Генеалогія феномена довіри: історико-філософський екскурс

Abstract

В статті здійснено концептуальний аналіз історико-філософських джерел становлення філософії довіри. Звернено увагу на суперечливість онтологічних, епістемологічних та аксіологічних вимірів відносин довіри у соціальній взаємодії. Відзначено, що хоча дотично поняття довіри розглядається в контексті становлення та еволюції ідей соціальної моралі, громадянського суспільства та правової держави, загалом спостерігається доволі слабка концептуалізація довіри в історії філософської думки. Зважаючи на універсальність та неоднозначність феномена довіри, розглянуто особливості історико-філософських експлікацій довіри в аспекті етичного, теологічного, політологічного, правового підходів. Запропонований методологічний ракурс генеалогії фіксує не лише окреслення концептуальних витоків довіри, а й виявляє «антиномії довіри», явні та приховані чинники соціальної діяльності, спрямовуючи критичне смислове розкриття амбівалентних проявів та ефектів довіри.

The article deals with the conceptual analysis of historical and philosophical sources of the formation of the philosophy of trust, drawing attention to the contradictory nature of the ontological, epistemological and axiological contexts of the relationship of trust in social interaction. It is noted that even though the concept of trust is being examined in terms of the context of the formation and evolution of ideas of social morality, civil society and the rule of law, in general there is a rather weak conceptualization of trust in the history of philosophical thought. The need to identify the “grounds” of trust led to the use of the value-genealogical approach, which allowed to determine the historical basis of the signifi cant determinants of the classical theories of philosophy of trust and to identify the forms of its implementation in the context of the problems of the formation of civil society