної галузі України незначно, але переважають над слабкими сторонами і зовнішніми загрозами, дає змогу сподіватися на посилення медичної промисловості. Ми вважаємо, що особливу увагу при цьому слід закцентувати на вирішенні таких завдань: розширенні зовнішнього ринку та пошуку нових торговельних партнерів; розробку інноваційної медичної продукції за рахунок мобілізації освічених виробничих кадрів та наукової сфери; розробка і впровадження сучасних виробничих технологій в сферу виробництва ЛЗ; посилення конкурентоспроможності галузі шляхом вдосконалення стандартів виробництва і якості. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 В третьому розділі магістерської роботи ми розглянули перспективи відновлення світової економіки в умовах пандемії вірусу SARS-CoV-19. 1. Нами проаналізовано всі типи заходів економічного відновлення за класифікацією МВФ. З’ясовано, що наразі виділяють 8 основних категорій заходів щодо забезпечення економічного відновлення держави в умовах пандемії. На основі нашого аналізу створено відповідні таблиці та рисунки, розглянуто ефективність таких заходів відповідно до системи GFS (global financial system). 2. Ми проаналізували перспективи розвитку фармацевтичного ринку України в умовах пандемії вірусу COVID-19. За допомогою кореляційного аналізу ми встановили, що на стан зовнішньої торгівлі в галузі фармацевтичної промисловості значно впливає офіційний державний курс обміну валют, а також іноземні інвестиції. Нами здійснено SWOT-аналіз, за допомогою якого ми схарактеризували сильні та слабкі сторони вітчизняної фармацевтичної промисловості, а також перспективи для її розвитку і можливі загрози. На нашу думку, забезпечення успішного розвитку фармацевтичної промисловості України залежить передусім від загальних макроекономічних показників, а також від внутрішнього стану державної економіки. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ В магістерській роботі ми досліджували динаміку розвитку світової торгівлі на ринку фармацевтичної продукції під впливом пандемії COVID-19. 1. Ми схарактеризували сучасний світовий ринок товарів і послуг, зокрема проаналізували його дефініцію, структуру, чинники, що впливають на його формування та розвиток. Розглянуто особливості сучасного світового господарства як визначального чинника, що впливає на сучасний світовий ринок товарів і послуг. Схарактеризовано сучасні галузі промисловості в залежності від їх технологічного спрямування. Визначено 4 основні категорії, до яких належать високотехнологічні, середні високотехнологічні, середньо- низькотехнологічні та низькотехнологічні галузі промисловості. Детально проаналізовано особливості ринку фармацевтичних товарів та послуг. Досліджено його основні особливості, що полягають в високому рівні конкуренції, високому рівні вартості кінцевої продукції, потребі в значних інвестиціях, а також високий рівень інноваційності в порівнянні з іншими галузями. 2. В рамках дослідження ми проаналізували основні фактори визначення конкурентоспроможності галузі на сучасному світовому ринку. На основі теоретичних напрацювань вітчизняних та іноземних науковців розглянуто основні визначення поняття «конкурентоспроможність», проаналізовано основні показники визначення конкурентоспроможності галузі та формули, що використовуються при здійсненні відповідних розрахунків. Завдяки ґрунтовному аналізу теоретичних джерел з’ясовано, що визначним чинником, який впливає на конкурентоспроможність підприємств на світовому ринку фармацевтики є реклама і маркетинг. 3. Нами було досліджено негативні аспекти сучасних глобалізаційних тенденцій. Визначено, що наслідком таких процесів є зниження здатності світової економіки протистояти глобальним деструктивним процесам. На основі матеріалів вітчизняних та зарубіжних дослідників розглянуто наслідки вірусу SARS-CoV-19 для економіки світу, проілюстровано заходи, яких почали вживати всі країни світу для протидії його поширення. Зазначено актуалізацію медичної галузі в умовах всесвітньої кризи, спричиненою COVID-19. Проаналізовано найбільш актуальний тип медичної продукції, яким наразі виступають вакцини, схарактеризовано 5 основних найпоширеніших видів: BNT162b2 (Pfizer/BioNtech), mRNA-1273 (Moderna), AZD1222(AstraZeneca), CoronaVac та Гам-КОВИД-Вак (Спутник V). 