ChSTU repository

 2 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри  
д.е.н., проф. ________ Гавриленко В.О. 
«____»_________________20__ р. 
 
 
 
КОВАЛЬЧУК ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
«ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ, АУДИТУ ТА АНАЛІЗУ 
ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ  
«ЧЕРКАСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД») 
» 
 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________                  Ковальчук Т.С. 
                                                                                                            (підпис)                                              П.І.П.студента 
«____»______________20___ р 
 
 
Науковий керівник: 
д.е.н., професор                                     ______________        Гавриленко В.О. 
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                                         П.І.П. викладача 
«____»______________20___р.                  
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2021 
 3 
ЗМСТ 
 
ВСТУП 5 
  
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, 8 
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 
1.1 Економічна сутність дебіторської заборгованості, її 8 
класифікація, визнання та оцінка 
1.2 Організаційно-методичні аспекти обліку розрахунків з 19 
дебіторами 
1.3 Організація та методика аналізу дебіторської заборгованості 30 
1.4.  Методика аудиту дебіторської заборгованості 35 
   
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ  
ЗАБОРГОВАНОСТІ НА АТ «ЧЕРКАСЬКИЙ  
ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД» 41 
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 41 
2.2 Документальне оформлення розрахунків з дебіторами на 45 
підприємстві 
2.3 Синтетичний та аналітичний облік дебіторської заборгованості 56 
   
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ 73 
ЗАБОРГОВАНОСТІ АТ «ЧЕРКАСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ   
ЗАВОД» ТА НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 
3.1 Аналіз складу, структури дебіторської заборгованості та 73 
фінансового стану підприємства 
3.2. Порядок проведення аудиту дебіторської заборгованості з метою  
встановлення її впливу на фінансове становище підприємства 80  
ВИСНОВКИ 99 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 102 
ДОДАТКИ 110 
 4 
ВСТУП 
 
 
У своїй діяльності суб’єкти господарської діяльності постійно 
вступають в економічні взаємовідносини між собою, в наслідок цього 
формуються господарські відносини. В ході таких господарських відносин 
виникають ситуації що ведуть до появи дебіторської заборгованості. При 
умові наявності значної частки дебіторської заборгованості суттєво 
погіршується фінансовий стан підприємства. Крім цього дебіторська 
заборгованість відволікає грошові кошти з господарського обороту 
підприємств, що в свою чергу впливає на зниження темпів виробництва та 
реалізації і може загрожувати стабільній роботі бізнесу, іншими словами, 
супроводжується непрямими втратами доходів суб’єктів господарювання. 
Відповідно, в теперішніх умовах розвитку ринкової економіки облік 
дебіторської заборгованості залишається одним із найбільш важливих та  
непростим питанням, яке пов’язане з наявністю неплатежів та розробкою 
шляхів їх погашення. Оскільки підприємства на перший план висувають 
вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов’язань по 
платежам  перед партнерами.  
Проблеми організації обліку, контролю та аналізу дебіторської 
заборгованості розглядалися в своїх наукових працях як вітчизняні так і 
іноземні науковці. Зокрема розвитку теорії і практики обліку та контролю 
дебіторської заборгованості присвятили праці Бутинець Ф.Ф., Гавриленко В. 
О., Голов С.Ф, Завгородній А.Г., Кужельний М. В., Савицька С.В., Чабанова 
Н.В., Чиж В. І. та інші. 
Проблемними питаннями в обліку дебіторської заборгованості є 
теоретичні і методичні аспекти її класифікації; відображення заборгованості 
в системі рахунків фінансового обліку та фінансовій звітності; 
невизначеність обліку простроченої заборгованості та безнадійної 
заборгованості та її рефінансування; аналіз заборгованості та автоматизації 
 5 
бухгалтерського обліку взаєморозрахунків. впровадження ефективної 
системи внутрішнього контролю заборгованості; впровадження ефективної 
системи внутрішнього контролю заборгованості;−  узгодженість українського 
обліку з положеннями МСФЗ;−  питання гармонізації обліку дебіторської 
заборгованості за ПСБО-10 та− податковим законодавством тощо [6, 12, 47 ].  
Актуальність тем роботи обґрунтована тим, що динаміка зміни 
дебіторської заборгованості, їх склад, структура і якість, а також 
інтенсивність її збільшення або зменшення мають значний вплив на 
оборотність капіталу, вкладеного в поточні активи, і відповідно, на 
фінансовий стан підприємств. Постійний моніторинг управління 
дебіторською заборгованістю має величезне значення в процесі управління 
для визначення фінансової стійкості підприємства, так як дозволяє не тільки 
успішно розвивати і контролювати фінансові потоки, і успішно прогнозувати 
основні зміни, щоб уникнути великої кількості проблем на підприємстві, а 
також підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства на 
сучасному етапі розвитку економіки, що дуже важливо для підприємств.  
Слід зазначити, що лише ефективна організація розрахунків з 
дебіторами прискорює оборотність коштів; активно впливає на зміцнення 
договірної дисципліни; сприяє ефективному використанню тимчасово 
вільних коштів; підвищує відповідальність підприємств за своєчасне 
здійснення розрахунків за всіма зобов'язаннями.  
Метою роботи є систематизація, розширення і закріплення 
теоретичних знань, визначення проблемних питань обліку, контролю та 
аналізу дебіторської заборгованості, розробка напрямів щодо їх 
удосконалення на досліджуваному підприємстві. 
Предметом дослідження роботи є теоретико – методологічні засади та 
діюча практика обліку, контролю та аналізу дебіторської заборгованості на 
АТ «Приладобудівний завод». 
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання: 
− дослідити економічну сутність та класифікацію дебіторської 
 6 
заборгованості, визначити її значення, роль і місце в діяльності підприємства; 
−  провести дослідження методики узагальнення облікової інформації в 
первинних бухгалтерських документах; 
−  вивчити систему аналітичного і синтетичного обліку дебіторської 
заборгованості; 
− вивчити методику обліку, контролю та аналізу дебіторської 
заборгованості на підприємстві; 
− проаналізувати структуру та динаміку дебіторської заборгованості; 
− вивчити стан контролю дебіторської заборгованості на підприємстві; 
− за результатами дослідження розробити шляхи удосконалення обліку, 
обґрунтувати методи аналізу та контролю дебіторської заборгованості. 
Наукова та практична новизна: в результаті дослідження було 
запропоновано розробляти класифікацію покупців в залежності від виду 
продукції, об’єму закупівлі, платоспроможності, історії кредитних відносин і 
запропонованих умов оплати; проводити претензійну роботу, тобто висилати 
повідомлення - претензії за прострочену заборгованість; розробляти 
різноманітні моделі договорів з гнучкими умовами оплати; проводити аналіз 
складу та структури дебіторської заборгованості по конкретним 
постачальникам і покупцям; автоматизація бухгалтерського обліку.  
При написанні кваліфікаційної роботи магістра були використані 
наступні методи: метод спостереження, метод аналізу та синтезу, 
монографічний метод, діалектичний метод, метод порівняння, методи 
індукції та дедукції, а також метод узагальнення. 
Теоретичною та методологічною основою написання кваліфікаційної 
роботи магістра є джерела навчальної, монографічної та періодичної 
літератури з обраної теми, а також нормативно-правої документи присвячені 
обліку дебіторської заборгованості. Практична частина роботи виконана на 
базі документів, облікових регістрів аналітичного та синтетичного обліку, 
фінансової звітності та іншої документації підприємства 
АТ «Приладобудівний завод». 
 7 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО – МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ 
ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ 
 
 
1.1  Економічна сутність дебіторської заборгованості її 
класифікація, визнання та оцінка 
 
З розвитком економічних відносин момент реалізації готової продукції, 
товарів, робіт, послуг і їхня оплата перестали збігатися в часі. Це призвело до 
появи нової функції грошей: гроші як - засіб платежу, що означає покупку з 
наступною оплатою. Прикладом цієї функції є реалізація у кредит. У деяких 
випадках оплата та реалізація розділені у часі настільки тривалими періодами 
часу, що таку операцію можна назвати обміном лише з певним ступенем 
умовності. Нестача грошей у даний момент та небажання порушувати 
кругообіг капіталу призводить до появі кредитних відносин, що 
обслуговуються кредитними засобами обігу (вексель, чек, банкнота та ін.) 
[42, С. 12].  
Інформаційна економіка ставить нові вимоги до системи 
бухгалтерського обліку, одним із основних елементів якої є формування 
взаєморозрахунків суб’єктів господарювання. Це в свою чергу стосується і 
питань організації обліку дебіторської заборгованості, що пов’язана з 
проблемою неплатежів. Розрахункові операції мають вагомий вплив на 
розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми 
в грошову і навпаки. Низька платоспроможність підприємств  спонукає до 
виникнення значних обсягів дебіторської заборгованості, яка, в свою чергу, 
веде до погіршення фінансового стану підприємства, втрати його 
конкурентоспроможності і  позбавляє його інвестиційної привабливості, а 
інколи призводить і до банкрутства. 
 8 
Також слід відмітити, що сьогодні одним із найскладніших питань в 
обліку розрахунків є управління дебіторською заборгованістю підприємства. 
В разі наявності дебіторської заборгованості підприємства намагаються 
здійснювати контроль за своєчасністю її повернення, забуваючи при цьому  
про власні борги перед контрагентами. Це зумовлено майновою 
відповідальністю за договорами з контрагентами або взагалі відсутністю 
таких договорів, або існування їх в усній формі. Саме ці обставини дають 
змогу підприємствам ухилятися від розрахунків з контрагентами. Отже, саме 
в таких умовах зростає необхідність управління дебіторською 
заборгованістю.  
          Внутрішнє управління дебіторською заборгованістю на підприємстві 
передбачає вирішення таких  завдань: 
− дослідження економічної сутності дебіторської заборгованості та її   
виникнення на підприємстві; 
− доповнення її класифікації; 
− обґрунтування критеріїв її визнання; 
− удосконалення нинішньої методики обліку заборгованості; 
− удосконалення обліку простроченої та безнадійної дебіторської   
заборгованості; 
− здійснення аналізу і внутрішнього контролю дебіторської 
заборгованості. 
          Постановка даних завдань зумовлює необхідність з’ясування сутності 
дебіторської заборгованості. 
На кожному етапі економічного розвитку як в Україні так і світі 
відбувалися істотні зміни у трактуванні поняття «дебіторська 
заборгованість». Значна кількість науковців вважають вирішення даної 
проблеми одним із важливих завдань бухгалтерського обліку. Хоча слід 
наголосити на тому, що  і в умовах сьогодення не існує єдиного підходу до 
визначення сутності поняття «дебіторська заборгованість». В умовах 
цифрової економіки зміст дебіторської заборгованості дещо змінився, проте 
 9 
основне ототожнення із боргом або заборгованістю залишається незмінним 
[82]. 
Сучасне трактування поняття «дебіторська заборгованість» з’явилось 
ще у восьмому ст. н.е. Е. Дегранж, Дж. Дзаппи зробили значний внесок, адже 
вони почали розглядати дебіторську заборгованість як один з показників, що 
характеризує фінансовий стан підприємства – показник його фінансової 
конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, 
виконання зобов’язань перед іншими підприємствами [72].  
С.І. Корецький дає відмінне від попереднього визначення дебіторської 
заборгованості: «взаємовідносини двох осіб, що укладають угоду, можна 
подати двома латинськими термінами: «дебет» (винен) і кредит (вірить 
комусь). Так, у разі, коли особа, яка позичає комусь кошти, вірить – це 
кредит, і тоді вона іменується кредитором, особа, яка одержує позику, стає 
винною – це дебет, і тоді вона іменується дебітором» [36].  
З розвитком бухгалтерського обліку визначення понять «дебітор» і 
«дебіторська заборгованість» суттєвих змін не зазнали, але вони 
удосконалювалися. Так уже в 1904 році А.З. Попов дебіторську 
заборгованість називає «боргом на користь підприємства» і визначає як «ту 
чи іншу частину господарських засобів підприємства, що вибула зі складу 
даного підприємства і перебуває у фактичному розпорядженні інших 
підприємств, виконуючи там роль капіталу» [72]. Суть та зміст кожного з 
виду дебіторської заборгованості наведено в таблиці 1.1. 
 
Таблиця 1.1 
Зміст дебіторської заборгованості за її видами 
Вид заборгованості Зміст заборгованості 
1 2 
1.Поточна дебіторська сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході 
заборгованість -  нормального операційного циклу або буде погашена 
 протягом дванадцяти місяців з дати балансу.  
 10 
Продовж. табл. 1.1 
1 2 
Заборгованість за товари це заборгованість покупців або замовників за відвантажені 
роботи та послуги їм продукцію, товари, виконані роботи або надані послуги 
(крім заборгованості, забезпеченої векселями). У Балансі 
«Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» 
відображається в трьох рядках: «чиста реалізаційна 
вартість», «первісна вартість», «резерв сумнівних боргів». 
Дебіторська заборгованість це дебіторська заборгованість фінансових i податкових 
за розрахунками з органів, а також переплата по податках, зборах та інших 
бюджетом  платежах до бюджету 
Дебіторська заборгованість це сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок 
за виданими авансами  майбутніх платежів. 
Дебіторська заборгованість це сума нарахованих дивідендів, відсотків, роялті, що 
з нарахованих доходів  підлягають надходженню 
Дебіторська заборгованість це заборгованість із внутрішньовідомчих та 
із внутрішніх розрахунків внутрішньогосподарських розрахунків та дебіторська 
 заборгованість пов’язаних сторін. До внутрішньовідомчих 
та внутрішньогосподарських розрахунків потрібно 
відносити дані про дебіторську заборгованість філій та 
структурних підрозділів підприємства, які виділено на 
окремий баланс, а також дані по розрахунках усередині 
одного тресту, концерну тощо. 
Безнадійна дебіторська поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує 
заборгованість  впевненість про її неповернення боржником або за якою 
 минув строк позовної давності.  
Сумнівний борг поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, 
роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її 
погашення боржником 
Інша поточна дебіторська заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до 
заборгованість  інших статей дебіторської заборгованості та 
 відображається у складі оборотних активів. До такої 
заборгованості відносяться: заборгованість покупців за 
відвантажені матеріальні цінності (крім готової продукції, 
товарів); персоналу за іншими операціями (по товарах, 
придбаних у кредит); розрахунки з підзвітними особами та 
з працівниками підприємства (крім оплати праці); 
розрахунки по претензіях, штрафних санкціях та 
відшкодуванню матеріальних збитків (у результаті нестач i 
втрат від псування заборгованість по операціях зі спільної 
діяльності; з різними організаціями по операціях 
некомерційного характеру (орендарів нежитлових 
приміщень, плата батьків за утримання дітей у дитячих 
установах, оплата навчальним закладам за підготовку 
фахівців, оплата науково-дослідним установам за виконані 
роботи); заборгованість по наданій фінансовій допомозі на 
зворотній основі. 
2. Довгострокова сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході 
дебіторська заборгованість нормального операційного циклу та буде погашена після 
  дванадцяти місяців з дати балансу. 
 11 
Проведений нами аналіз визначень сутності поняття «дебіторська 
заборгованість» у спеціальній економічній літературі свідчить про 
відсутність єдиного його визначення різними авторами. Але найбільш 
вживаним є  визначення, що дебіторська заборгованість – це сума боргів 
юридичних та фізичних осіб підприємству. Дебіторська заборгованість є 
наслідком господарських операцій, що мали місце в минулому, але 
підлягають погашенню в майбутньому, оскільки угода між боржником та 
кредитором залишається незавершеною. 
З метою обліку і контролю є важливим є класифікація дебіторської 
заборгованості. (табл.1.1) [24, 29]. Основні критерії класифікації дебіторської 
заборгованості наведено в таблиці 1.2. 
Таблиця 1.2 
Класифікація дебіторської заборгованості  
Критерій Види 
1 2 
За строком погашення − довгострокова; 
− поточна. 
За об’єктами, щодо яких − дебіторська заборгованість орендаря за фінансовою 
виникає дебіторська орендою, яка показується в балансі орендодавця; 
заборгованість − дебіторська заборгованість забезпечена векселями; 
 − інша довгострокова заборгованість; 
− дебіторська заборгованість за продукцію, товари, 
роботи, послуги; 
− дебіторська заборгованість за розрахунками; 
− інша поточна дебіторська заборгованість. 
За своєчасністю погашення - дебіторська заборгованість, строк оплати якої не 
настав; 
- дебіторська заборгованість не сплачена в строк; 
- сумнівна дебіторська заборгованість; 
- безнадійна дебіторська заборгованість. 
Види довгострокової - дебіторська заборгованість за майно, що передано у 
дебіторської заборгованості фінансову оренду; 
- довгострокові векселі одержані; 
- інша довгострокова дебіторська заборгованість. 
Види поточної заборгованості - дебіторська заборгованість за товари, роботи, 
послуги; 
- дебіторська заборгованість за розрахунками. 
- інша поточна дебіторська заборгованість 
Види дебіторської - не забезпечена векселями; 
заборгованості за товари, - забезпечена векселями. 
роботи, послуги 
 12 
Продовж. табл. 1.2 
1 2 
Види дебіторської - з бюджетом; 
заборгованості за - за виданими авансами; 
розрахунками - надані позики; 
- з нарахованих доходів; 
- із внутрішніх розрахунків. 
Види іншої поточної - заборгованість підзвітних осіб; 
дебіторської заборгованості - заборгованість за претензіями; 
- заборгованість з відшкодування завданих збитків; 
- заборгованість за позиками членів кредитних спілок; 
- інша заборгованість. 
Для формування  фінансової − її зв’язок з операційним циклом; 
звітності − за терміном погашення дебіторської заборгованості; 
− за об’єктами по яких виникли боргові зобов’язання; 
− за своєчасністю оплати  боржником  заборгованості. 
  
Розглянемо основні критерії класифікації дебіторської заборгованості. 
Згідно НПСБО 10 дебіторська заборгованість за першими двома ознаками 
поділяється на: 
− довгострокову – що обліковується у складі необоротних активів 
− поточну – що обліковується у складі оборотних активів і розрахунків. 
Згідно п.5 НПСБО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, 
якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних 
вигод та може бути достовірно визначено її суму. Під довгостроковою 
дебіторською заборгованістю  - розуміють суму коштів (товарів, робіт, 
послуг) по дебіторській заборгованості, яка не виникає в ході нормального 
операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати 
балансу. При цьому слід зазначити, що при віднесенні заборгованості до 
поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний 
строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який 
залишився з дати балансу [6]. 
Основними видами довгострокової дебіторської заборгованості є:  
− заборгованість по фінансовій оренді, що наводиться в балансі 
орендодавця;  
− заборгованість, забезпечена довгостроковими векселям; 
 13 
− кредитування фізичних осіб (надання поворотної фінансової допомоги).  
− кредитування інших суб’єктів господарювання (надання поворотної 
фінансової допомоги як з відсотками так і без відсотків). 
Важливим в обліку дебіторської заборгованості є саме її оцінка. 
Для формування достовірної оцінки довгострокової дебіторської 
заборгованості має значення коректне відображення інформації в облікових 
регістрах і звітності підприємства. Для цього необхідно дотримуватися 
принципу обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку 
таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які будуть запобігати 
завищенню оцінки активів. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку 
нараховуються відсотки, відображається в балансі за її теперішньою 
вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості 
та умов її погашення [6]. 
Під теперішньою вартістю розуміють грошову вартість майбутніх 
доходів на теперішній час. Для розрахунку теперішньої вартості слід 
здійснити дисконтування, тобто оцінку довгострокової дебіторської  
заборгованості розраховують за дисконтованою вартістю майбутніх 
надходжень, які мають надійти для погашення цієї заборгованості [83]. 
Довгострокова дебіторська заборгованість має місце не на всіх 
підприємствах. Значно важливішим у діяльності підприємства є облік і 
контроль поточної дебіторської заборгованості оскільки вона завжди має 
місце в діяльності підприємства. 
Дебіторська заборгованість, яка виникає в ході нормального 
операційного циклу, визнається поточною незалежно від строку погашення. 
Слід зазначити, що якщо до поточної дебіторської заборгованості 
підприємства відноситься дебіторська заборгованість зі строком погашення 
менше 12 місяців та дебіторська заборгованість зі строком погашення більше 
12 місяців з дати балансу, то таку інформацію повинно бути розкрито 
у примітках до фінансової звітності. 
Поточна дебіторська заборгованість поділяється на: 
 14 
− дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (забезпечена та 
не забезпечена векселями); 
− дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими 
авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків); 
− інша дебіторська заборгованість. 
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, 
послуги може визнається активом лише одночасно з визнанням доходу 
від реалізації та оцінюється за первісною вартістю (п. 6 НПБО 10). У разі 
відстрочення платежу за продукцію (товари) з утворенням від цього різниці 
між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною 
сумою коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню, така різниця 
визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами 
(процентами) у періоді її нарахування. 
Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім 
придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), 
включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для 
визначення чистої реалізаційної вартості обчислюється величина резерву 
сумнівних боргів [6 п. 7, 34].  
Слід зазначити, що поточна дебіторська заборгованості щодо якої існує 
впевненість про її неповернення або за такою заборгованістю минув строк 
позивної давності визнається безнадійною. Поточна дебіторська 
заборгованість, щодо якої існує невпевненість в її погашенні боржником, — 
це сумнівний борг [6 п. 4]. 
          Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності 
активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з 
урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку. Для 
обліку поточної дебіторської заборгованості Планом рахунків передбачені 
рахунки: 34 «Короткострокові векселі одержані»; 36 «Розрахунки з 
покупцями та замовниками»; 37 «Розрахунки з різними дебіторами». 
 
 15 
Поточна дебіторська заборгованість підприємства 
Дебіторська Дебіторська Інша поточна 
заборгованість за заборгованість за дебіторська 
товари, роботи, послуги розрахунками заборгованість 
оформлена з бюджетом розрахунки з 
переданими підзвітними 
векселями особами 
за виданими 
авансами 
не оформлена розрахунки за 
векселями з нарахованих претензіями 
доходів 
розрахунки за 
із внутрішніх відшкодуванням 
розрахунків завданих збитків 
 
Рис. 1.1. Склад основних видів поточної дебіторської заборгованості [30] 
       Для формування фінансової звітності дебіторську заборгованість можна 
розглядати за такими ознаками (рис.1.1): 
− за терміном погашення дебіторської заборгованості; 
− її зв’язок з операційним циклом; 
− за об’єктами по яких виникли боргові зобов’язання; 
− за своєчасністю оплати  боржником  заборгованості. 
Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім 
заборгованості, призначеної для продажу) включається до підсумку балансу 
за чистою реалізаційною вартістю.  
          Поточна дебіторська заборгованість класифікується за трьома 
напрямками:  
1. Заборгованість, за якою існує впевненість у погашенні її боржником;  
2. Заборгованість, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником;  
3. Заборгованість, за якою немає впевненості у погашенні її боржником 
або закінчився строк позовної давності.  
 16 
Розрізняють також поточну дебіторську заборгованість як товарну і 
нетоварну (неопераційну).  
          В НП(С)БО 10 описані два варіанти визначення величини сумнівних 
боргів:  
− один –  виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;  
− другий – на підставі класифікації дебіторської заборгованості за 
періодами її виникнення з врахуванням досвіду минулих років щодо 
платоспроможності дебіторів.  
          За двома способами величина резерву сумнівних боргів визначається як 
добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію та коефіцієнта 
сумнівності. Різниця у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської 
заборгованості беруть участь у розрахунку, і як визначається коефіцієнт 
сумнівності.  
          Оцінка дебіторської заборгованості передбачає визначення дійсної 
ринкової вартості дебіторської (кредиторської) заборгованості підприємства 
з урахуванням строків її формування, планованих термінів погашення, 
юридичних підстав, за якими виникла заборгованість, обтяженого 
заборгованості штрафами або пенею.  
Як показує практика, необхідність оцінки дебіторської заборгованості 
виникає при проведенні аналізу фінансової ефективності підприємства, при 
переуступку прав вимоги, а так само при судовому та позасудове 
врегулювання взаємних вимог підприємств. 
         Оцінку дебіторів слід проводити за наступними  випадками: 
− у разі здійснення аналізу фінансової ефективності суб’єкта 
господарювання; 
− у разі переуступки дебіторської заборгованості; 
− при зверненні стягнення на майно боржника; 
− та в інших випадках.        
При достовірній  оцінці дебіторської заборгованості буде правильне 
формування інформації в облікових регістрах і звітності. Суттєву  роль при 
 17 
цьому має принцип обачності, що передбачає застосування у фінансовому 
обліку наступних методів оцінки дебіторської заборгованості. Але ці 
методики не повинні запобігати завищенню оцінки активів [12].  
Приклади оцінки дебіторської заборгованості наведені  на рис.1.2. 
Оцінка дебіторської заборгованості 
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, 
на дату балансу роботи, послуги оцінюється за: 
- первісною вартістю;  
- на дату балансу за чистою реалізаційною вартістю. 
   Розраховується за допомогою дисконтування, 
за теперішньою тобто довгострокова дебіторська заборгованість 
вартістю оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх 
платежів, які очікуються для погашення цієї 
заборгованості. 
 
Рис. 1.2. Оцінка дебіторської заборгованості 
 
           У Балансі відображається первісна та чиста реалізаційна вартість 
дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги та резерв 
сумнівних боргів. У підсумок Балансу включається чиста реалізаційна 
вартість дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, 
яка визначається як різниця між первісною вартістю дебіторської 
заборгованості та резервом сумнівних боргів: 
Чиста реалізаційна вартість Первісна вартість 
Резерв 
дебіторської заборгованості за дебіторської заборгованості 
= – сумнівних (1.1) 
продукцію, товари, роботи, за продукцію, товари, 
боргів 
послуги роботи, послуги 
Платоспроможність окремих дебіторів визначається згідно розрахунку 
величини резервів по сумнівних боргам – це перший метод, інший – шляхом 
класифікації дебіторської заборгованості (через суму добутків поточної 
дебіторської заборгованості та коефіцієнтів  сумнівності відповідної групи). 
          У фінансовій звітності дебіторська заборгованість як визнається і 
відображається у сумі, що розраховується  з урахуванням оцінки дебіторської 
 18 
заборгованості обліку. Розглянемо оцінку поточної дебіторської 
заборгованості  на рис. 1.3. 
Поточна дебіторська заборгованість 
Первісна Сума одержаного доходу – 
У момент визнання 
вартість торгові знижки – вартість 
поверненого товару 
Чиста Сума поточної дебіторської 
На дату складання 
вартість заборгованості – резерв 
балансу 
реалізації сумнівних боргів 
  
Рис. 1.3. Оцінка поточної дебіторської заборгованості 
 
Відповідно проведене дослідження дає можливість визначити сутність 
дебіторської заборгованості, порядок її виникнення. Що дозволило надати 
пропозиції шляхом впровадження нових критерії її класифікації. Це дасть 
можливість своєчасно та ефективно здійснювати управління нею і тим самим 
зменшити її розмір і залучати більшу кількість грошових коштів в оборот 
підприємства та підвищувати фінансову стійкість підприємства. 
 
 
1.2. Організаційно - методичні аспекти обліку розрахунків з 
дебіторами 
 
З метою ведення обліку важливим є саме раціональна організація 
обліку дебіторської заборгованості. Методичні аспекти обліку дебіторської 
заборгованості регулює ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість». Відповідно 
до даного стандарту дебіторська заборгованість визнається  активом за умов, 
які наведені у вигляді рисунка 1.4. 
 
 
 
 19 
 
Дебіторська заборгованість 
 
 
Визнається активом якщо:  
 • існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод; 
 • може бути достовірно визначена сума заборгованості; 
• покупцеві передані ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію,товар 
 • підприємство не здійснює надалі управління за реалізованими товарами 
 
  
 Необоротні активи Оборотні активи 
  
 
Довгострокова дебіторська Поточна дебіторська заборгованість 
 заборгованість 
За боргованість за товари Дебіторська заборгованість Інша поточна 
ро боти та послуги за розрахунками дебіторська 
заборгованість 
 
Чиста реалізаційна з бюджетом 
 вартість 
 
 За виданими авансами 
Первісна вартість  
  
Із нарахованих доходів 
Резерв сумнівних боргів 
 
 
 Із внутрішніх 
 розра хунків 
  
Рис. 1.4. Критерії визнання дебіторської заборгованості активом та  її 
класифікація [29] 
 
Рахунки та субрахунки для обліку дебіторської заборгованості наведені 
у Плані рахунків бухгалтерського обліку та  «Інструкції   про застосування 
плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і 
господарських операцій підприємств і організацій» № 291 цими документами 
встановлено призначення і порядок ведення дебіторської заборгованості 
методом подвійного запису інформації.  
Основні положення організації обліку дебіторської заборгованості, з 
якими підприємству необхідно визначитись наведені на рис. 1.5. 
 20 
Організація контролю та претензійно-позовної роботи з метою 
своєчасного погашення дебіторської заборгованості 
Встановлення періодичності спостереження для визначення  
коефіцієнта сумнівності 
Визначення строків проведення інвентаризації дебіторської заборгованості 
для створення резерву сумнівних боргів та списання заборгованості 
Створення резерву сумнівних боргів 
 
Рис. 1.5. Основні положення організації обліку дебіторської 
заборгованості 
 
Структуру організації синтетичного та аналітичного обліку за 
розрахунками з покупцями та замовниками відображено на рис. 1.6 [24]. 
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 
Визнання та оцінка Відображення дебіторської 
дебіторської заборгованості у обліку та 
заборгованості звітності 
виходячи і Визначення з 
платоспроможності номенклатурою робочих 
окремих дебіторів бухгалтерських рахунків, 
а також побудовою 
аналітичного обліку 
дебіторської 
заборгованості 
виходячи з питомої 
ваги безнадійних 
боргів у чистому 
доході під реалізації Визначення алгоритмів 
продукції, товарів, відображення та иоі 
робіт, послуг на ишення дебіторської 
Vмовах наступної заборгованості 
оплат 
на основі класифікації Визначення порядку 
дебіторської оформлення списання 
заборгованості дебіторської 
заборгованості 
 21 
РЕАЛІЗАЦІЯ ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ 
Експертні операції На митній території України 
Покупці   Предмет, ціна, 
Договір 
форма 
Відвантаження  Юридичні Фізичні купівлі-
розрахунків, 
Дт 36 – Кт 70 особи особи продаж
відповідальність 
у 
1. Відвантаження продукції. 
Виникнення 2. Виписка рахунка та його відправлення 
дебіторської покупцю. 
заборгованості 3. Складання картотеки за кожним дебітором. 
4. відображення в регістрах обліку  
Погашення 1. Готівкою. 
дебіторської 2. Через рахунки в банках. 
заборгованості 3. Чеком. 
4. Акредитиви. 
5. Забезпечення векселем 
Непогашення дебіторської 
заборгованості Дебітор визнає борг 
Звернення до 
Дебітор не визнає борг 
арбітражного суду Спільна розробка нового 
графіку виплат + пеня за 
прострочення 
Примусове стягнення Відхилення позову Списання як 
безнадійного 
Регістри синтетичного і аналітичного обліку Головна 
книга 
Звітність 
         Рис. 1.6. Загальна схема організації бухгалтерського обліку розрахунків з 
покупцями та замовниками  
 22 
Основні документи з виникнення та погашення дебіторської забо-
ргованості наведені в таблиці 1.3. 
Таблиця 1.3 
Документування операцій за дебіторською заборгованістю 
№ Вид дебіторської Документи 
з.п. заборгованості 
1 2 3 
1 За майно, що передано Договір оренди, акту приймання-передачі основних засобів 
у фінансову оренду (нарахування заборгованості з фінансової оренди), довідка 
бухгалтерії (переведення заборгованості до складу 
поточної) 
2 Векселі одержані Вексель, акт приймання-передачі векселя, прибутковий 
касовий ордер, виписка банку 
3 Розрахунки з вітчи- Накладна, рахунок-фактура, рахунок, акт прийнятих робіт, 
зняними покупцями послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні 
(ТМ-1), товарні накладні, виписки банку 
4 Розрахунки з Комерційні документи (рахунки-фактури — іпуоісє), транс-
іноземними покупцями портні накладні (ОМК — залізнична накладна, авіа наклад-
на, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні 
листи), платіжні документи на перерахування сум митних 
платежів та інших податків на розрахунки митних установ. 
5 Резерв сумнівних Бухгалтерська довідка-розрахунок 
боргів 
6 Розрахунки за Платіжне доручення, виписка банку 
виданими авансами 
7 Розрахунки з Авансовий звіт з доданими виправдовуючи ми 
підзвітними особами документами, прибуткові касові ордери, видаткові касові 
ордери 
8 Розрахунки за Бухгалтерська довідка-розрахунок 
нарахованими 
доходами 
9 Розрахунки за Претензія, акт приймання вантажу, рішення судових 
претензіями органів, (арбітражу), письмова згода постачальника на 
пред'явлену претензію, виписка банку 
10 Розрахунки за Протокол засідання інвентаризаційної комісії, наказ 
відшкодуванням керівника, документи, що підтверджують внески по 
завданих збитків відшкодуванню матеріальної шкоди (накладна, 
прибутковий касовий ордер тощо) 
11 Розрахунки за Договір між членами кредитних спілок, видатковий 
позиками членам кре- касовий ордер, платіжні доручення, авізо про 
дитних спілок оприбуткування майна учасником, який веде спільні 
справи, або первинні документи про отримання майна 
(копії накладної, квитанції до прибуткових ордерів тощо) 
12 Розрахунки з іншими Прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, 
дебіторами накладна, рахунок, виписка банку тощо 
 
 23 
Для обліку довгострокової дебіторської заборгованості Планом 
рахунків передбачено рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість 
та інші необоротні активи». Причому Інструкцією № 291 до цього рахунку 
вводяться такі субрахунки: 
- 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»; 
- 182 «Довгострокові векселі одержані»; 
- 183 «Інша дебіторська заборгованість»; 
- 184 «Інші необоротні активи»      
Зауважимо, що для обліку довгострокової дебіторської заборгованості 
застосовуються тільки перші три субрахунки.   
Облік поточної дебіторської заборгованості ведеться на рахунках 34 
«Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями 
та замовниками» та 37 «Розрахунки з різними дебіторами».    
На рахунку 36 узагальнюється інформація про розрахунки з покупцями 
та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи 
й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також про 
розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи (далі — ПФГ). Цей 
рахунок має такі субрахунки: 
- 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»; 
- 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»; 
- 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ»; 
- 364 «Розрахунки за гарантійним забезпеченням» .   
За дебетом рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої 
продукції, товарів, робіт, наданих послуг (в тому числі на виконання 
бартерних контрактів), яка включає ПДВ, акцизний податок та інші податки, 
збори, що підлягають перерахуванню до бюджетів і позабюджетних фондів 
і включені до вартості реалізації.         
За кредитом рахунку 36 показують суму платежів, які надійшли від 
покупців на рахунки підприємства в банківських установах, до каси, та інші 
 24 
види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців 
і замовників за одержану продукцію.  
Рахунок 37 має такі субрахунки: 
- 371 «Розрахунки за виданими авансами»; 
- 372 «Розрахунки з підзвітними особами»; 
- 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»; 
- 374 «Розрахунки за претензіями»; 
- 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»; 
- 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»; 
- 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»; 
- 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами»; 
- 379 «Розрахунки за операціями з деривативами». 
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом обліковується 
на рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами».    
Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків відображається 
на субрахунках 682 «Внутрішні розрахунки» (всі види поточних розрахунків 
з дочірніми і асоційованими підприємствами) та 683 
«Внутрішньогосподарські розрахунки» (облік внутрішньогосподарських 
розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на 
окремий баланс).  
Дебетове сальдо за наведеними рахунками на певну дату становить 
суму дебіторської заборгованості підприємства на таку дату. Крім того, для 
обліку дебіторської заборгованості використовується позабалансовий 
рахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість».  
На цьому рахунку обліковується списана дебіторська заборгованість 
протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за 
можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника. 
 Бухгалтерські записи з обліку поточної дебіторської заборгованості 
за продукцію наведено в таблиці 1.4. 
 
 25 
Таблиця 1.4 
Облік поточної дебіторської заборгованості за продукцію 
№ Зміст операції Документ Дебет Кредит 
з/п 
1 Відображено продаж готової Виписка 36 «Розрахунки з 70 «Дохід від 
продукції, товарів, банку покупцями та реалізації» 
виконаних робіт, наданих замовниками» 
послуг 
2 Одночасно на суму ПДВ Податкова 70 «Дохід від 64 «Розрахунки за 
накладна реалізації» податками й 
платежами» 
3 Списано собівартість готової Видаткова 90 «Собівартість 23, 26, 27, 28 тощо 
продукції, товарів, робіт, накладна реалізації» 
послуг 
4 Погашено дебіторську Рахунок- 31 «Рахунки в 6 «Розрахунки з 
заборгованість коштами фактура банках» покупцями та 
на рахунок в банку замовниками» 
 
Бухгалтерські записи з обліку заборгованості, забезпеченої векселем, 
наведено у таблиці 1.5. 
Таблиця 1.5 
Облік заборгованості, забезпеченої векселем 
№ 
Зміст операції Документ Дебет Кредит 
з/п 
1 2 3 4 5 
1 Відображено продаж готової Накладна  36 70 «Дохід від 
продукції, товарів, виконаних «Розрахунки з реалізації» 
робіт, наданих послуг покупцями та 
замовниками» 
2 Одночасно на суму ПДВ Податкова 70 «Дохід від 64 «Розрахунки 
накладна реалізації» за податками й 
платежами» 
3 Списано собівартість готової Бухгалтерсь 90 23, 26, 27, 28 
продукції, товарів, робіт, послуг ка довідка «Собівартість тощо 
реалізації» 
4 Одержано простий вексель Вексель, акт 34 36 «Розрахунки 
у забезпечення дебіторської приймання «Короткостро з покупцями та 
заборгованості за продану  передачі кові векселі замовниками» 
продукцію одержані» 
5 Погашено вексель коштами Виписка 31 «Рахунки в 34 
банку банках» «Короткострок
ові векселі 
одержані» 
 
 26 
 На рахунку 34 (субрахунки 341 «Короткострокові векселі, одержані 
в національній валюті», 342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній 
валюті») ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших 
дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані 
послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями. Бухгалтерські 
записи з обліку розрахунків з різними дебіторами наведено у таблиці 1.6. 
 
Таблиця 1.6 
Облік розрахунків з різними дебіторами 
№ Зміст операції Документ Дебет Кредит 
з/п 
1 2 3 4 5 
1 Перераховано аванс Видатковий 371 «Розрахунки 31 «Рахунки в 
постачальнику за товари касовий ордер за виданими банках» 
авансами» 
2 Відображено податковий Податкова 641 «Рахунки за 644 «Податковий 
кредит з ПДВ накладна податками» кредит» 
3 Отримано товари Накладна 28 «Товари» 63 «Розрахунки з 
постачальниками та 
підрядниками» 
4 Відображено суму ПДВ Податкова 644 «Податковий 63 «Розрахунки з 
накладна кредит» постачальниками та 
підрядниками» 
5 Нараховано  63 «Розрахунки з 371 «Розрахунки за 
заборгованість за виданим Бухгалтерська постачальниками виданими 
авансом та отриманими довідка та підрядниками» авансами» 
товарами 
6 Видано підзвітній особі Видатковий 372 «Розрахунки 30 «Готівка» 
аванс із каси підприємства касовий ордер з підзвітними 
особами»  
7 Підзвітною особою Чек 93 «Витрати на 372 «Розрахунки з 
за рахунок отриманого збут» підзвітними 
авансу оплачено послуги, особами» 
пов’язані зі збутом (на 
підставі звіту про 
використання коштів, 
виданих на відрядження 
або підзвіт, і доданих 
до нього первинних док.) 
8 Нараховано до отримання  Протокол 373 «Розрахунки 73 «Інші фінансові 
дивідендів (роялті, загальних за нарахованими доходи», 74 «Інші 
відсотків) зборів доходами» доходи» 
учасників 
підприємства 
9 Отримано доходи Прибутковий 31 «Рахунки в 373 «Розрахунки за 
на банківський рахунок касовий ордер банках» нарахованими 
доходами» 
 27 
Продовж. табл. 1.6 
1 2 3 4 5 
10 Нараховано штраф  Претензія 374 «Розрахунки 715 «Одержані 
контрагенту за претензіями» штрафи, пені, 
за невиконання умов неустойки»  
господарського договору 
11 Отримано штраф  Претензія 31 «Рахунки в 374 «розрахунки за 
коштами на банківський банках» претензіями» 
рахунок 
12 Списано собівартість  949 «Інші витрати 20 «Виробничі 
завданих підприємству Бухгалтерська операційної запаси» 
збитків (знищено довідка діяльності» 
сировину) 
13 Нараховано податкове Податкова 949 «Інші витрати 20 «Виробничі 
зобов’язання з ПДВ накладна операційної запаси» 
діяльності» 
14 Обліковано суму збитку  072 «Невідшкодовані нестачі і витрати  
на позабалансовому Бухгалтерська від псування цінностей» 
субрахунку довідка 
 
15 Встановлено винуватців  375 «Розрахунки 716 
нанесеного збитку, Бухгалтерська за відшкодуван «Відшкодування 
проведено незалежну довідка ням завданих раніше списаних 
оцінку суми збитку збитків»  активів» 
16 Списано суму збитку  Видатковий 072  
з позабалансового касовий ордер «Невідшкодовані 
субрахунку нестачі і витрати 
від псування 
цінностей» 
17 Внесено суму збитку Прибутковий 31 «Рахунки в 375 «Розрахунки за 
винною особою касовий ордер банках» відшкодуванням 
на банківський рахунок завданих збитків» 
підприємства 
18 Видано працівникові  Розрахунково 377 «Розрахунки з 712 «Дохід від 
згідно з його заявою платіжна іншими реалізації інших 
матеріали в рахунок відомість, дебіторами» оборотних активів» 
нарахованої заробітної табель обліку 
плати використання 
робочого часу 
19 Нараховано податкове Податкова 712 «Дохід від 641 «Розрахунки за 
зобов’язання з ПДВ накладна реалізації інших податками» 
оборотних 
активів» 
20 Віднесено дохід від  Прибутковий 712 «Дохід від 791 «Результати 
продажу на фінансові касовий ордер реалізації інших операційної 
результати оборотних діяльності» 
активів» 
21 Списано собівартість  Виписка 943 «Собівартість 20 «Виробничі 
виданих (реалізованих) банку реалізованих запаси» 
матеріалів виробничих 
запасів» 
 28 
 
Продовж. табл. 1.6 
1 2 3 4 5 
22 Списано собівартість Виписка банку 791 «Результати 943 «Собівартість 
реалізованих матеріалів операційної реалізованих 
на фінансові результати діяльності» виробничих 
запасів» 
23 Зараховано заборгованість Бухгалтерська 66 «Розрахунки 377 «Розрахунки з 
за виданими матеріалами довідка за виплатами іншими 
із заборгованістю працівникам» дебіторами» 
за нарахованою зарплатою 
24 Нараховано працівникові Відомість 652 «За 663 «Розрахунки за 
підприємства суму відрахувань у соціальним іншими 
допомоги по тимчасовій фонди страхуванням» виплатами» 
втраті працездатності 
за рахунок Фонду 
соціального страхування 
25 Отримано фінансування  Прибутковий 31 «Рахунки в 378 «Розрахунки з 
від Фонду на заявлену касовий ордер банках» державними 
суму допомоги цільовими 
фондами» 
26 Перераховано Виписка банку 663 «Розрахунки 31 «Рахунки в 
працівникові допомогу за іншими банках» 
на картковий рахунок виплатами» 
27 Закрито розрахунки Рахунок- 378 «Розрахунки 652 «За соціальним 
за нарахованою фактура з державними страхуванням» 
і виплаченою допомогою цільовими 
фондами» 
 
Відображення обліку резерву сумнівних боргів по дебіторській 
заборгованості наведено в табл. 1.7. 
Таблиця 1.7 
Облік резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості 
№ Зміст господарських Документ Кореспондуючі рахунки 
з/п операцій 
Дт Кт 
1 Нарахований резерв за Виписка 944 «Сумнівні 38 «Резерв 
сумнівними боргами банку та безнадійні сумнівних боргів»  
підприємств борги» 
2 Списано по закінченню Рахунок- 38 «Резерв 361 «Розрахунки з 
звітного періоду фактура сумнівних вітчизняними 
заборгованість  боргів» покупцями» 
3 Відображається погашення Виписка 31 «Рахунки в 36 «Розрахунки з 
боргу  банку банках»  покупцями та 
замовниками» 
4 Коригується сума Бухгалтерська 38 «Резерв 716 «Резерв 
нарахованого за боргом  довідка сумнівних сумнівних боргів» 
резерву боргів» 
 
 29 
Аналітичний облік на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" ведеться в 
розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості. 
Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період 
відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних 
витрат. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, 
товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням 
величини резерву сумнівних боргів. 
У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів 
безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 
списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше 
списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу 
інших операційних доходів. 
Отже можна зробити висновки, що поточна дебіторська заборгованість, 
не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана 
безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших 
операційних витрат. 
 
 
1.3. Організація та методика аналізу дебіторської заборгованості  
 
Основною метою аналізу будь-якого аспекту фінансово-
господарської діяльності підприємства є виявлення негативних для його 
фінансового стану тенденцій, пошук резервів підвищення ефективності 
діяльності, обґрунтування прийняття управлінських рішень, моніторинг 
різних аспектів діяльності підприємства, доцільність нововведень. 
Результати фінансового аналізу є тим підґрунтям, на основі якого 
формують фінансову політику підприємства, розробляють сукупність 
заходів, добирають фінансові механізми реалізації поставленої перед 
фінансовим менеджментом мети. 
 30 
Аналогічно результати оцінки стану розрахунків підприємства 
дають можливість виявити недоліки в їх організації та здійсненні, 
намітити бажаний їх стан, визначити потрібні для цього шляхи 
вдосконалення та заходи, відібрати з них найбільш прийнятні та доцільні 
для кожного окремого підприємства і на цій основі розробити 
комплексну політику управління розрахунками підприємства, яка 
визначає перспективи поліпшення їхнього стану. Аналіз стану 
дебіторської заборгованості має велике значення, оскільки її наявність 
має значний вплив на фінансовий стан підприємства.  
Аналіз дебіторської заборгованості підприємства доцільно 
здійснювати поетапно. Перший етап – вертикальний структурний аналіз 
основна мета якого полягає у визначенні та оцінці співвідношення 
окремих і агрегованих показників, що спрямовано на визначення обсягу, 
складу та структури дебіторської заборгованості за напрямками 
формування і використання. Дослідження проводиться у наступних 
напрямках – аналіз загального обсягу дебіторської заборгованості, аналіз 
її складу та структури, аналіз руху дебіторської заборгованості. 
Другий етап - горизонтальний (трендовий) аналіз передбачає 
дослідження динаміки обсягу та структури дебіторської заборгованості, 
джерел її формування, визначення та кількісна оцінка тенденцій її зміни у 
часі (визначення показників абсолютного приросту, середнього приросту, 
темпів (індексів) приросту або росту, середніх темпів (індексів) приросту 
або росту). При цьому для забезпечення оперативного управління 
тривалість досліджуваного періоду може бути мінімальна – доба, 
тиждень, декада, місяць, квартал. Натомість для забезпечення 
стратегічного управління динаміка об'єкта вивчається протягом одного, 
трьох, п'яти або більше років. Залежність зміни показників 
відображається у трендових моделях, які можуть мати лінійну, 
поліноміальну, степеневу, експоненціальну або логарифмічну залежність 
та є основою для побудови прогнозів на планові періоди. 
 31 
Третій етап – порівняльний аналіз, який полягає у співставленні 
показників досліджуваного періоду з аналогічними плановими, 
попередніми, нормативними або еталонними показниками, які 
розглядаються як база для порівняння. Аналітичну цінність має вивчення 
напрямку зміни окремих показників порівняно з середньогалузевим 
значенням показників. При проведенні порівняльного аналізу необхідно 
також враховувати нормативні значення показників, які будуть 
враховувати фінансову стратегію підприємства.  
Четвертий етап – коефіцієнтний аналіз, що передбачає оцінку 
ефективності управління оборотними коштами за системою попередньо 
обґрунтованих показників коефіцієнтів. Реалізація даного етапу полягає у 
двох складових: розрахунок коефіцієнтів за певний період часу (або 
станом на певну дату) та проведення порівняльного аналіз з аналогічними 
коефіцієнтами фінансового плану, попереднього періоду, інших 
підприємств, а також середньогалузевими та нормативними 
(критичними) значеннями.  
Тут розраховують коефіцієнт відволікання оборотних активів у 
дебіторську заборгованість, який розраховується за формулою: 
                                (1.1) 
 
КЗОбА – коефіцієнт залучення оборотних активів у дебіторську 
заборгованість; 
 - загальна сума дебіторської заборгованості підприємства (або 
сума дебіторської заборгованості окремо за товарним та комерційним 
кредитом), тис. грн; 
 - загальна сума оборотних активів підприємства, тис. грн. 
Тобто даний коефіцієнт дорівнює відношенню суми дебіторської 
заборгованості за певний період до загальної суми оборотних активів 
підприємства. Коефіцієнт розраховують також у динаміці [76, с. 35]. 
 32 
Швидкість обороту характеризується коефіцієнтом оборотності 
дебіторської заборгованості, що розраховується за формулою: 
 
NДЗ - кількість оборотів дебіторської заборгованості підприємства в 
досліджуваному періоді; 
 - загальна сума обороту з реалізації продукції у досліджуваному 
періоді, тис. грн; 
 -  середній залишок дебіторської заборгованості підприємства 
(загалом або окремих її видів) у досліджуваному періоді, тис. грн. 
 Даний показник показує, скільки разів заборгованість утворюється 
і надходить підприємству за період, що аналізується, або скільки разів 
протягом аналізованого періоду обсяги надходження від реалізації 
можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав. Даний показник 
визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства. [90, 
с.50]. Середній період інкасації дебіторської заборгованості характеризує 
її роль в фактичній тривалості фінансового і загального операційного 
циклу підприємства. Даний коефіцієнт розраховується за формулою: 
 
 -  середній період інкасації дебіторської заборгованості 
підприємства, днів; 
 - сума одноденного обороту з реалізації продукції в 
досліджуваному періоді, тис. грн. 
Він характеризує тривалість періоду погашення дебіторської 
заборгованості, є середньою кількістю днів перебування коштів у 
дебіторській заборгованості. [76, с. 42]. 
У фінансовому аналізі має значення співвідношення дебіторської та 
кредиторської заборгованості, тобто вилученого із обороту грошового 
 33 
капіталу та залученого капіталу в якості джерела фінансування поточних 
платежів. Він показує ступінь покриття кредиторської заборгованості 
вимогами на користь підприємства. Між ними частіше за все 
відслідковується пряма залежність. Якщо співвідношення рівне 1, то це 
вважається нормальним станом розрахунків. Коефіцієнт поточної 
заборгованості  або, як його ще називають, коефіцієнт співвідношення 
дебіторської та кредиторської заборгованості загальний розраховується за 
формулою: 
Коеф. співвідн. між дебітор. та кредитор. заборгованістю = ДЗ / КЗ (1.4) 
 
де ДЗ –дебіторська заборгованість за певний період, 
КЗ – кредиторська заборгованість за певний період. 
П'ятий етап – факторний аналіз, що передбачає визначення 
основних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища, що 
впливають на ефективність управління дебіторською заборгованістю. 
Рівень впливу зовнішніх та внутрішніх факторів (табл. 1.8) 
коливається від значного до незначного або ж  такого, що не має 
безпосереднього впливу на ефективність формування та використання 
дебіторської заборгованості підприємства. Водночас дослідження значної 
частини факторів не підлягає кількісному виміру, а їх вплив на звітний та 
плановий періоди можна здійснювати лише за допомого методу 
експертних оцінок. 
Таблиця 1.8 
Зовнішні та внутрішні фактори впливу на дебіторську 
заборгованість 
Внутрішні фактори Зовнішні фактори 
– кредитна політика підприємства; – стан розрахунків в країні; 
– професіоналізм фінансового – рівень інфляції; 
менеджера, який займається – вид продукції; 
управлінням дебіторською – обсяг ринку та рівень його 
заборгованістю; насиченості. 
– види розрахунків; 
– стан контролю за дебіторською 
заборгованістю. 
 34 
Шостий етап – декомпозиційний аналіз що є побудовою 
багаторівневої факторної моделі, яка досліджує взаємозв'язки між 
чинниками впливу ефективності управління та результатами 
функціонування торговельного підприємства.  
Сьомий етап – інтегральний аналіз, який реалізується через 
побудову багаторівневої факторної моделі, яка характеризує утворення 
одного з основних результативних показників діяльності (наприклад, 
оборотності дебіторської заборгованості) як наслідок дії різноманітних 
чинників, згрупованих за ознакою черговості впливу на результат. 
Заключним, восьмим етапом є  формування узагальнюючих висновків та 
написання аналітичного звіту щодо комплексної оцінки системи 
управління оборотними коштами торговельного підприємства.. 
Отже аналіз дебіторської заборгованості проводиться з метою 
виявлення розмірів і динаміки невиправданої заборгованості, причин її 
виникнення або росту. Він дозволяє зробити висновок про ефективність 
кредитної політики, що проводиться підприємством, виявити її недоліки і 
врахувати їх при розробці нової кредитної політики.  
 
 
1.4. Методика аудиту дебіторської заборгованості 
 
Одним з найважливіших показників, які характеризують фінансовий 
стан підприємства, є стан розрахунків з дебіторами і кредиторами. 
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська 
заборгованість», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 
237 від 08.10.1999 р., визначаються методологічні основи формування 
бухгалтерського обліку і розкриття у фінансовій звітності підприємствами, 
установами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від 
форм власності (крім бюджетних організацій) інформації про дебіторську 
заборгованість, яку аудитор повинен використати у своїй роботі [6]. 
 35 
Завдання аудиту дебіторської заборгованості: 
⎯ установлення реальності дебіторської заборгованості та простроченої 
заборгованості (за якою минув строк позовної давності); 
⎯ перевірка правильності списання заборгованості, строк позовної 
давності якої минув; 
⎯ перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської 
заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації; 
⎯ перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості; 
⎯ дослідження правильності оформлення і відображення в обліку 
заборгованості за виданими авансами, пред'явленими претензіями. 
Джерелами інформації для перевірки дебіторської заборгованості є: 
⎯ реєстри синтетичного обліку і звітність (Баланс, Головна книга); 
⎯ реєстри синтетичного й аналітичного обліку розрахунків (Журнал № 3 
з відомостями); 
⎯ первинні документи з обліку розрахунків (накладні, рахунки-фактури, 
касові та банківські документи, договори). 
Аудит розрахунків проводиться в кілька етапів. На першому необхідно 
встановити, чи не є відображена в балансі заборгованість простроченою, на 
другому етапі розглядається дебіторська і кредиторська заборгованість, щодо 
якої минув термін позову, списання заборгованості та правильність ведення 
обліку. 
Спочатку перевіряють дані активу балансу за відповідними рахунками. 
Ці дані за рахунками 16, 36, 37, 38, 63 та ін. порівнюють з даними журналів 
та відомостей на певну дату (як правило, на перше число місяця) [69]. 
Після цього аудитор вивчає договори на поставку продукції, 
передбачену форму розрахунків, застосування попередньої оплати покупця 
продукції, зокрема плановими платежами, розрахунковими чеками, 
векселями, акредитивами, дорученнями, установлює, з чиєї ініціативи обрана 
невигідна для підприємства форма розрахунків і які заходи вживаються щодо 
поліпшення системи розрахунків. 
 36 
Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для 
відображення її в балансі підприємства. Згідно із П(с)БО 10, дебіторська 
заборгованість має відображатись у балансі за чистою реалізаційною 
вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку підприємство може 
мати. 
Необхідно також врахувати знижки з ціни, що їх надають клієнтові, а 
також повернення товарів покупцями. 
Для аудиту важливо знати відсоток безнадійної дебіторської 
заборгованості, для того щоб перевірити інформацію про створення резерву 
сумнівних боргів. Згідно з принципом обережності підприємство повинно 
наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для її 
погашення за рахунок витрат поточного року. 
Для отримання інформації про реальний стан дебіторської 
заборгованості можна надіслати листи-запити підприємствам-боржникам про 
звірку даних та самостійно провести зустрічні перевірки. 
Особливу увагу аудитор має зосередити на контролі позовної давності 
заборгованості, що значиться на балансі як реальна, а насправді строки її 
стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущені, 
тому вона підлягає списанню на збитки. Аудитор мусить виявити причини 
безгосподарності, місце утворення збитків та винних за них осіб. 
У процесі аудиту також з'ясовують, чи немає випадків приховування 
дебіторської заборгованості відбиттям в балансі вгорнутого сальдо замість 
розгорнутого [57]. Під час вивчення цього питання розглядають такі рахунки: 
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 63 «Розрахунки з 
постачальниками і підрядниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 
тощо. 
Необхідно підкреслити, що зменшення дебіторської заборгованості не 
порушує рівності активу й пасиву балансу. Іноді окремі керівники та головні 
бухгалтери вуалюють дебіторську заборгованість, щоб мати підставу для 
одержання премій. У зв'язку з цим необхідно перевіряти первинні документи. 
 37 
Завданням аудиту дебіторської заборгованості є перевірка реальності 
(правдивості) та правильності її оформлення, правильності визначення 
ймовірності повернення цієї заборгованості. 
Перевіряється заборгованість у розрізі окремих покупців, замовників і 
дат виникнення заборгованості, термін утворення якої більше року. Така 
заборгованість (за наявності виправдних документів) може бути віднесена до 
позареалізаційних витрат і списана на збитки як дебіторська заборгованість, 
за якою минув строк позовної давності, або за іншими боргами, нереальними 
до стягнення за рішенням інвентаризаційної комісії. 
Необхідно вивчити аналітичні рахунки за кожним дебітором і 
встановити, чи немає знеособлених аналітичних рахунків. Важливим є 
вивчення показників якості та ліквідності дебіторської заборгованості. За 
даними відомості обліку з покупцями і замовниками аудитор може скласти 
аналітичну таблицю, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості 
за строками виникнення [51]. 
Щомісячне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати 
дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів щодо усунення 
простроченої заборгованості. Такий аналіз дебіторської заборгованості, як 
було зазначено вище, здійснюється за даними внутрішньої звітності 
підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, 
зовнішні користувачі інформації, які перебувають у ділових 
взаємовідносинах з підприємством, також дуже зацікавлені мати інформацію 
про його дебіторську заборгованість, оскільки зростання її завжди свідчить 
про нестабільний фінансовий стан. Тому для аудитора дуже важливо дати 
достовірну оцінку такої заборгованості. 
За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2), визначається цілий ряд 
показників, що характеризують стан заборгованості, наприклад частка 
сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, 
відсоток, оборотність дебіторської заборгованості тощо. Методика аудиту 
 38 
показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період 
зіставляються з даними за минулий рік (або за інший звітний період). 
Вивчення претензійних сум починається з аналізу та інвентаризації 
заборгованості за кожною сумою. На підприємствах необхідна звірка 
розрахунків. Для цього дебіторам надсилають виписки з особистих рахунків 
або направляють до них для взаємозвірки спеціалістів. 
Перевірка відомості  3.5 і журналу 3 за рахунком 374 «Розрахунки за 
претензіями» дає можливість дізнатися про задоволення пред'явленими 
сумами претензій щодо невідповідності якості продукції, цін і тарифів, 
наявності арифметичних помилок і нестач, простоїв, штрафів, пені, що їх 
належить утримати з постачальників і підрядників на підставі рішень 
господарських судів, письмової згоди постачальників на задоволення 
претензій, актів приймання вантажів, виписок банку або про відмову від цих 
претензій [51]. 
Досліджуючи претензійну заборгованість, необхідно обґрунтувати її 
відповідними документами і встановити, чи не зазначаються на балансі суми 
претензій із простроченими термінами позову. Звертається увага на списані 
суми невідшкодованих претензій за рахунок результатів діяльності клієнта. 
Також встановлюють, чи ведеться оперативний облік претензій і як 
здійснюється контроль за своєчасністю й обґрунтованістю передання 
матеріалів у господарський суд для відшкодування заборгованості. 
Звертається увага на своєчасність висновку і виконання угод на поставки 
продукції і матеріалів. В угоді також визначається відповідальність сторін за 
невиконання ними зобов'язань. Результати аудиту розрахунків, 
заборгованості за претензіями і конфліктами, боргами відображаються у 
відомості [69]. 
Важливо знайти різні варіанти і засоби розкриття можливих порушень, 
зловживань, незаконного утворення дебіторської заборгованості. Інколи 
дебіторську заборгованість, за якою минули строки позовної давності, 
 39 
безпідставно списують на витрати, чим зменшують прибутки, а відтак і 
платежі до бюджету. 
Досліджуються всі можливі штрафи, пені, визнані боржником або 
щодо яких отримано рішення місцевого або арбітражного суду про їх 
стягнення. Слід підкреслити, що списання боргу на збиток у результаті 
неплатоспроможності боржника не є підставою для ліквідації заборгованості, 
яку відбивають у балансі протягом відповідного терміну, тобто з часу 
списання. Якщо є дебіторська заборгованість, щодо якої минув строк 
позовної давності, вивчається питання про правильність списання сум за 
рішенням керівника підприємства і з'ясовується, на який рахунок вона 
віднесена. Важливо також перевірити законність таких списань. 
Аналогічно перевіряються розрахунки з відшкодуванням заподіяних 
збитків, розрахунки з іншими дебіторами [46]. 
Отже, за підсумками першого розділу магістерської роботи було 
визначено концептуальні підходи до визначення сутності дебіторської 
заборгованості та досліджено чинну нормативно-правову базу України, яка 
регулює здійснення будь-яких операцій з дебіторською заборгованістю, 
розкрито особливості проведення її оцінки та визнання, відображено типову 
класифікацію дебіторської заборгованості, охарактеризовано організаційно-
методичні підходи до формування та обліку дебіторської заборгованості, а 
також розкрито методику проведення аудиту операцій із нею.  
 40 
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ 
ЗАБОРГОВАНОСТІ НА АТ «ЧЕРКАСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ 
ЗАВОД» 
 
 
2.1. Організаційно – економічна характеристика підприємства  
 
Робота виконана на базі Акціонерного товариства «Черкаський 
приладобудівний завод» (надалі АТ «ЧПЗ), яке є правонаступником 
відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» 
відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», заснованого за 
рішенням Фонду державного майна України (наказ 40-АТ від 11.09.1998р.), 
шляхом перетворення державного підприємства Черкаський 
приладобудівний завод у відкрите акціонерне товариство відповідно до 
Закону України «Про господарські товариства» та Порядку перетворення у 
процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із 
змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства, затвердженого 
постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.96 р.  
Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації та 
здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та 
Статуту. АТ «ЧПЗ знаходиться за адресою: 18000, Україна, м. Черкаси, 
вул.30 років Перемоги, 5/1. 
Майно підприємства складається з основних засобів та оборотних 
коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена в балансі 
Товариства. Товариство є власником: 
- майна , переданого йому засновником у власність; 
- продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності; 
- одержаних доходів; 
- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним 
 41 
законодавством України. 
         АТ «ЧПЗ» створене з метою одержання прибутку шляхом здійснення 
виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності у відповідності 
і на умовах, визначених чинним законодавством та Статутом. 
         Предметом діяльності АТ «ЧПЗ  є: 
⎯ розробка, виготовлення та реалізація продукції виробничо-технічного 
призначення приладобудування і спецтехніки; 
⎯ розробка, виробництво та реалізація товарів народного споживання; 
⎯ здійснення підготовки виробництва і впровадження у виробництво 
нових видів продукції;  
⎯ виготовлення інструмента, оснастки, нестандартного обладнання; 
⎯ ремонт, реконструкція, наладка та модернізація обладнання і продукції 
власного виробництва; 
⎯ виконання проектних, вишукувальних, облаштувально - монтажних і 
пусконалагоджувальних робіт по встановленню периметрової 
охоронної техніки;    
⎯ організація та здійснення оптової, роздрібної торгівлі продукцією 
власного виробництва, іншими промисловими та продовольчими 
товарами; 
⎯ конструкторська діяльність; 
⎯ розвиток сфери громадського харчування; 
⎯ виробництво та реалізація продуктів харчування, товарів широкого 
вжитку; 
⎯ послуги складського господарства; 
⎯ надання всіх видів побутових послуг населенню; 
⎯ забезпечення комплексу послуг по зберіганню вантажів; 
⎯ рекламна діяльність; 
⎯ транспортне обслуговування населення, підприємств, організацій, 
міжнародні перевезення, технічне обслуговування, ремонт 
 42 
автотранспортних засобів; 
⎯ виробництво та реалізація протипожежної техніки і засобів; 
⎯ придбання, перевезення, зберігання, використання прекурсорів;  
⎯ навчання, перенавчання кадрів, пов’язаних з виробництвом;  
⎯ здійснення інших видів діяльності не заборонених діючим   
законодавством. 
Види діяльності, що підлягають ліцензуванню та патентуванню 
здійснюються після одержання відповідної ліцензії.  Організаційна структура 
управління АТ «ЧПЗ» належить до функціонального типу. Це пояснюється 
тим, що голові правління підпорядковуються замісники, які в свою чергу 
керують різними відділами підприємства. З метою встановлення 
конкурентоспроможності підприємства проаналізуємо фінансово-
економічний стан АТ «ЧПЗ» використовуючи дані фінансової звітності 
підприємства (Додаток Б, В) за 2018-2020 рр. (таблиця 2.1). 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності  
АТ “Черкаський приладобудівний завод”» за 2018-2020 рр. 
Роки Відхилення 
№ 2020/ 2020/ 2020/ 2020/ 
Показник 
п/п 2018 2019 2020 2018, 2019, 2018, 2019, 
(+; -) (+; -) (%) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Чистий дохід від 
реалізації 
продукції 1816 70 9 -1746 -61 0,5 12,8 
(товарів, робіт, 
послуг) тис. грн. 
2 Собівартість 
реалізованої 
продукції 2836 61 9 -2775 -52 0,32 14,7 
(товарів, робіт, 
послуг) тис. грн. 
3 Середньосписко
ва чисельність 34 26 27 -8 1 76,5 103,8 
працюючих чол. 
4 Продуктивність 
праці  83,4 2,3 0,3 -81,1 -2,0 2,8 14,2 
тис. грн./чол. 
 43 
Продовж. табл. 2.1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
5 Фонд оплати 
праці 4022 2278 2667 -1744 389 56,6 117,1 
 тис. грн. 
6 Середньомісячн
а заробітна 9857 7301 8231 -2556 930 74,1 112,7 
плата, грн. 
7 Середньорічна 
вартість 
15950 14703 13483 -1247 -1220 92,2 91,7 
основних засобів 
тис. грн. 
8 Середньорічні 
залишки 
5027 4551 4058 -476 -493 90,5 89,2 
оборотних 
засобів тис. грн. 
9 Валовий 
прибуток -1020 9 - 1029  -0,9  
тис. грн. 
10 Чистий 
прибуток 
-4965 -4462 - 503  89,9  
(збиток) 
тис. грн. 
 
За даними розрахункової таблиці 2.1 видно, що 2016-2018 рр. для 
підприємства були не стабільними. Обсяги чистого доходу від реалізації 
продукції протягом останніх двох років майже зовсім відсутні, хоча в 2018 
році він складав 1816 тис. грн. Аналогічна динаміку має і собівартість 
реалізованої продукції. В 2018 році вона складала 2836 тис. грн., а в 2019 
році – 61 тис. грн. і відповідно в 2020 році при реалізації 9 тис. собівартість 
склала 9 тис., тобто зменшилася на 2775 тис. грн.. або на 0,32%. Це означає, 
що підприємство реалізувало продукцію за собівартістю її виготовлення. 
Середньоспискова чисельність працюючих в 2018 році склала 34 тис. 
грн., в 2019 році вона зменшилася на 8 тис. грн., а в 2019 році зросла на 1 
особу. Відповідно і продуктивність праці в 2018 році склала 83,4 тис. грн., в 
2019 році – 2,3 тис. грн., а в 2019 році вона взагалі склала 0,3 тис. грн.. 
Середньоспискова чисельність працюючих скоротилася протягом трьох 
останніх років на 7 осіб. Фонд оплати праці в 2018 році складав 4022 тис. 
грн., а в 2019 році зменшився до 2278 тис. грн.. В 2020 році він знову 
 44 
зменшився на 171% і склав 2667 тис. грн. Його підвищення, зумовлене 
зменшенням кількості працюючих. Так за останні два роки середньомісячна 
заробітна плата склала 7301 грн. і 8231 грн. відповідно, що на 74,1% менше 
ніж в 2018 році.  
Середньорічна вартість основних засобів протягом останніх трьох років 
зменшилася на 1247 тис. грн. Так в 2020 році в порівнянні з 2018 роком вона 
зменшилася на 1247 тис. грн., або на 92,2%, а в порівнянні з 2019 роком. – на 
1220 тис. грн., або на 91,7%. Це сталося за рахунок списання основних 
засобів підприємства та їх зношення. 
Динаміка середньорічної вартості оборотних активів полягає у їх 
зменшенні на протязі 2018-2020 рр., що є ознакою зменшення виробництва та 
дії факторів інфляції. У 2020 р. в порівнянні з 2018 роком спостерігається 
зменшення значення даного показника на 476 тис. грн.. або 90,5 %, а 
порівняно з 2019 р. – на 493 тис. грн. або 89,2%.  
Показники валового прибутку мав різну динаміку протягом періоду 
2018-2019 рр.. В 2018 році підприємство мало валовий збиток в сумі 1020 
тис. грн., в 2019 р. сума валового прибутку склала 9 тис. грн.., а в 2020 році 
він взагалі був відсутній. Відповідно фінансовим результатом діяльності 
підприємства є збиток. Так в 2018 році він склав 4965 тис. грн., а в 2019 році 
– 4462 тис. грн.. що менше ніж у 2018 році та на 89,9%. Відповідно 
підприємство є нерентабельним. 
Отже можна зробити висновки про критичне становище підприємства. 
Воно є банкрутом, і фактично припинило свою фінансову діяльність. Але 
незважаючи на це підприємство продовжує функціонувати. 
 
2.2. Документальне оформлення розрахунків з дебіторами на 
підприємстві 
 
Основою бухгалтерського обліку є чітке та обов’язкове 
документування усіх господарських операцій. Вони відображаються в 
 45 
бухгалтерському обліку методом суцільного та безперервного 
документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі 
первинних документів. 
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення 
кожної господарської операції або якщо це неможливо, безпосередньо після 
її завершення. При організації документування і документообігу 
підприємства та організації України керуються вимогами Закону України 
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також 
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському 
обліку. 
На підприємстві для ведення бухгалтерського обліку використовують 
програму 1С 8.2. Фінансовий облік дебіторської заборгованості в системі 
управління підприємством здійснюється з моменту підписання договору, де 
зазначаються суть та умови угоди, обов’язки сторін щодо виконання умов 
домовленості та відповідальність сторін у разі порушення таких зобов’язань.  
Визначення поняття договору та види договорів здійснено у Цивільному 
кодексі України. Стаття 626 ЦКУ трактує поняття договір як домовленість 
двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення 
цивільних прав та обов’язків. Основними джерелами інформації про стан 
розрахункових відносин з покупцями і замовниками підприємства служать 
договори та первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками.(таблиці 2.2). 
Таблиця 2.2 
Характеристика документів з обліку дебіторської заборгованості  
АТ «ЧПЗ» 
Документ Зміст документа Використання у обліково- аналітичному 
процесі 
1 2 3 
Договір Права і обов’язки сторін,  Заключений договір є підставою для 
купівлі- найменування, ціна,якість і відвантаження продукції, виконання 
продажу кількість товару, яка повинна робіт, на підставі договору 
бути відвантажена. виставляються претензії, 
застосовуються штрафи за невиконання 
договірних умов. 
 46 
Продовж. табл. 2.2 
1 2 3 
Договір Права і обов’язки сторін, На підставі договору виставляються 
оренди назва об’єкту оренди, термін претензії, застосовуються штрафи, 
дії договору, порядок неустойки за невиконання договірних 
використання амортизаційних умов. 
відрахувань. 
Бартерний Права і обов’язки сторін, який Теж саме, що і договір купівлі-продажу. 
договір товар і в якій кількості бере 
участь в обміні, і ціна 
договору. 
Довіреність Найменування підприємства, Призначено для оформлення права 
реквізити, ПІБ, паспортні дані окремої посадової особи виступати 
особи, якій доручено довіреною особою підприємства при 
отримати ТМЦ від імені отриманні ТМЦ. 
підприємства, одержувача 
ТМЦ, наіменування та 
кількість ТМЦ. 
Товаро- Найменування, кількість, ціна Призначена для обліку поставок запасів 
транспорта ТМЦ, назва підприємства та розрахунків за їх перевезення 
накладна одержувача, назва автомобільним транспортом. 
підприємства постачальника, Використовується для кількісного та 
назва АТП, вартість якісного обліку запасів. 
перевезення. 
Прибутков Найменування, кількість,ціна Призначений для оприбуткування 
ий ордер отриманих ТМЦ. матеріалів, які надійшли на 
підприємство від постачальника. 
Заповнюється при відсутності якісних 
та кількісних розбіжностей з  
документами постачальника.  
Акт про Найменування, кількість, ціна Застосовується для оформлення 
приймання фактично отриманих ТМЦ. приймання запасів, що мають кількісні 
матеріалів та якісні розбіжності з даними 
супроводжуючих документів 
постачальника, а також при прийманні 
запасів, що надійшли без документів.  
Видаткова Назва підприємства- Застосовується для оформлення 
накладна одержувача, постачальника, відпуску матеріалів стороннім 
найменування, кількість, ціна організаціям. 
ТМЦ. 
Рахунок- Назва постачальника, його рек- Виписується після поставки товару, 
фактура візити, назва підприємства- крім документа, що вказує належну за 
одержувача, найменування, товар суму платежу. Рахунок-фактура 
кількість і ціна ТМЦ. може бути використана як накладна, що 
направляється при товарі. 
Акт Об’єм виконаних робіт,наданих Складається після виконання робіт 
прийнятих послуг, вартість виконаних (послуг). Використовують для 
робіт, робіт (послуг). синтетичного та аналітичного обліку 
послуг виконаних робіт (послуг). 
 47 
Продовж. табл. 2.2 
1 2 3 
Рахунок Вказується назва Використовується для перерахування 
підприємства-постачальника, грошових коштів за одержані ТМЦ. 
його реквізити,назва 
підприємства-одержувача 
ТМЦ та підприємства-
платника,найменування, 
кількість,ціна ТМЦ. 
Накладна Назва постачальника, Використовується для прийняття ТМЦ 
одержувача, найменування за кількістю та якістю, для 
ТМЦ,кількість та ціна. синтетичного та аналітичного обліку. 
Платіжне Назва підприємства-платника, Застосовується для перерахування 
доручення його реквізити, підприємства- грошових коштів з рахунка 
одержувача, його реквізити, підприємства-платника на рахунок 
сума грошових коштів,що підприємства-одержувача грошових 
перераховуються. коштів за придбані ТМЦ, виконані 
роботи (послуги). 
 
Договір в електронному вигляді представляє собою документ, 
інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи 
обов’язкові реквізити документа, зокрема, електронного цифровий підпису. 
Укладання договору складається з двох етапів: 
- оферти  (пропозиція укласти договір) та  
- акцепту (відповідь про згоду укласти договір).  
Пропозицію по укладання договору можуть направляти усно або 
формують  письмово із зазначенням строків для відповіді або без них. Якщо 
оферта містить вказівку на строк для відповіді, договір вважається 
укладеним, якщо особа, яка внесла пропозицію укласти договір, одержала від 
іншої сторони відповідь про прийняття  пропозиції  (акцепт) протягом цього 
терміну. Якщо ж не містить вказівок на строк і зроблена в письмовій формі, 
то договір вважається укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиції 
одержана протягом необхідного для цього строку.  
Дуже важливими положеннями договорів, на які звертає головний 
бухгалтер підприємства, є: строк та місце виконання зобов'язань; ціна 
договору (визначається угодою сторін); форма розрахунків. Після досягнення 
сторонами згоди за всіма умовами договору і складання кінцевої редакції 
тексту договору настає момент його підписання. Договір підписується 
 48 
особою, яка має на це право. 
Облік операцій, пов’язаних з виникненням та погашенням дебіторської 
заборгованості здійснюється на підставі первинних документів, що 
засвідчують факт здійснення господарської операції. Первинні документи 
складаються під час здійснення господарської операції або безпосередньо 
після її закінчення. Впорядкування облікової інформації, відображеної у 
первинних документах, здійснюється в облікових регістрах. Основою 
забезпечення успішної діяльності підприємства є чіткий механізм обліку 
господарських процесів, у тому числі в частині бухгалтерського обліку, який 
включає в себе не тільки фіксування господарських операцій, але й етапи 
обігу документів, у яких вони зафіксовані.  
ТТН підписується матеріально відповідальною особою, що відпустила 
матеріали, запасні частини, товари, експедитором або іншим працівником, 
що прийняв ТМЦ до перевезення, а також матеріально відповідальною 
особою підприємства-отримувача, що прийняла ТМЦ (тут же ставиться 
печатка підприємства-отримувача). 
Відвантаження (відпуск) товарів зі складів проводиться матеріально 
відповідальними особами. матеріальний відділ підприємства повинен 
виписувати рахунок-фактуру із зазначенням найменування та кількості 
матеріалів, запчастин, товарів, що підлягають відпуску, а також фактично 
відпущено їх кількості. Таким чином, рахунок-фактура є нарядом на відпуск 
ТМЦ і документом, що підтверджує їх фактичний відпуск по кількості. 
Право на податковий кредит виникає у платника податку тільки 
при наявності податкової накладної, що виписана бухгалтером у 
відповідності до діючого законодавства. Податкова накладна є як обліковим, 
так і звітним документом.  
Відпуск готової продукції, товарів покупцям 
оформлюється прибутково-видатковими накладними, які виписуються 
товарним відділом в двох примірниках. Один з них в обов'язковому порядку 
видається особі, яка одержала, а інший залишається у матеріально 
 49 
відповідальної особи, що відпустила товарно-матеріальні цінності. В 
прибутково-видатковій накладній вказуються найменування, продажна ціна і 
вартість відпущених товарно-матеріальних цінностей, а також 
проставляються підписи матеріально-відповідальних осіб, які відпустили і 
прийняли товар. 
Для одержання ТМЦ безпосередньо на складі чи станції призначення 
представнику підприємства видається довіреність типової форми, підписане 
керівником, головним бухгалтером і завірене печаткою. 
Довіреність видається на строк, який встановлюється в залежності від 
можливості отримання і вивезення відповідних цінностей за 
нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на 
підставі якого видана довіреність, але не більше, ніж на 10 днів. У виданій 
довіреності наводиться перелік цінностей, які потрібно отримати по ній 
(обов'язково з зазначенням назви і кількості, незалежно від того, чи є такі 
відомості в документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, 
угоді тощо) цінностей). Незаповнені рядки довіреності необхідно 
прокреслювати. 
Перелік первинних документів, якими оформляються операції з обліку 
розрахунків з дебіторами, а саме розрахунки з покупцями та замовниками 
зазначені в Наказі про облікову політику. Для оформлення окремих етапів 
усіх розрахункових операцій використовується бухгалтерська довідка. 
На кожному робочому місці документ повинен знаходитися 
мінімальний строк і проходити якомога менше інстанцій. Прискорення 
документообігу покращує якість облікової інформації і забезпечує 
достовірність показників господарсько-фінансової діяльності.  
         Для забезпечення рівномірного руху документів без затримок і 
накопичення на окремих місцях по кожному виду документів розробляють 
графік документообігу, в якому передбачається послідовність проходження 
документів, робота, що виконується кожною ланкою, вказуються конкретні 
виконавці, відповідальні    за   дотримання   встановленого   порядку.   
 50 
Графік документообігу на підприємстві оформляють у вигляді схеми 
або переліку робіт зі створення, перевірки й обробки документів, 
виконуваних кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями 
із зазначенням їх взаємозв’язку і строків виконання робіт.  
Сформований графік документообороту можна вважати початком 
управлінського обліку в системі інформаційного забезпечення обліку 
дебіторської заборгованості, оскільки його створення відбувається всіма 
центрами відповідальності підприємства, а узгодження та підписання на 
адміністративному рівні – керівником підприємства. 
          Основними регістрами при цій формі обліку є журнали, що ведуться по 
кредиту синтетичних рахунків і дебету кореспондуючих рахунків. За даної 
форми обліку повинні також використовуватися регістри аналітичного обліку 
– відомості, таблиці, книги, картки, однак на досліджуваному підприємстві 
аналітичні відомості не використовуються. Наприкінці місяця підсумкові 
дані кредитових оборотів із журналів переносять до Головної книги, в якій 
підраховують обороти по дебету кожного рахунку. Головну книгу 
використовують для взаємної перевірки зроблених записів по окремих 
рахунках і складання звітного балансу. Проте випадки виставлення претензій 
на підприємстві по одиночні. 
Порядок документообігу на АТ «ЧПЗ» залежить від характеру й 
особливостей господарських операцій та їх облікового оформлення. А також 
від структури підприємства і його облікового апарату. Цей порядок 
розробляє бухгалтерська служба підприємства і затверджує керівник 
підприємства при визначені облікової політики підприємства. 
Розроблений АТ «ЧПЗ» графік документообігу не досконалий та не 
може повністю інформувати про порядок обробки інформації, що зазначена в 
первинних документах. Сформований графік документообігу можна вважати 
початком управлінського обліку в системі інформаційного забезпечення 
обліку дебіторської заборгованості. Слід зазначити, що відсутність графіку 
документообігу, а особливо графіку тих первинних документів які 
 51 
обліковують дебіторську заборгованість, призводить до виникнення проблем, 
пов’язаних з плануванням роботи, визначенням причин збоїв основних 
господарських процесів, визначенням відповідальних осіб, незадоволенням 
працівників оцінкою їхньої роботи. 
Отже, організація обліку дебіторської заборгованості на підприємстві 
має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, 
прозорості та зрозумілості даних із розрахункових операцій за борговими 
правами. Первинний облік дебіторської заборгованості на АТ «ЧПЗ» 
ведеться згідно чинного законодавства та з урахуванням специфіки ведення 
бухгалтерського обліку на підприємстві є досить ефективним, але мають 
місце деякі недоліки.  
Факт відпуску продукції (товару), виконання робіт, надання послуг має 
бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску 
продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред'являється 
представником покупця і яке повинне містити: реквізити покупця, 
найменування і кількість отриманої продукції, термін дії доручення, 
особистий підпис представника, засвідчений підписами керівника та 
головного бухгалтера підприємства-покупця і скріплений печаткою. Підпис 
представника покупця на дорученні повинен бути ідентичним підпису 
одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції. 
Документальне оформлення дебіторської заборгованості на підприємстві  
відображено за допомогою (рис.2.1). 
Документом, який оформляє розрахунки з покупцями та замовниками є 
накладна. Цей документ є характерним також для оформлення операцій за 
розрахунками з вітчизняними постачальникам, внутрішніми розрахунками, а 
також за розрахунками за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, 
з іншими дебіторами та кредиторами – за умови здійснення зустрічної 
поставки у товарній формі. 
 
 
 52 
 Документальне оформлення 
дебіторської заборгованості 
 
 Виникнення Погашення (чи списання) 
 
-Платіжні доручення; Розрахунки за -рахунки-фактури, ТТН; 
 -Виписки банку; виданими авансами -накладні, податкові. 
 -Наказ про відрядження; -квитанції, накладні; 
 -Посвідчення на -рахунки, касова книга; 
Розрахунки з 
відрядження; -квитки за проїзд; 
підзвітними особами 
 -Журнал реєстрації -товарні чеки. 
службових відряджень. 
 
-договори; Розрахунки за -платіжні доручення; 
 -розрахунки бухгалтерії. нарахованими -виписки банку. 
 доходами 
-прибуткові касові 
 -договір; ордера; 
-видаткові касові ордери -касова книга; 
 -касова книга; Розрахунки з іншими 
-платіжні доручення; 
-платіжні доручення; дебіторами 
 -накладні; 
-виписки банку;  -розрахунково-платіжна 
-акт виконаних робіт; 
 відомість; 
-виписки банку. 
 
Рис. 2.1. Документальне оформлення дебіторської заборгованості на 
АТ «ЧПЗ» 
 
На виконані роботи на сторону і послуги виписують рахунок-фактуру 
та платіжну вимогу-доручення, всіх первинні розрахункові документи, 
окремим рядком мають бути вказані сума податку на додану вартість. 
При виконанні робіт (будівельних, ремонтних та ін.) у договорі на їх 
виконання також відображаються зобов'язання замовника щодо приймання 
виконаних робіт, порядку й термінів їх оплати. Прийнята робота має бути 
оформлена актом відповідної форми, акт приймання-передачі виконаних 
робіт (наданих послуг), який підписується представником замовника і 
виконавця або комісією, з обов'язковим посвідченням підписів представників 
печаткою замовника і виконавця. Аналогічно оформляються операції з 
надання замовникам різних послуг (ремонту та обслуговування технічних 
 53 
засобів підприємства тощо). Документальне оформлення розрахунків з 
покупцями та замовниками представлене на рис. 2.2.  
 Відділ збуту: 
- укладання договору (контракту) 
 
 
 
 
- отримання ли ста 
- виписка наказу  на відпуск Копія наказу на 
продукції 
 відпуск продукції та 
 довіреності 
 
Виписка перепустки на (вводяться до 
 
територію  головної 
 комп’ютерної бази 
 підприємства) 
Відвантаження п родукції 
 
 
Цех  
 
Самовивіз Автомобільним 
 
(на основі доручення) транспортом (ТТН) 
 (товарно-транспортна 
ВАСУП  накладна) 
 
Друк Друк  Друк 
Вимог-доручень (2 екз.) податк ових електронної 
накладних Книги-продаж 
 
(2екз.) 
надається  
підприємству-  
покупцю Друк (щомісяця) 
 
зведених і 
 деталізованих 
 відомостей по 
Бухгалтерія 
 відвантаженню 
 АРМ бухгалтера по розрахункам з продукції 
 
покупцями та замовниками: 
- заповнення книги- продаж 
- заповнення Відомо сті № 3.6 
“Розрахунки з покупцями та 
 
замовниками” 
-  
заповнення Відомості № 16 
 
Відомість №16, Відомість № 3.6, інформація по: 
 
валових доходах, податкових зобов’язаннях з Заступник 
ПДВ, експортних опера ціях, дебіторській головного 
заборгованості бухгалтера 
 
Рис. 2.2. Документальне оформлення розрахунків з покупцями та 
замовниками на АТ «ЧПЗ» 
 54 
У разі доставки продукції покупцеві автотранспортом постачальника 
або транспортних організацій важливе значення має чітке і належне 
оформлення товарно-транспортних накладних відправником та наявність 
записів з підписами і відбитком печатки (штампу) одержувача, які 
засвідчують доставку продукції (товару) до місця 
призначення. Супровідними документами при продажу продукції 
сільськогосподарського виробництва є товарно-транспортні накладні 
спеціалізованих форм. Характерним документом для оформлення усіх 
розрахункових операцій, якщо має місце безготівкова форма розрахунку, є 
виписка банку, а операції форма розрахунків яких готівка – прибутковий 
касовий ордер. 
Первинним документом для оформлення операцій за розрахунками за 
претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, з іншими дебіторами та 
кредиторами є вексель, а також акт приймання – передачі векселя – за умови 
вексельного переведення боргу чи відтермінування платежу шляхом 
оформлення простого або переказного векселя. 
Акт звіряння розрахунків - документ характерний для оформлення 
операцій за розрахунками з вітчизняними постачальникам, розрахунками з 
бюджетом, внутрішніми розрахунками, розрахунками з іншими дебіторами 
та кредиторами. 
Актом інвентаризації розрахунків оформляють інвентаризацію усіх 
розрахункових операцій. Рішення керівника, документ, який може бути 
замінено дозвільним написом керівника на будь-якому іншому первинному 
документі з оформлення розрахункових операцій, характерний для 
оформлення окремих етапів усіх розрахункових операцій. 
Первинними документами при розрахунках з підзвітними особами 
застосовується наказ на відрядження та посвідчення про відрядження. 
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється 
керівником підприємства і оформляється наказом (розпорядженням), із 
 55 
зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджається 
працівник, терміну і мети відрядження. 
Працівникові, який їде у відрядження виписують посвідчення про 
відрядження, форма якого затверджується центральним податковим органом. 
На підставі видаткового касового ордера підзвітній особі видають аванс в 
сумі, необхідній для виконання доручення і лише на намічені заходи (для 
закупівлі запасних частин, господарського інвентарю тощо), за відсутності 
заборгованості по раніше виданих сумах. 
Після того як доручення буде виконано, підзвітна особа повинна 
подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, 
який подається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, 
у якому платник податку закінчує відрядження або виконання окремої 
цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка надала кошти 
під звіт. Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, 
складається фізичними особами, які отримали такі кошти на підприємстві. 
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням 
керівника підприємства на певний термін до іншого населеного пункту для 
виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. 
 
  
2.3. Синтетичний та аналітичний облік дебіторської заборгованості  
 
          Бухгалтерський облік на підприємстві АТ «ЧПЗ» ведеться згідно з 
вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», 
відповідними П(С)БО та наказу про обліку політику по підприємству. 
Бухгалтерський облік ведеться згідно з Планом рахунків від 30.11.1999 р. 
Регістри бухгалтерського обліку та порядок їх застосування відповідають 
вимогам «Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів 
бухгалтерського обліку», затверджених наказом Мінфіну України № 356 від 
29.12.2000 р. 
 56 
На підприємстві, згідно даних бухгалтерського обліку, має місце 
поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка 
виникає під час нормального операційного циклу або буде погашена 
протягом дванадцяти місяців з дати балансу. У більшості випадків вона буває 
двох видів: товарна і нетоварна (неопераційну). Операції називаються 
товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову 
форму), робіт та послуг. 
Для обліку товарної дебіторської заборгованості на підприємстві 
використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». На 
рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення 
інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену 
продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка 
забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з 
учасниками промислово-фінансової групи. 
По дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 
відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних 
робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка 
включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори 
(обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та 
позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту – сума 
платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в 
касу та інші види розрахунків.  
Залишок по рахунку відображає заборгованість покупців та замовників 
за одержану продукцію (товари, роботи, послуги).  
         На практиці досліджуване підприємство використовує рахунок 36 
«Розрахунки з покупцями та замовниками», який містить такі субрахунки: 
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»  
та 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».  
Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками 
здійснюється по кожному покупцю та замовнику, по кожному  
 57 
пред`явленому до сплати рахунку. Основну частку виготовленої готової 
продукції підприємство реалізує, в основному вітчизняним покупцям та 
замовникам.  
Для  розрахунків з покупцями продукції підприємство використовує : 
- передоплату,  
- розрахунок готівкою в момент отримання, 
- післяоплата – тобто після відвантаження готової продукції. 
Дуже важливо забезпечити побудову аналітичного обліку можливістю 
надходження необхідних даних за покупцями і замовникам, особливо,  по 
розрахункових документах, термін оплати яких не наступив; по покупцям і 
замовникам за не оплаченим у термін розрахунковим документам; по 
авансам отриманим; по векселям, термін надходження коштів по яких не 
наступив; по векселям, по яких кошти не надійшли в термін.  
Організація аналітичного обліку здійснюється за місцями зберігання та 
товарними партіями, важливо брати до уваги характеристику товару, а саме, 
можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання 
вантажу. 
В зв’язку з важким фінансовим становищем покупців та з метою 
розширення ринків збуту, підприємство використовує при розрахунках з 
покупцями відстрочку оплати. В наслідок чого у нього виникла значна сума 
дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість буде існувати 
починаючи з терміну, який є початком виникнення, тобто дата відпуску 
продукції, а закінчуватися датою оплати покупцем продукції, що раніше 
отримана від постачальника.  
Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками наведена в таблиці 2.3. 
Дані аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками 
знаходять узагальнення у синтетичному обліку та є кінцевим етапом 
фінансового обліку на якому узагальнюються дані первісного та 
 58 
аналітичного обліку. Цей процес здійснюється у формуванні фінансової 
звітності. 
Таблиця 2.3 
Кореспонденція з обліку розрахунків з покупцями за надані послуги АТ 
«ЧПЗ» за травень  2021 р. 
№ Зміст операції Дт Кт Сума 
з/п 
1 2 3 4 5 
Ситуація 1. Надання послуг-оплата 
1 Надано послуги клієнтам 36 70 1200 
2 Нараховано податкове зобов’язання з 70 641 200 
ПДВ 
3 Списано собівартість послуг 90 26,28 980 
4 Оплата дебіторської заборгованості 30,31 36 1200 
Ситуація 2. Оплата-надання послуг 
5 Отриманий аванс (передоплата) 31,30 681 1800 
6 Нараховано податкове зобов’язання 643 641 300 
ПДВ 
7 Надано послуги споживачам 36 70 1800 
8 Відображення податкового 70 643 300 
зобов’язання 
9 Списано собівартість послуг 90 26,28 1650 
10 Відображення заліку авансу 681 36 1800 
(передоолати) 
 
 Для здійснення синтетичного обліку дебіторської заборгованості на 
АТ «ЧПЗ» використовують регістри обліку (журнал, відомості, Головну 
книгу). 
На підприємстві по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та 
замовниками» складають журнал №3 та відомості до нього. Достовірність 
даних зазначених у журналах завжди звіряє головний бухгалтер з книгою 
аналітичного обліку з покупцями та із документами в яких засвідчується 
оплата (погашення) дебіторської заборгованості. 
Для обліку розрахунків за отримані аванси під постачання 
матеріальних цінностей або під виконання робіт (послуг), а також суми 
попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника 
повинні відображатися на субрахунку 681 "Розрахунки за авансами 
отриманими" рахунки 68 "Розрахунки за іншими операціями".  
 59 
Невід’ємною частиною синтетичного обліку поточної дебіторської 
заборгованості за товари, роботи, послуги є облік резерву сумнівних боргів. 
Для цього Вже декілька років на АТ «ЧПЗ» має місце безнадійна 
заборгованість дебіторів, що викликає неплатоспроможність та порушує 
фінансову стійкість підприємства. Планом рахунків передбачено рахунок 38 
«Резерв сумнівних боргів» та рахунок 944 «Сумнівні і безнадійні борги».  
Списання безнадійних боргів на витрати періоду приведе до значних 
збитків і кризового фінансового стану підприємства. Керівництво 
підприємства не приділяє значну увагу простроченій дебіторській 
заборгованості. Що в свою чергу вплинуло на значне погіршення його 
фінансового становища. Так на підприємстві відсутній юридичний відділ і 
відповідно оформленням договорів займається відділ збут. Недостатня 
кваліфікація працівників цього відділу в юриспонденції призводить інколи до 
того, що договори з покупцями оформляються з порушенням певних правил. 
Не зовсім точно визначаються штрафні санкції, за порушення умов договору. 
Що в майбутньому дає можливість покупцям їх уникати і тим самим сприяти 
виникненню простроченої дебіторської заборгованості.  
Також на підприємстві мають місце випадки несвоєчасного 
оформлення претензій покупцям за несплачені грошові кошти в строк. А 
також при реалізації продукції підприємство не надто ретельно досліджує 
фінансове становище покупців, що в свою чергу сприяє несвоєчасній оплаті.  
Одним із способів поступового віднесення безнадійних боргів на 
витрати є розрахунок резерву сумнівних боргів. Його формування 
пояснюється необхідністю оцінки, яка може бути отримана від їх реалізації 
чи використання (вигода, втілена в активі, дорівнює сумі коштів, які будуть 
отримані в кінцевому результаті) 
П(С)БО 10 передбачено три способи розрахунку резерву сумнівних 
боргів: 
- виходячи з платоспроможності окремих дебіторів; 
 60 
- на основі класифікації дебіторської заборгованості за термінами її 
непогашення; 
- за питомою вагою визнаних безнадійних боргів за реалізовану продукцію, 
товари, послуги у чистому доході. 
Підприємство застосовує перший названий спосіб розрахунку резерву 
сумнівних боргів – визначення величини резерву виходячи з 
платоспроможності окремих дебіторів. АТ «ЧПЗ» на дату складання 
фінансової звітності проводить вивчення платоспроможності за кожним 
дебітором і виводить за ними індивідуальний коефіцієнт сумнівності, за яким 
потім визначає суму резерву за даною заборгованістю. Сума резервів за 
кожним дебітором буде становити загальну суму резерву сумнівних боргів по 
підприємству. Резерв сумнівних боргів (РСБ) обчислюється за формулою:          
 
РСБ = ((ВББ ДЗП)/100)n                                              (2.1) 
де n – кількість дебіторів, що заборгували підприємству; 
- відсоток безнадійних боргів (ВББ) щодо оплати дебіторської 
заборгованості кожним дебітором за попередні періоди; 
- суму дебіторської заборгованості за звітний період (ДЗП). 
 
Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період 
відображається у звіті про фінансові результати в складі інших операційних 
витрат. Для обліку резерву сумнівних боргів на товаристві використовують 
рахунок 38. За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» 
відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з 
рахунками обліку витрат, за дебетом – списання сумнівної заборгованості в 
кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або 
зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку 
доходів.  
 61 
Аналітичний облік на рахунку 38 ведеться в розрізі окремих боржників 
виходячи з прийнятого у товаристві способу його розрахунку. 
Кореспонденції підприємства з обліку резерву наведені у таблиці 2.4. 
 
Таблиця 2.4 
Кореспонденція з обліку резерву сумнівних боргів АТ «ЧПЗ»  
за травень  2021 р. 
№ Зміст господарської операції Дт Кт Сума 
п/п 
1 2 3 4 5 
1 Нарахування резерву сумнівних боргів. 944 38 10987 
2 Списання безнадійної дебіторської 38 36 2345 
заборгованості. 
3 Списання безнадійної дебіторської 944 36 2345 
заборгованості протягом звітного періоду за 
рахунок інших операційних витрат. 
4 Списання безнадійної дебіторської 071 - 1279 
заборгованості, за якою не закінчився 
термін позовної давності, з балансу. 
5 Відшкодування суми безнадійної 311 716 1279 
дебіторської заборгованості. 
6 Остаточне списання безнадійної - 071 1279 
дебіторської заборгованості надходження 
суми в порядку відшкодування або у зв’язку 
із закінченням строку обліку такої 
заборгованості. 
 
 
Для обліку дебіторської заборгованості за розрахунками передбачено 
рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами». На ньому ведеться облік 
розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами 
за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за 
відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за 
іншими операціями, строк оплати яких припадає на поточний або наступний 
господарський рік.  
          На дебеті рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» формують  
виникнення дебіторської заборгованості, на кредиті – її погашення чи 
 62 
списання. Цей рахунок має 8 субрахунків, їх характеристика представлена в 
таблиці 2.7. 
Рахунок активний, за дебетом якого відображається виникнення 
відповідної заборгованості за кредитом - погашення, списання. Розглянемо 
більш детально основні види цієї заборгованості. 
          На суму виданих авансів підприємство робить записи по дебету 
рахунку 371 у кореспонденції з рахунками 30 «Готівка», 31 «Рахунки в 
банках» та ін. Після оплати поставлених матеріальних цінностей та 
закінчених робіт зарахована сума авансів відображається у покупця записом 
по кредиту рахунку 371 в кореспонденції з рахунком 63 «Розрахунки з 
постачальниками і підрядчиками». 
          За сумами претензій, що пред'явлені постачальникам і підрядчикам, та 
суму авансів списують проводкою: Дт pax. 374, Кт pax. 371. 
          По повернутих  постачальникам невикористаних сум авансів формують 
проведення: Дт pax. З0, 31, Кт pax. 371. 
          По раніше виданих, але не повернутих авансах, відображаються 
сумнівні борги: Дт pax. 944, Кт pax. 371. 
Облік з підзвітними особами на підприємстві ведеться на рахунку 372. 
Облік розрахунків за виданими авансами на підприємстві ведуть на 
субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами». Аналітичний облік 
авансів виданих ведеться по кожному окремому дебітору. Якщо першою 
подією є передоплата за товари, роботи, послуги, облік податкового кредиту 
здійснюється за допомогою субрахунку 644 «Податковий кредит». На цьому 
субрахунку обліковується сума ПДВ, на яку підприємство має право 
зменшити податкове зобов’язання.  
Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку розрахунків 
з постачальниками і підрядниками за придбані товари на умовах передоплати 
на АТ «ЧПЗ» представлено в табл. 2.5. 
 
 
 63 
Таблиця 2.5 
Відображення в обліку операцій з придбання товарів на  
АТ «ЧПЗ» за 22 травня 2019 р. 
№ Сума, 
Зміст операції Документ Дт Кт 
п/п грн. 
1 2 3 4 5 6 
Перераховано Платіжне 3238,5 371 «Розрахунки 311 «Поточні 
грошові кошти в доручення зa виданими рахунки в 
1. 
рахунок авансами» національнiй 
передоплати  валюті» 
Відображено суму Податкова 211,86 641 «Розрахунки 644 «Податковий 
2. податкового накладна зa податками» кредит» 
кредиту 
Оприбутковано Прибуткова 3026,64 282 «Товари в 631 «Розрахунки з 
3. текстильну фарбу накладна торгівлі» вітчизняними 
постачальниками» 
Відображено Податкова 211,86 644 «Податковий 631 «Розрахунки з 
4. податкові накладна кредит» вітчизняними 
розрахунки за ПДВ постачальниками» 
Здійснено Розрахунок 3238,5 631 «Розрахунки з 371 «Розрахунки 
5. взаємозалік за бухгалтерії вітчизняними зa виданими 
рахунками постачальниками» авансами» 
 
Бухгалтерські записи з обліку розрахунків з різними дебіторами за 
рахунком 372 «Розрахунки з підзвітними особами» наведені в табл. 2.6. 
 
Таблиця 2.6 
Відображення в обліку операцій з підзвітними особами на АТ «ЧПЗ» 
 за 22 травня 2021 р. 
№ Сума, 
Зміст операції Документ Дт Кт 
п/п грн. 
1 2 3 4 5 6 
Видано Петренку С.І ВКО 329,73 372 «Розрахунки 30 «Готівка» 
аванс із каси з підзвітними 
1. 
підприємства особами» 
 
Підзвітною особою Звіт про 211,86 84 «Інші 3721 
за рахунок використання операційні «Розрахунки 
2. отриманого авансу коштів витрати» з підзвітними 
оплачено пластикову особами» 
заглушку 
 
 64 
Отже,  дослідивши стан обліку на АТ «ЧПЗ» можна зробити висновок, 
що організація обліку розрахунків з покупцями знаходиться на належному 
рівні. Бухгалтерією підприємства ведеться фіксація усіх фактів, пов’язаних з 
договірною роботою та безпосереднім наданням послуг споживачам у 
первинних документах. Аналітичний облік заборгованості за розрахунками зі 
споживачами послуг ведеться у розрізі кожного дебітора. Синтетичний облік, 
порядок визнання та оцінки дебіторської заборгованості відповідає чинній 
законодавчій базі. 
За визначенням НП(С)БО 1 під фінансовою звітністю розуміють 
бухгалтерську звітність, яка має дані про фінансовий стан суб’єкта 
господарювання його результати діяльності за звітний період та інформацію 
що до грошових коштів, що формується за двома методами (прямим чи 
непрямим – на вибір підприємства).  
          АТ «ЧПЗ» використовує загальну схему ведення обліку та звітності, 
яку подає у фінансовій звітності (Додатки А, Б, В). Процедура відображення 
дебіторської заборгованості у звітності наведена на рис. 2.3. 
 Щодо звіту про сукупний дохід (ф.2) стаття «Інші операційні витрати» 
включає відрахування резерві по сумнівних боргах та списання безнадійної 
дебітори за п.11 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». 
 Згідно вимог  НП(С)БО однією із складових фінансової звітності є 
Примітки (форма 5,  розділі ІХ), що складаються до бухгалтерської звітності, 
у них згруповані дані про дебітору як поточну так і довгострокову, за 
строками непогашення від 12 до 36 місяців (до 12 міс., 12-18 міс., 18-36 міс.). 
також дебіторська заборгованість відображається у формі 5 (Примітки до 
фінансової звітності). 
В органи статистики суб’єкти господарювання складають і подають 
форму 1-Б «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську 
заборгованість». Це спостереження формує досліджуване підприємство 
щоквартально за інструкцією по заповненню форми №1-Б. 
 
 66 
Відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності 
Баланс Звіт про фінансові результати Примітки до фінансових звітів 
(Звіт про фінансовий стан) (Звіт про сукупний дохід) 
Рядок 1040 – «Довгострокова дебіторська Рядок 2180 – «Інші операційні - за довгостроковою дебіторською 
заборгованість»; витрати» заборгованість – перелік дебіторів і сум; 
Рядок 1125 – «Дебіторська заборгованість - за заборгованістю пов’язаних сторін – перелік 
за товари, роботи, послуги за чистою дебіторів і сум з виділенням внутрішньо 
реалізаційною вартістю»; групового сальдо дебіторської заборгованості 
Рядок 1130 – «Дебіторська заборгованість (дочірні та асоційовані підприємства); 
за розрахунками за виданими авансами»; - за іншою дебіторською заборгованістю (рядок 
Рядок 1135 – «Дебіторська заборгованість балансу 210) – склад і суми; 
за розрахунками з бюджетом»; - метод визначення резерву сумнівних боргів; 
Рядок 1136 – «Дебіторська заборгованість - за поточною дебіторською заборгованістю за 
за розрахунками з податку на прибуток; товари, роботи, послуги – суми за строками 
Рядок 1155 – «Інша поточна дебіторська непогашення; 
заборгованість». - залишок резерву сумнівних боргів за кожною 
статтею поточної дебіторської заборгованості, 
його утворення та використання у звітному 
періоді 
 
Рис. 2.3. Відображення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності 
67 
 
Підставою для заповнення звітності слугують первинні документи та 
форми, що використовуються на підприємстві, для аналітичного та 
синтетичного обліку. Дані наводяться в тисячах гривень з одним десятковим 
знаком. 
Форма № 1-Б складається з двох розділів: розділ І «Фінансові 
результати» та розділ ІІ «Дебіторська та кредиторська заборгованість». 
Перша частина  ведеться усіма підприємствами за І-ий і ІІ-ий місяці кварталу 
та за рік накопичувальним підсумком з початку року. Друга частина 
формується щокварталу станом на 1січня, 1 квітня, 1 липня, та 1 жовтня. 
Отже, дебіторська заборгованість відображається в багатьох формах 
звітності, - це баланс (ф.1), де зазначаються залишки по рахунках 
дебіторської заборгованості за строком погашення (поточна та 
довгострокова). Витрати по створенню резерву по сумнівних боргах 
фіксуються у Звіті про фінансові результати. Надходження коштів та 
результат зміни розмірів дебіторської заборгованості видно по формі 3 «Звіт 
про рух грошових коштів». Також дані щодо дебіторської заборгованості 
наводяться у Примітках (ф.5) та статистичному спостереженню 1-б «Звіт про 
фінансові результати і дебіторську заборгованість». 
Важливим у взаємовідносинах між партнерами є дотримання 
встановлених договірних угод, включаючи строки здійснення розрахунків і 
постачання готової продукції. Важливим є пошук методів керуванням 
дебітор кою, що дозволять збільшення доходів фірми та не допустять 
створення безнадійних боргів. 
З урахуванням виявлених недоліків в обліку розрахунків за 
претензіями АТ «ЧПЗ» слід відмітити не достатній аналітичний облік та 
відсутність інформаційного забезпечення по цій проблемі. Тобто, на 
субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» групується загальна 
інформація, що не дозволяє здійснювати в повній мірі контроль по 
виконаних зобов’язанням за групами контрагентів. 
68 
 
Є потреба у введені більш детального аналітичного обліку, який 
забезпечить контроль стану розрахунків АТ «ЧПЗ» за видами 
контрагентів. 
В цілому, можна зробити висновок, що на АТ «ЧПЗ» не раціональна 
організація бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік 
дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями та замовниками 
потребує вдосконалення для підвищення оперативності та контролю за 
заборгованістю. 
 Важливим у взаємовідносинах між партнерами є дотримання 
встановлених договірних домовленостей, у тому числі й строків проведення 
розрахунків чи поставки товарів. Необхідно знайти оптимальні методи 
управління дебіторською заборгованістю, які б дозволили збільшити доходи 
підприємства в той же час запобігаючи створенню безнадійних боргів. 
З урахуванням виявлених недоліків в обліку розрахунків за 
претензіями, слід звернути увагу на відсутність детального відображення в 
грошових показниках господарських операцій, пов’язаних з претензійною 
роботою на аналітичних (допоміжних) бухгалтерських рахунках. Інформація, 
що представлена на субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями», являється 
загальною, що призводить до неможливості здійснення контролю за 
виконанням зобов’язань за певними групами контрагентів. Інформація, 
наведена у розрізі кожного дебітора є надто детальною і не створює цілісного 
уявлення про основні види виставлених підприємством претензій.  
Тому для вирішення наведеної проблеми пропонуємо ввести аналітичні 
рахунки, що дали б змогу більш ефективно забезпечити контроль за станом 
розрахунків та своєчасністю врегулювання претензій на АТ «ЧПЗ» та 
зафіксувати їх у Робочому плані рахунків товариства з внесенням змін до 
Наказу про облікову політику (табл. 2.7). 
Кожне підприємство повинно створювати та нараховувати резерв 
сумнівних боргів для достовірного відображення суми дебіторської 
заборгованість, що буде погашена в майбутньому. 
69 
 
Таблиця 2.7  
Рекомендовані аналітичні рахунки до субрахунку 374 «Розрахунки за 
претензіями» Робочого плану рахунків АТ «ЧПЗ» 
Субрахунок Аналітичні рахунки третього порядку 
Код Назва Код Назва 
Розрахунки за претензіями до постачальників і 
374.1 
підрядників 
Розрахунки за 
374 374.2 Розрахунки за претензіями до транспортних організацій 
претензіями 
374.3 Розрахунки за претензіями до банків 
374.4 Розрахунки за претензіями до покупців (дебіторів) 
 
Не дотримуючись цієї умови, досліджуване підприємство порушує 
принцип обачності в бухгалтерському обліку, який полягає в тому, що 
необхідно застосовувати такі методи оцінки, які повинні запобігати 
зниженню зобов’язань та витрат і завищенню активів та доходів 
підприємства. Зазначений принцип є також однією із умов забезпечення 
достовірності та корисності інформації, яка формується в системі 
бухгалтерського обліку та фінансової звітності, необхідної для прийняття 
обґрунтованих управлінських та економічних рішень. 
 Резерв сумнівних боргів створюється як джерело погашення частини 
дебіторської заборгованості, щодо якої існує впевненість про її неповернення 
боржником або за якою минув строк позовної давності. Резерв сумнівних 
боргів створюється з метою мінімізації збитків від непогашення дебіторської 
заборгованості. Створення резерву є заходом застереження, адже головним 
завданням господарської діяльності є максимізація прибутків, при 
мінімальних ризиках. 
Правові засади організації, документального оформлення, методика і 
методологія обліку дебіторської заборгованості чітко регламентується 
законами України, постановами Кабінету Міністрів, наказами міністерств, 
відомств, державної податкової адміністрації, Національного банку України. 
Оскільки дебіторська заборгованість відноситься до складу активів 
підприємства і відображається в активі форми 1 «Баланс» за чистою 
реалізаційною вартістю, а отже впливає на визначення реального 
70 
 
фінансового стану підприємства, то управління нею, як складовою оборотних 
і необоротних активів, є одним з найважливіших і складних елементів.     
           Серед головних проблем, що стосуються дебіторської заборгованості, 
варто відмітити те, що наявність простроченої та безнадійної дебіторської 
заборгованості негативно впливає на фінансовий стан підприємства та його 
платоспроможність. Відволікання з обігу значних сум коштів за рахунок 
збільшення дебіторської заборгованості змушує підприємство підвищувати 
власну кредиторську заборгованість, що веде до зростання витрат 
підприємства, а відповідно і до зниження його прибутків (або до збільшення 
збитків). Саме удосконалення процесу управління дебіторською 
заборгованістю дасть можливість вирішити ряд проблем, що викликані 
наявністю дебіторської заборгованості та неконтрольованим її зростанням.[ 
          Таким чином, основними пріоритетними напрямами ефективності 
управління дебіторською заборгованістю підприємства є: 
1. Формування повного та достовірного обліку дебіторської 
заборгованості підприємства і перенесення облікових даних до його 
звітності. 
2. Аналіз структури та динаміки дебіторської заборгованості 
підприємства в попередніх періодах. 
3. Оптимізація структури дебіторської заборгованості підприємства. 
4. Формування кола потенційних дебіторів та постійне планування 
дебіторської заборгованості підприємства на майбутні періоди. 
5. Постійний моніторинг дебіторської заборгованості. 
6. Формування можливостей по  застосуванні кредитної політики по 
окремих покупцях продукції та формування її принципів і умов. 
7. Прискорення процесу погашення дебіторської заборгованості за 
сучасними формами її рефінансування. 
8. Формування ефективного контролю за погашенням дебіторської 
заборгованості підприємства та розрахунку розміру резерву сумнівних 
боргів. 
71 
 
Головною ціллю управління дебіторською заборгованістю в умовах 
фінансово-економічної кризи полягає в мінімізації її обсягу та строків 
інкасації боргу. Крім того, якщо існує дебіторська заборгованість в іноземній 
валюті, через нестабільність курсу валюти ризик її несплати значно 
збільшується.  
Перш за все, для оптимізації дебіторської заборгованості АТ «ЧПЗ» 
необхідно: 
1. Розкриття  теоретичних  та практичних аспекти розвитку обліку 
та аналізу дебіторської заборгованості та вплив  її на фінансово-
господарський стан підприємства. 
2. Удосконалити методику класифікації та єдину систему 
класифікації дебіторської заборгованості. 
3. Систематизувати та вдосконалити види і методи оцінювання 
дебіторської заборгованості. 
4. Підготувати систему  оцінювання якості бухгалтерського обліку 
по дебіторській заборгованості. 
5. Розробити форму бухгалтерського обліку розрахунків з 
дебіторами. 
6. Окреслити  принципи аналізу ліквідності заборгованості, а також 
опрацювати систему комплексної оцінки стану дебіторської заборгованості 
для визначення рівня і перспектив розвитку АТ «ЧПЗ». 
          Перед аналізом поточної дебіторської заборгованості на АТ «ЧПЗ» 
необхідно ставити такі завдання:  
1. Обґрунтування можливості виникнення дебіторської 
заборгованості.  
2. Формування реальної кредитної політики (строків кредитування, 
системи знижок). 
3. Оцінювання покупців з точки зору надійності (ймовірності 
вчасної оплати по договору). 
72 
 
4. Вчасне визначення моменту сповільнення або прискорення 
погашення заборгованості покупцями. 
5. Контролювання погашення дебіторської заборгованості та 
вивчення причин недотриманні договірної дисципліни.  
6. Узгодження причин прострочення дебіторської заборгованості. 
7. Оцінювання ефективності дебіторської заборгованості. 
Аналіз проведення комплексу робіт по оцінці дебіторської 
заборгованості на підприємстві показав, що для покращення роботи            
АТ «ЧПЗ» потрібно дотримуватись діючих правил розрахунків, не допускати 
прострочення, сприяти зменшенню дебіторської заборгованості. 
          Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок, що управління 
дебіторською заборгованістю безпосередньо впливає на прибутковість 
підприємства і визначає дисконтну і кредитну політику в розрізі кожного 
покупця, методи прискорення по поверненню боргів і зменшення безнадійної 
заборгованості, зважений вибір по умовах продажів, що формують 
гарантоване надходження коштів, все це  являється головними проблемам 
підприємства. 
 
73 
 
РОЗДІЛ 3 
АНАЛІЗ І КОНТРОЛЬ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ 
АТ «ЧЕРКАСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД» 
ТА НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
3.1. Аналіз складу, структури дебіторської заборгованості та 
фінансового стану підприємства 
 
       За наявності конкуренції як невід'ємного елементу ринкової економіки та 
труднощів у реалізації і збуті продукції підприємства продають її, 
використовуючи послідуючу форму оплати. При цьому у них з'являється 
дебіторська заборгованість, яка є важливою складовою обігового капіталу.    
Аналізуючи поточні активи, особливу увагу необхідно звернути на вивчення 
динаміки, складу, структури, причин, строків існування і давності створення 
дебіторської заборгованості.  
          Слід наголосити, що стан розрахункової дисципліни характеризується 
наявністю дебіторської заборгованості і має суттєвий вплив на стійкість 
фінансового стану підприємства.  
 За наявності конкуренції як невід'ємного елементу ринкової економіки 
та труднощів у реалізації і збуті продукції підприємства продають її, 
використовуючи послідовну форму оплати. При цьому у них з'являється 
дебіторська заборгованість, яка є важливою складовою обігового капіталу. 
Тому особливу увагу необхідно звернути на вивчення динаміки, складу, 
структури, причин, строків існування і давності створення дебіторської 
заборгованості. Аналіз дебіторської заборгованості здійснюють як правило в 
декілька етапів. На першому етапі визначимо питому вагу дебіторської 
заборгованості у складі майна АТ «ЧПЗ», оборотних активів, дослідимо її 
74 
 
структуру. Структура необоротних активів АТ «ЧПЗ» та відповідно питома 
вага дебіторської заборгованості в них наведена в таблиці 3.1  
           Таблиця 3.1  
Склад і структура дебіторської заборгованості 
АТ «ЧПЗ» за 2018-2020 рр.  
   Роки 
№ Розрахунки з Код 2018 2019 2020 
дебіторами рядка Тис. ПВ, % Тис. ПВ, % Тис. ПВ, 
грн. грн. грн. % 
1. Дебіторська 
заборгованість за 
1125 1819 44,43 1452 37,18 1260 33,54 
товари, роботи, 
послуги  
2 Дебіторська 
заборгованість за 
1130 88 2,15 127 0,03 155 0,04 
виданими 
авансами 
3 Дебіторська 
заборгованість із 
1145 2187 53,42 2326 59,56 2342 62,34 
внутрішніх 
розрахунків 
4 Разом  * 4094 100 3905 100 3757 100 
5 Всього активи   20977 19,52 19254 20,28 17541 21,42 
     
Протягом 2018 – 2020 років спостерігається зростання питомої ваги 
дебіторської заборгованості у складі активів підприємства. Так в 2018 році її 
питома вага в активах підприємства складала 19,52%, а в 2020 році вона 
складала вже 21,42%, що в питомій вазі на 1,9% більше. Із загальної суми 
дебіторської заборгованості найбільшу питому вагу займає дебіторська 
заборгованість із внутрішніх розрахунків.  
Крім цього слід відмітити, що з кожним роком вона зростає. Так в 2018 
році вона складала 2187 тис. грн., в 2019 – 2326 тис. грн., а в 2020 році – 2342 
тис. грн., що в питомій вазі на 8,92 % більше ніж в 2018 році.  
Наступну вагову частину в дебіторській заборгованості займає 
дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Позитивним є те, що 
вона на підприємстві зменшувалася з кожним роком. Так у 2018 році вона 
75 
 
склала 1819 тис. грн. (44,43%), в 2019 році – 1452 тис. грн. (37,18 %), а в 2020 
році – 1260 тис. грн. (33,54%). 
Слід відмітити, що незначну суму дебіторської заборгованості на 
підприємстві складає дебіторська заборгованість за виданими авансами. Але 
протягом останніх трьох років вона зросла майже в два рази  і склала в 2020 
році 155 тис. грн. (0,04%). 
Отже можна зробити висновки, що на підприємстві не ведеться 
системна робота щодо контролю за станом дебіторської заборгованості. 
Аналіз складу і структури дебіторської заборгованості досліджуваного 
підприємства засвідчує, що за період з 2018 – 2020 рр. підприємство мало 
лише поточну дебіторську заборгованість, довгострокова заборгованість – 
відсутня, що вказує на те, що підприємство зважено підходить до розподілу 
своїх фінансів і не залучає зовнішні джерела фінансування, що є позитивним 
в діяльності.  
Поточна дебіторська заборгованість постійно змінюється, але 
прослідковується тенденція до її зменшення. За досліджуваний період 
структура заборгованості зазнала незначних змін (табл. 3.2). В цілому сума 
заборгованості за цей період зменшилася на 148 тис. грн. це зменшення 
відбулося за рахунок зменшення лише дебіторської заборгованості за товари, 
роботи, послуги. Яка зменшилася на 192 тис. грн. всі інші види дебіторської 
заборгованості зросли. Що стосується питомої ваги, то слід відмітити, що 
вона зросла тільки по дебіторській заборгованості із внутрішніх розрахунків 
на 6,14%. По всіх інших видах розрахунків вона зменшилася. 
Що стосується питомої ваги, то слід відмітити, що в 2019 році 
спостерігається зростання лише по дебіторській заборгованості із внутрішніх 
розрахунків на 6,14 %, а в 2020 році вона знову зросла на 2,78%. Також 
спостерігається зростання питомої ваги за виданими авансами на 0,01% та 
зменшення дебіторської заборгованість за товари, роботи, послуги на 3,64%. 
                                                                                                               
 
76 
 
 Таблиця 3.2  
Аналіз відхилень в складі та структурі дебіторської заборгованості 
АТ «ЧПЗ»  за 2018-2020 рр.  
  Абсолютні відхилення, Відхилення,в питомій вазі 
№ Розрахунки з тис. грн.  % 
дебіторами 2019/2018 2020/2019 2019/2018 2020/2019 
1. Дебіторська -367 -192 -7,25 -3,64 
заборгованість за 
товари, роботи, 
послуги  
2 Дебіторська 39 28 -2,12 0,01 
заборгованість за 
виданими авансами 
3 Дебіторська 139 16 6,14 2,78 
заборгованість із 
внутрішніх 
розрахунків 
4 Разом -189 -148 - - 
 
Для отримання повноцінної картини ситуації, що склалася на 
підприємстві, ефективності подальшого аналізу дебіторської заборгованості, 
необхідно визначити також питому дебіторської заборгованості у складі 
поточних активів підприємства, аналіз якої наведено в таблиці 3.3. 
Таблиця 3.3                                                                                                                          
Характеристика стану дебіторської заборгованості  
АТ «ЧПЗ» за 2018-2020 рр. 
№ Показник Од. Роки Відхилення, +/- 
п\п вимір 2018 2019 2020 2019/ 2020/ 2020/ 
у 2018 2018 2019 
 Частка дебіторської % 81,4 85,8 92,6 4,4 11,2 6,8 
1. заборгованості в 
загальному обсязі 
поточних активів 
 Відношення середньої % 2,3 55,8 417,4 53,5 415,1 361,6 
2. величини дебіторської 
заборгованості до 
чистого доходу від 
реалізації 
 
Частка дебіторської заборгованості у складі оборотних активів на в 
2018 році становила 81,4%, але в наступних роках спостерігається її 
77 
 
зростання. У 2019 році порівняно з 2018 роком вона зросла на 4,4%, а у 
порівнянні з 2020 роком - на 11,2%. Поступове зростання частки дебіторської 
заборгованості в загальній сумі поточних активів негативно характеризує 
стан дебіторської заборгованості на підприємстві. Можна сказати, що значна 
частка сум з дебіторської заборгованості так і не перетворилася на наявні 
грошові кошти, найбільш ліквідні активи підприємства, що могли б бути 
використані для придбання виробничих запасів, виплати зарплати, оновлення 
основних фондів тощо. Також можна зазначити, що при зростанні частки 
дебіторської заборгованості в поточних активах підприємства відбулося 
«заморожування» оборотних засобів, що призвело до сповільнення 
оборотності капіталу. Разом з цим знизилась ліквідність поточних активів, а 
отже, відбулося погіршення фінансового стану підприємства.  
Проаналізувавши дані звітності можна зробити висновок, що 
дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги у 2018 - 2020 роках 
значно перевищувала кредиторську заборгованість за товари, роботи, 
послуги. Домінування дебіторської заборгованості в даному випадку 
свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість. 
Таким чином, зменшення частки дебіторської заборгованості в загальному 
обсязі поточних активів АТ «ЧПЗ» покращить його ліквідність та 
платоспроможність.  
         Також можна зазначити, що при зменшенні частки дебіторської 
заборгованості в поточних активах підприємства відбудеться 
«розморожування» оборотних засобів, що призведе до збільшення 
оборотності капіталу. Як відомо, дохід в обліку відображається за однією з 
двох дат: або за датою відвантаження продукції, або за датою отримання 
коштів. В виручці від реалізації продукції закладена сума дебіторської 
заборгованості, тобто сума, яка насправді ще не була отримана.  
           Не зовсім вірно вважати доходом від реалізації продукції ще не 
отримані грошові кошти. Чим менша частка дебіторської заборгованості в 
виручці від реалізації, тим краще. Якщо аналізувати значення цього 
78 
 
показника на підприємстві за період 2018-2020 рр., то частка дебіторської 
заборгованості в чистому доході від реалізації зросла на 361,6%. 
Це є негативним явищем, так як у виручці відсутні реально зароблені 
кошти. Цей факт роз’яснюється тим що, збільшення величини середньої 
дебіторської заборгованості в виручці від реалізації на підприємстві пов'язане 
з підняттям суми виручки. Дебіторська заборгованість значно впливає на 
фінансові результати діяльності підприємства аналіз яких доцільно 
розпочати з аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз динаміки 
показників ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості АТ «ЧПЗ» 
за період 2018-2020 рр.  наведено в таблиці 3.4.  
Таблиця 3.4 
Аналіз показників ліквідності, платоспроможності та фінансової 
стійкості АТ «ЧПЗ» за 2018-2020 рр.  
Норм Абсолютне 
Роки 
атив відхилення 
№ Методика 
Показники не 
з/п розрахунку 2020/ 2020/
2018 2019 2020 значе
2018 2019 
ння 
1 Коефіцієнт Оборотні активи/ 
1,5-
покриття Поточні 0,158 0,131 0,106 -0,027 -0,025 
2,5 
зобов’язання 
2 Проміжний (Оборотні активи 
0,7-
коефіцієнт – запаси)/поточні 0,143 0,120 0,100 -0,023 -0,02 
0,8 
ліквідності зобов’язання 
3 Коефіцієнт Грошові 
0,2-
абсолютної активи/Поточні 0,006 0,000 0,000 -0,006 0 
0,35 
ліквідності зобов’язання 
4 Коефіцієнт Власний 
фінансової капітал/Валюта 
-0,521 -0,803 -1,186 >0,5 -0,282 -0,383 
незалежност балансу 
і (автономії) 
5 Коефіцієнт Зобов’язання/ <1 
фінансового Власний капітал 1,521 1,803 2,186 зменш 0,282 0,383 
ризику ення 
6 Коефіцієнт Валюта балансу / 
фінансової Власний капітал -1,918 -1,246 -0,843 <0,5 0,672 0,403 
залежності 
7 Власний Власний капітал - 
оборотний Необоротні >0 
капітал активи -26805 -30074 -34207 збільш -3269 -4133 
ення 
79 
 
Коефіцієнт покриття означає, що на кожну гривню поточних 
зобов’язань припадає від 0,158 грн. у 2018 р. до 0,106 грн. у 2020 р. поточних 
активів. Як бачимо, даний показник у 2020 р. не відповідає нормі.  
Аналогічні тенденції прослідковуються й щодо проміжного 
коефіцієнту ліквідності. Значення проміжного коефіцієнту ліквідності 
означає, що на кожну гривню поточної заборгованості припадає від 1,143 у 
2018 р. до 0,1 грн. у 2018 р. ліквідних активів. Коефіцієнт абсолютної 
ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань 
може бути погашена негайно. Як видно з таблиці розраховані показники 
ліквідності нижче норми на протязі усього досліджуваного періоду.  
Значення коефіцієнту фінансової незалежності (автономії), який 
характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за 
рахунок власних активів та його незалежність від позикових джерел, у 2018-
2020 рр. знаходиться поза межами нормативного, спостерігається його 
зменшення. Отже, можна стверджувати, що підприємство повністю залежне 
від кредиторів. 
Коефіцієнт фінансової залежності показує скільки одиниць сукупних 
джерел припадає на одиницю власного капіталу. Цей коефіцієнт є оберненим 
до попереднього (Коефіцієнта фінансової незалежності (автономії). Як 
бачимо з таблиці про посилення залежності підприємства від зовнішніх 
кредиторів. 
Коефіцієнт фінансового ризику характеризує кількість залученого 
капіталу в розрахунку на 1 грн. власного капіталу і визначається як 
відношення залученого капіталу до суми власного. Зменшення цього 
коефіцієнта свідчить про послаблення залежності від залучених джерел, 
посилення фінансової автономії. Нормальним значенням цього показника 
вважається таке, за якого лише третина активів підприємства формується із 
залученого капіталу. Нормальне значення коефіцієнта фінансового ризику 
суттєво змінюється залежно від зміни внутрішніх і зовнішніх умов 
функціонування суб'єктів господарювання. Чинниками таких змін можуть 
80 
 
бути зміна оборотності оборотних активів, стан дебіторської заборгованості, 
зміна умов залучення капіталу тощо. Для досягнення мінімальної фінансової 
стійкості цей коефіцієнт повинен бути обмежений значенням співвідношення 
активів оборотних і необоротних. Як бачимо з табл. 3.4 має місце збільшення 
коефіцієнту фінансового ризику у 2020 р. порівняно з 2018 р. 
Отже, після проведення нами всіх розрахунків, можна зробити 
наступний висновок. Підприємство є фінансово не стійким та 
неплатоспроможним. Значення всіх розрахованих показників знаходиться 
нижче норми. Спостерігається динаміка погіршення фінансового стану 
підприємства та послаблення залежності від залучених коштів. Підприємство 
зменшує обсяги діяльності та є збитковим.   
Для підтримання стабільного фінансового стану підприємству 
необхідно врівноважувати суми дебіторської, а також кредиторської 
заборгованості.  
Стан розрахункової дисципліни на підприємстві є негативним та 
характеризується наявністю дебіторської заборгованості і має суттєвий вплив 
на стійкість фінансового стану підприємства.  Недотримання договірної і 
розрахункової дисципліни, несвоєчасне пред'явлення претензій по боргах, які 
виникають, призводять до значного росту невиправданої дебіторської 
заборгованості, отже, до нестабільності фінансового стану підприємства. На 
фінансовий стан підприємства негативно впливає збільшення дебіторської 
заборгованості, тому підприємство має бути зацікавлене в скороченні 
термінів  погашення платежів. 
 
 
3.2. Порядок проведення аудиту дебіторської заборгованості з 
метою встановлення її впливу на фінансове становище підприємства 
 
Аудитор починає перевірку за методом дедукції із виявлення у Балансі 
(Звіті про фінансовий стан) залишків по цих рахунках та порівняння їх з 
81 
 
даними Оборотної відомості за синтетичними рахунками. При цьому 
доцільно виявити, чи були залишки протягом року по цих рахунках і яким 
чином пройшло закриття цих заборгованостей. 
При перевірці розрахунків з іншими дебіторами доцільно перевірити 
правильність відшкодування завданих збитків матеріально відповідальною 
особою за кожною нестачею чи псуванням матеріальних цінностей (особливо 
необхідно перевірити правильність визначення кратної суми з урахуванням 
ПДВ). А тому необхідно перевірити залишки за кожним аналітичним 
рахунком чи за господарською операцією, починаючи з регістрів обліку, а 
потім — первинних документів та інших необхідних (можливо, юридичних 
чи судових) документів. При цьому потрібно з'ясувати за кожним 
документом правильність відображення господарських операцій, 
правильність визначення сум відшкодування та своєчасного перерахування 
сум податків і кратної вартості до бюджету. При виявлені відхилень 
аудиторові доцільно зняти копії документів та відобразити всі факти у своїх 
робочих документах. Разом із цим аудитор повинен рекомендувати 
підприємству шляхи виправлення помилок. 
Для накопичення інформації аудиторові доцільно використовувати 
таблиці, у яких відображаються всі викривлення: помилки, розбіжності, 
зловживання тощо, що надасть більше можливостей для визначення 
загальної суми викривлень. 
Для успішного виконання поставлених завдань аудитор складає 
програму аудиту, до якої обов'язково вносить аудиторські процедури за всіма 
об’єктами обліку дебіторської заборгованості зі вказівкою на виконавців та 
терміни виконання. До програми входять такі питання: 
1) контроль наявності, якості та реєстрації укладених договорів; 
2) звірка залишків по розрахунках за даними Головної книги, 
синтетичного й аналітичного обліку; 
3) перевірка правильності створення і використання резерву сумнівних 
боргів; 
82 
 
4) контроль повноти й реальності відображення господарських 
операцій по безготівкових розрахунках у первинних документах; 
5) контроль правильності розрахунків у первинних документах (як за 
кількістю, так і за вартістю); 
6) контроль відповідності та своєчасності облікової реєстрації 
(аналітичний, синтетичний, зведений синтетичний облік); 
7) перевірка розрахунків за товарообмінними операціями; 
8) перевірка безнадійної дебіторської заборгованості; 
9) перевірка розрахунків за претензіями та з відшкодування завданих 
збитків; 
10) перевірка розрахунків щодо зовнішньоекономічної діяльності; 
11) перевірка забезпечення зобов'язань; 
12) перевірка претензійної роботи й роботи внутрішнього аудитора; 
13) інші питання, що стосуються аудиту дебіторської заборгованості і 
зобов'язань. 
Процес проведення аудиту дебіторської заборгованості можна 
представити у вигляді порядку здійснення наступних аудиторських 
процедур: 
1. Збір загальної інформації щодо реалізації продукції та дебіторської 
заборгованості. 
2. Оцінка надійності системи внутрішнього контролю дебіторської 
заборгованості. 
3. Оцінка величини аудиторського ризику, визначення методів аудиту, 
підходу до проведення аудиторської перевірки. 
4. Складання плану та програми аудиторської перевірки щодо 
дебіторської заборгованості. 
5. Здійснення конкретних аудиторських процедур щодо перевірки 
дебіторської заборгованості за встановленими критеріями: 
⎯ повнота відображення; 
⎯ оцінка; 
83 
 
⎯ реальність існування; 
⎯ належність; 
⎯ правильність відображення; 
⎯ законність; 
⎯ обачність; 
⎯ постійність; 
⎯ відповідність. 
Документування отриманих результатів: 
а) якщо аудиторських доказів достатньо, щоб скласти висновок по 
статтях балансу, які відображають дебіторську заборгованість, то аудитор 
складає аудиторський висновок; 
б) у випадку, якщо аудиторських доказів недостатньо для складення 
висновку, то аудитор повинен провести коригування величини аудиторського 
ризику та плану перевірки статей балансу, які відображають дебіторську 
заборгованість та, якщо це можливо, отримати додаткові аудиторські докази. 
На думку Усач Б.Ф., аудиторська перевірка повинна складатися з 
окремих послідовних етапів, які в узагальненому вигляді можна назвати так: 
⎯ підготовчий; 
⎯ проміжний; 
⎯ етап фізичної перевірки; 
⎯ основний або етап аудиту окремих статей звітності; 
⎯ заключний етап. 
На підготовчому етапі аудитору потрібно отримати всю необхідну 
інформацію для загального знайомства з АТ «ЧПЗ», у тому числі і загальні 
дані щодо реалізації продукції та дебіторської заборгованості. Така 
інформація може бути письмова чи усна, міститись у різноманітних 
документах, облікових регістрах, звітах та надана керівництвом під час 
опитування, анкетування, листування. 
84 
 
Наступним та важливим кроком аудитора є оцінка надійності системи 
внутрішнього контролю дебіторської заборгованості на підприємстві. За 
наявності на підприємстві внутрішнього аудитора зовнішній аудитор може 
використовувати результати його роботи, попередньо перевіривши їх 
надійність. 
Результати оцінки стану внутрішнього контролю дебіторської 
заборгованості мають бути задокументовані аудитором і подані у вигляді 
робочого документу «Оцінка стану внутрішнього контролю реалізації та 
дебіторської заборгованості». Основною метою цього документа є з'ясування 
того, як підприємство визначає, що його продажі та суми дебіторської 
заборгованості відповідають встановленим вимогам. 
На підготовчому етапі аудиту, крім зазначених вище дій, аудитору слід 
оцінити величину аудиторського ризику як у цілому, так і при перевірці 
дебіторської заборгованості зокрема, тобто з'ясувати величину ймовірності 
того, що суттєві помилки, які є в обліку дебіторської заборгованості, можуть 
залишитись не виявленими і вплинуть на достовірність всієї фінансової 
звітності підприємства. 
На думку Бутинця Ф.Ф., Петрик О.А. та Білухи М.Т., найдоцільнішим 
при проведенні аудиту дебіторської заборгованості є застосування таких 
методів як: запит, тестування, вибіркова документальна перевірка та 
аналітичний огляд, а Дорош Н. додає до цього переліку проведення 
експертизи, зокрема відвантажувальних документів та актів звірки. 
Після цього слід приступити до складання плану та програми перевірки 
дебіторської заборгованості на підприємстві. 
На проміжному етапі аудиту дебіторської заборгованості аудитор 
аналізує правильність складання фінансової звітності підприємства, 
відображення в ній дебіторської заборгованості і при виявленні суттєвих 
недоліків у письмовому вигляді інформує про це керівництво підприємства з 
рекомендаціями по виправленню помилок. На цьому ж етапі більш докладно 
вивчається система внутрішнього контролю підприємства. 
85 
 
На етапі фізичної перевірки головна мета аудитора – впевнитись у 
реальному існуванні залишків дебіторської заборгованості і з'ясувати, кому 
вони належать. Для цього дебіторам підприємства надсилаються листи-
запити з проханням підтвердити чи назвати суму заборгованості (запити 
бувають відкриті та закриті). Ці запити можуть бути стандартної форми. 
На нашу думку, при перевірці реальності існування дебіторської 
заборгованості на АТ «ЧПЗ»  доцільно застосовувати вибірковий метод 
перевірки, оскільки підприємство співпрацює з великою кількістю 
контрагентів, що робить недоцільним надсилання листів-запитів кожному із 
дебіторів. 
Отримані відповіді на запит аудитором узагальнюються і результати 
можуть бути задокументовані. 
На основному етапі аудиту (аудиту рахунків), який проводиться після 
закінчення звітного періоду, аудитор здійснює конкретні аудиторські 
процедури щодо перевірки дебіторської заборгованості підприємства. 
При безпосередньому проведенні аудиту операцій з дебіторською 
заборгованістю на підприємстві, використовують такі процедури фактичного 
та документального контролю, як: інвентаризація, огляд, формальна 
перевірка, арифметична перевірка, нормативно-правова перевірка, логічна 
перевірка тощо. 
На думку Бутинця Ф.Ф. перевірку доцільно розпочинати з проведення 
інвентаризації дебіторської заборгованості, що дасть можливість аудитору 
підтвердити реальність дебіторської заборгованості та виявити наявні 
правопорушення. 
При інвентаризації дебіторської заборгованості інвентаризаційна 
комісія на підставі бухгалтерських документів перевіряє залишки сум, які 
знаходяться на відповідних рахунках. Потім визначається термін сплати 
заборгованості по рахунках дебіторів і встановлюються особи, винні у 
недотриманні платіжної дисципліни та невиконання строків позовної 
давності. 
86 
 
Потім проводять порівняння залишку заборгованості, яка обліковується 
на балансі на початок періоду, що підлягає аудиту, з кожного виду 
заборгованості, із залишком в облікових регістрах і з актами взаємозвірки 
розрахунків з покупцями та замовниками. Таку перевірку необхідно 
проводити за кожним рахунком і місяцем послідовно, тобто кожен запис 
аналітичного рахунку кожної суми того чи іншого виду розрахунків потрібно 
звірити з документами, а також із записами в Головній книзі підприємства по 
відповідних кореспондуючих рахунках. Також слід перевірити правильність 
підрахунків по дебету і кредиту облікового регістру за відповідними видами 
заборгованості і виведення залишку на перше число наступного місяця. 
Підсумки оборотів та виведені залишки з кожного виду рахунків 
звіряють з підсумками регістрів аналітичного і синтетичного обліку. 
При виявленні у місячних (квартальних) балансах і Головній книзі 
значних відхилень у розмірах дебіторської заборгованості аудитор повинен 
мати на увазі, що вони можуть бути результатом: об'єднання дебіторської 
заборгованості з кредиторською, перенесення її на інші рахунки балансу, 
сторнування проведених нарахувань, необґрунтованого списання 
заборгованості на витрати виробництва тощо. 
При перевірці розрахунків з покупцями та замовниками, необхідно 
встановити, чи є в наявності всі договори на постачання продукції і чи 
зареєстровані вони в журналі реєстрації договорів та гарантійних листів. 
При аналізі договорів та інших юридичних документів на постачання 
готової продукції, необхідно встановити достовірність, законність та 
реальність заборгованості покупців та замовників на кожному субрахунку 
рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». На підставі регістрів 
обліку необхідно перевірити повноту і своєчасність оплати рахунків. 
Відмітки про оплату рахунків-фактур покупцями порівнюються з виписками 
банку. При виявленні відхилень детально вивчається рух коштів по рахунку 
на основі Аналізу рахунку і звіряються дані з інформацією в облікових 
регістрах підприємства. 
87 
 
При перевірці слід звернути увагу на законність проведених операцій 
щодо кожної суми заборгованості, виявити строки і умови виникнення 
заборгованості, а також винних у цьому осіб. 
Перевіряючи розрахунки з покупцями та замовниками з використанням 
векселів необхідно звернути увагу на своєчасність та правильність 
відображення відсотку по отриманих векселях, визначити причини 
неплатежів, якщо є факти простроченої заборгованості, чи немає порушення 
термінів позовної давності, чи правильно проводилось ціноутворення при 
реалізації продукції з використанням націнок (знижок). 
Будь-яке підприємство веде розрахунки зі своїми працівниками, які є в 
обліковому складі за сумами, виданими під звіт на службові відрядження, 
поточні потреби, закупівлю комплектуючих тощо. 
Найбільшу увагу аудиту розрахунків з підзвітними особами 
приділяють у своїх працях Дорош Н. і Бутинець Ф.Ф. На їх думку, на цій 
ділянці обліку зустрічається найбільше порушень. Спираючись на їх досвід, 
розглянемо аудит розрахункових операцій з підзвітними сумами детальніше. 
При наявності відрядження за кордон додатково перевіряється: 
наявність ксерокопій закордонних паспортів, розрахунок добових витрат 
згідно з прогнозним курсом, відображення курсових різниць, правильність 
застосування курсу валюти при відображенні операцій у національній валюті 
та розрахунку курсової різниці. 
При аудиті авансових звітів ретельно перевіряють: чи не складені вони 
від імені інших осіб одним і тим же почерком, або від однієї особи, але 
різними почерками. При вивченні посвідчень на відрядження 
рекомендується: звірити зразок справжнього підпису керівника підприємства 
з підписом на посвідченні на відрядження, перевірити, чи немає в них слідів 
підчисток, виправлення строків перебування у відрядженні і відміток про 
виїзд-прибуття, визначити за зовнішнім виглядом, чи не проставлені на них 
печатки і штампи інших організацій, з'ясувати, чи оформлені посвідчення на 
відрядження на бланках встановленого зразка. Також необхідно перевірити, 
88 
 
чи складають підзвітні особи доповідні записки про виконання доручених 
завдань і чи своєчасно вживаються заходи примусового стягнення 
заборгованості з підзвітних осіб у разі неподання авансових звітів. 
При перевірці стану обліку підзвітних сум перш за все, необхідно 
перевірити правильність перенесення залишків на кожну підзвітну особу з 
регістрів минулого року на початок поточного року. Залишок по журналу №3 
на початок року звіряють з даними Головної книги (по рахунку 372 
«Розрахунки з підзвітними особами») і річним звітом (баланс на 31 грудня). 
Слід мати на увазі, що журнал №3 відкривається щомісячно, а тому на кожне 
останнє число слід перевірити правильність перенесених залишків. Разом з 
цим аудитор перевіряє правильність рознесення авансових звітів у регістри 
аналітичного обліку. 
Для перевірки правильності відображення операцій по розрахунках з 
підзвітними особами на підприємстві повинні застосовуватись прийоми 
документального контролю, зокрема такий як арифметична перевірка. При 
цьому необхідно: 
⎯ перевірити відповідність сум, зазначених на зворотній стороні 
авансових звітів сумам, що зазначені в первинних документах 
підприємства; 
⎯ порівняти суми, проставлені на зворотній стороні авансових звітів, з 
підсумковими сумами, що зазначені на лицьовому боці звітів, в розрізі 
бухгалтерських записів; 
⎯ порівняти суми бухгалтерських записів на лицьовому боці авансового 
звіту з сумами згідно з відповідними рядками в журналі №3; 
⎯ перевірити арифметичну точність розрахунків в журналі №3; 
⎯ порівняти загальні суми по журналу №3 з оборотами, що відображені в 
Головній книзі; 
⎯ перевірити правильність перенесення інформації з Головної книги до 
балансу підприємства. 
89 
 
Дуже важливо перевірити правильність відображення в обліку витрат, 
здійснених підзвітними особами. Спочатку перевіряють правильність 
віднесених сум на рахунки запасів або витрат, а потім – рознесення по 
аналітичних рахунках. 
При перевірці іншої дебіторської заборгованості необхідно вивчити 
основні операції по розрахунках з працівниками і службовцями з отриманих 
позик, по депонентських сумах, з різними підприємствами та операції 
некомерційного характеру. 
При аудиті рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» аудитору 
потрібно звернути увагу на: 
⎯ оформлення авансових платежів (платіжними дорученнями з 
посиланням на договір); 
⎯ віднесення курсових різниць, що виникають при видачі (отриманні) 
авансів у валюті і їх наступному зарахуванні щодо зменшення 
заборгованості постачальників (покупців). 
Під час перевірки рахунку 374 «Розрахунки за претензіями» аудитор 
вивчає: 
⎯ причини пред'явлення претензій: передоплата по рахунках-фактурах з 
причини неправильного використання цін або арифметичних помилок, 
поганої якості матеріалів, що надійшли, недостач понад норм природного 
убутку, завищення тарифу при перевезенні вантажу, браку і простоїв з 
вини постачальника; 
⎯ обґрунтованість, своєчасність та правильність оформлення претензійних 
документів. Під виглядом пред'явлення претензії можуть бути приховані 
факти привласнення посадовими особами товарів, або недотримання 
строків пред'явлення претензії може бути використано для приховування 
фактів крадіжок матеріальних цінностей та інших запасів; 
⎯ дотримання строків розгляду претензій (зазвичай протягом 30 днів з дня 
отримання, якщо в договорі не зазначено інший термін); 
90 
 
⎯ документальне оформлення відповіді на претензію; 
⎯ відповідність процедури пред'явлення претензії Положенню про 
претензійний порядок врегулювання спорів; 
⎯ правильність складання кореспонденції рахунків; 
⎯ правильність ведення аналітичного обліку в розрізі кожної пред'явленої 
претензії постачальниками тощо; 
⎯ відповідність даних аналітичного обліку записам в оборотній відомості, 
Головній книзі, балансу. 
У свою чергу Петрик О.А., пропонує при проведенні аудиту 
дебіторської заборгованості здійснювати, у першу чергу, конкретні 
аудиторські процедури щодо перевірки дебіторської заборгованості за 
встановленими критеріями оцінки фінансової звітності. 
Оцінюючи повноту інформації щодо дебіторської заборгованості, 
потрібно впевнитись, чи всі рахунки клієнтів були зареєстровані, занесені в 
книгу (журнал) продажу та чи всі товари, які були відвантажені до кінця 
року, були віднесені до реалізованих, а ті, що не були оплачені, показані як 
дебіторська заборгованість. За певних умов існує ймовірність, що частина 
таких товарів може бути віднесена до іншого звітного періоду. 
При перевірці фактичної наявності потрібно впевнитись у реальному 
існуванні дебіторської заборгованості на підприємстві, а саме в тому, щоб 
продукція, товари, які не були передані покупцем до кінця року, помилково 
чи навмисно, не були включені в реалізацію та до дебіторів (наявність 
фіктивних продаж). 
Крім того, слід проконтролювати, чи не було платежів, які незаконно 
привласнені або записані в невірному фінансовому періоді. Це зона високого 
ризику перевірки дебіторів. Для перевірки за цим критерієм потрібно 
вибірково отримати підтвердження від дебіторів про існуючі суми 
заборгованості. 
При оцінці критерію належності аудитор зобов'язаний переконатися у 
тому, що вся відображена дебіторська заборгованість належить саме 
91 
 
підприємству. Тобто слід розглянути можливість занесення в сальдо 
дебіторів заборгованості по приватних операціях (наприклад, керівництва) 
або по продажах, що належать іншим підприємствам. Однак, крім цього, 
треба звернути увагу на ряд обставин, що можуть мати місце і впливати на 
право власності щодо сальдо дебіторів (наприклад, існування договору-
застави, факторингові операції та ін.). 
Перевіряючи правильність оцінки дебіторської заборгованості, 
потрібно проконтролювати, чи правильно вона була оцінена відповідно до 
встановленої облікової політики. Так, у валюту балансу дебіторська 
заборгованість має входити за чистою реалізаційною вартістю, тобто за 
мінусом безнадійних та сумнівних боргів. 
Слід також перевірити правильність визначення (оцінки) дебіторської 
заборгованості за довгостроковими контрактами (встановлення вартості 
виконаних обсягів робіт, переданих товарів на конкретну дату). 
З попереднім критерієм тісно пов'язаний критерій обачності, за яким 
встановлюють правильність обліку дійсних та передбачуваних втрат, що 
відносяться до періоду, який перевіряється. Щодо дебіторської 
заборгованості, то потрібно впевнитись, що створені достатні резерви 
сумнівної дебіторської заборгованості та списані безнадійні борги на витрати 
звітного періоду. 
Оскільки в складі загальної дебіторської заборгованості можуть мати 
місце сумнівні та безнадійні борги, потрібно впевнитись у додержанні 
принципу обачності, який означає, що підприємство не повинно завищувати 
доходи і занижувати затрати. Тому важливим аспектом контролю є списання 
безнадійних боргів як таких, по яких існує впевненість у неповерненні їх 
боржником або за якими минув строк позовної давності. 
Потрібно з'ясувати, як виявляються такі борги, та причини їх 
виникнення, а також проконтролювати їх списання на підприємстві на інші 
операційні витрати звітного періоду бухгалтерським записом: 
92 
 
Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги» або Д-т 38 «Резерв сумнівних 
боргів» і К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». 
Що стосується сумнівних боргів (поточної дебіторської заборгованості 
за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її 
погашення боржником), то на них потрібно створювати резерв. Відповідно 
до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» величина резерву сумнівних 
боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на 
основі класифікації дебіторської заборгованості. У першому випадку 
підприємству потрібно володіти достовірною інформацією про фінансовий 
стан своїх основних клієнтів і, виходячи з цього, оцінити можливість 
несплати боргів та створити конкретні цільові резерви. 
Отримання такої інформації не завжди є можливим, тому підприємство 
можуть використовувати метод класифікації (чи періодизації) дебіторської 
заборгованості. Така класифікація передбачає групування дебіторської 
заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта 
сумнівності для кожної групи, який зростає із збільшенням строків 
простроченої дебіторської заборгованості. Важливо перевірити, як було 
проведено розрахунок цього коефіцієнта і визначено суму резерву. 
Коефіцієнт сумнівності встановлюється самим підприємством 
виходячи з наявного досвіду непогашення дебіторської заборгованості за 
попередні звітні періоди (як правило, три останні перед звітним роком). 
Величина резерву сумнівних боргів повинна бути визначена як сума 
добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та 
коефіцієнта сумнівності, що склався по цій групі. 
Аудитор повинен впевнитись у тому, що якщо рахунок мав залишок на 
момент створення резерву, то в обліку це відображається проведенням: 
Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги» 
К-т 38 «Резерв сумнівних боргів» 
на суму, яка б дала змогу донарахувати резерв до визначеної величини. 
Витрати по створенню резерву безнадійних боргів відображаються у Звіті 
93 
 
про фінансові результати у складі інших операційних витрат. Зайво 
нарахований резерв анулюється і визнається як доход по кредиту рахунку 71 
«Інший операційний дохід». 
Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією 
продукції, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу без 
створення резерву, з відображенням втрат у складі інших операційних 
витрат. Отже, аудит операцій по рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» 
включає: 
• перевірку за наказом про облікову політику методу визначення 
виручки від реалізації продукції і відповідно до цього 
обґрунтованості створення резерву сумнівних боргів; 
• розгляд того чи проводилась прогнозна оцінка 
платоспроможності боржника перед визначенням величини 
резерву; 
• визначення правильності віднесення невикористаної частини 
резерву сумнівних боргів на прибуток відповідного року; 
• встановлення випадків погашення безнадійним дебітором свого 
боргу і, як наслідок, відновлення кредитором на величину 
поверненої суми зареєстрованої частини боргу. 
Щодо наступного критерію оцінки – правильності відображення – 
перевіряється правдивість, точність відображення дебіторів на дату 
складання бухгалтерської звітності в балансі та примітках до фінансової 
звітності підприємства. 
Слід впевнитись у правильності ведення поточних облікових реєстрів, 
які в нових умовах ведення обліку підприємства можуть визначати 
самостійно, наприклад, книги (відомості) обліку продажу товарів, робіт, 
послуг; книги обліку дебіторів, а також проконтролювати правильність 
застосування відповідних бухгалтерських рахунків за Планом рахунків 
бухгалтерського обліку. Особливу увагу треба приділити контролю 
94 
 
заповнення спеціально передбачених рядків звітних форм даними звітного 
року і перенесення сальдо попереднього періоду. 
У зв'язку з тим, що дебіторська заборгованість поділяється на 
довгострокову та поточну, аудитор перевіряє правильність проведеної 
класифікації. Зокрема, до довгострокової дебіторської заборгованості 
потрібно віднести частину таких статей: довгострокова оренда, інші 
необоротні активи та дебіторська заборгованість по векселях одержаних 
(довгострокових). Потрібно також з'ясувати, чи існує операційна дебіторська 
заборгованість, строк погашення якої перевищує один рік. Окремо варто 
переконатися у зіставності даних бухгалтерської і не бухгалтерської звітності 
по дебіторах (звіт директора, голови правління, фінансовий огляд). 
Критерій законності передбачає перевірку законності здійснених 
операцій на підприємстві, що призвели до виникнення дебіторської 
заборгованості, відповідність її обліку чинним законодавчим актам і 
нормативним документам. 
Оцінка дебіторської заборгованості за критерієм послідовності 
 передбачає контроль додержання постійності обраної облікової політики 
щодо дебіторської заборгованості (наприклад, постійність застосування 
обраного методу створення резерву сумнівних боргів) та вплив дебіторської 
заборгованості на безперервність функціонування підприємства. 
На АТ «ЧПЗ» згідно даних звітності дебіторська заборгованість має 
значну питому вагу у складі оборотних активів на що необхідно звернути 
аудитору особливу увагу при проведенні перевірки дебіторської 
заборгованості, бо якщо дебіторська заборгованість становить значну 
частину активів підприємства і можливе її непогашення може спричинити 
суттєві фінансові труднощі, то це може стати загрозою банкрутства. 
Така інформація повинна бути зазначена в примітках до фінансової 
звітності та бути підставою для застосування методів, відмінних від тих, які 
застосовуються при безперервності роботи підприємства. 
95 
 
Перевірка за критерієм відповідності передбачає контроль аудитором 
додержання меж звітного періоду. Відповідно до цього всі операції по 
виникненню, погашенню та списанню дебіторської заборгованості мають 
бути відображені в обліку в тому періоді, в якому вони були здійснені. 
У процесі проведення аудиторської перевірки операцій з дебіторською 
заборгованістю на підприємстві отримана інформація повинна бути 
задокументована у вигляді робочих документів. 
Кожен робочий документ має бути складений з дотриманням 
установлених вимог і містити всі необхідні обов'язкові реквізити. Документи 
можуть бути стандартизовані і довільної форми та змісту. 
Уся сукупність робочої документації, яка складається аудитором 
протягом проведення ним аудиторської перевірки дебіторської 
заборгованості, поділяється на основні та додаткові документи. До основних 
документів аудитора відносять: план аудиту, робочу програму аудиту, 
аудиторський висновок тощо. Значно більшою за обсягом є кількість 
додаткових робочих документів аудитора, які можуть ним самостійно 
створюватись у залежності від виду перевірки, обсягу аудиту, та специфіки 
підприємства на якому проводиться аудит. 
Насамперед, збираючи загальні відомості щодо виникнення, обліку 
дебіторської заборгованості, правильності її оцінки, потрібно визначити 
мінімальний перелік інформації, яка має бути надана підприємством або 
отримана самим аудитором чи його асистентом у ході опитування, 
спостереження, документальної перевірки при підготовці аудиту. 
Такий перелік має бути стандартним, розроблюватись аудиторською 
фірмою і доповнюватись аудитором з урахуванням специфіки клієнта, він 
відноситься до складу робочих документів аудитора. 
У процесі проведення аудиту дебіторської заборгованості з метою 
обґрунтованості аудиторського висновку аудитор повинен звертати особливу 
увагу на вивчення та реєстрацію дотримання підприємством норм П(С)БО 10 
«Дебіторська заборгованість». З цією метою аудитором складається 
96 
 
додатковий робочий документ «Результати перевірки дотримання норм 
П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». 
Таким чином, виявлені аудитором порушення заносяться до його 
робочих документів, а пізніше знаходять відображення у відповідних 
узагальнюючих документах. 
Після цього потрібно оцінити достатність зібраної інформації для того, 
щоб зробити висновок. Якщо в ході перевірки аудитором отримано 
достатньо даних, не було ніяких обмежень і перешкод в отриманні 
інформації, а попередньо оцінена величина аудиторського ризику була 
виправданою, то аудитор може зробити висновок по перевірці статті 
«Дебіторська заборгованість» у письмовому вигляді. 
У протилежному випадку він повинен змінити план та програму 
перевірки, переоцінити величину аудиторського ризику, виконати додаткові 
аудиторські процедури по отриманню необхідних доказів. Якщо отримання 
додаткової інформації неможливе, то аудитор, враховуючи усі наслідки 
перевірки інших статей звітності, може відмовитись від надання висновку, 
що регламентується нормами стандарту «Аудиторський висновок». 
В процесі дослідження встановлено відсутність на АТ «ЧПЗ»  дієвої 
методики внутрішнього контролю операцій з дебіторською 
заборгованістю, внаслідок чого ускладнюється дотримання основних 
методичних принципів ведення бухгалтерського обліку, спотворюється 
інформація про стан розрахунків підприємства, знижується ефективність 
прийняття управлінських рішень. Тому виникає потреба в побудові 
ефективної системи контролю за рухом і своєчасною інкасацією 
дебіторської заборгованості - необхідної для того, щоб забезпечити 
надходження інформації не тільки про те, що відбулося, але й про 
відхилення, які можуть бути. Такою системою може стати організація 
внутрішнього аудиту для виконання поставлених завдань систему 
внутрішнього аудиту на підприємстві потрібно побудувати трьох-
рівневою.  
97 
 
        В такому разі на першому рівні контролю рішення щодо 
нарахування та погашення дебіторської заборгованості прийнятого 
працівником, буде здійснюватися безпосередньо цим працівником. 
Перевага такого контролю в тому, що виявлені недоліки будуть 
оперативно ліквідуються. Функціональний контроль має виконуватися 
працівниками, у яких до посадових обов’язків крім інших входять також 
функції контролю розрахунків з дебіторами. Третій рівень внутрішнього 
контролю повинен бути представлений  на підприємстві спеціальною 
службою на яку покладаються виключно функції контролю та нагляду за 
господарською діяльністю, в тому числі, і за дебіторською 
заборгованістю – аудиторською службою.  
З метою побудови ефективної системи контролю за рухом і 
своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості система 
внутрішнього аудиту повинна бути представлена попереднім, поточним 
та наступним контролем. Попередній контроль має проводиться до 
моменту здійснення операції, тобто в момент укладання договору 
(зібрання інформації про резидентів; аналіз стану дебіторської 
заборгованості за договором купівлі-продажу; попередження про 
виявленні порушення до моменту відображення заборгованості в 
бухгалтерському обліку). Поточний контролю мусить проводиться в 
момент здійснення господарської операції. Облікові працівники, та 
особливо головний бухгалтер, здійснює повсякденний поточний контроль 
за повнотою, правомірністю і своєчасністю операцій, пов’язаних з 
надходженням коштів та їх правильним і ефективним використанням. На 
цьому етапі суб’єкти внутрішнього контролю також виявляють 
відповідність операцій за договором купівлі-продажу чи договором 
оренди, Положенню про облікову політику підприємства, нормативно-
правовим актам; встановлення правильності оформлення первинного 
обліку та її реєстрації в системі бухгалтерського обліку; встановлення 
правильності відображення розрахунків з покупцями та замовниками у 
98 
 
фінансовій та управлінській звітності; співставлення даних 
бухгалтерського обліку та показників фінансової й управлінської 
звітності. На відміну від двох попередніх методів контролю, наступний 
контроль передбачає перевірку операцій дебіторською заборгованістю 
після їх здійснення. Він характеризується більш повним підходом до 
аналізу здійснених господарських операцій та передбачає вибір певного 
методу перевірки розрахунків з боржниками підприємства.  
 
 
 
99 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
У магістерській роботі наведено теоретичне узагальнення і 
запропоновано вирішення науково-практичного завдання, що виявляється у 
дослідженні і розробці науково-методичних підходів щодо вдосконалення 
обліку дебіторської заборгованості, зокрема обліку розрахунків за 
претензіями та відшкодуванням завданих збитків.  
На основі проведеного дослідження як теоретичних засад 
бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту дебіторської заборгованості, так і 
практичного аспекту даного питання можна зробити наступні висновки:  
1. Одним з найбільш складних і суперечливих питань українського 
обліку є облік дебіторської заборгованості, що пов’язано з існуванням 
проблеми неплатежів. В роботі розкрито економічний зміст понять 
“дебіторська заборгованість”, “сумнівна дебіторська заборгованість”, 
“претензія”, “збиток”, та взаємозв’язок між цими термінами.  
2. В результаті дослідження визначено, що дебіторська заборгованість 
– це частина оборотного капіталу, а також вимоги на його отримання у 
вигляді готівки, матеріальних та інших ресурсів від господарюючих 
суб’єктів. Тому найбільш точне її трактування наступне: “Дебіторська 
заборгованість – це матеріальні ресурси, що не оплачені контрагентами, або 
готівка, що вилучена з кругообігу грошових коштів.” Наведене визначення 
дає уявлення про економічну природу дебіторської заборгованості і визначає 
її місце в бухгалтерському обліку.  
3. На основі критичного аналізу обліково-економічної літератури 
визначено, що існуючі класифікації заборгованості є неповними і охоплюють 
лише одну ознаку. В роботі запропоновано класифікувати дебіторську 
заборгованість наступним чином: в залежності від терміну погашення – на 
довгострокову і поточну; в залежності від операційного циклу – на товарну 
(операційну) і нетоварну (неопераційну).  
100 
 
Вважаємо, що запропонований поділ, по-перше, спрощує критерії 
класифікації; по-друге, не суперечить встановленим стандартом вимогам 
щодо включення заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги до 
складу поточної дебіторської заборгованості, але надасть можливості, в 
подальшому, чітко окреслити заборгованість, за якою потрібно нараховувати 
резерв сумнівних боргів.  
4. Суперечливість нормативно-правової бази обліку розрахунків за 
претензіями та відшкодуванням завданого збитку, зумовлює різнобічність 
поглядів щодо відображення даних господарських операцій в 
бухгалтерському та податковому обліку.  
5. З метою ефективної організації обліку на підприємстві необхідно 
розробити та затвердити: наказ про облікову політику, альбом первинних 
документів та графік документообігу щодо обліку розрахунків за претензіями 
та відшкодування завданих збитків, інструкції по заповненню первинних 
документів, наказ про ведення претензійно-позовної роботи на підприємстві 
тощо.  
6. Для удосконалення проведення аудиторської перевірки розрахунків 
за претензіями та відшкодуванням завданих збитків, необхідно розробити 
робочі документи: звірка залишків дебіторської заборгованості, перелік актів 
звірки на підтвердження дебіторської заборгованості, перелік претензій на 
адресу дебіторів; тест обліку розрахунків по відшкодуванню заподіяного 
збитку.  
7. Для прийняття управлінських рішень важливе значення має повнота і 
об’єктивність інформації, пов’язаної з дебіторською заборгованістю. 
Вирішення багатьох проблемних питань дозволить значно вдосконалити 
організацію та методику обліку розрахунків з дебіторами. Створення 
ефективної системи контролю за якістю обліку розрахунків з дебіторами 
вимагає розробки чіткої та досконалої класифікації дебіторської 
заборгованості, уніфікації способів її оцінки та документів аналітичного 
101 
 
обліку. Це, відповідно, дозволить накопичувати інформацію про розрахунки 
з дебіторами з різними рівнями деталізації і узагальнення.