«Професійний розвиток публічних службовців в умовах реформування державного управління»

Назаренко, Інна Анатоліївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8119
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Манн, Руслан Володимирович	-
dc.contributor.author	Назаренко, Інна Анатоліївна	-
dc.date.accessioned	2026-03-12T19:50:25Z	-
dc.date.available	2026-03-12T19:50:25Z	-
dc.date.issued	2023-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8119	-
dc.description.abstract	Об’єкт дослідження: організаційно-правові аспекти професіоналізації публічної служби в Україні. Предмет дослідження: механізм формування та реалізації професійного розвитку публічних службовців. Мета роботи бакалавра полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні процесів формування високопрофесійної публічної служби в Україні в умовах реформування державного управління та євроінтеграції, а також пошук ефективних шляхів їх реалізації. Методи дослідження: системного та порівняльного аналізу, синтезу, спостереження, узагальнення та моделювання. За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні аспекти професійного розвитку публічних службовців в Україні в умовах реформування державного управління та євроінтеграції; визначено основні напрямки формування та розвитку високопрофесійної публічної служби шляхом забезпечення належного професійного навчання та підвищення кваліфікації.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ДИЗАЙН МИСЛЕННЯ	uk_UA
dc.subject	ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК	uk_UA
dc.subject	ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ	uk_UA
dc.subject	ІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ	uk_UA
dc.title	«Професійний розвиток публічних службовців в умовах реформування державного управління»	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Назаренко І.А..pdf Restricted Access		1.62 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
 
на тему: «Професійний розвиток публічних службовців в умовах 
реформування державного управління» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконала: здобувачка 4 курсу, групи ЗПУА-198 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування» 
Назаренко Інна Анатоліївна 
(прізвище та ініціали) 
______________________ 
 Керівник ___Манн Р.В. 
(прізвище та ініціали) 
 Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 року 
 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: бакалавр 
Спеціальність: 281 «Публічне управління та адміністрування» 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри                                  
економіки та управління 
_______ Руслан МАНН 
“____” ____________ 2023 р. 
 
З А В Д А Н Н Я 
на випускну роботу здобувачу вищої освіти 
 
(прізвище, ім’я та по батькові) 
1. Тема роботи Професійний розвиток публічних службовців в умовах реформування 
державного управління 
 
Керівник роботи: Манн Руслан Володимирович, д.е.н.,  професор  
                              (прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом ректора ЧДТУ від 06.03.2023 р. №_51/04_ 
 
2. Строк подання здобувачем роботи   
 
3. Вихідні дані до роботи  матеріали дослідження професійного розвитку  
публічних службовців за 2019-2022 роки 
Національного агентства України з питань державної 
служби; показники діяльності Черкаського 
регіонального центру підвищення кваліфікації за 
2021-2023 роки; нормативно-правові документи 
у сфері державної служби; веб-сайт Національного агентства України з питань 
державної служби; періодичні видання та друковані літературні джерела.  
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
Розділ 1. Професійне навчання публічних службовців в умовах реформування  
державного управління України, суть та перспективи розвитку. Розділ ІІ. 
Інституційний механізм професіоналізації публічної служби. Розділ ІІІ. 
Пріоритетні завдання розбудови системи професійного розвитку публічних 
службовців. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
показники дослідження професійного розвитку публічних службовців за 2019-
2023 роки у динаміці за досліджуваний період; аналітичні дані результатів 
професійного навчання публічних службовців на регіональному рівні 
 
 
3 
 
 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Розділ Прізвище, ініціали та Підпис, дата 
посада  завдання видав завдання прийняв 
консультанта 
1 Манн Р.В., д.е.н., проф.   
2 Манн Р.В., д.е.н., проф.   
3 Манн Р.В., д.е.н., проф.   
 
7. Дата видачі завдання ____________________________________________________ 
 
                               
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Назва етапів кваліфікаційної  Строк виконання 
Примітки 
з/п роботи бакалавра етапів роботи 
1.  Підбір літератури, її вивчення і обробка. 
Укладання бібліографії по основним  виконано 
джерелам 
2.  Укладання плану (змісту) випускної роботи 
 виконано 
і погодження його з керівником 
3.  Розробка і подання на перевірку першого 
 виконано 
розділу 
4.  Збір, систематизація та аналіз практичних 
 виконано 
матеріалів 
5.  Розробка і подання другого розділу  виконано 
6.  Розробка і подання третього розділу  виконано 
7.  Погодження з керівником висновків і 
 виконано 
пропозицій 
8.  Переробка (доопрацювання) випускної 
роботи у відповідності з зауваженнями і  виконано 
подання її на кафедру 
9.  Нормоконтроль  виконано 
10.  Збір документів (відгук, рецензія)  виконано 
11.  Подача на підпис до завідувача кафедри  виконано 
12.  Розробка тез доповіді для захисту  виконано 
 
 
Здобувач (ка) вищої освіти __________________   __      Інна НАЗАРЕНКО 
  ______________________                    (підпис)               (прізвище та ініціали)    
        
Керівник роботи ____________________                _______Руслан МАНН 
                                                                                          (підпис)                                (прізвище та ініціали)
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційної роботи бакалавра 
на тему: 
«Професійний розвиток публічних службовців в умовах реформування 
державного управління» 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 72 сторінки, 3 таблиці, 13 рисунків, 
список літератури з 61 найменування. 
 
Об’єкт дослідження: організаційно-правові аспекти професіоналізації  
публічної служби в Україні.  
 
Предмет дослідження: механізм формування та реалізації професійного 
розвитку публічних службовців.  
 
Мета роботи бакалавра полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні 
процесів формування високопрофесійної публічної служби в Україні в умовах 
реформування державного управління та євроінтеграції, а також пошук 
ефективних шляхів їх реалізації.  
 
Методи дослідження: системного та порівняльного аналізу, синтезу, 
спостереження, узагальнення та моделювання.  
 
За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні аспекти 
професійного розвитку публічних службовців в Україні в умовах реформування 
державного управління та євроінтеграції; визначено основні напрямки 
формування та розвитку високопрофесійної публічної служби шляхом 
забезпечення належного професійного навчання та підвищення кваліфікації. 
 
Одержані результати можуть бути використані в діяльності публічних органів 
під час організації процесу професійного навчання державних службовців та 
посадових осіб органів місцевого самоврядування. 
 
Ключові слова: ДИЗАЙН МИСЛЕННЯ, ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК, 
ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ, ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, 
ПУБЛІЧНА СЛУЖБА, СЛУЖБА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ 
 
5 
 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП................................................................................................................ 6 
РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ, ЯК  
ВАЖЛИВА СКЛАДОВА РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО  
УПРАВЛІННЯ…................................................................................................ 10 
1.1 Професійне навчання публічних службовців в умовах реформування  
державного управління України, суть та перспективи розвитку…………. 10 
1.2 Нормативно-правова основа професіоналізації публічної служби….... 17 
РОЗДІЛ 2.  ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ  
ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ..................................................................................... 23 
2.1 Планування та організація професійного навчання публічних  
службовців…………………………………………………………………….. 23 
2.2 Інституційна спроможність та розвиток ринку освітніх послуг для  
професійного навчання публічних службовців….......................................... 31 
2.3 Моніторингове дослідження функціонування системи професійного  
навчання публічних службовців на регіональному рівні…………………. 38 
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ РОЗБУДОВИ СИСТЕМИ  
ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ……............. 49 
3.1 Забезпечення належних умов для професійного розвитку публічних  
службовців в Україні……............................................................................... 49 
3.2 Новаторство та інноваційний шлях розвитку професіоналізації  
публічної служби. …………………...………………...................................... 56 
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 61 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………....................................... 64 
 
 
 
 
6 
 
ВСТУП 
 
 
Визначення євроінтеграції, як головного зовнішньополітичного вектора 
розвитку нашої держави було закріплено Угодою про асоціацію між Україною, 
з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством  
з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, укладеною  
в листопаді 2014 року та ратифікованою у повному обсязі у вересні 2017 року, 
що зумовило невідворотність впровадження системних реформ  
на загальнодержавному рівні [5]. Отримання Україною статусу кандидата  
в члени Європейського Союзу на саміті лідерів Європейського Союзу  
у Брюсселі на основі рекомендації Європейської Ради 17 червня 2022 року, 
окреслили нові завдання для публічної служби. Саме від ефективності  
та професійності публічних службовців, швидкості та правильності прийняття 
рішень для виконання взятих зобов’язань, залежить результативність 
впровадження реформ.  
Враховуючи позитивний досвід реформування державного управління в 
інших країнах, з урахуванням євроінтеграційних прагнень нашої держави, 
перспективними напрямами вдосконалення державного управління в Україні 
мають стати гнучка, стабільна, ефективна система державного управління  
та високопрофесійна публічна служба. 
На спроможності уряду досягати поставлених цілей в умовах обмежених 
ресурсів, діючи передбачувано та послідовно, базуються принципи належного 
врядування. Ключовою передумовою для підготовки та прийняття 
обґрунтованих та скоординованих публічних рішень є здатність державних 
службовців ефективно брати участь в розробці та реалізації державної політики, 
тому орієнтація на створення професійної державної служби стала основою 
реформування державного управління, розпочатого ще у 2016 році, і стала 
передумовою для проведення цього дослідження.  
 
7 
 
Системність будь-яких змін досягається через культуру та освіту. 
Розвинена інфраструктура та належне ресурсне забезпечення, орієнтація  
на формування професійних компетентностей державних службовців, голів 
місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, 
посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад на основі 
їх потреб у професійному розвитку, а також потреб державних органів та 
органів місцевого самоврядування визначають особливості нової моделі 
сучасної системи професійного навчання. Тому, питання професійного 
розвитку публічних службовців в умовах реформування державного управління 
є, без сумніву, досить актуальним. 
Нормативно-правовою основою вітчизняного законодавства 
європейських країн стали основні принципи навчання впродовж життя.  
В Україні основні елементи, роль та методологічні питання професіоналізації 
публічної служби стали предметом дослідження науковців в процесі 
реформування державного управління. Науковим підгрунтям професійного 
розвитку публічних службовців в Україні в умовах трансформації державного 
управління до публічного, в контексті євроінтеграційних процесів  
та впровадження реформ, знайшли своє відображення в роботах таких фахівців, 
як: Н. Алюшина, Л. Антонова, К. Ващенко, В. Гусєв, М. Канівець, О. Лисенко, 
Ю. Лихач, К. Серченко та ін.  
На сьогодні, Україна потребує управлінських кадрів нової якості, здатних 
прискорити соціально-економічний розвиток як регіонів, так і України в цілому, 
здійснювати професійну діяльність в умовах ризиків і викликів, які постійно 
постають перед нашою державою. Все це вимагає модернізації системи 
професійного навчання, зміни формату підготовки сучасних посадовців, 
запровадження нових стандартів професійної освіти у сфері публічної служби. 
Об’єктом дослідження цієї роботи бакалавра є організаційно-правові 
аспекти формування високопрофесійної державної служби в Україні. 
Предметом дослідження – державно-правовий механізм формування та 
реалізації професійного розвитку державних службовців. 
 
8 
 
  
 
9 
 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є пошук ефективних та 
інноваційних шляхів розвитку та удосконалення організаційно-правових 
аспектів формування професіоналізації публічної служби. 
Для написання роботи бакалавра були поставлені такі завдання:  
- визначити суть та перспективи професійного розвитку публічних 
службовців в Україні в умовах реформування державного управління;  
- проаналізувати нормативно-правову основу професіоналізації публічної 
служби в Україні;  
- дослідити інституційну спроможність та ринок освітніх послуг для 
забезпечення потреб в професійному навчанні публічних службовців;  
- визначити форми реалізації права публічних службовців на професійний 
розвиток та навчання;  
- сформулювати пріоритетні завдання та шляхи їх реалізації для 
розбудови ефективної системи професійного розвитку публічних  службовців.  
Під час написання роботи були використані методи комплексного 
наукового дослідження, такі як: аналізу, синтезу, спостереження, 
прогнозування та моделювання. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
удосконалення організаційно-правових аспектів формування професійного 
розвитку публічних службовців в умовах євроінтеграції. Одержані результати 
можуть бути використані керівниками державної служби та службами 
управління персоналом публічних органів при організації процесу підвищення 
кваліфікації публічних службовців. 
Аналіз функціонування сучасної системи професійного навчання 
важливий, насамперед, з точки зору визначення наявних проблем та окреслення 
пріоритетних напрямів реформування з метою забезпечення її інноваційності, 
орієнтованості на неперервний професійний розвиток службовців упродовж 
проходження службової кар’єри. Це сприятиме підвищенню дієвості державної 
політики щодо професійного навчання відповідних категорій управлінців і 
дасть змогу завершити створення сучасної цілісної, мобільної та гнучкої 
 
10 
 
системи професійного навчання з розвинутою інфраструктурою, ефективним 
управлінням і належним ресурсним забезпеченням.  
Апробація результатів дослідження. Матеріали роботи бакалавра стали 
основою для написання тези доповіді на науково-практичну конференцію  
на тему «Професійний розвиток публічних службовців в умовах реформування 
державного управління». 
 