4. Ґрунтовно досліджено інформацію звітів СОТ за 2020 та 2021 роки. На основі матеріалів дослідження створено рисунки, за допомогою яких ми проілюстрували основні наслідки пандемії вірусу COVID-19 для світової економіки, зокрема для ринку товарів та послуг. Констатовано значний спад практично в усіх сферах торгівлі товарами та послугами. Визначено, що на ринку товарів найбільше постраждали галузь паливно-енергетичного комплексу. Водночас виявлено зростання в галузі агропромислового комплексу, що пов’язано зі збільшенням попиту на харчові продукти. На ринку послуг надзвичайно постраждала сфера туристичних та транспортних послуг з одночасним зростанням послуг в сфері комп’ютерних технологій. 5. Ми проаналізували стан сучасного ринку фармацевтичних товарів в умовах пандемії вірусу COVID-19. Послуговуючись інформацією зі звітів СОТ за 2020 і 2021 роки, а також даними Світового банку нами було доведено, що нині медична галузь стрімко розвивається, що пов’язано з її актуалізацією. Проілюстровано значне підвищення попиту на всю медичну продукцію за основними товарними групами. Зазначено, що найбільше підвищився попит на засоби індивідуального захисту, відповідне зростання відбулося більш ніж в 30 разів в порівнянні з показниками до кризи. Схарактеризовано основні групи товарів медичної промисловості, що наразі вважаються критичними в умовах пандемії. Відповідні товарні групи проілюстровано в таблицях, розглянуто показники їх експорту та прибуток від нього. 6. На основі вітчизняних джерел ми проаналізували стан вітчизняного фармацевтичного ринку. Визначено, що в економіці України відбувся спад з одночасним зростанням частки та ролі фармацевтичної галузі. Проілюстровано динаміку внутрішнього споживання виробів медичної промисловості всередині країни. Констатовано, що в Україні існує розвинений аптечний та госпітальний ринок, що є основним споживачем фармацевтичної продукції. Проаналізовано показники державного фармацевтичного експорту, зазначено, що наразі Україна експортує вироби медичної промисловості у велику кількість інших країн, в тому числі країни СНД та Азії. 7. В рамках нашого дослідження ми досліджували шляхи економічного відновлення країн в умовах світової економічної кризи, спричиненої пандемією вірусу SARS-CoV-19. Ми проаналізували рекомендації щодо економічного відновлення, які пропонуються всім державам Міжнародним валютним фондом. Визначено 8 основних категорій таких заходів, до яких належать збільшення витрат на охорону здоров’я; надання допомоги громадянам країни; пом’якшення податкових зобов’язань для громадян країни та підприємств; надання фінансової допомоги суб’єктам економіки; збільшення рівня капіталовкладень, надання послуг з кредитування; надання невідкладної допомоги за участі міжнародних організацій або інших держав; здійснення квазі-фіскальних операцій за участі громадських фінансових установ; реорганізація боргу. На основі нашого аналізу розроблено таблиці для кожної категорії таких заходів та оцінено їх з позиції критеріїв GFS (global financial system). 8. Нами здійснено спробу розроблення рекомендацій щодо покращення перспектив розвитку вітчизняного фармацевтичного ринку в умовах всесвітньої кризи, що спричинена пандемією COVID-19. Розроблено кореляційну модель для аналізу показника зовнішньої торгівлі виробами фармацевтичної промисловості України в період з 2019 року по січень-вересень 2021 року. З’ясовано, що визначними факторами впливу при цьому виступають офіційний курс обміну та об’єм прямих іноземних інвестицій. Проведено SWOT-аналіз вітчизняної фармацевтичної галузі, виділено сильні та слабкі сторони, перспективи і загрози. В якості основних сильних сторін ми вважаємо доцільним виділити сильний науково-технічний потенціал для розвитку галузі та наявність кваліфікованих кадрів. Основними слабкими сторонами, на нашу думку, є сильна імпортозалежність галузі та застарілість технологічного виробничого комплексу. Найбільш привабливими перспективами для розвитку ми вважаємо можливість виходу на нові ринки збуту та створення технологічної бази для розроблення нових інноваційних типів препаратів. Основні загрози полягають в високому рівні конкурентоспроможності на світовому ринку фармацевтичних товарів та можливість подорожчання імпортної сировини, що призведе до подорожчання виробничого процесу. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Азарян Е. М. Международный маркетинг / Е. М. Азарян. – К.: ИСМО МО Украины, НВФ «Студцентр», 1998. – 200 с. 2. Акулич О.