1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8324
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorТарандушка , Іван Павлович-
dc.contributor.authorКобзар, Олексій Дмитрович-
dc.date.accessioned2026-03-14T09:29:11Z-
dc.date.available2026-03-14T09:29:11Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8324-
dc.description.abstractВ даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування автотранспортного підприємства на 140 автомобілів для перевезення залізорудної продукції в Полтавській області. В кваліфікаційній роботі бакалавра проаналізовано виробництво Полтавської області, визначено раціональне місце розташування АТП, проведено технічні розрахунки, щодо виробничого корпусу, агрегатної дільниці та кількості робітників. Виконано проектування освітлення агрегатної дільниці. В конструкторському розділі спроектовано насадку для безконтактної мийки. Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 67 стор. друкованого тексту, складається зі вступу, змісту, 5 розділів, висновків, переліку джерел посилання та додатків.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.titleПроект автотранспортного підприємства на 140 автомобілів для перевезення залізорудної продукції в Полтавській областіuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Кобзар О.Д..pdf
  Restricted Access		4.33 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show simple item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, доцент     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «_» __________________20__ р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Проект автотранспортногопідприємства на 140 автомобілів для перевезення 
залізорудної продукції в Полтавській області» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________                                 _______________  ______________ 
                  
 
Керівник роботи: 
ст.викл. кафедри АТЕ                                 _______________ І.П. Тарандушка 
                  (посада)                                                                                                     (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                       (дата) 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. АВ-83                              
спеціальності 274 – Автомобільний  
транспорт                                                      _______________ О.Д. Кобзар 
                                                                                                                         (підпис)                     (Ініціали, прізвище) 
                                                                                                                                        (дата) 
 
2022
 
 
 
РЕФЕРАТ 
 
 
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра виконане проектування 
автотранспортного підприємства на 140 автомобілів для перевезення залізорудної 
продукції в Полтавській області. В кваліфікаційній роботі бакалавра 
проаналізовано виробництво Полтавської області, визначено раціональне місце 
розташування АТП, проведено технічні розрахунки, щодо виробничого корпусу, 
агрегатної дільниці та кількості робітників. Виконано проектування освітлення 
агрегатної дільниці. В конструкторському розділі спроектовано насадку для 
безконтактної мийки.  
Кваліфікаційна робота бакалавра виконана на 67 стор. друкованого тексту, 
складається зі вступу, змісту, 5 розділів, висновків, переліку джерел посилання та 
додатків. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 3 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .............................................................................................................................. 6 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ................................... 7 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства .... 7 
1.2 Аналіз клімату і місцевості ................................................................................... 8 
1.3 Аналіз характеру вантажу ..................................................................................... 9 
1.4 Вибір транпортного засобу ................................................................................... 9 
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту .......................................... 14 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА ......................................................................................................... 16 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу ................................................................... 16 
2.2 Розрахунок виробничої рограми АТП по кількості технічних впливів ......... 17 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл ............................................................... 17 
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП ................................. 21 
2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів .......... 22 
2.3 Планування виробничого корпусу ..................................................................... 24 
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів .............. 24 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і  ремонту 
рухомого складу ......................................................................................................... 26 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР ................................................................................... 27 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту .............................................................. 29 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу ..... 30 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню підприємства . 30 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між 
виробничими зонами, дільницями та відділеннями ............................................... 31 
2.3.8 Розрахунок кількості працівників ................................................................... 32 
2.3.9 Розрахунок площ приміщень ........................................................................... 34 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень ............................................................. 34 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 4 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень .................................................... 36 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень ............................... 38 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу ............................................. 38 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу .................. 39 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства ........................ 40 
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу ..................................... 40 
2.4. Планування агрегатної дільниці ........................................................................ 41 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні ................................... 42 
3 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ............................................................................. 45 
3.1 Організація керування ......................................................................................... 45 
3.2 Технологічний процес у проектованому підрозділі ......................................... 48 
4. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА ......................................................................... 50 
4.1 Конструкція пристосування ................................................................................ 50 
4.2 Розрахунок різьби штуцера ................................................................................. 50 
5 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .............................. 54 
5.1 Розрахунок штучного освітлення ....................................................................... 54 
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 59 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ ................................................................................ 60 
ДОДАТКИ ........................................................................................................................ 2 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 5 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
ВСТУП 
 
 
Розвиток економіки країни залежить від розвитку торгівлі та промисловості, 
які неодмінно пов’язані з використанням вантажного транспорту у своїх 
виробничих процесах. Транспортні засоби потребують постійної підтримки їх 
робочого стану. Даним питанням займаються автотранспортні підприємства 
(АТП), які мають автопарк та станції технічного обслуговування. Якість 
виконання технологічних процесів з ремонту та технічного обслуговування 
транспортних засобів залежить від рівня організації функціонування АТП. Тому 
головним завданням в кваліфікаційній роботі бакалавра зі спеціальності 274 – 
Автомобільний транспорт є оптимальне проектування виробничого корпусу та 
генерального плану АТП в залежності від вихідних умов. Транспортна галузь 
України потребує фахівців, що можуть організовувати ефективно працюючі АТП.  
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 6 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ 
 
 
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного 
підприємства 
 
 
 Полта́вська о́бласть —  розташовується у межах Придніпровської низини та 
Полтавської рівнини. 
 Площа — 28 748 км² (4,76 % території України), населення — 1 466 786 
осіб. Область налічує 25 районів та 15 міст, з яких п'ять —Комсомольськ, 
Кременчук, Лубни, Миргородта Полтава — обласного підпорядкування. 
 ПрАТ "Полтавський ГЗК" - одне з найбільших підприємств гірничодобувної 
промисловості України та СНД. Комбінат - основний в Україні експортер 
залізорудних окатишів. Більше 85% своєї продукції "Полтавський ГЗК" експортує 
в Австрію, Румунію, Польщу, Болгарію, Чехію, Словаччину, Сербію і 
Чорногорію, Італію та інші країни. Сьогодні комбінат основний експортер 
залізорудних окатишів в Європу. Комбінат здійснює повний технологічний цикл: 
від видобутку сирої руди - до виробництва залізорудних окатишів, підготовленої 
сировини для металургійних заводів. Сировинна база комбінату - три родовища 
Кременчуцької магнітної аномалії (Горішнє Плавнінського, Лавриківського, 
Єристовське). Загальні запаси залізної руди цих родовищ становлять 2430 млн т. 
В даний час ведеться розробка одним кар'єром двох родовищ, а на третьому - 
Єристівському - виконуються підготовчі роботи для подальшого будівництва 
кар'єру. Переробка руди, виробництво концентрату, щебеню та окатишів 
здійснюється на переробному комплексі, що складається з дробильної, 
збагачувальної фабрик та цеху з виробництва окатишів. 
 Найбільші підприємства чорної металургії зосереджені у 3-х районах: 
Придніпров’я (Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 7 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Нікополь), Донбас (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Алчевськ), Приазов’я 
(Маріуполь). 
Для області з найбільшим підприємством гірничодобувної промисловості 
України необхідне автотранспортне підприємство, яке б задовольняло його 
потреби в перевезеннях продукції до підприємств чорної металургії. 
Для забезпечення безперебійної роботи підприємства, а також 
максимального зниження затрат на обслуговування та інших витрат на утримання 
АТП доцільно знижувати різномарочність рухомого складу. Тому для 
перевезення залізної руди та залізорудних окатишів проаналізуємо декілька 
автомобілів аналогів. 
 
 
1.2 Аналіз клімату і місцевості 
 
 
Клімат Полтавської області помірно-континентальний. Середня 
температура січня — −3,7 °C, липня — +21,4 °C, кількість опадів становить 580–
480 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді дощів. 
Основна геологічна структура, в межах якої розташована область, — 
Дніпровсько-Донецька западина та її схили. Рельєф області рівнинний, вона 
лежить в межах Полтавської рівнини.  
Полтавська область займає площу 28,7 тис. км², що становить 4,8 % 
території України. За цим показником займає 6-те місце серед інших регіонів 
України. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км, а із заходу на схід 
245 км. 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 8 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
1.3 Аналіз характеру вантажу 
 
 
Як правило залізнорудні окатиші транспортують до підприємств чорної 
металургії залізною дорогою у вагонах, а до залізної дороги за допомогою 
автомобілів-самосвалів. 
Залізну руду і залізорудні окатиші транспортують насипом (без тари). 
Транспорт повинен забезпечувати зберігання продукції під час завантаження, 
розвантаження та транспортування. 
Продукція повинна завантажуватися в ретельно очищені та підготовлені 
відповідним чином транспортні засоби і не повинна забруднюватись сторонніми 
домішками від попередніх вантажів. ДСТУ Б В.2.7-131:2007. 
 
 
1.4 Вибір транпортного засобу 
 
 
Вантажний автомобіль КрАЗ-65032. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 9 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
 
Рисунок 1.1 - Габаритні розміри автомобіля КрАЗ-65032 
Автомобіль-самоскид КРАЗ-65032-0000060-02, оснащений посиленою 
задньою підвіскою, об'ємною платформою (16м3) із заднім бортом, призначений 
для перевезення сипких і навалювальних вантажів по всіх видах доріг. 
Колісна формула 6х4, однодисковое сухе зчеплення, широкопрофільна гума 
12.00R20 – все це складає ту базу, завдяки якій автомобіль здатний перевозити 
вантажі масою 18 т із швидкістю 75 км/ч. При цьому він легко долає підйоми в 
30% (17°) і маневрує по труднопрохідних дорогах. Під капотом у вантажівки 
могутній 8-циліндровий двигун ЯМЗ-238ДЕ2, оснащений турбонадувом і що 
працює на дизельному паливі. Основні параметри автомобіля приведені в табл. 
1.1. 
Таблиця 1.1. – Технічні характеристики КрАЗ-65032 
№ Назва параметру Параметр 
п/п 
1 2 3 
1. Вид автомобіля вантажний 
2. Компоновочна схема 6х4 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 10 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Закінчення табл. 1.1 
3. Вантажопідйомність, кг 18000 
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 13000 
5. Маса автомобіля повна, кг 31100 
6. Максимальна швидкість, км/год. 75 
7. Двигун дизельний, V-образный, з ЯМЗ-238Д (EURO-O) 
турбонаддувом  
8. Число циліндрів 8 
9. Робочий об'єм, л 14,86 
10. Потужність, кВт  243 
11. Зчеплення однодискове, сухе 
12. Коробка передач механічна, 
дводіапазонна, 
восьмиступінчаста 
13. Передавальні числа коробки передач 7,30; 4,86; 3,50; 2,48; 
2,09; 1,39; 1,00; 0,71 
14. Задній хід 10,46; 2,99 
15. Провідні мости центральні, 
двоступінчаті, 
одношвидкісні з 
міжколісними 
диференціалами, що 
блокуються 
16. Передавальне число головної передачі 8,173 
17. Шини 12,00R20 
18. Паливний бак, л 250 
19. Радіус повороту, м 11 
 
Технічні характеристики автомобіля КамАЗ-65115: 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 11 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Автомобіль-самоскид КамАЗ-65115 призначений для перевезення різних 
сипких, будівельних і промислових вантажів по дорогах, розрахованих на пропуск 
автомобілів з осьовим навантаженням до 10 т. На шасі автомобіля можливий 
монтаж спеціалізованого устаткування масою до 15,5 т. Основні параметри 
автомобіля приведені в табл. 1.2. 
 
 
 
 
 
Рисунок 1.2 - Габаритні розміри автомобіля КамАЗ-65115 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 12 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Таблиця 1.2 - Технічні характеристики КамАЗ-65115 
№ Назва параметру Параметр 
п/п 
1 2 3 
1. Вид автомобіля вантажний 
2. Компоновочна схема 6х4 
3. Вантажопідйомність, кг 15000 
4. Маса спорядженого автомобіля, кг 10050 
5. Маса автомобіля повна, кг 25200 
6. Максимальна швидкість, км/год. 80 
7. Об’єм кузова, м3 11 
8. Дизельний з турбонадувом, з проміжним 740.51-260 
охолоджуванням надувочного повітря   
9. Число циліндрів 8 
10. Робочий об'єм, л 10,85 
11. Потужність, кВт  245 
12. Зчеплення дводискове, фрикційне 
сухе 
13. Коробка передач механічна, десяти 
ступінчаста 
14. Передавальні числа коробки передач 7,82; 6,38; 4,03; 3,29; 
2,5; 2,04;1,53; 1,25; 1,00; 
0,815 
15. Задній хід 7,38; 6,02 
16. Передавальне число головної передачі 5,43 
17. Шини 10.00 R20 
18. Паливний бак, л 250 
19. Радіус повороту, м 9 
Так як КрАЗ-65032, КамАЗ-65115 належать до одного класу то буду 
продовжувать розрахунки для автомобіля з більшими габаритними розмірами, 
тобто для КрАЗ-65032. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 13 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
1.5 Вибір та обгрунтування вихідних данних проекту 
 
 
Рухомий склад автотранспортного підприємства складається з 140 вантажних 
автомобілів. 
Виходячи з дорожнього покриття, а саме автомобільні дороги з 
асфальтобетонним, цементнобетонними і прирівненими до них покриттями в 
приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст обираю категорію 
експлуатації ІІ [1]. 
Природно-кліматичні умови характеризуються середньомісячними 
температурами і кліматом. В Полтавській області клімат помірно-
континентальний. 
Середньодобовий пробіг автомобіля, км. L сс = 160. 
Спосіб зберігання автомобілів - відкритий.  
Тип дорожнього покриття - D-2 (бітумомінеральні суміші).  
Рельєф місцевості - Р-1 (рівнинний). 
Категорія умов експлуатації - ІІ, так як експлуатуються автомобільні дороги з 
асфальтобетонним, цементно-бетонним і схожим покриттями в приміській зоні, 
проїзні частини вулиць невеликих міст. 
Вибрані та обґрунтовані вихідні дані зводимо до таблиці 1.4 
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра 
№ п/п Показник Значення 
1 Число рухомого складу 140 
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 160 
3 Нормативний ресурсний пробіг 200000 
автомобіля, км 
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000 
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000 
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,9 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 14 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
експлуатації 
 
Закінчення табл.1.4. 
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,2 
рухомого складу 
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0 
9 Кліматичний район помірно-
континентальний 
10 Кількість робочих днів підприємства 302 
11 Дільниця, що проектується  агрегатна 
12 Марка автомобіля КрАЗ-65032 
Режим роботи АТП: 
Автотранспортне підприємство буде працювати 302 дні за рік. Робочий процес 
на дільницях технічного обслуговування та ремонту організовується у 2 зміни по 
7 годин, а інші підрозділи – 1 зміна по 8 годин. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 15 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної 
періодичності ТО і ресурсного пробігу 
 
 
Коригування норм пробігу до капітального ремонту (КР) і періодичність 
ТО. 
Періодичність ТО і пробіг до КР визначають за формулами: 
 
L'
ТО−1 = L( H )
ТО−1 ⋅ K1 ⋅ K3 ,  (2.1) 
 
де: 
L(H )
ТО−1  – нормативна періодичність ТО-1, км. 
L'ТО−1 = 4000 ⋅ 0.9 ⋅1 = 3600 км,  
 
L'
ТО−2 = L( H )
ТО−2 ⋅ K1 ⋅ K3 ,                                        (2.2) 
 
 де L(H )
ТО−2  – нормативна періодичність ТО-2, км. 
L'
ТО−2 = 16000 ⋅ 0,9 ⋅1 = 14400 км,  
Пробіг до КР: 
 
L ( H )
рес = Lрес ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ;                                (2.3) 
 
Lрес = 200000 ⋅ 0,9 ⋅1 ⋅1 = 180000 км;  
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 16 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
де L(H )
pес  – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км; 
2.2 Розрахунок виробничої рограми АТП по кількості технічних впливів 
 
 
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл 
 
 
Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається 
відношенням циклового пробігу Lц пробігу до даного виду впливу. Враховуючи, 
що в розрахунку цикловий пробіг відповідає ресурсному ( Lц=LКР=180000 км), то 
число списань одного автомобіля за цикл пробігу буде дорівнювати 1. У даному 
розрахунку число ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2. 
Періодичність виконання ЩО дорівнює середньодобовому пробігу. 
Таким чином кількість КР, ТО-1, ТО-2 вираховують за формулами: 
 
L
N = ц 180000
КР = = 1;
L 180000                                           (2.4) 
рес
де N КР - кількість КР за цикл; 
Lц – цикловий пробіг автомобіля, км; 
Lрес - пробіг автомобіля до капітального ремонту, км. 
Кількість щоденного обслуговування (ЩО) за цикл 
 
L
N = рес
ЩO ;
                                                                (2.5) 
cд
 
де NЩO - кількість ЩО за 1 цикл. 
 cд  - середньодобовий пробіг. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 17 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
180000
NЩO = = 1125;
160  
Кількість ТО-2 за цикл: 
 
L 180000
N 2 =
рес − Nc = −1 = 12;
L 14400                                    (2.6) 
ТО−2
 
де N2  - кількість ТО-2 за цикл; 
LТО−2 - періодичність виконання ТО-2, км. 
Кількість ТО-1 за 1 цикл: 
 
Lрес ( ) 180000
N1 = − Nc + N = − (1+ 12) = 37;
L 2 3600                 (2.7) 
ТО−1
 
