Проект автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення тютюнової продукції  у Львівській області

Бігун, Артем Русланович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8334

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Тарандушка , Людмила Анатоліївна	-
dc.contributor.author	Бігун, Артем Русланович	-
dc.date.accessioned	2026-03-14T10:13:03Z	-
dc.date.available	2026-03-14T10:13:03Z	-
dc.date.issued	2022	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8334	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 74 сторінках та 6 листів графічної частини. Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та технологій їх експлуатації, 2022. Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезень тютюнової продукції у Львівській області. В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проекту» описано призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля. В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість працівників та площі виробничих приміщень. В конструкторському розділі було удосконалено шиномонтажний стенд Navigator 03-58 GIGA. В розділі охорони праці розроблено схему штучного освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.title	Проект автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезення тютюнової продукції у Львівській області	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Бігун.pdf Restricted Access		3.52 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92

ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________2022 р.

Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проект автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезень
тютюнової продукції у Львівській області»

Рецензент:
____________________ _______________ ______________

Керівник роботи:
д.т.н., доцент ______________ Л.А. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)

Виконавець:
студент 5 курсу, гр. зАВ-73
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________ А.Р. Бігун
(підпис) (Ініціали, прізвище)

2022

РЕФЕРАТ

студента факультету комп‘ютеризованих технологій
машинобудування та дизайну
Бігуна Артема Руслановича
„Проект автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезень
тютюнової продукції у Львівській області”

Кваліфікаційна робота бакалавра містить пояснювальну записку на 74
сторінках та 6 листів графічної частини.
Черкаський державний технологічний університет, кафедра автомобілів та
технологій їх експлуатації, 2022.
Пояснювальна записка оформлена відповідно до ДСТУ 3008-95
«Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
В кваліфікаційній роботі бакалавра здійснено проектування
автотранспортного підприємства на 90 автомобілів для перевезень тютюнової
продукції у Львівській області.
В розділі «Техніко-економічне обґрунтування проекту» описано
призначення проектованого автотранспортного підприємства, визначено
категорію умов експлуатації, описано переваги та недоліки обраного автомобіля.
В технологічному розділі розраховано показники трудомісткості робіт з
обслуговування та ремонту рухомого складу, визначено необхідну кількість
працівників та площі виробничих приміщень.
В конструкторському розділі було удосконалено шиномонтажний стенд
Navigator 03-58 GIGA.
В розділі охорони праці розроблено схему штучного освітлення
шиномонтажно-вулканізаційної дільниці.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 3
3
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

1 ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОТИ

1.1 Характеристика місцевості та визначення кліматичних умов

Львівська область — адміністративно-територіальна одиниця на
заході України. Є однією із найрозвиненіших областей держави в туристичному,
економічному, науковому та культурному напрямках.
До її складу входить 7 районів: Дрогобицький, Львівський, Стрийський,
Червоноградський, Золочівський, Самбірський та Яворівський райони. Межує з
Рівненською, Волинською, Івано-Франківською, Тернопільською та
Закарпатською областями. Межує з Республікою Польща.
На півночі Львівської області зони мішаних лісів, зокрема, Малого Полісся.
Середня частина відноситься до лісостепу, де виділяються
пасма Гологір, Розточчя, Опілля, Вороняк та західної частини Подільської
височини. На півдні - карпатські передгір'я та Карпати. На півдні область
збігається з Вододільним Верховинським хребтом. Територією також
проходить Головний європейський вододіл басейнів Балтійського та Чорного
морів.
Найбільшими промисловими центрами є Львівський, Червоноградський та
Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький. Моршин, Трускавець та Східниця є
бальнеологічними курортами міжнародного значення.
Клімат. Помірно континентальний, вологий: тепла суха осінь, м'яка з
відлигами зима, волога весна, тепле літо. Середня температура січня −5 °C, а у
липні від +18 °C. У центральній частині області та в горах до +12 °C. Річна
кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 4
4
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

1.2 Аналіз характеристик вантажу та вибір транспортного засобу

1.2.1 Аналіз характеру вантажу

У Львівській економічній зоні виділяються три райони: Самбір -
машинобудування, харчова промисловість, легка промисловість, деревообробна
промисловість; Передкарпатський (Дрогобич — деревообробка,
машинобудування, легка промисловість) та Стрий — харчова,
машинобудування та деревообробна промисловість, газотранспортна галузь. В м.
Борислав — нафтовидобувна, хімічна та легка промисловість; Новий Розділ та
Яворів виробництво сірки), Сокаль — хімічна промисловість, Північний
(Добротвір — електроенергетика; Червоноград — видобуток вугілля, легка
промисловість ); Львівський (харчова, машинобудування, легка промисловість).
У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу
мають паливна промисловості, харчова, машинобудування та металообробка,
електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання
частка продовольчих товарів становить 65 %. У Львівській області перебувають
728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових
підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Стрий,
Дрогобич, Борислав, Самбір, Червоноград, Новий Розділ, Сокаль. Для
економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.
У м. Львові знаходиться Іноземне підприємство «Західна індустріальна
компанія», засновником якої є Компанія International Tobacco Suppliers S.A.
10 фабрик, об'єднані в організовану західними інвесторами
асоціацію «Укртютюн».
Вантажне перевезення тютюну здійснюється відправником вантажу в
критому кузові АТЗ. Транспортування вантажним АТЗ тютюнової продукції
зручно тим, що можливо транспортувати відразу декілька видів товарів в одному
кузові автотранспортного засобу.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 5
5
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Перевезення тютюну повинно здійснюватися в опломбованому кузові АТЗ.
Тютюнова продукція при цьому повинна бути у запакованому вигляді.

1.3.2 Вибір моделі базового автомобіля для парку АТП

Hyundai HD 120
Вантажівка Hyundai встановлює стандарти у 8-тонному класі автомобілів.
Створений за всіма стандартами якості та надійності, HD-120 є ідеальним
помічником при перевезеннях вантажів середньої ваги. Всередині розташовані
комфортні сидіння, що індивідуально налаштовуються, ергономічну панель
приладів, що дозволяє не втомлюючись керувати транспортним засобом
протягом робочого дня.

Рисунок 1.1 – Габаритні розміри фургона Hyundai HD 120
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 6
6
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Технічна характеристика Hyundai HD-120:
− Бортовий автомобіль;
− Об'єм двигуна, 6606 см3.;
− Потужність, 196 к.с.;
− Екологічні норми Euro, Euro V;
− Колісна формула 4x2;
− Повна вага авто 12400 кг;
− Вантажопідйомність 8000 кг;
− Вага спорядженого авто 4630 кг;
− Максимальна швидкість 85 км/год;
− Двигун D6DA 19;
− Потужність двигуна 196 к.с.;
− Коробка передач механічна;
− Кількість передач 6;
− Передавальна кількість провідних мостів немає даних;
− Розмір шин 8.25R16-16PR;
− Паливний бак 200 л.

Volvo FL 240

Рисунок 1.2 – Загальний вигляд Volvo FL 240
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 7
7
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Технічні характеристики:
− повна маса 12 т;
− колісна формула 4*2;
− вантажопідйомність, 7 т;
− колісна база, м 3,07-6,5;
− діаметр коліс 19,5 дюймів;
− габарити (Д/Ш/В), 8,876/2,4/3,6 м;
− паливний бак 300 л;
− Навантаження на осі: передня 4, задня 8 т.
На вантажному автомобілі передбачений силовий агрегат D7F240,
розроблений для роботи в умовах міста, що відрізняється високою
продуктивністю та готовністю щодня приймати на себе великі навантаження.
Двигун відрізняється компактністю, наявністю 6-ти циліндрів та здатністю
переміщати транспорт вагою 12 тонн.
Вантажний автомобіль Volvo FL 240 по праву входить до списку найбільш
успішних машин для вантажоперевезень у міському режимі та на регіональному
рівні. Його популярність обумовлена економічними двигунами, надійною
механічною/автоматичною трансмісією та декількома варіантами кабіни. Вже в
базовій версії покупець отримує повний набір опцій, які можна розширити за
додаткову плату і отримати додатковий комфорт.
Вантажівка Volvo FL 240 - автомобіль, орієнтований на експлуатацію в
межах міста. Його можна використовувати для щоденного перевезення товару
різного призначення від складу до торгової точки. Можливе транспортування
вантажу між населеними пунктами в межах одного або кількох регіонів.
Для проектованого АТП за базовий автомобіль обираємо автомобіль моделі
Volvo FL 240.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 8
8
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

1.3 Аналіз вихідних даних проекту

При проектуванні АТП здійснюємо вибір та обґрунтування вихідних даних:
- автомобілі великої вантажопідйомності, кількість автомобілів на АТП –
90 шт.;
- кількість робочих змін – 1;
- режим роботи – п’ятиденний робочий день, кількість робочих днів на рік
складає 302 днів, ЩО - один раз на добу;
- середньодобовий пробіг автомобіля складає 250 км;
- категорія умов експлуатації – ІІІ, тип дорожнього покриття – Д1 – дороги з
цементобетонних, асфальтобетонних матеріалів, рельєф місцевості – Р1 –
рівнинний, Р2 - слабопагорбовий, Р3 – пагорбовий, помірно континентальний
клімат.
Вибрані вихідні дані зводимо до табл. 1.1.

Таблиці 1.1 - Вихідні дані
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 90
2 Середньодобовий пробіг ТЗ, км 250
3 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 300000
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов 0,8
експлуатації
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію 1,0
рухомого складу
8 Коефіцієнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-
континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується шиномонтажна
12 Марка автомобіля Volvo FL 240

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 9
9
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО
ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розрахунок річного обсягу робіт на підприємстві

Технологічний розрахунок АТП включає:
− вибір та обґрунтування методів організації виробництва, розрахунок
об’ємів робіт за їх видами;
− визначення виробничої програми з технічного обслуговування (ТО) та
ремонту рухомого складу (РС) автомобільного транспорту (АТ) АТП за
нормативами профілактичного обслуговування;
− розрахунок кількості персоналу, технологічного обладнання, площ
приміщень допоміжного та основного виробництва;
− визначення характеристик будівель, споруд та генерального плану
підприємства.
Коригування періодичності ТО та пробігу до КР:

' (H )
L = L  K  K ,
ТО−1 ТО−1 1 3 (2.1)

' (H )
L = L  K  K ,
ТО−2 ТО−2 1 3 (2.2)

(H )
L = L  K  K  K ;
рес рес 1 2 3 (2.3)

де К1, К2, К3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації та
кліматичні умови [4]; Lн
i - нормативна періодичність ТО-1, ТО-2 для IІІ категорії
умов експлуатації, км.; Lн
k - нормативний пробіг до КР, тис. км.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 10
10
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

'
LТО−1 = 4000  0,8 1 = 3200км.,
'
LТО−2 = 16000  0,8 1 = 12800км.,
L = 300000  0,8 1 1,1 = 264000км.
рес

2.1.1 Кількість технічних впливів за цикл

Кількість технічних впливів на АТЗ визначається відношенням циклового
пробігу Lц до виду впливу. Розрахунковий цикловий пробіг відповідає
ресурсному (Lрес=Lц=264000 км). Кількість списань за цикл дорівнює 1. ТО-1 за
цикл не включає ТО-2. Періодичність ЩО відповідає середньодобовому пробігу.
Визначаємо ТО-1, ТО-2, КР на один АТЗ за цикл:

- кількість КР на цикл:

Lц 264000
NКР = = = 1; (2.4)
Lрес 264000

де Lц – цикловий пробіг автомобіля, км;
L
рес - пробіг до капітального ремонту, км.
- число ТО-2:

L
рес 264000
N = − N = −1  20;
2 c (2.5)
L 12800
ТО−2

- число ТО-1 на цикл:

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 11
11
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

L
рес 264000
N = − (N + N ) = − (1 + 20)  62;
1 c 2 (2.6)
L 3200
ТО−1

де N1 - кількість ТО-1; LТО−1 – періодичність виконання ТО-1;
- кількість ЩО на цикл:

L рес 264000
NЩO = = = 1056; (2.7)
Lcд 250

де Lk – скорегований пробіг до КР, км; Lcд – середньодобовий пробіг
автомобіля.
Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне N
КР N
1 N N
2 ЩO
позначення
Кількість 1 62 20 1056

Коефіцієнт технічної готовності:

1 1
T = = = 0,88 (2.8)
 d Д   0,45 22 
 TOiПO КР 1 + 250 +
1 + L   
cд +
  1000 264000
1000 L 
 КР 

де dтоіпр – тривалість простою ТО та ПР в АТП, дні/1000 км. [1, с.43,
дод. Ж]; Дк – тривалість простою АТЗ в КР на авторемонтному підприємстві, дні
[1, с.43, дод. Ж].

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 12
12
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Розрахунок річного пробігу автомобіля:

LР = Д роб  lсд  Т = 302  250  0,88 = 66440км., (2.9)

де Дроб.д - кількість днів роботи АТП в рік, дні.
Коефіцієнт переходу від циклу до року:

LР 66440
Р = = = 0,252 (2.10)
Lрес 264000

Розрахунок річної кількості ТО на один автомобіль за рік:

N2Р = N2 Р = 20  0,252 = 5 (2.11)

N1Р = N1 Р = 62  0,252 = 15,5  16 (2.12)

NЩОР = NЩО Р = 1056  0,252  266 (2.13)

Кількість ТО на всі АТЗ за рік:

 N2Р = N2Р  ACП = 5  90 = 450 (2.14)

 N1Р = N1Р  ACП = 16  90 = 1440 (2.15)

 NЩОР = NЩОР  ACП = 266  90 = 23940 (2.16)

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 13
13
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Результати розрахунків наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів на один ТЗ та на всі ТЗ
Кількість технічних впливів на 1 Кількість технічних впливів по
автомобіль всьому АТП
N N N
ЩОР 1Р 2Р N N N
ЩОР 1Р 2Р
266 16 5 23940 1440 450

2.1.2 Визначення програми діагностичних впливів по АТП

«Діагностування РС входить в обсяг робіт ПР, ТО. Діагностування АТЗ
буде проводитися на постах, поєднано з ТО-1. На АТП передбачається два види
діагностування АТЗ: Д1, Д2» [1].
«Д1 призначено для визначення технічного стану систем автомобіля, вузлів,
агрегатів, що забезпечують безпеку руху. Д1 виконується при ТО-1, ТО-2
(забезпечує безпеку руху) та при ПР (по вузлах, що забезпечують безпеку руху).
Кількість АТЗ згідно статистичних даних та норм проектування приймаємо 10%
від ТО-1 за рік» [1].
«Д2 призначено для визначення економічних, потужнісних показників АТЗ.
Д2 проводиться з періодичністю ТО-2, в інших випадках при ПР. Кількість ТЗ,
що направляються на Д2 при ПР 20% від річної програми ТО-2» [1].
Розрахунок числа діагностичних впливів:

 N Д1Р = 1,1 N 
1Р + N2Р = 1,1 1440 + 450 = 2034 (2.17)

де  N Д1Р - кількість діагностувань Д1 на всі ТЗ за рік.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 14
14
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

 N = 1,2Д 2Р N2Р = 1,2  450 = 540 (2.18)

де  N Д 2Р - кількість Д2 на всі ТЗ за рік; 1,1 та 1,2 – коефіцієнти, що
враховують кількість ТЗ, що діагностуються при ПР.
Кількість ТЗ, що направляються на Д2 при ПР (20 % від річної програми
ТО-2):
20
 N Д ПРР =  N Д 2Р  = 540  0,2 = 108
2 (2.19)
100

2.1.3 Визначення добової програми по ТО та діагностуванню
автомобілів

Критерієм вибору методу організації ТО є добова виробнича програма. Вона
служить вихідним показником при визначенні числа ліній ТО та постів.
По видах ТО та діагностуванню добова виробнича програма визначається за
формулою:

N
N = iР ,
iд
Д (2.20)
роб.Рi

де Дроб.Рi – річна кількість робочих днів зони, призначеної для ТО, діагностування
автомобілів; NiР – річна програма ТО чи діагностування окремо (  N , N ,
ЩOp 1 p
 N );.
2 p

23940
NЩО Д = = 79
302
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 15
15
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

1440
NТО−1Д = = 5
302
450
NТО−2 Д =  1
302
2034
N Д1Д = = 7
302
540
N Д 2 Д =  2
302

2.2 Планування виробничого корпусу

2.2.1 Обґрунтування, вибір методу ТО та діагностування автомобілів

«Д-1 в залежності від добової програми, методу проведення ТО-1
організовується разом з ТО-1 або на окремих постах» [1].
«При виконанні ТО-1 на універсальних постах Д-1 можна організувати на
окремому пості. При цьому його місце розташування забезпечить зручний заїзд
АТЗ з різних виробничих зон» [1].
Розрахункову трудомісткість tЩО ЩО визначаємо зо формулою:

t = t н K K , люд.год
ЩO ЩO 4 M (2.21)

де t н
ЩO – нормативна трудомісткість ЩО, люд.год. [1, с.42, дод. Е];
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість одиниць технологічно сумісного РС
та розмір АТП [1, с.43, дод. 6];
КМ=1–М/100=0,35...0,75 – коефіцієнт, який враховує зниження
трудомісткості за рахунок механізації робіт ЩО.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 16
16
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

t н
ЩO = tЩO K4 KM = 0,4 1,19 0,5 = 0,24люд.год

Нормативна трудомісткість ТО-1 та ТО-2 для АТЗ проектованого АТП
визначається за формулою:

t = t н K K , люд.год
ТО−1 і 2 4 (2.22)
t = t н K K , люд.год
ТО−2 і 2 4

де t нi - нормативна трудомісткість ТО-1 і ТО-2, люд. год. [1, с.45, дод. Л].

tТО−1 = 7,5 1,0 1,19 = 8,93люд.год
tТО−2 = 24 1,0 1,19 = 28,56люд.год

Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту визначається за
формулою, люд.год/1000км:

t = t н K K K K K , люд.год
ПР ПР 1 2 3 4 5 (2.23)

де t н – нормативна трудомісткість ПР, люд. год. [1, с.45, дод. Л]; К1, К2, К3, ПР
К4, К5 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації РС,
модифікацію РС, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу,
кількість одиниць технологічно сумісного рухомого складу, способу зберігання
рухомого складу [1, с.45, дод. Л].

tПР = 5,5 1,2 1,0 0,9 1,19 1,0 = 7,07люд.год

де K1, K2, K3 – коефіцієнти, що враховують категорію умов експлуатації,
кліматичні умови і пробіг автомобілів відповідно.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 17
17
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Розрахунок трудомісткості діагностування при виконанні Д-1 з ТО-1:

t1+д−1 =1,1 tТО−1 =1,18,93 = 9,82люд.год
(2.24)

Розрахунок трудомісткості Д-2:

tд−2 = (0,1...0,2)  tТО−2 = 0,2 28,56 = 5,71люд.год (2.25)

Трудомісткість СО:

 20
tСО =  tТО−2 = 28,56 = 5,71люд.год (2.26)
100 100

де δ – частка робіт СО від трудомісткості ТО-2, 20%.

2.2.2 Розрахунок річного об'єму робіт по ТО і ремонту рухомого складу

Розрахунок річних обсягів робіт ЩО:

ТЩО.Р = NЩО.Р  tЩО = 239400,24 = 5746 люд. год. (2.27)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО-1 з Д-1:

Т = N  t + (0,1N +N )t =
ТО−1.Р 1.Р 1+д−1 1Р 2Р д1
=1440 9,82+ (0,11440+ 450)0,25 8,93 =15463люд. год. (2.28)

Розрахунок річних обсягів робіт ТО-2:

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 18
18
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Т2.Р = N2.Р  tТО−2 = 450 28,56 =12852 люд. год. (2.29)
Розрахунок річних обсягів робіт Д-2:

Тд−2.Р = Nд−2.Р  tд−2 = 540 5,71= 3084люд. год. (2.31)

Розрахунок річних обсягів робіт ПР:

Lp  Anр  tпр 6644090 7,07
Т = = = 42276люд. год. (2.32)
ПР.Р
1000 1000

Об'єм робіт сезонного обслуговування (СО) за рік в цілому по парку:

ТСО.Р = 2Апр КСО  tТО−2 = 2 90 0,2 28,56 =1028люд. год. (2.33)

де КСО=0,2 – коефіцієнт трудомісткості ТО-2;
Апр – кількість приведених автомобілів кожної групи автомобілів.
Річні трудомісткості ТО, що виконуються на потокових лініях, повинні
уточнюватися після розрахунку відповідних зон обслуговування.

2.2.3 Розподіл річних обсягів робіт ТО і ПР

При розрахунку ТО, ПР визначаємо режим роботи зони, кількість потокових
ліній та постів, обираємо метод обслуговування, уточнюємо річні трудомісткості
робіт ТО.
«Режим роботи ТО, ПР приймаємо залежно від режиму роботи АТЗ. Роботи
ЩО, ТО-1 виконуються в міжзмінний час ТО-2, ПР під час роботи АТЗ на лініях.
Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1…2 зміни,
зони ПР в 2…3 зміни» [1].
«Вибір методу ТО виконуємо шляхом порівняння такту поста  з ритмом
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 19
19
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

виробництва R. Якщо такт поста рівний або більше 3R для ТО-1, 2R для ЩО, 4R
для ТО-2, то можливе використання потокового методу виробництва. Якщо
умова не виконується для проведення ТО проектуються універсальні пости» [1].
Ритм виробництва визначається за формулою:

60 T С
R = зм зм
i , (2.34)
Ni.д

де Тзм=8 год. – тривалість зміни; Сзм – число змін; Ni.д – добова виробнича
програма розділена по кожному виду ТО.

60 8 1
RЩО = = 6хв.
79
60 8 1
RТО−1 = =103
5
60 8 1
RТО−2 = = 480
1

Розрахунок такту зони обслуговування:

60  tТО−1 60 8,93
ТО−1 = + (1...3) = +3 =181хв. (2.35)
Р3 3
60  t 60 28,56
 ТО−2 (2.36)
ТО−2 = + (1...3) = +3 = 430
Р3 4
60  tЩО 60 0,24
ЩО = + (1...3) = + 2 = 7 (2.37)
Р3 3

де ti – трудомісткість робіт з обслуговування, що виконуються в даній зоні
обслуговування, люд.год.; tз=1...3 хв. – час, що витрачається на пересування
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 20
20
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

автомобіля при установці його на пост та з'їзді з посту; Рз – кількість робітників,
що працюють одночасно.
Кількість постів ТО-1 з Д1, ТО-2, Д2, ЩО визначається за формулою:

T K
X = i.P н
i (2.38)
Д рп п  tзм Р Квик

де Ti.P - річний обсяг робіт певного виду, який виконується на постах,
люд.год.; Д рп - кількість робочих днів поста за рік; n – кількість змін роботи на
добу; Р – кількість робітників, які одночасно працюють на одному посту [2, с.54,
дод. Т]; K н - коефіцієнт нерівномірності завантаження [1, с.63]; K вик - коефіцієнт
використання робочого часу поста (для середніх умов праці 0,8-0,9) ; tзм -
тривалість зміни.
57461,4
XЩО = 1
302 18 30,9
154631,4
XТО−1+Д1 =  3
302 18 30,9
128521,4
X
ТО−2 =  2
302 18 4 0,9
30841,4
X Д−2 = 1
302 18 30,9

2.2.4 Розрахунок зони поточного ремонту

Розрахунок кількості постів ПР:

T  42276 1,4
X ПР
пр = =  7 (2.39)
Д рп Т зм Сcм Рпр пр 302 8 14 0,9

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 21
21
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

де Тзм – тривалість зміни, год.;
ТПРп - річний обсяг постових робіт ПР, люд.-год.;
Дроб.р – кількість днів роботи зони ПР в рік;
РПР – кількість робітників на посту, люд.; С – кількість змін;
φ=1,2÷1,5 – коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження
автомобілів у зону ПР;
ηпр=0,85...0,90 – коефіцієнт використання робочого часу посту.

2.2.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого
складу

Сумарний річний об'єм робіт ТО і ПР рухомого складу:

T =Т ЩО +Т1+ Д −1Р +Т2.Р +Тд−2.р +Т ПР.Р = (2.40)
= 5746+12852+15463+ 3084+ 42276+1028 = 80450люд.год.

де TЩО.Р , T – річні об'єми робіт ЩО, ТО-1 з Д-1, люд.год;
1Д −1Р
T2.Р , Tд−2.Р TСО.Р , TПР.Р – річні об'єми робіт ТО-2, Д-2, СО та ПР, люд. год.

2.2.6 Розрахунок чисельності виробничих робітників

Кількість робітників визначають за показником річного фонду часу
робочого місця:

Тір
Рт = , (2.41)
Фм

де Тір – річний обсяг робіт за зоною ПР, ТО або дільницею, люд.-год.;
Фм – річний фонд часу робочого місця, Фм=2070 год.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 22
22
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Річний фонд робочого часу робітника зони чи дільниці:

Тір
Р = , (2.42)
ш
Фр
де Фр – річний фонд робочого часу штатного робітника.

Результати розрахунків наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Розрахунок чисельності виробничих робітників
Прийнята
кількість Кількість
технологічно
№ Назва зон і дільниць Річний
по змінах
Σ
1 2
Зони ТО і ПР
1 Пости ЩО 5746 2,78 3 3 1860 3,09 3
2 Зона ТО-1+Д1 15463 7,47 7 7 1840 8,40 8
3 Зона ТО-2 12852 6,21 6 6 1840 6,98 7
4 Зона Д-2 3084 1,49 1 1 1840 1,68 2
5 Зона ПР (пости) 12683 6,13 6 5 1 1840 6,89 7
6 Всього 49828 23 22 1 27
Виробничі дільниці
7 Агрегатні 5512 2,66 3 3 - 1840 3,00 3
Ремонт приладів
8 306 0,15 1 1 - 1820 0,17 1
систем живлення
9 Слюсарно-механічні 6124 2,96 3 3 - 1840 3,33 3
10 Електротехнічні 1225 0,59 1840 0,67
1 1 1
11 Акумуляторні 1225 0,59 - 1820 0,67
12 Шиномонтажні 612 0,30 1820 0,34
1 1 - 1
13 Вулканізаційні 1837 0,89 1820 1,01
14 Ковальсько-ресорні 1225 0,59 1820 0,67
15 Мідницькі 612 0,30 2 2 - 1820 0,34 2
16 Жерстяницькі 919 0,44 1840 0,50
17 Зварювальні 1531 0,74 1 1 - 1820 0,84 1
18 Оббивні 3675 1,78 2 2 - 1820 2,02 2
19 Фарбувальні 5512 2,66 3 3 1820 3,03 3
Разом 30621 17 17 17
Всього 80450 40 44
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 23
23
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Річний обсяг
робіт в зоні або на
дільниці, люд.-
год.
Розрахована
кількість
Розрах
Прийм.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 24
24
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

2.2.6 Розрахунок площ приміщень

Площі зон ТО, ПР визначаємо за формулою:

F = f XК (2.43)
З a П

де X – кількість постів; fa – площа, яку займає автомобіль у плані
fa=8,8762,4=21,3; Кп=4...5 – при двосторонньому розташуванні постів та
потоковому методі обслуговування.

FЩО = 21,315 =106,5 м2
FТО−1+ Д1 = 21,335 = 319,5 м2
F 2
ТО−2 = 21,3 2 5 = 213 м
F 2
Д 2 = 21,315 =106,5 м
FПР = 21,3 7 5 = 745,5м2

2.2.7 Розрахунок площ виробничих дільниць

Площі дільниць можуть розраховуватись декількома методами: за площею
обладнання; за питомою площею на одного робітника.
Площа виробничої дільниці за показником питомої площі розраховується за
формулою [4]:

Fді = f p1 + f p2 (Pm −1), (2.44)

де Рт – число робітників у найбільшій зміні; fp1 – питома площа на І
працівника; fp2 – питома площа на наступних робітників.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 25
25
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Якщо на виробничих дільницях передбачаються пости для ТЗ, то до площі
дільниці додається площа ТЗ в плані:
��ді = ����1 + ����2 ∙ (���� − 1) + ���� (2.45)

Розрахунок площ виробничих дільниць наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 – Розрахунок площ виробничих дільниць ТО та ПР
№ Назва дільниці
1 Агрегатна 3 22 14 50 25,89 4 103,56 105
Ремонт приладів
2 1 14 8 14 2,04 4 8,16
систем живлення 14
3 Слюсарно-механічна 3 18 12 42 8,5 4 34 42
4 Електротехнічна 1 15 9 15 7,18 4 28,72 30
5 Акумуляторна 1 21 15 21 5,5 4 22 22
6 Шиномонтажна 1 18 15 18 17,0 4 68 68
7 Вулканізаційна 1 12 6 12 8,2 4 32,8 32
8 Ковальсько-ресорна 1 21 5 50 14,36 4 57,44 60
9 Мідницька 1 15 9 15 7,02 4 28,08 30
10 Жерстяницька 1 18 12 18 4,02 4 16,08 20
11 Зварювальна 1 15 9 44 4,08 4 16,32 44
12 Оббивна 2 18 5 52 5,2 4 20,8 52
13 Фарбувальна 3 24 18 89 4,5 4 18 90
438 609

2.2.8 Розрахунок площ складських приміщень

Площу складських приміщень виконуємо за показником питомих норм на
пробіг. Згідно [4] площі складів розраховуються за формулою:

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 26
26
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

К-ть працівників
Питома площа на
першого
працівника, м2
Питома площа на
наступних
робітників, м2
Розрахункове
значення, м2
Площа
устаткування в
плані, м2
Коефіцієнт густини
розстановки
устаткування
Розрахункова
площа по
устаткуванню, м2
Прийнята

Lp  Au  fпит
Fск.і = K
6 рс K p K різ , (2.46)
10

де fпит – питома площа складу на 1 млн. км. пробігу; Крс – коефіцієнт, що
враховує тип РС, Крс=0,8; Кр – коефіцієнт, що враховує кількість АТЗ, Кр=1,2;
Кріз – коефіцієнт, що враховує різноманітність РС, Кріз=1,0.
Значення коефіцієнтів Кпс, Кр, Кріз визначають згідно [4].
Результати розрахунків наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Розрахунок площ складських приміщень
Нормоване значення площі
№ Розрахункове
Назва складу складських приміщень,
п\п 2 значення площі, м2
м /1 млн.км.
1 Запасних частин 2,8 16
2 Агрегатів 4,4 25
3 Матеріалів 2,4 14
4 Шин 1,9 11
5 Мастильних матеріалів 2,8 16
6 Лакофарбових матеріалів 0,8 5
7 Інструментів 0,2 2
8 Хімікатів 0,2 1
Проміжний (дільниця
9 8
комплектації )
Всього 98

Склад інструментів невеликий. Тому, приймаємо рішення по суміщенню
складу інструменту зі складом матеріалів.
Кількість місць зберігання приймаємо:

Азб = А�� = 90 автомобілів (2.47)

де Аи – облікова кількість автомобілів на АТП.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 27
27
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

2.2.9 Розрахунок зони зберігання рухомого складу

Визначаємо площу зони зберігання автомобілів:

��зб = ���� ∙ Азб ∙ ���� = 28,5 ∙ 90 ∙ 3 = 7695 м2 (2.48)

де fa – площа, яку займає АТЗ у плані; Азб – число місць зберігання;
Кп=2,53,0 – коефіцієнт щільності розміщення автомобілемісць зберігання.

2.2.11 Розрахунок загальної площі забудови АТП

Після розрахунку складових частин ГВК вимагається визначити його
загальну площу для подальшого планування і викреслювання.

FГВК = (1,10...1,15)(Fщо + F1+ Д1 + F2 + FД 2 + Fпр + Fд + Fск + Fo ) (2.49)

де FЩО – площа зони ЩО, м2 (якщо зона розташована в ГВК);
F1, F2, FД1, FД2, FПР, Fд - відповідно площі зон ТО-1, Д-1, ТО-2, Д2 і ПР і
ділянок м2; Fск – загальна площа складів, м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень, м2 (регламентовано);
Fо – площа зон очікування, м2.

60  t
FОі =
і + tn (2.50)
Р

де t і - нормативна скорегована трудомісткість і-го виду робіт;
Р – кількість штатних працівників на дільниці.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 28
28
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

60  t 60 8,93
FОТО−1 =
ТО−1 + tn = + 2 = 69м2
Р 8
tn = 2
60  tТО−2 60 28,56
FОТО−2 = + tn = + 2 =192 м2
Р 9
60  tПР 60 7,07
F 2
О ПР = + tn = + 2 = 49 м
Р 9
FО Д −1 = 0,25  t = 0,25 8,93 = 2,2 м2 (2.51)
ТО−1
FО Д −2 = 0,25  tТО−2 = 0,25 28,56 = 7 м2 (2.52)
F0 = 69+192+ 49+ 2,2+ 7  319,2 м2

FГВК =1,1 (142,5+ 427,5+ 285+142,5+ 997,5+ 559+ 97+ 319,2) = 3267м2

Площа адміністративного корпусу визначається як сума площ санітарно–
побутових, суспільних, адміністративних та інших приміщень. Площі вказаних
приміщень визначаються за формулою:


Fдоп = fпP, (2.53)
100

де fп – санітарна норма площі на одного працюючого, м2/чол [5].
 - кількість робітників, які одночасно працюють в приміщенні, %;
Р – кількість осіб, які користуються приміщенням, чол;
 - пропускна спроможність одиниці устаткування;
Результати наведені в табл. 2.4.
«Сітка колон – система розбивочних осей в плані, в точках перетину яких
встановлюються колони каркасу будівлі. З метою уніфікації елементів каркасу,
перекриттів, покриттів, ферм, балок та ін. конструктивних елементів розбивочні
осі розташовуються на відстанях, що кратні укрупненим модулям» [1].
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 29
29
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.4 – Результати розрахунку площ адміністративних приміщень
№ Назва приміщення Площа, м2
1 Гардероби відкриті: службовці 1,4
- - водії та експедитори 5,5
2 Душові:
працівники 9,3
- водії 3
3 Умивальники:
- службовці та працівники 1,49
- - водії 0,672
4 Туалети:
чоловіки 17,75
- жінки 3
5 Буфет 5
6 Кімната відпочинку 37,4
7 Зал зборів 39,9
8 Їдальня 27,7
9 Вестибюль 22,4
10 Кабінет безпеки руху 21
11 Відділи 31
12 Медпункт 59
13 Суспільні організації 15
Всього 300

Для одноповерхових будівель великих підприємств поширена сітка колон
розміром 12х18, 12х12, 12х30, 12х24, 12х36 (перше число – крок колон, друге –
прольот) [2].
«Висота виробничих приміщень в одноповерхових будівлях без мостових
кранів приймається кратною 0,6 або 1,2 м і дорівнює 3,6; 4,2; 4,8; 5,4; 6,0; 7,2;
8,4; 9,6; 10,8 і 12,0 м, при чому малі висоти (3,6...6 м) – тільки для прольотів до
12 м, а для прольотів 18 і 24 м – починаючи з 5,4 м і вище. Для проектованого
виробничого корпуса обираю висоту 6 м» [5].
Розрахунок сітки колон:

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 30
30
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

��вир 3267
�� = = = 15 (2.54)
12 × 24 12 × 18

де ��вир - загальна площа виробничого корпуса, м2;
12х18 – розмір сітки колон.
Таким чином приймаємо кількість комірок – 15.

Для комірок 12х18 обираємо висоту 6 м.
Уточнюємо площу виробничого корпуса:

��вир = 6 ∙ 12 ∙ 18 ∙ 2 − 12 ∙ 18 = 2276 м2

Відхилення від розрахункової площі – 8,8 %, що є допустимим.
Планування виробничого корпуса зазвичай виконується в масштабі 1:100;
1:200; 1:400 і 1:500.

2.3 Проектування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці

2.3.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні

Основне технологічне устаткування підбирається по табелях технологічного
устаткування, довідниках і каталогах, можна використовувати також каталог
нестандартного устаткування, що розробленого і випускається науково-
виробничим об'єднанням НВО «Транстехніка». Кількість основного
устаткування визначають по ступеню його використання при здійсненні
технологічного процесу.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 31
31
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.5 - Визначення потреби в технологічному устаткуванні
Тип Число
Найменування устаткування
Модель одиниць
Прес вулканізаційний 1
Обдирочно-шліфувальний верстат 3М636 1
Шкаф інструментальний 2
Пневмообдирочно-шліфувальна машина 2
Компресор пасовий АВАС В 380В/100 2
Ванна для перевірки герметичності камер 1
Верстак слюсарний 2
Кран-балка електрична однобалкова опорна 1
Вішалка для камер, настінна 3
Ванна для перевірки герметичності коліс МЕС 80/6-G 1
Cтенд шиномонтажний Navigator 03-58 1
GIGA
Шкаф для зберігання інструмента і витратного матеріалу 1
Лампа освітлення 1
Електровулканізатор для камер Гном-т 1
Стенд балансувальний Galaxy СБМП-60 30 1
Електровулканізатор для ремонту шин Комплекс-2 1
Стелаж секційний 2
Ящик для відходів Н-9338 1
Верстак слюсарний М1-105L-1015/G 1
Клітка запобіжна для накачування шин 1
Шафа 1

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 32
32
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

3 КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА

3.1 Короткий опис шиномонтажного стенда Navigator 03-58 Giga

Шиномонтажний стенд Navigator 03-58 GIGA (рис. 3.1) - один із кращих
універсальних шиномонтажних стендів для автотранспортних підприємств.
Дозволяє робити монтаж-демонтаж коліс як автопарку вантажного транспорту
(МАЗ, Камаз, Краз, Моаз, Man, Scania, DAF, Volvo, Iveco та ін.).

Рисунок 3.1 - Загальний вид шиномонтажного стенда Navigator 03-58 GIGA

Шиномонтажний стенд Navigator 03-58 GIGA призначений винятково для
монтажу та демонтажу покришок будь-яких типів коліс із цільним, збірним
ободом, максимальним діаметром 2700 мм (106"), максимальною шириною
1500мм (59") та максимальною вагою 2500 кг.
Основне застосування:
- монтаж-демонтаж коліс імпортної техніки з розмірами шин 18.00-R25,
21.00-R35, 24.00-R35;
- складання-розбирання коліс імпортних навантажувачів з розмірами шин
20,5-R25; 23,5-R25; 29,5-R25.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 33
33
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

- розбортування коліс вантажного автотранспорту (МАЗ, Камаз, КрАЗ,
МоАЗ, Man, Scania, DAF, Volvo, Iveco та ін.).

3.2 Технічні характеристики шиномонтажного стенда

Технічна характеристика шиномонтажного стенда представлена в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Технічна характеристика шиномонтажного стенду
Найменування параметра Одиниця виміру Значення
Розмір обода " 11-58
Максимальний діаметр колеса мм (") 2700 (106)
Максимальна вага колеса кг 2500
Максимальна ширина колеса мм (") 1500 (59)
Двигун редуктора кВт, В/Гц l,5-2,2, 400/50
Швидкість обертання затискного обладнання об/хв 3,5-7
Двигун гідравлічного насоса кВт, В/ Гц 1,2-1,8, 400/50
Рівень шуму дБ <80
Вага стенда кг 1500

Габаритну висоту та ширину, а також довжину шиномонтажного стенда
представлено на рис. 3.2-3.3 відповідно.

Рисунок 3.2 – Габаритні розміри шиномонтажного стенда

Максимальний розмір демонтованих шин становить 24.00-35.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 34
34
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

3.3 Вимоги до освітлення

Агрегат не вимагає наявності власної системи освітлення при нормальних
умовах експлуатації, що передбачає його встановлення в місці, освітленому
відповідним чином. Для правильного освітлення слід використовувати лампи
загальною потужністю 800-1200 Вт.

3.4 Система кріплення шиномонтажного стенду

Агрегат кріпиться до піддона за допомогою самонарізних гвинтів. Після
зняття агрегату з піддона ці болти можуть бути утилізовані.
Стенд повинен бути встановлений відповідно до розмірів, зазначених на
рис. 3.3. Обладнання необхідно розміщати таким чином, щоб доступ до нього
був можливим із усіх чотирьох сторін.

Рисунок 3.3 - Схема розташування анкерних болтів

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 35
35
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Шиномонтажний стенд кріпиться до підлоги за допомогою чотирьох
анкерних болтів. Отвори в твердій поверхні повинні бути орієнтовно 100-150 мм
глибиною та мати діаметр 10 мм. Потрібно вставити анкерні болти у відповідні
отвори та міцно затягти гайки до повної фіксації системи.
Заборонено розміщувати обладнання на крихкій поверхні. Поверхня, на яку
встановлюється агрегат, повинна витримувати навантаження, що виникають під
час експлуатації обладнання. Поверхня повинна мати мінімальну несучу
здатність в 500 кг/м2. Глибина глухої підлоги повинна бути достатньою для
забезпечення надійної фіксації анкерних болтів.

3.5 Загальні правила техніки безпеки

Не допускається будь-яке втручання в конструкцію агрегату або внесення
змін. Обладнання дозволено використовувати тільки в закритих сухих
приміщеннях при відсутності небезпеки виникнення пожежі або вибуху.
При обслуговуванні обладнання слід використовувати оригінальні запасні
частини та приналежності.
Монтаж обладнання повинен здійснюватися кваліфікованим персоналом у
повній відповідності із вказівками, наведеними нижче.
Слід переконатися, що під час експлуатації обладнання не виникає
небезпечних ситуацій. При виявленні порушень у роботі обладнання слід
негайно зупинити його роботу та звернутися у відповідний відділ
післяпродажного обслуговування.
Розміри агрегату дозволяють операторові зробити огляд робочої зони
навколо обладнання на предмет знаходження в ній перешкод, сторонніх людей,
потенційно небезпечних предметів та витоків масла, щоб уникнути можливого
ушкодження шини. Масло, пролите на підлогу, може становити небезпеку для
оператора.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 36
36
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Оператор повинен мати відповідний робочий одяг, захисні окуляри,
рукавички та респіратор для захисту від небезпечних викидів пилу та, при
необхідності, засіб захисту від зворотного навантаження, що виникає при
підйомі важких об'єктів. Заборонено мати вільно звисаючі предмети, такі як
браслети; довге волосся повинно бути відповідним чином захищене; взуття
оператора повинно відповідати типу виконуваних операцій. Важелі та рукоятки,
використані під час роботи, повинні бути чистими та не мати на поверхні
мастильних речовин.

3.6 Експлуатація агрегату

Перед експлуатацією агрегату оператор зобов'язаний переконатися в тому,
що в робочій зоні не перебувають сторонні люди або предмети, місце
розташування пульта керування дозволяє мати повний огляд робочої зони.

Підготовка до роботи
Призначення та конструкція обладнання дозволяє операторові здійснювати
роботу з колесами великих діаметрів (до 2700 мм) та великої ваги (до 2500 кг).
При проведенні робіт рекомендується дотримуватися обережності та
користуватися допомогою інших кваліфікованих операторів, що мають
відповідний робочий одяг.

Підготовка колеса
Зняти балансувальні вантажі з обох сторін колеса.
Вилучити центральну частину вентиля шини та повністю випустити з неї
повітря. Знайти сторону шини (з монтажним заглибленням), з якої почнеться її
демонтаж. Перевірити точку затиску обода.

Затиск колеса
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 37
37
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

При роботі з колесами вагою більше 500 кг слід використовувати
піднімальне обладнання або спеціальний навантажувач.
Усі колеса повинні фіксуватися із внутрішньої сторони. При неможливості
фіксації обода в центральному отворі диска слід затискати колесо з
використанням дна обода поблизу диска.
Для фіксації колеса слід зробити наступні дії:
- розмістити колесо на столі агрегату у вертикальному положенні;
- відрегулювати затискне обладнання відповідно до типу обода колеса за
допомогою функції «відкрити-закрити»;
- сполучити вісі шпинделя та колеса так, щоб затиски злегка торкалися краю
обода, повністю зафіксувати колесо.
Перевірити правильність фіксації та центрування обода, а також підйом
колеса над поверхнею стола, щоб уникнути його вислизання під час проведення
наступних операцій.

3.7 Демонтаж шини

Після фіксації колеса слід демонтувати шину відповідно до вказівок,
наведених нижче та залежно від типу колеса.

Демонтаж односкатних та безкамерних коліс
Відокремити передній борт шини за допомогою диска.
Після відділення переднього борту перемістити несучий важіль до задньої
частини колеса та відокремити задній борт.
Якщо обід має похиле дно (15 °), продовжувати операцію відділення 1 (рис.
3.4) до повного виходу шини з обода (тільки 13-дюймові шини).

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 38
38
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Рисунок 3.4 - Демонтаж односкатних та безкамерних коліс

Демонтаж коліс із збірним ободом
Відокремити передній борт, розділивши його з кільцем у передній частині
обода. Послабити стопорне кільце за допомогою віддільного диска 1,
повертаючи шину натискаючи на кромку обода з боку відділеного борту шини
(рис. 3.5, а).
Вилучити стопорне кільце із гнізда за допомогою інструмента 1, що входить
в комплект (рис. 3.5, б), і помістити його на віддільний диск 2 (рис. 3.5, б).
Завершити вилучення кільця, відсуваючи та одночасно повертаючи
шпиндель.

а) б)
Рисунок 3.5 - Демонтаж коліс із збірним ободом

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 39
39
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Перемістити несучий важіль до задньої частини, вставити телескопічний гак
і відокремити задній борт. Продовжувати операцію до повного відділення.

3.8 Монтаж шини

Після завершення демонтажу зробити монтаж шини відповідно до вказівок,
наведених нижче та залежно від типу колеса

Монтаж тракторних коліс
Встановити задній борт на передній край обода і захопити край затискачами
під гаком. Підняти колесо, захопити задній борт гаком 1 (рис. 3.6, а) та
помістити його між затискачами, повернувши до монтажного заглиблення.
Повертати колесо за годинниковою стрілкою до усадки першого борту.
Перемістити важіль до передньої частини колеса. Здійснити усадку другого
борту. Встановити камеру, вставити гачок 1 (рис. 3.6, б) на 2 см за передню
кромку обода 2 і зафіксувати затискачі 3 на передній частині обода над гаком.

а) б)
Рисунок 3.6 - Монтаж тракторних коліс

Монтаж односкатних та безкамерних коліс
Зафіксувати затиски на передній кромці обода 3 (рис. 3.6, б) та помістити за
ними обидва борти шини.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 40
40
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Вставити гак на 2 см за передню кромку обода та повертати колесо за
годинниковою стрілкою до повної усадки шини. При цьому слід стежити за
правильною усадкою бортів у монтажні поглиблення.

Монтаж коліс із збірним ободом
Встановити шину на обід, максимально центруючи положення обох сторін.
Якщо колесо має камеру, слід вставити її перед установкою шини, акуратно та
правильно розправивши її всередині.
За допомогою віддільного інструмента 1 (рис. 3.5, а) посадити другий борт.
Вставити складові частини обода та зафіксувати їх стопорним кільцем. При
роботі з безкамерними шинами слід вставити кільцевий ущільнювач між ободом
та складовими частинами.

3.9 Запропонований варіант вдосконалення шиномонтажного стенда

Для демонтажу «жорстких» шин попередньо необхідно спочатку відділити
прикипівше колесо від диска. Для цього використовують спеціальне гідравлічне
пристосування - відбортовувач. У випадку відсутності даного пристосування
демонтаж таких шин може викликати певні труднощі та непередбачені наслідки,
як для робітників, так і для цілісності колеса.
Для запобігання негативних наслідків, а також для рівноцінної
функціональної заміни відбортовувача, в ході виконання конструкторської
частини було вдосконалено затискне обладнання (рис. 3.7).

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 41
41
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Рисунок 3.7 – Механізм захвату шиномонтажного стенда
Navigator 03-58 GIGA

Спеціальні затиски (3), встановлені на механізм захоплення
шиномонтажного стенда дозволяють більш міцно втримувати колесо при
демонтажі "прикипівших" шин, оскільки активна площа прилягання даного
затиску з ободом колеса при демонтажних роботах на відміну від базових
затисків збільшена більше ніж в 3 рази.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 42
42
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

В ході виконання конструкторської частини було описане обладнання
шиномонтажного стенда Navigator 03-58 GIGA, дана його технічна
характеристика, описані вимоги до освітлення та системи закріплення, описаний
механізм керування шиномонтажним стендом та загальні правила техніки
безпеки при роботі на ньому, етапи експлуатаційного процесу при роботі з
колесами різної конструкції. Запропонований варіант вдосконалення даного
шиномонтажного стенда.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 43
43
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Охорона праці на шиномонтажно-вулканізаційній дільниці

Охорона праці та техніка безпеки – це комплекс заходів та відповідних
методів виконання робіт, що забезпечують збереження здоров'я працюючих на
виробництві.
Основи техніки безпеки по ремонту та технічному обслуговуванню
автомобілів відображені Державним стандартом в розділі «Міжгалузеві правила
по охороні праці на автомобільному транспорті».
Відповідальність за охорону праці, а також за проведення заходів щодо
зниження та попередження виробничого травматизму, професійних захворювань
в цілому по підприємству покладена на керівника підприємства, а по окремих
ділянках на відповідних керівників. Для попередження виробничого
травматизму розробляються та доводяться до відома працюючих відповідні
правила техніки безпеки.
Керівництво підприємств зобов'язано: забезпечити своєчасне та якісне
проведення інструктажу і навчання працюючих безпечним прийомів та методів
роботи, попередні та періодичні медичні огляди, видавати засоби
індивідуального захисту.
Велике значення для попередження виробничого травматизму при
виконанні поточного ремонту автомобілів має правильна організація робочого
місця. Робоче місце повинно бути оснащене засобами механізації основних та
допоміжних робіт, необхідною документацією, місцем для інструмента,
спеціалізованою тарою.
Шиномонтажна ділянка повинна мати міцні негорючі стіни. Підлога на
дільниці повинна бути рівною. Її необхідно систематично очищати від мастил та
бруду. Стелі і стіни слід пофарбовувати фарбою світлих тонів.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 44
44
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Використаний обтиральний матеріал складають у металеві ящики із
кришкою.
Для безпеки та зручності виконання робіт на дільниці , відстані між
окремими одиницями технологічного обладнання прийняті відповідно до ОНТП-
01-91.
Низький рівень виробничого травматизму багато в чому залежить від якості
та справності використовуваного обладнання та інструменту, тип і розмір
інструмента повинен бути зазначений в технологічних картах, розміщених на
робочих місцях. Інструменти, використовувані виробничими працівниками
(молотки, гайковерти, викрутки та ін.), завжди повинні бути гладкими, без
тріщин та задирів, гайкові ключі повинні бути справними і строго відповідати
розмірам гайок та болтів.
Стан інструмента повинен контролюватися майстрами виробничих ділянок
та, у випадку необхідності, невідповідний техніці безпеки інструмент, повинен
бути замінений на новий.

4.2 Небезпека ураження електричним струмом та заходи електричної
безпеки

Людське тіло є провідником електричного струму, тому, при
безпосередньому зіткненні людини з оголеними струмоведучими частинами,
виникає небезпека ураження струмом. Проходячи через організм, електричний
струм чинить термічну, електролітичну й біологічну дії. Вплив електричного
струму нерідко приводить до різних електротравм, які умовно можна звести до
двох видів: місцеві електротравми та загальні електротравми. Розрізняють
наступні місцеві електротравми: електричні опіки, електричні знаки, металізація
шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 45
45
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Ступінь впливу електричного струму на організм людини буває різним та
залежить від величини струму, шляху проходження його через тіло, тривалості
знаходження під впливом струму та опору тіла людину.
Для того щоб звести електротравматизм на підприємстві до мінімуму,
необхідно організувати неухильне виконання «Правил технічної експлуатації
електроустановок споживачів», а також приймати заходи, що забезпечують
безпеку робіт з електроустановками.
Відносно безпечним для людини може вважатися напруга 12–36 В.
Смертельним для людини вважається струм вище 0,1 А.
Всі доступні для випадкового дотику струмоведучі частини
електроустаткування повинні бути захищені огородженнями (кожухами,
щитами, сітками), які не можна знімати або відкривати без спеціальних ключів
або інструментів.
Щоб зняти напругу з неструмоведучих деталей електроустаткування,
вживають наступні заходи: налаштовують захисне заземлення, захисне
відключення, покривають ізоляцією струмоведучі частини або виготовляють їх
із ізолюючого матеріалу, використовують ізолюючі підставки.
Тимчасову електромережу потрібно виконувати тільки з ізольованого
кабелю та підвішувати на опорах. Мінімальна висота проводів над робочими
місцями повинна бути 2,5 м, над проходами 3 і над проїздами 5 м. На висоті
менше 2,5 м електричні кабелі повинні бути прокладені в трубах або коробах.
Після демонтажу освітлювальної апаратури, електродвигунів та інших
приймачів струму не можна залишати під напругою неізольовані кінці проводів
чи кабелів.
Рубильники, що призначені для включення та відключення електроенергії,
повинні мати кожухи. Усі корпуси електродвигунів, а також металеві частини
обладнання, що можуть виявитися під напругою, повинні бути заземлені.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 46
46
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Електролампи загального освітлення напругою 127 і 220 В підвішують на
висоті не менше 2,5 м від підлоги. Всі стаціонарні світильники повинні бути
міцно закріплені.
Всі монтажні та ремонтні роботи на струмоведучих частинах можна
проводити тільки при знятій напрузі. Струмоведучі частини
електроустаткування, що перебувають під напругою, обгороджують. На
огородженнях розміщують попереджувальні плакати.
Для створення безпечних умов для працюючих на ділянках, зонах ТО та ПР
автомобілів, застосовують захисні заземлення, захисне відключення, захисне
коротке замикання, а також засоби індивідуального захисту.
На підприємстві найбільш широко застосовується струм напругою від 12 до
380 В. Застосовувані установки для захисту розраховані на 1000 В.
При напрузі постійного струму понад 500 В або при змінному струмі корпус
електромашин, трансформаторів, світильників та інших приладів заземлюють.
Захисне заземлення влаштовують в 3-х провідних мережах з ізольованою
нейтраллю, з'єднуючи металеві частини обладнання із землею за допомогою
заземлюючих провідників. Вимірювання опору заземлювачів, а також питомого
опору ґрунту проводиться один раз на рік в період найменшої провідності
ґрунту: влітку при найбільшому просиханні ґрунту або взимку при найбільшому
промерзанні ґрунту.
Поряд із захисним заземленням та коротким замиканням для забезпечення
безпечних умов роботи застосовують захисне відключення. Його
використовують як із глухозаземленою, так і з ізольованою нейтраллю. Цей
захист спрацьовує швидше ніж за 0,15 секунд, тобто за такий час, при якому
навіть струм напругою 380 В не може заподіяти шкоди людині. Захисне
відключення застосовують також у всіх випадках переміщення електроустановок
пересувної дії напругою понад 42 В.
Підвищену увагу необхідно приділяти питанням електробезпечності як на
стадії проектування технологічного обладнання, так і на стадії його експлуатації.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 47
47
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Особливу роль тут повинні відіграти розроблення та ефективне застосування
захисних заходів в електроустановках, до яких відноситься захисне заземлення.

4.3 Виробничі шуми та вібрації, їх вплив на організм, нормування та
заходи для захисту

Існує ряд виробничих процесів, пов'язаних із шумом (розбірно-складальні
процеси, свердління, розточення та ін.). При тривалому впливі шуму на органи
слуху людини в неї послабляється увага та пам'ять і, як наслідок, зростає
виробничий травматизм. Після тривалого впливу високочастотних шумів у
людини виникають: головні болі, запаморочення, нудота та т.п.
Нормування шумів і вібрацій спрямовано на запобігання функціональних
розладів та захворювань, надмірного стомлення і зниження працездатності.
Нормуванням встановлюють припустиму добову або тижневу дози.
Гранично припустимі рівні шуму на робочих місцях (відповідно ДСТУ
12.1.003-03) у виробничих приміщеннях і на території підприємства становлять:
при частоті 63 Гц – 99 дБ, 125 Гц – 92 дБ, 250 Гц – 85 дБ, 1000 Гц – 80 дБ.
Для нормування впливу вібрації встановлено чотири критерії: забезпечення
комфорту, збереження працездатності, збереження здоров'я та забезпечення
безпеки. В останньому випадку використовуються гранично припустимі рівні
для робочих місць.
Профілактичні заходи щодо захисту від шумів і вібрацій полягають у
зменшенні шуму та вібрації в точках їх утворення та на шляху їх поширення, а
також індивідуальними засобами захисту. Це здійснюється: зміною
технологічного процесу із заміною гучного обладнання на безшумне;
застосуванням для деталей капрону, гуми, пластмаси; своєчасним проведенням
профілактичних заходів та змащувальних операцій.
Шум та вібрацію можна зменшувати на шляху їх поширення за допомогою
звуко- та віброізоляції. Звукоізоляцію здійснюють, влаштовуючи огороджуючі
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 48
48
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

конструкції (кожухи, кабіни), застосовуючи шумопоглинальні матеріали.
Засобами індивідуального захисту від шуму є протишумні навушники та каски.
У якості засобів захисту від вібрації при роботі з механізованим інструментом
застосовують антивібраційні рукавиці та спеціальне взуття. Тривалість роботи з
вібруючим інструментом не повинна перевищувати 2/3 робочої зміни.
Для зниження рівня виробничого шуму на шиномонтажній дільниці
застосовані наступні методи:
- удосконалення технологічного процесу;
- облицювання стелі та стін виробничого приміщення дільниці
звукоізолюючими матеріалами;
- кріплення верстатів, агрегатів через пружні деформуючі зв'язки, що
дозволяє значно знизити рівень шуму та вібрацій.
Негативний вплив на стан здоров'я працівників виявляє вібрація, вібрації із
частотами 25 Гц та більше (застосування гайковертів, шпильковертів та ін.)
викликають у робітників: болі в руках, оніміння, зниження всіх видів шкірної
чутливості. Причинами виникнення вібрацій є удари окремих частин машин та
механізмів, тверде кріплення вібруючих частин машин і механізмів, неправильне
балансування обладнання та потоки повітря, що швидко переміщаються.
При проектуванні виробничих приміщень запобігання поширення вібрацій
досягається шляхом ізолювання джерел їх утворення від інших основних
виробничих зон та дільниць, правильного балансування обладнання, а також
використанням для облицювання стін шумопоглинаючих та віброгасних
матеріалів.

4.4 Виробниче освітлення

В автотранспортному цеху підприємства зони та дільниці по ремонту та
обслуговуванню автомобілів мають як природнє, так і штучне освітлення.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 49
49
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Фактичні значення коефіцієнта природньої освітленості в приміщеннях
виробничих будинків залежно від виду та ступеня точності робіт, а також від
використовуваних при роботі замірів, згідно Сніп 23-05-95 наведено в табл. 4.1.
Крім природнього та штучного освітлення, передбачається і комбіноване
освітлення, тобто до загального освітлення дільниці додається місцеве
освітлення, розташоване безпосередньо на робочих місцях (тобто на верстатах,
стендах та на інших видах обладнання, наявного на шиномонтажній дільниці ).
Величина освітленості приміщень штучним світлом, згідно Сніп 23-05-95
повинна бути не менш зазначеної в табл. 4.1, де наведені рекомендовані
значення освітленості та коефіцієнта запасу.
Таблиця 4.1 - Фактичні значення коефіцієнта природньої освітленості
Коефіцієнт
Характеристика робіт природньої
освітленості, %
Ремонтні операції
Види робіт за Розміри, що
Бічне
ступенем потребують різниці
освітлення
точності при ремонті
Робота не
Регулювальні роботи 0,1-5,0 мм. 1,0
високої
Розбірно-складальні ♣точності
Груба робота Більше 5,0 мм. 0,5
роботи

Поряд із загальним освітленням передбачено аварійне освітлення для
евакуації працюючих при відключенні робочого освітлення. Мінімальна
освітленість, створена аварійним освітленням, повинна становити 5%
освітленості, нормованої для робочого освітлення, але не менше 2 Лк всередині
будинку та не менше 1 Лк на території підприємства.
Категорія зорової роботи на дільниці 3в. Їй відповідають наступні величини:
найменший розмір об'єкта - 0,3-0,5 мм, контраст об'єкта із фоном - середній,
характеристика фону - середня, штучне освітлення - загальне 300 Лк.
Розрахунок загального освітлення виконуємо за формулою [15]:

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 50
50
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

E  S K  z
F = , (4.1)
 n

де E - норма освітленості; K - коефіцієнт запасу, K =1,5 [15];
S - площа шиномонтажно-вулканізаційної дільниці, S=100 м2;
 - коефіцієнт використання освітлювальної установки;
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, z=1,2 [15];
n - необхідна кількість ламп.
Норма освітленості E приймається по СНіПП-А9-91, залежно від розряду
зорової роботи. Для розряду 3в приймаємо Е=200 Лк [15].
Для визначення коефіцієнта використання освітлювальної установки 
необхідно заздалегідь визначити показник приміщення і.
Показник приміщення визначається по формулі [15]:

a b 14,5 7
i = = = 0,87 , (4.2)
Hc  (a +b) 5,4  (14,5+ 7)

де a - довжина приміщення, a=14,5 м; b - ширина приміщення, b=7 м;
H - висота розташування світильників, H =5,4 м.
c c
Згідно [15] знаходимо  =0,27.
Для освітлення вибираємо люмінесцентні без спіральні лампи ЛБ-80 з
світловим потоком F=5220 лк [15].
Визначаємо необхідну кількість ламп з формули (4.1):

E  S K  z
n = , (4.3)
 F

Площу знаходимо за формулою: S = a b =14,5 7 =100м2

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 51
51
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

150 100 1,5 1,5
n = = 24
0,27 5220

Приймаємо n=24 лампи, кількість світильників 6, розташування
світильників рівномірне в два ряди.

4.5 Нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень

Виробничі приміщення повинні задовольняти температурні та інші
параметри мікрокліматичних умов, що передбачені нормами з урахуванням
категорії робіт і характеристик виробничих приміщень.
Значення параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях
підприємства (температура повітря, відносна вологість та швидкість руху
потоків повітря) на робочих місцях підприємств автомобільного транспорту в
холодну та теплу пори року, згідно Сніп 2.2.4.548-96, наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 - Значення параметрів мікроклімату на робочих місцях
Параметри мікроклімату Холодний період року Теплий період року
Температура повітря, оС 15-20 20-23
Відносна вологість, % 15 - 75 15 - 75
Швидкість руху повітря, м/с не більше 0,3 0,2-0,5

Для забезпечення нормованих температур в холодну пору року всередині
приміщень передбачена система опалення. Розрізняють центральне та місцеве
опалення. На підприємстві використовується комбінована система опалення.
У всіх закритих приміщеннях автотранспортного цеху, де перебувають
автомобілі, і відбувається хоча б короткочасна робота двигуна, відбувається
викид різних речовин, шкідливих для організму людини, тому для видалення цих
викидів виробничі корпуси підприємства мають природню та штучну
вентиляцію. У якості природньої вентиляції використовують прорізи вікон і т.п.,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 52
52
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

важливим фактором для природньої вентиляції є розташування в'їзних та виїзних
воріт залежно від розташування рози вітрів.
У виробничих корпусах у якості штучної вентиляції передбачена приточно-
витяжна вентиляція, у приміщеннях для зберігання запасних частин, агрегатів,
інструмента, шин, не розташованих у підвалах будинків передбачена тільки
природня вентиляція.
Вміст шкідливих речовин у повітрі закритих виробничих приміщень
автотранспортного цех не повинно перевищувати ПДК табл. 4.3., відповідно
ДСТУ 12.1.007-96.

Таблиця 4.3 - Вміст шкідливих речовин у закритих виробничих приміщеннях
Вміст домішок в % до об’єму
відпрацьованих газів
Умови роботи Карбюраторні двигуни Дизельні двигуни
Окис Аерозолі Окис Окис
вуглецю свинцю вуглецю свинцю
Розігрів двигуна в зонах ТО
6,0 0,0025 0,78 0,007
та ПР
Маневрування автомобілів в
4,0 0,0018 0,054 0,009
приміщенні
В'їзд в зону та постановка
2,5 0,01 0,044 0,009
автомобілів на пост

