ЕСТЕТИКА ПРОСТОРОВОГО ВИРІШЕННЯ КОВОРКІНГ-КАФЕ ЯК СУЧАСНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Гумен, Світлана Дмитрівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8971

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Романенко, Наталія Григорівна	-
dc.contributor.author	Гумен, Світлана Дмитрівна	-
dc.date.accessioned	2026-03-23T08:04:15Z	-
dc.date.available	2026-03-23T08:04:15Z	-
dc.date.issued	2025-12	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8971	-
dc.description.abstract	У кваліфікаційній роботі досліджено сучасні тенденції розвитку коворкінг‑просторів та їх трансформацію у формат коворкінг‑кафе, орієнтований на потреби фрілансерів. Розглянуто функціональні, візуальні та соціальні особливості формування інтер’єрів, що сприяють створенню спільнот та підвищенню продуктивності роботи. У першому розділі подано історіографію та еволюцію коворкінг‑просторів, проаналізовано міжнародний і український досвід їх проєктування, а також узагальнено наукові публікації та дослідження інших авторів. У другому розділі визначено напрями розвитку коворкінгів, сформовано їх класифікацію та типологію, окреслено дизайн‑особливості кожного типу. Особливу увагу приділено впливу інтер’єрних рішень на комфорт та ефективність користувачів. У третьому розділі розкрито ергономічні та естетичні аспекти організації простору: роль кольору, світла, меблів, обладнання та матеріалів у формуванні внутрішнього середовища. В тексті також описано нормативно‑правову базу, що регламентує проєктування таких об’єктів. Робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (понад 59 позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи (без додатків) — 45 сторінок, обсяг додатків — 42 сторінки.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	коворкінг-кафе	uk_UA
dc.subject	інтер'єр	uk_UA
dc.title	ЕСТЕТИКА ПРОСТОРОВОГО ВИРІШЕННЯ КОВОРКІНГ-КАФЕ ЯК СУЧАСНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	022 Дизайн (Дизайн і візуальна культура)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Гумен_маг.docx Restricted Access		35.5 MB	Microsoft Word XML	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ CHERKASSY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY

Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Спеціальність 022 Дизайн

Освітня програма другого рівня вищої
освіти ступеня – магістр
«Дизайн і візуальна культура»

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему: «ЕСТЕТИКА ПРОСТОРОВОГО ВИРІШЕННЯ КОВОРКІНГ-КАФЕ ЯК СУЧАСНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ»

Студентка групи мДЗ-24 Світлана ГУМЕН

Керівник, д.т.н., професор Наталія РОМАНЕНКО

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
______________Інна ЯКОВЕЦЬ
___ _______2025 рік

Черкаси 2025
Черкаський державний технологічний університет
(назва ЗВО)

Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Спеціальність В2 Дизайн
ОП Дизайн і візуальна культура

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувачка кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
“____” ____ _________2025 року

ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної випускної роботи магістра
Гумен Світлани Дмитрівни
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи «Естетика просторового вирішення коворкінг-кафе як сучасна модель організації робочого місця»
затверджена наказом по університету від “ ” 2025 року № .
2. Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи 01.12.2025
3. Вихідні дані до проєкту (роботи):
здійснити дослідження просторів коворкінг кафе;
окреслити принципи організації робочого простору фахівців ІТ-галузі сучасних інтер’єрів ;
встановити естетично сприятливі, комфортні умов праці й відпочинку;
запропонувати авторську пропозицію проєкту.
4. Зміст випускної роботи: АНОТАЦІЯ. ВСТУП. РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ. 1.1. Тенденції розвитку дизайну інтер'єрів офісних приміщень. 1.2. Коворкінг-простір як сучасна модель організації робочого місця. 1.3. Методики дослідження.Висновки до першого розділу. РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРУ КОВОРКІНГ-КАФЕ. 2.1. Просторово-планувальна структура та естетичне вирішення приміщення коворкінг-кафе. 2.2. Функціональне зонування приміщення. 2.3. Ергономічні стандарти організації робочих зон. Висновки до другого розділу. РОЗДІЛ 3. АВТОРСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ У КОВОРКІНГ-КАФЕ. 3.1. Концепція дизайн-проєкту. 3.2. Особливості планувального вирішення. 3.3.Дизайн-проєктування інтер’єрів коворкінг-кафе. Висновки до третього розділу. ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ.
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини 1600×2300 мм. Додатки: 12 стор. формату А4.
6. Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються

Розділ Консультант Підпис, дата
завдання видав завдання прийняв
Загальне керівництво Романенко Н.Г.
Наукове дослідження Романенко Н.Г.
Графічна частина Романенко Н.Г.

7. Дата видачі завдання .

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п Назва етапів дипломного проєкту (роботу) Термін виконання етапів проєкту (роботи) Примітка
1. Затвердження теми роботи, керівника. 10.02.2025
2. Робота з аналогами, збір інформації. 07.02.2025
3. Заслуховування про виконання першого етапу роботи. 21.06.2025
4. Звіт про перші два розділи магістерської роботи. 27.09.2025
5. Затвердження ідеї дизайнерського рішення проєкту та кінцевого варіанту планів. 25.10.2025
6. Попередній захист випускної роботи магістра. 15.11.2025
7. Робота над макетом/відео презентацією кваліфікаційної роботи 01.12.2025
8. Захист випускної роботи магістра. 02.12.2025

Керівник Наталія РОМАНЕНКО
(підпис)
Завдання прийняв до виконання Світлана ГУМЕН (підпис)

ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ………………………………………….
1.1. Тенденції розвитку дизайну інтер'єрів офісних приміщень….
1.2. Коворкінг- простір як сучасна модель організації робочого місця.…..
1.3. Методики дослідження…………………………………………………..
Висновки до першого розділу………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРУ КОВОРКІНГ-КАФЕ………………………..
2.1. Просторово-планувальна структура та естетичне вирішення приміщення коворкіг-кафе...............................................................................
2.2. Функціональне зонування приміщення…………………………………
2.3. Ергономічні стандарти організації робочих зон ………………………
Висновки до другого розділу……………………………………………
РОЗДІЛ 3. АВТОРСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ У КОВОРКІНГ-КАФЕ…..…………..
3.1. Концепція дизайн-проєкту………………………………………………
3.2. Особливості планувального вирішення………………………………...
3.3. Дизайн-проєктування інтер’єрів коворкінг-кафе………………………
Висновки до третього розділу………………………………………………..
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………
ДОДАТКИ………………………………………………………………….
АЛЬБОМ..………………………………………………………………….

АНОТАЦІЯ

Світлана ГУМЕН. Естетика просторового вирішення коворкінг-кафе як сучасна модель організації робочого місця. Кваліфікаційна робота на здобуття освітньо‑кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю 022 «Дизайн». Черкаси , 2025.
У кваліфікаційній роботі досліджено сучасні тенденції розвитку коворкінг‑просторів та їх трансформацію у формат коворкінг‑кафе, орієнтований на потреби фрілансерів. Розглянуто функціональні, візуальні та соціальні особливості формування інтер’єрів, що сприяють створенню спільнот та підвищенню продуктивності роботи.
У першому розділі подано історіографію та еволюцію коворкінг‑просторів, проаналізовано міжнародний і український досвід їх проєктування, а також узагальнено наукові публікації та дослідження інших авторів.
У другому розділі визначено напрями розвитку коворкінгів, сформовано їх класифікацію та типологію, окреслено дизайн‑особливості кожного типу. Особливу увагу приділено впливу інтер’єрних рішень на комфорт та ефективність користувачів.
У третьому розділі розкрито ергономічні та естетичні аспекти організації простору: роль кольору, світла, меблів, обладнання та матеріалів у формуванні внутрішнього середовища. В тексті також описано нормативно‑правову базу, що регламентує проєктування таких об’єктів.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (понад 59 позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи (без додатків) — 45 сторінок, обсяг додатків — 42 сторінки.
Ключові слова: коворкінг‑кафе, дизайн, проєктування, робоче середовище, ергономіка, інтер’єр.

ВСТУП

Актуальність роботи. Стрімке зростанням у суспільстві попиту на гнучкі форми організації робочого процесу, що здатні оптимізувати витрати на утримання офісних приміщень, забезпечити доступ до якісної інфраструктури та професійного середовища, зумовлює необхідність створення ефективних, естетично виважених просторів для креативної праці і співпраці. Сьогодні такий простір, доступний для широкого кола фахівців, узагальнює коворкінг-приміщення. В умовах постійних змін у сфері трудових відносин та зростаючої мобільності професіоналів, коворкінги стають невід'ємною частиною сучасної робочої культури, а коворкінг-кафе узагальнює гібридний простір, де люди можуть орендувати робочі місця, користуватися Wi-Fi, технікою та спілкуватися, створюючи спільноту однодумців. Згідно вищенаведеного, потреба у комплексному дослідженні дизайнерських аспектів проєктування коворкінг-просторів, є актуальним питанням часу.
Мета роботи полягає в окресленні дизайн-особливостей сучасних коворкінг-просторів як інноваційного формату організації робочого середовища професійних спільнот та авторській пропозиції естетично виваженого просторового вирішення коворкінг-кафе як сучасної модель організації робочого місця.
Для досягнення поставленої мети передбачені наступні шляхи:
Здійснити аналіз тенденцій розвитку дизайну інтер'єрів офісних приміщень;
Окреслити концептуальні засади організації і формування простору коворкінг-кафе;
Узагальнити естетичні та ергономічні особливості формування простору коворкінгів.
Запропонувати авторський дизайн-проєкт коворкінг-кафе, окресливши максимальне уявлення про заявлений образ у графічній подачі, 3D – візуалізації та текстовому матеріалі.
Об’єкт дослідження – естетика просторового вирішення коворкінг-кафе.
Предмет дослідження – простір коворкінг-кафе як сучасна модель організації робочого місця.
Наукова новизна роботи полягає у зборі та систематизації матеріалів щодо формування сучасного креативного і затишного простору для коворкінг-кафе.
Практична значущість отриманих результатів полягає в можливості використання отриманих результатів при проєктуванні затишних просторів коворкінг-кафе, в навчальному процесі підготовки фахівців з дизайну середовища.
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження викладені в тезисах XІ Міжнародної науково-практичної конференції «Дизайн і сучасне мистецтво в контексті соціокультурного розвитку», 8-10 жовтня 2025 р. кафедра дизайну Херсонського національного технічного університету.
Романенко Н.Г., Гумен С. Д. Сучасні тенденції розвитку дизайну інтер'єрів офісних приміщень / Матеріали XІ Міжнародної науково-практичної конференції «Дизайн і сучасне мистецтво в контексті соціокультурного розвитку», 8-10 жовтня 2025 р. кафедра дизайну ХНТУ. С.
Структура та обсяг роботи. Робота викладена на сторінках основного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Бібліографічний покажчик містить джерел.
Графічна частина роботи представлена на форматі 2300×1600 мм.

РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
І ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ

Предметом дослідження моєї роботи є дизайн-середовище коворкінг-кафе. Англомовний термін «Co-working» перекладається на українську мову як «співпраця». Згідно сьогоденного тлумачення цей термін узагальнює модель спільного робочого простору і бере воно свій початок з 2005 року, коли американський програміст Бред Ньюсберг запропонував у Сан-Франциску дизайн сумісного для співпраці офісного простору [3].

1.1. Тенденції розвитку дизайну інтер'єрів офісних приміщень
Термін "офіс" (англ. Office, від латинського officium — черговий, службовий) визначає нежитлове приміщення, в якому знаходиться компанія або її персонал, що впливають на управління. Цей термін увійшов до ділового обороту внаслідок розвитку ринкової економіки в кінці ХIХ на початку ХХ століття [4] і отримав широке застосування в ХХI столітті як наслідок розвитку ІТ-галузі.
Колектив науковців: О.В. Полякова, С.С. Кисіль, Т.В. Булгаков, Ю.В. Пивницька у статті «Еволюція дизайну інтер'єру офісних приміщень ІТ-галузі» виклали результати дослідження розвитку дизайну офісних приміщень на основі історико-мистецького, архітектурно-планувального, функціонального аналізу. В основу аналізу покладено наукові та публіцистичні статті, вітчизняні та зарубіжні проекти офісних приміщень. Аналіз історичних періодів розвитку дизайну інтер'єру офісних приміщень надав можливість здійснити їх класифікацію за сновними періодами їх формування [5]:
кінець XIX ст. – традиційний офіс;
1900 –30 роки - тейлористичний офіс відкритого планування;
1950-ті роки офіс-ландшафт;
1960-ті роки структурний офіс;
1960-80 роки кубікли;
2000-ні роки кежуал-офіс.
Наведений історичний екскурс свідчить, що в процесі розвитку бюрократичної системи виникла потреба в людях, які мали обслуговувати цю систему.
Бурхлива індустріалізація ХХ століття сприяла відкриттю в кожному великому місті бізнес-коледжів, які готували професійних менеджерів. Поголів'я «білих комірців» почало зростати зі швидкістю 286% за десятиліття [6]. Відомий раціоналізатор праці Фредерік Тейлор запропонував організувати офісний простір таким чином, що всі співробітники сиділи за довгими рядами столів, вільно спілкуючись, робили свою паперову роботу. Керівництво займало окремі кабінети по краях поверхів. Досить довгий період офіс залишався продовженням фабрики. Зріст інформації, її різноманітність поступово призвели до відмовлення від «фабричного» формату офісного приміщення. Потрібно було створити кожному клерку спеціалізоване робоче місце, з можливістю відчувати свій власний, приватний простір. Одночасно потрібна була інтеграція і спілкування між співробітниками. Все це сприяло прийняттю рішення про необхідність кожного клерка мати своє унікальне робоче місце, залишаючись при цьому згуртованою командою. Починаючи з 1920-х років нормою в США, Європі і навіть СРСР стає по 2-5 кв. м офісного простору на людину, що приблизно в 7-10 разів менше, якщо порівнювати з просторими конторським приміщеннями 20-25 кв.м. на людину в кінці 19 столітті [7].
У 1960-му році Робертом Пропстомом було запропоновано та звані «кубікли» (Додаток А, Іл., А1) [8]. Кубікл (англ.Cubicle, що походить від «куб») – робоче місце. Являє собою одну з безлічі осередків великого офісного простору, розділену легкими перегородками, що не доходять до стелі. Одна сторона залишається відкритою (частково або повністю), для забезпечення доступу. Мета створення кубікла – забезпечити конфіденційність працівника, при мінімальному просторі. До складу робочого місця входять модульні елементи, які можуть бути організовані в різних формах за допомогою скріплень, в залежності від дизайну.
На початку 2010 року в Дубаї було відкрито найвищий бізнес-центр, що включає не тільки офісні приміщення, а й готельні номери, і приватні апартаменти. Викликає зацікавленість творчі напрацювання компанії GRAMMARLY [9], яка створила єдиний сервіс, здатний допомогти покращити спілкування англійською мовою. 15 місяців користувачі щодня використовують продукт на базі штучного інтелекту. Компанія Grammarly має офіси у Києві, Нью-Йорку та Сан-Франциско. З 2018 року київський офіс працює на найвищому 14 поверсі БЦ Gulliver поряд із одноповерховим торговельно-розважальним центром та станцією метро Палац спорту (Додаток А, Іл. 2).
Українські офіси побудовані, переважно, у минулому столітті не задовольняють сучасним вимогам функціональності та естетики. Результати дослідження показують, що деякі сучасні тенденції у дизайні офісних інтер'єрів мають місце, зокрема такі де використовуються відкриті простори, комфортні умови для праці, застосування екологічних матеріалів тощо (Додаток А, Іл. А3) [3], але більшість не відповідають сучасним вимогам.
Проведений аналіз дозволив виявити плюси і мінуси основних історичних типів проєктних рішень організації офісного простору, визначити головну ідею дизайну сучасних «мобільних офісів» у середовищі офісних приміщень, а саме: відкрите планування де гнучкий робочий простір залишається найкращою моделлю організації офісного середовищ. Зростання кількості незалежних працівників, підприємницьких ініціатив та представників малого бізнесу, які не потребують стаціонарних офісних рішень, породжує попит на комфортні, технічно-облаштовані робочі місця. Основною метою дизайн-проєктування таких місць є створення оптимального простору для індивідуальної праці, комунікації групи людей, а також забезпечення їх необхідним обладнанням і устаткуванням щодо комфортного перебування у приміщеннях, якісного звукового та візуального сприйняття інформації [11,12]. Технологічна інтеграція сучасних мобільних професійних середовищ відбувається шляхом активного залучення передових цифрових рішень для оптимізації користувацького попиту. Це передбачає забезпечення надшвидкісного інтернет-з'єднання, впровадження інтелектуальних офісних систем, створення цифрових платформ для резервування переговорних приміщень та додаткових сервісів, а також використання спеціалізованого програмного забезпечення для адміністрування коворкінг-операцій. Саме від того, як буде продуманий дизайн коворкінгу: інтер’єрів, ергономіка, функціональність, має залежати якість виконання поставленого працівникові завдання, продуктивність його праці. Активізація проєктної економіки, де спеціалісти реалізують тимчасові угоди чи разові завдання, також стимулює необхідність у мобільних професійних середовищах [13].
Таким чином, зростаюча мобільність фахівців різних галузей і, відповідно, стрімке зростання попиту на гнучкі форми організації праці узагальнюють необхідність створення приміщень для ефективної творчої співпраці – коворкінг-просторів. Сьогодні існує декілька видів коворкінг-просторів: традиційні коворкінг-центи (обладнані робочі місця, спільні зони, конференц-зали, кухні тощо), спеціалізовані коворкінги (творчі, ремісничі, для IT-фахівців), коворкінг-клуби, коворкінг-кафе тощо. У міру розвитку ринку коворкінг-послуг простори стають все більш спеціалізованими, зосереджуючись на конкретних професійних сферах або сегментах ринку.

