Обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарської діяльності (на матеріалах ФОП Ковальов Є.О., м. Краматорськ, Донецька обл.)

Чорнобай, Іван Володимирович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8096

Повний запис метаданих

Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Григор , Олег Олександрович	-
dc.contributor.author	Чорнобай, Іван Володимирович	-
dc.date.accessioned	2026-03-12T18:18:51Z	-
dc.date.available	2026-03-12T18:18:51Z	-
dc.date.issued	2023-12	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8096	-
dc.description.abstract	Об’єктом дослідження даної роботи є система управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства у контексті планування освоєння нових закордонних ринків збуту. Предмет дослідження – практичне обґрунтування планування розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства ФОП Ковальов Є.О.. Метою дипломної роботи є розроблення практичних рекомендацій щодо стратегічного планування розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства, економічне обґрунтування виходу підприємства на ринок збуту конкретної країни. Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань: дослідити сутність стратегічного планування розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємств; окреслити етапи процесу планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств; розглянути загальну характеристику діяльності підприємства; проаналізувати фінансову та зовнішньоекономічну діяльність підприємства; проаналізувати макро- та мікросередовище функціонування; обгрунтувати напрямки розширення зовнішньоекономічну діяльність підприємства ФОП Ковальов Є.О.; розробити експортний план та зробити економічну оцінку ефективності запропонованого напряму розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства ФОП Ковальов Є.О. За результатами дослідження сформульовані основні теоретичні та методологічні аспекти розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Одержані результати можуть знайти конкретну реалізацію в зовнішньоекономічній діяльності підприємства у контексті освоєння нових ринків збуту.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	Зовнішньоекономічна діяльність	uk_UA
dc.subject	Підприємство	uk_UA
dc.subject	Конкурентність	uk_UA
dc.title	Обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарської діяльності (на матеріалах ФОП Ковальов Є.О., м. Краматорськ, Донецька обл.)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
ЧОРНОБАЙ.pdf Restricted Access		390.32 kB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему: Обґрунтування пріоритетних напрямів
розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів
господарської діяльності (на матеріалах ФОП
Ковальов Є.О., м. Краматорськ, Донецька обл.)
Виконав : здобувач 2 курсу,
групи ЕПМ-22-2
спеціальності 076 Підприємництво, торгівля
та біржова діяльність
Чорнобай І.В.
(прізвище та ініціали)
Керівник Григор О.О.
(прізвище та ініціали)
Рецензент Ковальов Є.О.
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2023 року
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
економіки та управління
_______ проф. Манн Р.В.
«____» ____________ 2023 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра
Чорнобая Івана Володимировича
(прізвище, ім’я та по батькові)
1.Тема роботи Обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку
зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарської діяльності (на матеріалах
ФОП Ковальов Є.О., м. Краматорськ, Донецька обл.)
керівник роботи Григор Олег Олександрович д.політ.н., проф.
(прізвище, ім’я по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 25.09.2023 р. № 248/04
2. Строк подання здобувачем роботи
3. Вихідні дані до роботи Наукові статті, монографії, законодавчі акти,
аналітичні та статистичні дослідження, Інтернет джерела, доробки науковців у
сфері реалізації державної політики
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА УМОВ ВЕДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА ЇХ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
Таблиці, рисунки
6. Консультанти розділів роботи
Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання
прийняв
1 Григор О.О., д.політ.н., проф.
2 Григор О.О., д.політ.н., проф.
3 Григор О.О., д.політ.н., проф.
7. Дата видачі завдання ____________________________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів магістерської роботи Строк виконання
з/п етапів роботи Примітки
1. Підбір літератури, її вивчення і обробка. 01.09-20.09
Укладання бібліографії по основним
джерелам
2. Укладання плану (змісту) магістерської 21.09-24.09
роботи і погодження його з керівником
3. Розробка і подання на перевірку першого 25.09-15.10
розділу
4. Збір, систематизація та аналіз практичних 16.10-20.10
матеріалів
5. Розробка і подання другого розділу 21.10-31.10
6. Розробка і подання третього розділу 01.11-15.11
7. Погодження з керівником висновків і 16.11-20.11
пропозицій
8. Переробка (доопрацювання) магістерської 21.11-29.11
роботи у відповідності з зауваженнями і
подання її на кафедру
9. Нормоконтроль 30.11-01.12
10. Збір документів (відгук, рецензія) 02.12
11. Подача на підпис до завідувача кафедри 03.12
12. Розробка тез доповіді для захисту 04.12.
Здобувач _______________________ Чорнобай І.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи ____________________________ Григор О.О.
(підпис) (прізвище та ініціали
4
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 82 сторінок, 12 таблиць,
6 рисунків, список літератури з 99 найменувань.
Тема роботи: Обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку
зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарської діяльності (на
матеріалах ФОП Ковальов Є.О., м. Краматорськ, Донецька обл.)
Об’єктом дослідження даної роботи є система управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства у контексті планування
освоєння нових закордонних ринків збуту.
Предмет дослідження – практичне обґрунтування планування
розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства ФОП Ковальов
Є.О..
Метою дипломної роботи є розроблення практичних рекомендацій щодо
стратегічного планування розширення зовнішньоекономічної діяльності
підприємства, економічне обґрунтування виходу підприємства на ринок збуту
конкретної країни.
Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань:
дослідити сутність стратегічного планування розширення зовнішньоекономічної
діяльності підприємств; окреслити етапи процесу планування
зовнішньоекономічної діяльності підприємств; розглянути загальну
характеристику діяльності підприємства; проаналізувати фінансову та
зовнішньоекономічну діяльність підприємства; проаналізувати макро- та
мікросередовище функціонування; обгрунтувати напрямки розширення
зовнішньоекономічну діяльність підприємства ФОП Ковальов Є.О.; розробити
експортний план та зробити економічну оцінку ефективності запропонованого
напряму розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства ФОП
Ковальов Є.О.
За результатами дослідження сформульовані основні теоретичні та
методологічні аспекти розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Одержані результати можуть знайти конкретну реалізацію в
зовнішньоекономічній діяльності підприємства у контексті освоєння нових
ринків збуту.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ,
ЗЕД, ПІДПРИЄМСТВО, КОНКУРЕНТНІСТЬ
5
ABSTRACT
The master's thesis contains 82 pages, 12 tables, 6 figures, a list of references
of 99 titles.
Theme of study: Justification of the priority directions of the development of
foreign economic activity of business entities (as exemplified PE Kovalov Ye.O.,
Kramatorsk, Donetsk region)
The object of research of this work is the management system of the enterprise's
foreign economic activity in the context of planning the development of new foreign
sales markets.
The subject of the study is the practical rationale for planning the expansion of
the foreign economic activity of the enterprise FOP Kovalev E.O..
The aim of the thesis is to develop practical recommendations for strategic
planning of the expansion of the enterprise's foreign economic activity, economic
justification of the enterprise's entry into the sales market of a particular country.
Achieving the set goal requires solving the following tasks: to investigate the
essence of strategic planning for the expansion of foreign economic activity of
enterprises; outline the stages of the process of planning the foreign economic activity
of enterprises; consider the general characteristics of the enterprise's activity; to
analyze the financial and foreign economic activity of the enterprise; analyze the
macro- and microenvironment of functioning; justify the directions of expansion of the
foreign economic activity of the company FOP Kovalev E.O.; develop an export plan
and make an economic assessment of the effectiveness of the proposed direction of
expansion of the foreign economic activity of the enterprise FOP Kovalev E.O.
Based on the results of the study, the main theoretical and methodological
aspects of the development of the enterprise's foreign economic activity were
formulated.
The obtained results can find concrete implementation in the foreign economic
activity of the enterprise in the context of the development of new sales markets.
KEY WORDS: FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY, ZED,
ENTERPRISE, COMPETITIVENESS
6
ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ 10
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Сутність та загально-економічна характеристика 10
зовнішньоекономічної діяльності
1.2. Основні принципи управління зовнішньоекономічною 12
діяльністю на підприємстві
1.3. Механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю 19
Висновки до розділу 1 27
РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА УМОВ ВЕДЕННЯ 29
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Оцінка умов та результатів ведення зовнішньоекономічної 29
діяльності підприємствами України
2.2 Оцінка впливу сучасного механізму законодавчого регулювання 35
на ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні
2.3Аналіз зовнішньоекономічної діяльності на прикладі державного 42
підприємства ФОП Ковальов Є.О.
Висновок до розділу 2 49
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ 50
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇХ
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
3.1. Страхування ризиків при здійсненні зовнішньоекономічних 50
операцій на підприємстві ФОП Ковальов Є.О.
3.2. Чинники впливу на процес управління зовнішньоекономічною 58
діяльністю на підприємстві ФОП Ковальов Є.О.
3.3. Стратегія виходу підприємства ФОП Ковальов Є.О. на нові 61
ринки збуту
Висновки до розділу 3 67
ВИСНОВКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 73
7
ВСТУП
У сучасних умовах під впливом інтеграційних процесів українські
підприємства зіштовхуються з мінливістю середовища в якому вони
функціонують. Зміни змушують підлаштовуватись й оперативно
переорієнтовуватись на нові задачі та цілі. Безсумнівно, малі та середні
підприємства можуть бути більш гнучкими в мінливих умовах ринку, ніж великі,
де велика кількість комплексних бізнес-процесів, тісно пов’язаних один з одним.
Тому, якщо один із ключових бізнес-процесів підприємства зазнає впливу
середовища, змінюється робота всієї організації. Особливо, якщо це бізнес-
процеси пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю, які є одними з
найважливіших у роботі підприємства. Адже зазвичай вони стосуються або
закупівлі сировини, без якої неможливе виробництво, або зі збутом продукції,
що в свою чергу визначає економічний ефект підприємства –дохід та прибуток.
Ці ключові аспекти діяльності, менеджмент підприємства намагається вберегти
стабільними та зробити все, щоб зміни не мали непередбачуваного впливу та
негативних результатів.
Одним із способів управління підприємством у нестабільних умовах
середовища функціонування є планування розширення зовнішньоекономічної
діяльності. Адже воно націлене на диверсифікацію бізнесу, а отже й на
мінімізацію ризиків, пов’язаних із несприятливим впливами середовища
функціонування підприємства.
Планування розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства є
комплексним процесом, в якому мають бути враховані різноманітні фактори. А
вибір нового іноземного ринку має бути обґрунтованим. Саме вивченню цих
аспектів присвячена дана робота.
Питаннями планування розширення зовнішньоекономічної діяльності
підприємства займались такі українські та зарубіжні вчені, як О. Пшик-
Ковальсьска, О.Саміла, Л.Кривко, О. Джусов, Т. Рибакова тощо.
8
Теоретичною базою дослідження є сучасні теорії ринкової економіки,
наукові концепції, монографії та періодичні публікації українських і зарубіжних
учених з питань підприємництва, менеджменту, формування механізмів
управління розвитком підприємства, зокрема його зовнішньоекономічної
діяльності.
Метою дипломної роботи є розроблення практичних рекомендацій щодо
стратегічного планування розширення зовнішньоекономічної діяльності
підприємства, економічне обґрунтування виходу підприємства на ринок збуту
конкретної країни.
Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань:
– дослідити сутність стратегічного планування розширення
зовнішньоекономічної діяльності підприємств;
– окреслити етапи процесу планування зовнішньоекономічної діяльності
підприємств;
– розглянути загальну характеристику діяльності підприємства;
– проаналізувати фінансову та зовнішньоекономічну діяльність
підприємства;
– проаналізувати макро- та мікросередовище функціонування;
– обгрунтувати напрямки розширення зовнішньоекономічну діяльність
підприємства ФОП Ковальов Є.О.;
– розробити експортний план та зробити економічну оцінку ефективності
запропонованого напряму розширення зовнішньоекономічної діяльності
підприємства ФОП Ковальов Є.О.;
Об’єктом дослідження даної роботи є система управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства у контексті планування
освоєння нових закордонних ринків збуту.
Предмет дослідження – практичне обґрунтування планування
розширення зовнішньоекономічної діяльності підприємства ФОП Ковальов
Є.О..
9
Методи дослідження. При техніко-економічному аналізі господарської (у
тому числі зовнішньоекономічної діяльності) було застосовано статистичні
методи дослідження числових даних: вертикальний (структура показників) та
горизонтальний (динаміка показників) аналіз; при обгрунтуванні
запропонованого напряму розширення зовнішньоекономічної діяльності
підприємства було використано метод сценаріїв, а при розрхунку показників
ефективності було використано методи дисконтування, а також розрахована
економічна ефективність зовнішньоекономічної угоди купівлі-продажу з
використанням системи показників.
Практична значущість. Висновки та рекомендації роботи можуть знайти
конкретну реалізацію в зовнішньоекономічній діяльності підприємства у
контексті освоєння нових ринків збуту.
Інформаційну базу дослідження склали: економічна література і
періодичні видання, аналітичні дані з різних напрямків діяльності
підприємництва молочної галузі, матеріали органів державної статистики
України, програми розвитку підприємства, а також результати досліджень,
виконаних автором. У роботі використані статистичні та евристичні методи,
порівняльний та техніко–економічний аналіз, узагальнення експертних оцінок
10
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Сутність та загально-економічна характеристика
зовнішньоекономічної діяльності
Важливою умовою економічного зростання країни є її
зовнішньоекономічна діяльність. На сучасних етапах становлення, коли
набувають інтенсивного розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції,
транснаціоналізації, міжнародного поділу праці, глобалізації світового
господарства, це особливо актуально. Розвиток перспективних напрямів
експортного потенціалу забезпечує зовнішньоекономічна діяльність. Дефіцит
енергоносіїв, інноваційних технологій, машин та устаткування, країна вирішує
за рахунок зовнішньоекономічної діяльності [2;13].
Будь – яка країна світу самостійно не взмозі розвивати власні виробничі
процеси, забезпечити економічне зростання без ефективного використання
переваг міжнародного розподілу праці та сукупного міжнародного науково-
технічного потенціалу. Зацікавленість окремих країн у співпраці з іншими
країнами зумовлена економічними, політичними та соціальними вигодами, які
викликані міжнародною співпрацею [11-14].
Щоб суттєво підвищити рівень відкритості української економіки
необхідно створювати для підприємств більш сприятливі умови щодо виходу на
зовнішні ринки. Більш ширший вихід підприємств на зовнішні ринки може бути
ефективним лише у тому випадку, якщо спеціалісти у галузі
зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) оволодіють теорією та практикою
в управлінні та здійснeнні.
Сутність зовнішньоекономічної діяльності підприємства полягає в
сукупності зовнішньоекономічних операцій, що відбуваються в сфері
11
господарської діяльності, які здійснює підприємство з метою одержання
прибутку через створення та реалізацію конкурентних переваг внаслідок виходу
на зовнішній ринок, а під управлінням зовнішньоекономічною діяльністю
підприємства слід розуміти комплексну оцінку та моделювання внутрішнього і
зовнішнього середовищ підприємства в ув’язці з налагодженою взаємодією всіх
його підрозділів задля досягнення прибутку в його зовнішній діяльності.
Eфeктивність зoвнішньoeкoнoмічнoї діяльнoсті на мікрo рівні, пoвинна
ґрунтуватися, на адаптації підприємства дo вимoг міжнарoднoгo ринку.
Врахoвуючи складнe фінансoвo-eкoнoмічнe пoлoжeння багатьoх вітчизняних
прoмислoвих підприємств і висoкі витрати, які пoтрібні для вихoду на зoвнішній
ринoк, oсoбливo важливим стає вибір пріoритeтних напрямів рoзвитку, які в
найбільшій мірі сприятимуть дoсягнeнню успіху на зoвнішньoму ринку та
пoшуку oптимальних варіантів вдoскoналeння управління
зoвнішньoeкoнoмічнoю діяльністю підприємства.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства, яка здійснюється шляхом
реалізації зовнішньоекономічних зв’язків, розглядається як невід’ємна сфера
господарської діяльності, здатна позитивно впливати на ефективність
виробництва, його технічний рівень, якість виробленої продукції. В основному
зовнішньоекономічна діяльність розглядається як:
– об’єкт цілеспрямованого організаційно-економічного впливу держави з
метою стимулювання підприємницької активності і налагодження стійких
самостійно регульованих ринкових зв’язків і механізмів;
– процес прогресивних перетворень у структурі суспільного відтворення;
– джерела передових технологічних та організаційних ідей в галузі
управління суспільно-виробничими системами [7].
За Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ЗЕД – це
діяльність суб’єкта господарської діяльності України та іноземного суб’єкта
господарської діяльності, побудована на взаєминах між ними, що має місце як на
території України, так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних
12
комерційних операцій, спрямованих на організацію, проведення та регулювання
процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності [10-14].
Таблиця 1.1. - Визначення поняття «зовнішньоекономічна діяльність» за
працями сучасних науковців
Автор Сутність поняття «зовнішньоекономічна діяльність»
Господарський кодекс господарська діяльність, яка в процесі її здійснення
України потребує перетинання митного кордону України майном
Закон України «Про діяльність суб’єктів господарської діяльності України та
зовнішньоекономічну іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована
діяльність» на взаємовідносинах між ними, що має місце як на
території України, так і за її межами
Економічна енциклопедія сфера економічної діяльності держави і підпиємств, яка
тісно пов’язана із зовнішньою торгівлею, експортом та
імпортом товарів, іноземними кредитами і інвестиціями,
здійсненням спільних з іншими країнами проектів
О.В. Шкурупій сфера господарської діяльності, пов’язана з міжнародною
виробничою і науковотехнічною кооперацією, експортом
та імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній
ринок
І.В. Багрова діяльність суб’єктів господарської діяльності України
(частіше підприємств) та іноземних суб’єктів
господарської діяльності (іноземних підприємств), яка
заснована на взаємовідносинах і здійснюється або на
території України або за її межами
В.О. Васюренко частина господарської діяльності даного суб’єкта, що
визначається через сукупність виробничо-господарських,
організаційноекономічних і оперативно-комерційних
функцій у процесі реалізації зовнішньоекономічних
зв’язків держави, пов’язаних з участю даного суб’єкта у
зовнішньоекономічних операціях згідно із завданнями
щодо його розвитку
Дідківський М.І. складова господарської діяльності підприємства, і як
важливий фактор економічного зростання, створення
передумов більш інтенсивного розвитку інтеграційних
процесів на мікрорівні
Гузенко Г.М., Гайдученко процес розвитку господарських зв’язків між
Ю. О. національними суб’єктами суспільного виробництва та їх
зарубіжними партнерами як на території України, так і за її
межами
Аналіз сучасних підходів до трактування поняття «зовнішньоекономічна
діяльність» в вітчизняній економічній літературі засвідчує, що низка науковців,
а саме: Шкурупій О.В., Дідківський М.І., Багрова І.В., Васюренко В.О., у своїх
дослідженнях беруть за основу Закон України «Про зовнішньоекономічну
діяльність».
13
Економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) виявляється в
наступному: це важливий і потужний фактор економічного зростання і розвитку
кожної країни (національний аспект ЗЕД); це спосіб включення економіки
кожної країни до системи світового господарства, а отже, і до процесів
міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації, що особливо актуально в
умовах зростаючих тенденцій до глобалізації (регіональний і глобальний аспект
ЗЕД) [20-25].
1.2. Основні принципи управління зовнішньоекономічною діяльністю
на підприємстві
Фундаментальними принципами, на яких базується система
зовнішньоекономічної діяльності в Україні, є наступні:
– суверенітет народу України;
– свобода зовнішньоекономічного підприємництва;
– рівність і не дискримінація всіх суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності перед законами України;
– верховенство закону і захисту інтересів суб’єктів ЗЕД, еквівалентність
обміну.
Принципи ЗЕД закріплені законодавчою та нормативно-правовою базою в
цій сфері і ґрунтуються на наступних засадах:
суверенітету народу та свободи здійснення зовнішньоекономічного
підприємництва і обов’язку України неухильно виконувати всі договори і
зобов’язання в сфері міжнародних економічних відносин;
верховенства права і законів країни, виключному праві власності суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати ЗЕД;
юридичної рівності і недискримінації, основними ознаками яких є рівність
всіх суб’єктів ЗЕД, незалежно від форм власності, забороні будьяких, крім
14
передбачених Законом, дій держави, спрямованих на обмеження прав і
дискримінації суб’єктів (зокрема і іноземних) ЗЕД, за формами власності, місцем
розташування та іншими ознаками;
неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких суб’єктів,
крім випадків, передбачених Законом;
захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, спрямований
на забезпечення ефективної діяльності всіх суб’єктів господарювання на її
території: здійснення рівного захисту всіх суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності України за її межами відповідно до норм міжнародного права;
здійснення захисту державних інтересів України як на її території, так і за її
межами лише відповідно до законів та умов підписаних нею міжнародних угод і
міжнародного права;
еквівалентності обміну, спрямованого на заборону демпінгу при здійснені
експортно-імпортних операцій.
Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних
відносин відображає Хартія економічних прав і обов’язків держав - документ,
прийнятий IV Спеціальною Сесією Генеральної Асамблеї ООН (1974), що
зазначені такі принципи [19-27]:
суверенітет;
територіальна цілісність і політична незалежність держав;
суверенна рівність усіх держав;
ненапад і невтручання у внутрішні справи;
взаємна і справедлива вигода;
мирне співіснування;
рівноправність і самовизначення народів;
мирне регулювання спорів;
усунення несправедливості, що виникає в результаті застосування сили і
позбавляє націю засобів для її нормального розвитку;
сумлінне виконання міжнародних зобов’язань;
повага до прав людини та основних свобод;
15
відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу;
сприяння міжнародній соціальній справедливості;
міжнародне співробітництво з метою розвитку;
вільний доступ до морів для країн, що їх не мають.
Суб’єкти ЗЕД - це суб’єкти господарської діяльності, що належать до
різних форм власності, самостійно здійснюючи зовнішньоекономічні операції з
закордонними партнерами [5-10].
Стисла характеристика суб’єктів зовнішньоекономічноі діяльності
викладена у рис. 1.1.
Фізичні особи-громадяни України і особи без громадянства, що мають
відповідну працездатність
Юридичні особи, що зареєстровані в Україні, у тому числі ті, майно та/або
капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суєктів господарської
діяльності
Об'єднання фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами,
мають постійне місце перебування в Україні, мають займатися ЗЕД згідно з
законами України
Суб'єкти мікрорівня
Об'єднання фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами,
мають постійне місце перебування в Україні, мають займатися ЗЕД згідно з
законами України
Філіали, структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які
не є юридичними особами, але мають постійне місце перебування в Україні
СП, які зареєстровані і мають постійне місце перебування в Україні
Інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законодавством України
Рис. 1.1. Суб’єкти ЗЕД України
16
У ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [2-8]
міститься перелік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в якій
зазначається, що суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні є:
фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без
громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами
України і постійно проживають на території України;
юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне
місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання
всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств,
асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та
консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні
об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або
капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської
діяльності;
об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є
юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне
місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами
України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є
юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але
мають постійне місцезнаходження на території України;
спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України
та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні
і які мають постійне місцезнаходження на території України;
інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Всі суб’єкти ЗЕД мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не
заборонені законами України, незалежно від форм власності й інших ознак.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України,
мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до
Закону України. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на
17
території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської
діяльності за законом держави, у якій вони мають постійне місце проживання
або громадянами якої вони є.
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну
діяльність відповідно до їх статутним документам з моменту знаходження ними
статусу юридичної особи.
Поняття її видів і форм ЗЕД в економічній літературі трактувалось
порізному. Стаття 4 цього Закону визначає види зовнішньоекономічної
діяльності, які здійснюють в Україні суб’єкти такої діяльності [7-13].
Види і форми зовнішньоекономічної діяльності наведено у рис. 1.2.
Таблиця 1.2. Види і форми зовнішньоекономічної діяльності
Види Форма
Зовнішня торгівля Експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт товарів і послуг
Надання послуг Виробничих, страхових, транспортно-експедиційних,
консультаційних, маркетингових, експортних,
посередницьких, брокерських, облікових, агентських,
консигнаційних, управлінських, аудиторських,
юридичних, туристських та інших
Міжнародне Франчайзінг, ліцензійні та патентні угоди, ноу-хау
науково-технічне Технологічний обмін, тобто взаємопроникнення науково-
співробітництво технічних знань і виробничого досвіду як результату
спільних досліджень, які виконуються різними країнами
Орендні операції Дострокова оренда матеріально-технічних засобів
Кредитні угоди міжнародного фінансового лізингу
Виробнича Надання ліцензій з оплатою продукцією, яка
кооперація випускається по цих ліцензіях
Постановка виробничих ліній і заводів з оплатою
продукцією, що виробляється на них
Спільне виробництво на основі спеціалізації
18
Спільне виробництво двох або більше іноземних
партнерів
Міжнародні Операції з цінними паперами
фінансові та Кредитні та розрахункові операції між суб’єктами ЗЕД та
кредитно- іноземними суб’єктами господарської діяльності
розрахункові Операції по придбанні, продажу, обміну валюти на
операції валютних аукціонах, валютних біржах та на
міжбанківському валютному ринку
Реалізація проектів Товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність,
на компенсаційній побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами
основі ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності
Маркетингово - Організація та здійснення діяльності в галузі проведення
інформаційна виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів,
діяльність семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на
комерційній основі, за участю суб’єктів ЗЕД
Інноваційне Спільне створення науково-виробничих центрів,
співробітництво технопарків, технополюсів, венчурних фірм
При вивченні природи зовнішньоекономічної діяльності варто зосередити
увагу на виокремленні функцій цієї категорії. Сутність фінансів
зовнішньоекономічної діяльності без визначення яких неможливе розкриття
суспільного призначення ЗЕД (рис. 1.3.)
Організація міжнародного обміну природніми ресурсами (результатами праці
в їх матеріальній та вартісній формах)
Функції ЗЕД
Організація міжнародного грошового обігу
Міжнародне визначення споживчої вартості продукції, що виготовляється
відповідно до міжнародного поділу праці
Рис. 1.2. Функції зовнішньоекономічної діяльності
19
ЗЕД в усіх країнах виконує такі функції: сприяє вирівнюванню
національного та світового рівня економічного розвитку; виконує зіставлення
національних і світових витрат виробництва; реалізує переваги міжнародного
розподілу праці (МРП) та сприяє підвищенню ефективності національної
економіки. Ці функції характерні для ЗЕД України із певною специфікою, що
обумовлена: сучасним етапом розвитку національної економіки, її
реформуванням, становленням ринкових відносин; початковим етапом
інтеграції України у світову економіку.
1.3. Механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю
Підприємство – це самостійний суб’єкт господарської діяльності, який
виготовляє продукцію або надає послуги з метою задоволення потреб
суспільства та одержання прибутку. Зовнішньоекономічна діяльність
підприємства ґрунтується на можливості одержання економічних вигод,
зважаючи на переваги міжнародного поділу праці, міжнародні ділові відносини.
Це пов’язано з тим, що виробництво певного товару, його збут або надання
певного виду послуг в іншій країні має більше переваг, ніж така діяльність
усередині країни. Таким чином, ЗЕД здійснюється в тій країні і з тими
партнерами, співпраця з якими є найвигіднішою [2-9].
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (ЗЕДП) – це сфера
господарської діяльності, пов’язана з міжнародною виробничою і
науковотехнічною кооперацією, експортом та імпортом продукції, виходом
підприємства на зовнішній ринок [3-12].
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є складовою загальної
діяльності, а отже, взаємопов’язаною з нею і спільно вмотивованою
підприємства; водночас зовнішньоекономічна діяльність має суттєву специфіку,
20
яка полягає у тому, що здійснюється на іншому, міжнародному, рівні, у
взаємозв’язку з суб’єктами господарювання інших країн.
Організація управління зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) – досить
складна робота і визначається, насамперед, його галузевою приналежністю. Вона
вимагає уважного опрацювання таких питань як коньюктура ринку, потенціальні
покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених
переговорів, підписання угод і т.д.
Мотиви розвитку ЗЕД і виходу підприємств на зовнішні ринки:
розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
збільшення прибутку;
обмеженість та відносно низькі можливості розширення внутрішнього
ринку;
рівень розвитку внутрішнього ринку, за якого вигідно розміщувати
капітали за кордоном: насичення ринку товарами; посилення тиску конкурентів;
зростання залежності від посередницької торгівлі; зростання зборів, що пов’язані
із захистом довкілля; труднощі у дотриманні соціального законодавства;
закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і
обладнання;
подолання залежності від внутрішнього ринку, сезонних коливань попиту
та розсіювання ризиків шляхом завоювання закордонних ринків;
скорочення витрат виробництва за рахунок кращого використання
виробничих потужностей, зменшення податкових платежів, у тому числі ляхом
виробництва продукції за кордоном;
залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових товарних
ринках;
продовження життєвого циклу товару;
використання державних програм сприяння, які діють у своїй країні чи за
кордоном;
21
підвищення ефективності збутової діяльності шляхом посилення ринкових
позицій на основі створення відділень, філій, дочірніх підприємств, розширення
мережі сервісних пунктів тощо;
компенсація коливань валютного курсу шляхом організації паралельного
виробництва і збуту у відповідних країнах;
подолання тарифних та нетарифних бар’єрів шляхом організації
закордонного виробництва;
підвищення престижу підприємства на національному ринку як суб’єкта
міжнародних економічних відносин.
Вибір форм організації служби ЗЕД визначають різні фактори:
– мотиви і потреби, які спонукають до участі в міжнародному поділ праці
(експорт, імпорт, залучення іноземних інвестицій, участь у міжнародній
кооперації та ін.) [72];
– ступінь інтернаціоналізації виробничої діяльності (вже бере участь або
тільки має намір включитися в міжнародні операції);
– методи реалізації продукції фірми: самостійні експортні операції або
через посередників; масштаб підприємства та обсяг її фактичного і потенційного
експорту, що визначає кількісні параметри служби управління ЗЕД;
– зовнішньоекономічні операції мають постійний характер або
здійснюються час від часу.
ЗЕД вимагає чіткого планування, тому потрібно мати абсолютне уявлення
про засоби та мету її здійснення. Для цього потрібно мати чітке уявлення про
мету її здійснення та засоби для цього. Тому варто навести принципи планування
зовнішньоекономічної діяльності [2-13] (рис. 1.3).
22
Принципи планування
зовнішньоекономічної діяльності
Принципи здійснення планування Принципи функціонального призначення
планів Принципи змістового наповнення планів
Єдності і системності; безперервності: Оптимального використання ресурсів; Свободи зовнішньоекономічного
наукової обгрунтованості; збалансованості: орієнтація планів на більш повне підприємництва; юридичної рівності та
стабільності; гнучкості; точності; задоволення потреб суспільства; постійного недискримінації; верховенства закону;
пріоритетності; ефективності аналізу та контролю виконання плану; захисту інтересів суб'єктів
цілеспрямованості; відповідальності; зовнішньоекономічної діяльності;
документального забезпечення у плануванні еквівалентності обміну
Рис. 1.3. Принципи планування зовнішньоекономічної діяльності
підприємства
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства здійснюється за певними
етапами [3-6].
Етапи зовнішньоекономічної діяльності підприємства:
розробка ринкової стратегії виходу на зовнішній ринок;
здійснення експортно-імпортних операцій з постачання товарів, послуг і
капіталу (відбувається підготовка, укладання та виконання контракту);
здійснення валютно-фінансових і кредитних операцій (відбувається
погодження ціни на товар, встановлюється валюта платежу);
створення й участь у діяльності спільних підприємств (проведення
спільних підприємницьких операцій, спільне володіння майном);
проведення міжнародного маркетингу (спрямовано на задоволення
конкретних споживачів і одержання прибутку на основі дослідження і
прогнозування ринків);
проведення моніторингу національної та міжнародної економічної
політики (ставлення до імпорту товарів, політична стабільність, валютні
обмеження, рівень державного регулювання та система пільг та
соціальноекономічне середовище і культура сприйняття підприємництва).
Основою для забезпечення ефективного функціонування підприємства, на
зовнішньому ринку, особливо європейському, є підтримка (ринкова,
інституціональна, державна) його стабільного функціонування на
23
національному ринку та накопичення достатнього потенціалу для виходу на
зовнішній ринок.
Тому забезпечення стійкого функціонування організаційно-економічного
механізму підприємства та взаємодії всіх його структурних елементів повинно
сприяти ефективній ЗЕД даного підприємства.
Структура організаційно-економічного механізму забезпечення ЗЕД
підприємства наведена на рис. 1.4.
Ринковий: конкурентне середовище;
ринкове ціноутворення; механізми
попиту і пропозиції; стратегії виходу
на зовнішній ринок Інноваційно-інвестиційний:
накопичення і інвестування капіталу,
реінвестування, модернізація
Внутрішній мікроклімат: виробництво, виробничого або технологічного
соціально-трудові відносини, ефективне Організаційно-економічний механізм процесу, венчурне фінансування, участь
використання основних фондів, накопичення забезпечення ЗЕД підприємства у наково-технічних проектах і
виробничих запасів, інформаційне програмах
забезпечення, антикризовий механізм
Державне регулювання і державна підтримка:
державна зовнішньоекономічна діяльність;
заохочення інвестиційної активності і
впровадження прогресивних технологій,
податкова політика, митно-таріфне регулювання,
державні преференції, стимулювання
Рис. 1.4. Структура організаційно-економічного механізму забезпечення
ЗЕД підприємства
В економічній теорії поняття «механізм» визначається як «система,
влаштування, що визначає порядок якого-небудь виду діяльності», який «має на
увазі певну автономність у виконанні дій», і часто використовується в поєднанні
зі словами «економічний», «господарський», «організаційний» та ін.
При використанні поняття «механізм» передбачається створення такої
системи (економічної, господарської, організаційної), яка забезпечує постійне
керуючий вплив, спрямоване на досягнення певних результатів діяльності.
Механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
включає такі елементи:
24
розробка стратегії здійснення зовнішньоекономічної діяльності
підприємства;
обов’язкове здійснення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку;
розробка, укладання та виконання міжнародних контрактів;
врахування вимог споживачів продукції, аспектів ціноутворення на
зовнішньому ринку;
облік зовнішньоекономічної діяльності (виконання контрактів, контроль за
діяльністю конкурентів, вивчення ризиків та проблем тощо) [2-15].
Метод управління зовнішньоекономічною діяльністю - це сукупність
способів, прийомів та засобів державного впливу на зовнішньоекономічну
діяльність [3-7].
Методи управління зовнішньоекономічною діяльністю можна поділити на
три групи: економічні, адміністративні, і соціальні.
До адміністративних методів управління також відносять [20]:
1. Організаційні методи, що поєднують у собі систему таких форм
управління, як регламентування, нормування і організаційно-методичне
інструктування. Регламентування встановлює правила, на основі яких діє
підрозділ або окремі працівники. Ці правила визначаються статутом,
положенням про відділи, правилами внутрішнього розпорядку.
2. Правові методи - сукупність способів дії суб’єкта управління за
допомогою правових норм, відносин, активів.
3. Нормування визначає межі дії технічних, технологічних, економічних і
організаційних норм.
4. Інструктування - доведення до працівників найраціональнішого способу
виконання робіт, перевірка знань та вмінь працівників.
5. Оперативно-розпорядчі методи. Вони націлені на деталізацію плану,
оперативну ліквідацію відхилень від нього, регулювання роботи підрозділу.
Розпорядчі дії завжди зумовлені конкретними причинами і мають певну
адресність, та односторонню спрямованість - від керівника до підлеглого у таких
формах:
25
обов’язкові приписи (наказ, розпорядження);
узгоджувальні дії (наради, консультації);
рекомендації (роз’яснення, вказівка);
Оперативно-розпорядча дія включає такі складові: вид дії, адресата,
завдання і критерії виконання, відповідальність, інструктування, контроль,
стимулювання.
6. Метод поділу за функціями: кожен працівник виконує свою функцію.
Експертний метод — дослідження структури управління, виявлення її слабких
місць.
7. Метод порівняння та аналогії — вдосконалення елементів управління,
організаційних форм та рішень, які виправдали себе на підприємствах з
подібними умовами.
8. Метод структуризації мети передбачає кількісний та якісний опис,
терміни реалізації та досягнення, а також розподіл взаємопов’язаних та
взаємозумовлених цілей. До цього методу можна віднести делегування цілей.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств є невід’ємною частиною
його господарської діяльності, тому механізм управління діяльністю, його
комплексний показник ефективності управління – це платіжний баланс. Таке
управління і складає організаційно-економічний механізм підприємства (рис.
1.5).
Використання сучасних досягнень менеджменту, застосування критерію
раціональності у прийнятті ефективних управлінських рішень являються одними
з провідних чинників управління діяльністю підприємства та його
зовнішньоекономічною діяльністю. Якість, ефективність управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства полягає у відповідності
запитам споживачів, врахуванні рівня економічного добробуту населення,
ефективності збутової діяльності на зовнішньому ринку.
26
Керівник підприємства
Інформація оперативного Інформація бухгалтерського Статистична інформація Зовнішня інформація
обліку обліку
Визначення мети діяльності підприємства
Фінансово-економічний аналіз діяльності
Проект управлінських рішень, в т.ч. ЗЕД
Використання механізму управління
Планування Організація ЗЕД Діяльність Контроль
Прийняття управлінських рішень
Здійснення зовнішньо-економічної діяльності
Рис. 1.5. Оцінка діяльності механізму управління підприємством
Підвищення прибутковості зовнішньоекономічної діяльності
підприємства залежить від удосконалення механізму управління
зовнішньоекономічною діяльністю, забезпечення його своєчасного здійснення
та заходів впливу на нього. Вплив чинників підприємствасуб’єкта ЗЕД на
формування його організаційно-економічного механізму сприяють адаптації
підприємства до ринку в умовах євроінтеграції і визначають місію підприємства
на довгостроковий період.
27
Висновки до розділу 1
Доведено, що зовнішньоекономічна діяльність підприємства розглядається
як важлива частина господарської діяльності, спроможна впливати на
ефективність виробничої діяльності, якість, конкурентоспроможність та
технічний рівень, виробленої продукції.
Визначено, що Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»
визначає зовнішньоекономічну діяльність як діяльність суб’єктів
господарювання України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, яка
побудована на взаємовідносинах між ними як на території України, так і за її
межами.
Визначено, що для ефективного управління зовнішньоекономічною
діяльністю, необхідно:
– постійно здійснювати дослідження і аналіз основних фінансово-
економічних показників діяльності, в першу чергу, це деталізація динаміки
якісних показників на зовнішніх ринках;
– систематично проводити детальний аналіз надходження грошових
потоків за реалізацію продукції на зовнішніх ринках;
– своєчасно визначати сприятливі умови зовнішнього середовища для
зменшення впливу ризиків на зовнішніх ринках;
– постійно досліджувати та аналізувати використання виробничих
потужностей та фінансових потоків;
– впровадити в практику управління розробку чітких, реальних,
ефективних стратегій розвитку.
Механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
являє собою сукупність цілей управління на зовнішньому ринку, критерії
досягнення цілей, а також методів впливу на ресурси підприємства тощо.
Однак визначення ступеню реалізації ідей механізму управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства є досить складною задачею, що
вимагає обережності при виборі комплексу показників, які будуть слугувати
28
критерієм досягнення таких цілей. Ці показники повинні комплексно
характеризувати виробничо-господарську діяльність підприємства, його
короткострокові та довготермінові результати в цілому, так і при здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності зокрема.
Сучасні умови зовнішньоекономічної діяльності потребують чіткого
планування, зміни організаційних форм, формування їх ефективної
організаційної структури. За для ефективного управління
зовнішньоекономічною діяльностю підприємства потрібна ретельно розроблена
відповідно умовам його роботи структура управління, яка визначається цілями і
завданнями підприємства
29
РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА УМОВ ВЕДЕННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Оцінка умов та результатів ведення зовнішньоекономічної
діяльності підприємствами України
Розвиток продуктивних сил в країні та інтернаціоналізація господарського
життя призводять до розширення міжнародних зв’язків господарюючих
суб’єктів та поглиблення участі національної економіки в міжнародних
економічних відносинах. Розгортання зовнішньоекономічної діяльності
підприємств у країні свідчить про пристосування економіки до світової системи
господарських відносин та формування економіки відкритого типу. Успішне
ведення ЗЕД є суттєвим фактором зростання ефективності господарювання як на
мікрорівні, так і на рівні народного господарства країни.
Стрімкий розвиток економічних відносин диктує появу нових форм та
видів здійснення ЗЕД підприємствами. Як зазначено в законодавстві України [1],
основними видами ЗЕД, які здійснюються суб’єктами зовнішньоекономічної
діяльності є наступні: експорт/імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання
суб’єктами ЗЕД послуг іноземним суб’єктам; наукова, науково-виробнича,
науково-технічна, виробнича та інша кооперація;
міжнародні фінансові та операції з цінними паперами; кредитно-
розрахункові операції; створення суб’єктами ЗЕД установ за межами країни;
спільна підприємницька діяльність; надання ліцензій, ноу-хау, патентів,
торгових марок та інших нематеріальних об’єктів власності; проведення
виставок, аукціонів, конференцій, семінарів та інших подібних заходів,
здійснюваних на комерційній основі; організація та здійснення оптової,
консигнаційної та роздрібної торгівлі; товарообмінні (бартерні) операції; орендні
операції;
30
операції по придбанню, продажу та обміну валюти; робота на контрактній
основі фізичних осіб; інші не заборонені законодавством види ЗЕД.
Різноманітність видів здійснюваної зовнішньоекономічної діяльності,
участь в інтеграційних процесах та посилення міжнародних економічних зв’язків
свідчить про ефективність розвитку економіки країни в цілому та підприємств
зокрема. Для України розширення зовнішньоекономічних зв’язків та
розгортання ЗЕД, насамперед, є можливим завдяки здійсненню
експортноімпортних операцій. Також досить вагомими аспектами
зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні є надходження фінансового
капіталу до галузей підприємництва у вигляді прямих іноземних інвестицій, а
також торгівля нематеріальними активами, обмін науково-технічними
досягненнями та інше.
Проте на даному етапі головним напрямком ЗЕД є саме здійснення
зовнішньоторговельних операцій (імпорту та експорту товарів та послуг).
За більшістю параметрів економіка України може вважатися відкритою
малою економікою, незначні розміри якої не дозволяють робити істотного
впливу на процеси на світовому ринку. У 2017 році ВВП України становив 0,14%
світового ВВП. За результатами 2017 року Україна посіла 131 місце серед 187
країн за показником ВВП на душу населення [24]. З номінальним ВВП в доларах
США за 2015 -2016 роки ситуація була досить катастрофічною.
Номінальний ВВП України в доларах США в 2015 році опустився до рівня
2005 року. Правда, оцінюючи дані цифри слід враховувати не тільки економічну
кризу 2014-2015 рр., а й те, що Україна позбулася частини ВВП, втративши
контроль над Кримом і частиною Донецької та Луганської областей. У 2017 році
обсяги ВВП дещо збільшилися (на 20% у порівнянні з попереднім), що є
позитивним аспектом для сигналом для суб’єктів господарювання та інвесторів.
Спостерігаємо динаміку номінального ВВП, обсягів експорту та імпорту,
а також динаміку зміни частки експорту та імпорту в ВВП країни. За даним
Державної служби статистики, розмір експорту товарів та послуг у 2020 р.
31
становив 52 329,6 млн. дол. США та збільшився на 16 % у порівнянні з 2019,
імпорту товарів та послуг – 54 955,0 млн. дол. (збільшення на 23,3%).
Даний показник свідчить про високий рівень відкритості економіки, проте
у той же час висока частка експорту та імпорту (у % до ВВП) зумовлює високу
чутливість динаміки реального ВВП від коливань світової кон’юнктури,
обмінних курсів та тенденцій економічного розвитку країн-партнерів.
Сальдо торгівельного балансу у 2020 році було негативним та становило
2625,4 млн. дол. (для порівняння у 2019 р. воно було позитивним і склало 541,6
млн. дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту в Україну у 2020 році
становив 0,95 (у 2019 р. – 1,01). Експортні операції з товарообігу проводилися з
партнерами з 206 країнами світу, з експорту послуг – з 221 країною.
Також досить важливим показником розвитку ЗЕД в країні є саме кількість
підприємств, які задіяні в даній сфері. Наразі досить проблематично визначити
точне число підприємств-учасників ЗЕД, адже, як було зазначено, міжнародна
економічна діяльність проявляється в множинних формах.
Державна служба статистики надає дані щодо кількості підприємств, які
здійснюють зовнішньоторговельну діяльність в Україні. Даний показник може
бути досить репрезентативним у даному випадку, адже експортно-імпортні
операції наразі є основним видом зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Найбільша кількість з них задіяна в імпорті товарів. За останні 4 роки, після
зменшення у 2014 році, кількість підприємств, що займаються імпортом товарів,
зростала і досягла позначки 27113 у 2017. Доцільно також відзначити постійне
зростання протягом останніх 5 років кількості підприємств, що займаються
експортом товарів: у 2017 році даний показник зріз на 896 підприємств у
порівнянні з попереднім роком та становив 16475.
32
Название диаграммы
30000
25000
20000
15000
10000
5000
0
2017 2018 2019 2020 2021
експорт товарів експорт послуг імпорт товарів імпорт послуг
Рис. 2.1 - Кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоторговельну
діяльність в Україні
Іншим важливим аспектом зовнішньоекономічної діяльності є участь
країни у міжнародному розподілі капіталу. Приток іноземних інвестицій є
важливим показником розвитку економіки та суб’єктів господарювання. На
даному етапі рівень інвестиційної привабливості України є досить низьким,
інвестиційний клімат також є досить несприятливим, саме це не дозволяє
отримувати фінансові ресурси в кількості необхідній для стабільного розвитку
підприємств, упровадження інноваційних технологій та новітніх наукових
розробок, технічного оновлення виробництва та ін.
За останні п’ятнадцять років розміри вкладень в Україну іноземних
інвестицій досягли максимумів у 2017 та 2019 роках, коли інвестиційні
надходження в економіку країни склали більш ніж 10 та 8 млрд. доларів
відповідно. Протягом останніх шести років розмір іноземних інвестицій значно
знизився. Логічним є скорочення обсягів іноземних інвестицій у 2020 році, коли
воєнно-політична ситуація загострилася та була вкрай нестабільною. Того року
в економіку України було інвестовано лише 2,5 млрд. доларів, що на 55% менше
показника 2021 року [27].
33
За результатами 2021 року найзначніші надходження прямих інвестицій
були здійснені в установи та організації, що займаються фінансовою та
страховою діяльністю – 26,1%, в також в підприємства промисловості – 27,3 %.
Важливо зазначити, що значний економічний потенціал таких сфер як
сільське господарство та будівництво залишається поки для іноземних інвесторів
непривабливими у порівнянні з іншими дохідними галузями.
Акціонерний капітал Кіпру та Віргінських Островів продовжує займати
значну частку інвестицій, витісняючи при цьому капітал розвинених країн та
забезпечуючи лише загальні показники приросту надходжень акціонерних
капіталів до України. Усе це свідчить про недосконалість інвестиційної політики
в Україні. Напрямки розміщення в галузевій структурі інвестиційних
надходжень із даних острівних країн є свідченням того, що вони тяжіють до
найприбутковіших сфер економіки України.
Як було зазначено, одним із проявів зовнішньоекономічної діяльності
підприємств є надання іноземним/вітчизняним суб’єктам господарювання
нематеріальних об’єктів власності: патентів, ліцензій, торгових марок тощо.
Всесвітня організація торгівлі наводить наступні дані щодо даного виду
ЗЕД у 2021 році (таблиця 2.1). Дані відображають кількість заявок на патенти,
товарні знаки та промислові зразки на ім’я резидентів та нерезидентів
розглянутої економіки, що зафіксовані у відповідному відомстві.
Таблиця 2.1 – Заявки на нематеріальними об’єкти власності у 2021 році
[28]
Резиденти Нерезиденти Всього
Україна
Патентні заявки 2233 1862 4095
Товарні знаки 26065 10003 36068
Промислові 2021 83 2904
зразки
Литва
Патентні заявки 455 66 521
34
Товарні знаки 1768 5445 7213
Промислові 110 152 262
зразки
Німеччина
Патентні заявки 48480 19419 67899
Товарні знаки 65293 8105 73398
Промислові 6503 881 7384
зразки
Польща
Патентні заявки 4261 135 4396
Товарні знаки 13854 3130 16984
Промислові 1063 49 1112
зразки
Україна є досить активною в даному виді діяльності, адже у 2021 році до
українського відомства надійшло більше 4 тисяч патентних заявок, біля 36 тисяч
заявок на товарні знаки та близько 2,9 тисяч заявок на промислові зразки.
Дані заявки були отримані як від резидентів так і нерезидентів.
Порівнюючи показники з найближчими сусідами – Білорусією та Польщею, а
також розвинутою Німеччиною, ми можемо говорити про досить активну
співпрацю з нерезидентами, адже по товарним знакам та промисловим зразкам
Україна отримала найбільше заявок від нерезидентів.
Не зважаючи на те, що економіка України є досить відкритою та наразі
проходить період внутрішньої трансформації, на стан зовнішньоекономічної
діяльності також значно впливають фактори міжнародного економічного
середовища: значне підвищення цін на імпортні енергоносії; скорочення потреби
на основну продукцію українського експорту та зниження цін на сировинні
товари внаслідок фінансово-економічної кризи [29].
Значне скорочення промислового виробництва та будівельних робіт тягне
за собою зниження потреб вітчизняних підприємств у сировині, матеріалах та
35
напівфабрикатах. Суттєве зниження інвестиційної активності є фактором
скорочення потреб вітчизняних виробників в імпорті машин, устаткування та
інших інвестиційних товарів. Обмежений доступ до фінансових ресурсів,
недосконала система прав власності, загальна макроекономічна нестабільність
та достатньо високі податки значною мірою гальмують розвиток ЗЕД в Україні.
Рівень створення спільних підприємств між вітчизняними та іноземними
суб’єктами є досить низьким, що значною мірою гальмує трансфер технологій та
інші можливі вигоди віл подібної співпраці.
2.2 Оцінка впливу сучасного механізму законодавчого регулювання на
ведення зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Законодавча база у сфері зовнішньоекономічної діяльності є вагомим
фактором, який необхідно враховувати підприємствам при підготовці та
здійсненні ЗЕД.
Конституція України є основним документом, що дозволив подальше
формування законодавчої бази для ведення зовнішньоекономічної діяльності в
Україні. Тут статтею 18 затверджено: «Зовнішньоекономічна діяльність України
спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом
підтримання мирного та взаємовигідного співробітництва з членами
міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами та нормами
міжнародного права» [30].
Основні нормативно-правові акти регулювання ЗЕД в Україні:
Конституція України
Кодекси
− Господарський Кодекс України
− Цивільний Кодекс України
− Митний Кодекс України
36
− Податковий Кодекс України
Закони України
− Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»
− Закон України «Про Митний тариф»
− Закон України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій
у галузі зовнішньоекономічної діяльності»
− Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»
− Закон України «Про страхування»
Постанови Кабінету Міністрів
− Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»
− «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає
ліцензуванню та квот на поточний рік»
− «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій
у галузі зовнішньоекономічної діяльності»
Накази профільних служб та міністерств
− Наказ ДФС «Про затвердження Пояснень до Української класифікації
товарів зовнішньоекономічної діяльності»
− Наказ Міністерства економіки України «Про затвердження нормативно-
правових актів щодо ліцензування імпорту товарів та внесення змін до Порядку
розгляду заявок на видачу ліцензій у сфері нетарифного регулювання
зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві економічного розвитку і
торгівлі України»
− Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції
України «Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних
договорів (контрактів)»
Основою регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств
України безумовно є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [1].
Господарський кодекс України містить цілий роздій присвячений умовам
ведення зовнішньоекономічної діяльності (розд. VII) [2]. До законодавчої бази
регулювання ЗЕД підприємства входить і Цивільний кодекс України. Даний
37
Кодекс регулює особисті майнові та немайнові відносини в різних сферах ЗЕД
[31]. Митний кодекс складає основу митного регулювання
зовнішньоекономічній діяльності [32].
До бази регулювання ЗЕД належать також велика кількість інших
документів, які тією чи іншою мірою регулюють форми прояву
зовнішньоекономічної діяльності.
Також варто відзначити, що надходження інвестицій також регулюється
низкою окремих НПА, до числа яких належать Закони України: «Про
інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування», «Про захист
іноземних інвестицій на Україні», «Про інститути спільного інвестування
(пайові і корпоративні інвестиційні фонди», «Про підготовку та реалізацію
інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна», «Про усунення
дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених
з використанням майна і коштів вітчизняного походження», Закон України «Про
інноваційну діяльність» та інші.
Наявна система регулювання є досить громіздкою та недосконалою. Сама
процедура збору необхідних документів та реєстрації суб’єкта
зовнішньоекономічної діяльності є досить клопіткою. Також можна говорити
про відсутність чіткої стратегії в зовнішньоекономічній політиці держави та
недостатньо прозоро регламентованих адміністративних заходів.
Зовнішньоекономічна діяльність регулюється рядом методів, які
включають набір певних інструментів. Досить важливим аспектом регулювання
є саме економічні методи, тобто за допомогою податків, мита, кредитів, дотацій
і пільг. особливої уваги заслуговує податковий механізм регулювання ЗЕД. В
основі податкового механізму лежать економічні, організаційні та правові
інструменти регулювання діяльності суб’єктів ЗЕД, які реалізуються через
сукупність податків, зборів, податкових пільг, наявності податкового обов’язку
та системи контролю та обліку податків, а також через можливість настання
відповідальності за податкові правопорушення.
38
Наразі основними інструментами податкового регулювання ЗЕД
виступають податок на додану вартість (ПДВ), акцизний податок та мито.
Задля характеристики результатів діяльності суб’єктів ЗЕД в Україні були
розглянуті податкові надходження до бюджету за основними інструментами
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Податкові надходження до зведеного бюджету України за
основними інструментами податкового регулювання ЗЕД, млн. грн. [23]
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021
Збір ПДВ, 184786 181717 189241 246858 329911 434041 384300
млн. грн.
Акцизний 38429 36668 45100 70795 101751 121449 137581
податок,
млн. грн.
Ввізне мито, 12986 13265 12389 39881 20001 23898 28047
млн. грн.
Як свідчать дані таблиці, спостерігається постійне поступове зростання
надходжень до бюджету по всім інструментам. Збір ПДВ у 2020 році зріс майже
на 32% у порівнянні з показником минулого року та 235% у порівнянні з 2015
роком. Така динаміка свідчить про зростання надходжень до державного
бюджету та про зростання обсягів виробництва та торгівлі товарами. Проте дана
тенденція має двояке тлумачення, адже, можна говорити про те, що податок на
додану вартість у цілому має негативний вплив на динаміку в
зовнішньоекономічній діяльності. Проте, зважаючи на значний фіскальний
потенціал даного податку, він є дієвим важелем стимулювання інвестиційної
діяльності, імпорту задля виробництва продукції на експорт та соціально
спрямованого імпорту.
Зростання обсягів надходжень по акцизному податку також свідчить про
позитивну тенденцію зростання надходжень до бюджету.
39
Проте, зважаючи на значний регулюючий потенціал акцизного податку,
зростання його ставок також сприяє зменшенню обсягів споживання
підакцизних товарів, які у більшості випадків, є шкідливими для здоров’я.
Показники надходжень по ввізному миту також мають досить позитивну
динаміку. Проте, як свідчить світовий досвід, для забезпечення ефективного
рівня митно-тарифного захисту, ставки мита на повинні перевищувати 10— 15
% митної вартості товару [32]. За розрахунками Світової Організації Торгівлі
[33], у 2017 році середня ставка ввізного мита в Україні становила 5,8 %. По
сільськогосподарським товарам вона є дещо вищою (11%) у порівнянні з іншими
товарами (5%). Можна сказати, що Україна є однією з країн з найнижчими
середньою ставкою ввізного мита. Для прикладу наведемо ставки мита в
наступних країнах: ЄС – 5%; Грузія – 7,4%; Канада – 6,6%; Гонконг – 0%; Японія
– 4,5%; Кенія – 94,5%; Мексика - 36,2%; США – 3,4%.
Більш розвинені країни мають нижчі ставки ввізного мита, що пояснюється
рівнем відкритості економіки та конкурентоспроможності національних
виробників. У додатку В наведені ставки мита по основним товарним групам.
Інформація щодо ставок ввізного мита, що застосовуються до українських
товарів основними партнерами наведена в таблиці 2.2.
Основні партнери також застосовують досить високі митні ставки щодо
вітчизняних товарів. Проте досить важливим є розгляд розмірів ставок, зважений
на обсяги торгівлі тою чи іншою групою товарів, адже тоді ми можемо більш
об’єктивно оцінити реальну ситуацію з обкладанням митом вітчизняних товарів.
40
Таблиця 2.2 – Експорт по основним торговельним партерам у 2016 році та
ставки мита, що застосовуються до українських товарів
Основні партнери Обсяги експорт, Середній розмір Середній розмір
млн. дол. США митної ставки, % митної ставки
зважений по
обсягам торгівлі,
%
Сільськогосподарська продукція:
1. ЄС 4 523 13.9 5.5
2. Індія 2 171 39.3 24.3
3. Єгипет 1 651 6.7 1.2
4. Китай 1 270 16.5 31.2
5. Туреччина 717 26.1 16.4
Не с/г продукція:
1. ЄС 8 311 4.3 1.3
2. Польща 3 798 6.6 4.9
3. Туреччина 1 730 4.7 8.5
4. Китай 1 206 8.3 0.6
5. Єгипет 1 080 9.5 0.6
Податкові пільги також є важливим інструментом регулювання ЗЕД.
Одним із найбільш поширених способів тут є відшкодування ПДВ у формі
повернення суми податку, сплаченого при імпорті сировини, необхідної для
експортного виробництва. Дані свідчать про зростання обсягів щорічних
відшкодованих сум, проте даний механізм не є достатньо ефективним в Україні
і потребує вдосконалення [34].
41
На основі аналізу специфіки оподаткування ЗЕД та з урахуванням
світового досвіду у даній сфері можна сформулювати наступні пропозиції щодо
удосконалення механізму податкового регулювання, зокрема: мінімізація та
уніфікація ставок мита; удосконалення розвитку фінансово-інформаційних
систем у податковому секторі; активізація електронного декларування та
документообігу; налагодження дієвого моніторингу дотримання законодавчих
норм, що стосуються процедур відшкодування ПДВ; спрощення систем митного
контролю.
У 2021 році був внесений та розглянутий проект Закону України про
внесення змін до Податкового кодексу України, який передбачає наступні
суттєві зміни в оподаткуванні зовнішньоекономічної діяльності: збільшення
ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків; запровадження
ліцензування усіх суб’єктів господарювання, що виробляють, зберігають та
здійснюють торгівлю пальним; встановлення нульової ставки акцизного податку
на спирт етиловий для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної
продукції та продукції технічного призначення; а також ввезення на митну
територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує
еквівалент 100 євро, оподатковуватиметься податком на додану вартість [35].
Зважаючи на те, що законодавче регулювання зовнішньоекономічної
діяльності відіграє важливу роль у процесах вибору напрямків діяльності
підприємств, що займаються ЗЕД. Нормативно-правова база, не тільки регулює
зовнішньоекономічну діяльність суб’єктів господарювання, а й формує
передумови забезпечення економічної безпеки в державі. Нормативне поле є
одним із основних факторів для визначення передумов діяльності вітчизняних
промислових підприємств та оцінки сприятливості середовища для здійснення
зовнішньоекономічної діяльності. Наявна нормативно-правова база щодо
регулювання ЗЕД підприємств фактично окреслює «правила гри» для ведення
зовнішньоекономічної діяльності на території України.
42
2.3 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності на прикладі державного
підприємства ФОП Ковальов Є.О.
Проаналізувавши загальні дані по підприємству, можемо говорити про
досить задовільну ситуацію зі станом наявних фондів та їх використання, також
задовільним є виконання робіт та результат діяльності. У 2020 році ФОП
Ковальов Є.О. реалізував найбільші обсяги продукції в порівнянні з іншими
районними – 31106,0 тис. грн., що склало 17,4 % від загального обсягу реалізації
по області.
Для більш повного розуміння ситуації на підприємстві, проаналізуємо
фінансові показники діяльності:
Таблиця 2.4 – Виплати до бюджету ФОП Ковальов Є.О. у 2018 -2021 роках
Рік Сплачено до бюджету, тис. грн. Плата за спец
використання лісових
ресурсів (в т.ч.)
2018 5761,9 713,5
2019 6259,6 1196,6
2020 7349,4 1453,1
2021 2701,3 551,2
Як свідчать дані таблиці, підприємство нарощували виплати до бюджету в
останні роки, що також є свідченням поступового нарощення обсягів діяльності
та стабільності фінансової ситуації.
Відповідно до даних звіту про фінансові результати ФОП Ковальов Є.О.
наведемо наступні показники фінансово-господарської діяльності підприємства:
Доходи за період з 2018-2021 рр. склали 92204,9 тис. грн., в т. ч. доходи від
експорту - 60577,2 тис. грн. (65,7%).
43
Таблиця 2.5 – Фінансові результати діяльності ФОП Ковальов Є.О. у 2018
– 2021 роках
№ Показник 2018 2019 2020 2021 Всього
1 Дохід від будь- 22 675,0 28 575,7 31 276,7 9 677,5 92 204,9
якої діяльності
в т. ч. дохід від 4 893,8 6 723,2 14 447,6 4 819,2 30 883,8
реалізації товарів
(продукції, робіт
та послуг) на
території
України, тис. грн.
в т. ч. дохід від 17 219,9 21 842,3 16 658,5 4 856,5 60 577,2
реалізації товарів
(продукції, робіт
та послуг) на
експорт, тис. грн.
Інші доходи 561,4 10,2 170,6 1,7 743,9
(курсова різниця,
% банку,
прострочена
кредиторська
заборгованість),
тис. грн.
2 Фінансовий 1 838,6 3 847,5 1 310,9 731,0 7 728,0
результат до
оподаткування,
тис. грн.
3 Різниці, тис. грн. 443,7 -1 249,6 -983,3 11,1 188,5
44
4 Об’єкт 2 282,3 2 597,9 327,6 742,0 5 949,9
оподаткування,
тис. грн.
5 Податок на 410,8 467,6 59,0 133,6 1 071,0
прибуток, тис.
грн.
Найбільший вплив на формування витрат мали операції по придбанню
запасних частин, ПММ, електроенергії, основних засобів, ремонтів основних
засобів, залізничних послуг, транспортно-експедиційних послуг. Доходи
ормувались з реалізації готової продукції (пиловник, техсировина, пиломатеріал
обрізний, інше), дров, новорічних ялинок та інших послуг.
Для оцінки ефективності діяльності підприємства також є проведення
аналізу показників, які виявляють ризик неплатоспроможності:
1. Коефіцієнт Бівера (співвідношення суми само фінансованого доходу до
загальної суми зобов’язань)
Таблиця 2.6 – Розрахунок коефіцієнта Бівера для ФОП Ковальов Є.О. у
2018 – 2021 роках
Період Формула Критичне значення
(Чистий прибуток + Амортизація) <(-0,15)
/ (Довгострокові
+Короткострокові зобов’язання)
2018 1508+196/1076+1894=057 0,57
2019 3492+210/180+2029=1,67 1,67
2020 1264+293/1+2095=0,74 0,74
2021 616+100/1+3230=0,22 0,22
Коефіцієнт Бівера за період з 2018-2021 рр більший від критичного
значення. Ознак неплатоспроможності підприємства не встановлено.
45
2. Фінансовий леверидж (Debt ratio) (прибутковість підприємства за
рахунок використання позикового капіталу, показує скільки довгострокових
позикових коштів використано для фінансування активів платника податків
поряд із власними коштами)
Таблиця 2.7 – розрахунок коефіцієнта фінансового левериджу для ФОП
Ковальов Є.О. у 2018 – 2021 роках
Період Формула Критичне значення
Довгострокові) + Короткострокові <0.8
зобов’язання /Активи
2018 1076+1894/7607=0,39 0,39
2019 180+2029/8145=0,27 0,27
2020 1+2095/9000=0,23 0,23
2021 1 кв.2018 1+3230/9364=0,34 0,34
Фінансовий леверидж (Debt ratio) значно менше критичного значення.
Тобто можна говорити про те, що ФОП Ковальов Є.О. не використовує
довгострокові позикові кошти.
3. Коефіцієнт поточної ліквідності (Current ratio) (оцінка наявності
оборотних активів для погашення поточних зобов’язань).
Таблиця 2.8 – Розрахунок коефіцієнта поточної ліквідності для ФОП
Ковальов Є.О. у 2018-2021 рр.
Період Формула Критичне значення
Оборотні активи / <1
Довгострокові + Короткострокові
зобов’язання
2018 3806/1076+1894=1,28 1,28
2019 4356/180+2029=1,97 1,97
2020 4597/1+2095=2,19 2,19
2021 4319/1+3230=1,34 1,34
46
Після проведених розрахунків, ми можемо говорити, що на підприємстві
наявних оборотних та необоротних активів достатньо для погашення поточних
зобов’язань.
Після проведених розрахунків за досліджуваний період, ми можемо
впевнитися втому, що ФОП Ковальов Є.О. має досить певну фінансову позицію:
оборотні активи повністю покривають обов’язання, підприємство є
платоспроможним без залучення позикових коштів.
Розглянемо основні експортні операції ДП ФОП Ковальов Є.О. у 2018-
2021 роках (табл. 2.8).
Проаналізувавши дані таблиці, ми можемо дійти висновку, що у період
2018-2021 рр. ФОП Ковальов Є.О. мало досить значну кількість
зовнішньоторговельних контрактів з різними фірмами. Географічна структура
експорту в даному періоду також була досить диверсифікованою (рис. 2.7)
Таблиця 2.9 – Зовнішньоторговельні контракти з експорту продукції ФОП
Ковальов Є.О. діючі в 2018-2021 рр.
№ Фірма Країна Сума оплати по
контракту, тис. грн
1 Nedpal B.V Нідерланди 14782,9
2 Palettenfabrik Bassum GmbH Німеччина 9464,2
3 UAB "BULEKSA" Литва 431,4
4 DE LIMITED Шотландія 215,7
5 AGAC ITHALAT IHRACAT Туреччина 288,4
6 TRADE LP Шотландія 3497,4
7 EPRS Logistik OU Естонія 435,9
8 SRL Румунія 1942,9
9 SRL Румунія 3248,7
10 SRL Румунія 1371,4
11 Riga Paletten Латвія 1166,8
12 ШNTERVEST COMPANY Панама 1727,1
LTD S.A
47
13 Riga Paletten Латвія 4513,8
14 COMMERCIAL PLANET Естонія 12345,5
BOARDS
15 COMMERCIAL PLANET Естонія 3301
BOARDS
16 EUROWOOD LL США 3112,8
17 HONGKONG AOTIAN JIYU Гонконг 7828
CO
18 AMARONI LP Ірландія 943,7
19 Sahinogullari Orman Urunleri Туреччина 929,2
Imala
20 NRZM Литва 521,9
Основними зовнішньоекономічними партнерами підприємства стали
фірми з країн Прибалтики, Нідерландів, Німеччини, Гонконгу та Румунії. Дана
географічна структура є досить розгалуженою та свідчить про наявність
ефективних та стабільних зовнішньоекономічних зв’язків підприємства.
ФОП Ковальов Є.О. отримано оплату за поставлений товар від
нерезидентів з рахунків банківських установ, відповідно до умов контрактів, у
повному обсязі у законодавчо встановлені терміни. Вчасні та в повному обсязі
розрахунки також свідчать про досить ефективне ведення ЗЕД підприємством.
Зважаючи на те, що зовнішньоекономічна діяльність ФОП Ковальов Є.О.
повністю направлена на експорт продукції, доцільним є визначення показників
ефективності експорту (табл. 2.9).
Розрахунки свідчать, що експорт даного підприємства можна визначити
ефективним та рентабельним. Коефіцієнт віддачі повних витрат свідчить про те,
що з кожної гривні, витраченої на виробництво та збут експортної продукції,
підприємство отримало 1,42 грн. доходу у 2019 та 1, 24 грн. у 2020 році. Також
експорт можна визнати ефективним, адже від є достатньо прибутковим та
48
рентабельним (рентабельність його склала 49% та 25% у 2020 та 2021 роках
відповідно).
Таблиця 2.10 – Розрахунок показників ефективності експорту ФОП
Ковальов Є.О. у 2020 та 2021 роках
Метод Розрахунок Результат Критерійне
розрахунку 2020 2021 2020 2021 значення
1. Коефіцієнт віддачі повних експортних витрат, Ве.в.
Дохід від 21842 тис. 16658 тис. 1,42 1,24 Ве.в.>1
експорту/ повні грн./15360 грн./13398
витрати на тис. грн. тис. грн.
експорт
2. Ефективність експорту, Еехр
Прибуток від 6482 тис. 3260 тис. 0,42 0,24 Еехр>0
експорту/ повні грн./15360 грн./15360
витрати на тис. грн тис. грн
експорт
3. Рентабельність експортної продукції, Rехр
Прибуток 6482 тис. 3260 тис. 0,49 0,25 Rехр>0
від експорту/ грн./13127 грн./12970
витрати на тис. грн тис. грн
виробництво
експортної
продукції
Безумовно, специфіка підприємства не дозволяє повною мірою охопити всі
показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності, адже його ЗЕД - це в
більшості експорт продукції. Дана продукція не вимагає значних витрат при
виготовленні, саме тому собівартість є достатньо низькою і дозволяє отримувати
достатній рівень прибутку.
49
Висновок до розділу 2
У другому розділі було проведено детальний аналіз господарської та
зокрема експортної діяльності підприємства ФОП Ковальов Є.О. за 2018-2021
роки. Було розглянуто динаміку ринку молока
– українського та зарубіжного, його особливості, складності та
перспективи.
Проведено діагностику факторів середовища функціонування
підприємства\
Визначено напрямки розширення зовнішньоекономічної діяльності
підприємства – проаналізовано перспективні закордонні ринки збуту.
Обґрунтовано чому дані ринки підприємство може розглядати в
короткостроковій та довгостроковій перспективах.
При аналізі ринку було розроблено детальну характеристику ринку, а
також описано процедуру експорту до даної країни, її особливості на які
підприємству потрібно звернути особливу увагу.
Також було досліджено вимоги ЄС на імпортовану продукцію та чи
відповідає ФОП Ковальов Є.О. усім необхідним регламентам по якості та безпеці
продукції.
50
РОЗДІЛ 3.
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА ЇХ РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
3.1. Страхування ризиків при здійсненні зовнішньоекономічних
операцій на підприємстві ФОП Ковальов Є.О.
Будь яке підприємство у своїй зовнішньоекономічній діяльності зіткається
з виникненням різних ризиків. Ризики ЗЕД – це особлива категорія ризиків, що
трапляються лише тоді, коли підприємство здійснює зовнішньоекономічні
операції. Ризики ЗЕД є специфічними, тому в світовій практиці деякі види таких
ризиків страхують. З погляду міжнародної торгівлі, ризик – це небезпека втрат з
вини іншої сторони або через зміну політичної, економічної чи іншої ситуації в
країні партнера.
Тому для ефективного управління міжнародними розрахунками та
зовнішньоекономічною діяльністю в цілому дуже важливо знати всі типи
ризиків, які виникають у процесі міжнародного товарообміну, а також заходи,
що дають змогу ці ризики мінімізувати або усувати зовсім.
Широкого поширення набула класифікація, відповідно до якої ризики
поділяються на такі види:
операційний;
кредитний;
ринковий ризики.
Операційний ризик – це ризик виникнення збитків, пов’язаний з діями або
бездіяльністю персоналу, з їх наявними недоліками в управлінських процедурах
і системах контролю на підприємствах. Сюди належать ризики, що зумовлені
помилками при проведенні операції, здійснення неправомірних операцій,
51
пов’язане з недостатньою кваліфікацією або із зловживанням персоналу, ризик
розголошення інсайдерської інформації та інші ризики.
Кредитний ризик – це ризик неповернення певних грошових ресурсів або
інших активів у визначеному обсязі та у визначений строк.
Ринковий ризик – це ризик отримання збитків, які пов’язані з коливанням
ринкових ринкових цін, також це може бути ризик зміни основних
характеристик ринку – відсоткових ставок, курсів валют, цін на акції, кореляції
між різними факторами впливу та мінливість цих факторів.
Виділяють наступних 8 видів ризиків зовнішньоекономічної діяльності
[38]:
ризик країни;
митний ризик;
валютний ризик;
ризики міжнародного маркетингу;
ризики міжнародних перевезень (транспортний ризик);
ризик міжнародного контракту;
ризики, пов’язанні з іноземним контраґентом;
ризики міжнародного конкурентного середовища.
Ризик країни – до цих видів ризику належать політичні та економічні події,
що відбуваються у країні та можуть призвести до втрат під час реалізації
зовнішньоекономічної діяльності. Вони зазвичай спричинені державної
політикою регулювання економічних та зовнішньоекономічних відносин.
Митний ризик - пов’язаний із виникненням проблем при процедурі
митного оформлення. В межах даного ризику можливі труднощі з вчасним та
повним поданням правильно заповнених документів митному брокерові, з
отриманням дозволу на вивезення товару за кордон, а також труднощі після
отримання цього дозволу.
Валютний ризик - є визначальним чинником ефективності міжнародної
торгівлі. Валютні ризики впливають не тільки на підприємства при укладанні
52
зовнішньоекономічних контрактів, але й під час операцій купівлі-продажі,
виконання форвардних контрактів та опціонів.
Ризики міжнародного маркетингу - виникають унаслідок неефективної
діяльності спеціаліста з маркетингу суб’єкта ЗЕД [62]. До таких ризиків належать
інформаційні, інноваційні та кон’юнктурні [18; 19; 20].
Транспортні ризики - ризики, які виникають у зовнішньоекономічній
діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при переміщенні
товару від продавця (постачальника) до покупця.
Ризик міжнародного контракту полягає у ймовірності порушення та
недотримання умов контракту контрагентами. Зокрема, імпортер в
односторонньому порядку може скасувати або змінити замовлення.
Натомість експортер за певних обставин може не виконати умови договору
або виконати їх з порушенням часових рамок та умов поставки, якості та
кількості товару, товарного асортименту тощо.
Ризики пов’язані з іноземним контраґентом, до яких відносять:
зіткнення з одноденною фірмою;
зіткнення з шахрайськими організаціями;
виникнення проблем та збитків у зв’язку з недобросовісністю іноземного
контраґента тощо.
Ризики міжнародного конкурентного середовища – це функціонування на
світовому ринку певного товару великих конкуруючих корпорацій, що, як
правило, ускладнює вихід на даний ринок підприємством малого та середнього
бізнесу
Управління ризиками – це процес мінімізації чи передбачення збитків у
разі створення або настання ризикових подій. Зменшення збитку і мінімізація
ризику – не тотожні поняття, оскільки перше означає або зменшення можливих
збитків, або зниження ймовірності настання несприятливих події [74].
Процес з управління зовнішньоекономічними ризиками має включати такі
основні елементи [28]:
– аналіз ситуації і визначення можливих ризиків;
53
– оцінка ймовірного збитку й прийняття рішення щодо управління
потенційними ризиками;
– вибір методів впливу на ризик
– реалізація прийнятих рішень і контроль за їх виконанням.
Залежно від результатів ідентифікації й аналізу ризиків можливе
прийняття різних рішень:
– уникнення;
– зменшення;
– оптимізація;
– прийняття;
– розподіл або передача.
Уникнення ризику відмова від будь якої діяльності яка може нести ризик.
Відповідне рішення приймають у випадку невідповідності зазначеним
принципам керування ризиками. Наприклад: рівень можливих утрат, а також
додаткові затрати, пов’язані зі зменшенням ризику чи передачею ризику іншій
особі, неприйнятні для підприємця; рівень можливих утрат значно перевищує
очікувану віддачу (прибуток) і т. п. Уникнення ризику є найпростішим і
радикальним напрямком у системі керування ризиком. Воно дає змогу цілком
уникнути можливих втрат і непевності. Разом із тим, як правило, уникнення
ризику означає для підприємця відмову від прибутку.
Тому при необґрунтованій відмові від заходу (проекту), пов’язаного з
ризиком, є втрати від невикористаних можливостей.
Прийняття ризику - означає залишення всього ризику чи його частини на
відповідальність підприємця. У цьому випадку приймають рішення про покриття
можливих втрат власними засобами.
Запобігання ризику - це відхилення від заходу, пов’язаного з ризиком.
Проте запобігання ризику для, найчастіше означає відмову від прибутку для
особи яка приймає рішення
Зниження ризику - це скорочення ймовірності й обсягу витрат.
54
Для зниження ризику застосовуються різні прийоми, основними з яких є
[74-76]:
– диверсифікація;
– лімітування;
– самострахування;
– страхування;
– хеджування та ін.
Диверсифікація підприємницької діяльності полягає у визначенні зусиль і
капіталовкладень між різноманітними видами діяльності, безпосередньо не
пов’язаними один із одним. У такому разі, якщо в результаті непередбачених
подій один вид діяльності буде збитковий, інший вид усе ж таки даватиме
прибуток. Підприємницьку фірму це врятує від банкрутства і дасть змогу
продовжити функціонування. Диверсифікація є найбільш обгрунтованим і
відносно менш витратним способом зниження ступеня економічного ризику.
Лімітування - встановлення ліміту, тобто граничних сум затрат, продажу,
кредиту тощо. Лімітування є важливим прийомом зниження ступеня ризику і
застосовується банками при видачі позичок, при виведенні договору на
овердрафт і т. ін. Також лімітування застосовується при продажу товарів у
кредит, наданні позик, визначенні сум вкладення капіталу тощо.
Самострахування - група заходів спрямованих на внутрішнє страхування
ризиків, покликані забезпечити нейтралізацію їхніх неґативних фінансових
наслідків у процесі розвитку підприємства [44; 45; 46].
Страхування зовнішньоекономічної діяльності підприємств - це
міжнародні економічні відносини із захисту майнових інтересів суб’єктів
господарювання протягом періоду, в якому відбуваються певні події (страхові
випадки), за рахунок майнових коштів, що формуються зі сплачених ними
внесків (страхових премій).
До об’єктів страхування у ЗЕД уходять матеріальні або майнові інтереси,
що пов’язані з будь-якими видами зовнішньоекономічних зв’язків (фінансові,
торговельні, кредитні, виробничі, науково-технічні, інвестиційні тощо).
55
Суб’єктами страхування у ЗЕД можуть бути підприємства, органи
державної влади та державні установи.
У процесі страхування зовнішньоекономічних відносин беруть участь два
суб’єкти: страхувальник і страховик.
Страховик - юридична особа будь-якої організаційно-правової форми,
котра має ліцензію на проведення операцій страхування.
Страхувальник - юридична чи фізична особа, яка має страховий інтерес і
вступає у ділові стосунки зі страховиком на підставі чинного законодавства або
двосторонньої угоди про страхування.
Страхування ЗЕД означає страхування ризиків, які виникли в ході її
здійснення, і являються комплексом різних видів страхування, які забезпечують
захист інтересів вітчизняних і зарубіжних суб’єктів господарювання в
міжнародному співробітництві. Страхування зовнішньоекономічної діяльності,
як і будь-якої діяльності, охоплює майнове, особисте й страхування
відповідальності. Об’єктом майнового страхування є товарно-матеріальні
цінності й майнові інтереси страхувальників.
Майнове страхування та страхування відповідальності містить:
1. Транспортне страхування (страхування вантажів - страхування «карго»,
страхування морських суден - «морське каско», страхування повітряних суден,
страхування автомобілів - «каско», страхування експортно-імпортних кредитів.
2. Страхування збитків від зупинки виробництва або комерційної
діяльності будівельно-монтажне страхування, страхування обладнання та
техніки від ймовірних пошкоджень та поломок; страхування післяпродажних
гарантійних зобов’язань; страхування електротехнічного устаткування;
страхування відповідальності перед третіми особами при будівельно-монтажних
роботах; страхування комплексу імпортного устаткування.
3. Страхування майна, що є за кордоном, від вогню й інших небезпек.
4. Страхування майна нерезидентів від вогню й інших небезпек.
Об’єктом страхування відповідальності є відповідальність перед третіми
особами (фізичними або юридичними) внаслідок будь-якої діяльності або
56
бездіяльності страхувальника. До цієї галузі в зовнішньоекономічній діяльності
відносять:
1. міжнародний поліс страхування цивільної відповідальності власників
автотранспорту;
2. страхування цивільної відповідальності власників повітряних суден, що
є обов’язковим при польотах за кордон;
3. страхування цивільної відповідальності перевізників;
4. страхування відповідальності виробників товарів;
5. страхування професійної відповідальності, зокрема митних брокерів,
юридичних консультантів і юридичних фірм, приватних нотаріусів, аудиторів та
інших видів підприємницької діяльності.
Об’єктом особистого страхування є життя і здоров’я громадян. У
зовнішньоекономічній сфері до такого виду відносять страхування іноземців від
нещасних випадків на території країни перебування, а також страхування
вітчизняних громадян, що перебувають за кордоном у туристичних або робочих
поїздках, медичне страхування, страхування пасажирів і працівників транспорту
при міжнародних перевезеннях тощо.
Страхування зовнішньоекономічної діяльності має низку переваг, а саме
[93-95]:
в разі настання страхових випадків страхові компанії відшкодовують
матеріальну шкоду учасникам страхової угоди;
значна економія фінансових ресурсів суб’єктів ЗЕД, оскільки немає
необхідності формувати власний страховий фонд;
прискорення обороту фінансових ресурсів;
кошти, акумульовані у страхові фонди, є джерелом інвестицій.
При здійсненні зовнішньоекономічних операцій на підприємстві ФОП
Ковальов Є.О. зіткаються з різними видами ризиків. Головна його діяльність –
імпорт товарів з різних країн світу, відповідно виникають потенційні
транспортні і валютні ризики. За для зниження можливих ризиків підприємство
широко застосовує різні види і методи страхування, які забезпечують захист
57
інтересів вітчизняних та іноземних учасників різних форм міжнародної
співпраці.
ФОП Ковальов Є.О. провидить всі майнового страхування, а особливо
страхових випадків пов’язаних з доставкою товарів, а саме, страхування
цивільної відповідальності, страхування „автокаско”, страхування трейлерів,
страхування «карго», страхування водіїв транспортних засобів, страхування
вантажів у внутрішніх перевезеннях та експортно-імпортних вантажів,
страхування від нещасних випадків при ДТП. Проведено страхування майна та
обладнання підприємства. Велику увагу приділено особистому страхуванню
життя і здоров’я робітників.
При здійсненні зовнішньоекономічних операцій на підприємстві ФОП
Ковальов Є.О. зіткаються з різними видами ризиків. Головна його діяльність –
імпорт товарів з різних країн світу, відповідно виникають потенційні
транспортні і валютні ризики. За для зниження можливих ризиків підприємство
широко застосовує різні види і методи страхування, які забезпечують захист
інтересів вітчизняних та іноземних учасників різних форм міжнародної
співпраці.
ФОП Ковальов Є.О. провидить всі майнового страхування, а особливо
страхових випадків пов’язаних з доставкою товарів, а саме, страхування
цивільної відповідальності, страхування „автокаско”, страхування трейлерів,
страхування «карго», страхування водіїв транспортних засобів, страхування
вантажів у внутрішніх перевезеннях та експортно-імпортних вантажів,
страхування від нещасних випадків при ДТП. Проведено страхування майна та
обладнання підприємства. Велику увагу приділено особистому страхуванню
життя і здоров’я робітників.
ФОП Ковальов Є.О. - офіційний партнер компаній які розташовані у різних
куточках світу. Було б доцільно звернути увагу на страхування валютних ризиків
у валютних операціях. У зовнішньоекономічній діяльності застосовується метод
страхування валютних ризиків - мультивалютні застереження. Цей метод
страхування полягає в тому, що як валютне застереження береться не одна, а
58
кілька валют, об’єднаних разом у так званому „кошику” валют. Мультивалютні
застереження прописуються у контрактах. Виникнення форс мажорних обставин
під час війни, зумовили необхідність у самострахуванні. Самострахування -
метод управління ризиком, який передбачає створення підприємством власних
резервів для компенсації збитків при непередбачених ситуаціях. Внутрішній
резервний фонд носить назву фонду ризику.
Отже, економічна вигода від використання фонду ризику у порівнянні з
іншими методами управління ризиком – очевидна. Така ситуація може
реалізовуватися тоді, коли в результаті аналізу страхового ринку з’ясовується,
що розмір премії, яку необхідно сплатити за страхування ризиків, є занадто
великим. Неможливо забезпечити потрібне зниження або покриття ризиків
підприємства у рамках інших методів управління ризиком.
Ця ситуація може виникнути, якщо ризики підприємства є дуже крупними
і покрити їх повністю у рамках окремої страхової компанії не є можливим.
Треба зауважити, що більшість страхових покриттів є неповними, і
фінансова компенсація рідко відповідає збиткам, що відбулися.
3.2. Чинники впливу на процес управління зовнішньоекономічною
діяльністю на підприємстві ФОП Ковальов Є.О.
На зовнішньоекономічну діяльність підприємства впливає багато
чинників, які можна групувати за різними критеріями і які мають досить
розгалужену класифікацію рис. 3.1 [91-96]. Чинники впливу управління ЗЕД
поділяють на дві основні групи факторів, зовнішні і внутрішні. Внутрішні
фактори мають місце в межах підприємства і спричинені його діяльністю.
Зовнішні фактори мікросередовища – це ті чинники, які виникають у результаті
державної політики, діяльності конкурентів, середовища в якому працює
підприємство, тобто мають вплив на рівні держави, де функціонує підприємство
[95-98].
59
Для підприємства виникає необхідність ідентифікації та врахування всіх
факторів, що впливають на розвиток зовнішньоекономічної діяльності.
Це дозволить мінімізувати ризики, які виникають у результаті проведення
даної діяльності. Задачі підвищення ефективності управління
зовнішньоекономічної діяльності підприємства неможливо розглядати
ізольовано, у відриві від управління господарською діяльністю в цілому.
Також потрібно відмітити, що підприємство повинно враховувати
внутрішні чинники впливу на ефективність господарської діяльності, а завдання
держави як зовнішнього чинника – забезпечити досконалою законодавчою
базою. Підприємство не в змозі передбачити всі чинники впливу внутрішнього
та зовнішнього середовища. Навіть досить потужне підприємство не в змозі
повністю усунути невизначеність, що виникає в процесі прийняття
управлінських рішень. В сучасних умовах, ключовим чинником впливу на
процес зовнішньоекономічною діяльністю підприємства ФОП Ковальов Є.О.є
політичний чинник. Війна Росії проти України завдала масштабних збитків як
українській економіці в цілому так і українськім підприємствам. У новому звіті
Світового банку їх загальна сума оцінюється у 349 мільярдів доларів США.
Сервісний центр, склад а також відділ продажу знаходяться у місті Буча,
яке зазнало маштабних руйнувань під час російської окупації. У приміщеннях
підприємства окупанти розташували військовий штаб і при відступах з міста
розікрали значну частину майна, пошколи приміщення і майно яке не змогли
викрасти, викрали автопарк чим завдали значної фінансової шкоди
підприємству.
В сучасних умовах, на процес зовнішньоекономічною діяльністю
підприємства ФОП Ковальов Є.О. впливають як зовнішні так і внутрішнні
чинники.
До чинників внутрішнього середовища, які позитивно впливають на
розвиток такої діяльності ФОП Ковальов Є.О., можна віднести [45]:
– наявність ефективного у підприємства власника;
– відсутність боргових зобов’язань у підприємства;
60
– продукція що користується попитом;
– висококваліфіковані кадри.
Військова агресія Росії спричинила велику кількість тимчасових змін до
законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність. Зокрема,
запроваджено нові правові норми валютного, податкового та митного
регулювання. На жаль, це законодавство не є стабільним і потребує практично
щоденного моніторингу нових змін
Процедура регулювання в умовах воєнного стану має певну специфіку,
джерелом якої є обмеженість можливостей держави, як фінансових, так і
фізичних. Визначено, що складність військових обставин в Україні зумовлює
потребу у пошуках нових механізмів впливу на ЗЕД, а також шляхів
раціонального поєднання інструментів стимулювання і стримання міжнародної
торгівельної активності держави. Сьогодні складність регулювання ЗЕД
пов’язана із необхідністю обов’язкового збереження конкурентоспроможності
держави на світовому ринку, а також максимізації доходів бюджету за умов
обмежених можливостей для розвитку бізнесу і функціонування національної
економіки.
Потрібно вжити комплекс заходів щодо включення вітчизняної
економічної системи у структуру світового ринку і глобальної економіки за умов
збереження високої цінності державних інтересів та економічної безпеки. Проте,
війна як чинник, що зумовлює застосування сукупності обмежень для
функціонування економіки, змінює і практику організації ЗЕД, і основи
управління зовнішньоекономічними зв’язками. Відповідно, державне
регулювання ЗЕД в умовах воєнного стану доцільно зорієнтувати на оптимізацію
торгівельних відносин, закцентувавши увагу на:
– з одного боку, підтримці імпорту товарів, які є першочерговими для
держави і мають високу цінність як для економіки, так і для громадян;
– з іншого боку, активізації експорту якісної продукції, як методу
збагачення державного бюджету фінансовими ресурсами.
61
Отже, ФОП Ковальов Є.О. перебуває на шляху зміни правових основ
регулюваня своєї ЗЕД, пошуків ефективних методів відновлення і управління
зовнішньоекономічною активністю, нових ринків збуту товарів та пошуків
партнерів для імпорту товарів на які існують споживчі вимоги.
3.3. Стратегія виходу підприємства ФОП Ковальов Є.О. на нові ринки
збуту
Вихід на новий ринок може призвести до значного зростання продажів,
міцності бренду та довгострокових прибутків. Але стратегія виходу на ринок -
це щось більше, ніж чудові продукти чи послуги. Розуміння місцевого ринку –
його каналів збуту, культури, економічних і соціальних тенденцій – через процес
належної обачливості на основі маркетингових досліджень має вирішальне
значення. І іноді найціннішим розумінням є прихована причина,
чому ви не повинні продовжувати [63; 64; 65].
За останні 40 років глобалізація переосмислила те, що означає бути
міжнародним брендом. Десятиліттями жменька домінуючих гравців на таких
ринках, як продукти харчування та напої (керовані маркетинговою
майстерністю) або автомобільна (залежна від економії масштабу), змогли вийти
на нові ринки такими способами, які більшість компаній просто не могли собі
уявити [66; 69; 70].
Швидке зростання глобальної торговельної спроможності, і особливо
повсюдне поширення Інтернету, зрівняло умови гри. Сьогодні бізнес у Болтоні
має безліч варіантів продажу в Пекіні; австралійський спеціалізований
роздрібний торговець має багато шляхів на австрійський ринок.
Підприємство, яке залишається на єдиному ринку, врешті-решт досягне
точки, коли додаткове виробництво стане нерентабельним. Однак додавання
нових локацій на нових ринках може підвищити рівень прибутковості,
62
дозволяючи ФОП Ковальов Є.О. отримати вигоду від доступу до інших ефектів
масштабу, резерву робочої сили та споживачів, які є продуктовими і
захоплюючими [97; 98; 99; 100].
Запропоновано три основні причини, через які ФОП Ковальов Є.О. може
розглядати вихід на новий ринок, включають збільшення клієнтської бази,
відсутність можливостей для зростання на ринку, на якому вони зараз
перебувають, і диверсифікацію ризику [101; 102; 103; 104; 105].
1. Збільшення клієнтської бази. Завдяки ретельному та детальному плану
щодо нового ринку, на який бізнес хоче розширитися, ФОП Ковальов Є.О. може
побачити зростання своєї клієнтської бази, особливо якщо вони розвиваються на
ринку з правильним відповідністю продукту та ринку. Це може допомогти їм
побачити зростання своїх доходів.
2. Немає можливостей для зростання на ринку, на якому вони зараз
знаходяться. Через деякий час ФОП Ковальов Є.О. може бути важко розвиватися
на ринку, на якому вони зараз перебувають; тому було б вигідніше шукати та
розширюватися на новому ринку, де вони могли б побачити нові можливості, які
дозволили б їм рости.
3. Диверсифікуйте ризик. Якщо бізнес зосереджується лише на галузі й не
розширює свій портфель, ризик надто високий. Бувають періоди, коли окремі
галузі працюють краще або гірше, ніж інші. Пропонування продуктів або послуг
лише в одному секторі спричинило б концентрований ризик. Але процес вибору
того, на які ринки вийти, як і чому, залишається небезпечним для ФОП Ковальов
Є.О., особливо зараз у військовий час. Винагорода від відкриття нового ринку
потенційно велика. З іншого боку, вартість може бути значною, і список
потужних світових брендів, які не змогли успішно вийти на нові ринки, довгий.
Чинники, які слід враховувати ФОП Ковальов Є.О., є різноманітними:
існують економічні та соціальні аспекти, конкуренція з боку місцевих
компаній, особливості регіональних каналів розподілу, культурні
невідповідності та багато іншого. Це означає, що перед виходом на новий ринок
63
обов’язковим є виконання проекту належної перевірки на основі дослідження
ринку.
Розширення ФОП Ковальов Є.О. на нові ринки дозволяє охопити
потенційно величезну кількість нових клієнтів і значно збільшити ваші доходи
[17; 18; 19; 11]. Однак процес може бути складним і сповненим ускладнень.
Стратегія виходу на ринок – це спосіб максимізувати шанси ФОП Ковальов Є.О.
на успіх під час переходу на новий ринок.
1. ФОП Ковальов Є.О. отримає більше клієнтів і заробить більше грошей.
Причина номер один, щоб розглянути нові ринки, це, звичайно, розвиток бізнесу
ФОП Ковальов Є.О. та збільшення доходу за рахунок продажу більшої кількості
продуктів більшій кількості клієнтів, тому що на нашому домашньому ринку
можливо більше не буде можливостей для зростання. Припустимо, ФОП
Ковальов Є.О. досяг максимуму, на який здатний місцевий ринок з точки зору
прибутку, розширення на нові ринки може бути єдиним способом зростання.
2. ФОП Ковальов Є.О. зменшить ризик, диверсифікувавши свій бізнес.
Якщо один ринок з будь-якої причини страждає, у підприємства будуть
інші, які будуть підтримувати основне.
Припустимо, що ФОП Ковальов Є.О. планує вийти на новий внутрішній
ринок або вивезти свою продукцію за кордон, щоб продавати її в іншій країні.
Підхід до кожного з них буде дуже різним. Отже, щодо просування продукції на
внутрішні ринки, як правило, це буде набагато легше, ніж вийти на закордонний
ринок. Культура буде тією самою, все, ймовірно, буде ближче географічно, і все,
ймовірно, буде дуже схоже на існуючі українські ринки. Якщо все ж таки, ми
говоримо про міжнародні ринки, то тут все ускладнюється. ФОП Ковальов
Є.О.доведеться врахувати низку відмінностей порівняно з тим, як вони зараз
ведуть свій бізнес. До них належать:
1. Культурні відмінності;
2. Адміністративні відмінності;
3. Економічні відмінності;
4. Логістичні проблеми, пов’язані з транспортуванням товарів за кордон.
64
Отже, перш ніж вийти на будь-який новий ринок,ФОП Ковальов Є.О. дуже
важливо витратити деякий час, щоб переконатися, чи можете це підприємство
дозволити собі цей крок, тобто чи прогнозуються витрати на експорт, роботу з
посередниками, податки та всі інші пов’язані витрати. І яку частку ринку ФОП
Ковальов Є.О. зможе реально очікувати, щоб мати змогу обслуговувати. Для
ФОП Ковальов Є.О. важливо буде також розглянути, чи буде продукт або
послуга (в нашому випадку, двигуни, трансмісії, силові установки) працювати на
передбачуваному міжнародному ринку.
Дослідження ринку (як онлайн, так і офлайн) відіграє важливу роль для
підприємства — необхідно переконатися, що попит на продукти ФОП Ковальов
Є.О. виправдовує експортні витрати.
Зрозуміло, що вихід на новий ринок також пов’язаний із численними
ризиками для підприємства, зокрема:
1. Ризики країни, як-от можливість політичних заворушень, раптових змін
або фінансових проблем, які можуть вплинути на бізнес підприємства в цілому;
2. Іноземна валюта, наприклад можливість різкої зміни курсу валют, що
може серйозно вплинути на прибуток ФОП Ковальов Є.О.;
3. Культурний ризик, який по суті означає ймовірність того, що ФОП
Ковальов Є.О., як нове підприємство зіткнеться з проблемами через значні
відмінності в культурі та звичаях;
4. Непередбачуваність погоди. Якщо припустити, що ФОП Ковальов Є.О.
переходите на ринок, де стихійні лиха та погодні умови можуть завдати шкоди
вашим об’єктам і коштувати грошей. Це можуть буди і Китай і Східні країни.
Після того, як ФОП Ковальов Є.О. ретельно дослідило свій новий ринок і
зважило потенційні ризики, підприємство може вирішити, що на нього варто
вийти [71]. Якщо так, ФОП Ковальов Є.О. може застосувати кілька різних
стратегій, кожна зі своїми плюсами та мінусами [67; 68]. Так, нами пропонується
розглядати наступні.
1. Прямий експорт. ФОП Ковальов Є.О. безпосередньо експортуєте свою
продукцію на новий ринок. Підприємству доведеться самостійно впоратися з
65
усіма аспектами процесу, від транспортування до платежів і операцій на новому
ринку. Цей спосіб вимагає більше ресурсів і часу в порівнянні з роботою з
посередником. ФОП Ковальов Є.О. потрібно буде створити експортну
інфраструктуру, навчити працівників, здійснювати й отримувати міжнародні
платежі серед багатьох інших складних завдань. З іншого боку, цей підхід
максимізує прибуток підприємства, оскільки не потрібно платити третім особам.
ФОП Ковальов Є.О. також матимете повний контроль над процесами продажів і
маркетингу.
2. Непрямий експорт передбачає роботу з посередником. Він має низку
переваг, таких як:
1) Значно менший ризик. Досвідчена третя сторона подбає про процес
експорту, що мінімізує ризик невдачі;
2) ФОП Ковальов Є.О. може зосередитися на власному бізнесі та
внутрішніх ринках, не будучи зайнятими новими;
3) З боку ФОП Ковальов Є.О. потрібно менше ресурсів. Але, недоліками
непрямого експорту, на нашу думку, є:
1. Прибутки нижчі, оскільки ФОП Ковальов Є.О. повинні платити своєму
посереднику;
2. ФОП Ковальов Є.О. буде відключено від клієнтської бази, тож
підприємство пропусте важливу інформацію;
3. ФОП Ковальов Є.О. втратить повний контроль над продажами та
маркетингом за кордоном.
Так, нами пропонується розглядати кілька різних варіантів непрямого
експорту. Ось деякі з найпоширеніших.
1. Непрямий експорт із закупівельними агентами. Закупівельні агенти - це
представники іноземних компаній, які бажають придбати продукцію
підприємства, у нашому випадку - ФОП Ковальов Є.О., тобто ФОП Ковальов
Є.О. буде працювати через них, продаючи свої продукти на новому ринку.
Зазвичай вони отримують комісію, і вони намагаються домовитися про
найнижчу ціну. Іноді агентами із закупівлі є державні установи.
66
2. Непрямий експорт за допомогою дистриб’юторів. ФОП Ковальов Є.О.
може продавати свій продукт безпосередньо дистриб’юторам або оптовикам, які
потім подбають про розповсюдження продукту роздрібним торговцям.
3. Непрямий експорт через керуючі та торгові компанії. Компанії з
управління експортом (EMC) існують, щоб піклуватися про всі процеси експорту
та продажів на новому ринку. ФОП Ковальов Є.О. варто дослідити та знайти
правильний EMC, оскільки більшість спеціалізується на певному ринку та
регіоні. Вони допоможуть вам визначити ринки, знайти клієнтів, організувати
доставку та логістику та багато іншого.
4. Непрямий експорт через контрейлерні операції. Спільне використання -
це те, щоФОП Ковальов Є.О. дозволяє іншій неконкурентній компанії продавати
свій продукт. Це може працювати надзвичайно добре, якщо вони вже мають
наявну клієнтську базу та інфраструктуру розподілу на цільовому ринку нашого
підприємства. ФОП Ковальов Є.О. отримає миттєвий доступ до свого нового
ринку, але за окрему плату.
5. Виробництво продукції на цільовому ринку. Іншим варіантом є
виробництво продукції на цільовому ринку. Це заощаджує транспортні витрати
ФОП Ковальов Є.О. та численні логістичні проблеми, пов’язані з експортом
продукту підприємства за кордон.
Однак ФОП Ковальов Є.О. також потрібно враховувати численні
проблеми, пов’язані з виробництвом продукту за кордоном, будь-які юридичні
проблеми, витрати, можливі ризики тощо. Залежно від ситуації ФОП Ковальов
Є.О. це може бути хорошим варіантом.
Отже, вихід на новий ринок може бути надзвичайно корисним і може
дозволити бізнесу ФОП Ковальов Є.О. перейти на наступний рівень і досягти
нового зростання. Важливо приділити час дослідженню всіх можливих варіантів
і переконатися, що стратегія експорту, яку планує використовувати ФОП
Ковальов Є.О., є найбезпечнішою та найефективнішою. ФОП Ковальов Є.О.
також потрібно буде ретельно дослідити ринок, щоб зрозуміти його потенціал і
позиціонувати свій продукт для досягнення успіху.
67
Висновки до розділу 3
Встановлено, що ФОП Ковальов Є.О. потрібно враховувати численні
проблеми, пов’язані з виробництвом продукту за кордоном, будь-які юридичні
проблеми, витрати, можливі ризики тощо.
Доведено, що вихід на новий ринок може бути надзвичайно корисним і
може дозволити бізнесу ФОП Ковальов Є.О. перейти на наступний рівень і
досягти нового зростання. Важливо приділити час дослідженню всіх можливих
варіантів і переконатися, що стратегія експорту, яку планує використовувати
ФОП Ковальов Є.О., є найбезпечнішою та найефективнішою.
ФОП Ковальов Є.О. також потрібно буде ретельно дослідити ринок, щоб
зрозуміти його потенціал і позиціонувати свій продукт для досягнення успіху.
Виникнення форс мажорних обставин під час війни, зумовили необхідність
у самострахуванні. Самострахування - метод управління ризиком, який
передбачає створення підприємством власних резервів для компенсації збитків
при непередбачених ситуаціях. Внутрішній резервний фонд носить назву фонду
ризику.
Отже, економічна вигода від використання фонду ризику у порівнянні з
іншими методами управління ризиком – очевидна. Така ситуація може
реалізовуватися тоді, коли в результаті аналізу страхового ринку з’ясовується,
що розмір премії, яку необхідно сплатити за страхування ризиків, є занадто
великим. Неможливо забезпечити потрібне зниження або покриття ризиків
підприємства у рамках інших методів управління ризиком.
Ця ситуація може виникнути, якщо ризики підприємства є дуже крупними
і покрити їх повністю у рамках окремої страхової компанії не є можливим.
Треба зауважити, що більшість страхових покриттів є неповними, і
фінансова компенсація рідко відповідає збиткам, що відбулися.
Потрібно вжити комплекс заходів щодо включення вітчизняної
економічної системи у структуру світового ринку і глобальної економіки за умов
збереження високої цінності державних інтересів та економічної безпеки. Проте,
68
війна як чинник, що зумовлює застосування сукупності обмежень для
функціонування економіки, змінює і практику організації ЗЕД, і основи
управління зовнішньоекономічними зв’язками. Відповідно, державне
регулювання ЗЕД в умовах воєнного стану доцільно зорієнтувати на оптимізацію
торгівельних відносин, закцентувавши увагу на: з одного боку, підтримці
імпорту товарів, які є першочерговими для держави і мають високу цінність як
для економіки, так і для громадян; з іншого боку, активізації експорту якісної
продукції, як методу збагачення державного бюджету фінансовими ресурсами.
69
ВИСНОВКИ
У роботі здійснено теоретичне узагальнення та розроблено і
запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення системи
інституційного забезпечення ефективності зовнішньоекономічної діяльності
вітчизняних підприємств економіки та посилення їх конкурентоздатності на
зовнішньому ринку.
Інституційна система сектору економіки– сукупність взаємопов’язаних
формальних і неформальних інститутів й інституцій різних рівнів внутрішнього
і зовнішнього ринкового середовища, що структурують взаємовідносини і
взаємодії між суб’єктами в ринковій системі координат.
Відсутність взаємодії між інститутами влади, ринковими інститутами,
інститутами-організаціями, інститутами виробничо-соціальної інфраструктури
та неформальними інститутами призводить до неможливості використання
потенціалу системно-інституціональних взаємодій. Тому, сутність зазначеної
категорій доцільно доповнити положеннями щодо визначення інституційної
системи як сукупності правил поведінки та способів підтримки цих правил, які
також фіксують типологічні елементи дій, пов’язаних з дотриманням або
недотриманням правил.
Визнечено, що зовнішньоекономічна діяльність підприємства
розглядається як важлива частина господарської діяльності, спроможна
впливати на ефективність виробничої діяльності, якість,
конкурентоспроможність та технічний рівень, виробленої продукції.
Визначено, що Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»
визначає зовнішньоекономічну діяльність як діяльність суб’єктів
господарювання України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, яка
побудована на взаємовідносинах між ними як на території України, так і за її
межами.
Встановлено, що для ефективного управління зовнішньоекономічною
діяльністю, необхідно: постійно здійснювати дослідження і аналіз основних
70
фінансово-економічних показників діяльності, в першу чергу, це деталізація
динаміки якісних показників на зовнішніх ринках; систематично проводити
детальний аналіз надходження грошових потоків за реалізацію продукції на
зовнішніх ринках; своєчасно визначати сприятливі умови зовнішнього
середовища для зменшення впливу ризиків на зовнішніх ринках; постійно
досліджувати та аналізувати використання виробничих потужностей та
фінансових потоків; впровадити в практику управління розробку чітких,
реальних, ефективних стратегій розвитку.
Механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
являє собою сукупність цілей управління на зовнішньому ринку, критерії
досягнення цілей, а також методів впливу на ресурси підприємства тощо. Однак
визначення ступеню реалізації ідей механізму управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства є досить складною задачею, що
вимагає обережності при виборі комплексу показників, які будуть слугувати
критерієм досягнення таких цілей. Ці показники повинні комплексно
характеризувати виробничо-господарську діяльність підприємства, його
короткострокові та довготермінові результати в цілому, так і при здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності зокрема.
Сучасні умови зовнішньоекономічної діяльності потребують чіткого
планування, зміни організаційних форм, формування їх ефективної
організаційної структури. За для ефективного управління
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства потрібна ретельно розроблена
відповідно умовам його роботи структура управління, яка визначається цілями і
завданнями підприємства.
З’ясовано, що ФОП Ковальов Є.О. являється перспективним та фінансово
привабливим підприємством, здатним бути конкурентоспроможним та
підтримувати свої позиції на автомобілебудівному ринку України. Аналіз
динаміки фінансових результатів за 2019 - 2021 роки показав, що відбувається
зростання прибутку від імпортної діяльності. Підприємство має фінансовий
71
зріст, пов’язаний з єфективним управлінням. Рентабельність підприємства має
тенденцію до зростання.
Більша частина основних засобів на ФОП Ковальов Є.О. не є застарілими
і їхній технічний стан відповідає сучасним вимогам. Розрахувавши показники
ефективності імпортної діяльності, можна зробити висновок, що підприємство
ФОП Ковальов Є.О. є ефективним. Товари затребувані і конкурентноспроможні.
На підприємстві потрібні зміни задля набуття більш позитивної тенденції у його
імпортній діяльності.
Встановлено, що ФОП Ковальов Є.О. потрібно враховувати численні
проблеми, пов’язані з виробництвом продукту за кордоном, будь-які юридичні
проблеми, витрати, можливі ризики тощо.
Доведено, що вихід на новий ринок може бути надзвичайно корисним і
може дозволити бізнесу ФОП Ковальов Є.О. перейти на наступний рівень і
досягти нового зростання. Важливо приділити час дослідженню всіх можливих
варіантів і переконатися, що стратегія експорту, яку планує використовувати
ФОП Ковальов Є.О., є найбезпечнішою та найефективнішою.
ФОП Ковальов Є.О. також потрібно буде ретельно дослідити ринок, щоб
зрозуміти його потенціал і позиціонувати свій продукт для досягнення успіху.
Виникнення форс мажорних обставин під час війни, зумовили необхідність
у самострахуванні. Самострахування - метод управління ризиком, який
передбачає створення підприємством власних резервів для компенсації збитків
при непередбачених ситуаціях. Внутрішній резервний фонд носить назву фонду
ризику.
Отже, економічна вигода від використання фонду ризику у порівнянні з
іншими методами управління ризиком – очевидна. Така ситуація може
реалізовуватися тоді, коли в результаті аналізу страхового ринку з’ясовується,
що розмір премії, яку необхідно сплатити за страхування ризиків, є занадто
великим. Неможливо забезпечити потрібне зниження або покриття ризиків
підприємства у рамках інших методів управління ризиком.
72
Ця ситуація може виникнути, якщо ризики підприємства є дуже крупними
і покрити їх повністю у рамках окремої страхової компанії не є можливим.
Треба зауважити, що більшість страхових покриттів є неповними, і
фінансова компенсація рідко відповідає збиткам, що відбулися. Потрібно вжити
комплекс заходів щодо включення вітчизняної економічної системи у структуру
світового ринку і глобальної економіки за умов збереження високої цінності
державних інтересів та економічної безпеки. Проте, війна як чинник, що
зумовлює застосування сукупності обмежень для функціонування економіки,
змінює і практику організації ЗЕД, і основи управління зовнішньоекономічними
зв’язками. Відповідно, державне регулювання ЗЕД в умовах воєнного стану
доцільно зорієнтувати на оптимізацію торгівельних відносин, закцентувавши
увагу на: з одного боку, підтримці імпорту товарів, які є першочерговими для
держави і мають високу цінність як для економіки, так і для громадян; з іншого
боку, активізації експорту якісної продукції, як методу збагачення державного
бюджету фінансовими ресурсами.
73
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Багрова І.В., Редіна Н.І., Власюк В.Є., Гетьман
О.О. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підруч. для студ. вищ. навч.
закл. екон. спец. — Д. : ДДФЕІ, 2012. — 585с.
2. Батченко А.В., Дроздова Г.М., Дятлова В.В., Ткаченко
А.Г. Зовнішньоекономічна діяльність: теорія і практика сучасного менеджменту:
Монографія – Донецьк: ДонДУУ, 2013. - 345 с.
3. Білянський Ю. О. Формування передумов розвитку зовнішньо-
економічної діяльності підприємств. Причорноморські економічні студії. 2020.
Випуск 49. С. 55-61
4. Бураковський І., Мовчан В., Кравчук К., Кузяків О. Членство
України в СОТ: інституційні та економічні наслідки. Київ : Інститут економічних
досліджень і політичних консультацій, 2014. URL:
http://www.ier.com.ua/files//publications/Books/Ukr_WTO_institutional_ukr.p df
(дата звернення: 03.02.2020).
5. Бухтіяров О.С. Європейські тенденції фінансування систем
соціального забезпечення. Наука і правоохорона. — 2014. — № 1 (23). — С.
107—110.
6. Вакульчик О. М. Визначення зон економічних ризиків на основі
аналізу показників економічної безпеки підприємства. Економіст. – 2009. – № 8.
–С. 40–43.
7. Васильчак С.В., Маланчук М.Р. Діагностика впливу державного
регулювання на економічну безпеку підприємницької діяльності. Науковий
вісник Національного лісотехнічного університету України. –2009. − Вип. 19.12.
– С.197-202.
8. Вербицька І.І. Мінімізація валютних ризиків вітчизняних
підприємств. Інноваційна економіка. 2013. №8. С. 289-294
9. Вічевич А. М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльност. – Львів :
Афіна, 2004. – 140 с.
74
10. Гальчинський А.С. Криза і цикли світового розвитку. – К.: АДЕФ-
Україна. – 2009. – 392 с.
11. Гарагонич О.В. Теоретичні питання державного регулювання
господарської діяльності. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua. – С.141-147.
12. Геєць В. М., Осташко Т. О., Шинкарук Л. В. Оцінка впливу Угоди
про асоціацію/ЗВТ між Україною та ЄС на економіку України : наукова доповідь.
Київ : ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”, 2014. 102 с.
13. Горянская Т.В. Внешняя торговля Украины: состояние и тенденции
развития. Вісник Донецького національного університету, сер. В: Економіка і
право, Вип.2, . – 2014. – С. 28-30.
14. Гречко А.В. Роль інституційного середовища у розвитку
національної економіки. Сучасні проблеми економіки та підприємництво.
Випуск 11, 2013. С.27-35.
15. Гурнак, О. В. Особливості еволюційного підходу до дослідження
економічних систем. Вісник економічної науки України. – 2011. – № 2. –С. 32-
34.
16. Дегтярьова О. И., Полянова Т. Н., Саркисов С. В..
Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посіб. – К.: Дело, 2012 р. – 320 с.
17. Державний комітет статистики України : офіційний сайт
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua/
18. Диба М. І. Регулювання в сучасній економічній системі: Монографія.
—К.: КНЕУ, 2012. – 220 с.
19. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства:
навч. посібник. –К.: Знання, 2006.–462 с.
20. Длугопольський О.В. Інституційний вимір розвитку соціального
капіталу: теоретико-методичні та прикладні аспекти. Економіка України. – 2012.
–№ 12. – С. 17 – 29.
75
21. Добровольська В.В. Місце і роль держави в регулюванні
підприємницької діяльності. Університетські наукові записки. – 2005. – №1-2
(13-14). –С.155-159.
22. Договір про зону вільної торгівлі. Країни СНД. Державна фіскальна
служба України. URL: http://sfs.gov.ua (дата звернення: 07.02.2020)
23. Договірно-правова база між Україною та Королівством Саудівська
Аравія. Посольство України в Королівстві Саудівська Аравія. URL:
https://saudiarabia.mfa.gov.ua (дата звернення: 21.02.2020).
24. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
підприємства. Навчальний посібник.–К.: ЦНЛ, 2004.–172с.
25. Екогеографія [Електронний ресурс]. Режим доступу :
http://pidruchniki.com/18421120/ekologiya/suchasniy_stan_zemelnogo_fondu_ukray
ini.
26. Жаліло Я.А. Економічний діалог як засіб суспільної консолідації в
процесі соціально-економічного розвитку України / Я.А. Жаліло // Стратегічні
пріоритети. — 2007. — № 1(2). . — С. 106-112.
27. Жук М. В., Білянський Ю.О. Інституційні основи активізації
експортоорієнтованої діяльності підприємства України в умовах поглиблення
євроінтеграції. Економічний вісник університету. Випуск №46. -2020 р. С 45- 56.
28. Зінчук Т.О. Європейська інтеграція: проблеми адаптації сектора
економіки: монографія. – Ін-т економіки та прогнозування НАНУ. – Житомир:
ДВНЗ "ДАУ”, 2008. – 384 с.
29. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2014 році.
Статистичний збірник. – К.: Державна служба статистики. 2015.
30. Інформація за повідомленнями з країн-членів СОТ. Департамент
багатосторонніх та двосторонніх торговельних угод. Міністерство розвитку
економіки, торгівлі та сільського господарства України. URL : https://me.gov.ua
(дата звернення: 21.12.2019)
31. Кандиба А.М. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посіб. — К.:
Аграрна наука, 2001. — 262 с.
76
32. Кваша С.М. Зовнішньоекономічна діяльність України: стан,
стратегія і тактика розвитку. — К. : ЗАТ "НІЧЛАВА", 2012. — 252с.
33. Кирилов Ю.Є. Зовнішньоекономічна діяльність на ринку зерна. —
Херсон: Айлант, 2006. — 159с.
34. Кирилюк, Є. М. Методологія дослідження процесів трансформації
економічних систем у сучасних теоріях. Механізм регулювання економіки. –
2011. – № 4. – С. 172-179.
35. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент
зовнішньоекономічної діяльності. - К.: Видавничий дім «Фінансист», 2015. –
634 с.
36. Киян І., Орлова О., Папиріна О., Харченко Н., Хом'як С..
Зовнішньоекономічна діяльність. Консультації. Нормативна база: Метод. посіб.
— Д : Баланс-Клуб, 2002. — 144c.
37. Козловський В.О., Лесько О.Й. Зовнішньоекономічна діяльність:
практикум для студ. спец. "Менеджмент організацій". Вінницький національний
технічний ун-т. — Вінниця : ВНТУ, 2018. — 127 с.
38. Кончин В. І., Ложачевська А. С. Зони вільної торгівлі та
мультигравітаційна регіональна торговельна модель України: перспективи
розвитку. Стратегія розвитку України. 2012. № 2. С. 85–106.
39. Коровайченко Н. Ю., Шевченко Л. В. Вплив внутрішніх та зовнішніх
шоків на розвиток торгівлі України з ФРН. Зовнішня торгівля: економіка,
фінанси, право. 2015. № 3 (80). С. 81–89.
40. Кравцова Т.М. Адміністративно-правові засади здійснення
державної регуляторної політики в сфері господарювання / Т.М. Кравцова.
Автореф. дис. д.ю.н. / 12.00.07. – Х, 2014. – 36 с.
41. Кредісов О.А. Розвиток європейської інтеграції в умовах глобалізації
світової економіки: Автореферат дис. канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський ун-т
ім. Тараса Шевченка. — К., 2019. — 22 c.
77
42. Кучеренко В. Р., Шевченко Л. В. Аналіз наслідків впливу глобальної
фінансово-економічної кризи на стан торгівлі між Україною та ФРН. Зовнішня
торгівля: економіка, фінанси, право. 2012. № 5. С. 63–67.
43. Насадюк І. Б. Гравітаційна модель міжнародних економічних
відносин України. Вісник соціально-економічних досліджень. 2012. № 1 (44).
С. 94–99.
44. Лопатинський Ю. М., Кифяк В. І. Розвиток аграрного сектора
національної економіки на інституційних засадах. Чернівці : ЧНУ, 2014. 248 с.
45. Луцький М.Г., Марченко В.М., Давиденко В.В., Кам’янецька О.В.
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. –К.:
Сузір’я, 2007. – 484 с.
46. Любич Б.Б. Сучасні підходи до управління зовнішньоекономічною
діяльністю підприємства. Прометей: регіональний збірник наукових праць з
економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України;
Інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Донецьк, 2008. –
Вип.1(25). – C. 48-53
47. Магас В. Свобода і конкуренція – головне гасло часу / Василь Магас
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hvylya.net/analytics/-
economics/svoboda-i-konkurentsiya-golovne-gaslo-chasu.html.
48. Мазаракі. А.А. Зовнішньоторговельні аспекти конкурентної
політики України в умовах СОТ: монографія - К.: Київ. Нац. торг.-екон. ун-т,
2008. -309 с.
49. Макогон Ю.В., Кравченко В.А. Кравцова В.В. Зовнішньоекономічна
діяльність: організація, управління, прогнозування: Навч. посіб. –Донецьк: Дон
ГУЭТ, 2004. – 160с.
50. Макуха С.Н. Структурная перестройка внешней торговли Украины –
требование времени //Бізнес-Інформ. – 2012. – №1. – с.8-11.
51. Малік М.Й. Інституціоналізація підприємництва: трансформація та
ефективність. Економіка АПК. – 2010. – № 7. – С. 132–139.
78
52. Масловська Л. Управлінські аспекти зовнішньоекономічної
діяльності України в перехідний період // Економіка України. – № 8. – 2006. –
С. 67-72.
53. Мельник О. Г. Експортний потенціал підприємства: сутність і
методологічні основи аналізу. Проблеми економіки № 1, 2017. С. 226-231. Режим
доступу: https://www.problecon.com/export_pdf/problems-ofeconomy-2017-1_0-
pages-226_231.pdf].
54. Мокій А. Регіонально – секторна модель зовнішньоекономічної
інтеграції: передумови і стратегія реалізації / А. Мокій. – Л. : Коопосвіта, 1999. –
346 с.
55. Мороз, О. О. Інституціальна система економіки України:
[монографія]. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2006. – 438 с.
56. Назыров К.З. Роль государства в институциональном
преобразовании трансформационной экономики / К.З. Назыров // Проблеми і
перспективи розвитку підприємництва. – 2013. – № 2. – С.152 –157.
57. Нелеп В. Оцінка експортних можливостей продовольчого комплексу
України. Економіка АПК. 2011. № 5. С. 54-62.
58. Новікова М. В., Ткачук Н. Ю. Формування та тестування
гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі товарами України з країнами ЄС //
Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: НАУ. 2011. Вип. 29. URL:
http://www.jrnl.nau.edu.ua/index. php/PPEI/article/download/282/271
59. О. М. Луцків, М. В. Максимчук. Інституційне середовище
регіональної структурної політики. Регіональна економіка 2014, №3. С. 37- 47.
Режим
доступу:http://ird.gov.ua/pe/re201403/re201403_037_LutskivOM,Maksymchu
kMV.pdf
60. Осташко Т. О. Експорт товарів у ЄС: перспективи і завдання.
Економіка і прогнозування. 2016. № 1. С. 83-94.
79
61. Тюріна Н. М. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства [текст]
навчальний посібник / Н. М. Тюріна, Н. С. Карвацка. – К.: «Центр учбової
літератури», 2013. – 408 с.
62. Педорченко А. Л. Формування конкурентних переваг
товаровиробників експортерів. Ефективна економіка. 2015. № 2. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3819 (дата звернення: 24.02.2020).
63. Правила розподілу безмитних тарифних квот. Офіс з просування
експорту України. URL: https://helpdesk.epo.org.ua (дата звернення: 15.02.2020).
64. Про встановлення єдиної форми обліку укомплектованості місць
розташування підрозділів митних органів спеціалістами, які здійснюють
санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний та
екологічний контроль за принципом «Єдиного офісу»: Наказ Державної митної
служби України від 24.02.2010 року № 149/162/82/97 URL: http://sfs.gov.ua (дата
звернення: 01.02.2020)
65. Про затвердження Положення про Єдину автоматизовану
інформаційну систему Держмитслужби України: Наказ Державної митної
служби України від 04.11.2010 № 1341 URL: http://sfs.gov.ua (дата звернення:
01.02.2020)
66. Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних
договорів (контрактів)» та інших документів: Наказ Міністерства економіки та з
питань європейської інтеграції України від 06.09. 2001 р. №201 URL:
https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 01.12.2019)
67. Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею
сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1: Наказ Міністерства
фінансів України від 20.11.2017 р. № 950 URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата
звернення: 07.02.2020)
68. Про зовнішньо-економічну діяльність: Закон України від 16.04.1991
р. № 959-XII URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 01.12.2019)
80
69. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових
продуктів. Закон України від 27.12.1997 р. № 771/97-ВР URL:
https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 09.12.2019)
70. Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-
євросередземноморські преференційні правила походження: Закон України від
08.11.2017 р № 2187-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення:
07.11.2019)
71. Про утворення Ради з міжнародної торгівлі: Постанова Кабінету
Міністрів України від 04.08.2017 р. № 455 URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата
звернення: 07.02.2020)
72. Пугачов М. І. Розвиток зовнішньої торгівлі товарами. Економіка
АПК. 2019. № 3. С. 6-12.
73. Пшениця. Технічні умови. ДСТУ 3768:2019. Київ:
Держспоживстандарт України, 2019. 15 с.
74. Реєстр затверджених експортних потужностей (харчові продукти).
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту
споживачів. URL: http://consumer.gov.ua/ContentPages/Reestri/38/ (дата
звернення: 16.11.2019)
75. Ринейська Л.С. Інституційне середовище формування міжнародних
стратегій економічного розвитку в умовах глобалізації. Ефективна економіка.
Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua-/pdf/1_2018/70.pdf
76. Розпутенко І. В. Зона вільної торгівлі. Енциклопедичний словник з
державного управління / уклад. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко
та ін.; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. – К.: НАДУ,
2010. – С. 263.
77. Рум’янцев А.П., Рум’янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність:
Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 377 с.
78. Сидоренко О. В. Управління розвитком біржового ринку продукції:
теорія та практика. Київ: ЦП «Компринт». 2015. 352 с.
81
79. Стельмащук А.М. Регулювання економіки: Навч. посіб. – Тернопіль:
Астон, 2013. – 362 с.
80. Стровский Л. Е. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства:
Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2014 р. – 823 с.
81. Сучасний стан ґрунтів України та шляхи його поліпшення
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/19240701/-
ekologiya/suchasniy_stan_gruntiv_ukrayini_shlyahi_yogo_polipshennya.
82. Терехов Є.М. Економічні аспекти зовнішньої політики України в
сучасних умовах глобального світу. Механізм регулювання економіки. 2010. –
№ 3, Т.2. – С.79-83.
83. Тюріна Н. М. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства [текст]
навчальний посібник / Н. М. Тюріна, Н. С. Карвацка. – К.: «Центр учбової
літератури», 2013. – 408 с.
84. Угода про асоціацію. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua
(дата звернення: 06.02.2020).
85. Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ.
Державна фіскальна служба України. URL: http://sfs.gov.ua (дата звернення:
07.02.2020)
86. Українська модель розвитку та її соціо-економічна переорієнтація:
Наукова доповідь / За ред. В. Геєця, О. Борордіної, І. Прокопи / НАН України,
Ін-т екон. та прогнозув. – К., 2012. – 56 с. – С. 10.
87. Уманців Ю.М., Міняйло О.І. Економічна політика держави за умов
глобальних трансформацій. Економіка України. 2018. № 9. С. 37—49.
88. Ушакова Н. Г., Штангей Н. М., Козуб В.О Зовнішньоекономічна
діяльність підприємства: Навч. посіб. – Харків:Видавець Шуст А.І., 2001.-232 с.
89. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид.,
переробл. і доп. – К.: МАУП, 2004. – 328 с.
90. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна
торгівля: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. — 488 с.
82
91. Чубарь О. Г. Інститути та інституціональне середовище: теоретичні
узагальнення засад економічного розвитку. Науковий вісник Ужгородського
університету. Серія «Економіка», 2013. Вип. 3(40). С. 98–104.
92. Шевчук В.Я., Мазаракі А.А., Царенко О.М.; Кириченко О.А
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005.
– 494 с.
93. Шегда А.В., Литвиненко Т.М., Нахаба М.П. Економіка підприємства:
Навч. посіб.– К.: Знання-Прес, 2001.– 335 с.
94. Шкурупій О.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: навч.
посіб. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 248 с.
95. Шпичак О. М., Боднар О. В., Шпичак О. О. Теоретико-методологічні
та практичні основи ціноутворення : монографія. Київ : ЦП «Компринт», 2017.
545 с.
96. Юдкевич Борис Беніамінович, Луб'яна Емма Іванівна, Ковальов
Євген Володимирович. Промислова власність та зовнішньоекономічна
діяльність: Навч. посіб.— К.: Прес, 2000. — 108с.
97. Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки
запитів. Забезпечення прозорості в рамках системи нотифікацій. Департамент
доступу до ринків та взаємодії з СОТ. Міністерство розвитку економіки, торгівлі
України. URL : https://www.me.gov.ua (дата звернення: 06.01.2020)
98. World Production, Markets, and Trade Reports. Browse Data & Analysis.
Unated States Department of Agriculture. URL:
https://www.fas.usda.gov/data/searchTrade%20Reports (дата звернення: 15.11.2023)
99. Eurostat. URL:https://ec.europa.eu/eurostat/data/database

Репозиторій ЧДТУ