ChSTU repository

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри  
д.е.н., проф. ________ Гавриленко В.О. 
«____»_________________20__ р. 
 
 
 
СТРИКАЛЬ СТАНІСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
«ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ, АУДИТУ ТА АНАЛІЗУ 
ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ (НА МАТЕРІАЛАХ ПАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ»)» 
 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________                  Стрикаль С.С. 
                                                                                                            (підпис)                                              П.І.П.студента 
«____»______________20___ р 
 
 
Науковий керівник: 
д.е.н., професор                                     ______________        Гавриленко В.О. 
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                                         П.І.П. викладача 
«____»______________20___р.                  
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 
 5 
ЗМІСТ 
 
 
ВСТУП……………………………………………………………………… 5 
  
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ 8 
ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ………………………………………………….. 
 
1.1. Капітал як економічна категорія, його матеріально-речовий зміст  
та соціально-економічна форма 8 
1.2. Характеристика складових власного капіталу підприємства та його  
нормативне регулювання 23 
1.3. Методологія обліку власного капіталу 37 
  
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА  ОБЛІКУ ВЛАСНОГО  
КАПІТАЛУ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА   
«ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» 48 
2.1.Організаційно-економічна характеристика підприємства 48 
2.2.Організація та методика обліку власного капіталу підприємства 53 
2.3. Методика складання звітності з обліку власного капіталу 70 
2.4. Шляхи удосконалення обліку власного капіталу підприємства 75 
  
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ВЛАСНОГО  
КАПІТАЛУ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА  83 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» 
3.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу власного капіталу 83 
3.2. Аналіз власного капіталу та фінансової стійкості підприємства 88 
3.3. Мета та завдання аудиту власного капіталу підприємства 96 
3.4. Методика аудиту власного капіталу підприємства 102 
ВИСНОВКИ 116 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 121 
ДОДАТКИ 130 
 6 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. На сучасному етапі економіка України 
знаходиться в процесі трансформації, що супроводжується відповідними 
змінами в реаліях економічного життя. Нестабільність економічної 
ситуації часто стає причиною ліквідації підприємств, що не встигли 
своєчасно зреагувати на економічні зміни. Це надає можливості більш 
стійким до економічних змін підприємствам придбавати вже існуючі та 
функціонуючі підприємства з метою розширення своєї діяльності та 
закріплення власних позицій на ринку.  
Капітал є складною економічною категорією, яка відіграє провідну 
роль у веденні будь-якої діяльності. Ефективність діяльності та фінансова 
стійкість підприємств визначається фінансовими ресурсами, які є в їх 
розпорядженні, при цьому власний капітал є основним джерелом їх 
фінансування. Ефективне функціонування підприємств в значній мірі 
обумовлюється структурою та розміром власного капіталу. Ринкові 
відносини створюють умови, за яких підприємства можуть інвестувати 
свої кошти у статутні капітали, купувати корпоративні права та приймати 
активну участь у діяльності інших акціонерних товариств. 
Вагомий внесок у дослідження питань обліку власного капіталу, а 
також різних видів продажу підприємств зробили такі вітчизняні і 
зарубіжні вчені, як: І. Балабанов, І. Бланк, Ф. Бутинець, С. Голов, 
О. Єфімова, В. Костюченко, М. Корінько, С. Коротаєв, Я. Крупка, 
Т. Наумова, В. Палій, О. Пилипенко, С. Питель, М. Пятов, Я. Соколов, 
В. Сопко, В. Суторміна, Н. Ткаченко, Б. Усач.  
Дослідження теоретичних положень і діючої практики 
бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту власного капіталу дозволило 
виявити принципову неузгодженість у підходах до відображення в 
бухгалтерському обліку операцій з продажу підприємств. Крім цього є 
 7 
певні відмінності в методиках аналізу власного капіталу, що в свою чергу 
впливає на достовірність визначення фінансового стану підприємств. Це 
підтверджує необхідність здійснення подальших досліджень підходів до 
продажу підприємства, з метою встановлення найбільш вигідних способів 
відображення власного капіталу під час продажу акціонерних товариств, а 
також вибору найефективнішої методики його аналізу.  
Актуальність вказаної проблематики та необхідність вирішення 
зазначених питань і зумовили вибір теми кваліфікаційної роботи магістра, 
мету, завдання та основні напрямки дослідження. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є удосконалення організації 
бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту власного капіталу підприємства. 
Для досягнення визначеної мети були поставлені та вирішені такі 
наукові завдання: 
– на основі аналізу та узагальнення точок зору представників різних 
економічних шкіл дослідити економічну сутність понять «капітал» та 
«власний капітал»; 
– проаналізувати еволюцію поглядів щодо економіко-правової та 
облікової сутності капіталу; 
– визначити методологічні особливості обліку власного капіталу; 
– виявити специфіку формування і використання окремих складових 
власного капіталу та їх облікового відображення на підприємстві;  
– дослідити методику аналізу та аудиту власного капіталу; 
– проаналізувати ефективність використання власного капіталу на 
підприємстві; 
– розробити пропозиції щодо удосконалення обліку, аналізу і аудиту 
власного капіталу. 
Об’єктом дослідження роботи є система обліку, аналізу та аудиту 
власного капіталу ПАТ “ЧШК”. 
Предметом кваліфікаційної роботи є методика та організація 
системи обліку, аналізу та аудиту власного капіталу на підприємстві. 
 8 
Під час проведення досліджень використовуються методи порівнянь, 
табличні та графічні методи економічного аналізу. 
Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися 
наступні методи: історичний і системний підходи використано для 
дослідження історичних передумов виникнення поняття власного капіталу; 
методику обліку власного капіталу обґрунтовано за допомогою 
абстрактно-логічного аналізу, групування; графічний метод – для наочного 
відображення і схематичного представлення теоретичних і практичних 
результатів дисертаційного дослідження; за допомогою порівняльно-
правового методу з’ясовано відмінності між обліковим відображенням 
різних способів продажу підприємства.  
В якості інформаційної бази дослідження були використані роботи 
вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, спеціальна економічна 
література, нормативно-законодавча база України, матеріали наукових 
конференцій з питань бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту власного 
капіталу підприємств. 
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному 
обґрунтуванні, розробці та впровадженні рекомендацій щодо вирішення 
комплексу питань бухгалтерського обліку операцій з власним капіталом 
підприємств. 
 9 
РОЗДІЛ 1 
 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ВЛАСНОГО 
КАПІТАЛУ  
 
 
1.1. Капітал як економічна категорія, його матеріально-речовий 
зміст та соціально-економічна форма 
 
Питання про природу власного капіталу завжди вважалося найбільш 
складним, тому воно завжди досліджувалося як вітчизняними так і 
зарубіжними науковцями. Становлення кожної категорії, не залежно від 
галузі її застосування, повинно пройти певні етапи свого історичного 
розвитку. Категорія капіталу не є виключенням. Поява його в економічних 
науках мало власну, особливу еволюцію, адже людина ще з давніх часів 
прагнула до накопичення матеріальних благ. 
Метою дослідження є узагальнення поглядів вчених-економістів та 
вивчення зміни визначення категорії капітал в історичній ретроспективі. 
Питанням дослідження капіталу присвячено доволі багато праць 
відомих економістів, зокрема А. Тюрго, Ф. Кене, А. Сміт, Д. Рікардо, 
К. Маркс, А. Маршал, Дж.М. Кейнс, Т. Верблен. 
Політекономія розглядає капітал у взаємозв’язку з грошовими 
коштами. Тобто, у своїй більшості, вчені визначають капітал як певне 
реальне майно, за виключенням Карла Маркса, що визначав капітал як 
суспільні виробничі відносини, що втілені в речі і надають їм 
специфічного суспільного характеру.  
Варічева Р.В. [31, с. 235] зазначає, що і у сучасному українському 
бухгалтерському законодавстві також немає чіткого і єдиного визначення 
капіталу, тільки у П(с)БО надається визначення власному капіталу як 
частини в активах підприємства, що залишається після вирахування його 
зобов’язань. З позиції бухгалтерського обліку капітал – економічні 
 10 
відносини даної господарської одиниці з засновником (засновниками) з 
приводу виділених у її власність із його особистих засобів. Величина цих 
відносин визначається вартістю переданого майна, склад якого повинен 
бути відображений за якістю та кількістю. Термін "капітал" походить від 
лат. capitalis головний. Але в економічній літературі  під капіталом 
розуміють: у вузькому розумінні - суму заощаджень, яка є достатньою для 
здійснення підприємницької діяльності, а в широкому розумінні під ним 
розуміють  - все те, що має певну цінність. 
Як показало дослідження наукової літератури, поява поняття 
«власний капітал» в бухгалтерській термінології має об'єктивний характер, 
в основі якого лежить узагальнення багатовікової практики 
бухгалтерського обліку. Його історичний огляд вказує на глибокий генезис 
і  широту підходів до трактування власного капіталу як економічної 
категорії [48]. 
Визначення капіталу як категорії, що має складну структуру, було 
закладено ще за часи панування стародавніх цивілізацій. За часів 
античності, коли світом правили імперії, були сформовані дефініції 
найрізноманітніших понять, в тому числі і поняття капіталу, що було 
сформоване Арістотелем (384-322 рр. до н.е.). Він розумів тут діяльність, 
спрямовану на нагромадження багатства, отримання прибутку, вкладення 
та нагромадження капіталу. Капітал в свою чергу на думку Арістотеля мав 
складну економічну, філософську й правову основу  [78].  
Із розвитком виробництва і товарно-грошових відносин дефініція 
«капітал» набула іншого значення. Її стали ототожнювати із сумою 
грошей, що надана в позику і приносить дохід власникові у вигляді 
відсотка. Слід зазначити, що таке трактування власного капіталу 
зберігалося майже до кінця XIX ст. 
Перша згадка про власний капітал, як об’єкта обліку була в Італії в 
1491 році. Під власним капіталом в той час науковці розуміли  засоби 
власника, які він мав у своїй власності, вкладав в підприємство та отримав 
 11 
в процесі здійснення підприємницької діяльності. Крім цього, для 
відображення інформації про власний капітал створювався відповідний 
рахунок, який мав назву «капітал». Цей рахунок разом з результатними 
рахунками використовували також для визначення прибутків і збитків 
підприємства [20]. 
Але поступово сутність власного капіталу дещо змінювалась. Хоча ці 
зміни були незначними, але вони дещо змінювали сутність даного поняття. 
Засновник класичної політичної економіки А. Сміт (1723 – 1790) у 
своєму ученні про капітал виклав думки, у яких під капіталом він розуміє 
запаси. Він так як і фізіократи поділяв капітал на дві частини, крім того 
ввів поняття основного капіталу – що приносить прибуток у виробництві, і 
оборотного капіталу – приносить прибуток у сфері обігу.  
Девід Рікардо (1772 – 1823) охарактеризував категорію «капітал» як 
«частину багатства країни, котра використовується у виробництві і 
складається з їжі, одягу, інструментів, сировини, машин та іншого, що 
необхідне, щоб привести в рух працю». Ця теза відрізняється від думки 
А. Сміта, який відносив до капіталу нагромаджену працю, втілену у 
знаряддях виробництва Автором теорії трьох факторів виробництва є Жан-
Батіст Сей (1767 –1832). Його триєдина формула, згідно з якою «праця» 
породжує заробітну плату, як дохід робітників; «капітал» породжує 
прибуток, як дохід капіталістів; «земля» – ренту, як дохід землевласників; 
по суті своїй була своєрідною інтерпретацією поглядів А. Сміта. Мова йде 
про те, що, запозичивши у А. Сміта ідею про роль класової структури 
суспільства у виникненні і розподілі різних видів доходів, Ж.-Б. Сей ніби 
підтверджував, що названі вище фактори («праця», «капітал», «земля») 
мають самостійне значення у створенні доходів робітників, капіталістів, і 
землевласників  
Джон Стюарт Мілль (1806 –1873) характеризує капітал як 
«нагромаджений запас продуктів минулої праці». В своїй праці «Основи 
політичної економії і деякі аспекти їх застосування до соціальної 
 12 
філософії» він розвиває цікаве положення про те, що капіталоутворення як 
основа інвестицій, дозволяє розширити масштаби зайнятості і може 
зупинити безробіття, якщо не маються на увазі «непродуктивні витрати 
багатих». 
Карл Маркс (1818 – 1883) у своїй фундаментальній роботі «Капітал» 
навів три трактування «капіталу». За першим він трактував капітал як 
«засіб експлуатації» робітника і встановлення влади над робочою силою. 
Друге очевидне, коли він пише, що «приєднуючи до їх (товарів) мертвої 
предметності живу робочу силу, капіталіст перетворює вартість – минулу, 
здійснену, мертву працю в капітал, самозростаючу вартість, в живе 
чудовисько, яке починає «працювати» неначе під впливом захопившої 
його любовної пристрасті». Трете трактування очевидне у вказівках автора 
«Капіталу» про взаємозв’язок походження додаткової вартості і 
самозростання капіталу, зокрема тоді, коли він твердить: «Тільки той 
робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість 
або слугує самозростанню капіталу». 
Ще одним напрямом економічної думки, який розглядав капітал, стало 
кейнсіанство. Засновником напряму став Дж.М. Кейнс. Прихильники 
даного напряму стверджували що капіталом є багатство, що приносить 
дохід його власнику, але лише в тому випадку, коли відбувається 
перевищення доходу від певного вкладення над доходом від банківського 
проценту [52]. 
Визначною подією початку ХХ ст. став поділ підприємництва на 
бізнес, що розумів під собою отримання доходу у фінансовій сфері, та 
індустрію, тобто виробничу сферу. На основі цієї події сформувався 
інституціоналізм, що мав в своїй основі як матеріальні, так і нематеріальні 
підходи до накопичення капіталу. 
Еволюцію поглядів вчених-економістів на сутність категорії 
«капітал» зображено на рисунку 1.1. 
 12 
 
 
 
 
 ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛАДІВ ВЧЕНИХ-ЕКОНОМІСТІВ НА СУТНІСТЬ КАТЕГОРІЇ «КАПІТАЛ» 
 В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ 
 
 
 МЕРКАНТИЛІЗМ ФІЗІОКРАТІЯ КЛАСИКИ МАРКСИЗМ МАРГІНАЛІЗМ НЕОКЛАСИКИ КЕЙНСІАНСТВО ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ 
 Напрям або школа в (Т.Ман, (Ф.Кене, (А.Сміт, (К.Маркс, (К.Менгер, (І.Фішер, (Дж.М.Кейнс) (Т.Веблен, Д.Норт, 
 економічній думці А.Монкретьєн) А.Р.Тюрго) Д.Рікардо) Ф.Енгельс) О.Бем-Баверк) А.Маршал) Дж.Гелбрейт) 
 
 
 Капітал = Капітал =    На макрорівні: вся Капітал =  
 Визначення гроші продукти Капітал = Капітал = Капітал = сукупність засобів запас Відсутній 
 капіталу (золото і праці, фактор само- похідна вир-ва багатства, єдиний 
 срібло) засоби с/г виробництв зростаюча від праці на мікрорівні: який підхід 
 виробництв а вартість та землі частина багатства приносить 
 а власника дохід його 
 власнику 
 
 Форма    Грошовий  Матеріальна Матеріальна Матеріальна 
 прояву Торговий Природний Фізичний , Матеріаль та та та 
 капіталу капітал капітал або речовий товарний, -на форма нематеріальна нематеріальна нематеріаль
 капітал промисло- капіталу форма форма на форма 
 вий капіталу капіталу капіталу 
 капітал 
 
 Джерело Сфера Сільське Сільське Неоплаче- Сфера Матеріальне Матеріальне Людські 
 приросту обігу господарст- господарст- на праця матеріаль- виробництво виробництв здібності, 
 (формування) (зовнішня во во та найманих ного та сфера о та сфера інновації, 
 капіталу торгівля) (землеробст матеріальне робітників вироб- послуг послуг науковий 
 -во) виробництв  ництва прогрес 
 о 
 
Рис. 1.1. Погляди вчених-економістів на сутність категорії «капітал» в історичній ретроспективі [6] 
 
 13 
Слід зазначити, що сутність поняття «власний капітал» 
удосконалювалося в залежності від розвитку суспільства.  
Історично сформувалася низка основних теорій капіталу, серед яких: 
- грошова теорія меркантилістів, представники якої ототожнювали 
термін «капітал» з термінами «гроші», «багатство», «аванси»; 
- натуралістична теорія класичної школи політекономії, що представляє 
капітал як вкладення у виробництво, частину матеріальних запасів або 
частину багатства країни, тобто є матеріально-речовинним трактуванням 
капіталу;  
- теорія Карла Маркса, згідно з якою категорію капітал трактують як 
вартість, що приносить додану вартість [52, 80, с. 206];  
- теорія всеосяжного капіталу І. Фішера, згідно з якою під капіталом 
розуміють все те, що здатне протягом певного часу приносити дохід: «будь-
яке благо, що приносить дохід своєму власнику, незалежно від сфери 
застосування, є капіталом» [52];  
. - теорія фінансового капіталу монетаристів, яка абсолютизує роль 
фінансової сфери в економіці та відповідно головну роль віддає фінансовому 
(грошовому) капіталу; 
- теорія людського капіталу, прихильники якої вважають людину, її 
знання, навички, уміння, талант, здібності та інші обдарування 
найважливішим фактором економічного успіху будь-якого підприємства чи 
країни; 
- теорія інтелектуального капіталу, відповідно до якої капітал — права 
користування, торгові марки, патенти, ліцензії, ноу-хау, програмне 
забезпечення для комп’ютерної техніки, інструктивний та нормативний 
матеріали, знання, вміння, навички людей, зв’язки з клієнтами, зв’язки з 
постачальниками, з владою,корпоративна культура тощо [72].  
Аналіз літературних джерел показав, що серед науковців немає 
одностайної думки щодо визначення поняття «власний капітал».  
Щодо відображення капіталу в бухгалтерському обліку, то варто 
 14 
зазначити, що своє чітке та постійне відображення він отримав в VІІІ – ІХ ст. 
з появою подвійного запису, коли будь-які рахунки бухгалтерського обліку 
відкривались лише через рахунок капіталу, та сума капіталу зазначалась на 
початку Головної книги купця. Даний спосіб, описаний Л. Пачолі, мав у собі 
достатньо велику кількість недоліків, головними з яких стали фіктивні 
обороти на рахунках капіталу. 
До початку ХХ ст. серед науковців чітко закріпилась думка про те, що 
капітал є пасивом балансу та його величина відповідає величині 
матеріальних рахунків, тобто капітал розглядався як джерело утворення 
майна.  
ХХ ст. стало розквітом економічної наукової думки зокрема та науки 
вцілому. Так, наприклад, з’явився такий новий напрям наукових досліджень 
як балансознавство, чим сучасна бухгалтерська наука завдячує І.Ф. Шеру. 
Основою обліку він визначає баланс, що підкоряється рівнянню актив – 
пасив = капітал (А – П = К), тобто під капіталом розумілась різниця між 
майном підприємства та його кредиторською заборгованістю.  
Варічева Р.В. [32, с. 37] вважає, що у сучасних умовах господарювання 
фактор виробництва «капітал» виступає як виробничий і інвестиційний 
ресурс, джерело доходу, об’єкт управління і формування, об’єкт власності, 
купівлі-продажу і тимчасової переваги, носій факторів ризику і ліквідності. 
Основними складовими капіталу в сучасних умовах є фізичний, фінансовий 
та інтелектуальний капітал. 
Сучасні вчені-економісти продовжують дослідження поняття «власний 
капітал», намагаючись вивести логічно обґрунтоване пояснення сутності 
власного капіталу як економічної категорії (табл. 1.1). 
За результатами дослідження Р.В. Варічевої найпоширенішим 
тлумаченням власного капіталу є його визначення як частини в активах 
підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Даного 
підходу притримуються 35% дослідників.  
 
 15 
Таблиця 1.1 
Аналіз визначень поняття «власний капітал», запропонованих в 
довідковій, науковій та навчальній літературі 
№ Визначення власного Кількість Питома 
Група авторів 
з/п капіталу визначень вага, % 
1 2 3 4 5 
1 Частина в активах Азрилиян А.Н., Бернстайн Л.А., 
підприємства, що Бутинець Ф.Ф., Гаврилишин Б.Д., 
залишається після Коваленко Л.О., Кузнєцов В., 
вирахування його Кутер М.И., Ловінська Л.Г., 
15 35 
зобов’язань Пантлєєв В.П., Пархоменко В.М., 
Пушкар М.С., Райзберг Б.А., 
Сигел Дж., Терещенко О.О., 
Хендріксен Е.С. 
2 Капітал (фінансові Бандурка О.М., Борисов А.Б., 
ресурси), вкладений Бутинець Ф.Ф., Гаврилишин Б.Д., 
власником Капля І.В., Коваленко Л.О., 
12 27 
підприємства Левин В.С. Райзберг Б.А., 
Сопко В.В., Терещенко О.О., 
Чебанова Н.В., Фаминський І.П. 
3 Фінансові засоби, Беа Ф.К., Бутинець Ф.Ф., 
надані в Загородній А.Г., Кірейцев Г.Г., 
розпорядження Кондаков Н.В., Краснова Л.П., 
9 20 
підприємства; Савицька Г.В., Сигел Дж., 
джерело утворення Терещенко О.О. 
майна 
4 Засоби від випуску і Бичик С.В., Гаврилишин Б.Д., 
продажу акцій Чедвик Л., Фаминський І.П. 
4 9 
(акціонерний капітал) 
і резервний фонд 
5 Загальна вартість Бланк І.А., Бутинець Ф.Ф. 
засобів підприємства, 
необхідних для 
здійснення ним 2 5 
виробничої або іншої 
комерційної 
діяльності5 
6 Вартісний вираз Сопко В.В. 
права особи на засоби 1 2 
підприємства 
7 Зацікавленість Сигел Дж. 
власників в капіталі 
підприємства, 
представлена 
1 2 
капітальними 
внесками та 
нерозподіленим 
прибутком 
Всього визначень 44 100 
 16 
Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні 
вимоги до фінансової звітності», яке затверджено Міністерством фінансів 
України 07.02.2013 р. № 73, дає визначення власного капіталу - як частина в 
активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. 
Відповідно до даного стандарту власний капітал показує частину майна 
підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних 
засобів підприємства [5]. Отже, можна зробити висновки, що по своїй 
сутності власний капітал є не тільки основою для створення підприємства, а 
й стабільністю, конкурентоспроможністю і продовженням його фінансово-
господарської діяльності.   
Проте для того, щоб визначене поняття «власний капітал» відповідало 
всім визначеним критеріям необхідно визначити його структурні складові. 
Такі науковці, як Банком В.Р. та Тараскін А.В. відмічають, що 
структура капіталу є тим фактором, який безпосередньо впливає на 
фінансовий стан підприємства його ліквідності, платоспроможності та 
рентабельності діяльності [16].    
Дослідивши сутніть поняття «власний капітал», можна зробити 
висновки, зо кожен науковець давав визначення його змісту в залежності від 
вирішення певних завдань або  конкретних проблем у різних економічних 
умовах та періодах часу. З цього приводу Лутца Крушвіца висловив думку 
про те, що немає неправильного чи правильного визначення поняття. 
Терміни можна створювати, лише враховуючи наші цілі. 
Відповідно наявність різноманітних поглядів та відсутність в сучасній 
науковій літературі чіткого та однозначного визначення поняття «власний 
капітал» зумовлює появу проблем при веденні бухгалтерського обліку та 
складанні звітності. Залежно від змісту, що вкладається в цей показник, 
будуть змінюватись сформуванні управлінські рішення власниками та 
керівниками, а також висновки експертів та аналітиків. Ми приєднуємося до 
думки,  що від єдиного трактування категорії власний капітал залежить 
правильність і доцільність прийняття управлінських та інвестиційних рішень. 
 17 
Величина та структура власного капіталу відіграє важливу роль в управлінні 
підприємством та при прийнятті управлінських рішень. У міжнародній 
практиці в бухгалтерському обліку існують різні класифікаційні ознаки 
поділу капіталу підприємства.  
Деякі науковці здійснюють класифікацію капіталу за такими 
напрямками: 
- за формами власності (державний, приватний колективний). 
- за правом власності (власний та позичений). 
- за організаційно правовою формою (акціонерний, правовий, 
індивідуальний). 
- за періодом використання (довготерміновий, короткотерміновий). 
- за походженням (вітчизняний та іноземний). 
- за формою розміщення в активах підприємства (основний, оборотний) 
[19].  
Найбільшу кількість класифікаційних ознак поділу капіталу було 
застосовано Бланком І.А. Бланк І.А. пропонує таку класифікацію капіталу 
підприємства [21, с. 251-253] (табл. 1.2): 
Таблиця 1.2 
Класифікація капіталу підприємства за поглядами Бланка І.А. 
Признак класифікації Класифікаційні групи 
1 2 
I. За джерелами залучення 
1. За власністю капіталу, що - Власний капітал; 
формується - позиковий капітал. 
2. За групами джерел залучення - Капітал, що залучається із внутрішніх джерел; 
капіталу по відношенню до - капітал, що залучається із зовнішніх джерел. 
підприємства 
3. За національною належністю - Національний (вітчизняний) капітал; 
власників капіталу, що розміщують - іноземний капітал. 
його в господарській діяльності 
4. За формами власності капіталу, що - Приватний капітал; 
вкладений в підприємство - державний капітал. 
II. За формами залучення 
1. За організаційно-правовими формами - Акціонерний капітал; 
залучення капіталу підприємством - пайовий капітал; 
- індивідуальний капітал. 
 18 
Продовж. табл. 1.2 
1 2 
2. За натурально-речовою формою - Капітал в грошовій формі; 
залучення капіталу - капітал в фінансовій формі; 
- капітал в матеріальній формі; 
- капітал в нематеріальній формі. 
3. За часовим періодом залучення - Довгостроковий капітал; 
капіталу - короткостроковий капітал. 
III. За характером використання 
1. За ступенем залучення в економічний - Капітал, що використовується в економічному 
процес процесі; 
- капітал, що не використовується в 
економічному процесі. 
2. За сферами використання в економіці - Капітал, що використовується в реальному 
секторі економіки; 
- капітал, що використовується у фінансовому 
секторі економіки. 
3. За напрямами використання в - Капітал, що використовується як 
господарській діяльності інвестиційний ресурс; 
- капітал, що використовується як виробничий 
ресурс; 
- капітал, що використовується як кредитний 
ресурс. 
4. За особливостями використання в - Первинний інвестований капітал; 
інвестиційному процесі - реінвестований капітал; 
- деінвестований капітал. 
5. За особливістю використання у - Основний капітал; 
виробництві - обіговий капітал. 
6. За ступенем залучення у виробничій - Робочий капітал; 
діяльності - неробочий капітал. 
7. За рівнем ризику використання - Безризиковий капітал; 
- з низьким рівнем ризику; 
- з середнім рівнем ризику; 
- з високим рівнем ризику. 
8. За відповідністю правовим нормам - Легальний капітал; 
- тіньовий капітал. 
 
У вітчизняній практиці власний капітал підприємства, залежно від 
джерела формування, також поділяється на дві групи (рис.1.2).  
Однак він, які і більшість інших вчених класифікують капітал виходячи 
з загальної його вартості, який складається з власного та залученого.  
Наступним етапом є дослідження сутності власного капіталу згідно 
міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду. 
 19 
 
Рис.1.2. Складові власного капіталу за національними стандартами 
 
Слід зазначити, що існують певні відмінності між визначеннями понять 
власного капіталу в НПСБО та МСФЗ, які наведені в таблиці 1.3. [71, с. 139]. 
 
Таблиця 1.3 
Класифікація власного капіталу за МСФЗ та НП(С)БО 1 «Загальні 
вимоги до фінансової звітності  
Код Код 
Назва рахунку за НП(С)БО MC03 Назва рахунку за МСФЗ 
рах. рахунку 
1 2 3 4 5 
40 Зареєстрований капітал IAS1, 39 E.01 Статутний капітал 
41 Капітал у дооцінках IAS1, 39 E.05.01 Резерв переоцінки 
421 Емісійний дохід IAS1, 39 E.02.01 Емісійний дохід 
422 Інший вкладний капітал IAS1, 39 Е.04.01 Додатковий оплачений капітал 
IAS1, 32, 
423 Накопичені курсові різниці 
39 Е.09.01 Ефект курсових різниць 
425 Інший додатковий капітал IAS1, 39 Е.04.01 Додатковий оплачений капітал 
 20 
Продовж. табл. 1.3 
1 2 3 4 5 
43 Резервний капітал IAS1, 39 Е.04 Додатковий оплачений капітал 
Нерозподілені прибутки 
44 IAS1, 39 E.07 Нерозподілений прибуток 
(непокриті збитки) 
441 Прибуток нерозподілений IAS1, 39 E.07.01 Прибуток нерозподілений 
442 Непокриті збитки IAS1, 39 E.07.02 Непокриті збитки 
Прибуток використаний у 
443 IAS1, 39 E.07.03 Прибуток використаний 
звітному періоді 
IAS1, 32, 
45 Вилучений капітал E.03 Вилучений капітал 
39 
IAS1, 32, 
451 Вилучені акції E.03.01 Вилучені акції 
39 
IAS1, 32, 
452 Вилучені вклади та паї E.03.02 Вилучені вклади та паї 
39 
IAS1, 32, 
453 Інший вилучений капітал E.09.01 Ефект курсових різниць 
39 
46 Неоплачений капітал IAS1, 39 E.06 Неоплачений капітал 
Інші короткострокові 
Забезпечення майбутніх 
47 IAS1, 39 L.03 зобов’язання і нараховані 
витрат і платежів 
витрати 
Забезпечення виплат Резерв під невикористані 
471 IAS1, 39 L.03.05 
відпусток відпустки та інші резерви 
Додаткове пенсійне Резерв під невикористані 
472 IAS1, 39 L.03.05 
забезпечення відпустки та інші резерви 
Забезпечення гарантійних Резерв під невикористані 
473 IAS1, 39 L.03.05 
зобов’язань відпустки та інші резерви 
Забезпечення інших витрат Резерв під невикористані 
474 IAS1, 39 L.03.05 
і платежів відпустки та інші резерви 
Інші короткострокові 
Цільове фінансування та 
48 IAS1, 39 L.03 зобов’язання і нараховані 
цільові надходження 
витрати 
 
Дослідження економічної літератури показало, що кожна держава 
самостійно визначає структуру власного капіталу і вона різниця між собою. 
Більшість країн до складу власного капіталу відносять статутний капітал, 
нерозподілені прибутки та резерви.  В Японії велику увагу приділяють 
резервному капіталу в структурі власного.  
Підприємства створюють резервний капітал; резерв законодавчий; інші 
резерви: урядових грантів, по страхових ризиках, ініціативні резерви (по 
збитках зарубіжних інвестицій, дивідендах, розширенню бізнесу, 
додатковому устаткуванню, викупу акцій, загальний); резерви на ремонт, 
 21 
гаранти, збитки, страхування, специфічний ремонт.  
Дослідивши облік власного капіталу в США слід зазначити, що його 
поділяють на дві складові: авансований капітал та накопичений 
нерозподілений прибуток.  
На підприємствах в Російській Федерації структура власного капіталу 
відрізняється лише створенням на підприємствах фонду накопичення та 
споживання. 
Отже, слід зробити наступні висновки, що складової власного капіталу 
в різних країнах формуються під впливом певних факторів, які залежать в 
першу чергу від вимог законодавства, організаційно-правової структури 
підприємства, та національних традицій [20] . 
Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його 
функції. Деякі науковці виокремлюють основні з них, які наведені нами на 
рисунку 1.3. 
Враховуючи наведені основні функції власного капіталу, слід 
наголосити на тому, що його розмір для кредиторів є показником 
відповідальності і стабільності підприємства та визначає ступінь 
незалежності та впливу його власників на підприємство.  
На тлі економічних, політичних, фінансових змін, зростання кількості 
збиткових вітчизняних підприємств чим більший власний капітал і менша 
кредиторська заборгованість, тим кращі стосунки у підприємства з різними 
юридичними і фізичними особами 35. 
Підсумовуючи все вище сказане, як наукові думки вчених так і  
нормативну базу можна дати  узагальнене визначення капіталу. Капітал - це 
вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи дохід, тобто це - 
самозростаюча вартість. 
 22 
Функції власного капіталу
Функція заснування Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в 
та введення в дію 
дію нового суб’єкта господарювання.
підприємства
Власний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів 
Функція підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи 
відповідальності та в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, 
гарантії. зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство 
без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспромо-
жність
Показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший 
власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу 
загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок 
Захисна функція власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в 
результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення 
власного та статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі 
банкрутства
Внесками у власний капітал ,разом зі спорудами ,обладнанням ,цінними 
Функція фінансу паперами та іншими матеріальними цінностями ,можуть бути грошові 
вання та забезпе кошти .Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та 
чення ліквідності інвестиційної діяльності підприємства ,а також для погашення 
заборгованості по позичках .Це ,у свою чергу ,підвищує ліквідність 
підприємства ,з одного боку ,та потенціал довгострокового фінансування ,з 
іншого
Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується 
власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується 
База для нарахування (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). 
дивідендів і Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою 
відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. 
розподілу майна
Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його 
ліквідації чи реорганізації.
Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в 
його управлінні. Найвищим органом АТ чи ТОВ є збори учасників 
товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. 
Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного 
 Функція управління пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає 
та контролю можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, 
формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким 
чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими 
факторами та майном підприємства.
Солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює 
Рекламна підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку 
постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім 
(репрезентативна) того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити 
функція кваліфікований персонал.
 
Рис. 1.3. Характеристика функцій власного капіталу [82]   
 23 
Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів 
кредитоспроможності підприємства. Він — основа для визначення 
фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та 
стабільності. 
 
 
1.2. Характеристика складових власного капіталу підприємства та 
його нормативне регулювання 
 
Для того щоб визначити суму власного капіталу достатньо звернутися 
до фінансової звітності. Він відображається в пасиві балансу. Його розмір 
впливає на фінансовий стан підприємства. За даними пасиву балансу 
визначається: коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт 
оборотності та коефіцієнт маневреності власного капіталу, тощо. Для того 
щоб проаналізувати зміни, які відбулися у власному капіталі необхідна більш 
детальна інформація щодо їх причин, тоді використовуються показники звіту 
про власний капітал. 
Ми приєднуємося до думки, що власний капітал - це загальна вартість 
засобів підприємства, які належать йому на правах власності та 
використовуються ним для формування його активів.  
Слід зазначити, що у бухгалтерському обліку, дотримуючись 
принципу єдиного грошового вимірника, капітал відображається як 
сукупність майнових засобів, призначених для господарських цілей, 
виражених в грошовій одиниці, тобто сума активу або рівна їй сума пасиву. 
Також капіталу притаманні наступні характеристики: 
1) є основним джерелом формування добробуту власників; 
2) характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять 
прибуток; 
3) є головним показником ринкової вартості підприємства; 
4) він є основним фактором виробництва; 
 24 
5) його динаміка є важливим барометром рівня ефективності 
господарської діяльності підприємства 
Згідно чинного законодавства власний капітал утворюється двома 
шляхами:  
– внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;  
– накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.  
За формами власний капітал поділяється на дві категорії: 
– інвестований (вкладений або сплачений капітал);  
– нерозподілений прибуток.  
Інвестований капітал – це сума простих та привілейованих акцій за їх 
номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, 
який також може бути поділений за джерелами утворення.  
Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку, що не була 
розподілена між акціонерами [57]. 
Слід зазначити, що з прийняттям НП(С)БО 1 «Загальні вимоги 
фінансової звітності» затвердженого наказом  МФУ № 627 від 27.06.2013 
року змінились форми та методика складання фінансової звітності. 
Відповідно і змінилася структура власного капіталу. Так  структура власного 
капіталу складає: зареєстрований (пайовий) капітал, капітал у дооцінках, 
додатковий капітал , резервний капітал, нерозподілений прибуток 
(непокритий збиток), неоплачений капітал , вилучений капітал. [50]: 
Розглянемо структуру капіталу господарчого суб’єкта за джерелами 
його утворення (рис. 1.4). 
Інвестуючи  кошти в статутний капітал підприємства власник очікує, 
що вкладений ним капітал у майбутньому зросте. В результаті інвестиційної 
діяльності прибуток що отримає підприємство і означає приріст цього 
капіталу. Витрати, що збільшують собівартість (витрати обігу), і витрати, що 
відносяться за рахунок прибутку підприємства, зменшують нерозподілений 
прибуток. Підприємства України, для забезпечення господарської діяльності 
повинно володіти певним розміром власного капіталу. 
 25 
 
Джерела капіталу 
 
 
Власний капітал 
 
 Позичковий капітал 
 Зареєстрований 
(пайовий) капітал 
 
 Довгострокові Короткострокові 
Капітал у дооцінках 
 зобов’язання зобов’язання 
 
Додатковий капітал 
 
 
 Резервний капітал 
Кредити Кредити 
 
 
Нерозподілений 
 Аванси Поточна 
прибуток 
 (субсидії) кредиторська 
(непокритий збиток) 
 заборгованість 
 
 Неоплачений капітал 
 Позички та Позички та 
 зобов’язання зобов’язання 
Вилучений капітал 
 
 
Рис. 1.4. Структура капіталу господарюючого суб’єкта за джерелами 
його утворення 
 
Також слід відмітити, що функції Статутного і Додаткового капіталів 
різні. Статутний капітал – це первісне джерело інвестування і формування 
майна підприємства. Він, на відміну від Додаткового капіталу забезпечує 
регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір 
регулюється чинним законодавством.  
Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинно 
мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Якщо активи 
підприємства формуються тільки за рахунок власних коштів (власного 
 26 
капіталу), то має місце наступне балансове рівняння: 
Активи = Власний капітал                                           (1.1) 
Активи підприємства можуть поповнюватись за рахунок коштів 
інших підприємств і фізичних осіб. В цьому випадку підприємство матиме 
заборгованість (зобов'язання). З урахуванням заборгованості наведене вище 
рівняння набуває вигляду: 
                                    Активи = Власний капітал + Зобов'язання                  (1.2) 
Слід зазначити, що у західній економічній літературі кредиторську 
заборгованість називають пасивом. В Україні пасив складається з власного 
капіталу і кредиторської заборгованості. В усіх випадках власний капітал є 
складовою частиною загальних джерел підприємства або частиною його 
активів. 
Перетворюючи рівняння (1.2), можна визначити власний капітал 
наступним чином: 
Власний капітал = Активи - Зобов'язання    (1.3) 
У формулі (1.3) величина власного капіталу визначається як різниця 
між вартістю активів і зобов'язаннями до сплати. 
Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать 
власникам підприємства. Капітал власника відображає розмір участі 
власників (засновників, учасників, акціонерів) підприємства у фінансуванні 
його активів.  
Важливим на нашу думку є дослідження чинників, що впливають на 
величину власного капіталу. До цих чинників відносяться: 
− інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власника 
підприємства; 
− вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує активи 
підприємства; 
− доходи, які призводять до зростання власного капіталу; 
− витрати, які зменшують величину власного капіталу. [23, 25, 57, 58, 64, 
67].  
 27 
Вплив наведених показників на величину власного капіталу наведено 
на рис. 1.5. 
 
 Інвестиції  Вилучення 
 + 
 - 
 
 Власний капітал 
 
 + - 
 Доходи Витрати 
 
Рис. 1.5. Фактори впливу на власний капітал підприємства [32] 
 
Розглянувши фактори впливу, слід відмітити, що найвагомішими із 
них, що мають значний вплив на власний капітал є доходи і витрати 
підприємства. Якщо за звітний період доходи перевищують витрати, то 
підприємство отримує прибуток, і навпаки, у випадку перевищення витрат 
над доходами - збиток. Що стосується інших факторів, то на сьогодні в 
Україні інвестиції  як фактор впливу на власний капітал набув неабиякого 
значення в зв’язку з неспроможністю деяких підприємств ефективно 
здійснювати свою діяльність за браком коштів. А тому залучення інвестицій 
на підприємство а також вміння керівництва підприємства ефективно їх 
використовувати дає змогу значно поліпшити його фінансово-економічне 
становище, що в кінцевому випадку вплине на величину власного капіталу 
підприємства. Отже можна зробити висновки, що доходи та інвестиції 
збільшують власний капітал, витрати і вилучення - зменшують. 
Наступним кроком слід розглянути облік власного капіталу на 
міжнародному рівні. Він регулюється наступними нормативними 
документами: 
− Концептуальною основою складання та подання фінансової звітності; 
− МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів"; 
 28 
− МСФЗ 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання". 
Дослідження МСФЗ показало, що під власним капіталом розуміють 
вартість активів на які не розповсюджуються фінансові зобов’язання 
кредиторів. Відповідно до НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової 
звітності" власний капітал є частиною в активах підприємства, яка 
залишається після вирахування його зобов'язань [5]. 
Це визначення повністю відповідає визначенню, наведеному в 
Концептуальній основі складання та подання фінансової звітності (КО). 
Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням 
активів або зобов'язань, які призводять до його зміни. Але слід також 
зазначити, що спеціального МСФЗ, присвяченого питанням обліку та 
звітності по операціях зі статутним капіталом і власними акціями, немає, але 
деякі питання з даної тематики розглядаються в двох Тлумаченнях, 
випущених Постійним комітетом з тлумачень при Комітеті з міжнародних 
стандартів фінансової звітності - ПКТ16 "Акціонерний капітал: викуплені 
інструменти власного капіталу (власні викуплені акції)" і ПКТ 17 "Власний 
капітал: витрати на операції з власним капіталом". Дослідження наукових 
праць  показало, що у різних країнах існують різні вимоги, які висуваються 
до випуску й обігу цінних паперів, а також вимоги, які стосуються обмежень 
щодо операцій з акціонерним капіталом. 
Відповідно до МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів" у звітності 
компанії повинна бути розкрита наступна інформація, яка стосується 
власного капіталу: кількість акцій, що дозволені до випуску, випущені та 
знаходяться в обігу; частка неоплаченого капіталу; номінальна чи юридичне 
визначена (оголошена) вартість акцій; зміни рахунків акціонерного капіталу 
за період; права, привілеї та обмеження, що стосуються розподілу дивідендів 
та оплати капіталу; відстрочені дивіденди за привілейованими 
кумулятивними акціями; викуплені акції; акції зарезервовані для майбутніх 
випусків, відповідно до опціонних та продажних контрактів, включаючи їх 
умови та суми; додатковий капітал (емісійний дохід); додатковий капітал від 
 29 
переоцінки; резерви та накопичений (нерозподілений) чистий прибуток [30]. 
Є певні відмінності формування звітності у підприємств, що не є 
акціонерними товариствами. Такі підприємства розкривають у своїй звітності 
наступну інформацію: відображають за кожною категорією частки в капіталі 
зміни протягом періоду та права, привілеї, а також обмеження, пов'язані з 
кожною категорією частки в капіталі. 
Дослідження МСФЗ та НП(с)БО діючих в Україні дали нам 
можливість зробити висновок, що на сьогодні в законодавчій базі чітко 
прописано методику визначення власного капіталу та його складові, які 
відображаються у звітності. 
Для бухгалтерського обліку законодавча база має велике значення. 
Лише за допомогою чинного законодавства буде виконуватись єдність 
ведення бухгалтерського обліку. Всі підприємства (установи, організації) 
повинні будувати свою діяльність і вести бухгалтерський облік та складати  
фінансову звітність відповідно чинних законодавчих актів, законів 
інструкцій, положень. Серед них особливе місце відводиться таким, які 
відображені в таблиці 1.4. 
Таблиця 1.4 
Характеристика нормативно-законодавчої бази з обліку власного 
капіталу  
№ Назва закону Коли і ким виданий Що регламентує 
п/п 
1 2 3 4 
1 Закон України „Про Затверджений Визначає правові принципи 
бухгалтерський облік і Верховною радою регулювання організацій, ведення 
фінансову звітність в України від 16.07.99 бухгалтерського обліку і складання 
Україні” №996-ХІV № 996 XIV зі фінансової звітності в Україні 
змінами  
2 Господарський кодекс № 436-IV від Визначає основні засади 
України 16.01.2003 року господарювання в Україні і 
регулює господарські відносини, 
що виникають у процесі організації 
та здійснення господарської 
діяльності між суб'єктами 
господарювання 
 30 
Продовж. табл. 1.4 
1 2 3 4 
3 Податковий Кодекс Затверджено Регулює відносини, що виникають 
України № 2755- VІ у сфері справляння податків і 
від 02.12.2010 року зборів. Визначає перелік податків і 
зборів що справляються в Україні, 
платників податків і зборів, іх права 
та обов\язки 
А також застосування штрафних 
санкцій за порушення умов 
розрахункових операцій 
4 Закон України „Про Затверджено Цей закон визначає види 
господарські Верховною Радою господарських товариств, правила 
товариства”  від 19.09.91р. їх створення, діяльність, а також 
№1577-XІІ права і обов’язки їх учасників та 
засновників. 
5 Закон України „Про Затверджено Цей закон визначає види 
акціонерні товариства» Верховною Радою акціонерних товариств, правила їх 
 від 17 вересня 2008 створення, діяльність, а також 
року  N 514-VI права і обов’язки їх учасників та 
засновників. 
8 НП(С)БО № 1 Затверджено  Цим положенням  визначаються 
«Загальні вимоги до наказом  МФУ № мета, склад і принципи підготовки 
фінансової звітності» 627 фінансової звітності та вимоги до 
від 27.06.2013 року визнання і розкриття її елементів 
9 НП(С)БО № 2 Затверджено  Цим положенням  визначаються 
«Консолідована наказом  МФУ № мета, склад і принципи підготовки 
фінансова звітність»  628 консолідованої фінансової звітності 
Від 27.06.2013   та вимоги до визнання і розкриття її 
елементів 
12 №292 П(С)БО 15 Затверджено Методичні засади формування у 
„Дохід” наказом бухгалтерському обліку інформації 
Міністерства про дохід від звичайної діяльності 
фінансів України від  підприємства та її розкриття у 
29.11.99р. фінансовій звітності 
13 №318 П(С)БО 16 Затверджено Методичні засади формування у 
„Витрати” наказом бухгалтерському обліку інформації 
Міністерства про витрати підприємства та її 
фінансів України від  розкриття у фінансовій звітності 
31.12.99р. 
14 Методичні Затверджено Визначає методологічні засади 
рекомендації щодо наказом формування в бухгалтерському 
заповнення форм Міністерства обліку інформації та 
фінансової звітності, фінансів України від  розкриття її у фінансовій звітності.  
затверджені наказом 28.03.2013 №433 
Мінфіну України від 
28.03.2013 р. № 433. 
15 План рахунків Затверджено Надає інформацію про зміст 
бухгалтерського обліку Міністерством рахунків активів, капіталу, 
та Інструкція про його фінансів України від зобов’язань та господарські 
застосування 30.11.99 №291 операції 
 31 
Продовж. табл. 1.4 
1 2 3 4 
16 Інструкція по Міністерство Ця інструкція встановлює 
застосуванню Плану фінансів України від призначення і порядок ведення 
рахунків 30.11.1999р. рахунків бухгалтерського обліку 
для узагальнення методом 
подвійного запису інформації про 
наявність і рух активів, капіталу, 
зобов’язань та факти фінансово-
господарської діяльності 
 
Облік власного капіталу на підприємствах ведеться за допомогою 
даних нормативних актів і. Підприємство самостійно обирає найпростішу для 
нього форму ведення обліку власного капіталу, але ця нормативна база є 
основою для всіх підприємств. 
Основною складовою власного капіталу є зареєстрований капітал, який 
включає в себе статутний капітал, пайовий капітал або інший вид 
зареєстрованого капіталу, яка формується відповідно до законодавства. 
Зареєстрований капітал – це зафіксована в установчих документах сума 
статутного капіталу, іншого зареєстрованого капіталу, а також пайовий 
капітал у сумі, яка формується відповідно до законодавства.  
Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина 
якого визначається установчими документами господарюючого суб'єкта 
згідно з чинним законодавством. Також це сукупність внесків (часток, акцій 
за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно, виражених у 
грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його 
статутної діяльності. Основною складовою власного капіталу підприємства є 
Статутний капітал, як виконує певні функції. Дослідження економічної 
літератури дало можливість визначити наступні, які наведені на рис. 1.6. 
Слід зазначити, що існують також законодавчі обмеження розміру 
статутного капіталу, які застосовуються при формуванні підприємств різних 
форм власності. Необхідність затвердження мінімального розміру статутного 
капіталу полягає у захисті інтересів кредиторів, які теоретично можуть 
задовольнити свої вимоги до товариства за рахунок його статутного капіталу. 
 32 
 
 Функції статутного капіталу 
 
 Майно, внесене до статутного капіталу, складає 
 Ключова майнову основу для підприємницької діяльності 
 
 товариства при його створенні 
 
 Визначає частку кожного засновника при розподілі 
 Регулятивна прибутку та збитків, а також у майні підприємства при 
виході засновника з товариства та при ліквідації 
 
підприємства 
 
 
 Довгострокового Використовується підприємством протягом тривалого 
 фінансування часу 
 
 Визначає організаційну структуру, а тому служить 
Організаційна 
 фактором, що впливає на управління товариством 
 
 
 Гарантує виконання зобов'язань підприємства перед 
Гарантійна третіми особами (контрагентами) 
 
 
Рис. 1.6. Функції статутного капіталу в господарських товариствах  
 
Але це не означає, що кошти, сплачені акціонерами залишаються 
недоторканими при заснуванні товариства  протягом періоду його діяльності. 
Навпаки, їх можна повернути засновникам у вигляді, наприклад, плати за 
послуги, що надаються підприємствам.  
Крім того, акціонери приватних акціонерних товариств можуть 
формувати статутний капітал за рахунок майна, майнових і немайнових прав, 
оцінка яких здійснюється ними на власний розсуд, а тому дійсна вартість 
такого майна і прав може бути значно меншою їх ринкової вартості. 
Мінімальні обов'язкові розміри статутного капіталу наведено у таблиці 1.4.  
 
 
 33 
Таблиця 1.4 
Мінімальні обов'язкові розміри статутного капіталу для окремих видів 
підприємств, установ, організацій 
Мінімальний 
розмір 
Вид юридичної особи Нормативний акт 
Статутного 
капіталу 
Акціонерні товариства Закон України "Про акціонерні 1250 
товариства" від 17 вересня 2008 року  мінімальних 
N 514-VI заробітних 
плат:  
Товариства з Закон України "Про господарські не 
обмеженою відповідальністю товариства" від 19.09. 91 р. №1576-ХІІ обмежуються 
Товариства з Закон України "Про господарські не 
додатковою відповідальністю товариства" від 19.09. 91 р. №1576-ХІІ обмежуються 
Фінансових компаній  Закон України "Про господарські 3/5 млн грн 
товариства" від 19.09. 91 р. №1576-ХІІ 
Банківські установи: Закон України "Про банки та 120 млн. грн.. 
банківську діяльність" від 07.12.2000 р. 
№2121-111 
Страхові компанії Закон України "Про страхування" від 1 млн. євро 
04.10.2001 р. №2745-ІІІ 
Для страховиків, що Закон України "Про страхування" від 1,5 млн євро 
займаються страхування життя 04.10.2001 р. №2745-ІІІ 
Приватні підприємства Лист Держкомпідприємництва від не 
26.03.2004 р. N 1858 обмежуються. 
 
Крім цього законодавство вимагає, що вразі зменшення на 10% чистих 
активів підприємства за мінімальний розмір статутного капіталу, керівництво 
підприємства разом з акціонерами повинно вжити певних заходів, щодо 
усунення такої невідповідності або прийняти рішення про його ліквідацію. 
Це говорить про те, що керівництво підприємства, а також його власники і 
акціонери повинні постійно стежити за фінансово-господарською діяльністю 
підприємства. 
Сума, яка на дату реєстрації підприємства оголошена, але фактично не 
внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал 
підприємства. Кошти, які не вкладені засновниками (учасниками) зменшують 
реальний розмір статутного капіталу і відповідно пасив балансу так як 
відображаються в Балансі зі знаком мінус.  
 
 34 
Внески до Статутного капіталу товариства з обмеженою 
відповідальністю, командитного товариства, повного товариства, товариства 
з додатковою відповідальністю формуються за рахунок його учасників та 
засновників можуть бути здійснені різними шляхами: (рис. 1.7). 
 
 Засоби, отримані 
 Грошові кошти, в т.ч. в іноземній валюті в заставу 
 
+ 
 - 
 Будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні 
Векселі  
 цінності 
 
+ - 
 
 
 Нематеріальні активи, в т.ч. інтелектуальні права Кредити  
 
 + - 
 
Цінні папери інших підприємств 
 Бюджетні кошти 
 
 + - 
 
Статутний капітал 
 
 
Рис. 1.7. Внески до статутного капіталу 
 
Крім цього слід наголосити, що Акціонерне товариство може 
змінювати (збільшувати та зменшувати) розмір статутного капіталу  згідно з 
рішенням зборів акціонерів. Шляхи та джерела збільшення статутного 
капіталу акціонерного товариства наведено на рисунку 1.8. 
Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, 
який отримує підприємство від розміщення акцій власної емісії за цінами, які 
перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного 
одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу. 
 
 
Не може бути внеском 
 35 
 
Статутний капітал 
 
 
 Збільшення Зменшення 
 
Обм ін Випуск Збільшення Зменшення Зменшення 
обліга цій нових номінальної номінальної кількості акції 
на акції акції вартості вартості існуючої 
 акції акції номінальної 
 вартості 
 викупом їх у 
 Додаткові Додаткові власників та 
 внески внески наступним їх 
учасників учасників анулюванням 
 
 
 Індексація Індексація 
 основних основних 
засобів засобів 
 
 
 Реінвестуван
ня прибутку 
 
 
 Нарахування 
 дивідендів 
 
 Рис. 1.8. Загальна схема збільшення та зменшення статутного капіталу 
в акціонерних товариствах [29] 
 
Також до власного капіталу входить і пайовий капітал - це сукупність 
добровільно розміщених коштів фізичних і юридичних осіб у товаристві для 
здійснення його фінансово-господарської діяльності. Він формується за 
рахунок сум пайових внесків членів споживчих товариств, житлово-
будівельних кооперативів, кредитних спілок та інших підприємств, а також 
паїв членів сільськогосподарських виробничих кооперативів (СВК) у 
сільському господарстві, одержаних у результаті розподілу на паї 
колективної власності. 
 36 
Заслуговує на увагу в обліку дві складові власного капіталу:  
вилучений та резервний капітал. Вилучений капітал — собівартість акцій 
власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників, та зміни 
неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської 
заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. 
Вилучений капітал зменшує величину власного капіталу. Вилучення капіталу 
відбувається у випадках якщо акціонерне товариство  викупляє в акціонера 
оплачені ним акції, але лише за рахунок сум, що перевищують статутний 
капітал, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх 
працівників, анулювання. 
Також слід зазначити,що суми вилученого капіталу відображають 
вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед 
акціонерів. Крім цього вилучений капітал не впливає на суму власного 
капіталу. Він показує лише, що капітал належить підприємству, але не 
закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Він повинен бути 
перепроданий або анульований. 
Не менш вагоме місце в складі власного капіталу займає резервний 
капітал. Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до 
напрямів, передбачених установчими документами. Як правило, у випадку 
недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються 
непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації 
підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо. 
Розмір резервного капіталу регламентується чинною нормативною 
базою. Так в акціонерному товаристві резервний  капітал  формується  у  
Резервний капітал акціонерного товариства формується у розмірі не менше 
ніж 15 відсотків статутного капіталу товариства шляхом щорічних 
відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого 
прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного 
капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 відсотків 
суми чистого прибутку товариства за рік. Стаття 19 Зкону «Про акціонерні 
 37 
товариства» [3]. 
Створення у товариствах резервного (страхового) фонду передбачено 
статею  14 Закону України "Про господарські товариства". Він формується у 
розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків 
статутного (вкладеного) капіталу. Також товариство створює і інші фонди, 
передбачені законодавством України або установчими документами 
товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду 
передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 
відсотків суми чистого прибутку [4].  
Одним із розділів власного капіталу є нерозподілені прибутки 
(непокриті збитки). Нерозподілені прибутки - це прибутки, одержані в 
результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на 
суму прибутків, використаних у звітному році. Нерозподілений прибуток є 
власністю акціонерів (учасників, засновників) і збільшує суму власного 
капіталу. Якщо фінансовим результатом діяльності є збиток, то сума збитку 
зменшує суму власного капіталу. 
Новими формами звітності в складі власного капіталу передбачена 
стаття неоплачений капітал. Неоплачений капітал - це сума заборгованості 
власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Його сума 
вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. 
Можна зробити висновки, що на сьогодні відбулися значні зміни в 
структурі власного капіталу та безпосередньо в методиці його формуванні на 
підприємстві. Ці зміни відбулися внаслідок проведення реформ 
бухгалтерського обліку та приведення його до міжнародних стандартів. 
 
 
1.3. Методологія обліку власного капіталу 
 
Власний капітал — як об’єкт обліку, являє собою власні джерела 
підприємства, які внесені засновниками - фізичними або юридичними 
 38 
особами без визначення строку проведення або залишені ними 
(засновниками) на підприємстві з уже оподаткованого прибутку. 
Одиницею обліку власного капіталу є сума грошей внесена (вкладена, 
залишена) засновником (фізичною або юридичною особою) за законодавчо 
визначеним компонентом.  
Відповідно до НПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» 
власний капітал підприємства має наступні компоненти: статутний 
(реєстрований) капітал; пайовий капітал, різні види незареєстрованого 
капіталу; додатково сплачений; додатково несплачений; резервний 
(страховий); нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років; 
неоплачений капітал; вилучений капітал [5]. 
Слід зазначити, що показник «власний капітал» — є одним із 
найважливіших і найістотніших для підприємства показником, оскільки 
відображає наступні  характеристики: 
— забезпеченість коштами для функціонування підприємства; 
— платоспроможність підприємства; 
— кредитоспроможність підприємства.  
Отже це доводить, що облік власного капіталу заслуговує особливої 
уваги до його обліку. Важливим моментом, який необхідно врахувати при 
організації обліку що формування власності (капіталу) засновників 
підприємства здійснюють за економіко-правовим характером. Тут 
виокремлюють два поняття: 
 вклади засновників; 
 додаткові внески засновників. 
Кожний із видів вкладів та додаткових внесків призначені для 
виконання різні функцій. З метою дослідження сутності даних функції, 
спочатку необхідно з’ясувати складові елементи власного капіталу. Власний 
капітал засновників (учасників) поділяється на дві частини: 
1) реєстрований; 2) нереєстрований. 
 39 
Перший — це статутний або пайовий капітал. Другий — додатковий, 
резервний, страховий капітал та нерозподілений прибуток (непокритий 
збиток). 
Кожна складова власного капіталу є власністю його засновників 
(учасників). Але вклади виконують незрівнянно більше функцій і мають 
значно глибший зміст, а ніж просте внесення додаткових коштів (майна), 
зокрема й таких, що залишилися в складі власного капіталу як 
нерозподілений прибуток. 
Так додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) 
можуть бути спрямовані на розвиток підприємства, закупівлю товарно-
матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.  
Наступним важливим об’єктом в організації облікового процесу є 
процес формування статутного (пайового) капіталу за рахунок вкладів 
засновників. Вони є обов’язковими елементами установчих документів 
підприємства. Згідно чинного законодавства сума статутного (пайового) 
капіталу підлягає обов’язковій реєстрації в державному реєстрі господарчих 
одиниць. Також вимагають обов’язкову реєстрацію і зміни (збільшення або 
зменшення) до статутного (пайового) капіталу. Слід наголосити на тому, що 
сума статутного (пайового) капіталу в балансі підприємства не може бути 
відмінною від тієї, що зареєстрована в державному реєстрі. Тому не вкладені 
кошти засновників (учасників) відбиваються в пасиві балансу окремо. 
Крім цього вартісна оцінка кожного вкладу визначає частку засновника 
(учасника) у статутному (пайовому) капіталі, на відміну від того, що 
додаткові внески, крім випадків, щодо яких самі засновники зробили певні 
застереження, на її розмір не впливають. Особливого значення набуває така 
властивість додаткових внесків, наприклад, у разі банкрутства. Учасники 
товариства відповідають лише в межах своїх вкладів (часток). При цьому 
додаткові внески учасників до інших видів власності до уваги не беруться. 
Згідно із законодавством внесення вкладу обов’язкове для засновника 
(учасника). Воно неодмінно впливають на зміни статутного (пайового) 
 40 
капіталу або його перереєстрації. А ось додаткові внески є добровільними. 
Відповідне рішення приймається простою більшістю голосів засновників 
(учасників). 
З метою ефективної організації бухгалтерського обліку власності це 
має першорядне значення визначити важливість як вкладів до статутного 
(пайового) капіталу так і додаткових внесків просто до власності (капіталу). 
Акції,які вилучені з ринку, зменшують участь акціонерного товариства 
на ринку, і відповідно відображаються в пасиві балансу. 
Слід відмітити, що інформація про власний капітал знаходить 
відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. В Плані 
рахунків для узагальнення інформації про стан та рух коштів різновидів 
власного капіталу передбачені рахунки класу 4 "Власний капітал та 
забезпечення зобов'язань". 
Рахунки цього  класу призначені для узагальнення інформації про стан 
і рух коштів  різновидностей  власного капіталу - статутного, пайового, у  
дооцінках, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також 
нерозподілених прибутків (непокритих  збитків), цільових надходжень, 
забезпечень майбутніх витрат  і  платежів,  страхових  резервів.  
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту 
реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та 
організацій України (ЄДРПОУ) і припиняється в день виключення 
підприємства з реєстру в результаті завершення діяльності (у випадку 
реорганізації, ліквідації). При цьому джерелами формування статутного 
капіталу, серед іншого, можуть бути основні засоби, нематеріальні активи, 
запаси та грошові кошти. [25, 28, 29,30]. 
Для обліку власного капіталу призначені рахунки 4 класу. Так рахунок  
40 "Зареєстрований (пайовий) капітал" призначено для обліку та 
узагальнення інформації про стан  і рух статутного й іншого  зареєстрованого 
капіталу, пайового капіталу підприємства відповідно до законодавства і 
 41 
установчих документів, а також внесків до оголошеного, але ще не  
зареєстрованого статутного капіталу. 
За дебетом рахунку 40 "Зареєстрований (пайовий) капітал" 
відображається зменшення (вилучення) зареєстрованого і пайового капіталу, 
за – кредитом його збільшення, а також надходження внесків до 
оголошеного, але ще не зареєстрованого статутного капіталу. Рахунок 40 
"Зареєстрований (пайовий) капітал" має такі субрахунки: (табл. 1.5) [13]. 
Таблиця 1.5 
Характеристика субрахунків з обліку власного капіталу 
Назва субрахунку Характеристика субрахунку
відображається статутний капітал господарських товариств, державних і 
комунальних підприємств. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться 
401   "Статутний   за  видами  капіталу  за кожним  засновником, учасником, акціонером тощо. 
капітал" Сальдо на цьому субрахунку повинно відповідати розміру статутного 
капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства                
                                                                                      
відображається і узагальнюється  інформація  про суми пайових внесків 
402   "Пайовий   членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського 
капітал" підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки 
та інших підприємств, що передбачені  установчими документами                 
403 "Інший відображається зареєстрований капітал інших  підприємств,  зокрема 
зареєстрований    приватних підприємств, формування якого передбачено в установчих 
капітал" документах                                                                                                              
 
403 "Інший відображається зареєстрований капітал інших  підприємств,  зокрема 
зареєстрований    приватних підприємств, формування якого передбачено в установчих 
капітал" документах                                                                                                              
 
404 "Внески до  відображаються  внески, які  надходять для  формування статутного 
незареєстрованого капіталу, зокрема акціонерного товариства, після його оголошення і до 
статутного капіталу" реєстрації відповідних змін до установчих документів                                     .
 
Рахунок 41 "Капітал у дооцінках" призначено для обліку і узагальнення 
інформації про дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових 
інструментів, які відповідно до національних положень (стандартів)  
бухгалтерського обліку відображаються у складі власного капіталу і 
розкриваються у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід). 
Залишок на цьому рахунку зменшується у разі уцінки та вибуття зазначених 
активів, зменшення їх корисності тощо (табл. 1.6). 
 42 
Таблиця 1.6 
Характеристика субрахунків з обліку капіталу у дооцінках 
           Для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації 
випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також  про вартість 
необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, 
та інші види додаткового капіталу призначено рахунок 42 "Додатковий 
капітал" призначено (табл. 1.7).  
Таблиця 1.7 
Характеристика субрахунків з обліку додаткового капіталу 
 
 43 
Наступним є рахунок 43 "Резервний капітал", який призначено для 
узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, 
створеного відповідно до  чинного законодавства  та  установчих документів 
за рахунок нерозподіленого прибутку. За кредитом рахунку  43  "Резервний  
капітал" відображається створення  резервів,  за  дебетом - їх використання.  
Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець  
звітного періоду. Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його 
видами та напрямками використання.  
Для обліку нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного 
та минулих років призначено рахунок 44 "Нерозподілені прибутки 
(непокриті збитки)", а також на данному рахунку відображається сума 
використаного в поточному році прибутку. За кредитом рахунку 
відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом - 
збитки та використання прибутку. Рахунок 44 "Нерозподілені прибутки 
(непокриті збитки)" має такі субрахунки: (табл. 1.8) [12]. 
Таблиця 1.8 
Характеристика субрахунків з обліку нерозподіленого прибутку (збитку) 
 
На рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого 
капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх 
перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо. За дебетом 
рахунку 45 "Вилучений капітал" відображається фактична собівартість акцій 
власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його 
учасників, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій 
(часток). Рахунок 45 "Вилучений капітал" має такі субрахунки: 
 44 
   451 "Вилучені акції" 
   452 "Вилучені вклади й паї" 
   453 "Інший вилучений капітал" 
Для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу 
підприємства призначено рахунок 46 "Неоплачений капітал". За дебетом 
рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) 
господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, 
за кредитом - погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. 
Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених 
неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником 
(учасником) підприємства [12]. 
Важливим є відображення в обліку господарських операцій з обліку 
власного капіталу. Типова кореспонденція з обліку власного капіталу 
наведена в таблиці 1.9. 
Таблиця 1.9 
Типова кореспонденція з обліку власного капіталу 
Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки 
Дебет  Кредит 
1  2 3  
Формування статутного (пайоового) капіталу за рахунок   
нерозподіленого прибутку 443 40 
Збільшено статутний капітал за рахунок резервного капіталу 43 40 
Погашено непокриті збитки минулих років за рахунок 43 442 
резервного капіталу  
Створено резервний капітал за рахунок додаткового капіталу 42 43 
Відображається сума відрахувань до резервного капіталу, які   
здійснюються відповідно до установчих документів або 
законодавства 
Відображається сума нарахованих дивідендів учасникам 443 671 
(власникам) за простими та привілейованими акціями  43 
Відображено зміни у статутному та пайовому капіталі за 443 40 
рахунок розподілу прибутку. 
Відрахування до резервного капіталу 443 43 
Нараховано суму чистого прибутку, що має бути сплачена до 443 67 
бюджету відповідно до законодавства. 
 45 
Продовж. табл. 1.9 
1 2 3 
Відображена сума чистого прибутку на створення спеціальних 443 426 
(цільових) фондів 
Сума чистого прибутку напрвлена на матеріальне заохочення 443 477 
Зільшено сстатутний капітал за рахунок збільшення суми 46 40 
номінальної вартості випущених акцій або часток 
зареєстрованого статутного капіталу 
Внесення пайових внесків членів товариства 37 41 
Відображається сума емісійного доходу, якщо в договорі із 46 421 
засновниками визначена вартість розміщення акцій вища за 
номінальну 
Відображена сума, фактично внесена учасниками для оплати 10, 30, 31 46 
зареєстрованого статутного та пайового капіталів. 
Відображається фактична собівартість акцій власної емісії або 45 31, 30, 672 
часток, викуплених підприємством у його учасників 
Перепродано викуплені акції (частки)   
- якщо фактична собівартість викуплених акцій (часток) 30,31 45 
дорівнює вартості перепродажу 
- якщо вартість перепродажу більша ніж фактична собівартість 30,31 421 
- якщо вартість перепродажу менша ніж фактична собівартість 421,422 45 
акцій 
- якщо фактична собівартість викуплених акцій (часток) 443 45 
перевищує вартість їх повторного розміщення та сума такого   
перевищення більша наявного кредитового залишку на рахунку 442 45 
421 
Вилучення частки капіталу 45 672 
Зменшення номінальної вартості акцій 40 442 
 
Методологія обліку власного капіталу визначається НП(С)БО № 1 
«Загальні вимоги до фінансової звітності». Даним стандартом визначаються 
мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до 
визнання і розкриття її елементів. Відповідно до даного стандарту 
визначається структура власного капіталу та методика складання Звіту про 
власний капітал. Склад власного капіталу підприємства  зазначається також в 
Балансі (Звіті про фінансовий стан підприємства). Норми цього Положення 
(стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб 
(далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). 
Якщо підприємство складає консолідовану звітність, то відповідно 
методика складання консолідованого звіту про власний капітал визначаються 
 46 
окремим НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність. Метою складання 
звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного 
капіталу підприємства протягом звітного періоду.  
Розглянемо порядок заповнення Звіту про власний капітал у розрізі 
статей Звіту. Разом із тим зазначимо, що показники у Звіті наводять у 
тисячах гривень, а показники, які відображають зменшення власного 
капіталу, наводять у дужках. Методика складання звіту про власний капітал 
наведена в Додатку А. 
Крім звітності підприємства складають примітки до фінансових звітів. 
У примітках до фінансової звітності підприємства розкривають призначення 
та умови використання кожного елемента власного капіталу (крім статутного 
капіталу). Акціонерні товариства наводять у примітках до фінансових звітів 
інформацію про:  
- загальну кількість та номінальну вартість акцій, на які передбачається 
здійснити передплату; загальну кількість та номінальну вартість акцій, 
на які здійснена передплата, у порівнянні із передбаченими 
величинами. Загальну суму коштів, одержаних в ході передплати на 
акції, у такому розрізі:  
− вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням 
кількості акцій. 
− всі грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням кількості 
акцій.  
− загальну суму іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із 
зазначенням кількості акцій та курсу, за яким валюту зараховано в 
обліку.  
− акції у складі статутного капіталу за окремими типами і категоріями: 
− кількість випущених акцій, із зазначенням неоплаченої частини 
статутного капіталу. Номінальна вартість акції.  
− зміни протягом звітного періоду у кількості акцій, що перебувають в 
 47 
обігу. 
− права, привілеї та обмеження, пов'язані з акціями, в тому числі 
обмеження щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу.  
− акції, що належать самому товариству, його дочірнім і асоційованим 
підприємствам.  
− перелік засновників і кількість акцій, якими вони володіють.  
− кількість акцій, які перебувають у власності членів виконавчого органу, 
та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 
5%. Акції, зарезервовані для випуску згідно з опціонами та іншими 
контрактами, з указанням їх термінів і сум. Накопичену суму 
дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями. 
−  суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли 
дивіденди були передбачені, але формально не затверджені. Всі інші 
підприємства наводять у примітках до фінансових звітів інформацію 
про: розподіл часток статутного капіталу між власниками; права, 
привілеї або обмеження щодо цих часток; зміни у складі часток 
власників у статутному капіталі.  
Вразі виявлення помилок у фінансовій звітності, виправлення помилок 
за минулий рік, виявлених у поточному році, здійснюється відповідно до 
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і 
зміни у фінансових звітах" відображається кореспонденцією рахунка 44 
"Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського 
обліку відповідних об'єктів класів 1 - 6. 
Отже можна зробити висновки про те, що з прийняттям Національного 
положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до 
фінансової звітності», яке затверджене наказом Мінфіну України від 
07.02.2013 р. № 73 змінилася структура власного капіталу, методика його 
обліку та складання звітності [5]. 
 
 48 
РОЗДІЛ 2 
 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ 
ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» 
 
 
2.1.  Організаційно економічна характеристика підприємства 
 
Публічне акціонерне товариство “Черкаський шовковий комбінат” 
засноване згідно з рішенням загальних зборів від 16 березня 1994 року 
шляхом перетворення суб’єкта підприємницької діяльності орендного 
підприємства Черкаського шовкового комбінату. Скорочена назва ПАТ 
«ЧШК». Місце знаходження та юридична адреса: м. Черкаси, вул. Енгельса, 
170.  
Керівництво даним підприємством здійснює директор Мицик Ніла 
Петрівна. Директор та головний бухгалтер не є засновниками (учасниками) 
інших підприємств. Товариство створене з метою здійснення 
підприємницької діяльності та отримання прибутку. У своїй роботі 
підприємство керується Конституцією України, законами України та 
прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами,статутом 
підприємства ПАТ «ЧШК», колективним договором, а також наказом про 
облікову політику та розпорядженнями директора ПАТ «ЧШК».  
Основним видом діяльності підприємства є виробництво тканин та 
текстильних товарів, торгівельна діяльність у сфері оптової і роздрібної 
торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих та 
непродовольчих товарів, посередницькі послуги, зовнішньоекономічна 
діяльність. Засновниками товариства є акціонери – фізичні особи, які набули 
право власності на акції товариства в процесі приватизації, випуску нових 
акцій, розподілу акцій між засновниками.  
Статутний фонд підприємства складає 13754900 грн. Статутний фонд 
 49 
товариства розділений на 275098 простих іменних акцій номінальною 
вартістю 50 гривень кожна. Ведення бухгалтерського обліку на ПАТ “ЧШК” 
організовано створенням бухгалтерської служби на чолі з головним 
бухгалтером, якій підпорядковуються шість бухгалтерів.  
Головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, 
дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України 
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням 
особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових 
даних. Організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за 
відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських 
операцій. Вимагає від працівників забезпечення неухильного дотримання 
порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.  
Бухгалтерія ПАТ “ЧШК” забезпечує:  
- дотримання встановлених принципів та методологічних засад ведення 
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; 
 - забезпечує підвищення рівня фінансово-облікової роботи; 
 - зміцнення фінансово-розрахункової дисципліни;  
- дотримання режиму економії;  
- облік фактичної собівартості робіт (послуг); 
- повноту отримання виручки і доходів;  
- складання і подання в установлені терміни фінансової звітності 
користувачам, визначеним законодавством, тощо.  
Основними завданнями бухгалтерії підприємства є: - організація 
своєчасного відображення на рахунках бухгалтерського обліку та контроль 
всіх господарських операцій відповідно до діючої нормативно-законодавчої 
бази; - здійснення економічного аналізу фінансово-господарської діяльності 
та підготовка пропозицій по підвищенню ефективності роботи. 
Бухгалтерський облік ведеться на основі „Плану рахунків бухгалтерського 
обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій”, Інструкції 
№ 291 з використання Плану рахунків, використовуючи автоматизовану 
 50 
форму обліку. На ПАТ «ЧШК» функціонує планово-економічний відділ, 
який координуючи свої дії з головним бухгалтером відповідає за аналіз і 
внутрішній контроль. Нами проведено аналіз основних фінансово-
економічних показників діяльності підприємства ПАТ «ЧШК» в динаміці за 
останні 3 роки на основі даних форми №1 «Баланс (Звіт про фінансовий 
стан)» та форми №2 «Звіт про фінансові результати» (додатки А, Б). 
Результати аналізу наведено в таблиці 2.1. 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності 
ПАТ «Черкаський шовковий комбінат»  за 2018 - 2020 роки 
Роки Відхилення 
№ 
2019/ 2020/ 2019/ 2020/ 
п/ Показник 
2018 2019 2020 2018, 2019, 2018, 2019, 
п 
(+; -) (+; -)  (%) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Чистий дохід від 
реалізації 
продукції 402352 373807 328793 -28545 -45014 -7,09 -12,04 
(товарів, робіт, 
послуг), тис. грн. 
2 Собівартість 
реалізованої 
продукції 374107 358392 314369 -15715 -44023 -4,2 -12,28 
(товарів, робіт, 
послуг), тис. грн. 
3 Валовий 
прибуток,  28245 15415 14424 -12830 -991 -45,42 -6,43 
тис. грн. 
4 Чистий прибуток, 
18334 6867 5458 -11467 -1409 -62,54 -20,52 
тис. грн. 
5 Середньоспискова 
чисельність 528 507 437 -21 -70 -3,97 -13,8 
працівників, осіб 
6 Продуктивність 
праці, тис. 762,03 737,29 855,39 -24,74 118,1 -3,24 16,02 
грн./осіб 
7 Фонд оплати 
52989 61654 56597 8665 -5057 16,35 -8,20 
праці,  тис. грн. 
8 Середньомісячна 
заробітна плата, 8,36 10,13 10,79 1,77 0,66 21,17 6,51 
тис. грн. 
9 Валюта балансу,  
359762 378987 385610 19225 6623 5,34 1,75 
тис. грн. 
 51 
Продовж. табл. 2.1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
10 Власний капітал,  
182455 189322 194780 6867 5458 3,76 2,88 
тис. грн. 
11 Середньорічна 
вартість 
99941 129182,5 132673 29241,5 3490,5 29,26 2,7 
основних засобів,  
тис. грн. 
Середньорічні 
залишки 
12 оборотних 240690 240063 249561 -627 9498 -0,26 3,95 
засобів,  
тис. грн. 
Поточні 
зобов’язання та 
13 177307 189665 190830 12358 1165 6,97 0,61 
забезпечення,  
тис. грн. 
Дебіторська 
14 заборгованість,  22956 16064 27076 -6892 11012 -30,02 68,55 
тис. грн. 
Власні оборотні 
15 62375 51037 67719 -11338 16682 -18,18 32,68 
кошти, тис. грн. 
Грошові кошти,  
16 8792 4652 14302 -4140 9650 -47,08 207,43 
тис. грн. 
 
Як свідчить проведений аналіз основних фінансово-економічних 
показників діяльності ПАТ «ЧШК» за 2018-2020 роки, підприємство 
прибуткове, проте спостерігається тенденція до суттєвого зниження чистого 
прибутку з кожним роком. Чистий прибуток підприємства в 2020 році 
зменшився в порівнянні з 2019 роком на 1409 тис. грн. або 20,52%. А в 2019 
році порівняно з 2018 роком – зменшився на 11467 тис. грн. або 62,54%. 
Відповідно таку ж тенденцію має чистий дохід від реалізації і валовий 
прибуток. Так в 2020 році він зменшився в порівнянні з 2019 роком на 45014 
тис. грн. або на 12,04%. А в 2019 він зменшився порівняно з 2018 роком на 
28545 тис. грн. або на 7,09%.  
Поряд зі зменшенням чистого доходу від реалізації зменшується і 
собівартість реалізованої продукції. Але слід зазначити, що вона 
зменшується менш швидкими темпами ніж чистий дохід від реалізації і 
чистий прибуток. Це говорить про те, що витрати на виробництво продукції 
зростають, що негативно впливає на фінансові результати підприємства. 
 52 
Середньоспискова чисельність працівників також зменшується, проте як 
свідчать дані 2020 року продуктивність праці у 2020 році зросла порівняно з 
2018 роком на 93,36 тис. грн. на одного працівника, що складає 12,25 % від її 
величини 2018 року. Скорочення працівників було здійснено з метою 
підвищення заробітної плати працівникам. Зростання середньомісячної 
заробітної плати було спричинено не зростанням продуктивності праці, а 
відбулося внаслідок збільшенням мінімальної заробітної плати в Україні. 
Тому керівництву підприємства слід звернути увагу на систему 
стимулювання та заохочення праці робітників. 
 Проаналізовані показники демонструють поступове збільшення 
валюти балансу та власного капіталу. Відбувається збільшення 
середньорічної вартості основних засобів. Після зменшення власних 
оборотних коштів у 2019 році на 11338 тис. грн. або на 18,18% їхня кількість 
стрімко зростає у 2020 році аж на 16682 тис. грн., або на 32,68%, що є 
позитивним моментом. Негативним моментом, на яке керівництву 
підприємства потрібно терміново звернути увагу це велике зростання 
дебіторської заборгованості на кінець 2020 року на 11012 тис. грн., що 
становить 68,55%, оскільки така заборгованість може стати простроченою. 
Також спостерігається негативна тенденція до зростання поточних 
зобов’язань кожного року.  
Отже, ПАТ «ЧШК» протягом 3 років нашого дослідження залишається 
прибутковим, збільшуються грошові кошти проте валовий та чистий 
прибуток знижуються. Ситуація не критична, але потребує якісного 
управлінського рішення для економічного росту підприємства за 
результатами господарської діяльності. 
Наступним етапом аналізу фінансового стану є аналіз 
платоспроможності, результати якого наведено в таблиці 2.2. 
 
 
 
 53 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників платоспроможності ПАТ «ЧШК» 2018-2020 рр. 
Формула Роки Нор Відхилення 
мати
№ 
Показники вне 2019/ 2020/
п/п 2018 2019 2020 
знач 2018 2019 
ення 
1 Коефіцієнт Оборотні активи/ 1,35 1,27 1,35 1,5- -0,08 0,08 
покриття Поточні 2,5 
зобов’язання 
2 Проміжний (Оборотні активи 0,29 0,24 0,3 0,7- -0,05 0,06 
коефіцієнт – товарно-мат. 0,8 
ліквідності запаси ) / Поточні 
зобов’язання 
3 Коефіцієнт (Грошові кошти + 0,04 0,02 0,07 0,2- -0,02 0,05 
абсолютної короткостр. ЦП) / 0,35 
ліквідності поточні 
зобов’язання 
 
Аналіз показників платоспроможності ПАТ «ЧШК», а саме коефіцієнту 
покриття, проміжного коефіцієнта ліквідності та коефіцієнта абсолютної 
ліквідності демонструє, що протягом 2018-2020 років на підприємстві вони 
були менше нормативного значення. Підприємство не могло своїми 
платіжними засобами повністю погасити свої строкові зобов’язання. Вразі 
такого продовження діяльності і неприйняття належних мір керівництвом 
підприємства це веде до зниження довіри до підприємства і втрати його 
конкурентоспроможності. У разі виникнення системної кризи ліквідності 
компанія може бути оголошена банкрутом у найближчий час. 
Аналіз показників ділової активності за 2018-2020 рр. (табл. 2.3) 
свідчить про те, що оборотність дебіторської заборгованості в 2019 році 
знизилась на 6,26, але компанія активізувала роботу з повернення коштів і 
оборотність кредиторської заборгованості зросла на 5,02 у 2020 році. 
Оборотність кредиторської заборгованості поступово знижується з кожним 
роком. Дані показують, що ефективність використання активів ПАТ «ЧШК» 
постійно знижується.  
 
 54 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників ділової активності  ПАТ «ЧШК» за 2018-2020 рр. 
Формула Роки Відхилення 
№ 
Показники 
п/п 2019/ 2020/ 
2018 2019 2020 
2018 2019 
1 Оборотність Виручка від 
дебіторської реалізації/(Деб.заборг. 
заборгованості  на поч. року + 14.45 8,19 13.21 -6,26 5,02 
Деб.заборг. на кінець 
року)/2 
2 Оборотність Виручка від 
кредиторської реалізації/(кред.заборг
заборгованості  . на поч. року + 2.5 2.16 1,9 -0,34 -0,26 
кред.заборг. на кінець 
року)/2 
3 Середній період 365/ Оборотність 
погашення деб.заборгованості 
25,26 44,56 27,63 19,3 -16,93 
дебіторської 
заборгованості  
4 Середній період 365/ Оборотність 
погашення кред.заборгованості 
146 169 192,1 23 23,1 
кредиторської 
заборгованості 
5 Оборотність Виручка від реалізацї/ 
активів (Заг.сума активів на 
поч. року + Заг.сума 1,18 1,01 0.43 -0,17 -0,58 
активів на кінець 
року)/2 
6 Оборотність Виручка від 
власного реалізації/ власний 2,2 1,97 1,69 -0,23 -0,28 
капіталу  капітал 
7 Тривалість (Середній період 
фінансового погашення деб. 
циклу  заборг.+ період 
одного обороту 177,3 192,3 226,3 15 34 
запасів(ІІ)) – середній 
період погашення 
кред. заборгованості 
Якщо в 2018 р. на кожну гривню залучених коштів було виготовлено 
готової продукції на суму 1,18 гривень, то в 2019 р. – 1,01, а в 2020 р. – вже 
0.43. Негативною тенденцією є зниження оборотності власного капіталу, у 
2020 році цей показник впав до значення 0,43, що спричинено зниженням 
доходу компанії. Тривалість фінансового циклу постійно збільшується, 
причинами такої негативної тенденції є збільшення виробничого циклу.  
Важливим етапом аналізу є аналіз показників рентабельності, 
 55 
результати якого наведено у таблиці 2.4. 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників рентабельності  ПАТ «ЧШК» за 2018-2020 рр. 
Відхил Відхиле
ення ння 
Показник % Методика розрахунку 2018 р. 2019 р. 2020 р. 
2019/ 2020/ 
2018 2019 
Рентабельність Прибуток до 
сукупного оподаткування/Усього 6,21 2,21 1,73 -4 -0,48 
капіталу джерел х100 
Рентабельність Чистий 
власного прибуток/Власний 10,04 3,62 2,8 -6,42 -0,82 
капіталу капітал х100 
Валова Валовий 
рентабельність прибуток/Виручка від 
7,01 4,12 4,38 -2,89 0,26 
реалізованої реалізації х100 
продукції 
Операційна Операційний 
рентабельність прибуток/Виручка від 
5,23 1,85 1,84 -3,38 -0,01 
реалізованої реалізації х100 
продукції 
Чиста Чистий 
рентабельність прибуток/Виручка від 
4,55 1,83 1,66 -2,72 -0,17 
реалізованої реалізації х100 
продукції 
Валова Валовий 
рентабельність  прибуток/Собівартість 7,55 4,3 4,58 -3,25 0,28 
продукції х100 
Чиста Чистий 
рентабельність прибуток/собівартість 4,9 1,91 1,73 -2,99 -0,18 
виробництва продукції х100 
Рентабельність Чистий прибуток 
виробничих /(Середньорічна 
фондів% вартість основних 6,95 2,45 3,63 -4,5 1,18 
засобів + Середньорічні 
запасів) х100 
 
Аналіз рентабельності інвестицій ПАТ «ЧШК» свідчить про те, що 
ефективність використання сукупного та власного капіталів знижується з 
кожним роком. Різке падіння рентабельності капіталів відбувається в 2019 
році, на 4% знижується рентабельність сукупного капіталу та на 6,42% 
рентабельність власного капіталу. Така негативна тенденція спричинена 
падінням з року в рік прибутку та зростанням капіталу. Тому менеджменту 
підприємства необхідно вжити заходів, спрямованих на підвищення 
 56 
ефективності використання капіталу, адже наявні показники можуть 
негативно вплинути на мотивацію інвесторів продовжувати співпрацю, не 
кажучи вже, про залучення нових інвесторів. 
Проведені дослідження демонструють, що показники рентабельності 
продукції також знижуються кожного року. Найбільші зміни відбуваються у 
2019 році, коли валова рентабельність реалізованої продукції знижується на 
2,89%, операційна рентабельність реалізованої продукції на 3,38%, а чиста 
рентабельність реалізованої продукції на 2,72%. Зниження показника валової 
рентабельності реалізованої продукції свідчить про погіршення ефективності 
виробничої діяльності, а також про неефективність ціноутворення. Зниження 
показника операційної рентабельності свідчить про зменшення доходів від 
операційної діяльності, а зниження чистої рентабельності реалізованої 
продукції про зниження чистого прибутку.  
Рентабельність виробничої діяльності також знижується, такі 
показники як валова рентабельність на 3,25%, чиста рентабельність 
виробництва на 2,99% у 2019 році. Отримані дані демонструють, що на 
кожну витрачену у господарстві гривню на виробництво продукції, 
підприємство отримує все менше і менше прибутку з кожним роком. 
Позитивною зміною є збільшення рентабельності виробничих фондів на 
1,18% у 2020 році, проте такому незначному збільшенню передувало 
серйозне падіння показника у 2019 році на 4,5%. 
Отже, проведений аналіз показників рентабельності ПАТ «ЧШК» 
потягом 2018-2020 років показав, що всі показники рентабельності 
підприємства з кожним роком зменшуються. Найбільше падіння показників 
відбувається у 2019 році. Такі зміни спричинені зменшенням обсягу 
реалізації і відповідно прибутку підприємства та зростанням собівартості 
продукції. З огляду на те, що прибуток утворюється під впливом всіх 
факторів, які формують доходи і витрати, пошук можливостей підвищення 
рентабельності можливий і в операційній, і у фінансовій, і в інвестиційній 
сферах. Оптимізація структури фінансових ресурсів і зниження вартості їх 
 57 
залучення, використання податкових пільг, зниження витрат на виробництво 
товарів і послуг, оптимізація витрат на маркетингові комунікації, все це 
дозволить підвищити рентабельність підприємства. 
 
 
 
2.2. Організація та методика обліку власного капіталу 
підприємства 
 
В статуті підприємства ПАТ «ЧШК» вказується, що засновницький 
опис майна, формується за рахунок основних засобів та грошових коштів, а 
також цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства. Слід 
зазначити, що майно підприємства є власністю акціонерів і закріплюється за 
ними на праві повного господарського відання. Тобто, товариство володіє, 
користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.  
Джерелами формування майна є:  
- майно, яке передане органами державного управління; 
- доходи, які одержані від реалізації продукції, товарів, робіт а також від 
інших видів фінансово-господарської діяльності; 
- кредити банків та інших кредиторів;  
-  капітальні вкладення і дотації з бюджетів; 
- доходи від цінних паперів; 
- благодійні та безоплатні внески, пожертвування підприємств, 
організацій, і громадян; 
- придбання майна іншого підприємства; 
- інше майно набуте на підставах, не заборонених законодавством. 
Підприємство відповідно до чинного законодавства має право здавати 
в оренду підприємствам, організаціям, установам та громадянам будинки, 
споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші 
матеріали, які йому належать, а також списувати їх з балансу. 
 58 
Розмір статутного капіталу підприємства становить 13755 тис. грн. 
Дані про всі господарські операції, що здійснюються на підприємстві шляхом 
суцільної та безперервної реєстрації в документах є важливим засобом 
контролю за правильним формуванням та використанням власного капіталу 
підприємства.  
Власний капітал ПАТ «ЧШК» складається зі статутного капіталу 
іншого додаткового капіталу та нерозподіленого прибутку (збитку). 
Найвагомішу частину власного капіталу займає статутний капітал. 
Розглянемо формування статутного капіталу ПАТ «ЧШК», як складову 
частину власного капіталу. Майно підприємства формується шляхом 
придбання необоротних й оборотних засобів. При формуванні статутного 
капіталу товариства складається засновницький опис майна, та розробляється 
та затверджується статут акціонерного товариства. Порядок реєстрації 
статутного капіталу ПАТ «ЧШК» та змін, що в ньому відбуваються наведено 
на рисунку 2.1.  
 
Рис. 2.1. Порядок реєстрації та змін статутного капіталу                              
ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» 
 59 
Зміни розміру статутного капіталу відображаються в бухгалтерському 
обліку після внесення змін до ЄДРПОУ. Слід зазначити, що останні три роки 
змін в статутному капіталі ПАТ «ЧШК» не відбувалося. При реєстрації 
статутного капіталу товариство керується чинним законодавством. На 
момент реєстрації та внесення змін необхідно документально правильно їх 
оформлювати. Первинні документи з обліку статутного капіталу наведено в 
табл. 2.5. 
Таблиця 2.5 
Документування операцій з руху статутного капіталу ПАТ «Черкаський 
шовковий комбінат» 
 
Структура статутного капіталу та відображення його в первинних 
документах та звітності показана на рисунку 2.2. 
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається  з моменту 
реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств 
(ЄДРПОУ) і припиняється в день його виключення.  
Одним із важливих складових власного капіталу є прибуток. В 
бухгалтерському обліку прибуток (збиток) формується від усіх видів 
діяльності поступово протягом фінансово-господарського року шляхом 
визначення фінансового результату від: реалізації продукції (товарів, робіт, 
 60 
послуг), тобто діяльності, з якою метою було створено дане підприємство; 
інших операційних доходів (витрат); інших фінансових доходів (витрат); 
інших доходів (витрат); надзвичайних доходів (витрат). 
Структура статутного капіталу 
Грошові внески Внески в натуральній формі 
Статут, установчий договір, накази, акти приймання - передачі ОЗ, 
накладні, ПКО, виписки банку, довідки та розрахунки бухгалтерії 
Журнал 7 
Відомості 7.1 та 7.2 
Головна книга 
Баланс (Звіт про фінансовий стан), 
Звіт про власний капітал 
 
Рис. 2.2. Порядок формування та відображення статутного капіталу 
підприємства в первинних документах та звітності 
 
 Прибуток (збиток) ПАТ «ЧШК» утворюється в результаті доходів від 
реалізації тканин, та інших товарів народного споживання, продукції 
виробничо-технічного призначення, як по безготівковому рахунку, так і за 
готівку. 
 Крім того, підприємство може отримувати доходи від реалізації 
товарів з сировини тваринного походження, промислово-технічного та 
іншого призначення, а також художньо-прикладних виробів. Воно також 
може реалізовувати і інші матеріальні цінності та послуги допоміжних 
господарств і виробництв, а також мати доходи і витрати, що збільшують або 
зменшують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.  
Товариство в ході здійснення своєї господарської діяльності несе також 
і витрати, що пов’язані із виробництвом готової продукції, сировини її 
 61 
переробкою, наданням послуг, а також із впровадженням й удосконаленням 
передових форм організації виробництва та інші. 
Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського 
року. Більшу частину прибутку на підприємстві складає прибуток від 
реалізації продукції, товарів, робіт, послуг одержаний у вигляді різниці 
між виручкою від реалізації і затратами на виробництво та збут. Крім 
цього, підприємство може отримувати доходи, та мати затрати і втрати, які 
не пов’язані з реалізацією продукції, але вони можуть збільшувати чи 
зменшувати суму прибутку або збитку. Тобто крім основної, підприємство 
може займатися неопераційною (інвестиційною та фінансовою) діяльністю, а 
також результати, пов’язані з надзвичайними подіями (пожежа, крадіжки 
тощо).  
Методика визначення фінансових результатів наведена на рисунку 2.3. 
До складової власного капіталу ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» 
входить і резервний капітал, який сформований на підприємстві відповідно 
до чинного законодавства та установчих документів за рахунок щорічних 
відрахувань  від  чистого  прибутку та нерозподіленого прибутку. Резервний 
капітал підприємство може використовувати для покриття непередбачених 
витрат, збитків та інше. Залишок невикористаних коштів резервного капіталу 
переходять на наступний рік. 
На ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» розмір резервного капіталу 
складає 1,6% статутного капіталу, хоча згідно законодавства в акціонерному 
товаристві резервний капітал формується у розмірі не менше ніж 15 відсотків  
статутного капіталу  товариства. Розмір  щорічних відрахувань не може бути  
меншим ніж 5 відсотків. Отже слід зробити висновки, що на підприємстві 
порушується чинне законодавство, щодо формування резервного капіталу. 
А це означає, що існують певні загрози щодо своєчасного 
попередження негативних факторів, які можуть виникнути при погіршенні 
фінансового становища підприємства. І тим часом своєчасної їх ліквідації. 
 
 62 
 1 2 3 
Придбання ресурсів Продаж продукту 
діяльності діяльності 
Гроші Використання ресурсів/ Продукти 
речовин та сил природи/ 
Ресурси у процесі діяльності Гроші 
Ресурси Процес переробки/ тех- Продукти 
нологічний/ та процеси 
Матеріальні які простого використання Вироби 
складаються ресурсів за організацій-
ними умовами діяльнос- Роботи 
Нематеріальні, ті/ адміністративні,  
які не склада- збутові тощо/ Послуги 
ються (енергія, 
холод, газ…) Товари 
ВИТРАТИ ЗАТРАТИ ДОХОДИ 
Валові витрати Затрати діяльності Валові доходи 
Технологічні 
Організаційні 
Фінансові результати 
/+, –/ 
ПОДАТКИ НА ПРИБУТОК 
 
 
Рис. 2.3. Базова (загальна) організаційна побудова бухгалтерського 
обліку фінансових результатів ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» 
Крім резервного капіталу на підприємстві створюється додатковий 
капітал — це сума дооцінки необоротних активів, а також вартість 
необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших 
юридичних і фізичних осіб, інші види додаткового капіталу. Збільшення 
суми чистого прибутку товариства за рік. Тобто можна зробити висновки, що 
товариство недотримується вимог чинного законодавства додаткового 
капіталу за рахунок суми дооцінки залишкової вартості об’єкта активу 
відбувається, якщо: 
 63 
— об’єкт до поточного дооцінювання не уцінювався — в такому 
випадку на збільшення додаткового капіталу відноситься вся сума 
дооцінювання; 
— об’єкт активу до поточного дооцінювання тільки уцінювався — при 
цьому до складу додаткового капіталу включається сума перевищення суми 
дооцінки над сумою уцінки; 
— об’єкт активу до поточної дооцінювання й уцінювався, і 
дооцінювався - до складу додаткового капіталу належить різниця між сумою 
поточної дооцінки й сумою перевищення попередніх уцінок над сумою 
попередніх дооцінок. 
До складу нерозподіленого прибутку включається також уцінка об’єкта 
основних засобів, в розмірі перевищення суми попередніх дооцінок на яку 
була здійснена в попередніх періодах відповідна частина основних засобів 
над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта. Для обліку 
власного капіталу робочим планом рахунків передбачено рахунки 4 класу 
характеристика яких наведена в таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 
Балансові рахунки обліку власного капіталу на підприємстві  
ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» 
 
 64 
На ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» ведется як журнальна так і 
автоматизована форма обліку власного капіталу. Записи до Журналу 7 
здійснюються на підставі первинних документів та відомостей аналітичного 
обліку. Дані з рахунків 40 "Статутний капітал", 42 "Додатковий капітал", 44 
"Нерозподілені прибутки (непокриті збитки відображаються у Журналі 7 за 
підсумками місячних дебетових та кредитових оборотів і сальдо за 
зазначеними рахунками у розрізі статей аналітичного обліку. 
Важливим є відображення власного капіталу у звітності. При складанні 
фінансової звітності порівнюються залишки за рахунками 441 "Прибуток 
нерозподілений" та 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді", і, якщо 
за рахунком 441 "Прибуток нерозподілений" наявне кредитове сальдо, то 
підприємство на цю суму різниці матиме нерозподілений прибуток  
поточного року, а якщо сума прибутку, використаного у звітному році, 
перевищує суму нерозподіленого прибутку, то цю різницю необхідно 
відобразити на рахунку 442 "Непокриті збитки". І нерозподілений прибуток і 
непокриті збитки відображається в рядку 1420 пасиву Балансу (ф. № 1) 
(Додаток Б). У Журналі 7 відображаються операції про зміну в складі 
власного капіталу підприємства. Відомості 7.1, 7.2 забезпечують 
накопичення аналітичних даних щодо додаткового капіталу, використання 
прибутку за період з початку поточного року.  
Вразі виникнення змін розміру статутного капіталу акціонерного 
товариства за певних причин вони відображаються у бухгалтерському обліку 
після внесення відповідних змін до державного реєстру. Зміни відбуваються 
з різних причин. Так зменшення статутного капіталу можливе при виході, 
виключенні учасника зі складу товариства. Обидва варіанти потребують, 
крім обов’язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у 
засновницьких документах, розрахунку з учасником. 
Слід також зазначити, що на підприємстві протягом останніх трьох років 
розмір статутного капіталу не змінювався, тобто товариство не випускало та 
не реалізувало акції, а також не вносили до статутного капіталу грошові 
 65 
кошти, майно та інше. Загальну схему формування, збільшення та зменшення 
статутного капіталу на підприємстві  представлено на рис. 2.4. 
 
Рахунок 40 “Статутний капітал” 
 
 
 Величина  
Структура 
 
 Збільшення Зменшення 
 Грошові внески Внески в натуральній 
 формі 
 Додаткова емісія 
 (випуск) акцій Документування операцій (статут, 
установчий договір, накази, акти 
 приймання-передачі основних 
 Додатковий капітал засобів, накладні, виписки банку, 
 довідки та розрахунки бухгалтерії) 
 Збільшення номінальної 
вартості акцій 
 Регістри обліку (Журнал №7) 
 
Резервний капітал 
 Головна книга 
 Капітал у доцінках 
Звітність: баланс, звіт про власний капітал 
 
Рис. 2.4. Формування, збільшення та зменшення статутного капіталу  
на ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» 
Загальну схему бухгалтерського обліку неоплаченого капіталу 
наведено на рис. 2.5. 
 
Рис. 2.5. Загальна схема бухгалтерського обліку неоплаченого капіталу 
 66 
 Розглянемо типову кореспонденцію рахунків з обліку статутного 
капіталу, яка наведена в таблиці 2.7. 
Таблиця 2.7 
Типова кореспонденція рахунків з обліку статутного капіталу 
 
Оплата одержаних акцій може здійснюватися як грошовими коштами 
так і коштами із позикових рахунків. Вразі ліквідації (анулювання) акції, то 
статутний капітал на цю суму повинен бути зменшений; при перепродажу 
акцій - зазначається зменшення вилученого капіталу та збільшення 
відповідних активів. При реалізації акцій своїм акціонерам заборгованість 
може відображатись на рахунку 46 "Неоплачений капітал".  
Облік статутного капіталу пов'язаний з обліком акцій власної емісії 
(табл. 2.8). 
Таблиця 2.8 
Відображення в обліку операцій з акціями власної емісії  
 
 67 
Продовж. табл. 2.8 
 
На рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого 
капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх 
перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо (рис. 2.6). 
 
 
Рис. 2.6. Загальна схема бухгалтерського обліку вилученого капіталу  
Підприємство може здійснювати викуп акцій власної емісії з метою 
 68 
розповсюдження серед працівників підприємства; збільшення доходу на 
кожну акцію. Якщо під час продажу викуплених акцій за нижчою ціною 
викупних коштів емісійного доходу недостатньо, то в такому випадку буде 
робитися запис: Дт 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" Кт 451 
"Вилучені акції". Акціонерне товариство відрізняється від інших товариств 
тим, що відповідальність кожного з учасників капіталу товариства 
обмежується одним лише його внеском - акцією. Мінімальний розмір 
статутного капіталу в акціонерному товаристві відповідно до чинного 
законодавства становить 1250 мінімальних розмірів заробітної плати. 
Загальна схема бухгалтерського обліку вилученого капіталу наведена на 
рисунку. Типові проведення з обліку викуплених акцій ПАТ «Черкаський 
шовковий комбінат» наведено в табл. 2.9. 
Таблиця 2.9 
Облік викуплених акцій ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» 
 
Наступним у структурі власного капіталу підприємства є додатковий 
 69 
капітал. Додатковий капітал може направлятися на збільшення статутного, 
пайового, резервного капіталу та на покриття збитків від діяльності 
підприємства. Розглянемо типову кореспонденцію рахунків з обліку 
додаткового капіталу, яка наведена в таблиці 2.10. 
Таблиця 2.10 
Типова кореспонденція рахунків з обліку додаткового капіталу 
 
Резервний капітал господарського товариства створюється з метою 
покриття можливих в майбутньому не передбачуваних збитків, втрат. 
Розглянемо типову кореспонденцію рахунків з обліку резервного капіталу, 
яка наведена в таблиці 2.11.  
Таблиця 2.11 
Типова кореспонденція рахунків з обліку резервного капіталу 
 
 70 
Резервний капітал може використовуватися для покриття отриманого 
підприємством збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів 
при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі, передбачені 
законодавством.  
 
 
2.3. Методика складання звітності з обліку власного капіталу 
 
Власний капітал підприємства є тим фундаментом, наявність якого 
дозволяє розпочати господарську діяльність і належно забезпечити її 
ефективне ведення. Тому відображення власного капіталу у фінансовій 
звітності є дуже важливим. Відтак, інформацію про стан власного капіталу та 
зміни в його структурі відображає Звіт про власний капітал (форма № 4). 
Тому  розглянемо порядок його складання 
Звіт про власний капітал покликаний показати всі зміни в складі 
власного капіталу підприємства, які відбулися протягом звітного періоду. 
Тому підприємства для порівняння інформації повинні разом із річним 
Звітом подавати Звіт про власний капітал за попередній рік (НП(С)БО 1). 
Передусім зазначимо, що показники у Звіті наводяться в тисячах гривень. 
Якщо дані в графах 3–11 призводять до зменшення залишку відповідного 
елементу власного капіталу, то такі дані наводяться в дужках. 
Підприємство ПАТ «ЧШК» зобов’язане складати фінансову звітність 
згідно із НПСБО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та Методичних 
рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені 
наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433  [10].  
Особливістю складання звіту про власний капітал є те, що він включає 
перелік додаткових статей до звіту, методику складання яких наведено в 
додатку 3 до НПСБО 1.   Ці статті можуть бути додані до звіту, у разі якщо 
стаття відповідає таким критеріям [5, п. 1.4, 10]. інформація є 
суттєвою, тобто такою, відсутність якої може вплинути на рішення 
 71 
користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається 
відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського 
обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та керівництвом 
підприємства [5, п. 3 р. І ]; 
⎯ оцінка статті може бути достовірно визначена. 
Нами буде розглянуто порядок заповнення Звіту про власний капітал 
ПАТ «ЧШК» за 2020 рік в таблиці 2.12. [86 ]. 
Таблиця 2.12 
Порядок заповнення Звіту про власний капітал на ПАТ «Черкаський 
шовковий комбінат» за 2020 р. 
Назва статті Код Дані для 
Пояснення 
Звіту (Сума) рядка заповнення  
1 2 3 4 
сальдо Відображається сума власного капіталу ( е 
рахунків 40– скоригований залишок) на початок року (п. 5.4 р. 
Залишок на 
46 на V Методрекомендацій) 
початок року 4000 
початок 1. У графі 3 сальдо по рахунку  401, 402, 403 
13755 
звітного 2. У графі 4 включається сальдо дооцінки 
року активів, Кт 423. 
 3. У рядку 5 — сальдо. По Кт 421, 422, 424, 425. 
4. У рядку 6 — сальдо. По Кт 43. 
  5. У рядку 7 — сальдо. По Кт 441 або по Дт 442. 
6. У рядку 8 — сальдо Дт 46. 
7. У рядку 9 — сальдо по Дт 45. 
Відображаються суми коригувань, передбачені П(С)БО 
Коригування 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» (п. 5.5 р. 
V Методрекомендацій) 
У цьому рядку показують інформацію про вплив 
змін облікової політики. Зокрема, зміна облікових 
оцінок, що вплинула на статті власного капіталу. 
Дт 40, Найчастіше такі зміни супроводжуються 
41, 42, 43, коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку 
Зміна 
44, 45 (рахунок 44) на початок звітного року (графа 7). 
облікової 4005 
Кт 40, Водночас потрібно врахувати, що в разі коли суму 
політики 
41, 42, 43, коригування неможливо достовірно визначити, 
44, 45 облікова політика поширюється лише на події й 
операції, які відбуваються після дати зміни облікової 
політики, тобто коригування звітності за минулі 
періоди не проводиться (пп.12–13 П(С)БО 6) 
Здійснюється коригування сальдо нерозподіленого 
Обороти прибутку (рахунок 44) на початок звітного року у 
Виправлення за випадку, коли в попередніх роках під час складання 
4010 
помилок рахунком фінзвітності були допущені помилки, які впливають 
44 на величину нерозподіленого прибутку 
(непокритого збитку) (п. 4 П(С)БО 6) 
 72 
Продовж. табл. 2.12 
1 2 3 4 
Дт 40, 
41, 42, 43, Тут варто відобразити усі ті суми коригувань, які 
44, 45 мали місце після звітної дати і впливають на розмір 
Інші зміни 4090 
Кт 40, власного капіталу, та не відобраються у рядках 4005 
41, 42, 43, та 4010 
44, 45 
Відображається залишок власного капіталу на 
Сума 
Скоригован початок року після внесення відповідних коригувань 
рядків 
ий залишок (п. 5.6 р. V Методрекомендацій). Водночас за цією 
4000–
на початок 4095 статтею варто перевірити правильність 
4090 за 
року відображення залишку власного капіталу на початок 
кожною 
13755 звітного року після внесення усіх коригувань за 
графою 
кожною графою 
Чистий 
Дт 79 Кт 
прибуток Сума чистого прибутку (збитку) із рядків 2350 
441 
(збиток) за 4100 (2355) зі Звіту про фінансові результати (п. 5.7 р. 
(Дт 442 
звітний V Методрекомендацій) наводиться в графі 7 
Кт 79) 
період 
Cума дооцінки об’єктів основних засобів і нематеріальних активів, 
Дооцінка зменшена на суму уцінки таких об’єктів протягом звітного періоду 
(уцінка) в межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум дооцінки 
4111 
необоротни до нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).Дт 10, 15, 
х активів 12 Кт 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів», 412 «Дооцінка 
(уцінка) нематеріальних активів» або Дт 411, 412 із Кт 10, 15, 12 
Дооцінка Сума зміни балансової вартості об'єктів хеджування у порядку, 
(уцінка) визначеному П(С)БО 13 «Фінансові інструменти». Дт 14, 35 із 
4112 
фінансових Кт 413 «Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів» або Дт 413 із 
інструментів Кт 14, 35 
Сума курсових різниць, які відповідно до П(С)БО 21 «Вплив змін 
Накопичені 
валютних курсів» відображаються у складі власного капіталу та 
курсові 4113 
визнаються в іншому сукупному доході. 
різниці 
Аналітичні дані за Дт 14, 35 із Кт 423  або Дт 423 із Кт 14, 35 
Частка іншого 
Частка іншого сукупного доходу асоційованих, дочірніх або 
сукупного 
спільних підприємств, облік фінансових інвестицій в які ведеться за 
доходу 
4114 методом участі в капіталі. 
асоційованих і 
Аналітичні дані Дт 14, 35 із Кт 425 або Дт 425 із Кт рахунків 14, 
спільних 
35 
підприємств 
Інший Сума іншого сукупного доходу, для відображення якого за 
сукупний 4116 ознаками суттєвості не можна було виділити окрему статтю, або 
дохід який не може бути включений до інших статей.Аналитические 
данные по оборотам 414, 424, 425 
Відображається сума іншого сукупного доходу за 
звітний період зі Звіту про фінансові результати 
Інший (рядок 2460 Звіту).  
Обороти 
сукупний Водночас, якщо інформація про складові іншого 
за 
дохід за 4110 сукупного доходу відповідає критеріям суттєвості, 
рахунком 
звітний така інформація може наводитись у додаткових 
42 
період статтях (п. 5.8 р. V Методрекомендацій). Тут, 
зокрема, може наводитись інформація про дооцінку 
 (уцінку) необоротних активів (графа 4) тощо 
 73 
Продовж. табл. 2.12 
1 2 3 4 
Наводиться сума виплат власникам (дивіденди), дані про 
спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу та відрахування 
до резервного капіталу (п. 5.9 р. V Методрекомендацій).  
Разом із тим суб’єкти державного (комунального) сектору 
Розподіл прибутку 
економіки в додаткових статтях наводять інформацію про суму 
чистого прибутку, що має бути сплачена до бюджету відповідно до 
законодавства, дані про спрямування прибутку до спеціальних 
(цільових) фондів, та на матеріальне заохочення 
Виплати Відображається сума нарахованих дивідендів 
Дт 443 Кт 671 
власникам 4200 учасникам (власникам) за простими та 
Дт 43 Кт 671 
(дивіденди) привілейованими акціями (графа 7 та/або графа 6) 
Наводиться сума зареєстрованих у 
Спрямування 
законодавчому порядку змін у статутному та 
прибутку до 
4205 Дт 443 Кт 40 пайовому капіталі за рахунок розподілу 
зареєстрован
прибутку. Тобто відповідна сума змін наводиться 
ого капіталу 
у графі 3 та в дужках у графі 7 
Відображається сума відрахувань до резервного 
Відрахування до 
капіталу, які здійснюються відповідно до 
резервного 4210 Дт 443 Кт 43 
установчих документів або законодавства. Така 
капіталу 
сума наводиться в графі 6 і в дужках у графі 7 
Сума чистого 
Суб’єкти державного (комунального) сектору економіки наводять 
прибутку, 
інформацію про суму чистого прибутку, що має бути сплачена до 
належна до 
4215 бюджету відповідно до законодавства. 
бюджету 
Дт 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» 
відповідно до 
Кт 67 «Розрахунки з учасниками» 
законодавства 
Сума чистого 
прибутку на 
Суб’єкти державного (комунального) сектору економіки наводять 
створення 
4220 дані про спрямування прибутку до спеціальних (цільових) фондів. 
спеціальних 
Обороти за Дт 443 Кт 426 «Фонди спеціального призначення» 
(цільових) 
фондів 
Сума 
чистого Суб’єкти державного (комунального) сектору економіки наводять 
прибутку на 4225 дані про спрямування прибутку на матеріальне заохочення.  
матеріальне Дт 443 Кт 477 «Забезпечення матеріального заохочення» 
заохочення 
Наводяться дані про внески до зареєстрованого капіталу 
підприємства та погашення заборгованості з капіталу (зміни 
неоплаченого капіталу в результаті збільшення чи зменшення 
Внески учасників 
дебіторської заборгованості учасників за внесками до 
зареєстрованого капіталу підприємства) (п. 5.10 р. 
V Методрекомендацій) 
Наводяться дані про суми номінальної вартості 
випущених акцій, часток зареєстрованого статутного 
Дт 46 
капіталу.  
Внески Кт 40 
4240 Відповідна сума наводиться в графі 3 та в дужках у 
до капіталу 
графі 8 
Дт 37 Внесення пайових внесків членів товариства (також 
Кт 40 відображається у графі 3) 
 74 
Продовж. табл. 2.12 
1 2 3 4 
Відображається сума емісійного доходу, якщо в 
  Дт 46 договорі із засновниками визначена вартість 
Кт 421 розміщення акцій вища за номінальну (у графі 5 і в 
дужках у графі 8) 
Дт 
Наводиться сума, фактично внесена учасниками для 
рахунків 
оплати зареєстрованого статутного та пайового 
4245 обліку 
капіталів. Сума фактичного внеску відображається у 
активів 
Погашення графі 8 
Кт 46 
заборговано
Дт 
сті з 
рахунків 
капіталу 
 обліку Сума перевищення фактичного внеску над 
активів заборгованістю відображається в графі 5 
Кт 421, 
422 
Наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства 
внаслідок викупу акцій (часток) власної емісії, перепродажу чи 
анулювання викуплених акцій (часток), вилучення частки в 
Вилучення капіталу 
капіталу, зменшення номінальної вартості акцій, або інші зміни в 
капіталі, зокрема придбання (продаж) неконтрольованої частки в 
дочірньому підприємстві (п. 5.11 р. V Методрекомендацій) 
Дт 45 Відображається фактична собівартість акцій власної 
Викуп акцій 
4260 Кт 30, емісії або часток, викуплених підприємством у його 
(часток) 
31, 672 учасників (графа 9) 
Результат перепродажу акцій (часток), викуплених 
підприємством, відображається в графах 5, 7 і 9 
Дт 30, Якщо фактична собівартість викуплених акцій 
31 Кт (часток) дорівнює вартості перепродажу, така сума 
45 відображається в графі 9. Різниця між фактичною 
собівартістю викуплених акцій (часток) та вартістю 
повторного їх розміщення у разі перепродажу: 
Дт 
Перепродаж рахунків 
— якщо вартість перепродажу більша ніж фактична 
викуплених обліку 
4265 собівартість, сума різниці наводиться у графі 5 
акцій активів
(часток) Кт 421 
— якщо вартість перепродажу менша ніж фактична 
Дт 421, 
собівартість акцій (часток), така різниця 
422 Кт 45 
відображається в графі 9 і в дужках у графі 5 
Якщо фактична собівартість викуплених акцій 
Дт 443 
(часток) перевищує вартість їх повторного 
Кт 45 
розміщення та сума такого перевищення більша 
(Дт 442 
наявного кредитового залишку на рахунку 421, таке 
Кт 45) 
перевищення відображається в графі 7 
Відображається вплив анулювання викуплених акцій 
(часток) на різні види власного капіталу залежно від 
Анулювання різниці між собівартістю викуплених акцій (часток) і 
Дт 40 
викуплених акцій 4270 їх номінальною вартістю яка зазначається у графі 9 і в 
Кт 45 
(часток) дужках у графі 3. Різниця між фактичною 
собівартістю викуплених акцій (часток) власної емісії 
над їх номіналом відображається у графах 5 і 9 
 75 
Закінчення табл. 2.12 
1 2 3 4 
Якщо фактична собівартість викуплених акцій вища 
Дт 421 
за номінал, сума відображається в дужках у графі 5 та 
Кт 45 
графі 9 
Дт 45 Якщо фактична собівартість нижча за номінал, 
Кт 421 різниця наводиться у графі 5 і в дужках у графі 9 
  У випадку коли фактична собівартість викуплених 
акцій перевищує їх номінальну вартість і сума такого 
перевищення більша кредитового залишку на 
Дт 44 
субрахунку 421, сума такого перевищення списується 
Кт 45 
за рахунок нерозподіленого прибутку ( Інструкція № 
291). У Звіті така сума наводиться в графі 9 і в дужках 
у графі 7 
Відображається вилучення частки капіталу на 
підприємствах іншої форми власності, аніж 
акціонерні товариства. Ця операція відображається 
 після прийняття рішення про таке вилучення 
власниками (співзасновниками) товариства, 
незалежно від того, здійснено фактичний розрахунок 
активами чи ні 
Сума частки в капіталі підприємства, щодо якої 
Вилучення Дт 45 
прийнято рішення про вилучення, наводиться в 
частки 4275 Кт 672 
дужках у графі 9 
капіталу 
Дт 40 У разі виходу учасника із товариства сума такої 
Кт 672 заборгованості відображається в дужках у графі 3 
Разом із тим, якщо виходить учасник, який не 
Дт 40 повністю сплатив свою частку, анульована сума його 
Кт 46 заборгованості перед товариством відображатиметься 
в графі 8 і в дужках у графі 3 
Дт 441 Нарахована частина прибутку учаснику, який 
Кт 672 виходить, наводиться в дужках у графі 7 
Сума зменшення номінальної вартості акцій, якщо зменшується 
сума статутного капіталу.Дт 40 «Зареєстрований (пайовий) 
Зменшення 
капітал» Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами». 
номінальної 
4280 У випадку знецінення акцій збиткового підприємства їх сумарна 
вартості 
вартість приводиться відповідно до вартості чистих активів. Така 
акцій 
сума зменшення номінальної вартості акцій (тобто різниця) 
відображається в дужках. Дт 40 Кт 442 «Непокриті збитки» 
Інші зміни в Наводяться дані про решту змін у власному капіталі підприємства, 
4290 
капіталі: що не були включені в зазначені вище статті 
Придбання 
(продаж) 
неконтрольов Дані про придбання (продаж) неконтрольованої частки в 
4291 
аної частки в дочірньому підприємстві 
дочірньому 
підприємстві 
Сума рядків Наводиться підсумок змін у складі власного 
Разом змін 
4295 4100–4291 за капіталу за звітний період, що визначається 
в капіталі 
кожною графою як сума всіх змін 
Сальдо на 31 
Залишок на У цьому рядку за кожним видом капіталу у 
грудня рахунків: 
кінець року 4300 відповідній графі відображається сума рядків 
40, 41, 42, 43, 44, 
13755 4095 і 4295 
46, 45 
 
 76 
Відповідно до П(С)БО 11 “Зобов’язання” у Примітках до річної 
фінансової звітності (ф. № 5) відображається деталізована інформація про 
зміни в забезпеченнях зобов’язань. Також слід відмітити, що на ПАТ «ЧШК» 
відповідно до НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" у 
Примітках до річної фінансової звітності розкривають інформацію про 
призначення та умови використання кожного елементу власного капіталу 
(крім статутного капіталу). 
 Як показало дослідження, при управлінні власним капіталом 
виникають певні труднощі. Вони полягають в тому, що в процесі поточної 
діяльності відбуваються безперервні зміни, які пов'язані зі збільшенням 
власного капіталу або зменшенням як його окремих складових так і загальної 
величини.  
Для ефективного управління власним капіталом достатньо важливою 
є наявність облікової інформації про засновників підприємства, їх частку у 
статутному капіталі, розмір прибутку та напрями його використання, ступінь 
незалежності підприємства від залучених джерел фінансування. 
Здійснивши дослідження власного капіталу автором зроблено висновки 
та надано пропозиції. Прийняте Мінфіном НП(С)БО 1 внесло свої корективи 
в порядок формування та відображення фінансової звітності. Торкнулися 
зміни й Звіту про власний капітал. Національним положенням (стандартом) 
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 
затвердженим наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73 (далі — 
НП(С)БО 1) узаконено нову форму Звіту про власний капітал. Насамперед 
зазначимо, що значних змін форма Звіту не зазнала, лише була відкоригована 
відповідно до змін у Балансі та Звіті про фінансові результати. 
Відтак, у графах цього Звіту відображаються лише ті показники, які 
наведені в розділі І «Власний капітал» пасиву балансу (п. 10 р. ІІ НП(С)БО 
1). до Звіту про власний капітал дозволяється не включати такі додаткові 
статті по яких відсутня інформація,. Але при цьому, підприємство може 
додати інші статті з переліку додаткових статей за умови збереження їх назви 
 77 
та коду рядка.  
Дослідивши синтетичний облік власного капіталу на підприємстві ПАТ 
«ЧШК» автором запропоновано в робочий план рахунків додати аналітичні 
рахунки до рахунку статутного капіталу з метою управління цілей 
управління. Так, ми погоджуємося з думкою окремих науковців, що доцільно 
було б до рахунку 46 “Неоплачений капітал” додати два субрахунки 461 
“Неоплачений непрострочений статутний капітал” і 462 “Неоплачений 
прострочений статутний капітал”, до рахунку 40 “Статутний капітал” – 401 
“Мінімальний статутний капітал”, 402 “Понад мінімальний статутний 
капітал”. На нашу думку це змогло б посилити контроль за своєчасністю  
погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу, дотриманням 
вимог щодо мінімального розміру початкового капіталу та уникнення 
вимушеної ліквідації підприємства.  
Також в Наказі про облікову політику пропонується зазначити 
оптимальне співвідношення між статутним і резервним капіталом та порядок 
розподілу майна у зв’язку з виходом учасників, що дозволить забезпечити 
мінімальний розмір статутного капіталу в умовах погіршення фінансового 
стану підприємства. Обрана концепція обліку статутного капіталу визначає, 
який баланс слід складати для прийняття рішень управлінцями: баланс-нетто 
чи баланс-брутто. 
Серед проблем, з якими спікається підприємство при обліку власного 
капіталу в практичній діяльності це відображення суми зменшення 
статутного капіталу у випадку невідповідності його чистим активам 
підприємства. З метою уникнення ситуації, яка призвела б до банкрутства та 
ліквідації підприємства, автором запропоновано на підприємстві 
використовувати  наступну методику (табл. 2.13).  
Запропонована кореспонденція рахунків забезпечує дотримання 
чинного законодавства та відображає покриття збитків за рахунок резервного 
та статутного капіталу, що і дозволяє підприємству продовжувати 
здійснювати свою господарську діяльність. 
 78 
Таблиця 2.13 
Запропонована методика обліку статутного капіталу у зв’язку з 
невідповідністю чистим активам  
№ Кореспонденція рахунків 
Зміст господарської операції 
з/п Дебет Кредит 
1 Списано збитки підприємства за рахунок 43 “Резервний 442 
резервного капіталу внаслідок невідповідності капітал” “Непокри
розміру статутного капіталу чистим активам ті збитки” 
2 452 “Вилучені 442 
Вилучено кошти статутного капіталу на 
вклади й паї” “Непокри
покриття збитків підприємства 
ті збитки” 
3 Зменшено статутний капітал після державної 402 “Понад 452 
реєстрації змін в статуті мінімальний “Вилучені 
статутний капітал” вклади й 
паї” 
 
Для того, щоб управлінський облік на ПАТ «ЧШК» здійснювався 
ефективно, передусім необхідно досить велику увагу приділяти оптимізації 
структури капіталу. Оптимізація структури капіталу – це таке 
співвідношення власних та залучених коштів, при якому максимізується його 
ринкова вартість тобто забезпечується найбільш ефективна пропорційність 
між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом фінансової 
стійкості підприємства. 
Процес оптимізації структури капіталу підприємства слід здійснювати 
в такій послідовності. 
1. Аналіз капіталу підприємства. Основною метою даного аналізу є 
визначення тенденцій динаміки загального обсягу та основних 
елементів капіталу в попередньому періоді та їх вплив на фінансову 
стійкість та ефективність використання капіталу.  
2. Оцінка основних факторів, які впливають на формування 
структури капіталу. Основними об’єктивними та суб’єктивними 
факторами, врахування яких дозволяє цілеспрямовано формувати 
ефективну структуру капіталу. 
Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня 
фінансової рентабельності.  
 79 
З метою проведення таких оптимізаційних розрахунків 
використовується механізм фінансового важеля, який, шляхом проведення 
багатоваріантних розрахунків, дозволяє визначити оптимальну структуру 
капіталу, що забезпечує максимізацію рівня фінансової рентабельності. 
Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості. 
Процес такої оптимізації ґрунтується на попередній оцінці вартості власного 
та залученого капіталу при різних умовах його залучення та здійснення 
багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу. 
Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових 
ризиків. Даний метод оптимізації структури капіталу пов’язаний з процесом 
диференційованого вибору джерел фінансування різних складових активів 
підприємства. З цією метою активи поділяються на такі три групи: 
1) необоротні активи; 
2) постійна частина оборотних активів (не залежить від сезонних та інших 
коливань обсягів операційної діяльності і не пов’язана з формуванням 
запасів сезонного зберігання); 
3) змінна частина оборотних активів (пов’язана з сезонним зростанням 
обсягів реалізації продукції). 
В залежності від ставлення керівництва до фінансових ризиків, 
обирається один із розглянутих варіантів фінансування активів. 
Формування показника цільової структури капіталу. На основі 
отриманих раніше даних, приймається остаточне рішення, яке дозволяє 
сформувати на наступний період показник „цільової структури капіталу”, у 
відповідності з яким буде здійснюватись наступне його формування на 
підприємстві шляхом залучення фінансових ресурсів із відповідних джерел. 
При формуванні первинних документів в автоматизованій системі 
обліку необхідно виконувати умови (рис. 2.7).  
Перспективи для реального використання машинних носіїв як 
первинних документів у бухгалтерському обліку відкрились у зв’язку з 
прийняттям нормативного акта про надання юридичної сили документам 
 80 
оформлених автоматизованими методами.  
 
 
Умови формування інформації в 
 автоматизованих системах обліку 
 
Відображувати первинну інформацію на 
 машинному носії 
 
Надати машинному носію юридичної сили 
 первинних документів 
 
 Забезпечити можливість подальшого 
використання, обробки і зберігання первинної 
 інформації 
 
Забезпечити вірогідність первинної інформації 
 та надійність роботи системи 
 
 Використовувати сучасні технічні засоби 
формування даних у комп’ютерному варіанті 
 
Рис. 2.7. Умови формування інформації в автоматизованій системі 
обліку 
Подальший розвиток засобів обробки інформації з використанням 
ПЕОМ в автоматизованому процесі обробки облікової інформації залежить 
від сервісного обслуговування підготовки даних. Організація збирання і 
реєстрації первинної облікової інформації в принципі потребує 
удосконалення. 
Одним з найважливіших завдань автоматизації обліку є конкретизація 
вимог методології з позиції використання методів і засобів підготовки 
інформації (рис. 2.8). 
 
 
 
 
 81 
 
Напрями вдосконалення процесів підготовки 
 первинної інформації 
 Використання технічних засобів для забезпечення 
 вдосконалення методів і способів документування та 
Перший 
 підготовки в рамках методологічного й 
напрям 
організаційного забезпечення 
 
 
Використання як первинного документа машинного 
 
Другий носія. Реалізація потребує зміни нормативного 
 
напрям документа, що регламентує порядок, методи і 
 способи документування, а також процес подальшого 
 використання облікової інформації 
 
 Використання технічних засобів при підготовці 
 первинних документів з штриховим кодуванням, що 
 Третій напрям характеризують якісні і кількісні характеристики 
 об’єктів, що дає змогу автоматизувати підготовку  
 машинних носіїв первинної інформації при виконанні 
господарських операцій 
 
 
Використання способів автоматизованого формуван- 
ня сигналі в про зміни стану основного виробництва. 
Характер цієї системи є використання інформації яка 
Четвертий 
формуєтьс я автоматично розрахунком показників 
напрям 
вимірювал ьного приладу, який встановлюють на 
певних вузлах технологічного ланцюга процесу 
виробницт ва продукції 
 
Рис. 2.8. Напрямки вдосконалення первинної інформації 
 
Методологія обліку витрат виробництва повинно визначити вимоги до 
організації процесу формування облікової інформації (рис. 2.9). 
 82 
Вимоги до організації процесу формування 
облікової інформації 
Повна реєстрація всієї зібраної первинної 
облікової інформації 
Документування первинної облікової 
інформації та оформлення носія, який надає 
йому сили юридично виправданого 
документа 
Правильність і вірогідність зареєстрованої 
первинної інформації 
Можливість перевірки виконання зазначених 
вище вимог 
 
Рис. 2.9. Вимоги до формування процесу облікової інформації 
 
З точки зору цих вимог дуже важливо забезпечити можливість фіксації 
первинної інформації в установленому місці і способом доступним та 
зручним обліковому персоналу, а також збереження інформації в тому 
самому вигляді, в якому вона була зареєстрована впродовж установленого 
терміну. Умови реєстрації первинної інформації повинні забезпечити 
персональну відповідальність облікових працівників за правомочність і 
вірогідність інформації. Отже, формування інтегрованої бази даних для 
управління, обліку і внутрішнього контролю із застосуванням ПЕОМ 
ґрунтується на безперервній системі фіксації, групування і накопичення 
інформації про господарські операції з метою їх автоматизації. 
 
 
 83 
РОЗДІЛ 3 
МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ                     
ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ШОВКОВИЙ КОМБІНАТ» 
 
 
3.1. Організаційно-інформаційна модель аналізу власного капіталу 
 
Власний капітал являє собою частину в активах підприємства, що 
залишається після вирахування зобов'язань. Загальний аналіз власного  
капіталу ґрунтується на оцінці динаміки власного капіталу в цілому, за 
складом та структурою. В основі загального аналізу лежить класифікація 
власного капіталу підприємства.  
Групування власного капіталу для загального аналізу доцільно 
здійснювати за класифікацією, запропонованою НПСБО 1 "Загальні вимоги 
до складання фінансової звітності", яка передбачає розподіл власного  
капіталу за джерелами утворення. Напрями аналізу власного капіталу 
наведено нами на рисунку 3.1. 
Напрями аналізу власного капіталу 
Загальний аналіз Аналіз руху Аналіз ефективності 
власного капіталу власного використання власного 
капіталу капіталу 
Вертикальний  
Аналіз фінансової стійкості 
Горизонтальний  підприємства 
 
Рис. 3.1. Напрями аналізу власного капіталу 
Джерелами інформації для проведення аналізу власного капіталу є  
Баланс підприємства ( розділ I пасиву балансу) та Звіт про власний капітал. 
 84 
Важливим методологічним питанням економічного аналізу власного 
капіталу є дослідження і розрахунок факторів впливу на величину 
досліджуваних економічних показників. Під факторним аналізом розуміють 
методику комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу 
факторів на величину результативних показників. Для встановлення певних 
причинно-наслідкової залежності між економічними явищами, що 
аналізуються, та факторами, які їх зумовлюють. При такому аналізі 
необхідно враховувати наявність або відсутність прямої (оберненої) 
функціональної залежності між ними: характер цієї залежності визначає 
прийоми та способи вирішення того чи іншого аналітичного завдання.  
Структуру капіталу вимірюють через величину різних джерел та 
співвідношення власного і позичкового капіталу. При використанні власного 
капіталу підприємство не зобов’язане регулярно здійснювати виплати в 
попередньо визначених сумах. При використанні позичкового капіталу, як 
короткострокова, так і довгострокова заборгованість повинна бути погашена 
незалежно від фінансового стану підприємства в попередньо визначених 
сумах та у встановлену дату. Прийняття рішення про структуру капіталу 
здійснюється шляхом визначення співвідношення між власним і позичковим 
капіталом за допомогою таких коефіцієнтів: 
1. коефіцієнт співвідношення зобов’язань підприємства та загальної суми 
капіталу 
                             К1 = (ДЗ + ПЗ) : К                                                     (3.1) 
де ДЗ – довгострокові зобов’язання; 
ПЗ – поточні зобов’язання; 
К - загальна сума капіталу. 
2. коефіцієнт співвідношення власного капіталу та загальної суми капіталу 
підприємства 
                                            К2 = ВК : К                                                  (3.2) 
де ВК – Власний капітал. 
 85 
Кожне підприємство повинно тримати баланс між сумою зобов’язань і 
власного капіталу, оскільки чим більша частка зобов’язань в загальній сумі 
капіталу, тим більша сума платежів із фіксованими термінами їх погашення і 
тим більша ймовірність виникнення ситуацій, що призводять до нездатності 
підприємства сплатити % і суми боргу, коли настає відповідний термін. Отже 
акціонерні товариства вибираючи джерела фінансування ( кредит або 
додатковий випуск акцій) повинні врахувати такі фактори: 
1. Термін використання коштів (кредити надаються не на досить 
тривалий термін, а акціонерний капітал – назавжди). 
2. кредитів підприємства повинні прагнути до отримання прибутку, 
щоб мати змогу погасити борг і %, а при акціонерному капіталі можна 
прагнути до не надто високого рівня прибутковості). 
3. Вимоги до активів (при отриманні кредиту підприємство повинно 
врахувати той факт, що при банкрутстві перевага в погашенні боргів 
надається саме кредиторам, а акціонерам кошти повертаються в останню 
чергу). 
4. Умови повернення (кредит повертається завжди , а акціонерний 
капітал – при ліквідації товариства). 
5. Вплив на управління (кредитори не впливають на діяльність 
підприємства, а акціонери впливають шляхом голосування на загальних 
зборах). 
Вартість капіталу, що залучається за допомогою кредиту коштує 
дешевше, ніж акціонерний капітал: 
1. Підприємство відраховує % по кредиту із суми всього оподаткованого 
доходу, а дивіденди виплачує лише з чистого прибутку; 
2. Зобов’язання перед кредиторами задовольняється насамперед , тобто 
кредитори ризикують менше, ніж акціонери і підприємство може 
нараховувати на позичені кошти менше норми прибутку. 
Вартість капіталу – це узагальнююча величина, що ґрунтується на 
співвідношенні позичених і власних коштів у структурі капіталу 
 86 
підприємства і означає дохід, який підприємство повинно заплатити 
інвесторам за придбані акції, або облігації. 
До факторів, що визначають вартість капіталу належить: 
1. Джерела фінансування( кредитний або акціонерний капітал); 
2. Структура капіталу; 
3. Ризиковість функціонування підприємства (виробничий ризик, 
фінансовий ризик, ризик неліквідності). 
Якщо підприємство має високий рівень заборгованості, нестабільні 
грошові надходження, немає фінансової репутації, то акції такого 
підприємства будуть мати високий рівень ризику і їх будуть лише при 
гарантуванні високих доходів і навпаки. Вартість капіталу також 
розглядають як міру для визначення рівня доходів підприємства від цінних 
паперів. Прибутковість інвестицій можна визначити за такою формулою: 
 
 ЧТВ = ТВ – ПІ  (3.3) 
де ЧТВ – чиста теперішня вартість; 
ТВ - теперішня вартість; 
ПІ - початкові інвестиції. 
Прирівнюючи чисту теперішню вартість до 0 можна визначити 
внутрішню ставку доходності (ВСД). Оскільки внутрішня ставка доходу – це 
ставка доходу від інвестицій, то порівнявши її з вартістю капіталу, можна 
визначити чи будуть інвестиції прибуткові чи ні. При цьому можливі два 
варіанти: 
1) ВСД > вартості капіталу, тобто інвестиції є прибутковими. 
Підприємство отримує більше від реалізації проекту, ніж витрачає на 
залучення інвестицій. 
2) ВСД < вартості капіталу, тобто інвестиції є неприбутковими. 
Підприємство отримує менше від реалізації проекту, ніж витрачає на 
залучення інвестицій. 
 87 
Вартість капіталу також можна розглядати як премію за ризик, яку на 
ринку інвестори пов’язують з цінними паперами даного емітента. Чим, вища 
премія за ризик, тим дорожче коштує підприємству випуск акцій і облігацій, 
тим ризикованіше дані цінні папери та навпаки. 
Для того, щоб визначити вартість всього капіталу, необхідно визначити 
вартість окремих його складових, а саме: 
1) вартість позичкового капіталу (Кпк): 
 Кпк = Вк (1 - Спп) (3.4) 
де Вк – ставка відсотків за кредит, %; 
Спп - ставка податку на прибуток, %. 
2) Вартість привілейованих акцій (Кпа): 
3)  
Дпа
                                           Кпа = Н                                                                            (3.5) 
РВпа
де Дпа – розмір дивідендів по привілейованих акціях, грн.; 
РВпа – ринкова вартість привілейованих акцій, грн.; 
Н – кількість випущених привілейованих акцій . 
4) Вартість звичайних акцій (Кза): 
Д
 Кза = за + g  (3.6 
РВза(1− Ве )
де Дза – розмір дивідендів по звичайних акціях, грн.; 
РВза – ринкова вартість звичайних акцій, грн.; 
Ве  - витрати на емісію звичайних акцій, грн.; 
g – темп зростання дивідендів, %. 
Середньозважена вартість капіталу (СВК) визначається за такою 
формулою: 
n
 СВК = kidi  (3.7) 
i=1
де ki – вартість капіталу, одержаного з і-го джерела; 
di – частка капіталу, одержаного з і-го джерела. 
 88 
Зміни відповідних часток різних джерел фінансування або зміни 
значень вартості капіталу можуть підвищити або зменшити середньозважену 
вартість капіталу. 
 
 
3.2. Аналіз власного капіталу та фінансової стійкості підприємства 
 
На основі наведених у попередньому підрозділі організаційно-
інформаційних моделей аналізу власного капіталу, проаналізуємо власний 
капітал ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» за 2010-2012 роки (табл. 3.1). 
 
Таблиця 3.1 
Порівняльний аналіз власного капіталу ПАТ «Черкаський шовковий 
комбінат» за статтями балансу за 2018-2020 рр. 
Абсолют Абсолют 
не відхилен не відхилен 
Пасив 2018 2019 2020 
ня ня 
2020/2018 2020/2019 
  
I   Власний капітал    
Зареєстрований 
13755 13755 13755 - - 
(пайовий) капітал 
Додатковий капітал 93473 93473 93473 - - 
Резервний капітал  221 221 221 - - 
Нерозподілений 
75006 81873 87331 12325 5458 
прибуток 
Усього за розділом I: 182455 189322 194780 12325 5458 
 
Згідно порівняльного аналізу власного капіталу (табл. 3.1 ), можна 
побачити, що за останній рік, власний капітал підприємства в 2012 році склав  
14612 тис. грн. Він зріс в порівнянні з 2010 роком на 1034 тис. грн., та на 822 
тис. грн. порівняно з 2011 роком. Основною причиною таких змін, є 
зростання нерозподіленого прибутку та іншого додаткового капіталу. 
Нерозподілений прибуток  в 2011 році становив 215 тис. грн. і зріс в 2012 році 
 89 
на 295 тис. грн., Що стосується іншого додаткового капіталу то він зріс в 2012 
році на 527 тис. грн. і склав 834 тис. грн. по інших статтях власного капіталу 
змін не відбулося.  Слід також відмітити, що статутний капітал підприємства, 
протягом трьох останніх років залишається незмінним в сумі 12289 тис. грн. 
Це пояснюється тим, що  підприємство  не збільшує його розміри. 
Наступним етапом аналізу є аналіз структури джерел утворення 
власного капіталу, який дає можливість визначити основні складові 
власного капіталу та їх вплив на його зміну. Даний аналіз показників 
наведено в таблиці 3.2 
Таблиця 3.2 
Аналіз структури джерел утворення власного капіталу 
ПАТ «Черкаський шовковий комбінат» за 2018 – 2020рр. 
Відх.  Відх  
% % 
Пасив 2018 % 2019 % 2020 % 
2020/ 2020/ 
2018   2019  
 I   Власний         
капітал 
Зареєстрований 
(пайовий) 13755 7,5 13755 7,3 13755 7,1 -0,4 -0,2 
капітал 
Додатковий 
93473 51,2 93473 49,4 93473 47,9 -3,3 -1,5 
капітал 
Резервний 
221 0,1 221 0,1 221 0,1 - - 
капітал  
Нерозподілени
75006 41,1 81873 43,2 87331 44,8 3,7 1,6 
й прибуток 
Усього за 
182455 100 189322 100 194780 100 - - 
розділом I: 
 
Згідно таблиці 3.2 можна побачити, що найбільшу питому вагу в 
структурі власного капіталу складає статутний капітал потім резервний 
капітал та інший додатковий капітал та прибуток. Так слід відмітити, що 
питома вага статутного капіталу з кожним роком зменшується. Так в 2012 
році вона зменшилася по відношенню до 2010 року на 6,4%, а порівняно з 
2011 роком – на 5 %. Резервний капітал по відношенню до 2010 року зріс на 
4,9%, але по відношенню до 2011 року його питома вага зменшилася на 0,4%. 
 90 
Питома вага іншого додаткового капіталу в 2010 та 2011 році була на рівні 
2,3%, але в 2012 році вона зросла на 3,5 і склала 5,7%. Що стосується 
нерозподіленого прибутку, то його питома вага в 2012 році зменшилася по 
відношенню до 2010 року на 1,9%, а по відношенню до 2011 року вона 
зросла на 1,9%. 
Отже можна зробити висновок, що на підприємстві найвищими 
темпами зростав резервний капітал та інший додатковий капітал. Статутний 
капітал та нерозподілений прибуток мають значно менші темпи зростання як 
в сумі так і в питомій вазі. Аналіз ефективності використання власного 
капіталу здійснюється за показниками фінансової стійкості, рентабельності, 
оборотності та окупності.  
Коефіцієнти фінансової стійкості залежать від обсягу і характеру 
розміщення в активах власного капіталу. Оскільки розміщення власного 
капіталу починається з формування необоротних активів, то його 
надходження до обороту буде залежати від складності технології 
виробництва та від вартості устаткування, яке забезпечує дану технологію. 
Що стосується власного оборотного капіталу, то його обсяг залежить від 
швидкості обертання оборотних активів: потреба в оборотному капіталі буде 
тим меншою, чим швидше обертаються оборотні активи. Отже, підприємства 
з коротким технологічним циклом загалом потребують менше власного 
капіталу при рівних обсягах діяльності, ніж підприємства з тривалим циклом. 
Далі розглядаються підходи до розробки системи критеріїв оцінки 
основних показників фінансової стійкості підприємства. Виходячи з 
наведеного вище, критичне значення коефіцієнта автономії, який 
характеризується питомою вагою власного капіталу в загальному обсязі 
капіталу підприємства, буде тим вищим, чим більшою є доля необоротних 
активів у сукупних активах і чим повільніше обертаються оборотні активи 
підприємства. Аналогічні підходи застосовуються при обґрунтуванні 
критеріїв оцінки коефіцієнтів фінансової стійкості та структури позикових 
коштів підприємства. Проводячи аналіз фінансово-господарської діяльності 
 91 
підприємства необхідно провести оцінку фінансового стану по даним 
балансу. Починаючи аналіз фінансового стану підприємства за даним 
балансу, корисно вивчити порівняльні дані, які охоплюють декілька періодів. 
Прослідковуючи тенденції зміни балансу, можна знайти цінні ключові 
моменти у відношеннях росту та інших важливих факторів, які впливають на 
діяльність підприємства. Результати аналізу показників фінансової стійкості  
наведено в таблиці 3.3. 
Таблиця 3.3 
Аналіз показників фінансової стійкості ПАТ «ЧШК» за 2018-2020 рр. 
№ Формула Роки Нормати Відхилення 
п/п вне 
Показники 2019/ 2020/
2018 2019 2020 значенн
2018 2019 
я 
1 Коефіцієнт Власний капітал 
фінансової / валюта балансу 
0,5 0,5 0,5 >0.5 0 0 
незалежност
і (автономії) 
2 Коефіцієнт Власний капітал 
фінансової / Позикові 
1,03 1 1,02 >1 -0,03 0,02 
стабільності кошти (коротко- 
довгострокові ) 
3 Коефіцієнт Активи / 
фінансової Власний капітал 1,97 2 1,98 1,67-2,5 0,03 -0,02 
залежності  
4 Величина Оборотні активи 
власного – Поточні -
62246 50908 67719  16811 
оборотного зобов’язання 11338 
капіталу  
5 Коефіцієнт (Оборотні 
>0 
маневреност активи – 
збільше
і власного Поточні 0,34 0,27 0,35 -0,07 0,08 
н 
оборотного зобов’язання) / 
ня 
капіталу  власний капітал 
6 Частка Оборотні активи 
оборотних / Усього активів 
0,66 0,63 0,67  0,03 0,04 
коштів у 
активах 
7 Коефіцієнт Короткострок. і 
заборговано довгострокові 
0,49 0,5 0,49  0,01 -0,01 
сті  зобов’язання / 
активи 
8 Коефіцієнт Зобов’язання/ 
позикових Власний капітал 
0,97 1 0,98  0,03 -0,02 
та власних 
коштів 
 92 
 Аналіз показників фінансової стійкості, таких коефіцієнтів як 
коефіцієнт фінансової незалежності, фінансової залежності, фінансової 
стабільності, маневреності власного капіталу та коефіцієнту позикових та 
власних коштів демонструє, що вони в межах нормативного значення, що 
свідчить про те, що компанія здатна генерувати прибуток, має достатньо 
власних фінансових ресурсів для фінансування необоротних активів і 
частини оборотних, залишається платоспроможною і може стабільно діяти в 
середньо- і довгостроковій перспективі. 
У 2020 році на 1 грн. власного капіталу ПАТ «ЧШК» припадало 1,02 
грн. позичкового капіталу, що на 0,02 грн. менше ніж у 2019 році, та на 0,01 
грн. менше ніж у 2018 році. Тобто на підприємстві спостерігається стабільна 
динаміка коефіцієнта заборгованості протягом усього досліджуваного 
періоду. Відхилення даного показника незначне.  
Значення коефіцієнта фінансової незалежності є зворотним показником 
і свідчить про зменшення питомої ваги власного капіталу у валюті балансу.  
Значення коефіцієнта фінансової залежності свідчить про збільшення 
питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства у 2019 році і 
дещо незначне зменшення - на 0,2 у 2020 році. 
Це означає, що підприємство протягом трьох останніх років залучає 
кошти, які спроможне своєчасно їх повернути і розраховується зі своєю 
кредиторською заборгованістю. 
Величина власного оборотного капіталу в 2020 році склала 67719 тис. 
грн.  Він збільшився в порівнянні з 2018 році на 5473 тис. грн. А в порівнянні 
з 2019 році – збільшився на 16811 тис. грн. Це означає, що активи балансу 
перевищують власний капітал. Коефіцієнт маневреності власних коштів в 
2020 році склав 0,35, відповідно він зріс в порівнянні з 2019 на 0,08, а в 
порівнянні з 2018 роком він збільшився на 0,01. 
Ринкові умови висувають значні вимоги до оцінки фінансово-
економічної діяльності суб’єктів ринкових відносин. Фінансова стійкість і 
ефективність  діяльності публічних акціонерних товариств визначається 
 93 
наявністю власних фінансових ресурсів, які вони використовують. Також 
слід зазначити, що ефективне функціонування акціонерного товариства 
значною мірою залежить від  структури та розміру власного капіталу. 
Як правило, зростання власного капіталу здійснюється за рахунок 
різних джерел, які, залежно від місця формування, поділяються на зовнішні й 
внутрішні. 
Зовнішні джерела формуються за межами АТ, серед них вагому частку 
займають кошти, які надходять від емісії акцій. У сучасних умовах 
господарювання,  коли господарська діяльність підприємства і його розвиток 
здійснюються на принципах самофінансування, а при нестачі власних 
фінансових ресурсів – за рахунок позикових коштів, дуже важливо дати 
аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх 
джерел.  
Запас джерел власних коштів – це запас фінансової стійкості 
підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позикові . 
Як показує практика, внутрішні джерела формування власного капіталу 
є дешевшими, їх залучення вимагає від акціонерного товариства менших 
часових, трудових, грошових витрат. Вони формуються в процесі 
господарської діяльності товариства. Серед цих джерел провідне місце 
формування власного капіталу повинно належати саме нерозподіленому 
прибутку, адже перевагами його використання є те, що він забезпечує 
зростання його ринкової вартості,  не потребує витрат на залучення коштів, 
не пов’язаний з ризиком втрати контроль над акціонерним товариством.  
Слід зазначити, що фінансова стабільність підприємства є його 
візитною карткою, основою оцінки ділової репутації підприємства, 
рекламою, що дозволяють найбільш правильно визначити та оцінити 
перспективність та ефективність економічних зв’язків суб’єкта 
підприємницької діяльності та забезпечує його конкурентоспроможність на 
ринку. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) та 
кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі, 
 94 
фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити 
непередбачені потрясіння та підтримувати свою платоспроможність в 
несприятливих обставинах констатує про його стійкий фінансовий стан, і 
навпаки.  
Специфічні інформаційні потреби антикризового управління 
впливають на загальну організацію його обліково-аналітичного забезпечення 
вусій площині діяльності підприємства: маркетингу, матеріальному 
постачанні, технічному та інформаційному забезпеченні виробництва і збуту, 
в фінансовому управлінні.  
Оптимальний баланс між власним та залученим капіталом досягається 
при стабільній фінансової стійкості підприємства, що відображає 
співвідношення між власними та залученими засобами, темпи 
нагромадження власних засобів внаслідок господарської діяльності 
підприємства, співвідношення довгострокових і поточних зобов’язань, 
забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами, а також 
інших умов.  
Як і будь-який аналіз, оцінка фінансової стійкості підприємства має 
базуватися на певних принципах: максимального збереження 
платоспроможності, системності об’єктивності, конкретності і точності, 
оперативності, демократизму. До специфічних принципів аналізу фінансової 
стійкості можна віднести чотири останні принципи, а саме: вивчення 
змістовного навантаження вихідних показників аналізу, диференційований 
підхід до оцінки показників, врахування обмежень балансу, врахування 
суб’єктивності статики балансу.  
Крім того, проведення аналізу повинно відбуватися за планом і 
систематично. Для цього необхідно організувати на ПАТ «ЧШК» окремий 
підрозділ, що буде здійснювати аналіз його діяльності та попереджати 
кризові ситуації. Щоб уникнути негативних наслідків кризи, необхідно 
обліково-аналітичними інструментами вирішувати комплекс різноманітних 
завдань цінової політики, допустимих витрат на постачання матеріальних 
 95 
ресурсів, виготовлення (видобуток) і продаж продукції (товарів, робіт, 
послуг).  
На думку Гавриленко В. О. [36] систематичний моніторинг 
фінансового стану і його аналіз дають можливість попередити період 
настання кризи, а тим більше банкрутства. Саме з діагностики проблеми 
розпочинається її вирішення. Стає очевидним, що своєчасне розпізнавання 
ознак і природи кризи, її локалізація, використання елементів дослідження як 
заходів превентивної санації і відновлення платоспроможності становлять 
суть цілей діагностики в антикризовому управлінні. Тим часом проблема 
діагностики в антикризовому управлінні відноситься до малодосліджених у 
вітчизняній економічній та управлінській науці. 
Діагностика підприємства має на меті з’ясувати стан, в якому 
підприємство перебуває на даний час, а також визначити та виділити 
найбільш суттєві проблеми у виробничо-господарській і фінансовій 
діяльності, що негативно впливають на його розвиток.Діагностичний аналіз 
являє собою можливість вирішення ряду проблем, які ґрунтуються на 
системних підходах.  
Основною характерною ознакою, що відрізняє управлінську 
антикризову діагностику від фінансового аналізу, є те, що результатом 
фінансового аналізу є констатація фактів господарського життя, що 
відбулися, тоді як управлінська антикризова діагностика є елементом 
антикризової політики, що виконує, насамперед, превентивну функцію і 
спрямована на розробку та впровадження заходів, які дають змогу своєчасно 
ідентифікувати ризики підприємства, з метою недопущення кризових явищ 
або мінімізації їх негативних наслідків. 
Діагностичний аналіз спрямований на швидке виявлення відхилень від 
нормального ходу розвитку підприємства та симптомів чи ускладнень 
наявних можливостей. Відповідно, з метою виявлення причин проблеми 
необхідно встановити загальний її вигляд, методи дослідження, критерії 
оцінювання, способи оформлення результатів. Таким чином, управлінська 
 96 
антикризова діагностика найчастіше являє собою кількісне чи якісне 
оцінювання стану об’єкта дослідження або його складових елементів (бізнес-
процесів, структурних підрозділів) з метою виявлення симптомів кризи, 
сильних і слабких сторін розвитку підприємства та внутрішніх резервів, що 
можуть бути використані для подальшогоїх усунення та ефективний 
розвиток підприємства. 
В ході дослідження з’ясовано, що капітал підприємства формується в 
ході всієї фінансово-господарської діяльності підприємства як за рахунок 
власних, так і залучених коштів. Виділено завдання, які мають виконуватися 
під час аналізу формування оптимального балансу між власним та залученим 
капіталом підприємства. Перед проведенням аналізу власного капіталу та 
оцінки фінансової стійкості підприємства, необхідно вивчити внутрішні та 
зовнішні фактори, що впливають на його діяльність, а також здатність 
підприємства протистояти дії цих факторів. Нами виділено внутрішні та 
зовнішні фактори, які впливають на фінансову стійкість підприємства. 
 
 
3.3. Мета та завдання аудиту власного капіталу 
 
Однією з основних ділянок аудиторської перевірки є аудит 
встановлення достовірності формування та використання власного капіталу, 
оскільки від правильності ведення обліку власного капіталу залежить 
достовірність і правильність формування і використання власності 
підприємства. Метою аудиту власного капіталу – встановити достовірність 
первинних даних відносно формування та використання власного капіталу, 
повноти та своєчасності відображення інформації в первинних та зведених 
документах й облікових регістрах, правильність ведення обліку власного 
капіталу відповідно до установчих документів та облікової політики, 
достовірність відображення стану власного капіталу у звітності 
підприємства.  
 97 
Предмет аудиту власного капіталу – господарські операції та процеси, 
пов’язані з формуванням власного капіталу та його складових, а також 
відносини, що виникають при цьому між підприємствами та його власниками 
й учасниками. До об’єктів аудиту власного капіталу відносяться (таблиця 
3.4):  
Таблиця 3.4 
Характеристика об’єктів аудиту власного капіталу 
Об’єкти аудиту Характеристика об’єктів 
Елементи облікової – П(С)БО, якими керується підприємство у веденні обліку 
політики власного капіталу; 
номенклатура робочих бухгалтерських рахунків, а також 
будова аналітичних рахунків з обліку власного капіталу;  
– порядок обліку курсових різниць протягом звітного 
періоду; – порядок створення та використання резервного 
капіталу, крім випадків, коли утворюється у порядку, 
встановленому законодавством;  
– встановлення порядку вибуття й визначення розміру 
частки належного їм додаткового капіталу; 
 – оцінка внесків й порядок збільшення статутного капіталу;  
– порядок розподілу чистого прибутку. 
Операції з обліку –  формування та використання статутного капіталу;  
– формування та використання пайового капіталу;  
– формування та використання додаткового капіталу;  
– формування та використання резервного капіталу;  
– формування та використання вилученого капіталу;  
– формування та використання неоплаченого капіталу;  
– формування та використання нерозподілених прибутків 
(непокритих збитків) 
Записи в первинних Порядок оформлення статутних та первинних документів 
документах, регістрах про створення підприємства, первинних документів, 
обліку та у звітності регістрів по веденню обліку щодо формування та 
використання власного капіталу, форм зітності 
Інформація про порушення Акти ревізій, перевірок, аудиторські висновки 
ведення в обліку нестачі, 
зловживання, які знайшли 
документальне 
підтвердження в актах 
ревізії, перевірок, звітах 
аудиторів 
 
 
Стратегія проведення аудиту власного капіталу розробляється 
виходячи із норм МСА 300 "Планування аудиту фінансової звітності". При 
проведені аудиту власного капіталу аудитор керується Закон про аудит 
 98 
фінансової звітності та аудиторську діяльність від 21 грудня 2017 року № 
2258-VIII, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ІV та Положеннями (стандартами) 
бухгалтерського обліку, затвердженими наказами Міністерства фінансів 
України.  
Капітал - це джерело утворення активів підприємства, сформоване за 
рахунок власних і залучених коштів. Власний капітал суб'єкта 
господарювання визначається вартістю його майна, тобто чистими активами.  
При проведенні аудиту власного капіталу перевірці підлягають 
господарські операції та процеси що пов’язані зі створенням 
зареєстрованого, додаткового і резервного капіталу, обліком нерозподілених 
прибутків (непокритих збитків), формуванням вилученого та неоплаченого 
капіталу, а також відносини, що виникають при цьому між підприємством та 
його власниками і працівниками, щодо прав власності на майно, нарахування 
і виплати дивідендів [3]. 
Мета аудиту відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту 
фінансової звітності" полягає у висловленні аудитором незалежної 
професійної думки щодо правильності відображення у звітності 
підприємства інформації про власний капітал. 
Основним завданням аудиту формування та змін власного капіталу є 
перевірка достовірності відображення власного капіталу в обліку та звітності, 
встановлення законності та правильності його формування, правильності та 
цілеспрямованість його використання. 
Основні напрямиаудиту:  
1.Перевірка обгрунтованості збільшення власного капіталу в частині 
основних і оборотних фондів в результаті їх переоцінки, введення в 
експлуатацію нових видів основних фондів; 
2. Перевірка обгрунтованості зменшення власного капіталу в частині 
основних і оборотних фондів при списанні недоамортизованих об`єктів 
 99 
основних засобів, їх ліквідації. При цьому детально аналізується первинна 
документація, щодо стану, оцінки об`єктів, розрахунків з покупцями. 
 3. Перевірка правильності відображення в обліку операцій щодо власного 
капіталу здійснюється методом аналізу кореспонденції рахунків і первинних 
документів, які є підставою для бухгалтерських записів. Крім цього, 
перевіряється дотримання методики аналітичного обліку власного капіталу і 
відповідність звітності про величину власного капіталу в балансі [2]. 
Завдання аудиту власного капіталу: 
1) перевірка наявності і відповідності форм установчих документів; 
2) встановлення дотримання норм чинного законодавства щодо формування 
власного капіталу та відповідності його даним установчих документів; 
3) виявлення повноти і своєчасності внесків засновників підприємства та 
правильність відображення в обліку величини власного капіталу; 
4) перевірка своєчасності сплати мінімального розміру зареєстрованого 
(пайового) капіталу підприємства під час його реєстрації; 
5) встановлення правомірності і правильності відображення в обліку змін 
власного капіталу протягом звітного періоду; 
6) перевірка правильності вартісної оцінки майна, внесеного засновниками; 
7) встановлення дотримання чинного законодавства щодо оформлення 
первинних документів і ведення бухгалтерського обліку власного капіталу; 
8) перевірка повноти і правильності відображення у звітності структури 
власного капіталу та змін, що відбулися протягом року. 
Об'єктами аудиту є власний капітал підприємства в розрізі складових, а 
також операції, пов'язані з його формуванням і використанням.  
З аналізу цих напрямів випливають такі завдання перевірки: 1) 
підтвердити юридичні підстави на право функціонування економічного 
суб’єкта; 2) підтвердити правильність формування статутного капіталу; 3) 
підтвердити правильність розрахунків із засновниками; 4) встановити 
повноту і своєчасність формування статутного капіталу; 5) встановити 
повноту і правильність розрахунків із засновниками; 6) підтвердити 
 100 
достовірність бухгалтерської (фінансової) звітності в частині: – розміру і 
структури статутного капіталу; – заборгованості засновників (учасників) за 
внесками у статутний капітал; – наявності власних акцій, викуплених в 
акціонерів;  – наявності заборгованості засновникам (учасникам) з виплати 
доходів; – існування організаційних витрат, а саме фінансових вкладень у 
статутні капітали інших економічних суб’єктів; 7) встановити правильність і 
наявність основи для проведення розрахунків. А саме – надати оцінку 
отриманих як внески до статутного капіталу матеріальних цінностей 
(включаючи об’єкти нерухомості), нематеріальних активів, цінних паперів 
тощо; 8) встановити правильність і своєчасність одержання доходів від участі 
у статутних капіталах інших економічних суб’єктів; 9) визначити юридичні 
підстави для входження, участі та вибуття зі статутних капіталів різних 
економічних суб’єктів; 10) перевірити правильність нарахування, утримання 
і перерахування податків та інших обов’язкових платежів. 
Джерела інформації аудиту власного капіталу:  
- вимоги нормативних документів щодо операцій із власним капіталом; 
- установчі документи, а також документи пов'язані із створенням 
підприємства (свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про прийняття на 
облік у податковому органі, про реєстрацію в органі статистики та 
відповідних державних цільових фондах тощо); 
- документи, що підтверджують право власності на майно, яке є внеском до 
статутного капіталу, свідоцтво про право власності на нерухомість, земельні 
ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність тощо; 
- реєстр акціонерів для акціонерних товариств; 
- витяги із протоколів зборів засновників, акціонерів; 
- витяги рішень зборів директорів; 
- накази і розпорядження виконавчої дирекції; 
- ліцензії на здійснення окремих видів діяльності; 
 101 
- журнали реєстрації виданих доручень і повноважень при реєстрації, 
перереєстрації, ліквідації, реорганізації та інших діях других осіб (крім 
керівника) підприємства; 
- локальні нормативні акти підприємства; 
- методики оцінки часток (паїв), внесених у статутний капітал в натуральній і 
нематеріальній формах згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського 
обліку 7 "Основні засоби", 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси"; 
- наказ про облікову політику підприємства; 
- первинні документи з обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань, 
а також операцій, пов'язаних з формуванням і використанням власного 
капіталу;  
- документи про внесення часток засновників до статутного капіталу 
(виписки банку, прибуткові касові ордери, акти оприбуткування майна у 
натуральній формі як внеску до статутного капіталу тощо); 
- регістри синтетичного і аналітичного обліку  
- акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки, дані 
внутрішнього контролю та інша документація, що узагальнює результати 
контролю; 
- фінансова та статистична звітність (ф. 1 "Баланс", ф.4 "Звіт про власний 
капітал", ф. 5 "Примітки до річної фінансової звітності" тощо); 
- відповіді на запити аудитора; 
- результати, отримані в ході аудиторської перевірки тощо. 
Аудит власного капіталу є одним з найважливіших розділів проведення 
аудиту, оскільки власний капітал є гарантією стабільної діяльності 
підприємства і від правильності ведення його обліку значним чином 
відображаються майнові відносини власників.  
Складовими проведення аудиту власного капіталу є:  
1. Аудит зареєстрованого (пайового) капіталу.  
2. Аудит формування додаткового капіталу.  
3. Аудит нерозподілених прибутків та їх використання. 
 102 
Таким чином, проведення цього комплексу аудиторських перевірок 
надасть повну інформацію про формування, рух та використання власного 
капіталу підприємства. Оцінювання зареєсторованого (пайового) капіталу 
підприємства є однією з найголовніших і найвідповідальніших процедур 
аудиту.  
Методика аудиту додаткового капіталу повинна враховувати 
організаційно-правову форму підприємства, види додаткового капіталу та 
період створення господарюючого суб’єкта (до і після впровадження 
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку).  
Аудит нерозподілених прибутків включає в себе перевірку шляхів 
формування нерозподіленого прибутку та каналів його використання, тому 
аудитор повинен вивчити конкретні причини зміни показників за кожним з 
факторів, які мали вплив на формування прибутку підприємства, 
застосовуючи при цьому методичні прийоми економічного аналізу і 
статистичних розрахунків. 
 
 
3.4. Методика аудиту власного капіталу підприємства 
 
Згідно свого правового статусу та організаційної структури на підприємстві  
ПАТ «ЧШК» проводиться обов’язковий аудит. Крім цього підприємство має 
відділ внутрішнього аудиту, який здійснює контроль за ведення обліку на 
підприємстві в тому числі і обліку власного капіталу. Аудит власного капіталу і 
аудит установчих документів проводиться одночасно оскільки що такий елемент 
власного капіталу,  як статутний капітал фіксується в установчих документах 
підприємства і є основою його діяльності. В установчих документах також 
азначається і інша інформація про інші елементи власного капіталу. 
Власний капітал — це загальна вартість засобів підприємства, які 
належать йому на правах власності й використовуються ним для формування 
його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного 
 103 
капіталу і є чистими акти вами підприємства. 
Під час проведення аудиту аудитор виділяє для себе чотири напрями 
перевірки: 
1) аудит установчих документів;  
2) аудит формування зареєстрованого капіталу;  
3) аудит розрахунків із засновниками; 
4) аудит оподатковування статутного капіталу і розрахунків із 
засновниками.  
Під час першого напряму необхідно здійснити перевірку юридичних 
основ на право функціонування товариства відповідно до чинного 
законодавства.  
Другим є перевірка правильності та своєчасності формування 
зареєсторованого капіталу. Третій – передбачає перевірку правильності 
формування статутного капіталу, проміжних і кінцевих розрахунків із 
засновниками (учасниками). Четвертий – перевірка нарахування і сплати 
податків та інших обов’язкових платежів.  
Спираючись на завдання, поставлені перед аудитором, виявляють 
види робіт і процедури аудиту власного капіталу, які необхідно виконати 
для досягнення поставленої мети (табл. 3.5). Аудит власного капіталу 
необхідно розпочинати із ознайомлення з утановчими і загальними 
документами підприємства та формами фінансової звітності. Аудитор 
повинен оцінити усі установчі та загальні документи на предмет 
підтвердження права власності на майно підприємства та законні підстави 
його діяльності.  
Аудитор перевіряє загальні документи, що дають право підприємству 
здійснювати конкретні види діяльності та методику і організацію обліку 
власного капіталу, що зазначена у наказі «Про облікову політику». 
 
 
 
 104 
Таблиця 3.5 
Види робіт і процедури аудиту власного капіталу 
Складові Види робіт, які 
власного піддягають Процедури аудиту 
капіталу перевірці 
1 2 3 
Перевірка документів: установчий договір; статут 
товариства; 
протоколи зборів засновників; свідоцтво про державну 
реєстрацію; свідоцтво про реєстрацію в Міністерстві 
економіки для економічних суб'єктів за участю іноземного 
капіталу; документи, пов'язані з приватизацією та 
акціонуванням підприємств; документи, що підтверджують 
права власності засновників на майно, яке вноситься в 
оплату придбаних ними акцій при державній реєстрації 
товариства за участю державних чи муніципальних 
підприємств; свідоцтва про реєстрацію в органах 
статистики, Державної податкової адміністрації, 
Пенсійному фонді, у Фонді зайнятості, Фонді соціального 
страхування, Фонді обов'язкового медичного страхування, в 
екологічних фондах; договори на банківське 
обслуговування; зареєстровані зміни до установчих 
документів; проспект емісії; реєстр акціонерів (для 
Аудит  акціонерних товариств); протоколи річних зборів 
установчих засновників, акціонерів; рішення Ради директорів або 
документів правління; накази і розпорядження виконавчої дирекції; 
ліцензії і дозволи на певні види діяльності; листування із 
засновниками та акціонерами; 
журнали реєстрації видачі довіреностей і повноважень при 
реєстрації, перереєстрації, ліквідації, реорганізації дій 
іншим особам (окрім керівника) суб'єкта господарювання; 
внутрішні положення; документи, які підтверджують 
внесення часток засновників до статутного капіталу в 
грошовій, натуральній, нематеріальній формах чи у вигляді  
цінних паперів (виписки банку, прибуткові касові ордери, 
акти оприбуткування майна, переданого в натуральній 
формі, як внесок до статутного капіталу);  методики оцінки 
часток, що вносяться до статутного капіталу в натуральній і 
нематеріальній формах; звітність за початковий період 
діяльності суб'єкта господарювання після державної 
реєстрації; річна звітність; 
звітність на дату ліквідації чи реорганізації економічного 
суб'єкта. 
• Перевірка державної реєстрації випуску акцій  
• Перевірка відповідності видів і кількості розміщених акцій, 
Аудит складу заявлених у статуті  
статутного • Перевірка дотримання максимально можливої величини 
капіталу номінальної вартості привілейованих акцій у статутному 
капіталі 
 
Статутний капітал 
 105 
Продовж табл. 3.5 
1 2 3 
• Перевірка дотримання встановленого законом мінімального 
Аудит розміру 
розміру статутного капіталу  
статутного 
• Перевірка обґрунтованості змін розміру статутного капіталу і 
капіталу 
відображення цих змін на рахунках бухгалтерського обліку 
Аудит сплати • Перевірка обґрунтованості прийнятих форм сплати внесків і 
внесків до відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку 
статутного  • Перевірка дотримання строків оплати, передбачених 
капіталу статутом 
• Перевірка правильності розрахунку суми дооцінки (уцінки) 
майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку 
Аудит переоцінки 
 • Перевірка правильності визначення величини збільшення 
майна 
(зменшення) зносу по переоцінених основних засобах і її 
відображення в облікових регістрах 
Аудит 
додаткового 
капіталу в частині • Перевірка правильності розрахунку емісійного доходу і його 
коштів, відображення на рахунках бухгалтерського обліку • Перевірка 
накопичених у правильності визначення курсових різниць і їх відображення в 
результаті бухгалтерському обліку 
розрахунків із 
засновниками 
Аудит 
додаткового 
капіталу в частині 
• Перевірка повноти оприбуткування безоплатно одержаних 
безоплатно 
необоротних активів 
одержаних 
необоротних 
активів 
Аудит 
правильності • Перевірка дотримання передбаченого статутом розміру 
створення і правомірності використання коштів резервного капіталу • 
правомірності Перевірка дотримання передбаченого законодавством розміру 
використання щорічних відрахувань до резервного капіталу, порядку 
резервного відображення операцій на бухгалтерських-рахунках 
капіталу 
• Перевірка достовірності розрахунку і відображення на 
рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку 
Аудит 
(непокритого збитку) звітного року (за результатами аудиту 
обґрунтованості 
в цілому на підприємстві) • Перевірка достовірності 
показника 
розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського 
нерозподіленого 
обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) 
прибутку 
минулих років (за результатами аудиту в цілому на 
(непокритого 
підприємстві) • Перевірка правильності відображення в 
збитку) 
бухгалтерському обліку і звітності помилок, допущених у 
минулих роках 
Нерозподілений прибуток 
Резервний капітал Додатковий капітал Статутний капітал 
(непокритий збиток) 
 106 
Продовж. табл. 3.5 
1 2 3 
Аудит • Перевірка правомірності викупу акцій, правильності їх 
правомірності оцінки та відображення в обліку і реєстрі акціонерів • 
вилучення, Перевірка правомірності та правильності оцінки проданих 
перепродажу й акцій, їх відображення в обліку і в реєстрі акціонерів • 
анулювання Перевірка правомірності анулювання акцій, їх відображення в 
власних акцій бухгалтерському обліку, реєстрі акціонерів та звітності 
Аудит інформації • Перевірка правомірності й правильності відображення в 
про зміни у складі бухгалтерському обліку неоплаченого капіталу • Перевірка 
неоплаченого своєчасності й правильності відображення в бухгалтерському 
капіталу обліку погашення неоплаченого капіталу 
 
При цьому аудитор визначає методичні та організаційні особливості, 
з’ясовує можливість застосування тих чи інших методик, які можна 
запропонувати, та вивчає наступні питання, які зазначені у наказі «Про 
облікову політику»:  
– оцінює складові власного капіталу підприємства; 
– з’ясовує порядок формування статутного капіталу, розподілу 
прибутку тощо.  
–  уточнює, які саме синтетичні рахунки і субрахунки використовує 
підприємство, а також які воно використовує аналітичні рахунки для 
обліку розрахунків із засновниками (власниками) та за іншими 
складовими капіталу;  
 – з’ясовує методику нарахування резервного капіталу та проведення 
інших відрахувань відповідно до статуту, чи відповідає вона чинному 
законодавству; 
 – вивчає посадові інструкції працівників бухгалтерії, які здійснюють 
облік власного капіталу;  
У процесі аудиторської перевірки економічного суб’єкта аудитор 
повинен провести експертизу установчих документів не тільки на 
відповідність чинному законодавству, але й наявність і повноту відомостей, 
які дозволяють:  
1) здійснювати діяльність економічного суб’єкта; 
2) проводити розрахунки;  
Неоплаче
Вилучений 
ний 
капітал 
капітал 
 107 
3) виконувати зобов’язання;  
4) формувати статутний та інші капітали;  
5) уточнювати розрахунки із засновниками;  
6) визначити правові та податкові наслідки угод тощо.  
Аудитор у своїх робочих документах визначає вплив отриманої 
інформації на формування повного аудиторського судження при складанні 
аудиторського висновку щодо достовірності звітності. У процесі експертизи 
установчих документів потрібно встановити: 
– організаційно-правову форму економічного суб’єкта (акціонерне 
товариство та ін.);  
– структуру керівництва економічним суб’єктом і повноваження 
керівників усіх рівнів при прийнятті відповідних управлінських рішень;  
– своєчасність внесення змін в установчі документи (при їх наявності); 
 – види діяльності економічного суб’єкта; 
 – засновників економічного суб’єкта; 
 – розмір статутного капіталу і частки кожного засновника;  
– адекватність методів оцінки внесених засновниками часток у статутний 
капітал у натуральній і нематеріальній формах;  
– своєчасність внесення засновниками своїх часток у статутний капітал;  
– розмір і вид внесення засновниками своїх часток у статутний капітал; 
 – правильність оформлення документів з внесків у статутний капітал; 
 –  чи передбачено у Статуті проведення зовнішньоекономічної діяльності;  
– чи визначено рахунки, які має право відкривати економічний суб’єкт в 
установах банків;  
– чи передбачено у статуті створення резервного й додаткового капіталу;  
– чи має право економічний суб’єкт створювати на території України і за 
кордоном філії й інші структурні підрозділи, виділені на самостійний баланс; 
– наявність ліцензії на здійснення видів діяльності, що підлягають 
ліцензуванню відповідно до чинного законодавства;  
– порядок розподілу прибутку, що залишився в розпорядженні економічного 
 108 
суб’єкта за підсумками року після сплати обов’язкових платежів;  
– правильність нарахування доходів засновникам і акціонерам та порядку 
утримання податку;  
– правильність оформлення бухгалтерської документації та складання 
бухгалтерських проведень з формування статутного капіталу;  
– відповідність записів у первинних документах записам у регістрах 
бухгалтерського обліку по рахунках і відповідність цих даних даним 
звітності.  
Під час проведення аудиту аудитор досліджує структуру власного 
капіталу, джерела його утворення та використання. Джерела утворення 
капіталу суб'єкта господарювання - це власні й позичкові кошти. Власний 
капітал суб'єкта господарювання визначається вартістю його майна, тобто 
чистими активами. Власник поділяє капітал на основний 
(довгостроковий) і оборотний (поточний) капітал. Основний капітал 
складається з основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових 
фінансових інвестицій (довгострокових позичок). Оборотний капітал 
складається з матеріальних оборотних засобів, коштів у поточних 
розрахунках, короткострокових фінансових вкладень.  
Для узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу 
економічного суб’єкта призначений пасивний балансовий рахунок 40 
«Зареєстрований капітал». Сальдо за цим рахунком повинно відповідати 
розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах 
підприємства. Необхідно перевірити, чи проводяться записи за рахунком 
лише у випадках збільшення чи зменшення статутного капіталу, тільки у 
встановленому порядку і після внесення відповідних змін в установчі 
документи підприємства.  
Після державної реєстрації економічного суб’єкта його статутний 
капітал у сумі внесків засновників (учасників), передбачених установчими 
документами (у сумі зробленої підписки на акції), відображається за 
кредитом рахунку 401 «Статутний капітал» у кореспонденції з рахунком 46 
 109 
«Неоплачений капітал». Крім того, необхідно перевірити організацію 
аналітичного обліку за рахунком 401 «Статутний капітал», з’ясувати, чи 
ведеться аналітичний облік розрахунків із засновниками підприємства на 
стадіях формування капіталу, за видами акцій, заборгованості по внесках до 
«Статутного капіталу». Контроль за фактичним надходженням внесків 
засновників проводиться за кредитом рахунку 46 «Неоплачений капітал» у 
кореспонденції із рахунками з обліку: коштів (рахунки 301, 311, 312), 
матеріальних цінностей (рахунки 10, 11, 16, 20, 21, 22, 26, 27, 28), 
нематеріальних активів (рахунок 12) тощо. 
Повноту внесків засновників у статутний капітал підприємства 
перевіряють шляхом зіставлення його розміру, що зафіксований в 
установчих документах і який обліковується на рахунку 40 «Статутний 
капітал», із величиною заборгованості за рахунком 67 «Розрахунки з 
учасниками» і встановленими строками її погашення.  
Для визначення  вартості переданого обладнання, будинків, споруд, 
майнових прав на інтелектуальну власність використовують інформацію 
актів приймання-передання основних засобів, документів, що 
відображають надходження нематеріальних активів та інших документів 
по яких вони надходили на підприємство. Крім цього перевірці 
підлягають і обороти по дебету  рахунків 10 «Основні засоби», 12 
«Нематеріальні активи». Вартість матеріальних цінностей, що надійшли 
визначають на основі даних актів про приймання матеріалів, товарно-
транспортних накладних, рахунків, рахунків-фактур. Також перевіряють 
обороти по  рахунках виробничих запасів (рахунок 20 «Виробничі 
запаси»), рахунку 22 «МШП». Кожний внесок повинен бути 
підтверджений документально, де обов'язково повинне бути зроблене 
посилання на формування статутного капіталу.  
Особливу увагу слід приділяти технічній стороні реєстрації 
нематеріальних активів, внесених учасниками (засновниками) у 
статутний капітал. Це майнові права на винаходи, на користування 
 110 
землею, природними ресурсами, ліцензії на визначені види діяльності, 
плата за користування брокерським місцем, торговими знаками, марками. 
В обліку нематеріальні активи оцінюються за договірними цінами. При 
цьому складається акт, що фіксує факт надходження на підприємство 
нематеріальних активів.  
 В аналогічному порядку перевіряють розрахунки з внесків у статутний 
капітал із засновниками (учасниками) підприємств інших організаційно-
правових форм. При цьому запис за дебетом 46 «Неоплачений капітал» і 
кредитом рахунку 401 «Статутний капітал» складається на всю величину 
статутного (складового), капіталу, оголошену в установчих документах. У 
тому випадку, коли акції підприємства, створеного у формі акціонерного 
товариства, реалізуються за ціною, що перевищує їхню номінальну вартість, 
виручена сума різниці між продажною і номінальною вартістю належить до 
кредиту рахунку 42 «Додатковий капітал».  
За даними рахунку 67 «Розрахунки з учасниками» перевіряють 
розрахунки із засновниками підприємства з нарахування і виплати їм 
доходів. Нарахування і виплата доходів працівникам підприємства, які 
входять до його засновників, нараховується за кредитом рахунку 66 
«Розрахунки за виплатами працівникам». Нарахування доходів (дивідендів) 
від участі в підприємстві відображається записом за дебетом рахунку 443 
«Прибуток, використаний у звітному періоді» за рахунок прибутку звітного 
року чи нерозподіленого прибутку минулих років і кредиту рахунку 671 
«Розрахунки за нарахованими дивідендами». Виплата нарахованих сум 
доходів відображається за дебетом рахунку 671 у кореспонденції з рахунками 
обліку коштів. Під час виплати доходів від участі в підприємстві продукцією 
(роботами, послугами) цього підприємства та ін. у бухгалтерському обліку 
відображають такими записами: за дебетом рахунку 671 «Розрахунки за 
нарахованими дивідендами» у кореспонденції з рахунками обліку доходів від 
реалізації відповідних цінностей.  
Аналітичний облік за рахунком 67 ведеться за кожним засновником, 
 111 
акціонером. Значну увагу необхідно приділити аудиторській перевірці 
організації обліку і виплат дивідендів. Підприємство зобов’язане виплатити 
оголошені за кожною категорією (типу) акцій дивіденди.  
Дивіденди виплачуються грошима, а у випадках, передбачених 
статутом товариства, іншим майном. Дивіденди виплачуються з чистого 
прибутку підприємства за поточний рік. Рішення про виплату річних 
дивідендів, розмір дивіденду та форми його виплати за акціями кожної 
категорії (типу) приймається загальними зборами акціонерів за 
рекомендацією ради директорів (наглядацької ради) товариства.  
Загальні збори акціонерів мають право прийняти рішення не 
виплачувати дивіденди за акціями визначених категорій (типів) або 
виплачувати дивіденди в неповному розмірі за привілейованими акціями, 
розмір дивіденду за яким визначений у статуті. За рішенням зборів дивіденди 
можуть бути направлені на розвиток підприємства. Дата виплати річних 
дивідендів визначається статутом товариства або рішенням загальних зборів 
акціонерів про виплату річних дивідендів.  
Важливим моментом під час проведення аудиту є перевірка 
нарахування і сплати податків та інших обов’язкових платежів. Особливу 
увагу аудитор повинен приділити порядку визначення прибутку, його 
розподілу та використанню, перевіривши всі операції суцільним методом, 
разом з тим, необхідно порівняти виписки з протоколів загальних зборів з 
операціями, що відображені у бухгалтерському обліку з обліку розподілу та 
використання прибутку. Усі виявленні порушення в ході аудиту повинні бути 
зафіксовані у робочих документах аудитора з посиланням на копії первинних 
документів і регістрів, які аудитор повинен прикласти до свого звіту.  
Для накопичення інформації аудиторові доцільно використовувати 
таблиці, у яких відображають всі відхилення: помилки, розбіжності, 
зловживання тощо, що надасть більше можливостей для визначення 
загальної суми відхилень.  
До типових та можливих порушень з операцій з обліку власного 
 112 
капіталу потрібно віднести (рис. 3.2 ):  
 
Характеристика порушень 
незадовільне оформлення первинних документів (застосування нетипових чи 
недоречних форм, відсутність підписів, печаток, незаповнення всіх необхідних 
реквізитів); 
порушення нормативних документів щодо формування та використання видів 
власного капіталу; 
невнесення (неповне внесення) впродовж першого року засновниками часток до 
статутного капіталу; 
несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів (якщо їх чисельність більша за 50 
відсотків); 
несвоєчасне документальне оформлення операцій щодо вибуття і прийому нових 
засновників підприємства; 
неправильне документування часток засновників, які були внесені до статутного 
капіталу або повернуті; 
залишок за кредитом 40 «Зареєстрований капітал» не відповідає заявленому в 
установчих документах; 
необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення вартості 
запасів, необоротних активів понад погоджену засновниками (учасниками) їхню 
справедливу вартість (для підприємств недержавної форми власності); 
неправильне документальне відображення формування внесків засновників щодо 
внесення різних видів матеріальних цінностей; 
неврахування курсових різниць у разі внесків до статутного капіталу валютних 
цінностей засновником–нерезидентом; 
невідображення або неправильне відображення за рахунками обліку здійснених 
операцій щодо формування статутного капіталу; 
недотримання вимог нормативних документів; 
використання прострочених документів та відсутність оформлених відповідно до 
чинного законодавства документів; 
безпідставне виправлення записів у документах; – відсутність оригіналів або 
завірених відповідно до законодавства документів; 
наявність фіктивних документів; 
неправильне обчислення нерозподіленого прибутку (непокритого збитку); 
неправильне обчислення дивідендів; 
невиплата дивідендів за привілейованими акціями; 
відсутність списку осіб, що мають право на майновий пай, та визначення розміру 
індивідуального майнового паю; 
відсутності документів щодо передачі в оренду або викупу паю; 
невідображення або неправильне відображення емісійного доходу у ході 
вилучення акцій; 
неправильне відображення дооцінки або безоплатно одержаних необоротних 
активів; 
неправильне створення або використання резервного капіталу; 
використання прибутку впродовж року на інші цілі, крім того, як на формування 
(поповнення) резервного капіталу та на нарахування дивідендів учасникам; 
прийняте рішення про виплату дивідендів за акціями до повної сплати розміру 
всього статутного капіталу чи при наявності у товариства ознак банкрутства; 
невідповідність даних аналітичного та синтетичного обліку тощо 
Рис. 3.2. Характеристика порушень операцій з обліку власного капіталу 
ПОРУШЕННЯ 
 113 
Одним із важливих завдань аудиту є перевірка дотримання 
принципу стабільності величини статутного капіталу, її відповідності 
розміру, визначеному засновницькими документами. На ПАТ «ЧШК» 
таких порушень не виявлено. Підприємство вже працює тривалий період і 
зміни в статутному капіталі не здійснювалися. Керуючись Положенням 
(стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової 
звітності» та іншою нормативною базою, аудитор перевіряє правильність 
розподілу прибутку між учасниками (власниками) підприємства або 
спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо , 
якщо в статтях розділу «Внески учасників» наводяться дані про 
збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого 
капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської 
заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу 
підприємства.  
Якщо з товариства виходив якийсь його засновник (учасник), то 
відповідно власний капітал повинен бути зменшений на суму вилучених 
ним акцій.  Також зміни у власному капіталі відбуваються вразі випуску 
чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення 
номінальної вартості акцій або з інших причин. 
Відповідно, здійснюючи аудит статутного капіталу, слід 
перевірити наявність і обґрунтованість таких змін у статутному капіталі 
і відповідно  відображення їх в установчих документах підприємства. 
Завершальним етапом аудиту є узагальнення виявлених відхилень в 
обліку статутного капіталу порівняно з чинним нормативним 
законодавством і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.  
При перевірці чистого прибутку та його використання слід приділяти 
значну увагу наступним питанням: 
– відповідність даних Звіту про фінансові результати даним 
аналітичного та синтетичного обліку. Перевіряється шляхом арифметичного 
розрахунку та порівняння даних Звіту про власний капітал (Ф.№2) з даними 
 114 
Головної книги; 
– правомірність списання збитків від розкрадання, винні особи по яких 
не були встановлені. Виявлені як в ході перевірки, так і підприємством 
самостійно і в результаті інвентаризації майна або в межах норм природного 
убутку повинні бути віднесені на витрати підприємства, а понад норм – за 
рахунок винних осіб. Якщо винні особи не встановлені або суд відмовив у 
стягненні збитків з них, то збитки від нестачі майна і його псування 
відносяться на фінансові результати підприємства [44, c. 158, 45]. 
Контроль з встановлення правомірності та правильності використання 
прибутку починається з перевірки правильності відображення в 
бухгалтерському балансі по рядку «Прибуток нерозподілений» залишку 
прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства по результатах 
фінансово-господарської діяльності за минулий звітний період та прийнятих 
рішень з його використання. Слід впевнитись, що в річному бухгалтерському 
балансі відповідні дані показані з врахуванням підсумків діяльності за 
звітний рік відповідно до прийнятих рішень про покриття збитків за звітний 
рік, виплату дивідендів про створення та поповнення резервного капіталу. 
Контроль рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 
включає в себе не тільки перевірку нерозподіленого прибутку (непокритого 
збитку) звітного року і минулих подій, але також і вивчення фондів 
накопичення соціальної сфери, споживання. Це означає перевірку: 
– динаміки нерозподіленого прибутку за роками; 
– правильність перенесення нерозподіленого прибутку (непокритого 
збитку) зі звітних даних минулого року; 
– обґрунтованості перенесення непокритого збитку і можливість його 
покриття в минулому році за рахунок коштів резервного капіталу; 
– законності створення фондів спеціального призначення відповідно до 
установчих документів або рішення засновників і прийнятої облікової 
політики; 
– правильності зменшення фондів накопичення (на виробничий 
 115 
розвиток, при списанні витрат, що не включаються до первісної вартості 
основних засобів, при використанні коштів на погашення збитків звітного 
періоду і на виплату доходів засновникам); 
 – обгрунтованості витрачання фонду споживання (на соціальні цілі – на 
основі кошторису витрачання коштів, положення про порядок преміювання 
працівників). 
Отже, здійснення контролю на підприємстві є важливим і безперервним 
процесом. Контроль за власним капіталом починає здійснюватись від дня 
створення юридичної особи і продовжує – до дня її припинення. Важливими 
аспектами контролю за власним капіталом є його організація в частині 
контролю за внесками акціонерів та в частині розподілу прибутку від 
здійснення діяльності підприємства. 
Як показало дослідження на підприємстві контроль проводиться згідно 
чинного законодавства, особливих порушень ведення обліку не встановлено. 
Запропоновано ПАТ «ЧШК» посилити контроль за формуванням і 
використанням власного капіталу особливо в частині доходів і витрат і 
формування фінансових результатів. 
 
 
 
 
 116 
ВИСНОВКИ  
 
 
Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які 
належать йому на правах власності та використовуються ним для 
формування його активів. Власний капітал відображає величину вартості 
засобів, які належать власникам підприємства. Капітал власника відображає 
розмір участі власників (засновників, учасників, акціонерів) підприємства у 
фінансуванні його активів. Власний капітал відображається в балансі 
одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його 
зміни. 
Основним елементом власного капіталу є статутний капітал - один із 
основних показників, що характеризує розміри та фінансовий стан 
підприємства. Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, 
величина якого визначається установчими документами господарюючого 
суб'єкта згідно з чинним законодавством. Це сукупність внесків (часток, 
акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно, виражених 
у грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його 
статутної діяльності. 
Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, 
одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують 
номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних 
активів; іншого додаткового капіталу. Нерозподілені прибутки - це прибутки, 
одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, 
зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році. Нерозподілений 
прибуток є власністю акціонерів (учасників, засновників) і збільшує суму 
власного капіталу. Якщо фінансовим результатом діяльності є збиток, то 
сума збитку зменшує суму власного капіталу. 
Досліджено, що прийняте Мінфіном НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до 
фінансової звітності» внесло свої корективи в порядок формування та 
 117 
відображення власного капіталу. Торкнулися зміни структури власного 
капіталу, рахунків з його обліку та  Звіту про власний капітал. НП(С)БО 1 
узаконено нову форму Звіту про власний капітал та введено нові рахунки з 
обліку власного капіталу. 
На підставі проведеного дослідження з питань організації та стану 
обліку і аналізу власного капіталу на ПАТ «ЧШК»  визначено, що на 
підприємстві слід більш чітко будувати бухгалтерський облік, він повинен 
всебічно і повно охоплювати та систематизувати господарську діяльність 
підприємства, а також забезпечувати управління інформацією, яка здатна 
контролювати і оцінювати господарську діяльність. В процесі роботи 
необхідно виявляти і використовувати внутрішньогосподарські резерви 
підприємства, запобігати зловживанню і перевитратам, знижувати 
собівартість продукції, підвищувати продуктивність праці.  
Відповідно до динамічної концепції побудови фінансової звітності 
потребує удосконалення методика відображення в бухгалтерському обліку і 
балансі розміру статутного капіталу, особливо в тих випадках, коли він не 
внесений повністю. Відповідно сформований робочий план рахунків з 
аналітичними розрізами дозволить отримати необхідну інформацію для цілей 
управління. Складання Звіту про нарахування дивідендів акціонерам 
товариства, Звіту про зміни статутного капіталу товариства забезпечить 
управлінський персонал повною, своєчасною і достовірною інформацію. 
Для того, щоб управлінський облік на ПАТ «ЧШК» здійснювався 
ефективно,  передусім необхідно досить велику увагу приділяти оптимізації 
структури капіталу. 
Оптимізація структури капіталу – це таке співвідношення власних та 
залучених коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна 
пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом 
фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова 
вартість. Процес оптимізації структури капіталу підприємства слід 
здійснювати в такій послідовності: 
 118 
Аналіз капіталу підприємства. Основною метою даного аналізу є 
визначення тенденцій динаміки загального обсягу та основних елементів 
капіталу в попередньому періоді та їх вплив на фінансову стійкість та 
ефективність використання капіталу. Даний аналіз включає три стадії: 
1) аналіз загального обсягу та основних елементів капіталу у 
порівнянні з динамікою обсягу виробництва та реалізації продукції; 
визначення співвідношення власного та залученого капіталу та його 
тенденції; вивчення співвідношення довго- та короткострокових зобов’язань 
підприємства; визначення розміру прострочених фінансових зобов’язань та 
встановлення причин прострочення сплати боргів; 
2) аналіз коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства та їх 
динаміки (коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт 
довгострокової фінансової незалежності, коефіцієнт співвідношення довго- 
та короткострокових зобов’язань). Дозволяє оцінити ступінь стабільності 
фінансового розвитку підприємства та рівень фінансових ризиків, які можуть 
привести до банкрутства; 
3) аналіз ефективності використання капіталу в цілому та окремих 
його елементів (період обороту капіталу, коефіцієнт рентабельності капіталу, 
коефіцієнт рентабельності власного капіталу, капіталовіддача, 
капіталоємність реалізації продукції). 
Оцінка основних факторів, які впливають на формування структури 
капіталу. Основними об’єктивними та суб’єктивними факторами, врахування 
яких дозволяє цілеспрямовано формувати ефективну структуру капіталу, є: 
- стабільність продажу продукції підприємства (рівномірність надходження 
коштів на підприємство). Якщо процес виробництва не зупиняється через 
недостатність грошових коштів, то залучення необхідних коштів не 
обов’язкове. 
- структура активів підприємства – здійснюється оцінка  активів з точки 
зору ліквідності, а також можливість їх використання у вигляді застави. 
- Виручка від операційної діяльності. Зменшення виручки від реалізації 
 119 
продукції призводить до зменшення прибутку і збитковості. 
- прибутковість підприємства. Чим більше рівень прибутковості, тим менша 
потреба в залучених коштах. 
- ставка податку на прибуток. Якщо ставка буде надто високою, тим буде 
більша питома вага залучених коштів. 
-  ринкові умови (рівень облікової ставки НБУ). Чим більший рівень 
облікової ставки НБУ, тим менший обсяг кредитів. 
- рішення керівництва. Тобто вибір типу політики фінансування активів 
підприємства. 
З метою покращення обліку власного капіталу на підприємстві, нами 
розроблені наступні пропозиції, а саме на підприємстві необхідно: 
1. забезпечити суворе дотримання умов договору поставок і ліквідацію 
причин, що призвели до відмови покупців від акцепту платіжних вимог; 
2. звернути більше увигу на ненадійних платників, з метою усунення 
фактів несвоєчасних платежів за надані послуги; 
3. прискорити розрахунки з покупцями і замовниками, та своєчасне 
отримання дебіторської заборгованості; 
4. здійснювати розрахунки з постачальниками, працівниками, бюджетом і 
банками у встановлені строки; 
5. посилити контроль за дотриманням правил безготівкових розрахунків; 
6. впроваджувати нові форми розрахунків, які сприяють прискоренню 
розрахунків.  
Для збільшення обсягів виробництва потрібно: 
1. вводити в дію невстановлене обладнання, замінити і модернізувати його; 
2. скоротити цілодобові і внутрішньозмінні простої; 
При підрахунку резервів збільшення обсягу виробництва визначається 
комплектний резерв (мінімальна із порівнюваних сум) і максимальний 
резерв, який не може бути використаний до тих пір, доки не будуть виявлені 
можливості збільшення обсягу виробництва в такому ж розмірі і за іншими 
групами ресурсів.  
 120 
Як показало дослідження на підприємстві контроль проводиться згідно 
чинного законодавства, особливих порушень ведення обліку не встановлено. 
Запропоновано ПАТ «ЧШК» посилити контроль за формуванням і 
використанням власного капіталу особливо в частині доходів і витрат і 
формування фінансових результатів. Також створити на підприємстві відділ 
внутрішнього аудиту.