Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9149
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorШльончак , Ігор Анатолійович-
dc.contributor.authorГладкий, Юрій Сергійович-
dc.date.accessioned2026-03-26T20:12:44Z-
dc.date.available2026-03-26T20:12:44Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9149-
dc.description.abstractПояснювальна записка 61 стор., 32 рис., 22 табл., 18 джерел посилання. Метою роботи є набуття теоретичних знань та практичних навичок при вивченні особливостей транспортування вантажів у контейнері та вибору технологічно-транспортної схеми доставки вантажу. Об΄єкт дослідження – процес транспортування міжнародних вантажів. В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано прокладання маршруту Чернівці – Осієк: І – Україна – Угорщина – Хорватія; ІІ – Хорватія – Сербія – Румунія - Україна. Визначено загальну протяжність маршруту, технічно-експлуатаційні характеристики рухомого складу. Проаналізовано умови перевезення по країнах, документи на виконання міжнародного транспортування вантажів. Визначено правила транспортування вантажу автомобільним транспортом. Визначено тривалість рейсу та загальні витрати на транспортування вантажу.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.titleРозробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Чернівці в місто Осієк за зазначеним маршрутомuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті))

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Гладкий.pdf
  Restricted Access
2.8 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України 
 
Черкаський державний університет (ЧДТУ) 
 
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92 
 
 
 
                                   ЗАТВЕРДЖУЮ 
                                                                          зав. кафедри автомобілів та                 
                                                                          технології їх експлуатації, доцент     
                                                                          ______________ Л. А. Тарандушка 
                                                                          «___» __________________2022 р. 
 
 
 
 
 
 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра 
на тему: 
«Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного 
вантажу з міста Чернівці в місто Осієк за зазначеним маршрутом» 
 
 
 
Рецензент: 
____________________                                 _______________  ______________ 
                  
 
Керівник роботи: 
     к.т.н., доцент                             _______________    І.А. Шльончак 
                  (посада)                                                                                                     (підпис , дата)                     (Ініціали, прізвище) 
 
Виконавець: 
студент 4 курсу, гр. ТТ-84                              
спеціальності 275 – Транспортні  
технології (на автомобільному  
транспорті)                                                       _______________  Ю.С. Гладкий 
                                                                                                                 (підпис, дата)                     (Ініціали, прізвище) 
 
 
 
 
 
 
2022  
 
 
3 
 
РЕФЕРАТ 
 
Пояснювальна записка 61 стор., 32 рис., 22 табл., 18 джерел посилання. 
Метою роботи є набуття теоретичних знань та практичних навичок при 
вивченні особливостей транспортування вантажів у контейнері та вибору 
технологічно-транспортної схеми доставки вантажу. 
Об΄єкт дослідження – процес транспортування міжнародних вантажів. 
В кваліфікаційній роботі бакалавра виконано прокладання маршруту 
Чернівці – Осієк:  І – Україна – Угорщина – Хорватія; ІІ – Хорватія – Сербія – 
Румунія - Україна. 
Визначено загальну протяжність маршруту, технічно-експлуатаційні 
характеристики рухомого складу. Проаналізовано умови перевезення по країнах, 
документи на виконання міжнародного транспортування вантажів. Визначено 
правила транспортування вантажу автомобільним транспортом. Визначено 
тривалість рейсу та загальні витрати на транспортування вантажу. 
  
4 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП............................................................................................................................ 5 
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ ................................................................ 7 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ ............ 14 
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ 
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................... 15 
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПО КРАЇНАХ. ХАРАКТЕРИСТИКА 
МАПП ........................................................................................................................... 17 
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО 
ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ ........................................................................ 19 
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ 
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ .................................................................... 29 
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО 
МІСЦЯ .......................................................................................................................... 35 
7.1 Формування вантажного місця ......................................................................... 35 
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари .......................................................... 40 
7.3 Маркування та кодування вантажного місця .................................................. 46 
7.4 Завантаження та маркування контейнера ........................................................ 49 
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ .................................................. 52 
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ............. 54 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................................ 60 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ........................................................................... 61 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
Транспортування вантажів – один з видів господарської діяльності, що 
здійснюється суб'єктами господарювання, спрямований на надання послуг 
вартісного характеру. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, 
вантажоотримувачі та вантажовідправники. 
Перевізник - учасник процесу транспортування вантажів, функціональним 
призначенням якого є надання транспортних послуг, переміщення виробів 
народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення. 
Перевізник є суб'єктом господарювання, який на виконання умов договору 
транспортування вантажу зобов'язується доставити ввірений йому вантаж до 
пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк, видати 
його уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоотримувачу. 
Перевізник є стороною договору транспортування вантажу. 
Вантажовідправник – суб'єкт господарювання, що вступає у договір 
транспортування вантажу від свого імені. Він зобов'язується надати перевізнику 
для транспортування вантаж разом з перевізними документами. Основним 
засобом регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання, 
що здійснюють транспортування вантажів, є ліцензування такої діяльності. 
Міжнародні автомобільні транспортування займають чільне місце у процесі 
реалізації міжнародних торгових угод. Погана організація транспортного 
забезпечення може призвести до зриву торгової угоди, а неправильний вибір 
транспорту, маршруту сполучення та перевізника – до втрати товару чи його 
споживчих якостей. Через некваліфіковану організацію транспортного 
забезпечення падає імідж фірми-перевізника.  
Інтегрування України в ЄС, Європейську транспортну систему вимагає 
відповідності міжнародним стандартам технічної, правової, технологічної, 
інформаційної та організаційної бази. Успішність роботи національних 
автомобільних перевізників залежить від їх конкурентоспроможності, що 
6 
 
визначається рівнем підготовки професійних кадрів, який залежить від 
одержаних під час навчання умінь та знань. 
  
7 
 
РОЗДІЛ 1 ПРОКЛАДАННЯ МАРШРУТУ 
 
Маршрут «Чернівці – Осієк» проходить через Молдову, Румунію, 
Угорщину, Хорватію.  
 
 
Рисунок 1.1 – Загальний маршрут «Чернівці – Осієк», 947 км. [1] 
 
Загальний шлях складає 947 км. 
Основний шлях проходить по трасам: Н10, Р24, Н09, Е573, М35, Е75, Е73. 
Перший прикордонний пункт на кордоні з Угорщиною: Міжнародний 
автомобільний пункт пропуску (МАПП) "Вилок - Тісабеч", Закарпатська 
митниця. 
Відстань, яку необхідно проїхати по Україні: «Чернівці – Вілок» (митний 
контроль) складає 359 км. 
Відділ митного оформлення розташований у міжнародному пункті пропуску 
для автомобільного сполучення „Вилок - Тісабеч” за адресою: Закарпатська обл., 
Виноградівський р-н, смт. Вилок, вул. Гагаріна, 8. 
 
8 
 
 
Рисунок 1.2 − Маршрут «Чернівці – Міжнародний автомобільний пункт 
пропуску "Вилок - Тісабеч", 359 км. 
 
Рух проходить по Н10, Р24, М23. 
Н10 – автомобільний шлях національного значення України. Проходить 
через Стрий, Івано-Франківськ, Чернівці, пропускний пункт Мамалига. 
Р24 - регіонального значення автомобільний шлях в Івано-Франківській, 
Тернопільській, Хмельницькій областях, що проходить по Верховинського, 
Городенківського, Косівського, Коломийського, Заліщицького,  Борщівського, 
Чемеровецького і Кам'янець-Подільського районів. 
М23 — автомобільний шлях міжнародного значення України. Проходить 
через Берегове, Виноградів, Велика Копаня, тобто територією Закарпатської 
області. 
 
 
Рисунок 1.3 − Міжнародний автомобільний пункт пропуску "Вилок - Тісабеч" 
 
Подальший шлях проходить через Угорщину (рис. 1.4). 
9 
 
 
Рисунок 1.4 – Міжнародний автомобільний пункт пропуску "Вилок-Тісабеч" –  
«Udvari Határátkelőhely», 542 км, Угорщина 
 
Шлях проходить по таким трасам: М3, Е573, М35, 47, Е75. 
M3 – складова частини європейського маршруту E101 довжиною 
автомагістралі 490 км. Починається біля МКАДу, прямує у пд.-зх. напрямі 
територією Московської обл., проходить південніше Солнцева, аеропорту 
«Внуково». Є сучасною автомагістраллю з розв'язками, 
надземними пішоходними переходами, роздільної смугою і 4-5 смугами руху у 
кожну боці. 
M3 − північно-східна область − Мішкольц, Дебрецен та Ніредьгаза. 
E573 - європейський автошлях. Починається в угорському Пюшпекладані і 
закінчується в Ужгороді. На території Угорщини збігається з автошляхом 4, в 
Україні — з міжнародною автомагістраллю М06. Загальна довжина — 193 км.  
М35 - 68,8 км автострада у східній Угорщині, яка пов'язує Автостраду М3 з 
м. Дебрецен, забезпечуючи йому пряме автомагістральне сполучення зі 
столицею, Будапешт. M35 − з'єднує M3 і Дебрецен. 
10 
 
Е75 — автомобільний європейський маршрут категорії А. Довжина 
маршруту 5639 км. З'єднує Варде на березі Баренцевого моря та Сітія на 
острові Крит.  
Далі транспортування вантажу проходить по Хорватії (рис. 1.5). 
 
 
Рисунок 1.5 – «Udvari Határátkelőhely» - Осієк, 46 км, Хорватія 
 
Зворотній шлях 
 
 
Рисунок 1.6 – Загальний маршрут «Осієк –  Чернівці», 911 км. [1] 
11 
 
Зворотній шлях проходить через Сербію, Румунію. 
Спочатку маршрут проходить по Хорватії (рис. 1.7). 
 
 
Рисунок 1.7  – "Осієк - Гранични прелаз Богојево", 34 км, Хорватія 
 
Шлях проходить через трасу D213. 
D213 - державна дорога в регіоні Хорватії, що з'єднує Далль та 
прикордонний перехід Ердут, Сербія до державної дороги D2 на схід від Осієка. 
Дорога довжиною 26,7 км. Дорогу, як і всі інші державні дороги в Хорватії, 
управляє та підтримує державна компанія Hrvatske ceste. 
Подальший шлях проходить через Сербію (рис. 1.8). 
 
 
Рисунок 1.8  – "Гранични прелаз Богојево - Vama Vălcani", 148 км, Сербія 
 
12 
 
Шлях проходить по трасам 110, 15, 105. 
110 - дорога класу IIA у північній Сербії. З'єднує Кула з Оджаці, 
розташований. 
15 - дорога класу IB на півночі Сербії, що з'єднує Угорщину в Бачки Брег із 
Румунією в Наково. 
105 - це дорога класу IIA на півночі Сербії, що сполучає Угорщину в 
Баймоку з Румунією у Врбіці. 
Подальший шлях проходить через Румунію (рис. 1.9). 
 
 
Рисунок 1.9  – "Vama Vălcani – МАПП Siret", 692 км, Румунія 
 
Шлях проходить по трасам Е68, А1, А10, А3, Е58. 
E68 − автомобільний маршрут європейський від Сегеди (Угорщина), до 
Брашова (Румунія). Загальною довжиною 529 км. Проходить по містах: Сегед, 
Недлак, Мако, Липова, Арад, Сімер, Діва, Себеш, Орештіє, Брашов, Сібіу, 
Фагараш. 
А1 - Автомагістраль A1, автобан Німеччини. Починається недалеко від 
Хайлігенхафена в Шлезвіг-Гольштейні, що йде з острова Фемарн. Далі 
автомагістраль обходить Ольденбург, через Любек до Гамбурга, перетинає 
13 
 
кордон землі Нижня Саксонія і далі через Бремен прямує до Рурського регіону.  
А10 - державна автомобільна дорога вищої категорії в Латвії. Проходить за 
маршрутом Рига - Вентспілс та є частиною європейського маршруту E22 та 
Європейських комунікаційних мереж (TEN-T). Загальна довжина дороги 
становить 190,1 км. Має по одній смузі руху в кожному напрямку, незабаром 
планується створити двосмуговий рух у кожному напрямку на ділянці 
«Приедайне – Слока» (20.6 - 36.6 км).  
А3 - автомобільне шосе протяжністю 1036 км, що сполучає м. Алма-Ата з 
м. Усть-Каменогорськом з чотирма смугами. 
Е58 — європейський маршрут категорії А, що зв'язує Австрію з Росією, 
проходить через Румунію, Словаччину, Молдову та Україну. 
Подальший шлях проходить через Україну (рис. 1.10). 
 
Рисунок 1.10  – "МАПП – Порубне-Siret" - Чернівці, 37 км, Україна 
 
Шлях проходить по трасі М19. 
М19 — дорога міжнародного значення на Україні довжиною 530,2 км, що 
пролягає від переходу Доманове до прикордонного автомобільного переходу 
Порубне. Є частиною Європейського автомобільного маршруту E85. Проходить 
через Луцьк, Ковель, міста Волинської області. 
14 
 
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ 
 
Загальна протяжність маршруту складається з шляхів в обидва кінці: 
Україна – Угорщина – Хорватія та Хорватія – Сербія – Румунія – Україна. 
Так як в одну сторону шлях складає 947 км, а в зворотню – 911 км. 
Загальний шлях складає [3]: 
 
�� = ��1 + ��2 = 947 + 911 = 1858 км.    (2.1) 
  
Шлях прокладено по автошляхам Європейського, національного значення, 
що мають окремі проїзні частини в кожну сторону. Кожна частина дороги 
складається з двох, з чотирьох полос для руху. 
  
15 
 
РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ 
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ 
 
Із м. Чернівці в м. Осієк виконуємо транспортування сигаретних виробів. А 
з м. Осієк в м. Чернівці виконуємо транспортування камуфляжної тканини 
GearSkin Regular. При цьому використовуємо сідельний тягач DAF LF 45. 
 
 
Рисунок 3.1 – DAF LF 45 
 
DAF LF 45 – це середньотоннажний вантажний автомобіль від голландської 
компанії DAF Trucks. Серія LF (Light Forte, легка сила) випускається нею з 2001-
го року. А 2002-го цим вантажівкам було присуджено престижну премію 
«Вантажівка 2002 року в Європі». 
LF45 – це машина із вантажопідйомністю до 12 тонн і колісною 
конфігурацією 4х2. На вантажівках DAF LF 45 використовуються рядні 
чотирициліндрові та шестициліндрові дизельні двигуни з турбонаддувом; з 
приводом розподільного валу з боку маховика і з однаковою розмірністю 
циліндрів - 107х124 мм. Таким чином, робочий об'єм у чотирициліндрового 
двигуна становить 4,5 л, а у шестициліндрового GR - 6,7 л. На обох передбачено 
чотири клапани на кожен циліндр. Встановлено паливну апаратуру електронного 
управління впорскуванням Коммон Рейл від компанії Бош. За номенклатурою 
компанії ДАФ, двигуни для вантажівок LF називаються Paccar FR 
16 
 
(чотирициліндровий) та Paccar GR (шестициліндровий). У новіших модифікаціях 
чотирициліндровий дизель позначається як Paccar РХ-5; а шестициліндровий - як 
Paccar РХ-7. А загалом, цей двигун Paccar – не що інше, як турбований дизель 
серії B від американської моторобудівної компанії Каммінз – Cummins ISBe. 
Крім високої надійності, безперечною перевагою дизеля Paccar автомобіля DAF 
LF 45 є його економічність (особливо при помірних швидкостях руху). При 
постійній швидкості 50 км/год навіть повністю завантажена машина витрачає 
менше десяти літрів дизельного палива, а в міському циклі руху – не більше 
20 л. За рахунок використання нових, нижчих передавальних чисел задньої осі 
(до 3,31:1) частота обертання двигунів Paccar знижується на автомобілях DAF LF 
45 на 150-200 об/хв, при русі з постійною середньою швидкістю. У поєднанні з 
удосконаленнями двигуна така оптимізація силового агрегату забезпечує 
економію палива до 6%, а комфорт водія значно підвищується завдяки нижчому 
рівню шуму двигуна. Місткість бака для дизпалива становить у DAF LF 45 250 
або 350 літрів. 
Технічні характеристики обраного сідельного тягача DAF LF 45 наведено в 
табл. 3.1 
 
Таблиця 3.1 - Технічні характеристики обраного сідельного тягача DAF LF 45 
Колісна база, мм 3600 
Габарити, мм (довжина/ширина/висота) 6150/2540/3978 
Модель двигуна PACCAR 4,5 літрів 
Потужність двигуна, кВт (к.с.) 152 / 207 
екологічна норма EURO-5 
Вантажопідйомність, т до 12 т 
Тип КПП Автоматична / механічна 
Кількість передачі вперед/назад 16/12 
Розмір шин 295/80 R 22,5 
Гальмівна система Пневматичні двоконтурні з 
вбудованим осушувачем і підігрівом 
ABS/ASR + 
Паливний бак, л 350 
 
 
17 
 
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ТРАНСПОРТУВАННЯ ПО КРАЇНАХ. 
ХАРАКТЕРИСТИКА МАПП 
 
Україна знаходиться в центральній частині Європи. Площа складає 
603,7 тис. км2. За кількістю населення та територією її можна порівняти з 
Францією. Сусідами України є: Росія, Білорусія, Угорщина, Румунія, Молдова, 
Польща та Словаччина. Омивається Чорним і Азовським морями. Через води 
Чорного моря межує з Туреччиною, Болгарією та Грузією. 
Державтоінспекція та Міністерство Інфраструктури можуть встановлювати 
маршрути, на яких допускається проїзд ТЗ повною вагою 40 т, на вісь з 
відстанню між осями менше 2,5 м − 24 т, з відстанню між осями менше 2,5 м − 18 
т, на одиночну вісь − 11 т.  
Заправка паливом здійснюється за національну валюту, на спеціальних 
автозаправних станціях за вільно конвертовану валюту. Сума єдиного збору 
залежить від загальної ваги, місткості, габаритних параметрів ТЗ. 
Єдиний збір стягується з іноземних та вітчизняних ТЗ: санітарний, митний, 
фітосанітарний, ветеринарний, радіологічний контроль вантажів і ТЗ. 
Перший пункт митного контролю – «Вилок - Тісабеч» — пункт пропуску 
через державний кордон України з Угорщиною. Пункт пропуску «Вилок» 
входить до складу митного посту Закарпатської митниці. Код пункту 
пропуску — UA305300. Розташований у Виноградівському районі, 
Закарпатській області. З угорського боку знаходиться медьє Саболч-Сатмар-
Береґ, пункт пропуску «Тісабеч», напрямку Ньїредьгаза. 
Статус пункту пропуску — міжнародний. Вид пункту пропуску — 
автомобільний. Характер перевезень — пасажирський. 
Окрім митного, радіологічного та прикордонного контролю. МАПП 
«Вилок» може здійснювати лише ветеринарний та фіто санітарний контроль. 
МАПП «Порубне» — пункт пропуску через державний кордон України на 
кордоні з Румунією. Він розташований у Глибоцькому районі, Чернівецької 
області, поблизу с. Тереблече. З румунського боку розташований МАПП «Сірет» 
18 
 
неподалік від м. Серет, повіт Сучава. 
Пункт пропуску має два статуси: місцевий та міжнародний. Вид місцевого 
пункту пропуску автомобільний та пішохідний. Статус місцевого пункту 
пропуску цілодобовий. Вид міжнародного пункту пропуску — автомобільний. 
Характер перевезень пасажирський та вантажний. 
Окрім митного, радіологічного та прикордонного пункту пропуску МАПП 
«Порубне» може здійснювати фітосанітарний, санітарний, екологічний, 
ветеринарний контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень та 
контроль за переміщенням культурних цінностей. 
Хорватія розташована в пд. частині Центральної Європи. Частково займає 
зх. частину Балканського півострова. Вона має кордони: на півдні - з 
Герцеговиною, Боснією та Чорногорією, на заході − зі Словенією. На північному 
сході − з Угорщиною і Сербією. Є морський кордон з Італією. Основи 
хорватської економіки - гірничодобувна промисловість, туризм, морські 
перевезення.  
Серед експортних галузей наступні: хімічна, машинобудування, текстильна, 
деревообробна, харчова, фармацевтична. 
Митний збір складає 18 євро. Терміни доставки вантажу залежать від 
способу транспортування: від 5 днів - автомобільні перевезення. При бажанні 
можна одночасно використовувати кілька варіантів транспортування. Все 
залежить від побажань і особистих переваг клієнтів. 
  
19 
 
РОЗДІЛ 5 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО 
ТРАНСПОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ 
 
При здійсненні міжнародного транспортування вантажу у міжнародному 
сполученні потрібна наступна документація: міжнародна товарно-транспортна 
накладна (CMR); книжка міжнародного дорожнього транспортування (МДП). 
Міжнародна товарно-транспортна накладна складається у 3 примірниках. 
Вони повинні бути підписані відправником вантажу та перевізником. Деякі 
країни вимагають додатковий примірник при тарифному контролю. 
Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) містить наступні 
відомості: дата та місце складання; назви та адреси відправника; назва та адреси 
транспортного агента; дата та місце прийняття вантажу для транспортування, 
місця доставки; кількість вантажних місць, їх габарити та номера; адреси та 
імена одержувача; кількості вантажу, вага вантажу брутто; додаткові витрати, 
вартість перевезення, мито та митні збори, інші витрати з моменту укладення 
договору до передачі вантажу; інструкції для проходження митного контролю; 
вказівки щодо правильного транспортування вантажу згідно вимог, 
встановлених Конвенцією КДПВ.  
CMR може містити дані щодо заборони перевантаження вантажу; витрати, 
які відправник приймає на свій рахунок; ціни накладеного на вантаж платежу, 
що підлягає відшкодуванню при здачі вантажу; заявленої вартості вантажу та 
суми додаткової цінності при доставці; інструкції відправника перевізнику про 
страхування вантажу; додаткові терміни виконання перевезення; перелік 
документів, переданих перевізнику. 
До початку транспортування Відправник зобов'язаний долучити до 
накладної, або надати в розпорядження перевізника всі документи та 
інформацію щодо виконання митних та інших формальностей. 
Перевізник є відповідальним за вантаж з моменту підписання CMR-
накладної та до моменту його передачі вантажоотримувачу.  
  
20 
 
CARNET TIR - документ гарантії доставки товару до митниці призначення, 
платежів за товар в разі його не доставки та сплати митних зборів. 
Використовується при транспортуванні за умови, що товари перевозять ТЗ за 
наявності «Свідоцтва» про допуск дорожнього ТЗ до транспортування вантажів з 
митними пломбами та печатками. З товаром, що перевозять в контейнері, 
вимагають «Свідоцтво» про допуск контейнера для транспортування вантажів з 
пломбами та митною печаткою (за типами конструкції), або «Свідоцтво» про 
допуск контейнера до транспортування вантажів з печатками та митними 
пломбами, що видається на будь-якому етапі після виготовлення контейнера. В 
Україні власником книжки (МДП) може бути фізична або юридична особа, що 
допущена до транспортувань, що набула право користування книжкою МДП у 
АсМАП на умовах Конвенції МДП.  
 
 
Рисунок 5.1 - CARNET TIR 
21 
 
«Окрім перевізних документів у систему документації, що 
використовується при міжнародних транспортних перевезень, входять 
документи та товаросупроводжувальні документи, які повинні спростити 
процедури міжнародного транспортування вантажів. Уніфікацією подібних 
документів займається Міжнародна торгівельна палата та Комітет по спрощенню 
процедури міжнародної торгівлі (SITRO). При транспортуванні вантажів 
використовується товаросупроводжувальна документація» [3].  
 
«Рахунок-фактура (invoice) – це комерційний рахунок за постачальні 
товари Він складається при відправленні вантажу. Основне призначення 
документа – вказати вартість за товар. Рахунок-фактура може бути використаний 
на товар. Рахунок-фактура виписується на бланках встановленої форми та може 
служити сертифікатом про походження товару» [3]. 
 
 
Рисунок 5.2 - Рахунок-фактура (invoice) 
 
У рахунку-фактурі містяться наступні відомості:  
− інформація про договір (номер і дата висновку), на основі якого 
виконується перехід права власності на товар;  
22 
 
− адреси та назва сторін, що беруть участь в угоді;  
− опис вантажу із вказівкою кодів товарів;  
− кількість вантажних місць;  
− умови поставки відповідно до «Інкотермс»;   
− вага вантажу брутто та нетто;  
− ціна одиниці вантажу й загальна вартість.  
«Рахунок-фактура складається на відправлення товару незалежно від 
характеру, роду, найменування та кількості товару. У рахунок-фактуру 
включаються вказівки про спосіб доставки вантажу. Рахунок-фактура 
оформляється на бланку відправника та не може бути замінена іншим 
документом. Інформація, що міститься в рахунку-фактурі збігається з даними, 
що зазначені в перевізному документі. Рахунок-фактура оформляється на вміст 
кожного контейнера окремо. На основі даного документа складаються інші 
документи, необхідні для міжнародної торгівлі. Оформлення рахунку-фактури 
недостатньо стандартизовано, що обумовлено розходженнями у вимогах митних 
органів» [3].  
 
«Консульські рахунок-фактури (consular invoice) – рахунок-фактура мовою 
країни призначення або транзиту, що потрібні для експортних вантажів. Кожна 
країна може вимагати копії «рахунку-фактури» на своїй мові. Потреба в 
подібних документах виникає через мовні труднощі. Країна-імпортер може 
вимагати, щоб рахунки-фактури були санкціоновані в консульських відділах 
країни-експортера. Рахунок-фактура сплачується у відсотках від вартості товару 
по даному рахунку та становить частку витрат експортера» [3]. 
 
«Пакувальний аркуш (packing list) – основний товаросупроводжувальних 
документ. Містить перелік видів та сортів товарів, що перебувають у кожному 
товарному місці. Пакувальний аркуш міститься в спеціально пристосованій 
упаковці» [3]. 
23 
 
Пакувальний аркуш містить такі дані: номер упакування; кількість кожного 
сорту товару. 
 
Рисунок 5.3 – Рacking list 
 
Пакувальний аркуш розробляється у випадках, коли упаковка містить різні 
за асортиментом товари. Він використовується як доповнення до рахунку–
фактури, коли вага, вміст або кількість кожного місця різні, або коли 
відправляється велика кількість найменувань товарів.  
Пакувальний аркуш та рахунок–фактура мають практично однаковий вміст. 
Однак, в пакувальному аркуші не вказують ціни.  
 
Відвантажувальна специфікація (shipping specification) – комерційний 
документ, що містить перелік всіх сортів та видів товарів. Вони входять у дану 
партію, із вказівкою для кожного виду товару, вантажного місця, кількості. 
Специфікація доповнює рахунок на поставку вантажу різних видів та 
найменувань. Є одним із основних товаросупроводжувальних документів. По 
даному документу перевіряється комплектність та якість поставленого товару.  
24 
 
Вантажний маніфест (manifest of cargo) – документ, у якому 
перераховуються всі товари, що перевозяться на транспортному засобі або 
транспортній одиниці.  
 
Рисунок 5.4 – Вантажний маніфест (manifest of cargo) 
 
Вантажний маніфест містить наступні дані: найменування відправника 
вантажу й вантажоотримувача; номер транспортних документів; кількість, 
маркування, вага та вид вантажного місця; опис і кількість товарів.  
 
Бордеро (bordero) – це документ, аналогічний вантажному маніфесту. Він 
використовується при автомобільних транспортуваннях та містить перелік 
вантажу, що перевозиться автопоїздом, з посиланням на копії накладної СМR.  
 
 
Рисунок 5.5 – Бордеро (bordero) 
25 
 
 
Сертифікат походження товару (certificate of origin) – це документ, який 
необхідний у випадку, коли між країнами укладена угода про пільгове мито. Він 
видається торгівельною палатою країни чи уповноваженими органами. Країною 
походження товару є країна, де товари були повністю зроблені або піддані 
суттєвій переробці. 
 
Сертифікат про якість товару (certificate of quality) – документ, що 
видається на кожну партію товару. Він відвантажується за одним перевізним 
документом. Даний документ потрібен для продовольчих товарів, косметичної 
продукції та т.п.  
 
 
Рисунок 5.6 – Сертифікат про якість товару (certificate of quality) 
26 
 
 
«У сертифікаті про якість товару вказують: організацію, що видала 
сертифікат; номер сертифіката; дата видачі сертифікату; постачальник товару; 
найменування товару; одержувач товару; дату виготовлення товару; кількість 
вантажних місць й одиниць товару; відповідність товару певному стандарту; 
характеристика товару та його сорт» [3]. 
 
«Фітосанітарний сертифікат (phitosanitary certificate) – це документ, що  
видається державним органом захисту рослин або з карантину країни-експортера 
для товарів, що підлягають сертифікації з карантину при ввозі в країну (насіння, 
живі рослини, вовна, горіхи, борошно, зерно, лікарські рослини, крупа, тютюн та 
т.п.). Сертифікат додається до транспортних документів, що супроводжують 
вантаж» [3].  
 
«Фумігаційний сертифікат (fumigation certificate) – це документ, що  
застосовується для підтвердження, що транспортований вантаж вантажів до 
відправлення отримувачу пройшов обробку на знищення комах, що можуть 
перебувати в продуктах харчування (тютюн, рис, чай, борошно, горіхи та т.п.), 
б/в одягу та подібних товарів» [3].  
У фумігаційному сертифікаті міститься наступна інформація: найменування 
відправника, порт призначення й вантажоотримувача; вага вантажу нетто та 
брутто; опис вантажу та упакування; температура, при якій здійснювалася 
обробка вантажу, найменування фуміганта та інші характеристики обробки.  
 
Гігієнічний сертифікат (сертифікати аналізів) (certificate of analysis) – це 
документ, що  потрібний на товар, що може завдати шкоди здоров’ю людини. 
Конкретний перелік подібних товарів у різних країнах може бути різним. Однак, 
є певні види товарів, на які сертифікат потрібний обов’язково. Перелік товарів, 
для транспортування яких необхідні подібні сертифікати містять у собі наступні 
товари:  
27 
 
− товари для дітей (ігри, одяг та іграшки), навчальні посібники й книги, 
постільна білизна, меблі, коляски, ранці; синтетичні та полімерні матеріали; 
штучні речовини для виготовлення дитячих товарів;  
− харчові добавки, харчова сировина, матеріали, продукти харчування, 
вироби й консерванти з них, що контактують з харчовими продуктами;  
− парфюмерно-косметичні засоби;  
− речовини, матеріали, обладнання, що застосовують в господарсько-
питному водопостачанні;  
− товари побутової хімії, нафтохімічна та хімічна продукція виробничого 
призначення, засоби хімізації сільського господарства, мінеральні добрива;  
− продукція приладобудування й машинобудування, виробничого й 
побутового призначення;  
− вироби, що контактують зі шкірою людини; 
− синтетичні та полімерні матеріали, що призначені для застосування в 
будівництві, транспорті, виготовленні меблів та інших предметів домашнього 
побуту; хімічні волокна, нитки; текстильні, швейні й трикотажні матеріали, що 
містять текстильні речовини й хімічні волокна; синтетичні й штучні шкіри й 
текстильні матеріали взуття. 
 
«Ветеринарний сертифікат (veterinary certificate) – це документ, що  
оформляється при імпорті продуктів, тварин та сировини тваринного 
походження. Ввіз подібних товарів проводиться через встановлені ветеринарні 
контрольні пункти та при наявності ветеринарних сертифікатів. Ветеринарний 
пункт може надати замість пред’явленого сертифіката ветеринарне свідоцтво на 
право подальшого проходження вантажу по території країни» [3].  
Ветеринарний сертифікат повинен містить наступні дані: найменування 
відправника вантажу й вантажоотримувача; вага вантажу й кількість вантажних 
місць; умови зберігання, транспортування вантажу, опис вантажу; найменування 
організації, що видала сертифікат. 
28 
 
«При транспортуванні негабаритних, небезпечних чи великовагових 
вантажів потрібні документи відповідно до правил та угод. Однією із основних 
вимог до вантажного документа при транспортуванні небезпечних вантажів є 
надання в ньому інформації щодо небезпеки вантажів (включаючи небезпечну 
речовину, матеріал або виріб, запропонований до перевезення). Документація на 
небезпечні вантажі повинна містити декларацію або свідоцтво про 
транспортований вантаж, належним чином упакований, маркований, 
забезпечений знаками небезпеки та перебуває в належному стані для цілей 
транспортування. Текст даної декларації повинен підходити для всіх видів ТЗ, 
що робить декларацію дійсною для міжнародних мультимодальних і 
комбінованих транспортувань» [3].  
 
«Сертифікат на небезпечні вантажі (certificate of dangerous goods) – це 
документ, свідоцтво транспортної організації про те, що небезпечний вантаж 
оголошений правильно. Сертифікат підтверджує, що вантаж упакований з 
врахуванням властивостей вантажу, що є безпечним у звичайних умовах 
транспортування й переробки; вантаж упакований та маркований згідно вимог 
до небезпечних вантажів; вміст відправлення повністю та правильно описано 
точним технічним найменуванням» [3].  
  
29 
 
РОЗДІЛ 6 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ОБРАНОГО ВАНТАЖУ 
АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ 
 
З м. Чернівці в м. Осієк перевозимо тютюн (сигарети). При транспортуванні 
товарів народного споживання вантажовідправники, перевізники та 
вантажоотримувачі повинні вжити заходів для забезпечення цілісності вантажу. 
Не допускати попадання на них атмосферних опадів. Сигарети для 
транспортування подаються вантажовідправником в тарі або упаковці. 
Вантажовідправник подає для транспортування сигарети у сухій, справній, 
без сторонніх запахів тарі. Допускається подання сигарети для транспортування 
без упаковки, якщо про це обумовлено у договорі на поставку між 
вантажовідправником і вантажоотримувачем. 
Ящики, коробки, тощо з дрібноштучними сигаретами подаються 
вантажовідправником опечатаними. 
Товари, що упаковані у в'язки, коробки, пакети та подаються для 
транспортування вантажовідправником, мають обв'язку, що забезпечує 
цілісність упаковки та виключає можливість доступу до вантажу без порушення 
обв'язки чи упаковки. 
Матеріали, якими виконується обандеролювання (тасьма, паперова стрічка, 
тощо), являють собою єдине ціле та скріплюються в місцях з'єднання шляхом 
наклеювання етикетки. Це з’єднує обидві частини коробки з підписом 
уповноваженої особи вантажовідправника чи виробника. 
Обандеролювання проводять так, щоб доступ до вантажу був неможливим 
без розривання матеріалу (паперової стрічки, тасьми, тощо). Для 
транспортування товарів перевізники повинні надавати автомобілі-фургони чи 
автомобілі з бортплатформою. 
При транспортуванні вантажу на одному автомобілі різних товарів на 
адресу декількох або одного вантажоотримувачів, вантажовідправник 
зобов'язаний заздалегідь, до прибуття ТЗ під завантаження, згрупувати вантаж за 
вантажоотримувачами, виписати товарно-транспортні накладні (ТТН) кожному 
30 
 
вантажоотримувачу. 
Приймання для транспортування вантажу від вантажовідправника та здача 
вантажоотримувачу промислових товарів у тарі здійснюються Перевізником за 
стандартною вагою, найменуванням вантажу та кількістю вантажних місць або 
за вагою, зазначеною на вантажних місцях. 
Транспортування сигарет - складне завдання через характеристику товару, 
який володіє вираженим запахом. Для транспортування підходить не весь 
автомобільний транспорт. Необхідно особливу увагу приділяти упаковці, яка 
повинна гарантувати герметичність та збереження. Перевезення тютюнової 
продукції більше всього здійснюється в контейнерах, критих фургонах на ТЗ. 
На послугу транспортування повинна бути ліцензія на сигарети в Україні. Їх 
упаковують в картонні пачки з шаром фольги. Сигари поміщають в шкатулки, 
дерев'яну тару, портсигари. Пачки сигарет формують у блок, запаюють у плівку. 
Транспортування сигарет за межі країни дозволена в коробках.  
Кожну марку сигарет фасують окремо, що є гарантією збереження 
оригінального запаху та смаку. На упаковки наносяться попереджувальні написи 
про шкоду куріння. При транспортуванні тютюнових виробів за кордон 
дублюються на іноземній мові. ТЗ повинен бути чистим. В ньому неприпустимі 
різкі скачки вологості повітря, температури та сторонні запахиі. Фури повинні 
дозволяти організовувати герметичний простір в кузові. Не можна 
транспортувати разом з тютюновою продукцією фрукти, хімічні засоби, випічку, 
продукти харчування. Вантаж потрібно розмістити так, щоб на нижні блоки не 
діяв сильний тиск. В іншому випадку буде ризик пом'яти коробки та їх вміст. 
Документ, ліцензію на підакцизні товари, видає Міністерство України з 
податків і зборів. Для цього потрібно: 
− заява на отримання, в якій надано адресу компанії, номер комерційного 
рахунку, паспорт відповідальної особи (засновник, гендиректор); 
− надати для перевірки документи: IP, факт реєстрації фірми (ТОВ), 
сертифікати якості на товар, що перевозиться, папір, що підтверджує сплату 
податків; 
31 
 
− довідка оплати ліцензії.  
Власник тютюнової продукції повинен отримати декларацію для 
підтвердження, що партія відповідає технічному регламенту. В лабораторію 
здаються зразки для визначення кількості смоли, нікотину, вуглекислого газу. У 
випадку перевищення норми документ на підакцизний товар не видається, товар 
не можна перевозити. Можна отримати акцизну марку, що видає митна служба. 
Її не можливо отримати, якщо не сплачено податковий збір.  
 
 
Рисунок 6.1 – Коробки сигарет для транспортування 
 
 
Рисунок 6.2 – Коробки сигарет в упаковці на складі 
 
32 
 
При отриманні всіх документів можна замовляти послугу транспортування 
тютюнових виробів, що розбивається на кілька етапів:  
− завантаження тари в фуру або контейнер. При цьому необхідно 
контролювати: розміщення коробок з тютюном або сигаретами, наявність 
кліматичного обладнання, що може стабілізувати вологість повітря, 
температуру. Завантаження виконують таким чином, щоб було найбільш зручно 
для обраного ТЗ; 
− транспортування вантажу: з водієм відправляють представника компанії 
постачальника, що повністю володіє інформацією про відправлення та має 
супровідні документи. Супровід може взяти на себе водій ТЗ; 
− перевірка товару на митниці: огляд партії в контейнері, аудит 
документації, наявність акцизних марок. Співробітники митниці перевіряють 
документи, оглядають та перевіряють контейнер (фургон), залишають відповідні 
позначки. Розмитнити підакцизні товари на кордоні не можливо. Воно 
відбувається на регіональній або центральній акцизній митниці. Заздалегідь 
уточнюється, де саме знаходиться митний пост. З урахуванням їх розташування 
опрацьовують маршрут.  
Кінцеве розмитнення відбувається на центральній або регіональній митниці. 
Розмитнений товар впускають для продажу в іншій країні. Схема 
транспортування сигарет може змінитися залежно від факту перетину кордону.  
Як тільки кордон пройдено, фургон направляють до митного поста, на 
якому пред'являють: договір з одержувачем партії; актуальну ліцензію; 
квитанцію про сплачені митні збори, акцизу; технічний паспорт ТЗ; заповнену 
митну декларацію з обов'язковими відмітками.  
Інспектор повинен оглянути вантаж та ТЗ, перевірити наявність маркування 
на коробках, написи. Якщо немає потрібних паперів, товар не відповідає 
заявленому, продукція не може потрапити на ринок. 
Порядок транспортування сигарет залежить від способу, схеми, маршруту. 
Можливо не проходити кордон, але акцизи оплачують в будь-якому випадку, що 
не залежить від того, де була розроблена тютюнова продукція. 
33 
 
Із м. Осієк в м. Чернівці перевозимо камуфляжну тканину GearSkin Regular. 
Gearskin V-camo - це самоклеюча тканина з характеристиками, що 
відповідає високим військовим стандартам, що підходить для лісів, перехідних 
та зелених місцевостей. з чудовими властивостями NIR (сумісна з Multicam, 
Multicamo, MTP та аналогічними камуфляжними малюнками та обладнанням). 
Gearskin легко адаптується, прилипає до різних поверхонь і дає реальну перевагу 
в польових умовах. усуваючи будь-які видимі та інфрачервоні відблиски, 
покращуючи захоплення, захищаючи базову поверхню від будь-яких механічних 
чи хімічних ушкоджень.  
Характеристики: відштовхує воду, олію, бруд, кислоту; сумісна з кольорами 
Multicam, Multicamo; стійка до ІЧ-випромінювання; сертифікат OEKO TEX Class 
II (безпечно для шкіри людини та екологічно чисте виробництво); тканина 
CORDURA; надзвичайно довговічний до 10 000 абразивних циклів; основна 
тканина: 50% бавовна, 50% поліамід; плетіння: ріпстоп; термін придатності: 
необмежений. 
Натуральна тканина, через свою якість вимагає дбайливого 
транспортування. Транспортування тканин тому проводять у жорсткій тарі. 
Дешевшим варіантом є перевезення у фанерних ящиках, мішках, рулонах та 
баулах. Залежно від типу тканини її перевозять у різних умовах. Певні тканини 
та вироби з них вимагають особливих умов вологості. Бавовняну тканину і 
махру перевозять у ящиках, попередньо запакувавши в целофанові пакети. 
Усього існує чотири види упаковки тканини при транспортуванні: жорстка 
упаковка, напівжорстка тара, м'яка упаковка, без упаковки. Кожен із цих видів 
транспортування використовується при перевезеннях певного виду тканини. 
Наприклад, килими можна транспортувати без упаковки, попередньо скрутивши 
їх і упаковавши в целофан. А ось шовкові вироби вимагають упаковки жорстким 
методом, а саме фанерні ящики, укріплені металевими стрічками.  
34 
 
 
Рисунок 6.3 – Транспортування тканин 
  
35 
 
РОЗДІЛ 7 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ 
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ 
 
7.1 Формування вантажного місця 
 
Заданий вантаж (сигарети) потрібно упакувати в картонні коробки та 
розмістити з вантажем на європіддоні (800х1200 мм). На рис. 7.1 наведено схему 
розташування блоку сигарет в коробці (табл. 7.1). 
Блок сигарет вміщає в собі сигаретні пачки, які обтянуті пластиковою 
плівкою. Розмір коробки блоку сигарет залежить від кількості пачок. Приймаємо 
габаритні розміри коробки з сигаретами: 880х400х260 мм. (рис. 7.1). 
 
 
Рисунок 7.1 – Габаритні розміри коробки, що використовують для упакування 
блоку сигарет 
 
«Вантажність піддона 1,5 т, висота hпід=145 мм (ГОСТ 9078-84). При 
розміщенні вантажу в коробках допускається виступ вантажу за межі піддону 
(ширину, довжину) не більше, ніж на 40 мм. Загальна висота завантаженого 
піддону не повинна перевищувати Нпід=1800 мм» [3].  
Висота складування повинна бути меншою, ніж максимально допустима 
висота піддона з вантажем. Тобто, при розрахунках формування вантажного 
місця потрібно приймати до уваги висоту штабелювання. 
Визначимо кількість ящиків на європіддоні: 
 
за довжиною: nl=L/l; 
36 
 
за шириною: nb=B/b; (7.1) 
за висотою: nh=H/h. 
 
Показники кратності округлюємо до цілого числа в меншу сторону 
(табл. 7.1), залежно від особливостей перевезень вантажу. Згідно заданої ваги 
вантажу здійснюємо вибір ТЗ, що доставить вантаж до пункту призначення. 
За І схемою (рис. 7.2): 
nL = L/l=800/880=0,91 1 ящик 
nB = B/b=1200/400=3 3 ящики 
nH = H/h=(1745-145)/260=6,2 6 ящиків 
 
 
Рисунок 7.2 – Схема розміщення коробок №1 
 
За ІІ схемою: 
nL = L/l=800/880=0,911 ящик 
nB = B/h=1200/260=4,6 4 ящики 
nH = H/b=(1745-145)/400=44 ящики 
37 
 
 
Рисунок 7.3 – Схема розміщення коробок №2 
 
За ІІІ схемою: 
nL = L/b=800/400=2 2 ящики 
nB = B/l=1200/880=1,4 1 ящик 
nH = H/h=(1745-145)/260=6,2 6 ящиків 
За ІV схемою: 
nL = L/b=800/400=2 2 ящики 
nB = B/h=1200/260=4,6 4 ящики 
nH = H/l=(1745-145)/880=1,81  1 ящик 
За V схемою (рис. 7.4): 
nL = L/h=800/260=3,1 3 ящики 
nB = B/b=1200/400=3 3 ящики 
nH = H/l=(1745-145)/880=1,8 2 ящики 
38 
 
 
Рисунок 7.4 – Схема розміщення коробок №5 
 
За VI схемою: 
nL = L/h=800/260=3,1 3 ящики 
nB = B/l=1200/880=1,4 1 ящик 
nH = H/b=(1745-145)/400=4  4 ящики 
 
Відповідно схем розташування піддонів визначаємо оптимальний варіант, за 
яким найбільш повно використовуємо вантажність ТЗ. Здійснюємо розрахунок 
кількості європіддонів у ньому. 
Кількість коробок на піддоні, ящ.: 
 
��заг = ���� ∙ ���� ∙ ��ℎ      (7.2) 
 
За І схемою:   ��загІ = 1 ∙ 3 ∙ 6 = 18шт. 
39 
 
За ІІ схемою:   ��загІІ = 1 ∙ 4 ∙ 4 = 16шт. 
За ІІІ схемою:   ��загІІІ = 2 ∙ 1 ∙ 6 = 12шт. 
За ІV схемою:   ��заг���� = 2 ∙ 4 ∙ 1 = 8шт. 
За V схемою:   ��заг�� = 3 ∙ 3 ∙ 2 = 18шт. 
За VІ схемою:   ��заг���� = 3 ∙ 1 ∙ 4 = 12шт. 
 
Вага брутто піддону, кг: 
 
��бр = ��заг ∙ ��ящ + ��0     (7.3) 
 
де m – власна вага піддону (для дерев’яного однонастильного європіддону -
0 
15…20 кг., для двонастильного – 35…40 кг.). 
 
Вага брутто піддону за І схемою:  ��бр = 18 ∙ 30 + 15 = 555кг. 
Вага брутто піддону за ІІ схемою:   ��бр = 16 ∙ 30 + 15 = 495кг. 
Вага брутто піддону за ІІІ схемою:   ��бр = 12 ∙ 30 + 15 = 375кг. 
Вага брутто піддону за ІV схемою:   ��бр = 8 ∙ 30 + 15 = 255кг. 
Вага брутто піддону за V схемою:   ��бр = 18 ∙ 30 + 15 = 1095кг. 
Вага брутто піддону за VІ схемою:   ��бр = 12 ∙ 30 + 15 = 735кг. 
 
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона: 
 
��ф
��ст =       (7.4) 
��н
 
де qф – фактична вантажність піддона,кг; qн – номінальна вантажність, кг. 
Коефіцієнт використання площі піддону: 
 
��
�� = в
��       (7.5) 
��п
40 
 
2 2
де Sв – площа вантажу, мм ; Sп – площа піддона, мм . 
 
