ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8877| Title: | Головний виробничий корпус друкарні, м. Івано-Франківськ. |
| Authors: | Коновал, Володимир Миколайович Бозе, Тетяна Євгеніївна |
| Keywords: | Виробничий корпус друкарні;Промислова будівля;Технологічний процес друку;Конструктивні рішення;м. Івано-Франківськ |
| Issue Date: | 2023 |
| Abstract: | Об’єктом проектування в даному дипломному проекті є головний виробничий корпус друкарні по вул. Оборонній в м. Івано - Франківськ. Необхідність будівництва підприємства, яке проектується, полягає в тому, що в Івано – Франківській області є велика кількість сировини, необхідної для виготовлення друкарської продукції. Також необхідність будівництва полягає в тому, що в даному регіоні немає подібної друкарні, і основна друкарська продукція завозиться з інших регіонів країни, а це значно підвищує його вартість. При проектуванні головного виробничого корпусу друкарні розглядаються наступні питання: геологічні та кліматичні умови району будівництва, архітектурно будівельні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір найкращих варіантів виконання будівельно-монтажних робіт та вибір відповідних до цих робіт машин та механізмів, охорона праці на будівельному майданчику, організація та планування будівельного виробництва, питання про можливість покращення будівельного господарства на майданчику та питання вартості будівництва При розробці проекту використовуються наступні документи: ДБН, ДСТУ, галузеві норми України та стандарти. Також проектом передбачається індустріальний метод виготовлення будівельних деталей, виробів, напівфабрикатів та максимальна механізація будівельно-монтажних робіт. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8877 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Бозе Т.Є. Б-91.pdf Restricted Access | 4.82 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового та цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
Сергій ПРЯНИК
___________________________
’’____’’ _____________ 2023 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Будівництво головного виробничого корпусу друкарні по вул. Охоронній
в м. Івано-Франківськ»
Виконав: здобувач вищої освіти _4_ курсу, групи Б-91
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія,
освітня програма «Будівництво»
_____________ __Бозе Т.Є.
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
к.т.н., доцент Коновал В.М. _______ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
______________________________________ _________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2023 р.
Зміст
Вступ………………………………………………………………………..……7
1 Технологія основного виробництва……………………………………….……..8
2 Архітектурно-будівельний розділ……………………………………………….10
2.1 Вихідні дані…………………………………………………….……….……..10
2.2 Планувальні рішення генплану………………………………………………11
2.3 Архітектурно-будівельні рішення…………..……………………….……….12
2.3.1 Об’ємно-планувальні рішення………….……………………….……….12
2.3.2 Конструктивні рішення…………………………………………….…….12
2.4 Спеціальні заходи і роботи……………………………………………..…….16
2.4.1 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки………………………………..……16
2.4.2 Захист будівельних конструкцій від корозії………..….…………..……17
2.4.3 Захист від шуму та вібрації…………….……..……………………..…...18
2.4.4 Природне освітлення………………………………………………..…….18
2.4.5 Допоміжні приміщення……………………..…………………………….18
2.5 Інженерне обладнання………..……………………………………………….19
2.5.1 Опалення…………..……………………………………………………….19
2.5.2 Водопровід і каналізація…………….……………………………………19
2.5.3 Електропостачання…………….………………………………………….19
2.5.4 Телефонізація і радіофікація……………………………………………..20
2.5.5 Холодопостачання та повітропостачання………………………………..20
2.6 Дотримання норм і правил………..…………………………………………..22
2.7 Внутрішнє опорядження………………….…………………………………..22
2.8 Зовнішнє опорядження………………………………………………………..22
2.9 ТЕП……………………………………………………………………………..22
2.10 Об’єми робіт………………………………………………..…………………23
3 Розрахунково-конструктивний розділ…………………….……………………..25
3.1 Розрахунок поперечної рами…………………….……………………………25
3.1.1 Визначення навантаження на раму…….…………………………………25
Арк.
192.Б-91.ПЗ
2
3.2 Розрахунок кроквяної ферми…………...………………………..…..……31
3.2.1 Вихідні дані………………………………………………………..…………31
3.2.2 Визначення розрахункових зусиль в стрижнях ферми……………..……..31
3.2.3 Визначення розрахункових довжин стержнів………………………..…….31
3.2.4 Підбір перерізу стержнів ферми……………………………………….……32
3.3 Розрахунок крайньої колони…………………….……………………..……40
3.3.1 Вихідні дані……………………………………………………….………40
3.3.2 Визначення зусиль в перерізах колони…………………………….……40
3.3.3 Визначення розрахункових довжин частин колони……………………40
3.3.4 Підбір перерізу верхньої частини колони ..…………………….………44
3.3.5 Підбір перерізу нижньої частини колони ………………………………49
3.3.6 Розрахунок і конструювання з’єднання частин колон…………………55
3.3.7 Розрахунок і конструювання бази колони ……………….…………….56
4 Основи та фундаменти…………………………………………...………………60
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику…………..60
4.2 Конструювання фундамента…………..…………………………….…..…...64
4.2.1 Визначення глибини закладання фундаменту……………….…..……...64
4.2.2 Визначення розмірів підошви фундаменту і розрахункового опору
грунту під середню колону…………..…………………………………………….65
4.2.3 Збір навантажень та визначення середнього тиску під підошву
фундаменту……………………………………………………..…………...……….68
4.3 Визначення осадки фундаменту ……………………………………...………69
4.4 Розрахунок фундаменту ………..………………………………...…………...73
5 Технологія та організація будівельного виробництва………………………….77
5.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи………….……….………..77
5.1.1 Визначення робочих відміток майданчика ………………………………77
5.1.2 Визначення об’ємів грунту виїмки та насипу………………………..…..78
5.1.3 Визначення середньої відстані переміщення земляних мас ………..…..81
5.1.4 Визначення об’єму грунту при розробці котловану ……………….……81
Арк.
192.Б-91.ПЗ
3
5.1.5 Підбір комплекту машин для планування майданчика ..…………..….82
5.1.6 Підбір комплекту машин для розробки котловану.………………..…..84
5.1.7 Визначення схеми виконання робіт при розробці котловану………....85
5.1.8 Розрахунок транспортних засобів …………..……………………….....85
5.1.9 Визначення техніко-економічних показників варіантів виконання
робіт та їх порівняння …………………………………………………………….87
5.1.10 Складання калькуляції трудових витрат ……………..………….……95
5.1.11 Визначення техніко-економічних показників проекту……..………...96
5.1.12 Розробка заходів з техніки безпеки .……………………………….….96
5.2 Технологічна карта та влаштування підлоги з керамічної плитки……….97
5.2.1 Загальні положення .………………………………………………….….97
5.2.2 Ущільнення грунту.………………………………….……………….….98
5.2.3 Улаштування підстилаю чого шару .……….……………………….….99
5.2.4 Улаштування ізоляційного шару .…………..………………………….100
5.2.5 Улаштування вирівнюваючого шару та заповнення швів…………….101
5.2.6 Укладка керамічної плитки .…………………………………………….101
5.2.7 Операційний контроль якості при укладці керамічної плитки……….103
5.2.8 Вказівки до проведення робіт .………………………………………….104
5.2.9 Вказівки з безпеки життєдіяльності .………..………………………….105
5.2.10 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної платні……….106
5.2.11 Складання таблиці технологічних розрахунків.…………………..….108
5.3 Загальні рішення по організації будівництва………………………………109
5.3.1 Нормативна тривалість будівництва……………………………………109
5.3.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту……………………………………109
5.3.3 Методи виконання основних робіт по комплексам……………………113
5.3.4 Організація поточного будівництва…………………………………….114
5.3.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка………...…116
5.3.6 Виробничі та механізовані установки……….………………….…..….128
5.4 Розробка будгенплану………….……………………………………..……..128
Арк.
192.Б-91.ПЗ
4
5.4.1 Розрахунок майданчика складів………….……………………………128
5.4.2 Тимчасові дороги та їх типи…………………………………….……..129
5.4.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках……………………………………………………………………….…129
5.4.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового
водогону…………………………………………………………………….…….131
5.4.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення…….…132
5.4.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць…………….…....133
6 Безпека життєдіяльності та цивільний захист…………….………….….…...134
6.1 Загальні заходи по забезпеченню безпеки на об’єкті..…………….…….134
6.2 Розрахунок заземлення електрообладнання …….……………………….141
6.3 Евакуація людей із будівлі……………….………………………………..143
6.4 Цивільний захист …………….…………………………….………….…...143
7 ТЕП………………………………………………………………………………146
Список використаної літератури…………………………………………..….....147
Арк.
192.Б-91.ПЗ
5
Вступ
Об’єктом проектування в даному дипломному проекті є головний
виробничий корпус друкарні по вул. Оборонній в м. Івано - Франківськ.
Необхідність будівництва підприємства, яке проектується, полягає в тому,
що в Івано – Франківській області є велика кількість сировини, необхідної для
виготовлення друкарської продукції. Також необхідність будівництва полягає в
тому, що в даному регіоні немає подібної друкарні, і основна друкарська
продукція завозиться з інших регіонів країни, а це значно підвищує його
вартість.
При проектуванні головного виробничого корпусу друкарні розглядаються
наступні питання: геологічні та кліматичні умови району будівництва,
архітектурно будівельні рішення, розрахунок будівельних конструкцій, вибір
найкращих варіантів виконання будівельно-монтажних робіт та вибір
відповідних до цих робіт машин та механізмів, охорона праці на будівельному
майданчику, організація та планування будівельного виробництва, питання про
можливість покращення будівельного господарства на майданчику та питання
вартості будівництва
При розробці проекту використовуються наступні документи: ДБН, ДСТУ,
галузеві норми України та стандарти.
Також проектом передбачається індустріальний метод виготовлення
будівельних деталей, виробів, напівфабрикатів та максимальна механізація
будівельно-монтажних робіт.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
7
1 ТЕХНОЛОГІЯ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА
1 Технологія основного виробництва
Проектом передбачено будівництво головного виробничого корпусу Івано-
Франківської друкарні по вул. Охоронна в м. Iвано-Франкiвськ. Головний
виробничий корпус являє собою двохповерхову каркасну промислову будівлю.
Виробничий корпус складається з виробничого блоку, розташованого на
іншому поверсі, та допоміжних секцій, розташованих на першому поверсi.
Розташування всiх служб характеризується розмiщенням їх на рiзних дiлянках та
розташованих у рiзних кiнцях блокiв.
На першiй дiлянцi розташовані: трансформаторна пiдстанцiя,
електрошітова, венткамера, дiлянка виготовлення розчинiв, кладова хiмiчних
матерiалiв, хiмiчна лабораторiя, цехова майстерня, котельня.
На другiй дiлянцi: вiддiл якостi, асортиментний кабiнет,
експериментальний цех, лекальна дiлянка, кладова, кладова тари, кладова
допомiжних матерiалiв, кладова мастил, кладова готової продукцiї.
На третiй дiлянцi: технологiчна лабораторiя, ЦТП, КПТ.
На четвертiй дiлянцi: дiльниця контролювання та сортування друкарської
продукцiї, кладова сировини, примiщення пневмо -транспорту, кладова вiдходiв,
вакумна насосна, насосна.
На п'ятiй дiлянцi цех глибокого друку.
Технологiчне обладнання в головному виробничому корпусi дозволяє
виготовлення виробу, починаючи з рулону картону i завершуючи готовою
упаковкою. Обладнання складається з завантажувального прибудую,
друкарських секцiй з сушкою та висiчної машини з автоматичним виходом
вiдходiв. Замiна рулону картону виконується автоматично одночасним
розрiзанням та склеюванням полотна картону попереднъого рулону з новим.
Машина обладнана устроєм для 2-х рулонів картону. У машинi є
запам'ятаючий пристрій з 9 мм резервом полотна, завдяки якому склеювання
картону виконується з єдиною швидкiстю, мах 200 м/хв.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
8
Глибокий друк робить можливим чудове вiдтворення тонiв та напiвтонiв i
зберiгає рiвномiрний тон колъору.
10-ти колъорова машина глибокого друку “GRS 830 Mark 1” є новiтнъою
розробкою французъкої фiрми “Conori Chambon” та вiдповiдає новим знанням в
областi глибокого друку; вимогам технiки безпеки та охорони працi. Машина
може працювати з фарбами на розчинниках i з фарбами на водянiй основi.
Проектом передбачається друкування на впакуваннях фарбами на розчинниках.
Машина має 10 друкувальних секцiй, три з бiльшим об’ємом. Кожна сушильна
секцiя обладнана сигналiзатором довибухових концентрацiй та системою
газового пожежогасiння З2 посекцiйно та машини в цiлому, з виведенням
сигналу на пульт управлiння машиною i на центральний пульт. Сушіння
задрукованого картону виконується повітрям, що нагрiвається маслонагрiвачем
“Regiomat”. Нагрiте повiтря з розчинниками мiсцевимим вiдсмоктувачами
подається на устрiй доспалювання. Вiдсмоктування повiря передбачається iз
верхнъої i нижнъої зон секцiй. Для охолодження друкувальної фарби в процесi
друку та охолодження цилiндра передбачена система оборотного
водопостачання.
Пiсля сушiння картон пiдлягає висiканню, бiговцi i при необхiдностi
тисненню. Таким чином отримується не тiльки чистi, алі i точно обробленi
викрiйки. Пiсля автоматичного видалення вiдходiв, висiченi елементи каскадно
укладаються на подаючий конвеєр, з якого пакети прибираються вручну i
укладаються на пiддони для готової продукцiї.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
9
2 АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ
2 Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Ділянка друкарні, що проектується, знаходиться в промзоні південно-
східній частини міста Івано – Франківськ по вулиці Оборонна, 5.
Межами будмайданчика головного виробничого корпусу є територія
друкарні.
Кліматологія місця будівництва характеризується наступними
показниками:
1) кліматичний район – ІІв [1];
2) розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби
(для розрахунку огороджуючих конструкцій) - 26º [1];
3) розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної
п’ятиденки - 22º [1];
4) зона вологості – ІІІ [1];
5) нормативний швидкісний напір вітру для ІІ вітрового району – 0,38 кН/м2
[2];
6) нормативна глибина сезонного промерзання ґрунтів – 75 см [1];
7) нормативна вага снігового покрову на 1 м2 горизонтальної поверхні землі –
0,5 кН/м2 [2].
Переважні напрямки вітрів:
- в січні — північно – західний;
- в липні — південно – східний.
Інженерно-геологічні умови майданчика приведені в матеріалах
інженерно-геологічних вишукувань. Геологічний розріз представлений на
рисунку 4.2. Характеристики ґрунтів приведені в розділі 4, таблиці 4.2.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
1 0
2.2 Планувальні рішення генплану
Генеральний план розроблений в ув’язці з генеральним планом комплекса. При
цьому враховані такі фактори:
- можливість створення промислового вузла;
- покращення планувальної структури, функціональне і санітарне
зонування території;
- підвищення ступеню благоустрою території;
- організація транспорту з дотриманням принципу найменшого
взаємного перетину транспортних комунікацій і людських потоків;
- раціональна організація інженерних комунікацій;
- скорочення території та підвищення щільності забудови.
Розміщення будівлі на відведеному майданчику та рішення його
генерального плану враховує вимоги виробництва та утворює технологічну
гігієну, яка забезпечує випуск якісної продукції. Розміщення будівель і споруд
на генеральному плані визначено технологією виробництва, їх взаємозв’язком і
умовами архітектурно-планувального завдання. Прийняте планування відповідає
таким вимогам, як функціональність, комфортність і економічність.
Транспортні і людські потоки на території підприємства і в середині
корпусу ізольовані один від одного.
Для утворення благоприємного мікроклімату та забезпечення вимог
технологічної гігієни передбачено озеленення майданчика.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
11
2.3 Архітектурно-будівельні рішення
2.3.1 Об’ємно-планувальні рішення
У відповідності вимог архітектурно-планувального завдання та
містобудівної ситуації передбачається проектування двоповерхової будівлі
(головний виробничий корпус друкарні м. Івано – Франківськ).
Головний фасад будівлі орієнтовано на південь. Будівля знаходиться в
осях „1” – „19”, „А” – „В” і має розміри в плані 108×72 м. Сітка колон 6×12 м.
Висота до низу кроквяних конструкцій 9,3 м.
В будівлі передбачено входи-виходи згідно технологічного процесу.
Відмітка найвищої частини будівлі +13,600 м. За умовну відмітку 0.000
прийнята абсолютна відмітка 263,60 м.
Зовнішнє опорядження фасадів виконане з профільованого фасадного
настилу фірми „Ranilla”. Віконні блоки індивідуального виготовлення –
металоплостикові.
Основні виробничі цехи та приміщення відносяться до категорії
пожежонебезпечних.
2.3.2 Конструктивні рішення
Конструктивні рішення будівлі прийняті за умовами уніфікації основних
будівельних параметрів, навантажень на міжповерхові перекриття та покрівлю.
Конструктивна схема будівлі вирішена в рамно-каркасному варіанті.
Фундаменти. З урахуванням характеристик ґрунтів майданчика
будівництва на підставі проведеного техніко-економічного аналізу, фундаменти
прийняті стовбчастого типу під металеві колони з випуском анкерних болтів.
Фундаментні балки прийняті залізобетонним ФБ6-11 довжиною 6м
перерізом 400×450 [ 3] та ФБН4 довжиною 12м перерізом 400×600 [4 ].
Арк.
192.Б–91.ПЗ
12
Стіни. Зовнішні стіни із умов теплотехніки та несучої спроможності
прийняті з силікатної цегли товщиною 250 мм та стінової обшивки (металевий
профільований настил, фірми „Ranilla”, закріплений на додатковому несучому
каркасі, що складається з горизонтально розташованих С-профілів з кроком 1,8
м, між яких поміщені теплоізолюючі мінераловатні мати фірми „Rockwool”).
Перегородки між окремими ділянками запроектовані товщиною в 1 та 1/2
цегли із керамічної цегли.
Перекриття. Перекриття запроектовано з стального настилу.
Колони. З урахуванням проектуємого підприємства колони прийняті
металеві.
Зв`язки прийняті портальні.
Покрівля. Покрівля запроектована з несучого профільованого настилу
фірми „Ranilla” RAN – 120 A/B , теплоізолюючих мінераловатних матів фірми
„Rockwool” γ=400 кг/м². По теплоізоляції виконується цементно - піщана стяжка
з розчину М100 та покривається декількома шарами руберойду на бітумній
мастиці.
Вікна та двері. Проектом передбачається встановлення
металопластикових віконних блоків.
Двері дерев`яні індивідуального виготовлення. Двері електрощитової та
машинного відділення мають бути оббиті поцинкованою сталлю.
Ескізи вікон показані на рисунку 2.1. Специфікація вікон та дверей подані
на аркуші 2 графічної частини.
Перемички. Для перекриття віконних та дверних прорізів
використовуються збірні залізобетонні перемички та прогони згідно [5].
Величина спирання залізобетонних перемичок не менше 250 мм.
Відомість перемичок приведена на аркуші 2 графічної частини.
Підлога. Тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню
приміщення. Експлікація підлоги приведена на аркуші 3 графічної частини.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
13
1250 1250 1250 1250 1250 1250 1250 1250
5000 5000
ВК - 1 ВК - 1
а) б)
750 750 750 750
1500 1500
ВК - 2 ВК - 2
в) г)
Рисунок 2.1 — Ескіз вікон ВК – 1 , ВК – 2
Таблиця 2.1 – Специфікація збірних залізобетонних елементів та металевих
елементів
Маса
Марка Кіл.
Позначення Найменування од., Примітка
поз. од.
кг
1 2 3 4 5 6
Фундаментні балки
ФБ6-11
ФБН4
Перемички
1
2
Арк.
192.Б–91.ПЗ
14
1400 1400
2800
1400 1400
2800
1400 1400
2800
1400 1400
2800
Продовження таблиці 2.1
1 2 3 4 5 6
3
4
5
6
Сходова клітина
Пожежна драбина
Зв’язки
Арк.
192.Б–91.ПЗ
15
2.4 Спеціальні заходи і роботи
2.4.1 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями
передбачаються наступні конкретні заходи по вибухо- та пожежобезпеці:
1) кругом будівлі запроектовані асфальтовані під’їзди;
2) передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних
гідрантів;
3) організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів;
4) головний виробничий корпус друкарні розміщений на необхідній
протипожежній відстані від існуючих будинків та споруд;
5) застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи
пожежогасіння в електроприміщеннях, автоматичне пожежогасіння;
6) забезпечений доступ пожежників за допомогою пожежних драбин на
будівлі;
7) встановлення світлових покажчиків «Вихід» з підключенням до мережі
аварійного освітлення;
8) забезпечення будинку засобами блискавкозахисту;
9) на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи,
двері;
10) використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
11) монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих
нетоковедучих частин електроустановок, які можуть виявитися під небезпечною
напругою при пошкодженні ізоляції;
12) розподілення електроенергії по будинку по чотири провідній системі
із глухозаземленою нейтраллю;
13) електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях;
14) застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в
Арк.
192.Б–91.ПЗ
16
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних
категорій;
15) забезпечення селективного вимикання електроустановок,
запобіжників, автоматів;
16) влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
17) автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної
сигналізації;
18) зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються
будівельними розчинами.
Відстань від найбільш віддаленого приміщення до евакуаційного виходу
складає 31,5 м.
2.4.2 Захист будівельних конструкцій від корозії
Захист будівельних конструкцій від корозії здійснюється влаштуванням
гідроізоляції та захистом анкерних з’єднань.
Горизонтальна гідроізоляція виконується з двох шарів руберойду по
вирівняній цементним розчином поверхні.
Вертикальна гідроізоляція виконується на відм. -0,150 шляхом обмазки
поверхні стін, що дотикаються до ґрунту, гарячим бітумом за 2 рази. Бітум
повинен наноситися на суху очищену від бруду, попередньо поґрунтовану
поверхню.
Антикорозійний захист анкерних з’єднань виконується цементним
розчином М100 товщиною 20 мм.
Дерев’яні вироби для захисту від гниття обробляють антисептуючою
пастою і вкривають лаком. Щілини між дверною коробкою та кладкою
зовнішніх стін проконопачують антисептованим войлоком.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
17
2.4.3 Захист від шуму та вібрації
Джерелами шуму та вібрації є цех глибокого друку, венткамера та
технологічне обладнання. Захист здійснюється встановленням шумоглушників,
віброізоляторів та гнучких вставок, дотриманням нормативних повітряних
зазорів між джерелом шуму та стінами приміщень.
2.4.4 Природне освітлення
Всі приміщення з тимчасовим перебуванням людей та ті, до яких
ставляться певні вимоги по освітленості робочих місць, проектуються із
боковим одностороннім освітленням через віконні прорізи.
Розташування і розмір віконних прорізів визначається з урахуванням
раціональної освітленості та економії енергоресурсів.
2.4.5 Допоміжні приміщення
Робітники головного виробничого корпусу забезпечуються існуючими
допоміжними приміщеннями, розташованими в існуючому адміністративно –
побутовому корпусі.
Для забезпечення громадського харчування на першому поверсі
знаходиться столова з прибудованій до неї буфетом.
Для забезпечення заходів по охороні здоров’я на першому поверсі
знаходиться медпункт, також використовуються міські заклади охорони
здоров’я.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
18
2.5 Інженерне обладнання
2.5.1 Опалення
Система опалення друкарні кільцева однотрубна з горизонтальними та
вертикальними стояками.
Теплоносій ― вода з параметрами 95 – 70 ºС.
Регулювання тепловіддачі приладів виконується за допомогою повітряних
клапанів. Видалення повітря з систем здійснюється кранами конструкції
Маєвського, встановлених у верхніх точках системи.
2.5.2 Водопровід і каналізація
Будівля друкарні обладнується наступними мережами:
а) господарсько-питним протипожежним водопроводом (подача з міської
мережі);
б) каналізацією (централізована);
в) водостоком.
Мережа холодного водопостачання монтується з пластикових труб, а
каналізація ― із чавунних труб.
Відвід дощових вод з покрівлі по зовнішнім водостокам відкритий на
вимощення.
2.5.3 Електропостачання
Електропостачання підприємства з необхідною потужністю 9000 кВт
(існуюча потужність друкарні 2530 кВт) передбачається від підстанції “Східна”
110/35/10 кВ на напрузі 35 кВ по одноланцюговій ВЛ-35 кВ, в районі існуючої
друкарні. Навантажень і категорій на майданчику немає.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
19
На період будівництва електропостачання потужністю 400 кВт
передбачається від існуючої ТП діючої друкарні.
2.5.4 Телефонізація і радіофікація
Телефонізація підприємства передбачається підключенням від
розподільчої шафи ШР-205 по вул. Охоронна відстанню 300 м від друкарні і
прокладкою кабелю ТПП 100х2 від АТС-2 до ШР-205 відстанню 2,2 км з
установкою телефонної станції ємністю 100 №№ без права виходу на міську
телефонну станцію та забезпечення прямого зв’язку з міською телефонною
мережею ємністю 35 пар. Прямий зв’язок з пожежне депо забезпечується
міськими телефонами.
Радіофікація підприємства передбачається підключенням
радіотрансляційного вузла потужністю 100 Ват з точкою підключення вул.
Охоронна з підвіскою 1,5 км проводів, сталь 3 мм.
Електрична пожежна сигналізація підприємства передбачається
встановленням автоматичних пожежних сповіщувачів з подачею сигналу
тривоги на сигнальний пульт приміщення пожежної охорони підприємства.
Охоронна сигналізація передбачається з допомогою датчиків
охоронної сигналізації з подачею сигналу на пульт в приміщенні охорони
підприємства.
2.5.5 Холодопостачання та повітропостачання.
Для забезпечення холодом систем кондиціонування повітря виробничого
корпусу передбачається три холодильні машини марки А220-2-0 і резервуар-
акумулятор холоду ємністю 250 м3, а також вентиляційна градирня.
Холодильна станція розташована в приміщенні колишньої котельні.
Для забезпечення потреб виробництва і систем пневматичної автоматики в
Арк.
192.Б–91.ПЗ
20
стиснутому повітрі передбачається компресорні станції на існуючому
майданчику двох компресорів ВУ-3/8 і двох компресорів 302ВП-10/8 з
установкою для осушки стиснутого повітря тиру УОВБ-100/250 на майданчику,
що проектується.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
21
2.6 Дотримання норм і правил
Проект розроблений в повному обсязі у відповідності з діючими нормами,
правилами, інструкціями держстандартами і забезпечує безпечну експлуатацію
будівлі при дотриманні передбачених проектом заходів.
2.7 Внутрішнє опорядження
Цегляні поверхні оштукатурюють цементно – піщаними штукатурками та
фарбують в/е фарбою.
Відомість опорядження приміщень приведена на аркуші 3 графічної
частини.
2.8 Зовнішнє опорядження
Зовнішнє опорядження друкарні виконується за допомогою фасадного
профільованого настилу фірми „Ranilla”. По периметру будівлі влаштовується
вимощення.
2.9 ТЕП
Дані про техніко – економічні показники заносимо до таблиці 2.1.
Таблиця 2.2 – ТЕП
Позиція Назва показника Знач. Примітки
1 Площа забудови, м² 7913,38
2 Загальна площа, м² 15342,5
3 Будівельний об’єм, м³ 102873,9
4 Робоча площа, м² 10947 5,2
Арк.
192.Б–91.ПЗ
22
2.10 Об’єми робіт
Дані про об’єми робіт заносимо до таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Об’єми робіт
№ Одиниця
Найменування робіт і витрат Кількість
п/п виміру
1 2 3 4
Підземна частина
1. Земляні роботи
1 Розробка грунту ІІ групи скреперами з ковшом ємкістю 10 м3 100 м³ 24,42
2 Розробка грунту ІІ групи екскаватором зворот-ньою лопатою з
100 м³ 10,28
ковшом 0.5 м3 у відвал
3 Засипка траншей бульдозером потужністю 80-100 к.с. грунтом ІІ
100 м³ 5,64
групи
4 Ущільнення грунту ІІ групи пневматичними трамбовками 100 м³ 5,64
5 Завантаження рослинного грунту на автосамоскиди
100 м³ 4,45
екскаватором з ковшом ємкістю 0.15 м3
6 Транспортування рослинного шару на майданчик т. 172,50
7 Планування грунту в газони вручну 100 м³ 6,90
2. Фундаменти
8 Влаштування монолітних фундаментів м³ 166,32
9 Укладка фундаментних балок ФБ6-11 довжиною 6м м³ 38,88
10 Укладка фундаментних балок ФБН4 довжиною 12м м³ 34,56
Надземна частина
3. Каркас споруди
11 Встановлення металевих колон шт. 50
12 Встановлення металевих стійок шт. 90
13 Встановлення портальних зв’язків т. 22,4
14 Встановлення металевих ферм довжиною 36м шт. 20
15 Настилання несучого профільованого настилу ф-ми „Rannila” 100 м² 77,76
16 Встановлення залізобетонних перемичок шт. 303
4. Цегляні конструкції
17 Кладка зовнішніх цегляних стін м³ 791,00
18 Влаштування цегляних перегородок в ½ цегли 100 м² 40,98
5. Заповнення отворів
19 Встановлення металопластикових віконних блоків м² 1321,60
20 Встановлення дверних блоків м² 249,36
6. Покрівля
21 Влаштування рубероїда посипаного гравієм в один шар 100 м² 77,76
22 Влаштування рубероїда на бітумній мастиці в два шара 100 м² 77,76
23 Влаштування вирівнюючої стяжки 100 м² 77,76
24 Укладка утеплювача з мінераловатних матів ф-ми „Rockwool” м³ 777,6
7. Під” логи
25 Влаштування бетонно – армованої підлоги 100 м² 6304,60
26 Влаштування бетонної підлоги 100 м² 791,40
27 Влаштування підлоги з керамічної плитки 100 м² 258,66
28 Влаштування підлоги з зносостійкого лінолеуму 100 м² 211,84
Арк.
192.Б–91.ПЗ
23
Продовження таблиці 2.3
1 2 3 4
8. Внутрішнє опорядження
29 Засклення віконних блоків 100 м² 13,22
30 Фарбування емаллю ПФ – 115 100 м² 29,97
31 Фарбування в/е форбою 100 м² 60,59
32 Влаштування цементно – піщаної штукатурки 100 м² 93,30
33 Облицювання керамічною плиткою 100 м² 2,79
34 Влаштування підвісної стелі на металевому каркасі „Armstrong” 100 м² 6,42
35 Фарбування вогезахистним покриттям „Укртерм” 100 м² 84,94
9. Зовнішнє опорядження
36 Оздоблення фасаду металевим профільованим настилом 100 м² 31,64
37 Влаштування відмостки 100 м² 3,67
Арк.
192.Б–91.ПЗ
24
3 РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТИВНИЙ
РОЗДІЛ
3 Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Розрахунок поперечної рами
До складу поперечної рами входять:
1) стійки — крайні колони, центральна колона, колони під перекриття пер-
шого поверху;
2) ригелі — балки під перекриття та кроквяні ферми.
Поперечну раму розраховуємо, як єдину систему за допомогою проектно-
розрахункового комплексу SCAD.
3.1.1 Визначення навантаження на раму
Оскільки уклон покрівлі 1 1 , то вважаємо, що навантаження переда-
10 8
ються без врахування кута нахилу покрівлі.
Масу ригелів каркасу знаходимо за формулою:
qригель = l ; (3.1)
де - коефіцієнт маси ригеля, приймаємо рівним 0,008 кН/м2 горизонталь-
ної проекції перекриття;
l - проліт ригеля, м;
Снігове навантаження згідно [8] визначається за формулою:
sн = s0 , (3.2)
де - коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву землі до снігового на-
вантаження на покрівлю, при уклоні покрівлі 25→ =1.
Оскільки на покрівлі немає світлових ліхтарів і вона вважається плоскою
то розглядаємо тільки один варіант навантаження — рівномірно розподілене по
всій ширині покрівлі.
Нормативне снігове навантаження за (3.2):
s =11=1 кН/м2
н .
Збір навантаження від конструкцій покриття та перекриття зводимо в таб-
лиці 3.1, 3.2.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
25
Таблиця 3.1 – Збір навантаження від конструкцій покриття
Нормативне на- Розрахункове на-
Коефіцієнт на-
Тип навантаження вантаження, вантаження,
дійності, γf
кН/м² кН/м²
1 Профільований на-
стил РР-45 0,055 1,35 0,074
t=0,5 мм — 5,6 кг/м2
2 Утеплювач “Rockmin”
δ=150 мм, ρ=0,3 кН/м³ 0,043 1,3 0,056
0,3×0,15×0,95
3 Пароізоляційна плівка
0,010 1,3 0,013
“Rockwool”
4 Профільований на-
стил РР-45 0,055 1,35 0,074
t=0,5 мм — 5,6 кг/м2
5 Прогін - подвійний Z-
профіль 150х2,5 0,079 1,35 0,107
g = 0,059 кН/м
6 Маса кроквяної ферми
0,288 1,2 0,346
за (3.1)
7 Маса зв’язків покрит-
тя за (3.1) 0,180 1,2 0,216
= 0,005
Σ 0,710 0,886
Тимчасові навантаження
1 Снігове навантаження 1,0 1,4 1,4
Арк.
192.Б–91.ПЗ
26
Таблиця 3.2 – Збір навантаження від конструкцій перекриття
Нормативне на- Розрахункове на-
Коефіцієнт на-
Тип навантаження вантаження, вантаження,
дійності, γf
кН/м² кН/м²
1 Плитка керамічна
δ=0,01 0,19 1,2 0,23
γ =19 кН/м³
2 Цементно-піщаний
розчин М100, δ=0,015 0,27 1,3 0,35
γ =18 кН/м³
3 Легкий бетон, δ=0,025
0,28 1,2 0,34
γ=11 кН/м³
4 Гідроізоляція - масти-
ка CL 50,
0,127 1,3 0,165
δ=0,01
γ=12,7 кН/м³
5 Плита перекриття g =
27,5 кН 3,052 1,05 3,205
6 Маса балки під перек-
риття за (3.1) 0,072 1,2 0,086
Σ 3,991 4,376
Тимчасові навантаження
1 Довготривале наван-
таження 5,5 1,2 6,6
2 Короткочасне наван-
таження 1,0 1,2 1,2
Σ 6,5 7,8
Арк.
192.Б–91.ПЗ
27
Вітрове навантаження визначаємо згідно [8]. Знаходимо аеродинамічні ко-
ефіцієнти ce для двосхилої покрівлі.
Рисунок 3.1 — Схема вітрового навантаження
Розрахункове навантаження на один метр висоти колони знаходимо за фо-
рмулою:
w = f w0 kce B; (3.3)
де f - коефіцієнт надійності при вітровому навантаженні, f =1,2 ;
w0 - нормативний швидкісний напір вітру, прийнятий згідно СНиП ІІ-6-
74, для ІІ вітрового району 0,3 кН/м2;
k - коефіцієнт зміни вітрового тиску за висотою, по [8];
B - крок колон, B = 6 м.
Результати зводимо у таблицю 3.3.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
28
Таблиця 3.3 – Вітрове на вантаження на раму
Висота, м Коефіцієнт k Розрахункове навантаження, кН/м
На стіну з навітряного боку, ce = +0,8
0-5 0,5 0,86
10 0,65 1,12
12 0,69 1,19
На стіну з підвітряного боку, ce = −0,5
0-5 0,5 -0,54
10 0,65 -0,70
12 0,69 -0,75
На покрівлю з навітряного боку, ce = −0,36
-0,44
На покрівлю з підвітряного боку, ce = −0,36
-0,64
Навантаження від маси колон знаходимо за формулою:
N
Gк.в. = lв(н) f ; (3.4)
kR
де N - найбільше стискальне зусилля в колоні від розрахункових верти-
кальних навантажень для верхньої частини колони на рівні сходинки, для ниж-
ньої – на рівні низу колони, кН;
k - коефіцієнт, який враховує вплив рамного загального моменту і
приймається рівним 0,3 для верхньої частини колони і 0,5 - для нижньої;
R - розрахунковий опір матеріалу колон, R = 210 МПа;
- об’ємна маса матеріалу, = 78,5 кН;
- конструктивний коефіцієнт, =1,6 ;
f - коефіцієнт надійності по навантаженням, f =1,05;
lв(н) - розрахункова довжина верхньої (нижньої) частини колони, м;
Знаходимо масу верхньої частини крайньої колони:
N = 618 (0,886+1,4) = 246,9 кН;
246,9
Gк.в. = 78,51,6 7,01,05 = 4,34 кН.
0,25 2110 4
Арк.
192.Б–91.ПЗ
29
Знаходимо масу нижньої частини крайньої колони:
N = 246,9+4,34+0,596(4,38+7,8)= 580,1 кН;
580,1
Gк.н. = 78,51,65,01,05 = 3,64 кН.
0,5 2110 4
Знаходимо масу верхньої частини центральної колони:
N = 636 (0,886+1,4) = 493,78 кН;
493,78
Gк.в. = 78,51,610,81,05 =13,40
4 кН.
0,25 2110
Знаходимо масу нижньої частини центральної колони:
N = 493,78+13,4+96 (4,38+ 7,8) =1164,9 кН;
1164 ,9
Gк.н. = 78,51,65,01,05 = 7,32 кН.
0,5 2110 4
Знаходимо масу колони під перекриття:
N = 96 (4,38+ 7,8) = 657,72 кН;
657 ,72
Gк. = 78,51,65,01,05 = 4,13 кН.
0,5 2110 4
Схему завантаження рами каркасу приведено на рисунках 3.2, 3.3, 3.4.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
30
3.2 Розрахунок кроквяної ферми
3.2.1 Вихідні дані
Необхідно розрахувати та запроектувати жорстко закріплену односхилу
кроквяну ферму із шпренгельною системою довжиною 36 м для двопролітної
будівлі з малоуклонною покрівлею.
Дано:
сталь класу С235;
електроди типу Э 50;
довжина цеху L=144 м;
крок ферм b=6 м;
розміри панелей по верхньому поясу d=3 м;
розрахунковий опір сталі Ry = 23,0 кН/см2.
3.2.2 Визначення розрахункових зусиль в стержнях ферми
Визначення розрахункових зусиль в стержнях виконуємо в таблиці 3.4. Зу-
силля від прикладених навантажень (постійне, снігове, вітрове, корисне) беремо
з таблиці додатка 1 розрахунку поперечної рами.
3.2.3 Визначення розрахункових довжин стержнів
Довжини елементів верхнього поясу lx = ly = 3,02 м. Вільна довжина з
площини нижнього поясу (при защемлені середнього та наступних вузлів за
опорними) нижнього поясу рівна ly = 6 м та ly =12 м.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
31
519
3 3023
2
302
3 3023
302
23 3023
30
23 3023
0
023
3
3023
3
2519
5700
500
6185
6185
500 5500 6000 6000
5500 12000 12370 5700
Рисунок 3.2 – Схема розкріплення поясів в площині та поза площиною ферми.
3.2.4 Підбір перерізу стержнів ферми
Приймаємо переріз стержнів ферми з стальних прямокутних та квадратних
труб по ГОСТ 30245-94. Задаємось гнучкістю =100 при якій = 0,556 дод.8 [9].
Потрібну площу перерізу стиснених елементів знаходимо за формулою:
N
Acal = (3.5)
c Ry
де N - розрахункове зусилля, кН;
c - коефіцієнт умов роботи для різних елементів (таблиця додатка 3 []);
R - розрахунковий опір, МПа;
y
Висоту профілю в стиснених елементах ферми приймаємо:
- нижній пояс ферми h = (1/15−1/ 25)l ;
- розкоси ферми h = (1/ 25−1/ 40)l ;
- стояки ферми h = (1/ 35−1/ 45)l .
Ширину b елементів решітки приймаємо приблизно 0,85 ширини поясів і в
усіх випадках не менше 0,6b.
Радіус інерції гнутозварних елементів визначаємо наближено залежно від
висоти та ширини профілю:
ix = 0,39h ; (3.6)
iy = 0,39b ; (3.7)
Арк.
192.Б–91.ПЗ
32
2200
Гнучкість знаходимо за формулою:
lef
= lim ; (3.8)
i
де lim - гранична гнучкість (таблиця 6.4 []):
- пояси, опорні розкоси, стояки, що передають опорні реакції — 120/400
(стиснені/розтягнені);
- інші елементи ферми — 150/400.
За гнучкістю із таблиць визначаємо коефіцієнт повздовжнього згину
(табл.1 додатка 8 []).
Потрібну площу перерізу розтягнутих елементів знаходимо за формулою:
N
Acal = (3.9)
c Ry
Перевірку стійкості стержня в площині ферми виконуємо за формулою:
N
= cRy ; (3.10)
min Acal
- в перпендикулярній площині (при I x I y ):
N
= cRy ; (3.11)
y Acal
де y - підбираємо по додатку 7, [], виходячи із значення y .
Підбір перерізу стержнів виконуємо в таблиці 3.5.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
3 3
Таблиця 3.4 – Розрахункові сполучення зусиль наскрізного ригеля рами
Розрахункові зусилля,
Тимчасові навантаження
Постійне Номери кН
Елементи Позначення навантаження Від снігу Від вітру в Від вітру в навантажень, що
ферми стержня від маси прямому протилежному входять в
+ -
конструкцій напрямку напрямку поєднання
1 2 3 4 5 6 7 8 9
28 30,10 47,44 -9,55 2,92 3+4+6 80,46
29 29,86 47,06 -9,53 2,96 3+4+6 79,88
30 -128,96 -203,80 5,83 19,38 3+4 -332,76
31 -128,9 -203,70 5,84 19,37 3+4 -332,60
32 -129,05 -203,93 5,85 19,38 3+4 -332,98
33 -129,10 -204,02 5,86 19,39 3+4 -333,12
34 -172,07 -271,85 10,74 23,00 3+4 -443,92
35 -171,91 -271,59 10,73 22,98 3+4 -443,50
36 -172,09 -271,88 10,75 23,00 3+4 -443,97
37 -172,04 -271,80 10,75 22,99 3+4 -443,84
38 -157,40 -248,63 10,42 20,26 3+4 -406,03
39 -157,26 -248,40 10,41 20,24 3+4 -405,66
Верхній пояс
40 -157,34 -248,52 10,42 20,25 3+4 -405,86
41 -157,29 -248,45 10,42 20,24 3+4 -405,74
42 -145,85 -230,33 9,60 18,81 3+4 -376,18
43 -145,70 -230,09 9,59 18,79 3+4 -375,79
44 -145,48 -229,74 9,57 18,77 3+4 -375,22
45 -145,15 -229,23 9,55 18,73 3+4 -374,38
46 -62,90 -99,20 2,94 8,83 3+4 -162,10
47 -62,86 -99,12 2,94 8,82 3+4 -161,98
48 -62,65 -98,79 2,92 8,80 3+4 -161,44
49 -61,94 -97,67 2,87 8,71 3+4 -159,61
50 162,73 257,44 -15,38 -18,23 3+4 420,17
51 162,40 256,92 -15,35 -18,20 3+4 419,32
34
Продовження таблиці 3.4
1 2 3 4 5 6 7 8 9
17 44,74 70,86 1,35 -11,19 3+4+5 116,95
18 135,23 213,76 -7,85 -20,10 3+4 348,99
19 145,37 229,72 -9,77 -20,06 3+4 375,09
Нижній пояс
20 137,58 217,38 -9,53 -18,72 3+4 354,96
21 94,48 149,21 -6,13 -13,50 3+4 243,69
22 -50,63 -8,16 5,62 3,92 3+4 -58,79
23 -15,75 -24,89 1,31 1,88 3+4 40,64
24 -15,83 -25,02 1,31 1,89 3+4 40,85
Стійки 25 -15,96 -25,22 1,32 1,90 3+4 41,18
26 -15,63 -24,70 1,29 1,86 3+4 40,33
27 -15,14 -23,93 1,26 1,81 3+4 39,07
52 -132,99 -210,06 12,75 13,89 3+4 -343,05
53 -125,33 -197,96 12,01 13,07 3+4 -323,29
54 77,78 122,84 -7,70 -7,85 3+4 200,62
55 82,45 130,22 -8,11 -8,40 3+4 212,67
56 -46,90 -74,06 4,99 4,34 3+4 -111,27
57 -41,21 -65,06 4,50 3,68 3+4 -106,27
58 17,92 28,28 -2,37 -1,15 3+4 46,20
59 22,19 35,03 -2,73 -1,66 3+4 57,22
60 3,17 5,05 0,55 -1,29 3+4+5 8,77
Розкоси 61 8,10 12,83 0,13 -1,87 3+4+5 21,06
62 -20,77 -32,85 1,04 3,23 3+4 -53,62
63 -16,52 -26,14 0,68 2,73 3+4 -42,66
64 -0,80 -1,23 0,18 0,04 3+4 -2,03
65 3,88 6,17 -0,21 -0,52 3+4 10,05
66 -18,55 -29,34 1,43 2,26 3+4 47,89
67 -13,97 -22,10 1,04 1,72 3+4 36,07
68 49,53 78,31 -3,95 -5,98 3+4 127,84
69 53,88 85,18 -4,32 -6,49 3+4 139,06
70 -70,68 -111,73 5,70 8,49 3+4 -182,41
35
Продовження таблиці 3.4
1 2 3 4 5 6 7 8 9
71 -65,50 -103,55 5,27 7,88 3+4 -169,05
72 129,93 205,37 -10,54 -15,59 3+4 335,30
Розкоси 73 134,59 212,74 -10,94 -16,14 3+4 347,33
74 -162,75 -257,24 13,23 19,50 3+4 -419,99
75 -155,80 -246,25 12,65 18,68 3+4 -402,05
76 -8,20 -12,95 0,71 0,95 3+4 -21,15
77 -6,98 -11,04 0,60 0,82 3+4 -18,02
78 -7,55 -11,94 0,65 0,88 3+4 -19,49
79 -7,00 -11,06 0,59 0,84 3+4 -18,06
80 -7,22 -11,41 0,62 0,84 3+4 -18,63
81 -7,4 -11,69 0,62 0,88 3+4 -19,09
82 -7,34 -11,59 0,62 0,87 3+4 -18,93
83 -7,48 -11,82 0,63 0,89 3+4 -19,30
84 -6,41 -10,13 0,54 0,76 3+4 -16,54
85 -7,69 -12,16 0,65 0,91 3+4 -19,85
86 -6,22 -9,83 0,53 0,74 3+4 -16,05
Шпренгелі 87 -8,25 -13,04 0,68 0,95 3+4 -21,29
88 6,30 9,95 -0,54 -0,74 3+4 16,25
89 5,25 8,30 -0,46 -0,61 3+4 13,55
90 4,68 7,39 -0,40 -0,56 3+4 11,47
91 4,30 6,79 -0,37 -0,50 3+4 11,09
92 4,63 7,32 -0,39 -0,55 3+4 11,95
93 4,12 6,51 -0,35 -0,49 3+4 10,63
94 4,99 7,89 -0,42 -0,59 3+4 12,88
95 3,89 6,15 -0,33 -0,46 3+4 10,04
96 5,50 8,69 -0,47 -0,65 3+4 14,19
97 4,44 7,01 -0,38 -0,53 3+4 11,45
98 8,65 13,68 -0,79 -0,97 3+4 22,33
36
Таблиця 3.5 – Підбір перерізу стержнів ферми
Розрахункова Радіус
Розмі- Розра- Площа Гнучкість Напруже
Позна- довжина, см інерції, см
щення хункове Переріз пере-різу ння,
чення min
2
стержня зусилля см lx l
y ix i
y c 2
x y кН/см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
3,5
28-29 80,46 50х2 252 252 1,96 1,96 129,2 129,2 - 0,95 20,6
3,9
26,0
30-31 -332,76 100х6 302 302 3,80 3,80 79,5 79,5 0,698 1 21,1
22,6
26,1
32-33 -333,98 100х6 302 302 3,80 3,80 79,5 79,5 0,698 1 21,2
22,6
34,7
34-35 -443,92 120х6 302 302 4,61 4,61 65,5 65,5 0,781 1 20,7
27,4
34,7
36-37 -443,97 120х6 302 302 4,61 4,61 65,5 65,5 0,781 1 20,7
27,4
31,8
38-39 -406,03 120х6 302 302 4,61 4,61 65,5 65,5 0,781 1 19,0
Верхній 27,4
пояс 31,8
40-41 -405,86 120х6 302 302 4,61 4,61 65,5 65,5 0,781 1 19,0
27,4
29,4
42-43 -376,18 120х5 302 302 4,66 4,66 64,8 64,8 0,791 1 20,8
22,9
29,4
44-45 -375,38 120х5 302 302 4,66 4,66 64,8 64,8 0,791 1 20,7
22,9
12,7
46-47 -162,10 80х5 302 302 3,03 3,03 99,7 99,7 0,557 1 19,4
15,0
12,7
48-49 -161,98 80х5 302 302 3,03 3,03 99,7 99,7 0,557 1 19,4
15,0
19,2
50-51 420,17 100х6 252 252 3,80 3,80 66,3 66,3 - 0,95 18,6
22,6
37
Продовження таблиці 3.5
2,3
23 40,64 50х2 295 295 1,96 1,96 150,5 150,5 - 0,8 10,4
3,9
2,3
24 40,85 50х2 370 370 1,96 1,96 188,8 188,8 - 0,8 10,5
3,9
2,3
Стійки 25 41,18 50х2 445 445 1,96 1,96 227,0 227,0 - 0,8 10,6
3,9
2,3
26 40,33 50х2 370 370 1,96 1,96 188,8 188,8 - 0,8 10,3
3,9
2,1
27 39,07 50х2 295 295 1,96 1,96 150,5 150,5 - 0,8 10,0
3,9
26,8
52-53 -343,05 120х6 396 396 4,61 4,61 85,9 85,9 0,654 1 19,1
27,4
11,5
54-55 212,67 80х4 396 396 3,07 3,07 129,0 129,0 - 0,8 17,4
12,2
10,9
56-57 -111,27 100х3 448 448 3,94 3,94 113,7 113,7 0,469 0,8 20,5
11,6
3,1
58-59 57,22 50х2 448 448 1,96 1,96 228,6 228,6 - 0,8 14,7
3,9
1,1
60-61 21,06 80х4 506 506 1,96 1,96 258,2 258,2 - 0,8 5,4
3,9
5,24
62-63 -53,62 50х2 506 506 3,07 3,07 164,8 164,8 0,242 0,8 18,2
12,2
Розкоси
10,05 50х2 0,5/3,9
64-65 568 568 3,12 3,12 182,1 182,1 0,201 0,8 1,3
(-2,03) 80х2,5 0,2/7,7
2,6
66-67 47,89 50х2 448 448 1,96 1,96 228,6 228,6 - 0,8 12,3
3,9
7,5
68-69 139,06 80х2,5 506 506 1,87 1,87 270,6 270,6 - 0,8 18,1
7,7
17,8
70-71 -182,41 100х5 396 396 3,84 3,84 103,1 103,1 0,537 0,8 18,0
18,9
18,9
72-73 347,33 100х5 448 448 3,84 3,84 116,7 116,7 - 0,8 18,4
18,9
32,8
74-75 -419,99 120х6 352 352 4,61 4,61 76,4 76,4 0,720 1 21,3
27,4
38
Продовження таблиці 3.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1,66
76-87 -21,29 50х2 284 284 1,96 1,96 144,9 144,9 0,310 1 17,6
Шпренге 3,9
лі 1,0
88-98 22,33 50х2 284 284 1,96 1,96 144,9 144,9 - 1 5,7
3,9
16,0
18 348,99 100х60х6 600 1200 2,32 3,48 258,6 344,8 - 0,95 19,6
17,8
17,2
19 375,09 100х60х6 600 1200 2,32 3,48 258,6 344,8 - 0,95 21,1
17,8
16,2
20 354,96 100х60х6 619 1237 2,32 3,48 258,6 355,5 - 0,95 19,9
17,8
11,2
21 243,69 100х60х4 619 1237 2,41 3,59 249,0 355,5 - 0,95 20,0
12,2
4,6
22 -58,79 120х3 570 570 4,76 4,76 119,7 119,7 0,401 1 10,5
14,0
39
3.3 Розрахунок крайньої колони
3.3.1 Вихідні дані
Виконуємо розрахунок та проектування крайньої колони каркасу східчас-
того перемінного перерізу.
Дано:
сталь класу С235;
розрахунковий опір сталі Ry = 23,0 кН/см2.
електроди типу Э 50;
крок колон b=6 м;
висотна позначка підлоги другого поверху +6.000;
конструктивна висота перекриття 1 м;
закріплення колони у фундаменті – жорстке;
заглиблення підошви бази 0,6 м.
3.3.2 Визначення зусиль в перерізах колони
Визначення розрахункових сполучень зусиль в колоні виконуємо в таблиці
3.7. Зусилля від прикладених навантажень (постійне, снігове, вітрове, корисне)
беремо з таблиці додатка 1 розрахунку поперечної рами. В результаті отримуємо
такі розрахункові комбінації зусиль:
- для верхньої частини колони:
Mmax = 201,87 кН×м; Nвідп = -232,66 кН; Qmax = -91,11 кН.
- для нижньої частини колони:
Nmax1 = -555,18 кН; Mвідп1 = 19,67 кН×м; Qmax = -12,27 кН;
Nmax2 = -551,54 кН; Mвідп2 = -39,88 кН×м.
3.3.3 Визначення розрахункових довжин частин колони
Визначення розрахункової довжини колони в площині рами:
- для нижньої ділянки колони
lef ,1 = 1l1 ; (3.12)
- для верхньої ділянки колони
lef ,2 = 2l2 ; (3.13)
де l1 = 560 см, l1 = 700 см – довжини відповідно нижньої та верхньої частин
колони;
1 = 0,71 , 2 =1,0 - розрахункові коефіцієнти довжини в площині рами від-
повідно нижньої та верхньої частин колони.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
40
Таблиця 3.7 – Розрахункові сполучення зусиль в колоні каркасу
Схема Тимчасові навантаження Основні розрахункові сполучення
колони
Вітрове Тимчас Одне тимчасове Два і більше
ове
Снігове (вітер з (вітер з − M +M
тривале max max Nmax − M max +M N
max max
ліва на ліва на N N
відп відп M N N M
право) право) відп відп відп відп
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
1-1 N 1 -3,29 -5,22 -0,69 1,29 0,02 5+6 5+6 5+6+8 5+6+7
0,9 -4,70 -0,62 1,16 -8,51 - -8,51 -6,83 - -8,61
Ліва колона M 1 -0,17 -0,27 0,12 -0,08 0
-0,44 - -0,44 -0,48 - -0,30
1 1
0,9 -0,24 0,11 -0,07
2 2 Q 1 -35,36 -55,75 9,99 -2,29 -0,13
3 3 -91,11 - -91,11 -87,6 - -76,55
0,9 -50,18 8,99 -2,06
4 4 2-2 N 1 -3,29 -5,22 -0,69 1,29 0,02 5+6 5+6 5+6+8+ 5+6+9
5 5 9
0,9 -4,70 -0,62 1,16
+ -
- -8,51 -8,51 - -6,81 -7,97
6 6 M 1 77,62 122,37 -19,04 3,20 0,29
- 200,0 200,0 - 190,92 188,04
+Q
0,9 110,13 -17,14 2,88
Q 1 -35,36 -55,75 7,46 -0,71 -0,13
- -91,11 -91,11 - -86,31 -85,7
0,9 -50,18 6,71 -0,64
41
Переріз
Вид зусиль
Коефіцієнт
поєднання
Постійне
навантаження
3-3 N 1 -90,19 -142,47 7,69 10,32 -0,04 5+6 5+6 5+6+8+ 5+6+9
9
0,9 -128,22 6,92 9,29
- -232,66 -232,66 - -209,16 -28,45
M 1 78,34 123,50 -19,22 3,23 0,29
- 201,87 201,84 - 192,69 189,78
0,9 111,15 -17,30 2,91
Q 1 20,61 32,47 -3,50 -0,07 0,10
- 53,08 53,08 - 49,87 49,93
0,9 29,22 -3,15 -0,06
4-4 N 1 -90,19 - 7,69 10,32 -0,04 5+6 5+9 5+6+8+ 5+6+9
142,47 9
0,9 6,92 9,29
- - - -
- -209,16 -
128,22 232,66 232,66 218,45
M 1 -16,46 -25,86 7,69 -3,17 -0,15
-42,32 - -42,32 -42,73 - -39,88
0,9 -23,27 6,92 -2,85
Q 1 20,61 32,47 -8,01 2,75 0,10
53,08 - 20,71 50,41 - 49,93
0,9 29,22 -7,21 2,48
5-5 N 1 - - 7,69 10,32 - 5+6 5+9 5+6+8+ 5+6+9
212,68 142,47 210,64 9
0,9 6,92 9,29
- - - - -542,25 - -
128,22 355,15 423,32 551,54
42
M 1 -16,46 -25,86 7,69 -3,17 -0,15
-42,32 - -16,61 -42,73 - -39,88
0,9 -23,27 6,92 -2,85
Q 1 -4,39 -6,90 -1,82 -0,60 2,48
-11,29 - -1,91 -8,66 - -8,12
0,9 -6,21 -1,64 -0,54
6-6 N 1 - - 7,69 10,32 - 5+8 5+6 5+9 5+6+7+ 5+6+9
216,32 142,47 210,64 9
0,9 6,92 9,29
- -206,0 - - - -548,26 -
128,22 358,79 426,96 555,18
M 1 8,12 12,75 7,13 -8,16 0,07
-0,04 20,87 8,19 - 26,09 19,67
0,9 11,48 6,42 -7,34
Q 1 -4,39 -6,89 -1,82 2,10 -0,04
-2,29 -11,28 -4,43 - -12,27 10,63
0,9 -6,20 -1,64 1,89
43
lef ,1 = 0,71560=398см;
lef ,2 =1,0700= 700см;
Розрахункові довжини частин колони з площини рами при коефіцієнтах
відповідно 1 = 0,70 , 2 = 0,99 :
ly1 = 0,70560= 392см;
ly2 =0,99480= 475см.
3.3.4 Підбір перерізу верхньої частини колони
Переріз верхньої частини колони приймаємо у вигляді зварного двотавра.
Знаходимо орієнтовно потрібну площу перерізу:
N e
Aпр = 1,25+ 2,2 x
; (3.16)
Ry h
де h - висота перерізу, h =50 см;
M x 201,9
ex = = 100 = 86,8 см – ексцентриситет повздовжньої сили;
N 232,7
232,7 86,8
Aпр = 1,25+ 2,2 = 51,29 см2.
23 50
Компонуємо переріз колони враховуючи співвідношення:
hw = 60...120 ; (3.17)
tw
b f 210 210
= 30 = 30 = 5,23 ; (3.18)
t f Ry 230
Рекомендована ширина перерізу:
b ( 1 ...1 )H = 35...23 см; (3.19)
20 30
Конструктивно приймаємо товщину стінки tw = 0,8 см та товщину полиці
t =1,8 см. Знаходимо ширину полиці:
f
A − A
пр w
b f = ; (3.20)
2t f
51,29 − 0,8 (50 − 21,8)
b f = = 3,94 см < t 5,23=9,41 см <
f 23 см.
21,8
Конструктивно приймаємо b =18 см.
f
Остаточно приймаємо переріз стінки 8х440 мм, пояси — 18х180 мм (рису-
нок 3.5). Площа перерізу A= 0,846,4+ 21,818=101,92 см2.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
44
180,0
Z
Y
8,0
90,0 90,0
Рисунок 3.3 – Переріз верхньої частини колони.
Знаходимо геометричні характеристики прийнятого перерізу:
3 2
t h
I = w w t
x + 2A h − f
f 2 2 ; (3.21)
12
0,846,43 2
I = + 21,81850 −1,8
x = 44314 см4;
12 2 2
3
2t f b 3
f t h
I y = + w w ; (3.22)
12 12
21,8183 0,83 46,4
I y = + =1752 см4;
12 12
2 I
W = x
x ; (3.23)
h
244314
Wx = =1772,6 см3;
50
I
i = x
x ; (3.24)
A
44314
ix = = 20,85 см;
101,92
I
y
ix = ; (3.25)
A
1752
iy = = 4,15 см.
101,92
Визначаємо гнучкість і умовну гнучкість в площині і з площини рами:
l
ef 2
x = ; (3.26)
ix
700
x = = 33,57 lim =120 ;
20,85
R
= y ; (3.27)
E
Арк.
192.Б–91.ПЗ
45
250,0 250,0
18,0 464,0 18,0
230
x = 33,57 =1,122 ;
2,06105
l
ef 2
y = ; (3.28)
iy
475
y = =114,5 lim =120 ;
4,15
=114,5 230
y 5 = 3,825 ;
2,0610
Для перевірки стійкості верхньої частини колони в площині дії моменту
попередньо знайдемо відносний ексцентриситет та зведений ексцентриситет:
M A
mx = ; (3.29)
N Wx
mef ,x =m ; (3.30)
x
де =1,4−0,02x =1,4−0,021,122=1,378 ;
201,9100 101,92
mx = = 4,99 ; m .
ef ,x =1,3784,99= 6,88
232,7 1772 ,6
Залежно від =1,122 та m = 6,88 знаходимо коефіцієнт позацентрового
x ef ,x
стиску e = 0,197 (таблиця 2 додатка 8 [11]).
Перевіряємо стійкість колони:
N
= n R ; (3.31)
x y
e A
0,95232,7107
x = =110,1 Ry = 230 МПа.
0,197101,92
Перевіряємо стійкість верхньої частини колони з площини дії моменту.
Попередньо знаходимо наступні коефіцієнти:
при mx = 4,99 5
c = ; (3.32)
1+ mx
E
с = 3,14 ; (3.33)
Ry
Ry
y =1−0,073−5,53 y y (3.34)
E
де , - коефіцієнти за таблицею 4 додатка 8 [11]:
2,06105
с = 3,14 = 93,97 ;
230
= 0,65 + 0,05mx = 0,65 + 0,054,99 = 0,900 ;
Арк.
192.Б–91.ПЗ
46
230
y =1−0,073−5,53 3,825 3,825 = 0,500 ;
2,06105
c 0,628
= = =1,121;
y 0,500
1,121
c = = 0,204 ;
1+ 0,9 4,99
Стійкість верхньої частини колони з площини дії моменту перевіряємо за
формулою:
N
= n R ; (3.35)
y y
cc A
0,95232,7107
y = = 212,6 Ry = 230 МПа.
0,2040,500101,92
Перевіряємо місцеву стійкість поличок і стінки колони за формулою:
b
f
(0,36+ 0,1x ) E ; (3.36)
2t R
f y
18 5
= 5 (0,36+0,11,122) 2,0610 =14,13 ;
21,8 230
Для перевірки місцевої стійкості стінки знаходимо:
N M
x = y (3.37)
c ;
A I x
Q
= ; (3.38)
hw tw
232,710 20190 10
x = + 46,4 / 2 =128,5 МПа;
101,91 44314
232,710 20190 10
x1 = − 46,4 / 2 = −82,9 МПа;
101,91 44314
91,1110
= = 24,4 МПа;
46,60,8
= x − x1 128,5− (−82,9)
= =1,6451 тому місцеву стійкість стінки перевіряємо за
x 128,5
умовою:
hw (2 −1)E
4,35 ; (3.39)
tw (2− + 2 + 4 2 )
24,4
де =1,4(2 −1) =1,4(21,645 −1) = 0,609
128,5
46,4 (21,645 −1)2,0610 5
= 58 4,35 =170,07 .
0,8 128,5 (2−1,645 + 1,645 2 + 40,609 2 )
Оскільки mx = 4,99 20 то згідно з п.5.24 [10] перевірка міцності не потріб-
Арк.
192.Б–91.ПЗ
47
на, тому що вона наперед забезпечена.
Перевіряємо можливість кріплення стінки до поясів односторонніми шва-
ми:
Q Sx k n ; (3.40)
f 1
f Rwf I x
Q S
k x n ; (3.41)
f 2
z Rwz I x
де Rwz = 0,45Run = 0,4536 =16,2 кН/см2 (таблиця 3 [10]);
=1,1; z =1,15 - коефіцієнти зварювання (таблиця 34* [11]).
f
91,11 (18 1,8 24,1) 0,95
k f 1 = = 0,064 см;
1,1 21,5 44313
91,11 (18 1,8 24,1) 0,95
k f 2 = = 0,082 см.
1,15 16,2 44313
Приймаємо мінімальне значення з’єднувальних елементів k f =8 мм.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
48
3.3.5 Підбір перерізу нижньої частини колони
Переріз нижньої частини колони приймаємо наскрізним, що складається з
двох віток з’єднаних з двох сторін накладками. Ліва вітка прийнята з швелера з
уклоном полиць, права — з двотавра з уклоном полок.
Для визначення зусиль у вітках колони обчислюємо ординату нейтральної
осі наскрізної колони:
h
y = 0 M M
2 −0,5 2 1
− ; (3.42)
2 N2 N1
де h0 = h − z0 = 80 −3 = 77 см ( z0 - відстань від зовнішньої грані вітки до її осі
приймаємо 3 см);
77 3988 1967
y2 = − 0,5 − = 36,66 см.
2 551,54 555,18
y1 = h0 − y2 = 77 −36,66 = 40,34 см.
Знаходимо зусилля в вітках колони:
- в правій
N
N 1 M1 ; (3.43)
b1 = y2 +
h0 h0
555,18 1967
Nb1 = 36,66+ = 289,9 кН;
77 77
- в лівій
N M
N = 2 y + 2 ; (3.44)
b2 1
h0 h0
551,54 3988
Nb2 = 40,34+ = 340,7 кН;
77 77
Знаходимо орієнтовно необхідну площу перерізів віток:
N
A = b
b ; (3.45)
0,8Ry
289,9 2 340,7
Ab1 = =15,76 см ; Ab2 = =18,52 см2.
0,823 0,823
Приймаємо ліву вітку з швелера №18а [12], праву – двотавр №18 [13] (ри-
сунок 3.4).
Арк.
192.Б–91.ПЗ
49
x
1 2
y
z0=21.3 y1=399.6 y2=379.1
h0=778.7
250 550
800
Рисунок 3.4 – Переріз нижньої частини колони.
Геометричні характеристики віток:
ліва
A = 22,2 см2
b1 ;
I =1190 см4; i = 7,32 см;
y y
I1 =105 см4; i1 = 2,18 см.
права
A 2
b2 = 23,4 см ;
I =1290 см4;
y iy = 7,42 см;
I = 82,6 см4; i2 =1,88
2 см.
Уточнюємо розміщення центра ваги всього перерізу:
h0 = h − z1 = 80 − 2,13 = 77,87 см;
A h
y b1 0 ; (3.46)
2 =
Ab1 + Ab2
22,277,87
y2 = = 37,91 см;
22,2+ 23,4
y1 = h0 − y2 = 77,87 −37,91 = 39,96 см.
Знаходимо уточнені значення розрахункових зусиль у вітках колони за
формулами (3.43) та (3.44):
555,18 1967
Nb1 = 39,96 + = 310,2 кН;
77,87 77,87
551,54 3988
Nb2 = 37,91+ = 319,7 кН;
77,87 77,87
Перевіряємо стійкість віток колони з площини рами за формулою (3.31):
ліва вітка:
l y1 392
y2 = = = 53,6 120 ; = 0,838;
y
iy,b1 7,32
Арк.
192.Б–91.ПЗ
50
180
0,95310,2107
= =158,4 R = 230 МПа.
y,b1 y
0,83822,2
права вітка:
l y1 392
y2 = = = 52,83120 ; y = 0,843;
iy,b2 7,42
0,95319,7107
y,b2 = =154,0 Ry = 230 МПа.
0,84323,4
Для забезпечення заданої гнучкості вітки розрахункова довжина, яка від-
повідає відстані між планками у просвіті повинна становити:
lb = см, приймаємо l = 82 см.
y2 i2 =53,61,88=100,8 b
Приймаємо переріз з’єднувальних планок з гнутого рівнополичкового
швелера 180х40х4 [15]:
Aп = 9,81 см2; I s = 395,47 см4; I =11,3 см4; s = 0,4 см;
y
l1 = ld + hd = 82 +18 =100 см;
1
1-1
Fs
Ms
40 1
Рисунок 3.5 – Вузол кріплення планки до віток колони
Перевіряємо стійкість віток у площині рами:
Ліва вітка:
l 100
1 ; = 0,873 ;
b1 = = = 45,87120
i1 2,18
0,95310,2107
1 = =152,1 Ry = 230 МПа;
0,87322,2
Права вітка:
l1 100
= = = 53,2 120; = 0,843 ;
b2
i2 1,88
0,95319,7107
2 = =154,0 Ry = 230 МПа;
0,84323,4
Знаходимо зусилля в планці:
фактична поперечна сила Qmax =12,27 кН;
умовна поперечна сила
Арк.
192.Б–91.ПЗ
51
ds=180
N
Q fic = k ; (3.48)
де k = 0,0103 - коефіцієнт, що залежить від опору сталі (таблиця 14 [14]);
555,18
Q fic = 0,0103 = 6,78 кН;
0,843
Q
приймаємо Q = max
s = 6,135 кН;
2
Перерізувальну силу і згинальний момент у планці:
l
F =Q 1 ; (3.49)
s s
h0
l
M s =Qs
1 ; (3.50)
2
100
Fs = 6,135 = 7,87 кН;
77,87
100
M s = 6,135 = 306,75 кН×см;
2
Перевіряємо міцність зварних швів при катеті k f = 4 мм Rwf = 21,5 кН/см2,
Rwz = 0,45Run = 0,4536 =16,2 кН/см2, =1,1, =1,05
z на спільну дію зусилля зсуву
f
Fs і згинального моменту M s . Оскільки R R то перевірку виконуємо
f wf z wz
тільки за межею сплавлення. Момент опору шва:
2
z k f l
w
Ww = ; (3.51)
6
1,050,418 2
Ww = = 22,68 см3;
6
Напруження зсуву від зусилля Fs :
F
= s
F ; (3.52)
z k f lw
7,87
F = 10 =10,41 МПа;
1,050,418
Напруження від згинального моменту:
M
M = s ; (3.53)
Ww
306,75
M = 10 =135,25 МПа;
22,68
Сумарне найбільше напруження у шві:
2 2
w = F +M ; (3.54)
w = 10,412 +135,252 =135,65 Rwz =162 МПа
Арк.
192.Б–91.ПЗ
52
Визначаємо геометричні характеристики всього перерізу колони:
A = Ab1 + Ab2 = 22,2+ 23,4 = 45,6 см2;
I 2
x = I1 + Ab1y1 + I + A 2 2 2
2 b2 y2 =105+22,239,96 +82,6+23,437,91 =69266см4;
I = 2480см4;
y
69266
ix = = 38,97 см;
45,6
2480
iy = = 7,37 см.
45,6
Перевіряємо переріз відносно вільної осі y-y:
визначаємо геометричні характеристики перерізу враховуючи планки
18 0,4
I y = 2480+2780,4 + = 3054,1 см4;
2 2
3054,1
iy = = 8,18 см;
45,6
ly,1 392
y = = = 47,9 - гнучкість стержня з площини рами;
iy 8,18
l1 100
= = = 53,2 - гнучкість правої (більш гнучкої в площині рами) вітки
1
i2 1,88
на довжину l1 ;
ef ,y = 2 +2 = 47,92
y 1 +53,22 = 71,6 .
Знаходимо гнучкість стержня відносно вільної осі x-x:
I l 395,5100
зведену гнучкість знаходимо при s s = = 6,149 5 за форму-
I1 h0 82,677,87
лою:
ef ,x = 2 +2
x 1 ; (3.49)
l
ef ,1 398
x = = =10,21 - гнучкість усього стержня в площині рами;
ix 38,97
= 10,22 +53,22
ef ,x = 54,2 ;
умовна гнучкість
Ry 230
ef = ef ,x = 54,2 =1,811.
E 2,06105
Перевіряємо стійкість колони в площині дії моменту. Попередньо знахо-
димо відносний ексцентриситет і коефіцієнт e :
M Aa
mx =
2 ; (3.50)
N2 I x
Арк.
192.Б–91.ПЗ
53
де a = y2 = 37,91 см – відстань від головної осі до найбільш стиснутої вітки;
3988 45,637,91
mx = = 0,180 e = 0,729 ;
551,54 69266
перевіряємо стійкість колони за формулою:
N
= 2 n R ; (3.51)
y
e A
551,54 0,9510
= =157 ,6 Ry = 230 МПа.
0,729 45,6
Виконуємо перевірку для комбінацій зусиль, які зумовлюють найбільший
стиск:
M1 A (y1 + z0) 1967 45,6 (39,96+ 2,13)
m = = = 0,098 e = 0,781 ;
x
N1 I x 555,18 69266
555,180,9510
= =148,1 Ry = 230 МПа.
0,781 45,6
Стійкість наскрізної колони з площини рами забезпечена, оскільки забез-
печена стійкість кожної вітки окремо.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
54
3.3.6 Розрахунок і конструювання з’єднання частин колони
З'єднання виконуємо за допомогою траверси двотаврового перерізу, висо-
ту якої конструктивно приймаємо hтр = (0,6...0,8)hн = 0,625800=500 мм.
Визначаємо згинальний момент і перерізувальну силу в траверсі:
M1=39,9 kNm
N1=218,5 kN N2=340,9 kN
Rb1=317,2 kN Rb2=242,2 kN
250 275 275
800
317,2
98,7
Q, kN
242,2
M, kNm
39,4 66,9
Рисунок 3.6 – Розрахункова схема траверси
y = Rb1 + Rb2 − N1 − N2 = 0;
M R = 0,25N1 + 0,525N2 −0,8R
b1 b2 −M1 = 0;
0,25N1 + 0,525N
R = 2 −M1
b2 = 0,3125N1 + 0,65625N2 −1,25M1;
0,8
Rb1 = N1 + N2 − Rb2 = 0,6875N1 + 0,34375N2 +1,25M1.
Підставивши в рівняння відповідні значення отримуємо:
Mтр = 79,3 кНм; Qтр =317,2 кН;
Висота та товщина стінки траверси: hw = 46,4 см; tw =1. Пояси траверси
18х1,8 см.
Геометричні характеристики траверси за формулами (3.21) та (3.23):
146,43 2
I = + 2181,850 −1,6
x = 46274 см4;
12 2 2
246274
Wx = =1851 см3;
50
Перевіряємо траверсу на згин і зріз:
Mтр 7930
= = 10 = 42,8 Ry = 230 МПа;
Wтр 1851
Qтр 317,2
= = 10 = 28,5 Rs = 0,58Ry =133,4 МПа;
Aтр 111,2
Визначаємо висоту шва для кріплення траверси до лівої вітки:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
55
R 0,95317,2
k f =
n b1 = = 0,21 см.
2 lw f Rwf wf 2(46,6−5)1,0516,21
Приймаємо k =8 мм.
f
Визначаємо висоту шва для кріплення траверси до правої вітки:
k = n Rb2 0,95242,2
f = = 0,15 см.
2lw f Rwf wf 246,61,0516,21
Приймаємо k =8 мм.
f
Визначаємо висоту шва для кріплення траверси до полиці верхньої части-
ни колони:
n N1 0,95340,9
k f = = = 0,10 см.
2lw z Rwz wz 246,61,0516,21
Приймаємо k =8 мм.
f
N
M-
N
800
Рисунок 3.7 – вузол з єднання верхньої та нижньої частини колони
3.3.7 Розрахунок і конструювання бази колони
Зусилля в правій та лівій вітках на рівні бази колони:
Nb1 = 310,2 кН; Nb2 = 319,7 кН;
Арк.
192.Б–91.ПЗ
56
500
Знаходимо орієнтовно площу опорної плити:
N
A b ; (3.52)
пл.пр =
b Rb
де Rb =1,1 кН/см2 – для бетону В15;
Розраховуємо базу правої вітки.
310,2
A 2
пл.пр = = 331,8 см ;
0,851,1
Приймаємо розміри плити 250х150 мм.
A = 2515=375 см2;
пл.факт
Середнє напруження в бетоні під плитою:
Nb1 310,2
= = = 0,83 кН/см2;
Aпл.факт 375
З умов симетричного розміщення траверси відносно центра ваги вітки відстань
між траверсами:
2(b1 − z0 )= 2(7,4− 2,13)=10,54 см;
(15−10,54− 21,0)
При товщині траверси 14 мм с1 = =1,23 см.
2
Визначаємо моменти на окремих ділянках плити.
Ділянка 1 (консольний виступ с = с1 = 1,23 см):
2
с1 1,232
M1 =ф = 0,83 = 0,63 кН×см.
2 2
Ділянка 2 (консольний виступ с = с2 = 3,5 см):
2
с 3,52
M 2 кН×см.
2 =ф = 0,83 = 5,08
2 2
Ділянка 3 (плита спирається на чотири сторони):
b a =16,2/7,4 = 2,189 2 = 0,125 (таблиця 5.7 [10]);
M 2
3 = ф a = 0,1250,837,42 =5,68 кН×см.
Ділянка 4 (плита спирається на чотири сторони):
b a =16,2/3,14 = 5,159 2 = 0,125 ;
M = a2
3 ф = 0,1250,835,1592 = 2,76 кН×см.
Приймаємо для розрахунку M max = M 3 = 5,68 кН×см.
Потрібну товщина плити знаходимо за формулою:
6M
t max
пл = ; (3.00)
Ry
65,68
tпл = =1,22 см; приймаємо tпл =14 мм.
23
Висоту траверси визначаємо з умови розміщення шва кріплення траверси
Арк.
192.Б–91.ПЗ
57
до вітки колони. Зусилля у вітці передається на траверси через чотири кутових
шви. Довжина верхніх зварних швів траверси:
n Nb1 0,95310,2
lw = = =12,8 см;
4k f z Rwz wz 20,71,0516,21
l 85 k =65,5 см; приймаємо висоту траверси h = 30 см.
w f f тр
Розраховуємо базу лівої вітки.
319,7
Aпл.пр = = 341,9 см2;
0,851,1
Приймаємо розміри плити 250х150 мм.
A см2;
пл.факт = 2515=375
Середнє напруження в бетоні під плитою:
Nb1 341,9
= = = 0,85 кН/см2;
Aпл.факт 375
Визначаємо моменти на окремих ділянках плити.
Ділянка 1 (консольний виступ с = с1 = 2,0 см):
2
с 22
M = 1 = 0,85 =1,7 кН×см.
1 ф
2 2
Ділянка 2 (консольний виступ с = с2 = 3,5 см):
2
с 3,52
M 2 =
2
ф = 0,85 = 5,21 кН×см.
2 2
Ділянка 3 (плита спирається на чотири сторони):
b a =16,2/ 4,5 = 3,6 2 = 0,125 ;
M 2
3 = ф a = 0,1250,854,52 = 2,15 кН×см.
Приймаємо для розрахунку M max = M 3 = 5,21 кН×см.
Товщина плити за формулою (3.00):
65,21
tпл = =1,17 см; приймаємо tпл =14 мм.
23
Розрахунок анкерних болтів.
Анкерні болти розраховуємо на спеціальну комбінацію зусиль, яка спричиняє
розтяг у вітках (таблиця 3.7):
N = −548,26 кН; M = 26,09 кН×м.
548,26 2609
Nb = 39,96 + = 314,9 кН;
77,87 77,87
Визначаємо потрібну площу анкерних болтів для підкранової вітки:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
58
a N
A = b ; (3.00)
bn
Rbt b
де Rbt = 145 МПа – розрахунковий опір болта розтягу (табл. 8 додатка 6 [11]);
a 314,9
Abn = = 21,7 см2;
14,51
Для кожної вітки приймаємо по два анкерні болти діаметром 48 загальною
площею 2×13,75 = 27,5 см2.
150 630 150
75 75 75 75
2
2
1
4 3 3
c1=20
1
c1=12.3 52.7 10 90 10
10 21
Рисунок 3.8 – Конструкція бази колони
Арк.
192.Б–91.ПЗ
59
250
125 125
c2=35
c2=35
14 300 20
4 ОСНОВИ ТА ФУНДАМЕНТИ
4 Основи та фундаменти
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчо-
го до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого
шару. З метою уточнення найменування грунтів основи для всіх шарів знаходять
похідні характеристики для кожного шару окремо.
Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Інженерно-геологічні дані будівельного майданчику
Номер Густина час- Природна
Густина грун-
шару Найменування грунту точок грунту
ту ρ, т/м3 вологість
грунту ρs, т/м3 грунту W
1 2 3 4 5
Насипний ґрунт, суміш бу-
1 дівельного сміття із суглин- - - -
ком
Суглинок гумусований,
2 2,69 1,83 0,19
просадний
Суглинок напівтвердий, не-
3 2,69 2,04 0,20
просадний
Суглинок тугопластичний,
3а 2,69 1,93 0,22
непросадний
Гравійно – галькові відкла-
4 2,66 2,06 0,19
дення
5 Глина напівтверда 2,70 1,95 0,27
Визначаємо похідні характеристики шарів грунту за формулами і зано-
симо їх до таблиці 4.2:
Коефіцієнт пористості:
(1+W )
e = s , (4.1)
−1
У відповідності з назвою та значенням коефіцієнта пористості визнача-
ємо густину складу піску за [12].
Арк.
192.Б–91.ПЗ
60
Ступінь вологості:
W
S = s , (4.2)
r
e w
де γw = 10 кН/м3 – питома вага води.
Нормативне значення питомого зчеплення С, кута внутрішнього тертя
φn та загального модуля деформації Е знаходимо за таблицями [12] в залежності
від назви та коефіцієнта пористості. Для визначення попереднього розрахунко-
вого опору грунту R0 користуємося [12] і в залежності від назви та ступеня воло-
гості знаходимо.
Таблиця 4.2 – Розрахункові характеристики грунтів
№ Найменування h, γ, γs, СІІ, φІІ, Е, R0,
шару грунту W е Sr
м кН/м3 кН/м3 кПа …° МПа кПа
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Насипний
ґрунт, суміш
будівельного 0,7 15 - - - - - - - -
сміття із суг-
линком
2 Суглинок гу-
мусований, 1,7 19 18,3 0,19 0,747 0,68 - - 7 200
просадний
3 Суглинок на-
півтвердий, 1,3 19,4 19,4 0,20 0,582 0,93 25 21 20 260
непросадний
3а Суглинок ту-
гопластичний, 2,4 20,3 20,5 0,22 0,702 0,84 17 19 15 210
непросадний
4 Гравійно – га-
лькові відкла- 2,8 20,2 20,4 0,19 0,537 1,00 - 43 60 500
дення
5 Глина напів-
3,7 19,1 19,3 0,27 0,735 0,97 61 19 21 350
тверда
Арк.
192.Б–91.ПЗ
61
6000
6
5
3
263.400Â
262.000
263.450
262.000 Св.3
263.600
1
26000
Св.2
25000
263.400
2 Св.1 262.500
263.450
263.700
À 19
1
Рисунок 4.1 – Розміщення свердловин
Арк.
192.Б–91.ПЗ
62
6000
25000
6000
25000
Арк.
192.Б–91.ПЗ
63
264
263
0.00 262.95
0.50 262.45 0.00 262.40
262 0.00 262.04
0.70 261.70 1.Насипний грунт, суміш будівельного сміття із суглінком
0.60 261.44
261
2. Суглінок гумусирований, просадний
260 2.85 260.10 2.40 260.00
2.24 259.80
259 3. Суглінок напівтвердий, непросадний
4.25 258.70 3.70 258.70 3.34 258.70
258
5.75 257.20 3а. Суглінок тупопластичний, непросадний257
6.10 256.30
256
6.24 255.80
255
4. Гравійно-галькові відкладення
254 9.05 253.90
8.90 253.50
8.74 253.30
253
252
5. Глина напівтверда
251
250 12.85 250.10
12.60 249.80
12.54 249.50
249
Найменування та номер виробіток Св-1 Св-2 Св-3
Відмітка поверхні рельєфу, м 262.95 262.40 262.04
Відстань, м 29 33
Рисунок 4.2 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
4.2 Конструювання фундамента
Необхідно запроектувати фундамент під металеву колону середнього ря-
ду перерізом 0,4х0,33м при наступному поєднанні навантажень:
, , (дивись п.)
Матеріали:
- бетон класу С-20/25
, (таб. 1.17, [11]),
(таб. 1.22, [11]);
- робоча арматура класу А400С (А-ІІІ) –
, (таб. 1.28, [11]),
(таб. 1.34, [11]);
- конструктивна арматура класу А240С (А-І) –
, (таб. 1.28, [11]),
(таб. 1.34, [11]).
Грунтові умови наведені у таблиці 4.2.
4.2.1 Визначення глибини закладання фундаменту
Глибину закладання фундаменту визначаємо з урахуванням слідуючих ве-
личин:
1) Інженерно – геологічних умов будівельного майданчика:
dmin1 = hñë + (0.3 0.5ì ) , (4.3)
де hñë - товщина шару рослинного або насипного грунту, який необхідно зні-
мати або прорізати фундаментом,
0.30.5ì - заглиблення фундаменту в несучий шар грунту,
dmin = 0.7 +1.7 + 0.3 = 2.7ì .
2) Мінімальна розрахункова глибина закладання підошви фундаменту
залежно від промерзання грунту визначається за формулою:
Арк.
192.Б–91.ПЗ 6 4
, (4.4)
де d - нормативна глибина промерзання грунту, [1],
fn
k n - коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі (таб. 3.10, [12]).
Підлогу влаштовуємо по грунту при .
.
Відмітку підлоги фундаменту призначаємо не менше 20см нижче розраху-
нкової глибини промерзання:
, (4.5)
.
3) Із конструктивних особливостей будівлі глибина закладання підошви
фундаменту повинна бути:
,
(4.6)
де hm - відмітка верхнього зрізу фундаменту, приймаємо ,
a k - більший з розмірів колони, приймаємо ,
h0 - мінімальна висота нижньої сходинки із умов продавлювання фундаме-
нту, .
.
Враховуючи всі фактори приймаємо глибину закладання фундаменту - .
4.2.2 Визначення розмірів підошви фундаменту і розрахункового
опору грунту під середню колону
Необхідна попередня ширина фундаменту під середню колону визнача-
ється за формулою:
N k
b = m , (4.5)
R0 − mt dmin
де N - нормативне зовнішнє навантаження на фундамент, ,
Арк.
192.Б–91.ПЗ
R0 - розрахунковий опір грунту для попереднього визначення розмірів
фундамента, [13],
dmin - глибина закладання фундамента, ,
65
mt - середнє значення умовної ваги фундамента і землі на його зрізах,
,
km - коефіцієнт, який враховує позацентрове прикладання навантаження і
визначається за формулою:
M
k =1+ , (4.6)
m
3 N
де M - сумарний момент:
M = M +Q h , (4.7)
де h - конструктивна висота фундамента, .
,
7
km =1+ =1.
3 1538.3
Перевіряємо умову:
M b
e = = e , (4.8)
1 2
N 30
Якщо ця умова виконується, то приймаємо квадратний фундамент, якщо
умова не виконується то приймаємо прямокутний фундамент.
,
Умова виконується, тому приймаємо прямокутний фундамент.
Обчислюємо попередню площу підошви фундаменту:
;
Знаходимо довжину фундаменту:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
l 2
A = b l при = 1,1..1,5 A =1.1b ;
b
, приймаємо b = 2,7 м;
66
приймаємо l = 3,0 м;
Визначаємо розрахунковий опір грунту R в залежності від фізико - меха-
нічних властивостей грунтів і від прийнятих попередньо глибини і ширини фун-
дамента.
, (4.9)
де c1 - коефіцієнт умов роботи грунтової основи, c1 = 1.25 (таб. 3.11, [12]),
c2 - коефіцієнт умов роботи будівлі при взаємодії з основами, при спів-
відношенні його довжини до висоти, за таблицею 3.11 [12],
, то c2 = 1.0 ,
k - коефіцієнт надійності, який приймається при розрахункових характе-
ристиках основ, k =1.1[13],
M ,M ,M - коефіцієнт який приймається в залежності від розрахунково-
y g c
го значення кута внутрішнього тертя :
M y = 0.56 , M = 3.24 , M c = 5.84 (таб. 3.12, [12]),
g
b - середня ширина фундамента, ,
k z - коефіцієнт, при приймаємо k z = 1,
cIII - значення питомого щеплення суглинку, ,
III - питома вага грунту нижче підошви фундамента, ,
'
III - середнє значення питомої ваги грунту:
, (4.10)
,
d1 - глибина закладання фундаменту для споруд без підвалів від рівня
Арк.
192.Б–91.ПЗ
67
планування до низу фундаменту, ,
d b - глибина підвалу, відстань від рівня планування до підлоги підвалу,
для будівлі без підвалу d b = 0 .
[13],
При порівнянні значень R1 та R0 їх різниця перевищує , у зв’язку з
цим необхідно уточнити ширину фундаменту:
,
,
Приймаємо уточнення розмірів фундаменту.
4.2.3 Збір навантажень та визначення середнього тиску під підош-
ву фундаменту
1) Визначаємо фактичний тиск під підошвою фундаменту.
Визначаємо сумарне навантаження:
, (4.11)
де - навантаження від фундаменту:
, (4.12)
де A - площа фундаменту:
,
d - висота фундаменту, ,
0 - питома вага матеріалу фундаменту і грунту на його обрізах .
,
Арк.
192.Б–91.ПЗ
68
.
2) Визначаємо тиск під підошвою фундаменту:
, (4.13)
.
Порівняємо фактичне напруження P з розрахунковим опором грунту R2 .
ñð
Умова виконується, розміри фундаменту достатні.
3) Визначаємо мінімальний та максимальний тиск під підошвою фундаме-
нту:
, (4.14)
де W - розрахунковий момент опору фундаменту:
, (4.15)
,
,
2024.3 7
Pmax = + = 226.48êÏà ,
9 4.5
2024.3 7
Pmin = − = 223.36êÏà .
9 4.5
Перевіряємо умову:
Pmax = 226 .48 1.2R2 =1.2 233 .16 = 279 .79êÏà ,
Pmax = 223 .36êÏà 0 .
Умови виконується.
Отже , розміри підошви фундаменту під середню колону приймаємо
.
4.3 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундаменту визначається методом пошарового сумування. Для
Арк.
192.Б–91.ПЗ
69
цього спочатку складаємо ескіз фундаменту з типовим геологічним розрізом
(рисунок 4.3). По вісі фундаменту зліва будуємо епюру природного тиску ґрун-
ту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри обчислюємо σ в
zg
характерних точках за формулою:
n
σ =γ h ; (4.16)
zg i i
i=1
де γ – питома вага ґрунту, кН/м3;
i
h – товщина шару ґрунту, м.
i
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
;
.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
1
2
44.74 0
3
1
68.02
2
3à
92.38
3
116.74
4
140.98 4
5
165.22 6
173.30
7
196.22
5
8
219.14
9
242.06
Рисунок 4.3 – Епюра zg .
По вісі фундаменту з права будуємо епюру додаткового тиску. Додатковий
тиск на рівні підошви фундаменту дорівнює:
P = P − ; (4.17)
0 ср zg0
;
Після визначення P розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.3).
0
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
zp = P0 ; (4.18)
де – коефіцієнт, що визначається за [16] в залежності від відносного за-
2z
глиблення площі горизонтального перерізу, що розглядається = .
b
Осадка кожного шару ґрунту обчислюється за формулою:
zpi hi
si = ; (4.19)
Ei
де = 0,8 .
Арк.
192.Б–91.ПЗ
71
100 1200 1200 1200 1200 1200 1200 1200 1200
400
Таблиця 4.3 – Розрахунок осадки фундаменту
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0.000 0.0 1.000 44,74 180,18
158,2 120 7000 2,170
1 1,2 0,8 0,756 68,02 136,22
103,25 120 20000 0,496
2 2,4 1,6 0,390 92,38 70,27
54,42 120 20000 0,261
3 3,6 2,4 0,214 116,74 38,56
30,99 120 15000 0,198
4 4,8 3,2 0,130 140,98 23,42
140.98×0.2=28.196>23.42
Осадка фундаменту від ваги основи та будівлі:
[16].
Арк.
192.Б–91.ПЗ
72
Номер точок
Глибина точки z, м
Напруження від власної ваги
ґрунту σzg, кПа
Додаткові напруження по
глибині σzр, кПа
Середнє значення додатково-
го напруження σzрі, кПа
Товщина елементарного ша-
ру hі, см
Значення модуля деформації
ґрунту Еі, кПа
Осадка Si, см
4.4 Розрахунок фундаменту
-0.600
300 300 300 300
4
300 300 300
3
3
2
2
1
1 -2.700
1 2 3 4
1 2 3
750 1500 1500
3000
300 300 300 1200 300 300 300
3000
Рисунок 4.4 – Схема фундаменту
Визначаємо середнє значення периметра верхньої та нижньої основ піраміди
продавлювання:
Um= 2·(lef + bef +2× h03). (4.20)
Um = 2·(1200 +1200 +2×850) = 8200 мм.
Перевіряємо умову:
F≤ Rbt·Um·h03, (4.21)
де
F = NІІ – A·R, (4.22)
де А – площа, що розраховується на продавлювання, при даній геометрії фунда-
менту, А = 0.
F = 2024,3 кН.
F = 2024,3 кН < 1.05×8200×0.850 = 7318,5 кН - отже, міцність на продавлювання
достатня.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
73
3000 300 300 300 1200
300 300 300 300 600 300 300 300 300
400
h01
h02
h03
2100
300 300300 300 900
Визначаємо напруження в ґрунті під підошвою фундаменту в напрямку бі-
льшої сторони для кожної сходинки за формулою:
; (4.22)
де W = 4.5 ì 3 – момент опору підошви фундаменту;
a i - відстань від осі фундаменту до перерізу, що розраховується;
a - довжина фундаменту;
;
;
.
Визначаємо згинальний момент в перерізах:
2 p + p
M = b L2 max i ; (4.23)
6
де ;
L – відстань від зовнішньої грані до обраного перерізу;
;
;
;
Потрібний переріз арматури визначаємо за формулою:
; (4.24)
;
;
.
Приймаємо 15 Ø12 А-ΙΙІ з кроком 200 мм.
Процент армування .
Кількість арматури в напрямку меншої сторони підошви фундаменту визнача-
ємо по середньому напруженні в ґрунті під підошвою фундаменту
. Згинальний момент визначаємо за формулою:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
7 4
2
a L p
M = i m ; (4.25)
i
2
де L – відстань від зовнішньої грані до обраного перерізу.
;
;
;
;
За формулою (4.24):
;
;
;
.
Приймаємо 29 Ø10 А-Ι з кроком 100 мм,
;
Процент армування .
Повздовжню арматуру підколонника розраховуємо на позацентрове стис-
кання. Площу перерізу поздовжньої (вертикальної) арматури визначаємо на рів-
ні низу підколонника. Визначаємо згинальний момент і повздовжню силу:
Ексцентриситет - для розраху-
нку беремо значення випадкового ексцентриситету.
Висота стисненої зони:
;
Площа перерізу арматури:
(4.26)
Так як арматура за розрахунком непотрібна тоді її площу визначаємо за форму-
лою:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
75
Приймаємо по 5 Ø10 А-ΙΙІ з кожної сторони стакана.
Поперечну арматуру приймаємо конструктивно – Ø8 А-Ι з кроком 200 мм.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
76
5 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ
БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
5 Технологія та організація будівельного виробництва
5.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи
5.1.1 Визначення робочих відміток майданчика
Для визначення об’ємів робіт по плануванню будівельного майданчика,
останній розбивається на квадрати величиною 20 м і по горизонталям, графіч-
ним методом визначаються чорні відмітки вершин квадратів. Для визначення
червоних відміток визначається середня планувальна відмітка за формулою:
4H4 + 3H3 + 2H2 +H
H 1
0 = , (5.1)
4 n
де H ,H H H - відповідно суми робочих відміток спільних для
1 2 3 4
одної, двох, трьох та чотирьох вершин квадратів;
n – кількість квадратів.
H1 = 263,92+262,06+261,34+262,54=1049,86 м ;
H2 = 263,75+263,49+263,15+262,76 +262,30+261,54+261,21+261,03+
261,13+261,13+261,06 +261,47+261,08+261,29+261,55+261,99+262,27+
262,66 +262,78+262,90+263,07+263,28+263,53+263,73 = 6294,15 м
H4 = 263,57+263,29+262,82+262,30+261,60+
263,35+263,14+262,72+262,22+261,34+
263,10+262,92+262,71+262,31+261,44+
262,89+262,22+262,56 +262,22+261,47 +
262,73+262,53+262,34+262,00+261,38+
262,61+262,39+262,17 +261,70+261,31+
262,51+262,25+262,02+261,43+261,22 = 9180,78 м
49180,78+ 26294,15+1049,86
H0 = = 262,30 м ;
448
Майданчик має нахили по осі x – 0.002 та по вісі y – 0.001. Ці нахили ма-
ють бути враховані при визначенні червоних відміток, для цього визначаємо
центр ваги майданчика:
X
X = i
ц.в. ; (5.2)
n
де X - сума координат центрів ваг всіх квадратів, м.
i
610+630+650+ 670+690+ 6110+6130+ 6150
Xц .в . = =80 м
48
Арк.
192.Б–91.ПЗ
77
810+830+850+870+890+8110
Y ;
ц .в . = = 60 м
48
Проектні відмітки вершин визначається за формулою:
ix L iy Ly
Hп.в. = H x
0 ; (5.3)
2 2
де L =160м ,
x Ly =120м - довжини ділянки по осям;
0,002160 0,001120
HA = 262,30+ − = 262,40 м ;
2 2
0,002160 0,001120
HB = 262,30+ + = 262,52 м ;
2 2
0,002160 0,001120
HC = 262,30− + = 262,20 м ;
2 2
0,002160 0,001120
HD = 262,30− − = 262,08 м .
2 2
Проміжні відмітки вершин квадратів визначаємо методом інтерполяції між
відмітками вершин сітки:
= i ;
x x d = 0,00220= 0,04м
y = iy d = 0,00120 = 0,02 м .
де d = 20 м - сторона квадрата.
Робочі відмітки визначаємо за формулою:
hi = H ; (5.4)
чер −Hчор
де Hчер , Hчор – відповідно червоні та чорні відмітки вершини квадрату, м.
5.1.2 Визначення об’ємів ґрунту виїмки та насипу
Визначення об’ємів ґрунту виїмки та насипу виконуємо в табличній формі.
Об’єм ґрунту в однойменному квадраті знаходимо за формулою:
d 2
V = (h1 + h2 + h3 + h4 ) ; (5.5)
4
де h1,h2,h3,h - робочі відмітки квадрата, м;
4
Об’єм ґрунту в перехідних квадратах знаходимо за формулою:
2
d ( h
2 н(в) )
V = ; (5.6)
4 h
де hн(в) - сума робочих відміток насипу (виїмки);
h - сума абсолютних значень для всіх робочих відміток перехідного
квадрату;
Арк.
192.Б–91.ПЗ
78
Таблиця 5.1 – Об’єми ґрунту виїмки та насипу
( 2 2
h ) (h ) 2 Об’єм, м3
№ ква- a
h н в
драту h h 4 виїмки насипу
1 2 3 4 5 6 7
1 5.01 501
2 4.22 422
3 2.95 295
4 1.51 1.3166 0.0066 131.66 0.66
5 1.32 0.776 0.7576 7.76 75.76
6 2.06 206
7 4.38 438
8 3.63 363
9 2.33 233
10 0.98 0.5587 0.0588 55.87 5.88
11 2.02 202
12 3.71 371
13 3.62 362
14 2.95 295
15 2.01 201
16 0.86 0.5861 0.0262 58.61 2.62
17 2.01 201
18 4.22 422
19 2.86 286
20 2.23 223
21 1.59 159
22 0.70 0.567 0.0070 56.7 0.70
23 1.72 172
24 4.01 401
100
25 2.27 227
26 1.63 163
27 0.99 99
28 0.64 0.1806 0.1406 18.06 14.06
29 1.93 193
30 3.81 381
31 1.86 186
32 1.18 118
33 0.53 0.4347 0.0047 43.47 0.47
34 0.87 0.0074 0.7174 0.74 71.74
35 2.45 245
36 3.88 388
37 1.56 156
38 0.84 84
39 0.41 0.0976 0.1076 9.76 10.76
40 1.44 144
41 3.02 302
42 4.04 404
43 1.14 114
44 0.60 0.3082 0.0482 30.82 4.82
45 0.97 0.0026 0.8726 0.26 87.26
46 2.31 231
47 3.50 350
48 4.33 433
5338.71 5326.73
Арк.
192.Б–91.ПЗ
79
Розрахунок об’ємів ґрунту укосів виконуємо в табличній формі.
Таблиця 5.2 – Об’єми ґрунту виїмки та насипу
Обсяг укосів, м3
Робоча відміт- Тригранна піра- Чотиригранна
ка, що прикла- міда Проміжний призматоїд піраміда
№ ква- дається до md
драту m h2 2 2 2
V = (h + h ) m h3
укосів V = l 1 2
4 V =
6 3
h h виїмка насип виїмка насип виїмка насип
1 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
-1.25
1 -1.40 8.806 0.057
-1.25
2 -1.25 -1.01 3.228
3 -1.01 -0.69 1.870
4 -0.69 -0.32 0.723
5 -0.32 0.12 0.062 0.003
0.12
6 0.34 1.148 0.001
0.82
7 -1.25 -1.09 3.438
12 0.82 1.11 2.381
13 -1.09 -0.88 2.453
18 1.11 1.25 3.493
19 -0.88 -0.71 1.598
24 1.25 1.11 3.493
25 -0.71 -0.58 1.051
30 1.11 1.07 2.971
31 -0.58 -0.50 0.733
36 1.07 1.10 2.944
37 -0.50 -0.42 0.533
42 1.10 1.15 3.166
-0.42
43 -0.34 0.520 0.001
-0.09
44 -0.09 0.17 0.002 0.016
45 0.17 0.59 0.047
46 0.59 0.83 1.296
47 0.83 1.02 2.162
1.02
48 1.24 6.798 0.40
1.15
0.064 0.019 24.953 29.899 0.058 0.401
Обсяг укосів насипу – 25.075 м3;
Обсяг укосів виїмки – 30.319 м3.
Таблиця 5.3 ― Загальний об’єм робіт по плануванню майданчика
№ Об’єми робіт, м3
Найменування об’ємів
п/п виїмка насип
1 Майданчик 5338.71 5326.73
2 Укоси 30.319 25.075
3 Остаточне розрихлення 3% 160.16
Всього 5529.19 5351.81
5529,19−5326,73
Відсоток похибки = 100% = 3,66% 5%
5529,19
Арк.
192.Б–91.ПЗ
80
5.1.3 Визначення середньої відстані переміщення земляних мас
Середню відстань переміщення ґрунту визначаємо графічним способом за
допомогою засобів САПР (дивись рисунок 5.1).
Значення відстані: L = 105,56 м.
5.1.4 Визначення об’єму ґрунту при розробці котловану
Об’єм котловану складається з об’єму основного призматоїда та об’єму
торцевих укосів. Глибина котловану дорівнює 2,8 м. Тоді при розмірах котлова-
ну 75,6х111,6 м об’єм основного призматоїда дорівнюватиме:
V ; (5.7)
1 = (B+mH)HL
V1 = (75,6+0,252,8)2,8111,6= 23842,22м.
Об’єм торцевих укосів знаходимо за формулою:
mB ( 2 2
V = h1 + h2 ); (5.8)
4
i L iy B
де hi = H x - глибина котловану в торцях;
2 2
0,002111,6 0,00175,6
h1 = 2,8+ + = 2,949 м ;
2 2
0,002111,6 0,00175,6
h2 = 2,8+ − = 2,874 м ;
2 2
0,002111,6 0,00175,6
h3 = 2,8− + = 2,726 м ;
2 2
0,002111,6 0,00175,6
h4 = 2,8− − = 2,651м ;
2 2
0.2575,6
V2 = (2,9492 + 2,8742 )= 80,12 м3
;
4
0,2575,6
V3 = (2,7262 + 2,6512 )= 68,32 м3
;
4
V = 23842,22+80,12+68,12 = 23990,46 м3 .
Величина недобору ґрунту (7% від загального об’єму котловану):
V = 0.07V =1679,33 м .
н
Таблиця 5.4 – Об’єм робіт котловану
№ п/п Найменування робіт Об’єми робіт, м3
1 Розробка ґрунту екскаватором 23990,46
2 Зрізка недобору бульдозером 1679,33
3 Транспортування ґрунту 25669,79
Арк.
192.Б–91.ПЗ
81
206 371 422 401 381 388 404 433
75.76
202 201 172 245 302 350
7.76 193
0.66 2.62 0.70
5.88
14.06
71.74
131.66 55.87 58.61 56.70 18.06 144 231
0.74
0.47
10.76
295 233 201 159 99 43.47 9.76 87.26
0.26
4.82
422 363 295 223 163 118 84 30.82
501 438 362 286 227 186 156 114
Виїмка
Насип
Насип 282.42 861.30 1486.92 2060.62 2648.68 3353.89 4214.65 5326.73
Виїмка 1357.42 2447.29 3363.90 4088.60 4595.66 4943.87 5193.63 5338.71
Рисунок 5.1 – Визначення відстані переміщення земляних мас.
5.1.5 Підбір комплекту машин для планування майданчика
Оскільки середня лінія переміщення ґрунту складає 105,56 м, що більше
100 м, то для виконання планувальних робіт по майданчика доцільно прийняти
скрепер. Приймаємо скрепер марки Д392. В якості альтернативного варіанту
може бути використаний скрепер марки Д357М. Технічні характеристики веду-
чих машин наведені в таблиці 5.5.
Схему переміщення ґрунту скрепером приймаємо по еліпсу, схему розроб-
ки ґрунту – послідовними проходками, схему різання ґрунту – гребінчастий
профіль.
Для ущільнення ґрунту в зоні насипу приймаємо самохідний каток марки
ДУ-16В.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
82
105.56
Виїмка
Насип
Насип 4.82 92.08 562.74 2303.50 5326.73
Виїмка 2270 3968.82 5009.31 5330.95 5338.71
Таблиця 5.5 – Технічні характеристики машин для планування
Од. вимі- Марка скрепера
Показник
ру
Д392 Д357М
Ємкість ковша (геометрична) м3 15 8
Тягач
тип: БелАЗ-531 МА3-529Е
потужність: л.с. 180
Ширина різання м 2,85 2,75
Найбільша товщина стружки м 0,35 0,30
Швидкість руху скрепера
при зрізці v
м 2 2
при розгрузці v
р км/год - -
при русі завантаженим v 25 23
г
при русі порожнім v 45 40
п
Мінімальний шлях розвантаження L
min м - -
Час розвантаження ковша t р с 20 42-48
Габаритні розміри:
довжина 12,8 10,42
м
ширина 3,4 3,25
висота 3,6 3,3
Маса (без тягача) кг 16550 10000
Арк.
192.Б–91.ПЗ
83
5.1.6 Підбір комплекту машин для розробки котловану
Для розробки ґрунту ІІ групи в об’ємі 25669,79 м3 при висоті забою згідно
[ ] приймаємо екскаватор обладнаний драглайном та ємкістю ковша 1 м3. Даним
вимогам відповідає екскаватор Э-10011Д. У якості альтернативного варіанту
може бути використаний екскаватор марки Э-1252Б, обладнаний прямою лопа-
тою із ємкістю ковша 1.25 м3.
Технічні характеристики екскаваторів наведені у таблиці 5.6.
Таблиця 5.6 ― Технічні характеристики екскаваторів
№ Марка екскаватора
Показник
п/п Э-10011Д Э-1252Б
1 Габаритні розміри, м
довжина 5810 5600
ширина 3100 3500
висота 3600 4200
2 Потужність двигуна, кВт 55 130
3 Ємкість ковша, м3 1.0 1.25
4 Найбільша глибина копання, м 7.8 2
5 Найбільший радіус копання Rк, м 16 9.9
6 Початковий радіус вивантаження, м - -
7 Кінцевий радіус вивантаження, м - -
8 Початкова висота вивантаження, м - -
9 Кінцева висота вивантаження, м - -
min
10 Найменший радіус копання на рівні стоянки R - 3.6
ст , м
11 Найбільша висота копання, м - 9.3
12 Найбільший радіус вивантаження, м 14.4 8.9
Висота вивантаження при найбільшому радіусі виван-
13 - 3.4
таження, м
14 Найбільша висота вивантаження, м 5.3 6.6
Радіус вивантаження при найбільшій висоті виванта-
15 - 3.6
ження, м
16 Тривалість циклу, сек. 23 21
17 Довжина стріли, м 30 6.8
18 Довжина рукояті Б, м - 4.9
Транспортування ґрунту виконується автосамоскидами Scania R124L з
вантажопід’ємністю 2.7 м3.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
84
5.1.7 Визначення схеми виконання робіт при розробці котловану
Визначаємо граничні та оптимальні параметри екскаваторів та проходок.
Довжина робочої передвижки екскаватора з оберненою лопатою:
l Rmax
п к.в. −Rmin , (5.9)
к.в.
де Rmax - найбільший радіус копання, м:
к.в.
Rmax = R −m h ; (5.10)
к.в. к к
де Rmin - найменший радіус копання, м:
к.в.
Rmin = K / 2+m h +0.5; (5.11)
к.в. к
де К – довжина ходової частини екскаватора, м.
Екскаватор Э-10011Д.
Rmax
к.в. =16−0,252,8=15,3м;
Rmin
к.в. = 5,81/ 2+0,252,8+0,5 = 4,105 м.
lп =15,3−4,105=11,195м .
Довжина робочої передвижки екскаватора з прямою лопатою:
lп 0,9(Rк −mh )−Rmin
к ст 0,75Б ; (5.12)
де R - найбільший радіус копання;
к
Rmin
ст - найменший радіус копання на рівні стоянки;
Екскаватор Э-1252Б.
lп =0,9(9,9−0,752,6)−3,6=3,555м ;
lп =0,754,9=3,675м .
5.1.8 Розрахунок транспортних засобів
Розраховуємо необхідну кількість транспортних засобів при роботі екска-
ватора на транспорт. Кількість ґрунту, що завантажується в кузов автосамоски-
ду:
Q
M = , (5.13)
q Ke
де Q – вантажопід’ємність транспортної одиниці, м3;
q – геометрична ємкість ковша, м3;
Ке – коефіцієнт використання ємкості ковша.
Екскаватор Э-10011Д.
2,7
M = = 3,375 ковша, приймаємо 3 ковша.
1,00,8
Тривалість завантаження однієї машини:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
85
M
tп = , (5.14)
n т Кт
де n – технічне число циклів екскавацій від завантаження до завантаження
т
за хвилину, n ;
т = 2,44
К – коефіцієнт, що залежить від організації роботи транспорту,
т
К .
т = 0,75
3
tп = = 2,05хв.
2,440,6
Тривалість циклу:
2 L
Тц = tп + + tр.м. + tм , (5.15)
vср
60
де L – дальність возки ґрунту, L = 5 км;
v – середня розрахункова швидкість руху транспорту, v =19 км/год [ ];
ср ср
t – час розвантаження із маневруванням,
р.м. tр.м. =1.2 хв.. [ ];
t – час маневрування при навантаженні самоскиду, t =1 хв. [ ].
м м
25
Тц = 2,05+ +1,2+1= 35,83 хв.
19
60
Кількість транспортних засобів:
Tц
Nтр = ; (5.16)
tп
35,83
Nтр = =17,48 машин, приймаємо 17 машини. Необхідно скорегувати вели-
2,05
чину t :
п
T
tп =
ц ; (5.17)
Nтр
35,83
tп = = 2,11 хв.
17
Екскаватор Э-1252Б.
2,7
M = = 2,7 ковша, приймаємо 3 ковша.
1,250,8
Тривалість завантаження однієї машини:
3
tп = = 2,05хв.
2,440,6
Тривалість циклу:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
86
25
Тц = 2,05+ + 1,2 + 1 = 35,83хв.
19
60
Кількість транспортних засобів:
35,83
Nтр = =17,48 машин,
2,05
приймаємо 17 машин. Необхідно скорегувати величину tп:
35,83
t хв.
п = = 2,11
17
5.1.9 Визначення техніко-економічних показників варіантів виконання ро-
біт та їх порівняння
Роботи по плануванню будівельного майданчика.
1) Визначення тривалості робіт
Тривалість механічної розробки ґрунту при плануванні майданчика визначається
за формулою:
V V
T = , або T = ; (5.18)
Пекс Пн
де V - об’єм земляних робіт (виїмки), м3;
П - експлуатаційна продуктивність ведучої машини, м3/зміну;
екс
П - нормативна продуктивність ведучої машини м3/зміну;
н
ac
Пн = ; (5.19)
Н м.ч.
де a - одиниця вимірювання прийнята по ДБН, a =1000 м3 ;
с - тривалість робочої зміни, с = 8,2 год ;
Н - норма затрат машинного часу по ДБН, маш.-год.
м.ч.
3600сqK K K
П e в h
екс = ; (5.20)
tц
де q - геометрична ємність ковша, м3;
K - коефіцієнт використання ємності ковша:
e
K
Ke =
н ; (5.21)
K р
де K - коефіцієнт заповнення ковша скрепера,
н K ;
н = 0,8
K р - коефіцієнт початкового розширення ґрунту, K р =1,8 ;
Арк.
192.Б–91.ПЗ
87
0,8
Ke = = 0,44 ;
1,8
K - коефіцієнт використання скрепера в часі, прийнятий для розробки і
в
переміщення ґрунту рівним 0,8 [];
K - коефіцієнт впливу глибини виїмки і висоти насипу на продуктивність
h
скрепера, для причіпних скреперів приймається 1;
t - тривалість одного повного циклу роботи, с:
ц
t = t + t + t + t + t ; (5.22)
ц н г р п пов
де t - час набору ковшем ґрунту;
н
t - час руху завантаженого скрепера;
г
t - час розвантаження ковша;
р
t - час руху порожнього скрепера;
п
t - час на поворот, ;
пов tпов =10..25с
3,6Lн(г ,п)K у
tн(г ,п) = ; (5.23)
vн(г ,п)
де K - коефіцієнт, що враховує довжину розгону, уповільнення і переми-
у
кання передач;
v - швидкість руху відповідно різання ґрунту, навантаженої машини та
н(г,п)
порожньої машини;
L - довжина шляху відповідно набору ґрунту, навантаженої машини та
н(г,п)
порожньої машини;
Довжина завантаження скрепера:
2qKe (1+ Kп )Lн = ; (5.24)
ahз
де K - коефіцієнт призми волочіння [];
п
a - ширина різання ножа, м;
h - прийнято товщина стружки (менше
з h );
max
Скрепер Д392.
Нм.ч. = 48,6 маш.− год.;
10008,2 м3
Пн = =168,72 ;
48,6 зміну
5529,19
T = = 32,8 змін .
168,72
2150,44 (1+ 0,11)
Lн = =17,14 м ;
2,850,3
Арк.
192.Б–91.ПЗ
88
Lп =105,6 м;
3,617,141,2
tн = = 37с ;
2
3,6105,61,2 3,6105,61,2
t ;
г + tп = + = 28,4с
25 45
tр = 42с ; tпов = 25с .
tц = 37+ 28,4+ 42+ 45=152,4с ;
36008,2150,440,81 м3
Пекс = =1022,74 ;
152,4 зміну
5529,19
T = = 5,41зміни ;
1022,74
Тривалість приймаємо за більшою продуктивністю – 5,41 зміни.
Скрепер Д357М.
Нм.ч. =56,56 маш.− год.;
10008,2 м3
Пн = =145,0 ;
56,56 зміну
5529,19
T = = 38,13 змін .
145,0
280,44 (1+ 0,13)
Lн = = 9,98 м ;
2,750,29
Lп =105,6 м;
3,69,981,2
tн = = 21,6с ;
2
3,6105,61,2 3,6105,61,2
tг + tп = + = 31,2с ;
23 40
t = 42с ;
р t .
пов = 25с
tц = 21,6+31,2+ 42+ 25 =119,8 с ;
36008,280,440,81 м3
Пекс = = 693,9 ;
119,8 зміну
5529,19
T = = 7,97 зміни ;
693,9
Тривалість приймаємо за більшою продуктивністю – 7,97 змін.
Каток ДУ-16В ущільнює ґрунт за 4 проходки при товщині шару 0.25 м.
Продуктивність катка:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
89
10008,2
Пн = = 276,56 м3/зміну
29,65
Тривалість роботи катка :
5529,19
T = = 20 змін.
276,56
2) Визначаємо трудоємкість розробки одиниці об’єму ґрунту для повністю
механізованого процесу:
Q
q = мі ; (5.25)
е
V
де Q − витрати праці, пов’язані із виконанням механізованого процесу,
мі
люд.-год.:
Qмі = (Ti Mi c+ qм.д. +qтр +q ; (5.26)
доп)
де T – тривалість роботи даної машини, змін;
i
M – число робочих, що керують машиною;
i
q – витрати праці на монтаж та демонтаж, люд.-год.;
м.д.
q - витрати праці на транспортування, люд.-год.;
тр
q – витрати праці на виконання додаткових робіт, люд-год.
доп
Скрепер Д392.
Qмі =5,4118,2+2018,2 = 208,36 люд.− год.
208,36
qе = = 0,038 люд.− год. м3 ;
5529,19
Скрепер Д357М.
Qмі = 7,9718,2+ 2018,2 = 229,35люд.− год.
229,35
qе = = 0,041 люд.− год. м3 .
5529,19
3) Собівартість одиниці продукції:
С
Се =
0 ; (5.27)
V
де Со – вартість усього об’єму механізованих робіт, грн.:
Co =1,08(Cм.см Ті +Сдоп)+1,5З (5.28)
І і
де См.см – собівартість машино-зміни окремих машин, що входять у комплект,
грн.;
Сдоп – додаткові одноразові витрати, пов’язані із організацією механізованих
робіт, грн.;
З – заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси, грн.
і
Арк.
192.Б–91.ПЗ
90
Собівартість машино-зміни землерийної машини:
Е Г
Cм.см = + +Сэ.т , (5.29)
Т і Т д
де Е – одноразові витрати по доставці машин на будівельний майданчик, на-
ладку, грн.;
Тд – директивне число змін роботи машини у рік;
Сэ.т. – постійні експлуатаційні витрати, грн.;
Г – річні витрати, пов’язані із амортизаційними відрахуваннями та інше,
грн.:
М А
Г = , (5.30)
100
де М – розрахункова вартість машини, грн.;
А – амортизаційні відрахування, %;
β – число змін у добу.
Скрепер Д392.
6099025
Г = = 7623,75грн.;
1002
30 7623,75
Cм.см = + + 9,66 = 42,99 грн.;
5,41 274,4
Co =1,0842,995,41= 251,18грн.;
С 251,18 грн
е = = 0,045 .
5529,19 м3
Скрепер Д357М.
2050025
Г = = 2562,5грн.;
1002
30 2563,5
Cм.см = + + 5,41=18,52 грн.;
7,97 274,4
Co =1,0818,527,97 =159,41грн.;
С =159,41 грн
е = 0,029 .
5529,19 м3
Роботи по розробці котловану.
Визначаємо техніко-економічні показники застосування екскаватора Э-
5015В із зворотною лопатою і відповідним комплектом машин та екскаватора Э-
1252Б із прямою лопатою і комплектом машин.
Екскаватор Э-10011Д.
Експлуатаційна продуктивність:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
91
П =60сqn K K ; (5.31)
е T e В
де Ке – коефіцієнт використання ємкості ковша;
Кв – коефіцієнт використання змінного часу.
м3
Пе = 608,21,0 2,440,80,64 = 614,65 .
зміну
Бульдозер ДЗ-42 зрізає недобір ґрунту (1679,33 м3).
Нормативна продуктивність бульдозера:
10008,2 м3
Пн = = 325,14 ;
25,22 зміну
1679,33
T = = 5,16 змін, приймаємо 5 змін.
325,14
Тривалість роботи екскаватора:
25669,79
T = + 5 = 46,76 змін, приймаємо 46 змін.
614,65
Витрати праці:
Qмі = 4618,2+518,2 = 418,2 люд.− год.
Трудоємкість розробки одиниці продукції:
418,2
qе = = 0,016 люд.− год. м3 .
25669,79
Виконуємо розрахунок собівартості одиниці продукції.
Собівартість машино-зміни екскаватора:
2049018,5
Г = =1895,33грн.;
1002
42,75 1895,33
Cм.см = + + 4,425 =10,60грн.
46 361
Собівартість машино-зміни самоскида:
С =С ; (5.32)
м.см э +Эе Lпр.см
де Сэ – експлуатаційні витрати, що не залежать від пробігу машини, грн.;
Эе – витрати на одиницю пробігу – 1 км, грн.
Lпр.см – змінний пробіг транспорту із вантажем і без нього:
60c
Lпр.см = 2L Кв ; (5.33)
Тц
608,2
Lпр.см = 25 0,6 = 82,39 км.
35,83
См.см =1,309+0,10382,39=9,80 грн.
Собівартість механізованих робіт:
Арк.
192.Б–91.ПЗ
92
Co =1,08(10,6046+9,8046)=1013,47грн.
Собівартість одиниці продукції:
С =1013,47 грн
е = 0,039 .
25669,79 м3
Екскаватора Э-1252Б.
Експлуатаційна продуктивність:
м3
Пе = 608,21,252,10,80,5 = 516,6 .
зміну
Тривалість роботи екскаватора:
25669,79
T = + 5 = 54,69 змін, приймаємо 54 змін.
516,6
Витрати праці:
Qмі = 5418,2+518,2 =483,8люд.− год.
Трудоємкість розробки одиниці продукції:
483,8
qе = = 0,019 люд.− год. м3 .
25669,79
Виконуємо розрахунок собівартості одиниці продукції.
Собівартість машино-зміни екскаватора:
1990018,5
Г = =1840,75 грн.;
1002
56 1840,75
Cм.см = + + 4,995 =11,13 грн.
54 361
Змінний пробіг транспорту:
608,2
Lпр.см = 25 0,5 = 68,66 км.
35,83
См.см =1,309+0,10368,66=8,38 грн.
Собівартість механізованих робіт:
Co =1,08(11,1354+8,3854)=1137,82грн.
Собівартість одиниці продукції:
С =1137,82 грн
е = 0,044 .
25669,79 м3
Арк.
192.Б–91.ПЗ
93
Техніко-економічне порівняння варіантів виконується в таблицях 5.7 та 5.8.
Таблиця 5.7 ― Техніко-економічне порівняння варіантів механізації планувальних робіт
№ Варіанти
Показник
п/п Д392 Д357М
1 Собівартість розробки 1 м3 ґрунту, грн. 0.045 0.029
Трудоємкість розробки 1 м3 ґрунту, люд.-
2 0.038 0.041
год.
3 Тривалість основних робіт, змін 5 8
Обираємо варіант ― скрепер Д357М.
Таблиця 5.8 ― Техніко-економічне порівняння варіантів механізації планувальних робіт
№ Показник Варіанти
п/п Э-10011Д Э-1252Б
1 Собівартість розробки 1 м3 ґрунту, грн. 0.039 0.044
Трудоємкість розробки 1 м3 ґрунту, люд.-
2 0.016 0.019
год.
3 Тривалість основних робіт, змін 46 54
Обираємо варіант ― екскаватор Э-10011Д.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
94
5.1.10 Складання калькуляції трудових витрат
Таблиця 5.9 ― Калькуляція трудових витрат
На одиницю ви-
На весь об’єм
міру
Склад ланки
робочих, їх
кваліфікація
Роботи
та кількість
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Тесля
§ 2-1-6, таб-
1 Розбивка майданчику 1 м2 19200 ― ― 2.11 10-32 5 розряду, 2
лиця 2, п.4
чол.
§ 2-1-5, таб- Зрізання рослинного Машиніст 5
1000 1.8 3.44
2 лиця 4, п. 1б, шару ґрунту бульдо- 3 1.92 1-91 3-67 розряду, 1
м 1.8 3.44
3б зером ДЗ-42 чол.
Розробка ґрунту
скрепером Д357М Машиніст 5
100 0.62 34.28
3 § 2-1-21 ємкістю ковша 18.0 3 55.29 2-10 116-11 розряду, 1
3 м 5.66 312.94
м переміщення до чол.
100 м
Машиніст 5
Планування відкосів 1000 0.58 0.06
4 § 2-1-40 0.11 0-61 0-07 розряду, 1
бульдозером ДЗ-42 м2 0.58 0.06
чол.
§ 2-1-22, Ущільнення ґрунту Тракторист 5
100 0.75 41.47
5 таблиця 2, п. катком ДУ-16В 3 55.29 0-51.2 28-31 розряду, 1
м 0.75 41.47
1б (4 проходки) чол.
Тесля
§ 2-1-6, таб-
6 Розбивка котловану 1 м2 7776 ― ― 2.11 10-32 5 розряду, 2
лиця 2, п.4
чол.
Розробка ґрунту у
Машиніст 5
§ 2-1-8, таб- котловані екскавато- 100 1.75 99.23
7 256.70 2-31 592-98 розряду, 1
лиця 4, п. 1б ром Э-10011Д із м3 1.75 99.23
чол.
ємкістю ковша 1.0 м3
Транспортування
Шофер
За розрахун- ґрунту автосамоски- 100
8 3 256.70 ─ ─ ─ ─ 3 класу,
ком дами Scania R124L м
18 чол.
на відстань 5 км
Планування дна кот-
§ 2-1-15, Машиніст 4
ловану (розробка 100 0.33 5.54
9 таблиця 2, п. 3 16.79 0-35 5-88 розряду, 1
недобору бульдозе- м 0.33 5.54
2б чол.
ром ДЗ-42)
§ 2-1-22, Ущільнення ґрунту Тракторист 5
100 0.75 14.58
10 таблиця 2, п. катком ДУ-16В 3 19.44 0-51.2 9-95 розряду, 1
м 0.75 14.58
1б (4 проходки) чол.
1065.36
Всього 777-61
1061.14
Арк.
192.Б–91.ПЗ 95
№ процесу
§ ЕНиР
Одиниці виміру
Об’ єм робіт
Норма часу,
люд.-год.
маш.-год.
Розцінка, грн.
Трудоємкість,
люд.-год.
маш.-год.
Зарплата, грн.
5.1.11 Визначення техніко-економічних показників проекту
Тривалість виконання робіт по календарному плану 36 зміни.
Трудоємкість розробки 1 м3 ґрунту:
8,236
qе = = 0,0095 люд.− год. м3
25669,79+ 5529,19
Собівартість розробки 1 м3 ґрунту:
777,61 грн
Се = = 0,025
25669,79+ 5529,19 м3
5.1.12 Розробка заходів з техніки безпеки
1) Всі машини та механізми повинні бути обладнані звуковою сигналізацією.
Значення сигналів роз’яснюється всім робочим, пов’язаним із роботою ма-
шин.
2) При огляді робочих органів машин, останні мають бути опущені на землю.
3) Забороняється рух машин та механізмів на відстані менш 2.5 м від бровки ко-
тловану.
4) Забороняється знаходження людей в зоні дії машин (для екскаватора – небез-
печна зона 12.8 м).
5) Забороняється знаходження водія у кабіні автомобіля під час завантаження.
Арк.
192.Б–91.ПЗ
96
5.2 Технологічна карта на влаштування підлоги з керамічної плитки
5.2.1 Загальні положення
Улаштування підлоги варто виконувати по робочим кресленням із
дотриманням норм і правил передбачених ДБН Д.2.2-11-99. Збірник 11. Підлоги,
СНиП III-4-80*”Техника безопасности в строительстве” ДБН А.3.2-2-2009
Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у
будівництві. Основні положення (НПАОП 45.2-7.02-12) і даною картою.
Роботи належить виконувати комплексною бригадою, що складається із
спеціалізованих ланок.
До початку робіт на об’єкті повинні бути виконаними наступні роботи:
• закінчені всі будівельні і монтажні роботи;
• закінчене внутрішнє оздоблення;
• перевірена основа під підлогу і прийнята по акту на приховані роботи;
• підготовлені машини, обладнання, інструменти, інвентар і матеріали.
Роботи по влаштуванню підлог виконують окремими захватками, площа яких
назначається в межах приміщень, деформаційних швів,технологічних каналів,
лотків,трапів. Для виконання робіт корпус будівлі ділять на 3 ділянки. Кожну
ділянку в свою чергу розбивають на захватки. Розмір захваток залежить від
габаритів приміщення в якому укладається підлога. З метою збереження
цілісності виконаної підлоги роботи варто починати з ділянок, що найбільш
віддалені від місць надходження матеріалів до них.
До проектування підлог слід приступати після отримання даних по умовам
експлуатації в число яких входять в першу чергу :
- описання технологічного процесу ;
- місцезнаходження окремих механізмів , як стоячих на власних
фундаментах так і на підлозі
- розташування і розміри проходів в цеху та міст складування
розташування каналів для інженерних мереж;
Арк.
192.Б-91.ПЗ
97
- дані про рух без рельсового транспорту із вказанням типа колес ,
максимальної швидкості .
• Підлоги мають бути довговічними надійно протистояти стиранню
верхнього
шару, бути важкозаймистими , мати високі показники з тепло-звукоізоляції ,
гарні експлуатаційно-гігієніні властивості , відповідати вимогам художньо-
декоративним вимогам.
Улаштування підлоги варто виконувати в такій технологічній послідовності:
• ущільнення грунту з щебнем
• улаштування підстилаючого шару (підготовки)- елемента підлоги, який
розподіляє навантаження на грунт;
• улаштуваня ізоляційного шару – гідроізоляції з двох шарів гідроізолу;
• влаштування вирівнюючого шару та заповнення швів – шару 20-30 мм
завтовшки який вирівнює та з’єднує покриття з нижніми елементами
підлоги;
• укладка керамічної плитки – верхнього елемента підлоги , яка сприймає
експлуатаційне навантаження.
5.2.2 Ущільнення грунту.
Так як на основу грунта вкладають бетонний підстилаючий шар , то
поверхню грунта ущільнюють щебенем величиною 40-60 мм.Для цього грунт
зволожують до набуття їм помірної вологості , розсипають по ньому щебінь
шаром товщиною 5-8 см. , утоплюють його катком на глибину неменше 4см.
Потім перевіряють рівність отриманної основи двухметровою контрольною
рейкою і горизонтальним рівнем . Просвіт між основою і рейкою в будь якому
напрямі не повиннні перевищувати 20мм.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
9 8
5.2.3 Улаштування підстилаючого шару
Підстилаючий шар влаштовують на грунте для рівномірного розподілення
діючих навантажень . Підстилаючий шар влаштовують із важкого бетона з
густиною 2200-2400 кг/м3 товщиною 100 мм.
Перед влаштуванням бетонного підстилаючого шару ґрунтову основу
розбивають на полоси шириною 3-4 м. Верхній рівень підстилаючого шару
повинен бути нижче рівня на товщину вижчележачих шарів . Для цього на стіни
і колони приміщень наносять риски у відповідності з винесеними на них
відмітками рівня верхньої відмітки підлоги . Відмітки виносять за допомогою
нівеліра .
На границях полос встановлюють на раніше улаштовані і зрівнянні по
нівеліру підкладки (маячні дошки) з від фугованими верхніми кромками ,
розташованими на відмітці підстилаю чого шару . Потім перевіряють щільність
прилягання дошок до ґрунтової основи , виявлені зазори видаляють .
Бетону суміш доставляють бетоновозами , вкладають її за допомогою
рухомих ємкостей і лопат в полоси через одну , щоб забезпечити зручний підхід
робочим для вирівнювання суміши грибком і ущільнення вібраторами .
Вирівняний шар бетонної суміші ущільнюють поверхневими вібраторами
ИВ-2
Після набуття бетоном достатньої міцності , починають бетонувати пропущені
полоси .Для цього знімають маячні дошки , а поверхню укладеної суміши
вирівнюють по раніше забетонованим полосам . В бетонний підстилаючий шар
закладають анкера і пробки для кріплення деталей окантовки підлог чи
залишають в ньому гнізда для послідуючої закладки в них цих деталей .
Для забезпечення нормального твердіння бетон вкривають та поливають.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
99
5.2.4 Улаштування ізоляційного шару
Гідроізоляцію влаштовують для захисту від води конструкцій ,та
забезпечення нормальної експлуатації будівлі.
Гідроізоляція виконується оклеєчна з двох шарів гідроізола на бітумній
мастиці з температурою більше 160° .
Для підготовки гідроізола використовують спеціальний верстат СОТ-2А .
Підготовка заклечається в змочуванні матеріала розчинником та перемотування
матеріала на іншу сторону для попередження виникнення хвиль . Зберігають
рулони у вертикальному положенні для попередження склеювання шарів . Перед
наклеюванням гідроізоляційного ковра поверхню підстилаючого шару
вирівнюють і висушують , кутискашують по фасці під кутом 45° або
закругляють по радіусу 10 см. , виступаючу арматуру зрізають .Основу
очищують від бруду та сміття та грунтують розжиженим бітумом . Ґрунтовку
приготовляють із суміши бітума з бензином у відношенні 1:3 шляхом її нагріву
і перемішування . Гідроізоляцію виконує ланка з двох чоловіків . Рулон
розкотують , оброблюють його поверхню розрізають на полотнища необхідної
довжини і скотують знов в рулон .
Довжину полотнищ приймають на 40-45 см довше ніж приміщення , щоб кінці
полотнищ на стіну не менше ніж на 20 см.
Один робочий наносить на основу мастику , другий слідом клеїть рулон
ізоляційного матеріала розкотуюи його походу роботи так, щоб кожне
послідуюче полотнище перекривало послідуюче не менш чим на 10-12 см. в
повздовжніх стиках та 15-20 см. в поперечних. Поперечні шви розташовують
врозбіжку так ,щоб вони не співпадали між собою . Горячу мастику наносять
покрівельними щітками влаштування вирівнюючого шару та заповнення швів.
Арк.
192.Б-91.ПЗ 10 0
5.2.5 Улаштування вирівнюючого шару та заповнення швів
Перед укладанням вирівнюючого шару із цементно піщаного розчину
поверхню спочатку перевіряють . Горизонтальність поверхні перевіряють 2-х
метровою контрольною рейкою та будівельним рівнем УС2-500 . Відхилення
поверхні підготовчого шару від горизонтальної поверхні допускається не більше
0,2 % від існуючого розміру приміщення . При ширині або довжині приміщення
ці розміри не повинні перевищувати 50мм. Просвіти між рейкою та підготовчим
шаром допускаються не більше 10 мм . Розчин приготовляють на приоб’єктному
розчинном вузлі , сухий розчин завозять з заводов ЗБІ автосамоскидами і
вигружають біля розчиномішалок.
Пліточні покриття на прошарку із мастики виконують по стяжці , яку
підготовляють та вирівнюють особливо якісно . Порушення цілісного шару
стяжки і западаючи нерівності заділують цементно піщаний розчином складу 1:3
.Поверхня стяжки під мастики повинна бути дуже рівною так як товщина шару
мастики для наклеювання не повинна перевищувати 0,8-1мм.
Після підготовки основи на поверхню укладають маячні рейки товщиною
рівною укріплюю чому шару розташовуючи їх через 1,5-2,5м. Після цього
поверхню грунтують пластифіцированою дисперсією ПВА ,розчиненою водою у
відношенні 1:5,25 Грунтовку наносять невеликими ділянками по ходу
укладки.Для наклеювання плитки використовують полівінілацетатна мастика
ПЦ . Мастику ПЦ виготовляють безпосередньо на будівельному майданчику в
розчинозмішувачі СО-46А.
5.2.6 Укладка керамічної плитки
Після перевірки кутів , розбивки покриття майбутньої підлоги ,винесення
на стіни проектної відмітки рівня верхнього покриття підлоги приступають до
установки маяків. Рисунок покриття підлоги складається з трьох частин :
Арк.
192.Б-91.ПЗ 10 1
пристінних плиток , фризових рядів , та плиток на всій іншій частині підлоги
(фон). Фриз і фон завжди укладають із цілих плиток .
До початку укладання покриття підлоги укладають маяки. Маяки бувають
трьох типів :
- реперні , які встановлюються у стін для визначення в натурі рівня підлоги
- фризові розтошовані в кутах фризових полос на рівні реперних маяків
- проміжні , які встановлюють в приміщеннях з великою площею для
контроля за рівнем настилаємих плит .
Проміжні маяки встановлюють через 2 м. один від одного . Всі маячні
плитки укладають на жорсткому розчині і встановлюють спочатку трохи
вище , чим по відмітці , а при вивірці маяків їх відсажують до потрібної
відмітки легкими ударами молотка . Кутові маячні плитки фризового ряду
спочатку вкладають насухо , а після перевірки взаємного положення кутів
плитки осаживають в розчин до заданого рівня.
Після того як маяки встановлені , біля них в підлогу забивають стальні
штирі , між натягують шнури - прічалки для створення рівної лінії
плиточного ряду . По натягнутому шнуру укладають фризовий ряд плиток
спочатку насухо для точного визначення розміщення проміжних фризових
маяків розташованих через 20-25 плиток. Після укладки проміжних фризових
проміжних маяків настилають фризові ряди . Потім поперек приміщення
через кожні 20-25 плиток укладають маячні полоси- провиски , тобто ряди
плиток які йдуть паралельно короткій стороні фриза , вони служать для
обеспечення горизонтальності укладаємих плиток фона , щоб шнур ,
натягуємий вздовж більшої сторони приміщення не провисал .
Після влаштуваня фризів і провєсок починають укладати задєлку і
основний фон покриття підлоги окремими захватками шириною від 3-6
плиток.
Плитку укладають захватками які расположують вздовж довшої стіни . При
визначенні направлення укладки плиток слід врахувати , що шви розтошавоні
Арк.
192.Б-91.ПЗ
10 2
вздовж шнура – причалки виходять більш рівними , а поперечні шви виходять
менш рівними но при відсутності прямого світла із вікон це менше помітно
.Тому в тих приміщеннях де двері та вікна знаходяться в повздовжніх стінах ,
вигідніше призначать захватки поперек приміщення .
Захватки огранічують з одної сторони стіною чи раніше укладенним рядом
плиток , а з іншої шнуром який натягують між двома штирями , вбитими в
основу підлоги у протилежних стін приміщення . Щоб правильно намітить
захватку і розташувати шнур на відстані потрібного цілого числа плиток .
Захватку на всю довжину та ширину не менше 1м. заповнюють за
допомогою совкової лопати розчином марки 150 . Розчин вирівнюють рейкою .
Товщина прошарку повинна бути 20-30мм. Ширина полоси укладеного розчину
повинна перевищувати ширину захватки на 20-30 мм. Якщо була перерва в
роботі , цей загуслий шар розчину виступаючий із под плиток зрубують та
удаляють . укладку плиток слід закінчить до початку схвачування розчину ,
тобто через 6-7 годин після його приготовлення .
Правильність укладки плиток , систематично перевіряють у всіх напрямках
рівнем та правилом , кінці якого опирають на маячні ряди плиток .
5.2.7 Операційний контроль якості при укладці
керамічної плитки
До початку робіт по улаштуванню підлог плитка повинна бути очищена від
розчину , снігу , бруду . Плитки з тріщинами , дефектами на лицьовій чатині ,
відколотими кутами і перекосами відбраковують . Поверхні перед облицовкою
повинні бути очищені від розчину маслянистих пятен . При укладці керамічної
плитки основу промивають водою . Плитку укладають на рівну поверхню на
розчині складу 1:2 , 1:3 . Температура в’яжучих повинна бути не менше 15° С .
Шви між укладенними плитками через 1-2 дня після після укладки заповнюють
розчиненням розчинном складом 1:1 , очищують від зайвого розчину ,затирають
Арк.
192.Б-91.ПЗ
10 3
тканиною , промивають водою і посипають вологими опилками .
При застосуванні бітумних мастик очищену основу грунтують розчинном
бітума марки ІІІ-V . Бітумні суміши при цьому повинні мати температуру 165-
170° . Плитка вкладаємо на мастиці повинна бути сухою . Товщина прошарку
гарячих бітумних мастик повинна бути 2-3 мм.; при цьому мастику наносять
на тильну сторону плитки . Після укладки плиток поверхня пола повинна бути
протерта дрібним піском до застигання мастики в швах ; залишки мастики
необхідно удалити за допомогою розчинників .
Температура повітря в приміщенні , де виконуються роботи , повинна бути
не менше 10°С .
При влаштуванні плінтусів слідує якісно очистити місце плінтусів від
будівельного сміття та бруду . Плінтус повинен мати прочне зчеплення з
основою та со стінами Просадка покриття із плитки укладеної на прошарку із
бітумної мастики під дією навантаження 200кг протягом двох суток
допускається 1,5мм. Прийомка підлог допускається тільки після набуття
проектної міцності.
5.2.8 Вказівки до проведення робіт
1. Підстилаючий шар влаштовується по ущільненому грунту із щебенем
2. Підстилаючий шар влаштовується з цементно –піщаного розчину
товщиною 100 мм.
3. По підготовці влаштовують гідроізоляцію з гідроізола.
4. При влаштуванні підготовки під плитку під плитку поверхню очищують
від бруду та промивають водою .
5. Керамічні плитки перед їх укладкою замочують у воді .
6. До початку робіт плитки повинні бути очищенні від розчину ,мастики ,
бруду , жирових п’ятен .
7. Поверхня перед облицовкою повинна бути очищена від бруду ,
Арк.
192.Б-91.ПЗ
10 4
будівельного сміття.
8. Прошарок розчину розстилають одразу полосою довжиною 1м.
9. Починають укладку плиток з реперних маяків які встановлюють у стін на
відмітці чистої підлоги та фризових які встановлюють на лінії фриза в кутах.
10. Плитку укладають починаючи з фризових рядів розташованих вздовж
стіни , протилежній виходу , після цього приступають до покриття підлоги
рухаючись до стіни з виходом.
11. Плитку укладають одразу після нанесення прошарку , підганяючи їх під
шнур натягнутий між маяками.
5.2.9 Вказівки з безпеки життєдіяльності
1. При виконанні робіт додержуватись вимог СНиП ІІІ-4-80*”Техника
безопасности в строительстве”.
2. На ділянках де ведеться влаштування підлоги із керамічної плитки
забороняється знаходження сторонніх осіб та проведення інших робіт.
3. До робіт із розчиномішалкою допускаються робітники не молодше 18
років .
4. Розчиномішалки повинні бути заземлені та огороджені .
5. В робочій зоні встановити знаки безпеки та огородження.
6. При приготуванні мастик площадку приготовлену під котли огороджують
та біля кожного котла знаходиться протипожежний комплект .
7. Котли при приготуванні бітуму повинні щільно зачинятися та
заповнюватися не більше ніж ¾ об’єму .
Арк.
192.Б-91.ПЗ
10 5
5.2.10 Складання калькуляції трудових витрат
та заробітної платні
Складається з метою визначення затрат праці , і щоб підрахувати техніко –
економічні показники варіантів виконання робіт по влаштуванню підлоги із
керамічної плитки.
Калькуляція є основним документом для визначення трудоємкості та
заробітної платні. На основі калькуляції в подальшому розраховуються
визначення строків виконання робіт, визначення техніко-економічних
показників.
Калькуляція складається на основі [ ]. Розрахунок калькуляції приведено в
таблиці 5.7.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
10 6
Таблиця 5.7 ― Калькуляція трудових витрат
На од. На весь об’єм
виміру
Склад
ланки
робочих,
Роботи
їх
кваліфіка
ція
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
§ 11-2,
Ущільнення грунту зі 100 34,15 робочий
1 таблиця 4,75 7,19
2 37-30 177-18 3 розряд 1
1, п.2 щебенем м - -
Влаштування
Бетонщик
100 4,75 2,56 121,60
2 § 11-11 вирівнюючого шару з 147-50 700-63 4 розряд 4
м2 - -
піщано цементного
розчину δ=100мм
Влаштування
гідроізоляції з двох
2 0,45 213,75 Ізоліровщік:
3 § 13-225 м 475 0-25 118-75 3 розряд
шарів гідроізола на - - 4
2 розряд
бітумній мастиці 2
Влаштування
прошарку та
100 3,71 19,5 72,35 Бетонщик
4 § 11-55 заповнення швів з 2 84-50 313-50 4 розряд 3
м - -
піщано цементного 3 розряд 3
розчину δ=30мм
Влаштування
Ізоліровщик
прошарку та 100 1,04 21,3 22,15 :
5 §11-105 79-60 82-78
заповнення швів з м2 - - 5 розряд 1
бітумної мастики 3 розрядл 1
облицюв
§ 19-20 Укладання керамічної
475 0,56 266 плиточн.
6 таблиця м2 0-33 156-75 3
1, п.5в плитки - - 4 розряд
3
3 розряд
730 1549-
Всього
- 59
Арк.
192.Б-91.ПЗ
10 7
№ процесу
§ ЕНиР
Од. виміру
Об’ єм робіт
люд.-год
Норма часу,
маш-год
Розцінка, грн
Ттрудоєм- люд.-год
кість, маш-год
Розцінка, грн
кількість
5.1.11 Складання таблиці технологічних розрахунків
Таблиця технологічних розрахунків являється основним документом для
складання графіку виконання робіт та визначення строків виконання робіт.
Таблиця технологічних розрахунків складається на основі калькуляції
трудових витрат та заробітної платні.
Технологічні розрахунки приведені в таблиці графічної частини аркуш 8.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
10 8
5.3 Загальні рішення по організації будівництва
5.3.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно, на сторінці 424, пункт 1[19] нормативна тривалість будівництва
складає (місяця):
загальна – 24;
підготовчий період – 3;
передача обладнання в монтаж – 18-21;
монтаж обладнання – 5.
Згідно [19] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
1) загальна – 24;
2) підготовчий період – 3;
3) передача обладнання в монтаж – 18-21;
4) монтаж обладнання – 5.
5.3.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.24.
Таблиця 5.24 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
№ Робота, формула підрахунків Одиниці Загальна 1-а ділянка 2-а ділянка
п/п виміру кількість
1 2 3 4 5 6
Роботи підготовчого періоду
1 Зрізка рослинного шару бульдозером
100 м2 192 192
160×120
2 Влаштування тимчасових будівель і
споруд
а) навіс м2 50 50
б) туалет очко 4 2х2
в) душова ріжок 4 2х2
3 Влаштування тимчасового водогону
м.п.
Ø100 мм: 2×(84+120)+30 438 438
до 1 дюйма 150 150
4 Влаштування тимчасової каналізації м.п. 250 250
5 Влаштування тимчасових доріг (з
м2 7711.1 7711.1
будгенплану)
6 Влаштування тимчасового
м.п. 744 744
електроосвітлення 2×(244+128)
7 Влаштування слабострумних мереж
а) радіо м.п. 300 300
б) телефон м.п.
300 300
Арк.
192.Б-91.ПЗ
10 9
Таблиця 5.24 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
1 2 3 4 5 6
8 Влаштування тимчасової огорожі м.п.
майданчика 712 712
2×(226+130)
Підземні роботи
1 Розробка ґрунту скрепером м3 5529.2 5529.2
2 Розробка ґрунту екскаватором з
м3 25669.8 25669.8
завантаженням в автосамоскид
3 Зрізка недобору ґрунту
м3 1679.3 1679.3
механізованим способом
4 Улаштування бетонних
монолітних фундаментів ФМ-1 5 м3 180 90 90
м3×18
5 Улаштування бетонних
монолітних фундаментів ФМ-2 8 м3 288 144 144
м3×18
6 Улаштування бетонних
монолітних фундаментів ФМ-3 9 м3 162 81 81
м3×9
7 Улаштування бетонних
монолітних фундаментів ФМ-4 м3 15 15 -
7.5 м3×2
8 Улаштування бетонних
монолітних фундаментів ФМ-5 м3 24 24 -
12 м3×2
9 Улаштування бетонних
монолітних фундаментів ФМ-6 м3 13.5 13.5 -
13.5 м3×1
10 Монтаж збірних залізобетонних
шт. 52 26 26
фундаментних балок
11 Зворотна засипка ґрунту
механізованим способом з м3 24935.3 12467.7 12467.7
пошаровим ущільненням
Влаштування бетонної основи під підлогу
1 Ущільнення ґрунту щебенем
м2 7776 3888 3888
72×54
2 Влаштування оклеєчної
м2 7776 3888 3888
гідроізоляції
3 Влаштування підстилаю чого
м2 7776 3888 3888
шару із щебеню
4 Влаштування бетонної силової
м2 7776 3888 3888
плити товщиною 100 мм
Монтаж конструкцій каркасу
1 Монтаж металевих колон
1) вагою до 1 т т 80 40 40
2) вагою до 3 т т 22 11 11
2 Монтаж металевих балок до 2 т т 192 96 96
Арк.
192.Б-91.ПЗ
1 10
3 Монтаж кроквяних ферм
т 160 80 80
прольотом >36м
4 Монтаж балок настилу 100 шт. 158.1 79.05 79.05
5 Монтаж горизонтальних зв’язків т 38.4 19.2 19.2
6 Монтаж настилу т 549.6 274.8 274.8
7 Кладка зовнішніх цегляних стін м3 791.0 395.5 395.5
8 Влаштування цегляних
100 м2 40.98 20.49 20.49
перегородок в ½ цегли
9 Встановлення перемичок шт. 302 151 151
10 Встановлення віконних блоків м2 1321.6 660.8 660.8
Таблиця 5.24 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
1 2 3 4 5 6
11 Встановлення дверних блоків м2 249.36 124.68 124.68
Влаштування покрівлі
1 Монтаж профнастилу 100 м2 77.76 38.88 38.88
2 Укладка утеплювача 100 м2 77.76 38.88 38.88
3 Влаштування вирівнюючої
100 м2 77.76 38.88 38.88
стяжки
4 Укладка руберойду на в два шари 100 м2 77.76 38.88 38.88
5 Улаштування захисного шару
100 м2 77.76 38.88 38.88
гравію
Влаштування підлоги
1 Влаштування бетонної підлоги 100 м2 70.96 35.48 35.48
2 Влаштування підлоги із
100 м2 2.59 1.295 1.295
керамічної плитки
3 Улаштування підлоги із
100 м2 2.12 1.06 1.06
лінолеуму
Внутрішнє опорядження
1 Фарбування в/е фарбами 100 м2 60.59 30.3 30.3
2 Влаштування підвісної стелі 100 м2 6.42 3.21 3.21
3 Облицювання керамічною
100 м2 2.79 1.40 1.40
плиткою
4 Влаштування штукатурки 100 м2 93.3 46.65 46.65
5 Пофарбування вогнезахисним
100 м2 84.94 42.47 42.47
покриттям конструкцій каркасу
Зовнішнє опорядження
1 Улаштування каркасу утеплення т 18.98 9.49 20.73
2 Укладка утеплювача 100 м2 31.64 15.82 15.82
3
Монтаж фасадного профнастилу 100 м2 31.64 15.82 15.82
4 Влаштування вимощення 100 м2 3.67 1.84 1.84
Монтаж технологічного обладнання
Монтаж технологічного
обладнання грн. 86414.2 43207.1 43207.1
102874 м3×0.84
Наладка і пуск технологічного обладнання
Наладка і пуск технологічного 5143.7
обладнання грн. 10287.4 5143.7
102874 м3×0.1
Арк.
192.Б-91.ПЗ
11 1
Внутрішні санітарно-технічні роботи
Внутрішні санітарно-технічні
роботи грн. 26747.2 13373.6 13373.6
102874 м3×0.26
Внутрішні електротехнічні роботи
Внутрішні електротехнічні
роботи грн. 29833.5 14916.8 14916.8
102874 м3×0.29
Арк.
192.Б-91.ПЗ
11 2
5.3.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними –
підземні роботи. Після цього влаштовують бетонну основу під підлогу та
монтують конструкції каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають
влаштування покрівлі, монтаж технологічного обладнання, внутрішні санітарно-
технічні та електротехнічні роботи. Після того, як покрівлю влаштовано,
виконують внутрішні та зовнішні опоряджувальні роботи, а потім –
влаштування підлоги. Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску
технологічного обладнання об’єкт здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані. Механізовані
процеси передбачають застосування основних будівельних машин. В даному
проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу і монтаж
конструкцій каркасу. Розробка котловану під фундаменти та зрізка недобору
ґрунту здійснюються за допомогою екскаватора марки Э-10011Д. Колони,
балки та елементи перекриття монтуються краном СКГ-40.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило,
доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових
перевантажувальних операцій і монтуються з транспортних засобів. Для
перевезень на майданчику використовують в основному автотранспорт.
Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення
безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-
який період року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними
дорогами, які призначені для руху транспорту в період будівництва і складають
єдину транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До
початку робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них
повинні бути влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в
плані повинні забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-
розвантажувальних механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На
тупикових під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розвороті майданчики.
Такі майданчики передбачають на не закільцьованих ділянках постійних
існуючих доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо розташування
тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо біля прокладених
комунікацій або тих місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процесів – одна зміна,
для механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні
операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації.
Всередині ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій,
роботи розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції
виконувались робітниками більш високої кваліфікації.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
11 3
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів
робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять
робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі металеві конструкції
доставляються автотранспортом з заводу, що знаходиться на відстані 2.7 км від
будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь доставляються
автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від будівельного
майданчика. Всі інші матеріали доставляються також автотранспортом з бази
УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км від будівельного майданчика.
5.3.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного
виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів,
підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним
методом будівництва називається такий метод, при якому бригади робітників
постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і будівельних
машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на
різних фронтах (ділянках або захватках). Отже, поточний метод є
прогресивною і ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові
процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і
встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб
максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі,
тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким
чином: будівля розбивається на дві ділянки по деформаційним швам і роботи
проектуються поточним методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка
будівництва об’єкту.
В даному проекті, коли величина ділянки не однакова, застосовується метод
окремих потоків. Згідно цього методу, будівництво організовується окремими
потоками, диференційованими по групам будівельних процесів, які
виконуються на об’єкті. Кожна група процесів має свої параметри потоку, які
Арк.
192.Б-91.ПЗ
11 4
відрізняються від інших параметрів потоків. Потім всі параметри ув’язуються
між собою в єдиний потік комплексу робіт. Включати в потік всі будівельні
процеси не обов’язково. Крок потоку між окремими процесами може бути не
однаковим.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
11 5
5.3.6 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка
Таблиця 5.25 — Вихідні дані для складання сіткового графіка.
Об’єм роботи Норм. од. виміру Трудомісткість на весь об’єм Основні механізми Виконавець
Бригада
маш.-змін. люд.-днів.
Комплексні
роботи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика 86.08 80 5 5 8 0.69
а) розробка ґрунту 78.89
1000м Скрепер
скрепером 3 5.5 Е1-30-1 - 52.91 24 - - 2 Машиніст 2 2
Д357М
9.62
б) ущільнення ґрунту 1000м 49.34 Каток ДУ-
3 - 33.11 - - 2 Машиніст 2 2
катком 5.5 Е1-131-3 6.02 16В
в) планування відкосів 0.58 Бульдозер
1000 Е1-30-1 - 0.06 - - 1 Машиніст 1 2
2 0.11 0.58 ДЗ-42
м
Влаштування
тимчасових будівель і
2 споруд 38 33 11 3
влаштування навісу м2 0.984 Монтажники 3
50 У.п. - - - 6 - - 1
0.12
влаштування туалету на шт. 78.72 Монтажники 2
2 очка 2 У.п. - - - 19.2 - - 1
9.6 Сантехники 2
влаштування душова на шт. 52.48 Монтажники 2
2 ріжка 2 У.п. - - - 12.8 - - 1
6.4 Сантехники 2
116
№ попередніх робіт
№ п/п
Код роботи
Од. вимір.
Кількість
Нормативне джерело
маш.-год.
маш.-дні
люд.-год.
люд.-дні.
Нормативне
Прийняте
Нормативне
Прийняте
Найменування
Кількість
Склад
Кількість
Організація
Змінність
Тривалість
Потоки в зміну
Вартість
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Влаштування
196.7
3 тимчасового 187 11 17 0.38
6
водогону
Ø 100 311.6 Електрозвар 8
100 190.7
5.02 У.п. - 38 - - - - ники 1
м 6
Сантехніки 3
Ø 32 32.8 Електрозвар 8
100
1.5 У.п. - 4 - - 6 - ники 1
м
Сантехніки 3
Влаштування Електрозвар 8
100 352.6
4 тимчасової 2.5 У.п. - - - 107.5 108 - - ники 1 9 0.28
м 43
каналізації Ø 100 Сантехніки 4
Влаштування 1000 Е27- 65.31
5 2 7.7 - - - 61.3 60 - - Дорожники 10 1 6 1.28
тимчасових доріг м 21-1 7.96
Влаштування
тимчасового 100 132.02
6 7.44 У.п. - - - 119.8 120 - - Електрики 10 1 12 0.62
електроосвітленн м 16.1
я
Влаштування
100 24,6
7 слабострумних 6 У.п. - - - 18 20 - - Електрики 10 1 2 3
м 3
мереж
Влаштування
100 21.3 136
8 тимчасового 2 У.п. - - - 354.6 360 - - Теслі 15 1 24 1.53
м 6 16,6
огородження
Підземні роботи
Розробка ґрунту
екскаватором з Екскавато
1000 12.8 Е1-16- 14.35
9 завантаженням в 3 - 22.47 20 - - р 2 Машиніст 2 2 5 1.28
м 4 14 1.75
автосамоскид Э-10011Д
І ділянка
117
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Розробка ґрунту
екскаватором з Екскавато
1000 12.8 Е1-16- 14.35
10 завантаженням в 3 - 22.47 20 - - р 2 Машиніст 2 2 5 1.28
м 4 14 1.75
автосамоскид Э-10011Д
ІІ ділянка
11 Зрізка недобору
ґрунту
1000 Е1-38- 17.8 Бульдозер
механізованим 3 0.84 - 1.82 2 - - 1 Машиніст 1 2 1 0.42
м 2 2.17 ДЗ-42
способом
І ділянка
12 Зрізка недобору
ґрунту
1000 Е1-38- 17.8 Бульдозер
механізованим 3 0.84 - 1.82 2 - - 1 Машиніст 1 2 1 0.42
м 2 2.17 ДЗ-42
способом
ІІ ділянка
Влаштування
монолітних
Теслі 10
14 фундаментів під 184.8 180 1 9 0.41
Бетонярі 10
колони
І ділянка
100 Е1-16- 410
3 3 3.3 - - - 169 - -
до 10 м м 5 51.2
100 Е1-16- 340.75
3 3 0.38 - - - 15.8 - -
до 25 м м 5 41.6
Влаштування
монолітних
14 фундаментів під
колони
ІІ ділянка
100 Е1-16- 410 Теслі 10
3 3 3.15 - - - 161.3 160 - - 1 8 0.39
до 10 м м 5 51.2 Бетонярі 10
118
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Монтаж
фундаментних 100 Е7-1- 543.75 105.88 Кран Монтажник 4
15 балок до 6 м 0.26 17.24 16 3.36 4 1 2 2 0.07
шт. 15 66.31 12.91 СКГ-40 Машиніст 1
І ділянка
Монтаж
фундаментних 100 Е7-1- 543.75 105.88 Кран Монтажник 4
16 балок до 6 м 0.26 17.24 16 3.36 4 1 2 2 0.07
шт. 15 66.31 12.91 СКГ-40 Машиніст 1
ІІ ділянка
Зворотна засипка Бульдозер
з ущільненням ДЗ-42
механічним 1000 12.4 Е1-27- 17.67 1
17 3 - 26.81 24 - - Машиніст 2 2 6 1.04
способом м 7 2 2.15 Каток
І ділянка ДУ-16В 1
Зворотна засипка Бульдозер
з ущільненням ДЗ-42
механічним 1000 12.4 Е1-27- 17.67 1
18 3 - 26.81 24 - - Машиніст 2 2 6 1.04
способом м 7 2 2.15 Каток
ІІ ділянка ДУ-16В 1
Влаштування бетонної основи під підлогу
Ущільнення
10.76
19 ґрунту щебенем 100 38.8 Е11-1-
2 - - - 50.93 54 - - Різноробочі 18 1 3 12.96
м 8 2 1.31
І ділянка
Ущільнення
10.76
20 ґрунту щебенем 100 38.8 Е11-1-
2 - - - 50.93 54 - - Різноробочі 18 1 3 12.96
м 8 2 1.31
ІІ ділянка
119
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Влаштування
264.7 Покрівельн
21 підстилаючого 260 20 1 13 2.99
7 ики
шару І ділянка
Влаштування
1 м3 272. Е11- 3,52 117.0
- - - - -
шару щебеню 2 1-6 0,43 3
Влаштування 100 38.8 Е11- 81,2 147.7
2 - - - - -
гідроізоляції м 8 3-1 3,8 4
Влаштування
264.7 Покрівельн
22 підстилаючого 260 20 1 13 2.99
7 ики
шару ІІ ділянка
Влаштування 272. Е11- 3,52 117.0
1 м3 - - - - -
шару щебеню 2 1-6 0,43 3
Влаштування 100 38.8 Е11- 81,2 147.7
2 - - - - -
гідроізоляції м 8 3-1 3,8 4
Влаштування
бетонної 100 137 Бетонуваль
23 3 3.89 6-1-1 - - - 64.96 64 - - 8 1 8 0.49
силової плити І м 16,7 ники
ділянка
Влаштування
бетонної 100 Е6-1- 137 Бетонуваль
24 3 3.89 - - - 64.96 64 - - 8 1 8 0.49
силової плити ІІ м 1 16,7 ники
ділянка
Монтаж конструкцій
Монтаж
Монтажни
металевих Кран 2
25 39.54 38 85.23 76 1 ки 2 19 1.34
колон СКГ-40 1
Машиніст
І ділянка
Е9-17- 6.88 14.96
до 1 т т 40 33.6 72.8
1 0.84 1.82
120
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Монтаж металевих
Кран Монтажники 2
26 колон 39.54 38 85.23 76 1 2 19 1.34
СКГ-40 Машиніст 1
ІІ ділянка
Е9-17- 6.88 14.96
до 1 т т 40 33.6 72.8
1 0.84 1.82
Е9-17- 4.46 9.29
до 3 т т 11 5.94 12.43
1 0.54 1.13
Монтаж ригелів Кран Монтажники 4
27 308 308 528.2 616 2 2 77 1.14
І ділянка СКГ-40 Машиніст 2
а) монтаж
E9-18- 12.7 25.92
металевих балок до т 96 148.8 303.4
4
2 т 1.55 3.16
б) монтаж
Е9-19- 16.32 23.04
кроквяних ферм т 80 159.2 224.8
1
прольотом >36м 1.99 2.81
Монтаж ригелів Кран Монтажники 4
28 308 308 528.2 616 2 2 77 1.14
ІІ ділянка СКГ-40 Машиніст 2
а) монтаж
E9-18- 12.7 25.92
металевих балок до т 96 148.8 303.4
4
1 т 1.55 3.16
б) монтаж
Е9-19- 16.32 23.04
кроквяних ферм т 80 159.2 224.8
1
прольотом >36м 1.99 2.81
121
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Монтаж
Монтажни
перекриття та 295.8 2328. Кран 16
29 296 2368 2 ки 2 74 2.52
зв’язків 5 8 СКГ-40 1
Машиніст
І ділянка
а) монтаж балок 79.0 Е9- 5.56 22.56 217.3
т 53.75
настилу 5 25-1 0.68 2.75 9
б) монтаж 274. Е9- 5.61 57.44 1923.
т 186.9
настилу 8 30-1 0.68 7.0 6
в) монтаж
Е9- 8.27 80.16 187.7
горизонтальних т 19.2 19.2
23-3 1.00 9.78 8
зв’язків
Монтаж
Монтажни
перекриття та 295.8 2328. Кран 16
30 296 2368 2 ки 2 74 2.52
зв’язків 5 8 СКГ-40 1
Машиніст
ІІ ділянка
а) монтаж балок 79.0 Е9- 5.56 22.56 217.3
т 53.75
настилу 5 25-1 0.68 2.75 9
б) монтаж 274. Е9- 5.61 57.44 1923.
т 186.9
настилу 8 30-1 0.68 7.0 6
в) монтаж
Е9- 8.27 80.16 187.7
горизонтальних т 19.2 19.2
23-3 1.00 9.78 8
зв’язків
Зведення стін та
33 перегородок 664.9 660 Муляри 30 1 22 29.16
І ділянка
Зведення 3 395. Е8- 5.89
м - - - 284.8 - -
зовнішніх стін 5 13-2 0.72
Влаштування
100 Е8- 152
цегляних 2 20.5 - - - 380.1 - -
м 13-2 18.54
перегородок
122
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Зведення стін та
34 перегородок 664.9 660 Муляри 30 1 22 29.16
ІІ ділянка
Зведення 3 395. Е8- 5.89
м - - - 284.8 - -
зовнішніх стін 5 13-2 0.72
Влаштування
100 Е8- 152
цегляних 2 20.5 - - - 380.1 - -
м 13-2 18.54
перегородок
Заповнення
віконних та
Монтажни
35 дверних 169.6 160 20 1 8 1.03
ки
прорізів
І ділянка
монтаж 186.4
100 Е10-
дерев’яних 2 6.61 - 4 - - 150.3 - -
м 18-2
віконних блоків 22.74
126.5
монтаж дверних 100 Е10-
блоків м2 1.25 - 6 - - 19.3 - -
26-2
15.43
Заповнення
віконних та
Монтажни
36 дверних 169.6 160 20 1 8 1.03
ки
прорізів
ІІ ділянка
монтаж 186.4
100 Е10-
дерев’яних 2 6.61 - 4 - - 150.3 - -
м 18-2
віконних блоків 22.74
126.5
монтаж дверних 100 Е10-
2 1.25 - 6 - - 19.3 - -
блоків м 26-2
15.43
123
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Влаштування покрівлі
Влаштування
1178. Покрівельн
37 покрівлі 1170 30 1 39 1.00
1 ики
І ділянка
а) монтаж 100 38.8 Е12-1- 124.68
2 - - - 591.0 - -
профнастилу м 8 1 15.20
б) укладка 100 38.8 Е12- 63.67
2 - - - 301.7 - -
утеплювача м 8 18-3 7.76
в) влаштування
100 38.8 Е12- 38.39
вирівнюючої 2 - - - 182.0 - -
м 8 22-1 4.68
стяжки
г) влаштування
руберойду у 2
100 38.8 Е12-1- 21.80
шари та 2 - - - 103.4 - -
м 8 6 2.66
захисного шару з
гравію
Влаштування
1178. Покрівельн
38 покрівлі 1170 26 1 45 0.86
1 ики
ІІ ділянка
а) монтаж 100 38.8 Е12-1- 124.68
- - - 591.0 - -
профнастилу м2 8 1 15.20
б) укладка 100 38.8 Е12- 63.67
- - - 301.7 - -
утеплювача м2 8 18-3 7.76
в) влаштування
100 38.8 Е12- 38.39
вирівнюючої - - - 182.0 - -
м2 8 22-1 4.68
стяжки
г) влаштування
руберойду у 2
100 38.8 Е12-1- 21.80
шари та 2 - - - 103.4 - -
м 8 6 2.66
захисного шару з
гравію
124
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Влаштування підлоги
Влаштування
281.2
39 підлоги 280 Плиточник 10 1 28 1.35
5
І ділянка
влаштування 100 35.4 Е11- 57.04
2 - - - 246.9 - -
бетонної підлоги м 8 15-1 6.96
влаштування
підлоги з 100 Е11- 167.48
1.30 - - - 26.55 - -
керамічної м2 27-3 20.42
плитки
влаштування
100 Е11- 60.36
підлоги із 2 1.06 - - - 7.8 - -
м 36-1 7.36
лінолеуму
Влаштування
281.2
40 підлоги 280 Плиточник 20 1 14 2.70
5
ІІ ділянка
влаштування 100 35.4 Е11- 57.04
2 - - - 246.9 - -
бетонної підлоги м 8 15-1 6.96
влаштування
підлоги з 100 Е11- 167.48
1.30 - - - 26.55 - -
керамічної м2 27-3 20.42
плитки
влаштування
100 Е11- 60.36
підлоги із 2 1.06 - - - 7.8 - -
м 36-1 7.36
лінолеуму
Внутрішнє опорядження
Штукатурення
100 46.6 Е15- 107.25
41 стін 2 - - - 610.2 600 - - Штукатури 15 1 40 1.17
м 5 61-1 13.08
І ділянка
Штукатурення
100 46.6 Е15- 107.25
42 стін 2 - - - 610.2 616 - - Штукатури 22 1 28 1.67
м 5 61-1 13.08
ІІ ділянка
125
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Фарбування
43 428.4 420 Маляри 10 1 42 1.73
І ділянка
9.4
Е15-151-
а) в/е фарбами 100 м2 30.3 - - - 34.8 - -
1
1.15
75.9
б) вогнезахисним Е15-151-
100 м2 42.5 - - - 393.6 - -
покриттям 7
9.26
Фарбування
44 428.4 420 Маляри 20 1 21 3.46
ІІ ділянка
9.4
Е15-151-
а) в/е фарбами 100 м2 30.3 - - - 34.8 - -
1
1.15
75.9
б) вогнезахисним 2 Е15-151-
100 м 42.5 - - - 393.6 - -
покриттям 7
9.26
Облицювання 330.0
45 керамічною плиткою І 100 м2 1.4 Е15-17-1 - - - 56.34 52 - - Плиточники 4 1 13 0.08
ділянка 40.24
Облицювання 330.0
46 керамічною плиткою ІІ 100 м2 1.4 Е15-17-1 - - - 56.34 54 - - Плиточники 6 1 9 0.16
ділянка 40.24
Зовнішнє опорядження
Обшивка фасаду
47 389.4 384 Монтажники 12 1 32 0.49
І ділянка
22.56
а) монтаж каркасу
т 9.49 Е9-25-1 - - - 26.10 - -
утеплення
2.75
63.67
б) укладка утеплювача 100 м2 15.82 Е12-18-3 - - - 122.76 - -
7.76
124.68
в) монтаж фасадного
100 м2 15.82 Е12-1-1 - - - 240.5 - -
профнастилу
15.20
126
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Обшивка
Монтажни
48 фасаду 389.4 385 25 1 15 1.05
ки
ІІ ділянка
а) монтаж
Е9- 22.56
каркасу т 9.49 - - - 26.10 - -
25-1 2.75
утеплення
б) укладка 100 15.8 Е12- 63.67 122.7
- - - - -
утеплювача м2 2 18-3 7.76 6
в) монтаж 124.6
100 15.8 Е12-
фасадного 2 - 8 - - 240.5 - -
м 2 1-1
профнастилу 15.20
Влаштування
100 Е31- 49.33 Покрівельн
49 вимощення 2 1.84 - - - 11.1 10 - - 10 1 1 1.84
м 18-1 6.02 ики
І ділянка
Влаштування
100 Е31- 49.33 Покрівельн
50 вимощення 2 - - - 11.1 10 - - 10 1 1 1.84
м 18-1 6.02 ики
ІІ ділянка
Внутрішні санітарно-технічні роботи
Внутрішні
Виробіток
санітарно- 1337 Монтажни
51 грн. 50 грн. - - 267.5 266 - - 2 1 133 100.6
технічні роботи 4 ки
люд.−дн.
І ділянка
Внутрішні
Виробіток
санітарно- 1337 Монтажни
52 грн. 50 грн. - - 267.5 266 - - 2 1 133 100.6
технічні роботи 4 ки
люд.−дн.
ІІ ділянка
Внутрішні електротехнічні роботи
Внутрішні
Виробіток
електротехнічні 1491 Монтажни
53 грн. 50 грн. - - 298.3 298 - - 2 1 149 100.1
роботи 7 ки
люд.−дн.
І ділянка
127
Продовження таблиці 5.25
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Внутрішні
Виробіток
електротехнічні 1491 Монтажни
54 грн. 50 грн. - - 298.3 297 - - 3 1 99 150.7
роботи 7 ки
люд.−дн.
ІІ ділянка
Монтаж технологічного обладнання
Монтаж
Виробіток
технологічного 4320 Монтажни
55 грн. 50 грн. - - 864.1 864 - - 8 1 108 400
обладнання 7 ки
люд.−дн.
І ділянка
Монтаж
Виробіток
технологічного 4320 Монтажни
56 грн. 50 грн. - - 864.1 864 - - 9 1 96 450
обладнання 7 ки
люд.−дн.
ІІ ділянка
Пуск і наладка технологічного обладнання
Пуск і наладка
Виробіток
технологічного
57 грн. 5144 50 грн. - - 102.9 102 - - Наладчики 2 1 51 100.9
обладнання
люд.−дн.
І ділянка
Пуск і наладка
Виробіток
технологічного
58 грн. 5144 50 грн. - - 102.9 104 - - Наладчики 4 1 26 197.8
обладнання
люд.−дн.
ІІ ділянка
Здача об’єкту в
5
експлуатацію
128
5.3.7 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані
установки:
1) бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по
спеціальним шлангам до місця укладання;
2) фарботерки типу СО-116 – використовують для приготування,
перетирання, розмішування масляних фарб;
3) фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та
вапняних фарб;
4) зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують
при монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
5) кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5;
6) самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення ґрунту;
7) установка ПКУ-35М – використовується для ґрунтовки;
8) установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів.
5.4 Розробка будгенплану
5.4.1 Розрахунок майданчика складів
Таблиця 5.26 – Розрахунок складів
Необхідність Коефіцієнти Запас
матеріалів
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Профнастил 126 м2 10940 86.83 1.1 1.3 12 17.2 1493.5 350 4.27 0.6 7.12
3 150 10×15 Навіс
2 Утеплювач 126 м 1094 8.68 1.1 1.3 12 17.2 149.3 1.8 82.94 0.6 138.2
3 Щебінь 6 м3 778 129.7 1.1 1.3 10 14.3 1855 0.7 2650 1 2650 2000 20×100 Відк.
4 Фарба 63 т 1.7 0.027 1.1 1.3 12 17.2 0.464 1 0.464 0.6 0.77
20 4×5 Закр.
5 Плитка 42 т 3.35 0.08 1.1 1.3 12 17.2 1.376 0.43 3.2 0.6 5.33
6 Цегла 44 м3 1283 29.16 1.1 1.3 10 14.3 416.9 2.5 166.8 0.6 278 300 12×25 Відк.
7 Труби 17 т 6.2 2.74 1.1 1.3 12 17.2 107 2 53.5 0.6 89.2 90 9×10 Відк.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
12 8
№ п/п
Найменування матеріалів, конструкцій,
деталей
Термін споживання,
дн.
Одиниця виміру
Загальна на розрахунковий період,
Qзаг
Добова, Qзаг/Т
Постачання матеріалів, К1
Споживання матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий, Тн·К1·К2
Розрахунковий запас матеріалів, Рскл
Норма збереження матеріалів на 1 м2
площі складу, n
Корисна площа складу, F=Рскл/n
Коефіцієнт на проходи, β
Розрахункова площа складу, S=F/β
Прийнята площа складу, S1=z·B
Розмір складу в м по УТС
Тип складу (відкритий, закритий)
Тип конструкцій складу
5.4.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у
зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень
та інше.
Ширину проїзної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових властивостей
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як
максимальний за довжиною елемент – колона довжиною 18 м, то прийнято
внутрішній радіус закруглення дороги 18 м, а зовнішній – 24 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху
автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на
поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах,
чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди)
транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків,
які забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці
елементи мають прив’язочні розміри.
5.4.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику
розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та
виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число
робітників визначаємо, виходячи з календарного або сіткового графіків та
графіків руху робітників.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.27 для
кожного типу споруд.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
12 9
Таблиця 5.27 – Розрахунок тимчасових будинків і споруд
Значення
Розрахункова
Групування та показника на Розміри
№ кількість
найменування 1 в плані Тип будинку
п/п робітників і
будинків працюючого, УТС
службовців
м2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Побутовий
1 Гардеробна
вагон
а) чоловіча 43 0.9 38.7
б) жіноча 18 0.9 16.2
Приміщення для
обігрівання, Побутовий
2 49 1 49
відпочинку та вагон
приймання їжі
Побутовий
3 Сушильна 49 0.2 9.8
вагон
Побутовий
4 Умивальна 49 0.05 2.45
вагон
Побутовий
Разом 116.15 9×2.7 121.5 5
вагон
Контейнерна,
5 Медпункт 61 20 3×6 18 1
дерев’яна
Побутовий
6 Виконробська 4 48 9×2.7 48×6 2
вагон
Збірно-
7 Туалет 61 0.086 5.25 2.4×2.8 розбірна, 13.5 2
дерев’яна
Побутовий
8 Диспетчерська 4 7 28 9×2.7 48.6 2
вагон
9 Душові
Збірно-
а) чоловічі 22 0.43 9.46 4×3 12 1
розбірна
Збірно-
б) жіночі 9 0.43 3.87 4×3 12 1
розбірна
Кабінет по
охороні праці,
Побутовий
10 техніці безпеки 2 20 9×2.7 24.3 1
вагон
та пожежній
безпеці
Комуністичний Побутовий
11 45 24 9×2.7 24.3 1
куточок вагон
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 0
Розрахункова площа,
м2
Прийнята площа, м2
Кількість, шт.
5.4.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за
формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож, (5.42)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-
питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі
потреби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаються за формулою:
Qгосп = b·N1·K2/3600·n, (5.43)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.;
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 61 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2;
n – число годин роботи в зміну, n = 8 год.
Qгосп = 20·61·2/3600·8 = 0.063 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
знаходять за формулою:
Qсгп = С·N2/60·m, (5.44)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.;
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 49 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин.
Qсгп = 50·49/60·45 = 0.667 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби
обчислюють за формулою:
Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1, (5.45)
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, S 3
бет = 300 л/м , Sкран = 400
л/шт.;
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.33 м3, Акран = 2 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 82 год.,
n1кран=524.8 год.;
K2 = 1.5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2.
Qвп = 300·11.33·1.5·1.2/3600·82 + 400·2·1.5·1.2/3600·524.8 = 0.021 л/с.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен
струмінь, тобто, 5·2 = 10 л/с.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 1
Отже:
Qзаг = 0.063 + 0.667 + 0.021 + 10 = 10.751 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш
напруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння
пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за
формулою:
D = 4 1000/π v
Qзаг , (5.46)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.
D= 4 10.7511000/3.14 1.5 =95.6 мм.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ГОСТом,
тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм.
5.4.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється
у такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень,
визначають кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на
БГП трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне
електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
Р К Р К
Рр =
с 1с Т 2с
( + + К3с Рсв + Роз) α,
cos cos (5.47)
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності,
перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
Таблиця 5.23 – Розрахунок потужностей по видах споживачів
Норми витрат
Загальні
енергії на
Обсяг або витрати
Найменування споживачів одиницю
кількість електроенергії,
вимірювання,
кВт
кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Кран КС-5361, шт. 3 85 255
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, шт. 3 24 72
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 2
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
Будівельний кран Т-108А, шт. 1 2.8 2.8
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Підсумок Рс 346.4
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 72.9 0.15 10.94
Склади, м2 375 0.03 11.25
Побутові приміщення, м2 358.2 0.15 53.58
Підсумок Ров 75.77
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій, м2 1854 0.03 55.62
Підсумок Роз 55.62
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·507.2/0.425 + 0.8·92.49 + 55.62)·1.05 ≈ 535.4 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 535.4 кВ·А, приймаємо пересувну
збірну трансформаторну підстанцію СКТП-560 потужністю 560 кВ·А.
5.4.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може
бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою:
n = р·Е·S/Рл, (5.48)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають
р=0.3 Вт/м2;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
S – площа, яка належить освітленню, м2;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл =
= 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної
конструкції.
При монтажі колон (S = (18 + 2·3)·(24 + 2·12) = 1152 м2):
n = 0.3·20·1152/1000 = 6.9 ≈ 7 шт.
При монтажі підкранових балок (S = (36 + 2·3)·(24 + 2·12) = 2016 м2):
n = 0.3·20·2016/1000 = 12.1 ≈ 13 шт.
При монтажі елементів покриття (S = (12 + 2·3)·(24 + 2·12) = 864 м2):
n = 0.3·20·864/1000 = 5.2 ≈ 6 шт.
При монтажі стінових панелей (S = (6 + 2·3)·24 = 288 м2):
n = 0.3·20·288/1000 = 1.73 ≈ 2 шт.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 3
6 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
6 Безпека життєдіяльності та цивільний захист
6.1 Загальні заходи по забезпеченню безпеки на об’єкті
За технологією будівельних робіт можливі певні небезпечності:
1. Розробка грунту екскаватором у відвал
− до початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих
підземних комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з
організаціями, що експлуатують ці комунікації, заходи по безпеці праці, а
розміщення цих комунікацій повинно бути позначено на місцевості
знаками або підписами;
− виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних
комунікацій повинне виконуватись під наглядом виконроба або майстра,
а в зоні кабелів що охороняються, які знаходяться під напругою або
діючим газопроводом, крім того під наглядом працівників електро - або
газового господарства;
− при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно
терміново припинити роботи до отримання дозволу від відповідних
органів;
− грунт що виймається з траншей слід розміщувати на відстані не менш
0,5 м від бровки виїмки;
− розробляти грунт в траншеях підкопом не дозволяється;
− валуни, каміння що виявлені на відкосах траншей повинні бути видалені
− риття траншей з відкосами без кріплення з глибиною вище рівня
ґрунтових вод дозволяється при закладення ухилу відкосів 1:0;
− котловани та траншеї, що розробляються на вулицях, проїздах, в дворах
населених пунктів, а також в місцях масового руху людей або
транспорту повинні бути обгороджені захисним огородженням з
врахуванням вимог ГОСТ 23497-78. На обгородженнях необхідно
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 4
встановлювати попереджувальні написи і знаки а темний час доби
освітлюватись;
екскаватори під час роботи розміщують на спланованих площадках.
2. Ручна доробка грунту
− виконання робіт в котлованах і траншеях, при зволоженому грунті
дозволяється тільки після огляду майстром стану грунту відкосів і
нестійкого грунту в місцях де виявлені козирки або тріщини;
− перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 1,3м
повинна бути перевірена стійкість відкосів;
− котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути
оглянуті, а по результатах огляду прийняті заходи по забезпеченню
стійкості відкосів та стін.
3. Влаштування бетонної силової плити
− при виготовленні бетонних сумішей з використанням хімічних добавок
необхідно запровадити заходи які виключали б опіків шкіри та
ушкодження очей;
− монтаж, демонтаж бетоноводів а також видалення з них бетону, що
затримався (пробок) допускається тільки після зниження тиску до
атмосферного;
− під час прочистки бетоноводів стисненим повітрям робітники, не зайняті
безпосередньо цими операціями повинні бути на відстані не менш 10 м
від бетоноводу;
− кожен день перед початком укладки бетону вібратором перевіряють
справність та надійність закріплення усіх ланок віброхоботу між собою
та до страхувального канату;
− при ущільненні бетону електровібраторами переміщати вібратор за
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 5
токоведучі шланги не допускається, а при перервах в роботі і при
переході з одного місця на інше електровібратори потрібно вимикати;
− при електропрогріві бетонної суміші монтаж і приєднання
електрообладнання до запитуючої мережі повинні робити тільки
електромонтери, які мають кваліфікаційну групу по техніці безпеки не
нижче ІІІ;
− в зоні електропідігріву потрібно використовувати ізольовані гнучкі кабелі
або дроти в захисному шлангу. Не допускається прокладати дроти
безпосередньо по грунту або по шару тирси, а також дроти з порушеною
ізоляцією;
− при електропрогріві бетону зона електропрогріву повинна мати захисне
огородження що задовольняє вимогам ГОСТ 23407-78, світлову
сигналізацію і знаки безпеки. Сигнальні лампи повинні підключатись так,
щоб при їх перегоранні відключалася подача напруги;
− зона електропрогріву повинна знаходитись під постійним наглядом
електромонтерів, що виконують монтаж електромережі.
4. Монтаж залізобетонних та металевих конструкцій
− на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження
сторонніх, а також виконання інших робіт;
− способи стропування елементів конструкцій і обладнання повинні
забезпечувати їх подачу до місця встановлення в положенні, близькому до
проектного;
− забороняється підйом збірних з/б конструкцій які не мають монтажних
петель або міток які забезпечують їх правильну строповку і монтаж;
− очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх
підйому;
− елементи конструкцій, що монтуються під час переміщення повинні
втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками;
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 6
− не допускається перебування людей на конструкціях під час переміщення
або підйому;
− під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і
обладнання на висоті;
− розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються
повинні бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні
дотикатись до гострих кутів конструкцій;
− для переходу монтажників с однієї конструкції на іншу потрібно
використовувати інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, які мають
огородження;
− не допускається виконувати монтажні роботи на висоті в відкритих
місцях при силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані,
який виключає видимість в границях фронту робіт;
− роботи по переміщенню і встановленню вертикальних панелей і подібних
конструкцій припиняють при швидкості вітру 10м/с і більше;
− не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються
до встановлення їх в проектне положення і закріплення;
− навісні монтажні площадки, драбини і інші пристосування необхідні для
роботи монтажників на висоті повинні закріплятись на конструкціях до
встановлення їх в проектне положення;
− монтаж конструкцій кожної послідуючої ділянки потрібно починати після
надійного закріплення конструкцій попередньої ділянки;
− в процесі монтажу конструкцій монтажники повинні знаходитись на
раніше встановлених і надійно закріплених конструкціях;
− до виконання монтажних робіт необхідно встановити порядок обміну
умовними сигналами між робітником, який керує монтажем і
машиністом. Всі сигнали подаються тільки одним лицем (бригадиром
ланки монтажників, такелажником, стропальником) окрім сигналу ”Стоп”
який може бути поданий довільним робітником, який замітив небезпеку;
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 7
− в процесі виконання монтажних операцій суміщення отворів і перевірка
спів падання в деталях які монтуються виконується з допомогою
спеціального інструменту. Перевіряти спів падання отворів в
конструкціях що монтуються пальцями не допускається;
− укрупнена зборка і доробка конструкцій повинна виконуватись на
спеціально відведених для цього місцях;
− пофарбування і антикорозійну обробку конструкцій треба виконувати до
підйому конструкцій на проектну відмітку.
5. Влаштування покрівлі
− до покрівельних робіт допускаються робітники які досягли віку 18 років і
мають медичну довідку на дозвіл роботи на висоті;
− допуск робітників до виконання покрівельних робіт дозволяється після
огляду виконробом або майстром справності несучих конструкцій
покрівлі;
− розміщати на покрівлі матеріали допускається тільки в місцях, які
передбачені проектом виконання робіт з прийняттям заходів щодо
усунення їх падіння в тому числі від впливу вітру;
− під час перерв та технологічні пристосування повинні бути прибрані з
покрівлі або закріплені;
− не допускається виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману,
грози, вітрі швидкістю 15м/с;
− елементи та деталі покрівлі потрібно подавати на робочі місця в готовому
вигляді;
− заготівка вказаних елементів а покрівлі не дозволяється;
− бітумну мастику слід подавати до робочих місць по бітумоводам або з
допомогою вантажопідйомних машин;
− при необхідності переміщення гарячого бітуму вручну слід
використовувати металеві бачки які мають форму усічений конусу із
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 8
кришками які закриваються;
− не дозволяється використовувати мастики температурою вище 180ºС;
− котли для варки бітуму мають бути обладнані приладами для заміру
температури;
− наповнювач який загружається в котел має бути сухим;
паливо для котлу повинно розміщуватись на відстані не менш 5-10м від котла.
6. Малярні роботи фарбами та вапном
− засоби підмощування які використовуються для малярних робіт в місцях
під якими ведуться інші роботи повинні мати настил без зазорів;
− для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення
жаровнями і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти
згорання палива;
− малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні
їх на будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей
приміщення які обладнані вентиляцією і не допускати перевищення
граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі;
− приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені
нешкідливими миючими засобами і теплою водою;
− не допускається виготовляти малярні суміші порушуючи вимоги заводу
– виробника фарб;
− в місцях використання нітрофарб і інших лакофарб них матеріалів і
сумішей забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню
або які викликають іскри;
− тару із вибухонебезпечними матеріалами під час перерв потрібно
закривати пробками і відкривати інструментом, який не викликає іскри;
− при виконанні малярних робіт з використанням сумішей які містять
шкідливі речовини потрібно дотримуватись Санітарних правил при
фарбувальних роботах з використанням ручних розпилювачів;
Арк.
192.Б-91.ПЗ
13 9
− місця над якими проводиться засклення потрібно огороджувати
− до початку засклення потрібно візуально перевірити надійність і
справність віконних перепльотів;
- підйом і перенос скла до місця його встановлення потрібно виконувати з
використанням безпечних пристосувань або в спеціальній тарі.
При розробці будгенплану додержуються розриви між будинками, які
будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, що
відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від
ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які
розміщені в тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами і
правилами.
Складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних розривів
не допускається. Негорючі матеріали можна складати на території цих розривів
за умови збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без
перешкод і маневрування пожежних автомобілів, але шириною не менше 5м.
Мережі доріг організовано по кільцевій схемі у вільні смуги для підвезення
матеріалів і проїзду пожежних машин. Дороги повинні мати тверде покриття.
Особлива увага звертається на забезпечення вільних під’їздів і підступів до
гідріанів протипожежного водопостачання.
На території будівельного майданчику необхідно влаштувати не менше 2-х
в’їздів – виїздів на дороги загального призначення. Тимчасові будинки
дозволяється розташовувати від доріг і пожежних проїздів на відстані не більше
ніж 25м.
З метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводиться
місце для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або
ящики з піском.
На будгенплані необхідно позначити зони дії вантажопідйомних кранів,
повітряних ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів,
зберігання вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих
Арк.
192.Б-91.ПЗ
14 0
речовин, і інші небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого
забезпечення безпеки працюючих.
Санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а
також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних захисних заходів)
необхідно розміщувати за межами небезпечних зон.
6.2 Розрахунок заземлення електрообладнання
При експлуатації головного виробничого корпусу друкарні м. Івано-
Франківськ можлива небезпечність вражання електричним струмом, тому в
дипломному проекті проведений розрахунок заземлення електрообладнання.
Захисне заземлення – електричне з’єднання із землею або її еквівалентом
маталевих частин електрообладнання, що не знаходяться під струмом, але
можуть опинитися під напругою.
Розглянемо необхідний опір природних заземлень:
Ru = Rд, (7.1)
де Rд – найбільший допустимий опір. Для електроустановок напругою до 1000 В
Rд= = 4 Ом.
Ru = Rд = 4 Ом.
Вибираємо тип вертикального електроду. В його якості берем кутник
сталевий № 75 довжиною 3 м. Виходячи з геологічних умов на глибині 3.6 м
розташовані суглинки з питомим опором грунту ρз = 300 Ом·м.
Розраховуємо опір розтікання струму з одного електроду:
ρ 2.1 l 1 4 t + l
R1 = ln + , (7.2)
2 π l b 2 4 t − l
де ρ – питомий опір грунту;
l – довжина електроду;
b – ширина полиці ;
t – відстань від центра вертикального електроду до поверхні землі, t = 2 м.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
14 1
а) б)
l n
b
Рисунок 6.1 – Розташування електродів в грунті
а) кутниковий електрод; б) з’єднувальна полоса
300 2.13 1 4 2+ 3
R1 = ln + ln = 38,4 Ом.
2 3.143 0.075 2 4 2−3
Необхідна кількість вертикальних електродів:
n = R1/ηэ·Ru, (7.3)
де ηэ – коефіцієнт взаємного екранування, ηэ = 0.75.
n = 38,4/0.75·4 = 12,6 ≈ 13 шт.
Довжина з’єднувальної полоси:
ln = a·n, (7.4)
де а – відстань між електродами;
n – кількість електродів.
ln = 8·13 = 104 м.
Опір розтікання струму з’єднувальної полоси:
2
ρ 2 l
Rn = ln , (7.5)
2 π l ηэп b tn
де ηэп = 0.68.
300 2 32
R n = ln =112.11 Ом.
2 3.14 3 0.68 0.075 2
Розглянемо еквівалентний опір штучного заземлення:
R1 Rn
Ru = Ru. (7.6)
R1 + n ηэ Rn
38,4 112.11
R u = = 3.6 4 Ом.
38,4 +13 0.75 112.11
Умова згідно ПУЭ-87 виконується.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
14 2
l h
b t
b t n
b
6.3 Евакуація людей із будівлі
До шляхів евакуації людей із будівель і споруд відносяться приміщення,
які ведуть від місць постійного перебування людей до виходів із будівель і
споруд.
Кількість евакуаційних виходів із будівель і споруд повинна бути не
менше двох. Евакуаційні виходи розташовують розсредоточено; вікна мають
бути не менше 0.75×1.5 м при умові влаштування спеціальних пристосувань, що
забезпечують вихід. Висота приміщень і отворів, які призначені в якості шляхів
евакуації, повинна бути не менше 2.0 м.
Всі шляхи евакуації (проходи, коридори, сходи) повинні мати по
можливості рівні вертикальні огородження конструкцій без конструктивних
виступів, які утворюють вільну ширину шляху. Всі види шляхів повинні мати
природнє та штучне освітлення, яке повинно працювати від звичайної
електромережі, або від мережі аварійного освітлення.
Коридори і проходи, які призначені для евакуації повинні мати можливо
меншу довжину і мінімальну кількість поворотів. Підлоги на шляху евакуації
людей, в тому числі сходинкові марші та проступи, повинні мати рівну
несковзаючу поверхню та повинні бути виконані з матеріалів, які добре
опираються стиранню.
Полотна дверей на шляху евакуації доцільно виготовляти рівними без
сильно виступаючих частин із полотна дверей.
6.4 Цивільний захист
Даний об'єкт в залежності від особливостей його виробництва і інших
характеристик має свою специфіку. На даному об'єкті виробничий процес
здійснюється в середині споруди, сама споруди виконана з уніфікованих
елементів, територія об'єкту насичена інженерними, комунальними і
енергетичними лініями, густота забудови становить 30%. Все це дає підставу
Арк.
192.Б-91.ПЗ
143
вважати характерні загальні фактори, які впливають на підготовку об'єкта до
роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів
належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє планування і забудова території
об'єкту, системи енергопостачання, технологічний процес, виробничий зв'язок
об'єкту, системи управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробництва і
інше.
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами). Проводиться
аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка
оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території
підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів
ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови
навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф
місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано метеорологічні умови району:
кількість опадів, напрям пануючих середніх і приземних вітрів, а також характер
грунту. І був зроблений висновок, що місце розташування об’єкту задовольняє
всім вимогам.
При вивченні будівель і споруд об'єкту на території підприємства були
виявленні споруди, які за особливостями їх конструкції і виробництва були б
дуже вразливі для - дії ударної хвилі, світлового випромінювання, вогню і
можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на
ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території об'єкту
такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і
вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування
яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади
легкозаймистих матеріалів, холодильні джерел енергопостачання.
установки, які використовують аміак та інші.
Проаналізувавши технологічний процес детально, можна зробити висновок,
що зупинка виробництва буде безаварійною.
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система
Арк.
192.Б-91.ПЗ
14 4
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу
ядерного вибуху і вона є залежною від зовнішніх
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і
водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і
біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при
заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і
відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою, а також
пристроїв перемичок, які дозволяють відключити пошкоджені ланки і споруди.
Нормальна робота підприємства залежить від безперервного забезпечення
технічною і питною водою. Порушення у постачанні водою підприємства
може призвести до його зупинки і викликати труднощі в проведенні
рятувальних робіт в районі стихійного лиха, аварії, катастрофи або
застосування сучасної зброї. Для підвищення стійкості постачання об'єкта
водою система водопостачання здійснюється від двох незалежних джерел,
одне з яких підземне. Резервуари чистої води треба устаткувати герметичними
люками і вентиляцією з очисткою повітря від пороху.
Жорсткі вимоги до зберігання і захисту в ремонтних цехах кисня,
вибухонебезпечних і горючих речовин.
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на
випадок пожеж.
Безпосередньо відбудова виробництва при ураженні об'єкту не входить в
завдання цивільної оборони. Разом з тим готовність об'єкту поновити випуск
продукції є важливим показником тривалості його роботи, що обумовлює
необхідність завчасної підготовки.
Арк.
192.Б-91.ПЗ
145
7 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
7 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
N п/п Найменування показників Один. виміру Показники
1 2 3 4
1 Головний виробничий корпус
Найменування будівлі та її місцезнаходження друкарні по вул. Оборонній в
м. Івано-Франківськ
Нове
2 Характеристика будівництва
будівництво
3 Площа забудови м2 7913,38
4 Загальна площа м² 15342,5
5 Будівельний об’єм м³ 102873,9
Кошторисна вартість будівництва в поточних
6 тис.грн. 204779,648
цінах 2023 р.
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 168668,795
7 Кошторисна вартість 1 м2 загальної площі грн. 25877,65
8 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі грн. 20792,05
9 Трудомісткість будівництва люд.-год. 179087
10 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі люд.-дні 0.150
11 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі люд.-дні 1.052
12 Тривалість будівництва Місяців 24
Арк.
192.Б–91.ПЗ
14 6
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних геологічних процесів,
шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія
2. ДСТУ Б В.1.2-3:2006 Прогини і переміщення. Вимоги проектування
(укр)
3. ДСТУ Б В.2.6-143:2010 Конструкції будинків і споруд. Балки
фундаментні залізобетонні для стін будівель промислових і
сільськогосподарських підприємств. Технічні умови (ГОСТ 28737-90,
MOD)
4. ДСТУ Б В.2.6-67:2008 Конструкції будинків і споруд. Балки кроквяні і
підкроквяні залізобетонні. Технічні умови
5. ДСТУ Б В.2.6-55:2008 Конструкції будинків і споруд. Перемички
залізобетонні для будівель з цегляними стінами. Технічні умови
6. ДСТУ Б В.2.6-62:2008 Конструкції будинків і споруд. Марші та сходові
площадки залізобетонні. Технічні умови
7. ДСТУ Б В.2.6-52:2008 Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві,
площадки та огорожі сталеві. Технічні умови
8. ДСТУ Б В.2.6-200:2014 Конструкції металеві будівельні. Вимоги до
монтажу
9. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу «Основи та
фундаменти». Черкаси; ЧДТУ; 2002.
10. ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні
положення
11. ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і
промислова безпека у будівництві. Основні положення (НПАОП 45.2-
7.02-12)
12. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт,
улаштування основ та спорудження фундаментів (СНиП 3.02.01-87,
MOD)
13. Земляні роботи: Посібник до виконання курсового проекту
«Технологія будівельного виробництва» для студентів спеціальності
7.092101 «Промислове та цивільне будівництво» / Укл. Н.О.
Архангельсбка, В.М. Коновал. – Черкаси: ЧДТУ, 2006. – 123 с.
14. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності
7.092101 «Промислове та цивільне будівництво» / Березань М.О. –
Черкаси: ЧДТУ, 2015 – 44 с.
Арк.
192 Будівництво та цивільна інженерія. Б–91. ПЗ
14 7
15. ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 Проведення робіт з улаштування ізоляційних,
оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель
16. ДСТУ Б В.2.7-21:2013 Матеріали і вироби полівінілхлоридні
багатошарові та одношарові для покриття підлог. Технічні умови
17. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів
18. Технологія будівельного виробництва , за ред. В.К. Черненка.-К : Вища
школа , 2002-430с.
19. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва
20. ДБН В.2.6-98:2009 ”Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні
положення”.- К.: Мінрегіонбуд України. 2011
21. Барашиков А.Я. та ін. Залізобетонні конструкції.-К.:Вища школа,1995.
22. Основи та фундаменти: Навчально методичні матеріали до виконання
курсового проекту для студентів спеціальності 6.092100 “Промислове та
цивільне будівництво” / Укл. В.М. Величко, Л.П.Бедлевич Черкаси:
ЧДТУ,2005.
23. ДБН В.2.1-10-2009 “Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування”.- К.: Мінрегіонбуд України. 2009.
24. ДСТУ 3760-2006 ”Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови”.- К.: Держспоживстандарт України. 2007
25. Навчально-методичні матеріали до курсового проекту №1 з курсу
“Залізобетонні та кам’яні конструкції” для студентів спеціальності
6.092100 “Промислове та цивільне будівництво” всіх форм навчання /Укл.
М.М. Битько, В.М. Величко, О.В. Кузнецова. – Черкаси: ЧДТУ, 2005.
26. «Залізобетонні та кам’яні конструкції. Навчально-методичні матеріали
до виконання курсового проекту №1 для студентів спеціальності
7.092101». Укладачі: Битько М.М., Величко В.М., Кузнєцова О.В.,
Черкаси, ЧДТУ, 2005
27. ДБН В.2.5-23:2010. «Інженерне обладнання будинків і споруд.
Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення».-
Інститут "Київпромелектропроект", 2010.
28. ДБН В.2.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель».-К.: Мінбуд України,
2006.
29. ДСТУ Б В.2.6-53:2008 "Конструкції будинків і споруд. Плити
Арк.
192 Будівництво та цивільна інженерія. Б–91. ПЗ
14 8
перекриттів залізобетонні багатопустотні для будівель і споруд. Технічні
умови".
30. ДСТУ Б В.2.6-45:2008. "Вікна та двері балконні, вітрини і вітражі з
алюмінієвих сплавів. Загальні технічні умови".
31. ДержСанПіН 3.3.2-007-98”Державні санітарні правила планування та
забудові населеніх пунктів”.-МОЗ, 1998.
32. ДБН В 1.1.7-2002. «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів
будівництва».-К.:ДержБудУкраїни, 2006.
33. ДСТУ Б В.2.6-11-97. «Двері металеві протиударні вхідні в квартиру.
Загальні технічні умови».- К.: Держбуд України, 1997.
34. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. «Конструкції будинків і споруд. Перемички
залізобетонні для будівель з цегляними стінами. Технічні умови».- К.:
Мінбуд України, 2010.
35. ДСТУ Б В.2.6-15-99. «Конструкції будинків і споруд. Вікна та двері
полівінілхлоридні».- К.: Держбуд України, 2000.
36. ДСТУ Б А.2.4-6-2009. Правила виконання робочої документації
генеральних планів – К.: Державне підприємство Український державний
проектний інститут "Укрміськбудпроект", 2009.
37. ДБН В.2.6-98:2009. «Бетонні та залізобетонні конструкції Основні
положення».- К.: Мінбуд України, 2009.
38. ДСТУ Б.В.2.6-108-2009. Конструкції будинків і споруд. Блоки бетонні
для стін підвалів. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2011..
39. ДСТУ Б В.2.7-80:2008. «Будівельні матеріали. Цегла та камені
силікатні. Технічні умови».- К.: Держбуд України, 2010.
40. ДСТУ Б В.2.7-94-2000. «Вата мінеральна. Технічні умови».- К.:
Держбуд України, 2000.
41. ДСТУ Б В.2.7-101-2000. «Матеріали рулонні покрівельні та
гідроізоляційні. Загальні технічні умови».- К.: Держбуд України, 2000.
42. ДСТУ Б В.2.7-99-2000. «Плити мінераловатні підвищеної жорсткості
на синтетичному в'яжучому. Технічні умови».- К.: Мінбуд України, 2000.
Арк.
192 Будівництво та цивільна інженерія. Б–91. ПЗ
14 9