1.2. Коворкінг-простір як сучасна модель організації робочого місця
Як було зазначено вище, існують коворкінг-простори, пристосовані для технологічних ініціатив, творчих професіоналів, фахівців у сфері оздоровлення тощо. Такі спеціалізовані пропозиції надають індивідуальні послуги, можливості для спілкування та ресурси для задоволення конкретних потреб цільових груп. Розширюючи свою базову функціональність, коворкінг-простори пропонують широкий спектр додаткових послуг, спрямованих на підвищення ефективності, добробуту та комфорт своїх клієнтів. Сюди входять інтегровані кафе, спортивні зони, послуги з догляду за дітьми, майданчики для проведення заходів та зони відпочинку. Надаючи комплексні послуги, коворкінг-простори прагнуть створити інтегроване професійне середовище, яке задовольняє різноманітні потреби своїх членів.
У 2024 році Українська асоціація коворкінгів визначила ключові напрямки розвитку галузі, серед яких: формування відкритої професійної спільноти, розширення міжнародних партнерства, впровадження інноваційних послуг. Зокрема, було представлено проєкт «коворкінг-віза», який має на меті залучити світових операторів гнучких просторів для обміну досвідом. Також триває робота над інтерактивною картою українських коворкінг-просторів, яка містить інформацію про наявність укриттів та безпечних зон. У рамках міжнародної діяльності заплановано делегації до Іспанії та Болгарії, а також участь у спеціалізованих конференціях. Ці ініціативи демонструють стійкість та адаптивність коворкінг-середовища навіть у кризові часи, підтверджуючи актуальність формату коворкінг-кафе як частини нової міської інфраструктури [14].
Слід зазначити, що коворкінги у світі, як і в Україні, постійно розвиваються та модернізуються, адаптуючись до динамічних потреб та уподобань своєї аудиторії. Основними векторами їх трансформації та прогресу є: впровадження інноваційних технологічних рішень, створення вузькоспеціалізованих пропозицій, поліпшення сервісних можливостей, формування активних професійних спільнот, трансформація архітектурних та планувальних концепцій і рішень інтер'єру, впровадження сучасних систем управління офісною інфраструктурою, розвиток мережевих професійних асоціацій, створення нових організаційних моделей, географічна експансія в нові регіони та створення інтегрованих коворкінг-платформ (Додаток А, рис. А4) [15].
Розвиток цифрових систем управління інфраструктурою офісів також є одним із динамічних векторів еволюції коворкінгу. Сьогодні на ринку доступні кілька технологічних рішень із програмним забезпеченням, що обумовлюють управління офісними приміщеннями: бронювання робочих місць і конференц- залів, видача перепусток. По факту, операційних потреб управління коворкінгом набагато більше і подальша еволюція програм управління буде спрямована на підвищення автоматизації та зменшення ролі людського фактору. Але, коли операційні аспекти вирішуються за допомогою цифрових технологій, зростає важливість співпраці з резидентами та побудови професійних спільнот. Операторам доведеться налагоджувати партнерські відносини з відділами кадрів компаній-резидентів для розробки спільних програм і рішень, спрямованих на підвищення лояльності до бренду роботодавця [16].
Викликають інтерес гібридні коворкінг-середовища. Такі формати вже працюють на українському ринку. Зокрема, Creative State of Arsenal розташований на території бувшого заводу «Арсенал» в центрі Києва міста, в 100 кроках від станції метро «Арсенальна» [17]. Коворкінг пропонує комфортні робочі простори для фрілансерів, стартапів і бізнесу будь-якого розміру. Приміщення може вмістити 750 резидентів, які матимуть доступ до всіх необхідних офісних сервісів та зручностей. Це триповерхова будівля з дивовижним лаунжем (комфортним середовищам) на першому поверсі, живим деревом посередині, просторою палубою з зоною Hot Desk, фресками, терасою, великою кухнею, зоною для сну, душовими кімнатами та бізнес-сьютами на третьому поверсі. Змішані простори поєднують в собі характеристики класичного офісу та коворкінг-зони, забезпечуючи різноманітні сегменти роботи для різних видів професійної діяльності: від особистих занять до командних зустрічей і презентацій, а запропонована організація дозволяє адаптивно використовувати простір відповідно до поточних завдань, що особливо важливо в епоху трансформації моделей роботи. Підприємці впроваджують цей комбінований підхід, пропонуючи адаптивні робочі середовища, що охоплюють різноманітні типи приміщень: особисті робочі зони, закриті офіси, кімнати для нарад, зони відпочинку (додаток А, Іл. А5), креативні простори, кухонні зони та кафетерії [18].
З точки зору дизайнерських рішень, переважають концепції планування, що дозволяють модифікувати простори відповідно до вимог різних бізнес-моделей. Використовуються інноваційні меблеві системи: трансформовані робочі зони, багатофункціональні лаунж-простори тощо. Експерти в галузі архітектури прогнозують, що офіси майбутнього будуть кардинально відрізнятися від традиційних робочих місць. Нейтральні поверхні стануть основою для творчого самовираження, а офіс перетвориться на місце для зустрічей і обговорень. Актуальними будуть мінімалістичні концепції інтер'єру з активним використанням зелені.

1.3. Методи дослідження
Набір прийомів, методів дослідження, порядок застосування та інтерпретації отриманих з їх допомогою результатів визначаються методикою дослідження. Усі методи наукового пізнання за ступенем спільності та обсягом можна поділити на п’ять основних груп: філософські методи, загальнонаукові підходи та методи дослідження, частково наукові (спеціальні) методи, методи міждисциплінарних досліджень [19].
На різних етапах дослідження на основі системного структурного підходу були використані загальнонаукові та спеціальні методи мистецтвознавчого аналізу інтернет-видань та літературних джерел, а саме:
- історичний метод застосування стильових напрямків. Даний метод дозволив послідовно провести історичний огляд тенденцій розвитку дизайну інтер’єрів офісів, визначити суттєві переваги коворкінг-просторів як сучасної модулі організації робочого місця;
- метод візуального спостереження застосований для отримання первинної інформації у вигляді сукупності емпіричних тверджень про сучасний стан предмету дослідження та сформулювати проблеми дизайн-проєктування простору коворкінг-кафе;
- метод порівняльного аналізу був використаний при вивченні та узагальненні аналогів. Даний метод допоміг відокремити з великої кількості пропозицій креативних коворкін-просторів найбільш економічно вигідний щодо професійного підходу до вирішення завдань з дизайну;
- метод художньо-композиційного аналізу допоміг визначити особливості організації розглянутих дизайн-об’єктів, їх окремих складових частин, що дозволило провести візуальний аналіз структури своїх пропозицій на предмет використанням основних законів композиції. Застосування цього методу допомогло глибше осмислити мистецьку виразність власного дизайн-об’єкту;
- комплексний метод був використаний для аналізу художньо-образних особливостей складових власного дизайн-проєкту з метою їх композиційної узгодженості.
- метод систематизації і узагальнення був застосований при співвідношенні соціально-культурного значення власного доробку дизайн-проектування до вітчизняних та світових тенденцій, обґрунтуванні висновків.

Висновки до першого розділу

Зростаюча мобільність фахівців різних галузей істотно збільшує попит на гнучкі форми організації праці, узагальнюючи створення для ефективної творчої співпраці економічно вигідних, функціонально та естетично облаштованих приміщень – коворкінг-просторів.
Розширюючи базову функціональність, коворкінг-простори пропонують широкий спектр додаткових послуг, спрямованих на підвищення ефективності, добробуту та комфорт своїх клієнтів. Сюди можуть входити інтегровані кафе, спортивні зони, послуги з догляду за дітьми, майданчики для проведення заходів та зони відпочинку.
Для досягнення мети роботи й поставлених завдань застосовано наступні методи дослідження: історичного аналізу, візуального спостереження, системно-порівняльного аналізу, метод художньо-композиційного аналізу, методи систематизації і узагальнення досліджуваної проблеми.
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРУ КОВОРКІНГ-КАФЕ
Як було зазначено у висновках попереднього розділу, коворкінг-простори мають пропонувати широкий спектр додаткових послуг, спрямованих на підвищення ефективності, добробуту та комфорт своїх клієнтів. Сюди можуть входити інтегровані кафе, спортивні зони, послуги з догляду за дітьми, майданчики для проведення заходів та зони відпочинку. Просторово-планувальна структура такого закладу вимагає особливого підходу, який поєднує функціональність офісу з атмосферою затишного кафе.
2.1. Просторово-планувальна структура та естетичне вирішення приміщення коворкіг-кафе
Сучасний офісний простір давно перестав бути просто місцем для виконання робочих завдань. Особливо це стосується приміщень коворкінг-кафе, де межа між робочою зоною та зоною комфортного середовища для продуктивної роботи і творчої взаємодії, практично відсутня. Просторово- планувальна структура такого закладу вимагає особливого підходу, який поєднує функціональність офісу з атмосферою затишного кафе.
Аналіз приміщень та історичний огляд ретроспективи приміщень дозволив виявити переваги та недоліки у створені коворкінг простору у поєднані з кафе. Чисельні аспекти обраної теми висвітлені у роботах багатьох науковців, зокрема [11,14,15,17], згідно до яких виявлені сучасні підходи та особливості інтер’єрів офісних приміщень. Джерельний аналіз надає можливість стверджувати, що суть новацій сьогодення у дизайні офісних приміщень полягає у наступному: дизайнери інтер’єрів відходять від проєктування традиційних кабінетів, орієнтуючись на створення гнучких, комфортних і мотивуючих середовищ, які сприяють креативності ідей, співпраці, ефективності виконання завдань, а цілеспрямоване використання сучасних технологій щодо організації простору набуває в останні роки стрімкої популярності. Основні сучасні тренди дизайну просторового середовища офісів: планування робочого простору, використання «розумних» систем управління освітленням, температурою, екологічність, сталість, культурні та психологічні особливості приміщень, орієнтація на добробут працівників. Розвиток інформаційно-комп’ютерних технологій і широкий доступ до мережі інтернет будь якої особи сприяють поширенню не тільки новітніх форм праці, але і активації неформальних трудових відносин. Слід, також, зауважити, що відбувається активне формування мережевої цифрової економіки, яка передбачає цифровізацію бізнес-процесів і переведення їх у мережу інтернет. При цьому, з’являється багато особистостей – фрілансерів, трудова діяльність яких не потребує обов’язкового перебування на робочому місці, зумовлюючи, таким чином, зростання коворкінг-центрів як об’єктів ринкової інфраструктури. Потужний поштовх зростанню чисельності коворкінг-центрів в Україні надали карантинні обмеження 2020-2023 років, війна з Росією, змушуючи фахівців багатьох видів діяльності працювати віддалено, на умовах фрілансу. Чисельність спеціалістів в Україні, які працюють у цьому форматі за перше півріччя поточного року зросла на 80%. Україна є одним з світових лідерів фрілансу [20]. Згідно вищенаведеного, ринок коворкінгів в Україні стабільно розвивається і зосереджений, в основному, у великих містах: Київ, Львів, Харків тощо. Спостерігається тенденції збільшення коворкінг-просторів в обласних центрах у зв’язку із обмеженою подачею електроенергії. Дизайн середовища коворкінгів досить різноманітний, здатний задовольнити потреби різних клієнтів: від гнучких робочих місць для фрилансерів до обладнаних офісів для команд (Додаток Б, рис. Б1). Багато компаній переходять на співпрацю з коворкінгами, закуповуючи абонементи для усіх своїх працівників.
Просторово‑планувальна структура коворкінг‑кафе формується на основі принципів відкритості та багатофункціональності. Вона має забезпечувати одночасне виконання кількох завдань: створення умов для індивідуальної роботи, підтримку командної взаємодії та організацію рекреаційних процесів. Дослідження показують, що інтеграція кафе‑зони у робоче середовище сприяє формуванню нової культури праці, де процес комунікації та обміну ідеями відбувається у невимушеній атмосфері [21]. Міжнародні дослідження підтверджують, що коворкінг‑простори стають новим типом робочого середовища, де архітектурні рішення спрямовані на гнучкість і адаптивність. Вони поєднують офісні функції з просторами для соціальної взаємодії, що відповідає сучасним тенденціям розвитку знаннєвої економіки [22]. Головним стимулом знаннєвої економіці є інтелектуальний потенціал, інновації та висококваліфіковані кадри, створення для яких комфортних умов праці є запорукою підвищення конкурентоспроможності.
Естетичне вирішення інтер’єру коворкінг‑кафе базується на сучасних стилістичних напрямах: мінімалізмі, біофільному дизайні та індустріальному стилі. Використання натуральних матеріалів, зелених стін, відкритих конструкцій та природного освітлення створює атмосферу гармонії, яка позитивно впливає на психологічний стан користувачів. Аналіз інтер’єрів сучасних кафе, які перетворюють приміщення на коворкінги, показує, що функціональні та естетичні параметри простору мають прямий вплив на задоволеність відвідувачів і користувачів [23].
Особливу роль відіграє біофільний дизайн, який інтегрує природні елементи у робочий простір. Він сприяє підвищенню рівня комфорту, продуктивності та психологічного благополуччя користувачів. Дослідження доводять, що біофільні атрибути – зелені насадження, природне освітлення, використання натуральних матеріалів стали важливими складовими сучасних коворкінгів (Іл. 2.1) [24].
Застосування біофільних принципів у дизайні коворкінг‑кафе дозволяє поєднати естетику та функціональність, створюючи простір, який одночасно відповідає вимогам ергономіки та психологічного комфорту. Це підтверджують дослідження, що розглядають біофільний дизайн як концепцію здорової та сталої архітектури [25]. У глобальному контексті біофільний підхід визнано одним із ключових чинників формування продуктивного робочого середовища. Згідно з дослідженням Browning та Cooper (2015), проведеним у рамках Human Spaces Report, біофільний дизайн має безпосередній вплив на психологічний стан та ефективність працівників. Автори підкреслюють, що інтеграція природних елементів у робочий простір, таких як природне освітлення, зелені насадження, використання натуральних матеріалів та види на природу, сприяє зниженню рівня стресу, підвищенню концентрації та покращенню загального самопочуття [26]. Проведення опитування понад 7 600 працівників із 16 країн світу, показали, що працівники, які працюють у середовищі з біофільними елементами, на 15 % продуктивніші та на 6 % більш креативні, ніж ті, хто працює у стандартних офісах без доступу до природних факторів. Крім того, рівень задоволеності роботою у таких просторах зростав на 15%, що свідчить про значний соціально‑психологічний ефект [26].

Ілюстрація 2.1. Біофільний дизайн як важлива
складова сучасних коворкінгів [24].

Доктора архітектури Ірина Мохора (Румунія) проаналізувала понад 1500 відгуків користувачів платформи coworker.com. щодо значення біофільних атрибутів у європейських коворкінг‑просторах. Авторка класифікує ці відгуки за регіонами та критеріями, що охоплюють просторові, соціальні та біофільні характеристики і зазначила, що існує кілька напрямків, які можуть бути взяті до уваги інвесторами та дизайнерами коворкінг-просторів щодо зелених насаджень. По-перше, з точки зору розташування, слід прагнути знайти місце, яке знаходиться в пішій доступності від доступних зелених насаджень: парку, берегів річки, озера, моря, гір, що також дозволяє людям займатися спортом або дозвіллям. По-друге, коли контекст не дозволяє мати зелені насадження поблизу, внутрішні дворики, патіо та тераси, які використовуються як для відновлення психічних сил, так і для періодичної роботи, можуть стати такими ж цінними, як природні ландшафти, якщо вони правильно спроектовані та призначені. По-третє, якщо жодна з вищезазначених умов не може бути виконана, дизайн інтер'єру повинен інтегрувати цінні зелені елементи всередині, спрямовані на повне сенсорне сприйняття [27]. Зокрема, саме біофільний дизайн у коворкінгах (Додаток Б, Іл. Б2) базується на інтеграції природних елементів у робочий простір. Використання зелених стін, дерев’яних поверхонь та природного освітлення формує атмосферу гармонії, що характерна для східної культури дизайну. Це рішення не лише підвищує психологічний комфорт, але й стимулює креативність та здоровий спосіб роботи [28].
Просторово-планувальне та естетичне вирішення приміщень коворкіг-кафе, вирішуючи соціальні фактори: атмосфера, спільнота, менеджмент, мають підтримують зручність та комфортність умов перебування фахівців у приміщенні: природне світло, вентиляція, наявність зовнішніх просторів, інтер’єре озеленення.

2.2. Функціональне зонування приміщення
Функціональне зонування є ключовим принципом організації простору коворкінг‑кафе, адже саме воно визначає логіку використання приміщення та забезпечує баланс між роботою, відпочинком і соціальною взаємодією. Зонування має враховувати психологічні аспекти сприйняття простору. Людина відчуває комфорт тоді, коли простір структурований і зрозумілий: є чіткі межі між зонами, але водночас вони інтегровані у єдину систему. Це дозволяє користувачам легко орієнтуватися, знаходити потрібні функції та відчувати себе частиною цілісного середовища, тобто зонування виступає інструментом регулювання просторового потенціалу, що дозволяє інтегрувати різні функції у межах одного середовища [29].
В роботі [30] Я. В. Гурман та В. П. Ковальського здійснено аналіз видів коворкінгів, їх особливостей та принципів їх планування. Автори стверджують, що коворкінг, як універсальний простір, потребує гнучкої об’ємно‑планувальної організації і наголошують на необхідності створення зон для індивідуальної роботи, групових зустрічей та рекреації, які можуть трансформуватися відповідно до потреб користувачів. В якості прикладу можна розглянути архітектурні плани коворкінг-кафе (Додаток Б, Іл. Б3) в стилі східного дизайну, що демонструють його сучасне просторове вирішення. Основні характеристики організаційної структури коворкінгу мають передбачати:
· мобільний простір, який постійно видозмінюється в залежності від зовнішніх умов і поставлених перед ним завдань;
· відкритий простір – не має виражених кордонів з навколишнім середовищем, активно взаємодіє із зовнішнім середовищем;
· містить окремі яскраво виражені центри, поєднані власною усталеною організаційною структурою;
На кресленнях видно гармонійне поєднання робочих місць, зон для співпраці та кафе-простору, що відповідає принципам східної архітектури: баланс функціональності та естетики, використання природних матеріалів і чітке зонування. Таке планування створює середовище, яке поєднує продуктивність із соціальною взаємодією [31].
Привертає увагу дослідження Ігора Твороновича під керівництвом професора Кащенка О.В. щодо методики застосування універсального дизайну у проектуванні коворкінг‑просторів [32]. Автори наголошують, що саме універсальний підхід дозволяє створювати середовище, яке відповідає потребам різних груп користувачів. Йдеться не лише про фрілансерів чи стартаперів, але й про творчі колективи, студентів та професійні команди. Зонування у такому випадку має бути багаторівневим і гнучким, здатним адаптуватися до різних сценаріїв використання. Автори доводять, що ефективне планування повинно забезпечувати баланс між відкритими та закритими зонами. Відкриті простори сприяють комунікації, співпраці та формуванню спільноти, тоді як закриті блоки створюють умови для зосередженої роботи та конфіденційних зустрічей. Такий баланс дозволяє уникнути конфлікту між потребою у соціальній взаємодії та необхідністю індивідуальної концентрації .
Ефективне зонування досягається завдяки комплексному використанню просторових, візуальних та ергономічних прийомів. Просторові рішення визначають логіку розташування зон та їх взаємозв’язок, візуальні прийоми — створюють зрозумілу структуру та допомагають користувачам орієнтуватися, а ергономічні – забезпечують фізичний комфорт й відповідність робочих місць потребам людини. Це особливо важливо для громадських інтер’єрів, де необхідно враховувати різні сценарії використання [33].
Слід зазначити, що сучасна концепція комфорту включає функціональне призначення, гігієнічність приміщення та його естетичну досконалість, які, згідно принципів дизайну інтер’єрів. реалізуються через раціональне планування, ергономічне розташування меблів та створення умов для різних типів діяльності [34]. Практичні прийоми зонування можуть бути використанні наступні: перегородки, освітлення, кольорових акцентів для візуального відокремлення зон без втрати цілісності простору. Це дозволяє створювати багатофункціональні інтер’єри навіть у невеликих приміщеннях. Окремо наголошується на значенні кольорових акцентів, які виконують функцію маркерів зон. Вони не лише створюють естетичну виразність інтер’єру, але й допомагають користувачам орієнтуватися у просторі, чітко розрізняючи функціональні ділянки. Такий підхід дозволяє зберегти цілісність приміщення, водночас забезпечуючи його багатофункціональність. Завдяки цим прийомам навіть невеликі приміщення можуть бути організовані як багатозональні інтер’єри, де поєднуються робочі місця, зони відпочинку та сервісні блоки. Це підтверджує, що грамотне функціональне зонування здатне компенсувати обмеженість площі та створювати комфортне середовище для різних видів діяльності.
Таким чином, функціональне зонування коворкінг‑кафе має багатовимірний характер: воно поєднує ергономічні стандарти, психологічний комфорт та соціальну взаємодію. Раціональне планування дозволяє створити простір, який є одночасно продуктивним, гнучким і дружнім до користувачів, а ергономічні стандарти вимагають більш прискіпливого аналізу.

2.3. Ергономічні стандарти організації робочих зон
Ергономічні стандарти є фундаментальною основою проектування робочих зон у коворкінг‑кафе. Вони визначають вимоги до меблів, освітлення, акустики, мікроклімату та просторової організації, забезпечуючи комфорт і продуктивність користувачів. У підручниках з ергономіки підкреслюється, що правильне проектування робочих місць дозволяє знизити фізичні та психоемоційні навантаження, а також сприяє підвищенню ефективності праці [35].
Перший крок щодо забезпечення нормальних ергономічних умов перебування користувачів коворкінг-простору, це – пошук відповідного офісного крісла (рис. 2.2.) .

Рисунок 2.2. Правильне положення тіла людини і дистанція,
сидячи за робочим столом [36].

Ергономічні стандарти, наведені на рис. 2.2. мають наступні показники:
• висота робочої поверхні: для роботи сидячи оптимальною вважається висота столу 700–750 мм, а для роботи стоячи — 1000–1100 мм. Це відповідає середнім антропометричним даним і дозволяє уникати перевантаження хребта та плечового пояса.
• ергономічні стандарти рекомендують регульовані стільці з висотою сидіння 400–500 мм, можливістю змінювати нахил спинки та підлокітники. Це забезпечує підтримку природної пози тіла та знижує ризик розвитку остеохондрозу, як ось в зразку
• рівень освітленості робочої зони має становити не менше 300–500 лк для роботи з документами та комп’ютером. Використання комбінованого освітлення (загального і локального) дозволяє уникати перевтоми очей.
• допустимий рівень (акусттшуму в робочих приміщеннях не повинен перевищувати 50 дБ. Це особливо важливо для коворкінг‑кафе, де одночасно працюють кілька груп користувачів.
• мікроклімат: оптимальна температура для офісних приміщень становить 20–22 °C, відносна вологість — 40–60 %. Такі параметри підтримують працездатність і знижують ризик стресових навантажень.
Таким чином, конкретні ергономічні стандарти — від висоти столів і стільців до параметрів освітлення та мікроклімату — формують основу проектування робочих зон у коворкінг‑кафе. Їх дотримання забезпечує не лише фізичний комфорт, але й підвищує продуктивність та якість роботи користувачів.
Важливим нормативним орієнтиром у проектуванні робочих зон коворкінг‑кафе є ДСТУ 8604:2015, який встановлює вимоги до організації робочого місця для виконання робіт у положенні сидячи. Стандарт детально регламентує параметри меблів, зокрема оптимальну висоту столів і стільців, що має відповідати антропометричним характеристикам користувачів. Крім того, він визначає умови освітлення, необхідні для зорового комфорту та зниження втоми, а також вимоги до просторової організації, що забезпечують безпечність і ергономічність середовища [37].
Таким чином, застосування положень ДСТУ 8604:2015 у проектуванні коворкінгів дозволяє створювати інтер’єри, які відповідають сучасним стандартам охорони праці та сприяють підтриманню високої продуктивності користувачів.
Сучасні технології також впливають на ергономіку коворкінгів. Зокрема, розробка вебзастосунків для бронювання робочих місць дозволяє оптимізувати використання простору, зменшити хаотичність та забезпечити рівномірний розподіл користувачів у приміщенні [38].
Ергономіка у коворкінг‑кафе нерозривно пов’язана з дизайном інтер’єру, адже саме дизайн визначає не лише естетичну виразність простору, але й його функціональну придатність. У своїй роботі Приходько наголошує, що проектування коворкінг‑центру має враховувати комплексний підхід: від візуальної привабливості до практичних рішень, які забезпечують комфорт і продуктивність користувачів. Це означає, що дизайн повинен інтегрувати ергономічні стандарти у планування меблів, освітлення та організацію зон, створюючи середовище, яке відповідає потребам різних груп відвідувачів [39].
Подібний підхід простежується й у статті «Інтер’єр коворкінг‑центру як унікальний художній простір ХХІ століття», де підкреслюється значення гармонійного поєднання ергономіки та художньої виразності. Автори відзначають, що сучасний коворкінг має бути не лише функціональним, але й емоційно-насиченим простором, який формує творчу атмосферу та сприяє розвитку спільноти [40]. Таким чином, ергономіка і дизайн виступають взаємодоповнюючими складовими, що забезпечують цілісність та унікальність інтер’єру
Дослідження Шмельової, Сафронової, Булгакової та Синицької показують, що функціональне призначення коворкінгу безпосередньо впливає на його просторову організацію. Автори доводять, що ергономічні рішення мають адаптуватися до різних форматів роботи – індивідуальної, групової та рекреаційної [41].
Практичні аспекти впровадження ергономічних стандартів набувають особливого значення у проєктах реконструкції будівель, які адаптуються під коворкінги. Науковці КНУТД доводять, що інтеграція ергономічних принципів у дизайн інтер’єру дозволяє не лише забезпечити комфорт користувачів, але й підвищити функціональну ефективність простору. При адаптації існуючих приміщень враховуються параметри меблів, освітлення, акустики та мікроклімату, що створює умови для продуктивної роботи різних груп резидентів [42].
Таким чином, ергономічні стандарти виступають базою для формування сучасного коворкінг‑кафе, де реконструйовані простори набувають нового змісту та відповідають вимогам безпеки, комфорту й багатофункціональності

Висновки до другого розділу
Аналіз інтернет-джерел та практичних прикладів за темою показав, що коворкінг‑центри є не лише альтернативою традиційним офісам, а й інноваційною моделлю просторової організації офісного простору, яка поєднує функції роботи, комунікації та відпочинку.
Просторово-планувальна структура коворкінгу як сучасної форми організації простору формується на основі принципів відкритості та багатофункціональності і має забезпечувати одночасне виконання кількох завдань: створення умов для індивідуальної роботи, підтримку командної взаємодії та організацію релаксаційних процесів.
Естетичне вирішення приміщення коворкіг-кафе за відповідним стилем узагальнює не тільки зручність та комфортність умов перебування фахівців у приміщенні, а і сприяє формуванню корпоративної культури.
Функціональне зонування коворкінг‑кафе, маючи багатовимірний характер, поєднує ергономічні стандарти, психологічний комфорт та соціальну взаємодію. Раціональне планування дозволяє створити простір, який є одночасно продуктивним, гнучким та дружнім до користувачів.
Ергономіка робочих місць: освітлення, акустика, меблі, мікроклімат безпосередньо впливає на продуктивність і задоволеність резидентів. Базою для формування сучасного коворкінг‑кафе виступають ергономічні стандарти, що набувають сьогодні нового змісту та відповідають вимогам безпеки, комфорту й багатофункціональності.

РОЗДІЛ 3. АВТОРСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ У КОВОРКІНГ‑ КАФЕ

Висновки попередніх розділів щодо естетики просторового вирішення коворкінг-кафе та можливостей організації відповідного робочого місця свідчать, що сучасні тенденції розвитку креативних індустрій та цифрової економіки зумовлюють появу нових форматів його організації, яка має відповідати вимогам ергономіки, інклюзивності, гнучкості простору та технологічності.

3.1. Концепція дизайн‑проєкту
Авторська концепція дизайн‑проєкту коворкінг‑кафе ґрунтується на ідеї створення простору для фрілансерів, які прагнуть знайти альтернативу роботі вдома, отримати доступ до комфортного середовища для індивідуальної чи командної діяльності та спілкування, сформувати, при необхідності, професійні спільноти. Такий підхід відповідає сучасним тенденціям розвитку коворкінгів як «третього місця» між роботою і домом [43]. Поєднуючи функції офісу та кав’ярні, коворкінги, сьогодні, узагальнюють не лише економічні моделі спільного використання ресурсів, а й соціокультурне явище, що формує нові стандарти взаємодії між людьми [44].
Просторове вирішення коворкінг-кафе передбачає реконструкцю реального приміщення, розташованого у місті Харкові, вул. Г. Сковороди, 25 (Іл. 3.1) .
Ілюстрація 3.1. Розташування коворкінг-кафе у м. Харківі
Основні характеристики приміщення: нежитлове, поверх – 3, загальна площа - 112 м2; висота стін: 2800 мм, опалення – центральне, локальний підігрів води – бойлери, вбудовані витяжки, припливно-витяжна вентиляція, пожежна та охоронна сигналізація керується централізовано з центральної частини міста.
Поєднання теоретичних принципів архітектурної організації коворкінгів з практичними обмеженнями та можливостями трансформації, що пропонують автори публікації [45], дозволяє вибране приміщення адаптувати до сучасних потреб користувачів. На кресленні (Іл. 3.2) наведено план приміщення коворкінг‑кафе, дизайн‑проєкту якого розробляється. Як було зазначено вище, приміщення відповідає вимогам ДСТУ і базовим критеріям: наявність відкритої площі, можливість зонування, доступ до природного освітлення та технічних комунікацій.

Ілюстрація 3.2. План приміщення коворкінг-кафе

Авторська ідея концептуального вирішення простору коворкінг-кафе має поєднувати робоче середовище та атмосферу кафе, забезпечуючи наступні умови:
• комфортність індивідуальної роботи із доступом до технологічних ресурсів;
• сприяння командній взаємодії та обміну ідеями через групові столи та відкриті простори;
• формування соціальної спільноти, де робота й відпочинок взаємодоповнюють одне одного;
• підтримку творчої атмосфери завдяки використанню арт‑об’єктів, зелених насаджень та сучасних дизайнерських рішень.
Запропонована концепція дизайн‑проєкту коворкінг‑кафе є результатом синтезу архітектурних, соціальних та культурних чинників, що визначають сучасні тенденції організації робочого простору.

3.2. Особливості планувального вирішення
Планувальне вирішення коворкінг‑кафе визначає архітектурна логіка простору, а його функціональну структуру – здатність адаптуватися до різних сценаріїв використання Зазначений вище концепт передбачає сучасний інтер’єр для розміщення фрілансерів, кількість робочих місць, єж розташування, взаємозв’язок із рекреаційними зонами та сервісними блоками. Кожна зона повинна мати чітко окреслену функцію та водночас інтегруватися у загальну композицію.
Візуальна концепція авторської пропозиції орієнтована на використання натуральних матеріалів (дерево, текстиль, зелень) та сучасних технологічних елементів (мультимедійні панелі, інтерактивні екрани). В якості прототипу розглянуто пропозицію коворкінгу відомої американської компанії CoWello (Додаток Б, Іл. Б4) [46], де забезпечений баланс між затишком та інноваціями. Робочі місця мають бути розташовані ближче до природного освітлення.
Денне світло знижує втому, покращує концентрацію та створює відчуття відкритості [47].
Ключовим елементом концепції проєкту є зонування. Дизайн інтер’єрів кожної зони враховує не лише функціональність, але й естетичність, адже саме візуальна складова формує відчуття комфорту та стимулює креативність [48]. План функціонального зонування та експлікація коворкін-кафе наведені на Ілюстрації 3.3.
Ілюстрація 3.3. План зонування та експлікація коворкінг-кафе

Наведений на ілюстрації 3.3. план зонування містить розподіл площі за наступними функціональними зонами тимчасового перебування та діяльності фрілансерів:
Основна зона, хол - робоча зона з індивідуальними столами та ергономічними кріслами.
Кухня. Релаксаційна зона передбачає кафе з барною стійкою та місцями для неформального спілкування: дивани, лаунж‑меблі та зелений простір.
Конферен-зал як групова зона для командної роботи та презентацій.
Санвузол.
Враховуючи, що коворкінг‑кафе орієнтоване на тих осіб, хто прагне вийти за межі власної квартири, знайти однодумців, відчути себе частиною професійного середовища, при проєктуванні важливо звертати увагу не лише на технології, а й на атмосферу: теплі кольори, природні матеріали, зелень, світло – усе це формує простір, у якому хочеться залишатися довше, працювати продуктивніше і спілкуватися більш вільно. Як підкреслюють вищенаведені сучасні дослідження саме якість просторових рішень впливає на задоволеність користувачів та їхню готовність до співпраці [42-44, 47].
План розміщення меблів (Іл. 3.4) відповідає зонам призначення. Групові столи робочої зони мають бути розташовані у центральній частині відкритого комунікаційного простору, що дозволяє командам швидко збиратися для обговорень. Для зниження шуму використані акустичні панелі, інтегровані у меблі [49]. Така практика дозволяє зберегти баланс між відкритістю простору та можливістю приватного спілкування.

Ілюстрація 3.4 План розташування меблів

Висота столів (72–75 см) та регульовані крісла з підтримкою попереку відповідають ергономічним стандартам, які дозволяють працювати протягом тривалого часу без шкоди для здоров’я. Додатково передбачені мобільні модулі, які можна трансформувати залежно від кількості користувачів.
Зона відпочинку винесена у більш захищені частини простору. Тут використовуються м’які меблі, текстильні елементи та жива зелень, що відповідає принципам біофільного дизайну. Навіть кілька рослин у приміщенні знижують рівень стресу на 10–15 %, а дерев’яні поверхні створюють відчуття тепла й стабільності, що є не лише декоративними елементами приміщення, і важливим психологічним чинником [50].
Буфетна зона інтегрована у загальну логіку простору, але має власну акустичну ізоляцію. Це дозволяє уникнути конфлікту між робочим процесом і соціальною активністю. Поєднання кафе та робочого простору створює новий формат «коворкінг‑кафе», який відповідає сучасним запитам користувачів. Тут важливо врахувати розташування обладнання, вентиляцію та освітлення, щоб забезпечити комфортне перебування [51]. Навіть другорядні зони, такі як санвузол, виконані у стилістиці проєкту, щоб людина відчувала цілісність і турботу про її досвід. Використання акцентних кольорів, дерев’яних елементів та природних текстур відповідає принципам біофільного дизайну.
Технологічна складова включає мультимедійні панелі для презентацій, інтерактивні екрани для командної роботи та адаптивне освітлення, яке змінює інтенсивність залежно від часу доби. Інтеграція «розумних» систем клімат‑контролю та освітлення підвищує ефективність використання простору на 20–25 % [52].
Ключовими елементами адаптації користувачів до простору коворкінг-кафе є освітлення та освітлювальні прилади. Враховуючи конфігурацію приміщення, його глибину, розташування вікон та функціональне зонування, було обрано комбіновану систему освітлення, яка поєднує загальне, локальне та декоративне світло (Іл. 3.5). Освітлення реалізовано як багаторівнева система: рейкові світильники, LED‑стрічки, підвісні та вмонтовані джерела світла. У робочих зонах використано нейтральне світло (4000K), що сприяє концентрації уваги до мислення, у зонах відпочинку - тепле світло (2700–3000K), яке формує затишну атмосферу. Буфетна зона обладнана точковими світильниками з можливістю дімування. Встановлення диммера дозволяє швидко і просто змінювати яскравість свічення світильника, створювати, таким чином, оптимальну атмосферу для роботи чи відпочинку, регулювати інтенсивність світла залежно від часу доби та кількості відвідувачів. Таке рішення відповідає сучасним тенденціям енергоефективності та комфорту, описаним у міжнародних практиках [53].

Ілюстрація 3.5 План освітлення та розеток
Над груповими столами розміщені підвісні світильники з розсіяним світлом, які створюють комфортну атмосферу для спільної роботи, не перевантажуючи зорове сприйняття.
Для зон відпочинку обрано локальні джерела теплого світла (2700–3000K): торшери, бра та декоративні лампи, що формують затишну атмосферу та візуально відокремлюють ці ділянки від активного простору.
Візуальна логіка плану підтримує ідею мережевої просторової форми: кожна зона має власну функцію, але водночас інтегрується у загальну композицію. Це дозволяє користувачам вільно переміщатися між індивідуальною роботою, командними зустрічами та відпочинком. Така гнучкість робить простір конкурентоспроможним і привабливим для різних груп користувачів.

3.3. Дизайн – проєктування інтер’єрів коворкінг-кафе
Як було визначено в попередніх розділах, естетика вирішення інтер’єрів формує конкурентоспроможність коворкінгів і забезпечує їхню привабливість для різних груп користувачів. Структура простору формується шляхом поділу 112 м2 на спільну робочу зону, приватні та соціальні зони, функціональне зонування яких здійснено відповідно до вимог ергономіки та ДБН В.2.2-9:2018.
Ключовим фактором, що визначає функціональність простору, забезпечує задоволеність користувачів та їхню здатність до співпраці є обладнання інтер’єрів коворкінг‑кафе. У межах проєктної пропозиції обладнання розглядається не лише як набір меблів і техніки, а і як комплексна система, що поєднує ергономіку, технологічність та естетику.
Основна зона холу (Іл. 3.6) обладнана дерев’яними столами з регулюванням висоти, що дозволяє користувачам змінювати робоче положення і відповідає сучасним принципам офісної ергономіки, сприяє зменшенню втоми та підвищенню продуктивності праці.

Ілюстрація 3.6. Основна робоча зона
Конкретно обрані моделі столів мають довжину 1200 мм – оптимальний компроміс між забезпеченням достатнього простору для техніки та ефективним використанням площі. Для гарантування безперервної роботи столи обладнані врізаними блоками розеток, що усуває потребу у подовжувачах і запобігає кабельному безладу [54]. Робочі місця відокремлені елементами біофільного дизайну: низькими зеленими насадженнями, які створюють м’яке візуальне розмежування, не ізолюючи користувачів, і позитивно впливають на рівень концентрації.
Елементом робочої зони є підвісний стіл (Іл. 3.7), передбачений для роботи з особистими гаджетами або для прийому їжі. Наявність такого столу сприяє більш комфортному використанню простору, не порушуючи робочого процесу інших учасників коворкінгу. При цьому, забезпечено достатній простір для користувачів, а відстань між підвісним столом та індивідуальними робочими зонами відповідає ергономічним нормам.

Ілюстрація 3.7. Додаткова зона для суміщення роботи та відпочинку

Для ефективної командної роботи та зовнішніх комунікацій передбачена переговорна кімната, обладнана великою плазмою, де здійснюється відтворення графіки, відео, необхідних для презентацій та відео-конференцій, що відповідає сучасним вимогам до обладнання зон співпраці. Усі технічні рішення інтегровані у загальну систему «розумного офісу», що дозволяє адаптувати простір до потреб користувачів та підвищує ефективність роботи. Елемент конференц-зали наведений на Ілюстрації 3.8.

Ілюстрація 3.8. Елемент конференц-зали

Технологічне обладнання відіграє критичну роль у функціонуванні коворкінгів, забезпечуючи високу швидкість та ефективність робочих процесів. Індивідуальні робочі станції оснащені сучасними моніторами, які розроблені для кращого візуального комфорту та підвищення продуктивності під час тривалої роботи з великим обсягом даних.
Естетику простору визначає вибраний стиль. Вибраний стиль дизайну авторської пропозиції – Контемпорері, що не має жорстких правил і може включати елементи з інших напрямків, створюючи простір, який легко адаптується до індивідуальних потреб. Стиль підкреслює мінімалізм і технологічність та стриману палітру кольорового вирішення інтер’єру (Іл. 3.9). Багатошарове освітлення, адаптоване до умов, дозволяє створювати різні сценарії виробничого комфорту. Фундаментальною вимогою для ефективної роботи користувачів є забезпечення надійної високошвидкісної Wi-Fi мережею.

Ілюстрація 3.9 Робоча зона, вигляд на вихідну частину приміщення

Меблі, обрані для проєкту, відповідають сучасним критеріям ергономічності, мобільності та універсальності. Акустичні панелі, інтегровані у меблі для приглушення шуму дозволяють зберегти баланс між відкритістю простору та можливістю приватного спілкування.
В гнучкому просторі коворкінг-кафе передбачена кухня (Іл. 3.3.), змістовність якої перетворюється з технічної зона для розігріву їжі, на справжній епіцентр життя спільноти. Чому? З життєвої практики відомо, що найважливіші розмови відбуваються не за робочим столом, а з горнятком чаю в руках. Саме кухня стає каталізатором нових проєктів та несподіваного партнерства. Тут, біля кулера з водою чи в черзі до мікрохвильовки, перетинаються шляхи людей, які за звичайних умов ніколи б не зустрілися. Відсутність офіційних бар’єрів та розслаблена атмосфера сприяють тому, що елементарне спілкування може перерости в обговорення спільного проєкту. Саме такі неформальні розмови часто стають початком стартапів, які змінюють ринок [55]. Такий «кухонний» нетворкінг, що не вимагає візитівок і “ліфтових презентацій”, є живим і природним, здатним перетворити ефект випадкової зустрічі на значимі інновації.
Кухонна зона (Іл. 3.10) включає автомат з продуктами, місце для швидкого приготування кави та барний столик, що забезпечує умови для короткочасного відпочинку й неформальної комунікації.

Ілюстрація 3.10. Експозиція проекту кухонної зони
Зона релаксу вирішена у м’яких фактурах та природних відтінках, створюючи комфорт для відновлення сил (Іл. 3.11). Відстані між зонами витримані відповідно до нормативних вимог.

Ілюстрація 3.11 Зона релаксу
Санвузол (Іл. 3.11) у межах проєкту коворкінг‑кафе виконаний в акцентному кольорі інтер’єру – насиченому зеленому, що підтримує загальну стилістику простору та водночас виконує роль візуального маркера. Такий вибір відповідає принципам композиційної логіки, де допоміжні зони не маскуються, а інтегруються у загальну естетику проєкту [56].
Система для підвісного унітазу прихована за декоративною стіною, облицьованою вертикальними дерев’яними ламелями. Це рішення дозволяє не лише естетично оформити технічний вузол, а й забезпечити акустичне пом’якшення та візуальну теплоту, що відповідає принципам біофільного дизайну. Дерев’яні елементи створюють контраст із глибоким кольором стін і мармуровим покриттям підлоги, формуючи збалансовану композицію.

Ілюстрація 3.12 Експозиція проекту зони санвузла
Підвісна сантехніка забезпечує легкість прибирання та візуальну «повітряність» простору, що важливо для невеликих приміщень. Вбудована система змиву інтегрована у декоративну панель, дозволяючи уникнути зайвих елементів на поверхні.
Запропоноване комплексне опрацювання простору коворкінг‑кафе, що базується на принципах гнучкої та мережевої організації адаптоване до потреб сучасного робочого середовища, де теоретична модель поєднана з практичними обмеженнями, але зберігає функціональність, естетику та комфорт.

Висновки до третього розділу
Авторська концепція простору коворкінг-кафе для фрілансерів передбачає створення сучасної комфортної, гнучкої та естетично збалансованої платформи для роботи, спілкування та розвитку.
2. Просторове вирішення забезпечує чітке зонування: робочі місця, зони для командної роботи, рекреаційні ділянки, буфет і санвузол, кожна з яких має свою логіку, але інтегрується у загальну композицію, дозволяючи користувачам вільно переміщатися між різними форматами діяльності.
3. Робочі місця обладнані ергономічними столами з регулюванням висоти, зручними кріслами та вбудованими розетками, шо сприяє тривалій роботі без втоми, підтримує гігієну простору та відповідає сучасним вимогам до організації праці.
4. Освітлення реалізовано як багаторівнева система: загальне, локальне та декоративне і адаптоване до функції зони, часу доби та потреб користувачів, створюючи відповідне комфортне середовище для концентрації, спілкування або відпочинку.
5. В інтер’єрі активно використано елементи біофільного дизайну: рослини, дерев’яні поверхні, природні текстури, що не лише узагальнює декоративний прийом, а й спосіб зниження стресу та формування емоційно-сприятливої атмосфери.

Загальні висновки

1.Аналіз тенденцій розвитку дизайну офісних приміщень показав, що сучасне робоче середовище дедалі більше тяжіє до гнучких, мобільних та технологічно оснащених просторів. Відхід від традиційної моделі «кабінетної» організації праці зумовлений потребою у відкритих комунікаційних просторах, які сприяють співпраці, обміну ідеями та формуванню нових професійних спільнот. Важливим чинником є ергономіка, що забезпечує комфорт і продуктивність користувачів, а біофільний дизайн із використанням зелені, натуральних матеріалів та природного освітлення стає не лише естетичним, а й психологічним інструментом зниження стресу та підвищення концентрації. Інклюзивність та універсальність простору дозволяють адаптувати його до різних груп користувачів, незалежно від їхніх потреб чи стилю роботи. Таким чином, сучасний офісний дизайн формує нові стандарти робочої культури, де простір стає не лише місцем виконання завдань, а й середовищем розвитку особистості та колективної взаємодії.

2. Коворкінг‑кафе постає як гібридний формат «третього місця», що поєднує функції офісу та кав’ярні. Це не лише економічна модель спільного використання ресурсів, а й соціокультурне явище, яке формує нові стандарти взаємодії між людьми. Простір має бути відкритим і адаптивним, здатним трансформуватися під різні сценарії використання — від індивідуальної роботи до командних зустрічей. Важливим є баланс між роботою та відпочинком, адже саме у неформальних зонах, таких як кухня, лаунж чи рекреація, виникають найцінніші комунікації. Концепція коворкінг‑кафе сприяє формуванню професійних спільнот, де користувачі отримують не лише робоче місце, а й середовище для розвитку, співпраці та творчості. Таким чином, коворкінг‑кафе стає сучасною моделлю організації праці, що відповідає викликам цифрової економіки та мобільності професіоналів.

3. Узагальнення теоретичних і практичних матеріалів довело, що якість інтер’єрних рішень безпосередньо впливає на продуктивність і задоволеність користувачів. Естетика простору визначається використанням натуральних матеріалів, теплих кольорів та сучасних технологічних елементів, що створюють атмосферу затишку й водночас інноваційності. Ергономічні стандарти, зокрема висота столів, регульовані крісла та акустичні панелі, забезпечують комфортну тривалу роботу без шкоди для здоров’я. Багаторівневе освітлення, яке включає загальне, локальне та декоративне світло, дозволяє створювати різні сценарії використання простору, підвищуючи його ефективність на 20–25 %. Технологічність інтер’єру, що проявляється у використанні мультимедійних панелей, інтерактивних екранів та «розумних» систем клімат‑контролю, робить коворкінг конкурентоспроможним і привабливим для різних груп користувачів. Таким чином, естетика та ергономіка є ключовими чинниками, що визначають успішність сучасних коворкінг‑просторів.
4. Розроблений авторський проєкт у Харкові на вул. Г. Сковороди, 25 демонструє можливість трансформації реального приміщення у сучасний коворкінг‑кафе. Простір площею 112 м² адаптовано до сучасних потреб користувачів завдяки ретельному зонуванню, яке включає робочу зону, кухню‑кафе, конференц‑зал та рекреацію. Використані натуральні матеріали, такі як дерево, текстиль та зелень, а також стиль контемпорері, що поєднує мінімалізм і технологічність, створюють гармонійне середовище. Біофільні елементи у вигляді рослин та дерев’яних поверхонь знижують рівень стресу та формують атмосферу тепла й стабільності. Інтеграція «розумних» систем освітлення та клімат‑контролю забезпечує енергоефективність і комфорт. Таким чином, авторський проєкт є практичним прикладом синтезу архітектурних, соціальних та культурних чинників, що визначають сучасні тенденції організації робочого простору.
5. Мета роботи, яка полягала в окресленні дизайн‑особливостей сучасних коворкінг‑просторів та створенні авторської моделі коворкінг‑кафе, досягнута. Проведено комплексний аналіз тенденцій розвитку офісних інтер’єрів, визначено концептуальні засади організації коворкінг‑кафе як інноваційного формату, узагальнено естетичні та ергономічні особливості простору коворкінгів і запропоновано авторський дизайн‑проєкт, який відповідає сучасним вимогам і може бути використаний у практиці проєктування. Таким чином, робота має як теоретичну, так і практичну значущість, а її результати можуть бути застосовані у професійній діяльності дизайнерів середовища та у навчальному процесі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Коворкінг / Вікіпедія. URL: https://surl.li/fotwsv (дата звернення 20.09.2025).
Co-working для It-спеціалістів. Натхнення і мотивація в інтер’єрі офісу: веб-сайт URL: http://yaburo.design/post/co-working-dlya-it-spec-al-st-v-nathnennya-motivac-ya-v-nter-r-of-su (дата звернення 01.10.2025).
Олександра Мрихиня. Курс креативного мислення. Проєкт з розвитку молодіжного підприємства / Підручник. URL: https://surl.li/ucscvo (дата звернення 02.10.2025).
Офіс / Вікіпедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 E%D1%84%D1%96%D1%81 (дата звернення 20.09.2022).
Полякова О. В., Кисиль С.С., Буглакова Т.В., ПівніцькаЮ. В. Еволюція дизайну інтер’єру офісних просторів ІТ-індустрії / Київський національний університет технологій та дизайну // Науковий фаховий журнал — 2019 р. 108 с. (дата звернення 02.10.2025).
Колеснікова Н.Ю. Історичні передумови виникнення та розвитку офісних будівель. Архітектура будівель та споруд. Регіональні проблеми архітектури та містобудування. 2019. №13. – С. 133-139.
Л.М. Ковальський, А.Ю. Дмитренко, В.М. Лях та ін. Архітектурна типологія громадських будинків і споруд: підручник. К., Інтерсервіс, 2018. – 484с.
An image of a lot of cubicles that seem to go on forever. URL: https://wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%BA%D0% (дата звернення 05.10.2025).
Офіс Grammarly на останньому поверсі БЦ Gulliver. URL : https://www.the-village.com.ua/village/service-shopping/interior/282153-office-grammarly-gulliver-slava-balbek-bureau-mist (дата звернення 05.10.2025).
Минський Юліан. Де в Києві попрацювати з ноутбуком? Дистанційка: 5 місць, де можна з комфортом попрацювати в Києві / Go to Ukraine. URL: https://34travel.me/gotoukraine/post/kyiv-coworking-ua (дата звернення 02.10.2025).
Наталія Романенко, Юлія Демчук. Естетика офісного простору для фахівців ІТ-галузі / Матеріали міжнародної наукової конференції «Проблеми відновлення соціальної інфраструктури та просторового розвитку територій повоєнної України», Львівський національний університет природокористування (ЛНУП), Львів, 27-28 жовтня 2022.
Булгакова Тетяна, Скок Ярослава. Особливості формування інтер’єру офісних приміщень з функцією тренінгу персоналу / Збірник матеріалів VІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасного дизайну», м. Київ, 03 березня 2023 року. Київ: КНУТД, 2023. Том 2. С. 183-186.
Говоруха Д. Бізнес-проєкт коворкінг-кафе у місті Києві / Д.Говоруха // КНТЕУ. – 2020. URL: https://ur.knute.edu.ua/items/95f6876b-1bac-4c42-a837-4101c1c54cc3 (дата звернення 10.10.2025).
Асоціація коворкінгів України. Асоціація коворкінгів України презентувала стратегію на 2024 рік [Електронний ресурс] // Coworking Association. – 2024. URL: www.coworkingassociation.org.ua/post/strategiya - 2024 (дата звернення 10.10.2025).
Коворкінг від А до Я: все, що потрібно знати про гнучкий робочий простір / PEREMOGA. URL: https://surl.lt/mufgcu (дата звернення 02.10.2025).
Вычегжанина Н.Ю. Организация офисного пространства как способ повышения продуктивности работы сотрудников // Вісник ХДАДМ . – 2014. —–№ 1. –С. 14 –19 (дата звернення 11.10.2025).
Коворкінг-арсенал. Сучасний коворкінг у ценрі Києва, натхнений новим Орлеаном у Стилі модерн. URL: https://surl.li/xewfve (дата звернення 12.10.2025).
Creative State of Arsenal 3 / Сайт CREATIVE STATE. URL: https://creativestates.net/arsenal-3 (дата звернення12.10.2025).
Наукове пізнання: специфіка, форми, методи, логіка та методологія. Реферат / Вища освіта в Україні / Сайт Освіта. Ua. URL: https://osvita.ua/vnz/reports/philosophy/13026/ (дата звернення 02.10.2025).
Валентин Шнайдер. 56% українців працюють або планують працювати на фрилансі – дослідження URL: https://surl.li/dbgqzc (дата звернення 04.10.2025).
Ozar B. Co-Working Space Concept in the Spatial and Urban Context: A Case Study of ‘Kolektif House’. – Academia.edu, 2019. – 16 с. – URL: https://www.academia.edu/64467186/Co_Working_Space_Concept_in_the_Spatial_and_Urban_Context_A_Case_Study_of_Kolektif_House. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Halvitigala D., Antoniades H., Eves C. Coworking: The New Design of Workplaces. – University of Technology Sydney. 2020.URL: https://surl.li/iggjxm – (Дата звернення: 16.11.2025).
Müezzinoğlu M.K. Analysis of the Components Affecting the Interior Styling of Franchising Cafes. – Journal of Art and Architecture Studies. – 2021. – С. 42–49. – URL: https://www.jaas.science-line.com/attachments/article/37/J%20Art%20Arch%20Stud. (Дата звернення: 16.11.2025).
Alaqeel D. Biophilic Design Contributions to Health and Wellness in Coworking Settings. – Academia.edu. – 2023. – 85 с. – URL: https://www.academia.edu/110173978/Biophilic_Design_Contributions_to_Health_and_Wellness_in_Coworking_Settings. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Mariana Y. The Implementation of Biophilic Design in Co-working Space Design as a Concept of Healthy Sustainable Architecture. – IOP Conference Series. – 2020. – URL: https://surl.li/wmzxya – (Дата звернення: 16.11.2025.)
Browning B., Cooper C. The Global Impact of Biophilic Design in the Workplace. – Human Spaces Report. – 2015. – URL https://greenplantsforgreenbuildings.org/wp-content/uploads/2015/08/Human-Spaces-Report-Biophilic-Global_Impact_Biophilic_Design.pdf. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Mohora I. Importance of Biophilic Attributes in European Coworking Spaces. – INTCESS Conference Proceedings. – 2019. – С. 109–118. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Guide to Biophilic Design in Offices & Coworking Spaces // Biofilico. – 2021. – URL: https://biofilico.com/news/guide-to-biophilic-design-in-offices-coworking-spaces. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Пандас А.В. Функціональне зонування як інструмент регулювання просторового потенціалу великого міста // Економіка та держава. – 2015. – №1. – С. 43–48. – URL: https://economics.net.ua/files/archive/2015/No1/43-48.pdf. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Гурман Я.В., Ковальський В.П. Коворкінг й організація універсального простору // Матеріали конференції ВНТУ. – 2021. – URL: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/egeu/egeu2021/paper/viewFile/14047/11893. – (Дата звернення: 16.11.2025).
ACB Living Co-working Space and Café // ArchDaily. – 2023. – URL: https://www.archdaily.com/988978/acb-living-co-working-space-and-cafe-lighthouse. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Творонович І., Кащенко О. Дизайн‑проектування коворкінгів // Актуальні проблеми сучасного дизайну. – КНУТД, 2021. – С. 286–289. – URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/18168/1/APSD2021_V2_P286-289.pdf. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Зиміна С.Б., Дикун Ж.Є. Засоби функціонального зонування громадського і житлового простору // Архітектурний вісник КНУБА. – 2014. – С. 45–52. – URL: https://repositary.knuba.edu.ua/server/api/core/bitstreams/b9db8c01-c9e4-409e-b1e6-a70f7938e495/content. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Гаврильєва Т.В. Functionality and Comfort as the Bases of Interior Design // Тези IV Всеукраїнської конференції КНУТД. – 2019. – С. 92–94. – URL: https://epec.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/13047/1/ITPF2019_P092-094.pdf. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Ергономічні основи проектування та оцінки робочих місць // StudLancer URL: https://surl.li/lkkgya (Дата звернення: 16.11.2025).
Creating the Perfect Ergonomic Workspace: The Ultimate Guide. Створення ідеального робочого місця. Кращий посібник // Ergonomic Trends. – 2020. – URL: https://ergonomictrends.com/creating-perfect-ergonomic-workspace-ultimate-guide/?utm_source=chatgpt.com. – (Дата звернення: 16.11.2025).
ДСТУ 8604:2015. Дизайн і ергономіка. Робоче місце для виконання робіт у положенні сидячи. – Київ: Мінекономрозвитку України, 2016. – URL: https://www.budstandart.com/normativnaya-baza/. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Вебзастосунок для бронювання робочих місць у коворкінгах // Бакалаврська кваліфікаційна робота, ВНТУ. – 2022. – PDF. – URL: vntu.edu.ua. (Дата звернення: 16.11.2025).
Приходько К. О. Дизайн інтер’єру коворкінг‑центру // ResearchGate. – 2021. – PDF. – URL: https://www.researchgate.net/publication/356789123. – (Дата звернення: 16.11.2025).
Інтер’єр коворкінг‑центру як унікальний художній простір ХХІ століття // Мистецтвознавчі записки. – 2022. – URL: https://journals.uran.ua/mz/article/view/250325. – (Дата звернення: 16.11.2025).
41. Шмельова О. Є., Сафронова О. О., Булгакова Т. В., Синицька М. О. Особливості дизайну просторів сучасних коворкінгів залежно від їх функціонального призначення // Art&Design. – 2019. – №4. – С. 119–131. – PDF. – URL: https://knutd.edu.ua/publications/artdesign/2019/4/. – (Дата звернення: 16.11.2025).
42. Розробка дизайну інтер’єру коворкінгу в умовах реконструкції існуючої будівлі // Електронний архів КНУТД. – 2024. – URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/29840. – (Дата звернення: 16.11.2025).
43. Marasco L.Coffee Shops transforming neighbourhoods, functioning as co‑working spaces and third places: Bachelor’s Thesis. – LAB University of Applied Sciences, 2022. – 55 с. URL: https://www.theseus.fi/bitstream/handle/10024/750093/Marasco_Luca.pdf?sequence= (дата звернення 17.11 2025).
44. Михайлова Р., Антоненко І., Різніченко М. Коворкінг як модерне явище (на прикладі України) // Актуальні проблеми сучасного дизайну. – Київ: КНУТД, 2022. – Т. 2. – С. 212–215. – Режим доступу: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/21149/1/APSD_2022_V2_P212215.pdf (дата звернення 17.11 2025).
45. Методи архітектурної організації коворкінгів // Вісник Львівської політехніки. – Львів: ЛНУ, 2020. – Режим доступу: https://science.lpnu.ua/uk/sa/vsi-vypusky/volume-2-issue-1-2020/metody-arhitekturnoyi-organizaciyi-kovorkingiv (дата звернення 18.11 2025).
46. Cowello. Coworking Space Design Tips. – URL: https://cowello.com/coworking-space-design-tips (дата звернення: 20.11.2025).
47. BORISSTUDIO. Дизайн інтер’єру коворкінгів – URL: https://borisstudio.com/uk/dizajn-interyeru-kovorkingiv/ (дата звернення: 20.11.2025).
48. Дизайн інтер’єру коворкінг‑центру // ResearchGate. – 2021. – Режим доступу: https://www.researchgate.net/public (дата звернення: 22.11.2025).
49. Office Snapshots. Coworking Interiors Gallery – URL: https://officesnapshots.com/types/coworking/ (дата звернення: 20.11.2025).
50. The Tutor Resource. Biophilic Coworking Spaces – URL: https://thetutorresource.com/biophilic-coworking-space/ (дата звернення: 20.11.2025).
51. Business Broker. Тренди дизайну кафе та ресторанів: стиль, атмосфера та функціональність – URL: https://business-broker.com.ua/blog/trendy-dyzajnu-kafe-ta-restoraniv-styl-atmosfera-ta-funktsionalnist/ (дата звернення: 20.11.2025).
52. WorkDesign Magazine. Smart Office Technologies – URL: https://www.workdesign.com/2025/01/smart-office-tech/ (дата звернення: 22.11.2025).
53. Design-GL. Особливості розробки дизайну інтер’єру кафе: від концепції до реалізації – URL: https://design-gl.com/osoblyvosti-rozrobky-dyzajnu-inter-yeru-dlya-kafe-vid-kontseptsiyi-do-realizatsiyi/ (дата звернення: 20.11.2025)
54. Блок розеток врізаний // Tehnotable. – URL: https://www.tehnotable.ua/products/blok-rozetok-vriznuy?srsltid=AfmBOoqq _njBokIBycxKYTzNqBthgt9paI11lEi2SwmrJAy1NKMDwmsF (дата звернення: 23.11.2025).
55. Олег Мамчур. Кухня в коворкінгу як соціальний простір: чому неформальні розмови народжують ідеї / PRAVDA. URL: https://surl.li/gishnl (дата звернення: 23.11.2025).
56. Design-GL. Особливості розробки дизайну інтер’єру кафе: від концепції до реалізації – URL: https://design-gl.com/osoblyvosti-rozrobky-dyzajnu-inter-yeru-dlya-kafe-vid-kontseptsiyi-do-realizatsiyi/ (дата звернення: 20.11.2025)

ДОДАТКИ
Додаток А

Ілюстрація А1. Кубікли – мінімальний простір робочого
місця офісного працівника 1960-ті роки [8].
Ілюстрація А2. Інтер’єр офісу ІТ-компанії GRAMMARLY [9]

Ілюстрація А3. Мобільне середовище для індивідуальної роботи [2].

Ілюстрація А4. Коворкінг-кафе [12].

Ілюстрація А5. Креативний простір в приміщенні
бувшого заводу Арсенал [17].

Додаток Б

Рисунок Б1. Коворкінг OCTO Tower. Київ, вул. Мечникова [20].

Ілюстрація Б2. Біофільний дизайн у коворкінгах [27].

Ілюстрація Б3. Архітектурний план східного коворкінг-кафе [31].

Ілюстрація Б4. Елементи біофільного дизайну [50]

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets