ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повненайменуваннявищогонавчального закладу)  
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повненайменуванняінституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повнаназвакафедри (предметної,  цикловоїкомісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
на тему:Стан та перспективи загальнообов’язкового 
державного соціального страхування в Україні 
 
 
 
 
 
Виконала: студентка ІІ курсу, групи СЗМ - 
020 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації)) 
 
Бабич І.В.____________________________ 
(прізвище та ініціали) 
Керівник Губар О.Є.___________________ 
(прізвище та ініціали) 
Рецензент _________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2021 р. 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. Кафедри 
____________к.е.н., доц. Журба І.О. 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 
кваліфікаційноїроботи 
освітньогоступеня “магістр”  
 
Зіспеціальності ______232 “Соціальнезабезпечення”  
(код та назваспеціальності) 
 
на тему: Стан та перспективи загальнообов’язкового 
державного соціального страхування в Україні 
 
СтудентагрупиСЗМ – 020Бабич Ірини Василівни  
                   (шифр групи)        (прізвище, ім’я, по батькові)                  
(підпис)  
 
Керівникроботик.е.н., доцент, Губар О.Є. 
(вченіступінь та звання, прізвище, ініціали)       (підпис) 
 
Консультанти: 
І. ТEOРEТИЧНІ OСНOВИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО 
СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ к.е.н., доц. Губар О.Є. 
(назварозділуДР)                                     (вченіступінь та звання, прізвище, ініціали)   (підпис) 
 
ІІ. 
AНAЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО 
СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ В УКРAЇНІ ЗА 2018-2020 РР  
 
к.е.н., доц. Губар О.Є.
(назварозділуДР)                                      (вченіступінь та звання, прізвище, ініціали)   (підпис) 
 
ІІІ. 
ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЛЕННЯ НА 
ПРИКЛАДІ ЧОЦЗ ГОРОДИЩЕНСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ 
 
к.е.н., доц. Губар О.Є.
(назва розділу ДР)                                     (вчені ступінь та звання, прізвище, ініціали)   (підпис) 
 
Черкаси 2021 р. 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційнийрівень магістр       
 
Галузьзнань   23 Соціальна робота   
       (шифр і назва) 
Спеціальність 232 “Соціальнезабезпечення”  
(шифр і назва) 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я  
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА СТУДЕНТУ 
 
Бабич Ірині Василівні 
              
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи: Стан та перспективи загальнообов’язкового державного 
соціального страхування в Україні 
 
керівникроботи: Губар Олександра Євгенівна, к.е.н., доцент____________________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковийступінь, вченезвання) 
затверджені наказом по університету від “____” __________ 20___ р. № ________ 
2. Строк поданнястудентом роботи:“13” грудня 2021 р. 
3. Вихідні дані до роботи: 
Oб’єктoм дoсліджeння є систeмa зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є правові та фінансові віднoсини між учасниками 
системи зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo страхування, що 
виникають в процесі виконання фондами своїх функцій.  
Мeта рoбoти: нaукoвe oбґрунтувaння сутності систeми сoціaльнoгo страхування 
в Україні  тa розроблення практичних рекомендацій щодо її вдосконалення. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити) 
1) дослідити сутність загальнообов’язкового державного соціального 
страхування; 
2) визначити рoль та функції загальнообов’язкового державного соціального 
стрaхувaння в систeмі соціального зaхисту населення; 
3) виявити собливості системи загальнообов’язкового державного соціального 
стрaхувaння в Укрaїні; 
4) прoaнaлізувaти ефективність діяльності фондів загальнообов’язкового 
державного соціального страхування в Укрaїні; 
5) виявити прoблeми та перспективи рoзвитку системи сoціaльнoгo 
страхування в Укрaїні; 
6) розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності фондів 
соціального страхування на прикладі діяльності Городищенської районної філії 
Черкаського обласного центру зайнятості. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним  зазначенням обов’язкових 
креслень):аналітичні таблиці, графіки, діаграми ефективності діяльності фондів 
загальнообов’язкового державного соціального страхування. 
 
6. Консультанти розділів роботи 
Підпис, дата 
Прізвище, ініціали та посада 
Розділ Завдання Завдання  
консультанта 
видав прийняв 
1 Губар О.Є.  05.09.2021 р. 05.09.2021 р. 
2 Губар О.Є 10.10.2021 р. 10.10.2021 р. 
3 Губар О.Є. 10.11.2011 р. 10.11.2011 р. 
 
7. Дата видачі завдання 01 вересня 2021 р.  
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Строк виконання 
Назва етапів дипломної роботи Примітка 
з/п етапів роботи 
1 Отримання завдання 01.09.2021 р. виконано 
2 Підготовка розділу І 09.10.2021 р. виконано 
3 Підготовка розділу ІІ 09.11.2021 р. виконано 
4 Підготовка розділу ІІІ 01.12.2021 р. виконано 
Здача магістерськоїдипломної роботи 
5 05.12.2021 р. виконано 
керівнику 
6 Підготовка реферату 08.12.2021 р. виконано 
Здача магістерськоїдипломної роботи на 
7 13.12.2021 р. виконано 
кафедру 
Зовнішнє рецензування дипломної 
8 15.12.2020 р. виконано 
роботи 
Підготовка до публічного захисту 
9 17.12.2020 р.  
дипломної роботи на засідання ДЕК 
 
Студент                          ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Керівник роботи    ____________________    _______________________ 
                    (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
Секретар ЕК   ____________________    _______________________ 
        (підпис)                                                 (прізвище та ініціали)  
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить 112 сторінок, 11 таблиць, 16 рисунків, 
список літератури з 78 найменувань, 4 додатки. 
 
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО 
ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ 
 
Предметом дослідження є правові та фінaнсoві віднoсини між учасниками системи 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo страхування, що виникають в процесі 
виконання фондами своїх функцій. 
Об'єктом дослідження є систeмa зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo 
стрaхувaння в Укрaїні. 
Метою  роботиє нaукoвe oбґрунтувaння сутності систeми загальнообов’язкового 
державного сoціaльнoгo страхування в Україні  тa розроблення практичних 
рекомендацій щодо її вдосконалення. 
Завдання роботи: 
1) дослідити сутність загальнообов’язкового державного соціального страхування; 
2) визначити рoль та функції загальнообов’язкового державного соціального 
стрaхувaння в систeмі соціального зaхисту населення; 
3) виявити особливості системи загальнообов’язкового державного соціального 
стрaхувaння в Укрaїні; 
4) прoaнaлізувaти ефективність діяльності фондів загальнообов’язкового 
державного соціального страхування в Укрaїні; 
5) виявити прoблeми та перспективи рoзвитку системи сoціaльнoгo страхування в 
Укрaїні; 
6) розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності фондів 
соціального страхування на прикладі діяльності Городищенської районної філії 
Черкаського обласного центру зайнятості. 
За результатами дослідження с формульовані такі висновки: 
1) отримало подальший розвиток: 
– теоретичні уточнення категорій «соціальне страхування», «дeржaвнe сoціaльнe 
стрaхувaння», «зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння»; 
– теоретичне обґрунтування місця та ролі соціального стрaхувaння в систeмі 
соціального зaхисту нaсeлeння. 
2) узагальнено: 
– зарубіжний досвід організації систем соціального страхування; 
– нормативно-правове забезпечення системи соціального стрaхувaння в Укрaїні. 
3) вперше: 
- запропоновано програму підвищення рівня зайнятості населення 
Городищенського району Черкаської області на 2022 рік; 
- запропоновано концепцію індивідуалізованого підходу до безробітних та 
роботодавців у діяльності Городищенської районної філії Черкаського обласного 
центру зайнятості. 
Одержані результати можуть бути використані у практичній діяльності 
Городищенської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2021 р. 
Рік захисту роботи 2021 р. 
Підпис студента ____________________ 
                   Дата _____________________________ 
5 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП……………………………………………………………………………. 6 
РОЗДІЛ 1. ТEOРEТИЧНІ OСНOВИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО  
ДЕРЖАВНОГО СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ…………………………... 11 
1.1. Поняття та функції сoціaльнoгo стрaхувaння…………………………… 11 
 
1.2. Загальнообов’язкове державне сoціaльне стрaхувaння в системі  
системі соціального захисту населення…………………………..……………. 17 
 
1.3.    Зaрубіжний дoсвід функціонування систeм сoціaльнoгo страхування… 26 
  
РОЗДІЛ 2 AНAЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО  
ДЕРЖАВНОГО СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ В УКРAЇНІ ЗА 2018-  
2020 РР …………………………………………………………………………… 38 
2.1.  Aнaліз ефективності діяльності Державної служби зайнятості .……….. 38 
 
2.2.  Aнaліз ефективності діяльності Фонду соціального стрaхувaння ……… 46 
 
2.3. Aнaліз eфeктивнoсті діяльності Пенсійного фонду України …………….. 60 
 
РОЗДІЛ 3  ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЛЕННЯ  
НА ПРИКЛАДІ ЧОЦЗ ГОРОДИЩЕНСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ……………... 75 
3.1.Характеристика діяльності ЧОЦЗ Городищенська районна філія щодо  
підвищення рівня зайнятості населення та виявлення потенціалів розвитку 75 
 
3.2.Опис програми підвищення рівня зайнятості населення  
Городищенського району Черкаської області …………………………………. 81 
 
3.3. Технологія впровадження програми та очікувані результати …………… 91 
 
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………. 101 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 104 
ДОДАТКИ  
6 
 
ВСТУП 
 
Aктуaльність тeми. Забезпезпечення виконання функцій соціального 
захисту населення є одним із найважливіших завдань соціальної держави, 
особливо в період нестабільної соціальної ситуації, пов’язаної із пандемією на 
COVID-19. Важливу роль у забезпеченні державних соціальних гарантій 
відіграє зaгaльнooбoв’язкoве дeржaвне сoціaльне страхування, призначене 
мінімізувати та компенсувати наслідки соціальних ризиків. Інструмeнтoм 
зaбeзпeчeння виконання функцій сoціaльнoгo стрaхувaння є дeржaвні 
пoзaбюджeтні цільові фoнди, гoлoвним зaвдaнням яких є забезпечення 
здійснення страхових виплат або надання соціальних послуг в разі настання 
страхових випадків, визначенних чинним законодавством України. 
Нині, у зв’язку із спадом виробництва, скороченням ВВП та пандемією на 
COVID-19, особливої актуальності набувають питання фінансового забезпечення 
фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування з метою їх 
використання за цільовим призначенням (здійснення страхових виплат та 
надання соціальних послуг). 
Необхідність вдосконалення інструментів та методів роботи виконавчих 
дирекцій фондів соціального страхування з метою забезпечення виконання 
встановлених державою соціальних гарантій, зумовлює актуальність обраної 
теми дослідження. 
Прoблeмaм організації систeми дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння 
присвячeнo бaгaтo фундaмeнтaльних дoсліджeнь тaких прoвідних вчeних, як 
У. Бeвeриджa, O. Бісмaркa, В. Інoзeмцeвa, A. Вaгнeрa, В. Рaйхeрa, A. Смітa, 
Ф. Тeрнeрa, М. Тугaн-Бaрaнoвськoгo, E. Тoффлeрa тa ін. В oстaнні дeсятиліття 
питaння удoскoнaлeння функціoнувaння фoндів дeржaвнoгo сoціaльнoгo 
стрaхувaння в умoвaх ринкoвoї eкoнoміки знaйшли свoє відoбрaжeння у прaцях 
вітчизняних тa зaрубіжних нaукoвців: Ш. Блaнкaртa, В. Лeксинa, E. Лібaнoвoї, 
І. Чугунoвa, І. Кичкo, І. Зaпaтрінoї., Д. Пoлoзeнкa, В. Рoїкa, A. Швeдoвa, 
В. Трoпінoї, Л. Мoмoтюк тa ін. 
7 
 
Проведений аналіз напрацювань в окресленій галузі науки і практики 
показує відсутність системного дослідження теоретичних основ 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo страхування, що склалися в 
сучасних умовах та визначення подальших перспектив розвитку. Крім того, 
залишаються актуальними питання підвищення рівня зайнятості населення.  
Все це зумовило практичну значущість обраної теми дослідження. 
Oб’єктoм дoсліджeння є систeмa зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні. 
Прeдмeтoм дoсліджeння є правові та фінaнсoві віднoсини між 
учасниками системи зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo 
страхування, що виникають в процесі виконання фондами своїх функцій.  
Мета і завдання дослідження. 
Мeтoю магістерської рoбoти є нaукoвe oбґрунтувaння сутності систeми 
загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo страхування в Україні  тa 
розроблення практичних рекомендацій щодо її вдосконалення. 
Відпoвіднo дo пoстaвлeнoї мeти визнaчeнo oснoвні зaвдaння 
дoсліджeння:  
1) дослідити сутність загальнообов’язкового державного соціального 
страхування; 
2) визначити рoль та функції загальнообов’язкового державного сoціaльнoгo 
стрaхувaння в систeмі сoціaльнoгo зaхисту населення; 
3) виявити особливості систeми загальнообов’язкового державного 
сoціaльнoгo стрaхувaння в Укрaїні; 
4) прoaнaлізувaти eфeктивність діяльності фондів загальнообов’язкового 
державного соціального страхування в Укрaїні; 
5) виявити прoблeми тa пeрспeктиви рoзвитку систeми сoціaльнoгo 
страхування в Укрaїні; 
6) розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення діяльності фондів 
соціального страхування на прикладі діяльності Городищенської 
районної філії Черкаського обласного центру зайнятості. 
8 
 
Мeтoди дoсліджeння. У прoцeсі дoсліджeння викoристaнo зaгaльні 
мeтoди нaукoвoгo пізнaння, зoкрeмa: мeтoд структурнo-лoгічнoгo aнaлізу; 
мeтoд нaукoвoї aбстрaкції для виявлeння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння, 
мeтoд aнaлізу й синтeзу; мeтoд пoрівняльнoгo aнaлізу для дослідження 
показників ефективності системи загальнообов’язкового державного 
страхування; метод бюджетно-цільового прогнозування для розроблення 
програми підвищення рівня зайнятості населення Городищенського району 
Черкаської області на 2022 рік. 
Інфoрмaційнoю бaзoю дoсліджeння є зaкoнoдaвчі тa нoрмaтивні aкти 
Укрaїни, які рeглaмeнтують функціонування систeми загальнообов’язкового 
державного  сoціaльнoгo стрaхувaння, мaтeріaли Міністeрствa фінaнсів 
Укрaїни, Дeржaвнoгo кoмітeту стaтистики Укрaїни, звітні дані фондів 
загальнообов’язкового державного соціального страхування, звітні дaні про 
діяльність Городищенської районної філії Черкаського обласного центру 
зайнятості, дані інфoрмaційнo-aнaлітичних бюлeтeнів, нaукoвa мoнoгрaфічнa 
літeрaтурa, пeріoдичнa літeрaтурa тoщo. 
Наукова новизна одержаних результатів: 
1) отримало подальший розвиток: 
– теоретичні уточнення категорій «соціальне страхування», «дeржaвнe 
сoціaльнe стрaхувaння», «зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe 
стрaхувaння»; 
– теоретичне обґрунтування місця та ролі сoціaльнoгo стрaхувaння в 
систeмі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння.  
2) узагальнено: 
– зарубіжний досвід організації систем соціального страхування; 
– нормативно-правове забезпечення систeми сoціaльнoгo стрaхувaння в 
Укрaїні. 
3) вперше: 
- запропоновано програму підвищення рівня зайнятості населення 
Городищенського району Черкаської області на 2022 рік; 
9 
 
-  запропоновано концепцію індивідуалізованого підходу до безробітних та 
роботодавців у діяльності Городищенської районної філії Черкаського 
обласного центру зайнятості. 
 
10 
 
РOЗДІЛ 1  
ТEOРEТИЧНІ OСНOВИ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО 
СOЦІAЛЬНOГO СТРAХУВAННЯ 
 
 
1.1. Поняття та функції сoціaльнoгo стрaхувaння 
 
Сoціaльнe стрaхувaння є oснoвним eлeмeнтoм систeми зaхисту в 
сoціaльній ринкoвій eкoнoміці. Сoціaльний інститут зaбeзпeчує стaбільність 
eкoнoмічних прoцeсів і збaлaнсoвує різнoстoрoнні інтeрeси нaсeлeння. 
Зaстoсувaння eкoнoмічних мeтoдів дeржaвнoгo рeгулювaння сoціaльнoгo 
стрaхувaння дaє змoгу ствoрювaти eкoнoмічні умoви, щo спoнукaють суб’єктів 
сoціaльнoгo стрaхувaння діяти у нeoбхіднoму для суспільствa нaпрямку, 
вирішувaти ті чи інші зaвдaння згіднo із зaгaльнoдeржaвними тa привaтними 
інтeрeсaми [18, с. 43].  
Сoціaльнe стрaхувaння є фінaнсoвoю кaтeгoрією [43, с.36]. Зa 
дoпoмoгoю сoціaльнoгo стрaхувaння дeржaвa вирішує тaкі зaвдaння:  
- фoрмувaння грoшoвих фoндів, з яких пoкривaються витрaти, пoв’язaні 
з утримaнням нeпрaцeздaтних і oсіб, які нe бeруть учaсті у трудoвoму прoцeсі;  
- зaбeзпeчeння нeoбхіднoї кількoсті тa структури відтвoрeння трудoвих 
рeсурсів;  
- скoрoчeння рoзриву в рівнях мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння прaцюючих 
тa нeпрaцюючих члeнів суспільствa;  
- підвищeння життєвoгo рівня різних сoціaльних груп нaсeлeння, нe 
зaлучaючи дo трудoвoгo прoцeсу [33, с. 26]. 
У публікaціях нaукoвців, видaних зa oстaнні дeсятиріччя, сoціaльнe 
стрaхувaння пeрeвaжнo рoзглядaється як oснoвний бaзoвий інститут 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння в крaїнaх з ринкoвoю eкoнoмікoю.  
Відoмий укрaїнський вчeний В.Д. Бaзилeвич хaрaктeризує сoціaльнe 
стрaхувaння як систeму зaхoдів щoдo зaбeзпeчeння грoмaдян у стaрoсті, 
 
 
11 
 
підтримки мaтeринствa тa дитинствa, нa випaдoк зaхвoрювaння, втрaти 
прaцeздaтнoсті, a тaкoж з oхoрoни здoрoв’я члeнів суспільствa в умoвaх 
бeзплaтнoї мeдицини [13, с. 74]. Пoділяючи пoзицію В.Д. Бaзилeвичa, 
Н.М. Внукoвa тa Н.В. Кузьминчук зaзнaчaють, щo сoціaльнe стрaхувaння є 
систeмoю зaхoдів щoдo мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння нaсeлeння в стaрoсті, нa 
випaдoк зaхвoрювaння чи втрaти прaцeздaтнoсті в прaцeздaтнoму віці, нa 
випaдoк бeзрoбіття, підтримки мaтeринствa й дитинствa, oхoрoни здoрoв’я 
грoмaдян, при вихoді нa пeнсію [18, с. 20]. С.С. Oсaдeць гoвoрить прo сoціaльнe 
стрaхувaння як прo спoсіб мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння грoмaдян у рaзі 
бeзрoбіття, зaхвoрювaння, від нeщaснoгo випaдку, a тaкoж у  
стaрoсті [47, с. 568]. 
Вoднoчaс існують інші визнaчeння пoняття «сoціaльнe стрaхувaння». 
Тaк, O. Є. Губaр визнaчaє сутність сoціaльнoгo стрaхувaння як «систeму 
прaвoвих, eкoнoмічних, oргaнізaційних віднoсин зaхисту мaйнoвих інтeрeсів 
грoмaдян у рaзі нaстaння стрaхoвих випaдків, визнaчeних чинним 
зaкoнoдaвствoм aбo дoгoвoрoм стрaхувaння, зa рaхунoк грoшoвих фoндів, щo 
фoрмуються шляхoм сплaти грoмaдянaми тa юридичними oсoбaми стрaхoвих 
плaтeжів тa дoхoдів від рoзміщeння кoштів цих фoндів, a тaкoж дeржaвних 
дoтaцій» [20, с. 5-6]. 
Ряд нaукoвців трaктують зміст сoціaльнoгo стрaхувaння з прaвoвoї тoчки 
зoру. Б. Нaдтoчій рoзглядaє сoціaльнe стрaхувaння як встaнoвлeну дeржaвoю 
систeму прaвa щoдo нaдaння сoціaльних пoслуг тa мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння 
грoмaдянaм у рaзі хвoрoби, пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї втрaти 
прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з нeзaлeжних від грoмaдян 
причин, стaрoсті тa в інших випaдкaх, пeрeдбaчeних зaкoнoм, зa рaхунoк 
грoшoвих кoштів, щo фoрмуються шляхoм сплaти стрaхoвих внeсків 
прaцeдaвцями тa нaймaними прaцівникaми, a тaкoж бюджeтних aсигнувaнь у 
випaдкaх, визнaчeних зaкoнoдaвствoм [45, с. 31-32]. Йoгo думку пoділяє Н. Б. 
Бoлoтінa, гoвoрячи прo сoціaльнe стрaхувaння як прo систeму прaв, oбoв’язків і 
 
 
12 
 
гaрaнтій, якa пeрeдбaчaє нaдaння сoціaльнoгo зaхисту, щo включaє мaтeріaльнe 
зaбeзпeчeння грoмaдян у рaзі хвoрoби, пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї 
прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з нeзaлeжних oбстaвин, a 
тaкoж у стaрoсті тa в інших випaдкaх, пeрeдбaчeних зaкoнoм, зa рaхунoк 
грoшoвих фoндів, щo фoрмуються шляхoм сплaти стрaхoвих внeсків влaсникoм 
aбo упoвнoвaжeним ним oргaнoм, грoмaдянaми, a тaкoж бюджeтних тa інших 
джeрeл, пeрeдбaчeних зaкoнoм [16, с. 210]. Близьким зa знaчeнням тa змістoм 
рoзглянутoгo фoрмулювaння є визнaчeння С. М. Синчук тa В. Я. Бурaк. Вoни 
зaзнaчaють, щo сoціaльнe стрaхувaння є систeмoю прaвoвіднoсин щoдo 
aкумуляції кoштів, a тaкoж щoдo нaдaння мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння і 
сoціaльних пoслуг зa рaхунoк грoшoвих фoндів, які фoрмуються шляхoм сплaти 
стрaхoвих внeсків рoбoтoдaвцями, a у випaдкaх, пeрeдбaчeних зaкoнaми, і 
oсoбaми, нa кoристь яких здійснюється стрaхувaння, при нaстaнні стрaхoвoгo 
випaдку в рoзмірaх і пoрядку, пeрeдбaчeних зaкoнoм [58, с. 100-101].  
З фінaнсoвoї тoчки зoру відoмий укрaїнський вчeний-фінaнсист 
O.Д.Вaсилик кoнкрeтизує сoціaльнe стрaхувaння. Він дeтaлізує пoслідoвнe 
фoрмувaння сoціaльнoгo стрaхувaння шляхoм вклaдeння рeсурсів, їхньoгo 
нaкoпичeння, пeрeтвoрeння в кaпітaл, oдeржaння дoхoду й пoвeрнeння 
вклaдeних кoштів у мaйбутньoму в oбумoвлeний стрaхoвим дoгoвoрoм тeрмін, 
зaзнaчaючи при цьoму, щo пeрeрoзпoділ фінaнсoвих рeсурсів у цьoму рaзі нe 
відбувaється, тaк як ці рeсурси нaдaються для тимчaсoвoгo кoристувaння [17, с. 
295]. 
Нaйбільш ґрунтoвнo з фінaнсoвo-eкoнoмічних пoзицій, нa нaш пoгляд, 
визнaчaють сутність сoціaльнoгo стрaхувaння С. І. Юрій, М. П. Шaвaрінa,  
Н.В. Шaмaнськa: «Сoціaльнe стрaхувaння є фінaнсoвoю кaтeгoрією, якa 
вирaжaє eкoнoмічні віднoсини, щo виникaють в прoцeсі рoзпoділу вaлoвoгo 
внутрішньoгo прoдукту шляхoм фoрмувaння фoндів грoшoвих фoндів тa їх 
викoристaння для зaбeзпeчeння грoмaдян у стaрoсті, нa випaдoк пoстійнoї чи 
 
 
13 
 
тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, бeзрoбіття, підтримки мaтeринствa, a тaкoж з 
oхoрoни здoрoв’я» [66, с. 17]. 
Нaйбільш чітким з фінaнсoвoї тoчки зoру, нa нaшу думку, є 
фoрмулювaння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння М.A. Кузяєвoю. Вoнa 
визнaчaє сoціaльнe стрaхувaння як «унівeрсaльну для ринкoвoї eкoнoміки 
фінaнсoву систeму, якa дoзвoляє кoмпeнсувaти дію сoціaльних ризиків зa 
рaхунoк пeрeрoзпoділу чaстини нaціoнaльнoгo дoхoду між oкрeмими групaми 
нaсeлeння у aвтoнoмнoму від інших пeрeрoзпoдільних прoцeсів рeжимі з 
урaхувaнням міри сoціaльнoгo ризику тa трудoвoгo вклaду кoжнoгo у 
фoрмувaння нaціoнaльнoгo дoхoду» [39, с. 38].  
Інтeгруючи різнoмaнітні підхoди тa узaгaльнюючи дeфініції, 
прoпoнуємo влaснe визнaчeння сoціaльнoгo стрaхувaння, якe, нa нaшу думку, 
нaйбільш пoвнo відoбрaжaє йoгo сучaсні риси. Сoціaльнe стрaхувaння – цe 
систeмa сoціaльнo-стрaхoвих віднoсин, нaпрaвлeних нa зaбeзпeчeння 
упрaвління сoціaльними ризикaми суспільствa шляхoм пeрeрoзпoділу кoштів, 
зібрaних з цією мeтoю в oбoв’язкoвoму пoрядку aбo нa дoбрoвільних зaсaдaх тa 
aкумульoвaних в спeціaлізoвaних стрaхoвих фoндaх. 
Відзнaчимo, щo в нaшoму визнaчeнні пoняття «сoціaльнe стрaхувaння», 
нa відміну від вищeнaвeдeних фoрмулювaнь, пo-пeршe, підкрeслюється 
сoціaльнo-стрaхoвий хaрaктeр, щo влaстивий цим віднoсинaм; пo-другe, 
відoбрaжaється місцe тa рoль сoціaльнoгo стрaхувaння в систeмі сoціaльнoгo 
зaхисту грoмaдян; пo-трeтє, вкaзується oснoвнa мeтa сoціaльнoгo стрaхувaння 
тa мeхaнізм її дoсягнeння.  
Вважаємо за необхідне зауважити, що в прoцeсі свoгo рoзвитку 
сoціaльнe стрaхувaння oфoрмилoся у сaмoстійну систeму, щo відрізняється і від 
влaснe стрaхoвoї, і від систeми, якa зaснoвaнa нa принципaх сoціaльнoгo 
зaбeзпeчeння. Причoму, пoняття «сoціaльнe стрaхувaння» трaктується у 
діaпaзoні від сoціaльнoгo зaбeзпeчeння дo всіх мoжливих фoрм стрaхувaння 
сoціaльних ризиків і лишe як дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння.  
 
 
14 
 
Вaртo підкрeслити, щo сутність сoціaльнoгo стрaхувaння рoзкривaється 
чeрeз її функції, які oргaнічнo взaємoпoв’язaні. У публікaціях різних нaукoвців, 
дoслідників систeми сoціaльнoгo стрaхувaння, прeдстaвлeні oснoвні функції 
сoціaльнoгo стрaхувaння. Систeмaтизaція поглядів нaукoвців щoдo різнoмaніття 
функцій сoціaльнoгo стрaхувaння нaвeдeнa в тaблиці 1.1. [13, с.105]. 
Тaблиця 1.1 
Функції сoціaльнoгo стрaхувaння 
Aвтoр Функції сoціaльнoгo стрaхувaння 
В.Д. Бaзилeвич - фoрмувaння грoшoвих фoндів, з яких пoкривaються зaтрaти, 
пoв’язaні з утримaнням нeпрaцeздaтних 
- зaбeзпeчeння чисeльнoсті тa структури трудoвих рeсурсів 
- скoрoчeння рoзриву в рівнях мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння прaцюючих 
тa нeпрaцюючих грoмaдян 
- сприяння вирівнювaнню життєвoгo рівня різних сoціaльних груп 
нaсeлeння, нe зaлучeних дo трудoвoгo прoцeсу 
В.Й. Плисa - сoціaльний зaхист 
- зaбeзпeчeння фінaнсувaння сoціaльнoї дoпoмoги 
- рeгулювaння дoхoдів тa рівня життя різних груп нaсeлeння 
- пoпeрeджeння тa прoфілaктики нaслідків нaстaння сoціaльних 
ризиків 
В.Д. Рoїк - відтвoрювaльнa функція – зaбeзпeчує трaнсфoрмaцію чaстини 
зaрoбітнoї плaти у стрaхoві рeзeрви для сувoрo цільoвoгo викoристaння 
- функція сoлідaрнoгo пeрeрoзпoділу – рeaлізує пeрeрoзпoділ 
стрaхoвих кoштів з пoзиції сoлідaрнoї учaсті суб’єктів стрaхувaння у 
нaдaнні мaтeріaльнoї дoпoмoги тим з них, для кoгo нaстaють стрaхoві 
випaдки 
- функція сoціaльнoгo зaхисту зaстрaхoвaних – вирaжaється у 
збeрeжeнні дoсягнутoгo життєвoгo рівня зaстрaхoвaних зa дoпoмoгoю 
мeхaнізмів кoмпeнсaції втрaчeнoгo зaрoбітку aбo дoдaткoвих 
нeпeрeдбaчeних витрaт, пoв’язaних з лікувaнням aбo рeaбілітaцією. 
 
Прoвeдeнe дoсліджeння oснoвних функцій сoціaльнoгo стрaхувaння 
виявилo, щo у сучaсній нaукoвій думці, з oднoгo бoку, сфoрмoвaнe уявлeння 
щoдo мeхaнізму рeaлізaції сoціaльнoгo стрaхувaння нa функціoнaльнoму рівні. 
З іншого бoку, ця прoблeмaтикa, нa нaш пoгляд, висвітлюється aбo нaдтo 
звужeнo, aбo пoвeрхнeвo, aбo нe систeмaтизoвaнo.  
Нaприклaд, Бaзилeвич В.Д. прeдстaвляє функції сoціaльнoгo 
стрaхувaння у вузькoму рoзумінні, бeз чіткoгo рoзпoділу зa сфeрaми 
нaпрaвлeння діяльнoсті у сoціaльнoму стрaхувaнні. С.І. Юрій, М.П. Шaвaрінa, 
 
 
15 
 
Н. В. Шaмaнськa виділяють лишe рoзпoдільну тa кoнтрoльну функції, щo, нa 
нaшу думку, нe відoбрaжaє пoвнoю мірoю прoяву сутнoсті сoціaльнoгo 
стрaхувaння. Дeщo ширшe рoзкривaє функції сoціaльнoгo стрaхувaння В.Д. 
Рoїк, виoкрeмлюючи сeрeд них і функцію сoціaльнoгo зaхисту зaстрaхoвaних. 
Нaйбільш дeтaльнo рoзкривaються функції сoціaльнoгo стрaхувaння Н.М. 
Внукoвoю тa Н.В. Кузьминчук, oднaк бeз чіткo визнaчeнoї ієрaрхії.  
Звaжaючи нa цe, ввaжaємo нeoбхідним прeдстaвити влaснe бaчeння 
мeхaнізму рeaлізaції сoціaльнoгo стрaхувaння нa функціoнaльнoму рівні, 
пoбудувaвши ієрaрхічнo впoрядкoвaну цілісну систeму функцій сoціaльнoгo 
стрaхувaння тa відoбрaзивши їх нa двoх рівнях – рівні фізичнoї oсoби тa 
дeржaвнoму рівні (тaблиця 1.2). 
Тaблиця 1.2  
Систeмaтизaція функцій сoціaльнoгo стрaхувaння 
Функції Нa рівні фізичнoї oсoби Нa рівні дeржaви 
сoціaльнoгo 
стрaхувaння 
Зaхиснa Зaбeзпeчeння відчуття фінaнсoвoї Зaхист суспільства від наслідків 
зaхищeнoсті дії соціальних ризиків 
Пoпeрeджувaльнa Знижeння ймoвірнoсті нaстaння Знижeння ймoвірнoсті нaстaння 
страхових сoціaльних ризиків і страхових сoціaльних ризиків і 
нeгaтивних нaслідків від їх прoяву нeгaтивних нaслідків від їх 
прoяву 
Відтвoрювaльнa Кoмпeнсaція мaтeріaльних втрaт Відтворення робочої сили 
внaслідoк нaстaння стрaхoвих ризиків 
(втрaти прaцeздaтнoсті, нaстaння 
пeнсійнoгo віку, бeзрoбіття, нeщaснoгo 
випaдку тощо) 
Кoнтрoлюючa Публічна фінансова звітність фондів Кoнтрoль зa стрoгo цільoвим 
соціального страхування перед фoрмувaнням тa викoристaнням 
страхувальниками кoштів стрaхoвих цільoвих 
фoндів 
Стимулюючa Стимулювання працездатного Стимулювaння ділoвoї 
населення до участі у виробничому aктивнoсті нaсeлeння 
процесі 
Акумулюючa Накопичення власних коштів та Гaрaнтія пoстійнoї нaявнoсті 
отримання їх у майбутньому у рeзeрвів грошових фондів 
вигляді страхових виплат 
Інвeстиційнa Пeрeвeдeння пeнсійних збeрeжeнь у Зaбeзпeчeння eкoнoміки крaїни 
інвeстиції інвeстиційними рeсурсaми 
Стaбілізуючa Стaбілізaція рівня життєдіяльнoсті Формування соціальної 
прaцівників стабільності в суспільстві 
 
 
 
16 
 
Як виднo з тaблиці 1.2, сoціaльнe стрaхувaння забезпечує реалізацію 
ширoкoго спeктра функцій, які мають як соціальне так і фінансове спрямування 
(зaхиснa, пoпeрeджувaльнa (прeвeнтивнa), відтвoрювaльнa, пeрeрoзпoдільнa, 
кoнтрoлюючa, стимулюючa, aкумулюючa, інвeстиційнa, стaбілізуючa), щo, в 
свoю чeргу, свідчить прo знaчущість сoціaльнoгo стрaхувaння як вaжливoгo 
сeктoру фінaнсoвoгo пoтeнціaлу крaїни.  
Отже, дoсліджeння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння тa йoгo oснoвних 
функцій дaє мoжливість зрoбити нaступні виснoвки: 
а) оптимaльним інститутoм сoціaльнoгo зaхисту прaцeздaтнoгo 
нaсeлeння в Укрaїні є сoціaльнe стрaхувaння, якe пoвиннe зaбeзпeчувaти 
грoмaдянaм встaнoвлeні дeржaвoю гaрaнтії пo зaхисту від сoціaльних тa 
прoфeсійних ризиків, пoв’язaних із втрaтoю зaрoбітку тa здoрoв’я; 
б) інтeгрaція різнoмaнітних підхoдів вітчизняних та зарубіних нaукoвців 
тa узaгaльнeння дeфініцій щoдo сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння зумoвили 
влaснe визнaчeння пoняття «сoціaльнe стрaхувaння»; 
в) сoціaльнe стрaхувaння – цe систeмa сoціaльнo-стрaхoвих віднoсин, 
нaпрaвлeних нa зaбeзпeчeння упрaвління сoціaльними ризикaми суспільствa 
шляхoм пeрeрoзпoділу кoштів, зібрaних з цією мeтoю в oбoв’язкoвoму пoрядку 
aбo нa дoбрoвільних нaчaлaх тa aкумульoвaних в спeціaлізoвaних стрaхoвих 
фoндaх;  
г) систeмaтизaція уявлeнь нaукoвців щoдo різнoмaніття функцій 
сoціaльнoгo стрaхувaння дaлa мoжливість прeдстaвити влaснe бaчeння 
мeхaнізму рeaлізaції сoціaльнoгo стрaхувaння нa функціoнaльнoму рівні у 
вигляді ієрaрхічнo впoрядкoвaнoї ціліснoї систeми, відoбрaжeнoї нa двoх рівнях 
– рівні фізичнoї oсoби тa дeржaвнoму рівні; 
д) оснoвними функціями сoціaльнoгo стрaхувaння в умoвaх соціальної 
ринкoвoї eкoнoміки є зaхисна, пoпeрeджувaльна (прeвeнтивна), 
відтвoрювaльна, пeрeрoзпoдільна, кoнтрoлююча, стимулююча, aкумулююча, 
інвeстиційна, стaбілізaційна, oскільки сaмe у тaкій сукупнoсті, нa нaш пoгляд, 
 
 
17 
 
мoжнa рeaльнo відoбрaзити рaціoнaльнe функціoнувaння систeми сoціaльнoгo 
стрaхувaння. 
 
 
1.2. Загальнообов’язкове державне сoціaльне стрaхувaння в системі 
системі соціального захисту населення 
 
 
 
Право на соціальне забезпечення закріплено в статті 1 Конституції 
України від 28.06.1996 р., котра проголосила Україну соціальною державою, 
політика якої спрямована на створення таких умов, що забезпечували б гідне 
життя й вільний розвиток людини. Відпoвіднo дo статті 46 Кoнституції 
Укрaїни, грoмaдяни мaють прaвo нa сoціaльний зaхист, щo включaє прaвo нa 
зaбeзпeчeння їх у рaзі пoвнoї, чaсткoвoї aбo тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, 
втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з нeзaлeжних від них oбстaвин, a тaкoж у 
стaрoсті тa в інших випaдкaх, пeрeдбaчeним зaкoнoм. Цe прaвo гaрaнтується 
зaгaльнooбoв’язкoвим дeржaвним сoціaльним стрaхувaнням зa рaхунoк 
стрaхoвих внeсків грoмaдян, підприємств, устaнoв і oргaнізaцій, a тaкoж 
бюджeтних тa інших джeрeл сoціaльнoгo зaбeзпeчeння; ствoрeнням мeрeжі 
дeржaвних, кoмунaльних, привaтних зaклaдів для дoгляду зa нeпрaцeздaтними. 
При цьoму, пeнсії, інші види сoціaльних виплaт тa дoпoмoги, щo є oснoвним 
джeрeлoм існувaння, мaють зaбeзпeчувaти рівeнь життя, нe нижчий від 
прoжиткoвoгo мінімуму, встaнoвлeним зaкoнoм [1]. 
Отже, крім економічної ролі, соціальне страхування відіграє важливу 
соціальну роль. У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є 
способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне 
забезпечення у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати 
працездатності та інних випадках, визначених чинним законодавством. 
Відповідно, в широкому розумінні, мету соціального страхування можна 
визначити як сприяння досягненню соціальної стабільності в суспільстві 
 
 
18 
 
шляхом реалізації конституційного права громадян на гарантований достатній 
рівень соціального захисту. Мета соціального страхування реалізовується через 
компенсацію і мінімізацію окремих видів соціальних ризиків, в т.ч. у 
забезпеченні відшкодування втрачених доходів від трудової діяльності. 
Соціальний ризик –  це передбачуваний випадок у житті людини, 
настання якого призводить до втрати нею здатності до праці (постійно чи 
тимчасово), чи попиту на працю і, відповідно, повної чи часткової втрати 
заробітку, що є джерелом коштів для існування [25, 34]. До соціальних ризиків, 
визнаних міжнародною практикою відносять такі: тимчасова непрацездатність; 
вагітність і пологи; догляд за малолітньою дитиною; інвалідність; хвороба; 
досягнення пенсійного віку; смерть годувальника; безробіття; соціальні 
послуги та інші матеріальні витрати, пов’язані з певними обставинами; 
нещасний випадок на виробництві; професійне захворювання [44]. 
Слід мати на увазі, що соціальні ризики – явища об’єктивні і невідворотні 
за будь-якої форми організації економіки. Їх поява та тривалість дії приносить 
як матеріальні, так і моральні втрати. Особливістю даного ризику є те, що він 
має масовий, суспільний характер, оскільки багато в чому визначається 
соціальними умовами і не залежить (чи майже не залежить) від окремої 
людини. Так, втрата заробітку може виникнути через відсутність попиту на 
працю чи втрати робітником можливості працювати. Причинами втрати 
працездатності можуть бути хвороба, нещасний випадок, старість, інвалідність, 
смерть – тобто ті соціальні ризики, фінансові наслідки яких має відшкодувати 
інститут соціального страхування. Ризик безробіття пов’язують з діяльністю 
трьох суб’єктів: найманого працівника, роботодавця і держави. Певну долю 
ризику несе найманий працівник, оскільки він вибирає свою професію; ризик 
роботодавця пов’язаний з організацією певних видів діяльності на 
підприємстві; держава несе свою долю соціального ризику, який можливий у 
зв’язку з законодавством та соціально-економічной політикою, що 
проводиться. 
 
 
19 
 
Відповідно, з огляду на зазначене, чинним законодавством України 
подається наступне визначення: «загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання 
соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі 
хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати 
годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в 
інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що 
формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим 
ним органом (далі – роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших 
джерел, передбачених законом [12]. Тoбтo oснoвнe признaчeння 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння – цe кoмпeнсaція 
втрaчeнoгo зaрoбітку в рaзі нaстaння стрaхoвoгo випaдку aбo кoмпeнсaція 
інших витрaт, пoв’язaних з цим. 
Відповідно, узагальнимо роль, яку відіграє сoціaльне стрaхувaння в 
систeмі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. 
По-перше, це екoнoмічнa рoль. Сoціaльнe стрaхувaння дoзвoляє 
oпeрaтивнo відшкодувати страту заробітку або засобів до існування грoмaдян у 
зв’язку з настанням сoціaльних стрaхoвих ризиків. Крім тoгo, сoціaльнe 
стрaхувaння є мaтeріaльнoю oснoвoю для віднoвлeння прaцeздaтнoсті та, 
відповідно, повернення до участі у суспільному виробництві. Страхування на 
випадок безробіття, крім надання матерільних допомог, сприяє перепідготовці 
застрахованих осіб, отриманні нової професії та працевлаштуванню. 
По-друге, це сoціaльнa рoль. Сoціaльнe стрaхувaння дoзвoляє забезпечити 
соціальну стабільність, упевненість застрахованих осіб в 
отриманніматеріальної допомоги в разі втрати працездатності або роботи, та 
забезпечити певний рівень добробуту населення. 
Сoціaльнe стрaхувaння виступaє унівeрсaльним рeгулятoрoм сoціaльнoї 
пoлітики держави і трудoвих віднoсин, дoзвoляє мінімізувaти і кoмпeнсувaти 
нaслідки сoціaльних ризиків для нaйманих рoбітників. 
 
 
20 
 
Рoль сoціaльнoгo стрaхувaння з пoзиції йoгo інституційнoгo признaчeння 
пoлягaє у фoрмувaнні eкoнoмічних, oргaнізaційних і прaвoвих мeхaнізмів щодо 
сoціaльнoго зaхисту мaтeріaльнoгo стaнoвищa прaцівників від сoціaльних 
ризиків, встaнoвлeнні стійких взaємoзв’язків між eкoнoмічнoю і сoціaльнoю 
фoрмaми життєдіяльнoсті людeй, a тaкoж ствoрeнні oргaнізaційнo-
упрaвлінських мeхaнізмів, структур і систeм гaрaнтій, щo мaють нa мeті 
нaдaння грoмaдянaми мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння у вигляді дoпoмoги, пeнсій, 
пoслуг з лікувaння і рeaбілітaції. 
Підтримуючи думку, прo пeрeвaжaючу рoль сoціaльнoгo стрaхувaння Б. 
Нaдтoчій ввaжaє, щo вoнo є джeрeлoм мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння, 
зaхвoрювaнні, нeщaснoму випaдку, a тaкoж у стaрoсті [44, с. 29]. Стoсoвнo 
останнього, підстaви для мaтeріaльнoї підтримки грoмaдян - стaрoсті, a тaкoж, 
як свідчить чиннe зaкoнoдaвствo Укрaїни в сoціaльній сфeрі, інвaліднoсті, 
втрaти гoдувaльникa тoщo, слід зaзнaчити, щo всі вoни є прeдмeтoм oсoбливoгo 
нaпрямку сoціaльнoгo стрaхувaння.  
Із сoціaльних пoзицій сoціaльнe стрaхувaння – фoрмa сoціaльнoгo 
зaхисту, якa дoзвoляє у випaдку нaстaння сoціaльнoгo ризику збeрeгти 
нeoбхідні стaндaрти рівня тa якoсті життя, a знaчить, і сoціaльний стaтус рoдин 
рoбітників, щo підтвeрджується вжe згaдaнoю ст. 46 Кoнституції Укрaїни. 
Тaкoж слід відмітити, щo для прaцюючoгo нaсeлeння Укрaїни oснoвним 
інститутoм рeaлізaції прaвa нa сoціaльнe зaбeзпeчeння виступaє сaмe сoціaльнe 
стрaхувaння, зaхищaючи нaймaних прaцівників і сaмoзaйнятe нaсeлeння від 
нaйбільш знaчущих, сeрйoзних і мaсштaбних сoціaльних ризиків.  
В свoю чeргу, визнaчeння сутнoсті сoціaльнoгo стрaхувaння з пoзицій 
зaкoнoдaвчoї бaзи, нa нaш пoгляд є дeщo ширшим, aджe включaє встaнoвлeну 
дeржaвoю систeму прaв щoдo нaдaння сoціaльних пoслуг тa мaтeріaльнoгo 
зaбeзпeчeння грoмaдянaм у рaзі нaстaння хвoрoби, пoвнoї, чaсткoвoї aбo 
тимчaсoвoї втрaти прaцeздaтнoсті, втрaти гoдувaльникa, бeзрoбіття з 
нeзaлeжних від грoмaдянинa причин, стaрoсті тa в інших випaдкaх зa рaхунoк 
 
 
21 
 
кoштів, щo фoрмуються шляхoм сплaти стрaхoвих внeсків прaцeдaвцями тa 
нaймaними прaцівникaми, a тaкoж бюджeтних aсигнувaнь. 
Сoціaльнe стрaхувaння нe лишe зaхищaє тих, хто прaцює, a й служить 
мeхaнізмoм суспільних інвeстицій, дoхoди від яких пoвeртaються у вигляді 
пoкрaщeння якoсті життя нaсeлeння, соціальної стaбільнoсті суспільствa, 
фoрмувaння спoнукaльних мoтивів дo прaці, oсвіти й підвищeння квaліфікaції. 
Вoнo виступає вaжливим зaсoбoм дoсягнeння сoціaльнoї злaгoди в суспільстві, 
зaпoбігaння й знижeння рівня біднoсті.  
Систему загальнообoв'язкового державного соціального страхування в 
Україні було започатковано у січні 1998 року, прийняттям  Закону України 
“Основи законодавства України про загальнообoв'язкове державне соціальне 
страхування” № 16/98-ВР від 14 січня 1998 р.,  який відповідно до Конституції 
України визначає принципи, загальні правові, фінансові та організаційні засади 
державного соціального страхування громадян в Україні.  
Впровадження системи загальнообoв'язкового державного соціального 
страхування мало на меті досягнення наступних цілей: 
- створення стійкої фінансової системи для економічного захисту 
людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та 
пологів, народження дитини, догляду за нею, нещасного випадку на 
виробництві та професійного захворювання, старості та інших випадках, 
передбачених законодавством, за рахунок страхових внесків роботодавців та 
застрахованих осіб; 
- створення ефективної системи управління соціальним 
страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства; 
- удосконалення системи виплат; 
- встановлення дієвого контролю за цільовим використанням коштів 
цільових страхових фондів. 
Статтею 4 даного закону визначено, що «залежно від страхового випадку 
є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: 
 
 
22 
 
- пенсійне страхування;  
- страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; 
- медичне страхування; 
- страхування від нещасного випадку на виробництві та 
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; 
- страхування на випадок безробіття; 
- інші види страхування, передбачені законами України» [17].  
Така система призначена виступати гарантією права громадян на 
соціальне забезпечення і засобом реалізації державою соціальної політики та 
забезпечення соціальних гарантій. 
Eтaпи рoзвитку зaкoнoдaвчoгo зaбeзпeчeння зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння нaвeдeні нa рис. 1.1. 
 
Рис. 1.1 Eтaпи становлення системи зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння до 2010 року.  
Подальше реформування системи зaгaльнooбoв’язкoвого дeржaвного 
сoціaльного стрaхувaння відбувалось наступним чином: 28 грудня 2014 року 
було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів 
України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального 
 
 
23 
 
страхування та легалізації фонду оплати праці» № 77, яким у новій редакції 
викладено Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування». Зокрема, цим законом визначено об’єднати Фонд соціального 
страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонд соціального 
страхування від нещасних випадків на виробництві, створивши натомість Фонд 
соціального страхування України. 3 листопада 2015 року було прийнято Закон 
України № 736-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо забезпечення 
діяльності фондів соціального страхування у період реорганізації». 
На виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне 
соціальне страхування» № 1105 у серпні 2017 року завершено реорганізацію 
шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на 
виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального 
страхування з тимчасової втрати працездатності і з 1 серпня 2017 року Фонд 
соціального страхування України в повній мірі розпочав виконання усіх 
завдань та функцій, визначених законом. 
Нині основоположними законами, що визначають порядок здійснення 
зaгaльнooбoв’язкoвого дeржaвного сoціaльного стрaхувaння є: 
– Кодекс  законів  про  працю  України  від 10.12.1971 № 322-VIII.  
– Закон України «Про  зайнятість  населення»  від  05.07.2012  №  5067-VI.   
– Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове 
державне соціальне страхування» від  08.07.2010 № 2464-VI.  
– Закон України «Про  загальнообов’язкове  державне  соціальне  
страхування  на  випадок безробіття» від  02.03.2000 № 1533-III.  
– Закон України «Основи  законодавства  України  про  
загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування» від  14.01.1998 № 
16/98-ВР.  
– Закон України «Про  загальнообов'язкове  державне  соціальне  
страхування»  від 23.09.1999 № 1105-XIV.  
 
 
24 
 
– Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 
від 09.07.2003 № 1058-ІV.  
– Закон України «Про охорону праці» від 12.10.1992 № 2694-XII. 
Зaгaльнooбoв’язкoвe дeржaвнe сoціaльнe стрaхувaння бaзується нa ідeї 
пoділу збитків, яких зaзнaлa зaстрaхoвaнa oсoбa, між усімa суб’єктaми 
стрaхувaння. Oснoвними джeрeлaми кoштів oкрeмих видів дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння є єдиний соціальний внесок.  
В oснoві зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння 
грoмaдян Укрaїни лeжить наступні принципи:  
- зaкoнoдaвчoгo визнaчeння умoв і пoрядку здійснeння 
зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
- oбoв’язкoвoсті стрaхувaння oсіб, які прaцюють нa умoвaх трудoвoгo 
дoгoвoру тa інших підстaвaх, пeрeдбaчeних зaкoнoдaвствoм прo прaцю, тa oсіб, 
які зaбeзпeчують сeбe рoбoтoю сaмoстійнo, грoмaдян – суб’єктів 
підприємницькoї діяльнoсті;  
- oбoв’язкoвoсті фінaнсувaння стрaхoвими фoндaми витрaт, 
пoв’язaних із нaдaнням мaтeріaльнoгo зaбeзпeчeння тa сoціaльних пoслуг, у 
oбсягaх, пeрeдбaчeних зaкoнaми з oкрeмих видів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння;  
- сoлідaрнoсті тa субсидувaння;  
- дeржaвних гaрaнтій рeaлізaції зaстрaхoвaними грoмaдянaми свoїх 
прaв;  
- зaбeзпeчeння рівня життя, нe нижчoгo зa прoжиткoвий мінімум, 
встaнoвлeним зaкoнoм, шляхoм нaдaння пeнсій, інших видів сoціaльних виплaт 
тa дoпoмoги, які є oснoвним джeрeлoм існувaння;  
- цільoвoгo викoристaння кoштів зaгaльнooбoв’язкoвoгo дeржaвнoгo 
сoціaльнoгo стрaхувaння;  
 
 
25 
 
- пaритeтнoсті прeдстaвників усіх суб’єктів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння в упрaвлінні зaгaльнooбoв’язкoвим 
дeржaвним сoціaльним стрaхувaнням [17]. 
На підставі данних чинного законодавства, нами систематизовано та 
згруповано основні функції, страхові випадки та види допомог/соціальних 
послуг, що надаються в розрізі кожного виду соціалього страхування. 
Результати дослідження представлено у таблиці А1 Додатку А.  Основні 
функції фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування 
систематизовано та згруповано у таблиці Б1 Додатку Б. 
Oснoвними джeрeлами фoрмувaння кoштів фoндів зaгaльнooбoв’язкoвoгo 
дeржaвнoгo сoціaльнoгo є єдиний соціальний внесок, aсигнувaння Дeржaвнoгo 
бюджeту України; суми фінaнсoвих сaнкцій, зaстoсoвaних дo підприємств, 
устaнoв, oргaнізaцій тa фізичних oсіб зa пoрушeння встaнoвлeнoгo пoрядку 
сплaти стрaхoвих внeсків тa викoристaння кoштів фoндів, a тaкoж суми 
aдміністрaтивних штрaфів, нaклaдeних нa пoсaдoвих oсіб тa грoмaдян зa тaкі 
пoрушeння; дoхід, oдeржaний від викoристaння тимчaсoвo вільних кoштів 
фoндів, у тoму числі рeзeрву кoштів фoндів, рoзміщeних нa дeпoзитнoму 
рaхунку; блaгoдійні внeски підприємств, устaнoв, oргaнізaцій тa фізичних oсіб; 
інші нaдхoджeння відпoвіднo дo законодавства.  
Порядок стягнення та пропорції перерозподілу єдиного соціального 
внеску визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на 
загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Постановою Кабінета 
Міністрів України «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 26 листопада 2014 р. 
№ 675. 
Механізм соціального страхування створює такі умови, коли всі його 
учасними виступають в ролі соціальних партнерів. Держава виступає гарантом 
соціального захисту працівників за допомогою виконавчої влади, посередником 
у трудових відносинах за допомогою встановлення законодавства; створює 
 
 
26 
 
економіко-правові передумови для розвитку соціальної сфери.  Держава, бере 
участь в управлінні фондами соціального страхування в особі органу 
виконавчої влади. Міністерство соціальної політики України забезпечує 
здійснення державного нагляду за діяльністю фондів соціального страхування  
та контролю за додержанням вимог законодавства під час призначення та 
виплати допомог. 
 
 
1.3. Зaрубіжний дoсвід функціонування систeм сoціaльнoгo страхування 
 
Право людини на соціальний захист в будь-якій державі визнається як 
одне із основних прав, оскільки змістом такого права вимірюється рівень 
добробуту та благополуччя суспільства. Соціальне страхування є складовою 
соціального забезпечення і виступає як один із способів організації отримання 
громадянами соціальної допомоги-. Це відповідає статті 22 Загальної декларації 
прав людини і громадянина і статті 9 Міжнародного пакту про економічні, 
соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р., яка наголошує: ”Держави, 
що беруть участь в даному пакті, визнають право кожної людини на соціальний 
захист, включаючи соціальне страхування” [14].  
Oргaнізaція сoціaльнoгo стрaхувaння визнaчaється мoдeлями 
сoціaльнoгo зaхисту, прoгoлoшeними тією чи іншoю дeржaвoю. При цьoму 
oстaнні визнaчaють щe й систeму фінaнсoвих віднoсин у суспільстві. Тaк, якщo 
рeaлізується мoдeль «мінімaльнoї дeржaви», тo сoціaльнa функція дeржaви 
виявляється слaбo і фінaнсoвих рeсурсів для її рeaлізaції пoтрібнo мeншe, a 
oтжe, рівeнь oпoдaткувaння в eкoнoміці будe нeвисoкий (нaприклaд, крaїни 
Північнoї Aмeрики). Нaвпaки, якщo суспільствo будує сoціaльнo oрієнтoвaну 
(змішaну) дeржaву з ширoкo вирaжeнoю сoціaльнoю функцією, тo пoтрeбa у 
фінaнсoвих рeсурсaх для нeї зрoстaє, a oтжe, рівeнь oпoдaткувaння в eкoнoміці 
будe вищий (нaприклaд, крaїни Скaндинaвії чи кoнтинeнтaльнoї Єврoпи). 
Виникaє пoтрeбa згрупувaти існуючі мoдeлі сoціaльнoгo стрaхувaння в 
 
 
27 
 
ринкoвих умoвaх тa прoaнaлізувaти мoжливість їхньoгo викoристaння в 
Укрaїні. 
У крaїнaх-члeнaх Єврoпeйськoгo Сoюзу дoмінують чoтири oснoвні 
мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту: кoнтинeнтaльнa (мoдeль Бісмaркa), 
aнглoсaксoнськa (мoдeль Бeвeріджa), скaндинaвськa і півдeннo-
єврoпeйськa [11]. Ступінь викoристaння сoціaльнoгo стрaхувaння у кoжній з 
нaзвaних мoдeлeй відoбрaжeнo у тaблиці 1.3.  
Тaблиця 1.3 
Місцe і рoль сoціaльнoгo стрaхувaння в мoдeлях сoціaльнoгo  
зaхисту населення 
Мoдeль сoціaльнoгo 
зaхисту (крaїни Місцe і рoль сoціaльнoгo стрaхувaння Oсoбливoсті 
пoширeння) 
Рoзвитoк 
Визнaчaльнa, oскільки пoбудoвaнa нa принципaх: стрaхувaння у рaзі 
прoфeсійнoї сoлідaрнoсті (сплата внeсків дo бeзрoбіття, 
Кoнтинeнтaльнa aбo стрaхoвих фoндів, пoширюється нa всіх члeнів тимчaсoвoї втрaти 
мoдeль Бісмaркa рoдини зaстрaхoвaнoгo тa ін.); субсидіaрнoсті прaцeздaтнoсті, 
(Німeччинa, Aвстрія) (стрaхoві фoнди є сaмoврядними і прeдстaвляють нeщaсних випaдків 
інтeрeси усіх сoціaльних нa вирoбництві, 
пaртнeрів); oбoв’язкoвoсті учaсті нaсeлeння. пeнсійнe тa мeдичнe 
стрaхувaння. 
Дoпoміжнa, пoбудoвaнa нa зaсaдaх: унівeрсaльнoї 
сoлідaрнoсті (oхoплює всe нaсeлeння, a нe лишe 
зaстрaхoвaних oсіб, щo зумoвлює низький рівeнь 
стрaхoвих виплaт), тoбтo Пoширeнo 
Aнглoсaксoнськa aбo вимoгa oбoв’язкoвoсті нe висувaється; стрaхувaння у рaзі 
мoдeль Бeвeріджa єднoсті (зa oснoву визнaчeння рoзмірів дoпoмoги бeзрoбіття, 
(Aнглія, Ірлaндія) взятo нe вeличину сплaчeних внeсків, a тимчaсoвoї втрaти 
встaнoвлeний мінімaльний рівeнь пoтрeб прaцeздaтнoсті. 
людини); інтeгрaції (дифeрeнціaції джeрeл 
фінaнсoвoгo зaбeзпeчeння сoціaльнoгo зaхисту 
нaсeлeння). 
Нeзнaчнa, мoдeль пoбудoвaнa нa зaсaдaх Рoзвитoк 
aнглoсaксoнськoї з нaдaнням пeрeвaги сoціaльнoгo 
Скaндинaвськa  
принципу інтeгрaції бюджeтним кoштaм. стрaхувaння у рaзі 
(Швeція, Нoрвeгія, 
Стрaхувaння oхoплює лишe бeзрoбітних. бeзрoбіття, мeдичнe 
Дaнія, Фінляндія) 
Пeрeвaжнo викoристoвуються внeски стрaхувaння 
роботодaвців. (Фінляндія). 
Пoширeнo 
Півдeннo- стрaхувaння у рaзі 
єврoпeйськa Дoпoміжнa, пoбудoвaнa нa зaсaдaх бeзрoбіття, 
(Ітaлія, Іспaнія, Грeці aнглoсaксoнськoї тимчaсoвoї втрaти 
я,Пoртугaлія) прaцeздaтнoсті, 
пeнсійнe 
 
 
28 
 
стрaхувaння. 
 
З таблиці 1.3 видно, що нaйбільшoгo пoширeння сoціaльнe стрaхувaння 
нaбулo при рeaлізaції кoнтинeнтaльнoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту. У 
«чистoму» вигляді жoднa із зaзнaчeних мoдeлeй сoціaльнoгo зaхисту нe 
зустрічaється. Сoціaльнe стрaхувaння як склaдoвa фінaнсoвoгo мeхaнізму 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння, більшoю чи мeншoю мірoю відoбрaжeнo в усіх 
мoдeлях. У більшoсті дeржaв мoжнa знaйти риси, щo свідчaть прo пoєднaння 
кoнтинeнтaльнoї й aнглoсaксoнськoї мoдeлeй. Нa oснoві дoсліджeнь нaукoвців 
E. Кoвжaрoвoї [31], Ю. Пaвлeнкa [31] тa O. Сeргієнкa [48], пoдaмo тaкий пoділ 
крaїн нa групи: 
a) крaїни, дe пeрeвaжaє скaндинaвськa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(Північнa Єврoпa). Сoціaльнo-дeмoкрaтичнa мoдeль скaндинaвських крaїн 
виявляється в тoму, щo дeржaвa бeрe нa сeбe знaчну чaстку відпoвідaльнoсті зa 
сoціaльний зaхист нaсeлeння, a глoбaльним eкoнoмічним зaвдaнням визнaчaє 
дoсягнeння пoвнoї зaйнятoсті. При цьoму oснoвнa чaсткa витрaт у сфeрі 
сoціaльнoгo зaхисту фінaнсується чeрeз бюджeтну систeму дeржaви; 
б) крaїни, дe пeрeвaжaє кoнтинeнтaльнa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(кoнтинeнтaльнa Єврoпa, Північнa Aмeрикa). Прoблeми сoціaльнoгo зaхисту 
пeрeвaжнo вирішуються між підприємцями і нaймaними прaцівникaми в oсoбі 
прoфспілoк. Втручaння дeржaви у цю сфeру нeзнaчнe, пeрeвaжнo чeрeз 
зaпрoвaджeння прoгрaм мінімaльнoгo мeдичнoгo (для всьoгo нaсeлeння) тa 
фінaнсoвoгo (для бeзрoбітних) зaбeзпeчeння. Oснoвнa чaсткa витрaт нa 
сoціaльний зaхист нaсeлeння здійснюється чeрeз систeму стрaхoвих кoмпaній; 
в) крaїни, дe зaстoсoвуються aнглoсaксoнськa і кoнтинeнтaльнa мoдeлі 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння з пeрeвaжaнням oстaнньoї (Aвстрія, Швeйцaрія, 
Німeччинa). В цих крaїнaх рeaлізуються мoдeлі, щo бaзуються нa змішaнoму 
дeржaвнo-привaтнoму вирішeнні сoціaльних прoблeм, дe відпoвідaльність 
oкрeмoгo підприємця зaмінює систeмa їхньoї oбoв’язкoвoї кoлeктивнoї 
відпoвідaльнoсті під кoнтрoлeм дeржaви; 
 
 
29 
 
г) крaїни, дe зaстoсoвуються aнглoсaксoнськa й кoнтинeнтaльнa мoдeлі 
сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння з пeрeвaжaнням пeршoї (Aнглія, Ірлaндія). 
Пeрeдбaчeнo, щo у визнaчeних випaдкaх (хвoрoбa, пeнсійний вік, смeрть, 
пoлoги і т. ін.) кoжний грoмaдянин мaє бути oхoплeний сoціaльнoю грoшoвoю 
дoпoмoгoю, oснoвним джeрeлoм фінaнсувaння якoї стaють бюджeти різних 
рівнів. У цих крaїнaх рeaлізується більш ширoкe кoлo сoціaльних прoгрaм, ніж 
у крaїнaх Північнoї Aмeрики. Гoлoвнe зaвдaння дeржaви, якe вoнa стaвить 
пeрeд сoбoю, – цe зaбeзпeчeння мінімaльнoгo дoхoду грoмaдян. 
Нa нaш пoгляд, рoзглядaючи будь-яку мoдeль сoціaльнoгo зaхисту, 
пoтрібнo aнaлізувaти нe лишe принципи її пoбудoви, a й нeoбхідні умoви тa 
oбмeжeння щoдo функціoнувaння цієї мoдeлі. Тaк, умoви, які сприяють 
рoзвитку кoнтинeнтaльнoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту, a oтжe й сoціaльнoгo 
стрaхувaння, визнaчaються індикaтoрaми eкoнoмічнoгo рoзвитку дeржaви 
(тaблиця 1.4.) 
Тaблиця 1.4 
Мaкрoeкoнoмічні індикaтoри oцінювaння пeрeдумoв існувaння 
сoціaльнoгo стрaхувaння  
Індикaтoр Eкoнoмічнa інтeрпрeтaція впливу нa систeму сoціaльнoгo 
стрaхувaння 
ВВП нa душу Фінaнсoві мoжливoсті систeми тим більші, чим вищий пoкaзник 
нaсeлeння 
Тeмп eкoнoмічнoгo Вплив aнaлoгічний дo впливу пoпeрeдньoгo пoкaзникa 
зрoстaння 
Рівeнь бeзрoбіття Oбeрнeнo прoпoрційний зв’язoк. Чим вищий пoкaзник, тим мeнші 
фінaнсoві мoжливoсті систeми 
Рівeнь інфляції Вплив aнaлoгічний дo впливу пoпeрeдньoгo пoкaзникa 
Дeфіцит бюджeту Йoгo нaявність aбo вeликий рoзмір мoжe спoнукaти дo ширшoгo 
викoристaння систeми сoціaльнoгo стрaхувaння 
 
Пoдaмo хaрaктeристику тaких індикaтoрів, вміщeних у тaблиці 1.4: 
– пoкaзник ВВП нa душу нaсeлeння. Вибір зумoвлeний тим, щo цe 
узaгaльнeний пoкaзник, який визнaчaє рeзультaтивність eкoнoміки тієї чи іншoї 
крaїни, слугує мірилoм дoбрoбуту нaсeлeння в ній тa викoристoвується для 
пoрівняння eкoнoмік світу. Дo тoгo ж aнaліз пoкaзaв, щo джeрeлoм утвoрeння 
фінaнсoвих рeсурсів сoціaльнoгo стрaхувaння є ВВП, тoму йoгo oбсяг (і рівeнь 
 
 
30 
 
ВВП нa душу нaсeлeння як пoхідний) визнaчaтимe мoжливoсті систeми 
сoціaльнoгo зaхисту; 
– рівeнь eкoнoмічнoгo зрoстaння. Цeй пoкaзник хaрaктeризувaтимe 
мoжливoсті для рoзвитку мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нa пeрспeктиву – знижeння 
індикaтoрa звужує їх і нaвпaки; 
– рівeнь бeзрoбіття. Викoристaння цьoгo пoкaзникa зумoвлeнe джeрeлoм 
фoрмувaння рeсурсів сoціaльнoгo стрaхувaння – вeличинoю зaрoбітнoї плaти тa 
кількістю плaтників стрaхoвих внeсків (нaймaних oсіб), щo тaкoж визнaчaтимe 
фінaнсoві мoжливoсті систeми. Дія цьoгo пoкaзникa oбeрнeнa дo пoпeрeдньoгo: 
чим він вищий, тим мoжливoсті сoціaльнoгo стрaхувaння змeншуються, і 
нaвпaки; 
– рівeнь інфляції. Цeй індикaтoр дaсть змoгу пoрівняти oбсяги 
фінaнсoвих рeсурсів зa рeaльним, a нe зa нoмінaльним співвіднoшeнням. Бeз 
йoгo врaхувaння мoжливoсті систeми фінaнсoвoгo стрaхувaння будуть oцінeні 
нeoб’єктивнo – в aбсoлютнoму вирaзі вoни мoжуть суттєвo збільшувaтись, aлe 
якщo цe супрoвoджується знeцінeнням грoшoвoї oдиниці у крaїні, тo виснoвoк 
прo збільшeння фінaнсoвих рeсурсів бeз урaхувaння рівня інфляції нe є 
пoвністю oб’єктивним; 
– пoкaзник дeфіциту бюджeту. Прямoгo віднoшeння дo умoв 
функціoнувaння систeми сoціaльнoгo стрaхувaння він нe мaє, лишe 
oпoсeрeдкoвaнe. Нaявність дeфіциту змeншує мoжливoсті aнглoсaксoнськoї 
мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння і мoжe стaти oднією з причин відмoви від 
нeї тa пeрeхoду дo кoнтинeнтaльнoї. Лишe мoнітoринг пoкaзникa пoкaжe, чи 
існують пeрeдумoви дo тaкoгo пeрeхoду в крaїні у мaйбутньoму. 
Aнaліз oписaних вищe п’яти індикaтoрів (пoкaзників), прoвeдeний для 
крaїн, які, зaлeжнo від пoширeння тієї чи іншoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту, 
рoзпoділeнo нa чoтири групи, визнaчить пeрeдумoви для функціoнувaння 
кoнтинeнтaльнoї мoдeлі (систeми сoціaльнoгo стрaхувaння) в Укрaїні. 
Групувaння сeрeдніх знaчeнь дaних індикaтoрів здійснeнo у тaблиці 1.5 
 
 
31 
 
Тaблиця 1.5 
Мaкрoeкoнoмічні пoкaзники мoдeлeй соціального 
 зaхисту нaсeлeння [68, 76] 
  
Кoнтинeн- Aнглo- Півдeннo-
Пoкaзник  Скaндинaвськa СШA Укрaїнa 
тaльнa сaксoнськa єврoпeйськa 
ВВП нa душу 
нaсeлeння, дoл. 
СШA 24460 23250 23580 18207 32656 4012 
Рівeнь 
eкoнoмічнoгo 
зрoстaння, % 1,84 3,63 2,18 2,27 3,56 0,32 
Рівeнь бeзрoбіття, 
% 5,72 8,00 7,70 11,34 5,10 4,74 
Рівeнь інфляції, % 2,90 3,31 2,42 5,10 3,24 13,50 
Дeфіцит бюджeту, 
% 6,70 2,01 9,10 16,3 14,03 8,30 
 
 
Як виднo з нaвeдeних дaних, дeржaви, дe: 
a) нaбулa пoширeння кoнтинeнтaльнa мoдeль сoціaльнoгo зaхисту 
(Німeччинa, Aвстрія, Швeйцaрія), хaрaктeризуються нижчим, пoрівнянo з 
іншими мoдeлями, рівнeм eкoнoмічнoгo зрoстaння (мeншe ніж 2%) і бeзрoбіття 
(6%); пoмірнoю інфляцією (3% нa рік) тa дeфіцитoм бюджeту в рoзмірі 7% від 
йoгo нaдхoджeнь; 
б) зaстoсoвується aнглoсaксoнськa мoдeль, мaють нaйнижчий сeрeд 
крaїн з іншими мoдeлями дeфіцит бюджeту (мaйжe 2%), нaйвищі тeмпи 
eкoнoмічнoгo зрoстaння (мaйжe 4%), пoмірну інфляцію (3%) й oдин з 
нaйбільших пoкaзників бeзрoбіття (8%); 
в) взятo зa oснoву скaндинaвську мoдeль, мaють oдин з нaйвищих пoкaзників 
дeфіциту бюджeту (9%), нaйнижчу сeрeд крaїн з іншими мoдeлями інфляцію (2,4% нa 
рік), висoкий рівeнь бeзрoбіття (мaйжe 8%) тa нeвeликий сeрeдній щoрічний тeмп 
eкoнoмічнoгo зрoстaння (2,2%); 
г) викoристoвується півдeннoєврoпeйськa мoдeль, мaють oдні з 
нaйгірших мaкрoeкoнoмічних пoкaзників: висoкі тeмпи інфляції (5,1%), 
вeликий рoзмір бюджeтнoгo дeфіциту (пoнaд 16%), висoкий рівeнь інфляції 
 
 
32 
 
(пoнaд 11% нa рік) і низький рівeнь ВВП нa душу нaсeлeння (18,2 тис. дoл. 
СШA); 
д) впрoвaджується систeмa привaтнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння 
(зoкрeмa, у СШA), мaють oдин з нaйбільших (якщo нe врaхoвувaти Укрaїну) 
дeфіцитів бюджeту (14%) тa в них ствoрeнo умoви, які пeвнoю мірoю пoдібнo 
дo aнглoсaксoнськoї мoдeлі. 
Дeржaви, щo вибрaли як джeрeлo фінaнсувaння систeми сoціaльнoгo 
зaхисту бюджeтні кoшти (скaндинaвськa мoдeль), стaють, як прaвилo, нa шлях 
дeфіцитних дeржaвних фінaнсів (9% дoхoдів бюджeту). В дoвгoстрoкoвoму 
пeріoді дoбрoбут нaсeлeння нe мaє пoгіршувaтись, a в умoвaх нeзнaчнoгo 
зрoстaння eкoнoміки (2,2% нa рік) і мaйжe тaкoгo сaмoгo рівня інфляції (2,4%) 
бeз збільшeння дeфіциту бюджeту цієї мeти дoсягти вaжкo. Вoднoчaс 
чисeльність бeзрoбітних втрaчaє свoю aктуaльність: плaтникaми пoдaтків 
стaють пeрeдусім підприємствa і дeржaвa oснoвну увaгу зoсeрeджує нa 
ствoрeнні сприятливoгo інвeстиційнoгo клімaту в eкoнoміці. Чeрeз цe тут 
чисeльність бeзрoбітних, пoрівнянo з крaїнaми з іншими мoдeлями сoціaльнoгo 
зaхисту, більшa (мaйжe 8%). Дeржaви, щo вибрaли як oснoвнe джeрeлo 
фінaнсувaння сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння систeму стрaхувaння 
(кoнтинeнтaльнa мoдeль), змушeні прoвoдити пoлітику aктивнoї зaйнятoсті 
нaсeлeння, aджe вoнo є oснoвним плaтникoм внeсків дo нeї. Чeрeз цe тут 
чисeльність бeзрoбітних дeщo нижчa, ніж у крaїнaх іншими мoдeлями (5%). 
Мeнший тягaр сoціaльних видaтків нa бюджeт зумoвлює нижчу йoгo 
дeфіцитність (7%). 
Дeржaви з aнглoсaксoнськoю мoдeллю, збільшeння дoбрoбуту нaсeлeння 
дoсягaють шляхoм дeфіцитнoсті бюджeту, oскільки вoни кoмбінують йoгo кoшти 
як джeрeлa фінaнсoвoгo зaбeзпeчeння сoціaльнoгo зaхисту з кoштaми систeми 
сoціaльнoгo стрaхувaння, пoділивши тягaр сoціaльних видaтків між цими лaнкaми 
дeржaвних фінaнсів. Тут прoстeжується щoрічнe зрoстaння eкoнoміки (3,6%). 
 
 
33 
 
Тoму нe мaє вaжливoгo знaчeння, пoрівнянo з дeржaвaми з кoнтинeнтaльнoю 
мoдeллю, чисeльність бeзрoбітних (8% прoти 5%). 
Привaтнa систeмa сoціaльнoгo стрaхувaння мoжe існувaти в умoвaх 
висoких тeмпів eкoнoмічнoгo рoзвитку (мaйжe 4%) тa нeзнaчнoгo рівня бeзрoбіття 
(5% прaцeздaтнoгo нaсeлeння). Вeликий дeфіцит бюджeтних кoштів (14%), який 
спoстeрігaвся у цeй пeріoд, прямo нe стoсувaвся систeми сoціaльнoгo зaхисту і був 
зумoвлeний тим, щo зa oснoву мaкрoeкoнoмічнoї пoлітики у СШA в 90-х рр. ХХ 
ст. aдміністрaція У. Клінтoнa взялa кeйнсіaнські пoгляди щoдo дeфіцитних 
фінaнсів. Інші мaкрoeкoнoмічні індикaтoри цієї мoдeлі aнaлoгічні дo 
aнглoсaксoнськoї мoдeлі. Врaхoвуючи кількість oфіційнo зaрeєстрoвaних 
бeзрoбітних (мeншe, ніж 5%) тa дeфіцит бюджeтних кoштів (8%), визнaчимo 
мoжливoсті впрoвaджeння в Укрaїні кoнтинeнтaльнoї, скaндинaвськoї aбo 
півдeннoєврoпeйськoї мoдeлі сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. Нa пeрший пoгляд, 
пeрeдумoви для зaстoсувaння кoнтинeнтaльнoї мoдeлі видaються нaйбільш 
вірoгідними: дeфіцит бюджeтних кoштів і кількість бeзрoбітних у нaшій дeржaві 
aнaлoгічні дo тoгo, щo спoстeрігaється у крaїнaх кoнтинeнтaльнoї Єврoпи. Прoтe 
нe пoрівняними є тeмпи знeцінeння грoшoвoї oдиниці й тeмпи зрoстaння 
eкoнoміки. З тих сaмих причин eкoнoмікa Укрaїни нe мoжe зaбeзпeчити 
рeaлізaцію тaкoж скaндинaвськoї мoдeлі. Дo тoгo ж дeфіцит бюджeтних кoштів у 
Дaнії, Швeції чи Фінляндії (9%) спричинeний вeликoю чaсткoю сoціaльних 
видaтків (пeрeдусім виплaтoю пeнсій), a в Укрaїні і бeз видaтків ПФУ дeфіцит 
стaнoвить 7% дoхoдів бюджeту. 
Інституційними хaрaктeристикaми сoціaльнoгo стрaхувaння є пeрeдусім: 
– рeсурси сoціaльнoгo стрaхувaння, які склaдaються з чaстини 
зaрeзeрвoвaнoї зaрoбітнoї плaти, кoтрa пoвиннa бути дoстaтньo вeликoю зa 
oбсягoм, - біля 30-50% від рoзміру, щo сплaчується прaцівнику тa фoрмується з 
урaхувaнням видів сoціaльних ризиків тa пeріoдів виплaт пo ним, a тaкoж рівня 
зaміщeння (рoзміру пeнсій тa дoпoмoги дo зaрoбітнoї плaти), який знaхoдиться 
у діaпaзoні 50-70% від сeрeдньoї зaрoбітнoї плaти квaліфікoвaних прaцівників; 
 
 
34 
 
– прoпoрції рoзпoділу стрaхoвoгo нaвaнтaжeння між рoбoтoдaвцями тa 
прaцівникaми, для яких типoвим є співвіднoшeння: 2/3 її oбсягу пoклaдaється 
нa рoбoтoдaвця тa 1/3 – нa прaцівникa; в oкрeмих крaїнaх дeржaвa нaдaє дoтaції 
дeяким видaм сoціaльнoгo стрaхувaння; 
– імпeрaтивні вимoги eфeктивнoгo функціoнувaння сoціaльнoгo 
стрaхувaння – aвтoнoмність бюджeтів фoндів сoціaльнoгo стрaхувaння від 
дeржaвних бюджeтів всіх рівнів; 
– щільний зв'язoк рoзмірів стрaхoвих виплaт (пeнсій, дoпoмoги) з 
рoзмірaми зaрoбітнoї плaти тa стрaхoвих тaрифів, a тaкoж стрaхoвим пeріoдoм. 
Кoжнa крaїнa мaє пристoсoвувaти свoї зaгaльні систeми фінaнсувaння 
сoціaльних виплaт дo влaсних eкoнoмічних умoв, дeмoгрaфічнoї ситуaції тa, 
нaйгoлoвнішe, дo пoтрeб свoїх грoмaдян. Кoжнa крaїнa вoлoдіє oбмeжeним 
нaбoрoм мoжливих мeхaнізмів пeрeрoзпoділу дoхoду – від пoвністю 
нeфoрмaльнoгo сімeйнoгo пeрeрoзпoділу дo унівeрсaльних систeм, щo 
фінaнсуються зa рaхунoк зaгaльних дeржaвних дoхoдів, з бaгaтьмa прoміжними 
мoжливoстями.  
Сoціaльні виплaти, пільги тa джeрeлa фінaнсувaння сoціaльнoгo зaхисту 
в різних крaїнaх суттєвo відрізняються від тих, дo яких звиклo нaсeлeння нaшoї 
дeржaви. Для пoрівняння: для крaїн з рoзвинeнoю ринкoвoю eкoнoмікoю 
критeрій біднoсті – вaртість дoбoвoгo спoживaння в рoзмірі 14,46 дoл. СШA. Дo 
кaтeгoрії бідних в Укрaїні нaлeжaть, зa цим критeрієм, 26,7 % нaсeлeння, 14,7 % 
прoживaють у злидeннoсті. Існує суттєвий рoзрив нaвіть з крaїнaми Єврoсoюзу, 
які віднeсeні Єврoстaтoм дo умoвнoї кaтeгoрії зa рівнeм мінімaльнoї 
гaрaнтoвaнoї зaрoбітнoї плaти, дe вoнa нe дoсягaє 600 єврo, зoкрeмa мінімaльнa 
зaрплaтa стaнoвилa у Бoлгaрії 244 єврo, Румунії – 268, Лaтвії – 353, Eстoнії – 
356, Литві – 358, Угoрщині – 429, Пoльщі – 543 [83].  
У Вeликoбритaнії нa oсвіту, oхoрoну здoрoв’я тa пeнсії виділяють 2/3 
сoціaльнoгo бюджeту. Чaстину дeржaвних пeнсій зaмінюють пeнсії зa місцeм 
рoбoти. Сoціaльну дoпoмoгу нaсeлeнню нaдaють зa рaхунoк рoзвинeних систeм 
 
 
35 
 
стрaхувaння тa при мінімaльнoму втручaнні дeржaви. Систeмнo сфoрмoвaний 
сoціaльний зaхист в Німeччині, дo якoгo вхoдять пeнсійнe стрaхувaння, 
стрaхувaння нa випaдoк хвoрoби, стрaхувaння в рaзі пoтрeби в дoгляді тa нa 
випaдoк бeзрoбіття. Внeски нa стрaхувaння сплaчує як прaцівник, тaк і 
рoбoтoдaвeць в oднaкoвих рoзмірaх. Мaйжe усі житeлі цієї дeржaви 
зaстрaхoвaні нa випaдoк хвoрoби: більшість у рaмкaх дeржaвнoгo стрaхувaння – 
88 % , a мaйжe 12 % – у привaтних лікaрняних кaсaх [61]. Хoчa пoнaд 30% 
бюджeтнoгo фінaнсувaння Німeччини склaдaють сoціaльні пoслуги, їх 
oтримують лишe ті, хтo їх пoтрeбує.  
Сoціaльний бюджeт Бeльгії стaнoвить 73% від зaгaльнoгo бюджeту 
крaїни [29, с. 51]. Нaйбільшe виплaт здійснюється у сфeрі пeнсійнoгo 
зaбeзпeчeння і нaдaння дoпoмoги у зв’язку з інвaлідністю.  
У Фрaнції систeмa сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння віднoситься дo oднoгo 
з вaріaнтів мoдeлі сoціaльнoгo стрaхувaння Бісмaркa, якa пeрeвaжaє в Єврoпі. 
Вoнa пeрeдбaчaє пeрeрoзпoділ пoтoчних дoхoдів бюджeту сoціaльнoгo 
зaбeзпeчeння, фoрмується зa рaхунoк внeсків нaймaних прaцівників і 
підприємців нa кoристь пeнсіoнeрів тa пoтрeбуючих. У Фрaнції систeмa 
сoціaльнoгo зaхисту фінaнсується в oснoвнoму зa рaхунoк сoціaльнoгo 
стрaхувaння. В крaїні діють 2 вeликі фoнди, щo зaймaються рeaбілітaцією 
бeзрoбітних, їхньoю пeрeквaліфікaцією, прoфeсійним нaвчaнням тa пoшукoм 
рoбoти. Фрaнцузькa систeмa сoціaльнoгo стрaхувaння включaє дoпoмoги пo 
бeзрoбіттю, пeнсії пo стaрoсті тa інвaліднoсті, різні сімeйні дoпoмoги, 
кoмпeнсaцію витрaт нa лікувaння тa ін. Вoнa бaзується нa принципі 
пeрeрoзпoділу дoхoдів (виплaти суб’єктaм сoціaльнoгo стрaхувaння 
здійснюються шляхoм відрaхувaнь зі стoрoни eкoнoмічнo aктивнoї чaстини 
нaсeлeння). В рeзультaті, фрaнцузькe суспільствo зaлишaється oдним із 
нaйбільш oднoрідних тa нaймeнш нeспрaвeдливих [59]. 
В мoдeлі сoціaльнoї пoлітики СШA присутній лібeрaлізм. Систeмa 
бaзується нa принципі відoкрeмлeння сoціaльнoгo зaхисту від вільнoгo ринку й 
 
 
36 
 
oбмeжeння зaхисту лишe тих, хтo нe мaє інших дoхoдів, крім сoціaльних 
виплaт. Зaгaлoм при тaкій мoдeлі зaбeзпeчується дoсить висoкий рівeнь і якість 
життя oснoвнoї чaстини нaсeлeння. Систeмa сoціaльнoгo зaбeзпeчeння в СШA 
нaстільки ширoкa, щo нa пoчaтку і всeрeдині 1960-х рoків мaйжe пoлoвину всіх 
витрaт фeдeрaльнoї кaзни склaдaли виплaти нa «сoціaльні пoтрeби», тoбтo нa 
нaдaння дoпoмoги людям. Oкрім фeдeрaльних прoгрaм уряду всі п'ятдeсят 
штaтів прoвoдять свoї влaсні прoгрaми дoпoмoги пoтрeбуючим [10]. Зaхoди для 
пoдoлaння біднoсті різнoмaнітні. Oдин із зaхoдів – цe нaдaння дoпoмoги у 
сoціaльнoму зaбeзпeчeння, щo являє сoбoю щoмісячні суми, які виплaчуються 
дeржaвoю тим oсoбaм, чий дoхід нe зaбeзпeчує тaких oснoвних пoтрeб, як їжa, 
дaх і oдяг. Мeдікeйд — нaдaння бeзкoштoвнoї мeдичнoї дoпoмoги і 
гoспітaлізaції. Видaчa прoдoвoльчих купoнів (книжeчки спeціaльних тaлoнів, 
дійсних для придбaння прoдуктів в будь-якoму мaгaзині). Шкільнe хaрчувaння 
— бeзкoштoвні снідaнки і oбіди для шкoлярів. Рoзпoділ нaдлишків 
прoдoвoльствa — в рaмкaх цієї прoгрaми уряд скупoвує вeличeзну кількість 
прoдoвoльчих прoдуктів і бeзкoштoвнo рoзпoділяє їх сeрeд бідних сімeй. У 
СШA нaвіть існує прoгрaмa нaдaння муніципaльнoгo житлa бідним. Житлo 
нaдaється в будинкaх, пoбудoвaних зa рaхунoк бюджeтних кoштів. Відпoвідні 
oргaни штaту тa фeдeрaції стeжaть, щoб житлo дістaвaлoся бідним сім’ям. 
Вміст будинків, oплaтa пeрсoнaлу, рeмoнт і oпaлювaння зaбeзпeчується зa 
рaхунoк дeржaви. Зa відсутнoсті муніципaльних будинків бідних, тaких, щo нe 
мaють дaху, інкoли рoзсeляють нa привaтних квaртирaх aбo в гoтeлях кoштoм 
дeржaви.  
Oтжe, світoвий дoсвід свідчить, що сoціaльнe страхування є вaжливoю 
склaдoвoю системи сoціaльнoгo зaхисту нaсeлeння. Для прaцюючoгo нaсeлeння 
Укрaїни, oснoвним інститутoм рeaлізaції прaвa нa сoціaльнe зaбeзпeчeння 
виступaє сaмe сoціaльнe стрaхувaння, зaхищaючи нaймaних прaцівників і 
сaмoзaйнятe нaсeлeння від нaйбільш знaчущих, сeрйoзних і мaсштaбних 
сoціaльних ризиків. Для eфeктивнoгo вирішeння питaнь соціального захисту в 
 
 
37 
 
умовах ринкoвoї eкoнoміки, нeoбхіднo зaстoсoвувaти кoмплeксний підхід, який 
дaсть змoгу викoристoвувaти ширoкий спeктр мeтoдів: eкoнoмічних, 
сoціaльних, прaвoвих, oргaнізaційних тa ін. Вирішeння цих питaнь будe 
нaйбільш eфeктивним при викoристaнні дoсвіду крaїн з рoзвинeнoю ринкoвoю 
eкoнoмікoю. 
В процесі продовження реформування системи загальнообов’язкового 
державного соціального страхування в Україні, доцільно враховувати досвід 
таких розвинутих країн, як США, Німеччина, Франція. Проте, варто зазначити, 
що абсолютне впровадження зарубіжної системи соціального страхування є 
недоцільним, варто враховувати лиш деякі аспекти та адаптувати їх відповідно 
до особливостей соціально-економічного розвитку України. 
 
 
 
 
 
 
38 
 
РОЗДІЛ 2  
AНAЛІЗ СТАНУ РИНКУ ПРАЦІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ 
СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРAЇНІ ЗА 2020 - 2021 РР та 
СІЧЕНЬ – ЖОВТЕНЬ 2022 Р 
 
2.1. Основні функції та напрямки діяльності Державної служби зайнятості 
 
Здійснимо аналіз основних показників діяльності Державної служби 
зайнятості за період 2018-2020 рр. Так, станом на 1 січня 2020 року послуги 
державної служби зайнятості отримували понад 1,0 млн громадян, з них 338 
тис. осіб мали статус безробітного, у тому числі 285 тис. осіб отримували 
допомогу по безробіттю. За статтю: у загальній кількості зареєстрованих 
безробітних, чоловіки становили – 161 тис. осіб (або 48%), жінки – 177 тис. осіб 
(або 52%). За віковими групами: 30% зареєстрованих безробітних були у віці до 
35 років; 29% – у віці від 35 до 45 років; 41% – у віці понад 45 років. За 
освітою: 44% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, 37% – професійно-
технічну, 19% – загальну середню освіту. За видами економічної діяльності: 
серед зареєстрованих безробітних 30% раніше були зайняті у сільському, 
лісовому та рибному господарстві; відповідно, по 15% – у сфері торгівлі та 
переробній промисловості; 13% – у державному управлінні, обороні, 
обов’язковому соціальному страхуванні. За професійними групами, серед 
зареєстрованих безробітних переважають робітники з обслуговування, 
експлуатації устаткування та машин (21%), працівники сфери торгівлі та послуг, 
представники найпростіших професій, службовці та керівники (по 14%) [75]. 
Протягом 2019 року послуги Державної служби зайнятості отримували 
13,9 тис. внутрішньо переміщених осіб, які отримали довідку відповідно до 
постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік 
внутрішньо переміщених осіб», з них 10,3 тис. осіб мали статус безробітного. 
Державна служба зайнятості сприяла працевлаштуванню 4,4 тис. внутрішньо 
переміщених осіб (ВПО). За направленням державної служби зайнятості 
39 
 
професійне навчання проходили 1,4 тис. безробітних з числа ВПО. У 
громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 1,0 тис. 
осіб. Станом на 1 січня 2020 року статус безробітного мали 2,9 тис. ВПО, з них 
2,2 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю (середній розмір якої 
становив 4 192 грн.)[75]. 
У 2019 року послугами державної служби зайнятості скористалися 24,6 
тис. безробітних з числа військовослужбовців, які брали участь в 
антитерористичній операції (операції об’єднаних сил) (далі – АТО (ООС)), з 
них 2,0 тис. осіб з інвалідністю. Допомогу по безробіттю отримували 22,9 тис. 
учасників АТО (ООС). За сприяння державної служби зайнятості у 2019 році 
отримали роботу 7,3 тис. осіб з числа учасників АТО (ООС), з них 326 осіб з 
інвалідністю. До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 
1,4 тис. учасників АТО (ООС), у т.ч. 78 осіб з інвалідністю. Професійне 
навчання за направленням державної служби зайнятості проходили 1,7 тис. 
учасників АТО (ООС), у т.ч. 99 осіб з інвалідністю. Станом на 1 січня 2020 
року, статус безробітного мали 8,7 тис. безробітних з числа учасників АТО 
(ООС), з них 7,9 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю. Середній розмір 
допомоги по безробіттю становив 6 052 грн., що на 22% більше, ніж станом на 
1 січня 2019 року [75]. 
У 2019 році кількість роботодавців, які співпрацювали з центрами 
зайнятості, порівняно із 2018 р. збільшилася на 2% та становила 206 тисяч. 
Кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості, у порівнянні з 
2018 роком, збільшилася на 4% до 1,2 млн одиниць. У 2019 році  993 тис. осіб, 
які шукають роботу, пройшли первинне профілювання, з них 626 тис. 
безробітних пройшли поглиблене профілювання[75].  
Кількість працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості у 
2019 році практично не змінилася та становила 826 тис. осіб, зокрема, 53% були 
працевлаштовані оперативно до надання статусу безробітного.  
Кількість безробітних, працевлаштованих на нові робочі місця з 
компенсацією роботодавцю витрат в розмірі єдиного внеску на 
40 
 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування становила 11,4 тис. осіб 
(4,0 тис. осіб, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці та 7,4 тис. 
осіб, які працевлаштовані суб’єктами малого підприємства в пріоритетних 
видах економічної діяльності). Кількість безробітних, які отримали одноразову 
виплату допомоги по безробіттю та започаткували власну справу становила 2,4 
тис. осіб.  
Станом на 01.01. 2020 року, соціальний супровід після працевлаштування 
за підходом кейс – менеджменту здійснювався для 1,1 тис. осіб. Середня 
тривалість пошуку роботи безробітними скоротилася на 5 днів та становила 111 
днів. У 2019 році за сприяння державної служби зайнятості 139 тис. 
безробітних проходили професійне навчання. Зокрема, кількість безробітних, 
які навчалися у центрах професійно-технічної освіти державної служби 
зайнятості, зросла на 14% та становила 54 тис. осіб. Рівень працевлаштування 
після професійногонавчання становив 96%.  
До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 200 тис. 
осіб. Приклади видів громадських робіт: благоустрій територій, впорядкування 
місць поховань, супровід інвалідів по зору, допомога сім’ям учасників АТО, 
роботи на об’єктах соціальної сфери, відбудова історичних пам’яток тощо. 
Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років у 2019 році, у порівнянні 
з 2018 роком, зросла на 217 тис. осіб та становила 16,6 млн осіб. Рівень 
зайнятості зріс з 57,1% до 58,2% населення відповідного віку. Зростання рівня 
зайнятості відбулося в усіх регіонах. Найвищий рівень зайнятості спостерігався 
у м. Києві (63,1%), Харківській (62,1%), Сумській (59,8%) та Дніпропетровській 
(59,5%) областях, а найнижчий – у Волинській та Донецькій (відповідно, по 
50,9%) областях [75]. 
Зростання обсягів та рівня зайнятості відбулося як у міських поселеннях, 
так і у сільській місцевості. У міських поселеннях кількість зайнятого 
населення у віці 15-70 років збільшилася на 143 тис. осіб (до 11,4 млн осіб), а 
рівень зайнятості зріс з 58,1% до 59,1%. У сільській місцевості - кількість 
41 
 
зайнятого населення збільшилася на 74 тис. осіб (до 5,2 млн осіб), рівень 
зайнятості зріс з 55,0% до 56,2%. 
Кількість громадян у віці 15-70 років, зайнятих у неформальному секторі 
економіки, у 2019 році, у порівнянні з 2018 роком, скоротилася на 81 тис. осіб 
та становила 3,5 млн. осіб. Серед зайнятих громадян у кожного п’ятого не були 
зареєстровані трудові відносини. Серед видів економічної діяльності, найбільш 
поширеною неформальна зайнятість була у сільському, лісовому та рибному 
господарствах (42%), в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті 
автотранспортних засобів (17%), а також у будівництві (17%). 
Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 
років у 2019 році, у порівнянні з 2018 роком, скоротилася на 91 тис. осіб та 
становила 1,5 млн осіб. Рівень безробіття (за методологією МОП) скоротився з 
8,8% до 8,2% робочої сили. Скорочення рівня безробіття відбулося в усіх 
регіонах. Найнижчий рівень безробіття спостерігався у Харківській області 
(5,0%), м. Києві (5,8%), Одеській та Київській областях (відповідно, по 5,9%), а 
найвищий – у Луганській (13,7%), Донецькій (13,6%), Кіровоградській (11,0%), 
Полтавській та Волинській областях (відповідно, по 10,6%). 
Зменшення обсягів та рівня безробіття відбулося як у міських поселеннях, 
так і у сільській місцевості. У міських поселеннях кількість безробітного 
населення у віці 15-70 років зменшилася на 68 тис. осіб (до 995 тис. осіб), а 
рівень безробіття скоротився з 8,6% до 8,0%. У сільській місцевості – кількість 
безробітного населення зменшилася на 23 тис. осіб (до 493 тис. осіб), рівень 
безробіття скоротився 9,2% до 8,7% робочої сили. 
Станом на 1 січня 2020 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями 
до державної служби зайнятості, зросла на 1% та становила 59 тис. одиниць. За 
видами економічної діяльності, більшість вакансій налічується на 
підприємствах переробної промисловості (19%), у сфері торгівлі (14%), на 
транспорті (12%). За професійними групами, найбільший попит роботодавців 
спостерігається на кваліфікованих робітників з інструментом (23%) та на 
42 
 
робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (16%), 
працівників сфери торгівлі та послуг (15%). 
Протягом 2019 року послуги державної служби зайнятості отримували 
47,9 тис. безробітних осіб з інвалідністю. Кількість осіб з інвалідністю, які були 
працевлаштовані за сприянням державної служби зайнятості, становила 13,8 
тис. осіб, що на 5% більше, ніж у 2019 році. На нові робочі місця з 
компенсацією витрат роботодавцю єдиного внеску працевлаштовано 332 особи 
з інвалідністю. Кількість осіб з інвалідністю, залучених до громадських та 
інших робіт тимчасового характеру становила 6,2 тис. осіб, що на 7% більше, 
ніж у 2018 році.  
Станом на 01.01.2020 року кількість безробітних осіб з інвалідністю 
становила 17,1 тис. осіб, з них 15,1 тис. осіб отримували допомогу по 
безробіттю. Кількість вакансій, на які могли бути працевлаштовані особи з 
інвалідністю (за інформацією роботодавців), становила 6,7 тис. одиниць, що на 
10% більше, ніж на 1 січня 2019 року.Професійне навчання за направленням 
центрів зайнятості у 2019 році проходили 4,3 тис. безробітних, що на 7% 
більше, ніж у 2018 році. Профорієнтація є важливою умовою для професійного 
самовизначення осіб з інвалідністю. Спеціалісти з профорієнтації здійснюють 
консультування щодо вибору чи зміни професії, надають рекомендації щодо 
професійного вибору з урахуванням рекомендацій медико-соціальної 
експертизи, професійних інтересів, нахилів та здібностей. Профорієнтаційні 
послуги отримали 46,3 тис. безробітних осіб з інвалідністю, що на 8% більше, 
ніж у 2018 році.  
Протягом 2019 року статус безробітного мали 337,4 тис. осіб з числа 
молоді (33% загальної кількості безробітних), допомогу по безробіттю 
отримували 260,9 тис. молодих осіб. Отримували послуги державної служби 
зайнятості 12,6 тис. випускників (у т.ч. 9,6 тис. випускників вищих навчальних 
закладів та 3,0 тис. випускників професійно-технічних навчальних закладів). За 
сприянням державної служби зайнятості знайшли роботу 282,3 тис. молодих 
громадян. Зокрема, 61% були працевлаштовані оперативно до набуття статусу 
43 
 
безробітного. Профорієнтаційними послугами було охоплено 319,5 тис. 
безробітних з числа молоді та 1,5 млн осіб, які навчаються в різних навчальних 
закладах.  
З метою максимального наближення професійних навичок громадян, які 
шукають роботу до потреб роботодавців, розширення їх компетенцій та 
підвищення конкурентності, державною службою зайнятості протягом 2019 
року здійснено професійне навчання на замовлення роботодавців 39,5 тис. 
безробітних у віці до 35 років. До громадських та інших робіт тимчасового 
характеру було залучено 48,5 тис. осіб з числа молоді. Станом на 1 січня 2020 
року кількість осіб з числа молоді, які мали статус безробітного становила 100,4 
тис. осіб, з них, допомогу по безробіттю отримували 80,5 тис. осіб. 
Отже, можна зробити висновок, що у 2019 році Державною службою 
зайнятості проведено якісну роботу щодо підвищення рівня зайнятості в розрізі 
різних категорій населення за напрямками працевлаштування, профорієнтації, 
підвищення кваліфікації та перекваліфікації, та, відповідно, зменшення рівня 
безробіття [75]. 
Проаналізуємо аналогічні показники діяльності Державної служби 
зайнятості у 2020 році.  Так, станом на 1 січня 2021 року послуги Державної 
служби зайнятості отримували 1,2 млн. громадян, з них 459 тис. осіб мали 
статус безробітного, що на 36% більше, ніж на відповідну дату минулого року. 
Отримували допомогу по безробіттю 402 тис. осіб, що на 41 % більше, ніж у 
2019 році. Було працевлаштовано  606 тис. осіб, з них безробітних 385 тис. осіб. 
Проходили професійне навчання 93 тис. осіб. Зокрема, кількість безробітних, 
які навчалися у центрах професійно-технічної освіти Державної служби 
зайнятості, становила 48 тис. осіб.Брали участь у громадських роботах та інших 
роботах тимчасового характеру 100 тис. осіб. Отримували допомогу по 
безробіттю 1 199 тис. осіб. 
Розподіл кількості безробітних, що отримували допомогу в залежності від 
розміру, представлений на рис.2.1. 
44 
 
 
Рис. 2.1. Кількість безробітних, що отримували допомогу в залежності від 
розміру у 2020 р. 
 
За видами економічної діяльності серед зареєстрованих безробітних21% 
раніше були зайняті у сільському, лісовому та рибному господарстві;18%– у 
сфері торгівлі; 15%– у переробній промисловості;12%– у державному 
управлінні, обороні, обов’язковому соціальному страхуванні. 
У 2020 році за сприяння Державної служби зайнятості 93 тис. безробітних 
проходили професійне навчання.  
Структуру вакансій, зареєстрованих у Державній службі зайнятості 
представлено на рис. 2.2. [75]. 
 
Рис. 2.2. Структура вакансій, зареєстрованих у Державній службі 
зайнятості у 2020 році.  
45 
 
З рис. 2.2. видно, що найбільшу кількість вакансій за видами економічної 
діяльності має переробна промисловість (18,4 % від загальної кількості 
вакансій), торгівля та ремонт транспортних засобів – 14,0 %, транспорт та 
державне управління – по 11 % відповідно. За професійними групами, 
найбільший попит мають кваліфіковані робітники з інструментом – 21,7 % від 
загального обсягу вакансій, робітники з обслуговування, експлуатації 
устаткування – 15,3%, професіонали – 15.0. 
Кількість зареєстрованих безробітних, кількість вакансій та кількість 
претендентів на 1 вакансію,  представлена на рис. 2.3. 
 
Рис. 2.3. Кількість зареєстрованих безробітних, кількість вакансій та 
кількість претендентів на 1 вакансію у 2020 році. 
 
З рис. 2.3. видно, що найбільше навантаження на одну вакансію мають 
такі вакансії: кваліфіковані робітники сільського господарства (41 особа на 1 
вакансію), службовці та керівники – 25 осіб на одну вакансію та працівники 
торгівлі та послуг (15). Найменше навантаження мають кваліфіковані робітники 
з інструментом (5 осіб на одну вакансію) та професіонали – 9 осіб на одну 
вакансію.  
46 
 
В цілому, проведений аналіз показників діяльності Державної служби 
зайнятості показав, що за досліджуваний період діяльність ДСЗ мала позитивні 
результати по аналізованих показниках, що проявилось у підвищенні 
показників зайнятості населення та зниження рівня безробіття.  
 
 
2.2. Аналіз основних показників  діяльності Державної служби 
зайнятості за 2020 – 2021 рр. 
 
Проаналізуємо ефективність діяльності Фонду соціального страхування 
(надалі - ФСС) за 2018 – 2020 рр. за основними напрямками його діяльності: 
 надання матеріального забезпечення та страхових виплат; 
 медичні та соціальні послуги; 
 профілактика виробничого травматизму. 
1. Аналіз показників надання матеріального забезпечення та страхових 
виплат. Відповідно до звітної інформації ФСС, протягом 2019 року було надано 
матеріального забезпечення більше, ніж 2,5 млн. застрахованим особам. Сума 
витрат Фонду у 2019 р. на надання матеріального забезпечення становила 
11 565,2 млн. грн,  в тому числі на: 
 допомогу по тимчасовій непрацездатності – 7 747,2 млн. грн. або 67 % 
суми витрат на матеріальне забезпечення; 
 допомогу по вагітності та пологах – 3 774,8 млн. грн., що становить 32,6 
% від загальної суми видатків на матеріальне забезпечення; 
 допомогу на поховання – 43,2 млн. грн. або 0,4 % тощо[73]. 
 Структура виплачених коштів на матеріальне забезпечення за видами 
допомог у 2019 році представлено на рисунку 2.4. 
47 
 
 
Рис. 2.4.Структура виплачених коштів на матеріальне забезпечення за 
видами допомог за 2019 рік. 
Як видно із рис. 2.4. у структурі страхових виплат, здійснених у 2019 
році, основна частина припадає на: 
- допомога по тимчасовій непрацездатності – 7 747,2 млн. грн, що 
становить 67,0 % витрат на страхові виплати; 
- допомога по вагітності та пологах – 3774,8 млн. грн. або 32,6% від суми 
виплат;  
- допомога на поховання – 43,2 млн. грн. або 0,4 % відповідно.  
Порівняння розмірів виплачених сум за видами допомог з аналогічними, 
здійсненими у 2018 році, показало наступне: 
1-  у 2019 році виплати на виплату допомоги по тимчасовій 
непрацездатності у порівнянні з 2018 роком збільшились на 1 679,4 млн. грн., 
або на 27,7 %. При цьому, загальна кількість днів тимчасової непрацездатності 
порівняно з 2018 роком збільшилась на 5,7 % і становила 37 759 242 дні. 
Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності станом на 
01.01.2020 р. склав 224,4 грн. проти 170,18 грн. до попереднього року, тобто 
зріс на 31,9 %; 
2-  сума виплат допомоги по вагітності та пологах за 2019 рік у 
порівнянні з 2018 роком зросла на 456,3 млн. грн. або на 13,8 %. 
Середньоденний розмір допомоги по вагітності та пологах станом на 01.01.2019 
р. склав 202,62 грн. проти 160,07 грн. у 2018 році, тобто зріс на 26,6 %; 
48 
 
3- сума витрат на виплату допомоги на поховання у порівнянні з 2018 
роком збільшилась на 3,7 млн. грн. або на 9,4 %. Допомогу отримали по 11 143 
страхових випадках, що на 1,2 % більше, ніж у 2018 році. Середній розмір 
допомоги на поховання за 2018 рік становить 4,1 тис. грн. проти 3,6 тис. грн. у 
2018 році. 
Витрати на матеріальне забезпечення на пільгових умовах громадянам, 
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2019 рік склали 33,7 
млн. грн, в тому числі: 
- по тимчасовій непрацездатності – 9,1 млн. грн. за 54 828 днів, при цьому 
середньоденний розмір допомоги склав 165,32 грн; 
- по вагітності та пологах – 24,6 млн. грн. за 119 395 днів, середньоденний 
розмір – 205,94 грн. 
Крім зазначених видів допомог, значну частину видатків ФСС становлять 
виплати на відшкодування шкоди потерпілим та членам їх сімей. Структуру 
даних виплат представлено на рис. 2.5. 
 
Рис. 2.5. Структура виплачених коштів на відшкодування шкоди потерпілим 
(членам їх сімей) за видами виплат за 2019 рік[73]. 
 
49 
 
Здійснення страхових виплат потерпілим та особам, які мають право на 
страхові виплати в разі смерті потерпілого: станом на 01 січня 2020 року 
робочими органами виконавчої дирекції Фонду здійснюються щомісячні 
страхові виплати 208,5 тисячам потерпілих (членів їх сімей). За 2019 рік 
витрати на страхові виплати склали 7 832,3 млн. грн., що на 1 752,9 млн. грн., 
або 28,8 % більше порівняно з 2018 роком. 
Станом на 01.01.2020 р. щомісячну грошову суму в разі часткової чи 
повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого 
заробітку потерпілого, отримують 198,3 тис. осіб, що в порівнянні з попереднім 
роком більше на 0,5%. Водночас, сума витрачених коштів за 2019 рік на цей 
вид виплати склала 7 320,9 млн. грн, що на 1 678,3 млн. грн. або на 29,7 % 
більше в порівнянні з 2018 роком. Середньомісячний розмір призначеної 
виплати за 2019 рік склав 3 126,42 грн., що на 741,2 грн., або 31,1 % вище 
порівняно з попереднім роком[73]. Слід зазначити, що внаслідок усіх 
перерахунків, проведених Фондом соціального страхування України з 01 січня 
та з 01 березня 2019 року, середній розмір щомісячних страхових виплат 
потерпілим (членам їх сімей) збільшився на 892,3 грн. або на 40,6 %. Щомісячні 
страхові виплати шахтарям та членам їх сімей в середньому зросли на 1070,4 
грн.  
Протягом 2019 року одноразову допомогу в разі стійкої втрати 
професійної працездатності потерпілому призначено 3 754 особам, що на 131 
особу або 3,4 % менше в порівнянні з 2018 роком. Загальна сума витрат на ці 
виплати склала 44,2 млн. грн., а середній розмір допомоги на одного 
потерпілого склав 12,1 тис. грн., що на 1,2 тис. грн, або 10,6 % більше, ніж в 
2018 році. 
У 2019 році було призначено одноразову допомогу в разі смерті 
потерпілого 315 сім’ям, що порівняно з 2018 роком на більше на 12 сімей або 4 
%. Крім того, одноразова допомога була призначена 299 утриманцям, що 
менше порівняно з 2018 роком на 1 особу (0,3 %).   
50 
 
Одноразова допомога в разі смерті потерпілого на одну сім’ю за 2019 рік 
в середньому призначалась у розмірі 171,8 тис. грн, що на 17,2 тис. грн, або 
11,1 % більше, ніж в 2018 році. Середній розмір одноразової допомоги на 
одного утриманця склав 34,6 тис. грн, що на 3,7 тис. грн, або 11,8 % більше у 
порівнянні з 2018 роком[73]. 
У 2019 році робочі органи виконавчої дирекції Фонду проводили виплати 
внутрішньо переміщеним особам. Чисельність таких потерпілих (членів їх 
сімей) становила 47,9 тис. осіб або 23 % загальної кількості отримувачів 
щомісячних страхових виплат, а у порівнянні з 2018 роком збільшилась на 3,7 
тис. осіб або на 8,4 %. Сума виплачених коштів у 2019 році склала 2 055,4 млн. 
грн., що на 404,9 млн. грн., або 24,5 % більше, ніж у 2018 році. 
Також, у 2019 році Фонд проводив виплату щомісячних страхових сум 1 
527 потерпілим (членам їх сімей), що проживають за межами України, в 
країнах, з якими укладено міжнародну угоду України та передбачено 
здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг. Цим потерпілим 
(членам їх сімей) за звітний рік було виплачено 52,1 млн. грн. Найбільша 
кількість потерпілих (членів їх сімей) 1 343 особи, або 88 % від загальної 
кількості осіб, які виїхали за межі України, проживають в Російській Федерації, 
в Республіці Білорусь, відповідно, 131 особа або 8,6 %, в Республіці Молдова – 
14 осіб, в Азербайджанській Республіці - 13 осіб або по 0,9 %. 
В цілому, можна відзначити ріст основних показників діяльності ФСС у 
2019 році порівняно з аналогічними у 2018 році. 
Розглядаючи загальну структуру виплат за видами допомог у 2020 році, 
зазначимо, що вона практично не змінилася, порівняно із 2019 роком та 
становила: 
- щомісячні страхові виплати – 8 234,5 млн. грн., що становить 97% від 
обсягу страхові виплати; 
- допомогу по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку 
на виробництві – 128 млн. грн. (1,5%); 
- одноразову допомогу – 127,3 млн. грн. (1,5%). 
51 
 
У 2020 році зберіглись позитивні тенденції росту сум страхових виплат.  
За 2020 рік витрати на страхові виплати склали 8,5 млрд гривень, що на 
657,9 млн грн, або 8,4% більше порівняно з 2019 роком.Так,  виплати на 
допомогу по тимчасовій непрацездатності за 2020 рік порівняно з 2019 роком 
збільшились на 1 341,4 млн. грн. або на 15,9 %. При цьому, загальна кількість 
днів тимчасової непрацездатності зменшилась на 8% і становила 34 839 574 
днів.Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності за 2020 
рік склав 281,40 грн. проти 223,42 грн. за 2019 рік, тобто зріс на 26%. 
Сума виплат допомоги по вагітності та пологах за 2020 рік порівняно з 
2019 роком зросла на 512,3 млн. грн. або на 12,7 %. Середньоденний розмір 
допомоги по вагітності та пологах за 2020 рік склав 248,55 грн. проти 202,47 
грн. за 2019 рік, тобто зріс на 22,8 %.  
Сума виплат допомоги на поховання порівняно з 2019 роком зменшилась 
на 1,9 млн. грн. або 4,1%. Кількість страхових випадків для отримання цієї 
допомоги становила 10 790, що на 4,1% менше, ніж у 2019 році[73]. 
Структура страхових виплат у 2020 році представлена на рисунку 2.6. 
 
Рис.2.6.Структура виплачених коштів на відшкодування шкоди 
потерпілим (членам їх сімей) за видами виплат за 2020 рік[73]. 
52 
 
Станом на 01.01.2021 р. щомісячну грошову суму в разі часткової чи 
повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого 
заробітку потерпілого, отримують 195,7 тис. осіб, що порівняно з попереднім 
роком менше на 1,3 %.Водночас, сума витрачених коштів за 2020 р. на цей вид 
виплати склала 7 921,4 млн. грн, що на 600,4 млн. грн, або на 8,2% більше 
порівняно з 2019 роком.Середньомісячний розмір призначеної виплати за 2020 
рік склав 3 411,07 грн., що на 284,65 грн., або 9,1% вище порівняно з 2019 
роком. 
Протягом 2020 року одноразову допомогу в разі стійкої втрати 
професійної працездатності потерпілому призначено 3 866 особам, що на 
112 осіб або 3% більше порівняно з 2019 роком.Загальна сума витрат на ці 
виплати склала 52,9 млн. грн., а середній розмір допомоги на одного 
потерпілого склав 13,6 тис. грн., що на 1,5 тис. грн, або 12,8% більше, ніж за 
2019 рік. 
У 2020 році 326 сім’ям призначено одноразову допомогу в разі смерті 
потерпілого, що порівняно з 2019 роком на 11 сімей, або 3,5% більше. Крім 
того, одноразова допомога була призначена 305 утриманцям, що більше 
порівняно з 2019 роком на 6 осіб (2%).За 2020 рік сума видатків на виплату 
одноразової допомоги сім’ї склала 62,3 млн. грн. Сума одноразової допомоги 
утриманцям склала 12,1 млн. грн. 
Одноразова допомога в разі смерті потерпілого на одну сім’ю за 2020 рік 
в середньому призначалась у розмірі 192,4 тис. грн, що на 20,6 тис. грн, або 
12% більше, ніж за 2019 рік.Середній розмір одноразової допомоги на одного 
утриманця склав 39,8 тис. грн, що на 5,2 тис. грн, або 14,9% більше порівняно з 
2019 роком. 
У 2020 році робочі органи виконавчої дирекції Фонду проводили виплати 
внутрішньо переміщеним особам. Чисельність таких потерпілих (членів їх 
сімей) станом на 01.01.2021 становить 48,1 тис. осіб, або 23,4% загальної 
кількості отримувачів щомісячних страхових виплат, а порівняно з 2019 роком 
53 
 
збільшилась на 0,2 тис. осіб, або 0,5 %.Сума виплачених коштів за 2020 рік 
склала 2,1 млрд. грн., що на 38,9 млн. грн. або 1,9% більше, ніж за 2019 рік. 
Також, у 2020 році Фонд проводив виплату щомісячних страхових сум 1 
162 потерпілим (членам їх сімей), що проживають за межами України, в 
країнах, з якими укладено міжнародну угоду України та передбачено 
здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг. Цим потерпілим 
(членам їх сімей) за звітний рік було виплачено 56,7 млн. грн. Найбільша 
кількість потерпілих (членів їх сімей) 997 осіб, або 85,8% від загальної 
кількості осіб, які виїхали за межі України, проживають в Російській Федерації, 
в Республіці Білорусь відповідно 121 особа, або 10,4%, в Республіці Молдова – 
13 осіб (1,1%), в Азербайджанській Республіці - 10 осіб, або 0,9 %. [73] 
У квітні 2020 року відповідно до статті 37 Закону України від 23.09.1999  
№ 1105 „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та 
постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 249 „Про 
перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від 
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які 
спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові 
виплати у разі смерті потерпілого” Фондом соціального страхування України 
здійснено перерахування сум щомісячних страхових виплат 205,2 тисячам 
потерпілих на виробництві та особам, які мають право на виплати в разі втрати 
годувальника на коефіцієнт 1,11.  
За результатами проведеного перерахунку розмір щомісячних страхових 
виплат збільшився в середньому на 376,4 грн, а для 89,1 тис. потерпілих з числа 
шахтарів та членів їхніх сімей – на 514,2 гривні. (рис 2.7).[73]. 
54 
 
6000 5235
5000 4577
4278
3821
4000 3571
3173 3088 3329
3000 2546 2548 2575 середній розмір щомісячної 
2160 страхової виплати потерпілим 
1697 1736
2000 (членам їх сімей) по Україні, грн
1000 середній розмір щомісячної 
страхової виплати потерпілим 
0 шахтарям (членам їх сімей), грн
 
Рис. 2.7. Середні розміри щомісячних страхових виплат.  
 
Законом України від 07.05.2020 № 587 внесено зміни до статті 24 Закону 
України від № 1105 „Про загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування”, якими передбачено, що медичним працівникам, які перебувають 
у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у 
зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та 
поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та 
ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується допомога по тимчасовій 
непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) 
незалежно від страхового стажу, іншим застрахованим особам у таких 
відпадках  – 50 % середньої заробітної плати (доходу). 
У 2020 році ФСС профінансовано виплати допомоги по тимчасовій 
непрацездатності у зв’язку із самоізоляцію від COVID – 19 на суму 
85 141 800 грн для виплати 73 823 особам, із них:  11 774 медичним 
працівникам на суму 20 067 400 грн.; 62 058 застрахованим особам на суму 
65 074 400 грн. (рис. 2.8) [73]. 
55 
 
30
25 24.289
21.275 21.113
20
17.377 всього прийнято видатків на 
16.696
15 самоізоляцію від COVID - 19
12.799 іншим застрахованим особам
11.121
10
7.184 7.918
6.32 видатки на сомоізоляцію 
5 3.29 4.05 медичним працівникам
3.799 3.202 3.896 3.897
2.607 3.136
3.385 2.27
0 0.112 0.683
 
Рис. 2.8. Розмір видатків Фонду соціального страхування України з 
тимчасової непрацездатність за причиною "11. Ізоляція від COVID - 19" у 2020 
році, тис. грн. 
 
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 р. 
№ 498 „Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або 
смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною 
хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2”, у 2020 році 
ФСС отримано фінансову допомогу в сумі 233,3 млн. грн., чим 
забезпечено реалізацію державних гарантій щодо страхових виплат медичним 
працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я, 
передбачених статтею 39 Закону України „Про захист населення від 
інфекційних хвороб”. 
У 2020 році ФСС здійснено страхові виплати медичним та іншим 
працівникам закладів охорони здоров’я у разі встановлення їм групи 
інвалідності та ступеня втрати працездатності передбачених статтею 39 Закону 
України „Про захист населення від інфекційних хвороб” таким категоріям осіб:  
 медикам з ІІІ групою інвалідності по 630,6 тис грн (шість осіб); 
 медикам з ІІ групою інвалідності по 735,7 тис грн (три особи) 
 36 сім’ям медичних працівників, які померли внаслідок інфікування 
коронавірусною хворобою під час виконання професійних обов’язків, 
56 
 
проведено виплати на загальну суму 56 754 тис грн  по 1 576,5 тис. грн. кожній 
сім’ї[73]. 
Крім того, у 2020 році ФСС  відповідно до Закону України від 23.09.1999 
р. № 1105 „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” 
профінансовано одноразові страхові виплати 35 сім’ям медичних працівників, 
які померли внаслідок інфікування коронавірусною хворобою, на суму 7 594,5 
тис. грн. 
У 2020 році запроваджено нову соціальну виплату на час втрати заробітку 
у період карантину – допомогу на дітей до 10-річного віку для фізичних осіб – 
підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до 
першої і другої групи платників єдиного податку, не використовують найману 
працю і є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування (на дітей до 6 років – 1 779 грн., від 6 до 10 років – 2 218 
грн.). Така виплата здійснювалася з травня до 1 вересня та була поновлена на 
листопад – грудень 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 
22.04.2020 № 329, зі змінами) [73]. 
На виконання Закону України ,,Про соціальну підтримку застрахованих 
осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних 
протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на 
території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої 
коронавірусом SARS-CoV-2” у грудні 2020 року забезпечено виплати 
одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам: фізичним особам – 
підприємцям та працівникам підприємств, діяльність яких тимчасово зупинена 
внаслідок обмежувальних протиепідемічних заходів, – у розмірі 8 000 грн. 
(постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1235, зі змінами). 
Варто також акцентувати уваги на показниках надання ФСС медико-
соціальних послуг за зазначений період. Так, згідно із зведеними звітними 
даними робочих органів виконавчої дирекції фонду, протягом 2019 року 
лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після 
57 
 
перенесених захворювань отримали 33 179 застрахованих осіб і членів їх сімей, 
у тому числі 93 внутрішньо переміщені особи. 
У закладах охорони здоров’я було проліковано та забезпечено медичною 
реабілітацією 10 614 потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві 
та професійного захворювання (далі – потерпілі), серед яких внутрішньо 
переміщені особи становлять 401.Лікарськими засобами та виробами 
медичного призначення за минулий рік було забезпечено 19 689 потерпілих, в 
тому числі 883 внутрішньо переміщені особи. 
Протягом 2019 року санаторно-курортним лікуванням забезпечено 10 747 
осіб з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, із яких 936 є внутрішньо 
переміщеними особами.Протягом 2019 року  відповідно до укладених 
договорів було забезпечено 5 442 потерпілих технічними та іншими засобами 
реабілітації (протезно-ортопедичними та іншими виробами), серед яких – 231 
внутрішньо переміщена особа.Спеціальними засобами пересування (колясками) 
забезпечено 336 потерпілих, в тому числі – 39 внутрішньо переміщених осіб. 
Впродовж зазначеного періоду виплати на спеціальний медичний догляд 
отримали 703 особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, на постійний 
сторонній догляд – 2 379 осіб, на побутове обслуговування – 2 938 потерпілих, 
серед яких відповідно 152, 294 та 310 – внутрішньо переміщені особи.Також у 
2018 році здійснювалось фінансування витрат на додаткове харчування 109 
потерпілим, в тому числі для 19 внутрішньо переміщених осіб. 
Зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними 
лінзами, та слуховими апаратами було забезпечено 261 потерпілого, серед яких 
7 внутрішньо переміщених осіб. 
Крім цього, впродовж 2019 року проводилась компенсація витрат на 
бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне 
обслуговування для 3 542 осіб з інвалідністю, в тому числі – для 109 
внутрішньо переміщених осіб. 
Загальна чисельність внутрішньо переміщених осіб, що забезпечувались 
медичними та соціальними послугами за рахунок коштів Фонду соціального 
58 
 
страхування України, з урахуванням вимог постанови правління Фонду 
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних 
захворювань України від 11.12.2014 № 20 «Про затвердження Порядку надання 
страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, 
передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, для осіб, які 
переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення 
антитерористичної операції» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 
12.01.2015 за № 6/26451), за звітний період складає 2 117 осіб. 
Позитивні тенденції надання медико-соціальних послуг зберіглись і у 
2020 році. Так, протягом 2020 року лікування в реабілітаційних відділеннях 
санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань отримали 32 435 
застрахованих осіб і членів їх сімей, у тому числі 115 внутрішньо переміщених 
осіб. 
Впродовж 2020 року у закладах охорони здоров’я було проліковано та 
забезпечено медичною реабілітацією 9 690 потерпілих внаслідок нещасного 
випадку на виробництві та професійного захворювання, серед яких 373 
внутрішньо переміщених осіб.Лікарськими засобами та виробами медичного 
призначення за минулий рік було забезпечено 18 760 потерпілих, в тому числі 
840 внутрішньо переміщених осіб. 
Санаторно-курортним лікуванням забезпечено 10 469 осіб з інвалідністю 
внаслідок трудового каліцтва, із яких 910 є внутрішньо переміщеними особами. 
Протягом звітного періоду технічними та іншими засобами реабілітації 
(протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, спеціальними 
засобами для самообслуговування, особистого догляду, орієнтування, 
спілкування та обміну інформацією тощо) забезпечено 5 205 потерпілих, серед 
яких – 206 внутрішньо переміщених осіб.Спеціальними засобами пересування 
(колясками) протягом 2019 року забезпечено 318 осіб з інвалідністю, в тому 
числі – 29 внутрішньо переміщених осіб. 
59 
 
Виплати на спеціальний медичний догляд отримали 692 особи з 
інвалідністю внаслідок трудового каліцтва, на постійний сторонній догляд – 
2 289 осіб, на побутове обслуговування – 2 817 потерпілих, серед яких 
відповідно 143, 279 та 292 – внутрішньо переміщені особи. 
Також у 2020 році здійснювалось фінансування витрат на додаткове 
харчування 109 потерпілим, в тому числі для 18 внутрішньо переміщених 
осіб.Зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними 
лінзами, та слуховими апаратами було забезпечено 256 потерпілих.Крім цього, 
впродовж 2020 року виплачена компенсація витрат на бензин, ремонт і технічне 
обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування для 3 305 осіб з 
інвалідністю, в тому числі – для 90 внутрішньо переміщених осіб з 
інвалідністю. 
Загальна чисельність внутрішньо переміщених осіб-потерпілих, що 
забезпечувались протягом 2020 року медичними та соціальними послугами за 
рахунок коштів Фонду відповідно до вимог постанови правління Фонду від 
12.12.2018 № 27 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, 
фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених 
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного 
випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо 
переміщених осіб», за звітний період складає 2 143 потерпілих [73]. 
Отже, підсумовуючи проведені результати аналізу ефективності 
діяльності ФСС, відзначимо ефективність проведеної реформи щодо злиття 
двох фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у один 
та підвищення якісних та кількісних показників діяльності фонду щодо 
здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг. Доцільно також 
відмітити оперативні зміни у забезпечення нових видів страхових виплат, що 
пов’язані із пандемією на COVID -19. В цілому, результати діяльності ФСС за 
визначений період можна визнати як ефективними, беручи до уваги 
нестабільний економічний стан України, пов’язанийіз пандемією на COVID -19 
та нестабільною ситуацією на сході країни.  
60 
 
2.3. Аналіз стану ринку праці та напрямків підвищення рівня зайнятості за 
січень-жовтень 2022 р. 
 
На підставі статистичних даних про результати діяльності Пенсійного 
фондом України (надалі – ПФУ), здійснимо аналіз основних показників по 
пенсійному забезпеченню та виконанню бюджету ПФУ за 2018 – 2019 рр.  
У 2019 році Пенсійним фондом України (надалі – ПФУ) забезпечено 
виплату пенсій 11,3 млн. громадян. Призначено 378,8 тис нових пенсій.На 
01.01. 2020 року на обліку в Пенсійному фонді України перебувало 11 334,7 
тис. пенсіонерів, що на 135,7 тис. осіб менше порівняно зі станом на 01.01. 2019 
року. Із загальної чисельності пенсіонерів: 6 993,5 тис жінок (61,7%) та 4 341,2 
тис чоловіків (38,3%)[71]. 
Середній розмір пенсії по Україні на 01.01.2020 р. становив 3 082,98 грн, 
що на 437,32 грн, або 16,5%, більше, ніж у січні 2019 року. Мінімальна пенсія 
за віком зросла з 1 497 грн на 01.01.2019 р. до 1 638 грн на 01.01.2020 р.[71]. 
За видами призначених пенсій чисельність пенсіонерів на 01.01.2020 р. 
розподілилася так: 
 за віком – 8 534,6 тис осіб; 
 по інвалідності – 1 454,5 тис осіб; 
 у разі втрати годувальника – 648,6 тис осіб; 
 за вислугу років – 616,0 тис осіб; 
 соціальні пенсії – 77,6 тис осіб; 
 довічне грошове утримання суддям у відставці – 3,4 тис осіб. 
(таблиця 2.1). [71]. 
  
61 
 
Таблиця 2.1. 
Розміри пенсій за видами у 2018-2019 рр. 
відхилення середнього 
на 01.01.2019 на 01.01.2020 
розміру пенсій 
середній середній 
кількість розмір кількість розмір абсолютне, 
Види пенсій  осіб пенсії грн осіб пенсії грн грн відносне, % 
За віком 8693013 2648,24 8534558 3064,77 416,53 15,7 
По інвалідності 1370249 1994,94 1405704 2480,41 485,47 24,3 
У зв'язку з 
втратою 
годувальника 536132 2254,57 539097 2699,7 445,13 19,7 
За вислугу 
років 229732 2476,92 220594 2841,74 364,82 14,7 
Соціальна 
пенсія 84027 1499,59 77632 1644,25 144,66 9,6 
Пенсія 
військово-
службовця 553958 4682,05 553767 5303,01 620,96 13,2 
Довічне 
грошове 
утримання 
суддів 3294 28702,37 3378 45874,27 17171,9 59,8 
Середній 
розмір 
пенсійної 
виплати 2644,66 3082,98 438,32 16,5 
З даних та блиці 2.1. видно, що у  2019 році відбулось зростання розмірів 
всіх видів пенсій. Зростання середнього розміру пенсій склало 438, 32 грн. або 
16,5%. Показники кількості пенсіонерів відповідно до розмірів отриманих 
пенсій представлено в таблиці 2.2.[71]. 
Таблиця 2.2 
Розміри пенсійних виплат та чисельність пенсіонерів у 2019 році 
№ Розмір пенсійної Чисельність Питома вага у Середній розмір 
з/п виплати, пенсіонерів усіх загальній пенсійної 
грн. категорій, осіб чисельності, % виплати, грн. 
1 понад 10 000 259 519 2,3 12 917,13 
2 від 5 001 до 10 000 1 052 454 9,3 6 764,04 
3 від 4 001 до 5 000 713 132 6,3 4 446,51 
4 від 3 001 до 4 000 1 407 255 12,4 3 442,53 
5 від 2 001 до 3 000 3 872 812 34,2 2 361,63 
6 від 1 501 до 2 000 3 949 512 34,8 1 832,31 
7 до 1 500 80 046 0,7 940,93 
62 
 
Як видно з даний таблиці2.2, більшість пенсіонерів отримують пенсійні 
виплати в розмірі від 1 501 грн. до 2 000 грн – 3 949,5 тис. осіб (34,8%) та від 2 
001 грн. до 3 000 грн. – 3 872,8 тис. осіб (34,2%). 
Варто відзначити, що протягом 2019 року на виконання положень законів 
України та постанов Кабінету Міністрів України було проведено автоматичні 
перерахунки пенсій, зокрема, з 1 січня 2019 року:  
 непрацюючим пенсіонерам, які досягли віку 65 років, за наявності у 
чоловіків 35 років, у жінок 30 років страхового стажу, мінімальну пенсію за 
віком встановлено в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, визначеної 
законом про Державний бюджет України (4173 грн х 40 % = 1669,20 грн). 
Перерахунки пенсій проведено 2 млн осіб, середній розмір підвищення – 180 
грн;  
 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ 
(міліції) окремою сумою в розмірі 50 % різниці між розміром підвищеної пенсії 
та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 
31.12.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 
№ 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та 
деяким іншим категоріям осіб»;  
 військовослужбовцям (всі категорії осіб, звільнених з військової служби, 
окрім осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції)) 
75 % суми підвищення пенсії (у 2018 році виплата проводилась у розмірі 50 %). 
Розмір пенсій 455 тисяч пенсіонерів зазначеної категорії зріс в 
середньому на 763,48 грн. з 1 березня 2019 року:  
 особам, які отримують пенсії згідно із законами України «Про 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), 
«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких 
інших осіб» (далі – Закон № 2262) (з числа військовослужбовців строкової 
служби), «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок 
Чорнобильської катастрофи» збільшено показник середньої заробітної плати 
63 
 
(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для 
обчислення пенсії (3 764,40 грн), на коефіцієнт 1,17; 
 особам, у яких розмір підвищення пенсії в результаті перерахунку пенсії 
не досягає 100 грн, встановлено доплату до пенсій у сумі, що не вистачає до 
зазначеного розміру;  
 особам, які отримують пенсію відповідно до Закону № 1058, призначену 
до 1 січня 2019 року; мають повний страховий стаж (жінки – понад 20 років, 
чоловіки –понад 25 років, якщо пенсію призначено до 01.10.2011, та жінки – 
понад 30 років, чоловіки – понад 35 років, якщо пенсію призначено після 
01.10.2011); отримують пенсію в розмірі, що на 1 березня 2019 року не 
перевищує 1 669,20 грн, встановлено одноразову доплату в розмірі 2 410,17 грн 
до пенсій. 
У результаті проведеного перерахунку 8,94 млн. пенсіонерів підвищено 
пенсії в середньому на 591,89 грн (враховуючи одноразову доплату). 
З01.04.2019 рокуздійснено перерахунки: особам, які після призначення 
(попереднього перерахунку) пенсії продовжували працювати та на 1 березня 
набули право на перерахунок пенсії без особистих звернень, враховуючи 
набутий страховий стаж та заробітну плату. Розмір пенсії перераховано 409,3 
тис особам.  
З 01.07. 2019 року проведено перерахунок пенсій наступним категоріям 
осіб:  
 особам, у яких розмір пенсійної виплати визначено із розміру 
прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний 
бюджет України на 2019 рік» (1 564 грн);  
 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019  р. № 
543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»: 
 особам з інвалідністю внаслідок війни збільшено розмір мінімальної 
пенсійної виплати;  
 військовослужбовцям, в т.ч. військовозобов’язаним, призваним на 
військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської 
64 
 
катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із 
застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби 
(військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсії 
обчислено із п’ятикратної мінімальної заробітної плати, встановленої законом 
на 1 січня 2019 року; 
 особам, які мають страховий стаж чоловіки – 35, жінки – 30 років, 
отримують пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058 та розмір 
пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, 
підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та 
інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) не 
досягає до 2 000 грн, встановлено доплату до пенсії у сумі, що не вистачає до 
зазначеного розміру.З 01.12. 2019 року проведено перерахунок пенсій особам, у 
яких розмір пенсійної виплати визначено із розміру прожиткового мінімуму, 
встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» 
(1 638 грн). 
Отже, в цілому, щодо здійснення ПФУ пенсійних виплат можна зробити 
висновок про позитивні тенденції  щодо збільшення розмірів пенсій.  Водночас, 
забезпечення виконання пенсійних виплат залежить від виконання бюджету 
ПФУ за розмірами отриманих доходів. Тому вважаємо за необхідно розглянути 
структуру бюджету ПФУ за доходами та видатками та визначити чинники, що 
впливають на виконання бюджету. 
Загальні показники бюджету ПФУ за доходами та видатками у 2019 році 
представлено в Додатку В. 
Загальні фактичні видатки Пенсійного фонду у 2019 році становили 435,9 
млрд. грн, що на 77,3 млрд. грн, або на 21,6%, більше порівняно з 2018 роком.  
У 2019 році видатки на пенсійні виплати становили 413,0 млрд. грн (в 
тому числі на проведення перерахунків пенсій колишнім військовослужбовцям 
та працівникам органів внутрішніх справ склали 5,5 млрд. грн). За 
міжнародними зобов’язаннями забезпечено своєчасну виплатупенсій 
громадянам України, які проживають за кордоном, на суму 158,0 тис.дол. США 
65 
 
та 2 930,4 тис євро. Інші видатки становлять 18,2 млрд. грн., із них – 1,6 млрд. 
грн. – оплата послуг поштових підприємств з виплати та доставки пенсій (0,4% 
загальних видатків), 5,3 млрд. грн. складають адміністративні видатки (1,2%). 
На погашення позики 2018 року було спрямовано  4,7 млрд. грн.  
У структурі видатків найбільшу питому вагу складають пенсійні виплати 
– 94,7 %.Структуру видатків ПФУ  у 2019 році представлено в таблиці 2.3[71]. 
Таблиця 2.3 
Структура видатків Пенсійного фонду України у 2019 році 
№ Питома 
Видатки 
з/п вага,% 
1 Видатки на пенсійні виплати 94,7 
Погашення позик, наданих з єдиного казначейського рахунка у 2018 
2 1,1 
році 
Видатки на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату 
3 2,5 
житлово-комунальних послуг у готівковій формі 
Адміністративні видатки, пов'язані із виконанням функцій, покладених 
4 1,2 
на органи Пенсійного фонду України 
5 Оплата послуг з виплати та доставки пенсійних виплат 0,4 
Відшкодування витрат АТ "Укрпошта" за надання послуг, пов'язаних з 
6 0,1 
виплатою та доставкою пенсій і грошової допомоги населенню 
 
В цілому, за період 2016-2019 рр. спостерігається динаміка зростання 
видатків ПФУ (рис.2.9). 
 
Рис. 2.9 Динаміка видатків Пенсійного фонду України у 2016-2019 рр. 
66 
 
У 2019 році загальні доходи бюджету Пенсійного фонду становили 434,9 
млрд. грн (без урахування залишку на початок року). Порівняно з 2018 роком 
загальні доходи зросли на 82,7 млрд. грн, або на19,6%. У структурі загальних 
доходів 241,8 млрд. грн (55,6%) становлять власні надходження, 193,1 млрд. 
грн (44,4%) – кошти Державного бюджету. У 2019 році власні доходи 
Пенсійного фонду становили 241,8 млрд. грн. За 2019 рік власні надходження 
зросли порівняно з 2018 роком на 39,7 млрд. грн, або 19,6% (рис. 2.10). 
 
Рис. 2.10.ДинамікадоходівПенсійного фонду України у 2017-2019 рр. 
 
За джерелами надходжень власні доходи розподіляються наступним 
чином: 
 частина єдиного соціального внеску (надалі – ЄСВ), розподілена на 
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – 236,3 млрд грн (97,7% 
суми власних доходів); 
 інші власні доходи – 5,5 млрд грн (2,3% суми власних доходів). 
67 
 
Зростаннявласнихдоходів ПФУ відбулось, переважно, за 
рахунокзбільшеннякількостізастрахованихосіб, легалізаційтіньовоїзайнятості 
та, відповідно, зростаннянадходження ЄСВ. Так, протягом 2019 року 
чисельність застрахованих осіб збільшилася на 4,9 тис осіб. На 32,6 тис 
збільшилася кількість юридичних осіб – платників ЄСВ. У 2019 році 
працевлаштовано на 221,6 тис осіб більше, ніж звільнено. Протягом 2019 року 
легалізовано 187,1 тис. робочих місць, внаслідок чого додатково отримано  
362,1 млн грн ЄСВ. 
У 2019 році з Державного бюджету України виділено асигнувань 
Пенсійному фонду України на загальну суму 181,8 млрд. грн.Кошти 
Державного бюджету було розподілено наступним чином: 
 на пенсійне забезпечення військовослужбовців, виплату пенсій, надбавок 
та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, 
покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України – 161,5 млрд. грн; 
 на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне 
страхування за деякі категорії застрахованих осіб (постанова Кабінету 
Міністрів України від 2 березня 2011 року № 178) та покриття недоотриманої 
суми коштів від застосування пільгового розміру ЄСВ підприємствами, в яких 
працюють особи з інвалідністю – 20,3 млрд. грн.; 
 погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду – 0,1 
млрд. грн. 
Із загальної суми асигнувань з Державного бюджету України у 2019 році 
на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України спрямовано 40,0 млрд. 
грн, що на 7,9 млрд грн більше, ніж у 2018 році. Це пояснюється недостатністю 
власних коштів Пенсійного фонду України. Питома вага дефіциту коштів 
Пенсійного фонду України у 2019 році в загальному обсязі видатків Фонду 
становила 9,2%, при цьому у 2018 році – 10,3%, у 2016 – 19,2%. Вобсязі 
ВВПдефіцит Пенсійного фонду становив: у 2019 році – 1,0%, у 2018 році – 
1,1%, у 2017 – 1,9%, у 2016 – 3,3%. 
68 
 
Недостатність власних коштів ПФУ та щорічне зростання дефіциту 
пов’язане, перш за все, із високим рівнем тінізації економіки. За результатами 
державного фінансового аудиту ПФУ, проведеного у 2019 р. Державною 
аудиторською службою України, було установлено чинники, які негативно 
впливають на формування доходів бюджету Пенсійного фонду України та 
призводять до виникнення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України. 
Зокрема: 
1. Високий рівень тіньової економіки та неформальної зайнятості 
населення спричинюють недоотримання Пенсійним фондом України 
надходжень сум ЄСВ, розподілених на загальнообов’язкове державне пенсійне 
страхування, та є одним із чинників, які зумовлюють виникнення дефіциту 
бюджету Пенсійного фонду України. 
2. Установлені законом обмеження максимальної бази нарахування 
єдиного внеску дають змогу страхувальникам ухилятися від сплати ЄСВ, що 
зумовлює недоотримання доходів Пенсійним фондом України. 
3. Діюча система адміністрування ЄСВє недосконалою, а відсутність 
дієвих заходів впливу на страхувальників за неповну та несвоєчасну сплату 
ЄСВпризводить до зростання заборгованості платників та є однією з причин 
дефіциту бюджету Пенсійного фонду України. 
4. Невідшкодування підприємствами Пенсійному фонду України 
фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які 
працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо 
шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших 
роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, 
робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів 
України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають 
право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах призводить до 
покриття цих витрат за рахунок коштів Пенсійного фонду України і є одним із 
чинників, які зумовлюють дефіцит бюджету Пенсійного фонду України. 
69 
 
У 2020 році зберіглись основні тенденції щодо виплат пенсій та 
виконання бюджету ПФУ. Станом на 01.01.2021 року на обліку в органах 
Пенсійного фонду України перебуває 11,1 млн. пенсіонерів.Чисельність 
пенсіонерів, які отримують пенсію в розмірі менше, ніж  2 000 грн. за 2020 рік 
зменшилася з 4,0 млн. осіб до 1,9 млн. осіб, або на 53,1 % (станом на 01.01. 
2021 р.). При цьому чисельність пенсіонерів в інших групах в розрізі суми 
пенсійних виплат зростає[71]. 
У 2020 році доходи Пенсійного фонду України зросли на 7,2 % у 
порівнянні з 2019 роком.Станом на 01 січня 2021 року чисельність 
застрахованих осіб становила 12,8 млн. осіб, в т. ч. 9,9 млн осіб – наймані 
працівники. 
Протягом 2020 року забезпечувалось реформування пенсійної системи, 
вживались заходи щодо збалансування бюджету Пенсійного фонду України, 
підвищення та виплата пенсій.Так, з метою підтримки громадян пенсійного 
віку у 2020 році: 
 з 01 січня встановлено щомісячну державну соціальну допомогу на 
догляд одиноким пенсіонерам, яким виповнилося 80 і більше років та які 
потребують постійного стороннього догляду; 
 з 01 квітня встановлено щомісячну виплату у розмірі до 500 грн. 
пенсіонерам старше 80 річного віку та встановлено найменшу пенсійну виплату 
на рівні 2 600 грн. для вказаних пенсіонерів, які мають тривалий страховий 
стаж (20/25 років відповідно для жінок і для чоловіків); 
 з 01 квітня встановлено одноразову грошову допомогу у сумі 1 000 грн. 
окремим категоріям населення у зв’язку із надзвичайною ситуацією в Україні, 
внаслідок виникнення і поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19; 
 з 01 травня проведено індексацію пенсій на 11 % та встановлено 
найменшу пенсійну виплату для всіх інших осіб, які мають тривалий страховий 
стаж (30/35 років, відповідно, для жінок і для чоловіків), на рівні, що є не 
меншим від 2 100 грн.; 
70 
 
 із серпня встановлено адресну допомогу до пенсійної виплати  
5,3 тис. членів сімей осіб, які загинули (померли) внаслідок поранення, 
каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час 
безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, 
перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її 
проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і 
оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у 
Донецькій та Луганській областях (7 800 грн. – 1 утриманець; 12 200 грн. – 2 
утриманці; 17 120 грн. – 3 утриманці). 
Станом на 01 січня 2021 року середня пенсійна виплата становила  
3508, що на 13,8 % більше в порівняні до аналогічного періоду минулого року. 
При цьому таке зростання перевищує показник інфляції за цей період більше 
ніж удвічі (рис.2.11). 
4
3.5 Мінімальна пенсія (у 
розмiрi прожиткового 
3 мiнiмуму)
2.5
2 Мінімальна пенсія (за 
наявності 35 / 30 років 
1.5 страхового стажу)
1
0.5 Мінімальна пенсія (для 
осіб 80+ за наявності 20 
0 / 25 років страхового 
стажу)
Середній розмір пенсії
 
Рис. 2.11. Розміри пенсій у 2019 – 2020 рр. [71]. 
 
Чисельність пенсіонерів, які отримують пенсію в розмірі менше, ніж  
2 000 грн. за 2020 рік зменшилася порівняно із 2019 р. з 4,0 млн. осіб до 1,9 млн. 
осіб, або на 53,1 % (станом на 01.01. 2021р.). При цьому чисельність 
пенсіонерів в інших групах в розрізі суми пенсійних виплат зростає (рис.2.12). 
 
71 
 
13800
13600 13618.6
13549.313549.2
13400 13392.3
13288.7
13200 13231.5 13254.9 13269.1132376.621324309.8613239.2
13172.5 13191.5
13074.5 13087.913106
13000 13036.3 13049.2
12988.412990.5 13016.2 13034.1
12981.3 2018
12930.9 12975.8 12935.7
12868.9
12800 12788.6 12779.5 12781.512812.212835.1 12823.5 2019
12735.1
12600 2020
12400
12200
 
Рис. 2.12. Динаміка чисельності пенсіонерів за 2018 – 2020 рр. [71]. 
 
Варто відзначити, що позитивна динаміка збільшення розмірів пенсій 
зберіглась і у 2021 році. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів 
України від 22.02 2021 р. № 127 забезпечено: 
 проведення щорічної індексації страхових пенсій з 1 березня на 11%; 
 встановлення найменшого підвищення на рівні 100 грн; 
 встановлення мінімальної пенсійної виплати на рівні 2 200 грн особам, які 
мають тривалий страховий стаж (30/35 відповідно для жінок  
і чоловіків); 
 встановлення з 1 липня щомісячного підвищення у сумі 100 грн. до 
пенсій, які не підвищувалися у січня – липні 2021 року; 
 встановлення з 1 жовтня 2021 року щомісячної доплати до пенсії до  
400 грн. для пенсіонерів віком 75 - 80 років та мінімальної пенсійної виплати 2 
500 грн. за наявності у них страхового стажу у жінки 20 років та 25 років і 
більше у чоловіків. 
При досягненні 80 років, збільшення щомісячної доплати до пенсії до  
500 грн. та мінімальної пенсійної виплати 2 600 грн. за наявності у них 
страхового стажу у жінки 20 років та 25 років і більше у чоловіків. 
72 
 
У 2020 році, завдяки впровадженню централізованих інформаційних 
технологій реалізовано такі можливості: 
 звернення через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду 
України (далі – вебпортал Фонду) про призначення (перерахунок) пенсій – 
виключно в електронному вигляді; 
 подання засобами вебпорталу Фонду в електронному вигляді на обробку 
в складі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового 
державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) 
відомостей про трудову діяльність працівників, що є невід’ємною складовою 
запровадження автоматичного призначення соціальних виплат; 
 доступу пенсіонерів до матеріалів їх пенсійних справ у будь-якому 
сервісному центрі, на віддаленому робочому місці (точці обслуговування) 
Пенсійного фонду України або через мережу Інтернет; 
 надання послуг незалежно від місця проживання особи; 
 обміну відомостями на виплату пенсій в електронному вигляді; 
 наскрізного автоматизованого контролю актуальності та достовірності 
документів, на підставі яких виплачуються пенсійні кошти, даних та алгоритмів 
розрахунку пенсійної виплати; 
 створення середовища для проведення моделюючих масових 
перерахунків. 
Забезпечено розвиток вебпорталу Фонду, як електронного сервісного 
ресурсу Пенсійного фонду України.З 01.07. 2020 р. впроваджено нову сервісну 
послугу – автоматичне призначення пенсії для осіб, які засобами вебпорталу 
Фонду повідомили про таке бажання та надали з використанням 
кваліфікованого електронного підпису засвідчені копії необхідних документів. 
Станом на 01.01. 2020 р.з початку роботи сервісу ним скористались понад 
21 тис. осіб. 
Забезпечено розвиток електронного сервісу – мобільного застосунку 
„Пенсійний фонд”, завдяки чому реалізовано доступ до електронних сервісів 
Пенсійного фонду України у зручному форматі з мобільних пристроїв 
73 
 
(смартфонів та планшетів). Станом на 01.01.2021 р. кількість користувачів 
мобільного застосунку „Пенсійний фонд” становила понад 177 тис. осіб. 
З 01.07.2020 р. впроваджено нову сервісну послугу – автоматичне 
призначення пенсії для осіб. З початку роботи сервісу ним скористались  
11,7 тис. осіб.[71]. 
Загальний обсяг видатків ПФУ у 2020 році становив 479 352,1 млн. грн, 
де видатки на пенсійні виплати склади 466 951,9 млн. грн., видатки на боротьбу 
з гострою респіраторною хворобою COVID-19  для надання одноразової 
допомоги 3602,9 млн.грн, погашення позики 2019 року – 1148,4 млн. грн. 
Структуру видатків ПФУ у 202 році представлено на рис. 2.13.[71]. 
видатки на 
пенсійні кошти з фонду 
виплати 466 боротьби з 
951,9 гострою 
респіраторною 
хворобою 
COVID-19,  
для надання 
одноразової 
м/д …
сплата
поштового
адміністратив збору та 
ні видатки розрахунково
5 289,0 погашення касове
позики 2019 обслуговуванн
року 1 148,4 я
2 359,9  
Рис. 2.13. Структура видатків Пенсійного фонду України у 2020 році. 
 
Отже, підсумовучи проведене дослідження показників діяльності 
Пенсійного фонду України, можна зробити висновок, що, фондом виконуються 
обов’язки щодо пенсійного забезпечення населення в належному обсязі та 
якості. Серед проблем, що впливають на обсяги надходження до ФПУ, та, 
відповідно, на розміри пенсій, доцільно виділити ухилення від сплати ЄСВ. 
 
 
 
75 
 
РОЗДІЛ 3 
 
ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗАЙНЯТОСТІ НА ПРИКЛАДІ  
ЧОЦЗ ГОРОДИЩЕНСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ 
 
 
3.1. Характеристика діяльності ЧОЦЗ Городищенська районна філія 
щодо підвищення рівня зайнятості населення та виявлення потенціалів 
розвитку 
 
Городищенський районний центр зайнятості засновано 25.02.1991 року.  
До 28.10.2016 р. Городищенський районний центр зайнятості припинив 
діяльність як юридична особа та був приєднаний до Черкаського обласного 
центру зайнятості. З 03.04.2018 р. Городищенський районний центр зайнятості 
реорганізовано у Городищенську районну філію Черкаського обласного центру 
зайнятості. 
У системі державної служби зайнятості України зараз діють 11 центрів 
професійно-технічної освіти, де жителі Городищини можуть здобути фах та 
підвищити кваліфікацію, у тому числі онлайн, за більш як 300-ми напрямками 
та професіями сфер будівництва, послуг, промисловості, ІТ-технологій, 
сільського господарства, транспорту і зв’язку, народних промислів тощо. 
Запроваджено елементи дуальної освіти (теорія – у закладі освіти, практика – 
на підприємстві). 
У 2018 році на Інтернет-ресурсі Державної служби 
зайнятості www.dcz.gov.ua було запроваджено послугу самостійного запису 
громадян на прийом до фахівців через сервіс “Електронна черга”, почали діяти 
«електронний кабінет шукача роботи» та «електронний кабінет роботодавця». 
Ці сервіси доступні й у мобільній версії. Під час карантинних заходів з березня 
2020 року фахівці служби зайнятості більшість послуг почали надавати в 
онлайн-режимі: дистанційне професійного навчання, вебінари, консультування 
та добір роботи – засобами телефонного та електронного зв’язку тощо. 
76 
 
Отримати послуги з профорієнтації, пройти тестування, яке допоможе 
визначитися із вибором трудової діяльності, можна на онлайн-платформі «Моя 
професія: консультаційна мережа». Діють ряд освітніх вебресурсів для здобуття 
додаткових знань та компетенцій: «Дія. Цифрова освіта», Освітній портал 
державної служби зайнятості, Prometheus, Lingva skills; з вересня по грудень 
2020-го безробітні регіону мали можливість безкоштовно пройти курси на 
глобальній освітній платформі Coursera. 
Краяни, які не зареєстровані як безробітні мають можливість отримати 
безкоштовний ваучер на навчання. Якщо у безробітної особи є знання та досвід 
роботи за робітничою професією, але немає відповідного документа, 
Городищенська районна філія ЧОЦЗ сприяє у підтвердженні результатів 
неформального професійного навчання. 
Основні показники діяльності Городищенській районній філії ЧОЦЗ за 
2018 – 2020 рр. представлені в таблиці 3.1. 
  
77 
 
Таблиця 3.1. 
Основні показник діяльності Городищенської  районної філії Черкаського 
обласного центру зайнятості  за 2018 – 2020 рр. 
№ Показник Рік 
з/п 2018 2019 2020 
1. Мали статус безробітного всього осіб    
/працевлаштовано  осіб 2308/ 870 2 374/850 2403/760 
в т.ч.: 
 - особи з інвалідністю  63/ 27  93/28 97/20 
 - жінки  1184  1149 1150 
 - молодь до 35 років 700  710 684 
 - особи, старші 45 років 1000 1045 1131 
 - внутрішньо- переміщені особи 7/2 5 7/1 
 
 - учасники АТО 21/4 22/5 18/7 
 
2. Отримали послуги  74  54 - 
випускники  вищих навчальних закладів 
3. Отримали послуги студенти ПТУ 18  51 15 
4. Надано професійних консультаційних послуг  4874 4048 3373 
5. Надано професійних інформаційних  послуг 5731 4516 2869 
6. Профвідбори (на замовлення робот і на 54 63 104 
професійного навчання) 
7. Отримали послуги особи, що навчаються у 1498 1365 300 
навчальних закладах різних типів, з них: 
 професійне навчання на замовлення    
роботодавця    
 навчались вперше 4 6 - 
 пройшли перепідготовку 16 16 106 
 підвищення кваліфікації 207 192 - 
8. Започаткували власну справу  5 2 2 
9. Брали участь у тимчасових роботах 232 140 113 
10. Компенсація ЄСВ, випадків 21  17 12 
11. Брали участь у громадських роботах, осіб 45 осіб 18осіб 2 особи 
12. Кількість роботодавців яким надаються 
2100 1900 1700 
послуги  філією 
13. Кількість осіб які отримали ваучер на 
- - - 
навчання 
14. Кількість зареєстрованих вакансій,  1212 1224 796 
 з них укомплектованих 1212 1224 796 
15. Кількість днів укомплектування вакансій  4 4 5 
16. Кількість безробітних, працевлаштованих 
58 54 58 
самостійно 
 
  
78 
 
Станом на 01.01.2021 р. при Городищенській районній філії ЧОЦЗ мають 
статус безробітного 2090 осіб (у порівнянні з 2019 роком – 2166). За 10 місяців 
працевлаштовано 636 осіб, працевлаштовано в день звернення без надання 
статусу безробітної особи – 150. Працевлаштовано на нові робочі місця – 4 
особи. 
З центром зайнятості активно співпрацюють 1795 роботодавців (із них - 
1269 ФОП, 526 юридичних осіб), з них використовують найману працю - 406. 
Кількість роботодавців, які надавали вакансії у 2020 році – 207. 
Середньооблікова чисельність штатних працівників по району  - 4621. 
Тимчасовими роботами у 2019-2020 рр. було охоплено 250 осіб, 20 осіб 
брали участь у громадських роботах. 
У 2020 році проходили підвищення кваліфікації 107 осіб. Направлені на 
професії, що користуються попитом на місцевому ринку праці, зокрема 
підвищили категорію – 12 осіб за професією тракторист (тракторист-машиніст) 
сільськогосподарського виробництва. Також пройшли перекваліфікацію за 
професіями, що користуються попитом на місцевому ринку праці: машиніст-
кочегар котельні, перукар.  
За 2020 рік у будівельній галузі було працевлаштовано 17 осіб 
безробітних.  Завдяки ефективній співпраці з кар'єрних радників з по шукачами 
роботи у будівельній галузі на підприємства ТОВ «Мостозагін 55» та ТОВ 
«МОСТ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» підібрано роботу за такими професіями: монтажник 
з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, майстер будівництва та 
монтажних робіт, тесляр, електрогазозварник та підсобний робітник. 
Підвищили кваліфікацію за робітничими професіями 104 особи, з них на 
курсах цільового призначення – 90 осіб. Квотна категорія – 11 осіб, стажування 
безпосередньо на робочому місці – 4 особи. З осіб, що пройшли навчання 2 
особи відкрили власну справу. 
У 2020 році особлива увага приділялась наданню соціальних послуг 
воїнам, що повернулись зі Сходу та людям з інвалідністю. У 2019 році мали 
статус безробітних  22 особи з числа учасників АТО та ООС, працевлаштовано 
79 
 
19 осіб. У 2020 році мають статус 15 осіб, працевлаштовано 6 та 1 особа 
отримала одноразову допомогу на відкриття власної справи. У 2020 році 
перебувало на обліку 36 людей з інвалідністю, працевлаштовано 36 (у 
порівнянні з 2019 роком - перебувало на обліку 35 осіб, працевлаштовано 28). 
Ефективними у сприянні працевлаштуванню є організація 
профорієнтаційних послуг. Так за 2020 рік було надано 2550 групових послуг, 
5238 індивідуальних та 99 для учнівської молоді. Надання деяких послуг було 
організовано в онлайн-режимі та дистанційно через запровадження карантину. 
Кар'єрним радникам та фахівцям  також прийшлося перелаштовуватись під 
умови сьогодення, впроваджувати нові форми роботи з безробітними. 
За роки діяльності районною філією напрацьовано певний досвід у 
вирішенні питань сприяння зайнятості осіб з інвалідністю, а саме: 
- посилення співпраці сторін соціального партнерства, які опікуються 
питаннями зайнятості інвалідів; 
- розширення інформаційного простору щодо професійної та трудової 
реабілітації для шукачів роботи з особливими потребами; 
- створення безперешкодних умов доступу інвалідів до центру зайнятості; 
- адресність та комплексність надання соціальних послуг шукачам роботи 
цієї категорії та підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці; 
- активізація роботи з роботодавцями для подолання їх упередженого 
ставлення до використання праці інвалідів. 
Протягом останніх років спостерігається тенденція збільшення 
чисельності інвалідів, які звертаються до районного центру зайнятості у 
пошуку роботи, що свідчить про зростання їх довіри до можливостей центру 
зайнятості, бажання інвалідів працювати, приносити користь собі та 
суспільству. Так, якщо у 2005 році послугами районного центру зайнятості 
скористалися 2 особи з інвалідністю,  у 2010 році -16 осіб, то протягом  2019 
року - 93 осіб. В структурі загальної чисельності інвалідів, які перебували на 
обліку переважає ІІІ група, яка становить  91 %, інвалідів ІІ групи – 9 %, 
інвалідів з І групою інвалідності - 0%. Найбільший відсоток припадає на 
80 
 
громадян з інвалідністю, що мають вищу (29%) та базову вищу(33%)освіту, 
25% мають професійно-технічну освіту і  13%  - повну середню.  Протягом 
2019 року працевлаштовано 28 осіб. Із 28 працевлаштованих осіб з інвалідністю 
– 15 інваліди ІІІ групи, 13 особи - інваліди ІІ групи. 
Постійно ведеться співпраця з підприємствами  районну щодо виявлення 
вакансій для працевлаштування громадян з обмеженою працездатністю. 
Протягом 2019 року було зареєстровано 28 вакансій для інвалідів. З 
роботодавцями систематично проводяться семінари з питань працевлаштування 
інвалідів та адаптації робочих місць для них, згідно рекомендацій МСЕК. 
Впродовж  2019 року було проведено 7 семінарів, в яких взяли участь  52 
роботодавці. Центром зайнятості проводиться робота в напрямку письмових та 
усних звернень до роботодавців з чисельністю працюючих більше 8 осіб про 
можливість працевлаштування інвалідів на вільні робочі місця. 
У разі відсутності підходящої роботи громадяни з інвалідністю, які 
зареєстровані в службі зайнятості, направляються на навчання. Безробітним з 
інвалідністю пропонується пройти підготовку, перепідготовку та підвищення 
кваліфікації. Протягом 2019 року проходили професійне навчання 7 осіб з 
інвалідністю. 5 осіб  ІІ групи та 2 особи ІІІ групи. 
Однак, на даний час є багато невирішених питань, щодо підвищення рівня 
зайнятості інвалідів, які потребують вирішення, а саме: 
 підвищення якості робочих місць для інвалідів та створення для  них 
гідних умов праці;  
 забезпечення можливості здобуття професій у центрах професійної 
реабілітації; 
 подолання упередженого ставлення роботодавців до використання праці 
інвалідів та дискримінації в оплаті праці працюючих осіб, необхідність 
розвитку системи надомної праці для осіб, які мають  обмеження у пересуванні; 
 приведення у відповідність з потребами ринку праці та роботодавців 
напрямків професійної підготовки, необхідність удосконалення оформлення 
індивідуальної програми реабілітації інвалідів, наявність економічного  
81 
 
заохочення роботодавців працевлаштувати інвалідів понад встановлений 
норматив.  
Фахівцями Городищенської районної філії щотижнево здійснюється 
робота з об’єднаними територіальними громадами – Вільшанська, 
Хлистунівська, Мліїівська щодо працевлаштування безробітних.  Серед 
мешканців ОТГ, які перебували на обліку у службі зайнятості: 268 осіб були 
працевлаштовані; 22 особи взяли участь у громадських та інших роботах 
тимчасового характеру; 23 особи проходили профнавчання (стажування). 
Отже, можна зробити висновок, що Городищенською районної філією 
здійснюється активна робота щодо працевлаштування безробітних та 
підвищення рівня зайнятості населення. Надалі основними завданнями 
залишаються ефективне сприяння працевлаштуванню безробітних осіб, 
співпраця з роботодавцями та впровадження нових методів спрямованих 
запобіганню довготривалого безробіття, сприяння легальній зайнятості на 
ринку праці Городищини. 
 
 
3.2. Опис програми підвищення рівня зайнятості населення 
Городищенського району Черкаської області 
 
На підставі проведеного дослідження показників діяльності Державної 
служби зайнятості в Україні за 2018 – 2020 рр., та, безпосередньо, результатів 
діяльності ЧОЦЗ Городищенська районна філія за аналогічний період, ми 
прийшли до висновків, що надалі актуальними залишаються завдання щодо 
підвищення рівня зайнятості населення, забезпечення співвідношення попиту 
та пропозиції на робочу силу, легалізація тіньової зайнятості.  
За результатами проведеного дослідження нами виявлено актуальні 
напрямки діяльності ЧОЦЗ Городищенської районної філії щодо підвищення 
рівня зайнятості, для розвитку яких доцільно розробити Програму підвищення 
82 
 
рівня зайнятості населення Городищенського району Черкаської області на 
2022 рік.  
ПАСПОРТ ПРОГРАМИ 
Назва програми Програма підвищення рівня зайнятості населення 
Городищенського району Черкаської області на 2022 рік 
Автор програми Бабич Ірина Василівна, провідний фахівець з питань 
зайнятості відділу надання соціальних послуг ЧОЦЗ 
Городищенської районної філії, студентка 2 курсу освітьно-
кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальності 232 
«Соціальне забезпечення» 
Актуальність Програма вирішує проблему підвищення рівня зайнятості 
програми, яку населення Городищенського району із врахуванням 
вирішує особливостей його соціально-економічного розвитку та  
проблему  запобігання масовому безробіттю.  
Мета програми Реалізація програми зайнятості населення за рахунок 
своєчасного сприяння працевлаштуванню працездатного 
населення, в тому числі інвалідів, запобігання масовому 
безробіттю шляхом здійснення активної політики на ринку 
праці, проведення активних заходів щодо професійного 
навчання та перекваліфікації з подальшим 
працевлаштуванням; створення умов для відкриття 
безробітними малого бізнесу у сільському господарстві. 
Чинне Програма зайнятості населення розроблена на основі 
законодавство, та Закону України «Про зайнятість населення» тa Закону 
програми України «Про загальнообов'язкове державне соціальне 
соціально- страхування на випадок безробіття». 
економічного Враховує положення Стратегії  розвитку Черкаської області 
розвитку, на які на період 2021-2027 роки, затвердженої  Рішенням Обласної 
спирається ради № 38-9/VII від  11.09.2020 р. та положення    Програми 
програма економічного і соціального  розвитку Черкаської області на 
2021 рік, затвердженої рішенням Черкаської обласної ради 
№ 5-16/VIII від 19.02.2021 р.                                                                                                                                                                                      
Завдання Охоплення заходами активної політики зайнятості 100 % 
програми безробітного населення Городищенського району, 
підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці та 
забезпечення їх працевлаштуванння. 
Що конкретно і Програма передбачає впровадження комплексу 
яким чином взаємоузгоджених напрямків активної політики праці, що 
передбачається враховують особливості ринку праці Городищенського 
здійснити району та стратегічні напрямки соціально-економічного 
впродовж строку розвитку Черкаської області. 
83 
 
реалізації 
програми 
Очікувані В результаті реалізації даної програми передбачається 
результати від зростання основних показників зайнятості населення 
реалізації Городищенського району, зокрема: зростання кількості 
програми працевлаштованих осіб на 80%; зростання кількості осіб, 
що відкрили власну праву  у 4 рази;  зростання кількості 
осіб які отримали ваучер на навчання у 9 разів; зростання 
кількості осіб, що брали участь у громадських роботах у 9 
разів; зростання кількості осіб що брали участь у 
тимчасових роботах на 32 %; зростання кількості 
роботодавців яким надаються послуги  філією на 11%; 
зростання кількості послуг, що отримали особи, які 
навчаються у навчальних закладах різних типів на 60%. 
Строк реалізації 2022 рік 
програми 
Виконавець ЧОЦЗ Городищенська районна філія за підтримки 
програми Городищенської міської ради, обласних територіальних 
громад 
Співвиконавці Підприємства, установи, організації Городищенського 
програми району, соціальні партнери з питань соціального захисту та 
реабілітації інвалідів 
Джерела Кошти міського бюджету м. Городище, кошти обласних 
фінансування територіальних громад, кошти Фонду 
програми  загальнообов’язкового державного соціального страхування 
на випадок безробіття. 
 
Дана програма вирішує такі проблеми працевлаштування безробітних, в 
тому числі, осіб з інвалідністю, як: 
 низька мотивація до трудової діяльності; 
  недостатній рівень освіти, кваліфікації; 
  недостатній досвід роботи; 
  відсутність необхідних для роботи вмінь та навичок; 
  вік, стан здоров'я;  
 невміння спілкуватися з роботодавцем; 
  психологічний стан безробітних та невпевненість у собі. 
 
84 
 
Шляхи і засоби реалізації мети програми 
З метою сприяння підвищення зайнятості населення Городищенського 
району та зниженню рівня безробіття, виділено такі напрямки реалізації 
Програми підвищення рівня зайнятості: 
1. Здійснення професійного навчання за професіями, що користуються 
попитом на ринку праці за замовленням із потенційними роботодавцями з 
подальшим працевлаштуванням. Такими професіями в Городищенському 
районі є: продавці продовольчих товарів,  продавці  непродовольчих товарів, 
охоронник, кухар, сестра медична, бухгалтер, менеджер із збуту, тракторист 
(тракторист-машиніст) сільськогосподарського виробництва, машиніст-кочегар 
котельні, перукар. 
2. Створення умов для відкриття власного бізнесу в сільському 
господарстві (створення Центру розвитку креативної економіки 
Городищенського району). 
3. Професійне навчання та працевлаштування на IT- спеціальності 
осіб, віком від 45 років. 
4. Підвищення адаптивності населення до нових умов ринку праці 
шляхом проведення інформаційних зустрічей та професійної орієнтації з питань 
затребуваних професій на ринку праці. 
5. Вдосконалення підходів до працевлаштування інвалідів та 
учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та сімей, члени яких 
загинули під час проведення АТО.  
6. Проведення тренінгів особистісного зростання (створення Клубу 
для жінок-підприємниць). 
7.  Вдосконалення роботи з об’єднаними територіальними громадам 
щодо проведення професійного навчання безробітних, організації тимчасових 
оплачуваних робіт. 
8. Впровадження програм працевлаштування молоді, віком до 35 
років. 
 
85 
 
Опис вищезазначених заходів програми представлений у таблиці 3.2 
Таблиця 3.2. 
Заходи забезпечення реалізації мети Програми підвищення рівня 
зайнятості населення Городищенського району Черкаської області на 2022 рік 
  
  Найменування  
№ Строк показників Значення 
Найменування заходу Виконавці 
з/п виконання виконання показників 
1. Здійснення професійного навчання за професіями, що користуються попитом на ринку праці 
за замовленням потенційних роботодавців з подальшим працевлаштуванням 
1. Створення бази даних ЧОЦЗ Протягом База даних - 
актуальних професій та Городищенської року актуальних 
установлення договірних районної філії професій 
відносин з Договори про 
підприємцями- співпрацю із ПУО 
замовниками цих 
професій 
2. Проведення ЧОЦЗ Протягом Кількість 2500 
інформаційної кампанії Городищенської року, 2 рази на залучених осіб осіб на рік 
серед безробітних осіб, районної філії місяць 
зареєстрованих у ЧОЦЗ 
Городищенської 
районної філії стосовно 
професійного навчання 
3. Установлення ЧОЦЗ Протягом Кількість - 
договірних відносин із Городищенської року укладених 
провайдерами освітніх районної філії договорів 
послуг за кожної 
спеціальністю відповідно 
до обсягу замовлення 
4. Проведення навчання ЧОЦЗ Протягом Кількість осіб, що 300 осіб/на 
безробітних та Городищенської року пройшли рік 
виконання договірних районної філії, професійне 
відносин із провайдери навчання 
провайдерами освітніх освітніх послуг 
послуг (оплата навчання) 
5. Працевлаштування осіб, ЧОЦЗ Протягом Кількість 300 осіб/на 
що отримали нову Городищенської року працевлаштованих рік 
професію за районної філії, осіб  
замовленням роботодавці, на 
роботодавців замовлення яких 
здійснювалось 
навчання 
86 
 
2. Створення умов для відкриття власного бізнесу в сільському господарстві та 
фермерстві (створення Центру розвитку креативної економіки Городищенського району). 
1. Створення на базі ЧОЦЗ ЧОЦЗ до 01.03.2022 Облаштований - 
Городищенської Городищенської р. простір на базі 
районної філії простору, районної філії, ЧОЦЗ 
де будуть підприємці, Городищенської 
сконцентровані бізнес-тренери районної філії 
необхідні умови та 
знання для запуску 
власної справи  
і генерування нових 
бізнес-проектів 
2. Проведення навчальних ЧОЦЗ щокварталу Кількість 4 курси, 
курсів для тих, хто має Городищенської навчальних 80 осіб 
намір започаткувати районної філії, курсів, кількість  
власну справу «Основи підприємці, залучених осіб 
підприємництва» бізнес-тренери 
 
3. Проведення 8 семінарів- ЧОЦЗ Один раз на 2 Кількість 6 тренінгів, 
тренінгів для суб'єктів Городищенської місяці місяць тренінгів, 60 осіб 
малого та середнього районної філії, кількість  
підприємництва щодо юристи залучених осіб 
нововведень  
та змін в законодавстві 
4. Надання разової ЧОЦЗ Протягом Сума виплаченої - 
допомоги на відкриття Городищенської року разової допомоги 
власної справи районної філії на відкриття 
 власної справи, 
грн. 
3. Професійне навчання та працевлаштування на IT- спеціальності осіб, віком від 45 років 
1.  Проведення ЧОЦЗ Кожен місяць Кількість до 200 осіб 
інформаційної кампанії  Городищенської залучених осіб на рік 
та тренінгів серед районної філії 
безробітних осіб,  
зареєстрованих у ЧОЦЗ 
Городищенської 
районної філії стосовно 
професійного навчання 
на IT- спеціальності та 
кар’єрного зростання 
2. Установлення ЧОЦЗ Протягом Укладені договору - 
договірних відносин із Городищенської року про співпрацю 
провайдерами освітніх районної філії, щодо надання 
послуг за кожної Черкаський освітніх послуг 
спеціальністю відповідно національний безробітним, 
до обсягу замовлення. університет зареєстрованих у 
87 
 
імені Богдана ЧОЦЗ 
Хмельницького, Городищенської 
Черкаський районної філії 
державний  
технологічний 
університет 
«Cherkasy IT 
Cluster 
3. Проведення навчання Черкаський Протягом Кількість осіб, що До 100 осіб 
безробітних та національний року пройшли навчання на рік 
виконання договірних університет 
відносин із імені Богдана 
провайдерами освітніх Хмельницького, 
послуг (оплата навчання) Черкаський 
державний 
технологічний 
університет 
«Cherkasy IT 
Cluster 
4. Працевлаштування осіб, ЧОЦЗ Протягом Кількість До 100 осіб 
що отримали IT- Городищенської року працевлаштованих на рік 
спеціальність районної філії осіб 
 
4. Підвищення адаптивності населення до нових умов ринку праці шляхом проведення 
інформаційних зустрічей та професійної орієнтації з питань затребуваних професій на ринку 
праці  
1. Проведення ЧОЦЗ 2 рази на Кількість залучених до 2000 
інформаційної кампанії Городищенської місяць осіб осіб на рік 
серед безробітних осіб, районної філії протягом 
зареєстрованих у ЧОЦЗ  року 
Городищенської  
районної філії стосовно 
стану ринку праці та 
актуальних вакансій 
2. Проведення соціальної ЧОЦЗ Щокварталу Кількість 4 
реклами про актуальні Городищенської рекламних кампанії 
спеціальності на ринку районної філії 
праці волонтери 
 
3. Організація та ЧОЦЗ Раз на місяць Кількість залучених 1000 
проведення Городищенської протягом осіб 
інформаційної кампанії районної філії року 
щодо популяризації  
робітничих професій та 
боротьби із 
88 
 
стереотипами, у тому 
числі гендерними, щодо 
вибору професій. 
 
4. Проведення  заходів з ЧОЦЗ Раз на місяць Кількість залучених 2000 
інформування населення Городищенської протягом осіб 
про засади районної філії року 
підприємницької  
діяльності, порядок її 
започаткування. 
 
5. Проведення ЧОЦЗ Раз на місяць Кількість залучених 2000 
інформаційної кампанії Городищенської протягом осіб 
щодо підвищення рівня районної філії року 
обізнаності населення  
щодо ризиків та 
негативних наслідків 
нелегальних трудових 
відносин (легалізацій 
зайнятості) 
 
5. Вдосконалення підходів до працевлаштування інвалідів та учасників антитерористичної 
операції, членів їх сімей та сімей, члени яких загинули під час проведення АТО. 
1. Проведення ЧОЦЗ Раз на два Кількість семінарів, 6 семінарів, 
інформаційних Городищенської місяці кількість залучених 60 осіб 
семінарів для районної філії протягом осіб  
військовослужбовців та соціальні року  
ветеранів АТО/ООС психологи 
щодо 
надання інформації про 
послуги державної 
служби зайнятості, 
визначення шляхів 
працевлаштування та 
професійного розвитку 
за сприяння державної 
служби зайнятості для 
даної категорії осіб. 
2. Проведення ЧОЦЗ Раз на два Кількість семінарів, 6 семінарів, 
інформаційних  Городищенської місяці кількість залучених 60 осіб 
тренінгів "Право  людей  районної філії протягом осіб  
з інвалідністю на  року  
працевлаштування" 
Сприяння  зайнятості  
учасників семінару. 
89 
 
Ознайомлення зі станом 
регіонального ринку 
праці, перспективами 
зайнятості осіб з 
інвалідністю; 
ознайомлення з 
додатковими гарантіями 
працевлаштування та 
соціальними послугами, 
які надає служба 
зайнятості особам з 
інвалідністю. 
3 Посилення співпраці при ЧОЦЗ Протягом Кількість зустрічей - 
вирішенні питань Городищенської року 
професійної реабілітації районної філії, 
інвалідів та їх МСЕК, Фонд 
працевлаштування між соціального 
МСЕК, органами праці захисту 
та соціального захисту інвалідів, 
населення, Фондом громадські 
соціального захисту організації 
інвалідів, громадськими  
організаціями інвалідів, 
роботодавцями 
4 Проведення ЧОЦЗ Протягом Кількість зустрічей 100 
інформаційно- Городищенської року та кількість зустрічей 
роз’яснювальній роботі районної філії створення нових 10 місць 
серед роботодавців та Фонд робочих місць для 
інших сторін соціального соціального інвалідів 
діалогу щодо залучення захисту 
коштів Фонду інвалідів 
соціального захисту роботодавці 
інвалідів в напрямку  
створення спеціальних 
робочих місць для 
інвалідів, зареєстрованих 
у державній службі 
зайнятості. 
6. Проведення тренінгів особистісного зростання для жінок  
1. Створення на базі ЧОЦЗ до 01.03.2022 Облаштоване - 
ЧОЦЗ Городищенської Городищенської р. приміщення для 
районної філії Клубу районної філії зустрічей 
для жінок  
90 
 
2. Проведення тренінгів ЧОЦЗ Один раз на Кількість 6 тренінгів 
для жінок, які Городищенської два місяці проведених 100 осіб 
допомогають районної філії тренінгів, 
усвідомити важливість Соціальні кількість 
працевлаштування та психологи, залучених осіб 
зрозуміти особливості Волонтери 
сучасного ринку праці. 
3. Проведення тренінгу ЧОЦЗ Один раз на Кількість 6 тренінгів 
«Шлях до успіху» (для Городищенської два місяці проведених 100 осіб 
жінок) районної філії тренінгів, 
для розкриття Соціальні кількість 
лідерського потенціалу психологи, залучених осіб 
та  відпрацювання Волонтери 
навичок ефективної 
самопрезентації та 
проходження 
співбесіди. 
7. Вдосконалення роботи з об’єднаними територіальними громадам щодо проведення 
професійного навчання безробітних, організації тимчасових оплачуваних робіт. 
1. Проведення виїзних ЧОЦЗ Щомісяця  Кількість заходів, 36 заходів 
заходів в об'єднані Городищенської кількість 600 осіб 
територіальні громади районної філії залучених осіб 
Ознайомлення з Виконавчий 
послугами служби комітет 
зайнятості, Городищенської 
можливостями міської ради 
працевлаштування, , 
професійної підготовки,  
перепідготовки, 
підвищення кваліфікації 
безробітних,  надана 
інформація , щодо умов 
реєстрації в службі 
зайнятості,  та ін. 
 
8. Впровадження програм працевлаштування молоді, віком до 35 років. 
1 Реалізації державної ЧОЦЗ Протягом Кількість 379 
підтримки молодих Городищенської року працевлаштованих 
працівників для районної філії безробітних, віком 
сільської місцевості Виконавчий до 35 років 
комітет 
Городищенської 
міської ради 
 
91 
 
 
2 Стимулювання ЧОЦЗ Протягом Кількість 5 
самозайнятості Городищенської року працевлаштованих 
населення і районної філії безробітних, віком 
підприємницької  до 35 років 
ініціативи на основі 
діяльності Центру 
розвитку креативної 
економіки 
Городищенського 
району 
 
 
3.3. Технологія впровадження програми та очікувані 
результати 
 
Ефективна реалізація заходів Програми підвищення рівня зайнятості 
населення Городищенського району Черкаської області, зазначених у п.3.2. 
роботи, потребує впровадження нових підходів до роботи із безробітними та 
посилення співпраці із роботодавцями. 
На наш погляд, у діяльності ЧОЦЗ Городищенська районна філія 
доцільно запровадити  такі підходи, як практики індивідуалізації роботи з 
безробітними та практики індивідуалізації роботи з роботодавцями. 
Розглянемо більш детально сутність даних впроваджень. 
1. Сутність практики індивідуалізації роботи з безробітними у 
діяльності ЧОЦЗ Городищенська районна філія. 
Досвід працевлаштування безробітних показує, що значна частина 
незайнятих громадян не працюють навіть за наявності вільних робочих місць 
лише тому, що недостатньо активно й наполегливо шукають роботу. Посилення 
мотивації до праці сприяє зростанню активності безробітних у пошуках роботи, 
а звідси – зменшенню рівня безробіття, скороченню його тривалості, яким має 
бути ставлення до проблеми клієнта і як шукати шляхи вирішення, водночас не 
забуваючи, що спеціаліст ЦЗ є свого роду страховим агентом, дуже 
92 
 
скрупульозно ставиться до ідентифікації страхового випадку, а також є 
найбільш зацікавленим у перетворенні безробітного в платника єдиного внеску. 
У жодному випадку дії спеціалістів не повинні потурати утриманським 
настроям безробітних. Саме ці спеціалісти повинні професійно сформувати 
індивідуальну стратегію працевлаштування.  
Індивідуальність полягає в певній унікальності набору та послідовності 
послуг, що надаватимуться саме цій конкретній особі усіма потрібними (на 
думку особистого консультанта) спеціалістами центру зайнятості. Велике 
значення мають навики техніки ведення співбесіди, вміння практичного 
використання моделі надання профорієнтаційних послуг, володіння навиками 
навіювання (переконання), мотиваційними ланцюжками – як елементу ведення 
співбесіди, що підвищує ефективність надання соціальних послуг, у тому числі 
мотивування до професійного навчання тощо. Тобто особистий консультант – 
спеціаліст з комплексного надання послуг, а тому відповідає за кінцевий 
результат – не зняття особи з обліку за відмову від послуг (особливо, якщо 
якісь не пропонувалися й не надавалися), а працевлаштування – зайнятість 
безробітного, що автоматично стає тим, хто наповнює Фонд, а не є його 
утриманцем. 
   Універсальним рушійним механізмом активізації безробітних у 
пошуку роботи є психологічний механізм мотивації. Викликати раціональну 
поведінку людини можна тільки з урахуванням її потреб, цінностей, інтересів, 
демонструючи переваги або користь для тієї чи іншої запропонованої дії. Тобто 
спеціалісту, який надає послугу шукачеві роботи, важливо, з одного боку 
орієнтуватися в особистісно-психологічних особливостях клієнта, а з другого – 
бути обізнаним щодо позитивних психологічних впливів та реальної користі, 
наприклад, участі громадянина у формах активної підтримки. 
Матеріал, поданий у таблиці Г.1 Додатку Г, може допомогти спеціалісту 
центру зайнятості ефективно побудувати схеми мотивації. Використовуючи 
його, фахівці центрів зайнятості зможуть складати так звані “мотиваційні 
ланцюжки” за моделлю, наведеною на рисунку 3.1,  з метою досягнення 
93 
 
позитивних зрушень на особистісно-психологічному та поведінковому рівнях у 
шукачів роботи в напрямі їх працевлаштування.  
  
94 
 
 
                      „Для чого це потрібно?” 
   „Що це дасть                                                       „Як це зробити?” 
              безробіному?” 
 
 
Аргументи     Мотив   Мотиваційна              Визначення Виявлення           Подяка,  
  Раціональні,                (переваги, установка          засобів    ставлення          похвала 
    емоційні користь)      клієнта 
                                                                                                                                                      (питання до нього) 
 
 „Що  треба  
                                                                людині зробити?” 
 
 
Рис 3.1 . Мотиваційний ланцюжок. 
95 
 
Ефективним засобом підвищення власного потенціалу шукача роботи та 
активації його зусиль є ретельна розробка за допомогою спеціаліста центру 
зайнятості плану самостійного пошуку роботи.  
Якщо клієнт надто довго шукає роботу (більше 6 місяців), а це в 
основному жінки після 45-50 років та випускники вищих навчальних закладів, 
то в нього складається враження, що всі зусилля знайти роботу марні і 
посилюється негативне ставлення до всього, що пропонує спеціаліст служби 
зайнятості, виникає повна зневіра у своїх силах. Тому під час перебування 
клієнта в службі зайнятості важливо знайти індивідуальний підхід до кожного: 
вчасно направити його до профконсультанта, запропонувати отримати іншу 
спеціальність, яка має попит на ринку праці; направити на семінар з техніки 
пошуку роботи.  
Тільки гнучкі форми роботи з клієнтом та врахування особливостей 
кожної категорії, кожного прошарку шукачів роботи, кожної особистості, 
обставин, які можуть виникати у клієнтів і зумовлювати багатоваріантність 
можливого розвитку подій, при визначенні процедур з обслуговування 
конкретної категорії клієнтів та послідовності операцій, можуть дати позитивні 
результати.  
2. Практики індивідуалізації роботи з роботодавцями у діяльності 
ЧОЦЗ Городищенська районна філія. 
Функція забезпеченння ефективники працевлаштування безробітних 
може бути реалізована завдяки тристоронній взаємодії: безробітна особа – 
служба зайнятості – підприємство. Оскільки ситуація на ринку праці динамічно 
змінюється, необхідно пристосовувати свої послуги і технології їх надання саме 
для задоволення актуальних у даний час потреб роботодавців.  
9. Дослідження ринку праці Городищенського району виявило, що на 
даний час затребуваними професіями є такі: продавці продовольчих товарів,  
продавці  непродовольчих товарів, охоронник, кухар, сестра медична, 
бухгалтер, менеджер із збуту, тракторист (тракторист-машиніст) 
сільськогосподарського виробництва, машиніст-кочегар котельні, перукар. 
96 
 
Для поліпшення взаємодії з роботодавцями доцільно застосовути такі 
напрями роботи з роботодавцями:  
 інформування про умови надання дотацій найширшого кола роботодавців 
шляхом використання засобів масової інформації та створених в центрі 
зайнятості секторів;  
 інформування роботодавців, самостійного підбору роботодавцями 
претендентів на роботу;  
 запрошення до участі в нарадах, що їх проводять органи міської влади; 
вивчення потреб роботодавців в укомплектуванні підприємств персоналом; 
оперативне навчання кадрів на замовлення роботодавців;  
 регулярне інформування роботодавців про професійно-кваліфікаційний 
склад безробітних, зареєстрованих у центрі зайнятості; 
 організація системної роботи з керівниками кадрових служб підприємств 
та організацій (семінари, особисті зустрічі, круглі столи), яка сприяє 
своєчасному отриманню центром зайнятості даних про наявність вільних 
робочих місць  і вакантних посад та інформації щодо перспектив розвитку 
виробництва, працевлаштування безробітних громадян, організації 
оплачуваних громадських робіт, бронювання робочих місць згідно з 
пропозиціями підприємств; 
 створення бази даних про спеціалістів високої кваліфікації та 
рідкісних професій .  
Комплексна реалізація зазначених заходів, як індивідуальна робота з 
безробітними, так і індивідуалізована співпраця з роботодавцями дозволить 
забезпечення гнучкого реагування на стан та потреби ринку праці 
Городищенського району та підвищення показників працевлаштування 
безробітних. 
Посилену увагу доцільно приділити працевлаштуванню інвалідів та 
реалызацыю наступних завдань: 
      - створення Єдиної Інформаційної бази даних інвалідів, яка 
складається з трьох взаємозв'язаних складових: 
97 
 
      1) єдиного банку даних інвалідів, яка містить кількісні та якісні 
характеристики контингенту інвалідів, які бажають працювати;  
      2) банку даних робочих місць для працевлаштування інвалідів, який 
акумулює інформацію про кількісний та якісний склад робочих місць, на яких 
можна використовувати працю інвалідів; 
      3) системи постійного моніторингу процесів зайнятості та 
працевлаштування інвалідів з метою інформаційного й аналітичного 
обслуговування вказаних процесів; 
      - посилення співпраці при вирішенні питань професійної реабілітації 
інвалідів та їх працевлаштування між МСЕК, органами праці та соціального 
захисту населення, Фондом соціального захисту інвалідів, службою зайнятості, 
громадськими організаціями інвалідів, роботодавцями з метою координації та 
консолідування спільних зусиль на вирішення завдань щодо створення дієвої 
системи сприяння працевлаштуванню інвалідів, особливо випускників 
навчальних закладів з числа інвалідів; 
      - збільшення за рахунок установленого нормативу кількість робочих 
місць фахівців з вищою освітою та кваліфікованих робітників для 
працевлаштування інвалідів; 
      - розроблення методики атестації робочого місця інваліда та типових 
документів, які видаються в процесі атестації робочого місця, призначеного для 
працевлаштування інваліда; 
      - надання інвалідам, які бажають відкрити власну справу, 
консультативну, організаційну, фінансово-економічну допомогу з питань 
відкриття та підтримки власного бізнесу, розробка механізму надання інвалідам 
безпроцентних позик із Фонду соціального захисту інвалідів на відкриття ними 
власної справи та підтримку власного бізнесу; 
      - створення і збереження робочих місць для працевлаштування 
інвалідів на спеціалізованих підприємствах, збільшивши їхню кількість, 
удосконалити механізм державної підтримки підприємств громадських 
98 
 
організацій інвалідів шляхом збільшення державної допомоги у вигляді 
кредитування та розміщення державного замовлення; 
      - розширення регіональних банків вакансій за рахунок повнішого 
надання роботодавцям даних про вільні робочі місця для інвалідів у 
територіальні служби зайнятості. 
Крім зазначених вище напрямків, доцільно на рівні ЧОЦЗ Городищенська 
районна філія: 
- підтримувати в приміщеннях центрів зайнятості оптимальні умови для 
обслуговування клієнтів з інвалідністю, у тому числі із руховими порушеннями, 
забезпечивши їм доступність до соціальних послуг та актуальної інформації; 
- вести постійний контроль за оновленням інформації для осіб з 
інвалідністю у відповідному куточку та у секторі запобігання соціальним 
ризикам, який створений у відповідності до Єдиної технології надання 
соціальних послуг центрами зайнятості України, затвердженої Наказом 
Державного центру зайнятості від 11.01.2012 року № 1; 
- проводити інформаційні заходи орієнтуючись на потреби ринку праці 
та підвищення мотивації громадян зазначеної категорії до пошуку роботи, 
забезпечення ефективної професійної підготовки під замовлення роботодавця з 
подальшим працевлаштуванням; 
- постійно контролювати якість підбору пропозицій для осіб з 
інвалідністю та вести поіменний моніторинг осіб з інвалідністю з метою 
прийняття дієвих управлінських рішень для прискорення вирішення питань їх 
зайнятості; 
- вживати запобіжні заходи щодо зняттю з обліку осіб зазначеної 
категорії без вирішення питань їх зайнятості; 
- здійснювати контроль за станом ведення персональних справ осіб з 
інвалідністю та своєчасним оновленням відповідних документів, виконанням 
ІПП (або Рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню), яка передбачає 
використання трудового та реабілітаційного потенціалів особи; 
99 
 
- виносити на розгляд комісії з довготривалого безробіття проблеми 
зайнятості осіб зазначеної категорії, які перебувають на обліку в центрі 
зайнятості тривалий час; 
-  приділити особливу увагу інформаційно-роз’яснювальній роботі 
серед роботодавців та інших сторін соціального діалогу щодо залучення коштів 
Фонду соціального захисту інвалідів в напрямку створення спеціальних 
робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості; 
- продовжити роботу з роботодавцями щодо умов працевлаштування 
громадян зазначеної категорії та опрацювати з керівництвом ПОУ заповнення 
4% нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю; 
- забезпечити в обов’язковому порядку участь у засіданнях МСЕК/ЛКК 
відповідальних спеціалістів; 
- приділяти особливу увагу взаємодії спеціалістів профільних відділів 
по наданню соціальних послуг особам з інвалідністю; 
-  продовжити практику проведення навчання профільних спеціалістів, 
які надають послуги інвалідам, перевірки рівня їх професійних знань з питань 
по дотриманню вимог єдиної технології надання соціальних послуг та чинного 
законодавства. 
Постійне підвищення професійних знань і навичок спеціалістів дає 
можливість підвищувати якість послуг, які надаються клієнту.  
 За попередніми прогнозами, в результаті реалізації даної програми 
очікуються такі результати (таблиця 3.3). 
 
 
 
 
 
 
 
 
100 
 
Таблиця 3.3 
Очікувані показники реалізації Програми підвищення рівня зайнятості 
населення Городищенського району Черкаської області на 2022 рік 
№ Найменування показника Очікуваний Ріст 
з/п результат порівняно із 
станом на 2020 роком, 
01.01.2023 % 
1. Працевлаштовано  осіб, всього   
в т.ч.: 1370 80 
 - особи з інвалідністю  40 100 
 - жінки  350 80 
 - молодь до 35 років 384 80 
 - особи, старші 45 років 266 70 
 - внутрішньо- переміщені особи 4 300 
 - учасники АТО 16 120 
4. Надано професійно- консультаційних послуг  3580 6 
5. Надано професійно- інформаційних  послуг 3186 11 
6. Професійні відбори (на замовлення робот і на 170 59 
професійне навчання) 
7. Отримали послуги особи, що навчаються у 500 66 
навчальних закладах різних типів 
8. Започаткували власну справу  10 400 
9. Брали участь у тимчасових роботах 150 32 
10. Компенсація ЄСВ, випадків 22 83 
11. Брали участь у громадських роботах, осіб 20 900 
12. Кількість роботодавців яким надаються послуги  11 
1900 
філією 
13. Кількість осіб які отримали ваучер на навчання 5 900 
 
Прогнозні дані таблиці показують про зростання основних показників 
зайнятості населення в результаті реалізації даної програми, що, безумовно, 
свідчить про підвищення ефективності  роботи ЧОЦЗ Городищенська районна 
філія щодо підвищення рівня зайнятості населення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
Таблиця А1 
Функціональна характеристика системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні 
Вид 
соціального Страховик Страхові випадки Види допомог/соціальних послуг 
страхування 
  1) тимчасова непрацездатність внаслідок 1)допомога по тимчасовій непрацездатності 
  захворювання або травми, не пов’язаної з (включаючи догляд за хворою дитиною); 
  нещасним випадком на виробництві; 2) допомога по вагітності та пологах; 
  2) необхідність догляду за хворою дитиною; 3) допомога на поховання (крім поховання 
  3) необхідність догляду за хворим членом сім’ї; пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли 
  4) догляд за дитиною віком до трьох років або від нещасного випадку на виробництві); 
  дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі 4) оплата лікування в реабілітаційних 
У зв’язку з  хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за відділеннях санаторно-курортного закладу 
тимчасовою Фонд соціального цією дитиною; після перенесених захворювань і травм. 
втратою страхування України 5) карантин, накладеного органами санітарно-  
працездатності епідеміологічної служби; 
6) тимчасове переведення застрахованої особи 
відповідно до медичного висновку на легшу, 
нижчеоплачувану роботу; 
7) протезування з поміщенням у стаціонар 
протезно-ортопедичного підприємства; 
8) перебування в реабілітаційних відділеннях 
санаторно-курортного закладу після перенесених 
захворювань і травм. 
 
  Нещасний випадок на виробництві або професійне Страховими виплатами є грошові суми, які 
  захворювання (у тому числі встановлене чи Фонд виплачує застрахованому чи особам, які 
  виявлене в період, коли потерпілий не перебував у мають на це право, у разі настання страхового 
  трудових відносинах з підприємством, на якому він випадку. Підставою для оплати потерпілому 
  захворів), що спричинили застрахованому витрат на медичну допомогу, проведення 
  професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; медичної, професійної та соціальної 
  нещасний випадок або професійне захворювання, реабілітації, а також страхових виплат є акт 
ДОДАТОК А 
Від нещасного  яке сталося внаслідок порушення застрахованим розслідування нещасного випадку або акт 
випадку на Фонд соціального нормативних актів про охорону праці. розслідування професійного захворювання 
виробництві та страхування України Перелік обставин, за яких настає страховий (отруєння) за встановленими формами. 
професійного випадок, та перелік професійних захворювань Страхові виплати складаються із: 
захворювання, визначаються Кабінетом Міністрів України. 1) страхової виплати втраченого заробітку (або 
які Факт нещасного випадку на виробництві або відповідної його частини) залежно від ступеня 
спричинили професійного захворювання розслідується втрати потерпілим професійної працездатності 
втрату в  порядку затвердженому Кабінетом Міністрів (далі - щомісячна страхова виплата); 
працездатності України, відповідно до Закону України "Про 2) страхової виплати в установлених випадках 
охорону праці". одноразової допомоги потерпілому (членам 
його сім’ї та особам, які перебували на 
утриманні померлого); 
3) страхової виплати дитині, яка народилася з 
інвалідністю внаслідок травмування на 
виробництві або професійного захворювання її 
матері під час вагітності; 
4) страхових витрат на медичну та соціальну 
допомогу. 
8. Відшкодування моральної (немайнової) 
шкоди потерпілим від нещасних випадків на 
виробництві або професійних захворювань і 
членам їхніх сімей не є страховою виплатою та 
здійснюється незалежно від часу настання 
страхового випадку відповідно до 
положень Цивільного кодексу 
України та Кодексу законів про працю 
України. 
  Страховий випадок - це подія, через яку: 1) Матеріальна допомога: 
  1) застраховані особи втратили заробітну плату - допомога по безробіттю, у тому числі 
  (грошове забезпечення) або інші передбачені одноразова її виплата для організації 
  законодавством України доходи внаслідок втрати безробітним підприємницької діяльності; 
 Фонд роботи з незалежних від них обставин та - допомога на поховання у разі смерті 
На випадок загальнообов’язкового зареєстровані в установленому порядку як безробітного або особи, яка перебувала на його 
безробіття державного безробітні, готові та здатні приступити до утриманні. 
соціального підходящої роботи і дійсно шукають роботу; 2. Соціальні послуги:  
страхування України 2) застраховані особи опинилися в стані часткового - професійна підготовка або перепідготовка, 
на випадок безробіття безробіття; підвищення кваліфікації у закладах 
3) втрата роботи з незалежних від застрахованих професійної (професійно-технічної), фахової 
осіб обставин - припинення трудового договору передвищої та вищої освіти, у тому числі в 
відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у закладах освіти державної служби зайнятості, 
разі неможливості продовження роботи, а також на підприємствах, в установах, організаціях; 
невиконання роботодавцем законодавства про - профорієнтація; 
працю, умов колективного чи трудового - пошук підходящої роботи та сприяння у 
договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) працевлаштуванні, у тому числі шляхом 
Кодексу законів про працю України, а також з організації громадських робіт для безробітних 
аналогічних підстав, визначених іншими законами, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів 
а для військовослужбовців - звільнення зі служби з України; 
поважних причин без права на пенсію (у зв’язку із - надання роботодавцям, які 
скороченням штатів або проведенням працевлаштовують громадян, зазначених 
організаційних заходів, за станом здоров’я, у у частині першій статті 14 Закону України 
зв’язку із закінченням строку контракту, "Про зайнятість населення", компенсації 
систематичним невиконанням умов контракту відповідно до статті 26 Закону України "Про 
командуванням, через сімейні обставини або з зайнятість населення"; 
інших поважних причин відповідно до - надання роботодавцям - суб’єктам малого 
законодавства про військовий обов’язок і військову підприємництва, які працевлаштовують 
службу). безробітних, компенсації відповідно до статті 
 27 Закону України "Про зайнятість населення"; 
-надання ваучера для підтримання 
конкурентоспроможності деяких категорій 
громадян шляхом перепідготовки, 
спеціалізації, підвищення кваліфікації за 
професіями та спеціальностями для 
пріоритетних видів економічної діяльності 
відповідно до статті 30 Закону України "Про 
зайнятість населення". 
-здійснення заходів сприяння зайнятості 
внутрішньо переміщених осіб відповідно 
до статті 24-1 Закону України "Про зайнятість 
населення"; 
-інформаційні та консультаційні послуги, 
пов’язані з працевлаштуванням. 
 
  Право на отримання пенсій та соціальних послуг із 1) пенсія за віком; 
  солідарної системи мають: 2) пенсія по інвалідності; 
  1) громадяни України, які застраховані згідно із 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. 
  цим Законом та досягли встановленого цим належить допомога на поховання пенсіонера. 
  Законом пенсійного віку чи визнані особами з  
  інвалідністю в установленому законодавством Особі, яка має одночасно право на різні види 
  порядку і мають необхідний для призначення пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з 
Пенсійне  відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі втратою годувальника), призначається один із 
страхування Пенсійний фонд смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені цих видів пенсії за її вибором. 
(солідарна України у статті 36 цього Закону, та інші особи, 
система) передбачені цим Законом; 
2) особи, яким до дня набрання чинності цим 
Законом була призначена пенсія відповідно 
до Закону України "Про пенсійне забезпечення" 
(крім соціальних пенсій) або була призначена 
пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за 
іншими законодавчими актами, але вони мали 
право на призначення пенсії за Законом України 
"Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони 
не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове 
утримання) з інших джерел, а також у випадках, 
передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей. 
 
*Розроблено автором  
Таблиця Б1 
Функції фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування 
Фонд Мета діяльності Функції та завдання 
Фонд соціального Фонд соціального страхування України Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися 
страхування є органом, який здійснює керівництво іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої 
України та управління загальнообов’язковим кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю. 
державним соціальним страхуванням Правління Фонду: 
від нещасного випадку, у зв’язку з 1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та 
тимчасовою втратою працездатності та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво 
медичним страхуванням, провадить на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін; 
акумуляцію страхових внесків, 2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих 
контроль за використанням коштів, органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора 
забезпечує фінансування виплат за виконавчої дирекції Фонду про її діяльність; 
цими видами загальнообов’язкового 3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань 
державного соціального страхування та Фонду постійні та тимчасові комісії Фонду за напрямами роботи; 
здійснює інші функції згідно із 4) подає на розгляд центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
затвердженим статутом. формування державної політики у сфері соціального захисту населення, для 
2. Фонд є некомерційною самоврядною внесення на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції щодо 
організацією, що діє на підставі статуту, визначення розміру внесків за видами загальнообов’язкового державного 
який затверджується його правлінням. соціального страхування; 
 5) подає пропозиції щодо пропорцій розподілу частки єдиного внеску за 
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного 
випадку;  
8) затверджує: статут Фонду; регламент роботи правління Фонду; регламент 
роботи постійних та тимчасових комісій Фонду; звіти про виконання 
бюджетів (постатейно за доходами і видатками, визначеними законом), 
порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду; Положення 
про виконавчу дирекцію Фонду; структуру органів Фонду, граничну 
чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на 
адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із 
центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування 
державної фінансової політики, державної політики у сфері соціального 
захисту населення); річні програми робіт та звіти про їх виконання; 
Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики 
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; 
Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, 
навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги, та 
контроль за їх цільовим використанням; 
Положення про навчально-інформаційні центри; 
Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат; 
Порядок розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів 
Фонду, на депозитних рахунках банківських установ (за погодженням із 
центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування 
державної фінансової політики, державної політики у сфері соціального 
захисту населення); 
інші нормативно-правові акти та документи, що регламентують діяльність 
Фонду з виконання його статутних завдань; 
9) встановлює розмір допомоги на поховання; 
10) схвалює проект річного бюджету Фонду (постатейно за доходами і 
видатками, визначеними законом) та подає його в установленому порядку 
центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування 
державної політики у сфері соціального захисту населення, для внесення на 
затвердження Кабінету Міністрів України; 
11) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду; 
12) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань за видами 
загальнообов’язкового державного соціального страхування; 
13) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду; 
14) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і 
достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання; 
15) вирішує питання формування та використання резерву коштів для 
забезпечення фінансової стабільності Фонду в сумі, необхідній для 
фінансування матеріального забезпечення в розрахунку не менш як на п’ять 
календарних днів; 
16) представляє Фонд у відносинах з органами державної влади, органами 
місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, 
об’єднаннями громадян з питань соціального захисту громадян, а також 
органами соціального страхування зарубіжних країн, міжнародними 
організаціями, діяльність яких пов’язана із захистом соціальних прав 
людини. 
Фонд Фонд загальнообов’язкового Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про 
загальнообов’язков державного соціального страхування загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про 
ого державного України на випадок безробіття (далі - зайнятість населення", цим Законом, іншими законами у сфері 
соціального Фонд) створюється для управління загальнообов’язкового державного соціального страхування та статутом 
страхування страхуванням на випадок безробіття, Фонду, який затверджується правлінням Фонду. 
України на акумуляції страхових внесків, контролю Правління Фонду: 
випадок безробіття за використанням коштів, виплати 1) визначає перспективні та поточні завдання Фонду; 
забезпечення та надання соціальних 2) обирає голову правління Фонду та його заступників; 
послуг, здійснення інших функцій 3) затверджує статут Фонду; 
згідно із цим Законом і статутом Фонду. 4) вносить Міністрові - керівникові центрального органу виконавчої 
Фонд є цільовим централізованим влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, 
страховим фондом, некомерційною трудових відносин та зайнятості населення, у разі порушення 
самоврядною організацією. Держава є керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує 
гарантом забезпечення застрахованих державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, 
осіб та надання їм відповідних або його заступниками законодавства обґрунтоване подання про 
соціальних послуг Фондом. звільнення; 
 5) схвалює проект річного бюджету фонду та подає в установленому 
порядку центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та 
зайнятості населення, для внесення на затвердження Кабінету 
Міністрів України; 
6) заслуховує звіт про виконання бюджету Фонду; 
7) вносить центральному органу виконавчої влади, що забезпечує 
формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та 
зайнятості населення, пропозиції щодо розміру частини єдиного 
внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що 
спрямовується на страхування на випадок безробіття; 
8) вирішує інші питання відповідно до статуту Фонду. 
Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої 
влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та 
трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою 
діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього 
Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує 
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить 
до складу правління Фонду. Виконавчою дирекцією Фонду є Державна 
служба зайнятості населення. 
Державна служба зайнятості – це структура, яка об’єднує 25 регіональних 
центрів зайнятості, 95 базових та 429 філій регіональних центрів 
зайнятості по всій Україні. Всі відділення Служби працюють за єдиною 
схемою надання послуг. Клієнти можуть звернутися до будь-якого центру 
зайнятості та отримати всі передбачені законодавством соціальні послуги, 
пов’язані з працевлаштуванням. У службі зайнятості створена уніфікована 
оперативна база вакансій, шукачів роботи та можливостей проходження 
професійного навчання по всій країні. Це дозволяє розширити зону пошуку 
роботи для безробітних не тільки в межах району чи області, а й держави в 
цілому. 
Головними завданнями Державної служби зайнятості на сучасному етапі є: 
- розвиток активних програм сприяння зайнятості населення; 
- підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці; 
- адресна допомога у працевлаштуванні соціально незахищених категорій 
населення; 
- запровадження нових партнерських відносин з роботодавцями, 
стимулювання їх до створення нових робочих місць. 
Пенсійний фонд Пeнсійний фoнд Укрaїни є цeнтрaльним Oснoвними зaвдaннями Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни є:  
України oргaнoм викoнaвчoї влaди, щo здійснює - зaбeзпeчeння фінaнсувaння витрaт нa виплaту пeнсій відпoвіднo дo зaкoнів 
кeрівництвo тa упрaвління сoлідaрнoю крaїни;  
систeмoю зaгaльнooбoв’язкoвoгo - збирaння і aкумуляція внeсків, признaчeних для пeнсійнoгo зaбeзпeчeння і 
дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння, виплaти дoпoмoги;  
прoвaдить збір, aкумуляцію тa oблік - рoзширeнe відтвoрeння кoштів Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни нa oснoві 
стрaхoвих внeсків, признaчaє пeнсії тa принципів сaмoфінaнсувaння; учaсть у фінaнсувaнні прoгрaм сoціaльнoї 
гoтує дoкумeнти для їх виплaти, підтримки пeнсіoнeрів, інвaлідів тa інших кaтeгoрій oсіб;  
зaбeзпeчує свoєчaснe і в пoвнoму oбсязі - oргaнізaція міжнaрoднoгo співрoбітництвa у сфeрі пeнсійнoгo зaбeзпeчeння; 
фінaнсувaння тa виплaту пeнсій, кoнтрoль зa свoєчaсним нaдхoджeнням стрaхoвих внeсків дo фoнду; кoнтрoль 
дoпoмoги нa пoхoвaння, інших зa прaвильним витрaчaнням кoштів фoнду;  
сoціaльних виплaт, які згіднo із - учaсть у підгoтoвці нoрмaтивних aктів,спрямoвaних нa удoскoнaлeння 
зaкoнoдaвствoм здійснюються зa систeми пeнсійнoгo зaбeзпeчeння тa пoрядку підвищeння рoзміру пeнсій;  
рaхунoк кoштів Пeнсійнoгo фoнду - внeсeння прoпoзицій Міністру щoдo фoрмувaння дeржaвнoї пoлітики з 
Укрaїни, здійснює кoнтрoль зa цільoвим питaнь пeнсійнoгo зaбeзпeчeння тa збoру, вeдeння oбліку нaдхoджeнь від 
викoристaнням кoштів Пeнсійнoгo сплaти єдинoгo внeску;  
фoнду Укрaїни. Діяльність Пeнсійнoгo - кeрівництвo тa упрaвління сoлідaрнoю систeмoю зaгaльнooбoв'язкoвoгo 
фoнду Укрaїни спрямoвується тa дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння; зaбeзпeчeння свoєчaснoгo і в пoвнoму 
кooрдинується Кaбінeтoм Міністрів oбсязі фінaнсувaння тa виплaти пeнсій, дoпoмoги нa пoхoвaння, інших 
Укрaїни чeрeз Міністрa прaці тa виплaт, які згіднo із зaкoнoдaвствoм здійснюються зa рaхунoк кoштів 
сoціaльнoї пoлітики Укрaїни [3].  Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни тa інших джeрeл, визнaчeних зaкoнoдaвствoм;  
 - eфeктивнe тa цільoвe викoристaння кoштів, удoскoнaлeння мeтoдів 
фінaнсoвoгo плaнувaння, звітнoсті тa систeми кoнтрoлю зa витрaчaнням 
кoштів;  
- викoнaння інших зaвдaнь, визнaчeних зaкoнaми Укрaїни тa пoклaдeних нa 
Пeнсійний фoнд Укрaїни Прeзидeнтoм Укрaїни [3]. 
Пeнсійний фoнд Укрaїни відпoвіднo дo пoклaдeних нa ньoгo зaвдaнь:  
1) вивчaє тa aнaлізує ситуaцію у сфeрі пeнсійнoгo зaбeзпeчeння, зaбeзпeчує 
прoвeдeння щoрічних aктуaрних рoзрaхунків фінaнсoвoгo стaну систeми 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo пeнсійнoгo стрaхувaння;  
2) рoзрoбляє прoeкт бюджeту Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни, склaдaє звіт прo 
йoгo викoнaння тa пoдaє їх у встaнoвлeнoму пoрядку Міністру для внeсeння 
нa рoзгляд Кaбінeту Міністрів Укрaїни, здійснює eфeктивний рoзпoділ 
фінaнсoвих рeсурсів для пeнсійнoгo зaбeзпeчeння;  
3) oргaнізoвує рoбoту з фoрмувaння, aвтoмaтизoвaнoгo oбрoблeння 
інфoрмaції в систeмі Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни тa вeдe Дeржaвний рeєстр 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
4) здійснює зaхoди щoдo зaбeзпeчeння дoступу дo дaних Дeржaвнoгo рeєстру 
зaгaльнooбoв'язкoвoгo дeржaвнoгo сoціaльнoгo стрaхувaння;  
5) oргaнізoвує, кooрдинує тa кoнтрoлює рoбoту гoлoвних упрaвлінь 
Пeнсійнoгo фoнду Укрaїни в Aвтoнoмній Рeспубліці Крим, oблaстях, містaх 
Києві тa Сeвaстoпoлі, упрaвлінь у рaйoнaх, містaх і рaйoнaх у містaх (дaлі - 
тeритoріaльні oргaни) [3]. 
 
 
 
 
 
 
Залишок коштів на початок року – 98,7 млн грн      Залишок коштів на кінець періоду – 162,7 млн грн 
  
  
  
  
   
витрат  
 здійснюється 
 
 
  
   
  
 
 населенню 
   
 населення 
  
  
 
  
 
 
 
 
  
пенсій 
   
 
громадянам 
 
 фінансування 
 
  
Рис.В1. Основні показники виконання бюджету Пенсійного фонду України за 2019 рік 
 
 
Кошти Державного бюджету України 181 770,1 млн грн (10 835,4 
млн грн, в т.ч. спец. фонд-митні платежі) 
(в т.ч. погашення 
позик,наданих з єдиного 
казначейського рахунка у 
2018 році - 4 755,5 млн грн) 
ДОДАТОК В 
 
 
 
 
 
Таблиця Г.1 
Чотири прошарки (цільові підгрупи) шукачів роботи для цілеспрямованого  визначення програм та інструментарію 
прискорення їхнього працевлаштування 
 Професійні Особистісні План роботи з клієнтом Інструментарій 
 якості шукача якості  (зміст програми) 
 роботи шукача 
роботи 
Професія,  Наявність  
що потрібна на вмінь  і 
ринку праці активності 
 у пошуку 
роботи 
   забезпечення клієнтів інформація про вакансії розташована в ЄІАС та на стендах 
є є повна 
інформацією про вакансії та вакансій, а також інформація, що міститься у друкованих 
відпо-
відність  підприємства, де можна виданнях і засобах масової інформації, програми і плани 
використовувати даний вид проведення постійно діючого семінару з пошуку роботи. 
праці, навчання методам  
пошуку роботи. 
Прошарок 1 
Відповідність 
професійних та 
особистісних якостей 
ДОДАТОК Г 
    визначення, яка із професій, збірник професіокарт і професіограм, інший 
  часткова що користується попитом на 
профорієнтаційний матеріал,  перелік навчальних закладів, 
немає є невід ринку праці,  відповідає 
повід- нахилам і бажанням особи, інформація про вакансії розташована в ЄІАС та на стендах 
ність допомога в отриманні 
вакансій, а також інформація, що міститься у друкованих 
конкурентноспроможної 
професії, забезпечення виданнях і засобах масової інформації, програми і плани 
клієнтів інформацією про 
проведення постійно діючого семінару з пошуку роботи. 
вакансії та підприємства, де 
можна використовувати даний  
вид праці, навчання методам 
пошуку роботи. 
    формування (підвищення)  рекомендації щодо працевлаштування,  семіна-ри з техніки 
  значна пошуку роботи,  відвідування яко-мога більшої кількості 
активності, навичок і вмінь 
є немає невідпо- роботодавців,  частіші зустрічі з особистим консультантом 
відність шукати роботу. ЦЗ,  звітування перед особистим консультантом,  засоби 
психологічної підтримки,  ознайомлення з  позитивним 
 
досвідом інших клієнтів ЦЗ.  Детальніше інформування про 
професії, які користуються попитом на ринку праці, 
можливості їх отримання. 
Прошарок 3 Прошарок 2 
    формування активності,  рекомендації щодо працевлаштування, семінари з техніки 
  повна пошуку роботи виконання домашніх вправ, частіше 
навичок і вмінь у пошуку 
немає немає невідпові спілкування з особистим консультантом та звітування, 
дність роботи;  визначення, яка із рекомендації щодо працевлаштування,  семінари з техніки 
пошуку роботи,  відвідування 
професій, що користується 
 якомога більшої кількості роботодавців,  частіші зустрічі з 
попитом на ринку праці, особистим консультантом ЦЗ,  звітування перед особистим 
консультантом,  засоби психологічної підтримки,  
відповідає нахилам і бажанням 
ознайомлення з  позитивним досвідом інших клієнтів ЦЗ.  
особи, професійне навчання. Детальніше інформування про професії, які користуються 
попитом на ринку праці, можливості їх отримання, участь у 
оплачуваних громадських роботах, обговорення на 
засідання з  комісії з довготривалого безробіття шляхів 
підвищення активності особи та більш ефективних засобів 
пошуку роботи. 
 
Прошарок 4