ChSTU repository

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2021 р. 
 
 
 
КАМИШНИЙ ДЕНИС ДМИТРОВИЧ 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ 
ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ФАБРИКА 
АГРОХІМІКАТІВ») 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________            Камишний Д.Д. 
                                                                                                            (підпис)                                      П.І.П.студента 
«____»______________2021 р. 
 
 
Науковий керівник: 
к.е.н., доцент                                   ______________          Бразілій Н.М.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2021 р.                  
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 
Зміст 
ВСТУП .................................................................................................................. 1 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ 
НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ.......................................... 6 
1.1 Економічна сутність та класифікація виробничих запасів.............................. 6 
1.2 Визнання та оцінка виробничих запасів ................................................................ 17 
1.3 Організаційно-методичні основи обліку виробничих запасів ..................... 24 
1.4Організація та методика контролю виробничих запасів .................................. 35 
1.5. Значення, завдання, інформаційне забезпечення та методика аналізу 
виробничих запасів ................................................................................................................ 40 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ І РУХУ 
ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ТОВ «ФАБРИКА АГРОХІМІКАТІВ» ТА 
ШЛЯХИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ ..................................................................... 46 
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльностіТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» .......................................................................................................................... 46 
2.3 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів ................................ 62 
2.4 Особливості відображення виробничих запасів у звітності підприємства
 ......................................................................................................................................................... 70 
РОЗДІЛ 3 КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ВИРОБНИЧИХ 
ЗАПАСІВ НА ТОВ «ФАБРИКА АГРОХІМІКАТІВ» І НАПРЯМИ ЇХ 
ВДОСКОНАЛЕННЯ .......................................................................................... 74 
3.1 Аналіз складу, динаміки та структури виробничих запасів ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» .......................................................................................................................... 74 
3.2 Аналіз ефективності використання виробничих запасів та їх впливу на 
результати  діяльності підприємства .............................................................................. 78 
3.3. Особливості проведення контролю виробничих запасів на підприємстві 
та шляхи їх удосконалення ................................................................................................. 82 
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 85 
ДОДАТКИ 
  
ВСТУП 
 
Актуальність роботи.У наш час підприємства всіх видів власності та 
діяльності для здійснення виробничо-господарської діяльності 
використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною 
частиною активів підприємства.  
Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна 
підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки 
виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової 
продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють 
саме обліку, аналізу і контролю виробничих запасів. 
Дослідження виробничих запасів задля ефективного управління 
виробничим процесом у сучасних умовах господарювання дозволить 
керівництву підприємства отримувати якісну інформацію. При переході 
діяльності економічних суб’єктів на ринкові відносини, що потребують 
об’єктивно зміни бухгалтерського обліку наближення його до міжнародних 
стандартів, правильна організація бухгалтерського обліку виробничих запасів 
є необхідною умовою для діяльності підприємства. Від вирішення цієї 
проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність 
його продукції на ринку. Раціональне керування матеріальними ресурсами і 
виробничо-господарським процесом в нинішніх умовах можливе лише за 
допомогою детального обліку і обґрунтованої економічної оцінки. У цьому 
зв’язку будь якому підприємству необхідна інформація про склад, кількість, 
вартість матеріальних ресурсів, які використовуються в господарській 
діяльності. 
В працях різних авторів, присвячених обліку, контролю і аналізу 
питання  виробничих запасів висвітлюються лише частково. Окремі проблеми 
в різний час в своїх працях розглядали професори М.Г. Бєлов, М.Т. Бєлуха, 
Ф.Ф. Бутинець, П.І. Гайдуцький, Г.І. Грінман, М.І. Карауш, 
Л.М. Крамаровський, М.В. Кужельний, І.О. Ламикін, Ю.Я. Литвин, В.Г. 
Макаров, М.3. Пізенгольц, В.К. Радостовець, Б.Ф. Усач, О.А. Шпіг, М.Я. 
Штейнман. 
Недостатня теоретична і практична розробленість питань щодо 
удосконалення організації і методики обліку запасів, недосконалість чинних 
нормативних актів, які її регламентують, обумовили вибір теми і напрямок 
даної магістерської роботи. 
Мета дослідження полягає у вивченні та систематизації основних 
організаційних основ і методичних принципів вдосконалення обліку, аналізу 
та контролю виробничих запасів на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» з 
врахуванням національних стандартів та узагальнення здобутих знань з фаху. 
Завдання дослідження полягають у наступному: 
− досліджені економічної сутності та теоретичних основ 
виробничих запасів як об’єкту обліку, аналізу та контролю; 
− аналізі нормативно-правових та організаційно-методичних засад з 
обліку виробничих запасів; 
− досліджені документального оформлення, аналітичного та 
синтетичного обліку виробничих запасів підприємства; 
− досліджені методичних аспектівконтролю виробничих запасів; 
− визначенні показників, що впливають на склад, структуру та 
ефективність використання виробничих запасів; 
− визначення шляхівудосконаленняобліку, аналізу та контролю 
виробничих запасів. 
Об`єктом дослідження є процеси обліку, аналізу та 
контролювиробничих запасів на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів», яка 
займається виготовленням хімічної продукції для сільськогосподарського 
сектору. 
Предметом дослідженняє методика й організація обліку, аналізу і 
контролю  виробничих запасів в умовах сучасного господарювання. 
Суб’єктом дослідження є ТОВ «Фабрика Агрохімікатів». 
 При написанні дипломної роботи використовувались такі методики 
дослідження як системний аналіз – для деталізації і розчленування об’єкта 
дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез – для узагальнення 
різних аспектів обліку, аналізу і контролювиробничих запасів; інформаційне 
моделювання – для забезпечення дослідження нормативно-довідковими 
матеріалами; абстрагування – для  формування узагальнених висновків на 
основі системного аналізу і синтезу теорій і практики організації системи 
забезпечення обліку виробничих запасів; конкретизація – для обґрунтування 
змісту форм облікового забезпечення дослідження документів та реєстрів 
обліку за формою і змістом – для виявлення їхньої відповідності щодо 
інформаційної ємності адекватного вимогам стандартів; опитування, фактична 
перевірка, порівняння, перерахунок, документальна перевірка, вибіркове 
дослідження – при проведенні аналізу виробничих запасів; статистичні і 
аналітичні розрахунки; порівняння – для зіставлення даних у динаміці; 
конструктивний – для групування пропозицій щодо обліку і контролю 
виробничих запасів; графічний – для наочного зображення результатів 
дослідження. 
Інформаційною основою дослідження стали законодавчі та 
нормативно – правові акти з бухгалтерського обліку, аналізу та 
контролювиробничих запасів в Україні, наукова та періодична література, 
первинні документи, облікові і звітні дані ТОВ «Фабрика Агрохімікатів».  
Практичне значення полягає в тому, що матеріали дослідження 
створюють базу для подальшого вивчення практики та теорії аналізу, 
контролю і руху виробничих запасів як в цілому в обліку, так і на підприємстві 
ТОВ «Фабрика Агрохімікатів». Дані результати можуть бути використані для 
покращення стану обліку виробничих запасів на підприємстві та окремих його 
підрозділах; для покращення роботи підприємства в цілому і його фінансового 
звіту через збільшення ефективності використання виробничих запасів на 
підприємстві. 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ 
НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ 
 
1.1 Економічна сутність та класифікація виробничих запасів 
 
На виробничому підприємствіє найбільш важливою і значною частиною 
активів підприємства, вони займають особливе місце у складів майна 
підприємства та займають вагому частку витрат підприємства при визначенні 
результатів його роботи – під час формування фінансової звітності. Запаси 
відносяться до оборотних активів, адже вони можуть бути перетворені (як 
правило) в грошові кошти протягом року або одного операційного циклу 
підприємства.  
Найчастіше, запаси ділять згідно їх законодавчої класифікації. Вони 
включають в себе сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та 
комплектуючі вироби, паливо, тару й тарні матеріали, будівельні матеріали, 
матеріали, передані в переробку, запасін частини тощо. Конкретні елементи, 
які можуть бути включені до складу запасів, залежать від особливостей 
векдення господарства на підприємстві. Як правильно стверждується, 
«…машини і обладнання, що є основними засобами для одних підприємств, 
для підприємства, що їх виготовляє, є готовою продукцією, а для 
підприємства, що здійснює їх перепродаж – товаром.»[20].  
Тобто, до запасів можливо відносити не тільки ще не оброблені матеріали. 
Слід зазначити, що: «Принципи формування в бухгалтерському обліку 
інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності визначають: 
П(С)БО 9 «Запаси», НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 
П(С)БО 16 «Витрати», а також в Інструкції про застосування Плану рахунків 
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських 
операцій підприємств і організацій.»[49] 
Із прийняттям в Україні національних положень, які мають узгодженість 
з МСБО та у відповідності до П(С)БО 9 «Запаси», Запаси це «…активи, які:  
– утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської 
діяльності;  
– перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу 
продукту виробництва;  
– утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання 
робіт та надання послуг, а також управління підприємством. » [1] 
Однак деякі вчені надають своє визначення даної категорії. 
Систематизацію поглядів дослідників щодо сутності поняття «запаси» 
наведено в таблиці 1.1 додатку А. Кожне з тверджень є в деякій мірі 
правильним, але найбільш точне і правильне пояснення дає П(С)БО 9.  
 (Таблицю перенесу в окремий додаток в кінці) 
Таблиця 1.1 
Трактування  терміну «запаси» 
№ Науковець Визначення 
Запаси ‒ це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети 
Ф. Ф. 
споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного 
Бутинець,  
1 відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та 
М. С. 
задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в 
Пушкар[8] 
інших місцях з метою їх наступного використання. 
Запаси – це оборотні активи у матеріальній формі, які належать 
Ю.І установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у 
2 
Осадчий[46] процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і 
будуть використані, як очікується, протягом одного року. 
До категорії виробничих запасів можна віднести всю продукцію 
Ю.В. виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних 
3 Пономарьов стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші 
[59] товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого 
споживання. 
Запаси – це активи, які: 
1) утримуються для подальшого продажу за умов звичайної 
господарської діяльності; 
2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу 
Давидов Г. М 
4 продукту виробництва; 
[29] 
3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, 
виконання робіт та надання послуг, а також управління 
підприємством 
 
Запаси – це будь-які ресурси підприємства, що призначені для 
використання, але тимчасово не використовуються (сировина, 
5 Зінь Е.А. [45] матеріали, паливо, обладнання, машини, товари, електроенергія 
тощо) 
 
 
 Для бухгалтерського обліку запасів використовують рахунки класу 2: 
• виробничі запаси (рахунок №20); 
• поточні біологічні активи (рахунок №21); 
• малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунок №22); 
• виробництво (рахунок №23); 
• брак у виробництві (рахунок №24); 
• напівфабрикати (рахунок №25); 
• готова продукція (рахунок №26); 
• продукція сільськогосподарського виробництва (рахунок №27); 
• товари (рахунок №28). 
Рахунки 2 класу використовуються для підведення підсумків про рух і 
наявність готової продукції, матеріалів, товарів, малоцінних та 
швидкозношуваних предметів (які визначаются підприємством), які 
призначені для обробки чи перереробки, використані у виробництві 
прідприємства та для господарських потреб.  
Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне збері-
гання, переробку (давальницька сировина), на комісію обліковуються на 
рахунках Класу 0 «Позабалансові рахунки» - задля спрощення обліку запасів, 
які належать підприємству. 
Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури, тобто 
систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, 
у якому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється 
номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця виміру. У 
подальшому номенклатурний номер запасів вказується в усіх документах, 
якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці (тобто 
помилковому оприбуткуванню або списанню замість одних матеріалів 
іншими), а також є обов’язковою умовою при автоматизованій обробці 
інформації по обліку наявності, надходження і витрачання запасів. У цьому 
разі номенклатурний номер використовується як ознака (код), за яким можна 
визначити номер синтетичного рахунку, субрахунку, групу, найменування 
запасу, його сорт і розмір. [54] 
Запаси класифікують за трьома ознаками: 
1) Призначені для подальшої реалізації в майбутньому (готові товари, 
продукція);  
2)  Перебувають у процессі виробництва з метою подальшого продажу 
готової продукції (брак у виробництві, незавершене виробництво, 
напівфабрикати); 
3) Запаси, які призначенні для споживання при виробництві продукції 
підприємства чи використовуються в його управлінні (виробничі запаси, 
МШП). 
Готова продукція, товари, виробничі запаси тощо, що відвантажені, до 
переходу покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на них 
відображаються на окремих субрахунках відповідних рахунків обліку запасів. 
Слід відмітити, що «…до складу запасів не включаються:  
– матеріали, прийняті на переробку;  
– матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання;  
– товари на комісії;  
– матеріальні цінності, отримані за договорами схову;  
– матеріальні цінності, отримані в довірче управління;  
– попередня оплата за матеріальні цінності. » [50] 
Згідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 
«…виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, що 
підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого 
споживання у ході нормального операційного циклу.»[5] 
Аналіз наукових розробок і публікацій щодо змісту категорії «запаси» та 
порівняння понять «виробничі запаси», «матеріальні запаси», «матеріальні 
ресурси» показав, що в економічній теорії при визначенні поняття «виробничі 
запаси» необхідно враховувати їхню функціональну участь у виробничому 
циклі. Адже в разі створення виробничих запасів із комплектуючою функцією 
можна погодитися із визначенням О. М. Приймачок: «Виробничі запаси – це 
складові предметів праці, які беруть участь у виготовленні продукції, але 
безпосередньо ще не задіяні у виробничому процесі, споживаються протягом 
операційного циклу і всю свою вартість переносять на вартість кінцевого 
продукту». [80] 
Державну політику у сфері бухгалтерського обліку та контролю в Україні 
реалізують Міністерство фінансів України, Національний банк України, 
Державне казначейство України, міністерства та інші центральні органи 
виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством.  
Порядок бухгалтерського обліку виробничих запасів визначається 
різними суб'єктами в межах їх можливих повноважень, вказаних 
законодавством, та представлені п'ятьма рівнями, що будують систему 
нормативного регулювання бухгалтерського обліку виробничих запасів 
Рисунок 1.1, наведений в Додатку А. (Таблицю перенесу в окремий додаток в 
кінці) 
 
• Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 "Запаси"
І рівень
• НП(с)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"
• НП(с)БО 2 "Консолідована фінансова звітність"
ІІ Рівень • П(с)БО 9 "Запаси"
• П(с)БО 16 "Витрати"
•Податковий кодекс України
•Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
•Інструкція "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку"
III рівень •Наказ Мін стату України "Про затвердження типових форм первинних 
документів і обліку сировини і матеріалів
• Методичні рекомендації щодо формування собівартості продукції у 
промисловості
• Тимчасова інструкція з планування обліку і калькулювання собівартості продукції 
IV рівень на поліграфічних підприємствах
• Єдині норми часу та виробітку на процеси промислового виробництва
• Наказ про облікову політику підприємства
V рівень
 
Рис.1.1 Система нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку 
виробничих запасів  
Перший рівень нормативного регулювання встановлює особливості виз-
нання та оцінки виробничих запасів при їх надходженні та використанні для 
підприємств України, які використовують міжнародні стандарти для ведення 
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.[63] 
Другий рівень - Національне положення (стандарт) бухгалтерського 
обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" - визначає склад, принципи 
і мету підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її 
елементів, одним із яких і є інформація про виробничі запаси на підприємстві. 
Його доповнюють П(С)БО 9 "Запаси" та П(С)БО 16 "Витрати", які визначають 
формування в обліку інформації про виробничі запаси, регулюють їх порядок 
оцінки та обліку на підприємстві і розкриття інформації в фінансовій 
звітностівитрат, здійсненимх на їх придбання і також регулює порядок опера-
цій за рух виробничих запасів. 
На третьому рівні перебуває Податковий кодекс України, який визначає 
порядок оподаткування виробничих запасів при їх придбанні та реалізації, 
порядок оцінки виробничих запасів при вибутті та встановлює обмеження 
щодо включення вартості виробничих запасів до витрат прирозрахунку бази 
оподаткування податком на прибуток. Окремо слід виділити закон України 
"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає 
правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та 
складання фінансової звітності, включаючи пункти щодо виробничих запасів 
– порядок оформлення первинних документів на них, обов'язки підприємств у 
проведенні інвентаризації. 
Четвертий рівень регулювання ґрунтується на Методичних 
рекомендаціях щодо формування собівартості продукції (робіт, послуг) у 
промисловості, щодо організації та ведення обліку за конкретними видами 
діяльності і розробленими галузевими міністерствами та відомствами з 
урахуванням особливостей їх діяльності, технологій їх виробництва продукції, 
надання ними послуг та виконання ними робіт. Як стверджує Загурський «Цей 
документ поєднує нагромаджений досвід із врахуванням вимог ринкової 
економіки і містить інформацію про організацію планування, обліку та 
калькулювання собівартості продукції. Положення не суперечить 
Податковому кодексу України, у якому в 3 розділі, стаття 7 регламентується 
склад витрат на виробництво.» [60] 
П’ятий рівень підприємство визначає самостійно, згідно особливостей 
своєї роботи на своїй території та економічно-господарського життя цієї 
території, в межах, передбачених чотирма вище означеними рівнями. 
Інформація про бухгалтерський облік виробничих запасів і її розкриття у 
фінансовій звітності регулюється такими Положеннями (стандартами) 
бухгалтерського обліку, як НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової 
звітності", та іншими, аналіз яких подано у таблиці 1.2 додатку А.(Таблицю 
перенесу в окремий додаток в кінці) 
Таблиця 1.2 
Нормативно правова база обліку виробничих запасів 
№ Нормативний документ Короткий зміст 
1. Національне положення (стандарту) 
Цим положенням визначаються мета, склад 
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги 
та принципи підготовки фінансової звітності 
до фінансової звітності», затверджено 
та вимоги до визнання та розкриття її 
Наказом Міністерства фінансів України 
елементів. 
07.02.2013  № 73 
2. Головний документ, що розглядає 
методологічні засади формування в 
Положення (стандарт) бухгалтерського бухгалтерському обліку інформації про 
обліку 9 "Запаси", затверджено Наказом запаси підприємства та її розкриття у 
Міністерства фінансів України від фінансовій звітності. У даному стандарті 
20.10.1999 р. № 246.[9] розкрита інформація про визнання та 
первісну оцінку запасів, оцінку вибуття та 
оцінку на дату балансу. 
3. До складу прямих матеріальних витрат, які 
включаються до виробничої собівартості 
Положення (стандарт) бухгалтерського входять вартість сировини та основних 
обліку 16 "Витрати", затверджено Наказом матеріалів, що утворюють основу 
Міністерства фінансів України від вироблюваної продукції. До інших 
31.12.1999 р. №318.[16] операційних витрат відносять собівартість 
реалізованих виробничих запасів, втрати від 
Положення (стандарт) бухгалтерського знецінення запасів 
облі-ку19 "Об'єднання підприємств", Справедлива вартість запасів визначається як 
затверджено Наказом МФУ від 07.07.1999 ціна реалізації за вирахуванням витрат на 
р. № 163. реалізацію та суми надбавки (прибутку), 
виходячи з надбавки (прибутку) для 
аналогічної готової продукції та товарів. 
4. Закон визначає правові засади 
Закон України "Про бухгалтерський 
регулювання, організації, ведення 
облік та фінансову звітність в Україні" 
бухгалтерського обліку та складання 
№996-ХР7 ВР від 16 липня 1999р.[1] 
бухгалтерської звітності в Україні. 
5. Інструкція "Про застосування Плану 
рахунків бухгалтерського обліку" План 
рахунків бухгалтерського обліку та Визначає основні рахунки та субрахунки 
інструкції. Наказ Міністерства фінансів обліку виробничих запасів. 
України №246 від 20 жовтня 1998р. Та 
від 30.11.99р. №291[2] 
6. Інструкція "По інвентаризації основних 
засобів, нематеріальних активів, 
товарно-матеріальних цінностей, Визначає порядок проведення 
грошових коштів і документів та інвентаризації виробничих запасів, та 
розрахунків". Наказ Міністерства основні вимоги, щодо оформлення 
фінансів України від 11.02.94р. №69 із результатів інвентаризації. 
змінами і доповненнями від 
26.06.2000р. №115 
 
Продовження табл. 1.2 
7. Інструкція про порядок регістрації виданих, Визначає механізм визначення 
повернених і використаних довіреностей на розміру збитків від розкрадання, 
одержання цінностей. Наказ Міністерства нестачі, знищення (псування) 
фінансів №87 від 16.05.1996р. матеріальних цінностей. 
8. Постанова Кабінету Міністрів України 
"Порядок визначення розміру збитків від Визначає механізм визначення 
розкрадання, нестачі, знищення (псування) розміру збитків від розкрадання, 
матеріальних цінностей" Постанова нестачі, знищення (псування) 
Кабінету Міністрів України від 22.11.99р. матеріальних цінностей. 
№116 
9. Порядок проведення до оцінки залишків Регулює порядок проведення до 
матеріальних цінностей Наказ Міністерства оцінки залишків матеріальних 
фінансів № 69 від 12.08.1994р. цінностей 
10. Наказ Міністерства статистики України 
Визначає перелік та форму типових 
"Про затвердження типових первинних 
первинних документів, які можуть 
документів з обліку сировини і матеріалів". 
використовуватися підприємствами 
Наказ Міністерства статистики України 
при обліку сировини та матеріалів. 
№193 від 21.06.96р. 
11. Наказ Мінфіну України "Про Визначає типові бухгалтерські 
кореспонденцію рахунків". Наказ проведення, пов'язані з обліком 
Міністерства фінансів № 143 від надходженням, вибуттям та 
28.03.2002р. виробництвом виробничих запасів. 
12. Методичні рекомендації про застосування Надає методичні рекомендації про 
регістрів бухгалтерського обліку. Наказ застосування регістрів 
Міністерства фінансів № 356 від бухгалтерського обліку з обліку 
29.12.2000р. виробничих запасів. 
 
Опрацювавши основні нормативно-правові документи, що здійснюють 
регламентацію бухгалтерського обліку виробничих запасів підприємств в 
Україні визначено, що найбільш повно інформація розкривається в П(С)БО 9 
"Запаси", та МСФЗ 2 "Запаси", оскільки у цих документах висвітлено питання 
з обліку виробничих запасів. У них викладено важливі питання бухгал-
терського обліку певної топологічної ділянки обліку, разом з тим, є неузгодже-
ність, зокрема, існують відмінності між порядком оцінки виробничих запасів 
за вимогами П(С)БО та МСФЗ. 
Порівняльний аналіз вимог П(С)БО 9 "Запаси" та МСФЗ 2 "Запаси" дозво-
лив визначити спільні та відмінні підходи до регулювання окремих питань 
бухгалтерського обліку виробничих запасів таблиці 1.3 додатку А. (Таблицю 
перенесу в окремий додаток в кінці) 
  
Таблиця 1.3 
Порівняння вимог П(С)БО 9 "Запаси" та МСФЗ 2 "Запаси" 
Економічна 
П(С)БО 9 "Запаси"  МСФЗ 2 "Запаси"  
ознака 
Під запасами розуміють активи, які: 
- утримуються для подальшого продажу за 
Під запасами розуміють активи, які 
умов звичайної господарської діяльності; 
призначені для використання в ході 
- перебувають у процесі виробництва з метою 
Визначення звичайної господарської діяльності у 
подальшого продажу продукту виробництва; 
запасів процесі виробництва, для продажу, 
- утримуються для споживання під час 
чи у формі матеріалів для 
виробництва продукції, виконання робіт, 
споживання при наданні послуг 
надання послуг, а також управління 
підприємством 
Собівартість формується з таких витрат: Собівартість формується з таких 
1. При придбанні у постачальника - суми, що витрат: 
сплачуються згідно з договором поста- 1. Витрати на придбання. 
чальнику (продавцю) за вирахуванням Ціни придбання; мита та інших по-
непрямих податків; суми ввізного мита; суми датків (якщо вони не відшкодову-
непрямих податків у зв'язку з придбанням ються підприємству), витрат на 
запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортування; вартості робіт з 
транспортно-заготівельних витрат; інших навантаження та розвантаження й 
витрат. інших витрат. 
2. При виготовлені власними силами - витрат, 2. Витрати на переробку. 
що утворюють виробничу собівартість, виз- Витрати, безпосередньо пов'язанні з 
начену за П(С)БО 16 "Витрати". одиницею виробництва. 
3. При внесенні до статутного капіталу - спра- 3. Інші витрати. 
Оцінка запасів ведливої вартості, погодженої із засновниками Інші витрати, якщо вони відбулися 
при підприємства з урахуванням витрат, що при доставці запасів до їх тепе-
надходженні включаються до первісної вартості запасів, рішнього місця розпакування та при-
придбаних у постачальника. ведення до теперішнього стану. 
4. При безоплатному отриманні - справедливої До собівартості не включаються: 
вартості. понаднормативні суми відходів ма-
5. При отриманні внаслідок обміну на подібні теріалів, оплата праці або інші ви-
активи - балансової вартості переданих робничі витрати; витрати на збері-
запасів. гання, крім тих витрат, які зумовлені 
6. При отримані внаслідок обміну на неподібні виробничим процесом і є не-
активи - справедливої вартості отриманих обхідними для наступного етапу 
запасів. виробництва; адміністративні нак-
До собівартості не включаються витрати: ладні витрати, не пов'язані з дос-
понаднормові витрати і нестачі запасів; про- тавкою запасів до їх теперішнього 
центи за користування позиками; витрати на місця розташування та приведення у 
збут; загальногосподарські та інші витрати. теперішній стан; витрати на продаж 
Собівартість перших за часом над-
Собівартість перших за часом надходження 
Оцінка запасів ходження запасів (ФІФО), іденти-
запасів (ФІФО), ідентифікована собівартість, 
при фікована собівартість, середньозва-
середньозважена собівартість. 
використанні жена собівартість. Стандартних 
Нормативні затрати; ціни продаж 
витрат та метод роздрібних цін. 
Відображення 
Найменша з двох оцінок: первісна вартість Найменша з двох оцінок: собівартість 
вартості у 
або чиста вартість реалізації. або чиста вартість реалізації 
балансі 
 
Порівняльний аналіз П(С)БО та МСФЗ показав, що загалом методичний 
підхід до бухгалтерського обліку виробничих запасів за міжнародними та 
національними стандартами майже уніфікований. Однією із істотних 
відмінностей між стандартами є обмеження сфери їх застосування. Так, МСФЗ 
використовують всі підприємства, організації та установи незалежно від 
форми власності та способу утворення. Відповідно до П(С)БО його вимоги 
«…не поширюються на ведення бухгалтерського обліку бюджетними 
установами, що є обґрунтовано доцільним, оскільки це випливає з 
особливостей системи бухгалтерського обліку бюджетних установ, порядку їх 
функціонування та мети діяльності.» [58] 
Вимоги п. 37 МСФЗ 2 "Запаси" визначають загальну класифікацію 
запасів, «…зокрема, до них включаються товари, виробничі запаси, виробничі 
допоміжні матеріали, матеріали, незавершене виробництво та готова 
продукція.» [79] 
При розкритті інформації у фінансовій звітності виникають принципові 
відмінності щодо деталізації інформації про виробничі запаси. Так, відповідно 
до вимог МСФЗ, суб'єкт господарювання повинен надавати дані про суму 
запасів, визнаних витратами протягом звітного періоду, така вимога в 
національних стандартах відсутня. Вважаємо, що така інформація є доречною 
при розкритті стану і результатів господарської діяльності підприємств, 
зокрема, спиртової промисловості. Під час переоцінки виробничих запасів за 
нормами П(С)БО надається інформація лише про суму збільшення чистої 
вартості реалізації запасів, які попередньо уцінені. МСФЗ, крім цієї 
інформації, вимагає розкривати дані про суми уцінки запасів у звітному 
періоді, а також наводити обставини або події, що спричинили дооцінку 
виробничих запасів, які раніше були уцінені.[74] 
Таким чином, необхідними умовами правильної організації 
бухгалтерського обліку виробничих запасів є: 
⎯ чітка організації складського господарства; 
⎯ наявність інструкції з обліку запасів; 
⎯ правильне групування (класифікація) запасів; 
⎯ розробка номенклатури запасів; 
⎯ розробка норм запасу і норм витрат запасів. 
Щодо законодавчої сторони, МСФЗ, що надають більше свободи 
ведення бухгалтерського обліку, ґрунтуючись на застосуванні бухгалтерами 
професійного судження, змушує розкривати більше інформації про виробничі 
запаси порівняно з національними стандартами. Вони надають більш 
детальний перелік складових, які включаються до запасів, що спрощує 
порядок віднесення складових до виробничих запасів. Відсутність такої 
деталізації в МСФЗ пояснюються тим, що вони носять більш загальний 
характер та не враховують особливостей обліку окремих країн. 
 
1.2 Визнання та оцінка виробничих запасів 
 
Слід почати с визначення запасів по П(С)БО. Згідно П(С)БО 9, «Запаси 
визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в 
майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та коли їхня 
вартість може бути достовірно визначена.»[4] 
Не визнаються запасами суми попередньої оплати за запаси. У такому разі 
виникає заборгованість постачальника перед підприємством. Підприємство 
включає до складу залишків запасів:  
– власні запаси, що перебувають на складах, у магазинах, виробничих 
цехах, які повністю ним контролюються;  
– власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якими 
обмежений;  
– запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорів 
підприємству перейшло право власності;  
– невідфактуровані поставки. 
Усі господарські засоби, а також процеси, що відбуваються на 
підприємстві, з метою відображення їх в бухгалтерському обліку, порівняння 
і узагальнення потребують певної оцінки. Від правильності вартісного 
відображення об’єктів та змін, що відбуваються з ними в процесі здійснення 
господарських операцій, значною мірою залежить об’єктивність даних для 
загальної характеристики виробничих ресурсів підприємств і точність 
визначення фінансових результатів. 
Слід окремо визначити категорії, які входять до запасів. "А саме, вони 
включають: «Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, 
які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До них відносяться: 
сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, 
паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в 
переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, 
інші матеріали. 
До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, які 
використовуються протягом не більше одного року або нормального 
операційного циклу, якщо він більше одного року, такі як інструменти, 
господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо. 
На МШП, які відносяться до запасів, не нараховується знос, а вартість 
переданих в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів 
виключається зі складу активів (списується з балансу на витрати) з подальшою 
організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями 
експлуатації та відповідальними особами протягом терміну фактичного 
використання цих предметів.»[9] 
Крім того, сюди включають: «Брак - це продукція, напівфабрикати, 
деталі, вузли і роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим 
стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм 
прямим призначенням або можуть бути використані лише після додаткових 
витрат на виправлення. 
Під напівфабрикатом розуміють продукт окремих технологічних фаз 
(переробок, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти ще одну або 
декілька технологічних фаз обробки, перш ніж стати готовою продукцією. 
Проте,, для даної стадії (фази, переробки) він є закінченим продуктом. 
До напівфабрикатів власного виробництва відносять, наприклад, чавун 
переробний в чорній металургії (при повному циклі); сира гума і клей в 
гумовій промисловості; сірчана кислота на азотно-тукових комбінатах 
хімічної промисловості; деталі та агрегати в машинобудуванні тощо. 
До незавершеного виробництва включають закінчену, виготовлену, але 
не повністю укомплектовану або ж не прийняту замовником продукцію, 
незакінчені   або   не   прийняті   замовником   роботи   і   послуги   товарного. 
характеру. 
Готова продукція - це продукція, яка пройшла обробку, випробування, 
приймання, укомплектована згідно умов договорів із замовниками, відповідає 
технічним умовам і стандартам.» [29] 
Готова продукція на промисловому підприємстві проходить наступні 
стадії: 
1) випуск продукції з виробництва і здача її на склад; 
2) зберігання продукції на складах підприємства; 
3) відпуск продукції місцевим і відправка (відвантаження) іногороднім 
покупцям; 
4) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту 
продукції; 
5) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену 
продукцію). 
Облік готової продукції повинен бути організований на всіх етапах її руху 
(стадіях). 
Під товаром розуміють матеріальну або нематеріальну власність, яка 
реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і 
розумової праці, результат послуги, сама здатність до праці, земля та її надра 
- все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватись на інший 
товар (гроші) власником цієї споживчої вартості. Як правило, цією складовою 
запасів володіють торговельні підприємства. 
Оцінка запасів є важливою передумовою організації обліку, «…адже вона 
впливає нафінансові результати підприємства.  
До первісної вартості запасів не включають: 
⎯понаднормативні витрати і недостачі запасів; 
⎯витрати на збут; 
⎯відсотки на використання кредитів (в тому числі комерційних); 
⎯загальногосподарські та інші подібні витрати, які відображаються в 
складі витрат по дебету рахунків класу 9. Виключенням є змінні і розподілені 
загальновиробничі витрати. «[24] 
Порядок формування первісної вартості запасів, що надійшли на 
підприємство, наведено в таблиці 1.4 додатку А. (Таблицю перенесу в окремий 
додаток в кінці) 
Таблиця 1.4  
Порядок формування первісної вартості запасів 
Якою 
Спосіб нормою 
надходження Як визначається первісна вартість запасів П(С)БО 
запасів регулюєт
ься 
складається із: 
– сум, що сплачуються відповідно до договору постачальнику 
(продавцю), за вирахуванням непрямих податків; 
– сум ввізного мита; 
– сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, що не 
відшкодовуються підприємству; 
транспортно-заготівельних витрат, що є витратами на заготівлю 
запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні 
Придбані за роботи і транспортування ризиків транспортування запасів; П. 9 
плату − інші витрати пов’язані із придбанням запасів і доведенням їх до П(С)БО 9 
стану, в якому вони придатні для використання із запланованою 
метою (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, 
інші прямі витрати підприємства на доопрацювання та 
підвищення якісно-технічних характеристик запасів. 
Якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно 
визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися і 
відображатися за справедливою вартістю з подальшим 
коригування до первісної вартості. 
Виготовлені 
дорівнює виробничій собівартості запасів, що визначається згідно П. 10 
власними 
з П(С)БО 16 П(С)БО 9 
силами 
Внесені до відповідає погодженій із засновниками (учасниками) 
П. 11 
статутного справедливій вартості запасів з урахуванням витрат, 
П(С)БО 9 
капіталу передбачених П. 9 П(С)БО 9 
Отримані відповідає справедливій вартості запасів з урахуванням витрат, П 12 
безоплатно передбачених П. 9 П(С)БО 9 П(С)БО 9 
Отримані в дорівнює балансовій вартості переданих запасів. якщо балансова 
результаті вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то 
П. 13 
обміну на первісна вартість отриманих запасів визначається на рівні 
П(С)БО 9 
подібні справедливої вартості. різниця, що утворилася, включається до 
запаси складу витрат звітного періоду 
Отримані в 
результаті 
П. 13 
обміну на відповідає справедливій вартості отриманих запасів 
П(С)БО 9 
неподібні 
запаси 
 
Оскільки рух виробничих запасів відбувається в процесі  господарювання 
постійно, тому в поточному обліку, як правило, застосовуються облікові ціни 
(вони є заздалегідь встановлені та фіксовані). В якості облікових цін можна 
використовувати планову собівартість придбання матеріалу або середню 
купівельну ціну.  
Для того, щоб правильно обрати метод, який краще за все застосувати 
щодо списання виробничих запасів та відобразити в обліковій політиці, 
необхідно зробити розрахунок результатів списання одних і тих самих запасів 
різними методами. В сучасних умовах господарювання виробничі запаси 
надходять на підприємство за різними цінами, які частіше за все зростають, та 
від різних постачальників. В залежності від обраного методу розмір витрат 
матеріалів та величина залишку можуть змінюватись. [60] 
Згідно з п. 16 П(С)БО 9 має виконуватись така умова: для всіх одиниць 
податкового обліку запасів, які мають однакове призначення та однакові 
умови використання, застосовується тільки один метод оцінки, а як 
зазначалось, одиницею обліку запасів є їх найменування або однорідна група. 
Характерні ознаки методів оцінки запасів наведено в таблиці 1.5 додатку 
А.(Таблицю перенесу в окремий додаток в кінці) 
 
 
Таблиця 1.5 
Методи оцінки запасів при вибутті 
Метод оцінки Характерні ознаки методи (сутність методу) 
оцінюється кожна одиниця запасів визначеного виду, які вибули, а також 
Ідентифікованої 
запаси, які не замінюють один одного. Цей метод доцільно застосовувати 
собівартості 
при невеликій кількості запасів, коли легко відстежити, за якою вартістю 
відповідної 
запаси було зараховано на баланс. При цьому на підприємстві має бути 
одиниці запасів 
організований облік за кожним видом запасів. 
зручний для підприємств, що мають велику кількість запасів різної 
номенклатури. Оскільки в ході ведення господарської діяльності вартість 
того ж самого виду запасів може коливатися, то кожна одиниця запасів 
Середньо-
оцінюється за ціною, отриманою шляхом ділення сумарної вартості: 
зваженої 
– залишку цих запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних 
собівартості 
запасів у звітному місяці на їх сумарну кількість на початок звітного 
місяця і одержаних запасів у звітному місяці; 
– запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції 
Собівартості базується на припущенні, що запаси використовуються у тій 
перших за часом послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які 
надходження першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), 
запасів (ФІФО) оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів 
собівартість запасів, що вибули, визначається тільки виробничими 
підприємствами, виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт, 
послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з 
Нормативних 
урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих 
витрат 
потужностей і діючих цін. Щоб нормативні витрати були максимально 
наближені до фактичних, норми витрат та ціни повинні регулярно 
перевірятися та переглядатися підприємством 
базується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього 
відсотка торговельної націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів 
визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю 
реалізованих товарів і сумою торговельної націнки. Сума торговельної 
націнки на товари визначається як добуток продажної вартості 
Ціни продажу реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній 
відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку 
торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у 
продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму 
продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного 
місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці. 
 
Найпоширенішими методами вибуття запасів є метод середньозваженої 
собівартості запасів та собівартості перших за часом надходження запасів. 
Тому доцільно окремо розглянути переваги та недоліки даних методів в 
таблиці 1.6 додатку А. (Таблицю перенесу в окремий додаток в кінці) 
 
 
Таблиця 1.6 
Порівняння методів оцінки запасів ФІФО та 
середньозваженоїсобівартості 
Метод Переваги Недоліки 
 
– метод призводить до заниження 
 
величини витрат, які списуються за 
– метод простий у використанні та 
закупівельними цінами на собівартість 
запобігає можливості маніпулювання 
продукції, що реалізується; 
прибутком; 
– в період зростання цін підприємства 
– залишки невикористаних матеріалів 
оголошують більший прибуток, ніж 
відображаються в активі балансу за цінами, 
справжній і виплачують надлишкові 
які максимально наближені до реальної 
кошти у вигляді прибуткових податків; 
ринкової вартості на дату складання 
– завищує фінансові результати, що в 
ФІФО звітності; 
умовах інфляції призведе до зниження 
– вигідно застосувати при плановому 
частки купівельної вартості та до 
скороченні закупок матеріалів та при 
«вимивання» оборотних коштів та 
очікуванні падіння цін на продукцію, що 
нестачі платіжних ресурсів для 
виготовляється; 
придбання нових партій товарів за 
– в період постійного зростання цін метод 
цінами, які постійно зростають; 
надає найбільш високий з можливих рівень 
– метод збільшує вплив циклу 
чистого доходу. 
економічного розвитку на показник 
 
доходу обліку руху за кожною 
одиницею. 
– метод є найменш ризикованим, щодо 
втрат прибутку при різкому коливанні − не приділяється увага останнім за 
цін; часом цінам, а вони більш доречні в 
– вартість запасів на кінець періоду, яка оцінці доходу й при прийнятті 
Середньо- визначається за методом середньої управлінських рішень; 
зваженої вартості, обліковує усі ціни, за якими в період підвищення цін метод 
собівартост купувалися товари протягом звітного призводить до того, що підприємства 
і періоду, і тим самим згладжується оголошують більший прибуток, ніж 
зростання та зменшення цін; справедливий, в результаті чого 
− метод полегшує роботу і не вимагає сплачуються надлишкові кошти в 
детального обліку руху за кожною вигляді податків. 
одиницею товарів. 
 
Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату Ба-
лансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином 
втратили первісно очікувану економічну вигоду. 
У зв’язку з тим, шо транспортно-заготівельні витрати змінюються 
залежно від партії вантажів, виду використовуваного транспорту, способу 
навантаження, зміни географії постачальників та інших факторів, змінюється 
також і фактурна вартість. Тому на практиці фактична заготівельна 
собівартість матеріальних цінностей визначається як середньозважена 
величина.  
Отже, запаси підприємства є необхідною складовою для нормальної 
діяльності. Жодне підприємство у сфері матеріального виробництва не може 
обійтися без запасів. Це один із найважливіших активів, які з-поміж іншого 
перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту 
виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, 
виконання робіт та надання послуг. Виробничі запаси є основною складовою 
собівартості готової продукції і, відповідно, впливають на розмір прибутку 
підприємства. Саме тому обліку та оцінці запасів слід приділяти особливу 
увагу. 
 
1.3 Організаційно-методичні основи обліку виробничих запасів 
 
 
 
Для організації обліку запасіві матеріалів перш за все, необхідно дати 
відповідь на ряд запитань, як от: звідки, коли, скільки і на яку суму надійшли 
запаси, чи відбувається безперебійне постачання запасів; кому, коли і в якій 
кількості відпущено запасів; яке виробниче споживання запасів; який залишок 
по окремих видах запасів залишається на певний період і як дотримуються 
встановлені ліміти тощо. 
Необхідними передумовами правильної організації обліку запасів є: 
⎯раціональна організація складського господарства; 
⎯розробка номенклатури запасів; 
⎯наявність інструкції з обліку виробничих запасів; 
⎯правильне групування (класифікація) запасів; 
⎯розробка норм витрачання запасів. 
Як зазначає Кучеренко, для правильної ведення бухгалтерського обліку, 
встановлено, що «Основними завданнями організації обліку запасів на 
підприємстві є: 
1)   контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням матеріальних 
цінностей та їх збереженням за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки; 
2)  відповідність складських запасів нормативам; 
3)  раціональна оцінка виробничих запасів; 
4)  розрахунок  фактичної  собівартості   витрачених  матеріалів  та їх 
залишків за місцями зберігання і статтями балансу; 
5)  виявлення всіх витрат, пов'язаних з придбанням або виготовленням 
запасів та визначення первісної вартості; 
6)  контроль за правильністю використання запасів під час їх експлуатації; 
7)  встановлення    методології    обліку    затрат    на    виробництво    і 
калькулювання собівартості продукції протягом року; 
8)  регламентування складу собівартості продукції; 
9)  своєчасне оприбуткування і списання готової продукції, а також 
оформлення документів по її руху; 
10)  забезпечення своєчасного документального оформлення руху 
продукції— надходження її на склади (випуску з виробництва) і відправлення 
покупцям; 
11) відображення    операцій    випуску,    відвантаження    і    реалізації 
продукції в регістрах поточного обліку в системі бухгалтерських рахунків; 
12)  контроль за виконанням плану з обсягу реалізації готової продукції, 
номенклатури, асортименту і якості, а також визначення результатів від її 
реалізації; 
13)  встановлення та фіксаціяпозавиробничих витрат, які пов'язані зі 
збутом продукції, та контроль за їх обсягом і складом; 
14) визначення   стану   розрахунків   з   покупцями   за   відвантажену 
продукцію,   отримання  точних  даних   про   кількість   і   якість   випущеної 
продукції і даних про кількість і вартість відвантаженої продукції, а також 
довідок   про   залишок   готової   продукції   на   складах   і   контроль   за 
відповідністю фактичних залишків обліковим даним.» [23] 
Основні підходи, які регламентують методологічні засади формування в 
бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій 
звітності, представлені в П(С)БО 9 "Запаси", а також в П(С)БО 16 "Витрати" 
(в частині обліку готової продукції). 
Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне 
надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й 
оперативного управління рухом матеріальних запасів. Типові первинні 
облікові документи з обліку сировини і матеріалів затверджено Наказом 
Міністерства статистики України від 21.06.96 р.  і введено в дію з 1 липня 1996 
р. Наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 р. №130 і 
зазначено у таблиці 1.8 додатку А. (Таблицю перенесу в окремий додаток в 
кінці) 
 
Таблиця 1.8 
Типові первинні документи з обліку виробничих запасів 
Назва та форма документа Призначення документа 
І. Документи з надходження та оприбуткування запасів 
1 2 3 
Товарно-транспортна комбінований документ, що складається з трьох самостійних 
1 накладна розділів: відомості про вантаж, вантажно-розвантажувальні 
(ф. № 1 - ТН) роботи, інша інформація 
розрахунковий документ, що виписується постачальником на 
2 Рахунок-фактура (ф. № 63) 
ім'я покупця на кожну партію відвантажених запасів 
документ є підставою для списання товарно-матеріальних 
Накладна на відпуск товарно- цінностей, для оприбуткування їх підприємством-
3 матеріальних цінностей одержувачем і для дозволу на вивіз із території підприємства 
(ф. № М-20) постачальника, а також для їх складського, оперативного і 
бухгалтерського обліку 
застосовуються для одержання виробничих запасів від 
4 Довіреність (ф, № М-2) 
постачальника через довірену особу 
Акт закупки товарно- застосовується при закупівлі запасів підзвітними особами 
5 
матеріальних цінностей підприємства 
застосовується для регістрації транспортних документів, 
Журнал обліку вантажів, що 
6 пов'язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на 
надійшли 
склад підприємства 
Прибутковий ордер (ф. № М- застосовуються для обліку матеріалів, що надходять на 
7 
4) підприємство від постачальників або з переробки 
 
 
Продовження табл. 1.8 
ІІІ. Документи з відпуску (списання), вибуття запасів 
1 2 3 
документ складається у випадках розбіжностей за 
кількістю і якості виробничих запасів, що надійшли, із 
даними супровідних документів (пред'явлених до оплати) і 
Акт про приймання матеріалів 
8 є підставою для пред'явлення претензій постачальнику й 
(ф. № М-7) 
оприбуткування виробничих запасів, що надійшли. 
Застосовується також у разі приймання запасів, що 
надійшли без документів 
ІІ. Документи складського обліку запасів 
Картка складського обліку застосовується для оперативного обліку руху запасів по 
9 
матеріалів (ф. № М-12) складу (коморі) 
застосовується для характеристики матеріалів кожного 
Матеріальний ярлик (ф. № 
10 номенклатурного номера за місцем зберігання, слугує для 
М-16) 
матеріальних цінностей паспортом 
Регістр прийняття - здачі використовується для регістрації прибуткових і видаткових 
11 
документів (ф. № М-13) документів, які здаються до бухгалтерії 
Відомість обліку залишків 
використовується для контролю взаємозв'язку складського 
12 матеріалів на складі (ф. 
та бухгалтерського обліку 
№ М-14) 
Сигнальна довідка про 
відхилення фактичного складається завскладом (комірником) у разі виявлення 
13 залишку матеріалів від відхилень фактичного залишку виробничих запасів від 
встановлених норм запасу встановлених норм 
(ф.№ М-18) 
складається матеріально відповідальною особою і 
14 Матеріальний звіт (ф.№ М-19) передається в бухгалтерію; відображає рух запасів на 
складі за певний період 
Лімітно-забірна картка (ф. № для багаторазового відпуску одного номенклатурного 
15 
М-8) номера матеріалів на один місяць 
для чотириразового відпуску лімітованих матеріалів, що 
Лімітно-забірна картка (ф. № 
16 зараховуються на один вид витрат (замовлення) на один 
М-9) 
місяць 
Акт-вимога на заміну для відпуску матеріалів, потреба в яких виникає 
17 (додатковий відпуск) періодично, заміни матеріалів, а також для додаткового 
матеріалів (ф. № М-10) (понадлімітного) відпуску матеріалів 
Накладна-вимога на відпуск для відпуску матеріалів усередині підприємства, 
18 (внутрішнє переміщення) включаючи відпуск господарствам свого підприємства, 
матеріалів (ф. № М-11) розташованим за межами його території 
 
Цінності, що надходять на підприємство, приймаються за кількістю та 
якістю.Про виявлену недостачу і порушення якості продукції складається акт, 
який є юридичним документом для виставлення претензій постачальнику. 
Виникнення браку у виробництві оформлюється Актом про брак (форма Т-
46), повідомленням, листком про брак або у відомостях (форма Т-47). В 
названих документах зазначаються дані про забраковану продукцію (її вид, 
сорт, тип, розмір, одиниця виміру, кількість), причини виникнення браку, 
винних осіб, вид браку.  
Випуск продукції з виробництва та передача її на склад  оформлюється 
накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами 
приймання, в яких вказуються: дата, шифр цеху і складу, найменування 
продукції, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна за 
одиницю. 
Згідно міжнародних стандартів якосіт і аудиту, непродовольчі товари 
підприємств повинні супроводжуватись наступними документами: товарно-
транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими 
накладними, свідоцтвом про якість товару, сертифікатом відповідності 
державній системі сертифікації або завіреною постачальником копією 
сертифікату відповідності на товар (якщо товар повинен проходити дану 
сертифікацію). 
На всі продовольчі товари підприємство повинно мати товарно-
транспортні накладні, прибуткові чи видаткові накладні, приймальні акти, 
документи, що затверджують відповідність якості товару вимогам 
нормативних документів (сертифікати якості). Для імпортних товарів - 
сертифікати, викладені українською (російською) мовою або на мові країни-
експортера. Вони повинні бути завірені печаткою постачальника для 
подальшого збуту продукції. 
Як зазначається в стандартах «…до основних шляхів надходження 
належать: 
- придбання за плату; 
- виготовлення власними силами і знаходження в процесі в... метою 
подальшої реалізації; 
- внесення до Статутного капіталу; 
- безоплатне надходження; 
- обмін на подібні запаси; 
- обмін на неподібні запаси. 
Контроль за виконанням плану договорів, вчасним надходженням і 
оприбуткуванням матеріалів здійснює служба постачання. З цією метою в ній 
ведуть відомостіоперативного обліку виконання договорів поставки, де 
відмічають виконання умов договору про поставку за асортиментом 
матеріалів, їх кількістю, ціною, строками відвантаження тощо. Бухгалтерія 
здійснює контроль за організацією даних оперативного обліку.» [77] 
Забезпечення підприємства виробничими запасами шляхом придбання їх у 
постачальника здійснюється на договірних засадах. 
Матеріальні, сировинні та паливні ресурси є одними з найважливіших на 
підприємстві, тому й документальне оформлення надходження, наявності і 
витрачання зазначених ресурсів є досить відповідальним процесом, який 
повинен забезпечити необхідну інформацію як дляя обліку, так і для контролю 
та оперативного управління рухом матеріальних цінностей. 
Складський облік організують за видами об'єктів, що зберігаються, за 
місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. При цьому, згідно 
законодавста, склади повинні бути забезпечені справними вагами, 
вимірювальними приладами та мірною тарою. 
Облік матеріалів на складі здійснюється завідуючим складом 
(комірником), який є матеріально відповідальною особою. 
Бухгалтерія підприємства у встановлені строки здійснює приймання і 
обробку первинних документів на сировину, матеріали тощо.  
Існує декілька варіантів обліку виробничих запасів бухгалтерії 
підприємства: 
⎯сортовий - на підставі первинних документів на кожен вид виробничих 
запасів відкривається картка аналітичного обліку, де їх обліковують в 
натуральному і грошовому вираженні. 
⎯партіонний - первинні документи групуються за номенклатурними 
номерами і в кінці звітного періоду кінцеві дані по кожному з номерів 
заносяться до оборотних відомостей. 
⎯сальдовий (оперативно-бухгалтерський) - сальдовий метод обліку 
базується на використанні регістрів аналітичного обліку карток складського 
обліку. 
Існують наступні шляхи відпуску запасів зі складу та іншого вибуття: 
- передача до основного чи допоміжного виробництва; 
- використання у невиробничій сфері; 
- продаж надлишкових матеріальних цінностей; 
- безоплатна передача юридичним чи фізичним особам; 
- внесення до Статутного капіталу інших підприємств; 
- вибуття в результаті стихійного лиха; 
- вибуття при нестачі, псуванні та крадіжці запасів; 
- виявлення браку у виробництві. 
При відпуску запасів зі складу, у виробництво матеріально відповідальна 
особа (завскладу чи комірник чи інша особа) повинен дотримуватись 
наступних вимог: 
1) запаси обліковувати за вагою, обсягом, масою згідно виробнчих вимог-
нормативів; 
2) здійснювати відпуск матерівалів  в  межах  попередньо  встановлених 
лімітів; 
3) створює та узгоджую сумісно з головним бухгалтером списки осіб, які 
можуть вимагати зі складів матерівали. 
Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу 
для внутрішньогосподарських потреб, є лімітно-забірні картки та накладні-
вимоги. 
Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та діючих норм 
витрат матеріалів. Як правильно заявляє Білик, «Для обліку надходження та 
використання виробничих запасів використовується активний рахунок 20 
"Виробничі запаси", призначений для узагальнення інформації про наявність і 
рух належних підприємству запасів, сировини і матеріалів (у тому числі 
сировини і матеріалів, що перебувають у дорозі та в переробці), будівельних 
матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, 
палива, тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва.» [80]. 
По дебету цього рахунку на підставі прибуткових документів (рахунків-
фактур, вимог, ТТН, прибуткових ордерів, накладних на повернення 
матеріалів з виробництва тощо) відображається кількість і вартість матеріалів 
за обліковими цінами. По кредиту рахунку на підставі витратних документів 
(вимог, лімітно-забірних карток, накладних тощо) списуються кількість і 
вартість відпущених матеріалів на виробництво (експлуатацію, будівництво), 
переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо за обліковими цінами. 
Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою 
карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними 
групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Аналітичні 
рахунки групують за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально 
відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського 
обліку і субрахунками. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в 
оборотних відомостях. 
Типову кореспонденцію з відображення в обліку виробничих запасів 
наведено в таблиці 1.9 додатку А (Таблицю перенесу в окремий додаток).  
Таблиця 1.9 
Типова кореспонденція з відображення обліку виробничих запасів 
Зміст господарської операції Дебет Кредит 
1 2 3 
1. Придбання виробничих запасів від постачальників (первинний 20, 22, 63 
документ: прибутковий ордер) 641 
2. Придбання виробничих запасів підзвітними особами 2 0, 372 
(первинний документ: прибутковий ордер) 22,641 
3. Оприбуткування виробничих запасів власного виробництва, що 20, 22 23 
призначені для внутрішнього використання (первинний документ: 
прибутковий ордер) 
4. Списання вартості виробничих запасів на підготовку і освоєння 39 20, 22 
виробництва (первинний документ: лімітно-забірна картка) 
5. Списання відпущених МШП, термін корисного використання 23, 91, 9 22 
яких менше одного року, на витрати в момент передавання їх в 2, 9 4 1, 
експлуатацію (первинний документ: акт на списання малоцінних 93, 15 
та швидкозношуваних предметів) 
6. Виробничі запаси відпущені у виробництво (первинний 23 20 
документ: лімітно-забірна картка) 
7. Відображена вартість нестач і втрат виробничих запасів при 375 20, 22 
інвентаризації (первинний документ: звіряльна відомість) 
8. Відображена сума реалізованих виробничих запасів (первинний 36 712 
документ: накладна) 
9. Відображені розрахунки за податковими зобов'язаннями на 712 641 
суму ПДВ (первинний документ: податкова накладна) 
10. Перерахована до Державного бюджету сума ПДВ (первинні 641 31 
документи: платіжне доручення, виписка банку) 
11. Надходження грошових коштів за реалізовані виробничі 31 36 
запаси (первинний документ виписка банку) 
12. Відображені витрати, пов'язані з реалізацією виробничих 943 20, 22 
запасів (первинний документ довідка бухгалтерії) 
13. Списання собівартості реалізованих виробничих запасів 79 943 
(первинний документ: довідка бухгалтерії) 
 
Типова схема документообігу з обліку виробничих запасів приведена 
нижче на рисунку 1.2, приведенний в додатку А.  (Таблицю перенесу в 
окремий додаток в кінці) 
 
Рис.1.2 Типова схема документообігу з обліку виробничих запасів 
Для обліку МШП використовується рахунок 22 "Малоцінні та 
швидкозношувані предмети", призначений для обліку та узагальнення 
інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, 
що належать підприємству та знаходяться в складі запасів. Це активний 
рахунок, призначений для обліку господарських засобів. По дебету 
відображаються придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та 
швидкозношувані предмети за первісною вартістю, по кредиту — відпуск 
малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію за обліковою 
вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і 
втрат від псування таких предметів. 
Аналітичний облік МШП повинен будуватися: 
⎯за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами; 
⎯за окремими предметами, що належать до складу кожної групи МШП (за 
номенклатурними номерами). 
Для узагальнення інформації про витрати виробництва призначений 
рахунок бухгалтерського обліку 23 "Виробництво". По дебету цього рахунку 
відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також 
виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), з 
кредиту списуються суми фактичної виробничої собівартості завершеної 
виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та наданих 
послуг (у дебет рахунку 90). За кредитом субрахунків обліку витрат 
допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у 
кореспонденції з дебетом рахунків 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та субрахунків обліку витрат 
основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних 
(підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, 
пари, транспортних і ремонтних послуг тощо). 
Синтетичний облік затрат ведеться в журналі-ордері № 10. Затрати, не 
включені до витрат виробництва в журналі-ордері № 10, ведеться в журналі-
ордері № 10/1. 
Для  обліку  втрат від забракованої продукції передбачено рахунок 24 
"Брак у виробництві". По дебету рахунку відображаються витрати від 
виявленого зовнішнього та внутрішнього браку (вартість невиправного, 
остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний 
ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних 
майстерень; по кредиту - суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, і 
суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку, суми 
зменшення  втрат від браку  продукції:  вартість відходів від бракованої 
продукції або  реалізації її за  зменшеною  ціною;  вартість  утримання  з 
винуватців   браку;   суми   відшкодувань,   одержаних   від   постачальників 
недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили виникнення 
браку продукції. Аналітичний облік витрат від браку ведуть в кожному цеху, 
за видами забракованої продукції і статтях витрат. 
Облік та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів 
власного виробництва, які реалізуються на сторону,  ведеться на рахунку 25 
"Напівфабрикати".   По   дебету   рахунку   відображається   надходження 
(створених) напівфабрикатів, по кредиту — вибуття напівфабрикатів 
внаслідок продажу,   передачі   до   подальшої   переробки,   безоплатної   
передачі   або невідповідності критеріям визначення активу. 
Напівфабрикати власного виробництва на окремому рахунку 
обліковують підприємства, які не тільки не використовують їх у виробництві, 
але й реалізують на сторону як готову продукцію. Якщо напівфабрикати 
власного виробництва використовуються лише для власних потреб, їх рух і 
залишки обліковуються на рахунку 23 "Виробництво". Аналітичний облік 
ведеться за видами напівфабрикатів, визначеними, виходячи з потреб 
підприємства. 
Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок 
26 "Готова продукція", по дебету якого відображається надходження готової 
продукції власного виробництва за первісною вартістю. При списанні готової 
продукції з рахунку 26 сума відхилень фактичної виробничої собівартості 
готової продукції від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї 
продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення 
відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по 
продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за 
обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості 
готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до 
реалізованої продукції, відображається по кредиту рахунку 26 і по дебету 
відповідних рахунків. 
Для обліку товарів в Плані рахунків передбачений рахунок 28 "Товари". 
На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" 
застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які 
спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних 
цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах 
не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому 
підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. 
Торговельні, збутові підприємствa на рахунку 28 ведуть також облік 
купівельної тари і тари власного виробництва (за винятком інвентарної тари, 
яка використовується для виробничих або гoсподарських потреб і облік якої 
ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Вирoбничі 
запаси"). 
В оптовій торгівлі аналітичний облік товaрів в бухгалтерії здійснюється 
тільки у вaртісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і 
великих груп товарів. 
Аналітичний облік реалізації товарів вроздріб ведеться за мiсцями їх 
продажу (віддiлами, секціями, кіосками тощо) i торговельним пiдприємством 
в цiлому, що забезпечує контроль за виконанням плaну товарообороту. 
Використовують рахунки аналітичного обліку для кoнтролю за 
зберіганням і рухом матеріальних цінностей, їх oцінки, порівняння з даними 
складського обліку, а такoж для підведення підсумків інвентаризації. 
 
1.4Організація та методика контролю виробничих запасів 
 
Витрати на придбання матеріальних запасів складають близько одної 
треті собівартості продукції більшості підприємств виробничого характеру. 
Забезпечення раціонального використання запасів розглядається як умова 
підвищення ефективності діяльності підприємства. 
Мета внутрішньогосподарського контролю операцій із запасами полягає 
у підтвердженні достовірності бухгалтерських даних і звітності щодо 
наявності та вибуття запасів, а також у дотриманні належних умов їх 
збереження та раціонального розпорядження ними. 
Праавильна організація внутрішньо-господарського контролю потребує 
поставлення правилнього списку завдань. Як зазначає Кіндрацький і інші 
спеціалісти: «..завдання внутрішньогосподарського контролю операцій із 
полягає в: 
- перевірка організації складського господарства, стану збереження 
запасів; 
- встановлення законності проведених операцій з запасами; 
- визначення правильності віднесення витрат до складу собівартості по 
виробництву і реалізації продукції; 
- перевірка дотримання норм витрат матеріалів, сировини і палива; 
- перевірка правильності і ефективності використання матеріальних 
ресурсів; 
- перевірка нормативів запасів; 
- перевірка дотримання правил витрачання запасів; 
- оцінка системи внутрішнього контролю за використанням запасів у 
виробництві; 
- перевірка правильності реалізації надлишків запасів; 
- перевірка правильності формування собівартості продукції по об’єктах 
калькуляції витрат; 
- визначення правильності синтетичного і аналітичного обліку витрат на 
виробництво і реалізацію продукції, які включаються у собівартість; 
- перевірка дотримання підприємствами податкового законодавства по 
операціях, пов’язаних з формуванням собівартості продукції; 
- оцінка повноти і правильності відображення господарських операцій з 
запасами в бухгалтерському обліку і звітності.» [20] 
Об'єкти контролю включають у сeбе інвентарні об’єкти товарно-
матеріальних цінностей, їх фізичний та обілковий стан,формування 
сoбівартості запасів, відображення витрaт пов'язаних із придбaнням, 
використанням та рeалізацією (чи списанням) таких активів, відображення цих 
процесів у звітності підприємства. Передумови організації дієвого 
внутрішньогосподарського кoнтролю за збереженням запасів підприємства 
зображено на рисунку 1.3 в Додаткі А. (Таблицю перенесу в окремий додаток 
в кінці) 
 
Рис. 1.3 Передумови організації дієвого внутрішнього контролю 
 
Як зазначає Бутинець: «Контролерам слід звернути увагу на наявність і 
правильність оформлення прикріплених до місць зберігання матеріальних 
ярликів (ф. № М-16), які слугують паспортами для матеріальних цінностей, а 
також облаштованість складів протипожежними засобами, наявність 
вимірювальних приладів, необхідного інвентарю. З вагарями (комірниками) 
повинні проводитись інструктажі щодо порядку визначення ваги вантажів та 
ведення книги вагаря. Необхідними також є періодичні інструктажі 
матеріально-відповідальних осіб щодо порядку ведення кількісного обліку, 
складання матеріальних звітів, оформлення документів на одержання та 
видачу матеріальних цінностей.В обов'язковому порядку перевіряють 
наявність укладених договорів (письмових угод) про повну матеріальну 
відповідальність працівників, які повязані зі збутом, переміщенням, чи 
використанням запасів.» [7] 
Вимогами ст. 134 КзПП перeдбачено перелік випадків матеріальної 
відповідальності працівників у повному розмірі завданої шкоди підприємству. 
Основні напрямки внутрішньогосподарського контролю операцій з руху 
запасів полягають у наступному зазначено на рисунку 1.4 додатку А. 
 
 
Рис.1.4 Основні напрямки внутрішнього контролю 
Ефeктивним заходом у процесі внутрішнього контролю є періодичне 
проведення на складах контрольних вибіркових перевірок залишків цінностей 
для порівняння їх з даними обліку. Прo результати контрольно-вибіркових 
перевірок і виявлені порушення перевіряючі доповідають керівнику та 
головному бухгалтеру підприємства для прийняття належних рішень. 
Як зазначає Бутинець: «У ході перевірки перевіряючим слід переконатись 
в обґрунтованому визнанні активами товарно-матеріальних цінностей 
включених до складу запасів, зокрема у викoнанні двох вимог: існування 
ймовірності, того, що підприємство отримає в майбутньому економічні 
вигоди, пов'язані з їх використанням та можливості достовірного визначення 
їх вартості. На балансі підприємства відображають запаси, щoдо яких є право 
власності. Підприємство такoж може утримувати цінності, що є власністю 
інших суб'єктів господарювання. В oбов'язковому порядку перевірять 
організацію належного позабалансового обліку таких цінностей.» [9]. 
Для правильної перевірки оприбуткування в бухгалтерському обліку 
запасів передбачається:«…встановлення достовірності фактичних цін їх 
придбання - первісної вартості, включаючи витрати на доставку, податки, 
збори та інших обов'язкові платежі. Застосовуючи прийом зустрічної 
перевірки контролери вивчають перелік первинних документів, на підставі 
яких відбулось оприбуткування цінностей (накладні, квитанції, рахунки-
фактури, товарні чеки, специфікації тощо) шляхом оформлення відповідних 
складських документів (прибутковий ордер (ф. № М-4), Акт про приймання 
матеріалів (ф. № М-7). Тут же відслідковується дотримання порядку обліку та 
використання довіреностей, що є бланками суворої звітності. На підприємстві 
повинен вестися Журнал реєстрації їх видачі. З метою контролю надходження 
та оприбуткування запасів від постачальників бухгалтерія або відділ 
постачання ведуть Журнал обліку вантажів, що надійшли (ф. № М-1). Журнал 
заповнюють згідно первинних документів з надходження цінностей. В ньому 
також роблять відмітки про розшук вантажів, що не надійшли.» [69] 
Особливої пильності пoтребує контроль перенесення даних прo залишки 
матеріальних цінностей з матеріальних звітів до регістрів синтетичного обліку 
та звітності. За допомогою арифметичного перeрахунку вартoсті залишків 
матеріальних цінностей за звітними періодами шляхом зіставлення даних 
Головної книги, рoзділу III Журналу 5, 5 А, (журналу-ордера № 10.1 с.-г.), а 
також балансу й звіту про фінансові результати контролюють відповідність 
відображення вартості матеріальних запасів на рахунках обліку та звітності в 
бухгелтерії. 
 
1.5. Значення, завдання, інформаційне забезпечення та методика аналізу 
виробничих запасів 
 
Головна мета аналізу виробничих запасів підприємства - визначити 
забезпеченість підприємства різними видами матеріальних ресурсів з погляду 
конкурентоспроможності його діяльності, пошуку резервів раціонального 
використання і зниження матеріаломісткості продукції.  
У внутрішньогосподарському аналізі суттєво зростає значення оцінки 
нормативної бази матеріальних витрат.Основними завданнями аналізу 
матеріальних ресурсів є оцінка забезпечення підприємства окремими їх 
видами, пошук резервів раціонального використання виробничих запасів та 
дослідження впливу стану та ефективності використання матеріальних 
ресурсів на результати діяльності підприємства. 
 До основних напрямів аналізу належать: аналіз забезпечення; аналіз 
стану та використання запасів; аналіз ефективності використання запасів; 
визначення впливу запасів на звітність підприємства. 
Як зазначає Косова «…aналіз забезпечення підприємства матеріальними 
ресурсами здійснюють за двома основними напрямами. Перший з них — 
аналіз динаміки складу та структури матеріальних ресурсів дає змогу 
визначити: які дефіцитні та дорогі матеріали використовує підприємство; 
спoживання яких з них переважає у виробництві конкретного виду продукції; 
чи є продукція матеріаломісткою. Для цього розраховують такі показники: 
частка матеріальних витрат у загальних витратах на виробництво; частка 
окремих видів матеріальних ресурсів, здебільшого сировини, основних 
матеріалів, палива, енергії, в їх загальній вартості; частка матеріальних витрат 
на виробництво окремих виробів у загальній їх вартості та її зміна за 
відповідний період; якість отриманих від постачальників матеріалів, 
відповідність їх стандартам, технічним умовам. Другий напрям — аналіз руху 
матеріальних ресурсів передбачає оцінку ритмічності їх поставок,а у випадку 
виникнення порушень у надходженні матеріальних ресурсів розраховують 
такі показники: середньоквадратичне відхилення; рівень нерівномірності 
постачання; коефіцієнт варіації.» [68] 
Середньоквадратичне відхилення рівня виконання плану постачання, від 
середньомісячного рівня здебільшого визначають за формулою:    
          (1.1) 
де кві — виконання плану постачання в і-му місяці; кв— середній рівень 
виконання плану постачання як відношення фактичної величини надходження 
матеріальних ресурсів на підприємство до планової; п — кількість часових 
періодів (місяців, декад, днів), за якими проводиться дослідження. 
Середньоквадратичне відхилення є абсолютним показником варіації, 
тобто виражається в тих же одиницях виміру, як і рівень виконання плану 
постачання та його середні (здебільшого у відсотках). 
Рівень нерівномірності постачання розраховують як суму додатних і 
від’ємних відхилень від плану надходжень за місяць (декаду, день) за  
формулою:  
 (1.2) 
 
Чим менш ритмічно надходять на підприємство матеріальні ресурси, тим 
вищий коефіцієнт нерівномірності постачання. 
Коефіцієнт варіації обчислюють за формулою: 
  
(1.3) 
 
Коефіцієнт варіації є певною мірою критерієм типовості середньої. Він 
показує, наскільки відхиляється обсяг постачання за окремими часовими 
періодами від запланованого. 
Згідно Косової «…під час аналізу стану та використання виробничих 
запасів з метою визначення надлишкових (наднормативних) запасів фактичну 
величину запасів зіставляють з нормативною, вивчають динаміку їх залишків, 
комплектність, наявність непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини. 
Найважливішими показниками, які характеризують інтенсивність споживання 
виробничих запасів підприємства, є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт 
закріплення і тривалість обороту.» [68] 
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів (коз) показує, скільки разів у 
середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. 
Його визначають за формулою: 
 
           (1.4) 
де 3з — середні залишки виробничих запасів за звітний період, грн; ЧД — 
чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); СРП 
— собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). 
Показником, оберненим до швидкості обороту, є коефіцієнт закріплення 
виробничих запасів кз, який обчислюють за формулою: 
 
           (1.5) 
Він характеризує вартість матеріальних ресурсів, яка припадає на одну 
гривню чистого доходу або собівартості реалізованої продукції. Позитивна 
тенденція — зменшення цього показника щодо попередніх періодів. 
Важливою характеристикою ефективного використання матеріальних 
ресурсів є тривалість (період) обороту виробничих запасів (Чоз). Вона 
визначається за формулою: 
 
             (1.6) 
 
де Т — кількість днів, за які обчислюється оборотність (при цьому 
вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал — 90, півріччя — 180 і рік 
— 360). 
Величина Чоз показує час, протягом якого виробничі запаси 
трансформуються в кошти. Зменшення значення Чоз у звітному періоді 
порівняно з попереднім уважається позитивним, якщо це не перешкоджає 
нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ре-
сурсів. 
Кіндрацька визначає ще два пунктим аналізу запасів: «…аналіз 
ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства аналізують за 
такими основними напрямами: аналіз використання матеріальних ресурсів, 
аналіз узагальнювальних і часткових показників ефективності їх 
використання, факторний аналіз матеріаломісткості продукції. Використання 
матеріальних ресурсів характеризують такі показники: загальні витрати 
матеріалів і витрати матеріалів на виробництво одиниці продукції. До 
узагальнювальних показників оцінки ефективності їх використання належать: 
прибуток на одну гривню матеріальних витрат, матеріаловіддача, 
матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу 
виробництва продукції та матеріальних витрат, частка матеріальних витрат у 
собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів. Для детальнішого 
аналізу використання матеріальних ресурсів послуговуються частковими 
показниками, які характеризують споживання окремих складових 
матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії 
тощо).» [25] 
І також вона зазначає, що «…для визначення впливу матеріальних ресурсів 
на виробничі результати підприємства використовують методи факторного 
аналізу. Вплив ефективності використання матеріальних ресурсів на обсяг 
виробленої продукції визначають з різним рівнем деталізації. Факторами 
першого рівня є зміна матеріальних витрат і ефективності їх використання (ма-
теріаловіддача чи матеріаломісткість).» [25] 
До джерел інформації аналізу матеріальних ресурсів належать: планові, 
обліково-звітні й необлікові документи. Планова інформація для оцінки 
забезпечення потреби підприємства в матеріальних ресурсах міститься в 
перспективних і поточних планах матеріально-технічного забезпечення, 
специфікаціях, планових калькуляціях виробів тощо. 
Тим часом у Мощенського зазначено, що для «…проведення 
ретроспективного аналізу матеріальних ресурсів використовують первинні й 
звітні документи. Основними формами первинної облікової інформації є акти 
приймання матеріалів, картки складського обліку, відомості обліку залишків 
матеріалів на складі, рахунки-фактури, акти про брак, довіреності тощо. До 
форм статистичної звітності належать: форма № 1—підприємництво “Звіт про 
основні показники діяльності під¬приємства”, форма № 1—підприємництво, 
малі “Звіт про основні показ¬ники діяльності малих підприємств”, форма № 
3-мтп “Звіт про залишки і витрати матеріалів”, форма № 4-мтп “Звіт про 
залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення 
нафти”, форма № 11-мтп “Звіт про результати використання палива, 
теплоенергії та електроенергії”. Основними формами фінансової звітності, які 
використовують для аналі¬зу матеріальних ресурсів, є форма № 1 або ЇМ 
“Баланс”; форма 2 або 2М “Звіт про фінансові результати”; форма № 5 
“Примітки до річної фінансової звітності”.До необлікової інформації належать 
договори на постачання сировини та матеріалів, норми і нормативи 
витрачання матеріальних ресурсів, результати маркетингових досліджень, 
П(С)БО 9 “Запаси”.» [34] 
Аналіз матеріальних ресурсів передбачає застосування системи 
показників. За характером відображення економічних процесів ці показники 
поділяють на абсолютні та відносні. Абсолютні показники характеризують 
задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах і вимірюються у 
вартісних і натуральних одиницях виміру. Відносні показники дають змогу 
оцінити використання підприємством матеріальних ресурсів, наприклад, 
рівень матеріаломісткості чи матеріаловіддачі продукції. Тільки поєднання 
цих двох груп показників дає повне уявлення про можливість підвищення 
ефективності виробництва за рахунок раціонального використання 
матеріальних ресурсів. 
 
  
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ І РУХУ ВИРОБНИЧИХ 
ЗАПАСІВ НА ТОВ «ФАБРИКА АГРОХІМІКАТІВ» ТА ШЛЯХИ ЇХ 
УДОСКОНАЛЕННЯ 
 
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльностіТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» 
 
Черкаська фабрика агрохімікатів, яка входить до складу корпорації 
«Укравіт», – найбільший вітчизняний виробник засобів захисту рослин та 
речовин для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і 
поліпшення якості рослинницької продукції. Підприємство було засноване у 
2004 році. 
Місце знаходження підприємства: 18000, Україна, м. Черкаси, вул. 
Сурікова 9, 11/1. 
На сьогоднішній день Черкаська фабрика агрохімікатів виготовляє понад 
130 найменувань продукції. До цих найменувань включено: комплекс 
препаратів для хімічного захисту посівів культурних рослин (гербіциди, 
протруйники насіння, фунгіциди, інсектициди, десиканти, фуміганти, 
регулятори росту рослин, поверхнево-активні речовини), засоби для знищення 
гризунів та побутових комах, а також різні види добрив з мікроелементами. 
Також на потужностях підприємства випускаються відомі і популярні в 
Україні бренди, як Матадор, Антихрущ, Антиколорад, Антибур'ян, Гарт, 
Цілитель та деякі інші.  
На сьогодні на фабриці працює понад 250 співробітників. Керівництву 
вдалось зібрати колектив, до якого входять  досвідчені працівники хімічної 
промисловості, інженери, технологи та робочий персонал. Крім того, трудові 
ресурси постійно поповнюються молодими спеціалістами.  
В 2009 році відбулася повна реструктуризація фабрики, за якої були 
повністю оновлені старі виробничі потужності та введено нові. Крім того, було 
збудовано новий виробничий цех, який дозволяє виготовляти всі види 
високотехнологічної хімічної продукції, направленої на захист рослин, 
налагоджено виробництво тари, запущені в дію митно-ліцензійний склад і 
склад для зберігання сировини та готової продукції. В найближчих планах – 
подальший розвиток і модернізація виробничих потужностей та оновлення 
лабораторій. Стратегічна мета корпорації «Укравіт», до складу якої входить 
Черкаська «Фабрика Агрохімікатів», - розширити експорт продукції до країн 
СНД. Тож невдовзі продукцію черкаського підприємства можна буде знайти в 
сусідніх країнах, де вона, без сумніву, посяде провідне місце на ринку засобів 
захисту рослин. Структуру управління підприємством вказано на рисунку 2.1 
додатку А.(Таблицю перенесу в окремий додаток в кінці) 
 
Директор
Замісник Начальник 
директора охорони
Головний Головний Головний 
Відділ кадрів
технолог бухгалтер інженер
Бухгалтерія
 
Рис. 2.1. Структура управління ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» 
 
ТОВ «Фабрика Агрохімікатів»  подає державним органам інформацію, 
необхідну для оподаткування і ведення загальнодержавної системи збору і 
обробку економічної інформації у порядку і строки, встановлені 
законодавством. Крім того, підприємство  щоквартально і за рік звітує перед 
своїми акціонерами про результати своєї діяльності і подає їм необхідні 
документи.  
Ведеться бухгалтерський облік на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів»  згідно 
із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність Україні» 
від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон про бух. облік), та затвердженими 
Міністерством Фінансів України положеннями (стандартами) 
бухгалтерського обліку та з дотриманням норм ПКУ. 
Облікова політика (Додаток Б) застосовується так, щоб фінансові звіти 
повністю відповідали вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік» 
та кожного конкретного П(с)БО. Застосовуються передусім методи та підходи 
для ведення бухгалтерського обліку і надання інформації в фінансових звітах, 
які передбачені П(с)БО і найбільш підходять до діяльності 
підприємства.Структуру бухгалтерії вказано на рисунку 2.2 додатку 
А.(Таблицю перенесу в окремий додаток в кінці) 
Головний 
бухгалтер
Провідний Бухгалтер 1 Бухгалтер 2 Бухгалтер 3 
бухгалтер категорії категорії категорії
 
Рис. 2.2. Структура бухгалтерії ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» 
 
Основним видом діяльності підприємства є за КВЕД-2010:  
 20.20 – Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 
 20.15 – Виробництво добрив і азотних сполук.     
 Отже, на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» структура бухгалтерії 
складається з  головного бухгалтера, провідного бухгалтера, бухгалтера 1, 2 і 
3 категорій, які в свою чергу підпорядковуються заміснику директора 
підприємства.          
 Далі було проведено аналіз основних економічних показників ТОВ 
«Фабрика Агрохімікатів». Для цього було використано Баланс підприємства 
(Форма №1) за 2018-2020 рр., звіт про фінансові результати (Форма №2) за 
2018-2020 рр., та примітки до річної фінансової звітності (Форма №5) за 2018-
2020рр, які придані як фінансові звіти за 2018 рік, 2019 рік та за 2020 рік і є 
додатками Г, Д і Е. 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності 
ТОВ “Фабрика Агрохімікатів” за 2018-2020 роки 
2018 2019 2020 Відхилення 
№ Од. 
Показник рік рік рік 18/19 19/20 18/19 19/20 
п/п виміру 
   +; - % +; - % 
   
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Чистий дохід від 
реалізації продукції тис.гр
1 682271 817154 795773 +134883 +19,77 -21381 -2,62 
(товарів, робіт, н. 
послуг) 
Собівартість 
реалізованої тис. 
2 504502 646950 666081 +142448 +28,24 +19131 +2,96 
продукції (товарів, грн. 
робіт, послуг) 
Середньо-спискова 
3 чисельність ос. 223 296 287 +73 +32,73 -9 -3,04 
працівників 
Продуктивність тис.гр
4 2262,34 2185,64 2320,84 -76,7 -3,39 +135,2 +6,19 
праці н/ос. 
тис. 
5 Фонд оплати праці 892 1482 1585,4 +590 +66,14 +103,4 +6,98 
грн. 
Середня заробітна 
6 грн. 4000 5006,68 5524,04 +1006,68 +25,17 +517,36 10,33 
плата 
Середньорічна тис. 
7 55498 105315 172371 +49817 +89,76 +67056 +63,68 
вартість ОЗ грн. 
тис. 
8 Фондовіддача 12,2 6,14 3,86 -6,06 -49,67 -2,28 -37,13 
грн 
 
Продовження таблиці 2.1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Середньорічні 
залишки 
9 тис. грн. 627328 754805,5 782594 127477,5 +20,32 +27788,5 +3,68 
оборотних 
засобів 
Коефіцієнт 
10 обор. 0,80 0,85 0,85 +0,05 +6,25 +0 +0 
обороту 
Тривалість 
11 днів 450 429 429 -21 -4,7 +0 +0 
одного обороту 
12 Вал. прибуток тис грн 177769 170204 129629 -7565 -4,26 -40575 -23,84 
13 Чист. прибуток тис грн 97790 82197 59287 -15593 -15,95 -22910 -27,87 
Рентаб. реаліз. 
14 % 38,12 26,31 19,46 -11,81 -30,98 -6,85 -26,03 
продукції 
Рентаб. 
15 % 181,79 207,07 218,65 +25,28 +13,91 +11,58 +5,59 
продажу 
16 Рентаб. підпр. % 24,4 10,89 7,57 -13,51 -55,37 -3,32 -30,49 
 
Дані показники показують стан підприємства ТОВ “Фабрика 
Агрохімікатів” за 2018, 2019 та 2020 р.     
 Виходячи з даних таблиці 2.1 можна зробити висновки, що  на  ТОВ 
“Фабрика Агрохімікатів” за  останні три роки (2018-2020 роки)  економічні 
показники в цілому покращились, але дещо зменшились в останньому, 2020, 
році.          
 Проаналізувавши показники можна побачити, що чистий дохід від 
реалізації продукції, робіт та послуг збільшується в 2019 році на 134 883 тисячі 
гривень, але зменшується в 2020 році на 21 381 тисячу гривень. Падіння 
чистого доходу від реалізації в 2020 році зменшило його на 2,62% порівняно з 
2019 роком.           
 Фонд оплати праці, як і чисельність збільшується в 2019 році порівняно 
з 2018 роком, але чисельність в 2020 році падає, проте як фонд оплати 
збільшується на 103,4 тисячі гривень.     
 Показник продуктивності праці визначає обсяг виробленої продукції, що 
припадає на одного середньооблікового працівника. У 2019 році вона впала 
порівняно з 2018 роком – 3,39 тисячі гривень. Протягом 2019 року 
продуктивність праці зростає – у 2020 році вона зросла на 135,2 тисячі гривень
 Показник фондовіддачі означає скільки одиниць продукції у гривнях 
приходиться на одиницю вартості основних фондів. Даний показник має 
тенденцію до зменшення – отже падає і ефективність використання наявних 
фондів.          
 Коефіцієнт оборотності показує, скільки оборотів здійснили оборотні 
кошти за певний період та звітних років має тенденцію до 
зменшення.Тривалість одного обороту обігових коштів показує, упродовж 
якого періоду (за скільки днів) обігові кошти здійснюють один оборот, який 
має навпаки тенденцію до збільшення за звітний період. У підприємства він 
становить менше 0, а отже кошти не роблять повний оборот за рік, що означає, 
що гроші залишаються на підприємстві.     
 Нормативного значення для коефіцієнта рентабельності не існує, але є 
загальне правило, чим вище значення коефіцієнту, тим краще. В цілому 
рентабельність на протязі трьох років зменшується, але не значно – так 
рентабельність реалізації зменшилась у 2020 році тільки на 6,85% порівняно з 
2019 роком, рентабельність продажу за ті ж періоди піднялась на 13,91%, а 
рентабельність підприємства в цілому за такий же період падала протягом всіх 
трьох років – у 2019 році на 13,51%, а у 2020 році – іще на 3,32%. Це свідчить 
про зменшення отримуваних прибутків на підприємстві.   
 Далі слід проаналізувати показники платоспроможності та фінансової 
стійкості підприємства, що дозволить дати оцінку фінансовому стану 
підприємства.           
 Оцінка показників платоспроможності та ліквідності підприємства ТОВ 
“Фабрика Агрохімікатів” проводиться на основі фінансової звітності 
підприємства за 2018-2020 роки його діяльності (таблиця 2.2) за допомогою 
додатків А,Б і В. 
 
Таблиця 2.2 
 Аналіз показників платоспроможності та ліквідності на ТОВ 
«Фабрика Агрохімікатів»  за 2018-2020 роки 
Відхилення 
Роки 
№ Методика Нормативне (+; -) 
Показники 
п/п розрахунку значення 2019/ 2020/ 
2018 2019 2020 
2018 2019 
Оборотні 
активи / 
1 Коефіцієнтпокриття 1,46 1,21 1,35 1,5-2,5 -0,25 +0,14 
Поточні 
зобов’язання 
(Оборотні 
активи –
Проміжний товарно-
2 коефіцієнт матеріальні 0,49 0,48 0,68 0,7-1,0 -0,01 +0,2 
ліквідності запаси) / 
Поточні 
зобов’язання 
Коефіцієнт Грошові кошти  
3 абсолютної / Поточні 0,02 0,03 0.01 0,2-0,35 +0,01 -0,02 
ліквідності зобов’язання 
 
Проаналізувавши показники платоспроможності та ліквідності, 
можливо сказати, що підприємство має достатньо ліквідних активів, тобто тих 
що швидко можливо перетворити в гроші, але при цьому недостатньо, щоб 
відплатити всі заборгованості підприємства зразу, тобто абсолютно ліквідних 
(грошей і їх еквівалентів). В цілому, показники знаходяться нижче 
нормативних значень, що негативно впливає на здатність підприємства по 
виплаті заборгованостей перед постачальниками та підрядниками. 
Оцінка показників фінансової стійкості підприємства ТОВ “Фабрика 
Агрохімікатів” проводиться на основі фінансової звітності підприємства за 
2018-2020 роки його діяльності (таблиця 2.3) за допомогою додатків А,Б і В. 
  
Таблиця 2.3 
Аналіз показників фінансової стійкості на ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів»за 2018-2020 рр. 
 
Відхилення 
Роки 
№ Нормативне (+; -) 
Показники 
п/п значення 2019/ 2020/ 
2018 2019 2020 
2018 2019 
Коефіцієнт 
фінансової 
1 0,32 0,32 0,45 більше 0,5 +0 +0,13 
незалежності 
(автономії) 
Коефіцієнт 
2 фінансової 0,46 0,48 0,82 більше 1 +0,02 +0,34 
стабільності 
Коефіцієнт 
3 фінансової 2,91 3,10 2,22 менше 2,0 +0,19 -0,88 
залежності 
Величина власного більше 0 
4 оборотного 110255 147328 185947 +37073 +38619 
капіталу  
Коефіцієнт 
маневреності 
5 власного 0,43 0,44 0,43 більше 0 +0,01 -0,01 
оборотного 
капіталу 
Частка оборотних 
6 0,82 0,82 0,74 - -0,00 -0,08 
коштів у активах 
Коефіцієнт 
7 0,68 0,67 0,55 менше 0,5 -0,01 -0,12 
заборгованості 
Коефіцієнт 
8 1,90 0,48 0,82 ≤ 1 -1,42 +0,34 
фінансового ризику 
 
Провівши аналіз фінансової стійкості підприємства, можливо зробити 
наступні висновки: підприємство понаднормово залежить від позикового 
капіталу. Це негативно впливає на фінансову стійкість підприємства, та 
завищує його фінансові ризики. Хоча і ситуація покращується до 2020 року, 
підприємство знаходиться в групі ризику, адже якщо кредитори будуть 
виводити фінанси з підприємства, це призведе до кризи на ньому. 
 Надалі подану оцінку показників ділової активності підприємства ТОВ 
“Фабрика Агрохімікатів” проводиться на основі фінансової звітності 
підприємства за 2018-2020 роки його діяльності (таблиця 2.4) за допомогою 
додатків А,Б і В. 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників ділової активності на ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів»за 2018-2020 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники 
п/п 2019/ 2020/ 
2018 2019 2020 
2018 2019 
Оборотність 
1 дебіторської 5,98 3,28 3,13 -2,7 -0,15 
заборгованості 
Оборотність 
2 кредиторської 1,94 1,08 1,29 -0,86 +0,21 
заборгованості 
Середній період 
погашення 
3 60,2 109,76 115,02 +49,56 +5,26 
дебіторської 
заборгованості 
Середній період 
погашення 
4 185,57 333,33 279,07 +147,76 -54,26 
кредиторської 
заборгованості 
Середній період 
5 одного обороту 145,07 238,17 195,97 55,23 -8,23 
запасів 
Оборотність 
6 1,30 0,74 0,79 -0,56 +0,05 
активів 
Оборотність 
7 власного 3,99 2,31 2,07 -1,68 -0,24 
капіталу 
Тривалість 
8 фінансового 19,7 14,6 31,92 -5,1 +17,32 
циклу, днів 
 
Аналіз показників ділової активності показує, що ділова активність за 
аналізований період змінилась як і в негативну сторону, так і в позитивну. 
Доволі сильно зменшився показник оборотності дебіторської заборгованості – 
і за рахунок нього, і середній період її погашення. Це свідчить про те, що 
збільшився період інкасації коштів – тобто надходження грошей за товари на 
підприємстві. Також зменшився і показник оборотності кредиторської 
заборгованості – це свідчить, що збільшився термін між отриманням 
матеріалів та їх оплатою. Слід відмітити значне зменшення показника 
оборотності запасів. Це негативна тенденція, адже свідчить про неефективне 
використання матеріальних ресурсів. Ці зміни призвели до збільшення 
тривалості фінансового циклу – що негативно впливає на ліквідність 
підприємства.           
 Надалі подану оцінку показниківрентабельності підприємства ТОВ 
“Фабрика Агрохімікатів” проводиться на основі фінансової звітності 
підприємства за 2018-2020 роки його діяльності (таблиця 2.5) за допомогою 
додатків А,Б і В. 
 
Таблиця 2.5 
Аналіз показників рентабельностіна ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів»за 2018-2020 рр. 
 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники 
п/п 2019/ 2020/ 
2018 2019 2020 
2018 2019 
Рентабельність 
1 реалізованої 38,12 26,31 19,46 -11,81 -6,85 
продукції ,% 
Рентабельність 
2 181,79 207,07 218,65 +25,28 +11,58 
продажу,% 
Рентабельність 
3 24,4 10,89 7,57 -13,51 -3,32 
підприємства,% 
 
Нормативного значення для коефіцієнта рентабельності не існує, але є 
загальне правило, чим вище значення коефіцієнту, тим краще. В цілому 
рентабельність на протязі трьох років зменшується, але не значно – так 
рентабельність реалізації зменшилась у 2020 році тільки на 6,85% порівняно з 
2019 роком, рентабельність продажу за ті ж періоди піднялась на 13,91%, а 
рентабельність підприємства в цілому за такий же період падала протягом всіх 
трьох років – у 2019 році на 13,51%, а у 2020 році – іще на 3,32%. Це свідчить 
про зменшення отримуваних прибутків на підприємстві.   
 Отже, проаналізувавши усі показники діяльності ТОВ “Фабрика 
Агрохімікатів” можливо сказати, що в цілому підприємство стабілізується 
після довготривалого росту, але все ще має недоліки в фінансовому плані – 
залежність капіталу підприємства, низький рівень швидкої та абсолютної 
ліквідності і низькі показники ділової активності. 
 
2.2 Особливості побудови обліку виробничих запасів на підприємстві та 
їх документальне оформлення 
 
На підприємство в процесі господарської діяльності надходить 
сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, куповані напівфабрикати, 
комплектуючі вироби, тара, запасні частини та ін. На ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» у процесі виробництва використовується велика кількість 
різних матеріалів.  
Необхідними передумовами правильної організації обліку на ТОВ 
«Фабрика Агрохімікатів» запасів є: 
⎯ раціональна організація складського господарства; 
⎯ розробка номенклатури запасів; 
⎯ наявність інструкції з обліку виробничих запасів; 
⎯ правильне групування (класифікація) запасів; 
⎯ розробка норм витрачання запасів. 
 Облікова політика (Додаток Б) застосовується таким чином, щоб 
фінансові звіти повністю узгоджувались з вимогами Закону України «Про 
бухгалтерський облік» та кожного конкретного П(С)БО. Застосовуються 
передусім такі методи та підходи для ведення бухгалтерського обліку і 
надання інформації в фінансових звітах, які передбачені П(С)БО і найбільш 
адаптовані до діяльності підприємства. 
 Основні завдання організації обліку виробничих запасів на ТОВ 
«Фабрика Агрохімікатів» відображено у вигляді рисунку 2.3 
 
Завдання організації обліку 
виробничих запасів на ТОВ 
"Фабрика Агрохімікатів"
Встановлення 
Розрахунок методології обліку Контроль за 
фактичної затрат запасів на Раціональная повним та 
собівартості виробництво і оцінка своєчасним 
витрачених калькулювання виробничих оприбуткуванням 
матеріалів та їх собівартості запасів запасів та їх 
залишків продукції збереженням
протягом року
Відображення 
операцій випуску, Виявлення всіх 
відвантаження і витрат пов'язаних з
Регламентування реалізації продукції Відповідність придбанням або 
складу собівартості в регістрах складських запасів виготовленням 
продукції поточного обліку в нормативам запасів та 
системі визначення 
бухгалтерських первісної вартосіт 
рахунків
Забезпечення 
своєчасного 
Фіксація Своєчасне документального 
позавиробничих оприбуткування і офомлення руху Визначення стану 
витрат, які пов'язані зі списання готової продукції - від розрахунку с 
збутом продукції та проджукції, а також моменту придбання поставниками 
контроль їх обсягом і оформлення матерівалів до матерівалів та запасів
складом документації по руху відправлення 
покупцям готової 
продукції
 
 
Рис. 2.3. Основні завдання організації обліку виробничих запасів на ТОВ 
«Фабрика Агрохімікатів» 
 
Щоб правильно організувати облік виробничих запасів, на підприємстві 
встановлено осіб, які відповідають за прийняття і відвантаження матеріальних 
цінностей (завідуючі складами, комірники, експедитори і ін.), за зберігання 
довірених їм матеріальних цінностей, правильне і своєчасне оформлення 
відповідних операцій щодо обліку матеріалів. Також на підприємстві є список 
посадових осіб, які мають право підписувати документи на отримання і видачу 
зі складів матеріалів, давати дозвіл (пропуск) на вивезення з підприємства 
матеріальних цінностей.  
Своєчасна підготовка інформації про діяльність підприємства залежить, 
перш за все, від своєчасного оформлення і подання в бухгалтерію первинних 
документів з місць виробництва продукції, виконання робіт, послуг; зі складів 
виробничих і товарних запасів та інших структурних підрозділів 
підприємства.  
З метою своєчасного отримання первинних документів з місць їх 
виписування наказом керівника встановлено графік документообігу, яким 
регулюється порядок і строки складання, подання в бухгалтерію документів, а 
також призначаються конкретні виконавці, відповідальні за дотримання 
встановленого порядку і строків.  
Провівши аналіз, було розроблено графік документообігу та визначено 
основні первинні документи при роботі з запасами на ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» та подано у вигляді таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6. 
Графік надходження до бухгалтерії первинних документів з обліку 
виробничих запасів 
Складання і передача Обробка і узагальнення даних 
Обробка документа 
документа в бухгалтерії 
Найменува Обробка 
ння  Строк Служба що Кому і коли 
Відповідаль Коли і кому документа і 
передачі прийняла передається 
ний  передається узагальненн
документа документ документ 
я даних 
Відділ мате- Оплата або На другий день 
Рахунок 
Касир- В день р- Щодня до підготовка після 
постачальн
інкасатор отримання технічного бухгалтерії відмови від отримання 
ика 
постачання оплати матеріалів 
 
 
 
Продовження табл. 2.6 
Обчислювальн
Відділ Контроль за 
Завскладом ий центр не 
матеріальнот Бухгалтерії змістом, 
на час Кожного 1- пізніше 
Прибуткови ехнічного кожного визначенням 
надходжен го, 4, 8 і другого дня 
й ордер постачання, 5,9,13-го цін, запис до 
ня т.д. числа. після 
обчислюваль числа облікових 
матеріалів одержання, 
ний центр регістрів 
поточний архів 
Обчислювальн
Контроль за 
Відділ Бухгалтерії ий центр не 
визначенням 
Накладна Завідуючи матеріальнот наступного пізніше 
Щодня цін, запис до 
вимога й складом ехнічного дня після другого дня 
облікових 
постачання отримання після 
регістрів 
одержання 
Контроль за 
правильніст
Відділ Бухгалтерії 
Лімітнозабі ю 
Завідуючи матеріальнот наступного Обчислювальн
рна картка Щодня оформлення, 
й складом ехнічного дня після ий центр 
(ярлик) запис до 
постачання отримання 
облікових 
регістрів 
 
Документообіг за операціями із запасами починається з оформлення 
документів при їх оприбуткуванні. Виробничі запаси, які надходять на 
підприємство, оприбутковуються матеріально відповідальними особами 
(завідувачами складами, комірниками та іншими особами) на підставі 
товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур акту про приймання 
матеріалів, і оформляються прибутковим ордером типової форми. Його 
складає матеріально відповідальна особа в двох примірниках у день прибуття 
цінностей на склад. 
Товарно-транспортна накладна (далі – ТТН) є підставою для списання 
товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) у продавця та оприбуткування 
їх у покупця, а також для обліку транспортної роботи. ЇЇ оформлює 
вантажоодержувач. Виписують ТТН на кожну партію вантажу в чотирьох 
примірниках: перший залишається у вантажовідправника, другий, третій і 
четвертий, завірені підписами і печатками (штампами) вантажовідправника, 
віддають водію.  
Акт про приймання матеріалів (форма № М-7) складають, якщо є 
розбіжності в кількості та якості запасів, що надійшли на підприємство, із 
даними супровідних документів, якими вони оформлені. Після приймання 
цінностей акти з доданими документами передають: один – до бухгалтерії 
підприємства для обліку переміщення матеріальних цінностей, а другий – до 
відділу постачання. 
Картку складського обліку матеріалів (форма № М-12) застосовують для 
обліку руху матеріалів на складі за кожним видом, сортом і розміром рнозрізі 
номенклатурних номерів. Веде її матеріально відповідальна особа. 
Відпуск запасів (внутрішнє переміщення) оформляється лімітно-
забірними картками, актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) 
матеріалів, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) 
матеріалів.  
Лімітно-забірна картка (форма № М-8) слугує для оформлення 
багаторазового відпуску одного номенклатурного номера ТМЦ на один 
місяць. Відповідає за її складання відділ постачання або плановий відділ. 
Лімітно-забірну картку заповнюють у двох примірниках. Одна зберігається в 
приміщенні цеху, другий передається споживачу. 
Акт-вимогу на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма № М-10) 
складають при додатковому відпуску матеріалів на виробництво чи інші 
потреби. 
Накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма 
№ М-11) використовують, щоб враховувати рух ТМЦ усередині підприємства. 
Накладну-вимогу складають у двох примірниках: перший – передають 
завідувачу складу, другий – одержувачу запасів.  
Залишки матеріалів на складі оформлюються у відомості обліку залишків 
матеріалів на складі (форма № М-14) та у матеріальному звіті (форма № М-
19), який складається матеріальною особою у кількісному форматі, в одному 
примірнику в кінці кожного місяця. 
Усі первинні документи за оприбутковані та відпущені запасивносяться 
матеріально відповідальними особами за реєстром приймання-здачі 
документів (форма № М-13) передаються для обробки до бухгалтерії. 
 
2.3Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів 
 
Згідно з економічною класифікацією матеріалів будується система 
рахунків, де формується найважливіші синтетичні характеристики наявності, 
руху і використання матеріалів до їх споживання у процесі виробництва.  
Згідно ддіючого Плану рахунків бухгалтерського обліку, для обліку 
наявності та руху матеріалів використовують субрахунки: “Сировина і 
матеріали”, “Купівельні напівфабрикати”, “Паливо”, “Тара і тарні 
матеріали”,“Матеріали сільськогосподарського призначення “, “Інші 
матеріали”, “Матеріали, передані у переробку”, “Запасні частини”. 
Записи в журналі здійснюються за фактичною собівартістю придбання 
запасів, яка складається з їх купівельної ціни (без включення вартості ПДВ), 
податку на додану вартість і транспортно-заготівельних витрат. Підприємство 
здійснює загальний облік виробничих запасів на рахунку 20 «Виробничі 
запаси». 
На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» відображається наявність і 
рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що 
виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. На 
цьому субрахунку ведеться облік основнихвиробничих матеріалів. Також на 
субрахунку 201 відображаються допоміжні матеріали, які використовуються 
при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей чи 
сприянні у виробничому процесі. 
На субрахунку 202 «Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби» 
відображаються наявність та рух купованих напівфабрикатів, готових 
комплектуючих виробів. На підприємстві даний рахунок не використовується. 
На субрахунку 203 «Паливо» підприємство показує наявність та рух 
палива на підприємстві, що купується чи заготовлюється для потреб 
виробництва, експлуатації автотранспорту. На цьому субрахунку ведеться 
облік і оплаті талонів на нафтопродукти і газ. 
На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» відображається наявність і 
рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський 
інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення 
тари чи ремонту. 
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства відображають 
рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнанню 
комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних 
цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, 
виготовлення будівельних деталей і конструкцій. 
На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» облічуються 
матеріали, які передані в переробку на сторону і надалі включаються до складу 
собівартості отриманих з них виробів. Не використовується на підприємстві. 
На субрахунку 207 «Запасні частини» ведеться облік придбаних чи 
виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які 
використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, 
обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у 
запасі та обороті.  
На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» 
ведеться облік мінеральних добрив, отрутохімікатів для боротьби зі 
шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепаратів, 
медикаментів, хімікатів, що використовуються для боротьби з хворобами 
сільськогосподарських тварин. Це є товаром на даному підприємстві. 
На Субрахунку 209 “Інші матеріали” ведеться облік бланків суворого 
обліку (за вартістю придбання), відходів виробництва (обрубки, обрізка, 
стружка тощо), невиправного браку, матеріальних цінностей, одержаних від 
ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, 
паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), 
зношених шин тощо – тобто всіх матеріалів чи запасів, які не підпадають під 
категорію вище. 
Приклад господарських операцій по надходженню виробничих запасів 
наведено в таблиці 2.7 Додатку А. (Таблицю перенесу в окремий додаток в 
кінці) 
Таблиця 2.7 
Операції з надходження виробничих запасівна ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» 
Кореспонденція Сума 
№ 
Зміст операції рахунків грн. 
з/п 
Дт Кт 
1 Придбано реагент ТН-Х-1138 від підприємства постачальника 201, 631 50000 
з ПДВ 641 10000 
2 Попередньо придбано дистильовану воду від постачальника 201, 631 10000 
платника-ПДВ 644 2000 
3 Підзвітна особа Сердюков А. В. відзвітувалась про придбання 201, 372 20000 
матеріалів 641 4000 
5 Безоплатне отримання виробничих запасів від особи- 20 719 16000 
підприємця 
6 Отримання виробничих запасів як внесок до статутного 20 40,46 66000 
капіталу від бенефіціара 
7 Оприбуткування матеріалів від ліквідації основних засобів та 20 746 4000 
списання малоцінних необоротних активів. 
 
Приклад господарських операцій по вибуттю виробничих запасів 
наведено в таблиці 2.8 Додатку А. (Таблицю перенесу в окремий додаток в 
кінці) 
 
 
 
 
 
 
Таблиця 2.8 
Операції з вибуття виробничих запасів на ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» 
Кореспонденція Сума 
№ 
Зміст операції рахунків грн. 
з/п 
Дт Кт 
1 Відпуск зі складу виробничих запасів для власних потреб:    
а) виробництва продукції;  23  80000 
б) загальновиробничих потреб;  91  4500 
20 
в) забезпечення збуту продукції;  93  5000 
г) загальногосподарських потреб;  92  3000 
д) капітального будівництва; 15  1000 
2 Передача запасів як внесок до статутного капіталу іншого 201, 40000 
20 
підприємства 644 
3 Уцінення запасів до чистої вартості реалізації. 201 20 2500 
4 Списання запасів, втрачених внаслідок надзвичайних подій. 201, 4000 
20 
641 
5 Списання нестачі запасів:     
а) на суму балансової вартості;  947 23 1200 
б) на суму, що підлягає відшкодуванню винними особами;  375 91 3000 
в) на суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню; 716 93 600 
6 Відпуск запчастин:     
а)на капітальний ремонт власних основних засобів;   15 207 1200 
б) на поточний ремонт основних засобів. 949 207 1700 
 
Аналітичний облік ведеться згідно найменувань чи однорідних груп. 
Кожна з них поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. 
Кожному присвоюється унікальний номер – коротке числове позначення, яке 
вноситься до реєстру. В ньому також вказують одиницю виміру, та, якщо це 
можливо, облікову ціну. 
Крім того, слід вказати, що для обліку й узагальнення інформації про 
наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів планом рахунків 
передбачений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». До них 
належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року 
або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. В деяких 
випадках запаси із категорії МШП можуть входити в субрахунок 209 «Інші 
запаси» - і навпаки. Але що саме належить до якої категорії визначається 
обліковою політикою підприємства. 
ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» обліковує різні запаси на синтетичному 
рахунку 20 «Виробничі запаси», в залежності від специфіки виробництва 
продукції (робіт, послуг). На рахунку 20 «Виробничі запаси» відображають 
наявність та рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, 
покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів (у тому числі сировини 
і матеріалів, що перебувають у дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, 
запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, 
тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва. 
По дебету цього рахунку на підставі прибуткових документів (рахунків-
фактур, вимог, ТТН, прибуткових ордерів, накладних тощо) відображається 
кількість і вартість виробничих запасів. По кредиту рахунку на підставі 
витратних документів (вимог, накладних, лімітно-забірних карток, ярликів 
тощо) списується кількість і вартість відпущених матеріалів на виробництво 
(експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, 
уцінка, за обліковими цінами. В таблиці 2.9 проаналізовано субрахунки 
рахунку 20 «Виробничі запаси» згідно з робочим планом ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів». 
Таблиця 2.9 
Характеристика субрахунків рахунку 20 «Виробничі запаси» на ТОВ 
«Фабрика Агрохімікатів» згідно з робочим планом рахунків 
Назва Облік запасів на ТОВ «Фабрика 
Призначення 
субрахунку Агрохімікатів» 
1 2 3 
Відображаються наявність і рух сировини та 
основних матеріалів, що становить основу 
201 «Сировина Матеріали та інструменти для 
встановленої продукції або є необхідними 
і матеріали» виробництва меблів. 
компонентами при її виготовленні, сприяють 
процесу виготовлення (допоміжні матеріали). 
 
 
Продовження таблиці 2.9 
1 2 3 
202 відображається наявність і рух купівельних 
«Купівельні напівфабрикатів, готових комплектуючих 
напівфабрикати виробів, придбані для комплектування 
 
та продукції, що випускається, які потребують 
комплектуючі додаткових витрат праці для їх обробки або 
вироби» для зберігання. 
обліковується наявність та рух 
нафтопродуктів, твердого палива та 
Тверде паливо та мастильні 
мастильних матеріалів, які купуються чи 
матеріали (бензин, дизпаливо, 
203 «Паливо» заготовлюються підприємством для 
масло моторне, антифриз нігрол 
технологічних потреб виробництва, 
та ін.). 
експлуатації транспортних засобів, а також для 
виробітку енергії та опалення будинків. 
Арматура, цвяхи, гайки, вилки, 
Не обліковується обладнання, яке не потребує пісок, цемент, двері, дюбелі, 
монтажу. Витрати на придбання такого заглушки, ізолента, клапани, 
205 «Будівельні обладнання, що не потребує монтажу , лампи, кріплення, муфти, пакля, 
матеріали» відображається на рахунку 15 «Капітальні плити, дріт, світильники, стяжки, 
інвестиції» у міру надходження їх на склад для трійники, труби, фільтри, 
експлуатації. хомути, шланги, шпаклівка, 
шифер тощо. 
Ведеться облік придбаних чи виготовлених 
Автомобільні шини, пружини, 
запасних частин, готових деталей, вузлів, 
шплінти, ремені, шланги, 
агрегатів, які використовуються для 
207 «Запасні сальники, стулки, манжети 
проведення ремонтів, заміни зношених частин 
частини» гумові, фільтри, автокамери, 
машин, обладнання, транспортних засобів, 
клапани впускні, підшипники, 
інструменту, а також автомобільних шин у 
фільтри паливні тощо. 
запасі та обороті. 
Ведеться облік відходів виробництва 
Канцелярія (скріпки, папір, 
(обрубків, обрізків, стружки тощо), 
ручки, фарба штемпельна; 
невиправного браку, матеріальних цінностей, 
209 «Інші бланки: шляхові листи, накладні, 
одержаних від ліквідації основних засобів, які 
запаси» медичні книжки, відомість 
не можуть бути використані як матеріали, 
переміщення товарних свиней 
палива або запасних частин (металобрухт, 
тощо) 
зношених шин, бланків суворого обліку тощо 
 
За допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність 
та рух кожного виду товарно-виробничих запасів. Для отримання 
деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими 
видами та процесами, організовується аналітичний облік. 
До окремих субрахунків синтетичного обліку можуть бути відкриті 
рахунки аналітичного обліку, які дозволять визначити її обсяг в цілому та за 
кожним видом окремо, як представлено в таблиці 2.10 
Таблиця 2.10 
Аналітичний облік виробничих запасів на ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» 
Субрахунки рахунку 20 
Розріз аналітики 
«Виробничі запаси» 
В розрізі видів та груп сировини, місць зберігання та 
201 «Сировина і матеріали» 
матеріально відповідальних осіб. 
202 «Купівельні В розрізі купівельних напівфабрикатів і комплектуючих 
напівфабрикати та виробів, місць зберігання та матеріально відповідальних 
комплектуючі вироби» осіб. 
В розрізі видів палива, місць зберігання та матеріально 
203 «Паливо» 
відповідальних осіб. 
За видами (групами) та окремими об’єктами будівельних 
205 «Будівельні матеріали» 
матеріалів. 
207 «Запасні частини» За місцями зберігання й однорідними групами. 
209 «Інші запаси» За видами та групами інших матеріалів. 
 
Кожне підприємство відкриває аналітичні рахунки в залежності від 
потреби в їх кількості, необхідній для управління виробництвом. На ТОВ 
«Фабрика Агрохімікатів» така потреба обумовлена: 
по-перше – значною їх кількості; 
по-друге – складною організаційною та виробничою структурою 
підприємства; 
по-третє – наявністю складів для їх зберігання. 
Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменувань 
або однорідних груп. Кожна з груп, виробничих запасів поділяється за видами, 
сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, 
розміру виробничих запасів присвоюється коротке числове позначення 
(номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру – 
номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру і по можливості, 
облікову ціну запасу. Кодування номенклатури-цінника здійснюється за 
змішаною порядково-серійною системою. Інформація, що міститься у 
номенклатурах-цінниках записується на машинних носіях і багаторазово 
використовуються. 
На ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» запаси надходять від постачальників 
за плату. Придбання запасів на планується відділом постачання. Цей відділ 
веде спеціальну відомість, в якій записуються дані про виконання договорів 
постачання, а також дані про асортимент запасів, їх кількість, ціну. Придбання 
запасів на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» у постачальників здійснюється 
виключно на договірних засадах, шляхом укладення договорів. 
При надходженні запасів на склад, виготовлених власними силами, їх 
оприбуткування здійснюється на підставі накладної вимоги. Вона складається 
матеріально відповідальною особою у двох примірниках і перший примірник 
є основою для списання запасів з матеріально відповідальної особи цеху 
(бригадира), другий – передається на склад для оприбуткування запасів. 
Оприбуткування виробничих запасів, виготовлених власними силами 
відображається по дебету на рахунку 20 «Виробничі запаси», за кредитом – 23 
«Виробництво».Згідно облікової політики, підприємство використовує метод 
ФІФО для оцінки собівартості. 
Після того, як запаси оприбутковані допускається їх відпуск зі складу. 
Бухгалтерські проведення, пов’язані з вибуттям, представлені в табл. 2.11. 
 
Таблиця 2.11 
Основні бухгалтерські проведення, за якими відображається вибуття 
виробничих запасів на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» 
Кореспонденція Сума, 
№ 
Зміст господарської операції Документ рахунків грн 
п/п 
Дебет Кредит  
Використано паливо для потреб Накладна на 
1 23 203 1500,00 
виробництва відпуск 
Використано інші матеріали для Накладна на 
2 91 209 550,0 
загальновиробничих потреб відпуск 
Використано комплектуючі вироби для Накладна на 
3 92 202 2500,0 
адміністративних потреб відпуск 
Накладна на 
4 Використано паливо для потреб збуту 93 203 900,0 
відпуск 
Використано виробничі запаси для потреб Накладна на 
5 949 209 3600,0 
невиробничих підрозділів відпуск 
Накладна на 
6 Передано матеріали на переробку 206 201 9800,0 
відпуск 
Використано матеріали для виправлення Накладна на 
7 24 201 1460,0 
браку відпуск 
Використано будівельні матеріали для 
Накладна на 
8 капітального будівництва, яке 151 205 2570,0 
відпуск 
здійснюється підприємством 
Використано запасні частини для Накладна на 
9 152 207 740,0 
виготовлення основних засобів відпуск 
Списано нестачі запасів (якщо винні Накладна на 
10 947 20 100,0 
особи не виявлено) відпуск 
Податкова 
 Списано суму ПДВ 947 641 20,0 
накладна 
 
Отже, для ведення синтетичного обліку запасів на ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» використовуються не всі субрахунки рахунку 20 «Запаси», що 
обумовлено специфікою виробництва. Аналітичний облік ведеться в розрізі 
видів та груп сировини, постачальників, партій поставок тощо. Але для більш 
ефективного ведення обліку виробничих запасів на підприємстві важливим є 
управлінський аспект. Основна аналітична робота ведеться за допомогою 
програми 1С бухгалтерія 8.3. 
 
2.4Особливості відображення виробничих запасів у звітності 
підприємства 
 
Одним із методів підвищення ефективності господарської діяльності 
підприємств є отримання достовірної інформації про майно та джерела 
утворення його задля забезпечення ефективного процесу управління. Порядок 
відображення інформації про виробничі запаси регулюється НП(С)БО 1 
«Загальні вимоги до фінансової звітності». 
Згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» «…баланс 
(звіт про фінансовий стан) – звіт про фінансовий стан підприємства, який 
відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.»[5] 
Основним носієм інформації про виробничі запаси є Баланс (Звіт про 
фінансовий стан). З цієї звітності користувачі можуть отримати інформацію 
про активи та пасиви підприємства на деякий момент часу.Різним 
користувачам облікової інформації необхідний рівень її деталізації. Тому 
інформація Балансу (Звіту про фінансовий стан) повинна задовольняла 
інтереси користувачів фінансової звітності та, водночас, не бути 
перенасиченою надлишковою обліковою інформацією, яка не є потрібною для 
користувача. 
Нині згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» для 
узагальнення інформації про виробничі запаси виокремлена комплексна 
стаття «Запаси» (рядок 1100) в ІІ розділі активу. У статті показується загальна 
вартість активів, які визнано запасами згідно до правил П(С)БО 9 «Запаси».До 
підсумку балансу включається загальна вартість запасів, інформація про 
вартість окремих складових запасів наводиться у додаткових статтях в межах 
загальної суми 
У додатковій статті «Виробничі запаси» відображають інформацію про 
вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, палива, 
сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів і 
комплектуючих виробів, тари, будівельних матеріалів, запасних частин, та 
інших матеріалів, які призначені для споживання в ході нормального 
операційного циклу. 
Таким чином, запаси подаються у Балансі (Звіті про фінансовий стан) у 
такому розрізі, представлено в таблиці 2.12 Додатку А. (Таблицю перенесу в 
окремий додаток в кінці) 
 
Таблиця 2.12 
Витяг з третього додатку до НП(С)БО 1 «Перелік додаткових 
статей фінансової звітності» 2019 року 
Статті Код рядка Сума на кінець 
звітного періоду, грн 
Виробничі запаси 1101 187 413 
Незавершене виробництво 1102 2 
Готова продукція 1103 306 844 
Товари 1104 17 545 
 
У п. 24 розділу «Оцінка запасів на дату балансу» П(С)БО 9 «Запаси» 
зазначено, що інформація про запаси відображаються за найменшою з двох 
оцінок: або первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.Величина, на 
яку первісна вартість таких активів перевищує чисту вартість їх реалізації, а 
також вартість повністю втрачених запасів (зіпсованих чи нестача) 
відносяться на витрати звітного періоду. 
У випадку, коли чиста вартість реалізації вищезазначених запасів, що 
раніше були уцінені та є активами на дату балансу, в подальшому 
збільшується, то на вартість збільшення чистої вартості реалізації, проте не 
більше суми визначеного раніше зменшення, визнається інший операційний 
дохід з одночасним збільшенням вартості таких запасів. 
Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» у примітках до фінансової звітності 
наводиться інформація про:  
− методи оцінки запасів;  
− балансову (облікову) вартість запасів, які обліковують за чистою 
вартістю реалізації;  
− балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на 
комісію чи під заставу;  
− балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих груп 
класифікації;  
− суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка 
запасів відповідно до п. 28 П(С)БО 9 «Запаси» 
Крім того, для відображення інформації про запаси (в тому числі і 
виробничі) У Примітках до річної фінансової звітності виділено (форма № 5) 
розділ VIII «Запаси».  
Підприємство ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» формує фінансову 
звітність відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». 
Згідно з даним стандартом виробничі запаси відображаються у рядку 1100 
«Запаси» другого розділу активу «Оборотні активи». В свої звітності вона не 
розкриває допоміжні рядки для більш точного розкриття інформації. Для 
розкриття інформації по запасам, підприємство використовує передбачені 
НП(С)БО 1 рядки 1101 «Виробничі запаси», 1102 «Незавершене 
виробництво», 1103 «Готова продукція», 1104 «Товари», які сумує за рядком 
1100 «Запаси». Для їх формування використовується автоматизована система, 
а саме комп’ютерна програма 1С Бухгалтерія 8.3. 
 
  
РОЗДІЛ 3 
КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ВИРОБНИЧИХ 
ЗАПАСІВ НА ТОВ «ФАБРИКА АГРОХІМІКАТІВ» І НАПРЯМИ ЇХ 
ВДОСКОНАЛЕННЯ 
 
3.1 Аналіз складу, динаміки та структури виробничих запасів ТОВ 
«Фабрика Агрохімікатів» 
 
Наявність матеріальних ресурсів відповідного асортименту та якості є 
необхідною умовою виробництва продукції, досягнення стабільного 
фінансового стану підприємства. Важливим засобом пошуку резервів 
зниження собівартості продукції та зростання прибутку є аналіз складу, 
динаміки та структури матеріальних ресурсів і визначення тенденцій їх зміни 
з метою прийняття відповідного управлінського рішення. У конкретній галузі 
національної економіки використовують відповідні матеріальні ресурси 
(сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби, 
напівфабрикати, тару, запасні частини тощо). 
Визначення абсолютного і відносного відхилення фактичної вартості 
матеріальних ресурсів від розрахункової (планової) вартості або вартості 
попередніх періодів загалом для підприємства чи за окремими видами 
характеризує тенденцію їх зміни. 
Склад і структура матеріальних ресурсів залежать від галузі, до якої 
належить підприємство; виду продукції, яку воно виробляє, та особливостей 
матеріально-технічного забезпечення. Склад матеріальних ресурсів — 
розподіл їх на окремі групи і види, а структура— кількісне співвідношення 
між вартістю окремих груп і видів матеріальних ресурсів у загальній їх 
вартості. 
Аналіз складу та структури виробничихзапасівна ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» дає змогу визначити: які дефіцитні та дорогі матеріали 
використовує підприємство; споживання яких з них переважає у виробництві 
конкретного виду продукції; чи є продукція матеріаломісткою. Для цього 
розраховують такі показники: частка матеріальних витрат (вартості 
матеріальних ресурсів) у загальних витратах на виробництво; частка окремих 
видів матеріальних ресурсів, здебільшого сировини, основних матеріалів, 
палива, енергії, в їх загальній вартості; частка матеріальних витрат на 
виробництво окремих виробів у загальній їх вартості та її зміна за 
аналізований період. Склад та видову структуру відображено в таблиці 3.1. 
 
Таблиця 3.1 
Склад та видова структура виробничих запасів на ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» 
Абсолютне 
Значення показника, тис. грн Структура, % 
відхилення 
Показники 
2018 2019 2020 2019/ 2020/ 
2018 2019 2020 
2018 2019 
Сировина і 153511 157529 122366 0,8584 0,8405 0,8102 4018 -35163 
матеріали 
Паливо 313 180 150 0,0018 0,0010 0,0010 -133 -30 
Тара і тарні 23211 27696 27067 0,1298 0,1478 0,1792 4485 -629 
матеріали 
Будівельні 1193 83 107 0,0067 0,0004 0,0007 -1110 24 
матеріали 
Запасні частини 366 678 487 0,0020 0,0036 0,0032 312 -191 
МШП 245 1247 856 0,0014 0,0067 0,0057 1002 -391 
Виробничі 178839 187413 151033 100 100 100 8574 -36380 
запаси, разом 
 
 Аналіз динаміки, показує що підприємство збільшило споживання 
продукції протягом 2018-2019 років – на 8574 тис. грн., але значно впало у 
2020 році – на 36380 тис. грн. 
 Спостерігається ріст сировини у 2019 році, порівняно з 2018 – на 4018 тис. 
грн., що збільшило частку сировини між всіх запасів. Вона і продовжує 
займати головні позиції і в 2020 році  - хоча її абсолютне відхилення становить 
629 тис. грн., що є доволі суттєвим і зменшило  частку сировини на 3% в 
структурі виробничих запасів. Ріст будівельних матеріалів на мав значний 
вплив на кінцеву структуру запасів у 2020 році – як і палива, і запасних частин, 
і МШП. Їх відсоток у всіх роках становить менше 1 у структурі виробничих 
запасів. Друге місце в структурі після сировини займає тара та тарні матеріали 
– у 2018 році вони становлять 13% структури всіх запасів, у 2019 році – 15%, 
а у 2020 році вже 18%. Але не дивлячись на ріст їх частки, фактично їх 
кількість у 2018 році зросла – на 4485 тис. грн., а у 2020 році впала – на 629 
тис. грн.  
 В цілому ж структурні зміни свідчать про зменшення інтенсивності 
діяльності підприємства – загальне зниження накопиченої сировини, та про 
накопичення деякого запасу тарних матеріалів – та їх подорожчання. 
 Для того щоб надати характеристику ефективності використання 
сировини та матеріалів використовується система узагальнюючих та 
часткових показників, розрахунок яких ґрунтується на показнику 
матеріальних витрат. Це можна пояснити тим, що в процесі виробництва 
готової продукції виробничі запаси поступово споживаються, а їх вартість 
враховується у витратах виробництва як матеріальні витрати.  
Для детальнішого аналізу використання виробничих запасів 
користуються частковими показниками, які характеризують споживання 
окремих складових матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, 
палива, енергії тощо). Найважливішим серед перелічених показників 
вважають матеріаломісткість продукції. 
В процесі оцінки ефективності виробничих запасів особливого значення 
надають вивченню причин зміни матеріаломісткості продукції. Проводиться 
такий аналіз на трьох рівнях:  
− матеріаломісткість всієї виробленої підприємством продукції;  
− матеріаломісткість конкретного виду продукції;  
− матеріаломісткість одиниці продукції (питома матеріаломісткість).  
Матеріаломісткість продукції ТОВ «Фабрика Агрохімікатів»  залежить 
від суми матеріальних витрат на її виробництво, а також від обсягу і структури 
виробленої продукції. В свою чергу, на величину матеріальних витрат 
впливають: кількість і структура виробленої продукції, питомі витрати 
матеріалів і вартість цих матеріалів, а на обсяг виробленої продукції – 
кількість і структура виробленої продукції, а також відпускні ціни на неї.  
Аналіз матеріаломісткості окремих видів продукції проводять з метою 
оцінки її рівня та встановлення причин зміни. До основних причин належать 
зміна питомих витрат матеріалів, ціни матеріалів і ціни одиниці продукції. 
Матеріаломісткість одиниці продукції залежить від кількості (маси) 
витрачених матеріалів на її виготовлення та середньої вартості одиниці 
матеріальних ресурсів.  
Для визначення причин зміни виробничої собівартості продукції 
використовують методи факторного аналізу. Аналіз рівня використання 
виробничих запасів ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» наведено у таблиці 3.2.  
 
Таблиця 3.2  
Використання виробничих запасів ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» 
Абсолютне 
Рік 
Показник відхилення 
2018 2019 2020 2019/2018 2020/2019 
Виробнича собівартість продукції, тис. 
504502 646950 666081 +142448 +19131 
грн. 
Залишок виробничих запасів на 
181146 178839 187413 -2307 +8574 
початок року, тис. грн. 
Річні надходження виробничих 
126806 132340 119944 +5534 -12396 
запасів, тис. грн. 
Використання виробничих запасів на 
129113 123766 156324 -5347 +32558 
виробництво продукції, тис. грн. 
Залишок виробничих запасів на кінець 
178839 187413 151033 +8574 -36380 
року, тис. грн. 
Витрати виробничих запасів на 
0,3545 0,2897 0,2267 -0,0648 -0,0629 
одиницю виготовленої продукції, грн. 
 
 Виробнича собівартість зростала протягом трьох аналізованих років – з 
504 502 тис. грн у 2018 році до 666 081 тис. грн. у 2020 році. Загалом, вона 
зросла на 161 579 тис. грн, Цей ріст був спричинений подорожчанням 
сировини для виготовлення товарів на підприємстві – та накопиченням деякої 
її кількості на підприємстві.  
  Аналіз рівня використаних виробничих запасів показує, що кількість 
використаних запасів збільшилась у 2020 році, порівняно з минулими роками, 
на 32 558 тис. грн. Таке збільшення стало можливим через реорганізацію 
робочого процесу на підприємстві та більш ефективне використання 
надходжень.  
 Витрати виробничих запасів на одиницю виготовленої продукції 
зменшуються – цей показник є найменшим у 2020 році та становить 0,2267 грн 
на одиницю продукції, що менше показника 2018 року на 0,1277. Це свідчить 
про більш ефективне використання наявних матеріалів та сировини.  
 
3.2 Аналіз ефективності використання виробничих запасів та їх впливу 
на результати  діяльності підприємства 
 
Вплив ефективності використання виробничих запасів на обсяг 
виробленої продукції (далі - ОВП) визначають з різним рівнем деталізації. 
Факторами першого рівня є зміна матеріальних витрат (далі - МВ) і 
ефективність їх використання (матеріаловіддача – Мв).  
Матеріаловіддача (Мв) характеризує вихід продукції на 1 грн. 
матеріальних витрат (МВ), тобто кількість продукції, виробленої з кожної 
гривні спожитих матеріальних ресурсів. Факторна модель матеріаловіддачі 
може бути наведена у такому вигляді:  
 
Мв= ОВП / МВ, де        (3.1)  
 
ОВП - обсяг виробленої продукції, тис. грн.;  
МВ - матеріальні витрати, тис. грн.;  
Мв - матеріаловіддача, коп./грн.  
Для факторної моделі обсягу виробленої продукції використаємо 
наступну формулу: 
 
ОВП=МВхМв         (3.2) 
 
Для визначення впливу за мультиплікативною моделлю застосовують 
будь-який метод детермінованого факторного аналізу, а за кратною – лише 
метод ланцюгових підстановок або інтегральний метод. Далі в таблиці 3.3 
проведено аналіз матеріаловіддачі за 2018-2020 на ТОВ «Фабрика 
Агрохімікатів» 
 
Таблиця 3.3 
Вплив ефективності використання виробничих запасів на обсяг 
виробленої продукції ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» 
 
Рік Абсолютне відхилення 
Показник 
2018 2019 2020 2019/2018 2020/2019 
Обсяг виробленої продукції у 
порівнянних цінах (без пдв і 682 271 817 154 795 773 +134 883 -21 381 
акцизного збору), тис. грн. 
Виробнича собівартість продукції, 
504 502 646 950 666 081 +142 448 +19 131 
тис. грн. 
Матеріальні витрати на 
660 959 802 461 644 782 +141 502 -157 679 
виробництво продукції, тис. грн. 
Матеріаломісткість продукції, 
0,9688 0,9820 0,8103 +0,0133 -0,1718 
коп./грн. 
Матеріаловіддача продукції, 
1,0322 1,0183 1,2342 -0,0139 +0,2159 
коп./грн. 
Частка матеріальних витрат у 
76% 81% 103% +0,0429 +0,2268 
собівартості продукції, % 
 
 Виходячи з даних таблиці 3.3, можливо зробити висновок, що обсяг 
виробленої продукції ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» у 2020 році становить 
795 773 тис. грн. – це на 21 381 тис. грн. менше чим у 2019 році. У 2019 році 
цей показник був найвищим, та становив 817 154 тис. грн. ці зміни відбулися 
за рахунок двох факторів – матеріальних витрат та матеріаловіддачі.  
 Матеріальні витрати значно виросли у 2019 році – на 141 502 тис. грн. 
порівняно з 2018 роком, та впали до 644 782 тис. грн. у 2020 році.  
 Оцінка використання виробничих запасів ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» 
показує підвищення ефективності використання їх використання за 
аналізований період. На прикладі матеріаломісткості продукції, вона зросла у 
2018 році – на 0,0133, та значно впала у 2020 році – до 0,8103 коп\грн 
продукції. Відповідно, спостерігається і ріст матеріаловіддачі – до 1,2342 
коп\грн продукції у 2020 році. Це сприяє зростанню обсягу виробленої 
продукції і кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів. 
Отже, зростання обсягу виробленої продукції за 2020 рік відбулося за 
рахунок збільшення матеріальних витрат. В свою чергу, на величину 
матеріальних витрат впливають: кількість і структура виробленої продукції, 
питомі витрати матеріалів і вартість цих матеріалів, а на обсяг виробленої 
продукції – кількість і структура виробленої продукції, а також відпускні ціни 
на неї. Тому, матеріаловіддача продукції підприємства залежить від суми 
матеріальних витрат на її виробництво, а також від обсягу і структури 
виробленої продукції.  
Аналіз матеріаловіддачі окремих видів продукції проводять з метою 
оцінки її рівня та встановлення причин зміни. До основних причин належать: 
зміна питомих витрат матеріалів, ціни матеріалів і ціни одиниці продукції. 
Матеріаловіддача одиниці продукції залежить від кількості (маси) витрачених 
матеріалів на її виготовлення та середньої вартості одиниці матеріальних 
ресурсів. 
Методом ланцюгових підстановок визначимо вплив цих показників на 
матеріаловіддачу спочатку в 2018-2019 роках, потім в 2019-2020 роках. 
Мв2018р.= 1,0322 грн 
∆ОВП Мв(19/18)= 817154/660959= 1,2363 грн 
Мв2019р.=1,0183 грн 
Вплив ∆ОВП= 1,2363-1,0322= +0,2041 грн 
Вплив ∆МВ=1,0183-1,2363=-0,218 грн 
Перевірка=-0,2180+0,2041=-0,0139грн 
Таким чином у 2018-2019 рр. матеріаловіддача зменшилась під впливом: 
1) збільшенняобсягу виробленої продукції на 134 883тис. грн  
призвело до збільшенняматеріаловіддачі на 0,2041 грн; 
2) збільшення матеріальних витрат на 141 502 тис. грн  призвело до 
зменшення матеріаловіддачі 0,218 грн. 
В 2019-2020рр.: 
Мв2019р.=1,0183 грн 
∆ОВП Мв(20/19)=795773/802461= 0,9917 грн 
Мв2020р.=1,2342 грн 
Вплив ∆ОВП=0,9917-1,0183=-0,0266 грн 
Вплив ∆МВ=1,2342-0,9917=+0,2425 грн 
Перевірка= 0,2425-0,0266=+0,2159 грн 
Як бачимо, матеріаловіддачазросла  у 2019-2020 рр. під впливом: 
1) зменшенняобсягу виробленої продукції на 21 381тис. грн  
призвело до зменшенняматеріаловіддачі на 0,0266 грн; 
2) зменшенняматеріальних витрат на 157 679 тис. грн  призвело до 
збільшення матеріаловіддачі на 0,2425 грн. 
Таким чином, провівши аналіз ефективності використання виробничих 
запасів ТОВ «Фабрика Агрохімікатів», зокрема аналіз матеріаловіддачі, 
можна сказати, що запаси підприємства для виготовлення продукції 
використовуються в достатній мірі ефективно, про що свідчать показники 
обсягу виробленої продукції підприємства, матеріаломісткості та 
матеріаловіддачі. 
 
3.3. Особливості проведення контролю виробничих запасів на 
підприємстві та шляхи їх удосконалення 
 
Передумовамидієвоговнутрішньогосподарськогоконтролю за 
збереженням запасів, що використовується на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» 
подано нижче: 
• централізована доставки запасів з базових складів у виробничі 
приміщення за чаткими графіками; 
• встановлення осіб, котрі відповідальні за приймання та відпуск 
матеріальних цінностей, документальне оформлення данних операцій, а також 
за збереження ввірених їм цінностей; підписання письмових договорів про 
матеріальну відповідальність; звільнення та переміщення матеріально-
відповідальних осіб за згодою головного бухгалтера; 
• наявність облаштованих складів і сховищ, проведення належної 
спеціалізації складів; 
• розміщення запасів за секціями, а в середині них - за окремими групами, 
щоб забезпечити можливість їх швидкого приймання, відпуску та перевірки 
наявності; прикріплення в місцях зберігання кожного виду запасів ярликів з 
даними щодо наявного запасу; 
• оснащення місць зберігання запасів необхідними ваговими та 
вимірювальними приладами, мірною тарою, забезпечення їх 
періодичногоклеймування. 
Зберігання матеріальних цінностей на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» 
відбувається в умовах складського господарства, що включає централізований 
склад і склади у виробничих підрозділах, які забезпечують поточні потреби 
самих виробничих підрозділів (цехів). Організація складського господарства 
передбачає збереження матеріальних цінностей від псування, крадіжок, а 
також належне їх приймання та відпуск. З цією метою, а також для полегшення 
приймання та відпуску запасів складські приміщення пристосовують до 
зберігання цінностей певного виду. 
Основні напрямки внутрішньогосподарського контролю операцій зруху 
запасівна ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» полягають у наступному: 
• впровадження заходів спрямованих на зниженнянеефективного 
використання запасів, ймовірності втрат ікрадіжок; 
• відстеження облікового оформлення операцій з використання й 
переміщення запасів; 
• правильне формування собівартості запасів; 
• підтвердженняправильності оцінки запасів; 
• досягнення одинаковості облікових залишків у регістрах аналітичного, 
синтетичного обліку та звітності одержаним згідно підсумків інвентаризації. 
На ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» використовують постійну систему 
контролю. Постійна система контролю товарно-матеріальних запасів 
передбачає визначення кінцевого сальдо як залишкової величини, тобто 
різниці суми вартості придбаних запасів і їх початковою сальдо та собівартості 
відпущених у виробництво (реалізованих) товарно-матеріальнихзапасів. При 
цьому на кожний день облікового періоду за кожним елементом товарно-
матеріальних запасів відстежують початкове сальдо, кожне надходження та 
зменшення та кінцеве сальдо товарно-матеріальнихзапасів підприємства. Ця 
система передбачає дещо вищий обсяг контрольних робіт однак забезпечує 
достовірність даних про стан матеріальних цінностей на кожний день. 
На мою думку, підприємство потрібно вдосконалити проведення 
внутрішньогосподарського контролю та усунути відсутність зовнішнього 
контролю.Він допоможе сприяти мінімізації втрат виробничих запасів, зможе 
безпосередньо надавати інформацію про діяльність на місці в робочі часи та 
підтверджувати звіти окремих підрозділів підприємства. 
Для підвищення аналітичності та якості роботи бухгалтера пропонується: 
1. Переглянути діючий на підприємстві Наказ про облікову політику 
та внести в нього корективи: оновити діючі параметри облікової політики. 
2.  Зі складу керівництва назначити відповідальну особу в ревізійну 
комісію задля постійного зовнішнього контролю, яка має функціонувати 
незалежно задля вдосконалення обліку виробничих запасів на підприємстві. 
Усі вище перелічені вдосконалення будуть надавати правильності 
ведення і організації бухгалтерського обліку та контролю виробничих запасів 
на підприємстві, а це у свою чергу буде впливати на покращення фінансового 
стану ТОВ «Фабрика Агрохімікатів». 
  
ВИСНОВКИ 
 
У магістерській  роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішення 
наукового завдання, що виявляється в удосконалені обліку, аналізу та 
контролювиробничих запасів на ТОВ «Фабрика Агрохімікатів». Воно полягає 
в розробці і впровадженні відповідних методик, які забезпечують одержання 
інформації, необхідної як для складання внутрішньої та зовнішньої звітності, 
так і для оцінки варіантів поточних управлінських рішень. 
 За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки 
та пропозиції: 
 1) Дослідивши економічний зміст поняття «виробничі запаси» та їх 
класифікацію, я виявив, що різні вчені, які досліджували питання обліку 
виробничих запасів їх зміст трактують по-різному, але найбільш 
рекомендованим і правильним буде використовувати визначення згідно з 
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим 
наказом Мінфіну від 20.10.1999р. № 246 у бухгалтерському обліку під 
виробничими запасами розуміють запаси, що утримуються для подальшого 
продажу (розподілу, передачі) за умов  звичайної  господарської діяльності; 
перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту 
виробництва;утримуються для  споживання  під  час  виробництва продукції, 
виконання  робіт   та   надання   послуг,   а   також   управління 
підприємством/установою.   
2) Провівши аналіз нормативно-правових документів, які регламентують 
облік виробничих запасів, я дійшов висновку, що регулювання здійснюється 
на 5 рівнях та регламентується близько 14 законодавчими та нормативно-
правовими актами. На мою думку, слід зменшити кількість законодавчих 
документів, адже всі вони трактують облік виробничих запасів по-своєму та в 
своїй сфері діяльностій є досить громіздкими.  
3) Щодо організаційно-методичних засад облік виробничих запасів, мною  
було виявлено недоліки при оцінці вибуття виробничих запасів, адже методів 
оцінки існує декілька і не завжди підприємства обирають потрібний їм метод 
правильно. На мою думку, слід на законодавчому рівні регламентувати даний 
процес для підприємств різних форм власності та діяльності.   
4) Проаналізувавши, первинні документи з обліку виробничих запасів на 
ТОВ «Фабрика Агрохімікатів», я дійшов висновку, що більшість з них 
складаються в довільній формі, але при цьому більшість регістрів велось в 
комп’ютерному форматі, що сприяє їх більш простому розумінню. 
5) Щодо організації аналізу руху, структури та динаміки виробничих 
запасів на підприємстві,слід зазначити, що аналіз на підприємстві не 
використовують і не проводять. На мою думку, це є неправильним ходом 
підприємства, і саме тому пропоную ввести аналіз виробничих запасів за 
основними напрямками, а саме: аналіз забезпечення підприємства 
матеріальними ресурсами, аналіз стану та використання виробничих запасів, 
аналіз ефективності використання та методи факторного аналізу матеріальних 
ресурсів. У результаті аналізу будуть вироблятися рекомендації керівництву 
підприємства для підвищення обсягів виробництва, раціональному 
використанню ресурсів та зменшення впливу негативних факторів, дозволить 
вчасно визначати рівень забезпеченості необхідними матеріалами та 
витратоємкість обороту виробничих запасів .  
6) Провівши аналіз документообігу на підприємстві, не було встановлено 
чіткого графіку документообігу. На мою думку, слід його ввести адже завдяки 
ньому, регулюється порядок і строки складання, подання в бухгалтерію 
документів, призначаються конкретні виконавці, відповідальні за дотримання 
встановленого порядку і строків, що дозволить вести облік більш точно та 
раціонально.  
7) Дослідивши те, що постачання запасів відбувалось неритмічно і могло 
призводити до простоїв виробництва, я пропоную, особам, що відповідальні 
за матеріально-технічне постачання, визначити оптимальний розмір партії та 
кількість поставок в рік щодо основних видів запасів. Визначення 
оптимального розміру поставок мінімізує витрати на зберігання та придбання 
запасів, а також дозволить уникати простоїв у виробництві, псування запасів 
та їх природнього убутку.  
8)Я вважаю, що для підвищення ефективності фінансово-господарської 
діяльності ТОВ «Фабрика Агрохімікатів» необхідно вдосконалити методику 
планування, аналізу і контролю запасів. Особливу увагу слід приділити 
аналізу, від якого залежить об’єктивна оцінка результатів господарської 
діяльності, повнота виявлення резервів ефективного використання ресурсів і 
витрат. 
Таким чином, запропоновані рекомендації в даній роботі дозволяють 
раціональніше вести облік, контроль та використовувати виробничі запаси, а 
також дасть можливість більш ефективно провадити діяльність підприємства 
в цілому.