Таблиця 7.1 – Схема розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за умови, 
що вантаж можна кантувати та штабелювати 
Коефіцієнти 
Кількість одиниць 
Фактична вантажність використання 
№п/п Схема розміщення 
по по по європіддона Мбр, кг 
Nзаг γ
L B Н ст ηS 
1 L/l,B/b,H/h 1 3 6 18 555 0,37 1,0 
2 L/l,B/h,H/b 1 4 4 16 495 0,33 0,95 
3 L/b,B/l,H/h 2 1 6 12 375 0,25 0,73 
4 L/b,B/h,H/l 2 4 1 8 255 0,17 0,87 
5 L/h,B/b,H/l 3 3 2 18 555 0,37 1,0 
6 L/h,B/l,H/b 3 1 4 12 375 0,25 0,73 
 
Обираємо 1 та 5 схеми розташування коробок, які є найбільш 
оптимальними. Ящики повинні бути обтягнутими металевою стрічкою. При 
м'якій упаковці коробка покривається двома шарами паперу: одним шаром 
тканини та обтягують металевою стрічкою з прокладкою завтовшки 3-4 мм і 
завширшки не менше 60 мм. 
 
7.2 Розрахунок міцності транспортної тари 
 
Міцність тари впливає на зберігання вантажу в процесі транспортування. На 
міцність транспортованої тари впливають наступні чинники: 
− максимально допустима вага одиниці тари та характер вантажу; 
− розмір окремих частин; 
− механічні властивості матеріалу, який застосовують для виробництва 
тари; 
− умови виконання транспортування з врахуванням впливу зовнішніх 
факторів. 
«При використанні картонних коробок визначають їх статичні 
навантаження при штабелюванні, вібраційні та динамічні навантаження, що 
виникають при механічному формуванні та розформуванні транспортних 
41 
 
пакетів, при виконанні перевантажувальних операцій та ін.» [2]. 
Статичне зусилля стискання, яке витримує тара при її нижньому 
розташуванні в штабелі, визначається за формулою: 
 
ст ��∙��(��−ℎ)
��ст =  , Н      (7.6) 
ℎ
 
де Q – вага вантажу з тарою, (враховується вага коробок вищих ярусів) кг; 
g=9,81 м/с2 – прискорення вільного падіння; h – висота картонної тари, м; Н – 
висота штабеля (залежить від висоти штабеля), м. 
Згідно І варіанту розташування вантажу визначаємо статичне стискання, яке 
витримує тара, що розташована в нижньому ряді штабеля: 
 
9,81 ∙ 30 ∙ (1,56 − 0,26)
��ст
ст = = 1171,5 Н 
0,26
 
де Q – вага тари з вантажем, Q=30,0 кг; g – прискорення вільного падіння, 
g=9,81 м/с2; Н – висота штабелювання, Н=1,56 м; h – висота одиниці тари, 
h=0,26м. 
 
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що 
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для ІІ варіанту: 
 
9,81 ∙ 30 ∙ (1,6 − 0,4)
��ст
ст = = 882,9 Н 
0,4
 
h – висота одиниці тари, h=0,4 м. 
 
Для V варіанту визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати 
тара, що знаходиться в нижньому ряді штабеля: 
 
42 
 
9,81 ∙ 30 ∙ (1,6 − 0,8)
��ст
ст = = 294,3 Н 
0,8
 
h – висота одиниці тари, h=0,8 м. 
 
Висота штабеля Н встановлюється по нормативно-технічній документації з 
врахуванням властивостей упакування та повного використання місткості чи 
вантажності ТЗ. Якщо висоту штабеля не встановлено, то її приймають рівною 
не менше 600 см для дерев'яної тари та не менше 250 см для картонної. При 
транспортуванні проблеми з міцністю виникають з тарою, яка виготовлена з 
менш стійкого до зовнішніх факторів матеріалу. 
При розрахунку зусиль стискання, що може витримати картонна тара при 
штабелюванні, необхідно врахувати коефіцієнт запасу Кз, що залежить від 
терміну зберігання вантажу. Якщо строк зберігання не описаний Кз=1,85, при 
зберіганні від 30 до 100 діб – Кз=1,65; до 30 діб Кз=1,6. 
Зусилля стискання розраховують: 
 
�� ∙��∙��(��−ℎ)
�� з
ст = , H      (7.7) 
ℎ
 
Визначаємо зусилля стискання для І варіанту: 
 
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30(1,56 − 0,26)
��ст = = 2722,3 Н  
0,26
 
де Кз – коефіцієнт запасу, Кз=1,85. 
 
Визначаємо зусилля стискання для ІІ варіанту: 
 
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30(1,6 − 0,4)
��ст = = 1633,4 Н  
0,4
43 
 
Визначаємо зусилля стискання для V варіанту: 
 
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30(1,6 − 0,8)
��ст = = 544,5 Н 
0,8
 
Опір стисканню тари залежить від геометричних параметрів коробки та 
міцності гофрокартону при стисканні торцевому: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ ���� ∙ √�� ∙ ��, H     (7.8) 
 
де δ – товщина картону, мм; Рт – торцева жорсткість, Н/мм; z – периметр 
ящика, мм. 
 
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для І варіанту: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 2400 = 1410 Н 
 
де Рт=7  – торцева жорсткість, Н/мм; δ=2,6 мм – товщина картону; z – 
периметр ящика, z=2400 мм. 
При ��ст
ст < ��0
ст, (1171,5 <1410) − даний ящик може використовуватися для 
транспортування сигарет. 
 
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для ІІ варіанту: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 2120 = 1325,2 Н 
 
z=2120 мм (згідно ІІ варіанту розміщення коробок на піддоні). 
При ��ст
ст < ��0
ст, (882,9 <1325,2) − даний ящик може використовуватися для 
транспортування сигарет. 
44 
 
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для V варіанту: 
 
��0
ст = 2,55 ∙ 7 ∙ √2,6 ∙ 1320 = 1045,7 Н 
 
z – периметр ящика, z=1320 мм (згідно V варіанту розміщення коробок на 
піддоні). 
При ��ст 0
ст < ��ст, (294,3 <1045,7) − даний ящик може використовуватися для 
транспортування сигарет. 
Будуємо графік залежності опору стисканню тари до периметру тари 
(рис. 7.5). 
 
 
Рисунок 7.5 − Графік залежності опору стискання картонної тари від периметру 
даної тари (коробки) 
 
Згідно рис. 7.5 можна зробити висновок: чим більший периметр, тим 
більший опір стисканню тари. 
«Для того щоб коробка у нижньому ряду штабеля не деформувалася під 
вагою верхніх коробок, її опір стисканню ��0
ст повинен бути більше або 
дорівнювати зусиллю стискання верхніх коробок ��ст. Максимальна висота 
складування визначається за умови: ��0
ст = ��ст» [3]. 
Максимальна висота складування визначається за формулою: 
45 
 
 
ℎ∙��
�� = ст + ℎ, мм      (7.9) 
��з∙��∙��
 
Визначаємо максимальну висоту для І варіанту: 
 
260 ∙ 2722,3
�� = + 260 = 1560 мм 
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30
 
Розраховуємо максимальну висоту для ІІ варіанту: 
 
400 ∙ 1633,4
�� = + 400 = 1600 мм 
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30
 
Розраховуємо максимальну висоту для V варіанту: 
 
800 ∙ 544,5
�� = + 800 = 1600 мм 
1,85 ∙ 9,81 ∙ 30
 
Кількість коробок в штабелі: 
 
 
��
��к = , коробки     (7.10) 
ℎ
 
Визначаємо кількість коробок в штабелі для першого варіанту: 
1560
��к = = 6 коробок 
260
Визначаємо кількість коробок в штабелі для п’ятого варіанту: 
1600
��к = = 4 коробки 
400
Визначаємо кількість коробок в штабелі для шостого варіанту: 
1600
��к = = 2 коробки 
800
 
46 
 
7.3 Маркування та кодування вантажного місця 
 
Транспортований вантаж упаковуємо в картонні коробки. 
«У Статті 11 конвенції ВООЗ з боротьби проти сигарет зазначено, що: 
кожна Сторона приймає та здійснює різні заходи для того, щоб маркування 
тютюнових виробів й упаковка не збільшували продаж тютюнового виробу 
будь-яким шляхом, що є помилковим, що вводить в оману, що створює хибне 
враження про його вплив на здоров'я, небезпеку, характеристики; на кожній 
упаковці та пачці тютюнових виробів та на будь-якій зовнішній упаковці та у 
маркуванні таких виробів також містились попередження про шкоду для 
здоров'я, які описують згубні наслідки використання тютюну…» [3]. 
Попередження на сигаретних виробах сприяє зниженню рівня поширеності 
куріння та підвищує обізнаність про наслідки для здоров'я. 
На думку експертів, на пачках сигарет попереджувальні картинки мають 
замінюватися, адже люди поступово звикають до них та перестають звертати на 
них увагу. Запровадження механізму зміни попереджень є одним із завдань 
експертів та активістів по контролю за тютюном. 
Найбільш прогресивним антитютюновим законодавством Франції, 
Великобританії, Туреччини, Ірландії анонсували запровадження однотипової 
упаковки. У Австралії подібне маркування діє 10 років. Там продають сигарети 
в сіро-зелених упаковках без провокаційних елементів з великими 
попередженнями про шкоду здоров'ю. При цьому в Австралії поширеність 
куріння зменшилася з 15% до 12%. 
«Відповідно Правил транспортування вантажів ТЗ необхідно визначити, які 
маркувальні знаки наносять на вантаж. Потрібно навести розташування 
транспортного маркування на вантажному місці і заданим вантажем» [4]. 
«Умовні позначення (рис. 7.6): 
1. Маніпуляційні знаки [4, дод. А]; 
2. Попереджувальні написи [4, дод. Б]; 
3. Число місць у партії, порядковий номер, визначають як кількість 
47 
 
коробок на піддоні; 
4. Назва вантажоотримувача, пункту призначення; 
5. Пункт перевантаження; 
6. Найменування транспортних організацій; 
7. Об’єм вантажного місця; 
8. Габаритні розміри вантажного місця; 
9. Вага брутто вантажного місця; 
10. Вага нетто вантажного місця; 
11. Країна-виробник; 
12. Назва пункту відправлення; 
13. Назва вантажовідправника» [3]. 
 
 
Рисунок 7.6 – Розташування транспортного маркування 
 
За допомогою QRCoder кодується наступну інформацію: 
• прізвище, ім’я, по-батькові студента: Gladkiy Yuriy Serhiyovych; 
• ЧДТУ, студент групи (шифр групи): TT-84; 
• Назва вантажу: cigarettes; 
• Контейнер: 20feet; 
• Пункт відправлення: Chernivtsi; 
• Пункт призначення: Osijek. 
48 
 
                                                TRANS-AUTO 
               не кидати 
гаками безпосередньо не брати 
 
10/252 
Осієк  (Osijek) 
Хорватія (Croatia) 
 
«Юнайтед Табако» 
88х40х26см                                 40,0 кг                                            Чернівці (Chernivtsi) 
  91520 см3                                   42,2 кг                                                Україна (Ukraine) 
 
Рисунок 7.7 – Транспортне маркування на вантажному місці сигарет 
 
Представляємо отриманий QR-код у роздрукованому вигляді (рис. 7.8). 
Перевіряємо правильність використання QR-коду шляхом розкодування за 
рахунок програми QuickMark. 
 
 
Рисунок 7.8 − Інформація закодована за допомогою QRCoder 
  
49 
 
7.4 Завантаження та маркування контейнера 
 
Таблиця 7.2 – Технічні характеристики контейнера [4] 
Розміри, мм 
Вага, т дверного 
внутрішні габаритні 
прорізу 
1С 20 20,32 2,1 5867 2197 2400 6058 2438 2438 2286 2134 30,0 
 
 
Рисунок 7.9 – Зовнішній вигляд контейнера 
 
 
Рисунок 7.10 – Розташування в контейнері європіддонів (І схема) 
 
Типорозмір 
Довжина в футах 
Брутто 
Тара 
Довжина, l 
Висота, h 
Ширина, b 
Довжина, L 
Ширина, B 
Висота, H 
Ширина, S 
Висота,  P 
3
Внутрішній об’ єм, м  
50 
 
 
Рисунок 7.11 – Розташування в контейнері європіддонів (ІІ схема) 
 
Розраховуємо загальну вагу контейнеру за І, ІІ та V схемами розташування 
європіддонів: 
- за І схемою: Мк=55514=7770 кг.; 
- за ІІ схемою: Мк=49514=6930 кг.; 
- за V схемою: Мк=55514=7770 кг. 
Загальну схему маркувального коду наведено на рис. 7.12. 
 
 
Рисунок 7.12 – Загальна схема маркувального коду 
 
Серійний номер обирається згідно дати народження (дд.мм.рр.). 
«Цифрові еквіваленти літерних значень, основні характеристики 
контейнерів за міжнародними стандартами, код країни, код розміру контейнеру, 
код типу контейнеру визначається за» [4]. 
 
51 
 
Розрахунок контрольної цифри для контейнера. 
 
Таблиця 7.3 – Вихідні дані для визначення маркувального коду 
G Y S U 1 2 0 5 0 1 
17 37 30 32 1 2 0 5 0 1 
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512 
17 74 120 256 16 64 0 640 0 512 
1699 
5 
 
Контрольне число розраховується як сума IV рядка − 1699. Дане число 
розділяється на модуль 11. В результаті ділення отримуємо число 154. Якщо 154 
помножити на 11, то отримаємо число 1694. Різниця між числами 5. Отже, 
залишок від ділення дорівнює 5. За допомогою [3, табл. Д.3] знаходимо, що в 
даному випадку контрольне число дорівнює 0. Контрольне число вставляється в 
рамку та зображується на контейнері. 
1699/11=154; 15411=1694; 1699-1694=5 
Контрольна цифра для маркування - «5». 
 
 
 
5 
GYS U         120  501                      
        HR             20    G3 
 
Рисунок 7.14 – Схема маркувального коду 
 
  
52 
 
РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК ТРИВАЛОСТІ РЕЙСУ  
 
Визначаємо середньодобовий пробіг автомобіля за маршрутом 
міжнародного транспортування вантажу. 
Середньодобовий пробіг за маршрутом lдоб визначається: 
 
2��
��д̅об =        (8.1) 
��
 
 де Т – тривалість виконання оборотного рейсу: 
 
2��+2��0+��
�� = зв + ��пр, діб    (8.2) 
24��е
 
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км; l0 – середнє 
значення нульового пробігу, км: 
 
��0 = 0,46 ∙ √��п, км      (8.3) 
 
де Sп – площа країни прямого відправлення (дані беруться із статистичних 
довідників, S 2
пУкраїни=603,63  тис. км ); 
 
��0 = 0,46 ∙ √603,63 = 11,3 км. 
 
lзв – середнє значення порожнього пробігу по країні зворотного 
2
відправлення, км; Sзв – площа країни зворотного відправлення, тис. км ; 
 
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ ��зв     (8.4) 
 
де Sзв  – площа країни зворотного відправлення, тис. км2;  
53 
 
��зв = 1,43 ∙ √0,5 ∙ 56,6 = 7,6 км. 
 
 tпр – автомобіле-дні простою під навантажувальними, розвантажувальними 
роботами, при оформленні товарно-транспортних документів (2 доби); Ve – 
середня експлуатаційна швидкість (для турної їзди 60 км/год).  
Виконуємо розрахунок контролю достовірності результатів. 
Середньодобовий пробіг має складати близько 700 км/добу.  
 
1858+2∙11,3+7,6
�� = + 2 = 3,7  діб. 
24∙45
 
1858
��д̅об = = 502 км/добу – умова виконується. 
3,7
 
 
  
54 
 
РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА 
ПЕРЕВЕЗЕННЯ 
 
Плануючи вантажотранспортування в м. Осієк (Хорватія) та інші регіони 
країни слід врахувати, що в даній країні стягуються дорожні збори на 
автобанах. Крім того, додатковою платою по дорогах Хорватії обкладається 
весь великотоннажний транспорт. 
Визначаємо складові фонду заробітної плати ФЗП:  
- відрахування на соціальні заходи  
 
Н
Ссз = Ок сз
������ ∙ , €                                   (9.1) 
100
 
де Ок������ – мінімальний оклад, Ок������ = 2102 грн. (61,82 €); 
Нсз = 20% - норматив відрахувань на соціальні заходи. 
Норма відшкодувань при відрядження в іноземні країни 70 €/добу. Норма 
відшкодувань при відрядження по Україні - 472,30 грн. 
 
Таблиця 9.1 − Розрахунок витрат на відрядження (по ділянках маршруту) 
Ділянка Час, доби Норма відшкодувань, Відшкодування, 
маршруту грн (€)/добу грн (€) 
Україна 0,8 472,3 (13,89) 377,84 (11,11) 
Іноземні держави 2,9 2380 (70) 6902 (203) 
Разом 3,7   7279,84 (214,11) 
 
Так як по Україні шлях складає 359+37=396 км, оскільки середньодобовий 
пробіг 502 км, то по Україні водій їде 0,8 доби. 
По території іноземних держав пройдений шлях складає 1462 км, тобто 2,9 
доби та 2 доби розвантаження, завантаження. 
Курс євро беремо 34 грн. за 1 євро на 01.03.22р. 
 
20
Ссз = 61,82 ∙  = 12,36 €                                     (9.2) 
100
55 
 
 
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в 
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в 
пункті призначення.  
 
Свідр = 0,8 ∙ 13,89 + 2,9 ∙ 70 = 214,11 €                     (9.3) 
 
Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування 
складових:  
ФЗП = Ок������ + Ссз + Свідр, €                               (9.4) 
 
ФЗП = 61,82 + 12,36 + 214,11 = 288,29 € 
 
Витрати на пальне при транспортуванні вантажу: 
 
Н ��
Сп = ( ��нп ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (1 ± 0,01 ∙ �� ) ∙ Ц
100 100 ∑ л, €                     (9.5) 
 
де Н��нп − лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км: 
 
Н��нп=���� ⋅ ���� ⋅ ��пр, л/100 км                             (9.6) 
 
де НL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу; НW – 
додаткові питомі витрати пального на 100 ткм (1,3 л/100 ткм для дизельних 
автомобілів); W – транспортна робота; Gпр – вага причепа, т; L – довжина 
ділянки маршруту, км; КΣ - сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує 
кліматичні, дорожні та інші експлуатаційні фактори; Цл – ціна 1 л пального на 
ділянці маршруту, €. 
Витрати на автомобільне пальне при транспортуванні вантажу:  
 
56 
 
Н ��
Сп = ( ��нп ∙ �� + �� ∙ ��) ∙ (0,55 ÷ 0,7) ∙ Цл, €                   (9.7) 
100 100
 
Н��нп=25 л/100 км 
 
Таблиця 9.2 − Вартість пального та обмеження безмитне ввезення пального на 
територію країн (станом на 01.07.21 р.) 
Країна Вартість дизпалива €/л 
Україна 0,97 
Угорщина 1,36 
Хорватія 1,34 
Сербія 1,36 
Румунія 1,41 
 
Таблиця 9.3 - Розрахунок витрат на пальне (по країнах)  
 Відстань, Вага Транс. Витр. на Додатк. Всього Ціна 1л, Сумар. 
 км вантажу, т робота, пробіг, л витр., л витр., Л €/л витр., € 
Країна ткм 
L Q W=LQ Н��нп ���� N Цл N*Цл 
∙ �� ∙ �� 
100 100
У прямому напрямку 
Україна 359 7800 2800200 99,407 36,4 136 0,97 131,7 
Угорщина 542 7800 4227600 150,08 55 205 1,36 278,9 
Хорватія 46 7800 358800 12,737 4,66 17,4 1,34 23,32 
У зворотному напрямку 
Хорватія 34 10500 357000 9,4146 4,64 14,1 1,34 18,83 
Сербія 148 10500 1554000 40,981 20,2 61,2 1,36 83,21 
Румунія 692 10500 7266000 191,61 94,5 286 1,41 403,4 
Україна 37 10500 388500 10,245 5,05 15,3 0,97 14,84 
Всього витрати на пальне 954 
 
Визначаємо витрати на експлуатаційні, мастильні матеріали (приймаємо 
Вмас=10-16%): 
 
Вмас 16
Смас = Спал = 954 = 152,64 €   (9.9) 
100 100
 
Витрати на СТО автомобілів визначаються на основі розцінок 
спеціалізованих станцій. Вартість річного СТО складає 1000÷1500 $ (в 
57 
 
залежності від марки автомобіля). Оскільки СТО на 365 днів коштує 1500 євро, 
тоді за 3,7 діб становить 15,2 євро. 
Витрати на автомобільні шини визначаємо як 
 
�� Н
С ш
ш = ⋅ ⋅ Цш ⋅ ��ш, €     (9.10) 
1000 100
 
де L – загальний пробіг, км; Нш – норматив відрахувань на відновлення шин, 
визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для 
автомобілів західноєвропейського виробництва); Цш – ціна одного комплекту 
шин (150÷200 €/1 шт.); nш – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого 
складу.  
 
1858 1,5
Сш = ⋅ ⋅ 200 ⋅ 8 = 44,6 € 
1000 100
 
Витрати (Cмп) пов’язані з виконанням оборотного рейсу та визначаються за 
даними АсМАП. Вони включають наступні статті:  
− карнет TIR (SAD, документ T) 24 євро;  
− Шенгенська віза 35 Євро; 
− транспортне страхування (ЗК, ОСЦПВ, від нещасних випадків, медичне, 
за правилами Інкотермс, КАСКО тощо) 33 євро;  
− дорожній збір 180 євро;  
− екологічний збір (залежно від екологічного стандарту) 25 євро;  
− витрати на платні автомагістралі (по країнах) 80 євро (Хорватія);  
− платна стоянка 30 Євро;  
− непередбачені витрати 150 €.  
Всього Cмп=457 € 
Визначаємо загальногосподарські витрати (Вгосп=15%):  
 
58 
 
В
Сгосп = (ФЗП + Сп + Смас + Ссерв + С госп
мп) ⋅  = 
100
15
=(288,29+954+152,64+28,77+457)⋅ = 282,1  €    (9.11) 
100
 
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу заносимо в табл. 9.4. 
 
Таблиця 9.4 − Розрахунок загальних витрат на виконання транспортування 
вантажу 
№ Статті витрат Величина витрат, € 
Одиночна Турна їзда 
1 Фонд заробітної плати водіїв ФЗП 28їз8д,а2 9 576,58 
2 Витрати на автомобільне паливо Сп 954,0 954,0 
3 Витрати на мастильні матеріали Смас 152,64 152,64 
4 Витрати на шини Сш 80,0 80,0 
5 Витрати на сервісне обслуговування Ссерв 28,77 28,77 
6 Витрати на оформлення транспортування СМП 457 607 
7 Загальногосподарські витрати Сгосп 282,1 282,1 
8 Непередбачені витрати Снп 150 300 
 Загальні витрати С 2392,8 2981,09 
 
Собівартість транспортування визначаємо для вибору методу організації 
роботи водіїв: одиночної чи турної їзди): 
 
�� 2392,8
��1км = = = 1,29 €/км         (9.12) 
�� 1858
�� 2981,09
��2км = = = 1,6 €/км 
�� 1858
 
Собівартість 1 ткм пробігу: 
 
��
�� = 1км
1ткм  , €/ткм    (9.13) 
������
 
59 
 
де q – вантажопідйомність автомобіля 10,5 т;  – коефіцієнт використання 
пробігу 1;  – статичний коефіцієнт 0,7. 
Коефіцієнт використання пробігу автомобіля визначають як відношення 
пробігу з вантажем до загального пробігу.  
 
1,29
��1ткм = = 0,18 €/т.км. 
10,5∙0,7⋅1
1,6
��2ткм = = 0,22 €/т.км. 
10,5∙0,7⋅1
 
Розрахунковий тариф на 1 км, €/км. 
 
Н
Т1ткм = ��1км(1 + п )     (9.14) 
100
 
де Нп – норма прибутку, 25...35%.  
 
30
Т1ткм = 0,18 (1 + ) = 0,24 €/км. 
100
30
Т2ткм = 0,33 (1 + ) = 0,44 €/км. 
100
 
Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного транспортування вантажу  
Показник/їзда L, км C, тис.€ T, діб,  S1км,€/км S1ткм, €/ткм Т1км, €/км 
Одиночна 1858 2392,8 3,7 1,29 0,18 0,24 
Турна 1858 2981,09 3,5 1,6 0,22 0,44 
 
  
60 
 
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 
 
В результаті виконання КРБ було прокладено прямий маршрут: Чернівці – 
Осієк через Угорщину та зворотний маршрут через Сербію та Румунію. 
Досліджено особливості транспортування вантажів, режим роботи та 
відпочинку екіпажів ТЗ, види страхування, заходи щодо економії витрат на 
виконання транспортування вантажу. Застосовано основні положення 
міжнародних конвенцій, угод про міжнародні транспортування вантажів, 
порядок митного оформлення.  
Визначено варіанти схем розташування коробок на піддоні. Найкращим 
обрано схему №1 (18 коробок). 
Виконано розрахунок міцності транспортної тари на опір стисканню для 
трьох варіантів: для першого – 1171,5 Н, для другого – 882,9 Н, для п’ятого – 
294,3 Н. Згідно проведених розрахунків можна стверджувати, що чим більший 
периметр, тим більший опір стисканню картонної тари. 
Виконано маркування контейнера, що є важливим етапом транспортного 
процесу. Від маркування, правильності нанесення та точності буквених,  
цифрових даних залежить раціональне та швидке його виконання. 
Виконано розрахунок витрат на відрядження; вартості палива на території 
країн; загальних витрат на виконання транспортування вантажу. 
  
61 
 
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ 
 
1. Google мапи. Режим доступу: https://www.google.com.ua/maps/ 
2. https://uk.wikipedia.org/wiki  
3. Закон України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 
4. Тарандушка Л.А., Шльончак І.А. Методичні рекомендації до 
кваліфікаційної роботи бакалавра здобувачів освітнього рівня бакалавр 
спеціальності 275 Транспортні технології (на автомобільному транспорті) усіх 
форм навчання  [Електронний ресурс]. – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с. 
5. Кунда Н.Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень: [навч. 
посібн. для студ.напряму «Транспортні технології»] /Н.Т. Кунда. – К.: ВД 
«Слово», 2010. – 464 с.  
6. Кунда Н.Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних 
перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом 
«Транспортні технології»] / Н.Т. Кунда, Н.М. Дащенко. – К.: НТУ, 2010. –141 с.  
7. Костюченко Л.М. Автомобільні транспортування у міжнародному 
сполученні /Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. - К.: ВД «Слово», 2007. – 656 с.  
8. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики: 
[підручник] /М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – Київ: 
Інформавтодор, 2007. – 676 с.  
9. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем. [навч. 
посібник для ВНЗ] /М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва та ін. – 
К.: ВД «Слово», 2009. – 336 с.  
10. Упаковка грузов: Справочник /Н.В. Акимов, Н.Н. Андронова, Н.М. 
Гаврюшин и др. М.: Транспорт, 1992. – 380 с. 
11. Транспортная тара: Справочник А.И. Телегин, Ю.А. Балберов, 
Н.И.Денисов, В.Н. Брянцев. – М.: Транспорт, 1989. – 216 с. 
12. Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила перевезень, 
рухомий склад) /Вільковський Є.К., І.І. Кельман, О.О. Бакуліч. - 2-е вид., 
перероблене і доповнене. -Львів: "Інтелект-Захід", 2007, - 497 с. 
62 
 
13. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни 
«Вантажні перевезення» для студентів спеціальності 275 «Транспортні 
технології» всіх форм навчання /І.А. Шльончак, – Черкаси: РВВ ЧДТУ.–2017–
46с. 
14. BIC CODES. Международный реєстр контейнеровладельцев. Префиксы 
контейнеров. ВІС-коды [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bic-
code.org/consultation-of-the-containers-bic-code-register.html  
15. Interdalnoboy. Каталог грузовиков, автобазар, новинки грузового 
автопрома, грузовики мира, база грузового транспорта [Електронний посібник]. 
– Режим доступу: http://interdalnoboy.com 
16. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному 
транспорті [Електронний посібник]. – Режим доступу: 
http://www.buhoblik.org.ua/uchet/uchet-tovarov-i-materialov/961-p-1-norm-43.html 
17. Транспортна логістика [Електронний посібник]. – Режим доступу: 
http://uchebniks.net/book/319-transportna-logistika-navchalnij-posibnik-sokur-i-m/13-
24-dokumentaciya-na-perevezennya-vantazhiv-transportni-dokumenti.html. 
18. Навчальні матеріали онлайн. Транспортні документи [Електронний 
посібник]. – Режим доступу: 
http://pidruchniki.com/15410104/ekonomika/transportni_dokumenti