Художні особливості дизайну календаря із використанням традицій витинанки

Кравець, Анастасія Михайлівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8861

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Храмова-Баранова, Олена Леонідівна	-
dc.contributor.author	Кравець, Анастасія Михайлівна	-
dc.date.accessioned	2026-03-19T20:22:06Z	-
dc.date.available	2026-03-19T20:22:06Z	-
dc.date.issued	2022-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8861	-
dc.description.abstract	ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ КАЛЕНДАРЯ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТРАДИЦІЙ ВИТИНАНКИ. Саме художньо-образна виразність графічного твору на прикладі витинанки здатна спонукати до емоцій, почуттів, впливати на розвиток уяви, що і обумовлює актуальність теми дослідження «Художні особливості дизайну календаря із використанням традицій витинанки». Метою роботи є систематизація засобів художньої виразності дизайну календаря із використанням традицій витинанки.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	графічний дизайн	uk_UA
dc.subject	витинанка	uk_UA
dc.subject	поліграфічна продукція	uk_UA
dc.subject	календар	uk_UA
dc.title	Художні особливості дизайну календаря із використанням традицій витинанки	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	022 Дизайн (за видами)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КравецьА.М.Дип.роб25.05.22.pdf Restricted Access		3.54 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASSY
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY

Факультет комп’ютеризованих
технологій машинобудування і
дизайну Кафедра дизайну

Освітня програма другого рівня
вищої освіти ступеня «магістр»
Спеціальність 022 «Дизайн» (за видами) Графічний дизайн

К ВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему: «ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙНУ КАЛЕНДАРЯ
ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ТРАДИЦІЙ ВИТИНАНКИ»

Студент групи МДЗ-61 А.М.Кравець
Керівник, д.і.н., професор О.Л.Храмова-Баранова

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
І.О.Яковець
20 рік

Черкаси 2022
1

Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)
Кафедра дизайну
Факультет комп’ютеризованих технологій машинобудування
Спеціальність 022-Дизайн( за видами) Графічний дизайн

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри
дизайну
І.О.Яковець
„___________” 20 р.

ЗАВДАННЯ
на виконання випускної роботи магістра

___________________Кравець Анастасія Михайлівна__________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи «Художні особливості дизайну календаря із використанням
традицій витинанки» затверджена наказом по університету від
«_________»_____р. №____________
2. Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи_______________

3. Вихідні дані: Визначення календаря, як окремого проєктно-художнього
твору в графічному дизайні з використанням витинанки для популяризації
цього напряму в мистецтві і дизайні в Україні завдяки проєктно-художнім
засобам. Впровадження витинанки у дизайні.

2

4. Зміст випускної роботи⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀
(перелік питань, що їх належить розробити)
Вступ. Розділ 1. Формулювання проблеми, стану предмета і джерельна база
дослідження. 1.1. Визначення проблем та стану дослідження, історіографія.
1.2. Джерельна база дослідження. 1.3. Методи дослідження, їх особливості,
використання. Висновки до першого розділу. Розділ 2. Художні засоби дизайну
календаря і запровадження витинанки. 2.1. Календарі, їх види,
характеристика. 2.2. Етапи становлення і розвитку календаря. 2.2.1
Календар в творчості митців, світовий контекст 2.3. Перспективи розвитку
витинанки, історичний контекст. 2.4. Засоби художньої виразності в
проєктуванні календаря. 2.5. Художні особливості календаря з
використанням витинанки. Висновки до другого розділу. Розділ 3. Розробка
проєктної пропозиції. 3.1. Визначення концепції проєктної пропозиції. 3.2.
Художні засоби та особливості у створенні дизайну календаря з
використанням витинанки. 3.3. Розробка основних констант. 3.4. Рекламна
продукція, анімація, особливості розробки і виконання. Висновки до третього
розділу. Висновки. Список використаних джерел. Додатки.
5. Перелік графічного матеріалу ___ плакатів формату А1:
Зміст наукового дослідження;Варіант календаря з використанням
витинанки.

6. Консультанти з наукової дипломної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються

Підпис, дата
Розд Консультант завданн завдання
іл я прийняв
видав
Графічна частина Храмова-Баранова О.Л.
Наукове дослідження Храмова-Баранова О.Л.
Загальне керівництво Храмова-Баранова О.Л.
Авторська пропозиція Храмова-Баранова О.Л.

7. Дата видача завдання: _____________________________________________

3

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Термін виконання
№ Назва етапів дипломного проекту
етапів проекту Примітка
з/п (роботу)
(роботи)
1. Затвердження теми роботи, 10.09.2021
керівника.
2. Робота з аналогами, збір 09.02.2022
інформації.
3. Заслуховування про виконання 21.02.2022
першого етапу роботи.
4. Звіт про перші два розділи 20.03.2022
магістерської роботи.
5. Затвердження ідеї 11.04.2022
дизайнерського рішення проекту
та кінцевого варіанту планів.
6. Попередній захист випускної 15.05.2022
роботи магістра.
7. Захист випускної роботи
магістра.

Керівник: ⠀⠀⠀⠀⠀Храмова-Баранова О.Л. ⠀⠀⠀⠀ (підпис)

Завдання прийняв
до виконання: ⠀⠀⠀⠀⠀Кравець А.М.⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ (підпис)

4

ЗМІСТ

ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ, СТАНУ 8
ПРЕДМЕТА І ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Визначення проблеми та стану дослідження, історіографія 9
1.2. Джерельна база дослідження 10
1.3. Методи дослідження, їх особливості і використання 12
Висновки до першого розділу 13
РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНІ ЗАСОБИ ДИЗАЙНУ КАЛЕНДАРЯ І 14
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВИТИНАНКИ
2.1. Календарі, їх види, характеристика 14
2.2. Етапи становлення і розвитку календаря 15
2.2.1. Календар в творчості митців, світовий контекст 17
2.3. Перспективи розвитку витинанки, історичний контекст 18
2.4. Засоби художньої виразності в проєктуванні календаря 21
2.5. Художні особливості календаря з використанням витинанки 23
Висновки до другого розділу 24
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ПРОЄКТНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ 25
3.1. Визначення концепції проєктної пропозиції 25
3.2. Художні засоби та особливості у створенні дизайну календаря з 28
використанням витинанки
3.3. Розробка основних констант 32
3.4. Рекламна продукція, анімація, особливості розробки і виконання 35
Висновки до третього розділу 38
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 41
ДОДАТКИ 48

5

ВСТУП

Актуальність роботи.
Сучасний календар як синтез образу та конструкції є цілісним
багатофункціональним дизайн-об’єктом з низкою різнорівневих художньо-
проєктних завдань [1]. Адже, базовими аспектами, які визначають майбутню
художню цінність календаря є узгодження зв’язку дизайн-форми та
функціонального призначення календаря, а також залучення у процесі
проєктування засобів художньо-образної виразності. Саме художньо-образна
виразність графічного твору на прикладі витинанки здатна спонукати до
емоцій, почуттів, впливати на розвиток уяви, що і обумовлює актуальність
теми дослідження «Художні особливості дизайну календаря із використанням
традицій витинанки» [2].
Метою роботи є систематизація засобів художньої виразності дизайну
календаря із використанням традицій витинанки.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:
• дослідити стан предмету дослідження та історіографію питання;
• дослідити історію становлення і розвитку календаря, розробити
періодизацію етапів;
• дослідити засоби графічної виразності в дизайні календаря із
використанням витинанки;
• дослідити і доповнити класифікацію витинанок;
• запропонувати розробку календаря із використанням традицій
витинанки, як засобу художньої виразності.
Предметом дослідження є художньо-образна виразність дизайну
календаря із використанням традицій витинанки.
Об’єктом дослідження є традиції витинанки.
Наукова новизна дослідження полягає у виявленні естетичних
особливостей застосування традицій витинанки в створенні дизайну
календаря.
6

Практична цінність роботи. За допомогою художньої виразності в
дизайні календаря із використанням витинанки, можна буде розвивати та
удосконалювати сучасні видання. Також результати й обґрунтовані висновки
дослідження можуть бути використані дизайнерами-графіками для
популяризації традицій витинанки в дизайні. Практичне значення роботи
полягає у можливості застосування її положень: при проведенні занять з
графічного проєктування.
Апробація дослідження. Окремі розділи роботи доповідалися на
студентських науково-практичних конференціях кафедри дизайну
Черкаського державного технологічного університету і на круглих столах
сектору «Графічний дизайн» в 2021, 2022 році.

