ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7981| Title: | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного вантажу з міста Вінниця (Україна) в місто Шладмінг (Австрія) за зазначеним маршрутом |
| Authors: | Костьян, Наталія Леонідівна Кирей, Ярослав Романович |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота складається з 62 сторінок, 9 розділів, 31 рисунку, 13 таблиць, 12 використаних джерел. Маршрут, автомобільний транспорт, витрати на перевезення, контейнерний вантаж. Об’єкт дослідження – процес перевезення вантажу за заданим маршрутом. Здійснено аналіз маршруту з м. Вінниця – до м. Шладмінг (Україна − Австрія), який проходить через Україну, Польщу, Чехію, Австрію та зворотного маршруту «м. Шладмінг – м. Вінниця (Австрія − Україна)» через наступні країни: Австрія, Словенія, Угорщина. Предмет дослідження – характеристики транспортного маршруту, вантажного транспортного засобу та вантажу. Мета дослідження – забезпечення раціональних умов міжнародного перевезення заданого вантажу. В першому розділі прокладено маршрут у прямому та зворотному напрямках. В другому розділі визначено загальну протяжність маршруту. В третьому розділі проаналізовано технічно-експлуатаційні характеристики рухомого складу та здійснено його вибір. У четвертому розділі наведено умови перевезення по країнах. У п’ятому розділі описано документи на виконання міжнародного перевезення вантажів. У шостому розділі представлено правила перевезення обраного вантажу автомобільним транспортом. У сьомому розділі виконано маркування, формування та кодування вантажного місця. У восьмому розділі розраховано тривалість рейсу. У дев’ятому розділ визначено загальні витрати на перевезення. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7981 |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Кирей.pdf Restricted Access | 3.17 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
« » 20 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему:
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення тарно-штучного
вантажу з міста Вінниця (Україна) в місто Шладмінг (Австрія) за
зазначеним маршрутом»
Рецензент:
____________________ _______________ ______________
Керівник роботи:
доцентом кафедри АТЕ, к.т.н. _______________ Н.Л. Костьян
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-94
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) _______________ Я.Р. Кирей
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2023
2
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота складається з 62 сторінок, 9 розділів, 31 рисунку,
13 таблиць, 12 використаних джерел.
Маршрут, автомобільний транспорт, витрати на перевезення,
контейнерний вантаж.
Об’єкт дослідження – процес перевезення вантажу за заданим маршрутом.
Здійснено аналіз маршруту з м. Вінниця – до м. Шладмінг (Україна −
Австрія), який проходить через Україну, Польщу, Чехію, Австрію та зворотного
маршруту «м. Шладмінг – м. Вінниця (Австрія − Україна)» через наступні
країни: Австрія, Словенія, Угорщина.
Предмет дослідження – характеристики транспортного маршруту,
вантажного транспортного засобу та вантажу.
Мета дослідження – забезпечення раціональних умов міжнародного
перевезення заданого вантажу.
В першому розділі прокладено маршрут у прямому та зворотному
напрямках.
В другому розділі визначено загальну протяжність маршруту.
В третьому розділі проаналізовано технічно-експлуатаційні
характеристики рухомого складу та здійснено його вибір.
У четвертому розділі наведено умови перевезення по країнах.
У п’ятому розділі описано документи на виконання міжнародного
перевезення вантажів.
У шостому розділі представлено правила перевезення обраного вантажу
автомобільним транспортом.
У сьомому розділі виконано маркування, формування та кодування
вантажного місця.
У восьмому розділі розраховано тривалість рейсу.
У дев’ятому розділ визначено загальні витрати на перевезення.
3
ЗМІСТ
Вступ ............................................................................................................................. 4
Розділ 1 Прокладання маршруту ............................................................................... 5
1.1 Складання схеми прямого міжнародного маршруту .......................... 5
1.2 Складання схеми зворотного міжнародного маршруту ................... 12
Розділ 2 Визначення загальної протяжності маршруту ....................................... 16
Розділ 3 Вибір та експлуатаційно-технічні характеристики рухомого складу... 18
Розділ 4 Умови перевезення по країнах. характеристика МАПП ........................ 24
Розділ 5 Документи на виконання міжнародного перевезення вантажів ........... 27
Розділ 6 Правила перевезення обраного вантажу автомобільним транспортом 34
Розділ 7 Формування, маркування і кодування вантажного місця ...................... 36
7.1 Формування вантажного місця ............................................................ 36
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари ............................................. 43
7.3 Маркування та кодування вантажного місця ..................................... 47
Розділ 8 Розрахунок тривалості рейсу .................................................................... 51
Розділ 9 Визначення загальних витрат на перевезення......................................... 53
Висновки .................................................................................................................... 60
Перелік джерел посилання ....................................................................................... 61
4
ВСТУП
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується для засвоєння отриманих
знань під час навчання за спеціальністю 275 − Транспортні технології (на
автомобільному транспорті). Основним завданням цієї кваліфікаційної роботи
бакалавра є проектування маршруту для виконання міжнародних вантажних
перевезень та визначення всіх необхідних умов його виконання.
Серед усіх видів транспортування − перевезення вантажів автомобільним
транспортом є найпопулярнішим. Серед основних причин можна виділити
наступні: доступність і універсальність наземного транспорту. Якщо маршрут
вантажу передбачає перетин державних кордонів − таке перевезення
вважається міжнародним. Для того, щоб воно пройшло успішно, перевізнику
необхідно мати відповідну кваліфікацію і дотримуватися усіх вимог.
Міжнародні транспортні перевезення, вміння їх якісно організувати та провести
є особливо актуальними в нинішній час − це пов’язано з воєнним станом у
зв’язку з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну. Зараз у
нашій державі неможливо організувати транспортне авіасполучення, є суттєві
обмеження в роботі морського транспорту та портів. Тому чималу частку
перевезень морським та повітряним транспортом замістив саме автомобільний
транспорт.
Складовими кваліфікаційної роботи бакалавра є розділи, що пов’язані з
проектуванням маршруту, визначенням типу вантажів для прямого та
оберненого маршрутів, вибором транспортного складу для виконання
перевезення, визначення необхідної документації, яка використовується під час
перевезення, розрахунком фінансових витрат на виконання цього маршруту.
5
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ
Маршрут м. Вінниця – м. Шладмінг (Україна − Австрія):
Прямий (І): Польща – Чехія.
Зворотній (ІІ): Словенія − Угорщина
1.1 Складання схеми прямого міжнародного маршруту
Описуємо прямий маршрут «Вінниця − Шладмінг» (Україна − Австрія)
через такі країни, як Польща, Чехія (рис. 1.1). [1]
Рисунок 1.1 – Загальний вигляд прямого маршруту «Вінниця — Шладмінг»,
1443 км
Маршрут проходить по автошляху міжнародного значення М12 та
збігається з автошляхом європейського значення Е50. Та по автошляху М10, що
збігається з автошляхом європейського значення Е40. Це автошляхи І категорії
з обов’язковою розподільною смугою і 2 − 4 смугами руху в одному напрямку.
6
Автошлях М10 − автомобільний шлях міжнародного значення на території
України, Львів − Краковець − пункт пропуску Краківець (державний кордон з
Польщею) (рис. 1.2).
Рисунок 1.2 − Вигляд відрізку шляху Україною
Даний автошлях проходить територією Львівської області. Збігається із
частиною Європейського автомобільного маршруту E40 (Ріддер – Алмати –
Ташкент – Волгоград – Київ – Краків – Брюссель – Кале). Починається у Львові
(мікрорайон Рясне), проходить через Страдч, Івано-Франкове, вздовж
Новояворівська, на південь від Яворова і закінчується на пропускному пункті
Краковець, звідки прямує на м. Ряшів, а далі − на Краків.
Автошлях М12 − автомобільний шлях міжнародного значення на території
України, Знам’янка – Кропивницький – Вінниця – Хмельницький – Тернопіль –
Бережани − Рогатин – Стрий. Проходить територією Кіровоградської,
Черкаської, Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської та
Львівської областей. Збігається з частиною європейського маршруту E50
(Махачкала – Ростов – Донецьк – Кропивницький – Ужгород – Прага – Париж
Брест). Починається у м. Знам’янка, проходить через міста Кропивницький,
7
Новоархангельськ, Умань, Гайсин, Немирів, Вінниця, Летичів, Хмельницький,
Підволочиськ, Тернопіль, Бережани, Рогатин, Ходорів, Жидачів і закінчується в
Стрию (Львівська область).
Автошлях Е50. В Україні E50 починається на пропускному пункті
Довжанський, Луганська область (переходить із федеральної автомагістралі М-
19, Росія). Далі збігається з М03 (ділянка Дебальцеве − Довжанське), М04
(Знам’янка − Дніпро − Донецьк − Дебальцеве), М12 (Знам’янка –
Кропивницький – Вінниця – Тернопіль – Стрий), М06 (Ужгород − Мукачево −
Стрий) і міжнародною автомагістраллю М08 (обхід Ужгорода). Закінчується
E50 на кордоні зі Словаччиною на пропускному пункті Ужгород, Закарпатська
область.
Маршрут проходить по автошляху міжнародного значення А4 (рис. 1.3) та
частково збігається з автошляхом європейського значення Е40 а також по
автошляху міжнародного значення А1.
Рисунок 1.3 − Вигляд відрізку шляху Польщею
8
Це частково платна польська автомагістраль. Перетинає Польщу з півночі
на південь і є польською ділянкою міжнародного автошляху E75. На півночі
розпочинається в Русоцині біля Гданська (ґміна Прущ-Ґданський), проходить
поблизу Грудзьондза, Торуня, Лодзі, Пйотркова-Трибунальського, конурбації
Катовиць та закінчується на кордоні з Чехією біля Водзіслава-Шльонського, де
переходить в чеську автомагістраль.
Польща щільно вкрита мережею автодоріг, при цьому спостерігається
постійне поліпшення дорожнього полотна. Всі дороги Польщі ділять на три
основні типи:
Національні − найбільш насичена на даний момент мережа, що включає в
себе всі дороги країни, за винятком позначених далі.
Автомагістралі. Часто їх називають на німецький лад − автобани. Це
найзручніші шосе, мають строго встановлені розміри смуг, узбіч, з’їздів. Ці
дороги не мають перехресть (всі розв’язки — мостового типу або тунелі), не
проходять через великі міста.
Швидкісні шосе. Цей тип доріг так само комфортабельний і якісний, але
швидкісні шосе дозволяється прокладати в межах населених пунктів та
обладнати перехрестями.
Як додаткову класифікацію польських доріг використовують наступні
поняття:
– Дороги, які планують перевести в розряд автобанів і швидкісних.
– Міжнародні шосе (частиною яких можуть бути всі три основних типи).
– Ділянки / шосе, альтернативні платним.
– Дороги загального користування, що не мають обмежень по масі
вантажного транспорту.
– Об’їзні, кільцеві магістралі.
Платними на даний момент є тільки деякі ділянки автомагістралей
(автобанів). Ні в межах національних доріг, ні швидкісних шосе в даний час
платних ділянок немає.
9
Три основних типи платних доріг відрізняються маркуванням
(позначенням).
Національні позначаються цифрами. На даний момент від 1 до 98.
Протяжність доріг різна – від 1,5 км у 96-го шосе до 811 км 8-го.
Автомагістралі мають буквено-цифрове позначення: починаються з
літери «А», а далі вказано номер. На момент публікації статті існували А1, А2,
А4, А6 і А8.
Швидкісні шосе так само мають буквено-цифрове позначення, але
починаються з латинської «S». Зараз їх 18.
Спеціального маркування платні ділянки не мають, плату беруть лише за
окремі відрізки автобанів. В позначенні платних доріг є літера «A». На цей час
такі ділянки є на дорогах А1, А2 і А4. Причому таких відрізків може бути
кілька.
В плані способів і методів розрахунку платні дороги можна кваліфікувати
за різними напрямками.
За часом оплати.
По суті розрізняються способи моментом оплати – при в’їзді на платну
ділянку або з’їзді з неї легкового транспорту (у вантажівок є додаткові
можливості, а на частину трас їх не допускають зовсім). У Польщі
використовують такі методи оплати:
Відкритий (system otwarty) − коли оплата здійснюється на момент в’їзду, і
одразу оплачується майбутній шлях. Ця досить застаріла система часто
призводить до утворення черг.
Закритий (system zamknięty) − коли на в’їзді видається талон, що фіксує
момент початку руху по платному відрізку, а при виїзді відбувається оплата за
фактично використані кілометри.
Дуже важливо заздалегідь знати спосіб оплати. Не взятий або загублений
талон при закритій системі призведе до необхідності сплатити за платну
ділянку повністю, незалежно від використаного кілометражу.
За способом оплати.
10
Це можуть бути як готівкові, так і безготівкові розрахунки. Приймають
картки більшості світових систем (Visa, MasterCard, Maestro).
Оплата приймається як у злотих, так і в євро, і в доларах. Однак при
готівковому розрахунку здача буде видана лише у польській валюті.
За способом обслуговування.
Брати кошти і відкривати шлагбаум на пропускних пунктах може
співробітник дорожніх служб. Проте все більше проїздів обладнали
автоматичною системою. Роботизована і видача талонів, і облік кілометражу, і
зняття грошей.
Автоматичні системи працюють тільки за безготівковим розрахунком. При
цьому під’їзди до пунктів вузькі і обмежені. Якщо виявиться, що оплата
здійснюється певним чином, то для зміни «вікна» доведеться просити досить
довгу чергу машин рухатися заднім ходом, щоб виїхати.
Щодо вартості проїзду на дорогах в 2023 році, то різну вартість можуть
мати не лише різні дороги, але й різні ділянки одного шосе, а також різниться
оплата для категорії ТЗ. Ціни краще уточнювати безпосередньо перед поїздкою.
Автомагістраль D1 (чеськ. Dálnice D1), Брненська автомагістраль (чеськ.
Brněnská dálnice) − чеська магістральна автомобільна дорога, що сполучає
Прагу зі східними регіонами Чехії. Запланована довжина 376,5 км, з яких 366,4
км побудовано, а 10,1 км знаходяться в стадії будівництва. Завершення
будівництва планується до 2025 року. Далі Маршрут пролягає автодорогами
Е461 та D52 (рис. 1.4).
Австрія налічує 18 автобанів, побудованих та підтримуваних з 1982 року
самофінансуваною ASFINAG акціонерною компанією у Відні, яка повністю
належить австрійській республіці та отримує дохід від плати за користування
дорогою та зборів. Кожен маршрут має номер (рис. 1.5), а також офіційну назву
з місцевим посиланням, яке, однак, не відображається на дорожніх знаках.
Розв’язки між автомагістралями, які називаються Knoten (вузлами),
пронумеровані за відстанню в кілометрах, починаючи з того, де починається
маршрут; ця угода також використовується в Чехії, Словаччині, Угорщині,
11
Іспанії, і більшості провінцій Канади (і в більшості американських, хоча і в
милях). Поточна австрійська мережа автобанів має загальну довжину 1720 км.
Рисунок 1.4 − Вигляд відрізку шляху Чехією
Рисунок 1.5 − Вигляд відрізку шляху Австрією
12
Транзитний транспорт через головний ланцюг Альп, особливо на
вантажних автомобілях, призвів до значного екологічного навантаження на
крихку альпійську екосистему. Кілька груп дій закликають перенести
наванження з автомобільного на залізничний транспорт. У 1991 році Австрія
підписала Альпійську конвенцію про охорону довкілля.
Прокладений маршрут проходить автошляхом A5-AT.svg A5 North
Autobahn Гросеберсдорф перехрестя (S1) – Волькерсдорф – Пойсдорф;
Європейським маршрутом Е59 − європейський автомобільний маршрут
категорії А в Центральній Європі, що з’єднує Прагу (Чехія) і Загреб (Хорватія)
та Європейським маршрутом E651 − європейський автомобільний маршрут
категорії Б в Австрії, з’єднує міста Альтенмаркт та Ліцен.
1.2 Складання схеми зворотного міжнародного маршруту
Зворотний маршрут «Шладмінг − Вінниця» (Австрія − Україна) проходить
через такі країни, як Словенія, Угорщина (рис. 1.6).
Рисунок 1.6 − Загальний вигляд зворотного маршруту «Шладмінг − Вінниця»
на карті (1476 км)
13
Прокладений зворотний маршрут проходить Європейським маршрутом
E651 − європейський автомобільний маршрут категорії Б в Австрії,
Європейським маршрутом Е59 − європейський автомобільний маршрут
категорії А в Центральній Європі, що з’єднує Прагу (Чехія) і Загреб (Хорватія).
Наш маршрут пролягає автострадою А5 у Словенії (рис. 1.7).
Рисунок 1.7 − Загальний вигляд маршруту територією Словенії
Автомобільні шляхи в Словенії − центральні державні дороги Словенії −
поділяються на автомагістралі (словен. avtocesta, AC) та швидкісні траси (hitra
cesta, HC). Автостради − це подвійні проїзні частини з обмеженням швидкості
130 км/год (81 миль/год). Вони мають біло-зелені дорожні знаки, як в Італії,
Хорватії та інших сусідніх країнах. Швидкісні дороги − це другорядні дороги,
також подвійні проїзні частини. Вони мають обмеження швидкості 110 км/год
(68 миль/год) і мають біло-блакитні дорожні знаки.
За користування автострадами у Словенії передбачено оплату. Для оплати
потрібно придбати віньєтку. Вартість віньєтки залежить від тривалості
використання та типу автомобіля. Проїзд тунелем оплачується окремо.
14
Зворотний маршрут територією Угорщини збігається з Європейським
маршрутом E71 − європейський автомобільний маршрут від м. Кошиці,
Словаччина, до Спліта, Хорватія, загальною довжиною 970 км. Траса з’єднує
центральну частину континенту з Адріатичним морем (рис. 1.8).
Рисунок 1.8 − Загальний вигляд маршруту територією Угорщини
Далі шлях проходить швидкісною автомагістраллю М3, яка останніми
роками зазнала реконструкції та впритул підходить до кордону з Україною. На
рис. 1.9 зображено відрізок шляху територією України.
Автошлях E471 − європейський автошлях у межах України. Бере початок в
місті Мукачево та закінчується у Львові. Довжина 210 кілометрів. E471
збігається з маршрутом міжнародного автошляху М06 (Київ — Чоп).
Автошлях М24 − автомобільний шлях міжнародного значення на території
України. Проходить територією Закарпатської області через Велику Добронь −
Мукачево − Берегове − Лужанку. Загальна довжина — 62,3 км.
Далі наш маршрут збігається з Європейським маршрутом E50 −
європейський автошлях, що бере свій початок у французькому Бресті і
закінчується в російській Махачкалі. (рис. 1.9).
15
Рисунок 1.9 − Загальний вигляд зворотного маршруту територією України
Автошлях М30 (Стрий − Тернопіль − Кропивницький − Знам’янка −
Луганськ − Ізварине − автомобільний шлях міжнародного значення на території
України, утворений 28 квітня 2021 року внаслідок об’єднання доріг М04 і М12.
Є найдовшим автошляхом України; на ділянці Стрий − Дебальцеве є частиною
європейського маршруту E50. Був утворений до 30-ї річниці незалежності
України. Також відомий під назвою «Дорога єдності». Починається у Стрию
(Львівська область), проходить через міста Жидачів, Ходорів, Рогатин,
Бережани, Тернопіль, Підволочиськ, Хмельницький, Летичів і досягає кінцевої
точки нашого маршруту − міста Вінниці.
16
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ
Маршрут «Вінниця − Шладмінг» (Україна − Австрія) пролягає в прямому
напрямку через такі країни, як Польща, Чехія, а в зворотному − через Словенію,
та Угорщину. Відповідно, протяжність маршруту в прямому напрямку L1 −
1443 км, а в зворотному L2 − 1476 км. Отже, визначимо загальну довжину
маршруту в обидві сторони:
L = L1 + L2 = 1443+1476 = 2919 км. (2.1)
Проїзд здійснюється автомобільними шляхами, які призначені для руху
транспортних засобів з високою швидкістю, проїжджі частини для кожного
напрямку руху розділені бар’єром або іншим будівельно-технологічним чином і
мають не менше двох смуг для руху в кожному напрямку, а також часто мають
широке узбіччя для зручної зупинки автомобілів в непередбачених випадках.
З’їзди та виїзди обладнані смугами гальмування й розгону.
Міжнародні дороги позначаються літерою «М». Вони становлять близько
4.9% довжини всіх автомобільних доріг України.
Згідно з угодою про міжнародні автомагістралі (СМА) від 15 листопада
1975 року, основні дороги Європи позначаються літерою «Е». Основні дороги в
напрямку із заходу − на схід закінчуються на 0 (Е20; Е30…Е90), проміжні
мають на кінці індексну парну цифру (Е12; Е18;… Е94). Основні дороги в
напрямку північ − південь закінчуються на цифру 5 (Е05; Е15…Е95), проміжні
мають на кінці не парну цифру (Е01; Е03;…Е93).
В прямому напрямку маршрут проходить через митний пункт пропуску
«Краківець − Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці, який
знаходиться на кордоні України й Польщі. 20 червня 2022 року Міністерство
інфраструктури України спільно з представниками уряду Польщі відкрили
оновлений пункт пропуску «Краківець − Корчова» (рис. 2.1).
17
Рисунок 2.1 − Загальний вигляд пункту пропуску «Краківець − Корчова»
Його модернізація проводилася в рамках проєкту «Відкритий кордон».
Кількість смуг для вантажівок була збільшена з 4 до 10. Також створені
додаткові павільйони для митного та паспортного контролю.
В зворотному напрямку маршрут проходить через митний пункт пропуску
митний пункт пропуску «Лужанка» (рис. 2.2), що на кордоні України й
Угорщини. Розташований у Закарпатській області на трасі М24, що частиною
європейського шляху Е50.
Рисунок 2.2 − Загальний вигляд пункту пропуску «Лужанка»
18
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
В місті Вінниця є чимало заводів та об’єктів промисловості з різною
спеціалізацією, але, враховуючи мету перевезення, краще обрати промисловість
машинобудівного характеру, як от продукцію ПРАТ «Вінницький завод
«Маяк», що випускає, зокрема, прилади під торговою маркою «Термія».
Приватне акціонерне товариство «Вінницький завод «Маяк» − виробнича
компанія з багаторічним досвідом, яка виробляє широку гаму нагрівальних
електроприладів. Мета компанії: на основі постійного розвитку та
вдосконалення створювати продукти, які відповідають сучасним вимогам
клієнтів і будуть доступними широкому колу споживачів [8].
Підприємство було засноване в 1968 році для виробництва продукції
військово-промислового призначення, пройшло ряд реорганізацій і вже понад
25 років є найбільшим в Україні виробником електричних обігрівачів. Всі
лінійки електроконвекторів, електричних котлів і теплових гармат
сертифіковані на відповідність регламентам Європейского Союзу і мають
відповідні сертифікати. Система менеджменту якості ПРАТ «Вінницький завод
«МАЯК» сертифікована відповідно ДСТУ EN ISO 9001:2018. Продукція
підприємства з 2014 року постачається до країн Європейского Союзу. На
сьогодні, експорт виробів здійснюється до більш ніж 15 країн. Підприємство
здійснює повний замкнутий цикл виробництва продукції і оснащене сучасним
обладнанням [8].
У кінцевий пункт призначення – м. Шладмінг, який вже понад 130 років
вважається престижним гірськолижним курортом, за замовленням можна
перевозити кліматичну техніку: електрокотли та нагрівачі.
У зворотному напрямку ми перевозитимемо запасні частини для
автомобілів виробництва компанії Magna Steyr AG & Co KG. Ця австрійська
компанія є виробником автомобілів і автомобільних комплектуючих. Головний
офіс розташовано в м. Грац. Компанія є дочірнім підприємством Magna
19
International (Канада) і раніше входила в конгломерат Steyr-Daimler-Puch, з
якого вийшла в 2001 році.
Інженери компанії Magna Steyr розробляють і збирають автомобілі для
багатьох інших компаній світу на контрактній основі (тому Magna Steyr не є
автомобільною маркою). Потужність підприємства по збірці автомобілів
досягає 200 000 одиниць у рік. Magna Steyr має безліч виробничих потужностей
у багатьох країнах світу, але основний завод розташований у місті Грац, що за
169 кілометрів від Шладмінга, на нашому зворотному шляху.
Компанія брала і продовжує брати участь в розробці повнопривідної
системи 4MATIC, автомобілів Mercedes-Benz G-класу, BMW X3 і BMW 5,
Aston Martin Rapide, Audi TT, Fiat Bravo, Peugeot RCZ та інших.
Для транспортування вибраних вантажів було обрано автомобіль MAN
TGX 12.4 MT (рис 3.1, табл. 3.1) і напівпричіп Kögel Box SN 24 P90 / 1.110
(рис. 3.2, табл. 3.2).
Рисунок 3.1 – Зовнішній вигляд тягача MAN TGX 12.4 MT
Таблиця 3.1 − Технічні характеристики тягача MAN TGX 12.4 MT
Основні характеристики
Марка MAN
Модель MAN TGX
Модифікація MAN TGX 12.4 MT
Модельний рік 2007
Тип кузова тягач
кількість дверей 2
Кількість місць 2
Країна збірки Німеччина
Експлуатаційні характеристики
Вид палива ДП
Час розгону до 100 км / год -
максимальна швидкість 100 км / год
Витрата палива в міському циклі -
Витрата палива на трасі -
Витрата палива в змішаному циклі 36.0 л на 100 км
Запас ходу 2 111 км
Габарити і розміри
Довжина 5875 мм
Ширина 2500 мм
Висота 3767 мм
Дорожній просвіт 250 мм
Колісна база 3600 мм
Продовження таблиці 3.1
Маса
Споряджена маса -
Повна маса 41000 кг
Обсяги
обсяг багажника -
Обсяг паливного бака 760 л
Двигун
Тип двигуна Дизельний з турбонаддувом
Число циліндрів / розташування 8 / V-подібний
Потужність двигуна, к.с / оборотах 480/1900
Робочий об'єм двигуна 12400 см³
Крутний момент, Н · м / оборотах 3000 / 1000-1400
Трансмісія
Привід задній
Тип коробки передач Механічна, 16 передач
Кермо
Підсилювач керма гідропідсилювач
Електронні системи
Електронні системи управління ABS, ASR, ESP
управління кліматом Клімат контроль
Підвіска
Передня підвіска Залежна, ресорна
Задня підвіска Залежна, пневматична
22
Кінець таблиці 3.1
Гальма
передні гальма дискові
задні гальма дискові
Шини та диски
Розмір шин 315/70 R22.5
Рисунок 3.2 – Зовнішній вигляд напівпричепу SN 24 P 90/910 | Kogel Mega
Таблиця 3.2 − Технічні характеристики напівпричепу
Характеристика Значення
Допустиме навантаження на сідло 12000 кг
Допустиме навантаження на осьовий агрегат 27000 кг
Допустима загальна вага 39000 кг
Вага порожняком в базовій комплектації 6300 кг
Вага порожняком в даній комплектації 6299 кг
22
23
Продовження таблиці 3.2
Корисне навантаження 28701 кг
Колісна база ( A ) 6390 мм
Зовнішня довжина кузова ( D) 13950 мм
Зовнішня ширина кузова ( E) 2550 кг
Довжина кузова (всередині ) ( F) 13620 мм
Ширина кузова (всередині ) ( G) 2480 мм
Навантажувальна висота в світлі під зовнішнім лонжероном 2940 мм
Висота сідла з вантажем (S) 900-1050 мм
Рисунок 3.3 – Розташування палет у причепі (32 шт.)
23
24
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО КРАЇНАХ.
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП
Характеристика країни відправлення − України.
Україна розташована в центрі Європи і є однією з найбільших за територією
на континенті (другою після Франції). Площа України становить 603,7 тис. км2.
Сусідами України є такі країни: Білорусь, Румунія, Росія, Угорщина, Молдова,
Словаччина та Польща. Береги України омиваються Чорним і Азовським
морями.
Обмежень руху вантажних транспортних засобів у святкові дні немає.
Всі вантажі, що проходять митницю обов’язково оподатковуються
відповідно до Закону України «Про єдиний збір, який справляється в пунктах
пропуску через державний кордон України» від 12.07.2001 року.
В Україні Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури
України спільно з Патрульною поліцією мають право встановлювати маршрути
для транспортування вантажів повною масою транспортного засобу 40 т, для
контейнеровозів − 44 т (навантаження на одиночну вісь допускається 11 т, на
подвійну вісь − 18 т).
Загалом вимоги Правил дорожнього руху є уніфікованими з більшістю
країн Європи (цей процес започатковано у рішенні, що називається Женевська
конвенція від 1954 року).
На території України поки що немає автодоріг, де вимагається оплата за
пересування. Проте плата за користування платними автошляхами в кожній
країні різниться, тому напередодні в’їзду до країн Європи потрібно
ознайомлюватися з правилами пересування. В деяких випадках необхідно
придбати дозвіл на право пересування платними автодорогами, в якому
зазначено країну та термін користуватися.
Характеристика багатосторонніх міжнародних автомобільних пунктів
пропуску (МАПП). «Краківець» − пункт пропуску через державний кордон
25
України на кордоні з Польщею. Розташований у Яворівському районі Львівській
області, неподалік від селища міського типу Краковець на автошляху М10, що є
частиною європейського маршруту E40. Пункт пропуску з польського боку −
Корчова, від якого на даному маршруті починається швидкісна магістраль A4, а
також звичайна автодорога 94 у напрямку Радимно. Пункт пропуску
«Краківець» входить до складу митного посту «Краковець» Львівської митниці.
Вид пункту пропуску − автомобільний. Статус пункту пропуску − міжнародний.
Характер перевезень − пасажирський, вантажний. Пропускна спроможність
пункту пропуску − до 500 вантажних автомобілів на добу.
«Лужанка» — пункт пропуску через державний кордон України на кордоні
з Угорщиною. Розташований у Закарпатській області, Берегівський район,
поблизу села Астей на автошляху Р54. З угорського боку знаходиться пункт
пропуску «Берегшурань». Вид пункту пропуску − автомобільний. Статус пункту
пропуску − міжнародний. Характер перевезень − пасажирський, вантажний.
Пункт пропуску «Лужанка» виконує митний, радіологічний, фітосанітарний,
ветеринарний, екологічний види контролю [3]. Код пункту пропуску − 30507 16
00 (11).
Правила перевезення вантажів Європою.
Постачання вантажів з Європи може бути здійснене морем, залізницею або
автотранспортом. Останній спосіб найбільш ефективний. Автоперевезення
забезпечують швидку доставку вантажу за принципом «склад-склад» без
додаткових ланок транспортних перевезень, як це було б у разі поставки в
морський порт або на залізничну станцію.
Практично в межах усіх країн поза містом найбільш поширеним
обмеженням швидкості буде 80 км/год, а в місті − 50 км/год. Причому штраф
можна отримати за перевищення швидкості на 1 км/год, а не від 10 км/год.
Швидкість до 90 км/год дозволена в Чехії і Франції на автобанах. При цьому, в
Чехії на інших неміських дорогах − обмеження 70 км/год, а у Франції –
80 км/год на пріоритетних дорогах і 60 км/год на інших поза містом.
26
В нижче поданій таблиці (табл. 4.1) вказуються норми габаритів рухомого
складу для перевезень у Європі.
Таблиця 4.1 − Допустимі габарити (м)
Параметр Значення
Висота для всіх автомобілів 4,00
Довжина
вантажний автомобіль, причеп 12,00
тягач з напівпричепом 16,50
автопоїзд 18,75
Ширина
Усі ТЗ, окрім рефрижераторів 2,55
Для авторефрижераторів (мінімальна 2,60
товщина стінок - 45 мм)
27
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
Для виконання міжнародних вантажних перевезень необхідно оформляти
ряд документів, а саме:
1) Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) (рис. 5.1). CMR
оформляється для підтвердження укладення договору між сторонами-
учасниками перевезення. Зазначений документ визначає відповідальність кожної
сторони у міжнародних перевезеннях (відправника, одержувача та перевізника).
Рисунок 5.1 – Загальний вигляд міжнародної товарно-транспортної накладної
(CMR)
Завдяки товарно-транспортній накладній (CMR) можна відстежувати стан
вантажу при його прийнятті (відповідність маркування, цілісність упаковки,
числа місць).
Інформація, що зазначається в CMR накладній:
– дані про відправника та одержувача;
– відомості про перевізника;
– дані про місця розвантаження та навантаження.
28
Цей документ підписують вантажовідправник та перевізник.
2) Митний транзит з Carnet TIR (рис.5.2).
За допомогою Carnet TIR можна регулювати правовідносини при перетині
державних кордонів.
Рисунок 5.2 – Загальний вигляд Carnet TIR
Carnet TIR прискорює необхідні процедури реєстрації вантажу при перетині
кордонів та знижує витрати на мита й митні збори. Зазвичай його
29
використовують під час автомобільних та мультимодальних перевезень на
території митниць країн-учасників Митної конвенції під егідою ООН.
Для успішного виконання міжнародних перевезень, варто оформити й такі
документи:
– реєстраційні свідоцтва для використання транспортних засобів на
території європейських країн (карти техогляду, подорожній лист);
– сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам безпеки руху та
екологічним нормам країн-транзитів та призначення;
– дозволи для різних видів вантажів (негабаритних, небезпечних та ін.)
для їх транспортування по території необхідних транзитних країн;.
3) Документи, що оформляються на вантаж.
Інвойс (рахунок-фактура).
Цей документ (рис.5.3) заповнюється на товар відправником перед
здійсненням його відвантаження зі складу. Інвойс (рахунок-фактура) дає змогу
ідентифікувати товари, що транспортуються під час митного оформлення.
Рахунок-фактура Інвойс містить такі відомості:
- дані про вантаж;
- дані про число одиниць товару;
- дані про вартість вантажу;
- дані про відправника та одержувача.
Інвойс може замінити накладну/акт лише тоді, коли це буде гібридний
документ. Окрім обов’язкових реквізитів первинки, він має містити інформацію
про те, що продавець відвантажив товар (надав послугу), а покупець (замовник)
його (її) отримав (прийняв). На практиці, гібридним формам первинних
документів присвоюють подвійні назви. Наприклад, рахунок-накладна, рахунок-
акт тощо. Як правило під час відвантаження товару оформляється 5 примірників
рахунку-фактури інвойс. Цей документ оформляється англійською мовою, в
ньому зазначається дата та номер документа.
30
Рисунок 5.3 – Загальний вигляд рахунка-фактури Інвойс
31
Пакувальний лист.
Даний документ (рис. 5.4) містить розширену інформацію про вантаж, що
транспортується, а саме наступні характеристики вантажу: кількість одиниць,
вага кожної одиниці, маса брутто та нетто вантажу та інші. При цьому, на
даному документі не зазначається вартість вантажу. На основі інформації, що
зазначена в пакувальному аркуші стає можливим здійснювати контроль за
збереженням партії товарів вантажно-розвантажувальних робіт та самого
транспортування.
Рисунок 5.4 – Загальний вигляд пакувального листа
Сертифікат походження товару.
На основі сертифікату походження товару (рис. 5.5) стає можливим
визначити приналежність вантажу до певної категорії. Даний документ
підтверджує справжність товару та інформує про країну-експортера. Він
32
видається в торгівельно-промислових палатах держави, де здійснюється
відправка вантажу.
Рисунок 5.5 – Загальний вигляд Сертифікату походження товару
Документи, що повинен оформляти перевізник.
Для своєчасного виконання перевезення вантажів, перевізник, в залежності
від виду перевезень повинен оформити дозволи на розвантаження та
33
навантаження вантажів, а також документи, що необхідні при їх
транспортуванні через кордони країн Євросоюзу.
До таких документів належать дві декларації — транзитна та експортна.
Т1 – транзитна накладна, що забезпечує супровід вантажу під час
перевезення країнами Євросоюзу. Даний документ забезпечує гарантію сплати
всіх необхідних платежів. Т1 видається довіреною особою, яка зобов'язується
відшкодувати вартість розмитнення вантажу у разі порушення договору
перевезення та не надходження вантажу на митницю.
EX – експортна накладна, що використовується для продукції, що
виробляється або продається в країну Євросоюзу. Вона підтверджує митну
вартість товарів під час перетину митниці. Після перетину кордону, продавець
вже не сплачує ПДВ.
34
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
Перевезення автотранспортом регулюється Женевською конвенцією 1956
року. Свої особливості є у нестандартних вантажів − для їх перевезення
потрібні окремі дозволи. Основний регламентуючий документ для таких
перевезень − це договір міжнародного перевезення, його умови не повинні
суперечити існуючим транспортним статутам. Потрібно пам’ятати, що майже в
кожній країні є свої акти, які регулюють міжнародні перевезення.
Згідно з наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним» визначено Правила
перевезень продукції машинобудування, приладобудування і металообробної
промисловості [4]:
27.1. Правила перевезень великовагових і великогабаритних вантажів.
Перевезення цієї категорії вантажів автомобільними транспортними
засобами здійснюється з особливостями, встановленими Правилами проїзду
великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними
дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою
Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30.
Особливості перевезень цієї категорії вантажів розглядаються в окремих
інструкціях і Правилах перевезень великовагових і великогабаритних вантажів
в Україні.
27.2. Правила перевезень побутових машин і приладів.
27.2.1. До побутових машин (приладів) відносяться електропилососи,
електронатирачі підлоги, пральні та швейні машини і т. п.
27.2.2. Побутові машини і прилади слід подавати для перевезення в
упаковці виготовлювачів, яка забезпечить збереження їх при транспортуванні
від пошкоджень, або у контейнерах.
35
27.2.3. На упаковці обов’язково наноситься маркування, а також чіткі
написи «ОБЕРЕЖНО», «НЕ КАНТУВАТИ», «ВЕРХ», «ЕЛЕКТРОПРИЛАД»
тощо.
27.2.4. Ті побутові машини і прилади, які упаковані в картонні коробки,
слід подавати для перевезення укладеними в контейнери або в дерев'яні ящики.
27.2.5. У всіх випадках упаковка повинна уберігати побутові машини і
прилади не тільки від механічних пошкоджень, але й від атмосферних опадів.
Держава має вплив на відносини, що виникають між перевізників та
замовником шляхом проведення державного контролю, який здійснюється
державною службою «Укртрансбезпека» та її територіальними органами.
36
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
7.1 Формування вантажного місця
Для безпечного транспортування вантажу необхідно оптимально
розмістити картонні коробки з вантажем на європіддоні (800×1200), мм. Якщо
вантаж можна кантувати та штабелювати, тоді схеми розміщення коробок на
європіддоні (800×1200) представлені в табл. 7.1.
Під час розташування вантажу на палетах в картонних коробках,
допускається виступ за межі палети не більше, ніж на 40 мм. Максимальна
висота завантаженого піддону Нпід=1800 мм. Висота європіддона hпід=145мм, а
максимальна вантажопідйомність − 1500 кг (відповідно до ГОСТ 9078-84).
Показники кратності ящиків на європіддоні:
По довжині: nl=L/l;
По ширині: nb=B/b; (7.1)
По висоті: nh=H/h.
Показники кратності зазвичай округляються до цілого числа в меншу
сторону. Результати розрахунків представлені у табл. 7.1. Враховуючи масу
вантажу, що транспортується, необхідно здійснити вибір розташування
вантажу на палетах.
Картонна коробка для перевезення обігрівальних приладів має розміри
l×b×h: 1090×500×600 мм). Маса 1 повного ящика 55 кг.
Залежно від схем розміщення піддонів, визначити оптимальний варіант, за
умови повного використання вантажності транспортного засобу та здійснити
обрахунок кількості піддонів у ньому.
37
Таблиця 7.1 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за
умови, що вантаж можна кантувати та штабелювати.
Коефіцієнти
Кількість одиниць Фактична
№п/ Схемарозмі використання
вантажність
п щення по по по Nза європіддона Мбр, кг γ η
L B Н г ст S
1 L/l,B/b,H/h 1 1 2 2 125 0,083 0,52
2 L/l,B/h,H/b 1 1 3 3 180 0,12 0,68
3 L/b,B/h,H/l 2 1 1 2 125 0,083 0,63
4 L/h,B/b,H/l 2 1 1 2 125 0,083 0,63
Кількість коробок на піддоні [2]:
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ. (7.2)
Маса брутто піддону, кг [2]:
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0. (7.3)
де m0 – власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону-
15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона [2]:
��ф
��ст = . (7.4)
��н
де qф – фактична вантажність піддона, кг;
qн – номінальна вантажність, кг.
Коефіцієнт використання площі піддону [2]:
��
���� = в. (7.5)
��п
38
де Sв – площа вантажу, мм2;
Sп – площа піддона, мм2.
Зображення схем розташування коробок на піддон і у трьох проекціях
виконане на рис. 7.1 – 7.2.
Рисунок 7.1 – Схема розміщення коробок з електротехнікою №1
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок з електротехнікою №2
39
Обираємо другу схему розташування коробок, яка є найбільш
раціональною.
При упакуванні в напівжорстку тару, картонні ящики треба
обандеролювати вантаж з усіх сторін одним шаром паперу або пакувальної
плівки так, щоб захистити вантаж від забруднення, псування, втрати
зовнішнього вигляду [2].
Для транспортування запасних частин автомобілів обираємо гофрований
ящик з розмірами l×b×h: 630×511×500 (мм). Маса 1 повного ящика 25 кг.
Таблиця 7.2 – Схеми розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за
умови, що вантаж 2 можна кантувати та штабелювати.
Кількість одиниць Фактична Коефіцієнти використання
№ Схема вантажність
п/п розміщення по по по
N європіддона
заг γ ηS
L B Н ст
Мбр,кг
1 L/l,B/b,H/h 2 1 3 6 165 0,11 0,67
2 L/l,B/h,H/b 2 1 3 6 165 0,11 0,66
3 L/b,B/l,H/h 2 1 3 6 165 0,11 0,67
4 L/b,B/h,H/l 2 1 2 4 115 0,076 0,53
5 L/h,B/b,H/l 2 1 2 4 115 0,076 0,53
6 L/h,B/l,H/b 2 1 3 6 165 0,11 0,66
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок з запасними частинами №1
40
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
автомобілів №2
Рисунок 7.5 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
автомобілів №3
41
Рисунок 7.6 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
автомобілів №4
Рисунок 7.7 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
автомобілів №5
42
Рисунок 7.8 – Схема розміщення коробок з запасними частинами для
автомобілів №6
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Транспортна тара та її міцність забезпечують цілісність вантажу в процесі
транспортування. На міцність тари впливають:
− тип вантажу, його характеристики, максимальна маса в одиниці тари;
− габаритні розміри тари;
− фізичні та механічні властивості тари;
− умови транспортування.
Перед вибором тари необхідно перевірити можливі статичні навантаження
при штабелюванні, а також динамічні та вібраційні навантаження під час
перевантажувальних операцій, тощо [2].
Статичне зусилля стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля [2]:
43
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст = , Н,
ℎ
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг; враховують вагу коробок вищих ярусів; Q =
55 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 1 схеми пакування першого
вантажу:
9,81∙55(1,2−0,6)
��ст
ст = = 539,55 Н,
0,6
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81м/с2;
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 2 схеми пакування першого
вантажу:
ст 9,81∙55(1,5−0,5)
��ст = = 1079,1 Н.
0,5
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для 1 схеми пакування другого вантажу:
ст 9,81∙25(1,5−0,5)
��ст = = 490,5 Н,
0,5
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 25 кг;
44
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля),м, Н = 1,5 м;
h – висота одиниці тари, м, h = 0,5 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля для 2 схеми пакування другого вантажу:
ст 9,81∙25(1,533−0,511)
��ст = = 490,5 Н.
0,511
де g – прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с2;
Q – маса тари з вантажем, Q=25 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), Н = 1,533 м;
h – висота одиниці тари, h = 0,511 м.
Висоту штабеля Н встановлюють в нормативно-технічній документації для
конкретних видів продукції з урахуванням властивостей упакування або
необхідності повного використання місткості чи вантажності транспортних
засобів [2].
При розрахунку зусиль стискання, які повинна витримувати картонна тара
при штабелюванні, враховують коефіцієнт запасу Кз, який залежить від терміну
зберігання вантажу. Якщо строк зберігання не описаний в нормативно-
технічній документації, то Кз приймають рівним 1,85. При не довгих строках
зберігання для коефіцієнту запасу можуть прийматися менші значення: при
зберіганні до 30 діб – Кз = 1,6; від 30 до 100 діб – Кз=1,65 [2].
Зусилля стискання розраховують [2]:
��
�� = з∙��∙��(��−ℎ)
ст , H (7.7)
ℎ
Визначаємо зусилля стискання для 1 схеми пакування першого вантажу
[2]:
45
1,6∙9,81∙55(1,2−0,6)
��ст = = 863,28 Н ,
0,6
де Кз – коефіцієнт запасу, Кз= 1,6.
Визначаємо зусилля стискання для 2 схеми пакування першого вантажу
[2]:
1,6∙9,81∙55(1,5−0,5)
��ст = = 1726,56 Н .
0,5
Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та
міцності гофрокартону при торцевому стисканні [2]:
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H,
де Рт – торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ – товщина картону, мм;
z – периметр ящика, мм.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 1 схеми пакування
першого вантажу:
��0
ст = 2,55 ∙ 10 ∙ √9 ∙ 3180 = 4314 Н,
де Рт – торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ 52901-2007, Рт = 10 Н/мм;
δ – товщина картону, мм, δ=9мм;
z – периметр ящика, мм, z= 3180 мм (згідно першого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 2 схеми пакування
першого вантажу:
46
��0
ст = 2,55 ∙ 10 ∙ √9 ∙ 3380 = 4448 Н,
де Рт – торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007, Рт = 10 Н/мм;
δ – товщина картону, мм, δ=9мм;
z – периметр ящика, мм, z = 3380 мм (згідно другого варіанту розміщення
коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 1 схеми пакування
другого вантажу:
��0
ст = 2,55 ∙ 10 ∙ √6,5 ∙ 3542 = 3869,2 Н.
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для 2 схеми пакування
другого вантажу:
��0
ст = 2,55 ∙ 10 ∙ √6,5 ∙ 3520 = 3857,17 Н.
Будуємо графік залежності опору стисканню картонної тари до периметру
даної тари (коробки).
Залежність опору стискання від периметру
тари першого вантажу
4500
4450
4400
4350
4300
4250
4200
3180 3380
Периметр, z, мм
Рисунок 7.9 – Графік залежності опору стискання картонної тари першого
вантажу від периметру коробки
Опір стисканню ��ст0, Н
47
Залежність опору стискання від периметру
тари другого вантажу
3875
3870
3865
3860
3855
3850
3520 3542
Периметр, z, мм
Рисунок 7.10 – Графік залежності опору стискання картонної тари другого
вантажу від периметру коробки
Враховуючи дані рис. 7.9 та рис. 7.10 можна бачити, що при збільшені
периметру, збільшується опір стисканню картонної тари.
Щоб коробка, яка знаходиться у нижньому ряду штабеля, не
деформувалася під вагою верхніх коробок, її опір стисканню ��0
ст повинен бути
більше або дорівнювати зусиллю стискання верхніх коробок ��ст [2].
В нашому випадку ця умова для всіх варіантів штабелювання виконується.
7.3 Маркування та кодування вантажного місця
Згідно із Правилами перевезення вантажів різними видами транспорту [4]
(автомобільним, морським, залізничним) необхідно визначити які маркувальні
знаки наносяться на вантаж з запасними частинами для ліфтів (Додаток В) [2].
Транспортне маркування на вантажному місці за заданим вантажем має
вигляд (рис. 7.11).
Опір стисканню ��ст0, Н
48
Рисунок 7.11 – Розташування транспортного маркування
Умовні позначення [2]:
1. Маніпуляційні знаки, згідно додатку В.
2. Допустимі попереджувальні написи, згідно додатку Г.
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії, визначають
як кількість коробок на піддоні.
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення.
5. Пункт перевантаження.
6. Найменування транспортних організацій.
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки.
8. Габаритні розміри вантажного місця.
9. Маса брутто вантажного місця.
10. Маса нетто вантажного місця, розраховується в залежності від
габаритних розмірів коробки та щільності картону (ρ=0,3 г/см3).
11. Країна виробник.
12. Назва пункту відправлення.
13. Назва вантажовідправника.
49
«Вінницький завод «Маяк»»
3/96
Шладмінг (Schladming)
Австрія (Austria)
Planay
109х50х60 см 55,0 кг Вінниця (Vinnytsia)
327000 см3 50,0 кг Україна (Ukraine)
Рисунок 7.12 – Транспортне маркування на вантажному місці обігрівальних
приладів
«Вінницький завод «Маяк»»
5/106
Вінниця (Vinnytsia)
Україна (Ukraine)
Planay
63х51.1х50 см 25,0 кг Шладмінг (Schladming)
160965 см3 23,6 кг Австрія (Austria)
Рисунок 7.13 – Транспортне маркування на вантажному місці запасних частин
для автомобілів
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
− Прізвище, ім’я студента: Кирей Ярослав;
− ЧДТУ, студент групи (шифр групи): ЧДТУ, ТТ-94, 4 курс;
− Назва вантажу: електрокотли та нагрівачі ТМ «Термія», ПАТ
«Вінницький завод «Маяк»;
− Пункт відправлення: м. Вінниця (Україна);
− Пункт призначення: м. Шладмінг (Австрія).
50
Рисунок 7.14 − QRкод. Інформація, закодована за допомогою QRCoder
Закодувати за допомогою QRCoder (http://www.qrcoder.ru/) таку
інформацію:
− Прізвище, ім’я студента: Кирей Ярослав;
− ЧДТУ, студент групи (шифр групи): ЧДТУ, ТТ-94, 4 курс;
− Назва вантажу: запасні частини для автомобілів виробництва компанії
Magna Steyr AG & Co KG;
− Пункт відправлення: м. Шладмінг (Австрія);
− Пункт призначення: м. Вінниця (Україна).
Рисунок 7.15 − QRкод. Інформація, закодована за допомогою QRCoder
51
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ
Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом
міжнародного перевезення.
Визначимо lдоб − середньодобовий пробіг за маршрутом як [2]:
2��
��д̅об = , (8.1)
��
де Т – тривалість виконання оборотного рейсу [2]:
2��+2��0+��
�� = зв + ��
24�� пр, діб, (8.2)
е
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км, визначається
по карті автомобільних доріг (при розрахунку рейсу в одному напрямку
коефіцієнт «2» не враховувати);
l0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в
одному напрямку коефіцієнт «2» не враховувати) [2]:
��0 = 0,46 ∙ √��п, км, (8.3)
де Sп – площа країни прямого відправлення, тис. км2 (дані по країнах
беруться зі статистичних довідників; для України Sп = 603,628 тис.км2);
��0 = 0,46 ∙ √603,628 = 11,3 км
lзв – середнє значення порожнього пробігу, км; по країні зворотного
відправлення:де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис. км2; [2]
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв , (8.4)
52
де Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис.км2; площа Австрії – 83871
км2.
��зв = 1.43 ∙ √0,5 ∙ 83871 = 292,83 км,
де Ve – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год, для турної
їзди 60 км/год);
tпр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними
роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 2
доби). Розрахунок виконується для контролю достовірності результатів.
Середньодобовий пробіг має складати приблизно 700 км/добу.
2919+2∙11,3+292,83
�� = + 2 = 5 діб
24∙45
Визначимо lдоб – середньодобовий пробіг за маршрутом як
2919
��д̅об = = 585 (км/добу) – умова виконується.
4,99
53
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислено складові фонду заробітної плати ФЗП:
Відрахування на соціальні заходи [2]:
Н
Ссз = Ок������ ∙ сз , €, (9.1)
100
де Ок������ – мінімальний оклад, Ок������ = 6700 грн. (167,5 €);
Нсз – норматив відрахувань на соціальні заходи, Нсз = 20%.
Норма відшкодувань при відрядження по Україні – 670 грн.
Норма відшкодувань при відрядження в іноземні країни 80 €/добу.
Таблиця 9.1 – Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту)
Норма відшкодувань, Відшкодування,
Ділянка маршруту Час, доби
грн (€)/добу грн (€)
Україна 1,8 670 (16,75) 1206 (30,15)
Іноземні держави 3,2 3200 (80) 10240 (256)
Разом 5,0 3870 (96,75) 11446 (286,15)
Так як по Україні водій їде 445+583=1028 км, а ми розрахували, що
середньодобовий пробіг 585 км, то по Україні водій їде 1,8 доби.
По території іноземних держав водій їде 1891 км, тобто 3,2 доби. Всього
вантаж транспортується 5 діб та 2 доби розвантаження та завантаження.
Курс євро беремо 40,05 грн за 1 євро, тоді мінімальна заробітна плата
6700 грн. = 167,29 €.
20
Ссз = 167,29 ∙ = 33,45 €.
100
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення [2].
54
Свідр = 1,8670 + 3,23200 = 11446 грн = 286,15 €
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування
складових [2]:
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, €. (9.2)
ФЗП = 167,5 + 33,45 + 286,15 = 487,1 €.
Визначимо витрати на автомобільне пальне [2]:
Н��нп ��
Сп = ( ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ ��∑) ∙ Цл, €, (9.3)
100 100
де Н��нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км,
визначається як [5]:
Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км, (9.4)
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу,
17 л/100 км;
НW – додаткова питома норма витрати пального на 100 т∙км, л/100 т∙км
(1, л/100 км для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 км – для карбюраторних
автомобілів);
Gпр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за
технічними характеристиками рухомого складу (як приклад табл. 7а);
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота, визначається як [2]:
�� = �� ⋅ �� ∙ ��в , т⋅км, (9.5)
55
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
�� – коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за
класом вантажу (вантаж вказати) [5];
Lв – пробіг автомобіля з вантажем, км;
КΣ – сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні,
інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або
зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по
автомагістралі приймаємо значення виразу (1 ± КΣ) рівним 0,55 для руху
дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €.
Таким чином, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має
вид:
Н
С = ( ��нп ��
п ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, € , (9.6)
100 100
де Н��нп=46,8 л/100км.
Таблиця 9.2 – Вартість пального та обмеження безмитне ввезення пального
на територію країн
Країна Вартість дизпалива €/л
Україна 1,1
Польща 1,28
Чехія 1,29
Австрія 1,3
Словенія 1,36
Угорщина 1,36
Вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид [2]:
Н ��
Сп = ( ��нп ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Ц , €, (9.7)
100 100 л
56
Таблиця 9.3 – Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Країна Відстань, Вага Трансп. Витр. Додатк. Всього Ціна Сумар. витр.,
км вантажу, робота, ткм на витр., Л витр., Л 1л, €
кг пробіг, €/л
л
L Q W=LQ Н��нп ���� Цл *Ц
∙ �� ∙ �� л
100 100
Україна 445 5280 2349600 111,25 30,5 142 1,1 156
Польща 403 5280 2127840 100,75 27,7 128 1,28 164,4
Чехія 231 5280 1219680 57,75 15,9 73,6 1,29 94,95
Австрія 364 5280 1921920 91 25 116 1,3 150,8
Австрія 216 4800 1036800 54 13,5 67,5 1,3 87,72
Словенія 92 4800 441600 23 5,74 28,7 1,36 39,09
Угорщина 585 4800 2808000 146,25 36,5 183 1,36 248,5
Україна 583 4800 2798400 145,75 36,4 182 1,1 200,3
Всього витрати на пальне 1142
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Вмас=10-16% [6]:
В
С мас 16
мас = Спал ∗ = 1142 ∗ =182,72 €. (9.8)
100 100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів європейського
виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. Загалом
вартість річного сервісного обслуговування складає $1000÷1500 в залежності
від марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за допомогою пропорції,
враховуючи тривалість виконання рейсу.
Так як сервісне обслуговування на 365 днів коштує 1500 євро, тоді за 5 діб
це коштує 27,38 євро.
Витрати на автомобільні шини визначаємо як [6]:
�� Н
С = ⋅ ш
ш ⋅ Ц ⋅ �� , €. (9.9)
1000 100 ш ш
57
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення
шин, визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для
автомобілів західно-європейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту
шин (150÷200 €/1 шт.); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого
складу.
2919 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 12 = 105 €. (9.10)
1000 100
Витрати CМП, пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу,
визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті [6]:
− Шенгенська віза –150 Євро;
− карнет TIR (документ T, SAD) – 74 євро;
− транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних
випадків, КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) – 250 євро;
− дорожній збір (по країнах) – 80 євро;
− екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) –
35 євро;
− витрати на платні автомагістралі (по країнах) – 60 Євро;
− платна стоянка (по країнах) – 30 Євро;
− непередбачені витрати (80 €).
Всього CМП = 759 €.
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат;
приймаємо Вгосп = 15%:
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + С госп
мас + Ссерв + Смп) ⋅ . (9.11)
100
15
Сгосп=(487,1+1142+182,72+27,38+759)⋅ = 389,73 €.
100
58
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в табл. 9.4.
Таблиця 9.4 − Розрахунок загальних витрат на виконання міжнародного
рейсу.
Величина витрат, €
№ Статті витрат Одиночна Турна
їзда їзда
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 487,1 974,2
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 1142,0 1142,0
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 182,72 182,72
4 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 27,38 27,38
5 Витрати на шини Сш 105,0 105,0
6 Витрати на оформлення перевезення СМП 759 1159,0
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 389,73 389,73
8 Непередбачені витрати Снп 830 160
Загальні витрати С 3095,93 3980,03
Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації роботи
водіїв (одиночна їзда, турна їзда):
Собівартість 1 км пробігу, €/км:
�� 3095,93
��1км = = = 1,06 €/км. (9.12)
�� 2919
�� 3980,03
��2км = = =1,36 €/км.
�� 2919
Собівартість 1 т∙км пробігу, €/т∙км
��
�� = 1км
1ткм , (9.13)
������
де q – вантажопідйомність автомобіля;
59
�� − статичний коефіцієнт 0,7;
�� − коефіцієнт використання пробігу 1.
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення
пробігу з вантажем до загального пробігу [7].
1,06
��1ткм = = 0,05 €/ткм.
28∙0,7⋅1
1,36
��2ткм = = 0,07.
28∙0,7⋅1
Розрахунковий тариф на 1 км, €/км:
Н
Т1ткм = ��1км(1 + п ). (9.14)
100
де Нп – норма прибутку, % (25...35%).
35
Т1ткм = 1,06 × (1 + ) = 1,43 €/км.
100
35
Т1ткм = 1,36 × (1 + ) = 1,84 €/км.
100
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник / L, C, T, S1км, S1ткм, Т1км,
їздка км тис.€ діб, €/км €/ткм €/км
Одиночна 2919 3095,93 5,0 1,06 0,05 1,43
Турна 2919 3980,03 4,6 1,36 0,07 1,84
60
ВИСНОВКИ
Результатом виконання кваліфікаційної роботи бакалавра є засвоєння
методології планування та розрахунку вартості перевезень за визначеними
маршрутами обраних вантажів.
Також було закріплено теоретичні знання про організацію міжнародних
автомобільних перевезень, засвоєно особливості транспортування вантажів,
інформацію про режим роботи та відпочинку екіпажів транспортних засобів,
методи розрахунку витрат на виконання перевезення. Під час виконання
кваліфікаційної роботи бакалавра застосовувались основні положення
міжнародних конвенцій та угод про міжнародні перевезення вантажів,
особливості митних систем транзитних перевезень, інформація про порядок
митного оформлення вантажів.
Визначено варіанти схем розташування коробок на піддоні. Найкращим
обрано ІІ схему розташування коробок з електротехнікою.
Виконано розрахунок міцності транспортної тари на опір стисканню
коробок з електротехнікою для двох варіантів: для першого – 4314 Н, другого –
4448 Н.
Для транспортування в зворотному напрямку з запасними частинами
автомобілів обрано ІІ схему розташування коробок на європіддоні.
Виконано розрахунок витрат на відрядження, загальних витрат на
виконання транспортування вантажу.
61
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ
1. Google мапи. Режим доступу: https://www.google.com.ua/maps/ (дата
звернення: 03.05.2023).
2. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх
форм навчання [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. – 49 с.
3. Prostopravo. Митний пост «Лужанка». Режим доступу:
https://ua.prostopravo.com.ua/spravochniki/gosstrukturi/id/5150 (дата звернення:
03.05.2023).
4. Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 «Про
затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом».
Електронний доступ – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-98#Text (дата
звернення: 03.05.2023).
5. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному сполученні /
Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. – К.: ВД «Слово», 2007. – 656 с.
6. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – Київ:
Інформавтодор, 2007. – 676 с.
7. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем.
[навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва
та ін. – К.: ВД «Слово», 2009. –336 с.
8. ПРАТ «Вінницький завод «Маяк». Каталог продукції. Електронний доступ –
https://drive.google.com/file/d/1j2m8nZl2God-AcTF6UeH_LzJPVP3bsj8/view (дата
звернення: 03.05.2023).
9. Закон України від 23.02.2006 № 3492-IV «Про автомобільний транспорт».
Електронний доступ – http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2344-14/page (дата
звернення: 03.05.2023).
62
10. Закон України в редакції від 29.04.2023 № 2953-XII «Про дорожній рух».
Електронний доступ – http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12/page (дата
звернення: 03.05.2023).
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила
дорожнього руху». Електронний доступ –
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п (дата звернення: 03.05.2023).
12. Постанова Кабінету Міністрів від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо
збереження автомобільних доріг загального користування». Електронний
доступ – http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/879-2007-п (дата звернення:
03.05.2023).