Репозиторій ЧДТУ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
___________________________________________________________________________________________ 
(повне найменування вищого навчального закладу) 
Факультет гуманітарних технологій 
___________________________________________________________________________ 
(повне найменування інституту, найменування факультету (відділення) 
Кафедра соціального забезпечення 
___________________________________________________________________________ 
(повна назва кафедри (предметної, циклової комісії)) 
 
 
 
 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
 
на тему: 
 
«ЗАПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ІНТЕГРОВАНИХ СОЦІАЛЬНИХ 
ПОСЛУГ В ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ» 
 
 
 
 
 
 
Виконав: студент  4  курсу, групи  СЗ-1910 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення»  
(шифр і назва спеціальності (спеціалізації))  
 
 
 
Ткаченко О.С. 
 (прізвище та ініціали)  
Керівник Якушев О.В. 
(прізвище та ініціали)  
Рецензент Кравченко Я.Н. 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2023 р. 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр        
Галузь знань 23 Соціальна робота   
Спеціальність 232 “Соціальне забезпечення”  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Журба І.О 
“_____” _______________20 ____ р. 
 
                       З А В Д А Н Н Я 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА СТУДЕНТУ 
Ткаченка Олександра Сергійовича  
 
1. Тема роботи: «Запровадження моделі інтегрованих соціальних 
послуг в об’єднаних територіальних громадах» 
Керівник роботи:  Якушев Олександр  Володимирович, кандидат 
економічних наук, доцент кафедри соціального забезпечення                                                    
затверджені наказом по університету від “____” ______ 20___ р. № _____ 
 2. Строк подання студентом роботи: “____”________ 2023 р. 
 3. Вихідні дані до роботи: 
Предметом дослідження є особливості  запровадження моделі 
інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах. 
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються при 
реалізації інтегрованої моделі надання соціальних послуг. 
Метою роботи є вивчення питання запровадження моделі інтегрованих 
соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які 
потрібно розробити) 
–  Визначити поняття і сутність інтегрованих соціальних послуг в 
територіальних громадах. 
– З’ясувати методологічні аспекти забезпечення інтегрованими 
соціальними послугами в територіальних громадах.  
–   Аналіз світового досвіду моделей інтегрованих соціальних послуг. 
–   Проаналізувати сучасний стан процесу децентралізації влади. 
–  Висвітлити сучасний стан  запровадження моделі  інтегрованих 
соціальних послуг  в Україні за 2019-2022 роки. 
– Здійснити опис соціально-економічного проекту “Все тільки 
починається”. 
5. Перелік графічного матеріалу: 2 таблиці, 5 рисунків. 
6. Консультанти розділів роботи. 
 Підпис, дата 
Прізвище, ініціали та 
Розділ 
посада завдання завдання 
консультанта видав прийняв 
1 Якушев О.В. ___.___.2023 р. ___.___.2023 р. 
2 Якушев О.В. ___.___.2023 р. ___.___.2023 р. 
3 Якушев О.В. ___.___.2023 р. ___.___.2023 р. 
 
        7. Дата видачі завдання «____» _____________2023 р. 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
  
№ Строк виконання 
Назва етапів дипломної роботи Примітка 
з/п етапів роботи 
1 Отримання завдання ___.___.2023 р. виконано 
2 Підготовк арозділу І ___.___.2023 р. виконано 
3 Підготовка розділу ІІ ___.___.2023 р. виконано 
4 Підготовка розділу ІІІ ___.___.2023 р. виконано 
5 Здача кваліфікаційної роботи керівнику ___.___.2023 р. виконано 
6 Підготовка реферату ___.___.2023 р. виконано 
7 Здача кваліфікаційної роботи на кафедру ___.___.2023 р. виконано 
Зовнішнє рецензування кваліфікаційної ___.___.2023 р. 
8 виконано 
роботи 
Підготовка до публічного захисту ___.___.2023 р. 
9  
кваліфікаційної роботина засідання ДЕК 
  
  
 
Студент                        ____________________    _______________________ 
                           (підпис)                                                  (прізвище та ініціали) 
Керівник роботи   ____________________    _______________________ 
                 (підпис)                                                             ( прізвище та ініціали) 
Секретар ЕК   ____________________    _______________________ 
                                                        (підпис)                                                                (прізвище та ініціали) 
 
 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 66 сторінок, 2 таблиці,  
5 рисунків,  список літератури з 50 найменувань, 1 додаток 
 
ЗАПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ІНТЕГРОВАНИХ СОЦІАЛЬНИХ 
ПОСЛУГ В ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ 
 
Предметом дослідження є особливості  запровадження моделі 
інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах. 
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються при 
реалізації інтегрованої моделі надання соціальних послуг. 
Метою роботи є вивчення питання запровадження моделі інтегрованих 
соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах. 
Завдання роботи: визначити поняття і сутність інтегрованих 
соціальних послуг в територіальних громадах; з’ясувати методологічні 
аспекти забезпечення інтегрованими соціальними послугами в територіальних 
громадах; охарактеризувати світовий досвіду запровадження моделей 
інтегрованих соціальних послуг; проаналізувати сучасний стан процесу 
децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування; висвітлити 
сучасний стан  запровадження моделі  інтегрованих соціальних послуг  в 
Україні за 2019-2022 роки; здійснити характеристику напрямів розвитку 
інтегрованих соціальних послуг; здійснити опис соціально-економічного 
проекту щодо запровадження моделі інтегрованих соціальних послуг для осіб 
похилого віку та осіб з інвалідністю; визначити механізм впровадження 
проекту; представити фінансовий план проекту. 
За результатами дослідження сформульовані узагальнюючі висновки 
та запропоновано соціально-економічний проект щодо запровадження моделі 
інтегрованих соціальних послуг для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. 
 
Одержані результати можуть бути використані в навчальній 
діяльності закладу вищої освіти при вивченні теми щодо запровадження 
моделі інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних 
громадах, а також у практичній діяльності органів територіальної громади з 
метою вдосконалення сфери надання соціальних послуг вразливим категоріям 
населення. 
 
 
 
Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра_________ 
Рік захисту роботи __________________________________ 
 
 
 
 
  
Підпис студента ____________________ 
Дата ______________________________ 
 
 
 
 
 
 
 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП………………………………………………………………………………………… .7  
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти моделі інтегрованих соціальних послуг в об'єднаних 
територіальних громадах………………………………………………………………….. 9 
      1.1. Поняття інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах…………… 9 
      1.2. Методологічні аспекти забезпечення інтегрованими соціальними послугами в 
територіальних громадах……………………………………………………………. 15 
     1.3. Світовий досвід запровадження моделей інтегрованих соціальних  
послуг………………………………………………………………………………… 21 
РОЗДІЛ 2. Аналіз діяльності територіальних громад в Україні та ефективність 26 
запровадження моделі  інтегрованих соціальних послуг…………………………………..  
     2.1. Сучасний стан процесу децентралізації влади та реформування місцевого  
самоврядування…………………………………………………………………….. 26 
     2.2. Сучасний стан  запровадження моделі  інтегрованих соціальних послуг  в  
Україні за 2019-2022роки……………………………………………………………. 32 
     2.3. Характеристика напрямів розвитку інтегрованих соціальних послуг………….. 38 
РОЗДІЛ 3 Соціально – економічний проект щодо запровадження моделі 
інтегрованих соціальних послуг для осіб похилого віку, осіб з інвалідністю  42 
“Все тільки починається”…………………………………………………………………. 
     3.1. Актуальність та реалізація програми соціального проекту  42 
“Все тільки починається”…………………………………………………………….. 
     3.2. Механізм впровадження проекту “Все тільки починається”…………………….. 46 
     3.3. Фінансовий план проекту “Все тільки починається”…………………………….. 52 
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………................. 57 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................................... 60 
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………………. 66 
 
7 
 
ВСТУП 
Актуальність обраної теми дослідження. Економічні, соціальні, 
політичні, соціокультурні зміни, що відбуваються в українському суспільстві, а 
також процеси демократизації, децентралізації та реформування громадянського 
суспільства супроводжуються змінами в соціальній сфері, соціальній політиці та 
діяльності різноманітних соціальних інститутів.  
Нові суспільні відносини істотно впливають на розвиток нових сфер 
професійної діяльності в соціальній роботі. Їх розвиток ґрунтується на інтеграції 
зусиль, ресурсів і можливостей різних державних і неурядових організацій усіх 
рівнів.  
Бурхливий розвиток соціальної роботи є результатом соціального 
замовлення суспільства, яке насамперед спрямоване на створення основи нової 
соціальної політики щодо дітей, сім’ї та молоді.  
Для розвитку соціальної роботи як складової соціальної політики є такі 
пріоритети, як підвищення турботи про кожного клієнта, комплексність надання 
соціальних послуг, їх спрямованість, доступність та ефективність.  
А це можливо лише за умови комплексного підходу до реалізації 
соціальних послуг для населення на рівні територіальних громад.  
Це питання є особливо актуальним у період формування територіальних 
громад, де громадяни мають отримати комплексний пакет соціальних послуг від 
соціальних працівників.  
Тому створення інтегрованих соціальних послуг є процесом, вкрай 
необхідним у сучасному українському суспільстві. 
Ступінь вивченості проблеми. Дослідженню питань запровадження моделі 
інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах 
присвячені праці сучасних українських дослідників: Ільчук Л, Котова Л., 
Меснянко Т., Ніколаєнко Н., Плисенко Г., Попик Ю., Попова С., Попова Л., 
8 
 
Протопопова О., Пугач О., Спіріна С., Харченко Т., Хоменко І., Ясинська М. та 
інші.  
Метою кваліфікаційної роботи є вивчення питання запровадження моделі 
інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах.  
Вказана мета дослідження визначила наступні його завдання: 
–визначити поняття і сутність інтегрованих соціальних послуг в 
територіальних громадах; 
–з’ясувати методологічні аспекти забезпечення інтегрованими 
соціальними послугами в територіальних громадах; 
–охарактеризувати світовий досвіду запровадження моделей інтегрованих 
соціальних послуг; 
–проаналізувати сучасний стан процесу децентралізації влади та 
реформування місцевого самоврядування; 
–висвітлити сучасний стан запровадження моделі інтегрованих соціальних 
послуг  в Україні за 2019 – 2022 роки; 
–здійснити характеристику напрямів розвитку інтегрованих соціальних 
послуг; 
–здійснити опис соціально – економічного проекту щодо запровадження 
моделі інтегрованих соціальних послуг для осіб похилого віку та осіб з 
інвалідністю; 
–визначити механізм впровадження проекту; 
–представити фінансовий план проекту. 
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються при 
реалізації інтегрованої моделі надання соціальних послуг. 
Предметом дослідження є особливості  запровадження моделі 
інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах. 
Структура роботи визначена метою і завданнями дослідження і 
складається  із вступу, трьох розділів, висновків, переліку джерел посилання.  
9 
 
 
 
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти моделі інтегрованих соціальних послуг в 
об’єднаних територіальних громадах 
 
1.1. Поняття інтегрованих соціальних послуг в територіальних 
громадах  
Означення Україною євроінтеграційних орієнтирів у сфері інноваційного 
розвитку, а також орієнтація на європейські стандарти та принципи публічного 
управління, зокрема на муніципальному (місцевому, регіональному) рівні 
актуалізувала потребу в підвищенні ефективності діяльності органів місцевого 
самоврядування (ОМС) з управління інноваційним розвитком територіальних 
громад [1, c. 82].  
Зокрема, на це спрямована реформа децентралізації влади, яка активно 
розпочалася в Україні в 2014 році і супроводжувалась прийняттям Концепції 
реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади від 
01.04.2014 р.,  
Закону України «Про співробітництво територіальних громад» від 
17.06.2014 р., Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних 
громад» від 05.02.2015 р. та інших нормативних актів. 
На першому етапі реформа децентралізації була спрямована на створення 
якісно нової системи місцевого самоврядування, яка полягала у зміні базового 
рівня адміністративно – територіального устрою шляхом створення об’єднаних 
територіальних громад (ОТГ).  
Його результати включають: «надання органам місцевого самоврядування 
значно більшого обсягу прав щодо розпорядження наявними ресурсами; 
підвищення їх зацікавленості у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів та 
10 
 
пошуку додаткових джерел їх надходження; зміцнення матеріально-фінансової 
основи населених пунктів; створення нових центрів активізації бізнесу тощо» 
[2, с. 24]. 
Не менш важливо, що децентралізація влади спрямована на забезпечення 
якості та доступності послуг, як державних так і муніципальних у територіальних 
громадах [3, с. 78]. 
Слід наголосити, що довгий час в Україні система соціального 
обслуговування як частина соціального захисту, складалась із мережі установ та 
закладів, які утримувались за рахунок бюджетних коштів, орієнтувалися на 
можливості бюджету, а не на реальні потреби громадян, оцінка якості послуг 
взагалі не передбачалась. Але як слушно зауважують деякі дослідники, що 
«система соціальних послуг в Україні постійно оновлюється та модернізується 
відповідно до нових потреб громадян та сучасних світових підходів щодо 
надання соціальних послуг» [4, c. 39].  
Загалом останні роки модернізуючі процеси співпали з реформою 
децентралізації, яка проводиться в державі та визнана однією з пріоритетних, 
спрямованою на відкритість, прозорість й ефективність управління на місцевому 
рівні, забезпечення послуг належної якості у всіх сферах життя громади, у тому 
числі у соціальній сфері. 
Вітчизняні дослідники наголошують, що основними завданнями 
реформування системи соціальних послуг в умовах децентралізації державної 
влади є [5, c. 551-552]: 
 – «збільшення обсягів послуг, що надаються населенню на рівні 
територіальної громади;  
– створення умов для реформування закладів інституційного догляду; 
– завдяки створенню більш сильніших сільських територіальних громад 
розв’язання проблеми доступності до послуг сільського населення;  
11 
 
– запровадження нової якості системи управління в територіальних 
громадах, яка була б орієнтована саме на потреби громадян;  
– збільшення частки превентивних соціальних послуг та роботи з питань 
раннього виявлення проблем родин і дітей». 
Прийнятий в 2019 році новий Закон України «Про соціальні послуги»  
№ 2671-VIII [6] став фундаментальним щодо регулювання соціальної галузі, 
реформаторським та таким, що покликаний запустити наступні фази 
удосконалення системи, створити систему надання соціальних послуг 
орієнтовану на реальні потреби людей. Вбачається, що цей Закон спрямований 
на підтримку адміністративно – територіальної реформи в Україні, а саме в щодо 
розмежування повноважень у соціально – економічних сферах між органами 
місцевого самоврядування різних рівнів. Хоча й значна частина того, що 
стосується надання соціальних послуг, особливо в ОТГ, досі залишається на 
стадії правової невизначеності. 
Однозначно позитивним моментом є те, що Законом України «Про 
соціальні послуги»  № 2671-VIII визначено поняття «соціальні послуги» як «дії, 
спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких 
обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них 
перебувають» [6].  
Теоретики у сфері права соціального забезпечення під складними 
життєвими обставинами (СЖО) розуміють «обставини, що об’єктивно заважають 
нормальній життєдіяльності особи, наслідки яких вона не в змозі подолати 
самостійно (інвалідність, часткова втрата мобільності за віком або за станом 
здоров’я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла чи роботи, 
насильство, зневажливе ставлення, зневажливе ставлення та негативні стосунки 
в сім’ї, малозабезпеченість і бідність, психічний або психічний розлад, стихійне 
лихо тощо)» [7, с. 59].  
12 
 
На рівні чинного законодавства також розкривається поняття «складні 
життєві обставини», до яких належать обставини, що негативно впливають на 
життя, здоров’я та розвиток людини, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не 
здатні самостійно подолати, а також фактори, які можуть призвести до складної 
життєвої ситуації [6].  
Також Закон України «Про соціальні послуги» № 2671-VIII містить 
фактори, які можуть призвести до важких життєвих умов, а саме: «а) старість; б) 
часткова або повна втрата моторики, пам’яті; в) невиліковні захворювання, що 
потребують тривалого лікування; г) розлади психіки та поведінки, у тому числі 
спричинені вживанням психоактивних речовин; д) інвалідність; д) 
безпритульність; е) безробіття; ж) низький дохід особи; є) порушення поведінки 
дітей внаслідок розлучення батьків; з) ухилення батьків або осіб, які їх 
замінюють, від виконання обов'язків щодо виховання дитини; і) втрата 
соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях несвободи; і) 
жорстоке поводження з дитиною; і) гендерне насильство; к) домашнє насильство; 
k) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми; л) збитки, завдані пожежею, 
стихійним лихом, катастрофою, воєнними діями, терористичним актом, 
збройним конфліктом, тимчасовою окупацією» [6].  
Слід зазначити, що право на соціальні послуги мають громадяни України, 
іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають або 
перебувають на території України, у тому числі біженці, які належать до 
вразливих верств населення та/або перебувають у складній життєвій ситуації. А 
враховуючи вищезазначені фактори, можна визначити такі групи населення як 
отримувачів соціальних послуг в ОТГ: 1) люди похилого віку; 2) особи з 
інвалідністю; 3) люди з обмеженими можливостями; 4) особи без визначеного 
постійного місця проживання; 5) безробітні; 6) малозабезпечені; 7) люди, які 
постраждали від насильства; 8) особи, які постраждали від торгівлі людьми; 9) 
багатодітні сім’ї; 10) особи, які перебувають у місцях позбавлення волі; 11) ВІЛ– 
13 
 
інфіковані; 12) особи, які вживають психотропні речовини; 13) вимушені 
переселенці та біженці; 14) люди з психічними розладами.  
Зазначимо, що в умовах децентралізації влади в Україні чинним 
законодавством передбачено надання інтегрованих соціальних послуг (ІСП) 
особам/сім’ям у складних життєвих обставинах в ОТГ, що передбачає реалізацію 
соціального механізму партнерства «держава – громади – центри надання 
соціальних послуг», залучення до конкретного процесу недержавного сектору, 
підприємців, мешканців громади. Поширення та впровадження конкретної 
моделі спрямоване на «створення нових або залучення існуючих соціальних 
установ державної або недержавної форми власності, розташованих на території 
ОТГ або на території суміжної ОТГ, для надання послуг на основі дії принципу 
«єдиного вікна», всебічно і в довгостроковій перспективі» [8, c. 116]. 
Слід зазначити, що під інтеграцією українські дослідники розуміють 
процес, у якому конкретна спільнота створює умови для реалізації 
максимального соціального потенціалу кожного окремого члена цієї спільноти 
[9, c. 193]. 
Група дослідників М. Ясинська, Т. Меснянко, О. Пугач у спільному 
дослідженні зазначають, що термін «інтеграція» стосовно соціальних послуг 
включає кілька методів і підходів для досягнення більш ефективної координації 
та продуктивності між різними службами соціального забезпечення та захисту, 
спрямованих на досягнення кращих результатів щодо отримувачів послуг у 
територіальних громадах [3, c. 80]. 
Дослідники також вказують на те, що інтегровані послуги є взаємними і 
спрямовані на забезпечення економічного успіху, покращення потенціалу та 
підвищення рівня задоволеності отримувачів послуг і надавачів послуг [3, c. 80]. 
Засоби досягнення цього включають зменшення неефективності системи, 
підвищення безперервності, швидкості, покращення надання послуг під час 
надання допомоги та розширення прав користувачів послуг. Вони являють собою 
14 
 
сукупність послуг, доступних окремим групам населення на даній географічній 
території або населенню територіальної громади, які об’єднані в структурі 
одного органу управління (однієї служби чи організації). 
У свою чергу Л. Ільчук також зазначає, що термін «інтеграція» «охоплює 
не один, а низку підходів і методів для досягнення більшої координації та 
ефективності між різними службами, головним чином для досягнення 
оптимальних результатів для користувачів послуг інтеграційної роботи немає 
«єдиного підходу для всіх», тому багато залежить від конкретних обставин і 
можливостей» [8, с.116].  
Також доцільно визначити пріоритетність витрат. Ці підходи та методи 
включають: координаційні послуги, співпрацю, партнерство, міжвідомчу 
взаємодію тощо. Таким чином, «інтеграція» розуміється як континуум або сходи 
інтеграції з методами, обраними для задоволення конкретних потреб у 
конкретних обставинах і можливостях. 
Отже, за словами вищезазначеного дослідники інтегровані послуги є 
концепцією надання послуг, «в якій окремі блоки послуг скоординовані між 
собою і яка спрямована на забезпечення економічної ефективності, поліпшення 
якості та підвищення рівня задоволеності отримувачів і надавачів» [8, с. 116-117]. 
Засобами досягнення цього є зменшення неефективності систем, а 
передусім це стосується медичної, освітньої, соціального захисту, підвищення 
безперервності, адаптація послуг у процесі догляду та розширення можливостей 
користувачів послуг.  
Вони становлять сукупність послуг, які доступні певній групі населення в 
даній географічній зоні або населенню даної територіальної громади та об’єднані 
під егідою одного органу прийняття рішень (однією службою чи організацією). 
Таким чином, наведені особливості вказують на те, що інтегровані 
соціальні послуги включають комплексне надання послуг соціального захисту, 
на рівні громади – єдину точку контакту для клієнтів, яка веде їх до повного 
15 
 
пакету соціальних послуг, що надаються постачальниками послуг, забезпечуючи 
таким чином якісно покращений процес надання послуг.  
Тому інтегровані соціальні послуги передбачають забезпечення 
комплексного, скоординованого надання соціальних, освітніх, медичних тощо 
послуг. Іншими словами, ІСП – комплексне надання послуг соціального захисту. 
Підводячи підсумок, слід зазначити, що в цілому соціальні послуги 
спрямовані на підвищення якості життя людей, забезпечення добробуту та гідних 
умов життя населення, що, безперечно, є одним із головних завдань кожної 
держави, тим більше важливо зараз в умовах воєнного стану в країні. Тривалий 
час в Україні існувала система соціальних послуг, яка була далека від реальних 
потреб громадян.  
Нещодавнє прийняття нового законодавства про соціальні послуги має на 
меті запровадити нову модель соціальних послуг, яка ґрунтується на оцінці 
потреб громади в соціальних послугах, створенні ринку таких послуг, посиленні 
їх адресності та прозорості та відповідній високо професійній підтримці. 
Законодавче регулювання спрямоване на вдосконалення управління системою 
соціальних послуг в децентралізованих умовах та оптимізацію видатків, 
забезпечення єдиного підходу до організації системи. 
 
 
1.2. Методологічні аспекти забезпечення інтегрованими соціальними 
послугами в територіальних громадах 
Оскільки на шляху розвитку системи соціальних послуг, саме в умовах 
децентралізації постають такі пріоритети, як підвищена турбота про кожного 
клієнта, комплексність надання соціальних послуг, їх спрямованість, доступність 
та ефективність. Це можливо за умови комплексного підходу до надання 
соціальних послуг населенню на рівні комуни. 
16 
 
А саме передбачається, що громада має створити власну модель надання 
соціальних послуг.  
Кожна громада зобов’язана надавати основні соціальні послуги: 1) догляд 
вдома, денний догляд; 2) підтримане проживання; 3) соціальна адаптація; 4) 
соціальна інтеграція та реінтеграція; 5) надання притулку; 6) ad hoc (кризова) 
інтервенція; 7) консультування; 8) соціальна допомога; 9) представництво 
інтересів; 10) медіація (посередництво); 11) соціальна профілактика; 12) 
матеріальна допомога; 13) фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають 
порушення опорно – рухового апарату та пересуваються на візках, з вадами зору; 
14) усний переклад на жестову мову; 15) догляд та виховання дітей в умовах, 
наближених до сімейних; 16) супровід під час інклюзивного навчання; 17) 
інформування.  
Під такими послугами розуміють діяльність, спрямовану на попередження 
складних життєвих ситуацій, їх подолання або мінімізацію негативних наслідків 
для людей/сімей, які в них опинилися. 
Адже всі соціальні послуги спрямовані на: 
1) соціальну профілактику – попередження виникнення складних життєвих 
обставин та/або потрапляння в такі обставини для особи/сім’ї;  
2) соціальний супровід – допомога людині/сім’ї у подоланні складних 
життєвих ситуацій;  
3) соціальне обслуговування – мінімізація негативних наслідків складних 
життєвих обставин для особи/сім’ї, підтримка їх життєдіяльності, соціального 
статусу та інклюзії в громаду [10, c. 73]. 
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги» № 2671-VIII 
[6] незахищені верстви населення можуть отримати соціальні послуги через: 
«1) заклади/установи, що надають соціальні послуги у сфері стаціонарного 
або тимчасового перебування; 
17 
 
2) установи/заклади (служби) соціального захисту, у тому числі 
спеціалізовані служби підтримки жертв насильства в сім’ї та насильства за 
ґендерною ознакою; 
3) недержавні юридичні особи, громадські об’єднання, благодійні 
організації, релігійні організації, фізичні особи –  підприємці та фізичні особи, 
які надають послуги соціальної допомоги без провадження підприємницької 
діяльності» [5]. 
Слід погодитися з думкою С. Попової та Л. Попової про те, що суб’єкти 
надання соціальних послуг «повинні забезпечувати повну конфіденційність 
взаємовідносин з клієнтами та нести відповідальність за дотримання етичних і 
правових стандартів» [11, с. 31]. 
Звернемо увагу, що соціальні послуги поділяються на: 
«1) прості, які не передбачають постійної чи систематичної всебічної 
допомоги; 
2) комплексні –  полягають у скоординованій діяльності спеціалістів з 
метою забезпечення постійного або систематичного комплексного 
обслуговування; 
3) комплексні спеціалізовані послуги – надаються окремій категорії 
отримувачів соціальних послуг; 
4) допоміжні – надаються у вигляді матеріальної допомоги. 
 Це можуть бути продукти харчування, предмети та засоби особистої 
гігієни, санітарно-гігієнічні мийні засоби, засоби догляду, одяг, взуття та інші 
предмети першої необхідності, організація харчування, забезпечення паливом 
тощо), а також технічні послуги (транспортні послуги, усний переклад на 
жестову мову тощо)» [12, с. 56]. 
Соціальні послуги можуть надаватися: 
1) за місцем проживання або перебування одержувача; 
18 
 
2) у закладі надавача послуг стаціонарно –  на умовах цілодобового 
перебування або проживання отримувача з наданням харчування та житла або 
напівстаціонарно – у визначений час доби; 
3) за місцем проживання отримувача послуг поза місцем проживання та 
приміщення виконавця послуг, у тому числі на вулиці. 
Соціальні послуги залежно від терміну надання послуг поділяються на: 
«1) екстрені – надається терміново (протягом 24 годин) у зв’язку з 
обставинами, що загрожують життю та/або здоров’ю отримувача такої послуги; 
2) постійні – надаються не рідше одного разу на місяць на строк більше 
року; 
3) тимчасові – надаються не рідше одного разу на місяць протягом року; 
4) одноразові –  носять одноразовий характер» [6].  
Ураховуючи вищеописане, вбачається, що для підвищення якості надання 
соціальних послуг необхідна поява нових суб’єктів надання таких послуг, що 
призведене до конкуренції на ринку та підвищить рівень надання соціальних 
послуг. 
У зв’язку з реформою децентралізації основним осередком організації та 
надання соціальних послуг стали територіальні громади (громади великих міст 
та об’єднані територіальні громади, що можуть включати невеликі міста, селища 
міського і сільського типу).  
Повноваження територіальних громад щодо забезпечення надання 
соціальних послуг закріплено в ст. 34 Закону України Про місцеве 
самоврядування в Україні [13].  
Т. Спіріна слушно наголошує на важливості «виокремлення соціальних 
послуг (сукупність заходів, спрямованих на допомогу особам, які опинилися у 
складній життєвій ситуації і не можуть її подолати самостійно, з метою 
вирішення своїх життєвих проблем) та адміністративних послуг (здійснення 
повноважень суб’єкта надання адміністративних послуг за розпорядженням 
19 
 
фізичної або юридичної особи, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав 
та/або обов’язків цієї особи відповідно до норм законодавства)» [14, c. 105].  
Відповідні служби, структурні підрозділи та посадові особи виконавчих 
органів громад (відділи соціального захисту, служби у справах дітей, центри 
надання соціальних послуг, соціальні менеджери, фахівці із соціальної роботи) 
мають виявляти осіб та сімей, котрі потребують соціальних послуг, проводити 
загальну оцінку потреб населення громади в соціальних послугах та формувати 
рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо соціальних програм, 
соціального замовлення та закупівлі конкретних соціальних послуг, вимог до 
організацій – надавачів послуг.  
Визначення потреб населення територіальної громади у сфері соціальних 
послуг здійснюється щорічно шляхом збору, аналізу та упорядкування 
документів щодо соціально – демографічних даних щодо особливо незахищених 
верств населення; на основі вивчення результатів оцінки потреб у соціальних 
послугах; та інформації про надавачів соціальних послуг та їх можливості. 
Слід зазначити, що основною метою оцінки потреб територіальної громади 
є якість організації та надання соціальних послуг. Щоб провести оцінку потреб 
громади, як і в будь – якому дослідженні, необхідно визначити тип потреб, які 
необхідно задовольнити.Р. Сопко визначає такі типи потреб отримувачів послуг: 
«нормативна потреба – конкретні стандарти, норми, рівні; потреба, що 
відчувається –  потреба, яка безпосередньо усвідомлюється людьми; виражена 
потреба – визначається на основі кількості осіб, яких вона стосується; 
порівняльна потреба – визначається на основі порівняння потреб тих людей, для 
яких вона не актуальна. Оцінка потреб громади – це соціологічне дослідження, 
яке проводиться або уповноваженим органом, або на замовлення інституту 
громадянського суспільства» [15, с. 173]. 
Безумовно, основними суб’єктами надання соціальних послуг є спеціалісти 
із соціальної роботи, представники органів державної влади, недержавного 
20 
 
сектору, експерти та представники громадськості. Саме фахівці із соціальної 
роботи здійснюють: 
« –  регулювання, стимулювання соціальних ініціатив; 
– здійснюють роботу з розробки та реалізації соціальних програм і 
проектів, налагодження партнерської взаємодії з органами державної влади 
різних рівнів, вузькоспеціалізованими соціальними службами, установами та 
організаціями державної та недержавної форм власності, структурами, 
внутрішньосоціальними групами для ефективної роботи з метою покращення 
умов життя населення, задоволення потреб та вирішення проблем мешканців 
ґміни; 
– організовують процес надання комплексних соціальних послуг 
відповідно до потреб клієнтів» [16, c. 87]. 
Слід наголосити, що фахівці із соціальної роботи, що працюють в 
територіальних громадах, беруть участь в оцінці потреб отримувачів соціальних 
послуг та у формуванні індивідуальних планів їх надання, здійснюють ведення 
випадку, безпосередньо надають деякі послуги та координують дії отримувачів 
та надавачів соціальних послуг (Рис. 1).  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 1. Фахівець з соціальної роботи в громаді [8, c. 119] 
21 
 
 
Таким чином, фахівці із соціальної роботи відіграють ключову роль у 
визначенні стратегій надання соціальних послуг як на рівні громади, так і 
окремих випадків отримувачів, а отже важливим є дотримання ними сучасних, 
науково обґрунтованих та ефективних стратегій надання соціальних послуг. 
Підсумовуючи слід зазначити, що загалом інтегрована система надання 
соціальних послуг є високоефективним підходом до організації надання 
соціальних послуг і задоволення потреб громадян. Її суть в узгодженні 
координації дій і заходів суб’єктів різних рівнів управління. Інтеграція в процесі 
надання соціальних послуг спрямована на партнерство, за якого різні установи 
мають змогу розвиватися й досягати різних цілей. 
 
1.3. Світовий досвід запровадження моделей інтегрованих соціальних 
послуг 
Поки що в Україні не набула значної популярності практика інтегрованих 
соціальних послуг в територіальних громадах, що можна пояснити її відносною 
новизною. Однак вважаємо, що існує реальні перспективи для їх поширення. 
Оскільки як наголошувалося для України важливим є рівняння на європейські 
стандарти, тому важливо проаналізувати досвід Європейської спільноти 
запровадження інтегрованих соціальних послуг. 
Слід зазначити, що на рівні ЄС соціальні послуги визначаються в 
найширшому значенні. Соціальні послуги визначаються як «усі види діяльності, 
спрямовані на сприяння соціальній, економічній та територіальній єдності, 
високому рівню зайнятості, соціальному залученню та економічному зростанню» 
[17]. Важливими функціями соціальних служб є профілактика та соціальна 
інклюзія, які найчастіше охоплюють все населення, незалежно від його 
забезпеченості та доходів, і спрямовані на підвищення якості життя та 
забезпечення соціального захисту населення. 
22 
 
В європейських країнах соціальні послуги інтегровані за різними 
напрямками, а саме [5, c. 555]: 
«1. Горизонтальна інтеграція: 
– орієнтація на соціальну категорію чи групу бенефіціарів (послуги для 
жінок, молоді, людей з обмеженими можливостями тощо); 
– поєднання з персональними (індивідуальними) соціальними послугами 
(психологічний супровід); 
– оцінка потреб домогосподарства/багатодітної сім’ї; 
– швидкий доступ до соціальних послуг; 
– близькість до місця розташування за рівнем соціального обслуговування 
та клієнтоорієнтованістю; 
– співпраця між різними секторами у сфері послуг (приватні, некомерційні, 
органи місцевого самоврядування). 
2. Вертикальна інтеграція: 
– уряд встановлює стандарти (критерії) якості, відповідності/перевірки; 
– централізований (частковий) розподіл державою відповідних ресурсів 
залежно від делегованої юридичної відповідальності; 
– координація та взаємодія з програмами готівкових розрахунків 
(забезпечуються децентралізованими державними установами). 
3. Місцеве/регіональне звітування перед громадянами спрямоване на: 
– покращення якості і задоволеності у громадах; 
– універсальний доступ (можливе введення плати для більш заможних 
категорій); 
– рівень соціального обслуговування на основі складності; 
– клієнтоорієнтовані послуги [5, c. 556]. 
Світовою практикою доведено, що інтеграція на рівні громад буде може 
бути успішною та ефективною за умови виконання інтеграційних завдань та 
формування моделі інтегрованих соціальних послуг. Такими інтеграційними 
23 
 
завданнями є: інтеграція врядування, інтегрована стратегія, інтегровані процеси 
та інтегровані технології (Рис. 2) 1. Інтеграція управління –  забезпечення роботи 
всіх компонентів системи. Основним завданням цього етапу є формування 
організаційної структури управління та структурних підрозділів, на які 
покладено виконання функції визначення потреб у плануванні та управлінні 
сферою соціального захисту населення.  
2. Інтегрована стратегія – процес узгодження політики та програм, які 
мають взаємопов’язані цілі. Це загальний концептуальний та адміністративний 
підхід до організації та реалізації заходів соціального захисту як вертикально в 
межах одного сектора, так і горизонтально між кількома секторами3. Інтегровані 
процеси – процеси, визначені або розроблені під час інтеграції, та прийняті 
правила та процедури їх застосування в процесі організації надання послуг 
конкретній особі.  
4. Інтегровані технології (зокрема інтеграція фронт – офісу), використання 
тих технологій, які є інструментами інтеграції, наприклад, широке використання 
фронт–офісу або створення так званого «єдиного вікна» для потреб системи 
захисту та організації надання соціальних послуг. Використання технології кейс  
менеджменту, оцінки потреб особи чи родини, є основою для взаємодії різних 
постачальників послуг [18, с. 25-26]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 2. Концептуальні засади інтеграції [19]. 
24 
 
Основними елементами системи інтегрованих соціальних послуг на 
європейському рівні є: ведення справ (кейс – менеджмент) та соціальна робота; 
соціальне планування та міжвідомче інституційне співробітництво; інтеграція на 
фізичному рівні за принципом «одне вікно» або немає «не тих дверей»; інтеграція 
на рівні державних програм і стратегій; інтеграція на рівні управління 
державними ресурсами; інтеграція ІТ та статистичних систем. Розглянемо деякі 
з цих елементів докладніше. 
Так, кейс – менеджмент у соціальній роботі визначається як «метод, який 
полягає в оцінці ситуації та потреб клієнта, визначенні цілей і плануванні заходів 
щодо їх досягнення, моніторингу та оцінці результатів роботи. Метою кейс-
менеджменту є вдосконалення якості та забезпеченні економічно обґрунтованої 
вартості необхідних послуг, а також надання бенефіціару необхідної 
індивідуальної підтримки для продовження життя у власній громаді» [20, c. 98]. 
Метод кейс – менеджменту дає соціальним працівникам та іншим 
фахівцям, які працюють в одній або кількох організаціях, можливість 
координувати свої зусилля в роботі з конкретним випадком. [21, с. 8]. 
Серед різноманітних програмних умов, назв, парадигм і цілей кейс-
менеджмент виділяється низкою особливостей [21, с. 9]: 
1) наявність особистісно орієнтованих послуг; 
2) пріоритетність відносин соціального працівника з клієнтом; 
3) використання підходу «людина в оточенні»; 
4) орієнтація на сильні сторони; 
5) спільна робота в команді; 
6) втручання на мікро–, мезо–  та макрорівнях. 
Також зауважимо, що в науковій літературі виділяють чотири основні 
моделі ведення випадку: модель інтенсивного втручання (Assertive Community 
Healing Model та Intensive Case Management), клінічну модель (Clinical Case 
Management), модель сильних сторін (Strengths – Based Case Ma nagement), 
25 
 
універсальна брокерська модель (Brokerage / Generalist Model). Проте етапи 
роботи кейс – менеджера з клієнтом однакові в усіх моделях: «встановлення 
контакту, оцінка ситуації клієнта, планування, реалізація плану та моніторинг, 
оцінка результатів, завершення» [20, c. 99]. 
Соціальне планування та інституційна взаємодія служб забезпечує 
функціонування інтегрованих соціальних служб як комплексу спеціалізованих 
соціальних служб, які створюються відповідно до потреб членів громади та 
реалізують окремі напрями соціальної роботи, спрямовані на реалізацію цільових 
соціально – педагогічних заходів по роботі з сім’ями з дітьми на інтегрованій 
основі з метою відновлення їх здатності повноцінно функціонувати та 
задовольняти потреби розвитку дитини/дітей. Важливими передумовами для 
створення інтегрованих соціальних послуг також є: «створення прозорої, 
зрозумілої взаємодії різних державних служб, які надають допомогу громадянам; 
зростаюча потреба у покращенні якості надання послуг та об’єднанні всіх 
державних структур та державних установ в єдину модель надання соціальних 
послуг; відсутність свідомої та планомірної взаємодії в процесі надання 
соціальних послуг призводить до того, що потреби громадян не 
задовольняються» [9, с.194]. 
Інтегровані соціальні служби через діяльність спеціалізованих соціальних 
служб як структурних підрозділів можуть реалізовувати соціальні послуги на 
рівні: «громади (акції, рекламно – інформаційні кампанії, масові просвітницькі та 
профілактичні заходи тощо); групи (школа свідомого батьківства, тренінги, 
волонтерські групи тощо); (консультації, бесіди, інформація тощо)» [9, с. 194]. 
Таким чином, позитивний світовий досвід доводить, що успішною та 
ефективною інтеграція на рівні громад можлива через послідовне здійснення 
п’яти інтеграційних завдань: інтеграції врядування, інтеграції стратегій, 
інтеграції процесів, інтеграції технологій, спільного використання наявного 
спектру послуг. 
26 
 
РОЗДІЛ 2. Аналіз діяльності територіальних громад в Україні та 
ефективність запровадження моделі  інтегрованих соціальних послуг 
 
2.1. Сучасний стан процесу децентралізації влади та реформування 
місцевого самоврядування 
В Основному Законі України [22] європейський та євроатлантичний курс 
України проголошено головним стратегічним напрямом внутрішнього та 
зовнішньополітичного розвитку України. У сучасному європейському 
будівництві глобалізація міжнародних відносин відіграє значну роль. Одним із 
наслідків глобалізації є тенденція до регіоналізації як відносин, так і самих 
держав. Там, де держава не обтяжена різними регіональними ризиками, його 
внутрішня стабільність впливає позитивно на міжнародні активність і авторитет 
[23, с. 13]. Це визначає необхідність постійного вдосконалення парадигми 
громадського управління, що є суттєвою проблемою всіх сучасних держав. 
В історії людства невідомо випадків добровільної передачі своїх функцій 
носіями влади суб’єктам, які наділялися цією владою. Найбільш «м’які» випадки 
переходу від централізованої влади до самоврядування спостерігалися під час 
загрози дуже різких суспільних сутичок. Зокрема, в країнах, що розвиваються, 
небажання уряду ділитися владою призводить до того, що центральна влада 
перетворює органи місцевого самоврядування на свої неформальні структури або 
паралельно формує свої власні вертикальні адміністративні структури. 
Враховуючи те, що політики централізації здебільшого призводить до етнічного 
сепаратизму, у країнах зі складним етнічним складом було вжито заходів для 
вирішення цього питання в законодавчому порядку.  
Починаючи з другої половини ХХ століття, досвід державного будівництва 
переважно країн потрапляє на період нових реформ. Регіональні реформи в Італії 
у 70 – х роках, закони про децентралізацію у Франції у 80-90-их рр., розширення 
регіональних та місцевих автономій у Великій Британії у 90-их рр., здійснення 
27 
 
відповідних реформ у Східній Європі у 80-90-их рр. ознаменувало початок нової 
доби у цій сфері [24, с.69]. Реформи також значно впливають на пострадянські 
країни, які здобули незалежність. 
Децентралізація є складним політико – правовим явищем та невід’ємним 
елементом процесу функціонування будь – якої держави, що базується на засадах 
правової та демократичної держави [25, с. 24]. Поняття децентралізації 
згадується у ст. 132 Конституції України, де зазначено, що «територіальний 
устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, 
поєднанні централізації і децентралізації у здійсненні державної влади» [22]. 
На міжнародному рівні важливим документом, що регулює питання 
місцевого самоврядування та децентралізації, є Європейська рамкова конвенція 
про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або 
територіальними органами влади, яка набула чинності в Україні в 1993 році. 
Конвенція визнає право місцевих і регіональні органи влади співпрацювати за 
межами країни в межах своїх кордонів. внутрішні компетенції у сфері створення 
органів транскордонного співробітництва між громадами, регіонального, 
міського та сільського розвитку, охорони навколишнього середовища, 
удосконалення діяльності комунальних і муніципальних служб, а також 
взаємодопомоги у надзвичайних ситуаціях [26]. 
Згодом, у 1997 році, Україна підписала Європейську хартію місцевого 
самоврядування, але навіть сьогодні національне законодавство не відповідає 
європейським стандартам. 
Насамперед, це стосується проблеми децентралізації влади, запровадження 
ефективної моделі місцевого та регіонального самоврядування [27, с. 83-84]. 
Децентралізація є основою територіального розвитку шляхом створення 
реального народовладдя в Україні. 
Слід звернути увагу, що необхідність проведення реформи 
адміністративно-територіального устрою та децентралізації влади в Україні 
28 
 
обговорювалася протягом усього періоду незалежності. Розроблялися проекти 
адміністративно – територіальної реформи, але не один із них не був 
реалізований, оскільки наштовхувався на активний опір місцевих еліт. У 
практичну площину реформи перейшли після Розпорядження Кабінету Міністрів 
№ 333-р, яким було ухвалено Концепцію реформування місцевого 
самоврядування та територіальної організації влади в Україні [28].  
У вступній частині Концепції перелічені основні проблеми, що 
обумовлюють об’єктивну необхідність реформування місцевого 
самоврядування. Слід наголосити, що в Концепції йдеться саме про 
реформування органів місцевого самоврядування, а питання реформування 
виконавчих органів державної влади не розглядається, хоча абсолютно 
зрозуміло, що розширення повноважень органів місцевого самоврядування може 
бути реалізовано лише за рахунок повноважень органів виконавчої влади на 
місцях. Попередні проекти реформ, як правило, передбачали реформування 
системи виконавчої влади, що зустрічало активний опір співробітників цих 
органів. 
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» [29] наділив 
органи місцевого самоврядування значними повноваженнями. Але більшість 
незначних за розмірами та кількістю жителів територіальних громад не в змозі їх 
реалізовувати, що призвело до фактичної передачі частини їх повноважень на 
рівень району, а отже, вже виконавчим органам влади, а не органам місцевого 
самоврядування. Справа в тому, що на районному рівні в Україні існують районні 
ради депутатів, але вони не формують виконавчих органів влади, а лише апарат 
ради, що забезпечує функціонування самої ради. Виконавчим органом на рівні 
району є районну державну адміністрацію, яка чітко вписана у вертикаль 
виконавчої влади. Виконавчі органи місцевого самоврядування на рівні району 
та області в Україні відсутні, населенням обираються лише представницькі – 
ради депутатів.  
29 
 
Таким чином, місцеве самоврядування в Україні реально представлене 
виключно на базовому рівні – на рівні територіальної громади. Тому абсолютно 
логічно, що реформа територіальної організації влади розпочалася в Україні, як і 
в більшості європейських держав, із добровільного об’єднання громад. 
Загалом однією з відмінних рис розвитку сучасних демократично 
організованих територіальних громад є децентралізація процесів їхнього 
функціонування, тобто здійснення певного ступеня державної влади суб’єктами, 
незалежними від держави, шляхом передачі їм значних повноважень та бюджетів 
з тією метою, щоб якнайбільше повноважень мали ті органи, які ближчі до людей, 
де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно. Також процес 
передачі влади на рівень територіальних громад і, як наслідок, зміцнення 
потенціалу місцевого самоврядування, розширення його влади є об’єктивною 
основою для децентралізації і в тому Водночас є невід’ємною частиною процесів 
проведення реформ територіальної організації влади.  
Територіальна громада – «добровільна, самоврядна, некомерційна 
організація, яка розміщена в межах села, селища, міста, яка є самостійною. 
Адміністративно – територіальною одиницею, що має один адміністративний 
центр – сільська, селищна, міська рада» [29]. Основна мета територіальної 
громади – забезпечити кошти для існування мешканців конкретної території та 
вирішення всіх питань місцевого значення. 
Слід відзначити, що на початок реформи, квітень 2014 року, загалом у 
країні існувало 11 338 територіальних громад. Кабінетом міністрів України було 
прийнято «Концепцію реформування місцевого самоврядування та 
територіальної організації влади в Україні» [28] та розроблено «Методику 
формування самодостатніх територіальних громад» [30]. 
 Концепція передбачала створення 1500 самодостатніх ефективних 
об’єднаних громад.  
30 
 
Для створення самодостатніх громад, для об’єднання їх ресурсів, для 
вирішення місцевих проблем на першому етапі реформи було прийнято такі 
закони: «Про співробітництво територіальних громад» [31], «Про добровільне 
об’єднання територіальних громад» [32], «Про зміни до Бюджетного 
кодексу»[33]. Обласними державними адміністраціями було розроблено, а 
радами депутатів затверджено перспективні плани об’єднання територіальних 
громад по областях.  
Закон України «Про співробітництво територіальних громад» [31] створив 
умови для реалізації в Україні п’яти юридично закріплених форм 
співробітництва, що стало особливо актуальним у процесі децентралізації, коли 
важливі повноваження виконавчої влади передаються місцевому 
самоврядуванню за умови, що воно спроможне реалізувати їх. 
Наприклад, передача повноважень від Державної архітектурно-будівельної 
інспекції до органів місцевого самоврядування передбачає створення власного 
бюро, у якому має працювати сертифікований архітектор.  
Більшість сільських громад не може створити і утримувати таке бюро, але 
вони можуть зробити це в рамках співпраці. Закон України «Про добровільне 
об’єднання територіальних громад» [32] став фактично головним інструментом 
реформи.  
Стан процесу децентралізації влади та реформування місцевого 
самоврядування в Україні продовжує розвиватися. Зазначені реформи 
розпочалися в 2014 році і були спрямовані на передачу більшої кількості 
повноважень з центрального рівня влади до місцевих органів самоврядування, з 
метою зміцнення демократії, підвищення ефективності управління та 
забезпечення розвитку регіонів. 
Одним з головних досягнень реформи стало створення об’єднаних 
територіальних громад (ОТГ), хоча динаміка їх формування стала найбільш 
активною наприкінці завершення добровільного періоду об’єднання (Рис. 1). 
31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 1 Динаміка формування об’єднаних територіальних громад [34] 
 
Зараз в Україні вже створено 1469 ОТГ, що об’єднують сусідні сільські, 
селищні та міські ради. Це дозволило скоротити адміністративний поділ країни 
(Рис. 2)   та зблизити владу з громадянами. Об’єднання дозволило громадам 
залучати більше ресурсів, ефективніше вирішувати проблеми та здійснювати 
розвиток своїх територій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис. 2 Україна. Нова система адміністративно – територіального устрою  [35] 
32 
 
Зауважимо, що процес формування територіальних громад не був 
однаковим в межах областей України. На Рис. 3 можна побачити, що серед 
лідерів Житомирська, Дніпропетровська, Хмельницька, Чернігівська та 
Запорізька області, тоді Київська, Вінницька, Львівська, Закарпатська, 
Кіровоградська області не мали таких успіхів у сфері реалізації реформи 
децентралізації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
Рис. 3 Рейтинг областей щодо формування спроможних громад в Україні [34] 
33 
 
 
Також триває процес децентралізації фінансів. Зокрема, частка податкових 
надходжень, що залишається на місцевому рівні, збільшилась, що дозволяє 
громадам самостійніше планувати та фінансувати свої розвиткові проекти. 
Незважаючи на позитивні зміни, є деякі виклики та завдання, які 
потребують уваги. Наприклад, деякі громади мають обмежені ресурси та 
необхідно забезпечити їм додаткову підтримку для здійснення своїх функцій. 
Також існує потреба в підвищенні кваліфікації та розвитку кадрів у місцевих 
органах самоврядування, забезпеченні прозорості та відповідальності в 
управлінні місцевими ресурсами, а також вдосконаленні механізмів контролю за 
діяльністю органів місцевого самоврядування. 
Уряд України продовжує підтримувати реформи децентралізації та 
місцевого самоврядування шляхом надання фінансової та консультативної 
підтримки громадам. Також проводяться заходи з підвищення обізнаності та 
інформування громадян про права та можливості участі в прийнятті рішень на 
місцевому рівні. 
Важливо зазначити, що децентралізація влади та реформування місцевого 
самоврядування є довготривалим процесом, і його успіх залежить від постійної 
підтримки, залучення громадян до управління та розвитку їх активної 
громадянської позиції. Ці реформи спрямовані на побудову сильних та 
самостійних громад, які здатні вирішувати свої проблеми та сприяти сталому 
розвитку країни. 
 
2.2. Сучасний стан  запровадження моделі  інтегрованих соціальних 
послуг  в Україні за 2019 – 2022 роки  
Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної 
організації влади в Україні [28; 36] передбачено надання соціальних послуг на 
34 
 
базовому рівні – територіальних громад. Реалізується це через децентралізацію 
управління у сфері надання соціальних послуг : 
– створення центрів надання соціальних послуг у форматі «Прозорий офіс» 
у містах обласних центрів та містах обласного значення; 
– передача повноважень з надання соціальних послуг з районного рівня на 
рівень ОТГ; 
– адміністрування соціальних послуг шляхом створення фронт – офісів та 
бек – офісів в ОТГ. 
Відзначимо той факт, що початком розвитку інтегрованих послуг можна 
вважати проект Європейського Союзу «Розвиток інтегрованих соціальних послуг 
для вразливих сімей і дітей» [37; 38], що відповідно до потреб мешканців громади 
створено спеціалізовані соціальні служби, спрямовані на надання адресної 
допомоги сім’ям та дітям у подоланні складних життєвих ситуацій. 
У 2016 році Офіс соціально – політичного розвитку на замовлення 
ЮНІСЕФ провів комплексне дослідження «Аналіз процесів реформування 
соціальної сфери в Україні» [39]. У рамках цього дослідження визначено 
системні проблеми реформування та сформульовано пропозиції щодо подальших 
дій у сфері реформування соціальних послуг. Серед концепцій, запропонованих 
у результаті дослідження, була модель інтегрованої системи соціального сектора 
як інструменту людського розвитку. Тоді в рамках проекту «Підходи до 
соціального реформування: від інновацій до традицій» фахівці Бюро спільно з 
низкою наукових установ та аналітичних центрів розробили інтегровану модель 
соціального сектору та індикатори її реалізації. Модель враховує успішний досвід 
реформування системи соціального захисту та надання адміністративних послуг 
у регіонах, зокрема в Одесі та Вінниці. Розроблено практичні рекомендації щодо 
впровадження інтегрованої моделі на державному та місцевому рівнях. 
Значний вплив на забезпечення цього процесу мали соціальні проекти, які 
реалізовували в Україні державні та неурядові організації за підтримки 
35 
 
міжнародних донорських організацій. Наприкінці 2017 року, в контексті реформ 
децентралізації та деінституціалізації, Міністерство соціальної політики України 
розпочало підготовку нової концепції цілісної системи соціального захисту 
населення на рівні ОТГ. Цьому сприяла співпраця з міжнародною 
консалтинговою компанією з розвитку Oxford Policy Management (OPM) та 
Міжнародною благодійною організацією «Партнерство для кожної дитини» за 
підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). 
Перспективна модель організації надання соціальних послуг передбачає 
декілька етапів: щорічне визначення потреб населення адміністративно-
територіальної одиниці у сфері соціальних послуг; затвердження переліку 
першочергових послуг, планування необхідних видатків у місцевих бюджетах; 
надання послуг через мережу муніципальних і недержавних утворень (реалізація 
соціального замовлення); моніторинг, контроль та оцінка соціальних послуг [40]. 
Зауважимо, що в рамках Програми ООН з реконструкції та розбудови миру 
розроблено чотири моделі інтегрованих соціальних послуг для Біловодської [41], 
Білокуракинської [42], Волноваської [43] та Соледарської [44] громад за 
фінансової підтримки Європейського Союзу. Важливими причинами для 
створення моделей стали налагодження прозорої, зрозумілої взаємодії різних 
державних інституцій, що надають допомогу громадянам, та зростаюча потреба 
у покращенні якості послуг, що надаються. 
Це означає, що до 2021 року існувала розгалужена мережа районних та 
обласних закладів соціального обслуговування населення з добре налагодженими 
соціально-фінансовими та економічними зв’язками, відомими ще за радянських 
часів. Створені спілки регулювалися законодавством України, але в них були 
відсутні ознаки самоорганізації [45, с. 149]. Діючий до 2021 року та 
супроводжуючи реалізацію соціальної політики в державі механізм зв’язку 
Зведеного бюджету України з соціальними фондами та структурами був 
36 
 
дешевшим для бюджетів, але обмежував територіальні громади у контролі та 
впливі на процес надання соціальних послуг населенню [46]. 
Тобто було оптимізовано утримання установ соціального захисту, але 
змінилася якість інституту соціального захисту громадян. При централізованому 
підході соціальна послуга надається клієнту за умови повного дотримання ним 
норм, що дають право на соціальні пільги з одного боку та документального 
підтвердження заявленого соціальною службою статусу з іншого. Адже кожен 
громадянин має свої унікальні умови соціально-економічної поведінки та право 
на соціальну допомогу в державі. Проте деякі громадяни можуть вдаватися до 
соціальної девіації, що негативно позначається на фінансовій спроможності 
громади та держави. Територіальні громади в умовах децентралізації влади 
враховують і обліковують кожного мешканця відповідно до його поточних 
потреб у будь-який момент часу, контролюючи його соціальну відповідальність. 
Тому громада зацікавлена у швидкому виявленні винних у порушенні 
встановлених норм соціального співіснування задля збереження власних 
фінансів та збереження працездатного стану. 
За період з 2019 по 2022 роки в Україні було зроблено деякий прогрес у 
запровадженні моделі інтегрованих соціальних послуг. Основними 
досягненнями в цьому напрямку є: 
Створення і розвиток центрів надання інтегрованих соціальних послуг 
(ЦНІСП): За цей період було створено понад ряд ЦНІСП, що забезпечує 
населення доступом до комплексних соціальних послуг на місцях. Ці центри 
працюють в різних регіонах країни і надають різноманітні соціальні послуги, 
спрямовані на задоволення потреб громадян. 
Розширення спектру послуг: ЦНІСП необхідні для надання широкого 
спектру соціальних послуг, і протягом 2019-2022 років було впроваджено нові 
напрями роботи центрів. Зокрема, в центрах почали надавати соціально-
37 
 
психологічну допомогу, медичну допомогу, консультування щодо 
працевлаштування та підприємництва, а також послуги для дітей та молоді [47]. 
Електронна система «Єдине вікно»: З метою полегшення доступу громадян 
до інформації про соціальні послуги та процедури їх отримання, була 
впроваджена електронна система «Єдине вікно». Ця система дозволяє 
громадянам отримувати інформацію про доступні послуги, заповнювати онлайн-
заявки та отримувати відповіді на свої запитання. 
Незважаючи на досягнуті успіхи, у реалізації моделі інтегрованих 
соціальних послуг існують деякі виклики. До них відносяться недостатнє 
фінансування ЦНІСП, необхідність розробки нормативно-правових актів, 
підвищення кваліфікації фахівців, забезпечення координації та співпраці між 
різними організаційними одиницями та дублювання послуг. Для успішного 
впровадження моделі інтегрованих соціальних послуг в Україні необхідно 
подальше удосконалення та вдосконалення роботи з урахуванням виявлених 
проблем. 
Важливим кроком у цьому процесі є забезпечення стабільного 
фінансування ЦНІСП, зокрема шляхом визначення необхідних коштів у 
державному бюджеті та розвитку механізмів фінансової підтримки. Крім того, 
необхідно зміцнювати кадровий потенціал фахівців, що працюють у ЦНІСП, 
через надання професійної підготовки, тренінгів та інших форм навчання. 
Також важливо підвищувати свідомість громадян про можливості та 
доступність інтегрованих соціальних послуг через проведення інформаційних 
кампаній, публікацію інформації в ЗМІ та інші комунікаційні заходи. 
Загалом, стан запровадження моделі інтегрованих соціальних послуг в 
Україні за період з 2019 по 2022 роки відображає позитивний прогрес, але 
потребує подальших зусиль для вирішення існуючих викликів та забезпечення 
ефективного функціонування цієї моделі. 
38 
 
2.3. Характеристика напрямів розвитку інтегрованих соціальних 
послуг  
Інтегровані соціальні послуги можна охарактеризувати як підхід до 
надання соціальної підтримки та послуг, який поєднує різні види допомоги та 
ресурси для забезпечення більш комплексної відповіді на потреби вразливих 
категорій осіб. Це організаційна стратегія, спрямована на об’єднання різних 
соціальних послуг і ресурсів в одній системі з метою надання більш ефективної 
та скоординованої підтримки особам, які її потребують. 
Пакетні послуги є взаємними та спрямовані на забезпечення економічного 
успіху, покращення потенціалу та підвищення рівня задоволеності користувачів 
і постачальників послуг. Засоби досягнення цього включають зменшення 
неефективності системи, підвищення безперервності, швидкості, покращення 
надання послуг під час надання допомоги та розширення прав отримувачів 
послуг. Це сукупність послуг, доступних певним групам населення на даній 
географічній території або населенню територіальної громади, які об’єднані в 
структурі одного органу прийняття рішень (однієї служби чи організації) [48, c. 
78]. 
Інтегровані соціальні послуги можуть включати такі компоненти: 
– соціальні послуги: надання допомоги в сфері працевлаштування, житла, 
медичного обслуговування, освіти, допомоги у випадку насильства тощо; 
– соціальне консультування: надання інформації, порад та підтримки в 
різних сферах життя, таких як сімейні відносини, фінанси, освіта; 
– координація послуг: забезпечення зв’язку та співпраці між різними 
службами та організаціями з метою забезпечення ефективної інтеграції та 
підтримки клієнтів;  
– індивідуальний підхід: врахування особливих потреб і ситуацій кожної 
людини з метою надання належної та адаптованої підтримки; 
39 
 
– система реферування: спрощення процесу отримання доступу до різних 
послуг шляхом забезпечення швидкого та ефективного направлення клієнтів до 
відповідних ресурсів. 
Мета інтегрованих соціальних послуг полягає в тому, щоб забезпечити 
людям необхідну допомогу, щоб покращити їх якість життя, сприяти їх 
самостійності, соціальній інклюзії та відновленню. Інтеграція соціальних послуг 
дозволяє зменшити фрагментацію та дублювання послуг, що можуть виникати 
при розподілі допомоги різними організаціями, і сприяє більш координованому 
та цілеспрямованому підходу. 
Основні переваги інтегрованих соціальних послуг включають наступне: 
1. Забезпечення цілісності та комплексності: інтегровані послуги 
забезпечують доступ до різних видів допомоги, що враховують потреби людей у 
всіх аспектах їхнього життя, допомагають розробити імовірні плани і стратегії 
для досягнення покращення. 
2. Покращена координація та співпраця: інтеграція різних служб сприяє 
кращій комунікації та співпраці між організаціями, що допомагає уникнути 
дублювання послуг, заповнити прогалини в підтримці та забезпечити більш 
ефективне використання ресурсів. 
3. Зручний доступ до послуг: інтегровані соціальні послуги забезпечують 
більш простий та зрозумілий шлях для людей, що шукають допомогу, оскільки 
вони можуть звертатись до одного центру або координатора, який направляє їх 
до потрібних ресурсів. 
4. Ефективне використання ресурсів: інтеграція підтримки дозволяє 
економити час, зусилля та кошти, забезпечуючи більш раціональне використання 
доступних ресурсів та запобігаючи подвійні витрати. 
5. Підвищення якості послуг: координація та інтеграція соціальних послуг 
сприяють підвищенню якості надання послуг шляхом забезпечення більш 
глибокого розуміння потреб та ситуацій клієнтів. Це дозволяє забезпечити більш 
40 
 
індивідуалізовану та належну підтримку, а також уникнути негативних наслідків 
внаслідок неспівпраці та розривів у наданні послуг. 
6. Інтегровані соціальні послуги застосовуються у різних галузях, 
включаючи соціальну роботу, охорону здоров’я, освіту, дитячий захист, 
програми інклюзії та багато інших. Вони можуть бути організовані через 
спеціалізовані центри, комунальні служби, мережі партнерів або онлайн-
платформи, що забезпечують доступ до різних послуг у зручний спосіб. 
Таким чином загальна ідея інтегрованих соціальних послуг полягає в тому, 
щоб забезпечити гармонійну та комплексну підтримку людям, які потребують 
соціальної допомоги, шляхом поєднання різних ресурсів та послуг. Це дозволяє 
створити більше зміцнене та підтримуюче середовище для людей, допомагаючи 
їм подолати труднощі, розвиватися та покращувати своє життя. 
Тоді як розвиток інтегрованих соціальних послуг передбачає розширення 
спектру послуг та покращення якості надання соціальної підтримки для 
громадян. Основними напрямками розвитку інтегрованих соціальних послуг є: 
Розширення обсягу послуг: Потреби та вимоги громадян змінюються з 
часом, тому необхідно розширювати спектр послуг, що надаються у ЦНІСП. Це 
може включати розвиток нових напрямків, таких як психологічна підтримка, 
консультування з питань трудової реабілітації та професійного розвитку, послуги 
забезпечення доступності середовища для людей з обмеженими можливостями 
та інші. 
Інтеграція соціальних послуг: Важливим напрямком розвитку є інтеграція 
різних соціальних послуг, щоб громадяни могли отримати комплексну підтримку 
з різних сфер життя. Наприклад, поєднання медичної допомоги з соціальною 
реабілітацією, поєднання освітніх послуг з психологічною підтримкою для дітей, 
які потребують особливої уваги. 
Розвиток електронних та інформаційних технологій: Використання 
сучасних технологій, таких як електронні платформи та додатки, може сприяти 
41 
 
полегшенню доступу громадян до інтегрованих соціальних послуг. Це може 
включати онлайн-консультування, електронний доступ до інформації про 
послуги та процедури, а також електронну систему запису на прийом. 
Забезпечення якості та оцінка результативності: Розвиток інтегрованих 
соціальних послуг потребує системи контролю та оцінки якості надання послуг. 
Важливо встановити стандарти якості та визначити механізми моніторингу, щоб 
переконатися, що соціальні послуги відповідають потребам громадян і мають 
позитивний вплив на їх життя. Оцінка результативності допомагає виявити 
сильні та слабкі сторони системи і розробити стратегії для подальшого 
вдосконалення. 
Розвиток партнерства та співпраці: Ефективне надання інтегрованих 
соціальних послуг потребує співпраці між різними організаціями, включаючи 
громадські організації, державні структури, бізнес-сектор та інші зацікавлені 
сторони. Розвиток партнерських відносин дозволяє забезпечити взаємодію та 
обмін досвідом, що сприяє покращенню якості та доступності послуг. 
Розширення охоплення та доступності: Одним з викликів є забезпечення 
рівного доступу до інтегрованих соціальних послуг для всіх громадян, незалежно 
від їх соціального статусу, місця проживання чи особливостей. Розвиток 
інфраструктури ЦНІСП та забезпечення розташування центрів у різних регіонах 
країни допомагає зменшити відстань та забезпечити доступність послуг. 
Загалом, розвиток інтегрованих соціальних послуг передбачає постійне 
вдосконалення та пристосування до змін у потребах громадян. Це вимагає 
співпраці між усіма зацікавленими сторонами, залучення інноваційних рішень та 
забезпечення якості та доступності послуг для всіх громадян. 
 
 
 
 
42 
 
РОЗДІЛ 3.Соціально-економічний проект щодо запровадження моделі 
інтегрованих соціальних послуг для осіб похилого віку, осіб з інвалідністю. 
“Все тільки починається” 
 
  3.1. Актуальність та опис реалізації програми соціального проекту 
“Все тільки починається” 
Інтегровані соціальні послуги – це підхід, який забезпечує комплексне 
надання соціальних послуг у громаді, який (крім соціального захисту) також 
включає інші напрями та інші види послуг, які надаються для покращення 
соціального благополуччя громади та її вразливих верств населення.  
Однією з таких категорій є особи похилого віку, особи з інвалідністю, які за 
віком/або за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду, не 
мають постійного місця проживання і не мають рідних, які відповідно до 
законодавства повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або втратили соціальні 
зв’язки з ними. В таких умовах дана категорія населення не лише втрачає 
можливість і сили самій забезпечувати собі проживання і вести догляд за собою, 
но вона також втрачає зв’язок з суспільством. Для згаданої категорії населення це 
одна з гострих проблем, яка потребує вирішення, адже очевидно, що проблемною  
стороною для осіб похилого віку, осіб з інвалідністю населення є забезпечення 
належного рівня життя, так і рівня надання медичної допомоги та консультацій. 
Згадані категорії населення корелюють та напряму впливають і залежать від 
процесу соціальної реінтеграції та адаптації осіб похилого віку, та осіб з 
інвалідністю. 
Про актуальність проекту та необхідність його впровадження в життя 
свідчать показники територіального центру надання соціальних послуг м. Черкаси. 
Звернемо увагу, що Черкаська територіальна громада створена 12 червня 
2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України, її площа 76.8 км².  
Черкаська ОТГ включає в себе 2 населені пункти місто Черкаси, яке є 
43 
 
адміністративним центром та село Оршанець. Чисельність населення громади 
складає 273533 особи [49]. 
Через вагомість проблеми комплексної підтримки вразливих категорій в 
положення територіального центру внесені зміни та утворено нове відділення 
тимчасового проживання, в якому було розпочато роботу з надання соціальних 
послуг тимчасового проживання особам похилого віку, особам з інвалідністю, які 
за віком/або за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду, не 
мають постійного місця проживання і не мають рідних, які відповідно до 
законодавства повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або втратили соціальні 
зв’язки з ними, до їх поселення в інтернатні заклади (терміном до чотирьох 
місяців). 
Станом на 01.01.2023 в територіальному центрі працює шість відділень з 
надання соціальних послуг: два відділення соціальної допомоги вдома, два 
відділення денного перебування, одне відділення організації надання адресної 
натуральної допомоги та одне відділення тимчасового проживання. 
З метою забезпечення  зручності та доступності соціальних послуг для 
громадян, соціальні послуги продовжують надавати в двох приміщеннях міста за 
адреса: вул. Пушкіна, 13 а,  вул. Гвардійська 7/5. 
Протягом 2022 року проведена робота по виявленню 6352 осіб, які 
потребували соціального обслуговування в територіальному центрі, з них 
отримали послуги 4176 осіб. Одночасно надано 1920 консультацій про послуги 
територіального центру телефоном та на особистому прийомі, здійснено 
більше 710 виїздів до громадян міста, з метою визначення їх потреби у 
соціальних послугах. 
Так, наприклад відділення тимчасового проживання, станом на 01.01.2023 
року обслужено 20 осіб, з них повна втрата рухомої активності –5 осіб, 
внутрішньо переміщених осіб – 11, осіб з інвалідністю – 9 [50].  
В даний час у відділенні мешкає 7 підопічних на безоплатній основі та  
44 
 
 1 – на диференційованій платі, всього – 8 осіб, з них повна втрата рухомої 
активності – 3 особи, внутрішньо переміщених осіб – 5, осіб з інвалідністю - 3. 
Мешканців відділення обслуговує персонал, в кількості 7 осіб. 
Фінансування статті «харчування» –  491776,00 грн., статті «медикаменти» 
7903,00 грн., харчування 1 підопічного на добу – 256,00 грн. Вартість утримання 
1 підопічного на платній основі становить 16265,10 гривень на місяць. Кількість 
проведених підопічними ліжко-днів у звітному періоді становить 1886 л/дні [50]. 
Завдяки благодійним організаціям відділення забезпечено бензиновим 
генератором, для використання у разі відсутності електроенергії.В зв’язку з 
вищезазначеним заплановано розширення відділення тимчасового проживання 
до 30 ліжко-місць, в зв’язку із збільшенням потенційних отримувачів соціальних 
послуг, які потребують стороннього цілодобового догляду, в тому числі 
внутрішньо переміщених осіб. 
Отже, в територіальному центрі опираючись на вказані статистичні дані 
було прийнято рішення про розширення відділення аби в наступному році він міг 
справитися з поставленою проблемою. В відділені є всі умови для комфортного 
проживання, але надати всі умови для проживання недостатньо, якщо йдеться 
про осіб похилого віку, або осіб з інвалідністю, то для них потрібно також 
сформувати можливості для адаптації в суспільство і життєві обставини з 
подальшою реінтеграцією в суспільство, наскільки це можливо.  
В територіальному центрі для досягнення вищезгаданої мети налагоджене 
співробітництво з таким проектом  як  «Університет ІІІ віку» який навчає, адаптує 
і просто збагачує дозвілля осіб похилого віку. В рамках цього проекту заходи 
направленні також в адаптацію та реінтеграцію, цільових груп населення. В 
основному можна виділити такі сторони, те що пов’язано  з здоров’ям, тобто 
фізична підтримка. А також те, що впливає на емоції, тобто моральна підтримка. 
І звичайно важлива роль відводиться професійно-трудовій стороні і соціальній 
підтримці. 
45 
 
Враховуючи вищевикладене, метою проекту є впровадження системи 
інтегрованих послуг для підтримки та стимуляції адаптації і реінтеграції в життя 
особі похилого віку, осіб з інвалідністю, які за віком/або за станом здоров’я 
потребують постійного стороннього догляду, не мають постійного місця 
проживання і не мають рідних, які відповідно до законодавства повинні 
забезпечити їм догляд і допомогу, або втратили соціальні зв’язки з ними, а також 
забезпечити захист базових потреб дітей.  
Виходячи з визначної мети, завданнями проекту є наступні:  
1) покращити існуючі напрямки адаптації та реінтеграції даної категорії 
населення;  
2) введення нових напрямків, варіантів для адаптації та реінтеграції; 
3) проводити постійні опитування, моніторинг та аналіз різних показників 
особі похилого віку, осіб з інвалідністю, які за віком/або за станом здоров’я 
потребують постійного стороннього догляду.  Опираючись на дані підбирати для 
кожного індивідуально шляхи  адаптації і реінтеграції, а також пошук дозвілля;   
4) проводити стимулювання та сприяти підвищенню кваліфікації та 
навичок спеціалістів соціальних підрозділів та надавачів соціальних послуг, 
підвищення компетенції працівників територіального центру. 
Цільовою групою проекту є працівники територіального центру надання 
соціальних послуг м. Черкаси, інші надавачі соціальних послуг, піклувальники, 
працівники закладів догляду, особи похилого віку, особи з інвалідністю. 
Тоді як бенефіціарами проекту є особи похилого віку, особи з інвалідністю, 
які за віком/або за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду, 
не мають постійного місця проживання і не мають рідних, які відповідно до 
законодавства повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або втратили соціальні 
зв’язки з ними. 
 
 
46 
 
3.2. Механізм впровадження проекту “Все тільки починається” 
Етапи реалізації проекту наведено в таблиці, яка розкриває основні етапи 
проекту та заходи їх реалізації (табл. 3.1) 
Таблиця 3.1  
Етапи реалізації проекту та заходи 
№ Найменування Виконавці Строк Найменування 
заходу виконання показників 
виконання 
завдання 
1. Покращити рівень фізичного догляду а також спортивного дозвілля 
1. Організація Територіальний 3 рази на Кількість осіб похилого 
спортивної центр, спеціалісти в тиждень  віку, що скористалися 
програми, яка сфері спорту та даними можливостями  
направлена на фізичних вправ, 
боротьбу з працівники та 
остеоартритом спеціалісти закладів 
нижніх кінцівок для охорони здоров’я 
людей похилого віку. 
2. Організація співпраці Працівники та На регулярній Кількість осіб, показники 
з закладами охорони спеціалісти закладів основі яких будуть відображатися 
здоров’я, створенням охорони здоров’я, в електронному ресурсі. 
спільної електронної територіальний центр  
інформаційної бази 
для спрощування 
моніторингу стану 
осіб похилого віку та 
осіб з інвалідністю 
3. Переглянути існуючі Територіальний На регулярній Кількість осіб яких 
програми направлені центр, спеціалісти в основі вдасться залучити до 
на фізичну сфері спорту та спортивних програм 
активність, фізичних вправ, 
впровадити працівники та 
адаптовану фізичну спеціалісти закладів 
активність охорони здоров’я 
4. Розглянути Запрошені На регулярній Кількість осіб яких 
альтернативні, спеціалісти  основі вдасться залучити 
нетрадиційні заходи 
 
 
 
47 
 
 
Продовження таблиці 3.1 
2. Заходи підвищення рівня соціальної адаптації 
1. Організувати Територіальний На регулярній Функціонування сайту, 
створення спільного центр, міська/обласна основі кількість охоплених осіб. 
електронного рад, спеціалісти в 
ресурси для міста або сфері інтернету та IT 
області, який буде 
виконувати роль 
соціальної мережі 
для осіб похилого 
віку по місту/області  
2. Створення реальних Територіальний На регулярній Кількість осіб, що 
клубів для осіб центр, міська/обласна основі охоплено, та кількість 
похилого віку та осіб рад, волонтери клубів, заходів. 
з інвалідністю, 
організація 
соціальних заходів 
 
 
 
3. Професійно-трудова адаптація 
1. Залучення до Громадські 2-3 рази на Кількість осіб, що 
існуючих онлайн організації, тиждень охоплено. Кількість осіб 
курсів, реальних, волонтерські які змогли 
професійно-трудової організації працевлаштуватися. 
адаптації. 
 Розроблення нових 
курсів професійно-
трудової адаптації 
для осіб похилого 
віку, осіб з 
інвалідністю 
2. Співпраця з Громадські На регулярній Кількість осіб які змогли 
представниками організації, бізнес. основі працевлаштуватися. 
соціально 
відповідального 
бізнесу, шляхом 
забезпечення 
робочих місць для 
осіб похилого віку , 
та осіб з інвалідністю  
48 
 
 
Продовження таблиці 3.1 
4. Морально-емоційна адаптація 
1. Робота зі психологом  Громадські На регулярній Кількість осіб, в яких 
для осіб похилого організації, основі. спостерігається емоційна 
віку та осіб з волонтерські 2 рази на зміна в сторону адаптації 
інвалідністю. організації. тиждень та реінтеграції 
Територіальний 
центр 
2. Введення більшого Громадські На регулярній Кількість осіб, що 
спектру вільного організації, основі скористалися 
дозвілля, в тому волонтерські можливостями і дали 
числі організації. позитивний відгук  
використовуючи ПК Територіальний 
та інтернет. центр 
для осіб похилого 
віку та осіб з 
інвалідністю, 
 
Зміст діяльності: 1. Покращення рівня фізичного догляду, а також 
спортивного дозвілля. Фізичне здоров’я важлива складова для особистості будь 
якого віку, і будь-якого стану. Так, для людей похилого віку важливо займатися 
фізичними вправами, адже це  не травмуватися від випадкового падіння, також 
це діє морально, фізичні вправи викликають позитивні емоції. В рамках проекту 
пропонується ввести комплекс вправ направлених на допомогу  людям похилого 
віку з остеоартритом нижніх кінцівок покращити рухливість та підтримувати 
незалежне функціонування. Ідея полягає в тому, що комплекс вправ  повинен 
поєднує в собі 2 компоненти, що показали свою ефективність при ОА: фізична 
активність та навчання здорової поведінки. 
Комплекс вправ повинен бути орієнтований на доступність, простоту 
відтворення та включає восьми тижневу програму фізичної активності/зміни 
поведінки для людей похилого віку. 
Також в межах проекту пропонується онлайн навчання. Асинхронне 
онлайн-навчання складається з 5 модулів з використанням відео, слайдів, 
49 
 
зображення та інтерактивних тестових питань. Послуги, які повинен надавати 
цей комплекс. Заняття повинні проходять 3 рази на тиждень протягом 8 тижнів 
або 2 рази на тиждень протягом 12 тижнів (загалом 24 заняття). Заняття 
складаються з багатокомпонентних вправ, спрямованих на: 
1. Гнучкість. 
2. Аеробне тренування. 
3. Тренування сили/опору. 
4. Баланс. 
5. Санітарна освіта та самоконтроль для стійкої зміни поведінки. 
6. Індивідуальні плани медичного обслуговування після занять. 
Крім того, комплекс вправ повинен включати розминку і вправи на 
розтяжку/рівновагу, а також компонент групового вирішення проблем, який 
дуже важливий для підвищення впевненості учасників в їх здатності виконувати 
вправи безпечно і зберігати мотивацію для продовження фізично активного 
способу життя. 
Також одна із наших пропозицій опирається на створення спільної 
електронної інформаційної бази для спрощування моніторингу стану осіб 
похилого віку та осіб з інвалідністю, це дасть змогу спеціалістам з закладів 
охорони здоров’я бачити повну картину фізичного стану осіб, розроблення 
відповідного комплексу вправ під кожен показник, так і просто полегшить 
інформаційно-моніторинговий процес. Наступний захід це впровадження 
адаптованої фізичної активності в існуючі програми. 
В рамках проекту пропонується співпраця з організаторами, 
представниками існуючих фізичних програм для того, аби вони вносили деякі 
зміни або розробляли альтернативні  варіанти для осіб з інвалідністю. Також 
вбачається можливість для покращення фізичного і морального здоров’я шляхом 
використання нових, нетрадиційних способів. Як приклад територіальний центр 
може розглянути можливість співпраці в досліджуваній сфері з представниками 
50 
 
організації «Білий лотос» в м. Черкаси для того аби особи з інвалідністю та особи 
похилого віку змогли спробувати незвичайні фізичні практики. 
Виконавцями та місцями проведення можуть бути соціальні, громадські та 
волонтерські організації, наприклад:  
1) територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси ;  
2) спортивні заклади; 
3) заклади охорони здоров’я; 
4) департамент соціальної політики Черкаської міської ради . 
Фінансування від волонтерів, місцевих органів влади, закладів. 
2. Заходи підвищення рівня соціальної адаптації. Кожна особа є частинкою 
суспільства, громади, в якій вона живе і не хоче відчувати себе не самотньою в 
цій громаді, а мати соціальні зв’язки. Особливо ця проблема дуже гостра для 
людей похилого віку, яка з певних причин не може тримати зв’язок з рідними, 
або не хоче. 
Для того аби вирішити вказану проблему проектом пропонується створити 
електронний ресурс, який був єдиний між всіма закладами, які працюють і 
надають проживання  самотніми людьми похилого віку, по місту чи області. Цей 
електронний ресурс виконував би функцію чата чи соціальної мережі для людей 
похилого віку, які із-за певних обставин частково втратили можливості до 
соціалізації. Так, люди похилого віку зможуть знайти не тільки співрозмовника, 
вони будуть наближатися до соціальної адаптації попри можливі перепони, а 
також це допоможе  в навчанні опанування комп’ютера та інтернету (робота в цій 
сфері вже ведеться). 
Також якщо є можливість проводити реальні зустрічі осіб похилого віку, 
або осіб з інвалідністю для підтримки їх соціалізації, і організація різних 
соціальних заходів як, наприклад, спільні прогулянки по зеленим зонам Черкас. 
Виконавцями можуть бути соціальні, громадські та волонтерські організації, 
наприклад:  
51 
 
1) територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси ;  
2)  департамент соціальної політики Черкаської міської ради. 
Фінансування від волонтерів, місцевих органів влади, закладів. 
3. Професійно-трудова адаптація. Як вже зазначалось вище, вразливі 
мешканці Черкаської ОТГ хочуть бути частиною суспільства, вони не хочуть 
просто проживати життя, для цього їм потрібно відчуття потрібності і своєї 
важливості, цю проблему може виправити професійно-трудова діяльність. Перш 
за все в рамках проекту пропонується налагодження контактів з організаторами  
онлайн курсів з професійно-трудової адаптації. І проводити їх для відповідної 
категорії населення. А також здійснювати  розробку нових курсів професійно-
трудової адаптації для осіб похилого віку, осіб з інвалідністю виходячи з їх 
можливостей і потреб. 
В цьому може допомогти наступний крок, це співпраця з соціально-
відповідальним бізнесом. Пошук такого бізнеса може гарантувати певну 
кількість робочих місць для осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, то того ж це 
також соціалізація. 
Виконавцями та місцями проведення можуть бути соціальні, громадські та 
волонтерські організації, наприклад:  
1) територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси;  
2) департамент соціальної політики Черкаської міської ради; 
3) соціально-відповідальний бізнес. 
Фінансування від волонтерів, місцевих органів влади, закладів. 
4. Морально-емоційна адаптація. Проблеми зі здоров’ям як і самотня 
старість шкодять моральному стану людини. 
 Тому в межах проекту передбачається ініціювання роботи з психологами, 
а також організація різного дозвілля, яке буде відволікати людей, наприклад, 
використовуючи пропозицію для створення веб-сайту для людей похилого віку, 
а також з додаванням списку безкоштовної літератури, музики. Також вбачається 
52 
 
можливість впровадження досвіду, який уже успішно використовують в Європі і 
в цілому на Заході, це комп’ютерні  ігри. Адже європейський досвід показав, що 
ігри діються на людей похилого віку так само як і на молодь, відволікає людей 
від проблемних моментів в житі, розслабляє та покращує настрій. 
Виконавцями проведення можуть бути соціальні, громадські та 
волонтерські організації, наприклад:  
1) територіальний центр надання соціальних послуг м. Черкаси ;  
2) департамент соціальної політики Черкаської міської ради . 
Фінансування від волонтерів, місцевих органів влади, закладів. 
 
3.3. Фінансовий план проекту “Все тільки починається” 
Для успішної реалізації проекту необхідний продуманий, виважений 
фінансовий план. Тож в рамках проекту було розроблено орієнтовні розрахунки 
фінансового забезпечення проекту (табл. 3.2) 
Таблиця 3.2 
Орієнтовні розрахунки фінансового забезпечення проекту 
№ Джерело Розпорядник Сума, Порядок розрахунку  
фінансуванн коштів тис.грн. 
я  
1. Організація спортивної програми, яка направлена на боротьбу з остеоартритом нижніх 
кінцівок для людей похилого віку 
1. Кошти Департамент 95000 грн. Оренда приміщення, 5000 грн; 
місцевих соціальної Заробітна плата інструкторам 
бюджетів та політики 5000*12=60000 
громадських Черкаської Закупівля спорт інвентаря 
організацій міської ради =30000грн. 
  
2. Волонтерські  95000 грн. Оренда приміщення, 5000 грн; 
організації Заробітна плата інструкторам 
5000*12=60000 
Закупівля спорт інвентаря 
=30000грн. 
 ВСЬОГО  190000 грн. 95000 грн. + 95000 грн. = 
190000грн. 
53 
 
Продовження таблиці 3.2 
2. Створенням спільної електронної інформаційної бази для спрощування моніторингу 
стану осіб похилого віку та осіб з інвалідністю 
1. Кошти департамент 90000 грн. Найм IT спеціалістів 40000 грн. 
місцевих соціальної Оренда серверів, ресурси на 
бюджетів та політики функціонування серверів 50000 грн. 
громадських Черкаської 
організацій міської ради. 
 Управління 
охорони здоров’я 
Черкаської ОДА. 
2. Волонтерські  40000 грн. IT спеціалісти  40000 грн. 
організації 
 ВСЬОГО  130000 грн. 90000 грн. + 40000 грн. =130000 
грн. 
3. Створення спільного електронного ресурси для міста або області, який буде виконувати 
роль соціальної мережі для осіб похилого віку по місту/області 
1. Кошти департамент 90000 грн. Найм IT спеціалістів 40000 грн. 
місцевих соціальної Оренда серверів, ресурси на 
бюджетів та політики функціонування серверів 50000 грн. 
громадських Черкаської 
організацій міської ради. 
 
2. Волонтерські  40000 грн. IT спеціалісти  40000 грн. 
організації 
 ВСЬОГО  130000 грн. 90000 грн. + 40000 грн. =130000 
грн. 
4. Створення реальних клубів для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, організація 
соціальних заходів 
1. Кошти департамент 30000 грн. Оренда приміщення 20000грн 
місцевих соціальної Забезпечення транспорту для осіб з 
бюджетів та політики проблемами в пересуванні 10000 
громадських Черкаської грн 
організацій міської ради. 
54 
 
Продовження таблиці 3.2 
2. Волонтерські  30000 грн. Оренда приміщення 20000грн 
організації Забезпечення транспорту для осіб з 
проблемами в пересуванні 10000 
грн 
 ВСЬОГО  60000 грн. 30000 грн.+30000 грн. = 60000 грн. 
5. Робота зі психологом для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю 
1. Кошти департамент 79 000 грн. На проведення роботи, та 
місцевих соціальної матеріал.1000грн*12місяців=12000+
бюджетів та політики 7000грн.=19000грн. 
громадських Черкаської Заробітна плата 5000*12=60000грн 
організацій. міської ради. 
волонтери 
 ВСЬОГО  79 000 грн.  
6. Введення більшого спектру вільного дозвілля, в тому числі використовуючи ПК та 
інтернет. для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю 
1. Кошти департамент 100000 грн. Закупівля обладнання і необхідного 
місцевих соціальної ПО 100000 грн. 
бюджетів та політики 
громадських Черкаської 
організацій міської ради. 
 
2. Волонтерські  100000 грн. Закупівля обладнання і необхідного 
організації ПО 100000 грн. 
 ВСЬОГО  200000 грн. 100000 грн. + 100000 грн. =200000 
грн. 
 
Очікувані результати проекту є наступними. Під час реалізації проекту 
передбачається можливість покращення існуючих напрямків адаптації та 
55 
 
реінтеграції даної категорії населення, та взаємодію їх з суспільством. Тобто вони 
створення комплексної підтримки цих вразливих категорій. Адже введення 
запропонованих нами нових напрямків, варіантів для адаптації та реінтеграції 
можуть спростити частку проблем при роботі з даною категорією населення, як 
наприклад моніторинг, соціалізація, навчання користуванням ПК та інтернетом. 
Опираючись на отриманні дані і на запропоновані нами заходами та шляхами 
адаптації та реінтеграції, підбирати для кожного індивідуально шляхи  вирішення 
його проблем.   
Очікується стимулювання підвищення кваліфікації та навичок спеціалістів 
соціальних підрозділів та надавачів соціальних послуг, підвищення компетенції 
працівників територіального центру. Всі заходи, які були наведенні в рамках 
проекту спрямовані на підвищення рівня адаптації до життя даної категорії 
населення, а також націлені на спрощення їх реінтеграції в суспільство і 
повноцінне життя. 
Покращення адаптації та реінтеграції вразливих категорій населення: 
Проект спрямований на забезпечення комплексної підтримки для цих категорій, 
що дозволить їм успішно адаптуватися до нових умов життя та повернутися до 
суспільства. Завдяки введенню нових напрямків і варіантів адаптації та 
реінтеграції, будуть створені ефективні інструменти для подолання проблем, 
зокрема в сферах моніторингу, соціалізації та навчання користуванням ПК та 
Інтернетом. 
Індивідуальний підхід: Проект планує використовувати отримані дані та 
запропоновані заходи та шляхи адаптації та реінтеграції для розробки 
індивідуальних підходів до кожного учасника проекту. Це дозволить забезпечити 
персоналізовану підтримку, враховуючи особливості та потреби кожної людини. 
Взаємодія з суспільством: Через інтенсивну взаємодію вразливих категорій 
населення з суспільством, проект сприятиме створенню умов для зменшення 
соціальної відчуженості та покращення їх соціальної інтеграції. Це може 
56 
 
включати проведення освітніх заходів, сприяння активному участі в 
громадському житті та розвиток спеціальних програм для інклюзивної 
зайнятості. 
Спрощення роботи з вразливими категоріями населення: Завдяки новим 
напрямкам адаптації та реінтеграції, проект спростить процес роботи з цими 
категоріями населення. 
Збільшення самостійності та самодостатності: Проект спрямований на 
розвиток навичок і здібностей учасників, що допоможе їм стати більш 
самостійними та самодостатніми. Це може включати навчання навичкам пошуку 
роботи, фінансової грамотності, особистісному розвитку та іншим аспектам, які 
сприятимуть їхньому успішному поверненню до суспільства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
57 
 
ВИСНОВКИ 
Таким чином, вивчення питання запровадження моделі інтегрованих 
соціальних послуг в об’єднаних територіальних громадах в рамках цієї 
кваліфікаційної роботи дозволило сформувати наступні висновки. 
1. Соціальні послуги спрямовані на підвищення якості життя людей, 
забезпечення благополуччя та гідних умов населення. Їх належне забезпеченні і 
надання являється одним із головних завдань нашої держави, тим більше важливо 
нині в умовах воєнного стану в країні. Довгий час в Україні діяла система 
соціального обслуговування, яка була далека від реальних потреб громадян. 
Нещодавнє прийняття нового законодавства про соціальні послуги має на меті 
запровадити нову модель соціальних послуг, яка ґрунтується на оцінці потреб 
громади в соціальних послугах, створенні ринку таких послуг, посиленні їх 
адресності та прозорості та відповідній професійній підтримці. Законодавче 
регулювання спрямоване на вдосконалення управління системою соціальних 
послуг в децентралізованих умовах та оптимізацію видатків, забезпечення 
єдиного підходу до організації системи. 
2. Інтегрована система надання соціальних послуг є високоефективним 
підходом до організації надання соціальних послуг і задоволення потреб 
громадян. Її суть в узгодженні координації дій і заходів суб’єктів різних рівнів 
управління. Інтеграція в процесі надання соціальних послуг спрямована на 
партнерство, за якого різні установи мають змогу розвиватися й досягати різних 
цілей. 
3. Позитивний досвід зарубіжних країн вказує, що в європейських країнах 
соціальні послуги інтегруються за різними напрямками, такими як горизонтальна 
інтеграція, вертикальна інтеграція; місцева/регіональна звітність перед 
громадянами. Загалом світова практика підтверджує, що інтеграція на рівні 
громад буде може бути успішною та ефективною за умови виконання 
інтеграційних завдань та формування моделі інтегрованих соціальних послуг. 
58 
 
Такими інтеграційними завданнями є: інтеграція врядування, інтегрована 
стратегія, інтегровані процеси та інтегровані технології.  
4. У 2014 році в Україні розпочалася реформа децентралізації, спрямована 
на передачу більшої кількості повноважень з центрального рівня влади до 
місцевих органів самоврядування, з метою зміцнення демократії, підвищення 
ефективності управління та забезпечення розвитку регіонів. Одним з головних 
досягнень реформи стало створення 1469 об’єднаних територіальних громад 
(ОТГ). А також процес децентралізації фінансів, коли частка податкових 
надходжень, що залишається на місцевому рівні, збільшилась, що дозволяє 
громадам самостійніше планувати та фінансувати свої розвиткові проекти. 
5. Реформа мала наслідком надання соціальних послуг на базовому рівні - 
територіальних громад. Реалізується це через децентралізацію управління у сфері 
надання соціальних послуг : створення центрів надання соціальних послуг у 
форматі «Прозорий офіс» у містах обласних центрів та містах обласного 
значення; передача повноважень з надання соціальних послуг з районного рівня 
на рівень ОТГ; адміністрування соціальних послуг шляхом створення фронт-
офісів та бек-офісів в ОТГ. 
Територіальні громади отримали більше повноважень щодо контролю та 
впливу на процес надання соціальних послуг населенню. Нині на рівні ОТГ в 
умовах децентралізації влади враховують і обліковують кожного мешканця 
відповідно до його поточних потреб у будь-який момент часу, контролюючи його 
соціальну відповідальність. Тож за період з 2019 по 2022 роки в Україні було вже 
досягнуто певних результатів у запровадженні моделі інтегрованих соціальних 
послуг. 
6. Розвиток інтегрованих соціальних послуг передбачає розширення 
спектру послуг та покращення якості надання соціальної підтримки для 
громадян. Основними напрямками розвитку інтегрованих соціальних послуг є: 
розширення обсягу послуг, інтеграція соціальних послуг, розвиток електронних 
59 
 
та інформаційних технологій, забезпечення якості та оцінка результативності, 
розвиток партнерства та співпраці, розширення охоплення та доступності. 
Розвиток інтегрованих соціальних послуг передбачає постійне 
вдосконалення та пристосування до змін у потребах громадян. Це вимагає 
співпраці між усіма зацікавленими сторонами, залучення інноваційних рішень та 
забезпечення якості та доступності послуг для всіх громадян. 
7. Метою запропонованого в рамках кваліфікаційної роботи проекту є 
впровадження системи інтегрованих послуг для підтримки та стимуляції 
адаптації і реінтеграції в життя особі похилого віку, осіб з інвалідністю, які за 
віком/або за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду, не 
мають постійного місця проживання і не мають рідних, які відповідно до 
законодавства повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або втратили соціальні 
зв’язки з ними, а також забезпечити захист базових потреб дітей.  
8. Механізм впровадження проекту розкриває основні етапи проекту та 
заходи їх реалізації, а саме блоками проекту є: покращення рівня фізичного 
догляду, а також спортивного дозвілля, заходи підвищення рівня соціальної 
адаптації, професійно-трудова адаптація, морально-емоційна адаптація. 
9. В рамках проекту було розроблено орієнтовні розрахунки фінансового 
забезпечення проекту. Всі заходи, які були наведенні в рамках проекту 
спрямовані на підвищення рівня адаптації до життя даної категорії населення, а 
також націлені на спрощення їх реінтеграції в суспільство і повноцінне життя. 
 
 
 
 
 
 
 
60 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1.Чикаренко І. А. Інтегрована модель системи управління інноваційним 
розвитком територіальних громад. Аспекти публічного управління. 2015. № 9. С. 
81-90.  
2.Горбатюк М. Реформа децентралізації в Україні: проблеми здійснення в 
умовах суспільної кризи. Політичні дослідження. № 1. 2021. С. 22-40. 
3.Ясинська М., Меснянко Т., Пугач О. Проблемні аспекти практичної 
реалізації моделі інтегрованих соціальних послуг в територіальних громадах. 
Аспекти публічного управління. Том 9. № 2. 2021. С. 77-85. 
4.Протопопова О.А., Котова Л.В. Щодо правового регулювання реформи 
сфери соціальних послуг в умовах децентралізації (на прикладі Чмирівської 
ОТГ). Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та 
зарубіжний досвід  Legal ways to ensure and protect human rights: national and 
foreign experience: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 
науковців, юристів та аспірантів; 20-21 травня 2020 р. Сєвєродонецьк: вид-во 
СНУ ім. В. Даля, 2020. С. 38-43. 
5.Хоменко І.В., Горкавчук О.О., Харченко Т.О. Удосконалення системи 
соціальних послуг в умовах децентралізації державної влади. Правові та 
соціально-економічні аспекти стратегічного розвитку регіону та 
територіальних громад. Збірник - Чернігів: Чернігівський інститут ім. Героїв 
Крут ПрАТ «ВНЗ «МАУП», 2021. C. 551-558. 
6.Про соціальні послуги: Закон України від 17.01.2019 № 2671-VIII. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text (дата звернення: 15.05.2023) 
7.Понікаров В. Д., Топоркова М. М. Пенсійне та соціальне забезпечення: 
Підручник. Харків: ВД «ІНЖЄК», 2006. 400 с.  
8.Ільчук Л.І. Розвиток системи інтегрованих соціальних послуг в умовах 
децентралізації (на прикладі об’єднаних територіальних громад). Соціально-
трудові відносини: теорія та практика. 2018. № 1. С. 116-123. 
61 
 
9.Попик Ю. Організація діяльності інтегрованих соціальних служб в 
територіальних громадах. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : 
Педагогіка. Соціальна робота. 2016. Вип. 2. С. 193-196. 
10.Ніколаєнко Н.Ю. Отримувачі соціальних послуг в ОТГ: загальна 
характеристика, фактори вразливості. Науковий вимір соціально-педагогічних 
проблем сьогодення: збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної 
конференції (13 травня 2021 р., м. Ніжин) за ред. О. В. Лісовця, С. О. Борисюк. 
Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2021. С. 72-75.  
11.Попова С. М., Попова Л. М. Особливості надання соціальних послуг в 
Україні. Європейські перспективи. 2014. Вип. 10. С. 29-36. 
12.Плисенко Г.П. Практика вдосконалення системи соціальних послуг у 
форматі «прозорий офіс». Інфраструктура рику. 2018. Вип. 19. С. 55-60. 
13. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 
№ 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text (дата 
звернення: 15.05.2023) 
14.Спіріна Т.П. Оцінка потреб вразливих груп населення у контексті 
розвитку територіальних громад в Україні. Соціальна підтримка сім’ї та дитини 
у соціокультурному просторі громади: матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-
практичної конференції з міжнародною участю (01-02 червня 2021 року, м. 
Суми). Суми : ФОП Цьома С.П., 2021. С. 104-106. 
15.Сопко Р.І. Типологія потреб клієнтів у соціальній роботі. Науковий 
вісник Ужгородського національного університету: Серія: Педагогіка. Соціальна 
робота / гол. ред. І.В. Козубовська. Ужгород : Говерла, 2014. Вип. 31. С. 172-174. 
16.Slozanska H. Are future social workers of bachelor degree ready to provide 
integrated social services in the territorial community in Ukraine. Social Work and 
Education, 5(4), 2018. С. 84-103. 
17.Communication on Services of general interest, including social services of 
general interest: a new European commitment. Progress since the 2004. White Paper 
62 
 
on services of general interest. Commission Staff Working document. Brussels, 
20.11.2007. COM (2007) 725 final. URL: http://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/?uri=CELEX:52007SC1515 (дата звернення: 15.05.2023) 
18.Навчальні матеріали Всеукраїнського семінару «Підготовка соціальних 
працівників до розвитку інтегрованих соціальних послуг в ОТГ», розроблені 
експертами проекту «ГРОМАДА для ЛЮДИНИ: підвищення компетентності 
громад для розвитку соціальних послуг», що реалізується Партнерством «Кожній 
дитині» за підтримки Програми U-LEAD з Європою. Київ, 2019. 66 с. 
19.Запровадження моделі інтегрованих соціальних послуг в об’єднаних 
територіальних громадах. Концептуальні засади інтеграції. 
URL:  http://myhromada.in.ua/konc.php (дата звернення: 15.05.2023) 
20.Horemykina Yu. V. Innovative Social Work Practices for Vulnerable Groups 
of the Po pu lation in Ukraine. Demography and Social Economy, 3 (41). 2020. C. 91-
113. 
21.Гусак Н.Є. Кейс-менеджмент внутрішньо-переміщених осіб: методичні 
рекомендації. Київ, 2015. 62 с. 
22.Конституція України від 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради 
України. 1996. № 30. Ст. 141 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-
вр#Text (дата звернення: 15.05.2023) 
23.Величко В.О. Децентралізація влади: міжнародний досвід. Державне 
будівництво та місцеве самоврядування. 2014. Вил. 28. С. 12-22. 
24.Гейко Л., Луценко Ю., Ковальова Р. Цiль та сутнiсть реформування 
системи мiсцевого саморядування та територiальноï организацiï влади. Науковий 
вісник Одеського національного економічного університету. 2017. № 7-8. С. 64-
78. 
25.Скрипнюк О. Децентралізація влади як чинник забезпечення 
стабільності конституційного ладу: теорія й практика. Віче. 2015. № 12. С. 22-24. 
63 
 
26.Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між 
територіальними общинами або властями від 21 травня 1980 р. Офіційний вісник 
України. 2006. №9. С.200. Ст. 585. 
27.Дрожжина С. В. Теоретичні аспекти впливу процесів децентралізації 
влади на рівень демократії в державі. Гуманітарний часопис. 2009. №3. С. 79-89. 
28.Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та 
територіальної організації влади в Україні: Постанова Кабінету міністрів України 
від 1 квітня 2014 р. № 333-р. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/333-2014- 
%D1%80 (дата звернення: 15.05.2023) 
29.Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 
№ 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр#Text (дата 
звернення: 15.05.2023) 
30.Про затвердження Методики формування спроможних територіальних 
громад: Постанова Кабінету міністрів України від 8 квітня 2015 р. № 214. URL: 
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2142015%D0%F (дата звернення: 15.05.202 
31.Про співробітництво територіальних громад: Закон України. Відомості 
Верховної Ради. 2014. № 34. ст.1167.  
32.Про добровільне об’єднання територіальних громад: Закон України. 
Відомості Верховної Ради. 2015. № 13. ст.91.  
33.Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи 
міжбюджетних відносин: Закон України. Відомості Верховної Ради. 2015. № 12. 
ст.76. 
34.Об’єднаннягромад.URL:http://decentralization.gov.ua/(дата звернення: 
15.05.2023) 
35.Реформа децентралізації. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади. 
URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/efektivne-vryaduvannya/reforma-
decentralizaciyi (дата звернення: 15.05.2023) 
64 
 
36.Про затвердження рішення колегії Міністерства соціальної політики 
України 27 жовтня 2017 року «Про затвердження інтегрованої моделі у сфері 
соціального захисту населення»: наказ Міністерства соціальної політики України 
від 06 листопада 2017 року №1758. URL: http://gutszn.kr-admin.gov.ua/dovge/ 
20171206/minsoc.pdf. (дата звернення: 15.05.2023) 
37.Звіт про розподіл повноважень стосовно соціальних послуг між 
центральними органами влади та органами місцевого самоврядування у країнах 
Європи. URL: http://www.slg-coe.org.ua/wp-content/uploads /2016/09/CELGR 
_LEX _2016_5_.pdf. (дата звернення: 15.05.2023) 
38.Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого 
самоврядування станом на 12 лютого 2018. Міністерство регіонального розвитку, 
будівництва та житлово-комунального господарства України. URL: 
http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2018/02/Monitoring-Detsentraliz-
2018.12.02.pdf. (дата звернення: 15.05.2023) 
39.Інтегрована система соціального сектору для об’єднаних 
територіальних громад. Бюро соціальних і політичних розробок. URL: 
https://bureau.in.ua/index.php/bureau-news/193-integrovana-sistema-sotsialnogo-
sektoru-dlya-ob- ednanikh-teritorialnikh-gromad. (дата звернення: 15.05.2023) 
40.Реформування системи управління у сфері соціальної політики в рамках 
децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування. Міністерство 
соціальної політики України. URL: http://www.zoda.gov.ua/images/article/ 
original/000052/52486/reform-sys-upr.pdf. (дата звернення: 15.05.2023) 
41.Модель інтегрованих соціальних послуг для українських громад. 
Біловодська ОТГ, Луганська область. URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/ 
library/file/571/Bilovodsk.pdf (дата звернення: 15.05.2023) 
42.Модель інтегрованих соціальних послуг для українських громад. 
Білокуракинська ОТГ, Луганська область. URL: https://decentralization.gov.ua 
/uploads/library/file/572/Bilokurakine. (дата звернення: 15.05.2023) 
65 
 
43.Модель інтегрованих соціальних послуг для українських громад 2019 
Волноваський район, Донецька область. URL: https://decentralization.gov.ua/ 
uploads/library/file/574/Volnovakha.pdf (дата звернення: 15.05.2023) 
44.Модель інтегрованих соціальних послуг для українських громад модель 
інтегрованих соціальних послуг для українських громад. 2019. Соледарська ОТГ, 
Донецька область. URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/ file/573 
/Soledar.pdf (дата звернення: 15.05.2023) 
45.Давидюк О. О. Деінституціоналізація соціального обслуговування осіб 
похилого віку в Україні. Демографія та соціальна економіка. 2016. № 2. С. 143-
155. 
46.Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навч.-метод. 
комплекс.  За заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко Київ: Фенікс, 2007. 528 с. 
47.Кияниця З. П. Стан та завдання щодо впровадження моделі інтегрованої 
системи соціального захисту у пілотних обєднаних територіальних громадах. 
URL: http://www.soc-zahyst.sm.gov.ua/index.php/uk/detsentralizatsiya-vladi. 
(дата звернення: 15.05.2023) 
48.Ясинська Н., Меснянко Т., Пугач О. Проблемні аспекти практичної 
реалізації моделі інтегрованих соціальних послуг в територіальних 
громадах. Аспекти публічного управління, № 9(2). 2021. С. 77-85. 
49.Черкаська територіальна громада. URL: https://decentralization.gov.ua 
/newgromada/4863 (дата звернення: 15.05.2023) 
50.Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету 
м.Черкаси.URL:http://chmr.gov.ua/ua/text.php?=4&1=33(дата звернення: 15.05.20
23) 
 
 
 
 
66 
 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
Формування моделі інтегрованих соціальних послуг у процесах 
децентралізації регіонів Україні