ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8820Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Мацепа, Сергій Михайлович | - |
| dc.contributor.author | Тихомиров, Сергій Михайлович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-03-18T11:56:22Z | - |
| dc.date.available | 2026-03-18T11:56:22Z | - |
| dc.date.issued | 2025 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8820 | - |
| dc.description.abstract | АНОТАЦІЯ На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторськотехнологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка»». Виконавець: здобувач групи ПМ-11 Тихомиров Сергій Михайлович Керівник: старший викладач Мацепа Сергій Михайлович Кваліфікаційна робота бакалавра містить 70 сторінок формату А4, 6 рисунків, 17 таблиць, 27 літературних джерел. В кваліфікаційній роботі здійснено аналіз службового призначення деталі, проведено вибір матеріалу для її виготовлення, визначено тип виробництва обґрунтовано вибір заготовки, проведено розробку маршруту обробки деталі «Кришка», вибрано оснащення і методи контролю, виконано розрахунки, режимів різання та норм часу. Спроектовані верстатний пристрій для обробки на програмно-комбінованому верстаті моделі ИР320ПМФ4, пристрій для контролю та встановлення похибки перпендикулярності отвору відносно площини Ø50Н7+0,025. В розділі охорона праці розглянуто загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | Технологічний процес виготовлення деталі | uk_UA |
| dc.title | Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка» | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 131 Прикладна механіка (Комп`ютерне конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Тихомиров.pdf Restricted Access | 1.08 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв
До захисту допущено:
Завідувач кафедри ТОМВ
____________Георгій КАНАШЕВИЧ
«_____»_____________2025р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі
«Кришка»»
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ПМ-11
Спеціальності 131 – «Прикладна механіка»
Освітня програма – «Комп’ютерне конструювання
обладнання та розробка технологій
машинобудування»
Тихомиров Сергій Михайлович
Керівник: ст. викладач Мацепа Сергій Михайлович
Рецензент: Майстренко В.О., Інженер-технолог
ТОВ «Юджин ЛТД» м. Черкаси
Засвідчую, що у кваліфікаційній роботі
немає запозичень з праць інших
авторів без відповідних посилань.
Здобувач: __________________
підпис
Черкаси 2025 р.
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв
Освітній рівень бакалаврський.
Спеціальність 131 «Прикладна механіка».
Освітня програма «Комп’ютерне конструювання обладнання та розробка
технологій машинобудування».
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри ТОМВ
Георгій КАНАШЕВИЧ
« » ____________2025_р.
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра
__________________________Тихомиров Сергій Михайлович_____________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення
деталі «Кришка»
Керівник роботи: Мацепа Сергій Михайлович
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджена наказом Черкаського державного технологічного університету від
«05» березня 2025р. №63/03-03
2. Термін подання здобувачем роботи 30.05.2025
3. Вихідні дані до роботи: кресленик деталі «Кришка» _____________________
______________________________________________________________
4. Зміст пояснювальної записки:1. Інженерні розрахунки заданої деталі; 2.
Технологічний розділ; 3. Конструкторський розділ; 4. Охорона праці
____________________________________________________________________
_______________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріал(з точним зазначенням обов’язкових
креслеників, плакатів, презентацій тощо): Кришка; Кришка (штамповка);
Маршрут обробки деталі; Пристрій верстатний; Пристрій контрольний;
Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях (Обов’язки особового
складу формування з обслуговування захисної споруди)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6. Керівники з роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосується
Підпис, дата
Розділ Керівник
завдання видав завдання прийняв
1,2,3 Мацепа С.М. 01.03.2025 28.05.2025
4 Цікановський В.Л. 01.03.2025 28.05.2025
7. Дата видачі завдання 01.03.2025
Календарний план
№ Термін
Назва етапів кваліфікаційної роботи виконання Примітка
з/п етапів роботи
1. Інженерні розрахунки заданої деталі 01.03.2025 Виконано
2. Технологічний розділ 28.03.2025 Виконано
3. Конструкторський розділ 26.04.2025 Виконано
4. Охорона праці 11.05.2025 Виконано
5. Оформлення технічної документації 28.05.2025 Виконано
Здобувач ___________ Сергій ТИХОМИРОВ
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ
Керівник ___________ Сергій МАЦЕПА
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ
АНОТАЦІЯ
На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторсько-
технологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка»».
Виконавець: здобувач групи ПМ-11 Тихомиров Сергій Михайлович
Керівник: старший викладач Мацепа Сергій Михайлович
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 70 сторінок формату А4, 6 рисунків,
17 таблиць, 27 літературних джерел.
В кваліфікаційній роботі здійснено аналіз службового призначення деталі,
проведено вибір матеріалу для її виготовлення, визначено тип виробництва
обґрунтовано вибір заготовки, проведено розробку маршруту обробки деталі
«Кришка», вибрано оснащення і методи контролю, виконано розрахунки, режимів
різання та норм часу.
Спроектовані верстатний пристрій для обробки на програмно-комбінованому
верстаті моделі ИР320ПМФ4, пристрій для контролю та встановлення похибки
перпендикулярності отвору відносно площини Ø50Н7+0,025.
В розділі охорона праці розглянуто загальні вимоги до утримання та
експлуатації фонду захисних споруд.
4
ABSTRACT
For the Bachelor's Qualification Thesis on the topic: «Design and Technological
Support for the Manufacturing of the Part «Sleeve»»
Author: Serhii Tykhomyrov, student of group PM-11
Supervisor: Senior Lecturer Serhii Matsepa
The bachelor's qualification thesis consists of 70 A4 pages, includes 6 figures, 17
tables, and 27 literature sources.
The thesis provides an analysis of the functional purpose of the part, selection of
material for its manufacturing, determination of the type of production, justification of
the choice of the blank, development of the processing route for the "Sleeve" part,
selection of tooling and control methods, and calculations of cutting modes and time
standards.
Machine fixtures were designed for processing on the IR320PMF4 programmable-
combined lathe, as well as a device for controlling and determining the perpendicularity
deviation of the hole relative to the Ø50Н7+0.025 surface.
The occupational safety section addresses general requirements for the
maintenance and operation of the civil protection infrastructure.
5
Зміст
Вступ ................................................................................................................................. 8
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі ........................................................ 9
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі .............................................. 9
1.2 Визначення типу виробництва ........................................................................ 12
1.3. Аналіз технологічності конструкції деталі ................................................. 17
1.4. Попередній вибір заготовки та методу її одержання .............................. 19
Розділ 2. Технологічний розділ ................................................................................ 21
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та
формулювання основних технологічних рішень ................................................. 21
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь ........................ 25
2.3 Розробка маршруту обробки деталі ........................................................... 28
2.4 Вибір обладнання, технологічного оснащення ............................................. 35
2.5 Встановлення режимів різання ....................................................................... 38
2.6 Нормування операцій ....................................................................................... 42
Розділ 3. Конструкторський розділ ........................................................................ 44
3.1 Проектування верстатного пристрою ............................................................... 44
3.2 Проектування спеціального контрольно-вимірювального пристрою ........... 47
Розділ 4. Охорона праці ............................................................................................ 50
4.1 Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд .... 50
4.2 Утримання та експлуатація захищених входів і виходів.............................. 53
4.3 Утримання та експлуатація захисних пристроїв ........................................... 54
4.4 Утримання та експлуатація огороджувальних захисних конструкцій ....... 55
4.5 Утримання та експлуатація систем вентиляції .............................................. 57
4.6 Утримання і експлуатація ДЕС та іншого електрообладнання ................... 60
4.7 Утримання та експлуатація систем водопостачання, каналізації і опалення
64
6
4.8 Утримання та експлуатація систем зв’язку і оповіщення ............................ 65
4.9 Забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення ....................... 66
Висновки .................................................................................................................... 67
Список використаних джерел ...................................................................................... 68
7
Вступ
В умовах переходу до ринкових відносин велику увагу слід приділяти новим
технологічним процесам, забезпечивши значну економію матеріалу, енергоносіїв,
які підвищать продуктивність виробництва при достатньо високій якості
продуктивності.
Всі ці завдання можна реалізувати, застосовуючи технологічне обладнання з
високою ступеню концентрації операцій. При цьому такий вид обладнання можна
компонувати, створюючи гнучкі виробничі системи, технологічні лінії з
використанням засобів електронно-обчислювальної техніки.
Для розширення технологічних можливостей обладнання доцільно
застосувати засоби технологічного забезпечення: пристосування із зручними
швидкодіючими затискними пристроями; комбіновані види ріжучого інструменту,
оснащеного новими матеріалами, або які мають оригінальні конструктивні чи
геометричні параметри; контрольні пристосування, які забезпечують комплексну
перевірку декількох розмірів і параметрів одночасно.
Велику увагу при цьому необхідно приділити застосуванню прогресивних
видів заготовок, форма і розміри яких максимально приближені до форми і розмірів
готової деталі, а також маючих найменші припуски на механічну обробку.
Все це в значній мірі залежить від детального аналізу технологічності
конструкції і можливе змінення конструкції оброблених деталей
Успіх рішення цих питань залежить від типу виробництва і технічного рівня
підприємства, галузі і підготовки інженерно-технологічних робітників.
Частина перелічених завдань, що завжди виникають перед
машинобудівниками, знайшла відображення в даній роботі.
8
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі
Формулювання службового призначення деталі і вимог до неї
Ця деталь використовуються у редукторі, як складова одиниця.
Можна пред’явити такі вимоги:
- точність розміру і форми приєднувальних поверхонь 85h7( )
-0,035 І=14h12;
- мати достатню механічну міцність;
- мати однорідну мікроструктуру матеріалу: забезпечувати герметичність
з’єдання .
Матеріал деталі – Cталь 45 ГОСТ 1050-88.
Вибір та обґрунтування матеріалу деталі, призначення термічної
обробки
У завданні задано матеріал деталі: сталь 45 ГОСТ 1050 – 88 та його замінник
- сталь 50 ГОСТ 1050 – 88. Враховуючи те, що дана деталь працює при циклічних
вантаженнях, в умовах середніх і високих швидкостей, питомих тисків, тому
важливу роль відіграють вимоги до міцності та зносостійкості матеріалу. Також
потрібно зважати на економічну доцільність та в даному випадку, на вимоги до
механічної обробки. Використовуючи вже набуті знання про матеріали, можна
зробити висновок про придатність конструкційних якісних сталей для
виготовлення саме цієї деталі. Хімічний склад вказаних сталей та їх механічні
властивості наведено, відповідно, у таблицях 1.1 та 1.2.
Таблиця 1.1 - Хімічний склад сталі, %.
Марка С Si Mn Не більше Ni Cr
сталі S P
сталь 45 0,42 - 0,5 0,17-0,37 0,5-0,8 0,04 0,035 0,3 0,25
сталь 50 0,47–0,55 0,17-0,37 0,5-0,8 0,04 0,035 0,3 0,25
Умовні позначення в таблиці:
С – вуглець; Si – кремній; Mn – марганець; S – сірка; P – фосфор;
Ni – нікель; Cr – хром.
Таблиця 1.2 - Механічні властивості сталі
9
МПа Без Після відпалу або
Марка ;% термообробки; високого відпуску;
B T
сталі ;% НВ не більше НВ не більше
Не менше МПа кгс/мм2 МПа кгс/мм2
сталь 45 600 355 16 40 2246 229 1933 197
сталь 50 630 375 14 40 2364 241 2031 207
Умовні позначення в таблиці:
- межа міцності при розтягненні, МПа;
B
- межа текучості при розтягненні, МПа;
T
- відносне подовження зразка при розриві;
- відносне звуження площі поперечного перерізу зразка при розриві.
Фізичні властивості сталі 45 і 50 ГОСТ 1050-88 наведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 − Фізичні властивості матеріалу деталі та матеріалу-замінника
Матеріал Густина , г/см3 Коефіцієнт лінійного Теплопровідність
розширення 106, С-1 , кал/смсС
Сталь 45 7,814 11,649 0,162
Сталь50 7,814 11,649 0,162
Як видно з таблиці 1.3 матеріали мають однакові фізичні властивості.
Технологічні властивості матеріалу (зварюваність і оброблюваність)
визначаються його складом та структурою. Зварюваність сталі значно краща ніж
сірого чавуну, так як при звичайних режимах зварювання виникає перехідна зона,
що визначається високою крихкістю, що може привести до утворення тріщин.
Тому газова і електродугова сварка сталі може проводитися не по спеціальній
технології.
Оброблюваність матеріалу деталі та матеріалу-замінника пов’язана з його
твердістю НВ оберненою залежністю. Оброблюваність оцінюється стійкістю
різального інструмента, допустимими швидкостями різання, чистотою
оброблювальної поверхні і т.д. Оцінку оброблюваності часто проводять по
економічній швидкості різання (ек), що визначає допустиму швидкість обробки
при забезпеченні певної стійкості різця. Швидкість ек залежить від режиму
10
обробки і твердості сталі, причому з підвищенням твердості вона звичайно
зменшується. Умовно прийнято, що ек=1,0 при НВ190. Для заданих матеріалів
значення ек наведено в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 − Значення ек для матеріала деталі та матеріалу-замінника
Матеріал Сталь 45 Сталь 50
Твердість, НВ 229 241
ек 0,77 0,85
Деталі, що виготовляються з конструкційної якісної сталі мають добру
оброблюваність різанням.
Технологічні та експлуатаційні властивості дозволяють використовувати ці
сталі для виготовлення деталей, що потребують високої міцності при середній
в’язкості.
Отже, для забезпечення даних властивостей в процесі виготовлення деталь
піддається термічній обробці для надання її максимальної міцності (HRC 32...40) і
мінімальної пластичності. Загартування СВЧ по поверхні 85Н7 з наступним
відпуском. Нормалізація для всієї деталі – вирівнювання мікроструктури шару
поверхні.
Аналіз параметрів і норм точності деталі
Технічні вимоги і норми точності деталі витікають із службового
призначення виробу і є результатом перетворення якісних і кількісних показників
службового призначення виробу в показники розмірних зв’язків її виконавчих
поверхонь. Деталь зі своїми розмірами - ланками входить в розмірні зв’язки
пристрою і тому точнісні параметри деталі визначаються з розв’язання
складальних розмірних ланцюгів.
Для забезпечення хімічної однорідності та досягнення необхідних
механічних властивостей деталь піддається термічній обробці після литва —
відпал.
Технічні вимоги сформульовані вище та норми точності, розроблені
конструктором, достатні для виконання деталями службового призначення. Таким
11
чином всі конструктивні елементи кришки вирішують функціональні завдання, які
висуваються до кришки і виробу в цілому.
Деталь - кришка, являє собою тіло обертання з центральним отвором
50Н7, чотирма отворами для болтів М12х1,5-6Н.
Маючи на увазi конструкцію деталі та матеріал деталі, використовується
такий метод отримання заготовки, як штамповка.
Усі поверхні з точки зору забезпечення точності і якості оброблюваних
поверхонь не виявляють технологічних труднощів: мають вільний підхід
різального інструменту, не мають закритих уступів, дають змогу обробки на
верстатах з ЧПК.
Виходячи з службового призначення вузла до якого входить деталь
«Кришка» та службового призначення деталі аналізую норми точності та технічні
умови деталі.
До основних баз ставлять вимоги: точність отвору Ø50H7(+0,025) І=9h12мм з
шорсткістю Ra1.25, Ø85h7( )
-0.035 І=14мм з шорсткістю Ra1.25.
Технічні вимоги та норми точності, розроблені конструктором, достатні для
виконання деталлю службового призначення. Таким чином всі конструктивні
елементи кришки вирішують функціональні завдання, які висуваються до кришки
і виробу в цілому.
1.2 Визначення типу виробництва
В умовах ринкової економіки програма випуску виробу N може бути
представлена такою формулою [3]:
N=П/Ц, (1.1.6.1)
де: П – ринкова потреба в виробах, шт.
Ц – оптимальний життєвий цикл випуску виробів, рік.
В межах курсового проектування оцінити ринкову необхідність у продукції
немає можливості, тому за базу беруть планову програму випуску виробів, яка
наведена в завданні на дипломне проектування.
При проектуванні виробничих процесів основою розрахунку є не річна
програма випуску, а річна програма запуску їх у виробництво, шт.
12
Nзап = Nвипm(1+/100+/100+/100), (1.1.6.2)
де Nвип – програма випуску виробів, шт/рік; Nвип=3410 шт/рік.
– відсоток невідворотнього браку, %, =3...5%;
– процент незавершеного виробництва, який залежить від галузі
машинобудування, терміну виробничого циклу та інше; %, =2...10%
– процент запасних частин та комплектуючих, %; =2...10%
Nзап =N(1+0,02+0,06+0,04)=3410·1,12=3820шт/рік,
Тип виробництва згідно з ГОСТ3.1121-84 визначається коефіцієнтом
закріплення операцій за формулою:
Кз.о.=О/Р, (1.1.6.3)
де О – кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці
чи цеху, шт.;
Р – кількість робочих місць на дільниці чи в цеху, шт.
Якщо за робочим місцем, незалежно від завантаження, закріплено тільки одну
операцію, то Кз.о. = 1, що відповідає масовому виробництву.
При 1<Кз.о.<10, - виробництво великосерійне, при 10<Кз.о.<20 –
середньосерійне, при 20< Кз.о.<40 – дрібносерійне, при Кз.о. > 40 – одиничне.
При визначенні типу виробництва застосовується приблизне значення Тшт.,
яке визначається за формулою:
Тшт = кТо (1.1.6.4)
де То – основний технологічний час, визначається по аналогу чи за формулою,
хв;
к – коефіцієнт, який залежить від типу виробництва і методу обробки
поверхонь.
Кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці чи
цеху визначаються так:
О = з.н./з.ф., (1.1.6.5)
де з.н.- нормативний коефіцієнт завантаження обладнання, з.н.=0.75...0.95,
з.н.=0.8;
13
з.ф. – фактичний коефіцієнт завантаження обладнання:
Фактичний коефіцієнт завантаження обладнанняобчислюємо за формулою:
з.ф.=mp/mn, (1.1.6.6)
де mp – розрахункова кількість верстатів певного типу, шт.;
mn – прийнята кількість верстатів певного типу, шт..
mp=Tшт.к.Nзап/Fgз.н.60, (1.1.6.7)
де Tшт.к – сумарний штучно-калькуляційний час, хв;
N-річний обсяг виробництва, шт/рік;
Fg-дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.
При роботі в дві зміни Fg=4055 год.
Згідно вимог ГОСТ 14.312-74 є дві форми організації технологічних процесів-
групова і потокова.
Доцільність застосування потокової форми організації виробництва
встановлюють на основі порівняння середнього штучного часу Тшт.ср для кількох
основних операцій з розрахунковим тактом випуску Тв:
Кз=Тшт.ср/Тв. (1.1.6.8)
При Кз 0.6 вибирають потокову форму організації виробництва, у
противному разі - групову.
При Кз ≤ 0 .6, можна застосовувати багатономенклатурну потокову лінію,
тобто необхідно підібрати ще кілька подібних деталей.
Тривалість такту залежить від типу лінії:
для однономенклатурної:
Тв= 60Fg.o.Кз/N, (1.1.6.9)
для багатономенклатурної:
Тв= 60Fg.o.Кз/Ni, (1.1.6.10)
для автоматичної:
Тв = 60Fg.л.Кз/N, (1.1.6.11)
де Fg.o., Fg.л. – дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання
потокової або автоматичної лінії, годин;
14
Кз= 0.75...0.95 – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання;
Ni – число і-тих виробів(деталей), які підлягають випуску за рік.
Якщо з тих чи інших причин в умовах серійного виробництва не вдається
організувати потокове виробництво, приймають групову форму організації, яка
характеризується періодичним запуском виробів (деталей) партіями. Розмір партії
запуску nз на стадії проектування визначають:
nз=Nз/254, (1.1.6.12)
де =3, 6, 12, 24 - періодичність запуску, =12, днів;
F – число робочих днів за рік, F=254.
Проводимо розрахунки, виходячи з того, що задана програма випуску виробів
Nвип =3640 шт.
3820 12
2 n = = 180шт.
з
254
Таблиця 1.5 – Штучно-калькуляційний час на операціях „Кришка”
№ Назва операції to , хв. tшт.к. = to*к
Формула З-ня tо к З-ня
І Вертикально-фрезерна 0,4 1,85 0,8
1 Фрезерувати торець ночорно 0,006l 0,14
І=23,5мм.
2 Фрезерувати торець начисто І=23мм. 0,004l 0,1
3 Свердлити 4отв. Ø10Н12 на І=8 t0=0,00052dl 0,17
начорно
І Вертикально-фрезерна 0,23 1,85 0.43
1 Фрезерувати торець ночорно 0,006l 0,14
І=22,5мм.
2 Фрезерувати торець начисто І=22мм. 0,004l 0,09
3 Фрезерувати торець ночорно 0,006l 0,09
І=14,5мм.
4 Фрезерувати торець начисто І=14мм. 0,004l 0,06
ІІІ Токарно-гвинторізна 0,58 1,72 1
1 Точити начорно отв. Ø49 на І=22мм t0=0,00017dl 0,19
2 Точити начисто отв. Ø49,5 на І=22мм t0=0,0001dl 0,11
3 Точити тонко отв. Ø50h7 на І=22мм t0=0,0001dl 0,11
4 Точити начорно отв. Ø69 на І=9мм t0=0,00017dl 0,11
5 Точити начисто отв. Ø70 на І=9мм t0=0,0001dl 0,06
4 Токарно-гвинторізна 0,4 1,72 0,7
15
1 Точити начорно Ø86,5 на І=14мм t0=0,00017dl 0,21
2 Точити начисто отв. Ø85.5 на І=14мм t0=0,0001dl 0,09
3 Точити начисто отв. Ø85h7 на І=14мм t0=0,0001dl 0,09
4 Точити 1х45 t0=0,0001dl 0,01
5 Токарно-гвинторізна 0,32 1,72 0,6
1 Точити начорно Ø146 на І=8мм t0=0,00017dl 0,2
2 Точити начисто отв. Ø145 на І=8мм t0=0,0001dl 0,12
4 Різьбонарізна
1 Нарізати різьбу М12х1,5-6Н 4отв. l=8 t0=0,0001dl 0,05 1,52 0,07
Результати розрахунків зведені в таблицю 1.6
Таблиця 1.6 - Розрахунок кількості верстатів по кожній операції
Кількість
Тип верстата Тшт.к., хв верстатів з.ф. Р О, шт
mp mn
СФ16МФ3 0,8 0,001 1 0,001 1 4
ИР320ПМФ4 5,31 0,07 1,0 0,07 1 18
Коефіцієнт закріплення операцій буде дорівнювати:
22
K = =11
З .О.
2
Цьому значенню коефіцієнта відповідає середньосерійний тип виробництва.
Серійний тип виробництва характеризується періодичністю повтору партій
(серій). Застосовується універсальне, частково спеціалізоване, а також спеціальні,
переналагоджувані пристосування, універсальні і спеціальні ріжучі інструменти. В
якості вихідних заготовок використовують лиття в землю і під тиском, точне литво.
Даному виду виробництва по ГОСТ 14.312-74 відповідає групова форма
організації робіт, запуск виробу проводиться партіями з визначеною
періодичністю. Величина операційної партії заготовок:
N a 3820 12
n = вип = 180шт (1.1.4)
F 254
а — періодичність запуску-випуску партії деталей; а =12днів.
F — кількість робочих днів на рік, F = 254 днів.
Приймаю n=180 шт.
16
1.3. Аналіз технологічності конструкції деталі
Трудомісткість виготовлення деталей типу кришка суттєво залежить від
технологічності їх конструкції, тобто правильного вибору матеріалу деталі,
простановки розмірів, форми поверхонь і їх розташування з заданою точністю,
якістю поверхонь. Конструкція деталей забезпечує наступні технологічні вимоги:
1. Можливість отримання прогресивних заготовок;
2. Деталь має достатню жорсткість, що дозволяє застосовувати
багатоінструментальну обробку.
3. Базова та технологічна поверхні мають достатню протяжність, що
забезпечує добру усталеність.
4. Оброблювані поверхні відкриті і досяжні для вільного підходу ріжучого
інструменту.
5. Отвори мають просту геометричну форму.
6. Основними допусками на лінійні розміри є допуски 14 кв. точності.
7. Основний показник шорсткості — 12,5 – 6,3.
В цілому, деталь досить технологічна, має добрі базові поверхні, які
дозволяють поєднувати конструкторські та технологічні бази. Обробку деталі
можливо вести універсальним інструментом.
Технологічний аналіз креслення показав що креслення містить усі необхідні
дані які дають повне уявлення про деталь. Розміри проставлені зручно, що
дозволяє їх витримати від технологічних баз.
Кількісні показники технологічності:
Коефіцієнт точності :
1
К = 1 − (1.1.7.1)
T
T
CP
де ТСР— середній квалітет точності.
n T
T = i i (1.1.7.2)
CP
n
i
де Ті— і-й квалітет;
nі— кількість поверхонь і-го квалітету.
17
Значення Ті та nі беремо з таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 — Квалітети поверхонь
Ті 7 14
nі 2 6
За формулами (1.1.7.1)‚ (1.1.7.2):
7*2 +14*6 1
T = =12,25 , K = 1− = 0.91
CP1 T1
8 12,25
Коефіцієнт шорсткості :
1
К = (1.1.7.3)
Ш
Ш
CP
де ШСР— середня шорсткість поверхонь.
n Ra
Ш = i i (1.1.7.4)
CP
n
i
де Rаі — шорсткість поверхні.
Значення Rа і nі беремо з таблиці 1.8.
Таблиця 1.8 — Шорсткості поверхонь
Rаі, мкм 1.25 6,3
nі 2 6
За формулами (1.1.7.3)‚ (1.1.7.4) :
1,25*2 + 6,3*6 1
Ш = = 5,1,
CP1 К = = 0.2
Ш1
8 5,1
Коефіцієнт використання матеріалу
m
К = Д
ВМ (1.1.7.5)
m
3
де mД— маса деталі;
mД=0.5кг.
mЗ— маса заготовки
mЗ=0.6кг.
Тоді за формулою 1.1.7.5 коефіцієнт використання матеріалу :
1,5
K = = 0.83
BМ 1 .
0,6
На основі виконаних розрахунків якісного та кількісного аналізу параметрів
деталей приходжу до висновку, що конструкція деталі задовільняє умовам
технологічності.
18
1.4. Попередній вибір заготовки та методу її одержання
Спосіб отримання тієї чи іншої заготовки залежить від службового
призначення деталі та вимог до неї, від її конфігурації та розмірів, виду
конструкційного матеріалу, типу виробництва та інших факторів.
Проаналізувавши форму та взаємне розташування елементів конструкції,
можна зробити висновок про певну простоту конструкції деталі з точки зору
вибору заготовки. На попередньому етапі вибору оптимального способу отримання
заготовки використаємо матрицю впливу факторів. [3]
Таблиця 1.9 − Матриця впливу факторів
Методи Квалітет Параметр Величина Відносна Придатність
метода до
отримання точності шорсткості припусків, собівартість,
заготовки
заготовки Rz, мкм мм
Штампування +
на ГКМ 13-17 20-160 1,5-3,25 70-75
Штампування +
на пресах 13-17 20-160 0,5-3,0 80-86
Штучна з -
прокату 14-16 40-160 1,5-4,0 ⎯
Щоб ефективніше оцінити доцільність використання певного виду заготовки,
необхідно провести економічний аналіз.
Вартість штампованої заготовки визначаємо за формулою [3]:
C S
S 1
заг=( QК від
ТКСКвКМКn)-(Q-q) грн,
1000 1000
де С1− базова вартість (тонни заготовок) грн/т. [7] ;
КТ, КС, Кв, КМ, Кn − коефіцієнти, що залежать, відповідно, від класу точності,
групи складності, маси, марки матаріалу і об’єму виробництва заготовок. [3,
c.34-36] ;
Q − маса заготовки, кг ;
q − маса готової деталі, кг ;
Sвід − вартість однієї тонни відходів, грн. [3]
Так як заготовки отримані гарячим об’ємним штампуванням на ГКМ та на
механічних пресах мало відрізняються по собівартості, то необхідно порівняти
19
собівартість заготовок отриманих гарячим об’ємним штампуванням на ГКМ та з
круглого прокату.
Вартість штампованої заготовки буде дорівнювати:
3200 25
SЗАГ штамп.=( 1,152 0,771,29 0,81,01,13 )-(1,152-0,72) =3,3грн.
1000 1000
Вартість заготовки з прокату визначаємо за формулою [3]:
QC S
Sзаг= -(Q-q) від грн,
1000 1000
де Q − маса заготовки, Q = 0.6 кг;
С − вартість 1 тонни прокату, грн/т; С=3500 грн/т. [7]
0,6 3820 25
Sзаг= -(1,6-0,5) =6,2 грн.
1000 1000
Як видно з розрахунків собівартість штампованої заготовки менша, ніж
собівартість заготовки з прокату.
Отже, вибираємо метод отримання заготовки − гарячу об’ємну штамповку з
облоєм на кривошипному пресі.
Штамповка на кривошипному пресі в 2...3 рази продуктивніша ніж на молотах.
Припуски і допуски менші на 20...35, а отже і витрати металу зменшуються на
10...15 [3].
20
Розділ 2. Технологічний розділ
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та
формулювання основних технологічних рішень
Виявлення та аналіз розмірних зв’язків провадимо за кресленням деталі з
урахуванням функцій, що виконуються конкретними поверхнями деталі в
складальній одиниці.
1. Забезпечення точності розташування оброблених і необроблених
поверхонь.
2. Забезпечення рівномірності припусків на оброблених поверхнях.
3. Забезпечення точності розмірів і форми поверхонь.
50Н7(+0,025) І=9h14-0.052мм
85h7( )
-0,035 І=14h12-0.12мм
4. Забезпечення точності лінійних розмірів: 22±0.1мм, 14±0.1мм.
5. Забезпечення точності перпендикулярності торця відносно отвору
50Н7(+0,025) І=9h14- - 0.052мм 0,025мкм.
Вибір принципової схеми маршруту обробки.
Принципова схема маршруту обробки деталі (МОД) – це укрупнений план
обробки заготовки що встановлює послідовність операцій (чи груп операцій)
обробки різанням, а також зміст і місце в плані обробки термічних, слюсарних та
контрольних операцій.
А. Кришка:
21
Рисунок 2.1 – Оброблювані поверхні деталі „Кришка”
Таблиця 2.1 — Маршрутна схема поетапної механічної обробки поверхонь
Вибір та обґрунтування технологічних баз
Аналізуючи функції, які виконують поверхні деталі згідно свого службового
призначення, та розмірні зв’язки між поверхнями деталі визначаю технологічні
бази деталі на першій та наступних операціях.
22
При виборі базування на першій операції керуюсь основними правилами
вибору чорнових баз та наступними вимогами [7, с.247]:
– забезпечення точності поверхонь, які підлягають обробці відносно
поверхонь, що залишаються у готової деталі необробленими;
– рівномірне розподілення припусків на обробку між поверхнями деталі, що
підлягають обробці;
– підготовка чистових баз для подальшої обробки решти поверхонь
При виборі базування на наступних операціях керуюсь основними правилами
вибору чистових баз та наступними вимогами [7, с.247]:
– забезпечення „принципу сталості баз” (бази повинні забезпечувати
можливість обробки з однієї установки максимальної кількості поверхонь);
– забезпечення „принципу суміщення баз” (базами повинні бути поверхні, від
яких на кресленні дається розмір, що визначає положення даної
оброблюваної поверхні)
Усі питання, які вирішуються при проектуванні технологічного процесу,
нерозривно пов’язані між собою. Особливо це стосується визначення
технологічних баз і маршруту обробки. Призначення баз є одним із найскладніших
і принципових розділів проектування технологічних процесів. Від правильного
вибору технологічних баз значною мірою залежить: правильність взаємного
розташування поверхонь; ступінь складності пристроїв, різальних та
вимірювальних інструментів; загальна продуктивність обробки заготовок та інше.
Вихідними даними при виборі баз є: робоче креслення деталі, технічні умови
на її виготовлення, вид заготовки та стан її поверхонь, бажаний ступінь
автоматизації.
При виготовленні “Кришки” в якості технологічних баз використовуємо
посадочний отвір та опорний торець.
При розробці схеми базування вирішується питання вибору та розміщення
опорних точок. Кількість опорних точок визначається операцією, в першу чергу
кількістю витриманих на ній вихідних розмірів та схемою їх розташування по
відношенню до осей координат. Для кожної операції вибираємо вихідні бази та
23
проставляємо вихідні розміри та бази для орієнтування заготовки. В якості
вихідних потрібно приймати тільки конструкторські розміри, які проставлені на
кресленні деталі та відносно тих же елементів.
Деталь із позначенням базування зображена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Схеми базування при обробці деталі „Кришка”
Задачі, що
Варіант Схема
вирішуються
4, 5
1. Фрезерно-
свердлильна
1 2 3 Запропоновані
варіанти базування
забезпечують
4, 5 потрібну точність
обробки,
безпосереднє
1 отримання усіх
розмірів, а також
можливість
використання
універсальних та
2. Програмно- спеціальних
комбінована 2 верстатних
пристроїв для
механічної обробки
даної деталі.
Використовуючи запропоновані схеми можна досягти найбільшої простоти
пристроїв і забезпечити усі виконувані розміри без перерахунку розмірних
ланцюгів.
24
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь
На вірний вибір методу обробки поверхонь заготовки впливають такі
фактори, як службове призначення деталі, функціональне призначення поверхонь,
вимоги по точності, шорсткості, геометричної форми тощо.
Визначаю число ступенів обробки на основі розрахунків уточнення [19]
T n
= 3 = 1 2 ... n = i
Tд i=1 (1.2.4.1)
де - загальне уточнення;
і – окремі ступені уточнення;
n – число ступенів обробки;
Тз, ТД, Ті – допуски параметрів, що розглядаються відповідно до заготовки
деталі, і –го ступеня.
Розкладаючи загальне уточнення на ступені слід врахувати: для першого
ступеня чорнової обробки - <6, для проміжних ступенів напівчистової обробки -
=3…4, для ступенів чистової обробки - =1,5…2.
Для найбільш спрямованого вибору числа ступенів використовуємо формулу:
N=lg/0,46 (1.2.4.2)
Розрахунки кількості переходів для кожної поверхні деталі наведено в
графічній частині проекту, а результати в таблиці 2.3.
1.2.4.1 Визначення числа ступенів обробки на основі розрахунків уточнення за
методикою [8, с.402, ф-ли 11.1 – 11.4].
• Визначення комплексу методів при обробці отвору 49Н7( +0.025 )мм
1. Визначаю розрахункове уточнення
T 1,200
= з = = 40 (1.2.4.3)
Тд 0,03
де Тз - допуск параметра заготовки, мм; Тз =1,200 мм;
Тд - допуск параметра деталі, мм; Тд =0,03 мм.
2. Визначаю число ступенів обробки
lg
p lg 40
n = = = 3.5, приймаю n=4 переходи. (1.2.4.4)
0,46 0,46
25
3. Знаходжу регламентовану послідовність обробки і технологічні допуски
згідно [8,с.506, таблиця 12.2]:
Варіант 1:
Чорнове розточування, Т1=0,300мм, (ІТ 12);
Напівчистове розточування, Т2=0,120мм, (ІТ 10);
Чистове розточування, Т3=0,046мм, (ІТ 8);
По варіанту 1: Т 1,20 Т 0,3
Т
1 = з = = 4; 1 ; 2 0,12
2= = = 2,5 3= = = 2,61
Т1 0,3 Т2 0,12 Т3 0,046
Уточнення всього процесу:
по варіанту 1: = 4 2,5 2,611,53 = 40 = 40 - точність забезпечується;
1 2 3 4 р
Таким чином, прийнятий комплекс методів забезпечить необхідну точність.
Таблиця 2.3 — Методи обробки поверхонь деталі „Кришка”
26
3
2
1
5
6
8 4 7
№ Ви д Кв а л і Ш о р с т Ва р і а н т
по в . п о в е р х н і т е т к і с т ь
1 2
1 ,2 , Пл о с к а
h1 2 6, 3 - ф р е з е р у в а т и н а ч о р н о - ф р е з е р у в а т и
3 22 , 1 4 , 2 2 - ф р е з е р у в а т и н а ч и с т о - ш л іф у в а т и
Ц и л і н д р и ч н а - с в е р д л и т и - с в е р д л и т и
4 в н у т р іш н я Н 1 0 6, 3 - з е н к у в а т и - с в е р д л и т и
М 1 2 х , 5 - 6 Н - н а р і з а т и р і з ь б у - н а р і з а т и р із ь б у
Ц и л і н д р и ч н а - р о з т о ч у в а н н я ч о р н о в е - с в е р д л и т и
5 в н у т р іш н я H7 1 ,2 5 - з е н к е р у в а т и
5 0 - р о з т о ч у в а н н я ч и с т о в е - р о з в е р т у в а т и
Ц и л і н д р и ч н а
6 в н у т р іш н я Н 1 4 6, 3 - р о з т о ч у в а н н я ч о р н о в е - р о з т о ч у в а н н я ч о р н о в е
7 0 - р о з т о ч у в а н н я ч и с т о в е - р о з т о ч у в а н н я ч и с т о в е
Ц и л і н д р и ч н а - о б т о ч и т и н а ч о р н о - о б т о ч и т и н а ч о р н о
7 зо в н і ш н я h7 1 . 2 5 - о б т о ч и т и н а ч и с т о - о б т о ч и т и н а ч и с т о
8 5 - о б т о ч и т и т о н к о - ш л іф у в а т и
Ц и л і н д р и ч н а
8 зо в н і ш н я H1 4 3. 2 - о б т о ч и т и н а ч о р н о - о б т о ч и т и н а ч о р н о
1 4 5 - о б т о ч и т и н а ч и с т о - о б т о ч и т и н а ч и с т о
У відповідності до вибраних методів обробки та сформульованих
технологічних задач розробляємо маршрут механічної обробки деталі
27
2.3 Розробка маршруту обробки деталі
Згідно з кресленням деталі, принциповою схемою маршруту обробки та
наміченими методами обробки поверхонь (МОП), пропоную такі варіанти МОД
Таблиця 2.4 — Маршрут обробки деталі „Кришка”
Ба з о в и й в а р і а н т о б р о б к и д е т а л і
Оп е - На з в а о п е р а ц і ї Зм і с т о п е р а ц і ї
ра ц і я та о б л а д н а н н я Е с к і з Тш т . к .
00 5 Шт а м п о в к а
01 0 Ко н т р о л ь н а
01 5 Тр а н с п о р т н а Ст і л к о н т р о л е р а
02 0 Те р м і ч н а
02 5 Пі с к о п р о м е н е в а Оч и щ е н н я д е т а л і
03 0 Ко н т р о л ь н а
03 5 Тр а н с п о р т н а
04 0 В е р т и к а л ь н о - Ф р е з е р у в а т и 2 2 h 1 4 - 0 , 1 3
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 2 3 ,5 н а ч о р н о
ф р е з е р н а - в и т р и м у ю ч и р о з м і р 2 3 h 1 4 н а ч и с т о
6 В 1 1 Р Ф р е з е р у в а т и 1 4 h 1 4 4, 5 0, 8
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 1 4 , 5 н а ч о р н о 1 2 3
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 1 4 h 1 4 н а ч и с т о
04 5 Ко н т р о л ь н а Ст і л к о н т р о л е р а
Ф р е з е р у в а т и 2 2 h 1 4
05 0 В е р т и к а л ь н о - 4, 5
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 2 2 , 5 н а ч о р н о 0, 4 3
ф р е з е р н а 6 В 1 1 Р - в и т р и м у ю ч и р о з м і р 2 2 h 1 4 н а ч и с т о
1 2 3
05 5 Ко н т р о л ь н а Ст і л к о н т р о л е р а
Т о к а р н о - + 0 , 0 2 5 4, 5
То ч и т и 5 0 Н 7 І= 2 2 h 1 4
06 0 + 0 . 5 6 1 . 3
гв и н т о р і з н и й - т о ч и т и н а ч о р н о 4 9 Н 1 2 І= 2 2 h 1 4 1
+0 , 1 4
1 6 К 2 0 - т о ч и т и н а ч и с т о 4 9 , 5 Н 8 І= 2 2 h 1 4
+ 0 , 0 2 5
- т о ч и т и т о н к о 5 0 Н 7 І= 2 2 h 1 4
2
То ч и т и 7 0 h 1 4 І = 9 ± 0 . 1
- т о ч и т и н а ч о р н о 6 9 І = 9 ± 0 . 1
- т о ч и т и н а ч и с т о 7 0 h 1 4 І = 9 ± 0 . 1
3
22 h 1 4
06 5 Ко н т р о л ь н а Ст і л к о н т р о л е р а
4, 5
07 0 Т о к а р н о - То ч и т и 8 5 h 7 - 0 . 0 2 5 І = 1 4 h 1 4
+ 0 . 5 6 0, 7
- т о ч и т и н а ч о р н о 8 6 . 5 h 1 2 І= 1 4 h 1 4 1 1 4 h 1 4
гв и н т о р і з н и й + 0 , 1 4
- т о ч и т и н а ч и с т о 8 5 ,5 h 8 І= 1 4 h 1 4
1 6 К 2 0 - т о ч и т и т о н к о 8 5 h 7 - 0 . 0 2 5 І = 1 4 h 1 4
- т о ч и т и ф а с к у 1 х 4 5 2
3
07 5 Ко н т р о л ь н а Ст і л к о н т р о л е р а
08 0 Т о к а р н о - То ч и т и 1 4 5 h 1 4 - 0 . 1 І= 8 ± 0 . 1 4, 5 0, 8
- т о ч и т и н а ч о р н о 1 4 5 , 5 І = 8 ± 0 . 1 1
гв и н т о р і з н и й - т о ч и т и н а ч и с т о 1 4 5 h 1 4 - 0 . 1 6 І = 1 0 ± 0 . 1
1 6 К 2 0 - т о ч и т и т о н к о 1 2 4 h 7 - 0 . 0 4 І = 1 0 ± 0 . 1 2
То ч и т и ф а с к у 2 х 4 5
3
08 5 Ко н т р о л ь н а Ст і л к о н т р о л е р а
09 0 Ве р т и к а л ь н о - Св е р д л и т и 4 о т в . 10 , 5 І = 8 h 1 4 M1 2 х 1 ,5 - 6 Н
св е р д л и л ь н а 2 Н 1 1 2 Зе н к у в а т и 4 о т в . 1 0 , 5 І = 4о т в .
4, 5
09 5 Рі з ь б о н а р і з н а 2 0 5 3 Н а р і з а т и р і з ь б у 4 о т в . М 12 х 1 , 5 - 6 Н
1 2 3
1 0 0 Сл ю с а р н а оч и с т и т и д е т а л ь в і д з а д и р о к п о в с і х п о в е р х н я х
1 0 5 Ко н т р о л ь н а Ст і л к о н т р о л е р а
Вс ь о г о 8, 2
Таблиця 2.4 — Маршрут обробки деталі
28
1 4 5 h 1 4 50 H 7
70 h 1 4
8h 1 4 22 h 1 4
1 4 h 1 2
22 h 1 4
Пр о е к т н и й в а р і а н т о б р о б к и д е т а л і
О п е - Н а з в а о п е р а ц і ї Зм і с т о п е р а ц і ї
р а ц і я та о б л а д н а н н я Е с к і з Тш т . к .
0 0 5 Шт а м п о в к а
0 1 0 К о н т р о л ь н а
0 1 5 Т р а н с п о р т н а С т і л к о н т р о л е р а
0 2 0 Т е р м і ч н а
0 2 5 П і с к о п р о м е н е в а О ч и щ е н н я д е т а л і
0 3 0 К о н т р о л ь н а
0 3 5 Т р а н с п о р т н а
0 4 0 Фр е з е р н о - Ф р е з е р у в а т и 2 2 h 1 4 - 0 , 1 3 10
св е р д л и л ь н и й - в и т р и м у ю ч и р о з м і р 2 3 , 5 н а ч о р н о 4о т в
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 2 3 h 1 4 н а ч и с т о 4, 5
СФ 1 6 М Ф 3 С в е р д л и т и 4 о т в . 1 0 , 5 І = 8 h 1 4 0, 8
1 2 3
0 4 5 Ко н т р о л ь н а С т і л к о н т р о л е р а
П р о г р а м н о - Ф р е з е р у в а т и 2 2 h 1 4
0 5 0
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 2 2 , 5 н а ч о р н о 0, 4 3
ко м б і н о в а н и й - в и т р и м у ю ч и р о з м і р 2 2 h 1 4 н а ч и с т о
ИР 3 2 0 П М Ф 4 Ф р е з е р у в а т и 1 4 h 1 4 4, 5
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 1 4 ,5 н а ч о р н о
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 1 4 h 1 4 н а ч и с т о
+ 0 , 0 2 5 1
То ч и т и 5 0 Н 7 І= 2 2 h 1 4
+ 0 . 5 6 1 . 3
- т о ч и т и н а ч о р н о 4 9 Н 1 2 І= 2 2 h 1 4
+ 0 , 1 4
- т о ч и т и н а ч и с т о 4 9 , 5 Н 8 І= 2 2 h 1 4
+ 0 , 0 2 5
- т о ч и т и т о н к о 5 0 Н 7 І= 2 2 h 1 4 2
То ч и т и 7 0 h 1 4 І = 9 ± 0 . 1
- т о ч и т и н а ч о р н о 6 9 І = 9 ± 0 . 1
- т о ч и т и н а ч и с т о 7 0 h 1 4 І= 9 ± 0 . 1
То ч и т и 8 5 h 7 - 0 . 0 2 5 І= 14 h 1 4
+ 0 . 5 6
- т о ч и т и н а ч о р н о 8 6 . 5 h 1 2 І= 14 h 1 4 14
+ 0 , 1 4 22 h 1 4
- т о ч и т и н а ч и с т о 8 5 ,5 h 8 І= 14 h 1 4
- т о ч и т и т о н к о 8 5 h 7 - 0 . 0 2 5 І= 14 h 1 4
- т о ч и т и ф а с к у 1 х 4 5
05 5 Ко н т р о л ь н а С т і л к о н т р о л е р а
06 0 П р о г р а м н о - То ч и т и 1 4 5 h 1 4 - 0 . 1 І= 8 ± 0 . 1
- т о ч и т и н а ч о р н о 1 4 5 ,5 І= 8 ± 0 . 1
ко м б і н о в а н и й 4, 5
- т о ч и т и н а ч и с т о 1 4 5 h 1 4 - 0 . 1 6 І = 10 ± 0 . 1
ИР 3 2 0 П М Ф 4 - т о ч и т и т о н к о 1 2 4 h 7 - 0 . 0 4 І = 10 ± 0 . 1 1
То ч и т и ф а с к у 2 х 4 5
2
3 0, 8
06 5 Ко н т р о л ь н а С т і л к о н т р о л е р а
07 0 С л ю с а р н а о ч и с т и т и д е т а л ь в і д з а д и р о к п о в с і х п о в е р х н я х
07 5 К о н т р о л ь н а С т і л к о н т р о л е р а
Вс ь о г о 6, 3
Перевірка забезпечення точності розмірів за варіантами технологічного
процесу
Критеріями вибору варіанта технологічного процесу є:
1. Оцінка доцільності прийнятого метода виготовлення заготовки;
2. Забезпечення заданої точності по всім лінійним і кутовим розмірам, а також
заданих параметрів шорсткості;
3. Можливість використання стандартного різального, вимірювального
інструменту і пристроїв;
29
14 5 h 1 4
M1 2 х 1 , 5 - 6 Н
4о т в .
5 0 H 7
70 h 1 4
85 h 7
8h 1 4
22 h 1 4
4. Число, складність і орієнтовна вартість технологічного обладнання, пристроїв,
різальних і вимірювальних інструментів і ін.;
5. Оцінка можливості автоматизації операцій і процесу в цілому;
Обраний метод отримання заготовки є найдоцільніший при даному типові
виробництва, поскільки альтернативні йому варіанти, а саме зварювання та лиття в
кокіль є економічно неефективними, а саме лиття в пісчано-глинисту форму
забезпечує найбільшу ефективність та забезпечує необхідну точність.
Проаналізувавши базовий варіант обробки деталі, зроблено висновок про його
неефективність при серійному типові виробництва tшт.к. tшт.к1.
В запропонованому варіанті при застосуванні верстатів з ЧПК підвищується
точність обробки за рахунок високої точності позиціювання інструмента,
зменшується підготовчо-заключний час. Недоліком цього варіанту є порівняно
висока вартість верстату, але при дозавантаженні верстата іншими типовими
деталями його використання є ефективними при даному типові виробництва.
Як в першому так і в другому маршрутах можливо використовувати як
спеціальний різальний, вимірювальний інструмент, так і стандартний.
Обидва варіанти забезпечують потрібну точність розмірів і параметри
шорсткості поверхонь заданих кресленням.
Зваживши все приходимо до висновку, що другий, проектний варіант МОД є
більш прийнятним, тому приймаємо його для подальшої розробки.
Формування раціональної структури операцій
Раціональність структури операцій вибрана на підставі рекомендацій 12
табл.3.18, стор.61, тобто при використанні верстатів з ЧПК це буде:
багатопозиційна багатоінструментальна послідовна обробка деталі на програмно-
комбінованому верстаті моделі ИР320ПМФ4.
Розмірний аналіз технологічного процесу
В цьому розділі виконуємо:
А. Розрахунок припусків аналітичним шляхом на обробку поверхні
50Н7(+0,025):
а) отримання заготовки штамповкою;
б) свердлування по 12-му квалітету точності
в) свердлування по 10-му квалітету точності
30
г) свердлування по 7-му квалітету точності
Розрахунок припусків на обробку виконуємо розрахунково-аналітичним
методом i нормативним методом. Розрахунково-аналітичним методом
розраховуємо припуски на одну поверхню 50Н7(+0,025). На підставі результатів
визначення припусків розрахунково-аналітичним методом будуємо графічну схему
розташування припусків. На інші поверхні припуски призначаємо за ГОСТ26645-
85.
Технологічний маршрут обробки внутрішньої циліндричної поверхні
50Н7(+0,025) складається з трьох переходів: чорнового, напівчистового та
чистового розточування, заготовка — штамповка.
Аналітичним методом розраховую припуски та операційний розмір отвору
50Н7(+0,025). На інші оброблювані поверхні заготовки припуски визначаємо по
ГОСТ 26645-85.
Мінімальне значення припуску
2zmin = 2 (RZ + hi−1 + 2
i−1 + 2
i ) (1.4.1) [3]
i−1
Максимальне значення припуску:
2zi max = 2zi min + Ti-1- Ti (1.4.2) [3]
Найбільший та найменший розмір отвору:
Dmax i-1 = Dmax i - 2zmin i (1.4.3) [3]
Dmin i-1 = Dmax i-1 - Ti-1 (1.4.4) [3]
Результати розрахунків зведені в таблиці 2.5
Таблиця 2.5 — Розрахунок припусків і операційних розмірів розміру
50Н7(+0,025)
Елементи Розрахун- Розрахун- Допуск Граничний Граничні
Технологічні припуску,мкм ковий ковий Т, мкм розмір, мм значення
переходи припуск, розмір,мм припусків
мкм мкм
Rz h 2zmin dmin dmax 2z прmin 2z пр
max
Заготовка 80 250 1419 — — 47,025 1200 47,825 47,025 — —
Розточування
50 — 71 150 21427 49,856 400 49,479 49,856 2856 3656
чорнове
Розточування 20 — 1 7 271 49,998 100 49,898 49,998 142 442
31
чистове
Розточування
5 — — 2 22 50,025 4 50,00 50,025 42 102
тонке
Всього 3040 4200
Мінімальні припуски на переходи визначаю за формулою:
2z = 2 (R + h + 2
min Z i−1 i−1 + 2
i ) (1.4.5) [3]
i −1
де Rzi-1 – висота нерівностей профілю на попередньому переході;
hi-1 – глибина дефектного шару на попередньому переході.
Визначаємо ці величини
– для чорнового розточування це параметри заготовки:Rz=50мкм, 3,
– для чистового розточування це параметри після чорнового розточування
Rz=20мкм, 3,
і-1 – сумарні відхилення розташування поверхні:
2 2 (1.4.6)
i−1 = kop. + cm.
[3]
кор.– відхилення при коробленні:
2 2
kop. = (k d ) + (k l) (1.4.7)
[3]
де k – питоме короблення відливок k = 0,7 [3];
kop. = (0,7 120)2 + (0,7 47)2 = 117мкм.
сm.– відхилення при зміщенні,
= ( б. 2 г. 2
cm. ) + ( ) (1.4.8)
2 2
[3]
де б та г – допуски на розміри (Б) та (Г) по класу точності, відповідному
даній відливці [3]
2
cm. = 1000 +10002 = 1414мкм;
Тоді:
заг. = 1172 +14142 =1419мкм.
32
Залишкова просторове відхилення після чорнового розточування 1=0,05 [3]:
3=0,05 (1.4.9)
[3]
3=0,051419=71;
1 – похибка встановлення при чорновому розточуванні,
= 2 + 2
1 б з (1.4.10)
[3]
б=0 – похибка базування;
з.– похибка закріплення;
з.=150 мкм,
1=150 мкм
Залишкова похибка встановлення при чистовому розточуванні
2=0,051+інд. (1.4.11)
[3]
інд.=0, тому що чорнове та чистове розточування проводиться в одному
установі
2=0,05150=7,5 мкм,
Мінімальний припуск на розточування:
чорнове
2zmin1 = 2 (80 + 14192 +1502 )= 2 1427мкм,
напівчистове
2z 2 2
min2 = 2 (50 + 71 + 7 )= 2 71мкм.
чистове
2zmin3=22=20,02 мкм.
Маючи останній розмір після останнього переходу (чистове розточування
50,025мм) визначаю для інших переходів.
dр4=50,025
Для напівчистового розточування
33
dр3= dр4 - 2zmin3= 50,025-20,02=49,985 мм,
Для чорнового розточування
dр2= dр3 - 2zmin2 =49,985 -20,071=49,843мм,
Для заготовки
dр1= dр2 - 2zmin1 =49,843-21,427=46,989 мм.
Значення допусків:
для чистового розточування складає =40 мкм,
для напівчистового розточування складає =100 мкм,
для чорнового розточування =160 мкм,
для заготовки =260 мкм.
Граничні розміри:
для чистове розточування
найбільший dmax1= 50,025 мм;
найменший dmin1= 50,00 мм;
для напівчистового розточування
найбільший dmax2=50,021 мм;
найменший dmin2=50,021–0,1=49,898 мм;
для чорнового розточування
найбільший dmax3=49,879 мм;
найменший dmin3=49,879-0,4=49,479 мм;
для заготовки
найбільший dmax4= 47,025 мм;
найменший dmin4=47,025-1,2=46,825мм.
Мінімальні граничні значення припусків:
2zпрmin = dmax(i) − dmax(i+1) (1.4.12) [3]
2zпрmax = dmin(i) − dmin(i+1) (1.4.13) [3]
для тонкого розточування:
2Zпр.
min3=50,025-50,021= 0,004 мм=4 мкм,
34
2Zпр.
max3=50-49,898= 0,102 мм=102 мкм;
для чистового розточування
2Zпр.
min2= 50,021 -49,879= 0,142 мм=142 мкм,
2Zпр.
max2= 49,898-49,479 = 0,442мм=442 мкм;
для чорнового розточування
2Zпр.
min1=49,879-47,025= 2,856мм=2856 мкм,
2Zпр.
max1=49,479-45,825= 3,656 мм=3656 мкм.
Загальний припуск отримуємо додаючи проміжні припуски:
2Z0min=2856+142+4=3002мкм=3,0мм,
2Z0max=3656+442+102=4200мкм=4,2мм.
Загальний номінальний припуск
2Z0ном.=2Z0min+Тз.-Тд.=3038+1200-4= 4234 мкм,
dз.ном.=dd.ном.-2Z0ном.=50-4,234= 46,766 мм.
Проводимо перевірку правильності виконання розрахунків:
2Zпр. пр.
max3-2Z min3=102-42=60 мкм;
1-2=100-4=96 мкм;
60 мкм=60 мкм;
2Zпр.
max2 - 2Zпр.
min2=442-142=300 мкм,
1-2=400-100=300 мкм.
2Zпр. 2Zпр.
max1- min1=3656-2856=800 мкм,
з.-1=1200-400=800 мкм.
Розрахунки проведені правильно.
2.4 Вибір обладнання, технологічного оснащення
Попередньо обладнання вибираємо паралельно з розробкою МОП і МОД
відповідно до типу виробництва.
Згідно з класифікацією верстатів, верстатне обладнання поділяється на такі
види: верстати широкого або загального призначення /універсальні/, верстати
високої продуктивності, верстати спеціалізовані та спеціальні.
35
Верстати широкого або загального призначення застосовують у серійному та
одиничному виробництвах.
У відповідності із визначеним типом виробництва для виготовлення заданої
деталі (по формі і розмірам) можна запропонувати такі види технологічного
обладнання, які забезпечать також точність і продуктивність обробки.
Для обробки установчої бази використовуємо свердлильно–фрезерно–
розточний верстат моделі ИР320ПМФ4. Вибір проводимо по габаритним розмірам
стола.
Для обробки зовнішніх та внутрішніх циліндричних та плоских поверхонь
застосовуємо свердлильно–фрезерно–розточний верстат моделі ИР250ПМФ4:
Технічна характеристика верстата :
Свердлильно – фрезерно – розточний верстат ИР320ПМФ4
Розміри робочої поверхні стола……………………….320х320
Частота обертання стола хв-1…………………………200
Конус для кріплення інструмента……………………..ISO40
Частота обертання шпинделя хв-1……………………13-5000
Потужність електродвигуна головного руху кВт……7,5
Найбільше переміщення, мм:
саней стола (вісь Х)………………………………400
шпіндельної бабки (вісь Y)………………………360
повздовжнього повзуна (вісь Z)…………………400
Швидкість швидкого переміщення, мм/хв…………….10000
Подача столу шпіндельної бабки, мм/хв……………….1-3200
Число інструментів в магазині………………………….36
Точність позиціювання:
Лінійного, мкм…………………………………….1
кутового, кут.с…………………………………….5
Найбільший даметр поряд стячих інструментів, мм….125
Найбільший діаметр інструмента (при установці
через гніздо), мм…………………………………………150
36
Найбільша довжина інструмента, мм…………………..220
Час зміни інструмента, с………………………………...14
Найбільша маса інструменту, кг……………………….10
Число ПС в накопичувачі……………………………….4
Час зміни ПС, с…………………………………………..45
Габаритні розміри, мм
довжина…………………………………………..3840
щирина……………………………………………2300
висота……………………………………………..2500
Маса верстата, кг………………………………………….8000
Цена верстата, тис. грн……………………………………500000
Вибір пристроїв
При середньосерійному типі виробництва доцільно застосовувати як
універсальні так і спеціальні верстатні пристрої, тобто при неможливості або
ускладненості застосування універсального обладнання можливе використання
спеціального. Для обробки даної деталі на програмно-комбінованій операції її
конструкція дозволяє застосувати універсальні патрони, лещата, прижими,
підкладки, пластини і т. д. Але для зменшення підготовчо-заключного часу,
підвищення точності обробки - розроблено спеціальний верстатний пристрій.
Вибір різального та допоміжного інструменту.
В залежності від розмірів оброблюваної заготовки, виду і точності обробки,
типу виробництва вибираю різальний і допоміжний інструмент.
Для закріплення деталі на токарній операції з ЧПК:
Патрон 7100-0009 ГОСТ 2675-80
Для свердління отворів:
Свердло 2301-3578 ГОСТ 10903-77
Мітчик М12-6Н, 2620-1059 Р18 ГОСТ 3266-81
Для зняття заусенців на слюсарній операції:
Щітка 3154 ОТС 17-180-84
Шабер МН477-88
37
Для притуплювання гострих кромок :
Терпуг 2822-0058 ГОСТ 1465-80
Для фрезерування:
Фреза 2220-0011 ГОСТ 17025-81
Для закріплення свердла:
Патрон 8-В12 ГОСТ 8522-89
Державка 191112041 ТУ 2-035-763-80
Вибір методів і засобів технічною контролю якості деталей.
Штангенциркуль ШЦ I-125-0,1 ГОСТ 166-80, штангенциркуль ШЦ-ІІ-160-0,05
ГОСТ 166-80, штангенглубономір ШГ-200 ГОСТ 162-80 - для контролю лінійних,
діаметральних та міжосьових розмірів.
Калібр-пробка 8133-0927-Н7 ГОСТ 14810-87 - для контролю отвору 50Н7.
Калібр-скоба 8133-0934-Н7 ГОСТ 14810-87 - для контролю отвору 85h7.
Калібр-пробка 8133-0617-Н12 ГОСТ 14807-87 - для контролю отвору 10.
Зразки шорсткості ГОСТ 9378-75 – для візуального контролю шорсткості.
Передбачаю використання спеціального контрольного пристрою для
контролю відхилень торцьового биття.
2.5 Встановлення режимів різання
Призначення і розрахунок режимів обробки.
А. Деталь – „Кришка»
а) вид заготовки: штамповка
б) матеріал: Сталь 45 ГОСТ 1050-88
в) оброблювані поверхні:
- Ø50Н7
2. Верстат: ИР320ПМФ4
38
1 6
V
S
Рисунок 2.2 – Схема обробки
1. Вибираю тип різця залежно від виду обробки: токарний розточний різець з
кутом у плані = 95 , [20, стор.123]
17 0
80
5
R1 15
Рисунок 2.3 – Ескіз різця
Розміри різця:
h =16мм , b =12мм , L =170мм, P = 80мм ,
n = 6,0мм , R =1мм .
Матеріал різальної частини Т15К6
Форма твердосплавної пластини – ромбічна
Спосіб кріплення пластини – пайка.
Геометричні параметри інструмента:
39
6
16
12 15 0
= 5 , = 10 , = 95
Послідовність виконання розрахунків.
Розрахунок виконуємо в такій послідовності :
1) Визначаємо глибину різання (припуск на обробку):
tмах= 1,5 мм
2) Визначаємо величину подавання:
для розточування отвору S2=0,1-0,15 мм/об 6 табл.11 стор. 268
Враховуючи паспортні дані верстату приймаю:
S1=0.125 мм/об
в) Визначаємо швидкість різання:
C
V = V KV , мм / хв - для точіння
m y
Т t X S
де Т – період стійкості інструмента, хв
Т=60 хв стор.268,
KV - поправочний коефіцієнт
KV = KV KnV KиV
де KV - коефіцієнт, що враховує якість властивості оброблюваного матеріалу,
750
K /
V = ( ) табл.. 1.2, стор. 261, 262
B
KV =1.2
KnV - коефіцієнт, що враховує стан оброблюваної поверхні,
KnV = 0.8 табл. 5, стор.263
KUV =1,0 табл. 5, стор.263
тоді KV =1.2 0.8 = 0.96
а) для точіння
C = 420 m1=0.2 x1=0.15 y1=0.2 20 табл. 17, стор.269
V1
40
чор 4200.96 420 0.96
Тоді V1 = = = 244,7мм / хв
600.2 0,1250.21,50.15 2.27 0.66 1,1
3) Визначаємо частоту обертання шпінделя:
1000V
n = , хв−1
ПД
1000V 1000244,7
n1 = = = 3247,1хв−1
приймаю n =2000 хв-1
1п
ПД 3,1424
Тоді дійсна швидкість різання буде становити
D n
V = n , м / хв
д
1000
V =150,7мм / хв
д1
д) Визначаємо силу різання
а) при точінні
Pz =10 cp t x S y V n k p , H
Ср=300, х=1, у=0,75, n=-0,15 (табл. 22)
де Kp – поправочний коефіцієнт
Кр=K = (в/750)0,75 = (630/750)075
мр = 088 ;
Cp = 300 ; y = 0,75 ; x = 10 ; n = - 015 ; табл. 22, стор.273
4) Визначаємо потужність різання
V P
N = д z ,кВт
1020 60
372.2 235.5
N = =1.43кВт
1020 60
Процес різання виконується при виконанні умови Nкт>Nріз (7,5 кВт>1,43кВт), тобто
умова виконується.
Таким чином обробка на вибраних режимах можлива.
6. Визначаємо основний час обробки:
l
t = 1 i, хв
0
S n
41
де: І – довжина обробки, мм (див. креслення)
І1 - величина врізання інструменту, мм І1=10 мм
І2 – величина перебігу інструмента, мм І2=0 (обробка ведеться в упор)
S, n – режими обробки (див. вище)
і – кількість проходів
10
а) розточування 50H7 t = 3 = 0.48хв
0
0.125500
Визначення режимів різання табличним методом
Режими різання визначались по нормативам із корегуванням по паспортним
даним вибраних верстатів результати зведені в таблиці №2.6-2.7
Таблиця 2.6 Визначення режимів обробки на інші операції табличним
способом із корегуванням їх по паспортним даним вибраних верстатів
Де № Назва операції Табличні Прийняті
таль
опера Короткий зміст переходів ST, VT, nT, Sn, VT, nT,
ції мм/об м/хв хв-1 мм/об м/хв хв-1
Установ А
Програмно-комбінована
0,32-0,32 250 758,3 0,125 236,8 800
1. Фрезерувати в розмір 22h14
2. Розточити отвори Ø50Н7 0,32-0,32 24,0 955,4 0,35 25,12 1000
І=22±0,1
3. Розточити отвори Ø85h7+0,1 0,32-0,32 24,0 955,4 0,35 27,3 1000
040 І=14±0,1
0,4-0,42 24,0 1000 0,35 27,5 1000
4. Свердлити отвори Ø10Н12+0.4
Установ Б
1. Фрезерувати в розмір 14h14 0,32-032 250 758,3 0,125 236,8 800
3. Розточити отвори Ø145h14+0,1
0,32-0,32 24,0 727,9 0,35 23,4 710
І=10±0,1
2.6 Нормування операцій
Таблиця 2. - Результати розрахунків зводим в таблицю норм часу
Кришка
№ Назва операції е е1 е2 і S n t
0 t t а а Тпз
t tв абсл відн t
в1 в2 в шт
3 4
короткий
зміст переходів
040 Установ А
Програмно-
комбінована
1. Фрезерувати в
розмір29h14
20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,1 3,5 4,0 1,56 14
2. Фрезерувати в
розмір 14h14-0.1 20 2 2 2 0.125 800 0,77 0.8 0.25 0.24 0.1 3.5 4.0 1.56 14
42
Кришка
3. Розточити отвори 16 2
Ø50Н7+0,1 І=8±0,1 2 2 0,125 1200 0,58 0,8 0,25 0,27 0,27 3,5 4,0 4,19 14
4. Розточити 16 2
Ø85h7+0,1 І=14±0,1 - 2 0,125 500 0,6 0,8 0,25 0,16 0,16 3,5 4,0 4,19 14
40 2 - 2 0,125 600 0.6 0,8 0,25 0,18 0,16 3,5 4,0 4,19 14
5. Свердлити отвори
Ø10+0.1
Установ Б
Програмно-
комбінована
1. Фрезерувати в
розмір22h14-0.3 20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,1 3,5 4,0 1,56 14
2. Розточити отвори 20 2 2 2 0.125 800 0,77 0.8 0.25 0.24 0.1 3.5 4.0 1.56 14
Ø145h14+0,1 І=10±0,1
43
Розділ 3. Конструкторський розділ
3.1 Проектування верстатного пристрою
Розробка технічного завдання на проектування спеціального
верстатного пристрою.
Розділ Зміст розділу
Назва і область Пристрій для встановлення та закріплення однієї деталі
застосування для обробки на верстаті ИР320ПМФ4
Основа для розробки Операційна карта «Кришка».
Мета і призначення Пристрій, який проектується повинен забезпечити:
розробки — точне встановлення і надійне закріплення деталі, а
також постійне у часі положення заготовки відносно столу
верстата і різального інструменту з метою отримання
точності розмірів і їх положення відносно інших
поверхонь заготовки,
— зручність встановлення і зняття заготовки.
Технічні вимоги Тип виробництва — середньосерійний.
Програма запуску – 3820шт/рік
Матеріал заготовки — Сталь45 ГОСТ 1050-88.
Шорсткість — 12,5.
Документація, яка Креслення загального виду пристрою.
підлягає розробці Розрахунково- пояснювальна записка.
Специфікація пристрою.
Теоретична схема базування:
Рисунок 3.1 — Теоретична схема базування
Установчі і прилаштувальні розміри пристрою повинні відповідати верстату
ИР320ПМФ4
* В пристрої можлива одночасна обробка тільки однієї заготовки.
* В пристрої застосовується ручне закріплення заготовки. Кріплення
виконується за допомогою гвинтового зажиму.
* Для забезпечення безпечної роботи необхідно, щоб пристрій був надійно
закріплений на столі верстата, а заготовка надійно була закріплена в пристрої.
* Рівень уніфікації і стандартизації деталей пристрою 30%.
* Необхідна продуктивність операції і приблизна норма часу на встановлення
і зняття заготовки : 50 деталей за зміну; 0,15 хвилин.
Умови роботи пристрою — нормальні.
Опис конструкції та роботи спеціального пристрою
Пристрій призначений для встановлення однієї деталі „Кришка” на програмно-
комбінованій операції на верстаті ИР320ПМФ4. Пристрій встановлюється на стіл верстата.
Деталь встановлюється зовнішньою попередньо обробленою площиною на плиту та
базується циліндричний палець. Деталь притискується прижимом, який затискається
гвинтовим механізмом – гвинтом, гайкою та пружиною 6. Пристрій встановлюється на стіл
верстату і закріплюється гвинтами у пази, що розміщені на основі пристрою.
45
60
50
30
5
4 7
6
3 8
9
1
2
Рисунок 3.2 — Загальний вигляд верстатного пристрою
Опис конструкції пристрою, принципу роботи, складання технічного
паспорту
46
12 4 ± 0 , 1
H7
20
g6
25 f 7
3.2 Проектування спеціального контрольно-вимірювального пристрою
Технічне завдання на проектування спеціального вимірювального
пристрою
Розділ Зміст розділу
Найменування Пристрій вимірювальний для встановлення похибки
пристрою та галузь і контролю співвісності вісі отвору 50Н7
його застосування
Онова для розробки Маршрутна карта технологічного процесу механічної
обробки деталі «Кришка»
Службове Спеціальний вимірювальний пристрій, призначений для
призначення та схема контролю паралельності площин деталі «Кришка».
встановлення і М а т е ріал деталі – Сталь 45 ГОСТ1050-88.
закріплення деталі Пристрій встановлюється на перевірочну плиту
контрольного столу.
Технічні вимоги 1 . Тип виробництва - середньосерійний.
2. Обсяг випуску деталей за незмінним кресленням -
3820 штук на рік.
3. Операція виконується на перевірочній плиті ПП-
600x800 класу 0. Контроль здійснюється індикаторними
головками МИГ-1.
4. Вибраний тип затискного механізму - ручний.
5. Термін служби пристрою - пристрій має забезпечити
точний контроль розмірів менш ніж 0,5 років
експлуатації.
6. Умови роботи пристрою -нормальні.
Документація, яка Вимоги ГОСТ 14305-73 ЄСТПП.
використовується при Правила вибору технологічного оснащення
розробці
Документація, яка - Креслення загального вигляду;
підлягає розробці - Опис роботи пристрою;
- Розрахунок на точність;
- Специфікація на контрольний пристрій
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від використання
спроектованого пристрою - 800 грн.
Строк окупності – 3 місяці.
Розрахунок і конструювання контрольного пристрою
Контрольний пристрій служить для контролю допуску відхилення від
перпендикулярності вісі отвору 50Н7мм відносно торця. Деталь встановлюється
на стіл контролера та подається вручну до упорного буртика. Вимірювання
47
здійснюється індикатором МИГ-1 ГОСТ 9696-82 з ціною поділки 0.001мм.
Індикатор закріплений в установчій планці корпусу пристрою 1 за допомогою
прижимного гвинта 4.Пристрій за допомогою рукоятки 3 можна повертати навколо
вісі отвору в деталі. В пристрої використовується диференційний метод контролю.
В основний отвір деталі встановлюємо пристрій установчим пальцем 2. З одного
боку пристрій упирається упором 6, а з другого боку в торець упирається ніжка
індикатора. При опусканні пристрою до упору на деталь, в положення контролю,
стрілка індикатора вкаже відхилення.
Перед вимірюванням стрілку індикатора обов’язково встановити на нульову
позначку відносно упора 6 .
Розробку технічного завдання виконуємо у відповідності з ГОСТ 15.001-88.
4 5 3 1
п. 4
H 7
8p 6
А А
2
Рисунок 3.3-Загальний вигляд контрольного пристрою
48
23 3 , 9 9 *
Розрахунок контрольного пристрою на точність
Для того щоб даним пристроєм можливо було контролювати вимірювані
параметри потрібно щоб виконувалась умовюа:[12]
1
T = 2 + 2 + 2 + 2
з Б I П H (1.6.3.1.1)
3
де Тз - допуск на витримуваний параметр, Тз=0.03 мм
- сумарна похибка контрольного пристрою;
Б - похибка базування деталі в розтискній цанзі , Б =0.005 мм;
П - похибка вимірювання індикатором, П=0.003 мм;[12]
Н - похибка пристрою, П=0.005 мм;
Н - похибка налагодження пристрою, Н=0.005 мм.[12]
1
0.03 0.0052 + 0.0032 + 0.0052 + 0.0052 = 0.009““
3
тобто 0.01> 0.009““
Отже умова виконується, а це означає, що пристрій забезпечує задану точність
вимірювання.
49
Розділ 4. Охорона праці
4.1 Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд
Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у
стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у
визначені законодавством терміни.
Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що
знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.
Місця розташування споруд фонду захисних споруд позначаються за
допомогою табличок (написів) та покажчиків руху до них.
Біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром 60
х 50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання
ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час,
її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час таблички позначення захисної
споруди і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.
Табличка розміром 50 х 60 см із написом «Місце для УКРИТТЯ» вивішується
біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття).
На ній зазначаються місцезнаходження споруди, її балансоутримувача, номер
телефону особи, відповідальної за утримання та експлуатацію споруди в мирний
час, адреса і місце зберігання ключів.
Забезпечення фонду захисних споруд первинними засобами пожежогасіння,
обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання,
пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно до Правил
експлуатації та типових норм належності вогнегасників.
Утримання і експлуатація вищезазначених засобів і систем здійснюється
відповідно до вимог і рекомендацій, установлених технічною документацією на
них.
Для виготовлення нар та іншого обладнання фонду захисних споруд
забороняється застосування горючих синтетичних матеріалів.
У разі використання під фонд захисних споруд гардеробних приміщень, що
розміщуються в підвалах, домашній і робочий одяг має зберігатися на металевих
вішалках або в металевих шафах.
Місця розташування первинних засобів пожежогасіння, план евакуації із
захисної споруди позначаються і освітлюються.
Входи до фонду захисних споруд мають забезпечувати вільний доступ
усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та
іншими маломобільними групами населення і мати достатню (нормативну)
пропускну спроможність.
Підходи до зовнішніх дверей, двері і сходові марші мають утримуватися у
справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час - від снігу і льоду.
Захаращення входів не допускається.
У разі відсутності на входах пандусів для забезпечення вільного
користування сховищами особами з інвалідністю та іншими маломобільними
групами населення входи додатково обладнуються дерев’яними або металевими
трапами.
Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі,
інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі -
обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному
технічному стані.
Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд
здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною
документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.
Заміна окремих вузлів та агрегатів обладнання захисних споруд не має
погіршувати технічних характеристик інженерних систем та систем
життєзабезпечення.
Споруди фонду захисних споруд мають захищатися від підтоплення і
затоплення ґрунтовими, поверхневими, технологічними та стічними водами.
51
Експлуатація та утримання електрообладнання споруд фонду захисних
споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері
улаштування електроустановок.
Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися
штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових
електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного
обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від
механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами
розжарювання не допускається.
Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та
інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем
освітлення захисних споруд не допускається.
Під час використання споруд фонду захисних споруд за призначенням з
метою збільшення термінів роботи систем електропостачання в автономному
режимі частина світильників та іншого електрообладнання, запроектованих для
мирного часу, підлягає відключенню.
Усі розетки, установлені в спорудах фонду захисних споруд, мають
обладнуватися трафаретними позначеннями: «Радіо», «Телефон», «220 В» (на стіні
або у вигляді табличок).
Системи водопостачання, каналізації і опалення споруд фонду захисних
споруд мають утримуватися і експлуатуватися у справному стані та захищатися від
корозії.
У приміщеннях споруд фонду захисних споруд забороняється зберігати або
використовувати легкозаймисті, небезпечні хімічні та радіоактивні речовини.
У сховищах дозволяється зберігати розрахункові запаси паливно-мастильних
матеріалів для ДЕС, визначені відповідно до вимог.
Використання синтетичних матеріалів, а також інших матеріалів, що під час
нагрівання або експлуатації виділяють небезпечні хімічні речовини, для
оздоблення внутрішніх приміщень споруд фонду захисних споруд не допускається.
52
Інженерні комунікації захисних споруд та споруд подвійного призначення із
захисними властивостями відповідних захисних споруд (сховищ, ПРУ)
фарбуються залежно від їх призначення, а саме:
− повітроводи чистої вентиляції - у білий колір;
− повітроводи режиму фільтровентиляції - у жовтий колір;
− повітроводи режиму ізоляції з регенерацією повітря - у рожевий колір;
− трубопроводи систем водопостачання (крім систем внутрішнього
протипожежного водопостачання) - у зелений колір;
− трубопроводи систем внутрішнього протипожежного водопостачання та
інших систем пожежогасіння - у червоний колір;
− труби систем опалення та мастилопроводи ДЕС - у коричневий колір;
− труби електропроводки та трубопроводи каналізації - у чорний колір.
Повітророзвідні труби з оцинкованої сталі не фарбують, але на них наносять
відмітні риски (стрілки) відповідного кольору.
Вимоги щодо кольорів, у які фарбуються інженерні комунікації найпростіших
укриттів та споруд подвійного призначення, що не мають захисних властивостей
відповідних захисних споруд, не встановлюються.
4.2 Утримання та експлуатація захищених входів і виходів
Павільйони, навіси, відливи та інше обладнання, призначене для захисту
входів і аварійних виходів від атмосферних опадів і поверхневих вод, мають
утримуватися в належному технічному стані.
Для природного провітрювання замкненої споруди в тамбурах сховища в
мирний час додатково до захисно-герметичних дверей дозволяється установлення
дерев’яних дверей або дверей із сталевих ґрат.
До замків від дверей і ставень має бути не менше двох комплектів ключів.
Один комплект ключів зберігається у відповідальної особи, інший (в опечатаному
вигляді) - у посадової особи або у структурному підрозділі балансоутримувача, що
працює в цілодобовому режимі (місцезнаходження і телефон цієї посадової особи
зазначаються на вхідній табличці).
53
Необхідно забезпечувати належний стан оголовків аварійних виходів і
повітрозабірних каналів, очищати їх від снігу, сміття і сторонніх предметів,
систематично перевіряти справність противибухових пристроїв, надійність їхнього
кріплення і періодично змащувати металеві частини інгібованим мастилом.
4.3 Утримання та експлуатація захисних пристроїв
Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах,
від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї
та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються
сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні),
захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо.
У мирний час захисно-герметичні і герметичні двері в період невикористання
захисної споруди за призначенням знаходяться у відкритому стані на підставках
(дерев’яних клинках) та прикриваються екранами, що легко знімаються. Двері
маркуються і нумеруються.
На дверних полотнах указують стрілками напрямок закривання і відкривання
(«Закр.», «Відкр.») клинових затворів і штурвалів дверей, при цьому вістря стрілки
на дверях та віконницях (ставнях) має відповідати кінцевим положенням клинових
затворів.
Для збільшення строку служби двері і віконниці (ставні) дозволяється
закривати без повного затягування клинових затворів.
Гуму (гумові прокладки) не дозволяється зафарбовувати, щоб не викликати
передчасну втрату еластичності («старіння») гуми. Для збільшення строку служби
гумових прокладок герметичні двері і віконниці (ставні) в період невикористання
захисної споруди за призначенням залишають відчиненими, захисно-герметичні
двері і віконниці (ставні) лазів зачиняють, але гумові прокладки при цьому не
стискають клиновими затворами.
Обслуговування і ремонт захисних пристроїв здійснюються відповідно до
порядку та рекомендацій технічної документації заводу-виробника.
54
4.4 Утримання та експлуатація огороджувальних захисних конструкцій
Під час утримання та експлуатації сховища забезпечується його
герметичність та дотримання в ньому температурно-вологісного режиму, який
запобігає утворенню в захисній споруді конденсату (далі - нормальний
температурно-вологісний режим).
Герметичність сховища досягається забезпеченням цілісності
огороджувальних захисних конструкцій (покриттів, перекриттів, стін, перегородок,
підлоги, фундаментів), місць з’єднань між ними, гідроізоляції, справності захисних
пристроїв отворів входів і виходів, закладних деталей у місцях вводу комунікацій
(водопроводу, опалення, каналізації, кабелів та іншого обладнання),
противибухових пристроїв систем вентиляції, а також дотриманням у приміщеннях
захисної споруди нормального температурно-вологісного режиму.
З метою забезпечення герметичності сховища всі видимі дефекти
огороджувальних конструкцій мають бути усунуті в найкоротший строк.
Для герметизації сховищ у місцях з’єднань і примикань зовнішніх
огороджувальних конструкцій, а також внутрішніх будівельних конструкцій (для
приміщень допоміжного призначення, що мають бути ізольовані від основних
приміщень сховищ), застосовуються негорючі герметизувальні матеріали.
У разі застосування для герметизації горючих матеріалів (герметиків, мастик,
будівельних пінок, інших ущільнювальних матеріалів) ці матеріали мають бути
захищені шаром негорючої та стійкої до вологи будівельної суміші
(гідроізоляційними сумішами, бетоном, цементним або цементно-піщаним
розчином, шпаклівкою, мокрою глиною тощо).
У разі використання сховища для господарських, культурних та побутових
потреб температура в його приміщеннях у зимовий і літній періоди підтримується
відповідно до вимог з експлуатації споруди за відповідним функціональним
призначенням. У сховищах, що не використовуються для господарських,
культурних та побутових потреб, температура взимку має підтримуватися на рівні
не нижче ніж +10 °C.
55
У захисній споруді температуру повітря вимірюють ртутним термометром з
ціною поділки 0,2 °C. Прилад закріплюють на дерев’яній дошці так, щоб повітря
вільно обтікало кінець термометра. Щоб уникнути помилок під час вимірювання,
термометр вішають на стіну або колону на висоті 1,5 м від підлоги на відстані від
обладнання, що випромінює тепло, та нагрівальних приладів.
Вологість у сховищі підтримується на рівні не вище ніж 70 %. Для
вимірювання вологості повітря у сховищах використовують прилади для
вимірювання рівня вологості повітря (гігрометри, термогігрометри, вимірювачі
вологості повітря тощо), у разі їх відсутності дозволяється використовувати для
цього психрометри та психрометричні таблиці.
Нормальний температурно-вологісний режим сховищ забезпечується
регулярною і правильною вентиляцією приміщень сховищ. Найбільш ефективним
є забезпечення природної вентиляції (провітрювання) шляхом відкривання дверей.
Для короткочасного провітрювання дозволяється використання систем вентиляції
у режимі чистої вентиляції.
Під час провітрювання необхідно враховувати стан зовнішнього повітря
залежно від пори року і характеру погоди; не можна провітрювати приміщення під
час дощу чи відразу після нього, а також у сиру погоду (якщо вологість
зовнішнього повітря становить понад 70 %).
У разі виявлення в приміщеннях вологого повітря вище допустимої норми
необхідно терміново з’ясувати причини появи підвищеної вологості та вжити
заходів щодо їх усунення.
Гідроізоляція, дренаж і вимощення по периметру захисної споруди, а також
водостічні труби мають утримуватися у справному стані і надійно захищати
захисну споруду від негативного впливу атмосферних опадів, поверхневих і
ґрунтових вод.
Обов’язкове влаштування лотків для відведення води від водостічних труб.
56
У разі виявлення замокання будівельних конструкцій, підтоплення або
затоплення окремих частин захисної споруди необхідно вживати заходів щодо
відновлення гідроізоляційних властивостей захисної споруди.
Недоліки, виявлені під час перевірки стану гідроізоляції, підлягають
терміновому усуненню. У разі виявлення підтоплення (затоплення) забезпечується
термінове відкачування води. У разі можливості здійснюється поточний ремонт
зовнішнього гідроізоляційного шару.
4.5 Утримання та експлуатація систем вентиляції
Під час експлуатації повітроводів забезпечується герметичність їх з’єднань.
У разі нещільного з’єднання повітроводів між собою і з фільтровентиляційним
обладнанням відбувається витік повітря. Місця витоку повітря через нещільності у
фланцевих, муфтових та інших з’єднаннях дозволяється визначати за відхиленням
полум’я свічки під час роботи системи повітропостачання.
Очищення протипилових фільтрів (передфільтрів) від пилу дозволяється
проводити шляхом їх промивання гарячим десятивідсотковим содовим розчином,
а потім гарячою водою. Після висихання фільтр знову змочують мастилом.
ФП встановлюються з урахуванням таких вимог:
− нижній ФП установлюють на дві промаслені рейки перерізом не менше ніж
40 х 40 мм;
− розподіл ФП у колонці за аеродинамічним опором залежить від напрямку
подачі повітря (зверху або знизу). При цьому важливо, щоб кожен
наступний ФП у напрямку руху повітря мав більший аеродинамічний опір,
ніж попередній.
Не допускаються до встановлення і експлуатації ФП із вм’ятинами та іншими
пошкодженнями корпусів, а також фільтри із зафарбованим маркуванням або
ушкодженим заводським фарбуванням.
У разі виявлення місцевого (ненаскрізного) іржавіння корпусу ФП недолік
ліквідовують шляхом очищення і зафарбовування зеленим кольором, при цьому
заводське маркування не зафарбовують.
57
Терміни придатності ФП визначаються відповідно до технічної документації
на них. За дотримання умов експлуатації, установлених виробником, тривалість
служби ФП визначається середнім і максимальним термінами придатності.
У разі досягнення ФП максимальних термінів придатності, установлених
виробником, за результатами контрольної перевірки вирішується питання щодо
заміни або продовження терміну придатності ФП. За наявності необхідних
захисних властивостей термін придатності ФП може бути продовжено до чергової
перевірки.
Контроль за підпором повітря у сховищі (у приміщеннях для осіб, які
укриваються, ДЕС і станції перекачування) здійснюється за допомогою
тягонапороміру, з’єднаного з атмосферою водогазопровідною оцинкованою
трубою діаметром 15 мм із запірним пристроєм (газовим краном). Виведення труби
від тягонапороміру в атмосферу робиться в зону, де відсутній вплив потоків повітря
під час роботи системи вентиляції сховища.
У разі відсутності тягонапороміру заводського виготовлення допускається
використання найпростішого манометра із двох скляних трубок, з’єднаних
гумовою трубкою. Тягонапоромір необхідно встановлювати у вентиляційній
камері.
Противибухові пристрої, установлені на системах вентиляції, підлягають
постійному контролю за станом працездатності та обслуговуванню не рідше ніж
двічі на рік (навесні і восени).
Пружини та осі лопатей, інші металеві рухомі частини таких пристроїв двічі
на рік змащують інгібованим мастилом. За потреби відновлюють масляне
фарбування металевих частин.
КНТ мають бути постійно розстопорені.
У разі недостачі повітря для провітрювання тамбура під час роботи
вентиляції в режимі фільтровентиляції у сховищах малої місткості або у разі
великих розмірів тамбура КНТ, установлені на внутрішній стіні тамбура, мають
бути постійно застопорені за допомогою стопорного пристрою, що розстопорює
58
КНТ тільки на 6 хвилин при вході або виході осіб, які укриваються, на поверхню,
із забезпеченням провітрювання тамбура за рахунок скорочення чи повного
вимикання вентиляції санвузла.
На повітроводах усіх ГК стрілками вказується напрямок руху повітря.
ГК до і після ФП, пристроїв регенерації і фільтрів для очищення повітря від
окису вуглецю мають бути закриті і опломбовані, за винятком періоду роботи
системи фільтровентиляції під час перевірок.
Герметичний здвоєний клапан ГК-2-100 (у ФВА-49) має бути закритий і
опломбований у такому положенні, щоб у звичайних умовах повітря не змогло
проходити через ФП (правий шток здвоєного клапана має знаходитися в крайньому
лівому положенні).
Усі КНТ і ГК мають бути промарковані і пронумеровані.
Допуск сторонніх осіб у приміщення зі змонтованими РУ не дозволяється,
приміщення має бути закрите і опечатане особою, відповідальною за експлуатацію
установки.
Щоб уникнути виникнення пожежі і вибуху в приміщенні, де розміщено РУ,
не допускається:
− затоплення приміщення водою;
− зберігання в приміщенні лугів, кислот, мастил і легкозаймистих речовин;
− потрапляння органічних речовин і вологи в патрони і повітроводи
установок.
Приміщення зі змонтованими РУ оснащуються засобами пожежогасіння -
ящиками з піском, покривалами з азбестового матеріалу, сертифікованими
вуглекислотними або порошковими вогнегасниками. Обслуговування установок
необхідно робити в чистих і сухих брезентових рукавицях.
Під час заміни РП у РУ і проведення регламентних робіт на РУ
використовується інструмент, що поставляється в комплекті з установками.
Попередньо інструмент має бути знежирений і висушений.
59
Установлення заглушок на відпрацьовані демонтовані РП дозволяється
тільки після їх охолодження.
Під час заміни в РУ балонів зі стиснутим газом (киснем, повітрям)
використовується тара та газ, передбачені відповідною технічною документацією
на ці установки.
Персонал, що обслуговує установки РУ, проходить відповідне навчання і
допускається до експлуатації в установленому законодавством порядку.
Експлуатація та обслуговування елементів систем вентиляції вітчизняного та
іноземного виробництва, установлених на заміну тих, що були передбачені
проектом і вийшли з ладу, здійснюється відповідно до вимог та рекомендацій,
визначених заводом-виробником у технічній документації на них.
На всіх пускових приладах і вентиляторах систем вентиляції має бути
нанесене відповідне маркування (В-1, В-2 тощо).
4.6 Утримання і експлуатація ДЕС та іншого електрообладнання
Захищені ДЕС, за винятком ДЕС у захисних спорудах, що перебувають у
постійній готовності до використання за призначенням, у мирний час мають
знаходитися в законсервованому стані.
Використання захищеної ДЕС та вентиляційних систем, які забезпечують її
роботу, для господарських, культурних і побутових потреб не допускається.
Захищені ДЕС можуть використовуватися як аварійні джерела електропостачання
під час організації робіт із ліквідації надзвичайних ситуацій і небезпечних подій та
їх наслідків, а також як резервні джерела електропостачання операційних та
реанімаційних блоків у закладах охорони здоров’я.
Розконсервація ДЕС проводиться під час приведення захисної споруди в
готовність до використання за призначенням, зокрема під час навчань, а також під
час перевірок та випробувань. Після завершення навчань, інших випадків
використання ДЕС за призначенням у мирний час, перевірок та випробувань ці
ДЕС підлягають повторній консервації.
60
Обслуговування ДЕС здійснюють особи, які мають відповідні підготовку і
допуск для роботи з відповідним обладнанням (ДЕС, електричними мережами та
іншим електрообладнанням).
У приміщеннях ДЕС має підтримуватися нормальний температурно-
вологісний режим, чистота і порядок. Під час роботи ДЕС температура повітря
підтримується в межах від +16 до +35 °C.
Для підтримання нормального температурно-вологісного режиму в
приміщеннях ДЕС має здійснюватися їх періодичне провітрювання зовнішнім
повітрям. Експлуатація вентиляційної системи ДЕС під час знаходження її в
законсервованому стані здійснюється у разі, якщо іншим способом не можна
забезпечити в приміщеннях ДЕС нормальний температурно-вологісний режим.
У приміщенні, де встановлено дизель-генератор, забороняється зберігати
речовини, здатні викликати корозію металу (кислоти, луги, хімікати).
Для усунення пилу з металевих частин обладнання використовують
промаслене ганчір’я, з обмоток генератора пил здувається струменем стисненого
повітря від компресора.
Дизельне пальне для ДЕС має відповідати вимогам відповідних нормативних
документів.
У приміщеннях машинного залу ДЕС допускається розміщувати ємності для
паливно-мастильних матеріалів об’ємом до 1,5 куб. м, в разі перевищення
вищезазначеного об’єму такі ємності розміщуються в окремому приміщенні.
Якщо ДЕС розташовуються під житловими та громадськими будинками,
об’єм ємностей для паливно-мастильних матеріалів не має перевищувати 1 куб. м,
у разі перевищення такого об’єму захищені паливні баки виносяться за периметр
будинку і розташовуються від нього на відстанях, передбачених вимогами
протипожежних норм.
Для зберігання розрахункового запасу палива і мастила застосовуються
герметичні витратні баки, виготовлені з матеріалу, що запобігає накопиченню
статичного електричного заряду. Для цього застосовуються сталеві та інші металеві
61
баки, що встановлюються на висоті, яка забезпечує надходження палива і мастила
до дизелів самопливом.
Витратні баки обладнуються оглядовими люками, покажчиками рівня,
приймальними фільтрувальними сітками, вогневими запобіжниками, суміщеними
механічними дихальними клапанами. Дихальні трубопроводи витратних баків
мають бути виведені у витяжну камеру системи вентиляції.
Для зберігання мастила в кількості до 60 л допускається використання
переносних ємностей (по 10-20 л), що встановлюються в приміщенні ДЕС.
Відра і лійки, що застосовуються під час заправлення робочих систем дизель-
генератора, необхідно тримати в чистоті і зберігати у визначеному місці.
Заходи контролю за працездатністю систем запуску ДЕС здійснюються
постійно.
У дизель-агрегатів, що мають електричний пуск, має контролюватися зарядка
акумуляторних батарей.
В агрегатів, що мають пуск стисненим повітрям, контролюється тиск у
пускових балонах.
Пускові балони за потреби заправляються стисненим повітрям, акумуляторні
батареї заряджаються. Зарядка акумуляторних батарей здійснюється за межами
сховища.
Під час експлуатації ДЕС необхідно забезпечувати захист фундаментів та
підлоги від руйнівної дії розлитих паливно-мастильних матеріалів.
Для запобігання розтіканню паливно-мастильних матеріалів місця
розташування ємностей у машинному залі обладнуються металевими піддонами
або залізобетонними коритами з бортами, що виступають по висоті. Об’єм таких
піддонів (корит) має перевищувати об’єм паливних баків не менше ніж на 5 %.
Захист фундаменту під дизель-агрегат та інших фундаментів, що виступають над
підлогою під іншим обладнанням, забезпечується шляхом покриття масляною
фарбою.
62
Розлив паливно-мастильних матеріалів усувається за допомогою піску або
інших адсорбуючих матеріалів. Усунення розливу за допомогою ганчірок не
допускається.
У разі появи тріщин або осідання фундаменту агрегату ДЕС необхідно
з’ясувати причину їх виникнення і негайно її усунути.
Під час консервації ДЕС заряджені стартерні акумуляторні батареї
зберігаються у шафі для акумуляторних батарей, якщо витяжний повітровід
відкрито.
Якщо дизель не працює, термостійка засувка, установлена на вихлопному
трубопроводі, має знаходитися в закритому положенні.
Машинний зал і приміщення, де зберігаються пально-мастильні матеріали,
обладнуються протипожежними засобами, що знаходяться в постійній готовності
до застосування.
Допоміжне технічне обладнання (трубопроводи, баки і відстійники паливно-
мастильного господарства, паливні фільтри, водяні баки) ретельно оглядають,
чистять не рідше 1 разу на рік, замінюючи при цьому застарілу арматуру, усуваючи
нещільності в місцях з’єднань, та фарбують.
Розподільні пристрої високої напруги обладнуються сітчастими
огородженнями, біля яких вивішуються попереджувальні знаки.
Уся технічна документація з експлуатації електроустановок має знаходитися
в приміщенні щитової. До такої документації належать принципова схема
електропостачання сховища, монтажні схеми управління, блокування, захисту і
сигналізації окремих електричних установок, схема автоматичних пристроїв, книга
обліку поточного ремонту електрообладнання, правила технічної експлуатації і
правила техніки безпеки.
Дизель-генератор підлягає періодичній перевірці на працездатність із
запуском. За результатами здійснених перевірок виявлені недоліки усуваються
терміново.
63
У приміщенні щитової основні пристрої щита управління (головний
розподільний щит, пульт дистанційного управління, панелі релейного захисту
тощо) повинні утримуватися сухими, чистими і з підтягнутими контактними
з’єднаннями. У разі значних проміжків часу, на які припиняється робота пристрою,
нефарбовані деталі і з’єднання необхідно змащувати технічним вазеліном.
4.7 Утримання та експлуатація систем водопостачання, каналізації і
опалення
Під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх
обладнання необхідно дотримуватися таких вимог:
− баки (ємності) для питної води, водопровідні труби мають бути виготовлені
з матеріалів, дозволених для застосування в зазначених цілях, з підвищеною
стійкістю до механічних пошкоджень і забезпечувати нормативну якість
води згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні
вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»,
затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня
2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня
2010 року за № 452/17747 (далі - Санітарні норми);
− баки (ємності) для питної води мають бути проточні, обладнані
покажчиками води, мати люки для можливості їх обстеження та проведення
ремонтних робіт;
− проточні баки (ємності) і труби, якими циркулює вода, обладнуються тепло-
і пароізоляцією. Не дозволяється застосовувати теплоізоляційні матеріали,
що зазнають гниття в умовах підвищеної вологості.
Виконання вимог пункту 1 цієї глави підтверджується результатами
лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і
порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги
та методи контролювання якості».
Вода в ємностях підлягає знезараженню за допомогою спеціальних
знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання
64
Міністерством охорони здоров’я України. Нормативний запас таких речовин
(розчинів) визначається залежно від розмірів ємності.
У разі застосування в зазначених цілях хлорного вапна або порошку ДТС-ГК
їх запас визначається із розрахунку на 1 куб. м води 8-10 г хлорного вапна або 4-5
г порошку ДТС-ГК.
Після заповнення відсіків сховища населенням, яке укривається,
користування санвузлами допускається, тільки якщо працюють водопровідна і
каналізаційна мережі, що дозволяє змив унітазів.
Якщо системи каналізації або зовнішнього водопостачання пошкоджено або
вони вийшли з ладу, установлюють обмежений режим споживання аварійного
запасу води, а також користуються фекальними баками.
У всіх випадках засмічення та утворення підпору в зовнішній каналізаційній
мережі необхідно негайно закрити засувки і припинити користування санітарними
приладами.
4.8 Утримання та експлуатація систем зв’язку і оповіщення
У разі розміщення в захисній споруді пункту управління суб’єкта
господарювання забезпечуються:
− телефонний і радіозв’язок керівництва та чергової служби суб’єкта
господарювання з керівництвом місцевої (міста, району) ланки
територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ, підрозділами ДСНС, іншими аварійно-
рятувальними службами та формуваннями всіх форм власності та відомчої
належності, спеціалізованими службами цивільного захисту міста (району),
об’єктовими формуваннями цивільного захисту;
− телефонний зв’язок з іншими захисними спорудами суб’єкта
господарювання та основними виробничими приміщеннями (цехами), що не
припиняють виробництво в разі загрози або виникнення надзвичайних
ситуацій;
− телефонний та радіозв’язок із запасним пунктом управління керівника
місцевої ланки (міста, району) територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ;
65
− інформування населення, яке укривається у сховищі.
Під час проведення заміни (модернізації) мереж та апаратури систем зв’язку
та оповіщення сховищ застосовуються сучасні прилади та витратні матеріали.
4.9 Забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення
Забезпечення нормальних умов життєдіяльності населення, яке підлягає
укриттю у сховищах, досягається підтриманням у них допустимих рівнів газового
складу повітря, іонізуючого випромінювання в районі розміщення та в
приміщеннях захисних споруд і захисту від небезпечних хімічних речовин та
біологічних засобів ураження.
Під час використання сховища за призначенням допустимі рівні газового
складу повітря забезпечуються утворенням нормативного надмірного тиску
(підпору) усередині захисної споруди.
У режимі фільтровентиляції підпір має бути на рівні не нижче 50 Па, у режимі
чистої вентиляції підпір не нормується, але приплив повітря має перевищувати
витяжку.
Вміст у повітрі вуглекислого газу визначають газоаналізаторами.
Місця виміру параметрів повітря вибирають з урахуванням особливостей
планування захисних споруд. Виміри в приміщеннях площею більш ніж 300 кв. м
проводять у центрі і чотирьох точках, максимально віддалених від центру. У
захисних спорудах, розташованих у гірничих виробках, виміри необхідно
проводити через кожні 100 м.
У захисних спорудах необхідно створювати умови для забезпечення захисту
населення від іонізуючого випромінювання шляхом ужиття заходів щодо
дотримання їх нормативних рівнів.
У разі перевищення таких рівнів приміщення захисних споруд підлягають
терміновій дезактивації.
Для виявлення радіоактивного забруднення в районі розміщення і всередині
захисної споруди використовуються дозиметричні прилади (дозиметри,
дозиметри-радіометри).
66
Для визначення забруднення повітря та поверхні ґрунту в місці розташування
сховища бойовими отруйними та небезпечними хімічними речовинами на поверхні
землі в районі сховища можуть бути застосовані військові прилади хімічної
розвідки.
У разі виявлення забруднення територій небезпечними хімічними
речовинами в районі розташування захисної споруди та її приміщень ці території
підлягають терміновій дегазації.
Прилади мають бути упаковані та знаходитися в сухих місцях, віддалених від
опалювальних або інших нагрівальних пристроїв.
Під час тривалого зберігання приладів необхідно періодично перевіряти їх
роботу та здійснювати повірку, ремонт та обслуговування проводити згідно з
вимогами інструкцій щодо їх експлуатації.
Висновки
В кваліфікаційній роботі розкрито службове призначення деталі „Кришка„
дано характеристику виробництва, перевірено забезпечення точності розмірів за
варіантами технологічного процесу.
В роботі виконано: аналіз технологічності конструкції деталі, обґрунтований
вибір заготовки, розроблений технологічний процес виготовлення деталі „Кришка„
(МОК - маршрутно-операційна карта), вибрано оснащення і методи контролю,
виконано розрахунки припусків, режимів різання та норм часу.
Спроектовано: спеціальний верстатний пристрій для обробки деталі
„Кришка„, а також контрольний пристрій.
В розділі охорона праці розглянуто загальні вимоги до утримання та
експлуатації фонду захисних споруд.
67
Список використаних джерел
1. Аверченков В. І. та ін. Збірник задач і вправ з технології
машинобудування. Житомир. ЖДТУ, 2001. 315с.
2. Тарасов О. Ф., Алтухов О. В., Сагайда П. І. та ін. Автоматизоване
проєктування і виготовлення виробів із застосуванням CAD/CAM/CAE-систем
3. Муляр Ю. І., Репінський С. В. Автоматизація
виробництва в машинобудуванні. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ, 2019.
4. Муляр Ю. І., Репінський С. В. Автоматизація виробництва в
машинобудуванні. Ч. 2. Вінниця : ВНТУ, 2020.
5. Мироненко О. М. Проектування пристосувань. Вінниця : ВНТУ, 2004.
6. Дерібо О. В. Основи технології машинобудування. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ,
2013.
7. Дерібо О. В., Дусанюк Ж. П., Репінський С. В., Сухоруков С. І. Основи
технології машинобудування. Ч. 2. Вінниця : ВНТУ, 2021.
8. Бондаренко С.Г Розмірні розрахунк механоскладального виробництва.
Київ, ІСДО, 1993 р, 544 с.
9. Боровик А.1. Проектування технологічного оснащення: Навчальний
посібник.-К, 1996.-488с.
10. Боровик А.І. Технологічна оснастка механоскладального виробництва -
К.:Кондор 2008. -726 с.
11. Яковенко І. Є., Пермяков О. А., Фесенко А. В. Технологічні основи
машинобудування.
12. Паливода Ю. Є., Дячун А. Є. Заготовки у машинобудівному
виробництві. Тернопіль : ТНТУ, 2022.
13. ГОСТ 2.105-95 Общие требования к текстовым документам. Киев.
Госстандарт Украины. 1995. 37 с.
14. Кальченко В. В., Пасов Г. В. Верстати з ЧПК та ВК. Чернігів : ЧНТУ,
2019. 96 с.
15. Дубровський С. С. Допуски і посадки в машинобудуванні (міжнародні та
68
національні аспекти стандартизації). Львів : Новий Світ-2000, 2020.
16. Допуски и посадки: Справочник. Ю.Е. Кирилюк.-К. :Вища шк. Головное
издательство, 1987. - 120 с.
17. Набродов В. З. Допуски, посадки та технічні вимірювання. Київ : Літера
ЛТД, 2019.
18. Жидецький В.Ц. Практикум з охорони праці.- Львів, Афіша,2000.-
352с.
19. ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та
визначення основних понять.
20. Терлецький Т. В., Кайдик О. Л., Ткачук А. А., Речун О. Ю. Основи
технічної документації. Луцьк : ЛНТУ, 2021.
21. Грибан В. Г., Фоменко А. Є., Казначеєв Д. Г. Безпека життєдіяльності
та охорона праці. Дніпро, 2022.
22. Когут М.С. Механоскладальні цехи та дільниці у машинобудуванні.
Підручник. Львів «Львівська політехніка» 2000.352 с.
23. Кондрашев П. В. Матеріалознавство. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2023.
24. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Технологія машинобудування» для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» за
спеціальності 131 «Прикладна механіка» освітня програма «Комп`ютерне
конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування» усіх форм
навчання [Електронний ресурс]/ [Упоряд.: В.Ю. Васильченко, В.І. Гордієнко, О.О
Коваленко, С.М. Мацепа] – М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-
т. – Черкаси : ЧДТУ, 2024.– 76 с..
25. ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і
техніки. Структура та правила оформлювання. – Чинний від 01.07.2017. – 26 с..
26. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис, бібліографічний опис.
Загальні вимоги та правила складання: методичні рекомендації з
впровадження/уклали: Галевич О.К.,Штогрин І. М.- Львів, 2008 – 20с. ДСТУ.
69
27. ДСТУ. 3008-95 – Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура
і правила оформлення.
70