Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8766
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorГончаренко, Ірина Георгіївна-
dc.contributor.authorТоковенко, Катерина Олександрівна-
dc.date.accessioned2026-03-16T19:14:49Z-
dc.date.available2026-03-16T19:14:49Z-
dc.date.issued2024-12-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8766-
dc.description.abstractПредметом дослідження є економічний механізм розробки методики формування бюджету як основного фінансового плану й економічного регулятора відносин між структурними підрозділами підприємства й підприємства із зовнішнім середовищем, а також системи керування цим процесом. Об'єктом дослідження є процес становлення та розвитку системи фінансового стратегії на підприємстві, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Черкаський технопарк» та вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств. Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає в науковому обґрунтуванні теоретичних та практичних засад фінансового контролінгу в Україні та удосконалення процесу фінансової стратегії в антикризовому управлінні. Завданнями роботи є розкриття теоретичних та методичних основ бюджетування на підприємстві, провести аналіз фінансово – господарської діяльності ТОВ «Черкаський технопарк» та оцінити управління процесом фінансового стратегічного планування на підприємстві, здійснити аналіз планування потреб в капіталі на підприємстві, оцінити фактори впливу на оцінку ліквідності та платоспроможності підприємства, запропонувати заходи, спрямовані на підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства, розробити модель прогнозування потреби в капіталі. За результатами дослідження сформульовані оптимальні структури капіталу, які є однією з найбільш важливих і складних задач, які вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу представляє собою таке співвідношення використання власних та залучених коштів, за якого забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість. Одержані результати можуть бути застосовані при розробці фінансової стратегії удосконалення існуючих методів фінансового планування в Україні.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectфінансова стратегіяuk_UA
dc.subjectантикризове управлінняuk_UA
dc.titleФінансова стратегія підприємства у контексті антикризового управління (на матеріалах ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК», м. Черкаси)uk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
Appears in Collections:072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
КРМ Токовенко 2024.pdf
  Restricted Access
839.14 kBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ 
 
 
 Спеціальність 
072 – Фінанси, банківська справа 
та страхування, освітня програма 
«Фінанси і кредит»,  
освітній ступінь «магістр», 
денна форма навчання, 
2 курс, група  ФКМ-23 . 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
на тему: ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА У КОНТЕКСТІ 
АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ                                      
ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК», М. ЧЕРКАСИ) 
 
 
 
Студента Токовенка Катерина Олександрівна       
(підпис) 
 
Науковий керівник  д.н.держ.упр., проф. Гончаренко І.Г.    . 
(вчене звання, прізвище та ініціали)    (підпис) 
 
 
 
 
Робота допущена до захисту в ЕК 
Завідувач кафедри фінансів  
д.н.держ.упр., проф. Гончаренко І. Г.      .      
(вчене звання, прізвище та ініціали)        (підпис) 
 
 
 
 
 
Черкаси 2024 р. 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА ФІНАНСІВ  
Освітній ступінь магістр 
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування 
освітня програма «Фінанси і кредит» 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри фінансів 
 
________________ проф. Гончаренко І.Г.  
 
«_____» ________________20 ___ р. 
 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
 
   Токовенко Катерині Олександрівні      
(прізвище, ім’я, по батькові) 
 
1. Тема роботи Фінансова стратегія підприємства у контексті антикризового управління 
(на матеріалах ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК», м. Черкаси) 
 
Керівник роботи Гончаренко І.Г., д.н.держ.упр, професор     
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від «27» вересня 2024 р. №289/04  
2. Строк подання студентом роботи «25» листопада 2024 р. 
 
3. Вихідні дані до роботи законодавчі та нормативні акти з питань фінансового 
планування, аналітичні та статистичні дані про фінансово-господарську діяльність ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК», підручники посібники, монографії, статті по визначеній 
тематиці. 
 
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)                     
Розділ 1 Теоретичні основи фінансової статегії та  планування на підприємстві; 
Розділ 2 Діагностика фінансового стану ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК»; 
Розділ 3 Обґрунтування вибору фінансової стратегії антикризового управління. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)  
Етапи фінансового планування (бюджетування) на підприємстві, Класифікація основних 
видів бюджетів, що розробляються на підприємстві в процесі оперативного фінансового 
планування, Етапи нуль-базис-бюджетування, Динаміка фінансових показників діяльності 
за 2021 – 202 рр., тис. грн., Аналіз фінансової стійкості підприємства, Аналіз ділової 
активності підприємства, Аналіз рентабельності підприємства, Динаміка коефіцієнту 
фінансування на, Динаміка коефіцієнту забезпечення власними оборотними засобами, 
Динаміка коефіцієнту маневреності власного капіталу, Динаміка коефіцієнту оборотності 
активів. 
 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Підпис, дата 
Прізвище, ініціали  
Розділ завдання 
та посада консультанта завдання прийняв 
видав 
1 Гончаренко І.Г., проф., д.н.держ.упр. 27.09.2024 10.10.2024 
2 Гончаренко І.Г., проф., д.н.держ.упр. 10.10.2024 25.10.2024 
3 Гончаренко І.Г., проф., д.н.держ.упр. 25.10.2024 15.11.2024 
 
7. Дата видачі завдання «27» вересня 2024 р. 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів Строк виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи 
1 Вибір напряму дослідження. Складання 27.09.2024 виконано 
попереднього плану кваліфікаційної 
роботи магістра. 
2 Опрацювання літературних джерел. 29.09.2024 виконано 
Підготовка та групування матеріалів. 
3 Затвердження плану. Підготовка 03.10.2024 виконано 
теоретичного розділу. 
4 Доопрацювання теоретичного розділу. 10.10.2024 виконано 
Аналіз даних, необхідних для написання 
аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.2024 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 25.10.2024 виконано 
7 Підготовка  та написання 25.10.2024 виконано 
розрахункового розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.2024 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.2024 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 19.11.2024 виконано 
11 Оформлення кваліфікаційної роботи 22.11.2024 виконано 
магістра 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 25.11.2024 виконано 
 
 
Студентка     __________________                Токовенко К.О. 
             (підпис)                                             (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи      __________________                Гончаренко І.Г. 
            (підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК       ________________  ______      Настенко І.Г. 
(підпис)                                              (прізвище та ініціали) 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 96 сторінок, 27 таблиць, 24 
рисунків, список використаних джерел з 41 найменувань. 
 
ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА У КОНТЕКСТІ 
АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК», М. ЧЕРКАСИ) 
 
Предметом дослідження є економічний  механізм розробки методики 
формування бюджету як основного фінансового плану й економічного 
регулятора відносин між структурними підрозділами підприємства й 
підприємства із зовнішнім середовищем, а також системи керування цим 
процесом. 
Об'єктом дослідження є процес становлення та розвитку системи 
фінансового стратегії на підприємстві, фінансово-господарська діяльність 
ТОВ «Черкаський технопарк» та вплив на фінансово-господарську діяльність 
підприємств. 
Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає в науковому 
обґрунтуванні теоретичних та практичних засад фінансового контролінгу в 
Україні та удосконалення процесу фінансової стратегії в антикризовому 
управлінні. 
Завданнями роботи є розкриття теоретичних та методичних основ 
бюджетування на підприємстві, провести аналіз фінансово – господарської 
діяльності ТОВ «Черкаський технопарк» та оцінити управління процесом 
фінансового стратегічного планування на підприємстві, здійснити аналіз 
планування потреб в капіталі на підприємстві, оцінити фактори впливу на 
оцінку ліквідності та платоспроможності підприємства, запропонувати 
заходи, спрямовані на підвищення ліквідності та платоспроможності 
підприємства, розробити модель прогнозування потреби в капіталі. 
За результатами дослідження сформульовані оптимальні структури 
капіталу, які є однією з найбільш важливих і складних задач, які 
вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна 
структура капіталу представляє собою таке співвідношення використання 
власних та залучених коштів, за якого забезпечується найбільш ефективна 
пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом 
фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова 
вартість. 
Одержані результати можуть бути застосовані при розробці 
фінансової стратегії удосконалення існуючих методів фінансового 
планування в Україні. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2024 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2024 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________ 
АНОТАЦІЯ 
на кваліфікаційну роботу магістра 
 
 
на тему: ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ 
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ СУБ'ЄКТІВ 
ГОСПОДАРЮВАННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ТИМПАН», 
М. ЧЕРКАСИ) 
 
 
Студента групи ФКМ - 23  Токовенко Катерини Олександрівни                              
     (шифр групи)                     (прізвище, ім’я, по батькові) 
   
факультету економіки та управління денної форми навчання 
спеціальності 072 – Фінанси, банківська справа та страхування 
освітня програма «Фінанси і кредит» освітній ступінь «магістр» 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить 96 сторінок, 27 таблиць, 24 
рисунків, список використаних джерел з 41 найменувань. 
 
Предметом дослідження є економічний  механізм розробки методики 
формування бюджету як основного фінансового плану й економічного 
регулятора відносин між структурними підрозділами підприємства й 
підприємства із зовнішнім середовищем, а також системи керування цим 
процесом. 
Об'єктом дослідження є процес становлення та розвитку системи 
фінансового стратегії на підприємстві, фінансово-господарська діяльність 
ТОВ «Черкаський технопарк» та вплив на фінансово-господарську діяльність 
підприємств. 
Мета кваліфікаційної роботи магістра полягає в науковому 
обґрунтуванні теоретичних та практичних засад фінансового контролінгу в 
Україні та удосконалення процесу фінансової стратегії в антикризовому 
управлінні. 
Завданнями роботи є розкриття теоретичних та методичних основ 
бюджетування на підприємстві, провести аналіз фінансово – господарської 
діяльності ТОВ «Черкаський технопарк» та оцінити управління процесом 
фінансового стратегічного планування на підприємстві, здійснити аналіз 
планування потреб в капіталі на підприємстві, оцінити фактори впливу на 
оцінку ліквідності та платоспроможності підприємства, запропонувати 
заходи, спрямовані на підвищення ліквідності та платоспроможності 
підприємства, розробити модель прогнозування потреби в капіталі. 
За результатами дослідження сформульовані оптимальні структури 
капіталу, які є однією з найбільш важливих і складних задач, які 
вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна 
структура капіталу представляє собою таке співвідношення використання 
власних та залучених коштів, за якого забезпечується найбільш ефективна 
пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом 
фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова 
вартість. 
Одержані результати можуть бути застосовані при розробці 
фінансової стратегії удосконалення існуючих методів фінансового 
планування в Україні. 
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2024 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2024 
 
 
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________ 
 5 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП………………………………………………………………………… 6 
 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ТА                                  
ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ  
1.1 Поняття та функції фінансового планування …………….………….  10 
1.2 Принципи та методи фінансового планування на підприємстві………. 17 
1.3 Правила вибору джерел фінансування підприємств…………………… 24  
1.4 Світовий досвід антикризового фінансового планування……………. 32 
РОЗДІЛ 2 ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» 
2.1 Фінансово-економічна характеристика та аналіз фінансового  
стану підприємства………………………………............................................ 40 
2.2 Аналіз планування потреб в капіталі на підприємстві…………………. 49 
2.3 Аналіз впливу факторів на ліквідність та платоспроможність             
підприємства………………………………………………………………….. 55 
2.4 Оцінка управління процесом фінансового планування  
на підприємстві ……………………………………………………………… 72 
РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ  
АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ 
3.1 Прогнозування та планування перспективного  
фінансового плану підприємства……………………………………………. 85 
3.2 Моделювання грошових потоків підприємства та системи управління 
ними………………………………………………………………………….. 99 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 107 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...
 115 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 119 
 6 
ВСТУП 
 
Актуальним завданням будь-якого підприємства на сучасному етапі є 
підвищення його конкурентоспроможності. Це пов'язане з жорсткістю 
конкурентної боротьби й різким обмеженням зовнішніх ресурсів. Дана 
ситуація приводить до відсутності можливостей для росту бізнесу, виходу 
його на нові ринки, диверсифікованості й зниженню, в остаточному 
підсумку, його конкурентоспроможності. У цих умовах необхідно 
налагодити самонастроювальну систему бізнесу, здатну адекватно й вчасно 
реагувати на впливи навколишнього середовища у всіх областях.  
Суттєвою причиною кризового стану багатьох вітчизняних 
підприємств є неналежне виконання фінансовими службами покладених на 
них функцій і завдань, зокрема відсутність фінансового планування 
(бюджетування) та аналізу, управління ризиками, роботи щодо оптимізації 
структури активів та пасивів тощо. Досить часто це зумовлено тим, що 
відповідальність за всю фінансову роботу на підприємстві покладається на 
бухгалтерію, а фінансові служби або взагалі відсутні, або їх завдання є 
невизначеними і не мають нічого спільного з тими, які виконують відповідні 
служби на підприємствах країн Західної Європи чи США. В цьому зв'язку 
актуальності набуває визначення місця та ролі фінансового планування 
(бюджетування) у системі фінансового фундаменту. 
Успішна інвестиційна та операційна підприємницька діяльність 
можлива лише за наявності надійного фінансового фундаменту. За умов 
ринкової економіки спостерігається відхід від загального планування на 
підприємстві в бік фінансового з розробленням цілої низки бюджетів за 
структурними підрозділами, тобто відзначається зростання ролі 
внутріфірмового фінансового планування.  
Бюджет – це оперативний фінансовий план, що складається у формі 
кошторису або балансу доходів і витрат на короткостроковий період і 
забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів на 
 7 
підприємстві. Бюджетування (розроблення системи бюджетів на 
підприємстві) сприяє поліпшенню планування, що позитивно впливає на 
підвищення продуктивності праці працівників підрозділів та ефективність 
використання матеріальних і фінансових ресурсів. 
Система управління підприємством повинна вдосконалюватись з 
врахуванням накопиченого світового досвіду, новітніх теоретичних й 
практичних досягнень у сфері менеджменту. В якості одного з ефективних 
напрямків удосконалення системи управління на мікрорівні, для вітчизняних 
підприємств, пропонується використання бюджетування, яке позитивно 
зарекомендувало себе в країнах з розвинутою ринковою економікою. 
Теоретичні й методичні питання розробки та впровадження бюджетування, 
як нового напрямку фінансового менеджменту, поки що не отримали 
системного висвітлення й розглядались авторами, зокрема Савчуком В.П, 
Терещенко О.О., у складі невеликої частини робіт присвячених фінансовому 
управлінню. 
Застосування бюджетного планування на підприємстві забезпечує: 
- надання структурним підрозділам більшої самостійності у витрачанні 
коштів, економії за бюджетом фонду оплати праці, що сприяє підвищенню 
матеріальної заінтересованості працівників в успішному виконанні планових 
завдань; 
- зменшення непродуктивних витрат робочого часу працівників 
фінансової служби за рахунок мінімізації кількості контрольних параметрів 
бюджетів; 
- досягнення режиму суворої економії матеріальних, трудових і 
фінансових ресурсів підприємства. 
Багато підприємств стикаються з проблемою відсутності логічного 
поєднання стратегічних цілей та оперативних завдань, які виконуються 
окремими працівниками і структурними підрозділами. Довгострокове 
стратегічне планування та короткострокове річне бюджетування досить часто 
розглядаються як два паралельні, навіть дещо автономні процеси. 
 8 
Для подолання такого роду слабких місць в сучасному фінансовому 
менеджменті рекомендується впроваджувати в конкретні оперативні заходи 
спеціальний інструментарій забезпечення трансформації стратегічних цілей, 
який прийнято позначати як Balanced-Scorecard. Взаємоузгодженість окремих 
цільових показників стратегічного планування та оперативного планування 
досягається в результаті побудови інтегрованої системи довгострокового та 
оперативного планування. 
Для організації ефективного фінансового планування на підприємстві 
рекомендується створення сучасної системи планування, яка б була 
заснована на розробці і контролі виконання ієрархічної системи бюджетів. 
Саме цим і пояснюється актуальність обраної теми випускної роботи. 
Бюджетний метод, заснований на контрольованому прогнозі, має цілий ряд 
достоїнств і в цей час є одним з найбільш передових методів керування 
підприємством. 
Тому, розробка методики формування бюджету як основного 
фінансового плану й економічного регулятора відносин між структурними 
підрозділами підприємства й підприємства із зовнішнім середовищем, а 
також системи керування цим процесом є актуальним науковим і практичним 
завданням, рішенню якого. 
Предметом дослідження є становлення фінансового планування на 
підприємстві. 
Об`єктом дослідження випускної роботи є процес становлення та 
розвитку системи фінансового планування підприємства. 
Суб’єктом дослідження випускної роботи є ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК». 
Метою випускної роботи є оцінка ефективності системи управління 
процесом планування та бюджетування на підприємстві задля визначення 
заходів спрямованих на підвищення ліквідності та платоспроможності 
підприємства. 
Для досягнення визначеної мети необхідно виконати наступні 
 9 
завдання: 
- розкрити теоретичні та методичні основи бюджетування на 
підприємстві, 
- провести аналіз фінансово – господарської діяльності ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» та оцінити управління процесом 
бюджетування на підприємстві, 
- здійснити аналіз планування потреб в капіталі на підприємстві, 
- оцінити фактори впливу на оцінку ліквідності та платоспроможності 
підприємства, 
- запропонувати заходи, спрямовані на підвищення ліквідності та 
платоспроможності підприємства, 
- розробити модель прогнозування потреби в капіталі. 
Проведення економічного дослідження доцільно здійснювати за 
допомогою використання наступних методів: економіко-статистичного 
аналізу динаміки показників виробничо-господарської та фінансової 
діяльності підприємства; порівняльно-аналогового аналізу показників 
фінансової звітності підприємства. 
 
 10 
РОЗДІЛ 1  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ТА                                  
ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 
 
1.1 Поняття та функції фінансового планування  
 
У контексті підприємств під бюджетом розуміється короткостроковий 
план, в якому відображається алокація (розподіл) ресурсів. Вичерпну 
дефініцію цього інструменту фінансового управління дав ще в 1850 р. 
представник італійської школи фінансів Ф. Вілла. Під бюджетом він розумів 
попередній кошторис, який перед початком планового періоду дає 
інформацію про очікувані надходження і видатки, рух капіталу та всі 
результати ділової активності підприємства. 
Згідно із сучасними трактуваннями, бюджет – це сума коштів, які є в 
розпорядженні для виконання визначених функцій та проведення певних 
заходів у рамках загальнофірмового планування. Він може складатися у 
формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. 
Наприклад, для підприємства в цілому чи для окремого структурного 
підрозділу доводиться бюджет витрат (чи статті витрат), якого він повинен 
дотримуватися. Конкретні джерела покриття витрат при цьому не 
вказуються. Досить часто бюджет складається у формі каталогу заходів, які 
слід здійснити в плановому періоді; при цьому наводиться обсяг коштів, які 
виділені для реалізації цих заходів. Водночас є тип бюджетів, в яких поряд з 
напрямами використання ресурсів відображаються джерела покриття витрат. 
У бюджеті можуть відображатися як вартісні, так і кількісні показники 
планового періоду. 
Процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням одержав 
назву бюджетування. До основних характеристик бюджетування можна 
віднести: 
- короткостроковість (до одного року); 
- високий рівень конкретизації; 
 11 
- внутрішню спрямованість; 
- тісну інтеграцію з контролем та аналізом відхилень. 
У літературі, присвяченій контролінгу, можна зустріти різні підходи до 
формулювання функцій бюджетування. Найвдалішою, на нашу думку, є 
класифікація функцій, запропонована німецькими експертами в галузі 
контролінгу Л. Цюядом та Я. Хорвачем : 
- функція регулювання фінансових компетенцій (визначення потреби у 
фінансових ресурсах, необхідних для досягнення поставлених цілей 
окремими підрозділами підприємства); 
- функція прогнозування (в бюджетах знаходять свій фінансовий вираз 
майбутні операції підприємства); 
- функція координації (наявні та мобілізовані фінансові ресурси 
повинні спрямовуватися на досягнення цілей, визначених у стратегії 
розвитку підприємства); 
- функція мотивації (виконання бюджетних показників є критерієм 
ефективності діяльності окремих осіб, структурних підрозділів тощо). 
Необхідною передумовою і складовою бюджетування є планування, 
яке власне й конкретизується в бюджетах. І хоча досить часто в літературних 
джерелах поняття «бюджетування» та «планування» вживаються як 
синоніми, їх слід розрізняти: бюджетування зорієнтоване в основному на 
фіксацію та координацію показників у короткостроковому періоді, а 
планування - на прогнозування шляхів і засобів досягнення поставлених 
цілей як у коротко-, так і довгостроковій перспективі. Фінансовий план 
виконує два основні завдання: 
- по-перше, він є фінансовим прогнозом, який надає випереджаючу 
інформацію про розвиток грошових надходжень і видатків у майбутньому; 
- по-друге, його можна розглядати як фінансовий бюджет, в якому 
відображаються задані показники . 
Типова схема бюджетування у загальному вигляді може включати 
етапи та строки, наведені в табл. 1.1. 
 12 
 
Таблиця 1.1 
Етапи фінансового планування (бюджетування) на підприємстві 
№  Зміст етапу (заходи) Виконанні Строки 
Група стратегічного 
1 Вироблення (уточнення) стратегічних цілей планування, постійно 
контролер 
Оформлення та доведення до менеджерів Центральна служба 
до 1.07 
2 верхньої і середньої ланок «бюджетної контролінгу, за 
поточного року 
резолюції» (листа з планування) підписом правління 
Розробка спеціальних первинних форм, за 
якими проводитиметься збір інформації та 
до 1.08 
3 доведення цих форм до відповідальних за їх Відділ контролінгу 
поточного року 
заповнення працівників чи структурних 
підрозділів 
Заповнення первинних форм і направлення їх Структурні до 1.09 
4 
до відділу контролінгу підрозділи поточного року 
Розробка фінансових прогнозів, планування Контролеру 
та аналіз альтернатив (окреслення співпраці з до 1.10 
5 
альтернативних можливостей залучення та відповідними поточного року 
використання ресурсів) службами 
Збалансування планів шляхом оптимального до 15.10 
6 Служби контролінгу 
поєднання наявних альтернатив поточного року 
до 15.10 
7 Координація показників різних бюджетів Служби контролінгу 
поточного року 
Фіксація узгоджених показників у конкретних до 1.11 
8 Служби контролінгу 
бюджетах поточного року 
Правління, 
Затвердження бюджетних показників і до 1.12 
9 керівництво 
доведення бюджетів до виконавців поточного року 
підприємством 
Служби контролінгу 
Бюджетний контроль: визначення відхилень Бюджетний та 
у спів-праці з 
10 фактичних показників від планових та аналіз післябюджетний 
виконав-цями 
причин відхилень періоди 
бюджетів 
Бюджетний та 
Рапортування (підготовка проміжних і 
після-
11 кінцевих звітів) про результати виконання Служби контролінгу 
бюджетний 
бюджетів 
періоди 
Група стратегічного Бюджетним та 
Коригування планів і бюджетів відповідно до планування, після-
12 
рекомендацій, що містяться в рапортах керівництво, бюджетний 
контролер періоди 
 
Процес бюджетування на майбутній рік починається з вибірки та 
розрахунку центральною службою контролінгу основних цільових 
показників монетарного характеру, які випливають зі стратегічного плану. 
 13 
Після цього готується так звана бюджетна резолюція або лист з планування, в 
якому окреслюються основні орієнтири діяльності підприємства в 
бюджетному році в розрізі окремих сфер і параметрів діяльності. В листі 
акцентується увага на основних факторах зовнішнього впливу, доводяться 
монетарні цілі на бюджетний рік та загальні рекомендації щодо їх 
досягнення. Наприклад, у листі в розділі спеціальних рекомендацій може 
зазначатися, що для досягнення планового обсягу операційного Cash-flow 
слід зменшити затрати на сировину та основні матеріали. Для цього доцільно 
укладати угоди на поставку на вигідніших умовах, зокрема з оплатою по 
факту, тобто після надходження сировини та матеріалів на склад, навіть якщо 
це зумовить необхідність робити закупки у непостійних постачальників. 
Необхідною передумовою успішного бюджетування на підприємстві є 
ефективно діюча система обліку, звітності та збору інформації. Для 
складання бюджетів кожному відповідальному підрозділу чи працівникові 
доводяться спеціальні табличні форми, в яких у розрізі окремих періодів і 
позицій зазначається характер показників чи іншої інформації, яку слід 
представити. Заповнені форми направляються у відділ контролінгу, який їх 
обробляє та систематизує. Одна група показників служить базовою 
інформацією для прогнозних розрахунків, а інші - безпосередньо фіксуються 
в бюджетах. Зміст окремих форм та їх вигляд визначаються службами 
контролінгу залежно від їх інформаційних потреб і структури носіїв 
інформації на кожному конкретному підприємстві. При складанні бюджетів 
рекомендується застосовувати форми, які за своїм змістом і структурою 
наближені до документів фінансової та податкової звітності, що значно 
полегшить роботу в рамках бюджетного контролю (план-факт порівняння). 
За умов ринкової економіки спостерігається відхід від загального 
планування на підприємстві в бік фінансового з розробленням цілої низки 
бюджетів за структурними підрозділами, тобто відзначається зростання ролі 
внутріфірмового фінансового планування.  
Бюджет – це оперативний фінансовий план, що складається у формі 
 14 
кошторису або балансу доходів і витрат на короткостроковий період і 
забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів на 
підприємстві. 
Бюджетне планування включає два етапи:  
- планування – розроблення бюджетів;  
- моніторинг (контрольний супровід, нагляд за виконанням бюджетів). 
Бюджети, що розробляються на підприємстві, різні за формою та 
змістом. Ті, які характеризують проміжні операції – закупівлю сировини і 
матеріалів, бюджет виробництва, – включають інформацію тільки про 
витрати; інші, наприклад бюджет продажу – тільки про доходи і т. п. 
Укрупнені бюджети (бюджет грошових коштів) відображають як витрати, 
так і доходи підприємства. Форми бюджету підприємство вибирає 
самостійно. 
Значення бюджетування (розроблення системи бюджетів на 
підприємстві) полягає у поліпшенні планування, що позитивно впливає на 
підвищення продуктивності праці працівників підрозділів та ефективність 
використання матеріальних і фінансових ресурсів. 
Бюджетування спрямоване на виконання двох основних завдань:  
- визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних з діяльністю окремих 
структурних одиниць і підрозділів;  
- забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами. 
Бюджетування – це стандартизований процес, що базується як на 
самостійно розроблених підприємством, так і на загальновизнаних вимогах і 
процедурах. До останніх належать: 
- розроблення бюджетів усіма підрозділами, що сприяє поліпшенню 
координації дій усередині підприємства; 
- забезпечення єдиного порядку підготовки, аналізу і затвердження 
бюджетів; 
- координація діяльності підрозділів підприємства в процесі 
розроблення бюджетів; 
 15 
- структурованість бюджетів; 
- обґрунтованість показників бюджетів досягнутими результатами, 
тенденціями, економічними чинниками та заданими темпами розвитку 
підприємства; 
- відкритість бюджетів до змін (надання менеджерам прав коригування 
показників бюджету відповідно до виявлених проблем чи зміни обсягів 
виробництва і продажу); 
- участь у бюджетуванні менеджерів усіх підрозділів, що відповідають 
за виконання бюджету. 
Процес бюджетування на підприємстві включає складання 
оперативного, фінансового і зведеного (консолідованого) бюджетів, 
управління і контроль за виконанням бюджетних показників. 
Бюджети, що застосовуються в системі оперативного фінансового 
планування, класифікуються за низкою ознак, рис. 1.1. 
У процесі бюджетування враховуються такі чинники: стадії життєвого 
циклу продукту, що виробляється; постійні і змінні потреби покупців; рівень 
конкуренції; трудові ресурси; тенденції розвитку технології; рівень 
підприємницького і фінансового ризику; потреби і ресурси виробництва; 
запаси на складі; вартість сировини; маркетингові й рекламні умови; 
ціноутворення на товари (послуги); моральне старіння товарів і послуг. 
Бюджетування здійснюється «знизу догори» і «згори донизу». 
Бюджетування знизу догори (з рівня підрозділів) проводиться із залученням 
працівників підрозділів. 
При складанні бюджету згори донизу бюджет передається 
керівництвом менеджерам структурних підрозділів для його деталізації та 
розроблення рекомендацій. Завдання оперативного рівня такі самі, як і 
завдання підприємства в цілому, тому індивідуальні бюджети вільно 
інтегруються в консолідований (зведений) бюджет підприємства. 
Підготовка до бюджетування включає функціонально-вартісний аналіз 
виробництва й реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та визначення 
 16 
рівня, до якого можуть бути знижені витрати за одночасного збільшення 
прибутку, збереження якості й обсягу випуску продукції (послуг). 
 Класифікація бюджетів за основними класифікаційними 
ознаками 
 
 
 За сферою діяльності підприємства 
 
 
 бюджет з інвестиційної діяльності 
  
бюджет з операційної діяльності 
 
  
бюджет з фінансової діяльності 
 
 
 За видами витрат 
 
 
 поточний бюджет (бюджет поточної діяльності) 
  
капітальний бюджет (бюджет капітальних витрат) 
 
  
За номенклатурою витрат 
 
 
 функціональний (операційний бюджет) 
 
 
 комплексний (зведений) бюджет 
 
 
За методами розроблення 
 
  
статичний (стабільний) бюджет 
 
 
 гнучкий бюджет 
 
Рис. 1.1. Класифікація основних видів бюджетів, що розробляються на 
підприємстві в процесі оперативного фінансового планування 
 
Складання бюджету включає такі етапи: 
 17 
- підготовка прогнозу і бюджету продажу; 
- визначення очікуваного обсягу виробництва; 
- розрахунок витрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією 
продукції; 
- складання фінансових планів; 
- розрахунок і аналіз грошових потоків. 
До переваг бюджетного планування належать: 
- надання структурним підрозділам більшої самостійності у витрачанні 
коштів, економії за бюджетом фонду оплати праці, що сприяє підвищенню 
матеріальної заінтересованості працівників в успішному виконанні планових 
завдань; 
- зменшення непродуктивних витрат робочого часу працівників 
фінансової служби за рахунок мінімізації кількості контрольних параметрів 
бюджетів; 
- досягнення режиму суворої економії матеріальних, трудових і 
фінансових ресурсів підприємства. 
 
 
1.2 Принципи та методи фінансового планування на підприємстві 
 
У теорії і практиці економічної науки можна зустріти різні підходи 
бюджетування та планування на підприємстві. До основних з них слід 
віднести такі: 
− принцип повноти: всі операції підприємства, що призводять до 
надходжень чи виплат грошових коштів, а також впливають на його 
фінансові результати, повинні бути відображені в бюджеті; 
− принцип координації означає, що бюджети окремих центрів 
прибутковості, затрат, структурних підрозділів тощо повинні складатися з 
урахуванням можливості їх зведення в єдиний консолідований бюджет; 
окрім цього, слід узгоджувати стратегічні цілі з показниками довгострокових 
 18 
планів і короткострокових бюджетів; 
− принцип централізації передбачає, що бюджетування є важливим 
інструментом фінансового управління підприємством, яке повинно 
здійснюватися з єдиного центру, а отже, всі грошові надходження (в т. ч. 
позичкові ресурси) повинні служити для покриття всіх вихідних грошових 
потоків; 
− принцип спеціалізації бюджетів вимагає, щоб грошові 
надходження та виплати відображалися відповідно до їх видів і джерел 
виникнення, завдяки чому можна проконтролювати рух грошових коштів у 
розрізі окремих центрів прибутковості та відповідальності; 
− принцип періодичності бюджетування означає, що бюджети 
повинні ділитися на окремі періоди, тривалість яких визначається 
специфікою організації фінансової діяльності підприємства (щоденні 
бюджети, щодекадні, тижневі, на місяць, квартал тощо); 
− принцип прозорості передбачає, що бюджети повинні складатися 
таким чином, щоб усі задіяні в їх виконанні особи чітко уявляли завдання, які 
перед ними ставляться, та мали стимули до їх виконання; 
− принцип точності: всі операції та результуючі з них грошові 
надходження і виплати повинні базуватися на реальних прогнозах; 
− принцип декомпозиції полягає в тому, що кожний бюджет 
нижчого рівня є деталізацією бюджету більш високого рівня, тобто бюджети 
цехів є «вкладеними» у зведений бюджет виробництва, часткові бюджети в 
розрізі статей затрат конкретизують бюджет виробництва тощо. 
Наведені принципи бюджетного планування діяльності структурних 
підрозділів і всього підприємства необхідно впроваджувати з метою економії 
фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, більшої гнучкості в 
управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також для підвищення 
точності заданих бюджетних показників. 
У науково-практичній літературі, присвяченій плануванню та 
бюджетуванню, розрізняють два основні види бюджетів: гнучкі та фіксовані. 
 19 
За способами бюджетування розрізняють: нуль-базис-бюджетування і 
традиційне бюджетування. 
Методологія нуль-базис-бюджетування (ZBB - Zero-Base-Budgeting) 
використовується у разі заснування нового підприємства, розширення діючих 
виробничих потужностей (для збільшення обсягів та асортименту продукції) 
чи в рамках контролінгу витрат з метою виявлення резервів їх зниження. 
Порядок проведення ZBB представлено на рис. 1.2. 
 
9 Контролер перевіряє рівень виконання бюджетних показників та доповідає 
керівництву про причину відхилення факту від плану 
 
8 Відділ контролінгу розробляє бюджет з відображенням контрольних 
показників для окремих носіїв рішень 
 
7 На рівні підприємства приймається рішення про пріоритети у використанні 
ресурсів, рівень виробництва та затрат 
 
6 Керівництво підприємства зіставляє дані окремих структурних підрозділів, 
будує власний ієрархічний ряд пріоритетів та альтернатив на сонові 
коригування даних окремих центрів 
 
5 Керівництво підрозділами визначає пріоритетні напрями використання наявних 
обмежених ресурсів і будує ієрархічний ряд пріоритетів 
 
4 Керівники підрозділів визначають альтернативні способи досягнення 
намічених завдань і необхідні затрати 
 
3 Керівники підрозділів розробляють конкретні цільові показники для окремих 
функціональних одиниць 
 
2 Керівництво структурними підрозділами визначає конкретні цілі і доводить їх 
до окремих функціональних одиниць 
 
1 Керівництво підприємства визначає стратегічні та оперативні цілі, оцінює 
наявні ресурси та приймає рішення про сфери застосування ZBB 
Рис. 1.2. Етапи нуль-базис-бюджетування 
 
У гнучких бюджетах планові розрахунки затрат і фінансових 
результатів прив'язуються до обсягів виробництва та реалізації продукції. До 
цієї категорії бюджетів належать бюджет затрат, які відносяться до умовно 
змінних (змінюються пропорційно до обсягів виробництва). 
На відміну від цього, показники фіксованих бюджетів здебільшого не 
 20 
змінюються зі зміною обсягів виробництва. За принципом фіксованого 
бюджетування складають бюджет адміністративних витрат, бюджет на 
рекламу тощо. 
Базою для нуль-базис-бюджетування є так звана точка-нуль 
(інформація про результати діяльності попередніх періодів, зокрема витрати 
до розрахунків не беруться). Бюджетні показники за цим способом 
розраховуються на основі нового обрахунку потреби в капіталі для 
фінансування необоротних та оборотних активів з використанням широкого 
масиву інформації щодо технологічних процесів, норм і нормативів, 
калькулювання собівартості продукції, ціноутворення тощо. 
В основі традиційного бюджетування лежать показники діяльності, 
зокрема показники потреби в капіталі та ріння витрат попередніх періодів. 
При цьому застосовується методологія екстраполяції. Цей спосіб, як правило, 
використовується за відносно стабільних тенденцій у сфері виробництва та 
реалізації продукції (асортимент та обсяги виробництва в плановому періоді 
суттєво не відрізняються від попередніх періодів або ж зміни відбуваються 
згідно з чітко вираженою тенденцією). У даному разі недоцільно наново 
здійснювати розрахунок усіх позицій затрат. Це можна зробити на основі 
коригування показників попередніх періодів на відповідні прогнозні 
величини. 
Таким чином, основна відмінність ZBB від традиційного планування 
полягає в тому, що останнє значною мірою зорієнтоване на показники 
діяльності, зокрема показники рівня витрат попередніх періодів (які можуть 
бути невиправдано завищеними). Головною метою ZBB є визначення 
оптимального рівня витрат підприємства та пріоритетних напрямів 
використання обмежених фінансових ресурсів. У рамках ZBB аналізуються 
всі статті затрат і по кожній із них визначаються можливості економії. 
Враховуючи те, що ZBB є більш трудомістким, а отже, витратнішим 
методом, його слід використовувати лише за неможливості застосування 
традиційного бюджетування (наприклад, заснування нового підприємства) чи 
 21 
у разі, якщо воно є недостатньо об'єктивним (наприклад, суттєво завищена 
потреба в капіталі). 
З метою організації бюджетного планування діяльності окремих 
структурних підрозділів та підприємства в цілому доцільно запровадити 
наскрізну систему бюджетів. Ця система дозволяє встановити жорсткий 
бюджетний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити 
реальні умови для вироблення ефективної фінансово-господарської 
діяльності суб'єкта господарювання. 
Рішення щодо залучення та використання фінансових ресурсів 
приймаються на основі двох основних критеріїв: прибутковість та ліквідність 
(платоспроможність). Саме тому в ході фінансового планування слід чітко 
розмежовувати планування фінансових результатів і планування вхідних та 
вихідних грошових потоків (планування ліквідності), оскільки не всі доходи і 
витрати, які враховуються при визначенні фінансових результатів, 
призводять до відповідних грошових надходжень або виплат у плановому 
періоді. Досить часто можна спостерігати ситуацію, коли підприємство має 
прибутки, однак є неплатоспроможним, і навпаки – підприємство збиткове, 
однак платоспроможне. 
Отже, система бюджетів повинна бути зорієнтована на планування 
фінансових результатів, з одного боку, та ліквідності - з іншого. Оцінка 
майбутніх фінансових результатів (прибутків, збитків) здійснюється шляхом 
складання бюджету доходів і витрат за всіма видами звичайної діяльності 
підприємства, які очікуються в плановому періоді. Прогнозування ліквідності 
проводиться на основі зіставлення грошових надходжень і видатків, які 
очікуються в плановому періоді. Координація цих двох напрямів 
бюджетування здійснюється в результаті їх інтеграції у формі планового 
балансу та бюджету Cash-flow. 
Система бюджетів повинна охоплювати всю базу фінансових 
розрахунків підприємства. Вона включає первинний бюджет, групу основних 
бюджетів та сукупність часткових бюджетів. У стандартному вигляді група 
 22 
основних бюджетів містить: 
− план інвестицій; 
− план фінансових результатів (прибутків і збитків); 
− планування ліквідності (оперативний фінансовий бюджет); 
− плановий баланс; 
− план звіту про рух грошових коштів (Cash-flow). 
Загалом, план інвестицій, план прибутків (збитків), плановий баланс, 
план руху грошових коштів належать до середньо- і довгострокових планів. 
Як правило, вони складаються на період від 1 до 5 років з поквартальною 
розбивкою і забезпечують ліквідність підприємства у довгостроковому 
періоді (структурна ліквідність). Показники окремих кварталів (чи місяців) 
розраховуються в рамках короткострокового бюджетування. Зіставлення 
короткострокових складових довгострокових планів з оперативним 
фінансовим планом забезпечує поточну ліквідність підприємства. 
Важливими елементами системи бюджетування є вибір і розробка так 
званого первинного бюджету, в якому фіксуються планові значення фактора, 
що найбільше обмежує діяльність підприємства. Тип первинного бюджету 
залежить від специфіки фінансово-господарської діяльності підприємства та 
потенціалу залучення ресурсів. Він може бути зорієнтований на збут 
продукції, постачання факторів виробництва чи на можливості фінансування. 
Наприклад, якщо обсяги виробництва та реалізації продукції залежать від 
рівня забезпеченості підприємства дефіцитною сировиною, то первинним 
бюджетом, очевидно, буде бюджет матеріального забезпечення. Якщо обсяги 
діяльності визначають висококваліфіковані кадри, то за первинний слід брати 
бюджет персоналу тощо. 
Як первинний бюджет розглядають, як правило, бюджет реалізації 
продукції, оскільки саме величина продажів найчастіше є обмежуючим 
діяльність підприємства чинником. Враховуючи можливості збуту продукції, 
обчислюється необхідний рівень технологічних потужностей підприємства, 
для забезпечення якого розраховується потреба в капіталі для фінансування 
 23 
основних засобів та нематеріальних активів. На основі інформації про 
тривалість операційного циклу та величини затрат на виробництво і 
реалізацію продукції визначають потребу в капіталі для фінансування 
оборотних активів. Можливості покриття потреби в капіталі прогнозуються 
на основі аналізу руху коштів у рамках фінансової діяльності та відносин з 
капіталодавцями. 
Базовою ланкою системи бюджетування є часткові бюджети, які 
формуються відповідно до принципів спеціалізації та декомпозиції і 
включають окремі частини грошових доходів і витрат підприємства 
(наприклад, бюджети структурних підрозділів, центрів витрат чи доходів, 
функціональні бюджети у розрізі окремих затрат тощо). До типових 
часткових бюджетів можна віднести: 
- план реалізації продукції; 
- бюджет виробництва; 
- бюджет товарно-матеріальних запасів; 
- бюджет фонду оплати праці та нарахувань на неї; 
- бюджет матеріальних витрат; 
- бюджет споживання енергії; 
- бюджет інших витрат; 
- бюджет погашення кредитів (прив'язаний до графіків виконання 
зобов'язань); 
- податковий бюджет (складається тільки в цілому по 
підприємству). 
Часткові бюджети розробляються відповідно до загальної стратегічної 
лінії діяльності підприємства та з урахуванням особливостей його окремих 
функціональних підрозділів. Кількість часткових бюджетів залежить від 
рівня деталізації планування на підприємстві. Всі бюджети тісно пов'язані 
між собою і складають єдину систему бюджетів. 
Бюджетування включає вибір видів і структури бюджету. 
Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих 
 24 
індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, 
витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді. 
Отже, консолідований бюджет – це скоординований за всіма 
підрозділами і функціями план діяльності підприємства в цілому, що 
об'єднує блоки окремих бюджетів і створює потоки інформації, потрібні для 
прийняття і контролю управлінських рішень у сфері фінансового планування. 
Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: 
операційний бюджет (operating budget); фінансовий бюджет (financial budget). 
Операційний (поточний, періодичний, оперативний) бюджет – це 
система бюджетів, що характеризує доходи і витрати за операціями або 
окремими функціями підприємства. 
Операційний бюджет включає: бюджет продажу (sales budget); бюджет 
виробництва (production budget); бюджет витрат (за видами витрат: трудових, 
загальновиробничих, адміністративних, витрат на збут тощо); прогноз 
прибутків і збитків (фінансових результатів). 
Фінансовий бюджет – це план, в якому відображаються обсяг і 
структура грошових коштів та їх використання. 
Фінансовий бюджет включає: 
- бюджет грошових коштів; 
- бюджет капітальних інвестицій; 
- прогнозний бухгалтерський баланс. 
Підсумовуючи вищевикладене, необхідно відмітити, що бюджет не має 
стандартизованих форм. Найширше використовується структура зведеного 
(консолідованого) бюджету, що передбачає виокремлення оперативного і 
фінансового бюджетів. 
 
 
1.3 Правила вибору джерел фінансування підприємств 
 
Наслідком незадовільної роботи по управлінню фінансами, відсутності 
бюджетування на більшості вітчизняних підприємств є невиконання 
 25 
елементарних вимог щодо формування окремих позицій активів і пасивів, 
організації руху грошових коштів. Хоча з формального погляду звітність 
більшості вітчизняних підприємств складається правильно (відповідно до 
методичних і нормативних вимог), її параметри залишаються 
незадовільними. З метою дотримання фінансової рівноваги на підприємстві, 
забезпечення стабільної платоспроможності та ліквідності під час прийняття 
рішень стосовно джерел покриття потреби в капіталі, складання фінансових 
бюджетів слід дотримуватися правил фінансування, до яких належать: 
- золоте правило фінансування; 
- золоте правило балансу; 
- правила ліквідності; 
- правило вертикальної структури капіталу. 
Перші три правила характеризують горизонтальну структуру капіталу 
та активів підприємства, останнє стосується лише пасиву балансу. Всі 
правила базуються на розрахунку ряду показників, які характеризують 
співвідношення певних статей балансу. 
Вимоги правил покриття потреби в капіталі слід враховувати в ході 
складання поточних і довгострокових фінансових планів, і лише в цьому 
випадку параметри звітності відповідатимуть критеріям 
кредитоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства. 
Перевірка дотримання зазначених правил дозволяє дійти висновку про якість 
прийняття фінансових рішень менеджментом підприємства. 
Одним із способів перевірки рівня забезпечення фінансової рівноваги є 
визначення відповідності окремих позицій балансу вимогам золотого 
правила фінансування. Зміст його полягає в необхідності узгодження строків, 
на які мобілізуються фінансові ресурси, зі строками, на які вони вкладаються 
в реальні чи фінансові інвестиції. Золоте правило фінансування називають 
також золотим банківським правилом, або правилом узгодженості 
(конгруентності, паралельності) строків. За цим правилом фінансовий капітал 
повинен бути мобілізований на строк, не менший від того, на який даний 
 26 
капітал заморожується в необоротних та оборотних активах підприємства. 
Дотримання вимог золотого правила фінансування забезпечує 
підприємству стабільну ліквідність і платоспроможність. При його 
використанні виникає проблема зіставлення окремих статей активу та пасиву 
балансу (окремих об'єктів інвестування та джерел фінансування), оскільки з 
балансового звіту безпосередньо не видно, які саме активи профінансовано за 
рахунок тих чи інших пасивів. Саме тому управління процесом узгодження 
залучення та використання капіталу слід здійснювати на стадії планування 
потреби в ресурсах та джерел її покриття. 
При використанні золотого правила фінансування слід керуватися 
двома умовами, які виражають його зміст: 
 
ДА
≤ 1          (1.1.) 
ДП
де ДА – довгострокові активи;  
ДП – довгострокові пасиви. 
 
КА
≥ 1          (1.2.) 
КП
 
де КА – короткострокові активи;  
КП – короткострокові пасиви. 
На практиці досить часто керуються помилковим принципом 
«загального покриття», згідно з яким усі активи повинні фінансуватися за 
рахунок усіх пасивів. Наслідком цього є порушення золотого правила 
фінансування. Щодо доцільності дотримання вимог цього правила існує ряд 
критичних зауважень. Так, при дотриманні правила фінансова рівновага 
забезпечується, якщо: 
- інвестований капітал своєчасно (в передбачені строки) вивільняється 
в результаті господарської діяльності; 
- існує можливість субституції або пролонгації строків повернення 
 27 
капіталу; 
- платежі, строк оплати яких настав, можна здійснити за рахунок 
надходжень від операційної та інвестиційної діяльності. 
Таким чином, на думку багатьох фінансистів, виникає парадокс. Золоте 
правило фінансування справджується, якщо існує можливість пролонгації чи 
залучення нового фінансового капіталу при настанні строків погашення 
попередньої заборгованості. Якщо ж можлива субституція чи пролонгація, 
тоді зовсім не обов'язкова паралельність строків, на які залучаються капітал 
та інвестиції. Зазначеною аргументацією не враховується, що можливості 
субституції чи пролонгації значною мірою залежать від 
кредитоспроможності підприємства, одним з важливих критеріїв якої є 
рівень дотримання вимог правил фінансування. 
Інше слабке місце правила пов'язане з тим, що висновки про ліквідність 
підприємства будуються на горизонтальному аналізі статей балансу. Однак 
позиції балансу не дають повного уявлення про строки і величину всіх 
вхідних і вихідних грошових потоків, зокрема стосовно податкових платежів, 
виплати зарплати, мобілізації прихованих резервів тощо. Отже, дотримання 
чи недотримання вимог зазначеного правила не завжди означатиме 
платоспроможність підприємства чи її відсутність у конкретний період. 
Разом з тим у довгостроковому періоді чітко виражена невідповідність 
умовам правила свідчитиме про потенційну неплатоспроможність 
підприємства. 
Золоте правило балансу можна розглядати як більш конкретизовану 
форму правила конгруентності строків. З метою досягнення паралельності 
строків мобілізації і використання фінансових ресурсів воно вимагає 
дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та 
активів. Для цього при складанні бюджетів рекомендується керуватися 
такими двома умовами: 
- потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід 
покривати за рахунок власного капіталу і довгострокових позичок: 
 28 
 
ВК+ДП
 ≥ 1           (1.3.) 
НА
 
де ВК – власний капітал;  
ДП – довгострокові позики;  
НА – необоротні активи. 
- довгострокові капіталовкладення повинні фінансуватися за рахунок 
коштів, мобілізованих на довгостроковий період, тобто довгострокові пасиви 
повинні використовуватися не тільки для фінансування необоротних активів, 
а й для довгострокових оборотних активів (наприклад, оборотні засоби, 
авансовані в стратегічні запаси сировини, неліквідні товари тощо): 
 
ВК+ДП
≥ 1        (1.4.) 
НА+ДОА
де ДОА – довгострокові оборотні активи. 
 
Зрозуміло, що під час зовнішнього аналізу (наприклад, оцінки 
кредитоспроможності позичальника банком) перевірку рівня дотримання 
останньої умови здійснити практично неможливо, оскільки інформацією про 
довгострокові оборотні активи володіють лише фінансові та бухгалтерські 
служби підприємства.  
Критики золотого правила балансу звертають увагу на таку саму 
суперечність, як і в золотому правилі фінансування. Використання золотого 
правила балансу дає можливість уникнути проблем з ліквідністю, якщо 
амортизація активів у результаті господарської діяльності збігається за 
обсягами і термінами з погашенням залученого капіталу і якщо грошових 
надходжень достатньо для забезпечення розрахунків у ході поточної 
операційної діяльності. У разі потреби в довгостроковому капіталі повинна 
також існувати можливість пролонгації строків погашення існуючих кредитів 
і залучення нового капіталу. 
 29 
Під час розробки фінансових планів для фінансових служб підприємств 
важливе значення мають два параметри, які характеризують капітал: вартість 
і структура. Структура капіталу підприємства – це співвідношення власних і 
позичкових джерел у структурі пасивів. Вартість капіталу – це плата за 
користування залученими фінансовими ресурсами, в т. ч. сплата процентів, 
дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць та інші затрати. 
Вважається, що чим гірша структура, тим вища середньозважена вартість 
капіталу. 
Правило вертикальної структури капіталу пов'язане з аналізом складу 
та структури джерел формування капіталу. Прив‘язка до активів, тобто 
напрямів використання фінансових ресурсів підприємства, в даному разі не 
здійснюється. Правило вертикальної структури вимагає дотримання певного 
співвідношення між власним і позичковим капіталом підприємства. 
Результати аналізу структури використовуються під час прийняття рішень 
щодо фінансування підприємства, зокрема при оцінці інвестиційної 
привабливості, кредитоспроможності та санаційної спроможності.  
На практиці здебільшого розраховують коефіцієнт заборгованості та 
коефіцієнт незалежності. Перший характеризує залежність підприємства від 
позичкового капіталу і визначається як відношення позичкового капіталу 
(ПК) до джерел власних коштів (ВК). Прийнято вважати, що зростання рівня 
заборгованості свідчить про зростання фінансового ризику, тобто можливості 
втрати платоспроможності. І навпаки, при заданих напрямах інвестування 
ризик кредиторів тим менший, чим менша частина позичкового капіталу в 
загальній сумі пасивів. 
Чим більше значення коефіцієнта незалежності (Кавт), тим менш 
ризиковою є структура капіталу підприємства (менша залежність від 
кредиторів). Якщо питома вага власних засобів у структурі джерел 
фінансування збільшується, то Аавт=> 1; якщо спостерігається тенденція до 
фінансування за рахунок позичок, то Кавт => 0. 
Щодо структури капіталу існують різні погляди. Окремі економісти 
 30 
вважають, що співвідношення власного і позичкового капіталу підприємства 
має становити 1:1. Згідно з даним підходом загальна сума заборгованості не 
повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне 
значення Кавт = 0,5. Згідно з іншими трактуваннями правила вертикальної 
структури капіталу для промислових підприємств частка власного капіталу 
повинна становити не менше 60 %, для торгівлі – 50 %. Існують також думки, 
що співвідношення власного і позичкового капіталу має становить 2:1. 
На практиці на структуру капіталу підприємств впливають такі основні 
фактори: 
- галузь виробництва, до якої належить підприємство; 
- форма організації бізнесу; 
- обсяги діяльності підприємства та його місцезнаходження; 
- прибутковість активів; 
- процентні ставки за користування позичками; 
- оподаткування розподіленого і нерозподіленого прибутку; 
- особливості законодавства про банкрутство; 
- інші специфічні фактори. 
При формуванні структури капіталу фінансисти як орієнтир можуть 
враховувати середньогалузеві значення коефіцієнтів заборгованості та 
автономності підприємств відповідної галузі. Для більшої об'єктивності в 
процесі аналізу структури капіталу слід визначати рівень відхилення 
фактичних значень показників структури капіталу конкретного підприємства 
не лише від середньо-галузевих значень вітчизняних підприємств, а й у 
світовому розрізі. Враховуючи перехід українських підприємств на 
міжнародні стандарти звітності, світові тенденції до гармонізації та 
глобалізації, саме середньогалузеві значення показників структури капіталу в 
країнах з розвинутою ринковою економікою повинні служити орієнтиром 
для українських суб'єктів господарювання. 
Розмах варіації значень показників, які характеризують структуру 
капіталу підприємств, досить великий: у тих галузях виробництва, де 
 31 
обіговість засобів є високою, частка позичкового капіталу також висока, і 
навпаки, там, де обіговість менша, коефіцієнт заборгованості теж менший. 
На вітчизняних підприємствах можна спостерігати дещо викривлену 
картину (відповідні показники є надто високими). Це можна пояснити, з 
одного боку, недоліками діючих до 2000 р. методичних вимог до складання 
звітності підприємств, згідно з якими цілий ряд позицій капіталу, що за 
своєю економічною сутністю є позичковим, відносились до власного 
капіталу (наприклад, резерви майбутніх витрат і платежів, відстрочений 
податковий борг тощо). З іншого боку, низький рівень коефіцієнта 
заборгованості є наслідком нерозвиненості кредитних відносин в Україні, 
високим рівнем кредитного ризику та прагненням підприємств його 
зменшити завдяки поліпшенню структури капіталу. 
Високий рівень позичкових ресурсів у структурі джерел фінансування 
німецьких підприємств пояснюється, з одного боку, сприятливою щодо 
використання банківських позичок податковою політикою і традиційно 
високим рівнем довіри між кредитними установами та позичальниками, а з 
іншого – високим обсягом забезпечення наступних витрат і платежів, які є 
внутрішнім джерелом формування позичкового капіталу. Відносно високий 
рівень власних джерел фінансування швейцарських підприємств пояснюється 
меншим рівнем оподаткування нерозподіленого прибутку порівняно з 
розподіленим. 
Таким, чином, якщо аналізувати структуру капіталу підприємств у 
розрізі окремих форм організації бізнесу, то можна виявити таку 
закономірність: в акціонерних Підприємствах, особливо тих, акції яких 
котируються на біржі, частка власного капіталу є майже в два рази більшою, 
ніж у підприємств інших форм організації бізнесу. Це можна пояснити тим, 
що звітність акціонерних Підприємств публікується в пресі і для інвесторів, 
які оцінюють ризиковість своїх вкладень, причому рівень заборгованості 
підприємства відіграє вирішальну роль. Саме тому акціонерні Підприємства 
прагнуть підвищити рівень показника своєї фінансової незалежності. 
 32 
 
 
1.4 Світовий досвід антикризового фінансового планування 
 
Процес фінансового планування в країнах з розвиненою ринковою 
економікою має свої особливості, аналіз яких необхідний для виявлення 
позитивного світового досвіду з метою його використання на вітчизняних 
підприємствах. 
У науковій літературі дослідженню світового досвіду фінансового 
планування присвячені роботи таких провідних учених-економістів як 
Є.Білий, В.Седов, Г.Гольдштейн, В.Гончаров, Д.Хан. 
Проте, проблема фінансового планування залишається ще недостатньо 
дослідженою. Багато питань як в теоретичному, так і в практичному плані 
залишаються нерозробленими і потребують детального вивчення. 
Розглянемо три підходи до використання фінансового планування - 
німецький, американський і японський, кожен з яких має свої особливості. 
Крупні німецькі підприємства накопичили величезний досвід 
корпоративного планування в умовах сильних соціальних обмежень, з одного 
боку, і жорсткій міжнародній конкуренції - з іншого. Цей досвід знаходить 
успішне застосування на підприємствах колишньої ГДР, Польщі, Чехії, куди 
експансують західнонімецькі концерни. Німецький підхід до фінансового 
планування характеризується ґрунтовністю і детальністю всіх планово-
контрольних процедур. Велику увагу підприємці приділяють питанням 
безпечного в плані ліквідності розвитку підприємства і стратегічному підхо-
ду. Тому як критерії існування підприємства в короткостроковому періоді 
виступають показники результату і ліквідності, а як довгострокова мета - 
збільшення цінності капіталу підприємства; короткостроковий же прибуток 
розглядається тільки як джерело фінансування перспективного розвитку. На 
відміну від американської системи корпоративного управління, в німецьких 
фірмах персонал безпосередньо включений в управління підприємством 
 33 
через участь в наглядових (на крупних АТ) і виробничих радах. Розподіл 
отриманого прибутку або фінансового результату підприємства вивчається з 
погляду внесків в нього праці і капіталу. Акціонери практично зрівняні в 
правах з персоналом, що робить підприємство стійкішим. Важливе значення 
мають на німецьких підприємствах регламентація процесів управління і 
залучення до цих процесів персоналу. Зокрема, це відбувається через 
управління по цілях і систему стимулювання керівників і персоналу, 
прив'язану до рівня досягнення цільових показників [8, с. 141]. 
Для збереження рівноваги між можливостями підприємства і вимогами 
швидко змінного ринку в концернах і на підприємствах Німеччини в рамках 
стратегічного планування фінансові плани окремих полів бізнесу зводяться в 
загальний план. Дефіцит грошових коштів, що виникає у окремих полів 
бізнесу, ліквідовується в ході планування фінансових операцій. Цю задачу 
зазвичай вирішує центральний відділ фінансів. Якщо дефіцит фінансування 
не може бути ліквідований в короткостроковому і середньостро- ковому 
періоді, то використання грошових коштів, запланованих для полів бізнесу, 
обмежується, наприклад, збільшенням термінів інвестування (у 
короткостроковому періоді) або коректуванням стратегічних планів полів 
бізнесу (у середньо- і довгостроковому періоді). Крім того, центральний 
відділ фінансів робить спеціальні короткострокові фінансові розрахунки, 
пов'язані із специфічними надходженнями і виплатами грошових коштів [7]. 
Тим самим складаються три етапи фінансового планування, не враховуючи 
окремих планів фінансування проектів (табл. 1.2). 
В оперативному плануванні (бюджетуванні) за допомогою бюджету 
встановлюються фінансові рамки, в яких повинні оперувати підрозділи. 
Метою короткострокового планування фінансових коштів є підтримка 
оптимальної ліквідності. 
На підприємствах Німеччини процес фінансового планування 
орієнтований, по більшій мірі, на внутрішніх користувачів інформації, осіб, 
що ухвалюють управлінські рішення. Бюджетний процес строго регла-
 34 
ментований, коректуванню, що враховує зміни умов, в ході господарського 
циклу піддаються лише довгострокові бюджети. Середньо - і довгострокові 
бюджети міняються тільки в наступному циклі, тобто процес фінансового 
планування не можна визнати гнучким. 
Таблиця 1.2 
Врахування руху капіталу по стадіях планування (досвід Німеччини) [28] 
Етапи Стратегічне планування Оперативне Короткострокове 
планування планування 
Предмет Потенціал прибутку Прибуток Ліквідність 
Інструмент Визначення потреби полів Розрахунок Розрахунок 
бізнесу в грошових коштах грошового надходжень/виплат 
Фінансування полів бізнесу капіталу 
(середньо - і Бюджет 
довгострокове) 
Мета Фінансування виконання Визначення Економічно опти-
загального плану фінансових рамок мальне надання або 
для структурних вкладення грошей 
підрозділів 
 
 
Фінансове планування в корпораціях США підпорядковане вимогам 
зовнішніх користувачів: зовнішніх інвесторів, акціонерів, кредиторів, 
урядових регулюючих і податкових відділів. Податкове управління, при всій 
його значущості, не має в цьому переліку пріоритетного значення, на відміну 
від концернів і підприємств країн континентальної Європи, де особлива увага 
приділяється саме оподаткуванню. Відповідно, на підприємствах США весь 
процес фінансового планування направлений на задоволення потреб саме цієї 
групи користувачів інформації, плани і звіти для зовнішнього використання - 
пріоритетні. Крім того, фінансове планування корпорацій США відрізняється 
гнучкістю: коректування основних показників середньо - і 
короткострокового планування проводиться у момент виявлення їх 
необхідності. 
Американські фірми використовують зазвичай два види планування: 
довгострокове стратегічне планування і річне фінансове планування. 
Стратегічне планування має на меті дати обґрунтовану оцінку майбутньої 
 35 
рентабельності різних стратегічних господарських центрів (СГЦ), і на основі 
цього приймаються вирішення з приводу припинення того або іншого виду 
підприємницької діяльності або впровадження в нові сфери ділової 
активності. 
Річне фінансове планування ґрунтується на показниках стратегічного 
плану. Річний план (бюджет) - оперативний документ згідно якому СГЦ 
визначає планований на поточний рік об'єм виробництва, складає плани по 
використанню робочої сили, капіталовкладень, випуску нових видів про-
дукції. У річному плані деталізується план виробництва і збуту поквартально 
і щомісячно. Процес розробки річного плану починається з прогнозу об'єму 
продажів товарів і послуг, потім розраховуються витрати виробництва, і 
намічається прибуток. Складання бюджету починається з розробки 
нормативів трудових витрат на одиницю продукції, що випускається. Потім 
від досягнутого визначаються витрати на сировину і матеріали по 
встановлених нормативах. 
Гнучкість планування американські компанії підвищують 2-мя 
шляхами: 1 - скорочення планованого періоду; прогнозування і планування 
завдань на ковзаючій основі. 2 - скорочення часу виконання замовлення; 
Встановлення тісніших контактів із замовником. В американських 
компаніях плани складаються, як правило, у виробничих відділеннях. За 
деякими даними, близько 2/3 американських компаній планують «від низу до 
верху», 1/3 - на основі взаємодії всіх рівнів управління, а планування зверху 
«вниз» взагалі відсутнє [25; 6]. 
Загальновизнано, що основою японського бізнесу є планомірність, 
тобто всі дії будь-якого підприємства обов'язково здійснюються по строгому 
плану. Велика увага приділяється всім видам планів, особливо стратегічним, 
орієнтованим на досягнення крупних цілей і розвиток на довгостроковій 
основі. Довгострокове планування в Японії почало прискорено 
упроваджуватися з 1950 року. У 1956 р. був прийнятий п'ятирічний план 
економічного розвитку країни. 
 36 
В Японії всі крупні фірми мають планові відділи; підготовка плану 
централізована, планування здійснюється зверху - вниз. Часовий горизонт 
планування зазвичай рівний п'яти рокам, горизонт прогнозування - 
п'ятнадцяти рокам. Процес фінансового планування в більшості випадків 
включає чотири стадії: формулювання передумов, уточнення проблем, 
довгострокова стратегія, середньострокові і короткострокові плани. 
Особливо слід підкреслити, що в Японії існує система загальнонаціонального 
прогнозування, іноді її називають індикативним плануванням. 
Центральний плановий відділ в японських компаніях грає значно 
важливішу роль, ніж в американських. Зазвичай саме плановий відділ 
здійснює розробку плану при деякій участі лінійних планових відділів і 
відділу взаємин з персоналом. Складений плановим відділом план 
розглядається Комітетом з управління, а остаточне рішення ухвалюється 
Комітетом з управління і Президентом, який одночасно є і Головним керів-
ником. У японських компаніях це багато в чому обумовлено тим, що ступінь 
їх диверсифікації менший, ніж американських. 
Філософія і цілі компанії переглядаються за участю акціонерів з 
урахуванням наявних ресурсів. На основі зібраної інформації (про зовнішнє 
середовище, про стан і розвиток галузі, конкуренцію) складаються прогнози 
про положення фірми на майбутнє. Аналіз прогнозів дозволяє виявити 
можливості і погрози. Оцінка результатів минулої діяльності і поточних 
підсумків виявляє проблеми і дає інформацію для наступного прогнозування. 
Виходячи з вищеперелічених передумов визначаються рівні домагань. 
Потім прогнозуються найважливіші результати за умови збереження 
політики, що діє. Ці результати порівнюються з рівнем домагань і 
виявляються резерви, виробляються стратегії, які дозволяють задіювати 
виявлені резерви. Щоб усунути розриви прогнозними значеннями, 
показників і тим на яких претендує компанія розробляються нові стратегії 
«продукт - ринок». Потім вивчають варіанти розширення виробництва і 
 37 
зниження витрат. Прогнозуються результати при використанні різних 
стратегій, при цьому виявляється, будуть використані резерви чи ні. 
В 70-80% найбільших японських корпорацій застосовуються системи 
довгострокового планування, планування організовується таким чином: 
1. вибираються 5-10 ключових стратегій і навколо них формується 
політика довгострокового розвитку; 
2. одночасно приймаються середньост- рокові плани для об'єднання 
стратегій в одне ціле і ув'язки з розподілом ресурсів; 
3. вище керівництво визначає цілі кожному підрозділу, а останнє 
розробляє кількісні плани досягнення цих цілей методом «від 
низу до верху» [3]. 
Довгострокова стратегія складається з 3 -х елементів: довгострокові 
цілі, підкріплені довгостроковою стратегією; довгострокові стратегічні 
проекти; довгострокова політика в основних областях. Середньострокові 
плани складаються з 3-х частин: 
намічаються середньострокові проекти, здійснюється їх хронологічна 
прив'язка, і розподіляються ресурси; 
намічаються плани, по укрупненій номенклатурі продукції виходячи із 
стратегії конкурентної боротьби для кожного виду продукції; 
складаються функціональні плани корпорації, тобто розвиток 
виробничих потужностей, складаються плани по праці і кадрам. 
Особливості даної моделі наступні: по-перше, встановлюються розриви 
між проектованим і поточним показниками, і розрізняються заходи по їх 
подоланню; по-друге, метою є не максимізація виробництва, а мета 
задовільного виконання поставлених цілей; по-третє, спочатку 
розробляються довгострокові стратегії, а далі за директиву для 
середньострокових планів [3; 6]. 
Отже, дослідження світового досвіду фінансового планування 
дозволило виявити схожі риси цього процесу на підприємствах провідних 
країн світу. Схожість обумовлена, з одного боку, спільністю умов 
 38 
функціонування підприємств цих держав: всі вони діють у високорозвинутих 
ринкових економіках, зумовлюючу розробку і вдосконалення засобів 
конкурентної боротьби. Так, у зарубіжних компаніях виділяються наступні 
види планів [1]: 
Corporate Charter (статут) - задає фундаментальні цілі підприємства і 
корпоративні стандарти, орієнтацію на ринки, структуру власності, 
позиціонування підприємства і відносин з власниками і співробітниками. 
Strategic Business Plan (стратегічний бізнес-план) - формується на п'ять-
десять років і визначає стратегії фінансування і випуску продукції, зростання 
об'єму продажів, частки ринку. 
Основу планування більшості середніх і дрібних підприємств 
складають річні бюджети з їх подальшою деталізацією у вигляді операційних 
бюджетів, що складаються на квартал, місяць, тиждень. До них відносять: 
Business Plan (бізнес-план) - формується на один - три роки (часто з 
розбиттям по кварталах) і уточнює джерела інвестицій, задає напрями 
розвитку виробничих потужностей, вимоги до персоналу, матеріальних і 
фінансових ресурсів. Включає укрупнений план продажів в грошовому 
виразі. 
Sales and Operation Plan (план збуту і виробництва - портфель 
продукції) - формується на рік-два, уточнює бізнес-плани і відображає 
прогнози продажів і відвантаження готової продукції, укрупнені показники 
виробництва для забезпечення постачань відповідно до прогнозу, запаси, 
незавершене виробництво [18]. 
З іншого боку, слід зазначити і певну унікальність підходів до 
фінансового планування господарської діяльності на підприємствах, 
пов'язану, перш за все, з унікальністю інформаційних систем, пристосованих 
для власних, внутрінаціональних потреб. 
Таким чином, в ринкових умовах господарювання в Україні необхідно 
використовувати систему фінансового планування на основі синтезу 
вітчизняної практики і досягнень світового досвіду. Особливу увагу слід 
 39 
приділити організаційному і методологічному аспектам фінансового 
планування. 
Фінансове планування для підприємства взаємозалежне з плануванням 
господарської діяльності й будується з урахуванням показників виробничого 
плану (обсягу виробництва, реалізації, кошторису витрат за виробництво, 
плану капітальних вкладень та інших.). Проте складання плану перестав бути 
простим арифметичним перерахунком показників виробничого плану в 
фінансові показники. У процесі планування здійснюється аналіз показників 
виробничого плану, проявляються й використовуються невраховані у яких 
внутрішньогосподарські резерви та шляхи ефективнішого використання 
виробничої потужності підприємства, раціональнішого витрати потребує 
матеріальних та грошових ресурсів, підвищення якості продукції, 
розширення асортименту та інших. 
Основним об'єктом фінансового планування є потік коштів. Для 
чинного підприємства немає початкової ідеї та кінцевої точок потоку: його 
рух безупинно і замкнуто. Кінцевим продуктом вважатимуться оплату 
сировини, основних засобів, праці, або виплату дивідендів акціонерам. 
Готова продукція оплачується або за відвантаженні, або купують у кредит. У 
разі формується дебіторська заборгованість, інкасується надалі в готівку (до 
засобів на розрахунковий рахунок). Підприємство використовує комерційний 
кредит і банківські позички. Центральний елемент потоку - кошти. Розмір 
коштів підприємства змінюється у часі у зв'язку з мінливістю окремих 
елементів грошового потоку (обсягів продажу, інкасації дебіторську 
заборгованість, оплати боргу комерційному кредиту та інших.) 
 40 
РОЗДІЛ 2  
АНАЛІЗ ТА ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ             
НА ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
2.1 Фінансово-економічна характеристика та аналіз фінансового 
стану підприємства 
 
ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» (надалі по тексту - Підприємство) 
створене згідно з Господарським кодексом України. Підприємство здійснює 
свою діяльність у відповідності з чинним законодавством України, Статутом 
та Установчим договором, а також внутрішніми актами. 
Підприємство є власником: майна, переданого йому засновниками; 
майна, одержаного внаслідок його фінансово-господарської діяльності; 
іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним 
законодавством. Підприємство здійснює володіння, користування і 
розпорядження своїм майном у відповідності з метою своєї діяльності. Ризик 
випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Підприємства, 
несе Підприємство. Майно Підприємства складається з основних фондів та 
оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображається в 
самостійному балансі Підприємства. Підприємство може самостійно 
продавати, передавати безоплатно в позику, обмінювати, передавати в 
оренду юридичним особам і громадянам будівлі, засоби виробництва та інші 
матеріальні цінності, відчужувати їх іншим особам, якщо це не суперечить 
чинному законодавству України Статуту. 
Основною ціллю ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» є задоволення 
потреб у продукції, виробленої Підприємством і одержання прибутку. 
Підприємство займається виробництвом і реалізацією м'яких і корпусних 
меблів. 
 41 
Асортименти продукції ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
представлений у вигляді спальних гарнітурів, комп'ютерних столів, м'яких 
меблів. 
На сьогоднішній день підприємство оснащене новітнім верстатним 
парком і самими передовими технологіями в галузі виготовлення корпусних і 
м'яких меблів. 
Вироблена продукція проходить суворий контроль якості, величезна 
увага приділяється деталям, а також дизайну й зручності в експлуатації. 
Наймолодшим з напрямків роботи підприємства, що здійснюється 
тепер, є бюджетування. Воно було вперше впроваджене в 2020 році.  
У цей час розроблений і затверджений "Стандарт формування бюджету 
ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК», що включає наступні основні 
положення. 
Як бачимо підприємство існує порівняно недавно і зараз знаходиться 
на етапі становлення. Іншими словами діяльність підприємства ще не досягла 
максимального розмаху. 
Як бачимо, протягом року об'єм виручки від реалізації продукції 
постійно зростає, що свідчить про досить швидкі темпи завоювання ринків. 
Окрім виручки росте і прибуток підприємства. Невисокий розмір прибутку в 
першому кварталі 2021 року (фактично можна говорити про його відсутність) 
пояснюється тим, що підприємство тільки розширює свою діяльність, а, як 
відомо, етап виходу на ринок, як правило, супроводжується великими 
витратами і низкою нормою прибутку. 
За даними річної фінансової звітності підприємства протягом 2023 року 
ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» збільшило виручку реалізації на 7494,8 
тис.грн. (або на 188 %), табл. 2.1. 
Аналіз даних табл. 2.1 дозволяє зробити наступні висновки: 
- фінансовий стан підприємства значно покращився, так чистий 
прибуток у 2023 році збільшився на 1514,5 або у 8,3 рази, фінансові 
результати від операційної діяльності зросли у 11,2 рази; 
 42 
- як позитивну тенденцію слід відмітити незначне зростання 
собівартості реалізованої продукції та витрат, так собівартість реалізованої 
продукції зросла лише у 1,5 рази, адміністративні витрати лише на 16 %, 
витрати на збут на 40 %. 
Таблиця 2.1. 
Динаміка фінансових показників діяльності за 2021 – 2023 рр., тис. грн. 
№ Зміни 
Найменування показника 2021 2022 2023 
п/п Абс. Відн.,% 
Виручка від реалізації продукції 
1. 1637,2 3983 11478 7494,8 188% 
(послуг) 
Чистий дохід (виручка) від реалізації 
2. продукції (послуг) 1364,3 3309,8 9564,8 6255 189% 
Собівартість реалізованої продукції 
3. (послуг) 985,6 2580,7 6575,6 3994,9 155% 
4. Валовий прибуток 148,3 729,1 2989,2 2260,1 310% 
5. Інші операційні доходи 30,9 1,1 21,7 20,6 1873% 
6. Адміністративні витрати 105,6 408,6 474,5 65,9 16% 
7. Витрати на збут 65,3 127,9 179,1 51,2 40% 
Фінансові результати від 
8. операційної діяльності (прибуток) 95,2 193,7 2357,3 2163,6 1117% 
9. Чистий прибуток 13,1 182,2 1696,7 1514,5 831% 
 
Більш детальний аналіз фінансових результатів господарської 
діяльності проведемо за даним фінансової звітності: форма №1 та форма №2 
(балансу та звіту про фінансові результати).  
Таблиця 2.2.  
Аналіз фінансової стійкості підприємства ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» 
Коефіцієнт 2021 2022 2023 Норматив 
1 2 3 4 5 
Платоспроможності 0,114264 0,089484 0,127086 >0.5 
Фінансування 6,966369 10,175202 6,868701 < 1 мен. 
Забезпеченості власними 
0,113006 0,138361 0,074908' >0.1 
ОК 
Маневреності ВК 0,507974 0,788685 0,266353 >0 мен. 
 
 43 
Розраховані показники фінансового стану дозволяють зробити наступні 
висновки: прибутковість основної, звичайної діяльності на кінець 2023 року 
зросла відповідно на 0,172 та 0,102, прибутковість власного капіталу зросла 
на 0,445 і становила на кінець року 0,718, прибутковість позикового капіталу 
зросла на 0,951 і на кінець періоду становила 1,797. 
Розрахункові показники фінансової стійкості дозволяють зробити 
висновок про хитливе фінансове положення. 
Коефіцієнт концентрації власного капіталу (фінансової незалежності) 
зріс на кінець 2023 року на 0,011. Коефіцієнт концентрації позикового 
капіталу зменшився на кінець 2023 року на 0,011, забезпечення кредитами на 
1,549, фінансування на 0,029. 
Коефіцієнти поточної ліквідності, швидкої та абсолютної ліквідності 
(платоспроможності) зросли на кінець 2023 року. Підприємство має 
ліквідний баланс (К поточної ліквідності більше 1). 
Збільшення коефіцієнта швидкої ліквідності на кінець 2023 року на 
0,208 свідчить, що на підприємстві збільшилася кількість найбільш ліквідних 
активів на одиницю термінових боргів. Значення коефіцієнта абсолютної 
ліквідності (платоспроможності) на кінець року збільшилося та в цілому його 
значення більше 0,2, це свідчить що підприємство в змозі негайно 
ліквідувати короткострокову заборгованість. 
Прогноз фінансової неспроможності (банкрутства) по Альтману 
показує, що на кінець 2023 року ймовірність низька. 
Таблиця 2.3 демонструє згруповані дані показників ділової активності 
та нормативне значення запропонованих коефіцієнтів. 
За Спрінгейтом ймовірність банкрутства підприємства з початку 2023 
року значно зросла та стала високою. 
Використовуючи дані табл. 2.1 та стандартну програму ІОЦ 
“Прогнозування на основі рядів динаміки” здійснимо аналіз зміни динаміки 
та прогнозування чистого доходу від реалізації продукції та чистого 
прибутку.  
 44 
Таблиця 2.3.  
Аналіз ділової активності підприємства ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» 
Коефіцієнти 2021 2022 2023 Норматив 
1 2 3 4 5 
Оборотності активів 0,61427 0,630238 0,822414 збільшення 
Оборотності кредиторської заборгованості 1,382585 1,457094 3,892673 збільшення 
Оборотності дебіторської заборгованості 2,816036 4,334391 1,486018 збільшення 
Термін погашення дебіторської заборгованості 128 83 242 зменшення 
Термін погашення кредиторської 
260 247 92 зменшення 
заборгованості 
Оборотності матеріальних запасів 4,204454 4,202441 3,317984 збільшення 
Оборотності основних засобів 1,359994 1,378723 1,446657 збільшення 
Оборотності власного капіталу 5,375887 і 7,043037 6,471333 збільшення 
 
Проведений аналіз показує, що чистий дохід від реалізації продукції 
має тенденцію до зростання, так темп приросту у 2022 році порівняно з 2021 
роком становив 142,6%, а у 2023 році порівняно з 2021 роком аж 601,07%. 
Чистий прибуток має тенденцію теж до зростання, так темп приросту у 2022 
році порівняно з 2021 роком становив 1290,3%, а у 2023 році порівняно з 
2021 роком аж 12854,9%. 
Таблиця 2.4 демонструє згруповані дані показників рентабельності 
підприємства та нормативне значення запропонованих коефіцієнтів. 
 
Таблиця 2.4.  
Аналіз рентабельності підприємства ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
Коефіцієнти 2021 2022 2023 Норматив 
1 2 3 4 5 
Рентабельності   
0,010251 0,010622 >3більшен. 
активів 0,018231 
Рентабельності власного 
0,089715 0,118703 0,143451 >збільшен. 
капіталу 
Рентабельності діяльності 0,016688 0,016854 0,022167 >збільшен. 
Рентабельності продукції 0,130311 0,130527 0,178255 >збільшен. 
 
Таким чином, необхідно відмітити, що до певного моменту 
підприємство працювало досить стабільно, а у 2023 році видно дуже 
помітний ріст з 0,13 до 0,17, що може свідчити про зміни у технологічному 
 45 
процесі (як наслідок, зниження собівартості) або про зниження вартості 
закупівлі сировини, або про поліпшення кон'юнктури ринку, і як наслідок 
підвищення вартості продукції. 
 
2.2 Аналіз планування потреб в капіталі на підприємстві 
 
Фінансову основу ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» складає 
сформований підприємством власний капітал. На діючому підприємстві він 
представлений наступними основними формами: статутний капітал; пайовий 
капітал; додатковий вкладений капітал; інший додатковий капітал; резервний 
капітал; нерозподілений прибуток (непокритий збиток); неоплачений капітал; 
вилучений капітал. 
Статутний капітал характеризує первісну суму власного капіталу 
підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення 
господарської діяльності. Його розмір визначається статутом підприємства. 
Для підприємств окремих сфер діяльності і організаційно-правових форм 
(акціонерне Підприємство, Підприємство з обмеженою відповідальністю) 
мінімальний розмір статутного фонду регулюється законодавством. 
Резервний капітал представляє собою зарезервовану частину власного 
капіталу підприємства, яка потрібна для внутрішнього страхування його 
господарської діяльності. Розмір цієї резервної частини власного капіталу 
визначається засновницькими документами. Формування резервного 
капіталу здійснюється за рахунок прибутку підприємства (мінімальний 
розмір відрахувань прибутку в резервний фонд регулюється законодавством). 
Нерозподілений прибуток. Він характеризує частину прибутку 
підприємства, одержану в попередньому періоді і не використану на 
споживання власниками (акціонерами, пайовиками) і персоналом. Ця частина 
прибутку потрібна для капіталізації, тобто для реінвестування в розвиток 
виробництва. За своїм економічним змістом він є однією з форм резерву 
власних фінансових коштів підприємства, які забезпечують його виробничий 
 46 
розвиток в наступному періоді . 
Основу управління власним капіталом ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» складає управління формуванням його власних фінансових 
ресурсів. З метою забезпечення ефективного управління цим процесом на 
підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика, яка направлена 
на залучення власних фінансових ресурсів з різних джерел у відповідності з 
потребами його розвитку в наступному періоді. 
Політика формування власних фінансових ресурсів представляє собою 
частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка полягає в 
забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого 
розвитку. 
Розробка політики формування власних фінансових ресурсів ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» здійснюється за наступними основними 
етапами: 
- аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства в 
попередньому періоді; 
- визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах; 
- оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел; 
- забезпечення максимального обсягу залучення власних 
фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел; 
- забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів із зовнішніх джерел; 
- оптимізація співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел 
формування власних фінансових ресурсів. 
Аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства в 
попередньому періоді. Метою такого аналізу є виявлення потенціалу 
формування власних фінансових ресурсів і його відповідності темпам 
розвитку підприємства. 
На першому етапі аналізу вивчаються загальний обсяг формування 
власних фінансових ресурсів, відповідність темпів приросту власного 
 47 
капіталу темпам приросту активів і обсягу реалізуємої продукції 
підприємства, динаміка питомої ваги власних ресурсів в загальному обсязі 
формування фінансових ресурсів в передплановому періоді. 
На другому етапі аналізу розглядаються джерела формування власних 
фінансових ресурсів. В першу чергу вивчається співвідношення зовнішніх та 
внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, а також 
вартість залучення власного капіталу за рахунок різних джерел. 
На третьому етапі аналізу оцінюється достатність власних фінансових 
ресурсів, сформованих на підприємстві в передплановому періоді. Критерієм 
такої оцінки виступає показник “коефіцієнт самофінансування розвитку 
підприємства”. Його динаміка відображає тенденцію забезпеченості розвитку 
підприємства власними фінансовими ресурсами. 
Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах. Ця 
потреба визначається за такою формулою: 
 
Пвфр = Пк х Пвк / 100 – ВКн + Пр      (2.1) 
де, Пвфр – загальна потреба у власних фінансових ресурсах 
підприємства в запланованому періоді; 
Пк – загальна потреба в капіталі на кінець планового періоду; 
Пвк – запланована питома вага власного капіталу в загальній його сумі; 
ВКн – сума власного капіталу на початок запланованого періоду; 
Пр – сума прибутку, яка направляється на споживання в плановому 
періоді. 
 
Пвфр = 1096,2 х 60,68 % / 100 – 2361,6 + 1696,7 = 0,27416 тис.грн. 
 
Розрахована загальна потреба включає необхідну суму власних 
фінансових ресурсів, які формуються як за рахунок внутрішніх, так і за 
рахунок зовнішніх джерел. 
Оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел. Така 
 48 
оцінка проводиться в розрізі основних елементів власного капіталу, який 
формується за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел. Результати такої 
оцінки служать основою розробки управлінських рішень відносно вибору 
альтернативних джерел формування власних фінансових ресурсів, які 
забезпечують приріст власного капіталу підприємства. 
Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів за рахунок внутрішніх джерел. До того, як звертатися до зовнішніх 
джерел формування власних фінансових ресурсів, повинні бути реалізовані 
всі можливості їх формування за рахунок внутрішніх джерел. Так як 
основними запланованими внутрішніми джерелами формування власних 
фінансових ресурсів підприємства є сума чистого прибутку і амортизаційних 
відрахувань, то в першу чергу слід у процесі планування цих показників 
передбачити можливість їх росту за рахунок різних резервів. 
Метод прискореної амортизації активної частини основних засобів 
збільшує можливості формування власних фінансових ресурсів за рахунок 
цього джерела. Однак слід мати на увазі, що ріст суми амортизаційних 
відрахувань в процесі проведення прискореної амортизації окремих видів 
основних засобів приводить до певного зменшення суми чистого прибутку. 
Тому при пошуку резервів росту власних фінансових ресурсів за рахунок 
внутрішніх джерел слід виходити з необхідності максимізації сукупної їх 
суми, тобто з наступного критерію: 
 
ЧП + АВ → ВФРмакс,  (2.2) 
 
де ЧП – запланована сума чистого прибутку підприємства; 
АВ – запланована сума амортизаційних відрахувань; 
ВФРмакс – максимальна сума власних фінансових ресурсів, які 
формуються за рахунок внутрішніх джерел. 
 
ВФРмакс =1696,7 + 70,9 = 1767,6 тис. грн. 
 49 
 
Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових 
ресурсів із зовнішніх джерел. Обсяг залучення власних фінансових ресурсів 
із зовнішніх джерел повинен забезпечити ту їх частину, яку не вдалося 
сформувати за рахунок внутрішніх джерел фінансування. Якщо сума 
залучених за рахунок внутрішніх джерел власних фінансових ресурсів цілком 
забезпечує загальну потребу у них в плановому періоді, то в залученні цих 
ресурсів за рахунок зовнішніх джерел немає необхідності. 
Потреба в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх 
джерел розраховується за формулою: 
 
ВФРзовн = Пвфр – ВФРвнут,  (2.3) 
 
де  ВФРзовн – потреба в залученні власних фінансових ресурсів за 
рахунок зовнішніх джерел; 
Пвфр – загальна потреба у власних фінансових ресурсах підприємства в 
запланованому періоді; 
ВФРвнут – сума власних фінансових ресурсів, запланованих до 
залучення за рахунок внутрішніх джерел. 
 
ВФРзовн = 0,27146 – 1767,6 = - 1767,32 тис. грн. 
 
Потреба в залученні власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх 
джерел відсутня. 
Забезпечення задоволення потреб у власних фінансових ресурсах за 
рахунок зовнішніх джерел планується за рахунок залучення додаткового 
пайового капіталу (власників або інших інвесторів), додаткової емісії акцій 
або за рахунок інших джерел. 
Оптимізація співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел 
формування власних фінансових ресурсів. Процес цієї оптимізації будується 
 50 
на таких критеріях: 
- забезпеченні мінімальної сукупної вартості залучення власних 
фінансових ресурсів. Якщо вартість залучення власних фінансових ресурсів 
за рахунок зовнішніх джерел надто перевищує заплановану вартість 
залучення кредитних коштів, то від такого формування власних ресурсів слід 
відмовитись; 
- забезпеченні збереження управління підприємством первинними його 
засновниками. Зріст додаткового пайового чи акціонерного капіталу за 
рахунок сторонніх інвесторів може привести до втрати такої керованості. 
Ефективність розробленої політики формування власних фінансових 
ресурсів оцінюється за допомогою коефіцієнта самофінансування розвитку 
підприємства в наступному періоді. Його рівень повинен відповідати 
поставленій меті. 
Коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства розраховується за 
формулою: 
 
 Ксф = ВФР / ∆А + СП,        (2.4) 
 
де  Ксф - коефіцієнт самофінансування розвитку підприємства; 
ВФР – запланований обсяг формування власних фінансових ресурсів; 
∆А – запланований приріст активів підприємства; 
СП – запланований обсяг споживання чистого прибутку. 
 
Ксф = 1767,6 / (3819,4 – 1096,2) + 1696,7 = 0,4 тис. грн. 
 
Таким чином, успішна реалізація розробленої політики формування 
власних фінансових ресурсів пов’язана з вирішенням наступних основних 
завдань: 
- забезпеченням максимізації формування прибутку підприємства з 
урахуванням допустимого рівня фінансового ризику; 
 51 
- формуванням ефективної політики розподілу прибутку (дивідендної 
політики) підприємства; 
- формуванням і ефективним здійсненням політики додаткової емісії 
акцій (емісійної політики) або залучення додаткового пайового капіталу. 
 
2.3 Аналіз впливу факторів на ліквідність та платоспроможність 
підприємства 
 
Для оцінки факторів впливу на ліквідність та платоспроможність 
підприємства ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» проведемо за даними 
таблиці 2.1. Ліквідність підприємства - це здатність підприємства 
перетворювати свої активи в гроші для своєчасного покриття всіх необхідних 
платежів. 
Коефіцієнт покриття показує достатність ресурсів підприємства, які 
можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань та 
дорівнює відношенню всіх оборотних активів (за винятком витрат майбутніх 
періодів) до поточних зобов'язань. 
 
ф1_ряд._2160
Коеф. покриття =       (2.5) 
ф1_ряд._2260
799016
Коеф. покриття на 2021 = = 1,113006 
717890
788099
Коеф. покриття на 2022 = = 1,138361 
692310
539376
Коеф. покриття на 2023 = = 1,074908  
501788
 
Як видно на рисунку 2.1 значення коефіцієнта загального покриття у 
аналізованому періоді було досить стабільним та відповідало нормативу > 1, 
а це є свідченням того, що у підприємства ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» достатньо коштів. Щоб розрахуватися за своїми поточними 
зобов'язаннями. 
 
 52 
1,2    
1,0 •1,138361 
•1,113006 •1,074908 
0,8    
0,6    
0,4    
0,2    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.1 - Динаміка коефіцієнту покриття на ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» 
 
Коефіцієнт швидкої ліквідності відображає платіжні можливості 
підприємства відносно сплати поточних зобов'язань за умов своєчасного 
проведення розрахунків з дебіторами. Він дорівнює відношенню грошових 
коштів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості до 
поточних зобов'язань. 
 
ф1_ряд.(260−100−110−120−130−140)
Коеф. швидкої ліквідності =  (2.6) 
ф1_ряд._620
799016−107589−60782−4086−995
Коеф. швидкої лік-ті на 2021 = = 0,871393 
717890
788099−107355−60781−3798−995
Коеф. швидкої лік-ті на 2022 = = 0,888576 
692310
539376−151267−66013−3340−860
Коеф. швидкої лік-ті на 2023 = = 0,633527 
501788
 
Значення коефіцієнту швидкої ліквідності є досить не рівномірним на 
що вказує рисунок 2.2, але коливається в межах нормативного значення 0,6 - 
0,8. Оптимальне значення показника залежить від сфери діяльності та 
особливостей фірми. Норматив показника знаходиться в межах 0,5-1 і вище. 
Таке значення вказує на те, що в компанії досить ліквідних оборотних коштів 
для своєчасного розрахунку за зобов'язаннями. Однак, для того, щоб 
сформувати точні висновки, необхідно порівняти показник з попередніми 
роками та іншими компаніями в індустрії. Бізнес, який продає товари та 
послуги за готівку без використання комерційних кредитів, залишатиметься 
 53 
платоспроможним при відносно низькому значенні швидкої ліквідності. І 
навпаки, якщо компанія активно кредитує своїх покупців за допомогою 
товарних кредитів і оборотність дебіторської заборгованості є низькою, то 
бажаним є більш високе значення показника швидкої ліквідності (вище 
одиниці). 
Це свідчить про те, що на підприємстві ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» дебіторська заборгованість, що не була сплачена у строк, 
займає досить незначне місце. 
 
1,0    
0,9    
•0,888578 
0,8  
•0,871393 
0,7    
0,6   •0,633527 
0,5    
0,4    
0,3    
0,2    
0,1    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.2 Динаміка коефіцієнту швидкої ліквідності 
 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів 
підприємства може бути сплачена негайно. Його розраховують як 
відношення грошових коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних 
зобов'язань. 
 
ф1_ряд.(220+230+240)
Коеф. абсолютної ліквідності =   (2.7) 
ф1_ряд._620
3078+793+179
Коеф. абсолютної лік-ті на 2021 = = 0,005642 
717890
3078+625+179
Коеф. абсолютної лік-ті на 2022 = = 0,005607 
692310
3018+986+222
Коеф. абсолютної лік-ті на 2023 = = 0,008422 
501788
 
 54 
Показника коефіцієнта абсолютної ліквідності на ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» не сильно перевищують нормативне значення > 0, а у 2023 
році він суттєво знизився (що демонструє рисунок 2.3), але більш важливим є 
не високе значення цього показника, а наявність на підприємстві грошових 
коштів на дату відповідних платежів. 
Чистий обіговий капітал свідчить про можливості підприємства 
сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність. 
 
Чистий обіговий, кап. = ф1 ряд. (260 - 620)    (2.8) 
Чистий обіговий кап. на 2021 = 799016 - 717890 - 81126 
Чистий обіговий кап. на 2022 = 788099 - 692310 = 95789 
Чистий обіговий кап. на 2023 = 539376 - 501788 – 37588 
 
0,025    
0,02    
0,015    
0,01    
•0,633527 
0,005 
•0,005642 •0,005607 
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.3 Динаміка коефіцієнту абсолютної ліквідності на ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
Значення цього коефіцієнту на підприємстві ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» є досить не стабільним, про що свідчить рисунок 2.4: стрімкі 
злети супроводжуються не менш стрімкими падіннями.  
 
 
120000    
100000    
80000 •95789 
•81126  
60000    
40000   •37588 
20000    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.4 Динаміка чистого оборотного капіталу на ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 55 
  
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) показує питому вагу 
власного капіталу у загальній сумі коштів, що були авансовані у діяльність 
підприємства та характеризує реальні можливості підприємства сплатити 
свої зобов'язання. Для цього до платіжних засобів включають всі можливі 
оборотні активи, які перебувають у виробничому процесі (грошові кошти, 
дебіторську заборгованість, товари, готову продукцію). 
 
ф1_ряд._380
Коеф. платоспр. =       (2.9) 
ф1_ряд._640
159705
Коеф. платоспр на 2021 = = 0,114264 
1397685
121454
Коеф. платоспр на 2022 = = 0,089484 
1357273
141121
Коеф. платоспр на 2023 = = 0,127086 
1110439
 
0,18    
0,16    
0,14    
0,12   •0,127086 
0,1 •0,114264   
0,08  •0,089484  
0,06    
0,04    
0,02    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.5 Динаміка коефіцієнту платоспроможності (автономії) на ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
Як видно з рисунку 2.5, значення коефіцієнту платоспроможності на 
підприємстві ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» не відповідають 
нормативові > 0.5, що є свідченням того, що підприємству не вистачає 
власних коштів для виконанії я своїх зобов'язань. 
Коефіцієнт фінансування характеризує залежність підприємства від 
залучених коштів. 
 
 56 
ф1_ряд.(430+480+620+630)
Коеф. фінансування =    (2.10) 
ф1_ряд._380
2918+391756+717890
Коеф. фінансування на 2021 = = 6,966369 
159705
2916+540593+692310
Коеф. фінансування на 2022 = = 10,175202 
121454
4437+463093+501788
Коеф. фінансування на 2023 = = 6,868701 
141121
 
Значення коефіцієнту фінансування, як видно з рисунку 2.6, досить 
сильно відрізняються від нормативного значення, що дорівнює 1. Це є 
негативною тенденцією, бо свідчить про те, що підприємство ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» майже на протязі всього аналізованого 
періоду досить сильно залежало від залучених коштів. Це могло бути 
викликано не зваженою маркетинговою та кредитною політикою керівництва 
підприємства, тобто нерозвиненість ринків збуту, неефективна робота з 
постачальниками та ін. призвели до збільшення ролі кредитних ресурсів у 
оперативній діяльності підприємства. 
 
 
12    
10  •10,175202  
8    
6 •6,966369   
4   •6,868701 
2    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.6 Динаміка коефіцієнту фінансування на ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» 
 
Однак на кінець аналізованого періоду помітне деяке покращення і 
зменшення ролі залучених коштів у виробництві, що є безсумнівно 
позитивною тенденцією, бо свідчить про можливості підприємства 
працювати за рахунок власного прибутку та розраховувати на власні сили. 
Коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами (ОК) показує 
забезпеченість підприємства власними обіговими коштами.  
 57 
 
ф1_ряд.(260−620)
Коеф. забеспеч. =      (2.11) 
ф1_ряд._620
799016−717890
Коеф. забеспеч. на 2021 = = 0,113006 
717890
788099−692310
Коеф. забеспеч. на 2022 = = 0,138361 
692310
539376−501788
Коеф. забеспеч. на 2023 = = 0,074908 
501788
 
Рисунок 2.7 ілюструє, що значення коефіцієнту забезпечення власними 
оборотними коштами є досить нерівномірним. На початку аналізованого 
періоду помітна нестача власних оборотних коштів, що виражене значенням 
- 0,2. потім помітний різкий ріст цього показнику, що свідчить про 
вивільнення коштів підприємства (наприклад, із соціальної сфери) та 
залучення їх у основну діяльність. Але значення показнику забезпеченості 
власними оборотними коштами прагне до зменшення 0,5 - 0,07, що є 
негативною тенденцією для підприємства, тому воно було змушено залучати 
додаткові кошти ззовні. 
 
 
0,2    
0,15  •0,138361  
0,1 •0,113006   
0,05   •0,074908 
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.7 Динаміка коефіцієнту забезпечення власними оборотними 
засобами на ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (ВК) показує, яка частина 
власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, 
тобто вкладена у обігові кошти.  
ф1_ряд.(260−620)
Коеф. меневр.ВК =      (2.12) 
ф1_ряд._380
799016−717890
Коеф. меневр.ВК на 2021 = = 0,507974 
159705
 58 
788099−692310
Коеф. меневр.ВК на 2022 = = 0,788685 
121454
539376−501788
Коеф. меневр.ВК на 2023 = = 0,266353 
141121
 
Як видно з рисунку 2.8 на протязі майже всього періоду відстежується 
негативна динаміка цього коефіцієнту. Використання власного капіталу у 
кінці аналізованого періоду 2023 року починає зменшуватися, що свідчить 
про нестачу власних коштів підприємства на фінансування поточної 
діяльності. Це є свідченням залучення великих кредитів або відвертанням 
коштів у дебіторську заборгованість. 
 
 
0,2    
0,15  •0,138361  
0,1 •0,113006   
0,05   •0,074908 
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.8 Динаміка коефіцієнту маневреності власного капіталу на ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
 
Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність 
використання підприємством всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх 
залучення. Він дає уявлення про те, скільки продукції реалізує підприємство 
ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» . Інакше кажучи, цей коефіцієнт 
свідчить, наскільки зміни у наявних активах пов'язані зі змінами чистого 
обсягу продажу. Його розраховують як відношення чистого обсягу продажу 
до загальної вартості активів. 
 
ф2_ряд._035
Коеф. оборот. активів =  (2.13) 
ф1_ряд.(280_(гр.3)+280_(гр.4))/2
858556
Коеф. оборот. активів на 2021 = = 0,61427 
1397685
855405
Коеф. оборот. активів на 2022 = = 0,630238 
1357273
 59 
913241
Коеф. оборот. активів на 2023 = = 0,822414 
1110439
 
Як видно на рисунку 2.9 найбільше значення коефіцієнта оборотності 
було у 2023 році, а на далі - різкий спад; величина активів у цих роках 
збільшувалася швидшими темпами, ніж чистий обсяг продаж. Це є 
свідченням зниження ефективності використання активів. Як наслідок 
зменшуються можливості підприємства до оновлення та модернізації 
виробничих можливостей. 
 
 
1,2    
1    
0,8   •0,822414 
0,6 •0,61427 •0,630238  
0,4    
0,2    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.9 Динаміка коефіцієнту оборотності активів на ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
 
У наступні два роки підприємство дещо покращило цей показник, що є 
позитивною тенденцією і свідчить про можливі інвестиції. 
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (КЗ) показує 
швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, 
що аналізується. Розраховується як відношення собівартості реалізованої 
продукції до величини кредиторської заборгованості. 
 
ф2_ряд._230
Коеф. оборот. КЗ =   (2.14) 
ф1_ряд._530(гр.3)+ряд._530(гр.4)/2
633929
Коеф. оборот. КЗ на 2021 = = 1,382585 
458510
631847
Коеф. оборот. КЗ на 2022 = = 1,457094 
433635
686107
Коеф. оборот. КЗ на 2023 = = 3,892673 
176256
 60 
 
На рисунку 2.10 видно, що у періоди з 2021 р. по 2022 р. на 
підприємстві ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» була негативна тенденція 
до збільшення зменшення коефіцієнта оборотності кредиторської 
заборгованості. Це свідчить про велику кількість кредитів на підприємстві у 
2021-2022 роках та проблемами з її погашенням, що видно з низького 
показника оборотності кредиторської заборгованості 3,18 -3,35. У кінці 
аналізованого періоду - 2023 році помітна позитивна тенденція до 
збільшення цього показнику, яка свідчить про зменшення кредиторського 
навантаження. 
 
5    
4,5    
4   •3,892673 
3,5    
3    
2,5    
2    
1,5  •1,457094  
1 •1,382585   
0,5    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.10 Динаміка коефіцієнту оборотності кредиторської 
заборгованості на ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (ДЗ) показує 
швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що 
аналізується; відображає ефективність політики підприємства з кредитування 
покупців з точки зору збору оплати за реалізацію в кредит; характеризує 
рівень комерційного ризику, зумовленого реалізацією товару в кредит. 
 
ф2_ряд._035
Коеф. оборот. ДЗ  
ф1_ряд.(з_150_по_210)(гр.3)+ряд.(з_150_по_210)(гр.4)/2
858556
Коеф. оборот. ДЗ на 2021 = = 2,816036 
109+226667+34147+37374+6584
855405
Коеф. оборот. ДЗ на 2022 = = 4,334391 
9953+24786+47270+1744+113600
 61 
913241
Коеф. оборот. ДЗ на 2023 = = 1,486018 
10392+373323+17932+1755+211154
 
Як видно на рисунку 2.11 найбільше значення коефіцієнта оборотності 
дебіторської заборгованості було у 2022 році, що на думку деяких вчених-
фінансистів є позитивним, бо знижується ризик неодержання платежів 
підприємством. 
 
 
5    
4,5    
4  •4,334391  
3,5    
3 •2,816036   
2,5    
2    
1,5   •1,486018 
1    
0,5    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.11 Динаміка коефіцієнту оборотності дебіторської 
заборгованості на ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
Але у наступні роки цей показник знизився, відхилення складає 
близько 3 одиниць. Але це не є негативною тенденцією, бо свідчить про 
зміну політики підприємства ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» відносно 
кредитування своїх покупців, а завдяки цьому - розширення ринку збуту. 
Термін погашення ДЗ - це середній період погашення ДЗ. 
 
Тривалість_періоду
Термін погашення ДЗ =     (2.16) 
Коеф._оборот._ДЗ
360
Термін погашення ДЗ на 2021 = = 128 днів 
2,816036
360
Термін погашення ДЗ на 2022 = = 83 дні 
4,334391
360
Термін погашення ДЗ на 2023 = = 242 дні 
1,486018
 
 62 
Рисунок 2.12 ілюструє, що із збільшенням коефіцієнту оборотності 
дебіторської заборгованості значно зменшився термін погашення 
заборгованості з боку покупців. Це свідчить про більш гнучку кредитну 
політику підприємства ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» . 
 
300    
250   •242 
200    
150 •128   
100  •83  
50    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.12 Динаміка терміну погашення дебіторської заборгованості на 
підприємстві ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
Термін погашення КЗ - це середній період погашення КЗ. 
Тривалість_періоду
Термін погашення КЗ =     (2.17) 
Коеф._оборот._КЗ
360
Термін погашення КЗ на 2021 = = 260 днів 
1,382585
360
Термін погашення КЗ на 2022 = = 247 днів 
1,457094
360
Термін погашення КЗ на 2023 = = 92 дні 
13,892673
 
300    
250 •260 •247  
200    
150    
100   •92 
50    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.13 Динаміка терміну погашення кредиторської заборгованості на 
ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
На рисунку 2.13 видно, що терміни погашення кредиторської 
заборгованості на підприємстві ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» були 
досить різноманітними. Це може свідчити про те, що підприємство залучала 
багато довгострокових і короткострокових активів у формі кредитів та у 2021 
 63 
- 2022 роках були деякі проблеми з їх погашенням. Під кінець аналізованого 
періоду підприємство дещо вирівняла цей показник, що є результатом 
зменшення кредиторського тягаря. 
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (МЗ) характеризує 
швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Він є 
показником ефективності діяльності підприємства із закупівлі сировини і 
матеріалів, виробництва, збуту готової продукції. 
 
ф2_ряд._040
Коеф. оборот. МЗ =   (2.18) 
ф1_ряд.(з_100_по_140)(гр.3)+ряд.(з_100_по_140)(гр.4)/2
729271
Коеф. оборот. МЗ на 2021 = = 4,204454 
107589+60782+4082+995
726724
Коеф. оборот. МЗ на 2022 = = 4,202441 
107355+60781+3798+995
734867
Коеф. оборот. МЗ на 2023 = = 3,317983 
151267+66013+3340+860
 
Рисунок 2.14 демонструє досить низьке значення цього показнику. Це є 
свідченням того, що підприємство ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» не 
досить ефективно організує свої взаємовідносини з постачальниками та 
покупцями і про наявність на підприємстві надлишків сировини, неліквідної 
продукції. 
 
7    
6    
5    
4 •4,204454 •4,202441  
3   •3,3617983 
2    
1    
0    
 2021 2022 2023 
Рис 2.14 Динаміка коефіцієнту оборотності матеріальних запасів на 
ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
 
Коефіцієнт оборотності ВК (коефіцієнт адекватності інвестування) 
показує ефективність використання власного капіталу підприємства та 
 64 
розраховується діленням чистого обсягу продаж на величину власного 
капіталу підприємства. 
 
ф2_ряд._035
Коеф. оборот. ВК =   (2.19) 
ф1(ряд._380_гр.3+ряд._380_гр.4)/2
858556
Коеф. оборот. ВК на 2021 = = 5,375887 
159705
855405
Коеф. оборот. ВК на 2022 = = 7,043037 
121454
913241
Коеф. оборот. ВК на 2023 = = 6,471333 
141121
 
За допомогою рисунку 2.15 можна виявити, що значення коефіцієнта 
адекватності інвестування було досить не стабільним протягом аналізованого 
періоду. Його значення коливається у межах 6 одиниць. Це свідчить про те, 
що підприємство ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» не максимально 
використовує кожну грошову одиницю вкладених власниками коштів. 
 
8    
7  •7,043037  
6   •6,471333 
5 •5,375887   
4    
3    
2    
1    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.15 Динаміка коефіцієнту оборотності власного капіталу на ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
 
Коефіцієнт рентабельності активів характеризує ефективність 
використання активів підприємства, це співвідношення балансового або 
чистого прибутку з і середньорічною (середньо квартальною) величиною 
активів. 
ф2_ряд._220_або_225
Коеф. рент.активів =  (2.20) 
ф1_(ряд._280_гр.3+ряд._280_гр.4)/2
14328
Коеф. рент.активів на 2021 = = 0,010251 
1397685
 65 
14417
Коеф. рент.активів на 2022 = = 0,010622 
1357273
20244
Коеф. рент.активів на 2023 = = 0,018231 
1110439
 
Співвідношення прибутку й активів відображає можливість 
підприємства до їх оновлення без залучення зовнішніх джерел фінансування. 
Найбільшим значення цього показнику було у 2023 році. Це означає, що саме 
у цьому році підприємство ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» мало 
можливості для фінансування свого розвитку. Але як видно на рисунку 2.16 
динаміка цього показника майже на протязі всього аналізованого періоду 
мала тенденцію до зменшення. Це означало би, що з часом підприємство 
мало втратити можливість самостійно фінансувати оновлення своїх основних 
та оборотних засобів. 
 
0,03    
0,025    
0,02   •0,018231 
0,015    
0,01 •0,010251 •0,010622  
0,005    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.16 Динаміка коефіцієнту рентабельності активів 
 
Але у 2023 році помітне незначне збільшення цього показнику, що є 
позитивним явищем і свідчить про те. Що підприємство ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» в змозі відновити свої можливості. 
Коефіцієнт рентабельності ВК характеризує ефективність вкладання 
коштів у окреме підприємство та дорівнює відношенню чистого прибутку до 
величини власного капіталу. 
 
ф2_ряд._220_або_225
Коеф. рент.ВК=   (2.21) 
ф1_(ряд._380_гр.3+ряд._380_гр.4)/2
14328
Коеф. рент.ВК на 2021 = = 0,089715 
159705
 66 
14417
Коеф. рент.ВК на 2022 = = 0,118703 
121454
20244
Коеф. рент.ВК на 2023 = = 0,143451 
141121
 
Основне економічне значення цього коефіцієнту полягає в тому, що він 
свідчить про частку прибутку у власному капіталі, вкладеному в 
підприємство його власниками. Можна також сказати, що цей показник 
свідчить про міру винагороди, яку отримають власники за прийняття на себе 
ризику, пов'язаного з розміщенням засобів у комерційне підприємство. 
 
0,18    
0,16    
0,14   •0,143451 
0,12    
0,1  •0,118703  
0,08 •0,089715   
0,06    
0,04    
0,02    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.17 Динаміка коефіцієнту рентабельності власного капіталу  
 
Як видно з рисунку 2.17, найбільше значення коефіцієнта 
рентабельності власного капіталу в аналізованому періоді було у 2004 році; 
потім помітний різкий спад на 0,07 одиниць, що є досить негативним 
явищем, що спричинило зниження рівня прибутковості капіталу. Але з 2021 
по 2023 роки помітно стабільне підвищення значення коефіцієнту, що може 
бути привидом для залучення зовнішнього капіталу на вигідних умовах. 
Коефіцієнт рентабельності діяльності характеризує ефективність 
господарської діяльності підприємства. 
 
ф2_ряд._220_або_225
Коеф. рент.діял-ті =     (2.22) 
ф2_ряд._035
14328
Коеф. рент. діял-ті на 2021 = = 0,016688 
858556
14417
Коеф. рент. діял-ті на 2022 = = 0,016854 
1855405
 67 
20244
Коеф. рент. діял-ті на 2023 = = 0,022167 
913241
 
 
0,03    
0,025    
0,02   •0,022167 
0,015    
0,01 •0,016688 •0,16854  
0,005    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.18 Динаміка коефіцієнту рентабельності діяльності  
 
Як видно на рисунку 2.18 значення коефіцієнту рентабельності на 
підприємстві ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» є досить низьким 0,01 - 
0,02. Це може свідчити про проблеми керівництва, тобто велику кількість 
запасів на складі, що не встигають використовуватися протягом виробничого 
циклу або про високий рівень видатків на мотивування працівників. Тобто 
розвинута соціальна сфера підприємства впливає на зниження показника 
рентабельності діяльності та є одним з методів зниження податкового 
навантаження. 
Коефіцієнт рентабельності продукції характеризує прибутковість 
господарської діяльності підприємства. 
 
ф2_ряд._100_(або_ряд.105)+090−060
Коеф. рент.продукції =  (2.23) 
ф2_ряд.(040+070+080)
62350+403551−366920
Коеф. рент. продукції на 2021 = = 0,130311 
729271+21992+8312
60773+721852−683863
Коеф. рент. продукції на 2022 = = 0,130527 
726724+21733+8186
90710+469786−422334
Коеф. рент. продукції на 2023 = = 0,178255 
734867+31766+8446
 
На рисунку 2.19 видно, що до певного моменту підприємство ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» працювало досить стабільно, а у 2023 році 
видно дуже помітний ріст з 0,13 до 0,17, що може свідчити про зміни у 
технологічному процесі (як наслідок, зниження собівартості) або про 
 68 
зниження вартості закупівлі сировини, або про поліпшення кон'юнктури 
ринку, і як наслідок підвищення вартості продукції. 
 
0,2    
0,18   •0,178255 
0,16    
0,14 •0,130311 •0,130527  
0,12    
0,1    
0,08    
0,06    
0,04    
0,02    
0    
 2021 2022 2023 
Рис. 2.19 Динаміка коефіцієнту рентабельності продукції  
 
 
2.4 Оцінка управління процесом бюджетування на підприємстві 
 
Управління процесом бюджетування на підприємстві включає 
діяльність щодо аналізу, планування, втілення в життя та контролю 
короткострокового фінансового планування. Консолідований (зведений) 
бюджет ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» складається з інтегрованих 
індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, 
витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді. 
Консолідований (зведений) бюджет ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» складається з інтегрованих індивідуальних бюджетів, що 
характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат, інших фінансових 
операцій у наступному періоді. 
Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: 
операційний бюджет (operating budget); фінансовий бюджет (financial budget). 
Взаємозв'язок фінансового й операційного бюджетів показано на рис. 
2.20. Фінансовий бюджет складається на базі інформації бюджету прибутків і 
збитків.  
 69 
Бюджет продажу – це найважливіший розрахунок, який є основою 
бюджетування, ураховуючи конкурентну позицію підприємства та напрями її 
поліпшення. 
 
 
Бюджет продажу 
Бюджет витрат на Бюджет Прогноз Бюджет 
збут виробництва собівартості інвестицій 
реалізованої 
Бюджет закупівлі продукції 
/ використання 
матеріалів 
Бюджет затрат Бюджет 
праці грошових 
коштів 
Бюджет загально-
виробничих 
витрат  
Прогноз 
фінансових Прогнозний 
 результатів бухгалтерсь- 
Бюджет адміністративних витрат кий баланс 
Операційний бюджет Фінансовий 
бюджет  
Рис. 2.20. Структура зведеного (консолідованого) бюджету ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
Бюджет продажу і його товарна структура визначають рівень і 
загальний характер усієї діяльності підприємства, впливають на низку інших 
бюджетів, побудованих на інформації, що міститься в бюджеті продажу. 
Бюджет продажу – це операційний бюджет, який містить інформацію 
про заплановані обсяги продажу, ціни та очікувані доходи від реалізації 
кожного виду продукції. У спрощеному вигляді цей бюджет продажу можна 
подати так: 
           - очікуваний обсяг; 
- очікувана ціна одиниці продукції; 
- виручка від реалізованої продукції; 
- надходження грошових коштів, 
 70 
- дебіторська заборгованість на початок місяця; 
- надходження коштів від продажу за місяць; 
- разом надходження коштів. 
Бюджет продажу складається з урахуванням строків і погашення 
дебіторської заборгованості, розрахунок здійснюють у такій послідовності: 
- розрахунок очікуваних надходжень грошових коштів від продажу; 
- залишок дебіторської заборгованості на кінець періоду, грн.; 
- сума заборгованості до погашення; 
- надходження від продажу, грн.; 
- усього надходжень, грн. 
Програма складання бюджету продажу включає п ять стадій: 
- аналіз руху продажу (аналіз реалізації продукції – sales) за кілька 
попередніх років за видами продукції; 
- аналіз чутливості основних ринків збуту (урахування загального 
економічного розвитку, фаз циклу – спад, піднесення); 
- вивчення можливостей рекламування своїх товарів, кооперації, умов 
кредитування, що впливають на обсяг реалізації; 
- аналіз інформації про вартість невиконаних замовлень та тенденції 
щодо нових замовлень на продукцію підприємства (особливо важливо для 
продукції з тривалим виробничим циклом); 
- розрахунок продажу за окремими товарними групами у цілому по 
підприємству. Це кінцева фаза складання такого бюджету, коли формується 
основна стратегія продажу та його обсяг.  
Прогноз продажу – основа планування виробництва, а бюджет продажу 
– основа бюджету виробництва. 
Бюджет виробництва показує, скільки одиниць продукції необхідно 
виготовити (надати послуг), щоб забезпечити запланований обсяг продажу і 
необхідний рівень запасів. Бюджет виробництва – план випуску продукції в 
натуральних показниках – складається виходячи з бюджету продажу, 
враховуючи виробничі потужності, запаси, зовнішні закупівлі. Він включає: 
 71 
аналіз виробничих потужностей; план виробництва; розрахунок виробничого 
персоналу; розрахунок виробничих витрат. На базі бюджету виробництва 
складають бюджети закупівлі і використання матеріалів, затрат праці, 
загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут. У спрощеному 
вигляді бюджет виробництва можна подати таким способом: 
- запланований продаж, шт. „ + ”; 
- плановий запас готової продукції на кінець періоду, шт. „ – ”; 
- плановий запас готової продукції на початок періоду, шт. „ = ”; 
- кількість продукції, що підлягає виготовленню, шт. 
Бюджет прямих витрат на матеріали складається на підставі бюджету 
виробництва і бюджету продажу, що показує, скільки сировини і матеріалів 
потрібно для виробництва, а також скільки треба закупити. У бюджеті 
визначають строки закупівлі і кількість сировини, матеріалів і 
напівфабрикатів, які необхідно придбати для виконання виробничих планів. 
Використання матеріалів визначається бюджетом виробництва і 
пропонованими змінами рівня матеріальних запасів. Бюджет закупівлі 
матеріалів розраховується як добуток кількості одиниць матеріалів та їхньої 
закупівельної ціни. Планові потреби закупівлі й використання матеріалів 
можуть бути подані в одному загальному документі або в окремих 
самостійних бюджетах. У спрощеному вигляді бюджет прямих витрат на 
матеріали можна подати так: 
- кількість продукції, що підлягає виготовленню, шт.; 
- норми витрат матеріалів, грн.; 
- потреба в матеріалах, грн. (рядок 1 х рядок 2) „ + ”; 
- запас матеріалів на кінець періоду, грн. „ – ”; 
- запас матеріалів на початок періоду, грн. „ = ”; 
- витрати на матеріали, грн. 
Бюджет прямих витрат на матеріали складається з урахуванням строків 
і порядку погашення кредиторської заборгованості. Розрахунок здійснюють у 
такій послідовності: розрахунок погашення кредиторської заборгованості за 
 72 
придбані матеріали; залишок кредиторської заборгованості на кінець періоду, 
грн.; сума кредиторської заборгованості до погашення в поточному періоді, 
грн.; витрати на закупівлю матеріалів, грн.; усього витрат, грн. (рядок 2 + 
рядок 3). 
Бюджет трудових затрат складається виходячи з бюджету виробничих 
даних про продуктивність праці і ставок оплати основного виробничого 
персоналу. Визначає необхідний робочий час (у годинах), що потрібний для 
виконання плану виробництва. Він розраховується як добуток кількості 
одиниць продуктів (послуг) та норми затрат праці в годинах, та одиниці 
продукції. У бюджеті трудових затрат (чи в окремому) визначаються витрати 
на оплату праці як добуток необхідного робочого часу та різних годинних 
тарифних ставок оплати праці. 
Прямі витрати на оплату праці це витрати на заробітну плату 
виробничого персоналу. 
У бюджеті прямих витрат на оплату праці виробничого персоналу слід 
виокремити дві частини: фіксовану та відрядну. 
У спрощеному вигляді бюджет прямих витрат на оплату праці 
виробничого персоналу можна подати так: 
- обсяг виробництва продукції; 
- затрати праці основного персоналу; 
- разом затрати праці персоналу;  
- вартість однієї години затрат праці;  
- витрати на оплату праці основного персоналу.  
Бюджет загальновиробничих витрат – це деталізований план 
виробничих витрат, відмінних від прямих, які необхідні для виконання плану 
виробництва. Метою складання цього бюджету є інтеграція всіх бюджетів 
загальновиробничих витрат, розроблених менеджерами з виробництва й 
обслуговування та формування інформації для обчислення нормативів цих 
витрат на плановий період. У спрощеному вигляді бюджет 
загальновиробничих витрат можна подати так: 
 73 
- оплата праці (всіх працівників у бюджеті витрат на оплату праці); 
- амортизація, грн.; 
- непрямі витрати на матеріали, грн.; 
- поточний ремонт, грн.; 
- інші витрати, грн.; 
- разом (рядки 1 +2 + 3 + 4 + 5), грн. 
Бюджет адміністративних витрат – це деталізований план поточних 
операційних витрат, відмінних від витрат, безпосередньо пов'язаних з 
виробництвом і збутом, але необхідних для підтримки діяльності 
підприємства в цілому. Бюджет необхідний для контролю адміністративних 
витрат. Витрати не пов'язані з виробництвом або витратами діяльності. 
Велику частину цього бюджету становлять постійні витрати. У спрощеному 
вигляді бюджет адміністративних витрат можна подати так: 
- оплата праці, грн. (працівників адміністративного апарату); 
- амортизація, грн.; 
- поточний і капітальний ремонт, грн.; 
- інші витрати на матеріали, грн.; 
- інші витрати, грн.; 
- разом (рядки 1 +2 + 3+4 + 5), грн. 
Бюджет витрат на збут. У ньому деталізуються всі планові витрати, 
пов'язані зі збутом продукції і послуг. Витрати на збут (реклама, комісійні, 
транспортування продукції та інші витрати відповідно до П(С)БО). Окремі 
витрати є змінними (комісійні, транспортні), інші витрати – на рекламу і 
заробітну плату старших контролерів – постійні. 
За розроблення і виконання бюджету витрат на збут несе 
відповідальність відділ продажу. У спрощеному вигляді бюджет витрат на 
збут можна подати так: 
- плановий продаж, грн.; 
- змінні витрати на збут, %; 
- змінні витрати на збут, грн.; 
 74 
- постійні витрати на збут, грн.; 
- усього витрати на збут, грн. (рядок 3 + рядок 4). 
Бюджети за видами витрат розробляють менеджери всіх підрозділів 
підприємства. У консолідації та аналізі цих розробок головну роль відіграє 
фінансовий відділ. На базі аналізу витрат за підрозділами і загального їх 
обсягу фінансовий відділ визначає можливості вдосконалення розрахунків з 
метою отримання найліпшого фінансового результату. Завдання фінансового 
менеджера – указати іншим менеджерам напрямки підвищення 
прибутковості їхніх підрозділів. 
Формування бюджету витрат розпочинається з детального їх аналізу за 
минулий та поточний роки (витрати загальні, на одиницю продукції, на 
закупівлю сировини за видами продуктів і т. п.). 
У процесі підготовки фінансовим відділом звітів за кожним 
підрозділом (центром витрат) виділяються згідно з П(С)БО постійні та умінні 
витрати. Змінні витрати – це витрати, що прямо залежать від обсягу 
виробництва. Постійні – ті, що від нього не залежать. 
Змінні витрати розраховуються на базі аналізу поточних витрат та 
прогнозованого їх зростання (зниження) протягом наступного періоду. 
На базі цих даних, а також на базі бюджету виробництва за кожним 
підрозділом визначаються змінні витрати і складається бюджет. Поряд зі 
змінними витратами розробляється бюджет постійних витрат. Постійні 
витрати визначаються за такими методами розрахунку: метод відсотка від 
обсягу продажу; метод витрат на одиницю продукції; метод аналізу цілей та 
завдань. 
Найчастіше використовується метод витрат на одиницю продукції. Усі 
фінансові розрахунки проводяться у вартісному виразі на одиницю 
продукції. 
Витрати на маркетинг розраховуються за методом аналізу цілей і 
завдань. Результатом розрахунку є визначення тенденцій зміни витрат на 
рекламу залежно від обсягу продажу відносно одного покупця, залежно від 
 75 
виду товару тощо. 
Розрахунки змінних і постійних витрат за підрозділами (центрами 
витрат) фінансовий відділ використовує, розробляючи бюджет витрат. 
Останній складається на основі принципу аналізу маржинального прибутку, 
що дає можливість розробити кілька варіантів досягнення фінансового 
результату. Фінансовий менеджер оцінює загальний обсяг витрат по 
підприємству і за потреби уточнює бюджет витрат. 
У процесі бюджетування здійснюється аналіз беззбитковості і 
визначається точка беззбитковості. Вона відповідає обсягу продажу, за якого 
виручка дорівнює сумі постійних та змінних витрат відповідно до заданого 
обсягу виробництва та коефіцієнта використання виробничих потужностей. 
Аналіз беззбитковості допомагає визначити можливості для зростання 
прибутку. Що нижча точка беззбитковості, то більший прибуток і менший 
операційний ризик. У спрощеному вигляді цей бюджет (прогноз фінансових 
результатів) можна подати так: 
- виручка від реалізації, грн. „ – ”; 
- виробнича собівартість реалізації продукції, грн. „ – ”; 
- витрати на збут, грн. „ – ”; 
- адміністративні витрати, грн. „ = ”; 
- прибуток від реалізації, грн. „ + ”; 
- прибуток від фінансових операцій, грн. „ + ”; 
- прибуток від інших операцій; 
- усього валовий прибуток (рядок 5 + 6 + 7) „ – ”; 
- податок на прибуток „ – ”; 
- використання прибутку „ = ”; 
- нерозподілений прибуток. 
Прогнозування грошових потоків дає змогу визначити майбутні 
грошові надходження підприємства та його витрати. Такий прогноз 
забезпечує контроль за майбутніми грошовими потоками. Бюджет грошових 
коштів – це план грошових надходжень і платежів. Принципово важливим у 
 76 
бюджетуванні руху грошових коштів є визначення часу (терміну) фактичних 
надходжень і платежів. Бюджет грошових коштів підприємства складає 
фінансовий відділ. Бюджет формується на місяць, декаду, що дає можливість 
Урахувати сезонні коливання грошових надходжень. Грошові потоки 
підприємства забезпечують його ліквідність. Прогнози грошових потоків є 
більш достовірними на найближчий час, ніж на далеку перспективу. 
Побудова бюджету грошових коштів починається з аналізу надходжень за 
реалізовану продукцію. 
Порядок формування бюджету грошових коштів підприємством ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК»: основну частину продажу підприємство 
здійснює в кредит, і надходження грошей на її поточний рахунок 
відкладається на строк, визначений умовами угоди з покупцем продукції. 
Фірма надає своїм покупцям відстрочку платежу на 30 днів; 90% продажу 
здійснюються в кредит, 10% – з негайною оплатою. 90% залишку 
заборгованості оплачується через місяць і до 10% – через два місяці після 
виставлення рахунка. За цих умов, якщо в січні було продано товарів на 250 
тис. грн., то заборгованість у 25 тис. грн. погашається негайно. З 225 тис. 
грн., що становлять 100% залишку за кредитною угодою, 90% (або 202,5 тис. 
грн.) мають надійти в лютому і 10% (або 22,5 тис. грн.) – у березні. 
Аналогічно обчислюються грошові надходження в інші місяці. Фахівці 
фінансового відділу фірми повинні враховувати можливі затримки з 
оплатою. У періоди економічних спадів строки оплати стають тривалішими, 
а частка безнадійних боргів збільшується. Тому бюджет грошових коштів 
має ґрунтуватися на реальній ринковій ситуації. 
Грошові кошти, що надходять від продажу продукції (контрольно – 
касових апаратів), використовуються підприємством і, відповідно, 
відбивають їх витрати. 
Розклад витрат використовується для прогнозування суми чистих 
грошових потоків, а також складання бюджету грошових доходів і витрат на 
кожний місяць. Сума чистих грошових потоків може бути додатною 
 77 
(надлишки) і від'ємною (дефіцит). Сальдо чистого грошового потоку на 
початок місяця збільшується на суму вхідного грошового потоку і 
зменшується на суму вихідного грошового потоку поточного місяця. У такий 
спосіб визначається залишок чистого грошового потоку на початок 
наступного місяця. У спрощеному вигляді бюджет грошових коштів можна 
подати так: грошові кошти на початку періоду; надходження грошових 
коштів; від покупців; грошові кошти у покупців; витрати грошових коштів: 
на основні матеріали; на оплату праці основного персоналу; загально-
виробничі витрати; витрати на збут та управління; податок на прибуток; 
закупівля обладнання; дивіденди; разом; надлишок (дефіцит) грошових 
коштів; фінансування; отримання позички; погашення позички; виплата 
відсотків; разом; грошові кошти на кінець періоду. 
Для підтримки ліквідності підприємство може залучати зовнішні 
джерела фінансування. 
Можливі джерела короткострокового фінансування зображено на рис. 
2.21. Покрити дефіцит коштів підприємство може за рахунок 
короткострокового кредиту також іншими способами – відстрочити 
капітальні витрати або продати частину активів. За надмірних залишків 
грошових коштів і сприятливої ситуації на ринку ці залишки можна 
спрямовувати на купівлю цінних паперів, які завжди можна реалізувати в 
разі потреби. Планування бюджету грошових надходжень і витрат 
підприємства корисне саме тим, що бюджет допомагає запобігти можливим 
неплатежам покупців продукції. 
Варіанти прогнозів ураховують зниження або зростання продажу, 
скорочення або подовження часу між пред'явленням рахунка до сплати та 
його оплатою. 
Бюджетування капітальних інвестицій відбиває планові витрати, вибір 
інвестиційних проектів та джерел фінансування. Бюджетування капітальних 
інвестицій спрямовує розвиток підприємства та ефективність його діяльності. 
Бюджет капітальних інвестицій на основі вибраного критерію 
 78 
рентабельності інвестицій визначає, які довгострокові активи необхідно 
придбати або побудувати. Бюджет капітальних інвестицій впливає на бюджет 
руху грошових коштів, прогноз прибутків і збитків (фінансових результатів) 
на бюджетний бухгалтерський баланс (змінюючи величину основних засобів 
та інших довгострокових активів). 
 
 
 
Можливі джерела короткострокового фінансування 
 
 
Кор откості- Короткострокова 
роковий оренда 
бан ківський 
кредит 
 Факторинг (продаж 
 
 Цінні папери дебіторської 
заборгованості 
 
Товарний Заборгованість 
 кредит постачальникам, 
строк погашення якої 
 
Спеціальні минув 
 схеми 
Рис. 2.21. Вибір джерел фінансування ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» 
 
Бюджетування капітальних інвестицій здійснюється з урахуванням 
аналітичних показників їхньої економічної ефективності: періоду окупності 
інвестицій; внутрішньої ставки доходу (стандартний внутрішній коефіцієнт 
прибутковості); чистої теперішньої вартості; індексу рентабельності. 
Прогнозний бухгалтерський баланс характеризує зміни фінансового й 
майнового стану підприємства за умови виконання передбачених бюджетами 
господарських і фінансових операцій. 
Прогнозний баланс комерційної діяльності підприємства складається 
методом визначення відсоткового відношення активів до продажу. Він 
ґрунтується на тому, що на рух активів підприємства впливають зміни обсягу 
 79 
реалізації. За скорочення обсягу продажу зменшується сума активів, і 
навпаки, за зростання продажу постає потреба у збільшенні суми активів. 
У разі використання цього методу активи поділяють на такі, що на них 
впливають зміни обсягу продажу (вони називаються спонтанними), і активи, 
незалежні від цих змін. Більша частина активів залежить від обсягу продажу. 
Так, дебіторська заборгованість, товарно-матеріальні запаси прямо пов'язані 
зі зменшенням або збільшенням продажу. 
Статті пасиву балансу визначаються аналогічно через зміни, що 
відбуваються. Так, збільшення кількості зайнятих працівників веде до 
зростання показника «нарахована, але не виплачена заробітна плата», 
зростатиме оподаткування. Для розрахунку прогнозного балансу слід 
передовсім проаналізувати баланс за попередній рік. 
Подамо розрахунок статей балансу, що прогнозувався підприємством 
на кінець планового року. Спочатку обчислюють відсоткові відношення 
спонтанних статей балансу на кінець року до суми продажу. Якщо стаття 
балансу «грошові кошти» дорівнює 10 тис. грн. на 500 тис. грн. продажу, 
тобто становить 2% від продажу, для визначення цієї суми за балансом на 
кінець планового року прогнозований обсяг продажу треба помножити на 
визначений відсоток. У такий спосіб обраховуються всі етапі актинів і 
пасивів і «і їхня загальна сума. 
Цей розрахунок можливий у разі задовільного фінансового стану 
підприємства і належного рівня запасів сировини, а також дебіторської 
заборгованості. Коли прогнозується зміна активів і пасивів, то й прогнозовані 
активи/пасиви обчислюються з урахуванням відсотка їхнього зростання чи 
падіння. 
Якщо сума розрахованих пасивів не покривається наявними активами, 
то підприємству необхідно знайти джерела покриття різниці між пасивами та 
активами, тобто або збільшити власний капітал, або вдатися до збільшення 
заборгованості. Під час визначення джерел фінансування враховується 
структурна політика щодо формування капіталу. 
 80 
Отримані розрахунки свідчать про те, що більшою мірою на 
збільшення обсягу реалізації вплинуло збільшення обсягу надходжень 
(52,9%), що прямо пов'язане зі збільшенням ринку збуту й зниження 
залишків на кінець року (7,5%). Підприємство збільшило надходження 
продукції на 55% (155%-100%), що позитивно характеризує його діяльність.  
За останні два роки є тенденція до збільшення прибутку за рахунок 
зростання збуту продукції, отже, і зниження собівартості, а також 
підвищення цін на неї. Але серед вироблених, організацією моделей можна 
виділити, такі комплекти, які мають незмінний рівень збуту (м'які меблі 
«Перлина») і навіть мають тенденцію до зниження обсягу продажів 
(спальний гарнітур «Орхідея»). У них можна спостерігати так само й 
найнижчу рентабельність. Наслідком цього є заниження прибутку, що 
підприємство могло б отримувати. 
 81 
РОЗДІЛ 3  
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ  
АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ 
 
3.1 Прогнозування та планування перспективного фінансового 
плану підприємства 
 
До заходів, спрямованих на удосконалення бюджетування на 
підприємстві доречно віднести: 
- планування та прогнозування заходів, спрямованих на збільшення 
виручки від реалізованої продукції. 
- прогнозування надходження грошових коштів, 
- розробка та реалізація заходів, спрямованих на зменшення 
дебіторської заборгованості, 
- зменшення витрат на закупівлю і використання матеріалів, затрат 
праці, загальновиробничих, адміністративних витрат та витрат на збут, 
- зменшення поточних операційних витрат, відмінних від витрат, 
безпосередньо пов'язаних з виробництвом і збутом, але необхідних для 
підтримки діяльності підприємства в цілому, 
- проведення маржинального аналізу, що дасть можливість розробити 
кілька варіантів досягнення фінансового результату, 
- прогнозування грошових потоків, що дасть змогу визначити майбутні 
грошові надходження підприємства та його витрати. 
Незважаючи на те, що бюджет не має стандартизованих форм, 
найбільше широко використовується структура загального бюджету з 
виділенням оперативного й фінансового бюджету.  
Складання загального бюджету починається саме з операційного 
бюджету, першим кроком якого є бюджет продажів. 
Бюджет продажів поєднує інформацію про обсяги реалізації, цінах і, 
відповідно, про виторг від реалізації. Він є відправною крапкою всього 
 82 
процесу бюджетування. Тому що підприємство має досить велику 
номенклатуру товарів необхідно їх згрупувати. У цьому випадку бюджет 
продажів становлять по групах товарів і середніх цін для кожної групи. У 
таблиці 3.1 приведений прогноз середніх цін на продукцію, що випускає 
підприємством. 
Таблиця 3.1 
Заплановані ціни на 2025 р. 
Найменування продукції Ціна (грн.) 
М'які меблі  17580 
Спальний гарнітур 16490 
Комп'ютерний стіл 3400 
 
У бюджеті відбитий обсяг реалізації продукції на основі збутової 
діяльності минулих років. 
Таблиця 3.2 
Бюджет продажів підприємства 
Найменування/ Усього за 
Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
період 2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Заплановані продажі, шт. 
1.1. М'які меблі 44 51 53 50 198 
1.2. Спальні гарнітури 35 39 43 38 155 
1.3. Комп'ютерні столи 45 52 53 50 200 
2. Очікувана ціна, грн. /од. 
2.1. М'які меблі 17580 17580 17580 17580  
2.2. Спальні гарнітури 16490 16490 16490 16490  
2.3. Комп'ютерні столи 3400 3400 3400 3400  
3. Заплановані продажі, грн. 
3.1. М'які меблі 773520 896580 931740 879000 3480840 
3.2. Спальні гарнітури 577150 643110 709070 626620 2555950 
3.3. Комп'ютерні столи 153000 176800 180200 170000 680000 
3.5. Разом продажі 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
 
Наступним етапом розробки бюджету продажів є визначення розміру 
грошових надходжень від цих продажів. При складанні графіка враховується, 
що виторг від продажів поточного періоду надходить у вигляді грошей 
тільки на 70 %, а частина, що залишилася (30%) надходить у наступному 
періоді. 
 83 
Таблиця 3.3 
Графік надходжень коштів від продажів (грн.) 
Усього за 
Найменування/період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
Рахунки дебіторів на 
409980    409980 
початок періоду 
Надходження грошей 
від продажів 1 1052569 451101   1503670 
кварталу 
Надходження грошей 
від продажів 2  1201743 514947  1716490 
квартали 
Надходження грошей 
від продажів 3   1274707 546303 1821010 
квартали 
Надходження грошей 
від продажів 4    1172934 1172934 
квартали 
Усього надходжень 1462549 1652644 1789654 1719237 6624084 
 
З дані таблиці 3.3 видно, що залишок дебіторської заборгованості 
підприємство планує отримати в 1 кварталі в розмірі 409,98 тис. грн. 
Додатково в першому періоді підприємство одержує виторг 70% від першого 
періоду в об'ємі 1503670 грн., що складає 1052569 (1503670×0,7) грн. У 
підсумку, очікувана сума надходжень у першому періоді становить 1462549 
(409980+1053670) грн. 30%, що залишилися від виторгу першого кварталу, 
підприємство очікує отримати в другому періоді 451101 (1437290×0,3). 
Аналогічним образом розраховуються всі інші показники графіка. 
Відповідно до цього бюджету підприємство не отримає у плановому періоді 
30% виторгу четвертого кварталу, що становить 502686 (1675620×0,3) грн. 
Ця сума буде зафіксована в підсумковому прогнозному балансі організації на 
кінець року.  
Виробничий план продукції складається виходячи з бюджету продажів 
з урахуванням необхідної для підприємства динаміки залишків готової 
продукції на складі. Для підприємства передбачається, що найбільш 
оптимальною є величина запасу готової продукції в розмірі 20% від обсягу 
продажів наступного кварталу. Запас готової продукції на початок періоду 
 84 
дорівнює кінцевому запасу попереднього періоду. На початок року фактичні 
запаси м'яких меблів склали 7 шт., спальних гарнітурів - 5 шт. Необхідний 
обсяг випуску готової продукції, що складається в натуральних одиницях 
виміру й розраховується по формулі 1.3. План виробництва представлений у 
таблиці 3.4. 
Таблиця 3.4 
Виробничий бюджет у натуральних одиницях 
Усього 
Найменування/ період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
за 2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Плановий обсяг продажів, шт. 
1.1. М'які меблі 44 51 53 50 198 
1.2. Спальний гарнітур 35 39 43 38 155 
1.3. Комп. столи 45 52 53 50 200 
2. Планові залишки готової продукції на кінець періоду, шт. 
2.1. М'які меблі 10 11 10 9 9 
2.2. Спальний гарнітур 8 9 8 6 6 
3. Залишки готової продукції на початок періоду, шт. 
3.1. М'які меблі 7 10 11 10 7 
3.2. Спальний гарнітур 5 8 9 8 5 
4. Обсяг випуску готової продукції, шт. 
4.1. М'які меблі 47 52 52 49 200 
4.2. Спальний гарнітур 38 40 42 36 156 
4.3. Комп. столи 45 52 53 50 200 
 
Дані таблиці свідчать про те, що підприємство планує продати 198 
комплектів м'яких меблів. Для забезпечення безперебійного постачання 
готовою продукцією підприємство планує залишок продукції на кінець 
першого кварталу в об'ємі 20% від обсягу реалізації другого періоду, що 
становить 10 (51×0,2) штук. Таким чином, необхідний обсяг продукції 
становить 54 (44+10) штук. Але початок першого кварталу на складі є 7 
одиниць готової продукції. Отже, обсяг виробництва м'яких меблів першого 
періоду повинен скласти 47 (54-7) виробів. Подібним чином розраховуються 
всі інші показники виробничого плану наявних видів продукції.  
Бюджет прямих витрат на матеріали базується на виробничому плані, 
тобто на основі планової величини валового випуску калькулюється потреба 
 85 
в матеріалах.  Затрати матеріалів на одиницю продукції показані у таблиці 
3.5. 
Таблиця 3.5 
Склад прямих витрат на матеріали, що включають у собівартість одиниці 
продукції 
Найменування Вид продукції   
 М'які меблі Спальний гарнітур Комп. стіл 
1 2 3 4 
Оббивна тканина, м 19 - - 
Пружинні блоки, шт 40 - - 
Бязь, м 7 - - 
ЛДСП, м2 - 22,5 5,5 
OSB, м2 - 10,6 - 
Фанера, м2 20 5,5 - 
ДСП,м2 0,7 - - 
ДВП, м2 - 5,1 - 
Неткан. матеріал, кг 18 - - 
Брус сосни, м3 0,2 - - 
Брус берези, м3 - 0,1 - 
Клей, кг 1,3 1,5 0,9 
Нитки, м 200 - - 
Дзеркало, м2 - 1,5 - 
Матрац, шт. - 1 - 
Набір фурнітури, 1 1 1 
комп. 
 
Планована ціна матеріалів визначена в таблиці 3.6, яка наведена в 
додатку О. У таблиці розраховані потреби в матеріалах для виробництва 
кожного виду продукції виходячи із запланованого обсягу випуску й даних, 
наведених у таблиці 3.6. А також загальні потреби в прямих матеріальних 
витратах як у натуральному так і у вартісному вираженні.  
Наступним етапом є розрахунок необхідної кількості закупівель (по 
видах сировини й матеріалів). Потреба в кожному кварталі розраховується по 
формулі 1.4. Бюджет закупівель матеріалів розробляється виходячи з того, 
що запаси матеріалів на кінець періоду складають 40% від потреби в 
матеріалах наступного періоду. Це умова необхідно для безперебійної 
поставки сировини у виробництво. Так для матеріалу «оббивна тканина» у 
першому кварталі це значення складе 395,2 (988×0,4) м2. Знаючи необхідний 
обсяг матеріалу для виконання плану першого періоду 893 м2 , оцінюємо 
 86 
загальний необхідний обсяг сировини 1288,2 (893+395,2) м2 . Але початок 
першого кварталу на складі є 379,39 м2 сировини. Отже, закупити треба 
908,81 (1288,2-379,39) м2.  
У свою чергу, добуток отриманих величин на вартість одиниці 
матеріалу дає суму запасів на кінець періоду у вартісному вираженні, вона 
буде дорівнює 16358,8 (908,81×180) грн.  
Запас матеріалів на початок періоду дорівнює кінцевому запасу 
попереднього періоду, тобто дані про запаси оббивної тканини на кінець 
періоду по першому кварталі переносяться в дані про запаси на початок 
другого кварталу. Аналогічним способом розраховуються планові витрати на 
сировину для всіх інших періодів і видів матеріалів. 
 Бюджет витрат на матеріали складається з урахуванням строків і 
порядку погашення кредиторської заборгованості за матеріали. У таблиці 3.7 
представлений графік оплати придбаних матеріалів, розроблений на основі 
дані таблиці 3.6.  
Таблиця 3.7 
Графік оплати придбаних матеріалів 
Усього за 
Найменування/період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
Залишок кредит. 
Заборгованості на 258564    258564 
початок періоду 
Надходження грошей від 
380777,7 380777,7   761555,4 
продажів 1 кварталу 
Надходження грошей від 
 413766,5 413766,5  827533 
продажів 2 квартали 
Надходження грошей від 
  403705,5 403705,5 807410,9 
продажів 3 квартали 
Надходження грошей від 
   375734,8 375734,8 
продажів 4 квартали 
Разом грош. виплат 639341,7 794544,2 817471,9 779440,3 3030798,1 
 
Розрахунок графіка виплат робиться аналогічно графіку одержання 
грошей. Підприємство планує погасити кредиторську заборгованість, що 
мала місце на початок року 258564 грн. У першому кварталі. Відповідно до 
 87 
домовленості з постачальниками сировини організація повинна оплатити за 
поставки сировини першого кварталу 50% вартості закупівель, що складе 
380777,7 (761555,4×0,5) грн. У підсумку в першому періоді планується 
заплатити 639341,7 (380777,7+258564) грн. У другому кварталі планується 
погасити заборгованість по закупівлі сировини за перший період і сплатити 
50% вартості матеріалів, придбаного в другому кварталі, це складе 794544,2 
(380777,7+413766,5) грн. І т.д. При плануванні четвертого кварталу 
передбачається кредиторська заборгованість на кінець періоду в обсязі 50% 
від вартості матеріалів, планованого до закупівлі в четвертому кварталі. Ця 
сума становить 375734,8 (751469,5×0,5) грн. І поміщається в підсумковому 
балансі підприємства в статті кредиторська заборгованість.  
В організації є норматив витрат прямої праці на одиницю готової 
продукції, що для м’яких меблів складають – 40 людино-години, спального 
гарнітура – 48 людино-годин, комп’ютерного стола – 13 людино-години. 
Вартість 1 людино-години складає 26 грн. У підсумку, планується бюджет 
часу й грошових витрат прямої праці, що представлений у таблиці 3.8. 
Таблиця 3.8 
Бюджет прямих витрат на оплату праці 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Кількість одиниць продукції, що підлягають виготовленню (шт.) 
1.1. М'які меблі 47 52 52 49 200 
1.2. Спальний гарнітур 38 40 42 36 156 
1.3. Комп'ютерний стіл 45 52 53 50 200 
2. Загальні витрати робочого часу, ч 
2.1. М'які меблі 1880 2080 2080 1960 8000 
2.2. Спальний гарнітур 1824 1920 2023 1728 7488 
2.3. Комп'ютерний стіл 585 676 689 650 2600 
2.4. Разом 4289 4676 4785 4338 18088 
3. Погодинна ставка, грн. 26 26 26 26  
4. Прямі витрати на оплату праці, грн. 
4.1. М'які меблі 48880 54080 54080 50960 208000 
4.2. Спальні гарнітури 47424 49920 52416 44928 194688 
4.3. Комп'ютерні столи 15210 17576 17914 16900 67600 
4.4. Разом 111514 121576 124410 112788 470288 
 88 
Бюджет загальновиробничих витрат складений виходячи із 
прогнозованого фонду часу праці основних виробничих робітників. Змінна 
частина витрат розраховується виходячи зі ставки 35 грн. за кожну годину 
використання праці основних робітників. Постійна частина витрат у кожному 
періоді становить 140005,1 грн. Остаточний вид бюджету міститься в таблиці 
3.9. 
Таблиця 3.9 
Бюджет загально виробничих витрат 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Заплан. прямі витрати праці 
4289 4676 4785 4338 18088 
(за годину) 
2. Ставка змінних накладних 
35 35 35 35 35 
витрат (грн. /година) 
3. Разом змінні накладні 
150115 163660 167475 151830 633080 
витрати, грн. 
У тому разі: 
3.1. Допоміжні матеріали 22517,25 24549 25121,25 22774,5 94962 
3.2. З/п допоміжних 
45034,5 49098 50242,5 45549 189924 
робітників 
3.3. Преміальний фонд 16512,65 18002,6 18422,25 16701,3 69638,8 
3.4. Електроенергія 55542,55 60554,2 61965,75 56177,1 234239,6 
3.5. Інші змінні витрати 10508,05 11456,2 11723,25 10628,1 44315,6 
4. Постійні загальновиробн. 
140005,1 140005,1 140005,1 140005,1 560020,4 
витрати, грн. 
У тому разі: 
4.1. Амор. відрахування 
80000 80000 80000 80000 320000 
встаткування цеха 
4.2. Страхування майна 4865,28 4865,28 4865,28 4865,28 19461,12 
4.3. З/п контролерів, майстрів, 
24326,4 24326,4 24326,4 24326,4 97305,6 
начальників цехів 
4.4. Електроенергія на 
19461,12 19461,12 19461,12 19461,12 77844,48 
освітлення 
4.5. Ремонт цеху 11352,32 11352,32 11352,32 11352,32 45409,28 
5. Разом загальновиробн. 
290120,1 303665,1 307480 291835 1193100 
витрати нараховані 
6. Разом ставка накладних 
67,64 64,94 64,25 67,27 65,96 
витрат (грн. /година) 
7. Усього виплати коштів, 
210120,1 223665,1 227480 211835 873100 
грн. 
 
Виходячи із планованого об'єму витрат прямої праці нормативу 
змінних накладних витрат плануються сумарні змінні накладні витрати. Так у 
 89 
першому кварталі при плані прямої праці 4289 годин при нормативі 35 
грн./година, сума змінних накладних витрат складе 150115 (4289×35) грн. 
Постійні витрати складають 140005,1 грн. у квартал. Таким чином, сума 
загальновиробничих витрат становить за планом 290120,1 (150115+140005,1) 
грн. Плануючи грошову оплату за загальновиробничих витрат, із загальної 
суми накладних витрат варто відняти величину амортизаційних відрахувань, 
тому що вона не викликає реального відтоку коштів. 
Для розробки бюджету виробничих запасів необхідно зробити оцінку 
собівартості. Відповідно до облікової політики застосовується метод обліку й 
калькулювання повної собівартості. Це означає, що в собівартість готової 
продукції включаються як прямі витрати, так і непрямі виробничі й 
невиробничі витрати. Розрахунок собівартості продемонстрований у таблиці 
3.11 (Додаток К). 
Результати таблиці 3.11 свідчать про те, що перші два компоненти 
собівартості визначаються за допомогою прямого рахунку. Зокрема, якщо на 
одиницю продукції м’яких меблів припадає 19 м оббивної тканини за ціною 
180 грн., те даний компонент прямих матеріалів у собівартості одиниці 
продукції становить 3420 грн. Загальновиробничі витрати й трудові витрати 
розраховуються виходячи з того, що на виготовлення одиниці продукції 
«м’які меблі» витрачається 40 годин. Звідси вартість витрат в одиниці 
продукції складе в першому кварталі 2705,6 (67,64×40) грн. Потім знаходимо 
сумарне значення собівартості одиниці продукції. Даним способом 
розраховані собівартості всіх видів продукції у всіх періодах.  
Тепер на підставі отриманих даних можна оцінити величину запасів 
готової продукції. Складений бюджет виробничих запасів представлений у 
таблиці 3.10. Показники, розраховані в таблиці, показують, що запас готової 
продукції на кінець періоду складає 20% від продажів наступного періоду. 
Добуток цих даних на вартість одиниці готової продукції дає вартість запасів 
готової продукції. Після визначення цільових залишків готової продукції 
можна скалькулювати собівартість реалізованої продукції. 
 90 
Таблиця 3.10 
Бюджет виробничих запасів на кінець планованого періоду 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 Усього за 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Запаси готової продукції, од. 
1.1. М'які меблі 10 11 10 9 9 
1.2. Спальні гарнітури 8 9 8 6 6 
2. Вартість одиниці, грн. 
2.1. М'які меблі 13768,6 13660,6 13633 13753,8 54516 
2.2. Спальні гарнітури 10464,9 10320,9 10287,8 10432,7 41506,3 
3. Запас готової продукції, грн. 
3.1. М'які меблі 137686 150266,6 136330 123784,2 490644 
3.2. Спальні гарнітури 83719,2 92888,1 82302,4 62596,2 249037,8 
3.4. Разом 221405,2 243154,7 218632,4 186380,4 739681,8 
 
Використовуючи формули 1.5 і 1.6 [розділ 1] і вихідні дані по запасах 
готової продукції, наведені в таблиці 3.8, прямим витратам на матеріали - у 
таблиці 3.4, прямим витратам на оплату праці - у таблиці 3.6, 
загальновиробничим витратам - у таблиці 3.8 розрахуємо собівартість 
реалізованої продукції (таблиця 3.11). 
Таблиця 3.11 
Собівартість реалізованої продукції (грн.) 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Запаси гот. продукції на 
216977,1 221405,2 243154,7 218632,4 900169,4 
початок періоду 
2. Прямі витрати на 
745393,5 816110,3 831926 760569 3153998 
матеріали 
3. Прямі витрати на 
111514 121576 124410 112788 470288 
оплату праці  
4. Загальновиробничі 
210120,1 223665,1 227480 211835 873100 
витрати 
5. С/вартість виробн. прод. 1067028 1161351 1183816 1085192 4497386 
6. Запаси гот. продукції на 
221405,2 243154,7 218632,4 214259,75 897452,1 
кінець періоду 
7. Собівартість реалізов. 
1062600 1139602 1208338 1089565 4500103 
прод. 
 
Бюджет комерційних витрат розроблений результат з наступних даних 
(таблиця 3.14). Більшість витрат на збут продукції планується у відсотком 
 91 
співвідношенні до обсягу продажів. При цьому темпи росту комерційних 
витрат не повинні випереджати темпи росту рівня продажів. 
Для знаходження показників бюджету використалися наступні ставки 
змінних витрат на гривню продажів за період: комісійні - 1,2%; доставка 
власним транспортом - 1%; преміальні виплати - 0,5%. Витрати на рекламу у 
квартал складуть 30000 грн.; зарплата персоналу - 45000 грн. 
У бюджеті управлінських витрат наведені витрати на заходи, 
безпосередньо не пов'язані з виробництвом і збутом продукції. Управлінські 
витрати включають постійну й змінну частини витрат. Більшість 
управлінських витрат на підприємстві носить постійний характер. Бюджет 
управлінських витрат наведений у таблиці 3.12.  
Таблиця 3.12 
Бюджет комерційних витрат 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Запланований продаж, 
1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
(грн.) 
2. Ставки змінних комерційних витрат на гривню продажів (%) 
2.1. Комісійні 1,2 1,2 1,2 1,2  
2.2. Доставка власним 
1 1 1 1  
транспортом 
2.3. Інші змінні витрати 0,5 0,5 0,5 0,5  
Разом план. змінні ком. 
40599,09 46345,2 49167,2 45241,7 181353,3 
витрати  
3. План. постійні ком. 
75000 75000 75000 75000 300000 
витрати (грн.) 
3.1. Реклама й просування 
30000 30000 30000 30000 120000 
товару 
3.2. Зарплата збутового 
45000 45000 45000 45000 180000 
персоналу 
4. Разом план. комерц. 
115599,1 121345 124167 120242 481353 
витрати (грн.) 
5. До виплати по зарплаті 
115599,1 121345 124167 120242 481353 
збутового персоналу (грн.) 
 
Дані таблиці 3.13 демонструють, що в суму виплат коштів по 
управлінських витратах не включені амортизаційні відрахування. Всі 
 92 
управлінські витрати сплачують в той же період, у якому вони були 
здійснені.  
Таблиця 3.13 
Бюджет управлінських витрат (грн.) 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Зарплата правління і 
іншого загальнозаводського 180000 180000 180000 180000 720000 
персоналу  
2. Амортизація 24000 24000 24000 24000 96000 
4. Канцелярські витрати 1500 1500 1500 1500 6000 
5. Зв'язок 9000 9000 9000 9000 36000 
6. Податки, що включають у 
13125,25 13906,81 14097,89 13658,17 54778,13 
собівартість 
7. Разом нарахув. управ. 
227625,25 228406,81 228597,89 228158,17 912788,12 
витрати  
8. Управ. витрати сплачені 
203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12 
 
Результати розробленого операційного бюджету вносяться в бюджет 
доходів і витрат. Він складається на основі даних, що містяться в бюджетах 
продажів, собівартості реалізованої продукції й поточних витрат. При цьому 
додається інформація про інші прибутки, інші витрати й величину податку на 
прибуток.  Сформований бюджет витрат і доходів представлений у таблиці 
3.14. 
У даному звіті валовий прибуток утворюється шляхом розрахунку 
різниці між виторгом від продажу й собівартістю реалізованої продукції. У 
першому кварталі вона дорівнює 441070,5 (1503670-1062600) грн. Для 
одержання прибутку від продажів необхідно відняти з валового прибутку 
комерційні й управлінські витрати, які були розраховані в таблицях 3.13 і 
3.14. Вона буде дорівнює 121313,2 (441070,5-115599,1-204158,17) грн. Ставка 
податку на прибуток дорівнює 24%. Чистий прибуток знаходиться 
вирахуванням від оподатковуваного прибутку ставки податку. Для першого 
кварталу вона буде складати 92198,1 (121313,2-(121313,2×0,24)) грн. У такий 
же спосіб розрахований прибуток в інших кварталах бюджету. 
 93 
Таблиця 3.14 
Зведений бюджет доходів і витрат 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 . Квартал 4 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1. Виторг (нетто) від 
1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
продажу продукції  
2. Собівартість 
1062600 1139602 1208338 1089565 4500103 
реалізованої продукції 
3. Валовий прибуток 441070,5 576888 612672 586055 2216687 
4. Ком. витрати 115599,1 121345 124167 120242 481353 
5. Управлін. витрати 203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12 
6. Прибуток з продажів 121313,2 251136 283907 262188 918546 
7. Податок на прибуток  29115,2 60272,7 68137,7 62925,1 220451 
8. Чистий прибуток 92198,1 190863,5 215769,4 199262,7 698094,9 
 
Даний етап завершує роботу з операційним бюджетом. Наступним 
етапом є розробка фінансового бюджету й першим кроком у цьому напрямку 
є складання інвестиційного бюджету.  
Розроблений інвестиційний бюджет представлений у таблиці 3.15. За 
даними таблиці встановлено, що в даному періоді організація планує 
здійснити проект будівництва цеху по виготовленню меблів на замовлення - 
465000 грн. А також організацією в першому кварталі намічене придбання 
обладнання і його монтаж на вартість 420000 грн. 
Таблиця 3.15 
Інвестиційний бюджет 
Усього за 
Найменування / період Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
2025р. 
1 2 3 4 5 6 
1.Проект будівництва цеху  112500 102500 127500 122500 465000 
вартість матеріалів  67500 57500 82500 77500 285000 
вартість СМР 45000 45000 45000 45000 180000 
2. Закупівлі встаткування 420000 0,00 0,00 0,00 420000 
вартість устаткування 339000 0,00 0,00 0,00 339000 
вартість монтажу 81000 0,00 0,00 0,00 81000 
Усього інвестиційний 532500 102500 127500 122500 885000 
бюджет 
 
Бюджет руху грошових коштів є підсумковим і найбільш важливим у 
всій схемі бюджетування. У ньому зібрані підсумкові числові показники 
 94 
кожного окремого бюджету. Підсумком даного бюджету є грошове сальдо, 
що може бути позитивним і негативним. У таблиці 3.16 показаний бюджет 
руху грошових коштів.  
Таблиця 3.16 
Бюджет руху грошових коштів (грн.) 
Найменування / Усього за 
Квартал 1 Квартал 2 Квартал 3 Квартал 4 
період 2025р. 
1 2 3 4 5 6 
Залишок грош. 
сред. на початок 808452,6 353563 405030 501561 2068607 
періоду 
Надходження (приплив коштів) 
1. Від основної (операційної) діяльності: 
1.1. Виторг від 
реал. прод. (без 1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
ПДВ)  
1.2. Разом по 
1503670 1716490 1821010 1675620 6716790 
розділі  
Разом приплив  
2312122,6 2070053 2226040 2177181  
Витрати (відтік коштів) 
1. По основний (операційної) діяльності: 
1.1. Оплата 
745393,5 816110,3 831926 760569 3153998 
матеріалів 
1.2. Пряма з/п 111514 121576 124410 112788 470288 
1.3. 
Загальновиробн. 210120,1 223665,1 227480 211835 873100 
витрати 
1.4. Комерц. 
115599,1 121345 124167 120242 481353 
витрати 
1.5. Управ. витрати 203625,25 204406,81 204597,89 204158,17 816788,12 
1.6. Сплата податку 
29115,2 60272,7 68137,7 62925,1 220451 
на прибуток 
1.7. Дивіденди 10692,414 15147,54 16260,079 16228,356 58326,329 
1.8. Разом по 
1426059,6 1562523 1596979 1488746 6074304 
розділу  
2. По інвестиційній діяльності: 
2.1. Придбання 
необоротних 420000 0,00 0,00 0,00 420000 
активів 
2.2. Кап. 
112500 102500 127500 122500 465000 
будівництво 
2.3. Разом по 
532500 102500 127500 122500 885000 
розділу  
Разом відтік  1958559,56 1665023 1724479 1611246 6959304 
Залишок грош. 
серед. на кінець 353563 405030 501561 565935 1826089 
періоду  
 95 
3.2 Моделювання грошових потоків підприємства та системи 
управління ними   
 
Під прогнозом розуміють науково обґрунтовані передбачення 
ймовірного майбутнього стану фінансово-економічної діяльності 
підприємства в цілому та його елементів зокрема. Прогнозування 
використовується як попередній  етап розробки планів підприємства. 
Однак досить часто прогнозування виконується й відособлено 
(наприклад при прогнозуванні попиту та пропозиції, інфляції, 
кон’юктури ринку тощо), коли показники, що прогнозуються не 
піддаються плануванню. 
Формалізовані методи прогнозування базуються на математичній 
теорії, що дозволяє підвищити достовірність та точність результатів 
прогнозу, зменшити строки виконання і полегшити процес оброблення 
інформації. До складу формалізованих  методів  прогнозування  входять 
методи  екстраполяції та методи математичного моделювання. 
Методи екстраполяції включають перспективну, ретроспективну та 
прогнозну екстраполяцію. При цьому для підвищення точності екстраполяції, 
використовується трендовий метод, метод найменших квадратів, метод 
екстраполяційного згладжування, метод плаваючої середньої та інші. 
Основу   методів   математичного моделювання складає процес дослідження 
об’єкта на основі побудованих економічних моделей та систем. 
Таким чином, конкретний метод прогнозування вибирається залежно 
від ступення визначеності оцінок об’єкта, що прогнозується. 
Для вибору метода прогнозування грошових потоків підприємства 
зазвичай виконується попередній аналіз грошових потоків підприємств, 
вивчення їх визначеності та ризикованості. 
Використання теорії нечітких множин дозволяє виконувати 
прогнозування чистого грошового потоку не залежно від визначеночті 
грошових надходжень та виплат. 
 96 
Процес оптимізації капіталу ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
здійснюється за моделлю прогнозування потреби в капіталі, яка включає 
наступні етапи: 
1. Аналіз вартості власного капіталу підприємства.  
Проведемо розрахунок вартості власного капіталу підприємства 
Ке = Rf + (Rm + Rf ) β��       (3.1) 
Припустимо коефіцієнт β�� = 1,25 
Rf – темп iнфляцii, 
Rm – середня доходність по банку. 
 
Ке = 11,5% + ( 11 % + 11,5 %) х 1,25 = 39,62 %. 
 
З розрахунків видно, що вартість власного капіталу знаходиться в 
рамках ринкової економіки. 
Таблиця 3.17  
Витрати, пов’язані із отриманням та повернення кредитних ресурсів  
(тис.грн.) 
Назва показника 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік 5 рік 6 рік 7 рік 8 рік 9 рік 10 рік 
Розмір кредитних 
ресурсів у 
розпорядженні 120 108 96 84 72 60 48 36 24 12 
підприємства на 
початок періоду 
Сплата відсотків за 
42,00 37,80 33,60 29,40 25,20 21,00 1680 12,60 8,4 4,2 
кредит (за період) 
Повернення основної 
суми кредиту (за 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 12,00 
період) 
Загальна сума платежів 
54,00 49,80 45,60 41,40 37,20 33,00 28,80 24,60 20,40 16,20 
по кредиту (за період) 
 
Оптимальна структура капіталу представляє собою таке 
співвідношення використання власних та залучених коштів, за якого 
забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом 
фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, 
тобто максимізується його ринкова вартість. 
 97 
 
Термін використання інвестиційних ресурсів дорівнює 10 рокам, за 
річною ставкою доходності 35% та ставкою дисконтування 15%. Повернення 
інвестованих коштів відбуватиметься рівномірно у розмірі 120 тис. грн. 
щороку із одночасною сплатою відсотків на суму інвестованих коштів, що 
залишилася на початок кожного періоду. 
Надали визначено ефективність використання кредитних ресурсів 
терміном на 10, 8 ,5 та 3 роки. 
Таблиця 3.18 
Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 10 років 
Повернення Сплата 
основної відсотків за Абсолютна Реальна 
Сума Дисконт 
суми кредиту кредит (за ставка ставка 
(за період) період) 
120 12 42,00 54,00 1 54,00 
108 12 37,80 49,80 1,15 43,30 
96 12 33,60 45,60 1,15 34,54 
84 12 29,40 41,40 1,15 27,24 
72 12 25,20 37,20 1,15 21,26 
60 12 21,00 33,00 1,15 16,42 
48 12 16,80 28,80 1,15 112,47 
36 12 12,60 24,60 1,15 9,25 
24 12 8,40 20,40 1,15 6,67 
12 12 4,20 16,20 1,15 4,60 
Разом     229,75 
 
 
Визначимо реальну ставку ефективності використання кредитних 
ресурсів по формулі: 
 
Сума реальної ставки
Реальний відсоток = ( − 1) ��100%   (3.2) 
120
 
Робимо розрахунок реальної ставки ефективності використання 
кредитних ресурсів 
229
(  - 1) х100% = 9,1%. 
120
 98 
Таблиця 3.19 
Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 8 років 
Повернення Сплата 
основної відсотків за Абсолютна Реальна 
Сума Дисконт 
суми кредиту кредит (за ставка ставка 
(за період) період) 
120 15 42,00 57,00 1 57,00 
105 15 36,75 51,75 1,15 45,00 
90 15 31,5 46,50 1,15 35,23 
75 15 26,25 41,25 1,15 27,14 
60 15 21,00 36,00 1,15 20,57 
45 15 15,75 30,75 1,15 15,30 
30 15 10,50 25,50 1,15 11,04 
15 15 5,25 20,25 1,15 7,60 
Разом     218,34 
 
Визначимо реальну ставку ефективності використання кредитних 
ресурсів: 
218,34
(  - 1) х100% = 10,24%. 
120
Таблиця 3.20 
Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 5 років 
Повернення Сплата 
основної відсотків за Абсолютна Реальна 
Сума Дисконт 
суми кредиту кредит (за ставка ставка 
(за період) період) 
120 24 42,0 54,0 1 54,00 
96 24 33,6 57,6 1,15 50,09 
72 24 25,2 49,2 1,15 37,27 
48 24 16,8 40,8 1,15 26,84 
24 24 8,4 32,4 1,15 18,51 
Разом     186,71 
 
Визначимо реальну ставку ефективність використання кредитних 
ресурсів: 
186,71
(  - 1) х100% = 11,1% 
120
Визначимо реальну ставку ефективність використання кредитних 
ресурсів: 
182,01
(  - 1) х100% = 17,2%. 
120
 99 
 
Таким чином, проведені розрахунки на основі даних табл. 3.18, 3.19, 
3.20, 3.21 дозволяють зробити висновок, що найбільш вигідніше залучати 
кредитні ресурси терміном на 10 років, так як за таких умов найнижча 
реальна ставка за кредитом. 
Таблиця 3.21 
Ефективність використання кредитних ресурсів на протязі 3 років 
Повернення Сплата 
основної відсотків за Абсолютна Реальна 
Сума Дисконт 
суми кредиту кредит (за ставка ставка 
(за період) період) 
120 40 42 82 1 82 
80 40 28 68 1,15 59,1 
40 40 14 54 1,152 40,91 
Разом     182,01 
 
Побудуємо прогнозну модель прогнозування потреби в капіталі, для 
чого в якості прогнозного показника розглянемо основний прогнозний 
показник – власний капітал. В якості показника, на основі яких буде 
виконано прогнозування, застосовуємо такі показники діяльності як, 
короткострокові кредити банків, прибуток, кредиторська заборгованість. 
Для побудови прогнозної моделі використовуємо модель лінійної 
прогресії, яка виглядає:  
 y = a + bx     (3.3) 
При цьому параметри моделі знаходяться за формулою: 
а = у – bх ,             (3.4) 
����
 b = ������х .            (3.5) 
����
де кореляційний зв’язок між вхідними та підсумковими показниками 
знаходяться за формулою: 
∑(��−��)(��−��)
 ������ = ,    (3.6) 
����������
а результуючі показники за формулою: 
∑(��−��) 22
����= √  ;        (3.7) 
��
 100 
∑(��−��)
√ 22
����=     (3.8) 
��
Помилка прогнозу розраховуємо за формулою:  
√(��−��) 22
�� = �� ��  100%     (3.9) 
��
1) В якості першого показника від якого будемо будувати модель 
оберемо короткострокові кредити банків. Середній показник діяльності 
становить 44,7 тис. грн., а результуючий показник – 44,7 одиниць. 
Кореляційний зв‘язок становить - 1 одиницю. 
Спираючись на вище обчислений показник знайдемо параметри першої 
прогнозної моделі: 
а = 2361,9 тис. грн.  
b = - 18,97 одиниць 
Таким чином дана модель має вигляд (по рокам): Y2023= 666 тис. грн., 
Y2022= 2361,9 тис. грн. 
Отримавши прогнозні значення, обчислимо похибку прогнозування 
власного капіталу від короткострокових кредитів банку, і вона становить 
79,21 одиниць, точність отримання прогнозу складає 20,79 одиниць .  
2) В якості другого показника від якого будемо будувати модель 
оберемо прибуток. Середній показник діяльності становить 939,45 тис. грн.., 
а результуючий показник – 757,25 одиниць. Кореляційний зв‘язок становить 
0,45 одиниць. 
Спираючись на вище обчислений показник знайдемо параметри першої 
прогнозної моделі: 
а = 1044,2 тис. грн.  
b = 0,50 одиниць. 
Таким чином дана модель має вигляд (по рокам): Y2023= 1135,3 тис. 
грн., Y2022= 1892,55 тис. грн.  
Отримавши прогнозні значення, обчислимо похибку прогнозування 
власного капіталу від прибутку, і вона становить 31 одиниць, точність 
 101 
отримання прогнозу складає 69 одиниць.  
3) В якості третього показника від якого будемо будувати модель 
оберемо кредиторську заборгованість. Середній показник діяльності 
становить 77,2 тис. грн., а результуючий показник – 7,8 одиниць. 
Кореляційний зв‘язок становить - 0,06 одиниць. 
Спираючись на вище обчислений показник знайдемо параметри першої 
прогнозної моделі: 
а = 2017,2 тис. грн.  
b = - 6,52 одиниць. 
Таким чином дана модель має вигляд (по роках): Y2023= 1463 тис. грн. , 
Y2022= 1564,71 тис. грн. 
Отримавши прогнозні значення, обчислимо похибку прогнозування 
власного капіталу від кредиторської заборгованості, і вона становить 52,65 
одиниць, точність отримання прогнозу складає 47,35 одиниць.  
У даному розділі були розроблені пріоритети майбутнього бюджетного 
періоду. Вони спрямовані на поліпшення якості випускає продукції, що, 
через модернізацію конструкції й дизайну моделі, використання новітніх 
видів матеріалів, застосовуваних при виготовленні меблів. Пріоритети також 
націлені на розширення масштабів виробництва завдяки впровадженню на 
підприємстві мініфабрики по виготовленню меблів на замовлення. Це дасть 
перевагу перед іншими підприємствами по відношенню таких факторів, як 
простота, зручність і надійність меблів. Саме наявність цих деталей додасть 
меблів додаткову цінність.  
Розроблено зведений бюджет, у якому відбиті пріоритети. У ньому 
заплановано зростання обсягів виробництва, реалізації й цін на вдосконалену 
продукцію, що в результаті повинне призвести до підвищення виторгу від 
реалізації й чистого прибутку.  
Таким чином, зведення фінансової інформації щодо цільових 
(планових) фінансових показників та коефіцієнтів управління грошовими 
потоками, узагальнення прогнозних та планових величин, що 
 102 
характеризують рух грошових коштів у плановому періоді, їх зіставлення з 
іншими плановими фінансово-економічними показниками господарської 
діяльності здійснюється в рамках операційного фінансового планування, 
зокрема – бюджетування грошових потоків. 
Отже, виходячи з розрахунків прогнозних значень найоптимальніша 
модель власного капіталу від прибутку, тому що похибка прогнозування 
становить 31 одиницю, котрий є найменшим серед трьох моделей. А точність 
отримання прогнозу складає 69 одиниць, яка є найбільшою серед трьох 
моделей. 
Таблиця 3.22 
Економічний ефект від впровадження нових удосконалених видів  
Показник До впровадження Після впровадження Економічний ефект 
пропозиції пропозиції тис.грн. % 
1 2 3 4 5 
1. Виторг (нетто) від 
3983,1 6716,8 2733,7 69 
продажу продукції  
2. Собівартість 
реалізованої 2580,7 4500,1 1919,4 74 
продукції 
3. Валовий прибуток 1402,4 2216,7 814,3 58 
4. Ком. витрати 127,9 481,3 353,4 276 
5. Управлінські 
408,6 816,7 408,1 100 
витрати 
6. Прибуток з 
182,2 918,5 736,3 404 
продажів 
7. Податок на 
45,5 220,4 174,9 384 
прибуток  
8. Чистий прибуток 136,6 698,1 561,5 411 
 103 
ВИСНОВКИ 
  
Економічна сутність планування полягає у визначенні майбутнього, 
бажаного стану об’єкту управління, визначенні шляхів досягнення 
поставленої мети, впорядкуванні зусиль окремих осіб та груп виконавців 
бізнес-проектів, а також ресурсів, залучених для їх впровадження. Існуючі 
системи планування різняться між собою, але спільними для всіх них є 
методологія планування та сукупність вимог до побудови планів.  
Необхідність швидкого ефективного вирішення різноманітних за 
структурою та змістом економічних проблем вимагає удосконалення 
планування як системи. Новим економічним умовам в найбільшій мірі 
відповідає індикативне планування. На зміну традиційному перспективному 
плануванню має прийти стратегічне. Особливу увагу при цьому доцільно 
звернути на такий його вид, як бізнес-планування. Важливим елементом 
ефективної організації планування є його належне інформаційне 
забезпечення, яке в сучасних умовах майже відсутнє.  
Однією з основних причин низької ефективності промислового 
виробництва в сучасних умовах є суттєве послаблення планово-економічної 
роботи на підприємствах. Значна частина підприємств не йде далі складання 
виробничої програми, не планує витрати і собівартість продукції, не складає 
фінансовий план, не розробляє плани підрозділів.  
Певним гальмом у підвищенні рівня планування є відсутність у 
більшості господарств належного набору комп’ютерної техніки. Враховуючи 
це, кожне підприємство, виходячи з своїх фінансових можливостей повинно 
або придбати собі всю необхідну оргтехніку, або залучати відповідні послуги 
сторонніх спеціалізованих формувань. При цьому великі, міцні підприємства 
повинні йти за першим шляхом, для невеликих ж (зокрема, фермерських) 
господарств, що відчувають нестачу відповідних сум коштів, є сенс у 
залученні сторонніх послуг.  
Бюджетування спрямоване на виконання двох основних завдань:  
 104 
- визначення обсягу і складу витрат, пов'язаних з діяльністю окремих 
структурних одиниць і підрозділів;  
- забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами. 
За способами бюджетування розрізняють: нуль-базис-бюджетування і 
традиційне бюджетування. Методологія нуль-базис-бюджетування (ZBB - 
Zero-Base-Budgeting) використовується у разі заснування нового 
підприємства, розширення діючих виробничих потужностей (для збільшення 
обсягів та асортименту продукції) чи в рамках контролінгу витрат з метою 
виявлення резервів їх зниження. 
Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих 
індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, 
витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді. Отже, 
консолідований бюджет – це скоординований за всіма підрозділами і 
функціями план діяльності підприємства в цілому, що об'єднує блоки 
окремих бюджетів і створює потоки інформації, потрібні для прийняття і 
контролю управлінських рішень у сфері фінансового планування. 
Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: 
операційний бюджет (operating budget); фінансовий бюджет (financial budget). 
З метою дотримання фінансової рівноваги на підприємстві, 
забезпечення стабільної платоспроможності та ліквідності під час прийняття 
рішень стосовно джерел покриття потреби в капіталі, складання фінансових 
бюджетів слід дотримуватися правил фінансування, до яких належать: золоте 
правило фінансування; золоте правило балансу; правила ліквідності; правило 
вертикальної структури капіталу. 
Перші три правила характеризують горизонтальну структуру капіталу 
та активів підприємства, останнє стосується лише пасиву балансу. Всі 
правила базуються на розрахунку ряду показників, які характеризують 
співвідношення певних статей балансу. 
Вимоги правил покриття потреби в капіталі слід враховувати в ході 
складання поточних і довгострокових фінансових планів, і лише в цьому 
 105 
випадку параметри звітності відповідатимуть критеріям 
кредитоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства. 
Перевірка дотримання зазначених правил дозволяє дійти висновку про якість 
прийняття фінансових рішень менеджментом підприємства. Одним із 
способів перевірки рівня забезпечення фінансової рівноваги є визначення 
відповідності окремих позицій балансу вимогам золотого правила 
фінансування. 
При визначенні оптимальної структури капіталу слід враховувати, що 
головною метою діяльності будь-якого підприємства є максимізація 
прибутку в довгостроковому періоді. Ця мета, як правило, конфліктує з 
іншим важливим завданням – мінімізацією фінансових ризиків, тобто 
ризиків, пов'язаних з фінансуванням підприємства. Таким чином, 
оптимальною буде така структура капіталу підприємства, за якої досягається 
оптимальне співвідношення між ризиком структури капіталу та 
рентабельністю власного капіталу, наслідком чого буде максимізація 
ринкової вартості підприємства і його корпоративних прав. 
Підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок залучення 
позичкового капіталу, якщо рентабельність активів перевищує проценти за 
кредит, називається ефектом фінансового левериджу, або ефектом 
фінансового важеля. Він характеризує ефект фінансування діяльності та 
підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки 
позичкового капіталу. 
Проведений аналіз показує, що чистий дохід від реалізації продукції 
має тенденцію до зростання, так темп приросту у 2022 році порівняно з 2021 
роком становив 142,6%, а у 2023 році порівняно з 2021 роком аж 601,07%. 
Чистий прибуток має тенденцію теж до зростання, так темп приросту у 2022 
році порівняно з 2021 роком становив 1290,3%, а у 2009 році порівняно з 
2021 роком аж 12854,9%. 
Консолідований (зведений) бюджет ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» складається з інтегрованих індивідуальних бюджетів, що 
 106 
характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат, інших фінансових 
операцій у наступному періоді. 
Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: 
операційний бюджет (operating budget); фінансовий бюджет (financial budget). 
Фінансову основу ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» складає 
сформований підприємством власний капітал. На діючому підприємстві він 
представлений наступними основними формами: статутним капіталом; 
пайовим капіталом; додатковим вкладеним капіталом; іншим додатковим 
капіталом; резервним капіталом, нерозподіленим прибутком (непокритим 
збитком); неоплаченим капіталом, вилученим капіталом. 
Основу управління власним капіталом ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» складає управління формуванням його власних фінансових 
ресурсів. З метою забезпечення ефективного управління цим процесом на 
підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика, яка направлена 
на залучення власних фінансових ресурсів з різних джерел у відповідності з 
потребами його розвитку в наступному періоді. 
Політика формування власних фінансових ресурсів представляє собою 
частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка заключається в 
забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого 
розвитку. 
Розробка політики формування власних фінансових ресурсів ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» здійснюється за наступними основними 
етапами: 
1) аналіз формування власних фінансових ресурсів підприємства в 
попередньому періоді; 
2) визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах; 
3) оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел; 
4) забезпечення максимального обсягу залучення власних 
фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел; 
5) забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових 
 107 
ресурсів із зовнішніх джерел; 
6) оптимізація співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел 
формування власних фінансових ресурсів. 
Оцінка факторів впливу на ліквідність та платоспроможність 
підприємства здійснена на основі розрахунків, що дозволили зробити 
наступні висновки. 
Коефіцієнт поточної ліквідності показує, що на протязі 2023 року 
підприємство мало ліквідний баланс (Кл.п> 1,5) і воно в змозі своєчасно 
ліквідовувати борги. 
За національними та міжнародними стандартами коефіцієнт швидкої 
ліквідності знаходиться поза допустимими межами. Слід також зазначити, 
що на кінець аналізуємого періоду стан підприємства щодо відшкодовування 
термінових боргів покращився, так як коефіцієнт швидкої ліквідності зріс з 
0,42 до 0,63. 
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно первувати в 
межах 0,2-0,35. Коефіцієнт характеризує здатність підприємства негайного 
ліквідувати короткострокову заборгованість. У підприємства не вистачає 
грошових коштів на покриття невідкладних зобов’язань. Протягом звітного 
періоду показник абсолютної ліквідності зріс і досяг допустимого значення. 
За критерієм вартості залучення капіталу, а також враховуючи 
позитивний вплив фінансового важеля, підприємству було б вигідно 
формувати свої активи, насамперед, за рахунок позикових коштів. Проте, 
якщо величина позикових коштів значно перевищує власні, підприємству 
загрожує банкрутство, оскільки позичальники водночас можуть поставити 
вимоги щодо повернення боргів. 
Співвідношення між власним і позиковим капіталами визначає, 
насамперед, фінансову стійкість підприємств у довгостроковому плані. 
Підприємство з не ризиковим співвідношенням впевненіше почувається на 
ринку капіталів за рахунок додаткової емісії акцій, облігацій або кредитів 
банків. 
 108 
Коефіцієнт автономії показує, що у ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ 
ТЕХНОПАРК» всі зобов’язання можуть бути покриті його власними 
коштами. Це становище ще покращилося на кінець аналізуємого періоду, так 
коефіцієнт автономії зріс на 2 пункти. 
Зменшення коефіцієнта фінансової залежності свідчить про зменшення 
частки позикових коштів у фінансуванні підприємства. Зменшення 
коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів на 5% свідчить про 
деяке зростання фінансової стійкості підприємства на протязі 2023 року. На 
кінець аналізуємого періоду мобільність підприємства підвищилась в 3 рази. 
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, що підприємству 
вистачає власного капіталу для фінансування поточної діяльності. Його 
відносне зростання позитивно характеризує зміни у фінансовому стані 
підприємства. 
Нульове значення коефіцієнта довгострокового залучення позикових 
коштів показника свідчить про відсутність залежності підприємства від 
зовнішніх інвесторів, тобто про його відносну фінансову стійкість. 
За звітний період кредиторська заборгованість дещо зросла в загальній 
сумі зобов’язань. Коефіцієнт кредиторської заборгованості зріс на 83%. 
За звітний період значення показника співвідношення між 
кредиторською та дебіторською заборгованістю зменшилося; дебіторська 
заборгованість зменшилася порівняно з кредиторською в 3,72 рази. 
Бажано зменшити абсолютні розміри як дебіторської, так і 
кредиторської заборгованості. Для фінансового стану підприємства краще, 
щоб кредиторська заборгованість перевищувала дебіторську. 
Платоспроможність підприємства низька, але на кінець 2023 року дещо 
покращилась. 
Показник - відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних 
витрат до постійних витрат - у періоді, що аналізується, має тенденцію до 
зростання. 
Показник відношення активів до довго- та середньострокової 
 109 
заборгованості в підприємства зріс на 7 пунктів за рік. Це свідчить про те, що 
заборгованість підприємства може бути оплаченою за рахунок його активів. 
Відтак захищеність одержаних підприємством кредитів можна визнати 
достатньою. 
Відношення чистого прибутку до всієї суми активів має в підприємства 
тенденцію до зменшення, що свідчить про зростання активів підприємства. 
З проведених розрахунків доходимо загального висновку: за 2023 рік 
підприємство має можливість здійснювати постійні витрати, довгострокова 
заборгованість підприємства може бути оплаченою за рахунок його активів, 
платоспроможність підприємства є високою , фінансова стійкість ТОВ 
«ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» підвищилась, але слід вжити термінових 
заходів щодо нормалізації показника швидкої ліквідності. 
Оптимізація структури капіталу є однією з найбільш важливих і 
складних задач, які вирішуються в процесі фінансового управління 
підприємством. Оптимальна структура капіталу представляє собою таке 
співвідношення використання власних та залучених коштів, за якого 
забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом 
фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, 
тобто максимізується його ринкова вартість. 
Процес оптимізації капіталу ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» 
здійснюється за моделлю прогнозування потреби в капіталі. 
Бюджетування підприємства забезпечує підвищення його ліквідності та 
платоспроможності. 
У бюджетній резолюції або листі з планування в розділі спеціальних 
рекомендацій ТОВ «ЧЕРКАСЬКИЙ ТЕХНОПАРК» доречно зазначити, що 
основними заходами, спрямованими на підвищення ліквідності та 
платоспроможності підприємства є: реструктуризація активів, зменшення 
(заморожування) витрат, збільшення виручки від реалізації. 
У рамках реструктуризації активів виділяють такі види заходів: 
мобілізація прихованих резервів, лізинг основних фондів, здача в оренду 
 110 
основних фондів, оптимізація структури розміщення оборотного капіталу, 
рефінансування дебіторської заборгованості. 
Зробивши ефективність використання кредитних ресурсів можливо 
зробити висновок, що найбільш вигідніше залучати кредитні ресурси 
терміном на 10 років, так як за таких умов найнижча реальна ставка за 
кредитом, яка становить 9,1 %. 
Спрогнозувавши модель потреби в капіталі, в якій прогнозується 
власний капітал до трьох показників: короткострокові кредити банків, 
прибуток, кредиторська заборгованість видно, що найоптимальніша модель 
власного капіталу від прибутку. 
 
 111 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" 
від 16 липня 1999 р. № 996-Х1У // Галицькі контракти. - 1999. - № 36. 
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1. "Загальні 
вимоги до фінансової звітності Затв. наказом Міністерства фінансів України 
від 31 березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32. 
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2. "Баланс": Затв. 
наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 // 
Галицькі контракти. - 1999. - № 32. 
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3. "Звіт про 
фінансові результати": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 
березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32. 
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4. "Звіт про рух 
грошових коштів": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 
березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32. 
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обл1ку 5. "Звіт про 
власний капітал"": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 
березня 1999 р. № 87 // Галицькі контракти. - 1999. - № 32. 
7. Базилевич В.Д. Метафізика економіки : наук. повідомлення / В.Д. 
Базилевич // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 2006. – С. 
64–65.  
8. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент: навчальний курс. / І.А. 
Бланк. - 2-е видавництво, перероб. і доп. - К .: Ельга, Ніка-Центр, 2013. 
9. Білобловський С.В. Модель бюджетування операційних витрат на 
підприємстві (на прикладі автотранспортного підприємства) (Частина 1) // 
Економіка. Фінанси. Право.- 2020.- № 8.- C.7-15. 
10. Білобловський С.В. Модель бюджетування операційних витрат на 
підприємстві (на прикладі автотранспортного підприємства) (Частина 2) // 
Економіка. Фінанси. Право.- 2020.- № 9.- C.18-25. 
 112 
11. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент. Полный 
курс. Пер. с англ. – СПб.: Экономическая школа, 1997. – 542с.  
12. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование. – М.: ИНФРА-
М, 2000. - 400 с. 
13. Васильев А.А. Бюджетирование промышленных предприятий/ 
Ресурсы Интернета: - http://cis2000.ru/publish/books/book_16/ch_1.shtml. 
14. Васильев В. Зачем нам бюджетирование?/Ресурсы Интернета: - 
http://www/metacom/ru//fanera/PRESSA/rf/htm#op/ 
15. Васенко В. К. Фінансова діагностика і санація діяльності 
підприємства: моногр. / В. К. Васенко; Східноєвроп. ун-т економіки і 
менедж. – Черкаси, 2019. – 203 c.  
16. Власова К.Э. Финансовая стратегия: теоретические основы и 
методика разработки URL: https://sibac. info/conf/manag/ia/51429. 
17.  Вініченко М.М. Визначення цільової функції бюджетування // 
Фінанси України. - 2016.- № 6.- C.107-134. 
18. Гавриленко П.П. Удосконалення фінансового менеджменту в 
контексті інноваціого розвитку підприємств /П.П. Гавриленко//Науковий 
вісник НЛТУ України. – 2015. – Випуск 25,4. – С. 199-204.  
19. Гаркуша Н.М. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та 
аудиті: Навч. посіб. / [Н.М. Гаркуша, О.В. Цуканова, О.О. Горошанська]; за 
ред. Н. М. Гаркуша; 2-ге вид., стер. —К. : Знання, 2012. —591 с. —(Вища 
освіта ХХI століття).  
20. Гасанов С. С. Фінансова санація. Теоретичні та прикладні 
аспекти / С. С. Гасанов, А. М. Штангрет, Я. В. Котляревський, О. В. 
Мельников, Т. С. Мінаєва; Держ. навч.-наук. установа «Акад. фінанс. упр.». – 
К. : ДННУ «Акад. фінанс. упр.», 2013. – 308 c. 
21. Глазун О.И. Особенности реализации принципов 
внутрифирменного бюджетирования в системе управления финансами 
предприятия // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи 
України. Т. 7: Збірник наукових праць: Наукове видання. - Суми: Мрія-1 
 113 
ЛТД; УАБС, 2013.- 320c. 
22. Зятковський І.В. Бюджетування як основа впровадження 
контролінгу на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. - 2003.- № 4.- 
C.48-52. 
23. Кочнев А. Что такое бюджетирование?/Ресурсы Интернета:- 
http://www/acont/ru/Environ/wa/Main?!level1=library. 
24.  Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Побудова бюджетів в організації // 
Фінанси України. - 2019.- № 7.- C.136-147. 
25. Кірейцев Г. Г. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. – К.: Центр 
навчальної літератури, 2014. – 531 с.  
26. Міщенко А. П. Стратегічне управління: навч. посіб. – К.: Центр 
навчальної літератури, 2014. – 336 с. 
27. Мамчур Р.М. Впровадження сучасної системи бюджетування у 
вітчизняних підприємствах // Економіка АПК.- 2016.- № 4.- C.81-87. 
28. Онищенко С. Бюджетування в системі фінансового управління 
підприємством // Бухгалтерський облік і аудит.- 2016.- № 6.- C.42-52. 
29. Онищенко С.В. Упровадження бюджетування на вітчизняних 
підприємствах // Фінанси України. - 2022- № 4.- C.45-51. 
30. Партин Г.О. Бюджетування у системі управління витратами 
підприємства // Фінанси України. - 2023.- № 5.- C.50-54. 
31. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: 
практические вопросы с анализом деловых ситуаций. – Киев: Издательский 
дом “Максимум”, 2001. – 356с. 
32. Салыга С.Я., Костанян Г.А., Василичев Д.В. Управление 
эффективностью работы хозяйствующих субъектов. - Запорожье: ЗГИА, 
2001. -264с.  
33. Семенов Г.А., Станчевський В.К., Панкова М.О., Семенов А.Г., 
Гребінець К.М. Організація і планування на підприємстві: Навч. посіб., - К., 
ЦНЛ, 2006. -528с. 
34. Семенов Г.А., Станчевський В.К., Панкова М.О., Семенов А.Г., 
 114 
Гребінець К.М. Організація і планування на підприємстві: Навч. посіб., - К., 
ЦНЛ, 2006. -528с. 
35. Смачило В.В. Особливості бюджетування на основі виділення 
центрів обліку та відповідальності // Актуальні проблеми економіки. - 2020.- 
№ 4. - C.148-155. 
36. Солнцев И.В. Общая схема постановки бюджетирования на 
предприятии // Финансовый менеджмент. – 2019. - №3. – с.23-42. 
37. Федик П., Демчишин О., Заклекта О. Людський фактор у 
впровадженні бюджетного планування вітчизняних підприємств // Україна: 
аспекти праці. - 2005.- № 5.- C.47-51. 
38. Фролов Е.А., Рабынина Ю.Б., Олейник М.А. Основы 
коммерческого бюджетирования в условиях рыночной экономики // 
Економіка. Фінанси. Право.- 2004.- № 3.- C.24-27. 
39. Фролов Є.А., Рабинина Ю.Б., Олейник М.А. Учет рисков в 
процессе бюджетирования // Економіка. Фінанси. Право. - 2004.- № 8.- C.15-
17. 
40. Хотомлянський О., Черната Т. Створення фондів оплати праці на 
основі бюджетного планування структурних підрозділів підприємства// 
Економіка України. - 2005.- № 10.- C.53-58. 
41. Хруцкий В.Е., Сизова Т.В., Гамаюнов В.В. Внутрифирменное 
бюджетирование: настольная книга по постановке финансового 
планирования. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 423с. 
42.  Циба Т.Є. Особливості і механізм стратегічного планування // 
Актуальні проблеми економіки.- 2006.- № 2.- C.159-173. 
43. Чаусов В., Ашкинадзе А. Критерии оценки системы 
бюджетирования/Ресурсы Интернета: - http://www.iso.ru/cgi-bun/main/ 
public/cgi.  
44.  Чистяк Л.В., Касьян О.В. Тенденции развития и перспективы 
бюджетирования в отечественной практике // Економіка. Фінанси. Право. - 
2005.- № 9.- C.11-13.