11 
 
РОЗДІЛ 1 
ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ,  
ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА РЕФОРМУВАННЯ  
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ  
 
 
1.1 Професійне навчання публічних службовців в умовах 
реформування державного управління України, суть та перспективи 
розвитку  
 
Побудова спроможної сервісної та цифрової держави, в основі якої 
знаходяться інтереси громадян, а захист цих інтересів ґрунтується  
на європейських стандартах, - така стратегічна мета України. Щоб її досягти, 
започатковано процес реформування системи державного управління, який 
здійснюється з урахуванням Європейських стандартів належного 
адміністрування, розроблених SIGMA - Програмою підтримки вдосконалення 
врядування та менеджменту.  Систему принципів і критерії оцінки державного 
управління, що базуються на основі міжнародних стандартів і вимог, а також 
кращих практик держав - членів ЄС та держав Організації економічного 
співробітництва та розвитку викладено у документі «Принципи державного 
управління». Рішенням Уряду від 01 липня 2021 року затверджено Стратегію  
проведення реформи державного управління в Україні на період 2022-2025 
років, що прийнята з урахуванням рекомендацій,  за результатами проведеної  
у 2018 році експертами Програми SIGMA, оцінки стану державного управління 
в Україні, а також досвіду, набутого на попередньому етапі проведення 
реформи державного управління. Одним із ключових результатів, яких 
планується досягти в процесі здійснення реформування державного управління 
до 2025 року є створення системи професійної та політично нейтральної 
публічної служби [15].  
Постійне інвестування у професійний розвиток персоналу є важливою 
 
12 
 
особливістю будь-якої сучасної організації. Процеси оновлення системи 
державного управління, децентралізація територіального устрою 
реформування місцевого самоврядування, модернізація державної служби 
України та служби в органах місцевого самоврядування, що відбуваються на 
сучасному етапі розвитку української держави, ставлять нові вимоги  
до професійних та особистісних якостей службовців органів публічної влади, 
рівня їхнього професіоналізму та компетентності. 
Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення 
можливості навчання впродовж усього життя для всіх є однією із проголошених 
Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, які Україна 
зобов’язалася підтримувати у відповідь до проголошених на Генеральній 
Асамблеї Організації Об’єднаних Націй глобальних цілей сталого розвитку  
до 2030 року (резолюція від 25 вересня 2015 року № 70/1). Визначені Цілі 
сталого розвитку України на період до 2030 року є маркерами, які необхідні при 
розробці проектів прогнозних і програмних документів, проектів нормативно-
правових актів задля забезпечення збалансованості економічного, соціального 
та екологічного вимірів сталого розвитку України [7]. 
В сучасних умовах більшість передових країн світу функціонують  
на засадах дотримання концепції навчання впродовж усього життя, яка  
є актуальною та підтримується як державою, так і приватним сектором.  
Уперше концепцію «неперервної освіти» було представлено на форумі 
ЮНЕСКО в 1965 році П. Ленграндом, основна ідея якої полягала  
у максимальному створенні умов для повного розвитку особистості  
та її здібностей протягом усього життя; людина визнається головною цінністю 
і вузлом переплетіння всіх процесів, що відбуваються у світі. 
 Теперішній досвід розвинених країн доводить, що неперервна освіта 
стосується не лише поглиблення та розширення загальної освіти, професійної 
компетентності, а й культури, виховання, системи цінностей та світогляду. Цей 
процес є успішним, якщо він організаційно забезпечений системою державних 
та суспільних інституцій, і є обов’язковим критерієм оцінки рівня професійного 
 
13 
 
розвитку. Така тенденція зумовила стрімкий розвиток концепції «Lifelong 
learning» (англ., «Навчання протягом усього життя»).  
Концепція Lifelong Learning сформувалася, як відповідь на виклики, які 
виникли внаслідок трансформації суспільства та переходу від індустріального 
розвитку до інформаційного. Динамічні зміни в сучасних технологіях, 
призводять до швидкого старіння актуальних знань людини, набутих впродовж 
її життя; щоденна робота з великими масивами інформації вимагає переходу  
до колективних форм співпраці. Новою філософією професійного розвитку 
особистості  стає потреба в постійному оновленні та отриманні знань і навичок, 
яка триває впродовж усього життя людини. Таке навчання може здійснюватися 
як за допомогою формальних методів: отримання універсальної освіти, 
проходження курсів, тренінгів, програм підвищення кваліфікації, стажування, 
так і за допомогою отримання безпосереднього досвіду за рахунок щоденних 
практик [47].  
Жодна країна не має довершеної системи неперервної освіти, яка 
базувалася б на однакових принципах. В контексті сучасної адміністративної 
реформи, що імплементується в Україні, важливо перейняти досвід провідних 
країн світу, однак, з урахуванням національної ідентичності. В умовах 
реформування державного управління в Україні питання неперервної освіти для 
публічних службовців є нагальною потребою, оскільки дозволить сформувати 
нову генерацію меритократів, здатних забезпечити якісний розвиток країни. 
Ефективність реалізації державної політики залежить від діяльності 
публічних органів, які повинні бути активними, гнучкими, динамічними та 
відповідати запитам суспільства. 
Наявність високопрофесійних фахівців, які мають навички впровадження 
інновацій та можуть конкурувати на рівні з бізнес-можливостями, є ключовою 
метою залучення до публічної служби. Цього можна досягти, зокрема, шляхом 
реалізації професійного навчання та розвитку співробітників. Навчальні 
програми не тільки розвивають наявні навички, але й можуть бути використані 
для отримання нових вмінь, які можуть знадобитися в майбутньому та бути 
 
14 
 
основою для досягнення  конкурентоспроможності в довгостроковій 
перспективі. 
Добре навчена, динамічна та високо вмотивована робоча сила має 
вирішальне значення для будь-якої організації. І найкращий спосіб досягти  
таких стандартів - це інвестувати в постійний розвиток співробітників. Такі 
працівники не лише пропонують організації фінансові вигоди з точки зору 
прибутковості та підвищення продуктивності, вони допомагають створити 
належну організаційну культуру установи чи організації та сприяють 
утриманню працівників. 
Розвиток змістовної культури навчання сприяє постійному 
вдосконаленню публічних службовців. Державні органи та органи місцевого 
самоврядування можуть стати більш ефективними, коли їх працівники мають 
можливість та інструменти для вдосконалення своїх навичок. 
Культура навчання - це набір цінностей, практик і процесів, які надають 
пріоритет освіті, розвитку працівників та індивідуальному вдосконаленню [60]. 
Розвиток високої культури навчання означає, що роботодавець активно 
прагне надати можливості для навчання та впровадження нових знань або 
навичок своїм працівникам. Як наслідок, важливість навчання стає основною 
цінністю, яка має протікати через всю організацію, впливаючи на те, як 
приймаються рішення та покращувати те, як організація веде свою діяльність. 
Як правило, культура навчання сприяє досягненню ключових 
організаційних цілей, які, у свою чергу, сприяють покращенню загальної 
продуктивності праці. Це можуть бути: 
 Підвищення залученості та морального духу співробітників; 
 Зниження плинності кадрів; 
 Підвищення кваліфікації працівників; 
 Планування нових можливостей зростання; 
 Підвищення продуктивності праці; 
 Підвищення швидкості операційних процесів. 
 
15 
 
Щоб відповідати сучасним запитам ринку праці, володінням новим 
технологіям у динамічному цифровому світі, співробітники повинні постійно 
вдосконалювати свої навички. Зважаючи на це, метою сильної культури 
навчання має бути заохочення, підтримка та надання інструментів для 
успішного безперервного навчання.  Це буде запорукою публічним службовцям 
йти в ногу з часом, новими наборами навичок, що підвищують їх цінність та 
сприяють розвитку найкращих співробітників для кар’єрного зростання. 
Для того, щоб із цінного бізнес-інструменту культура навчання на 
робочому місці не перетворилася на вправу для дотримання вимог, потрібно 
приділяти належну увагу цьому питанню (див.рис.1.1). 
 
 
 
Рисунок 1.1 Характеристика високої культури навчання. Джерело [60]. 
 
Найкращі організаційні культури вкорінюють уявлення про потребу 
навчання протягом усього життя, коли вмотивовані працівники прагнуть 
постійного саморозвитку. 
 
16 
 
У професійному чи особистому житті навчання впродовж життя означає, 
що люди самостійну прагнуть та активно шукають можливостей 
вдосконалювати себе, розвивати навички та знаходити нові способи мислення. 
Спілкування  має вирішальне значення для успішного професійного 
навчання. Керівництво та персонал повинні розуміти, чого очікують один від 
одного, а також розуміти будь-які емоції, що стоять за спілкуванням. Маючи цю 
інформацію, люди можуть відповідним чином реагувати. Важливо також 
пам'ятати, що ефективність стилю спілкування залежить від аудиторії. Тому 
керівництво має адаптувати свій підхід для досягнення бажаного результату для 
різних працівників. 
Сприятлива культура навчання потребує далекоглядного керівництва 
(лідерів), готових інвестувати як час, так і фінанси для довгострокової 
перспективи в майбутньому. Такі керівники подають чудовий приклад для 
інших, надихають оточуючих і наполегливо працюють, щоб надати 
співробітникам можливість продемонструвати свою творчість  
та інноваційність. 
Усунення будь-яких кордонів або обмежень в публічних органах, щоб 
співробітники могли ділитися досвідом і співпрацювати один з одним, значною 
мірою сприяє створенню процвітаючої культури навчання. Коли заохочується 
відкрита співпраця, це надихає увесь колектив до набуття нових навичок  
і вдосконалення своєї роботи. 
Прогресивна культура навчання часто призводить до інноваційності. Щоб 
досягти цього, публічні органи повинні надати співробітникам, незалежно від 
їх ролі, можливість впроваджувати нове у свою діяльність, відкрито 
обговорювати ідеї та ділитися сучасними методами вдосконалення. 
Хоча за своєю природою нові ідеї не завжди призводять до очікуваних 
результатів. Коли це трапляється, необхідно зосереджуватися на позитивних 
моментах, а не дорікати чи бентежити персонал, який намагається 
впроваджувати інновації. Обмін інформацією в усій установі чи організації 
допомагає співробітникам краще зрозуміти свою роль і місце в публічній службі 
 
17 
 
загалом. Перехресні навички між командами та відділами уможливлюють 
співпрацю, коли співробітники знають, які вимоги до них висуваються та як 
вони можуть покращитися чи удосконалитися, щоб принести користь іншим. 
Прикладами можуть бути керівники та спеціалісти, які витрачають час на 
навчання інших, або співробітники, які працюють із клієнтами, діляться 
почутими відгуками з вищим керівництвом. 
Культура навчання як поняття, може приймати різні форми, однак  
є вагомі докази того, що розвиток ефективної культури навчання приносить 
користь. Виділення часу та ресурсів для розвитку співробітників дозволяє їм 
набути нових навичок, які покращують ефективність роботи. Коли культура 
навчання поширюється на увесь персонал, вона може вплинути на всі сфери 
управління. В публічних органах, де керівництво активно впроваджує культуру 
безперервного навчання, в десятки разів більше шансів досягти стійких 
показників зростання, рентабельності, трансформації та продуктивності. 
Зростання досягається завдяки більшій кількості інновацій і більшій мотивації 
співробітників; рентабельність  – завдяки підвищенню продуктивності 
співробітників і задоволеності громадськості; трансформація  – завдяки 
збільшеній здатності знаходити рішення та швидко реагувати на нові виклики; 
продуктивність включає в себе кращі управління талантами. 
Ці висновки підтверджені дослідженнями  Bersin by Deloitte . Їхні 
дослідження демонструють, що в організаціях, де великою мірою приділяється 
увага навчанню, підвищенню кваліфікації та розвитку здібностей персоналу 
зростають показники (див.рис.1.2): 
 
18 
 
На 92% більше шансів На 34% швидше реагує 
на інновації на потреби клієнтів
На 37% більша На 58% більше готові 
продуктивність відповідати вимогам 
співробітників майбутнього
 
Рисунок 1.2 Зростання показників відносно рівня навчання, підвищення 
кваліфікації та розвитку здібностей персоналу. Джерело [60]. 
 
З огляду на сучасні виклики, адаптація до майбутніх вимог стосовно 
публічних службовців є особливо важливою.  З цифровою трансформацією   
та низкою нових технологій, які стають широко доступними, публічним 
органам потрібно постійно вдосконалювати набори навичок, щоб відповідати 
запитам громадськості. 
Отже, впливова культура навчання зараз важливіша, ніж будь-
коли.  Процвітаюча культура навчання підвищує гнучкість, надаючи державним 
органам та органам місцевого самоврядування можливість реагувати на 
зростаючі потреби в талантах у новій цифровій формації. Залучення працівників 
з відповідними навичками, в існуючих умовах оплати праці державних 
службовців, є досить проблематичним.  За відсутності пропозиції, щоб 
задовольнити існуючий попит на фахівців, установи та організації публічного 
сектору повинні зосередитися на розвитку існуючих співробітників, щоб 
забезпечити професійність кадрів у довгостроковій перспективі. 
 
 
 
1.2 Нормативно-правова основа професіоналізації публічної служби 
 
Належне нормативно-правове регулювання є основою для здійснення 
 
19 
 
будь-яких реформ. Державна служба в Україні, як і служба в органах місцевого 
самоврядування, здійснюється з дотриманням принципу законності - діяти лише 
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  
та законами України. 
Так, Закон України «Про державну службу» визначає професіоналізм,  
як один з основних принципів державної служби, що передбачає постійне 
підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності.  
Вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу,  
є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та 
спеціальних вимог. Під впливом часу, з урахуванням рівня розвитку сучасних 
технологій, вимоги до компетенцій постійно змінюються. Як приклад, можемо 
навести вимоги до рівня володіння державною мовою. Тому, задля належного 
та ефективного виконання посадових обов’язків, виникає необхідність  
в постійному оновленні та осучасненні знань і навичок публічних службовців. 
Гарантоване право кожного державного службовця на професійне навчання, 
зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу, в якому 
такий державний службовець працює, нормативно закріплене у статті 7 Закону 
України «Про державну службу». Питанню підвищення рівня професійної 
компетентності державних службовців присвячено статтю 48 цього Закону, яка 
визначає способи та умови для підвищення рівня професійної компетентності 
державних службовців, яке відбувається шляхом проходження професійного 
навчання на постійній основі.  
Професійне навчання державних службовців проводиться за рахунок 
коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, 
через систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення 
кваліфікації, зокрема у сфері публічного управління та адміністрування, 
у встановленому законодавством порядку в навчальних закладах, установах, 
організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні 
послуги, у тому числі за кордоном [ 2].  
Забезпечення процесу професійного навчання державних службовців 
 
20 
 
належить до повноважень керівника державної служби відповідного органу 
влади. На період професійного навчання за працівником зберігається його 
посада та заробіток.  
Одним із видів підвищення рівня професійної компетентності державного 
службовця є його стажування з відривом від служби на іншій посаді державної 
служби в іншому державному органі або за кордоном. Стажування здійснюється 
з метою підвищення практичних вмінь та знань за рахунок набутого досвіду. 
Законодавчі норми та ініціативи забезпечуються підзаконними 
нормативними документами, зокрема актами, виданими Кабінетом Міністрів 
України, як вищим органом у системі виконавчої влади. 
Так, Стратегія реформування державного управління України на 2022-
2025 роки;  Концепція реформування системи професійного навчання 
державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших 
заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та 
депутатів місцевих рад і плану заходів щодо її реалізації;  Положення про 
систему професійного навчання державних службовців, голів місцевих 
державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб 
місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад, є основними 
стратегічними документами, в яких визначені пріоритетні завдання щодо 
розбудови системи професійного навчання публічних службовців у найближчій 
перспективі та шляхи їх реалізації. 
Нормативно-правова база у сфері професійного навчання активно 
розвивалась упродовж 2018–2021 років у рамках впровадження Концепції 
реформування системи професійного навчання відповідно до затвердженого 
Урядом України плану заходів щодо реалізації Концепції реформування 
системи професійного навчання (розпорядження Кабінету Міністрів України 
від 10 травня 2018 р. № 342-р), розробленого для удосконалення та розвитку 
взаємопов’язаних компонентів системи професійного навчання.  
Концепція реформування системи професійного навчання стала 
дороговказом для формування нової моделі системи професійного навчання, 
 
21 
 
окреслила шляхи розв’язання проблеми неефективності системи підготовки, 
спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб 
місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад. Документом закладено 
концептуальні засади створення належних умов для забезпечення професійного 
розвитку публічних службовців через формування упорядкованої системи 
визначення їхніх потреб у професійному навчанні, забезпечення 
безперервності, обов’язковості, плановості професійного навчання, розвиток 
ринку освітніх послуг у сфері професійного навчання на засадах прозорої  
та доброчесної конкуренції із створенням відповідної системи моніторингу та 
оцінки якості освітніх послуг, запровадження механізму співпраці державних 
органів, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського 
суспільства, програм міжнародної технічної допомоги, всеукраїнських 
асоціацій органів місцевого самоврядування, установ, закладів різних форм 
власності, що надають освітні послуги, див.рис.1.3 [ 52, с.7]. 
 
 
 
Рисунок 1.3  Концептуальні засади реформування системи професійного 
навчання. Джерело: [ 52, с.7]. 
 
Концепцією реформування системи професійного навчання було 
 
22 
 
визначено ключові очікування результатів впровадження реформи, зокрема, 
сприяння підвищенню ефективності державної політики щодо професійного 
навчання публічних службовців. 
Основним підзаконним нормативним документом, який визначає 
організаційні засади функціонування системи професійного навчання 
публічних службовців є Положення про систему професійного навчання 
державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших 
заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування  
та депутатів місцевих рад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 
06 лютого 2019 р. № 106. У цьому документі закріплено базові принципи 
функціонування системи професійного навчання, які є основою подальшого 
впровадження реформ в державному управлінні та враховують світові 
тенденції: це обов’язковість та безперервність професійного навчання протягом 
проходження державної служби; цілеспрямованість та випереджувальний 
характер; інноваційність та практична спрямованість; індивідуальний та 
диференційований підходи до навчання; відкритість та академічна 
доброчесність; зручність у місцерозташуванні; гарантії у фінансуванні 
професійного навчання [8]. 
Не менш важливою складовою належного державного управління  
є розбудова професійної служби в органах місцевого самоврядування.  
З метою встановлення нових правових та організаційних засад служби в органах 
місцевого самоврядування, як професійної та політично неупередженої 
діяльності на благо держави і громадян, прийняття Закону України «Про службу 
в органах місцевого самоврядування» в новій редакції є нагальною потребою, 
оскільки діюче законодавство питання професіоналізації службовців органів 
місцевого самоврядування фактично не визначає, а регулюється лише 
підзаконним нормативним актом – Положенням про систему професійного 
навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій,  
їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого 
самоврядування та депутатів місцевих рад, затвердженим постановою Кабінету 
 
23 
 
Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 106, норми якого мають лише 
рекомендаційний характер для цієї категорії публічних службовців [3].  
Проект Закону про службу в органах місцевого самоврядування  
(під реєстраційним номером 6504 від 05.01.2022) знаходиться на розгляді  
у Верховній Раді України та прийнятий в першому читанні, містить норми, що 
регулюють управління професійним розвитком службовців місцевого 
самоврядування, а також визначає особливості професійного навчання 
виборних посадових осіб місцевого самоврядування [5]. 
 Після остаточного прийняття цього Закону питання професіоналізації 
посадових осіб місцевого самоврядування буде остаточно нормативно 
врегульовано. 
 
Хоча Законом України «Про державну службу» унормовано питання 
підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, 
враховуючи безпекову ситуацію в країні, стрімкий інноваційний розвиток  
та максимальну діджиталізацію управлінських процесів, окремі положення 
цього Закону потребують оновлення та удосконалення. 
 
 
 
24 
 
РОЗДІЛ 2 
ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ  
ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ 
 
 
2.1 Планування та організація професійного навчання публічних 
службовців 
 
Підходи до планування та організації професійного навчання публічних 
службовців державних органів та органів місцевого самоврядування, депутатів 
місцевих рад кардинально різняться. Найбільш унормованим та досконалим  
є планування та організація підвищення професійної кваліфікації державних 
службовців, а також голів місцевих державних адміністрацій, їх перших 
заступників та заступників.  
Планування та організація підвищення професійної кваліфікації 
державним службовцем, головою місцевої державної адміністрації, його 
першим заступником та заступником у рамках формування особистої траєкторії 
професійного розвитку – це здійснення ним в межах повноважень відповідних 
організаційних заходів, спрямованих на визначення його потреб  
у професійному навчанні, а також планування та проходження професійного 
навчання [ 37, с. 15 ]. 
Потребу у професійному навчанні, що відображається  у вигляді 
професійних компетентностей, державний службовець фіксує шляхом 
створення проекту індивідуальної програми професійного розвитку за 
встановленою формою, що відповідає додатку 8 Порядку проведення 
оцінювання результатів службової діяльності державних службовців,  у якій 
зазначаються орієнтовні види професійного навчання та орієнтовні напрями/ 
теми професійного навчання, визначені під час оціночної співбесіди зі своїм 
безпосереднім керівником під час проходження процедури щорічного 
оцінювання (див.рис.2.1) 
 
25 
 
 
Рисунок 2.1 Форма індивідуальної програми професійного розвитку. 
Джерело: [12].  
 
Державні службовці, які не брали участі в щорічному оцінюванні, 
складають проект індивідуальної програми професійного розвитку  
за встановленою формою разом із службою управління персоналом державного 
органу на підставі визначених для такого державного службовця завдань  
і ключових показників на поточний рік, за згодою безпосереднього керівника 
(суб’єкта призначення), з урахуванням побажань державного службовця, 
протягом десяти робочих днів від дати підписання завдань і ключових 
показників. 
Індивідуальна програма професійного розвитку складається  
з урахуванням періодичності обов’язкового підвищення кваліфікації, 
прогнозних показників загальних та індивідуальних потреб у професійному 
навчанні на плановий рік.  Щоквартально, разом із безпосереднім керівником, 
державний службовець здійснює моніторинг виконання індивідуальної 
програми та, за потреби, здійснює її перегляд. 
При плануванні професійного навчання державний службовець може 
 
26 
 
обрати освітньо-професійну програму підготовки магістрів та/або програму  
чи кілька програм підвищення кваліфікації, може проходити стажування  
з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді 
державної служби в іншому державному органі або за кордоном (у разі 
прийняття відповідного рішення керівником державної служби) відповідно  
до Порядку стажування; самостійно обрати форму самоосвіти, відповідно до 
визначених для нього потреб у професійному навчанні, які зафіксовані  
в індивідуальній програмі. 
Проходження професійного навчання, здійснюється відповідно  
до запланованих напрямків, шляхом участі в навчальному процесі, який 
забезпечується суб’єктами надання відповідних освітніх послуг. 
За результатами навчання, державному службовцю нараховується певна 
кількість кредитів ЄКТС, відповідно до встановленого Порядку нарахування 
кредитів ЄКТС. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 навчальних годин. 
Результати навчання обліковуються службою управління персоналом 
державного органу та враховуються під час проведення щорічного оцінювання, 
оскільки максимальний бал «4» та відмінну оцінку за результатами своєї 
діяльності може отримати державний службовець лише за умови виконання 
індивідуальної програми професійного розвитку. Таку норму закріплено 
Порядком оцінювання службової діяльності. 
На цьому організація професійного навчання державного службовця не 
завершується, оскільки він бере участь в оцінюванні результативності свого 
професійного навчання за кожним видом навчання окремо, відповідно до 
Методики оцінювання результативності професійного навчання державних 
службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, в разі прийняття 
рішення керівником державної служби (суб’єктом призначення) про 
проведення такого оцінювання [21]. 
Відповідно до пункту 6 Положення про систему професійного навчання 
та з урахуванням пунктів 9, 10, 12 Порядку формування державного замовлення, 
голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники 
 
27 
 
планують власне професійне навчання разом із суб’єктом призначення щорічно, 
шляхом визначення прогнозних показників, які складаються відповідно  
до загальних потреб. Такі планові показники узагальнюються службою 
управління персоналом та подаються до НАДС при формуванні державного 
замовлення на професійне навчання. При цьому голови місцевих державних 
адміністрацій, їх перші заступники та заступники можуть обирати, як вид 
професійного навчання, освітньо-професійну програму підготовки магістрів 
та/або програму(и) підвищення кваліфікації, а також різні форми самоосвіти,  
відповідно до потреб. 
Оцінювання результативності професійного навчання дещо відрізняється 
від системи оцінювання результативності у державних службовців  
і здійснюється шляхом проходження анкетування (опитування) щодо якості 
організації освітніх процесів, що проводиться суб’єктами надання освітніх 
послуг (провайдерами) за результатами професійного навчання (щодо 
задоволеності організації підвищення кваліфікації та оцінювання якості роботи 
викладачів, які забезпечують підвищення кваліфікації), або шляхом 
проходження на Порталі управління знаннями анкетування (опитування) 
зареєстрованими користувачами щодо їх задоволеності навчанням  
за відповідними програмами підвищення кваліфікації. 
Під час вибору виду професійного навчання, державному службовцю, 
голові місцевої державної адміністрації, його першому заступнику та 
заступникам необхідно враховувати імперативні вимоги щодо тривалості та 
інтенсивності освітньо-професійних програм та програм підвищення 
кваліфікації, а також вимоги до змісту програм підвищення кваліфікації 
(див.рис.2.2). 
Також вибір виду професійного навчання має здійснюватися  
з урахуванням законодавчої норми щодо права державного службовця, голови 
місцевої державної адміністрації, його першого заступника та заступників 
проходити професійне навчання за рахунок коштів державного бюджету за 
державним замовленням НАДС за загальними програмами підвищення 
 
28 
 
кваліфікації, освітньо-професійними програмами підготовки магістрів за 
спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» у закладах вищої 
освіти, визначених виконавцями державного замовлення за результатами 
щорічного конкурсного відбору, а також за програмами підвищення 
кваліфікації голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та 
заступників у Вищій школі публічного управління (відповідно до Порядку 
формування державного замовлення, Порядку прийому на навчання за освітньо-
професійною програмою підготовки магістрів). 
 
 
Рисунок 2.2 Вимоги щодо тривалості та інтенсивності освітньо-
професійних програм та програм підвищення кваліфікації. Джерело: [37]. 
 
29 
 
Під час планування професійного навчання, учасники повинні знати  
та дотримуватися вимог щодо періодичності підвищення кваліфікації, які 
встановлені пунктами 14, 15 Положення про систему професійного навчання,  
та є обов’язковими, а саме: (див. таблицю 2.1). 
 
Таблиця 2.1 Вимоги щодо періодичності підвищення кваліфікації. 
Джерело: складено автором на основі [8]. 
 
Підвищення кваліфікації за загальними та/або спеціальними 
професійними (сертифікатними) програмами 
вперше призначені  
протягом року з дня їх призначення на 
на посаду державної 
Державні посаду 
служби 
службовці 
 які займають посади 
не рідше одного разу на три роки 
державної служби 
вперше призначених на 
посади в органах місцевого протягом року після призначення 
самоврядування 
вперше обраних на протягом року після набуття 
Посадові особи виборну посаду повноважень 
місцевого 
самоврядування 
призначених на посаду в 
органи місцевого не рідше одного разу на три роки 
самоврядування 
обраних або затверджених 
не рідше одного разу протягом строку 
відповідною радою на 
здійснення повноважень 
виборну посаду 
Голови місцевих державних адміністрацій, їх не рідше одного разу на три роки 
перші заступники та заступники  
Підвищення кваліфікації за загальними та/або спеціальними короткостроковими 
програмами 
Державні службовці, голови місцевих державних 
адміністрацій, їх перші заступники та 
не рідше одного разу на три роки 
заступники, посадові особи місцевого 
самоврядування 
Посадові особи місцевого самоврядування, 
обрані на виборну посаду на місцевих виборах, не рідше двох разів протягом строку 
обрані або затверджені відповідною радою на здійснення повноважень 
виборну посаду 
Депутати місцевих рад  не рідше одного разу протягом строку 
здійснення повноважень 
 
30 
 
Для обрання орієнтовного напряму (теми) підвищення кваліфікації за 
загальними програмами публічним службовцям варто керуватися  Переліками 
пріоритетних напрямів (тем) підвищення кваліфікації за загальними 
програмами на плановий рік, які щороку формуються НАДС та 
оприлюднюються на його офіційному вебсайті. Також ця інформація міститься 
у вільному доступі на Порталі управління знаннями. 
При цьому варто ознайомитися зі специфікою проходження навчання  
за обраною тематикою, проаналізувавши:  
- вид програми підвищення кваліфікації (залежить від тривалості, 
змісту та інтенсивності);  
- обсяг програми у кредитах ЄКТС;  
- форма навчання (очна, дистанційна, змішана); 
- місце та дата проведення; 
- цільова аудиторія слухачів; 
- перелік професійних компетентностей, на підвищення рівня яких 
спрямовано програму; 
- тривалість програми; 
- наявність акредитації; 
- джерела фінансування. 
За результатами успішного проходження професійного навчання публічні 
службовці отримують відповідний документ про освіту. Такий документ може 
мати як паперову, так і електронну форму. 
На керівника державної служби покладається обов’язок щодо 
забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців державного 
органу та здійснення планування навчання персоналу державного органу  
з метою вдосконалення рівня володіння державними службовцями державною 
мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною 
відповідно до закону, а також іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов 
Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим 
 
31 
 
відповідно до цього Закону. Ця норма закріплена у статті 17 Закону України 
«Про державну службу» [2]. 
Завершенням процесу планування професійного розвитку державних 
службовців мають стати пропозиції щодо планування та організації 
професійного навчання державних службовців на відповідний рік, які  
розробляє служба управління персоналом за результатами проведеного аналізу 
та узагальнення потреб у професійному навчанні. Відповідно до частини другої 
статті 49 Закону України «Про державну службу» служба управління 
персоналом узагальнює потреби державних службовців у підготовці, 
перепідготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікації і вносить такі 
пропозиції керівнику державної служби. Відповідно до рекомендацій НАДС 
такі пропозиції варто формувати у вигляді плану професійного розвитку 
державних службовців відповідного державного органу на відповідний рік  
з метою подальшого затвердження його розпорядчим документом [37, с. 28]. 
Оскільки законодавчі норми, які б чітко регламентували питання порядку 
професійного навчання посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів 
місцевих рад, відсутні, існуюча нормативно-правова база у сфері професійного 
навчання цієї категорії публічних службовців містить лише рекомендаційні 
норми та потребує удосконалення. Зазначене завдання зараз виконується НАДС 
в рамках імплементації плану заходів щодо реалізації Концепції реформування 
системи професійного навчання представників публічних органів влади.  
Для посилення результату зусиль різних органів влади й місцевого 
самоврядування України та міжнародної технічної допомоги  потрібно 
продовжувати співпрацю всіх зацікавлених сторін навколо питань побудови в 
Україні сучасної, цілісної, гнучкої та ефективної системи професійного 
навчання представників місцевого самоврядування, яка задовольнить їхні 
потреби у професійному розвитку та забезпечить «належні можливості 
професійної підготовки, винагороди та просування по службі», як цього 
вимагають положення статті 6 Європейської хартії місцевого самоврядування, 
ратифікованої Україною [6]. 
 
32 
 
2.2 Інституційна спроможність та розвиток ринку освітніх послуг для 
професійного навчання публічних службовців 
 
Інституційна складова системи професійного навчання в цілому 
спрямована на задоволення потреб у професійному навчанні учасників такого 
навчання, якими є публічні службовці.  
Інституційна складова впровадження будь-якої реформи має складну 
структуру і забезпечується такими елементами як рівень інституційного 
регулювання, наявність різних видів інститутів, інституційний профіль суб’єкта 
управління системою, інституційний контроль, інституційна еволюція тощо. 
Серед головних компонентів інституційної складової впровадження реформи 
системи професійного навчання є замовники освітніх послуг у сфері 
професійного навчання та провайдери, які взаємодіють на паритетних засадах 
для забезпечення потреб у професійному навчанні публічних службовців. 
Положення про систему професійного навчання містить визначення 
поняття провайдера – це фізична або юридична особа (заклад освіти, 
підприємство, установа, організація будь-якої форми власності), що провадить 
освітню діяльність, міжнародні та іноземні установи, організації, які реалізують 
відповідні проекти (програми) міжнародної технічної допомоги. Таке 
формулювання сприяло формуванню додаткових умов для розвитку ринку 
освітніх послуг у сфері професійного навчання, розширивши коло його 
суб’єктів. Досягнення планових показників у сфері реформування системи 
професійного навчання публічних службовців потребує належної координації 
ринку освітніх послуг. 
Законодавчі вимоги щодо професійного навчання публічних службовців 
спрямували функціонування системи професійного навчання через визначені у 
Положенні про систему професійного навчання способи реалізації публічними 
службовцями права на таке навчання, а саме: підготовку як успішне виконання 
публічними службовцями відповідної освітньо-професійної програми, що є 
підставою для присудження ступеня вищої освіти за рівнем магістра за 
 
33 
 
спеціальностями, необхідними для професійної діяльності на державній службі 
та службі в органах місцевого самоврядування, зокрема за спеціальністю 281 
«Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління 
та адміністрування»; підвищення кваліфікації як набуття публічними 
службовцями нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у 
межах професійної діяльності або галузі знань; стажування як набуття 
публічними службовцями практичного досвіду виконання завдань та обов’язків 
у професійній діяльності або галузі знань; самоосвіту як самоорганізоване 
здобуття публічними службовцями певних компетентностей у формі онлайн-
навчання на освітніх веб-платформах, участі у конференціях, науково-
практичних конференціях, фахових семінарах, тренінгах, майстер-класах, 
курсах з оволодіння практичними навичками тощо. Забезпечення формування 
та функціонування системи професійного навчання державних службовців, 
голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників 
здійснює НАДС як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує 
формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, в межах 
повноважень, визначених пунктами 5-8 частини третьої статті 13 Закону 
України «Про державну службу», Положенням про Національне агентство 
України з питань державної служби, затвердженим постановою Кабінету 
Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 500 [11]. 
У процесі впровадження реформи системи професійного навчання для 
забезпечення відповідності попиту і пропозиції освітніх послуг був 
сформований та нормативно закріплений механізм визначення та проведення 
аналізу загальних, спеціальних та індивідуальних потреб державних 
службовців, голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та 
заступників, посадових осіб місцевого самоврядування. НАДС як єдиний 
державний замовник на підготовку здобувачів вищої освіти за освітнім 
ступенем магістра за спеціальністю 281 «Публічне управління та 
адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» за 
вечірньою, заочною, дистанційною формами здобуття освіти та підвищення 
 
34 
 
кваліфікації державних службовців, голів місцевих держадміністрацій, їх 
перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування 
забезпечує задоволення загальних потреб у професійному навчанні зазначених 
категорій осіб. Державні службовці, голови місцевих держадміністрацій, їх 
перші заступники та заступники, посадові особи місцевого самоврядування, які 
здобули ступінь вищої освіт магістра/бакалавра, працюють в органах державної 
влади чи органах місцевого самоврядування не менше одного року, мають 
можливість реалізувати право на навчання для здобуття ступеня магістра за 
спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» за державним 
замовленням за вечірньою, заочною, дистанційною формами здобуття освіти. 
Таке навчання здійснюють заклади вищої освіти, відібрані за результатами 
конкурсного відбору, критерії та положення про конкурсну комісію якого 
затверджені НАДС, та на підставі ліцензії на провадження освітньої діяльності, 
виданої Міністерством освіти і науки України. 
Суб’єкти ринку освітніх послуг у сфері професійного навчання 
відображено на рисунку 2.3. 
 
 
Рисунок 2.3 Суб’єкти ринку освітніх послуг у сфері професійного 
навчання. Джерело: [52]. 
 
35 
 
Очікувані публічними службовцями результати професійного навчання 
шляхом підвищення кваліфікації забезпечуються широким спектром програм 
підвищення кваліфікації: загальними (орієнтованими на задоволення загальних 
потреб у професійному навчанні публічних службовців) та спеціальними 
(спрямованими на задоволення спеціальних потреб у такому навчанні) 
програмами підвищення кваліфікації. Розвиток ринку освітніх послуг у сфері 
професійного навчання публічних службовців має відбуватися на засадах 
прозорої та доброчесної конкуренції між провайдерами із дотриманням 
принципу їх академічної свободи. При цьому має дотримуватися концепт щодо 
відповідності змісту професійного навчання публічних службовців 
особливостям їх діяльності, орієнтованості програм підвищення кваліфікації на 
відповідну цільову аудиторію. Саме тому у процесі реформи системи 
професійного навчання НАДС сформовано відповідні процедури набуття 
легітимності програм підвищення кваліфікації для проведення професійного 
навчання через вимоги щодо їх розроблення, затвердження, 
акредитації/погодження, які закріплені у Положенні про систему професійного 
навчання. 
Відповідно до наказу Національного агентства України з питань 
державної служби від 27.10.2022 № 104-22 в Україні створено Вищу школу 
публічного управління (High School of Public Governance) – новий заклад 
післядипломної освіти, що належить до сфери управління НАДС [29].  
Вища школа публічного управління була трансформована з Української 
школи урядування. Основною метою Вищої школи є забезпечення 
професійного розвитку та підвищення кваліфікації публічних службовців - осіб, 
які займають політичні посади, державних службовців, голів місцевих 
державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб 
місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад. Ключові освітні програми 
Вищої школи адаптовані до вимог теперішнього часу, адже потреба в 
управлінських кадрах, здатних на швидкі дієві рішення, надзвичайно велика.  
 
36 
 
Керівником НАДС, Наталією Алюшиною поставлені чіткі завдання для 
команди Вищої школи, які полягають у створенні сучасного освітньо-наукового 
хабу, здатного готувати нових лідерів - генерацію вітчизняних публічних 
службовців, які трансформують Україну до європейських стандартів [57]. 
Серед ключових завдань освітніх програм Вищої школи, зокрема: 
- посилення спроможності публічних службовців у володінні іноземними 
мовами (зокрема, в рамках програми інноваційного вивчення англійської мови 
в партнерстві з компанією «EF Language Learning Solutions»); 
- підвищення обізнаності з питань євроінтеграції (вивчення правових 
норм 35 інститутів, що формуються у кожній галузі права ЄС); 
- апробація нового Каталогу типових посад державної служби, що є 
важливим кроком в рамках реформи оплати праці держслужбовців; 
- забезпечення індивідуальної траєкторії професійного розвитку осіб, які 
займають політичні посади, держслужбовців категорії «А». 
«Ключовий чинник полягає у практичній орієнтації навчальних програм. 
У цьому ми максимально спираємося на успішний досвід європейських 
партнерів. Упевнена, що спільними зусиллями НАДС, Вищої школи та 
міжнародних партнерів ми поєднаємо національний досвід з кращими 
світовими практиками», - зазначила Наталія Алюшина, голова НАДС. 
До основних завдань Вищої школи належать:  
1) забезпечення якості та доступності надання освітніх послуг публічним 
службовцям з метою з їх професійного розвитку через провадження освітньої 
діяльності у сфері післядипломної освіти;  
2) забезпечення професійного розвитку державних службовців, посади 
яких належать до посад державної служби категорії «А»;  
3) навчально-методичне та наукове забезпечення підвищення кваліфікації 
публічних службовців, надання консультаційних, експертних, просвітницьких 
та інформаційних послуг державним органам та органам місцевого 
самоврядування, закладам освіти, фізичним особам, юридичним особам усіх 
форм власності з питань професійного розвитку;  
 
37 
 
4) розвиток міжнародного партнерства у сфері післядипломної освіти;   
5) забезпечення централізованого проведення оцінювання професійних 
компетентностей кандидатів під час проходження конкурсу на зайняття посад 
державної служби у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
Відповідно до покладених на Вищу школу завдань, здійснюється 
комплекс заходів, спрямованих на їх реалізацію, а саме:  
1) аналіз індивідуальних потреб у професійному розвитку публічних 
службовців;  
2) проведення практикоорієнтованого професійного навчання, відповідно 
до індивідуальних потреб у професійному розвитку публічних службовців;  
3) організація наукового забезпечення професійного розвитку публічних 
службовців, проведення стратегічних сесій, нарад-семінарів з питань 
стратегічного планування та аналізу державної політики, інших комунікативних 
заходів з обміну досвідом, професійними знаннями, уміннями та навичками 
осіб, які займають політичні посади, державних службовців, які займають 
посади державної служби категорії «А», голів місцевих державних 
адміністрацій, їх перших заступників та заступників;  
4) підвищення рівня володіння державною та іноземними мовами 
державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;  
5) підвищення кваліфікації та організація стажування працівників 
регіональних центрів підвищення кваліфікації та інших закладів освіти, 
наукових установ, інших юридичних та фізичних осіб, що провадять освітню 
діяльність;  
6) участь в організації стажування, у тому числі за кордоном, державних 
службовців, посадових осіб місцевого самоврядування;  
7) організація та проведення (щорічно) Літньої школи тренерської 
майстерності з метою впровадження сучасних тренінгових технологій та 
освітніх інновацій у сфері професійного навчання публічних службовців;  
8) проведення просвітницьких заходів для осіб (у тому числі молоді), які 
планують вступити на державну службу або службу в органах місцевого 
 
38 
 
самоврядування;  
9) розроблення та впровадження програм підвищення кваліфікації 
публічних службовців, орієнтованих на вимоги сьогодення, в тому числі у 
співпраці з вітчизняними та іноземними партнерами, зокрема тими, що 
реалізують проєкти (програми) міжнародної технічної допомоги, громадськими 
організаціями;  
10) формування каталогів програм підвищення кваліфікації;  
11) залучення до освітнього процесу високопрофесійних тренерів, 
експертів, керівників і працівників державних органів та органів місцевого 
самоврядування (з метою обміну досвідом), національних і міжнародних 
експертів у різних сферах публічного управління та адміністрування;  
12) централізоване проведення оцінювання професійних 
компетентностей кандидатів під час проходження конкурсу на зайняття посад 
державної служби у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та 
розроблення переліку тестових питань, які використовуються при проведенні 
конкурсного відбору кандидатів на зайняття посад державної служби;  
13) надання методичної підтримки конкурсним комісіям, службам 
управління персоналом та адміністраторам щодо проведення конкурсів на 
зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», посад фахівців з питань 
реформ і на зайняття посад в органах місцевого самоврядування;  
14) аналітична, експертно-консультативна та просвітницька діяльність, 
включаючи видавничу діяльність [29]. 
Важливим кроком у реформуванні системи професійного навчання, 
зокрема в частині розширення можливостей щодо належної організації 
професійного навчання осіб, уповноважених на виконання функцій держави або 
місцевого самоврядування, забезпечення зручності та доступності 
професійного навчання, стало утворення вебпорталу управління знаннями у 
сфері професійного навчання «Портал управління знаннями» (далі – Портал 
управління знаннями), положення про який затверджено наказом НАДС  
від 26 листопада 2019 р. № 209-19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 
 
39 
 
України 12 грудня 2019 р. за № 1234/34205.  
Так,  Портал управління знаннями є державною спеціалізованою 
інформаційно-телекомунікаційною системою, що забезпечує доступ до 
безоплатних інформаційних послуг у сфері професійного навчання державних 
службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та 
заступників, посадових осіб місцевого самоврядування через мережу Інтернет. 
Основною метою діяльності Порталу управління знаннями є забезпечення 
комунікації у сфері професійного навчання між замовниками освітніх послуг 
(публічними органами, а також державними службовцями, головами місцевих 
державних адміністрацій, їх першими заступниками та заступниками, 
посадовими особами місцевого самоврядування) та суб’єктами надання освітніх 
послуг (закладами освіти, підприємствами, установами, організаціями будь-якої 
форми власності, що провадять освітню діяльність у сфері професійного 
навчання, міжнародними або іноземними установами, організаціями, які 
реалізують відповідні програми, проекти міжнародної технічної допомоги) [20].  
Станом на 01 січня 2023 року на Порталі управління знаннями 
зареєстровано майже 95 тисяч користувачів, 121 суб’єкт надання освітніх 
послуг, 16 проектів/програм МТД та інших неурядових організацій; розміщено 
1493 програми підвищення кваліфікації, 72 освітні програми підготовки 
магістрів.  
 
 
2.3 Моніторингове дослідження функціонування системи 
професійного навчання публічних службовців на регіональному рівні 
 
Відповідно до пункту 2 Порядку формування державного замовлення 
(постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 р. № 1262) 
Національне агентство України з питань державної служби є державним 
замовником на підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих 
 
40 
 
держадміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб 
місцевого самоврядування. 
До мережі закладів освіти, які здійснюють освітню діяльність  
з підвищення кваліфікації осіб, уповноважених на виконання функцій держави 
або місцевого самоврядування (рис. 2.4), належать заклади післядипломної 
освіти, що перебувають у сфері державних органів, зокрема Вища школа 
публічного управління (Українська школа урядування), яка перебуває у сфері 
управління НАДС, регіональні центри підвищення кваліфікації, засновниками 
яких є обласні, Київська міська державна адміністрація (співзасновниками 
можуть бути обласні, Київська міська рада), інші заклади освіти, що 
перебувають у сфері управління державних органів, а також заклади вищої 
освіти, які за результатами щорічного конкурсного відбору були виконавцями 
державного замовлення на підвищення кваліфікації. 
 
Вища школа публічного управління 
(УШУ)
заклади вищої освіти (виконавці 
державного замовлення НАДС)
18 регіональних центрів підвищення 
кваліфікації
інші заклади освіти, що перебувають у 
сфері управління державних органів
 
 
Рисунок 2.4 Мережа закладів освіти, які здійснюють освітню діяльність  
з підвищення кваліфікації осіб, уповноважених на виконання функцій держави 
або місцевого самоврядування. Джерело: [51]. 
 
Мережа закладів освіти,
які здійснюють освітню діяльність 
з підвищення кваліфікації осіб, 
уповноважених на виконання 
функцій держави або місцевого 
самоврядування
41 
 
 
Керуючись Положенням про регіональний центр підвищення 
кваліфікації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  
від 16 грудня 2004 р. № 1681, Методичними рекомендаціями щодо організації 
підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих державних 
адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого 
самоврядування та депутатів місцевих рад за дистанційною формою навчання, 
затвердженими наказом НАДС від 18 вересня 2020 р. № 173-20, та ін., 
підвищення кваліфікації цієї категорії публічних службовців значною мірою 
здійснювалося саме на базі регіональних центрів.  
З прийняттям Положення про систему професійного навчання (постанова 
Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 106), починаючи  
з 2019 року, підвищення кваліфікації учасників професійного навчання 
здійснювалось за програмами підвищення кваліфікації, які за змістом, 
тривалістю та інтенсивністю навчання поділяються на загальні / спеціальні 
професійні (сертифікатні) та загальні / спеціальні короткострокові. 
Зміст загальних програм підвищення кваліфікації, за якими проводилось 
навчання у РЦПК, охоплював як загальні питання державного управління та 
місцевого самоврядування (у тому числі запобігання корупції, зміни у 
законодавстві з питань державної служби та служби в органах місцевого 
самоврядування, європейської та євроатлантичної інтеграції, забезпечення 
рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, забезпечення прав та інтересів 
осіб з інвалідністю, децентралізації влади та фінансової системи тощо), так і 
питання удосконалення особистісних та спеціальних професійних 
компетентностей. 
Зміст спеціальних програм підвищення кваліфікації визначався з ура-
хуванням завдань, функцій, повноважень та потреб державних органів, органів 
місцевого самоврядування. 
На місцевому рівні, в Черкаській області діє Черкаський регіональний 
центр підвищення кваліфікації, який виконує функції регіонального 
 
42 
 
навчального і науково-методичного закладу системи підвищення кваліфікації 
працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, 
державних підприємств, установ і організацій. В умовах зростаючих потреб 
регіону у професійних кадрах, відповідно до Указу Президента України  
від 30 травня 1995 року № 398 розпорядженням Голови Черкаської обласної 
державної адміністрації від 5 квітня 1996 року № 179 засновано Черкаський 
обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників 
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних 
підприємств, установ і організацій. 
Із 2005 року Центр має двох засновників – Черкаську обласну державну 
адміністрацію та Черкаську обласну раду та у своїй діяльності керується 
Статутом, затвердженим  розпорядженням голови облдержадміністрації  
від 06 липня 2005 року № 295 та рішенням сесії Черкаської обласної ради  
від 23 червня 2005 року № 22–8/IV, за погодженням з Міністерством освіти  
і науки України та Головним управлінням державної служби України. 
Відповідно до чинного законодавства, Центр є закладом післядипломної 
освіти комунальної форми власності. З 24 листопада 2009 року Центр 
включено до Державного реєстру вищих навчальних закладів України. Центр 
діє на підставі ліцензії щодо надання освітніх послуг  з ліцензійним обсягом 
2500 осіб на рік. 
В умовах інтеграції України до Європейського Союзу, активної протидії 
проявам корупції, осучасненні вимог до посадовців органів державної влади 
та місцевого самоврядування, Центр системно модернізує процес підвищення 
кваліфікації кадрів відповідно до викликів суспільства. 
Діяльність Центру спрямована на практичну реалізацію Концепції 
реформування системи підвищення кваліфікації державних службовців, 
посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад; вимог 
Антикорупційного пакету законів; Плану заходів з імплементації Угоди про 
Асоціацію між Україною та ЄС; завдань реформування місцевого 
самоврядування та територіальної організації влади в Україні; рекомендацій 
 
43 
 
Національного агентства України з питань державної служби щодо створення 
дієвої системи розвитку управлінських кадрів; забезпечення державних 
органів висококваліфікованими працівниками; реалізацію регіональних 
програм розвитку. 
Центр має високопрофесійний колектив, здатний реалізувати завдання, 
які ставляться Національним агентством України з питань державної служби 
та засновниками — обласною державною адміністрацією та обласною радою; 
досвід роботи в системі підвищення кваліфікації кадрів; відповідну 
матеріальну базу; сформований науково-педагогічний колектив; адаптовані 
до сучасних умов соціально-економічного розвитку регіону програми 
підвищення кваліфікації; сучасну навчально-методичну базу та партнерські 
стосунки з закладами системи підвищення кваліфікації інших регіонів 
України. 
Для ефективної реалізації Концепції реформування системи підвищення 
кваліфікації, завдань Нацдержслужби України та засновників Центру,  
у 2012 році була розроблена та  схвалена  навчально-методичною радою 
Стратегія розвитку Центру на 2012–2015 роки, яка у 2014 році була доповнена 
та відкоригована у  Стратегію розвитку Центру на  період до  2020 року  
з урахуванням нових завдань з  реформування державного управління 
відповідно до  європейських стандартів; змін форм і методів виконання 
службовцями завдань та функцій держави та основних положень Державної 
стратегії регіонального розвитку на період до  2020 року. Основним 
результатом реалізації Стратегії розвитку Центру на період до  2020 року  
є підвищення професійної компетентності працівників органів державної 
влади, органів місцевого самоврядування, установ і організацій регіону.  
Для забезпечення належного рівня практичної підготовки керівників 
з питань висвітлення діяльності органів влади в засобах масової інформації, 
організації прес-конференцій та  брифінгів на телебаченні, володіння 
мистецтвом публічного виступу в  Центрі створена навчальна телевізійна 
студія. Студія використовується для  реалізації модулів «Лідерство 
 
44 
 
в  державному управлінні» та «Мистецтво публічного виступу» 
для керівників–спікерів, лідерів громадської думки та для систематичного 
інформаційного супроводу заходів, що проводяться обласною владою. 
Центр має високопрофесійний колектив, здатний ефективно 
реалізовувати завдання, які ставляться засновниками Центру, Національним 
агентством України з питань державної служби; великий досвід роботи 
в системі підвищення кваліфікації; належну матеріальну базу; 
сформований професорсько-викладацький склад; адаптовані до сучасних 
умов соціально-економічного розвитку регіону програми підвищення 
кваліфікації;  навчально-методичну базу та партнерські стосунки із закладами 
системи підвищення кваліфікації України  і вищими навчальними закладами 
регіону [58]. 
Відповідно до вимог, які стосуються змісту і структури програм 
підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих державних 
адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого 
самоврядування та депутатів місцевих рад, затверджених наказом 
Національного агентства України з питань державної служби  
від 02 листопада 2022 р. № 107-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 
України 18 листопада 2022 р. за № 1434/38770, Програми підвищення 
кваліфікації, які реалізовуються Центром погоджуються з НАДС.  
Упродовж 2021–2023 років, відповідно до планових показників,  
у Черкаському РЦПК навчання здійснюється за професійними 
(сертифікатними) та короткостроковими програмами підвищення кваліфікації 
за різноманітною тематикою у межах ліцензійного обсягу 2500 осіб.  
Така кількість учасників професійного навчання була обумовлена тим, що 
у рамках організації та проведення заходів із підвищення кваліфікації щороку 
кожен із них мав можливість навчатися за двома і більше програмами 
підвищення кваліфікації. Так, в період з 2021 по 2023 рік відбувається суттєве 
зростання кількості державних службовців, які здобувають знання за 
 
45 
 
програмами підвищення кваліфікації: з 1275 осіб – у 2021 році до 1795 осіб – у 
2023 році (рис.2.5). 
 
 
Рисунок 2.5 Збільшення категорії державних службовців серед 
учасників професійного навчання. Джерело: складено автором на основі [58]. 
 
У загальній структурі учасників професійного навчання частка державних 
службовців зросла з 51 % до 72 %. Водночас частка посадових осіб місцевого 
самоврядування зменшилась на 520 осіб – з 49 % до 28 % (рис. 2.6). 
  
 
Рисунок 2.6  Динаміка категорій здобувачів підвищення кваліфікації. 
Джерело: складено автором на основі [58]. 
 
 
46 
 
Аналіз кількісних показників підвищення кваліфікації державних 
службовців показав, що найбільший приріст спостерігається за рахунок 
державних службовців місцевих державних адміністрацій: з 635 осіб у 2021 році 
до 1320 осіб у 2023 році. Зокрема їх кількість у 2022 році зросла на 195 осіб (104 
%) по відношенню до 2021 року та на 420 осіб (130 %) у 2023 році по 
відношенню до 2022 року. Водночас спостерігається зменшення кількості 
посадових осіб органів місцевого самоврядування серед учасників 
професійного навчання, цей показник становить 1225 осіб (7,5 %) у 2021 році та 
705 осіб (51 %) у 2023 році (див.табл.2.2 та рис.2.7). При цьому, така тенденція  
до зменшення частки посадових осіб місцевого самоврядування в системі 
підвищення кваліфікації відбувається й на загальнодержавному рівні.  
 
Таблиця 2.2 Ліцензійний обсяг здобувачів за програмами підвищення 
кваліфікації Черкаського регіонального центру підвищення кваліфікації. 
Джерело: складено автором на основі [58]. 
Категорія здобувачів Період 
2021 2022 2023 
Державні службовці, в т.ч.: 1275 1470 1795 
- державні службовці місцевих органів 635 900 1320 
державної влади 
- державні службовці територіальних 640 570 475 
підрозділів міністерств, відомств та 
інших центральних органів виконавчої 
влади 
Посадові особи місцевого 1225 1030 705 
самоврядування 
  
Всього: Ліцензійний обсяг 2500 осіб 
 
 
47 
 
Очевидною є проблема законодавчого врегулювання питання 
професіоналізації посадових осіб органів місцевого самоврядування та 
депутатів місцевих рад, яку можна вирішити лише шляхом прийняття нового 
закону «Про службу в органах місцевого самоврядування». 
 
 
Рисунок 2.7 Показники категорійності учасників професійного навчання 
в динаміці. Джерело: складено автором на основі [58]. 
 
Навчання здійснювалось за програмами підвищення кваліфікації, роз-
робленими та затвердженими РЦПК і погодженими НАДС, іншими 
замовниками відповідних освітніх послуг. Загалом Черкаським РЦПК щорічно 
впроваджується близько 60 програм підвищення кваліфікації, серед яких  
загальні короткострокові програми, загальні професійні (сертифікатні) 
програми, спеціальні короткострокові програми та спеціальні професійні 
(сертифікатні) програми. 
Так, відповідно до наказу НАДС від 21.03.2023 № 39-23, погоджено 
Перелік програм підвищення кваліфікації, затверджених наказом Черкаського 
регіонального центру підвищення кваліфікації від 23 серпня 2022 р. № 7, а саме: 
 
48 
 
1. Загальна короткострокова програма підвищення кваліфікації 
«Сприйняття змін». 
2. Загальна короткострокова програма підвищення кваліфікації 
«Кібербезпека та інформаційна безпека».  
3. Загальна короткострокова програма підвищення кваліфікації 
«Відкритість влади. Доступ до публічної інформації» [31]. 
У 2020 році спостерігалось збільшення кількості короткострокових 
програм підвищення кваліфікації, за якими учасникам професійного навчання 
пропонувалось підвищити рівень професійної компетентності. З огляду на 
потреби учасників професійного навчання Черкаським РЦПК у 2023 році 
збільшилась кількість загальних короткострокових програм на 100% порівняно 
з 2021 роком, в той час як кількість спеціальних професійних програм 
зменшилася у 5 разів (рис. 2.8). 
 
 
 
Рисунок 2.8 Кількість розроблених у 2021-2023 роках Черкаським РЦПК 
програм підвищення кваліфікації за змістом, тривалістю та інтенсивністю. 
Джерело: складено автором на основі [58]. 
 
 
49 
 
За результатами проведеного дослідження можемо констатувати, що 
регіональними центрами підвищення кваліфікації забезпечується реалізація 
значного обсягу потреби у навчанні та підвищенні кваліфікації публічних 
службовців відповідного регіону, з урахуванням фактичних потреб на 
місцевому рівні, При цьому, фінансування навчальних програм підвищення 
кваліфікації здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та є фактично 
безоплатним для учасників освітнього процесу (працівників публічних органів), 
що є важливим аргументом для подальшого розвитку такого сегменту 
освітнього ринку, особливо в умовах низького рівня оплати праці працівників 
державних органів. При цьому освітній процес забезпечується 
висококваліфікованими кадрами, як науковцями, так і безпосередньо фахівцями 
з надання відповідних послуг, що максимально адаптує навчальні умови до 
реальних. 
 
 
 
50 
 
РОЗДІЛ 3 
ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ РОЗБУДОВИ СИСТЕМИ  
ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ 
 
 
3.1 Забезпечення належних умов для професійного розвитку 
публічних службовців в Україні 
 
Подальша розбудова та удосконалення системи професійного навчання 
публічних службовців в Україні є планомірним, а не хаотичним процесом, який 
здійснюється відповідно до норм, передбачених законодавством.  
Основним завданням реформування системи професійного навчання публічних 
службовців визначено створення сучасної, цілісної, мобільної та гнучкої 
системи професійного навчання з розвинутою інфраструктурою, ефективним 
управлінням і належним ресурсним потенціалом.  
 
визначення потреб у професійному 
навчанні
формування мотивації до підвищення 
рівня професійної компетентності
формування, розміщення і виконання 
державного замовлення
моніторинг та оцінка якості навчання 
забезпечення функціонування і розвитку ринку надання 
освітніх послуг у сфері професійного навчання
 
 
 
Рисунок 3.1 Складові системи професійного навчання. Джерело: складено 
автором на основі [15]. 
 
Система 
професійного 
навчання
51 
 
Осучаснення системи професійного навчання публічних службовців 
передбачає здійснення комплексу заходів, що полягає в:  
- проведенні незалежного огляду та оцінці вже існуючої системи для  
формування пропозицій щодо її удосконалення та розвитку; 
- впровадженні інноваційних напрямків до програм підвищення 
кваліфікації публічних службовців, зокрема, з питань проектного 
менеджменту, стратегічного планування, управління та європейської 
інтеграції; включенні гендерної складової до програм професійного 
розвитку публічних службовців;  
- забезпеченні навчань з питань управління персоналом та управління 
результативністю не тільки для  служб управління персоналом, а й для 
державних службовців, які займають посади державної 
служби   категорій «А» та «Б», а також для керівних працівників органів 
місцевого самоврядування;  
- удосконаленні процедур та інструментів оцінки результативності 
службової діяльності державних службовців, її узгодженні з процесами 
стратегічного планування і звітування;  
- створенні однакових можливостей для закладів освіти незалежно від 
форми власності у здійсненні заходів з підвищення кваліфікації публічних 
службовців; належному функціонуванні веб-порталу управління 
знаннями у сфері професійного навчання, як для споживачів,  
так і для надавачів освітніх послуг [15]. 
План заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління 
України на 2022-2025 роки за напрямом «Професійна публічна служба  
та управління персоналом», в частині розвитку професійного навчання, 
передбачає: 
1) запровадження відкритої, прозорої системи розміщення державного 
замовлення на підготовку і підвищення кваліфікації державних службовців з 
використанням функціональних можливостей веб-порталу управління 
знаннями у сфері професійного навчання шляхом введення в дослідну 
 
52 
 
експлуатацію функціонального модуля «Конкурсний відбір виконавців 
державного замовлення». Реалізація цього заходу здійснюється за рахунок 
залучення коштів державного бюджету у розмірі 1 500 тис. гривень; 
2) розроблення та впровадження щорічного навчання державних 
службовців за програмами підвищення кваліфікації з питань доброчесності, 
проектного менеджменту, стратегічного планування та управління. Захід 
планується здійснити за рахунок коштів державного бюджету та коштів 
міжнародної технічної допомоги. 
3) розроблення та впровадження щорічного навчання за програмами 
підвищення кваліфікації працівників служб управління персоналом. Реалізація 
заходу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. 
4) не пізніше  третього кварталу 2023 року заплановано утворення вищої 
школи публічного управління. Захід реалізується за рахунок коштів 
міжнародної технічної допомоги. 
Відповідальним виконавцем за реалізацію визначених вище заходів 
визначено Національне агентство України з питань державної служби. 
Очікувані результати успішної реалізації реформування системи 
професійного навчання публічних службовців сприятимуть підвищенню 
ефективності державної політики щодо професійного навчання державних 
службовців, голів місцевих держадміністрацій, їх перших заступників  
та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих 
рад (див.рис.3.2) [8]. 
Питання залучення та утримання на державній службі найбільш 
кваліфікованих фахівців, підвищення престижу держави та її 
конкурентоспроможність, як роботодавця, є надзвичайно гострими, та 
потребують проведення реформи системи оплати праці державних службовців. 
Економічна складова є потужним чинником у формуванні мотивації публічних 
службовців здобувати нові знання та удосоконалювати вже набуті.  
 
 
 
53 
 
 
 
Рисунок 3.2 Очікувані результати успішної реалізації реформування 
системи професійного навчання публічних службовців. Джерело: складено 
автором на основі [8]. 
 
Невід’ємним компонентом модернізації державного управління  
є підвищення якості професійного навчання державних службовців  
та посадових осіб місцевого самоврядування. Потрібно удосконалювати 
систему формування та розміщення державного замовлення на підготовку та 
підвищення кваліфікації публічних службовців для  створення рівних умов для 
закладів освіти у сфері підготовки та підвищення кваліфікації різних форм 
власності. Цьогоріч відбір вперше відбувся за допомогою програмного 
 
54 
 
комплексу, що виключає будь-яке втручання людини в результат [36]. 
Випереджальний характер задоволення поточних потреб у навчанні та 
підвищення кваліфікації публічних службовців полягає у запроваджені нового 
механізму визначення потреб у професійному навчанні та планування 
відповідних ресурсів для фінансування виконання державного замовлення на 
підвищення кваліфікації. Потребує удосконалення і зміст професійного 
навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, 
який не завжди повною мірою відповідає запитам. 
Питання професійного розвитку вищого корпусу державної служби, 
методологічного, методичного забезпечення професійного навчання 
управлінських кадрів, підготовка кадрового резерву для державної служби  
є основою для формування концепції закладу освіти нового типу ‒ вищої школи 
публічного управління.  
Формування дієвих механізмів мотивації до професійного розвитку  
та безперервної освіти публічних службовців є основою для успішного 
здійснення реформи державного управління. І в цьому випадку каталізатором 
здійснення таких реформ є сучасні, ефективні і дієві служби управління 
персоналом.  
Відповідно до Типового положення про службу управління персоналом 
державного органу, затвердженого наказом НАДС від 03.03.2016  № 47, 
розвиток персоналу та організація підвищення рівня професійної 
компетентності працівників державного органу належить до основних завдань 
служби управління персоналом. Для ефективного виконання покладених на цю 
службу завдань, працівникам необхідно впроваджувати в роботу сучасні методи 
та інструменти управління персоналом на державній службі [32]. 
Прогрес у досягненні запланованих результатів буде визначатися  
за такими індикаторами, див.табл.3.1: 
 
  
 
55 
 
Таблиця 3.1 Прогрес у досягненні запланованих результатів. Джерело:[15]  
 
Індикатори Базове 2022 2023 2024 2025 
значення рік рік рік рік 
Середня кількість      
кандидатів на посади 
3 10 12 13 15 
державної служби 
Плинність кадрів на посади      
державної служби категорії 
18 17 13 12 10 
«А», % 
Плинність кадрів на посади      
державної служби категорії 
25 20 15 13 10 
«Б» та «В», % 
Частка посад державної      
служби щодо яких 
- 1 70 75 90 
запроваджено систему 
оплати праці на основі 
класифікації посад, % 
Частка державних органів,       
у яких запроваджено 
0,5 25 50 65 80 
інформаційну систему 
управління людськими 
ресурсами, % 
Частка державних      
службовців, які підвищили 
49 55 60 65 70 
кваліфікацію у відсотках  
до загальної чисельності 
державних службовців 
Частка видатків державних      
органів на підвищення 
до 1 1 1,5 1,75 2 
кваліфікації державних 
службовців, % фонду оплати 
праці  
 
Достатнє фінансування є запорукою реалізації планових заходів.  
На законодавчому рівні передбачено, починаючи ще з 2020 року, під час 
складання кошторисів апарату Міністерств, іншим центральним та місцевим 
органам виконавчої влади закладати кошти на підвищення кваліфікації 
державних службовців в межах затверджених їм відповідних бюджетних 
призначень у розмірі, що становить не більше 2 відсотків від загального фонду 
 
56 
 
оплати праці. Таку ж норму рекомендовано застосовувати й іншим державним 
органам та організаціям, на які поширюється дія Законів України «Про 
державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».  
Реформування системи організації професійного навчання публічних 
службовців безпосередньо залежить від належної нормативно-правової бази. 
Удосконалення та приведення у відповідність потребують нормативні 
акти, що стосуються:  
- затвердження професійних стандартів державної служби та служби  
в органах місцевого самоврядування з урахуванням компетентісного підходу;  
- розроблення та впровадження галузевої рамки кваліфікацій  
з урахуванням Національної рамки кваліфікацій;   
- впровадження єдиного загальнодержавного кваліфікаційного іспиту для 
осіб, які здобувають вищу освіту за спеціальністю «Публічне управління та 
адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування»;  
- використання інноваційного підходу до професійного навчання 
публічних службовців;   
- впровадження системи моніторингу та оцінювання якості надання 
освітніх послуг з підготовки магістрів за спеціальністю «Публічне управління 
та адміністрування» галузі знань «Публічне управління  
та адміністрування», з урахуванням європейських стандартів;   
- врахування практико орієнтованості державного управління  
та місцевого самоврядування при формуванні потреб у професійному навчанні 
публічних службовців;   
- використання різних форм навчання (зокрема інституційної, дуальної, 
на робочому місці) та у різних закладах освіти, що мають відповідну ліцензію 
чи акредитацію, для реалізації права публічних службовців на підвищення 
кваліфікації не лише за місцем свого проживання;   
- впровадження у вітчизняну практику європейських стандартів 
безперервної освіти дорослих (освіти упродовж життя). 
 
 
57 
 
3.2  Новаторство та інноваційний шлях розвитку професіоналізації 
публічної служби. Дизайн мислення 
 
Сучасні фактори розвитку громадянського суспільства обумовлюють 
масштабні перетворення та реформування всіх його сфер. Саме від якісної 
діяльності публічної служби залежить ефективності здійснення усіх реформ. 
Тому виникає гостра необхідність невідкладного, адекватного, своєчасного  
та якісного оновлення ефективності (результативності) організації та діяльності 
системи органів публічної влади у всіх країнах світу. Зокрема, на поширення  
та використання сучасних соціальних нововведень у системі державного 
управління націлені стратегічні пріоритети новітньої інноваційної політики 
Європейського Союзу [48]. Проактивне інноваційне реформування публічної 
влади в Україні сприятиме вчасному та успішному інтегруванню  
до Європейського Союзу, а також прискорить вихід країни із кризи,  
що загострилася в результаті збройної агресії РФ.  
Сучасний вітчизняний та зарубіжний досвід державно-управлінських 
нововведень свідчить про наявність широкого поля проблем (факторів 
спротиву), які стримують або ж зупиняють їх впровадження у просторі 
публічної влади. Це поле проблем зумовлено загостренням прояву протиріч, 
пов’язаних з особливостями державно-управлінських нововведень, середовища 
їх впровадження, його масштабністю та різноманіттям невизначеностей; 
управлінням та поширенням інновацій, інноваційних процесів, ресурсного 
забезпечення. Тому, державно-управлінські нововведення є довготривалими 
(впроваджуються у середньому 10–15 років) або ж відхиляються зовсім.  
Підвищення кваліфікації залишається одним з найбільш гнучких видів 
професійного навчання, який здатний забезпечити своєчасне реагування  
на освітні потреби в умовах динамічних змін у суспільстві. Водночас, потреба  
у використанні інноваційних та новітніх підходів при навчанні та підвищенні 
кваліфікації публічних службовців, є надзвичайно актуальною. Інтерес до 
інноваційних підходів в процесах професійного навчання публічних службовців 
 
58 
 
набуває особливої актуальності в умовах кризи, викликаної збройною агресією 
російської федерації до України, оскільки, освітні інновації не вимагають 
значних інвестиційних вкладень, однак дають значний комплексний ефект, який 
дозволяє прискорити всі інноваційні процеси в організації. Підсистема 
управління знаннями в установі чи організації публічного сектору забезпечує 
накопичення, систематизацію, зберігання, своєчасний пошук і використання 
наявних знань за допомогою сучасних інформаційно-технологічних засобів,  
а також  стимулює до формування нових знань і їх трансформацію, у відповідь 
на запити суспільства [55, с.453]. 
В сучасних умовах критично важливо вдосконалювати мислення  
та вміння приймати ефективні рішення. Користуючись класичним методом 
системного аналізу, в умовах обмеженого фінансування та часових рамок, 
замість того, аби обговорити задачу, включити «мозковий штурм»  
та проаналізувати, ми відразу виконуємо роботу. Змінити такий підхід 
допоможуть гнучкіші методи. Дизайн-мислення – один з них. Використання 
методології дизайн-мислення у вирішенні проблеми низької ефективності 
системи навчання і розвитку персоналу публічних органів є альтернативним 
інструментом для вирішення проблематики впровадження змін. 
Пандемія COVID-19 стала викликом для керівників підприємств та 
установ різних форм власності, які зосередили зусилля на новому дизайні 
роботи у командах задля мінімізації ризиків (коли тимчасово втрачається 
частина прибутку, далекоглядні компанії намагаються зберегти працівників з 
ключовими компетентностями).  
У своєму звіті 2021 Global Human Capital Trends “The social enterprise in a 
world disrupted” за результатами дослідження  Deloitte,  у якому взяли участь 
понад 3 600 лідерів із 96 країн світу, зокрема 1 200 керівників вищої ланки та 
членів правління (шосте місце за кількістю опитаних належить Україні) 
відзначають основним фактором переосмислення організаційної готовності до 
змін  -  максимальне розкриття потенціалу працівників шляхом нового погляду 
на компетентності. Майже три чверті (72 %) керівників у світі та дві третини  
 
59 
 
(63%) в Україні визначили «здатність працівників адаптуватись до змін, 
перекваліфіковуватись та опановувати нові ролі» як пріоритетне завдання для 
забезпечення можливості реагувати на виклики у майбутньому. Проте лише 
17 % керівників у світі та 11 % в Україні повідомили про повну готовність своїх 
організацій до адаптації та професійної перекваліфікації працівників, щоб вони 
могли виконувати нові ролі, що свідчить про суттєву невідповідність між 
пріоритетами лідерів і тим, як організації насправді підтримують розвиток 
персоналу. Тобто між бажаною і фактичною ситуацією існує суттєва різниця, 
яку можна вирішити, зокрема, шляхом впровадження нового типу мислення і 
відповідними діями [42]. 
Дизайн мислення (Design Thinking) — це сучасний підхід до розв'язання 
проблем і створення інноваційних рішень, який будується на взаємодії  
з користувачами та розумінні їх потреб. В його основі – створення нових ідей, 
їх тестування та втілення. Дизайн-мислення використовує креативні методи  
та інструменти, такі як мозковий штурм, прототипування та інтерв'ю, щоб 
знаходити нові можливості та розробляти ефективні рішення. Алгоритмів для 
дизайн-мислення є безліч. Найбільш розповсюдженою є Стенфордська модель 
та модель 4W.  
Основною метою дизайн мислення є розробка корисних та ефективних 
продуктів, здатних задовольнити потреби користувачів. Важливо, що 
використовувати його можна не тільки на особистісному рівні, а й на рівні 
масштабних систем, в тому числі державних. 
Уряди країн усвідомлюють, що впровадження інновацій, заснованих на 
дизайн-мисленні, є одним із способів підвищити ефективність, 
конкурентоздатність та забезпечити вищий рівень життя своїх громадян. Новий 
підхід до прийняття політичних рішень та надання послуг означає значне 
зменшення витрат, створення простих та зручних сервісів для користувачів, 
індивідуальний підхід до кожної проблеми, а також допомагає краще зрозуміти 
зони відповідальності конкретних публічних органів та фахівців [56]. 
 
60 
 
Дизайнерський спосіб мислення, який може втілитися в діях керівників 
підприємств чи установ, полягає в інвестування у розвиток працівників, навіть 
у період кризи. Із сучасними можливостями онлайн-програм менеджери вищої 
ланки управління можуть розвивати персонал з мінімальними інвестиціями  
в цей напрям. Можна започаткувати власну «школу розвитку», тобто знайти 
серед працівників тих, хто має досвід, знання, креативні ідеї та готовий 
поділитись ними з іншими (концепція управління знаннями). Дизайн-мислення 
полягає ще й у тому, щоб не обмежуватися лише професійним розвитком. 
Іноземна мова, прикладна творчість, спорт, фотографія, мистецтво – все може 
стати навчальним предметом у «внутрішній школі» підприємства чи установи. 
Загалом дизайн-мислення розглядається як теоретичний метод. На 
практиці цей метод найкраще використовувати за допомогою методики Desing 
Sprint, суть якої полягає у тому, щоб прототипувати та тестувати різні ідеї, 
створені за допомогою дизайн-мислення.    
У НАДС є розуміння важливості існуючої проблематики й, відповідно, 
створюється широкий спектр можливостей для підвищення кваліфікації 
публічних службовців.  Надзвичайно важливим фактом є їх зацікавленість  
у підвищенні рівня знань і вмінь. За прогнозними показниками у 2023-2025 
роках 6491 публічний службовець планує підвищити кваліфікацію за напрямом 
«Європейська інтеграція».  
Розуміючи важливість проведення реформ та задля набуття публічними 
службовцями належних комунікаційних навичок, у лютому 2023 року 
розпочалась реалізація проекту  Eng4PublicService  з безкоштовного вивчення 
публічними службовцями англійської мови на мультимедійній онлайн 
платформі EF. Цей проект реалізується НАДС у співпраці з освітньою 
організацією EF Language Learning Solutions. Його мета – посилення мовної 
спроможності публічних службовців. 
Серед переваг вивчення англійської мови на платформі EF – доступ із 
різних девайсів, інтерактивний інтерфейс, наявність практичних завдань, вибір 
темпу навчання, відслідковування прогресу. Навчальні модулі, що адаптовані 
 
61 
 
під українські реалії, передбачають вивчення граматики, аудіювання, читання 
та тренування розмовних навичок. 
Перед початком навчання кожному запропонують тест для визначення 
рівня володіння англійською мовою. За результатами тестування система 
запропонує оптимальну програму курсу. 
Після опанування кожного мовного рівня на платформі EF учасники 
навчання отримають сертифікати про підвищення кваліфікації [57]. 
Програма вивчення англійської мови для публічних службовців у рамках 
проекту доступна зареєстрованим користувачам Порталу управління знаннями.  
Також варто відмітити співпрацю НАДС із проектом Natolin4CapacityBuilding  
у створенні освітньої платформи з безкоштовного навчання за 16 онлайн 
курсами щодо різних аспектів двосторонніх відносин України  
із ЄС, розроблених Коледжем Європи в Натоліні.  
Тематика курсів визначена на підставі оцінки навчальних потреб 
державних службовців, проведеної в 2021 році спільно із Національним 
агентством України з питань державної служби та Урядовим офісом 
координації європейської та євроатлантичної інтеграції України. 
Належна організація професійного навчання буде сприяти посиленню 
інституційної спроможності публічних органів в Україні та зміцненню їх 
кадрового потенціалу. 
 
62 
 
ВИСНОВКИ 
 
Під час написання роботи бакалавра було досліджено організаційно-
правові аспекти професіоналізації публічної служби в Україні, а також механізм 
формування та реалізації професійного розвитку публічних службовців.  
Здійснено науково-теоретичне обґрунтування процесів формування 
високопрофесійної публічної служби в Україні в умовах реформування 
державного управління та євроінтеграції, шляхом забезпечення професійного 
розвитку публічних службовців. 
За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні аспекти 
професійного розвитку публічних службовців в Україні в умовах реформування 
державного управління та євроінтеграції, що полягають у впровадженні 
концепції «неперервної освіти» (освіти впродовж усього життя) в системі 
публічних органів. Цього можна досягти за умови активного впровадження 
культури безперервного навчання, що сприяє збільшенню можливостей для 
досягнення стійких показників зростання, рентабельності, трансформації та 
продуктивності державних органів та органів місцевого самоврядування. 
Зростання досягається завдяки більшій кількості інновацій і більшій мотивації 
співробітників; рентабельність  – завдяки підвищенню продуктивності 
співробітників і задоволеності громадськості; трансформація  – завдяки 
збільшеній здатності знаходити рішення та швидко реагувати на нові виклики; 
продуктивність включає в себе кращі управління талантами. 
Визначено основні напрямки формування та розвитку високопрофесійної 
публічної служби шляхом забезпечення належного професійного навчання та 
підвищення кваліфікації посадових осіб державних органів та органів місцевого 
самоврядування, а саме: 
1) необхідність нормативно-правового врегулювання в частині питання 
професіоналізації посадових осіб місцевого самоврядування, шляхом прийняття 
нового Закону про службу в органах місцевого самоврядування; оновлення та 
удосконалення Закону України «Про державну службу» з урахуванням 
 
63 
 
безпекової ситуації в країні, стрімкого інноваційного розвитку та максимальної 
діджиталізації управлінських процесів; 
2) забезпечення належного планування та організації професійного 
навчання публічних службовців; 
3) розвиток ринку освітніх послуг та інституційної спроможності для 
забезпечення потреб у професійному навчанні державних службовців  
та посадових осіб органів місцевого самоврядування; 
4) моніторинг та оцінка якості надання освітніх послуг на систематичній, 
а не вибірковій основі; 
5) забезпечення належних умов для професійного розвитку усіх категорій 
публічних службовців, стимулювання мотивації до само удосконалення 
працівників; 
6) використання нових та інноваційних форм навчання для розвитку 
професійної публічної служби; 
7) врахування практико орієнтованості державного управління  
та місцевого самоврядування при формуванні потреб у професійному навчанні 
публічних службовців;   
8) використання різних форм навчання (зокрема інституційної, дуальної, 
на робочому місці) та у різних закладах освіти, що мають відповідну ліцензію 
чи акредитацію, для реалізації права публічних службовців на підвищення 
кваліфікації не лише за місцем свого проживання. 
Формування дієвих механізмів мотивації до професійного розвитку  
та безперервної освіти публічних службовців є основою для успішного 
здійснення реформи державного управління. Встановлено, що каталізатором 
здійснення таких реформ є сучасні, ефективні і дієві служби управління 
персоналом, до основних завдань яких належать розвиток персоналу та 
організація підвищення рівня професійної компетентності працівників 
державного органу. Відповідні служби мають бути створені й в органах 
місцевого самоврядування. 
Для ефективного виконання покладених на цю службу завдань, необхідно 
 
64 
 
впроваджувати в роботу сучасні методи та інструменти управління персоналом 
на державній службі, зокрема, дизайн мислення. Дизайн мислення (Design 
Thinking) - це сучасний підхід до розв'язання проблем і створення інноваційних 
рішень, який будується на взаємодії з користувачами та розумінні їх потреб.  
В його основі – створення нових ідей, їх тестування та втілення.   
Отже, можемо стверджувати, що належна організація професійного 
навчання буде сприяти посиленню інституційної спроможності публічних 
органів в Україні та зміцненню їх кадрового потенціалу. 
Одержані результати цього дослідження можуть бути використані  
в діяльності публічних органів під час організації процесу професійного 
навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого 
самоврядування. 
 
 
 
 
65 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Верховна Рада України / Конституція України / [Електронний ресурс] 
URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
2. Верховна Рада України /Закон від 10 грудня 2015 року № 889-VIII / Про 
державну службу / [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ 
show/889-19#Text; 
3. Верховна Рада України /Закон України від 7 червня 2001 року 
№ 2493-III / Про службу в органах місцевого самоврядування / (Відомості 
Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 33, ст. 175) / [Електронний ресурс] 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/ 2493-14#Text; 
4. Верховна Рада України / Закон від 09.09.2017 № 2145 / Про освіту/ 
[Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text; 
5. Верховна Рада України /Проект Закону від 05.01.2022 № 6504 
про службу в органах місцевого самоврядування /[Електронний ресурс] URL: 
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73563;  
6. Верховна Рада України /Європейська хартія місцевого самоврядування/  
[Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/994_036#Text; 
7. Президент України / Указ від 30 вересня 2019 року № 722/2019 / Про 
Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року/ [Електронний ресурс] 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text; 
8. Кабінет Міністрів України / Постанова від 6 лютого 2019 року 
№ 106 / Про затвердження Положення про систему професійного навчання 
державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших 
заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та 
депутатів місцевих рад / [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
9. Кабінет Міністрів України / Постанова від 14 липня 1999 р. № 1262/ 
Про фінансове забезпечення підготовки і підвищення кваліфікації працівників 
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших державних 
органів, на працівників яких поширюється дія Закону України «Про державну 
 
66 
 
службу», та органів військового управління Збройних Сил / Електронний 
ресурс] / URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
10. Кабінет Міністрів України / Постанова від 16 грудня 2004 р. 
№ 1681 / Про регіональний центр підвищення кваліфікації /  Електронний 
ресурс] / URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1681-2004-%D0%BF#Text; 
11. Кабінет Міністрів України / Постанова від 01 жовтня 2014 року 
№ 500 /Про затвердження Положення про Національне агентство України з 
питань державної служби/[Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
12. Кабінет Міністрів України / Постанова від 23 серпня 2017 р. № 640 / 
Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової 
діяльності державних службовців» / [Електронний ресурс] URL: 
https://zakon.rada.gov.ua; 
13. Кабінет Міністрів України / Розпорядження від 10 травня 2018 р. 
№ 342-р / Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції 
реформування системи професійного навчання державних службовців, голів 
місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових 
осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад / Електронний 
ресурс] / URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
14. Кабінет Міністрів України / Розпорядження від 1 грудня 2017 р. 
№ 974-р / Про схвалення Концепції реформування системи професійного 
навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, 
їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого 
самоврядування та депутатів місцевих рад / [Електронний ресурс] URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974-2017-%D1%80#Text; 
15. Кабінет Міністрів України / Розпорядження від 21 липня 2021 р. 
№ 831-р / Деякі питання реформування державного управління України / 
[Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-
%D1%80#Text;  
16. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від  26.11.2019  № 211-19 / Про затвердження Порядку організації підвищення 
 
67 
 
кваліфікації державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх 
перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування / 
[Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
17.  Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від  15.01.2021  № 4-21/ Про затвердження Методичних рекомендацій щодо 
окремих питань визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на 
зайняття посад державної служби категорій "Б" і "В", та підготовки умов 
проведення конкурсу / [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
18. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 13.04.2021  № 66-21 / Про затвердження Критеріїв конкурсного відбору 
виконавців державного замовлення Національного агентства України з питань 
державної служби на підготовку здобувачів вищої освіти за освітнім ступенем 
магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі 
знань «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації 
державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» / 
[Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
19. Національне агентство з питань державної служби / Наказ  
від 23.11.2021 № 179-21 / Про затвердження Методичних рекомендацій щодо 
визначення та проведення аналізу індивідуальних потреб у професійному 
навчанні державних службовців / [Електронний ресурс] / URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0179859-21#Text; 
20. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від  26 листопада 2019 р. № 209-19 / Про затвердження Положення про 
вебпортал управління знаннями у сфері професійного навчання «Портал 
управління знаннями» / Електронний ресурс] / URL: https://zakon.rada.gov.ua 
/laws/show/ z1234-19#Text;  
21. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від  12.12.2019  № 226-19 / Про затвердження Порядку нарахування кредитів 
ЄКТС за результатами професійного навчання / Електронний ресурс] URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z1234-19#Text;  
 
68 
 
 
22. Національне агентство з питань державної служби / Наказ  
від 03.03.2016 № 48 / Про затвердження Порядку стажування державних 
службовців / [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
23. Національне агентство з питань державної служби / Наказ від 
26.10.2020 № 201-20 / Про затвердження Методичних рекомендацій щодо 
складання, перегляду та моніторингу виконання індивідуальної програми 
підвищення рівня професійної компетентності державного службовця 
(індивідуальної програми професійного розвитку)/[Електронний ресурс] /URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0201859-20#n9; 
24. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 16.08.2021 № 131-21 / Про затвердження переліків пріоритетних напрямів 
(тем) підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих 
державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб 
місцевого самоврядування за загальними професійними (сертифікатними) та 
короткостроковими програмами у 2022 році / [Електронний ресурс] URL:   
https://nads.gov.ua; 
25. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 26.11.2021  № 182-21 / Деякі питання Української школи урядування / 
[Електронний ресурс] URL:  https://nads.gov.ua; 
26. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 21.02.2019 № 29-19 / Деякі питання Всеукраїнського центру підвищення 
кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого 
самоврядування / [Електронний ресурс] URL: https://nads.gov.ua; 
27. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 03.12.2020 № 226-20 / Про затвердження Методики оцінювання 
результативності професійного навчання державних службовців та посадових 
осіб місцевого самоврядування / [Електронний ресурс] URL: 
https://zakon.rada.gov.ua; 
28. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
 
69 
 
від 15.09.2021 № 147-21/ Про затвердження Методичних рекомендацій щодо 
проведення оцінювання результативності професійного навчання державних 
службовців та посадових осіб місцевого самоврядування /Електронний ресурс] 
URL: https://nads.gov.ua; 
29. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 27 жовтня 2022 року № 104-22 / Деякі питання Української школи 
урядування / [Електронний ресурс] URL:https://nads.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-
ukrainskoi-shkoly-uriaduvannia;  
30. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 02.11.2022 № 107-22 / Про затвердження Вимог до змісту і структури 
програм підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих 
державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб 
місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад  /  Електронний ресурс] 
URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
31. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 21 березня 2023 р. № 39-23 / Про погодження програм підвищення 
кваліфікації /  Електронний ресурс] URL: https://nads.gov.ua/npas/pro-
pohodzhennia-prohram-pidvyshchennia-kvalifikatsii-6; 
32. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 03.03.2016 № 47 / Про затвердження Типового положення про службу 
управління персоналом державного органу /  Електронний ресурс] 
URL: https://nads.gov.ua; 
 33. Національне агентство України з питань державної служби / Наказ  
від 18.09.2020  № 173-20  / Про затвердження Методичних рекомендацій щодо 
організації підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих 
державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб 
місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад за дистанційною формою 
навчання /  Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua; 
34. Національне агентство України з питань державної служби / 
Роз’яснення / Новації системи професійного навчання державних службовців у 
 
70 
 
запитаннях та відповідях.  Для державних службовців, голів місцевих 
державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб 
місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад / [Електронний ресурс] 
URL: https://nads.gov.ua; 
35. Національне агентство України з питань державної служби / Звіт 
/Реформування системи професійного навчання державних службовців, голів 
місцевих держадміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових 
осіб місцевого самоврядування, 2017-2020 / [Електронний ресурс] URL:  
https://nads.gov.ua; 
36. Національне агентство України з питань державної служби / Звіт про 
узагальнення індивідуальних потреб у професійному навчанні державних 
службовців на 2022 рік / [Електронний ресурс] URL: https://nads.gov.ua; 
37. Національне агентство України з питань державної служби 
/ Практичний посібник з питань планування та організації професійного 
навчання державних службовців місцевих державних адміністрацій, голів 
місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників 
/ 2023 / Електронний ресурс] URL: https://nads.gov.ua; 
38. Організація Об’єднаних Націй / Резолюція від 25 вересня 2015 року 
№ 70/1 / Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку 
на період до 2030 року/ [Електронний ресурс] URL: 
https://ukraine.un.org/uk/sdgs; 
39. Рада Європи/ План дій для України на 2018-2021 рр. / [Електронний 
ресурс] / URL: https://rm.coe.int/coe-action-plan-for-ukraine-2018-2021-
ukr/1680925bec; 
40. Звіт про виконання угоди про асоціацію між Україною та 
Європейським Союзом 2015-2020 / Електронний ресурс] /  URL: 
https://www.center.gov.ua; 
41. Антонова Л. В. / Професіоналізація державних службовців та 
службовців органів місцевого самоврядування як напрям реалізації теорії 
лідерства в публічному управлінні / Електронне фахове видання «Державне 
 
71 
 
управління: удосконалення та розвиток», № 1, 2020 / [Електронний ресурс] 
URL:  www.dy.nayka.com.ua. 
42. Беспалюк Х. М., Процак К. В. / Дизайн-мислення як ефективний метод 
адаптації до змін / 2021 /  Електронний ресурс] URL: https://doi.org/10.23939/ 
semi2021.01.121; 
43. Ващенко К. / Професійна підготовка державних службовців: теорія, 
методологія, практика. 2017,  Івано-Франківськ: Місто НВ. 416 с.; 
44. Ващенко К., Купрій В., Чмига В., Токарчук Т., Рикова Л., Вернигор Ю. 
та ін.; за заг. ред. Ващенка К. / Стан системи професійного навчання державних 
службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та 
заступників, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад: 
доповідь /– К.: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського 
Союзу, 2019. – 140 с. 
45. Вишневський А. (кер. авт. колективу), Афанасьєва В., Гекалюк Р. та 
ін.; за заг. ред. Т. Мотренка / План модернізації державного управління: 
пропозиції щодо приведення державного управління та державної служби 
України у відповідність із принципами і практиками демократичного 
урядування - К.: Центр адаптації державної служби до стандартів 
Європейського Союзу, 2010. — 396 c. 
46. Гусєв В. О. / Державна інноваційна політика: методологія формування 
та впровадження:монографія / В. О. Гусєв. - Донецьк:Юго-Восток, 2011,624 с.; 
47. Замора О. М. / Концепція навчання впродовж всього життя в умовах 
сучасного державного управління / Сумський національний аграрний 
університет УДК 351:316.4; 
48. Попов С.А., Панченко Г.О. / Інноваційний розвиток системи органів 
публічної влади: стратегічний підхід : навч. посіб. / С. А. Попов, Г. О. Панченко. 
– Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2018. – 220 с. 
49. Сердюк Н. М., Фогель Т. М. / Безперервна освіта як чинник 
конкурентоспроможності майбутніх фахівців / Педагогіка формування творчої 
особистості у вищій і загальноосвітній школах / 2020 р., №70, Т.3. /Електронний 
 
72 
 
ресурс] URL: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-3.12; 
50. Аналітичний звіт щодо визначення індивідуальних потреб  
у професійному навчанні державних службовців на 2022 рік /[Електронний 
ресурс] URL: https://nads.gov.ua; 
51. Розвиток системи професійного навчання державних службовців, 
голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, 
посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад у 2018–
2021 роках: доповідь / [Н. Алюшина (кер. авт.колективу), Л. Рикова,  
С. Горбатюк, О. Козловський, Ю. Жук, О. Кльоц, О. Бутко; за заг. ред.  
Н. Алюшиної]. – К.: Національне агентство України з питань державної служби, 
2021. – 240 с.  
52. Дослідження впровадження реформи системи професійного навчання 
державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших 
заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування (2018 - 
2022 роки) // Електронний ресурс] URL: https://nads.gov.ua. 
53. Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах 
євроінтеграційних процесів: зб. наук. статей / за ред. В. Г. Кременя, 
М.Ф. Дмитриченка, Н.Г. Ничкало – Уклад.: М.В. Артюшина, В.П. Тименко 
та ін. – К.: НТУ, 2015. – 768 с.; 
54. Професійний розвиток державних службовців в країнах Східного 
партнерства: результати порівняльного дослідження реформи державної 
служби (збірка матеріалів) / М. Канівець (кер.авт.колективу), Ю. Лихач, 
А. Кукуля; за заг.ред. К. Ващенка; пер.з англ. І. Бєлобратова, О. Рачинська, 
Ю. Федина, - 2-ге вид., виправ. і допов. – К.: Центр адаптації державної служби 
до стандартів Європейського Союзу, 2017. – 112 с.; 
55. Реформування публічного управління та адміністрування: теорія, 
практика, міжнародний досвід : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. за 
міжнар. участю. 26 жов. 2018 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2018. – 520 с. 
56. Реформа державного управління / Портал / Дизайн мислення / 
[Електронний ресурс] URL: // https://par.in.ua/information/publications/225; 
 
73 
 
57. Блог Голови НАДС Наталії Алюшиної /Електронний ресурс] URL: 
https://lb.ua/blog/natalia_aliushyna; 
58. Черкаський регіональний центр підвищення кваліфікації / Офіційний 
сайт / Електронний ресурс] URL: https://www.centerpk.ck.ua/; 
59. A Memorandum on Lifelong Learning /Commission of the european 
communities [Electronic resource] URL: https://uil.unesco.org/document/ european-
communities-memorandum-lifelong-learning-issued-2000; 
60. Leading in Learning Building capabilities to deliver on your business 
strategy/[Electronic resource] URL https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ 
global/Documents/HumanCapital/gx-cons-hc-learning-solutions-placemat.pdf 
61. Commission of the European communities / А Memorandum on Lifelong 
Learning / [Electronic resource] URL: https://arhiv.acs.si/dokumenti/ 
Memorandum_on_Lifelong_Learning.pdf.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