де N1  - кількість ТО-1 за цикл; 
LТО−1  – періодичність виконання ТО-1 за цикл; 
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.1. 
Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл 
Умовне N КР  N1  N 2  NЩO  
позначення 
Кількість 1 37 12 1125 
 
Пробіг автомобіля за рік відрізняється від його пробігу за цикл, а виробничу 
програму в основному розраховують за рік, тому для визначення числа ТО за рік 
необхідно зробити відповідний перерахунок набутих значень за цикл, 
використовуючи коефіцієнт переходу від циклу до року ηр.  
Річне число ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий автомобіль складе: 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 18 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
 
NЩОР = NЩО ⋅ηР                                            (2.8) 
∑ NЩОР = NЩОР ⋅ ACП                                    (2.9) 
 
N1Р = N1 ⋅ηР …                                             (2.10) 
 
∑ N1Р = N1Р ⋅ ACП                                          (2.11) 
 
N 2 Р = N 2 ⋅ηР                                                  (2.12) 
 
∑ N 2 Р = N 2 Р ⋅ ACП                                        (2.13) 
 
де:  
АСП – облікова  кількість автомобілів на АТП. 
ηР – відношення річного пробігу автомобіля Lр до його пробігу за цикл, 
тобто:  
L
η = Р (2.14) 
Р L .  
рес
Річний пробіг автомобіля: 
 
LР = Д роб ⋅ lсд ⋅αТ                                            (2.15) 
де:  
Дроб – кількість робочих днів підприємства за рік; 
αТ – коефіцієнт технічної готовності автомобіля.  
У цикловому методі розрахунку виробничої програми по ТО простоювання 
автомобіля за 1 цикл з організаційних причинах не враховується. Тому при 
розрахунку річного пробігу автомобіля у формулі використовується не коефіцієнт 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 19 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
випуску автомобіля, а коефіцієнт технічної готовності за цикл: 
1
αT =
dTOiПO Д (2.16) 
1+ L ( + КР  
cд )
1000 LКР
де:  
Lcд  - середньодобовий пробіг автомобіля. 
dТОіПР – тривалість (кількість днів) простою на технічному обслуговуванні та 
в поточному ремонті на АТП на 1000 км пробігу [1]; 
ДКР - тривалість (кількість днів) простою в КР на авторемонтному 
підприємстві [1]. 
1
αT = = 0.901
0.5 30
1+ 160( + )  
1000 180000
 
LР = 302 ⋅160 ⋅ 0.901 = 43536  км 
 
43536
ηР = = 0.24
180000  
 
NЩОР = 1125 ⋅ 0.24 = 270  
 
∑ NЩОР = 270 ⋅140 = 37800  
 
N1Р = 37 ⋅ 0.24 = 9  
 
∑ N1Р = 9 ⋅140 = 1260  
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 20 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
N 2 Р = 12 ⋅ 0.24 = 3  
∑ N 2 Р = 3 ⋅140 = 420  
 
Дані розрахунків заносимо в таблицю 2.2. 
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один автомобіль та на 
весь парк 
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по 
автомобіль  всьому АТП 
NЩОР  N1Р  N2Р  ∑NЩОР  ∑N1Р  ∑N2Р  
270 9 3 37800 1260 420 
 
 
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП 
 
 
Відповідно до Положення, діагностування як окремий вид обслуговування не 
планується, і роботи з діагностування рухомого складу входять в обсяг робіт ТО й 
ПР. При цьому, залежно від методу організації, діагностування автомобілів може 
проводитися на окремих постах або бути поєднане із процесом ТО, тому в цьому 
випадку число діагностичних впливів визначається для наступного розрахунку 
постів діагностування і його організації. На АТП відповідно до Положення 
передбачаються два види діагностування рухомого складу: Д1 і Д2. 
Діагностування Д1 призначене головним чином для визначення технічного 
стану агрегатів, вузлів і систем автомобіля, що забезпечують безпеку руху. Д1 
передбачається для автомобілів при ТО-1, після ТО-2 ( по вузлах і системам, що 
забезпечують безпека руху, для перевірки якості робіт і заключних регулювань) і 
при ПР (по вузлах, що забезпечують безпеку руху). Кількість автомобілів, 
діагностованих при ПР, відповідно до статистичних даних і норм проектування, 
приймається в розмірі 10 % від програми ТО-1 за рік. Діагностування Д2 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 21 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
призначене для визначення потужності автомобіля та економічних показників 
автомобіля, а також для виявлення обсягів ПР. Д2 проводиться з періодичністю 
ТО-2 і в окремих випадках при ПР. Кількість автомобілів, що направляються на 
Д2 при ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. Таким чином, 
кількість діагностувань Д1  на весь парк за рік розраховують за формулою: 
 
∑ N Д 1Р = 1,1∑ N1Р + ∑ N 2 Р = 1,1 ⋅1260 + 420 = 1806                    (2.17) 
 
де ∑ N Д 1Р - кількість діагностувань Д1 на весь парк за рік. 
Кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою: 
 
∑ N Д 2 Р = 1,2∑ N 2 Р = 1,2 ⋅ 420 = 504                                             (2.18) 
 
де ∑ N Д 2 Р - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік. 
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих при 
ПР. 
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято 
дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2. 
20
∑ N Д ПР Р = ∑ N
2 Д 2 Р ⋅ = 504 ⋅ 0,2 = 101
100                                    (2.19) 
 
 
2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів 
 
 
Добова виробнича програма є критерієм вибору методу організації 
технічного обслуговування й слугує вихідним показником для розрахунку числа 
постів і ліній ТО. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 22 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
По видах ТО (ЩО, ТО-1, ТО-2) і діагностування (Д1 і Д2) добова виробнича 
програма Niд визначається за формулою: 
 
∑ N
N = iР
iд ,
Д                                         (2.20) 
роб .Рi
де: 
Σ NiР – річна програма по кожному виду ТО або діагностування окремо; 
Дроб.Рi – річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або 
іншого виду ТО й діагностування автомобілів [1]. 
37800
NЩО Д = = 89
302  
 
1260
NТО−1 Д = = 4
302  
 
420
NТО−2 Д = = 2
302  
 
1652
N Д 1 Д = = 7
252  
 
504
N Д 2 Д = = 2
302  
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 23 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
2.3 Планування виробничого корпусу 
 
2.3.1 Обґрунтування й вибір методу ТО й діагностування автомобілів 
 
 
Критерієм для вибору методу технічного обслуговування (потоковий або на 
універсальних постах) є добова виробнича програма по кожному виду 
обслуговування однотипних автомобілів. Застосування потокової організації 
обслуговування при ЩО стає доцільним NЩОд=100, що обслуговуються 
однотипних автомобілів, по ТО-1 при N1д = 12 автомобілів і по ТО-2 при N2д =5. 
При меншій добовій програмі приймається метод обслуговування на 
універсальних постах. 
Діагностування Д-1 залежно від добової програми й методу проведення ТО-1 
може бути організоване на окремих постах (виділене діагностування Д-1) або 
разом з ТО-1. 
Якщо ТО-1 проводиться на універсальних постах, то діагностування Д-1 
доцільне організувати на окремому виділеному пості, місце розташування якого 
забезпечило б зручний заїзд автомобілів з різних виробничих зон. 
Розрахункову трудомісткість ЩО tЩО, реалізовану шляхом ручної обробки 
при потоковому методі виробництва можна визначити з наступного виразу: 
 
t н
ЩO = tЩO ⋅ K 4 ⋅ KM , люд.год (2.21) 
де: 
t н
ЩO  – нормативна трудомісткість щоденного огляду (ЩО) , люд. год. [1,с.87, 
додаток 10], 
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного 
рухомого складу,  а відповідно і розмір АТП [1,с.85, додаток 6].; 
КМ = 1–М/100– коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості за рахунок 
механізації робіт ЩО (приймається в межах 0,35.. .0,75). 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 24 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
tЩO = 0,5 ⋅1 ⋅ 0,5 = 0,25  люд.год. 
 
 Нормативна скорегована трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2) для рухомого 
складу проектованого АТП визначається: 
 
t н
і = tі ⋅ K 2 ⋅ K 4  (2.22) 
де: 
t н
і  – нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [1]. 
Нормативна скорегована трудомісткість ТО-1, ТО-2 для рухомого складу 
проектованого АТП: 
tТО−1 = 7,8 ⋅1,15 ⋅1,1 = 10  люд.год. 
 
tТО−2 = 31,2 ⋅1,15 ⋅1,1 = 40  люд.год. 
 
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км 
корегується таким чином:   
 
tПР = t н
ПР ⋅ K1 ⋅ K 2 ⋅ K3 ⋅ K 4 ⋅ K5                                (2.23) 
 
де: t н
ПР  – нормативна трудомісткість витрат при поточному ремонту , люд. 
год. [1]; 
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов 
експлуатації рухомого складу, модифікацію рухомого складу й організацію його 
роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість 
одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання рухомого 
складу [1]. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 25 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
tПР =6,1⋅1,1⋅1,15⋅1,0⋅1,1⋅1=8,5  люд.год. 
 
 
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт по технічному обслуговуванню і  
ремонту рухомого складу 
 
 
Річний об'єм робіт по ТО і ПР, люд.год. 
Т ЩО.Р = ∑N ЩО.Р ⋅ tЩО = 31500 ⋅0,25 = 7875  люд.год.                            (2.24) 
 
Т1.Р = ∑N1.Р ⋅ tТО−1 = 1120 ⋅10 = 11200  люд.год.                                        (2.25) 
 
Т 2.Р = ∑N 2.Р ⋅ tТО−2 = 420 ⋅ 40 = 16800  люд.год.                                      (2.26) 
 
Т д−1.Р = ∑Nд−1.Р ⋅ tд−1 = 1652 ⋅0,5 = 826  люд.год.                                (2.27) 
 
Тд−2.Р = ∑Nд−2.Р ⋅ tд−2 = 504 ⋅1,3 = 655,2  люд.год.                                (2.28) 
 
Lp ⋅ Anр ⋅ tТ пр 43536 ⋅140 ⋅8,5
ПР.Р = = = 43059  люд.год.                       (2.29) 
1000 1000
 
Об'єм робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку, люд.год: 
 
ТСО.Р = 2Апр ⋅КСО ⋅ t2 = 2 ⋅140 ⋅0,2 ⋅ 40 = 2240 люд.год.                         (2.30) 
 
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2). 
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів. 
Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на потокових 
лініях, повинні поточнюватися після розрахунку відповідних зон обслуговування. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 26 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР 
 
 
При розрахунку зон ТО і ПР вибирається режим роботи зони, вибирається 
метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається 
кількість постів і потокових ліній, поточнюються річні трудомісткості робіт ТО. 
Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи 
автомобілів. Роботи ЩО і ТО-1 виконуються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР - 
частково під час роботи більшості автомобілів на лініях. 
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 зміни, 
зони ПР – в 2…3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України 
(40 годин в тиждень). 
Вибір методу технічного обслуговування виконується шляхом порівняння 
такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно вважаючи, що 
весь об'єм робіт виконуватиметься на одному посту) рівний або більше 2R для 
ЩО, 3R для ТО-1, 4R для ТО-2, то можливе використовування потокового методу 
виробництва. Якщо дана умова не виконується, то необхідно проектувати для 
проведення ТО універсальні пости. 
Ритм виробництва визначається за формулою: 
 
60 ⋅T
R = см ⋅Сcм
i ,                                                  (2.31) 
N i.д
 
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година; 
Ссм – число змін; 
Ni.д – добова виробнича програма розділена по кожному вигляду ТО. 
Такт поста i-ї зони: 
R 60 ⋅8 ⋅1
ЩО = = 6  
89
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 27 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−1 = = 120  
4
 
R 60 ⋅8 ⋅1
ТО−2 = = 240  
2
Такт поста i-ї зони: 
 
τ 60 ⋅ t
i =
i + t
Р ПЕР
П ,                                     (2.32) 
 
 
де ti – трудомісткість робіт даного виду обслуговування, виконуваного на 
посту, люд.год.; 
tПЕР – час, що витрачається на пересування автомобіля при установці його на 
пост і з'їзд з поста, (1-3хв.); 
РП – число робітників, що одночасно працюють на посту[2]. 
τ 60 ⋅ 0,25
ЩО = + 2 = 6  
4
 
τ 60 ⋅10
ТО−1 = + 2 = 202  
3
 
τ 60 ⋅ 40
ТО−2 = + 2 = 602  
4
 
Так як τЩО ≤ 2RЩО , τ ТО−1 ≤ 3RТО−1 , τ ТО−2 ≤ 4RТО−2 , то необхідно проектувати для 
проведення ТО універсальні пости. 
Кількість постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається: 
 
Ti.P ⋅KX = н
i                                           (2.33) 
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅Квик
 
де Ti.P  - річний обсяг відповідного виду робіт, який виконується на постах, 
люд.год. 
K н  - коефіцієнт нерівномірності завантаження [2] 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 28 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Д рп  - кількість робочих днів поста за рік [2]. 
n – кількіть змін роботи на добу [2]. 
tсм  - тривалість зміни [2]. 
Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2]. 
K вик  - коефіцієнт використання робочого часу поста (для середніх умов праці 
0,8-0,85). 
X 7875 ⋅1,5
ЩО = = 2  
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅0,85
 
X 11200 ⋅1,25
ТО−1 = = 3  
302 ⋅1⋅8 ⋅3 ⋅ 0,85
 
X 11200 ⋅1,25
ТО−2 = = 2  
302 ⋅1⋅8 ⋅ 4 ⋅ 0,85
 
 
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту 
 
 
Роботи по ПР проводяться на універсальних або спеціалізованих постах. 
Загальна кількість постів ПР визначається по формулі: 
 
X T ⋅ϕ
i =
ПР                                       (2.34) 
Д рп ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηп
 
де TПР – річний об'єм робіт, виконуваний на постах ПР, люд.год. 
TПР = Т ПР.Р ⋅К П = 43059 ⋅1,5 = 64588  
КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, виконуваних на постах; 
ϕ - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости 
(ϕ=1,2…1,5); 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 29 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Д рп – число робочих днів в році постів ПР; 
tсм  – тривалість робочої зміни, година; 
n – число змін; 
Р – число робітників на посту; 
ηп – коефіцієнт використовування робочого часу поста (ηп=0,75…0,9) 
 
X 64588 ⋅1,3
ПР = = 3 
305 ⋅2 ⋅7 ⋅8 ⋅0,8
 
 
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого 
складу 
 
 
Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу: 
 
T = Т ЩО.Р +Т1.Р +Т 2.Р +Т д−1. р +Т д−2. р +Т СО.Р +Т ПР.Р                     (2.35) 
= 7875 +11200 +16800 + 826 + 655,2 + 43059 + 2240 = 82655,2
 
де TЩО.Р , T1.Р – річні об'єми робіт відповідно ЩО і ТО-1 (якщо ці види 
обслуговування виконуються на потокових лініях), люд.год; 
T2.Р ,Tд−1.Р , Tд−2.Р  TСО.Р ., TПР.Р  – річні об'єми робіт відповідно ТО-2, контрольно-
діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт 
ПР, люд.год . 
 
 
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт по самообслуговуванню 
підприємства 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 30 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Річний об'єм робіт по самообслуговуванню підприємства встановлюється в 
процентному відношенні від річного об'єму допоміжних робіт:   
Роботи p самообслуговування підприємства розподіляються за видами 
згідно таблиці 2.3. 
Таблиця 2.3 - Приблизний розподіл робіт по самообслуговуванню 
Види робіт Співвідно- люд. Види робіт Співвідно- люд.год. 
шення, год. шення, 
% % 
Електротехні
чні 25,0 20664 Жестяніцкі 4,0 3307 
Механічні 10,0 8266 Медніцкі 1,0 826 
Слюсарні 16,0 13224 Трубопровідні 22,0 18185 
Ковальські 2,0 1654 Ремонтно-будівельні і 16,0 13225,2 
деревообробні 
Зварювальні 4,0 3307 Всього 100 82655,2 
 
 
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства 
між виробничими зонами, дільницями та відділеннями 
 
 
Роботи розподіляються по структурних підрозділах АТП, виходячи з 
технологічних і організаційних принципів. 
Щоденне обслуговування (прибирально-мийні роботи) та операції ТО-1 
виконуються на постах або потокових лініях відповідних зон. 
ТО-2 виконуються частково на постах або лініях зони (80% від загального 
об'єму робіт) і частково на ділянках (20%). Об'єм робіт, які виконуються на 
ділянках, рівномірно розподіляється між електротехнічним, акумуляторним, 
шиномонтажном і ділянкою по ремонту приладів системи живлення. 
Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2. 
Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на ділянках. 
Об'єми робіт всіх технічних дій по видах робіт розподіляються відповідно до 
нормативів (відсотками розподілу об'ємів робіт). Роботи по самообслуговуванню 
можуть виконуватися як на основних ділянках по ТО і ПР РС, так і на спеціальній 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 31 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
ділянці відділу головного механіка (ВГМ). 
Таким чином, об'єми робіт за структурними підрозділами матимуть 
наступні значення (див. табл. 2.4). 
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт за структурними підрозділами 
 
Структурний підрозділ люд.год. 
- зона ЩО: 7875 
- зона ТО-1: 11200 
- зона ТО-2: 16800 
- зона ПР: 43059 
 
 
 
2.3.8 Розрахунок кількості працівників 
 
 
При розрахунку кількості виробничих працівників визначається технологічно 
необхідне Рт і штатна Рш кількість працівників.  
Розрахунок ведеться окремо для кожної ділянки і зони. Технологічно 
необхідна кількість працівників 
 
РТ = Тi.Р ФМ ,                                                        (2.37) 
 
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт i-ї дільниці, люд.год.; 
ФМ – річний фонд часу робочого місця (2070), год. 
Штатна кількість працівників [1] 
 
РШ = Тi.Р ФР ,                                                   (2.38) 
 
де ФР – річний фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 32 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці), год. 
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників 
Виробничий Річний Дільниці Річний 
підрозділ фонд фонд 
робітника, робітника, 
год. год. 
Зона ЩО 1860 Аккумуляторна 1820 
1840 Ремонт 1840 
Зона ТО-1 приладів 
системи 
живлення 
Зона ТО-2, СО 1840 Шиноремонтна 1820 
Пости ПР 1840 Ковальсько- 1820 
мідницька 
Дільниці:  Зварювальна 1820 
Діагностики 1840 Жерстяницька 1820 
Агрегатна 1840 Кузовна  1840 
Слюсарно- 1840 1610 
механічна Малярна 
Електротехнічна 1840 Столярна 1610 
Таблиця 2.6 - Розрахунок чисельності виробничих робітників 
Назва зон і дільниць Річний Розрахункова Прийнята кількість Річний Кількість штатних 
обсяг кількість технологічно фонд часу робітників 
робіт в технологічно необхідних штатного 
зоні або необхідних робітників робітника, 
на робітників Всього По год Розрахована Прийнята 
дільниці, змінах 
люд.год 1 2   
Зона ЩО 7875 3,80 4 2 2 1860 4,2 5 
Зона ТО-1 11200 5,4 6 3 3 1840 6,01 6 
Зона Д-1 826 0,4 1 1 - 1840 0,45 1 
Зона Д-2 655,2 0,32 1 1 - 1840 0,36 1 
Зона ТО-2 19040 9,2 10 5 5 1840 10,3 11 
Разом 39606,2 - 22 12 10 -  24 
Дільниці: 
Агрегатні 7750 3,7 4 2 2 1840 4,2 5 
Слюсарно- 9248 4,47 5 5 - 1840 5,02 5 
механічні 
Електротехнічні 9270 4,47 5 5 - 1840 5,03 5 
Акумуляторні 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1 
Ремонт приладів 1722 0,8 1 1 - 1820 0,9 1 
систем живлення 
Шиномонтажні 1291 0,62 1 1 - 1820 0,7 1 
Вулканізаційні 430 0,2 1 1 - 1820 0,2 1 
Ковальсько-ресорні 1292 0,6 1 1 - 1820 0,7 1 
Мідницькі 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1 
Жерстяницькі 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2 
Зварювальні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2 
Арматурні 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2 
Оббивні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 33 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Разом 43059 - 27 25 2 - - 29 
Всього 82655,2 - 49 37 12 - - 53 
2.3.9 Розрахунок площ приміщень 
 
 
Площі зон ТО і ремонту 
Площі зон при обслуговуванні і ремонті РС на тупикових постах 
 
FЗ = fa X П КП ,                                                         (2.39) 
 
де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2; 
ХП – кількість постів, розміщених в зоні; 
КП – коефіцієнт густини розстановки [1]. 
FЗЩО = 23,26 ⋅2 ⋅3 =139,56  м2 
 
F = 23,26 ⋅3 ⋅4 = 279,12  м2 
ТО−1
 
FТО−2 = 23,26 ⋅2 ⋅4 =139,56  м2 
 
FЗПР = 23,26 ⋅3 ⋅4 = 279,12  м2 
 
 
2.3.10 Площі робочих дільниць і відділень 
 
 
Площі дільниць розраховують за площею приміщення, що займає 
устаткування і коефіцієнту щільності його розташування. 
Площа агрегатної дільниці: 
 
Fy = fоб КП′                                                      (2.40) 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 34 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
 
де fоб – сумарна площа горизонтальних проекцій за габаритними розмірами 
устаткування, м2; 
К’П – коефіцієнт густини розташування устаткування [1]. 
 
Fy = 25.89 ⋅4 =103.56 м2 
 
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного працівника: 
 
F = f + f '
Д р p ⋅ (n −1)                                           (2.41) 
 
де fр  - питома площа на першого робітника [2]. 
f ’
р  – питома площа на кожного наступного робітника [2]. 
n – кількість робітників. 
Таблиця 2.7 - Розрахунок площі зон і дільниць 
Площа, м2 
Агрегатна 4 64 25,89 4 103,56 105 105 
Слюсарно- 2 30 8,5 4 34 34 34 
механічна 
Електротехнічна 1 15 7,18 4 28,72 30 30 
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 22 
Ремонт приладів 1 14 2,04 4 8,16 14 14 
систем 
живлення 
Шиномонтажна 1 18 7,05 4 28,2 29 29 
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33 
Ковальсько- 1 21 12,36 5 61,8 62 62 
ресорна 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 35 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
Дільниця, відділення 
К-ть працівників в найбільш 
навантажену зміну, чол 
Розрахункова площа по 
кількості працівників, м2 
Площа устаткування в плані, 
м2 
Коефіцієнт густини 
розстановки устаткування 
Розрахункова площа по 
устаткуванню, м2 
Прийнята 
Прийнята після 
планування 
 
Мідницька 1 15 7,02 4 28,08 29 29 
 
Закінчення таблиці 2.7. 
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 20 
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 21 
Арматурна 1 12 4,5 5 22,5 23 23 
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 21 
 
 
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень 
 
 
Розрахунок площ складських приміщень за питомими нормами на пробіг 
[2]: 
 
Lp ⋅ Au ⋅ f
F = num
ск 6 ⋅K pc ⋅K p ⋅K різ                               (2.42) 
10
 
де Lp  - річний пробіг автомобіля. 
Au  - кількість автомобілів. 
f num  - питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3, додаток Л] 
K pc  - коефіцієнт, що враховує тип рухомого складу. 
K p  - коефіцієнт, що враховує кількість автомобілів. 
K різ - коефіцієнт, що враховує різномарочність рухомого складу. 
Склад запасних частин: 
 
F 43536 ⋅140 ⋅3,5 2 
ск = 106 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 30,7  м
 
Склад агрегатів [2]: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 36 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
F 43536 ⋅140 ⋅5,5
= ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 48.24  м2
ск 6  
10
 
Склад матеріалів [2]: 
F 43536 ⋅140 ⋅3,0
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 26.3 м2 
10
Склад шин [2]: 
 
F 43536 ⋅140 ⋅2,3
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 20.2  м2 
10
 
Склад мастильних матеріалів [2]: 
 
F 43536 ⋅140 ⋅3,5 2 
ск = 106 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 30,7  м
 
Склад лакофарбових матеріалів [2]: 
 
F 43536 ⋅140 ⋅1,0
ск = ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 8,8 м2 
106
 
Склад хімікатів [2]:  
 
F 43536 ⋅140 ⋅0,25 2 
ск = ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 2,2  м
106
 
Склад інструментів [2]: 
 
F 43536 ⋅140 ⋅0,25
ск = 6 ⋅1,0 ⋅1,2 ⋅1,2 = 2,2  м2 
10
 
Проміжний склад має площу в межах 15…20% від склада запасних частин і 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 37 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
агрегатів [2]: 
 
Fск = 0.18(30,7 + 48,24) =14,2  м2 
 
∑Fcк = 30,7 + 48,24+ 26,3+ 20,2+ 30,7 +8,8+ 2,2+ 2,5+14,2 =183,84  м2  
 
 
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень 
 
 
Так як адміністративні і побутові приміщення розміщенні на другому 
поверсі головного виробничого корпусу, то розрахунок їх площ не проводимо. 
 
 
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу 
 
 
Fзб = fа ⋅ Азб ⋅Кп                                                     (2.43) 
 
 
де Fзб  - зона зберігання рухомого складу; 
fа  - площа, яку займає автомобіль у плані, м2. 
Азб  - кількість місць зберігання. 
Кп  - коефіцієнт щільності розміщення автомобілів (2,5…3,0). 
Fзб = 23,26 ⋅140 ⋅3 = 9769,2  м2 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 38 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу 
 
 
Після розрахунку складових частин ГПК вимагається визначити його 
загальну площу для подальшого планування і викреслювання. 
FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1 + F2 + Fпр + Fy + Fск + Fдоп + Fo )             (2.44) 
 
де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК); 
F1, F2, F 2
ПР,Fу - відповідно площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР і ділянок м ; 
F 2
ск – загальна площа складів,м ; 
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2 (регламентовано); 
Fо – площа зон очікування,м2. 
 
