Інклюзивна фінансова поведінка населення України: стан та перспективи (на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси)

Красільніков, Віталій Олександрович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8418
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Бережна, Леся Віталіївна	-
dc.contributor.author	Красільніков, Віталій Олександрович	-
dc.date.accessioned	2026-03-14T19:24:31Z	-
dc.date.available	2026-03-14T19:24:31Z	-
dc.date.issued	2024-12	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8418	-
dc.description.abstract	Предметом є сукупність теоретичних, методичних засад та прикладних положень ролі банків у формуванні інклюзивної фінансової поведінки населення в сучасних умовах. Об’єктом дослідження є процеси формування інклюзивної фінансової поведінки населення. Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретичних засад формування інклюзивної фінансової поведінки населення та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення ролі банків у її формуванні в умовах інноваційного цифрового розвитку. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити економічний зміст теорій інклюзивної фінансової поведінки; визначити складові інклюзивної фінансової поведінки; вивчити методичні підходи до вимірювання інклюзивної фінансової поведінки; оцінити стан охоплення банківськими послугами населення України; виміряти рівень інклюзивної фінансової поведінки на основі побудови композитного індексу; провести діагностику рівня впровадження АТ КБ "ПриватБанк" комплексного підходу до фінансової інклюзії; побудувати модель інклюзивної фінансової поведінки населення. За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо формування інклюзивної фінансової поведінки населення в сучасних умовах. Одержані результати можуть бути використані банківськими установами для розробки практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток рівних можливостей та відповідального споживання банківських послуг.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	фінансова інклюзія	uk_UA
dc.subject	фінансова поведінка населення	uk_UA
dc.title	Інклюзивна фінансова поведінка населення України: стан та перспективи (на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРМ Красильніков 2024.pdf Restricted Access		2.47 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 Спеціальність 
072 – Фінанси, банківська справа, 
страхування та фондовий ринок, 
освітня програма «Фінанси і 
кредит»,  
освітній ступінь «магістр», 
денна форма навчання, 
2 курс, група ФКМ - 23. 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
на тему: ІНКЛЮЗИВНА ФІНАНСОВА ПОВЕДІНКА НАСЕЛЕННЯ 
УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ 
«ПРИВАТБАНК», м. ЧЕРКАСИ)  
 
 
 
Студента Красільнікова Віталія Олександровича            с 
(підпис) 
 
Науковий керівник доцент Бережна Леся Віталіївна       с 
 (підпис) 
 
 
 
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри фінансів  
          проф. Гончаренко Ірина Георгіївна           . 
  (підпис) 
 
 
 
Черкаси 2024 р.  
2 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ  
Освітній ступінь магістр 
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок 
освітня програма «Фінанси і кредит» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
 
________________ проф. Ірина ГОНЧАРЕНКО  
 
«_____» ________________ 2024 р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
 
Красільнікову Віталію Олександровичу  
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Інклюзивна фінансова поведінка населення України: стан та перспективи (на 
матеріалах АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси) 
Керівник роботи Бережна Леся Віталіївна, к.е.н., доцент  
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «27 » вересня 2024 р. № 289/04. 
2. Строк подання студентом роботи «25» листопада 2024 р. 
3. Вихідні дані до роботи нормативні та законодавчі акти, літературні та періодичні джерела, 
цифровий матеріал Національного банку України, АТ КБ «ПриватБанк». 
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)  
1. Визначити теоретичні засади формування інклюзивної фінансової поведінки населення.  
2. Провести діагностику рівня інклюзивної фінансової поведінки в Україні. 
3. Внести пропозиції щодо напрямів підвищення рівня інклюзивної фінансової поведінки 
населення в Україні. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)  
Рисунок 1 ‒ Співвідношення понять «фінансова грамотність», «фінансова інклюзія» та 
«інклюзивна фінансова поведінка». Таблиця 1 ‒ Підходи до визначення сутності поняття 
«фінансова інклюзія». Таблиця 2 ‒ Порівняльна характеристика теорій фінансової інклюзії. 
Таблиця 3 ‒ Порівняльна характеристика підходів до визначення інклюзивної фінансової 
поведінки. Рисунок 2 ‒ Моделі інклюзивної фінансової поведінки населення. Рисунок 3 ‒ Моделі 
інклюзивної фінансової поведінки за характером взаємодії банків та населення. Таблиця 4 ‒ 
Теорії інклюзивної фінансової поведінки. Таблиця 5 ‒ Детермінанти інклюзивної фінансової 
поведінки. Рисунок 4 ‒ Складові інклюзивної фінансової поведінки. Таблиця 6 ‒ Загальна 
характеристика компонентів інклюзивної фінансової поведінки. Рисунок 5 ‒ Детермінанти 
інклюзивної фінансової поведінки для України. Таблиця 7 – Підходи до вимірювання інклюзивної 
фінансової поведінки. Рисунок 6 – Світовий FinLit-індекс за часткою фінансово освічених 
підлітків. Рисунок 7 ‒ Право власності на рахунок у розрізі країн, згрупованих за рівнем доходів. 
Таблиця 8 ‒ Динаміка окремих показників фінансової інклюзивності населення, старше 15 років 
в Україні порівняно з іншими країнами. Рисунок 8 ‒ Рівень використання платіжних карток в 
Україні. Рисунок 9 – Динаміка доходів і заощаджень українців. Таблиця 9 – Причини низького 
рівня фінансового охоплення в Україні. Рисунок 10 – Негативний досвід користувачів 
банківським послугами. Рисунок 11 – Використання окремих фінансових послуг в Україні   
3 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали  Підпис, дата 
Розділ 
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Бережна Л.В., доцент 09.09.24 09.10.24 
2 Бережна Л.В., доцент 10.10.24 11.11.24 
3 Бережна Л.В., доцент 12.11.24 25.11.24 
 
7. Дата видачі завдання «09» вересня 2024 р. 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів Строк виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання 
1 попереднього плану кваліфікаційної 09.09.24 виконано 
роботи. 
Опрацювання літературних джерел.  
2 30.09.24 виконано 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка 
3 5.10.24 виконано 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. 
4 Аналіз даних, необхідних для написання 9.10.24 виконано 
аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.24 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.24 виконано 
Підготовка та написання розрахункового 
7 08.11.24 виконано 
розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.24 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.24 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.24 виконано 
11 Перевірка роботи на плагіат 21.11.24 виконано 
12 Доопрацювання роботи 23.11.24 виконано 
13 Оформлення кваліфікаційної роботи 24.11.24 виконано 
14 Подання завершеної роботи на кафедру 25.11.24 виконано 
 
 
Студент _________________________ ____Красільніков В.О.  
     (підпис)     (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи __________________ ____ Бережна Л.В. _______ 
      (підпис)       (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК ______________________ ____Настенко І.Г.________ 
(підпис)       (прізвище та ініціали) 
  
4 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 97 сторінок, 12 таблиць, 16 рисунків, 
список використаних джерел із 76 найменувань, 3 додатки. 
 
ІНКЛЮЗИВНА ФІНАНСОВА ПОВЕДІНКА НАСЕЛЕННЯ 
УКРАЇНИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ 
«ПРИВАТБАНК», м. ЧЕРКАСИ)  
 
Предметом є сукупність теоретичних, методичних засад та прикладних 
положень ролі банків у формуванні інклюзивної фінансової поведінки населення в 
сучасних умовах. 
Об’єктом дослідження є процеси формування інклюзивної фінансової 
поведінки населення. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є поглиблення теоретичних засад 
формування інклюзивної фінансової поведінки населення та розробка методичних 
і практичних рекомендацій щодо вдосконалення ролі банків у її формуванні в 
умовах інноваційного цифрового розвитку. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:  
- дослідити економічний зміст теорій інклюзивної фінансової поведінки; 
- визначити складові інклюзивної фінансової поведінки; 
- вивчити методичні підходи до вимірювання інклюзивної фінансової 
поведінки; 
- оцінити стан охоплення банківськими послугами населення України; 
- виміряти рівень інклюзивної фінансової поведінки на основі побудови 
композитного індексу; 
- провести діагностику рівня впровадження АТ КБ "ПриватБанк" 
комплексного підходу до фінансової інклюзії; 
- побудувати модель інклюзивної фінансової поведінки населення. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
формування інклюзивної фінансової поведінки населення в сучасних умовах. 
Одержані результати можуть бути використані банківськими установами 
для розробки практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток рівних 
можливостей та відповідального споживання банківських послуг. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2024. 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2024. 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________  
5 
ЗМІСТ 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ 10 
ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ 
1.1. Економічний зміст теорій інклюзивної фінансової поведінки 10 
1.2. Визначення складових інклюзивної фінансової поведінки 28 
1.3. Методичні підходи до вимірювання інклюзивної фінансової 37 
поведінки  
РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА РІВНЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ФІНАНСОВОЇ 47 
ПОВЕДІНКИ В УКРАЇНІ 
2.1. Оцінка стану охоплення банківськими послугами населення України 47 
2.2. Вимірювання рівня інклюзивної фінансової поведінки на основі 57 
побудови композитного індексу 
2.3. Діагностика рівня впровадження АТ КБ "ПриватБанк" комплексного 67 
підходу до фінансової інклюзії 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ 75 
ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ 
3.1 Побудова моделі інклюзивної фінансової поведінки населення 75 
ВИСНОВКИ 85 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 89 
ДОДАТКИ 98 
  
6 
ВСТУП 
 
Постановка проблеми. Формування інклюзивної фінансової поведінки 
населення наразі виступає як одна з головних проблем сталого розвитку. За даними 
Світового банку близько половини населення світу не має доступу до офіційних 
банківських послуг. Відсутність належної інклюзивної фінансової поведінки 
зосереджена серед найбідніших людей найбідніших країн, оскільки повільний 
прогрес рівня життя сприяли політичній поляризації та зростанню соціальній 
нерівності у багатьох прогресивних економіках та країнах, що розвиваються, в 
тому числі і в Україні. Це призвело до появи консенсусу у всьому світі щодо 
необхідності напрацювання більш всеосяжної та стійкої моделі формування 
інклюзивної фінансової поведінки, яка відбиває розширення долученості 
населення, бізнесу до фінансових послуг і сервісів, незалежно від рівня доходу, 
статі, віку, місця проживання, чи сфери діяльності. Формування інклюзивної 
фінансової поведінки є однією зі стратегічних цілей НБУ у межах підвищення 
фінансової інклюзії, а також одним із пріоритетних завдань реформування 
фінансового сектору в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 
Економічні кризи та різного роду потрясіння (військово-політичні, екологічні) 
часто викликають панічні настрої населення, що призводять до каталізації руху 
коштів з банківської системи, що серйозно впливає на економіку. Через це країни 
по всьому світу активно підтримують ініціативи з фінансової грамотності, які 
підтримуються міжнародними організаціями та асоціаціями. На міжнародному 
рівні визнано, що розумна фінансова поведінка населення країни є основою 
фінансової стійкості та сталого розвитку. Саме тому більшість країн світу в останнє 
десятиліття активно проводять роботу по формуванню фінансової свідомості для 
вирівнювання дисбалансу у прийнятті фінансових рішень різними верствами 
населення. Важливу роль у таких ініціативах відведено банкам, оскільки вони є 
основними посередниками у наданні фінансових послуг та відіграють ключову 
роль у фінансовому вихованні, проводячи інформаційні кампанії, навчання та 
консультації, що допомагають клієнтам приймати раціональні фінансові рішення. 
Крім того, банки сприяють зростанню фінансової інклюзії, що особливо важливо 
7 
для формування стійкої фінансової поведінки серед малозабезпечених і менш 
захищених груп населення. Неоднозначний вітчизняний досвід сприяння 
зниженню бідності та соціально- економічної нерівності, доступності та 
залученості економічних суб'єктів до отримання якісних фінансових послуг 
визначають актуальність даного дослідження. 
Фундаментальні основи дослідження проблем формування інклюзивної 
фінансової поведінки закладені у працях багатьох закордонних та вітчизняних 
учених і практиків, зокрема: Beck T., Demirguc-Kunt A.,, Honohan, P.. Klapper, L., 
Sarma, M., Martinez Peria, Sahay and Čihák, Дубина М.В., Жаворонок А.С. 
Науменкова С.В., Нікітін А.В., Поліщук Є.А., Кізима Т.О., Примостка Л.О., 
Терещенко О.О., Соркіна І., Циганова Н.В., Шаповал Ю.Шевалдіна В.Г. та інші. 
Існує низка досліджень, які розкривають позитивний вплив фінансової інклюзії на 
подолання бідності та зменшення соціальної нерівності (Beck, Demirguc-Kunt, and 
and M. S. Martinez Peria, 2007; Demirguc-Kunt et al., 2017; Sahay and Čihák, 2020; 
Prymostka L. O., Krasnova І. et al., 2020). Питання фінансової поведінки детально 
досліджували Кізима А., Дубіна М., О. Верней, Л. Дудинець, О. Жулин, Н. 
Зачосова. Питанням фінансової грамотності населення в Україні присвячені роботи 
таких вітчизняних вчених, як Л. Примостка, І. Краснова, Н. Приказнюк, І. Соркіна, 
Т. Смовженко, С. Юрія, Т. Кузнецова, А. Столярова. Проте більшість авторів, не 
розглядає комплексно проблематику ролі банків у формуванні інклюзивної 
фінансової поведінки, а зосереджує увагу на окремих питаннях фінансової 
інклюзивності, фінансової поведінки, банківської політики. Тому питання 
визначення сутності поняття «інклюзивна фінансова поведінка», заходів та 
інструментів її реалізації банками, є недостатньо вивченим та потребують більшого 
дослідження. 
Актуальність зазначених питань, їх теоретична і практична важливість 
зумовили вибір напряму та теми кваліфікаційної роботи магістра, її мету та 
окреслили коло завдань. 
Мета і завдання дослідження. Метою кваліфікаційної роботи магістра є 
поглиблення теоретичних засад формування інклюзивної фінансової поведінки 
населення та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо 
8 
вдосконалення ролі банків у її формуванні в умовах інноваційного цифрового 
розвитку. 
Відповідно до поставленої мети визначено та вирішено такі основні завдання: 
- дослідити економічний зміст теорій інклюзивної фінансової поведінки; 
- визначити складові інклюзивної фінансової поведінки; 
- вивчити методичні підходи до вимірювання інклюзивної фінансової 
поведінки; 
- оцінити стан охоплення банківськими послугами населення України; 
- виміряти рівень інклюзивної фінансової поведінки на основі побудови 
композитного індексу; 
- провести діагностику рівня впровадження АТ КБ "ПриватБанк" 
комплексного підходу до фінансової інклюзії; 
- побудувати модель інклюзивної фінансової поведінки населення. 
Об’єктом дослідження є процеси формування інклюзивної фінансової 
поведінки населення.  
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних засад та 
прикладних положень ролі банків у формуванні інклюзивної фінансової поведінки 
населення в сучасних умовах. 
Методи дослідження. У роботі відповідно до поставлених завдань 
використані наступні методи дослідження: наукова абстракція (при обґрунтуванні 
категоріально-понятійного апарату); метод аналогій та порівняння (при 
узагальненні світового досвіду трактування фінансової поведінки населення та 
практики підвищення фінансової грамотності); аналіз і синтез (для ідентифікації 
детермінантів та розробки практичних рекомендації по формуванню інклюзивної 
фінансової поведінки); спостереження (при описі практичних кейсів формування 
фінансової поведінки населення); використано методи індукції (для виявлення 
впливу банків на рівень інклюзивної фінансової поведінки) та дедукції; 
компаративний метод і метод аналогій (при узагальненні досвіду формування 
інклюзивної фінансової поведінки); графічний та побудови аналітичних таблиць – 
для наочного відображення результатів дослідження. 
9 
Інформаційно-фактологічною базою дослідження є: закони України, 
нормативні акти Кабінету Міністрів України та Національного банку України; 
аналітичні матеріали Міністерства фінансів України та НБУ; статистична 
інформація Державної служби статистики України, аналітичні звіти Міжнародного 
валютного фонду, Європейської ради з системних ризиків, Банка міжнародних 
розрахунків, АТ КБ «ПриватБанк» і інших міжнародних фінансових організацій, 
результати наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених у сфері аналізу 
та формування інклюзивної фінансової поведінки. 
За результатами дослідження сформульовані рекомендації щодо 
формування інклюзивної фінансової поведінки населення в сучасних умовах. 
Практичне значення одержаних результатів полягає в розкритті та 
поглибленні теоретико-методологічних засад формування моделі інклюзивної 
фінансової поведінки населення та розробці практичних рекомендацій, 
спрямованих на розвиток рівних можливостей та відповідального споживання 
банківських послуг. 
Результати досліджень апробовані на ХХІ Міжнародній науково-практичній 
конференції «Актуальні проблеми фінансової системи України» (м. Черкаси, 21 
листопада 2024 року Черкаси, ЧДТУ), за результатами якої видані тези на тему: 
«Вплив фінансової інклюзії на фінансову поведінку населення: висновки 
глобальної база даних FINDEX» (додаток А). 
Структура та обсяг роботи. Структура кваліфікаційної роботи обумовлена 
темою та логікою дослідження. Загальний обсяг роботи містить вступ, основну 
частину, висновки, список використаних джерел та додатків. Основна частина 
складається із трьох розділів та ілюстрована 12 таблицями й 16 рисунками.  
10 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ 
ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ 
 
1.1. Економічний зміст теорій інклюзивної фінансової поведінки 
 
За останні десятиліття інклюзивна фінансова поведінка перетворилася на 
ключовий аспект у стратегіях стабільного розвитку, приймаючи все більш значне 
місце в політиках країн по всьому світу. Поняття інклюзивної фінансової поведінки 
охоплює набір ініціатив, спрямованих на забезпечення доступу до фінансових 
послуг та виховання фінансово грамотної поведінки всіх верств населення, 
особливо малозабезпечених і соціально вразливих груп. Міжнародні фінансові 
організації, такі як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, визначають 
інклюзивну фінансову поведінку як основну умову підвищення економічного 
благополуччя та зниження рівня бідності. Реалізація цієї мети потребує 
комплексного розуміння сутності інклюзивної фінансової поведінки та її 
співвідношення із поняттям фінансової інклюзії. 
У наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених немає консенсусу щодо 
поняття інклюзивної фінансової поведінки, оскільки автори ототожнюють її з 
фінансовою інклюзією, фінансовою грамотністю чи визначають як їх наслідок. 
Вважаємо, що сутність фінансової інклюзії та інклюзивної фінансової поведінки 
має багато спільного, адже обидва поняття зосереджені на забезпеченні доступу та 
ефективному використанні фінансових послуг різними верствами населення. Щоб 
глибше зрозуміти поняття «інклюзивна фінансова поведінка», важливо спочатку 
дослідити сутність фінансової інклюзії.  
Дослідивши сутність фінансової інклюзії, можна краще зрозуміти, як різні 
групи населення можуть адаптувати свою поведінку для активного і продуктивного 
використання фінансових послуг, забезпечуючи таким чином інклюзивність 
фінансової поведінки. Водночас, якщо фінансова інклюзія формує об’єктивні 
умови для користування фінансовими послугами, то фінансова грамотність є 
cуб’єктивною передумовою інклюзивної фінансової поведінки. Як видно існує 
взаємозалежність між фінансовою грамотністю, інклюзією та поведінкою, тому 
11 
вважаємо за потрібне структуровано розглянути ці дефініції (рис. 1.1). 
Справедливо зазначити, що первинним є саме підвищення фінансової інклюзії, 
тобто формування умов для інтеграції населення до фінансової системи. Разом з 
тим, за сприятливих інклюзивних умов є потреба у підвищенні фінансової 
грамотності задля масштабування фінансових послуг на різні верстви населення. 
За умов вдалої комбінації ініціатив по підвищенню фінансової інклюзії та 
фінансової грамотності відкриваються можливості для стимулювання інклюзивної 
фінансової поведінки населення, де зокрема банки відіграють ключову роль. 
Високий рівень Ефект 
фінансової інклюзії 
Сприяння 
економічному 
зростанню 
Так 
Інклюзивна фінансова Посилення фінансової 
Так поведінка стабільності 
Достатній рівень 
фінансової грамотності Ні 
Ні Ексклюзивна Зниження бідності 
(ізольована) 
фінансова поведінка 
 
 
Рис. 1.1 Співвідношення понять «фінансова грамотність», «фінансова інклюзія» та 
«інклюзивна фінансова поведінка» 
 
Для повного розуміння сутності фінансової інклюзії важливо також звернути 
увагу на поняття фінансової ексклюзії. Фінансова ексклюзія відноситься до 
ситуацій, коли певні особи або групи виключені з доступу до базових фінансових 
послуг, які могли б допомогти їм управляти своїми коштами, підвищити 
економічну стабільність або вести бізнес. Розуміння фінансової ексклюзії 
допомагає ідентифікувати бар'єри, які перешкоджають доступу до фінансових 
ресурсів, і розробляти стратегії для їх подолання. Розуміння фінансової ексклюзії є 
ключовими для ефективного дослідження фінансової інклюзії, оскільки 
12 
дозволяють виявити перешкоди і розробити цілеспрямовані стратегії їх усунення, 
спрямовані на забезпечення рівного доступу до фінансових послуг для населення. 
Дослідження показало, що фінансова ексклюзія (ізоляція) в основному є 
результатом небажання банків надавати фінансові послуги в деяких географічних 
регіонах, особливо в тих, де проживають малозабезпечені та неблагополучні 
соціальні групи [5]. З іншого боку, у своєму дослідженні Лейшон А. і Тріфт Н. 
посилаються на причини фінансової ексклюзії, а не лише на фізичний доступ, а 
саме: умови ізоляції, цінова ізоляція, маркетингова ізоляція та самоізоляція. На 
додаток до географічної ізоляції, яку виділили, фінансова ексклюзія має п’ять 
проявів [5]: 
Географічна ізоляція: пов'язана з політикою банків щодо розгалуженості 
територіальних підрозділів, яка зосереджується на міських районах та ігнорує бідні 
та сільські райони. Таким чином, бідні та сільські жителі мають менше рахунків, 
оскільки банківські відділення знаходяться занадто далеко або іноді закриті взагалі 
[6]. 
- Умовна ізоляція: населенню із низьким рівнем заробітної плати та доходів 
притаманний цей виду ексклюзії [6]. Це стається тоді коли існують початкові 
вимоги для відкриття рахунку, наприклад, вимоги до мінімального депозиту, 
кредитного рейтингу або щодо проведення ідентифікації особи. 
- Цінова ізоляція: вартість транзакцій та фінансових послуг / продуктів є 
суттєвою причиною того, що бідні верстви населення не можуть брати кредити під 
високі відсотки або відкривати ощадні рахунки з низькою дохідністю. 
- Маркетингове виключення: деяким великим банкам невигідно 
спрямовувати свої маркетингові стратегії на фінансові послуги для 
малозабезпеченого населення. Це призводить до того, що проігноровані клієнти 
менше довіряють будь- яким порадам чи інформації про фінансові продукти [6]. 
- Самоізоляція: у більшості випадків населення відмовляється від 
фінансових продуктів / послуг через культурні або психологічні причини, 
наприклад, через релігійну заборону на отримання або сплату відсотків. Іноді вони 
ізолюються через непідходящість фінансових послуг/продуктів [7]. 
13 
Хоча у науковій літературі існує постійна суперечка щодо того, чи є 
фінансова ексклюзія добровільною чи примусовою, вона все одно асоціюється з 
фінансовою інклюзією. Добровільна ізоляція пов’язується з особистими 
причинами, такими як відсутність потреби у фінансових продуктах і послугах або 
релігійні переконання. З іншого боку, деякі інші обмеження можуть бути причиною 
вимушеної ізоляції, такі як недостатній дохід, дискримінація, недостатня фінансова 
грамотність або діяльність банків, наприклад, цінова політика та умови надання 
фінансових продуктів / послуг [8,9]. 
Фінансова доступність, як зворотний бік фінансової ізоляції, може бути 
описана як багатовимірна категорія. Сарма М. [10] пропонує чітку концепцію 
фінансової інклюзії, зосереджуючись на трьох вимірах: простота, доступність 
фінансових послуг і використання всіма учасниками ринку. Фінансова доступність 
визначається Групою Світового банку як «окремі особи та підприємства мають 
доступ до корисних, доступних фінансових продуктів і послуг, які задовольняють 
їхні потреби – транзакції, платежі, заощадження, кредити та страхування – які 
надаються відповідально та постійно» [11]. За даними Світового банку, наявність 
банківського рахунку є основним етапом глобальної фінансової доступності, 
оскільки він надає змогу окремим особам і підприємствам заощаджувати, 
кредитуватися, проводити платежі та працює як вхід до банківської системи [11]. 
Згідно підходу Альянсу за фінансової інклюзії, а віднедавна і будь-яке 
визначення фінансової інклюзії має враховувати три основні моменти, а саме 
цільову групу, яка має бути включена у фінансову систему, виміри, що 
розглядаються у визначенні, та згадку про мету інклюзії [12]. Відповідно до 
підходу Консультативної групи з надання допомоги бідним (CGAP) фінансова 
інклюзія розглядається виключно крізь призму цифровізації як «цифровий доступ 
до використання офіційних фінансових послуг виключеним та недооціненим 
населенням» [13]. Організація об’єднаних націй, як координатор досягнення цілей 
сталого розвитку визначає фінансову інклюзію як «стійке надання доступних 
фінансових послуг, які приносять бідним людям доступ до формальної економіки» 
[13]. Комплексний підхід Центру з фінансової інклюзивності (Center for Financial 
Inclusion – CFI) визначає фінансову інклюзивність як «стан, за якого кожен, хто 
14 
може використовувати фінансові послуги, має доступ до повного набору якісних 
фінансових послуг, наданих за доступними цінами, зручним способом, з повагою 
та гідністю». 
Проведене дослідження не виявило загальноприйнятого визначення 
фінансової інклюзії, оскільки це питання потреб та можливостей, які відрізняються 
в різних країнах та регіонах. Варто зазначити, що всі дослідники та регуляторні 
органи, включаючи полісімейкерів, погоджуються з тим, що надання доступу до 
фінансових послуг усім верствам населення має вирішальне значення для 
підвищення фінансової інклюзії [14]. 
Отож, основним принципом концепції фінансової інклюзії є те, що кожен 
економічний суб'єкт, насамперед населення, є важливим для суспільства, 
унікальним і здатним задовольнити всі свої фінансові потреби. Вивчення 
економічної літератури показало, що чіткого трактування поняття «фінансова 
інклюзія» на цей час не сформовано, що відображено в таблиці 1.1. 
Тому фінансова інклюзія, визначається як надання банківських та фінансових 
рішень і послуг усім членам суспільства без дискримінації. Її основна мета - 
залучити кожного члена суспільства шляхом надання базових фінансових послуг 
незалежно від рівня доходу чи місця проживання. Також, фінансова інклюзія 
передбачає надання довгострокових фінансових рішень економічно незахищеним 
соціальним групам, з одночасним усуненням нерівності. Однак банки можуть мати 
різні клієнтські вимоги, такі як мінімальний дохід, якість кредитної історії, вікові 
критерії та офіційне працевлаштування. Таким чином, лише частка населення 
відповідає цим вимогам, що обмежує інклюзію для іншої частки населення. 
Відповідно, певній частці населення може бути відмовлено у доступі до фінансової 
системи або виключено з неї через брак знань, ресурсів, коштів чи/та інших причин. 
Таким чином, фінансова інклюзія покликана усунути ці перешкоди, а також надати 
фінансові послуги за низькою вартістю менш привілейованим верствам населення, 
щоб вони стали фінансово самодостатніми і не залежали від допомоги або інших 
нестабільних джерел доходу. Крім того, фінансова інклюзія може забезпечити 
стабільні та регульовані канали кредитування для малозабезпечених верств 
населення (населення з низьким доходом, багатодітні сім’ї, населення віддалених 
15 
регіонів). Крім того, фінансова інклюзія передбачає підвищення рівня фінансової 
грамотності, як передумови інклюзивної фінансової поведінки. 
Таблиця 1.1 – Підходи до визначення сутності поняття «фінансова інклюзія» 
 
№ Автор Зміст 
з/п 
 «доступ споживачів до базових фінансових послуг, що 
1 C.В.Науменкова базується на відсутності різного роду перешкод (цінових та 
нецінових) щодо їх отримання» 
2 «збільшення користування фінансовими послугами і 
Ю. І. Шаповал та 
продуктами та зменшення перешкод задля покращення 
О. І. Юхта 
можливостей» 
 «попит (фінансова грамотність, розуміння фінансових послуг і 
 потреба в них, оцінка споживачів фінансових послуг) і 
К. В. Ануфрієв, 
3 пропозиція (розвинуті фінансові ринки, банківські та 
А. І. Шкляр 
небанківські кредитно-фінансові інституції, «дизайн» 
фінансових продуктів), які повинні мати баланс між собою» 
 «характеристика включення населення в офіційний фінансовий 
4 О. В. Акімова обіг, у т. ч. в частині доступу до послуг офіційно зареєстрованих 
фінансових установ» 
 «інтеграція населення та підприємницьких структур у 
5 З. Б. Живко банківський процес через впровадження банківських продуктів 
і послуг» 
 «потреба домогосподарств і суб'єктів господарювання у 
6 А. А. Мазаракі фінансових послугах, можливість задоволення цієї потреби, 
наявність відповідних фінансових послуг та їх якість» 
 «рівний доступ та користування доступними фінансовими 
 продуктами та послугами, які відповідають потребам 
7 домогосподарств та суб'єктів господарювання, доступні для 
Є. Степанюк 
всіх верств населення незалежно від рівня доходів та місця 
проживання, надаються представниками фінансового сектору 
відповідально та екологічно для всіх залучених сторін» 
8 «забезпечення доступу до базових фінансових послуг з 
М. Мамута 
одночасним гарантуванням захисту споживачів» 
Джерело: розроблено автором [1, 15-19] 
 
Пропонуємо під фінансовою інклюзією розуміти «рівність у можливостях для 
всіх верств населення щодо доступу до фінансових послуг та користуватися ними 
з метою покращення якості життя та добробуту». Запропоноване визначення 
передбачає тісну інтеграцію у сутність фінансової інклюзії поняття інклюзивної 
фінансової поведінки, що проявляється у користуванні фінансовими послугами, а 
не тільки створення умов доступності до них. Інклюзивна фінансова поведінка 
стосується того, як індивіди адаптуються до доступних фінансових послуг та 
використовують їх для підвищення своєї економічної стабільності та досягнення 
16 
фінансових цілей, що включає здатність ефективно управляти особистими 
фінансами, вміння скористатися фінансовими продуктами для покращення свого 
життя, а також участь у фінансових системах, які сприяють соціальній і 
економічній інтеграції. 
Фінансова інклюзія є ключовим елементом сталого розвитку та зменшення 
бідності у національному та глобальному масштабах. Вона передбачає 
забезпечення доступу до корисних та доступних фінансових послуг для всіх верств 
населення, особливо для незахищених груп та тих, хто раніше був відірваний від 
формальної фінансової системи [25]. З розвитком технологій та зміною глобальних 
економічних умов, фінансова інклюзія набуває нових вимірів і викликів, які 
потребують глибокого теоретичного розуміння та нових підходів у реалізації. 
Центральним поняттям для розуміння фінансової інклюзії є інклюзивна фінансова 
поведінка, яка охоплює не лише доступ до фінансових послуг, але й активне та 
осмислене їх використання. Ця поведінка включає різноманітні аспекти, від 
особистої фінансової грамотності до соціальних і культурних факторів, що 
впливають на фінансові рішення людей [3]. 
Фінансова інклюзія – це комплексний феномен, який вивчається через 
призму різноманітних теорій та концепцій, які дозволяють розглядати як 
структурні, так і поведінкові аспекти, що сприяють або перешкоджають залученню 
населення до фінансової системи. Значення цих теорій полягає у їх здатності 
пояснити, чому деякі верстви населення включені у фінансову систему, тоді як інші 
залишаються осторонь. Науковий доробок зарубіжних і вітчизняних вчених щодо 
концептуальних теорій фінансованої інклюзії та інклюзивної фінансової поведінки 
обмежений. Дослідження іноземних та вітчизняних джерел дозволило узагальнити 
та систематизувати всі наукові напрацювання щодо теорій фінансової інклюзії. 
Визначено, що до основних груп теорій фінансової інклюзії можна віднести: 
1. Теорії споживачів фінансових послуг [21, 22]; 
2. Теорії доставки фінансових послуг [23, 24]; 
3. Теорії інвестицій у фінансову інклюзію [21-26]. 
У наукових працях розглядається декілька теорій, які вказують на споживачів 
фінансових послуг та які соціально-економічні групи отримують вигоду від 
17 
розширення доступу до фінансових послуг. Теорії фінансової інклюзії 
допомагають зрозуміти динаміку залучення до фінансових послуг різних верств 
населення:  
1. Теорія публічного блага передбачає, що фінансові послуги повинні бути 
доступні як загальнодоступне благо. Згідно цієї теорії доступ до фінансових послуг 
не повинен обмежуватися або виключати будь-яку частку населення. Водночас 
акцент робиться на важливості ролі уряду у фінансуванні та забезпеченні доступу 
до фінансових послуг, що передбачає субсидування цих послуг для розширення 
доступності. 
2. Теорія незадоволеності зосереджується на тих індивідах, які відмовилися 
від використання фінансових послуг через негативний досвід, такий як високі 
витрати, складність послуг або погане обслуговування. Теорія незадоволеності 
припускає, що для відновлення довіри необхідно усунути причини невдоволення, 
де важливим аспектом є вдосконалення якості обслуговування та зниження 
вартості фінансових послуг. 
3. Теорія вразливих груп підкреслює необхідність зосередження зусиль на 
тих верствах населення, які найбільше потребують доступу до фінансових послуг, 
таких як малозабезпечені, непрацюючі, молодь, інваліди, пенсіонери та інші 
соціально незахищені групи. Згідно теорії, фінансова інклюзія може допомогти 
мінімізувати економічну нерівність і сприяти соціальній інтеграції, надаючи 
вразливим групам більше можливостей для розвитку. 
Згідно теорій доставки фінансових послуг саме фінансова інклюзія є 
ключовим аспектом, який впливає на ефективність та доступність фінансових 
послуг для різних верств населення. У ній об’єднано кілька теорій, що висвітлюють 
різні підходи до організації доставки фінансових послуг, кожна з яких має свої 
переваги та недоліки. 
Теорія суспільного ешелону (англ. Community echelon theory) акцентує увагу 
на важливості спільнот та лідерів думок у процесі підвищення фінансової інклюзії. 
Згідно теорії, лідери думок відіграють ключову роль у залученні членів спільноти 
до фінансового сектору, використовуючи свій авторитет та вплив для заохочення 
до реєстрації банківських рахунків та використання фінансових послуг. Такий 
18 
підхід дозволяє подолати недовіру та недостатню обізнаність про фінансові 
послуги [26]. 
1. Теорія державних послуг (англ. Public service theory) передбачає, що 
фінансова інклюзія є публічною відповідальністю, тому держава має забезпечувати 
надання фінансових послуг через державні інституції. Теорія аргументує, що 
держава має унікальну можливість використовувати свої ресурси та 
інфраструктуру для гарантування доступу до фінансових послуг для всіх верств 
населення, особливо в віддалених та недостатньо обслуговуваних районах [21, 22]. 
2. Теорія спеціального агента (Special agent theory) підкреслює роль 
спеціалізованих агентів при доставці фінансових послуг. Спеціалізовані агенти – 
це організації або особи, які мають необхідні знання та компетенції для роботи в 
складних умовах або з певними цільовими групами населення. Вони можуть бути 
посередниками між фінансовими установами та вразливими або ізольованими 
спільнотами, допомагаючи інтегрувати останніх у фінансовий сектор [27]. 
3. Теорія колаборативного втручання (англ. Collaborative intervention theory) 
стверджує, що найкращі результати по підвищенню фінансової інклюзії 
досягаються через спільні зусилля різних стейкхолдерів, включаючи державні 
установи, приватний сектор, неприбуткові організації, та громадські об'єднання. 
Така колаборація дозволяє залучати різноманітні ресурси та компетенції для 
досягнення спільної мети, а саме підвищення фінансової інклюзії, що у результаті 
сприятиме формуванню інклюзивної фінансової поведінки [21, 22, 28]. 
Теорії інвестицій у фінансову інклюзію визначають ефективність і стійкість 
інвестиційних ініціатив і зусиль, спрямованих на розширення різних груп 
населення для залучення до фінансових послуг. Ця група теорій пояснює, хто має 
фінансувати зусилля з фінансової інклюзії та як це фінансування має бути 
організовано: 
Теорія приватних коштів (англ. Private Money Theory) говорить, що 
фінансування програм фінансової інклюзії має здійснюватися за рахунок 
приватного капіталу. Це може включати інвестиції приватних компаній, 
корпоративну соціальну відповідальність або приватні донорські внески. 
Перевагою цього підходу є висока оперативність та ефективність використання 
19 
ресурсів, оскільки приватний сектор часто керується принципами рентабельності 
та ефективності. Проте, цей підхід може призвести до зосередження послуг у більш 
прибуткових регіонах та серед більш заможних верств населення, ігноруючи 
найбільш вразливі групи [21, 22]. 
1. Теорія державних коштів (англ. Public Money Theory) передбачає, що 
фінансування ініціатив по підвищенню фінансової інклюзії має здійснюватися за 
рахунок державних коштів, тобто платників податків, що включає використання 
державних програм, субсидій, та інших бюджетних асигнувань для забезпечення 
доступу до фінансових послуг найширших верств населення. Перевагою цього 
підходу є можливість забезпечення універсального покриття та зосередження уваги 
на соціальній справедливості. Проте, державне фінансування може бути 
обмеженим через бюджетні обмеження та може супроводжуватися 
бюрократичними затримками [21, 22]. 
2. Теорія інтервенційних фондів (англ. Intervention Fund Theory) стверджує, 
що фінансування ініціатив по підвищенню фінансової інклюзії має відбуватися 
через спеціальні фонди, створені різними стейкхолдерами, такими як міжнародні 
організації, ООН, філантропами та іншими донорами. Цей підхід дозволяє залучати 
значні ресурси для специфічних проектів та ініціатив, спрямованих на підвищення 
фінансової інклюзії, та забезпечувати гнучкість у виборі проектів та методів їх 
реалізації. Однак, існує ризик залежності від зовнішнього фінансування та 
потенційна нестабільність у довгостроковій перспективі. Теорія інтервенційного 
фонду фінансової інклюзії має чотири основні недоліки. По-перше, згідно з цією 
теорією, спеціальні фонди повинні розробити методологію для визначення того, які 
верстви населення виключені з формального фінансового сектору. По-друге, 
методологія, яку використовують спеціальні фонди, щоб визначити, які верстви 
населення є фінансово виключеними, не може точно ідентифікувати ті верстви 
населення, які є фінансово ізольованими. По-третє, використання інтервенційних 
фондів іноземних урядів або іноземних донорів для фінансування проектів 
розвитку в країні може зашкодити репутації країни, оскільки це сигналізує про те, 
що уряд не здатен використовувати власні кошти для стимулювання розвитку для 
власного народу. [21,22]. 
20 
Всі теорії фінансової інклюзії покликані описати особливості долучення 
населення до фінансової системи, однак у кожної із них є певні позитивні і 
негативні сторони (табл. 1.2). 
Таблиця 1.2 – Порівняльна характеристика теорій фінансової інклюзії 
 
№ Теорія Позитивні сторони Негативні сторони 
з/п 
1 Теорія Фінансові послуги мають бути Сприяє універсальному доступу до 
публічного доступні всім як публічне фінансових послуг, забезпечуючи 
блага благо їх доступність без дискримінації 
 Теорія Зосереджується на поверненні Зменшує випадки 
2 незадоволеності до фінансової системи осіб, які волюнтаристської відмови від 
покинули її через фінансових послуг, шляхом 
незадоволеність покращення досвід споживачів 
3 Теорія Фокус на наданні фінансових Відіграє ключову роль у зменшенні 
вразливих груп послуг вразливим групам фінансового відчуження серед 
населення соціально вразливих груп 
 Теорія Послуги повинні просуватися Забезпечує довіру та культурну 
4 суспільного через спільнотні мережі та релевантність фінансових послуг, 
ешелону лідерів думок сприяючи їх прийняттю на 
локальних рівнях 
5 Теорія Фінансові послуги як Підвищує доступність фінансових 
державних обов'язок держави і мають послуг за рахунок державного 
послуг надаватися через державну фінансування та підтримки 
інституції 
 Теорія Фінансові послуги повинні Забезпечує точне адресування та 
6 спеціального доставлятися через ефективну доставку послуг до 
агента спеціалізованих агентів, які віддалених або специфічних груп 
знають потреби цільової населення 
аудиторії 
7 Теорія Доставка послуг через Сприяє інтеграції ресурсів та 
колаборативного співпрацю різних зусиль, підвищуючи шанси на 
втручання зацікавлених сторін успіх втручань для фінансової 
інклюзії 
 Теорія Фінансування фінансової Сприяє інноваціям та може 
8 приватних інклюзії через приватний забезпечувати додаткові ресурси 
коштів капітал для 
фінансової інклюзії, але з ризиком 
комерціалізації 
 Теорія Фінансування фінансової Забезпечує стабільне та 
9 державних інклюзії через державні кошти довготривале фінансування, 
коштів сприяючи широкомасштабній 
фінансовій інклюзії 
 Теорія Фінансування через Дозволяє швидко реагувати на 
10 інтервенційних інтервенційні фонди, які специфічні потреби та може 
фондів залучають ресурси від залучати значні ресурси, але може 
міжнародних донорів та НУО бути нестабільним 
Дослідження наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, щодо 
окремих аспектів інклюзивної фінансової поведінки показало, що більшість 
ототожнюють поняття «фінансова поведінка» та «фінансова поведінка населення». 
Запропоноване нами поняття «інклюзивна фінансова поведінка» дещо 
відрізняється, зокрема акцент робиться на долученості населення до фінансового 
21 
ринку [36]. Вона передбачає стимулювання розвитку фінансових інструментів та 
послуг, які є доступними та прийнятними для широкого кола осіб, особливо для 
маргіналізованих та вразливих груп. Інклюзивна фінансова поведінка передбачає, 
що всі повинні приймати обґрунтовані фінансові рішення та долучитися до 
фінансового ринку. Сутність фінансової поведінки населення полягає у складній 
взаємодії процесів прийняття рішень, мотивів, когнітивних та емоційних впливів, 
культурних та соціальних норм, економічного середовища та соціально-
демографічних характеристик. Розуміння цих основних елементів забезпечує 
всебічний огляд того, як індивідууми та домогосподарства управляють своїми 
фінансовими ресурсами [37]. 
Дослідивши сутність фінансової поведінки, яка охоплює фундаментальну 
природу та основні закономірності того, як окремі особи управляють своїми 
фінансовими ресурсами, варто систематизувати підходи науковців до визначення 
інклюзивної фінансової поведінки населення. Систематизація різних поглядів має 
вирішальне значення для всебічного аналізу, оскільки кожен підхід висвітлює 
унікальні аспекти та детермінанти інклюзивної фінансової поведінки (табл. 1.3). 
Дослідження інклюзивної фінансової поведінки показує, що це багатогранне 
явище, на яке впливає безліч факторів, включаючи процеси прийняття рішень, 
мотивації, когнітивні та емоційні впливи, культурні та соціальні норми, економічне 
середовище та соціально-демографічні характеристики. Поведінковий, 
психологічний та просторовий підходи акцентують увагу на впливі монетарних 
факторів у комбінації із трансакційною поведінкою населення (комунікація, 
поведінкові та особистісні якості). В той час психологічний та просторовий 
зосереджуються на когнітивних упередженнях, соціальному впливі та впливі 
соціальних структур. Гендерний та крос- культурний аналіз ще більше збагачує 
розуміння сутності інклюзивної фінансової поведінки, висвітлюючи демографічні 
відмінності та вплив культурних норм.  
 
  
22 
Таблиця 1.3 – Порівняльна характеристика підходів до визначення інклюзивної 
фінансової поведінки 
№ Підхід Основні положення Подібності Відмінності 
з/п визначень 
  Включають певні дії   
  економічного Зосередженість у  
характеру, існування 
1 Поведінковий діях економічного Варіативність дій 
грошового фактору, характеру і щодо товарів і 
дії для товарів і грошових факторах послуг 
номінальних 
грошових потоків 
  Вплив когнітивних   
2 Психологічний упереджень, Акцент на Акцент на 
соціальний вплив та ірраціональності психологічних рисах 
часто ірраціональні 
або підсвідомі 
мотиви 
  На фінансові дії та   
  рішення впливає  Специфічний акцент 
взаємодія в різних 
3 Просторовий Багатовимірний на різних 
просторах аналіз фінансової просторових і 
(соціальному, поведінки соціальних 
економічному, структурах 
географічному) 
  Досліджує   
  відмінності у Визнання Специфічний акцент 
фінансовій поведінці 
4 Гендерний психологічних і на гендерних 
між чоловіками та соціальних впливів відмінностях 
жінками на основі 
психологічних і 
соціальних факторів 
 Крос- Досліджує поведінку Акцент на Порівняльний аналіз 
5 культурний фінансового культурному впливі між конкретними 
управління в різних культурами 
культурах 
  Поєднує гіпотезу   
  ефективного ринку та Інтеграція Акцент на ринковій 
6 Поведінково- поведінкові фінанси раціональних та ефективності та/чи 
фінансовий для розуміння ірраціональних індивідуальній 
раціональної та аспектів фінансовій поведінці 
ірраціональної 
поведінки населення 
Джерело: складено автором 
 
Поведінково-фінансовий підхід вирішує проблему розриву між традиційними 
економічними моделями та реальною фінансовою поведінкою, залучаючи знання з 
психології, щоб пояснити, чому люди часто діють ірраціонально у різних 
економічних контекстах. Порівняльний аналіз підходів підкреслює важливість 
міждисциплінарного підходу для повного розуміння складності інклюзивної 
фінансової поведінки, оскільки інтегруючи знання з економіки, психології, 
соціології та культурології, можна розвинути більш повне розуміння того, як 
населення взаємодіє з фінансовим середовищем, що в кінцевому підсумку призведе 
до більш обґрунтованої фінансової політики. 
23 
На основі проведеного дослідження запропоновано власне визначення 
інклюзивної фінансової поведінки, як сукупності свідомих чи несвідомих дій і 
рішень окремими фізичними особами щодо управління, розподілу та використання 
їхніх фінансових ресурсів та залученості на фінансовий ринок під впливом 
комбінації економічних, психологічних, соціальних і культурних факторів. До 
ключових моментів запропонованого підходу варто віднести [33]: 
- цілісність (поєднує економічні, психологічні, соціальні та культурні 
фактори, щоб запропонувати всебічне розуміння фінансової поведінки); 
- фокус на прийнятті рішень (підкреслює важливість як свідомого, так і 
несвідомого процесів прийняття рішень); 
- контекстуальний вплив (висвітлюється роль економічного середовища та 
соціально-демографічних характеристик у формуванні фінансових рішень). 
- поведінковий акцент (враховує принципи поведінкових фінансів для 
пояснення відхилень від раціональності у фінансових рішеннях). 
Інтегруючи різноманітні елементи, запропоноване визначення забезпечує 
міцну основу для розуміння складної природи фінансової поведінки та 
різноманітних факторів, які на неї впливають. 
Отже, за результатами дослідження виокремлено три основні групи моделей 
фінансової поведінки, що є критичними для забезпечення вищої інклюзивності 
фінансових послуг (див. рис. 1.2): 
1. За типом транзакцій; 
2. За характером взаємодії банків та населення; 
3. За типом та характером споживача банківських послуг. 
За типом транзакцій моделі інклюзивної фінансової поведінки населення 
поділяються на: 
1)Ощадно-інвестиційна модель охоплює поведінку, яка стосується збереження 
грошових коштів у банках, включно з вкладами та активним управлінням цими 
ресурсами в процесі прийняття відповідальних (з урахуванням ризиків) 
інвестиційних рішень; 
 
24 
 
Моделі інклюзивної 
фінансової поведінки 
За характером За типом та характером 
За типом транзакцій 
взаємодії банків  споживача банківських послуг 
Ощадно- Ексклюзивна Фінансової 
інвестиційна ексклюзивності 
Кредитна (боргова) Сегрегаційна Неформальна 
Розрахункова Екстракційна Формальна 
(платіжна) 
Страхова Інтеграційна Самовиключення 
Інклюзивна Інституційна 
 
Рис. 1.2 Моделі інклюзивної фінансової поведінки населення 
 
2)Кредитна модель включає позичання коштів населенням у фінансових 
установах, від споживчих кредитів до іпотечних позик, і відображає взаємодію 
клієнтів із кредитними продуктами. Крім того може включати неформальне 
запозичення коштів; 
3)Розрахункова (платіжна) модель зосереджена на щоденних фінансових 
операціях, таких як перекази коштів, платежі через банківські картки та онлайн- 
платежі. Вважаємо, що цю модель варто виділяти як окрему, зважаючи на рівень 
розвитку цифрових фінансових послуг та діджиталізацію. Розвиток цієї моделі 
інклюзивної фінансової поведінки потребувати поглиблення рівня цифрової 
фінансової грамотності; 
4)Страхова модель описує участь населення в страхових програмах, 
забезпечуючи захист від різних ризиків, включаючи страхування здоров'я, життя, 
майна тощо. 
За характером взаємодії банків та населення моделі інклюзивної фінансової 
поведінки населення поділяються на: 
25 
Банки, як основні учасники на фінансовому ринку у банкоцентрічній моделі 
вітчизняного фінансового ринку відіграють провідну роль у сприянні залученності 
населення до користування фінансовими послугами за допомогою різних каналів, 
продуктів. Тому, погоджуємося з Ануфрієва К.В. та Шкляр А.І. [1], що за 
характером взаємодії банків та населення моделі інклюзивної фінансової поведінки 
населення поділяються на: 
-Ексклюзивну модель, яка показує, як деякі банки націлені на обслуговування 
вузьких, заможних сегментів населення, обмежуючи доступ до своїх продуктів для 
широких верств населення. З погляду домогосподарств, ексклюзивна модель часто 
сприймається як бар'єр, що відокремлює вищі економічні класи від 
загальнодоступних фінансових продуктів і відображає розрив між привілеями для 
одного сегменту клієнтів, такими як вигідні умови кредитування або преміальне 
обслуговування, і обмеженням доступом до цих послуг для іншого сегменту 
клієнтів; 
-Сегрегаційна модель ілюструє ділення клієнтів на групи за різними 
критеріями, що веде до нерівності у доступі до фінансових послуг. Для 
домогосподарств модель передбачає відверте ділення клієнтів за соціально- 
економічними, расовими, культурними або іншими характеристиками, що 
призводить до фінансової дискримінації, яка викликає почуття несправедливості 
обмежуючи можливості для певних груп отримувати необхідні фінансові послуги. 
-Екстракційна модель відображає стратегії банків, спрямовану на розмивання 
сегрегаційних особливостей до поділу клієнтів у процесі надання фінансових 
послуг. З погляду населення, модель характеризується більшою долученістю всіх 
сегментів клієнтів, однак вона є все ще обмеженою в частині доступності і 
використання фінансових послуг. 
-Інтеграційна та інклюзивна моделі спрямовані на включення якомога більшої 
частини домогосподарств в користування фінансовими послугами, сприяючи 
фінансовій інклюзії та більшій доступності. Інтеграційна модель може 
сприйматися населенням як позитивне зусилля з боку банків, направлене на 
створення більш об'єднаної та єдиної клієнтської бази. Інклюзивна модель, з 
погляду населення, сприймається як найбільш позитивний підхід, демонструючи 
26 
відкритість банків до надання послуг всім сегментам населення, включаючи 
малозабезпечені групи, і сприяє реальній фінансовій інклюзії. Інклюзивність також 
підтримується через створення легко доступних та зрозумілих фінансових 
продуктів, які допомагають підвищити загальний фінансовий добробут 
домогосподарств (рис. 1.3). 
 
         Ексклюзивна         Сегрегаційна        Екстракційна      Інтеграційна      Інклюзивна 
 
Рис. 1.3 Моделі інклюзивної фінансової поведінки за характером взаємодії банків 
та населення 
 
За типом та характером споживача банківських послуг моделі інклюзивної 
фінансової поведінки населення поділяються на: 
-Модель фінансової ексклюзивності відображає ситуації, де певні групи 
населення відчувають виключеність з основного фінансового сектору через високі 
вимоги (кредитоспроможність, високі тарифи, географічні, соціальні бар'єри). 
Населення, яку потрапляє під цю модель, часто не має доступу до стандартних 
банківських продуктів та послуг. 
-Модель неформальної поведінки описує поведінку населення, яке 
покладається на неформальні фінансові мережі, такі як гроші в борг від друзів та 
родини, грошові клуби або інші спільнотні фінансові інститути. Така модель є 
поширеною у регіонах, де банківські послуги недостатньо розвинені або коли люди 
не довіряють традиційним фінансовим інститутам через попередній негативний 
досвід або через складність фінансових продуктів. 
-Модель формальної поведінки характеризує поведінку клієнтів, які 
активно користуються стандартними банківськими продуктами та послугами, 
дотримуються всіх вимог ринку, і у яких є стабільний ресурсний фонд. Це 
населення вважає банки надійними інституціями для збереження своїх 
заощаджень, інвестицій, отримання кредитів та страхових послуг. 
27 
-Модель самовиключення описує поведінку осіб, які свідомо уникають 
взаємодії з фінансовими інститутами, через недовірою, негативний досвід, страх 
перед складністю фінансових продуктів і послуг або через культурні чи особисті 
переконання. Такі особи можуть віддавати перевагу виключно готівковим 
розрахункам або користуватися лише базовими фінансовими послугами. 
-Інституційна модель акцентує увагу на колективній фінансовій поведінці, де 
організації або спільноти виступають як медіатори між індивідуальними членами 
та фінансовими інститутами. Через свої структури, такі інституції можуть надавати 
своїм членам кращі умови для доступу до кредитів, страхування, інвестиційних 
можливостей, а також проводити освітні кампанії для підвищення фінансової 
грамотності. 
Виділені моделі дозволяють банкам та іншим фінансовим установам точно 
визначати потреби різних груп населення та розробляти відповідні стратегії для 
залучення більшої кількості клієнтів через вдосконалення продуктів та послуг, що, 
у свою чергу, сприяє підвищенню рівня фінансової обізнаності та відповідального 
ставлення до фінансів серед населення. 
Визначено, що інклюзивна фінансова поведінка охоплює широкий спектр дій 
і рішень, які індивіди вживають для доступу та використання фінансових послуг. 
На основі підходів до визначення фінансової інклюзії та поведінки розроблено 
комплексні теорії інклюзивної фінансової поведінки, які допоможуть краще 
формувати стратегії для підвищення рівня фінансової інклюзії з боку банків (табл. 
1.4). Нами запропоновано теоретичні рамки для аналізу та розуміння інклюзивної 
фінансової поведінки, де кожна запропонована теорія висвітлює різні аспекти та 
підходи до стимулювання та підтримки фінансової участі в більш широкому та 
глибшому контексті. 
Отож, інклюзивна фінансова поведінка є складним поняттям яке передбачає 
як свідомі, так і несвідомі рішення щодо заробітку, заощаджень, витрат, 
інвестування та кредитування, зумовлені індивідуальними перевагами, 
фінансовими цілями та доступністю інформації. Часто, фінансові дії індивідів 
керуються різноманітними мотиваціями, такими як досягнення фінансової безпеки, 
накопичення багатства або задоволення негайних споживчих потреб, що є 
28 
ключовим для прогнозування фінансової поведінки. Перелік факторів, які 
визначають інклюзивну фінансову поведінку досить обширний, тому варто більш 
детальніше сконцентруватися на дослідження її детермінантів. 
 
Таблиця 1.4 – Теорії інклюзивної фінансової поведінки 
 
№ Назва Особливості Переваги 
з/п 
1 Теорія Зосереджується на важливості Підвищує фінансову 
фінансового фінансової освіти для розуміння грамотність, сприяючи 
навчання та використання фінансових відповідальному використанню 
послуг фінансових ресурсів 
 Теорія Враховує вплив соціальних, Зміцнює соціально-культурні 
2 соціально- культурних норм і очікувань на мотиви щодо використання 
культурного фінансові рішення індивідів фінансових послуг, підвищуючи 
впливу рівень фінансової участі 
 Теорія Розглядає взаємодію між Сприяє розробці 
3 поведінкової особистими факторами (стать, персоналізованих фінансових 
інклюзії вік, дохід, освіта) та зовнішніми продуктів, які 
умовами (доступність послуг). відповідають конкретним 
потребам користувачів 
 Теорія Аналізує бар'єри, що обмежують Вказує на необхідність реформ у 
4 структурних доступ до фінансових послуг, політиці та законодавстві для 
перешкод включаючи регуляторні, усунення структурних перешкод 
культурні та інституційні фактори щодо підвищення фінансової 
інклюзії і стимулювання 
фінансової поведінки 
Джерело: розробка автора 
 
 
1.2. Визначення складових інклюзивної фінансової поведінки 
 
У контексті глобальних соціально-економічних викликів, фінансова інклюзія 
є критичним інструментом, який сприяє не лише зменшенню бідності та 
підвищенню загального добробуту, але й стимулює стабільність фінансових систем 
та забезпечує включення ширших верств населення у фінансовий ринок. Однак, для 
ефективного впровадження стратегій фінансової інклюзії критично важливо 
зрозуміти не тільки структурні бар’єри, але й фінансову поведінку різних груп 
населення. Визначення детермінантів фінансової інклюзії допомагає 
ідентифікувати чинники, що впливають на рішення людей щодо використання 
фінансових послуг. 
Дослідження фінансової поведінки відіграє ключову роль у розумінні того, як 
особистісні, психологічні та культурні аспекти впливають на взаємодію людей із 
29 
фінансовими установами. Зокрема, воно включає аналіз того, як різні демографічні 
групи сприймають ризик, як вони вирішують, коли та як зберігати заощадження, 
брати кредити або вкладати кошти. Розуміння цих механізмів є важливим для 
формулювання політик та програм, які спрямовані на підвищення фінансової 
інклюзії, забезпечуючи при цьому, що фінансові послуги є доступні, зрозумілі та 
відповідають потребам користувачів. 
Таким чином, детальне визначення детермінантів фінансової інклюзії та 
фінансової поведінки відкриває шлях для створення більш ефективних і 
цілеспрямованих інтервенцій, які не тільки ведуть до збільшення чисельності 
людей, які користуються фінансовими послугами, але й сприяють їхній 
економічній самостійності та соціальному включенню. Такий підхід дозволяє 
підвищити рівень соціальної рівності та сприяє стійкому розвитку. 
Дослідження численних наукових робіт, присвячених інклюзивній фінансовій 
поведінці дозволило сформулювати глибоке розуміння факторів, що впливають на 
доступність та використання фінансових послуг різними верствами населення. У 
роботі систематизовано всі досліджені підходи до визначення детермінантів 
фінансової інклюзії, деталізовано та згруповано за категоріями, що включають 
соціально-економічні фактори, інституційні аспекти, поведінкові тенденції та інші 
важливі чинники, що сприяють або перешкоджають фінансовій інклюзії (табл. 1.5). 
Детермінанти фінансової інклюзії можна розділити на кілька ключових 
категорій, кожна з яких відіграє значну роль у визначенні доступності та 
використання фінансових послуг. Вивчення цих детермінантів важливе не лише 
для забезпечення доступу до фінансових ресурсів, але й для розуміння фінансової 
поведінки, що безпосередньо впливає на спосіб використання цих ресурсів різними 
групами населення. Детально проаналізуємо кожну з цих категорій. 
Соціально-економічні детермінанти включають фактори, які впливають на 
фінансові можливості та поведінку осіб на основі їхнього соціального та 
економічного статусу. Високий рівень доходу зазвичай корелює з вищою 
фінансовою інклюзією, оскільки люди з більшими доходами мають кращий доступ 
до фінансових ресурсів та здатні платити за фінансові послуги. Вони також мають 
більші можливості для заощаджень та інвестицій.  
30 
Таблиця 1.5 – Детермінанти інклюзивної фінансової поведінки 
 
Категорія Фактор Опис 
 Стать Чоловіки / жінки можуть частіше мати доступ до 
 фінансових послуг або ними користуватися 
 Вік Різні вікові групи мають різну фінансову поведінку 
 Освіта Вищий рівень освіти сприяє раціональнішій 
Соціально- фінансовій поведінці 
економічні Дохід Вищий дохід полегшує доступ до фінансових послуг 
Зайнятість Зайняті особи мають кращий доступ до фінансових 
послуг 
Сімейний статус Жонаті чи одружені особи більше/менше мотивовані 
до використання фінансових послуг 
 Фінансова Наявність банківських філій і банкоматів впливає на 
 інфраструктура рівень фінансової інклюзії 
 Політична та Стабільне управління сприяє фінансовій інклюзії 
 економічна 
Інституційні та стабільність 
структурні Законодавство Закони, що захищають споживачів фінансових 
послуг сприяють фінансовій інклюзії і стимулюють 
фінансову поведінку 
Цифрова Інтернет-доступ та мобільні технології для онлайн- 
інфраструктура банкінгу сприяють фінансовій інклюзії і 
стимулюють фінансову поведінку 
 Фінансова Розуміння фінансових продуктів та процесів сприяє 
 грамотність раціональній фінансовій поведінці 
 Довіра до Впевненість в надійності та ефективності банків та 
Поведінкові фінансових фінансових установ сприяє раціональній фінансовій 
установ поведінці 
Культурні та Вплив культурних норм та релігійних переконань на 
релігійні впливи використання фінансів впливає на рівень фінансової 
інклюзії і стимулювання фінансової поведінки 
 Вартість Висока вартість може обмежувати доступ до 
 фінансових послуг фінансових послуг 
Бар’єри Доступність Недостатня проінформованість про фінансові 
інформації продукти може бути бар'єром 
Психологічні Страхи або негативний досвід з фінансовими 
бар’єри установами може бути бар'єром 
Джерело: систематизовано автором 
 
Стабільна робота не тільки забезпечує регулярний дохід, але й може сприяти 
вищій фінансовій грамотності та доступу до робочих банківських продуктів, таких 
як пенсійні схеми та кредити. Вища освіта сприяє кращому розумінню фінансових 
продуктів та послуг, що збільшує вірогідність використання фінансових послуг. 
Освічені люди більш схильні робити обізнані фінансові рішення, що включають 
інвестування, заощадження та користування страховими послугами. Молоді люди 
можуть бути менш схильні до фінансової інклюзії через обмежений дохід та досвід, 
в той час як старші особи можуть мати більші заощадження та потреби у 
31 
пенсійному плануванні. Одружені особи часто мають більш стабільні економічні 
умови та більш високий рівень фінансової інклюзії через спільні фінансові 
зобов'язання та цілі, такі як придбання нерухомості, освіта дітей або планування 
сімейного бюджету. 
Інституційні та структурні детермінанти визначають регуляторне та 
операційне середовище, в якому надаються фінансові послуги. Ці детермінанти 
мають прямий вплив на можливості доступу до фінансових ресурсів і їх 
використання громадськістю. Якість та охоплення фінансового регулювання 
значно впливає на стабільність фінансових систем і довіру споживачів. Наявність 
чітких правил та нормативів допомагає захищати права споживачів і сприяє 
зростанню довіри до фінансових інституцій. Ефективні закони, що захищають 
інвесторів та споживачів, сприяють розвитку фінансових ринків і підвищують 
рівень фінансової інклюзії шляхом зниження бар'єрів для входу нових гравців. 
Країни зі стабільною політичною ситуацією мають більш сприятливі умови для 
інвестицій та розвитку фінансових послуг, що безпосередньо впливає на фінансову 
інклюзію. Стабільна економіка з низькою інфляцією та високим рівнем зростання 
ВВП створює сприятливі умови для фінансових інновацій та збільшення доступу 
до фінансових послуг. Наявність та доступність фінансових установ, таких як 
банки, кредитні спілки, та інші фінансові сервіси в географічному плані є 
критичними для забезпечення фінансової інклюзії. 
Розвиток цифрових технологій, включаючи широкосмуговий інтернет та 
мобільний зв'язок, сприяє поширенню цифрових фінансових послуг, що значно 
розширює можливості для фінансової інклюзії. Урядові програми та ініціативи, 
направлені на підвищення фінансової грамотності, забезпечення фінансових 
послуг у віддалених або недостатньо обслуговуваних районах, а також 
стимулювання фінансових інновацій, є ключовими для підвищення рівня 
фінансової інклюзії. 
Поведінкові детермінанти фінансової інклюзії відіграють важливу роль у 
формуванні ставлення та поведінки індивідів щодо використання фінансових 
послуг. Ці детермінанти включають широкий спектр психологічних, культурних та 
особистісних чинників, які впливають на фінансові рішення людей. 
32 
Основоположний елемент фінансової поведінки, фінансова грамотність включає 
знання та розуміння фінансових продуктів, послуг та концепцій. Високий рівень 
фінансової грамотності сприяє кращому прийняттю рішень щодо інвестицій, 
кредитування та заощаджень, що може призвести до активнішої участі у 
фінансових ринках. Індивідуальне сприйняття ризику значно впливає на бажання 
та готовність людей користуватися фінансовими продуктами. Особи з високою 
аверсією до ризику можуть уникати інвестиційних можливостей або кредитів через 
страх втрати коштів. Довіра є фундаментальним чинником, який впливає на 
використання фінансових послуг. Відсутність довіри до банків або інших 
фінансових установ може змусити осіб уникати офіційних фінансових каналів і 
вдаватися до альтернативних або неформальних методів збереження та позики. 
Культурні впливи, включаючи традиції, норми, релігійні переконання та сімейні 
цінності, можуть суттєво впливати на фінансову поведінку. Наприклад, у деяких 
культурах існує сильна норма проти боргових зобов'язань, що може обмежувати 
використання кредитних продуктів. Соціальні мережі відіграють важливу роль у 
формуванні фінансових звичок та рішень. Рекомендації від друзів, сім'ї або колег 
можуть впливати на вибір банківських послуг або ставлення до інвестування та 
заощаджень. 
Бар'єри до фінансової інклюзії відіграють важливу роль у визначенні 
обмежень та проблем, з якими стикаються різні групи населення у доступі до 
фінансових послуг. Ці бар'єри можуть бути різноманітними та впливати на різні 
аспекти фінансової інклюзії. Для багатьох людей, особливо у низькодохідних 
групах, високі витрати на відкриття та утримання банківських рахунків, а також 
високі процентні ставки по кредитах можуть бути значним бар'єром. Вимоги до 
мінімального балансу можуть відлякувати людей з меншими доходами від 
відкриття та підтримки банківських рахунків. У віддалених або сільських районах 
може бути обмежений доступ до банків та інших фінансових послуг через 
відсутність філій або банкоматів. Складні та часом непрозорі процедури 
банківського обслуговування можуть зупиняти потенційних клієнтів, особливо 
тих, хто має обмежений досвід у використанні фінансових послуг. Брак знань про 
фінансові продукти та послуги може перешкоджати людям у прийнятті рішень про 
33 
використання фінансових послуг. Страхи та побоювання, пов'язані з потенційними 
втратами або шахрайством, можуть запобігати використанню фінансових послуг. 
У деяких культурах можуть існувати стійкі установки щодо використання 
фінансових послуг, особливо серед жінок або міноритарних груп. Деякі релігійні 
норми можуть обмежувати використання певних фінансових продуктів, особливо 
тих, що включають відсоткові ставки. Особливо в сільських районах може бути 
обмежений доступ до інтернету, що ускладнює використання онлайн-банкінгу та 
інших цифрових фінансових послуг. 
Різноманітність існуючих підходів свідчить про прагнення науковців і 
суспільства знайти саме ті важелі впливу та обрати такий алгоритм дій, який би 
збалансував інтереси між потребами споживачів і потенціалом фінансового ринку. 
Необхідно врахувати, що нами систематизовано світовий досвід, який не у повній 
мірі можливо екстраполювати на вітчизняну практику, тому проведемо 
ідентифікацію детермінантів властивих вітчизняній практиці. 
Зростання доходів домогосподарств створює об'єктивну потребу в актуальній 
інформації та додаткових знаннях для прийняття розумних фінансових рішень. 
Тому наступним кроком є рівень фінансової обізнаності населення. Фінансова 
обізнаність учасників ринку впливає на їхній вибір та формує потребу в 
доступності пропонованих фінансових послуг. Можливість для споживачів мати 
зручний доступ до якісних фінансових продуктів і послуг є головним фактором 
фінансової доступності та заохочує розвиток фінансових інновацій і цифрових 
технологій. 
Доступність можна визначити на основі вартості обслуговування рахунку або 
відстані до найближчого відділення [38,39], розгалуженість банківської мережі 
[40,41], інфраструктура користування банківськими послугами [42 – 44], 
асортиментна політика фінансових посередників. Саме поняття фінансової 
доступності є ключовою характеристикою фінансової інклюзії та характеризує 
відсутність будь-яких перешкод (цінових і нецінових) в отриманні основних 
фінансових послуг. Доступність фінансових установ та їх послуг відображає 
пропозицію на ринку та включає в себе наступних різновидів:  
1) ціново-фінансові послуги мають бути доступними;  
34 
2) асортиментні – відповідати потребам населення та підприємств;  
3) фізична – доступність фінансових послуг для всіх верств населення, 
незалежно від віку, рівня доходу та місця проживання; 
4) ментальне надання базових послуг фінансовим установам безперервно 
(24/7) для всіх соціально відповідальних учасників процесу.  
Доступність сприяє залученню різних сегментів споживачів, включаючи 
незахищених споживачів, до використання фінансових послуг і визначає ступінь 
використання послуг, які вони пропонують, з наголосом на покращенні якості та 
корисності базових фінансових інструментів. З точки зору залучення, фінансова 
інклюзія повинна забезпечити рівні умови для фінансових послуг на рівних умовах 
і справедливий доступ до цих послуг. У сукупності ці складові створюють 
передумови для використання суб’єктами фінансового ринку власних потреб, 
рівень яких визначається інтенсивністю, регулярністю та тривалістю використання 
різноманітних фінансових послуг. Розглянуте дає підстави стверджувати, що 
ізольованими складовими є компоненти фінансової інклюзії та представляють 
послідовні етапи її розвитку та впровадження (рис. 1.4, табл. 1.6). 
 
 
Рис. 1.4 Складові інклюзивної фінансової поведінки 
Джерело: розроблено автором [17] 
 
Фінансова інклюзія характеризується ситуацією на фінансовому ринку, за якої 
всі працездатні люди та суб’єкти господарювання мають повний доступ до 
фінансових установ із розумними цінами на основні фінансові послуги. 
Така ситуація на ринку передбачає певні умови: розвинена фінансова 
інфраструктура; попит на фінансові послуги з боку споживачів; висока якість 
фінансових послуг; корисність фінансових послуг; розвиток фінансових 
35 
технологій; розвиток системи захисту прав споживачів; захист прав клієнтів на 
глобальному та національному рівнях; впровадження програм фінансової 
грамотності за результатами національних опитувань споживачів. 
 
Таблиця 1.6 – Загальна характеристика компонентів інклюзивної фінансової 
поведінки 
 
№ Блок Характеристика 
з/п 
1 Добробут рівень життя клієнтів фінансового ринку 
2 Обізнаність (оцінка -рівень розуміння доступних фінансових продуктів і послуг 
можливостей) клієнтами; вік, освіта, стать, місце проживання; 
-забезпечення комунікативної та фінансової грамотності 
 Доступність (оцінка -фізична доступність банківських та інших фінансових 
3 пропозиції) об'єктів обслуговування населення; 
-кількість рахунків, відкритих у фінансових установах; 
-частка населення, що має рахунки в будь-якій фінансовій 
установі; 
 Залученість (оцінка -рівні умови та справедливі можливості отримання якісних 
4 попиту) послуг; 
-асортимент фінансових продуктів і послуг, представлених 
на ринку; 
5 Використання (оцінка - регулярність, частота, масштаб і тривалість використання 
активності) різних фінансових продуктів і послуг 
 
Сукупність цих компонентів відображає загальний зміст основних 
детермінант фінансової інклюзивності. У процесі ідентифікації детермінант 
фінансової інклюзивності виділено три групи домінуючих факторів впливу: 
фактори попиту, пропозиції та відповідальної участі (допоміжні, незалежні) (рис. 
1.5). 
Фактори попиту включають: 
- Рівень довіри, який впливає на готовність населення користуватися 
банківськими та фінансовими послугами. Вищий рівень довіри сприяє збільшенню 
залученості населення до банківського ринку; Рівень фінансової грамотності, є 
важливим чинником, оскільки освіченість населення щодо фінансових продуктів 
та послуг впливає на їхню здатність приймати обґрунтовані фінансові рішення та 
використовувати інклюзивні фінансові продукти; 
- Рівень доходу, визначає фінансові можливості населення та їхню 
спроможність користуватися платними фінансовими послугами; 
- Менталітет, оскільки культурні та соціальні психологічні установки 
36 
можуть впливати на фінансові звички та відношення до ощадності чи 
кредитування. 
 
 
Рис. 1.5. Детермінанти інклюзивної фінансової поведінки для України 
Джерело: розроблено автором 
 
Фактори пропозиції включають: 
- Розвиток інфраструктури та банківського обслуговування передбачає 
доступність та розміщення банківських структурних підрозділів, а також наявність 
технічних можливостей для надання та підтримки цифрових фінансових послуг; 
- Нормативне регулювання, в частині правового забезпечення, інструкцій, 
політик і процедур впливають на оперативність і безпеку фінансових операцій; 
- Належна якість та доступність фінансових послуг, передбачає 
забезпечення високоякісних та доступних фінансових продуктів для всіх верств 
населення. 
Фактори відповідальності включають: 
o Саморегульовані стосується здатності індивідів самостійно контролювати 
та управляти своєю фінансовою поведінкою без зовнішнього впливу або примусу; 
o Когнітивні характеризуються здатністю населення розуміти та аналізувати 
інформацію, що впливає на їхню фінансову поведінку; 
o Розвиток фінансових та цифрових технологій стосується впровадження 
нових технологій, що роблять фінансові послуги зручнішими та доступнішими; 
37 
- Національна стратегія охоплює державні ініціативи щодо формування 
політик, які сприяють фінансовій відповідальності та інклюзії. 
 
1.3. Методичні підходи до вимірювання інклюзивної фінансової поведінки 
 
Необхідність дослідження методичних підходів до вимірювання інклюзивної 
фінансової поведінки випливає із важливості розширення доступу до фінансових 
послуг для всіх верств населення, особливо у контексті глобалізації та цифровізації 
економіки. Дослідження методичних підходів до вимірювання дозволяє оцінити 
якість та ефективність існуючих фінансових послуг, а також виявити бар'єри, що 
перешкоджають фінансовій інклюзії, що охоплює аналіз різних аспектів, таких як 
доступність послуг, ставлення до ризику, фінансова грамотність, довіра до 
фінансових інституцій, та багато іншого. Застосування сучасних технологій та 
аналітичних інструментів, включно з великими даними та аналітикою поведінки, 
відіграє важливу роль у цьому процесі. Вони допомагають зібрати і аналізувати 
великі обсяги даних для кращого розуміння того, як різні демографічні групи 
взаємодіють з фінансовими продуктами та послугами. Таким чином, 
систематичний підхід до вимірювання інклюзивної фінансової поведінки є 
необхідним для формування ефективних політик та стратегій, що забезпечують 
рівний доступ до фінансових ресурсів, сприяють фінансовій стабільності та 
сприяють соціально-економічному розвитку. 
Проведення аналізу наукових праць та систематизація існуючих підходів до 
вимірювання рівня фінансової поведінки є критично важливими для глибокого 
розуміння того, як різні фактори впливають на взаємодію індивідів з фінансовою 
системою. В межах дослідження систематизовано науковий доробок щодо 
вимірювання рівня фінансової поведінки в різних контекстах та серед різних груп 
населення (табл 1.7). 
1. Побудова індексу інклюзивної фінансової поведінки є потужним 
інструментом оцінки та вимірювання рівня доступу та використання фінансових 
послуг серед населення, оскільки дозволяє охопити комплексні аспекти 
інклюзивності, агрегувавши різноманітні показники в єдину систему 
38 
вимірювальних інструментів. Виявлено, що індекси зазвичай розраховуються на 
основі декількох ключових параметрів, зокрема [45, 47]: 
– Доступність, включає показники, які визначають наявність фінансових 
інституцій та сервісів у різних регіонах і для різних демографічних груп. 
Наприклад, кількість банківських філій на душу населення, доступність банкоматів 
або точок здійснення мобільних платежів. 
- Використання, характеризує наскільки активно населення використовує 
наявні фінансові послуги. Це може включати показники, такі як частка дорослого 
населення з банківськими рахунками, використання кредитних продуктів, 
заощаджень або страхування. 
- Якість послуг, відображає задоволеність споживачів фінансовими 
послугами та продуктами, доступність інформації про фінансові продукти, рівень 
захисту прав споживачів і прозорість умов надання послуг. 
Таблиця 1.7 – Підходи до вимірювання інклюзивної фінансової поведінки 
№ Підхід Інструментарій Позитивні сторони Негативні сторони 
з/п 
  Індекси, що Комплексно Можуть 
 Побудова розраховуються на оцінюють рівень використовувати 
1 індексу базі національних та доступу і узагальнені дані, що 
міжнародних даних використання не відображають 
фінансових послуг. локальні особливості 
Можуть включати 
різні аспекти інклюзії 
  Анкетування, Забезпечують Можуть бути 
2 Кількісні опитування, детальне розуміння дорогими та 
дослідження структуровані фінансових звичок і часомісткими у 
інтерв'ю потреб різних проведенні 
груп населення 
  Статистичне Дозволяє виявити Вимагає детальних 
 Регресійний програмне причинно-наслідкові статистичних даних; 
3 аналіз забезпечення зв’язки між може страждати від 
(наприклад, SPSS, змінними. Може проблем ендогенності 
Stata, R) ідентифікувати 
ключові 
детермінанти 
інклюзії 
  Платформи великих Потребує складних Платформи великих 
 Використання даних, аналітичні аналітичних даних, аналітичні 
4 великих даних інструменти, інструментів та інструменти, 
та аналітики програмне високої кваліфікації програмне 
забезпечення для аналітиків забезпечення для 
аналізу даних аналізу даних 
  Моделювання Може бути Моделювання 
 Сценарний сценаріїв, прогнозні заснований на сценаріїв, прогнозні 
5 аналіз інструменти, припущеннях, що інструменти, 
програмне ускладнює точність програмне 
забезпечення для прогнозів забезпечення для 
моделювання моделювання 
39 
До позитивних сторін побудови індексів відносять: 
- Комплексність, оскільки індекси надають змогу оцінити загальний рівень 
інклюзивної фінансової поведінки, інтегруючи різні аспекти фінансових послуг; 
- Зручність для порівняння, оскільки індекси дозволяють порівнювати рівень 
фінансової інклюзії між країнами, регіонами або групами населення. 
- Моніторинг змін: завдяки індексам можна слідкувати за динамікою змін у 
фінансовій інклюзії та оцінювати ефективність політичних втручань. 
Негативні сторони побудови індексів: 
- Узагальнення: індекс може приховувати варіативність або специфічні 
проблеми в окремих регіонах або для певних демографічних груп. 
- Обмеженість даних: якість індексу залежить від точності та охоплення 
використовуваних даних. Недостатність або неточність даних може викривити 
результати. 
Індекси зазвичай розраховуються за допомогою статистичних методів на 
основі національних опитувань, статистичних даних або міжнародних досліджень, 
як- от дані Світового банку або Міжнародного валютного фонду. Інструментарій 
включає розрахунок індексу на основі вагових коефіцієнтів, які відображають 
важливість кожного індикатора для загального рівня інклюзії. Побудова індексу є 
важливими інструментами оцінки та планування майбутніх політик щодо 
фінансових послуг, забезпечуючи краще розуміння поточного стану і напрямків 
розвитку фінансової інклюзії. 
Кількісні дослідження для оцінки фінансової поведінки та інклюзії 
забезпечують збір даних через анкетування, опитування або інші форми 
структурованих зборів інформації, що дозволяє вимірювати різноманітні аспекти 
використання та доступу до фінансових послуг населенням. Сюди можна віднести 
і індикатори попиту та пропозиції фінансових послуг і продуктів Така інформація 
переважно збирається за допомогою опитувань і може бути корисною для 
вимірювання якісних аспектів фінансової інклюзії, таких як фінансова грамотність. 
Яскравим прикладом застосування індексів є побудова індексу Findex 
Світового банку, що вимірює доступ до фінансових послуг на глобальному рівні, 
та FinLit – індексу фінансової грамотності, який оцінює рівень знань та навичок 
40 
населення у фінансовій сфері (рис. 1.6). Такого роду індекси допомагають 
зрозуміти, як різні країни прогресують у забезпеченні своїх громадян необхідними 
фінансовими інструментами та фінансовою освітою, що є ключовим для 
підвищення економічної стабільності та сталого розвитку. Використання таких 
індексів слугує важливим інструментом для полісімейкерів для розробки 
відповідних політик на рівні власних юрисдикцій. 
 
 
Рис. 1.6. Світовий FinLit-індекс за часткою фінансово освічених підлітків 
Джерело: розроблено автором 
 
До особливосте кількісних досліджень відносять: 
- Структурованість: дослідження здійснюється за допомогою попередньо 
розроблених і стандартизованих інструментів, як-от анкет, які забезпечують 
однорідність даних і можливість їх порівняння. 
Великі обсяги даних: кількісні дослідження дозволяють зібрати дані від 
великої кількості респондентів, що забезпечує статистичну значущість результатів. 
- Вимірювання тенденцій: дозволяє відстежувати зміни в поведінці та 
використанні фінансових послуг з часом, забезпечуючи можливість аналізу 
динаміки та ефективності впроваджених заходів. 
До позитивних сторін кількісних досліджень відносять: 
- Кількісне оцінювання: дозволяє точно вимірювати рівні та ступені 
41 
використання фінансових послуг, забезпечуючи кількісні показники для аналізу. 
- Стандартизація: використання стандартизованих інструментів допомагає 
уникнути суб'єктивності та забезпечує порівняльність даних між різними групами 
та регіонами. 
- Обширність застосування: методи кількісних досліджень можна 
застосовувати в різних контекстах і для різних цільових груп. 
Негативні сторони кількісних досліджень: 
- Висока вартість і часомісткість: збір та аналіз великих масивів даних 
можуть бути дорогими та потребувати значних ресурсів. 
- Обмеження у глибині аналізу: поки кількісні методи забезпечують 
широкий огляд, вони можуть не виявити глибоких переконань та мотивацій, які 
можуть бути розкриті через якісні дослідження. 
Інструменти кількісних досліджень фінансової поведінки: 
- Анкети та опитувальники: розробляються для збору даних про фінансові 
звички, доступ до послуг та ставлення до фінансових інституцій. 
- Комп'ютеризоване анкетування: застосування програмного забезпечення 
для автоматизації процесу збору та обробки даних. 
- Статистичні інструменти: програми для аналізу даних, такі як SPSS, Stata 
або R, що використовуються для статистичної обробки та візуалізації результатів. 
Кількісні дослідження є ключовими для вимірювання ефективності політик 
фінансової інклюзії та розуміння динаміки змін у фінансовій поведінці населення, 
оскільки дозволяють формувати обґрунтовані політичні рішення та стратегії, 
спрямовані на підвищення рівня фінансової інклюзії. 
1. Регресійний аналіз є статистичним методом, який дозволяє оцінити 
взаємозалежності між однією залежною змінною та однією або декількома 
незалежними змінними. Підхід часто використовується в дослідженнях фінансової 
поведінки та інклюзії для визначення ключових факторів, що впливають на доступ 
до фінансових послуг та їх використання. 
Застосування регресійного аналізу: 
- Визначення детермінантів фінансової інклюзії: регресійний аналіз 
допомагає ідентифікувати, які фактори, такі як дохід, освіта, вік, чи географічне 
42 
розташування, найбільше впливають на фінансову інклюзію. 
- Оцінка ефективності політик: метод може використовуватися для оцінки 
впливу урядових та неурядових програм на рівень фінансової інклюзії. 
- Прогнозування фінансових поведінок: регресійні моделі дозволяють 
прогнозувати зміни у фінансовій поведінці на основі певних тенденцій та змін у 
детермінантах. 
Позитивні сторони регресійного аналізу: 
- Об'єктивність та точність: регресійний аналіз надає точні кількісні оцінки 
впливу різних чинників, що дозволяє приймати обґрунтовані рішення. 
- Гнучкість моделювання: метод дозволяє включати різні типи змінних та їх 
взаємодії, а також адаптувати модель до конкретних потреб дослідження. 
- Широке застосування: регресійний аналіз використовується у багатьох 
галузях науки, що забезпечує його надійність та універсальність. 
Негативні сторони регресійного аналізу: 
- Потреба у великих обсягах даних: для точного та надійного аналізу 
потрібні великі та репрезентативні вибірки даних. 
- Проблеми з ендогенністю: якщо незалежні змінні корелюють з 
помилковими членами регресії, результати можуть бути упередженими. 
Складність у використанні та інтерпретації: потрібні спеціальні знання та 
навички для коректного використання методу та аналізу результатів. Інструменти 
регресійного аналізу: 
- Статистичне програмне забезпечення: SPSS, Stata, R, а також Excel для 
більш простих регресійних моделей. 
- Спеціалізовані бібліотеки для аналізу даних: наприклад, бібліотеки мови 
програмування Python, такі як Pandas і Scikit-learn, що дозволяють виконувати 
складні аналітичні обчислення та візуалізацію результатів. 
Регресійний аналіз є одним із найважливіших інструментів у сфері 
дослідження фінансової інклюзії, оскільки він дозволяє не тільки ідентифікувати 
та аналізувати детермінанти, але й формулювати ефективні стратегії для 
підвищення рівня фінансової участі серед населення. 
2. Використання великих даних (Big Data) та аналітики набуває популярності 
43 
при вимірюванні фінансової інклюзії, оскільки ці технології дозволяють глибоко 
аналізувати поведінку користувачів, виявляти тенденції та прогнозувати майбутні 
потреби. Великі дані включають масиви структурованої та неструктурованої 
інформації, зібрані з різних джерел, таких як транзакції, соціальні мережі, мобільні 
додатки та інші цифрові сліди. 
Застосування великих даних та аналітики при вимірюванні фінансової 
поведінки передбачає: 
- Аналіз поведінки клієнтів: великі дані дозволяють аналізувати 
транзакційну активність клієнтів, їхні переваги та звички, що допомагає 
фінансовим установам краще розуміти потреби та пропонувати більш 
персоналізовані послуги. 
- Ідентифікація нових можливостей: аналітика великих даних допомагає 
виявляти нові ринки та можливості для розширення фінансових послуг, зокрема в 
недосяжних або недостатньо обслуговуваних сегментах населення. 
Оцінка кредитоспроможності: аналіз великих даних може покращити оцінку 
кредитоспроможності клієнтів, використовуючи нетрадиційні джерела інформації, 
такі як поведінкові дані або соціальні мережі. 
Позитивні сторони використання великих даних та аналітики при вимірюванні 
інклюзивної фінансової поведінки: 
- Глибокий аналіз та прогнозування: великі дані дозволяють проводити 
детальний аналіз та передбачати поведінку клієнтів, що може призвести до кращого 
розуміння їхніх потреб і підвищення фінансової інклюзії. 
- Швидкість та ефективність: аналітичні інструменти дозволяють швидко 
обробляти великі обсяги даних і отримувати результати в реальному часі. 
- Інноваційні підходи: використання новітніх технологій та аналітичних 
методів сприяє розвитку інноваційних фінансових продуктів та послуг. 
Негативні сторони використання великих даних та аналітики при вимірюванні 
інклюзивної фінансової поведінки: 
- Високі витрати: впровадження і підтримка інфраструктури для роботи з 
великими даними потребує значних фінансових інвестицій. 
- Проблеми з конфіденційністю: використання великих даних вимагає 
44 
суворих заходів для захисту персональної інформації клієнтів. 
- Складність у реалізації: аналітика великих даних потребує високої 
кваліфікації фахівців і спеціалізованого програмного забезпечення. 
Інструменти для роботи з великими даними та аналітики при вимірюванні 
інклюзивної фінансової поведінки: 
- Платформи для обробки великих даних: Apache Hadoop, Spark. 
- Інструменти для візуалізації даних: Tableau, Power BI. 
- Програмне забезпечення для аналізу даних: Python (Pandas, NumPy, Scikit- 
learn), R, SAS [70]. 
- Бази даних: NoSQL бази даних, такі як MongoDB, Cassandra. 
Використання великих даних та аналітики в контексті вимірювання 
фінансової поведінки дозволяє фінансовим установам більш точно та ефективно 
задовольняти потреби своїх клієнтів, розширювати охоплення фінансових послуг 
та впроваджувати інноваційні рішення, що сприяють загальному економічному 
розвитку та зменшенню фінансової нерівності. 
1. Сценарний аналіз є методологічним підходом, який дозволяє оцінювати 
потенційний вплив різних політик або змін у фінансовій системі на рівень 
фінансової інклюзії та фінансової поведінки і передбачає створення та аналіз 
кількох можливих сценаріїв розвитку подій з метою прогнозування їхніх наслідків 
та визначення оптимальних стратегій для досягнення бажаних результатів. 
Застосування сценарного аналізу при вимірюванні інклюзивної фінансової 
поведінки передбачає: 
- Оцінка політичних втручань: сценарний аналіз може використовуватися 
для оцінки впливу різних політик на фінансову інклюзію, таких як зміни у 
законодавстві, впровадження нових фінансових продуктів або ініціатив щодо 
підвищення фінансової грамотності. 
- Планування розвитку: допомагає урядам, фінансовим інституціям та 
міжнародним організаціям розробляти довгострокові стратегії для підвищення 
фінансової інклюзії, враховуючи різні можливі майбутні умови. 
- Аналіз ризиків та можливостей: дозволяє ідентифікувати потенційні 
ризики та можливості, пов'язані з різними сценаріями розвитку, і розробляти 
45 
відповідні заходи для мінімізації ризиків та максимізації вигод. 
Позитивні сторони сценарного аналізу при вимірюванні інклюзивної 
фінансової поведінки: 
- Гнучкість та адаптивність: метод дозволяє враховувати різні 
непередбачувані зміни та коригувати стратегії відповідно до нових умов. 
- Прогнозування та планування: сценарний аналіз забезпечує можливість 
передбачати наслідки політичних рішень та планувати відповідні заходи для 
досягнення бажаних результатів. 
Виявлення непередбачуваних наслідків: допомагає виявити потенційні 
непередбачувані наслідки впровадження нових політик або змін у фінансовій 
системі. 
Негативні сторони сценарного аналізу при вимірюванні інклюзивної 
фінансової поведінки: 
- Складність та трудомісткість: створення та аналіз сценаріїв можуть бути 
складними та вимагати значних ресурсів. 
- Залежність від припущень: результати сценарного аналізу сильно залежать 
від припущень, зроблених на етапі моделювання, що може призвести до неточних 
або упереджених висновків. 
- Обмежена точність: незважаючи на переваги, сценарний аналіз не може 
точно передбачити майбутнє, а лише надає можливі варіанти розвитку подій. 
Інструменти для сценарного аналізу при вимірюванні інклюзивної фінансової 
поведінки: 
- Програмне забезпечення для моделювання: Crystal Ball, @Risk. 
- Програмне забезпечення для аналізу даних та прогнозування: MATLAB, R, 
Python (бібліотеки для моделювання та аналізу даних). 
- Інструменти для розробки сценаріїв: Microsoft Excel (з розширеннями для 
аналізу сценаріїв), спеціалізовані програми для створення сценаріїв. 
Сценарний аналіз є важливим інструментом для стратегічного планування та 
прийняття рішень у сфері фінансової інклюзії і забезпечення інклюзивної 
фінансової поведінки, оскільки дозволяє враховувати різноманітні фактори та 
можливі зміни, забезпечуючи більш гнучке та адаптивне управління політиками та 
46 
програмами, спрямованими на підвищення доступу до фінансових послуг для 
широких верств населення. 
Отже, систематизація різних підходів до оцінки інклюзивної фінансової 
поведінки населення демонструє важливість комплексного та багатофакторного 
аналізу для забезпечення всебічного розуміння цього складного явища. Кожен з 
підходів має свої унікальні переваги та обмеження, і їхнє комбіноване 
використання може забезпечити найбільш точні та інформативні результати. Індекс 
надає можливість отримати загальну картину рівня доступу та використання 
фінансових послуг, дозволяючи порівнювати різні країни та регіони, і є важливим 
інструментом для моніторингу змін та оцінки ефективності політик. Кількісні 
дослідження забезпечують детальне розуміння фінансових звичок та потреб різних 
груп населення, дозволяючи збирати великі обсяги даних і забезпечувати 
статистичну значущість результатів та є ключовими для розробки цільових заходів 
і програм. Регресійний аналіз дозволяє виявляти причинно-наслідкові зв'язки між 
різними детермінантами фінансової інклюзії, забезпечуючи точні кількісні оцінки 
впливу різних факторів, що допомагає у формулюванні обґрунтованих політичних 
рішень. Використання великих даних та аналітики відкриває нові можливості для 
глибокого аналізу поведінки клієнтів, прогнозування потреб та ідентифікації нових 
можливостей для розширення фінансових послуг, що дозволяє швидко обробляти 
великі обсяги даних та отримувати результати в реальному часі. Сценарний аналіз 
забезпечує гнучкість та адаптивність у плануванні та прийнятті рішень, 
дозволяючи оцінювати потенційний вплив різних політик та змін у фінансовій 
системі і допомагає враховувати різні непередбачувані фактори та ризики, 
забезпечуючи більш стійке стратегічне планування. Узагальнення та 
систематизація цих підходів дозволяють створити цілісне бачення фінансової 
поведінки населення, що є необхідним для розробки ефективних політик та 
програм, спрямованих на підвищення рівня фінансової інклюзії. Важливо 
враховувати специфічні умови та потреби різних груп населення для забезпечення 
справедливого та доступного фінансового сервісу, який сприятиме загальному 
економічному розвитку та підвищенню безбар’єрності обслуговування. 
  
47 
РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА РІВНЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ФІНАНСОВОЇ 
ПОВЕДІНКИ В УКРАЇНІ 
 
2.1. Оцінка стану охоплення банківськими послугами населення України 
 
Фінансова інклюзія є ключовим фактором економічного зростання і 
соціального розвитку країн по всьому світу. Україна, стикаючись із складними 
викликами у цій сфері, має критичну потребу в об'єктивній та систематичній оцінці 
стану охоплення банківськими послугами свого населення. Відсутність визнаної 
методології для оцінки фінансової інклюзії ускладнює можливість виявлення та 
адресації конкретних бар'єрів, що перешкоджають доступу до фінансових ресурсів. 
Такий стан речей вимагає розробки деталізованих стратегій, які б забезпечили всім 
верствам населення рівний доступ до банківських послуг, що є основою для 
забезпечення економічної стабільності та подальшого розвитку. Це дослідження 
використовує дані Світового банку та інших респектабельних джерел для аналізу 
сучасного стану фінансової інклюзії в Україні, порівнюючи її з показниками інших 
країн, та розробки на цій основі дієвих підходів до вирішення існуючих проблем. 
У контексті глобального переходу до цифровізації та природним розширенням 
фінансової інклюзії, Україна стикається з низкою викликів, що впливають на 
доступність банківських та фінансових послуг серед населення. Розуміння 
динаміки та особливостей фінансової інклюзії є критично важливим для 
формування ефективних стратегій, які б сприяли економічній стабільності та 
зростанню. 
Об'єктивно оцінити рівень фінансового охоплення в цілому в країні та, 
зокрема, в банківському секторі України важко, через відсутність визнаного 
методологічного підходу до оцінювання стану фінансової інклюзії на державному 
рівні. Відповідно до класифікації СБ Україна відноситься до групи країн з доходом 
нижче середнього, та за їх оцінками рівень проникнення фінансових послуг в нашій 
країні не перевищує показник для даної групи станом за 2021 рік (рис. 2.1) [11]. 
48 
 
Рис. 2.1. Право власності на рахунок у розрізі країн, згрупованих за рівнем 
доходів (вік 15+, %) 
Джерело: складено автором [11] 
Дослідимо більш детально рівень фінансової інклюзії в Україні, 
користуючись базою Світового банку Global Findex database. Зважаючи на факт 
відсутності даних в динаміці, було проведено порівняльний аналіз за методом 
аналогій в розрізі окремих країн. Для порівняння нами було обрано такі країни як 
Польща, Грузія, Білорусь та Чехія як країни, подібні за менталітетом та з різними 
рівнями доходів. Крім того, у подальшому аналізі було обрано країни, що 
випереджають Україну за своїм економічним зростанням та соціальною 
спрямованістю. Окремі показники, що характеризують фінансове охоплення 
населення базовими фінансовими послугами в Україні порівняно з іншими 
країнами за даними Світового банку представлено у таблиці 2.1. 
Дані табл. 2.1, свідчать про покращення в цілому стану фінансової інклюзії в 
Україні станом на 2017 р. Зниження спостерігаємо за показниками схильності до 
заощаджень. 
  
49 
Таблиця 2.1 – Динаміка окремих показників фінансової інклюзивності населення, 
старше 15 років в Україні порівняно з іншими країнами 
Показник Україна Грузія Польща Чехія 
2014 2017 2014 2017 2014 2017 2014 2017 
Базові фінансові послуги 
Наявність рахунку у 53 63  40 61 78 87 82 81 
фінансовій 
установі, % 
Наявність кредитної картки, % 27,5 26,7 17,8 14,6 16,8 16,5 25,7 25,0 
Наявність дебетової картки, % 39,7 29,6 39,9 49,5 79,3 64,0 75,0 
49,4  
Здійснення покупок за 35,0 39,1 17,3 18,5 42,3 73,7 58,5 66,5 
допомогою карток, % 
Депозитний рахунок на 1000 3045,2 3029,6 1621,8 2080,2 2071,9 2353,4 2356,4 1674,7 
дорослих у фінансових 
установах 
Зареєстрована кількість 1940,1 1672,8 1187,5 1552,1 1040,9 1073,0 - - 
власників депозитних 
рахунків у банках (на 1000 
осіб) 
Позики отримані, % 21,7 21,7 20,3 27,4 26,8 30,5 28,5 29,5 
Кошти, що збережені у 7,8 12,9 1,0 4,6 20,8 32,6 37,6 45,3 
фінансових закладах, % 
Збереження до пенсійного 14,4 11,2 0,9 2,4 15,8 20,1 38,8 41,0 
віку 
за останні 12 міс., % 
Отримана заробітна плата на 40,0 51,0 18,1 43,3 40,7 60,2 59,2 67,3 
банківський рахунок, % 
Цифрові банківські послуги 
Здійснені або отримані 44,1 20,8 53,0 62,5 81,9 78,2 79,6 
60,7  
цифрові 
платежі, % (вік 15+) 
Плата за послуги за 11,8 18,1 5,3 9,9 43,8 52,4 43,2 52,5 
допомогою мобільного 
телефону чи 
інтернету, % (вік 15+) 
Побудовано автором за даними [11] 
 
Як перша ступінь свідомої фінансової інклюзивності зазвичай розглядається 
право власності на трансакційний рахунок. В Україні маємо низький рівень коштів 
розміщених у фінансових установах. Проте він повільно зростає. Протягом 
досліджуваного періоду на 10 відсоткових пункти зросла частка населення, що має 
рахунки у фінансових установах. При цьому лише 12,9% працездатного населення 
країни у 2017 році заощаджувало кошти у фінансових установах. До прикладу, у 
Польщі цей показник становить 32,6%. 
Інтенсивне впровадження інноваційних та цифрових технологій у сфері у 
сфері безготівкових грошей вплинуло на збільшення забезпеченості населення 
платіжними картками, в першу чергу дебетовими. Рівень володіння якими в 
50 
Україні становить 49,4%, при тому, що такий же показник в Данії та Норвегії 
складає 97,4% та 98,1% відповідно. Щодо рівня використання кредитних карток, то 
він, у більшості країни вдвічі менший, порівняно з дебетовими. НБУ повідомив, що 
у травні 2022 року кількість операцій (безготівкових та отримання готівки) з 
використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, в Україні та 
за її межами становила 637 млн, а їхня сума – 573,7 млрд грн. (рис. 2.2). 
 
 
 
Рис. 2.2. Рівень використання платіжних карток в Україні 
Джерело: складено автором [49] 
 
Якщо порівняти з довоєнним січнем 2022 року, кількість операцій 
зменшилася несуттєво (на 3,4%), водночас їхня сума зросла майже на третину (на 
31,5%).Зокрема, в Україні упродовж травня 2022 року з використанням платіжних 
карток здійснено понад 582 млн операцій на суму близько 502,4 млрд грн. Це 
менше на 7,5% за кількістю та більше на 20,4% за сумою проти січня 2022 року. В 
Україні саме через зменшення доходів понад 20% населення скористалося новими 
позиками. 
Статистика використання платіжних карток, емітованих банками України, 
протягом I кварталу 2024 року свідчить, що українці продовжують віддавати 
перевагу безготівковим операціям з платіжними картками. Так, кількість операцій 
51 
(безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток в Україні 
та за її межами у I кварталі 2024 року становила 1 950,9 млн шт., а їхня сума – 1 
489,7 млрд грн. Ця тенденція підкреслює важливість переходу від готівкової 
економіки до «cashless & digita lpayments» економіки для покращення рівня 
фінансової інклюзії [50]. 
Найгірші показники спостерігаються у сегменті фінансових заощаджень. 
Відзначаємо зниження схильності українців до заощаджень на старість, на відміну 
від інших країн. Спадна тенденція користування депозитними послугами 
обумовлена зниження довіри до банків внаслідок банківської кризи та зниження 
рівня доходів. Зазначимо, що в Україні стан вкладів не є найменшим порівняно із 
іншими країнами (рис. 2.3). 
5000  40 
 4500 20 
 
 4000 0 
 3500 -20 
 
 3000 -40 
 2500 -60 
 
2000 -80 
 
 1500 -100 
 
1000 -120 
 
01.01.2017 01.01.2018 01.01.2019 01.01.2020 01.01.2021 01.01.2022 
 
 Доходи Заощадження (Права шкала) Лінія тренду (Доходи) Лінія тренду (Заощадження) 
 
Рис. 2.3. Динаміка доходів і заощаджень українців з 01.01.2017 р. по 01.01.2022 р. 
 
На рівень охоплення населення банківськими послуг вагомий вплив чинить 
кількість діючих структурних підрозділів банків у розрахунку на 100 тис. осіб. Для 
порівняння: у країнах ЄС такий показник складав 28, зокрема, у Іспанії 68, Франції 
38, Польщі та Словенії 31, Румунії 29, Словаччині 28, Латвії 18, Німеччині 14. СБ 
також розраховує цей показник для країн залежно від їхнього рівня доходів. Для 
країн з низькими доходами він в середньому складає 3, з середніми – 12, а для країн 
з високими доходами – 21 [48]. Рівень доступності банківських послуг для 
населення України, а саме показник кількості банківських підрозділів на 100 тис. 
осіб не відповідає європейській практиці. 
52 
Аналіз населення за рівнем охоплення фінансовими послугами при умові 
використання головних індикаторів фінансової інклюзії є вагомою справою для 
України так як значна частина населення практично не має належного доступу до 
послуг, що надають фінансові установи через наявність безлічі перешкод 
примусового виключення (табл. 2.2). 
Таблиця 2.2 – Причини низького рівня фінансового охоплення в Україні, початок 
2021 року (% віком 15+ років) 
Причина Значення 
Відсутність рахунку через недостатню кількість коштів 28,85 
Відсутність рахунку через відсутність довіри до фінансових установ 24,88 
Відсутність рахунку, оскільки фінансові послуги занадто дорогі 19,76 
Відсутність рахунку, оскільки фінансові установи занадто далеко 11,09 
Відсутність облікового запису, оскільки хтось із сім’ї має обліковий запис 10,55 
Відсутність рахунку через відсутність необхідної документації 4,11 
Відсутність рахунку через відсутність потреби у фінансових послугах 3,54 
Відсутність рахунку через релігійні причини 1,46 
Джерело: складено автором [11] 
 
Майже 30% опитаних українців, що мають рахунок у фінансовій установі, 
основною причиною відмови від використання банківських продуктів та послуг 
назвали недостатність коштів. Та 58,35% населення взагалі відмовляються від 
користування банківськими послугами, це частина населення не має рахунків у 
банківських установах через відсутність достатніх доходів. Це підтверджує 
висунуте нами припущення про важливість добробуту та його впливу на 
грамотність та обізнаність населення. В Україні показник ВВП на душу населення 
порівняно з іншими країнами знаходить на досить низькому рівні. Друге місце 
займає недовіра до банківських установ, та 50,33 % недовіри серед населення яке 
не має рахунку у фінансовій установі. На третьому місці - цінова політика 
вітчизняних банків, яка завдяки бажанню банків отримати великі прибутки 
сформувала високу вартість кредитних послуг та низькі відсотки за депозитами. 
Якщо дивитись на відсоток населення які не мають рахунку у фінансовій установі 
та відмова через цінову політику становить майже 40%. 
Навіть не враховуючи інші причини вважаємо, що за таких умов потрібно 
більш активно розвивати економіку, створювати нові робочі місця, платити 
53 
достатню заробітну плату, підвищувати фінансову грамотність. Це потребує 
реакції з боку комерційних банків, Національного банку України, Уряду країни. Їх 
нівелювання може значно підвищити рівень фінансового включення і, отже, 
стабілізувати економічний розвиток держави. 
Фінансова доступність є одним з факторів, що сприяють розвитку фінансового 
ринку. Вона взаємопов'язана з забезпеченням фінансової стабільності, що 
знаходить відображення в стратегічних ініціативах регулюючих органів. При 
цьому рівень схильності населення до банківських послуг визначається такими 
складовими, як доступність фінансових послуг, рівень обізнаності та користування 
фінансовими послугами населенням. 
Так на початку 2018 року в Україні представники Проекту Агентства США з 
міжнародного розвитку USAID «Міжнародні партнерства заради стабільності 
фінансового сектору» провели опитування серед населення, аби з’ясувати, 
наскільки наші громадяни розуміються на фінансовій системі і взаємодіють з нею. 
Це вже друге дослідження, перше фахівці проводили у 2010 році. Середній бал за 
фінансову поведінку в Україні становив 5,5 балів за шкалою від 0 до 9 (або 61%) і 
за цим показником Україна входить до ТОП-10 країн з дослідження ОЕСР за 2020 
р. 51% дорослого населення в Україні отримало мінімум 6 із 9 балів (що вважається 
мінімальним цільовим показником) проти 36% у 2018 р. Загалом представники 
проекту опитали віч-на-віч 2013 осіб, статистична похибка становить 2,2%, що є 
гарним показником для загальнонаціонального опитування. Людина повинна не 
просто бути обізнаною, володіти якоюсь сумою знань чи певними навичками, а 
активно їх використовувати (рис. 2.4). 
Порівняно з іншими країнами за показником індексу фінансової грамотності 
Україна перебуває на одному рівні з Болгарією та Хорватією, залишивши позаду 
Грузію (12,1 бала), Румунію (11,2 бала) та навіть Італію (11,1 бала) [53]. 
Дослідники з’ясували, що більшість українців користуються лише 
розрахунковими послугами банків і платежами: оплата комунальних послуг, 
дебетова картка, перекази і платежі через термінали, мобільний інтернет-банкінг, 
мобільні гроші, перекази Україною і міжнародні, а також електронний гаманець. 
На цьому залучення до фінансової системи закінчується. 
54 
 
 
Рис. 2.4 Середній бал по індексу фінансової грамотності (по шкалі від 1 до 21) в 
залежності від періоду, на який респонденту вистачить заощаджень в разі втрати 
основного джерела доходу 
Джерело: складено автором [53] 
 
На думку фахівців це не є добре. Також в опитувальнику були питання, які 
стосувалися негативного досвіду користування фінансовими послугами. Відповіді 
українців показали, що 83% населення з подібним явищем не стикалися, а ті 13%, 
які заявили, що мали негативний досвід, пов’язали його з банківськими 
споживчими кредитами, депозитною карткою тощо (рис.2.5). 
 
Мають негативний Інше 
досвід 4% 
13% 
Негативний досвід 
відсутній 
83% 
 
Рис. 2.5 Негативний досвід користувачів банківським послугами 
Джерело: складено автором [53] 
 
За даними СБ у 2015 році кількість дорослого населення України, що мала 
платіжні картки становила 43058 тис. осіб. Тоді як активних з них було всього 
30838 тис. шт. За три роки, цей показник зріс і в 2018 році кількість держателів 
карток досягла позначки 43200 тис. осіб, активних карток стало 39600 тис. шт. 
55 
Взявши до прикладу інші країни, то у Вірменії рахунки в фінансових установах 
мають 48% дорослих, у Чеській Республіці – 81%, в Угорщині – 75%, в Білорусі – 
81%, в Австрії – 98%, у Королівствах Нідерланди та Данія – 100%. Отже показник 
України середній у світовому масштабі та нижчий ніж у держав нашого регіону. 
Статистика показує, що 63% мають принаймні один відкритий банківський 
рахунок, а 37 відсотків не мають жодного. Це понад третини населення України, 
яка залишилась в колі недоступності до банківських послуг, а це саме ті люди, які 
потребує уваги держави та науковців в цій сфері в першу чергу. Порівнюючи з 
іншими країнами, в Україні більше можливостей для безготівкових операцій. Так, 
до прикладу, у Італії у більшості крамниць картки не приймають, розраховуватися 
доводиться лише готівкою. Заохотити українців активніше користуватися 
картками можна за допомогою вигідних пропозицій. Наприклад, у Європі часто під 
час оплати безготівково білетів, отримуєш невелику знижку. 
Зазначимо, що зміни, які відбулися в банківському секторі України, обмежили 
спектр основних видів фінансових послуг для верств населення, що проживають у 
сільській місцевості. На жаль, рівень доступності фінансових послуг в селах є 
низьким, порівнюючи із великими містами. 
Останніми роками все більшої зацікавленості являє вивчення поведінки 
споживачів різних поколінь. Оскільки покоління міленіумів (покоління Y) 
перевищує у своїх потребах та можливостях покоління Х, то потреби перших 
стимулюють розвиток цифрових платформ та технологій та виводять їх на передній 
план. У свою чергу, покоління Z намагається не відставати від своїх попередників 
та максимально триматися одного рівня. Натомість, покоління Х у деяких 
показниках намагаються наздогнати молоде покоління (рис. 2.6). 
Відповідно до проведеного аналізу, покоління X являється більш активними 
споживачами фінансових послуг. Це пояснюється тим, що їх чисельність 
випереджає за своєю за чисельністю покоління Y та Z. Так, потреби міленіумів 
виводять розвиток цифрових платформ на передній план. 
56 
70 
60,7 Покоління Y (15+) Покоління Х (60+) 
60 51 
50 42 
40 36,9 
21,8 21,9 
30 
12,9 
20 4,3 6,6 
2,9 
10 
Збережено в Позики у Отримані цифрові Отримання з/п на Плата за послуги 
фінансових фінансових платежі, % рахунок,% за допомогою 
установах, % установах, % мобільного 
телефону чи 
інтернету, % 
 
Рис. 2.6 Використання окремих фінансових послуг в Україні у розрізі 
вікових груп, 2021 рік 
Джерело: складено автором [53] 
 
Також, потрібно розвивати надійну, безпечну, ефективну та широко доступну 
систему роздрібних платежів та інфраструктуру інформаційно-комунікаційних 
технологій, які б забезпечували всіх користувачів зручним, надійними точками 
обслуговування для здійснення фінансових послуг. 
- Проведене дослідження дозволило виокремити ряд основних проблем, які 
потрібно вирішити: Розробка стандартизованої методології оцінки: в Україні 
необхідно розробити і впровадити стандартизовану методологію для оцінки 
фінансової інклюзії, яка враховувала б культурні, економічні та соціальні 
особливості регіонів. Це дозволить точніше вимірювати прогрес і визначати 
ключові пріоритети для державної політики. 
- Підвищення фінансової грамотності: організація освітніх програм, 
спрямованих на підвищення фінансової обізнаності населення, особливо в 
сільських районах, де рівень доступу до фінансових послуг значно нижчий. 
- Стимулювання цифровізації фінансових послуг: ширше впровадження та 
підтримка цифрових банківських послуг може допомогти подолати бар’єри 
доступу до фінансових послуг, зокрема в регіонах з обмеженою кількістю 
банківських відділень. 
- Залучення міжнародного досвіду та партнерств: використання кращих практик 
і успішних кейсів з інших країн допоможе Україні розробити більш ефективні 
57 
стратегії для вдосконалення фінансової інклюзії. 
- Реагування на демографічні та культурні особливості: політика, яка враховує 
демографічні та культурні особливості населення, забезпечить краще розуміння 
і задоволення потреб різних груп споживачів. 
Аналіз показав, що, незважаючи на певні покращення, значна частина 
населення залишається відірваною від основних фінансових послуг, що є значною 
перешкодою для економічного зростання та соціального розвитку. Україна 
стикається з низкою викликів, які включають низький рівень довіри до фінансових 
інституцій, високу вартість послуг та обмежену фінансову обізнаність серед 
окремих верств населення, особливо у сільських районах. Також, структурні 
обмеження, як-от недостатній розвиток інфраструктури та складність фінансових 
продуктів, підсилюють ці проблеми. З метою забезпечення всіх верств населення 
рівним доступом до фінансових послуг, потрібно адаптувати стратегії, що 
включають розвиток надійної і безпечної роздрібної платіжної системи та 
розширення інфраструктури цифрових банківських послуг. Окрім технічних 
вдосконалень, вкрай важливим є підвищення фінансової обізнаності та 
грамотності, що допоможе забезпечити активніше включення у фінансову систему. 
Національний банк України та інші регуляторні органи повинні продовжити 
працювати над поліпшенням регуляторної політики, адаптувати її до потреб різних 
соціальних та економічних груп, і тим самим сприяти стійкому економічному 
розвитку і фінансовій стабільності країни. 
 
2.2. Вимірювання рівня інклюзивної фінансової поведінки на основі 
побудови композитного індексу 
 
Фінансова інклюзія – явище багатогранне, багатовимірне та складне, яке 
включає різнопланові фактори від психологічних, соціокультурних, географічних, 
економічних, фінансових до політичних. Психологічний компонент, зокрема, має 
безпосередній вплив на фінансову поведінку населення, формуючи їхні рішення 
щодо заощадження, інвестування та використання фінансових послуг. Проблема 
фінансової інклюзивності має соціальну спрямованість, коли частина населення 
58 
через «фінансову ізоляцію» позбавлена можливостей для саморозвитку та 
забезпечення належної якості життя, що, у свою чергу, призводить до 
неоптимальних фінансових рішень і зниження загального рівня економічної 
активності. Постійний інтерес до проблеми фінансової інклюзії засвідчує 
прагнення науковців та суспільства відшукати саме ті важелі впливу на неї та 
підібрати такий алгоритм дій, який би забезпечував баланс інтересів між потребами 
споживачів фінансових послуг та потенціалом фінансового ринку. Концептуальні 
засади та аналітичні підходи до визначення рівня фінансової інклюзії, пошук 
методів її кількісного оцінювання залишається одним із складних завдань. 
Оцінювання ступеня фінансової інклюзії важливе для здійснення моніторингу та 
превентивної ідентифікації можливих проблем, які можуть виникнути у фінансовій 
поведінці окремих верств населення. Показники, які використовуються для 
розрахунку рівня фінансової інклюзії, слід обирати з урахуванням особливостей 
країни, у тому числі наявності і достовірності вхідних даних. Тлумачення 
результуючих показників має бути простим і доступним. Це зумовлює актуальність 
пошуку дієвого методологічного інструментарію оцінювання і моніторингу 
фінансової інклюзії та фінансової поведінки, а також належної ідентифікації 
можливих проблем. 
В Україні на цей час немає визнаного методологічного підходу до оцінювання 
стану фінансової інклюзії на державному рівні, тому об'єктивно визначити рівень 
охоплення населення фінансовими послугами в країні в цілому та в банківському 
секторі, зокрема, досить складно. Ідентифікація детермінант фінансової 
інклюзивності/ізоляції та розробка методики її комплексного оцінювання 
сприятиме пошуку шляхів підвищення рівня та управління фінансовою 
включенністю населення до відповідального користування фінансовими 
послугами. В статті запропоновано складові фінансової інклюзивності, набір 
аналітичних показників її вимірювання та побудована карта фінансової 
інклюзивності. 
Спираючись на світовий досвід та вітчизняну практику, враховуючи наявність 
релевантної інформації для аналізу та з огляду на доступність баз даних, авторами 
розроблено комплексну методику оцінювання рівня фінансової інклюзії, засновану 
59 
на інтегрованому аналізі сукупності її складових та розрахунку результуючого 
показника – інтегрального індексу інклюзивної фінансової поведінки (ІІФП). В 
пропонованій методиці розрахунку індексу фінансової інклюзії використано 
статистичні методи побудови індексів та інтегральних показників, які скориговано 
з урахуванням особливостей фінансової системи України. Рівень фінансової 
інклюзії в Україні оцінено з використанням баз даних Світового банку «Global 
Findex database» [11], Альянсу з фінансової доступності та Національного банку 
України. Методика оцінювання рівня фінансової інклюзії в країні на основі 
розрахунку ІФІ включає послідовні етапи (рис.2.7).  
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 2.7 Алгоритм оцінювання інтегрального рівня фінансової інклюзії 
 
За результатами проведеного дослідження [17] теоретично обґрунтовано набір 
компонент, які найбільш суттєво визначають зміст фінансової інклюзії, а отже є її 
складовими. Таких складових виокремлено п’ять: добробут, обізнаність, 
доступність, залученість/проникнення, використання. Вивчення кожної складової 
показало, що в сукупності вони можуть розглядатися як послідовні стадії розвитку 
та впровадження фінансової інклюзії в країні. На основі теоретичних та практичних 
узагальнень, а також із врахуванням доступності баз даних для оцінювання кожної 
складової обґрунтовано набір аналітичних показників, які найбільше її 
характеризують (табл. 2.3). 
Оскільки індекс для кожної складової є індикатором першого рівня, то надалі 
називаємо їх субіндексами. Кожний субіндекс розраховується як середнє 
арифметичне значень обраних аналітичних показників, нормалізованих на основі 
60 
методу мінімаксної нормалізації діапазону,. Залежно від характеру впливу на 
об’єкт дослідження аналітичні показники було визначено як стимулятор чи 
дестимулятор. Стимулятор – це показник, за умови зростання якого покращується 
стан об’єкту дослідження. Відповідно, дестимулятор – це показник, який 
спричиняє погіршення оцінки об’єкта дослідження. 
Таблиця 2.3 – Окремі аналітичні показники фінансової інклюзії за складовими 
 
Індекс Індекс Індекс Індекс Індекс 
добробуту обізнаність доступності залученості/ використання 
проникнення 
Доходи (млн. Безробітні (тис.) Кількість Процентні Депозити/доходи 
грн.) банкоматів ставки за 
кредитами 
Витрати (млн. Витрати на Кількість Процентні  
грн.) освіту, держателів ставки за Кредити/доходи 
% платіжних депозитами 
карток (тис. 
осіб.) 
Заробітна Витрати на вищу Кількість Депозити Кредити/депозити 
плата (млн. освіту,% структурних строкові 
грн.) підрозділів 
банків 
Індекс Заощадження до Кількість діючих Депозити до Депозити/на 
інфляції пенсійного віку за банків запитання душу населення 
останні 12 міс. 
Заощадження Джерела Кількість М0/Депозити М2/ВВП 
надзвичайних терміналів 
коштів, % 
ВВП/Душу Плата за послуги Кількість банків Вкладники Безготівкові 
населення за допомогою на 100000 осіб комерційних платежі 
мобільного банків (на 
телефону, % 1000 
дорослих) 
Індекс Джині – Концентрація Збереження у Отримання 
банків, % фінансових готівки 
установах,% 
Кількість  Відділення  Кількість 
бідних на – комерційних Отримання з/п активних 
рівні 5,5 дол. банків (на 100 на рахунок, % платіжних карток 
США в день, 000 дорослих) (тис.шт.) 
% 
Джерело: складено автором 
 
Показники з різними одиницями вимірювання були трансформовані для 
створення порівняльних вхідних даних, що дало змогу їх усереднити. Це 
здійснюється шляхом нормалізації показників. Нормалізація може бути здійснена 
кількома способами, кожний з яких має свої переваги і недоліки. Для обрахунку 
61 
ІІФП було обрано метод мінімаксної нормалізації діапазону. Цей метод у 
результаті дає діапазон значень від 0 до 1; його явною перевагою є те, що індекс 
легко інтерпретується. Інші методи дають у результаті числа від – 1 до 1, і від’ємні 
значення можуть помилково сприйматися як несприятливі або такі, що 
відображають зниження інклюзивної фінансової поведінки. 
Показники з різними одиницями вимірювання були трансформовані для 
створення порівняльних вхідних даних, що дало змогу їх усереднити. Це 
здійснюється шляхом нормалізації показників, яка може бути здійснена кількома 
способами, кожний з яких має свої переваги і недоліки (див. табл. 2.4). 
Таблиця 2.4 – Методи нормалізації показників для ІІФП 
 
Метод За Проти 
Cumulative distribution (0.1) діапазон, більш Шумний, спотворює відносний 
function (CDF) історично стабільний рівень напруги (особливо на малих 
вибірках), чутливість до викидів 
Variance-equal Немає спотворень Історично нестабільний, набуває 
негативних значень 
Min-Max Range (0.1) діапазон, немає Може бути занадто чутливим до 
спотворень викидів 
Джерело: складено автором [59] 
 
Для обрахунку ІІФП було обрано метод мінімаксної нормалізації діапазону. За 
результатами процесу нормалізації отримуємо значення від нуля до одиниці. Чим 
значення ближче до 1, тим вищий рівень фінансової інклюзії на момент 
дослідження. 
Для дослідження використано показники роботи банків, оскільки 
погоджуємось з думкою, що саме банківські установи забезпечують краще 
середовище сприяння фінансовій інклюзії [54, 55]. Проаналізовано кожну складову 
фінансової інклюзивності в динаміці за період 01.01.2001 по 01.01.2020 рр. (табл. 
2.5). Для обчислення індексів використано щорічні часові ряди для 46 окремих 
показників, починаючи з 2000 року. Якщо даних про показник немає, 
використовується останнє доступне значення. 
Наведемо стислий аналіз кожного індексу та побудуємо композитну карту 
фінансової інклюзивності за сукупністю обчислених індексів. 
 
  
62 
Таблиця 2.5 – Динаміка субіндексів ІІФП 
 
      
Дата Субіндекс Субіндекс Субіндекс Субіндекс Субіндекс 
добробуту обізнаності доступності залученості використання 
01.01.2001 33,70% 39,00% 33,90% 38,20% 21,00% 
01.01.2002 14,20% 42,80% 35,10% 38,40% 20,60% 
01.01.2003 8,50% 45,80% 35,90% 38,80% 21,10% 
01.01.2004 7,80% 34,30% 39,80% 28,40% 29,80% 
01.01.2005 10,00% 40,60% 48,50% 27,10% 20,40% 
01.01.2006 17,70% 51,30% 50,70% 31,00% 22,40% 
01.01.2007 20,20% 51,00% 55,00% 32,50% 21,00% 
01.01.2008 22,10% 47,70% 62,30% 37,70% 22,30% 
01.01.2009 26,70% 52,00% 72,60% 44,40% 25,30% 
01.01.2010 32,00% 51,10% 75,50% 47,20% 34,40% 
01.01.2011 39,50% 53,10% 71,10% 53,70% 37,90% 
01.01.2012 41,40% 49,00% 68,40% 45,80% 44,40% 
01.01.2013 47,20% 53,80% 62,70% 39,10% 47,10% 
01.01.2014 47,90% 56,20% 73,20% 46,60% 52,10% 
01.01.2015 38,00% 56,10% 70,90% 57,50% 51,30% 
01.01.2016 33,10% 48,30% 54,50% 58,40% 56,30% 
01.01.2017 40,10% 47,50% 46,90% 53,10% 63,00% 
01.01.2018 47,00% 52,70% 46,90% 49,30% 70,60% 
01.01.2019 51,50% 54,70% 44,00% 59,60% 74,20% 
01.01.2020 51,20% 50,70% 48,10% 60,00% 75,60% 
01.01.2021 49,39% 48,91% 46,40% 57,88% 72,93% 
Джерело: розраховано авторами за даними [56-58] 
 
Пожвавлення індексу добробуту зростає номінально під впливом 
підвищення номінальних доходів, заробітної плати, що, опосередковано, вплинуло 
на скорочення кількості бідних на рівні 5,5 дол. США в день, %. Спостерігаємо 
негативний вплив зростання витрат та, відповідно, скорочення заощаджень 
населення, що свідчить про збіднення населення. Економія необхідна для 
забезпечення безпеки (матеріальної та психологічної), виступаючи захисною 
сіткою перед непередбачуваними подіями, а також забезпечити подушку для 
власного бюджету під час фінансових обмежень та потрясінь. Отже, констатуємо 
низький базис фінансової інклюзії. 
Субіндекс обізнаності свідчить про недостатній рівень потенціалу щодо 
розуміння та сприйняття пересічними громадянами спектру пропонованих на 
63 
ринку фінансових послуг та каналів їх просування, особливо в умовах цифрової 
трансформації та діджиталізації. 
Динаміка субіндексу доступності обумовлена інституційно-структурними 
змінами (скорочення кількості банківських установ), функціональною слабкістю та 
нерівномірністю розподілу ринкових часток банків, що гальмує розвиток 
банківської системи та формує певний рівень недовіри до банківських установ. 
Невисокий рівень конкуренції в банківському секторі України не створює 
ринкових стимулів для інтенсивного розвитку банків, оптимізації витрат та 
підвищення якості банківського обслуговування. 
Як наслідок, спостерігаємо нестабільну динаміку субіндексу залученості на 
який, як виявлено, найбільший вплив чинять процентні ставки, обсяги збереження 
у фінансових установах та залучених депозитів. Пріоритетним для споживача 
фінансових послуг є наявність рахунку для отримання доходу та здійснення 
платежів, тобто поточного рахунку. Динаміка субіндексу фактично уособлює 
попередні складові з урахуванням фінансових умов надання банківських послуг. 
Субіндекс використання демонструє позитивну динаміку останніх років, в 
першу чергу за рахунок активізації безготівкових розрахунків та інноваційних 
банківських продуктів та послуг. Вітчизняні банки не зацікавлені формувати 
максимально наближену до середніх та дрібних клієнтів гнучку та ефективну 
систему взаємодії. 
Комплексний підхід до оцінювання рівня фінансової інклюзивності населення 
України реалізовано методом побудови композитної карти, на якій в динаміці 
представлено інтегральні значення складових фінансової інклюзії - добробуту, 
обізнаності, доступності, залученості, використання (рис. 2.8). Ця карта наочно 
інтерпретує динаміку рівня фінансової інклюзії в Україні за 2000, 2014, 2021 роки. 
Наочний аналіз динаміки складових фінансової інклюзії демонструє, що без 
вирішення базових засад фінансової інклюзивності – добробуту населення та 
підвищення рівня фінансової грамотності – важко казати про загальне зростання 
рівня фінансової інклюзивності населення в країні. Так, населення матиме 
зарплатні рахунки у банках, проте буде відразу знімати готівку з цих рахунків і 
зберігати гроші поза фінансовою системою. 
64 
2019 
 
Рис. 2.8. Композитна карта фінансової інклюзії населення України 
Джерело: складено автором на основі власних обчислень 
 
При зростанні доходів населення буде більше витрачати, і менше 
заощаджувати, що є загально визнаним у світі індикатором бідності. Отже, 
впроваджуючи в епоху четвертої технологічної революції високі технології та 
інноваційні банківські продукти, не варто забувати, що їх будуть використовувати 
у переважній більшості звичайні споживачі роздрібних фінансових послуг. І від 
якості їх життя та обізнаності багато в чому залежить реальний рівень фінансової 
інклюзивності, як прояв інтеграції населення та фінансової системи. 
Для обчислення інтегрального індексу фінансової інклюзивності (ІІФІ) 
використано мультиплікативну модель. Для нівелювання можливості 
превалювання однієї складової фінансової інклюзії над іншою агрегований 
інтегральний показник розрахуємо як середнє геометричне значень субіндексів за 
формулою: 
  
65 
ІІФП = ��√СІобізнаність × СІзалученість × СІдоступність × СІдобробут × СІвикористання,       (2.1.) 
 
де ІІФІ – інтегральний індекс фінансової інклюзії; СІ добробут, СІ обізнаність, СІ 
доступність, СІ залученість, СІ використання – субіндекси відповідної складової фінансової 
інклюзії. 
 
Оскільки складові фінансової інклюзії, які представлені субіндексами, 
рівнозначні для суспільства, то кожному субіндексу присвоєно вагу на рівні 20%. 
Для інтерпретації результатів ІФІ застосовуємо шкалу відповідності, 
розроблену на основі закону Фібоначчі та з урахуванням світового досвіду [59]. 
Згідно з законом Фібоначчі зміни відбуваються на рівні 38,2% і 61,8%. Значення 
різниці максимального та мінімального балів: у даному випадку 1–0=1. У 
результаті проведених розрахунків отримано значення діапазонів шкали 0 – 0,382; 
0,382 – 0,618; 0,618 –1: 
1) 0 ≤ ІФІ ≤ 0,382 – низький рівень фінансової інклюзії – це «вразлива» частина 
населення, що свідомо не користується послугами банку з різних причин: дуже 
низьких доходів, міркувань безпеки, низького рівня фінансової грамотності тощо; 
2) 0,382< ІФІ ≤ 0,618 – середній рівень фінансової інклюзії – частина населення, 
яка помірно користується традиційними банківськими послугами обмеженого 
спектру, зокрема депозитними, розрахунковими, платіжними, але активно не 
використовує інноваційні банківські продукти, такі як дистанційне 
обслуговування, Монобанк тощо. Це категорія клієнтів із середнім рівнем доходів, 
які мають незначні заощадження (депозит), активно не користуються послугами з 
міркувань безпеки, недостатньої обізнаності, ментальних поглядів тощо; 
3) 0,618 < ІФІ ≤ 1 – високий рівень фінансової інклюзії – економічні суб’єкти 
мають доступ та активно користуються практично повним спектром трансакційних 
банківських послуг, що відповідає їхнім потребам та соціально-економічному 
статусу. 
За результатами проведених аналітичних розрахунків представлено динаміку 
рівня фінансової інклюзії для України, починаючи з 01.01.2021 року (рис. 2.9). 
66 
Перебування інтегрального індексу фінансової інклюзії в коридорі коливань 
«середній рівень фінансової інклюзії» свідчить, що цей процес ще знаходиться у 
фазі біфуркації, в якій можлива зміна траєкторії розвитку, та немає чітко 
визначеного висхідного тренду розвитку. 
 
Рис. 2.9 Інтегральний індекс фінансової інклюзії в Україні 
Джерело: побудовано автором 
 
Охоплення базовими фінансовими послугами якомога ширших верств 
населення, сільських жителів, людей з середнім та низьким доходом, людей 
похилого віку та з обмеженими можливостями є невід’ємною складовою 
стабільності та сталого економічного розвитку кожної країни. Високий рівень 
фінансової інклюзивності має соціальну спрямованість, стимулює конкуренцію 
між банками, сприяє подоланню бідності, підвищує рівень життя населення та 
соціалізує економічне зростання. Запропонована в роботі методика комплексного 
оцінювання рівня фінансової інклюзії дозволяє побудувати інтегральний показник, 
який включає всі основні складові. Цей підхід може використовуватися для: 
- оцінювання рівня фінансової інклюзії; 
- визначення глибини і тривалості періодів спаду, пов’язаних із фінансовою 
інклюзією; 
67 
- виявлення характеру потрясінь для фінансової інклюзії та каналів їх трансмісії 
на фінансову систему чи її окремі складові; 
- сприяння у виборі адекватних інструментів монетарної політики в процесі 
прийняття рішень регулятором (регуляторами) фінансового ринку; 
- виявлення рівня довіри населення до фінансової системи та ефективності 
антикризових заходів; 
- побудови трендів та прогнозування фінансової інклюзії в Україні. 
Розрахункові значення інтегрального індексу дозволяють стежити за 
динамікою рівня фінансової інклюзії в країні та можуть бути використані як 
інструмент реформування фінансового ринку з метою зниження рівня бідності та 
забезпечення економічного зростання. Так, зниження значення інтегрального 
індексу може стати підставою для додаткового моніторингу кожної складової 
фінансової інклюзії. Насамперед, це стосується низхідної динаміки такої складової 
як добробут населення. На основі встановлення факту зниження рівня фінансової 
інклюзії (або за низького її рівня) можна попередити посилення дії негативних 
факторів і вжити заходи з метою мінімізації потенційно негативного впливу на 
економіку. 
Корона криза та військове вторгнення внесла корективи у процеси 
нарощування рівня фінансової інклюзивності населення України. З одного боку, 
темпи зростання окремих субінексів ФІ значно скоротилися через скорочення 
обсягів кредитування. З іншого, криза надала поштовх щвидкому розвитку 
дистанційних банківських послуг та безготівкових платежів. Важливо, щоб ці 
позитивні зміни не були ситуативними, а стали основою для реалізації державної 
стратегії розвитку фінансової інклюзивності. 
 
2.3. Діагностика рівня впровадження ПАТ КБ "ПриватБанк" комплексного 
підходу до фінансової інклюзії 
 
АТ КБ «ПриватБанк» є універсальним Банком з фокусом на роздрібний 
сегмент, що активно просуває послуги для малого та середнього бізнесу та 
68 
вибірково працює в корпоративному секторі. Банк здійснює свою діяльність 
відповідно до ліцензії Національного банку України (НБУ) з березня 1992 року. 
Заснований 1992 року, комерційний банк Приват є банком, що розвивається 
найбільш динамічно в Україні, і займає лідируючі позиції банківського рейтингу 
країни. 
Органами управління Банку є:  
- Акціонер або Вищий орган АТ КБ «ПриватБанк» сприяє реалізації та 
забезпечує захист прав та законних інтересів акціонера;  
- Наглядова рада Банку. Забезпечує стратегічне керівництво діяльністю Банку, 
контроль за діяльністю Правління Банку та захист прав акціонера. Ефективне 
управління передбачає систему звітності Наглядової ради перед Вищим органом;  
- Правління Банку здійснює керівництво поточною діяльністю Банку і 
підзвітне Наглядовій раді та Вищому органу. 
Єдиним акціонером АТ КБ «ПриватБанк», якому належить 100% акцій, є 
держава в особі Кабінету Міністрів України (місцезнаходження: 01008, м. Київ, 
вул. Грушевського, буд. 12/2).  
Держава в особі Міністерства фінансів України набула права власності на 
100% акцій Банку 21 грудня 2016 року відповідно до статті 41.1 Закону України 
«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та згідно з постановою Кабінету 
Міністрів України від 18 грудня 2016 року № 961 «Деякі питання забезпечення 
стабільності фінансової системи». Із 30.04.2019 р. власником Банку є держава в 
особі Кабінету Міністрів. 
АТ КБ «ПриватБанк» забезпечує універсальне обслуговування для широкого 
кола споживачів і є лідером українського ринку в роздрібному сегменті, активно 
просуваючи послуги для малого й середнього бізнесу та вибірково працюючи в 
корпоративному секторі. 
Використовуючи дані річної фінансової звітності АТ КБ «ПриватБанк» [75,76] 
та дані результатів діяльності Банку за 2021 – 2023 рр., які наведені в додатках Б та 
В, проаналізуємо рівень впровадження Банком комплексного підходу до 
фінансової інклюзії.   
69 
Пріоритетними напрямами діяльності Банку є дотримання високих стандартів 
якості обслуговування клієнтів з урахуванням вимог законодавства, розвиток 
вітчизняної економіки через кредитування бізнес – клієнтів та фізичних осіб з 
підтриманням високої якості кредитного портфеля, вдосконалення та розробка 
банківських продуктів/послуг з використанням сучасних технологічних рішень. Як 
результат зусиль менеджменту АТ КБ «ПриватБанк» – отримання прибутку, сплата 
податків та виплата дивідендів акціонеру – Державі. В першу чергу – клієнт та його 
потреби є в центрі уваги банку. Йдеться як про цифрову доступність (в тому числі 
з використанням розширених інструментів штучного інтелекту, доступність до 
інформації, освіти, продуктів і послуг для усіх категорій населення ), так і про 
фізичну – модернізація мережі відділень з акцентом на створення безбар’єрних 
просторів. 
Крім того, Банк враховує у своїй діяльності загальні вимоги до банків 
державного сектору, визначені в Основних (стратегічних) напрямах діяльності 
банків державного сектору на період дії воєнного стану та післявоєнного 
відновлення економіки (схвалені розпорядженням Кабінету Міністрів України 7 
травня 2022 року). Ці вимоги спрямовані у тому числі на:  
- забезпечення фінансової підтримки пріоритетних галузей економіки та 
підприємств (об’єктів) критичної інфраструктури;  
- доступність надання банківських послуг для забезпечення захисту прав 
споживачів, зокрема в рамках соціального захисту населення за умови відсутності 
фізичної загрози працівникам банку;  
- створення умов для швидкого відновлення надання банківських послуг у 
повному обсязі та забезпечення функціональності й безперервності роботи банків 
державного сектору; 
- тощо. 
Банк приділяє значну увагу сфері досліджень і розробок, стимулюючи 
розвиток інновацій в організації. Зусилля Банку в цій сфері під час 
повномасштабного вторгнення були спрямовані на створення нових продуктів та 
сервісів для клієнтів, які відповідають умовам військового часу. Крім того, Банк 
70 
брав активну участь у формуванні законодавчого поля щодо захисту прав 
позичальників, які втратили майно через повномасштабну військову агресію. 
АТ КБ ПриватБанк залишається лідером на ринку пенсійних виплат. Частка 
Приватбанку серед банків, які мають право здійснювати виплати, становить 56,1%. 
Загалом понад 4,7 млн клієнтів отримують пенсію через ПриватБанк станом на 
кінець 2023р. Окрім того, зміни у законодавстві дозволили всім банкам робити 
виплати військової пенсії, тож ПриватБанк в 2023 році розпочав виплачувати такі 
пенсії, охопивши понад 46 тисяч військових пенсіонерів. На ринку платежів Банк 
займає 51,3%. Платежі населення у 2023 сягнули 807 млн шт. та перевищили 
довоєнні показники. Разом з тим, зростають і обсяги переказів – протягом 2023 
року за допомогою сервісів ПриватБанку 3,1 мільйони українців здійснили більше 
24 млн міжнародних грошових переказів з-за кордону, понад 1 млрд Р2Р переказів 
на суму понад 2.4 млрд. грн. Понад 95% платежів та переказів клієнти здійснюють 
у каналах самообслуговування, тож Банк регулярно розробляє і покращує сервіси 
та послуги віддаленого банкінгу. Так у 2023 році реалізовано:  
● занулення інтернет-трафіку при використанні Приват24: абоненти Vodafone 
вже можуть користуватись онлайн-банкінгом без використання пакетних обсягів 
інтернету;  
● використання нових методів оплати Apple Pay та G-Pay для сервісу “Швидко 
сплатити”;  
● меню авто платежів у Приват24;  
● можливість підключення авто платежів на сайті отримувача. 
Завдяки унікальній технологічній платформі системи PrivatMoney ПриватБанк 
виступає надійним партнером міжнародних організацій (серед яких: Агентства 
ООН у справах біженців в Україні, Міжнародного комітету Червоного Хреста, 
Товариства Червоного Хреста, “Людина в Біді” та інші) із виплат благодійної 
допомоги, забезпечуючи прозорість і швидкість виплат для українців у цей час 
випробувань. PrivatMoney стала одним із лідерів ринку в Україні, за рахунок 
впровадження світових цифрових та платіжних тенденцій, надаючи клієнтам 
найкращі послуги та клієнтський досвід, підтримки безперебійної доступності 
переказів в цілодобовому режимі з початку повномасштабної війни.  
71 
Протягом 2023 року Банк активно розвивав державну програму іпотечного 
кредитування “єОселя”, що реалізується разом з АТ “Укрфінжитло” та 
Міністерством цифрової трансформації. Банком надано 1900 кредитів на суму 
більше 2,5 млрд грн, що склало більше 30% від загальної кількості кредитів 
наданих в рамках вказаної державної програми. У 2023 р. кількість активних 
бізнес-клієнтів ПриватБанку зросла на 110 тис. до 875 тис., або +14,4% за рік. За 
оцінками компанії CBR, ПриватБанк продовжує утримувати лідируючу позицію як 
основний банк для бізнесу з часткою серед юридичних осіб 45% та підприємців - 
61%. За рік було залучено 215,3 тис. нових клієнтів, або +44,7% в порівнянні з 
аналогічним періодом 2022 р., при цьому кожен четвертий клієнт відкрив рахунок 
дистанційно – не відвідуючи відділення. Завдяки зручним та доступним сервісам 
було збільшено кількість активних бізнес-карток з 374 до 421 тис. (+13% р/р), що 
дозволило зберегти лідируючу позицію за часткою ринку. На ринку еквайрингу 
Банк продовжує посилювати свої позиції, збільшуючи частку ринку за рахунок 
збільшення активних терміналів з 221 до 289 тис., зокрема понад 7% з них - додаток 
«Термінал». Особливим визнанням та досягненням команди було включення 
ПриватБанку до списку ТОП-50 найбільших екваєрів світу, з позицією #40 (+20 
позицій за рік) за версією видання Nielsen Report.  
Значну увагу банк приділяє підтримці продажів своїх клієнтів-мерчантів. У 
2023 р. впроваджено в промислову експлуатацію застосунок “Каса” для надання 
послуги фіскалізації на POS-терміналах: за рік до сервісу підключено понад 39 тис. 
підприємців. Якість обслуговування та інноваційність у провадженні продуктів 
бізнесу високо оцінена клієнтами й суспільством. ПриватБанк здобув перше місце 
у номінаціях “PaySpace Magazine Awards 2023”:  
 “Найкращий банк для ФОП”,  
 “Найкраще рішення для бізнесу з прийому платежів оффлайн (Додаток 
“Термінал”),  
 “Найкращий партнер бізнезнесу з прийому платежів онлайн (LiqPay)” ,  
 “Найкращий банк-еквайєр”,  
 "Найкращий сервіс міжнародних переказів PrivatMoney". 
72 
У 2023 році ПриватБанк визначив розвиток безбар’єрності як пріоритетну 
сферу корпоративної соціальної відповідальності. У Банку створено Стратегію 
безбар’єрності та розпочато шлях до її реалізації. Відповідно до цієї Стратегії, 
станом на грудень 2023 року ПриватБанк працює у наступних напрямах: перегляд 
шляху клієнта, фізична доступність відділень, діджитальна доступність продуктів, 
підтримка ментального здоров'я, працевлаштування людей з інвалідністю та 
кандидатів, які мають військовий досвід, реінтеграція ветеранів банку, зміцнення 
внутрішньої культури щодо сприйняття та толерантного спілкування з людьми з 
інвалідністю. Як відповідальний корпоративний громадянин, ПриватБанк 
послідовно й систематично працює в напрямі забезпечення рівного доступу до 
відділень для всіх категорій населення. Відповідно до Постанови Правління 
Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 (зі змінами № 155 від 
21.07.2022) ПриватБанк виконує всі вимоги та навіть йде на випередження. Станом 
на грудень 2023 року, у ПриватБанку доступними є 98% відділень в обласних 
центрах та містах з населенням 300 000 осіб та 78% в інших населених пунктах (з 
переліку виключено 79 відділень, які тимчасово закриті та знаходяться на 
окупованих територіях або у безпосередньої близькості ведення бойових дій), що 
підтверджено звітами сертифікованих експертів з технічного обстеження будівель 
та споруд, які підтверджують виконання вимог ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність 
будівель і споруд». Протягом 2023 року було отримано 156 експертних звітів. Для 
забезпечення безбар’єрного доступу для відділень обов'язковим є встановлення 
пандусу та поручнів з обох боків сходових прольотів і вздовж майданчиків або 
іншого альтернативного способу входу, наприклад, вертикального або 
горизонтального електричного підйомника. Кнопка виклику співробітника є 
обов'язковою, незалежно від типу облаштування доступності зі сторони головного 
входу в приміщення. Встановлення та технічне обслуговування електричного 
обладнання взято під особливий контроль банку. На сьогодні вже встановлені та 
функціонують понад 200 підйомників (похилі, вертикальні та гусеничні). Окрім 
того, Банк працевлаштовує людей з інвалідністю: наразі їх близько 4% від загальної 
кількості співробітників. 
73 
У 2023 році ПриватБанк здійснив аудит діджитальних сервісів банку на 
відповідність міжнародному стандарту доступності WCAG 2.1 (Web Content 
Accessibility Guidelines) – норми універсального (інклюзивного) дизайну, 
покликані забезпечити максимальний доступ до web-контенту людям з 
інвалідністю. Залученими експертами у цій ініціативі стала БО «МБФ «Фундація 
друзів України». За результатами цього аудиту, діджитальні сервіси банку (вебсайт 
https://privatbank.ua/ та https://next.privat24.ua/, мобільний додаток Приват24) на 
40% відповідають рівню А та на 35% рівню АА. ПриватБанк в рамках 
імплементації стратегії безбар’єрності планує покращувати відсотковий показник 
в цій сфері та прямувати до відповідності рівню АА впродовж наступного року. 
Отже, орієнтація на клієнта, його потреби та вимоги до якості, була і 
залишається ключовим фактором бізнес стратегії Банку в 2023 році. Понад 18 
мільйонів клієнтів довіряли в 2023 році свої щоденні фінансові операції Банку, що 
призвело до значного зростання залишків на рахунках клієнтів до безпрецедентних 
555 млрд. грн. 
Пріоритетними напрямами діяльності Банку є підвищення якості процесів 
обслуговування клієнтів з обов’язковим дотриманням вимог законодавства, 
розвиток кредитування з підтриманням високої якості кредитного портфеля, 
вдосконалення та розробка банківських продуктів/послуг, оптимізація 
інфраструктури. В першу чергу – клієнт та його потреби знаходяться в центрі уваги 
банку – мова йде як про технічну доступність (в тому числі з використанням 
розширених інструментів штучного інтелекту), так і про фізичну – модернізація 
мережі відділень з акцентом на безбар’єрні можливості. Однак, у період дії 
воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки цільові пріоритети Банку, 
як державного банку України, полягають в першу чергу в активній участі у 
забезпеченні фінансової стабільності України, підтримці та стабільності 
функціонування банківського сектору, забезпеченні фінансування пріоритетних 
галузей економіки та безперебійного функціонування підприємств (об’єктів) 
критичної інфраструктури, у тому числі таких, що знаходяться у державній 
власності. 
74 
АТ КБ "ПриватБанк" є лідером у сфері фінансової інклюзії в Україні, активно 
впроваджуючи інноваційні рішення для забезпечення доступу клієнтів до 
фінансових послуг. 
Банк пропонує клієнтам інтуїтивно зрозумілі цифрові платформи, такі як 
Приват24, що дозволяють здійснювати банківські операції онлайн без відвідування 
відділення. Це включає перекази, оплату послуг, відкриття депозитів та отримання 
кредитів.  
ПриватБанк має найбільшу мережу банкоматів та терміналів в Україні, що 
забезпечує зручний доступ до готівки та безготівкових розрахунків для клієнтів у 
різних регіонах. 
Банк активно підтримує ініціативи з підвищення фінансової грамотності. 
Наприклад, спільно з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA) створено 
мікрокурс для підлітків "Фінансові не дрібниці", який навчає їх піклуватися про 
гроші та свій ментальний стан.  
ПриватБанк приєднався до Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції 
ветеранів, ініційованої Національним банком України та Європейським банком 
реконструкції та розвитку. Це свідчить про прагнення банку забезпечити фінансову 
підтримку та доступ до послуг для ветеранів війни.  
Банк розширює географію своїх послуг, доставляючи картки до країн Європи, 
таких як Іспанія, Угорщина та Франція, що розширює доступ клієнтів до 
фінансових послуг за кордоном.  
ПриватБанк впроваджує стандарти безбар'єрного банкінгу, створюючи 
простір рівних можливостей для всіх клієнтів, включаючи людей з інвалідністю. 
Це включає адаптацію відділень та цифрових сервісів для забезпечення доступу до 
фінансових послуг без обмежень.  
Банк активно підтримує благодійні проєкти, спрямовані на розвиток соціально 
важливих ініціатив, таких як відкриття спортивних клубів для дітей на 
прифронтових територіях та допомога медичним закладам.  
Таким чином, АТ КБ "ПриватБанк" впроваджує комплексний підхід до 
фінансової інклюзії, забезпечуючи клієнтів зручним доступом до фінансових 
послуг, підтримуючи освітні ініціативи та соціально важливі проєкти.   
75 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ 
ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ 
 
3.1.Побудова моделі інклюзивної фінансової поведінки населення 
 
Сьогодні розпочинається нова ера розвитку фінансової системи, яка відкриває 
нові можливості поводження з грошима. На прикладі Індустрії 4.0 (синонім 
Четвертої промислової революції) бачимо повний взаємопов'язаний між собою 
технологічний ланцюжок. Це повністю автоматизовані виробництва, на яких 
керівництво всіма процесами здійснюється в режимі реального часу і з 
урахуванням мінливих зовнішніх умов. Можливо через 10-15 років банкам не 
можна буде просто давати кредит, продукти сильно зміняться. Можливо, банк 
стане технологічним цифровим підприємством. Сьогодні робиться акцент на 
штучний інтелект, блокчейн, криптовалюту. 
Потрібно розуміти, що діджиталізація - це майбутнє, з'являться нові продукти 
і моделі. У скандинавських країнах цей процес відбувається значно швидше, ніж в 
центральній Європі. Механізми управління переходять до фінтехів. Зараз як ніколи 
стоять на першому плані індивідуальні потреби клієнтів. Фінансова система буде 
підлаштовуватися під новий цифровий стиль життя населення. Вона буде ставати 
більш інноваційною, буде робити клієнтам нові пропозиції. Але, чи захоче клієнт 
їх приймати? 
Однак, не всі люди приймають діджиталізацію. Сьогодні на європейських 
ринках спостерігається небажання частини клієнтів використовувати ці новинки 
технологічного сервісу. Це ми вже бачили на прикладі онлайн-банкінгу. Минуло 
25 – 30 років після його впровадження, але сьогодні в Німеччині його 
використовують тільки 60-65% населення. Це довгий дифузний процес. Банки 
повинні більше замислюватися над розширенням свого виробничого ланцюжка. 
Клієнти теж змінюються. 
Не всі співробітники банків розуміють і приймають ці інновації. Вони бояться, 
що їх впровадження призведе до скорочення робочих місць, до освоєння нових 
76 
спеціальностей. Вони не хочуть приймати нові технології. Для цього потрібен час, 
зміни будуть більш радикальними, ніж ми можемо собі уявити. 
Відома фраза Б. Гейтса про те, що банківське обслуговування необхідне, а 
банки – ні. Банки продовжують існувати, але банківська галузь постійно 
змінюється. На ринку з'являються нові гравці у вигляді технологічних підприємств. 
У світі з'явилися сотні стартапів, інновації є ключем до успішної цифрової 
трансформації. При цьому центральним фактором успіху є інноваційна діяльність 
банків, а саме здатність підлаштовуватися під зміни зовнішніх умов або через 
власні інновації самому формувати ці зовнішні умови. Це означає, що з одного боку 
банки повинні розпізнавати нові технології і тренди, а з іншого – стежити за 
змінами в поведінці клієнтів. Багато наших клієнтів хочуть сьогодні, щоб усі 
банківські послуги були мобільними, у будь-який час і скрізь. 
Сьогодні кожен, хто використовує смартфони для здійснення безконтактних 
платежів за допомогою Google Pay і Apple Pay, є індикатором фундаментальних 
змін у фінансовій галузі, представником покоління ранніх адаптерів. 
Тому потрібно багато банківських продуктів трансформувати. Це відбувається 
мобільно, незалежно від часу і місця. Банківські послуги повинні підлаштовуватися 
під Індустрію 4.0 (наприклад, розумні кредити і розумний лізинг). Це велике 
мистецтво зрозуміти ці теми і на їх основі вибудувати нові продукти. Тут може 
допомогти стратегічний інноваційний менеджмент, який включає наступні три 
фази. Перша фаза - пошук трендів (розглядаються нові тренди і технології, 
вирішується що з них є важливим для банку). Друга фаза - формування і розвиток 
ідей у вигляді концепцій. Третя фаза - тестування, прототип, випробування ідей в 
інноваційних лабораторіях, створення бізнес моделей, вибір кращих ідей. 
Трансформація стає бізнес-імперативом для банків [36]. 
На ринку з'явилися нові гравці. Це фінтехи (наприклад, Apple, Google, Amazon, 
Alibaba) і стартапи, які пропонують інноваційний банкінг і фінансові послуги. У 
світі, згідно останніх досліджень, існує близько 10 000 фінтех-стартапів, з фокусом 
на технології у фінансовій сфері. У Німеччині їх близько 500. Коли 10 років тому 
виникла перша хвиля фінтехів, то вони концентрувалися на прямому поданні 
77 
послуг клієнтам. Сьогодні все змінилося, вони вже пропонують послуги банкам, 
стають дуже цінним операційним партнером. 
Для банків виникають великі шанси і ризики. Для того, щоб їх краще 
зрозуміти, потрібно розділити діджиталізацію і інновацію на два класи:  
1. Діджиталізація (цифрова трансформація). Під цим розуміється 
діджиталізація всіх банківських продуктів при збереженні всіх існуючих бізнес-
процесів. Тобто всі продукти скоро будуть доступні на нашому смартфоні. Нові 
технології блокчейна сприяють переводу цих процесів в цифрові.  
2. Цифрова інновація, що означає розробку нових процесів і нових бізнес-
проєктів. 
На значну актуальність цієї проблеми для України вказують результати 
дослідження ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), 
проведені в Україні в червні 2019 р. Це дослідження містить важливу інформацію 
про стан фінансової грамотності, рівень користування фінансовими послугами 
(інклюзія) й добробуту в Україні. Так, індекс фінансової грамотності в Україні є на 
одному рівні з найнижчим значенням серед 30 країн в опитуванні ОЕСР. Це 
свідчить про те, що програми з фінансової грамотності повинні стати в Україні 
пріоритетом. Незалежно від рівня доходу, на добробут також впливає поведінка 
людей по відношенню до грошей, їхнє ставлення до витрат чи заощаджень і їхні 
широкі фінансові знання. Рівень фінансової грамотності найнижчий у віковій групі 
18-24 років. В Україні – низький рівень користування банківськими рахунками та 
рівень формальних заощаджень. 
Теорія і практика функціонування засобів масових комунікацій дає нам право 
вважати, що ефективними медіатехнологіями формування інклюзивної фінансової 
поведінки населення можуть виступати освіта, пропаганда, реклама та елементи 
PR. Інформаційні технології в певній мірі базуються на відповідних інструментах. 
Інформаційні інструменти з формування інклюзивної фінансової поведінки 
населення можна поділити на психологічні та медійні. До психологічних 
інструментів можна віднести: вербалізацію; візуалізацію; впровадження моделей 
сприйняття; деталізацію; емоціоналізацію; позиціонування; самопрезентацію; 
саморекламу. До медійних інструментів відповідно: акцентування інформації; 
78 
заміну цілей; стереотипізацію; опитування громадської думки; формат вигідних 
контекстів. Проведене теоретичне дослідження дає можливість запропонувати 
наступну модель формування інклюзивної фінансової поведінки населення. 
Візуалізацію когнітивної моделі інклюзивної фінансової поведінки населення 
представлено на рис. 3.1. 
 
ІФП = ЗК Х (Освіта + Пропаганда + Реклама + елементи PR + Big Data +  
+ FinTech + Психологічні аспекти + Політики + Економічні наслідки),  
де: 
ІФП – інклюзивна фінансова поведінка; ЗК – знання та компетенції фінансової 
поведінки; PR – зв'язки з громадськістю; Big Data – великі дані та аналітика; 
FinTech – фінансові технології; Психологічні аспекти – поведінкова економіка та 
фінансова грамотність; Політики – державні програми та регуляторні рамки; 
Економічні наслідки – економічний розвиток та соціальна стабільність. 
 
Сьогодні не можна будувати громадянське суспільство без розвитку системи 
інклюзивної освіти. Її головними цілями є усунення бар'єрів на шляху повного і 
всебічного включення людей в життя суспільства. 
Основними напрямками розвитку інклюзивної фінансової освіти сьогодні 
можна вважати: 
1. Теоретико-методичне забезпечення діяльності всіх освітніх структур; 
2. Психологічний супровід діяльності всіх учасників інклюзивного фінансової 
освіти. 
3. Розробка технологій індивідуального навчання і психолого-педагогічного 
супроводу включення населення в процес інклюзивної фінансової освіти; 
4. Моделювання процесу інклюзивного фінансового освітнього середовища. 
 
79 
 
 
Рис. 3.1. Когнітивна модель інклюзивної фінансової поведінки (Модель ІФП) 
 
Інклюзія виступає як один з принципів організації фінансової освіти 
населення. Це соціально-педагогічне явище, бо інклюзія націлена не на зміну 
окремої людини, а на адаптацію дидактико-педагогічного середовища до 
можливостей конкретної людини. Можна виділити три основні аспекти 
інклюзивної фінансової освіти - ціннісний, організаційний і змістовний. Ціннісний 
аспект - як найбільш психологічно- індивідуальний передбачає зміну ставлення до 
кожної людини, як до цільового ціннісного об'єкту. Організаційний аспект полягає 
у визначенні послідовності кроків з організації інклюзивного простору фінансового 
навчання, виховання і життя населення за допомогою відповідних суб’єктів. 
Змістовний аспект (в широкому сенсі освіти) розглядається як основний. Для його 
реалізації необхідна розробка технологій психолого-педагогічного супроводу, 
адаптація освітніх програм і побудова подачі програмного матеріалу для різних 
категорій населення за конкретними компетенціями та предметами [36]. 
Пропаганду фінансової грамотності можна розглядати як фінансове 
просвітництво. Основне завдання – інформування громадян про розвиток 
економіки, бізнесу, фінансових ринків та доцільну поведінку в умовах Четвертої 
промислової революції. Державні органи виявляють інтерес до інклюзивної 
фінансової освіти як до способу подальшого розвитку економіки і суспільства. В 
даному випадку держава повинна розробляти національну програму в області 
80 
інклюзивної фінансової освіти. Брати участь в цьому процесі можуть різні суб'єкти. 
Так, суб'єктами інклюзивної фінансової освіти можуть виступати, наприклад, 
«волонтери фінансової просвіти», що виконують для певних категорій населення 
роль досвідчених наставників [73]. 
Рекламою у сфері фінансових послуг визнається реклама фінансових установ, 
їх діяльності та фінансових послуг. Рекламодавцями у сфері фінансових послуг 
головним чином виступають фінансові установи. Реклама має потужний потенціал 
та ресурси для формування інклюзивної фінансової поведінки населення. В 
контексті формування інклюзивної фінансової поведінки ефективною на наш 
погляд може виступати імідж-реклама. Вона знайомить потенційних клієнтів з 
продукцією фінансової установи, банку, з напрямками їх діяльності та перевагами. 
Імідж-реклама спрямовується не лише на безпосередніх клієнтів, але й на ширші 
верстви населення, щоб при розширенні переліку продукції і сфери діяльності банк 
чи продукт викликали у покупців позитивні емоції. Найефективнішими для імідж-
реклами є: рекламні ролики на телебаченні, в Інтернеті; рекламні щити; реклама на 
транспорті; реклама в популярних газетах і журналах; участь в благодійних акціях. 
Ефективною у плані формування інклюзивної фінансової поведінки може 
виступати стимулююча реклама. В ній важливо підкреслити основні переваги 
фінансової продукції (послуги), її позитивні якості у порівнянні з аналогічними 
пропозиціями. Вона стимулює потреби у придбанні даного продукту чи 
використанні послуги. Ефективними засобами стимулюючої реклами можуть 
виступати реклама в газетах і журналах; пряма поштова розсилка; реклама на радіо; 
участь у виставках; телереклама. 
PR – інструмент, що формує споживацькі установки через розвиток феномену 
іміджевої комунікації. У сучасній системі маркетингу та ринкової економіки в 
цілому PR є неодмінним інструментом психологічного впливу на суспільство. 
Підтримуючи гармонійні зв’язки між ключовими фігурами сучасності та задаючи 
темп подальшому розвитку економіки країни, елементи PR впливають на 
свідомість населення та споживання товарів, направляючи та корегуючи людську 
підсвідомість. Робота із засобами масової інформації й на сьогодні є актуальною та 
однією з ключових функцій PR-фахівців. Серед основних форм роботи PR-агентств 
81 
та PR-фахівців задля формування інклюзивної фінансової поведінки населення 
виступають заходи для преси, блогерів, кампанії у соціальних мережах, комунікації 
із експертами, залучення фінансових топ-менеджерів, розвиток власних каналів 
комунікацій, оптимізація власних сайтів, створення контенту для соціальних 
мереж, «проекти КСВ (корпоративна соціальна відповідальність)», прес-релізи 
тощо. 
Використання великих даних та аналітики є ключовим компонентом сучасної 
фінансової інклюзії. Великі дані дозволяють збирати, обробляти та аналізувати 
величезні обсяги інформації про фінансову поведінку населення. Це можуть бути 
транзакційні дані, дані з мобільних додатків, соціальних мереж, а також інші 
цифрові сліди. Аналітика великих даних допомагає виявляти поведінкові патерни, 
тренди та взаємозв'язки, що дозволяє фінансовим установам краще розуміти 
потреби клієнтів та пропонувати більш персоналізовані послуги. Крім того, великі 
дані дозволяють прогнозувати фінансову поведінку та моделювати різні сценарії 
розвитку, що сприяє ефективнішому плануванню та прийняттю рішень. 
Фінансові технології (FinTech) відіграють важливу роль у розширенні доступу 
до фінансових послуг. FinTech-компанії пропонують інноваційні рішення, які 
роблять фінансові послуги більш доступними, зручними та дешевими. Це включає 
цифрові платформи, мобільні додатки, блокчейн-технології та криптовалюти. 
Використання цифрових платформ та мобільних додатків дозволяє користувачам 
здійснювати фінансові операції швидко та зручно, без необхідності відвідувати 
банківські відділення. Блокчейн-технології забезпечують безпеку та прозорість 
транзакцій, а криптовалюти відкривають нові можливості для інвестування та 
зберігання цінностей [72]. 
Психологічні аспекти є важливою складовою фінансової поведінки. 
Поведінкова економіка досліджує, як психологічні фактори впливають на 
фінансові рішення. Це включає вивчення таких аспектів, як ризик, довіра, 
мотивація та інші психологічні чинники, що формують фінансову поведінку. 
Фінансова грамотність також є критично важливою, оскільки вона визначає 
здатність людей приймати обґрунтовані фінансові рішення. Підвищення рівня 
82 
фінансової грамотності серед населення сприяє більш ефективному управлінню 
фінансами, що в свою чергу підвищує рівень фінансової інклюзії [73]. 
Державні програми та регуляторні рамки є основою для підтримки фінансової 
інклюзії. Державні ініціативи можуть включати програми з підвищення фінансової 
грамотності, підтримку розвитку фінансових технологій, стимулювання інновацій 
у фінансовому секторі та захист прав споживачів. Ефективні регуляторні рамки 
забезпечують прозорість, безпеку та стабільність фінансових ринків, що сприяє 
довірі населення до фінансових інституцій. Співпраця між державою, приватним 
сектором та громадськими організаціями також є важливою для реалізації 
комплексних стратегій фінансової інклюзії. 
Підвищення фінансової інклюзії має значні економічні та соціальні наслідки. 
Розширення доступу до фінансових послуг сприяє економічному розвитку, 
оскільки дозволяє людям більш ефективно управляти своїми фінансами, 
інвестувати в освіту, здоров'я та бізнес. Це сприяє створенню робочих місць, 
підвищенню продуктивності та зростанню доходів. Крім того, фінансова інклюзія 
сприяє соціальній стабільності, зменшуючи рівень бідності та нерівності [74]. 
Доступ до фінансових послуг дозволяє людям брати активну участь у 
економічному житті, що підвищує їх соціальну захищеність та добробут. 
Компіляція всіх пропозицій щодо формування інклюзивної фінансової поведінки 
дозволила напрацювати шляхи покращення її рівня в Україні: 
1) Підвищення доступності. 
• Через мобільні банківські одиниці: періодичне обслуговування віддалених 
населених пунктів (особливо сільської місцевості) мобільними одиницями 
банківського обслуговування. 
• Закупівля банківських послугу комерційних банків через аукціон для 
забезпечення доступу до віддалених населених пунктів. 
2) Діджиталізація банківських процесів та підвищення рівня цифрової 
фінансової грамотності. 
- Розвиток цифрових екосистем для забезпечення доступу до банківських 
послуг та фінансової освіти для соціально вразливих груп населення, таких як літні 
люди, жінки з низьким соціально-економічним статусом, біженці та люди з 
83 
обмеженими можливостями. 
- Використання штучного інтелекту для персоналізації банківських послуг та 
прогнозування фінансової поведінки клієнтів, що дозволяє банкам краще розуміти 
потреби своїх клієнтів та пропонувати їм відповідні продукти та послуги. 
- Розробка інтерфейсів користувача, які спрощують взаємодію з 
банківськими послугами, такі як мобільні додатки з голосовими інструкціями для 
людей з низькою цифровою грамотністю. 
3) Розробка інклюзивних банківських продуктів. 
- Освітні картки: накопичення балів або знижок за проходження коротких 
освітніх завдань з фінансової грамотності. 
- Лояльні кредитні продукти: зниження відсоткових ставок за відповідальну 
кредитну поведінку, активність на освітніх ресурсах банку. 
- Геймифіковані депозитні продукти: накопичення бонусів, знижок, 
підвищення ставки, як нагорода за досягнення мети, виконання освітнього 
завдання, збереження мотивації до користування банківським продуктом. 
- Лайфстайл банкінг, поведінковий банкінг, омнікальний банкінг: розробка 
банківських продуктів, які інтегровані в повсякденні життєві активності 
споживачів і надаються за різними каналами. 
4) Захист прав споживачів 
• Супроводження усіх фінансових послуг прозорими умовами та 
стандартизація інформації. 
• Створення ініціативних груп, які представляють інтереси споживачів у 
банку. 
• Використання штучного інтелекту для аналізу скарг та швидкої реакції з 
боку Банку. 
5) Посилення безбар’єрності фінансових послуг. 
• Створення продуктів, спеціально адаптованих для людей з інвалідністю, 
ветеранів, старших людей тощо, з особливими зручностями та доступом, 
наприклад, підвищена допомога при обслуговуванні, адаптовані інтерфейси та 
інструкції. 
• Налагодження співпраці банків із неурядовими організаціями, які 
84 
представляють інтереси вразливих верств населення. 
Трансформація стає бізнес-імперативом для банків. Однак, рівень фінансової 
грамотності в Україні знаходиться на дуже низькому рівні. Програми з фінансової 
грамотності повинні стати в Україні пріоритетом. Потрібні різноманітні програми 
з підвищення рівня фінансової грамотності щодо турботи про завтрашній день та 
готовності обговорювати фінансові питання. Пріоритетними повинні стати 
ініціативи з підвищення фінансової грамотності для підлітків і молоді, враховуючи, 
що українці рішуче підтримують викладання фінансової грамотності у школах. З 
огляду на минулі фінансові кризи, українським банкам потрібно завоювати довіру 
людей. Необхідне дієве законодавство про захист прав споживачів та ефективний 
пруденційний нагляд за банками. Щоб змінити ставлення й фінансову поведінку 
українців, треба проводити масштабну інформаційно-роз’яснювальну роботу серед 
населення, акцентуючи на позитивних перетвореннях, які така зміна може 
привести щодо якості життя. 
Метою запропонованої моделі формування інклюзивної фінансової поведінки 
населення є формування у населення знань та компетенцій фінансової поведінки. 
Інтеграція запропонованих елементів у модель інклюзивної фінансової поведінки 
населення допоможе забезпечити рівний доступ до фінансових послуг для всіх 
верств населення, сприяючи економічному зростанню та соціальній стабільності. 
 
 
  
85 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі магістра здійснено теоретичне узагальнення, 
аналітичне оцінювання та запропоновано засади вирішення актуальних питань 
формування інклюзивної фінансової поведінки населення та розробка методичних 
і практичних рекомендацій щодо вдосконалення ролі банків у її формуванні в 
умовах інноваційного цифрового розвитку. Проведене дослідження дало змогу 
зробити такі висновки і пропозиції: 
Аналіз теоретичних підходів показав, що інклюзивна фінансова поведінка 
населення виступає як ключовий аспект економічної стабільності і соціального 
добробуту. Таксономія інклюзивної фінансової поведінки охоплює різноманіття 
теоретичних моделей, включаючи поведінкові фінанси, теорію раціонального 
вибору, і соціальний капітал, кожна з яких допомагає зрозуміти мотивацію та 
перешкоди для фінансової інклюзії різних груп населення. Ці знання критично 
важливі для розробки політик, спрямованих на підвищення рівня фінансової 
інклюзії. 
Традиційні детермінанти попиту та пропозиції базових фінансових послуг, 
доповнено детермінантами відповідального включення та іншими специфічними 
факторами, усвідомлення яких сприятиме формуванню моделі фінансової 
інклюзивної поведінки населення. Дослідження детермінантів інклюзивної 
фінансової поведінки підкреслює важливість таких факторів, як фінансова 
грамотність, доступ до фінансових послуг, та економічний добробут населення. 
Визначено, що комплексний вплив цих детермінантів формує умови, за яких 
індивіди та групи вирішують залучитися до користування фінансових послуг, що 
забезпечує більшу економічну інтеграцію та соціальну стабільність. 
Доведено, що фінансова інклюзія є комплексним поняттям, включає 
взаємопов’язані складові у їх логічній послідовності, а саме: добробут, обізнаність, 
доступність, залученість, використання. Формування моделі інклюзивної 
фінансової поведінки представляється сферою перетину поведінки банків та 
населення, де обидні сторони мають знаходити для себе способи взаємодії на 
взаємовигідних умовах. Інклюзивна фінансова поведінка є складним поняттям яке 
86 
передбачає як свідомі, так і несвідомі рішення щодо заробітку, заощаджень, витрат, 
інвестування та кредитування, зумовлені індивідуальними перевагами, 
фінансовими цілями та доступністю інформації. 
Зазначено, що враховуючи, що інклюзивна фінансова поведінка населення 
передбачає не тільки доступ до фінансових ресурсів, а й їх ефективне 
використання, виникає необхідність виокремлення моделей інклюзивної 
фінансової поведінки, які б враховували широкий спектр чинників: від 
макроекономічних умов до індивідуальних особливостей споживачів. Існуючи 
підходи до виокремлення моделей фінансової поведінки доповнено критеріями 
типу транзакцій, типу споживача, характеру та мотивів взаємодії учасників угоди, 
згідно яких визначено моделі інклюзивної фінансової поведінки: 1) за типом 
транзакцій та інструментів: ощадно-інвестиційна модель, кредитна модель, 
розрахункова (платіжна) модель, страхова модель інклюзивної фінансової 
поведінки; 2) за типом та характером споживача фінансових послуг: модель 
фінансової ексклюзивності, модель неформальної поведінки, модель формальної 
поведінки та модель самовиключення; 3) за характером взаємодії банків та 
населення: ексклюзивна поведінка, сегрегація, екстракція, інтеграція та інклюзивна 
поведінка. 
Розглянуто різні методики вимірювання інклюзивної фінансової поведінки, 
включаючи визначення системи аналітичних індикаторів, формування субіндексів 
та композитивних індексів, проведення соціологічних опитувань, та аналіз великих 
даних. Ці методи дозволяють оцінювати ефективність існуючих політик та 
розробляти нові стратегії для забезпечення фінансової інклюзії, зокрема через 
оцінку рівня доступу та задоволення фінансових потреб різних верств населення. 
За результатами дослідження рівня фінансової інклюзії населення у 
банківському сегменті України з’ясовано, що в цілому рівень фінансової інклюзії в 
Україні зростає, виняток становлять показники схильності до заощаджень, що 
свідчить про низький рівень довіри до банківської системи; інтенсивне 
впровадження інноваційних та цифрових технологій у сфері безготівкових 
розрахунків сприяє підвищенню рівня доступності фінансових послуг; рівень 
охоплення банківськими послугами в Україні є недостатнім і нерівномірним, 
87 
особливо у віддалених та сільських районах. Виявлено, що обмежений доступ до 
банківських послуг стримує економічну активність та фінансову інклюзію 
громадян. Встановлено, що для покращення цієї ситуації необхідно зосередитися 
на розширенні банківської інфраструктури, впровадженні мобільних банківських 
рішень та залученні неформальних фінансових мереж до офіційної економіки. 
Серед причин фінансового виключення домінантними визнано недостатність 
коштів, недовіра до банківських установ, неприйнятна цінова політика банків. 
Резервом підвищення рівня інклюзивної фінансової поведінки є орієнтація на 
залученість тих верств населення, які ще не охоплені, насамперед сільського 
населення, категорій громадян віком 45 плюс, розвиток мережі банківських 
установ, формування моделі ощадної поведінки та розвиток цифрових технологій 
банківського обслуговування. 
Запропоновано підхід до комплексного оцінювання фінансової інклюзивності 
населення України, який реалізовано методом побудови композитної карти, на якій 
в динаміці представлено інтегральні значення складових фінансової інклюзії - 
добробуту, обізнаності, доступності, залученості, використання. Інтегральні 
значення розраховано за даними аналітичних індикаторів баз даних СБ та НБУ. За 
допомогою розробленого композитного індексу вдалося оцінити рівень фінансової 
інклюзії в Україні шляхом побудови карти фінансової інклюзії. Аналіз показав, що 
значні розбіжності у рівні інклюзії між різними складовими вимагають 
адаптованих підходів та політик. Розрахункові значення інтегрального індексу 
дозволяють стежити за динамікою рівня фінансової інклюзії в країні та можуть 
бути використані як інструмент реформування фінансового ринку з метою 
зниження рівня бідності та забезпечення економічного зростання. Так, зниження 
значення індексу може стати підставою для додаткового моніторингу кожної 
складової фінансової інклюзії. Насамперед, це стосується низхідної динаміки такої 
складової як добробут населення. За допомогою встановлення факту зниження 
рівня фінансової інклюзії (або за низького її рівня) можна завчасно попередити 
посилення дії негативних факторів і вжити заходи з метою мінімізації потенційно 
негативного впливу на економіку. 
88 
Розроблена модель інклюзивної фінансової поведінки інтегрує основні 
аспекти фінансової інклюзії та визначає стратегічні напрямки для розвитку 
фінансових послуг в Україні. Модель враховує різні чинники впливу та сприяє 
формуванню комплексного підходу до поліпшення фінансової грамотності, 
доступності послуг та економічної активності різних груп населення. 
 
 
  
89 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Ануфрієва К.В., Шкляр А.І Фінансова інклюзія як чинник 
соціоекономічного розвитку. Ukrainian society. 2019. Т. 2019, № 3. С. 59–77. URL: 
https://doi.org/10.15407/socium2019.03.059 (дата звернення: 26.09.2024). 
2.  Вовченко О. Фінансова інклюзія як інструмент забезпечення фінансової 
стабільності банків. Grail of Science. 2022. № 12-13. С. 94–95. URL: 
https://doi.org/10.36074/grail-of-science.29.04.2022.011 (дата звернення: 01.10.2024). 
3. Ливдар М., Новосад Д. Фінансова інклюзія: інноваційні фінансові 
інструменти для сталого економічного розвитку. Наука і техніка сьогодні. 2024. № 
3(31). URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-3(31)-367-380 (дата звернення: 
01.10.2024). 
4.  Захарченко Н. В. Фінансова інклюзія для підвищення добробуту населення 
та економічного зростання держави. Фінанси України. 2020. № 6 (295). С. 105–116. 
5.  Leyshon A., Thrift N. Geographies of Financial Exclusion: Financial 
Abandonment in Britain and the United States. Transactions of the Institute of British 
Geographers. 1995. Т. 20, № 3. С. 312. URL: https://doi.org/10.2307/622654 (дата 
звернення: 01.10.2024). 
6. Martin-Oliver A. Financial exclusion and branch closures in Spain after the Great 
Recession. Regional Studies. 2018. Vol. 53, no. 4. P. 562–573. URL: 
https://doi.org/10.1080/00343404.2018.1462485 (дата звернення: 08.10.2024). 
7.  Choudhury M. S. Financial inclusion and livelihood dynamics : evidence from 
northeast rural Bangladesh : thesis. 2015. URL: http://roar.uel.ac.uk/4626/ (дата 
звернення: 08.10.2024). 
8. Koku P. S. Financial exclusion of the poor: a literature review. International 
Journal of Bank Marketing. 2015. Т. 33, № 5. С. 654–668. URL: 
https://doi.org/10.1108/ijbm-09-2014-0134 (дата звернення: 08.10.2024). 
9. The foundations of financial inclusion: Understanding ownership and use of 
formal accounts / F. Allen та ін. Journal of Financial Intermediation. 2016. Т. 27. С. 1–
30. URL: https://doi.org/10.1016/j.jfi.2015.12.003 (дата звернення: 10.10.2024). 
10. Yangdol R., Sarma M. Demand-side Factors for Financial Inclusion: A Cross- 
90 
country Empirical Analysis. International Studies. 2019. Vol. 56, no. 2-3. P. 163–185. 
URL: https://doi.org/10.1177/0020881719849246 (дата звернення: 27.09.2024). 
11. World Bank. The Global Findex Database, Washington, D.C.: World Bank 
Group. URL: https://www.worldbank.org/en/publication/globalfindex (дата звернення: 
27.09.2024). 
12. Alliance for Financial Inclusion AFI. Defining-Financial-Inclusion. URL: 
https://www.afi-global.org/ (дата звернення: 10.10.2024). 
13. Орєхов М. О. Управління моделями фінансової інклюзії у контексті 
розвитку глобальної діджиталізації. Економіка і організація управління. 2022. № 1. 
С. 127–139. URL: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2022.1.13 (дата звернення: 
27.09.2024). 
14.  Kablana A. S. K., Chhikara K. S. A Theoretical and Quantitative Analysis of 
Financial Inclusion and Economic Growth. Management and Labour Studies. 2013. Т. 
38, № 1-2. С. 103–133. URL: https://doi.org/10.1177/0258042x13498009 (дата 
звернення: 27.10.2024). 
15. Науменкова С. В. Фінансова інклюзивність: економічний зміст та підходи 
до вимірювання. Актуальні проблеми економіки. 2015. № 4 (166). С. 363–371. 
16. Zhulyn O. V. Improvement of the Financial Services Market in the Context of 
Ensuring the Financial Inclusion. Business Inform. 2021. Т. 8, № 523. С. 127–134. URL: 
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-8-127-134 (дата звернення: 27.10.2024). 
17. A. Nikitin, L. Prymostka, І. Krasnova, O. Prymostka, V. Shevaldina Financial 
inclusion in ukraine: determinants and evaluation. Financial and credit activity: problems 
of theory and practice. 2020. Т. 2, № 33. С. 500–512. URL: 
https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i33.207218 (дата звернення: 18.11.2024). 
18. Дудинець Л. А., Верней О. Є. Фінансова інклюзивність та її детермінанти. 
Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2018. Вип. 2. С. 8-13. 
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2018_2_4 (дата звернення: 18.09.2024). 
19. Шевалдіна В. Г., Нікітін А. В., Журавльов О. С. Поведінкові аспекти 
кредитної інклюзії населення. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". Серія: 
"Економічні науки". 2024. №6. URL: https://www.inter- 
nauka.com/issues/economic2024/6/9980 (дата звернення: 18.09.2024) 
91 
20. Kutsmus N., Prokopchuk O., Usiuk T. Social inclusion and sustainable rural 
development: on intersection of EU policies. Economic scope. 2024. URL: 
https://doi.org/10.32782/2224-6282/191-36 (дата звернення: 18.09.2024). 
21. Ozili, P. K. (2020). Theories of Financial Inclusion. SSRN Electronic Journal. 
https://doi.org/10.2139/ssrn.3526548 (дата звернення: 18.09.2024) 
22. Ozili, P. K. (2023). Institutional Theory of Financial Inclusion. SSRN Electronic 
Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.4317602 (дата звернення: 18.09.2024) 
23. Ahmad Malik F., Yadav D. K. Financial Theories and Their Relevance in 
Financial Inclusion. Financial Inclusion Schemes in India. Singapore, 2022. С. 21–35. 
URL: https://doi.org/10.1007/978-981-19-1316-7_2 (дата звернення: 18.09.2024). 
24. Panchasara M., Sharma V. Exploring the Role of Behavioral Theories in 
Financial Inclusion. SSRN Electronic Journal. 2019. URL: 
https://doi.org/10.2139/ssrn.3634040 (дата звернення: 18.09.2024). 
25. Zulkhibri M. Financial inclusion, financial inclusion policy and Islamic finance. 
Macroeconomics and Finance in Emerging Market Economies. 2016. Т. 9, № 3. С. 303–
320. URL: https://doi.org/10.1080/17520843.2016.1173716 (дата звернення: 
18.09.2024). 
26. H. O. Awa Upper echelon theory (UET) Journal of Systems and Information 
Technology. 2011. Т. 13, № 2. С. 144–162. URL: 
https://doi.org/10.1108/13287261111135981 (дата звернення: 18.09.2024). 
27. Ozili P. K. Financial Inclusion Research Around the World: A Review. SSRN 
Electronic Journal. 2020. URL: https://doi.org/10.2139/ssrn.3515515 (дата звернення: 
18.09.2024). 
28. Claiborne N., Lawson H. A. An Intervention Framework for Collaboration. 
Families in Society: The Journal of Contemporary Social Services. 2005. Т. 86, № 1. С. 
93–103. URL: https://doi.org/10.1606/1044-3894.1881 (дата звернення: 18.10.2024). 
29.  Шаманська О. Фінансова поведінка домогосподарств: сутність, мотиви, 
види та чинники. Вісник Тернопільського національного економічного 
університету. Економічні науки. 2014. Вип. 2, квіт. - черв. С. 104–111. 
30.  Кізима Т. Стратегії та моделі фінансової поведінки домашніх господарств 
у сучасних умовах. Світ фінансів. 2009. №2(19). С.86-96. URL: 
92 
http://dspace.wunu.edu.ua/jspui/bitstream/316497/25839/1/%D0%9A%D1%96%D0%B
7%D0%B8%D0%BC%D0%B0%20%D0%A2..pdf (дата звернення: 18.10.2024). 
31. Кізима Т. Фінансова поведінка домогосподарств: сутність, класифікація, 
чинники впливу. Світ фінансів. 2011. № 4. С. 19-26. 
32. Кізима Т., Булавинець В., Кізима А.. Фінансова поведінка домогосподарств 
у контексті розвитку поведінкових фінансів. Економічний аналіз. 2022. № 32(4). С. 
152–164. URL: https://doi.org/10.35774/econa2022.04.152 (дата звернення: 
18.10.2024). 
33.  Дубина М. В., Тарасенко А. В., Тарасенко О. О. Сутність та особливості 
формування поведінки домогосподарств на ринку фінансових послуг. Проблеми 
економіки. 2021. №4. C. 163–172. URL: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2021-4-
163- 172 (дата звернення: 18.10.2024) 
34. . Богоявленський О. В. Розвиток фінансового посередництва як фактор 
оптимізації інвестиційної поведінки населення. Зовнішня торгівля: право, 
економіка, фінанси. 2013. № 2. С. 110–114. 
35.  Косточка О. О. Фінансова поведінка домогосподарств України. Глобальні 
та національні проблеми економіки. 2016. Вип. 11. С. 698–701 
36.  Краснова І. В., Лавренюк А. В. Моделі формування інклюзивної 
фінансової поведінки населення. Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". 
Серія: "Економічні науки". 2024. №5. https://doi.org/10.25313/2520-2294-2024-5-
10013 (дата звернення: 18.10.2024) 
37.  Лавренюк А.В. Формування інклюзивної фінансової поведінки населення 
України в умовах FinTech-інновацій. Економічний розвиток держави, регіонів і 
підприємств: проблеми та перспективи: матеріали ІV Міжнародної науково- 
практичної інтернет-конференції молодих учених (28–29 квітня 2021 р.). Львів: 
Видавництво Львівської політехніки, 2021. с. 378-380. ISBN 978-966-941-598-1. 
URL: http://http://science.inem.lviv.ua/wp-
content/uploads/2017/01/CONF_NTSA_2021pdf (дата звернення: 18.09.2024). 
38.  Demirguc-Kunt, Asliand Leora Klapper, "Measuring Financial Inclusion: 
Explaining Variationin Use of Financial Services across andwithin Countries,” Brookings 
Paperson Economic Activity (Spring), 2013. р. 279-327. 
93 
39. Gimet, C., and T. Lagoarde-Segot. Financial Sector Development and Access to 
Finance: Does Size Say it All? Emerging Markets Review. 2012. 13, pp. 316-337. 
40. Honohan, P., and M. King. Cause and Effect of Financial Access: Cross- 
Country Evidence from the Finscope Surveys. 2009. 
41. Burgess, Robinand Rohini Pande (2005), “Do Rural Banks Matter? Evidence 
from the Indian Social Banking Experiment,”.American Economic Review. 2005. 
№95(3), 780-795 
42. Dupas, Pascaline, DeanKarlan, Jona than Robinson and Diego Ubfal 2016 
“Banking the Unbanked? Evidence from Three Countries”. NBER Working Paper No. 
22463. 
43. Honohan, P.. Cross-country variation in household access to financial services. 
Journal of Banking & Finance, 32. 2008., pp. 2493–2500. 
44. Beck, T. Financial Inclusion - Measuring Progress and Progress In Measuring. 
2018 
45.  Cmara N., Tuesta D. Measuring Financial Inclusion: A Muldimensional Index. 
SSRN Electronic Journal. 2014. URL: https://doi.org/10.2139/ssrn.2634616 (дата 
звернення: 22.09.2024). 
46. Шаповал Ю. І., Юхта О. І.. Вимірювання фінансової інклюзії: переваги та 
обмеження існуючих підходів. Український соціум. 2019. № 3. с. 78–91. URL: 
https://doi.org/10.15407/socium2019.03.078 (дата звернення: 22.09.2024) 
47. The Global Findex Database 2014: Measuring Financial Inclusion around the 
World. The World Bank, 2015. URL: https://doi.org/10.1596/1813-9450-7255 (дата 
звернення: 22.09.2024). 
48.  Павлюк Т. І. Фінансова інклюзивність як характеристика рівня охоплення 
населення базовими фінансовими послугами. Науковий диспут: питання 
економіки і фінансів: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. 
Київ, Будапешт, Відень, 2015. 71 с. 
49. Безготівкові розрахунки. Національний банк України. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/payments/nocash (дата звернення: 22.09.2024). 
50. Національний банк України. Зростання платіжної інфраструктури та 
кількості активних карток: тенденції карткового ринку у I кварталі 2024 року. 
94 
Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zrostannya- 
platijnoyi-infrastrukturi-ta-kilkosti-aktivnih-kartok-tendentsiyi-kartkovogo-rinku-u-i- 
kvartali-2024-roku (дата звернення: 22.09.2024). 
51. Статистика Національного банку. Національний банк України. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/statistic/nbustatistic (дата звернення: 22.09.2024). 
52. Доходи та витрати населення. Державна служба статистики України. URL: 
https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2023/02/zb_doch_21.pdf (дата звернення: 
22.09.2024) 
53. За останні три роки рівень фінансової грамотності українців поліпшився – 
результати дослідження. Національний банк України. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-ostanni-tri-roki-riven-finansovoyi-gramotnist- 
ukrayintsiv--polipshivsya--rezultati-doslidjennya (дата звернення: 22.09.2024). 
54. Beck T., Levine R. Industry Growth and Capital Allocation: Does Having a 
Market- or Bank-Based System Matter?. Cambridge, MA : National Bureau of Economic 
Research, 2002. URL: https://doi.org/10.3386/w8982 (дата звернення: 22.09.2024). 
55. Mehrotra, Puhazhendhi, Nair, & Sahoo. Financial inclusion: An overview. 
Occasionals Paper, Mumbai: Department of Economic Analysis and Research, 244, 
National Bank for Agriculture and Rural Development (NABRAD). 2019. 1-24 
56. Статистика фінансового сектору. Національний банк України. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial (дата звернення: 22.09.2024). 
57. (118)Макроекономічні показники. Національний банк України. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/statistic/macro-indicators (дата звернення: 22.09.2024). 
58. Наглядова статистика. Національний банк України. URL: 
https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist (дата звернення: 22.09.2024). 
59.  Тищенко Л., Чайбок А. Індекс фінансового стресу для України. Вісник 
Національного банку України. 2017. №5. с.5-14 
60.  Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в 
Україні у 2021. Офіційний сайт проєкту USAID «Трансформація фінансового 
сектору». URL: http://www.fst-ua.info/wp- 
content/uploads/2021/10/Ukraine_2021_Financial-Literacy-Survey-Report_UA.pdf. 
(дата звернення: 22.09.2024) 
95 
61. Люткевич О. Ідентифікація фінансового потенціалу домашніх господарств 
регіону. Регіональна економіка. 2011. №1. С. 72-78. 
62.  Гончар Л., Гарна С., & Мартиненко А. Фінансова грамотність населення 
України як фактор успішного розвитку держави. Інноваційна економіка, 0 (1-2), c. 
182-186. URL: http://www.inneco.org/index.php/innecoua/article/view/28 . (дата 
звернення: 28.09.2024) 
63. Зеленцова А.В. Підвищення фінансової грамотності населення: 
міжнародний досвід та російська практика. Москва: КНОРУС: ЦИПСиР, 2012. 112 
с.: іл. Авт. вказані на обороті тит. листа. ISBN 978-5-406-01954-2.URL: 
https://rucont.ru/efd/364248 . (дата звернення: 28.09.2024) 
64.  Петрушка О. В. Роль фінансової грамотності населення у розвитку 
пенсійної системи України. Управління фінансами держави, регіону, підприємства 
та домогосподарства : погляди науковців і практиків : зб. тез доп. Другої Всеукр. 
наук.- практ. Інтернет-конф. м.Тернопіль, 11.04.2016 р.; відп. за вип. О. П. 
Кириленко. Тернопіль: Вектор, 2016. С. 87-90. 
65. Стратегії Національного банку України до 2025 року. Офіційний сайт 
Національного банку України. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/strategiya- 
natsionalniy-bank-do-2025-roku-fokus-na-aktivizatsiyu-ekonomichnogo-zrostannya-ta- 
tsifrovizatsiyu . (дата звернення: 28.09.2024) 
66.  Краснова І.В., Лавренюк А.В. Виклики та можливості цифрової 
фінансової інклюзії. East European Scientific Journal. Vol. 77, Iss. 1. 2022. P. 53–58. 
URL: https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/38284 . (дата звернення: 28.09.2024) 
67.  Попело О. В., Холявко Н. І., Дубина М. В., Тарасенко А. В. Вплив 
інноваційно-інформаційних технологій фінансових установ на трансформацію 
фінансової поведінки домогосподарств. Проблеми економіки. 2022. № 1. С. 105-
112. URL: 
https://www.problecon.com/_inc/kachka_pdf.php?year=2022&volume=1_0&pages=10
5_1 12&qu=%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0 (дата 
звернення: 29.09.2024) 
68. Жаворонок, А. В., Ткачук, І. Я. Вплив діджиталізації ринку фінансових 
послуг на кредитну поведінку домогосподарств. Проблеми сучасних 
96 
трансформацій. Серія: економіка та управління. 2023. № 10. URL: 
https://doi.org/10.54929/2786-5738- 2023-10-08-04 (дата звернення: 29.09.2024) 
69.  Лавренюк А.В. Вплив FinTech-інновації на рівень фінансової інклюзії. 
Сучаcні гроші, банківські послуги та фінансові інновації в цифровій економіці: 
матеріали наук.-практ. інтерн. конф. студ. аспір. і молод. вчених. Дніпро: Середняк 
Т. К.,  2021, 519 с., с. 455-457 URL: 
https://er.chdtu.edu.ua/bitstream/ChSTU/2370/1/sgbp_21_4-
%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8B-1-
11%2C300-303%2C519.pdf (дата звернення: 30.09.2024) 
70. Крисоватий А. І., Десятнюк О. М., Птащенко О. В. Цифрова інклюзія: 
фінансовий та маркетинговий аспекти. Journal of Strategic Economic Research. 2023. 
№ 3. С. 93–102. URL: https://doi.org/10.30857/2786-5398.2023.3.10 (дата звернення: 
30.09.2024). 
71. Шепель О. Цифрова та фінансова інклюзія міжнародних мігрантів в 
приймаючих країнах. Економіка та суспільство. 2023. № 58. URL: 
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-58-55 (дата звернення: 30.09.2024). 
72.  Hurina O., Kornіeva N. The financial model of development of inclusive social 
protection systems. Efektyvna ekonomika. 2020. № 5. URL: 
https://doi.org/10.32702/2307- 2105-2020.5.19 (дата звернення: 30.09.2024). 
73. Al-Ali A. H. H., Flaifel A. A., Al_Duhaidahawi H. M. K. A Financial Behavior 
Measurement Model to Evaluate the Financial Markets. International Journal of 
Professional Business Review. 2023. Т. 8, № 5. С. 17. URL: 
https://doi.org/10.26668/businessreview/2023.v8i5.1417 (дата звернення: 30.09.2024). 
74. Way W. L. Contextual Influences on Financial Behavior: A Proposed Model for 
Adult Financial Literacy Education. New Directions for Adult and Continuing Education. 
2014. Т. 2014, № 141. С. 25–35. URL: https://doi.org/10.1002/ace.20082 (дата 
звернення:30.09.2024). 
75. Річний звіт акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 
31 грудня 2022 року 
https://static.privatbank.ua/files/dod1_01052023_2022.pdf?_gl=1*os5i8e*_gcl_au*MT
kxNDM1NTAxMC4xNzMyOTU3NDEyLjEwMjA3MjY1NTAuMTczMjk1NzQyNS4x
97 
NzMyOTU3NDYz*_ga*MTExNDY5NzgwLjE2NTQwMjY0MzU.*_ga_C7N2L9YCQ
9*MTczMjk1NzQxMS4yOC4xLjE3MzI5NTc0NzcuNjAuMC4w 
76. Річний звіт акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"  
31 грудня 2023 року 
https://static.privatbank.ua/files/Richnyy_zvit_za_2023.pdf?_gl=1*1poj8cs*_gcl_au*M
TkxNDM1NTAxMC4xNzMyOTU3NDEyLjEwMjA3MjY1NTAuMTczMjk1NzQyNS
4xNzMyOTU3NDYz*_ga*MTExNDY5NzgwLjE2NTQwMjY0MzU.*_ga_C7N2L9Y
CQ9*MTczMjk1NzQxMS4yOC4xLjE3MzI5NTc0NjMuOC4wLjA. 
 
 
 
 
 
 
 
  
98 
Додаток А 
Тези ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми 
фінансової системи України» (м. Черкаси, 21 листопада 2024 року Черкаси, 
ЧДТУ) 
 
УДК 336.71: 004.455.1 
Віталій Красільніков ‒ здобувач вищої освіти освітнього ступеня магістр 
 
Науковий керівник ‒ к.е.н., доц. Леся Бережна 
 
Черкаський державний технологічний університет 
 
ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ НА ФІНАНСОВУ ПОВЕДІНКУ 
НАСЕЛЕННЯ: ВИСНОВКИ ГЛОБАЛЬНОЇ БАЗА ДАНИХ FINDEX  
 
Фінансова інклюзія є одним із головних напрямів діяльності центральних 
банків різних країн та міжнародних фінансових організацій. Її значення зумовлено 
тим, що вона сприяє прогресу в досягненні Цілей сталого розвитку ООН, зокрема 
через покращення економічної стабільності домогосподарств і громад. Одним із 
основних інструментів для дослідження рівня фінансової інклюзії є глобальна база 
даних Findex, створена Світовим банком у 2011 році. 
Ця база, яка оновлюється кожні чотири роки (2011, 2014, 2017, 2021 роки), 
містить дані про використання фінансових послуг дорослим населенням у понад 
140 країнах світу. Вона висвітлює, як люди відкривають фінансові рахунки, 
здійснюють платежі, заощаджують кошти, беруть позики та приймають фінансові 
рішення у складних економічних ситуаціях. Звіт за 2021 рік є особливо важливим, 
оскільки охоплює період пандемії COVID-19, коли доступ до фінансів набув 
критичного значення. 
Дослідження 2021 року базується на репрезентативному опитуванні 125 тисяч 
дорослих із 123 країн. У центрі уваги звіту – аналіз доступу до офіційних і 
неофіційних фінансових послуг, зокрема цифрових платежів, таких як мобільні 
гроші та онлайн-транзакції. Дані також дають змогу оцінити, наскільки свідомо 
населення підходить до питань фінансової стійкості та управління своїми 
ресурсами. 
Особливу увагу приділено соціально-економічним прогалинам у фінансовій 
інклюзії, зокрема нерівності між чоловіками й жінками та обмеженням доступу до 
фінансів для найбідніших верств населення. Наприклад, результати дослідження 
демонструють, що домогосподарства та підприємства, які мають доступ до 
офіційних фінансових послуг, виявляються стійкішими до економічних потрясінь. 
Такі домогосподарства краще справляються з кризовими ситуаціями, 
забезпечуючи себе базовими потребами. 
Зокрема, у Чилі жінки з низьким рівнем доходів, які відкрили ощадні рахунки, 
змогли зменшити залежність від позик та стали впевненіше почуватися в умовах 
економічної нестабільності. У Бангладеш домогосподарства із мобільними 
рахунками отримували значно більші грошові перекази від членів родини, які 
99 
працювали в містах. Це дозволило їм витрачати більше коштів на їжу та інші 
предмети першої необхідності, водночас зменшуючи потребу в позиках. 
Значний акцент у звіті зроблено на цифрових фінансових послугах, які 
змінюють підходи до зберігання та переказу коштів. Мобільні гроші дозволяють 
користувачам швидко й недорого отримувати фінансову підтримку, особливо в 
умовах кризи. Наприклад, у Кенії користувачі мобільних грошей могли отримувати 
допомогу від родичів та друзів, навіть якщо ті перебували за сотні кілометрів. Це 
допомогло домогосподарствам уникнути скорочення витрат навіть за значного 
зниження доходів. 
У Бангладеш мобільні рахунки допомогли дуже бідним сільським родинам 
збільшити рівень споживання та зменшити ризик крайньої бідності. Аналогічно, у 
Філіппінах жінки, яких заохочували регулярно вносити кошти на ощадні рахунки, 
змогли краще планувати фінансові витрати, що підвищило їх економічну 
стабільність. 
Окремий аспект звіту присвячено гендерній рівності. Наприклад, у Індії 
реалізація державної програми із зарахування зарплат жінкам безпосередньо на їхні 
рахунки сприяла зниженню гендерної нерівності. Цей підхід стимулював жінок до 
пошуку роботи та сприяв їх фінансовій незалежності. 
У Кенії жінки, які відкрили безкоштовні ощадні рахунки, збільшили витрати 
на харчування на 15%. Це підкреслює важливість доступу до фінансових послуг 
для підвищення добробуту домогосподарств. 
Необхідно відмітити, що пандемія COVID-19 стала каталізатором для 
розширення доступу до фінансів через цифровізацію державних виплат та екстрену 
підтримку населення. Ці кроки допомагають зміцнювати довіру до фінансових 
систем і сприяють усвідомленій фінансовій поведінці населення. 
Таким чином, фінансова інклюзія є важливою умовою для досягнення цілей 
сталого розвитку. Вона сприяє соціально-економічному розвитку, покращує 
добробут домогосподарств і підвищує стійкість до економічних потрясінь. Тому 
міжнародні фінансові організації та центральні банки повинні продовжувати 
моніторинг рівня фінансового залучення населення, інвестувати в розвиток 
фінансової грамотності, розробку інноваційних продуктів і забезпечення прав 
споживачів. 
 
Література: 
1. Веб-сайт Global Findex [Електронний ресурс]. Режим доступу: 
http://www.worldbank.org/globalfindex 
  
100 
Додаток Б 
 
  
101 
Продовження додатку Б 
 
  
102 
Продовження додатку Б 
 
 
  
103 
Продовження додатку Б 
 
 
  
104 
Продовження додатку Б 
 
 
 
  
105 
Продовження додатку Б 
 
 
  
106 
Додаток В 
 
 
  
107 
Продовження додатку В 
 
 
  
108 
Продовження додатку В 
 
 
 
  
109 
Продовження додатку В 
 
 
 
  
110 
Продовження додатку В 
 
 
 
  
111 
Продовження додатку В
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
