Підвищення ефективності роботи торгового підприємства на основі аналізу фінансової діяльності (на матеріалах ТОВ «Південний», м.Сміла)

Остріцька, Лілія Русланівна
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8153
Повний запис метаданих
Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Демиденко, Віктор Вячеславович	-
dc.contributor.author	Остріцька, Лілія Русланівна	-
dc.date.accessioned	2026-03-12T22:21:39Z	-
dc.date.available	2026-03-12T22:21:39Z	-
dc.date.issued	2021-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8153	-
dc.description.abstract	випускної роботи Випускна робота містить 84 сторінки, 21 таблиця , 18 рисунків, список літератури з 36 найменувань «Підвищення ефективності роботи торгового підприємства на основі аналізу фінансової діяльності (на матеріалах ТОВ «Південний», м.Сміла)» Предмет дослідження –– теоретичні засади, практичні аспекти і методичні основи фінансової діяльності підприємства. Обє’ктом дослідження даної роботи виступає товариство з обмеженою відповідальністю «Південний», яке займається роздрібною торгівлею продуктами харчування та іншими товарами, напоями та тютюновими виробами, а також неспеціалізована оптова торгівля. Мета випускної роботи –– розвиток теоретичних положень та методико-практичних рекомендацій щодо ведення фінансової діяльності підприємства, а також пошук шляхів підвищення ефективності господарської діяльності ТОВ «Південний» на основі аналізу його діяльності за попередні періоди. Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. За результатами дослідження сформульовані основні напрями підвищення ефективності господарської діяльності на основі аналізу діяльності досліджуваного підприємства; встановлено, що розширення сфери господарської діяльності та впровадження нових методів ведення бізнесу сприятимуть підвищенню ефективності роботи торгового підприємства. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ «Південний», так як їх впровадження є економічно доцільним. КЛЮЧОВІ СЛОВА: фінансова діяльність, фінансовий аналіз, ефективність господарської діяльності, підвищення ефективності роботи підприємства, аналіз виробничо-господарської діяльності.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	фінансова діяльність	uk_UA
dc.subject	фінансовий аналіз	uk_UA
dc.subject	ефективність господарської діяльності	uk_UA
dc.subject	підвищення ефективності роботи підприємства	uk_UA
dc.subject	аналіз виробничо-господарської діяльності	uk_UA
dc.title	Підвищення ефективності роботи торгового підприємства на основі аналізу фінансової діяльності (на матеріалах ТОВ «Південний», м.Сміла)	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Остріцька Л. Р..pdf Restricted Access		727.9 kB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
 1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Підвищення ефективності роботи торгового 
підприємства на основі аналізу фінансової діяльності (на 
матеріалах ТОВ «Південний», м.Сміла)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувачка 4 курсу, групи ЗЕПСК - 174 
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність»    
                                                               Остріцька Лілія Русланівна_______________ 
(прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник  _Демиденко Віктор Вячеславович____ 
 
                                                                     Рецензент _________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 року 
 2 
Форма № Н-9.01 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: бакалавр 
Спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри                                  
економіки та підприємництва 
_______ проф. Манн Р.В. 
“____” ____________ 2021 р 
З А В Д А Н Н Я 
на випускну роботу студенту 
Остріцькій Лілії Русланівні 
(прізвище, ім’я та по батькові) 
1.Тема роботи «Підвищення ефективності роботи торгового підприємства на 
основі аналізу фінансової діяльності (на матеріалах ТОВ «Південний», 
м.Сміла)» 
  
 
керівник роботи Демиденко В.В., к.е.н., доц. 
                              (прізвище, ім’я  по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом ректора ЧДТУ від __18.01.2021___ р. №_10/01___________ 
2. Строк подання студентом роботи 10.06.21  
3. Вихідні дані до роботи   
Баланс (Звіт) про фінансовий стан за 2019-2020 рр. 
Звіт про фінансовірезультати за 2019-2020 рр. 
 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити)  
1. Стан та шляхи поліпшення фінансової діяльності підприємства в 
сучасних умовах 
2. Аналіз діяльності ТОВ «Південний» 
3. Напрямки покращення діяльності підприємства 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) 
 
 
 
 
 
 
 
 3 
6. Консультанти розділів роботи 
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
консультанта завдання видав завдання  
прийняв 
1 Демиденко В.В.   
2 Демиденко В.В.   
3 Демиденко В.В.   
    
 
7. Дата видачі завдання 
____________________________________________________ 
 
                               
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Строк виконання 
Назва етапів випускної роботи Примітки 
з/п етапів роботи 
1.  Вибір теми роботи 15.02.21  
2.  Пошук літературних джерел 25.02.21  
3.  Розробка та затвердження плану роботи 05.039.21  
4.  Узагальнення теоретичної інформації та 15.03.21  
написання 1 розділу роботи 
5.  Аналіз звітної інформації підприємства 30.03.21  
6.  Написання 2 розділу роботи 10.04.21  
7.  Вибір та оцінка розроблених заходів 20.04.21  
8.  Написання 3 розділу роботи 05.05.21  
9.  Здача роботи на перевірку 25.05.21  
10.  Підготовка ілюстраційного матеріалу 8.06.21  
11.  Захист випускної роботи 17.06.21  
12.     
13.     
14.     
15.     
 
 
   
Студент Остріцька Л. Р. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
   
Керівник роботи  Демиденко В.В. 
 (підпис)  (прізвище та ініціали) 
 
 4 
РЕФЕРАТ 
випускної роботи 
Випускна робота містить  84 сторінки, 21 таблиця , 18 рисунків, список 
літератури з  36 найменувань 
 
«Підвищення ефективності роботи торгового підприємства на основі аналізу 
фінансової діяльності (на матеріалах ТОВ «Південний», м.Сміла)» 
 
Предмет дослідження –– теоретичні засади, практичні аспекти і методичні 
основи фінансової діяльності підприємства. 
Обє’ктом дослідження даної роботи виступає товариство з обмеженою 
відповідальністю «Південний», яке займається роздрібною торгівлею 
продуктами харчування та іншими товарами, напоями та тютюновими 
виробами, а також неспеціалізована оптова торгівля. 
Мета випускної роботи –– розвиток теоретичних положень та методико-
практичних рекомендацій щодо ведення фінансової діяльності підприємства, 
а також пошук шляхів підвищення ефективності господарської діяльності 
ТОВ «Південний» на основі аналізу його діяльності за попередні періоди. 
Метод дослідження –– статистичний та системний аналіз, метод порівнянь. 
За результатами дослідження сформульовані основні напрями підвищення 
ефективності господарської діяльності на основі аналізу діяльності 
досліджуваного підприємства; встановлено, що розширення сфери 
господарської діяльності та впровадження нових методів ведення бізнесу 
сприятимуть підвищенню ефективності роботи торгового підприємства. 
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності 
ТОВ «Південний», так як їх впровадження є економічно доцільним. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: фінансова діяльність, фінансовий аналіз, ефективність 
господарської діяльності, підвищення ефективності роботи підприємства, 
аналіз виробничо-господарської діяльності. 
 5 
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1 СТАН ТА ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОЇ  
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ  
УМОВАХ 
1.1 Сутність фінансової діяльності підприємства 9 
1.2 Основні показники, що визначають фінансовий стан  
підприємства 14 
1.3 Роль управління фінансовою діяльністю на підприємстві 25 
1.4 Напрями покращення фінансової діяльності підприємства 31 
РОЗДІЛ 2  АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПІВДЕННИЙ»  
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ 40 
«Південний» 
2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ «Південний» 45 
2.3 Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «Південний» 49 
2.4 SWOT-аналіз ТОВ «Південний» 56 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ  
ПІДПРИЄМСТВА 
3.1 Шляхи підвищення ефективності роботи підприємства   
59 
ВИСНОВОК 77 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 80 
ДОДАТКИ 85 
  
 6 
ВСТУП 
Підприємство на різних етапах своєї діяльності ставить перед собою 
певні цілі і завдання. Формулювання цих завдань залежить від поточного 
стану підприємства, його положення на ринку, взаємодії з іншими суб'єктами 
господарювання, а також внутрішніх механізмів, що обумовлюють те або 
інше функціонування підприємства. Для дослідження всіх перерахованих 
вище факторів застосовується комплексний аналіз господарської діяльності, 
який відповідає всім сучасним вимогам. Заключний і основний етап аналізу - 
аналіз фінансового стану підприємства, в процесі якого виявляється 
забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для 
нормального перебігу виробничої діяльності, цілеспрямованість їх 
розміщення і використання, чітко визначаються фінансові взаємовідносини з 
іншими суб'єктами господарювання, платоспроможність самого 
підприємства і його ринкова стійкість. 
Вищезазначені фактори обумовлюють актуальність даного 
дослідження. Актуальність теми обумовлюється низьким економічним та 
фінансовим потенціалом підприємств та відсутністю належної державної 
підтримки. Однією з найгостріших проблем для економіки України є 
реформування існуючої економічної системи і надання їй нормальної, 
цивілізованої спрямованості, перехід на якісний рівень розвитку,що 
забезпечить підвищення конкурентоздатності як на вітчизняному, так і на 
зарубіжному ринку.  Набуття вітчизняними підприємствами самостійності, 
корпоративності слугують стимулами в необхідності пізнання, системного 
дослідження сутності фінансово-господарської діяльності. Разом з тим, до 
недавнього часу вітчизняними вченими недостатньо уваги приділялось 
можливості прийняття участі у фінансово-економічній діяльності 
підприємств з позицій самостійного управління відтворювальними 
процесами. Вирішення цієї проблеми не дасть результатів, якщо не буде 
чітко визначена фінансово-економічна стратегія розвитку підприємств. 
 7 
Метою дослідження є розвиток теоретичних положень та методико-
практичних рекомендацій щодо ведення фінансової діяльності підприємства, 
а також пошук шляхів підвищення ефективності господарської діяльності 
ТОВ «Південний» на основі аналізу його діяльності за попередні періоди.  
Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути наступні задачі 
методичного та прикладного характеру: 
− дослідити засади та передумови ефективної фінансово-господарської 
діяльності; 
− оцінити стан фінансової діяльності та виявити тенденції  розвитку 
підприємств, встановити причини та визначити шляхи подолання негативних 
фінансово-економічних процесів; 
− дослідити потенційні фінансові можливості та перспективи діяльності; 
− проаналізувати варіанти покращення роботи торгового підприємства 
ТОВ «Південний»;  
− визначити перспективні напрямки покращення роботи підприємства; 
− для підвищення ефективності ведення фінансово-господарської 
діяльності підприємства запропонувати конкретні варіанти підвищення 
ефективності ведення господарської діяльності підприємства. 
Об’єктом дослідження є діяльність ТОВ «Південний». 
Предметом дослідження є фінансово-господарська діяльність ТОВ 
«Південний» та перспективи її розвитку.  
Завдання бакалаврської випускної роботи полягає в оволодінні 
практичними навичками оцінки фінансової діяльності підприємства, 
здійсненні аналізу основних  техніко-економічних показників 
господарювання, особливостей формування витрат, доходу, прибутку, 
здійснити аналіз фінансово-економічної діяльності та заспропонувати проект 
підвищення ефективності роботи підприємства ТОВ «Південний». 
Дослідженнями в напрямку фінансової діяльності присвячені роботи 
відомих науковців Б. Адамова, І Бланка, В. Бернса, В. Геєця, В. Дорофієнка, 
М. Герасимчука, Б. Губського, О. Кузьміна, Г. Ковальова, А. Пересади, 
 8 
С.Поважного, Є. Савельєва, М. Чумаченка та інших. В процесі дослідження 
використовувалися Закони України «Про оподаткування прибутку 
підприємства», «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької 
діяльності», «Про державний бюджет України», податковий кодекс України. 
Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний» здійснює  
роздрібну торгівлю продуктами харчування та іншими товарами, напоями та 
тютюновими виробами, а також неспеціалізовану оптову торгівлю. 
 9 
РОЗДІЛ 1 СТАН ТА ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВОЇ 
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ 
 
1.1 Сутність фінансової діяльності підприємства 
 
Підприємство - це самостійний господарюючий суб'єкт, створений для 
ведення господарської діяльності, яка здійснюється з метою отримання 
прибутку і задоволення суспільних потреб. 
Підприємство на різних етапах своєї діяльності ставить перед собою 
певні цілі і завдання. Формулювання цих завдань залежить від поточного 
стану підприємства, його положення на ринку, взаємодії з іншими суб'єктами 
господарювання, а також внутрішніх механізмів, що обумовлюють те або 
інше функціонування підприємства. Для дослідження всіх перерахованих 
вище факторів застосовується комплексний аналіз господарської діяльності, 
який відповідає всім сучасним вимогам. Заключний і основний етап аналізу - 
аналіз фінансового стану підприємства, в процесі якого виявляється 
забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для 
нормального перебігу виробничої діяльності, цілеспрямованість їх 
розміщення і використання, чітко визначаються фінансові взаємовідносини з 
іншими суб'єктами господарювання, платоспроможність самого 
підприємства і його ринкова стійкість [2]. 
Господарська діяльність підприємства нерозривно пов'язана з його 
фінансовою діяльністю. Підприємство самостійно фінансує всі напрямки 
своїх витрат відповідно до виробничих планів, розпоряджається наявними 
фінансовими ресурсами, вкладаючи їх у виробництво продукції з метою 
отримання прибутку. 
До видів господарської діяльності відносяться: 
- операційна діяльність, в рамках якої важливо оцінити можливість 
підприємства генерувати грошові кошти на підтримку господарського 
процесу; 
 10 
- інвестиційна діяльність - процес спрямування коштів на інвестиції. 
Показує, наскільки майбутні виробничі потужності зможуть підтримати 
нинішній рівень операційної діяльності та забезпечити задані рівні 
рентабельності та ліквідності; 
- фінансова діяльність - відомості про грошові потоки фінансового 
характеру. Цікавим є з точки зору майбутніх претензій власників і кредиторів 
підприємства на грошові потоки, які генеруються їм. 
Фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності 
направлена на забезпечення планомірного надходження і витрачання 
грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення 
раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш 
ефективного його використання. 
Фінансова діяльність - це формування власних коштів підприємства, 
його доходів, залучення позикових джерел фінансування економічної 
діяльності, розподіл прибутків, що утворюються в результаті цієї діяльності, 
їхнє використання на цілі розвитку підприємства [3]. 
Розвиток економічної діяльності вимагає відповідного фінансового 
забезпечення, тобто початкового капіталу, що утворюється з внесків 
засновників підприємства і приймає форму статутного капіталу. Це 
найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства. 
Конкретні засоби утворення статутного капіталу залежать від вибору 
організаційно-правової форми. 
При створенні підприємства статутний капітал направляється на 
придбання основних фондів і формування оборотних коштів у розмірах, 
необхідних для ведення нормального виробничо-господарської діяльності, 
вкладається в придбання ліцензій, патентів, ноу-хау, використання яких є 
важливим доходообразующім фактором. 
Фінансова діяльність підприємства, що працює в умовах ринку, 
виглядає наступним чином. Початковий капітал інвестується у виробництво, 
в процесі якого створюється вартість, що виражається ціною реалізованої 
 11 
продукції. Після реалізації продукції вона приймає грошову форму - форму 
виручки від реалізації зроблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), 
яка на розрахунковий рахунок підприємства. 
Виручка - це ще не прибуток, але джерело відшкодування витрачених 
на виробництво продукції коштів та формування грошових фондів і 
фінансових резервів підприємства. В результаті використання виторгу з її 
виділяються якісно різні складові частини створеної вартості. 
Перш за все це пов'язано з формування амортизаційного фонду, який 
утворюється у вигляді амортизаційних відрахувань після того, як знос 
основних виробничих фондів і нематеріальних активів прийме грошову 
форму. Обов'язковою умовою утворення амортизаційного фонду є 
надходження виручки[12]. 
Оскільки матеріальну основу утворюваного товару складають 
сировина, матеріали, їхня вартість поряд з іншими матеріальними витратами, 
зносом основних виробничих фондів, заробітної плати працівників становить 
витрати підприємства по виробництву продукції, що приймають форму 
собівартості. До надходження виторгу ці витрати фінансуються за рахунок 
оборотних коштів підприємства, що не витрачаються, а авансуються у 
виробництво. Після надходження виторгу від реалізації продукції оборотні 
кошти відновлюються, а понесених підприємством витрати на виробництво 
відшкодовуються. 
Відокремлення витрат у вигляді собівартості дає можливість зіставити 
отриманий від реалізації продукції виторг і зроблені витрати. 
Сенс інвестування коштів у виробництво продукції полягає в 
отриманні чистого доходу, і якщо виторг перевищує собівартість, то 
підприємство одержує його у вигляді прибутку. 
Прибуток і амортизаційні відрахування є результатом кругообігу 
коштів, вкладених у виробництво, і відносяться до власних фінансових 
ресурсів підприємства, якими вона розпоряджається самостійно. Оптимальне 
використання амортизаційних відрахувань і прибутку по цільовому 
 12 
призначенню дозволяє відновити виробництво продукції на розширеній 
основі. 
Призначення амортизаційних відрахувань - забезпечувати відтворення 
основних виробничих фондів і нематеріальних активів. На відміну від 
амортизаційних відрахувань прибуток не залишається повністю в 
розпорядженні підприємства, її значна частина у вигляді податків надходить 
у бюджет, що визначає ще одну сферу фінансових відносин, які виникають 
між підприємством і державою з приводу розподілу створеного чистого 
доходу. 
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, - це 
багатоцільовий джерело фінансування, але основні напрямки її використання 
можна визначити як нагромадження і споживання. Пропорції розподілу 
прибутку на накопичення і споживання визначають перспективи розвитку 
підприємства. 
Амортизаційні відрахування і прибуток, спрямований на накопичення, 
складають грошові ресурси підприємства, використовувані на її виробниче і 
науково-технічний розвиток, формування фінансових активів - придбання 
цінних паперів, внески в статутний капітал інших підприємств і т.д. 
Частина прибутку використовується на споживання, в результаті чого 
виникають фінансові відносини між підприємством і особами, як зайнятими, 
так і не зайнятими на підприємстві. 
У сучасних умовах господарювання розподіл і використання 
амортизаційних відрахувань і прибутку в підприємстві не завжди 
супроводжується створенням відособлених грошових фондів. 
Амортизаційний фонд як такий не формується, а вирішення питання про 
розподіл прибутку у фонди спеціального призначення залишено в 
компетенції підприємства, але це не змінює суті розподільних процесів, що 
відбивають використання фінансових ресурсів підприємства. 
Оскільки фінансова діяльність підприємства є частиною економічної 
діяльності, то її основні принципи полягають в наступному: 
 13 
- раціональне використання фінансових коштів; 
- зацікавленість у результатах фінансово-господарської діяльності; 
- відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності; 
- контроль за фінансовою діяльністю підприємства. 
Головна мета фінансової діяльності - вирішити де, коли і як 
використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і 
отримання максимального прибутку. 
Основне завдання аналізу - своєчасне виявлення і усунення недоліків у 
фінансовій діяльності, знаходження резервів поліпшення фінансового стану 
підприємства, його платоспроможності. 
Характер господарської діяльності і обсяг виробництва визначають 
величину грошового обороту, кількість платіжних документів, пов'язаних з 
розрахунками з іншими підприємствами постачальниками і покупцями 
(замовниками), з комерційними банками, іншими кредиторами, бюджетом. 
Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану є: 
- форма №1 «Бухгалтерський баланс»; 
- форма №2 «Звіт про фінансові результати», в якому узагальнено 
кінцеві фінансові результати роботи підприємства за аналізований період. У 
звіті розкривається процес формування і використання прибутку (збитків) за 
звітний період; 
- форма №3 «Звіт про зміну капіталу», який містить звіт про рух 
джерел власних коштів підприємства; 
- форма №4 «Звіт про рух грошових коштів», в якому відображається 
рух грошових коштів за напрямками їх використання: поточна діяльність, 
інвестиційна діяльність, фінансова діяльність; 
- форма №5 «Додаток до бухгалтерського балансу», яке складається з 
семи розділів, що містять аналітичну інформацію по основних статтях 
бухгалтерського балансу: основні засоби та нематеріальні активи; 
незавершені вкладення у необоротні активи; дохідні вкладення в активи; 
 14 
фінансові вкладення; дебіторська заборгованість; кредиторська 
заборгованість; отримані кредити і позики; 
- форма №6 «Звіт про цільове використання отриманих коштів», який 
відображає джерела коштів і їх цільове використання. 
На підприємстві аналіз фінансової діяльністю здійснюється різними 
фінансовими службами[21]. 
Під фінансовою службою підприємства розуміється самостійний 
структурний підрозділ, який виконує певні функції в системі управління 
підприємством. Зазвичай таким підрозділом є фінансовий відділ. Його 
структура і чисельність залежать від організаційно-правової форми 
підприємства, характеру господарської діяльності, обсягу виробництва та 
загальної кількості працюючих на підприємстві. 
Необхідність контролю за фінансово - господарською діяльністю 
підприємства об'єктивно випливає з сутності фінансів як грошових відносин. 
Фінансово - господарська діяльність підприємств пов'язана з 
формуванням і витрачанням грошових коштів, а отже, зачіпає інтереси 
держави, працівників підприємства, акціонерів і всіх можливих контрагентів 
підприємства. 
 
1.2 Основні показники, що визначають фінансовий стан 
підприємства 
 
Необхідною умовою нормальної фінансової діяльності служить 
збереження достатньої платоспроможності, ліквідності та ділової активності 
протягом звітного і прогнозованого періодів [4]. Професійне управління 
фінансовою діяльністю неминуче вимагає глибокого аналізу, що дозволяє 
найбільш точно оцінити невизначеність ситуації з допомогою сучасних 
кількісних методів дослідження. 
У зв'язку з цим істотно зростає роль фінансового аналізу підприємства, 
основним змістом якого є комплексне системне вивчення фінансового стану 
 15 
підприємства і факторів його формування з метою оцінки ступеня 
фінансових ризиків і прогнозування рівня прибутковості капіталу. 
Під оцінкою ФСП розуміється аналітична процедура, пов'язана з 
виявленням розміру і динаміки відхилень аналізованих показників, що 
відображають фінансовий стан господарюючого суб'єкта, від базових значень 
критеріїв. 
Залежно від мети оцінки в якості бази можуть прийматися нормативні 
та планові значення показників, дані по аналогічним зарубіжним і 
вітчизняним суб'єктам господарювання. 
Оцінка фінансового становища підприємства необхідна наступним 
особам: 
- інвесторам, яких необхідно прийняти рішення про формування 
портфеля цінних паперів; 
- кредиторам, які повинні бути впевнені, що їм заплатять; 
- аудиторам, яким необхідно розпізнавати фінансові хитрощі своїх 
клієнтів; 
- фінансовим керівникам, які хочуть реально оцінювати діяльність і 
фінансовий стан своєї фірми; 
- керівникам маркетингових відділів, які хочуть створити стратегію 
просування товару на ринки. 
Тому аналізом ФСП займаються не тільки керівники і відповідні 
служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення 
ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і 
визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного отримання 
платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень коштів до 
бюджету [5]. 
Перш ніж приступити до аналізу фінансових показників підприємства, 
необхідно оцінити реальний стан підприємства. Для цього важливо 
зрозуміти, на якому етапі розвитку підприємство знаходиться, яке його 
положення в порівнянні з іншими представниками галузі. Крім цього, 
 16 
передбачити ризики, пов'язані з наявністю у компанії надлишкових вільних 
коштів або їх відсутністю, оцінити розмір дебіторської та кредиторської 
заборгованості. Це допоможе відповісти на безліч питань: чи варто 
скористатися можливістю взяти кредит, який повинен бути його 
максимальний розмір без ризику поставити підприємство перед загрозою 
банкрутства, на яких умовах залучити інвесторів [6]. 
Найбільш доступна і регулярно збирається інформація на підприємстві 
- бухгалтерська звітність. Однак в чистому вигляді вона не підходить для 
управлінського аналізу. Наприклад, її неможливо використовувати для 
динамічного аналізу, так як форми і стандарти бухобліку в Республіці 
Білорусь знаходяться в процесі безперервного зміни. 
З метою приведення нормативно-правових актів з аналізу фінансового 
стану суб'єктів підприємницької діяльності у відповідність з типовими 
формами річної бухгалтерської звітності юридичних осіб (крім бюджетних 
установ, страхових організацій і банків) і порядком їх заповнення, 
затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 20 січня 2016 р 
№23 «Про річну бухгалтерську звітність юридичних осіб»[7]. 
Ефективна фінансова діяльність підприємства повинна базуватися на 
системі представницьких фінансово-економічних показників. Дані показники 
дозволяють отримати уявлення про п'ять аспектах діяльності підприємства. 
На малюнку 1.1 [8] показана блокова структура системи показників і 
результативності діяльності підприємства за даними звітності. 
 17 
Система показників майнового та 
фінансового потенціалу підприємства 
Блок 1 Майновий Які ресурсні можливості 
підприємства? 
потенціал 
Блок 2 Ліквідність та Які можливості підприємства 
здійснювати поточні 
платіжеспроможність 
розрахунки? 
Блок 3 Фінансова 
стійкість Чи здатне підприємство 
підтримувати цільову структуру 
джерел фінансування? 
Блок 4 Ділова активність 
підприємства 
Блок 5 Прибутковість Ефективно використовуються 
ресурси підприємства? 
і рентабельність Ефективно використовуються 
ресурси підприємства? 
аппвап 
Забезпечується генерація 
прибутку і достатній рівень 
рентабельності? 
 
 
Рисунок 1.1 - Структура системи показників діяльності підприємства 
 
В основі схеми лежить поняття економічного потенціалу підприємства 
як сукупності його майнового і фінансового потенціалів. Відповідно, під 
майновим потенціалом розуміється сукупність ресурсів, що знаходяться під 
його контролем і призначених для досягнення поставлених перед ним цілей, 
а під фінансовим потенціалом - фінансовий стан підприємства і його 
фінансові можливості[8]. 
Система показників і коефіцієнтів будується по блоках. Цим 
забезпечується комплексність і завершеність аналітичних дій. Для 
розрахунку показників використовуються дані бухгалтерського балансу, при 
цьому для розрахункової формули береться код рядка, що відповідає формі 
балансу. 
 18 
Фінансова оцінка майнового потенціалу представлена в активі балансу. 
Найбільш інформативними показниками є наступні: 
- вартість чистих активів підприємства - це вартісна оцінка майна 
організації після формального чи фактичного задоволення всіх вимог третіх 
осіб: 
 
ЧА = [ВА + (ОА - ЗС)] - [ДЗ + (КЗ - ДМП)],                               (1.1) 
 
де ВА - необоротні активи; 
ОА - оборотні активи; 
ЗС - заборгованість засновників за внесками до статутного капіталу; 
ДЗ - довгострокові зобов'язання; 
КЗ- короткострокові зобов'язання; 
ДМП - доходи майбутніх періодів. 
- частка основних засобів у валюті балансу - розраховується 
відношенням необоротних активів до валюти балансу. 
Ліквідність і платоспроможність характеризують, чи може 
підприємство своєчасно і в повному обсязі провести розрахунки за 
короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами. 
До показників, що характеризує ліквідність, відносяться: 
- коефіцієнт поточної ліквідності - характеризує загальну 
забезпеченість організації власними оборотними коштами для ведення 
господарської діяльності і своєчасного погашення термінових зобов'язань 
організації. Визначається як відношення фактичної вартості знаходяться в 
наявності у підприємства оборотних коштів до короткострокових зобов'язань 
організації: 
  
стр.290
Клікв 1 = ;                                                              (1.2) 
стр.790− стр.720
 19 
- коефіцієнт проміжної ліквідності - відбиває прогнозовані платіжні 
можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків з 
дебіторами. Визначається як відношення суми готової продукції та грошових 
коштів до короткострокових зобов'язань організації: 
стр.230+ стр.240+ стр.260+ стр.270
Клікв 2 = ;                                 (1.3) 
стр.790− стр.720
- коефіцієнт абсолютної ліквідності - характеризує платежі-здатність 
боржника і дозволяє визначити, яку частину своїх короткострокових боргів 
або зобов'язань підприємство здатне сплатити найближчим часом. 
Визначається як відношення грошових коштів до короткострокових 
зобов'язань організації: 
стр.260+ стр.270
Клікв 3 = ;                                                              (1.4) 
стр.790− стр.720
До показників, що характеризують платоспроможність, відносять: 
- коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами - 
характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, 
необхідних для його фінансової стійкості. Визначається як відношення 
різниці джерел власних коштів, доходів і витрат і фактичної вартості 
необоротних активів до фактичної вартості знаходяться в наявності 
організації оборотних коштів. Визначається як відношення різниці джерел 
власних коштів, доходів і витрат і фактичної вартості необоротних активів до 
фактичної вартості знаходяться в наявності організації оборотних коштів 
стр.590+ стр.690− стр.190
К1 = ;                                                      (1.5) 
стр.290
- коефіцієнт забезпеченості фінансових зобов'язань активами - 
характеризує здатність організації розрахуватися за своїми фінансовими 
зобов'язаннями після реалізації активів. Визначається відношенням всіх 
(довгострокових і короткострокових) зобов'язань організації до загальної 
вартості майна (активів). Визначається відношенням всіх (довгострокових і 
короткострокових) зобов'язань організації до загальної вартості майна 
(активів) 
 20 
стр.790
К2 = ;                                                                                     (1.6) 
стр.390
- коефіцієнт забезпеченості прострочених фінансових зобов'язань 
активами - характеризує здатність організації розрахуватися за своїми 
простроченим фінансовими зобов'язаннями шляхом реалізації активів. 
Розраховується як відношення прострочених фінансових зобов'язань 
організації до загальної вартості активів: 
КФО
К ПР + ДФОПР
3 = ,                                                                        (1.7) 
стр.390
де КФЗПР - прострочена сума короткострокових фінансових 
зобов'язань; 
ДФЗПР - прострочена сума довгострокових фінансових зобов'язань. 
Фінансова стійкість - це стан фінансових ресурсів підприємства, їх 
розподіл і використання, які забезпечують його розвиток на основі зростання 
прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і 
кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Тому фінансова 
стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є 
головним компонентом загальної стійкості підприємства [9]. 
До показників, що характеризує фінансову стійкість, відносяться: 
- величина власних оборотних коштів, або чистого оборотного капіталу 
- забезпечує безпеку кредиторів і забезпечує резерв фінансування 
непередбачених витрат. Він визначається як перевищення поточних активів 
над короткостроковими зобов'язаннями. Негативне значення даного 
показника свідчить про дефіцит оборотних коштів. Визначається як різниця 
між сумою оборотних активів і короткострокових зобов'язань: 
Кст 1 = стр. 290 – (стр. 790 – стр. 720);                                               (1.8) 
 
- коефіцієнт автономії - характеризує ступінь фінансової незалежності 
підприємства від кредиторів. Він характеризує частку власного капіталу в 
майні підприємства. Вважається, що чим вище значення цього коефіцієнта, 
 21 
тим більш стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів 
підприємство. Характеризує частку власного капіталу в майні підприємства; 
Мінімальне граничне значення встановлено на рівні 0,5. Перевищення 
вказує на збільшення фінансової незалежності, розширення можливості 
залучення коштів з боку. Характеризує незалежність від позикових коштів. 
Показує частку власних коштів у загальній сумі всіх коштів підприємства: 
стр.590+ стр.690
Кст 2 = ;                                                                        (1.9) 
стр.390
 
- коефіцієнт співвідношення власного і позикового капіталу - показує 
частку фінансових зобов'язань підприємства у величині його власного 
капіталу. Цей коефіцієнт показує розмір позикових коштів на 1 р. власних 
коштів, тобто яка частина майна підприємства фінансується кредиторами: 
 
К = стр.790
ст 3 ;                                                                           (1.10) 
стр.590+ стр.690
- коефіцієнт прогнозу банкрутства - показує частку чистих оборотних 
активів у вартості всіх коштів підприємства. Зниження показників свідчить 
про те, що підприємство зазнає фінансових труднощів. Розраховується як 
відношення різниці оборотних коштів і короткострокових пасивів до 
підсумку балансу: 
К = стр.290− стр.790
ст 4 ;                                                                          (1.11) 
стр.890
Показники ділової активності характеризують здатність керівництва 
організувати раціональне та ефективне використання ресурсів в ході 
поточної фінансово-господарської діяльності. 
До показників, що характеризують ділову активність, відносяться: 
- коефіцієнт оборотності майна підприємства - відображає ефективність 
використання наявних коштів, незалежно від їх джерел. Він визначає, скільки 
разів на рік відбувається повний цикл обігу, що приносить прибуток або 
визначає, скільки грошових одиниць реалізованої продукції перенесла кожна 
одиниця активів (майна підприємства): 
 22 
ВР
К = ,                                                                                          (1.12) 
акт
С ср
акт
де ВР - виручка від реалізації, 
  Сср- середньорічна вартість майна (активів). 
- оборотність оборотних активів - коефіцієнт, що характеризує час, що 
витрачається на рух оборотних коштів підприємства. Від оборотності 
оборотних активів залежить не тільки розмір мінімально необхідних для 
господарської діяльності оборотних коштів, а й розмір витрат, пов'язаних з 
володінням і зберіганням запасів. У свою чергу, це відбивається на 
собівартості продукції і, в кінцевому підсумку, на фінансові результати 
підприємства. Все це обумовлює необхідність постійного контролю за 
оборотними активами та аналізу їх оборотності для визначення виробничо-
господарського циклу: 
ВР
Коб = ,                                                                                               (1.13) 
С ср
об
де Сср-  середньорічна вартість оборотних коштів. 
- оборотність дебіторської заборгованості показує збільшення 
(зростання коефіцієнта) або зниження (зменшення) комерційного кредиту, 
що надається підприємством: 
ВР
Кдз = ,                                                                                                (1.14) 
С ср
дз
де Сср - середньорічна вартість дебіторської заборгованості. 
- оборотність кредиторської заборгованості насамперед характеризує 
платіжну дисципліну підприємства щодо постачальників, бюджету, 
персоналу. Показує розширення або зниження комерційного кредиту, що 
надається підприємству. Зростання означає збільшення швидкості оплати 
заборгованості підприємства, зниження - зростання покупок в кредит: 
ВР
Ккг = ,                                                                                              (1.15) 
С ср
кз
де Сср - середньорічна вартість кредиторської заборгованості. 
 23 
- оборотність грошових коштів і короткострокових фінансових 
вкладень показує швидкість обороту грошових коштів і короткострокових 
фінансових вкладень: 
ВР
Кдс = ср ,                                                                                             (1.16) 
Сдс
де Сср - середньорічна вартість грошових коштів та короткострокових 
фінансових вкладень. 
- оборотність власного капіталу показує швидкість обороту власного 
капіталу. Різке зростання відображає підвищення рівня продажів. Істотне 
зниження показує тенденцію до бездіяльності частини власних коштів: 
ВР
Кск = ср ,                                                                                            (1.17) 
Сск
де Сср - середньорічна вартість власного капіталу, сума р. 590 і р. 690 
балансу. 
- тривалість обороту в днях: 
Т
П =1 ,                                                                                              (1.18) 
К
де Т - кількість днів в аналізованому році: 
2020 – 366 днів, решта – 365 днів. 
К - коефіцієнт оборотності аналізованих засобів. 
Прибуток - це фінансовий результат підприємницької діяльності 
підприємства. Прибуток і рентабельність є кінцевими результатами роботи 
підприємства. 
До показників рентабельності відносяться: 
- рентабельність окупності витрат - розраховується як відношення 
чистого прибутку до витрат на реалізацію; 
- рентабельність продажів - розраховується як відношення чистого 
прибутку до виручки від реалізації 
- рентабельність інвестованого капіталу (ROI) - розраховується як 
відношення чистого прибутку до середньорічної вартості капіталу і 
характеризує ефективність використання всього майна підприємства; 
 24 
- рентабельність власного капіталу (ROE) - розраховується як 
відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу. 
Аналіз фінансового стану підприємства за даними звітності може 
здійснюватися з різним ступенем деталізації. Можна виділити два види 
аналізу фінансового стану: експрес-аналіз і деталізований (поглиблений) 
аналіз. Представлені вище коефіцієнти розкривають суть детального аналізу. 
Деталізація процедурної сторони методики фінансового аналізу залежить від 
поставлених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, 
методичного і технічного забезпечення. 
Метою експрес-аналізу є наочна і проста оцінка фінансового 
благополуччя і динаміки розвитку господарюючого суб'єкта. 
У таблиці 1.1 наведені напрямки експрес-аналізу. Даний аналіз 
проводиться з тим або іншим ступенем деталізації в інтересах різних 
користувачів. 
Таблиця 1.1   
Сукупність аналітичних показників для експрес-аналізу 
Напрямок аналізу Показники 
1 Оцінка економічного потенціалу суб'єкта господарювання. 
1.1 Оцінка майнового стану. - величина основних засобів та їх частка в загальній сумі 
активів; 
- коефіцієнт зносу основних засобів; 
- загальна сума господарських засобів, що знаходяться в 
розпорядженні підприємства. 
1.2 Оцінка фінансового - величина власних коштів і їх частка в загальній сумі 
становища. 
джерел; 
- коефіцієнт покриття (загальний); 
- частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі; 
- частка довгострокових позикових коштів у загальній сумі 
джерел; 
- коефіцієнт покриття запасів. 
1.3 Наявність «хворих» статей у - збитки; 
звітності 
- позики і позики, не погашені в строк; 
- прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість; 
- векселі видані (отримані) прострочені. 
2 Оцінка результатів фінансово-господарської діяльності. 
 25 
2.1 Оцінка прибутковості. - прибуток; 
- рентабельність загальна; 
- рентабельність основної діяльності. 
2.2 Оцінка динамічності. - порівняльні темпи зростання виручки, прибутку і 
авансованого капіталу; 
- оборотність активів; 
- тривалість операційного та фінансового циклу; 
- коефіцієнт погашаемости дебіторської заборгованості. 
2.3 Оцінка ефективності - рентабельність авансованого капіталу; 
використання економічного 
- рентабельність власного капіталу. 
потенціалу. 
 
Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, 
попередній огляд фінансової звітності, економічне читання і аналіз звітності. 
Мета першого етапу - прийняти рішення про доцільність аналізу 
фінансової звітності і переконатися в її готовності до читання. Тут 
проводиться візуальна і найпростіша рахункова перевірка звітності по 
формальних ознаках і по суті: визначається наявність всіх необхідних форм і 
додатків, реквізитів і підписів, перевіряється правильність і ясність усіх 
звітних форм; перевіряються валюта балансу і всі проміжні підсумки. 
Мета другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до 
балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному 
періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні 
зміни в майновому і фінансовому становищі господарюючого суб'єкта. 
Третій етап - основний в експрес-аналізі. Його мета - узагальнена 
оцінка результатів господарської діяльності та фінансового стану об'єкта [8]. 
В ході дипломного проектування будуть розраховані всі вище 
перераховані коефіцієнти і визначені тенденції їх зміни. 
 
 
 
1.3 Роль управління фінансовою діяльністю на підприємстві 
 
 26 
Будь-який бізнес починається з постановки і відповіді на наступні три 
ключові питання: 
- Якими мають бути величина і оптимальний склад активів 
підприємства, що дозволяють досягти поставлені перед підприємством цілі 
та завдання? 
- Де знайти джерела фінансування і яким має бути їх оптимальний 
склад? 
- Як організувати поточне і перспективне управління фінансовою 
діяльністю, що забезпечує платоспроможність і фінансову стійкість 
підприємства? 
Вирішуються ці питання в рамках фінансового менеджменту, що є 
однією з ключових підсистем загальної системи управління підприємством. 
На ранніх етапах формування самостійної предметної області за 
фінансовим менеджментом закріпилася роль контролю, найсуворішого 
обліку та оптимізації витрат виробничого процесу по схемі «ресурси - 
виробництво - збут». Виділення фінансових операцій, вироблення і контролю 
за фінансовими нормативами цілком може бути пов'язане зі школою 
наукового управління. З цих позицій даний менеджмент визначається як 
область управління фінансами підприємства з метою контролю (зниження) 
витрат, своєчасного і правильного проведення фінансових операцій [10]. 
Управління фінансами включає: управління активами, управління 
поточними активами, управління основними активами. 
При управлінні активами існують такі основні напрямки витрачання 
фондів більшості підприємств: закупівля сировини, деталей, запасів, зарплата 
робітникам і службовцям, відсоток, плата по рахунках за комунальні 
послуги, податки. 
- Збільшення активів. Готівкові гроші, виручка від реалізації, запаси, 
устаткування, будівлі, земля - все це активи. Будь-яке збільшення активів 
означає використання фондів. 
 27 
- Зменшення пасивів. Пасив підприємства включає все, що воно 
повинно іншим: банківські позики, виплата постачальникам і податки. 
Фонди, одержувані підприємством, можуть піти на зменшення пасиву, 
наприклад, повернення банківських позик. 
- Платежі власникам. У приватних підприємствах і товариствах усе, що 
залишилося після збільшення активів і зменшення пасивів, належить 
власникам. У корпораціях капітал, що підприємство не використовують на 
себе, виплачується власникам у вигляді дивідендів. 
Під поточними активами розуміються активи, які підприємство може 
тримати в межах року: 
- Цикл оборотного капіталу. Поточні активи використовуються в якості 
оборотного капіталу. Фонди, використовувані в якості оборотного капіталу, 
проходять певний цикл. Ліквідні активи використовуються для покупки 
вихідних матеріалів, які перетворюють на готову продукцію; продукція 
продається в кредит, створюючи рахунку дебіторів; рахунки дебітора 
оплачуються й інкасуються, перетворюючись у ліквідні активи. 
- Ефективне використання оборотного капіталу. Будь-які фонди, які не 
використовуються для потреб оборотного капіталу, можуть бути спрямовані 
на оплату пасивів. Крім того, вони можуть використовуватися для придбання 
основного капіталу або виплачені у вигляді доходів власникам. 
Один із способів економії оборотного капіталу полягає в удосконаленні 
управління матеріально-технічними ресурсами (запасами) за допомогою: 
планування закупівель необхідних матеріалів; введення жорстких 
виробничих систем; використання сучасних складів; вдосконалення 
прогнозування попиту; швидкої доставки. 
Другий шлях скорочення потреби в оборотному капіталі складається в 
зменшенні рахунків дебіторів шляхом жорсткості кредитної політики, в 
оцінці непотрібних фондів, які могли б бути використані для інших цілей, в 
оцінці рахунків, що пред'являються до оплати. 
 28 
Третій шлях скорочення витрат оборотного капіталу полягає в кращому 
використанні готівки. За банківських рахунків, на яких фірми тримають свої 
ліквідні активи, відсоток не сплачується. Однак інші ліквідні активи 
(короткострокові державні цінні папери, депозитні сертифікати, різновид 
одноразової позики, так званий викуп займа) приносять дохід у вигляді 
відсотків. 
До основних активів належать ті, які фірма використовує більше року. 
Вони включають основний капітал і природні ресурси. 
Одним з обов'язків фінансистів є вибір варіанта використання наявних 
фондів: на придбання основного капіталу або збільшення поточних активів, 
або скорочення пасиву, або на сплату власникам. При ухваленні рішення 
необхідно порівняти вартість нового капіталу з додатковою вартістю або з 
розмірами скорочення витрат, до якого призведе його використання. 
Рішення про придбання основного капіталу складається в процесі 
складання кошторису капіталовкладень і їхньої окупності. Це складний 
процес, оскільки "плюси" додаткових основних активів звичайно 
виявляються через кілька років[7]. 
Методи фінансового управління різноманітні. Основними з них є: 
прогнозування, планування, оподаткування, страхування, самофінансування, 
кредитування, система розрахунків, система фінансової допомоги, система 
фінансових санкцій, система амортизаційних відрахувань, система 
стимулювання, принципи ціноутворення, трастові операції, заставні операції, 
факторинг, оренда, лізинг [ 10]. 
Складовим елементом наведених методів є спеціальні прийоми 
фінансового управління: кредити, позики, процентні ставки, дивіденди, 
котирування валютних курсів, акциз, дисконт та ін. Основу інформаційного 
забезпечення системи фінансового управління складає будь-яка інформація 
фінансового характеру: 
- бухгалтерська звітність; 
- повідомлення фінансових органів; 
 29 
- інформація установ банківської системи; 
- інформація товарних, фондових і валютних бірж; 
- інша інформація. 
Функціонування будь-якої системи фінансового управління 
здійснюється в рамках чинного правового і нормативного забезпечення. 
Сюди відносяться: закони, укази Президента, постанови уряду, накази і 
розпорядження міністерств і відомств, ліцензії, статутні документи, норми, 
інструкції, методичні вказівки та ін. 
Технічне забезпечення системи фінансового управління є самостійним і 
дуже важливим її елементом. Багато сучасні системи, засновані на 
безпаперовій технології (міжбанківські розрахунки, взаємозаліки, розрахунки 
за допомогою кредитних карток та ін.), Неможливі без застосування мереж 
ЕОМ, персональних комп'ютерів, функціональних пакетів прикладних 
програм. 
Неважко сформулювати цілу систему цілей фінансового управління: 
- виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби; 
- лідерство в боротьбі з конкурентами; 
- максимізація «ціни» підприємства; 
- максимізація прибутку; 
- забезпечення рентабельної діяльності і т.д. 
Пріоритетність тієї чи іншої мети по-різному пояснюється в рамках 
існуючих теорій організації бізнесу (theories of the firm). 
Найбільш поширеним є твердження, що фірма повинна працювати 
таким чином, щоб забезпечити максимальний дохід її власникам (Profit 
Maximization Theory). Зазвичай це асоціюється з рентабельною роботою, 
зростанням прибутку і зниженням витрат [11]. 
В процесі своєї роботи багато підприємств в сучасних умовах 
стикаються з безліччю різноманітних проблем: пошук нових ринків збуту, 
своєчасне постачання сировини, своєчасність розрахунків і багато іншого. 
Професійне управління даними проблемами неминуче вимагає глибокого 
 30 
аналізу, що дозволяє найбільш точно оцінити невизначеність ситуації і 
вчасно прийняти потрібне рішення. Однак, для підприємств різних галузей 
пріоритет того чи іншого вибору залежить від специфіки даної галузі. 
При здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства з 
наступними проблемами: 
1. Пошук нових клієнтів. 
Основними напрямками пошуку нових клієнтів і, відповідно, 
розширення ринку збуту, є реклама в друкованих виданнях, пошук в мережі 
Інтернет, самостійний пошук на підставі проведених тендерів. Кожне 
підприємство самостійно вибирає для себе той інший шлях. При цьому не 
можна шкодувати грошей на рекламу, а витрачаються кошти повинні бути 
порівнянні з отриманим результатом. 
2. Придбання обчислювальної техніки. 
Сучасна обчислювальна техніка дає великі переваги в організації 
роботи, дозволяє підвищити працездатність працівників за рахунок 
ергономічних показників. Утворюючи локальну комп'ютерну мережу, на 
підприємствах економиться до третини робочого часу співробітників по 
передачі інформації між собою. 
3. Пошук висококваліфікованих фахівців. 
В даний час кваліфікаційний склад працівників дуже різноманітний. У 
свою чергу, недоукомплектований штат висококваліфікованих працівників, 
професіоналів своєї справи, є прямим збитком роботи підприємства через 
неможливість виконання складних, і в той же час дорогих робіт. 
4. Висока собівартість робіт. 
Однією з найгостріших проблем сучасних підприємств є висока 
собівартість товарів (робіт, послуг). Тому необхідно постатейне вивчення 
витрат і пошук напрямків їх скорочення, т. К. Зниження собівартості є 
прямим резервом збільшення прибутку підприємства. 
5. Якість пропонованих послуг. 
 31 
Для успішного залучення нових клієнтів необхідно якісна пропозиція 
своїх послуг. Тому впровадження міжнародних стандартів якості всередині 
підприємства і успішна їх реалізація дозволяють успішно просуватися не 
тільки на внутрішній, але і зарубіжний ринки збуту. 
6. Автоматизація процесу управління. 
Купівля дорогих програмних комплексів для фінансових, юридичних, 
кадрових, інженерних служб зазвичай є одноразовим і дорогим придбанням 
зазвичай на весь термін роботи підприємства. Однак, з огляду на спрощення, 
скорочення термінів роботи та підвищення її якості, дані витрати вже 
окупаються через кілька років. 
7. Скорочення податкового навантаження. 
В даний час в Україні відбуваються зміни в системі оподаткування, 
перехід на нові методи співпраці з суб’єктами господарювання, а також деякі 
зміни у зв’язку з Covid-2019.  
Основними шляхами оптимізації фінансового стану є заходи по 
збільшенню власного капіталу: 
- збільшення статутного капіталу; 
- спрямування чистого прибутку в збільшення власного капіталу; 
- розпродаж не використовуються активів; 
- залучення додаткових довгострокових джерел фінансування. 
Також необхідно проводити заходи щодо підвищення оперативності та 
дієвості облікової інформації, використовуючи сучасні проекти комплексної 
автоматизації бухгалтерського обліку та системної оперативної комп'ютерної 
обробки обліково-економічної інформації з застосуванням сучасних ЕОМ та 
використанням хмарних технологій і сервісів. 
 
 
 
 
 
 32 
1.4 Напрями покращення фінансової діяльності підприємства 
 
Сучасний фінансовий стан підприємства - це комплексний показник 
його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, 
платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими 
підприємствами. Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке 
є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин 
підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і 
характеризується системою показників, що відображають наявність, 
розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан 
підприємства потребує систематичного й всебічного оцінювання з 
використанням різних методів аналізу. Неефективність використання 
фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності 
підприємства, і як наслідок, до можливих затримок у постачанні, 
виробництві та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, 
зниження рентабельності підприємства [4].  
Ефективність використання ресурсів і підвищення рівня економічної 
стійкості підприємства в сучасних економічних умовах значною мірою 
залежить від наявності, використання й вдосконалення економічного 
потенціалу підприємства. Однією з особливостей нестійкого функціонування 
сучасних підприємств є кількісна, якісна та структурна недосконалість 
економічного потенціалу господарюючих суб'єктів, що зумовлена значними 
втратами ресурсів у здійсненні реформ і складним фінансовим становищем 
підприємств. Використання й вдосконалення економічного потенціалу до 
необхідного рівня повинно надавати можливість підприємству для 
ефективного застосування своїх ресурсів, а значить сприяти поглинанню 
зовнішніх й внутрішніх дестабілізуючих факторів, що є свідченням стійкості 
функціонування [2]. Першочерговим етапом у покращання фінансового стану 
українських підприємств є пошук оптимального співвідношення власно¬ го і 
позикового капіталу, яке б забезпечило мінімальний фінансовий ризик за 
 33 
максимальної рентабельності власного капіталу. Оптимізація ліквідності 
підприємства реалізується за допомогою оперативного механізму фінансової 
стабілізації - системи заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення 
фінансових зобов'язань, а з іншого, на збільшення грошових активів, що 
забезпечують ці зобов'язання. Фінансові зобов'язання підприємство може 
зменшити за рахунок: зменшення суми постійних витрат (зокрема витрат на 
утримання управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних 
витрат; продовження строків кредиторської заборгованості за товарними 
операціями; відтермінування виплат дивідендів та відсотків. Збільшити суму 
грошових активів можна за рахунок: рефінансування дебіторської 
заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, 
форфейтингу, примусового стягнення); прискорення оборотності 
дебіторської заборгованості (шляхом скорочення термінів надання 
комерційного кредиту); оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей 
(шляхом встановлення нормативів товарних запасів методом техніко-
економічних розрахунків); скорочення розмірів страхових, гарантійних та 
сезонних запасів на період перебування підприємства у фінансовій кризі.  
В умовах конкурентного середовища актуальності набуває оптимізація 
збутової політики підприємства. Підприємству необхідно активізувати 
політику в галузі маркетингу з метою просування своєї продукції, яка 
фактично за рахунок високої якості та ціни, нижчої від середньогалузевої є 
конкурентноспроможною. Важливими для вирішення є питання реклами, 
упаковки, випуску високоякісної сувенірної продукції, фірмова торгівля, 
стимулювання збуту різними шляхами. 
Правильний підхід до просування продукції виробників товарів 
дозволить збільшити реалізацію продукції, що створить реальні передумови 
для виходу підприємства з фінансово-економічної кризи. Доцільно також 
звернути увагу на те, що для покращання свого фінансового становища 
виробники товарів та послуг повинні реалізовувати всю продукцію, що 
застоюється на складах. Для розширення ринків збуту підприємство може 
 34 
створити пункти роздрібної торгівлі. Це призведе до збільшення прибутку та 
збільшення оборотності капіталу. Впровадження цього проекту звичайно ж 
не вирішує існуючих фінансових проблем, але дозволить скоротити термін 
реалізації товару та прискорити розрахунки з кредиторами. 
Конкурентоспроможність на ринку збуту можна досягти шляхом зниження 
собівартості продукції, за рахунок впровадження нової техніки, технологій, 
раціональнішого використання як матеріальних, так і трудових ресурсів, 
зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції, адже 
зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення 
прибутку підприємства.  
Варто також звернути увагу на зростання вартості ввізного мита в 
Україні. Тому вітчизняним виробникам доцільніше закуповувати сировину і 
матеріали в межах країни, аніж ввозити з-за кордону.  
Ще одним напрямом покращання фінансового стану підприємства є 
збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що 
збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству бра¬ 
ти довго- і короткострокові позики в банку для фінансування поточної 
діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких 
коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових 
коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і 
невиробничих фондів, здачі їх в оренду. 
аступним напрямом покращання фінансового стану підприємства може 
стати виробництво і розробка нових видів продукції, яка за¬ цікавить 
споживачів, а також отримання ліцензій на виробництво «ходових» товарів, 
що дасть змогу стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства. 
Фінансовий стан підприємства не може бути стійким, якщо воно не отримує 
прибутку у розмірах, що забезпечують необхідний приріст фінансових 
ресурсів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази підприємства 
та їх соціальної сфери. Інформація про фінансовий стан підприємства 
надзвичайно важлива як для керівництва підприємства, так і для інвесторів. 
 35 
Тому заслуговує на увагу проблема щодо інформаційного забезпечення 
підприємства. Достовірність даних про фінансовий стан підприємства є 
важливою умовою для прийняття правильних управлінських рішень. Однією 
з причин кризового стану вітчизняних підприємств є неналежне виконання 
фінансовими службами покладених на них функцій, зокрема відсутність 
гнучкого фінансового планування та аналізу, управління ризиками та 
несвоєчасне виявлення фінансової нестабільності. Фінансовий стан 
підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та 
фінансово-господарської діяльності. Насамперед на фінансовий стан 
підприємства позитивно впливає безперебійний випуск і реалізація 
високоякісної продукції. 
Оскільки фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик 
діяльності кожного підприємства, то його треба систематично і всебічно 
оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це 
уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності 
підприємства як у стати¬ ці за певний період, так і в динаміці - за низку 
періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та 
способи ефективності використання фінансових ресурсів, їх раціонального 
розміщення. До основних чинників, які можуть спричинити фінансову кризу 
на підприємствах, нале¬ жать: зовнішні, або екзогенні (які не залежать від 
діяльності підприємства) та внутрішні, або ендогенні (що залежать від 
підприємства). Головними екзогенними чинниками фінансової кризи на 
підприємстві можуть бути: спад кон'юнктури в економіці загалом; значний 
рівень інфляції; нестабільність господарського та податкового законодавства; 
нестабільність фінансового та валютного ринків; посилення конкуренції в 
галузі та криза окремої галузі; посилення монополізму на ринку; 
дискримінація підприємства органами влади та управління; політична 
нестабільність у країні. Головні ендогенні чинники фінансової кризи: брак 
чітко визначеної стратегії розвитку підприємства; дефіцити в організаційній 
структурі; низький рівень менеджменту; низький рівень маркетингу та втрата 
 36 
ринків збуту продукції; незадовільне використання виробничих ресурсів; 
непродуктивне утримання зайвих робочих місць. Враховуючи проблеми 
фінансового стану підприємства в умовах фінансової кризи, а також 
необхідність стабілізації фінансової стійкості підприємств в умовах 
фінансової нестабільності, варто вжити таких заходів:  
- усунення зовнішніх факторів банкрутства;  
- удосконалення поточного календаря фінансового документа, у якому 
докладно відображається грошовий обіг підприємства;  
- регулювання рівня незавершеного виробництва;  
- переведення низькооборотних активів до високооборотних;  
- вживання локальних заходів з поліпшення фінансового стану;  
- забезпечення фінансового становища підприємства в 
середньостроковій перспективі, яке виявляється в стабільному надходженні 
виручки від реалізації в достатньому рівні ліквідності активів, підвищенні 
рентабельності продукції, установлення призупинення штрафних санкцій за 
прострочену кредиторську заборгованість, забезпечення достатності 
фінансових ресурсів для покриття нових поточних зобов'язань;  
- поступове погашення старих боргів, скорочення витрат до мінімально 
допустимого рівня, проведення енерго- і ресурсоощадних заходів;  
- створення стабільної фінансової бази;  
- забезпечення стійкого фінансового становища підприємств у 
довгостроковій перспективі, створення оптимальної структури балансу та 
фінансових результатів, фінансової системи підприємства до несприятливого 
зовнішнього впливу [4].  
Становлення ринкових відносин в Україні супроводжувалося активним 
розвитком підприємництва, створенням нових підприємств, діяльність яких 
спрямована на досягнення певних результатів. Однак їхньою особливістю 
була і залишається низька економічна стійкість. Тому дослідження 
економічних процесів на рівні підприємства як основної ланки національної 
економіки має ключове значення. Саме на цьому рівні управління необхідно 
 37 
глибоко визначити всі можливості, які є у кожного підприємця для 
досягнення та підтримання стійкого й ефективного розвитку економіки. І, що 
важливо, від вирішення цих проблем підприємствами залежить економічна 
стійкість на всіх інших рівнях управління виробництвом. Збалансованість 
досягається шляхом забезпечення оптимальних кількісних співвідношень 
між елементами загальної системи, які дозволяють їй гармонійно 
розвиватися. Тому економічна стійкість підприємства передбачає такий стан 
підприємства, за якого забезпечується максимально узгоджена взаємодія всіх 
його елементів. Пріоритетними та вагомішими функціональними складовими 
є саме внутрішні чинники. Тому для оцінки економічної стійкості 
підприємств необхідно класифікувати її складові за функціональною 
ознакою, а саме: фінансова, виробнича, кадрова, маркетингова, інвестиційна 
та управлінська. Проте слід враховувати, що кожна із складових (фінансова, 
виробнича, кадрова, маркетингова, інвестиційна, управлінська) 
характеризується своїм переліком заходів, які сприяють їх стійкості [3].  
Система заходів для підтримки економічної стійкості підприємства 
повинна передбачати:  
- постійний моніторинг зовнішнього і внутрішнього станів 
підприємства;  
- розробку заходів із зниження зовнішньої вразливості підприємства;  
- розробку підготовчих планів при виникненні проблемних ситуацій, 
здійсненні попередніх заходів для їхнього забезпечення;  
- впровадження планів практичних заходів при виникненні кризової 
ситуації, прийняття ризикових і нестандартних рішень у випадку відхилення 
розвитку ситуації;  
- координацію дій всіх учасників і контроль за виконанням заходів та 
їхніми результатами.  
Саме за таких умов можна забезпечити систему моніторингу кожної із 
складових економічної стійкості підприємств, яка змогла б на¬ дати 
можливість оптимізувати її відповідно до перспектив розвитку. Так, якщо 
 38 
моніторингом виявлено недостатній рівень фінансової стійкості 
підприємства, то можна реалізувати такі дії: - оптимізація руху фінансових 
ресурсів підприємства і врегулювання фінансових відносин, які виникають 
під час розрахункових відносин між господарюючими суб'єктами з метою 
ефективного їхнього розподілу; - розробка стійкої фінансової стратегії 
підприємства; - розробка проектів перспективних і поточ¬ них фінансових 
планів, прогнозних балансів та бюджетних коштів; - розрахунок прогнозних 
значень реалізації продукції (планів продажів) і планів капіталовкладень, 
собівартості продукції тощо; - визначення джерел фінансування 
господарської діяльності, а також бюджетне фінансування, довго- та 
короткострокове кредитування тощо; - координація фінансових підрозділів 
підприємства [1]. Саме за рахунок стійкої фінансової складової підприємство 
спроможне вкладати кошти у розробку нових товарів (послуг), освоювати 
нові ринки збуту шляхом демпінгу, забезпечу¬ вати або сприяти 
забезпеченню маркетингової стійкості підприємства, розвивати нові напрями 
діяльності, підтримувати інвестиційну стійкість, і, маючи 
висококваліфікований персонал, забезпечувати кадрову стійкість 
підприємства, ефективний процес управління. Отже, фінансова складова 
вважається провідною та вирішальною, оскільки в ринкових умовах 
господарювання фінанси є рушійною силою будь-якої економічної системи 
[3].  
Важливим об'єктом регулювання, відповідно до моніторингу, є 
виробнича стійкість підприємства. З огляду на складність виробничих 
відносин на підприємстві та різноманітність виконуваних ним функцій його 
стійкість визначається багатьма внутрішніми та зовнішні¬ ми чинниками, 
кожний з яких впливає на постачання та відновлення якісного, конкуренто¬ 
спроможного продукту. Управління виробничим процесом через виробничий 
менеджмент найуспішніше здійснюється завдяки гнучким планам, 
правильному використанню елементів виробничої системи та дієвого 
контролю над усіма видами діяльності підприємств. Основними кінцевими 
 39 
цілями у забезпеченні стійкого виробничого процесу є: оптимальний обсяг 
продажів, якість виготовленої продукції, задоволення споживача, одержання 
прибутку, зміцнення іміджу підприємства, постійний контакт із клієнтами, 
післяпродажне обслуговування. Саме постійний контроль за підвищенням 
ефективності виробництва і ресурсним забезпеченням може гарантувати 
виконання основних цілей виробничого процесу підприємств та його 
стійкості [1]. 
 
 
 
 
 40 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПІВДЕННИЙ» 
 
 
 
2.1  Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Південний» 
 
 
 ТОВ «ПІвденний» - український  супермаркет формату «дискаунтер». 
Повне найменування товариства: Товариство з обмеженою 
відповідальністю  «Південний». 
Юридична адреса підприємства ТОВ «Південний»: 20700, м. Сміла, 
вул. Рєпіна, 45. 
Історичні етапи розвитку торгового підприємства ТОВ «Південний». 
Супермаркет ТОВ «Південний» був заснований в 1993 році шляхом 
відділення від КООП «Смілакоопторг», який складався з  5 гастрономів. У 
березні 2010 року розпочався новий етап у розвитку компанії – впровадження 
сучасної технології організації роздрібної торгівлі, гастроном «Південний» 
послідовно реорганізується в магазин самообслуговування. При запуску 
магазинів був проведений ретельний маркетинговий аналіз. Були вивчені всі 
можливі сценарії розвитку, визначені цільові групи споживачів, виділено їх 
основні потреби. З березня 2010 року гастроном «Південний» послідовно 
реорганізуються у дискаунтер, для магазину розробляється єдиний фірмовий 
стиль.  
ТОВ «Південний» є  супермаркетом. Предметом діяльності фірми є 
роздрібна торгівельна мережа, продуктових товарів, товарів першої 
необхідності та непродовольчої групи товарів. 
Місія ТОВ «Південний» полягає в тому, щоб забезпечувати населення 
м. Сміла якісними продуктами харчування та непродовольчими товарами 
першої необхідності за мінімальними цінами. Гарантуючи якість товару за 
 41 
рахунок використання високоефективних технологій та етичного ведення 
роздрібного бізнесу. 
Цілі компанії. Компанія ТОВ «Південний» є багатоцільовою системою. 
До того ж компанія є комерційною організацією, а отже, її діяльність 
повинна бути рентабельною.  
Загальними цілями підприємства є: 
1. збільшення частки ринку; 
2. максимізація одержуваного прибутку. 
ТОВ «Південний» має один магазин самообслуговування, в якому 
здійснюється торгівля товарами повсякденного попиту за зниженими цінами. 
Магазин «Південний»  розташований у спальному районі міста. 
За всі роки праці супермаркет «Південний» зарекомендував себе, як 
магазини, в якому можна купити якісний товар, економлячи при цьому 
сімейний бюджет та час. 
ТОВ «Південний» позиціонує бренд своєї компанії, як недорогий 
магазин у спальному районі, націлений на обслуговування споживачів, які 
мешкають  безпосередньо біля магазину, що підтверджує їх слоган – 
«Зручно, швидко й економно». 
ТОВ «Південний» має основну групу споживачів товарів, які 
характеризують компанію, як представника середнього економічного класу, 
який дотримується та прагне до європейських стандартів споживання. 
ТОВ «Південний» орієнтується на покупців із середнім та нижче 
середнього достатком. В класичному дискаунтері, такому, як «АТБ-Маркет», 
«Ашан», «Сільпо»,  ціни в середньому на 15-20% нижче, чим в 
супермаркетах великих форматів. ТОВ «Південний» також належить до 
дискаунтерів, оскільки має багато укладених угод на постачання продукції 
напряму від виробника  і має змогу долучатись до більшості цінових акцій, 
які проводять великі мережі супермаркетів. 
 42 
Діяльність у сферах бізнесу, така, як транспортні послуги, логістика і 
продаж продуктів харчування, роздрібна торгівля, торгівля, є провідними 
напрямками діяльності ТОВ «Південний». 
На сьогоднішній день супермаркет «Південний» є одним з найбільших 
за  обсягом реалізованої продукції в м. Сміла і поступається лише мережі 
українських супермаркетів «АТБ-Маркет». 
Організаційна структура ТОВ «Південний» лінійного типу, оскільки 
товариство мале за розміром, кількість персоналу не вилика і всі функції 
виконуються лінійними керівниками. Безпосередньо директор контролює 
роботу магазину в цілому. 
Найвищим керівним органом підприємства є збори засновників 
товариства, які вирішують всі стратегічні завдання 
ТОВ «Південний» веде роботу по наступним напрямкам комерційно-
господарської діяльності як: фінансова, маркетингова, комерційна, 
економічна, технічна, кадрова, розвитку мережі. 
Заступник директора з фінансових питань відповідає за своєчасність і 
правильність здійснення розрахунків з постачальниками відповідно до умов 
укладених договорів, організовує отримання кредитів на найбільш вигідних 
умовах, обґрунтовує необхідність та стежить за своєчасністю його 
повернення. 
Заступник директора з комерційних питань ТОВ «Південний» 
відповідає за товарний асортимент, представлений в магазині та закупівлю 
продукції. Також заступник займається прогнозуванням та постійним 
аналізом конкурентної ситуації в даному сегменті ринку та проводить 
рекламні заходи для стимулювання збуту. 
Економічний відділ ТОВ «Південне» - це система планового та 
аналітичного та бухгалтерського відділів. Плановий відділ спільно з 
маркетинговим, закупівельним та іншими підрозділами розробляє плани 
розвитку підприємства, як у цілому, так і окремих його підрозділів на 
перспективу. В свою чергу, аналітичний відділ займається збором і аналізом 
 43 
первинної інформації стосовно до конкретних цільових ринків включно з 
даними про частку на них даної торговельної компанії. 
У компетенцію технічного підрозділу ТОВ «Південний» входить 
забезпечення загальних технічних умов для оптимальної роботи магазину.  
Кадровий підрозділ ТОВ «Південний», як і в інших супермаркетах, 
проводить добір, навчання, розстановку, переміщення кадрів, а також 
вирішення соціальних проблем персоналу. 
Підрозділ розвитку супермаркету «Південний» - розробляє політику 
розвитку та функціонування власної торговельної марки – від дизайну, 
оформлення та архітектурно-планувального вирішення до забезпечення 
єдиного стандарту обслуговування. 
Закупівельний відділ ТОВ «Південний» займається організацією 
гуртових закупок товарів від постачальників для забезпечення потреб 
супермаркету. Для своєї роботи він використовує дані товарних, а також 
інших відділів про рух і потребу товарів у розрізі окремих груп (підгруп) 
товарів, належних асортименту компанії. 
ТОВ «Південний» співпрацює з великими національними виробниками 
і постачальниками різноманітної продукції та здійснює організацією 
товаропостачання продукції для власного супермаркету . 
Кількість найманих працівників економічних, комерційних та інших 
спеціальностей у компанії, кожному структурному підрозділі супермаркету, 
визначається колом та обсягом основних та допоміжних функціональних 
обов’язків. Кожен відділ компанії є невід’ємною її частиною та має суттєве 
значення для успішного функціонування ТОВ  «Південний». Задля 
підтримання відповідного рівня конкурентоспроможності ТОВ «Південний» 
потрібно впроваджувати світові стандарти торгівлі. До них належать: 
високий рівень сервісу, постійне оновлення асортименту, сучасні методики 
продаж, широкий асортимент та гарантована якість товарів та послуг тощо. 
Всі вони широко розповсюджені та використовуються в системі управління у 
більшості торгових структур. В даному контексті актуальним стає процес 
 44 
забезпечення ефективної системи маркетингу в торговій мережі, до якої 
відноситься впровадження нецінових конкурентних факторів. 
Провівши аналіз товарного асортименту в магазині ТОВ «Південний» 
був зроблений висновок, що асортиментна лінія мережі надто вузька. 
Представлені товари торговельною мережею є попитом без вимушеного 
споживчого вибору – а саме магазин «Південний» користуються 
популярністю завдяки низькій ціні та територіальній близькості споживача. 
Ціни, які встановлюються на товари першої необхідності, які представлені в 
обмежених умовах вибору, можуть передбачати кілька виробничих фірм 
аналогічної продукції, а іноді навіть і єдині виробники, що дає змогу 
встановлювати ціни на мінімальному рівні, порівняно з найближчими 
конкурентами. Але конкурувати з національними мережами магазинів, 
такими як «АТБ-маркет» досить складно. 
Номенклатура виробничих підприємств, що виготовляють і 
поставляють свою продукцію в магазин «Південний» досить широка, проте 
ТОВ  «Південний» розробив план поставок на певну продукцію, в певних 
кількостях, який звужує асортиментну групу товарів, що не дає великого 
вибору серед представлених товарів, а з іншого боку сприяє зростанню 
обороту по продукції, що є позитивним для магазину. 
Конкурентні торговельні мережі такі, як «АТБ-Маркет», «Сільпо», 
«Фора»,  «Фуршет» та інші, мають більшу перевагу, ніж супермаркет 
«Південний». Дані конкуруючі торговельні мережі співпрацюють з великою 
кількістю постачальників і в тому числі з тими з якими співпрацює магазин 
ТОВ «Південний», але при цьому замовлення на мережі конкурентних 
магазинів, оформляються в широкому використанні товарної номенклатури 
всіх постачальників, які при оформленні  товарного асортименту виходять зі 
споживчих переваг. Це є основним інструментом конкурентних магазинів, 
які орієнтуються на залучення уваги покупців до представленого їм вибору. 
Магазин ТОВ «Південний», знаходиться в м. Сміла, де є помірний потік 
людей, та немає поряд великих супермаркетів конкурентів. Поруч є  
 45 
навчальні заклади, дорогами і навіть дорога обласного значення, що також 
дає додаткові переваги для магазину.  
 
 
 
2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ «Південний» 
 
Основним звітним документом підприємств є бухгалтерський баланс, 
який відображає фінансово-господарський стан підприємств на певну дату. 
Для аналізу балансу підприємства зазвичай використовується 
горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності. Проведемо 
горизонтальний аналіз на основі балансу і дані занесемо у таблиці  
Таблиця 2.1 
Актив балансу ТОВ «Південний» за 2020 рік 
Відхилення 
На початок На кінець 
Код 
Стаття балансу звітного звітного 
рядка 
періоду періоду 
Абсолютне % 
Актив      
I. Необоротні активи      
Нематеріальні активи 1000 1 0 -1 -100,00 
первісна вартість 1001 49 49 0 0,00 
накопичена амортизація 1002 ( 48 ) ( 49 ) -1 2,08 
Незавершені капітальні 
1005 865 413 -452 -52,25 
інвестиції 
Основні засоби: 1010 645 751 604 700 -41 051 -6,36 
первісна вартість 1011 820 621 812 351 -8 270 -1,01 
знос 1012 ( 174 870 ) ( 207 651 ) -32 781 18,75 
Інвестиційна нерухомість 1015 109 901 114 726 4 825 4,39 
первісна вартість 1016 123 139 132 377 9 238 7,50 
знос 1017 ( 13 238 ) ( 17 651 ) -4 413 33,34 
Довгострокові фінансові 
   0  
інвестиції: 
які обліковуються за 
методом участі в капіталі 1030 21 21 0 0,00 
інших підприємств 
Довгострокова дебіторська 
1040 0 543 543  
заборгованість 
Усього за розділом I 1095 756 539 720 403 -36 136 -4,78 
II. Оборотні активи      
 46 
Дебіторська 
заборгованість за 
 44 659 76 006 31 347 70,19 
продукцію, товари, роботи, 
послуги: 
Дебіторська 
заборгованість за      
рахунками: 
за виданими авансами  16 239 22 074 5 835 35,93 
за бюджетом  5 148 5 -5 143 -99,90 
У тому числі з податку на 
 5 5 0 0,00 
прибуток 
Інша поточна дебіторська 
 51 095 151 939 100 844 197,37 
заборгованість 
Грошові кошти та їх 
 91 37 -54 -59,34 
еквіваленти: 
Рахунки в банках  91 37 -54 -59,34 
Витрати майбутніх 
 290 348 58 20,00 
періодів 
Інші оборотні активи  392 268 -124 -31,63 
Усього за розділом II  117 924 250 687 132 763 112,58 
Баланс  874 463 971 090 96 627 11,05 
 
Як свідчать дані таблиці 2.1. загальна сума активів ТОВ «Південний» 
протягом аналізованого періоду збільшилася на 96 627 тис. грн. або на 11,05 
%. Це збільшення відбулося переважно за рахунок оборотних активів на 
132 763 тис. грн. (аж 112,58 %). Це є гарною ознакою того, що в діяльності 
магазину відбулося економічне зростання та підвищення активності на 
ринку.  
Загалом збільшення оборотних активів відбулося за рахунок 
збільшення іншої поточної дебіторської заборгованості на 100 844 тис. грн. 
або на 197,37 у відсотках. Також значним чином на оборотні активи 
вплинула дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, 
яка збільшилася на 70,19 % або на 31 347 тис. грн. до кінця року. Проте слід 
зазначити, що дебіторська заборгованість за бюджетом знизилася на 99,9 % 
(5 143 тис. грн.)., а дебіторська заборгованість за виданими авансами зросла 
на 5 835 тис. грн. Також незначними відхиленнями виділяються грошові 
кошти та їх еквіваленти на -54 тис. грн., витрати майбутніх періодів на 58 
тис. грн. та інші оборотні активи на -124 тис. грн. 
 47 
На відміну від оборотних активів, необоротні активи балансу 
зменшилися на -36 136 тис. грн., або на 4,48 %, що є негативною тенденцією 
в балансі товариства. Це відбулося не за рахунок зменшення одного 
показника, а здебільшого сукупності показників. Серед них найбільше 
виділяється знос основних засобів, який збільшився на 32 781 тис. грн. тобто 
на 18,75 відсотків. Також на це значно вплинуло зменшення первісної 
вартості основних засобів на 8 270 тис. грн. або на 1,01 у відсотках. У тому 
числі зріс знос інвестиційної нерухомості на 4 413 тис. грн. чи 33,34 %.  
Незавершені капітальні інвестиції зменшилися на 52,25 відсотка, що в 
абсолютних величинах дорівнює 452 тис. грн. Також зменшення відбулося у 
структурі нематеріальних активів. На кінець звітного періоду цей показник 
упав до 0 за рахунок накопиченої амортизації, яка зросла на 1 тис. грн. Це все 
мало негативний вплив на баланс активів, що в свою чергу могло призвести 
до значних втрат прибутку магазином. Проте є і позитивний момент у 
структурі необоротних активів – первісна вартість інвестиційної нерухомості 
зросла на 9 238 тис. грн., тобто на 7,5 відсотка, що в свою чергу перекрило 
втрати від зносу інвестиційної нерухомості.  
Далі проведемо аналіз власного капіталу (пасиву) балансу ТОВ 
«Південний» за 2020 рік. 
Таблиця 2.2 
Аналіз власного капіталу ТОВ «Південний» за 2020 рік. 
На початок На кінець 
Код Відхилення 
Стаття балансу звітного звітного 
рядка 
періоду періоду 
Абсолютне % 
Пасив      
I. Власний капітал      
Зареєстрований (пайовий) 
1400 173 783 173 783 0 0 
капітал 
Внески до незареєстрованого 
1401 0 0 0  
статутного капіталу 
Капітал у дооцінках 1405 25 603 25 017 -586 -2,3 
Нерозподілений прибуток 
1420 -172 737 -226 193 -53 456 31,0 
(непокритий збиток) 
Усього за розділом 1495 26 649 -27 393 -54 042 -203 
 
 48 
Як свідчать дані таблиці 2.2 власний капітал товариства на кінець 
звітного періоду зменшився на 54 042 тис. грн. Ця стаття балансу протягом 
звітного періоду стала від’ємною величиною та складала -27 393 тис. грн., що 
може свідчити про значний борг підприємства накопиченого протягом року. 
У структурі показників власного капіталу найбільших змін, а в свою чергу, 
причину такого зменшення власного капіталу, зазнав нерозподілений 
прибуток (непокритий збиток), який збільшився на 53 456 тис. грн., або на 31 
відсоток. Також відбулося зменшення суми капіталу у дооцінках на 586 тис. 
грн. (2%). 
Таблиця 2.3  
Довгострокові зобов’язання і забезпечення ТОВ «Південний» за 2020 
рік 
На початок На кінець Відхилення 
Код 
Стаття балансу звітного звітного 
рядка Абсолютне % 
періоду періоду 
II. Довгострокові зобов’язання і 
     
забезпечення 
Інші довгострокові 
1515 3 716 0 -3 716 -100 
зобов’язання 
Довгострокові забезпечення 1520 16 22 6 38 
Усього за розділом ІІ 1595 3 732 22 -3 710 -99 
 
Дані таблиці 2.3 свідчать, що протягом аналізованого періоду у 
структурі довгострокових зобов’язань і забезпечень, які зменшилися на 3 710 
тис. грн. (99%) та становили 22 тис. грн. на кінець звітного періоду, повністю 
зникли інші довгострокові зобов’язання, що стало причиною цього 
зменшення. Довгострокові забезпечення збільшилися на 6 тис. грн., що 
майже не вплинуло на суму довгострокових зобов’язань і забезпечень. 
Таблиця 2.4 
Аналіз поточних зобов’язань  ТОВ «Південний» за 2020 рік 
На Відхилення 
На кінець 
Код початок 
Стаття балансу звітного 
рядка звітного Абсолютне % 
періоду 
періоду 
ІІІ. Поточні зобов’язання і 
     
забезпечення 
 49 
Поточна кредиторська 
     
заборгованість за: 
довгостроковими зобов’язаннями 1610 63 153 216 657 153 504 243 
товари, роботи, послуги 1615 12 459 3 400 -9 059 -73 
розрахунками з бюджетом 1620 5 5 0 0 
у тому числі з податку на 
1621 0 3 3  
прибуток 
розрахунками зі страхування 1625 67 80 13 19 
Інші поточні зобов’язання 1690 761 807 772 383 10 576 1 
Усього за розділом ІІІ 1695 844 082 998 461 154 379 18 
Баланс 1900 874 463 971 090 96 627 11 
 
За даними таблиці 2.4 серед показників поточних зобов’язань і 
забезпечень значних змін протягом звітного періоду зазнала поточна 
кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, яка 
збільшилась на 243%, тобто на 153 504 тис. грн., що свідчить про збільшення 
суми поточної заборгованості за рахунок довгострокових зобов’язань. 
Збільшення даної статті балансу може негативно вплинути на фінансовий 
стан підприємства. Також слід зазначити, що збільшення відбулося у статті 
інших поточних зобов’язань на 10 576 тис. грн. Хоча збільшення і складає 1 
% від суми на початок року, але треба враховувати, що загальна її сума 
продовжує збільшуватися і складає вже 772 383 тис. грн. на кінець звітного 
періоду.  
Також протягом року відбулося збільшення поточної кредиторської 
заборгованості за розрахунками зі страхування на 13 тис. грн. З’явилася 
поточна кредиторська заборгованість з податку на прибуток, яка складає 3 
тис. грн. Проте значно зменшилася поточна кредиторська заборгованість за 
товари, роботи, послуги на 73 відсотка (9 059 тис. грн.) і складає 3 400 тис. 
грн. на кінець звітного періоду. Загальна сума поточних зобов’язань і 
забезпечень на кінець року збільшилась на 18 % (154 379 тис. грн.) та на 
кінець року складала 998 461. 
 
 
 
2.3 Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «Південний» 
 
 50 
Розглянемо фінансовий стан ТОВ «Південний». Фінансовий стан 
визначає місце і роль підприємства в економічному середовищі та наскільки 
ефективними і безризиковими можуть бути ділові відносини з ним 
постачальників, потенційних інвесторів, позичальників і комерційних банків 
та ін. Для партнерів, як і для самого підприємства, становить інтерес не 
тільки фактичний стан справ, тобто те, що вже відбулося, а й очікуваний 
фінансовий стан та перспективи.  
Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик 
фінансового стану. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової 
незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його 
використання. Відповідно до забезпеченості запасів можливими варіантами 
фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості:  
1. Абсолютна стійкість – для забезпечення запасів (З) достатньо власних 
обігових коштів.  Платоспроможність підприємства гарантована при: 
З<ВОК; 
2. Нормальна стійкість – для забезпечення запасів крім власних обігових 
коштів залучаються довгострокові кредити та позики. 
Платоспроможність гарантована при: З<ВОК+ДК; 
3. Нестійкий фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власних 
обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються 
короткострокові кредити та позики. Платоспроможність порушена, але 
є можливість її відновити: З<ВОК+ДК+КК. 
4. Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів не вистачає 
«нормальних» джерел їх формування. Підприємству загрожує 
банкрутство: З<ВОК+ДК+КК.  
Проведемо розрахунок фінансової стійкості ТОВ «Південний» за 
аналізований період та дані наведемо у таблиці 2.5. 
 
 
 
 51 
Таблиця 2.5  
Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «Південний» 
за 2019-2020 рр. 
№ 
Показник 2019 2020 Відхилення 
п/п 
1 Власний капітал 186,20 227,16 40,96 
2 Необоротні активи 205,90 251,20 45,3 
3 Власні обігові кошти (р.1-р.2) -19,70 -24,03 -4,33 
4 Довгострокові зобов’язання 0,00 0,00 0 
5 Наявність власних і довгострокових 
-19,70 -24,03 -4,33 
джерел покриття запасів (р.3+р.4) 
6 Короткострокові кредити та позики 517,30 631,11 113,81 
7 Загальний розмір основних джерел 
497,60 607,07 109,47 
покриття запасів (р.5+р.6) 
8 Запаси 1428,70 53,92 -1374,78 
9 Надлишок або нестача власних 
-1448,40 -77,95 1370,45 
обігових коштів (р.3-р.8) 
10 Надлишок або нестача власних 
коштів та довгострокових кредитів -1448,40 -77,95 1370,45 
і позик (р.5-р.8) 
11 Надлишок або нестача основних 
-931,10 553,15 1484,25 
джерел покриття запасів (р.7-р.8) 
 
Як свідчать дані таблиці фінансова стійкість товариства покращилась у 
порівнянні з попередніми періодом. 
Показники фінансової стійкості підприємства наведено у таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 
Показники фінансової стійкості ТОВ «Південний» 
№ Формула для 
Показник 2019 2020 Відхилення 
п/п розрахунку 
1 Маневреність Запаси / Робочий -2,05 -72,52 -70,47 
робочого капітал 
капіталу 
2 Коефіцієнт Власний капітал / 0,07 0,07 0 
фінансової Пасиви 
незалежності 
3 Коефіцієнт Позиковий 0,08 0,08 0 
фінансової капітал / Пасиви 
стабільності 
4 Коефіцієнт Власний капітал + 0,07 0,07 0 
фінансової Довгострокові 
стійкості зобов’язання / 
Пасиви 
 
 52 
Далі докладніше розглянемо кожен із наведених показників. Показник 
маневреності робочого капіталу характеризує частку запасів у власних 
обігових коштах. Позитивна зміна даного показника повинна зменшуватися, 
що ми і спостерігаємо у аналізованого підприємства.  
Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість 
підприємства виконувати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів. 
Його нормативне значення повинно бути більше або дорівнювати 0,5. Як 
видно з таблиці протягом аналізованого періоду цей показник є незмінним, а 
його значення суттєво менше нормативного, що свідчить про недостатній 
рівень власних активів підприємства для покриття зовнішніх зобов’язань.  
Коефіцієнт фінансової стабільності показує можливість забезпечити 
заборгованість власними коштами. Перевищення власних коштів над 
позиковими вказує на фінансову стабільність товариства. Нормативне 
значення показника повинно бути більшим за одиницю. В даному випадку 
цей показник складає лише 0,08.  
Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел 
фінансування у їх загальному обсязі. Поряд з абсолютними показниками 
фінансової стійкості доцільно розрахувати сукупність відносних аналітичних 
показників – коефіцієнтів ліквідності. 
Таблиця 2.7  
Показники оцінювання ліквідності активів ТОВ «Південний» 
№ Формула для 
Показник 2019 2020 Відхилення 
п/п розрахунку 
1 Коефіцієнт покриття Поточні активи / 0,99 0,99 0 
Поточні пасиви 
2 Коефіцієнт Дебіторська 0,40 0,40 0 
співвідношення заборгованість / 
кредиторської та Кредиторська 
дебіторської заборгованість 
заборгованості 
3 Коефіцієнт абсолютної Кошти / Поточні 0,08 0,08 0 
ліквідності пасиви 
 
Коефіцієнт покриття характеризує достатність обігових коштів для 
погашення боргів протягом року. Якщо значення коефіцієнта менше 1, то 
 53 
підприємство має неліквідний баланс. Як ви можете бачити, значення цього 
показника практично відповідає нормативному.  
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської 
заборгованості показує здатність підприємства розрахуватися з кредиторами 
за рахунок дебіторів протягом одного року. Нормативне значення показника 
1. Розраховане значення показника для аналізованих активів свідчить про не 
виважену політику стосовно власних дебіторів.  
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує готовність 
підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.  
Охарактеризуємо майновий стан ТОВ «Південний» за аналізований 
період і дані занесемо у таблицю 2.8. 
Коефіцієнт зносу основних засобів свідчить про те, що майно 
товариства зношене на 50% і темпи оновлення майна падають. Коефіцієнт 
оновлення основних засобів характеризує частку введених нових основних 
засобів у загальній вартості основних засобів. 
 
Таблиця 2.8  
Показники оцінювання майнового стану ТОВ «Південний»  за 2019-
2020 рр. 
№ 
Показник Формула для розрахунку 2019 2020 Відхилення 
п/п 
1 Частка основних Залишкова вартість ОЗ / 7 7 0 
засобів в активах Активи 
2 Коефіцієнт зносу Знос ОЗ / Первісна 50 50 0 
основних засобів вартість ОЗ 
3 Коефіцієнт Збільшення за звітний 18 26 -8 
оновлення період первісної вартості 
основних засобів ОЗ / Первісна вартість 
ОЗ 
 
Показники ділової активності ТОВ «Південний» за аналізований період 
наведено у таблиці 2.9.  
 
 
 54 
Таблиця 2.9 
Показники оцінювання ділової активності ТОВ «Південний» 
№ Формула для 
Показник 2019 2020 Відхилення 
п/п розрахунку 
1 Фондовіддача Чиста виручка / 61,72 56,61 -5,11 
Основні виробничі  
фонди 
2 Коефіцієнт Чиста виручка / 3,44 4,21 0,77 
оборотності Обігові кошти 
обігових коштів 
(обороти) 
3 Період одного 360 / Коефіцієнт 104,78 85,49 -19,29 
обороту обігових оборотності 
коштів (дні) обігових коштів 
4 Коефіцієнт Собівартість / 7,45 6,65 -0,8 
оборотності запасів Середні запаси 
(обороти) 
5 Період одного 360 / Коефіцієнт 48,31 54,11 5,8 
обороту запасів (дні) оборотності запасів 
6 Коефіцієнт Чиста виручка / 212,66 147,22 -65,44 
оборотності Середня дебіторська 
дебіторської заборгованість 
заборгованості 
(обороти) 
7 Період погашення 360 / Коефіцієнт 1,69 2,45 0,76 
дебіторської оборотності 
заборгованості (дні) дебіторської 
заборгованості 
8 Період погашення Середня 111,02 92,09 -18,93 
кредиторської кредиторська 
заборгованості  (дні) заборгованість * 360 
/ Собівартість 
реалізації 
 
Розглянемо основні з наведених показників окремо:  
1. Фондовіддача – показує скільки виручки припадає на одиницю 
основних фондів. Як бачимо, цей показник має тенденцію до зменшення в 
2020 році порівняно з минулим роком, що є негативною тенденцією і 
свідчить про зменшення ефективності використання основних фондів 
підприємства;  
2. Період одного обороту обігових коштів – показник визначає середній 
період від витрачання коштів на виробництво продукції до отримання коштів 
 55 
за її реалізацію. Зменшення цього показника в 2020 році свідчить про більш 
ефективне використання обігових коштів на підприємстві;  
3. Період одного обороту запасів – це період, протягом якого запаси 
трансформуються в кошти. Збільшення показника протягом аналізованого 
періоду вказує на не ефективний фінансовий менеджмент підприємства;  
4. Показники періоду погашення дебіторської та кредиторської 
заборгованості свідчать про те, що підприємство набагато більше часу 
користується по суті безкоштовним кредитом з боку власних кредиторів ніж 
сама кредитує (безкоштовно) інші підприємства. Також у періоді погашення 
кредиторської заборгованості спостерігається стала позитивна тенденція до 
зниження даного показника. 
Основні показники рентабельності ТОВ «Південний» за аналізований 
період наведено у таблиці. 
Таблиця 2.10  
Аналіз показників рентабельності ТОВ «Південний» 
№ Показник Формула для 2019 2020 Відхилення 
п/п розрахунку 
1 Рентабельність Чистий прибуток / 0,03 0,01 -0,02 
капіталу (активів) Активи 
2 Рентабельність Чистий прибуток / 0,46 0,01 -0,45 
власного капіталу Власний капітал 
3 Рентабельність Чистий прибуток / 0,01 0,00 -0,01 
реалізації Виручка 
4 Рентабельність Прибуток від 0,01 0,01 0 
реалізованої оперативної діяльності 
продукції / Виручка 
5 Період окупності Активи / Чистий 31,17 108,15 76,98 
капіталу прибуток 
 
Аналізуючи дані таблиці 2.10, слід відмітити, що в основному 
показники рентабельності не зазнали суттєвих змін в аналізованому періоді 
окрім періоду окупності капіталу, що суттєво зріс і рентабельності власного 
капіталу, яка суттєво знизилась, що є доволі негативними тенденціями. Дану 
тенденцію можна пояснити тим, що зростання темпів величини власного 
капіталу підприємства перевищує зріст темпів чистого прибутку 
 56 
підприємства. Таким чином, провівши аналіз фінансового стану 
підприємства можна зробити наступні висновки: 
- фінансова стійкість підприємства незадовільна, хоча і спостерігається 
тенденція до її покращення; 
- показники ліквідності підприємства вказують на неліквідний баланс 
підприємства; 
- показники ділової активності свідчать про нарощування 
підприємством випуску основної продукції і мають позитивну тенденцію до 
покращення. 
Підсумовуючи слід сказати, що для покращення свого фінансового 
стану і збільшення об’єму виробництва та реалізації продукції, підприємство 
потребує подальших значних капіталовкладень. 
 
 
2.4 SWOT-аналіз ТОВ «Південний» 
 
 Конкурентоспроможність роздрібних торговельних мереж базується на 
їхніх конкурентних перевагах, які визначаються як певні, притаманні тільки 
їм особливості, що дає змогу розширити цільову аудиторію. Для того щоб 
перевага приносила перемогу у боротьбі з конкурентами, вона повинна: 
 1) забезпечувати підприємству ринкове положення, вигідно відрізняти 
його від конкурентів; 
 2) бути націленою на специфічні запити клієнта, що дасть змогу 
принести користь цільовій групі споживачів; 
 3) спиратися на специфічні, оригінальні здатності та ресурси 
підприємства, які не піддаються імітації з боку конкурентів; 
 4) мати інноваційний характер для визначення напрямів і встановлення 
пріоритетності заходів щодо управління підприємством [33, с. 68]. 
На даний час існує кілька методів оцінки умов діяльності підприємства. 
Одними з найбільш розповсюджених і визнаних методів є СВОТ аналіз 
 57 
(абревіатура від англійських слів: сила (strength), слабкість (weakness), 
можливість (opportunities), погрози (threats)), і СТЕП-аналізи (абревіатура від 
англійських слів: соціальні (social), технічні (technical), економічні 
(economic), політичні (political) фактори).  
Розглянемо методику проведення аналізу зовнішнього середовища на 
основі СВОТ-аналізу, як більш відомого за допомогою таблиці 2.11. 
Таблиця 2.11 
SWOT-аналіз ТОВ «Південний» 
Сильні сторони Слабкі сторони 
1. Популярність торговельних марок 1. Нераціональність логістичного 
на ринку продукції управління 
2. Стабільний попит на товари 2. Відсутність додаткових торгових 
першої необхідності точок 
3. Можливість реалізації товарів за 3. Швидка плинність кадрів 
заниженими цінами 
4. Наявність широкого асортименту 
товарів 
5. Зручне та вигідне розташування 
магазинів 
6. Диверсифікація постачальників 
Можливості Загрози 
1. Розширення асортиментної 1. Зниження доходів у цільової 
номенклатури включно з аудиторії 
брендами, які ще не мали 2. Поява на ринку нових 
реалізації в цій мережі торговельних підприємств 
2. Покращення рівня 3. Активізація діяльності основних 
конкурентоспроможності конкурентів 
3. Збільшення відсотка зайнятої 4. Внесення змін до законодавчої 
частки ринку бази закону 
4. Використання нестабільних 
коливань в економіці за рахунок 
проведення різних акцій з 
наголошенням на «низьких цінах» 
5. Відкриття нових торгових точок 
підприємства 
 
 SWOT-аналіз, як інструмент оцінки середовища функціонування 
підприємства, складається з двох частин. Перша частина спрямована на 
вивчення зовнішніх можливостей і погроз (позитивні та негативні моменти), 
що можуть виникнути перед підприємством безпосередньо сьогодні та в 
майбутньому. У цій частині виявляються стратегічні альтернативи. Друга 
частина пов’язана з дослідженням сильних та слабких сторін аналізованого 
Зовнішнє середовище Внутрішнє середовище 
 58 
підприємства. У цій частині оцінюється потенціал підприємства. Іншими 
словами, SWOT-аналіз дозволяє провести комплексне вивчення зовнішнього 
і внутрішнього стану господарюючого суб’єкта. 
Як видно з таблиці, у процесі проведення маркетингових досліджень 
було виявлено низку переваг та недоліків, а також запропоновані можливості 
покращення ситуації з огляду на можливі загрози підприємству. Тому на 
основі цих факторів можна навести низку можливих конкурентних переваг 
підприємства: 
 1. Насамперед це можливість розширення асортиментної номенклатури 
включаючи бренди, які ще не були реалізовані в даній мережі, що приведе до 
збільшення кількості та прихильності потенційних споживачів, а в результаті 
збільшення частки на ринку. 
 2. Поява на ринку нових торговельних підприємств не матиме значного 
впливу на діяльність ТОВ «Південний» за рахунок розширення торговельної 
мережі в інших регіонах, зокрема в м. Черкаси. 
 3. Враховуючи економічну ситуацію останніх років у країні 
спостерігається зниження доходів у цільової аудиторії. Таким чином, 
проведення періодичних акцій під гаслом «низькі ціни» буде ще однією із 
конкурентних переваг ТОВ «Південний». 
 4. У результаті посилення конкурентних позицій ТОВ «Південний» на 
ринку, стане менш помітний негативний вплив зовнішніх факторів на 
діяльності підприємства. 
 
 59 
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ 
ПІДПРИЄМСТВА  
 
3.1 Шляхи підвищення ефективності роботи підприємства  
 
 
Проведений аналіз діяльності ТОВ «Південний» свідчить про успішну 
діяльність товариства на протязі досліджуваного періоду. Воно функціонує 
стабільно, основні показники фінансової діяльності знаходяться в межах 
нормативних значень. Товариство здійснює свою діяльність ефективно, але 
бажано здійснити розширення діяльності.  
Розглянемо два основні напрями покращення господарської і фінансової 
діяльності товариства. Перший напрямок – це відкриття в супермаркеті 
відділу екопродукції.  
У сучасних екологічних умовах люди все менше довіряють якості 
продуктів, що виробляються. Це пов’язано з генною модифікацією продуктів 
харчування, низьким контролем якості в процесі виробництва продуктів 
харчування, а також з погіршенням умов навколишнього середовища. 
У нинішній екологічній ситуації необхідно просувати на ринок 
екологічні інновації для зниження екодеструктивного впливу протягом 
всього економічного циклу. Але простежити вплив на кожній стадії продукту 
виробництва дуже важко, а з точки зору просування продукту на ринку є не 
дуже доречним. 
Внаслідок цього термін «екологічний товар» набув достатньо відносного 
значення, тому що це залежить від конкретної ситуації. Так, екологічною 
часто вважають продукцію [3, с. 55]: 
1) яка виготовлена з екологічно чистих матеріалів і не містить речовин, 
яка можуть мати негативний вплив на здоров’я людини; 
 60 
2) коли вона проводиться з використанням технології з мінімальним 
негативним впливом на навколишнє середовище; 
3) якщо виробники і постачальники повністю відповідають за безпеку 
використання продукт не тільки для споживання, а й за вплив на навколишнє 
середовище; 
4) пакувальні матеріали для продуктів нешкідливі, тобто, є можливість 
утилізувати, або повторно використати. 
В цілому, екологічно чисті продукти – це продукти, які сприймаються 
споживачами як безпечні для здоров’я і ті, які позитивно впливають на 
людський організм, вони не чинять негативного впливу на навколишнє 
середовище, і вони не містять небезпечних інгредієнтів. 
Отримання переваг, що властиві екологічним товарам, як правило, 
супроводжується набагато більш високими витратами виробництва, і, отже, 
їх ціна вище в порівнянні з аналогами. Проте, потрібно зазначити, що в 
останні десятиліття попит на продукцію сумнівної якості поступово 
витісняються попит на продукти, які є більш дорогими, але більш високу 
якість і більш безпечним в споживанні [1, с. 61]. 
Екологічно чисті продукти стали дуже популярними в Україні, проте 
попит на ці продукти пов’язаний з певним ризиком, який полягає в тому, що 
певна категорія споживачів не сприймають екологічно чисті продукти за 
запропонованими цінами. Часто екологічне виробництво і маркетинг не 
приносять прибутку, тому компанії не поспішають переходити на нові 
технології, що забезпечать екологічність виробництва. Варто зазначити, що в 
Україні ще до кінця не визначено і сам термін «екологічно чисті продукти» в 
кінці кінців, і зробити це сьогодні дуже складно, через те, що всі етапи 
виробництва, транспортування та зберігання продукту не мають змінити свої 
первинні властивості і забезпечують природну якість товарів. Звичайно, деякі 
підходи існують, але не визначені. 
Тому, на нашу думку, в Україні немає «екологічних товарів» як таких. Є 
продукти з різними екологічними властивостями. Ці властивості у 
 61 
вирішальній мірі визначаються технологією виробництва товарів і вимог до 
їх використання і утилізації. 
Екологічні товари можуть мати і інші назви, такі як:  Оrgаnic, BIО, ECО, 
то ці продукти вирощені і перероблені відповідно до затверджених еко-
стандартів, різні країни використовують різні абревіатури: французи кажуть 
ecо, англійці оrgаnic, а скандинави BIО. Всі ці терміни об’єднує одне 
значення: екологічна чистота продуктів, корисність для здоров’я і 
поживність. Проте на сьогодні, часто навіть професіоналу важко розібратися 
у всіх маркуваннях, що  підтверджують екологічну чистоту продуктів і 
товарів. Тому для органічної продукції вибрали і затвердили один знак. Щоб 
споживач, побачивши його, зрозумів, що товар пройшов сертифікацію і 
відповідає міжнародним стандартам якості [10]. 
Щодо екологічного маркування, тобто нанесенням певних відомостей 
про властивості товару. Українські виробники  все частіше зазначають про 
«екологічну чистоту» своєї продукції. Деякі виробники продуктів харчування 
шукають способи відмовитися від методів, які загрожують життю, 
виснажують ресурси та воду й ґрунт, забруднюють повітря. Інші ж, бажають 
бути конкурентоспроможними відносно виробників аналогічної продукції і 
не хочуть навантажувати себе турботами про екологічність. Тому  часто вони 
наносять на свою продукцію всілякі написи та знаки, які не є затверджені, 
але стверджують, що продукція «вирощена без використання пестицидів» 
«натуральна», «біо», «екологічно чиста», , «без консервантів» та інше, що 
явно вводить в оману споживача [5, с. 65-67]. 
Однак слід зазначити, що виробники, які насправді вкладають кошти в 
одержання більш «чистих» та «екологічних» продуктів, не отримують ніякої 
переваги над іншими виробниками. Тому Держспоживстандарт України 
запровадив ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для 
споживачів». В цьому стандарті зазначається: «Екологічне маркування 
повинно відповідати вимогам ДСТУ ІSО 14020 та ДСТУ ІSО 14021», «Не 
дозволяється наносити на харчові продукти напис «Екологічно чистий» 
 62 
тощо. Отже, виробники не мають жодних юридичних підстав, щоб 
використовувати написи «Екологічно чистий продукт», «Застосована 
найкраща сировина», «100% натуральний продукт», та інші, адже це не 
передбачено законодавством України [6]. 
Виробники мають право ставити знаки екологічного маркування 
«Екологічно чисті і безпечні» і «екологічно чисті» продукти, які пройшли 
процедуру сертифікації, ще ряд перевірок, починаючи від якості сировини до 
остаточної оцінки виробництва продукту. 
Для того, щоб вказати на тестований продукт використовують знак, що 
зображує стилізованого під зелений паросток журавлика на фоні Землі, і 
символізує життя на нашій планеті. 
Знак «Зелений журавлик» (рис. 1) можна побачити на упаковці етикеток 
різних продуктів, товарів, продуктів, матеріалів і інформації медіа-
організацій, що надають послуги. Це підтверджує екологічні переваги і 
безпеку продукції відзначений як той, що провів екологічну сертифікацію і 
контроль за дотриманням екологічних стандартів на всіх етапах життєвого 
циклу. 
 
Рисунок 1.  Знак “Зелений журавлик” 
Під знаком розташовується код екологічного стандарту, на відповідність 
якому пройшла сертифікацію маркована ним продукція. 
 63 
Знак «Зелений журавлик» визнаний міжнародною спільнотою як знак 
сертифікації системи відповідності згідно ISО 14024 (ДСТУ ISО 14024) 
«Екологічні маркування та декларації – Екологічне маркування І типу – 
Принципи та методи» і входить до міжнародного реєстру Глобальної мережі 
екологічного маркування (GEN) (рис. 2). 
 
Рисунок 2.  GEN – Глобальна мережа екологічного маркування 
Сайт «Орган екологічної сертифікації та маркування» описує мету, 
нормативно-правову базу, а також перелік товарів і послуг, які мають 
відповідний сертифікат [27]. 
Овочі та продукти, які за органічними технологіями можливо виростити 
в Україні, можуть бути важливим стимулом для оздоровлення жителів не 
тільки великих міст, а й сільського населення. А це сприятиме залученню 
грошових потоків для інвестування гармонійного й успішного розвитку 
овочівництва навколо великих міст і особливо столиці України, де володіють 
більшою інформацією щодо цінності продуктів, виготовлених за 
органічними технологіями. 
Отож, в Україні ринок екологічно чистих продуктів має певні 
особливості: 
– Критерії класифікації товарів до екологічно безпечних є 
розпливчастими і неструктурованими. Багато споживачів вважають, що 
 64 
приставка «біо» є гарантія екологічної чистоти, в загальному, термін 
«екологічна безпека» інтерпретується всіма (100%) респондентів, як 
відсутність консервантів, синтетичних добавок і барвників; 
– він швидко росте, що робить його особливо привабливим для 
учасників ринкових відносин, проте, доступ до цього ринку вимагає значних 
інвестицій і характеризується високим ризиком; 
– сформувався окремий і важливий сегмент споживачів екологічно 
чистих товарів, у першу чергу продуктів харчування, – це діти. Насичення 
ринку екологічно чистими товарами для цього сегменту населення повинно 
стати першочерговим завданням [2, с. 33]. 
Крім того, що до особливостей розвитку екологічно чистої продукції в 
Україні належить швидке зростання її масштабів та затребуваності 
споживачами, сюди також можна віднести той факт, що покупці звертають 
увагу на місце виробництва, все частіше споживачі роблять вибір на користь 
продуктів, що вироблені саме в Україні. 
Існує поширена думка, що органічні продукти завжди стоять на порядок 
дорожче за свої традиційні аналоги. Логіка у цьому проста: органічний – це 
модно, органічний – це якісно, органічний – це безпечно, а, відповідно, 
органіка – задоволення не з дешевих. Так, вартість дещо вища за традиційні 
продукти харчування, але попит на дану продукцію постійно зростає. 
ТОВ «Південний» отримає додаткову вигоду за рахунок розширення 
асортименту продукції екологічно чистими продуктами харчування, що є 
зараз актуальним. 
Другим напрямком підвищення ефективності роботи підприємства є 
використання інтернет-технологій для просування і продажу екологічно 
чистої продукції магазину під власним брендом. 
Соціальний медіа маркетинг або маркетинг соціальних мереж (SMM) є 
порівняно новою сферою діяльності для сучасних підприємств, яку вони 
активно опановують незалежно від масштабу та специфіки їх діяльності. 
Єдиного та загальноприйнятого визначення цього поняття на часі не існує, 
 65 
проте, можна сформулювати таке визначення: соціальний медіа маркетинг – 
особливий інструмент Інтернет маркетингу, що передбачає просування 
продукту, послуги, компанії чи бренда за рахунок використання соціальних 
медіа, контент яких створюється та оновлюється зусиллями їх відвідувачів. 
Запускаючи механізми вірусного маркетингу, вони збільшують не лише 
кількість інформації, висвітленої на сайті, а також підвищують його рейтинг 
у пошукових системах. 
Велика кількість маркетологів зазнають невдач у спробах просування 
бренда в мережі Інтернет через те, що помилково вважають основною метою 
соціального медіа маркетингу стимулювання росту продажів товарів. 
Насправді метою такого виду маркетингу є зацікавлення споживча, 
створення позитивного іміджу бренда, позиціонування компанії, для якої 
першочерговим завданням є не отримання прибутку, а задоволення потреб 
споживачів, завоювання їх довіри та прихильності. Унікальність соціальних 
медіа полягає в тому, що вони дають можливість підприємству взаємодіяти 
безпосередньо зі споживачами, без нав’язливої дії традиційних 
маркетингових технологій. Наприклад, якщо компанія створює сторінку 
свого продукту (послуги) в соціальних мережах, користувачі можуть 
залишати там свої коментарі, рекомендації, огляди, задавати питання та 
взаємодіяти один з одним, щоб обговорити компанію, бренд, продукт чи 
послугу. Будь-який споживацький відгук і коментар (позитивний чи 
негативний), залишений одним користувачем, може бути каталізатором для 
іншого користувача і, як наслідок, спонукати до вибору (відмови) тієї чи 
іншої компанії, бренда, товару, послуги. З метою характеристики сфер 
застосування SMM доцільним є визначення існуючих видів соціальних медіа 
(рис. 3.1). 
 66 
 
Рисунок 3.1 – Види соціальних медіа 
Соціальні мережі створені спеціально для того, щоб люди взаємодіяли 
один з одним. Під терміном «соціальна мережа», як правило, розуміють 
ресурс, що дозволяє користувачам організовувати спільноти відповідно до 
сфери та роду діяльності (за даними «Енциклопедії корисного» [8], 80% 
компаній у світі використовують соціальні мережі для підбору кадрів, 95% з 
них використовують для цих цілей мережу LinkedIn), а також відповідно до 
інтересів (ВКонтакте), місця проживання, навчання, роботи (Однокласники) 
або будь-якої іншої ознаки. Блоги – це сайти, на яких записи можуть бути 
зроблені у вигляді журнальних статей, поміток або просто цікавих посилань. 
Мікроблоги. У цьому випадку ми маємо справу з короткими 
оновленнями свого статусу, що передбачають обмеження щодо обсягу тексту 
(компанія The New York Times має 7,6 мільйонів прихильників у Twitter 
 67 
завдяки тому, що надає їм можливість першими дізнаватися новини з усього 
світу) [29].  
Фото- та відеосервіси. Подібні сайти дають можливість користувачам 
ділитися своїми фотографіями та відеофайлами зі всім світом. Крім того, на 
відміну від звичайних файлових сховищ такі сервіси функціонують спільно із 
соціальними мережами. Наприклад, компанія Blendtec – виробник кухонних 
блендерів активно використовує такі сервіси у своїй діяльності, і станом на 
вересень 2013 року на їх YouTube-каналі під назвою «Will it blend» було 219 
мільйонів переглядів і більше півмільйона прихильників, а на сторінці в 
Facebook – 38 тисяч «лайків» [10].  
Соціальні вкладки. Сайти соціальних вкладок пропонують користувачам 
можливість зберігати посилання на цікаві сайти, ділитися ними з друзями та 
отримувати до них доступ зі сторонніх комп’ютерів. Соціальні новини. 
Сайти соціальних новин збирають посилання на події, статті, зображення, 
опубліковані в мережі Інтернет. Усі новини оцінюються їх користувачами і 
найбільш популярні відображаються на головній сторінці ресурсу.  
Підкасти. Цей новий спосіб поширення аудіо- та відеоконтенту через 
мережу Інтернет існує лише кілька років і дозволяє створювати матеріали 
кожному охочому. Також існує можливість підписатися на певний підкаст 
(стрічку новин), що буде оновлюватися автоматично, у міру надходження 
нових медіа-файлів [6]. Веб-форуми. Одна з найстаріших форм соціальних 
медіа, що являє собою ресурс, на якому користувачі обговорюють певні 
тематичні питання.  
Геосоціальні мережі – соціальні медіа, що пропонують користувачам 
можливість за допомогою своїх мобільних телефонів, смартфонів чи 
комунікаторів відмічати місця, які вони відвідують щодня, або відвідували 
колись. Незважаючи на те, що соціальні медіа дуже різноманітні, 
маркетологи-практики здебільшого надають перевагу саме соціальним 
мережам, адже на сучасному етапі вони є своєрідним поєднанням великої 
кількості сервісів, що існують у мережі Інтернет. Згідно з даними звіту «2014 
 68 
Social Media Marketing Industry Report» 94% з-поміж 3800 опитаних експертів 
із маркетингу по всьому світу вважають, що соціальні мережі є ефективною 
платформою для доведення маркетингових повідомлень до кінцевого 
споживача. З погляду на це маркетологи-практики успішно використовують 
їх для просування власного бізнесу. Також 83% опитаних зазначили, що 
соціальні медіа – важливий інструмент популяризації їх бренда, а 77% 
маркетологів, із досвідом роботи в соціальних мережах близько 3 або більше 
років, присвячують більше 6 годин на тиждень соціальному медіа 
маркетингу, 15% з-поміж усіх опитаних проводять більше 20 годин на 
тиждень у соціальних мережах [28]. 
 
Рисунок 3.2 – Переваги соціального медіа маркетингу [28] 
За даними дослідження [28], переважна більшість опитаних 
маркетологів відмітили, що навіть з мінімальними витратами часу соціальний 
медіа маркетинг сприяє розвитку їх бізнесу, збільшенню кількості 
регулярних відвідувачів сайта чи сторінки через пошукові системи, 
посилання з інших сайтів та URL допомагає маркетологам збирати корисну 
інформацію про конкурентів або партнерів, про вподобання потенційних 
споживачів, стежити за останніми трендами у їх смаках та преференціях. Цей 
перелік переваг є досить вичерпним, проте вважаємо за необхідне додати до 
нього ще декілька з них, а саме: − соціальні мережі пропонують чудові 
можливості для таргетингу – доступна велика кількість критеріїв для відбору 
цільової аудиторії, від віку та сімейного стану до музичних вподобань та 
 69 
політичних поглядів. Усе це може допомогти максимально точно відібрати 
цільову аудиторію; − рекламі в соціальних мережах найменшою мірою 
притаманна нав’язливість; − побудова взаємовідносин із громадськістю та 
ЗМІ, якою можуть бути як звичайні користувачі соціальних медіа, так і 
зацікавлені групи журналістів і блогерів, які становлять одну з основних 
цінностей соціальних медіа як таких. Виникає можливість поширення 
інформації про компанію та її діяльність у соціальних медіа, донесення до 
цільової аудиторії інформації про ту чи іншу подію, акцію; − клієнтська 
підтримка та зворотний зв'язок. Соціальні медіа дають можливість 
споживачу безпосередньо звертатися до виробника зі своїми питаннями та 
побажаннями. Особливо це актуально при взаємодії з регіональними 
відділеннями компанії. У цьому випадку споживач має можливість 
звертатися безпосередньо до головного офісу компанії з претензією чи 
пропозицією; − співпраця зі споживачами. Компанія з’ясовує, як можна 
вдосконалити товар, змінити канали комунікацій і т. д. у сфері соціальних 
медіа; − формування лояльності цільової аудиторії до компанії не лише як до 
продавця, а й як до роботодавця. Взаємодіючи з аудиторією, що зацікавлена в 
отриманні інформації про бренди, компанії та конкурентні переваги їх 
продукції / послуг, своєчасно відповідаючи на питання та скарги споживачів, 
фірма отримує цінний ресурс – лояльність. Базуватись на лояльності можуть 
різноманітні акції, спеціальні пропозиції для користувачів, що є «друзями» 
компанії. Так, за даними дайджесту Юанету [4] 2012 року, 60% споживачів, 
тобто 9,3 млн українців, шукали інформацію в Інтернеті про товар перед 
покупкою, а 29% користувачів уточнювали відомості про товари в мережі 
інтернет, знаходячись безпосередньо в магазині, за допомогою мобільного 
телефону [4]; − можливість виходу на міжнародний ринок; − заощадження 
витрат. SMM – один із найменш витратних способів просування товару на 
глобальному рівні. Проте існують і певні недоліки та ризики, що пов’язані з 
використанням SMM, а саме: − незважаючи на чудові можливості для 
відбору цільової аудиторії, існує велика ймовірність того, що в майбутньому 
 70 
питання щодо захисту особистих даних та приватності користувачів Інтернет 
можуть обмежити доступ до їх профайлів [18]; − в українському 
законодавстві не передбачено законів, які б регулювали правила публікації 
он-лайн контенту в соціальних мережах; − ризик втрати прихильності 
споживачів через відсутність компетентного спеціаліста з SMM. У 
соціальних медіа необхідно бути чесним і відкритим, лише в цьому випадку 
компанія матиме змогу завоювати прихильність та довіру користувачів, що є 
одним із визначальних показників роботи в соціальних медіа. Якщо компанія 
допускає помилки, то вона повинна визнавати їх та приносити свої 
вибачення, проте ні в якому разі не заперечувати свою причетність до них і 
тим паче не намагатися «змусити користувачів замовчати», що досить часто 
маємо можливість спостерігати серед недосвідчених учасників соціального 
медіа маркетингу; − неправильний вибір контенту. Контент, що компанії 
розміщують на сторінках свого бренда, може мати для них критично важливе 
значення, адже, як правило, вони не мають достатнього контролю над тим, 
яка інформації про товар буде поширена користувачами в соціальних 
мережах самостійно [18]. Розумне використання маркетингу в соціальних 
медіа може ефективно вплинути на імідж бренда, проте на початку 
діяльності, без попереднього досвіду та розуміння, може виявитися 
непростим завданням, а в деяких випадках навіть негативно вплинути на 
діяльність самої компанії. Згідно з опублікованим дослідженням 
маркетингової агенції Razorfish [25] користувачі соціальних мереж не лише 
не бояться реклами та присутності компаній у даних каналах соціальних 
медіа, а навіть навпаки. Вони придбавають продукти, виходячи з реклами та 
рекомендацій, знайдених у соціальних мережах. Майже 76% опитаних 
зазначили, що не заперечують проти реклами на соціальних сайтах, які вони 
відвідують. 49% опитаних зазначили, що здійснювали покупки, виходячи з 
рекомендацій, знайдених на соціальному сайті, у той час як 40% придбавали 
товар, виходячи з побаченої там реклами. Експерти Razorfish впевнені, що 
люди шукають інформацію і компаніям необхідно її надати. Портрет 
 71 
Інтернет-аудиторії України, за даними Дайджесту Юанету 2018 року та 
досліджень компанії GFK Ukraine, має такий вигляд:  
1. Регулярні користувачі мережі Інтернет – 39% населення у віці від 16 
років.  
2. Мережею Інтернет користується половина працездатного населення 
України: 51,5% населення у віці від 16 до 59 років.  
3. 42,1% користувачів мережі Інтернет мають середній рівень доходів, а 
31,4% користувачів – вище середнього.  
4. Щотижня українці проводять в он-лайн режимі близько 20 годин.  
5. 87% користувачів виходять в Інтернет щодня, тобто 13 з 14,9 млн 
користувачів.  
6. Соціальні мережі з 2016 року стали основною метою використання 
мережі Інтернет в Україні.  
7. 11 з 20 найпопулярніших сайтів серед українців – соціальні медіа, де 
контент публікується самими користувачами [2; 4].  
На сьогодні багатьох спеціалістів хвилює питання, яке місце займає 
стратегія соціального медіа маркетингу в маркетинговій стратегії 
підприємства. Джош Берноф [9], старший віце-президент компанії Research 
Group, вважає, що при розробленні комплексу дій SMM необхідно 
використовувати POST-метод: Р: People (люди) – аналіз цільової аудиторії. 
Розроблення стратегії SMM необхідно починати з вивчення існуючих або 
потенційних споживачів та аналізу соціальномедійних платформ, що ними 
використовуються. На цьому етапі здійснюється дослідницько-аналітична 
діяльність та ідентифікується, яким видам он-лайн діяльності споживачі 
надають перевагу. О: Objectives (цілі) – визначення чітких цілей. Фірма 
повинна мати чітко визначені цілі своєї майбутньої он-лайн діяльності (ними 
можуть бути: управління репутацією в он-лайн режимі, підвищення 
впізнаваності бренда, завоювання споживацької уваги тощо). Не потрібно 
також забувати, що загальною метою SMM для будь-якої кампанії є 
забезпечення наявності компанії в соціальних медіа. S: Strategy (стратегія) – 
 72 
розроблення та розвиток стратегії взаємодії зі споживачами. Для реалізації 
даного етапу розвитку стратегії SMM, перш за все, необхідно відповісти на 
питання: «Як саме ви бажаєте змінити відносини з клієнтами?» Виділяють 
п'ять основних стратегій, до яких схиляється більшість сучасних компаній у 
сфері взаємовідносин з клієнтами:  
1. Вислуховування: дослідження того, що клієнти говорять про 
продукцію або послуги компанії.  
2. Висловлювання: використовуючи соціальні медіа з метою поширення 
оголошень, ідей і думок до клієнтів.  
3. Стимулювання: пошук клієнтів і розвиток взаємовідносин співпраці.  
4. Підтримка клієнтів у сфері надання допомоги один одному. 
 5. Залучення клієнтів до бізнесу для досягнення цілей та дизайн 
продукції.  
T: Technology (технологія) – підбір інструментів соціальних медіа. При 
формуванні соціально-медійного апарату провести ретельний аналіз 
існуючих соціальних медіа та їх призначення, звернути увагу на вподобання 
споживачів у користуванні тими чи іншими соціальними мережами [9]. 
Одним із невирішених питань на даний момент залишалася 
невизначеність ролі та функцій маркетолога в процесі маркетингу соціальних 
медіа. Складність, що зумовила виникнення такої проблеми, – основний його 
принцип, який полягає в тому, що просування товарів у співтовариствах 
здійснюється самими користувачами. Отже, роль маркетолога в процесі 
здійснення SMM – запустити та підтримувати цей процес. 
Проаналізувавши діяльність ТОВ «Південний» та здійснивши оцінку 
діяльності підприємства, можна зробити висновок,що підприємство потребує 
розробки та використання інтернет технологій для просування та продажу 
продукції через мережу інтернет. 
     В умовах сучасного ринку, що характеризується нестабільністю цілей 
підприємства, зумовленою мінливістю попиту та пропозиції, цін на товари, 
змінами в конкурентному середовищі й іншими макро- та 
 73 
мікроекономічними факторами, одним із першочергових завдань керівництва 
підприємства стає формування й оцінка поточних і перспективних 
можливостей підприємства. Це зумовлено, насамперед, необхідністю 
забезпечення, ефективності функціонування та зміцнення 
конкурентоспроможності на ринку.  
    Для покращення інноваційної складової підприємства пропонуємо 
впровадити стратегію розвитку SММ. 
   SMM – абревіатура англомовної фрази «social media marketing», це 
комплекс заходів щодо використання соціальних медіа як каналів для 
просування бренду та вирішення інших бізнес-завдань. Таким чином, SMM – 
метод залучення трафіку користувачів на сайт, що просувається, напряму, а 
не через пошукові машини.  
Та ці твердження є неповними, оскільки основною метою просування 
товару чи послуги, або знайомства з брендом є продаж. Безумовно, 
збільшення трафіку на сайт; впізнаваємість, позитивний образ бренду та 
максимальне зближення з потенційним споживачем – це важливі цілі SMM, 
але всі вони мають спонукати купити товар чи послугу. 
      Основні цілі SMM–просування: 
 1.Підвищення впізнаваності бренду. Основна причина низьких 
продажів – відсутність розширення аудиторії / покупців / потенційних 
клієнтів. Про послуги та продукцію ТОВ «Південний» можуть просто не 
знати, і це легко виправить якісно спланована SMM-кампанія. 
2.Залучення трафіку на сайт. Ми можемо ввести користувачів соцмереж 
на необхідну сторінку сайту.  
3.Лідогенерація – заявки та первинне торкання із клієнтом.  
4.Конверсія – SMM забезпечує реальні транзакції і цільові дії. 
5.Підвищення показників охоплення / залученості – збільшення числа 
унікальних користувачів, які побачать рекламне повідомлення, та 
підвищення активності на сторінці у соціальних мережах.  
 74 
6.Збільшення доходу та скорочення витрат – за допомогою соціальних 
мереж можна максимально скоротити витрати на off-line рекламу та 
збільшити дохід за рахунок продажів. 
В даний час реклама вже перейшла зі сторінок газет, журналів та екранів 
телевізорів на сторінки спеціалізованих Інтернет-сторінок, соц.-мереж. 
Розвиток глобальної мережі вийшов на той рівень, коли всі інші джерела 
інформації (за винятком, мабуть, телебачення) сприймаються як додаткові і 
заслуговують меншої уваги. У м. Сміла та м.Черкаси кількість активних 
користувачів 18+ складає 250 тис. у Facebook та 130 тис. в Instagram (дані 
Facebook Ads). 
Спеціалізовані Інтернет-сайти привабливі тим, що крім знайомства з 
рекламою на них можна побачити обговорення фахівців, якості послуг, 
продукції що надаються, відношення персоналу ТОВ «Південний» і будь-яку 
іншу інформацію.  
Переваги реклами в Інтернеті:  
Можливість, не виходячи з дому, знайти цікаву інформацію і вибрати 
відповідну магазин за заданими параметрами (місце знаходження, ціновий 
діапазон, набір послуг, продукція та її характеристики, сертифікати, 
детальний опис та рецепти приготування і т.п.);  
Можливість заочно ознайомитися з численними відгуками (як 
позитивними, так і негативними) про різні магазини-конкуренти;  
Можливість одержати більш докладну і насичену інформацію про, ТОВ 
«Південний»  послуги, товари, ніж в інших видах реклами; 
Цільова аудиторія реклами в Інтернеті складається повністю з 
потенційних клієнтів; 
Безперервний характер реклами. Реклама сучасного інтернет-магазину 
здорового харчування ТОВ «Південний» на порталах пов’язаних із 
здоров’ям, спортом, здоровим харчуванням, це цілодобова і довгострокова 
можливість залучення нових клієнтів за відносно невелику плату.  
Недоліки реклами в Інтернеті:  
 75 
Досить невелика частина потенційних клієнтів (в основному люди 
похилого віку і багато людей середнього віку) все ще відчуває недовіру до 
Інтернету як джерела інформації.  
Порушення авторських прав в Інтернеті сьогодні все ще дуже 
розповсюджене явище. Тому, розміщаючи рекламу власного інтернет-
магазину в мережі, слід бути готовим до того, що результатами вашої праці 
можуть скористатися недобросовісні власники інших Інтернет-сайтів.  
Наявний сайт ТОВ «Південний» має на меті інформувати потенційних 
клієнтів про послуги та товари. Але сайт в такому стані не відповідає 
сучасним вимогам для ефективного просування компанії. Його необхідно 
переформатувати та оптимізувати під потреби потенційних клієнтів та з 
врахуванням можливостей замовника.  
Крім роботи з сайтом необхідно провести ряд маркетингових заходів, які 
сприятимуть просуванню продукції ТОВ «Південний» в м. Сміла та 
м.Черкаси. 
Орієнтовний проект маркетингових заходів ТОВ «Південний»  на 2021 
рік наведено в таблиці 3.1 
Таблиця 3.1 
Розрахунок мінімального бюджету маркетингових заходів на 
просування екопродукції 
Вартість 
Вид реклами Частота Кошторис, 
разового 
в залежності від носіїв подачі грн. 
розміщення 
Реклама в пресі 
(розміщення Один раз на  100 грн- 1 
100*4*12=4800 
рекламної сторінки в місяць рядок 
журналах) 
Робота SMM-
щомісяця 4000 грн  2000*12=48000 
менеджера  
Сувенірна. Буклети – 5 
Замовлення візитівок, 1000 шт грн; 1000*5=5000; 
буклетів та флаєрів  1000*3=3000 
(150 аркушів) Візитівки– 3  
1000 шт 
грн 
 76 
Розміщення Розміщення 
рекламних публікацій 4 рази на публікації на 
4*200*12=19200 
у соц.мережах місяць 2 дні- 400 
грн 
Всього   80 000 
 
Вартість маркетингових заходів ТОВ «Південний»  орієнтовно складає 
80 тис. грн. Вони спрямовані на розширення кола потенційних споживачів 
середнього та старшого віку з використання реклами у засобах друкованої 
інформації, особистих контактів менеджерів по продажам та  оптимізації 
сайту компанії під пошукові системи. 
Підводячи підсумки маркетингових заходів, можна помітити, що кожен 
вид для в ТОВ «Південний» має безумовні плюси, а часом істотні недоліки. 
Але найбільш перспективним бачиться робота SMM-менеджера по 
просуванню послуг. Є безліч видів реклами та способів залучення потрібних 
клієнтів. Необхідно вміти створювати контент, який не буде набридати 
людям. Вони не приховають його, не поскаржаться на вас та не будуть 
залишати коментарі, про те, як ваша реклама їх дістала. Мистецтво SMM – 
працювати ненав’язливо, правильно визначати цільову аудиторію та 
концентруватися на ній. Інтернет надає для цього безліч можливостей та 
ресурсів. За допомогою  соціальних мереж ми можемо обирати для своєї 
реклами саме тих людей, кому вона буде цікавою. Є певні інструменти в 
рекламі, коли ти можеш налаштувати свою публікацію тільки на власних 
потенційних клієнтів в залежності від матеріальних можливостей 
рекламодавця і зовнішніх факторів, супутніх рекламі (місце знаходження 
магазину, передбачуваний контингент відвідувачів, ціновий діапазон послуг і 
так далі). 
 
 
 
 
 77 
ВИСНОВОК 
 
Підприємство на різних етапах своєї діяльності ставить перед собою 
певні цілі і завдання. Формулювання цих завдань залежить від поточного 
стану підприємства, його положення на ринку, взаємодії з іншими суб'єктами 
господарювання, а також внутрішніх механізмів, що обумовлюють те або 
інше функціонування підприємства. Для дослідження всіх перерахованих 
вище факторів застосовується комплексний аналіз господарської діяльності, 
який відповідає всім сучасним вимогам. Заключний і основний етап аналізу - 
аналіз фінансового стану підприємства, в процесі якого виявляється 
забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами, необхідними для 
нормального перебігу виробничої діяльності, цілеспрямованість їх 
розміщення і використання, чітко визначаються фінансові взаємовідносини з 
іншими суб'єктами господарювання, платоспроможність самого 
підприємства і його ринкова стійкість. 
В другому розділі випускної роботи проаналізовано діяльність 
товариства з обмеженою відповідальністю «Південний» 
ТОВ «Південний» має один магазин самообслуговування, в якому 
здійснюється торгівля товарами повсякденного попиту за зниженими цінами.  
За всі роки роботи супермаркет «Південний» зарекомендував себе, як 
магазини, в якому можна купити якісний товар, економлячи при цьому 
сімейний бюджет та час. 
ТОВ «Південний» позиціонує бренд своєї компанії, як недорогий 
магазин у спальному районі, націлений на обслуговування споживачів, які 
мешкають  безпосередньо біля магазину, що підтверджує їх слоган – 
«Зручно, швидко й економно». 
ТОВ «Південний» має основну групу споживачів товарів, які 
характеризують компанію, як представника середнього економічного класу, 
який дотримується та прагне до європейських стандартів споживання. 
 78 
ТОВ «Південний» орієнтується на покупців із середнім та нижче 
середнього рівня достатком. В класичних дискаунтерах, таких, як «АТБ-
Маркет», «Ашан», «Сільпо»,  ціни в середньому на 15-20% нижче, чим в 
супермаркетах великих форматів. ТОВ «Південний» також належить до 
дискаунтерів, оскільки має багато укладених угод на постачання продукції 
напряму від виробника  і має змогу долучатись до більшості цінових акцій, 
які проводять великі мережі супермаркетів. 
На основі аналізу фінансового стану підприємства можна зробити 
наступні висновки: 
- фінансова стійкість підприємства незадовільна, хоча і спостерігається 
тенденція до її покращення; 
- показники ліквідності підприємства вказують на неліквідний баланс 
підприємства; 
- показники ділової активності свідчать про нарощування 
підприємством продажу основної продукції і мають позитивну тенденцію до 
покращення. 
Отже, для покращення свого фінансового стану і збільшення об’єму 
виробництва та реалізації продукції, підприємство потребує подальших 
капіталовкладень. 
У третьому розділі роботи були запропоновані два заходи для 
підвищення ефективності господарської діяльності підприємства.  
Перший передбачає відкриття відділу екологічно чистих продуктів 
харчування в супермаркеті. Даний сегмент ринку є дуже перспективним і стає 
популярнішим. Вагомої конкуренції для ТОВ «Південний» не буде, оскільки 
відсутні спеціалізовані магазини екопродукції. Для супермаркету південний це 
чудова можливість зайняти цю нішу і розвивати даний напрямок екотоварів в 
м. Сміла. Ринок екопродукції активно розвивається  у світі, зокрема в США, 
Японії та Європі. Його приріст за останні 3 роки становить 15- 35 % щорічно. 
Велика кількість екологічних об’єднань та рухів популяризують екопродукцію 
і пропагують її. Моніторинг виробників екопродукції виявив достатню 
 79 
кількість виробників різноманітної екологічно чистої продукції – від продуктів 
харчування до одягу та меблів. Значна частина співпрацює з закодонними 
мережами магазинів або має свої представництва, через які реалізує продукцію. 
Але є і виробники, які готові співпрацювати на взаємовигідних умовах  на 
національному ринку. Асортимент продукції досить широкий і задовільнить 
смаки переважної більшості вимогливих споживачів. Для ТОВ «Південний» 
варто використати таку можливість для розвитку і розширення бізнесу. Досвід 
таких магазинів як «ЕкоМаркет» та «Еколавка» в м. Київ показує, що при 
правильному підході до організації цього напрямку бізнесу термін окупності 
може становити 4 – 8 місяців. З врахуванням регіональних особливостей м. 
Сміла цей період може становити 1 рік.  
Другим перспективним напрямом підвищення ефективності роботи 
торгового підприємства є використання інтернет технологій для просування та 
продажу проодекції та надання відповідних послуг. За останні 2 роки світова 
пандемія Covid – 2019 змусила значну частину різних видів бізнесу 
використовувати в свої роботі інтернет технології. Хто швидко й ефективно 
переналаштувався на онлай роботу, зумів не лише вижити в цих складних 
умовах, але й отримати конкурентні переваги, які успішно монетизував.  Для 
ТОВ «Південний» пропонується створити інтернет магазин екопродукції для 
охвату значно більшої частини ринку. В залежності від особливостей продукції, 
умов її зберігання та транспортування варто розвивати онлайн торгівлі не лише 
в м. Сміла, а й в м. Черкаси та по всій території України. Наприклад – 
продукти, які швидко псуються та вимагають спеціальних умов 
транспортування будуть доступні для замовлення лише в м. Сміла та м. 
Черкаси, решта продукції буде доступна для замовлення по всій території 
України. Орієнтовний бюджет на створення інтернет магазину, наповнення 
його контентом, технічну підтримку, просування в мережі інтернет на 6 місяців 
становитиме  80 000 грн. Аналізуючи досвід конкурентів, які активно 
розвиваються в сфері онлайн продажів екопродукції, термін окупності вкладень 
становитиме від 5 до 12 місяців. 
 80 
 
 
Таким чином,  політика  підприємства  буде зорієнтована  на 
перспективу, яка забезпечить конкурентні переваги  перед іншими супе 
рмаркетами та забезпечить розвиток і розширення ринку збуту 
продукції та тримання додаткового прибутку.  
 81 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
1. Аверіна М.Ю. Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства: шляхи 
покращення М.Ю Аверіна // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – 
№9. – С. 92-100. 
2. Акопян А.А., Шмалюк Л.І. Основні проблеми оцінки фінансового стану 
підприємства [Текст] / А.А. Акопян, Л.І. Шмалюк // Проблеми 
підвищення ефективності інфраструктури. – 2010. – № 25– С. 123-128. 
3. Ареф'єва О.В.Економічна стійкість підприємства: сутність, складові та 
заходи з її забезпечення / О.В.Ареф'єва, Д.М.Городинська / / Актуальні 
проблеми економіки. — 2011. — № 8(86.) — С. 83—90.  
4. Артиш В. І. Розвиток світового ринку органічної продукції [Текст] / В. І. 
Артиш // Економіка АПК. – 2010. – № 3. – С. 113-116. 
5. Безбородова Т.В. Сутність та необхідність аналізу фінансового стану // 
Економіка. Управління. Інновації. Випуск № 1 (11) - 2014. – С. 1-7. 
6. Безус Р. М. Ринок органічної продукції в Україні: проблеми та 
перспективи [Текст] / Р. М. Безус, Г. Я. Антонюк // Економіка АПК. – 
2011. – № 6. – С. 47 – 52. 
7. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. –– К.: Атіка, 
2004. – 480 с. 
8. Бугай В.З. Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства / 
В.З.Бугай, В.М. Омельченко / / Держава та регіони. —2008. — № 1. — С. 
34—39.  
9. Бурляй А. П. Роль України у формуванні пропозиції європейського 
ринку органічної продукції [Текст] / А. П. Бурляй, О. О. Гуцаленко // 
Економічний часопис – ХХІ. – 2013. – № 11-12 (2). – С. 15-18. 
10. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник. — К.: 
Центр учбової літератури, 2009. – 256 с. 
11. Данильчук І.В. Сутність фінансового стану підприємства та пошук 
 82 
управлінських рішень щодо забезпечення його ефективності / І.В. 
Данильчук // Економічний вісник університету: Збірник наукових праць. 
– 2011. – № 17/2. – c.105-108. 
12. Дончак Л.Г., Ціхановська О.М. Ділова активність підприємства та шляхи 
її зміцнення / Л.Г. Дончак, О.М. Ціхановська // Економіка та управління 
підприємствами. – 2017. – Випуск 10. – С. 250-255. 
13. Дудар О. Т. Розвиток органічного агровиробництва в Україні [Текст] / О. 
Т. Дудар // Економіка АПК. – 2012. – № 3. – С. 121-126. 
14. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 
22 травня 1997 р. № 283/97 
15. Закон України «Про особливості в оподаткуванні інноваційної 
діяльності» від 26.12.2002 № 380-ІV. 
16. Карпенко Г.В. Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства / 
Г.В. Карпенко // Економіка держави. – 2010. – № 1. – С. 61–62. 
17. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: [підручник] / Г.Г. Кірейцев. – 
Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2012. – 88 с. 
18. Колодізєв О. Теоретичні аспекти управління економічною стійкістю 
підприємства / О.Колодізєв, К.Нужний / / Галицький економічний 
вісник. — 2010. — № 1(16). — С. 53—59.  
19. Конєва Н.О., Шаповалова І.О. шляхи покращення фінансового стану 
підприємств. [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
http://mdu.edu.ua/spaw2/uploads/files/16_13.pdf. 
20. Марцин В.С. Надійність, платоспроможність та фінансова стійкість – 
основні складові оцінки фінансового стану підприємства //Економіка, 
фінанси, право. – К., 2009. - №7. – С.26-29. 
21. Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємства / Т. А. Обущак // 
Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 9. – С. 92–100. 
22. Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємства / Т.А.Обущак / / 
Актуальні проблеми економіки. — 2014. — № 9. — С. 92—98.  
23. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д., Булгакова С. О., Куліш А. П. 
 83 
Фінанси підприємств: Підручник. – 6.вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 
2006.   – 552 с. 
24. Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк Л.Д., Булгакова С.О., Куліш А. П. 
Фінанси підприємств: Підручник. – 6.вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 
2006. – 552 с. 
25. Рудницька О.М. Шляхи покращення фінансового стану українських 
підприємств / О.М. Рудницька, Я.Біленька // Вісник Національного 
університету «Львівська політехніка». – 2009. – № 639. – С. 132–138. 
26. Таранюк К.М. Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства 
[Електронний ресурс] / К.М. Таранюк. – Режим доступу: 
http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/73896.doc.htm. 
27. Череп А.В., Кириченко Л.А. Проблеми визначення фінансового стану 
підприємств в умовах фінансової кризи / А.В.Череп, Л.А.Кириченко // 
Держава і регіони – 2008. – № 6. – С. 233–236. 
28. Органік в Україні / Федерація органічного руху України [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу: http: //оrgаnic. cоm. uа/uk/hоmepаge/2010-01-
26-13-39-01. 
29. Орган екологічної сертифікації та маркування [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу: http: //www. ecоlаbel. оrg. uа/. 
30. Батечко С. А., Деревянко Н. А. Руководство по нутрициологии. 
Философия здоров’я «Тянши». – К. : АВРИО, 2006. – 500 с. 
31. Безпека харчування: сучасні проблеми: Посібник-довідник / Укл. : А. В. 
Бабюк, О. В. Макарова, М. С. Рогозинський, Л. В. Романів, О. Є. 
Федорова – Чернівці: Книги – XXI, 2005. – 456 с 
32. В Україні зростає попит на органічні продукти // УНІАН, 16. 10. 2009 
Аналітичні дослідження // Федерація органічного руху України, www. 
organic. com. ua, 21. 04. 2011 
33. Президент відхилив Закон України «Про органічне виробництво» // 
www. organic. com. Ua. Закон відхилено // www.organic.ua Нові 
законопроекти в 2012 // www. organic.com.ua 
 84 
34. Більшість споживачів бажають купувати більш дорогі екологічно чисті 
товари // РБК-Україна, 13. 09. 2010
Репозиторій ЧДТУ
