Репозиторій ЧДТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри  
д.е.н., проф. ________ Гавриленко В.О. 
«____»_________________20__ р. 
 
 
 
КРИЖАНІВСЬКИЙ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
«ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ, АУДИТУ ТА АНАЛІЗУ 
ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
(НА МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «ЮРІЯ»)» 
 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________            Крижанівський В.В. 
                                                                                                            (підпис)                                              П.І.П.студента 
«____»______________20___ р 
 
 
Науковий керівник: 
к.е.н., доцент                                       ______________                Бразілій Н.М. 
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                                             П.І.П. викладача 
«____»______________20___р.                  
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 
ВСТУП 
 
 Актуальність теми: Витрати підприємства були, є і залишаться 
однією з важливою економічних категорій, що характеризує результати 
діяльності підприємства та його рентабельність. Важливою умовою успішної 
діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на 
виробництво, внаслідок чого підніметься конкурентоспроможність продукції 
та стане реальним досягнення економічного зростання продуктивності 
підприємств.   
 Останнім часом зрозуміло, що внаслідок підвищення конкуренції між 
підприємствами, ускладненням операційних процесів та за необхідності 
максимально швидко задовольняти запити суб’єктів ринкового середовища, 
найбільш актуальною стає проблема отримання інформації, яка може 
об’єктивно та оперативно відображати господарську ситуацію на 
підприємствах, в тому числі і в управліннні операційними витратами. 
 Отримання такої інформації буде можливе лише при умові створення 
відповідних механізмів управління витратами в системі економічної безпеки 
підприємств. Витрати розглядаються як відносно самостійний об’єкт 
управління, аналіз складу та динаміки якого дозволяє оцінити зміни, що 
відбулися у звітному періоді підприємства. 
 Тому вибір теми дослідження є актуальним на даний час, оскільки 
сучасні умови господарювання вимагають вирішення цілого ряду 
поставлених нерозв’язних питань щодо обліку операційних витрат, 
проведення їх аудиту та аналізу на підприємствах. 
 Аналіз останніх досліджень праць вчених: Питанням організації та 
методики обліку, аудиту та аналізу витрат операційної діяльності, 
формування собівартості продукції підприємств різних галузей 
господарювання досліджували провідні вітчизняні та зарубіжні науковці: 
П.С. Безруких, О.С. Бородкін, М.А Булатов, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, М.А. 
Вахрушина, З.В. Гуцайлюк, В.А. Дерій, Н.І Дорош, В.М. Жук, З.В. 
Задорожний, В.В. Зянько, Є.В. Калюга, Т.П. Карпова, М.Б. Кулинич, Є.В. 
Мних, Л.В. Нападовська, О.І Павлікінська, В.В. Сопко, С.О. Стуков, Дж. 
Форстер, М.Г. Чумаченко, проте низка питань залишається невирішеною і 
вимагає подальших досліджень, 
 Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування теоретичних 
та методологічних положень, вдосконалення організації та методики обліку, 
аудиту та аналізу витрат операційної діяльності підприємства. 
 Відповідно до мети у роботі були поставлені такі завдання: 
 1. Дослідити економічну сутність, класифікацію та порядок визнання 
операційних витрат в обліку; 
 2. Розглянути та дослідити організацію та методику обліку операційних 
витрат на підприємствах; 
 3. З’ясувати методичні прийоми аудиту операційних витрат на 
підприємствах 
 4. Розглянути методику проведення аналізу операційних витрат на 
підприємствах; 
 5. Критично оцінити порядок здійснення та розробити напрями 
удосконалення документування господарських операцій з обліку 
операційних витрат на ПрАТ «Юрія»; 
 6. Розглянути та дослідити як здійснюється синтетичний та 
аналітичний облік операційних витрат на на ПрАТ «Юрія», запропонувати 
шляхи його удосконалення; 
 7. Висвітлити порядок відображення інформації про операційні витрати 
у фінансовій звітності ПрАТ «Юрія»; 
 8. З’ясувати порядок проведення аудиту операційних витрат на ПрАТ 
«Юрія»; 
 9. Проаналізувати склад, динаміку та структуру операційних витрат 
ПрАТ «Юрія»; 
 10. Провести факторний аналіз операціних витрат ПрАТ «Юрія». 
 Об’єктом дослідження є процес обліку, аудиту та аналізу витрат 
операційної діяльності на підприємстві. 
 Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні 
засади обліку, аналізу та аудиту витрат операційної діяльності на 
підприємстві. 
 В роботі було викоритстано такі методи дослідження як 
абстрагування, спостереження, аналіз та синтез, індукція, дедукція, 
моделювання, порівняння, узагальнення. 
 Інформаційною базою дослідження виступають праці наукових 
дослідників, нормативно-правові документи, закони України, фінансова 
звітність підаприємствва. 
 Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні 
теоретичних положень та вирішенні всих питань, пов’язаних із 
удосконаленням організації та методики обліку, аудиту та аналізу 
операційних витрат з урахуванням специфіки галузі на прикладі ПрАт 
«Юрія» та сучасних тенденцій її розвитку. 
 Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості 
застосування наданих у магістерській роботі пропозицій щодо вдосконалення 
та оптимізації обліку, аналізу та аудиту операційних витрат на ПрАТ «Юрія» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, 
АУДИТУ ТА АНАЛІЗУ ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
 1.1. Економічна сутність, класифікація та порядок визнання 
витрат операційної діяльності 
 На сьогодні поняття «витрати» є надзвичайно важливим для всіх 
господарюючих суб’єктів, а також для держави в цілому. Величина витрат 
являє собою головний резерв зростання прибутку підприємства. За роки 
формування бухгалтерського обліку в Україні однією із важливих проблем 
є запозичення іноземних термінів та їх некоректний переклад без детального 
аналізу та врахування економічної сутності понять. 
 На сучасному етапі в економічній літературі можна часто побачити 
використання таких термінів як «затрати» та «витрати». Де, одні автори 
особливо не замислюються над сутністю цих понять та вживають їх в своїх 
працях як синоніми, а інші намагаються розмежувати дані категорії та 
пояснити їх відмінність (досліджено в додатку А).  
 Справедливо зазначає Л. В. Нападовська, що «в сучасних вітчизняних 
та наукових виданнях, законодавчих актах, зокрема в Законі України «Про 
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» широко застосовується 
лише поняття «витрати», термін «затрати» не використовується» [18]. Тому  
поняття «затрати» не закріплено на законодавчому рівні, але виходячи з 
сутності даної категорії, його буде більш доцільно використовувати в цілях 
управлінського обліку. 
 Далі розглянемо визначення сутності витрат відповідно до нормативно-
правових документів. В Україні методологічні засади формування в 
бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та розкриття 
такої інформації у фінансовій звітності регулює П(С)БО 16 “Витрати” [30], 
НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” (в частині визначення 
терміну) та деякі інші. В МСФЗ немає жодного спеціального стандарту, який 
міг би регулював облік і порядок відображення у звітності витрат. Все це 
прописано в окремих стандартах. 
 В таблиці 1.1 наведено визанчення витрат за П(с)БО 16 та за 
міжнародними стандартами фінансової звітності та обліку. 
Таблиця 1.1  
Визначенння поняття «витрати» за нормативними документами 
П(с)БО 16 «Витрати» МСФЗ, МСБО 
«Витрати – це зменшення економічних 
«Витрати – зменшення економічних вигод у 
вигод протягом звітного періоду, що 
вигляді вибуття активів або збільшення 
відбувається у формі відтоку або 
зобов’язань, які призводять до зменшення 
зменшення активів або збільшення 
власного капіталу (за винятком
зобов’язань, які ведуть до зменшення 
 зменшення капіталу за рахунок його 
капіталу, не пов’язаних з його розподілом 
вилучення або розподілу власниками)» [ ]. 
між учасниками акціонерного капіталу».[ ] 
 
 Як видно з таблиці 1, визначення терміну “витрати” у П(С)БО 
ідентичне визначенню в МСФЗ, але поняття витрат, яке представлене в 
П(с)БО 16, є більш деталізованим. 
 В НП(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” надано 
наступне визначення витрат. «Витрати – це зменшення економічних вигод у 
вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводить до 
зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу 
внаслідок його вилучення або розподілу між власниками)» [ ]. 
 Отже, за проаналізованими даними можна зробити загальний, на нашу 
думку, висновок, що «витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді 
вибуття активів або  збільшення зобов’язань, які зумовлюють зменшення  
власного капіталу». 
Крім наведених в таблиці 1.2. стандартів, підприємство керується 
нормативно-правовими документами щодо порядку ведення обліку витрат та 
розриття інформації про них у фінансовій звітності. Дані подано в таблиці 
1.2. 
 Таблиця 1.2 
Нормативно-правове регулювання порядку розкриття інформації про 
витрати у фінансовій звітності 
Нормативний документ Призначення 
У Розділі ІІІ визначено платників та порядок сплати податку 
Податковий кодекс України 
на прибуток підприємств, порядок визнання доходів і
[] 
 витрат підприємства з метою оподаткування 
Регламентує порядок організації та ведення обліку на 
підприємстві, визначає первинні облікові документи і 
Закон України „ Про регістри бухгалтерського обліку та встановлює загальні 
бухгалтерський облік та вимоги до фінансової звітності, характеризує принципи 
фінансову звітність в ведення обліку та складання фінансової звітності, 
Україні” [ ] застосування яких дає можливість достовірного 
відображення в обліку та звітності інформацію про доходи, 
витрати та фінансові результати 
Закон України «Про аудит Визначає правові засади аудиту фінансової звітності, 
фінансової звітності та провадження аудиторської діяльності в Україні та регулює 
аудиторську діяльність» [ ] відносини, що виникають при її провадженні 
Визначає зміст і форми фінансової звітності, загальні вимоги 
МСБО 1 «Подання  
щодо розкриття облікової інформації у ній та порядок 
фінансової звітності» [ ] 
подання форм звітності 
НП(С)БО 1 «Загальні вимоги Визначає зміст і форми фінансової звітності, загальні вимоги 
до фінансової звітності» [] щодо розкриття облікової інформації у ній 
П(С)БО 6 «Виправлення 
Визначає порядок виправлення помилок, внесення та 
помилок і зміни у 
розкриття інших змін у фінансовій звітності 
фінансових звітах» [] 
Визначає методологічні засади формування в обліку 
П(С)БО 16 «Витрати» [] інформації про витрати підприємства та її розкриття у 
фінасовій звітності 
Визначає методологічні   засади   формування   в   
П(С)БО 17 "Податок на бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, 
прибуток" [ ] активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у 
фінансовій звітності 
Порядок подання фінансової 
Встановлює порядок та термін подання фінансової звітності 
звітності [ ] 
Методичні рекомендації 
щодо заповнення форм Розкриває зміст статей різних форм фінансової звітності 
фінансової звітності [ ] 
Методичні рекомендації Визначає порядок формування облікової політики 
щодо облікової політики підприємства та зміст розпорядчого документу про облікову 
підприємства [ ] політику 
План рахунків 
бухгалтерського обліку та Встановлює призначення і порядок ведення рахунків 
інструкція про його бухгалтерського обліку, зокрема й фінансових результатів 
застосування [ ] 
 
 
 Далі розглянемо класифікацію витрат підприємств. Класифікація 
витрат – це обґрунтоване групування витрат  за їх ознаками для більшої 
деталізації та розуміння. 
 Згідно МСБО 1 “Подання фінансових звітів” рекомендується 
здійснювати класифікацію витрат за характером («наприклад, амортизація, 
придбання матеріалів, транспортні витрати, виплати працівникам, витрати на 
рекламу), або за функціями як частини “собівартості продажу” (наприклад, 
витрати на збут або адміністративну діяльність»).  
 Найпоширенішою є класифікація витрат залежно від цілей управління 
за трьома напрямами: 
- витрати для визначення собівартості продукції та отриманого у 
виробничому процесі  прибутку підприємства, оцінки запасів; 
- витрати для прийняття певних управлінських рішень та на планування 
роботи підприємства в подальшому; 
- витрати для здійснення процесу контролювання і регулювання 
 У фінансовому обліку наводиться класифікація витрат за видами 
діяльності та елементами (таблиця 1.3). 
Таблиця 1.3    
Класифікація витрат за видами діяльності [] 
Вид діяльності Вид витрат 
Собівартість виготовленої продукції, товарів робіт послуг 
Загально-виробничі витрати 
Операційна 
Адміністративні витрати 
діяльність 
Витрати на збут 
Інші операційні витрати 
Фінансова 
Фінансові витрати 
діяльність 
Інвестиційна Втрати вд участі в капіталі 
діяльність Інші витрати 
 
 Найбільш ширшу класифікацію витрат в бухгалтерському обліку 
подано в таблиці 1.4). 
Таблиця 1.4 
Класифікація витрат в бухгалтерському обліку [] 
 
Класифікаційна ознака Види 
− витрати, які виникають у процесі 
 операційної діяльності; 
 − витрати, які виникають у процесі 
В залежності від видів інвестиційної діяльності; 
діяльності – витрати, які виникають у процесі фінансової 
діяльності. 
− матеріальні витрати; 
 − витрати на оплату праці; 
За економічним змістом − відрахування на соціальні заходи; 
(елементами витрат) − амортизація; 
− інші витрати. 
За відношення до − основні; 
виробничого процесу − накладні. 
За способами включення − прямі; 
до собівартості − непрямі. 
− витрати поточного періоду; 
За відношенням до звітного 
− витрати минулого періоду; 
періоду 
− витрати майбутнього періоду. 
− витрати виробництва; 
 − витрати цеху; 
За центрами відповідальності − витрати дільниці; 
− витрати функціональних служб. 
За способом − спожиті (витрати звітного періоду) ; 
відображення в звітності − неспожиті (витрати майбутніх періодів). 
За ступенем залежності від − змінні; 
обсягів діяльності − постійні. 
− одноелементними; 
За складом витрати 
− комплексними. 
 
 Під витратами прийнято розуміти виражені в грошовій формі витрати 
трудових, матеріальних, нематеріальних, фінансових ресурсів для здійснення 
операційної діяльності підприємства. Саме тому, найбільш значущими серед 
перелічених витрат є операційні витрати, які найбільш повно розкривають 
сферу діяльності будь-якого підприємства. Інакше кажучи, операційні 
витрати часто називають як вартість проведення господарської діяльності 
підприємства.  Із операційною діяльністю найтісніше пов’язане поняття  
«собівартість» яке являє собою грошовий вираз витрат на виробництво та 
реалізацію продукції. Це показник, який використовується для контролю за 
використанням виробничих ресурсів, визначає якою може бути економія 
ефективності проведення економічних заходів та формування ціни. Тому, 
зниження собівартості продукції виступає основним джерелом до збільшення 
розміру прибутку.  
 Операційні витрати поділяються на ті, які включаються у виробничу 
собівартість продукції і ті, які не включаються у собівартість. (рис.1.1). 
 
 
До виробничої собівартості продукції включаються 
 
 
Прямі матеріальні затрати 
 
 
Прямі витрати на оплату праці 
 
 
Інші прямі витрати 
 
 
 змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі 
витрати 
 
 Рис. 1.1 Витрати які включаються до собівартості 
 Також на підприємствах є ще й інші витрати, крім тих, що 
включаються до собівартості виготовленої продукції, які пов’язані із їх 
операційною діяльністю, але до цієї собівартості не відносяться. Такі витрати 
є витратами періоду які одразу списуються на фінансовий результат.  
Інформація подана на рис. 1.2 
 
 Інші витрати операційної діяльності підприємста: 
 
 
Адміністративні витрати 
 
 
Витрати на збут 
 
 
Інші витрати операційної діяльності 
 
 Рис. 1.2 Інші витрати, пов’язані з пераційною діяльністю 
 До адміністративних витрат відносяться витрати, спрямовані на 
обслуговування та управління підприємством. 
 Витрати на збут включають такі витрати, які пов’язані з реалізацією 
(збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).  
 Приклади цих витрат та інших витрат операційної діяльності наведено 
в таблиці 1.5. 
Таблиця 1.5 
Приклади адміністативних, збутових та інших витрат операційної 
діяльності підприємств [ ] 
Адміністративні витрати Витрати на збут Інші операційні витрати 
загальні корпоративні 
витрати (організаційні витрати пакувальних витрати на дослідження та 
витрати, витрати на матеріалів для затарювання розробки відповідно до 
проведення річних зборів, готової продукції нас кладах П(С)БО 8 «Нематеріальні 
представницькі витрати готової продукції активи»; 
тощо) 
витрати на службові 
відрядження і утримання сума безнадійної 
апарату управління дебіторської заборгованості 
витрати на ремонт тари 
підприємством та іншого та відрахування до резерву 
загальногосподарського сумнівних боргів; 
персоналу 
витрати на утримання оплата праці та комісійні втрати від операційної 
основних засобів, інших винагороди продавцям, курсової різниці (тобто від 
матеріальних необоротних торговим агентам та зміни курсу валюти за 
активів працівникам підрозділів, що операціями, активами і 
загальногосподарського забезпечують збут; зобов’язаннями, що 
використання (операційна пов’язані з операційною 
оренда, амортизація, діяльністю підприємства); 
ремонт, опалення, 
освітлення, водопостачання, 
водовідведення, охорона); 
винагороди за професійні 
витрати на рекламу та 
послуги (юридичні, втрати від знецінення 
дослідження ринку 
аудиторські, з оцінки майна запасів; 
(маркетинг); 
тощо); 
витрати на зв’язок (поштові, 
витрати на передпродажну нестачі й втрати від 
телеграфні, телефонні, 
підготовку товарів псування цінностей; 
телекс, факс тощо); 
амортизація нематеріальних 
витрати на відрядження 
активів визнані штрафи, пеня, 
працівників, зайнятих 
загальногосподарського неустойка; 
збутом 
використання 
витрати на утримання 
податки, збори та інші основних засобів, інших 
передбачені законодавством матеріальних необоротних 
обов’язкові платежі (крім активів, пов’язаних зі 
витрати на утримання 
податків, зборів та збутом продукції, товарів, 
об’єктів соціально-
обов’язкових платежів, що робіт, послуг (операційна 
культурного призначення; 
включаються дов иробничої оренда, страхування, 
собівартості продукції, амортизація, ремонт, 
робіт, послуг) опалення, освітлення, 
охорона) 
витрати на транспортування, 
перевалку і страхування 
витрати на врегулювання інші витрати операційної 
готової продукції (товарів), 
спорів у судових органах діяльності 
транспортно-експедиційні 
та інші послуги. 
плата за розрахунково-
касове обслуговування та витрати на гарантійний 
інші послуги банків, а також ремонт і гарантійне  
витрати, пов’язані з обслуговування; 
купівлею-продажем валюти 
витрати на страхування 
інші витрати призначеної для подальшої 
загальногосподарського реалізації готової продукції  
призначення (товарів), що зберігається на 
складі підприємства; 
 
 Визнаються витрати в бухгалтерському обліку як і доходи в момент їх 
виникнення відповідно до принципу відповідності доходів та витрат. 
 Нормами П(с)БО 16 суворо регламентуються умови визнання витрат 
підприємства. Згідно п. 5-8 П(С)БО 16 [7] витрати визнаються за наступних 
умов: 
1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, які призводять до 
зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за 
рахунок його вилучення або розподілу власниками). 
2. Визнання на основі систематичного і раціонального розподілу 
економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. 
3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або 
перестають відповідати критеріям активів підприємства. 
4. Можлива достовірна оцінка суми витрат/ 
 Отже, за проведеними дослідженнями було проаналізовано визначення 
поняття «витрати» за літературними джерелами та нормативно-правовими 
документами та дано узагальнене визначення цього поняття. Досліджуючи 
класифікацію витрат та було проаналізовано різні види запропонованих 
класифікацій, а також поняття опреаційних витрат, що саме до них відносять. 
 
  
  
 1.2. Організація та методика обліку витрат операційної діяльності 
 Облік витрат посідає одне із важлиіих місць в обліково-аналітичному 
процесі підприємства, оскільки на ньому базуються економічні показники 
виробництва продукції. Витрати – це зменшення економічних вигод у 
вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до 
зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок 
його вилучення або розподілу власниками) [ 1]. Під операційними витратами 
розуміються виражені в грошовій формі витрати трудових, матеріальних, 
нематеріальних, фінансових ресурсів на здійснення операційної діяльності 
підприємства. 
 В умовах ринкової економіки постає проблема не стільки у визначенні 
витрат, їхньому розподілі за об'єктами та забезпеченні мінімізації, скільки в 
управлінні ними в умовах конкуренції між підприємстами і визнання 
доцільності та досягнення необхідної їхньої прибутковості. Завдавання 
полягає не тільки в їх мінімізації, а ще й досягнення такого рівня, за яким їх 
визнають самі споживачі та які приносять відповідний прибуток виробникам.  
 В наказі про облікову політику щодо обліку витрат виробництва та 
виходу продукції повинні бути відображені наступні моменти: критерії 
визнання витрат, об’єкти обліку витрат, класи рахунків, що викоритсовуются 
для обліку витрат. Перелік та слад постійних та змінних загально-
виробничих витрат і база ї розподілу. 
 При ринкових відносинах, коли собівартість стає внутрішнім 
показником, необхідно систематизувати витрати в такому ключі, щоб можна 
було оптимізувати кількість їх статей, спростити методику розрахунку 
витрат, їх розподіл на окремі види продукції і в той же час одержувати 
необхідну інформацію для управління собівартістю. 
 Витрати відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх 
оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або 
збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу 
підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або 
розподілу власниками). Для обліку цих витрат на підприємствах 
використовують рахунки класу 8 «витрати за елементами» і класу 9 «витрати 
діяльності». Законодавчо прийнято виокристовувати для обліку та 
відображення у звітності рахунки класу 9 «витрати діяльності», які 
застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, 
інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства. Основні вимоги 
до визнання, складу та оцінки витрат викладені в П(с)БО 16 «Витрати». Але 
підприємствам дозволено використовувати у своїй дільності і рахунки 8 
класу «витрати за елементами» для більш детального оліку витрат . Зазвичай, 
на даний час, рахунки 8 класу здебільшого використовуються на 
підприємствах для управлінського обліку. Потім вони списуються на 
відповідні рахунки 9 класу. [3 ]. 
 Облік витрат у фінансовому напрямі здійснюється за економічними 
елементами. «Згідно з П(С)БО 16 «Витрати», витрати операційної діяльності 
групуються за такими елементами: 
- матеріальні витрати; 
- витрати на оплату праці; 
- відрахування на соціальні заходи; 
- амортизація; 
- інші операційні витрати» [ 3]. 
 Первиннними документами для обліку витрат можуть бути : 
- акт списання матеріалів; 
- накладні; 
- розрахунково- платіжна відомість; 
- розрахнок амортизації; 
- відомість нарахування амортизації тощо. 
 Далі розглянемо облік витрат операційно діяльності безпосередньо на 
рахунках бухгалтерського обліку. 
 Для обліку витрат виробництва використавують рахунок 23 
«Незавершене виробницво». Для детального обліку створюють відповідні 
субрахнки. Рахунок активний – по дебету передані запаси та матеріали у 
виробництво, по кредиту – їх списання на рахунок 26 «Готова продукція» 
формуючи тим самим виробничу собівартість. Дані цього рахунку 
відбражаються у звіті про фінансовий стан підприємства (Форма №1 
бухгалтерської звітності) у другому розділі цього звіту в рядку запаси.  
 Рахунок 90 «Собівартість реалізації» використовується для обліку 
собівартості продукції при її реалізації та викоритсовується потім для 
визначення валоіого прибутку підприємства. Рахунок активний – по дебету 
відображується нарахування собівартості, сума якої списується з рахунка 26 
«Готова продукція», по кредиту – списання на фінансовий результат. 
 Рахунок 91 призначений для обліку загально-виробничих витрат які 
неможливо поі’язати з конкретним видом продукції при воробництві. 
Рахунок активний – по дебету відображається нарахування цих витрат, по 
кредиту – їх списання. Особливістю обліку цих витрат є розподіл їх між 
виробничою собівартістю та собівартістю реалізації. Норми розподілу 
встановлюються самими підприємствами. Типова кореспонденція по цих 
рахунках наведено в таблиці 1.7 додатку К. 
 Для обліку адміністративних витрат використовують рахунок 92 
«Адміністративні витрати». Для більш детальнішого обліку створюють 
відповідні субрахнки. Рахунок активний – по дебету відображається 
нарахування витрат, по кредиту – їх списання на фінансовий результат. Дані 
цього рахунку відбражаються у звіті про сукупний дохід підприємства 
(Форма №2 бухгалтерської звітності) у першому розділі цього звіту. Далі 
наведемо типову кореспонденцію бухгалтерського обліку (таблиця 1.8 
додаток Л). 
 Для обліку витрат на збут використовують рахунок 93 «Витрати на 
збут». Рахунок активний, по дебету відображається нарахування витрт, по 
кредиту їх списання на фінансові результати господарської діяльності 
підприємства. Далі наведемо типову кореспонденцію бухгалтерського обліку 
(таблиця 1.9 додаток М). 
 Для обліку інших витрат операційної діяльності використовують 
рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності». Він також активний і на 
відміну від рахунків 92 та 93 має свої субрахунки. По дебету відображається 
нарахування витрат, по кредиту – їх списання на фінансовий результат. Як і 
рахунки 92 та 93 рахцнок 94 також відображається у першому розділі звіту 
про сукупний дохід підприємства. В основнуому дані відображають на 
субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». 
 Всі вище названі рахунки разом із собіварстістю реалізації беруть 
активну участь у створенні розрахунку чистого прибутку підприємства за 
звітний період. 
 Згідно з П(С)БО 16, «кожне існуюче підприємство має право 
самостійно розробляти і використовувати для цілей управління свою 
номенклатуру статей витрат» [ ]. 
 Хоч останнім часом й існує тенденція до застосування комп'ютерно-
математичного моделювання за допомогою автоматизованих засобів обробки 
обліково-економічної інформації, які впроваджуються в облікову практику,  
облік операційних витрат та вирішення завдань з їх оптимізації здебільшого 
здійснюються за допомогою бухгалтерсько-статистичних методів [ ].  
 У сучасних умовах господарювання найбільш раціональною формою 
ведення фінансового обліку на підприємствах є автоматизована журнальна 
форма бухгалтерського обліку. Як показує практика, за рахунок здійснення 
такого раціонального автоматизованого обліку при виробництві є змога 
уникнути негативних явищ утрати сировини і матеріалів на підприємстві та 
звести вірогідність виникнення непродуктивних витрат до мінімуму.  
 Облік операційних витрат є зведеною ділянкою облікового процесу по 
відношенню до інших ділянок, тому що він базується майже на всіх 
документах діяльності підприємства, як і в первинному так і в зведеному 
обліку і документація по цьому обліку повинна забезпечувати розподіл 
витрат за економічними елементами, місцями виникнення, статтями та 
об’єктами калькуляції. Вхідною інформацією обліку операційних витрат на 
виробництво є та що являє собою сформовану на машинних носіях 
інформацію, яка може бути результатом вирішення задач з обліку основних 
засобів, запасів, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, обліку 
готової продукції, її відвантаження і реалізації. Автоматизований 
бухгалтерський облік витрат на якість продукції забезпечує такі переваги: 
 надає можливість сформувати на будь-яку дату поточного місяця,  
планові та фактичні калькуляції в розрізі аналітичних ознак; 
 - при використанні розширених можливостей аналітичного обліку, 
можливо побудовати багаторівневі розрізи статей витрат, які необхідні для 
управління, а також облік витрат за центрами відповідальності в розрізі 
інших конкретних видів продукції, яка виготовляється [ ]. 
 До основних завдань автоматизації обліку операційних витрат можна 
віднести: 
- своєчасне, повне та достовірне відображення в обліку фактичних витрат на 
виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), а також невиробничих 
витрат; 
- контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, палива, 
енергії, заробітної плати тощо; 
- обґрунтування калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), 
правильне складання звітних калькуляцій; 
- виявлення та усунення недоліків з організації обліку виробництва, яке 
спрямоване на максимальну економію матеріальних і трудових витрат та на 
підвищення продуктивності праці [ ]. 
 Всі задачі організації автоматизованого обліку операційних витрат за 
послідовністю їх виконання розподіляють на окремі комплекси: 
- розробка робочого плану рахунків з обліку операційних витрат; 
- виявлення і розподіл прямих витрат; 
- організація обліку незавершеного виробництва; 
- розрахунки калькуляції собівартості продукції; 
- організація обліку і розподілу комплексних витрат; 
- складання зведених регістрів; 
- організація обліку втрат у виробництві. 
 Прийняття оптимальних управлінських рішень можливо лише із 
застосуванням сучасних інформаційних систем, які дають змогу змоделювати 
операційні витрати. Можливість побудови синтетичних рахунків витрат на 
декількох рівнях – це основна перевага ведення обліку витрат виробництва за 
допомогою системи «1С: Бухгалтерія». Це дає можливість деталізувати 
виробничі витрати за статтями й об’єктами, що в свою чергу сприятиме  
найбільш повному розподіленню непрямих витрат та уникненню 
арифметичних помилок при здійснення такого розподілу. 
 Отже, провівши дослідження обліку операційних витрат було 
проаналізовано на рахунках якого класу вони можуть обліковуватися на 
підприємстві, особливості обліку витрат за П(с)БО 16 «Витрати» та більш 
детально розглянуто відображення операцій щодо обліку операційних витрат 
на рахунках які використовуються при нарахуванні цих витрат та які є 
особливості обліку при автоматизованій системі.  
  
  
 1.3. Методичні прийоми аудиту витрат операційної діяльності 
 За умов переходу України до ринкових відносин перед підприємцями 
всіх форм власності постійно виникає багато питань: що і в якому обсязі 
треба випускати, за якою ціною реалізовувати, розрахувати всі витрати. 
Конкурентоспроможність підприємства та рівень прибутку напряму залежить 
від цього. Отримати прибуток можна лише за умови найбільш ефективного 
використання ресурсів та за рахунок зниження і оптимізації витрат 
діяльності. Щоб реалізувати цю мету, на підприєствах вимагається посилена 
увага керівництва щодо питань, пов’язаних із визначенням раціональної 
структури витрат на виробництво продукції та пошуків шляхів її оптимізації. 
Кожне підприємство має чітко орієнтуватись у відносинах, об’єктивно 
оцінювати рівень своїх витрат при постійному шуканні пріоритетних 
напрямів їх обліку. 
 Для того, щоб підприємства успішно функціонували, збільшували 
обсяги виробництва продукції, знижуючи при цьому її собівартість, мали 
раціональне використовування за призначенням матеріально-грошових 
засобів, виконували поставлені обов'язки щодо погашення боргів 
постачальникам та державі, мали правильну організацію та ведення 
бухгалтерського обліку, виникає необхідність в аудиті витрат на 
виробництво продукції (робіт і послуг). 
 Мета аудиторських перевірок полягає в сприянні раціонального 
використання засобів і предметів праці, а також самої праці для зниження 
витрат виробництва і одержання підприємством стабільного прибутку. Ще 
однією метою аудиту витрат є встановлення вірогідності даних первинних 
документів заради визначення витрат, їх повноти та своєчасності 
відображення в облікових регістрах [5, c. 134]. Одним із головних питань 
аналізу діяльності виробничих підприємств є питання проведення 
аудиторських    перевірок обліку витрат на виробництво. 
 Виходячи з мети діяльності аудиторських служб, а саме, забезпечення 
високого рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, яка 
поинна бути спрямована на задоволення потреб суспільства, необхідно 
забезпечити такі умови для виконання вимог діяльності аудитора: 
вірогідність, професіоналізм, якість послуг, довіра. 
 Для цього підприємство надає такі види забезпечень аудиторам: 
нормативно-правове, інформаційне, методичне,технічне, методологічне та 
ергономічне. 
 Для визначення прав та обов’язків аудитора при перевірці об’єкта 
обліку, вимог до його роботи та зв’язків з іншими працівниками які 
виникнуть у ході виконання перевірки, повинна бути створена інструкція 
службових обов’язків чи посадова інструкція аудитора. Також повинна бути 
створена програма завдань для аудитора, яка буде допоміжним засобом у 
роботі. 
 Підприємство також повинно надати об’єктивну інформацію аудитору 
про об’єкт обліку: 
- установчі документи; 
- реєстри бухгалтерського обліку та звітності; 
- інші документи та матеріали, які підтверджують право на здійснення 
операцій і факт їх здійснення; 
- інша інформація. 
 У відношенні технічного забезпечення, підприємство надає можливість 
на користування оргтехнікою та іншим канцелярським чи копіювальним 
інвентарем [ ]. 
 Діяльність аудиторської служби організовується відповідно до Закону 
України «Про аудиторську діяльність». 
 Організація аудиту починається із зверненням клієнта (замовника 
аудиту) до відповідної обраної ним аудиторської фірми з листом-заявою на 
проведення аудиту. Цей лист розглядається фірмою та у відповідь 
надсилається лист про те що вона згідна провести аудит на даному 
підприємтві. Далі складається договір на проведення аудиту в якому 
описуються всі вимоги, терміни проведення порядок оплати виконаних 
послуг та права і обов’язки кожної зі сторін договору, а також після цього 
виначається лядина яка буде проводити аудит на підприємстві. Після 
проведення всих процедур аудиту, збирання та оброблення інформації, 
робляться відповідні висновки які потім будуть внесені до загального 
аудиторського висновку і в кінці  складається акт виконаних послуг.  
 Отже ефективність діяльності аудиторських фірм суттєво залежить від 
рівня організації їх роботи [ ]. 
 Організація роботи внутрішнього аудиту регулюється «Положенням 
про служб внутрішнього аудиту підприємства» в якому власник 
підприємства затверджує: 
- сутність, мету і завдання; 
- склад суб’єктів; 
- основні об’єкти; 
- принципи організації методології та етики поведінки аудиторів; 
 Форма організації внутрішнього аудиту є способом розподілу праці 
між виконавцями. Буває централізована та децентралізована форма 
організації внутрішнього аудиту [ ]. 
 Аудитор має право сам визначати форми та методи аудиту на підставі 
чинного законодавства, існуючих норм та стандартів, умов договору із 
замовником, професійних знань, досвіду. Для внутрішнього аудиту 
незалежно від його форми, характерні три стадії організації технології 
контрольного процесу: 
- початкова; 
- дослідна; 
- завершальна. 
 Початкова стадія передбачає підготовчу роботу та саме планування 
внутрішнього аудиту. На наступній дослідній стадії  здійснюють перевірку 
господарських операцій, вивчають стан обліку, а на останній завершальній – 
узагальнюють результати перевірки, складають акт виконаних робіт, 
розробляють пропозиції та заходи щодо усунення виявлених порушень чи 
невідповідностей при проведенні перевірки. 
 Метод аудиту доцільно розглядати як сукупність його методичних 
прийомів, за допомогою яких оцінюють стан об’єктів, що підлягають 
дослідженню. За таким принципом методичні прийоми у внутрішньому та 
зовнішньому аудиті, в основному, однакові, але значні відмінності між ними 
є і вони в першу чергу зумовлені вимогами користувачів аудиторською 
інформацією. 
 Далі перелічено що саме належить до методологічних принципів 
внутрішнього аудиту: 
- матеріальність; 
- адекватність використання процедур;, 
- система обліку та внутрішній контроль; 
- аудиторські докази. 
 На методологію внутрішнього аудиту впливають: 
- наявність внутрішніх стандартів, види діяльності підприємства, об’єкти 
аудиторського контролю; 
- політика та стиль управління; 
- ступінь використання автоматизації роботи в аудиті. 
 Від технологічних особливостей виробництва, від виду робіт, що 
виконуються і також від облікової політики підприємства обирається метод 
за яким проводиться облік витрат на підприємствах. Аудитор повинен 
вияснити який саме метод використовує підприємство на якому проводиться 
перевірка: позамовний, по передільний, нормативний. 
 Якщо підприємство використовує позамовний метод, аудитор повинен 
впевнитися, що бухгалтерія здійснює облік витрат по кожному об’єкту 
витрат окремо, а накладні витрати розподіляються між об’єктами за обраною 
підприємством базою розподілу. 
 Якщо підприємство використовує попередільний метод, аудитор 
повинен проконтролювати, що облік прямих витрат і витрат на утримання і 
експлуатацію обладнання ведеться за переділами, а в середині цих переділів 
облік розподіляється за видами продукції пропорційно прямих витрат. 
 Якщо підприємство застосовує нормативний метод обліку витрат, 
аудитор повинен дослідити нормативні калькуляції та всі випадки відхилень 
від норм за допомогою відповідних сигнальних документів. 
 Здійснюючи аудиторські процедури, аудитор визначає можливі 
помилки, які виникають в ході перевірки. 
 Типовими помилками, які виявляються в ході проведення аудиту 
витрат виробництва, є: 
- порушення техніки, організації та методології обліку витрат; 
- невідповідність методу обліку витрат, що зафіксований в обліковій 
політиці; 
- помилкова оцінка залишків незавершеного виробництва; 
- витрати підприємства не відповідають нарахованим доходам; 
- невірний розподіл витрат за звітними періодами; 
- необґрунтоване включення в собівартість окремих видів витрат [8, c. 282-
284] 
 Отже, було досліджено мету та призначення аудиту, методи 
проведення аудиту, послідовність проведення аудиту на підприємствах та що 
повинен робити аудитор на кожній із стадій виконання плану аудиту. 
 
  
 1.4. Методика проведення аналізу витрат операційної діяльності 
 До недавнього часу розвитку аналізу витрат господарської діяльності 
не приділяли достатньо уваги. На сьогодні питання щодо застосування 
методик аналізу набули особливого значення в Україні. В з’вязку з 
введенням Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій, 
установ, а також  за рахунок введення П(с)БО і подальшим виникненням 
інших нових об’єктів обліку постає питання у необхідності використання та 
створення нових методик економічного аналізу, що відповідають умовам 
існуючого ринку. Такі методики необхідні насамперед підприємствам для 
більш обґрунтованого вибору своїх майбутніх ділових партнерів, визначення 
ступеня фінансової стійкості й оцінки ефективності фінансово-господарської 
діяльності. Застосування цих методик в Україні дасть змогу покращити 
спроможність суб’єктів господарювання адаптуватися до змін у галузі 
планування та управління операційними витратами. 
 Це проявляється в тому, що аналіз є однією з прерогатив вищої ланки 
структур управління підприємства, що здатні впливати на формування його 
фінансових ресурсів та грошові потоки. Ефективність чи неефективність 
окремих управлінських рішень щодо цін на продукцію, розмір партії 
закупівлі сировини, заміна обладнання чи технологій на більш нові та інші 
рішення які приймаються управлінським апаратом підприємства слід 
оцінювати з огляду загального успіху підприємства, характеру його 
економічного зростання. 
 Якість проведення аналізу операційних витрат в значній мірі залежить 
від правильного використання принципів і методів аналізу. 
 Головна методика аналізу операційних витрат підприємства полягає у 
створенні аналітичних результатів та рекомендацій, які будуть мати 
максимальне сприяння та відігравання важливих ролей при прийнятті 
управлінських рішень. 
 Мета аналізу операційних витрат полягає в оцінці ефективності 
використання ресурсів і обґрунтування управлінських рішень щодо 
оптимізації рівня витрат, який забезпечує конкурентноздатність продукції 
(робіт, послуг). 
 До основних завдань аналізу операційних витрат можна віднести: 
- об'єктивна оцінка досягнутого рівня ефективності операційних витрат з 
метою забезпечення конкурентно здатності продукції; 
- аналіз впливу техніко-економічних факторів на зміну фактичної й 
планованої собівартості продукції в порівнянні з базисним періодом; 
- виявлення резервів зниження витрат та підвищення рентабельності 
продукції на основі розробки й реалізації певних управлінських рішень по 
усуненню нераціональних витрат; 
- аналітичне обґрунтування бізнес-плану підприємства після проведення 
попереднього економічного аналізу в частині, що стосується собівартості й 
рентабельності продукції. 
 Аналіз ефективного управління операційними витратами на 
підприємствах потребує якісної класифікації та порядок визначення цих 
витрат. «Тому для здійснення такого аналізу запропоновано застосувати 
коефіцієнти оцінки управління операційними витратами підприємства 
відносно двох показників: 
- чистий дохід від реалізації продукції; 
- валовий прибуток»[ ]. 
 Однією з існуючих проблем при проведенні аналізу витрат операційної 
діяльності є проблема забезпечення одночасного вдалого поєднання 
інформаційної бази для аналізу та формулювання його завдань, 
позиціонування об’єктів, моделювання різних підходів до вибору факторів 
впливу та пошуку шляхів оптимізації витрат. В цьому випадку існує одна з 
потреб яка полягає в розширенні інформаційної бази аналізу, розвитку 
інструментарію самого аналізу, удосконалення методик й технік аналізу, 
особливо щодо витрат операційної діяльності.  
 Аналіз операційних витрат в сучасних умовах господарювання 
суб’єктів ринкового середовища базується, в основному, на даних системи 
обліку. Однак досягнення адекватної оцінки як досягнень, так і перспектив 
виявлення резервів на підвищення ефективності діяльності вимагає 
застосовувати дещо ширше коло інформаційних даних. Тому для проведення 
аналізу операційних витрат джерела його інформації необхідно та доцільно 
розмежувати за двома групами: внутрішні (що отримані із системи обліку) та 
зовнішні (що надійшли із зовнішніх джерел, в т.ч. статистичних довідників 
тощо). Кожна з цих груп відіграє свою роль в процесі аналізу операційних 
витрат підприємства, однак комплексно всі ці джерела уможливлюють 
отримання більш точних, якісніших і адекватніших результатів аналізу. 
Внутрішніми джерелами даних при проведенні аналізу постає облікова 
документація підприємства, зовнішніми – усі можливі та існуючі 
інформаційні ресурси зовнішнього характеру (довідники, інтернет-
інформація, дані обліку й звітності інших підприємств відповідної галузі, 
офіційна інформація з сайтів міністерств, відомств, контролюючих і 
регулюючих органів тощо)[ ]. 
 Окрім звітності, для потреб аналізу може використовуватися ще й інша 
інформація, яку відносять здебільшого до внутрішніх облікових і 
управлінських даних: планові й звітні калькуляції собівартості продукції та 
послуг, що надаються; кошториси витрат на виробництво; дані синтетичного 
та аналітичного обліку операційних витрат і т.д. 
 Також для цілей проведення аналізу операційних витрат 
використовуються й інші джерела інформації, такі як: аналітичні розрахунки 
(різні обчислення), норми витрачання ресурсів; дані оперативного обліку 
(первинні та зведені документи, регістри відпуску матеріалів, табелі обліку 
робочого часу та документація про нарахування заробітної плати, нормативи 
щодо витрат матеріалів, відхилення від норм); матеріали обстежень, різних 
перевірок, спостережень, нарад, технологічна документація, паспортні дані 
тощо. 
 До переліку зовнішніх джерел інформації слід віднести звітність 
суб’єктів з аналогічними видами діяльності, інформацію про собівартість 
їхніх послуг, дані про мережу суб’єктів аналогічного профілю, дослідження 
стану ринку  послуг тощо.  
 Основні методи які можуть використовуватися при проведенні аналізу 
витрат підприємства подані в таблиці 1.10 []. 
Таблиця 1.10 
Методи проведення аналізу операціних витрат  
№ 
Назва методу Призначення 
п.п 
дає змогу оцінити динаміку загального обсягу витрат, а 
1 Загальний аналіз 
також їх складу та структури на підприємстві. 
дозволяє виміряти та комплексно і системно 
оцінити вплив факторів на величину результативних 
2 Факторний аналіз показників, які можливо визначити при детальному 
аналізі операційних витрат. Одним з прийомів який 
може викоритсовуватися є елімінування. 
Цілі цього аналізу є такими: визначення ступеня 
використання ресурсів (заощаджень або перевитрат), 
визначення та оцінка факторів, що показують динаміку 
показників витрат, виявлення можливих резервів для 
скорочення операційних витрат і розробки заходів з їх 
3 Ретроспективний аналіз використання. Об'єктами ретроспективного аналізу 
можуть бути: виробництво і повна вартість продукції, 
що випускається (собівартість) і проданої продукції, 
вартість одного з  елементів витрат, витрати на одну 
гривню випущеної продукції, вироблені або реалізовані 
товари, вартість певних продуктів і послуг. 
завдань цього аналізу входить: прогноз величини витрат 
4 Перспективний аналіз у перспективі; визначення методів управління 
витратами з урахуванням зміни зовнішніх факторів. 
це система обліку і аналізу витрат за видами діяльності 
організації способом процесного (поопераційного) 
визначення і обліку витрат. В основі методу АВС 
лежить припущення, що продукцію підприємство 
5 «Метод ABC» 
виготовляє в результаті виконання певної сукупності 
бізнес-процесів, кожен з яких потребує певних витрат. 
Цей метод спрямований на виявлення найбільш 
продуктивних видів діяльності, доцільність здійснення 
яких є економічно виправданою». 
 
Продовж. табл. 1.10 
 
являє собою послідовне розкриття комплексних статей і 
показників через приватні. Таким чином досягається 
більш детальний розклад частин аналізованого об'єкта 
на певні складові частини, що забезпечує найкраще 
6 Метод деталізації 
пізнання його сутності. При цьому виявляються 
внутрішні суперечливості і взаємозв'язок всіх 
складових аналізованого об'єкта обліку, що зумовлює їх 
злиття в єдине ціле. 
порівняння кожного показника витрат з аналогічним 
7 Горизонтальний аналіз показником в попередньому періоді або за більш 
тривалий проміжок часу. 
визначення структури підсумкових показників з 
8 Вертикальний аналіз виявленням зміни кожної позиції порівняно з 
попереднім періодом. 
застосовується для визначення розмірів і причин 
відмінностей у використанні ресурсів і ефективності 
діяльності, а також для мобілізації внутрішніх резервів 
9 Порівняльний аналіз 
порівнюваних господарюючих суб'єктів (або окремих їх 
ділянок) шляхом поширення виявленого передового 
досвіду. 
 
 Узагальнення результатів аналізу являється завершальною стадією 
вивчення ефективності управління операційними витратами на 
підприємствах. На цій стадії розробляються висновки, які містять оцінку 
діяльності організації і також складаються переліки виявлених резервів за 
якими потім даються рекомендації щодо їх використання. 
  Процес аналізу базується на побудові різних аналітичних таблиць, в 
яких містяться дані про результати діяльності того чи іншого підприємства. 
 Отже, було досліджено мету та завдання проведення аналізу на 
підприємствах, з яких джерел береться інофрмація для аналізу та досліджено 
низку методів які пропонуються при аналізі операційних витрат. 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ 
ДІЯЛЬНОСИІ НА ПрАТ «ЮРІЯ» 
 2.1. Організаційно-економічна характеристика ПрАТ «Юрія» 
ПрАТ «Юрія» здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку 
шляхом здійснення виробництва, торгівельної та посередницької діяльності, 
виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної 
діяльності та здійснення іншої господарської діяльності, не забороненої 
чинним законодавством. 
 Метою діяльності Товариства, що визначена в статуті (Додаток А), є: 
• Одержання прибутку; 
• Ефективне використання власних та залучених коштів; 
• Реалізація на основі отриманого доходу інтересів товариства, а також 
економічних та соціальних інтересів трудового колективу; 
• Забезпечення споживчого ринку широким асортиментом продукції 
власного виробництва; 
• Забезпечення на  основі отриманого прибутку інтересів акціонерів 
товариства 
Предметом діяльності товариства є : 
• Перероблення молока, сира та масла; 
• Оптова торгівля молочними продуктами ; 
• Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих 
магазинах; 
• Виробництва морозива; 
Прат «Юрія» має самостійний баланс, розрахунковий, валютні та інші 
рахунки в банку. Свою діяльність  товариство здійснює у відповідності з 
чинним законодавством України та статутом. Облік ведеться за 
міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Засновниками 
товариства є особи, які брали участь у спільній діяльності зі створення 
товариства. Акціонерами визнаються фізичні та юридичні особи, а також 
держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном. 
Власний капітал ПрАТ «Юрія» є різницею між сукупною вартістю 
активів товариства та вартістю його забов’язань перед іншими особами. Його 
розмір становить чотириста п’ятдест три тисячі шістдесят шість гривень 
шістдесят копійок( 453066,60 грн.). Перевірку фінансово-господарської 
діяльності підприємства можуть здійснювати незалежні аудитори за 
ініціативою підприємства.  
Відділ бухгалтерського обліку та звітності складається з головного 
бухгалтера та 20 бухгалтерів. 
Головний бухгалтер безпосередньо підпорядковується  керівнику 
підприємства. Він же здійснює керівництво працівниками бухгалтерії. 
Головний бухгалтер вимагає від підрозділів, служб та працівників 
забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до 
обліку первинних документів, а також: 
 - вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансову 
господарську діяльність та забезпечувати її зберігання відповідно до термінів 
встановлених чинним законодавством; 
- подавати до державних податкових інспекцій декларації, розрахунки 
по податку, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані 
з нарахуванням податків; 
Самі бухгалтери мають ряд своїх посадових обов’язків: 
- Облік продукції на складі. 
- Ведення документообігу з клієнтами. 
- Ведення документообігу з постачальником. 
- Контроль документообігу по поверненням. 
- Контроль роботи операторів комп’ютерного набору. 
 На підприємстві використовується звичайних план рахунків згідно 
Наказу про облікову політику (Додаток Б). 
ПрАТ «Юрія» має таку організаційну структуру (рис. 2.1): 
 
 Бухгалтерія Генералний 
 директор Відділ кадрів 
 Відділ 
 Відділ маркетингу 
 постачання 
 
 Комерційний 
 відділ Відділ збуту 
 
 
 
 
 Приймальня Відділ логістики 
 
 
 
 
 Цех з 
Розливний Начальник Начальник виробництва 
 
цех цеху Підлеглі цеху сиру 
 
 
Цех з  Електроцех 
Начальник Підлеглі Начальник 
виробництва  
цеху цеху 
масла  
 
 Апаратна 
Десертний 
Начальник Начальник
цех Підлеглі 
цеху  апаратної 
 
 
Цех Компресорна 
Начальник  Начальник 
козеїна 
цеху Підлеглі 
 компресорної 
 
 
 Рис.2.1. Організаційна структура ПрАт «Юрія» 
Комп'ютерна система бухгалтерського обліку на підприємстві 
характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової 
інформації. При цьому будь-які дані можуть відображатися в обліку одразу 
після їх введення в інформаційну базу даних. 
Комп’ютерна система обліку на підприємстві формується згідно таких 
принципів: 
 1. розподілення обробки облікових даних;  
 2. охоплення всіх етапів обробки облікової інформації, збір первинної 
операції, складання звітності; 
 3. забезпечення збереження і недопущення несанкціонованого доступу 
до облікової інформації, що зберігається на електронних носіях; 
 4. можливість безпаперового накопичення первинних облікових даних і 
передачі їх по дистанційних каналах. 
Систематизація і узагальнення облікових і аналітичних даних, що 
існують в інформаційній базі ПрАТ «Юрія», здійснюється автоматично і 
відображається у результатних даних для обліку, контролю і аналізу. 
Узагальнення даних в синтетичному і аналітичному обліку здійснюється 
одночасно на підставі однієї і тієї ж інформації. 
Комп'ютерна система передбачає автоматизоване виконання задач 
бухгалтерського обліку як в регламентному, так і в діалоговому 
(інтерактивному) режимах. При використанні ділогового режиму 
збільшується оперативність обліку, контролю і аналізу різних об’єктів, в 
тому числі і операціійних витрат, з'являється можливість отримання 
потрібних довідкових і аналітичних даних протягом звітного періоду, а не 
тільки по його закінченні. При цьому обсяг інформації скорочується та 
обмежується тільки тими даними, яких достатньо для виконання конкретних 
управлінських робіт. Додаткові дані можна отримати за запитом. За 
бажанням можна перевірити правильність проведення розрахунків, отримати 
розшифровки кожного результату із зазначенням всієї вхідної інформації і 
порядку проведених розрахунків. 
Значною мірою автоматизується контроль ведення бухгалтерського 
обліку на ПрАТ «Юрія», що сприяє підвищенню достовірності і правильності 
облікових даних. На бухгалтерський апарат покладається обов'язок 
контролювати виконання облікових робіт. Бухгалтери на підприємстві за 
необхідності можуть перевірити показники, відображені у вихідних 
облікових документах. 
В комп'ютерній системі бухгалтерського обліку ПрАТ «Юрія» є 
обмежений доступ як до первинної, так і до систематизованої інформації 
шляхом введення встановлених паролів секретності, перевірки повноважень 
щодо доступу до інформації, виявлення та недопущення несанкціонованого 
доступу до інформації, що зберігається на машинних носіях. 
В комп'ютерній системі обліку використовується єдина інформаційна 
база даних, що на підставі принципу подвійного запису має змогу 
накопичувати всю необхідну для системи обліку інформацію. При цьому 
система бухгалтерського обліку розглядається як єдина система і не 
проводиться поділ обліку за видами на оперативний або бухгалтерський, на 
управлінський, фінансовий або податковий. 
На підприємстві використовується типова конфігурація 1С Бухгалтерія 
8 для України. Програмний продукт "1С: Бухгалтерія 8 для України" включає  
- технологічну платформу "1С: Підприємство 8 " 
- типову конфігурацію   "Бухгалтерія для України". 
У типовій конфігурації автоматизовані наступні розділи і функції 
регламентованого обліку:  
- Облік товарно-матеріальних запасів;  
- Складський облік;  
- Облік торгових операцій: опт , роздріб, операції з повернення, 
управління цінами;  
- Облік комісійної торгівлі;  
- Облік операцій з тарою;  
- Облік банківських і касових операцій;  
- Облік розрахунків з Контрагентами;  
- Облік основних засобів, нематеріальних і малоцінних матеріальних 
активів;  
- Облік основного і додаткового виробництва, напівфабрикатів, 
непрямих витрат;  
- Облік заробітної плати, кадровий і персоніфікований облік;  
- Підтримка різних схем оподаткування. 
Вся нормативно довідкова інформація в рамках інформаційної бази 
зберігається в системі довідників та регістрів, відомостей.  
Основним способом віддзеркалення господарських операцій в обліку 
ПрАТ «Юрія» є введення документів в конфігурацію, відповідних первинним 
бухгалтерським документам.  
Інформацію можна в будь який час швидко знайти через довідники. 
Наприклад всі операції з касою підприємства  можна знайти в довіднику 
«каса», операції з рахунками в банках можна знайти в довіднику «банк» і так 
далі по кожному з видів операцій. Далі проведемл аналіз основних 
показників на основі звітності підприємства поданих  в таблицях (Додатки В, 
Г…). 
 Проведений аналіз основних фінансово-економічних показників 
встановив що у ПрАТ «Юрія» у 2018-2019 роках мало збитковий фінансовий 
результат. Тому, в результаті цього, ми не можемо розрахувати жоден з 
показників рентабельності підприємства за  ці 2 роки. У 2020 році ситуація 
ситуація позитивно стабілізувалась оскільки ПрАТ «Юрія» отримало 
незначний прибуток у розмірі 59572тис.грн. 
Негативно на збитковий результат  вплинуло зниження чистого доходу 
від реалізації у 2019 в порівнянні з минулим роком і в результаті чого 
знизилась продуктивність праці досліджуваного підприємства. Але, 
незважаючи на її зниження, відбувається збільшення середньоспискової 
чисельності на 4 чоловіка та збільшення середньомісячної заробітної плати 
на 0,57 тис.грн., за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати та за 
рахунок збільшення фонду заробітної плати на 6576тис.грн. На нашу думку 
таке управлінське рішення являється неефективним  з боку керівництва 
ПрАТ «Юрія». Тому що розрахувавши показник фондовіддачі за наведеними 
даними було виявлено, що він зменшився майже на 20% при зменшенні 
чистого доходу від реалізації, незважаючи на невелике збільшення 
середньорічної вартості основних засобів. У 2020 році відбулося збільшення 
чистого доходу від реалізації та зниження кількості облікового персоналу 
ПрАТ «Юрія» на 21 особу. Врезультаті цього продуктивність праці у 2020 
році зросла на 83,1грн./ос., що є позитивним для підприємства і призвело до 
утворення чистого прибутку у досліджуваного підприємства за 2020 рік.  
Також у 2020 році як і у 2019 зросли показники фонду оплати праці на 
5546тис.грн. та заробітної плати на 0,66 тис.грн. Тому прийняте управлінське 
рішення підприємства про скорочення персоналу  у 2020 році можна вважати 
ефективним тому, що це призвело до зростання продуктивності праці. 
Але самий вагомий негативний вплив на фінансово-економічну  
діяльність ПрАТ «Юрія» за досліджувані роки, принесла велика собівартість 
продукції, яка утворила досить малий валовий прибуток, який призвів до 
утворення збитків у 2018 і 2019 роках та незначного прибутку у 2020 році. 
Сама собівартість у 2019 році знизилась, що є позитивним для підприємства. 
Але зниження ряду інших показників за досліджуваний період і призвели до 
утворення великого збитку підприємства на кінець 2019 року порівняно з 
2018 роком, незважаючи на знижння цієї собівартості. У 2020 році цей 
показник незначно збільшився разом з чистим доходом, але знову призвів до 
утворення малого валового прибутку в результаті чого підприємство 
отримало незначнтй прибуток. 
Проаналізувавши інші основні фінансові складові ПрАТ «Юрія» було 
виявлено що у 2019 році в порівнянні з 2018 роком у підприємства зросла 
наявність грошових коштів на 62537тис.грн. дебіторська заборгованість на 
55525тис.грн. та поточні зобов’язання на 249261тис.грн.  
Показник власних оборотних коштів на підприємстві розрахувати 
неможливо оскільки для його розрахунку потрібен власний капітал який на 
підприємстві знаходиться у від’ємному значенні 
У 2020 році знову негативно впливає на фінансово-господарську 
діяльність такі показники як  дебіторська та кредиторська заборгованості. 
Відбувається зростання показникік довгострокових та поточних зобов’язань 
порівняно з 2019 роком. Грошові кошти натомість дуже різко знизились на 
121175тис.грн. І незважаючи на прибуток підприємства знову ж таки не 
можливо розрахувати власний оборотних капітал ПрАТ «Юрія» у 2020 році 
тому, що власний капітал у підприємства знову від’ємний, хоча і знизився за 
рахунок покриття прибутком, але не настільки щоб утворити позитивний 
результат.  
Тому на основі проведених розрахунків можна стверджувати що за 
досліджуваний період  ПрАТ «Юрія» фінансово нестійке, що може давати 
певні сумніви іншим субєктам господарської діяльності щод майбутньої 
співпраці з цим підприємством. 
Далі проведено аналіз показників платоспроможності досліджуваного 
підприємства. 
Коефіцієнт покриття показує співвідношення оборотних активів і 
поточних зобов’язань на підприємстві ПрАТ «Юрія». На підприємстві цей 
показник менше нормативного значення  і у 2019 році порівняно з 2018 
зменшився на 0,14, що свідчить про проблемний стан платоспроможності 
підприємсвта. У 2020 році показник також менше від нормативного 
значення, але незначно збільшився у порівнянні з 2019 роком на 0,07. Якщо 
досить тривалий час цей показник буде нижче норми на досліджуваному 
підприємстві, це може призвести до втрати довіри з боку кредиторів, 
постачальників та ін. 
Проміжний коефіцієнт ліківідності прогнозує платоспроможність 
досліджуючого підприємства на період рівний середній тривалості обороту 
дебіторської заборгованості. На ПрАТ «Юрія» цей показним знаходиться в 
межах норми хоч і незначно знизився у 2019році на 0,05 порівняно з 2018 
роком. У 2020 році він залишився таким самим як і в 2018 році і знаходиться 
все ще в межах норми на ПрАТ «Юрія» 
Коефіцієнт аболютної ліквідності характеризує наскільки поточні 
зобов’язання можуть бути негайно погашені швидколікідним майном на 
ПрАТ «Юрія». Цей показник значно нижче норми що свідчить про 
проблемний стан погашення поточних зобов’язань на підприємстві, 
незважаючи на те що показник у 2019 році трохи збільшився на 0,04 
порівняно з 2018 роком. У 2020 році в порівнянні з 2019 роком цей показних 
значно знизився на 0,011, що свідчить про дуже проблемний стан погашення 
поточних зобов’язань на ПрАТ «Юрія». 
У наступній талиці наведені дані для аналізу показників фінансової 
стійкості на ПрАТ «Юрія» за 2018-2020 рр. 
 Отже, як показали дані за досліджуваний період на ПрАТ «Юрія» 
неможливо розахувати такі показники як: коефіцієнт фінансової 
незалежності (автономії), коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт 
фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власного оборотного 
капіталу, коефіцієнт позикових та власних коштів, оскільки для їх 
розрахунку потрібен показник власного капіталу, а на підприємстві він 
від’ємний. Це вказує на те що підприємство на даний час не має власного 
капіталу і працює за рахунок позикових коштів, що звісно є негативним 
явищем для товариства. 
На нашу думку величина власного оборотного капіталу на 
підприємстві від’ємна тому що поточних зобов’язань у нього більше ніж 
оборотних активів, що є негативним господарським явищем для 
підприємства. 
 Коефіцієнт заборгованості підприємста при аналізі у 2019 році 
зменшився на 0,28 що є позитивним явищем для підприємства а у 2020 році 
знову збільшився на 0,08, що в свою чергу є негативним явищем для 
підприємства та збільшує його фінансові ризики, оскільки велика частина 
активів підприємства фінансується за рахунок позикових коштів.  
 Далі проводимо дослідження розрахунком та аналізом показників 
рентабельності досліджуваного підприємства.  
За результатами аналізу показників рентабельності ПрАТ «Юрія» 
встановлено що рентабельність реалізованої продукції та рентабельність 
продажу підприємства скорочується з кожним роком. Так, у 2019 році 
порівняно з 2018роком ці показники скаротились відповідно на 11,7% та 
9,1%, а у 2020 – на 0,2% і на 0,2% відповідно. На цей результат впливає 
значення низького валового прибутку ПрАТ «Юрія». 
За перші 2 досліджуваних роки, а саме у 2018 і 2019 роках 
рентабельності у самого підприємства не було, оскільки воно понесло збитки 
від господарької діяльності, за рахунок великої собівартості продукції. У 
2020 році ситуація вирівнялася оскільки підприємство отримало чистий 
прибуток у розмірі 59 572 тис.грн. і рентабельність становила 6,4 %. 
Тому на основі отриманих результатів аналізу рентабельності 
досліджуваного підприємства можна зробити висновок, що основною 
проблемою яка призвела до утворення такого негативного результату є 
велика собівартість продукції. Тому  на наступний період підприємству 
ПрАТ «Юрія» необхідно передивитися та перерахувати витрати на 
виробництво продукції для того щоб зменшити собівартість та створити 
умови для отримання якомога більшого чистого доходу від її реалізації. 
Завершуємо наше дослідження розрахунком та аналізом показників 
рентабельності досліджуваного підприємства.  
 Проведений аналіз показників ділової активності ПрАТ «Юрія» в 
розрізі 3 років з 2018 по 2020 рр. показав що тривалість фінансового циклу у 
2018 та 2019 роках має позитивне значення і у 2019 році порвняно з 2018 
зросла на 9 днів. У 2020 році, за розрахунками, тривалість фінансового циклу 
у підприємства взагалі має від’ємне значення.  
 На зростання фінансового циклу у 2019 році вплинуло підвищення 
середнього періоду погашення дебіторської та кредиторської 
заборгованостей на 19 та 10 днів відповідно. В результаті чого знизились 
коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованостей 
досліджуваного підприємства на 0,96 та 0,18 відповідно. Це негативне явище 
для підприємства оскільки потрібно щоб навпаки коефіцієнти оборотності 
зростали, а середній період погашення знижувався. Це означатиме що 
підприємство може швидко та оперативно погашати заборгованості перед 
дебіторами та кредиторами за короткий проміжок часу. У 2020 році показник 
тривалості фінансового циклу має від’ємне значення знову ж таки за рахунок 
збільшення середнього періоду дебіторської та значного збільшення 
середнього періоду погашення кредиторської заборгованостіна 24 та 106 днів 
відповідно. Знову знижуються коефіцієнти оборотності ще несе негативний 
вплив на спроможність підприємства опреативно погашувати заборгованості. 
Тому це означає що підприємство має великі проблеми з погашенням 
кредиторської заборгованості. Це в свою чергу в майбутньому може 
призвести до недовіри кредиторів і більше не будуть надаватся позики 
підприємству. А так як підприємтсво не має власного капіталу то воно 
можливо не зможе погасити всі заборгованості й збанкрутіє. 
Отже, можна сказати, що ПрАТ «Юрія» досить велике підприємство 
яке має чітко прописаний статут та облікову політику. Згідно неї облік на 
підприємстві ведеться за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. 
Бухгалтерія складається з головного бухгалтера та 20 бухгалтерів, які 
маються свої права та обов’язки прописані у наказі про облікову політику. На 
підприємстві складаються всі 5 форм звітності. 
 Провівши аналіз основних фінансово-економічних показників можна 
сказати що у ПрАТ «Юрія» у 2018-2019 роках мало збитковий фінансовий 
результат. Тому, в результаті цього, ми не можемо розрахувати жоден з 
показників рентабельності підприємства за  ці 2 роки. У 2020 році ситуація 
ситуація позитивно стабілізувалась оскільки ПрАТ «Юрія» отримало 
незначний прибуток у розмірі 59572тис.грн. Було виявлено позитивні та 
негативні фактори що вплинули на цей результат. 
 Проведений аналіз показників платоспроможності показав вкрай 
негативний стан на підприємстві, оскільки показник абсолютної ліквідності 
та коефіцієнт покриття нижче норми, що свідчить про дуже проблемний стан 
погашення поточних зобов’язань на ПрАТ «Юрія» та може призвести до 
втрати довіри з боку кредиторів, постачальників та ін. 
 Проведений аналіз показників фінансової стійкості підприємства 
показав, що за досліджуваний період на ПрАТ «Юрія» неможливо 
розахувати ряд показників, оскільки для їх розрахунку потрібен показник 
власного капіталу, а на підприємстві він від’ємний. Це вказує на те що 
підприємство на даний час не має власного капіталу і працює за рахунок 
позикових коштів, що звісно є негативним явищем для товариства. 
 За результатами аналізу показників рентабельності ПрАТ «Юрія» 
встановлено що рентабельність реалізованої продукції та рентабельність 
продажу підприємства скорочується з кожним роком.  
За перші 2 досліджуваних роки, а саме у 2018 і 2019 роках 
рентабельності у самого підприємства не було, оскільки воно понесло збитки 
від господарької діяльності, за рахунок великої собівартості продукції. У 
2020 році ситуація вирівнялася оскільки підприємство отримало чистий 
прибуток у розмірі 59 572 тис.грн. і рентабельність становила 6,4 %. 
За результатами аналізу показників ділової активності ПрАТ «Юрія» 
виявлено що у 2019 році порівняно з 2018 роком тривалість фінансового 
циклу зросла, що є позитивним явищем для підприємства, а у 2020 році ця 
тривалість взагалі від’ємна на що вплинула велика кількість кредиторської 
заборгованості.  
 
 
2.2. Документування господарських операцій з обліку витрат 
операційної діяльності та шляхи його удосконалення 
Приватне акціонерне товариство «Юрія» керується наказом №1-бух 
«Про облікову політику та організацію бухгалтерського та податкового 
обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності» від 
04 січня 2016 року. 
Відповідно до облікової полтики ПрАТ «Юрія» є такі особливості 
обліку витрат: 
- витрати на обслуговування, експлуатацію і ремонти основних засобів 
списуються на витрати періоду по мірі їх виникнення.  
- витрати на дослідження (науково-дослідні роботи) визнаються 
витартами в період їх виникнення 
- якщо подальші витрати на нематеріальний актив необхідні для 
підтримки первинної оціненої ефективності активу, вони изнаються 
витратами періоду 
- витрати, пов’язані із отриманням доходу, визнаються одночасно з 
відповідним доходом. 
Аналізуючи склад облікової політики ПрАТ «Юрія» можна 
запропонувати вдосконалення її змісту в частині обліку витрат підприємства 
окремим розділом де будуть відображені такі елементи: 
1. Первинні процедури обліку витрат та графіки їх документообігу; 
2. Перелік статей калькуляції; 
3.Методи калькулювання собівартості продукції; 
4.Методи розподілу витрат виробництва продукції; 
5. Розподіл витрат за виробничим підрозділами та центрами 
виникнення витрат; 
6. Методи аналізу витрат. 
Таке доповнення досить доцільне, оскільки в обліковій політиці ПрАТ 
«Юрія» повинні знайти відображення лише ті методичні аспекти з обліку 
операціних витрат, щодо яких, згідно нормативних документів, є 
альтернатива, або по яких є можливість розробити методику обліку 
самостійно. 
 Бухгалтерський облік на ПрАТ «Юрія» здійснюється з використанням 
журнально-ордерної форми обліку та інших регістрів, розроблених в 
програмі 1С Підприємство. Для повної та реальної картини здійснюваних 
господарських операцій та їх результатів згідно облікової політики ПрАТ 
«Юрія», головний бухгалтер своїми розпорядженнями затверджує додаткову 
систему субрахунків і регістрів аналітичного обліку, в тому числі і для обліку 
операційних витрат підприємства. Від правильного документального 
оформлення операцій під час господарської діяльності ПрАТ «Юрія»  
залежить правильність визнання цих витрат в обліку. 
 Для визначення доцільності виробництва певного виду продукції ПрАТ 
«Юрія» має знати поточні витрати, пов’язані із цією продукцією. Такі 
витрати формуються та відображаються в спеціальному доменті – 
калькуляції, а сам процес обчислення собівартості окремих видів продукції 
називають калькулюванням. Отже, калькуляція – це економічниий документ, 
з якого можна дізнатися про собівартість одиниці (1 кг, 1 л) конкретного 
виду продукції. Калькуляційна одиниця – це засіб вимірювання об’єкта 
калькулювання (продукції, послуг) у визначених вимірниках. 
 Створення інформації про витрати на одиницю їх носія – це основне 
призначенням калькулювання, воно необхідне, насамперед, для контролю 
над рівнем витрат, організації та управління бізнесом, визначення 
прибуткових, другорядних і збиткових сегментів діяльності. 
 В результаті калькулювання формується інформація для: 
- здійснення оцінки випущеної з виробництва продукції та визначення 
фінансового результату; 
- проведення ціноутворення одиниі продукції на підприємстві; 
- обґрунтування виробничої стратегії; 
- оцінки ефективності діяльності керівників центрів відповідальності. 
 Метою калькулювання на ПрАт «Юрія» є: 
 1. Оцінка випущеної готової продукції та напівфабрикатів власного 
виробництва за виробничою собівартістю для її оприбуткування та 
підготовки в подальшому фінансової звітності. 
 2. Підготовка інформації для прогнозування, планування, контролю над 
витратами, доходом, прибутком, зокрема для: 
- планування величини витрат на наступний період; 
- прийняття рішень щодо проведення ремонтних робіт господарським 
способом чи із залученням спеціалізованих будівельних організацій; 
- визначення на основі витрат адекватної, справедливої, конкурентоздатної 
ціни; 
- контролю витрат у виробництві та на всіх стадіях життєвого циклу 
продукту; 
- визначення рентабельності окремих видів продукції; 
- контролю витрат за всіма процесами, які здійснюються на підприємстві; 
- визначення сегменту, який потребує скорочення (розширення) обсягів 
виробництва; 
- ефективності окремих підрозділів; 
- якості управління; 
- діяльності центрів відповідальності, персоналу. 
 Ще одним моментом організації первинного обліку матеріальних 
витрат на виробництві є поняття «відпуск зі складу на виробництво», тобто 
відпуск безпосередньо у виробничий процес або ж у виробництво певного 
виду товарів – у підзвіт матеріально відповідальній особі цеху, дільниці, 
комірнику. 
 В іншому разі роль складу виконує цехова комора, а передача 
матеріалів зі складу в комору розглядається як переміщення матеріалів 
усередині підприємства. Матеріально відповідальна особа виробничого 
підрозділу або цеху у цьому разі складає матеріальний звіт про витрату 
матеріалів за місяць за формою, розробленою підприємством. 
 Організація процесу обліку витрат на виробництво на ПрАТ «Юрія» 
представляється у вигляді системи робочих місць, що відображає їх 
взаємодію під час здійснення реалізації облікових функцій. У цю схему 
входять робочі місця робітників, що там працюють, функціональні обов’язки 
яких будь-якою мірою пов’язані з веденням бухгалтерського обліку. До них 
відносять не тільки осіб, які здійснюють документування, систематизацію та 
узагальнення інформації та її використання під час виконання 
бухгалтерського обліку, а й технічний персонал, що забезпечує створення та 
оформлення документів, їх архівування, відображення і тому подібне. 
 Цільова функція обліку витрат на виробництво – це виявлення й 
усунення недоліків організації виробництва і матеріально-технічного 
забезпечення спрямовані на максимальну економію матеріальних і трудових 
витрат, під- вищення продуктивності праці. 
 На основі інформації про витрати сировини і матеріалів за кожну зміну 
в розрізі видів виробів у порядку, викладеному вище, і даних про вихід 
продукції за кожну зміну здійснюється аналіз результатів виробничого 
процесу за кожну зміну шляхом зіставлення фактичних даних із 
нормативними, виявляються відхилення й оперативно визначаються причини 
відхилень, що дає можливість своєчасно впливати на хід того чи іншого 
процесу, використовувати в потрібному напрямі. 
 Отже, на ПрАТ «Юрія» застосовуються такі первинні документи: 
- накладна на внутрішнє переміщення; 
- акт на списання та на відпуск у виробництво матеріалів, запасів; 
- видаткова накладна; 
- розрахунок та відомість нарахування амортизації; 
- рохрахунково платіжна відомість. 
 Накладна на внутрішнє переміщення використовується для  обліку  
руху  матеріальних  цінностей всередині  підприємства  та   їх   відпуску  
господарствам   свого підприємства,  що  розташовані  за межами його 
території,  а також стороннім організаціям. У випадку    відпуску    
матеріалів    господарствам    свого підприємства  один  примірник   
передається   одержувачам   (цеху,дільниці  та  т.п.),  другий  - складу,  який 
потім передається до бухгалтерії. 
 Акт на списання та на відпуск у виробництво матеріалів, запасів 
використовується для списання запасів у виробництво продукції. Обліковець 
цеху на підставі даних оперативного обліку, наданих начальником цеху, 
відкриває на кожне найменування виготовлюваного виробу виробничий акт, 
у якому проставляє вид (види) матеріалів, які будуть витрачені на 
виготовлення виробів цього найменування, а також норми їх витрати згідно 
зі встановленою технологією виконання робіт. 
 У відомісті нарахування амортизації зазначають вид основних засобів 
за класифікаційними групами та кореспондуючими рахунками, суму 
амортизації за об’єктами, що надійшли і вибули. За об'єктами, що надійшли, 
сума амортизації донараховується до попереднього місяця, а за вибулими – 
вираховується.  
 Рохрахунково платіжна відомість використовується для відображення 
нарахованої заробітної плати працівникам ПрАТ «Юрія» та всі вирахування, 
згідно зі встановленими податками. Зберігається в бухгалтерії.  
 На основі цих документів можна запронувати такий графік 
документообігу який відображено в таблиці 2.6 
 Таблиця 2.6 
Графік документообігу по операційним витратам на ПрАТ «Юрія» 
Термін 
Назва Місце Хто Оброблення Отриман-
переда- Підпис 
документа створення  перевіряє документа ня  
чі 
накладна 
на Бухгалте-
Начальник Начальник Головний 
внутрішнє Склад 1 день рія, 
складу складу бухгалтер 
переміщен- цех 
ня 
Акт на 
списання та 
Бухгалтер, 
відпуск у Начальник Начальник Бухгалте-
Цех  1 день  Головний 
виробництв цеху цеху рія 
бухгалтер 
о 
матеріалів 
 
 
 
 
 
 
 
Продовж. табл. 2.6 
 
Відомість 
Бухгалте- Бухгалтер Бухгалтер Головний Головний 
нарахув. 1 день 
рія     бухгалтер бухгалтер 
амортизації 
Розрахунко
-во- Бухгалте- Бухгалтер Бухгалтер Головний Головний 
3 дня 
платіжна рія     бухгалтер бухгалтер 
відомість 
  
Отже, в питанні було проаналізовано як відбувається організація обліку 
операційних витрат на ПрАТ «Юрія» згідно наказу про облікову політику. 
Дослідженно мету калькулювання собівартості продукції на підпрємстві та 
первинні документи які використовуються при обліку операційних ввитрат 
на ПрАТ «Юрія». Запропоновано удосконалення відображення інформації 
про облік витрат у обліковій політиці підприємства та розроблено графік 
документообігу який може викоритсовуватися при обліку витрат. 
 
 
 2.3. Синтетичний та аналітичний облік витрат операційної 
діяльності та напрями його удосконалення 
 Облік витрат у фінансовому напрямі здійснюється за економічними 
елементами. Користуючись П(С)БО 16, ПрАТ «Юрія» має право розробляти і 
використовувати для управління свою номенклатуру статей витрат [4]. За 
проведеним дослідженням можна запропонувати такі статті при створенні 
калькулювання виробничої собівартості продукції, згідно зі специфікою 
виробництва: 
 - сировина; 
 - основні матеріали і напівфабрикати; 
 - допоміжні і пакувальні матеріали; 
 - витрати і втрати по тарі; 
 - паливо, енергія і вода на технологічні цілі; 
 - витрати на оплату праці виробничих працівників; 
 - відрахування на соціальні заходи; 
 - витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання; 
 - загальновиробничі витрати. 
 Застосування цієї номенклатури статей при обліку витрат на 
виробництво на ПрАТ «Юрія», на нашу думку, надасть змогу посилити 
контроль дійсних витрат на виробництво, покращувати і розширювати 
економічний аналіз витрат для виявлення резервів їх зниження і оптимізації 
та одержати обґрунтовану інформацію про виробничі витрати, яка необхідна 
для ефективного управління виробництвом в умовах майбутнього розвитку 
ринкових відносин. На підприємстві для обліку операційних витрат 
використовується автоматизована журнальна форма бухгалтерського обліку. 
Використання такої форми дає змогу уникнути на ПрАТ «Юрія» негативних 
явищ втрати сировини і матеріалів підприємства та уникнути виникнення 
непродуктивних витрат. 
 Автоматизована обробка даних з обліку операційних витрат на ПрАТ 
«Юрія» передбачає насамперед групування витрат за аналітичними і 
синтетичними рахунками, що забезпечують формування відповідних 
регістрів або виконання розрахунків по окремих елементах витрат: 
відомостей розподілу нарахованої заробітної плати і витрат на матеріали за 
шифрами аналітичного обліку і синтетичних рахунках; розрахунки сум на 
соціальне страхування, резервів відпускних тощо. ПрАТ «Юрія» для 
автоматизованого обліку операційних витрат використовує систему  «1С: 
Бухгалтерія». 
 Основною перевагою ведення обліку витрат виробництва за допомогою 
цієї системи є те, що синтетичні рахунки витрат можна побудувати на 
декількох рівнях. Це дає можливість деталізувати виробничі витрати за 
статтями й об’єктами, що призводить до повнішого розподілення непрямих 
витрат та уникненню арифметичних помилок під час здійснення такого 
розподілу. 
 У системі «1С: Бухгалтерія» реалізовано дві групи звітів: стандартні та 
регламентовані. Регламентовані звіти здебільшого призначені для зовнішніх 
користувачів та показують в повній мірі інформацію по рахунку 23 
«Виробництво». Стандартні звіти є складовою типової конфігурації та дають 
змогу отримувати бухгалтерські підсумки в розрізі рахунків, видів валют та 
видів «Субконто». Крім того, автоматизована система надає можливість 
одержати потрібну оперативну управлінську інформацію для внутрішніх 
користувачів. Так, звіт «Аналіз рахунка» надає інформацію про обороти 
необхідного рахунка, зв'язок з іншими рахунками та субрахунками за 
вибраний період, а також про сальдо на початок і кінець звітного періоду. Зі 
звіту який є та формується в даній автоматизоіваній системі під назвою 
«Оборотно-сальдова відомість за рахунком», можна отримати інформацію 
про залишки в розрізі видів витрат.  
 Головна книга по рахунку використовується в наведеній системі для 
виведення наявних оборотів і залишків по відповідному рахунку за кожен 
місяць, що є досить корисним при підбитті підсумків і складанні звітності. 
 Неможливо без раціональної побудови довідників в автоматизованій 
системі управління проводити ефективний контроль витрат на ПрАТ «Юрія». 
Довідник структурних підрозділів, наприклад, дає змогу співвідносити 
витрати й доходи з окремими центрами відповідальності. 
 Для обліку витрат виробництва продукції на підприємстві 
використовується рахунок 23 «Виробництво» на який списуються запаси та 
інші об’єкти обліку у виробництво продукції та частина розподілених 
загально-виробничих витрат з рахунку 91. Після виробництва продукції цей 
рахунок списується на рахунок 26 «Готової продукції» тим самим формуючи 
собівартість продукції, яка відображаєтся на рахунку 90. Далі наведемо 
кореспонденцію відображення витрат за цими рахунками на 
підприємстві.(Таблиця 2.7) 
 
 
Таблиця 2.7 
Кореспонденція обліку витрат за рахунками 23 «Виробництво» та 90 
«Собівартість реалізації» на ПрАТ «Юрія» за травень 2021 року 
№ 
Зміст операції Документ Сума  Дт  Кт  
п.п 
Акт 
Списано 2 Ареометри на списання 
1 65,34 23 201,1 
виробництво матеріалів 
 
Акт 
2 Списано дозатор на виробнцтво списання 64,67 23 201,2 
матеріалів 
Акт 
3 Списано 24 кришки МЕТ на Банку списання 21,84 23 201,3 
матеріалів 
Списано 40 кришок для 
Акт 
виробництва сметани 
4 списання 10,00 23 201,4 
 
матеріалів 
 
Списано малоцінні Акт 
5 швидкозношувані предмети для списання 30,00 23 22 
виробництва МШП 
 
 Оприбутковано готову продукцію     
6 на склад Накладна 191,85 26 23 
 
Відображено собівартість при Розрахунок 
7 191,85 901 26 
реалізації прордукції бухгалтерії 
Віднесено собівартість на Розрахунок 
8 191,85 79 901 
фінансовий результат  бухгалтерії 
 
 На ПрАТ «Юрія» використовується така база розподілу 
загальновиробничих витрат як сума прямих витрат на виробництво продукції 
(вартість прямих витрат матеріалів). Це означає, що загальновиробничі 
витрати прямо пов’язані з величиною і кількістю матеріалів, з якими 
здійснюють певні технологічні операції. Тому для удосконалення такої бази 
розподілу, розподіл загальновиробничих витрат потрібно здійснювати на 
ПрАТ «Юрія» у такій послідовності:  
 - вибрати об’єкти, на які потрібно розподілити загальновиробничі 
витрати;  
 - по кожному об’єкту згрупувати витрати за статтями, елементами, 
кореспондуючими рахунками або іншими ознаками;  
 - вибрати базу для розподілу загальновиробничих витрат, яка 
встановлюється у кожному випадку окремо;  
 - розподілити загальновиробничі витрати за встановленими нормами.  
 Методика обліку адміністративних витрат на досліджуваному 
підприємстві за елементами, аналогічна до методики побудови витрат 
виробничої діяльності або витрат на збут, тобто на першій стадії формуються 
елементи витрат – матеріальні витрати, витрати на оплату праці тощо, а на 
другій – проводиться їх списування на фінансові результати. За дебетом 
рахунка 92 “Адміністративні витрати” відображаються відповідні витрати у 
ко-респонденції з кредитом таких рахунків: 20 “Виробничі запаси”, 13 “Знос 
(амортизація) основних засобів”, 66 “Розрахунки з оплати праці”, 65 
“Розрахунки зі страхування” та ін. 
 Загальна сума витрат, нагромаджена на дебеті рахунка 92 
“Адміністративні витрати” повністю списується в дебет рахунка 79 
“Фінансові результати” під час їх визначення. 
 В аналітичному обліку адміністративні витрати обліковуються за 
кошторисом. Бо власникам підприємства і процесі управління потрібна 
інформація про результати роботи кожного із відділів. До завдань 
управлінського обліку адміністративних витрат на ПрАТ «Юрія» входять:  
1) визначення фактичних адміністративних витрат в розрізі окремих статей, 
підрозділів, відділів тощо; 
2) знаходження оптимального їх розміру з метою забезпечення ефективності 
процесу управління господарською діяльністю підприємств;  
3) визначення відхилень фактичних адміністративних витрат від нор-
мативних, планових або стандартних; 
4) складання внутрішньої звітності з адміністративних витрат.  
 Наведемо кореспонденцію відображеня адміністративних витрат в 
обліку (Таблиця 2.8). 
 
 
Таблиця 2.8  
Кореспонденція по рахунку 92 «Адміністративні витрати» на ПрАТ 
«Юрія» за червень 2021 року 
№ 
Зміст операції Документ Сума Дт Кт 
п.п 
 
Списано матеріальні витрати, що 
1 Розрахунок 20000 92 201 
належать до адміністративних витрат 
бухгалтерії 
Включено до складу адміністративних Розрахунок 
2 10000 92 131 
витрат амортизацію основних засобів бухгалтерії 
Списано витрати на оплату праці Розрахунок 
3 16000 92 661 
працівникам адміністративного апарату бухгалтерії 
Нараховано відрахування на соціальні 
заходи до фонду оплати праці Розрахунок 
4 3520 92 651 
працівникам адміністративно- бухгалтерії 
управлінського персоналу 
Списано МШП, які належать до 
адміністративних Розрахунок 
5 20,35 92 22 
бухгалтерії 
витрат 
Списано суму сформованих 
адміністративних витрат на фінансові Розрахунок 
6 49540,35 791 92 
результати основної діяльності бухгалтерії 
підприємства 
 
 Далі розглянемо облік витрат на збут – продукції, послуг, товарів. Вони 
формують окрему статтю звітності про фінансові результати, тому у 
бухгалтерському обліку передбачується відокремлене узагальнення цих 
витрат. 
 Варто зазначити, що до витрат зі збуту продукції належать: витрати з 
транспортування готових виробів, відшкодована покупцями; знижка цін, 
наданих торговельним організаціям для відшкодування їх транспортних 
витрат. Синтетичний облік витрат на збут на ПрАТ «Юрія» ведеться на 
рахунку 93 «Витрати на збут». Як і при обліку адміністративних витрат  за 
дебетом рахунка 93  відображаються відповідні витрати у кореспонденції з 
кредитом таких рахунків: 20 “Виробничі запаси”, 13 “Знос (амортизація) 
основних засобів”, 66 “Розрахунки з оплати праці”, 65 “Розрахунки зі 
страхування” та ін. 
 Загальна сума витрат, нагромаджена на дебеті рахунка 93 “Витрати на 
збут” повністю списується в дебет рахунка 79 “Фінансові результати” під час 
їх визначення. 
 Кореспонденція обліку витрат на збут наведена в таблиці 2.9 
Таблиця 2.9  
Кореспонденція по рахунку 93 «Витрати на збут» на ПрАТ «Юрія» за 
червень 2021 року 
№ 
Зміст операції Докумет Сума Дт Кт 
п.п 
Списано тару на пакування продукції Розрахунок 
1 30,65 93 204 
виробництва бухгалтерії 
Включено до складу витрат на збут Розрахунок 
2 4500 93 131 
амортизацію основних засобів бухгалтерії 
Списано витрати на оплату праці Розрахунок 
3 6000 93 661 
працівникам збуту продукції виробництва бухгалтерії 
Нараховано відрахування на соціальні 
Розрахунок 
4 заходи до фонду оплати праці працівникам 1320 93 651 
бухгалтерії 
збуту продукції виробництва 
Списано суму сформованих витрат на збіт 
Розрахунок 
5 на фінансові результати основної 11850,65 791 93 
бухгалтерії 
діяльності підприємства 
 
 Для обліку інших витрат операційної діяльності на підприємстві 
призначений рахунок 94 «інші витрати операційної діяльності». За дебетом 
цього рахунка відображаються понесені витрати, які потім списується на 
дебет рахунка 79 «Фінансові результати». 
 Кореспонденція обліку інших операційних витрат наведена в таблиці 
2.10 
Таблиця 2.10 
Кореспонденція по рахунку 94 «інші витрати операційної діяльності» на 
ПрАТ «Юрія» за жовтень 2021 року 
№ 
Зміст операції Документ Сума Дт Кт 
п.п 
Списано собівартість реалізованих  
1 виробничих запасів і малоцінних та Розрахунок 30000 943 20 
швидкозношуваних предметів бухгалтерії 
Списано собівартість малоцінних та Розрахунок 
2 5000 943 22 
швидкозношуваних предметів бухгалтерії 
Відображено суму уцінки (знецінення) Розрахунок 
3 6000 946 20 
запасів бухгалтерії 
Відображено суму уцінки (знецінення) Розрахунок 
4 10000 946 28 
товарів бухгалтерії 
Списано інші витрати операційної Розрахунок 
5 51000 791 94 
діяльності на фінансові результати бухгалтерії 
 
 Отже, в питанні було розглянуто та досліджено як та на яких рахунках 
відбувається синтетичний та аналітичний облік на ПрАТ «Юрія», як 
відбувається облік в автоматизованій системі «1С: Бухгалтерія», наведено 
типову кореспонденцію відображення операційних витрат на рахунках 
бухгалтерського обліку згідно інструкції із застосування плану рахунків та 
запропоновано доудосконалення бази розподілу загально-виробничих витрат. 
  
 
2.4. Порядок відображення інформації про операційні витрати у 
фінансовій звітності 
 Одним із головних завдань бухгалтерського обліку на ПрАТ «Юрія» є 
правильне і достовірне відображення інформації стосовно будь-якого об’єкта 
обліку, в тому числі і витрат, у фінансовій звітності підприємства. Згідно 
наказу про облікову політику, звітність на ПрАТ «Юрія» складається за 
міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності.  
 У Звіті про фінансові результати витрати відображаються, якщо існує 
зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних зі зменшенням активу 
або зі збільшенням зобов’язань, що може бути достовірно визначено. Це 
означає, що витрати визнаються одночасно з визнанням зобов’язання 
(наприклад, нарахування заробітної плати) або зі зменшенням активів 
(реалізація товару) [1,c. 62]. Витрати підприємства відносяться на той період, 
у якому вони були фактично отримані (понесені).  
Також у Звіті про фінансові результати витрати визнаються негайно за 
таких умов: 
- витрати не надають майбутніх економічних вигід; 
- економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати 
визнанню як актив балансу; 
- виникають зобов’язання без визнання активу [1]. 
 На ПрАТ «Юрія» доходи та витрати, які можна пов’язати з тією самою 
операцією або іншою подією, визнаються одночасно, що має назву 
«відповідність доходів та витрат». Наприклад, витрати, що включені до 
складу собівартості продукції, визнають як витрати на момент отримання 
доходу від реалізації цієї продукції. За певних умов прямий зв’язок між 
витратами та доходами важко встановити. Якщо надходження економічних 
вигід очікуються протягом кількох облікових періодів і важко встановити 
їхній зв’язок з доходом конкретного періоду, витрати визнаються (у вигляді 
амортизації) систематичного та раціонального розподілу між відповідними 
звітними періодами [9]. 
 Наприклад, кошти, витрачені на проведення аудиту фінансової 
звітності, відображуються як витрати в тому періоді, коли цей аудит було 
здійснено, оскільки вони не мають зв’язку з майбутніми економічними 
вигодами. Іншим прикладом є псування товарів, внаслідок чого вони 
втратили здатність приносити економічну вигоду в майбутньому, що 
призводить до визнання відповідних витрат (збитків) у Звіті про фінансові 
результати [ ]. 
 Тому за МСФЗ на ПрАТ «Юрія» витрати визнаються на основі 
безпосереднього зіставлення між понесеними витратами і прибутками за 
конкретними статтями доходів, що припускає одночасне визнання прибутків 
та витрат, що виникають безпосередньо і спільно від одних і тих же операцій 
або інших подій. 
 Оскільки ПрАТ «Юрія» складає всі 5 форм фінансової звітності то вся 
інформація про опреаційні витрати  всі витрати будуть відображатися у 
формі № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)». Дані 
для його формування беруться з рахунку 79. Собівартість реалізованої 
продукції впливатиме на визначення валового прибутку, оскільки цей 
прибуток визначається як різниця чистого доходу та собівартості. 
Інформаціїя щодо собівартості буде відображена у розділі 1. Всі інші 
операційні витрати також будуть відображатися далі і будуть впливати на 
розрахунок чистого прибутку підприємства або його збитків. Також у розділі 
3 цього звіту відображаються всі елементи операційних витрат ПрАТ 
«Юрія». В таблиці 2.11 відображено рядки де відображатимуться витрати у 
звіті та розкриття їх значення. 
Таблиця 2.11 
Відображення інформації про витрати у формі №2 Звіт про фінансові 
результати (звіт про сукупний дохід) 
Номер рядка та назва Значення 
Відображається собівартість реалізованої продукції          
2050 «собівартість»  
(товарів, робіт, послуг) 
2130 «адміністративні 
Відображається значення адміністративних витрат 
витрати» 
2150 «витрати на збут» Відображається витрат на збут продукції 
2180 «інші операційні 
Відображається значення інших операційних витрат 
витрати» 
Відображається значення витрат за одним із елементів, а 
2500 «матеріальні витрати» 
саме «Матеріальні затрати» 
2505 «витрати на оплату Відображається значення понесених витрат на оплату 
праці» праці працівників 
2510 «відрахування на Відображається значення витрат пов’язаних з 
соціальні заходи» відрахуванням ЄСВ 
Відображається значення витрат понесених на 
2515 «амортизація»  
амортизацію 
2520 «інші операційні 
Відображається значення інших понесених витрат 
витрати» 
2550 «разом» Підбивається сума всих елементів операційних витрат 
 
 Також інформація про витрати підприємства буде відображена у 
розділі 5 Звіту № 5 « Примітки до річної фінансової звітності» разом з 
доходами. 
 Отже, проводячи пісумки дослідження можна сказати що ПрАТ 
«Юрія» є досить великим підприємством зі своїм статутним капіталом  
організаціною структурою та та значним відділом бухгалтерії, чкий включає 
головного бухгалтера та ще 20 бухгалтерів на яких покладені пені обов’язки 
для проведення обліку на підприємстві. 
 Аналізуючи основні фінансово-економічні показники, показники 
ліквідності і фінансової стійкості, виявлено досить нестійке критичне 
становище на підприємстві яке в подальшому необхідно виправляти. 
 Дослідження документальног оформлення при облікі витрат показало 
що ПрАТ «Юрія» використовує стандартні первинні документи які можуть 
відображати виявленння витрат, а також має право самостійно розроблювати 
інші внутрішньогосподарські документи для більш кращого обліку. Ведення 
обліку включає в себе використання автоматизованої комп’ютерної програми 
1С «Підприємство», де фіксуються всі операції з обліку господарської 
діяльності. В тому числі операції, пов’зані з виявленням витрат та 
віднесенням їх на фінансовий результ. В таблицях наведено типову 
кореспонденція з обліку операційних витрат ПрАТ «Юрія». 
 Підприємство складає всі 5 форм звітності тому інформації про 
операційні витрати відображається значною мірою у формі 2 «звіт про 
фінансові результати» та частково у формі 5. 
 Отже, в питанні було розглянуто та досліджено як повинна 
відображатися інформації по операціним витратам в фінансовій звітності 
підприємства, які рядочки та в яких формах звітності ця інформація буде 
занесена.  
  
  
 
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТУ І 
АНАЛІЗУ ВИТРАТ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПРАТ «ЮРІЯ» 
 3.1. Методика проведення аудиту витрат операційної діяльності на 
ПРАТ «ЮРІЯ» 
 На ПрАТ «Юрія», як і на будь-якому іншому підприємстві важливу 
роль відіграє обгрунтований облік об’єктів господарювання, в тому числі, і 
облік операційних витрат, що формує інформацію про використання 
матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості виробництва і 
реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи 
підприємства і об’єднань. Тому ПрАТ «Юрія» проводить аудит цих витрат - 
незалежну перевірку правильності формування собівартості, складу витрат та 
витрат на збут, правильності формування інформації про них у 
бухгалтерського обліку. Для здійснення такого аудтиту ПрАТ «Юрія» 
залучає незалежного аудитора від аудиторської фірми.  
 Для визначення прав та обов’язків аудитора, вимог до його роботи та 
зв’язків з іншими працівниками в ході виконання обов’язків повинна бути 
інструкція службових обов’язків чи посадова інструкція аудитора. Також 
ПрАТ «Юрія» має надати: інформаційне, технічне, нормативно-правове, 
методичне, методологічне, інформаційне забезпечення та об’єктивну 
інформацію, що знаходить своє відображення у відповідних документах, а 
саме: установчих; регістрах бухгалтерського обліку та звітності; інших 
документах та матеріалах, які підтверджують право на здійснення операцій і 
факт їх здійснення. 
 Послідовність проведення незалежної аудиторської перевірки: 
1. ПрАТ «Юрія» складає лист-заяву на виконання послуг. 
2. Лист-пропозиція аудиторської служби підтверджує її згоду із завданнями 
та масштабом аудиту з попереднім обстеженням об’єкту аудиту. 
3. Після обміну листами та на їх основі складається договір на проведення 
аудиту. 
4. Після підписання договору обирається хто буде проводити аудит на 
підприємстві та на що необхідно звернути увагу при підготовці до перевірки. 
На даному етапі підприємство зобов’язане організувати аудиторові умови 
для своєчасного та якісного проведення аудиту, подати всі необхідні 
документи та пояснення. 
5. Після узгодження з замовником всіх питань та проведення первірки, 
складається, перевіряється та підписується аудиторський висновок. 
6. Після того як завершився останній організаційний етап складається Акт на 
виконані роботи. 
 Розглянемо деякі апекти проведення аудиту на ПрАТ «Юрія»: 
 Проведення аудиту витрат на виробництво та собівартості продукції 
складається з декількох етапів:  
- ознайомлювальний етап (загальне ознайомлення з веденням 
бухгалтерського обліку витрат на виробництво, з нормативними 
документами підприємства),  
- основний етап (безпосереднє проведення перевірки), заключний етап 
(складання та надання аудиторського висновку, оформ- лення інших 
документів) [5]. 
 При аудиті витрат на виробництво встановлюється наявність норм 
витрачання сировини та матеріалів, калькуляцій (планових і звітних). 
Необхідно перевірити правильність складання звітів по собівартості проду- 
кції, записи в бухгалтерських документах для виявлення необґрунтованих 
списань різних витрат на виробництво. Крім того, звітні калькуляції 
підприємства звіряють з первинними документами та записами в облікових 
регістрах.  
 При проведенні перевірки аудитору потрібно перевірити дотримання 
встановленого порядку обліку і калькулювання собівартості продукції за 
окремими виробами. Аудит калькуляції має важливе значення на всих 
підприємсвах в тому числі  і на ПрАТ «Юрія», тому іноді вони встановлюють 
на продукцію ціни без відповідного обґрунтування. Вивчаючи обґрунтова- 
ність складеної калькуляції собівартості продукції звіряють її дані на 
підприємстві з даними первинних документів, записами в облікових регіс- 
трах, що дає можливість визначити правильність облікових даних і повноту 
відображення фактичної собівартості окремих видів продукції на ПрАТ 
«Юрія». 
 У ході перевірки аудитор повинен вивчити причини браку, якщо він є, 
повноту відшкодування втрат від браку, правильність оцінювання і 
відображення витрат по виправленню браку, оприбуткування браку тощо. Ця 
перевірка проводиться за даними актів про брак і даними по рахунку 24 
“Брак у виробництві”. Якщо підприємство здійснює відпуск відходів на 
сторону, то аудитор досліджує економічну ефективність цих операцій 
порівняно з переробкою відходів на підприємстві, перевіряє правильність 
оцінювання відходів. Аудитор також звертає увагу на правомірність 
віднесення витрат до загальновиробничих та їх розподіл, правильність 
групування витрат за місцями їх виникнення (виробництво, цех, дільниця, 
робоче місце), оцінювання незавершеного виробництва, правильність 
розподілу витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом, 
інвентаризації незавершеного виробництва та відображення її результатів. 
 При здійсненні облікового процесу можливе порушення рі- 
зноманітних правил. Порушення можуть бути як простою помилкою з боку 
посадових осіб, так і шахрайством. Аудитор може до початку перевірки 
розробити класифікацію можливих порушень і помилок, що виникають при 
обліку витрат на виробництво та застосувати її при перевірці. Це сприятиме 
більш ефективному проведенню аудиту [6].  
 Основним показником господарської дія-льності, що ставиться у кут 
досліджень управлінського обліку, є собівартість. Визначення собівартості 
досягається в результаті калькуляційного процесу, від правильної організації 
якого залежить точність і достовірність обчисленого показника на ПрАТ 
«Юрія». 
 Точність калькулювання постійно ставилась і ставиться під сумнів 
багатьма дослідниками в цій галузі. Основними причинами цього більшість з 
них вважає те, що крім прямих витрат, які займають незначну питому вагу в 
собівартості, до неї включається частина накладних витрат, котрі потребують 
розподілу. Неможливість точного та справедливого розподілу накладних 
витрат між об’єктами калькулювання через відсутність єдиної бази розподілу 
робить величину собівартості ймовірнісною. Проте для цілей управлінського 
обліку, що на відміну від фінансового оперує наближеними даними, ко- 
рисними для управлінських цілей, калькулювання собівартості має велике 
значення. 
 Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), що 
включаються до собівартості, базуються на складеній у встановленому 
порядку первинній документації, якою формуються всі операції по випуску 
продукції (робіт, послуг). Первинні документи повинні мати обов’язкові 
реквізити, визначені відповідними нормативними актами. 
 Перевіряючи, чи правильно затрати віднесені на собівартість продукції, 
аудитор повинен знати, що вони залежно від способу включення у 
собівартість поділяються на прямі та непрямі, а за характером реагування на 
зміни обсягів виробництва – змінні та постійні. 
 При проведенні аудиту фінансових результатів діяльності 
підприємства, визначених відповідно до національних стандартів 
бухгалтерського обліку та де відображаються інші витрати такі як : 
адміністративні, витрати на збіт та інші операційн витрати, першочергово 
необхідно вивчити облікову політику підприємства, і встановити чи всі 
необхідні за стандартами положення знайшли в ній відображення. 
 Одним з основних факторів, які впливають на прибуток підприємства, є 
правильність групування загальновиробничих витрат на змінні та постійні, а 
також їх розподілення на основі встановленої в обліковій політиці 
нормальної потужності.  
 Прибуток від реалізації  та результат чистого прибутку чи збитку 
відносно діючого Плану рахунків формується на рахунку 791 “Фінансовий 
результат від основної діяльності”, по дебету якого відображається 
собівартість реалізованої продукції та всі інші понесені витрати на ПрАТ 
«Юрія», а по кредиту чистий прибуток від реалізації товарів, робіт, послуг. 
 До собівартості реалізованої продукції зараховують: прямі матеріальні 
витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, 
загальновиробничі витрати.  
 Для визначення складу витрат пропонується така послідовність: 
- визначити адміністративні затрати, затрати на збут; 
- виробничі затрати поділити на прямі та загальновиробничі; 
- виділити зі складу загальновиробничих витрат перемінні та постійні. 
 Особливу увагу приділяють загальновиробничим витратам, групування 
яких на постійні та змінні залишається на розсуд підприємства ПрАТ 
«Юрія», і затверджується указом на підприємстві. 
 Змінні та розподілені загальновиробничі витрати відносяться по 
закінченню звітного періоду на собівартість виробленої продукції, 
нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються у 
собівартість реалізованої продукції.  
 Чим вища частка змінних витрат у складі загальновиробничих, тим 
вищий прибуток підприємства, діяльність якого відрізняється великими 
залишками на рахунках “Готової продукції”, “Незавершеного виробництва” і 
навпаки. Аналогічне твердження відноситься до розподілених постійних 
витрат, чим вище розподілені постійні витрати, тим вищий прибуток 
підприємства.  
 Таким чином, змінні та розподілені постійні загальновиробничі витрати 
збільшують вартість готової продукції і незавершеного виробництва, і беруть 
участь у формуванні фінансового результату тільки в тому звітному періоді, 
у якому була здійснена реалізація продукції. 
 Розподілення постійних загально-виробничих витрат проводиться 
залежно від фактичного обсягу виробництва і вибраної базової потужності. 
 На підриємстві окрім зовнішнього аудиту, який проводиться 
незалежним аудитором, проводиться й внутрішній аудит. 
 Внутрішній аудит являється незалежною та об’єктивною діяльністю з 
надання впевненості та певних консультаційних послуг, що має приносити 
користь ПрАТ «Юрія» та покращувати його діяльність. 
 Так як у обліковій політиці ПрАТ «Юрія» вказано що воно 
користується міжнародними стандартами то при керуванні та проведенні 
внутрішнього аудиту підприємство користується одним із таких стандартів 
як Міжнародний стандарт професійної практики внутрішнього аудиту 2000 
«Управління функцією внутрішнього аудиту» який вказує на те, що керівник 
внутрішнього аудиту повинен управляти функцією внутрішнього аудиту для 
того, щоб вона додавала вартості організації. Ця функція внутрішнього 
аудиту за цим стандартом виконується, коли враховуються стратегії, цілі та 
ризики підприємсва. Вона може запропонувати шляхи покращення процесів 
корпоративного управління, управління ризиками та контролів, а також 
об’єктивно надає релевантні аудиторські послуги [10, с. 17]. 
 Метою внутрішнього аудиту є удосконалення організації й управління 
виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання [13, с. 1]. 
 Практика проведення внутрішнього аудиту на ПрАТ «Юрія» дозволяє 
визначити основне його завдання: оцінка діяльності підприємства власною 
внутрішньою службою, яка є на підприємстві, в інтересах власників суб’єкта 
господарювання. Отже, завдання внутрішнього аудиту на ПрАТ «Юрія» 
зорієнтоване на внутрішніх його користувачів, а саме на власників та 
керівництво підприємства.  
 Внутрішній аудит є більш корисним для поліпшення управління 
підприємством, оскільки внутрішні аудитори більш обізнані з діяльністю 
підприємства, порівняно із зовнішніми аудиторами.  
 Важливо, як трактує інститут Внутрішніх аудиторів України, щоб 
внутрішні аудитори на підприємстві були компетентними та залишалися 
об’єктивними у виконанні своєї роботи та формуванні висновків. Тому 
внутрішній аудит на ПрАТ «Юрія» допомагає досягати поставлених цілей за 
допомогою системного, упорядкованого підходу до оцінки і підвищення 
ефективності процесів управління ризиками, контролю, і корпоративного 
управління [5]. 
 Для підвищення ефективності внутрішнього аудиту розроблюється 
стратегія та здійснюється його планування. Процес внутрішнього аудиту 
представляється наступними етапами (рис. 3.1):  
 
 Етапи проведення внутрішнього аудиту 
 
 
 Узагальнення 
Розробка Беспосередньо 
результатів 
 стратегії та проведення 
аудиту 
планування аудиту 
 аудиту 
 
 Рис 3.1 «Етапи проведення внутрішнього аудиту на ПрАт «Юрія» 
  
На першому етапі внутрішнього аудиту, який передбачає розробку 
стратегії та планування, аудитору слід звертати увагу на систему 
внутрішнього контролю, ідентифікувати ризики підприємства щодо витрат 
на виробництво,  а також провести оцінку рівня управління ризиками на 
ПрАт «Юрія». 
 За таркутванням Зянько В.В, «розробка та запровадження дієвої 
системи внутрішнього контролю є тим вагомим інструментом, який надає 
змогу керівництву забезпечити організацію необхідною інформацією про 
перебіг виконання завдань окремими організаційними ланками та перевірити 
і скоординувати їх діяльність». Тому без постійної перевірки і регулювання 
процесу господарської діяльності ПрАТ «Юрія» не можна з впевненістю 
стверджувати, що його діяльність сприяє досягненню заздалегідь визначеної 
мети [4, с. 40]. 
 Як показує практика, найважливішою умовою проведення 
кваліфікованої аудиторської перевірки є її документальне оформлення [3, с. 
50]. Отже, на наступному етапі проведення аудиту витрат на виробництво на 
ПрАТ «Юрія» слід звертати особливу увагу на документацію аудитора, тому 
що вона містить всю інформацію про роботу аудитора під час проведення 
перевірки. 
 Записи, в яких аудитор фіксує проведення аудиторської перевірки, 
називаються робочими документами. При проведенні поставлених 
аудиторських процедур щодо витрат на виробництво, внутрішній аудитор на 
ПрАТ «Юрія» перевіряє правильність списання витрат на підставі первинних 
і зведених документів: накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) 
матеріалів, табель обліку робочого часу, розрахунково-платіжні відомості, 
бухгалтерські довідки, розрахунки амортизації, акти прийому-передачі 
виконаних робіт (наданих послуг) та ін. 
 В робочій документації відображаються всі наявні результати 
проведених аудиторських процедур, щодо перевірки достовірності обліку 
витрат на виробництво. Внутрішній аудитор при проведенні перевірки 
застосовує різні методи, які включають: зустрічну, арифметичну, 
нормативно-правову, хронологічну перевірки витрат операційної діяльності, 
а також їх аналітичну оцінку. 
 Робочі документи аудитора на ПрАТ «Юрія» поділяються на три 
блоки: 
- підготовчі документи (під час розробки стратегії та планування аудиту); 
- робочі документи (під час проведення аудиту); 
- завершальні висновки (під час узагальнення результатів внутрішнього 
аудиту). 
 Усі документи, які входять до складу робочої документації 
внутрішнього аудитора за трактуванням Дороша Н.І повинні містити такі 
реквізити як: 
- назва документа; 
- найменування суб’єкта господарювання, щодо якого проводиться аудит; 
- дата виконання аудиторських процедур чи складання аудиторського 
документа; 
- назва об’єкта перевірки стосовно якогоскладається документ; 
- зміст документа; 
- особистий підпис особи, яка підготувала документ; 
- дата перевірки документа та підпис аудитора, який перевірив [2, с. 269]. 
 Саме такі реквізити наведені реквізити використовує ПрАТ «Юрія» при 
проведенні внутрішнього аудиту. 
 Після всієї перевірки складається висновок та подається керівнику 
підприємства. 
 Отже,  в питанні було розглянуто та досліджено як відбувається процес 
зовнішнього та внутрішнього аудиту на ПрАТ «Юрія». Які стадії аудиту та 
методика його проведення незалежним аудитором, за результатами якого 
потім буде складено чіткий аудиторський висновок який передаватиметься 
замовнику аудиту. 
 
  
 3.2 Аналіз складу та структури витрат операційної діяльності на 
ПрАТ «Юрія» 
 Окрім аудиту ще одним із напрямків відображення ефективності 
управління витратами на підприємстві є аналіз цих витрат.  
 Аналіз виступає прерогативою вищої ланки управлінських структур 
підприємства, які здатні впливати на формування фінансових ресурсів та 
грошові потоки. Ефективність або неефективність окремих управлінських 
рішень щодо цін на продукцію, розміру партії закупівлі сировини чи 
поставок продукції, заміни обладнання чи технології та інші рішення слід 
оцінювати з погляду загального успіху підприємства, характеру його 
економічного зростання. Тому аналіз будь-якого об’єкту обліку, в тому числі 
і операціних витрат, доцільно проводити для того щоб бачити загальні зміни 
на підприємстві за відведений період та за потреби шукати напрямки 
оптимізації цих витрат для покращення результату на наступний період. 
 Мета аналізу операційних витрат на ПрАТ «Юрія» полягає у оцінці 
ефективності використання ресурсів і обґрунтування управлінських рішень 
щодо оптимізації рівня витрат, який забезпечує конкурентноздатність 
продукції.  
 При аналізі складу, структури та динаміки операційних витрат на 
ПрАТ «Юрія» будемо викоритсовувати порівняльний аналіз, тобто 
порівнювати зміни показників за 2018-2020 роки. При більш детальнішому 
фаторному аналізі ми викоритовуватимемо метод ланцюгових підстановок, 
кожен раз замінючи значення базового показника, значенням звітного 
показника. Аналізувати будемо також за 2018-2020 роки. 
 Тому спочатку проведемо аналіз складу та структури операційних 
витрат на ПрАТ «Юрія» за 2018-2020 роки в таблицях 3.1-3.3. 
Таблиця 3.1 
Аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат на ПрАТ 
«Юрія» за 2017-2018 р.р. 
2017 2018  Відхилення 
Умовні 
 абсол., 
позна- відносно, 
Показник тис. грн. % тис. грн. % тис. 
чення % 
грн 
Матеріальні 
МВ 498331 45 603331 49,6 105000 +26,5 
затрати 
Витрати на оплату 
ВОП 35821 3,2 43148 3,5 7327 +20,5 
праці 
Відрахування 
на соціальні ВС 7816 0,8 9192 0,8 1376 +17,6 
заходи 
Інші прямі витрати ВІ 545550 49,3 539695 44,4 -5845 -1,1 
Амортизація АВ 18865 1,7 20075 1,7 1210 +6,4 
Разом Х 1106383 100 1215441 100 199058 +19,5 
Як бачимо з таблиці 3.1, найбільшу питому вагу у структурі 
операційних витрат в 2018 році займають інші прямі витрати, вони 
збільшились на 105000 тис. грн. ,або на 26,5%. Отже, зростання 
матеріальних витрат відбулося за рахунок підвищення цін на матеріальні 
ресурси. Витрати на оплату праці у 2018 р. в порівнянні з 2017 р. 
збільшились на 7327 тис. грн., або на 20,5 %, що зумовлено зростанням 
мінімальної заробітної плати. Відрахування на соціальні заходи у 2018 р. в 
порівнянні з 2017 р. збільшились на 1376 тис. грн, або на 17,6 %. Інші 
прямі витрати зменшилися у 2018 р. в порівнянні з 2017 р. на 5845 тис. 
грн., або на 1,1%. Що стосується амортизації у 2018 р. в порівнянні з 2017 
роком вона зросла на 1210 тис. грн. 
Таблиця 3.2 
Аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат на ПрАТ 
«Юрія» за 2018-2019 р.р. 
2018  2019  Відхилення 
 Умовні абсол., 
відносно, 
Показник позначення тис. грн. % тис. грн. % тис. 
% 
грн 
Матеріальні 
МВ 603331 49,6 685312 60,3 81981 +16,3 
затрати 
Витрати на оплату 
ВОП 43148 3,5 50764 4,5 7616 +17,7 
праці 
Відрахування 
на соціальні ВС 9192 0,8 10596 0,9 1404 +15,3 
заходи 
Інші прямі витрати ВІ 539695 44,4 366344 32,3 -173351 -32,1 
Амортизація АВ 20075 1,7 22026 2 1951 +9,7 
Разом х 1215441 100 1135042 100 -80399 -6,6 
 
 Як бачимо з таблиці 3.2, найбільшу питому вагу у структурі 
операційних витрат, як і в 2018 знову займають матеріальні витрати, вони у 
2019 році значно збільшились на 81981 тис. грн. ,або на 16,3 %. Отже, 
зростання матеріальних витрат знову відбулося знову за рахунок підвищення 
цін на матеріальні ресурси. Витрати на оплату праці у 2019 р. в порівнянні з 
2017 р. збільшились на 7616 тис. грн., або на 17,7 %, що зумовлено 
зростанням мінімальної заробітної плати. Відрахування на соціальні заходи у 
2019 р. в порівнянні з 2018 р. збільшились на 1404 тис. грн, або на 15,3 %. 
Інші прямі витрати значно значно зменшилися у 2019 р. в порівнянні з 2018 
роком. на 173351 тис. грн., або на 32,1 %. Зменшення цих витрат вплине на 
зменшення собіварстості продукції. Що стосується амортизації то  у 2019 
році в порівнянні з 2018 р. вона зросла на 1951 тис. грн. або на 9,7 %. 
 І нарешті проведемо порівняльний аналіз складу та структури витрат на 
підприємстві за 2019-2020 роки (Таблиця 3.3) 
Таблиця 3.3 
Аналіз складу, структури та динаміки операційних витрат на ПрАТ 
«Юрія» за 2019-2020 р.р. 
2019  2020  Відхилення 
Умовні 
 абсол., 
позна- відносно, 
Показник тис. грн. % тис. грн. % тис. 
чення % 
грн 
Матеріальні 
МВ 685312 60,3 751924 63,8 66612 +9,7 
затрати 
Витрати на оплату 
ВОП 50764 4,5 56321 4,8 5557 +11 
праці 
Відрахування 
на соціальні ВС 10596 0,9 11775 1 1179 +11,1 
заходи 
Інші прямі витрати ВІ 366344 32,3 339910 28,9 -26434 -7,2 
Амортизація АВ 22026 2 17852 1,5 -3274 -19 
Разом х 1135042 100 1177782 100 42740 3,7 
 
 Як бачимо з таблиці 3.3, найбільшу питому вагу у структурі 
операційних витрат у 2020 році як і в минулих роках займають матеріальні 
витрати, вони збільшились на 66612 тис. грн., або на 9,7%. Отже, зростання 
матеріальних витрат, знову ж таки, відбулося за рахунок підвищення цін на 
матеріальні ресурси.  
 Витрати на оплату праці у 2020 р. в порівнянні з 2019 р. збільшились на 
5557 тис. грн., або на 11 %, що зумовлено зростанням мінімальної заробітної 
плати. Відрахування на соціальні заходи у 2020 р. в порівнянні з 2019 р. 
збільшились на 1179 тис. грн, або на 11,1 %. Інші прямі витрати знову  
зменшилися у 2020 р. в порівнянні з 2019 р. на 26434 тис. грн., або на 7,2 %, 
Що стосується амортизації у 2020 р. в порівнянні з 2019 р. вона знизилася на 
3274 тис. грн. або на 19 %. 
 Далі проведемо аналіз складу матеріальних витрат та витрат на оплату 
праці. Дані відобразимо в таблицях 3.4 і 3.5. 
 
 
Таблиця 3.4  
Аналіз складу матеріальних витрат на ПрАТ «Юрія» за 2018-2020 р.р. 
(тис.грн) 
Роки Відхилення 
Показник 
№ 19/ 19/ 20/ 20/ 
матеріальних 
п/п 2018 2019 2020 18, 18, 19, 19, 
витрат 
(+; -) (%) (+;-) (%) 
Сировина і 
1 342371 360580 450794 18209 +5,3 90214 +25 
матеріали 
2 Тара 10125 12000 13550 2125 +18,5 1550 +13 
3 Паливо 20560 22040 23650 1480 +7,2 1610 +7,3 
4 МШП 2028 5000 5700 2972 +146,5 700 +14 
5 Інші матеріали 228247 285701 258230 57454 +25,2 -27471 -9,6 
6 Разом  603331 685312 751924 81981 +16,3 66612 +9,7 
 
 Отже, за результатами аналізу бачимо, що всі складові матеріальних 
витрат у 2019 році в порівнянні з 2018 роком збільшилися, а саме: 
 - сировина і матеріали на 18209 тис.грн або на 5,3%; 
 - тара на 2125 тис.грн або на 18,5%; 
 - паливо на 1480 тис.грн або на 7,2%; 
 - МШП на 2972 тис.грн або на 146,5%; 
 - інші матеріали на 57454 тис.грн або на 25,2%. 
 У 2020 році всі складові знову збільшилися, окрім інших матеріалів які 
зменшилися на 27471 тис.грн або на 9,6%.  
Таблиця 3.5 
Аналіз складу витрат на оплату праці на ПрАТ «Юрія» за 2018-2020 р.р. 
(тис.грн) 
№ Показник Роки Відхилення 
п/п витрат на 2018 2019 2020 19/ 19/ 20/ 20/ 
оплату праці 18, 18, 19, 19, 
(+; -) (%) (+;-) (%) 
Основна 
1 24010 28620 30940 4610 +19,2 2320 +8,1 
зарплата 
Додаткова 
2 5148 6230 6920 1082 +21 690 +11 
зарплата 
Премії, 
3 9650 11864 12031 2214 +23 167 +1,4 
нагародження 
4 Відрядження 4340 4050 4630 -290 -6,7 580 +14,3 
5 Разом  43148 50764 56321 7616 +17,7 5557 +11 
 
 Отже, провівши аналіз складових витрат на оплату праці бачимо, що у 
2019 році порівняно з 2018 роком всі складові, окрім витрат на відрядження 
збільшилися, а саме: 
 -  основна заробітна плата на 4610 тис.грн або на 19,2%; 
 - додаткова заробітна плата на 1082 тис.грн або на 21%; 
 - Витрати на премії та нагородження на 2214 тис.грн або на 23%. 
 Витрати на відрядження у 2019 році зменшилися на 290 тис.грн або на 
14,3%. 
 У 2020 році ві складові як видно з розрахунків у таблиці збільшилися в 
порівнянні з 2019 роком. 
 Більш детальний аналіз цих витрат та вплив їх на виробничу 
собівартість розглянемо в пункті 3.3 
 Отже,  в питанні було проаналізовано склад, динаміку та струкутру 
операційних витрат на ПрАТ «Юрія», а також проаналізовано  як 
змінювалася динаміка та склад матеріальних витрат та витрат на оплату 
праці. За реузльтатами аналізу було виявлено що всі показники структури та 
складу операційних витрат у всих роках збільшувалися, а от показник інших 
прямих витрат навпаки зменшувався щоі 2019 році призвело дозначного 
зменшення операційних витрат. 
  
 3.3 Факторний аналіз та шляхи оптимізації витрат операційної 
діяльності на ПрАТ «Юрія» 
Результативний показник при аналізі витрат на виробництво  - це 
загальна сума собівартості продукції. 
 Тому проведемо дослідження зміну цього показника у 2018 році під 
впливом відхилень від базового рівня за рядом факторів: матеріальних 
витрат, оплати праці, соціальних витрат, інших прямих витрат та 
загальновиробничих витрат. Дані взято з таблиць 3.1-3.3. Проводити аналіз 
будемо за кожним із досліджуваних років та із застосуванням методу 
ланцюгових підстановок  
 Отже, факторні моделі базового та звітного періодів будуть мати 
вигляд такий вигляд: 
 ФМб = МВб+ ВОПб+ ВСб+ Віб                                                               [1] 
 ФМз = МВз+ ВОПз+ ВСз+ Віз                                                                 [2] 
 Далі проведемо розрахунки операційних витрат та здійснимо їх 
факторний аналіз за 2018 рік. 
 ОПВб = 498331+ 35821+ 7816+ 545550 = 1087518 тис.грн  
 ОПВз = 603331+ 43148+ 9192+ 539695 = 1195366 тис.грн    
1. Визначимо вплив матеріальних витрат підставивши  у формулу замість 
базового значення МВ, значення звітного періоду. 
 ОПВмв1 = МВЗ+ ВОПБ+ ВСБ+ ВІБ+ ВЗБ                                              [3]                             
 ОПВмв1 = 603331+35821+7816+545550 = 1192518 тис.грн  
  ОПВ1 = ОПВмв1 – ОПВ0                                                                          [4]       
   ОПВ1 = 1192518-1087518= 105000 тис.грн  
 Тобто, у зв'язку із збільшенням матеріальних затрат виробнича 
собівартість продукції, яка розраховується та розраховується із сум всих 
понесених витрат за формулою 1, збільшилася на 105000 тис.грн. 
2. Визначимо вплив витрат на оплату праці працівників підставивши у 
формулу значення звітного показника: 
 ОПВвоп2 = МВз+ ВОПз+ ВСб+ ВІб+ ВЗб                                              [5] 
 ОПВвоп2 = 603331 + 43148 + 7816 + 545550 = 1199845 
 ОПВ2 = ОПВвоп2 – ОПВмв1                                                                   [6]       
 ОПВ2 = 1199845-112518 = 7327 тис.грн 
 Отже, зі збільшенням витрат на оплату праці, виробнича собівартість 
зросла на 7327 тис.грн. 
3. Визначимо вплив витрат на соціальне стархування підставивши значення 
звітного показника: 
 ОПВвс3 = МВз+ ВОПз+ ВСз+ ВІб+ ВЗб                                                 [7] 
 ОПВвс3 = 603331+43148+9192+545550 = 1201211 тис.грн  
 ОПВ3 = ОПВвс3 – ОПВвоп2                                                                     [8]       
 ОПВ3 = 1201211-1199845 = 1376 тис.грн  
 Як бачимо, зі збільшенням витрат на соціальне стархування, виробнича 
собівартість продукції зрасла 1376 тис.грн. 
4. Визначимо вплив інших витрат, підставивши значення звітного показника: 
 ОПВві4 = МВз+ ВОПз+ ВСз+ Віз                                                            [9] 
 ОПВві4 = 603331+43148+9192+  539695 = 1195366 тис.грн  
 ОПВ4 = ОПВві4 – ОПВвс3                                                                      [10]       
 ОПВ4 = 1195366-1201211 = -5845 тис.грн. 
 Отже, зі зменшенням інших прямих витрат, виробнича собівартість 
зменшилася на 5845 тис.грн. 
 Проведемо балансову перевірку: 
 ОПВ = ОПВз – ОПВб                                                                               [13] 
 ОПВ = 1195366-1087518 = 107848 тис.грн 
  ОПВ = ОПВ1+ ОПВ2+ ОПВ3+ ОПВ4                                                 [14] 
  ОПВ = 105000+7327+1376- 5845= 107848 тис.грн 
 Всі дані впливу факторів, для зручності занесено в таблицю 3.6 
 
Таблиця 3.6 
Вплив факторів на операційні витрати за 2018 рік 
Параметри факторних показників 
Підс
тано
вка 
 
    
Відрахува 
Мате- Витрати на   Вплив фактора 
ння на 
ріальні оплату Інші прямі  на зміну 
соціальні 
витрати праці витрати Собівартість собівартості 
заходи 
(МВ) тис. (ВОП) (ВІ) продукції, тис. грн продукції, тис 
(ВСЗ) 
грн тис. грн тис. грн грн 
тис. грн 
0 498331 35821 7816 545550 1087518 - 
1 603331 35821 7816 545550 1192518 +105000 
2 603331 43148 7816 545550 1199845 +7327 
3 603331 43148 9192 545550 1201221 +1376 
4 603331 43148 9192 539695 1195366 -5845 
 
 Далі, за аналогічними формулами, проаналізуємо вплив факторів за 
2019 та 2020 роки. Проаналізуємо 2019 рік: 
 ФМб = МВб+ ВОПб+ ВСб+ ВІб                                                    
 ФМз = МВз+ ВОПз+ ВСз+ ВІз  
 ОПВб = 603331+ 43148+ 9192+ 539695 = 1195366 тис.грн   
 ОПВз = 685312+ 50764+10596+366344 = 1113016 тис.грн 
1. Визначимо вплив матеріальних витрат підставивши  у формулу замість 
базового значення МВ, значення звітного періоду. 
 ОПВмв1 = МВЗ+ ВОПБ+ ВСБ+ ВІБ  
 ОПВмв1 = 685312+ 43148+ 9192+ 539695 = 1277347 тис.грн  
  ОПВ1 = ОПВмв1 – ОПВ0                                                                                 
   ОПВ1 = 1277347-1195366 = 81891 тис.грн 
 Тобто, у зв'язку із збільшенням матеріальних затрат виробнича 
собівартість продукції збільшилася на 81981 тис.грн. 
2. Визначимо вплив витрат на оплату праці працівників підставивши у 
формулу значення звітного показника: 
 ОПВвоп2 = МВз+ ВОПз+ ВСб+ ВІб                                               
 ОПВвоп2 = 685312+ 50764+ 9192+ 539695= 1284963 
 ОПВ2 = ОПВвоп2 – ОПВмв1                                                                           
 ОПВ2 = 1284963-1277347 = 7616 тис.грн 
 Отже, зі збільшенням витрат на оплату праці, виробнича собівартість 
зросла на 7616 тис.грн. 
3. Визначимо вплив витрат на соціальне стархування підставивши значення 
звітного показника: 
 ОПВвс3 = МВз+ ВОПз+ ВСз+ ВІб                                                  
 ОПВвс3 = 685312+ 50764+ 10596+ 539695 = 1286367 
 ОПВ3 = ОПВвс3 – ОПВвоп2                                                                            
 ОПВ3 = 1286367-1284963 = 1404 тис.грн 
 Як бачимо, зі збільшенням витрат на соціальне стархування, виробнича 
собівартість продукції зрасла 1404 тис.грн. 
4. Визначимо вплив інших витрат, підставивши значення звітного показника:
 ОПВві4 = МВз+ ВОПз+ ВСз+ ВІз                                                   
 ОПВві4 = 685312+ 50764+ 10596+ 366344 = 1113016 тис.грн 
 ОПВ4 = ОПВві4 – ОПВвс3                                                                             
 ОПВ4 = 1113016-1286367 = -173351 тис.грн 
 Отже, зі зменшенням інших прямих витрат, виробнича собівартість 
зменшилася  на 173351 тис.грн. 
 Проведемо балансову перевірку: 
 ОПВ = ОПВз – ОПВб                                                                                
 ОПВ = 1113016-1195366 = -173351 тис.грн 
  ОПВ = ОПВ1+ ОПВ2+ ОПВ3+ ОПВ4                                    
  ОПВ = -173351тис. грн 
 Дані для зручності занесено в таблицю 3.7 
Таблиця 3.7 
Вплив факторів на операційні витрати за 2019 рік 
Параметри факторних показників 
Підс
тано
вка 
  
     
Відрахува Вплив 
Мате- Витрати на  Заг.-  
ння на фактора на 
ріальні оплату Інші прямі виробн. Собівар- 
соціальні зміну 
витрати праці витрати витрати тість 
заходи собівартості 
(МВ) тис. (ВОП) (ВІ) (ВЗ) продукції, 
(ВСЗ) продукції, 
грн тис. грн тис. грн тис. грн тис. грн 
тис. грн тис грн 
0 603331 43148 9192 188900 539695 1195366 - 
1 685312 43148 9192 188900 539695 1277347 81891 
2 685312 50764 9192 188900 539695 1284963 7616 
3 685312 50764 10596 188900 539695 1286367 1404 
4 685312 50764 10596 217782 366344 1113016 -173351 
 
 Проаналізуємо факторні показники за 2020 рік: 
 ФМб = МВб+ ВОПб+ ВСб+ ВІб                                                      
 ФМз = МВз+ ВОПз+ ВСз+ ВІз                                                        
 ОПВб = 685312+ 50764+10596+366344 = 1113016 тис.грн 
 ОПВз = 751924+56321+11775+ 339910 = 1159930 тис.грн. 
1. визначимо вплив матеріальних витрат підставивши  у формулу замість 
базового значення МВ, значення звітного періоду. 
 ОПВмв1 = МВЗ+ ВОПБ+ ВСБ+ ВІБ                                                                           
 ОПВмв1 = 751924+ 50764+10596+366344 = 1179628 тис.грн  
  ОПВ1 = ОПВмв1 – ОПВ0                                                                                 
  ОПВ1 = 1179628-1113016 = 66612 тис.грн 
 Тобто, у зв'язку із збільшенням матеріальних затрат виробнича 
собівартість продукції збільшилася на 66612 тис.грн. 
2. Визначимо вплив витрат на оплату праці працівників підставивши у 
формулу значення звітного показника: 
 ОПВвоп2 = МВз+ ВОПз+ ВСб+ ВІб                                               
 ОПВвоп2 = 751924+ 56321+10596+366344 = 1185185 тис. грн 
 ОПВ2 = ОПВвоп2 – ОПВмв1                                                                           
 ОПВ2 = 1185185 – 1179628 = 5557   
 Отже, зі збільшенням витрат на оплату праці, виробнича собівартість 
зросла на 5557 тис.грн. 
3. Визначимо вплив витрат на соціальне стархування підставивши значення 
звітного показника: 
 ОПВвс3 = МВз+ ВОПз+ ВСз+ ВІб                                                  
 ОПВвс3 = 751924+ 56321+11775+366344 = 1186364 тис.грн 
 ОПВ3 = ОПВвс3 – ОПВвоп2                                                                            
 ОПВ3 = 1186364-1185185 = 1179 тис.грн 
 Як бачимо, зі збільшенням витрат на соціальне стархування, виробнича 
собівартість продукції зрасла 1179 тис.грн. 
4. Визначимо вплив інших витрат, підставивши значення звітного показника: 
 ОПВві4 = МВз+ ВОПз+ ВСз+ ВІз                                                   
 ОПВві4 = 751924+ 56321+11775+339910 = 1156177 тис.грн 
 ОПВ4 = ОПВві4 – ОПВвс3                                                                             
 ОПВ4 = 1156177-1186364 = - 26434 тис.грн   
 Отже, зі зменшенням інших прямих витрат, виробнича собівартість 
знизилася на 26634 тис.грн. 
 Проведемо балансову перевірку: 
 ОПВ = ОПВз – ОПВб                                                                                
 ОПВ = 1159930 – 1113016 = 49914 тис.грн 
  ОПВ = ОПВ1+ ОПВ2+ ОПВ3+ ОПВ4                                    
  ОПВ = 46914 тис.грн 
 Дані відображені в таблиці 3.8 
Таблиця 3.8 
Вплив факторів на операційні витрати за 2020 рік 
Параметри факторних показників 
  
     
Відрахува Вплив 
Мате- Витрати на  Заг.-  
ння на фактора на 
ріальні оплату Інші прямі виробн. Собівар- 
соціальні зміну 
витрати праці витрати витрати тість 
заходи собівартості 
(МВ) тис. (ВОП) (ВІ) (ВЗ) продукції, 
(ВСЗ) продукції, 
грн тис. грн тис. грн тис. грн тис. грн 
тис. грн тис грн 
0 685312 50764 10596 217782 366344 1113016 - 
Підстановка 
1 75924 50674 10596 217782 366344 1179628 +66612 
2 75924 56321 10596 217782 366344 1185185 +5557 
3 75924 56321 11775 217782 366344 1186364 +1179 
4 75924 56321 11775 187595 339910 1159930 -26434 
 
 Далі проведемо аналіз витра на 1 гривню товарної продукції за 2018 – 
2020 рік. Вихідні дані відобразимо в таблицях 3.9-3.10 
  
 
 
 
 
Таблиця 3.9 
Аналіз витрат на 1 гривню товарної продукції на ПрАТ «Юрія» за 2018-
2019 роки 
Відхилення  
№ п.п Показник 2018 рік 2019 рік Відносне 
Абсол. Відхил. 
 (у %) 
Собівартість 
1 1195366 1113016 -82350 -6,9 
продукції 
Обсяг виробленої 
2 1610245 1650245 40000 +2,5 
продукції 
3 Витрати на 1 грн.  0,74 0,67 -0,07 -9,5 
 
 Витрати на 1 грн. Розраховуються за формулою: 
 Витр. На 1 грн. = Собіварт. / Обсяг виробництва                                  [15] 
 Витр. На 1 грн. За 2018 рік = 1195366 / 1610245 = 0,74 коп. 
 Витр. На 1 грн. За 2019 рік = 1113016 / 1650245 = 0,67 коп. 
1. Визначимо вплив собівартості  на витрати підставивши у формулу 
значення звітного показника: 
 Витр. На 1 грн. = 1113016 / 1610245 = 0,69 
 Вплив собівартості: 0,69 – 0,74 = -0,05 коп 
 Отже, за рахунок зниження собівартості, витрати на 1 гривню товарної 
продукції зменшилися на 0,05 коп. 
2.  Визначимо вплив обсягу вироництва на витрати підставивши  у формулу 
значення звітного показника: 
 Витр на 1 грн. = 1113016 / 1650245 = 0,67 коп. 
 Вплив обсягу виробництва: 0,67 – 0,69 = -0,02 коп. 
 Отже, за рахунок збільшення обсягу виробництва, витрати на 1 гривню 
товарної продукції зменшилися на 0,02 коп. 
 
 
 
Таблиця 3.10 
Аналіз витрат на 1 гривню товарної продукції на ПрАТ «Юрія» за 2019- 
2020 роки 
Відхилення  
№ п.п Показник 2019 рік 2020 рік Відносне 
Абсол. Відхил. 
 (у %) 
Собівартість 
1 1113016 1159930 46914 +4,2 
продукції 
Обсяг виробленої 
2 1650245 1645620 -4625 -0,3 
продукції 
3 Витрати на 1 грн.  0,67 0,71 0,03 +4,5 
 
  
 Витр. На 1 грн. За 2018 рік = 1113016 / 1650245 = 0,67 коп. 
 Витр. На 1 грн. За 2019 рік = 1159930 / 1645620 = 0,70 коп. 
1. Визначимо вплив собівартості  на витрати підставивши у формулу 
значення звітного показника: 
 Витр. На 1 грн. 1159930 / 1650245 = 0,70 
 Вплив собівартості: 0,70 – 0,67 = 0,03 коп. 
 Отже, за рахунок збільшення собівартості, витрати на 1 гривню 
товарної продукції збільшилися  на 0,03 коп. 
2.  Визначимо вплив обсягу вироництва на витрати підставивши  у формулу 
значення звітного показника: 
 Витр на 1 грн. = 1159930 / 1645620 = 0,71 коп. 
 Вплив обсягу виробництва: 0,67 – 0,69 = 0,01 коп. 
 Отже, за рахунок збільшення обсягу виробництва, витрати на 1 гривню 
товарної продукції збільшилися на 0,01 коп. 
 Тому за проведеним факторним аналізом можна сказати, що одним із 
найбільш вагомих напрямків мінімізації операційних витрат є зниження перш 
за все матеріальних витрат в складі собівартості продукції так як вони всі 
роки значно збільшуються. Тобто при умові зростання мінімальної заробітної 
плати та відповідного підвищення заробітної платні працівникам, а також 
збільшення цін на енергоносії, витрат на опалення напрямок зниження 
операційних витрат за рахунок зниження витрат на сировину та матеріали є, 
на нашу думку, найбільш сприятливим для підприємства.  
 Критеріями мінімізації витрат може виступати рентабельність 
виробництва продукції, яка розраховується за формулою: 
 Рентабельність реалізації = (чистий дохід / собівартість) *100%        [15] 
 Рентабельність реалізації за 2020 рік = (1250410 / 1159930) *100% = 
107,8%. 
 Якщо, припустимо, в наступному році знизити матеріальні витрати на 
9% то рентабельність реалізації повинна зрости: 
 Рентабельність реалізації за 2020 рік = (1250410 / 1055536,3) *100% = 
118,5%. 
 Як бачимо в такому разі зменшиться виробнича собіварстість, в 
результаті чого рентабельність реалізації продукції зросте на 10,7 %. 
 Отже, в питанні було проведено факторний аналіз операційних витрат 
за наведеними показниками протяго періоду 3 років та визначено як ці 
фактори вплинули на визначення виробничої собівартості продукції. Також 
проведений факторний аналіз такого показника як витрати на 1 грнивню 
товарної продукції за рахунок впливу собівартості та облсгу виробницва та 
визначено вплив цих 2 факторів на представдений показник за період 3 років. 
Запропоновано один із напрямків оптимізації опреаційних витрат на 
підприємстві. 
 
 
 
 
  
 
 
 Висновки: 
 Отже на основі поставлених в роботі завдань були зроблені такі 
висновки: 
 Було досліджено економічну сутність визначення поняття «витрати» за 
літературними джерелами та нормативно-правовими документами та дано 
узагальнене визначення цього поняття, а саме «витрати – це зменшення 
економічних вигод у вигляді вибуття активів або  збільшення зобов’язань, які 
зумовлюють зменшення  власного капіталу». Було дослідено різні види 
запропонованих класифікацій витрат, а також які витрати відносять до 
операціних витрат підприємтсва. 
 При розгляді організації та методики обліку операційних витрат на 
підприємствах досліджено на рахунках яких класів вони можуть 
обліковуватися на підприємстві, а саме 8 та 9 класів, розглянуто методичні 
прийоми за якими підприжмства мають змогу відображати операційні 
витрати на цих рахунках, досліджено особливості обліку витрат за П(с)БО 16 
«Витрати» який регламентує засади обліку витрат та більш детально 
розглянуто відображення операцій щодо обліку операційних витрат на 
рахунках які використовуються при нарахуванні цих витрат. А також 
досліджено які є особливості обліку при автоматизованій системі.  
 При розгляді методичних прийомів аудиту операційних витрат на 
підприємствах було досліджено мету та призначення аудиту, а саме 
перевірка правильності формування собівартості, складу витрат, 
правильності формування бухгалтерського обліку, досліджено які можуть 
бути методи проведення аудиту. Також досліджено послідовність та 
організацію проведення аудиту на підприємствах. 
 При розгляді методику проведення аналізу операційних витрат на 
підприємствах. було досліджено яка мета цього аналізу, а саме всебічна 
оцінка ефективності використання ресурсів і обґрунтування управлінських 
рішень щодо оптимізації рівня витрат, який забезпечує конкурентноздатність 
продукції (робіт, послуг) та завдання проведення аналізу операційних витрат 
на підприємствах, з яких джерел може братися інфjрмація для аналізу та 
досліджено низку методів які пропонуються при аналізі операційних витрат. 
Дослідивши організаційно-економічну характеристику ПрАТ «Юрія» можна 
сказати, що воно досить велике підприємство яке має чітко прописаний 
статут та облікову політику. Згідно неї облік на підприємстві ведеться за 
міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Бухгалтерія складається 
з головного бухгалтера та 20 бухгалтерів, які маються свої права та обов’язки 
прописані у наказі про облікову політику. На підприємстві складаються всі 5 
форм звітності. 
 Провівши аналіз основних фінансово-економічних показників можна 
сказати що у ПрАТ «Юрія» у 2018-2019 роках мало збитковий фінансовий 
результат. Тому, в результаті цього, ми не можемо розрахувати жоден з 
показників рентабельності підприємства за  ці 2 роки. У 2020 році ситуація 
ситуація позитивно стабілізувалась оскільки ПрАТ «Юрія» отримало 
незначний прибуток у розмірі 59572тис.грн. Було виявлено позитивні та 
негативні фактори що вплинули на цей результат. 
 Проведений аналіз показників платоспроможності показав вкрай 
негативний стан на підприємстві, оскільки показник абсолютної ліквідності 
та коефіцієнт покриття нижче норми, що свідчить про дуже проблемний стан 
погашення поточних зобов’язань на ПрАТ «Юрія» та може призвести до 
втрати довіри з боку кредиторів, постачальників та ін. 
 Проведений аналіз показників фінансової стійкості підприємства 
показав, що за досліджуваний період на ПрАТ «Юрія» неможливо 
розахувати ряд показників, оскільки для їх розрахунку потрібен показник 
власного капіталу, а на підприємстві він від’ємний. Це вказує на те що 
підприємство на даний час не має власного капіталу і працює за рахунок 
позикових коштів, що звісно є негативним явищем для товариства. 
 За результатами аналізу показників рентабельності ПрАТ «Юрія» 
встановлено що рентабельність реалізованої продукції та рентабельність 
продажу підприємства скорочується з кожним роком.  
У 2020 році ситуація вирівнялася оскільки підприємство отримало 
чистий прибуток у розмірі 59 572 тис.грн. і рентабельність становила 6,4 %. 
 За результатами аналізу показників ділової активності ПрАТ «Юрія» 
виявлено що у 2019 році порівняно з 2018 роком тривалість фінансового 
циклу зросла, що є позитивним явищем для підприємства, а у 2020 році ця 
тривалість взагалі від’ємна на що вплинула велика кількість кредиторської 
заборгованості. 
 При розгляді як відбувається документування господарських операцій з 
обліку операційних витрат на ПрАТ «Юрія» було досліджено що організація 
обліку операційних витрат на ПрАТ «Юрія» відбувається згідно наказу про 
облікову політику. Було також дослідженно мету калькулювання собівартості 
продукції на підпрємстві та первинні документи які використовуються при 
обліку операційних витрат на ПрАТ «Юрія». Запропоновано удосконалення 
відображення інформації про облік витрат у обліковій політиці підприємства 
до тої що існує на підприємстві та розроблено графік документообігу який 
може та доцільно викоритсовувати при обліку опреаційних витрат. 
 При розгляді порядку здійснення синтетичного та аналітичного обліку 
операційних витрат на підприємстві було досліджено та на яких рахунках 
відбувається цей самий облік на ПрАТ «Юрія» та як відбувається облік в 
автоматизованій системі «1С: Бухгалтерія». Було наведено типову 
кореспонденцію відображення операційних витрат на рахунках 
бухгалтерського обліку згідно інструкції із застосування плану рахунків за 
відповідний період та запропоновано доудосконалення бази розподілу 
загально-виробничих витрат. 
 При розгляді відображення інформації про операційні витрати у 
фінансовій звітності ПрАТ «Юрія» було досліджено як в яких формах вона 
повинна відображатися. Так як підприємтсво складає всі 5 форм звітності то 
інформації відображається в формах № 2 та №5 фінансової звітності у 
відповідних рядках. 
 При розгляді як здійснюється проведення аудиту операційних витрат 
на ПрАТ «Юрія» було досліджено що на підприємстві провожиться 
зовнішній аудит при залученні незалежного аудитора та внутрішній аудит, 
який проводиться самим підприємством. Було досліджено стадії аудиту та 
методику його проведення незалежним аудитором, за результатами якого 
потім буде складено чіткий аудиторський висновок який передаватиметься 
замовнику аудиту. 
 Було проаналізовано склад, динаміку та структуру операційних витрат 
підприємства ПрАТ «Юрія» а також проаналізовано  як змінювалася 
динаміка та склад матеріальних витрат та витрат на оплату праці. За 
реузльтатами проведеного аналізу було виявлено що всі показники структури 
та складу операційних витрат у всих роках збільшувалися, а от показник 
інших прямих витрат навпаки зменшувався що в 2019 році призвело до 
значного зменшення операційних витрат підприємства. Аналіз складу та 
структури складових матеріальних витрат та витрат на оплату праці показав 
що в основному всі складові більшувалися протягом аналізованих років. 
 Було проведено факторний аналіз операційних витрат та досліджено 
вплив цих факторів на виробничу собівартість, також було  проведено 
факторний аналіз витрат на 1 гривню товарної продукції та визначено вплив 
на зміну цього показника таких факторів як собівартість та обсяг 
виробництва. Після аналізу запропоноано один із методів отпимізації 
операційних витрат на підприємстві, а саме зменшення матеріальних витрат 
на 9%, що призведе до збільшення рентабельності реалізації.