В. Методические подходы к оценке конкурентоспособности рыбной отрасли [Електронний ресурс] / О.В. Акулич // Известия Иркутской государственной экономической академии. – 2011. – № 2. – Режим доступу: http://eizvestia.isea.ru/pdf.aspx?id=7766. 3. Варпаховская И. Консолидация фармацевтических компаний / И. Варпаховская // Провизор. – 1998. – № 16. – С. 27–28. 4. Виробництво ЛЗ [Електронне джерело]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.diklz.gov.ua/ 5. Власенко А.А. Методология оценки конкурентоспособности отрасли – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/29_DWS_2009/Economics/53408.doc.htm 6. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 7. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: [навчальний посібник] / І.З. Должанський, Т.О. Загорна. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с. 8. Єрмолаева В. В. Сучасний стан та тенденції інноваційних процесів у вітчизняній фармацевтичній промисловості / В. В. Єрмолаєва // Формування ринкових відносин в Україні. –2010. –№11. –с. 124 – 130. 9. Заблоцька Р. О. Світовий ринок послуг: Підручник. – К.: Знання України, 2004. – 280 с 10.Заліська О.М. Теоретичні основи та практичне використання фармакоекономіки в Україні (докт. дис.). — Львів, 2004. 11.Карлова І. О. Вплив світових глобалізаційних процесів на економічний розвиток України / І.О. Карлова // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 11. – С. 41-42. 12.Киреев А. П. Международная экономика. В 2-х ч. - Ч. I. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. М. Международные отношения. 1997. 416 с. 13.Ковалець Б. М. Теоретико–методологічні підходи до трактування сутності конкурентоспроможності галузі / Б.М. Ковалець // Наукові записки. Серія «Економіка». – 2010. – Вип. 13. – С. 335–341. 14.Коган В. В. Человек в потоке информации. –– Новосибирск : Наука. 1985. –– 173 с. 15.Козик В. В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. – Навчальний посібник / К.: Знання, 2008.- 406 c. – 406 с. 16.Кондратьев В.Б. Глобальная фармацевтическая промышленность В. Б. Кондратьев [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.perspektivy.info/rus/ekob/globalnaja_farmacevticheskaja_promyshl ennost_2011 -07-18.htm 17.Конкурентоспособность отрасли. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.grandars.ru/college/ekonomika-firmy/konkurentosposobnost- otrasli.html 18.Котвіцька А., Костюк В. Дослідження сучасних підходів до формування асортиментної політики вітчизняних фармацевтичних підприємств. Соціальна фармація в охороні здоров’я. 2016. Т. 2. № 2. С. 37–43. 19.Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер; пер. с англ.; общ. ред. и вступит. статья Е. М. Пеньковой. – М.: Прогресс, 1990. – 736 с 20.Круп’як І. Інвестування фармацевтичної галузі держави. Четверті наукові читання пам’яті С.І. Юрія:збірник наукових праць (Тернопіль, 27 листопада 2018 року). Тернопіль: ТНЕУ, 2018. С. 58–62. 21.Кузьмін О. Є. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації): [навч. посібник] / О.Є. Кузьмін, Н.І. Горбаль. – Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 188 с. 22.Кулішов В. В. Сучасні проблеми глобальної економіки / В.В. Кулішов // Інноваційна економіка. – 3'2013. — N 41. – С. 8-9 23.Кулькова И. А. Адаптация поведения предпринимателей к вызванным пандемией коронавируса изменениям // Экономика, предпринимательство и право. – 2020. – Том 10. – № 10. – С. 2529-2540. – doi: 10.18334/epp.10.10.111051. 24.Левшин Ф. М. и др. Мировые рынки: конъюнктура и цены. – М.: Международные отношения, 2007. – 263 с. 25.Лин А. А. Фармацевтический рынок: фундаментальные особенности/ А.А. Лин, С.В.Соколова// Проблемы современной экономики. – 2012. - № 2 (42) [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.m- economy.ru/art.php?nArtId=4118 26.Литвиненко Л., Собкова А. Перспективи розвитку фармацевтичного ринку України в умовах поглиблення процесів євроінтеграції. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. 2015. № 40. С. 51–56. 27.Мазаракі А. А. Світовий ринок товарів та послуг: регіональна структура: Навчальний посібник. – К.: Видавн. Центр КДТУ, 1998. – 168 с. 28.Мазилкина Е. И. Конкуренция: от теории к практике [Электронный ресурс] / Е.И. Мазилкина, Г.Г. Паничкина. – Электрон. дан. и прогр. – М. : ИД Равновесие, 2006. – 1 електрон. опт. диск (CD–ROM). 29.Мех О. А. Інноваційно-соціальна модель розвитку фармацевтичної галузі України : дис. канд. ек. наук / Мех О. А. – К., 2008. – 408 с. 30.Огляд фармацевтичного ринку України за 2013 рік. / Рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.credit-rating.ua/img/st_img/AS/2014/10.04.2014/Pharma_2013.pdf 31.Огляд фармацевтичного ринку України 2016. Міжнародна маркетингова група [Електронне джерело]. – Режим доступу до ресурсу:http://www.marketing-ua.com/articles.php?articleId=4991 32.Осама Али Маер, Мун Д.В., Фатма Джиха Ответные меры на пандемию COVID-19: экономика и здравоохранение экономически развитых и развивающихся стран // Экономические отношения. – 2020. – Том 10. – № 4. – doi: 10.18334/eo.10.4.111083. 33.Побережець Н. Б. Оцінка конкурентоспроможності олійної галузі України на світовому ринку [Електронний ресурс] / Н. Б. Побережець // Вісник Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія "Економіка АПК і природокористування" – 2009. – № 11. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vkhnau_ekon/2009_11/pdf/11_43.p df. 34.Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції: Пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. – К.: Основи, 1998. – С. 20–21. 35.Посилкіна О.В. Інноваційно-інвестиційний розвиток фармацевтичного виробництва: проблеми фінансового забезпечення. – Х.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2002. – 528 с. 36.Світовий банк [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: www.world-bank.org 37.Современные тенденции и проблемы внешнеторговой деятельности в фармации / Н. М. Дихтярева, В. А. Страшный, З. Н. Мнушко, Л. А. Кудайкулова // Провизор. – 1998. – № 15. – С. 28–30. 38.Суржиков М. А. Методологические основы глобализации мировой экономики / М. А. Суржиков // Международная экономика и международные экономические отношения. – 2012. – No 2 (87). – С. 345 39.Теслюк В.М., Загарюк Р.В. Методи багатокритеріальної оптимізації: Ч.1. Конспект лекцій з курсу ―Методи багатокритеріальної оптимізації‖ для студентів спеціальності 8.05010103 ―Системне проектування‖. – Львів: Видавництво Національного університету ―Львівська політехніка‖, 2012. – 64 с. 40.Торкановский Е. П. Автаркия 2.0: глобальная экологическая повестка, пандемия COVID-19 и новая нормальность // Экономические отношения. – 2020. – Том 10. – № 3. – С. 663-682. – doi: 10.18334/eo.10.3.110600 41.Усенко В. А. Фармацевтический маркетинг / В. А. Усенко // Провизор. – 1999. – № 17, 19, 22. – С. 32–34, 27–30, 19–22; 2000. – № 2, 3. – С. 4–6, 15–19. 42.Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент / Фатхутдинов Р. А. – М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. – 892 с. 43.Шевченко М.М. Методи оцінки конкурентоспроможності галузей промисловості в умовах інтернаціоналізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.07.01 «Економіка промисловості» / М.М. Шевченко. – Харків, 2006. – 16 с. 44.Healthcare and Life science review [Електронний ресурс] // Pharma Boardroom. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://www.prnewswire.com/news-releases/pharmaboardroom-releases- heal thcare-and-l i fe-sciences-review-poland-2018-pharma-report- 682144691.html. 45.International Monetary Fund [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.imf.org/en/Home 46.Jonathan Corum, Denise Grady, Sui-Lee Wee, Carl Zimmer. Coronavirus vaccine tracker. URL: https://www.nytimes.com/interactive/2020/science/coronavirus-vaccine- tracker.html 47.McKibbin W. J., Fernando R. (2020). The global macroeconomic impacts of COVID-19: Seven scenarios. // CAMA working paper. No. 19/2020. https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3547729 48.OECD Directorate for Science, Technology and Industry, Economic Analysis and Statistics Division URL: https://www.oecd.org/sti/ind/48350231.pdf 49.Pharmaceuticals and Life Sciences Industry Trends [Електронний ресурс] // PWC. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://www.strategyand.pwc.com/trend/2017-life-sciences-trends 50.Trade set to plunge as COVID-19 pandemic upends global economy / Trade forecast press conference: Remarks by DG Azevêdo, 24 April, 2020 / World Customs Organization. URL: https://www.wto.org/english/news_e/pres20_e/pr855_e.htm 51.World Trade Statistical Review 2020. URL: https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/wts2020_e/wts20_toc_e.htm 52.World Trade Statistical Review 2021. URL: https://www.wto.org/english/res_e/statis_e/wts2021_e/wts21_toc_e.htm