1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8323
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorТарандушка , Іван Павлович-
dc.contributor.authorЖирний, Денис Віталійович-
dc.date.accessioned2026-03-14T09:27:42Z-
dc.date.available2026-03-14T09:27:42Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8323-
dc.description.abstractВ даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для перевезення коврових виробів у м. Київ. В ході виконання роботи було виконано розрахунок виробничої програми, виконано проектування виробничого корпусу, проектування слюсарно-механічної дільниці та системи її освітлення, генеральне планування автотранспортного підприємства, спроектовано тримач на два різця для токарного верстата (складальне креслення та специфікація). Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 60 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання і додатківuk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.titleПроект автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для перевезення коврових виробів у м. Київuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Жирний Д.В.pdf
  Restricted Access		1.86 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show simple item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, доцент     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проект автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для 
перевезення коврових виробів у м. Київ» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________                                 _______________  ______________ 
                  
 
Керівник роботи: 
ст.викл. кафедри АТЕ, д.т.н.                        _______________ І.П. Тарандушка 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-83                              
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт                                                      _______________    Д.В. Жирний 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
2022
 
РЕФЕРАТ 
 
 
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування 
автотранспортного підприємства на 65 автомобілів для перевезення коврових 
виробів у м. Київ. В ході виконання роботи було виконано розрахунок 
виробничої програми, виконано проектування виробничого корпусу, 
проектування слюсарно-механічної дільниці та системи її освітлення, генеральне 
планування автотранспортного підприємства, спроектовано тримач на два різця 
для токарного верстата (складальне креслення та специфікація). 
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 60 стор. друкованого тексту, 
складається зі вступу, змісту, 4 розділів, висновків, переліку джерел посилання і 
додатків. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 2 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 ЗМІСТ 
 
 
ЗМІСТ ............................................................................................................................. 3 
ВСТУП ............................................................................................................................ 5 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................. 6 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства ..... 6 
1.2 Аналіз клімату і місцевості .................................................................................... 7 
1.3 Аналіз характеру вантажу ...................................................................................... 7 
1.4 Вибір транспортного засобу ................................................................................... 9 
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту............................................ 13 
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА ....................................................................................................... 15 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу. ................................................................... 15 
2.2 Розрахунок виробничої рограми АТП по кількості технічних впливів .......... 16 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ................................................................ 16 
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП .................................. 20 
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів ........... 21 
2.3 Планування виробничого корпусу ...................................................................... 23 
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів................ 23 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і ремонту 
рухомого складу .......................................................................................................... 25 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ..................................................................................... 26 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту ............................................................... 28 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ...... 29 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства ... 30 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між 
виробничими зонами, ділянками і відділеннями ..................................................... 30 
2.3.8 Розрахунок кількості працівників .................................................................... 31 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 3 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ............................................................................ 33 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень .............................................................. 34 
2.3.11. Розрахунок площ складських приміщень ..................................................... 35 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ................................ 37 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу .............................................. 37 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу ................... 37 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства .......................... 39 
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ...................................... 39 
2.4 Планування слюсарно-механічної дільниці ....................................................... 41 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні..................................... 41 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ........................................................................ 42 
3.1 Призначення і область застосування пристосування ........................................ 42 
3.2 Принцип дії пристосування .................................................................................. 42 
3.3 Розрахунок пристосування ................................................................................... 42 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ............................ 44 
4.1 Розрахунок штучного освітлення ........................................................................ 44 
4.2 Техніка безпеки і електробезпека ........................................................................ 49 
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 52 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ .............................................................................. 53 
ДОДАТКИ .................................................................................................................... 54 
 
 
 
 
 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 4 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ВСТУП 
 
 
Виконання кваліфікаційної роботи бакалавра зі спеціальності 274 – 
Автомобільний транспорт є обов’язковою частиною навчання. Під час 
виконання даної роботи засвоюються знання, отримані протягом 4-х семестрів 
навчання. Закріплюються навички виконання розрахунків, які необхідно 
виконувати для проектування автотранспортних підприємств та планування 
виробничого процесу. 
Основна задача автотранспортних підприємств забезпечувати 
роботоздатний стан транспортних засобів з використанням мінімальних 
фінансів. Тому для виконання даної задачі потрібно вміти планувати виробничий 
процес, проектувати необхідні підрозділи виробництва та аналізувати їх 
ефективність. 
Таким чином в даній кваліфікаційній роботі бакалавра необхідно провести 
технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 65 автомобілів  для 
перевезення килимових покриттів у м. Київ, який забезпечить ефективне його 
функціонування. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 5 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ 
 
 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного 
підприємства 
 
 
Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто 
Київ — адміністративно до її складу не входить. Площа області — 28 131 км2, 
населення на 2012 рік становить 1,7 млн чоловік. Розташована в басейні 
середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з 
Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на 
південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на 
півночі — з Гомельською областю Білорусі. 
Ки́їв — столиця України, одне з найбільших міст Європи. Розташований 
на р. Дніпро. Площа міста — 839 км². Разом з передмістями утворює Київську 
агломераціюіз сукупним населенням 5206 тис. мешканців. Місто є культурним, 
урядовим, індустріальним, науковим та транспортним центром України. 
Розташоване на півночі центральної частини України. 
Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. 
Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 
198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на 
Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, 
головним чином влітку. 
В місті Київ розташовано безліч складових приміщень інтернет магазинів, 
які займаються продажем коврових покриттів. Тому їм необхідно мати 
автотранспортне підприємство, яке б якнайкраще проводило обслуговування по 
транспортуванню килимів по місту. Як відомо безліч людей користуються 
послугами інтернет-магазинів і тому кожен день необхідно обслуговувати 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 6 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
замовлення  як по Києву, так и доставка до почтових відділень для подальшого 
транспортування по Україні.  
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також 
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на 
утримання АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу. Тому для 
перевезення коврових покриттів проаналізуємо декілька автомобілів аналогів, 
які б забезпечили перевезення такого типу вантажу по місту Київ. 
 
 
1.2 Аналіз клімату і місцевості 
 
 
Ки́ївська о́бласть розташована на півночі України. Обласний центр — 
місто Київ — адміністративно до її складу не входить. Площа області — 28 131 
км2, населення на 2012 рік становить 1,7 млн чоловік. Розташована в басейні 
середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з 
Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на 
південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на 
півночі — з Гомельською областю Білорусі. 
 
 
1.3 Аналіз характеру вантажу 
 
 
Перевезення килимів здійснюється самими різними видами 
автомобільного вантажного транспорту закритого типу фургонами, будками, 
контейнерами. При транспортуванні килимів необхідно забезпечити 
максимальний захист вантажу від вогкості, а також дії сторонніх запахів 
оскільки килимові матеріали легко вбирають сторонні запахи, у тому числі і 
вихлопні гази. Крім того, багато килимових матеріалів легко забруднюються, 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 7 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
тому їм необхідний додатковий захист від пилу, і тим більше грязі. 
Перевезення килимів здійснюється традиційним способом - у скрученому 
вигляді, незалежно від їх розмірів і товщини. Для захисту ж від зовнішньої дії 
використовується упаковка з товстої плівки, яка може бути герметично 
запаяна.  Для збереження форми килимового полотна нерідко рулон 
скручується  на спеціальну котушку, виготовлену з щільного картону. В такому 
випадку вдається уникнути сильних перегинів килимів які можуть виникнути, 
у тому числі і при транспортуванні. До речі, транспортування килимів 
допустиме в двох варіантах: вертикально і горизонтально. У першому випадку 
килими ставляться один до іншого стоячи, таким чином, у вантажний відсік 
можна вміщати достатньо велике число килимів Проте, так можна перевозити 
тільки килими шириною не більше двох з половиною метрів. Тому для 
перевезення широких килимів використовується горизонтальне їх розміщення, 
при цьому допускається їх укладання один на одного. 
Килимове покриття згортають в рулони лицьовою стороною всередину. 
Рулони обгортають папером по ГОСТ 2228, ГОСТ 8273, ГОСТ 8828-89, ГОСТ 
11600 в два шари або поліетиленовою плівкою по ГОСТ 10354, перев'язують в 
двох місцях мотузкою по ГОСТ 1868-88 або стрічкою по ГОСТ 13939-90, або 
шпагатом по ГОСТ 17308-88 або заклеюють   липкою стрічкою. Допускається 
застосовувати пакувальні засоби, що випускаються по іншій нормативно-
технічній документації, за якістю не нижче вказаних. 
Маса  (брутто) рулону - не більше 50 кг. Вантажне місце повинне містити 
покриття одного вигляду і розміру. При  транспортуванні в закритих ящичних 
піддонах і в універсальних контейнерах покриття допускається не упаковувати. 
На тильній стороні покриття, згорнутого в рулон, повинне бути нанесене 
маркування, що містить найменування і адресу підприємства-виготівника або 
його товарний знак; найменування покриття;  номер партії і   дату виготовлення;  
довжину,   ширину і площу рулону; позначення справжнього стандарту;  
зображення державного Знаку якості для покриття, якому він привласнений в 
установленому порядку; На упаковці повинен бути маніпуляційний  знак 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 8 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
"Берегти від вологи" по ГОСТ 14192-96 і попереджувальний напис "Не кидати". 
Маркування наносять одним з наступних способів: безпосередньо на упаковку 
штемпелюванням або незмивною фарбою по трафарету; на паперову етикетку 
друкуванням друкарським способом.  
Не  допускається нанесення маркування від руки, окрім проставляння 
номера партії, дати виготовлення, довжини, ширини, площі рулону. Покриття 
перевозять всіма видами транспорту в критих транспортних засобах або в 
універсальних контейнерах відповідно до правил перевезення вантажів, що 
діють на кожному виді транспорту.   
 
 
1.4 Вибір транспортного засобу 
 
 
Газель NEXT – промтоварний фургон. В даний час цей вид фургонів є 
найбільш затребуваним і популярним. Секрет його популярності   в тому, що це 
фургони для перевезення товарів,   що не вимагають спеціальних кліматичних 
умов,   але  при цьому надійно захищених від  негативних дій навколишнього 
середовища,   як правило, в таких  бортах перевозять меблі, килими, 
устаткування, предмети побутової хімії. 
За основу виготовлення промтоварного фургона береться каркас із сталевої 
профільної труби. Даний каркас покривається фанерою та оцинковкою, що 
запобігає попаданню всередину фургона бруду і  води. 
Даний клас транспортного засобу непогано зарекомендував себе як спосіб 
експрес-доставки вантажів. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 9 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля ГАЗ-А21R32 
 
Таблиця 1.1 – Технічні характеристики ГАЗ-А21R32 
Тип цільнометалевий вантажний фургон 
Габарити, Д/ш/в, мм 6709/2513/2800 
Колісна база, мм 3745 
Вантажопідйомність, кг 2300 
Повна маса, кг 3500 
Розміри вантаж. відсіку, Д/ш/в, мм 4168/2068/2200 
Внутр. об'єм вантаж . відсіку, м куб. 20 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 10 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Кінець табл. 1.1 
Радіус повороту, м 6,5 
Дорожній просвіт, мм 170 
Об'єм бака, л 70 
Двигун  
Марка ISF2.8s4129Р 
Тип турбодиз. з інтеркулером 
Робочий об'єм, см куб. 2800 
Розпод. і к-ть цил./кл. на цил. R4/4 
Потужність, л. с. 120 
Макс. кр. момент, Н∙м 270 
  
Трансмісія  
КПП мех. 5-ст. 
Ходова частина Ходова частина 
Підвіска передн./задн. незалежна. торсіон./залежна. Ресорна 
Шини  185/75R16 
Експлуатаційні показники  
Макс. швидкість, км/год. 130 
Середня витрата, л/100 км. 10,8 
Періодичність ТО, км. 40000 
Гарантія 1 рік без обм. пробігу* 
 
 
Технічні характеристики автомобіля ЗИЛ-5301В2: 
Фургон термічний призначений для перевезення вантажів, які потребують 
спеціального температурного режиму зберігання. Завдяки спеціальній 
комплектації та зборки кузова термічні фургони захищають товари від впливу 
зовнішніх температурних умов та дає можливість підтримки температури 
всередині фургона до  -30˚ С (при існуванні холодильного обладнання). Основні 
параметри автомобіля приведені в табл. 1.3. 
 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 11 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Рисунок 1.2 - Габаритні розміри автомобіля ЗИЛ-5301В2 
Таблиця 1.2- Таблиця основних параметрів ЗИЛ-5301В2 
№ Назва параметру Параметр 
п/п 
1. Вид автомобіля Вантажний 
2. Компоновочна схема 4х2 
3. Вантажопідйомність, кг 3750 
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 3050 
5. Маса автомобіля повна, кг 6950 
6. Максимальна швидкість, км/год. 95 
7. Двигун дизельний 4-х циліндровий с ММЗ Д245.9 Е3 
турбонадувом 
8. Число циліндрів 4 
9. Робочий об'єм, л 4,7 
10. Потужність, кВт  95,7 
11. Зчеплення однодискове, сухе 
12. Коробка передач механічна, п’ятиступінчаста 
13. Передавальні числа коробки передач 
1 – 6,45;  2 - 3,56; 3 - 1,98; 4 - 
1,27; 5 - 1; 
Кінець табл. 1.2 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 12 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
14. Задній хід 6,15 
15. Ведучийий міст Задній 
16. Передавальне число головної передачі 3,9 
17. Шини 75R16 
18. Паливний бак, л 130 
19. Радіус повороту, м 7 
20. Витрати палива л/ на 100 км 12 
 
Так як відстань перевезень в межах міста, тому необхідний автомобіль з 
малим радіусом поворота, з невеликими  витратами палива та з достатніми 
габаритними розмірами вантажної платформи, тому з двох аналогів обираю ГАЗ-
А21R32, який оснащений надійним дизельним двигуном іноземного 
виробництва з невеликими витратами палива.   
 
 
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту 
 
 
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 65 вантажних 
фургонів. 
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з 
асфальтобетонним, цементнобетонними і прирівненими до них покриттями в 
приміській зоні, проїзнічастини вулиць невиликих міст обираю категорію 
експлуатації ІІ [1, с.81. додаток 2]. 
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними 
температурами і кліматом. В Києвській області клімат помірно-
континентальний. 
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 160. 
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.  
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 13 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).  
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний). 
Категорія умов експлуатації - ІІ, так як експлуатуються автомобільні дороги з 
асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівненими до них покриттями в 
приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст. 
Вибрані та обгрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.3 
Таблиці 1.3 - Вихідні дані до дипломного проектування 
№ п/п Показник Значення 
1 Число рухомого складу 65 
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 160 
3 Нормативний ресурсний пробіг 175000 
автомобіля, км 
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000 
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000 
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9 
експлуатації 
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0 
рухомого складу 
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0 
9 Кліматичний район помірно-
континентальний 
10 Кількість робочих днів підприємства 302 
11 Дільниця, що проектується  Слюсарно-
механічна 
12 Марка автомобіля ГАЗ-А21R32 
Режим роботи АТП: 
Для проведення технічного розрахунку використаємо ступні дані: кількість 
робочих днів АТП – 302; кількість робочих змін – 2; кількість годин робочої 
зміни – 7 год. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 14 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу. 
 
 
Коригування норм пробігу до КР і періодичність ТО. 
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами: 
 
' (H )
L = L  K  K ,
ТО−1 ТО−1 1 3  (2.1) 
де: 
(H )
LТО−1  – нормативна періодичність ТО-1, км. 
'
L = 4000  0.9 1 = 3600км,
ТО−1  
 
' (H )
L = L  K  K ,
ТО−2 ТО−2 1 3                                        (2.2) 
 
 де (H )LТО−2  – нормативна періодичність ТО-2, км. 
'
L = 16000  0,9 1 = 14400 км,
ТО−2  
Пробіг до КР: 
(H )
L = L  K  K  K ;
рес рес 1 2 3                                (2.3) 
 
Lрес = 175000  0,9 11 = 157500 км;  
де (H )
Lpес  – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км; 
 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 15 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2.2 Розрахунок виробничої рограми АТП по кількості технічних 
впливів 
 
 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл 
 
 
Число технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається 
відношенням циклового пробігу Lц пробігу до даного виду впливу. Враховуючи, 
що в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=157500 км), то 
число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному 
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2. 
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу. 
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами: 
 
L
ц 157500
N = = = 1;
КР
L 157500                                           (2.4) 
рес
 
де NКР - кількість КР за цикл; 
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км; 
L
рес - пробіг до капітального ремонта, км. 
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл 
 
L
рес
N = ;
ЩO
                                                (2.5) 
cд
 
де NЩO - кількість ЩО за зикл. 
 cд  - середньодобовий пробіг. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 16 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
157500
N = = 985;
ЩO  
160
Кількість ТО-2 за цикл: 
 
L
рес 157500
N = − N = −1 = 10;
2 c
L 14400                                 (2.6) 
ТО−2
 
де N2  - кількість ТО-2 за цикл; 
L
ТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км. 
Кількість ТО-1 за цикл: 
 
L
рес 157500
N = − (N + N ) = − (1+18) = 25;
1 c 2
L 3600                     (2.7) 
ТО−1
 
де N1  - кількість ТО-1 за цикл; 
LТО−1  – періодичність виконання ТО-1 за цикл; 
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1. 
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл 
Умовне N  N
КР 1  N N
2  ЩO  
позначення 
Кількість 1 25 10 985 
 
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а 
виробничу програму в основному розраховують за рік, тому для визначення 
числа ТО за рік необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за 
цикл, використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року р.  
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе: 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 17 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
N = N 
ЩОР ЩО Р                                            (2.8) 
 
 N = N  A
ЩОР ЩОР CП                                    (2.9) 
 
N = N 
1Р 1 Р …                                             (2.10) 
 
 N = N  A
1Р 1Р CП                                          (2.11) 
 
N = N 
2Р 2 Р                                                  (2.12) 
 
 N = N  A
2Р 2Р CП                                        (2.13) 
 
де:  
АСП – облікова (списочна) кількість автомобілів. 
Р – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл, 
тобто:  
L
 = Р (2.14) 
Р
L .  
рес
 
Річний пробіг автомобіля: 
L = Д  l 
Р роб сд Т                                            (2.15) 
де:  
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; 
Т – коефіцієнт технічної готовності  
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО 
простоювання автомобіля за цикл по організаційних причинах не враховується. 
Тому при розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 18 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
коефіцієнт випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл: 
 
1
 =
T d Д (2.16) 
1+ L ( TOiПO  
+ КР )
cд
1000 L
КР
де:  
Lcд  - середньодобовий пробіг автомобіля. 
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та 
в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1, с.85, додаток 7]; 
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному підприємстві 
[1, с.85, додаток 7]. 
 
1
 = = 0.94
T
0.3 15  
1+160( + )
1000 157500
 
L = 302 160  0.94 = 45421
Р  км 
 
45421
 = = 0.288
Р  
157500
 
N = 985  0.288 = 284
ЩОР  
 
 N = 284  65 = 18460
ЩОР  
 
N = 25  0.288 = 7
1Р  
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 19 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 N = 7  65 = 455
1Р  
 
N = 10  0.288 = 3
2Р  
 
 N = 3  65 = 195
2Р  
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2. 
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на весь 
парк 
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по 
автомобіль всьому АТП 
NЩОР  N1Р  N2Р  NЩОР  N1Р  N2Р  
284 7 3 18460 455 195 
 
 
2.2.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП 
 
 
Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування 
не планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт 
ТО й ПР. При цьому, залежно від методу організації, діагностування автомобілів 
може проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в 
цьому випадку число діагностичних впливів визначається для наступного 
розрахунку постів діагностування і його організації. На АТП відповідно до 
Положення передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2. 
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного 
стану агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1 
передбачається для автомобілів при ТО-1, після ТО-2 ( по вузлах і системам, що 
забезпечують безпека руху, для перевірки якості робіт і заключних регулювань) і 
при ПР ( по вузлах, що забезпечують безпека руху). Кількість автомобілів, 
діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування, 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 20 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2 
призначене для визначення потужнісних і економічних показників автомобіля, а 
також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з періодичністю ТО-2 і в 
окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при 
ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином, 
кількість діагностувань Д1  на весь парк за рік розраховують за формулою: 
 
 N = 1,1 N +  N = 1,1 455 +195 = 695,5
Д1Р 1Р 2Р           (2.17) 
 
де  N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік. 
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою: 
 
 N = 1,2 N = 1,2 195 = 234
Д 2Р 2Р                                      (2.18) 
 
де  N Д 2Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік. 
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих 
при ПР. 
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято 
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. 
 
20
 N =  N  = 234  0,2 = 47
Д2 ПР Р Д 2Р                           (2.19) 
100
 
 
2.2.3 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів 
 
 
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 21 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа 
постів і ліній ТО. 
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова 
виробнича програма Niд визначається за формулою: 
 
N
N = iР ,
iд
Д                                                           (2.20) 
роб .Рi
де: 
 NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо; 
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або 
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1,с.86, додаток 8]. 
18460
N = = 61
ЩО Д  
302
 
455
N = = 2
ТО−1Д  
302
 
195
N = = 1
ТО−2 Д  
302
 
695,5
N = = 3
Д1Д  
302
 
234
N = = 1
Д 2 Д  
302
 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 22 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2.3 Планування виробничого корпусу 
 
 
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів 
 
 
Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або 
на універсальних постах) є добова виробнича програма по кожному виду 
обслуговування однотипних автомобілів. Застосування потокової організації 
обслуговування при ЩО стає доцільним NЩОд =100, що обслуговуються 
однотипних автомобілів, по ТО-1 при N1д = 12 автомобілів і по ТО-2 при N2д =5. 
При меншій добовій програмі приймається метод обслуговування на 
універсальних постах. 
Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення 
ТО-1 може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1) 
або разом з ТО-1. 
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1 
доцільне організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого 
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон. 
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки 
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу: 
 
tЩO = t н
ЩO K4 KM , люд.год
                                                                           (2.21) 
 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1, 
с.87, додаток 10]. 
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного 
рухомого складу,  а відповідно і розмір АТП [1, с.85, додаток 6]. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 23 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за 
рахунок механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75). 
 
tЩO = 0,3 1,19 0,42 = 0,15люд.год
 
 
Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого 
складу проектованого АТП визначається: 
 
t = t н K K , люд.год
                                        і і 2 4                                    (2.22) 
 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1, с.87, 
додаток 10]. 
 
tТО−1 = 3,0 1,0 1,19 = 3,57люд.год
 
 
tТО−2 =12 1,0 1,19 =14,28люд.год
 
 
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км 
корегується таким чином: 
 
t = t н K K K K K , люд.год
                           ПР ПР 1 2 3 4 5                                   (2.23) 
 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. 
(додаток 10); 
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов 
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його 
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 24 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого 
складу (додаток 6). 
 
tПР = 2,0 0,9 1,0 1,0 1,19 1,0 = 2,14люд.год  
 
 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і 
ремонту рухомого складу 
 
 
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год. 
Т ЩО.Р =  NЩО.Р  tЩО =18460  0,15 = 2769  люд.год.                             (2.24) 
 
Т1.Р = N1.Р  tТО−1 = 455 3,57 = 1624  люд.год.                               (2.25) 
 
Т 2.Р =  N 2.Р  tТО−2 =195 14,28 = 2785  люд.год.                               (2.26) 
 
Т д−1.Р = N д−1.Р  tд−1 = 695,5  0,5 = 348  люд.год.                             (2.27) 
 
Т д−2.Р = N д−2.Р  tд−2 = 234 1,3 = 304  люд.год.                               (2.28) 
 
Lp  Anр  tпр 45421 65  2,14
Т ПР.Р = = = 6318  люд.год.                         (2.29) 
1000 1000
 
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год: 
 
Т СО.Р = 2Апр КСО  t2 = 2  65  0,2 14,28 = 371  люд.год.                    (2.30) 
 
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2). 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 25 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів. 
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на 
потокових лініях, повинні уточнюватися після розрахунку відповідних зон 
обслуговування. 
 
 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР 
 
 
При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається 
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається 
кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО. 
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи 
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР - 
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях. 
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 
зміни, зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством 
України (40 годин в тиждень). 
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння 
такту поста  з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що 
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для 
ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового 
методу виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати 
для проведення ТО універсальні пости. 
Ритм виробництва визначається по формулі: 
 
60 T
R см Сcм
i = ,                                    (2.31) 
N i.д
 
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година; 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 26 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
      Ссм – число змін; 
      Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО. 
Такт поста i-й зони: 
 
60  7  2
RЩО = =14  
61
 
60  7  2
RТО−1 = = 420  
2
 
60 7 2
RТО−2 = = 840  
1
 
Такт поста i-ї зони: 
 
60  t
 = i
i + tПЕР
РП ,                                         (2.32) 
 
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на 
посту, люд.год.; 
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його 
на пост і з'їзд з поста, (1-3хв.); 
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту[2, с.314, додаток 
22]. 
60 0,15
ЩО = + 2 = 5  
3
60 3,57
 ТО−1 = + 2 = 74  
3
 
60 14,28
 ТО−2 = + 2 = 216  
4
 
Так як ЩО  2RЩО ,  ТО−1  3RТО−1 ,  ТО−2  4RТО−2 , то необхідно проектувати для 
проведення ТО універсальні пости. 
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається: 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 27 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
T
X = i.P Kн
i                                           (2.33) 
Д рп п  tcм Р К вик
 
де Ti.P  - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах, 
люд.год. 
K н  - коефіциєнт нерівномірності завантаження [2, с.313, додаток 21]. 
Д рп  - кількість робочих днів поста за рік [2, с.313, додаток 21]. 
n – кількіть змін роботи на добу [2, с.313, додаток 21]. 
tсм  - тривалість зміни [2, с.313, додаток 21]. 
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2, с.314, 
додаток 2]. 
K вик  - коефіциєнт використання робочого часу поста (для середніх умов 
праці 0,8-0,85). 
2785 1,5
XЩО = = 0,4 1  
302  2  7 3  0,85
 
1624 1,25
X ТО−1 = = 0,2  1 
302  2 7 3 0,85
 
2785 1,25
X ТО−2 = = 0,4  1 
302  2 7  4 0,85
Пости ТО-1 і ТО-2 можна обєднати в один пост. 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту 
 
 
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах. 
Загальна кількість постів ПР визначається по формулі: 
 
TПР X i =                                            (2.34) 
Д рп  п  tcм  Р п
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 28 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год. 
 - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости 
(=1,2…1,5); 
Д рп – число робочих днів в році постів ПР; 
tсм  – тривалість робочої зміни, година; 
n – число змін; 
Р – число робітників на посту; 
п – коефіцієнт використовування робочого часу поста (п=0,75…0,9) 
 
6318 1,3
X ПР = = 0,6 1 
302  2  7  4  0,8
 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого 
складу 
 
 
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу: 
 
T =Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Т д−1.р +Т д−2.р +ТСО.Р +Т ПР.Р                     (2.35) 
= 2769 +1624 + 2785+ 348 + 304 + 371+ 6318=14519
 
де TЩО.Р , T1.Р –уточненные річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці види 
обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год; 
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р  TСО.Р ., TПР.Р  – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт 
ПР, люд.год . 
 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 29 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню 
підприємства 
 
 
Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в 
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:   
Роботи по самообслуговуванню підприємства розподіляються по видах 
згідно таблиці 2.3. 
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню. 
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год. 
шення, год. шення, 
% % 
Електротех 3630 4,0 580 
25,0 Жестяніцкі 
нічні 
Механічні 10,0 1452 Медніцкі 1,0 145 
Слюсарні 16,0 2323 Трубопровідні 22,0 3196 
290 Ремонтно- 16,0 2323 
Ковальські 2,0 будівельні і 
деревообробні 
Зварюваль 580 100 14519 
4,0 Всього 
ні 
 
 
 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства 
між виробничими зонами, ділянками і відділеннями 
 
 
Об'єми робіт розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з 
технологічних і організаційних ознак. 
ЩO (прибирально-мийні роботи) і ТО-1 виконуються на постах або потокових 
лініях відповідних зон. 
ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% від загального 
об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які виконуються на 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 30 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічним, акумуляторним, 
шиномонтажним і ділянкою по ремонту приладів системи живлення. 
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2. 
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках. 
Об'єми робіт всіх технічних дій по видах робіт розподіляються відповідно 
до нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по 
самообслуговуванню можуть виконуватися як на основних ділянках по ТО і ПР 
РС, так і на спеціальній ділянці відділу головного механіка (ВГМ). 
Таким чином, об'єми робіт по структурних підрозділах матимуть наступні 
значення (див. таблицю 2.4). 
Таблиця 2.4. - Розподіл об'ємів робіт по структурних підрозділах 
Структурний підрозділ люд.год. 
- зона ЩО: 2769 
- зона ТО-1: 1624 
- зона ТО-2: 2785 
- зона ПР: 6318 
 
 
 
 
 
 
2.3.8 Розрахунок кількості працівників 
 
 
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається 
технологічно необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.  
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони. Технологічно 
необхідна кількість працівників 
 
РТ = Т i.Р ФМ ,                                                        (2.37) 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 31 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.; 
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год. 
Штатна кількість працівників 
 
РШ = Т i.Р ФР ,                                                   (2.38) 
 
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих 
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год. 
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників 
Виробничий Річний Дільниці Річний фонд 
підрозділ фонд робітника, 
робітника, год. 
год. 
Зона ЩО 1860 Акумуляторна 1820 
1840 Ремонт 1840 
приладів 
Зона ТО-1 
системи 
живлення 
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820 
1840 Ковальсько- 1820 
Пости ПР 
мідницька 
Дільниці:  Зварювальна 1820 
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820 
Агрегатна 1840 Кузовна  1840 
Кінець табл.2.5 
Слюсарно- 1840 1610 
Малярна 
механічна 
Електротехнічна 1840 Столярна 1610 
 
Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників 
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних 
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників 
робіт в технологічно необхідних штатного 
зоні або необхідних робітників робітника, 
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята 
дільниці, змінах 
люд.год 1 2   
Зона ЩО 2769 1,34 2 1 1 1860 1,49 2 
Зона ТО-1 1624 0,78 1 1 - 1840 0,88 1 
Зона ТО-2 2785 1,35 2 1 1 1840 1,51 2 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 32 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Зона Д-1 348 0,17 1 1 - 1840  
Зона Д-2 304 0,15 - 0,36 1 
Зона ПР 3159 1,55 2 1 1 1840 1,74 2 
Разом 11030 - 8 5 3 -  8 
Дільниці: 
Агрегатні 1137 0,57 1 1 - 1840 0,62 1 
Слюсарно- 1 1 - 1840 1 
механічні 632 0,31 0,34 
Електротехнічні 316 0,15   - 1840 0,17  
Акумуляторні 126 0,06 1 1 - 1820 0,07 1 
Ремонт приладів - 1820 
систем живлення 253 0,12 0,14 
Шиномонтажні 63 0,03   - 1820 0,03  
Вулканізаційні 63 0,03 1 
1 - 1820 0,03  
 1 
Ковальсько-ресорні 190 0,09 - 1820 0,10 
Мідницькі 126 0,06   - 1820 0,07  
Зварювальні 63 0,03 1 1 - 1820 0,03  
1 1 
Бляхарські 63 0,03  1820 0,03 
Арматурні 63 0,03 - 1840 0,03 
Оббивні 63 0,03 1 1 - 1820 0,03 1 
Разом 3159 - 6 6 - - - 6 
Всього 14519 - 14 11 3 - - 14 
 
 
2.3.9 Розрахунок площ приміщень 
 
 
Площі зон ТО і ремонту 
Площі зон при обслуговуванні і ремонті ТЗ на тупикових постах 
FЗ = faX П КП ,                                                         (2.39) 
 
де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2; 
ХП – кількість постів, розміщених в зоні; 
КП – коефіцієнт густини розстановки [1, с.26]. 
FЗЩО =16,86 1 3 = 50,58  м2 
 
FТО−1,ТО−2 = 16,86 1 4 = 67,44  м2 
 
FЗПР =16,86 1  4 = 67,44  м2 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 33 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень 
 
 
Площі ділянок розраховують за площею приміщення, займаної 
устаткуванням, і коефіцієнту густини його розташування. 
Площа дільниць: 
 
Fy = f 
обКП                                                      (2.40) 
 
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами 
устаткування, м2; 
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1, с.26]. 
Fy = 97,41  4 = 389,64  м2 
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника: 
 
FД = f + f 'р p  (n −1)                                           (2.41) 
Де fр  - питома площа на першого робітника [2, с.317, додаток 27]. 
f ’
р  – питома площа на кожного наступного робітника [2, с.317, додаток 27]. 
n – кількість робітників. 
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць 
Площа, м2 
Агрегатна 1 54 25,89 4 103,56 105 105 
Слюсарно- 1 54 18,67 4 72 72 72 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 34 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
Дільниця, відділення 
К-ть працівників в 
найбільш навантажену зміну, 
чол 
Розрахункова площа по 
кількості працівників, м2 
Площа устаткування в плані, 
м2 
Коефіцієнт густини 
розстановки устаткування 
Розрахункова площа 
по устаткуванню, м2 
Прийнята 
Прийнята 
після планування 
 
механічна 
Електротехнічна 1 14 7,18 4 28,72 30 46 
Акумуляторна 1 14 5,5 4 22 22 22 
Ремонт приладів 1 36 2,04 4 8,16 14 33 
систем живлення 
Шиномонтажна 1 27 6,94 4 27,76 30 30 
Вулканізаційна 1 18 8,2 4 32,8 33 33 
Ковальсько- 1 27 12,36 5 61,8 62 62 
ресорна 
Мідницька 1 18 7,02 4 28,08 29 29 
Зварювальна 1 18 4,08 5 20,4 21 30 
Арматурна 1 14 4,5 5 22,5 23 55 
Оббивна 1 27 5,2 4 20,8 27 27 
 
 
2.3.11. Розрахунок площ складських приміщень 
 
 
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг: 
 
Lp  Au  fnum
Fск = K
6 pc K p K різ                               (2.42) 
10
 
де Lp  - річний пробіг автомобіля. 
Au  - кількість автомобілів. 
f num  - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3, додаток Л] 
K pc  - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу. 
K p  - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів. 
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу. 
Склад запасних частин: 
 
45421 65  2,8
Fск =  0,4 1,4 1= 4,63  м2 
106
 
Склад агрегатів: 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 35 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
45421 65  4,4
Fск =  0,4 1,4 1= 7,27  м2 
106
 
Склад матеріалів: 
 
45421 65  2,4
F 2 
ск =  0,4 1,4 1= 3,97  м
106
 
Склад шин: 
 
45421 65 1,9
Fск =  0,4 1,4 1= 3,14  м2 
106
 
Склад мастильних матеріалів: 
 
45421 65  2,8
Fск =  0,4 1,4 1= 4,62  м2 
106
 
Склад лакофарбових матеріалів: 
45421 65  0,8
Fск =  0,4 1,4 1=1,3  м2 
106
 
Склад хімікатів: 
 
45421 65  0,2
Fск =  0,4 1,4 1= 0,4  м2 
106
 
Склад інструментів: 
 
45421 65  0,2
Fск =  0,4 1,4 1= 0,4  м2 
106
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 36 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Проміжний склад – 15…20% від складу запасних частин і агрегатів 
 
Fск = 0.18(4,63 + 7,27) = 2,14  м2 
 
Fcк = 4,63 + 7,27 + 3,97 + 3,14 + 4,62 +1,3+ 0,4 + 0,4 + 2,14 = 27,87  м2 
 
 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень 
 
 
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому 
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо. 
 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу 
 
Fзб = fа  Азб Кп                                                     (2.43) 
 
де Fзб  - зона зберігання рухомого складу; 
fа  - площа, яку займає автомобіль у плані, м2. 
Азб  - кількість місць зберігання. 
Кп  - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0). 
 
Fзб =16,86  65 3 = 3287,7  м2 
 
 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 37 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його 
загальну площу для подальшого планування і викреслювання. 
 
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo )             (2.44) 
 
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК); 
F1, F2, FПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м2; 
F 2
ск – загальна площа складів,м ; 
F – загальна площа допоміжних приміщень,м2
доп  (регламентовано); 
Fо – площа зон очікування,м2. 
 
60  t
F = і
Оі + tn                                                             (2.45) 
Р
 
де t і  - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт. 
Р – кількість штатних працівників на дільниці. 
 
60  tТО−1 60 3,57
F 2 
ОТО−1 = + tn = + 2 =109,1м
Р 2
tn = 2  
60  tТО−2 60 14,28
F = + t = + 2 = 287,6  м2 
ОТО−2 n
Р 3
 
60  t 60  2,14
FО ПР = ПР + tn = + 2 = 66,2  м2 
Р 2
 
FО Д −1 = 0,25  tТО−1 = 0,25 3,57 = 0,89  м2                                         (2.46) 
 
FО Д −2 = 0,25  tТО−2 = 0,25 14,28 = 3,57  м2                                            (2.47) 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 38 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
F0 = 109,1+ 287,6 + 66,2 + 0,89 + 3,57 = 467,36  м2 
 
FГВК = 1,1 (50,58 + 67,44 + 67,44 + 389,64 + +27,87 +14 + 467,36) = 1192,76 м 2  
 
 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства 
 
 
Необхідна площа ділянки визначається за формулою: 
 
10−2  (F
F = ГВК + Fдоп + Fзб )
діл , га (2.50) 
                                                  k з                                          
 
де  Fділ – необхідна площа ділянки, га; 
FГВК   - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2; 
 Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2; 
Fзб  - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2; 
 k3   - щільність забудови території, %. 
 
10−2  (1192,76 +14 + 3287,7)
Fділ = =1га
45  
 
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу 
 
 
Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд 
виготовляють на заводах будівельних конструкцій із збірного залізобетону. Вони 
уніфіковані, мають квадратний, прямокутний або двогілчастий перетин. 
При проектуванні будівель чи споруд рекомендується використовувати 
залізобетонні колони прямокутного перетину розміром 400 х 400, 500 х 600, і 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 39 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
600 х 600 мм залежно від їхнього прольоту, кроку і висоти.  
Для виробничого корпусу обираю колони 400х400, висотою 4,4м. 
Розробляючи виробничі будівлі автотранспортних підприємств, доцільно 
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції 
покриття: балки, прольотом 12 м, будівельні ферми прольотом 12, 18, 24 м. 
Несучі стіни безкаркасних промислових будівель роблять із силікатної .або 
червоної цегли, а іноді з природних або бетонних каменів, товщиною 510 мм (в 2 
цеглини). 
Розділові перегородки застосовують для поділу приміщень із різними 
технологічними або виробничими процесами. Їх роблять суцільними на всю 
висоту цеху, повністю ізолюючи суміжні приміщення від проходження пилу, 
шуму, тепла, вологи, газів і інших виділень. Розділові перегородки виконують із 
цегли товщиною 100-125 мм. 
Для прорізів воріт в автотранспортних підприємствах рекомендується 
приймати розміри прорізів 3х3; 3,6х3,0; 4х3; 4х3,6; 4х4,2 м. 
Розміри віконних прорізів повинні бути кратними за висотою 600мм, за 
ширино. 1000мм. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 40 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 2.4 Планування слюсарно-механічної дільниці 
 
 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні 
 
 
Основне технологічне устаткування підбирається по табелях 
технологічного устаткування, довідниках і каталогах, можна використовувати 
також каталог нестандартного устаткування, що розробленого і випускається 
науково-виробничим об'єднанням НВО «Транстехніка». Кількість основного 
устаткування визначають по ступеню його використання при здійсненні 
технологічного процесу.  
Таблиця 2.8 - Підбір обладнання для слюсарно-механічної дільниці 
Найменування Маркуван кількі Габаритні Площадь Мощность,  
обладнання ня сть розміри оборудования,  кВт 
Верстак К-53 
слюсарний двухтумбо 2 600-1400-1130 1,68 - 
 вый 
Тумба для - 
ПО-11 2 642-460-1245 0,59 
інструментів  
Слесарные 
Тиски 2 389-190-177 0,15 - 
Т-3 
Стелаж   СГ-03 4 2000-600-2500 4,8 - 
Бокс для відходів ПИ-19 2 500-500 0,5 - 
Верстат токарно-
ИТ-1М 1 2165-960-1500 4,16  3 
гвинторізний 
Станок 
вертикально- 6Р11 1 1540-2030-1940 6,25 5,5 
фрезерний 
Верстат точильно- 3К634 
1 613-670-1142 0,41 1,1 
шліфувальний  
Установка 
Р-175 1 710-390-980 0,28 0,42 
свердлильна 
 
 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 41 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 
 
 
3.1 Призначення і область застосування пристосування 
 
 
Тримач на два різця при багатоступінчастій обробці вала призначений для 
закріплення двох різців одночасно при багатоступінчатій чорновій обробці 
валів на токарно-гвинторізному верстаті .   
 
 
3.2 Принцип дії пристосування 
 
 
Основу сконструйованого пристосування складає корпус пристосування (1), 
в якому є направляючі канавки для закріплюваних різців (2), рукоятка (3), 
притискні гвинти (4,5). 
Різець встановлюється в направляючі канавки на необхідну висоту: 
відповідно перший різець глибше, другий трохи дальше. Цим досягається 
різниця діаметрів ступенів, т.б. спочатку проходить перший різець і знімає 
частину металу(1-й ступінь), а потім другий, який і знімає його частину(2-й 
ступінь), що залишилася.   
За допомогою пристосування досягається зменшення трудомісткості 
операцій, за рахунок відсутності необхідності зупиняти верстат для контролю 
діаметру валу після першого ступеня обробки в цілях обчислення необхідної 
товщини металу, що знімається, в другому ступені. 
      
 
3.3 Розрахунок пристосування 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 42 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Проведемо розрахунок гвинтового з'єднання закріплення різця в 
направляючих канавках пристосування виходячи з умови забезпечення 
оптимального зусилля закріплення. Для цього знайдемо зусилля на рукоятці 
ключа виходячи з величини моменту затягування, що рекомендується, для 
гвинта М12. 
Зусилля затягування болта Рз рівно: 
 
2M
P З
З =
d1  
 
де d1 - діаметр різьблення, мм; 
Мз – момент затягування болта, що допускається, Н∙м. ( Mз=30 Н∙м ) 
 
2  30
PЗ = = 5000 Н
0,012  
 
Зусилля на рукоятці ключа виходячи з довжини рукоятки lр=0,25 м: 
 
d
P = P 1
P З  
2lP
 
0,012
PP = 5000  =120Н  
2 0,25
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 43 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
  
 
4.1 Розрахунок штучного освітлення 
  
 
Для забезпечення необхідних умов праці у виробничих приміщеннях 
потрібно забезпечувати якісне освітлення. Це має позитивний вплив на 
психофізіологічний стан працівників, підвищує продуктивність праці, підвищує 
рівень безпеки, понижує травматизм на виробництві, підтримує високий рівень 
працездатності протягом робочої зміни. 
Для забезпечення якісного освітлення необхідно дотримуватись наступних 
умов:  
– Рівень освітленості робочої поверхні повинен бути достатнім для 
виконання якісно технологічних процесів; 
– Світло, що падає на робочу поверхню повинно бути рівномірним; 
– На робочій поверхні повинна бути відсутня тінь; 
– Не має бути блисків від побутових речей на робочій поверхні;  
– Спектр світла, який забезпечується на робочому місці повинен відповідати 
типу технологічних операцій для забезпечення точної кольоропередачі; 
– Засоби, що забезпечують освітленість приміщення не повинні нести 
небезпеку; 
– Засоби, що забезпечують освітленість в приміщенні повинні бути 
простими та ефективними. 
Класифікація освітлення. 
Під час проектування освітлення виробничих зон можна застосовувати: 
• природне освітлення – освітлення, що забезпечує природа (сонячне); 
• штучне освітлення – освітлення, що створюється за допомогою різних 
видів ламп; 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 44 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
• подвійне освітлення, що забезпечується суміщенням природного та 
штучного освітлення. 
Відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», 
природне освітлення повинно застосовуватись в  приміщеннях  де постійно 
перебувають люди.  
За конструктивними характеристиками штучне освітлення може бути 
загальним і комбінованим (поєднання місцевого та природного освітлення). 
Тільки місцеве освітлення використовувати забороняється. 
За призначенням штучне освітлення поділяється на: 
• робоче – те, що використовується для виконання виробничого процесу; 
• аварійне – освітлення, що забезпечує мінімальний рівень освітлення на 
робочому місці у випадку відключення робочого освітлення; 
• евакуаційне – освітлення призначене для використання під час евакуації 
людей, коли вимкнене робоче освітлення; 
• чергове – освітлення, що використовується поза межами робочого часу. 
Джерела світла. 
Джерелами світла можуть бути газорозрядні лампи та лампи розжарювання. 
Лампи розжарювання - це джерела світла, що відносяться до теплового 
випромінювання. Переваги ламп розжарювання: зручність, простота. 
Недоліки: низький рівень світловіддачі 7-20 лм/Вт, термін служби до 2000 
годин – малий термін служби, спотворює колір поверхні, тому застосовуються у 
технологічних процесах, де не потрібно враховувати колір поверхні. 
Газорозрядні лампи - це засоби, в яких світло створюється в результаті 
електричного розряду в середовищі інертних газів та парів металів. Переваги 
газорозрядних ламп світловіддача складає 40-110 лм/Вт – високий рівень 
світловіддачі, термін служби складає до 10 000 годин – довгий термін служби, 
спектр світла, який може забезпечити газорозрядна лампа дуже широкий. 
Недоліки: можливі пульсації світлового потоку (до 10 хвилин), можливий вплив 
радіохвиль на однорідність освітлення, можливий стробоскопічний ефект. 
Під час виконання розрахунку освітленості приміщення необхідно 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 45 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
визначати кількість ламп загального освітлення та їх потужність. Рівномірність 
освітлення в приміщенні залежить від відстані між світильниками (Z) та висоти 
їх розташування (h). 
У випадку якщо біля стіни перебувають робочі місця, перший ряд 
світильників розташовується від стіни на відстані, 1/3Z, в іншому разі – 1/2Z. 
Довжина виробничої дільниці L = 12 м, ширина В = 6 м, висота 
приміщення H= 4 м. 
Виконаємо розрахунок кількості світильників типу «У» - універсал, що 
необхідно для даного приміщення. 
Відстань між центрами ламп розраховується за формулою: 
 
Z = H 1.8 = 4 1.8 = 4,8м                                             (4.1) 
 
При наявності робочих місць біля стіни відстань до першого ряду 
світильників від стіни складає:  
1 1
a = Z = 4,8 =1,6м.                                           (4.2) 
3 3
 
Відстань між крайніми рядами світильників, які розташовуються біля 
протилежних стін по ширині приміщення складає: 
 
C1 = В − 2  a = 6 − 2 1,6 = 2,8м.                                       (4.3) 
 
Кількість рядів ламп, що можна розташувати між крайніми рядами (по 
ширині приміщення) складає: 
 
C1 2,8
n1 = −1= −1 0                                             (4.4) 
Z 4,8
 
n1 = 0  
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 46 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Загальна кількість рядів ламп по ширині приміщення: 
 
n = n1 + 2 = 0 + 2 = 2                                            (4.5) 
 
Відстань між крайніми рядами ламп (по довжині): 
 
C2 = L − 2  a =12 − 2 1,6 = 8,8  м                               (4.6) 
 
Кількість рядів ламп, які можна розташувати між крайніми рядами по 
довжині приміщення складає: 
 
C 8,8
n 2
2 = −1= −1=1,8  2                                          (4.7) 
Z 4,8
n2 = 2  
Загальна кількість рядів ламп по довжині приміщення складає: 
 
n = n2 + 2 = 2 + 2 = 4                                                       (4.8) 
 
Таким чином, для слюсарно-механічної дільниці необхідно забезпечити 
світильники загального освітлення, що повинні розташовуватися по довжині в 4 
ряди, по ширині в 2 ряди, усього повинно бути 8 світильників. 
Розрахуємо загальну потужність ламп для забезпечення якісного 
освітлення слюсарно-механічної дільниці: 
 
W = L b W1 R  
 
де W1 – питома потужність Вт/м2; 
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання. 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 47 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
W = 12  6 10.8 1.3 = 1010,9Вт                                (4.9) 
 
Розрахуємо необхідну потужність кожної лампи: 
 
W 1010,9
Wл = = = 126,4Вт                               (4.10) 
8 8
 
Таким чином, для забезпечення необхідної освітленості даного 
приміщення необхідно встановити 8 світильників (рис. 4.1) з потужністю лампи 
127 Вт. Для цього обираю дволампові люмінісцентні світильники ЛБ-80 з 
габаритними розмірами 1200х300х115 мм.  
 
 
Рисунок 4.1 - Система освітлення слюсарно-механічної дільниці 
 
 
 
 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 48 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
4.2 Техніка безпеки і електробезпека 
 
 
Безпечність виробничого устаткування – це властивість виробничого 
устаткування відповідати вимогам безпеки праці під час монтажу (демонтажу) 
експлуатації в умовах, установлених нормативною документацією [5]. 
Загальні вимоги безпеки виробничого устаткування визначені ГОСТ 
12.2.003-91. Відповідно до цього нормативного документа безпечність 
виробничого устаткування забезпечується: правильним вибором принципів дії, 
конструктивних схем, елементів інструкції; використанням засобів механізації, 
автоматизації та дистанційного керування; застосуванням у конструкції засобів 
захисту; дотриманням ергономічних вимог; включенням вимог безпеки в 
технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та 
зберігання устаткування; використанням у конструкції устаткування безпечних 
та нешкідливих матеріалів. 
При проектуванні устаткування необхідно враховувати умови його 
експлуатації, щоб при дії на нього вологи, сонячної радіації, механічних 
коливань, високих та низьких тисків і температур, агресивних речовин і т. п. 
устаткування не ставало безпечним. 
Елементи устаткування, з якими може контактувати людина не повинні 
мати гострих країв, кутів, а також нерівних, гарячих чи переохолоджених 
поверхонь. Виділення поглинання устаткуванням тепла, а також виділення ним 
шкідливих речовин вологи не повинні перевищувати гранично допустимих 
рівнів (концентрацій) в межах робочої зони.  
Для того, щоб запобігти виникненню небезпеки при раптовому виникненні 
джерел енергії всі робочі органи, а також пристрої, які використовуються для 
захоплення, затискування та підіймання заготовок, деталей, виробів тощо, 
повинні оснащуватись спеціальними захисними пристосуваннями. При чому 
необхідно унеможливити самовільне вмикання приводів робочих органів при 
відновленні подачі енергії. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 49 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Конструкція устаткування повинна забезпечувати захист людини від 
ураження електричним струмом, а також запобігати накопиченню зарядів 
статичної електрики в небезпечних кількостях. Устаткування повинно бути 
оснащене засобами сигналізації про порушення нормального режиму роботи, а 
необхідних випадках (аваріях, небезпечних пошкодженнях, режимах, близьких 
до небезпечних) – засобами автоматичної зупинки, гальмування та вимкнення 
від джерел енергії. Для аварійного вилучення шкідливих, отруйних, вибухо- та 
пожежонебезпечних речовин устаткування необхідно оснастити спеціальними 
пристроями. 
Безпечність виробничого процесу – це властивість виробничого процесу 
відповідати вимогам безпеки праці під час проведення його в умовах, 
установлених нормативною документацією. 
Виробничі процеси не повинні забруднювати навколишнє середовище 
викидами шкідливих та небезпечних речовин, а також спричинювати вибухи та 
пожежі. Якщо в процесі проведення технологічного процесу проявляються певні 
небезпеки, то це, зазвичай, наслідки помилок, які були допущені ще на стадії 
його розробки та проектування. Тому при проектуванні, організації та 
проведенні технологічних процесів необхідно передбачити [3]:  
– усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, 
заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, 
які чинять на них небезпечний та шкідливий вплив; 
– заміну технологічних процесів та операцій, пов’язаних з виникненням 
небезпечних та шкідливих виробничих чинників, процесами та операціями, при 
виконанні яких ці чинники відсутні або мають меншу інтенсивність; 
– застосування комплексної механізації, автоматизації та комп’ютеризації 
виробництва; 
– застосування дистанційного керування технологічними процесами та 
операціями при наявності небезпечних і шкідливих виробничих чинників у 
робочій зоні; 
– застосування засобів колективного захисту працівників; 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 50 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
– раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики 
монотонності (одноманітності дії та сприйняття інформації) та гіподинамії 
(обмеження рухової активності), а також зниження важкості праці; 
– своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та 
шкідливих виробничих чинників на окремих технологічних операціях; 
– запровадження систем керування технологічними процесами, які 
забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого 
устаткування; 
– своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, які є 
джерелами небезпечних і шкідливих виробничих чинників; 
– забезпечення пожежо- та вибухобезпеки. 
Застосування нових нешкідливих і негорючих матеріалів, замкнутих 
безвідходних технологій, комплексної механізації, автоматизації, 
комп’ютеризації виробничих процесів, створення оптимальних умов праці 
сприяють усуненню або зменшенню кількості несприятливих виробничих 
чинників, а відтак – запобігають виникненню нещасних випадків, отруєнь, 
професійних захворювань, аварій та пожеж. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 51 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
В результаті виконання даної кваліфікаційної роботи бакалавра було 
проведено технічний розрахунок автотранспортного підприємства на 65 
автомобілів для перевезення коврових виробів у м. Київ. Основні етапи 
виконання кваліфікаційної роботи бакалавра:  
– визначення виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту 
автомобільного транспорту АТП; 
– визначення об’ємів робіт на кожній дільниці АТП; 
– розрахунок кількості персоналу АТП; 
– проектування виробничого корпусу АТП; 
– проектування слюсарно-механічної дільниці; 
– розрахунок та проектування осівтлення слюсарно-механічної дільниці; 
– проектування генерального плану АТП; 
– проектування пристосування, що використовується на слюсарно-
механічній дільниці. 
Розроблені рекомендації та заходи з охорони праці, що дозволяють 
покращити умови праці робітників. Розраховане освітлення у проектованому 
підрозділі. Наведено правила техніки безпеки та електробезпеки.  
Отже, виконання кваліфікаційної роботи бакалавра за спеціальністю 274 – 
Автомобільний транспорт допомогло засвоїти на набути практичних навичок, 
щодо проектування та організації автотранспортного підприємства. 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 52 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 
 
 
1. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ, 
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с. 
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков, 
В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с. 
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з 
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 
39 с. 
4. Клименко С. Г. Станції технічного обслуговування автомобілів. – Київ: 
Каравела, 2009. – 368 с. 
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних 
підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с. 
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація 
і  управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-478 с. 
 
 Арк. 
ЧДТУ.ФКТМ.АВ83.22.000.ПЗ 
 53 
 Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток А – Виробничий корпус 
 
55 
 
Додаток Б – Планування слюсарно-механічної дільниці 
 
 
 
 
 
Додаток В – Генеральний план  
Додаток Г – Тримач на два різця для токарного верстата  
 
 
 
 
 
 
Додаток В – Генеральний план АТП 
 
 
 
 
 
57 
 
 
Додаток Г – Тримач на 2 різця для токарного верстата 
 
 
 
 
 
58 
 
 
 
Додаток Д – Специфікація тримача на 2 різця для токарного верстата 
 
 
59 
 
 
 
Додаток Ж – Система освітлення слюсарно-механічної дільниці 
 
 
 
60