4.6 Пожежна безпека

Системи пожежної безпеки орієнтовані на профілактику пожеж. Пожежна
безпека відповідно ДСТУ 12.1.004-91 забезпечується системою запобігання
пожежі та пожежного захисту і організаційними заходами. Система запобігання
пожежі орієнтує на виключення можливості утворення горючого середовища та
появи в ньому джерел займання; підтримка температури та тиску горючого
середовища нижче максимально припустимих по горючості.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 53
53
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Система пожежного захисту забезпечується застосуванням негорючих та
важкогорючих речовин і матеріалів замість пожежонебезпечних, ізоляцією
горючого середовища, використанням матеріалів з регламентованими межами
вогнестійкості та горючості, евакуацією людей і застосуванням засобів
індивідуального та колективного захисту, застосуванням засобів пожежної
сигналізації.
Система організаційних заходів включає: організацію пожежної охорони,
дотримання порядку обслуговування об'єктів, організацію навчання правил
пожежної безпеки, розробку та реалізацію норм і правил пожежної безпеки, а
також інструкції про порядок роботи з пожежонебезпечними речовинами та
матеріалами, та про дії людей при виникненні пожежі.
По пожежній небезпеці технологічного процесу згідно ППБ 01-03 всі
виробництва розділяються на шість категорій: А, Б, В, Г, Д, Е.
Зона шиномонтажної дільниці відноситься до категорії «Д». Це
виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин і матеріалів в холодному
стані.
У виробничих приміщеннях, де проводиться технічне обслуговування
автомобілів, існує система пожежної безпеки, яка складається з:
- автоматичних засобів гасіння пожежі (сплінкерна система);
- ручних засобів (шланги, брандспойти, вогнегасники й ін.).
На території автотранспортного цеху від усього персоналу потрібне
бездоганне виконання всіх правил пожежної безпеки: паління дозволено тільки у
відведених місцях, заборонено користуватися відкритим вогнем, бензином для
мийки деталей. Особливу увагу необхідно звертати на зберігання
легкозаймистих матеріалів, чистоту приміщень та справність електропроводки та
електричних приладів, а також проведення зварювальних і малярських робіт.
Для екстренного гасіння пожежі підручними засобами у всіх приміщеннях і
особливо пов'язаних зі знаходженням і використанням горючих речовин,
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 54
54
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

повинні бути в необхідних кількостях пісок, пожежні крани, хімічні або
вуглекислотні вогнегасники. У зоні застосовуються чотири пінні вогнегасники.
Первинні засоби пожежогасіння та пожежний реманент повинні зберігатись
в справному стані та перебувати в доступних місцях, відповідальність за
невиконання цих вимог несе відповідальний по БЖД. Вогнегасники, ящики з
піском, бочки для води встановлюються на видному місці, так, щоб їх можна
було швидко та легко застосувати у випадку необхідності. При кожному ящику з
піском повинен постійно перебувати необхідний спеціальний реманент, ящики
повинні бути щільно закриті кришками.
У виробничих корпусах, дільницях та зонах ТО повинні бути вивішені
таблички із вказаними телефонами найближчої пожежної команди,
відповідальних за пожежну безпеку осіб та перерахуванням запобіжний заходів.
На підприємстві у виробничих корпусах відводяться спеціальні та
відповідним чином обладнані місця для паління.
Допускається спільне зберігання шин, негорючих матеріалів, а також
агрегатів і деталей в одному приміщенні. Зберігання балонів з газом
допускається тільки в окремих складах за умови захисту балонів від джерел
теплової енергії.
Пожежі можна гасити водою, яка сприяє зниженню температури горіння, а
також піноутворюючими речовинами або хімічним порошком з вогнегасників,
чи піском, які ізолюють палаючі предмети від доступу кисню повітря. Однак
водою не можна гасити горючі рідини, щільність яких менше щільності води,
тому що ці рідини спливають і продовжують горіти. У випадку загоряння
горючих рідин або електроприладів необхідно застосовувати тільки хімічну
піну, вуглекислоту або хімічний порошок, що використовуються у відповідних
типах вогнегасників.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 55
55
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

4.7 Шкідливі фактори виробництва

На шиномонтажній дільниці відходами є використане дрантя, списані
покришки та камери коліс, брудна вода після мийки коліс. Списані покришки та
камери підприємство здає, і там їх уже утилізують.
Основні заходи охорони навколишнього середовища на автомобільному
транспорті спрямовані на:
- скорочення шкідливих для здоров'я людей домішок у відпрацьованих
газах;
- зниження рівня шуму;
- підвищення надійності вузлів і механізмів, що забезпечують безпеку руху;
- скорочення шкідливих для навколишнього середовища викидів.
Прямий негативний вплив автомобілів на навколишнє середовище
пов'язаний з викидами шкідливих речовин в атмосферу, шумом та різними
електромагнітними випромінюваннями. Непрямий вплив автомобільного
транспорту на навколишнє середовище пов'язаний з тим, що автодороги,
стоянки, автотранспортні підприємства займають значну площу, необхідну для
життєдіяльності людини.

4.8 Заходи щодо захисту навколишнього середовища

На даний момент перспективним рішенням по зниженню викидів
шкідливих речовин в атмосферу є застосування нейтралізаторів, електронних
систем керування вприском палива, його дозування, регулювання складу
відпрацьованих газів та переустаткування автомобіля для роботи на природному
та нафтовому газі. Також існує необхідність в перевірці складу відпрацьованих
газів АТЗ при проведенні технічного обслуговування із застосуванням
газоаналізаторів, димомірів.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 56
56
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

Заходи щодо захисту навколишнього середовища передбачають: виведення
застарілих технологій, введення нових, екологічно більш чистих, встановлення
газопилових очисних споруд, локальних очисних споруджень (для очищення
стічних вод).
Відповідно до природоохоронних вимог рівень впливу господарської
діяльності підприємства на навколишнє природне середовище не повинен
перевищувати ПДК забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, водоймах і
ґрунтах. У той же час перевищення регламентованих нормативів не позбавляє
підприємство права на природокористування, але зобов'язує розробляти та
практично здійснювати природоохоронні заходи щодо зниження до
нормативного рівня негативного впливу виробництва на природне середовище.

4.9 Вимоги до безпеки на шиномонтажній дільниці при роботі з
термообладнанням

На проектному варіанті шиномонтажної дільниці крім балансувального,
шиномонтажного та супутнього обладнання є і термообладнання у вигляді
різного роду електровулканізаторів.
Безпека роботи на електровулканізаторі забезпечується наступними
вимогами:
- відсутністю пошкоджень струмопровідного проводу, вилки та справним
електрозахистом нагрівального елемента з корпусом вулканізатора;
- наявністю заземлення;
- наявністю під основою настільного електровулканізатора підбивки з
теплоізоляційного та електроізоляційного матеріалу;
- електроустаткування повинне бути у вибухобезпечному виконанні;
- до роботи на вулканізаційних апаратах допускаються працівники, що
мають відповідну професію та кваліфікацію;
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 57
57
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

- електровулканізаторщик повинен працювати в рукавицях для захисту рук
від опіків об гарячу плиту, а під ноги укладати гумовий килимок;
- усунення несправностей вулканізаційних апаратів дозволяється робити
тільки фахівцям з ремонту. При цьому вулканізатори повинні бути приведені в
неробочий стан, охолоджені та відключені від електромережі;
- приміщення, в яких встановлені вулканізаційні апарати, повинні бути
ізольовані від приміщень, де застосовується бензин або гумовий клей.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 58
58
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

ВИСНОВОК

В результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра мною було
спроектовано автотранспортне підприємство на 90 автомобілів для перевезень
тютюнової продукції у Львівській області.
В процесі технологічного розрахунку АТП було використано сучасні
нормативні документи, що регламентують основні показники технологічного
процесу ТО, ПР ТЗ. При проектуванні шиномонтажно-вулканізаційної дільниці
було обрано обладнання із асортименту сучасних зарубіжних та вітчизняних
фірм.
Вирішальне значення для удосконалення бази мають: підвищення якості
виробництва автомобілів, їх довговічності, надійності, дотримання та виконання
планово-попереджувальної системи ТО та ремонту АТЗ, підвищення
оснащеності підприємств основними фондами.
Для підвищення ефективності роботи працівників шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці було удосконалено шиномонтажний стенд Navigator 03-
58 GIGA.
З метою забезпечення задовільних умов праці робітників розроблено схему
штучного освітлення шиномонтажно-вулканізаційної дільниці.

Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 59
59
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт)» всіх
форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. В.
Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2022. – 71 с.
2. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з
дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
3. Андрусенко. С.І. Технологічне проектування автотранспортних
підприємств: Підручник. – К.: „Каравела”, 2009. - 367 с.
4. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
5. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів:
Підручник. – К.: Знання, 2003.
6. Канарчук В.Є. та ін. Організація виробничих процесів на транспорті в
ринкових умовах, - К.: Логос, 1996. - 348 с.
7. Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту
автомобілів. У 3-х кн. кн. 2. Організація, планування й управління: Підручник
/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець, - К.: Вища шк., 1994. – 383 с.
8. ДБН В.2.3-15:2007 “Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів”
9. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх
транспортних засобів автомобільного транспорту, - К.: Мінтранс України, 1998. -
16 с.
10. Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів. –
Київ: Либідь, 2006. – 400 с.
11. Правові аспекти охорони праці. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. – (дата звернення 13.06.2017).
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 60
60
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

12. Про охорону праці [Електронний ресурс]: закон України від
15.07.2021р. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. –
(дата звернення 16.06.2022).
13. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. /За
заг. ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 648 с.
Арк.
ЧДТУ.ФКТМД.АВ83.22.000ПЗ 61
61
Змн. Арк . № докум. Підпис Дата

ДОДАТКИ

Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Планування шиномонтажно-вулканізаційної дільниці

Додаток В – Генеральний план

Додаток Г – Шиномонтажний стенд Navigator 03-58 GIGA

Додаток Д – Специфікація «Шиномонтажний стенд Navigator 03-58 GIGA»

Додаток Е – Механізм захвату шиномонтажного стенду Navigator 03-58 GIGA

Додаток Ж – Специфікація «Механізму захвату шиномонтажного стенду
Navigator 03-58 GIGA»

Додаток З – Розрахункова схема штучного освітлення шиномонтажно-
вулканізаційної дільниці

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets