ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8984Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Романенко, Наталія Григорівна | - |
| dc.contributor.author | Шевченко, Катерина Юріївна | - |
| dc.date.accessioned | 2026-03-23T08:43:49Z | - |
| dc.date.available | 2026-03-23T08:43:49Z | - |
| dc.date.issued | 2024-12 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/8984 | - |
| dc.description.abstract | Актуальність роботи. Кардинальні зміни у досягненнях науки і техніки початку ХХІ ст., комп’ютеризація інформації та зв’язку змінюють не тільки спосіб життя сучасної людини, але і її свідомість. Висока швидкість передачі інформації, миттєві переключення, постійні переміщення у наземному, підземному, повітряному просторі призводять до порушення цілісності сприйняття оточуючого середовища. Усі ці фактори вимагають загального переосмислення проблем візуалізації та комунікації, які стають складними теоретичними та практичними пошуками сучасності [1]. Художньо-образні особливості слова і графічного образу здатні не тільки привернути увагу небайдужих людей, а і надати естетично виважену інформацію – яким чином кожен з нас може підключитися до вирішенні тієї чи іншої соціальної проблеми. Однією з таких проблем в Україні є наявність безпритульних тварин, захист тварин від жорстокого поводження. Прийняті в Україні законодавчі акти [2,3] надають можливість стверджувати, в нашій країні зроблено перший крок у наближенні до цивілізованої спільноти сьогодення [4], але, прийняті закони ще треба донести до суспільства. Таку місію може взяти на себе комунікативний дизайн, художньо-образні особливості якого мають привертати увагу небайдужих людей. Викликає зацікавленість узагальнити засоби художньо-образної виразності дизайну як потужного інструменту звернення до свідомості і поведінки людей, здатних не тільки привернути їх увагу, але й спонукати до дій. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | дизайн | uk_UA |
| dc.subject | об'єкти | uk_UA |
| dc.title | КОМУНІКАЦІЙНІ ДИЗАЙН-ОБ'ЄКТИ: ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ | uk_UA |
| dc.type | Master Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Дизайн і візуальна культура) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Шевченко_маг.pdf Restricted Access | 4.65 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASSY ДЕРЖАВНИЙ STATE ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY Факультет гуманітарних технологій Кафедра дизайну Спеціальність 022 Дизайн Освітня програма другого рівня вищої освіти ступеня – магістр «Дизайн і візуальна культура» КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА на тему: «КОМУНІКАЦІЙНІ ДИЗАЙН-ОБ'ЄКТИ: ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ» Студентка групи мДЗ - 97 Катерина ШЕВЧЕНКО. Керівник, д.т.н., професор Наталія РОМАНЕНКО Консультант, старший викладач кафедри Графічного дизайну, моди та стилю _______________Олена Галицька «Допуск до захисту» Завідувач кафедри дизайну ______________Інна ЯКОВЕЦЬ ___ _______2024 рік Черкаси 2024 2 ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………….. 4 РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ І ФОРМУЛЮВАННЯ 5 ПРОБЛЕМИ………………………………………………………………… 1.1. Комунікаційний дизайн як провідник надання інформації…………. 5 1.2. Дизайн інформаційного середовища щодо безпритульних тварини та захисні ініціативи………………………………………………………… 1.3. Методи дослідження…………………………………………………. Висновки до першого розділу……………………………………………… РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЙНИХ ДИЗАЙН-ОБ'ЄКТІВ ………………………… 2.1. Візуально-комунікативний простір України……………….……….. 2.2. Соціокультурні аспекти національного комунікаційного дизайну: історичний огляд……………………………………………………………. 2.3. Відображення теми захисту тварин як соціальної потреби інформування суспільства………………………………………………… Висновки до другого розділу……………………………………………… РОЗДІЛ 3. АВТОРСЬКА ПРОПОЗИЦІЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ ДИЗАЙН-ОБ'ЄКТІВ З ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН……………………………………………………………………… 3.1. Аналіз аналогів і прототип………………….……………………… 3.2. Засоби образної асоціації і дизайну………………………………….. 3.3. Аналіз і практична реалізація авторської пропозиції………………… Висновки до третього розділу ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… ДОДАТОК А…………………………………………………………………. ДОДАТОК Б…………………………………………………………………. ДОДАТОК В…………………………………………………………………. ВСТУП Актуальність роботи. Кардинальні зміни у досягненнях науки і техніки початку ХХІ ст., комп’ютеризація інформації та зв’язку змінюють не тільки спосіб життя сучасної людини, але і її свідомість. Висока швидкість передачі інформації, миттєві переключення, постійні переміщення у наземному, підземному, повітряному просторі призводять до порушення цілісності сприйняття оточуючого середовища. Усі ці фактори вимагають загального переосмислення проблем візуалізації та комунікації, які стають складними теоретичними та практичними пошуками сучасності [1]. Художньо-образні особливості слова і графічного образу здатні не тільки привернути увагу небайдужих людей, а і надати естетично виважену інформацію – яким чином кожен з нас може підключитися до вирішенні тієї чи іншої соціальної проблеми. Однією з таких проблем в Україні є наявність безпритульних тварин, захист тварин від жорстокого поводження. Прийняті в Україні законодавчі акти [2,3] надають можливість стверджувати, в нашій країні зроблено перший крок у наближенні до цивілізованої спільноти сьогодення [4], але, прийняті закони ще треба донести до суспільства. Таку місію може взяти на себе комунікативний дизайн, художньо-образні особливості якого мають привертати увагу небайдужих людей. Викликає зацікавленість узагальнити засоби художньо- образної виразності дизайну як потужного інструменту звернення до свідомості і поведінки людей, здатних не тільки привернути їх увагу, але й спонукати до дій. Мета роботи – узагальнити художньо-образні особливості комунікаційних дизайн-об’єктів, здатних допомагати вирішувати соціальні проблеми, зокрема, привернути увагу суспільства до виконання закону з охорони тварин, запропонувати серію плакатів авторського бачення щодо вирішення існуючої проблеми. Об’єкт дослідження – комунікаційні дизайн об’єкти. Предмет дослідження – художньо-образні особливості комунікаційних дизайн-об’єктів. Для досягання поставленої мети були розглянуті і вирішені наступні питання: • досліджено комунікаційний дизайн як культурний провідник надання інформації; • окреслені художньо-образні особливості комунікативних дизайн- обєктів; • виокремлено суть представлення соціальної проблеми: «Безпритульні тварини та захисні ініціативи» засобами комунікативного дизайну; • розроблено авторську пропозицію застосування художньо-образних особливостей комунікативного дизайну в захисних ініціативах щодо безпритульних тварин. Наукова новизна дослідження полягає в узагальненні видів і засобів комунікативного дизайну, об’єкти якого мають привернути увагу суспільства до виконання закону з охорони тварин, в запропонованій серії плакатів авторського бачення існуючої проблеми. Практична цінність роботи полягає в популяризації використання сучасних засобів комунікації та їх застосуванні в освітніх програмах підготовки фахівців з дизайну візуальних комунікацій. Апробація результатів. Основні результати дослідження опубліковані в статті: Романенко Н.Г., Шевченко К. Ю., Комунікаційний дизайн у вирішенні проблематики «Безпритульні тварини» / The XXIX International Scientific and Practical Conference «Youth of the 21st century: self-realization, value orientations, identification», July 22-24, 2024, Zagreb, Croatia. p. 29-33. URL : http://surl.li/lhoopx. Структура та обсяг роботи. Робота викладена на 53 сторінках основного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Додатки розміщено на 16 сторінках формату А4. Бібліографічний покажчик містить 62 джерела. Графічна частина роботи представлена на форматі 2300×1600 мм. РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ І ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ. Предметом дослідження моєї кваліфікаційної роботи є художньо-образні особливості комунікаційних дизайн-об’єктів, зміст яких має узагальнювати комунікацію глядача із зображенням, де лінгвістика і графічна мова акцентують його увагу на відповідній проблемі, зокрема, проблемні безпритульних тварин. 1.1. Комунікаційний дизайн як провідник надання інформації Дизайн комунікаційних дизайн-об’єктів, а це листівки, плакати, моушен- композиції тощо, зміст яких має узагальнювати комунікацію глядача із зображенням, де лінгвістика і графічна мова повинні разом працювати на психологію особи щодо вирішення проблемних питань. Основною характеристикою комунікативного дизайну є можливість поєднувати в одному проекті засоби різних комунікаційних каналів (відео, аудіо, ілюстрації, сценічні мистецтва, текст тощо) [4]. Тобто, дизайн комунікаційних об’єктів сьогодні передбачає не тільки візуальне спілкування, але має й більш широкий вплив на глядача, залучаючи інші сенсорні органи: слух, вокал, дотик і запах, прагнучи надихати, створювати бажання та мотивувати людину реагувати на повідомлення. Кардинальні зміни у досягненнях науки і техніки початку ХХІ ст., вимагають загального переосмислення проблем візуалізації та комунікації, які стають складними теоретичними та практичними пошуками сучасності [1]. Розвиток технологій спричинив появу інноваційних форм та концепцій візуальних комунікацій. З’явилися носії з рухомими, сенсорними та природними елементами. У поліграфії, це – листівки, журнали, книги, упаковки, які здатні трансформуватися, випромінювати світло, аромат, змінювати колір тощо; у промисловому дизайні, це – меблі, трансформери, точкові і галогенові світильники POP-UP тощо; у дизайні одягу – це вироби із трансформативними властивостями, у дизайні середовища та архітектури, це – динамічний простір з використанням світла та об’єму. Приклади сучасного комунікаційного дизайну включають різні види діяльності: інформаційну архітектуру, редагування, друк, ілюстрацію, веб-дизайн, анімацію, рекламу, навколишнє середовище, дизайн візуальної ідентичності, виконавське мистецтво, копірайтинг та шрифтове мистецтво [6]. Проєктування комунікаційних дизайн-об'єктів є складним і багатогранним процесом, який включає в себе не лише технічні та функціональні аспекти, а і художньо-образні аспекти. Саме вони дозволяють створювати ефективні, естетично привабливі та емоційно насичені об'єкти, що здатні впливати на свідомість та поведінку глядачів. Дизайнер різних видів комунікацій має розуміти динаміку переконливого спілкування з аудиторією та розвивати вміння розробки стратегії комунікацій. Історично сформована класична форма організації системи візуальних комунікацій є статичною, зі стаціонарними конструкціями та зображеннями, але зміни, які відбуваються у суспільному розвитку, вимагають переосмислення традиційних смислових і художньо-візуальних структур комунікації. Візуальна динаміка комунікацій сьогодення формується завдяки образним та морфологічним трансформаціям, впливу середовища та активізації взаємодії їх змісту із людиною. У зв’язку з цим різноманітні інформаційні, рекламні та навігаційні дизайн-об’єкти, які неможливо адаптувати до викликів мінливого зовнішнього середовища, приречені на поступове зникнення. Дизайнери змушені безперервно шукати нові методи проєктування, прагнучи збільшити тривалість їх існування на ринку та досягнути більш ефективної взаємодії з користувачем. Чільне місце у створенні комунікаційних об’єктів займає графічний дизайн. Як вид художньо-проектної діяльності, графічний дизайн зорієнтований на раціональне використання зображувальних засобів у створенні візуальних комунікацій, а процес проектування рекламно-графічної продукції має сприйматись як оптимізація комплексного впливу образних якостей зображувальних елементів за допомогою композиції. Саме композиція бере на себе функції «змістового каркасу», подібного до каркасу споруд в архітектурному проектуванні, здатного миттєво засвідчити відповідність графічних звернень змісту, а отже й функціональному призначенню. Створюючи рекламно-графічну продукцію, проектувальник змушений здійснювати вибір елементів, які необхідні для точного відтворення змісту та створити з них певну цілісну інформаційну структуру. Однак самі елементи мають бути максимально спрощені та узагальнені. Має бути відкинуте все зайве, а основні елементи суті зведені до графічної схеми інфографіки. Спосіб взаємодії елементів на площині може набувати самодостатнього значення, що спостерігаємо з прикладу (рис 1.1, 1а, 2б, 3в.) [7]. Так, зображення на рис. 1а наша свідомість, мабуть, декодує як людину у плащі й шапці; зображення, подане на рис. 2б буде співвіднесене з наповненим фужером. А от зображення на рис. 3в свідомість, позбавлена можливості співвіднесення з об’єктами або подіями матеріального світу, мабуть, просто проігнорує, або сприйматиме як процес руйнації. Рисунок 1.1. Різні композиційні угрупування з подібних елементів [7] Розглянутий приклад свідчить про здатність нашої свідомості миттєво співвідносити отриману візуальну інформацію з об’єктами та процесами навколишнього світу, виокремлюючи їх найбільш сутнісні ознаки та співвідносячи їх з отриманими візуальними структурами, навіть, найбільш узагальненими. У такий спосіб унаочнюється залежність між способом композиційної організації інформації та швидкістю й точністю декодування такої інформації глядачем. Ця залежність полягає у дієвості психологічних принципів суміжності та принципу цілісності. Згідно принципу суміжності співставлення відносно нейтральних в інформаційному плані образів може викликати чітко визначені змістові асоціації, а згідно принципу цілісності всі об’єкти матеріального світу мають тенденцію до спрощення і цілісності [8]. Самі комунікативні елементи в розглянутому прикладі відносно нейтральні, тобто кожний з них не мав конкретного змістового навантаження; вони уособлюють лише геометричні архетипи, а змістовне наповнення виникає як результат їх композиційної взаємодії. Актуальним і важливим на сьогодні є дослідження динамічних зображень, які спричиняють збільшення кількості візуальних контекстів. Складність їх проєктування пов’язана з необхідністю експериментального прогнозування результатів сприйняття, оскільки знакові системи візуалізації здавна були засобами програмування свідомості [9]. Це вимагає швидкої переорієнтації дизайн-процесу у напрямку наукових, технологічних та екологічних інновацій, спрямованих на сталий розвиток суспільства [10]. Трансформація художньо-образної структури інформаційних носіїв відбувалася впродовж століть. Розвиток технологій спричинив появу нових інноваційних форм та концепцій візуальних комунікацій. З’явилися носії з рухомими, сенсорними та природними елементами; у поліграфії – листівки, журнали, книги, упаковки, які здатні трансформуватися, випромінювати світло, аромат, змінювати колір тощо; у промисловому дизайні – це меблі- трансформери, POP- UP світильники тощо; у дизайні одягу – це вироби із трансформативними властивостями [11]. Об’єктом дизайн-проєктування, практично, стають усі механічні конструкції предметно-просторового середовища – двері, ескалатори, ліфти, рух яких має можливість інформувати про потреби суспільства та демонструє різноманітні форми комунікації. Сьогодні вже не викликає сумніву, що перспективи трансформативного формоутворення лежать як у сфері дизайну, так і в інженерно-технічній сфері, привертаючи увагу до необмежених можливостей динамічної візуалізації інформації [12]. Таким чином, дизайнер комунікацій, створюючи інформативно-графічну продукцію, має розуміти динаміку переконливого спілкування з аудиторією й для точного відтворення змісту здійснювати вибір елементів, необхідних для створення цілісної, композиційно-грамотної, інформаційної структури. 1.2. Дизайн інформаційного середовища щодо безпритульних тварини та захисні ініціативи. Проблема безпритульних тварин в містах України зараз дуже актуальна. Багато тварини не мають де жити, що їсти, часто вони бувають інфіковані або покалічені. Всесвітня організація захисту тварин дослідила, що Україна входить у п’ятірку країн разом з Албанією, Азербайджаном, Вірменією та Білорусією, де ситуація з безпритульними тваринами є найгіршою. За статистикою, кількість безпритульних тварин в Україні сягає півмільйона особин, з яких 70% спадково безпритульні, 15% втрачені, 5% викинуті, 5% бездоглядні власницькі [13]. Основну кількість безпритульних тварин України складає спадкова безпритульність, тому важливо не просто створити притулки для перебування кинутих собак та котів, а й забезпечити в них можливість лікування та стерилізації. Створення притулків є дуже важливим і гуманним рішенням, що допоможе позбавитись величезної кількості бездомних тварин, а з часом зовсім звести їх наявність до нуля, як це сталося в найбільш розвинених країнах світу, де такі притулки вже давно існують. Для прикладу, у Сполучених Штатах Америки безпритульних тварин практично не існує, проте саме там найбільша кількість домашніх тварин у світі. Притулок для тварин — це тимчасовий чи постійний штучно створений прихисток для тварин, які опинилися у невластивому для них середовищі існування через дії людини. Аналіз світових та вітчизняних аналогів показав, що притулки, розташовані у різних країнах, дуже відрізняються своїм функціональним вирішенням та зовнішнім виглядом. У розвинених країнах притулки для тварин збудовані за сучасними технологіями з врахуванням фізіологічних та психологічних особливостей тварин, з використанням відповідних будівельних та оздоблювальних матеріалів. Натомість усі вітчизняні притулки знаходяться в адаптованих для цього будівлях, що не відповідають нормам. Для жодного із 71 українських притулків не був зроблений проект з врахуванням потреб тварин та із створенням необхідних для їх перебування в притулку умов. В Україні відсутні нормативи для проектування притулків для тварин, тому слід опиратися на досвід країн, де ці норми існують. Наприклад, американською спільнотою порятунку тварин розроблені вимоги до приміщень для утримання тварин. Спорудження притулків для тварин, запроектованих за новими стандартами у кожному місті України, призведе до покращення життя тварин у них, а також зменшення на вулицях міст кількості безпритульних собак та котів. Вирішення проблеми організації притулків для тварин без сумніву вплине на підвищення якості життя людей [14]. Слід зазначити, що в Україні з’являються приватні притулки для тварин з врахуванням потреб, необхідних для їх перебування. Наприклад, приватний притулок для тварин Gostomel Shelter, який утримує майже 700 тварин (Додаток А, рис. А1, рис. А2, рис А3) [14]. Не можна сказати, що українська спільнота безжалісна, не має своїх улюбленців. У воєнне лихоліття люди не залишають «братів своїх менших» (Додаток А, рис. А4) [15], але так буває не завжди. Вищенаведене надає можливість стверджувати, в Україні проблема існує і її треба вирішувати. Один з ефективних шляхів – привернути увагу суспільства. На допомогу має прийти дизайн-прооєктування комунікаційних об’єктів, художньо-образні засоби яких здатні привернути увагу небайдужих українців. Існує багато заходів щодо залучення дизайну до вирішення цієї проблеми. Зокрема, благодійні виставки робіт студентів. В ЧДТУ, наприклад, такі виставки стали традиційними. Кафедра дизайну вже не один рік співпрацює з благодійним фондом «Життя», влаштовує спільні акції, ініціюємо збори коштів на лікування тварин, які не мають домівок. Традиційну виставку, за ініціативи старшої викладачки кафедри дизайну Олени Галицької та очильниці благодійного фонду «Життя» Оксани Савіцької, присвячені приверненню уваги до проблем безпритульних тварин (рис. А5) [16, 17]. Досвід європейських країн показує, що можливо зменшити кількість безпритульних тварин майже до нуля. У більшості таких країн неможливо придбати тварину на ринку чи в крамниці. Для цього є притулки. А в деяких країнах для цього необхідно отримати ліцензію. За тваринами в притулку навіть існують черги, а в певних випадках їх беруть із притулків інших країн. І процес отримання тварини може коштувати майбутньому власнику досить дорого. Тварин стерилізують в обов’язковому порядку та рекламують тих, хто залишився у притулку. Також всі тварини зареєстровані та мають електронні чіпи. У США, ще з 70-х років минулого століття, було розроблено програму, яка передбачає контроль чисельності котів та собак, а також відлов усіх тварин, що знаходяться на вулиці без господаря. За даними американського товариства «Проти жорстокого поводження з тваринами» (ASPCA), у Сполучених Штатах щороку близько 6,5 млн. котів та собак потрапляють до притулків. Половина з цих тварин знаходить нових господарів, і за законом таку тварину обов’язково стерилізують, іншу частину тваринок, що побули певний час у притулку і не зустріли своїх господарів, у більшості випадків піддають евтаназіїї [18]. Дослід Америки є дуже результативним в боротьбі зі зменшенням кількості безхатніх тварин, але жорстоким. Він вирішує проблеми, які задають незручностей людині, без врахування інтересів тварин. В Італії безпритульні тварини – рідкість. Але у цій країні законодавчо запроваджена кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. За вбивство кішки чи собаки є великі шанси отримати штраф до 10 000 євро. Притулки для тварин Італії є тимчасовими готелями, звідки усіх тварин рано чи пізно забирають старі чи нові господарі. Евтаназія по відношенню до здорових тварин там заборонена. Досвід Італії можна вважати взірцем для наслідування. Там турбуються про самих тварин, а не лише про інтереси людей. У містах Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Швейцарії безпритульних собак взагалі практично немає (висновки досліджень Всесвітнього товариства захисту тварин (WSPA) спільно з Міжнародним відділенням Королівського товариства (RSPCA International). У цих країнах діє обов’язкова реєстрація домашніх собак, ведеться активна просвітницька робота щодо умов їх утримання, у випадку втечі чотирилапих практикується відлов і утримання в притулках. Евтаназію здорових тварин, які не потрібні господарям, у цих країнах, крім Німеччини, дозволено, але, як правило, її не використовують [18]. Залучення засобів дизайну для інформування суспільства щодо правового захисту тварин здійснюється шляхом створення рекламних постерів. Чим більше турбує і провокує реклама, тим більше уваги вона може залучити, підвищити поінформованість громадян торкнутися важливих і делікатних тем і надихнути на зміни в суспільстві. Наприклад, швейцарське рекламне агентство Ruf Lanz за замовленням фонду Tier im Recht («Тварина має право») створило приголомшливу рекламу, покликану захистити тварин від жорстокого поводження (Додаток А, рис. А6 – рис. А9). На чотирьох зображеннях, на можна побачити кота, собаку, папугу і корову в БДСМ одязі, знятих на рожевому тлі. Слоган на плакатах говорить: «Жодна тварина не отримує задоволення від страждань». На створення такої реклами їх спонукали систематичні порушення прав тварин у Швейцарії [19]. Жорстокість стосовно тварин стає нормою поведінки, поширюється і на взаємини з людьми, відіграє негативну роль у вихованні молоді (Додаток А, рис. А10). Судова практика свідчить, багато засуджених за вчинення тяжких насильницьких злочинів проти особи, починали саме із знущання над тваринами. Жорстоке поводження з тваринами є проявом аморальної поведінки людини, яке свідчить не лише про відверте нехтування природними правами представників тваринного світу та загальновизнаними суспільними цінностями, але й може призвести до «викривлення» психіки оточуючих людей (особливо дітей), переосмислення ними бачення подальшого співіснування людей з іншими представниками живої природи. Метою є постійне поліпшення відношення до тваринного світу в юридичному, етичному та соціальному сенсі, як на національному, так і на міжнародному рівні [20]. На відміну від європейських держав, Америки, де толерантному відношенню до тварин приділяється відповідна увага, питання відповідального ставлення до утримання тварин вдома в Україні не розглядаються. Українці дуже люблять тварин, але мало обізнані саме в питаннях правильного утримання. У кожному дворі різних міст України можна спостерігати ситуацію, коли люди підгодовують безпритульних тварин, будують для них хатинки, виносять старий одяг, та рідше – забирають тварин додому. Тобто українці щиро люблять тварин та намагаються їм допомагати, завдаючи інколи тваринам шкоду від необізнаності. В Україні ж немає органів влади, що могли б контролювати умови утримання звірів. Тому навіть безвідповідальному господарю не буде проблемою знайти для себе тварину. Такий підхід поширює одразу цілий перелік проблем. По-перше, кількість безпритульних тварин постійно зростає в геометричній прогресії. По-друге, їхню чисельність доповнюють тварини, які народжуються у домашніх тварин, господарі яких не слідкують за ними. Збільшують цю чисельність і дорогі породисті тварини, на яких фізично не вистачає господарів. І, по-третє, жахливі умови, в яких перебувають безпритульні, жорстокість їхнього життя, та, як наслідок, напади диких тварин на людей. Вирішити або хоча б зменшити цей список проблем могла б звичайна стерилізація тварин, яка не тільки вирішує людські незручності, але й позитивно впливає на якість та тривалість життя домашніх улюбленців [21]. Заслуговує уваги досвід львівської адміністрації щодо вирішення проблем з безпритульними тваринами [22]. 26-30 червня 2020 року у Львові відбувся перший у світі підрахунок безпритульних котів за унікальним алгоритмом, розробленим у співпраці з опікунами котів, на базі платформи Animal-ID.info. Завдяки активній участі партнерів проекту ТзОВ Кормотех, міжнародній благодійній організації FOUR PAWS, опікунів та волонтерів Львова вдалося з’ясувати, що на території міста живе 5992 вуличних котів. Наступним кроком має стати розробка міської програми, яка матиме на меті безпечне співіснування тварин та людей, а також регулювання кількості котів на вулиці гуманним шляхом. Українська ветеринарна асоціація дрібних тварин (USAVA) започаткувала спеціальну програму. Ветеринарні клініки, які приймають участь в програмі, пропонують безкоштовні вакцинацію, чіпування, стерилізацію домашніх тварин [23]. Перший етап програми «Лікування, вакцинація та стерилізація», розпочатої Ветеринарною клінікою «Лев» [23], наступний : • Крок 1. Відлов. • Крок 2. Чіпування. Кожному відловленому собаці вживлюють під шкіру електронний чіп. Так тварина отримує індивідуальний номер, за яким можна 20 відстежити всю інформацію про його носія в базі даних. Для України це нова практика – якщо не брати до уваги спроби Донецька, де війна завадила запровадити чіпування вуличних псів у повному обсязі. • Крок 3. Карантин. Час перебування в ньому – від 5 до 10 днів. За цей час відловленому собаці вводять комплексну вакцину, його дегельмінтизують, обробляють від паразитів. Таке нововведення діє в ЛКП «Лев» із весни 2015 року. До того часу вуличних псів у місті комплексною вакциною не щепили. • Крок 4. Стерилізація. Усіх без винятку здорових безпритульних собак у ЛКП «Лев» стерилізують. Це зупиняє процес розмноження вуличних тварин. • Крок 5. Кліпси. Кожного собаку, який перебував у ЛКП «Лев», можна впізнати за пластиковою кліпсою на вусі. Це не лише ознака для ловців, що пес уже пройшов усі необхідні процедури, а й інформування львів’ян про безпечність тварини. • Крок 6. Вакцинація від сказу. По завершенні післяопераційного періоду, який триває п’ять днів, проводиться вакцинація чотирилапих підопічних від сказу. І це остання процедура у наданні комплексної ветеринарної допомоги безпритульним собакам. В Мега-центрах України існують стерилізаційні центри на колесах, за допомогою яких здійснюється стерилізація безпритульних тварин (Додаток А, рис. А6, рис А7) [24 - 26]. Проведений аналіз наявності проблеми з безпритульними тваринами та шляхів її вирішення мають бути донесені до суспільства за допомогою художньо-образних засобів виразності в комунікаційних дизайн-обєктах. Методики дослідження На різних етапах у процесі дослідження на основі системно структурного підходу були використані загальнонаукові та спеціальні методи мистецтвознавчого аналізу, а саме: - історичний метод. Даний метод дозволив цілісно та послідовно провести дослідження в різних площинах, пов’язаних з історичним розвитком, становленням і формуванням особливостей комунікативного і графічно інформаційного дизайну. Історичний підхід використовувався в вивченні питання історіографії; - морфологічний метод був використаний для опису можливих варіантів організацій дизайн-об’єктів інформаційно-комунікативного середовища з наступною систематизацією їх сполучень; - метод візуального спостереження застосований для отримання первинної інформації у вигляді сукупності емпіричних тверджень про сучасний стан розвитку інформаційно-комунікативного дизайн-середовища в Україні; - феноменологічний метод – для аналізу, що пов’язаний з дослідженням дизайн-об’єктів на рівні їх чуттєвого сприйняття; - метод порівняльного аналізу був використаний при вивченні та узагальненні графічних та фото матеріалів показних об’єктів, виконаних іншими дизайнерами. Даний метод допоміг відокремити з великої кількості досліджених інформаційно-комунікативних найбільш вагомі з точки зору професійного підходу до рішення завдань дизайну; - метод художньо-композиційного аналізу допоміг визначити особливості організації дизайн-об’єктів інформаційно-комунікативного, його окремих складових частин, тобто дозволяє провести візуальний аналіз структури із використанням основних законів композиції. Застосування цього методу допомогло глибше осмислити мистецьку виразність в організації дизайн- об’єктів ; - графо-аналітичний метод дозволив зробити низку основних схем та таблиць, які узагальнюють та систематизують аналізований матеріал, і дають наочне бачення стосовно висновків з етапів дослідження; - комплексний метод був використаний для аналізу особливостей демонстрації та сприйняття інформації в інформаційно-комунікативному середовищі. Метод допоміг окреслити соціально-культурну значимість інформаційних дизайн-об’єктів для соціума; - метод системно-порівняльного аналізу був застосований при співвідношенні соціально-культурного доробку проектування дизайн- проєктів на тлі світових тенденцій. Висновки до першого розділу 1. Комунікаційний дизайн, як провідник надання інформації, відіграє важливу роль у формуванні соціальної свідомості та відображенні ключових соціальних тем. 2. Дизайнер різних видів комунікацій має розуміти динаміку переконливого спілкування з аудиторією та розвивати вміння розробки стратегії комунікацій. 3. У сучасних умовах комунікаційні дизайн-обєкти з соціальною спрямованістю став потужним інструментом, що має на меті не тільки інформувати, а й формувати суспільну думку, впливаючи на поведінку та світогляд громадян. 4. Дизайн інформаційного середовища, спрямований на привертання уваги до проблем безпритульних тварин, відповідального ставлення до домашніх улюбленців, має підкреслювати важливість стерилізації та інших захисних ініціатив. 5. Для досягнення поставленої мети застосовано наступні методи дослідження: візуального спостереження, системно-порівняльного й функціонального аналізу, метод художньо-композиційного аналізу, графоаналітичний метод, методи систематизації і узагальнення досліджуваної проблеми. РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЙНИХ ДИЗАЙН-ОБ'ЄКТІВ Аналітичне дослідження стану предмету дослідження в попередньому розділі надає можливість зробити висновок, що комунікаційні дизайн-обєкти в сучасних умовах за своєю соціальною спрямованістю стали потужним інструментом, маючи на меті не тільки інформувати, а й формувати суспільну думку, впливати на поведінку та світогляд громадян. 2.1. Візуально-комунікативний простір України (друга половина ХХ – початок ХХI століття). У контексті тенденцій розвитку сучасного суспільства, візуально- комунікативний простір України слід розглядати як невід’ємну частину життя будь-якої людини, що постійно занурена в сучасний аудіо-візуальний простір, сприймаючи зорові образи в процесі своєї професійної діяльності чи повсякденному житті як свідомо, так і несвідомо [28]. В умовах все більш прискореного темпу розвитку наукового прогресу, а також кардинальних соціокультурних трансформацій спостерігається все більш стрімкий темп виникнення нових візуальних практик, обумовлених новими формами візуальних комунікацій, виникненням безлічі візуальних кодів та режимів бачення. На перший план у процесі сприйняття інформації виходить, зазвичай, вже не текстовий знак, а зоровий образ, діапазон сприйняття якого залежить від багатьох факторів, а саме: ступеня соціалізації людини, адаптації до відповідного культурного середовища, від рівня особистісного розвитку, освіченості, власної комунікації, гнучкості мислення, готовності сприймати нове, від уміння вибудовувати зв’язки між речами і явищами, здатності до метафоричного мислення, від можливостей власного перцептивного сприйняття фізичними органами почуттів дійсності тощо [29, 30]. В рамках візуальної культури виникає новий термін – візуальне мистецтво, яке включає в себе як традиційне образотворче мистецтво (живопис, скульптура, графіка, монументальне мистецтво, художня фотографія), так і сучасне: медіа-арт, перформанс, інсталяції, Strit-Art та Land-Art, геліо-графіті тощо [31]. Історичне дослідження простору українського візуального мистецтва кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. свідчить: з одного боку спостерігається тенденція звернення митців до концептуальних, нетрадиційних, а іноді й епатажних візуальних принципів, які бурхливо розвивалися в західноєвропейському мистецтві, але були заборонені в радянському просторі. З іншого боку, активізується цікавість до символічних пластів як вітчизняної, так і європейської культури, що завдяки сучасній, інноваційній мові народжує унікальний феномен в українському візуальному мистецтві. Актуалізації символічної проблематики в мистецтві України другої половини ХХ – початку ХХI століття сприяв творчий універсалізм Миколи Стороженка [32, 33]. Дослідження навчально-методичної спадщини митця 1973–2015 р.р. показує, що майстер об’єднав релігійний та академічний концептуальні напрямки у форматі «Візантія – українське бароко – академізм», при цьому, його програма стала самодостатнім елементом мистецької освіти на підґрунті академічної традиції, аналітичного переосмислення європейського та вітчизняного модернізму, українського ікономалярства, пластики середньовіччя та бароко, народного мистецтва. Саме М. Стороженко починає формувати у своїх учнів прагнення до відходу від буквального відображення реальної дійсності на користь умовності й символічності (додаток Б, рис. Б1), а його учень – Олексій Анд заснував власне спрямування у творчості, яке він називає «асоціативний символізм», в основі якого лежить свідоме прагнення спровокувати глядача на народження власних асоціацій щодо зображених символічних образів [34]. Цей митець відрізняється в усьому: його стиль охоплює різні техніки, матеріали та символи, його творчість завжди містить певне послання, але ніколи – ніяких висновків. Мистецький девіз Олексія – використовувати три крапки замість крапки (Додаток Б, рис. Б2). Такий незавершений підхід до сприйняття реальності, схоже, є найбільш доречним відображенням життя, що кидає виклик стереотипам, і провокує діалектичне когнітивне мислення [35]. Умовність і символізм творчості Миколи Стороженка та асоціативний символізм Олексія Анда узагальнюють український символізм, не заангажований символами, які сприймаються однаково.. Слід зазначити, що характеру символізації у візуальному мистецтві властива багатозначність, оскільки символу може бути притаманне інформаційне, емоційне та експресивне смислове навантаження, а також складний характер його сприйняття через раціональне пізнання, інтуїтивне розуміння, асоціативне поєднання, естетичне відчуття тощо. Народження символічних образів на базі прадавньої історії українських земель, трипільської культури відстежується в творчості Олексія Малиха (Додаток Б, рис. Б3) [36], Миколи Журавля (Додаток Б, рис. Б4) [37], Олексія Володимирова (Додаток Б, рис. Б5) [38], які осучаснюють і трансформують архетипові образи у своїх роботах, зберігаючи, при цьому, їх глибинні, багатошарові сенси. Роботи Миколи Журавля, наприклад, демонструють авторську систему лірико-філософської рефлексії. Автор поєднує стародавню техніку левкас, що застосовувалася в іконописі ще в XV столітті, з новітніми матеріалами. Мистецький світ художника сповнений суперечностей. Одне полотно може передавати як символізм агресії та болю, так людяність і надію (Додаток Б, рис. Б3). Глибокими символічними сенсами насичені творчі роботи родини митців Володимира і Тетяни Бахтових, які понад 25 років назад поселилися в селі Парутине Миколаївської області, що поблизу національного історико- археологічного заповідника «Ольвія», тривалий час досліджуючи археологічні ландшафти давньогрецького міста Ольвії. Подружжя на власному подвір’ї намагається відтворити життя середземноморських людей, привертаючи увагу суспільства до міста-держави Ольвії власними перформансами. В їх сакрально- символічних реконструкціях і багатьох інших творах, насичених глибинними символічними сенсами, відображається зв’язок української та європейської культури, доводячи демократична культура були на наших теренах ще 500 років до нашої ери [39]. Саме тут, Володимир Бахтов – номінант Національної премії України імені Тараса Шевченка винайшов авторську техніку художньої реконструкції за допомогою геліо-графіті (малювання вогнем), ставши архітектором свого будинку, де втілив головний задум – зберегти неповторну ауру стародавньої Греції (Додаток Б, рис. Б6) [40]. Як автор художньої ідеї реконструкції подій античної доби Володимир Бахтов започаткував мистецький жанр Ленд-арт (роботи в натуральному ландшафті). Викликають зацікавленість символічні мотиви творчості Петра Бевзи - талановитого українського живописця – патріота. Його графічний образ сьогодення «Україна – білий птах з крилами свободи», дивовижна за кольорами і змістом робота (Додаток Б, рис. Б7) [41]. «Прототипом білого птаха, як пише автор, є сапсан (сокіл), який в природі темно-сірий з чорними, або світло-сірий з бурими пір’їнами, але я обрав білий, оскільки білий – одвічно символ чистоти помислів». Складні багатовимірні об’єкти створює живописець і графік Андрій Блудов, символічні мотиви творчості якого поєднують різні пласти української культури. Працюючи в стилях постмодернізм, поп-арт, нео-поп-арт, символізм, імпресіонізм, фігуратив, леттерізм, Андрій Блудов, активно експериментує з текстурами і кольорами (Додаток Б, рис. Б8) [42]. Таким чином тема символізму, як одного із засобів візуальної комунікації є одним із головних, викликаючи в сучасній Україні не аби який інтерес, породжуючи ґрунтовні теоретичні розвідки з даної проблематики, а також сприяючи створенню відповідних мистецьких творів. Аналіз візуально- комунікативного простору України (друга половина ХХ – початок ХХI століття), свідчить, що актуалізації символічної проблематики в мистецтві України сприяв творчий універсалізм Миколи Стороженка та його учнів. Символізм образів на базі прадавньої історії українських земель, трипільської культури осучаснюють і трансформують в своїх роботах Олексій Малих, Микола Журавель, Олексій Володимиров. 2.2. Соціокультурні аспекти національного комунікативного дизайну. Сьогодення. Український комунікативний дизайн багатовекторний, але всі його соціокультурні аспекти мають формувати національну ідентичність. Візуальні фактори формування національної ідентичності в умовах незалежності України все більше привертають увагу культурологів, мистецтвознавців, істориків і філософів. В умовах незалежності в колі наукових інтересів дослідників опинилися візуальні фактори виявлення змістів формування ідентичності за різних жанрів культурного спрямування [42-44]. Проте комплексного культурологічного дослідження щодо окреслення соціокультурних аспектів національного комунікативного дизайну не проводилося. Складність поняття «національна ідентичність» полягає в багатомірності його критеріїв, але основною функцією національної ідентичності є властивість забезпечення соціальної єдності, єдності держави і народу, формування єдності інтересів, цілей та завдань, осмислену приналежність особи до певного суспільства, ототожнення її з певною мовою, традиціями, історією, релігією та культурними особливостями. З одного боку мають місце взаємозв’язки символізму візуального мистецтва сучасної України з європейською традицією, а з другого боку, як було окреслено в попередньому підрозділі, комунікативний дизайн став певним базисом і зразком для формування вітчизняних символічних тенденцій. Взаємозв’язок національного символізму з ідентичністю у візуальному мистецтві отримав свій розвиток в багатьох творах медіа-арту. Сучасні медіа, постаючи посередниками, в які так само, як і в традиційні твори, можуть закладатися символічні сенси, узагальнюють інструмент взаємозв’язку дизайнера з глядачем. Прикладом такого взаємозв’язку можуть слугувати певні твори Оксани Чепелик (Додаток Б, Р с. Б9) [45], Анастасії Лойко тощо. Роль візуальної культури в збереженні національної ідентичності розглядалася в працях О. Ліщинської [46], О. Дєдуш [47], О. Титар [48]. Особливе значення для розуміння національної ідентичності мають традиційні культурні цінності. О.Кузьменко [44], досліджуючи національну ідентичність та її межі польського і українського народу, робить висновок, що формування національної ідентичності відбувається «під впливом процесів культурації (участі особи в символічній культурі: традиціях, віруваннях, мистецтві й історії) і соціалізації (засвоєння певної системи знань, норм і цінностей, поведінки в певному суспільстві)». Ю.Марційчук в своєму дисертаційному дослідженні процесів візуалізації в сучасній культурі України, стверджує, що трансляція національно-культурних змістів є наслідком «концентрування й відображення цінностей і знаків, в яких розкриваються настанови національної культури», а одним із варіантів образного моделювання України є візуалізація: «Йдеться про створення образно-символічного ряду з відображенням смислів національної ідентичності для культурного розвитку України» [42]. Національна своєрідність будь-якої традиційної культури, її внутрішні ідеали реалізуються через ідею краси в різноманітних інтерпретаціях. Особливу форму репрезентації української національної ідентичності демонструють вторинні візуальні образи у вигляді рекламних постерів та сувенірної візуальної продукції з видами історичних пам’яток України, відомих історичних місць країни тощо. В основі цих репрезентацій – фотографії архітектурних пам’яток. Специфіка фото-повідомлення полягає в механічному копіюванні реальності, оскільки як повідомлення без коду воно містить приховані сенси – конотації, що створюються за допомогою маніпуляцій з камерою та об’єктами, які знімають. Науковці відносить до них монтаж, вибір ракурсу зйомки, фотогенії, фотографування різноманітних об’єктів на тлі інших образотворчої композиції, а також синтаксис фотографії, що виражається в поєднанні образів у вигляді серії [49]. Не менш цікаву форму національної ідентичності узагальнюють принципи створення національного кіно-продукту, такі як: візуалізація національних специфічних рис: природа, фізіономіка ососбистей, флора та фауна, традиційні моделі поведінки, культурні традиції, національні професійні заняття. Екранізація творів національної літератури, візуалізація знакових подій в історії народу, національне релігійне світовідчуття є матеріалом для сюжету фільмів або мають бути закладені в моделях сприйняття світу головними героями, з яких варто брати приклад. Тобто, національна проблематика і тематика мають бути пропорційно співвіднесені з загальнолюдськими сенсами кіно твору [50]. Досліджуючи соціокультурні аспекти національного комунікативного дизайну у новітній період розвитку сучасної України, починаючи із проголошення незалежності, слід зазначити, ці роки стали певним рубіконом, коли запустилися процеси пошуку власних символічних кодів національного комунікативного дизайну, соціальні аспекти якого визначають стрижень нашої своєрідності. Ці аспекти візуалізується у творчості митців багатошаровим, багатозначним образам, в яких фіксуються індивідуальні художні пошуки кожної креативної особистості. 2.3. Відображення теми захисту тварин як соціальної потреби інформування суспільства. Цивілізоване людство вже давно підтвердило своє бажання захистити тваринний світ від протиправних посягань і не викликає сумніву той факт, що у сучасному світі боротьба за гуманне ставлення до тварин є одним із ключових показників цивілізованості суспільства. Приходить новий світогляд, у якому Homo Sapiens є істотою у грандіозному ланцюгу інших істот, кожна з яких має автономну цінність незалежно від її користі для людини, Поступово зникає оцінка усього існуючого відповідно до того, якою мірою воно є корисним для людини. Причини ситуації, що склалася сьогодні, обґрунтовуються наступними аспектами: утилітарне ставлення суспільства до всього живого, емоційний аспект, який полягає у тому, що більшість із нас відчуває до тих чи інших видів тварин особливий вид симпатії, прив’язаності або естетичного захоплення і найголовнішим є аспект ‒ гуманність та співчуття до всіх живих створінь [51]. Розглядаючи в підрозділі 1.2. дизайн інформаційного середовища щодо безпритульних тварини та захисні ініціативи, прийшли до висновку, що проблема жорстокого відношення до тварин, на жаль, в Україні існує. Як заявила "Інтерфаксу" спів-засновниця та голова Всесвітньої асоціації з тварин України (UPAW) Оксана Кошак під час круглого столу на тему «Захист прав домашніх тварин в Україні» [25], Україна входить до першої десятки країн світу із найбільшою чисельністю бездомних тварин. Близько 140 тисяч тварин на сьогодні потребують допомоги волонтерів. Досвід європейських країн, США показує, що кількість безпритульних тварин можливо зменшити майже до нуля. У Польщі, наприклад, немає бездомних тварин. Чому? У Польщі працює більш досконала система контролю, включаючи широкомасштабні програми стерилізації та адаптації. Організації та урядові структури активно сприяють і регулюють цей процес, що допомагає зберігати контроль над популяцією тварин та знизити кількість безпритульних. Питання захисту тварин у світі підтримують такі міжнародні організації як World Animal Protection (Всесвітній захист тварин), People for the Ethical Treatment of Animals (Люди за етичне поводження з тваринами), Humane Society of the United States (Гуманне товариство Сполучених Штатів), RSPCA (Королівське товариство захисту тварин від жорстокого поводження, Великобританія) та інші. Прикладом держави з високим рівнем захисту домашніх тварин є Нідерланди, яку іноді називають країною з «нульовим» рівнем безпритульних собак. Досвід розвинених країн сприяв прийняттю в Україні законодавчих актів щодо толерантного відношення до тварин. Ці акти мають спонукає міську та сільську владу до аналізу ситуації в регіонах, спонукати до дій. В 2006 році в Україні був прийнятий закон «Про захист тварин від жорстокого поводження», який, починаючи з 2010 року, постійно доповнювався. Цей Закон спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними, захист їх природних прав та укріплення моральності й гуманності суспільства. Крім цього на законодавчому рівні домашніх улюбленців обороняє Цивільний кодекс України (статті 340–342), Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 89, 154), Кримінальний кодекс України (ст. 299). В медіа-просторі у 2019–2023 роках значно підвищився інтерес до цього, як наслідок, зросла кількість соціальних проектів на телебаченні, соціальних мережах. За допомогою соціальних мереж поширювались рекламні листівки центрів захисту тварин. Українські громадські організації представлені різними товариствами по областях, але не всі громадяни знають куди звертатись. Суттєвим помічником щодо донесення до суспільства прийнятих законодавчих актів, застосування засобів, які мають проводитися і плануються є художньо-образна виразність графічних та мульти-медіа композицій. Заслуговує на увагу практика Львівського комунального підприємства (ЛКП) ЛЕВ – ветеринарно-стерилізаційного центру, що займається контролем чисельності безпритульних тварин у м. Львові [52], де функціонують: ветеринарно-стерилізаційний центр для безпритульних тварин, перша комунальна ветеринарна клініка, служба відлову тварин, служба порятунку собак, центр реєстрації тварин. Статистичний аналіз, проведений ЛПК ЛЕВ у 2016 році тварин, які потрапляли до комунальних підприємств у місті: 84% опинилися на вулиці, з тих причин, що їх викинули господарі, 11% – загубилися, 5% – спадково безпритульні, народжені на вулиці. Наведена інформація, як замітила пані Кошак, свідчить, що цивілізована держава має спонукати власників тварин до відповідальності перед ними як перед членами сім'ї. І йдеться не лише про те, щоб не покидати їх, а й щоб стерилізувати та вакцинувати, зокрема від сказу (додаток В, рис. В10) [25]. Таким чином, для вирішення проблеми безпритульних тварин щодо суттєвого зменшення їх кількості необхідна комплексна програма діяльності, насамперед, провести аналіз ситуації в регіонах, здійснити реєстрацію та ідентифікацію домашніх тварин. Обов’язковим елементом розв’язання проблеми є розповсюдження освітніх програм, проведення інформаційних кампаній, які спрямовані на зміну ставлення суспільства до безпритульних тварин. Крім того, потрібно стежити за популяцією тварин. Мають з’явитися пункти стерилізації, які б працювали у режимі нон-стоп. Як показує досвід, тварин після операцій варто поміщати у міні-притулках при пунктах стерилізації. Створення притулків та центрів стерилізації є лише останнім кроком у складному комплексі плану дій. Найголовніші зміни мають відбутися із людьми, адже від суспільства залежить масштаб проблеми безпритульних тварин. З цією метою треба впроваджувати освітні програми для жителів міста, а донесенням цих програм – комунікаційний дизайн. Висновки до другого розділу 1. Візуально-комунікативний простір України (друга половина ХХ – початок ХХI століття) в умовах прискореного темпу розвитку наукового прогресу змінювався кардинально. Стрімкий темп соціокультурних трансформацій сприяв виникненню нових візуальних практик, обумовлених новими формами візуальних комунікацій, виникненням безлічі візуальних кодів та режимів бачення тієї чи іншої проблеми. 2. В рамках візуальної культури виникає новий термін – візуальне мистецтво, яке включає в себе як традиційне образотворче мистецтво (живопис, скульптура, графіка, монументальне мистецтво, художня фотографія), так і сучасне: медіа-арт, перформанс, інсталяції, Strit-Art та Land-Art, геліо-графіті тощо. 3. Соціокультурні аспекти національного комунікативного дизайну отримали свій розвиток після проголошення незалежності, коли запустилися процеси пошуку власних символічних кодів національного комунікативного дизайну, що багатошаровим образам фіксується індивідуальні художні пошуки кожної креативної особистості. 4. Дизайнер комунікацій, створюючи інформативно-графічну продукцію, має розуміти динаміку переконливого спілкування з аудиторією й для точного відтворення змісту здійснювати вибір елементів, необхідних для створення цілісної, композиційно-грамотної, інформаційної структури. 5. У формуванні суспільного ставлення до важливих соціальних питань, зокрема таких, як захист безпритульних тварин, комунікативний дизайн як культурний провідник, відіграє суттєву роль і допомагає донести інформацію в доступній і зрозумілій формі. РОЗДІЛ 3. АВТОРСЬКА ПРОПОЗИЦІЯ КОМУНІКАЦІЙНИХ ДИЗАЙН-ОБ'ЄКТІВ З ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН Проведене дослідження і висновки за двома попередніми розділами щодо встановлення художньо-образних особливостей комунікаційних дизайн- об’єктів та можливостей їх застосування як провідників надання соціальної інформації, можливостей привертати увагу суспільства до проблемних питань, зокрема, безпритульних тварин, дозволили встановити, що соціальна активність дизайн-комунікацій формується внаслідок емоційного впливу зображення і слогану на глядача, де головним має бути заклик до дій. Джерелом таких закликів до дій в Україні щодо вирішення проблемних питань безпритульних тварин стала Постанова Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)», де обумовлені основні заходи щодо її вирішання [53]. 3.1. Аналіз аналогів і прототип Згідно порядку регулювання чисельності тварин в Україні передбачено механізм, основні кроки якого розглянуті в підрозділі 1.2. «Дизайн інформаційного середовища щодо безпритульних тварини та захисні ініціативи» [24, 53]. Ці шість кроків: відлов, чіпування, карантин, стерилізація, кліпси, вакцинація від сказу мають стати обов’язковими для виконання владою кожної громади. Ефективність виконання залежить від обізнаності громадськості, до якої має долучатися комунікативний дизайн. З шести перелічених кроків найбільшого поширення має набути інформація про стерилізацію, чіпування (Додаток В, рис. В10), вакцинацію від сказу. На наш погляд, викликає зацікавлення декілька аналогів дизайн-обєктів щодо привертання уваги громадськості до дій: • практика Львівського комунального підприємства (ЛКП) ЛЕВ. Соціальний ролик про стерилізацію котів: «Стерилізація котів, думка ветеринара». Головна інформація, що надається, це – цікаво представлені на сірому тлі образи кошеняти і хитрющої кішки і цифри статистики (рис. 3.1), що обґрунтовують збільшення чисельність котів, якщо їх не стерилізувати, до 80 тисяч за 10 років [54]. Рис. 3.1 Стоп-кадр видеоролика [54]. Крім того, у ролику молода ветеринар спокійно обґрунтовує свою думку необхідності стерилізації тварин, переваги цього заходу, тобто подається розгорнута відповідь на питання, навіщо взагалі проводити процедуру і які від неї переваги. Посилює ефект наочності наведений приклад неконтрольованої популяції двох котів з конкретними цифрами. Такий ролик має свою результативність, бо впливає не тільки на власників тварин, які цікавляться темою стерилізації і відкриті до сприйняття інформації, але і на будь яку адекватну особу, здатну представити чисельність у 80 тисяч котів. • викликає зацікавленість творчий підхід дизайнерів м. Боярка щодо інформування мешканців міста про безкоштовну стерилізацію домашніх тварин (рисунок 3.2.) та підрахунок чисельності безпритульних собак, кинутих своїми власниками (Додаток Д, рис. Д1) [55]. Рисунок 3.2. Приклад комунікативного дизайну про безкоштовну стерилізацію з офіційного порталу Боярської громади [55]. За умовами кампанії «Альба» ЗООВЕТЦЕНТР, мешканці Боярки мають можливість безкоштовно простерилізувати своїх домашніх улюбленців у ветеринарній клініці «Альба» ЗООВЕТЦЕНТР. Всі витрати покриваються за кошти міського бюджету за програмою «Бюджет участі». Проєкт було спрямовано на такі категорії мешканців, як малозабезпечені, пенсіонери, люди з інвалідністю, ветерани війни, громадяни, які мають 2 тварини та більше [55]. Аналізуючи художньо-образні особливості рекламного постеру (рис. 3.2), слід зазначити, що він містить основну інформацію про умови проведення операції. Художньо-образні засоби, застосовані для привертання уваги, наступні: спокійний, світло-синій колір превалює, зображення виконані в вигляді спрощених мультиплікаційних малюнків. Образними героями є молоде подружжя, яке веде свого улюбленця на стерилізацію. На обличчях молодят – посмішка. Це говорить про те, що вони впевнені – операція не несе для їх улюбленця ніякої загрози та крім того, операція - безкоштовна. Посмішка на морді собаки свідчить про те, що вона довіряє своїм хазяям. Образ собаки розміщений на постері таким чином наче він сам веде своїх господарів до клініки, знаходячись попереду людей та показуючи дорогу. Така зображувальна інформація, на перший погляд, не переконую глядача у необхідності стерилізації, але це не є головною ідеєю створювачів постеру. Головна мета – безкоштовна операція, тобто не потрібно витрачатися, а це досить вагомий фактор у наш час. 3.2. Засоби образної асоціації і дизайну В Україні вже майже п’ять років функціонує програма безкоштовної стерилізації тварин благодійного фонду Happy Paw [56]. Команда агентства FedorivAgency [57] разом з Happy Рaw розробила серію постерів про справжню любов до свого хатнього дружка, яка полягає не тільки в забезпеченні нормальних мов його існування, але і передбачає стерилізацію, що це безпечно й не шкідливо. «Про таке явище, як стерилізація тварин, у соціумі існує багато протилежних думок. Проте більшість ветеринарних лікарів та науковців приходять до спільного твердження: стерилізація тварин є не лише дієвим способом гуманного контролю чисельності безпритульних тварин, а і чудовим профілактичним методом ряду захворювань наших домашніх улюбленців», – зазначають у Happy Paw. Розроблена серія динамічних постерів скомпонована у простий і цікавий мультимедійний файл, позитивний естетичний вплив якого втілюється в кольорах, формах, виразах очей тварин, додаткових елементах тощо. Фото, що присутні на постерах, виконують функцію візуалізації. Людина бачить не лише текст, а і зображення тих тварин, про які йдеться. У глядача можуть виникнути асоціації з конкретними тваринами, з якими він контактує у своєму житті. Ця схожість може проявлятися у забарвленні тварини, густотою шерсті, виразом очей тощо, стосуватися милого рудого кота чи плямистого веселого собаки (рис. 3.3). Як тільки людина побачить схожість тварини на екрані чи постері з конкретною твариною з життя, вона замислиться наскільки ця тема є актуальною для неї особисто. І це вже буде успіхом для суспільства. Використані в постерах кольори – в основному рожеві та блакитні відтінки, які символізують про те, що проблема стерилізації порушує тему як дівчаток (рожевий) так і хлопчиків (блакитний) [57]. Тобто мова іде про Рисунок 3.3. Постери «Love is...» [57]. стерилізацію тварин жіночої статі та кастрацію – чоловічої (Додаток Д, рис. Д2). Для загальної обізнаності суспільства – це суттєва інформація про те, що статеві властивості характерні для тварин обох статей. Присутність зеленого кольору викликає асоціації, пов’язані з природою, на рівні підсвідомості кожної людини, підтримуючи ідею стерилізації тварин за сучасних реалій як природну необхідність. Про природу також говорять трава і небо, які зустрічаються на багатьох макетах. Жовтий колір надає постерам яскравості і зустрічається рідше. Це – фірмовий колір благодійного фонду Happy Paw, використовується для доповнення яскравого стилю. Елементи, що присутні на макеті, також мають своє змістове навантаження. На всіх постерах присутні ножиці, що вказує на метод проведення операції. Проте візуальзіція ножиць виглядає цілком безпечно. Зображення ножиць, виконане наче дитячим малюнком, показує, що цей предмет не страшний. На одному з макетів присутній елемент у формі серця, яке наче складається з лейкопластиру [57]. Це символізує медицину. Такий елемент може викликати асоціації з медичним доглядом і турботою про тваринку після оперування, догляд за швами тощо. На кожному постері у вигляді хмаринки, що також символізує природність, розміщено текст, зміст якого несе суттєву інформацію про необхідність стерилізації. В іншому випадку, це – знущання над твариною, яка страждає від гормонів та інстинктів без можливості їх задоволення (кішка горлає, «біситься» у период, коли її організм закликає до розмноження, собача бійка, як прояв агресії самців з метою самоствердження). Проведений аналіз засобів образної асоціації і дизайну, кольорового вирішення одного із сучасних соціальних повідомлень компанії Fedoriv Agency та фонду НappyPaw на тему: «Love is…» щодо привертання уваги до проблеми безпритульних тварин свідчить, що за допомогою правильного підбору та використання знаків, тексту можна досягти гарних результатів у сфері впливу на цільову аудиторію. 3.3. Аналіз і практична реалізація авторської пропозиції Вищенаведений аналіз засобів образної асоціації комунікаційних об’єктів надає можливість стверджувати, створення соціального плакату про безпритульних тварин потребує глибокого розуміння візуальних прийомів формування емоційного зв’язку з аудиторією. Такий плакат має не тільки інформувати, але й викликати співчуття, залучати до дій та підштовхувати глядачів до соціальної відповідальності. Для цього використовують різноманітні засоби образної асоціації та дизайну, які допомагають передати зміст і викликати емоційний відгук. На прикладі візуально-комунікаційного об’єкта, запропонованого БО «Дім сірка», наведені усі необхідні складові успішного залучення уваги глядача: емоційної, мотиваційної, когнітивної та комунікативної (рис. 3.4) [58, 59]. Рис. 3.4 Аналіз засобів образної асоціації та дизайну [59]. Людина, що бачить зображення собаки крупним планом із сумним, глибоким, наче людcьким, поглядом, а поруч, великими літерами, слово- тригер «Горе». Зображення та слово-тригер видні здалеку, вони кидаються у вічі, змушують зупинитись і почитати рекламний текст повністю. Основний текст – у формі розповіді від першої особи. Це досить вдалий прийом, що впливає на емоції, створюючи «ниточку» між почуттями тварин і людей, тільки тварина мовчки переносить страждання – це видно із її погляду на плакаті, думки ж її виражені у наративі (від першої особи) тексту. Шрифтами у жовтому кольору виділені початок і кінець тексту: – початок тексту: «Знайте, ми відчуваємо...» – звернення до читача, обумовлює мотиваційний, емоційний та когнітивний компонент. Слова «...ми відчуваємо...» виділено жирним шрифтом, що підкреслює подвійний підтекст: «знайте, ми відчуваємо ГОРЕ» (акцент на стражданнях) і «знайте, що ми (також, як і ви) відчуваємо» (акцент на відчуттях, на схожості стану із станом людини); – закінчення тексту «Ми все ще чекаємо дива...» – виділено курсивом, в кінці стоять три крапки, які узагальнюють мотиваційний аспект (вони чекають на допомогу людини), а також емоційний і когнітивний аспекти. Фото тварин і слова-тригери різні, але об’єднані спільною ідеєю важких емоцій та беззахисних, сумних тваринок. Таким чином, створення інформаційних плакатів про безпритульних тварин має переслідувати мету формування емпатії та співчуття до тварин, заклик до дії, поширення інформації про організацію, яка може допомогти. Робота над серію плакатів за темою дипломної кваліфікаційної роботи магістра «Комунікаційні дизайн-об'єкти: художньо-образні особливості» розподілена на наступні етапи: 1. Розробка і обґрунтування концепції: зібрання ідей, аналіз аналогів та ілюстрацій для натхнення, ключових повідомлень. Визначення складових проєкту. 2. Узагальнення композиційної цілісності плакатів; 3. Розташування центральної фігури, вибір шрифту та його оптимальних розмірів; розподіл тексту на плакаті за значимістю. 4. Ілюстрації та деталі до них: вибір техніки обробки зображень для досягання потрібного ефекту. 5. Макет. Остаточні налаштування: перевірка макету на виконання поставлених завдань та читабельність. Два перших підрозділи Розділу 3 узагальнюють перший етап виконання проєкту: зібрання ідей, аналіз аналогів та ілюстрацій для натхнення, ключових повідомлень. Концепт плакатів має базуватися на швидкому привертанні уваги до ефективного і переконливого повідомлення, яке веде глядача до бажаної думки чи дії [60]. Успіх на сприйняття плакату коливається протягом кількох секунд. Якщо він зацікавить глядача, то половину задачі виконано. Перша редакція плакату щодо досягання поставленого завдання наведена на рис. 3.5. Композиція містить окремі цікаві моменти, а саме: хмарка з написом: «Шукаєте спосіб як допомогти бездомним тваринам?», може бути використана в якості логотипу; образ кота, який дивиться на цей напис, як на спасіння: кінець-кінцем люди схаменулися і згадали про братів своїх менших. Рисунок 3.5. Перша редакція плакату серії (обґрунтування концепції) Розглянувши першу редакцію концепту проєкту, були визначені його складові та їх кількість: шість плакатів формату А1, біг-борди формату 0, флаєри. Розміри можуть варіюватися в залежності від простору, де він буде розташований: від невеликих постерів до великих рекламних щитів. Це дозволяє залучати увагу широкої аудиторії, яка може випадково натрапити на інформацію, перебуваючи у місті. Наступний етап виконання проєкту – узагальнення композиційної цілісності плакатів. Процес створення і впливу дизайн-плакату на глядача має бути розбитий на чотири компоненти: процес проектування, почуття, орієнтовані на людину, елементи дизайну та принципи дизайну [61]. Для узгодження елементів плакату користуються сіткою, сенс якої полягає у їх впорядкуванні за значимістю. Неявна сітка гарантує, що елементи вирівняні, простір є організованим, елементи згруповані належним чином, композиція збалансована (рис. 3.6). Рисунок 3.6. Неявна сітка організації елементів плакату Друга редакція плакату (рис. 3.6.) більш інформативна. На наш погляд – більш естетично вишукана, на ній відсутні зайві елементи, зокрема, чорна стрілочка. Змінилася естетична складова тла плакату; з’явилися, наче прозорі, відтиски кошачих лапок, узагальнюючи відповідний стиль дизайн-проєкту, що проглядається на всіх плакатах. Стильові елементи наведені на рис. 3.7. Наступний, третій етап виконання плакату – розташування центральної фігури, вибір шрифту та його оптимальних розмірів. Слід зазначити, що потужним емоційним закликом, який звертає увагу людей на проблему безпритульних тварин, є девіз: "Якби тварини мали голос…". Рис. 3.7 Стильові елементи плакатів Він викликає уявлення у людей про чуттєву здатність тварини, яку вона не може сформулювати і висловити. Такий меседж спонукає глядача до дії. Застосовуючи вище обумовлену методику, була розроблена композиція із використанням сірого тла і емоційно виразного образу кота який задумливо дивиться вгору, де розміщені хмарки із запитанням: "Шукаєте спосіб допомогти бездомним тваринам?". Це створює асоціацію з мріями або бажанням тварини знайти дім. Текст, розташований знизу, закликає людей допомогти тварині. Контактна інформація представлена чітко, щоб зробити допомогу легкою та доступною (рис. 3.8, 3.9). Досягання потрібного ефекту здійснюється на четвертому етапі, шляхом деталізації змісту плакату та обробкою зображень. Тварини, зображені на плакатах (коти і собаки), як символ беззахисності, символ бездомності, які потребують допомоги, розташовані на передньому плані. В образі собаки (рис. 3.9) з виразом обличчя, що нагадує людські почуття, застосовується потужний художній прийом – персоніфікація. Сумний погляд виявляє переживання і створює відчуття, що тварина розуміє ситуацію і активно прагне допомоги. Це надає їй людяності, закликаючи глядача співпереживати, сприймаючи тварину як «одну з нас». Рисунок 3.8. Плакат з серії. Кольорова палітра на плакатах узагальнює холодні, спокійні, приглушені відтінки: сірі та деталі синього кольору, щоб підкреслити сум і страждання. Сірі тони символізують невизначеність та тривогу, що підкреслює складну ситуацію безпритульних тварин, спонукаючи глядача до роздумів і співчуття [62]. У дизайні та мистецтві сірий використовується для створення почуття гармонії та рівноваги, оскільки він не домінує над іншими кольорами, а також не відступає на задній план. Цей баланс робить сірий ідеальним кольором для фонів, текстур та акцентів, дозволяючи іншим, акцентним, кольорам стати на перший план. В роботі використаний контраст між мовчазною мовою тіла і текстовим закликом, де інтерес до плакатів підсилюється завдяки використанню образів собаки та кота, які не вміють говорити, але в тексті наводяться їх думки. Собака, що дивиться вгору з глибоким поглядом, «мовчить», але її емоції зрозумілі глядачеві завдяки виразу собачого обличчя. Текст на плакаті, що зображений у хмаринці, звучить як питання-заклик до дії, що звертається до глядача напряму: «Шукаєте спосіб допомогти бездомним тваринам?» є метафорою думок собаки, що не може висловити свої переживання словами, але може звертатися до нас через образ. Це технічне рішення надає плакату додаткової глибини, створюючи враження, що тварина намагається «говорити» через свою внутрішню реальність, яку ми можемо лише інтерпретувати. Рисунок 3.9. Плакат з серії. Це художнє рішення створює враження, що собака є не просто твариною, а глибокою, емоційно багатою істотою. Такий підхід активно спонукає до емпатії, коли глядач бачить в тварині не лише фізичну сутність, а й «особистість», яка потребує допомоги. Останній етап - естетично-образне налаштування, макет, перевірка виконання поставлених завдань та читабельність плакатів. Цей етап як творчий процес поєднує дизайн, мистецтво та інформативність. Технічна сторона питання вимагала вибору програми реалізації творчого задуму. Найкращим інструментом став Adobe Illustrator, який забезпечує професійні можливості для створення чітких та якісних зображень. Першим кроком стало відкриття програми та створення нового файлу з необхідними розмірами для плакату. Вибір правильного розміру є важливим, оскільки від цього залежить, як плакат виглядатиме на різних носіях. Далі на плакаті був створений фон, витриманий у відтінках сірого. Така монохромна кольорова схема сприяє фокусуванню уваги на головному змісті без зайвих відволікань. Наступним етапом стало розміщення зображень тварин. Використовувалися векторні або високоякісні растрові зображення, які гармонійно вписувалися в загальну композицію. Після цього було додано текст – ключові заголовки та інформативні блоки. Вибір шрифту був не менш важливим, адже він відповідає тематиці і легко читабельний. Важливим етапом презентації дизайн-проєкту є розміщують його на мокапах, оскільки це дозволяє побачити, як плакат виглядатиме в реальному середовищі. Наприклад, розміщення плакату у громадських місцях, на вулицях або у притулках для тварин (рис. 3.10). Рисунок 3.10. Візуалізація розміщення плакату на рекламному борді Мокапи дозволяють оцінити масштаб плакату, його кольорову гаму та взаємодію з простором. У даному випадку, сірий тон плакату гармонійно поєднується з фоновою текстурою простору. Завдяки мокапу клієнти чи замовники можуть отримати повне уявлення про кінцевий вигляд плакату до його друку та розміщення. На завершення, після перевірки дрібних деталей і корекцій, плакат зберігався у відповідному форматі, готовий для друку або розміщення в Інтернеті. Таким чином, процес створення плакату вимагав як технічних навичок у роботі з Adobe Illustrator, так і творчого підходу, щоб передати важливе повідомлення про безпритульних тварин через прості, але потужні візуальні елементи. Решта композицій серії плакатів і рекламної продукції розміщені в Додатку Ж, рис Ж1 – Ж7. Висновки до третього розділу 1. Дизайнер комунікацій, створюючи інформативно-графічну продукцію, має розуміти динаміку переконливого емоційного спілкування з аудиторією, здійснюючи вибір елементів, необхідних для створення цілісної, композиційно- грамотної, інформаційної структури. 2. Використані художні прийоми в комунікаційному дизайні серії плакатів сприяють глибокому емоційному зв'язку між глядачем і твариною, зображеною на плакатах, створюючи потужний інструмент для привернення уваги до проблеми бездомних тварин, стимулюючи глядача задуматися про свою роль у допомозі їм. 3. Для ефективної передачі повідомлень і створення емоційного зв’язку з глядачем застосовано комунікаційний дизайн, що демонструє різноманітні способи використання художніх засобів: забезпечення композиційної цілісності, вибір тесту і кольору, розміщення тексту та образотворчих елементів, які підсилюють основну ідею. 4. Художні прийоми, використані в комунікаційному дизайні і кожен елемент: від образу тварини до вибору кольору і шрифтів, на наш погляд, підсилює заклик до дії. Такий підхід робить кожен плакат потужним інструментом, що привертає увагу до проблеми бездомних тварин і спонукає глядача замислитися про власну роль у наданні допомоги. ВИСНОВКИ 1. Комунікаційний дизайн, як культурний провідник надання інформації, став не тільки потужним інструментом відображення ключових соціальних тем, а і здатен формувати суспільну думку, впливати на поведінку та світогляд громадян, відіграючи важливу роль у формуванні соціальної свідомості. 2. Художньо-образні особливості комунікаційних дизайн-обєктів в сучасних реаліях розширюють тлумачення терміну «мистецтво» до «візуального мистецтва», суть якого передбачає як традиційне образотворче мистецтво (живопис, скульптура, графіка, монументальне мистецтво, художня фотографія), так і сучасне: медіа-арт, перформанс, інсталяції, Strit-Art та Land- Art, геліо-графіті тощо. 3. Ефективному вирішенню соціальної проблеми безпритульних тварин мають сприяти художньо-образні засоби комунікативного дизайну сучасного візуального мистецтва: форма надання інформації (плакат, макап, флайєр), текст та його зміст, підкріплені відповідними шрифтами, образні елементи, колірне вирішення, звукове супроводження тощо, здатні в сукупний композиційній цілісності привертати увагу людини, викликами емоційну реакцію. Візуальне мистецтво є прикладом того, як творчість може стати потужним інструментом соціальних змін, впливаючи на свідомість і поведінку людей. 4. Запропоновано авторську пропозицію серії плакатів, кожен елемент якого несе своє функціональне навантаження щодо забезпечення емоційного зв'язку між людиною і зображеною твариною, спонукаючи глядача замислитися про власну роль у наданні допомоги, стимулюючи його до дій. 5. Графічну подачу дизайн-проєкту здійснено на форматі 2300 мм×1600 мм (рис. 3.11), де художнє-образне вирішення плакатів і текстовий матеріал дослідження обґрунтовують розкриття теми: «Комунікаційні дизайн-об'єкти: художньо-образні особливості», апробованої участю в The XXIX International Scientific and Practical Conference «Youth of the 21st century: self-realization, value orientations, identification», July 22-24, 2024, Zagreb, Croatia. p. 29-33. (XXIX Міжнародна науково-практична конференція «Молодь 21 століття: самореалізація, ціннісні орієнтації, ідентифікація», 22-24 липня 2024 р., Загреб, Хорватія. стор. 29-33) і публікацією тез. URL : http://surl.li/lhoopx. Рисунок 3.11. Графічна подача дизайн-проєкту Графіку доопрацювати і картинку замінити. Чому? Тема неправильна, мету поміняти. Картинки систематизувати за указівкою Галицької О.В. ДОДАТКИ Додаток А Рисунок А1. Притулок для тварин Gostomel Shelter. Будівля [14] Рисунок А2. Притулок для тварин Gostomel Shelter. Вольєри [14] Рисунок А3. Притулок для тварин Gostomel Shelter. Контейнери для тимчасового перебування тварин [14] Рисунок А4. В лихий час разом [15] Рисунок А5. Кота студентка малювала кавою [17]. Рисунок А6. Жодна тварина не отримує задоволення від страждань [19] Рисунок А7. Жодна тварина не отримує задоволення від страждань [19] Рисунок А8. Жодна тварина не отримує задоволення від страждань [19] Рисунок А9. Жодна тварина не отримує задоволення від страждань [19] Рисунок А10. Циркові тварини. Не ставайте частиною "шоу" Рекламне агентство: Partners Lisboa, Португалія [19] Рисунок А11. Рухомий цент для стерилізації тварин у Дніпрі [24] Рисунок А12. Рухомий цент для стерилізації тварин ( із середини) у Дніпрі [24] Додаток Б Рисунок Б1. Елемент монумента «Ми радянські люди» Миколи Стороженка, м. Київ, вул. Малишка 25-1 [34] Рисунок Б2. Незавершений підхід до сприйняття реальності. О. Анд [35]. Рисунок Б3. Мисливець з повітряним змієм. Олексій Малиха [35]. Рисунок В4. Триптих. Журавель. Микола Журавель [37]. Рисунок В5. Самотність. Олексій Володимиров [38]. Рисунок В6. Ленд-арт Володимира і Тетяни Бахтових: археологічні ландшафти давньогрецького міста Ольвії [40]. Рисунок В7. Петро Бевза. «Україна – білий птах з крилами свободи» [41]. Рисунок В8. Андрій Блудов. «Продавець маріонеток» [42]. Рисунок В9. Оксана Чепелик. Відео-інсталяція «Слов'янський колайдер», 2015 [45]. Рисунок В10. Чіпована і стерилізована собака [25]. Додаток Д Рисунок Д1. Дизайн-комунікація. Чисельне обґрунтування кількості безпритульних собак. Аліна Мазурак. Боярська громада [55]. Рисунок Д2. Постер від кампанії Fedoriv Agency та фонду HappyPaw [57]. Додаток Ж Рисунок Ж1. Плакат серії Рисунок Ж2. Плакат серії Рисунок Ж3. Плакат серії Рисунок Ж5. Візуалізація плакату у просторі Рисунок Ж6. Візуалізація плакату: «Приєднуйтеся до волонтерів» Рисунок Ж7. Флаєр. Рекламна продукція