7

РОЗДІЛ 1
ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ, СТАНУ ПРЕДМЕТА І
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ

Початок ХХІ ст. характеризується інтенсивним розвитком
інформаційних технологій (мобільні телефони, комп’ютери), це
безпосередньо вплинуло на формотворчі особливості видань. У наслідок
цього, на зміну звичайному друкованому формату видання приходить
електронний. У 1970-1980-х роках виділилися два основні напрями розвитку
електронних видань і засобів їх створення: перше було пов’язане з
використанням розмітки документів, а друге – з технологією WYSIWYG
(What You See Is What You Get – що бачиш на екрані, те отримуєш під час
друку). Відповідно, в першому напрямку була зроблена основна увага на
структуру електронного видання, а в другому – на його форму [3].
Бурхливий розвиток електронних видань розпочався в 90-х роках ХХ ст.
разом із розвитком Інтернету розвивалися й формати подання електронних
видань (RTF, HTML, PDF, DjVu, Flash), одним з основних є HTML.
Подальший розвиток систем створення електронних видань (друга половина
1990 р. – початок 2000 р.) пов’язаний зі створенням web-сайтів та web-сторінок
[4]. Будучи доступними практично кожному, нові технології мали зростання,
у наслідок цього звичайні видання почали відходити на другий план,
перебираючись в електронний варіант.
В ХХІ ст. продаж електронних видань в півтора рази перевищує обсяги
реалізації традиційних. За останні роки інтерактивні видання набрали
популярності через здатність не тільки навчати, але й розважати різними
способами [5]. Електронні видання кардинально відрізняються від друкованих
специфікою і способом представлення споживачу. В останнє десятиліття XX
ст. елементи звукових, анімаційних та відео фрагментів застосовуються в
основній частині видання. Така інтерактивність є предметом еволюції
технологій.
8

1.1. Визначення проблеми та стану дослідження, історіографія
Ознака виникнення цивілізації слова, тотожного поняттю «культура», як
матеріальна, так і духовна є поява календаря. Справляння відсотків
відбувалося в перший день місяця, званого календ. І подібно до того як
цивілізована людина визначала своє місцезнаходження в навколишньому
світі. Спочатку рахунок часу вівся по добі, потім по пальцях, звідси пішли і
декади. З введенням на Русі християнства був прийнятий новий, так званий
юліанський календар з римськими найменуваннями місяців, які збереглися до
наших днів. Цей календар був введений в 46 році до н.е. Юлієм Цезарем
(звідси і назва – юліанський) [6].
Трансформація видань визначається культурологічними, історичними та
соціально-економічними умовами. Окреслює необхідність підвищення якості
дитячих освітніх видань та їх популяризації. На сьогодні активний розвиток
засобів інформації (Інтернет, персональний комп’ютер тощо) друковані
видання стають менш популярними, то відтепер зосереджується увага на
характеристиці заходів популяризації календаря.
Юдейський календар — водночас релігійний і офіційний світський
календар Ізраїлю. Являє собою комбінований сонячно-місячний календар.
Роки обчислюються з початку створення Всесвіту, яке, згідно з юдаїзмом,
відбулося в 3761 р. до н. е. — перший рік світу. Східний (китайський)
календар, який діє вже кілька тисяч років у В'єтнамі, Камбоджі, Китаї, Кореї,
Монголії, Японії та в деяких інших країнах Азії, був складений в середині
третього тисячоліття до нашої ери. Цей календар являє собою 60-річну
циклічну систему. В сучасному світі в цілях економії коштів і часу зазвичай
майстри та дизайнери створюють дизайн за допомогою цифрових технологій,
тобто використовуючи вже існуючі послідовності елементів та геометрії, при
цьому втрачається ексклюзивність самого об’єкту мистецтва [7-8]. Тому
витинанка та індивідуальний підхід до її створення все більше набуває
значимості в сучасному суспільстві, викликає зацікавленість і обумовлює
актуальність дослідження. Найдавніші українські витинанки, що дійшли до
9

нашого часу, походять з Прикарпаття і Західного Поділля. Зокрема, львівська
газета «Діло» писала про експонати виставки в Тернополі (1887 р.): «Цікавий
і, наскільки знаємо, досі ніким не замічений причинок до народної
орнаментики подав Софрон Левицький, зібравши на одинадцяти великих
картонах оздоби, які селяни Стриганець і Довгого в повіті Товмачському
вирізають з різнобарвного паперу і наліплюють на стінах». С.Левицький
намагався упорядкувати свою збірку. В кінці автор статті відмітив багатство
мотивів «сеї нашої початкової форми тапетів» і вказав на необхідність збирати
й досліджувати їх. У Львові 1894 р. відбулася Крайова виставка, де були
представлені настінні прикраси з кольорового паперу, наклеєні на листи
картону. Таким чином, огляд колекцій витинанок кінця XIX – XX ст. свідчить,
що ажурні прикраси з паперу, які охоплювали значну територію України.
Українські витинанки – яскравий вид народної декоративної творчості, що має
глибокі традиції, яким притаманні узагальнене зображення і чіткий візерунок.

1.2. Джерельна база дослідження
Насамперед, журнали, дисертації, автореферати, статті, підручники,
посібники та монографії є досить вагомою джерельною базою дослідження. У
своїй сукупності використані джерела становлять комплекс взаємопов’язаних
документів, які дозволяють різнобічно висвітлити проблематику,
історіографію. В цілому, сучасний стан джерельної бази можна визначити як
репрезентативний.
Джерельною базою науково-дослідної роботи є зразки художнього
оформлення календарів в період кінця XХ – початку XXI століття. Науковою
базою дослідження стали літературні джерела й інформаційні ресурси за
обраною темою. Методологічна основа дослідження – це праці М.Л.Опалєва,
Д.Бородаєва, М.П.Єфімова [6; 9-10].
На сьогодні наше життя пов’язане з часом, кожна мить життя відходить
у минуле. Всі події у певній хронологічній послідовності пов’язані з історією.
10

Принцип розміщення історичних подій у певній хронологічній послідовності
був знайомий ще першим історикам стародавнього світу. Він лежав в основі
історичних творів середньовіччя – літописах і хроніках західноєвропейських
держав. Зокрема, у зв’язку з необхідністю розв’язання ряду питань, пов’язаних
із датуванням літописних подій у Київській Русі, вже у XII ст. К.Новгородець
написав працю «Хронологічні статті», де висвітлені поняття «протяжність
року», «лічба часу за сонячним і місячним календарем» та «ера від створення
світу». У ХV–ХVІ ст. у Європі були популярні різні календарі, у створенні
яких брав участь Ю.Дрогобич (Котермак), доктор медицини, філософії та
мистецтва, викладач Болонського і Краківського університетів.
Систематизацію історичної хронології увів французький учений Ж.Скалігер,
який у 1583 р. опублікував трактат «Нова праця про покращення лічби часу».
У кінці XVI ст. в Острозі були видані хронологія А.Римші та праця
Г.Смотрицького, які давали відомості про українську хронологію того часу.
У XVIII ст. з’явилися узагальнюючі праці, серед них і перший
вітчизняний підручник І.Я.Фальківського. Приділили значну увагу хронології
й історики В.М. Татищев, М.М.Карамзін. Учені П.В.Хавський і
М.І.Горбачевський створили таблиці переведення дат стародавньої історії на
юліанський календар. Значний внесок у вивчення літописної хронології
зробили М.В.Степанов та Д.О.Святський. Інтерес до хронології посилився
після введення у 1918 р. григоріанського календаря. Вийшли у світ праці
І.Ф.Полака, В.К.Нікольського, Я.І.Щура та інших, присвячені історії календарі
[11; 12; 13]. В сучасності все більше посилюється увага до проблеми засвоєння
матеріалу та розвитку творчої уяви за допомогою календаря з використанням
витинанки.

11

1.3. Методи дослідження, їх особливості і використання
Дослідження літературних джерел було проведено за допомогою
історичного, соціокультурного і мистецького підходів та методів порівняння,
абстрагування, аналізу, синтезу та експертних оцінок.
Історичний підхід допомагає дослідити історію виникнення та
формування у хронологічній послідовності. Тут застосовано порівняльно-
історичний метод, який дозволяє здійснити огляд процесів створення та
вирішення художнього оформлення календаря з використанням витинанки на
різних етапах розвитку художньо-проєктної діяльності.
Соціокультурний підхід базується на наукових досягненнях
культурології, педагогіки, соціології та психології. Соціокультурний підхід
дає змогу дослідити вплив та процес засвоєння матеріалу за допомогою
технологій на формування особистості.
Мистецький підхід дає змогу розглянути засоби графічної виразності у
створенні художніх образів в дизайні календаря. Говорячи про метод
дослідження, найбільш вдалим є компаративний метод, або метод порівняння.
Застосування методу порівняння являється процесом встановлення подібності
або відмінності предметів та явищ, знаходження загальних властивостей [14].
Процес абстрагування має два ступені: перший – виділення
найважливішого і встановлення незалежності досліджуваних явищ, від певних
факторів; другий – поступова реалізація. Зміст методу полягає в уявному
відході від властивостей, що не мають суттєвого значення для теми
дослідження, і одночасне виділення рис, що зацікавили дослідника. Цей метод
частково використовують в процесі дослідження, адже він допомагає віднайти
особливі риси досліджуваних об’єктів.
Процес аналізу дає змогу поділити предмет на частини для подальшого
вивчення конструкції будови і властивостей структурних елементів. Метод
синтезу полягає у з’єднанні частин чи рис предмета в єдине ціле для
подальшого вивчення загальних властивостей об’єкту. Методи аналізу і
синтезу застосовані під час вивчення естетичних, конструкційних і
12

функціональних властивостей аналогів, а також теоретичного матеріалу за
темою [15]. Метод експертних оцінок полягає у проведенні опитування для
визначення певних змін, необхідних для оцінки об’єкту, що досліджувався.
Метод експертних оцінок застосований для виявлення недоліків і переваг
дизайн-проєкту календаря з використанням традицій витинанки.
Основою магістерської роботи є комплексно-аналітичний підхід до
вивчення засобів художньо-образної виразності у створенні дизайну
сучасного календаря із використанням традицій витинанки, обумовлений
джерельною базою та методами дослідження.

Висновки до першого розділу
Досліджено історіографію становлення і розвитку календаря і
витинанки. Встановлено, що календар – носій твору мистецтва, особлива
форма для вираження й існування художнього змісту візуалізованого через
традиції витинанки.
Прослідковано календарі і виявлено, що вони є багатим джерелом
вивчення національної культури та мистецтва. Різноманіттям сюжетів, образів
це і дозволяє розглянути та дослідити розвиток створення візуального образу
в дизайні завдяки витинанці. Проаналізовано, що основна функція витинанки
– передача інформації і естетичних традицій.
Виявлено, що вивченням витинанки займалися Г.Нарбут, М.Теліженко
та ін. Визначено два основних методи, застосовані в процесі вивчення
проблематики: емпіричний (процес накопичення фактів); теоретичний
(досягнення синтезу знань у формі наукової теорії). Комплексно-аналітичний
підхід до вивчення засобів художньо-образної виразності у створенні дизайну
сучасного календаря із використанням традицій витинанки.

13

РОЗДІЛ 2
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ ДИЗАЙНУ КАЛЕНДАРЯ І
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВИТИНАНКИ

2.1. Календарі, їх види, характеристика

Календар є невід’ємним елементом життя кожної людини, допомагаючи
орієнтуватися в часі. Перші календарі поділяють на такі види: давньогрецький,
юліанський та григоріанський [16].
Давньогрецький календар оздоблений грецьким орнаментом маючи
вигляд круга. На ньому зображені жреці того часу, що тримають вписаний
круг у середину (Додаток А, рис. А.1.). Юліанський календар мав вигляд
кола, в середину якого вписана дев’ятикутна зірка поділена на кольорові
сигменти з іерогліфами, календар давав помилку на 1 день за 128 років
(Додаток А, рис. А.2.). Григорінський календар існує більше 400 років, являє
собою круг вписаний у квадрат (Додаток А, рис. А.3.) [17].
Терміном календар окреслюється система обчислювання тривалих
проміжків часу, яка використовує періодичність явищ природи, що
виявляються особливо чітко в добовому обертанні земної кулі, видимому русі
Місяця навколо Землі й у річному русі Сонця. Згодом римський календар
зазнав численних реформ, зокрема, були додані ще два місяці, а також була
змінена дата нового року з 1 березня на 1 січня. З ім’ям Юлія Цезаря було
пов’язано введення юліанського календаря, тривалість року була рівно 365,25
діб. Григоріанський календар був введений при папі Римському Григорію XIII
і позначений як «новий стиль» замість «старого стилю». Метою введення
григоріанського календаря було повернення реальної дати весняного
рівнодення – 21 березня, встановленої ще за часів Нікейського собору.
У Месопотамії, де народ вважався провідними астрономами, календар є
простим місячним. Тривалість місячного місяця – від одного молодого місяця
до наступного – 29,5 днів. Отже, дванадцять місячних – 354 дні, приблизно 11
14

днів не досягають сонячного року. У деяких місячних календарях час від часу
вставляється додатковий місяць, щоб не відставати від сонячного року.
Римський календар, запроваджений Юлієм Цезарем, а згодом відомий як
Юліанський календар, наближається до сонячного року, ніж будь-який
попередник. Поширюючись по Римській імперії, а пізніше по всьому
християнству, цей календар виявляється дуже ефективним протягом багатьох
століть.
Календар є одним з найзагадковіших, наймістичніших та водночас
одним з найпрактичніших винаходів людства. Із прадавніх часів багато
філософів розмірковували над плином часу та над методами його підрахунку.
На сьогодні існує безліч міфів та легенд про створення світу. В ХХІ столітті
календар є важливою річчю, без якої сьогодні не може обійтися ні одна
сучасна людина, адже саме він допомагає запам’ятовувати дати та планувати
важливі справи.

2.2. Етапи становлення і розвитку календаря
Ще в давні часи людина зіткнулася з проблемою, як визначати час,
дізнаватися який зараз день, місяць, рік [18]. Календар з’явився ще в
доісторичну добу у наших пращурів. Таблиця з цифрами, розташованими в 7
стовпців та 5 рядків асоціюється з календарем, використовуючи його щодня,
чи то на телефоні, чи то на стіні. Один і той же дизайн, незалежно від
середовища, той самий формат перемістився з плакатів до цифрових додатків
без будь-яких змін. Функціональність сучасного календаря майже не
відрізняється від свого попередника, окрім дизайну [19-20].
Хронологія:
• 321 р. – імператор Костянтин приймає семиденний тиждень;
• 900-1500 рр. – артефакти цього періоду показують календарі,
представлені у вигляді кругових діаграм;
• 1500 р. – поява та поширення друкарства Гутенберга;
• 1582 р. – ревізія григоріанського календаря;
15

• 1650-1800 рр. – вічні календарі, поява сітки;
• 1860 р. – ранні приклади паперового плаката з використанням
календарної сітки;
• 1966 р. – Массімо Віньєллі, календар «Стендгіг»;
• 1966 р. – Енцо Марі «Вічний Тимор»;
• 1995 р. – Джон Маєда на 2000 рік.
Найбільший розвиток у дизайні календарів відбувався наприкінці
XV ст., не лише через григоріанський календар 1582 р., а й через
впровадження друкарні Йоганнесом Гутенбергом. В середині ХV ст. з появою
та поширенням друкарства з’явилися і перші друковані календарі.
Одноаркушевий «Астрономічний календар» на 1448 р. Був один з перших
творів верстату Й. Гутенберга [20] (див.Додаток А, рис.А.1.). Друкарський
верстат допоміг вічним макетам календарів стати більш практичним
стандартом. Постійний альманах Семюеля Морленда від 1650 р. - це цікавий
ранній приклад таких підходів. У 1773 р. Роберт Ейткен першим винайшов
щоденник-планувальник в Америці. Поряд зі своїм практичним
використанням календарі перетворилися на декоративний предмет.
Наприкінці ХVIII ст. та протягом другої індустріальної революції рекламні
календарі стали популярним засобом поширення ідентичності бренду в
домашніх господарствах людей. Довелося чекати до 1960-х рр., щоб
повернутися до мінімалізму, коли графічний дизайн та шрифт стали об’єктом
експериментів, що також сприяло впровадженню Гельветики та
модерністського підходу. Найвідоміші роботи з тієї епохи представлені у
двох італійців того ж року: знаменитий великий настінний календар Массімо
Віньєллі та вічні версії Енцо Марі.
Початок XXI ст. в історії людства характеризуються великою кількістю
культурних, соціальних, політичних та економічних процесів. Існує досить
великий масив філософської, культурологічної та спеціально-наукової
літератури, присвяченої проблемам часу і календаря. Для цього дослідження
основоположною базою послужили роботи великої групи вітчизняних та
16

зарубіжних дослідників. До праць з загальних питань соціального і
історичного часу можна віднести роботи М.Б.Абсалямова, P.A.Аронова,
М.Гюйо, Г.Є.Зборівського. Роботи вчених, які присвячені загальним
проблемам календаря – це роботи Е.Алхеліс, Е.Бікерман, Н.Л.Жуковської,
М.С.Зеліксон, Є.І.Каменцева. Дослідженню календарів різних народів світу
присвячені роботи Л.Коуп. Автор класифікує календарі за трьома типами,
аналізує підстави формування календарів, а також одиниці числення часу
(день, тиждень, місяць, сезони, рік) та інші аспекти відліку часу індіанців.
Важливою складовою роботи можна вважати більш 125 календарів різних
груп індіанців (включаючи і примітивних хліборобів), які з’явилися
результатом експедиційних досліджень таких вчених, як Ф.Боас, Дж. Мердок,
Дж.Свентон, Е.Сепір тощо (Додаток Б., Рис. Б.4) [21].
Крім цього, календар є інноваційним засобом маркетингу. Адже він
виграшно виглядає на тлі різних буклетів і листівок. Якщо календар вдалий,
красиво оформлений їм будуть користуватися протягом цілого року.

2.2.1. Календар в творчості митців, світовий контекст
Сучасний календар має дуже давню історію. Брати Лімбурги
прославилися завдяки створенню «Чудового Часослова герцога Беррійського»
(Додаток А, рис. А.4.). Манускрипт було розпочато братами Лімбургами в
період між 1409-1416 рр [22]. Основною цінністю календаря є мініатюри, на
яких зображено діяльність людей у різні пори року (Додаток А, рис. A.5.)
[23]. У півколі, зверху календаря зображено знаки Зодіаку, нижче – прямокутні
мініатюри з різними сценами.
Раніше календар був лише паперовим предметом, а зараз є рекламним
посилання для більш ефективного комунікаційного акту. Японський дизайнер
Кошо Цубоі створив сучасний календар на основі кольорового,
синхронізованого, електронного паперу з електронними чорнилами.
Англійський дизайнер Ric Bell, розробив геометричний дерев’яний календар,
який має 20 рівних п’ятикутників, що надає йому приємну та однорідну
17

форму. Компанія Othr запустила нестандартні календарі в двох кольорових
комбінаціях: чорний і золотий або сірий і золотий. Кожен компонент якого
виконаний з 3D-надрукованого нейлону та металевого пластику. Відома в
Японії компанія King Jim створила ґаджет, який спростить записи з
запланованими справами в календарях або ще десь. Пристрій має 5 режимів:
сам календар, калькулятор, годинник, блокнот та щоденник. Основне
призначення ґаджета – служити електронною пам’яткою для запису з
наступним нагадуванням запланованих справ (Додаток Б, рис. Б.1., Б.4.) [18].
На сьогодні календар виступає однією з важливих галузей дизайну. Не
дивлячись на те, що календар має свою давню історію та глибокі корені, як
рекламний об’єкт він увійшов не так давно. Сучасні календарі з
використанням традицій витинанки привертають увагу споживачів та мають
свої переваги. З пасивного спостерігача користувач перетворюється в
активного, за допомогою зацікавленості традиціями.

2.3. Перспективи розвитку витинанки, історичний контекст
У Давній Греції виник чорнофігурний живопис. Чорні плоскі фігури
прикрашали грецькі амфори. У VI ст. до н.е. зародився силует як вид
образотворчого мистецтва. На зміну ажурним візерункам з шкіри та тканини
приходять паперові, які виникли в Китаї у VІІ-ХІІ ст. Але папір коштував
дорого і тому перші витинанки були не паперовими, а шкіряними. Вже в XIII
ст. витинанки з’явилися у Персії, а в XV ст. через Туреччину потрапили у
Венецію, Угорщину тощо. У Німеччині, зокрема, наприкінці XVI ст. паперові
витинанки використовували для оздоблення книг [12].
В XVI ст. в ужиток входять кустодії, які є прототипами витинанок. Це
були невеличкі клаптики білого паперу, краї ажурно вирізані ножицями. Саме
вони прийшли на зміну шкіряним підкладкам під печатки, для оздоблювання
від механічного пошкодження. У Центральному історичному архіві України і
у Львівському державному історичному архіві збереглися зразки таких
кустодіїв ХVІ–ХІХ ст. В другій половині XIX ст. кустодїї виходять з
18

використання [25-26]. В Україні в XIX ст. витинанки в селах стали основним
оздобленням будинку: мережками з паперу прикрашали стіни, горщики. До
певного часу на Поділлі витинанки співіснували з настінним рисунком,
доповнюючи один одного, однак із часом зовсім витіснили його, хоч
збереглися у витинанках мотиви і способи розташування орнаменту.
Розквіт українських народних витинанок припадає на кінець XIX-
початок XX ст. Із села вони переходять у місто завдяки міграції сільського
населення. У міських квартирах з’являються паперові серветки, фіранки. У
деяких школах вводили витинанку як предмет, спрямований на естетичне
виховання. Це народне мистецтво викликало суперечки між інтелігенцією,
одна частина якої вбачала необхідність популяризації витинанки, інша —
схилялася до визнання .полемічного мистецтва та ігнорувала витинанки, як
примітивізм. Виготовленням витинанок захоплювалися М.Гоголь, художники
Г.Нарбут, М.Добужинський. Класики української прози Г. Квітка-
Основ’яненко та М. Коцюбинський, передаючи дух української хати, місцевий
колорит, описують у своїх творах, як перед святами прикрашали вирізаними з
паперу квітами, фігурками козаків тощо [27].
Мистецтво зображення силуетних фігур і сцен дійшло до нас з глибокої
давнини. Виявлені силуети на посудинах давнього Єгипту. Кераміка,
вироблена в Аттиці в VI ст. до н.е., прикрашалася багатофігурними
силуетними композиціями. Проте батьківщиною силуету прийнято вважати
Китай. В середині XIX ст. інтерес до силуету почав згасати, і лише до кінця
століття увага до нього знову зросла. В цей час з’явилися силуети Єлізавети
Бем. У 1906 р. в місті Брюнне була відкрита історична виставка мініатюри і
силуету. Справжнє ж відродження силуету в XX ст. пов’язують з майстром
естампа Е.Крутіковою. Саме вона перетворила силует на самостійний жанр
мистецтва. Крутікова вирізувала ряд багатофігурних сюжетних сцен.
Другим видним силуетистом був Г.Нарбут. Серед його спадщини є
справжні шедеври. Це знамениті ілюстрації до книги «1812 рік в байках
Крилова» та ілюстрації до байок Крилова [27]. Чудовий зразок – ілюстрації
19

відомого майстра Д.Бісті «Іліада» і «Одіссея» Гомера. Силуетом
захоплювалися небагато художників. Силует — площинне зображення
предмету, форма якого схожа на його тінь.
Традиційно витинанка в Україні була частиною хатнього декору. Її
ґенеза й формотворення пов’язані з навколишнім середовищем. Безсумнівним
є вплив на її стилістику інших видів народного мистецтва, чим пояснюються
суттєві регіональні відмінності. У творчості народних майстрів ми ще
зустрічаємо «фіранки» приблизно до кінця 1970-х років, але це явище – данина
традиції, ніж мистецький самовираз. Однак вдалим використанням ажурності
витинанки в просторі можна назвати окремі мистецькі об’єкти, зокрема
О.Турянської. З діяльністю професійних художників пов’язані пластичні
трансформації у витинанці. В історії українського декоративного мистецтва
відомі приклади популяризації та впливу народних традицій, що було
зумовлено «поповненням» міських майстрів вихідцями з сільських
місцевостей [28]. Істотний вплив на їхню манеру виконання мають також інші
види мистецтва: силует, колаж, аплікація, гравюра. Це, передусім, характерно
для молодих художників у ХХІ ст.
У акцентуванні особливостей матеріалу працюють Сергій Алієв, Сергій
Танадайчук та ін. Як збереження традицій витинанки трактує в своїх творах
Леоніла Стебловська. Це формує нове бачення роботи з папером та своєрідний
напрям. Найяскравіше таку тенденцію можемо спостерігати у творчості Олени
Турянської, Миколи Теліженка, Олени Шумиліної, Олени Зяткіної. Важливим
є такий етап у виконанні витинанок, як попереднє ескізування. Лише окремі
митці беруться за витинання без нанесення малюнка, як, наприклад, С.Алієв,
О.Негода-Бучковська, Л. Тєптяєва [12; 25] (див.Додаток Б., рис.Б.2 -Б.3.).
У витинанці кінця ХХ – початку ХХІ ст., як і в інших видах
декоративного мистецтва, можна спостерігати експерименти. Майстри дедалі
глибше осягають безмежні можливості матеріалів декоративного мистецтва,
основи їх пластичної і просторової організації. У своїй основі техніка
виготовлення витинанок не зазнала суттєвих змін з моменту її виникнення,
20

адже сучасні художники створюють паперові візерунки за допомогою ножиць
(витинання), ножа (вирізування) та, рідше, відриваючи шматочки паперу
пальцями (відщипування). Наприклад, спеціально підібраними інструментами
користується Олена Турянська. Деякі різновиди ножів художниця замовляє за
кордоном, має можливість втілити свої ідеї у витинанках досить великих за
розміром (до 200 см), з великою кількістю дрібних і складних за формою
елементів. Досконало володіючи технікою вирізування, художник Микола
Теліженко досягає наближення пластики витинанки до станкової графіки [29]
(див.Додаток Б., рис.Б.2 -Б.3.).
Нові можливості формотворення надає розширений вибір сортів паперу.
Хоча прихильники чорного силуету у витинанці понині віддають перевагу
витинанню з конвертів для фотопаперу, внутрішній бік яких має глибокий і
м’який чорний тон, більшість витинанкарів використовують широкий
діапазон паперової продукції, якість та кольорові варіації якої особливо
збільшилися на початку ХХІ ст.

2.4. Засоби художньої виразності в проєктуванні календаря
Процес створення будь-якого проєкту, головною складовою якого є
мистецтво, передбачає дотримання наступних умов:
1) наявність художнього образу, головної ідеї твору, здібностей, що
носять суб’єктивний характер – таланту митця;
2) наявність об’єктивних теоретичних знань, що являються необхідними
для матеріалізації задуму у формі художнього твору і є результатом творця.
Кандинський В.В.: «Витвір візуального мистецтва впливає на глядача
внутрішнім змістом – художнім образом, через суму зовнішніх якостей» [30].
Процес такого поєднання і уособлює в собі поняття дизайну. За темою
науково-дослідної дипломної роботи передбачається розгляд засобів
художньо-образної виразності в дизайні календаря з використанням
витинанки у напрямі теоретичної частини видання, його художньої форми як
21

засобу матеріалізації змісту, художніх якостей ілюстративного матеріалу
видання, його композиційного та колірного вирішення [10].
Одним із засобів графічної виразності є «асоціація». Цей термін
походить з латинської мови і означає «об’єднання». В психології асоціація –
це закономірний зв’язок між окремими подіями, фактами, щодо предметів або
явищ, відображеними в свідомості й закріпленими в пам’яті при певних
умовах між двома або більше психічними утвореннями [31]. Асоціації – це
певні реакції організму на зовнішній чи внутрішній подразник [32].
Зовнішніми подразниками виступають органи чуття, а також нервові
закінчення. Внутрішні подразники – це думки та ідеї людини [33].
Основні виражальні засоби, характерні для традиційної графіки:
1) лінія, її плавність або строкатість (Додаток Б., Рис. Б.5) [34-35].
2) пляма, рівно зафарбована, різна за кольором, формою (Додаток Б.,
Рис. Б.6) [36-37].
3) тон, різниця в градації (Додаток Б., Рис. Б.7) [38-39].
Основні виражальні засоби в традиційному живописі [40]:
1) колір, найбільш специфічний виразний засіб [41].
2) форма, зовнішній тривимірний контурний вигляд чи конфігурація
певної речі [42].
3) фактура, одна з властивостей предметного світу [43].
Графіка як засіб передачі текстової та візуальної інформації. Точка як
елемент композиції, як візуальний і змістовний акцент. Лінія характеризується
розвитком на площині [44]. Пляма – набір точок на площині певної
конфігурації. Вона має межу і площу, рівномірно покриту тоном або
штрихами. Оскільки кількість конфігурацій, яких може набирати пляма
необмежена, той зображальні властивості її широкі [45].
Художники для створення графічного твору користуються тими самими
художніми прийомами і засобами, що притаманні традиційній графіці, лише
технологічні прийоми відрізняються [46]. За технологічними особливостями
витинанки поділяються на: ажурні, силуетні, складні . За формою: можуть
22

нагадувати кола, квадрати, смужки тощо. В Україні ажурні й силуетні
поділяються на одинарні, багаточастинні, комбіновані.

2.5. Художні особливості календаря з використанням витинанки
Обґрунтування естетичного рівня об’єкту в контексті сучасних
тенденцій розвитку дизайну на кожному етапі еволюції. Винайдення нових
матеріалів у виготовленні предметів побуту підпорядковує можливості
людини [47]. Дизайн присутній буквально скрізь – на вулицях, у книжках
тощо. Образне мислення має важливу роль в інтелектуальному житті людей, а
не тільки дизайнерів. Створення образів є однією з основних фундаментальних
особливостей інтелекту людини, на основі вже існуючих елементів [48].
В сучасному світі в цілях екномії коштів і часу зазвичай майстри та
дизайнери створюють дизайн за допомогою цифрових технологій, тобто
використовуючи вже існуючі послідовності елементів та геометрії, при цьому
втрачається ексклюзивність самого об’єкту містецтва. Тому витинанка та
індивідуальний підхід до її створення все більше набуває значимості в
сучасному суспільстві.
Процес на основі створення:
• силует витинанки створюється як ескіз. Тут можливі різні техніки:
оскільки різні витинанки потребують різного підходу до створення ескізу.
• ескіз сканується (для переносу на папір), якщо робота буде використана
для створення цифрового аналогу то зображення векторизується і
допрацьовується в Ілюстраторі.
Процес створення цифрової витинанки на основі екізу:
• ескіз створюється за допомогою олівця, рапідографа або пензля.
• на ескіз накладається калька, яка дозволяє вноситиправки в початковий
варіант, додавати або прибирати елементи, створювати ефект накладення
елементів (3D).
• фінальний варіант оцифровується.

23

Висновки до другого розділу
У другому розділі було проаналізовано стан і розвиток календаря в світі
і Україні, також досліджено характеристику календаря та її класифікацію.
Встановлено основні виражальні засоби, характерні для традиційної
графіки: 1) лінія, її плавність або строкатість, м’якість або твердість. Лінія в
змозі передати обриси предметів, їх фактуру та характер. 2) пляма, рівно
зафарбована, різна за кольором, формою, розміром, густотою, характером
тону. Пляма створює ілюзію об’єму, глибини, допомагає точніше виразити
реальність. 3) тон, різниця в градації кольору від найтемнішого до
найсвітлішого.
У ХХ столітті функціональні зміни у розвитку витинанки призвели до
еволюції пластичних рішень, композиції, стилістики, художньої виразності. У
зв’язку з цим окреслюється три способи витинання. Перший – від руки,
притаманний орнаментальним замкнутим композиціям. Другий – нанесення
основних мас. Третій – детальне промальовування майбутньої композиції, яке
використовується авторами для складних багатофігурних витинанок,
формотворення елементів, у яких поєднання потребує точності. Професійні
ознаки виявляються у витинанці через оперування знаннями з основ
композиції, пластичної анатомії та рисунка.

24

РОЗДІЛ 3
РОЗРОБКА ПРОЄКТНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ

Термін «дизайн» походить від англійського «design» – проєктувати,
креслити, задумати, проєкт, план, малюнок і означає вид художньої діяльності,
що пов’язаний із проєктуванням предметного світу [49]. У видавничій справі
під терміном «дизайн» розуміють конструювання оригіналів книжкових,
журнальних, газетних видань та виробів культурно-побутового призначення
зачасту з використанням графіки [50].
Термін «графіка» походить з німецької мови «graphik», та грецької
«graphikos» – «написаний», вид образотворчого мистецтва, для якого
характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного,
використання кольорів [32]. До основних виражальних засобів в графіці
належить лінія, пляма, тон, варіації та чергування яких має значення та
використовується художником задля різнобічного відтворення дійсності.

3.1. Визначення концепції проєктної пропозиції
Концепція сучасного календаря під загальною назвою «РІВНОДЕННЯ»
під гаслом «ЯК У ХАТІ ВИТИНАНКА, ТОЙ ДОБРО СТОЇТЬ НА ГАНКУ»
передбачала створення календаря з використанням витинанки в електронному
вигляді за допомогою систематизації засобів художньо-образної виразності та
авторській пропозиції створення сучасного календаря з використанням
традицій витинанки. Концепція художнього оформлення передбачає
застосування векторної графіки, лінійної побудови зображення, стилізації
образів, які не лише привертатимуть увагу, а й спонукатимуть до розвитку
уяви.
Концепція (лат. сonceptio – розуміння) – система поглядів, розуміння
явищ і процесів; єдиний, визначальний задум. Концепція – це сукупність
взаємозв'язаних і взаємообумовлених ознак майбутнього видання [51].
25

Створити концепцію – означає спроектувати майбутнє видання. Концепція є
основою дослідницького пошуку [52].
Концепція містить у собі методологію дослідження та набір методів
дослідження. Існують такі принципи організації процесу дослідження: 1) який
характер дослідження (теоретичний, описовий, аналітичний, емпіричний); 2)
які залучаються ресурси; 3) хто є виконавцем; 4) терміни; 5) мета; 6) завдання;
7) програма дослідження.
Мистецтво витинанки широко використаний вид мистецтва з папером.
Техніка виготовлення полягає в тому, що лист паперу заздалегідь складається
і прорізається ріжучим інструментом при розгортці утворюються елементи
орнаменту. У витинанках використовуються рослинні, зооморфні та інші
мотиви. Слід зазначити, що в роботі йдеться про нову генерацію людей
цифрової ери, так зване екранне покоління – всіх тих, хто народився і ще
народиться у ХХІ столітті. При створенні ескізів більшість ідей з’являлися на
світ при читанні книг. Вони змушували переживати різні емоції, в той час
надихали на створення витинанок, ілюстрацій та давали привід замислитися,
подивитися на своє життя по-іншому (рис. 3.1.).
За допомогою ескізного пошуку відбувалася фіксація ідеї – пошук
формату, розміщення елементів календарної сітки, самої витинанки,
ілюстрації та шрифтового блоку на сторінках календаря. Робочі ескізи
представлені на рис. 3.1, де відбувався загальний пошук композиційного
рішення та цільності композиції.
Після визначення загальної композиції відбулось розміщення елементів
шрифтового блоку, а також пошук стилістичного рішення ілюстративного
наповнення, де ілюстративне та текстове наповнення взаємодіє із
стилістичним рішенням загальної композиції. Процес ескізування є
пошуковим методом креативного створення сучасного календаря, під час
якого визначається місце розташування елементів у вигляді витинанок,
ілюстрацій та текстового наповнення, де виявляється єдиний стиль.

26

Рис. 3.1. «Пошукові ескізи».
Концепція даного проєкту полягає в тому, щоб донести до цільової
аудиторії основну думку та зробити це в одному стилі та графіці. Стиль
виконаннявитинанок: наївне мистецтво. Наївне мистецтво є одиним із
напрямків примітивізму (XVIII–XXI ст.)., включаючи в себе
самодіяльне мистецтво так і образотворчі роботи художників-самоучок [53].
«Наївне мистецтво» засвідчує авторську оригінальність, самостійність та
зв’язок з колективною творчістю.
Характерними рисами витинанок, ілюстрацій на сторінках календаря є
спрощені, плоскі, форми, локальні, чисті кольори, відсутність повітряної
перспективи та інших ознак академізму, які проглядаються у даній роботі.
Більшість ідей з’являлися на світ при читанні книг про традиції витинанки.
Вони змушували переживати різні емоції, в той час надихали на створення
ілюстрацій та давали привід замислитися, подивитися на своє життя по-
іншому. Персонажі і події на сторінках календаря виглядають максимально
сонячними, хорошими та милими. Обкладинка календаря (рис. 3.2.) не тільки
захоплює увагу, а й готує її до сприймання змісту, сприяє естетичному
вихованню.
27

Рис. 3.2. «Обкладинка календаря».
Коли постало питання про проєктування дизайну на перший план
вийшла система «дизайнер-проєкт-річ», яка повністю показує дизайнерську
діяльність від початкового задуму до «життя речі». В процесі розробки
враховувалися властивості і якості, які будуть користуватися попитом у
споживача. Завданням було створити видання, побудоване за естетичними
законами, головною якістю якого повинна бути відповідність традиціям
України їх відродження.
В ході аналізу сучасних календарів виявлено: відсутність достатньої
кількості видань присвячених відродженню традицій мистецтва в Україні. А
також виникає потреба в урізноманітненні художнього вирішення продукції,
пошуку нових дизайнерських рішень та технічних прийомів.

3.2. Художні засоби та особливості у створенні дизайну календаря з
використанням витинанки
Створення сучасного календаря полягає у верстанні видання із
додаванням певних дій до ілюстрацій, шрифтового блоку та цікавими
елементами на сторінках. Щоб видання працювало на всебічний розвиток,
28

варто в розробці його концепції враховувати певні аспекти як психологічно-
естетичного плану, так і змістово-зображального.
Слід дотримуватися єдності всіх елементів інформаційного комплексу
видання, яка взаємозбагачувала б і повноцінно виражала зміст, також має бути
особливий підхід до витинанок, ілюстративного матеріалу, який супроводжує
текст, адже це – графічна розповідь, що допомагає швидше й повніше
осмислити текст.
Навички декоративно-ужиткового мистецтва розвиваються завдяки
практиці і прагненню до нового. У сучасному суспільстві є актуальним не
тільки питання збереження національних особливостей, але і розвиток.
Більшого дослідження потребує витинанка, яка має широкі тенденції розвитку
у сучасному світі. Витинанки мали відданих прихильників. Це насамперед
талановиті витинальники й численні шанувальники, які сприяють
відродженню і розвитку цього мистецтва. Широко використовується
витинанка в оформленні книг, вітрин тощо. Знайшла поширення не тільки
серед українських витинальників, а й за кордоном. Таку техніку і мотиви
орнаменту використовують художники і дизайнери, оскільки на багатьох
плакатах і стендах візерунки витинанок виступають як високохудожнього
рівня заставки. Художники, витинальники знаходять різноманітні
застосування витинанкам, комбінуючи різні види мистецтва. За способом
виконання витинанки розрізняють накладні й складені. В основі першої
завжди лежала одинарна, яка формувала ритм, ажурність тощо.
Найпоширеніший зразок накладної витинанки — “сонечко” (Д.Припхан.
Сонечко. Івано-Франківськ). Складені витинанки – твори значних розмірів,
орнаменти яких гармонійно поєднані з окремих елементів в єдине ціле [25].
У ХХ ст. в Україні з’явилися перші паперові фабрики, обладнані
машинами, які виготовляли папір доброї якості: канцелярський, друкарський,
брошурний тощо. Інколи для витинання використовували друкарський і
канцелярський папір. Великі прикраси (площею до 1 м2) вирізали з білого
малювального, друкарського [12].
29

При виготовленні майже всіх видів паперових прикрас чільне місце
належить ножицям. Техніка витинання ножицями дає майстрам широкий
діапазон виражальних можливостей, при цьому досягаються плавність ліній,
велика ажурність. Таким чином, у художньому витинанні розрізняють такі
технічні підвиди: витинанки, виготовлені ножицями, вирізані ножем,
відщипувані та комбіновані з розписом тощо. Типологія витинанок за
технологічними і художніми особливостями поділяються на ажурні
(зображення міститься у прорізах) і силуети (зображення виступає силуетом);
одинарні (виготовлені з одного аркуша) та складні (аплікаційні; з кількох
аркушів паперу, а тому завжди поліхромні).
Папір, завдяки своїй загальнодоступності і простоті обробки, є одним з
найбільш рухомих матеріалів для створення різних форм за допомогою
складання, вигинання тощо. Використання властивостей паперу і прийомів її
обробки дає можливість виготовити будь-яку форму об'єкту - квіти, дерева,
тварину, птаха, людину. З паперу можна створити виріб, зробити імітацію
вітражу і мозаїки, а в поєднанні різних видів обробки виготовити художній
виріб. На сьогодні існує більше 600 найменувань паперу [26].
Формоутворювальні ефекти досягаються способом розрізання і
розриванням. Надаючи відрізаному елементу певну форму і встановивши його
в конкретному напрямі, можна підсилити виразність форми виробу. На листі
паперу, як образотворчому матеріалі, можна зробити надріз, проріз у вигляді
щілини, а також виконати різні операції для створення певної структури і
декоративних конструктивних характеристик поверхні [53]. Комбінування
формоутворювальних елементів широко використовується в створенні
складних моделей з паперу. Для виготовлення виробів використовуються
інструменти і матеріали: ніж, циркуль, лезо, олівець, лінійка, клей, кисть, папір
різних сортів, шило, підставка у вигляді щільного картону або фанери,
скріпки, ванни для замочування паперу. Найбільш поширеним видом аплікації
вважається силует, вирізаний з паперу.
30

Кожна сторінка календаря має витинанку з визначенням свого власного
персонажа, фразу на місяць, яка змусити діяти вже зараз (дис.Додаток С.,
рис.С.1-С.2).

Рис. 3.3. «Сторінки календаря».
Шрифт є важливою складовою для створення сучасного календаря,
завдяки ньому передається сам зміст. В календарі запропоновано використати
шрифт «Calypso» і «Beware» (рис. 3.4.). Використаний кегль для текстів – 12
п., 14п. Так як календар є інтерактивним кегель шрифту можна збільшити до
31

16 п., а також збільшити насиченість кольору самого шрифту. Кегль (від нім.
Kegel) – перекладається як розмір висоти літери, включаючи нижні і верхні
виносні елементи букви або знака. Кегль вимірюється в друкарських пунктах.
Важливим аспектом в оформленні сучасного календаря є композиція
типографського шрифту. Було використано блокову композицію
(розташування рядків тексту суцільним блоком). «Як у хаті витинанка, той
добро стоїть до ганку» – побутовий вислів в Україні, який використано як
слоган або гасло календаря. Витинанка символізує прагнення українців
відзначати свято або прикрасити життя. На свята українці виготовляли
витинанки у вигляді зірочок, хреста тощо. У витинанках – пейзажах
використано зображення хати, дерев, дня і ночі, які поєднано однаково в
пейзажах. Тому з цього контексту визначилися з назвою календаря, а саме
«РІВНОДЕННЯ»

3.3. Розробка основних констант
Формат сучасного календаря з витинанками вертикальний та
видовжений. Шрифтовий блок має цільну форму, з достатньою і не надто
великою відстанню між словами, без зайвих пробілів між рядками та буквами.
Шрифт, як елемент художнього оформлення видання, є художньо вирішеним,
читабельним та правильно підібраним. Відсутні стики в літерах, особливо з
верхніми і нижніми елементами. У своїй роботі над календарем емоційно
оцінюючи працю, дизайнер проявляє певний художній смак, а споживач
навпаки отримує естетичне задоволення чи незадоволення.
Типографський блок вибрано «Beware» (рис. 3.4.), шрифт є: простим,
читабельним, вертикально видовженим, не має засічок, товщина літер
однакова в усіх його елементах. Шрифтовий блок в тональному співвідношені
з витинанками, ілюстраціями не створює надмірного контрасту, не відволікає
від зображення, є легким завдяки гарнітурі, та відповідає наступим вимогам
[54]:
1) чіткість, ясність, читабельність, простота графічних форм шрифтів;
32

2) органічний зв’язок малюнка літер із змістом тексту, образність
шрифта;
3) ритм;
4) колірна (тонова) гармонія;
5) стильова єдність шрифтів і зображення;
6) смислове акцентування;
7) композиційна цілісність побудови.

Рис.3.4. «Шрифт».
Ритм в шрифтовому блоці є важливим засобом, для передачі образності
шрифтового напису. На сторінках календаря ілюстративна композиція має
центральне розміщення, є симетричною та займає основну частину аркушу.
33

Інші елементи мають другорядні позиції в залежності від їх функцій,
шрифтовий блок, в якому представлений напис, розміщується на кольоровій
плашці, знизу зображена календарна сітка. Обраний шрифт задовольняє всім
вимогам, чіткість напису визначається контрастом між кольором шрифта і
кольором тла. Також шрифт видовжений вертикально, як і сам календар, що
додає гармонійності сприйняття загального виду [55-56].
Колір відіграє важливу роль в ілюстраціях будь-якого видання. Кольори
на сторінках календаря підібрані до пір року, мають асоціації з кожним
місяцем та істотно впливають на психо-інтелектуальний стан людини.
Текстури на сторінках календаря доповнюють колірну гаму кожної з пір року.
Кольорове вирішення представлене для кожної з пір року. Для напису
застосовуються кольори, що залежать від кольору тла. Це дозволяє отримати
потрібний контраст для чіткості та читабельності шрифту. Оскільки колір є
елементом емоційного впливу і викликає підсвідомі асоціації, а вони
викликають відчуття серйозності, зосередженості та уваги [57-58].
Вибір вдалого візуального образу багато в чому залежить від точно
розрахованої відповідності кольорів. Сучасний споживач став більш
досвідченим в області колірної гами, але основні колірні переваги у більшості
людей універсальні. Детальна трансформація образів змінювалася від творів
І.Федорова, братів Лімбург [59-61].
Багато художників уважно вдивлялися в природні колірні комбінації: як
поєднуються кольори у рослин і тварин, як впливає колір неба на предмети,
яка різниця між кольором сонця, що сходить і західного, як змінюється
природа в залежності від пір року. Американські колористи: К.Джексон і
Г.Ваттерман, узагальнивши дослідний досвід старих майстрів-художників
(особливо педагога-колориста І. Іттена) і сучасних фахівців за кольором,
подарували світу колірну теорію «Періоди року». Відповідно до цієї теорії
колірні гармонії пропонується створювати, спираючись на «досвід» природи,
а саме – природне співзвуччя фарб за порами року [62].
34

Ілюстративне наповнення сучасного календаря представлене
витинанками та за використання засобів художньо-образної виразності.
Зображення мають декоративний характер, заокруглені, плавні лінії та
спрощення форми. Ілюстративне наповнення покликане розширити
асоціативний ряд відповідно до змісту фрази. В календарі застосовується
природна тематика – тварини, рослини, дерева та птахи. Особливістю
використання напису і ілюстрації є їх взаємодія, зображення розміщується
біля тексту, заходить на композицію. Виконання сучасного календаря
складається з ескізного пошуку, створення витинанок, ілюстрацій за
допомогою засобів художньо-образної виразності в програмі Adobe IIIustrator.
Після цього відбувалась подальша обробка ілюстративного наповнення,
допрацьовувалась шрифтова композиція, кожен елемент знаходив своє місце.
Далі відбувався пошук відповідих кольорів, додавання текстових блоків та
текстури.
3.4. Рекламна продукція, анімація, особливості розробки і
виконання
Рекламна продукція – це рекламні матеріали, котрі створені для
популяризації, поширення товарів, послуг та залучення нових клієнтів. В
рекламну продукцію розробленого проєкту входить презентація, відеоролик,
сучасний календар та упаковка тощо (в графічному варіанті). Лаконічність,
простота і ємність реклами надає особливу виразність.
Компонування реклами будується за таким планом:
1) візуальний образ;
2) слоган;
3) зображення реального продукту.

35

Рис. 3.5. Реклама.
В процесі створення реклами (рис. 3.5.- 3.6.) для сучасного календаря з
витинанками було визначено центральну мету, те що необхідно
прорекламувати. Було визначено цільову аудиторію видання, це люди віком
від 14 років, які вже можуть пізнати та надати самостійний аналіз традиціям
витинанки.

Рис. 3.6. «Використання на рекламоносіях».
Упаковка – це матеріал, оболонка, обшивка, тара, в яку поміщають товар
і яка відрізняється своєрідним оформленням. Упаковки повинні захищати
продукт, збільшувати зручності при його використанні, привертати увагу,
інформувати покупця про структуру товару, забезпечувати зручне
транспортування, складування та обробку вантажів у торгівлі. Розмір
36

упаковки може бути використаний як засіб сегментації. Всі країни мають
законодавство, що регулює все, що пов’язано з упаковкою товару. Серед
безлічі аналогів обрано прототип художньо-конструктивного рішення вигляду
упаковки (рис. 3.7.), для сучасного календаря.

Рис.3.7. «Ескіз упаковки для календаря».
Дане рішення має прямокутну конфігурацію та являє собою об’ємний,
прямокутний виріб. Дизайн стриманий, виконаний в мінімалістичному стилі,
має забарвлення природнього кольору з витинанкою. Упаковка – сучасна,
стильна, вид упаковки, який ідеально впишеться в будь-який інтер’єр. Цілі
створення упаковки для календаря полягають у простоті використання та
виготовлення. Форма самої упаковки відповідно до форми календаря в якій
поєднуються якості функціональності та сучасного дизайну. Оригінальність
рішення конструкції відповідно до економічності та екологічності упаковки.
Тобто, упаковка, яка не буде змінювати своєї форми і розмірів при заповненні
продукцією, здатної витримати зовнішні механічні дії при зберіганні і
транспортуванні. Вся колірна, шрифтова і стилістична гамма відповідає
розробленій концепції проєктної пропозиції сучасного календаря.
Важливим інтерактивним засобом художньої виразності є анімація.
Головним завданням є розробка анімації, яка сприяє зацікавленості. В
витинанках, ілюстраціях використовуються інтерактивні технології, окремі
елементи супроводжуються анімацією. Використаними інтерактивними
елементами є: гіпертекстові посилання, відеофрагменти (часткова анімація
ілюстрацій); кнопки (збільшення шрифту і його насиченості). Також
37

використано слайдове перегортання сторінок в низ (перегортання
прихованого тексту, ілюстрацій) і сладове перегортання в бік (перегортання на
наступну сторінку) [62-63].
Відеореклама – форма реклами, що розміщується в мережі Інтернет,
телебаченні, спрямована на створення іміджу компанії, просування послуг або
товарів, надання інформації з метою підвищення продажів. Відеоролик має,
найбільшу переконливість, серед усіх видів реклами. Це пояснюється тим, що
рекламний відеоролик впливає на зір і слух одночасно. Звук, рух, емоційна гра,
спецефекти, текст – все це змушує реагувати в першу чергу підсвідомість
глядача. Ролик має бути лаконічним, простим і зрозумілим.
Рекламний ролик календаря, має більш розширену функцію, аніж
плакат. Відеоролик крім того що рекламує сам календар, він також показує
інформаційну насиченість видання, його художнє оформлення і
інтерактивність.
Висновки до третього розділу
Дизайн-проєкт календаря з використанням традицій витинанки
базується на основі практичного застосування теоретичних відомостей,
набутих під час наукового дослідження. Для створення витинанок було
розглянуто традиції цього напрямку мистецтва та розробити дизайн
календпря.
Створення календаря на основі традицій витинанки буде працювати на
на всебічний людини і відродження наших українських традицій, в розробці
концепції враховувалися певні аспекти як естетичного плану, так і змістово-
зображального.
Конструкція календаря містить витинанки, ілюстрації, текст,
додатковий контент. Перевагами векторної графіки, яка використана, є
простота форми, простота виконання, висока чіткість, невелика вага файлів,
що є важливим при розробці такого виду видання, це прискорить
завантаження видання.

38

ВИСНОВКИ

В роботі досліджено можливості застосування засобів художньо-
образної виразності в дизайні календаря з використанням традицій витинанки
та впроваджено отримані результати щодо поставленої мети на практиці в
дизайні каледаря. Отримані результати дослідження підтверджуються
висновками:
1. Зроблено ґрунтовний аналіз стану предмету дослідження та
історіографії проблематики. Визначено актуальність, мету, предмет, об’єкт та
завдання, які виконано для досягнення поставленої мети. Означено і
проаналізовано джерельну базу дослідження, яка представляє собою широке
коло різноманітних видів і категорій джерел. Означені методи для
дослідження засобів художньо-образної виразності в дизайні календаря, а
саме: метод порівняння, аналізу перших календарів, витинанок, сучасних
робіт, які змінювались з розвитком технологій, внеску науковців, митців,
дизайнерів та художників в розвиток і становлення дизайну календаря
Визначено, що цю проблему досліджували: Т.Киричок, Т.Купріянова,
В.Маркова, Ю.Петяк, Н.Фіголь, але в їх працях не досліджувалося питання
художньо-образної виразності дизайну календаря з використанням витинанки,
що є предметом нашого дослідження.
2. Досліджено історію становлення і розвитку календаря та визначено
періоди розвитку цього процесу, які позначалася наступними етапами: перехід
від друкованого формату в електронний; розширення тематичного складу
видання; поява інтерактивного видання.
3. Досліджено і проаналізовано засоби графічної виразності в дизайні
календаря з використанням витинанки. Встановлено основні виражальні
засоби, характерні для традиційної графіки: 1) лінія, її плавність або
строкатість, м’якість або твердість. 2) пляма, рівно зафарбована, різна за
кольором, формою, розміром, густотою, характером тону. 3) тон, різниця в
градації кольору від найтемнішого до найсвітлішого. Важливим
39

інтерактивним засобом художньої виразності є анімація. Проектування
календаря передбачає тісне переплетення з технологічними процесами
виготовлення продукції, тому акцентується увага на візуальності,
анімаційності, інтерактивності та віртуальності як основних принципах
проєктування.
4. Досліджено і доповнено класифікацію дизайну календаря.
Технологічні, функціональні, конструктивні особливості видання обумовили
принципи формування календаря з використанням традицій витинанки.
Виявлено, що популярність такого календаря обумовлюється застосуванням
засобів художньо-образної виразності в дизайні календаря завдяки витинанці,
що дозволяє розширити візуальну насиченість, покращити естетику видання.
5. Запропоновано авторське бачення календаря, проєктна пропозиція,
яка полягає у використанні календаря, як в електронному вигляді, так і в
друкованому. Дизайн-проєкт календаря базується на основі практичного
застосування теоретичних і практичних відомостей про календар і витинанку,
набутих під час наукового дослідження. Для створення витинанок календаря
розглянуто структуру обраних тем, дизайн і визначено напрямки, відповідно
до яких розвивався дизайн авторської пропозиції.

40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Питель І. В. Дизайн календарів, ігровий аспект: Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2014. – № 2. – С.29-32.
2. Питель І. В. Календар в інтер’єрі: Вісник Харківської державної
академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2014. – № 12. – С.50-53.
3. Титаренко Н.В. Проблематика наукового дослідження графічного
дизайну в Україні: Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
– Х. : ХДАДМ, 2014. – № 2. – С.38-42.
4. Половець Д.С. Засоби виразності графіки: лінія, штрих, крапка, пляма,
освітлення, тоновий малюнок: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]:
стаття/Режим доступу: http://oipopp.ed-sp.net/node/8624
5. Білозерська Т. Д. Дизайн: теорія, практика, перспективи розвитку.
Художні практики початку ХХІ століття: новації, тенденції, перспективи:
матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 24 листопада 2017 р., Київ / Київський
державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім.
Михайла Бойчука. – К., 2017. – 427 с.
6. Історія і види календарів: Електронна бібліотека [Електронний
ресурс]: стаття/Режим доступу: http://2019.pp.ua/kalendar-2019/161-sklki-dnv-
v-2019-roc-storya-vidi-kalendarv.html
7. Григоріанський календар. Особливості літочислення: Електронна
бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: https://vn.20minut.ua/
Podii/grigorianskiy-i-yulianskiy-kalendari-hto-za-yakim-zhive-10488438.html
8. Юліанський календар. Особливості літочислення: Електронна
бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: https://bookster.com.
ua/yulianskyj-grygorianskyj-kalendari/
9. Опалєв М.Л., Штадченко Ю.Б. Складова графічного дизайну в арт-
об’єктах польських майстер-класів фестивалю «кишенька вінсента»: Вісник
Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2011. – №
4. – С.41-48.
41

10. Опалев М. Л. Анализ дизайна интерфейсов российских
мультимедийных бизнес-приложений. Искусство: история и перспективы /
М. Опалев // Материалы Международной научно-практической конференции.
Выпуск 2. — Курск, 30 апреля 2008 г. / Под ред. В. Ф. Кудинова-Курск: Изд-
во Курского госуниверситета, 2008, — С. 214-218.
11. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. – К., 2005. – 399 с.
12. Станкевич М.Є. Українські витинанки. – Київ, 1986. – 123 с.
13. Тищенко О. Р. Історія декоративно-прикладного мистецтва України
(XIII–XVIII ст.) — К.: Либідь, 1992.
14. Алфьорова З.І. Художній рендерінг як інструмент перетворення
зображального простору: Вісник Харківської державної академії дизайну і
мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2016. – № 1. – С.4-8.
15. Ткаченко А.В. Художній образ як ключове поняття в естетичному
вихованні. Наука і освіта, №12, 2016.
16. Івершинь А.Г., Бостан К.Л. Формування художнього образу в
старших дошкільників у процесі дизайн-діяльності: Електронна бібліотека
[Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: http://scienceandeducation.pdpu.
edu.ua/doc/2010/8_2010/17.pdf
17. Ілюмінований календар у серпантині історії. Брати Лімбург, «Пори
року»: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу:
https://dt.ua/CULTURE/ilyustrovaniy_kalendar_u_serpantini_istoriyi.html
18. Сотська Г., Шмельова Т. Словник мистецьких термінів. – Херсон:
Видавництво «Стар», 2016. – 52 с.
19. Гутенберг І. Циклопедія: Електронна бібліотека [Електронний
ресурс]: стаття/Режим доступу: http://cyclowiki.org/wiki/
20. Гутенберг І. Біблія Гутенберга: Електронна бібліотека
[Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: https://www.google.com/search
21. Глотова М.В., Нозімова С.К. Сучасні рішення дизайну у візуально-
графічному образі календаря: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]:
42

стаття/Режим доступу: https://ukrbukva.net/page,11,80176ovremennye resheniya
-dizaiyna-v-vizual-no-graficheskom-oblike-poligraficheskoiy-
22. Кошо Ц. Японський дизайнер створив розумний календар на основі
Google calendar: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим
доступу: https://designtalk.club/rozumnyj-kalendar-shho-vidobrazhaye-google
23. Jim Milliot. E-books Settle In: Електронна бібліотека [Електронний
ресурс]: стаття/Режим доступу: http://www.publishersweekly.com/pw/by-topic
25. Шевченко Є.І., Корнієнко В.І. Українська витинанка. Альбом-
каталог. – Київ: Народні джерела, 2013. – 112 с.
26. Антонович Д. Український орнамент // Українська культура: лекції
за редакцією Дмитра Антоновича. – К., 1993. – С. 385–404.
27. Ковпаненко Н. Нарбут Георгій Іванович // Видатні діячі науки і
культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: Біографічний
довідник. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. – Ч. 2. – С. 76–83.
28. Українське народне декоративне мистецтво : навч. посіб. / Р. В.
Захарчук-Чугай, Є. А. Антонович. – К. : Знання, 2012. – 342 с
29. Микола Теліженко. Витинанки думок [Електронний ресурс]
/Народне мистецтво.–2006. – № 3-4. – Електрон. дані. – Режим доступу:
http://www.folkart.kiev.ua/35-36page31-u.html
30. Шабатура М. Ю. Спеціалізоване програмне забезпечення
інтерактивної комп’ютеризованої системи / М. Ю. Шабатура // Вісник
Національного університету «Львівська політехніка» – 2012. – № 745 :
Комп’ютерні системи та мережі. – С. 185–189.
31. Майовець А. І. Вплив технологічних чинників на особливості
відтворення та художньо-образний лад ілюстрацій для дітей: Вісник
Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2015. – №
9-10. – С.37-42.
32. Скляренко Н.В. Інтерактивність як принцип організації дизайн-
системи: Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х. :
ХДАДМ, 2014. – № 2. – С.33-37.
43

33. Мельник Л.В., Чмир С.О. Використання ілюстрацій при навчанні
дітей середнього дошкільного віку. Вісник Луганського національного
університету імені Тараса Шевченка Електронна бібліотека [Електронний
ресурс]: стаття/Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/18
34. Мала Т.В. Розвиток цілісного бачення образу в майбутніх фахівців з
графічного дизайну за допомогою начерків. Вісник Луганського
національного університету імені Тараса Шевченка: Електронна бібліотека
[Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pe
dagog/104/18419-rozvitok-cilisnogo-bachennya-obrazu-v-majbutnix-faxivciv
35. Основи художньої графіки. Лінія і штрих. Пляма та крапка як засіб
графічної виразності: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]:
стаття/Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5009731/
36. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Я.
Ісаєвич. – Львів: Ін-т українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2002.
37. Левицька В. Художньо-естетичне виховання молоді засобами
мистецтва. Вісник Львівської національної академії мистецтв, №23:
Електронна бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу:
https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/23/4.PDF
38. Основи художньої графіки. Тон: Електронна бібліотека
[Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5009
39. Вітчинкіна К.О. Обґрунтування засобів дизайну, як основи побудови
дизайн-проекту: Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. –
Х. : ХДАДМ, 2010. – № 1. – С.19-20.
40. Глушич А.О., Міроненко В.П. Художнє проектування та умови
формування його основних засад: Вісник Харківської державної академії
дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2012. – № 9. – С.14-16.
41. Починок П.С. Новітні графічні техніки у освітньому та мистецькому
просторі України. Художні практики початку ХХІ століття: новації, тенденції,
перспективи: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 24 листопада 2017 р.,
44

Київ / Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і
дизайну ім. Михайла Бойчука. – К., 2017. – 427 с.
42. Лопухова С.О. Дизайн і масове мистецтво: Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2012. – № 6. – 27-30с.
43. Миколаєнко Н.М. Формування професійної культури майбутніх
редакторів дитячих освітніх видань у процесі фахової підготовки: Електронна
бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу:
http://eprints.zu.edu.ua/25358/1/dys_Mykolaenko.pdf
44. Алфьорова З.І. Художній рендерінг як інструмент перетворення
зображального простору: Вісник Харківської державної академії дизайну і
мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2016. – № 1. – С.8.
45. Гаркіна А.І., Чернявський К.В. Перспективні тенденції застосування
кольору в рамках конструктивно-функціональної проблематики дизайну.
Вісник КНУТД, №2 (84), 2015: Електронна бібліотека [Електронний
ресурс]: стаття/Режим доступу: https://vistnyk.knutd.edu.ua/files/visnyk/bulletin
%20of%20knutd%202_84_2015.pdf
46. Пригодін М.Д., Грищенко Т.М. Творча діяльність студентів у
формуванні художньо-естетичних аспектів: Вісник Харківської державної
академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2013. – № 3. – С.23-25.
47. Комашко Н.В. Використання комплексу методів навчання на
заняттях з комп’ютерної графіки при підготовці майбутніх дизайнерів: Вісник
Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2011. – №
2. – С.25-27.
48. Мельник О. Слово, образ, форма. Художньо-проектний
інструментарій дитячої книжки-іграшки. Вісник Львівської національної
академії мистецтв, №35 2018: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]:
стаття/Режим доступу: https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visn
yk/35/187-200_Melnyk.pdf
49. Бусленко О. Становлення категорії «дизайн». Матеріали науково-
практичної конференцій «Художні практики на початку ХХІ століття: новації,
45

тенденції, перспективи». 25 листопада 2016 року / Київський державний
інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука.
– К., 2016. – 113 с.
50. Борцова К.О. Іппологія у графіці М. С. Самокиша: Вісник
Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2011. – №
2. – С.4-7.
51. Пантус М.Н. Проектна графіка. Сучасні підходи до формування
художньо-графічних умінь майбутніх дизайнерів: Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2012. – № 15.– С.19-21.
52. Othr крутий дизайн календаря, що нагадує шкільну логарифмічну
лінійку: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу:
https://designtalk.club/dyzajn-kalendarya-shho-duzhe-nagaduye-shkilnu-
53. Опалєв М., Вакуленко О. / Закономірності формування сучасного
тренду веб-дизайну — «плаский» дизайн. [Електронний ресурс] Режим
доступу: https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/30/21.pdf
54. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми / Я.
Ісаєвич. – Львів: Ін-т українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2002.
55. Лопухова С. О. Дизайн і масове мистецтво: Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2012. – № 6. – С.27-30.
56.Аґрафка на Behance: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]:
стаття/Режим доступу: https://www.behance.net/agrafkastudio
57. Федорова Т.О. Особливості графіки класичних шрифтів. Художні
практики початку ХХІ століття: новації, тенденції, перспективи: матеріали
всеукр. наук.-практ. конф., 24 листопада 2017 р., Київ / Київський державний
інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука.
– К., 2017. – 427 с.
58. Календар: від минулого до сучасності. 5 цікавих фактів про календар:
Електронна бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу:
http://www.dianaplus.com.ua/kalendar-vid-munulogo-do-suchasnosti/
46

59. Друкар Федорович І. Життя та діяльність: Електронна бібліотека
[Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: https://heritage.oa.edu.ua/assets/f
iles/romanovs'kyi_drukar.pdf
60. Брати Лімбург. «Чудовий часослов герцога Беррійського»:
Електронна бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: http://bi
bliograph.com.ua/k108-Limburg/index.htm
61. Чудовий часослов герцога Беррійського. Місяці: Електронна
бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: https://jyvopys.com/c
hudovij-chasoslov-gercoga-berrijskogo-zhovten-brati-limburg/
62. Косів В. М. Від графічної стилістики до національної ідентифікації.
Трикутник як символ у графічному дизайні УРСР та діаспори 1945–1989 рр.:
Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ,
2017. – № 5. – С.80-86.
63. Бірюков М.Ю. Графічний художній образ як процес пізнання
навколишньої дійсності: Вісник Харківської державної академії дизайну і
мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2011. – № 5. – С.95-97.

47

ДОДАТКИ

Додаток А
48

« Біблія Гутенберга».

49

«Найдавніший календар»

«Древній календар»

50

«Календар, XVII століття»

«Система розрахунків».

51

.Рис. А.1. «Давньогрецький календар».

«Григоріанський календар».

Рис. А.2. «Юліанський календар».
52

«Факти про календар».

«Лунарний календар».

Рис. А.3. Календарі «Мусульманський календар».
53

«Січень/Лютий».

Рис. А.4. «Березень/Квітень»

«Травень/Червень».
54

«Липень/Серпень».

«Вересень/Жовтень».

Рис. А.5. «Листопад/Грудень».
55

Додаток Б

«Календар-конструктор».

«Календар-мозаїка».
56

«Календар Kosho Tsuboi».

«Календар Ric Bell».

«Календар Othr».
57

Рис.Б.1. « Японський електронний перекидний календар».

Рис. Б.2. «Витинанка». М.Теліженко
58

«Українська Витинанка».

«Витинанка».
59

«Витинанка».

Рис. Б.3. «Витинанка». Ольга Пілюгіна

60

Рис. Б.4. «Аналоги сучасних календарів».
61

Рис. Б.4. «Аналоги сучасних календарів».
62

Рис. Б.4. «Аналоги сучасних календарів».

63

Рис. Б.4. «Аналоги сучасних календарів».

Рис. Б.4. «Аналоги сучасних календарів».
64

Рис. Б.4. «Аналоги сучасних календарів».

Рис. Б.5. «Лінія».
65

Рис. Б.6. «Пляма».

Рис. Б.7. «Тон».

66

Додаток С

67

68

Рис.С.1. Сторінки календаря

Рис.С.2. Рекламна продукція
69

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets