ChSTU repository

Зміст 
Стор. 
Технічне завдання 2 
Вступ………………………………………………………………………… 4 
1. Обґрунтування необхідності проектування  на основі критичного
аналізу існуючих аналогів……………..……………………………………………. 6 
1.1 Класифікація печей……………………………………………………. 6 
1.2. Основні характеристики та загальний пристрій печей…………….….. 13 
1.3. Основні види сучасних пічних агрегатів………………………………. 19 
2. Обґрунтування технічного завдання……………………………………... 22 
3 Розробка структурної та електричної принципової схеми приладу…….. 26 
4 Розрахунок основних конструктивних елементів та вузлів……………... 31 
4.1 Розрахунок теплової енергії……………………………………………... 31 
4.2 Розрахунок друкованої плати на віброміцність……………………….. 37 
4.3 Тепловий баланс процесу………………………………………………. 41 
5 Технологічний розділ……………………………………………………… 47 
6 Спеціальний розділ………………………………………………………… 56 
6.1 Економічне обґрунтування розробки…………………………………… 56 
6.2 Охорона праці…………………………………………………………….. 58 
Висновок…………………………………………………………………… 73 
Список використаних джерел……………………………………………….. 74 
Додаток А  Відомість технічного проекту………………………….... 79 
Додаток Б  Перелік нормативної документації…………………..….. 80 
Додаток Г  Результати розрахунку на ЕОМ………………………...... 81 
Додаток Д  Комплект документації на технологічний процес……… 82 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
Зм. Аркуш № докум. Подпись Дата 
Разраб. Косян В.В. Літ. Аркуш Аркушів 
Провер. Гальченко В.Я. 
Система температурної стабілізації 3 
. печі хлібобулочного виробництва 
 Н. Контр. Тичков В.В. Пояснювальна записка      ЧДТУ 
 Утверд. 
Вступ 
Виробництво хліба - найдавніша галузь харчової промисловості. Загальні 
принципи сучасної технології хлібопечення було створено у Стародавньому Єгипті 
5...6 тис. років тому вони. Остаточне народження чудового продукту, званого 
хлібом, було пов'язане зі з'єднанням у єдиний процес трьох великих технологій 
давнини: вирощування пшениці гарної якості, застосування жорнів при помелі та 
використання дріжджів для бродіння тіста. Надалі ця технологія набула поширення 
в Стародавній Греції та Римській імперії[1]. 
Раніше випічка хліба здійснювалася в домашніх умовах, у містах працювали 
дрібні, як правило, немеханізовані пекарні. У роки перших п'ятирічок було 
прийнято рішення про механізацію хлібопечення, широке будівництво 
хлібозаводів, створення машинобудівної бази для виробництва вітчизняного 
хлібопекарського обладнання. 
Розвиток галузі в «радянський» період відрізняла висока концентрація та 
спеціалізація виробництва. Інша відмінна риса - широке поширення безперервного 
тризмінного режиму роботи, що забезпечувало більш високу стабільність 
технологічних параметрів. Проте, водночас, зазначені особливості ускладнювали 
постачання населення свіжим хлібом, гальмували вироблення широкого 
асортименту виробів. 
Нині намітилися структурні зміни у забезпеченні населення хлібними 
виробами — відбувся перехід від будівництва великих хлібозаводів до розвитку 
мережі малої потужності. 
За кількістю підприємств, обсягом і значимістю продукції, вартості -
основних виробничих фондів хлібопекарська промисловість є однією з провідних 
галузей харчової промисловості. Проте нині за оцінками фахівців лише 20...35% 
хлібопекарських підприємств відповідають сучасному технічному рівню. Понад 
30% активної частини основних виробничих фондів мають вік від 10 до 20 років, 
ступінь механізації праці вбирається у 40%. 
Розвиток технічної бази хлібопекарської та макаронної галузі має бути 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
4 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
спрямований на [1]: 
 раціональне поєднання спеціалізованої та універсальної техніки для 
вироблення масових та спеціальних сортів, нових видів продукції; 
 значне підвищення експлуатаційної надійності та ремонтопридатності 
машин та апаратів; 
 створення технологічного обладнання для невеликих пекарень; 
 оснащення ліній, окремих ділянок та машин комп'ютерною та 
мікропроцесорною технікою. 
Відповідно до цільової програми стабілізації та розвитку агропромислового 
комплексу науково-технічна політика та галузі хлібопечення має бути спрямована 
насамперед на зниження витрат матеріальних, енергетичних та інших видів 
ресурсів; створення, виробництво та використання нових видів сировини, у тому 
числі нетрадиційної; підвищення продуктивність праці[1]. 
Особлива увага має приділятися розробці нових технологій та обладнання, 
зменшенню витрати електроенергії та матеріальних ресурсів, зниженню частки 
ручної праці та металомісткості конструкцій. Вирішення цих завдань можливе 
лише на основі глибоких знань технологічних процесів та існуючого обладнання. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
5 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
1 Обґрунтування необхідності проектування  на основі критичного 
аналізу існуючих аналогів 
Піч - один з головних агрегатів, що визначають технічний рівень 
хлібопекарського виробництва. Піч повинна забезпечувати хорошу якість 
продукції, високий рівень механізації, найменшу питому витрату палива, невелику 
теплову інерцію. В даний час на хлібопекарських підприємствах застосовуються 
печі різноманітних конструкцій, що відрізняються способом обігріву пекарної 
камери, ступенем механізації, продуктивністю та ін. 
При виборі та проектуванні печей слід звернути увагу на розмір посадкового 
фронту печі, його ув'язування з розмірами колисок шафи для створення 
виробничих ліній. Повинна забезпечуватись надійність конструкцій, високий к. п. 
д., широке застосування автоматичних систем регулювання та контролю, а також 
сучасні вимоги промислової естетики. 
1.1. Класифікація печей 
В даний час у хлібопекарському виробництві харчової промисловості 
знаходять застосування різноманітні конструкції печей, що різняться між собою 
способом обігріву пекарної (робочої) камери, продуктивністю, виробленим 
асортиментом продукції, конструкцією конвеєрного пода та іншими ознаками. 
Вивчення технологічних, теплофізичних та інших процесів, які у пічних агрегатах 
різних конструкцій, викликає необхідність їх класифікації. 
Сукупність ознак класифікації має дати можливе повне уявлення про 
принципи дії та конструктивні особливості пічних агрегатів. У зв'язку з розвитком 
науки і техніки в аналізованої області класифікаційні ознаки можуть не тільки 
уточнюватися, а й доповнюватися новими, що відображають нові досягнення. 
На сучасному етапі розвитку пічної техніки хлібопекарського виробництва 
за основні прийняті наступні ознаки класифікації [6]: 
1) призначення пічного агрегату-технологічна ознака;
2) способи генерації теплоти та обігріву пекарної камери – теплотехнічна
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
6 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
ознака; 
3) ступінь механізації пічного агрегату;
4) тип або конфігурація пекарної камери;
5) робоча площа пода.
Розглянемо докладніше класифікаційні ознаки.
Призначення пічного агрегату 
Цей технологічний ознака класифікації визначає спеціалізацію печі та 
асортимент продукції, що виробляється. За технологічною спеціалізацією сучасні 
печі та пічні агрегати поділяються на хлібопекарські, кондитерські, бубликові, 
пряникові та для вироблення національних та спеціальних сортів борошняних 
виробів. 
По асортименту пічні агрегати можна розділити на групи: 
а) універсальні печі, на яких можуть вироблятися хлібобулочні, 
кондитерські, баранкові вироби різних сортів та маси в широкому діапазоні. До цієї 
групи відносяться печі з невеликою площею пода (наприклад, піч ХР), що 
встановлюються на підприємствах невеликої потужності; 
б) хлібопекарські агрегати, на яких можливе вироблення широкого 
асортименту формових та подових сортів хліба та хлібобулочних виробів, а також 
пічні агрегати, на яких виробляється широкий асортимент баранкових та 
кондитерських виробів; 
в) спеціалізовані печі та агрегати, на яких виробляється обмежений 
асортимент бубликів, печива, пряників, формових сортів хліба або певні подові 
сорти хлібобулочних виробів заданої маси, а також національні сорти хліба. 
Спеціалізовані печі та агрегати мають площу пода 10-100 м 2 і більше. 
Спосіб обігріву пекарної камери 
За цією теплотехнічною ознакою всі печі поділяються на такі види [5]. 
1. Печі із регенеративним способом обігріву. До них відносяться жарові
печі, пристосовані для випічки певного ассортименту виробів, танди для випічки 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
7 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
національних сортів хліба. 
У цих печах робоча камера одночасно є і топковою камерою, в якій 
періодично спалюється певна порція палива. При спалюванні його внутрішні 
стінки камери розігріваються, акумулюючи достатню для випікання продукції 
теплоти. Розігрів пекарної камери чергується з випічкою, тому такі печі 
називаються періодичними. 
В даний час печі з регенеративним обігрівом мають поширення у малих 
сільських пекарнях. 
2. Печі з канальним обігрівом. При канальному способі нагрівання
теплоносієм є продукти згоряння, що проходять по системі каналів, через поверхню 
теплообміну яких теплота передається в пекарну камеру до тесту-хліба. Тверде, 
рідке та газоподібне паливо спалюється в одній або кількох топках. 
В даний час набули великого поширення печі з рециркуляцією продуктів 
згоряння. При цьому рідке та газове паливо спалюється у спеціальних топкових 
пристроях. У деяких випадках спалювання газу відбувається безпосередньо у 
каналах. 
Печі з рециркуляцією продуктів згоряння мають невелику теплову інерцію 
системи обігріву і всієї конструкції в цілому. Це дозволяє застосовувати сучасні 
засоби автоматичного регулювання теплового режиму процесу випічки, а також 
автоматику безпеки горіння. Крім того, розігрів печі протягом невеликого 
проміжку часу (1—2 год) уможливлює перехід підприємств на двозмінну та 
однозмінну роботу. 
Все це є значною перевагою перед пічні агрегати з масивним 
обмуровуванням з цегли, що володіє великою тепловою інерцією, що виключає 
застосування простих сучасних схем автоматичного регулювання. Печі та агрегати 
з канальним обігрівом мають найбільше поширення в промисловості. 
3. Печі та агрегати з пароводяним обігрівом. При цьому засобом обігріву
застосовуються товстостінні нагрівальні трубки (трубки Перкінса), а теплоносієм є 
пароводяна суміш високого тиску (10-12 МПа). Кожна нагрівальна трубка є 
самостійним теплообмінником. Короткий кінець трубки розміщується в топці і є 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
8 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
теплосприймаючою поверхнею; довгий кінець її розташовується в пекарній камері 
і служить тепловіддаючою поверхнею. Трубки розміщуються з деяким ухилом у 
бік топки, у вигляді однорядного або багаторядного пучка вздовж або впоперек 
поздовжньої осі печі. 
Печі з пароводяним обігрівом реконструюються і переводяться на 
комбінований обігрів. 
4. Печі з паровим обігрівом. При цьому способі обігріву теплоносієм є
насичена пара високого тиску (10 - 12 МПа), що отримується в спеціалізованому 
парогенераторі. Насичена пара з парогенератора надходить у систему обігріву печі, 
в пекарній камері якої розміщуються теплообмінні пристрої у вигляді трубчастих 
радіаторів. 
На рис. 1.1 в якості ілюстрації наведена принципова схема обігріву стосовно 
пічного агрегату системи Г. П. Марсакова [3], що складається з наступних 
елементів: окремого безбарабанного вертикально-водотрубного парогенератора 
високого тиску 1 без відбору пари, паропроводу 2, системи обігріву камери, що 
складається з трубчастих секцій - калориферів 3, і конденсатопроводу 4. Напрямок 
руху пари і конденсату показано стрілками. 
Рисунок 1.1- Принципова схема печі з паровим обігрівом 
В інших конструкціях невеликі парогенератори вбудовуються в обмуровку 
пічного агрегату. Переміщення пари та конденсату забезпечується природною 
циркуляцією. У деяких випадках як теплоносій застосовується перегріта вода при 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
9 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
тисках більше 10 МПа із застосуванням примусової циркуляції в системі. 
5. Печі зі спалюванням газу в пекарній камері. У цих печах газ спалюється
безпосередньо у пекарній камері. Цей спосіб обігріву використовується в 
кондитерських печах, у яких випікається широкий асортимент печива та інших 
подібних виробів. 
У хлібопекарських печах нині цей спосіб обігріву не застосовується. 
6. Електричні печі. Для електрообігріву застосовують:
а) трубчасті електронагрівачі (ТЕН) у печах опору;
б) світлі випромінювачі - дзеркальні лампи та ін - в печах з інфрачервоним
обігрівом; 
в) струми високої частоти; 
г) контактний спосіб прогріву, при якому тестова заготівля є електроопором 
(застосовується для випічки безкіркового хліба). 
В.електричних печах можливе застосування автоматичного програмного 
регулювання теплового режиму відповідно до заданої кінетики витрати теплоти в 
пекарній камері. Електричні печі є перспективними і набудуть ще більш широкого 
поширення в промисловості. 
Можлива комбінація названих способів. Найбільшого поширення в 
хлібопекарській промисловості отримали електричні печі опору з тепловими 
випромінювачами — ТЕН. . 
7. Печі з комбінованим (змішаним) обігрівом. Для обігріву пекарної камери
цих печей застосовують комбінацію каналів та пароводяних трубок. Цей спосіб 
обігріву знайшов широке застосування в печах з площею пода 25, 40, 60, 100 м2і 
більше. У топках цих печей можливе спалювання різноманітного палива. 
Можливі інші комбінації способів обігріву. Застосування того чи іншого 
способу обігріву обумовлюється теплотехнічними, технологічними, 
конструктивними, техніко-економічними та іншими вимогами, що пред'являються 
до сучасних пічних агрегатів. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
10 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Ступінь механізації пічного агрегату 
Цей ознака класифікації описує: а) спосіб переміщення тестових заготовок 
при вистоювання та в пекарній камері; б) спосіб посадки на під тестових заготовок; 
в) спосіб розвантаження випеченої продукції; г) механізацію та автоматизацію 
топкового процесу; д) спосіб регулювання теплового та вологого режиму пекарної 
камери; е) автоматизацію керування ритмом руху конвеєра. 
Ступінь механізації пічного агрегату визначається типом пода. Піди 
бувають стаціонарні, висувні або вони являють собою найпростіші конвеєри з 
переміщенням їх вручну, різні конвеєри з електроприводом і автоматичним -
регулюванням ритму руху конвеєра. Коли до подового конвеєра приєднано конвеєр 
для вистоювання, цей конвеєр є єдиним конвеєром розстійно-пічного агрегату. З 
цим конвеєром органічно пов'язані механізми та пристрої для посадки тестових 
заготовок, вивантаження випеченої продукції та інших допоміжних операцій. 
За ступенем механізації всі печі можна розділити на такі класи [4]: 
1. До першого класу відносяться печі зі стаціонарним (не рухомим) подом,
при експлуатації яких усі операції виробляються вручну, тобто ці печі є 
немеханізованими. 
2. До другого класу відносяться печі з найпростішою механізацією: з
висувними подами, дисковими обертовими вручну подами, найпростішими 
роторними конвеєрами типу білячого колеса, ручним керуванням тощо. 
3. До третього класу відносяться печі з конвеєрними за дами та
електроприводом. Часто такі печі оснащуються приладами для автоматичного 
керування ритмом руху конвеєра (реле часу) та мають пристосування для 
механічного вивантаження готової продукції. Посадка заготовок на конвеєр 
проводиться вручну. Операції топкового процесу на твердому паливі (подача 
палива, вигріб шлаку, шуровка та інші операції) виконуються вручну. При 
застосуванні рідкого та газоподібного палива згадані ручні операції не мають 
місця; печі з таким ступенем механізації називають напівавтоматами. 
4. До четвертого класу відносяться пічні агрегати, що є основною ланкою
автоматичної потокової лінії. Конвеєрні пічні агрегати з'єднані з розстійними 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
11 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
агрегатами та з усіма іншими машинами та механізмами, розташованими перед 
пічним агрегатом та за пічним агрегатом. Всі машини, механізми та пристрої 
працюють синхронно. Не тільки пічний -агрегат, а й вся потокова лінія оснащена 
приладами, механізмами та пристроями для автоматичного регулювання всіх 
процесів та операцій, що відбуваються в потоці: автоматична посадка тестових 
заготовок на розстійний конвеєр; кондиціювання повітря в розстійній камері; 
автоматичне надрізування та посадка тестових заготовок на пічний конвеєр; 
автоматичне регулювання подачі пари для зволоження тестових заготовок; 
автоматичне регулювання теплового режиму пекарної камери 
Ступінь механізації пічного агрегату відображає ступінь механізму всього 
підприємства в цілому. 
Тип пекарної камери 
Ця ознака класифікації обумовлює напрямок струмів тіста, готової 
продукції, форм, листів, трафаретів тощо щодо пічного агрегату. Пекарні камери 
сучасних печей бувають двох типів: тупикові та прохідні. 
Історично склалося, що печі зі стаціонарним або висувним подом мають 
пекарні камери тупикового типу. Посадка тестових заготовок на під і вивантаження 
випеченої продукції проводяться через те саме посадкове вікно. У багатьох печах з 
люлечно-подіковим конвеєром малої та середньої потужності також 
застосовується пекарна камера тупикового типу. За такого конструктивного 
рішення конвеєр печі не має холостої гілки. 
У печах з прохідною пекарною камерою посадка тістових заготовок і 
вивантаження випеченої продукції виробляються через вікна, розташовані з 
протилежних сторін печі, і при двонитковому конвеєрі утворюється найбільша 
холоста гілка, приблизно дорівнює половині всієї його довжини. При три- та 
пятініточному конвеєрі довжина холостої гілки відповідно скорочується. 
У печах з пластинчастим, стрічковим або сітчастим конвеєром прохідна 
пекарна камера має форму довгого тунелю висотою 300—400 мм; такі печі 
називають тунельними. Прохідний тип пекарної камери сприяє організації 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
12 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
прямоточної технологічної лінії. Тупикова пекарна камера створює деякі 
незручності в організації напряму потоків тестових заготовок, випеченої продукції, 
форм, листів тощо. 
Вибір типу та конфігурації пекарної камери визначається комплексом 
вимог, що пред'являються до пічного агрегату: ас сортиментом виробів, що 
випікаються; продуктивністю; компонуванням обладнання на підприємстві в 
цілому; організацією виробничого потоку та ін. 
Робоча площа пода 
В даний час в експлуатації знаходиться дуже багато печей різних 
конструкцій, з різною шириною і робочою площею пода, продуктивністю і т. п. 
При проектуванні машин і механізмів для потокових ліній виникають великі 
труднощі в ув'язуванні їх з основним технологічним агрегатом, яким є піч. 
З метою уніфікації проектування та виготовлення печей, машин, механізмів 
та пристосувань для потокових ліній, а також виготовлення уніфікованих запасних 
вузлів та деталей до них на хлібопекарські печі створено ВНТП 02-92. Головним 
параметром печей прийнято робочу площу пода. Відповідно до рядів переважних 
чисел встановлюються такі робочі площі пода (м 2 ): 10, 16, 25 (40) 50, 80 100, 125. 
Сукупність усіх ознак класифікації описує сутність конструкції пічного 
агрегату, а також дозволяє прогнозувати розвиток пічної техніки. 
1.2. Основні характеристики та загальний пристрій печей 
Пічні агрегати - провідне обладнання в потокових лініях з виробництва 
хлібних виробів. Під дією теплоти та вологи в робочій камері печі відбувається 
перетворення тестової заготовки на готову продукцію. Таким чином, у пічних 
агрегатах завершується весь комплекс теплофізичних, мікробіологічних, 
біохімічних та колоїдних процесів, пов'язаних із виробництвом хлібних виробів. 
Складність конструкцій пічних агрегатів у порівнянні з іншими видами 
обладнання пояснюється особливостями численних процесів, що протікають в них: 
тепло- і масопереносу в тестових заготовках при випіканні, згоряння палива та 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
13 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
теплообміну в топковому пристрої, теплообміну в нагрівальних каналах і в робочій 
камері, гігротермічних процесів у зонах зволоження, аеродинамічних процесів у 
зонах випічки. 
Правильний вибір конструкції печі має велике значення для успішної 
роботи хлібопекарського підприємства, оскільки її продуктивність, експлуатаційна 
надійність та енергетичні характеристики визначають виробничу потужність та 
економічні показники роботи. Саме від процесу випічки, який протікає в робочих 
камерах хлібопекарських печей, значною мірою залежить якість виробленої 
продукції: зовнішній вигляд, пропеченість і об'ємний вихід хліба, що випікається. 
Встановлено, що у разі, коли якість продукції та обсяг її виробництва 
істотно не змінюються, вибір найбільш ефективного варіанту конструкції печі 
може бути виконаний за мінімумом питомих наведених витрат, що є 
узагальнюючим показником і дорівнює величині наведених витрат, віднесеної до 
робочої площі. . Крім того, використовується ряд відносних одиничних показників, 
що характеризують піч у будівельно-конструктивному, експлуатаційному та 
економічному відносинах [15]. 
Будівельно-конструктивна характеристика включає такі показники, що 
віднесені до робочої площі пода: обсяг печі; площа, яку займає піч, або коефіцієнт 
використання площі; витрати металу; маса печі. 
В експлуатаційну характеристику входять питомі витрати умовного палива, 
пари, електроенергії, а також питома продуктивність печі. 
Економічна характеристика включає питому вартість печі (вартість 1 
м2робочої площі пода); знімання продукції з 1 м2виробничої площі, займаної піччю; 
витрати на випічку 1 т нарізних батонів масою 0,4 кг; продуктивність праці 
робітників, які безпосередньо обслуговують піч (пекарів та кочегарів), а також 
показник порівняльної економічної ефективності (наведені витрати, віднесені до 1 
т випеченої продукції). 
Зіставлення приватних показників печей різної продуктивності показує, що 
в межах кожного типу печей при однаковому рівні питомої продуктивності 
узагальнений та поодинокі показники зі збільшенням потужності печі 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
14 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
покращуються, особливо такі, як продуктивність праці, витрати на випічку 1 т 
продукції, порівняльна економічна ефективність, витрата палива та електроенергії. 
Порівняння показників тупикових та тунельних печей дозволяє зробити ряд 
висновків. 
Показник питомої площі тупикових печей різної потужності значно кращий, 
ніж у тунельних (приблизно на 40%). Знімання продукції з 1 м2виробничої площі 
для тупикових печей у 1,5...2 рази більше порівняно з тунельними, що свідчить про 
ефективніше використання виробничої площі. 
Значні габаритні розміри тунельних печей і займана ними площа призводять 
до підвищення вартості частини будівлі, яку вони займають. Питома витрата 
металу в печах блочно-каркасного типу із засипною теплоізоляцією на 30...40% 
вище порівняно з печами в цегляній кладці, але питома маса перших значно менша, 
що дозволяє встановлювати ці печі на верхніх перекриттях будівель хлібозаводу. 
Питома витрата пари на зволоження середовища пекарної камери в -
тупікових печах дещо нижча, ніж у тунельних. 
Питома витрата електроенергії в тунельних печах у багато разів перевищує 
її витрату в тупикових печах, що обумовлено застосуванням перших обігрівальних 
систем з рециркуляцією топкових газів. Істотним недоліком багатьох конструкцій 
печей з рециркуляцією газів є великий присос холодного повітря газовий тракт. 
Встановлена потужність електродвигунів тунельної печі, як правило, приблизно в 
10 разів більше, ніж печі тупикового типу. 
Найбільша продуктивність праці на одного робітника спостерігається при 
обслуговуванні багатониткових печей. 
Вивчення узагальнених показників тупикових і тунельних печей дозволяє 
зробити висновок про те, що тунельні печі в порівнянні з тупіковими в цегляному 
виконанні мають перевагу щодо маси, теплової інерційності та продуктивності 
праці. Однак за показником питомих наведених витрат тунельні печі з 
рециркуляційною системою обігріву поступаються тупиковим за рахунок значного 
збільшення витрати електроенергії, амортизаційних відрахувань та витрат на 
ремонт. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
15 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
При виборі типу печі необхідно враховувати, що застосування тунельних 
печей забезпечує організацію потоковості виробничого процесу, можливість 
механізації завантаження тестових заготовок і вивантаження готових виробів, 
кращий розподіл теплоти по зонах пекарної камери, автоматизацію контролю за 
тепловим і вологим режимами, візуальне спостереження за процесом випічки. 
Сучасна хлібопекарська піч є агрегатом, який складається з наступних 
основних елементів: генератора тепла, пекарної камери, подавання печі, 
теплопередаючих пристроїв, огорож, допоміжних пристроїв та контрольно-
вимірювальних приладів. 
Генератором тепла у більшості хлібопекарських печей є топка. Топки 
бувають двох видів: для спалювання газоподібного або рідкого палива (газ, нафту, 
мазут тощо) та твердого палива (вугілля, дрова, торф та ін.). 
Газоподібне паливо широко застосовується у хлібопекарській 
промисловості. Воно має ряд переваг перед твердим і рідким паливом: 
транспортується трубами, при цьому відсутня необхідність у складах для палива; 
при спалюванні газу поверхні гріючих каналів не забруднюються золою та сажею; 
покращуються умови праці обслуговуючого персоналу. 
Разом з тим застосування газу має ряд недоліків: горючі гази отруйні і 
можуть бути причиною отруєнь, вони можуть утворювати з повітрям 
вибухонебезпечну суміш, тому газопроводи та арматура мають бути щільними. 
Пекарська камера. Конфігурація та розміри пекарної камери залежать від 
призначення та продуктивності печі, виду вироблених виробів та організації 
виробничого процесу. 
Пекарні камери печей бувають тупикові, у яких посадка тістових заготовок 
на під і вивантаження готової продукції проводиться через одне вікно ( гирло), і 
тунельні, в яких посадка проводиться з одного боку пекарної камери, а 
вивантаження - з протилежної. 
Пекарська камера тунельних печей має прямокутний переріз. У пекарній 
камері розміщені теплообмінні пристрої у вигляді каналів, пароводяних трубок, 
електронагрівальних елементів, пальників, зволожувальні пристрої та інші 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
16 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
допоміжні пристрої. 
Для спостереження за процесом випікання вздовж пекарної камери -
встановлюються оглядові люки, обладнані освітлювальними пристроями. 
Під печі . Хлібопекарські печі мають стаціонарний або конвеєрний під, на 
якому здійснюється випічка. Стаціонарний під виготовляється зазвичай із червоної 
цегли і застосовується в печах малої потужності з канальним обігрівом. 
У пічних та розстійно-пічних агрегатах середньої та великої потужності 
часто застосовують люлечно-подикові ланцюгові конвеєри. У цьому випадку 
використовується комбінований або канальний обігрів із застосуванням 
рециркуляції продуктів згоряння. 
Теплопередавальні пристрої . Необхідна для випікання виробів тепло лота 
надходить у пекарну камеру від генератора. При використанні в якості теплоносія 
топкових газів, що протікають каналами, печі називаються канальними. 
За конструкцією канали поділяються на дві групи: канали з великим 
термічним опором, стінки і склепіння яких викладені з шамотної цегли або 
вогнетривкого бетону, і канали з малим термічним опором, виконані з листової 
сталі, чавунних або сталевих труб. 
До каналів з великим термічним опором відноситься топ-канал, в якій 
спалюється паливо. Поверхня теплообміну служить стінка, звернена в пекарну 
камеру. Ці канали використовуються при транспортуванні газів із температурою 
вище 800°С. 
У каналах з малим термічним опором теплообмін здійснюється через 
поверхню труб, металевий під, сітчасту стрічку і т.д. При цьому пучки труб можуть 
розташовуватися як вздовж, так і поперек пекарної камери над верхньою гілкою 
або між двома гілками пічного конвеєра. 
Печі з канальним обігрівом можна розділити на два типи: канальні печі без 
рециркуляції та печі з рециркуляцією продуктів згоряння. 
Печі першого типу набули поширення для випікання хлібобулочних, 
борошняних кондитерських, баранкових і сухарних виробів, тому що в їх топках 
можна спалювати як тверде, так і рідке або газоподібне паливо. Крім того, вони 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
17 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
надійні в експлуатації, мають великий діапазон продуктивності при випіканні 
широкого асортименту виробів. До недоліків канальних печей першого типу 
відноситься велика теплова інерція, що вимагає тривалого часу їх розігріву. 
Печі із рециркуляцією продуктів згоряння, тобто. з поверненням частини 
відпрацьованих газів та при змішуванні їх з активними газами, набули поширення 
після переведення підприємств на використання газоподібного та рідкого палива. 
Ці печі мають малоінерційну систему обігріву. Продукти згоряння розподіляються 
по обігрівальних каналах паралельно, що дозволяє створити в кожній зоні 
оптимальний тепловий режим, зберегти металеві канали, використовувати для їх 
виготовлення звичайну сталь нежаростійку і тим самим знизити вартість 
виготовлення. 
По конфігурації канали можуть бути прямокутного перерізу з плоским або 
склепінним перекриттям, напівкруглого або круглого перетину. Стіни каналів, 
звернені до пекарної камери, називають робочими стінками. 
Огородження (обмуровування). Усі внутрішні обсяги печі — пекарна та 
топкова камери, канали (газоходи) та інші теплопередавальні системи -
відокремлюються від навколишнього простору стінами та перекриттями, які 
називаються огорожами. 
Залежно від конструкції печі огородження виконуються з цегли або 
металевих панелей із засипкою ізоляційним матеріалом. 
Допоміжні пристрої пічного агрегату . Включають теплоутилізатори, 
системи зволоження середовища пекарної камери та її вентиляції, дутьові та тягові 
пристрої генератора теплоти, контрольно- вимірювальні прилади та системи 
регулювання. 
Контрольно-вимірювальні прилади . Для контролю температури 
середовища пекарної камери застосовуються ртутні технічні термометри, 
термоелектричні пірометри з мілівольтметрами та автоматичні системи. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
18 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
1.3. Основні види сучасних пічних агрегатів 
Сучасні пекарні печі можна встановлювати в потокових виробничих лініях, 
не виділяючи для цього спеціальних приміщень; в окремих випадках 
відгороджують топкове відділення для забезпечення відповідного санітарного 
режиму. При встановленні печей тунельного типу, а в ряді випадків і тупикових, 
що працюють на газі, електроенергії, рідкому паливі, топкові відділення не 
відгороджують. Печі з цегляною кладкою монтують на відповідних фундаментах, 
а печі у блочно-каркасному виконанні – на міжповерхових перекриттях. 
Найбільш поширеними печами є печі ФТЛ-2, ХПА-40, Г4-ПХЗС-25, печі з 
електрообігрівом Ш2-ХПА-10, Ш2-ХПА-16, Ш2-ХПА-25, А2-ХПЯ-25, А2-ХПЯ- 
50 та ін [17]. 
Піч ФТЛ-2. Ця тупикова люлечно-подікова піч набула великого поширення 
при новому будівництві та реконструкції хлібопекарських підприємств середньої 
та малої потужності. Вона призначена для випікання хліба та булочних виробів 
широкого асортименту. Печі ФТЛ-2 мають 20, 24 та 36 колисок. Конвеєр печі 
рухається періодично, тривалість одного обороту від 10 до 68 хв. 
Піч ФТЛ-2-66 — найпоширеніша модель (рис. 1.2), має 24 люльки розміром 
1920×350 мм. Габаритні розміри 5840×4500*3900 м, продуктивність 12,5-14,5 
т/добу, потужність електродвигуна приводу конвеєра 1,7 кВт. 
Рисунок 1.2 – Піч ФТЛ-2-66 
Піч ХПА-40. У тупиковій пекарній камері розміщений чотиринитковий 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
19 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
ланцюговий люлечний конвеєр. Він рухається через варіатор швидкості, за 
допомогою якого можна регулювати тривалість випічки від 40 до 65 хв. Обігрів 
печі змішаний. Забезпечуються висока продуктивність та гарна якість продукції. 
Піч ХПА-40 використовується в розстійно-пічних агрегатах для виробництва 
формового хліба. 
Піч Г4-ПХЗС-25. (рис. 1.3) Ця каркасна піч, тунельного типу, з сітчастим 
подом, складається з восьми секцій, які утворюють внутрішню порожнину — 
пекарну камеру і зовнішні порожнини — канали. Продуктивність 15-17 т/сут, 
довжина пекарної камери 12 м, площа пода 25 мг, встановлена потужність 
електродвигуна 12 кВт, габаритні розміри 14568×3350*2585 мм. 
Рисунок 1.3 – Піч Г4-ПХЗС-25Ф 
Печі А2-ХПЯ-25 та А2-ХПЯ-50 - це тунельні печі з електрообігрівом, 
призначені для випікання широкого асортименту хлібобулочних виробів. 
Запроектовані та виготовляються на базі печей ХПС-25 та ХПС-40. 
Електропіч ярусна Ф7-ХПЕ створена у галузевій лабораторії Українського 
державного університету харчових технологій. Піч має три яруси, які розташовані 
один над іншим на загальній основі. Кожна камера обладнана автономною 
системою електрообігріву, автоматичним керуванням, парогенератором. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
20 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Продуктивність печі 90-140 кг/год, габаритні розміри 2100х1550х2400 мм. На 
підставі печі передбачено камеру для зберігання хлібопекарських форм. Піч 
призначена для встановлення як на малих пекарнях, так і на хлібозаводах. 
Електропечі РЗ-ХПІ, РЗ-ХПГ, РЗ-ХПЕ застосовуються в пекарнях малої 
потужності для випікання формового хліба. Загальна кількість форм печі — 24, 63 
і 42 залежно від марки печі. Розміри розмірів 975 x 820 x 1800, 1260 x 1242 x 1800 
і 1260 x 1242 x 1500. 
Електропечі Ш2-ХПА, замість тупикових електропечей П-119 і П-104 
розроблені нові печі Ш2-ХПА-10, Ш2-ХГТА-16 і 1Ш-ХПА. -25. Вони призначені 
для випікання широкого асортименту хліба, булочних і здобних виробів на діючих, 
реконструйованих та новозбудованих хлібозаводах. 
Піч Ш2-ХПА-16 випускається в блочно-каркасному виконанні з тупиковою 
пекарною камерою, всередині якої розміщений прямодвохнитковий ланцюговий 
конвеєр з тяговими пластинчастими ланцюгами з кроком 140 мм. На конвеєрі 
шарнірно підвішено 26 колисок розміром 350×2000 мм з кроком 420 мм. Передній 
вал конвеєра приводний, задній - натяжний з гвинтовим натяжним пристроєм. Рух 
конвеєра рівномірно-переривчастий, тривалість випічки регулюється від 12 до 90 
хв зміною часу встою конвеєра за допомогою реле часу. Готові подові вироби 
розвантажуються автоматично. 
Піч Ш2-ХПА-25 на відміну від печі Ш2-ХПА-16 має ланцюговий конвеєр з 
36 люльками розміром 350×2000 мм зі знімними подіками або має на конвеєрі 54 
люльки розміром 220*2000 мм з кроком 280 ммдля випікання формового хліба. 
Тривалість випікання можна регулювати від 13 до 67 хв. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
21 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
2 Обґрунтування технічного завдання 
Піч призначена для випікання широкого асортименту хліба, хлібобулочних 
та борошняних кондитерських виробів на підприємствах хлібопекарської 
промисловості. 
Піч адаптована для роботи з автоматизованим пальником, що працює на 
рідкому паливі або газі, має пекарну камеру з лампами освітлення, двері зі склом 
для спостереження за випічкою, теплообмінник, примусову циркуляцію повітря, 
платформу, що реверсивно обертається, систему парозволоження, 
мікропроцесорну систему управління, систему паровидалення з електричним 
приводом. 
Випікання хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів 
проводиться в касетах (секціях) хлібних форм або на листах, завантажених на 
стелажний візок, що закочується в пекарну камеру на платформу, і здійснюється в 
автоматичному режимі, відповідно до заданої оператором робочої програми, з 
автоматичним парозволоженням та вистоєм. 
Система управління піччю побудована на базі мікропроцесорного 
контролера та кольорової промислової сенсорної панелі оператора із 
застосуванням кращих зразків пускорегулюючої апаратури вітчизняного та 
імпортного виробництва, що забезпечують мінімальне технічне обслуговування, 
високу надійність в експлуатації та необхідний набір функцій керування піччю.  
Система керування передбачає введення з панелі управління необхідними 
параметрами режиму випічки та нагрівання пекарної камери, запис, збереження в 
незалежній пам'яті та виконання в автоматичному режимі до 100 різних програм, 
що забезпечують гарантоване відтворення відпрацьованих режимів випікання 
хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів. 
Виконання кожного параметра під час відпрацювання програми випічки 
безперервно відображається на екрані сенсорної панелі оператора. Забезпечується 
можливість коригування параметрів режиму випічки, закладених у програмах, із 
збереженням у енергонезалежної пам'яті. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
22 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
У конструкції печі передбачено: 
● автоматичне регулювання та підтримка в пекарній камері заданих у
програмах температур нагрівання та випічки, з вимірюванням, контролем та 
індикацією температури всередині камери печі,  
● автоматичне включення нагріву в задане час (відстрочений старт),
● обертання як з реверсом, так і без реверсу платформи печі в режимі випічки,
● автоматичне парозволоження в циклі випічки та режим випічки без
парозволоження,  
● додаткове парозволоження натисканням та утримуванням кнопки на
панелі керування, 
● можливість коригування поточного значення
температури в межах ±15°C, 
● відключення подачі води в парогенератор у режимі розігріву печі,
● відключення нагрівання, примусової циркуляції повітря, приводу
платформи в режимах автоматичного парозволоження, додаткового 
парозволоження та вистою, 
● автоматичне включення вентилятора козирка, при температурі понад 50°C
у пекарній камері, та освітлення пекарної камери, при відкритті двері камери, та 
автоматичне їх вимкнення, при закривання, 
● увімкнення вентилятора козирка та освітлення пекарної камери будь-якої
миті натисканням кнопок на панелі керування, 
● автоматичне та ручне, натисканням кнопки, відкривання та закривання
заслінки паросброса,  
● автоматичне та ручне, натисканням клавіші, відкривання та закривання
клапана продування за кроки випічки, 
● автоматичне встановлення платформи, що обертається, в положення
завантаження-вивантаження після закінчення циклу та можливість ручного 
включення установки платформи в цьому становищі,  
● продування печі в кінці випічки,
● продування пекарної камери з відкритими дверима,
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
23 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
● виведення на екран панелі керування необхідних відомостей про поточні
параметри роботи печі, текстових повідомлень про маніпуляції на панелі 
управління контролера, що виконується режимі, і ситуації, що виникла під час 
роботи, 
● захисні відключення в печі:
- при спрацьовуванні елементів захисту електродвигунів,
- відключення живлення пальника у таких випадках: при засміченні
димоходу, у разі відключення примусової циркуляції повітря пекарної камери при 
досягненні граничної температури 320ºС нагрівання пекарної камери, 
- відключення приводу платформи, подачі води в парогенератор,
примусової циркуляції повітря та відключення нагрівання під час відкриття дверей 
пекарної камери, 
● візуальне сповіщення оператора про готовність печі до випічки,
завершення випічки та виявлення аварійних станів обладнання печі, що 
виконується миготінням екрана, що відповідає ситуації кольором; 
● звукова сигналізація трьох типів:
- переривчасто довга, що відповідає нормальному завершенню режиму
нагрівання або циклу випічки, 
- уривчасто коротка, відповідна несправності: засмічення димоходу,
спрацьовування елементів захисту електродвигунів, або перевищення граничної 
температури,  
- Довга, при аварійному вимкненні пальника,
● світлова індикація:
- подачі харчування на піч,
- Увімкнення системи управління.
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
24 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Таблиця2.1 – технічні характеристики печі  
Найменування параметра Значення 
параметра 
Продуктивність, шт. /за одну випічку: 
- хліб пшеничний, житньо-пшеничний (хліб. форми №7. №10) 270 
- батон 0.5 кг (12 шт. на деку) 192 
- батон 0.3 кг (16 шт. на деку) 288 
- штучні вироби, масою 0,15 кг, (35 шт. на деко) 630 
Місткість:
- хлібні форми № 7, 10, шт. 270 
- листи (плоські або хвилясті розм. 750 х Ц00 мм), шт. 18 
Номінальна споживана потужність. кВт 6.5 
Номінальна напруга. В 3NPE ~ 380 
Рід струму та частота. Гц змінний. 50 
Діапазон установки температури у пекарній камері. °С 100-300
Вид палива дизильне, газ 
природній 
Максимальна витрата рідкого палива, кг/год 9.3 
Максимальна витрата газоподібного палива, м/год  12,5  
Витрата води за один цикл парозволоження. л/цикл 8-9
Номінальна теплова потужність. кВт 110
Рівень шуму, що створюється виробом. дБА  70
Габаритні розміри, мм: 
- Довжина 2000  
- ширина з козирком 2633  
- Висота 2970.5  
Площа випічки, м2 14,85 
Маса, кг. не більше 2412 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
25 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
3 Розробка структурної та електричної принципової схеми приладу 
Загальний вид печі наведено рисунку 3.1. До складу печі входить пекарна 
камера, теплообмінник, система примусової циркуляції повітря пекарної камери, 
системи парозволоження та паровидалення, привід обертання платформи, 
електрообладнання, система управління. Повітря пекарної камери розігрівається в 
теплообміннику, циркулюючи по контуру: пекарна камера – теплообмінник – 
пекарна камера за допомогою вентилятора поз.8 повітря з пекарної камери 
втягується через праву стінку в теплообмінник і підігрітим нагнітається через 
щілини жалюзі в пекарну камеру. Регулювання рівномірності випічки здійснюється 
зміною розмірів щілин жалюзі. Контроль температури здійснюється за допомогою 
термометра опору поз.16. Параметри роботи печі, що визначають режими 
нагрівання та циклу випічки, програмуються оператором з панелі керування, 
вводяться в енергонезалежну пам'ять і відтворюються системою керування печі 
автоматично за командою оператора. Призначення, порядок роботи та керування з 
сенсорної панелі оператора викладені в наступному пункті. 
Випікання хлібобулочних та кондитерських виробів проводиться на деках 
або хлібних формах, що встановлюються на стелажний візок. Стелажний візок 
закочується в пекарну камеру на платформу та фіксується фіксатором, 
встановленим у верхній частині рамки поворотної платформи. Для зручності 
закочування стелажного візка в пекарну камеру піч має пандус поз.17. 
Привід поз.25 обертання платформи у відповідності з рисунком 7 
складається з мотор-редуктора поз.28, фрикційної муфти поз.35, циліндричної пари 
пара.29, поз.30, вала поз.26, вала поз.33, зірочок поз .34, поз.36 ланцюгової 
передачі, валу поз.39, що передає через рамку поз.40 обертання на платформу. 
Платформа закріплена на підшипниковій опорі. Зупинка обертання платформи в 
положенні «завантаження-вивантаження» походить від впливу куточка поз.31 
кінцевий вимикач поз.32. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
26 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Рисунок 3.1- Загальний вид печі  
До складу системи парозволоження входять два потужні парогенератори, 
встановлені в пекарній камері ліворуч за жалюзі і праворуч за перфорованою 
стінкою, ванни з патрубками поз.19 для видалення надлишку води, водопровідне 
обладнання поз.22, яке відповідно до малюнка 9 включає в себе косинець поз.49, 
фільтр сітчастий поз.48, регулятор тиску з манометром для регулювання тиску води 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
27 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
поз.47, клапан подачі води поз.46, кран поз.45, підведення гнучкі поз.44, поз.50, 
трубу поз.55, сполучну арматури. Кількість пари залежить від тривалості відкриття 
клапана подачі води. Відкриття клапана здійснюється в автоматичному режимі 
відповідно до програми, складеної оператором, та вручну натисканням відповідної 
клавіші на панелі керування. 
Система паровидалення включає канал паровидалення, патрубок 
паровидалення поз.5 з заслінкою, забезпеченої електричним приводом поз.4 і 
поєднаної з клапаном паросброса. Управління приводом заслінки здійснюється 
автоматично та вручну з панелі керування. 
Пекарська  камера закривається дверима поз.1 з оглядовим вікном для 
спостереження за процесом випікання. Двері мають можливість регулювання в 
горизонтальному та вертикальному напрямках, а також за ступенем притискання 
дверей до камери. Замикання дверей здійснюється за допомогою запірних ригелів, 
що висуваються поворотом рукоятки дверей у горизонтальне положення. Для 
освітлення пекарної камери встановлені лампи освітлення поз.15. Зверху  на 
передній стороні печі закріплений козирок поз.13, який спільно з вентилятором 
поз.6 призначений для уловлювання та відведення гарячого повітря та пари, що 
виходять з пекарної камери при відчиненні дверей. 
Клемна  колодка xt1 для приєднання проводів кабелю електроживлення печі 
встановлена в кабельному каналі поз.24. Для фіксації кабелю електроживлення від 
ненавмисного переміщення в кабельному каналі передбачений вступний кабельний 
затискач. Силове електричне обладнання панелі управління печі розміщено у шафі, 
розташованій на внутрішній стороні правих дверей поз.12. Двері поз.12 і дверцята 
електрошафи закриваються на замки. 
