Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8375
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorШевченко, Анна Михайлівна-
dc.contributor.authorОвчаренко, Василь Васильович-
dc.date.accessioned2026-03-14T15:26:04Z-
dc.date.available2026-03-14T15:26:04Z-
dc.date.issued2023-12-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8375-
dc.description.abstractПредметом дослідження є економічний механізм розробки методики формування бюджету як основного фінансового плану й економічного регулятора відносин між структурними підрозділами підприємства й підприємства із зовнішнім середовищем, а також системи керування цим процесом. Об’єктом дослідження є процес становлення та розвитку системи фінансового планування підприємства, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Гората» та вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. Метою кваліфікаційної роботи магістра є наукове обґрунтування теоретичних та практичних засад фінансового планування в Україні та удосконалення процесу бюджетування. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: полягає в розкритті теоретичних та методичних основ бюджетування на підприємстві, провести аналіз фінансово – господарської діяльності ТОВ «Гората» та оцінити управління процесом бюджетування на підприємстві, здійснити аналіз планування потреб в капіталі на підприємстві, оцінити фактори впливу на оцінку ліквідності та платоспроможності підприємства, запропонувати заходи, спрямовані на підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства, розробити модель прогнозування потреби в капіталі. За результатами дослідження сформульовані пропозиції оптимальні структури капіталу, які є однією з найбільш важливих і складних задач, які вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу представляє собою таке співвідношення використання власних та залучених коштів, за якого забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість. Одержані результати можуть бути використані при розробці фінансового плану та удосконалення існуючих методів бюджетування в Україні.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectфінансове плануванняuk_UA
dc.subjectбюджетуванняuk_UA
dc.titleУдосконалення методів фінансового планування на підприємстві (на матеріалах ТОВ «Гората», Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода)uk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КРМ Овчаренко В.В. 2023.pdf
  Restricted Access
2.89 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 Спеціальність 
072 – Фінанси, банківська справа 
та страхування, освітня програма 
«Фінанси і кредит»,  
освітній ступінь «магістр», 
денна форма навчання, 
2 курс, група                         . 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
на тему: УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ФІНАНСОВОГО 
ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ (НА МАТЕРІАЛАХ  ТОВ 
«ГОРАТА», ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ, ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОН, С. 
ЧЕРВОНА СЛОБОДА) 
IMPROVEMENT OF THE FINANCIAL PLANNING METHODS AT THE 
ENTERPRISE (BASED ON THE MATERIALS OF LLC «HORATA», 
CHERKASY REGION, CHERKASY DISTRICT, CHERVONA SLOBODA 
VILLAGE) 
 
 
Студента(ки)        Овчаренка Василя Васильовича        
(підпис) 
 
Науковий керівник  доцент Шевченко Анна Михайлівна    . 
(вчене звання, прізвище та ініціали)    (підпис) 
 
 
 
 
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри фінансів  
                   проф. Гончаренко І. Г.       . 
      
      (вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис) 
 
 
Черкаси 2023 р. 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ  
Освітній ступінь – магістр  
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування 
освітня програма «Фінанси і кредит» 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
 
________________ проф. Гончаренко І.Г.  
 
«_____» ________________20 ___ р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
 
   Овчаренку Василю Васильвичу       
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Удосконалення методів фінансового планування на підприємстві 
(на матеріалах  ТОВ «Гората», Черкаська область, Черкаський район, с. Червона 
Слобода)_ 
 
Керівник роботи Шевченко Анна Михайлівна, кандидат економічних наук, доцент 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «____» _________ 20 ___ р. 
№ _____ 
 
2. Строк подання студентом роботи «____» __________ 20 ___ р. 
 
3. Вихідні дані до роботи законодавчі та нормативні акти з питань фінансового 
планування, аналітичні та статистичні дані про фінансово-господарську діяльність 
ТОВ «Гората», підручники посібники, монографії, статті 
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити) 
______ 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи фінансового планування на підприємстві 
РОЗДІЛ 2. Аналіз та діагностика фінансового планування на ТОВ «Гората» 
РОЗДІЛ 3. Обґрунтування ефективного фінансового планування на підприємстві  
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів):  Етапи фінансового планування (бюджетування) на підприємстві; 
Класифікація основних видів бюджетів, що розробляються на підприємстві в 
процесі оперативного фінансового планування;  Етапи нуль-базис-бюджетування; 
Врахування руху капіталу по стадіях планування (досвід Німеччини); Динаміка 
фінансових показників діяльності за 2019-2021 рр., тис. грн.;  Аналіз фінансової 
стійкості підприємства ТОВ «Гората»; Аналіз ділової активності підприємства 
ТОВ «Гората»;  Аналіз рентабельності підприємства ТОВ «Гората»; Динаміка 
коефіцієнту покриття на ТОВ «Гората»; Динаміка коефіцієнту швидкої ліквідності; 
3 
 
Динаміка коефіцієнту абсолютної ліквідності на ТОВ «Гората»;  Динаміка чистого 
оборотного капіталу на ТОВ «Гората»; Динаміка коефіцієнту платоспроможності 
(автономії) на ТОВ «Гората»;  Динаміка коефіцієнту фінансування на ТОВ 
«Гората»;  Динаміка коефіцієнту забезпечення власними оборотними засобами на 
ТОВ «Гората»;  Динаміка коефіцієнту маневреності власного капіталу на ТОВ 
«Гората»; Динаміка коефіцієнту оборотності активів на ТОВ «Гората»; Динаміка 
коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості на ТОВ «Гората»; Динаміка 
коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості на ТОВ «Гората»;  Динаміка 
терміну погашення дебіторської заборгованості на підприємстві ТОВ «Гората»; 
Динаміка терміну кредиторської заборгованості на ТОВ «Гората»;  Динаміка 
коефіцієнту оборотності матеріальних запасів на ТОВ «Гората»;  Динаміка 
коефіцієнту оборотності власного капіталу на ТОВ «Гората»; Динаміка коефіцієнту 
рентабельності активів; Динаміка коефіцієнту рентабельності власного капіталу;  
Динаміка коефіцієнту рентабельності діяльності;  Динаміка коефіцієнту 
рентабельності продукції;  Структура зведеного (консолідованого) бюджету ТОВ 
«Гората»;  Вибір джерел фінансування ТОВ «Гората»;  Заплановані ціни на 2022 р.;  
Бюджет продажів підприємства;  Графік надходжень коштів від продажів (грн.); 
Виробничий бюджет у натуральних одиницях; Склад прямих витрат на матеріали, 
що включають у собівартість одиниці продукції;  Графік оплати придбаних 
матеріалів;  Бюджет прямих витрат на оплату праці;  Бюджет загально виробничих 
витрат;  Бюджет виробничих запасів на кінець планованого періоду;  Собівартість 
реалізованої продукції (грн.);  Бюджет комерційних витрат;  Бюджет управлінських 
витрат (грн.);  Зведений бюджет доходів і витрат;  Інвестиційний бюджет;  Бюджет 
руху грошових коштів (грн.);  Витрати, пов’язані із отриманням та повернення 
кредитних ресурсів; Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 10 
років;  Економічний ефект від впровадження нових удосконалених видів 
 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали  Підпис, дата 
Розділ 
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Шевченко А.М.,  доцент 05.09.23 09.10.23 
2 Шевченко А.М.,  доцент 10.10.23 11.11.23 
3 Шевченко А.М.,  доцент 12.11.23 28.11.23 
 
7. Дата видачі завдання «05» вересня 2023 р. 
 
4 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Назва етапів Строк виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. 
1 Складання попереднього плану 05.09.23 виконано 
кваліфікаційної роботи. 
Опрацювання літературних джерел.  
2 30.09.23 виконано 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка  
3 5.10.23 виконано 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. 
4 Аналіз даних, необхідних для 9.10.23 виконано 
написання аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.23 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.23 виконано 
Підготовка та написання 
7 08.11.23 виконано 
розрахункового розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.23 виконано 
Доопрацювання розрахункового 
9 18.11.23 виконано 
розділу. 
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.23 виконано 
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.23 виконано 
12 Доопрацювання роботи 23.11.23 виконано 
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 2.12.23 виконано 
Подання завершеної роботи на 
14 5.12.23 виконано 
кафедру 
 
 
 
Студент     __________________    _______________________ 
             (підпис)                                             (прізвище та ініціали)  
Керівник роботи      __________________    ______________________ 
            (підпис)                                              (прізвище та ініціали)  
Секретар ЕК       __________________    _______________________ 
(підпис)                                              (прізвище та ініціали)  
5 
 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить 133 сторінки, 28 таблиць, 23 
рисунки, список використаних джерел з 55 найменувань, 4 додатки. 
 
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА 
ПІДПРИЄМСТВІ (НА МАТЕРІАЛАХ  ТОВ «ГОРАТА», ЧЕРКАСЬКА 
ОБЛАСТЬ, ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОН, С. ЧЕРВОНА СЛОБОДА)  
(великими літерами) 
 
Предметом дослідження є економічний  механізм розробки методики 
формування бюджету як основного фінансового плану й економічного 
регулятора відносин між структурними підрозділами підприємства й 
підприємства із зовнішнім середовищем, а також системи керування цим 
процесом. 
Об’єктом дослідження є процес становлення та розвитку системи 
фінансового планування підприємства, фінансово-господарська діяльність 
ТОВ «Гората» та вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є  наукове обґрунтування 
теоретичних та практичних засад фінансового планування в Україні та 
удосконалення процесу бюджетування. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: полягає в розкритті 
теоретичних та методичних основ бюджетування на підприємстві, провести 
аналіз фінансово – господарської діяльності ТОВ «Гората» та оцінити 
управління процесом бюджетування на підприємстві, здійснити аналіз 
планування потреб в капіталі на підприємстві, оцінити фактори впливу на 
оцінку ліквідності та платоспроможності підприємства, запропонувати 
заходи, спрямовані на підвищення ліквідності та платоспроможності 
підприємства, розробити модель прогнозування потреби в капіталі. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції оптимальні 
структури капіталу, які є однією з найбільш важливих і складних задач, які 
вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна 
структура капіталу представляє собою таке співвідношення використання 
власних та залучених коштів, за якого забезпечується найбільш ефективна 
пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом 
фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова 
вартість. 
Одержані результати можуть бути використані при розробці 
фінансового плану та удосконалення існуючих методів бюджетування в 
Україні. 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2023 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2023 
 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________ 
6 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП………………………………………………………………………….. 7 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи фінансового планування на підприємстві…. 11 
1.1. Поняття та функції фінансового планування та контролінгу…………... 11 
1.2. Принципи та методи фінансового планування на підприємстві……….. 18 
1.3. Правила вибору джерел фінансування підприємств……………………. 25 
1.4. Світовий досвід фінансового планування……………………………….. 33 
РОЗДІЛ 2. Аналіз та діагностика фінансового планування на ТОВ  
«Гората»………………………………………………………………………… 41 
2.1. Аналіз фінансового стану підприємства…………………………………. 41 
2.2. Оцінка організації безпеки життєдіяльності та умов праці на  
підприємстві……………………………………………………………………. 46 
2.3. Аналіз планування потреб в капіталі на підприємстві………………….. 50 
2.4. Вплив факторів на ліквідність та платоспроможність підприємства….. 56 
2.5. Оцінка управління процесом фінансового планування на підприємстві 73 
РОЗДІЛ 3. Обґрунтування ефективного фінансового планування на  
підприємстві……………………………………………………………………. 86 
3.1. Прогнозування та планування перспективного фінансового плану  
підприємства……………………………………………………………………. 86 
3.2. Моделювання грошових потоків підприємства та системи управління  
ними……………………………………………………………………………... 99 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 108 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….…………………………………... 116 
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 121 
 
7 
 
ВСТУП 
 
Актуальним завданням будь-якого підприємства на сучасному етапі є 
підвищення його конкурентоспроможності. Це пов’язане з жорсткістю 
конкурентної боротьби й різким обмеженням зовнішніх ресурсів. Дана 
ситуація приводить до відсутності можливостей для росту бізнесу, виходу 
його на нові ринки, диверсифікованості й зниженню, в остаточному 
підсумку, його конкурентоспроможності. У цих умовах необхідно 
налагодити самонастроювальну систему бізнесу, здатну адекватно й вчасно 
реагувати на впливи навколишнього середовища у всіх областях.  
Суттєвою причиною кризового стану багатьох вітчизняних 
підприємств є неналежне виконання фінансовими службами покладених на 
них функцій і завдань, зокрема відсутність фінансового планування 
(бюджетування) та аналізу, управління ризиками, роботи щодо оптимізації 
структури активів та пасивів тощо. Досить часто це зумовлено тим, що 
відповідальність за всю фінансову роботу на підприємстві покладається на 
бухгалтерію, а фінансові служби або взагалі відсутні, або їх завдання є 
невизначеними і не мають нічого спільного з тими, які виконують відповідні 
служби на підприємствах країн Західної Європи чи США. В цьому зв’язку 
актуальності набуває визначення місця та ролі фінансового планування 
(бюджетування) у системі фінансового фундаменту. 
Успішна інвестиційна та операційна підприємницька діяльність 
можлива лише за наявності надійного фінансового фундаменту. За умов 
ринкової економіки спостерігається відхід від загального планування на 
підприємстві в бік фінансового з розробленням цілої низки бюджетів за 
структурними підрозділами, тобто відзначається зростання ролі 
внутріфірмового фінансового планування.  
Бюджет – це оперативний фінансовий план, що складається у формі 
кошторису або балансу доходів і витрат на короткостроковий період і 
забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів на 
8 
 
підприємстві. Бюджетування (розроблення системи бюджетів на 
підприємстві) сприяє поліпшенню планування, що позитивно впливає на 
підвищення продуктивності праці працівників підрозділів та ефективність 
використання матеріальних і фінансових ресурсів. 
Система управління підприємством повинна вдосконалюватись з 
врахуванням накопиченого світового досвіду, новітніх теоретичних й 
практичних досягнень у сфері менеджменту. В якості одного з ефективних 
напрямків удосконалення системи управління на мікрорівні, для вітчизняних 
підприємств, пропонується використання бюджетування, яке позитивно 
зарекомендувало себе в країнах з розвинутою ринковою економікою. 
Теоретичні й методичні питання розробки та впровадження бюджетування, 
як нового напрямку фінансового менеджменту, поки що не отримали 
системного висвітлення й розглядались авторами, зокрема Савчуком В.П, 
Терещенко О.О., у складі невеликої частини робіт присвячених фінансовому 
управлінню. 
Застосування бюджетного планування на підприємстві забезпечує: 
- надання структурним підрозділам більшої самостійності у витрачанні 
коштів, економії за бюджетом фонду оплати праці, що сприяє підвищенню 
матеріальної заінтересованості працівників в успішному виконанні планових 
завдань; 
- зменшення непродуктивних витрат робочого часу працівників 
фінансової служби за рахунок мінімізації кількості контрольних параметрів 
бюджетів; 
- досягнення режиму суворої економії матеріальних, трудових і 
фінансових ресурсів підприємства. 
Багато підприємств стикаються з проблемою відсутності логічного 
поєднання стратегічних цілей та оперативних завдань, які виконуються 
окремими працівниками і структурними підрозділами. Довгострокове 
стратегічне планування та короткострокове річне бюджетування досить 
часто розглядаються як два паралельні, навіть дещо автономні процеси. 
9 
 
Для подолання такого роду слабких місць в сучасному фінансовому 
менеджменті рекомендується впроваджувати в конкретні оперативні заходи 
спеціальний інструментарій забезпечення трансформації стратегічних цілей, 
який прийнято позначати як Balanced-Scorecard. Взаємоузгодженість окремих 
цільових показників стратегічного планування та оперативного планування 
досягається в результаті побудови інтегрованої системи довгострокового та 
оперативного планування. 
Для організації ефективного фінансового планування на підприємстві 
рекомендується створення сучасної системи планування, яка б була 
заснована на розробці і контролі виконання ієрархічної системи бюджетів. 
Саме цим і пояснюється актуальність обраної теми кваліфікаційної  
роботи. Бюджетний метод, заснований на контрольованому прогнозі, має 
цілий ряд достоїнств і в цей час є одним з найбільш передових методів 
керування підприємством. 
Тому, розробка методики формування бюджету як основного 
фінансового плану й економічного регулятора відносин між структурними 
підрозділами підприємства й підприємства із зовнішнім середовищем, а 
також системи керування цим процесом є актуальним науковим і практичним 
завданням. 
Предметом дослідження є становлення фінансового планування на 
підприємстві. 
Об`єктом дослідження кваліфікаційної  роботи є процес становлення та 
розвитку системи фінансового планування підприємства. 
Суб’єктом дослідження кваліфікаційної  роботи є економічна 
діяльність підприємства  ТОВ «Гората». 
Метою кваліфікаційної роботи є оцінка ефективності системи 
управління процесом планування та бюджетування на підприємстві задля 
визначення заходів спрямованих на підвищення ліквідності та 
платоспроможності підприємства. 
Для досягнення визначеної мети необхідно виконати наступні 
10 
 
завдання: 
- розкрити теоретичні та методичні основи фінансового планування  на 
підприємстві, його принципи та методи, 
- провести аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ  «Гората» та 
оцінити управління процесом бюджетування на підприємстві, 
- здійснити аналіз планування потреб в капіталі на підприємстві, 
- оцінити фактори впливу на оцінку ліквідності та платоспроможності 
підприємства, 
- визначити методи фінансового планування, 
- запропонувати заходи, спрямовані на підвищення ліквідності та 
платоспроможності підприємства, 
- розробити модель прогнозування потреби в капіталі. 
Проведення економічного дослідження доцільно здійснювати за 
допомогою використання наступних методів: економіко-статистичного 
аналізу динаміки показників виробничо-господарської та фінансової 
діяльності підприємства; порівняльно-аналогового аналізу показників 
фінансової звітності підприємства. 
 
11 
 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА 
ПІДПРИЄМСТВІ 
 
1.1 Поняття та функції фінансового планування та контролінгу  
 
У контексті підприємств під бюджетом розуміється короткостроковий 
план, в якому відображається алокація (розподіл) ресурсів. Вичерпну 
дефініцію цього інструменту фінансового управління дав ще в 1850 р. 
представник італійської школи фінансів Ф. Вілла. Під бюджетом він розумів 
попередній кошторис, який перед початком планового періоду дає 
інформацію про очікувані надходження і видатки, рух капіталу та всі 
результати ділової активності підприємства. 
Згідно із сучасними трактуваннями, бюджет – це сума коштів, які є в 
розпорядженні для виконання визначених функцій та проведення певних 
заходів у рамках загальнофірмового планування. Він може складатися у 
формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. 
Наприклад, для підприємства в цілому чи для окремого структурного 
підрозділу доводиться бюджет витрат (чи статті витрат), якого він повинен 
дотримуватися. Конкретні джерела покриття витрат при цьому не 
вказуються. Досить часто бюджет складається у формі каталогу заходів, які 
слід здійснити в плановому періоді; при цьому наводиться обсяг коштів, які 
виділені для реалізації цих заходів. Водночас є тип бюджетів, в яких поряд з 
напрямами використання ресурсів відображаються джерела покриття витрат. 
У бюджеті можуть відображатися як вартісні, так і кількісні показники 
планового періоду. 
Процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням одержав 
назву бюджетування. До основних характеристик бюджетування можна 
віднести: 
- короткостроковість (до одного року); 
- високий рівень конкретизації; 
12 
 
- внутрішню спрямованість; 
- тісну інтеграцію з контролем та аналізом відхилень. 
У літературі, присвяченій контролінгу, можна зустріти різні підходи до 
формулювання функцій бюджетування. Найвдалішою, на нашу думку, є 
класифікація функцій, запропонована німецькими експертами в галузі 
контролінгу Л. Цюядом та Я. Хорвачем : 
- функція регулювання фінансових компетенцій (визначення потреби у 
фінансових ресурсах, необхідних для досягнення поставлених цілей 
окремими підрозділами підприємства); 
- функція прогнозування (в бюджетах знаходять свій фінансовий вираз 
майбутні операції підприємства); 
- функція координації (наявні та мобілізовані фінансові ресурси 
повинні спрямовуватися на досягнення цілей, визначених у стратегії 
розвитку підприємства); 
- функція мотивації (виконання бюджетних показників є критерієм 
ефективності діяльності окремих осіб, структурних підрозділів тощо). 
Необхідною передумовою і складовою бюджетування є планування, 
яке власне й конкретизується в бюджетах. І хоча досить часто в літературних 
джерелах поняття «бюджетування» та «планування» вживаються як 
синоніми, їх слід розрізняти: бюджетування зорієнтоване в основному на 
фіксацію та координацію показників у короткостроковому періоді, а 
планування - на прогнозування шляхів і засобів досягнення поставлених 
цілей як у коротко-, так і довгостроковій перспективі. Фінансовий план 
виконує два основні завдання: 
- по-перше, він є фінансовим прогнозом, який надає випереджаючу 
інформацію про розвиток грошових надходжень і видатків у майбутньому; 
- по-друге, його можна розглядати як фінансовий бюджет, в якому 
відображаються задані показники . 
Типова схема бюджетування у загальному вигляді може включати 
етапи та строки, наведені в табл. 1.1. 
13 
 
Таблиця 1.1 – Етапи фінансового планування (бюджетування) на 
підприємстві 
№  Зміст етапу (заходи) Виконанні Строки 
Група стратегічного 
1 Вироблення (уточнення) стратегічних цілей планування, постійно 
контролер 
Оформлення та доведення до менеджерів Центральна служба 
до 1.07 
2 верхньої і середньої ланок «бюджетної контролінгу, за 
поточного року 
резолюції» (листа з планування) підписом правління 
Розробка спеціальних первинних форм, за 
якими проводитиметься збір інформації та 
до 1.08 
3 доведення цих форм до відповідальних за їх Відділ контролінгу 
поточного року 
заповнення працівників чи структурних 
підрозділів 
Заповнення первинних форм і направлення їх Структурні до 1.09 
4 
до відділу контролінгу підрозділи поточного року 
Розробка фінансових прогнозів, планування Контролеру 
та аналіз альтернатив (окреслення співпраці з до 1.10 
5 
альтернативних можливостей залучення та відповідними поточного року 
використання ресурсів) службами 
Збалансування планів шляхом оптимального до 15.10 
6 Служби контролінгу 
поєднання наявних альтернатив поточного року 
до 15.10 
7 Координація показників різних бюджетів Служби контролінгу 
поточного року 
Фіксація узгоджених показників у конкретних до 1.11 
8 Служби контролінгу 
бюджетах поточного року 
Правління, 
Затвердження бюджетних показників і до 1.12 
9 керівництво 
доведення бюджетів до виконавців поточного року 
підприємством 
Служби контролінгу 
Бюджетний контроль: визначення відхилень Бюджетний та 
у спів-праці з 
10 фактичних показників від планових та аналіз післябюджетний 
виконав-цями 
причин відхилень періоди 
бюджетів 
Бюджетний та 
Рапортування (підготовка проміжних і 
після-
11 кінцевих звітів) про результати виконання Служби контролінгу 
бюджетний 
бюджетів 
періоди 
Група стратегічного Бюджетним та 
Коригування планів і бюджетів відповідно до планування, після-
12 
рекомендацій, що містяться в рапортах керівництво, бюджетний 
контролер періоди 
 
Процес бюджетування на майбутній рік починається з вибірки та 
розрахунку центральною службою контролінгу основних цільових 
показників монетарного характеру, які випливають зі стратегічного плану. 
Після цього готується так звана бюджетна резолюція або лист з планування, в 
14 
 
якому окреслюються основні орієнтири діяльності підприємства в 
бюджетному році в розрізі окремих сфер і параметрів діяльності. В листі 
акцентується увага на основних факторах зовнішнього впливу, доводяться 
монетарні цілі на бюджетний рік та загальні рекомендації щодо їх 
досягнення. Наприклад, у листі в розділі спеціальних рекомендацій може 
зазначатися, що для досягнення планового обсягу операційного Cash-flow 
слід зменшити затрати на сировину та основні матеріали. Для цього доцільно 
укладати угоди на поставку на вигідніших умовах, зокрема з оплатою по 
факту, тобто після надходження сировини та матеріалів на склад, навіть якщо 
це зумовить необхідність робити закупки у непостійних постачальників. 
Необхідною передумовою успішного бюджетування на підприємстві є 
ефективно діюча система обліку, звітності та збору інформації. Для 
складання бюджетів кожному відповідальному підрозділу чи працівникові 
доводяться спеціальні табличні форми, в яких у розрізі окремих періодів і 
позицій зазначається характер показників чи іншої інформації, яку слід 
представити. Заповнені форми направляються у відділ контролінгу, який їх 
обробляє та систематизує. Одна група показників служить базовою 
інформацією для прогнозних розрахунків, а інші - безпосередньо фіксуються 
в бюджетах. Зміст окремих форм та їх вигляд визначаються службами 
контролінгу залежно від їх інформаційних потреб і структури носіїв 
інформації на кожному конкретному підприємстві. При складанні бюджетів 
рекомендується застосовувати форми, які за своїм змістом і структурою 
наближені до документів фінансової та податкової звітності, що значно 
полегшить роботу в рамках бюджетного контролю (план-факт порівняння). 
За умов ринкової економіки спостерігається відхід від загального 
планування на підприємстві в бік фінансового з розробленням цілої низки 
бюджетів за структурними підрозділами, тобто відзначається зростання ролі 
внутріфірмового фінансового планування.  
Бюджет – це оперативний фінансовий план, що складається у формі 
кошторису або балансу доходів і витрат на короткостроковий період і 
15 
 
забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів на 
підприємстві. 
Бюджетне планування включає два етапи:  
- планування – розроблення бюджетів;  
- моніторинг (контрольний супровід, нагляд за виконанням бюджетів). 
Бюджети, що розробляються на підприємстві, різні за формою та 
змістом. Ті, які характеризують проміжні операції – закупівлю сировини і 
матеріалів, бюджет виробництва, – включають інформацію тільки про 
витрати; інші, наприклад бюджет продажу – тільки про доходи і т. п. 
Укрупнені бюджети (бюджет грошових коштів) відображають як витрати, 
так і доходи підприємства. Форми бюджету підприємство вибирає 
самостійно. 
Значення бюджетування (розроблення системи бюджетів на 
підприємстві) полягає у поліпшенні планування, що позитивно впливає на 
підвищення продуктивності праці працівників підрозділів та ефективність 
використання матеріальних і фінансових ресурсів. 
Бюджетування спрямоване на виконання двох основних завдань:  
- визначення обсягу і складу витрат, пов’язаних з діяльністю окремих 
структурних одиниць і підрозділів;  
- забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами. 
Бюджетування – це стандартизований процес, що базується як на 
самостійно розроблених підприємством, так і на загальновизнаних вимогах і 
процедурах. До останніх належать: 
- розроблення бюджетів усіма підрозділами, що сприяє поліпшенню 
координації дій усередині підприємства; 
- забезпечення єдиного порядку підготовки, аналізу і затвердження 
бюджетів; 
- координація діяльності підрозділів підприємства в процесі 
розроблення бюджетів; 
- структурованість бюджетів; 
16 
 
- обґрунтованість показників бюджетів досягнутими результатами, 
тенденціями, економічними чинниками та заданими темпами розвитку 
підприємства; 
- відкритість бюджетів до змін (надання менеджерам прав коригування 
показників бюджету відповідно до виявлених проблем чи зміни обсягів 
виробництва і продажу); 
- участь у бюджетуванні менеджерів усіх підрозділів, що відповідають 
за виконання бюджету. 
Процес бюджетування на підприємстві включає складання 
оперативного, фінансового і зведеного (консолідованого) бюджетів, 
управління і контроль за виконанням бюджетних показників. 
Бюджети, що застосовуються в системі оперативного фінансового 
планування, класифікуються за низкою ознак, рис. 1.1. 
У процесі бюджетування враховуються такі чинники: стадії життєвого 
циклу продукту, що виробляється; постійні і змінні потреби покупців; рівень 
конкуренції; трудові ресурси; тенденції розвитку технології; рівень 
підприємницького і фінансового ризику; потреби і ресурси виробництва; 
запаси на складі; вартість сировини; маркетингові й рекламні умови; 
ціноутворення на товари (послуги); моральне старіння товарів і послуг. 
Бюджетування здійснюється «знизу догори» і «згори донизу». 
Бюджетування знизу догори (з рівня підрозділів) проводиться із залученням 
працівників підрозділів. 
При складанні бюджету згори донизу бюджет передається 
керівництвом менеджерам структурних підрозділів для його деталізації та 
розроблення рекомендацій. Завдання оперативного рівня такі самі, як і 
завдання підприємства в цілому, тому індивідуальні бюджети вільно 
інтегруються в консолідований (зведений) бюджет підприємства. 
Підготовка до бюджетування включає функціонально-вартісний аналіз 
виробництва й реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та визначення 
рівня, до якого можуть бути знижені витрати за одночасного збільшення 
17 
 
прибутку, збереження якості й обсягу випуску продукції (послуг). 
 Класифікація бюджетів за основними класифікаційними 
ознаками 
 
 
 За сферою діяльності підприємства 
 
 
 бюджет з інвестиційної діяльності 
  
бюджет з операційної діяльності 
 
  
бюджет з фінансової діяльності 
 
 
 За видами витрат 
 
 
 поточний бюджет (бюджет поточної діяльності) 
 
 
капітальний бюджет (бюджет капітальних витрат) 
 
  
За номенклатурою витрат 
 
 
 функціональний (операційний бюджет) 
 
 
 комплексний (зведений) бюджет 
 
 
За методами розроблення 
 
  
статичний (стабільний) бюджет 
 
 
 гнучкий бюджет 
 
Рис. 1.1 –  Класифікація основних видів бюджетів, що розробляються на 
підприємстві в процесі оперативного фінансового планування 
 
Складання бюджету включає такі етапи: 
- підготовка прогнозу і бюджету продажу; 
18 
 
- визначення очікуваного обсягу виробництва; 
- розрахунок витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією 
продукції; 
- складання фінансових планів; 
- розрахунок і аналіз грошових потоків. 
До переваг бюджетного планування належать: 
- надання структурним підрозділам більшої самостійності у витрачанні 
коштів, економії за бюджетом фонду оплати праці, що сприяє підвищенню 
матеріальної заінтересованості працівників в успішному виконанні планових 
завдань; 
- зменшення непродуктивних витрат робочого часу працівників 
фінансової служби за рахунок мінімізації кількості контрольних параметрів 
бюджетів; 
- досягнення режиму суворої економії матеріальних, трудових і 
фінансових ресурсів підприємства. 
 
 
1.2 Принципи та методи фінансового планування на підприємстві 
 
У теорії і практиці економічної науки можна зустріти різні підходи 
бюджетування та планування на підприємстві. До основних з них слід 
віднести такі: 
принцип повноти: всі операції підприємства, що призводять до 
надходжень чи виплат грошових коштів, а також впливають на його 
фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті; 
принцип координації означає, що бюджети окремих центрів 
прибутковості, затрат, структурних підрозділів тощо повинні складатися з 
урахуванням можливості їх зведення в єдиний консолідований бюджет; 
окрім цього, слід узгоджувати стратегічні цілі з показниками довгострокових 
планів і короткострокових бюджетів; 
19 
 
принцип централізації передбачає, що бюджетування є важливим 
інструментом фінансового управління підприємством, яке повинно 
здійснюватися з єдиного центру, а отже, всі грошові надходження (в т. ч. 
позичкові ресурси) повинні служити для покриття всіх вихідних грошових 
потоків; 
принцип спеціалізації бюджетів вимагає, щоб грошові надходження та 
виплати відображалися відповідно до їх видів і джерел виникнення, завдяки 
чому можна проконтролювати рух грошових коштів у розрізі окремих 
центрів прибутковості та відповідальності; 
принцип періодичності бюджетування означає, що бюджети повинні 
ділитися на окремі періоди, тривалість яких визначається специфікою 
організації фінансової діяльності підприємства (щоденні бюджети, 
щодекадні, тижневі, на місяць, квартал тощо); 
принцип прозорості передбачає, що бюджети повинні складатися таким 
чином, щоб усі задіяні в їх виконанні особи чітко уявляли завдання, які перед 
ними ставляться, та мали стимули до їх виконання; 
принцип точності: всі операції та результуючі з них грошові 
надходження і виплати повинні базуватися на реальних прогнозах; 
принцип декомпозиції полягає в тому, що кожний бюджет нижчого 
рівня є деталізацією бюджету більш високого рівня, тобто бюджети цехів є 
«вкладеними» у зведений бюджет виробництва, часткові бюджети в розрізі 
статей затрат конкретизують бюджет виробництва тощо. 
Наведені принципи бюджетного планування діяльності структурних 
підрозділів і всього підприємства необхідно впроваджувати з метою економії 
фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, більшої гнучкості в 
управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення 
точності заданих бюджетних показників. 
У науково-практичній літературі, присвяченій плануванню та 
бюджетуванню, розрізняють два основні види бюджетів: гнучкі та фіксовані. 
За способами бюджетування розрізняють: нуль-базис-бюджетування і 
20 
 
традиційне бюджетування. 
Методологія нуль-базис-бюджетування (ZBB - Zero-Base-Budgeting) 
використовується у разі заснування нового підприємства, розширення діючих 
виробничих потужностей (для збільшення обсягів та асортименту продукції) 
чи в рамках контролінгу витрат з метою виявлення резервів їх зниження. 
Порядок проведення ZBB представлено на рис. 1.2. 
 
9 Контролер перевіряє рівень виконання бюджетних показників та доповідає 
керівництву про причину відхилення факту від плану 
 
8 Відділ контролінгу розробляє бюджет з відображенням контрольних 
показників для окремих носіїв рішень 
 
7 На рівні підприємства приймається рішення про пріоритети у використанні 
ресурсів, рівень виробництва та затрат 
 
6 Керівництво підприємства зіставляє дані окремих структурних підрозділів, 
будує власний ієрархічний ряд пріоритетів та альтернатив на сонові 
коригування даних окремих центрів 
 
5 Керівництво підрозділами визначає пріоритетні напрями використання наявних 
обмежених ресурсів і будує ієрархічний ряд пріоритетів 
 
4 Керівники підрозділів визначають альтернативні способи досягнення 
намічених завдань і необхідні затрати 
 
3 Керівники підрозділів розробляють конкретні цільові показники для окремих 
функціональних одиниць 
 
2 Керівництво структурними підрозділами визначає конкретні цілі і доводить їх 
до окремих функціональних одиниць 
 
1 Керівництво підприємства визначає стратегічні та оперативні цілі, оцінює 
наявні ресурси та приймає рішення про сфери застосування ZBB 
Рис. 1.2 –  Етапи нуль-базис-бюджетування 
 
У гнучких бюджетах планові розрахунки затрат і фінансових 
результатів прив’язуються до обсягів виробництва та реалізації продукції. До 
цієї категорії бюджетів належать бюджет затрат, які відносяться до умовно 
змінних (змінюються пропорційно до обсягів виробництва). 
На відміну від цього, показники фіксованих бюджетів здебільшого не 
змінюються зі зміною обсягів виробництва. За принципом фіксованого 
21 
 
бюджетування складають бюджет адміністративних витрат, бюджет на 
рекламу тощо. 
Базою для нуль-базис-бюджетування є так звана точка-нуль 
(інформація про результати діяльності попередніх періодів, зокрема витрати 
до розрахунків не беруться). Бюджетні показники за цим способом 
розраховуються на основі нового обрахунку потреби в капіталі для 
фінансування необоротних та оборотних активів з використанням широкого 
масиву інформації щодо технологічних процесів, норм і нормативів, 
калькулювання собівартості продукції, ціноутворення тощо. 
В основі традиційного бюджетування лежать показники діяльності, 
зокрема показники потреби в капіталі та ріння витрат попередніх періодів. 
При цьому застосовується методологія екстраполяції. Цей спосіб, як правило, 
використовується за відносно стабільних тенденцій у сфері виробництва та 
реалізації продукції (асортимент та обсяги виробництва в плановому періоді 
суттєво не відрізняються від попередніх періодів або ж зміни відбуваються 
згідно з чітко вираженою тенденцією). У даному разі недоцільно наново 
здійснювати розрахунок усіх позицій затрат. Це можна зробити на основі 
коригування показників попередніх періодів на відповідні прогнозні 
величини. 
Таким чином, основна відмінність ZBB від традиційного планування 
полягає в тому, що останнє значною мірою зорієнтоване на показники 
діяльності, зокрема показники рівня витрат попередніх періодів (які можуть 
бути невиправдано завищеними). Головною метою ZBB є визначення 
оптимального рівня витрат підприємства та пріоритетних напрямів 
використання обмежених фінансових ресурсів. У рамках ZBB аналізуються 
всі статті затрат і по кожній із них визначаються можливості економії. 
Враховуючи те, що ZBB є більш трудомістким, а отже, витратнішим 
методом, його слід використовувати лише за неможливості застосування 
традиційного бюджетування (наприклад, заснування нового підприємства) чи 
у разі, якщо воно є недостатньо об’єктивним (наприклад, суттєво завищена 
22 
 
потреба в капіталі). 
З метою організації бюджетного планування діяльності окремих 
структурних підрозділів та підприємства в цілому доцільно запровадити 
наскрізну систему бюджетів. Ця система дозволяє встановити жорсткий 
бюджетний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити 
реальні умови для вироблення ефективної фінансово-господарської 
діяльності суб’єкта господарювання. 
Рішення щодо залучення та використання фінансових ресурсів 
приймаються на основі двох основних критеріїв: прибутковість та ліквідність 
(платоспроможність). Саме тому в ході фінансового планування слід чітко 
розмежовувати планування фінансових результатів і планування вхідних та 
вихідних грошових потоків (планування ліквідності), оскільки не всі доходи і 
витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів, 
призводять до відповідних грошових надходжень або виплат у плановому 
періоді. Досить часто можна спостерігати ситуацію, коли підприємство має 
прибутки, однак є неплатоспроможним, і навпаки – підприємство збиткове, 
однак платоспроможне. 
Отже, система бюджетів повинна бути зорієнтована на планування 
фінансових результатів, з одного боку, та ліквідності - з іншого. Оцінка 
майбутніх фінансових результатів (прибутків, збитків) здійснюється шляхом 
складання бюджету доходів і витрат за всіма видами звичайної діяльності 
підприємства, які очікуються в плановому періоді. Прогнозування ліквідності 
проводиться на основі зіставлення грошових надходжень і видатків, які 
очікуються в плановому періоді. Координація цих двох напрямів 
бюджетування здійснюється в результаті їх інтеграції у формі планового 
балансу та бюджету Cash-flow. 
Система бюджетів повинна охоплювати всю базу фінансових 
розрахунків підприємства. Вона включає первинний бюджет, групу основних 
бюджетів та сукупність часткових бюджетів. У стандартному вигляді група 
основних бюджетів містить: 
23 
 
план інвестицій; 
план фінансових результатів (прибутків і збитків); 
планування ліквідності (оперативний фінансовий бюджет); 
плановий баланс; 
план звіту про рух грошових коштів (Cash-flow). 
Загалом, план інвестицій, план прибутків (збитків), плановий баланс, 
план руху грошових коштів належать до середньо- і довгострокових планів. 
Як правило, вони складаються на період від 1 до 5 років з поквартальною 
розбивкою і забезпечують ліквідність підприємства у довгостроковому 
періоді (структурна ліквідність). Показники окремих кварталів (чи місяців) 
розраховуються в рамках короткострокового бюджетування. Зіставлення 
короткострокових складових довгострокових планів з оперативним 
фінансовим планом забезпечує поточну ліквідність підприємства. 
Важливими елементами системи бюджетування є вибір і розробка так 
званого первинного бюджету, в якому фіксуються планові значення фактора, 
що найбільше обмежує діяльність підприємства. Тип первинного бюджету 
залежить від специфіки фінансово-господарської діяльності підприємства та 
потенціалу залучення ресурсів. Він може бути зорієнтований на збут 
продукції, постачання факторів виробництва чи на можливості фінансування. 
Наприклад, якщо обсяги виробництва та реалізації продукції залежать від 
рівня забезпеченості підприємства дефіцитною сировиною, то первинним 
бюджетом, очевидно, буде бюджет матеріального забезпечення. Якщо обсяги 
діяльності визначають висококваліфіковані кадри, то за первинний слід брати 
бюджет персоналу тощо. 
Як первинний бюджет розглядають, як правило, бюджет реалізації 
продукції, оскільки саме величина продажів найчастіше є обмежуючим 
діяльність підприємства чинником. Враховуючи можливості збуту продукції, 
обчислюється необхідний рівень технологічних потужностей підприємства, 
для забезпечення якого розраховується потреба в капіталі для фінансування 
основних засобів та нематеріальних активів. На основі інформації про 
24 
 
тривалість операційного циклу та величини затрат на виробництво і 
реалізацію продукції визначають потребу в капіталі для фінансування 
оборотних активів. Можливості покриття потреби в капіталі прогнозуються 
на основі аналізу руху коштів у рамках фінансової діяльності та відносин з 
капіталодавцями. 
Базовою ланкою системи бюджетування є часткові бюджети, які 
формуються відповідно до принципів спеціалізації та декомпозиції і 
включають окремі частини грошових доходів і витрат підприємства 
(наприклад, бюджети структурних підрозділів, центрів витрат чи доходів, 
функціональні бюджети у розрізі окремих затрат тощо). До типових 
часткових бюджетів можна віднести: 
план реалізації продукції; 
бюджет виробництва; 
бюджет товарно-матеріальних запасів; 
бюджет фонду оплати праці та нарахувань на неї; 
бюджет матеріальних витрат; 
бюджет споживання енергії; 
бюджет інших витрат; 
бюджет погашення кредитів (прив’язаний до графіків виконання 
зобов’язань); 
податковий бюджет (складається тільки в цілому по підприємству). 
Часткові бюджети розробляються відповідно до загальної стратегічної 
лінії діяльності підприємства та з урахуванням особливостей його окремих 
функціональних підрозділів. Кількість часткових бюджетів залежить від 
рівня деталізації планування на підприємстві. Всі бюджети тісно пов’язані 
між собою і складають єдину систему бюджетів. 
Бюджетування включає вибір видів і структури бюджету. 
Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих 
індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, 
витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді. 
25 
 
Отже, консолідований бюджет – це скоординований за всіма 
підрозділами і функціями план діяльності підприємства в цілому, що 
об’єднує блоки окремих бюджетів і створює потоки інформації, потрібні для 
прийняття і контролю управлінських рішень у сфері фінансового планування. 
Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: 
операційний бюджет (operating budget); фінансовий бюджет (financial budget). 
Операційний (поточний, періодичний, оперативний) бюджет – це 
система бюджетів, що характеризує доходи і витрати за операціями або 
окремими функціями підприємства. 
Операційний бюджет включає: бюджет продажу (sales budget); бюджет 
виробництва (production budget); бюджет витрат (за видами витрат: трудових, 
загальновиробничих, адміністративних, витрат на збут тощо); прогноз 
прибутків і збитків (фінансових результатів). 
Фінансовий бюджет – це план, в якому відображаються обсяг і 
структура грошових коштів та їх використання. 
Фінансовий бюджет включає: 
- бюджет грошових коштів; 
- бюджет капітальних інвестицій; 
- прогнозний бухгалтерський баланс. 
Підсумовуючи вищевикладене, необхідно відмітити, що бюджет не має 
стандартизованих форм. Найширше використовується структура зведеного 
(консолідованого) бюджету, що передбачає виокремлення оперативного і 
фінансового бюджетів. 
 
 
1.3 Правила вибору джерел фінансування підприємств 
 
Наслідком незадовільної роботи по управлінню фінансами, відсутності 
бюджетування на більшості вітчизняних підприємств є невиконання 
елементарних вимог щодо формування окремих позицій активів і пасивів, 
26 
 
організації руху грошових коштів. Хоча з формального погляду звітність 
більшості вітчизняних підприємств складається правильно (відповідно до 
методичних і нормативних вимог), її параметри залишаються 
незадовільними. З метою дотримання фінансової рівноваги на підприємстві, 
забезпечення стабільної платоспроможності та ліквідності під час прийняття 
рішень стосовно джерел покриття потреби в капіталі, складання фінансових 
бюджетів слід дотримуватися правил фінансування, до яких належать: 
- золоте правило фінансування; 
- золоте правило балансу; 
- правила ліквідності; 
- правило вертикальної структури капіталу. 
Перші три правила характеризують горизонтальну структуру капіталу 
та активів підприємства, останнє стосується лише пасиву балансу. Всі 
правила базуються на розрахунку ряду показників, які характеризують 
співвідношення певних статей балансу. 
Вимоги правил покриття потреби в капіталі слід враховувати в ході 
складання поточних і довгострокових фінансових планів, і лише в цьому 
випадку параметри звітності відповідатимуть критеріям 
кредитоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства. 
Перевірка дотримання зазначених правил дозволяє дійти висновку про якість 
прийняття фінансових рішень менеджментом підприємства. 
Одним із способів перевірки рівня забезпечення фінансової рівноваги є 
визначення відповідності окремих позицій балансу вимогам золотого 
правила фінансування. Зміст його полягає в необхідності узгодження строків, 
на які мобілізуються фінансові ресурси, зі строками, на які вони вкладаються 
в реальні чи фінансові інвестиції. Золоте правило фінансування називають 
також золотим банківським правилом, або правилом узгодженості 
(конгруентності, паралельності) строків. За цим правилом фінансовий капітал 
повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний 
капітал заморожується в необоротних та оборотних активах підприємства. 
27 
 
Дотримання вимог золотого правила фінансування забезпечує 
підприємству стабільну ліквідність і платоспроможність. При його 
використанні виникає проблема зіставлення окремих статей активу та пасиву 
балансу (окремих об’єктів інвестування та джерел фінансування), оскільки з 
балансового звіту безпосередньо не видно, які саме активи профінансовано за 
рахунок тих чи інших пасивів. Саме тому управління процесом узгодження 
залучення та використання капіталу слід здійснювати на стадії планування 
потреби в ресурсах та джерел її покриття. 
При використанні золотого правила фінансування слід керуватися 
двома умовами, які виражають його зміст: 
 
ДА
 1
ДП           (1.1.) 
де ДА – довгострокові активи;  
ДП – довгострокові пасиви. 
 
КА
 1
КП           (1.2.) 
 
де КА – короткострокові активи;  
КП – короткострокові пасиви. 
На практиці досить часто керуються помилковим принципом 
«загального покриття», згідно з яким усі активи повинні фінансуватися за 
рахунок усіх пасивів. Наслідком цього є порушення золотого правила 
фінансування. Щодо доцільності дотримання вимог цього правила існує ряд 
критичних зауважень. Так, при дотриманні правила фінансова рівновага 
забезпечується, якщо: 
- інвестований капітал своєчасно (в передбачені строки) вивільняється 
в результаті господарської діяльності; 
- існує можливість субституції або пролонгації строків повернення 
28 
 
капіталу; 
- платежі, строк оплати яких настав, можна здійснити за рахунок 
надходжень від операційної та інвестиційної діяльності. 
Таким чином, на думку багатьох фінансистів, виникає парадокс. Золоте 
правило фінансування справджується, якщо існує можливість пролонгації чи 
залучення нового фінансового капіталу при настанні строків погашення 
попередньої заборгованості. Якщо ж можлива субституція чи пролонгація, 
тоді зовсім не обов’язкова паралельність строків, на які залучаються капітал 
та інвестиції. Зазначеною аргументацією не враховується, що можливості 
субституції чи пролонгації значною мірою залежать від 
кредитоспроможності підприємства, одним з важливих критеріїв якої є 
рівень дотримання вимог правил фінансування. 
Інше слабке місце правила пов’язане з тим, що висновки про 
ліквідність підприємства будуються на горизонтальному аналізі статей 
балансу. Однак позиції балансу не дають повного уявлення про строки і 
величину всіх вхідних і вихідних грошових потоків, зокрема стосовно 
податкових платежів, виплати зарплати, мобілізації прихованих резервів 
тощо. Отже, дотримання чи недотримання вимог зазначеного правила не 
завжди означатиме платоспроможність підприємства чи її відсутність у 
конкретний період. Разом з тим у довгостроковому періоді чітко виражена 
невідповідність умовам правила свідчитиме про потенційну 
неплатоспроможність підприємства. 
Золоте правило балансу можна розглядати як більш конкретизовану 
форму правила конгруентності строків. З метою досягнення паралельності 
строків мобілізації і використання фінансових ресурсів воно вимагає 
дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та 
активів. Для цього при складанні бюджетів рекомендується керуватися 
такими двома умовами: 
- потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід 
покривати за рахунок власного капіталу і довгострокових позичок: 
29 
 
 
ВК ДП
 1
НА            (1.3.) 
 
де ВК – власний капітал;  
ДП – довгострокові позики;  
НА – необоротні активи. 
- довгострокові капіталовкладення повинні фінансуватися за рахунок 
коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви 
повинні використовуватися не тільки для фінансування необоротних активів, 
а й для довгострокових оборотних активів (наприклад, оборотні засоби, 
авансовані в стратегічні запаси сировини, неліквідні товари тощо): 
 
ВК ДП
 1
НА ДОА          (1.4.) 
де ДОА – довгострокові оборотні активи. 
 
Зрозуміло, що під час зовнішнього аналізу (наприклад, оцінки 
кредитоспроможності позичальника банком) перевірку рівня дотримання 
останньої умови здійснити практично неможливо, оскільки інформацією про 
довгострокові оборотні активи володіють лише фінансові та бухгалтерські 
служби підприємства.  
Критики золотого правила балансу звертають увагу на таку саму 
суперечність, як і в золотому правилі фінансування. Використання золотого 
правила балансу дає можливість уникнути проблем з ліквідністю, якщо 
амортизація активів у результаті господарської діяльності збігається за 
обсягами і термінами з погашенням залученого капіталу і якщо грошових 
надходжень достатньо для забезпечення розрахунків у ході поточної 
операційної діяльності. У разі потреби в довгостроковому капіталі повинна 
також існувати можливість пролонгації строків погашення існуючих кредитів 
30 
 
і залучення нового капіталу. 
Під час розробки фінансових планів для фінансових служб підприємств 
важливе значення мають два параметри, які характеризують капітал: вартість 
і структура. Структура капіталу підприємства – це співвідношення власних і 
позичкових джерел у структурі пасивів. Вартість капіталу – це плата за 
користування залученими фінансовими ресурсами, в т. ч. сплата процентів, 
дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць та інші затрати. 
Вважається, що чим гірша структура, тим вища середньозважена вартість 
капіталу. 
Правило вертикальної структури капіталу пов’язане з аналізом складу 
та структури джерел формування капіталу. Прив’язка до активів, тобто 
напрямів використання фінансових ресурсів підприємства, в даному разі не 
здійснюється. Правило вертикальної структури вимагає дотримання певного 
співвідношення між власним і позичковим капіталом підприємства. 
Результати аналізу структури використовуються під час прийняття рішень 
щодо фінансування підприємства, зокрема при оцінці інвестиційної 
привабливості, кредитоспроможності та санаційної спроможності.  
На практиці здебільшого розраховують коефіцієнт заборгованості та 
коефіцієнт незалежності. Перший характеризує залежність підприємства від 
позичкового капіталу і визначається як відношення позичкового капіталу 
(ПК) до джерел власних коштів (ВК). Прийнято вважати, що зростання рівня 
заборгованості свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливості 
втрати платоспроможності. І навпаки, при заданих напрямах інвестування 
ризик кредиторів тим менший, чим менша частина позичкового капіталу в 
загальній сумі пасивів. 
Чим більше значення коефіцієнта незалежності (Кавт), тим менш 
ризиковою є структура капіталу підприємства (менша залежність від 
кредиторів). Якщо питома вага власних засобів у структурі джерел 
фінансування збільшується, то Аавт=> 1; якщо спостерігається тенденція до 
фінансування за рахунок позичок, то Кавт => 0. 
31 
 
Щодо структури капіталу існують різні погляди. Окремі економісти 
вважають, що співвідношення власного і позичкового капіталу підприємства 
має становити 1:1. Згідно з даним підходом загальна сума заборгованості не 
повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне 
значення Кавт = 0,5. Згідно з іншими трактуваннями правила вертикальної 
структури капіталу для промислових підприємств частка власного капіталу 
повинна становити не менше 60 %, для торгівлі – 50 %. Існують також думки, 
що співвідношення власного і позичкового капіталу має становить 2:1. 
На практиці на структуру капіталу підприємств впливають такі основні 
фактори: 
- галузь виробництва, до якої належить підприємство; 
- форма організації бізнесу; 
- обсяги діяльності підприємства та його місцезнаходження; 
- прибутковість активів; 
- процентні ставки за користування позичками; 
- оподаткування розподіленого і нерозподіленого прибутку; 
- особливості законодавства про банкрутство; 
- інші специфічні фактори. 
При формуванні структури капіталу фінансисти як орієнтир можуть 
враховувати середньогалузеві значення коефіцієнтів заборгованості та 
автономності підприємств відповідної галузі. Для більшої об’єктивності в 
процесі аналізу структури капіталу слід визначати рівень відхилення 
фактичних значень показників структури капіталу конкретного підприємства 
не лише від середньо-галузевих значень вітчизняних підприємств, а й у 
світовому розрізі. Враховуючи перехід українських підприємств на 
міжнародні стандарти звітності, світові тенденції до гармонізації та 
глобалізації, саме середньогалузеві значення показників структури капіталу в 
країнах з розвинутою ринковою економікою повинні служити орієнтиром 
для українських суб’єктів господарювання. 
Розмах варіації значень показників, які характеризують структуру 
32 
 
капіталу підприємств, досить великий: у тих галузях виробництва, де 
обіговість засобів є високою, частка позичкового капіталу також висока, і 
навпаки, там, де обіговість менша, коефіцієнт заборгованості теж менший. 
На вітчизняних підприємствах можна спостерігати дещо викривлену 
картину (відповідні показники є надто високими). Це можна пояснити, з 
одного боку, недоліками діючих до 2000 р. методичних вимог до складання 
звітності підприємств, згідно з якими цілий ряд позицій капіталу, що за 
своєю економічною сутністю є позичковим, відносились до власного 
капіталу (наприклад, резерви майбутніх витрат і платежів, відстрочений 
податковий борг тощо). З іншого боку, низький рівень коефіцієнта 
заборгованості є наслідком нерозвиненості кредитних відносин в Україні, 
високим рівнем кредитного ризику та прагненням підприємств його 
зменшити завдяки поліпшенню структури капіталу. 
Високий рівень позичкових ресурсів у структурі джерел фінансування 
німецьких підприємств пояснюється, з одного боку, сприятливою щодо 
використання банківських позичок податковою політикою і традиційно 
високим рівнем довіри між кредитними установами та позичальниками, а з 
іншого – високим обсягом забезпечення наступних витрат і платежів, які є 
внутрішнім джерелом формування позичкового капіталу. Відносно високий 
рівень власних джерел фінансування швейцарських підприємств пояснюється 
меншим рівнем оподаткування нерозподіленого прибутку порівняно з 
розподіленим. 
Таким, чином, якщо аналізувати структуру капіталу підприємств у 
розрізі окремих форм організації бізнесу, то можна виявити таку 
закономірність: в акціонерних Підприємствах, особливо тих, акції яких 
котируються на біржі, частка власного капіталу є майже в два рази більшою, 
ніж у підприємств інших форм організації бізнесу. Це можна пояснити тим, 
що звітність акціонерних Підприємств публікується в пресі і для інвесторів, 
які оцінюють ризиковість своїх вкладень, причому рівень заборгованості 
підприємства відіграє вирішальну роль. Саме тому акціонерні Підприємства 
33 
 
прагнуть підвищити рівень показника своєї фінансової незалежності. 
 
 
1.4 Світовий досвід фінансового планування 
 
Процес фінансового планування в країнах з розвиненою ринковою 
економікою має свої особливості, аналіз яких необхідний для виявлення 
позитивного світового досвіду з метою його використання на вітчизняних 
підприємствах. 
У науковій літературі дослідженню світового досвіду фінансового 
планування присвячені роботи таких провідних учених-економістів як 
Є.Білий, В.Седов, Г.Гольдштейн, В.Гончаров, Д.Хан. 
Проте, проблема фінансового планування залишається ще недостатньо 
дослідженою. Багато питань як в теоретичному, так і в практичному плані 
залишаються нерозробленими і потребують детального вивчення. 
Розглянемо три підходи до використання фінансового планування - 
німецький, американський і японський, кожен з яких має свої особливості. 
Крупні німецькі підприємства накопичили величезний досвід 
корпоративного планування в умовах сильних соціальних обмежень, з одного 
боку, і жорсткій міжнародній конкуренції - з іншого. Цей досвід знаходить 
успішне застосування на підприємствах колишньої ГДР, Польщі, Чехії, куди 
експансують західнонімецькі концерни. Німецький підхід до фінансового 
планування характеризується ґрунтовністю і детальністю всіх планово-
контрольних процедур. Велику увагу підприємці приділяють питанням 
безпечного в плані ліквідності розвитку підприємства і стратегічному 
підходу. Тому як критерії існування підприємства в короткостроковому 
періоді виступають показники результату і ліквідності, а як довгострокова 
мета - збільшення цінності капіталу підприємства; короткостроковий же 
прибуток розглядається тільки як джерело фінансування перспективного 
розвитку. На відміну від американської системи корпоративного управління, 
34 
 
в німецьких фірмах персонал безпосередньо включений в управління 
підприємством через участь в наглядових (на крупних АТ) і виробничих 
радах. Розподіл отриманого прибутку або фінансового результату 
підприємства вивчається з погляду внесків в нього праці і капіталу. 
Акціонери практично зрівняні в правах з персоналом, що робить 
підприємство стійкішим. Важливе значення мають на німецьких 
підприємствах регламентація процесів управління і залучення до цих 
процесів персоналу. Зокрема, це відбувається через управління по цілях і 
систему стимулювання керівників і персоналу, прив’язану до рівня 
досягнення цільових показників [8, с. 141]. 
Для збереження рівноваги між можливостями підприємства і вимогами 
швидко змінного ринку в концернах і на підприємствах Німеччини в рамках 
стратегічного планування фінансові плани окремих полів бізнесу зводяться в 
загальний план. Дефіцит грошових коштів, що виникає у окремих полів 
бізнесу, ліквідовується в ході планування фінансових операцій. Цю задачу 
зазвичай вирішує центральний відділ фінансів. Якщо дефіцит фінансування 
не може бути ліквідований в короткостроковому і середньостро- ковому 
періоді, то використання грошових коштів, запланованих для полів бізнесу, 
обмежується, наприклад, збільшенням термінів інвестування (у 
короткостроковому періоді) або коректуванням стратегічних планів полів 
бізнесу (у середньо- і довгостроковому періоді). Крім того, центральний 
відділ фінансів робить спеціальні короткострокові фінансові розрахунки, 
пов’язані із специфічними надходженнями і виплатами грошових коштів [7]. 
Тим самим складаються три етапи фінансового планування, не враховуючи 
окремих планів фінансування проектів (табл. 1.1). 
В оперативному плануванні (бюджетуванні) за допомогою бюджету 
встановлюються фінансові рамки, в яких повинні оперувати підрозділи. 
Метою короткострокового планування фінансових коштів є підтримка 
оптимальної ліквідності. 
35 
 
На підприємствах Німеччини процес фінансового планування 
орієнтований, по більшій мірі, на внутрішніх користувачів інформації, осіб, 
що ухвалюють управлінські рішення. Бюджетний процес строго 
регламентований, коректуванню, що враховує зміни умов, в ході 
господарського циклу піддаються лише довгострокові бюджети. Середньо - і 
довгострокові бюджети міняються тільки в наступному циклі, тобто процес 
фінансового планування не можна визнати гнучким. 
Таблиця 1.2 – Врахування руху капіталу по стадіях планування (досвід 
Німеччини) [28] 
Етапи Стратегічне планування Оперативне Короткострокове 
планування планування 
Предмет Потенціал прибутку Прибуток Ліквідність 
Інструмент Визначення потреби полів Розрахунок грошового Розрахунок 
бізнесу в грошових коштах капіталу надходжень/виплат 
Фінансування полів бізнесу Бюджет 
(середньо - і довгострокове) 
Мета Фінансування виконання Визначення Економічно 
загального плану фінансових рамок для оптимальне надання 
структурних або вкладення 
підрозділів грошей 
 
Фінансове планування в корпораціях США підпорядковане вимогам 
зовнішніх користувачів: зовнішніх інвесторів, акціонерів, кредиторів, 
урядових регулюючих і податкових відділів. Податкове управління, при всій 
його значущості, не має в цьому переліку пріоритетного значення, на відміну 
від концернів і підприємств країн континентальної Європи, де особлива увага 
приділяється саме оподаткуванню. Відповідно, на підприємствах США весь 
процес фінансового планування направлений на задоволення потреб саме цієї 
групи користувачів інформації, плани і звіти для зовнішнього використання - 
пріоритетні. Крім того, фінансове планування корпорацій США відрізняється 
гнучкістю: коректування основних показників середньо - і 
короткострокового планування проводиться у момент виявлення їх 
необхідності. 
Американські фірми використовують зазвичай два види планування: 
довгострокове стратегічне планування і річне фінансове планування. 
36 
 
Стратегічне планування має на меті дати обґрунтовану оцінку майбутньої 
рентабельності різних стратегічних господарських центрів (СГЦ), і на основі 
цього приймаються вирішення з приводу припинення того або іншого виду 
підприємницької діяльності або впровадження в нові сфери ділової 
активності. 
Річне фінансове планування ґрунтується на показниках стратегічного 
плану. Річний план (бюджет) – оперативний документ згідно якому СГЦ 
визначає планований на поточний рік об’єм виробництва, складає плани по 
використанню робочої сили, капіталовкладень, випуску нових видів 
продукції. У річному плані деталізується план виробництва і збуту 
поквартально і щомісячно. Процес розробки річного плану починається з 
прогнозу об’єму продажів товарів і послуг, потім розраховуються витрати 
виробництва, і намічається прибуток. Складання бюджету починається з 
розробки нормативів трудових витрат на одиницю продукції, що 
випускається. Потім від досягнутого визначаються витрати на сировину і 
матеріали по встановлених нормативах. 
Гнучкість планування американські компанії підвищують 2-мя 
шляхами: 1 - скорочення планованого періоду; прогнозування і планування 
завдань на ковзаючій основі. 2 - скорочення часу виконання замовлення; 
Встановлення тісніших контактів із замовником. В американських 
компаніях плани складаються, як правило, у виробничих відділеннях. За 
деякими даними, близько 2/3 американських компаній планують «від низу до 
верху», 1/3 - на основі взаємодії всіх рівнів управління, а планування зверху 
«вниз» взагалі відсутнє [25; 6]. 
Загальновизнано, що основою японського бізнесу є планомірність, 
тобто всі дії будь-якого підприємства обов’язково здійснюються по строгому 
плану. Велика увага приділяється всім видам планів, особливо стратегічним, 
орієнтованим на досягнення крупних цілей і розвиток на довгостроковій 
основі. Довгострокове планування в Японії почало прискорено 
37 
 
упроваджуватися з 1950 року. У 1956 р. був прийнятий п’ятирічний план 
економічного розвитку країни. 
В Японії всі крупні фірми мають планові відділи; підготовка плану 
централізована, планування здійснюється зверху - вниз. Часовий горизонт 
планування зазвичай рівний п’яти рокам, горизонт прогнозування - 
п’ятнадцяти рокам. Процес фінансового планування в більшості випадків 
включає чотири стадії: формулювання передумов, уточнення проблем, 
довгострокова стратегія, середньострокові і короткострокові плани. 
Особливо слід підкреслити, що в Японії існує система загальнонаціонального 
прогнозування, іноді її називають індикативним плануванням. 
Центральний плановий відділ в японських компаніях грає значно 
важливішу роль, ніж в американських. Зазвичай саме плановий відділ 
здійснює розробку плану при деякій участі лінійних планових відділів і 
відділу взаємин з персоналом. Складений плановим відділом план 
розглядається Комітетом з управління, а остаточне рішення ухвалюється 
Комітетом з управління і Президентом, який одночасно є і Головним 
керівником. У японських компаніях це багато в чому обумовлено тим, що 
ступінь їх диверсифікації менший, ніж американських. 
Філософія і цілі компанії переглядаються за участю акціонерів з 
урахуванням наявних ресурсів. На основі зібраної інформації (про зовнішнє 
середовище, про стан і розвиток галузі, конкуренцію) складаються прогнози 
про положення фірми на майбутнє. Аналіз прогнозів дозволяє виявити 
можливості і погрози. Оцінка результатів минулої діяльності і поточних 
підсумків виявляє проблеми і дає інформацію для наступного прогнозування. 
Виходячи з вищеперелічених передумов визначаються рівні домагань. 
Потім прогнозуються найважливіші результати за умови збереження 
політики, що діє. Ці результати порівнюються з рівнем домагань і 
виявляються резерви, виробляються стратегії, які дозволяють задіювати 
виявлені резерви. Щоб усунути розриви прогнозними значеннями, 
показників і тим на яких претендує компанія розробляються нові стратегії 
38 
 
«продукт - ринок». Потім вивчають варіанти розширення виробництва і 
зниження витрат. Прогнозуються результати при використанні різних 
стратегій, при цьому виявляється, будуть використані резерви чи ні. 
В 70-80% найбільших японських корпорацій застосовуються системи 
довгострокового планування, планування організовується таким чином: 
вибираються 5-10 ключових стратегій і навколо них формується 
політика довгострокового розвитку; 
одночасно приймаються середньост- рокові плани для об’єднання 
стратегій в одне ціле і ув’язки з розподілом ресурсів; 
вище керівництво визначає цілі кожному підрозділу, а останнє 
розробляє кількісні плани досягнення цих цілей методом «від низу до верху» 
[3]. 
Довгострокова стратегія складається з 3 -х елементів: довгострокові 
цілі, підкріплені довгостроковою стратегією; довгострокові стратегічні 
проекти; довгострокова політика в основних областях. Середньострокові 
плани складаються з 3-х частин: 
намічаються середньострокові проекти, здійснюється їх хронологічна 
прив’язка, і розподіляються ресурси; 
намічаються плани, по укрупненій номенклатурі продукції виходячи із 
стратегії конкурентної боротьби для кожного виду продукції; 
складаються функціональні плани корпорації, тобто розвиток 
виробничих потужностей, складаються плани по праці і кадрам. 
Особливості даної моделі наступні: по-перше, встановлюються розриви 
між проектованим і поточним показниками, і розрізняються заходи по їх 
подоланню; по-друге, метою є не максимізація виробництва, а мета 
задовільного виконання поставлених цілей; по-третє, спочатку 
розробляються довгострокові стратегії, а далі за директиву для 
середньострокових планів [3; 6]. 
Отже, дослідження світового досвіду фінансового планування 
дозволило виявити схожі риси цього процесу на підприємствах провідних 
39 
 
країн світу. Схожість обумовлена, з одного боку, спільністю умов 
функціонування підприємств цих держав: всі вони діють у високорозвинутих 
ринкових економіках, зумовлюючу розробку і вдосконалення засобів 
конкурентної боротьби. Так, у зарубіжних компаніях виділяються наступні 
види планів [1]: 
Corporate Charter (статут) – задає фундаментальні цілі підприємства і 
корпоративні стандарти, орієнтацію на ринки, структуру власності, 
позиціонування підприємства і відносин з власниками і співробітниками. 
Strategic Business Plan (стратегічний бізнес-план) - формується на 
п’ять-десять років і визначає стратегії фінансування і випуску продукції, 
зростання об’єму продажів, частки ринку. 
Основу планування більшості середніх і дрібних підприємств 
складають річні бюджети з їх подальшою деталізацією у вигляді операційних 
бюджетів, що складаються на квартал, місяць, тиждень. До них відносять: 
Business Plan (бізнес-план) - формується на один - три роки (часто з 
розбиттям по кварталах) і уточнює джерела інвестицій, задає напрями 
розвитку виробничих потужностей, вимоги до персоналу, матеріальних і 
фінансових ресурсів. Включає укрупнений план продажів в грошовому 
виразі. 
Sales and Operation Plan (план збуту і виробництва - портфель 
продукції) – формується на рік-два, уточнює бізнес-плани і відображає 
прогнози продажів і відвантаження готової продукції, укрупнені показники 
виробництва для забезпечення постачань відповідно до прогнозу, запаси, 
незавершене виробництво [18]. 
З іншого боку, слід зазначити і певну унікальність підходів до 
фінансового планування господарської діяльності на підприємствах, 
пов’язану, перш за все, з унікальністю інформаційних систем, пристосованих 
для власних, внутрінаціональних потреб. 
Таким чином, в ринкових умовах господарювання в Україні необхідно 
використовувати систему фінансового планування на основі синтезу 
40 
 
вітчизняної практики і досягнень світового досвіду. Особливу увагу слід 
приділити організаційному і методологічному аспектам фінансового 
планування. 
Фінансове планування для підприємства взаємозалежне з плануванням 
господарської діяльності й будується з урахуванням показників виробничого 
плану (обсягу виробництва, реалізації, кошторису витрат за виробництво, 
плану капітальних вкладень та інших.). Проте складання плану перестав бути 
простим арифметичним перерахунком показників виробничого плану в 
фінансові показники. У процесі планування здійснюється аналіз показників 
виробничого плану, проявляються й використовуються невраховані у яких 
внутрішньогосподарські резерви та шляхи ефективнішого використання 
виробничої потужності підприємства, раціональнішого витрати потребує 
матеріальних та грошових ресурсів, підвищення якості продукції, 
розширення асортименту та інших. 
Основним об’єктом фінансового планування є потік коштів. Для 
чинного підприємства немає початкової ідеї та кінцевої точок потоку: його 
рух безупинно і замкнуто. Кінцевим продуктом вважатимуться оплату 
сировини, основних засобів, праці, або виплату дивідендів акціонерам. 
Готова продукція оплачується або за відвантаженні, або купують у кредит. У 
разі формується дебіторська заборгованість, інкасується надалі в готівку (до 
засобів на розрахунковий рахунок). Підприємство використовує комерційний 
кредит і банківські позички. Центральний елемент потоку - кошти. Розмір 
коштів підприємства змінюється у часі у зв’язку з мінливістю окремих 
елементів грошового потоку (обсягів продажу, інкасації дебіторську 
заборгованість, оплати боргу комерційному кредиту та інших.) 
41 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ТА ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ 
НА ТОВ «ГОРАТА» 
 
2.1 Організаційно-економічна характеристика та аналіз фінансового 
стану підприємства 
 
ТОВ  «Гората» (надалі по тексту - Підприємство) створене згідно з 
Господарським кодексом України. Підприємство здійснює свою діяльність у 
відповідності з чинним законодавством України, Статутом та Установчим 
договором, а також внутрішніми актами. 
Підприємство є власником: майна, переданого йому засновниками; 
майна, одержаного внаслідок його фінансово-господарської діяльності; 
іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним 
законодавством. Підприємство здійснює володіння, користування і 
розпорядження своїм майном у відповідності з метою своєї діяльності. Ризик 
випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Підприємства, 
несе Підприємство. Майно Підприємства складається з основних фондів та 
оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображається в 
самостійному балансі Підприємства. Підприємство може самостійно 
продавати, передавати безоплатно в позику, обмінювати, передавати в 
оренду юридичним особам і громадянам будівлі, засоби виробництва та інші 
матеріальні цінності, відчужувати їх іншим особам, якщо це не суперечить 
чинному законодавству України Статуту. 
Основною ціллю ТОВ  «Гората» є задоволення потреб у продукції, 
виробленої Підприємством і одержання прибутку. Підприємство займається 
виробництвом і реалізацією м’яких і корпусних меблів. 
Асортименти продукції ТОВ «Гората» представлений у вигляді 
спальних гарнітурів, комп’ютерних столів, м’яких меблів. 
42 
 
На сьогоднішній день підприємство оснащене новітнім верстатним 
парком і самими передовими технологіями в галузі виготовлення корпусних і 
м’яких меблів. 
Вироблена продукція проходить суворий контроль якості, величезна 
увага приділяється деталям, а також дизайну й зручності в експлуатації. 
Наймолодшим з напрямків роботи підприємства, що здійснюється 
тепер, є бюджетування. Воно було вперше впроваджене в 2002 році.  
У цей час розроблений і затверджений «Стандарт формування бюджету 
ТОВ «Гората», що включає наступні основні положення. 
Як бачимо підприємство існує порівняно недавно і зараз знаходиться 
на етапі становлення. Іншими словами діяльність підприємства ще не досягла 
максимального розмаху. 
Як бачимо, протягом року об’єм виручки від реалізації продукції 
постійно зростає, що свідчить про досить швидкі темпи завоювання ринків. 
Окрім виручки росте і прибуток підприємства. Невисокий розмір прибутку в 
першому кварталі 2015 року (фактично можна говорити про його відсутність) 
пояснюється тим, що підприємство тільки розширює свою діяльність, а, як 
відомо, етап виходу на ринок, як правило, супроводжується великими 
витратами і низкою нормою прибутку. 
У наш час, в зв’язку з наявністю в Україні проблем, пов’язаних з 
рівнем та дисципліною оплати праці, характеризувати діяльність 
підприємства, оминувши це питання, неможливо. Станом на 01.01.2020 року 
середньоспискова чисельність працюючих на  ТОВ  «Гората» складала 100 
чоловік, що повністю задовольняє потреби підприємства у трудових 
ресурсах. Заробітна плата працівникам виплачується регулярно, 2 рази на 
місяць як того і вимагає чинне трудове законодавство. Заборгованість з 
виплати заробітної плати відсутня. При цьому варто зазначити, що фонд 
оплати праці за період з 1 січня 2020 року по 1 січня 2020 року зріс більш ніж 
на 47 відсотків і склав на у грудні 2020 року 180 тис. грн. При цьому середня 
заробітна плата за 2020 рік виросла з 900 грн. до 1800 грн. (мова йде про 
43 
 
нараховану заробітну плату за вирахуванням прибуткового податку та 
внесків до соціальних фондів, що утримуються з суми оплати праці). Не 
менш важливим є й те, що заробітна плата на підприємстві завжди 
виплачується у грошовій формі. 
За даними річної фінансової звітності підприємства протягом 2021 року 
ТОВ «Гората» збільшило виручку реалізації на 7494,8 тис.грн. (або на 188 
%), табл. 2.1. 
Таблиця 2.1. – Динаміка фінансових показників діяльності за  
2019-2021 рр., тис. грн. 
№ Зміни 
Найменування показника 2019 2020 2021 
п/п Абс. Відн.,% 
Виручка від реалізації продукції 
1. 1637,2 3983 11478 7494,8 188% 
(послуг) 
Чистий дохід (виручка) від реалізації 
2. продукції (послуг) 1364,3 3309,8 9564,8 6255 189% 
Собівартість реалізованої продукції 
3. (послуг) 985,6 2580,7 6575,6 3994,9 155% 
4. Валовий прибуток 148,3 729,1 2989,2 2260,1 310% 
5. Інші операційні доходи 30,9 1,1 21,7 20,6 1873% 
6. Адміністративні витрати 105,6 408,6 474,5 65,9 16% 
7. Витрати на збут 65,3 127,9 179,1 51,2 40% 
Фінансові результати від 
8. операційної діяльності (прибуток) 95,2 193,7 2357,3 2163,6 1117% 
9. Чистий прибуток 13,1 182,2 1696,7 1514,5 831% 
 
Аналіз даних табл. 2.1 дозволяє зробити наступні висновки: 
- фінансовий стан підприємства значно покращився, так чистий 
прибуток у 2021 році збільшився на 1514,5 або у 8,3 рази, фінансові 
результати від операційної діяльності зросли у 11,2 рази; 
- як позитивну тенденцію слід відмітити незначне зростання 
собівартості реалізованої продукції та витрат, так собівартість реалізованої 
продукції зросла лише у 1,5 рази, адміністративні витрати лише на 16 %, 
витрати на збут на 40 %. 
Більш детальний аналіз фінансових результатів господарської 
44 
 
діяльності проведемо за даним фінансової звітності: форма №1 та форма №2 
(балансу та звіту про фінансові результати).  
Таблиця 2.2. – Аналіз фінансової стійкості підприємства ТОВ «Гората» 
Коефіцієнт 2019 2020 2021 Норматив 
1 2 3 4 5 
Платоспроможності 0,114264 0,089484 0,127086 >0.5 
Фінансування 6,966369 10,175202 6,868701 < 1 мен. 
Забезпеченості власними 
0,113006 0,138361 0,074908’ >0.1 
ОК 
Маневреності ВК 0,507974 0,788685 0,266353 >0 мен. 
 
Розраховані показники фінансового стану дозволяють зробити наступні 
висновки: прибутковість основної, звичайної діяльності на кінець 2021 року 
зросла відповідно на 0,172 та 0,102, прибутковість власного капіталу зросла 
на 0,445 і становила на кінець року 0,718, прибутковість позикового капіталу 
зросла на 0,951 і на кінець періоду становила 1,797. 
Розрахункові показники фінансової стійкості дозволяють зробити 
висновок про хитливе фінансове положення. 
Коефіцієнт концентрації власного капіталу (фінансової незалежності) 
зріс на кінець 2021 року на 0,011. Коефіцієнт концентрації позикового 
капіталу зменшився на кінець 2016 року на 0,011, забезпечення кредитами на 
1,549, фінансування на 0,029. 
Коефіцієнти поточної ліквідності, швидкої та абсолютної ліквідності 
(платоспроможності) зросли на кінець 2021 року. Підприємство має 
ліквідний баланс (К поточної ліквідності більше 1). 
Збільшення коефіцієнта швидкої ліквідності на кінець 2021 року на 
0,208 свідчить, що на підприємстві збільшилася кількість найбільш ліквідних 
активів на одиницю термінових боргів. Значення коефіцієнта абсолютної 
ліквідності (платоспроможності) на кінець року збільшилося та в цілому його 
значення більше 0,2, це свідчить що підприємство в змозі негайно 
ліквідувати короткострокову заборгованість. 
Прогноз фінансової неспроможності (банкрутства) по Альтману 
45 
 
показує, що на кінець 2021 року ймовірність низька. 
Таблиця 2.3 демонструє згруповані дані показників ділової активності 
та нормативне значення запропонованих коефіцієнтів. 
Таблиця 2.3. – Аналіз ділової активності підприємства ТОВ «Гората» 
Коефіцієнти 2019 2020 2021 Норматив 
1 2 3 4 5 
Оборотності активів 0,61427 0,630238 0,822414 збільшення 
Оборотності кредиторської заборгованості 1,382585 1,457094 3,892673 збільшення 
Оборотності дебіторської заборгованості 2,816036 4,334391 1,486018 збільшення 
Термін погашення дебіторської заборгованості 128 83 242 зменшення 
Термін погашення кредиторської 
260 247 92 зменшення 
заборгованості 
Оборотності матеріальних запасів 4,204454 4,202441 3,317984 збільшення 
Оборотності основних засобів 1,359994 1,378723 1,446657 збільшення 
Оборотності власного капіталу 5,375887 і 7,043037 6,471333 збільшення 
 
За Спрінгейтом ймовірність банкрутства підприємства з початку 2021 
року значно зросла та стала високою. 
Використовуючи дані табл. 2.1 та стандартну програму ІОЦ 
“Прогнозування на основі рядів динаміки” здійснимо аналіз зміни динаміки 
та прогнозування чистого доходу від реалізації продукції та чистого 
прибутку.  
Таблиця 2.4 демонструє згруповані дані показників рентабельності 
підприємства та нормативне значення запропонованих коефіцієнтів. 
 
Таблиця 2.4. – Аналіз рентабельності підприємства ТОВ «Гората» 
Коефіцієнти 2019 2020 2021 Норматив 
1 2 3 4 5 
Рентабельності   
0,010251 0,010622 >3більшен. 
активів 0,018231 
Рентабельності власного 
0,089715 0,118703 0,143451 >збільшен. 
капіталу 
Рентабельності діяльності 0,016688 0,016854 0,022167 >збільшен. 
Рентабельності продукції 0,130311 0,130527 0,178255 >збільшен. 
 
Проведений аналіз показує, що чистий дохід від реалізації продукції 
має тенденцію до зростання, так темп приросту у 2020 році порівняно з 2019 
роком становив 142,6%, а у 2021 році порівняно з 2019 роком аж 601,07%. 
46 
 
Чистий прибуток має тенденцію теж до зростання, так темп приросту у 2020 
році порівняно з 2019 роком становив 1290,3%, а у 2021 році порівняно з 
2019 роком аж 12854,9%. 
Таким чином, необхідно відмітити, що до певного моменту 
підприємство працювало досить стабільно, а у 2021 році видно дуже 
помітний ріст з 0,13 до 0,17, що може свідчити про зміни у технологічному 
процесі (як наслідок, зниження собівартості) або про зниження вартості 
закупівлі сировини, або про поліпшення кон’юнктури ринку, і як наслідок 
підвищення вартості продукції. 
 
 
2.2 Оцінка організації безпеки життєдіяльності та умов праці на 
підприємстві 
 
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, 
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних 
заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності 
людини в процесі праці.  
На всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні створюватися 
безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення цих умов покладається на 
власника або уповноважений ним орган. 
Система управління охороною праці передбачає: 
- створення роботодавцем відповідних служб, які забезпечують 
вирішення конкретних питань охорони праці; 
- досягнення встановлених нормативів з охорони праці шляхом 
впровадження прогресивних технологій, додержання вимог при 
проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів 
виробництва; 
47 
 
- проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих 
місць на відповідність нормативним актам про охорону праці та надання 
пільг і компенсацій за результатами їх проведення; 
- проведення обов’язкових медичних оглядів певних категорій 
працівників, навчання з охорони праці; 
- усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних 
захворювань, здійснення їх розслідування й обліку тощо. 
Метою управління охороною праці є збереження здоров’я і 
працездатності людини в процесі праці, поліпшення виробничого побуту, 
попередження травматизму і профзахворювання. 
Об’єктом управління охороною праці є діяльність структурних 
підрозділів, функціональних служб і всього колективу підприємства по 
забезпеченню здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, 
виробничих ділянках і підприємстві в цілому. 
Законодавство про охорону праці складається з Закону України «Про 
охорону праці» ,  Кодексу законів про працю України,  Закону України "Про 
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного  випадку  
на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату 
працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. 
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, 
машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів 
колективного та індивідуального захисту, що використовуються 
працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам 
законодавства.  
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо 
створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або 
для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. 
Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або 
роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується 
спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника 
48 
 
профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з 
питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не 
створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.  
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, 
якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не 
додержується  умов  колективного договору з цих питань.  
У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, 
передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного 
заробітку. 
Працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку 
потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою 
працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у 
разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати 
проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до 
законодавства.  
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого 
виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною 
праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а 
також середній заробіток. 
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше  осіб роботодавець 
створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що 
затверджується центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за 
охороною праці.  
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.  
Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і 
заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних 
виробничо-технічних служб.  
Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони 
праці мають право: 
49 
 
- видавати керівникам структурних підрозділів підприємства 
обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, 
одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань 
охорони праці;  
- вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених 
законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і 
не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-
правових актів з охорони праці;  
- зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, 
устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють 
загрозу життю або здоров’ю працюючих;  
- надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності 
працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.  
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах 
пріоритету життя і здоров’я працівників відповідно до результатів 
виробничої діяльності підприємства і, повної відповідальності власника за 
створення безпечних і нешкідливих умов праці комплексного розв’язання 
завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з 
урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень, в 
галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища соціального 
захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від 
нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань встановлення 
єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм 
власності і видів їх діяльності використання економічних методів управління 
охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє 
створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у 
фінансуванні заходів щодо охорони праці здійснення навчання населення, 
професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань 
охорони праці забезпечення координації діяльності державних органів, 
установ, організацій та громадських об єднань, що вирішують різні проблеми 
50 
 
охорони здоров я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і 
проведення консультацій між власниками та працівниками їх 
представниками , між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з 
охорони праці на місцевому та державному рівнях міжнародного 
співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду 
організацій роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.  
 
 
2.3 Аналіз планування потреб в капіталі на підприємстві 
 
Фінансову основу ТОВ  «Гората» складає сформований підприємством 
власний капітал. На діючому підприємстві він представлений наступними 
основними формами: статутний капітал; пайовий капітал; додатковий 
вкладений капітал; інший додатковий капітал; резервний капітал; 
нерозподілений прибуток (непокритий збиток); неоплачений капітал; 
вилучений капітал. 
Статутний капітал характеризує первісну суму власного капіталу 
підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення 
господарської діяльності. Його розмір визначається статутом підприємства. 
Для підприємств окремих сфер діяльності і організаційно-правових форм 
(акціонерне Підприємство, Підприємство з обмеженою відповідальністю) 
мінімальний розмір статутного фонду регулюється законодавством. 
Резервний капітал представляє собою зарезервовану частину власного 
капіталу підприємства, яка потрібна для внутрішнього страхування його 
господарської діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу 
визначається засновницькими документами. Формування резервного 
капіталу здійснюється за рахунок прибутку підприємства (мінімальний 
розмір відрахувань прибутку в резервний фонд регулюється законодавством). 
Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку 
підприємства, одержану в попередньому періоді і не використану на 
51 
 
споживання власниками (акціонерами, пайовиками) і персоналом. Ця частина 
прибутку потрібна для капіталізації, тобто для реінвестування в розвиток 
виробництва. За своїм економічним змістом він є однією з форм резерву 
власних фінансових коштів підприємства, які забезпечують його виробничий 
розвиток в наступному періоді . 
Основу управління власним капіталом ТОВ «Гората» складає 
управління формуванням його власних фінансових ресурсів. З метою 
забезпечення ефективного управління цим процесом на підприємстві 
розробляється спеціальна фінансова політика, яка направлена на залучення 
власних фінансових ресурсів з різних джерел у відповідності з потребами 
його розвитку в наступному періоді. 
Політика формування власних фінансових ресурсів представляє собою 
частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка заключається в 
забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого 
розвитку. 
Розробка політики формування власних фінансових ресурсів ТОВ 
«Гората» здійснюється за наступними основними етапами: 
аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства в 
попередньому періоді; 
визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах; 
оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел; 
забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел; 
забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів із зовнішніх джерел; 
оптимізація співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел 
формування власних фінансових ресурсів. 
Аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства в 
попередньому періоді. Метою такого аналізу є виявлення потенціалу 
формування власних фінансових ресурсів і його відповідності темпам 
52 
 
розвитку підприємства. 
На першому етапі аналізу вивчаються загальний обсяг формування 
власних фінансових ресурсів, відповідність темпів приросту власного 
капіталу темпам приросту активів і обсягу реалізуємої продукції 
підприємства, динаміка питомої ваги власних ресурсів в загальному обсязі 
формування фінансових ресурсів в передплановому періоді. 
На другому етапі аналізу розглядаються джерела формування власних 
фінансових ресурсів. В першу чергу вивчається співвідношення зовнішніх та 
внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, а також 
вартість залучення власного капіталу за рахунок різних джерел. 
На третьому етапі аналізу оцінюється достатність власних фінансових 
ресурсів, сформованих на підприємстві в передплановому періоді. Критерієм 
такої оцінки виступає показник “коефіцієнт самофінансування розвитку 
підприємства”. Його динаміка відображає тенденцію забезпеченості розвитку 
підприємства власними фінансовими ресурсами. 
Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах. Ця 
потреба визначається за такою формулою: 
Пвфр = Пк х Пвк / 100 – ВКн + Пр      (2.1) 
де, Пвфр – загальна потреба у власних фінансових ресурсах 
підприємства в запланованому періоді; 
Пк – загальна потреба в капіталі на кінець планового періоду; 
Пвк – запланована питома вага власного капіталу в загальній його сумі; 
ВКн – сума власного капіталу на початок запланованого періоду; 
Пр – сума прибутку, яка направляється на споживання в плановому 
періоді. 
 
Пвфр = 1096,2 х 60,68 % / 100 – 2361,6 + 1696,7 = 0,27416 тис.грн. 
 
Розрахована загальна потреба включає необхідну суму власних 
фінансових ресурсів, які формуються як за рахунок внутрішніх, так і за 
53 
 
рахунок зовнішніх джерел. 
Оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел. Така 
оцінка проводиться в розрізі основних елементів власного капіталу, який 
формується за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Результати такої 
оцінки служать основою розробки управлінських рішень відносно вибору 
альтернативних джерел формування власних фінансових ресурсів, які 
забезпечують приріст власного капіталу підприємства. 
Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел. До того, як звертатися до зовнішніх 
джерел формування власних фінансових ресурсів, повинні бути реалізовані 
всі можливості їх формування за рахунок внутрішніх джерел. Так як 
основними запланованими внутрішніми джерелами формування власних 
фінансових ресурсів підприємства є сума чистого прибутку і амортизаційних 
відрахувань, то в першу чергу слід у процесі планування цих показників 
передбачити можливість їх росту за рахунок різних резервів. 
Метод прискореної амортизації активної частини основних засобів 
збільшує можливості формування власних фінансових ресурсів за рахунок 
цього джерела. Однак слід мати на увазі, що ріст суми амортизаційних 
відрахувань в процесі проведення прискореної амортизації окремих видів 
основних засобів приводить до певного зменшення суми чистого прибутку. 
Тому при пошуку резервів росту власних фінансових ресурсів за рахунок 
внутрішніх джерел слід виходити з необхідності максимізації сукупної їх 
суми, тобто з наступного критерію: 
 
ЧП + АВ → ВФРмакс,  (2.2) 
 
де ЧП – запланована сума чистого прибутку підприємства; 
АВ – запланована сума амортизаційних відрахувань; 
ВФРмакс – максимальна сума власних фінансових ресурсів, які 
формуються за рахунок внутрішніх джерел. 
54 
 
 
ВФРмакс =1696,7 + 70,9 = 1767,6 тис. грн. 
 
Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів із зовнішніх джерел. Обсяг залучення власних фінансових ресурсів 
із зовнішніх джерел повинен забезпечити ту їх частину, яку не вдалося 
сформувати за рахунок внутрішніх джерел фінансування. Якщо сума 
залучених за рахунок внутрішніх джерел власних фінансових ресурсів цілком 
забезпечує загальну потребу у них в плановому періоді, то в залученні цих 
ресурсів за рахунок зовнішніх джерел немає необхідності. 
Потреба в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх 
джерел розраховується за формулою: 
 
ВФРзовн = Пвфр – ВФРвнут,  (2.3) 
 
де  ВФРзовн – потреба в залученні власних фінансових ресурсів за 
рахунок зовнішніх джерел; 
Пвфр – загальна потреба у власних фінансових ресурсах підприємства в 
запланованому періоді; 
ВФРвнут – сума власних фінансових ресурсів, запланованих до 
залучення за рахунок внутрішніх джерел. 
 
ВФРзовн = 0,27146 – 1767,6 = - 1767,32 тис. грн. 
 
Потреба в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх 
джерел відсутня. 
Забезпечення задоволення потреб у власних фінансових ресурсах за 
рахунок зовнішніх джерел планується за рахунок залучення додаткового 
пайового капіталу (власників або інших інвесторів), додаткової емісії акцій 
або за рахунок інших джерел. 
55 
 
Оптимізація співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел 
формування власних фінансових ресурсів. Процес цієї оптимізації будується 
на таких критеріях: 
- забезпеченні мінімальної сукупної вартості залучення власних 
фінансових ресурсів. Якщо вартість залучення власних фінансових ресурсів 
за рахунок зовнішніх джерел надто перевищує заплановану вартість 
залучення кредитних коштів, то від такого формування власних ресурсів слід 
відмовитись; 
- забезпеченні збереження управління підприємством первинними його 
засновниками. Зріст додаткового пайового чи акціонерного капіталу за 
рахунок сторонніх інвесторів може привести до втрати такої керованості. 
Ефективність розробленої політики формування власних фінансових 
ресурсів оцінюється за допомогою коефіцієнта самофінансування розвитку 
підприємства в наступному періоді. Його рівень повинен відповідати 
поставленій меті. 
Коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства розраховується за 
формулою: 
 
 Ксф = ВФР / ∆А + СП,        (2.4) 
 
де  Ксф - коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства; 
ВФР – запланований обсяг формування власних фінансових ресурсів; 
∆А – запланований приріст активів підприємства; 
СП – запланований обсяг споживання чистого прибутку. 
 
Ксф = 1767,6 / (3819,4 – 1096,2) + 1696,7 = 0,4 тис. грн. 
 
Таким чином, успішна реалізація розробленої політики формування 
власних фінансових ресурсів пов’язана з вирішенням наступних основних 
завдань: 
56 
 
- забезпеченням максимізації формування прибутку підприємства з 
урахуванням допустимого рівня фінансового ризику; 
- формуванням ефективної політики розподілу прибутку (дивідендної 
політики) підприємства; 
- формуванням і ефективним здійсненням політики додаткової емісії 
акцій (емісійної політики) або залучення додаткового пайового капіталу. 
 
 
2.4 Вплив факторів на ліквідність та платоспроможність підприємства 
 
Для оцінки факторів впливу на ліквідність та платоспроможність 
підприємства ТОВ  «Гората» проведемо за даними таблиці 2.1. Ліквідність 
підприємства - це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші 
для своєчасного покриття всіх необхідних платежів. 
Коефіцієнт покриття показує достатність ресурсів підприємства, які 
можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань та 
дорівнює відношенню всіх оборотних активів (за винятком витрат майбутніх 
періодів) до поточних зобов’язань. 
ф1_ ряд._ 260
Коеф. покриття = ф1_ ряд._ 260      (2.5) 
799016
1,113006
Коеф. покриття на 2019 = 717890  
788099
1,138361
Коеф. покриття на 2020 = 692310  
539376
1,074908
Коеф. покриття на 2021 = 501788   
 
Як видно на рисунку 2.1 значення коефіцієнта загального покриття у 
аналізованому періоді було досить стабільним та відповідало нормативу > 1, 
а це є свідченням того, що у підприємства ТОВ  «Гората» достатньо коштів. 
Щоб розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. 
57 
 
 
1,2    
1,0 •1,138361 
•1,113006 •1,074908 
0,8    
0,6    
0,4    
0,2    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.1 – Динаміка коефіцієнту покриття на ТОВ «Гората» 
 
Коефіцієнт швидкої ліквідності відображає платіжні можливості 
підприємства відносно сплати поточних зобов’язань за умов своєчасного 
проведення розрахунків з дебіторами. Він дорівнює відношенню грошових 
коштів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості до 
поточних зобов’язань. 
 
ф1_ ряд.(260100 110120130140)
Коеф. швидкої ліквідності = ф1_ ряд._ 620  (2.6) 
799016107589 60782 4086995
 0,871393
Коеф. швидкої лік-ті на 2019 = 717890  
788099107355 607813798995
 0,888576
Коеф. швидкої лік-ті на 2020 = 692310  
539376 151267  66013 3340 860
 0,633527
Коеф. швидкої лік-ті на 2021 = 501788  
 
Значення коефіцієнту швидкої ліквідності є досить не рівномірним на 
що вказує рисунок 2.2, але коливається в межах нормативного значення 0,6 - 
0,8. Це свідчить про те, що на підприємстві ТОВ  «Гората» дебіторська 
заборгованість, що не була сплачена у строк, займає досить незначне місце.  
 
 
 
 
58 
 
1,0    
0,9    
•0,888578 
0,8  
•0,871393 
0,7    
0,6   •0,633527 
0,5    
0,4    
0,3    
0,2    
0,1    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.2 – Динаміка коефіцієнту швидкої ліквідності 
 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів 
підприємства може бути сплачена негайно. Його розраховують як 
відношення грошових коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних 
зобов’язань. 
ф1_ ряд.(220  230  240)
Коеф. абсолютної ліквідності = ф1_ ряд._ 620   (2.7) 
3078  793179
 0,005642
Коеф. абсолютної лік-ті на 2019 = 717890  
3078  625 179
 0,005607
Коеф. абсолютної лік-ті на 2020 = 692310  
3018  986  222
 0,008422
Коеф. абсолютної лік-ті на 2021 = 501788  
 
Показника коефіцієнта абсолютної ліквідності на ТОВ  «Гората» не 
сильно перевищують нормативне значення > 0, а у 2021 році він суттєво 
знизився (що демонструє рисунок 2.3), але більш важливим є не високе 
значення цього показника, а наявність на підприємстві грошових коштів на 
дату відповідних платежів. 
Чистий обіговий капітал свідчить про можливості підприємства 
сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність. 
 
59 
 
Чистий обіговий, кап. = ф1 ряд. (260 - 620)    (2.8) 
Чистий обіговий кап. на 2019 = 799016 - 717890 - 81126 
Чистий обіговий кап. на 2020 = 788099 - 692310 = 95789 
Чистий обіговий кап. на 2021 = 539376 - 501788 – 37588 
 
0,025    
0,02    
0,015    
0,01    
•0,633527 
0,005 
•0,005642 •0,005607 
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.3 – Динаміка коефіцієнту абсолютної ліквідності на ТОВ «Гората» 
 
 
120000    
100000    
80000 •95789 
•81126  
60000    
40000   •37588 
20000    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.4 – Динаміка чистого оборотного капіталу на ТОВ «Гората» 
  
Значення цього коефіцієнту на підприємстві ТОВ  «Гората» є досить не 
стабільним, про що свідчить рисунок 2.4: стрімкі злети супроводжуються не 
менш стрімкими падіннями.  
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) показує питому вагу 
власного капіталу у загальній сумі коштів, що були авансовані у діяльність 
підприємства та характеризує реальні можливості підприємства сплатити 
свої зобов’язання. Для цього до платіжних засобів включають всі можливі 
оборотні активи, які перебувають у виробничому процесі (грошові кошти, 
дебіторську заборгованість, товари, готову продукцію). 
 
ф1_ ряд._ 380
Коеф. платоспр. = ф1_ ряд._ 640       (2.9) 
60 
 
159705
 0,114264
Коеф. платоспр на 2019 =1397685  
121454
 0,089484
Коеф. платоспр на 2020 =1357273  
141121
 0,127086
Коеф. платоспр на 2021 =1110439  
0,18    
0,16    
0,14    
0,12   •0,127086 
0,1 •0,114264   
0,08  •0,089484  
0,06    
0,04    
0,02    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.5 – Динаміка коефіцієнту платоспроможності (автономії) на ТОВ 
«Гората» 
 
Як видно з рисунку 2.5, значення коефіцієнту платоспроможності на 
підприємстві ТОВ  «Гората» не відповідають нормативові > 0.5, що є 
свідченням того, що підприємству не вистачає власних коштів для виконанії 
я своїх зобов’язань. 
Коефіцієнт фінансування характеризує залежність підприємства від 
залучених коштів. 
 
ф1_ ряд.(430  480  620  630)
Коеф. фінансування = ф1_ ряд._ 380    (2.10) 
2918  391756  717890
 6,966369
Коеф. фінансування на 2019 = 159705  
2916  540593 692310
10,175202
Коеф. фінансування на 2020 = 121454  
4437  463093 501788
 6,868701
Коеф. фінансування на 2021 = 141121  
 
61 
 
Значення коефіцієнту фінансування, як видно з рисунку 2.6, досить 
сильно відрізняються від нормативного значення, що дорівнює 1. Це є 
негативною тенденцією, бо свідчить про те, що підприємство ТОВ  «Гората» 
майже на протязі всього аналізованого періоду досить сильно залежало від 
залучених коштів. Це могло бути викликано не зваженою маркетинговою та 
кредитною політикою керівництва підприємства, тобто нерозвиненість 
ринків збуту, неефективна робота з постачальниками та ін. призвели до 
збільшення ролі кредитних ресурсів у оперативній діяльності підприємства. 
 
12    
10  •10,175202  
8    
6 •6,966369   
4   •6,868701 
2    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.6 – Динаміка коефіцієнту фінансування на ТОВ «Гората» 
 
Однак на кінець аналізованого періоду помітне деяке покращення і 
зменшення ролі залучених коштів у виробництві, що є безсумнівно 
позитивною тенденцією, бо свідчить про можливості підприємства 
працювати за рахунок власного прибутку та розраховувати на власні сили. 
Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами (ОК) показує 
забезпеченість підприємства власними обіговими коштами.  
 
ф1_ ряд.(260  620)
Коеф. забеспеч. = ф1_ ряд._ 620      (2.11) 
799016  717890
 0,113006
Коеф. забеспеч. на 2019 = 717890  
788099  692310
 0,138361
Коеф. забеспеч. на 2020 = 692310  
539376  501788
 0,074908
Коеф. забеспеч. на 2021 = 501788  
62 
 
Рисунок 2.7 ілюструє, що значення коефіцієнту забезпечення власними 
оборотними коштами є досить нерівномірним. На початку аналізованого 
періоду помітна нестача власних оборотних коштів, що виражене значенням 
- 0,2. потім помітний різкий ріст цього показнику, що свідчить про 
вивільнення коштів підприємства (наприклад, із соціальної сфери) та 
залучення їх у основну діяльність. Але значення показнику забезпеченості 
власними оборотними коштами прагне до зменшення 0,5 - 0,07, що є 
негативною тенденцією для підприємства, тому воно було змушено залучати 
додаткові кошти ззовні. 
 
0,2    
0,15  •0,138361  
0,1 •0,113006   
0,05   •0,074908 
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.7 – Динаміка коефіцієнту забезпечення власними оборотними 
засобами на ТОВ «Гората» 
 
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (ВК) показує, яка частина 
власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, 
тобто вкладена у обігові кошти.  
ф1_ ряд.(260  620)
Коеф. меневр.ВК = ф1_ ряд._ 380      (2.12) 
799016  717890
 0,507974
Коеф. меневр.ВК на 2019 = 159705  
788099  692310
 0,788685
Коеф. меневр.ВК на 2020 = 121454  
539376  501788
 0,266353
Коеф. меневр.ВК на 2021 = 141121  
 
Як видно з рисунку 2.8 на протязі майже всього періоду відстежується 
негативна динаміка цього коефіцієнту. Використання власного капіталу у 
63 
 
кінці аналізованого періоду 2019 року починає зменшуватися, що свідчить 
про нестачу власних коштів підприємства на фінансування поточної 
діяльності. Це є свідченням залучення великих кредитів або відвертанням 
коштів у дебіторську заборгованість. 
 
0,2    
0,15  •0,138361  
0,1 •0,113006   
0,05   •0,074908 
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.8 – Динаміка коефіцієнту маневреності власного капіталу на ТОВ 
«Гората» 
 
Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність 
використання підприємством всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх 
залучення. Він дає уявлення про те, скільки продукції реалізує підприємство 
ТОВ  «Гората» . Інакше кажучи, цей коефіцієнт свідчить, наскільки зміни у 
наявних активах пов’язані зі змінами чистого обсягу продажу. Його 
розраховують як відношення чистого обсягу продажу до загальної вартості 
активів. 
ф2 _ ряд._ 035
Коеф. оборот. активів = ф1_ ряд.(280 _(гр.3)  280 _(гр.4)) / 2  (2.13) 
858556
 0,61427
Коеф. оборот. активів на 2019 = 1397685  
855405
 0,630238
Коеф. оборот. активів на 2020 = 1357273  
913241
 0,822414
Коеф. оборот. активів на 2021 = 1110439  
 
Як видно на рисунку 2.9 найбільше значення коефіцієнта оборотності 
було у 2021 році, а на далі - різкий спад; величина активів у цих роках 
збільшувалася швидшими темпами, ніж чистий обсяг продаж. Це є 
64 
 
свідченням зниження ефективності використання активів. Як наслідок 
зменшуються можливості підприємства до оновлення та модернізації 
виробничих можливостей. 
 
1,2    
1    
0,8   •0,822414 
0,6 •0,61427 •0,630238  
0,4    
0,2    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.9 – Динаміка коефіцієнту оборотності активів на ТОВ «Гората» 
 
 
У наступні два роки підприємство дещо покращило цей показник, що є 
позитивною тенденцією і свідчить про можливі інвестиції. 
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (КЗ) показує 
швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, 
що аналізується. Розраховується як відношення собівартості реалізованої 
продукції до величини кредиторської заборгованості. 
 
ф2 _ ряд._ 230
Коеф. оборот. КЗ = ф1_ ряд._ 530(гр.3)  ряд._ 530(гр.4) / 2   (2.14) 
633929
 1,382585
Коеф. оборот. КЗ на 2019 = 458510  
631847
 1,457094
Коеф. оборот. КЗ на 2020 = 433635  
686107
 3,892673
Коеф. оборот. КЗ на 2021 = 176256  
 
На рисунку 2.10 видно, що у періоди з 2019 р. по 2020 р. на 
підприємстві ТОВ  «Гората» була негативна тенденція до збільшення 
зменшення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості. Це 
свідчить про велику кількість кредитів на підприємстві у 2019-2020 роках та 
65 
 
проблемами з її погашенням, що видно з низького показника оборотності 
кредиторської заборгованості 3,18 -3,35. У кінці аналізованого періоду - 2021 
році помітна позитивна тенденція до збільшення цього показнику, яка 
свідчить про зменшення кредиторського навантаження. 
 
5    
4,5    
4   •3,892673 
3,5    
3    
2,5    
2    
1,5  •1,457094  
1 •1,382585   
0,5    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.10 – Динаміка коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості 
на ТОВ «Гората» 
 
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (ДЗ) показує 
швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що 
аналізується; відображає ефективність політики підприємства з кредитування 
покупців з точки зору збору оплати за реалізацію в кредит; характеризує 
рівень комерційного ризику, зумовленого реалізацією товару в кредит. 
ф2 _ ряд._ 035
Коеф. оборот. ДЗ ф1_ ряд.(з _150 _ по _ 210)(гр.3)  ряд.(з _150 _ по _ 210)(гр.4) / 2  
858556
 2,816036
Коеф. оборот. ДЗ на 2019 =109  226667  34147  37374  6584  
855405
 4,334391
Коеф. оборот. ДЗ на 2020 = 9953 24786  47270 1744 113600  
913241
1,486018
Коеф. оборот. ДЗ на 2021 =10392  37332317932 1755 211154  
 
Як видно на рисунку 2.11 найбільше значення коефіцієнта оборотності 
дебіторської заборгованості було у 2020 році, що на думку деяких вчених-
66 
 
фінансистів є позитивним, бо знижується ризик неодержання платежів 
підприємством. 
 
 
5    
4,5    
4  •4,334391  
3,5    
3 •2,816036   
2,5    
2    
1,5   •1,486018 
1    
0,5    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.11 Динаміка коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості на 
ТОВ «Гората» 
 
Але у наступні роки цей показник знизився, відхилення складає 
близько 3 одиниць. Але це не є негативною тенденцією, бо свідчить про 
зміну політики підприємства ТОВ  «Гората» відносно кредитування своїх 
покупців, а завдяки цьому - розширення ринку збуту. 
Термін погашення ДЗ - це середній період погашення ДЗ. 
 
Тривалість_ періоду
Термін погашення ДЗ = Коеф._ оборот._ ДЗ     (2.16) 
360
128
Термін погашення ДЗ на 2019 = 2,816036  днів 
360
 83
Термін погашення ДЗ на 2020 = 4,334391  дні 
360
 242
Термін погашення ДЗ на 2021 =1,486018  дні 
 
Рисунок 2.12 ілюструє, що із збільшенням коефіцієнту оборотності 
дебіторської заборгованості значно зменшився термін погашення 
67 
 
заборгованості з боку покупців. Це свідчить про більш гнучку кредитну 
політику підприємства ТОВ  «Гората» . 
300    
250   •242 
200    
150 •128   
100  •83  
50    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.12 – Динаміка терміну погашення дебіторської заборгованості на 
підприємстві ТОВ «Гората» 
 
Термін погашення КЗ - це середній період погашення КЗ. 
Тривалість_ періоду
Термін погашення КЗ = Коеф._ оборот._ КЗ     (2.17) 
360
 260
Термін погашення КЗ на 2019 = 1,382585  днів 
360
 247
Термін погашення КЗ на 2020 = 1,457094  днів 
360
 92
Термін погашення КЗ на 2021 = 13,892673  дні 
 
300    
250 •260 •247  
200    
150    
100   •92 
50    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.13 – Динаміка терміну кредиторської заборгованості на ТОВ «Гората» 
 
На рисунку 2.13 видно, що терміни погашення кредиторської 
заборгованості на підприємстві ТОВ  «Гората» були досить різноманітними. 
Це може свідчити про те, що підприємство залучала багато довгострокових і 
короткострокових активів у формі кредитів та у 2019 - 2020 роках були деякі 
проблеми з їх погашенням. Під кінець аналізованого періоду підприємство 
68 
 
дещо вирівняла цей показник, що є результатом зменшення кредиторського 
тягаря. 
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (МЗ) характеризує 
швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Він є 
показником ефективності діяльності підприємства із закупівлі сировини і 
матеріалів, виробництва, збуту готової продукції. 
Коеф. оборот. МЗ 
ф2 _ ряд. _ 040
= ф1_ ряд.(з _100 _ по _140)(гр.3)  ряд.(з _100 _ по _140)(гр.4) / 2   (2.18) 
729271
 4,204454
Коеф. оборот. МЗ на 2019 =107589  60782  4082  995  
726724
 4,202441
Коеф. оборот. МЗ на 2020 =107355  60781 3798  995  
734867
 3,317983
Коеф. оборот. МЗ на 2021 =151267  66013 3340  860  
Рисунок 2.14 демонструє досить низьке значення цього показнику. Це є 
свідченням того, що підприємство ТОВ «Гората» не досить ефективно 
організує свої взаємовідносини з постачальниками та покупцями і про 
наявність на підприємстві надлишків сировини, неліквідної продукції. 
Коефіцієнт оборотності ВК (коефіцієнт адекватності інвестування) 
показує ефективність використання власного капіталу підприємства та 
розраховується діленням чистого обсягу продаж на величину власного 
капіталу підприємства. 
 
7    
6    
5    
4 •4,204454 •4,202441  
3   •3,3617983 
2    
1    
0    
 2019 2020 2021 
Рис 2.14 – Динаміка коефіцієнту оборотності матеріальних запасів на ТОВ 
«Гората» 
 
69 
 
 
ф2 _ ряд. _ 035
Коеф. оборот. ВК = ф1(ряд. _ 380 _ гр.3  ряд. _ 380 _ гр.4) / 2   (2.19) 
858556
 5,375887
Коеф. оборот. ВК на 2019 = 159705  
855405
 7,043037
Коеф. оборот. ВК на 2020 = 121454  
913241
 6,471333
Коеф. оборот. ВК на 2021 = 141121  
 
За допомогою рисунку 2.15 можна виявити, що значення коефіцієнта 
адекватності інвестування було досить не стабільним протягом аналізованого 
періоду. Його значення коливається у межах 6 одиниць. Це свідчить про те, 
що підприємство ТОВ  «Гората» не максимально використовує кожну 
грошову одиницю вкладених власниками коштів. 
 
8    
7  •7,043037  
6   •6,471333 
5 •5,375887   
4    
3    
2    
1    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.15 Динаміка коефіцієнту оборотності власного капіталу на ТОВ 
«Гората» 
 
Коефіцієнт рентабельності активів характеризує ефективність 
використання активів підприємства, це співвідношення балансового або 
чистого прибутку з і середньорічною (середньо квартальною) величиною 
активів. 
ф2 _ ряд. _ 220 _ або _ 225
Коеф. рент.активів = ф1_(ряд. _ 280 _ гр.3  ряд. _ 280 _ гр.4) / 2  (2.20) 
70 
 
14328
 0,010251
Коеф. рент.активів на 2019 = 1397685  
14417
 0,010622
Коеф. рент.активів на 2020 = 1357273  
20244
 0,018231
Коеф. рент.активів на 2021 = 1110439  
 
Співвідношення прибутку й активів відображає можливість 
підприємства до їх оновлення без залучення зовнішніх джерел фінансування. 
Найбільшим значення цього показнику було у 2021 році. Це означає, що саме 
у цьому році підприємство ТОВ «Гората» мало можливості для фінансування 
свого розвитку. Але як видно на рисунку 2.16 динаміка цього показника 
майже на протязі всього аналізованого періоду мала тенденцію до 
зменшення. Це означало би, що з часом підприємство мало втратити 
можливість самостійно фінансувати оновлення своїх основних та оборотних 
засобів. 
0,03    
0,025    
0,02   •0,018231 
0,015    
0,01 •0,010251 •0,010622  
0,005    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.16 – Динаміка коефіцієнту рентабельності активів 
 
Але у 2021 році помітне незначне збільшення цього показнику, що є 
позитивним явищем і свідчить про те. Що підприємство ТОВ  «Гората» в 
змозі відновити свої можливості. 
Коефіцієнт рентабельності ВК характеризує ефективність вкладання 
коштів у окреме підприємство та дорівнює відношенню чистого прибутку до 
величини власного капіталу. 
 
71 
 
ф2 _ ряд. _ 220 _ або _ 225
Коеф. рент.ВК= ф1_( ряд. _ 380 _ гр.3 ряд. _ 380 _ гр.4) / 2   (2.21) 
14328
 0,089715
Коеф. рент.ВК на 2019 =159705  
14417
 0,118703
Коеф. рент.ВК на 2020 =121454  
20244
 0,143451
Коеф. рент.ВК на 2021 =141121  
 
0,18    
0,16    
0,14   •0,143451 
0,12    
0,1  •0,118703  
0,08 •0,089715   
0,06    
0,04    
0,02    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.17 – Динаміка коефіцієнту рентабельності власного капіталу  
 
Основне економічне значення цього коефіцієнту полягає в тому, що він 
свідчить про частку прибутку у власному капіталі, вкладеному в 
підприємство його власниками. Можна також сказати, що цей показник 
свідчить про міру винагороди, яку отримають власники за прийняття на себе 
ризику, пов’язаного з розміщенням засобів у комерційне підприємство. 
Як видно з рисунку 2.17, найбільше значення коефіцієнта 
рентабельності власного капіталу в аналізованому періоді було у 2019 році; 
потім помітний різкий спад на 0,07 одиниць, що є досить негативним 
явищем, що спричинило зниження рівня прибутковості капіталу. Але з 2019 
по 2021 роки помітно стабільне підвищення значення коефіцієнту, що може 
бути привидом для залучення зовнішнього капіталу на вигідних умовах. 
Коефіцієнт рентабельності діяльності характеризує ефективність 
господарської діяльності підприємства. 
 
72 
 
ф2 _ ряд. _ 220 _ або _ 225
Коеф. рент.діял-ті = ф2 _ ряд. _ 035     (2.22) 
14328
 0,016688
Коеф. рент. діял-ті на 2019 = 858556  
14417
 0,016854
Коеф. рент. діял-ті на 2020 = 1855405  
20244
 0,022167
Коеф. рент. діял-ті на 2021 = 913241  
 
0,03    
0,025    
0,02   •0,022167 
0,015    
0,01 •0,016688 •0,16854  
0,005    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.18 – Динаміка коефіцієнту рентабельності діяльності 
 
Як видно на рисунку 2.18 значення коефіцієнту рентабельності на 
підприємстві ТОВ  «Гората» є досить низьким 0,01 - 0,02. Це може свідчити 
про проблеми керівництва, тобто велику кількість запасів на складі, що не 
встигають використовуватися протягом виробничого циклу або про високий 
рівень видатків на мотивування працівників. Тобто розвинута соціальна 
сфера підприємства впливає на зниження показника рентабельності 
діяльності та є одним з методів зниження податкового навантаження. 
Коефіцієнт рентабельності продукції характеризує прибутковість 
господарської діяльності підприємства. 
 
ф2 _ ряд. _100 _(або _ ряд.105)  090 060
Коеф. рент.продукції = ф2 _ ряд.(040 070 080)  (2.23) 
62350 403551366920
 0,130311
Коеф. рент. продукції на 2019 = 729271 219928312  
60773  721852  683863
 0,130527
Коеф. рент. продукції на 2020 = 726724  21733  8186  
73 
 
90710 469786 422334
 0,178255
Коеф. рент. продукції на 2021 = 734867 317668446  
 
0,2    
0,18   •0,178255 
0,16    
0,14 •0,130311 •0,130527  
0,12    
0,1    
0,08    
0,06    
0,04    
0,02    
0    
 2019 2020 2021 
Рис. 2.19 – Динаміка коефіцієнту рентабельності продукції 
 
На рисунку 2.19 видно, що до певного моменту підприємство ТОВ  
«Гората» працювало досить стабільно, а у 2021 році видно дуже помітний 
ріст з 0,13 до 0,17, що може свідчити про зміни у технологічному процесі (як 
наслідок, зниження собівартості) або про зниження вартості закупівлі 
сировини, або про поліпшення кон’юнктури ринку, і як наслідок підвищення 
вартості продукції. 
 
2.5 Оцінка управління процесом бюджетування на підприємстві 
 
Управління процесом бюджетування на підприємстві включає 
діяльність щодо аналізу, планування, втілення в життя та контролю 
короткострокового фінансового планування. Консолідований (зведений) 
бюджет ТОВ  «Гората» складається з інтегрованих індивідуальних бюджетів, 
що характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат, інших фінансових 
операцій у наступному періоді. 
Консолідований (зведений) бюджет ТОВ  «Гората» складається з 
інтегрованих індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані 
обсяги продажу, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді. 
74 
 
Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: 
операційний бюджет (operating budget); фінансовий бюджет (financial budget). 
Взаємозв’язок фінансового й операційного бюджетів показано на рис. 
2.20. Фінансовий бюджет складається на базі інформації бюджету прибутків і 
збитків.  
Бюджет продажу – це найважливіший розрахунок, який є основою 
бюджетування, ураховуючи конкурентну позицію підприємства та напрями її 
поліпшення. 
Бюджет продажу і його товарна структура визначають рівень і 
загальний характер усієї діяльності підприємства, впливають на низку інших 
бюджетів, побудованих на інформації, що міститься в бюджеті продажу. 
Бюджет продажу – це операційний бюджет, який містить інформацію 
про заплановані обсяги продажу, ціни та очікувані доходи від реалізації 
кожного виду продукції. У спрощеному вигляді цей бюджет продажу можна 
подати так: 
- очікуваний обсяг; 
- очікувана ціна одиниці продукції; 
- виручка від реалізованої продукції; 
- надходження грошових коштів, 
- дебіторська заборгованість на початок місяця; 
- надходження коштів від продажу за місяць; 
- разом надходження коштів. 
 
75 
 
 
Бюджет продажу 
Бюджет витрат на Бюджет Прогноз Бюджет 
збут виробництва собівартості інвестицій 
реалізованої 
Бюджет закупівлі продукції 
/ використання 
матеріалів 
Бюджет затрат Бюджет 
праці грошових 
коштів 
Бюджет загально-
виробничих 
витрат  
Прогноз 
фінансових Прогнозний 
 результатів бухгалтерсь- 
Бюджет адміністративних витрат кий баланс 
Операційний бюджет Фінансовий 
бюджет  
Рис. 2.20 – Структура зведеного (консолідованого) бюджету ТОВ «Гората» 
 
Бюджет продажу складається з урахуванням строків і погашення 
дебіторської заборгованості, розрахунок здійснюють у такій послідовності: 
- розрахунок очікуваних надходжень грошових коштів від продажу; 
- залишок дебіторської заборгованості на кінець періоду, грн.; 
- сума заборгованості до погашення; 
- надходження від продажу, грн.; 
- усього надходжень, грн. 
Програма складання бюджету продажу включає п ять стадій: 
- аналіз руху продажу (аналіз реалізації продукції – sales) за кілька 
попередніх років за видами продукції; 
- аналіз чутливості основних ринків збуту (урахування загального 
економічного розвитку, фаз циклу – спад, піднесення); 
- вивчення можливостей рекламування своїх товарів, кооперації, умов 
кредитування, що впливають на обсяг реалізації; 
- аналіз інформації про вартість невиконаних замовлень та тенденції 
76 
 
щодо нових замовлень на продукцію підприємства (особливо важливо для 
продукції з тривалим виробничим циклом); 
- розрахунок продажу за окремими товарними групами у цілому по 
підприємству. Це кінцева фаза складання такого бюджету, коли формується 
основна стратегія продажу та його обсяг.  
Прогноз продажу – основа планування виробництва, а бюджет продажу 
– основа бюджету виробництва. 
Бюджет виробництва показує, скільки одиниць продукції необхідно 
виготовити (надати послуг), щоб забезпечити запланований обсяг продажу і 
необхідний рівень запасів. Бюджет виробництва – план випуску продукції в 
натуральних показниках – складається виходячи з бюджету продажу, 
враховуючи виробничі потужності, запаси, зовнішні закупівлі. Він включає: 
аналіз виробничих потужностей; план виробництва; розрахунок виробничого 
персоналу; розрахунок виробничих витрат. На базі бюджету виробництва 
складають бюджети закупівлі і використання матеріалів, затрат праці, 
загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут. У спрощеному 
вигляді бюджет виробництва можна подати таким способом: 
- запланований продаж, шт. „ + ”; 
- плановий запас готової продукції на кінець періоду, шт. „ – ”; 
- плановий запас готової продукції на початок періоду, шт. „ = ”; 
- кількість продукції, що підлягає виготовленню, шт. 
Бюджет прямих витрат на матеріали складається на підставі бюджету 
виробництва і бюджету продажу, що показує, скільки сировини і матеріалів 
потрібно для виробництва, а також скільки треба закупити. У бюджеті 
визначають строки закупівлі і кількість сировини, матеріалів і 
напівфабрикатів, які необхідно придбати для виконання виробничих планів. 
Використання матеріалів визначається бюджетом виробництва і 
пропонованими змінами рівня матеріальних запасів. Бюджет закупівлі 
матеріалів розраховується як добуток кількості одиниць матеріалів та їхньої 
закупівельної ціни. Планові потреби закупівлі й використання матеріалів 
77 
 
можуть бути подані в одному загальному документі або в окремих 
самостійних бюджетах. У спрощеному вигляді бюджет прямих витрат на 
матеріали можна подати так: 
- кількість продукції, що підлягає виготовленню, шт.; 
- норми витрат матеріалів, грн.; 
- потреба в матеріалах, грн. (рядок 1 х рядок 2) „ + ”; 
- запас матеріалів на кінець періоду, грн. „ – ”; 
- запас матеріалів на початок періоду, грн. „ = ”; 
- витрати на матеріали, грн. 
Бюджет прямих витрат на матеріали складається з урахуванням строків 
і порядку погашення кредиторської заборгованості. Розрахунок здійснюють у 
такій послідовності: розрахунок погашення кредиторської заборгованості за 
придбані матеріали; залишок кредиторської заборгованості на кінець періоду, 
грн.; сума кредиторської заборгованості до погашення в поточному періоді, 
грн.; витрати на закупівлю матеріалів, грн.; усього витрат, грн. (рядок 2 + 
рядок 3). 
Бюджет трудових затрат складається виходячи з бюджету виробничих 
даних про продуктивність праці і ставок оплати основного виробничого 
персоналу. Визначає необхідний робочий час (у годинах), що потрібний для 
виконання плану виробництва. Він розраховується як добуток кількості 
одиниць продуктів (послуг) та норми затрат праці в годинах, та одиниці 
продукції. У бюджеті трудових затрат (чи в окремому) визначаються витрати 
на оплату праці як добуток необхідного робочого часу та різних годинних 
тарифних ставок оплати праці. 
Прямі витрати на оплату праці це витрати на заробітну плату 
виробничого персоналу. 
У бюджеті прямих витрат на оплату праці виробничого персоналу слід 
виокремити дві частини: фіксовану та відрядну. 
У спрощеному вигляді бюджет прямих витрат на оплату праці 
виробничого персоналу можна подати так: 
78 
 
- обсяг виробництва продукції; 
- затрати праці основного персоналу; 
- разом затрати праці персоналу;  
- вартість однієї години затрат праці;  
- витрати на оплату праці основного персоналу.  
Бюджет загальновиробничих витрат – це деталізований план 
виробничих витрат, відмінних від прямих, які необхідні для виконання плану 
виробництва. Метою складання цього бюджету є інтеграція всіх бюджетів 
загальновиробничих витрат, розроблених менеджерами з виробництва й 
обслуговування та формування інформації для обчислення нормативів цих 
витрат на плановий період. У спрощеному вигляді бюджет 
загальновиробничих витрат можна подати так: 
- оплата праці (всіх працівників у бюджеті витрат на оплату праці); 
- амортизація, грн.; 
- непрямі витрати на матеріали, грн.; 
- поточний ремонт, грн.; 
- інші витрати, грн.; 
- разом (рядки 1 +2 + 3 + 4 + 5), грн. 
Бюджет адміністративних витрат – це деталізований план поточних 
операційних витрат, відмінних від витрат, безпосередньо пов’язаних з 
виробництвом і збутом, але необхідних для підтримки діяльності 
підприємства в цілому. Бюджет необхідний для контролю адміністративних 
витрат. Витрати не пов’язані з виробництвом або витратами діяльності. 
Велику частину цього бюджету становлять постійні витрати. У спрощеному 
вигляді бюджет адміністративних витрат можна подати так: 
- оплата праці, грн. (працівників адміністративного апарату); 
- амортизація, грн.; 
- поточний і капітальний ремонт, грн.; 
- інші витрати на матеріали, грн.; 
- інші витрати, грн.; 
79 
 
- разом (рядки 1 +2 + 3+4 + 5), грн. 
Бюджет витрат на збут. У ньому деталізуються всі планові витрати, 
пов’язані зі збутом продукції і послуг. Витрати на збут (реклама, комісійні, 
транспортування продукції та інші витрати відповідно до П(С)БО). Окремі 
витрати є змінними (комісійні, транспортні), інші витрати – на рекламу і 
заробітну плату старших контролерів – постійні. 
За розроблення і виконання бюджету витрат на збут несе 
відповідальність відділ продажу. У спрощеному вигляді бюджет витрат на 
збут можна подати так: 
- плановий продаж, грн.; 
- змінні витрати на збут, %; 
- змінні витрати на збут, грн.; 
- постійні витрати на збут, грн.; 
- усього витрати на збут, грн. (рядок 3 + рядок 4). 
Бюджети за видами витрат розробляють менеджери всіх підрозділів 
підприємства. У консолідації та аналізі цих розробок головну роль відіграє 
фінансовий відділ. На базі аналізу витрат за підрозділами і загального їх 
обсягу фінансовий відділ визначає можливості вдосконалення розрахунків з 
метою отримання найліпшого фінансового результату. Завдання фінансового 
менеджера – указати іншим менеджерам напрямки підвищення 
прибутковості їхніх підрозділів. 
Формування бюджету витрат розпочинається з детального їх аналізу за 
минулий та поточний роки (витрати загальні, на одиницю продукції, на 
закупівлю сировини за видами продуктів і т. п.). 
У процесі підготовки фінансовим відділом звітів за кожним 
підрозділом (центром витрат) виділяються згідно з П(С)БО постійні та умінні 
витрати. Змінні витрати – це витрати, що прямо залежать від обсягу 
виробництва. Постійні – ті, що від нього не залежать. 
Змінні витрати розраховуються на базі аналізу поточних витрат та 
прогнозованого їх зростання (зниження) протягом наступного періоду. 
80 
 
На базі цих даних, а також на базі бюджету виробництва за кожним 
підрозділом визначаються змінні витрати і складається бюджет. Поряд зі 
змінними витратами розробляється бюджет постійних витрат. Постійні 
витрати визначаються за такими методами розрахунку: метод відсотка від 
обсягу продажу; метод витрат на одиницю продукції; метод аналізу цілей та 
завдань. 
Найчастіше використовується метод витрат на одиницю продукції. Усі 
фінансові розрахунки проводяться у вартісному виразі на одиницю 
продукції. 
Витрати на маркетинг розраховуються за методом аналізу цілей і 
завдань. Результатом розрахунку є визначення тенденцій зміни витрат на 
рекламу залежно від обсягу продажу відносно одного покупця, залежно від 
виду товару тощо. 
Розрахунки змінних і постійних витрат за підрозділами (центрами 
витрат) фінансовий відділ використовує, розробляючи бюджет витрат. 
Останній складається на основі принципу аналізу маржинального прибутку, 
що дає можливість розробити кілька варіантів досягнення фінансового 
результату. Фінансовий менеджер оцінює загальний обсяг витрат по 
підприємству і за потреби уточнює бюджет витрат. 
У процесі бюджетування здійснюється аналіз беззбитковості і 
визначається точка беззбитковості. Вона відповідає обсягу продажу, за якого 
виручка дорівнює сумі постійних та змінних витрат відповідно до заданого 
обсягу виробництва та коефіцієнта використання виробничих потужностей. 
Аналіз беззбитковості допомагає визначити можливості для зростання 
прибутку. Що нижча точка беззбитковості, то більший прибуток і менший 
операційний ризик. У спрощеному вигляді цей бюджет (прогноз фінансових 
результатів) можна подати так: 
- виручка від реалізації, грн. „ – ”; 
- виробнича собівартість реалізації продукції, грн. „ – ”; 
- витрати на збут, грн. „ – ”; 
81 
 
- адміністративні витрати, грн. „ = ”; 
- прибуток від реалізації, грн. „ + ”; 
- прибуток від фінансових операцій, грн. „ + ”; 
- прибуток від інших операцій; 
- усього валовий прибуток (рядок 5 + 6 + 7) „ – ”; 
- податок на прибуток „ – ”; 
- використання прибутку „ = ”; 
- нерозподілений прибуток. 
Прогнозування грошових потоків дає змогу визначити майбутні 
грошові надходження підприємства та його витрати. Такий прогноз 
забезпечує контроль за майбутніми грошовими потоками. Бюджет грошових 
коштів – це план грошових надходжень і платежів. Принципово важливим у 
бюджетуванні руху грошових коштів є визначення часу (терміну) фактичних 
надходжень і платежів. Бюджет грошових коштів підприємства складає 
фінансовий відділ. Бюджет формується на місяць, декаду, що дає можливість 
Урахувати сезонні коливання грошових надходжень. Грошові потоки 
підприємства забезпечують його ліквідність. Прогнози грошових потоків є 
більш достовірними на найближчий час, ніж на далеку перспективу. 
Побудова бюджету грошових коштів починається з аналізу надходжень за 
реалізовану продукцію. 
Порядок формування бюджету грошових коштів підприємством ТОВ 
«Гората»: основну частину продажу підприємство здійснює в кредит, і 
надходження грошей на її поточний рахунок відкладається на строк, 
визначений умовами угоди з покупцем продукції. Фірма надає своїм 
покупцям відстрочку платежу на 30 днів; 90% продажу здійснюються в 
кредит, 10% – з негайною оплатою. 90% залишку заборгованості оплачується 
через місяць і до 10% – через два місяці після виставлення рахунка. За цих 
умов, якщо в січні було продано товарів на 250 тис. грн., то заборгованість у 
25 тис. грн. погашається негайно. З 225 тис. грн., що становлять 100% 
залишку за кредитною угодою, 90% (або 202,5 тис. грн.) мають надійти в 
82 
 
лютому і 10% (або 22,5 тис. грн.) – у березні. Аналогічно обчислюються 
грошові надходження в інші місяці. Фахівці фінансового відділу фірми 
повинні враховувати можливі затримки з оплатою. У періоди економічних 
спадів строки оплати стають тривалішими, а частка безнадійних боргів 
збільшується. Тому бюджет грошових коштів має ґрунтуватися на реальній 
ринковій ситуації. 
Грошові кошти, що надходять від продажу продукції (контрольно – 
касових апаратів), використовуються підприємством і, відповідно, 
відбивають їх витрати. 
Розклад витрат використовується для прогнозування суми чистих 
грошових потоків, а також складання бюджету грошових доходів і витрат на 
кожний місяць. Сума чистих грошових потоків може бути додатною 
(надлишки) і від’ємною (дефіцит). Сальдо чистого грошового потоку на 
початок місяця збільшується на суму вхідного грошового потоку і 
зменшується на суму вихідного грошового потоку поточного місяця. У такий 
спосіб визначається залишок чистого грошового потоку на початок 
наступного місяця. У спрощеному вигляді бюджет грошових коштів можна 
подати так: грошові кошти на початку періоду; надходження грошових 
коштів; від покупців; грошові кошти у покупців; витрати грошових коштів: 
на основні матеріали; на оплату праці основного персоналу; загально-
виробничі витрати; витрати на збут та управління; податок на прибуток; 
закупівля обладнання; дивіденди; разом; надлишок (дефіцит) грошових 
коштів; фінансування; отримання позички; погашення позички; виплата 
відсотків; разом; грошові кошти на кінець періоду. 
Для підтримки ліквідності підприємство може залучати зовнішні 
джерела фінансування. 
Можливі джерела короткострокового фінансування зображено на рис. 
2.21. Покрити дефіцит коштів підприємство може за рахунок 
короткострокового кредиту також іншими способами – відстрочити 
капітальні витрати або продати частину активів. За надмірних залишків 
83 
 
грошових коштів і сприятливої ситуації на ринку ці залишки можна 
спрямовувати на купівлю цінних паперів, які завжди можна реалізувати в 
разі потреби. Планування бюджету грошових надходжень і витрат 
підприємства корисне саме тим, що бюджет допомагає запобігти можливим 
неплатежам покупців продукції. 
 
 
 
Можливі джерела короткострокового фінансування 
 
 
 Короткості- Короткострокова 
роковий оренда 
 банківський 
кредит 
 Факторинг (продаж 
 
Цінні папери дебіторської 
 
заборгованості 
 
Товарний Заборгованість 
 кредит постачальникам, 
строк погашення якої 
 
Спеціальні минув 
 схеми 
Рис. 2.21. Вибір джерел фінансування ТОВ «Гората» 
 
Варіанти прогнозів ураховують зниження або зростання продажу, 
скорочення або подовження часу між пред’явленням рахунка до сплати та 
його оплатою. 
Бюджетування капітальних інвестицій відбиває планові витрати, вибір 
інвестиційних проектів та джерел фінансування. Бюджетування капітальних 
інвестицій спрямовує розвиток підприємства та ефективність його діяльності. 
Бюджет капітальних інвестицій на основі вибраного критерію 
рентабельності інвестицій визначає, які довгострокові активи необхідно 
придбати або побудувати. Бюджет капітальних інвестицій впливає на бюджет 
руху грошових коштів, прогноз прибутків і збитків (фінансових результатів) 
на бюджетний бухгалтерський баланс (змінюючи величину основних засобів 
84 
 
та інших довгострокових активів). 
Бюджетування капітальних інвестицій здійснюється з урахуванням 
аналітичних показників їхньої економічної ефективності: періоду окупності 
інвестицій; внутрішньої ставки доходу (стандартний внутрішній коефіцієнт 
прибутковості); чистої теперішньої вартості; індексу рентабельності. 
Прогнозний бухгалтерський баланс характеризує зміни фінансового й 
майнового стану підприємства за умови виконання передбачених бюджетами 
господарських і фінансових операцій. 
Прогнозний баланс комерційної діяльності підприємства складається 
методом визначення відсоткового відношення активів до продажу. Він 
ґрунтується на тому, що на рух активів підприємства впливають зміни обсягу 
реалізації. За скорочення обсягу продажу зменшується сума активів, і 
навпаки, за зростання продажу постає потреба у збільшенні суми активів. 
У разі використання цього методу активи поділяють на такі, що на них 
впливають зміни обсягу продажу (вони називаються спонтанними), і активи, 
незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажу. 
Так, дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні запаси прямо пов’язані 
зі зменшенням або збільшенням продажу. 
Статті пасиву балансу визначаються аналогічно через зміни, що 
відбуваються. Так, збільшення кількості зайнятих працівників веде до 
зростання показника «нарахована, але не виплачена заробітна плата», 
зростатиме оподаткування. Для розрахунку прогнозного балансу слід 
передовсім проаналізувати баланс за попередній рік. 
Подамо розрахунок статей балансу, що прогнозувався підприємством 
на кінець планового року. Спочатку обчислюють відсоткові відношення 
спонтанних статей балансу на кінець року до суми продажу. Якщо стаття 
балансу «грошові кошти» дорівнює 10 тис. грн. на 500 тис. грн. продажу, 
тобто становить 2% від продажу, для визначення цієї суми за балансом на 
кінець планового року прогнозований обсяг продажу треба помножити на 
визначений відсоток. У такий спосіб обраховуються всі етапі актинів і 
85 
 
пасивів і «і їхня загальна сума. 
Цей розрахунок можливий у разі задовільного фінансового стану 
підприємства і належного рівня запасів сировини, а також дебіторської 
заборгованості. Коли прогнозується зміна активів і пасивів, то й прогнозовані 
активи/пасиви обчислюються з урахуванням відсотка їхнього зростання чи 
падіння. 
Якщо сума розрахованих пасивів не покривається наявними активами, 
то підприємству необхідно знайти джерела покриття різниці між пасивами та 
активами, тобто або збільшити власний капітал, або вдатися до збільшення 
заборгованості. Під час визначення джерел фінансування враховується 
структурна політика щодо формування капіталу. 
Отримані розрахунки свідчать про те, що більшою мірою на 
збільшення обсягу реалізації вплинуло збільшення обсягу надходжень 
(52,9%), що прямо пов’язане зі збільшенням ринку збуту й зниження 
залишків на кінець року (7,5%). Підприємство збільшило надходження 
продукції на 55% (155%-100%), що позитивно характеризує його діяльність.  
За останні два роки є тенденція до збільшення прибутку за рахунок 
зростання збуту продукції, отже, і зниження собівартості, а також 
підвищення цін на неї. Але серед вироблених, організацією моделей можна 
виділити, такі комплекти, які мають незмінний рівень збуту (м’які меблі 
«Перлина») і навіть мають тенденцію до зниження обсягу продажів 
(спальний гарнітур «Орхідея»). У них можна спостерігати так само й 
найнижчу рентабельність. Наслідком цього є заниження прибутку, що 
підприємство могло б отримувати. 
86 
 
РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФІНАНСОВОГО 
ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 
 
3.1 Прогнозування та планування перспективного фінансового плану 
підприємства 
 
До заходів, спрямованих на удосконалення бюджетування на 
підприємстві доречно віднести: 
- планування та прогнозування заходів, спрямованих на збільшення 
виручки від реалізованої продукції. 
- прогнозування надходження грошових коштів, 
- розробка та реалізація заходів, спрямованих на зменшення 
дебіторської заборгованості, 
- зменшення витрат на закупівлю і використання матеріалів, затрат 
праці, загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут, 
- зменшення поточних операційних витрат, відмінних від витрат, 
безпосередньо пов’язаних з виробництвом і збутом, але необхідних для 
підтримки діяльності підприємства в цілому, 
- проведення маржинального аналізу, що дасть можливість розробити 
кілька варіантів досягнення фінансового результату, 
- прогнозування грошових потоків, що дасть змогу визначити майбутні 
грошові надходження підприємства та його витрати. 
Незважаючи на те, що бюджет не має стандартизованих форм, 
найбільше широко використовується структура загального бюджету з 
виділенням оперативного й фінансового бюджету.  
Складання загального бюджету починається саме з операційного 
бюджету, першим кроком якого є бюджет продажів. 
Бюджет продажів поєднує інформацію про обсяги реалізації, цінах і, 
відповідно, про виторг від реалізації. Він є відправною крапкою всього 
процесу бюджетування. Тому що підприємство має досить велику 
87 
 
номенклатуру товарів необхідно їх згрупувати. У цьому випадку бюджет 
продажів становлять по групах товарів і середніх цін для кожної групи. У 
таблиці 3.1 приведений прогноз середніх цін на продукцію, що випускає 
підприємством. 
Таблиця 3.1 – Заплановані ціни на 2022 р. 
Найменування продукції Ціна (грн.) 
М’які меблі  17580 
Спальний гарнітур 16490 
Комп’ютерний стіл 3400 
 
У бюджеті відбитий обсяг реалізації продукції на основі збутової 
діяльності минулих років. 
Таблиця 3.2 – Бюджет продажів підприємства 
Найменування/ Усього за 
Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
період 2020р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Заплановані продажі, шт. 
1.1. М’які меблі 44 51 53 50 198 
1.2. Спальні гарнітури 35 39 43 38 155 
1.3. Комп’ютерні столи 45 52 53 50 200 
2. Очікувана ціна, грн. /од. 
2.1. М’які меблі 17580 17580 17580 17580  
2.2. Спальні гарнітури 16490 16490 16490 16490  
2.3. Комп’ютерні столи 3400 3400 3400 3400  
3. Заплановані продажі, грн. 
3.1. М’які меблі 773520 896580 931740 879000 3480840 
3.2. Спальні гарнітури 577150 643110 709070 626620 2555950 
3.3. Комп’ютерні столи 153000 176800 180200 170000 680000 
3.5. Разом продажі 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
 
Наступним етапом розробки бюджету продажів є визначення розміру 
грошових надходжень від цих продажів. При складанні графіка враховується, 
що виторг від продажів поточного періоду надходить у вигляді грошей 
тільки на 70 %, а частина, що залишилася (30%) надходить у наступному 
періоді. 
Таблиця 3.3 – Графік надходжень коштів від продажів (грн.) 
Усього за 
Найменування/період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
88 
 
Рахунки дебіторів на 
409980    409980 
початок періоду 
Надходження грошей 
від продажів 1 1052569 451101   1503670 
кварталу 
Надходження грошей 
від продажів 2  1201543 514947  1716490 
квартали 
Надходження грошей 
від продажів 3   1274707 546303 1821010 
квартали 
Надходження грошей 
від продажів 4    1172934 1172934 
квартали 
Усього надходжень 1462549 1652644 1789654 1719237 6624084 
 
З дані таблиці 3.3 видно, що залишок дебіторської заборгованості 
підприємство планує отримати в 1 кварталі в розмірі 409,98 тис. грн. 
Додатково в першому періоді підприємство одержує виторг 70% від першого 
періоду в об’ємі 1503670 грн., що складає 1052569 (1503670×0,7) грн. У 
підсумку, очікувана сума надходжень у першому періоді становить 1462549 
(409980+1053670) грн. 30%, що залишилися від виторгу першого кварталу, 
підприємство очікує отримати в другому періоді 451101 (1437290×0,3). 
Аналогічним образом розраховуються всі інші показники графіка. 
Відповідно до цього бюджету підприємство не отримає у плановому періоді 
30% виторгу четвертого кварталу, що становить 502686 (1675620×0,3) грн. 
Ця сума буде зафіксована в підсумковому прогнозному балансі організації на 
кінець року.  
Виробничий план продукції складається виходячи з бюджету продажів 
з урахуванням необхідної для підприємства динаміки залишків готової 
продукції на складі. Для підприємства передбачається, що найбільш 
оптимальною є величина запасу готової продукції в розмірі 20% від обсягу 
продажів наступного кварталу. Запас готової продукції на початок періоду 
дорівнює кінцевому запасу попереднього періоду. На початок року фактичні 
запаси м’яких меблів склали 7 шт., спальних гарнітурів - 5 шт. Необхідний 
обсяг випуску готової продукції, що складається в натуральних одиницях 
89 
 
виміру й розраховується по формулі 1.3. План виробництва представлений у 
таблиці 3.4. 
Таблиця 3.4 – Виробничий бюджет у натуральних одиницях 
Усього 
Найменування/ період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
за 2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Плановий обсяг продажів, шт. 
1.1. М’які меблі 44 51 53 50 198 
1.2. Спальний гарнітур 35 39 43 38 155 
1.3. Комп. столи 45 52 53 50 200 
2. Планові залишки готової продукції на кінець періоду, шт. 
2.1. М’які меблі 10 11 10 9 9 
2.2. Спальний гарнітур 8 9 8 6 6 
3. Залишки готової продукції на початок періоду, шт. 
3.1. М’які меблі 7 10 11 10 7 
3.2. Спальний гарнітур 5 8 9 8 5 
4. Обсяг випуску готової продукції, шт. 
4.1. М’які меблі 47 52 52 49 200 
4.2. Спальний гарнітур 38 40 42 36 156 
4.3. Комп. столи 45 52 53 50 200 
 
Дані таблиці свідчать про те, що підприємство планує продати 198 
комплектів м’яких меблів. Для забезпечення безперебійного постачання 
готовою продукцією підприємство планує залишок продукції на кінець 
першого кварталу в об’ємі 20% від обсягу реалізації другого періоду, що 
становить 10 (51×0,2) штук. Таким чином, необхідний обсяг продукції 
становить 54 (44+10) штук. Але початок першого кварталу на складі є 7 
одиниць готової продукції. Отже, обсяг виробництва м’яких меблів першого 
періоду повинен скласти 47 (54-7) виробів. Подібним чином розраховуються 
всі інші показники виробничого плану наявних видів продукції.  
Бюджет прямих витрат на матеріали базується на виробничому плані, 
тобто на основі планової величини валового випуску калькулюється потреба 
в матеріалах.  Затрати матеріалів на одиницю продукції показані у таблиці 
3.5. 
Планована ціна матеріалів визначена в таблиці 3.6, яка наведена в 
додатку О. У таблиці розраховані потреби в матеріалах для виробництва 
кожного виду продукції виходячи із запланованого обсягу випуску й даних, 
90 
 
наведених у таблиці 3.6. А також загальні потреби в прямих матеріальних 
витратах як у натуральному так і у вартісному вираженні.  
 
 Таблиця 3.5 – Склад прямих витрат на матеріали, що включають у 
собівартість одиниці продукції 
Найменування Вид продукції   
 М’які меблі Спальний гарнітур Комп. стіл 
1 2 3 4 
Оббивна тканина, м 19 - - 
Пружинні блоки, шт 40 - - 
Бязь, м 7 - - 
ЛДСП, м2 - 22,5 5,5 
OSB, м2 - 10,6 - 
Фанера, м2 20 5,5 - 
ДСП,м2 0,7 - - 
ДВП, м2 - 5,1 - 
Неткан. матеріал, кг 18 - - 
Брус сосни, м3 0,2 - - 
Брус берези, м3 - 0,1 - 
Клей, кг 1,3 1,5 0,9 
Нитки, м 200 - - 
Дзеркало, м2 - 1,5 - 
Матрац, шт. - 1 - 
Набір фурнітури, 1 1 1 
комп. 
 
Наступним етапом є розрахунок необхідної кількості закупівель (по 
видах сировини й матеріалів). Потреба в кожному кварталі розраховується по 
формулі 1.4. Бюджет закупівель матеріалів розробляється виходячи з того, 
що запаси матеріалів на кінець періоду складають 40% від потреби в 
матеріалах наступного періоду. Це умова необхідно для безперебійної 
поставки сировини у виробництво. Так для матеріалу «оббивна тканина» у 
першому кварталі це значення складе 395,2 (988×0,4) м2. Знаючи необхідний 
обсяг матеріалу для виконання плану першого періоду 893 м2 , оцінюємо 
загальний необхідний обсяг сировини 1288,2 (893+395,2) м2 . Але початок 
першого кварталу на складі є 379,39 м2 сировини. Отже, закупити треба 
908,81 (1288,2-379,39) м2.  
91 
 
У свою чергу, добуток отриманих величин на вартість одиниці 
матеріалу дає суму запасів на кінець періоду у вартісному вираженні, вона 
буде дорівнює 16358,8 (908,81×180) грн.  
Запас матеріалів на початок періоду дорівнює кінцевому запасу 
попереднього періоду, тобто дані про запаси оббивної тканини на кінець 
періоду по першому кварталі переносяться в дані про запаси на початок 
другого кварталу. Аналогічним способом розраховуються планові витрати на 
сировину для всіх інших періодів і видів матеріалів. 
Бюджет витрат на матеріали складається з урахуванням строків і 
порядку погашення кредиторської заборгованості за матеріали. У таблиці 3.7 
представлений графік оплати придбаних матеріалів, розроблений на основі 
дані таблиці 3.6.  
Таблиця 3.7 – Графік оплати придбаних матеріалів 
Усього за 
Найменування/період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
Залишок кредит. 
Заборгованості на 258564    258564 
початок періоду 
Надходження грошей від 
380777,7 380777,7   761555,4 
продажів 1 кварталу 
Надходження грошей від 
 413766,5 413766,5  827533 
продажів 2 квартали 
Надходження грошей від 
  403705,5 403705,5 807410,9 
продажів 3 квартали 
Надходження грошей від 
   375734,8 375734,8 
продажів 4 квартали 
Разом грош. виплат 639341,7 794544,2 817471,9 779440,3 3030798,1 
 
Розрахунок графіка виплат робиться аналогічно графіку одержання 
грошей. Підприємство планує погасити кредиторську заборгованість, що 
мала місце на початок року 258564 грн. У першому кварталі. Відповідно до 
домовленості з постачальниками сировини організація повинна оплатити за 
поставки сировини першого кварталу 50% вартості закупівель, що складе 
380777,7 (761555,4×0,5) грн. У підсумку в першому періоді планується 
заплатити 639341,7 (380777,7+258564) грн. У другому кварталі планується 
92 
 
погасити заборгованість по закупівлі сировини за перший період і сплатити 
50% вартості матеріалів, придбаного в другому кварталі, це складе 794544,2 
(380777,7+413766,5) грн. І т.д. При плануванні четвертого кварталу 
передбачається кредиторська заборгованість на кінець періоду в обсязі 50% 
від вартості матеріалів, планованого до закупівлі в четвертому кварталі. Ця 
сума становить 375734,8 (751469,5×0,5) грн. І поміщається в підсумковому 
балансі підприємства в статті кредиторська заборгованість.  
В організації є норматив витрат прямої праці на одиницю готової 
продукції, що для м’яких меблів складають – 40 людино-години, спального 
гарнітура – 48 людино-годин, комп’ютерного стола – 13 людино-години. 
Вартість 1 людино-години складає 26 грн. У підсумку, планується бюджет 
часу й грошових витрат прямої праці, що представлений у таблиці 3.8. 
Таблиця 3.8 – Бюджет прямих витрат на оплату праці 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Кількість одиниць продукції, що підлягають виготовленню (шт.) 
1.1. М’які меблі 47 52 52 49 200 
1.2. Спальний гарнітур 38 40 42 36 156 
1.3. Комп’ютерний стіл 45 52 53 50 200 
2. Загальні витрати робочого часу, ч 
2.1. М’які меблі 1880 2080 2080 1960 8000 
2.2. Спальний гарнітур 1824 1920 2016 1728 7488 
2.3. Комп’ютерний стіл 585 676 689 650 2600 
2.4. Разом 4289 4676 4785 4338 18088 
3. Погодинна ставка, грн. 26 26 26 26  
4. Прямі витрати на оплату праці, грн. 
4.1. М’які меблі 48880 54080 54080 50960 208000 
4.2. Спальні гарнітури 47424 49920 52416 44928 194688 
4.3. Комп’ютерні столи 15210 17576 17914 16900 67600 
4.4. Разом 111514 121576 124410 112788 470288 
 
Бюджет загальновиробничих витрат складений виходячи із 
прогнозованого фонду часу праці основних виробничих робітників. Змінна 
частина витрат розраховується виходячи зі ставки 35 грн. за кожну годину 
використання праці основних робітників. Постійна частина витрат у кожному 
93 
 
періоді становить 140005,1 грн. Остаточний вид бюджету міститься в таблиці 
3.9. 
Таблиця 3.9 – Бюджет загально виробничих витрат 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Заплан. прямі витрати праці 
4289 4676 4785 4338 18088 
(за годину) 
2. Ставка змінних накладних 
35 35 35 35 35 
витрат (грн. /година) 
3. Разом змінні накладні 
150115 163660 167475 151830 633080 
витрати, грн. 
У тому разі: 
3.1. Допоміжні матеріали 22517,25 24549 25121,25 22774,5 94962 
3.2. З/п допоміжних 
45034,5 49098 50242,5 45549 189924 
робітників 
3.3. Преміальний фонд 16512,65 18002,6 18422,25 16701,3 69638,8 
3.4. Електроенергія 55542,55 60554,2 61965,75 56177,1 234239,6 
3.5. Інші змінні витрати 10508,05 11456,2 11723,25 10628,1 44315,6 
4. Постійні загальновиробн. 
140005,1 140005,1 140005,1 140005,1 560020,4 
витрати, грн. 
У тому разі: 
4.1. Амор. відрахування 
80000 80000 80000 80000 320000 
встаткування цеха 
4.2. Страхування майна 4865,28 4865,28 4865,28 4865,28 19461,12 
4.3. З/п контролерів, майстрів, 
24326,4 24326,4 24326,4 24326,4 97305,6 
начальників цехів 
4.4. Електроенергія на 
19461,12 19461,12 19461,12 19461,12 77844,48 
освітлення 
4.5. Ремонт цеху 11352,32 11352,32 11352,32 11352,32 45409,28 
5. Разом загальновиробн. 
290120,1 303665,1 307480 291835 1193100 
витрати нараховані 
6. Разом ставка накладних 
67,64 64,94 64,25 67,27 65,96 
витрат (грн. /година) 
7. Усього виплати коштів, 
210120,1 223665,1 227480 211835 873100 
грн. 
 
Виходячи із планованого об’єму витрат прямої праці нормативу 
змінних накладних витрат плануються сумарні змінні накладні витрати. Так у 
першому кварталі при плані прямої праці 4289 годин при нормативі 35 
грн./година, сума змінних накладних витрат складе 150115 (4289×35) грн. 
Постійні витрати складають 140005,1 грн. у квартал. Таким чином, сума 
загальновиробничих витрат становить за планом 290120,1 (150115+140005,1) 
грн. Плануючи грошову оплату за загальновиробничих витрат, із загальної 
94 
 
суми накладних витрат варто відняти величину амортизаційних відрахувань, 
тому що вона не викликає реального відтоку коштів. 
Для розробки бюджету виробничих запасів необхідно зробити оцінку 
собівартості. Відповідно до облікової політики застосовується метод обліку й 
калькулювання повної собівартості. Це означає, що в собівартість готової 
продукції включаються як прямі витрати, так і непрямі виробничі й 
невиробничі витрати. Розрахунок собівартості продемонстрований у таблиці 
3.11 (Додаток К). 
Результати таблиці 3.11 свідчать про те, що перші два компоненти 
собівартості визначаються за допомогою прямого рахунку. Зокрема, якщо на 
одиницю продукції м’яких меблів припадає 19 м оббивної тканини за ціною 
180 грн., те даний компонент прямих матеріалів у собівартості одиниці 
продукції становить 3420 грн. Загальновиробничі витрати й трудові витрати 
розраховуються виходячи з того, що на виготовлення одиниці продукції 
«м’які меблі» витрачається 40 годин. Звідси вартість витрат в одиниці 
продукції складе в першому кварталі 2705,6 (67,64×40) грн. Потім знаходимо 
сумарне значення собівартості одиниці продукції. Даним способом 
розраховані собівартості всіх видів продукції у всіх періодах.  
Тепер на підставі отриманих даних можна оцінити величину запасів 
готової продукції. Складений бюджет виробничих запасів представлений у 
таблиці 3.10. Показники, розраховані в таблиці, показують, що запас готової 
продукції на кінець періоду складає 20% від продажів наступного періоду. 
Добуток цих даних на вартість одиниці готової продукції дає вартість запасів 
готової продукції. Після визначення цільових залишків готової продукції 
можна скалькулювати собівартість реалізованої продукції. 
Таблиця 3.10 – Бюджет виробничих запасів на кінець планованого періоду 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Запаси готової продукції, од. 
1.1. М’які меблі 10 11 10 9 9 
1.2. Спальні гарнітури 8 9 8 6 6 
2. Вартість одиниці, грн. 
95 
 
2.1. М’які меблі 13768,6 13660,6 13633 13753,8 54516 
2.2. Спальні гарнітури 10464,9 10320,9 10287,8 10432,7 41506,3 
3. Запас готової продукції, грн. 
3.1. М’які меблі 137686 150266,6 136330 123784,2 490644 
3.2. Спальні гарнітури 83719,2 92888,1 82302,4 62596,2 249037,8 
3.4. Разом 221405,2 243154,7 218632,4 186380,4 739681,8 
 
Використовуючи формули 1.5 і 1.6 [розділ 1] і вихідні дані по запасах 
готової продукції, наведені в таблиці 3.8, прямим витратам на матеріали - у 
таблиці 3.4, прямим витратам на оплату праці - у таблиці 3.6, 
загальновиробничим витратам - у таблиці 3.8 розрахуємо собівартість 
реалізованої продукції (таблиця 3.11). 
Таблиця 3.11 – Собівартість реалізованої продукції (грн.) 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Запаси гот. продукції на 
216977,1 221405,2 243154,7 218632,4 900169,4 
початок періоду 
2. Прямі витрати на 
745393,5 816110,3 831926 760569 3153998 
матеріали 
3. Прямі витрати на 
111514 121576 124410 112788 470288 
оплату праці  
4. Загальновиробничі 
210120,1 223665,1 227480 211835 873100 
витрати 
5. С/вартість виробн. прод. 1067028 1161351 1183816 1085192 4497386 
6. Запаси гот. продукції на 
221405,2 243154,7 218632,4 214259,75 897452,1 
кінець періоду 
7. Собівартість реалізов. 
1062600 1139602 1208338 1089565 4500103 
прод. 
 
Бюджет комерційних витрат розроблений результат з наступних даних 
(таблиця 3.14). Більшість витрат на збут продукції планується у відсотком 
співвідношенні до обсягу продажів. При цьому темпи росту комерційних 
витрат не повинні випереджати темпи росту рівня продажів. 
Для знаходження показників бюджету використалися наступні ставки 
змінних витрат на гривню продажів за період: комісійні - 1,2%; доставка 
власним транспортом - 1%; преміальні виплати - 0,5%. Витрати на рекламу у 
квартал складуть 30000 грн.; зарплата персоналу - 45000 грн. 
 
96 
 
У бюджеті управлінських витрат наведені витрати на заходи, 
безпосередньо не пов’язані з виробництвом і збутом продукції. Управлінські 
витрати включають постійну й змінну частини витрат. Більшість 
управлінських витрат на підприємстві носить постійний характер. Бюджет 
управлінських витрат наведений у таблиці 3.12.  
Таблиця 3.12 – Бюджет комерційних витрат 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Запланований продаж, 
1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
(грн.) 
2. Ставки змінних комерційних витрат на гривню продажів (%) 
2.1. Комісійні 1,2 1,2 1,2 1,2  
2.2. Доставка власним 
1 1 1 1  
транспортом 
2.3. Інші змінні витрати 0,5 0,5 0,5 0,5  
Разом план. змінні ком. 
40599,09 46345,2 49167,2 45241,7 181353,3 
витрати  
3. План. постійні ком. 
75000 75000 75000 75000 300000 
витрати (грн.) 
3.1. Реклама й просування 
30000 30000 30000 30000 120000 
товару 
3.2. Зарплата збутового 
45000 45000 45000 45000 180000 
персоналу 
4. Разом план. комерц. 
115599,1 121345 124167 120242 481353 
витрати (грн.) 
5. До виплати по зарплаті 
115599,1 121345 124167 120242 481353 
збутового персоналу (грн.) 
 
Дані таблиці 3.13 демонструють, що в суму виплат коштів по 
управлінських витратах не включені амортизаційні відрахування. Всі 
управлінські витрати сплачують в той же період, у якому вони були 
здійснені.  
 Таблиця 3.13 Бюджет управлінських витрат (грн.) 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Зарплата правління і 
іншого загальнозаводського 180000 180000 180000 180000 720000 
персоналу  
2. Амортизація 24000 24000 24000 24000 96000 
4. Канцелярські витрати 1500 1500 1500 1500 6000 
97 
 
5. Зв’язок 9000 9000 9000 9000 36000 
6. Податки, що включають у 
13125,25 13906,81 14097,89 13658,17 54778,13 
собівартість 
7. Разом нарахув. управ. 
227625,25 228406,81 228597,89 228158,17 912788,12 
витрати  
8. Управ. витрати сплачені 
203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12 
 
Результати розробленого операційного бюджету вносяться в бюджет 
доходів і витрат. Він складається на основі даних, що містяться в бюджетах 
продажів, собівартості реалізованої продукції й поточних витрат. При цьому 
додається інформація про інші прибутки, інші витрати й величину податку на 
прибуток.  Сформований бюджет витрат і доходів представлений у таблиці 
3.14. 
У даному звіті валовий прибуток утворюється шляхом розрахунку 
різниці між виторгом від продажу й собівартістю реалізованої продукції. У 
першому кварталі вона дорівнює 441070,5 (1503670-1062600) грн. Для 
одержання прибутку від продажів необхідно відняти з валового прибутку 
комерційні й управлінські витрати, які були розраховані в таблицях 3.13 і 
3.14. Вона буде дорівнює 121313,2 (441070,5-115599,1-204158,17) грн. Ставка 
податку на прибуток дорівнює 24%. Чистий прибуток знаходиться 
вирахуванням від оподатковуваного прибутку ставки податку. Для першого 
кварталу вона буде складати 92198,1 (121313,2-(121313,2×0,24)) грн. У такий 
же спосіб розрахований прибуток в інших кварталах бюджету. 
Таблиця 3.14 – Зведений бюджет доходів і витрат 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 . Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Виторг (нетто) від 
1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
продажу продукції  
2. Собівартість 
1062600 1139602 1208338 1089565 4500103 
реалізованої продукції 
3. Валовий прибуток 441070,5 576888 612672 586055 2216687 
4. Ком. витрати 115599,1 121345 124167 120242 481353 
5. Управлін. витрати 203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12 
6. Прибуток з продажів 121313,2 251136 283907 262188 918546 
7. Податок на прибуток  29115,2 60272,7 68137,7 62925,1 220451 
8. Чистий прибуток 92198,1 190863,5 215769,4 199262,7 698094,9 
98 
 
 
Даний етап завершує роботу з операційним бюджетом. Наступним 
етапом є розробка фінансового бюджету й першим кроком у цьому напрямку 
є складання інвестиційного бюджету.  
Таблиця 3.15 – Інвестиційний бюджет 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1.Проект будівництва цеху  112500 102500 127500 122500 465000 
вартість матеріалів  67500 57500 82500 77500 285000 
вартість СМР 45000 45000 45000 45000 180000 
2. Закупівлі встаткування 420000 0,00 0,00 0,00 420000 
вартість устаткування 339000 0,00 0,00 0,00 339000 
вартість монтажу 81000 0,00 0,00 0,00 81000 
Усього інвестиційний 532500 102500 127500 122500 885000 
бюджет 
 
Розроблений інвестиційний бюджет представлений у таблиці 3.15. За 
даними таблиці встановлено, що в даному періоді організація планує 
здійснити проект будівництва цеху по виготовленню меблів на замовлення - 
465000 грн. А також організацією в першому кварталі намічене придбання 
обладнання і його монтаж на вартість 420000 грн. 
Таблиця 3.16 – Бюджет руху грошових коштів (грн.) 
Найменування / Усього за 
Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
період 2022р. 
1 2 3 4 5 6 
Залишок грош. 
сред. на початок 808452,6 353563 405030 501561 2068607 
періоду 
Надходження (приплив коштів) 
1. Від основної (операційної) діяльності: 
1.1. Виторг від 
реал. прод. (без 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
ПДВ)  
1.2. Разом по 
1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
розділі  
Разом приплив  
2312122,6 2070053 2226040 2177181  
Витрати (відтік коштів) 
1. По основний (операційної) діяльності: 
1.1. Оплата 
745393,5 816110,3 831926 760569 3153998 
матеріалів 
1.2. Пряма з/п 111514 121576 124410 112788 470288 
99 
 
1.3. 
Загальновиробн. 210120,1 223665,1 227480 211835 873100 
витрати 
1.4. Комерц. 
115599,1 121345 124167 120242 481353 
витрати 
1.5. Управ. витрати 203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12 
1.6. Сплата податку 
29115,2 60272,7 68137,7 62925,1 220451 
на прибуток 
1.7. Дивіденди 10692,414 15147,54 16260,079 16228,356 58326,329 
1.8. Разом по 
1426059,6 1562523 1596979 1488746 6074304 
розділу  
2. По інвестиційній діяльності: 
2.1. Придбання 
необоротних 420000 0,00 0,00 0,00 420000 
активів 
2.2. Кап. 
112500 102500 127500 122500 465000 
будівництво 
2.3. Разом по 
532500 102500 127500 122500 885000 
розділу  
Разом відтік  1958559,56 1665023 1724479 1611246 6959304 
Залишок грош. 
серед. на кінець 353563 405030 501561 565935 1826089 
періоду  
 
Бюджет руху грошових коштів є підсумковим і найбільш важливим у 
всій схемі бюджетування. У ньому зібрані підсумкові числові показники 
кожного окремого бюджету. Підсумком даного бюджету є грошове сальдо, 
що може бути позитивним і негативним. У таблиці 3.16 показаний бюджет 
руху грошових коштів.  
 
3.2 Моделювання грошових потоків підприємства та системи 
управління ними   
 
Під прогнозом розуміють науково обґрунтовані передбачення 
ймовірного майбутнього стану фінансово-економічної діяльності 
підприємства в цілому та його елементів зокрема. Прогнозування 
використовується як попередній  етап розробки планів підприємства. 
Однак досить часто прогнозування виконується й відособлено 
(наприклад при прогнозуванні попиту та пропозиції, інфляції, 
100 
 
кон’юктури ринку тощо), коли показники, що прогнозуються не 
піддаються плануванню. 
Формалізовані методи прогнозування базуються на математичній 
теорії, що дозволяє підвищити достовірність та точність результатів 
прогнозу, зменшити строки виконання і полегшити процес оброблення 
інформації. До складу формалізованих  методів  прогнозування  входять 
методи  екстраполяції та методи математичного моделювання. 
Методи екстраполяції включають перспективну, ретроспективну та 
прогнозну екстраполяцію. При цьому для підвищення точності екстраполяції, 
використовується трендовий метод, метод найменших квадратів, метод 
екстраполяційного згладжування, метод плаваючої середньої та інші. 
Основу   методів   математичного моделювання складає процес 
дослідження об’єкта на основі побудованих економічних моделей та систем. 
Таким чином, конкретний метод прогнозування вибирається залежно 
від ступення визначеності оцінок об’єкта, що прогнозується. 
Для вибору метода прогнозування грошових потоків підприємства 
зазвичай виконується попередній аналіз грошових потоків підприємств, 
вивчення їх визначеності та ризикованості. 
Використання теорії нечітких множин дозволяє виконувати 
прогнозування чистого грошового потоку не залежно від визначеночті 
грошових надходжень та виплат. 
Процес оптимізації капіталу ТОВ  «Гората» здійснюється за моделлю 
прогнозування потреби в капіталі, яка включає наступні етапи: 
1. Аналіз вартості власного капіталу підприємства.  
Проведемо розрахунок вартості власного капіталу підприємства 
Ке = Rf + (Rm + Rf ) β j         (3.1) 
Припустимо коефіцієнт β j = 1,25 
Rf – темп iнфляцii, 
Rm – середня доходність по банку. 
 
101 
 
Ке = 11,5% + ( 11 % + 11,5 %) х 1,25 = 39,62 %. 
 
З розрахунків видно, що вартість власного капіталу знаходиться в 
рамках ринкової економіки. 
Таблиця 3.17 – Витрати, пов’язані із отриманням та повернення кредитних 
ресурсів  
(тис.грн.) 
Назва показника 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік 6 рік 7 рік 8 рік 9 рік 10 рік 
Розмір кредитних 
ресурсів у 
розпорядженні 120 108 96 84 72 60 48 36 24 12 
підприємства на 
початок періоду 
Сплата відсотків за 
42,00 37,80 33,60 29,40 25,20 21,00 1680 12,60 8,4 4,2 
кредит (за період) 
Повернення основної 
суми кредиту (за 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 
період) 
Загальна сума платежів 
54,00 49,80 45,60 41,40 37,20 33,00 28,80 24,60 20,40 16,20 
по кредиту (за період) 
Оптимальна структура капіталу представляє собою таке 
співвідношення використання власних та залучених коштів, за якого 
забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом 
фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, 
тобто максимізується його ринкова вартість. 
Таблиця 3.18 – Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 10 
років 
Повернення Сплата 
основної відсотків за Абсолютна Реальна 
Сума Дисконт 
суми кредиту кредит (за ставка ставка 
(за період) період) 
120 12 42,00 54,00 1 54,00 
108 12 37,80 49,80 1,15 43,30 
96 12 33,60 45,60 1,15 34,54 
84 12 29,40 41,40 1,15 27,24 
72 12 25,20 37,20 1,15 21,26 
60 12 21,00 33,00 1,15 16,42 
48 12 16,80 28,80 1,15 112,47 
36 12 12,60 24,60 1,15 9,25 
24 12 8,40 20,40 1,15 6,67 
12 12 4,20 16,20 1,15 4,60 
Разом     229,75 
102 
 
 
Термін використання інвестиційних ресурсів дорівнює 10 рокам, за 
річною ставкою доходності 35% та ставкою дисконтування 15%. Повернення 
інвестованих коштів відбуватиметься рівномірно у розмірі 120 тис. грн. 
щороку із одночасною сплатою відсотків на суму інвестованих коштів, що 
залишилася на початок кожного періоду. 
Надали визначено ефективність використання кредитних ресурсів 
терміном на 10, 8 ,5 та 3 роки. 
Визначимо реальну ставку ефективності використання кредитних 
ресурсів по формулі: 
 
Сума реальної ставки 
Реальний відсоток   1100%
 120     (3.2) 
 
Робимо розрахунок реальної ставки ефективності використання 
кредитних ресурсів 
229
( 120  - 1) х100% = 9,1%. 
Таблиця 3.19 – Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 8 
років 
Повернення Сплата 
основної відсотків за Абсолютна Реальна 
Сума Дисконт 
суми кредиту кредит (за ставка ставка 
(за період) період) 
120 15 42,00 57,00 1 57,00 
105 15 36,75 51,75 1,15 45,00 
90 15 31,5 46,50 1,15 35,23 
75 15 26,25 41,25 1,15 27,14 
60 15 21,00 36,00 1,15 20,57 
45 15 15,75 30,75 1,15 15,30 
30 15 10,50 25,50 1,15 11,04 
15 15 5,25 20,25 1,15 7,60 
Разом     218,34 
 
Визначимо реальну ставку ефективності використання кредитних 
ресурсів: 
103 
 
218,34
( 120  - 1) х100% = 10,24%. 
Таблиця 3.20 – Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 5 
років 
Повернення Сплата 
основної відсотків за Абсолютна Реальна 
Сума Дисконт 
суми кредиту кредит (за ставка ставка 
(за період) період) 
120 24 42,0 54,0 1 54,00 
96 24 33,6 57,6 1,15 50,09 
72 24 25,2 49,2 1,15 37,27 
48 24 16,8 40,8 1,15 26,84 
24 24 8,4 32,4 1,15 18,51 
Разом     186,71 
 
Визначимо реальну ставку ефективність використання кредитних 
ресурсів: 
186,71
( 120  - 1) х100% = 11,1% 
Визначимо реальну ставку ефективність використання кредитних 
ресурсів: 
182,01
( 120  - 1) х100% = 17,2%. 
 
Таким чином, проведені розрахунки на основі даних табл. 3.18, 3.19, 
3.20, 3.21 дозволяють зробити висновок, що найбільш вигідніше залучати 
кредитні ресурси терміном на 10 років, так як за таких умов найнижча 
реальна ставка за кредитом. 
Таблиця 3.21 – Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 3 
років 
Повернення Сплата 
основної відсотків за Абсолютна Реальна 
Сума Дисконт 
суми кредиту кредит (за ставка ставка 
(за період) період) 
120 40 42 82 1 82 
80 40 28 68 1,15 59,1 
2
40 40 14 54 1,15  40,91 
Разом     182,01 
104 
 
Побудуємо прогнозну модель прогнозування потреби в капіталі, для 
чого в якості прогнозного показника розглянемо основний прогнозний 
показник – власний капітал. В якості показника, на основі яких буде 
виконано прогнозування, застосовуємо такі показники діяльності як, 
короткострокові кредити банків, прибуток, кредиторська заборгованість. 
Для побудови прогнозної моделі використовуємо модель лінійної 
прогресії, яка виглядає:  
 y = a + bx     (3.3) 
При цьому параметри моделі знаходяться за формулою: 
а = у – bх ,             (3.4) 
δy
ρ
 b = xy х δx .            (3.5) 
де кореляційний зв’язок між вхідними та підсумковими показниками 
знаходяться за формулою: 
x  xy  y
ρ δxδyn xy  = ,    (3.6) 
а результуючі показники за формулою: 
2
x  x
δ x = n  ;        (3.7) 
2
y  y
δ y = n     (3.8) 
Помилка прогнозу розраховуємо за формулою:  
2
y  y
n
ξ    100%
y      (3.9) 
1) В якості першого показника від якого будемо будувати модель 
оберемо короткострокові кредити банків. Середній показник діяльності 
становить 44,7 тис. грн., а результуючий показник – 44,7 одиниць. 
Кореляційний зв’язок становить - 1 одиницю. 
Спираючись на вище обчислений показник знайдемо параметри першої 
105 
 
прогнозної моделі: 
а = 2361,9 тис. грн.  
b = - 18,97 одиниць 
Таким чином дана модель має вигляд (по рокам): Y2021= 666 тис. грн., 
Y2020= 2361,9 тис. грн. 
Отримавши прогнозні значення, обчислимо похибку прогнозування 
власного капіталу від короткострокових кредитів банку, і вона становить 
79,21 одиниць, точність отримання прогнозу складає 20,79 одиниць .  
2) В якості другого показника від якого будемо будувати модель 
оберемо прибуток. Середній показник діяльності становить 939,45 тис. грн.., 
а результуючий показник – 757,25 одиниць. Кореляційний зв’язок становить 
0,45 одиниць. 
Спираючись на вище обчислений показник знайдемо параметри першої 
прогнозної моделі: 
а = 1044,2 тис. грн.  
b = 0,50 одиниць. 
Таким чином дана модель має вигляд (по рокам): Y2021= 1135,3 тис. 
грн., Y2020= 1892,55 тис. грн.  
Отримавши прогнозні значення, обчислимо похибку прогнозування 
власного капіталу від прибутку, і вона становить 31 одиниць, точність 
отримання прогнозу складає 69 одиниць.  
3) В якості третього показника від якого будемо будувати модель 
оберемо кредиторську заборгованість. Середній показник діяльності 
становить 77,2 тис. грн., а результуючий показник – 7,8 одиниць. 
Кореляційний зв’язок становить - 0,06 одиниць. 
Спираючись на вище обчислений показник знайдемо параметри першої 
прогнозної моделі: 
а = 2017,2 тис. грн.  
b = - 6,52 одиниць. 
Таким чином дана модель має вигляд (по роках): Y2021= 1463 тис. грн. , 
106 
 
Y2020= 1564,71 тис. грн. 
Отримавши прогнозні значення, обчислимо похибку прогнозування 
власного капіталу від кредиторської заборгованості, і вона становить 52,65 
одиниць, точність отримання прогнозу складає 47,35 одиниць.  
У даному розділі були розроблені пріоритети майбутнього бюджетного 
періоду. Вони спрямовані на поліпшення якості випускає продукції, що, 
через модернізацію конструкції й дизайну моделі, використання новітніх 
видів матеріалів, застосовуваних при виготовленні меблів. Пріоритети також 
націлені на розширення масштабів виробництва завдяки впровадженню на 
підприємстві мініфабрики по виготовленню меблів на замовлення. Це дасть 
перевагу перед іншими підприємствами по відношенню таких факторів, як 
простота, зручність і надійність меблів. Саме наявність цих деталей додасть 
меблів додаткову цінність.  
Розроблено зведений бюджет, у якому відбиті пріоритети. У ньому 
заплановано зростання обсягів виробництва, реалізації й цін на вдосконалену 
продукцію, що в результаті повинне призвести до підвищення виторгу від 
реалізації й чистого прибутку.  
Таким чином, зведення фінансової інформації щодо цільових 
(планових) фінансових показників та коефіцієнтів управління грошовими 
потоками, узагальнення прогнозних та планових величин, що 
характеризують рух грошових коштів у плановому періоді, їх зіставлення з 
іншими плановими фінансово-економічними показниками господарської 
діяльності здійснюється в рамках операційного фінансового планування, 
зокрема – бюджетування грошових потоків. 
Таблиця 3.22 – Економічний ефект від впровадження нових удосконалених 
видів  
Показник До впровадження Після впровадження Економічний ефект 
пропозиції пропозиції тис.грн. % 
1 2 3 4 5 
1. Виторг (нетто) від 
3983,1 6716,8 2733,7 69 
продажу продукції  
2. Собівартість 
2580,7 4500,1 1919,4 74 
реалізованої 
107 
 
продукції 
3. Валовий прибуток 1402,4 2216,7 814,3 58 
4. Ком. витрати 127,9 481,3 353,4 276 
5. Управлінські 
408,6 816,7 408,1 100 
витрати 
6. Прибуток з 
182,2 918,5 736,3 404 
продажів 
7. Податок на 
45,5 220,4 174,9 384 
прибуток  
8. Чистий прибуток 136,6 698,1 561,5 411 
 
Отже, виходячи з розрахунків прогнозних значень найоптимальніша 
модель власного капіталу від прибутку, тому що похибка прогнозування 
становить 31 одиницю, котрий є найменшим серед трьох моделей. А точність 
отримання прогнозу складає 69 одиниць, яка є найбільшою серед трьох 
моделей. 
 
108 
 
ВИСНОВКИ 
  
Економічна сутність планування полягає у визначенні майбутнього, 
бажаного стану об’єкту управління, визначенні шляхів досягнення 
поставленої мети, впорядкуванні зусиль окремих осіб та груп виконавців 
бізнес-проектів, а також ресурсів, залучених для їх впровадження. Існуючі 
системи планування різняться між собою, але спільними для всіх них є 
методологія планування та сукупність вимог до побудови планів.  
Необхідність швидкого ефективного вирішення різноманітних за 
структурою та змістом економічних проблем вимагає удосконалення 
планування як системи. Новим економічним умовам в найбільшій мірі 
відповідає індикативне планування. На зміну традиційному перспективному 
плануванню має прийти стратегічне. Особливу увагу при цьому доцільно 
звернути на такий його вид, як бізнес-планування. Важливим елементом 
ефективної організації планування є його належне інформаційне 
забезпечення, яке в сучасних умовах майже відсутнє.  
Однією з основних причин низької ефективності агропромислового 
виробництва в сучасних умовах є суттєве послаблення планово-економічної 
роботи в сільськогосподарських підприємствах. Значна частина підприємств 
не йде далі складання виробничої програми, не планує витрати і собівартість 
продукції, не складає фінансовий план, не розробляє плани підрозділів.  
Певним гальмом у підвищенні рівня планування є відсутність у 
більшості господарств належного набору комп’ютерної техніки. Враховуючи 
це, кожне підприємство, виходячи з своїх фінансових можливостей повинно 
або придбати собі всю необхідну оргтехніку, або залучати відповідні послуги 
сторонніх спеціалізованих формувань. При цьому великі, міцні підприємства 
повинні йти за першим шляхом, для невеликих ж (зокрема, фермерських) 
господарств, що відчувають нестачу відповідних сум коштів, є сенс у 
залученні сторонніх послуг.  
Бюджетування спрямоване на виконання двох основних завдань:  
109 
 
- визначення обсягу і складу витрат, пов’язаних з діяльністю окремих 
структурних одиниць і підрозділів;  
- забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами. 
За способами бюджетування розрізняють: нуль-базис-бюджетування і 
традиційне бюджетування. Методологія нуль-базис-бюджетування (ZBB - 
Zero-Base-Budgeting) використовується у разі заснування нового 
підприємства, розширення діючих виробничих потужностей (для збільшення 
обсягів та асортименту продукції) чи в рамках контролінгу витрат з метою 
виявлення резервів їх зниження. 
Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих 
індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, 
витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді. Отже, 
консолідований бюджет – це скоординований за всіма підрозділами і 
функціями план діяльності підприємства в цілому, що об’єднує блоки 
окремих бюджетів і створює потоки інформації, потрібні для прийняття і 
контролю управлінських рішень у сфері фінансового планування. 
Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: 
операційний бюджет (operating budget); фінансовий бюджет (financial budget). 
З метою дотримання фінансової рівноваги на підприємстві, 
забезпечення стабільної платоспроможності та ліквідності під час прийняття 
рішень стосовно джерел покриття потреби в капіталі, складання фінансових 
бюджетів слід дотримуватися правил фінансування, до яких належать: золоте 
правило фінансування; золоте правило балансу; правила ліквідності; правило 
вертикальної структури капіталу. 
Перші три правила характеризують горизонтальну структуру капіталу 
та активів підприємства, останнє стосується лише пасиву балансу. Всі 
правила базуються на розрахунку ряду показників, які характеризують 
співвідношення певних статей балансу. 
Вимоги правил покриття потреби в капіталі слід враховувати в ході 
складання поточних і довгострокових фінансових планів, і лише в цьому 
110 
 
випадку параметри звітності відповідатимуть критеріям 
кредитоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства. 
Перевірка дотримання зазначених правил дозволяє дійти висновку про якість 
прийняття фінансових рішень менеджментом підприємства. Одним із 
способів перевірки рівня забезпечення фінансової рівноваги є визначення 
відповідності окремих позицій балансу вимогам золотого правила 
фінансування. 
При визначенні оптимальної структури капіталу слід враховувати, що 
головною метою діяльності будь-якого підприємства є максимізація 
прибутку в довгостроковому періоді. Ця мета, як правило, конфліктує з 
іншим важливим завданням – мінімізацією фінансових ризиків, тобто 
ризиків, пов’язаних з фінансуванням підприємства. Таким чином, 
оптимальною буде така структура капіталу підприємства, за якої досягається 
оптимальне співвідношення між ризиком структури капіталу та 
рентабельністю власного капіталу, наслідком чого буде максимізація 
ринкової вартості підприємства і його корпоративних прав. 
Підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок залучення 
позичкового капіталу, якщо рентабельність активів перевищує проценти за 
кредит, називається ефектом фінансового левериджу, або ефектом 
фінансового важеля. Він характеризує ефект фінансування діяльності та 
підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки 
позичкового капіталу. 
Проведений аналіз показує, що чистий дохід від реалізації продукції 
має тенденцію до зростання, так темп приросту у 2020 році порівняно з 2019 
роком становив 142,6%, а у 2021 році порівняно з 2019 роком аж 601,07%. 
Чистий прибуток має тенденцію теж до зростання, так темп приросту у 2020 
році порівняно з 2019 роком становив 1290,3%, а у 2015 році порівняно з 
2019 роком аж 12854,9%. 
Консолідований (зведений) бюджет ТОВ  «Гората» складається з 
інтегрованих індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані 
111 
 
обсяги продажу, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді. 
Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: 
операційний бюджет (operating budget); фінансовий бюджет (financial budget). 
Фінансову основу ТОВ  «Гората» складає сформований підприємством 
власний капітал. На діючому підприємстві він представлений наступними 
основними формами: статутним капіталом; пайовим капіталом; додатковим 
вкладеним капіталом; іншим додатковим капіталом; резервним капіталом, 
нерозподіленим прибутком (непокритим збитком); неоплаченим капіталом, 
вилученим капіталом. 
Основу управління власним капіталом ТОВ «Гората» складає 
управління формуванням його власних фінансових ресурсів. З метою 
забезпечення ефективного управління цим процесом на підприємстві 
розробляється спеціальна фінансова політика, яка направлена на залучення 
власних фінансових ресурсів з різних джерел у відповідності з потребами 
його розвитку в наступному періоді. 
Політика формування власних фінансових ресурсів представляє собою 
частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка заключається в 
забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого 
розвитку. 
Розробка політики формування власних фінансових ресурсів ТОВ  
«Гората» здійснюється за наступними основними етапами: 
аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства в 
попередньому періоді; 
визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах; 
оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел; 
забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел; 
забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів із зовнішніх джерел; 
оптимізація співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел 
112 
 
формування власних фінансових ресурсів. 
Оцінка факторів впливу на ліквідність та платоспроможність 
підприємства здійснена на основі розрахунків, що дозволили зробити 
наступні висновки. 
Коефіцієнт поточної ліквідності показує, що на протязі 2021 року 
підприємство мало ліквідний баланс (Кл.п> 1,5) і воно в змозі своєчасно 
ліквідовувати борги. 
За національними та міжнародними стандартами коефіцієнт швидкої 
ліквідності знаходиться поза допустимими межами. Слід також зазначити, 
що на кінець аналізуємого періоду стан підприємства щодо відшкодовування 
термінових боргів покращився, так як коефіцієнт швидкої ліквідності зріс з 
0,42 до 0,63. 
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно первувати в 
межах 0,2-0,35. Коефіцієнт характеризує здатність підприємства негайного 
ліквідувати короткострокову заборгованість. У підприємства не вистачає 
грошових коштів на покриття невідкладних зобов’язань. Протягом звітного 
періоду показник абсолютної ліквідності зріс і досяг допустимого значення. 
За критерієм вартості залучення капіталу, а також враховуючи 
позитивний вплив фінансового важеля, підприємству було б вигідно 
формувати свої активи, насамперед, за рахунок позикових коштів. Проте, 
якщо величина позикових коштів значно перевищує власні, підприємству 
загрожує банкрутство, оскільки позичальники водночас можуть поставити 
вимоги щодо повернення боргів. 
Співвідношення між власним і позиковим капіталами визначає, 
насамперед, фінансову стійкість підприємств у довгостроковому плані. 
Підприємство з не ризиковим співвідношенням впевненіше почувається на 
ринку капіталів за рахунок додаткової емісії акцій, облігацій або кредитів 
банків. 
Коефіцієнт автономії показує, що у ТОВ  «Гората» всі зобов’язання 
можуть бути покриті його власними коштами. Це становище ще 
113 
 
покращилося на кінець аналізуємого періоду, так коефіцієнт автономії зріс на 
2 пункти. 
Зменшення коефіцієнта фінансової залежності свідчить про зменшення 
частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Зменшення 
коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів на 5% свідчить про 
деяке зростання фінансової стійкості підприємства на протязі 2021 року. На 
кінець аналізуємого періоду мобільність підприємства підвищилась в 3 рази. 
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, що підприємству 
вистачає власного капіталу для фінансування поточної діяльності. Його 
відносне зростання позитивно характеризує зміни у фінансовому стані 
підприємства. 
Нульове значення коефіцієнта довгострокового залучення позикових 
коштів показника свідчить про відсутність залежності підприємства від 
зовнішніх інвесторів, тобто про його відносну фінансову стійкість. 
За звітний період кредиторська заборгованість дещо зросла в загальній 
сумі зобов’язань. Коефіцієнт кредиторської заборгованості зріс на 83%. 
За звітний період значення показника співвідношення між 
кредиторською та дебіторською заборгованістю зменшилося; дебіторська 
заборгованість зменшилася порівняно з кредиторською в 3,72 рази. 
Бажано зменшити абсолютні розміри як дебіторської, так і 
кредиторської заборгованості. Для фінансового стану підприємства краще, 
щоб кредиторська заборгованість перевищувала дебіторську. 
Платоспроможність підприємства низька, але на кінець 2021 року дещо 
покращилась. 
Показник - відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних 
витрат до постійних витрат - у періоді, що аналізується, має тенденцію до 
зростання. 
Показник відношення активів до довго- та середньострокової 
заборгованості в підприємства зріс на 7 пунктів за рік. Це свідчить про те, що 
заборгованість підприємства може бути оплаченою за рахунок його активів. 
114 
 
Відтак захищеність одержаних підприємством кредитів можна визнати 
достатньою. 
Відношення чистого прибутку до всієї суми активів має в підприємства 
тенденцію до зменшення, що свідчить про зростання активів підприємства. 
З проведених розрахунків доходимо загального висновку: за 2021 рік 
підприємство має можливість здійснювати постійні витрати, довгострокова 
заборгованість підприємства може бути оплаченою за рахунок його активів, 
платоспроможність підприємства є високою , фінансова стійкість ТОВ  
«Гората» підвищилась, але слід вжити термінових заходів щодо нормалізації 
показника швидкої ліквідності. 
Оптимізація структури капіталу є однією з найбільш важливих і 
складних задач, які вирішуються в процесі фінансового управління 
підприємством. Оптимальна структура капіталу представляє собою таке 
співвідношення використання власних та залучених коштів, за якого 
забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом 
фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, 
тобто максимізується його ринкова вартість. 
Процес оптимізації капіталу ТОВ  «Гората» здійснюється за моделлю 
прогнозування потреби в капіталі. 
Бюджетування підприємства забезпечує підвищення його ліквідності та 
платоспроможності. 
У бюджетній резолюції або листі з планування в розділі спеціальних 
рекомендацій ТОВ  «Гората» доречно зазначити, що основними заходами, 
спрямованими на підвищення ліквідності та платоспроможності 
підприємства є: реструктуризація активів, зменшення (заморожування) 
витрат, збільшення виручки від реалізації. 
У рамках реструктуризації активів виділяють такі види заходів: 
мобілізація прихованих резервів, лізинг основних фондів, здача в оренду 
основних фондів, оптимізація структури розміщення оборотного капіталу, 
рефінансування дебіторської заборгованості. 
115 
 
Зробивши ефективність використання кредитних ресурсів можливо 
зробити висновок, що найбільш вигідніше залучати кредитні ресурси 
терміном на 10 років, так як за таких умов найнижча реальна ставка за 
кредитом, яка становить 9,1 %. 
Спрогнозувавши модель потреби в капіталі, в якій прогнозується 
власний капітал до трьох показників: короткострокові кредити банків, 
прибуток, кредиторська заборгованість видно, що найоптимальніша модель 
власного капіталу від прибутку. 
 
116 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Ажаман І. А. Жидков О. І. Сутність та структура економічного 
потенціалу підприємства. Економіка та держава, 2018. № 4. С. 22-25.  
2. Азаренкова Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М. Фінанси 
підприємств: підручник. 2-ге вид., доповн. К. : Знання-Прес, 2006. 287 с.  
3. Азаренкова Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М. Фінанси 
підприємств: [навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни] 3-тє вид., виправ. і 
доповн. К.: Знання-Прес. 2009. 300 с.  
4. Анчишкин А. И. Прогнозирование роста экономики. Экономика. 
Москва. 1996. 98 с.  
5. Афанасьєв М.В., Білоконенко Г. В. Економічна діагностика: навч. 
метод. посіб. ВД «ІНЖЕК» Харків. 2007. 296 с.  
6. Біла О. Г. Фінанси підприємств : навч. посіб. / О. Г. Біла. Львів : 
«Магнолія 2006», 2012. – 383 с.  
7. Білик М. Д. Фінансовий аналіз : навч. посіб. К.: КНЕУ, 2007. 58 8 
с.  
8. Бобильова А. З. Фінансовий менеджмент. Проблеми і рішення; 
справа. Академія народного господарства. Полтава. 2016. 336 c.  
9. Валентинов В. Л. Теоретичні питання сутності еквівалентності 
економічних відносин. Економіка АПК. 2014. № 8. С. 48–50.  
10. Власова Н. О., Круглова О. А., Безгінова Л. І. Фінанси 
підприємств : підручник. К: Центр навчальної літератури. 2007. 271 с.  
11. Гандзюк М. П., Желібо Е. П., Халимовський М. О. Основи 
охорони праці : підручник. К. : Каравела, 2011. 393 с.  
12. Геврик Є. О. Охорона праці : навч. посіб. К. : Ельга, 2009. 280 с.  
13. Господарський Кодекс України : № 436-IV від 16.01.03 р. (зі 
змінами та доповненнями) // www/infodisk.com.ua.  
14. Гряник Г. М., Лехман С. Д., Бутко Д. А. Охорона праці: навч. пос. 
К.: Урожай. 2014. 272с.  
117 
 
15. Деєва Н. М., Дедіко О. І. Фінансовий аналіз: навч. посібн.К. : 
Центр навчальної літератури. 2007. 328 с.  
16. Дем’яненко М. Я. Фінанси сільськогосподарських підприємств : 
навч. посіб.- К. : ІАЕ. 2010. 604 с.  
17. Діючі Програми розвитку галузі АПК Дрогобицького району в 
2021 році. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://drohobych-
rda.gov.ua/18/  
18. Жидецький В. Ц., Джигирей В. Ц., Мельников О. В. Основи 
охорони праці : підручник. 5-те вид., доповн. Л. : Афіша. 2009. 350 с.  
19. Ігоніна К.А. Теоретичні аспекти планування грошових потоків 
підприємств [Текст] Актуальні проблеми економіки. 2015. № 5. С. 17-22.  
20. Кізима А. Я, Кушнірник І. П. Аналіз руху коштів на підприємстві 
[Текст]. Фінанси України. 2012. № 7. С. 23-26.  
21. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві : 
навч. посіб. К. : КНЕУ. 2009. 282 с.  
22. Ковальчук Н. О. Концептуальні засади оптимізації структури 
капіталу вітчизняних підприємств. Економічний простір .2017. №117. URL: 
file:///Us- ers/nаtаliа/Downloаds/ecpros_2017_117_16.pdf  
23. Коложило Д. М. Охорона праці і економіка: навч. посіб. К.: 
КНЕУ. 2013. 368 с.  
24. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності 
підприємств : навч. посіб. К. : «Знання». 2013. 394 с.  
25. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування : навч. посіб. К. 
: Центр навчальної літератури. 2009. 224 с.  
26. Купчик М. Л., Гандзюк М. П., Степанець І. Ф. Основи охорони 
праці: підручник. К. : Основа. 2009. 416 с.  
27. Курінна О. В. Теоретичні аспекти формування та використання 
фінансових ресурсів підприємства. Науковий вісник Академії муніципального 
управління. Серія : Економіка. 2013. Вип. 2. С. 140 - 148.  
118 
 
28. Манів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємств: підручник. К. 
: Знання. 2009. 580 с.  
29. Марич П. М. Фінансово-розрахункові відносини в нових 
господарських формуваннях : навч. посіб. Львів: ЛНА., 2000. 168 с.  
30. Милгром П., Робертс Д. Экономика, организация и 
менеджмент.С.Пб.: Экономическая школа, 1999. Т. 2. 422 с.  
31. Мних Є. В. Економічний аналіз : навч. посіб. Київ: Центр 
навчальної літератури. 2014. 472 с.  
32. Надточій С. І. Коефіцієнтний аналіз грошових потоків 
підприємства в аспекті управління ними. Формування ринкових відносин в 
Україні. 2006. № 7. С. 8-12.  
33. Нечипоренко А. В., Рибалкіна А. О. Теоретичні аспекти 
формування та використання фінансових ресурсів підприємства. Ефективна 
економіка. 2020. №11. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2020/87.pdf  
34. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств: підручник. 
Львів. : Магнолія плюс. 2008. 367 с.  
35. Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія) : [навч. посіб.]. 2-ге вид., 
доп. і перероб. К.: КНЕУ. 2002. 240 с.  
36. Пазинич В. І., Щулешко А. В. Фінансовий менеджмент. К.: Центр 
учбової літератури. 2011. 408 с.  
37. Поддєрьогін А. М., Білик М. Д., Буряк Л. Д. Фінанси підприємств 
: підручник. 5-те вид., перероб. т допов. К. : КНЕУ. 2004. 546 с.  
38. Подольська О. В., Оріш О. В. Фінансовий аналіз підручник. К.: 
Центр навчальної літератури. 2007. 488 с.  
39. Про господарські товариства: Закон України від 26.11.2015, ВВР, 
2016 № 835-VIII. [ Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України - 
Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.  
40. Про охорону праці: Закон України // Відомості Верховної Ради 
України. 2002. № 49. С. 668 (із змінами та доповненнями).  
119 
 
41. Романенко Т. В. Шляхи удосконалення формування та 
використання фінансових ресурсів підприємств. Наукові праці. Полтава, 
2012. Економічні науки, 2012. С. 248-252.  
42. Салига С. Я., Дацій Н. В., Корецька С. О. Фінансовий 
менеджмент: навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури. 2011. 274 с.  
43. Сивко В. Й. Правові та організаційні основи охорони праці в 
Україні : навч. посіб. К. : Кондор. 2013. 140 с.  
44. Східницька Г. В. Фінансове забезпечення в контексті 
організаційно-економічного механізму функціонування 
сільськогосподарських підприємств. Сталий розвиток економіки. 2015. № 1 
[26]. С. 226-233.  
45. Східницька Г. В. Формування доходів сільськогосподарських 
підприємств та шляхи їх збільшення. Інноваційна економіка. 2015. №1 [56]. 
С. 86-91.  
46. Східницька Г. В., Содома Р. І. Оптимізація процесу управління 
фінансовими ресурсами суб'єктів господарювання. Вісник Львівського 
національного аграрного університету: Економіка АПК. 2018. № 25. С. 124-
131.  
47. Східницька Г. В., Содома Р. І., Марків Г. В. Імперативні засади 
фінансової політики сталого розвитку сільських територій. Аграрна 
економіка. 2019. Т. 12 № 3-4. С. 40-48.  
48. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз : навч. посіб. Львів : «Новий 
світ-2000». 2009. 344 с.  
49.  Третьяков О. В., Зацарний В. В., Безсонний Л. В. Охорона праці: 
навч. посібн. / за ред. К. Н. Ткачука. К.: Знання. 2010. 167 с.  
50.  Цивільний кодекс України від 16 січня 2014 № 435. 
[Електронний ресурс]. Джерело доступу: http:www//zakon.rada.gov.ua  
51.  Черево Г. В. Економіка підприємств : навч. посіб. Львів: Апріорі, 
2004. 384 с.  
120 
 
52.  Шелудько В. М. Фінансовий менеджмент: навч. посібн. Київ: 
Наук. думка. 2013. С. 375.  
53.  Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. К.: 
Знання, 2006. 439 с.  
54.  Щербань О. Д. Види та методи фінансового планування на 
підприємстві. Young. 2017. № 6. С. 23-31.  
55.  Янковська В. А., Хижняк А. М. Теоретичні основи планування та 
прогнозування на підприємстві. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, 
право. 2019. № 2. С. 166-177.  
 
121 
 
Додаток А 
Форма № 1 
(тис .грн.) 
АКТИВ Код 01 січня 01 січня 01 січня 01 січня 
пункта 2019 2020 2021 2022 
І. Необоротні активи      
Нематеріальні активи      
залишкова вартість 010 0,0 0,0 0,0 0,0 
первісна вартість 011 0,0 0,0 0,0 0,0 
знос 012 0,0 0,0 0,0 0,0 
Незавершене будівництво 020 0,0 0,0 0,0 0,0 
Основні засоби:      
залишкова вартість 030 9,1 18,3 26,6 106,6 
первісна вартість 031 9,3 23,9 43,5 143,5 
знос 032 0,2 5,6 16,9 36,9 
Довгострокові фінансові інвестиції:      
які обліковуються за методом участі в капіталі 040 0,0 0,0 0,0 0,0 
іінншшіи хф іпніаднпсроивєім інствве стиції 045 0,0 0,0 0,0 0,0 
Довгострокова дебіторська заборгованість 050 0,0 0,0 0,0 0,0 
Відстрочені податкові активи 060 0,0 0,0 0,0 0,0 
Інші необоротні активи 070 0,0 5,0 0,0 0,0 
Усього за розділом І 080 9,1 23,3 26,6 106,6 
П. Оборотні активи      
Запаси:      
виробничі запаси 100 0,0 0,0 1,6 6,4 
тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 0,0 0,0 0,0 0,0 
незавершене виробництво 120 0,0 0,0 0,0 0,0 
готова продукція 130 83,8 56,6 1 444,8 2 240,0 
товари 140 0,0 0,0 0,0 0,0 
Векселі одержані 150 0,0 0,0 0,0 1 286,3 
Дебіторська заборгованість за товари, роботи,      
чпиосстлау грие:а лізацій на вартість 160 328,4 525,9 1 810,5 1 292,0 
первісна вартість 161 328,4 525,9 1 810,5 1 292,0 
резерв сумнівних боргів 162 0,0 0,0 0,0 0,0 
Дебіторська заборгованість за розрахунками:      
з бюджетом 170 0,0 15,8 0,5 0,5 
за виданими авансами 180 0,0 0,0 0,0 0,0 
з нарахованих доходів 190 0,0 0,0 0,0 0,0 
із внутрішніх розрахунків 200 0,0 0,0 0,0 0,0 
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 4,3 0,0 88,0 88,0 
Поточні фінансові інвестиції 220 0,0 0,0 0,0 0,0 
Грошові кошти та їх еквіваленти:      
в національній валюті 230 176,8 156,3 69,6 938,6 
в іноземній валюті 240 0,0 0,0 0,0 580,7 
Інші оборотні активи 250 0,0 0,0 0,0 0,0 
Усього за розділом П 260 593,3 754,6 3415,0 6 432,5 
Ш. Витрати майбутніх періодів 270 0,0 31,5 31,9 31,9 
Баланс 280 602,4 809,4 3 473,5 6 571,0 
 
 
 
122 
 
ТаблицяА.1 
Код 01 січня 01 січня 01 січня 01 січня 
ПАСИВ 
пункта 2019 2020 2021 2022 
І. Власний капітал      
Статутний капітал 300 16,5 16,5 16,5 16,5 
Пайовий капітал 310 0,0 0,0 0,0 0,0 
Додатковий вкладений капітал 320 0,0 0,0 0,0 0,0 
Інший додатковий капітал 330 0,0 0,0 0,0 0,0 
Резервний капітал 340 0,0 0,0 0,0 0,0 
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 88,0 39,4 93,3 2 716,6 
Нео плаче ний капітал 360 11,5 0,0 0,0 0,0 
Вилучений капітал 370 0,0 0,0 0,0 0,0 
Усього за розділом І 380 93,0 55,9 109,8 2 733,1 
П. Забезпечення наступних витрат і платежів      
Забезпечення виплат персоналу 400 0,0 0,0 0,0 0,0 
Інші забезпечення 410 0,0 0,0 0,0 0,0 
Страхові резерви 415 0,0 0,0 0,0 0,0 
Частка пере страховиків у страхових резервах 416 0,0 0,0 0,0 0,0 
Цільове фінансування 420 0,0 0,0 0,0 0,0 
Усього за розділом П 430 0,0 0,0 0,0 0,0 
Ш. Довгострокові зобов'язання      
Довгострокові кредити банків 440 0,0 0,0 0,0 0,0 
Інші довгострокові фінансові зобов"язання 450 0,0 0,0 0,0 0,0 
Відстрочені податкові зобов"язання 460 0,0 0,0 0,0 0,0 
Інші довгострокові зобов"язання 470 0,0 0,0 0,0 0,0 
Усього за розділом Ш 480 0,0 0,0 0,0 0,0 
IV. Поточні зобов'язання      
Короткострокові кредити банків 500 0,0 0,0 407,8 869,0 
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов 510 0,0 0,0 0,0 0,0 
"яз аннями 
Векселі видані 520 0,0 0,0 0,0 2 529,0 
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, 530 506,8 747,7 2 810,0 281,0 
послуги 
Поточні зобов'язання за розрахунками:      
з одержаних авансів 540 0,0 0,0 0,0 0,0 
з бюджетом 550 1,4 0,0 7,5 17,5 
з позабюджетних платежів 560 0,0 0,0 0,0 0,0 
зі страхування 570 0,4 1,8 0,7 3,7 
з оплати праці 580 0,8 3,6 0,0 0,0 
з учасниками 590 0,0 0,0 0,0 0,0 
із внутрішніх розрахунків 600 0,0 0,0 0,0 0,0 
Інші поточні зобов'язання 610 0,0 0,4 137,7 137,7 
Усього за розділом IV 620 509,4 753,5 3 363,7 3 837,9 
V. Доходи майбутніх періодів 630 0,0 0,0 0,0 0,0 
Баланс 640 602,4 809,4 3 473,5 6 571,0 
 
123 
 
ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ 
(тис.грн.) 
Стаття Код пункта На 01.01.19 На 01.01.20 На 01.01.21 На 01.01.22 
Доход (виручка) від реалізації продукції 010 1 635,20 11418,10 20 018,00 24 021,60 
(товарів, робіт, послуг) 
Податок на додану вартість (20%) 015 272,53 1 903,20 3 353,90 4 360,07 
Акцизний збір 020 0,00 0,00 0,00 0,00 
 025 0,00 0,00 0,00 0,00 
Інші вирахування з доходу 030 0,00 0,00 0,00 0,00 
Чистий доход від реализации продукции 035 1 362,67 9 514,90 16 664,10 19 661,53 
Собівартість реалізованої продукції (товарів, 040 1 265,63 8 871,50 15 576,70 14 808,52 
робіт, послуг): 
Валовий:      
прибуток 050 97,04 643,40 1 087,40 4 853,01 
збиток 055     
Інші операційні доходи 060 0,00 0,00 0,10 0,10 
Адміністративні витрати 070 0,00 0,00 0,00 0,00 
Витрати на збут 080 0,00 47,10 95,10 123,63 
Інші операційні витрати 090 5,20 632,30 947,50 1 231,75 
Фінансові результати від операційної      
діяльності до оподаткування: 
прибуток 100 91,84 -36,00 44,90 3 497,73 
збиток 105     
Дохід від участі в капіталі 110 0,00 0,00 0,00 0,00 
Інші фінансові доходи 120 0,00 0,00 0,00 0,00 
Інші доходи 130 0,00 0,00 0,00 0,00 
Фінансові витрати 140 0,00 0,00 0,00 0,00 
Втрати від участі в капіталі 150 0,00 0,00 0,00 0,00 
Інші витрати 160 1,14 0,00 0,00 0,00 
Фінансові результати від звичайної діяльності      
до оподаткування: 
прибуток 170 90,70 -36,00 44,90 3 497,73 
збиток 175     
Податок на прибуток 180 22,67 0,00 3,60 874,43 
Фінансові результати від звичайної діяльності      
після оподаткування: 
прибуток 190 68,02 -36,00 41,30 2 623,30 
збиток 195     
Надзвичайні:      
доходи 200 0,00 0,00 0,00 0,00 
витрати 205 0,00 0,00 0,00 0,00 
Податки з надзвичайного прибутку 210 0,00 0,00 0,00 0,00 
Чистий:      
прибуток 220 68,02 -36,00 41,30 2 623,30 
збиток 225 0,00  0,00 0,00 
ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІИНИХ ВИТРАТ (СОБІВАРТІСТЬ) 
 Код пункта На 01.01.19 На 01.01.20 На 01.01.21 На 01.01.22 
ПОКАЗНИК      
Матеріальні витрати 230 1 346,2 8 192,1 14 534,1 13 529,7 
Витрати на оплату праці 240 2,7 29,6 54,1 29,6 
Відрахування в соцфонди 250 1,0 12,1 29,6 12,1 
Нарахована амортизація 260 0,2 5,4 11,4 5,4 
Інші операційні витрати 270 5,2 632,3 947,5 632,3 
Загалом витрат 280 1 355,3 8 871,5 15 576,7 14 209,1 
124 
 
 
Додаток Б 
Таблиця Б.1 
Алгоритми розрахунку показників рентабельності [ ] 
№ п/п Показник Умовн. Формула Джерела інформації з 
позня для розрахунку форм фін звітності 
 ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ 
1 Рентабельність активів за Rзв Прибуток від звичайної Форма 2(190) / Форма1 
прибутком від  діяльності / Валюта активів (280) 
звичайної діяльності 
2 Рентабельність капіталу Rа Чистий Прибуток / Валюта Форма 2(220) / Форма1 
(активів) за чистим активів (280) 
прибутком 
3 Рентабельність власного Rвк Чистий Прибуток / Власний Форма 2(220) / Форма1 
капіталу капітал (380) 
4 Рентабельність виробничих Rвф Чистий Прибуток / Виробничі Форма 2(220) /Форма1 
фондів фонди (030+100+120) 
5 Рентабельність реалізованої Rq Прибуток від реалізації / Форма 2(050070080) 
продукції за прибутком від Виручка /Форма 2 (035) 
реалізації 
6 Рентабельність реалізованої Rqоп Прибуток від операційної Форма 2(100) / 
продукції за прибутком від діяльності / Виручка Форма 2 (035) 
операційної діяльності 
7 Рентабельність реал. Rqч Чистий прибуток / Виручка Форма 2(220) / 
продукції за прибутком Форма 2 (035) 
.8  Коефіцієнт стійкості Ксез Реінвестований прибуток / Форма 2(100 335)* 
економічного зростання Власний капітал Ф.2(220)/100 /Форма 1 
(380) 
9 Коефіцієнт реінвестування Кр Реінвестований прибуток / Форма 2(100 335)* 
Чистий прибуток Ф.2(220)/100 /Форма 2 
(220) 
10 Період окупності капіталу Тк Активи/Чистий прибуток Форма 1(280) / 
Форма 2 (220) 
11 Період окупності власного Твк Власний капітал / Чистий Форма 1(380) / 
капіталу прибуток Форма 2 (220) 
 
 
 
 
125 
 
Таблиця Б.2 
Алгоритми розрахунку показників ділової активності [ ] 
№ п/п Показник Умовне Формула  Джерела інформації з форм 
    позначення для розрахунку фін звітності 
  ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ  
Чиста виручка від 
реалізації / Валюта Форма 2(035) /Форма1 
1 Коефіцієнт трансформації Кт активів (280) 
Чиста виручка від 
реалізації / Основні Форма 2(035) /Форма1 
2 Фондовіддача Фоф виробничі фонди (030) 
Коефіцієнт оборотності Чиста виручка від Форма 2(035) /Форма1 
3 обігових коштів (обороти) Ко реалізації / Обігові кошти (260+270) 
Період одного обороту 
4 обігових коштів (днів) Чо 365/ Ко 365 / Ко 
Коефіцієнт оборотності Собівартість реалізації / Форма 2(040) /Форма1 
5 запасів ( обороти) Коз Середні запаси (100+120+130+140 +150) 
Період одного обороту 
6 запасів(днів) Чз 365 / Коз  365 / Коз 
Чиста виручка від 
Коефіцієнт оборотності реалізації / Середня Форма 2(035) /Форма1 
дебіторської дебіторська (050+170+180+190+200+21
7 заборгованості(обороти) Кдз заборгованість 0) 
Період погашення 
дебіторської заборгованості 
8 (днів) Чдз  365 / Кдз  365 / Кдз 
Чиста виручка від 
Коефіцієнт оборотності реалізації / Готова Форма 2(035) /Форма1 
9 готової продукції Кгп продукція (130) 
Період погашення Середня кредиторська 
кредиторської заборгованість *360/ Форма 1(500+520+530 
10 заборгованості (днів) Чкз Собівартість реалізації +550+580) /Форма 2 (040) 
Період фінансового циклу 
(днів) період обороту 
11 коштів Чфц Чфц= Чоц Чкз Чфц= Чоц – Чкз 
Коефіцієнт оборотності Чиста виручка від 
власного реалізації / Власний Форма 2(035) /Форма1 
12 капіталу(оборотність) Квк капітал (380+430+630) 
 
126 
 
Таблиця Б.3 
Алгоритми розрахунку показників майнового стану 
№ п/п Показник Умовне Формула Джерела інформації 
позначення для розрахунку з форм фін звітності 
  ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ 
1. Частка оборотних Ч овф Оборотні виробничі Форма 1 
виробничих фондів в фонди/ Оборотні (100+120+270) 
обігових коштах активи /Форма1 (260+270) 
2 Частка основних Ч оз Залишкова вартість Форма 1(030) / 
засобів в активах основних засобів / Форма1 (280) 
Валюта активів 
3 Коефіцієнт зносу К зн Знос основних Форма 1(032) / 
основних засобів засобів/ Первісна Форма1 (031) 
вартість основних 
засобів 
4 Коефіцієнт оновлення К он Збільшення за Форма 
основних засобів звітний період 1((031к)(031п)) / 
первісної вартості Форма1 (031п) 
основних засобів/ 
Первісну вартість 
основних засобів 
5 Частка довгострокових Ч дф Довгострокові Форма 1(040+045) 
фінансових інвестицій фінансові інвестиції / /Форма1 (280) 
в активах валюта активів 
6 Частка оборотних Ч ова Оборотні виробничі Форма 
виробничих активів фонди/ Валюта 1(100+120+270) 
активів /Форма1 (280) 
7 Коефіцієнт мобільності К моб Мобільні активи / Форма 1(260+270) 
активів Немобільні активи /Форма1 (080) 
 
127 
 
Таблиця Б.4 
Алгоритми розрахунку показників фінансової стійкості  
 Показник Умов. Формула  Джерела інформації з 
позн. для розрахунку форм фін звітності 
 ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ 
1 Власні обігові кошти Рк Оборотні активи – Форма 1(260+270620630) 
(робочий, короткострокові  
функціонуючий капітал) зобов'язання 
2 Коефіцієнт забезпечення Кзвк Власні обігові кошти Форма 1(380+430080) 
оборотних активів / оборотні кошти /Форма1 (260+270) 
власними коштами 
3 Маневреність робочого Мрк Запаси / Робочий Форма 1(100+120 
капіталу капітал +130+140+150) /Форма1 
(260+270620630) 
4 Маневреність власних Мвок Грошові Кошти / Форма 1(230+240) 
обігових коштів Власні обігові кошти /Форма1 (380+430080) 
5 Коефіцієнт забезпечення Кзап Власні обігові кошти Форма 1(380+430080) 
власними обіговими / Запаси /Форма1 (100+120 
коштами запасів +130+140+150) 
6 Коефіцієнт покриття Кпз "Нормальні" джерела Форма 1(380+430 
запасів покриття запасів / +480080+ 
Запаси 500+520+530+540) 
/Форма1 (100+120 
+130+140+150) 
7 Коефіцієнт фінансової Кавт Власний капітал / Форма 1(380+430+630) 
незалежності (автономії) Валюта Пасивів /Форма1 (640) 
балансу 
8 Коефіцієнт маневреності Км Власні обігові кошти Форма 1(380+430+630080) 
власного капіталу / Власний капітал /Форма1 (380+430+630) 
9 Коефіцієнт концентрації Кпк Позиковий Форма 1(480+620) 
позикового капіталу капітал/Валюта /Форма1 (640) 
пасивів 
10 Коефіцієнт фінансової Кфс Власні кошти / Форма 1(380+430+630) 
стабільності (коефіцієнт позикові кошти /Форма1 (480+620) 
фінансування) 
12 Коефіцієнт фінансової Кфст Власний капітал + Форма 
стійкості довгострокові 1(380+430+480+630) 
зобов'язання / Валюта /Форма1 (640) 
пасивів 
 
 
 5 
Додаток В 
Розрахунок основних показників (коефіцієнтів) фінансового стану 
№ показник 2009 2012 2013 2014 2015 Зростання показника за Зростання показника за Зростання показника за Зростання показника за 
п/п 2019 рік відносно 2016 2020 рік відносно2019- 2021 рік відносно 2020 2022 рік(прогноз) 
року року року відносно 2021 року 
абсолютне Відносне абсолютне Відносне абсолютне Відносне абсолютне Відносне 
% % % % 
1. ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО стану          
1.1 Частка 0,141 0,075 0,424 0,349 0,318 -0,066 -46,90 0,349 464,67 -0,074 -17,55 -0,031 -8,82 
оборотних 
виробничих 
фондів в 
обігових 
коштах 
1.2 Частка 0,015 0,023 0,008 0,016 0,020 0,008 49,67 -0,015 -66,13 0,009 111,84 0,004 21,76 
основних 
засобів в 
активах 
1.3 Коефіцієнт 0,022 0,234 0,389 0,257 0,253 0,213 989,54 0,154 65,81 -0,131 -33,81 -0,004 -1,62 
зносу основних 
засобів 
1.4 Коефіцієнт 0,000 1,570 0,820 2,299 1,394 1,570 0,000 -0,750 -47,76 1,479 180,32 -0,905 -39,37 
оновлення 
основних 
засобів 
1.6 Частка 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 
довгострокових 
фінансових 
інвестицій в 
активах 
1.7 Коефіцієнт 0,985 0,932 0,983 0,979 0,978 -0,053 -5,34 0,051 5,46 -0,004 -0,43 -0,001 -0,12 
мобільності 
активів 
 
 
 129 
Додаток В 
Бюджет прямих витрат на матеріали 
Усього 
Найменування/період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 за 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Загальна потреба в матеріалах 
1.1. Оббивна тканина, м 893 988 988 931 3800 
1.2. Бязь, м 329 364 364 343 1400 
1.3. ЛДСП, м2 1102,5 1186 1236,5 1085 4610 
1.4. ДСП, м2 32,9 36,4 36,4 34,3 140 
1.5. Фанера, м2 1105 1210,5 1216 1128,5 4660 
1.6. ДВП, м2 153 158,1 163,2 137,7 612 
1.7. Неткан. матеріал, кг 846 936 936 882 3600 
1.8. Брус сосни, м3 9,4 10,4 10,4 9,8 40 
1.9. Брус берези, м3 0,8 0,9 1 0,9 3,6 
1.10. OSB, м2 84,8 95,4 106 95,4 381,6 
1.11. Клей, кг 158,6 174,4 178,3 162,7 674 
1.12. Нитки, м 9400 10400 10400 9800 40000 
1.13. Дзеркало, м2 57 60 63 54 234 
1.14. Матрац, шт. 38 40 42 36 156 
1.15. Пруж. блоки, шт. 320 400 400 360 1480 
1.16. Набір фурн., комп. 130 144 147 135 556 
2. Ціна, грн. 
2.1. Оббивна тканина, 1м, грн. 180 180 180 180  
2.2. Бязь, 1м, грн. 21 21 21 21  
2.3. ЛДСП, 1м2, грн. 85 85 85 85  
2.4. ДСП, 1м2, грн. 50 50 50 50  
2.5. Фанера, 1м2, грн. 160 160 160 160  
2.6. ДВП, 1м2, грн. 63 63 63 63  
2.7. Нетк. матеріал, 1кг, грн. 150 150 150 150  
2.8. Брус сосни, 1м3, грн. 2000 2000 2000 2000  
2.9. Брус берези, 1м3, грн.  3000 3000 3000 3000  
2.10. OSB, м2, грн. 400 400 400 400  
2.11. Пружин. блок, 1 шт., 
40 40 40 40  
грн. 
2.12. Клей, 1кг, грн. 30 30 30 30  
2.13. Нитки, 1м, грн. 0,035 0,035 0,035 0,035  
2.14. Дзеркало, м2 190 190 190 190  
2.15. Матрац, 1 шт., грн. 1500 1500 1500 1500  
2.16. Набір хур., комп. для 
75 75 75 75  
м’яких меблів 
2.17. Набір хур., комп. для 
1012 1012 1012 1012  
спал. гарнітура 
2.18. Набір хур., комп. для 
комп. столу 70 70 70 70  
3. Прямі витрати на матеріали, грн. 
 130 
3.1. Оббивна тканина 160740 177840 177840 167580 684000 
3.2. Бязь 6909 7644 7644 7203 29400 
3.3. ЛДСП  93712,5 100810 105103 92225 391850 
3.4. ДСП 1645 1820 1820 1715 7000 
3.5. Фанера 176800 193680 194560 180560 745600 
3.6. ДВП 9639 9960,3 10281,6 8675,1 38556 
3.7. Неткан. матеріал 126900 140400 140400 132300 540000 
3.8. Брус сосни 1880 2080 2080 1960 8000 
3.9. Брус берези 2400 2700 3000 2700 10800 
3.10. OSB 33920 38160 42400 38160 152640 
3.11. Клей 4758 5232 5349 4881 20220 
3.12. Нитки 329 364 364 343 1400 
3.13. Дзеркало 10830 11400 11970 10260 44460 
3.14. Матрац, шт. 57000 60000 63000 54000 234000 
3.15. Пружинні блоки 12800 16000 16000 14400 59200 
3.16. Набір хур., комп. для 
3525 3900 3900 3675 15000 
м'яких меблів 
3.17. Набір хур., комп. для 
38456 40480 42504 36432 157872 
спал. гарнітура 
3.18. Набір хур., комп. для 
3150 3640 3710 3500 14000 
комп. стола 
3.19. Усього 745393,5 816110,3 831926 760569 3153998 
 
 131 
Додаток Г 
 
Бюджет закупівель матеріалів у вартісному й натуральному вираженні 
Усього за 
Найменування /період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Запас матеріалів на кінець періоду 
1.1. Оббивна тканина, м 395,2 395,2 372,4 353,78 353,78 
1.2. Бязь, м 145,6 145,6 137,2 130,34 130,34 
1.3. ЛДСП, м2 474,4 494,6 434 412,3 412,3 
1.4. ДСП, м2 14,56 14,56 13,72 13,03 13,03 
1.5. Фанера, м2 484,2 486,4 451,4 428,83 428,83 
1.6. ДВП, м2 63,24 65,28 55,08 52,33 52,33 
1.7. Неткан. матеріал, кг 374,4 374,4 352,8 335,16 335,16 
1.8. Брус сосни, м3 4,16 4,16 3,92 3,72 3,72 
1.9. Брус берези, м3 0,36 0,4 0,36 0,34 0,34 
1.10. OSB, м2 38,16 42,4 38,16 36,25 36,25 
1.11. Клей, кг 69,76 71,32 65,08 61,83 61,83 
1.12. Нитки, м 4160 4160 3920 3724 3724 
1.13. Дзеркало, м2 24 25,2 21,6 20,52 20,52 
1.14. Матрац, шт. 16 17 14 13,3 13,3 
1.15. Пруж. блоки, шт. 160 160 144 136,8 136,8 
1.16. Набір фурн., комп. 57,6 58,8 54 51,3 51,3 
2. Запас матеріалів на початок періоду 
2.1. Оббивна тканина, м 379,39 395,2 395,2 372,4 379,39 
2.2. Бязь, м 139,78 145,6 145,6 137,2 139,78 
2.3. ЛДСП, м2 455,42 474,4 494,6 434 455,42 
2.4. ДСП, м2 13,98 14,56 14,56 13,72 13,98 
2.5. Фанера, м2 464,83 484,2 486,4 451,4 464,83 
2.6. ДВП, м2 60,71 63,24 65,28 55,08 60,71 
2.7. Неткан. матеріал, кг 359,42 374,4 374,4 352,8 359,42 
2.8. Брус сосни, м3 3,99 4,16 4,16 3,92 3,99 
2.9. Брус берези, м3 0,35 0,36 0,4 0,36 0,35 
2.10. OSB, м2 36,63 38,16 42,4 38,16 36,63 
2.11. Клей, кг 66,97 69,76 71,32 65,08 66,97 
2.12. Нитки, м 3993,6 4160 4160 3920 3993,6 
2.13. Дзеркало, м2 23,04 24 25,2 21,6 23,04 
2.14. Матрац, шт. 15,36 16 17 14 15,36 
2.15. Пруж. блоки, шт. 153,6 160 160 144 153,6 
2.16. Набір фурн., комп. 55,3 57,6 58,8 54 55,3 
3. Обсяг закупівель матеріалів  
3.1. Оббивна тканина, м 908,81 988 965,2 912,38 3774,39 
3.2. Бязь, м 334,82 364 355,6 336,14 1390,56 
3.3. ЛДСП, м2 1121,84 1206,2 1175,9 1063,3 4566,88 
3.4. ДСП, м2 33,48 36,4 35, 56 33,61 139,05 
3.5. Фанера, м2 1124,37 1212,7 1181 1105,93 4624 
3.6. ДВП, м2 155,53 160,14 153 134,95 603,62 
3.7. Неткан. матеріал, кг 860,98 936 914,4 864,36 3575,74 
3.8. Брус сосни, м3 9,57 10,4 10,16 9,6 39,73 
 132 
3.9. Брус берези, м3 0,81 0,94 0,96 0,88 3,59 
3.10. OSB, м2 86,33 99,64 101,76 93,49 381,22 
3.11. Клей, кг 161,39 175,96 172,06 159,45 668,86 
3.12. Нитки, м 9566,4 10400 10160 9604 39730,4 
3.13. Дзеркало, м2 57,96 61,2 59,4 52,92 231,48 
3.14. Матрац, шт. 38,64 41 39 35,3 153,94 
3.15. Пруж. блоки, шт. 326,4 400 384 352,8 1463,2 
3.16. Набір фурн., комп. 132,3 145,2 142,2 132,3 552 
3. Закупівлі матеріалів у вартісному вираженні, грн. 
3.1. Оббивна тканина, м 163585,8 177840 173736 164228,4 679390,2 
3.2. Бязь, м 7031,22 7644 7467,6 7058,94 29201,76 
3.3. ЛДСП, м2 95325,8 102527 99951,5 90380,5 388184,8 
3.4. ДСП, м2 1674 1820 1778 1680,5 6952,5 
3.5. Фанера, м2 179899,2 194032 188960 176948,8 739840 
3.6. ДВП, м2 9798,39 10088,32 9639 8501,85 38028,06 
3.7. Неткан. матеріал, кг 129147 140400 137160 129654 536361 
3.8. Брус сосни, м3 1914 2080 2032 1920 7946 
3.9. Брус берези, м3 243 282 288 264 1077 
3.10. OSB, м2 34352 39856 40704 37396 152488 
3.11. Клей, кг 4841,7 5278,8 5161,8 4783,5 20065,8 
3.12. Нитки, м 334,82 364 355,6 336,14 1390,6 
3.13. Дзеркало, м2 11012,4 11628 11268 10054,8 43981,2 
3.14. Матрац, шт. 57960 61500 58500 52950 230910 
3.15. Пруж. блоки, шт. 13056 16000 15360 14112 58528 
3.16. Набір фурн., комп. 51200,1 56192,4 55031,4 51200,1 213624 
3.17. Сума витрат на 
761555,4 827533 807410,9 751469,5 3147969 
закупівлю матеріалів, грн. 
 
 133 
Додаток Д 
Розрахунок собівартості одиниці готової продукції 
Усього 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
за 2022р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Витрати (м'які меблі), грн. 
1.1. Оббивна тканина 19 3420 3420 3420 3420 13680 
1.2. Бязь 7 147 147 147 147 588 
1.3. ДСП 0,7 35 35 35 35 140 
1.4. Фанера 20 3200 3200 3200 3200 12800 
1.5. Нетк. матеріал 18 2700 2700 2700 2700 10800 
1.6. Брус 0,2 400 400 400 400 1600 
1.7. Клей 1,3 39 39 39 39 156 
1.8. Набір хур., комп. 1 75 75 75 75  
1.9. Нитки 200 7 7 7 7 28 
1.10. Робочий час 40 1040 1040 1040 1040 4160 
1.11. Загальновиробн. 
40 2705,6 2597,6 2570 2690,8 10564 
витрати 
1.12. Разом витрати   13768,6 13660,6 13633 13753,8 54516 
2. Витрати (спальний гарнітур), грн. 
2.1. ЛДСП 22,5 1912,5 1912,5 1912,5 1912,5 7650 
2.2. Фанера 5,5 880 880 880 880 3520 
2.3. ДВП 5,1 321,3 321,3 321,3 321,3 1285,2 
2.4. Клей 1,5 45 45 45 45 180 
2.5. Набір хур., комп. 1 1012 1012 1012 1012 4048 
2.6. Дзеркало 1,5 285 285 285 285 1140 
2.7. Матрац 1 1500 1500 1500 1500 6000 
2.8. Робочий час 48 1248 1248 1248 1248 4992 
2.9. Загальновиробн. 
48 3261,1 3117,1 3084 3228,9 12691,1 
витрати 
2.9. Разом витрати   10464,9 10320,9 10287,8 10432,7 41506,3 
3. Витрати (комп'ютерний стіл), грн. 
3.1. ЛДСП 5,5 247,5 286 291,5 275,5 1100,5 
3.2. Клей 0,9 27 27 27 27 108 
3.3. Набір хур., комп. 1 70 70 70 70 280 
3.5. Робочий час 13 338 338 338 338 1352 
3.6. Загальновиробн. 
13 879,3 844,2 835,3 874,5 3433,3 
Витрати 
3.7. Разом витрати   1561,8 1565,2 1561,8 1585 6273,8