F 60 ⋅ t
Оі =
і + tn                                                             (2.45) 
Р
 
де tі  - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт. 
Р – кількість штатних працівників на дільниці. 
F 60 ⋅ t
= ТО−1
ОТО−1 + t 60 ⋅10
n = + 2 =102 м2 
Р 6
tn = 2  
F 60 ⋅ tТО−2 60 ⋅40
ОТО−2 = + tn = + 2 = 268,67  м2 
Р 9
 
F 60 ⋅ tПР t 60 ⋅8,5
О ПР = + n = + 2 = 257  м2 
Р 2
 
F 2
О Д −1 = 0,25 ⋅ tТО−1 = 0,25 ⋅10 = 2,5  м                                           (2.46) 
 
FО Д −2 = 0,25 ⋅ tТО−2 = 0,25 ⋅ 40 = 10  м2                                           (2.47) 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 39 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
 
F0 =102 + 268,67 + 257 + 2,5 +10 = 640,17  м2   
 
FГВК =1,1⋅(139,56+ 279,12+139,56+ 279,12+103,56+183,84+14+640,17)=1956,82м2  
 
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства 
 
 
Необхідна площа ділянки визначається за формулою [2]: 
 
10−2 ⋅ (F + F
F = ГВК доп + Fзб )
діл , га (2.50) 
         k з                                
 
де  Fділ – необхідна площа ділянки, га; 
FГВК   - площа забудови виробничо складськими приміщеннями, м2; 
 Fдоп - площа забудови допоміжними будівлями, м2; 
Fзб  - площа відкритих зон для зберігання рухомого складу, м2; 
 k3   - щільність забудови території, %. 
 
10−2
F ⋅ (1956,82 +14 + 9769,2)
діл = = 2,6 га
45  
 
 
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу 
 
 
Виробничий корпус автотранспортного підприємства будемо планувати з 
наступних елементів: несучі стіни – 510 мм (укладка в 2 цеглини), це забезпечить 
необхідне тепло в приміщенні зимою та міцність будівлі; перегородки – 380 мм – 
в 1,5 цеглини; колони 500х500 мм для передачі навантаження криші на 
фундамент. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 40 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Зазвичай колони виготовляють на заводах будівельних конструкцій з 
залізобетону (для одноповерхових будівель і споруд). Форма перерізу колон 
стандартна, має квадратний, прямокутний або двотавровий перетин. 
Під час проектування закладаються усі конструктивні елементи будівлі. Як 
правило залізобетонні колони мають прямокутну форму з наступними розмірами: 
400 х 400 мм, 500 х 600 мм, і 600 х 600 мм. Використання того чи іншого розміру 
колони залежить від кроку та прольоту колонної сітки та висоти колон, що 
використовуються в будівництві. 
Для виробничого корпусу обираю колони 500х400, висотою 7,4м. 
В якості конструкцій покриття виробничого корпусу АТП доцільно 
використовувати збірні залізобетонні попередньо напружені конструкції, такі як: 
балки, довжиною 12 м, будівельні ферми довжиною 12, 18, 24 м. 
Для безкаркасних промислових будівель, як правило закладають в 
будівельній документації несучі стіни із силікатної або червоної цегли, в рідких 
випадках - природний або бетонний камень, товщиною 510 мм (в 2 цеглини); 
розділові перегородки використовують для поділу приміщень із різними 
виробничими або технологічними процесами. Їх виконують суцільними на всю 
висоту цеху для повної ізоляції приміщень. Дані перегородки захищають 
приміщення від проникнення пилу, шуму, вологи, газів, тепла, і інших викидів з 
сусідніх приміщень. Розділові перегородки виконують із цегли товщиною 100-380 
мм. 
Ворота в автотранспортних підприємствах можуть використовуватись 
різних розмірів, а саме 3х3 м; 3,6х3,0 м; 4х3 м; 4х3,6 м; 4х4,2 м. 
Вікна у виробничому корпусі використовуються відповідно до будівельних 
правил, а саме розмір по висоті повинен бути кратним 600мм, по ширині – 
1000 мм. 
 
 
2.4. Планування агрегатної дільниці 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 41 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні 
 
 
Обладнання та його кількість, що використовується на даній дільниці 
визначають за ступенем його використання. Якщо воно застосовується протягом 
зміни, то його кількість визначають за трудомісткістю, а якщо воно 
застосовується рідко – то за табелем обладнання. 
Обладнання загального призначення розраховують відповідно до числа 
робітників. 
Кількість обладнання визначають: 
 
T T
Qоб =
0 = 0                               (2.36) 
Ф0 Д роб ⋅ п ⋅ tcм ⋅ Р ⋅ηоб
 
де Т0 – річна трудомісткість робіт по відповідній групі або виду робіт, 
люд.год; 
Ф0 – річний фонд часу робочого місця (одиниці устаткування), год; 
Д роб  - кількість днів, що працює обладнання на рік [2]. 
Р – число працівників, що одночасно працюють на даному виді 
устаткування, чол.; 
tсм  – тривалість робочої зміни, год. 
п – число змін роботи [2]. 
ηоб – коефіцієнт, що відображає час використання устаткування. В умовах 
АТП ηоб =0,75…0,9. 
 
Q 82655,2
об = = 21  
302 ⋅ 2 ⋅7 ⋅1⋅0,9
 
Таблиця 2.8 - Технологічне обладнання для агрегатної дільниці 
Найменування Тип, Коротка Кількість Загальна 
устаткування модель характеристика площа, м2 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 42 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Установка для D37825 Для миття 1 1,2 
миття деталей різних деталей 
двигуна двигуна та 
інших агрегатів 
автомобіля, 
інструменту 
2.0х6.0 м 
Продовження таблиці 2.8. 
Стенд для  Устаткування 1 2,96 
розбирання і 
регулювання ЦКБ- для оснащення 
дільниць по 
зчеплення Р207 ремонту 
автомобілів з агрегатів 
дизельним автомобілів 
двигуном 2,087х1,42 м 
Стенд для Р640 0,850х0,650 1 0,55 
розбирання, 
збирання 
редукторів 
Шліфувальний K 2700U Призначений 1 1,22 
верстат для шліфовки 
валів та інших 
поверхонь 
1,35х0,9 м. 
Верстат СМ Для 1 1 
розточний 2500V розточування 
блоків 
циліндрів 
1,064х0,93 м. 
Верстат 2Г-125 2,46х0,65 м. 1 1,6 
вертикально-
сверлильний 
Стенд для Р-238д 1,06х0,93 м. 1 0,99 
випробування 
двигунів 
Верстак Ф-40СК 1,570х0,78 4 1,22-1 4,88 
слюсарний з 
лещатами 
Токарно- 16К20 2,4х1,34 м. 1 3,22 
гвинторізний 
верстат 
Стенд для СР1800 1,28х1,16 м. 1 1,5 
розбирання і 
збирання КП 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 43 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
Стенд для М-2450 1,300х1,180 1 1,53 
ремонту 
передніх і 
задніх мостів 
автомобілів 
(пересувні 
гвинтові 
зажими) 
Ящик для Власне 0,4х0,35 2 0,14 
відходів виконан
ня 
Всього - - 21 25,89 
Стенд для 25А 2,550х0,925 1 1,18 
випробування 
КП   
Стелаж  ---------- Для зберігання 4 0,98-1шт 
інструменту та 3,92 
деталей 
1,96х0,5 м. 
Закінчення таблиці 2.8. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 44 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
3 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА 
 
3.1 Організація керування 
 
 
Побудова правильної організаційної структури є головним завданням будь-
якого автотранспортного підприємства (АТП). Від раціонального складу 
підрозділів органів управління, їх зв'язку між собою і взаємодії з виробничими 
підрозділами в значній мірі залежить ефективність роботи підприємства в цілому. 
Ознаками оптимальної структури управління є: невелика кількість 
підрозділів з висококваліфікованим персоналом; невелика кількість рівнів 
управління; наявність в структурі управління груп фахівців;  орієнтація графіка 
робіт на замовника;  прудкість реакції на зміни;  висока продуктивність і низькі 
витрати [3]. 
У стандартній організаційній системі управління автотранспортним 
підприємством можна виділити три самостійні блоки управління: 
експлуатаційний, технічний і економічний, кожен з яких підкоряється 
відповідному керівникові. 
Для АТП характерна безцехова організаційна структура, при якій всі 
функції по управлінню зосереджені в апараті управління підприємства. 
Організаційна структура управління АТП є лінійно-функціональною. На 
лінійні ланки управління покладаються функції і права командування і ухвалення 
рішень, а на функціональні підрозділи (наприклад, планово-економічний відділ) – 
методичне керівництво при підготовці і реалізації рішень по плануванню, 
організації, обліку, контролю і аналізу по всіх функціях виробничо-господарської 
діяльності. 
Така структура характеризується використанням  формальних процедур і 
правил, жорсткою ієрархією влади в організації, централізацією ухвалення 
рішень. Кожен виконавець підкоряється лише одному керівникові. Всі вказівки і 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 45 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
рішення по функціях управління виконавець отримує від безпосереднього 
керівника. Між виконавцем і функціональними підрозділами залишаються 
інформаційні зв'язки методичного і консультаційного характеру. Для того, щоб 
вирішення функціонального підрозділу стало директивним, воно має бути 
затверджене керівником. 
Не дивлячись на те, що, в принципі, всі керівники АТП виконують 
управлінські дії, не можна сказати, що всі вони займаються одним і тим же видом 
трудової діяльності. Окремим керівникам доводиться витрачати час на 
координування роботи інших керівників, які, у свою чергу, координують роботу 
співробітників нижчого рівня і так далі до рівня керівника, який координує дії 
неуправлінського персоналу – людей, що фізично виробляють продукцію або що 
надають послуги. 
 
Директор 
 
 
 Бухгалтерія 
 
 Головний 
 Каса інженер 
  
 
 
 Інженер з 
    Відділ Планово- охорони праці Виробничо-
 постачання економічний технологічний 
  відділ 
 
 
 Завідуючий Диспетчерська 
 гаражем 
 
 Слюсарі 
 Майстри 
 
 
 
Рисунок 3.1 – Організаційна структура АТП  
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 46 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
У організаціях, що складаються з багатьох частин, повинна здійснюватися 
певним чином координація їх діяльності. Саме вона виступає основою структури 
організації, яку зазвичай визначають як сукупність стійких зв'язків в організації.  
Ще однією парою зв'язків, що встановлюються в організації, є лінійні і 
функціональні зв'язки. Лінійні зв'язки – це стосунки, в яких начальник реалізує 
свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими, тобто зв'язки йдуть в 
організаційній ієрархії зверху вниз і виступають, як правило, у формі наказу, 
розпорядження, команди, вказівки. Природа функціональних зв'язків – дорадча, і 
за допомогою цих зв'язків реалізується інформаційне забезпечення координації. 
Таким чином, зв'язки забезпечують цілісну роботу підприємства, об'єднують всі 
його ланки. Основою ж роботи підприємства є функціональні обов'язки 
підрозділів. Саме вони у результаті і складають сукупну діяльність підприємства. 
Для нормального функціонування АТП необхідне, щоб всі його підрозділи 
працювали в потрібному графіку і відповідно до потреб ринку, тобто мають бути 
гнучкими, а також вчасно і в повному об'ємі виконали свої функції. 
Проектована зона поточного ремонту входить у комплекс ремонтних ділянок. 
Схема керування роботою відділення показана на рис.3.2. 
 
Рисунок 3.2 – Схема керування роботою відділу 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 47 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
3.2 Технологічний процес у проектованому підрозділі 
 
 
Поточний ремонт призначений для забезпечення працездатного стану 
рухомого складу з відновленням або заміною окремих його агрегатів, вузлів і 
деталей (окрім базових) тих, що досягли гранично допустимого стану. 
Поточний ремонт повинен забезпечувати безвідмовну роботу 
відремонтованих агрегатів, вузлів і деталей по пробігу не менше, чим до 
чергового технічного обслуговування ТО-2. 
В цілях скорочення простою рухомого складу, поточний ремонт 
виконується переважно агрегатним методом, при якому виробляється заміна 
несправних, вимагаючих капітального ремонту агрегатів і вузлів на справних, 
узятих з оборотного складу. 
Заміна відремонтованих агрегатів і вузлів і кріпильно-регулювальні роботи 
проводяться на ділянках обслуговуючих закріплені за ними автомобілі і 
автопричіпи згідно з розпорядженням. 
Ремонт агрегатів і вузлів в АТП проводиться на ділянках. Документом, 
підставою, що є, для постановки рухомого складу на поточний ремонт, є листок 
обліку (заявка) на ремонт. 
Листок обліку на ремонт виписується при виявленні несправностей в 
основному при заїзді рухомого складу з лінії, а у виняткових випадках по дозволу 
головного інженера або начальника ПТБ виписується у будь-який час доби. 
Контрольний механік листок (заявку) на ремонт реєструє по по-рядковому 
номеру на кожен день в журналі реєстрації заявок на ремонт і видає водієві. При 
закінченні заїзду автомобілів з лінії повідомляє відділ експлуатації про несправні 
автомобілі і причіпи по автоколонах [3]. 
За відсутності запасних частин або малого об'єму робіт на закріпленому 
автомобілі майстер має право перекласти водія на ремонт іншого автомобіля цієї 
ж автоколони. Водій може бути направлений в РММ на ремонт, для чого на нього 
виписується диспетчером обліковий листок участі водія на ремонті без вказівки 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 48 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
номера автомобіля і вказується: «У розпорядження РММ». При цьому водій 
переводиться на почасовий оплачувану роботу [3]. 
         
 
 Зона ТР 
 
 
 КТП Зона ЩО Зона  Пости ТО-2 
 діагностики 
 
 
 Зона 
 очікування 
 
 
 
 Зона Пости 
 зберігання мащення 
 
 
 
 
Рисунок 3.3 - Схема технологічного процесу ПР 
 
Організація поточного ремонту.   
1. АТП виконує поточний ремонт автомобілів і агрегатів.  
 2. Потреба в ПР визначається:  
- водієм під час роботи на лінії;  
 - механіком КПП при прийомі з лінії; 
3. Метод проведення ПР агрегатно-вузловий. 
4. Об'єм робіт по ПР складається з постових і цехових робіт. До постових 
відноситься роботи, що виконуються на постах в зоні ПР. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 49 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
4. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 
 
4.1 Конструкція пристосування 
 
 
 Сучасна мийка автомобілів - це нові технології. Найбільш відома сучасна 
технологія - це безконтактна мийка. Названа вона так тому, що відсутня 
механічна дія щіток, ганчірок та інших предметів, які все ж мають абразивний 
впливо на лакофарбове покриття автомобіля. Щітки й ганчірки замінюються 
струменем води і сучасними миючими засобами - максимально ефективними і 
максимально безпечними. Майже всі нові автомийки, незалежно від типу 
конструкції намагаються використовувати більш прогресивну безконтактну 
мийку. 
 Ефективність миття автомобіля, особливо знизу, залежить від швидкості 
водяного струменя. Щоб збільшити її, на шланг надягають різні насадки, що 
звужують перетин струменя. В даному випадку, використовуючи насадку для 
мийки, поворотом ковпака здійснюється постійне регулювання від сильного 
струменя до розпилення. 
 Насадка складається з наступних частин: штуцер (1), ковпак (2), розсіювач 
(3), гайка підтискна (4), основа (5), сальникова набивка (6). 
 
 
4.2 Розрахунок різьби штуцера 
 
 
Деталі типу гвинт повинні задовольняти кільком умовам: міцність на стиск з 
урахуванням стійкості [4] 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 50 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
σ 4кF
= ≤ [σ ]ϕ
πd 2
3 (1−α 2 )                                          (4.1) 
де F – задане зовнішнє навантаження; 
d3 – внутрішній діаметр різьби гвинта; 
k – коефіцієнт, що враховує скручування тіла гвинта моментом в 
небезпечному перерізі ( k=1.3); 
φ – коефіцієнт зменшення основного допустимого напруження, обраний з 
таблиці значень для попередньо заданої гнучкості λ=90, φ=0.54; 
[σ ] - допустиме напруження; 
 
[σ ] σ
= T
S                                                          (4.2) 
 
де: 
σT – межа текучості матеріала штуцера; для сталі 45 : σT=400 МПа, 
S – коефіцієнт запаса міцності для гвинтів знімачів S=2…3. 
[σ ]=400/2 = 200 (МПа)       
Знайдемо внутрішній діаметр різьби гвинта з формули [4]: 
 
d = 4кF = 4⋅1,3⋅500
3 2 3,14 200 0,042 =8,8  (мм) 
π [σ ]ϕ(1−α ) ⋅ ⋅
 
Допустима гнучкість (λ<100 – за методикою Ясінського) 
 
λ νl νl
= = ≤ [λ]
imin θd1  
 
де imin – радіус інерції перерізу гвинта; 
υ=1 – коефіцієнт приведення довжини гвинта; 
θ=0,25 – коефіцієнт повноти переріза; 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 51 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
[λ] – допустима гнучкість (приймається така ж, як і в розрахунку на міцність, 
з урахуванням стійкості при виборі φ) [λ] =6; 
l – довжина гвинта; 
З виразу знайдемо значення діаметра d1: 
 
d = ν ⋅l1 = 1⋅16
0,25 6 =10,1 (мм)                                                (4.3) 
θ   ⋅
λ 
 
Зносостійкість робочих поверхонь витків різьби (обмеження питомого тиску) 
 
F F
уд = ≤ [F
πd hz уд ]
2  
Звідки: 
 
d F
2 = πψ nψ H [Fуд ]  
де 
F – задане зовнішнє навантаження; 
d2 – средній діаметр витків різьби; 
h – висота витка профіля різьби; 
z – число витків різьби; 
 
ψ H
H =
d 2   
Коефіцієнт висоти гайки ψ H  =1,2; 
 
ψ h
n = = 0,5
p  
 
Коефіцієнт висоти різьби; 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 52 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
P – крок різьби; 
[Fуд ] - допустимий питомий тиск, що залежить від матеріалів пари тертя і 
обраний за таблицею значень допустимих питомих тисків; 
[Fуд ] =2…3 Н/мм2 для сталі по пластику. 
Підставивши чисельні значення в формулу отримаємо: 
 
d2=
500
3,14 0,5 1,3 2,5 =9,5 (мм)                                    (4.4) 
⋅ ⋅ ⋅
 
 За розрахованим значенням діаметрів d1 і d2 вибираю найближчу 
стандартну метричну різьбу, що задовольняє всім перерахованим вище умовам 
(P=1,5 мм;d'
1=10,1 мм,d2=9,5 мм; d3=8,8 ), тобто різьбу М10. 
 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 53 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
5 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 
 
 
5.1 Розрахунок штучного освітлення 
  
 
Рівень освітленості впливає на працездатність та самопочуття. Державні 
норми це враховують і визначають, яким має бути висвітлення приміщень, 
залежно від їх призначення та робочих місць. Відштовхуючись від цих норм, 
планують освітлення об'єктів, а отже, від них безпосередньо залежить і те, які 
світильники та скільки лампочок необхідно купити. 
В документації по будівництву діють державні правила природного та 
штучного освітлення – ДБН В.2.5-28:2018, у яких прописані вимоги до 
використання всіх освітлювальних приладів, в тому числі світлодіодні. В ДБН 
вказані конкретні показники яскравості. 
Норми – це регламентуючі показники, що беруть до уваги всі найважливіші 
особливості зору, фізіологічних процесів людини, а також фактори, що впливають 
на концентрацію, зорове напруження під час роботи, відпочинку (наприклад, 
контрастність, колір поверхні робочого столу) [5]. 
На автотранспортному підприємстві освітлення робочої поверхні є важливим 
показником, що впливає на ефективність роботи працівників.  
Колірна гама інтер'єру безпосередньо впливає на якість освітлення. Чим 
світліший інтер'єр, тим менш яскравими мають бути лампочки. Для темних 
інтер'єрів потужність джерел світла збільшують в 1,5-2 рази або розміщують 
більше світильників. При проектуванні та розрахунках краще виходити з того, що 
якщо яскраве світло не буде потрібно, можна відключити частину світильників 
або викрутити зайві лампочки. 
Важливу роль відіграє конструкція освітлювального приладу. Сумарна 
потужність всіх ламп не повинна перевищувати максимально допустиму 
потужність світильника. Інакше гонитва за яскравим світлом може призвести до 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 54 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
небажаних, небезпечних наслідків. Краще відразу встановити потужніший 
світильник, ніж встановлювати додаткові підвіси або бра. 
Існує два основних способи розрахунку освітлення: простий, з більшим 
ступенем похибки (перебування рівня загального освітлення), а також складний, 
точний (для робочих поверхонь). Застосуємо простий спосіб розрахунку 
освітлення [6]. 
Для цього необхідно визначити кількість світильників та їх потужність при 
забезпеченні необхідного освітлення приміщення. На рівномірність та якість 
освітлення робочої поверхні впливають відстань між світильниками та висота їх 
розташування.  
На розташування світильників впливає розташування робочого місця в 
приміщені. Якщо робочі місця розташовуються біля стіни, то що перший ряд 
світильників повинен розташовуватися відстані, рівному 1/3Z від стіни, в інших 
випадках – 1/2Z. 
Довжина агрегатної дільниці L=12 м, ширина В=8,750 м, висота 
приміщення H=3,5 м. 
Виконаємо розрахунок щодо визначення кількості універсальних 
світильників, для забезпечення необхідного освітлення в приміщенні. 
Розрахуємо відстань між центрами світильників [6]: 
 
Z =H ⋅1.8=3.5⋅1.8=6.3м                                        (5.1) 
 
Так як в агрегатній дільниці наявні робочі місця біля стіни, то відстань від 
стіни до першого ряду світильників визначається за формулою [6]:  
 
a=1 ⋅Z =1
3 3 ⋅6.3=2.1м                                                       (5.2) 
 
Відстань між крайніми рядами світильників по ширині приміщення: 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 55 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
C1=b−2⋅a=8.75−2⋅2.1=4.55м.                                        (5.3) 
 
Загальна кількість рядів світильників, що можна розташувати по ширині 
приміщення між крайніми рядами: 
 
n C1 4.55
1 = −1= −1< 0                                        (5.4) 
Z 6.3
 
n1 = 0 
Загальна кількість рядів по ширині приміщення [6]: 
 
n = n1 + 2 = 0+ 2 = 2                                              (5.5) 
 
Відстань між крайніми рядами світильників по довжині агрегатної дільниці: 
 
C2 = L − 2 ⋅a =12− 2 ⋅2.1= 7.8 м                                    (5.6) 
 
Знаходимо кількість рядів світильників, які можна розташувати між 
крайніми рядами (по довжині приміщення) [6]: 
 
C
n2=
2
Z −1= 7.8
6.3−1=0.15≈1                                    (5.7) 
 
Отже, загальна кількість рядів світильників по довжині приміщення складає 
[6]: 
 
n = n2 + 2 =1+ 2 = 3                                      (5.8) 
 
Таким чином, в агрегатній дільниці світильники загального освітлення по 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 56 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
довжині розташовуються в 3 ряди, по ширині - в 2 ряди, усього необхідно 6 
світильників. 
Загальна потужність ламп, що забезпечують необхідну освітлюваність 
агрегатної дільниці [6]: 
 
W = L ⋅b ⋅W1 ⋅R  
 
де W1 – питома потужність Вт/м2; 
R – коефіцієнт, що враховує запиленість і «старіння» ламп накалювання (в 
умовах автотранспортного підприємства). 
 
W =12 ⋅8.75 ⋅10.8 ⋅1.3 =1474 Вт                     (5.9) 
 
Потужність однієї лампи: 
 
W W 1474
л = = = 246 Вт                                   (5.10) 
6 6
 
Для забезпечення необхідних норм по освітленості агрегатної дільниці 
необхідно встановити 6 ламп, потужність кожної не менше 246 Вт. Дану вимогу 
забезпечують дволампові світильники ОРК-240 з габаритними розмірами 
1270х180х115 мм. Розташування світильників в агрегатній дільниці на рис.5.1. 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 57 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
 
Рис.5.1. Система освітлення агрегатної дільниці 
 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 58 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
В даній кваліфікаційній роботі було проведено технічний розрахунок 
автотранспортного підприємства на 140 автомобілів, який включає в себе 
визначення виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту 
рухомого складу автопарку АТП, розрахунок об’ємів робіт з ТО , Д-1, Д-2, ЩО, 
ПР. В роботі було здійснено розрахунок кількості виробничого персоналу та 
технологічного обладнання в агрегатній дільниці, спроектовано освітлення 
агрегатної дільниці та генеральне планування АТП. В результаті даних 
розрахунків було спроектовано виробничий корпус площею 1944 м2, також 
розроблено генеральний план підприємства площею 2,6 га. 
В конструкторському розділі було спроектовано насадку для безконтактної 
мийки автомобілів. Проведено розрахунок різьби штуцера та визначено 
оптимальний діаметр різьби. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 59 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 
 
 
1. Методичні вказівки з виконання дипломного проекту кафедри АТЕ, 
Черкаси ЧДТУ, 2012 – 111 с. 
2. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков, В.П. 
Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с. 
3. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з 
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 
39 с. 
4. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин : 
пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560 
с. 
5. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних підприємств 
: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с. 
6. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і  
управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004.-
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 60 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
 478 с. 
Арк. 
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000. ПЗ 61 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата   
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Додаток А – Виробничий корпус 
 
 
3 
 
 
Додаток Б – Планування агрегатної дільниці 
 
 
 
4 
 
 
Додаток В – Генеральний план 
 
 
5 
 
 
Додаток Г – Насадка для мийки 
 
 
6 
 
 
Додаток Д – Специфікація насадки для мийки 
 
7 
 
 
Додаток Ж – Система освітлення агрегатної дільниці 
 
 
8