ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9153Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Рудь , Максим Петрович | - |
| dc.contributor.author | Оліхнович, Денис Русланович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-03-26T20:30:25Z | - |
| dc.date.available | 2026-03-26T20:30:25Z | - |
| dc.date.issued | 2022 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9153 | - |
| dc.description.abstract | Кваліфікаційна робота складається з 58 сторінок, 7 розділів, 11 таблиць, 22 рисунків, 16 джерел. Об’єкт дослідження – технологічний процес перевезення контейнерного вантажу за зазначеним маршрутом. Предмет дослідження – транспортний маршрут з врахуванням виду вантажу що перевозиться Мета дослідження – організація ефективного транспортного процесу в умовах міжнародних перевезень контейнерного вантажу. В першому розділі розроблено маршрут між пунктами перевезення вантажу згідно із заданим варіантом кваліфікаційної роботи. В другому розділі було обрано рухомий склад та експлуатаційнотехнічні характеристики. В третьому розділі вибрані документи на виконання міжнародного перевезення вантажів. В четвертому розділі розраховано середньодобовий пробіг автомобіля за маршрутом міжнародного перевезення у прямому та зворотному напрямках. У п’ятому розділі розмістив вантаж на палетах, вибрав найоптимальніші розміщення і розрахував міцність транспортної тари. У шостому розділі маркірування контейнера в розшифрування було зроблено. У сьомому розділі розраховано загальні витрати на перевезення за маршрутом. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.title | Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Харкова в місто Женеву за зазначеним маршрутом | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті)) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Оліхнович.pdf Restricted Access | 2.92 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Черкаський державний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технологій їх експлуатації, доцент
Л. А. Тарандушка
« » _ 20 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему:
Розробка єдиного технологічного процесу перевезення
контейнерного вантажу з міста Харків в місто
Женева за зазначеним маршрутом
Рецензент:
завідувач кафедри АТЕ _ Тарандушка Л.А.
(посада) (підпис)
(дата)
Керівник роботи:
доцент _ Рудь М.П.
(посада) (підпис)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ТТ-84
спеціальності 275 – Транспортні
технології (на автомобільному
транспорті) Оліхнович Д.Р.
(підпис)
(дата)
2022
2
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота складається з 58 сторінок, 7 розділів, 11 таблиць,
22 рисунків, 16 джерел.
Об’єкт дослідження – технологічний процес перевезення контейнерного
вантажу за зазначеним маршрутом.
Предмет дослідження – транспортний маршрут з врахуванням виду
вантажу що перевозиться
Мета дослідження – організація ефективного транспортного процесу в
умовах міжнародних перевезень контейнерного вантажу.
В першому розділі розроблено маршрут між пунктами перевезення
вантажу згідно із заданим варіантом кваліфікаційної роботи.
В другому розділі було обрано рухомий склад та експлуатаційно-
технічні характеристики.
В третьому розділі вибрані документи на виконання міжнародного
перевезення вантажів.
В четвертому розділі розраховано середньодобовий пробіг автомобіля за
маршрутом міжнародного перевезення у прямому та зворотному напрямках.
У п’ятому розділі розмістив вантаж на палетах, вибрав
найоптимальніші розміщення і розрахував міцність транспортної тари.
У шостому розділі маркірування контейнера в розшифрування було
зроблено.
У сьомому розділі розраховано загальні витрати на перевезення за
маршрутом.
3
ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ .................................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 2 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
РУХОМОГО СКЛАДУ ............................................................................................... 19
РОЗДІЛ 3 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ .................................................................................................................. 22
РОЗДІЛ 4 РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОДОБОВОГО ПРОБІГУ ............................ 25
РОЗДІЛ 5 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ ВАНТАЖНОГО
МІСЦЯ .......................................................................................................................... 27
РОЗДІЛ 6 ЗАВАНТАЖЕННЯ І МАРКУВАННЯ КОНТЕЙНЕРА .......................... 39
РОЗДІЛ 7 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ............. 43
ВИСНОВКИ ................................................................................................................. 52
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................... 53
4
ВСТУП
Найбільш гнучким і масовим транспортом України є автомобільний
транспорт. Застосовують його у різних галузях. Виконує більшу частину
коротких всипних перевезень, доставляє вантажі до станцій залізниць і
річкових пристаней і розвозить їх до споживача.
Щодня автотранспортом перевозиться приблизно 65 млн. пасажирів і 22
млн. тон вантажів, що в рази більше по обсягам перевезення ніж будь-який
інший вид транспорту на планеті.
Автомобільний транспорт займає приблизно 96% від всіх ліцензованих
суб'єктів транспортної діяльності.
Вантажні перевезення являються одним із найбільших «ринкових»
секторів економіки. Вантажопотоки, які генеруються ринками, що
розвиваються, товарів і послуг, у першу чергу освоюються найбільш чуйним
гнучким і швидким видом транспорту: автомобільним.
На відміну від інших видів транспорту автотранспорт в усіх зростаючих
обсягах перевозить міжнародні вантажі. Це обумовлено його високою
великою швидкістю, маневреністю, забезпеченням перевезень безпосередньо
від відправника до одержувача в прямих без перевантажувальних
повідомленнях. Мобільність автомобільного транспорту дозволяє швидко
реагувати на зміну пасажиро- та вантажопотоків.
До недоліків цього виду транспорту відноситься низька продуктивність
рухомого складу, а також висока (вища, ніж на залізничному і водному
транспорті) собівартість перевезень. Крім того, автотранспорт є одним із
основних забруднювачів атмосфери планети.
Мета дослідження – організація ефективного транспортного процесу в
умовах міжнародних перевезення контейнерного вантажу.
Об’єкт дослідження – технологічний процес перевезення контейнерного
вантажу за зазначеним маршрутом.
Предмет дослідження – транспортний маршрут з врахуванням виду
вантажу що перевозиться
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні
5
завдання:
– Прокласти по мапі автомобільних доріг Європи маршрут перевезення
вантажів між пунктом відправлення (ПВ) та пунктом призначення (ПП).
Зобразити схему маршруту.
– Визначити відстань перевезення вантажів у місцях проходження
маршруту, прикордонних переходів, нумерації автодоріг класу та пробігу
автопоїзда по кожній країні окремо.
– Обрати рухомий склад (РС) для виконання перевезення вантажів.
Навести його експлуатаційно-технічні характеристики та розрахувати
показники його роботи.
– Здійснити формування, маркування та кодування вантажу,
завантаженого у контейнер. Розрахувати міцність транспортної тари.
Здійснити маркування контейнера.
– Розрахувати тривалість оборотного рейсу для екіпажу з одним та з
двома водіями з урахуванням вимог Європейської угоди щодо роботи
екіпажів транспортних засобів (ЄУТР). Побудувати суміщений графік руху.
– Визначити загальні витрати на виконання перевезення вантажу.
– Провести аналіз перевезення вантажу за критеріями: довжина
маршруту, тривалість оборотного рейсу, загальні витрати, собівартості,
розрахунковий тариф для різних систем організації праці водіїв[1].
6
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА МАРШРУТУ МІЖ ПУНКТАМИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ВАНТАЖІВ
Потрібно створити оптимальний маршрут перевезення вантажів
міжнародного сполучення Харків – Женева (Україна – Швейцарія ), що
проходить у прямому та зворотному напрямках. Також необхідно дослідити
окремі схеми ділянок цього маршруту. Для цього виконаємо опис наступних
відрізків маршруту:
I – Україна – Польща – Чехія – Німеччина – Швейцарія.
II – Швейцарія – Австрія – Угорщина – Україна.
1.1 Складання схеми міжнародного маршруту у прямому напрямку
Для складання схеми міжнародного маршруту «Харків – Женева»
(Україна – Швейцарія) необхідно здійснити аналіз прямого маршруту через
наступні країни: Польща, Чехія, Німеччина (рис. 1.1).
Рисунок 1.1 ‒ Загальний вигляд прямого маршруту «Харків – Женева» на
карті (протяжність 2784 км)
7
Розглянемо маршрут на території кожної країни, через яку здійснюється
перевезення.
На рис. 1.2 зображено відрізок шляху по Україні маршруту «Харків –
Швейцарія»
Рисунок 1.2 – Відрізок прямого маршруту по території України
(протяжність 1087 км)
Перевезення за даним відрізком маршруту здійснюється по наступним
автошляхам: М03, М40. Розглянемо зазначені автошляхи.
Автошлях М03 – автомобільний шлях міжнародного значення на
території України: Київ – Харків – контрольно-пропускний пункт (кпп)
Довжанський.
Цей автошлях проходить через територіцю Київської, Полтавської,
Харківської, Донецької та Луганської областей. Збігається із частиною
європейського автомобільного маршруту Е40 (Кале – Брюссель – Краків –
Київ – Волгоград – Ташкент – Алмати – Ріддер) та на території Донецької та
Луганської областей – з маршрутом Е50 (Брест – Париж – Прага – Ужгород –
Донецьк – Ростов-на-Дону – Махачкала).
8
Зазначений автошлях починається в Києві, проходить через Бориспіль,
Яготин, Слов'янськ, Бахмут, Дебальцеве , Полтаву, Харків, Чугуїв, Пирятин,
Лубни, Хорол, Хрустальний та закінчується на контрольно- пропускному
пункті «Довжанський», звідки прямує до Ростова-на-Дону (Росія).
Автошлях М40, найдовший європейський автошлях, довжиною 8500
км, що з'єднує французьке місто Кале через Бельгію, Узбекистан,
Туркменістан, Німеччину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан і Киргизстан із
казахським містом Ріддер біля кордону з Російською Федерацією. Проходить
північно-західними регіонами України (Київська, , Волинська Житомирська,
Рівненська області) через населені пункти: Бородянка, Волиця, Поташня,
Мала Зубівщина, Гостомель, Буча, Новоселиця, Майданівка, Ворзель,
Немішаєве, Микуличі,Сингаї, Коростень, Клочеве, Літки, Глухова.
Краківець — пункт пропуску через державний кордон України на кордоні з
Польщею. Пункт пропуску «Краківець» входить до складу митного посту
«Краковець» Львівської митниці. Код пункту пропуску — 20908 02 00.
Рисунок 1.3 – Відрізок прямого маршруту по території Польщі
(довжина 402 км)
9
Даний відрізок маршруту проходить автошляхами Е40 і Е30 та
перетинається з автомагістраллю А2.
Європейський маршрут E40 – європейський автомобільний маршрут,
що проходить територією України і Польщі. Траса пролягає від Києва через
Сарни, Ковель, Коростень, міжнародний пункт пропуску Ягодин –
Дорогуськ, Холм, П'яскі до Любліна.
На території України збігається з автошляхом М03. Автомобільний
шлях з твердим (асфальтовим, бетонним) покриттям, має по одній смузі в
кожному напрямку.
Європейський маршрут E30 – європейський автомобільний маршрут
від ірландського порту Корк до Омська в Росії.
Основні пункти даного маршруту: Нью-порт – Бристоль – Лондон – Гаага –
Утрехт – Амерсфорт – Генгело – Оснабрюк – Мелле – Ганновер –
Магдебург – Берлін – Франкфурт-на Одері – Познань – Варшава – Берестя –
Мінськ – Москва – Рязань – Пенза – Сизрань – Жигульовськ – Тольятті –
Уфа – Міас – Челябінськ – Курган – Петропавловськ – Омськ.
На рис. 1.4 наведено відрізок прямого міжнародного маршруту по
території Чехії.
Дана частина маршруту проходить по автобанах: D1 і Е50.
Дороги, що утворюю даний проміжок маршруту, мають I категорію з
обов'язковою розподільчою смугою і 2 – 4 смугами руху в одному напрямку.
Автобан (нім. Autobahn), дослівно «автомобільна траса», в Німеччині,
Австрії і Швейцарії є назвою швидкісної автомагістралі (автостради).
10
Автобани Німеччини є єдиною у світі діючою шляховою системою, на
якій максимальна швидкість не обмежена законом, а навпаки заборонений
рух повільного транспорту.
Рисунок 1.4 – Відрізок прямого маршруту по території Чехії
(протяжність 490 км)
Автомагістраль D1 – чеська магістральна автомобільна дорога, що
сполучає Прагу зі східними регіонами Чехії. Запланована довжина 376,5 км, у
тому числі 366,4 км побудовано, а 10,1 км перебувають у стадії підготовки
будівництва. Завершення будівництва планується до 2024 року.
Європейський маршрут E50 –автошлях, що бере свій початок у
французькому Бресті і закінчується в російській Махачкалі. Проходить через
та Франція, Німеччина, Чехія, Словаччина, Україна,
На рис. 1.5 наведено відрізок прямого міжнародного маршруту по
території Німеччині.
Дана частина маршруту проходить по автобанах: A6, А9.
Дороги, що утворюю даний проміжок маршруту, мають I категорію з
обов'язковою розподільчою смугою і 2 – 4 смугами руху в одному напрямку.
11
Автобан (нім. Autobahn), дослівно «автомобільна траса», в Німеччині,
Австрії і Швейцарії є назвою швидкісної автомагістралі (автостради).
Автобани Німеччини є єдиною у світі діючою шляховою системою, на
якій максимальна швидкість принципово законом не обмежена, а навпаки
заборонений рух повільного транспорту.
Рисунок 1.5 – Відрізок прямого маршруту по території Німеччини
(протяжність 469 км)
Автомагістраль A9, Bundesautobahn 20 (перекладається з німецької як
Федеральна автомагістраль 20, скорочена форма Autobahn 20, скорочено
BAB 20 або A 20) ‒ автобан у Німеччині.
Автомагістраль A6 – (нім. Bundesautobahn 6, скор. Autobahn 6 (A6))
проходить від французько-німецького кордону під Саарбрюккеном до
Вайдхауса на німецько-чеському кордоні.
12
Рисунок 1.6 – Відрізок прямого маршруту по території Швейцарії
(протяжність 336 км)
Даний маршрут проходить по автомагістралі А1.
Європейський маршрут А1 – автомобільна дорога у Швейцарії, що
проходить із заходу на схід: від французького кордону на півдні до
австрійського на півночі; через Женеву, Лозанну, Берн, Арау, Цюріх та
Санкт-Гален. Дорога проходить через території 9 кантонів Швейцарії: Во
(104 км), Берн (57 км), Санкт-Галлен (54 км), Цюріх (52 км), Аргау (47 км),
Золотурн (24), Фрібург 22 км), Тургау (12 км) та Женеві (10 км). Дорога на
протязі 326 кілометрів чотирисмугова, на ділянці 55 кілометрів -
шестисмугова. Дорога перетинається з національними трасами А2, А3, А4 та
А9.
1.2 Складання схеми міжнародного маршруту у зворотному
напрямку
Аналогічно проаналізуємо зворотній напрямок міжнародного маршруту.
Зворотний маршрут «Женева – Харків» (Швейцарія – Україна) пролягає
через наступні країни: Австрія, Угорщина (рис. 1.7).
13
Рисунок 1.7 – Загальний вигляд зворотного маршруту «Женева –
Харків» на карті (протяжність 2945 км)
Розглянемо детально маршрут на території кожної країни, через яку
здійснюється рух. На рис. 1.8 представлено відрізок зворотного шляху по
території Швейцарії.
Маршрут проходить по автомагістралі А1.
Європейський маршрут А1 – автомобільна дорога у Швейцарії, що
проходить із заходу на схід: від французького кордону на півдні до
австрійського на півночі; через Женеву, Лозанну, Берн, Арау, Цюріх та
Санкт-Гален. Дорога проходить через території 9 кантонів Швейцарії: Во
(104 км), Берн (57 км), Санкт-Галлен (54 км), Цюріх (52 км), Аргау (47 км),
Золотурн (24), Фрібург 22 км), Тургау (12 км) та Женеві (10 км). Дорога на
протязі 326 кілометрів чотирисмугова, на ділянці 55 кілометрів -
шестисмугова. Дорога перетинається з національними трасами А2, А3, А4 та
А9.
14
Рисунок 1.8 – Відрізок зворотного маршруту по території Швейцарії
(протяжністю 482 км)
На рис. 1.9 наведено відрізок зворотного шляху по території Австрії
Маршрут проходить автошляхами: А12
Автомагістраль A12, Bundesautobahn 12 (в перекладі з німецької ‒
Федеральна автомагістраль 12, коротка форма Autobahn 12, скорочено BAB
12 або A 12) – автобан в Австрії , що пересікає всю країну і сполучає її з
Угорщиною і Швейцарією.
15
Рисунок 1.9 – Відрізок зворотного маршруту по території Австрії
(616 км)
На рис. 1.10 представлено відрізок зворотного шляху, що проходить по
території Угорщини.
Перевезення за зазначеною ділянкою маршруту здійснюється за такими
автошляхами: М3
Європейський маршрут М3 – Європейський автомобільний маршрут,
який пролягає від шведського міста Гельсінгборг до грецького міста
Каламата. Маршрут проходить по території Швеції, Данії, Німеччини, Чехії,
Австрії, Італії, та Греції. Довжина маршруту сягає 3305 км.
16
Рисунок 1.10 – Відрізок зворотного маршруту по території Угорщині
( протяжність 602 км)
На рис. 1.11 зображено відрізок шляху, що проходить по території
України.
Перевезення здійснюється за автошляхами: Е40.
Рисунок 1.11 – Відрізок зворотного маршруту по території України
(протяжність 1284 км)
17
Автошлях E40 – європейський маршрут, що є найдовшим європейським
автошляхом, довжина якого складає 8500 км.
В більшості, Е40 в Україні має дві смуги. Від Львова до Рівного певні
частини дороги мають бар’єр між проїзними частинами. На рівненській
окружній дорозі Е40 має 2 смуги.
На всьому проміжку між Рівним і Житомиром Е40 має бар'єр. На
житомирській окружній Е40 знову має 2 смуги. Відрізок траси Е40, що
з’єднує Житомир та Києва, має бар'єр, який розділяє проїзні частини.
В табл. 1.1 та 1.2 наведено відстань за окремим ділянками маршруту у
прямому та зворотному напрямках відповідно.
Таблиця 1.1 – Пройдена відстань в прямому напрямку відповідно до
країн, через які проходить маршрут
Назва країни Відстань, км
Україна 1087 км
Польща 402 км
Чехія 490 км
Німеччина 469 км
Швейцарія 336 км
Разом 2784 км
18
Таблиця 1.2 – Відстань у зворотному напрямку відповідно до країн,
через які проходить маршрут.
Назва країни Відстань, км
Швейцарія 482
Австрія 616
Угорщина 563
Україна 1284
Разом 2945
19
РОЗДІЛ 2 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ
В місті Харків знаходиться кондитерська фабрика «Харків'янка», з якої
потрібно перевезти кондитерську продукцію на піддонах в коробках в місто
Женева (Швейцарія).
В Женеві знаходиться філія компанії «Favarger Chocolate Factory» ,яка
спеціалізується на виготовленні всіх видів шоколадних виробів. Тому в
зворотному напрямі з міста Женева (Швейцарія) до міста Харків (Україна)
найкращим є перевезення плиток шоколаду.
Для даних видів вантажів було обрано автомобіль DAF ХF105.460 FT
(рис. 2.1) та напівпричіп Krone SD 27 2008 (рис. 2.2).
Рисунок 2.1 – Вигляд тягача DAF ХF105.460 FT
Технічні характеристики тягача наведено в табл. 2.1
20
Рисунок 2.2 – Вигляд напівпричепа Krone SD 27 2008
Таблиця 2.1 – Технічні характеристики тягача DAF ХF105.460 FT
Характеристика Значення
Повна маса автомобіля, кг 7200
Повна маса автопоїзда, кг 44000
– навантаження на передню вісь, кг 7500
– навантаження на задній міст, кг 13000
Навантаження на сідельно-зчіпний пристрій, кг 12000
Місткість паливного бака, л 850
Максимальна швидкість, не більше, км/год 85
Середня витрата пального, л/100 км 30
Екологічні норми Euro-5
Розмір шин 315/70 R22,5
21
Технічні характеристики напівпричепа представлено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 – Технічні характеристики напівпричепа Krone SD 27 2008
Характеристика Значення
Максимальна вантажопідйомність, кг 28500
Споряджена маса напівпричепу, кг 6500
Повна маса напівпричепу, кг 35000
Навантаження на сідельно-зчіпний пристрій, кг 11000
Внутрішні розміри, мм 13600×2480×2700
Об’єм платформи, м3 90
Розмір шин 6×(385/65R22.5)
Зазначені характеристики повністю задовольняють умовам перевезення
обраних типів вантажу та їх параметрам.
22
РОЗДІЛ 3 ДОКУМЕНТИ НА ВИКОНАННЯ МІЖНАРОДНОГО
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
Підставою для здійснення міжнародних перевезень вантажу у міжнародному
сполученні є наступна транспортна документація: міжнародна товарно-
транспортна накладна (CMR); книжка міжнародного дорожнього перевезення
(МДП).
Міжнародна товарно-транспортна накладна складається у трьох
примірниках, підписаних відправником вантажу, та його перевізником. Деякі
країни вимагають ще додаткові примірники для тарифного контролю.
Відправник має обов'язок до початку перевезення долучити до накладної або
надати в розпорядження перевізника всі необхідні для перевезення документи та
потрібну інформацію для виконання митних формальностей.
Перевізник стає відповідальним обличчям за вантаж з моменту підписання
накладної CMR і заявки , та до моменту його передачі вантажоодержувачу.
Книжка (CARNET TIR) є документом гарантії доставки товару до митниці
призначення та сплати митних зборів та платежів за товар в разі його не доставки.
Власником книжки МДП в Україні може бути юридична або фізична особа,
допущена до перевезень на умовах Конвенції МДП Державною митною службою
України та яка набула право користування книжкою МДП у АсМАП.
Крім перевізних документів у систему документації, викоистовувану при
міжнародних транспортних операціях, входять товаросупроводжувальні
документи й документи, покликані спростити процедури міжнародного
перевезення вантажів. Уніфікацією таких документів займається Міжнародна
торговельна палата й Комітет зі спрощенню процедур міжнародної торгівлі
(SITRO). При перевезеннях вантажів використовується наступна основна
товаросупроводжувальна документація.
Рахунок-фактура (invoice) – комерційний рахунок за постачальні товари, що
складається у всіх випадках при відправленні вантажу. Основне призначення
цього документа – указати суму платежу, що належить за товар. У рахунку-
фактурі містяться наступні відомості:
- імена й адреси сторін, що беруть участь в угоді;
- інформація про договір (номер і дата висновку), на підставі якого
23
відбувається перехід права власності на товар;
- опис вантажу із вказівкою кодів товарів;
- кількість вантажних місць;
- маса вантажу брутто й нетто;
- ціна одиниці вантажу й загальна ціна;
- умови поставки відповідно до «Інкотермс».
У рахунок-фактуру звичайно включаються також деякі вказівки про спосіб
доставки вантажу.
Рахунок-фактура оформляється на бланку відправника й не може бути
замінена ніяким іншим документом. Оформлення рахунку-фактури недостатньо
стандартизовано, що обумовлено розходженнями у вимогах митних органів до її
оформлення.
Консульські рахунки-фактури (consular invoice) – копії рахунку-фактури
мовою країни транзиту або призначення, які звичайно потрібні для експортних
вантажів.
Пакувальний аркуш (packing list) – один з основних супроводжувальних
документів, що містить перелік всіх видів і сортів товарів, що перебувають у
кожному товарному місці. Пакувальний аркуш містить наступні дані:
- кількість кожного сорту товару (од. в упаковці);
- номер упакування (місця).
Відвантажувальна специфікація (shipping specification) – комерційний
документ, що містить перелік всіх видів і сортів товарів, що входять у дану
партію, із вказівкою для кожного вантажного місця кількості й роду товару.
Вантажний маніфест (manifest of cargo) – документ, у якому
перераховуються всі товари, що перевяться на будь-якому транспортному засобі
або транспортній одиниці. Вантажний маніфест містить наступні дані про товар:
- номера транспортних документів;
24
- найменування відправника вантажу й вантажоодержувача;
- маркування, кількість, маса й вид вантажного місця;
- опис і кількість товарів.
Бордеро (bordero) – документ, аналогічний вантажному маніфесту,
використовується при автомобільних перевезеннях і містить перелік вантажів,
перевезених автопоїздом, з посиланням на прикладені копії накладної СМR.
Сертифікат походження товару (certificate of origin) – документ,
необхідний у випадку, коли між країнами укладена угода про пільгове мито.
Країною походження товару вважається країна, де товари були повністю
зроблені або піддані суттєвій переробці..
Сертифікат про якість товару (certificate of quality) видається на кожну
партію товару, який відвантажується за одним перевізним документом. Як
правило, цей документ потрібен тільки для продовольчих товарів, косметичної
продукції й т.п.
У сертифікаті про якість товару звичайно вказують:
• організацію, що видала сертифікат;
• номер сертифіката;
• дату видачі сертифіката;
• найменування товару;
• постачальника товару;
• одержувача товару;
• характеристику товару і його сорт;
• кількість одиниць товару й вантажних місць;
• дату виготовлення товару;
• відповідність товару певному стандарту.
25
РОЗДІЛ 4 РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОДОБОВОГО ПРОБІГУ
АВТОМОБІЛЯ ЗА МАРШРУТОМ МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Визначимо середньодобовий пробіг �� за маршрутом в два напрямки:
2�� 5729
��доб = = = 987 км/год (3.1)
�� 5,8
де L – відстань між пунктами відправлення і призначення, км,
визначається по карті автомобільних доріг;
Т – тривалість оборотного рейсу, діб.
Розраховуємо тривалість рейсу за формулою:
��+��0+��зв+��пр 5729+357+205+2
�� = = = 5,8 діб (3.2)
24∗���� 24∗45
де ��0 – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в
одному напрямку коефіцієнт «2» не враховувати).
Визначаємо середнє значення нульового пробігу за формулою:
��0 = 0,46 ∗ √���� = 0,46 ∗ √603628 = 357 км (3.3)
де ���� – площа країни прямого відправлення, тис. кm (дані по країнах беруться
із статистичних довідників; для України ���� = 603,628 тис.кm )
�� – середнє значення порожнього пробігу, км (по країні зворотного
відправлення).
Визначаємо середнє значення порожнього пробігу за формулою:
�� = 1,43 ∗ √0,5 ∗ ��зв = 1,43 ∗ √0,5 ∗ 41285 = 205 км (3.4)
26
де ��зв – площа країни зворотного відправлення, тис.кm (дані по країнах
беруться із статистичних довідників; для Швейцарія ���� = 41 285 тис.кm )
Vе – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год);
tнр – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальні
роботи та при оформленні товарно-транспортних документів
(приймаємо 2 доби).
27
РОЗДІЛ 5 ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ І КОДУВАННЯ
ВАНТАЖНОГО МІСЦЯ
4.1 Формування вантажного місця
Вантаж потрібно доставити до пункту перевантаження в контейнерах з
подальшим транспортуванням у пункт призначення.
По-перше, потрібно розмістити картонні коробки на європіддоні
(800х1200, мм) та скласти схему розміщення вантажу.
Допускається виступ при розміщенні вантажу за межі піддону
(довжина, ширина) не більш ніж на 40 мм. Загальна висота завантаженого
піддону не перевищє Hпід = 1800 мм. Висота європіддона складає:
hпід = 145 мм, а вантажність – 1500 кг. (Згідно ГОСТ 9078-84).
За умови, що максимально допустима висота завантаженого піддона
буде більшою за висоту складування, підставляємо в розрахунки при
формуванні вантажного місця висоту штабелювання.
Визначимо показники кратності коробок на європіддоні:
по довжині: nl=L/l;
по ширині: nb=B/b; (4.1)
по висоті: nh=H/h.
Розміри піддону: L=800 мм; B=1200 мм; H=1800 мм.
Зовнішні розміри коробки l=250 мм; b=400 мм; h=400мм.
Показники кратності потрібно заокруглити до цілого числа в меншу
сторону.
Відповідні за схемами та розрахунками представлено у вигляді таблиці
4.1 залежно від особливостей перевезень вантажу. Згідно маси вантажу, що
перевозиться, потрібно перевірити та за необхідності узгодити вибір
транспортного засобу, який виконає доставку в пункт призначення.
28
Таблиця 4.1 – Схема розміщення коробок на європіддоні (800×1200) за
умови, що вантаж можна штабелювати та кантувати
Кількість одиниць, Коефіцієнти
Схема n, ящ. Фактична вантажність використання
№ п/п розміщення по L по B по Н N європіддона Мбр, кг
заг γ
ст ηS
1 L/l, B/b, H/h 3 3 4 36 740 0,49 0,94
4 L/b, B/h, H/l 2 3 7 42 860 0,57 1
Плануємо оптимальний варіант, залежно від схем розміщення піддонів,
за умови здійснюємо обрахунок кількості піддонів у ньому та повного
використання вантажності транспортного засобу.
Кількість коробок на піддоні, шт:
��заг1 = ���� ∗ ���� ∗ ��ℎ = 3 ∗ 3 ∗ 4 = 36 шт (4.2)
��заг4 = ���� ∗ ���� ∗ ��ℎ = 2 ∗ 3 ∗ 7 = 42 шт (4.3)
де ���� ‒ кількість коробок розташовані в довжину, шт.
���� ‒ кількість коробок розташовані в ширину, шт.
��ℎ ‒ кількість коробок розташовані в висоту, шт.
Маса брутто піддону, кг:
��бр1 = ��заг1 ∗ ��ящ + ��0 = 36 ∗ 20 + 20 = 740 кг (4.4)
��бр4 = ��заг4 ∗ ��ящ + ��0 = 42 ∗ 20 + 20 = 840 кг (4.5)
де m – власна маса піддону (для дерев’яного однонастильного
0
європіддону – 15…20 кг, для двонастильного – 35…40 кг);
29
mящ – маса однієї коробки (маса брутто коробки 20 кг., згідно
завдання кваліфікаційної роботи).
Коефіцієнт статичного використання вантажності піддона:
��ф1 740
��ст1 = = = 0,49 (4.6)
��н 1500
��ф4 840
��ст4 = = = 0,57 (4.7)
��н 1500
де qф ‒ фактична вантажність піддона, кг;
qн ‒ номінальна вантажність, кг (1500 кг).
Коефіцієнт використання площі піддону:
��
�� = В1 902400
��1 = = 0,94 (4.8)
��П 960000
�� 960000
����4 = В4 = = 1 (4.9)
��П 960000
Далі необхідно схематично представити розташування коробок на
піддоні у трьох проекціях.
Було обрано 2 схеми розташування коробок, які є найбільш
раціональними (№1, 4). Відповідні схеми у трьох проекціях наведено на рис.
4.1, 4.2.
30
Рисунок 4.1 – Схема розміщення коробок №1
31
Рисунок 4.2 – Схема розміщення коробок №4
Загальна маса піддона з коробками складається з суми двох доданків –
тари і маси коробок.
Упаковки з товаром повинні бути укріплені металевою стрічкою
відповідно до ГОСТ 3560. Можливе застосування плівки що розтягується або
термоусадочної плівки, відповідно до ГОСТ 25951 або 10354.
При зберіганні виробів на піддонах їх поділяють за видами та марками, і
формують з них яруси.
Перевезення на далекі відстані здійснюється звичайними тягачами. Цей
транспорт чудово підходить для міжміських перевезень, великої ваги і
великої кількості палет. Для перевезень, що плануються, підходить
автомобіль вантажопідйомністю до 22 тони, корисний об’єм кузова до 100
м3. В нього помістяться 30 європалет.
32
4.2 Розрахунок міцності транспортної тари
Міцність транспортної тари у великій мірі впливає на збереження
вантажу при перевезеннях. Наступні чинники впливають на міцність тари:
− характер вантажу, максимально допустима маса в одиниці тари;
− розмір тари та її окремих частин;
− механічні властивості матеріалу, які використовуються для
виробництва тари;
− умови перевезень з точки зору впливу зовнішніх факторів.
При плануванні використання тари визначають можливі статичні
навантаження при штабелюванні, динамічні та вібраційні навантаження, що
виникають при механічному формуванні і розформуванні транспортних
пакетів, виконанні перевантажувальних операцій, тощо.
Статичне зусилля стискання, яке повинна витримати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля розраховується за формулою:
��∗��∗(��−ℎ)
Рст = (4.10)
ℎ
де ��cT
cT ‒ статичне зусилля стискання, Н
g – прискорення вільного падіння, g = 9,81 м/с2;
Q – маса тари з вантажем, кг; Враховують вагу коробок вищих ярусів.
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти
вантажного місця автомобіля), м;
h – висота одиниці тари, м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для першого варіанту розміщення:
9,81∗20∗(1,8−0,4)
Рст1 = = 686 �� (4.11)
0,4
33
де Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 20 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м, Н = 1,8 м;
h – висота одиниці тари, м, h = 0,4 м.
Визначаємо статичне стискання, яке повинна витримувати тара, що
знаходиться в нижньому ряді штабеля, для четвертого варіанту розміщення:
9,81∗20∗(1,8−0,25)
Рст4 = = 1216 �� (4.12)
0,25
де Q – маса тари з вантажем, кг, Q = 20 кг;
Н – висота штабеля (штабелювання, в залежності від висоти вантажного
місця автомобіля), м, Н = 1,80 м;
h – висота одиниці тари, м, h = 0,25 м.
Висоту штабеля Н зазначають в нормативно-технічній документації
для конкретних видів продукції з урахуванням необхідності повного
використання місткості або вантажності транспортних засобів чи
властивостей упакування. Якщо висота штабеля не встановлена, то її
приймають рівною не менше 250 см для картонної та не менше 600 см для
дерев’яної тари.
При транспортуванні проблеми з міцністю загалом виникають з тарою,
яка виготовлена з не стійких матеріалів щодо зовнішніх факторів (наприклад,
з картону).
Визначаємо висоту складування картонних коробок з вантажем масою
брутто Q, розміром l×b×h, мм. Товщина картону δ = 4 мм згідно до
завдання, марка картону, торцева жорсткість картону Рт наведені в
(ГОСТ52901-2007). Термін зберігання в форматі штабелю Тзб= 60, діб.
При розрахунку зусиль стискання, які повинна витримувати
картонна тара при штабелюванні, враховують коефіцієнт запасу Кз, який
залежить від терміну зберігання вантажу.
34
При недовгих строках зберігання для коефіцієнту запасу можуть
прийматися менші значення: при зберіганні до 30 діб – Кз = 1,6; від 30 до
100 діб – Кз = 1,65.
Зусилля стискання розраховують за формулою:
К ∗��∗��(��−ℎ)
��ст = 3 (4.13)
ℎ
Визначаємо зусилля стискання для першого варіант:
1,65∗9,81∗20(1,8−0,4)
��ст1 = = 1133 �� (4.14)
0,4
де Кз - коефіцієнт запасу, Кз= 1,65.
Визначаємо зусилля стискання для четвертого варіанту:
1,65∗9,81∗20(1,8−0,25)
��ст4 = = 2007 �� (4.15)
0,25
Опір стисканню картонної тари залежить від параметрів коробки та
міцності гофрокартону при торцевому стисканні та розраховується за
наступною формулою:
����т = 2,55 ∗ Рм ∗ √�� ∗ �� (4.16)
де Рт – торцева жорсткість, Н/мм, згідно ГОСТ52901-2007;
δ – товщина картону, мм;
z – периметр ящика, мм.
35
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для першого варіанту:
����т = 2,55 ∗ Рм ∗ √�� ∗ �� = 2,55 ∗ 10 ∗ √4 ∗ 1300 = 1838 �� (4.17)
де Рт – торцева жорсткість, Н/мм, Рт = 10 Н/мм;
δ – товщина картону, мм, δ = 4;
z – периметр ящика, мм, z=1300 мм (згідно першого варіанту
розміщення коробок на піддоні).
Розраховуємо опір стисканню картонної тари для четвертого варіанту :
����т = 2,55 ∗ Рм ∗ √�� ∗ �� = 2,55 ∗ 10 ∗ √4 ∗ 1600 = 2040 �� (4.18)
де z – периметр ящика, мм, z = 1600 мм (згідно третього варіанту
розміщення коробок на піддоні).
Побудований графік залежності опору стисканню картонної тари від
периметру даної тари (коробки) представлено на рис. 4.3.
Графік залежності опору стискання картонної тари до
периметру даної тари
2100,0 2040,0
2050,0
2000,0
1950,0
1900,0 1838,8
1850,0
1800,0
1750,0
1700,0
1300 1600
Периметр (мм)
Рисунок 4.3 – Графік залежності опору стискання картонної тари до
периметру даної тари (коробки)
Опір стисканню Pcт (Н)
36
4.3 Маркування та кодування вантажного місця
Згідно з правилами перевезення вантажів різними видами
транспорту [4] (автомобільним, морським, залізничним) необхідно нанести
маркувальні знаки на коробки з вантажем.
Рисунок 4.4 – Розташування транспортного маркування
При маркуванні використано наступні умовні позначення:
1. Маніпуляційні знаки;
2. Допустимі попереджувальні написи;
3. Число місць у партії, порядковий номер усередині партії,
визначають як кількість коробок на піддоні;
4. Назва вантажоодержувача та пункту призначення;
5. Пункт перевантаження, згідно завдання;
6. Найменування транспортних організацій, на вибір студента;
7. Об’єм вантажного місця, однієї коробки;
8. Габаритні розміри вантажного місця, згідно завдання;
9. Маса брутто вантажного місця, згідно завдання;
10. Країна виробник, згідно завдання;
11. Назва пункту відправлення, на вибір студента;
12. Назва вантажовідправника, на вибір студента.
37
не кидати «D-Trans»
гаками безпосередньо не брати
42
Женева (Geneva)
Швейцарія (Switzerland)
40х25х40 см 1500 кг Кондитерська фабрика
«Харків’яночка»
40000 см3 840 кг Харків (Kharkiv)
Україна (Ukraine)
Рисунок 4.5 – Транспортне маркування на вантажному місці
Наступним етапом формування вантажного місця є кодування
інформації про вантаж у вигляді QR-коду із використанням Інтернет-
ресурсу. Таким чином, було закодовано наступну інформацію:
– Прізвище, ім’я, по батькові студента;
– ЧДТУ, студент групи (шифр групи);
– Назва вантажу;
– Пункт відправлення;
– Пункт призначення.
Отриманий QR- код наведено на рис.4.7. Перевірити правильність
використання QR-коду можливо за допомогою програми або аналогічної
до неї.
38
Рисунок 4.6 – Отриманий QR- код вантажу
Таким чином, визначено варіанти схем розміщення коробок на піддоні.
Було обрано оптимальні схеми: схема №1 (36 коробок), схема №4 (42
коробок).
При упакуванні товарів у тверду упаковку коробки мають бути
обтягнуті по торцях стрічкою, скріпленою «в замок», або обгорнуті в
фольгу.
Міцність транспортної тари (опір стисканню) для трьох варіантів
розміщення коробок є різною. Для першого варіанту – 1838 H, для
четвертого – 2295 H. Побудовано графік залежності опору стискання
картонної тари до периметру даної тари (коробки). З цього можна зробити
висновок, що чим більший периметр, тим більший опір стисканню картонної
тари.
Правильне, чітке маркування вантажів є необхідною умовою швидкої
доставки їх із збереженням якості в процесі транспортування.
39
РОЗДІЛ 6 ЗАВАНТАЖЕННЯ І МАРКУВАННЯ КОНТЕЙНЕРА
5.1 Завантаження контейнера
Таблиця 5.1 – Технічні характеристики 20-футового контейнера
Розміри, мм
між
центрами
Маса, дверного отворів у
т габаритні внутрішні прорізу кут.
фітінгах
1СС 20 20.3 2.1 6058 2438 2591 5867 2330 2350 2286 2261 5853 2259 32.1
Рисунок 5.1 – Зовнішній вигляд 20-футового контейнера
Типорозмір
Довжина в футах
Брутто
Тара
Довжина, L
Ширина, B
Висота, H
Довжина, l
Ширина, b
Висота, h
Ширина, S
Висота, P
Ширина, S
Висота, P
Внутрішній об’ єм, м3
40
5.2 Маркування контейнера (Згідно ISO 6346-1996)
Наступний етап це правильно розташувати та нанести маркувальний
код на контейнер. Для початку потрібно визначити та вказати місце і роль
контрольної цифри. Контрольна цифра зображується в рамці. Потім вказати
та позначити порядок розміщення маркування на контейнері.
Стандартна система маркування контейнерів ІSO та загальна схема
маркувального коду наведена на рисунку 5.2.
Рисунок 5.2 – Загальна схема маркувального коду
BIC-код власника контейнера та серійний (реєстраційний) номер
обираємо згідно із завданням кваліфікаційної роботи
Ознака коду контейнера:
Z – для трейлерів та шасі.
U – для всіх вантажних контейнерів;
J – для знімного обладнання, яке відноситься до вантажних контейнерів
Обираємо згідно із завданням тип універсального контейнера.
41
Основні характеристики універсальних контейнерів визначаються за
міжнародними стандартами. Код розміру та код типу контейнеру задано в
табл. 5.1.
Таблиця 5.2 – Етапи розрахунку контрольного числа
O D R U 0 9 0 4 0 1
І. Еквівалентне значення
26 14 29 32 0 9 0 4 0 1
ІІ. Ваговий коефіцієнт
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512
ІІІ. Результат множення стовбців І і ІІ
26 28 116 256 0 288 0 512 0 512
Контрольне число розраховують наступним чином. Після заповнення
таблиці сумують результати в рядку ІІІ. Потім число суми необхідно розділити на
модуль 11 і визначити різниця між числами і буде контрольне число.
Сума результатів в рядку
ІІІ = 26 + 28 + 116 + 256 + 0 + 288 + 0 + 512 + 0 + 512 = 1738.
Сума, поділена на модуль 11 (одинадцять):
1738
= 485
11
1738 − 485 · 11 = 0
Таким чином, залишок від ділення дорівнює 0.
42
ODR U 090 401
UA 20 G2
Рисунок 5.3 – Схема маркувального коду згідно завдання кваліфікаційної
роботи
Таким чином, здійснено маркування контейнера. Маркування є
важливим етапом транспортного процесу через те, що від розміщення
маркування , правильності нанесення, правильності і точності буквених
даних залежить його раціональне і швидке виконання. Маркування
контейнера здійснюється згідно ISO 6346-1996.
43
РОЗДІЛ 7 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ
Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП:
а) відрахування на соціальні заходи
Нсз
Сзв = ОК ∗ (6.1)
100
де OK – мінімальний оклад ( 6000 грн = 193 € )
Hcз – норматив відрахувань на соціальні заходи, % (Hcз = 20);
у. г.о. – умовні грошові одиниці, приймаємо € (євро).
20
Сзв = 6000 ∗ = 1200 грн = 39 € (6.2)
100
б) витрати на відрядження – згідно з діючими нормами:
Таблиця 6.1 Граничні норми добових витрат у 2022 році.
Витрати У межах України За кордон
Розмір Сума Розмір
Витрати, що не 0,1 розміру МЗП,
підтверджені встановленої 80 євро (за
документально, законом на 1 офіційним
на харчування та січня 2020 обмінним
фінансування податкового курсом гривні до
472,30 грн.
інших власних (звітного) року, в євро,
потреб фізичної розрахунку за установленим
особи (добові кожен Національним
витрати) календарний банком України)
день
Розрахунок витрат на відрядження за окремими ділянками маршруту
міжнародного перевезення (Україна, іноземні держави) представлено у
табл.6.2.
44
Таблиця 6.2 Розрахунок витрат на відрядження
Норми
Відшкодування,
відшкодування,
Ділянка маршруту Час, доби
€
€
Україна 1,01 39 40,95
Іноземні держави 1,57 145 226
Разом 2,51 184 266,95
Сумарні витрати на відрядження визначаємо, враховуючи час руху в
прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в
пункті призначення. Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом
підсумовування складових:
ФЗП = ОКмін + Ссз + Свід (6.3)
де Ccз – відрахування на соціальні заходи, у.г.о.
C – витрати на відрядження, у.г.о.
ФЗП = 6000 + 1200 + 8208 = 13 079 грн = 419 € (6.4)
Визначимо витрати на автомобільне пальне:
������ ����
С�� = ( ∗ �� + ∗ ��) ∗ (1 ± 0,01 ∗ ��) ∗ Ц (6.5)
100 100
де Hla – лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км.
Hw – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/1000
ткм (1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм - для
карбюраторних автомобілів);
W – транспортна робота;
L – довжина ділянки маршруту, км;
45
К∑ ‒ сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні,
кліматичні, інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка
підвищення або зниження базового значення норми витрати пального. Для
умов руху по автомагістралі приймаємо значення виразу (1± К∑ ) рівним 0,55
для руху дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
Цл – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, . г. .
Визначаємо лінійну норму витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км:
������ = ���� + ���� ∗ ��пр = 30 + 1,3 ∗ 6,5 = 38,45 л (6.6)
де HL – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, л/100
км;
HW – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/1000
ткм (1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм - для
карбюраторних автомобілів);
Gнр – споряджена маса причепа (напівпричепа), т, визначається за
технічними характеристиками рухомого складу;
L – довжина ділянки маршруту, км;
W – транспортна робота.
Визначаємо транспортну роботу за формулою:
W = q �� (6.7)
де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т
γ – коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за
класом вантажу;
�� – пробіг автомобіля з вантажем, км.
46
�� = 28 ∗ 0,86 ∗ (2784 + 2945) = 137 954 ткм (6.8)
Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид:
28 1,3
С�� = ( ∗ (2784 + 2945) + ∗ 137954) ∗ (1 ± 0,01 ∗ 0,625) ∗ 41 =
100 100
= 106 139 грн = 3397 € (6.9)
Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у
відсотках від витрат на паливо; приймаємо Bmac = 10 – 16%.
��
С ������
������ = ���� ∗ (6.10)
100
12
С������ = 103 139 ∗ = 12 376 грн = 399 € (6.11)
100
Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів європейського
виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій.
Загалом вартість річного сервісного обслуговування складає 1000/1500 y. г. o
в залежності від марки автомобіля.
Витрати на 1 рейс розраховуємо за допомогою пропорції, враховуючи
тривалість виконання рейсу та складає 30 y. г. o за один рейс.
Витрати на автомобільні шини розраховуються за формулою:
�� Н
С ш
ш = ∗ ∗ Цш ∗ ��ш (6.12)
1000 100
де L – загальний пробіг, км;
47
H – норматив відрахувань на відновлення шин, визначається у
відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для автомобілів
західноєвропейського виробництва);
Ц – ціна одного комплекту шин (150 – 200 y. г. o. /1 шт.);
�� – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого складу.
Витрати на 1 рейс розраховуємо, виходячи з необхідності відновлення певної
кількості шин.
2 784+2945 1
Сш = ∗ ∗ 6 000 ∗ 12 = 4124 грн = 133 € (6.13)
1000 100
Розраховуємо витрати пального по відрізкам дороги маршруту різними
країнами. Зведені результати розрахунків представлено в табл.6.3.
Витрати m пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу
та визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті:
– Шенгенська віза;
– карнет TIR (документ T, SAD);
– транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних
випадків, КАСКО, за правилами Інкотермс тощо);
– дорожній збір (по країнах);
– екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту);
– митні збори за оформлення (0,2% від митної вартості вантажу);
– витрати на платні автомагістралі (по країнах);
– платна стоянка (по країнах);
– непередбачені витрати (50 y. г. o.).
48
Таблиця 6.3 ‒ Розрахунок витрат на пальне (по країнах, через які
пролягає маршрут) [8].
Витр.
Вага Трансп. Всього
Відстань, Додатк. на Ціна Сумар.
Країна вантажу, робота, витр.,
км витр., Л пробіг, 1л, € витр. €
т ткм Л
л
Рух у прямому напрямку
Україна 1087 21 22827 297 326 623 0,98 610,4
Польща 402 21 8442 110 121 230 1,31 301,8
Німеччина 469 21 9849 128 141 269 1,56 419,2
Швейцарія 336 21 7056 92 101 193 1,79 344,6
Чехія 490 21 10290 134 147 281 1,4 393,1
Разом 2069,1
Рух у зворотному напрямку
Швейцарія 482 21 10122 132 145 276 1,79 494,4
Австрія 616 21 12936 168 185 353 1,31 462,4
Угорщина 564 21 11844 154 169 323 1,3 420,1
Україна 1284 21 26964 351 385 736 0,98 721,0
Разом 2097,9
Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих
витрат; приймаємо Bгoc =15 %:
Вгост
Сгосп = (ФЗП + С�� + ��серв + Сш + Смп) ∗ (6.14)
100
12
Сгосп = (26226 + 103 139 + 3000 + 2000 + 4000) ∗ =
100
= 22 311 грн = 719 € (6.15)
49
Загальні витрати на виконання оборотного рейсу визначаємо
підсумовуванням всіх витрат, звівши їх до таблиці 6.4:
Таблиця 6.4 ‒ Загальні витрати
Величина витрат, грн
№ Статті витрат Одиночна їзда Турна
Прям. Звор. Прям. Звор.
Фонд заробітної
1 13079 13148 11009 11061
плати водіїв ФЗП
Витрати на
2 автомобільне паливо 51267,5 51805,8 51267,5 51805,8
Сп
Витрати на мастильні
3 6152,1 6216,7 6152,1 6216,7
матеріали Смас
Витрати на сервісне
4 обслуговування 3000,0 3000,0 3000,0 3000,0
Ссерв
5 Витрати на шини Сш 2004,5 2120,4 2004,5 2120,4
Витрати на
6 оформлення 4000,0 4000,0 4000,0 4000,0
перевезення СМП
Загальногосподарські
7 11624,7 11725,5 11314,3 11412,5
витрати Сгосп
Непередбачені
8 1550,0 1550,0 1550,0 1550,0
витрати Снп
Загальні витрати С 92677 93566 90297 91166
50
Собівартість перевезення визначаємо залежно від вибору методу
організації роботи водіїв (одиночна їзда):
а) собівартість 1 км пробігу, грн/км
�� 92677
��1���� = = = 33,3 грн/км (6.16)
�� 2784
б) собівартість 1 ткм пробігу, грн /ткм
��1����
��1ткм = = 1,4 грн/ткм (6.17)
��∗��∗��
е q – вантажопідйомність автомобіля;
‒ статичний коефіцієнт;
‒ коефіцієнт використання пробігу.
в) розрахунковий тариф на 1 км, грн /км:
����
������ = ��1���� ∗ (1 + ) = 43 грн/км (6.18)
100
де ���� – норма прибутку, % (25…35%).
Одержані величини розрахункового тарифу можна порівняти з поточним
значенням ринкових тарифів на заданих маршрутах. Вважається, що
розрахунковий тариф конкурентоспроможний, якщо 1кm< Hк [6, 7].
Зведені результати розрахунків наведено в табл. 6.5 та можуть бути
використано для порівняльного аналізу методів організації роботи водіїв.
51
Таблиця 6.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник �� ,
1кm Т1кm,
L, C, T, �� ,
Їзда, напрям 1Tкm
y. г. o. y. г. o.
€/ткм
Км тис. y. г. o. годин /км /км
Прямий 2784 92 677 3,1 33,3 1,4 43,3
Одиночна Зворотній 2945 93 566 3,2 31,8 1,3 41,3
Прямий 2784 90 297 2,3 32 1 42
Турна Зворотній 2945 91 166 2,4 31 1 40
52
ВИСНОВКИ
В першому розділі розроблено прямий маршрут «Харків – Женева» який
склав 2768 км. і зворотній «Женева ‒ Харків» довжиною 2945 км. Маршрут
проходить через такі країни як: Україна, Польща, Чехія, Австрія, Угорщина,
Німеччина і Швейцарія. Охарактеризовано дороги по яких прокладений
маршрут.
В другому розділі обрано автомобіль DAF ХF105.460 FT і напівпричеп
Krone SD 27 2008 . А також вантаж який перевозиться. В прямому напрямку
як і в зворотному це – кондитерська продукція.
У третьому розділі вибрані документи на виконання міжнародного
перевезення вантажів
У четвертому розділі розраховано середньодобовий пробіг автомобіля
за маршрутом міжнародного перевезення, визначено тривалість
рейсу яка склала 5,8 доби, середньо добовий пробіг ‒ 983 км/доб.
Середнє значення нульового пробігу ‒ 357 км. Порожній пробіг склав ‒ 205
кm.
У п’ятому розділі розміщено коробки на палетах шістьма різними
способами, обрано три найоптимальніші схеми та накреслено способи
розміщення. Також розраховано міцність транспортної тари.
В шостому розділі показується маркування контейнера та його
розшифрування.
У сьомому розділі проведені розрахунки загальних витрат на
перевезення. Такі як: заробітної плати ФЗП ‒ 419 у.г.о.; відрахування на
соціальні заходи ‒ 39 у.г.о.; витрати на автомобільне паливо ‒ 3397 у.г.о.;
витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали ‒ 806 у.г.о. та інші
витрати.
53
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи
бакалавра для студентів спеціальності 275 «Транспортні технології (на
автомобільному транспорті)» всіх форм навчання / Л.А. Тарандушка, І.А.
Шльончак, – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. - 49 с. (15.05.2022)
2. Кунда Н. Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень:
[навч. посібн. для студ.напряму «Транспортні технології»] / Н. Т. Кунда. –
К. : ВД «Слово», 2010. – 464 с. (15.05.2022)
3. Кунда Н. Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних
автомобільних перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які
навч. за напрямом «Транспортні технології» ] / Н. Т. Кунда, Н. М. Дащенко. –
К. : НТУ, 2010. – 141 с. (19.05.2022)
4. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному
сполученні / Л. М. Костюченко, М. Р. Наапетян. ‒ К. : ВД «Слово», 2007. –
656 с. (18.05.2022)
5. Дмитриченко М .Ф. Транспортні технології в системах логістики:
[підручник] / М. Ф. Дмитриченко, П. Р. Левковець, А. М. Ткаченко та ін. –
Київ : Інформавтодор, 2007. – 676 с. (18.05.2022)
6. Дмитриченко М. Ф. Основи теорії транспортних процесів і
систем. [навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л. Ю. Яцківський, С.
В. Ширяєва та ін. – К. : ВД «Слово», 2009. –336 с. (12.05.2022)
7. Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним
транспортом в Україні Наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня
1997 року N 363/ (18.05.2022)
8. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті (зі змінами, внесеними наказом Мінінфраструктури України від
24.01.2012 №36). (18.05.2022)
9. Запара В. М., та ін. Вантажознавство та схоронність вантажів :
навчальний посібник. – Харків : УкрДУЗТ, 2021. – 314 с.
10. Генератор QR-кодов [Електронний посібник]. – Режим доступу
54
http://qrcoder.ru/ (18.05.2022)
11. Международный реєстр контейнеровладельцев. Префиксы
контейнеров. ВІС-коды. (http://www.bic-code.org/consultation-of-the-
containers-bic-code-register.html) (13.05.2022)
12. Вільковський Є. К. Вантажознавство ( вантажі, правила
перевезень, рухомий склад) / Є. К. Вільковський, І. І. Кельман, О. О.
Бакуліч. ‒ 2-е вид., перероблене і доповнене. ‒ Львів : «Інтелект-Захід»,
2007, ‒ 497 с. (13.05.2022)
13. Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила
перевезень, рухомий склад) /Вільковський Є.К., Кельман І.І., Бакуліч О.О. -
2-е вид., перероблене і доповнене. -Львів: "Інтелект-Захід", 2007. - 497 с.
14. Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних
матеріалів з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у
міжнародному сполученні / В.П. Пунь. – К.: ДП «ДержавтотрансНДІ-
проект», 2007. – 64 с. (04.05.2022)
15. Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних
матеріалів з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у
міжнародному сполученні / В.П. Пунь. –К.: ДП «ДержавтотрансНДІ-проект»,
2008. – 80 с. (10.05.2022)
16. Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті [Електронний посібник]. – Режим доступу :
http://www.buhoblik.org.ua/uchet/uchet-tovarov-i-materialov/961-p-1-norm-
43.html. (10.05.2022)