На лицьовій панелі двері розташовані: 
- сенсорна панель управління поз.9,
– кнопка увімкнення/вимкнення живлення ланцюгів управління печі з
клавішами: 
– поз.10 « » (увімкнено) - клавіша живлення ланцюгів управління,
– поз.11 « » (вимкнено) - клавіша вимкнення живлення ланцюгів управління.
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
28 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Управління роботою печі здійснює мікропроцесорний контролер, який 
безперервно проводить моніторинг роботи обладнання та здійснює безпечне 
відключення печі при виникненні аварійних ситуацій. 
Схема  електрична принципова наведена на рисунку 3.2, схема 
електричних з'єднань наведена на рисунку 3.3. 
Рисунок 3.2- Схема  електрична принципова 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
29 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Рисунок 3.2- Схема  електричних з'єднань 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
30 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
4 Розрахунок основних конструктивних елементів та вузлів 
4.1 Розрахунок теплової енергії 
Теплова енергія, що виділяється, може передаватися іншим елементам 
конструкції і відводитися в навколишнє середовище. Елементи, що виділяють 
теплову енергію, називаються джерелами, що поглинають її - стоками, а сам 
процес - теплообміном. Теплообмін може здійснюватися кондукцією 
(теплопровідністю), природною й примусовою конвекцією й випромінюванням. 
Тепловий режим конструкції ЕОМ залежить від  
 температури навколишнього середовища,
 потужності джерел і стоків теплової енергії
 умов теплообміну (геометричні параметри й теплофізичні
властивості елементів конструкції) 
Конструкція ЕОМ повинна забезпечувати нормальний тепловий режим 
елементів. Тепловий режим називається нормальним, якщо температури елементів 
конструкції рівні або нижче припустимих значень за технічним завданням. 
Забезпечення необхідних температурних умов досягається при проектуванні 
вибором системи охолодження як для ЕОМ або системи в цілому, так і для окремих 
елементів конструкції. 
Основні механізми переносу теплової енергії: 
Кондукція 
Кондукція або теплопровідність - це передача тепла за допомогою взаємодії 
між молекулами тіла або дотичних тіл. Якщо дотичні тіла або ділянки тіла мають 
різну температуру, то за рахунок теплопровідності виникає потік теплоти, 
спрямований убік зменшення температури.  
Теплообмін кондукцією описується законом Фур’є[22] 
   d
 , (4.1) 
dl
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
31 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
де  - кількість теплової енергії, що проходить через одиницю площі 
ізотермічної поверхні, 
  - коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м∙К),
d
 - температурний градієнт.
dl
Знак «-» вказує напрям теплового потоку в сторону зменшення температури.  
Таблиця 4.1 – Коефіцієнт теплопровідності   для різних матеріалів 
Коефіцієнт 
Матеріал теплопровідності  , 
Вт/(м∙К) 
Срібло 390 ...410 
Алюміній АЛ-7 196 
Дюралюміній Д-16 160... 180 
Мідь 400 
Сталь 45,5 
Резина 0,15 
Ебоніт, генитакс 0,156 ...0,175 
Поліхлорвінілова пластмаса 0,443 
Текстоліт, склотекстоліт 0,231 ...0,385 
Ситал 1,5 
Картон щільний 0,230 
Пенопласт 0,58 
Повітря (при θ =313 К) 2,76-10-2 
Вода (при θ =313 К) 0,635 
Для різних сполучень пар матеріалів при питомому навантаженні 1000 
Н/см3 і шорсткості поверхні Rz20 , питомий тепловий опір контакту може бути 
оцінений коефіцієнтом теплопередачі (питома теплова провідність) Т
[ Вт/(м2∙К)]. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
32 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Найбільший коефіцієнт Т  для пар метал-скло 2,3 ∙ 104, найменший – для 
пар мідь-сталь 1,2∙10-4. 
Таблиця 4.2 – Коефіцієнт теплопровідності біметалів 
Коефіцієнт 
Матеріал 
теплопередачі Т , Вт/(м2∙К) 
Мідь — алюміній 12∙10-4 
Мідь — мідь 10∙10-4 
Мідь — латунь 5,5∙10-4 
Мідь — дюралюміній 5,0∙10-4 
Дюралюміній—дюралюміній 4,0∙10-4 
Мідь — сталь 1,2∙10-4 
Сталь — дюралюміній 8,4∙103 
Сталь — сталь 1,5∙103 
Метал — фарба — метал 500,0 
Метал — скло (0,6... 2,3) ∙ 104 
Сталь — сталь (різьбове 
1,7∙103 
з’єднання) 
При відомому значенні коефіцієнта теплопередачі Т  (питомої теплової 
провідності) тепловий опір контакту[22] 
1
RK  . (4.2) 
Т  S
Конвекція  
Конвекція – спільна дія явищ теплопровідності середовища, запасання 
енергії в ній та її перемішування.  
Конвекція називається природною, якщо здійснюється при вільному русі 
середовища за рахунок різниці густини холодної й гарячої областей. 
Примусова, якщо рух середовища відбувається під дією зовнішніх сил. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
33 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Теплообмін конвекцією описується законом Ньютона-Рихмана  
  ( i c )S   [Вт]        (4.3) 
де   - коефіцієнт теплообміну конвекцією між поверхнею тіла й
середовищем, Вт/(м2∙К); 
 i і c - температури поверхні тіла й середовища;
S - площа поверхні теплообміну тіла, м2.
Часто теплова енергія передається від поверхні і до поверхні j через рідкий 
або газоподібний прошарок, тоді тепловий потік 
 i , j  ki , j (i  j )Si              (4.4) 
де ki , j  - коефіцієнт теплопередачі в прошарку, Вт/(м2∙К). 
Коефіцієнти теплообміну конвекцією  ic  й теплопередачі в прошарку ki , j  є 
функціями фізико-механічних і кінематичних властивостей рідини або газу, а 
також параметрів, що характеризують форму й розміри поверхонь.  
Теплообмін випромінюванням  
Теплова енергія випромінюється електромагнітними хвилями в 
інфрачервоному діапазоні довжин (0.3 - 10) мкм.  
За законом Стефана-Больцмана випромінювана в простір енергія 
Ф   С0  S( /100)4  [Вт] (4.5) 
де   - ступінь чорності тіла;  
С0=5,67 Вт/(м2∙К4) - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла;  
S - площа випромінюючої поверхні тіла; 
 - температура тіла.
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
34 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Коефіцієнт   залежить від матеріалу випромінюючого тіла й стану його 
поверхні  
Теплова енергія (Вт), що передається випромінюванням від поверхні тіла і 
з температурою  i  й площею Si до поверхні тіла j з температурою  j  й площею Sj, 
на підставі того ж закону: 
   
Фi, j   С0  i 4 j 4
i, j  Si ( )  ( )               (4.6) 
пр i, j  100 100 
де   - наведений ступінь чорності тіл і й j;
пр i , j
i , j - коефіцієнт опромінення, що показує, яка частина теплової енергії,
випромінюваної тілом і, попадає на тіло j;  
 i  і  j  - абсолютна температура тіл і й j. 
Коефіцієнт опромінення i , j  залежить від розмірів, форми й взаємної 
орієнтації тіл. Наведений ступінь чорності   є функцією ступеня чорності тіл і 
пр i , j
й j ( i  і  j ) і коефіцієнта i , j . 
Для теплообміну між необмеженими плоскопаралельними поверхнями 
коефіцієнти опромінення 1,2 2,1 1 , а наведений ступінь чорності[22] 
 1
  ,                            (4.7) 
пр 1,2 1 1
 1
1  2
де 1  й  2  - ступінь чорності тіл 1 й 2. 
Для теплообміну між тілом і його оболонкою, що охоплює (рис. 4.2) 
 S1
1,2 1 ;    2,1  ,         (4.8) 
S2
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
35 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
де S1  й S2  - площі поверхні тіл 1 й 2. 
Рисунок 4.2 – Поверхні тіла  
Приклади теплообміну випромінюванням між тілом 1 і його оболонкою, що 
охоплює, 2 
Наведений ступінь чорності  
 1
              (4.9) 
пр 1,2 1  1 
2,1 1
  
1  2 
Розрахунок теплового режиму  
Розрахунок ведуть по найбільш чутливому до тепла елементу. 
Ціль: визначення температури нагрітої зони і середовища близько поверхні 
ЕРЕ, необхідних для оцінки надійності. 
Конструкція ЕОМ замінюється фізичною тепловою моделлю, в котрій 
нагріта зона – паралелепіпед, який має середньоповерхневу температуру tн.з .  і 
розсіювальну теплову потужність Рн.з .  
За розміри нагрітої зони беруть L1, L2 і висоту L3  
L3  т  h31  h32             (4.10) 
т - товщина шасі;
h31 і h32 - частини висоти нагрітої зони, що розміщуються в 1 і 2 відсіках,
на котрі шасі ділить блок ЕОМ.  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
36 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Параметри h31 і h32  визначають за формулою[22] 
nj V
h i
3 j               (4.11) 
i1 L1 / L2
де j – номер відсіку блоку;  
Vi – об’єм і-тої деталі в j-тому відсіку; 
nj – число деталей в  j-тому відсіку. 
Розрахунок тіла відбувається в три етапи 
1. Визначення температури корпусу tK .  
2. Визначення середньоповерхневих температур нагрітих зон
3. Визначення температури поверхні елементу (КМС, ЕРЕ)
4.2 Розрахунок друкованої плати на віброміцність 
В радіоелектронній і електронно-обчислювальній апаратурі плати 
використовуються для розміщення на них інтегральних мікросхем (ІС) і ЕРЕ 
різного виду і рівня, і їх комутації між собою, яка звичайно здійснюється з 
допомогою печатного монтажу. Як правило, плати – це конструктивно закінчений 
функціональний модуль, який називають іноді ячейкою. Каркасний варіант цього 
модуля застосовують при підвищених вимогах до віброміцності і вібростійкості, а 
також при використанні в модулі двох печатних плат і більше. В каркасних 
конструкціях плат основою є металева рама, форми і розміри якої залежать від 
конструкції модуля. Плату, на якій розміщують ІС і ЕРЕ, закріплюють на рамі 
гвинтами або заклепками. В безкаркасній конструкції основою є друкована  плата. 
По конструктивному оформленню, в залежності від розміщення на платі ІС 
і ЕРЕ, а також від виду електричного монтажу, ДП можуть бути односторонніми, 
двохсторонніми або багатошаровими. Багатошарові печатні плати застосовують 
при підвищенній щільності компоновки ІС і неможливості виконання коммутації 
на одному рівні. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
37 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Форму ДП вибирають, як правило, прямокутну . Товщину ДП вибирають із 
ряду 0,8; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 3,0 мм. 
Для виготовлення ДП використовуються різні матеріали. 
Вібрації - коливання з невеликою амплітудою (до 0,1 мм), які виникають за 
рахунок неврівноваженості сил інерції і призводять до зниження довговічності та 
надійності ЕОМ. 
Вплив вібрації залежить від частоти, тривалості і амплітуди коливань. Під 
впливом вібрації плата поводить  себе як пружня пластина, яка наражається на  
руйнування, особливо при резонансі. Таких відмов як обрив провідників, 
руйнування паяних зєднань, порушення контактів у зднувачах можна уникнути 
якщо частоти власних коливань плати та шасі будуть різними. Звичайно         
f0  плати=2Fблоку, тобто повинна виконуватися умова « двох октав»- коли частота 
власних коливань плати має бути більшою, ніж подвійна частота діапазону 
вимушених коливань. 
При розрахунку на віброміцність за розрахункову схему також приймається 
спрощена модель у вигляді прямокутної пластини з розмірами сторін  ахb  
постійної товщини  h  з різними видами закріплення по контуру. При рівномірному 
навантаженні ДП по її поверхні ЕРЕ для всіх випадків закріплення по контуру її 
власна частота в Гц буде[26]: 
D
f  1  K             (4.12) 
0 2   M
Так для більшості: 
1 K D
f    a b               (4.13) 
0 2  a 2 M
де    D - циліндрична жорсткість; 
М- маса плати з елементами; а,в- довжини та ширина плати відповідно; 
значення коефіцієнта К обчислюєтся за формулою[26]: 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
38 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
 
     ,       (4.14) 
K  K
b 2 b 4
де коефіцієнти К, , ,    вибираються в залежності від методу закріплення 
ДП за таблиці 4.3, в якій a, b - відповідно більший та менший розміри плати. 
Значення ціліндричної жорсткості D визначають за формулою[26]: 
h 3
  ,              (4.15) 
D E
12 (1  2 )
де h - товщина ДП, мм, 
E - модуль пружності матеріалу плати, МПа, 
 - коефіцієнт Пуасона матеріалу ДП. 
Тоді при частоті вібраціі Fв та значенні перевантаження n амплітуда А 
коливань ДП в мм буде дорівнювати[26]: 
n
A  250               (4.16) 
Fв 2
Допустима амплітуда коливань печатних плат для стаціонарних ЕОМ  - 
0.11-0.13 мм. 
Величина коефіцієнта динамічності, який показує у скільки разів амплітуда 
вимушених коливань ДП на частоті F відрізняється від амплітуди на частоті Fв, 
дорівнює: 
F F
K  ( (1 ( ) 2 ) 2  ( ) 2  2 )  1 / 2 ,           (4.17) 
d F в F в
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
39 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
де  - показник коливань, які загасають (для склотекстоліту при напругах, 
близьких до допустимих, приймають  = 0.06). 
Динамічний прогин в геометричному центрі ДП в мм при її збудженні з 
частотою F[26]: 
  K  A               (4.18) 
d d
Еквівалентно рівномірно розподілене по ДП динамічне навантаження, в 
Н/м2 (Па): 
 D
P  d ,              (4.19) 
d C1b 4
а максимальний розподілений згинальний момент, в Н, викликаний цим 
навантаженням: 
M  C 2  P b 2               (4.20) 
m a x d
Коефіцієнти С1, С2 залежать від методу закріплення ДП.  
При опиранні ДП по контуру для їх визначення використовують формули: 
C 1  0 .00406  0 .018  lg( a )           (4.21) 
b
a
C 2  0.0 4 7 9  0.1 8 lg ( )             (4.22) 
b
При затисненні пластини по контуру використовують формули[26]: 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
40 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
a
C 1  0.0 0 1 2  0.0 4 1  lg ( )               (4.23) 
b
a
C 2  0.0 5 1 3  0.1 0 8 lg ( )              (4.24) 
b
Максимальне динамічне навантаження згину ДП, в Мпа 
6M
  max       (4.25) 
max 106 h2
Умова віброміцності ДП має вигляд: 
   1 , (4.26) 
m ax [ N ]
де  -1 - границя витривалості матеріалу ДП, БП; 
N - допустимий запас міцності. 
Результати розрахунку представлені в додатку Г. 
4.3 Тепловий баланс процесу 
Методики теплового розрахунку хлібопекарських печей, що 
використовуються в даний час, засновані на результатах вивчення закономірностей 
процесу випічки, отриманих А. С. Гінзбургом, І. І. Маклюковим, В. І. Маклюковим, 
А. Т. Лісовенко, Н. Ф. Шумаєвим та іншими дослідниками . 
Незалежно від конструкції печі теплова характеристика визначається 
тепловим балансом [14]: 
Q п = Q п.п + Q піт (4.27) 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
41 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
де Q п - кількість теплоти, що надходить у піч; 
Q п.п – кількість теплоти, корисно використане піччю; 
Q піт – теплові втрати. 
Корисні енерговитрати на випічку зумовлені, в основному, про гревом тіста-
м'якуша, вологовіддачею та утворенням кірки. 
Тепловий баланс пекарної камери печі визначають на 1 кггарячих виробах 
(кДж/кг) [10] 
q пк = q 1 + q 2 + q 3 + q 4 + q 5 + q 6 + q 7 + q 8 (4.27) 
де q 1 - Теоретична витрата теплоти на випічку (корисна теплота виробів); 
q 2 і q 3 - втрати теплоти на перегрів пари та на нагрівання вентиляційного 
повітря; 
q 4 — втрати теплоти в навколишнє середовище транспортними пристроями 
та засобами; 
q 5 - втрати в довкілля через огородження пекарної камери; 
q 6 - втрати теплоти через фундамент; 
q 7 - втрати теплоти випромінюванням через посадкові та вивантажувальні 
отвори пекарної камери в навколишнє середовище; 
q 8 — теплота, що витрачається на акумуляцію або одержується внаслідок 
акумуляції в конвеєрних печах ( q 8 ≈ 0). 
За даними ДержНДІХП співвідношення між окремими доданками рівняння 
теплового балансу для більшості конструкцій печей становить (% від загальної 
кількості теплоти, що подається в пекарну камеру ): 
q 1 25...35; q 4 6...8; 
q 2 8...10; q 5 10...15. 
q 3 6...8; 
Усього втрати теплоти в пекарній камері становлять 57...77%, втрати 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
42 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
теплоти з газами, що йдуть, — 23...43%. 
1. Теоретична витрата теплоти на випічку (q 1 ) включає витрату теплоти на
нагрівання тіста, на випаровування вологи з нього і на перегрів пари, що 
утворюється з цієї вологи, до температури суміші, що виходить з пекарної камери 
[14]: 
q1 W1(i1  i2 )  gk c1(tk  t2 )  (gcmc2 W2 c3 )(t3  t2 ) (4.28) 
де W 1 - кількість вологи, що випарувалася при випіканні 1 кгхліба ( W 1 = 
0,06 кг); 
i 1 — енталь пію перегрітої пари при температурі суміші, що приймається в 
межах 180...250°С, і атмосферному тиску (визначається по i — S діаграмі для 
водяної пари), i 1 = 2900 кДж/кг; 
i 2 - ентальпія води при температурі тіста, що надходить у пекарну камеру, 
25°С ( i 2 = 125кДж/кг); 
g k — маса кірки на 1 кггарячій продукції ( g k = 0,28 кг/кг); 
с1  - питома теплоємність кірки [з 1 = 1,4 кДж / (кг - ° К)]; 
tк- середня температура кірки ( t до = 120 ° С); 
t2 - Початкова температура тесту, що надходить в пекарну камеру, ° С 
(приймають t 2 = 25°C); 
 g cm - кількість сухої речовини в м'якуші 1 кггарячого виробу, кг/кг, g cm = 1 
- ( W 2 + g k );
с2  — питома теплоємність сухої речовини м'якушу, кДж/ (кг * °К), 
приймають рівною з 1 ; 
W 2 — кількість вологи у 1 кгвиробі в момент виходу з пекарної камери ( W 
2 = 0,45 кг/кг); 
с3 - питома теплоємність води [з 3 = 4,19 кДж/(кг • К)]; 
t3 - середня температура м'якуша в кінці випічки, ° С ( t 3 = 98 ... 99 ° С). 
Підставляючи значення (4.28), отримаємо: 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
43 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
q 1 = 379,5 кДж 
2. Втрати теплоти на перегрів пари, що подається в пекарну камеру [17]:
q2  gn (i4  i3 )  gB (i4  i2 )  (4.9) 
де g n - кількість насиченої пари, що подається в пекарну камеру для 
зволоження середовища ( g n = 0,1 ... 0,2 кг/кг); 
i3 , i4 — ентальпії насиченої та перегрітої пари ( i 3 = 2450 кДж/кг,  
i 4 = 2720 кДж/кг); 
g B — кількість води, що подається в пекарну камеру ( g B =0,13 кг/кг). 
Підставляючи значення (4.29), отримаємо: 
q 2 = 403,7 кДж 
3. Втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря [14]:
q3  [(W1  D)cp (tK  tB )] /(dK  dB ) (4.30) 
де D - кількість води та пари, що подаються в пекарну камеру на зволоження 
середовища ( D = 0,15); 
з р - теплоємність повітря (з р = 1,005 кДж/кг); 
t пк - температура пекарної камери ( t пк = 145 ° С); 
t в - температура зовнішнього повітря ( t в = 25 ° С); 
d n до і d B — вміст вологи серед пекарної камери і повітря ( d nk = 0,421 кг/кг, 
d B = 0,014 кг/кг). 
Підставляючи значення (4.10), отримаємо 
q 3 = 47,41 кДж 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
44 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
4. Втрати теплоти в довкілля транспортними пристроями та пристроями
залежить від їхньої маси [14]: 
q4  gM cMt (4.31) 
де g м - маса металу, що переміщується в печі, віднесена до 1 кгхліба ( g м = 
1,3); 
м — теплоємність металу [ м = 0,462 кДж/(кг • °К)]; 
Δt — різниця температур металу, що виходить і входить у піч  
( Δt = 65). 
Підставляючи значення (4.11), отримаємо: 
q 4 = 39,04 кДж 
4. Втрати теплоти через огородження пекарної камери [14]:
q5  [F (tK  tB ) /] (5,7F /)[(0,01T 4
 )  (0,01TCT )]   (4.32) 
де - коефіцієнт тепловіддачі конвекцією [для горизонтальних стін дорівнює 
5 Вт/(м 2 • ° К); для вертикальних - 4 Вт/(м 2 • К)]; 
F — площа поверхні огородження печі; 
ε - наведений ступінь чорноти поверхонь, що беруть участь у теплообміні; 
Тп , Т СТ - температура поверхні огорожі та стін. 
Розраховане значення q 5 = 79,43 кДж 
6. Втрати теплоти через фундамент пічного агрегату [17]:
q6  Ft /  (4.33) 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
45 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
де λ - коефіцієнт теплопровідності основи печі [λ = 0,086 Вт/(м2 • ° К)]; 
F - площа основи ( 34,2 м2); 
Δt - перепад температур ( Δt = 120 ° С); 
П-продуктивність печі (540кг/ч); 
δ - товщина основи ( 0,8 м). 
Розраховане значення q6 = 0,81 кДж 
7. Втрати теплоти випромінюванням через посадкові та вивантажувальні від
версти пекарної камери [17]: 
q7  5,7F[(0,01T 4
и.ст )  (0,01Tп.ст )]/ (4.34) 
де F - площа отворів, м 2 ; 
φ - кутовий коефіцієнт випромінювання, φ = 0,7; 
Т і.ст , Т п.ст - температури випромінюючої та поглинаючої стінок. 
Розраховане значення q 7 = 1,23 кДж 
Тепловий баланс пекарної камери: 
q пк = q 1 + q 2 + q 3 + q 4 + q 5 + q 6 + q 7 + q 8 = 951,41 кДж 
Тоді кількість теплоти, що надходить у піч: 
Q п = Р с х q пк = 0,15 х 951,41 = 142,7 кВт 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
46 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
5 Технологічний розділ 
Покращити якість роботи електронних систем з одночасним підвищенням 
надійності, зменшенням маси, габаритних розмірів і використання енергії при 
мінімальних затратах можливо за рахунок використання методів і засобів 
мікроелектроніки і комплексної мініатюризації. 
Для мікроелектронної апаратури характерно збільшення кількості вузлів, 
виконаних на основі цифрових схем, котрі виготовлені засобами 
напівпровідникової або гібридної технології. 
Однією з особливостей проектування мікроелектронної апаратури 
являється розширення можливостей стандартизації схемних рішень. 
При функціонально-вузловому проектуванні гостро постає питання 
електричного, конструктивного і технологічного узгодження інтегральних схем і 
мікрозбірок, відмінних конструктивним виконанням, напругою живлення, рівнем 
вхідних та вихідних сигналів. 
Технологічність конструкції друкованих плат (ДП) – пристосованість 
конструкції ДП до обмеженої витрати трудових, матеріальних і енергетичних 
ресурсів на підготовку виробництва і промисловий випуск у заданій кількості по 
вищій категорії якості (виробнича технологічність) і при технологічному 
обслуговуванні і ремонті (експлуатаційна технологічність). Виробнича 
технологічність ДП визначається трудомісткістю виготовлення. Експлуатаційна 
технологічність ДП оцінюється контролездатністю і взаємозамінністю[32]. 
Обґрунтування вибору варіанта технологічного процесу[32] 
Для друкованої плати вибирається наступна схема технологічного процесу 
складання і монтажу радіоелементів. 
Складання і монтаж вузлів конструкції з ручним встановленням 
радіоелементів при використанні методу індивідуальної пайки. 
1. Заготівельні операції:
 підготовка ЕРЕ до монтажу;
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
47 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
 складання друкованої плати.
2.  Складання і монтаж вузлів;
3.  Операції пайки монтажних з’єднань на ДП.
4.  Контроль.
Типові операції складання і монтажу апаратури на ДП мають визначену 
структуру[32]. 
Операції підготовки радіоелементів до складання: 
1.  Контроль радіоелементів по номіналам «придатний-
непридатний»; 
2.  Рихтовка виводів;
3.  Підрізка виводів;
4.  Загинання виводів;
5.  Вкладка радіоелементів в технологічні касети;
6.  Лудження виводів радіоелементів;
7.  Формування виводів радіоелементів.
Операції складання ДП: 
1.  Встановлення на плату пустотілих заклепок-пістонів;
2.  Встановлення на плату контактів;
3.  Встановлення на плату перемичок;
4.  Встановлення на плату штирів;
5.  Встановлення на плату радіоелементів;
6.  Підготовка виводів радіоелементів;
7.  Доскладання плати;
8.  Контроль правильності і якості встановлення радіоелементів.
Операції пайки монтажних з’єднань на ДП: 
1.  Обезжирення плати;
2.  Флюсування місць пайки;
3.  Пайка з’єднань на платі;
4.  Допайка з’єднань;
5.  Промивка плати;
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
48 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
6.  Висушування плати.
Загальні вимоги до монтажу[32] 
Елементи при закріпленні їхніх виводів повинні бути по можливості 
розташовані так, щоб напис їхнього номіналу і маркірування були добре видні з 
однієї сторони та були зручні для читання. 
Проводи не повинні мати ушкоджень при монтажі (підпалів, надрізів і т.п.), 
що знижують їх механічну або електричну тривкість. 
Провідники перетином 0,35 мм і менше варто кріпити з виконанням повного 
обороту навколо контактного пелюстка, проводи перетином понад 0.35 мм - не 
менше обороту. 
Всі закріплені на пелюстках кінці монтажних проводів повинні бути щільно 
обжаті. 
При кріпленні проводів до контактних пелюстків необхідно ввести жилу в 
отвір пелюстка і загнути її по радіусі з утворенням гачка. 
Загальні вимоги до пайки[32] 
На якість паяних з’єднань суттєво впливають не тільки технологічні умови 
проведення процесу пайки, але і правильний вибір матеріалів: флюсів, припоїв, 
очисних рідин. Флюси, утворюючи рідину і газоподібну зони, які оберігають 
поверхню металу і розплавленого припою від окислення, розчиняють і видаляють 
вже існуючі плівки оксидів і забруднень з поверхні, покращують змочування 
металу з припоєм. Вибір флюсу проводиться виходячи з потрібної хімічної 
активності, яка повинна бути найбільшою в інтервалі температур, який 
визначається температурами плавлення припою. Він повинен швидко і рівномірно 
розтікатися по зпаювальних матеріалах, добре проникати в зазори і видалятися з 
них, легко витиснюватися розплавленим припоєм, бути термічно стабільним, не 
виділяти шкідливих для здоров’я газів, не викликати корозію паяючих металів і 
припоїв[32]. 
В якості припоїв використовуються різні кольорові метали та їх сплави, які 
мають більш низьку температуру, ніж з’єднувані метали. Виходячи із температури 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
49 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
плавлення припої поділяються на низько-, середньо- і високотемпературні. Для 
пайки монтажних з’єднань РЕА використовують переважно низько- і середньо 
температурні припої Тпл< 450 C. Основними компонентами припоїв є олово і 
свинець, до яких для надання спеціальних якостей можуть добавлятися присадки 
сурьми, срібла, вісмута, кадмія. Так срібло і сурма підвищують, а вісмут і кадмій 
зменшують температуру плавлення і затвердіння припою. Вибір марки припою 
визначається призначенням і конструктивними особливостями виробів, типом 
основного металу і технологічного покриття, максимально допустимою 
температурою при пайці, а також технічних і технологічних вимог до паяних 
з’єднань. До технічних вимог відносяться: достатня механічна міцність і 
пластичність; задані теплопровідність і електричні характеристики; коефіцієнт 
термічного розширення (КТР) близький до КТР паяючого металу; корозійна 
стійкість як в процесі пайки, так і при експлуатації[32]. 
Технологічні вимоги до припою передбачають добру змочуваність 
з’єднуваним ним металів, високі капілярні якості, малий температурний інтервал 
кристалізації для виключення появи пор і тріщин в паяних з’єднаннях. Пайка 
монтажних з'єднань повинна забезпечуватися надійністю електричного контакту і 
необхідною механічною тривкістю[32]. 
Кількість флюсу, який наноситься на місце пайки, повинний бути 
мінімальним. Не припускається багате змочування флюсом місць пайки. Монтажні 
з'єднання варто лудити і паяти. Необхідно дотримуватися обережності від зайвого 
перегріву монтажних виробів, оплавлення ізоляції проводів і ізолюючих трубок, 
ослаблення або відпаювання контактних пелюстків, планарних або круглих виводів 
виробів електронної техніки. 
Місце пайки повинне бути достатньо прогрітим за допомогою паяльника з 
забезпеченням повного розтікання розплавленого припою і відсутністю 
можливості появи помилкової пайки. Після пайки спаяне місце необхідно остудити 
при цьому спаяні вироби повинні бути нерухомими. Тривалість пайки виводів 
виробів електронної техніки повинна бути мінімально необхідною і бути не більш 
тривалості вказаної в ТВ на дані вироби електронної техніки або в технологічних 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
50 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
рекомендаціях на пайку елементів. Якщо така вказівка відсутня, то орієнтовна 
тривалість пайки повинна бути не більше 5 с[32]. 
Поверхня монтажних з'єднань повинна мати глянсовий вид без видимих 
пор, забруднень, напливів, гострих опуклостей припою, сторонніх вкраплень або 
окислів. Припій повинен заливати місце з'єднання виробів електронної техніки з 
усіх боків, заповнювати щілини і зазори між проводами і контактами. Кількість 
припою для пайки монтажних з'єднань повинно бути мінімальним. Паяння повинне 
забезпечувати при зовнішньому огляді розташування контурів підпаяних 
проводів[32]. 
