Репозиторій ЧДТУ

7 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2023 р. 
 
 
 
ПУТРЯ МАКСИМ ВАЛЕРІЙОВИЧ 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З 
ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ 
(НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «АЙВОРІС КОМПАНІ», М. ЧЕРКАСИ) 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________            Путря М.В. 
                                                                                                            (підпис)                                      П.І.П.студента 
«____»______________2023 р. 
 
 
Науковий керівник: 
К.е.н., доцент                                   ______________            Крот Ю.М.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2023 р.                  
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2023 
8 
 
ЗМІСТ  
ВСТУП……………………………………………………………………. 5 
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ,  
АНАЛІЗУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І 7 
ЗАМОВНИКАМИ………………….………………………………… 
1.1.Особливості діючих форм розрахунків між суб’єктами 7 
господарювання…………………………………………………….. 
1.2.Економічна сутність дебіторської заборгованості за товари, 17 
роботи, послуги…………………………………….……………….. 
1.3.Нормативно-правове забезпечення обліку, аналізу та контролю 21 
розрахунків з покупцями і 
замовниками…………………..……….. 
1.4.Основи побудови обліку розрахунків з покупцями і 24 
замовниками…..………………………………………………… 
1.5.Мета, завдання та джерела інформації контролю розрахунків з 29 
покупцями  і замовниками…………….............................................. 
1.6.Методика аналізу стану розрахунків з покупцями і замовниками 33 
та дебіторської 
заборгованості………………………………………. 
РОЗДІЛ 2.ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ  
РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ НА ТОВ 40 
«АЙВОРІС 
КОМПАНІ»…………………………………………………… 
     2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності ТОВ 40 
“Айворіс компані”       . 
2.2.Організація документального оформлення операцій з обліку 51 
розрахунків з покупцями і замовниками на 
підприємстві…………. 
2.3.Ососбливості аналітичного та синтетичного обліку розрахунків 57 
з покупцями і замовниками на  
підприємстві…..…………………….. 65 
2.4.Шляхи удосконалення обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками…………….………………………………………… 
РОЗДІЛ 3.АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ СТАНУ РОЗРАХУНКІВ З  
ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ НА ТОВ «АЙВОРІС 74 
КОМПАНІ»…………………………………………….…………………  
3.1.Аналіз стану розрахунків з покупцями і замовниками та 74 
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 
підприємстві та шляхи його 
удосконалення…………………..…… 
3.2.Особливості організації та проведення контролю розрахунків з 80 
покупцями і замовниками на 
підприємстві…………………………. 
9 
 
3.3.Організація внутрішнього аудиту розрахунків з покупцями і 86 
замовниками як шлях удосконалення системи внутрішнього 
контролю 
підприємства………………………………………………. 
  
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 96 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………. 100 
ДОДАТКИ………………………………………………………………..  
 
 
 
ВСТУП 
 
Актуальність. В умовах формування ринкових відносин, практично 
неможливо управляти складним економічним механізмом суб'єкта 
господарювання без своєчасної економічної інформації, основну частину якої 
дає чітко налагоджена система бухгалтерського обліку й аналізу фінансово-
господарської діяльності. Дані бухгалтерського обліку й аналізу фінансово-
господарської діяльності використовуються для оперативного управління 
роботою суб'єктів господарювання і їхніх структурних підрозділів, для 
складання економічних прогнозів і поточних планів і, нарешті, для вивчення і 
дослідження закономірностей розвитку економіки країни. 
Найбільш актуальним питанням, що гостро стоїть перед усіма 
підприємствами, і напряму пов'язане з розрахунково-платіжними операціями і 
яке, як наслідок цього - безсумнівно, координує роботу суб'єкта 
господарювання в цілому, є розрахунки з покупцями і замовниками та 
дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги. 
В умовах значних змін, що відбулися в організації і веденні обліку, 
особливо актуальними для більшості підприємств постають питання вибору 
форм розрахунків з покупцями та замовниками та іншими дебіторами і 
правильне відображення дебіторської заборгованості на рахунках 
бухгалтерського обліку. 
10 
 
Мета магістерської роботи полягає у вивченні теоретичних і 
практичних положень обліку, аналізу та контролю розрахунків з покупцями і 
замовниками, а також надання пропозиції по їх удосконаленню. 
Для досягнення цієї мети у магістерській роботі передбачено вирішити 
такі завдання: 
- дослідити економічну сутність розрахунків з покупцями і замовниками 
та дебіторської заборгованості; 
- проаналізувати нормативно-законодавчу базу з обліку, аналізу та 
контролю розрахунків з покупцями і замовниками; 
- дослідити теоретичні положення чинної організації та методології 
обліку, аналізу та контролю розрахунків з покупцями і замовниками; 
- надати організаційно-економічну характеристику підприємства, на 
матеріалах якого проводилося дослідження – ТОВ «Айворіс Компані»; 
- розкрити порядок документального оформлення операцій з обліку 
розрахунків з покупцями і замовниками; 
- проаналізувати стан обліку розрахунків з покупцями і замовниками на 
ТОВ «Айворіс Компані» та надати рекомендації по його удосконаленню; 
- дослідити стан контролю розрахунків з покупцями і замовниками та 
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на підприємстві та 
надати пропозиції щодо його покращання. 
Отже, об’єктом дослідження роботи будуть питання теорії і практики 
обліку, аналізу і контролю розрахунків з покупцями і замовниками взагалі й 
на ТОВ «Айворіс Компані», зокрема.  
Предметом дослідження є організаційні та методологічні аспекти 
бухгалтерського обліку, аналізу та контролю розрахунків з покупцями і 
замовниками на підприємстві. 
Методологічно основою дослідження є діалектичний метод пізнання і 
системного підходу. У процесі дослідження використовуються такі 
загальнонаукові методи і прийоми, як наукова абстракція, аналіз і синтез, 
методи групування, порівняння тощо. При дослідженні походження, 
11 
 
формування й розвитку категорії розрахунків у системі обліку використано 
історичний метод. Інформаційною базою роботи послужили нормативно-
правові акти України в галузі організації бухгалтерського та податкового 
обліку, періодична преса, спеціальна вітчизняна література, а також 
документація підприємства – ТОВ «Айворіс Компані». 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИКО- МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА 
КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І 
ЗАМОВНИКАМИ 
 
 
1.1. Особливості діючих форм розрахунків між суб’єктами 
господарювання 
 
Процес розвитку та становлення ринкових відносин в Україні, безспірно, 
супроводжується проблемами неплатежів. Ці проблеми, в першу чергу, 
хвилюють законодавців та економістів – як теоретиків, так і практиків. 
Як зазначає академік Петраков Н.Я. в книзі “Ринкова економіка” “Ринок 
– це суспільний механізм розподілу благ за допомогою добровільного обміну. 
Обмін може здійснюватись безпосередньо в формі бартеру і за допомогою 
проміжного обміну благ на особливий товар, який є всезагальним, признаним 
усіма засобом обміну і одиницею рахунку – гроші. В другому випадку обмін 
приймає форму купівлі-продажу, а його учасники – набувають легальний 
статус продавців і покупців. Продавці обмінюють товари на гроші, а покупці 
– гроші на товар. Використання грошей полегшує обмін, звільняє від 
необхідності пошуку контрагентів.” Відповідно, розрив товарного обігу, 
опосередкованого грошима, який можна зобразити формулою Т – Г – Т, 
призводить до дефіциту обігових коштів підприємства, а також стримує 
розвиток виробництва і, відповідно, економіки держави в цілому. 
12 
 
Проблему неплатежів, в першу чергу, потрібно вирішувати законодавчо. 
Даної точки зору дотримується і відомий економіст Юровський Л.Н. в праці 
“На путях к денежной реформе”: “Известный минимум денег стране при 
всяких условиях необходим, и нет большого риска в том, что некоторая часть 
эмиссии получила не вполне надлежащее назначение. Но в дальнейшем 
продолжение такой политики станет все менее допустимым. Создавать 
оборотные капиталы промышленности необходимо. Но их нужно создавать 
путем реального накопления, а не печатанием того или иного вида бумажных 
денег”. 
Вище було зауважено, що учасники товарообміну входять у легальний 
статус контрагентів - продавців і покупців. 
Продавці (постачальники, підрядники) – це підприємства, що 
відвантажують продукцію, роботи, послуги покупцям, що по відношенню до 
постачальників виступають покупцями їх цінностей, послуг тощо. 
Розрахункові взаємовідносини між постачальниками і покупцями 
виникають у процесі господарської діяльності підприємств, і цим відносинам, 
як правило, повинно передувати укладання договорів (контрактів) купівлі-
продажу товарно-матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання 
різних робіт, надання послуг тощо. Форми і порядок розрахунків, які 
визначаються в договорах між сторонами, регламентовані Інструкцією “Про 
безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженою 
постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. №22 (надалі Інструкція №22). 
Договір (контракт) купівлі-продажу являє собою комерційний 
документ, згідно з яким оформлено торгову угоду. У ньому міститься 
письмова угода сторін про постачання товарів - зобов’язання продавця 
передати певне майно у власність покупця і зобов’язання покупця прийняти 
це майно і сплатити за нього визначену грошову суму. 
В договорі обов’язково повинні обумовлюватись такі моменти: 
− предмет і обсяг поставки, 
− способи визначення кількості і якості товару, 
13 
 
− термі, місце і умови поставки, 
− ціна договору, 
− умови платежу та валюта платежу, 
− порядок здачі та приймання товару, 
− гарантії поставки і штрафні або заохочувальні санкції, 
− форс-мажорні обставини, 
− юридична адреса та інші реквізити сторін, 
− підписи вповноважених осіб. 
Крім того, в договорі повинні знайти відображення питання, пов’язані з: 
− порядком відшкодування збитків, 
− принципом звільнення від відповідальності (при передачі права 
власника), 
− порядком призупинення або розірвання договору. 
За договором підряду або на виконання будь-яких послуг підрядник 
зобов’язується виконати або надати певну роботу або послуги за завданням 
замовника, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу 
або надані послуги. 
Важко уявити, що договір передбачає всі можливі питання і ситуації, які 
виникають при реалізації угоди. Однак, чим досконаліше буде складено і 
розроблено цей документ, тим більше ймовірність того, що угода буде 
виконана вчасно. 
Обов’язковими пунктами всіх договорів є: “порядок розрахунків”, 
“термін дії”, “юридичні адреси сторін”. Саме на ці пункти звертає увагу 
бухгалтер, коли виконує розрахункові операції. 
Розрахунки здійснюються в грошовій формі, так і в формі, відмінній від 
грошової - бартер. Розрахунки в грошовій формі здійснюються в двох формах: 
шляхом безготівкових перерахувань через систему банків або в вигляді 
платежів готівкою (безготівкові і готівкові розрахунки). 
Розрахунки безготівковим шляхом це перерахунко певної суми коштів з 
рахунку платника на рахунок одержувача кошттів а також перерахунок 
14 
 
установами банків згідно доручень рідприємств та фізчних осіб коштів, 
внесених ними готівкою на свій рахунок. 
Підприємства самостійно обирають форми розрахунків і вказують їх при 
укладанні між собою договорів. Для більшої наочності, форми розрахунків, 
що використовуються в господарській діяльності підприємств, наведені у 
вигляді схеми (рис. 1.1.) 
Форми розрахунків підприємства 
Безготівкові розрахунки Бартерні операції Готівкові розрахунки 
Здійснюються через Здійснюються через касу 
обслуговуючий банк підприємства 
 
Рис. 1.1. Форми розрахунків підприємства 
Найбільш розповсюджена в практиці форма розрахунків підприємства є 
безготівкові розрахункі. 
В процесі господарської діяльності підприємство може розрахукватися  
безготівковим шляхом за поставлені товарно-матеріальні цінності, надан 
послуги, виконані роботи, за надані кредити, за виконавчими документами 
здійснюються платежі до бюджету, органів соціального страхування тощо 
(рис. 1.2.). 
Види безготівкових розрахунків підприємства 
по товарним операціям по нетоварним операціям 
оплата ТМЦ надання позикових коштів 
оплата за надані послуги оплата податків в бюджет 
оплата за виконані роботи внески до фондів соцстраху 
розрахунки за 
виконавчими  
 документами 
Рис. 1.2. Види безготівкових розрахунків підприємства 
 
15 
 
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися з використанням таких 
форм: платіжні доручення; платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення; 
розрахункові чеки; акредитиви; векселі; інкасові доручення 
(розпорядженнями) (рис. 1.3). 
Безготівкові розрахункові документи (за винятком розрахункового чека) 
можуть виписуватися в тій кількості примірників, що необхідні для всих 
учасників таких розрахунків (але не менше ніж два), з використанням 
електронно-обчислювальних машин.  
 
Форми безготівкових розрахунків 
Рис. 1.3. Форми безготівкових розрахунків 
 
Практичні дослідження показують, що однією з найбільш 
розповсюджених форм розрахунків є розрахунки платіжними дорученнями. 
Платіжне доручення – це розрахунковий документ, який містить 
письмове жоручення платника банку, що його обслуговує, про списання із 
свого рахунку суми коштів та її перерахунок на рахунок отримувача. 
Платіжне доручення приймаєтьс банком платника до виконання 
протягом десяти календарних\ днів з дати його виписування (день оформлення 
платіжного доручення не враховують). Окрім цього, банки приймають до 
виконання платіжне доручення від платника згідно умови, якщо сума цього 
платіжного доручення не буде перевищувати суму, що є на його рахунку. У 
Платіжні доручення 
Платіжні вимоги-доручення 
Чеки 
Акредитиви 
Платіжні вимоги 
Векселя 
Інкасові доручення 
16 
 
раз відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банки приймають 
платіжні доручення лише тоді, якщо порядок приймання та виконання цих 
платіжних доручень передбачено договором між банком та платником.  
Платіжні доручення можуть застосовуватися в розрахунках за 
товарними і нетоварними платежами:  
− за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані 
роботи, надані послуги тощо); 
− порядку попередньої оплати - якщо такий порядок 
розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в договорі; 
− для завершення розрахунків за актами звірки взаємної 
заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, 
установленого чинним законодавством; 
− для перерахування підприємствами сум, які належать 
фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що 
відкриті в банках; 
− для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до 
бюджетів та/або державних цільових фондів; 
− в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або 
чинного законодавства. 
Розрахунк здійснюватися за допомогою розрахункових чеків, що досить 
широко використовують у безготівковом обігу. 
Розрахунковий чек - це документ, який містить письмове доручення 
власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкритий його 
рахунок, про сплату чекодержателю відповідної в чеку суми коштів. 
Розрахункові чеки використовуються в безготівкових розрахунках 
підприємств та фізичних осіб з метою зменшення розрахунків готівкою за 
отриман товари (виконані роботи та надані послуги). 
Бланки чеків брошуруються в окремі чекові книжк, що банки видають 
своїм клієнтам за їх заявами. 
17 
 
Чекові книжки можуть бути двох видів: як лімітовані, так й нелімітовані. 
Основоположна різниця між цими книжками заключється в тому, що 
основним джерелом лімітованих книжок буде виступати лімітований чековий 
рахунок, який відкривається клієнтом у банку, куди будуть надходити гроші з 
розрахункового (поточного) рахунку, який має клієнт у даному банку. 
Основним джерелом нелімітованих чекових книжок будуть позикові рахунки, 
що призначені для обліку кредитів, виданих клієнту. Наразі в сучасних умовах 
господарювання в господарській діяльності використовуються виключно 
лімітовані чекові книжки. На обкладинці такої чекової книжки банк 
проставляє граничну суму-ліміт (цифрами і прописом) і засвідчує її підписом 
уповноваженої банком особи і печаткою. Тривалість дії чекової книжки 
призначається банківською установою за погодженням із підприємством-
замовником. Оплата по чеку, що гарантується, забезпечується умовами 
депонування чекодавцем грошових коштів з основного рахунку платника на 
лімітований з наявністю грошових коштів на ньому. За певної тимчасової 
відсутності необхідної суми коштів на цьому рахунку банк може виступити 
гарантом оплати такого чеку. За таких обставин для випуску у платіжний обіг 
банк зобов’язаний  надати кредит і здійснити його оформлення кредитним 
розпорядженням під обов’язки чекодавця. Тривалість дії виписаного чеку - 10 
робочих днів не враховуючи день його заповнення. 
При поданні виписаного для оплати чека банкові одержувача він має 
бути засвідчений підписом посадових осіб чекодавця та його печаткою, що 
підтверджує факт одержання товару або надання послуг.  
Після закінчення терміну дії чекової книжки невикористана сума ліміту 
повертається на розрахунковий рахунок власника книжки. За його дорученням 
ліміт витрат по книжці доповнюється. На підприємстві чекові книжки 
зберігаються як бланки суворої звітності. 
Як зазначають теоретики і практики з бухгалтерського обліку, менш 
18 
 
поширеною в Україні, але загальноприйнятою в світовій практиці формою 
розрахунків є акредитивна, що має на меті визначене зобов’язання покупця 
відкрити акредитив (окремий рахунок для безготівкових розрахунків) у банку-
емітенті на зазначену суму на користь продавця згідно із зазначеним у 
договору терміном. 
Акредитивом визнається відокремлена від договору купівлі-продажу 
угода з банком, яка одночасно базується на такому договорі. Свої відносини з 
банківською установою покупець має оформлювати заявою про відкриття 
акредитива, в якому повинні міститися основні умови, що передбачені 
договором. За обставин, коли умови договору не дотримані постачальником,  
банку  має право не виплачувати обумовлену суму. 
Акредитивна форма розрахунків, з одного боку, зручна для 
постачальників, оскільки гарантує оплату активною участю банку в платіжних 
операціях. З іншого боку, не дуже вигідна покупцям (у тому числі імпортерам) 
у зв’язку з вилученням з обороту коштів на весь термін відкриття акредитива, 
а також через додаткові витрати – виплати комісійних винагород  банку. 
За способом забезпечення акредитиви бувають: 
− покриті акредитиви - з попереднім забезпеченням його коштами 
банку-емітента, 
− непокриті акредитиви - без попереднього надання банком своїх 
коштів на забезпечення гарантії за акредитивом. 
При рівномірних поставках товарів покупці розраховуються з 
постачальником в порядку планових платежів. Сутність розрахунку полягає в 
тому, що постачальнику в передбачені договором строки авансуються платежі. 
Оплата здійснюється рівними сумами один раз в 7, 10, 15 днів (як передбачено 
договором). По закінченню місяця здійснюється звірка взаємних розрахунків 
і уточнюється заборгованість. 
Одним із шляхів подолання кризи неплатежів є вексельний обіг, тобто 
19 
 
при розрахунках з постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами 
широко застосовувати товарні та інші векселі. 
Вексель - письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого 
зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити 
після настання строку певну суму грошей власнику векселя 
(векселедержателю). 
У вітчизняній практиці можуть використовуватися прості та переказні 
векселі. 
Простий вексель (соло) визначається як письмовий документ, в якому 
міститься просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) 
сплатити векселедержателю (кредитору) зазначену суму у зазначений строк та 
обумовлені терміни. 
Переказний вексель (тратта) визначається як письмовий документ, що 
містить простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику 
зарахувати обумовлену суму коштів отримувачу у зазначений строк та у 
визначеному місці. 
Простий вексель виписується позичальником із зобов’язанням сплатити 
борг кредитору, а переказний вексель – це вимога кредитора до позичальника 
сплатити кошти третій особі – ремітенту. 
Порядок дії простого та переказного векселя наведено на рисунках 1.4. і 
1.5. 
1. Постачання товару 
2. Передача векселя 
Постачальник Покупець 
(векселедержатель) 3. Пред’явлення векселя до сплати 
(векселедавець) 
4. Перерахування грошей по векселю 
 
20 
 
Рис. 1.4. Порядок дії простого векселя 
 
4. Повідомлення про Трасант 3. Повідомлення про 
отримання (особа, яка видала прийняття 
вексель) 
1. Вексель у 2. 
день видачі Повідомлення  
про видачу 
5. Вексель у день строку 
Ремітент платежу Трасат 
(особа, на користь 6. Гроші (платник по 
якої виданий векселю) 
Рис. 1.5. Порядок дії переказного векселя 
 
Ще однією формою безготівкових розрахунків є застосування платіжної 
вимоги, яка, згідно з Інструкцією №22, використовується тільки в разі 
здійснення примусового списання (стягнення) коштів. До речі, стягувачами 
виступають державні виконавці, податкові органи та підприємства (що 
здійснюють примусове списання (стягнення) коштів на підставі визнаних 
претензій), які на підставі документів та у випадках, визначених чинним 
законодавством України, мають право оформляти й подавати в банк 
розрахункові документи на примусове списання (стягнення) коштів з рахунків 
платників. 
Платіжну вимогу та супровідні документи стягувач подає до банку, що 
його обслуговує, разом із реєстром платіжних вимог. При їх надходженні до 
банку платника, останній повідомляє про це платника не пізніше ніж 
наступного робочого дня (якщо це передбачено договором про розрахунково-
касове обслуговування платника). 
При недостачі коштів на рахунку платника сума платіжної вимоги на 
примусове стягнення погашається частками (по мірі появи коштів на рахунку 
платника). 
Розглянувши форми розрахунків між суб’єктами господарювання, в 
тому числі з дебіторами, доречно звернути увагу на категоріальний апарат з 
21 
 
обліку дебіторів та розрахунків з ними. 
 
1.2. Економічна сутність дебіторської заборгованості за товари, 
роботи, послуги 
 
Необхідною умовою нормальної діяльності будь-якого підприємства є 
встановлення господарських відносин з іншими покупцями, організаціями; 
працівниками та іншими особами. Ці зв’язки забезпечують постійне 
постачання виробництва, ритмічність відвантаження (реалізації) продукції 
покупцям. Встановлення господарських відносин суб'єкта підприємницької 
діяльності з іншими особами передбачає виникнення між ними закономірних 
прав та зобов'язань. 
Чинний цивільний кодекс визначає зобовязання як всі моменти, які 
кожна зі сторін договору має виконати на користь іншої сторони і які 
обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними підставами та 
іншими діями, які не суперечать законодавству. Відмінність бухгалтерського 
обліку полягає в тому, що підприємства мають виникнення зобов’язань не в 
момент укладання договору, а лише після здійснення однією із сторін 
передбачених у ньому дій (чи то бездіяльності), в результаті чого виникатиме 
заборгованість однієї сторони перед іншою 
Таке виникнення заборгованості обумовлюється тим, що виконання 
обома сторонами зобов’язань за договором одночасно відбувається 
надзвичайно рідко. Як правило, спочатку свої зобов’язання виконує одна 
сторона, внаслідок чого у неї виникає право вимоги заборгованості, що 
виникла, а в іншої сторони – обов’язок погасити таку заборгованість. Таким 
чином, в однієї сторони виникає дебіторська заборгованість, а в іншої – 
кредиторська. 
Відповідно до діючого Положенням (стандартом) бухгалтерського 
обліку 10 “Дебіторська заборгованість” 
22 
 
- дебітори це юридичні чи фізичні особи, які внаслідок минулих 
подій заборгували підприємству певні суми коштів, їх 
еквівалентів чи інші активи; 
- дебіторська заборгованість це сума заборгованості дебіторів 
підприємства на визначену дату. 
Згідно із П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дана заборгованість 
поділяється на довгострокову та поточну. 
При наданні заборгованості статусу поточної або довгострокової до 
уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а 
очікуваний строк до погашення, який залишився на дату балансу. 
Довгостроков дебіторська заборгованість - сума дебіторської 
заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході 
нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з 
дати балансу. Як бачимо, для віднесення дебіторської заборгованості до 
довгострокової необхідна одночасна наявність двох наведених критеріїв. 
Поточна дебіторська заборгованість -  сума дебіторської заборгованості, 
яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена 
протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Це означає, що для віднесення 
дебіторської заборгованості до поточної до поточної достатнья наявність хоча 
б одного з двох наведених критеріїв. 
З визначенням критерію очікуваного строку погашення заборгованості 
особливих труднощів не виникає, викликати їх може встановлення першого 
критерію: та чи інша дебіторська заборгованість виникає у ході нормального 
операційного циклу або ні. 
Операційним циклом визначається проміжок часу між придбання 
запасів для ведення господарської діяльності та отриманням коштів від 
реалізації продукції (робіт, послуг), що з них виготовлена. 
Термін «операційна діяльність» визнається як основна діяльність 
підприємства, а також інші види діяльності, що включають інвестиційну та 
фінансову. 
23 
 
Як показує аналіз наведених норм і положень, поточна дебіторська 
заборгованість виникає при здійсненні господарських операцій, що складають 
операційну діяльність підприємства. Іншими словами це дебіторська 
заборгованість, що виникла при здійсненні будь-яких видів діяльності, окрім 
інвестиційної та фінансової, а також крім такої, що виникла внаслідок 
надзвичайних подій. Наприклад, відвантаження продукції покупцю, 
виконання робіт (послуг) для замовника, видача авансів постачальникам та 
підрядникам за виробничі запаси (роботи, послуги), що придбаваються, 
видача авансів підзвітним особам на поточні виробничі потреби та ін. Усі ці 
господарські операції є окремими ланками нормального операційного циклу 
підприємства, і за ними, незалежно від очікуваного строку погашення, виникає 
поточна дебіторська заборгованість. 
Довгострокова дебіторська заборгованість виникає при здійсненні 
інвестиційної, фінансової діяльності, а також внаслідок надзвичайних подій. 
Наприклад, при передачі майна у фінансовий: лізинг, при наданні фінансової 
допомоги іншим особам, при одержанні векселів у забезпечення 
довгострокової дебіторської заборгованості та ін. У всіх цих випадках, але за 
умови, якщо очікуваний строк погашення заборгованості складає більше 
дванадцяти місяців, виникає довгострокова дебіторська заборгованість. Якщо 
ж очікуваний строк погашення менше року, дана заборгованість належить до 
поточної. 
У більшості випадків можна визначити два головних види поточної 
дебіторської заборгованості: товарна та нетоварна. 
Операції визнаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції, 
товарів, робіт чи послуг, а саме виникає внаслідок звичайної операційної 
діяльності підприємства.  
Нетоварна дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності 
підприємства. Наприклад, розрахунки за виданими авансами, розрахунки з 
підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за 
24 
 
претензіями, розрахунки за відшкодуванням завданих збитків, розрахунки за 
позиками кредитних спілок, розрахунки з іншими дебіторами, розрахунки за 
операціями, пов’язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення 
юридичної особи), всі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з 
оплати праці та підзвітними особами). 
Поточна дебіторська заборгованість, пов’язана з реалізацією продукції, 
товарів, робіт, послуг в залежності від впевненості в погашенні її боржником 
класифікується за трьома напрямками: 
− нормальна – заборгованість, за якою термін оплати не 
настав; 
− сумнівна – заборгованість, щодо якої у підприємства існує 
невпевненість у її погашенні боржником; 
− безнадійна – заборгованість, відносно якої у підприємства 
існує впевненість про її неповернення боржником або по якій минув 
строк позовної давності (рис. 1.6). 
1 
Дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у погашенні її 
боржником 
Перехід, пов’язаний зі створенням на балансі резерву 
2 сумнівних боргів, оскільки сумнівним є стягнення 
дебіторської заборгованості з платника 
Дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у погашенні її 
боржником 
Перехід, пов’язаний із списанням з балансу дебіторської 
3 заборгованості, оскільки вона перестає відповідати 
визначенню активу 
Дебіторська заборгованість, щодо якої немає впевненості у погашенні її 
боржником або строк позовної давності якої закінчився 
 
Рис. 1.6. Класифікація поточної дебіторської заборгованості 
 
Суб’єкти господарської діяльності України співпрацюють не тільки з 
резидентами, але й з підприємствами, організаціями і установами інших країн 
25 
 
світу, відповідно, за територіальною ознакою дебіторська заборгованість може 
бути поділена на: 
− дебіторська заборгованість за розрахунками з 
підприємствами України; 
− дебіторська заборгованість за розрахунками з 
підприємствами інших країн світу. 
Проаналізувавши стан та структуру дебіторської заборгованості, можна 
зробити висновки про негативний стан розрахунків в державі, що, в свою 
чергу, спричиняє необхідність вивчення причин цієї ситуації та розробку 
заходів щодо її покращення. Для виявлення причин необхідна інформація, яка 
може бути надана системою бухгалтерського обліку, отже облік розрахунків з 
покупцями і замовниками набуває важливого значення не тільки на рівні 
підприємств (мікрорівні), але й на рівні держави (макрорівні). 
 
 
1.3. Нормативно-правове забезпечення обліку, аналізу та контролю 
розрахунків з покупцями і замовниками 
 
На сучасному етапі ведення бізнесу ставлять свої вимоги до вибору та 
порядку здійснення розрахункових операцій між суб’єктами господарювання. 
Це зумовлює законодавців, теоретиків і практиків досліджувати та аналізувати 
систему розрахункових операцій, а також вносити на законодавчому рівні 
відповідні зміни в порядок розрахунків та методологію їх обліку. Кожне 
підприємство не може працювати відокремлено. Воно завжди має різноманітні 
економічні зв’язки з іншими господарськими системами, безпосередньо 
вступаючи з ними в розрахунки. Досить вагоме місце і значну питому вагу в 
системі розрахунків підприємств займають розрахунки з покупцями та 
замовниками, наслідком яких є утворення дебіторської заборгованості. 
Для врегулювання обліку, аналізу та контролю розрахунків з покупцями 
і замовниками передбачено ряд нормативно-законодавчих актів (табл. 1.1.). 
26 
 
Основними джерелами інформації для відображення в обліку, 
проведенні аналізу та контролі господарських розрахункових відносин по 
товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з 
покупцями і замовниками, облікові регістри та звітність. 
Слід відмітить, що організаційні принципи побудов облікового процесу 
вирішуються самостійно кожним підприємством ,р  виходячи з його 
структури, особливостей, технології та організації виробництва. Таким чином, 
організація та побудова обліку є творчим процесом на кожном  підприємстві і 
значною мірою залежить від його специфіки, обсягу господарської діяльності, 
наявності кваліфікованих облікових о кадрів, рівня механізації та 
автоматизації облікових процесів, системи управління, чинної звітності, її 
періодичності тощо. 
 Раціональна організація обліку - це система заходів, що забезпечують 
найефективніше виконання функцій бухгалтерського обліку. Таку систему 
спрямовано на організацію відповідної побудови обліку, що забезпечувала б 
контроль за виконанням зобов’язань підприємства, наявністю й рухом його 
майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів, відповідно до 
визнаних нормативів і кошторисів, уможливлювала б своєчасне запобігання 
негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і 
мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, формування повної й 
вірогідної інформації про господарські процеси і результати діяльності 
підприємства, необхідної для оперативного керівництва та управління, а також 
для використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, 
фінансовими, податковими, статистичними і банківськими установами та 
іншими зацікавленими органами й організаціями.  
 
 
 
 
 
27 
 
Таблиця 1.1. 
Нормативно-законодавча база обліку, аналізу та контролю розрахунків 
з покупцями і замовниками 
Дата Основні положення нормативного документу, що 
№ Нормативний 
прийняття регулюють правове поле розрахунків з покупцями і 
п/п документ 
замовниками 
1 Господарський 15.01.03р. Спрямований на забезпечення вільного 
кодекс   України економічного самовизначення юридичних та 
фізичних осіб. В ньому обмежується втручання 
держави в підприємницьку діяльність. 
2 Податковий кодекс   02.12.10р. Визначає принципи побудови системи 
України оподаткування в Україні, податки і збори 
(обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних 
цільових фондів, а також права, обов'язки і 
відповідальність платників податків. 
3 Закон   України “Про 16.07.99р. Визначає правові засади регулювання, організації, 
бухгалтерський ведення бухгалтерського обліку та складання 
облік та фінансову фінансової звітності в Україні. 
звітність в Україні” 
№996 – XIV 
6 П(С)БО   10 08.10.99р. Визначає методологічні засади формування у 
“Дебіторська бухгалтерському обліку інформації про дебіторську 
заборгованість” заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності 
7 П(С)БО 11 31.01.00р. Визначає методологічні засади формування у 
“Зобов’язання” бухгалтерському обліку інформації про 
зобов’язання та порядок їх розкриття у фінансовій 
звітності 
8 Положення про 29.12.17р. Визначає порядок організації готівкових 
порядок ведення розрахунків 
касових операцій у 
національній валюті 
України №148 
9 Інструкція про 21.01.04р. Встановлює загальні правила, форми і стандарти 
безготівкові розрахунків юридичних і фізичних осіб у грошовій 
розрахунки в Україні одиниці України на території України, що 
в національній здійснюються за участю банків 
валюті №22 
 
Отже, як показали дані таблиці 1.1., під час організації та проведення 
обліку, аналізу та контролю розрахунків з покупцями і замовниками слід 
піддавати ретельному аналізу цілу низку нормативно-законодавчих актів з 
метою недопущення порушень у фінансово-господарській діяльності 
підприємств. 
До важливих передумов раціональної організації побудови обліку 
належать:  
28 
 
-визначення обсягу та складу облікової інформації, необхідної для 
управління та контролю,  
-встановлення структури облікового апарату та розподілу обов’язків між 
окремими виконавцями, розробка документування та документообороту, 
обґрунтований вибір обліку та графіка звітності.  
Застосування нормативних актів на практиці з урахуванням специфіки 
підприємства, запровадження прогресивних форм і методів обліку, посилення 
контрольних і аналітичних функцій його цілком залежать від облікової служби 
підприємства. Таким чином, гармонійне поєднання завдань побудови обліку 
на рівні держави та на рівні окремих підприємств є найважливішою 
передумовою його раціональної організації.  
Чітка та ефективна організація і побудова обліку розрахунків між 
підприємствами, організаціями, особами має велике економічне значення, 
адже забезпечує швидке завершення у постачальників кругообігу оборотних 
фондів, фондів обігу і перехід їх з товарної форми і грошову, створюють 
необхідні умови покупцям для безперебійної оплати придбаних товарно-
матеріальних цінностей.  
 
 
1.4. Основи побудови обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками 
 
Побудова та  належне функціонування обліку передбачає органічне 
поєднання методологічних та організаційних принципів його здійснення. Це 
забезпечує його відповідність як загальнодержавним вимогам з урахуванням 
галузевих особливостей, так і потребам самого підприємства в 
інформаційному забезпеченні оперативного управління, контролю та 
складання звітності. Принципи побудови обліку відповідають вимогам 
відповідного господарського механізму, процес якого система обліку 
відображає і контролює, будучи його складовою. 
29 
 
 
За наведених умов облік може або сприяти зміцненн господарського 
механізму, або гальмувати його розвиток. Все залежить від того, наскільки 
облік відповідає вимогам діючого господарського механізму. Останній 
зумовлює мету і завдання обліку, а, нерідко, й відповідні методологічні 
рішення.  
Принципи організації побудови облікового процесу вирішуються 
самостійно підприємством, базуючись на його структурі, особливостей, 
технології та організації виробництва, то методологічні рішення обліку 
розробляються і встановлюються централізовано органами, які здійснюють 
керівництво ним. 
Чинним планом рахунків обліку активів, капіталу, зобов’язань і 
господарських операцій підприємства та Інструкцією з його застосування для 
обліку дебіторської заборгованості призначено рахунки 3-го класу – Грошові 
кошти, розрахунки та інші активи. 
Зокрема, для обліку товарної дебіторської заборгованості 
використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками;. 
Рахунок 36   активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На 
ньому відображається узагальнення пп інформації про розрахунки з 
покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані 
роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем. 
За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» 
відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, робіт, 
послуг, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки і 
збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і 
включені до вартості реалізації, за кредитом – сума платежів, що надійшли на 
рахунки підприємства в установах банку, в касу та інші види розрахунків. 
Сальдо по даному рахунку є дебетове та відображає заборгованість покупців і 
замовників за одержану продукцію (товари, роботи, послуги). 
 
30 
 
Таблиця 1.2. 
Розрахунки з покупцями і замовниками у плані рахунків 
бухгалтерського обліку 
Синтетичні рахунки першого Субрахунки другого порядку 
порядку 
Код Назва Код Назва 
34 Короткострокові векселі 341 Короткострокові векселі, 
отримані  отримані в національній валюті 
 Короткострокові векселі, 
342 отримані в іноземній валюті 
35 Поточні фінансові інвестиції 351 Еквіваленти грошових коштів 
 Інші поточні фінансові 
352 інвестиції 
36 Розрахунки з покупцями і 361 Розрахунки з вітчизняними 
замовниками  покупцями 
362 Розрахунки з іноземними 
 покупцями 
363 Розрахунки з учасниками ПФГ 
364 Розрахунки за гарантійним 
 забезпеченням 
37 Розрахунки з різними 371 Розрахунки за виданими 
дебіторами   авансами 
372 Розрахунки з підзвітними 
 особами 
373 Розрахунки за нарахованими 
 доходами 
374 Розрахунки за претензіями 
375 Розрахунки за відшкодуваннями 
 завданих збитків 
 Розрахунки за позиками членам 
376 кредитних спілок 
 Розрахунки з іншими 
377 дебіторами 
 Розрахунки з державними 
378 цільовими фондами 
 Розрахунки за операціями з 
379 деривативами 
38 Резерв сумнівних боргів  За дебіторами 
 
До рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відкриваються 
такі субрахунки: 
31 
 
-361 Розрахунки з вітчизняними покупцями 
-362 Розрахунки з іноземними покупцями 
-363 Розрахунки з учасниками ПФГ 
-364 Розрахунки за гарантійним забезпеченням 
Субрахунок 361 використовується для обліку розрахунків з покупцями, 
що знаходяться на митній території України. На ньому обліковуються 
розрахунки по пред’явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до 
оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), 
проведені роботи, надані послуги. 
Субрахунок 362 використовується для обліку розрахунків з іноземними 
покупцями і замовниками по експортних операціях. На ньому ведеться облік 
сум, аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361. 
Субрахунок 363 використовується для обліку та узагальнення 
інформації про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп.  
Субрахунок 364 використовується для обліку та узагальнення 
інформації про розрахунки за гарантійним забезпеченням. 
Типові бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками відображено в таблиці 1.3. 
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність в Україні» облік визначається як процес виявлення, вимірювання, 
реєстрації, накопичення, узагальнення та передачі інформації про діяльність 
підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. 
Таким чином, прийнята методологія обліку передбачає те, що інформаційна 
база первинного обліку має бути накопичена та узагальнена за допомогою 
ряду облікових регістрів. 
Таблиця 1.3 
Чинна кореспонденція рахунків, яка формується у процесі розрахунків з 
покупцями за товари, роботи, послуги 
№ Зміст операції Кореспонденція рахунків 
п/п              Дт                                         Кт 
32 
 
 Перша подія – передоплата 311 Поточні 361 Розрахунки з 
1 Отримано на розрахунковий рахунки в вітчизняними 
рахунок кошти за товари національній покупцями” 
валюті”  
2 Нараховані податкові 643 Податкові 641 Розрахунки за 
зобов`язання з ПДВ зобов`язання” податками” 
3 Відвантажено товари 361 Розрахунки з 70 Доходи від 
вітчизняними реалізації” 
покупцями” 
4 Відображено суму податкових 70 Доходи від 643 Податкові 
зобов`язань з ПДВ реалізації” зобов`язання” 
 Перша подія – відвантаження 361 Розрахунки з 70 Доходи від 
 запасів вітчизняними реалізації” 
5 Відвантажено товари покупцями” 
 
6 Нараховані податкові 70 Доходи від 641 Розрахунки за 
зобов`язання з ПДВ реалізації” податками” 
7 Отримано оплату від покупця 311 Поточні 361 Розрахунки з 
товарів рахунки в вітчизняними 
національній покупцями” 
валюті” 
 
Під час застосування журнально-ордерної форми обліку для обліку 
розрахунків з дебіторами передбачений журнал-ордер № 3 “Облік 
розрахунків, довгострокових і поточних зобов’язань” та відомості до нього: 
− відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та 
замовниками (3.1.); 
− відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами 
(3.2.); 
− відомість аналітичного обліку одержаних векселів (3.4); 
− відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом (3.6). 
 
 
1.5. Мета, завдання та джерела інформації контролю розрахунків з 
покупцями і замовниками 
 
33 
 
Підприємства систематично ведуть розрахунки з покупцями, 
замовниками, постачальниками, підрядниками, підзвітними особами, 
бюджетом, дебіторами за претензіями і відшкодуванню матеріальних збитків 
та ін. Одним із дієвих видів економічного контролю є незалежний аудит. Він 
дозволяє не лише виявити помилки та недоліки у бухгалтерсько-аналітичній 
роботі підприємства, а й отримати професійні рекомендації спеціаліста – 
аудитора по їх усуненню та недопущенню у майбутньому. 
Раціональна організація контролю за станом розрахунків сприяє 
покращенню договірної та розрахункової дисципліни, виконанню зобов’язань 
по поставкам продукції (товарів) в заданому асортименті і якості, підвищенню 
відповідальності підприємств за дотримання платіжної дисципліни, 
скороченню дебіторської заборгованості, прискоренню оборотності 
оборотних засобів і, відповідно, покращенню фінансового стану підприємства. 
Перевірці цієї інформації органи внутрішнього і зовнішнього контролю 
повинні приділяти особливу увагу. 
Метою контролю розрахунків з покупцями і замовниками та стану 
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги є встановлення 
повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та 
облікових регістрах, правильності ведення обліку розрахунків у відповідності 
до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у 
звітності господарюючого суб’єкта. 
Основними завданнями контрол розрахунків з покупцями і замовниками 
є: 
-вивчення законності операцій з дебіторською заборгованістю та реальності її 
відображення; реальності претензійних сум; 
-перевірка правильності документального оформлення розрахункових 
операцій та відображення цих операцій в обліку та звітності; 
-оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками на підприємстві; якості відображення господарських операцій в 
бухгалтерському обліку, облікових регістрах і звітності; 
34 
 
-перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по 
розрахунковим операціям з покупцями і замовниками. 
Джерелами інформаціяя для проведення контролю розрахунків з 
покупцями і замовниками є: 
-первинні документиии з обліку розрахунків з покупцями та замовниками, за 
виданими авансами, з підзвітними особами, за нарахованими доходами, за 
претензіями та ін.; 
-облікові регістри, що використовуються для відображення господарських 
операцій з обліку розрахунківвв з покупцями і замовниками; 
-аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати 
контролю; 
-головна книга; 
-звітність. 
Контролььь розрахунків з покупцями і замовниками та стану 
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги слід розпочати з 
інвентаризації дебіторської заборгованості (фактичний контролььь). Це дає 
можливість підтвердити реальність дебіторської заборгованості та виявити 
правопорушення.яя 
При інвентаризації хдебіторської заборгованості інвентаризаційна 
комісія на підставі бухгалтерських документів перевіряє залишки сум, які 
знаходяться на відповідних рахунках. Потім визначається строк визначення 
заборгованості по рахунках дебіторів і встановлюються особи, винні в 
недотриманні сплати і пропущенні строків позовної давності. 
Для перевірки  р розрахунків з покупцями, замовниками та іншими 
дебіторами контролер повинен одержати виписки з особових рахунків 
підприємств – дебіторів. Бухгалтерія підприємства зобов’язана перевірити 
одержані виписки, підтвердити суму заборгованості та повідомити свої 
мотивовані заперечення. Отже в результаті взаємної перевірки заборгованості 
на рахунках не можуть залишатись непогоджені суми. 
35 
 
Окрім того, пінвентаризації розрахунків з дебіторами інвентаризаційні 
описи слід складати в розрізі кожного виду заборгованості: нормальна, 
сумнівна, безнадійна, - та за кодами бухгалтерських рахунків. 
Під час інвентаризації векселів по кожній їх категорії контролер повинен 
скласти окремий опис. По векселях, щооо знаходяться в банках, до описів 
необхідно додавати письмові довідки банків. З метою досягнення реальності 
балансу, вексельні зобов’язання дебіторів слід пильно переглянутиии. Частіше 
серед них знаходяться сумнівні, а також безнадійні зобов’язання. Завдання 
інвентаризації векселів – визначити реальну цінність таких векселів. 
Особливої уваги вимагає інвентаризаціяяя сум заборгованості 
відшкодування матеріального збитку (недостач, псування майна). З цією 
метою вивчають всі матеріали, що відносяться до даної заборгованості. По 
кожній особі, що перевіряється та за якою обліковується заборгованість, 
необхідно встановити дату і першочергово віднесену суму, а також суму 
стягнену за минулий період, і залишок заборгованості на день інвентаризації, 
який повинен бути підтверджений підписом керівника, що покриває збиток. 
Наступнй етап проведення контролю розрахунків з покупцями і 
замовниками є документальний контроль, тобто документальна перевірка. 
При перевірціі розрахунків з покупцями та замовниками необхідно 
встановити, чи є в наявності всі договори на постачання продукції, чи 
зареєстровані ці договори в журналіі реєстрації договорів та гарантійних 
листів. 
В ході аналізу договорів та ряду інших юридичних документів на 
поставку продукції (товарів, робіт, послуг) слід встановити достовірність, 
законність та реальність дебіторської заборгованості по кожному субрахунку 
рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». 
Однією з найважливих умов організації обліку розрахунків з покупцями 
і замовниками є правильне оформлення документів за відпущену на місці або 
відвантажену продукцію і своєчасне подання цих документів до бухгалтерії 
для виставлення покупцям рахунків. 
36 
 
На підставі облікових регістрів аудитору слід перевірити повноту та 
своєчасність оплати цих рахунків. Відмітки про оплату рахунків-фактур 
покупцями порівнюються з виписками банку. При цьому необхідно звертати 
увагу на організацію аналітичного обліку розрахунків з покупцями за 
відвантажену їм продукцію. Організація обліку має забезпечувати виявлення 
оплаченої і неоплаченої продукції. 
Аудитору також необхідно звернути увагу на законність проведених 
операцій щодо кожної суми заборгованості, виявити строки і умови 
виникнення заборгованості, а також винних осіб у скоєному. 
Здійснюючи перевірку розрахунків з покупцями та замовниками за 
використання векселів також бажано звернути увагу на своєчасність та 
правильність відображення вексельного проценту по отриманих векселях. 
Додатково слід обов’язково визначити причини неплатежів, якщо є факти 
простроченої заборгованості, чи немає порушень строку позовної давності, чи 
правильно проводилось ціноутворення при реалізації продукції (робіт, послуг) 
при використання націнок (знижок), чиии немає навмисних розрахунків з 
покупцями та замовниками нижче собівартості відвантаженої продукції при 
бартерних угодах, взаємозаліках, розрахунках з використанням чеків, 
акредитивів, векселів. 
Під час перевіркиии розрахунків за претензіями необхідно звернути 
увагу на: 
-обґрунтованість, своєчасність та правильність оформлення 
претензійних документів. Під виглядом пред'явлення претензії можуть 
бути приховані факти присвоєння посадовими особами товарів, або 
недотримання строків пред'явлення претензії може бути використано 
для приховування фактів крадіжок матеріальних та інших запасів; 
-правильність складання кореспонденції рахунків; 
-правильність ведення аналітичного обліку в розрізі кожної пред'явленої 
претензії постачальникам тощо; 
 
37 
 
1.6. Методика аналізу стану розрахунків з покупцями і замовниками 
та дебіторської заборгованості 
 
Аналіз існує з давніх часів і є досить вагомим поняттям, що лежить в 
основі всієї практичної і наукової діяльності людини. Він представляє собою 
процедуру уявного, а також часто і реального розподілу об’єкта чи явища на 
різні частини. В залежностііі від характеру вивчаємого об’єкта, складності 
його структури, рівня абстракції використовуваних пізнавальних процедур і 
способів їх реалізації аналіз виступає в різних формах і є часто синонімом 
дослідження взагалі як в природничиххх так і в суспільних науках (хімічний 
аналіз, математичний аналіз, фінансовиййй аналіз і т. д.). 
Економічний аналіз представляє собоююю систему спеціальних знань, 
пов’язаних з дослідженням економічних процесіввв, які формуються під 
впливом об’єктивних економічних законів, і факторів об’єктивного порядку. 
Родоначальником систематизованого економічного аналізу як складового 
елементу бухгалтерського обліку слід вважати француза Жака Соварі (1622-
1690), який увів поняття систематичного і аналітичного обліку. 
Значне місцеее в системі економічного аналізу займає фінансовий 
аналіз, суть якого склали аналіз балансу і комерційні розрахунки. 
В звичайному розумінні фінансовийй аналіз представляє собою метод 
оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його 
бухгалтерської звітності. 
В аналізі фінансового станууу значна увага завжди приділяється аналізу 
дебіторської заборгованості. 
Враховуючиии національні особливості реструктуризації економіки 
України, місце аналізу дебіторської заборгованості по розрахункам з 
покупцями і замовниками в системі економічного аналізу можна представити 
наступним чиноммм (рис. 1.7.). 
38 
 
Економічна теорія 
Статистика 
Бухгалтерський 
облік 
Фінансовий аналіз Аналіз 
господарської 
Аналіз дебіторської 
заборгованості 
 
Рис. 1.7. Аналіз дебіторської заборгованості по розрахункам з покупцями і 
замовниками в системі економічних наук 
 
Велика кількість науковців займаються розробкою схем аналізу щодо 
стану розрахунків з покупцями і замовниками. Найбільш велику увагу даному 
аналізу в своїх роботах приділили такі вітчизняні вчені як Лахтіонова Л.А., 
Житна І.П.; Нескреба А.М.; Грабова Н.Н. та країн ближнього зарубіжжя: 
російські вчені - Ковалев В.В.; Макарьян Е.А.; Новодворський В.Д.; Хорип 
А.Н.; білоруські вчені - Савицкая Г.В.; Кравченко Л.І.; Стражева В.І. та інші. 
Дебіторськааа заборгованість - це відволікання з господарської 
діяльності даного підприємства оборотних коштів, що стає причиною 
фінансових ускладнень. Наявність дебіторської заборгованості, а тим більше 
її ріст ведуть до виникнення потреби в додаткових джерелах засобів, погіршує 
фінансовий стан підприємства. Метою аналізу є виявлення шляхів і 
можливостей удосконалення розрахунків, їх обліку, забезпечення збереження 
майна і на цій основі -  попередження утворення, а тим більше росту 
дебіторської заборгованостііі. 
Аналіззз дебіторської заборгованості по розрахункам з покупцями і 
39 
 
замовниками починають з вивчення даних розділів 1 і 2 активу балансу по 
термінам погашення та видам за статтями «Довгострокова дебіторська 
заборгованість», «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», 
«Дебіторська заборгованість за розрахунками» та «Інша поточна 
заборгованість». 
Наступним етапом в методиці кожного дослідника є аналіз дебіторської 
заборгованості в динаміці по її видаммм, а в середині них - по окремим сумам 
з використанням інформації поточного облікууу, звітності, а в необхідних 
випадках і документів.  
Необхідно розрізняти нормальну і прострочену заборгованість. 
Наявність простроченої заборгованості,іі як і невиправдане збільшення 
дебіторської заборгованості, призводить до створення фінансових труднощів, 
нестачі фінансових ресурсів для придбанняяя запасів, виплати заробітної 
плати тощо. 
Негативно впливає на фінансовий стан підприємства збільшення 
дебіторської заборгованості, за виключенням випадків розширення діяльності 
і збільшення кількості покупців, що веде до підвищення сум дебіторів. Але 
кожне підприємство зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів. 
Прискорення погашення дебіторської заборгованості по розрахункам з 
покупцями і замовниками можна шляхом: 
-ознайомлення з фінансовим станом покупця та набуття впевненості 
щодо його подальшої платоспроможності; 
-своєчасне оформлення розрахункових документів; 
-застосування попередньої оплати; 
-застосування вексельної форми оплати; 
-удосконалення розрахунків і т.д. 
Тривалість надходження коштів у дебіторській заборгованості 
розраховується за формулою: 
 (1.1.) 
Тдз =Сз  Дн  ДО  
 
40 
 
Де Тдз - тривалість надходження коштів в дебіторській заборгованості, 
дні; 
Сз - середні залишки по розрахунках дебіторів; 
Дн - дні аналізованого періоду; 
ДО - сума дебетового обороту по розрахунках дебіторів. 
Окремо підраховуютьь суму збитків підприємства від несвоєчасної 
сплати дебіторської заборгованостііі. Як правило, суму простроченої 
дебіторської заборгованості помножують на ставку банківського процента за 
цей період і потім віднімають суму отриманої пені. Іншаф методика 
розрахунку збитків: від простроченої суми дебіторської заборгованості 
віднімають її суму, скоригованууу на індекс інфляції за цей період, і суму 
отриманої пені. 
Значнууу негативну роль відіграє дебіторська заборгованість за 
існуючих умов нестабільності цінової політики. Але життя вносить свої 
корективи, і підприємства на сьогодні вимушені, хоч це і не бажано, 
реалізовувати продукцію з наступною сплатою боргіввв. 
Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості по розрахункам 
з покупцями і замовниками проводиться з використанням таблиці 1.4. 
 
Таблиця 1.4. 
Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості 
№ Види дебіторської На початок року На кінець року Відхилення 
п/п заборгованості Тис. грн. % Тис. грн. % Тис. грн. % 
1        
…        
Усього       
 
Слід приділяти увагу тій дебіторськійй заборгованості, яка буде 
повернута, і тій, яка не буде повернута. З цією метою визначається процент 
повернення заборгованості (коефіцієнт сумнівності). Важливим є вивчення 
якості і ліквідності дебіторської заборгованостіі. Якість дебіторської 
заборгованості – це ймовірність її отримання в повній суміі. 
41 
 
Для цього виявляють термін дебіторської заборгованості. Практика 
показує, що чим більший термін дебіторської заборгованості, тим менша 
ймовірність її отримання. З цією метою аналізується вік дебіторської 
заборгованості. Доцільно скласти спеціальну аналітичну таблицю 1.5. 
Таблиця 1.5  
Аналіз термінів дебіторської заборгованості щодо розрахункам з 
покупцями і замовниками 
Стаття Інтервали часу після прострочення дебіторської 
У межах 
дебіторської заборгованості 
терміну 
заборгованості До 1 міс. 1-2 міс. 2-3 міс. 3-4 міс. і т.д. 
       
       
       
 
Але можнаа розглядати інші інтервали часу прострочення дебіторської 
заборгованості (наприклад, дні). Крім того, доцільно аналізувати вік 
дебіторської заборгованостіі в розрізі конкретних дебіторів. Визначається 
також питома вага простроченої дебіторської заборгованості. 
Узагальнюючимм показникомм дебіторської заборгованості є її 
оберненість. Розраховується фактична та очікувана оборотність на базі умов 
договорів. Оборотність виступає також показником ліквідності дебіторської 
заборгованості. 
Оборотністьь виступає взагалі показником ліквідності і якості 
дебіторської заборгованості, вона розраховується як відношення 
відвантаженої продукції (товарів) за цінами реалізації до середньої 
дебіторської заборгованості за аналізований період: 
Кобдз =ОВП СДЗ
                                                                    (1.2.) 
де, Кобдз - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, раз; 
ОВП - обсяг відвантаженої (реалізованої) продукції (товарів) за 
реалізаційними цінами; 
СДЗ - середня дебіторська заборгованість за аналізований період. 
Цей коефіцієнтт показує, скільки раз дебіторська заборгованість 
42 
 
створюється на підприємстві і надходить йому за аналізований період. 
Оборотністьт дебіторської заборгованості можна розрахувати в днях. 
Цей показник розраховується в два способи: 
-як відношення кількості днів в аналізованому періоді до коефіцієнта 
оборотності: 
Одз = Дн  Кобдз
                                                                                                                 (1.3.) 
де, Одз - оборотність дебіторської заборгованості; 
Дн - дні аналізованого періоду; 
Кобдз - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, раз; 
-як відношення додатка суми заборгованості на кінець періоду і 
тривалості аналізованого періоду до обсягу відвантаження продукції 
(товарів) за реалізаційними цінами: 
Одз = ДЗк  Дн ОВП
                                                                                                 (1.4.)  
де, ДЗк –-сума дебіторської заборгованості за аналізований період. 
Показники оборотності дебіторської заборгованості можна порівнювати 
в динаміці, із середніми по галузі тощо. 
Аналізі дебіторської заборгованості розрахунків з покупцями і 
замовниками підприємства є початковим етапом формування політики 
управління дебіторською заборгованістю (рис. 1.8.), яка спрямована на 
розширення обсягів реалізації продукції (товарів) і полягає в оптимізації 
загального розміру цієї заборгованості і забезпеченні своєчасної її інкасації. 
43 
 
Етапи формування політики управління дебіторською заборгованістю 
Аналіз дебіторської заборгованості підприємства в попередньому періоді 
Формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців 
Формування системи кредитних умов 
Формування стандартів оцінки покупців і диференціація умов надання кредиту 
Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості 
Побудова ефективних систем контролю за рухом і вчасною інкасацією дебіторської 
 заборгованості 
Рис. 1.8. Основні етапи формування політики управління дебіторською 
заборгованістю по розрахункам з покупцями і замовниками 
підприємства 
 
Отже, аналіз дебіторської заборгованості по розрахункам з покупцями і 
замовниками посідає важливе місце в системі управління підприємством, чим 
і викликається його актуальність та необхідність. 
 
 
РОЗДІЛ 2 
ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З 
ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ НА ТОВ «АЙВОРІС КОМПАНІ» 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика діяльності ТОВ 
“Айворіс Компані” 
 
Товариство з обмеженою відповідальністю “Айворіс Компані” було 
створене відповідно до рішення зборів засновників 20 листопада 2015 року. 
Основним видом діяльності ТОВ “Айворіс Компані” є: 
44 
 
− Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими 
оліями та жирами; 
− Рослинництво; 
− Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого 
асортименту; 
− Тваринництво; 
− Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та 
санітарно-гігієнічним обладнанням; 
− Рибне господарство (дод. А). 
Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у 
банківських установах, круглу печатку, кутовий штамп з власним 
найменуванням, бланки, іншу атрибутику юридичної особи, може від свого 
імені укладати договори, набувати майнові та пов’язані з ними немайнові 
права, нести обов’язки, бути позивачем та відповідачем в суді, в 
господарському суді, третейському суді. 
Товариство має також право здійснювати інші види діяльності, що 
незаборонені діючим законодавством. 
Види діяльності, які потребують ліцензування або спеціального дозволу, 
здійснюються тільки при їх наявності. 
Для виконання статутних цілей Товариство, в обумовленому 
законодавством порядку, має право: 
- встановлювати трансфертні ціни на внутрішні 
розрахунки між підрозділами (філіями) Товариства; 
- придбавати, створювати, відчужувати, брати та 
здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове 
користування або у позику наявне рухоме і нерухоме майно, а 
також списувати його з балансу; 
45 
 
- укладати договори та угоди з підприємствами, іншими 
юридичними і фізичними особами як в самій країні, так і за її 
межами; 
- отримувати в установленому порядку довгострокові 
та короткострокові кредити і позики; 
- встановлювати договірні ціни (тарифи, розцінки) на 
виконані роботи та послуги; 
- в межах діючого законодавства бути Засновником 
спільних підприємств, інших суб’єктів підприємництва 
окремих організаційних форм, створювати дочірні 
підприємства. 
Для досягнення статутної мети Товариство: 
1) відкриває рахунки в будь-яких фінансово-кредитних 
установах та проводить через них всі касові та кредитно-розрахункові 
операції в національній та в іноземній валюті, по безготівковому 
розрахунку без обмежень сум платежів. Форми розрахунків 
визначаються Товариством по узгодженню з усіма контрагентами та з 
урахуванням вимог чинного законодавства; 
2) вивчає кон’юнктуру ринку товарів та послуг; 
3) здійснює види діяльності, передбачені Статутом; 
4) набуває, отримує в оренду чи на лізингових умовах техніку, 
будівлі, споруди та інше майно, необхідне для статутної діяльності; 
5) отримує від будь-яких фінансово-кредитних установ 
кредити на договірних умовах; 
6) самостійно встановлює порядок і умови отримання та 
передачі майна, а також ціни, ставки, тарифи та розцінки на товари, 
послуги та роботи, що реалізуються, надаються чи виконуються 
Товариством; 
7) організовує підготовку та підвищення кваліфікації кадрів по 
всіх напрямках своєї діяльності; 
46 
 
8) самостійно встановлює форми, системи та розмір оплати 
праці, а також інші види доходів працівників. Самостійно визначає 
фонд оплати праці без обмежень його зростання з боку державних 
органів. 
 Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів 
своєї діяльності, веде статистичну звітність у встановленому порядку, несе 
відповідальність за їх достовірність, та подає державним органам згідно з 
установленими формами та строками. 
В разі необхідності для перевірок фінансової та господарської діяльності 
Товариства можуть залучатися спеціалізовані служби, в тому числі й 
аудиторські. 
ТОВ “Айворіс Компані” працює з 8-годинним робочим днем, всі 
працівники мають 40-годинний робочий тиждень. 
Організаційна структура ТОВ “Айворіс Компані” побудована 
відповідно до виду діяльності і має такий вигляд (рис. 2.1).  
В умовах становлення і розвитку ринкової економіки, ускладнення 
організаційних форм сучасного бізнесу аналіз господарської діяльності 
підприємств і організацій набуває особливо важливого значення. Дані 
поточного обліку і звітності самі по собі не можуть дати відповіді на запити 
багатьох користувачів ділової інформації. Ці дані повинні бути оброблені з 
допомогою спеціальних прийомів, які використовуються в аналізі, щоб можна 
було отримати всебічну інформацію про фінансовий стан підприємства, яка б 
дозволила керівництву приймати економічно обґрунтовані управлінські 
рішення. 
 
47 
 
директор 
головний 
зам. директора водій бухгалтер 
комерційний комерційний бухгалтер - 
комірник 
касир 
агент агент 
 
Рис. 2.1. Організаційна структура ТОВ “Айворіс Компані” 
 
Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке 
характеризується системою показників, які відображають наявність, 
розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. Найбільш 
важливими в оцінці фінансового стану (надалі ФС) підприємства є показники: 
− фінансової стійкості; 
− ліквідності; 
− рентабельності. 
Основними джерелами інформації є показники бухгалтерської звітності: 
“Баланс” (форма №1); “Звіт про фінансові результати” (форма №2); “Звіт про 
рух грошових коштів” (форма №3); “Звіт про власний капітал” (форма №4); 
“Примітки до фінансових звітів” (форма №5). 
Враховуючи обсяги діяльності та чисельність працівників підприємства 
“Айворіс Компані”, воно віднесено до суб’єктів малого підприємництва, що, в 
свою чергу, впливає на склад та структуру фінансової звітності. Звітність 
суб’єктів малого підприємництва складається лише з двох форм – “Баланс” 
(форма №1-м) і “Звіт про фінансові результати” (форма №2-м) (додатки  Б, В, 
Г, Д, Ж). Перед початком аналізу фінансового стану підприємства “Айворіс 
Компані” доцільно розглянути основні фінансово-економічні показники 
діяльності останнього (табл. 2.1). 
 
 
 
48 
 
Таблиця 2.1.  
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності  
ТОВ “Айворіс Компані” за 2020-2022 роки 
Роки Відхилення 
№ 
2021/ 2022/ 2021/ 2022/ 
п/ Показник 
2020 2021 2022 2020, 2021, 2020, 2021, 
п 
(+; -) (+; -)  (%) (%) 
1 Чистий дохід від 2367,5 22203,5 24580,1 +19836 +2376,6 +837,8 +10,7 
реалізації продукції 
(товарів, робіт, послуг), 
тис. грн. 
2 Собівартість 2096,5 19935,6 23920,1 +17839, +3984,5 +850,9 +19,9 
реалізованої продукції 1 
(товарів, робіт, послуг),  
тис. грн. 
3 Валовий прибуток, тис. 271,0 2267,9 660 +1996,9 -1607,9 +736,8 -70,9 
грн. 
4 Чистий прибуток, тис. 40,9 382,1 -35,7 +341,2 - +834,2 - 
грн. 
5 Середньоспискова 23 26 16 +3 -10 +13,0 -38,5 
чисельність 
працівників, осіб 
6 Продуктивність праці, 102,9 853,9 1536,2 +751,0 +682,3 +729,8 +79,9 
тис. грн./осіб 
7 Фонд оплати праці,  2649,6 3681,6 2553,6 +1032,0 -1128,0 +38,9 -30,6 
тис. грн. 
8 Середньомісячна 9,6 11,8 13,3 +2,2 +1,5 +22,9 +12,7 
заробітна плата, 
тис. грн. 
9 Валюта балансу,  4156,1 5138,7 3838,8 +982,6 -1299,9 +23,6 -25,3 
тис. грн. 
10 Власний капітал,  3372,9 3755,10 3404,4 +382,2 -350,7 +11,3 -9,3 
тис. грн. 
11 Середньорічна вартість 1554,3 1336,5 980,1 -217,8 -356,4 -14,0 -26,7 
основних засобів,  
тис. грн. 
Середньорічні залишки 3002,1 3796 3874,9 +793,9 +78,9 +26,4 -2,1 
12 оборотних засобів,  
тис. грн. 
Довгострокові        
зобов’язання та - - - - - - - 
13 
забезпечення,   
тис. грн. 
Поточні зобов’язання 783,2 1383,6 434,4 +600,4 -949,2 +76,6 -68,6 
14 та забезпечення,  
тис. грн. 
Дебіторська 2579,3 3883,5 2356,2 +1304,2 -1527,3 +50,6 -39,3 
15 заборгованість,  
тис. грн. 
Грошові кошти,  206,4 100,2 431,8 -106,2 +331,6 -51,5 +330,9 
16 
тис. грн. 
 
49 
 
З табл. 2.1 видно, що за протягом 2020 та 2021 року підприємство 
працювало прибутково. Проте у 2022 році підприємство отримало збитки у 
35,7 тис. грн. При чому протягом 2021 року воно значно розширює обсяги 
своєї діяльності, що показує значне збільшення чистого доходу від реалізації 
готової продукції, робіт, послуг на 19836 тис. грн. або 837,8%. Також у 2021 
році зросла сума чистого прибутку на 341,2 тис. грн. Дана ситуація 
пояснюється значним зростанням витрат на сировину у галузі, де працює 
підприємства, а відповідно й збільшення собівартості реалізації готової 
продукції (робіт, послуг). Загалом за наведеними показниками можна 
стверджувати, що підприємство має певне погіршення результатів від своєї 
фінансово-господарської діяльності, але це пояснюється суттєвою кризою в 
економіці України за умов війни, що триває з лютого 2022 року. 
Після розгляду основних техніко-економічних показників діяльності 
підприємства доречно перейти до поглибленого аналізу фінансового стану 
ТОВ “Айворіс Компані”; який розпочинається з загальної оцінки ФС 
підприємства і його змін за звітний період. 
Здатність підприємства виконувати свої зобов’язання характеризується 
коефіцієнтом незалежності, який розраховується як відношення джерел 
власних коштів до валюти балансу, тобто показує частку коштів, вкладених 
власником в загальну вартість майна підприємства. 
 
 коефіцієнт    джерела власних коштів         (2.1.) 
 незалежності   загальна сума джерел 
 
На ТОВ “Айворіс Компані” на кінець 2021 року склав 0,73 
3755,1/5138,7), а на кінець 2022 року - 0,88 (3404,4/3838,8), що підтверджує 
висновок про те, що на кінець року лише незначна частина майна підприємства 
формувалась за рахунок позикових коштів (табл. 2.2). 
В міжнародній практиці вважається, що якщо цей коефіцієнт більше або 
рівний 0,5 то ризик кредиторів (банків, постачальників, інвесторів) 
50 
 
мінімальний: реалізувавши половину майна, сформованого за рахунок 
власних засобів, підприємство може погасити свої боргові зобов’язання. 
На ТОВ “Айворіс Компані” на кінець 2022 року даний коефіцієнт значно 
більший 0,5; відповідно ризик для його кредиторів на протязі звітного року є 
мінімальним. 
Важливим  питанням в аналізі структури джерел засобів є оцінка 
раціональності співвідношення власних і позикових коштів, яка 
характеризується коефіцієнтом фінансування. За допомогою цього 
коефіцієнта визначають, яка частина діяльності підприємства фінансується за 
рахунок власних коштів, а яка – за рахунок позикових. При цьому, якщо 
величина коефіцієнта фінансування буде менше 1, то це може свідчити про 
небезпеку неплатоспроможності і нерідко обтяжує можливість отримання 
кредиту. 
 
коефіцієнт     власні кошти 
               (2.2.) 
 фінансування   позикові кошти 
 
На ТОВ “Айворіс Компані” коефіцієнт фінансування на кінець 2021 
року склав 2,71 (3755,1/1383,6), а на кінець 2022 року - 7,83 (3404,4/434,4), що 
дозволяє говорити про значну фінансову стійкість підприємства та те, що на 
кінець 2022 року є мінімальний  ризик для його кредиторів (табл. 2.3). 
Фінансова стійкість підприємства оцінюється також по співвідношенню 
довгострокових і короткострокових зобов’язань (позикових коштів) до суми 
власних коштів. Це співвідношення показує, скільки підприємство залучило 
позикових коштів на 1 грн. вкладених в майно власних коштів. 
 
 
коефіцієнт співвідношення             позикові кошти 
 (2.3.) 
 позикових і власних коштів      власні кошти 
 
На ТОА “Айворіс Компані” коефіцієнт співвідношення позикових і 
власних коштів на кінець 2021 року склав 0,37 (1383,6/3755,1), а на кінець 2022 
року - 0,13 (434,4/3404,4). (табл. 2.2). 
51 
 
Наведені дані показують, що в 2022 році підприємство фінансувалось 
здебільшого за рахунок власних коштів, й наприкінці 2022 року на кожну 
гривню власних коштів було залучено лише 1,3 грн. позикових. Це свідчить 
про несуттєву залежність підприємства від залучення позикових коштів. 
Таблиця 2.2. 
Показники фінансової стійкості ТОВ “Айворіс Компані ”  
за 2021-2022 роки 
теоретично 
№ Відхилення 
Показник 2021р. 2226р. виправдана на кінець проти 
п/п 
величина 2022 р. виправданого 
значення 
1. Коефіцієнт 
0,73 0,88 ≥0,5 +0,15 +0,38 
незалежності 
2. Коефіцієнт 
2,71 7,83 ≥1 +5,12 +6,83 
фінансування 
3. Коефіцієнт 
співвідношення 
0,37 0,13 ≤1 -0,24 +0,87 
позикових і 
власних коштів 
 
Узагальнюючим показником, який характеризує ФС підприємства, є 
його платоспроможність, під якою розуміють готовність підприємства 
своєчасно виконувати свої першочергові платежі за рахунок поточних 
надходжень. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума 
поточних активів більше чи рівна його зовнішнім зобов’язанням. 
Одним з показників платоспроможності підприємства є ліквідність його 
балансу. 
В міжнародній практиці використовують цілу систему показників 
ліквідності і в першу чергу такі, як коефіцієнт абсолютної ліквідності 
(коефіцієнт терміновості), проміжний коефіцієнт ліквідності і коефіцієнт 
покриття (загальний коефіцієнт). 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (коефіцієнт терміновості) 
розраховується як відношення грошових коштів і короткострокових 
фінансових вкладень (цінних паперів) до поточної заборгованості. Він 
52 
 
показує, яка частина поточної заборгованості може бути погашена на дату 
складання балансу. Його значення визначається теоретично достатнім, якщо 
воно перевищує 0,20 – 0,25. 
 
коефіцієн т      грошові кошти + цінні папери (2.4.) 
 абсолютної   =  
 
Нал ТікОвіВдн “оАстйі во р  і  сп оКтоочмнпі азонбі”о вк’оязеафнінцяі єнт абсолютної ліквідності на кінець 
2021 року склав 0,07 (100,2/1383,6), а на кінець 2022 року даний показник 
становив 0,99 (431,8/434,4) (табл. 2.4). Значення даного коефіцієнта свідчить 
про досить високий рівень платоспроможності підприємства на кінець 2022 
року. 
Для визначення платоспроможності підприємства за умови мобілізації 
засобів в розрахунках (окрім готівкових грошових коштів) розраховують 
проміжний коефіцієнт ліквідності. Він визначається як відношення грошових 
коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до поточних зобов’язань. 
Його значення вважається теоретично достатнім, якщо воно складає 0,7-0,8. 
 
   грошові     цінні          дебіторська 
 Проміжний  кошти   +   папери  +  заборгованість 
(2.5.) 
коефіцієнт = 
 
 ліквідності       поточні  зобов’язання 
На ТОВ “Айворіс Компані” проміжний коефіцієнт ліквідності на кінець 
 
2021 року склав 2,88 (3983,7/1383,6), а на кінець 2022 року даний показник 
склав 6,42 (2788/434,4) (табл. 2.4). Значення даного коефіцієнта свідчить про 
високий рівень платоспроможності підприємства на кінець 2022 року. 
Найбільш узагальнюючим показником платоспроможності 
підприємства виступає коефіцієнт загальної ліквідності, який розраховується 
як відношення усіх оборотних активів, включаючи і матеріальні до поточних 
зобов’язань по платежам, оскільки поточні кредиторські зобов’язання 
підприємства забезпечуються і матеріальними оборотними засобами. Він 
дозволяє встановити, в скільки разів поточні активи покривають 
53 
 
короткострокові зобов’язання. В загальному випадку нормальним вважається 
    
Коефіцієнт               оборотні засоби 
загальної  
ліквідності  поточні зобов’язання                             (2.6.) 
значення цього показника, яке знаходиться в межах 2-3 (але не нижче 1). 
 
На ТОВ “Айворіс Компані” коефіцієнт загальної ліквідності на кінець 
2021 року склав 3,18 (4406,1/1383,6), а на кінець 2022 року – 7,69 
(3343,8/434,4). (табл. 2.3). З наведеного розрахунку видно, що значення 
коефіцієнта ліквідності є значно вище рівня мінімального рекомендованого 
значення. 
Кожен з розглянутих показників характеризує різні боки ФС 
підприємства, використовується в конкретних випадках і дає ту картину 
фінансової стійкості підприємства, яка цікавить конкретного споживача 
інформації. Так, для постачальників товарно-матеріальних цінностей 
найбільший інтерес представляє перший показник (коефіцієнт абсолютної 
ліквідності); для банка, який надає кредит даному підприємству другий 
показник (проміжний коефіцієнт ліквідності); для інвесторів третій показник 
(коефіцієнт загальної ліквідності). 
Таблиця 2.3. 
Показники ліквідності ТОВ “Айворіс Компані” за 2021-2022 роки 
теоретично 
№ Відхилення 
Показник 2021р. 2022р. виправдана на проти 
п/п 
величина кінець виправданого 
2022 р. значення 
1. Коефіцієнт 
абсолютної 0,07 0,99 0,20-0,25 +0,92 +0,79 
ліквідності 
2. Проміжний 
коефіцієнт 2,88 6,42 0,7-0,8 +3,54 +5,72 
ліквідності 
3. Коефіцієнт 
2-3 
загальної 3,18 7,69 +4,51 +6,69 
(не нижче 1) 
ліквідності 
 
54 
 
Як бачимо, з табл. 2.3. ТОВ “Айворіс Компані” для користувачів 
інформації є досить привабливим партнером, оскільки усі коефіцієнти 
ліквідності значно вище теоретично виправданої величини. 
Для оцінки ефективності діяльності підприємства показника 
абсолютного прибутку недостатньо, тому використовують відносний 
показник – рівень рентабельності. 
Загальновживаний показник рентабельності визначається як 
відношення прибутку до собівартості (рентабельність понесених витрат). Цей 
показник корисний тим, що дозволяє визначити відносну величину прибутку, 
одержаного на кожну гривню, що була витраченою (точніше вкладеною) у 
виробництво кінцевого продукту. 
 
 Рентабельність    Прибуток 
 понесених витрат  Витрати                                     (2.7.) 
 
Інвестори капіталу вкладають в підприємство свої кошти з метою 
отримання прибутку від цих інвестицій, тому для них важливо знати, скільки 
отримано прибутку на вкладений капітал. З цією метою розраховують 
коефіцієнт рентабельності власного капіталу, який розраховується як 
відношення прибутку до середньої величини власного капіталу. 
 
   
 Рентабельність   Прибуток 
 
 власного             = 
 
 капіталу             Середня величина власного  
     капіталу                                        (2.8) 
Акти ви під приєм ства –  це різні форми вкладеного в бізнес власного і 
запозиченого капіталу разом, тому цікаво визначити його прибутковість 
(рентабельність): 
   
 Рентабельність   Прибуток 
 
сукупного           = 
 
капіталу             Середня величина активів                   (2.9.) 
    
55 
 
 
 
Показник рентабельності сукупного інвестованого капіталу визначає 
продуктивність усього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від 
джерел його походження. Він показує, скільки прибутку приносить кожна 
гривня, інвестована в активи. 
Таблиця 2.4. 
Показники рентабельності ТОВ “Айворіс Компані” за 2021-2022 роки 
№ п/п Показник 2021р. 2022р. 
1. Рентабельність понесених 0,15 або 15% 0,14 або 14% 
витрат 
2. Рентабельність власного 0,71 або 71% 0,62 або 62% 
капіталу 
3. Рентабельність сукупного 0,45 або 45% 0,48 або 48% 
капіталу 
 
З табл. 2.4. видно, що у 2021 році на кожну витрачену було отримано 
0,15 копійки, а у 2022 році –  0,14 коп. (рентабельність понесених витрат), а на 
кожну гривню вкладеного засновником капіталу у 2021 року – 71  коп., а у 
2022 року – 62 коп. (рентабельність власного капіталу). Що стосується 
прибутковості сукупного капіталу ТОВ “Айворіс Компані”, то на кожну 
гривню останнього у 2021 році та у 2022 року році було отримано відповідно 
45 і 48 копійок прибутку відповідно.  
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про достатню міру 
ефективності використання майна підприємства і його платоспроможності, а 
відповідно, підприємству потрібно не збавляти та контролювати й аналізувати 
темпи та результати своєї господарської діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
56 
 
2.2. Організація документального оформлення операцій з обліку 
розрахунків з покупцями і замовниками на підприємстві 
 
Основоположними джерелами інформації щодо контролю розрахунків з 
покупцями і замовниками є первинні документи з обліку розрахункових 
операцій. 
В господарських договорах визначаються порядок та форми розрахунків 
між постачальниками і покупцями. Договір є найбільш актуальною підставою 
щодо виникнення зобов’язань, являє собою основну форму реалізації товарно-
грошових відносин в ринковій економіці. 
В основі обліку експортних угод без участі посередника лежить договір 
поставки. За ним українська сторона може отримувати грошові кошти від 
іноземного покупця до або після відвантаження експортної продукції. 
При проведенні бартерних сторони заключають договори, де 
прописуються строки взаємних поставок, зобов’язання та відповідальність 
сторін. 
Підприємство виписує розрахункові документи покупцю або замовнику 
на суму оплати за відвантажену готову продукцію, товари, роботи чи послуги 
(табл. 2.5). 
Таблиця 2.5. 
Первинні документи по розрахунках з покупцями та замовниками 
Розрахунки з вітчизняними покупцями Розрахунки з іноземними покупцями 
Виникнення заборгованості 
− Накладні; − Комерційні документи (рахунки-фактури 
− Рахунки-фактури; – invoice); 
− Рахунки; − Транспортні накладні (CMR – залізнична 
− Акти прийнятих робіт, послуг; накладна, авіанакладна, коносамент, товарн- 
− Податкові накладні; транспортна накладна, пакувальні листи); 
− Товарно-транспортні накладні; − Платіжні документи на перерахування 
− Товарні накладні. сум митних платежів та інших податків на 
рахунки митних установ; 
− Розрахунки бухгалтерії про наявність 
курсових різниць. 
Погашення заборгованості 
− виписки банку; − Виписки банку; 
57 
 
− прибутковий касовий ордер; − Векселі. 
− векселі. 
 
До первинних документів, якими оформляється відвантаження 
(реалізація) товарів та виконання робіт, надання послуг, відносяться: накладні 
(дод. Н), товарно-транспортні накладні (дод. М), накладні залізниці, 
коносамент, акт приймання – здачі виконаних робіт (послуг) (дод. П), рахунки, 
рахунки-фактури (дод. К) тощо. 
Товарно-транспортна накладна використовується при доставці товару 
автомобільним транспортом. Цей документ містить наступні реквізити: дата, 
номер, найменування постачальника та покупця, найменування 
автотранспортної організації, якщо транспорт орендується; дані про товар 
(назва товару, одиниця його виміру, кількість, ціна і вартість),окремо 
відображається сума податку на додану вартість. 
Ця накладна повинна мати підписи матеріально-відповідальних осіб на 
відпуск товару і на приймання. Крім цих даних товарно-транспортна накладна 
на оборотній стороні містить відомості про роботу автотранспорту. Кількість 
екземплярів товарно-транспортних накладних залежить від способу доставки 
товару, але мінімальна кількість - 3 екземпляри. 
При відвантаженні товару залізничним транспортом в якості 
супроводжувального документу виступає накладна залізниці. Вона, на відміну 
від товарно-транспортної накладної, не містить даних про ціну товару. В ній 
вказується кількість місць або вага брутто і нетто, характеристика упаковки, а 
також весь маршрут руху товару. 
При проходженні вантажу морським шляхом виписують коносамент. 
Цей документ має форму договору і стверджує факт приймання вантажу 
капітаном корабля. 
Відвантаження товарів на складі підприємства постачальника 
відбувається на основі доручення матеріально-відповідальної особи і 
оформлюється накладною. Імпортний товар додатково оформлюється 
58 
 
валютною митною декларацією. Виписується накладна, як правило, 
щонайменше в 2 екземплярах. 
До накладних, в залежності від особливостей товару, може додаватись 
цілий ряд документів, які містять детальну характеристику товару, що 
відправляється. Цими документами є: якісні посвідчення, специфікації до 
фактури, пакувальні ярлики, сертифікати, довідки про результати 
лабораторних аналізів тощо. 
При відвантаженні товару, наданні послуг, виконанні робіт (або до 
початку реалізації) постачальником виписується рахунок, або рахунок-
фактура. Рахунок складається за даними вищеназваних документів, а рахунок-
фактура, як правило, як самостійний товарно-розрахунковий документ. 
Рахунок-фактура виписується постачальником товару у відповідності з 
договором для документального супроводження товарів (які слідують без 
оформлення накладної) в трьох екземплярах. 
Перший екземпляр залишається у постачальника, а два інших 
направляються підприємству для представлення в бухгалтерію і для 
приймання товару матеріально-відповідальною особою. Після проведення 
приймання товару по кількості і якості в рахунку-фактурі робиться  відмітка 
про отримання товару, яка завіряється підписами керівника і головного 
бухгалтера підприємства, після чого разом з платіжним дорученням 
направляється в обслуговуючий банк для перерахування коштів 
постачальнику. 
До розрахункових документів, як вже було зазначено, відносяться: 
платіжні доручення, платіжні вимоги доручення, чеки, векселі, акредитиви 
тощо. 
Документальне оформлення розрахунків за претензіями здійснюється в 
випадках виявлення недостач, пересортиці, неналежної якості товарів, їх 
некомплектності або відсутності супровідних документів постачальника тощо 
при прийманні ТМЦ. 
59 
 
Документи, які застосовуються при виявленні порушень та 
розбіжностей при розрахунках з покупцями і замовниками представлені на 
рисунку 2.2. 
Підприємство, права якого порушені, звертається до порушника з 
письмовою претензією - вимогою щодо добровільного усунення порушень 
законодавства, яка підписується керівником і надсилається адресату | 
рекомендованим (цінним) листом або вручається під розписку. 
 
Складають представники транспортних організацій з метою виявлення 
Комерційні обставин, які можуть бути підставою для встановлення вини за 
акти порушення договору перевезення вантажів і покладанні матеріальної 
відповідальності на працівників транспорту (як правило, залізниць), 
відправників та одержувачів вантажів. 
Вимога щодо добровільного усунення порушень законодавства. Вона 
Претензія направляється рекомендованим або цінним листом, може бути вручена 
під розписку. 
Претензійні Листи, які обґрунтовують вимоги однієї організації до іншої стосовно 
порушення договірних зобов'язань 
листи 
Позовна Документ, який передається до арбітражу або суду з проханням про 
заява стягнення з відповідача в примусовому порядку претензійних сум або 
будь-якого майна 
 
Рис. 2.2. Документи, що застосовуються при виявленні порушень на 
ТОВ «Айворіс Компані» 
До претензії повинні бути додані всі документи, необхідні для її 
розгляду. Підприємство, до якого надсилається претензія, повинно її 
розглянути у встановленні терміни і надіслати відповідь на претензію. 
У випадку безпідставної повної або часткової відмови постачальника, а 
також залишеної без відповіді претензії, пред'явленої підприємством, 
проводиться підготовка матеріалів для пред'явлення позову. 
Позовна-заява додається до арбітражного суду у письмовій формі та 
підписується керівником підприємства. 
Згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність в Україні” бухгалтерський облік – це процес виявленні, вимірювання, 
60 
 
реєстрації, накопичення, узагальнення та передачі інформації про діяльність 
підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. 
Отже інформаційна база первинного обліку повинна бути накопичена і 
узагальнена за допомогою певних регістрів. При застосуванні журнально-
ордерної форми обліку для обліку розрахунків з дебіторами передбачений 
журнал-ордер № 3 “Облік розрахунків, довгострокових і поточних 
зобов’язань” та відомості до нього: 
− відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та 
замовниками (3.1.); 
− відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами 
(3.2.); 
− відомість аналітичного обліку одержаних векселів (3.4); 
− відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом (3.6). 
Дані облікових регістрів, в свою чергу, призначені для заповнення 
звітності, на основі якої і приймаються управлінські рішення (рис. 2.3). 
 
 
Первинні документи з обліку дебіторської заборгованості 
Журнал – ордер № 3 Допоміжні книги з 
Оборотні відомості по 
Головна книга 
аналітичних рахунках 
Баланс (ф. №1) 
Примітки до фінансової звітності 
(ф. № 5) 
Рис. 2.3. Журнальна – форма обліку дебіторської заборгованості по 
розрахункам з покупцями і замовниками на ТОВ «Айворсі Компані» 
61 
 
 
Всі операції по розрахункам з покупцями і замовниками, з точки зору 
бухгалтерського обліку, можна поділити на операції в результаті яких виникає 
дебіторська заборгованість і операції, в результаті яких вона погашається, 
тобто в перше чергу потрібно визначити які рахунки призначені для обліку 
дебіторської заборгованості. 
Згідно діючого плану рахунків для накопичення інформації про 
дебіторську заборгованість і відображення господарських операцій 
передбачені рахунки класу 1 "Необоротні активи" і класу 3 "Кошти, 
розрахунки й інші активи". Ці рахунки об’єднуються у відповідні статті, що 
відображаються в Балансі (форма №1) за встановленою П(С)БО 2 “Баланс” 
формою. Дебіторська заборгованість відображається в лівій частині балансу – 
в Активі. 
В примітках до фінансової звітності наводиться наступна інформація 
про дебіторську заборгованість в цілому та по розрахункам з покупцями і 
Інформація, що наводиться в примітках до фінансової звітності 
Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості 
Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних сторін, з 
виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості 
Склад і суми статті балансу “Інша дебіторська заборгованість” 
Метод визначення величини резерву сумнівних боргів 
Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, 
послуги в розрізі їх класифікації за строками погашення. 
замовниками  (рис. 2.4.). 
Рис. 2.4. Розкриття інформації про дебіторську заборгованість по 
розрахункам з покупцями і замовниками в примітках до фінансової звітності 
ТОВ «Айворіс Компані» 
 
 
 
62 
 
 
2.3. Особливості аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з 
покупцями і замовниками на підприємстві 
 
 
Для бухгалтерського обліку поточної дебіторської заборгованості 
доцільним є виділення серед неї заборгованості по товарних та нетоварних 
операціях.  
Досліджуване питання, а саме облік розрахунків з покупцями і 
замовниками належать до категорії розрахунків по товарним операціям та є 
об’єктом поточної дебіторської заборгованості. 
Враховуючи цей факт базове підприємство ТОВ “Айворіс Компані” 
передбачає своїм робочим планом рахунків для обліку товарної дебіторської 
заборгованості використання рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і 
замовниками”. 
Облікова особливість даного рахунку передбачає відображення по 
дебету продажної вартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт, 
послуг, а по кредиту – суму коштів, що надійшли на рахунок підприємства, в 
касу чи в рахунок інших розрахунків. 
Даний рахунок має наступну характеристику – він активний, 
балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається 
інформація про стан розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену 
продукцію (товари, роботи, послуги), окрім заборгованості, що забезпечується 
векселем. 
На досліджуваному підприємстві до рахунку 36 "Розрахунки з 
покупцями і замовниками" відкриваються лише такі субрахунки: 
361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"; 
362 "Розрахунки з іноземними покупцями". 
Субрахунок 361 призначений для обліку розрахунків з покупцями, що 
знаходяться на митній - території України. На ньому обліковуються 
розрахунки по пред'явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до 
63 
 
оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), 
проведені роботи, надані послуги. 
Субрахунок 362 призначений для обліку розрахунків з іноземними 
покупцями і замовниками по експортних операціях. На ньому ведеться облік 
сум, аналогічних тим, що обліковуються на субрахунку 361. 
Схематично інформація про рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та 
замовниками» наведена на рисунку 2.5. 
Загальна схема бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками на ТОВ “Айворіс Компані” представлено за допомогою рис. 2.6. 
Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за 
кожним покупцем і замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком. 
На субрахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями і 
замовниками”, крім того, аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, 
обумовленій договором. 
 
Дт Рахунок 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” Кт 
30, Повернуто гроші Одержано грошові кошти в оплату 30, 
заборгованості 
Одержано вексель в забезпечення 16, 
Відвантажено покупцям готову 
заборгованості 
продукцію, товар, виконано 
70 
роботи, надано послуги 
Списано безнадійну дебіторську 
заборгованість за рахунок резерву 38 
Списано частину безнадійної 
Відновлено раніше списану 
дебіторської заборгованості, що 
71 заборгованість 94 
перевищує суму нарахованого 
резерву 
Рис. 2.5. Схема обліку основних операцій по рахунку 36 “Розрахунки з 
покупцями та замовниками” на ТОВ “Айворіс Компані” 
Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних 
про заборгованість, строк сплати якої ще не настав, а також заборгованість, 
несплачену в строк. 
64 
 
 
 
Підприємство 
На митній території України 
Реалізація товарів, 
робіт, послуг 
Експортні операції 
Покупці: Договір Предмет 
Відвантаження 
купівлі - 
- юридичні особи; продажу Ціна 
дебет 36 кредит 70  
- фізичні особи 
Форма  
1. Відвантаження продукції 
Виникнення 
2. Виписка рахунку та його відправлення покупцю 
дебіторської 
3. Складання картотеки по кожному дебітору 
заборгованості 
4. Відображення в регістрах обліку 
1. готівкою 
Погашення 
2. на рахунки в банках 
дебіторської 
3. чеком 
заборгованості 4. акредитивом 
5. забезпечення векселем 
Непогашення 
дебіторської 
заборгованості Дебітор визнає борг Дебітор не визнає борг 
Спільна розробка нового 
Звернення до 
Відхилення позову графіку виплат + пеня за 
арбітражного суду 
прострочення 
Списання як 
Примусове стягнення 
безнадійного боргу 
 
Головна книга 
Фінансова звітність 
 
Рис. 2.6. Загальна схема бухгалтерського обліку дебіторської 
заборгованості за товари, роботи, послуги на ТОВ “Айворіс Компані” 
 
 
65 
 
Особливість аналітичного обліку розрахунків х покупцями і 
замовниками на досліджуваному підприємстві. полягає в тому, що він 
ведеться окремо за кожним рахунком, що пред’явлений до сплати. Загалом 
побудова аналітичного обліку на підприємстві відбувається в такий спосіб, 
щоб вона забезпечувала отримання інформації про дебіторську 
заборгованість, строк сплати по якій ще не настав та ту заборгованість, яка не 
сплачена в строк у будь-який момент часу. 
Таблиця 2.6 
Порядок відображення в обліку ТОВ “Айворіс Компані” реалізації 
товарів покупцям на умовах отримання авансу за січень 2023р. 
№ Зміст Кореспондуючі рахунки 
пп господарських Дт Кт Сума 
операцій 
Реалізація товарів на умовах авансу (передоплати) 
1 Одержано аванс 311 “Поточні 681 “Розрахунки за 
(передоплату) від рахунки в нац. авансовими 
48000 
покупців валюті” одержаннями” 
(замовників) 
2 Нараховані 643 “Податкові 641 “Розрахунки за 
податкові зобов’язання” податками” 
зобов’язання з 
8000 
ПДВ і відображено 
податкові 
розрахунки 
3 Відвантажено 361 “Розрахунки з 702 “Доход від 
товари покупцями і реалізації товарів” 48000 
замовниками” 
4 Списано суму ПДВ 702 “Доход від 643 “Податкові 
на доход і закрито реалізації товарів” зобов’язання” 
8000 
податкові 
розрахунки з ПДВ 
5 Проведено залік 681 “Розрахунки 361 “Розрахунки з 
заборгованості за за авансовими покупцями і 
48000 
отриманим одержаннями” замовниками” 
авансом 
 
На ТОВ “Айворіс Компані” розрахунки з покупцями і замовниками 
ведуться як на умовах попередньої оплати, так й проведення оплати після 
66 
 
відвантаження продукції. Зважаючи на це, в процесі господарської діяльності 
на ТОВ “Айворіс Компані” виникають різного роду операції по розрахункам з 
покупцями і замовниками. Наприклад, в січні місяці 2023р. від ТОВ НВП 
“ІКАР” за договором №26 від 01.01.2023р., надійшла на розрахунковий 
рахунок попередня оплата за матеріали в сумі 48000 грн. Бухгалтерські 
проведення з реалізації товарів на умовах передоплати відображені в таблиці 
2.6. 
Порядок відображення в обліку ТОВ “Айворіс Компані” операцій на 
умовах проведення покупцями оплати після відвантаження продукції 
розглянемо на такому практичному прикладі. У квітні місяці 2022 року ТОВ 
“Айворіс Компані” надало послуги ТОВ “Укрмасло” на умовах відстрочки 
платежу. В травні заборгованість ТОВ “Укрмасло” погасив (оплачено 
безготівковим шляхом). В бухгалтерському обліку дані операції були 
відображені наступними бухгалтерськими проведеннями ( табл. 2.7.) 
Таблиця 2.7 
Порядок відображення в обліку ТОВ “Айворіс Компані” реалізації 
товарів покупцям на умовах подальшої оплати за січень 2023р. 
№ 
Зміст операції Дт Кт Сума 
п/п 
1 Відвантажено товари 361 “Розрахунки з 702 “Доход від 
покупцям та вітчизняними реалізації 6000 
замовникам покупцями” товарів” 
2 Нараховані 702 “Доход від 641 “Розрахунки 
податкові реалізації товарів” за податками” 
1000 
зобов’язання з 
ПДВ 
3 Одержано кошти в 301 “Каса в 361 “Розрахунки 
оплату національній з вітчизняними 6000 
відвантажених валюті” покупцями” 
 
Особливою формою розрахунків між покупцем (замовником) та 
постачальником, які інколи виникають в практичній діяльності ТОВ “Айворіс 
Компані” є обмін (бартер). 
67 
 
При відображенні в обліку бартерних операцій слід враховувати, на що 
обмінюються активи. Національні стандарти бухгалтерського обліку 
передбачають поділ бартерних операцій на обмін подібними активами і обмін 
неподібними активами. 
У випадку обміну подібними активами доход від операції не визнається. 
Вважається, що замість одного активу було одержано еквівалент цього активу 
(тобто його замінили таким самим активом). Подібними активами визнаються 
активи, які мають однакове призначення (виконують подібну функцію в 
такому ж виді діяльності) і однакову справедливу вартість. При цьому активи, 
що обмінюються, можуть мати різну балансову вартість, але однакову 
справедливу вартість.  
Операції з обміну подібними активами зустрічаються дуже рідко в 
практичній діяльності будь-якого підприємства, тому практично всі бартерні 
операції відображаються в обліку ТОВ “Айворіс Компані” як операції з обміну 
неподібними активами (рис. 2.7.). 
 
Дт 641 Кт Дт 7 кл Кт Дт 36 Кт 
5 2 1 
Дт 63 Кт Дт Активи Кт Дт 9 кл Кт 
3 
6 
4 
1 – відображено дохід від реалізації активу ;       4 – оприбутковано новий актив; 
2 – нараховані податкові зобов’язання з ПДВ;    5 – відображено податковий кредит 
3 – списано актив за його балансовою вартістю ; 6 - здійснено взаємозалік заборгованостей 
Рис. 2.7. Схема обліку бартерних операцій з обміну неподібними 
активами на ТОВ “Айворіс Компані” 
68 
 
 
В ході здійснення реалізації готової продукції чи отримання певних 
матеріальних цінностей можуть виникати ситуації щодо недопоставки певної 
продукції чи товарів або поставки неякісних цінностей. 
Згідно з діючим законодавством України, при виявленні недопоставки 
або неякісного товару при оприбуткуванні, покупець має право виставити 
претензію продавцю. 
Для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, 
групування та узагальнення інформації про господарські операції, що 
містяться у прийнятих до обліку первинних документах призначені облікові 
регістри. На ТОВ “Айворіс Компані” вони складаються щомісяця. 
Ведення облікових регістрів та контирування документів первинного 
обліку здійснюються із застосуванням, щонайменше, коду класу рахунків й 
коду синтетичного рахунку. Формування аналітичних даних здійснюється 
групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів 
у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. Розріз 
(деталізація) аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку може 
розширюватись, змінюватись. 
На ТОВ “Айворіс Компані” для оформлення первинних документів по 
розрахункам з покупцями і замовниками частково використовується програма 
“1С:Бухгалтерія” (неліцензійна версія). Для ведення синтетичного і 
аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками на 
досліджуваному підприємстві частково використовується програма EXEL,  
яка просто дає певну можливість автоматичного підрахунку оборотів та 
залишків, частково використовується програма “1С:Бухгалтерія”, що  
передбачає формування оборотно-сальдових відомостей по рахунку 36 
“Розрахунки з покупцями і замовниками” та карток по кожному покупцю 
зокрема. Відомості ведуться окремо за кожним субрахунком і слугують 
джерелом для заповнення Головної книги. Головна книга на підприємстві 
ведеться (в деяких випадках) в розрізі субрахунків. Проте інколи певне 
69 
 
групування даних аналітичного та синтетичного обліку бухгалтерами 
підприємства проводиться вручну. Дана ситуація на підприємстві є значним 
недоліком організації облікової роботи, адже відбувається дублювання 
бухгалтерської роботи й зростає ймовірність допущення помилок в процесу 
обліку розрахунків з по купцями і замовниками  на підприємстві. Тому 
нагальною необхідністю є проведення комплексної автоматизації системи 
бухгалтерського обліку, в тому числі й обліку дебіторської заборгованості за 
товари, роботи, послуги на ТОВ “Айворіс Компані”. 
За даними Головної книги та відомостей формуються форми фінансової 
звітності - Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт 
про рух грошових коштів та Примітки до фінансової звітності. 
 
 
2.4. Шляхи удосконалення обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками  
 
Поява комп’ютерів і відповідно програмного забезпечення дала 
можливість розв’язувати задачі і проводити глибокий аналіз явищ. Природно, 
що бухгалтерський облік об’єктом автоматизації, і тому проблема 
комп’ютеризації обліку стала актуальною для всіх господарських систем. 
Основними стимулами до комп’ютеризації бухгалтерського обліку є: 
скорочення штату спеціалістів; підвищення якості ведення бухгалтерського 
обліку, глибокий аналіз; краще обслуговування користувачів бухгалтерською 
інформацією; швидка реакція на зміни економічної ситуації. 
Існування на сьогодні різних форм власності, які відрізняються від 
державної, дає змогу повернутися до здорового глузду в бухгалтерському 
обліку, простоті і злагодженості і комп’ютер - надійний помічник у цьому. 
Тому найпершим етапом на стадії створення комп’ютеризованої системи 
бухгалтерського обліку є правильний вибір комп’ютера. Серед виробників 
такої техніки всесвітньо відомі фірми «Dell», «Minolta», «Apple Computer», 
70 
 
«Digital», а також спільні («NTT») і вітчизняні підприємства («Квазар-Мікро») 
та ін. 
Перш ніж щось комп’ютеризувати, потрібно визначити об’єкт 
комп’ютеризації. 
Облік - це те загальне, що мають всі суб’єкти господарської діяльності 
незалежно від їх масштабу (від власника-індивідуала до транснаціональних 
корпорацій), виду діяльності (виробництво, торгівля, послуги, банки, страхові 
компанії та ін.) і форм власності. Господарська діяльність суб’єкта та її облік 
- дві взаємопов’язані сторони. Проте вони не ідентичні: метою господарської 
діяльності є одержання максимального прибутку і забезпечення високої 
ліквідності суб’єкта цієї діяльності (тобто здатність швидко виплатити борги). 
Облік дає змогу в універсальному вартісному виражені оцінити ефективність 
цієї діяльності, фінансову стійкість суб’єкта господарської діяльності, а також 
дістати інформацію, на основі якої й ведеться управління діяльністю суб’єкта. 
Результати фінансового обліку є публічною інформацією: форма, обсяг, 
строки і адреса її надання суворо регламентовані законодавством. 
Необхідність же ведення управлінського обліку, методика й глибина його 
деталізації визначаються керівництвом господарського суб’єкта, виходячи з 
його розуміння управління бізнесом. 
Тому, враховуючи особливості бухгалтерського обліку, а також те, що 
на ринку програмного забезпечення обліку існує не дуже велика кількість 
чітких, спеціально розроблених програм, які якнайповніше охоплюють 
управлінський облік, то комп’ютеризація бухгалтерського обліку на 
вітчизняних підприємствах починається з вибору програмного забезпечення 
фінансового обліку. 
Розглядаючи конкретне програмне забезпечення для бухгалтерського 
обліку, багато спеціалістів оцінюють його за кількістю вихідних звітів, які 
програмне забезпечення може скласти. 
Для задоволення потреб широкого кола клієнтів розробники 
програмного забезпечення  прагнуть реалізувати в ньому практично всі 
71 
 
ситуації. Проте для конкретного клієнта ці системи надмірні як за функціями, 
так і за вартістю. 
Програмне забезпечення бухгалтерського обліку для малих підприємств 
- це, як правило, одна комплексна програма, яка функціонально охоплює всі 
ділянки бухгалтерського обліку. Програмне забезпечення середніх і великих 
підприємств - це набір програм, які автоматизують окремі ділянки 
бухгалтерського обліку і обов’язково пов’язані з програмою під назвою 
«Головна книга» («Баланс», «Звітні документи»). 
Для ТОВ “Айворіс Компані” доречно було б використовувати одну з 
найбільш поширених програм для бухгалтерії малих і середніх фірм, а саме 
«1С:Бухгалтерія»; «Мінібухгалтерія»; «Турбо Бухгалтер»; «Артек»; «Фінанси 
без проблем» та ін. 
Автоматизація обліку розрахунків з покупцями і замовниками входить 
як елемент в одну із невід’ємних складових комплексної автоматизації обліку, 
аналізу та внутрішнього аудиту на підприємстві, як автоматизація обліку 
розрахункових операцій. Система автоматизованої обробки комплексу задач 
фінансово-розрахункових операцій являє собою інформаційний фонд, до 
складу якого входять база даних, мовні та програмні засоби, що реалізують 
доступ і управління даними в базі, а також програмне забезпечення 
розв’язування цього комплексу задач, необхідні засоби спілкування з нею 
користувачів у вигляді відповідних мов діалогу. 
Розв’язання задач з обліку розрахункових операцій з використанням 
АРМ бухгалтера передбачає застосування інформації первинного обліку, 
інформації єдиної бази даних бухгалтерських записів, нормативно-
довідникової інформації. Функціонування АРМ бухгалтера з обліку 
розрахункових операцій має забезпечувати в діалоговому режимі облік, 
контроль, за фінансовими операціями, які відображають стан розрахунків з 
окремими організаціями, фінансове становище підприємства, виконання 
необхідних розрахунків з аналізу фінансового становища з метою визначення 
резервів прискорення оборотності грошових засобів. 
72 
 
Інформаційну систему взаємозв’язку АРМ бухгалтера з обліку 
розрахункових операцій з іншими системами наведено на рис.2.8. 
АРМБ з обліку фінансово- АРМБ зведеного обліку 
Інформаційна система 
розрахункових операцій та складання звітності 
підприємства 
АРМБ з обліку АРМБ з обліку АРМБ з обліку АРМБ з обліку 
готової продукції, праці і заробітної матеріальних витрат на 
її реалізації плати цінностей виробництво 
 
Рис. 2.8. Схема взаємозв’язку АРМ бухгалтера з обліку розрахункових 
операцій з іншими інформаційними системами підприємства 
 
АРМ бухгалтера з обліку розрахункових операцій може вестись у двох 
категоріях АРМ бухгалтера, коли перший рівень АРМ бухгалтера буде 
встановлено в бухгалтерії, де здійснюється облік фінансово-розрахункових 
операцій, та другої категорії - керівників підприємств, головного бухгалтера. 
Зміст меню І рівня такий: 
Облік касових операцій 
Облік банківських операцій 
Облік розрахунків з підзвітними особами 
Облік розрахункових операцій 
Аналітичний облік 
Для здійснення обліку розрахунків з організаціями і підприємствами в 
Нормативно-довідникова інформація 
головному меню передбачено режим “Облік розрахункових операцій”. Ця 
Інформаційна база даних 
задача призначена для розрахунків з різними дебіторами і кредиторами: 16, 34, 
36, 37, 61, 63, 68 ті ін. 
За раніше введеними даними групують інформацію в аналітичному 
розрізі. На ІІ рівні меню здійснюється вивід повідомлення такого змісту: 
                                      Особовий рахунок 
Відомість розрахунків 
73 
 
Вихід 
 
При наборі функції «Особовий рахунок» здійснюється виведення на 
екран інформації за кожним окремим об’єктом розрахунків. Спеціаліст 
здійснює аналіз по кожному об’єкту, перевіряє достовірність даних і надає 
пропозиції що до виявлених недоліків. Особовий рахунок подано на рис 2.9. 
Особовий рахунок 
розрахунків з ___________________ 
за період з __________20__р. по __________20__р. 
Сальдо на __________20__р. 
Дебет ___________ тис. грн. 
 
Номер  Сума Номер Сума 
Опера- Опера
Дата доку- Дебет Кредит тис. у ва- Дата доку- Дебет Кредит 
Ція ція Тис. у ва- 
мента грн. люті мента грн. люті 
Сальдо на __________20__р. 
Рис. 2.9. Схема особового рахунку розрахунків 
 
Для узагальнення інформації у цілому по підприємству на АРМ 
бухгалтера формують “Відомість розрахунків”. При цьому бухгалтер вибирає 
необхідний розрахунковий рахунок і на екрані чи друкуючому пристрої 
формують таку відомість (рис. 2.10). 
 
Відомість розрахунків по рахунку ______________ 
за __________20__р. 
 
Номер Дата Осно- Корес- СУМА 
доку-  вний понду- Вхідне сальдо Обороти Вихідне сальдо 
мента  раху- ючий Дебет Кредит Дебет Кредит Дебет Кредит 
  нок раху- тис. у ва- тис. у ва- тис. у ва- тис. у ва- тис. у ва- Тис. у ва- 
нок грн. люті грн. люті грн. люті грн. люті грн. люті грн. люті 
 
Назва організації 
Разом по основному рахунку 
Разом по кореспондуючому рахунку 
Разом в тис. грн. 
Разом в валюті 
 
Рис. 2.10. Схема відомості розрахунків 
 
За цією відомістю бухгалтер визначає стан розрахунків на певну дату за 
кожним об’єктом і в розрізі аналітичного обліку. 
74 
 
Наступним етапом у розв’язанні комплексу задач “Облік фінансово-
розрахункових операцій” є формування інформації за всіма синтетичними 
рахунками з накопиченням даних з початку року. 
Спеціаліст при аналізі розрахунків у аналітичному розрізі з початку 
звітного періоду перевіряє стан розрахунків, строки оплати, надійність 
партнера, документооборот, а також причини, що зумовили утворення 
дебіторської і кредиторської заборгованості. 
При виборі функції “Аналітичний облік” висвічується меню ІІ рівня 
такого змісту: 
Відомість аналітичного обліку по рахунку __________ 
Моделювання надходження грошових коштів 
Аналіз наявності та потреби грошових коштів 
Довідкова інформація 
 
При виборі “Відомість аналВітиихчідн ого обліку по рахунку _____” 
формують відомість аналітичного обліку (рис. 2.11.). 
 
Відомість аналітичного обліку по рахунку _____ 
за __________20__р. 
 
Дата Номер Назва Осно- Корес- СУМА 
 Доку- об’єк- Вний понду- Вхідне  Обороти Вихідне Обороти з поч. Року 
ту 
 Мента  раху- ючий сальдо Кредит Дебет сальдо Дебет Кредит 
   Нок раху- тис. у ва- тис. у ва- Тис. у ва- тис. у ва- тис. у ва- Тис. у ва- 
нок грн. люті грн. люті Грн. люті грн. люті грн. люті грн. люті 
 
Разом по основному рахунку 
Разом по кореспондуючому рахунку 
Разом в тис. грн. 
Разом в валюті 
 
Рис. 2.11. Схема відомості аналітичного обліку 
 
Після вирішення завдань обліку фінансово-розрахункових операцій 
потрібна інформація для інших АРМ перезаписується в центральному ЕОМ. 
Найбільшого ефекту від застосування ЕОМ у бухгалтерському обліку 
досягають завдяки удосконаленню методології та організації його, посилення 
75 
 
контрольних функцій, більш повного задоволення потреб управління. Отже, 
основними напрямами автоматизації бухгалтерського обліку є раціоналізація 
технології обробки облікової інформації та зниження її трудомісткості. 
Також важливим елементом облікової політики є створення підходів до 
обліку дебіторської заборгованості в системі розрахунків з покупцями та 
замовниками та відображення її у фінансовій звітності. При цьому слід 
враховувати, що сформована підприємством облікова політика щодо 
дебіторської заборгованості досить суттєво впливає на величину показників 
фінансового стану та результати діяльності підприємства.  Так як облікова 
політика підприємства у сфері розрахунків з покупцями та замовниками  
представлена лише в загальних рисах, тому необхідно доповнити «Наказ про 
облікову політику» такими елементами обліку, як:  вимоги щодо змісту та 
оформлення первинних документів з продажу продукції; визнання та оцінка 
дебіторської заборгованості; класифікація дебіторської заборгованості за 
товари, роботи і послуги, визнання заборгованості сумнівною; період та метод 
нарахування резерву сумнівних боргів; визнання заборгованості безнадійною; 
порядок списання безнадійної заборгованості; організація архіву та строки 
зберігання документів; порядок, строки проведення інвентаризації та її 
об’єкти; організація внутрішнього контролю розрахунків. До Наказу про 
облікову політику потрібно складати відповідні додатки, серед яких повинні 
бути і такі, що безпосередньо стосуються обліку дебіторської заборгованості 
в системі розрахунків з покупцями. Необхідними є наступні додатки які 
безпосередньо регулюють облік дебіторської заборгованості в системі 
розрахунків з покупцями:  
-робочий план рахунків;   
-положення про ведення претензійно-позовної роботи;   
-посадові інструкції бухгалтера по веденню розрахункових операцій; 
-регістри аналітичного обліку дебіторської заборгованості;   
-порядок створення та використання резерву сумнівних боргів); 
-графік документообігу ( зокрема в частині розрахункових операцій); 
76 
 
-затверджений термін зберігання господарських договорів та іншої 
ділової документації;  
-графік проведення інвентаризації та склад ревізійної комісії. 
Це надасть змогу повніше висвітлювати питання організації 
бухгалтерського обліку та підвищити контроль за розрахунками з покупцями 
та замовниками. 
Аванси, отримані від покупців та замовників як передоплата за 
продукцію, товари, роботи та послуги  підприємство акумулює на рахунку 
36(Дт311Кт36).За логікою національних стандартів та відповідно до плану 
рахунків, отримані аванси треба відображати в обліку не за кредитом рахунка 
36, який за своєю суттю є активним, ( Дт311 Кт 36 при отриманні авансу є 
неправильним), а за кредитом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами 
одержаними» (Дт 311 Кт 681).  Після реалізації продукції ,товарів, робіт 
,послуг (Дт361Кт70) робиться взаємозалік заборгованостей(Дт681Кт361). 
Кредитовий залишок за рахунком 36 допускається Інструкцією №291, але на 
нашу думку запропонована методика відображення авансів отриманих більше 
відповідає правилам ведення бухгалтерського обліку. 
 Важливою проблемою організації праці облікового персоналу на 
сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є кадрове питання, 
зокрема, підвищення кваліфікації облікового персоналу. Гармонізація 
вітчизняної бухгалтерської системи з міжнародними стандартами обліку і 
звітності підвищує вимоги до професійного рівня бухгалтерів, робить 
професію бухгалтера більш творчою та престижною. До функціональних 
обов’язків сучасного бухгалтера входить не тільки надання достовірної 
інформації про минулі події, але й участь у розробці та прийняті 
перспективних планів та стратегічних програм розвитку підприємства. 
Професійний рівень облікового персоналу потрібно постійно підвищувати, 
отримуючи нові знання, які відповідають сучасним тенденціям науково-
технічного прогресу, розвитку методології науки та змінам у законодавстві, 
що регулюють діяльність суб’єктів господарювання і бухгалтерську 
77 
 
діяльність, зокрема. Для цього на підприємстві                                              ТОВ 
“Айворіс Компані” необхідно формувати нормативно-правові та 
інформаційно-довідкові бази даних, бібліотеки з професійної науково-
методичної літератури та спеціалізованих періодичних видань. Наявність 
професійно-орієнтованих джерел разом з можливістю отримувати фахову 
консультацію досвідчених та висококваліфікованих співробітників, семінари, 
атестації та запровадження передових облікових технологій на підприємстві 
сприяють підвищенню кваліфікаційного рівня облікових працівників. 
Таким чином, вищенаведені пропозиції будуть сприяти вдосконаленню 
організації розрахунків та їх обліку, зниженню дебіторської заборгованості і 
зміцненню фінансового стану підприємств у сучасних умовах 
господарювання.   
 
 
 
РОЗДІЛ 3 
АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І 
ЗАМОВНИКАМИ НА  ТОВ  «АЙВОРІС КОМПАНІ» 
 
 
3.1. Аналіз стану розрахунків з покупцями і замовниками та 
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на підприємстві та 
шляхи його удосконалення 
 
Сучасний етап економічного розвитку держави характеризується 
значним уповільненням платіжного обороту, який викликає зростання 
дебіторської заборгованості підприємств. Серед усіх видів дебіторської 
заборгованості найбільший обсяг дебіторської заборгованості підприємств 
припадає на заборгованість покупців та замовників за відвантажену 
продукцію. В загальній сумі дебіторської заборгованості на розрахунки з 
78 
 
покупцями та замовниками припадає 80-90%. Тому управління дебіторською 
заборгованістю на підприємстві в першу чергу пов’язано з оптимізацією 
розміру і забезпеченням інкасації заборгованості покупців та замовників по 
розрахункам за реалізовані товари. 
Розміри дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, 
послуги та їхня динаміка прямо чи опосередковано визначають характер 
управлінських рішень у виробничо - фінансовій сфері. У практиці 
економічного аналізу дебіторська заборгованість відноситься до 
високоліквідних активів. Відповідно, неадекватне оцінювання фактичного 
стану розрахунків з покупцями та замовниками може негативно вплинути на 
реальну оцінку платоспроможності та кредитоспроможності підприємства.  
Аналіз показників, які характеризують стан дебіторської заборгованості 
за певний період, дає змогу визначити основні завдання політики управління 
дебіторською заборгованістю [45,с.865]. 
Серед дебіторської заборгованості підприємства найбільший обсяг 
припадає на заборгованість покупців і замовників за поставлені товари, 
виконані роботи та надані послуги, тому для дослідження стану розрахунків з 
покупцями та замовниками проаналізуємо дебіторську заборгованість за 
продукцію, товари, роботи, послуги на підприємстві ТОВ «Айворіс Компані». 
Дебіторська заборгованість на досліджуваному підприємства складає 
значну частину його активів. А дебіторська заборгованість за товари, роботи, 
послуги посідає найбільшу частину у величині всієї дебіторської 
заборгованості. Цей факт означає, що підприємство відпускає свою 
продукцію, роботи, послуги на умовах постоплати та з відстрочкою платежу. 
На ТОВ  «Айворіс Компані» за 2022 рік розмір дебіторської 
заборгованості зменшився на 1527,3 тис. грн. Таке падіння відбулося за 
рахунок суттєвого зменшення іншої поточної дебіторської заборгованості  на 
1497,4 тис. грн. або 21,8%, зменшення дебіторської заборгованості з бюджетом 
на 264,2 тис. грн. та заборгованості з різними дебіторами на 22,5 тис. грн. та 
79 
 
незначного збільшення поточної дебіторської заборгованості за товари, 
роботи, послуги на 256,8 (табл. 3.1). 
Таблиця 3.1. 
Склад та структура дебіторської заборгованості ТОВ «Айворіс 
Компані» за 2022 рік 
На початок року На кінець року Відхилення 
№ Види дебіторської 
Тис. Тис. Тис. 
п/п заборгованості % % % 
грн. грн. грн. 
1 За товари, роботи, послуги 
1000,0 25,7 1256,8 53,3 +256,8 +27,6 
(чиста реалізаційна вартість) 
2 З бюджетом 324,4 8,4 60,2 2,6 -264,2 -5,8 
3 Інша поточна дебіторська 
2500,0 64,4 1002,6 42,6 -1497,4 -21,8 
заборгованість, в т.ч. 
3а За виданими авансами - - - - - - 
3б З підзвітними особами - - - - - - 
3в З іншими дебіторами 59,1 1,5 36,6 1,5 -22,5 - 
Усього 3883,5 100,0 2356,2 100,0 -1527,3 - 
 
Найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості 
мають дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги (на кінець 2022 
року становила 53,3% у складі всієї заборгованості) ьа інша поточна 
дебіторська заборгованість, частка якої у складі всієї заборгованості на кінець 
2022 року склала 22,5%.  
Для аналізу дебіторської заборгованості окрім абсолютних показників 
необхідно розглянути й відносні, які більш об’єктивно відображують стан 
заборгованості, оскільки нейтралізують вплив інфляційних процесів. 
Для аналізу відносних показників необхідно розрахувати: 
− тривалість надходження коштів у дебіторській заборгованості; 
− коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, раз; 
− оборотність дебіторської заборгованості, в днях. 
Вихідні дані для розрахунку вищезазначених показників наведені в 
таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2  
Вихідні дані для розрахунку відносних показників для аналізу 
дебіторської заборгованості на ТОВ «Айворіс Компані» 
80 
 
№ Роки 
Показник 
п/п 2021 2022 
1.  Залишки дебіторської заборгованості, 
3883,5 2356,2 
тис. грн. 
2.  Середня дебіторська заборгованість 4425,0 5061,6 
3.  Дні аналізованого періоду 365 365 
4.  Дебетовий оборот по розрахунках з 
17867,3 38765,3 
дебіторами 
5.  Обсяг реалізації товарів 22444,0 40412,0 
 
Тривалість надходження коштів в дебіторську заборгованість показує на 
протязі якого періоду здійснюється (в середньому) її погашення. На ТОВ 
“Айворіс Компані” даний показник на кінець 2022 року зменшився в 
порівнянні з початком 2022 року на 2 дні, що позитивно впливає на діяльність 
підприємства та його фінансово-майновий стан. Покращення стану 
розрахунків з дебіторами підтверджують і інші показники: так коефіцієнт 
оборотності за 2022 рік зріс на 3,9 пункти, а оборотність дебіторської 
заборгованості в днях скоротилась на 2 дні (табл. 3.3.). 
Таблиця 3.3. 
Відносні показники стану розрахунків з дебіторами  
на ТОВ «Айворіс Компані» 
№ Рік 
Показник Відхилення 
п/п 2021 2022 
1.  Тривалість надходження коштів у 
13 11 -2 
дебіторській заборгованості, в днях 
2.  Коефіцієнт оборотності дебіторської 
26,4 30,3 +3,9 
заборгованості, раз 
3.  Оборотність дебіторської 
14 12 -2 
заборгованості, в днях 
 
При загальному покращенні стану розрахунків з дебіторами (збільшенні 
коефіцієнту оборотності) відбувається вивільнення коштів з обороту і при їх 
реінвестуванні (вкладенні в оборот вивільнених коштів) - розширення 
діяльності підприємства. 
Зменшення абсолютної величини дебіторської заборгованості при 
покращенні відносних показників останньої, в даному випадку, свідчить про 
81 
 
скорочення кількості контрагентів (покупців та замовників) і, як результат, 
відсутності розширення діяльності ТОВ “Айворіс Компані”. 
Для ТОВ “Айворіс Компані” теперішня тенденція змін показників стану 
дебіторської заборгованості є оптимальною і її збереження буде сприяти 
розвитку підприємства. 
У процесі виробничо-господарської діяльності підприємство здійснює 
придбання матеріалів, інших запасів, а також реалізацію продукції, товарів, 
робіт, послуг. Якщо розрахунки за продукцію, товари, роботи, надані послуги 
проводяться на умовах наступної оплати, в цьому випадку можна говорити про 
одержання підприємством кредиту від своїх постачальників і підрядників. У 
той же час саме підприємство виступає кредитором своїх покупців і 
замовників, а також постачальників у частині виданих їм авансів під майбутню  
поставку продукції. У цих умовах необхідно стежити за співвідношенням 
дебіторської і кредиторської заборгованості. Перевищення дебіторської 
заборгованості над кредиторською означає відволікання коштів з 
господарського обороту і в подальшому може призвести до необхідності 
залучення дорогих кредитів банку і позик для забезпечення поточної 
виробничо-господарської діяльності підприємства. Значне перевищення 
кредиторської заборгованості над дебіторською створює загрозу фінансовій 
стійкості підприємства.   
Порівняймо стан дебіторської та кредиторської заборгованості та 
складемо розрахунковий баланс на ТОВ  «Айворіс Компані» за 2022 рік (табл. 
3.4.).  
Таблиця 3.4.  
Розрахунковий баланс ТОВ «Айворіс Компані» за 2022р. 
 
Показники На На Відхилення 
 поч.року кін.року 
т. грн % 
1.Дебіторська заборгованість(ДЗ) 3883,5 2356,2 -1527,3 -39,3 
2.Кредиторська заборгованість(КЗ) 1383,6 434,4 -949,2 -68,6 
3.Коефіцієнт співвідношення (1/2) 2,81 5,42 Х Х 
82 
 
4.Частка дебіторської заборгованості в 75,6 61,4 -14,2 -18,8 
поточних активах, % 
5.Активне сальдо 2499,9 1921,8 - - 
6.Пасивне сальдо - - - - 
Баланс 5138,7 3838,8 -1299,9 -25,29 
 
Як видно з даних табл. 3.4, розрахунковий баланс підприємства і на 
початок, і на кінець року має активне сальдо – дебіторська заборгованість є 
мбільшою за кредиторську. Коефіцієнт співвідношення дебіторської та 
кредиторської заборгованості на початок року становив 2,81 ,тобто 
дебіторська заборгованість є вище за кредиторську у 2,81 раз, на кінець року 
становив 5,42, тобто дебіторська заборгованість є більшою за кредиторську у 
5,42 раз. Частка дебіторської заборгованості в поточних активах ТОВ 
«Айворіс Компані» на початок 2022 року склала 75,6%, а на кінець року – 
61,4%.  
Тобто, у випадку ТОВ «Айворіс Компані» частка дебіторської 
заборгованості в загальній структурі активів у 2022р.  не знижує ліквідність і 
фінансову стійкість підприємства та не підвищує ризик фінансових збитків 
підприємства. Також факт зменшення дебіторської заборгованості та її частки 
в поточних активах може свідчити про обачну кредитну політику 
підприємства стосовно покупців або про збільшення обсягу продажів, або 
покращення платоспроможності та банкрутство частини покупців. 
Довготривале неповернення дебіторської заборгованості викликає дефіцит 
грошових ресурсів, що відповідно здатне знизити фінансову стійкість 
підприємства.  
Збільшення дебіторської заборгованості проти кредиторської 
заборгованості може бути наслідком неплатоспроможності покупців. Слід 
зазначити, що в процесі виробничої діяльності часто кредиторська 
заборгованість значно перевищує дебіторську заборгованість. Деякі 
економісти – теоретики вважають, що коли кредиторська заборгованість 
значно перевищує дебіторську заборгованість, то це свідчить про раціональне 
83 
 
використання засобів, оскільки підприємство залучає в оборот більше засобів, 
чим одержує з обороту. Але бухгалтери – практики оцінюють таку ситуацію 
тільки негативно, оскільки підприємство повинне погасити свої борги 
незалежно від стану дебіторської заборгованості.   
Отже, підприємству необхідно постійно здійснювати аналіз 
співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості і докладати всіх 
зусиль для зниження даного  показника. Зменшення заборгованостей за 
рахунок скорочення періоду їх погашення, а не за рахунок зменшення обсягів 
реалізації позитивно характеризує управління дебіторською заборгованістю. 
Провівши комплексне оцінювання дебіторської заборгованості за 
продукцію, товари, роботи, послуги на ТОВ «Айворіс Компані» за 2022 р., 
можна зробити висновок, що тривалість одного обороту заборгованості 
дебіторів зросла, частка дебіторської заборгованості у майні та питома вага 
поточної дебіторської заборгованості в оборотних активах за досліджуваний 
період зменшились. Погіршився стан розрахунків з дебіторами, про що 
свідчить збільшення періоду погашення дебіторської заборгованості. Цей 
показник є індикатором ефективності відносин з клієнтами, який показує, як 
довго останні погашають свої рахунки. Коефіцієнт дає уявлення про платіжну 
дисципліну покупців.  
Отже, для того, щоб період погашення дебіторської заборгованості був 
контрольованим, необхідно підготувати комплексну стратегію управління 
дебіторською заборгованістю покупців. Також варто зазначити, що 
правильний та своєчасний аналіз дебіторської заборгованості  дозволяє 
оцінити ефективність і збалансованість товарного кредиту і надання знижок 
покупцям, визначає сфери, в яких необхідно докласти додаткових зусиль для 
повернення боргів, дає базу для створення резерву сумнівних боргів, сприяє 
прогнозуванню надходження коштів.  
 
 
84 
 
3.2. Особливості організації та проведення контролю розрахунків з 
покупцями і замовниками на підприємстві 
 
Одним з найважливіших показників, які характеризують фінансовий 
стан підприємства, є стан розрахунків з дебіторами і кредиторами. 
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська 
заборгованість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 237 
від 8.10.1999 р., визначаються методологічні основи формування 
бухгалтерського обліку і розкриття у фінансовій звітності підприємствами, 
установами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від 
форм власності (крім бюджетних організацій) інформації про дебіторську 
заборгованість. Тому питання налагодженої та ефективної системи як 
внутрішнього, так й зовнішнього контролю за станом дебіторської 
заборгованості за товари, роботи, послуги є актуальним для будь-якого 
підприємства, в тому числі й для ТОВ «Айворіс Компані». 
Щодо організації контролю на досліджуваному підприємстві, то як 
показали дослідження на ньому має місце як зовнішній, так й внутрішній 
контроль. Щодо зовнішнього контролю, то ТОВ Айворіс Компані»  
контролюють податкові служби, Комісія з цінних паперів та інші державні 
структури. Щодо внутрішнього контролю, то на досліджуваному підприємстві 
він також має місце, але носить не постійний, а в більшій мірі епізодичний та 
минулий характер. Однією із дієвих форм контролю є незалежний аудит. Він 
може бути як зовнішнім, так й внутрішнім. На досліджуваному підприємстві 
ТОВ «Айворіс Компані» даний вид контролю ще не проводився. Проте, на 
нашу думку, є доцільним його проведення з певною періодичністю. Тому 
питанню організації та методики проведення незалежного аудиту в цілому та 
аудиторської перевірки стану розрахунків з покупцями і замовниками та 
дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги буде присвячено 
наступний розділ роботи.  
Аудиторська перевірка дебіторської заборгованості за товари, роботи, 
85 
 
послуги, як правило, є одним із етапів комплексного аудиту фінансової 
звітності підприємства. 
Як правило, аудит на ТОВ «Айворіс Компані» розрахунків з покупцями 
і замовниками має проводиться в кілька етапів. На першому необхідно 
встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою, на 
другому етапі розглядається дебіторська і кредиторська заборгованість, щодо 
якої минув термін позову, списання заборгованості та правильність ведення 
обліку. 
При перевірці дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 
ТОВ «Айворіс Компані» пропонується використовувати такий набір 
аудиторських процедур (табл. 3.5.). 
Завершуючи перевірку, аудитор з'ясовує: наявність зобов'язання по 
всіх дебіторах про погашення їхньої заборгованості (або за виконавчими 
листами); систематичність надходження сум в погашення заборгованості; 
вжиті заходи до боржників, які порушують розрахункову дисципліну. 
Таблиця 3.5. 
Аудиторські процедури перевірки дебіторської заборгованості за товари, 
роботи, послуги на ТОВ «Айворіс Компані»  
  Джерела інформації Рекомендовані 
№ Зміст для проведення прийоми 
процедури перевірки 
1. Наявність підтверджуючих Договори, рахунки- Прослідковування, 
документів на продаж товарів фактури, накладні, підтвердження 
податкові накладні 
2. Перевірка своєчасності Акти про розбіжність Прослідковування, 
пред’явлених претензій по в кількості і якості підтвердження 
якості і кількості товарів, робіт, отриманих запасів 
послуг  
3. Перевірка правильності Рахунки-фактури, Перерахунок 
визначення покупцями та податкові накладні 
замовниками суми ПДВ 
4. Встановлення відповідності Регістри Прослідковування 
занесених даних до облікових бухгалтерського суцільним методом 
регістрів у розрізі покупців обліку 
86 
 
5. Перевірка реальності Регістри Сканування, 
дебіторської і кредиторської бухгалтерського підтвердження 
заборгованості обліку, акти звірок 
розрахунків 
6. Перевірка реальності списання Аналітичні дані до Сканування 
дебіторської заборгованості за рахунків 63, 68, 36 
рахунок резерву сумнівних 
боргів 
7. Перевірка повноти Рахунки, прибуткові Вибіркова 
оприбуткування запасів, товарів акти, накладні, дані перевірка, 
матеріально-відповідальними складського обліку співставлення 
особами 
8. Перевірка правильності Регістри обліку,  Сканування, 
складання кореспонденції Баланс”, “Звіт про прослідковування 
рахунків та відображення їх у фінансові результати” 
звітності 
 
Першочерговій перевірці підлягають дані активу балансу по 
відповідним рахункам. Щодо рахунку 36,  то інформація по ньому 
порівнюється із даними журналів-ордерів та аналітичних відомостей на 
встановлену дату. Далі аудитор має здійснити огляд та контроль договорів на 
поставку продукції, застосовані форми розрахунків, проведення авансів та 
планових платежів. В разі виявлення невідповідностей з’ясовує 
відповідальних за обрану невигідну для підприємства форму розрахунків та 
аналізує заходи, вжиті для поліпшення системи розрахунків на підприємстві. 
Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для 
відображення її в балансі підприємства. Згідно зі Стандартом 10 «Дебіторська 
заборгованість» має відображатись у балансі за чистою реалізаційною 
вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку підприємство може 
мати. 
Також слід зясувати які мали знижки з ціни, що надавались клієнтам та 
випадки щодо повернення товарної продукції покупцями. 
Необхідним питанням, що заслуговує уваги аудитора є питання відсотку 
безнадійної дебіторської заборгованості з метою перевірки актуальності 
інформації щодо створеного резерву сумнівних боргів. 
Враховуючи принцип обліку обережності підприємство має наприкінці 
87 
 
року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для її погашення за 
рахунок витрат поточного року. 
Щодо досліджваного підприємства ТОВ «Айворіс Компані», то на 
ньому пропонується здійснювати процедуру надсилання листів-запитів до 
підприємсв, що є в списку боржників щодо звірки даних обліку та обовязкове 
проведення зустрічних перевірок. 
Суттєву увагу аудитору слід приділити контролю позовної давності 
заборгованості, яка обліковується на балансі як реальна, а насправді строки її 
стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущені, 
тому вона підлягає списанню на збитки. Аудитор має з’ясувати  причини 
безгосподарності, місце утворення збитків та винних за них осіб. 
З’ясовують, чи немає випадків приховування дебіторської 
заборгованості відбиттям в балансі вгорнутого сальдо замість розгорнутого. 
Під час вивчення цього питання розглядають такі рахунки: «Розрахунки з 
покупцями і замовниками», «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 
«Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» тощо. 
Цікавим фактом є те, що зменшення дебіторської заборгованості не буде 
призводити до порушння рівності балансу. Тому зачасту керівницвто за участі 
головного бухгалтера можуть змінювати показник дебіторської 
заборгованості, переслідуючи свої власні інтереси. Тому також необхідно 
перевіряти первинні документи. 
Основним завданням аудиту дебіторської заборгованості за товари, 
роботи, послуги  є перевірка реальності (правдивості) та правильності її 
оформлення, правильності визначення ймовірності повернення цієї 
заборгованості. 
Перевіряється заборгованість у розрізі окремих покупців, замовників і 
дат виникнення заборгованості, термін утворення якої більше року. Така 
заборгованість (за наявності виправдовувальних документів) може бути 
віднесена до позареалізаційних витрат і списана на збитки як дебіторська 
заборгованість, за якою минув строк позовної давності, або за іншими 
88 
 
боргами, нереальними до стягнення за рішенням інвентаризаційної комісії. 
Одним із етапів є вивчення аналітичних рахунків щодо кожного дебітора 
та встановлення неуособлених аналітичних рахунків. В ході аудиту мають 
також вивчастися показники ліквідності та якості дебіторської заборговантсі. 
За даними відомості обліку з покупцями і замовниками бухгалтер-
контролер складає аналітичну таблицю, за якою аналізується стан дебіторської 
заборгованості за строками виникнення. 
Ведення відомості кожного місяця надає аудитору можливості 
аналізувати дебіторську заборговансть та вживати певні міри щодо 
недопущення простроченої заборгованості на підприємстві.  
Дана перевірка дебіторської заборгованості, як було зазначено вище, 
може здійснюватися за даними внутрішньої звітності ТОВ «Айворіс Компані» 
і використовуватися для потреб управління. Але, як відомо, зовнішні 
користувачі інформації, які перебувають у ділових взаємовідносинах з 
підприємством, також дуже зацікавлені мати інформацію про його дебіторську 
заборгованість, оскільки зростання її завжди свідчить про нестабільний 
фінансовий стан. Тому для аудитора надвичайно необідно й корисно надати 
достовірну та якісну оцінку такої заборгованості. 
За даними бухгалтерської звітності визначається цілий ряд показників, 
що характеризують стан заборгованості, наприклад частка сумнівної 
дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, відсоток, 
оборотність дебіторської заборгованості тощо. Методика аудиту показників 
оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період зіставляються 
з даними за минулий рік (або за інший звітний період). 
Процес аудиту претензійних сум має стартувати із аналізу та 
інвентаризації заборгованості по кодному контрагенту. Необхідною є 
регулярна звірка розрахунків. З цією метою дебіторам надсилаються виписки 
по їхнім операціям або ж спеціалісті для проведення звірки. 
Перевірка відомості № 3.5 і журналу № 3 за рахунком 374 «Розрахунки 
за претензіями» дає можливість дізнатися про задоволення пред'явленими 
89 
 
сумами претензій щодо невідповідності якості продукції, цін і тарифів, 
наявності арифметичних помилок і нестач, простоїв, штрафів, пені, що їх 
належить утримати з постачальників і підрядників на підставі рішень 
господарських судів, письмової згоди постачальників на задоволення 
претензій, актів приймання вантажів, виписок банку або про відмову від цих 
претензій. 
В ході виконання дослідження претезійної роботи її мають обгрунтувати 
наявними документами та визначити чи значаться в балансі суми претензій із 
протроченими строкам позовів. 
Має звертатися увага на списані суми невідшкодованих претензій за 
рахунок результатів діяльності клієнта. Встановлюється якість ведення 
оперативного обліку претензій й також ефективність здійснення контролю за 
своєчасністю й обґрунтованістю передання матеріалів у господарський суд 
для відшкодування заборгованості. Також має обовязково звертатися увага на 
своєчасність висновку і виконання угод на поставки продукції і матеріалів. В 
угоді має визначатися відповідальність сторін за невиконання ними 
зобов'язань. Результати аудиту розрахунків, заборгованості за претензіями і 
конфліктами, боргами відбиваються у відомості. 
Важливо знайти різні варіанти і засоби розкриття можливих порушень, 
зловживань, незаконного утворення дебіторської заборгованості за товари, 
роботи, послуги. Інколи дебіторську заборгованість, за якою минули строки 
позовної давності, безпідставно списують на витрати, чим зменшують 
прибутки, а відтак і платежі до бюджету. 
Завершальним етапом є аналіз всіх можливих штрафів, пені, які визнані 
боржником чи щодо яких є рішення судів різного рівня щодо їх стягнення. 
Також слід наголосити, що не є підставою для списання заборгованості 
визнання факту несплатоспроможності боржника. За умови, якщо існує 
дебіторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, 
вивчається питання про правильність списання сум за рішенням керівника 
підприємства і з'ясовується, на який рахунок вона віднесена. Важливо також 
90 
 
перевірити законність таких списань. 
По результатам незалежного аудиту формується висновок аудитора. В 
разі виявлення недоліків підприємство отримає відповідні рекомендації від 
аудитора щодо їх усунення. А тому може уникнути фінансових та штрафних 
санкцій в майбутньому. 
Як показують практичні дослідження, результати незалежного аудиту на 
будь-якому підприємстві, в тому числі й на ТОВ «Айворіс Компані» знаходять 
втілення в певній підсумковій документації. Про виявленні суттєвих недоліків 
аудитор доповідає власникам та керівництву підприємства, яким приймаються 
відповідні управлінські рішення. 
 
 
3.3. Організація внутрішнього аудиту розрахунків з покупцями і 
замовниками як шлях удосконалення системи внутрішнього контролю 
підприємства 
 
ТОВ «Айворіс Компані» є суб’єктом малого підприємництва й за 
організаційно-правовою формою товариством з обмеженою відповідальністю. 
Отже відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та  
аудиторську діяльність Україні» не підлягає обов’язковому аудиту річної 
звітності. Однак контроль над діяльністю підприємства та достовірністю 
даних його звітності повинен здійснюватися обов’язково. 
Одним з видів внутрішнього контролю є внутрішній аудит, за який 
відповідає саме підприємство. Метою внутрішнього аудиту є надання 
посадовим особам та іншим працівникам допомоги в підвищенні ефективності 
виконання їх функціональних обов’язків. 
Внутрішній аудит - складова загального аудиту, організованого на 
економічному суб’єкті в інтересах його власників і регламентованого його 
внутрішніми документами з дотримання встановленого порядку ведення 
бухгалтерського обліку, охорони власності і надійності функціонування 
91 
 
системи внутрішнього контролю. Особливість внутрішнього аудиту полягає в 
тому, що він відбувається в момент здійснення документального оформлення 
господарських операцій, що дає змогу своєчасно виявити недоліки в роботі і 
вжити заходів до їх попередження [6]. 
У практичній роботі внутрішня служба керується чинним 
законодавством України, положеннями, інструкціями, наказами Міністерства 
фінансів України, Державної податкової адміністрації України, статутом 
підприємства, наказами, розпорядженнями керівника підприємств та 
Положенням про організацію внутрішнього контролю на підприємстві. 
Служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом і 
підпорядковується безпосередньо керівництву. Внутрішній аудит 
здійснюється спеціальним структурним підрозділом підприємства або його 
робітниками, безпосередньо підлеглими керівництву підприємства чи 
перебуваючи в його штаті [11]. 
Керівник служби внутрішнього аудиту - це найбільш фаховий 
спеціаліст, який володіє різнобічними знаннями та навичками. Для 
оптимального вирішення своїх завдань він (крім володіння аудиторськими 
стандартами, способами, прийомами аудиту) повинен володіти знаннями у 
сфері бухгалтерського обліку, податків, права, економіки, фінансового 
менеджменту тощо. Керівник повинен у певній мірі бути бухгалтером, 
юристом, фінансистом, маркетологом, управлінцем. Він також повинен 
розумітись на комп’ютерний техніці і технологіях. Компетенція керівника 
служби повинна охоплювати розуміння завдань, поставлених вищим 
керівництвом перед підприємством, можливостей і потреб колективу. 
Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює 
начальник, який безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства. 
У службі внутрішнього аудиту повинні працювати переважно 
працівники з вищою освітою. Бажано, щоб до цієї служби залучались 
працівники, які б мали ґрунтовні знання не тільки з обліку і аудиту, а й 
фінансів, банківської справи, страхування, права, менеджменту, маркетингу 
92 
 
тощо[7]. 
Без чітко визначених функціональних обов’язків і достатньо високої 
кваліфікації працівників внутрішнього аудиту мета створення такої служби не 
буде досягнута, тому в посадових інструкціях внутрішніх аудиторів слід чітко 
фіксувати як права, так й обов’язки. 
Внутрішні аудитори окрім основної діяльності - удосконалення системи 
обліку та внутрішнього контролю на підприємстві - можуть виконувати також 
спеціальні завдання керівництва підприємства[63]. 
Обов’язки працівників служби регламентуються посадовими 
інструкціями, які розробляються керівником служби внутрішнього аудиту, 
коригуються у разі зміни окремих функцій або обсягу і затверджуються 
керівником підприємства. 
Діяльність підприємств в сучасних умовах, пов'язана з деякою 
законодавчою невизначеністю відносно майбутнього і перспектив їх розвитку, 
супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками підприємств 
виникають завдання прогнозування, оцінки ризику і створення ефективної 
системи управління ними. У цих умовах зростає вся система внутрішнього 
аудиту. 
Введення в організаційну структуру вітчизняних підприємств служби 
внутрішнього аудиту є новим і недостатньо дослідженим явищем. Одна з 
передумов ефективної роботи підприємств - правильна організація роботи 
служби внутрішнього аудиту. Виникнення багатьох питань на практиці 
пов'язане з недостатністю не тільки практичного досвіду, але і теоретичних 
розробок і рекомендацій[61 ]. 
На ТОВ «Айворіс Компані» доцільним є створення служби 
внутрішнього аудиту, яка допоможе здійснювати періодичний контроль за 
фінансово - господарською діяльністю окремих підрозділів. Обов’язки 
керівника служби виконує головний бухгалтер, якому не вистачає часу на 
проведення постійного та якісного внутрішньогосподарського контролю. 
Основна послуга, яку надають внутрішні аудитори, - перевірка 
93 
 
достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності, а також перевірити 
звітність підрозділів і всієї організації в цілому. 
Важливим завданням служби внутрішнього аудиту є фінансово - 
економічний аналіз діяльності підприємства і розроблення її фінансової 
стратегії. Це дає змогу підвищити ефективність роботи окремих підрозділів і 
організації в цілому сприяє виконанню основної мети, поставленої перед 
внутрішнім аудитом [53]. 
Консультативні послуги щодо бухгалтерського обліку, а також у 
питання права є важливими напрямками внутрішньої аудиторської служби. 
Упровадження ефективної достовірної та повної інформації системи 
управління для своєчасного виявлення й усунення недоліків. 
У результаті перевірки, аналізу і консультування з боку служби 
внутрішнього аудиту підприємство буде підготовлене до перевірки 
зовнішніми аудиторами та іншими органами зовнішнього контролю. 
Заходи аудиту: 
- перевірка виконання вимог, які попереджають крадіжку запасів; 
- попередження неекономного витрачання та зберігання; 
- попередження псування і випадкових втрат. 
Отже, аудитору нелегко передбачити фінансове банкрутство до того, як 
це станеться, проте є певні фактори, які є індикаторами такої вірогідності: 
а)спад ділової активності; 
б)збитковість роботи; 
в)неплатоспроможність і неліквідність підприємства; 
г)професійна некомпетентність працівників маркетингу і менеджменту. 
Аудитор повинен дослідити діяльність клієнта і оцінити значення 
кожного з факторів, які впливають на рівень довіри зовнішніх користувачів до 
фінансової звітності, а також визначальних для фінансового банкрутства 
клієнта після закінчення аудиту може мати істотну погрішність. У процесі 
перевірки аудитор отримує додаткову інформацію про клієнта і може змінити 
свою оцінку рівня аудиторського ризику[6]. 
94 
 
Оскільки основний зміст роботи служби внутрішнього аудиту полягає в 
зборі, аналізі інформації і формуванні на цій основі виводів і рекомендацій, 
керівництво підприємства повинне піклуватися про те, щоб служба 
внутрішнього аудиту мала можливість отримувати всю необхідну нею 
інформацію. Тому слід чітко визначити місце відділу в організаційній 
структурі, щоб забезпечити ефективний рух інформації в двох напрямах: 
вхідній інформації до служби внутрішнього аудиту з різних підрозділів 
підприємства як планово-економічних, фінансових, так і виробничих 
структурних підрозділів; вихідної інформації - з відділу внутрішнього аудиту 
до створенні служби внутрішнього аудиту керівництво підприємства перш за 
все повинне визначити форму її організації[58]. 
Система внутрішнього контролю - це всі внутрішні правила та 
процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для 
досягнення поставленої мети - забезпечення (в межах можливого) стабільного 
і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої 
господарської політики, збереження та раціонального використання активів 
підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і 
повноту бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової 
інформації. Система внутрішнього контролю виходить за межі тих аспектів, 
котрі безпосередньо стосуються тільки бухгалтерського обліку і включає в 
себе багато інших питань управлінської діяльності керівництва [20]. 
Після визначення форми організації служби внутрішнього аудиту і 
системи внутрішнього аудиту керівник служби повинен організувати її 
роботу: визначити внутрішню структуру, розподілити обов'язки між 
співробітниками служби, встановити підзвітність і вирішити інші 
організаційно-методичні питання. 
За функціонуванням системи обліку на підприємстві внутрішній 
контроль необхідний для досягнення таких цілей: дозвіл на проведення 
облікових операцій, який повинен здійснюватись у відповідності із загальним 
або спеціальним розпорядженням керівництва; необхідність відображення 
95 
 
всіх облікових операцій у вигляді точних підсумкових показників на 
відповідних рахунках обліку і у відповідний час, що дає можливість 
спеціалістам підготувати фінансову звітність згідно з встановленими 
вимогами до її представлення; доступ до облікових записів по активах 
підприємства, який дозволяється тільки після дозволу керівництва; система 
обліку передбачає порядок, при якому записані активи порівнюються з 
активами, які є у наявності, через певні інтервали часу, і по всіх розбіжностях 
вживаються певні заходи. 
Для перевірки окремих тем (питань, об’єктів) фінансово-господарської 
діяльності підприємства проводиться тематичний аудит. Різновидом 
тематичної внутрішньої аудиторської перевірки є перевірка операцій та стану 
розрахунків з покупцями і замовниками. Метою такої перевірки є 
встановлення повноти і своєчасності відображення інформації в зведених 
документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку розрахунків 
у відповідності до прийнятої облікової політики та достовірності 
відображення залишків у звітності господарюючого суб’єкта. 
Для досягнення поставленої мети аудиторської перевірки на ТОВ 
«Айворіс Компані»  були поставлені такі завдання: 
− вивчити законності операцій з дебіторською заборгованістю по 
розрахункам з покупцями і замовниками та реальності її відображення; 
− перевірити правильність документального оформлення 
розрахункових операцій та відображення цих операцій в обліку та звітності; 
Оскільки на підприємстві не здійснювався внутрішній аудит, то 
послідовність його проведення доречно побудувати таким чином: спочатку 
провести фактичний контроль, а потім документальний. 
Для проведення аудиторської перевірки було обрано період з 01.01.2022 
року по 31.08.2022 року. 
При перевірці розрахунків з покупцями та замовниками станом на 
31.08.2022 р. облічувалась дебіторська заборгованість в сумі 1595,42 грн. 
Звертає на себе увагу дебіторська заборгованість ТОВ “Укрмасло” в сумі 
96 
 
950,54 грн. (59,6% від загальної суми заборгованості), термін погашення якої, 
згідно з договором (на протязі 5 робочих днів з дати відвантаження (реалізації) 
товарів), вже минув. Для перевірки реальності існування цієї заборгованості 
було здійснено звірку розрахунків з ТОВ “Укрмасло” за період з початку 2022 
року по 31.08.2022 року, яка була оформлена актом. В результаті звірки всі 
облічувані ТОВ «Айворіс Компані» суми заборгованості ТОВ “Укрмасло” 
були підтверджені. Однак, як видно з акту звіряння розрахунків, ТОВ 
“Укрмасло” постійно порушує умови розрахунків, отже керівництву 
підприємства «Айворіс Компані» потрібно звернути на це увагу і внести 
доповнення (або зміни) до договору, а також претензії щодо невиконання умов 
укладеного договору виставляти не тільки в усній, але й в письмовій формі, 
для того щоб на випадок вирішення суперечок в судовому порядку 
підприємство мало необхідні (передбачені процедурою) докази. Проте 
створювати резерв сумнівних боргів на заборгованість ТОВ “Укрмасло”  поки 
що недоречно, оскільки для цього немає вагомих причин. 
При перевірці розрахунків з підзвітними особами виявлено порушення 
в оформленні авансового звіту Проскуріна О.Г. №15 від 09.05.2022 р. 
Порушення полягало в наступному: 08.05.2022 року за видатковим касовим 
ордером №32 заступнику директора Мусієнко І.П. було видано аванс на 
придбання канцелярських та господарчих товарів в сумі 78,00 грн., авансовий 
звіт складено наступного дня на суму 70,00 грн., а прикладені документи 
датовані 10.05.2022 р. 
Відповідно до пп. 2.15. Положення про ведення касових операцій у 
національній валюті України “підзвітні особи зобов’язані подати до 
бухгалтерії підприємства разом з невикористаним залишком готівки 
авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки: на всі інші 
виробничі (господарські) потреби – наступного робочого дня видачі готівки 
підзвіт”. Положення даного нормативного документу виконані не були, тобто 
виявлені порушення полягали в невідповідності авансового звіту 
97 
 
підтверджуючим документам, а також неповерненні залишку виданого авансу 
до каси підприємства у встановлені строки. 
Сума неповерненого авансу, згідно з чинним законодавством, 
приєднується до залишку готівки в касі і порівнюється з встановленим лімітом 
каси. В даному випадку неповернена сума (8,00 грн.), приєднана 
розрахунковим шляхом до залишку готівки в касі, не перевищувала ліміт каси. 
Бухгалтерські записи в авансовому звіті були здійснені правильно, тобто 
перекручень даних бухгалтерського обліку та звітності не було. 
Крім того, регістр синтетичного та аналітичного обліку (комбінований 
регістр) з обліку розрахунків з підзвітними особами ведеться по кожній особі, 
але без виділення окремо кожної виданої суми. 
Інших порушень з обліку розрахунків з дебіторами виявлено не було. 
За результатами проведеної аудиторської перевірки складається 
аудиторський висновок “про окрему позицію фінансової звітності” згідно з 
Міжнародним нормативом аудиту № 801 “Аудиторські висновки спеціального 
призначення”, який за результатами перевірки ТОВ «Айворіс Компані» може 
мати такий вигляд: 
“Ми провели аудиторську перевірку обліку та стану розрахунків з 
покупцями і замовниками ТОВ «Айворіс Компані» станом на 31.08.2022 року. 
За правильність і достовірність підготовки відомості обліку несе 
відповідальність персонал підприємства. Нашим обов’язком є висловлення 
висновку про відомість обліку, який ґрунтується на результатах нашої 
перевірки. 
Перевірка проводилась у відповідності із Законом України «Про аудит 
фінансової звітності та аудиторську діяльність в Україні», Міжнародними 
нормативами аудиту та кодексом професійної етики аудиторів. У 
відповідності з цими стандартами ми повинні планувати і проводити 
аудиторську перевірку з метою отримання достатнього рівня впевненості в 
тому, що в обліку не існує суттєвих перекручень. Аудиторська перевірка 
включає вивчення доказів, які підтверджують показники обліку. Також у 
98 
 
перевірку входить оцінка принципів бухгалтерського обліку і суттєвих оцінок, 
які були зроблені співробітниками підприємства, і оцінка загального уявлення 
про рахунки дебіторів. На нашу думку, проведена перевірка забезпечує 
розумну основу для аудиторського висновку. 
На нашу думку, облік правдиво і неупереджено відображає стан справ 
щодо розрахунків з покупцями і замовниками підприємства за період з 
01.01.2022 р. по 31.08.2022 р. у відповідності з Законом України “Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Національними 
стандартами бухгалтерського обліку”. 
Таким чином, на ТОВ «Айворіс Компані» служба внутрішнього аудиту 
необхідна. Вона може бути самостійним структурним підрозділом та 
підпорядковуватися тільки керівнику, а також мати свої посадові інструкції. 
Служба внутрішнього аудиту забезпечить відображення реальності та 
достовірності системи обліку на підприємстві. 
 
ВИСНОВКИ 
 
Розрахунки між підприємствами й організаціями – один із необхідних 
складників розширеного відтворення. Розрахунки ґрунтуються на економічній 
базі кругообігу коштів у процесі виробництва і є суспільною ознакою того, що 
підприємство виконало свої зобов’язання й намічені цілі. Від безперебійності 
та планомірності організації розрахунків з покупцями та замовниками 
вирішальною мірою залежить стан усіх розрахунків підприємства, його 
фінансовий стан. 
Інтеграція України в світовий економічний простір супроводжується 
посиленням конкурентної боротьби та ускладненням розрахункових відносин 
між учасниками угод з приводу продажу продукції(товарів), виконання робіт, 
надання послуг. З метою забезпечення зростання прибутку  у цих умовах 
суб'єкти господарювання використовують різноманітні механізми 
розширення клієнтської бази і збільшення обсягів реалізації, що, у свою чергу, 
99 
 
призводить до зростання розміру дебіторської заборгованості. Одним із 
найбільш складних та суперечливих аспектів у бухгалтерському обліку 
виступає саме облік розрахунків з покупцями і замовниками та дебіторської 
заборгованості, який пов’язаний з проблемою неплатежів. Наявність у 
підприємства сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості знижує 
ліквідність його активів, негативно впливає на  платоспроможність, а також 
відволікає грошові кошти з обороту. 
Тому саме ефективна організація розрахункових операцій та управління 
дебіторською заборгованістю повинна зміцнити договірну і розрахункову 
дисципліну, підвищити контроль підприємства за погашенням дебіторської 
заборгованості, забезпечити високу оборотність засобів підприємства, 
поліпшити його фінансовий стан.  
Відповідно до обраної теми магістерської роботи і поставлених у ній 
завдань нами були розглянуті і вирішені такі питання: 
1. Дана робота містить теоретичні викладення, практичні дослідження та 
пропозиції щодо удосконалення однієї із найбільш важливих ділянок 
бухгалтерського обліку, контролю та економічного аналізу – розрахунків з 
покупцями і замовниками. 
2. В ході написання магістерської роботи велика увага була приділена 
дослідженню форм розрахунків з покупцями і замовниками. Як показало 
дослідження, формами розрахунків, які використовуються підприємствами 
України, є безготівкові, готівкові та товарообмінні розрахунки. Найбільш 
розповсюдженою з них, що використовуються при розрахунках з покупцями є 
безготівкова форма розрахунків. Безготівкові розрахунки здійснюються за 
такими основними формами розрахункових документів: платіжні доручення; 
платіжні вимоги-доручення; чеки; акредитиви; векселі та ін. На думку деяких 
науковців і практиків, в умовах сучасної кризи неплатежів при розрахунках з 
постачальниками доцільним є широке застосування векселів.  
3. Згідно з нормативно – законодавчою базою здійснено класифікацію 
дебіторської заборгованості за різними ознаками: за термінами погашення, за 
100 
 
ступенем впевненості в її погашенні та ін., акцентовано увагу на 
категоріальному апараті, а саме поняттях довгострокової та поточної 
дебіторської заборгованості. Різниця між цими видами заборгованості полягає 
не тільки в терміні погашення, але й в відношенні до операційної діяльності 
підприємства. 
4. Система обліку розрахунків з покупцями і замовниками розглянута в 
роботі на прикладі діючої системи обліку даних розрахунків на базовому 
підприємстві – товаристві з обмеженою відповідальністю “Айворіс Компані”. 
На даному підприємстві бухгалтерський облік розрахунків з покупцями і 
замовниками ведеться відповідно до чинного законодавства і при проведенні 
внутрішньої аудиторської перевірки останніх суттєвих порушень, які б 
вплинули на достовірність форм звітності, виявлено не було. 
5. Дослідження показали, що відповідно до умов розрахунків покупці 
(або постачальники) можуть бути як дебіторами так і кредиторами 
підприємства. Але для узагальнення даних обліку дебіторської заборгованості 
за товари, роботи, прослуги журнально-ордерною формою обліку передбачено 
відомість 3.1 “Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями та 
замовниками”, в якій зазначається тільки дебетове сальдо. Це стосується й 
інших відомостей з обліку розрахунків з дебіторами. Тому однією із 
пропозицій щодо удосконалення структури регістрів бухгалтерського обліку 
розрахунків з дебіторами є виділення не тільки дебетового, але й кредитового 
сальдо. 
6. Як показало дослідження, для контролю за станом дебіторської і 
кредиторської заборгованості кожне підприємство має за необхідне проводити 
аудит (внутрішній чи зовнішній) та аналіз дебіторської заборгованості, 
методики проведення яких також знайшли своє відображення на сторінках 
роботи. Аналіз фінансового стану та стану дебіторської заборгованості на ТОВ 
“Айворіс компані” свідчить про певну фінансову стійкість підприємства та про 
позитивні тенденції його розвитку. 
В сучасних умовах господарювання підприємства повинні організувати 
101 
 
систему аналітичного обліку дебіторської заборгованості по розрахункам з 
покупцями і замовниками не тільки по строкам, а і по розмірам, географії, 
юридичним і фізичним особам, строкам погашення при укладанні угод. 
Одночасно підприємствам слід в своїй обліковій політиці передбачити зміну 
строків інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованості, щоб звірка 
розрахунків по ним проводилась не в кінці року, а принаймні два рази на рік 
(особливо це питання актуальне для торгівельних підприємств). Важливою 
складовою оперативної роботи будь-якої бухгалтерії повинно стати ведення 
картотеки нагадувань. Звісно, що таку роботу бухгалтери повинні проводити 
у взаємозв’язку з юридичними службами. 
7. Як показує практика діяльності підприємств однією із проблем, що 
стосується ведення бухгалтерського обліку та економічного аналізу на 
вітчизняних підприємствах, є відсутність новітньої комп’ютерної техніки та 
відповідних пакетів програм для комп’ютеризованого ведення обліку та 
аналізу. Тому для підприємств, де ведення бухгалтерського обліку та 
економічного аналізу відбувається вручну, автоматизація даних систем 
повинна здійснитися в найближчий час. 
Вирішення даних питань буде сприяти поліпшенню організації і 
методології бухгалтерського обліку, контролю та економічного аналізу 
розрахунків з покупцями і замовниками як на досліджуваному підприємстві 
ТОВ «Айворіс Компані», так й на інших вітчизняних підприємствах.