При монтажі штепсельного роз’єму припускається незначний наплив 
припою на зовнішню поверхню контакту. Не припускаються каплевидні і 
шиповидні напливи. Температуру жала паяльника необхідно контролювати 
приладом 4-703 МГ2.821.Э1649 або МПП-254М[32]. 
Зальні вимоги до технологічного контролю 
Змонтовані плати піддаються технічному контролю. Загальна структура 
контрольних операцій включає візуальний контроль монтажу, автоматичний 
контроль правильності монтажних з’єднань, функціональний контроль зібраних 
плат. Шляхом зовнішнього огляду і порівняння із зразками провіряють тип, 
номінальне значення, маркування, якість лудження виводів, відсутність подряпин, 
сколів, тріщин корпуса і пошкодження надписів[32]. 
Всі контрольні операції повинні бути виконані відповідно до технічних 
умов і вимог і без погіршення якості монтажу. 
Надійність монтажних з'єднань перевіряється при зовнішньому огляді. 
Механічну тривкість монтажних з'єднань припускається перевіряти 
вибірково, але не більш одного разу в процесі приймання монтажу. Зусилля 
повинно бути спрямоване уздовж осі припаяного проводу і не повинно 
перевищувати 0,5 кг. В окремих випадках припускається перевірка пінцетом, на 
губки якого повинні бути надягнуті ізоляційні трубки[32]. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
51 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Контроль правильності електричних з’єднань є необхідною операцією 
перед настройкою. В одиничному і дрібносерійному виробництві цю операцію 
виконують вручну за допомогою універсальної вимірювальної апаратури по картам 
опорів і монтажній схемі[32]. 
В масовому виробництві широко використовують автоматичні тестери, які 
працюють по принципу неврівноваженого моста. Плата через з’єднувачі 
підключається до тестера, який по розробленій програмі перевіряє омічний опір 
кожної електричної ділянки і визначає її стан. Плати, які не пройшли перевірку 
монтажу поступають на ділянку ремонту. Годні плати поступають на 
функціональний контроль, де перевіряють логічні зв’язки елементів за допомогою 
діагностичних тестів. Плати, які мають відхилення вихідних параметрів 
поступають на регулювання, а несправні - на ремонт[32]. 
Якість паяного з'єднання проводів перетином 0,12 мм2 і менше повинно 
перевірятися візуально. 
При контролі якості монтажу забороняється перегинати провід біля пайки. 
Перевірену пайку контролер повинний відзначати кольоровим лаком, що 
наноситься на місце спаю у виді невеличкого акуратної точки, що не мішає 
подальшому контролю пайки. Зафарбування лаком усієї пайки не припускається. 
Позначка повинна завдаватися відразу ж після перевірки кожної пайки[32]. 
При об'ємному монтажі на друкованих платах припускається за 
узгодженням із замовником не робити нанесення що перевіряються паянь лаком. 
Загальні вимоги до складання 
До виконання роботи зі складання ДП припускаються особи, що атестовані 
по операціях даного технологічного процесу. 
Робітник при виконанні будь-якої виробничої задачі відповідає за якість 
виконання роботи і при здачі продукції майстру повинен відокремити придатну 
продукцію від браку[32]. 
Складання і монтаж ДП у міру необхідності робітник повинен вести по 
індивідуальних технологічних картах і еталонних зразках. Складання компонентів 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
52 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
на ДП складається із подачі їх до місця установки, орієнтація виводів відносно 
монтажних отворів чи контактних площадок, спряження із складальними 
елементами і фіксація в потрібному положенні. Воно в залежності від характеру 
виробництва може виконуватися вручну, механізованим чи автоматизованим 
методами. Використання ручного складання економічно доцільно при виробництві 
не більше 15 тис. Плат в рік партіями по 100 штук. На кожній платі повинно бути 
розміщено не більше 100 елементів, в тому числі 11 інтегральних мікросхем. 
Суттєвою перевагою ручного складання є можливість постійного візуального 
контролю, що дозволяє використовувати відносно великі допуски на розміри 
виводів, контактних площадок і монтажних отворів[32].  
Всі операції необхідно робити з дотриманням вимог з техніки безпеки, 
виробничої санітарії й охороні праці. 
Технологічні витримки, що вказуються в технологічному процесі, повинні 
фіксуватися в спеціальному журналі і технологічному паспорті. Час технологічних 
витримок необхідно контролювати по часах відповідно до      ГОСТ 3309[32]. 
При перерві виробництва більше одного місяця необхідно робити складання 
контрольної групи складальних одиниць і виробів по технологічному процесі в 
кількості не менше 5 штук під спостереженням технолога цеху. 
При складанні і здачі виробів необхідно додержуватися вимоги відповідно 
до СТП-803-78-87. 
Припускається використання технологічний тари АЛ7890-3054,        АЛ1056-
3190. 
Нормування монтажних робіт 
Нормування монтажних робіт виконують на підставі карт технологічних 
процесів, що визначають порядок виконання операцій, використання приладів, 
інструментів, матеріалів, а також режимів опрацювання і нормативів часу. При 
використанні вищевказаних даних можна розрахувати норми часу на різноманітні 
технологічні варіанти процесів[32]. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
53 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Розрахунок норм штучного часу на операцію (хв.) визначається по 
формулі[32]: 
Тшт = Топ  (1+К/100)                (5.1) 
де Тшт – норма штучного часу, хв.; 
     Топ – оперативний час, хв.; 
     К – час на організаційно-технологічне обслуговування робочого місця, 
відпочинок і власні потреби у відсотках від оперативного часу, 14 %. 
Tшт Tоп К (5.2) 
Відповідно до складального креслення ДП монтаж виробів електронної 
техніки на ДП має такі наступні переходи, що приведені в таблиці 5.1. 
Таблиця 5.1 – Оперативний час на виконання операцій по монтажу 
друкованої плати 
№п Назва роботи Кількість Оп, год, t, хв 
/п елементів, шт. Топ, хв. 
1 Лудження резисторів 6 0,179 1,07
2 Лудження 
8 0,179 1,432
конденсаторів 
3 Лудження мікросхем 1 0,839 0,839
4  Вирівнювання виводів 
виробів  50 0,105 5,25
електронної техніки 
5  Зачищення виводів 
виробів  50 0,155 7,75
електронної техніки 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
54 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Продовження таблиці 5.1 
6  Обрізання виводів 
виробів  50 0,074 3,7
електронної техніки 
7  Установлення 
6 0,168 1
резисторів 
8  Установлення 
8 0,138 1,1
конденсаторів 
9  Установлення 
інтегральних 1 0,336 0,336
мікросхем 
15  Пайка кінців виводів 
виробів  50 0,164 8,2
електронної техніки 
Всього  30,7
Тшт = 30,7  (1+14/100) = 34,99 хв. 
В додатку Г наведений комплект документів на технологічний процес та 
монтаж виробів електронної техніки на плату процедурного годинника. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
55 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
6 Спеціальний розділ 
6.1 Економічне обґрунтування розробки  
Для з'ясування обсягу ринку і можливих обсягів продаж необхідно 
визначити потенційного споживача. Система температурної стабілізації термопечі 
хлібобулочного виробництва може застосовуватися на вже існуючих печах, а також 
в  інформаційно-вимірювальних комплексах при рішенні різних задач. Налагодити 
виробництво мікросхем можна на приладобудівному заводі, що має спеціальну 
технічну базу. 
Візьмемо за середнє по області 190 приладів. Таким чином, обсяг ринку по 
Україні буде складати близько 4750 одиниць. Через вузьку спеціалізацію даного 
пристрою і щодо невеликих ринків збуту виробництво буде дрібносерійним. Для 
таких виробничих потужностей можна обмежитися персоналом (як розроблювачі 
проекту, так і виробничі робітники) не більш 250 чоловік. 
Далі будуть приведені розрахунки, що дозволяють кількісно визначити 
економічні показники проектування та виготовлення Система температурної 
стабілізації термопечі. 
Таблиця 6.1- Розрахунок вартості основних матеріалів 
Одиниця Кіль- Сума 
№ п/п Назва обладнання, матеріалів 
виміру кість витрат грн. 
1. Перелік обладнання: 
1.1 Радіоелементи  та матеріали  шт - 1244
2. Перелік програм: 
2.1 Програма «Proteus» шт 1 6190
Всього: 7 434
Загальна вартість матеріалів 6 833,26 грн. 
Розрахунок допоміжних витрат[36] 
Для розрахунку допоміжних витрат використовуються дані таблиці 8.5. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
56 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Таблиця 8.2 - Нормування допоміжних витрат  
№ Назва Одиниця Сума витрат, грн. 
Кількість 
П/П матеріалів виміру За одиницю Загальна 
1 Припій кг 0,07 1750 122,5
2 Флюс , Ф3 л 0,192 360 69,12
3 Спирт л 0,05 140 7
4 Хлорне залізо Упаковка 1 120 120 
5 Лак л 0,05 450 22.5
Всього : 341,12 
Розраховується вартість електроенергії що споживається в процесі обробки 
плати. 
Визначаються витрати електричної енергії на освітлення по формулі (6.1) . 
W місце.осв. = Р освітлення × Т витр.    6.1) 
W місце.осв. = 0,24 × 13,17 = 3,16 кВт×год. 
Р освітлення = 0,24 кВт 
Т витр. – час витрачений з приладом. 
Визначаються витрати електричної енергії на електричний дриль по 
формулі (6.2) . 
Wел.дриль = Р освітлення × Т витр.  (6.2) 
Wел.дриль = 0,9 × 1.239= 1,1151 кВт×год 
Р ел.дрелі = 0,9 кВт 
Т витр. – час витрачений з приладом. 
Визначаються витрати  електричної енергії на паяльник по формулі (6.3) 
Wел.паяльн. = Р освітлення × Т витр.     (6.3) 
 Wел.паяльн. = 0,04 × 3,008 = 0,12 кВт × год 
 Р паяльника  = 0,04 кВт 
Т витр. – час витрачений з приладом. 
Загальні витрати електричної енергії визначаються по формулі (6.4)  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
57 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
 Wзаг.= Wміс.осв.+Wел.дрел.+Wел.паяльн.                  (6.4) 
Wзаг.= 3,16+1,1151+0,12=4,431 кВт 
Визначається вартість використаної електричної енергії по формулі (6.5) 
Вел.ен= Wзаг × Тел. енергії.              (6.5) 
де Тел.енергії - тариф за ел. енергію 0,9 грн./кВт × год. 
Вел.ен =4,431 × 0,9 =39,88грн. 
Розрахунок прямих витрат виконуватимемо за даними таблиці 6.3.  
Таблиця 6.3 - Розрахунок прямих витрат 
№ п/п Назва статей витрат Сума витрат, грн. Примітка 
1 Прямі матеріальні витрати
1.1 Сировина, матеріали 7 434 Таблиця 8.1 
1.2 Допоміжні матеріали 341,12 Таблиця 8.4 
1.3 Електроенергія 39,88 Вел.ен. 
Всього: 7 815
Отже, прямі витрати на розробку та виготовлення стаціонарної системи 
температурної стабілізації термопечі хлібобулочного виробництва складають 
7 815грн. 
6.2 Охорона праці 
Загальні вимоги безпеки при виробництві хліба, хлібобулочних та  
макаронних виробів  
Виробничі процеси при виробництві хліба, хлібобулочних та макаронних 
виробів повинні здійснюватись у відповідності з вимогами чинних нормативних 
актів. 
Вибухопожежонебезпечне виробництво повинно бути оснащене 
автоматичними засобами контролю параметрів, значення яких визначають 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
58 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
вибухонебезпечність процесу, сигналізацією граничних значень і системами 
блокування, що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій.   
Під час відбору проб (сировини, напівфабрикатів тощо) повинна бути 
виключена можливість травмування працюючих.  
Переміщення пилоутворюючих матеріалів (борошна, цукру тощо) повинно 
здійснюватися механічним та пневматичним транспортом, що виключає 
можливість виділення пилу у повітря робочої зони.  
Тиск (вакуум) в апаратах і трубопроводах, температурний режим і рівень 
рідин в апаратах (мірниках), швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у 
відповідності з вимогами технологічних інструкцій.  
В усіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях (складах безтарного 
зберігання борошна, цукру, приміщеннях мішкоочищувальних машин, відділеннях 
розмелу цукру тощо) не дозволяється проведення ремонтних робіт, якщо вимкнені 
припливно-витяжні вентиляційні системи.   
Під час ремонтних робіт не дозволяється проведення операцій, в період 
виконання яких можливе виділення вибухопожежонебезпечних речовин. До 
початку ремонтних робіт і в період їх проведення повинен проводитися аналіз 
повітряного середовища на наявність у приміщенні вибухопожежонебезпечних 
парів, пилу (борошняного, цукрового тощо) та газів.  
У разі виявлення токсичних або вибухопожежонебезпечних газів у 
кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації, ремонтні роботи 
повинні бути негайно припинені, а працівники виведені з небезпечної зони.  
В усіх випадках виникнення аварійних ситуацій під час ведення 
технологічного процесу слід негайно припинити роботу та провести заходи з 
усунення аварійних ситуацій згідно з інструкцією, що діє на кожному підприємстві 
і затвердженій у встановленому порядку.  
Санітарне чищення, миття та змащення устаткування необхідно проводити 
тільки під час повної його зупинки, перекриття запірної арматури на відповідних 
трубопроводах, вимкнення електродвигунів та обов’язковому вивішуванні на 
пускових пристроях плакатів «Не вмикати! Працюють люди!».  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
59 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Для миття ємкостей повинно бути передбачено підведення мийного 
розчину, гарячої і холодної води. Миття слід проводити перекачуванням крізь 
ємкості і трубопроводи мийного розчину, а потім гарячої і холодної води.  
Миття ємкостей вручну слід виконувати тільки після того, як вимкнено 
електродвигун і вивішено плакат «Не вмикати! Працюють люди!».  
Не допускається накопичення борошняного пилу у приміщеннях і на 
устаткуванні.  
Для попередження вибуху борошняного пилу та пожежі необхідно у 
відповідності з затвердженим графіком виконувати ретельне очищення від пилу 
всього устаткування, трубопроводів, опалювальної та освітлювальної арматури, 
електричних приладів та приміщень.  
Для прибирання приміщень і очищення устаткування дозволяється 
застосування промислових пилососів у вибухобезпечному виконанні.  
Безпека праці при застосуванні систем контролю і керування 
виробничими процесами 
Вимірювальні прилади повинні відповідати вимогам нормативних актів, 
мати необхідний клас точності та виконання. Використовувати контрольно-
вимірювальні прилади не за призначенням не допускається (застосовувати кисневі 
манометри замість ацетиленових тощо).   
Стаціонарні контрольно-вимірювальні прилади повинні бути 
сконцентровані. Шкала повинна розміщуватися не вище ніж 1,6 м від рівня підлоги 
чи робочої площадки та освітлюватися.  
Між манометром та посудиною повинен бути встановлений триходовий 
кран або замінюючий його пристрій, що дозволяє проводити періодичну перевірку 
манометра за допомогою контрольного.  
У необхідних випадках манометр в залежності від умов роботи та 
властивостей середовища, яке знаходиться у посудині, повинен обладнуватись 
сільфонною трубкою або іншим пристроєм, який захищає його від безпосередньої 
дії середовища та температури.   
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
60 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Перевірку, регулювання всіх контрольно-вимірювальних приладів та 
автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ДСТУ 3400-2000.  
Точність показання приладів повинна відповідати паспортним даним заводу 
виготовлювача.  
Перевірка манометрів з їх опломбуванням або клеймуванням повинна 
здійснюватись не рідше одного разу на 12 місяців. Окрім того, не рідше одного разу 
на 6 місяців власником посудини, апарата, устаткування проводиться додаткова 
перевірка робочих манометрів контрольним манометром з записом результатів у 
журналі контрольних перевірок. У разі відсутності контрольного манометра 
допускається перевірка перевіреним робочим манометром, що має однакову шкалу 
та клас точності з тим, що перевіряється.  
На всіх манометрах, вакуумметрах, амперметрах, дистанційних 
термометрах тощо повинно бути клеймо (пломба) з позначенням строку перевірки. 
Використовувати прилади, що вчасно не пройшли перевірки, а також прилади без 
клейма не дозволяється.  
Контрольно-вимірювальні прилади повинні вибиратись з такою шкалою, 
щоб при робочому тискові стрілка знаходилась у середній третині шкали. На 
циферблаті цих приладів повинна бути нанесена червона риска, що вказує 
дозволені робочий тиск або розрідження. Замість червоної риски на циферблаті 
дозволяється закріплювати назовні металеву пластинку червоного кольору, яка 
щільно прилягає до скла над відповідною позначкою шкали. Наносити фарбою 
риски на скло приладу не дозволяється.  
Покажчики рівня рідини повинні встановлюватись вертикально або похило 
у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача, при цьому повинна бути 
забезпечена добра видимість рівня рідини.  
На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та 
нижній рівні.   
Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою (кранами та вентилями) 
для їх від’єднання від посудин та продування.   
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
61 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
У разі застосування в покажчиках рівня в якості прозорого елемента скла 
або слюди для запобігання травмуванню персоналу у разі їх розриву повинно бути 
передбачено захисний пристрій.  
Органи керування виробничим устаткуванням повинні мати чіткі 
позначення згідно ДСТУ EN 894-3:2017 або написи, що пояснюють їх 
функціональне призначення. Конструкція та розташування органів керування 
повинні виключати можливість мимовільного і самочинного вмикання та 
вимикання устаткування.  
Пускові апарати виробничого устаткування повинні забезпечувати 
швидкість та плавність його вмикання та вимикання.   
Наявність кількох місць пуску в устаткуванні не допускається, за винятком:  
- на устаткуванні, що обслуговується одним оператором і ширина зони
обслуговування якого більше 2,5 м, можуть встановлюватись дублюючі кнопки 
«Пуск» та «Стоп» за умови нагляду за ними оператора з будь-якого місця зони; 
- у разі одночасного обслуговування устаткування кількома працівниками у
випадках, коли таке устаткування та його пускова апаратура розташовані у різних 
приміщеннях, а також за наявності складних агрегатів, що поєднані виробничим 
циклом. У вказаному випадку повинні передбачатись:  
- звукова або світлова сигналізація – за ДСТУ 7246:2011 «Дизайн і
ергономіка. Сигналізатори звукові немовних повідомлень. Загальні вимоги 
ергономіки», сповіщення про готовність до вмикання цього механізму або 
комплексу механізмів від особи, відповідальної за їх обслуговування; 
- пристрої (вимикачі, перемикачі, вилки роз’єднання), що виключають
можливість дистанційного пуску механізму або лінії, зупинених на ремонт; 
- спеціальна інструкція з керування таким устаткуванням.
Автоматичні потокові лінії повинні мати центральні пульти керування для
роботи в автоматичному та налагоджувальному режимах, крім того, кожна машина, 
що входить до складу потокової лінії, повинна бути обладнана індивідуальними 
механізмами керування, розташованими безпосередньо на машині.  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
62 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Системи контролю і керування повинні забезпечувати додержання 
послідовності технологічного процесу, автоматичне вимкнення та неможливість 
пуску попередніх у потоку механізмів у разі вимкнення наступного. 
Панелі пульту керування необхідно встановлювати:  
- в горизонтальній площині або під кутом до 30 градусів відносно неї у разі
розташування їх на висоті 0,6-1,0 м від рівня підлоги або площадки 
обслуговування;  
- під кутом 30-60 градусів до горизонталі у разі розташування їх на висоті
1,0-1,3 м;  
- у вертикальній площині або під кутом понад 60 градусів відносно
горизонталі у разі розташування панелей на висоті 1,3-1,6 м від підлоги.  
На пульті керування мусять бути прилади та пристрої, що вказують 
величини технологічних параметрів процесу та сигналізують про досягнення їх 
гранично допустимих робочих значень, а також прилади, що забезпечують надійне 
вимкнення виробничого устаткування в аварійних ситуаціях.  
Органи керування виробничим устаткуванням, що обслуговується 
одночасно кількома особами, повинні мати блокування, що забезпечує необхідну 
послідовність дій.  
У випадку, коли частина устаткування, що являє собою небезпеку для 
людей, знаходиться поза межами видимості оператора, повинні бути передбачені 
додаткові аварійні вимикачі.  
Кнопки вмикання і вимикання машин та устаткування повинні відповідати 
вимогам нормативних документів.  
Кнопки, рукоятки, вентилі та інші засоби управління повинні мати 
позначення і написи, що пояснюють їх функціональне призначення.   
На кожному робочому місці біля машин, ліній повинна передбачатися 
аварійна кнопка «Стоп» для негайної зупинки всіх рухомих частин устаткування. 
Кнопка аварійного вимикання повинна виступати понад рівнем площини пульту, 
бути збільшеного розміру у порівнянні з розмірами інших кнопок, червоного 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
63 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
кольору, з грибоподібним штовхачем. Над кнопкою повинен бути напис «Аварійне 
вимкнення».   
Кожна окрема машина, станція або лінія повинні мати увідний вимикач 
ручної дії, що знаходиться на панелі керування або на лицьовій стінці шафи на 
висоті не менше 0,9 м і не більше 1,5 м від рівня підлоги (площадки).  
Великогабаритні машини, під час обслуговування яких оператор повинен 
знаходитись у русі, а також конвеєри, довжина яких перевищує 10 м, повинні мати 
аварійні кнопки «Стоп». Кількість аварійних кнопок повинна бути такою, щоб 
відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ 
до них з будь-якого місця, де може знаходитись обслуговуючий персонал. У разі 
розташування устаткування у суміжних приміщеннях, на різних поверхах аварійні 
кнопки «Стоп» та звукова сигналізація повинні бути у кожному приміщенні.  
Крім того, конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути 
обладнані аварійними кнопками для їх зупинки.  
В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатково обладнані 
вимикаючими пристроями для зупинки конвейєра в аварійних ситуаціях у будь-
якому місці з боку проходу для обслуговування.   
Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи. На машинах, 
які мають головний привод та привод окремих механізмів, у разі можливості 
виникнення небезпеки під час непередбаченої зупинки одного з них, двигуни всіх 
приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі 
раптової зупинки одного з приводів.  
Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинно, за 
необхідності, мати кнопку негайної зупинки, яка вимикає одночасно всі приводи 
(там, де це допустиме технологічним процесом). У разі розміщення устаткування у 
декількох приміщеннях аварійні кнопки «Стоп» повинні бути у кожному 
приміщенні.  
На конвеєрах, що входять до автоматизованих транспортних або 
технологічних ліній, повинні бути передбачені автоматичні пристрої для 
зупинення приводу у разі виникнення аварійної ситуації.   
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
64 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Приводи конвеєрів та машин, що з ними з’єднуються, повинні бути 
зблоковані таким чином, щоб у разі раптової зупинки будь-якої машини чи 
конвеєра не відбувалось переповнення та падіння вантажу, що транспортується.  
Органи керування (засувки, крани тощо), розташовані вище 1,7 м від рівня 
підлоги або заглиблені, повинні бути оснащені пристроями дистанційного 
керування або площадками для обслуговування.  
Контакти апаратів вмикання та вимикання (кнопок, перемикачів тощо) 
устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу, дії емульсій, 
масел та інших рідин, що застосовуються у виробництві.  
Ручки важелів, маховички та інші механізми керування, які можуть 
зазнавати нагріву (переохолодження) або випадково опинитись під струмом, мають 
бути виготовлені з низькотеплопровідних та електроізоляційних матеріалів.  
Органи ручного керування (ручки, зіркоподібні штурвали, маховички зі 
спицями або важелі), що знаходяться на рухомих елементах машин, під час 
механічного переміщення елементів не повинні обертатись.  
Пускові механізми, що керують напрямком руху механізмів, повинні мати 
фіксоване нейтральне положення, а їх робоче положення, що відповідає 
конкретному напрямку руху механізмів, повинно бути позначене стрілкою та 
написом, що вказує напрям руху.  
Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби (клапани) для 
виключення можливості зворотного викиду продукту з машини (дробарки тощо).   
Безпека праці при виконанні окремих виробничих процесів 
Просіювання і подрібнення сировини та напівфабрикатів  
Устаткування силосно-просіювального відділення, окрім загального 
пускового пристрою, повинно мати індивідуальне керування.   
Застосування віброрешіт для просіювання борошна та цукрової пудри не 
допускається.  
Зовнішню поверхню просіювачів та інших машин, що застосовуються для 
підготовки борошна, слід щоденно очищувати від борошняного пилу. Внутрішня 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
65 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
поверхня просіювачів повинна очищуватися від борошняного пилу не рідше разу 
на тиждень.  
Шнеки, ковшoві елеватори слід не рідше разу на 10 днів розбирати і 
очищати з перевіркою їх справності.  
Місця виділення пилу повинні обладнуватись місцевими відсмоктувачами з 
наступним очищенням запиленого повітря перед викидом до атмосфери. 
Приміщення повинно прибиратись. Періодичність прибирання пилу 
встановлюється конкретно для кожної ділянки, але не рідше одного разу за зміну.  
Дробильно-розмельне відділення повинно розміщуватись в 
звукоізольованому приміщенні.   
Дробарки для переробки сухих відходів повинні мати патрубки для 
приєднання до аспіраційних установок.  
Дробарки у разі виникнення вібрації понад припустимі норми слід зупинити 
до усунення несправності.  
Приготування рідких дріжджів і заквасок  
Відділення приготування рідких дріжджів і заквасок повинно 
розташовуватися в ізольованому приміщенні, що обладнане припливно-витяжною 
вентиляцією.  
Повітряне середовище приміщення повинно перевірятися на вміст у повітрі 
вуглекислого газу не рідше разу на міcяць. У разі перевищення гранично 
допустимої концентрації (0,5% по об’єму) повинні бути проведені заходи щодо 
усунення недоліків у роботі вентиляційних систем.  
Подача сировини у заварювальну машину і вивантаження напівфабрикату 
повинні проводитися без застосування ручної праці.  
Приготування і зберігання рідких компонентів  
Завантаження і вивантаження компонентів повинні бути механізовані.  
Установки для підготування жиру, трубопроводи пари, гарячої води, 
розтопленого жиру повинні мати теплоізоляцію на гріючій сорочці і кришці.  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
66 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Установка пневматичної дії для приготування і зберігання цукрового 
розчину повинна мати блокування покажчика рівня сировини у витратному баці з 
пристроєм для подавання стисненого повітря. Запобіжний клапан повинен бути 
відрегульований так, щоб він спрацьовував, якщо тиск перевищує надлишковий 
робочий більше ніж на 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) у разі надлишкового робочого тиску 
у посудині до 0,3 МПа (3 кгс/см2), включно і на 15% — у разі надлишкового 
робочого № иску у посудині до 6,0 МПа (60 кгс/см2), включно. Тиск настроювання 
запобіжного клапана повинен бути рівним робочому тиску у посудині або 
перевищувати його, але не більше ніж на 25%. 
Машина для приготування хлібної мочки повинна мати гратки з вічками  
0.05×0.05 м, які огороджують ріжучі органи, зблоковані з приводом.  
Площадка для обслуговування ємкостей для приготування і зберігання 
рідких компонентів повинна розташовуватися на відстані 1,0 м від верхнього краю 
ємкості і відповідати вимогам чинних нормативних документів.  
Приготування тіста  
Подавання сировини для завантаження тістомісильних машин повинно бути 
механізовано.  
Для відведення вуглекислого газу з бункерів для бродіння опари або тіста у 
бічних стінках кожного відсіку повинен бути передбачений отвір з пробкою 
діаметром не меншим ніж 0,1 м, який розташований на висоті не більше ніж 0,2 м 
від днища бункера.  
У тістоготувальних відділеннях з підкатними діжами повинно бути 
передбачене місце для миття діж з підведенням холодної і гарячої води і трапами у 
підлозі.  
Тістоспуски повинні бути споряджені запобіжними гратами. Робота 
усередині бункерів і у тістоспусках повинна проводитися у відповідності до вимог 
нормативних документів.  
Для чищення внутрішньої поверхні бункерів, корит, тістоспусків повинні 
застосовуватися скребки на довгому держаку.  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
67 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Поділ, формування та вистій тіста  
Конусна частина тістоокруглювальної машини повинна обертатися за 
годинниковою стрілкою. Тістові заготовки до подавання у тістоокруглювальну 
машину повинні обдуватися очищеним повітрям.   
Конструкція вистійних агрегатів повинна забезпечувати зручність 
санітарної обробки (гладеньку підлогу у відсіках, двері, що легко відчиняються). 
Кармани колисок повинні бути виготовлені з матеріалу, який виключає прилипання 
тіста.  
Під час руху конвеєра вистою не допускається завантажувати і 
розвантажувати колиски, поправляти і доставати тістові заготовки, що упали.  
Для термінової зупинки механізмів конвеєр вистою повинен бути 
обладнаний додатковими кнопками «Стоп», що розміщаються з обох боків 
агрегату.  
У вистійних агрегатах повинен бути передбачений механізм ручного 
привода конвеєра для вивантаження виробів у випадку аварії. Напрям обертання 
рукоятки цього привода повинен бути позначений стрілкою. Зусилля на рукоятці 
ручного привода не повинно перевищувати 150 Н (15 кгс).  
Стаціонарні камери для вистою необхідно споряджувати низьковольтним 
освітленням і витяжною вентиляцією.   
Механізовані установки для обшпарювання і обварювання бубличних 
виробів повинні мати пристрої для автоматичного завантаження і вивантажування 
тістових заготовок і бути оснащені місцевими відсмоктувачами.  
Устаткування для обшпарювання і обварювання тістових заготовок повинно 
мати пристрої, що виключають заповнення робочої ємкості кип’ячою водою 
більше ніж 2/3 об’єму.   
Небезпечна зона обшпарювання або обварювання тістових заготовок 
повинна бути огороджена.  
Устаткування для обшпарювання і обварювання повинно мати пристрої для 
з’єднання з каналізацією і переливну трубу.   
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
68 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Випікання виробів  
Приміщення, де розміщуються печі, мусять обладнуватися припливно-
витяжною вентиляцією.  
Висота приміщення для встановлення печей повинна дорівнювати висоті 
печі плюс не менше 1 м від верхніх виступаючих частин печі до перекриття, та не 
менше 0,6 м від балок.  
Хлібопекарні печі мають бути оснащені контрольно-вимірювальними 
приладами для вимірювання і контролю параметрів технологічного режиму 
(температури у пекарній камері, тиску пари, яка надходить на зволоження, 
тривалості випікання) і параметрів процесу горіння палива (тиску газу і рідкого 
палива, тиску повітря біля горілок, розрідження у топці, температури продуктів 
згоряння у камері змішування, наявності факелу).  
Використання пари для зволоження тістових заготовок від котельні, де 
застосовується хімводоочищення, яке працює за схемою амоній-натрій 
катіонування, а також використовується гідрозін, не дозволяється.   
Робочі місця біля завантажувальних і вивантажувальних отворів печі 
повинні бути обладнані витяжними зонтами, а за необхідності – припливною 
вентиляцією.  
На робочих місцях біля печей і агрегатів остаточного вистою слід 
улаштовувати повітряне душирування. Температура душирувального повітря у 
зимовий час повинна бути 22 °С зі швидкістю руху повітря 1 м/с.  
Витяжні зонти і повітроводи необхідно чистити, щоб уникнути накопичення 
продуктів займання.  
Подавання припливного повітря у виробничі приміщення повинно 
виконуватися у робочу зону.  
Робота з огляду і ремонту печей повинна проводитися за графіком, 
затвердженим роботодавцем.  
До початку ремонтних робіт топка і газоходи повинні бути провентильовані 
і надійно захищені від можливого проникнення до них газів від інших працюючих 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
69 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
печей, а на пусковому пристрої електродвигунів, запірних пристроях 
трубопроводів повинні бути вивішені попереджувальні плакати.  
До виконання аварійних робіт усередині гарячої печі допускаються 
робітники, що пройшли медичний огляд і інструктаж з охорони праці та отримали 
письмовий дозвіл (наряд – допуск) відповідальної особи, який видається після 
перевірки місця проведення робіт.  
Роботи усередині пекарної камери можливо проводити, якщо температура 
не перевищує 50 °С.  
Тривалість перебування робітника усередині пекарної камери не повинна 
перевищувати 20 хвилин, після чого повинен бути 20-ти хвилинний відпочинок. 
Під час проведення робіт усередині печі повинен бути постійно присутній 
головний механік або начальник зміни. Кількість робітників, що проводять ремонт, 
повинна бути не менше двох. Вони повинні бути споряджені спецодягом 
(костюмом від впливу високих температур, рукавицями, шоломом) і рятувальним 
поясом з мотузкою.   
Поверхня хлібопекарних форм і листів, які знаходяться у контакті з 
тістовими заготовками, повинна бути покрита жаростійким зносостійким 
антиадгезійним матеріалом, який допущений до використання у контакті з 
харчовими продуктами Міністерством охорони здоров’я України.  
Експлуатація і розпалювання печей повинні проводитися у відповідності з 
інструкцією, затвердженою роботодавцем. Обслуговування печей на 
газоподібному паливі повинно проводитися згідно з вимогами Правил безпеки 
систем газопостачання України.  
У топочному відділенні повинен бути телефонний зв’язок і звукова 
сигналізація.  
Проходи у топочному відділенні і виходи з нього (не менше 2-х з 
протилежних боків приміщення) повинні бути завжди вільні, а двері відчинятися 
назовні.  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
70 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
У топочному відділенні допускається мати запас твердого палива не більше 
ніж на одну зміну за умови, якщо воно не заважає обслуговуванню топок та вздовж 
фронту топок залишається вільний прохід шириною не менше 1,5 м.  
Улаштування топок газових печей і агрегатів нижче рівня прилеглої 
території (підлоги приміщення) не допускається.  
Для топок конвеєрних печей, які працюють на твердому паливі, необхідно 
передбачати ізольоване приміщення, відокремлене протипожежною стіною 
(протипожежними дверима) і перекриттям.  
Подавання твердого палива у топочне відділення, а також видалення золи і 
шлаку в кількості 200 кг/год і більше повинні проводитися механізованим засобом.  
Витратні баки для рідкого палива повинні встановлюватися в ізольованому 
приміщенні, що має витяжну вентиляцію і зачиняється на замок. Витратний бак 
рідкого палива повинен мати спускну трубу з вентилем і переливну трубу з 
виведенням назовні у спеціально відведене місце.   
Сушіння виробів  
Для кожного сушильного агрегату повинні бути встановлені гранично 
допустимі норми завантаження сировиною, що підлягає сушінню, та гранично 
допустимий температурний режим.  
Сушильне  устаткування повинно оснащуватися контрольно-
вимірювальними приладами та засобами автоматичної сигналізації, яка спрацьовує 
у разі перевищення встановлених граничних величин температури сировини, що 
висушується.  
Сушарки безперервної дії повинні бути обладнані пристроями, які 
забезпечують синхронність роботи завантажувальних і розвантажувальних 
пристроїв і накопичувача-стабілізатора.  
Подавання висушених макаронних виробів з сушарок до накопичувача 
повинно виконуватися механічним транспортом або самопливом.  
Вирівнювання продукту, який висушується на завантажувальній стрічці, 
повинно бути механізовано.  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
71 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Конструкція устаткування для сушіння повинна передбачати пристрій для 
відведення пароповітряноїі суміші і очищення сушарок від пилу.  
У разі виготовлення макаронних виробів, які мають безпосередній контакт 
з парою, не допускається використання пари від котельної, де застосовується 
хімводоочищення, яке працює за схемою амоній-натрій катіонування, а також 
використовується гідрозін.   
Розфасування, пакування  
У разі фасування вручну слід використовувати столи з гладенькою 
поверхнею – металеві, дерев’яні, покриті пластиком, жерстю або іншими 
матеріалами, які дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я 
України.  
Живильники пакувальних машин і автоматів, які працюють з автоматичним 
подаванням виробів від лінії, повинні мати пристрої, які блокують подавання 
виробів у живильник у разі його переповнення і відводять потік виробів у 
резервний приймальник.  
Завантаження продукту, який розфасовується, і вивантаження готових 
виробів повинні бути механізовані.  
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
72 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Висновок 
Основні напрямки у розвитку хлібопекарської промисловості в даний час є: 
 впровадження прогресивних технологічних схем, прискорених способів 
приготування тесту з використанням обладнання, що дозволяє скорочувати 
терміни технологічних операцій; 
 значне підвищення якості виготовлення машин та апаратів, їх 
експлуатаційної надійності; 
 випереджаючі темпи створення технологічного обладнання для 
невеликих пекарень; 
 оснащення ліній, окремих ділянок та машин комп'ютерною та 
мікропроцесорною технікою; 
 збільшення вироблення хлібобулочних виробів підвищеної біологічної 
цінності для дитячого харчування, дієтичних сортів. 
В роботі було проведено аналіз сучасного обладнання, що застосовується 
для виготовлення хліба, розглянуто класифікацію, влаштування та моделі сучасних 
хлібопекарських печей. 
Проведено розрахунки печі теплового балансу, а також розрахунки блоку 
електроніки на тепло та вібропрочність. Запропоновано напрями модернізації печі. 
При впровадженні запропонованої модернізації за незначного 
подорожчання обладнання покращиться продуктивність установки, що призведе до 
інтенсифікації технологічного процесу. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
73 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
Список використаних джерел 
1. Ауерман Л.Я. Технологія хлібопекарського виробництва: Підручник. -
9-е вид.; перероб. та дод. / За заг. ред. Л.І. Пучковий. - СПб.: Професія, 2005. - 416 с.
2. Вельтіщев В.М., Калошин Ю.А. Основи розрахунку та конструювання
машин та апаратів харчових виробництв. Частина 1. Навчальний посібник. - М., 
МГУТУ, 2004. - 56 с. 
3. Головань Ю.П. Іллінський Н.А., Іллінська Т.М. Технологічне
обладнання хлібопекарських підприємств: Підручник. -3-тє вид, перераб. та дод. - 
М: Агропромиздат, 1988. - 382 с. 
4. Драгілєв А.І., Дроздов В.С. Технологічні машини та апарати харчових
виробництв - М.: Колос, 1999. - 396 с. 
5. Калачов М.В., Чернов М.Є. Устаткування галузі. Технологічне
обладнання галузі (хлібобулочних та макаронних підприємств). Навчально-
практичний посібник. - М., МГУТУ, 2004. - 68 с. 
6. Маклюков І.І., Маклюков В.І. Промислові печі хлібоперкарного та
кондитерського виробництва. - Вид. 4-те, перероб. та дод. - М.:. Легка та харчова 
промисловість, 1983. - 272 с. 
7. Машини та апарати харчових виробництв. У 2 кн. Кн. 2: Навч. для
ВНЗ/С.Т. Антіпов, І.Т. Кретов, О.Н Остриков та ін.; За ред В.А. Панфілова - М.: 
Вища школа, 2001. - 680 с. 
8. Міждержавні стандарти. Хліб. Технічні умови. - М: ІПК. Вид-во
стандартів, 2000. – 132 с. 
9. Норми технологічного проектування підприємств хлібопекарської
промисловості. ВНТП 02.-92. Частина 1. Хлібозаводи – М.: 
ЦНИИПромзернопроект, 1992. – 139 с. 
10. Норми технологічного проектування підприємств хлібопекарської
промисловості. ВНТП 02.-92. Частина 2. Пекарні – М.: ЦНИИПромзернопроект, 
1992. – 49 с. 
11. Остріков О.М., Абрамов О.В. розрахунок та конструювання машин та
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
74 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
апаратів харчових виробництв. Підручник для вузів. - СПб.: ГІОРД, 2003. -352 с. 
12. Плаксін Ю.М., Малахов Н.М., Ларін В.А. Процеси та апарати харчових
виробництв. - 2-ге вид., Перероб. та дод. - М.: Колос, 2007. - 760 с. 
13. Правила організації та ведення технологічного процесу на
хлібопекарських підприємствах. / А.П. Косова. Г.Ф. Дремучова, Р.Д. Поландова та 
інших. – М.: Харчова промисловість, 1999. - 216 з 
14. Розрахунок та проектування печей хлібоперкарного та кондитерського
виробництва. А.А. Михалєв, Н.М. Іцкович, М.М. Сігал, А.В. Володарський - М: 
Харчова промисловість, 1979. - 326 с. 
15. Стабровська О.І. Технологічне проектування хлібопекарських
підприємств: Навчальний посібник. - Кемерово: Кемеровський технологічний 
інститут харчової промисловості, 2005. - 104 с 
16. Технологічне обладнання підприємств хлібопекарської промисловості:
навчальний посібник. Ч. II /О.П. Рензяєв. - Кемерово: Кемеровський технологічний 
інститут харчової промисловості, 2001. - 180 с. 
17. Хромеєнков В.М. Технологічне обладнання хлібозаводів та
макаронних фабрик. - СПб.: ГІОРД, 2003. - 496 с 
18. Матеріали сайту http://www.makizural.ru
19. Матеріали сайту http://www.hlebform.ru
20. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка:
Львів, “Афіша”, 2001. – 424 с. 
21. Андронік Буняк. Електроніка та мікросхемотехніка: навчальний
посібник для вищих учбових закладів. — Київ, Тернопіль: 2001. 
22. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Промислова електроніка та
мікросхемотехніка: теорія і практикум. За ред. А.Г. Соскова. — К., Каравела, 2003. 
— 368 с. 
23. Стахів П.Г., Коруд В.І. Основи електроніки з елементами
мікроелектроніки. Магнолія плюс, — Львів: 2006. 
24. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка.
Підручник. — Львів: Афіша, 2001. — 424 с. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
75 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
25. Нормування показників надійності технічних засобів: навчальний
посібник / О. М. Васілевський, О. Г. Ігнатенко. – Вінниця: ВНТУ, 2013. – 160 с. 
26. Васілевський О.М., Поджаренко В.О. Практикум з метрологічного
нагляду за засобами вимірювань: Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2008. – 
87 с. 
27. Володарський Є.Т., Кошева Л.О. Статистична обробка даних:
Навчальний посібник. – К.: НАУ, 2008. – 308 с. 
28. Васюра А.С. Елементи та пристрої систем управління і автоматики:
Навчальний посібник. – Вінниця: ВДТУ, 1999. – 157 с. 
29. Федун І.В. Основи теорії надійності та контролю якості виробів
електронної техніки. – Вінниця: ВДТУ, 2003. – 71 с. 
30. Матсон Э.А. Конструкции и расчет микросхем и микроэлементов ЭВА:
учебн. пособие для радиотехн. спец. вузов / Матсон Э.А., Крыжановский Д.В., 
Петкевич В.И. – Мн.: Вышэйшая школа, 1979. – 192 с. 
31. Румбешта В.О. Технологія складання, регулювання та випробування
приладів: підручник / В.О.Румбешта; НТУУ «КПІ». - Київ: НТУУ «КПІ», 2014. - 
364 с. 
32. Технологические процессы изготовления деталей приборов. Под ред.
В.А.  Остафьева. - К.: Вища школа. Головное изд-во. 1983. - 208с. 
33. Технологія приладобудування: навчальний посібник для студентів
напрямку підготовки 6.051003 «Приладобудування» приладобудівного ф-ту / 
Уклад.: Автори: Шевченко В.В., Осадчий О.В., Симута М.О. – К.: НТУУ «КПІ», 
2010. – 128 с. 
34. Економіка підприємства: підручник. / І.М.Бойчик. – К.: Кондор -
Видавництво, 2016. – 378 с.  
35. Методичні  вказівки  до  виконання економічної частини дипломного
проекту з розробки електромережних об’єктів  (для студентів денної і заочної форм 
навчання спеціальності  7.090603 – „Електротехнічні системи 
електроспоживання”) / Укл.: Качев О.С., Великих К.О. –Харків: ХНАМГ, 2008.- 
С.36. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
76 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата 
36. Методичні вказівки до розробки економічної частини дипломних
проектів і робіт освітньо-кваліфікаційного рівна “бакалавр” для студентів за 
напрямами підготовки 6.0904 “Металургія” та 6.0901 “Інженерне 
матеріалознавство” / Уклад.: О.А. Гавриш, В.І. Кривда, С.В. Нараєвський. – К.: ІВЦ 
“Видавництво “Політехніка”, 2010. – 54 с. 
37. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.– Суми:
Видавництво “Університетська книга”, 1999.– 301 с. 
38. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г.
Інтегрований курс безпеки життєдіяльності (теоретичні основи): Навч. посіб. - 
Кам'янець-Подільський: Буйницький О.А., 2009. - 200 с. 
39. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г. Безпека
життєдіяльності та охорона праці (Практичний курс): Навчальний посібник. - 
Кам'янець-Подільський: "Думка", 2010. - 152 с. 
40. Губський А.І. Цивільна оборона. Підручник для вищих навчальних
закладів.– К.: Міністерство освіти, 1995.– 216 с. 
Аркуш 
СКМ207.022.421.001 ПЗ 
77 
Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата