ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9259Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Смоляр, Анатолій Михайлович | - |
| dc.contributor.author | Парненко, Владислав Володимирович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-03-30T20:38:59Z | - |
| dc.date.available | 2026-03-30T20:38:59Z | - |
| dc.date.issued | 2024 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9259 | - |
| dc.description.abstract | Важливе місце в розвитку будівництва, особливо останнім часом, відводиться технічному прогресу, в цій області виробництва постійно йде процес розвитку. Це багатосторонній процес постійного удосконалення методів роботи, технологій і організації виробництва на основі досягнень науки, техніки і передового досвіду. Економія суспільної праці - головне завдання технічного прогресу. Основною метою науково - технічного прогресу в будівництві є зростання індустріалізації, тобто те саме розвиток, прогрес, який являє собою складну систему, що включає раціонально організоване проектування, механізоване та автоматичне виготовлення будівельних матеріалів і конструкцій, виробів і деталей на спеціалізоване виготовлення будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику. Індустріалізація являє собою безперервний процес постійного удосконалення складових ланок системи, мета якої за допомогою уніфікації типізації і стандартизації параметрів деталей будівельних конструкцій на всіх стадіях робіт досягти прискорення темпів будівництва, підвищення продуктивності праці, зниження вартості будівельних матеріалів, конструкцій і самого будівництва. Перспективним удосконаленням будівельних матеріалів і конструкцій, а також самого будівництва є перехід від лінійних до площинних, а потім до об'ємних елементів. При будівництві об'єктів різного виду та призначення необхідно максимально широко використовувати механізовані процеси виробництва і таку техніку, як крани для монтажу, бульдозери та екскаватори і т.д. згідно ДБН, ДСТУ, ГБН і різної техніко-будівельної документації та стандартів. Всі ці пристрої повинні використовуватися максимально ефективно. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | Виробничий корпус | uk_UA |
| dc.subject | Ремонтно-виробнича база | uk_UA |
| dc.subject | Промислова будівля | uk_UA |
| dc.subject | Конструктивні рішення | uk_UA |
| dc.subject | Металеві конструкції | uk_UA |
| dc.subject | м. Бровари | uk_UA |
| dc.title | Виробничий корпус ремонтно-виробничої бази „Київенерго”, м. Бровари, Київська обл. | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Парненко В.В. Б-01.pdf Restricted Access | 5.88 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій будівництва та раціонального природокористування
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
к.н.т., доц. Сергій ПРЯНИК
_______________________
«____» _____________ 2024р.
Пояснюльвана записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему: «Виробничий корпус ремонтно-виробничої бази «Київенерго», м. Бровари,
Київської області
(найменування теми)
Виконав: здобувач вищої освіти 4 курсу, групи Б-01
спеціальності 192 – «Будівництво та цивільна інженерія»
(шифр,назва)
освітня програма – «Будівництво»
______________ __Парненко В.В -
(підпис) (прізвище , ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
к.т.н., доц., Смоляр А.М. _____________ ______________
(науковий ступінь, вчене звання,прізвище,ініціали) (підпис)
Рецинзент кваліфікаційної роботи бакалавра
___________________________________ ______________
(науковий ступінь, вчене звання,прізвище,ініціали) (підпис)
М.П
м.Черкаси – 2024р.
Зміст
Вступ……………………………………………………………………….......
1 Технологія основного виробництва…………………………………………..
2 Архітектурно-будівельний розділ…………………………………………….
2.1 Вихідні дані………………………………………………………………...
2.2 Опис схеми генплану…………….………………………………………..
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі …………..………………………
2.4 Конструктивні рішення будівлі …..………………………………………
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення ………….
2.5.1 Санітарно-побутові приміщення ……………………………………
2.5.2 Приміщення охорони здоров'я ……………………………………..
2.5.3 Приміщення підприємства харчування…………………………….
2.5.4 Приміщення культурного призначення ……………………….......
2.5.5 Приміщення управління …………………………………………….
2.6 Спеціальні заходи та роботи……………………………………………...
2.6.1 Заходи, пов'язані з будівництвом в особливих умовах…………..
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки……………………………….
2.6.3. Захист приміщень від шуму та вібрації……………………………
2.6.4 Охорона навколишнього середовища……………………………..
2.7 Інженерне обладнання будівлі …………………………………………..
2.8 Технічні і розрахункові дані………………………………………………
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання ……………………..
2.8.2 Специфікації…………………………………………………………..
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі………………………..
2.9 Основні техніко-економічні показники будівлі ………………………...
3 Розрахунково-конструктивний розділ………………………………………..
3.1 Плита покриття…………………………………………………………….
3.1.1 Вихідні дані…………………………………………………………….
3.1.2 Збір навантажень………………………………………………………
3.1.3 Розрахунок плити панелі…………...…………………………………
3.1.4 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в поперечному ребрі
3.1.5 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів...…………………….
3.1.6 Розрахунок за міцністю похилих перерізів………………...…….......
3.1.7 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в повздовжньому ребрі
3.1.8 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів……………………...
3.1.10 Геометричні характеристики поперечного перерізу плити……….
Виконав Парненко
Консульт. Смоляр 192 Б-01 ПЗ
Керівник Смоляр
Стадія Аркуш Аркушів
ДП 2
Пояснювальна записка. МОНУ України
ЧДТУ
Зав. каф. Пряник Кафедра ПЦБ
3.1.11 Визначення втрат попереднього напруження арматури.………….
3.1.12 Розрахунок нормальних перерізів повздовжніх ребер по виникненню тріщин
3.2 Розрахунок попередньо напруженої балки з паралельними поясами
прольотом 9 м………………………………………………………….......
3.2.1 Дані для проектування……………………………………………........
3.2.2 Розрахунок міцності нормальних перерізів……..……………………
3.2.3 Розрахунок міцності похилих перерізів за поперечною силою……..
3.2.4 Геометричні характеристики перерізу………………………………..
3.2.5 Попереднє напруження арматури та його втрати…………………….
3.2.6 Розрахунок балки в стадії виготовлення, перевезення і монтажу…..
3.2.7 Розрахунок можливості появи нормальних тріщин в стадії
експлуатації……………………………………………………………..
3.2.8 Визначення ширини розкриття тріщин в стадії експлуатації……….
3.2.9 Визначення прогинів балки……………………………………………
4 Основи та фундаменти…………………………………………………….
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику………...
4.2 Розрахунок фундамента…………………………………………….............
4.2.1 Вихідні дані……………………………………………………………..
4.2.2 Вибір глибини закладання підошви фундаменту…………………….
4.2.3 Розрахунок розмірів підошви фундаменту……………………………
4.2.4 Розрахунок міцності фундаменту на продавлювання………………..
4.2.5 Розрахунок повздовжньої арматури стакана………………………….
4.2.6 Розрахунок поперечної арматури стакана…………………………….
4.2.7 Розрахунок арматури підошви фундаменту………………………….
4.3 Визначення осідання фундаменту ...……………………………………..
5 Технологія та організація будівельного виробництва………………………..
5.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи………………………...
5.1.1 Визначення робочих відміток майданчика …………………………...
5.1.2 Визначення об’ємів грунту виїмки та насипу………………………...
5.1.3 Визначення середньої віддалі переміщення земляних мас ………….
5.1.4 Визначення обсягів робіт по влаштуванню котловану ….…………..
5.1.5 Вибір засобів та комплектів машин для планування майданчика.….
5.1.5.1 Вибір комплекту машин для розробки майданчика...……………..
5.1.6 Вибір засобів та комплектів машин для розробки котловану...…...…
5.1.7 Розрахунок транспортних засобів ……………………………….........
5.1.8 Визначення граничних і оптимальних параметрів вибою…………..
5.1.9 Технологічні розрахунки……………………………………………….
5.1.10 Складання калькуляції трудових витрат ………..…………………...
5.1.11 Складання таблиці технологічних розрахунків………......................
5.1.12 Техніко-економічні показники проекту .…………………………….
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Літера Аркуш Аркушів
Перевірив Пояснювальна записка Аркушів
2
ЧД1Т У
Кафедра ПЦБ
5.2 Загальні рішення по організації будівництва……………………………..
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва………………………………….
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту………………………………….
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам………………….
5.2.4 Організація поточного будівництва…………………………………..
5.2.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка………….
5.2.6 Парк будівельних машин і транспорту……………………………….
5.2.7 Виробничі та механізовані установки………………………………...
5.3 Розробка будгенплану………………………………………………………
5.3.1 Розрахунок майданчика складів……………………………………….
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи…………………………………………...
5.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках………………………………………………………………...
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового
водогону………………………………………………………………....
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення………..
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць…………………
6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ………………………..
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на
об`єкті ……………………………………………………………………………..
6.2 Розрахунок вогнестікості будівельних конструкцій …………………..
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті …
7 Кошторис та ТЕП………………………………………………………………..
Список використаних джерел……………………………………………………
Додатки…………………………………………………………………………….
2
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
Вступ
Важливе місце в розвитку будівництва, особливо останнім часом,
відводиться технічному прогресу, в цій області виробництва постійно йде
процес розвитку. Це багатосторонній процес постійного удосконалення методів
роботи, технологій і організації виробництва на основі досягнень науки,
техніки і передового досвіду. Економія суспільної праці - головне завдання
технічного прогресу.
Основною метою науково - технічного прогресу в будівництві є зростання
індустріалізації, тобто те саме розвиток, прогрес, який являє собою складну
систему, що включає раціонально організоване проектування, механізоване та
автоматичне виготовлення будівельних матеріалів і конструкцій, виробів і
деталей на спеціалізоване виготовлення будівельно-монтажних робіт на
будівельному майданчику.
Індустріалізація являє собою безперервний процес постійного
удосконалення складових ланок системи, мета якої за допомогою уніфікації
типізації і стандартизації параметрів деталей будівельних конструкцій на всіх
стадіях робіт досягти прискорення темпів будівництва, підвищення
продуктивності праці, зниження вартості будівельних матеріалів, конструкцій і
самого будівництва.
Перспективним удосконаленням будівельних матеріалів і конструкцій, а
також самого будівництва є перехід від лінійних до площинних, а потім до
об'ємних елементів.
При будівництві об'єктів різного виду та призначення необхідно
максимально широко використовувати механізовані процеси виробництва і
таку техніку, як крани для монтажу, бульдозери та екскаватори і т.д. згідно
ДБН, ДСТУ, ГБН і різної техніко-будівельної документації та стандартів. Всі ці
пристрої повинні використовуватися максимально ефективно.
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Інв.№ориг. Підписьі дата Зам.інв.№
Технологія основного виробництва
Будинок розташований в м. Бровари по вул. Вокзальна 10. На виробничій
базі передбачено одно- та дво-, трьох та чотирьох секційні зали для
поліпшення умов ремонту та на окремі зони для персоналу.
Проектом передбачається гаряче та холодне водопостачання та опалення
від існуючої міської мережі, проведення мережі телефонного зв`язку (вишка ) ,
влаштування бойлерів в санітарних зонах.
Для оздоблення промислових приміщень застосовуються сучасні матеріали,
використання яких надає естетичний вигляд приміщенням і зменшує витрати
праці при будівництві та подальшому ремонті.
В будинку передбачається сходи для евакуації людей, запроектований
спеціальний спуск в бомбосховище для персоналу в середині приміщення та
окремим входом для місцевих мешканців.
Дана будівля каркасна, монолітна, з монолітним перекриттям та
ненесучими поздовжніми та поперечними стінами з моноліту.
Виробничо-технічна база (ВТБ) – сукупність приміщень, споруд, обладнання
та інструмента, призначених для зберігання, технічного обслуговування,
ремонту та зберігання дорожніх транспортних засобів автомобільного
транспорту, а також створення необхідних умов для високопродуктивної праці
персоналу.
Для того, щоб забезпечити заданий рівень роботоздатності ДТЗ, ВТБ
повинна мати у своєму складі засоби, прилади, споруди, допоміжні цехи та
обладнання в них, а також складські, побутові, адміністративні та інші будівлі
(табл.1.1).
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Кіл. Арк. №док Підпис Дата
Інв.№ориг. Підписьі дата Зам.інв.№
2. Архітектурно-будівельні рішення
2.1 Вихідні дані
Земельна ділянка, що відведена під будівництво багатоповерхового житлового
будинку, знаходиться в м. Бровари по вул. Вокзальна 10. Нове будівництво
передбачається на земельній ділянці з узаконеними межами.
За даними інженерно-геологічних вишукувань, територія майданчика під
будівництво розташована на насипних грунтах та суглинках.
Інженерно-геологічні умови майданчика будівництва відносяться до ІІ категорії
складності.
По складності розробки грунти відносяться до ІІ типу.
Рівневий режим водоносного горизонту є постійним і не має значних сезонних
коливань. В середньому, рівень залягання грунтових вод може змінюватись на 1,0м.
Кліматологія майданчика будівництва характеризується наступними показниками
прийнятими згідно з[1]:
- кліматичний район - ІІ
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної доби мінус
15°С;
- розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної п’ятиденки
мінус 20°С;
- глибина сезонного промерзання ґрунту – 1,2м;
- зона вологості - ІІІ.
Нормативні значення снігового та вітрового навантажень прийняті згідно з [2] і
складають:
- снігові навантаження по ІІІ району з характеристичними значеннями
2
S0=158кг/м ;
2
- вітрові навантаження по ІІ району з характеристичним тискомS0=32кг/м .
2.2 Опис схеми генплану
Генеральний план розроблено у відповідності із проектом забудови міста
Полтава. Він враховує функціональне зонування та раціональне використання
земельної ділянки. Проектна ділянка розташована поміж житлових будинків, що
будуються або вже збудовані на великій відстані згідно ДСТУ.
Генеральний план розроблено згідно з [3,4].
Територія будівельного майданчика з північно-західної та південно-східної сторін
межує з територією приватного сектору, з північно-східної сторони – з
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Літера Аркуш Аркушів
Перевірив Аркушів
2
ЧД1Т У
Кафедра ПЦБ
п рибудинковою територією існуючої будівлі та з південного заходу з існуючим
парком .
Генеральним планом пропонується влаштування автомобільного та зазічничного
в’їзду-виїзду на подвір’я. З усіх сторін житлового масиву передбачена можливість
проїзду пожежних машин згідно [5].
Для забезпечення людей комфортними умовами праці, проектом передбачені
життєво-необхідні господарські майданчики: вивозу сміття, сушіння білизни та
очищення домашніх речей.
На подвір’ї передбачені зелені насадження – клумби, квітники та дерева з метою
озеленення міста та створення затінених зон відпочинку влітку. На прибудинковій
території передбачається влаштування стадіону зі спортивними турніками, снарядами
та біговою доріжкою, дитячого майданчику з гойдалками та гірками для забезпечення
повноцінного розвитку фізичного здоров’я та інтересів як дорослих так і нового
покоління проживаючого у будинку.
Проектом пропонується широке застосування сучасних будівельних матеріалів
із кольорової дрібно розмірної плитки для вимощеннятротуарів і площадок перед
входами в будинок.
В проекті враховані особливості існуючого рельєфу. Планом організації рельєфу
вирішується питання водовідведення талих та дощових вод з території. Озеленення
території передбачає влаштування газонів та квітників поруч з будинком, висадку
дерев і кущів.
2.3 Об'ємно-планувальні рішення будівлі
До складу будівництва входять:
складське приміщення;
ремонтне відділення.
Будівлі мають ІІІ класи капітальності, ІІ ступінь довговічності та
вогнестійкості. За умовну відмітку 0.000 м прийнято рівень чистої підлоги
складу, що відповідає відмітці по генплану 161,00 м.
Категорія будівлі по вибухо- та пожежонебезпеці – В.
Виробничий корпус ремотно-виробничої бази - одноповерхова будівля,
каркасна будівля, прямокутної форми з розмірами в осях 1–22–76м, в осях А-О –
45 м. Будівля має два прогони завширшки по 18 м. Крок колон – 6 м. Висота до
низу несучих конструкцій покриття – 9.600 м., найвища відмітка будівлі +12,350
м.
Згідно вимог технологічного процесу передбачаються ворота в осях 1– 2,
А-Б , Г-Е , Ж-І «осі 22»
Передбачене влаштування поперечного деформаційного шва по осі 5 та 7.
На відмітці –2,800 в осях Д–Е та 1–18 виконано монолітний залізобетонний
приямок, по якому проведена транспортна галерея між складом цукру сирцю та
клерувальним відділенням.
Адміністративне відділення має три поверхи, сітка колон 6 х 6м. До нього
примикає одноповерхова будівля, де розташовані – на першому поверсі, насосна,
2
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
на другому поверсі –побутові приміщення. З іншої сторони примикають склад
продукції та станція ремонту.
На відмітках +9.990, +6.300, +3.300 та +1.500 передбачені технологічні
металеві майданчики обслуговування, які зв’язані між собою по системі
металевих маршів та майданчиків. Сполученням між поверхами слугує
сходинкова клітина, яка розташована в осях А-В та 1-6, виконана із збірного
залізобетонну. В будівлі передбачено входи-виходи згідно вимог технологічного
процесу.
Висота до низу несучих конструкцій –9.900м. В торцях будівлі
запроектовано ворота для промислового та ремонтного обладнання.
Майданчики для обслуговування зв’язані між собою по системі металевих
маршів та майданчиків.
Об’ємно – планувальні рішення об’єкту розроблені згідно [4], [5] з
урахуванням санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість
евакуації персоналу в надзвичайних ситуаціях.
2.4 Конструктивні рішення будівлі
За конструктивним рішенням будівля каркасна. Поздовжня стійкість будівлі
забезпечується вертикальними в’язями по зовнішнім рядам колон, а поперечна
стійкість - поперечними рамами каркасу та жорстким з’єднанням колон з
фундаментами. Незмінність форми будівлі в плані забезпечується жорстким
диском покриття, що утворений відповідно з’єднаними двоскатними балками та
плитами покриття.
Фундаменти з урахуванням характеристик ґрунту майданчику будівництва,
прийняті під колони монолітні, стовпчасті з підколонником стаканного типу
згідно [6], та стрічкові – під цегляні стіни, виконані зі збірних залізобетонних
фундаментних плит, прийнятих згідно [7] та фундаментних блоків, прийнятих
згідно [8].
Фундаментні балки –прийняті збірні, залізобетонні довжиною L=6 м та
L=6 м, прямокутного перерізу, згідно [9].
Зовнішні стіни із умов теплотехніки та несучої спроможності передбачені з
навісних керамзитобетонних панелей, прийнятих згідно [10], перший ряд яких
спирається на фундаментні балки по шару протикапілярної гідроізоляції.
Стіни допоміжних прибудов, перегородки та стіни в місцях встановлення
воріт передбачено влаштовувати з керамічної цегли М 75 на розчині М 50,
прийнятої згідно [11].
Огороджувальні цегляні стіни армовані сітками 4 В-І з вічком 60 х 60мм,
через три ряди кладки на всю висоту.
В будівлі прийняті збірні залізобетонні колони, згідно [12]. Колони вузла
розвантаження по осі ”Е” та стійки фахверкові виконані з прокатного металу,
згідно [13].
3
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Перекриття та покриття - запроектовано із збірних залізобетонних ребристих
плит, прийнятих згідно [14]. В місцях влаштування внутрішнього водозбігу
встановлюються плити з отворами.
Ребристі плити перекриття спираються на збірні залізобетонні ригелі
довжиною 6 м таврового перерізу полицею донизу. Ригелі прийняті згідно [15].
Плити приварюються до ригелів за допомогою дугової напівавтоматичної
зварки не менше ніж в трьох місцях. Величина спирання плит на ригелі не менше
100 мм. Стики між плитами перекриття заливаються цементним розчином М 100.
Для перекриття складу овочевої продукції прийнято двоскатні залізобетонні
балки, попередньонапружені, довжиною 24,0 м, з висотою опорної частини 0,89м,
висота в гребіні 1,55м. Балки прийняті, згідно [16]. Для перекриття вузла
розвантаження прийнято балки, згідно [16] з паралельними поясами довжиною
8,0 м, прийняті.
Покрівля запроектована рулонна з рулонного наплавного матеріалу
«Акваізол», згідно [17]. В якості гідроізоляційного килиму проектом передачено
влаштування двох шарів наплавного рулонного матеріалу, в якості утеплювача -
керамзитовий гравій, по гравію виконана цементна стяжка 50 мм. По плитам
покриття передбачено влаштування обмазочної пароізоляції. В місцях
влаштування водоприйомних воронок передбачено влаштування додаткових
шарів руберойду. Місця примикання покрівлі до стін повинні бути виконані із
заведенням основного покрівельного килиму на висоту не менше 200мм.
Тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню приміщень і
прийняті згідно [18]. Експлікація підлоги подана на листі 3, графічної частини
проекту.
В даному проекті передбачено збірні залізобетонні сходинкові марші та
сходові площадки, які прийняті [19]. Для доступу на покрівлю та обслуговування
технологічного обладнання передбачено встановлення металевих драбин,
прийнятих згідно [20].
Проектом передбачається встановлення в будівлі металопластикових
віконних блоків, прийнятих згідно [21]. Шви між віконними блоками та стінами
заповнюються монтажною піною.
В будівлі запроектовані дерев’яні глухі двері. Всі внутрішні двері в будівлі
виконані одностулкові, прийняті згідно [22]. Двері головного входу в склад цукру
сирцю з клерувальним відділенням та входу на сходинкову клітину прийняті
двохстулкові, згідно [22].
Полотна дверей закріплюються на двох петлях. Шви між дверними
коробками та стінами заповнюються монтажною піною.
Ворота в складу овочевої продукції та вузлу розвантаження прийняті
дерев'яні, двостулкові з хитними полотнами, згідно [23].
Перемички – для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються
збірні залізобетонні перемички, прийняті згідно [24]. Величина спирання
залізобетонних перемичок не менше 275 мм. Відомість перемичок подана в
таблиці 2.1.
4
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Зв’язки – повздовжня стійкість будівлі забезпечується вертикальними
металевими зв’язками, які прийняті згідно [25], [26], [27].
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення
Всі допоміжні приміщення знаходяться на другому поверсі будівлі, яка
прибудована до адміністративної частини . План допоміжних приміщень
показано на рисунку 2.1.
2.5.1 Санітарно-побутові приміщення
Санітарно-побутові приміщення запроектовані у відповідності з чисельністю
працюючих на виробництві і враховують вимоги [28]. Проектом передбачено по
одному санвузлу та душовій як для жінок, так і для чоловіків.
В будівлі запроектовані такі приміщення санітарно-побутового
обслуговування: жіночий, чоловічий гардероб (19-20/Ж-Е), душові , санвузли в
осях 1-6 та А-Д
Спосіб зберігання одягу у гардеробних принятий з самообслуговуванням у
закритих шафах.
2.5.2 Приміщення охорони здоров'я
Медпункт розташований в адмінстративному корпусі.
2.5.3 Приміщення підприємства харчування
В будівлі ремотно-виробничої бази запроектовано приміщення прийому їжі,
що знаходиться на другому поверсі (1-6 / А-Д). Буфет розміщується в головному
корпусі цукрового заводу.
2.5.4 Приміщення культурного призначення
Приміщення культурного призначення: актова зала, музей розвитку заводу,
знаходяться в головному корпусі цукрового заводу.
2.5.5 Приміщення управління
В будівлі складу цукру сирцю з клерувальним відділенням запроектовано
кабінет завідуючого складу, що знаходиться на другому поверсі (19-20/Г).
Інші приміщення адміністративно-технічного управління знаходяться в
головному корпусі цукрового заводу.
Таблиця 2.1 ― Відомість перемичок
5
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Поз. Схема перерізу Поз. Схема перерізу
ПР- ПР-7
1
ПР- ПР-8
2
ПР-
ПР-9
3
ПР- ПР-10
4
ПР- ПР-11
5
ПР- ПР-12
6
2.6 Спеціальні заходи та роботи
6
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2.6.1 Заходи, пов'язані з будівництвом в особливих умовах
В зимовий період чи при зниженні температури нижче мінус 5ºС для
забезпечення міцності кладки вводити в розчин добавки, згідно [29]. Марки
розчину приймати на порядок вище, ніж при роботі в літніх умовах.
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки
Будівля, що проектується відноситься до ІІ ступеню вогнестійкості, по
вибуховопожежній безпеці виробництво відноситься до категорії – «В».
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями, згідно
[30], передбачаються наступні заходи з вибухо- та пожежобезпеки:
під’їзди до будівлі запроектовані асфальтовані;
передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних гідрантів;
організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів;
застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи пожежогасіння в
електроприміщеннях;
забезпечений доступ пожежних, на дах будівлі, за допомогою пожежних
драбин;
на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, двері
відчиняються в сторону виходів;
використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих не
токоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції;
розподілення електроенергії по будівлі по чотирипровідній системі із
заземленою нейтраллю;
застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в нормальному
і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних категорій;
забезпечення селективного вимикання електроустановок, запобіжників,
автоматів;
влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної
сигналізації;
для зовнішнього пожежегасіння на теріторії цукрового заводу розташоване
3
пождепо з пожежним автомобілем, підземний резервуар ємністю 500м та
протипожежний кільцевий водопровід 150 мм з пожежними гідрантами;
сполучення між поверхами клерувального відділення відбувається через
ізольовану сходинкову клітину;
підвальна частина та склад забезпечені окремими виходами.
7
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2.6.3. Захист приміщень від шуму та вібрації
Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під нього
непотрібні, а зменшення рівня вібрації і шуму буде досягатися за рахунок
встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізоляторів.
Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих приміщеннях з
влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси встановлюються на
металеві пружини.
Проектом передбачається використання низько оборотних електродвигунів
вентиляційних систем, з’єднання їх з металевими повітропроводами за
допомогою гнучких вставок, установка вентиляційних агрегатів на
віброізоляторах.
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
Передбачене проектом технологічне обладнання не має шкідливих викидів в
навколишнє середовище. Постачання сировини на склад виконується
залізничним та автомобільним транспортом.
При якісному монтажі обладнання, при будівництві та правильній
експлуатації мереж і споруд виключається потрапляння стоків в грунт за межами
виділених полів фільтрації.
Викинуте вентиляційними системами повітря не забруднює навколишній
повітряний басейн, по своєму характеру викиди не можуть погіршити стан
навколишнього середовища.
2.7 Інженерне обладнання будівлі
Опалення – проектом передбачається централізоване опалення побутових
приміщень. Нагріваючі прибори-регістри із гладких труб 100. Випуск повітря
проходить у верхніх точках повітроходів, подаючі трубопроводи прокладаються
з нахилом 0,003. Компенсація теплових подовжень проходить за рахунок не
доведення до стін в кутках поворотів.
Опалення корпусу ремонтно-виробничої бази повітряне. Зовнішнє повітря
очищується у фільтрах, нагрівається і по системі повітровходів подається в
склад. Клерувальне відділення на відм. 0,000 опалюється за рахунок
тепловиділення від працюючого обладнання. Опалення приміщення
вентиляційної камери вирішується за рахунок прокладених трубопроводів
теплооснащення установки ПА-2. Приміщення розвантаження вагонів
опалюється за допомогою повітроопалювальних агрегатів ЛГП1 - ЛГП3.
Вентиляція – проектом передбачається вентиляція, поєднана з опаленням
для складу цукру сирцю з клерувальним відділенням. В приміщенні
8
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
клерувального відділення для видалення водяних парів від клерувальних
мішалок застосовується витяжна система В2. В тепловому пункті встановлено
основний витяжний вентилятор В1. В побутових приміщеннях – натуральна
витяжка ВКЕ-1 ВКЕ-2.
В підпільній частині складу використовується природна вентиляція –
система ВЕО-3.
В складі цукру-сирцю запроектована натуральна витяжка за допомогою
дефлекторів ВЕД-4 ВЕД-10.
Витяжка і приток в приміщенні електрощитової натуральна за допомогою
решіток.
Теплопостачання – для теплопостачання систем опалення і вентиляції
передбачається тепловий пункт, який оснащений насосом «Мотор» та трапом.
Скид води виконується трубопроводом 100 в каналізацію.
Водопостачання – проектом передбачається мережа господарсько-питного
водопроводу. Трубопровід підводиться до будівлі складу зовнішньою мережею,
від існуючої водопровідної мережі 100 мм. Зовнішній водопровід передбачений
із чавунних водопровідних труб 65 мм.
Питний водопровід підводиться до санітарно-технічних пристроїв.
Водопровідні мережі монтуються із сталевих водогазопровідних труб 3515мм,
прокладаються по стінах будівлі з нахилом 0,002 в бік водорозбірних точок.
Трубопроводи гарячої води і циркуляційний підводять по естакаді
технологічних трубопроводів із головного корпусу заводу 3515мм.
3 3
Розрахункові втрати води складають 1,14 л/с, 3,3 м /год, 10 м /добу.
3
Втрати тепла на гаряче водопостачання 44000 Ккал/год, 0,73 м /год.
Каналізація – побутові стоки відводяться із будівлі по проектній
каналізаційній мережі через каналізаційний випуск 100 мм. і потім по
зовнішній самотічній каналізаційній мережі 150 мм із керамічних труб в
існуючу каналізаційну мережу 200 мм.
Прокладання зовнішньої каналізаційної мережі проводиться на глибину
згідно з повздовжнім профілем КВ 1.
Внутрішня мережа побутової каналізації монтується із чавунних
каналізаційних труб 50,100 мм, прийнятих згідно [31]. Розрахункові витрати
3 3
стоків 1,14 л/с, 3,3 м /год, 10 м /добу.
Проектом передбачається відведення дощових вод з запланованої дороги
через існуючий канал.
Внутрішній водостік – для відведення дощових та талих вод з даху,
проектом передбачається установка водозбірних воронок. Із воронки вода
відводиться сталевими трубопроводами 100 мм.
Електричне освітлення – проектом передбачається 3 види електроосвітлення:
А) робоче – 220 В;
Б) аварійне – 220 В;
В) ремонтне – 36 В.
9
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Електроосвітлення виконується світильниками з лампами розжарювання
НСП і НППО3. Для ремонтного освітлення виробничих приміщень прийняті
переносні світильники типу РВО-42МУ2.
Типи світильників вибрані в співвідношенні з характеристикою та
призначенням приміщень.
В якості освітлюючих щитків прийняті щитки типу ПР11 і ЩА. Мережі всіх
видів електроосвітлення виконуються кабелем марки АВВГ на скобах по стіні,
під перекриттям і в сталевих трубах, прокладених відкрито по стіні на скобах.
В побутових приміщеннях мережа освітлення виконується проводом АППВ
приховано під шаром штукатурки.
Управління електроосвітленням із щитка і по місцю вимикачами.
Освітлення вибране згідно [32] і галузевими нормам. Аварійне освітлення
здійснюється світильниками, які нормально приймають участь в робочому
освітленні.
Мережа зниженої напруги 36В виконується кабелем марки АВГГ,
прокладеним відкрито по стінах на скобах.
Освітлення приміщень будівель та робочих місць проектом передбачено
відповідно [32].
Телефонізація – проектом передбачена телефонізація складу овочевої
продукції запроектована від вхідного закінченого пристрою головного корпусу
заводу кабелем марки ТПП, прокладеним відкрито на скобах і в сталевих трубах
по стінах, під перекриттями і по естакаді трубопроводів.
Телефонна розподільна коробка встановлена в операторській на відм. +9,600.
Абонентська проводка до телефонного апарату виконується проводом ТРП
відкрито на скобах.
Пожежно-охоронна сигналізація – проектом передбачається пожежно-
охоронна сигналізація складу овочевої продукції.
Пожежна сигналізація розроблена на основі вимог згідно [33], охоронна в
співвідношенні з рекомендаціями типових проектних рішень.
Для прийому сигналів тривожних повідомлень від пожежних і охоронних
оповіщувачів проектом передбачена установка в приміщенні прохідної заводу
концентраторів КПКОП 01041-30-1 «Топаз» і ППС-3.
Робоче живлення концентраторів (220В;50Гц) виконується у відсутній
мережі 220В, аварійне (24В) від акумуляторних батарей. Акумуляторні батареї
встановлюються в шафі, оснащеній вентиляційною витяжкою.
Розміщення приладів пожежно-охоронної сигналізації, акумуляторних
батарей, стабілізатора встановити поряд із існуючим концентратором і
акумуляторними батареями.
Поглинання шлейфів сигналізації подається в склад від концентраторів
кабелем ТППБ, прокладеним в траншеї.
Для сигналізації про виникнення загорання прийняти до установки
автоматичного оповіщувач типу ДІП-2, ІТМ і ручних оповіщувачів ІПР.
10
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Оповіщувачі включаються в шлейфи сигналізації проводом ТРП, прокладених на
скобах і сталевих трубах.
Охоронні оповіщувачі застосовані типу СМК-1. Розподільна мережа до
датчиків СМК-1 виконується проводом ТРП. Запроектований захист дерев’яних
дверей у відділенні розвантаження і склад напролом проводом марки ПМВ.
До захисних заходів відносяться блискавкозахист будівлі та повторне
заземлення. Блискавкозахист будівлі виконується шляхом накладання
блискавкоприймальної сітки та металоконструкції перекриття, які сполучають в
єдиний блискавкоприймальний устрій і приєднуються до пристрою заземлення.
До пристрою повторного заземлення приєднуються і внутрішні магістралі, до
яких, в свою чергу, приєднуються усі металоконструкції технологічного,
сантехнічного, електричного та інших призначень (трубопроводи,
повітропроводи, провідники урівнювання потенціалів та ін.).
2.8. Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання
Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень виконується
згідно [28].
Загальна кількість робітників:
– в першу зміну 17 осіб: 14 чоловіків та 3 жінок ;
– в другу зміну 15 осіб: 10 чоловіків та 5 жінок.
Розрахунок обладнання для душових приміщень – душові розраховані на
обслуговування робітників у найбільш чисельну зміну.
Кількість душових кабін для чоловіків 17 : 15= 1шт., для жінок 7 : 15=1шт.
Розрахунок обладнання в кімнатах для умивання – розрахунок
виконується теж для обслуговування робітників, працюючих у найбільш
чисельну зміну.
Кількість кранів у кімнатах для умивання для чоловіків 14 : 7= 2 шт., для
жінок 8 : 7= 2шт.
Розрахунок обладнання для санвузлів – обладнання розраховуємо для
найбільш чисельної зміни.
Кількість унітазів для чоловіків 15 : 15= 1шт., для жінок 5 : 12=1шт.
Розрахунок обладнання гардеробних – розрахунок гардеробного
обладнання визначаємо для двох змін. Вибираємо для зберігання спец одягу
індивідуальні відкриті шафи глибиною 500 мм, шириною 250 мм. Кількість таких
11
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
шаф для жінок 7+5=12 шт., для чоловіків 13+13=26 шт. Аналогічно розраховуємо
кількість шаф для вуличного та домашнього одягу. Приймаємо шафи глибиною
550 мм, шириною 400 мм. Кількість таких шаф для жінок – 12 шт, для чоловіків –
26 шт.
2.8.2 Специфікації
Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів представлена у
таблиці 2.2, специфікація елементів перемичок – таблиця 2.3, специфікація
елементів заповнення прорізів та елементів заповнення внутрішніх прорізів – 2.3,
2.4, відповідно.
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішні поверхні цегляних стін оздоблюються терразитовою штукатуркою
світло сірого-кольору.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною
1м по щебеневій підготовці. Проектом передбачено влаштування під’їзних
шляхів, площадок та тротуарів.
Внутрішні поверхні стін оздоблюються цементно піщаною штукатуркою та
шпаклюють гіпсовими сумішами. Низ стін допоміжних приміщень та
сходинкової клітини фарбуються масляними фарбами. Стіни санвузлів
оздоблюються керамічною глазурованою плиткою та фарбуються
вологостійкими фарбами по цементно піщаній штукатурці.
Відомість об'ємів опопряджувальних робіт подано в таблиці 2.6.
2.9 Основні техніко-економічні показники будівлі
Таблиця 2.6 – Технічно-економічні показники
№ Од.
Найменування Кількість Примітка
п/п виміру
2
1 Загальна площа майданчика м 20536
2
2 Загальна площа будівлі м 4578
3
3 Будівельний об’єм м 81240
2
4 Площа виробничих приміщень м 3108
2
5 Площа допоміжних приміщень м 170,6
12
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.2 - Специфікація збірних залізобетонних
Маса
Марка
Позначення Найменування одини Прим.
позиції
-ці, кг
1 2 3 4 5 6
Фундаменти
Фундаменті балки
ФБ1 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-3 36 1200
ФБ2 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-5 9 1100
Фундаментні плити
ФЛ1 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 ФЛ16.12-1 18 1900
ФЛ2 ДСТУ Б В.2.6-109:2010 ФЛ16.24-1 26 2100
Фундаментні блоки
ФБС 11
ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС12.5.6-Т 1630
1 4
ФБС
ДСТУ Б В.2.6-108:2010 ФБС24.5.6-Т 93 1630
2
Колони
1300
К-1 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 5К144-33А 32
0
1080
К-2 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 5К144-33Б 3
0
К-3 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 2К144-8А 8 6100
К-4 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 КНР-442-34 9 2300
К-5 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К5 32 1800
К-6 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К-13а-1-3 8 4300
К-7 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К-14а-2-1 3 4200
К-8 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К-19а-1-3 6 4300
К-9 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К-20а-2-1 3 4200
К-10 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К-4а-2-5 2 3000
К-11 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К-3а-1-5 1 3100
К-12 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К-11а-2-3 6 2300
К-13 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 К-12а-1-1 3 2400
Ригелі
Р-1 ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 Б40-1-1 24 3700
Р-2 ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 ИБ2-2-1 8 4200
Балки покриття
1210
Б-1 ДСТУ Б В.2.6-67:2008 2БДР18-5 АVТ-1 34
0
13
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Кіль-
сть
Б-2 ДСТУ Б В.2.6-67:2008 1СБД9-7АVТ-1 10 2750
1 2 3 4 5 6
Плити перекриття та покриття
П-1 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П1-2А Vт 145 4730
П-2 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П3-2А Vт 113 2200
П-3 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П5-2А Vт 18 1700
П-4 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П7-2А Vт 9 1500
П-5 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1ПГ-5А VІ-Н-2 44 2250
П-6 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1ПГ-5А VІ-Н-3 10 2400
П-7 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПГ-5А Vт-2 30 2500
П-8 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1ПВ10-5АV-т 4 4700
П-9 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П18 304 40
П-10 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-4А Vт 16 2100
Сходові марші та майданчики
ЛМ1 ДСТУ Б В.2.6-62:2008 2ЛМФ 39.14.17-5 12 1400
ЛП1 ДСТУ Б В.2.6-62:2008 ЛПФ 28.11-15-ш 12 1400
Стінові панелі
СП-1 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС600-.123.25-Я-1 395 1700
СП-2 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС600-9.25-Я-1 42 1300
СП-3 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС655.12.25-Я-11 68 1900
СП-4 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС655.9.25-Я-11 3 1400
СП-5 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС600-18.25-Я-1 3 2800
СП-6 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС625-12.25-Я-1 43 1800
СП-7 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС625-9.25-Я-1 1 1300
СП-8 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС650-12.25-Я-11 31 1800
СП-9 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС650-18.25-Я-11 3 2800
14
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.1 Плита покриття
3.1.1 Вихідні дані
Ребриста плита висотою 300 мм, шириною 2.98 м та довжиною 6 м
складається з полиці товщиною 30 мм, двох повздовжніх ребер висотою 300 мм і
шириною понизу 75 мм та поверху 120 мм, поперечних ребер – торцевих
висотою 300 мм і шириною понизу 75 мм та поверху 120 мм і проміжних
висотою 150 мм і шириною понизу 50 мм та поверху 90 мм.
Плита виготовляється з важкого бетону класу С50; коефіцієнт умов роботи
бетону γb2 = 0.9(Rb=27,5 0.9=24.75 МПа; Rbt=1.55 · 0.9=1.39 МПа; Rb,ser=36.0МПа;
4
Rbt,ser=2.3 МПа; Еb=3.5·10 МПа) [35].
Полиця плити армується зварними рулонними сітками з арматури, що
вкладаються між повздовжніми ребрами понизу та над ними поверху полиці. В
нижніх сітках робоча арматура в двох напрямках, у верхніх – поперечна.
5
Арматура класу А240С (Rs=225 МПа, Еs=2.1·10 МПа) [35].
Арматура напружена повздовжніх ребер класу К1500 (Rs=1175 МПа,
5
Rs,ser=1310 МПа, Еs=1.8·10 МПа) та ненапружена повздовжніх і поперечних
ребер – зварні каркаси, нижні стержні яких – класу А400С (Rs = 365 МПа, Rs,ser =
5
390 МПа, Еs = 2.0·10 МПа), а верхні та поперечні – класу А240С [35].
У плиті допускається утворення тріщин, до неї ставиться третя категорія
вимог по тріщиностійкості.
Поперечний розріз і розміри плити приведені на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Поперечний переріз ребристої плити
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Літера Аркуш Аркушів
Пояснювальна записка Аркушів
2
ЧД1Т У
Кафедра ПЦБ
3.1.2 Збір навантажень
Підрахунок навантажень на покриття приведений в таблиці 3.1 з
урахуванням коефіцієнта надійності по призначенню γn = 0.95.
Таблиця 3.1 Збір навантажень
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Навантаження навантаження, надійності за навантаження,
кН/м2 навантаженням, γf кН/м2
2 3 4 5
Постійне навантаження:
- два шари рулонного
0.1 1.3 0.13
килиму
- цементо-піщана стяжка
δ=50 мм, 0.931 1.3 1.211
20.059.810.95
- утеплювач (керамзит)
δ=100 мм, 0.605 1.3 0.786
0.65·0.1·9.81·0.95
н р
Разом q 1=1.636 - q 1=2.127
Панель покриття з бетоном
замонолічування 2.1 1.1 2.31
0.125+0.19.810.95
Разом постійне н р
q =3.736 - q =4.437
навантаження q
Тимчасов снігова V
0.95 1.33
10.95
-довготривала 0.285 1.4 0.399
-короткодіюча 0.665 1.4 0.931
Повне навантаження q+V 4.686 5.767
3.1.3 Розрахунок плити панелі
Полиця є однорядною багатопрогоновою конструкцією, обмеженою ребрами.
Середні ділянки затиснені з чотирьох сторін, а крайні з трьох та вільно оперті на
торцеві ребра. Розрахункові прогони в просвіті:
- для середніх ділянок:
l01 = 150 – 9 = 141 см;
l02 = 298 – 2·(1.5 + 10.5) = 274 см;
l02/l01 = 274/141 = 1.94 < 3;
2
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
- для крайніх ділянок:
l01 = 148.5 – 1 – 17.5 – 9/2 = 125.5 см;
l02 = 274 см;
l02/l01 = 274/125.5 = 2.18 < 3.
Розрахункове навантаження, з урахуванням її ваги при товщині h΄f =
30 мм визначаємо у відповідності з таблицею 3.1:
2
g = 2.1 + 0.03·2.5·1.1·9.81·0.95 = 2.86 кН/м ,
3
де 2.5 т/м – густина важкого залізобетону.
2
Тимчасове v = 0.931 кН/м .
Розрахункові згинаючі моменти визначаємо при дії постійного та
тимчасового (снігового) навантаження.
Середні ділянки:
Умова рівноваги (3.1):
2
g v 3
M l01 l02 l01 . (3.1)
124l 1.6
01 l02
(2.860.931)1.412 32.741.41
M 0.272 êÍ ì.
1210.962.26
Крайні ділянки:
Умова рівноваги:
2
g v 3
M l01 l02 l01 .
12 3l 1.6l
01 02
(2.86 0.931)1.2552 32.741.255
M 0.285 êÍ ì.
12 8.22 2.01
Таким чином, розраховуємо з визначенням арматури за моментами для
крайніх прогонів.
Виходячи з прийнятих співвідношень між моментами, отримаємо:
М1 = МІ = 0.285 кН·м;
М2 = МІІ = МІІ’ = 0.4·0.285 = 0.114 кН·м.
Полицю розраховуємо як переріз прямокутної форми з одиночною
арматурою.
Робоча висота полиці в напрямку l01 при арматурі діаметром 6 мм:
h01 = h/2 – d/2, (3.2)
h01 = 30/2 – 6/2 = 12 мм.
Характеристика стисненої зони бетону:
ω = α – 0.008·Rb, (3.3)
де α = 0.85 – для важкого бетону.
ω = 0.85 – 0.008·25.0 = 0.7096.
3
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0.9 < 1. Граничне напруження в
арматурі стисненої зони при γb2 < 1 σsc,u = 500 МПа. Граничне значення висоти
стисненої зони:
ω
ξ . (3.4)
R ω
1 Rs 1
σ 1.1
sc,u
0.7096
ξ 0.612.
R 225 0.7096
1 1
500 1.1
Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо для смуги 1 м:
2
A0 = 0.9·M/Rb·b·h 01. (3.5)
6 2
А0 = 0.9·0.285·(10 )/27,5·1000·12 = 0.101.
За [48] відносна висота стисненої зони бетону:
ξ 0.101opt 0.2 (3.6)
ξ 0.101R 0.612
Коефіцієнт η:
η = 1 – 0.5·ξ. (3.7)
η = 0.942.
Площа перерізу арматури:
As1 = M/Rs·η·h01. (3.8)
6 2
Аs1 = 0.9·0.285·(10 )/225·0.942·12 = 100.85 мм .
Коефіцієнт армування:
μ = As1/b·h01. (3.9)
Μ = 100.85/1000·12 = 0.0084 > μmin = 0.0005.
2
Приймаємо арматуру Ø6 А240С з кроком 200 мм, As1 = 142.0 мм > 100.85
2
мм , [35, 36].
Аналогічно розраховуємо полицю в напрямку l02.
6 2
А0 = 0.9·0.114·(10 )/27,5·1000·12 = 0.0406.
η = 0.975.
6 2
Аs2 = 0.9·0.114·(10 )/225·0.975·12 = 38.97 мм .
μ = 38.97/1000·12 = 0.0032 > μmin = 0.0005.
2 2
Приймаємо арматуру Ø6 А240С з кроком 250 мм, As1 = 113 мм > 38.97 мм .
3.1.4 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в
поперечному ребрі
В плиті маються середні та крайні поперечні ребра, опорами для яких є
повздовжні ребра. Розрахункова статична схема поперечних ребер –
однопрогонова балка. Розрахунковий проліт між осями опор:
4
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
l0 = 274 см.
Розрахункове рівномірно-розподілене навантаження, кН на 1 м середнього
ребра:
b b
g h ρ g γ γ , (3.10)
1 2 n f
де b' – ширина верхньої основи ребра;
b – ширина нижньої основи ребра.
0.050.09
g 0.150.032.59.810.951.1 0.216 êÍ/ì.
1 2
Те саме від маси плити та ізоляційного килиму:
g2 = 2.26·1.5 = 3.39 кН/м.
Розрахункове снігове навантаження:
S = 0.938·1.5 = 1.41 кН/м.
Зусилля від розрахункового постійного та снігового навантажень:
М = (0.216 + 3.39 +1.41)·2.742/8 – (3.39 + 1.41)·1.52/24 = 4.25 кН·м,
Q = (0.216 + 3.39 +1.41)·2.74/2 – (3.39 + 1.41)·1.5/4 = 5.06 кН
Зусилля від постійного та зосередженого навантажень:
М = (0.216 + 3.39)·2.742/8 – 3.39·1.52/24 +1.14·2.74/5 = 3.7 кН·м,
Q = (0.216 + 3.39)·2.74/2 – 3.39·1.5/4 +1.14 = 4.81 кН.
Таким чином розрахунковою за М та Q являється комбінація 1.
Рисунок 3.2 – Розрахункова схема ребристої плити
3.1.5 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів
При розрахунку поперечного ребра на згинаючий момент М1 враховується
спільна його робота з ділянкою полиці товщиною h'f = 30 мм в стисненій зоні.
При h'f/h = 3/15 = 0.2 > 0.1 то розрахункова ширина полиці таврового перерізу
приймається рівною не більше 1/6 прольоту в кожен бік від ребра, та не більше
половини відстані в просвіті між повздовжніми ребрами, тобто:
b'f = l0/3 + b = 2740/3 + 90 = 1002 мм.
Приймаємо b'f = 1002 мм.
Робоча висота ребра при арматурі діаметром 12 мм:
h0 = h – a = 150 – (15 + 12/2) = 129 мм.
де 15 мм – захисний шар бетону.
При бетоні класу В50 та арматурі класу А400С з врахуванням розрахунку
міцності плити:
0.7096
ξ 0.563.
R 365 0.7096
1 1
500 1.1
Перевіряємо умову :
M < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) (3.11)
6
М = 4.25·(10 ) Н·мм < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 27.5·1002·30·(129 – 0.5·30)=
5
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
6
=60.1·(10 ) Н·мм,
Так як умова (3.11) виконується, тобто нейтральна вісь проходить в полиці та
розрахунковий переріз – прямокутник шириною b'f = 1002 мм.
Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо по (3.5):
6 2
А0 = 4.25·(10 )/27.5·1002·129 = 0.014.
Відносну висоту стисненої зони визначаємо по (3.6):
ξ 0.015ξ 0.563.
R
Коефіцієнт η по (3.7):
Η = 0.993.
Площа перерізу повздовжньої арматури розраховуємо за (3.8):
6 2
Аs1 = 4.25·(10 )/365·0.993·129 = 90.9 мм .
Коефіцієнт армування при b = (90 + 50)·0.5 = 70 мм,
μ = 90.9/70·129 = 0.0101 > μmin = 0.0005.
2
Приймаємо згідно [35, 36] в нижній зоні ребра 1Ø12 А400С, As = 113.1 мм >
2
90.9 мм .
3.1.6 Розрахунок за міцністю похилих перерізів
Розподілене навантаження:
q = q1 + q2 + S/2 = 0.216 + 3.39 + 1.41/2 = 4.311 кН/м.
Перевіряємо умову (3.12):
q < qa = 0.16φb4·(1 + φn)·Rbt·b, (3.12)
qa = 0.16·1.5(1+0)1.55·70 = 20.5 кН/м
q = 4.311 кН/м < qa = 20.5 кН/м,
Так як умова (3.12) виконується, то довжину найбільш небезпечного
похилого перерізу приймаємо l = 2.5h0 = 2.5·129 = 322.5 мм.
Перевіряємо за (3.13) необхідність встановлення поперечної арматури за
розрахунком:
2
Q ≤ φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h0 /l, (3.13)
де φb4 – коефіцієнт, який приймається для важкого бетону рівним 1.5;
Rbt – розрахунковий опір бетону розтягу, Rbt = 1.55 МПа;
φn – коефіцієнт, який враховує вплив повздовжніх сил, φn = 0.
Q= 5060 – 4.311·322.5 = 3.67 кН < φb4·(1 +
2
φn)·Rbt·b·h0=1.5·(1+0)·1.55·70·129 /322,5= = 6.61 кН.
Так як умова (3.13) виконується то поперечна арматура встановлюється за
конструктивними вимогами.
Приймаємо поперечну арматуру із стержнів Ø6 з кроком 75 мм.
6
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.1.7 Розрахунковий прогін, навантаження та зусилля в
повздовжньому ребрі
Визначаємо розрахунковий проліт повздовжніх ребер плити між осями
опор:
l0 = 5.97 – 2·0.05 = 5.87 м,
де 0.05 – відстань від осі опори до торця панелі.
Підрахунок навантажень на 1 м панелі виконані в таблиці 3.2 з
врахуванням даних таблиці 3.1.
Таблиця 3.2 Збір навантажень
Навантажен
Навантаження
Вид навантаження ня при γf=1 γf>1
при γf>1кН/м
кН/м
Постійне:
- панель покриття з 2.1·3 = 6.3 1.1
6.93
бетоном
замонолічування 1.636·3 = 4.9 1.3
6.83
- ізоляційний килим
Всього qn = 11.2 q = 13.76
Тимчасове
(короткочасне) Sn=0.665·3= 1.4
S = 2.8
- снігове =1.995
Повне навантаження qn = 13.2 q = 16.56
2
Моменти обчислюються за формулою М = q·l 0/8:
2
-від повного навантаження при γf > 1 М = 16.56·5.87 /8 = 52.6 кН·м;
2
-від повного навантаження при γf = 1 М = 13.2·5.87 /8 = 42.7 кН·м;
-від постійного та тривало діючого тимчасового навантаження при γf = 1
2
-М = 11.2·5.87 /8 = 34.1 кН·м.
Поперечні сили обчислюються за формулою Q = q·l0/2:
-від повного при γf > 1 Q = 16.56·5.87/2 = 35.9 кН;
-від повного при γf = 1 Q = 13.2·5.87/2 = 29.1 кН;
-від постійного та тривало діючого тимчасового навантаження при γf = 1
Q = 11.2·5.87/2 = 23.2 кН.
3.1.8 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів
Поперечний переріз плити приводимо до таврової форми та при наявності
поперечних ребер в розрахунку враховуємо всю ширину полиці:
b'f = (2980 – 2·15)·0.65 = 1918 мм.
Робоча висота:
h0 = h – a = 300 – 27 = 273 мм.
7
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Характеристика стисненої зони:
ω = α – 0.008·Rb = 0.85 – 0.008·27.5 = 0.7096.
Для обчислення напруження σsp1 розраховуємо напруження р, яке при
електротермічному способі натягу та коефіцієнті Δγsp визначається за формулою:
p = 300 + 90/l, (3.14)
де l = 6.0 м – довжина стержня, що напружується.
р = 300 + 90/6 = 45 МПа.
Коефіцієнт Δγsp:
p 1
Δγ 0.5 1 , (3.15)
sp σ
sp np
де np = 2 – прийнята кількість стержнів ненапружуваної арматури, по одному
в кожному ребрі;
σsp– попереднє напруження без урахування втрат, визначається за формулою:
σsp = 0.6·Rs,ser/1.05 (3.16)
σsp=1310/1.05=1248 МПа
45 1
Δγ 0.5 1 0.03 0.1.
sp 1248 2
Оскільки Δγsp = 0.03 < 0.1 – мінімально допустимого значення, то приймаємо
Δγsp = 0.1.
Втрати попереднього напруження від деформації анкерів розміщених у
пристроях натягу:
σ3 = Δl·E/l, (3.17)
4
σ3 = 3.35·19·10 /6000 = 106 МПа.
Втрати попереднього напруження від деформацій сталевої форми:
σ5 = 30 МПа.
Попереднє напруження в напруженій арматурі до обтиснення бетону при
коефіцієнті точності натягу γsp < 1:
σsp1 = σsp·(1 – Δγsp) – σ3 – σ5 , (3.18)
σsp1 = 1248·(1 – 0.1) – 106 – 30 = 987,2 МПа.
Напруження:
Δσsp = 1500·359/1248 – 1200 = - 768.1 < 0.
Приймаємо Δσsp = 0.
Напруження σSR:
ΣSR = Rs + 400 – σsp1 – Δσsp, (3.19)
σSR = 1175 + 400 – 987,2 – 0 = 587,8 МПа.
При коефіцієнті σb2 = 0.9 напруження σsc,u = 500МПа.
8
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Гранична висота стисненої зони бетону по (3.4):
0.7096
ξ 0.480.
R 1175 0.7096
1 1
500 1.1
Перевіряємо умову (3.11):
6
М=52.6·(10 )Н·мм<Rb·b'f·h'f·(h0–0.5·h'f)=27.5·1918·30·(273–
6
0.5·30)=260.5·(10 )Н·мм.
Так як умова задовольняється, то нейтральна вісь знаходиться в полиці та
розрахунковим є переріз прямокутного профілю шириною b'f = 1918 мм.
Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо по (3.5):
6 2
А0 = 52.6·(10 )/17.55·1918·273 = 0.021.
Відносну висоту стисненої зони визначаємо по (3.6):
ξ 0.021ξ 0.48.
R
Коефіцієнт умов роботи γs6 = 1.15 для арматури К1500.
Площа перерізу повздовжньої арматури розраховуємо за формулою:
Asp1 = M/η·γs6·Rs·h0. (3.20)
6 2
Аsр1 = 52.6·(10 )/0.99·1.15·1175·273 = 249 мм .
2 2
Приймаємо арматуру 2Ø14 К1500, Аsр = 308 мм > 249 мм .
Напружена арматура розміщується в один ряд: по одному стержні в кожному
ребрі. Коефіцієнт армування:
μ = 249/180·273 = 0.0051 > μmin = 0.0005.
3.1.9 Розрахунок за міцністю похилих перерізів
Розподілене навантаження:
q1 = q + S/2 = 9.41 + 2.81/2 = 10.82 кН/м.
Задаємося сумарними втратами σ = 100 МПа тоді:
N = γsp (σsp – σ1)·Asp, (3.21)
N = 1.1(550 – 100)·308 = 124700 Н.
Обчислюємо коефіцієнт φn:
φn = 0.1·N/Rbt·b·h0, (3.22)
де b = 180 мм – ширина приведеного таврового перерізу.
φn = 0.1·124700/1.55·180·273 = 0.208 < 0.5.
Перевіряємо умову (3.12):
Q = 28.52 кН < φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h0 = 43.452 кН.
Так як дана умова виконується то поперечна арматура встановлюється тільки
за конструктивними вимогами.
Приймаємо поперечні стержні Ø6 А-240С з кроком 150 мм.
3.1.10 Геометричні характеристики поперечного перерізу плити
Поперечний переріз плити таврової форми (рисунок 3.2) з розмірами:
b'f = 2950 мм; h = 300 мм; h'f = 25 мм; h0 = 275 мм; b = 180 мм.
9
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Рисунок 3.2 – Переріз плити, приведений до таврової форми
Площа перерізу бетону:
3 2
Ared = A = b'f·h'f + b·(h – h'f) = 2950·30 + 180·(300 – 30) = 137.1·10 мм .
Площа повздовжньої арматури:
2
Asp + As + A's = 308 + 57 + 509 = 874 мм .
3 2
Так як 0.008·A=0.008·137.1·10 =1096.8>874 мм , то геометричні
характеристики перерізу визначаємо без урахування повздовжньої арматури.
Статичний момент площі приведеного перерізу відносно нижньої грані
плити:
2
Sred = b'f·h'f·(h – 0.5·h'f) + b·(h – h'f) ·0.5 = 2950·30·(300 – 0.5·30) + 180·(300 –
2 3 2
– 30) ·0.5 = = 31780·10 мм .
Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої грані:
3 3
y0 = Sred/Ared = 31780·10 /137.1·10 = 231.8 мм.
Момент інерції приведеного перерізу відносно його центра ваги:
3 2 3
Ired = b'f·(h'f) /12 + b'f·h'f·(h – y0 – 0.5·h'f) + b·(h – h'f) /12 + b·(h – h'f)·[y0 – (h-
2 3 2 3
-h'f)·0.5] =2950·30 /12 + 2950·30·(300 – 231.8 – 0.5·30) + 180·(300 – 30) /12 +
2 6 4
+180·(300 – 50) [231.8 - (300 – 30)·0.5] = 1008·10 мм .
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна:
6 3 3
Wred = Ired/y0 = 1008·10 /231.8 = 4348·10 мм .
Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна з
урахуванням непружних деформацій бетону визначаємо спрощено згідно:
3 3 3
Wpl = γ·Wred = 1.75·4348·10 = 7609·10 мм ,
де γ = 1.75, так як переріз тавровий з полицею в стиснутій зоні.
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна:
5 4 3
W'red = Ired/(h – y0) = 1008·10 /(300 – 231.8) = 1478·10 мм .
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна з
урахуванням непружних деформацій бетону та полиці в розтягнутій зоні:
4 4 3
W'pl = γ'·W'red = 1.5·1478·10 = 2217·10 мм ,
де γ' = 1.5, так як переріз тавровий з полицею в розтягнутій зоні.
10
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.1.11 Визначення втрат попереднього напруження арматури
Перевіряємо прийняте попереднє напруження арматури σsp при коефіцієнті
γsp = 1:
σsp + р = 1248+ 45 = 1293 МПа < Rs,ser = 1310 МПа;
σsp – р = 1248– 45 = 1203 МПа > 0.3·Rs,ser = 0.3·1310 = 393 МПа.
Таким чином, напруження σsp знаходяться в допустимих межах.
Перші втрати.
Від релаксації напружень арматури при електротермічному способі натягу:
σ1 = 0.03·σsp. (3.23)
σ1 = 0.03·1248 = 37,4 МПа.
Від температурного перепаду при агрегатно-поточній технології
виготовлення плит σ2 = 0 – так як арматура та форма нагріваються одночасно, то
перепаду температури немає.
Від деформації анкерів σ3 = 0, так як при електротермічному способі натягу
втрати від деформації анкерів враховані при визначенні повного подовження
арматури.
Від тертя арматури об огинаючі пристрої σ4 = 0, так як арматура
прямолінійна і натягується до бетонування.
Від деформації сталевої форми σ5 = 0, так як при електротермічному способі
натягу ці втрати враховані при визначенні повного подовження арматури.
Для визначення втрат від швидко зростаючої повзучості бетону σ6
визначаємо:
σsp1 = σsp – σ1 – σ2 – σ3 – σ4 – σ5 = 1248– 37,4 = 1210,6 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення:
3
Р = σsp1·Asp = 1210,6 ·308 = 372,86·10 Н.
Ексцентриситет прикладання зусилля Р відносно центра ваги приведеного
перерізу:
e0p1 = y0 – asp. (3.24)
е0р1 = 231.8 – (20 + 14/2) = 204.8 мм.
Стискуюче напруження в бетоні на рівні центра ваги арматури Asp при
ysp=e0p1:
P y
P e0p1 sp
σ . (3.25)
bp
Ared Ired
372,86103 372,86 103 204.8
σ 8.04 МПа.
bp 137.1103 1008 106
Те саме, для крайнього верхнього волокна:
P h
P e0p1 y
σ 0 . (3.26)
bp
Ared Ired
372,86103 372,86103 204.8(300 231.8)
σ 0
bp 137.1103 1008106
11
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Коефіцієнт α:
α = 0.25 + 0.025·Rbp, (3.27)
де Rbp = 28 МПа.
α = 0.25 + 0.025·28 = 0.95.
Тоді:
σ6 = 34σbp/Rbp, (3.28)
σ6 = 34 8,04/28 = 9.8 МПа.
Перші втрати:
σl1 = σ1 + σ2 + σ3 + σ4 + σ5 + σ6 = 37,4 + 9.8 = 47,16 МПа.
Другі втрати.
Від усадки бетону, що піддається тепловій обробці при атмосферному тиску:
σ8 = σ'8 = 35 МПа.
Для визначення втрат від повзучості бетону σ9 уточнюємо стискуюче
напруження за рахунок врахування згинаючого моменту від ваги плити Мg та
зусилля попереднього обтиснення Р1 з урахуванням втрат σl1 при γsp = 1:
2
Мg = 4.47·5.87 /8 = 19.3 кН·м.
P1 = σsp1·Asp + σ'sp·A'sp – σs·As - σ's·A's. (3.29)
3
Р1 = 308(1248 – 47,16) – 9.8·57 = 369,3·10 Н.
Ексцентриситет прикладання зусилля Р1 відносно центра ваги приведеного
перерізу:
е0р1 = (σsp1·Asp·ysp - σs·As·ys)/P1, (3.30)
де ys – відстань від центра ваги арматури As до центра ваги приведеного
перерізу, при захисному шарі бетону 18 мм та діаметрі стержнів 12 мм:
ys = у0 – as = 231.8 – 18 = 213.8 мм.
3
е0р1 = (1210,6·308·204.8 – 9.8·57·213.8)/369,3·10 = 206.45 мм.
P P1 e
0p1 y M y
1 sp g sp
σ - . (3.31)
bp
A I I
red red red
3 3
369,3 10 369,3/710 204.82
19.3 204.8
σ 3.94 МПа.
bp 3 6
137.110 1008 10 1008 106
P hy
P 1 e0p1 0 Mg h y0 1
σ . (3.32)
bp
A I
red Ired red
3 3
369,310 369,3 10 204.8300 231.8 19.3 300 231.8
σ 0.251 МПа.
bp 3 6
137.110 1008 10 1008 106
Так як σbp/Rbp = 3.94/28 = 0.141 < 0.75, то втрати від повзучості бетону:
σ9 = 128·σbp/Rbp. (3.33)
σ9 = 128·3.94/28 = 18.01 МПа.
12
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Другі втрати: σl2 = σ8 + σ9 = 35 + 18.01 = 43.01 МПа.
Сумарні втрати: σl = σl1 + σl2 = 47,16 + 43.01 = 90,17 МПа < 100 МПа.
3.1.12 Розрахунок нормальних перерізів повздовжніх ребер по
виникненню тріщин
Попереднє обтиснення з урахуванням сумарних втрат:
σsp2 = γsp·(σsp – σl), (3.34)
де γsp = 1 – Δγsp = 1 – 0.1 = 0.9.
σsp2 = 0.9·(1248 – 100) = 1033,2 МПа.
Напруження в нижній повздовжній ненапруженій арматурі, викликані
усадкою та повзучістю бетону:
σs = σ6 + σ8 + σ9 = 9.8 + 35 + 18.01 = 62.81 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення з урахуванням сумарних втрат:
3
Р2 = σsp2·Asp – σs·As - σs·As’ = 1033,2·308 – 62.81·57 - 35·509 = 296,57·10 Н.
Ексцентриситет зусилля Р2:
e0p2 = (σsp2·Asp·ysp – σs·As·ys +σs·As’·ys’)/P2 = (1033,2·308·204.8 – 62.81·57·213.8
3
+ 35·509·53.2)/296,57·10 = 3,32 мм.
Напруження у верхніх волокнах бетону стиснутої зони від зусилля
попереднього обтиснення та зовнішнього навантаження по (35):
3
296,57 102 296,57 10 249 300 231.8 42.70 106 300 231/8
σ 1.9017 МПа.
b2 3 6 6
137.110 1008 10 1008 10
Коефіцієнт φ:
φ = 1.6 – σb2/Rb,ser. (3.35)
φ = 1.6 – 1.9017/36.0 = 1.53 > 1.
Приймаємо φ = 1.
Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої межі ядра
перерізу:
R' = φ·Wred/Ared, (3.36)
3 3
r' = 1·4348·10 /137.1·10 = 31.7 мм.
Момент зусилля обтиснення:
Mrp = P2·(e0p2 + r'), (3.37)
3 6
Mrp = 296,57·10 ·(249 + 31.7) = 29.01·10 Н·мм.
Перевіряємо умову виникнення тріщин:
M < Mcrc = Rbt,ser·Wpl + Mrp, (3.38)
6 3 3 6
М = 42.7·10 Н·мм < Мcrc = 2.30·7609·10 + 29010·10 = 43.848·10 Н·мм.
Таким чином, в стадії експлуатації тріщини не виникають.
13
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.1.13 Розрахунок по розкриттю тріщин, нормальних до осі
повздовжніх ребер
Плече внутрішньої пари сил може бути знайдено за (3.39):
z = h0 – hf’/2, (3.39)
z = 273 – 30/2 = 258 мм.
Відносна висота стиснутої зони:
ξ = hf’/h0, (3.40)
ξ = 30/273 = 0.11.
а) Нетривале розкриття тріщин.
Знаходимо приріст напружень в розтягнутій арматурі від дії зовнішнього
навантаження:
σs = (M – P2(z – esp2))/((As + Asp)z), (3.41)
4 2
σs = (4270·10 – 1033.5·10 (258 + 44.2))/((308 + 57)258 = 121.8 МПа,
4
де М = 4270·10 Н·мм – момент від повного навантаження при γf = 1;
esp2 = ysp – eop2 = 204.8 – 249 = - 44.2 мм
Ширина нетривалого розкриття тріщин:
σ
a δ η s 20(3.5100μ3 d,
crc,1 l
E (3.42)
s
121.8
a 111 20(3.5100 0.0074)3 14 0.085мм
crc,1
1.8105
Ширину нетривалого розкриття тріщин з врахуванням ширини тривалого
розкриття від дії постійних навантажень визначаємо за (3.43):
σ
a sl
crc a crc1 1 ( l 1) ,
σs (3.43)
30.5
a crc 0.0851 (1.4891) 0.095ìì
121.8
acrc = 0.095 мм < [acrc] = 0.4 мм, тобто ширина розкриття тріщин знаходиться в
допустимих межах.
б) Тривале розкриття тріщин
30.5
a 3
crc,1 1.48911 20(3.5100 0.0074) 14 0.032мм [a crc ] 0.3мм,
1.8105
тобто ширина розкриття тріщин знаходиться в допустимих межах.
3.1.14 Розрахунок похилих перерізів повздовжніх ребер на
виникнення тріщин
Розрахунок виконуємо у грані опори.
Так як поперечна сила при γf = 1:
3
Q = 29·10 Н < 0.6·2.2·180·273 = 57.49 Н.
14
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Так як дана умова виконується, то похилі до повздовжньої вісі елемента
тріщини, не виникають.
3.1.15 Розрахунок прогинів плити
Для обчислення прогинів плити визначаємо кривизни на ділянках, де в
розтягнутій зоні утворюються нормальні до повздовжньої осі елемента тріщини.
Обчислюємо початкову кривизну від короткочасної дії всього навантаження
(1/r)1.
φm = Rbt,ser·Wpl/(Mr2 – Mrp). (3.44)
3 6 6
φm = 2.3·7609·10 /(42.7·10 – 29.01·10 ) = 1.083 > 1, приймаємо φm = 1.
2
1
ψs 1.25 m
ls m ,
3.51.8 e (3.45)
m s,tot
h0
де φls = 1.1.
112
ψ
s 1.251.11 0.151.
369
3.51.81
273
350
1 M
r2 ψs ψb
r 1 h0 z Es As Es Asp f ξb h0 Eb ν
(3.46)
P2 ψ
s ,
h0 Es As Es Asp
де ψb = 0.9 – для важкого бетону класу вище В7.5.
1 38.132106
r 1 273258
0.15 0.9
2.157 105 1.9105 308 1.769 0.11180 2733.1104 0.45
103.35103 0.15
0.72106 ìì -1.
273 2.1105 571.9105 308
Аналогічно знаходимо початкову кривизну від короткочасної дії
довготривалого навантаження (1/r)2 та повну кривизну від довготривалої дії
довготривалого навантаження (1/r)3.
3 6 6
φm = 1.95·7609·10 /(34.1·10 – 29.01·10 ) = 2.915 > 1.
ψs 1.251.11 0.151.
15
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
1 29.53106
r 2 273258
0.15 0.9
5
2.110 571.9105 308 1.769 0.11180 2733.1104 0.45
103.35103 0.15
0.38106 ìì -1.
273 2.1105 571.9105 308
ψs 1.250.81 0.451.
1 29.53106
r 3 273258
0.45 0.9
5
2.110 571.9105 308 1.925 0.11180 2733.1104 0.15
103.35103 0.45
3.4106 ìì -1.
273 2.1105 571.9105 308
Відносні деформації бетону, викликані його усадкою та повзучістю від
зусилля попереднього обтиснення:
εb = σs/Es, (3.47)
5 -6
εb = 62.8/1.9·10 = 331·10 .
Кривизна, обумовлена вигином елемента внаслідок усадки та повзучості
бетону:
(1/r)4 = εb/h0, (3.48)
-6 -6 -1
(1/r)4 = 147·10 /273 = 0.54·10 мм .
Повна кривизна:
1/r = (1/r)1 - (1/r)2 + (1/r)3 - (1/r)4, (3.49)
-6 -6 -6 -6 -6 -1
1/r = 0.72·10 – 0.38·10 + 3.4·10 – 0.54·10 = 3.2·10 мм .
Прогин плити:
1
ftot S 2
l0 , (3.50)
r
де S – 5/48 для рівномірно розподіленого навантаження.
5
f tot 3.2 106 58702 11ìì [ f ] 30ìì
48
Таким чином, прогин плити менше допустимого.
3.1.16 Розрахунок плити в стадії транспортування та
монтажних навантажень
В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної
ваги плити Р=39.24 кН.
16
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Рисунок 3.3 –Розрахункова схема плити в стадії транспортування та
монтажних навантажень
Момент:
2
М = q·l /2, (3.51)
2
М = 4.437·2.980·0.8 /2 = 2.98 кН·м.
5 2
А0 = 2.98·(10 )/22·(100)·298·38 = 0.0003 → η = 0.9999;
5 2
Аs = 2.98·(10 )/225·(100)·0.9999·38 = 0.35 см .
2 2
Аs = 0.35 см < АØ8 = 0.503 см .
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 8 мм задовольняє
розрахунковим вимогам.
Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
F = 39.24/3 = 13.08 кН.
2
Аs = F/Rs = 13.08/225 = 0.058 см < АØ16 = 2.01 см.
17
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.2 Розрахунок попередньо напруженої балки з паралельними
поясами прольотом 6 м
3.2.1 Дані для проектування
Конструкція покриття забезпечує вузлову передачу навантаження на балку.
Коефіцієнт надійності за призначенням будівлі
Матеріали для виготовлення:
Бетон важкий класу С50
- при коефіцієнті умов роботи бетону :
- призмова міцність Rb=0,9*27,5=24,75 МПа,
- осьове розтягування Rbt=0,9*1,55=1,3 МПа,[34].
Для розрахунку за граничними станами другої групи опір бетону осьовому
стисненню та розтягуванню Rb,ser=36 МПа, Rbt,ser=2,3 МПа. Початковий модуль
пружності для бетону, який підлягає тепловій обробці під атмосферним тиском
-3
Eб=34*10 МПа. Обтиснення бетону при передаточній міцності Rbр=0,8*50=40
МПа > 11 МПа.
Попередньо напружена арматура – класу К1500, розрахунковий опір
розтягуванню RS=1175 МПа, для граничних станів другої групи RS,SER=1310 МПа,
5
модуль пружності ES1=1,8*10 МПа. Для зварних сіток застосована арматура
класу А400С з розрахунковими характеристиками RS=365МПа ;RSW=290МПа;
5 . 5
ES2=2*10 МПа, а також класу А240С RS=225 МПа; RSW=175 МПа; ES3=2,1 10
МПа, згідно [35, 36].
Арматуру натягують механічним способом на упори стенду.
Вага балки 27,5 кН, довжина 8,96 м. Навантаження від ваги балки на 1
метр її довжини:
- нормативне 27,5/8,96=3,0 кН/м,
- розрахункове при 3,0*0,95=2,85 кН/м,
- розрахункове при 2,85*1,1=3,13 кН/м,
Розподілене за довжиною балки навантаження збираємо у вантажній смузі 6
м та додаємо до навантаження від ваги конструкції. Розрахункове навантаження
при :
постійне 3,736*9+2,85=35,76 кН/м,
Повне розрахункове навантаження при :
= (3,736+1,0*0,95*1,4)*9+3,13=53,21 кН/м.
3.2.2 Розрахунок міцності нормальних перерізів
Приймаємо величину попереднього напруження арматури
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Літера Аркуш Аркушів
Пояснювальна записка Аркушів
2
ЧД1Т У
Кафедра ПЦБ
(3.52)
.
Визначаємо переріз попередньо напруженої арматури із умови забезпечення
міцності
Гранична відносна висота стисненої зони
(3.53)
де характеристика стислої зони для важкого бетону
,тоді
.
граничне значення коефіцієнта відносної несучої спроможності
. .
Аr =r ( 1- 0,5 r ) = 0,45*(1-0,5*0,45)= 0,35 ;
(3.54)
де робоча висота перерізу 890-150/2=815мм=0,815м,
2
см .
Таким чином, приймаємо переріз попередньо напруженої арматури 6 Ø14
2
К1500, 9,23 см . Переріз ненапруженої арматури попередньо приймаємо
4 Ø12 А400С,
2
AS
4,52 см .
Визначаємо положення нейтральної вісі
(3.55)
3 -4 3 3 4
1175*(10 )*18,85*(10 )=1281кН<27,5*(10 )*0,22*0,17+400*(10 )*4,52*(10 )=1748кН
Отже нейтральна вісь проходить у полиці – далі розрахунок ведемо для
b=220мм.
Висоту стисненої зони визначаємо за формулою:
х= (3.56)
х= 20,0 см.
Розраховуємо згинаючий момент, який сприймає переріз в середині балки :
(3.57)
3 3 -4
M=27,5*(10 )*0,22*0,2*(0,815-0,2/2)+400*(10 )*4,52*(10 )*(0,815-0,03)=933 кН*м
>MС=910,5 кН*м.
Умова виконується, тому переріз в середині балки сприймає прикладене
навантаження.
2
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.2.3Розрахунок міцності похилих перерізів за поперечною
силою
Максимальна поперечна сила у грані опори : Qmax= 311,28 кН.
Перевіряємо чи виконується умова
0,35*Rb*b*ho > Qmax і 0,6*Rbt*b*ho > Qmax (3.58)
3
0,35*27,5*(10 )*0,22*0,815=1568кН >Qmax=311,28 кН,
3
Qmax=311,28 кН <0,6*1,55*(10 )*0,22*0,815=156 кН.
Таким чином, розміри перерізу достатні, але так як не виконується друга
умова, то необхідне поперечне армування по розрахунку.
2
Приймаємо для поперечних стержнів арматуру Ø 10 А400С, 0,785 см
.
За конструктивними вимогами крок поперечних стержнів Smax повинен бути
не більше 1/3h = 890/3=297 мм і не більше 500 мм, згідно [36,37].
Приймаємо на приопорних ділянках довжиною біля 2 м S=100мм, [35].
Зусилля, яке сприймають поперечні стержні на 1 пог.см балки :
(3.59)
де n - кількість зрізів, n = 2;
Н/см.
Визначаємо чи переріз сприймає поперечну силу :
Q = √ (3.60)
Q =2√ кН > Qmax=311,28 кН.
Переріз сприймає прикладене навантаження, міцність похилого перерізу
забезпечена.
Приймаємо для середини балки Smax=300мм.
Зусилля, яке сприймають поперечні стержні на 1 пог. см балки :
418 Н/см.
Визначаємо чи переріз сприймає поперечну силу :
Q =2√ кН > Qс =95,78 кН.
Переріз сприймає прикладене навантаження, міцність похилого перерізу
забезпечена
Приймаємо для Lo/6 S=200мм.
Зусилля, яке сприймають поперечні стержні на 1 пог. см балки :
627 Н/см.
Визначаємо чи переріз сприймає поперечну силу :
Q =2√ кН > Q=207,52 кН.
3
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3.2.4 Геометричні характеристики перерізу
Площа перерізу бетону
∑
Площа перерізу повздовжньої арматури
(3.61)
A`s
100 80 100
ц.т.
280
Asp
Рисунок 3.4 - Переріз балки
Відношення модулів пружності :
для класу К1500
для класу А400С
Площа приведеного перерізу:
(3.62)
2
1292+15,38*5,14+6,15*5,41=1502,8 см
Статичний момент приведеного перерізу відносно його нижньої грані:
28*12*(89-12/2)+10*10*(89-12-10/2)+28*15*15/2+10*10*(15+10/2)+
3
+8*42*(89-22-42/2)+28,05*5,14*7,5+6,15*5,41*(89-3)=59886,9 см .
Відстань від центру ваги приведеного перерізу до нижньої грані
4
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
y=399 y`=491
30
75
150 100 420 100 120
890
(3.63)
Переріз сприймає прикладене навантаження, міцність похилого перерізу
забезпечена.
;
Те саме для верхньої грані
89-39,9=49,1 см.
Момент інерції приведеного перерізу відносно його центру ваги:
(3.64)
де Jo - момент інерції перерізу, який розглядається, відносно його центру
ваги,
А – площа перерізу,
ао – відстань від центра ваги перерізу, який розглядається, до центра ваги
приведеного перерізу,
Момент опору приведеного перерізу для нижньої розтягненої грані балки
при пружній роботі матеріалу:
(3.65)
,
Те саме для верхньої грані
.
Відстань від центра ваги приведеного перерізу до верхньої ядрової точки
(3.66)
=0,8*8906,9/1502,8 =4,74 см,
те саме для нижньої ядрової точки =0,8*7238/1502,8 =3,85 см.
Момент опору приведеного перерізу для нижньої грані балки із
врахуванням непружних деформацій бетону:
(3.67)
де коефіцієнт (3.68)
(3.69)
коефіцієнт армування (3.70)
(28-8)*20/28*89=0,161 ; =5,14 ;
2*(28-8)*17/28*89=0,273 ; 28,05/28*89=0,01386 ; 0,
5
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
3
см ,
Те саме для верхньої грані
(28-8)*17/28*89=0,136 ; =5,14 ;
2*(28-8)*20/28*89=0,321 ; 0; 0,01386,
3
см .
3.2.5 Попереднє напруження арматури та його втрати
При попередньо прийнятому GSP=1248 МПа та допустимому відхиленні
р=0,05GSP при механічному натягуванні арматури перевіримо умову:
GSP+р ≤ RS,SER (3.71)
GSP-р 0,3* RS,SER (3.72)
1248+62,4=1309,4 МПа < RS,SER=1310 МПа
1248-62,4=1185,6 МПа > 0,3*1310=393 МПа
Прийняте попереднє напруження GSP=1248 МПа знаходиться в
рекомендованих межах.
Перші втрати від релаксації напружень при механічному способі натягування
дротовоїої арматури
G1=0,1*GSP-20 (3.73)
G1=0,1*1248-20=104,8 МПа.
Втрати від температурного перепаду між упорами стенду та бетоном при
для бетону класа В-50
G2=1* 60 МПа.
Втрати від деформації анкерів, розташованих у натяжних пристроях
(3.74)
де - обтиснення шайб, головок , приймаємо рівним 2 мм,
-3 5
G3=2*(10 )*1,9*(10 )/12,5=30,4 МПа.
Втрати від тертя арматури об огинаючі пристрої немає через відсутність
останніх
G4=0 МПа.
Втрати від деформації сталевої форми при виготовленні конструкції
G5=0 МПа.
Сумарні втрати за обтиснення бетону
G=G1+G2+G3+G4+G5 (3.75)
G=104,8+60+30,4=195,2 МПа.
Попереднє напруження арматури
GSP1=GSP-G (3.76)
GSP1=1248-195,2=1052,8 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення
P=GSP1*ASP (3.77)
3 -4
P=1052,8*(10 )*28,05*(10 )=1501,1 кН.
6
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Ексцентриситет прикладання зусилля Р відносно центру ваги приведеного
перерізу
(3.78)
0,399-0,075=0,324 м.
Напруження обтиснення бетону на рівні центра ваги арматури АSP при
ySP=e0P1
(3.79)
де згинаючий момент від ваги балки, який виникає при виготовленні балки у
вертикальному положенні, з урахуванням коефіцієнту
(3.80)
2
Мg=4,29*11,7 /8=73,4 кН*м
При втрати від швидко зростаючої повзучості
бетону (теплова обробка бетону) при =1,1
(3.81)
34*0,75+72*1,1*(1,08-0,75)=52 МПа.
Перші втрати
GL1=G1+G2+G3+G4+G5+G6 (3.82)
GL1=195,2+52=247,2 МПа.
Другі втрати.
Від усадки важкого бетону В50, якій підлягає тепловій обробці
G8=0,85*60=51 МПа.
Втрати від повзучості бетону
(3.83)
255*(1,08-0,375)=180 МПа.
Другі втрати
GL2=G8+G9 (3.84)
GL2=51+180=231 МПа.
Сумарні втрати
GL=GL1+GL2 (3.85)
GL=247,2+231=478,2 МПа.
3.2.6 Розрахунок балки в стадії виготовлення, перевезення і
монтажу
7
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
При перевірці міцності балки вводимо коефіцієнт умов роботи бетону
.
Перевіряємо міцність нормальних перерізів, тому що зусилля попереднього
обтиснення в даному випадку небажаний фактор, приймаємо коефіцієнт точності
натягування
(3.86)
при .
Зусилля в напруженій арматурі
(3.87)
де GSP – попереднє напруження арматури з урахуванням перших втрат,
визначення при ,
GLOSS – втрати попереднього напруження в арматурі при доведенні бетону
стислої зони до граничного стану, GLOSS =330 МПа,
Визначимо згинаючі моменти від власної ваги, які виникають в місцях
строповки
q=7,168 кН/м
P
2990 2990
Рисунок 3.5 – Розрахункова схема
Моменти визначаємо, як для балки з двома консолями, з урахуванням
коефіцієнту динамічності kd=1,6 та
g1=kd*gd=1,6*4,48=7,168 кН/м.
Згинаючий момент від власної ваги консолі
.
Ексцентриситет зусилля Ncon
(3.88)
0,815-0,2/2+32/314 = 0,613 м.
р
при R b=24,4 МПа, та : Rb= .
Характеристика стислої зони бетону
(3.89)
де для важкого бетону, .
Гранична відносна висота стисненої зони
(3.90)
8
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
.
Визначаємо коефіцієнт
(3.91)
3 2
(314*0,613)/(27,5*(10 )*0,28*0,815 )=0,035 =0,44 ;
тоді площа перерізу арматури
.
Отримуємо, що арматура по розрахунку не потрібна, поставлено з
2
конструктивних міркувань 4 Ø12 А400С, 4,52 см .
Перевіряємо умову при М1=32/1,6=20 кН*м
(3.92)
де
,
3 -6
2,18*(10 )*95094*(10 ) – 89,65=117,65 < M1=20 кН*м.
Таким чином, при монтажі балки тріщини не виникнуть.
3.2.7 Розрахунок можливості появи нормальних тріщин в
стадії експлуатації
Розрахунок виконуємо на дію всіх навантажень при та .
Порядок розрахунку покажемо для середини балки:
Мr=М= 910,5 кН*м.
При попереднє напруження із врахуванням сумарних втрат
(3.93)
0,9*(1248-409,4)=754,7 МПа.
Напруження в верхній арматурі, викликане усадкою і повзучістю бетону
G’S=G’6+G’8+G’9 = 51 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення із врахуванням сумарних втрат
(3.94)
-4 3
[754,7*9,23-51*6,15]*(10 )*(10 )=439,8 кН.
(3.95)
.
Напруження у верхньому волокні
(3.96)
ϕ=0,7 ;
Умова
9
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
В середині балки в стадії експлуатації утворюються нормальні тріщини.
Необхідно виконати розрахунок на розкриття та закриття тріщин.
3.2.8 Визначення ширини розкриття тріщин в стадії
експлуатації
До балки ставляться вимоги 3-ї категорії, відповідно до яких ширина
короткочасного розкриття тріщин допустима ; допустима
ширина тривалого розкриття тріщин . Розрахунок виконуємо при
та . Визначимо ширину розкриття тріщин від нейтральної дії
повного навантаження М=611,9 кН*м. Зусилля обтиснення з урахуванням всіх
витрат
GSP2=561- 409,4=151,6 МПа, G’S=51 МПа,
-1
P2=(151,6*34,54-51*6,15)*10 =492 кН,
.
Модульне відношення 5,14; 5,41.
(3.97)
0,324-1,028= -0,704 м.
Коефіцієнт
(3.98)
.
При (нейтральна дія навантаження)
(3.99)
.
Коефіцієнт (3.100)
.
Ексцентриситет
(3.101)
.
Відносна висота стисненої зони при
(3.102)
10
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
> =17/89=0,19 ;
приймаємо = 0,19.
Плече внутрішньої пари сил
(3.103)
.
(3.104)
,
0,216м < 0,8h0=0,8*0,815=0,652м.
Напруження в розтягнутій арматурі
(3.105)
0,38 МПа,
0,38+151,6 =151,98 МПа 561 МПа.
При (елемент, що згинається), (короткочасна дія
довготривалого навантаження), (стержнева арматура) визначимо
початкову ширину короткочасного розкриття тріщин від дії всього навантаження
√ (3.106)
√
Визначимо початкову ширину короткочасного розкриття тріщин від тривало
діючого навантаження при М= 505,4 кН*м.
Напруження в розтягнутій арматурі
0,17 МПа,
√ .
Повна ширина тривалого розкриття тріщин від тривало діючого
навантаження при
Ширина нормального розкриття тріщин від повного навантаження
(3.107)
.
3.2.9 Визначення прогинів балки
11
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Для елементів з/б конструкцій, для яких допускається утворення тріщин,
нормальних до поздовжньої осі елементів, прогини визначаються за кривинами
осі елемента, який згинається. Прогини елементів не повинні перевищувати
допустимих значень.
Повна кривизна визначається за формулою:
(3.108)
де 1/r1 – початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження;
1/r2 – початкова кривизна від короткочасної дії тривало діючого
навантаження;
1/r1 – повна кривизна від тривало діючої частини навантаження.
1/r4 – кривизна, зумовлена додатковим вигином елемента внаслідок
повзучості і
усадки бетону від зусилля попереднього обтиснення.
Розрахунок балки за деформаціями виконуємо в такій послідовності:
1) визначаємо коефіцієнт пружності :
а) =0,45 – для короткочасного навантаження;
б) =0,15 – для тривало діючого навантаження;
2) визначаємо коефіцієнт , який враховує нерівномірність розподілу
(навантажень) деформацій крайнього стисненого положення за довжиною
ділянки з тріщинами і береться рівним для важкого бетону = 0,9.
3) модульне відношення : ; ,
4) коефіцієнт армування : = 0,014;
5) значення коефіцієнта f для прямокутного перерізу f =0 :
6) значення коефіцієнта відносної несучої здатності :
(3.109)
а) короткочасне навантаження:
2 3
= 611,9/(0,28*0,815 *36*(10 )) = 0,083;
б) тривало діюче навантаження:
2 3
= 505,4/(0,28*0,815 *36*(10 )) = 0,069;
7) значення коефіцієнта для прямокутного перерізу =0 :
8) відносна висота стисненої зони бетону:
(3.110)
а) короткочасне навантаження: ;
б) тривало діюче навантаження: ;
9) визначаємо плече внутрішньої пари сил:
. .
z = h0 (1 - 0,5 ) (3.111)
а) короткочасне навантаження: z = 81,5*(1 - 0,5*0,51) = 60,7 см;
б) тривало діюче навантаження: z = 81,5*(1 - 0,5*0,53) = 59,9 см;
3
10) пружній момент опору по крайній розтягнутій зоні: Wred = 8906,9 см ,
11) знаходимо пружно пластичний момент опору по розтягнутій зоні:
12
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
.
Wpl = Wred ; (3.112)
де – коефіцієнт геометрії перерізу = 1,75;
3
Wpl = 1,75 * 8906,9 = 15587 см ;
12) коефіцієнт дії навантаження:
а) для короткочасного навантаження: ls = 1,1;
б) для тривало діючого навантаження: ls = 0,8;
13) коефіцієнт роботи розтягнутої зони бетону на ділянці з тріщинами:
.
S = 1,25 - ; (3.113)
.
де m = Rbt,ser Wpl /M ; (3.114)
а) для короткочасного навантаження:
3 5
m = 2,3*(10 )*15587/611,9*(10 ) =0,061 ;
.
S = 1,25 – 1,1 0,061= 1,18;
б) для тривало діючого навантаження:
3 5
m = 2,3*(10 )*15587/505,4*(10 ) =0,074;
.
S = 1,25 – 0,8 0,074 = 1,19;
14) визначаємо значення кривизни 1/r1:
; (3.115)
15) визначаємо кривизну 1/r2 :
см;
16) знаходимо кривизну 1/r3 :
17) кривизна, що зумовлена вигином елемента внаслідок усадки та
повзучості від зусилля попереднього обтиснення
(3.116)
де деформації нижніх та верхніх волокон, викликані усадкою та повзучістю
бетону від його обтиснення
(3.117)
(3.118)
,
13
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
18) повний прогин:
(3.119)
см ;
Граничний допустимий прогин для елементів покриття при L=9м
.
Розрахунки свідчать про те, що балка покриття задовольняє вимогам за
несучою здатністю та придатна до нормальної експлуатації.
14
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до
денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого шару.
Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Розрахункові характеристики грунтів
Межа %
ρ ρ γ φ, С
м s, s, ІІ,
3 3 3 е W W W ІІ Е R0
L P
г/см г/см кН/м град КПа МПа МПа
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Рослинний
1 1.0 16,0
шар
2 Супісок
3.8 2,49 1,86 18,6 0,55 0,16 0,09 0,27 24 6 24 200
лесовидний
Пісок
3
середньої 1.9 2,58 1,82 18,2 0,93 0,40 - - 33 1 30 400
крупності
Супісок
4 8.3 2,83 1,89 18,9 0,75 0,70 0,26 0,17 26 9 10 200
лесовидний
Грунтові води на глибині буріння свердловин не найдені.
В якості основи під фундамент рекомендовані грунти 2-го шару – супісок
лесовидний.
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Літера Аркуш Аркушів
Перевірив Пояснювальна записка Аркушів
2
ЧД1Т У
Кафедра ПЦБ
№ шару
Товщина шару
Густина частино
грунту
Густина грунту
Питома вага
Коефіцієнт
пористості
Природна вологість
Текучності
Пластичності
Кут внутрішнього
тертя
Питоме зчеплення
Модуль деформації
Розрахунковий опір
грунту
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин
2
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
3
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
Рисунок 4.2 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
4.2 Розрахунок фундаменту
4.2.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати фундамент стаканного типу під колону середнього
ряду перерізом 0,4×0,6 м.
Характеристики матеріалів прийняті згідно [34,35]:
Матеріали:
3
- бетон класу С 16/20 : Rb=8,5 МПа; Rbt=0,75 МПа; Еb=23*10 МПа ;
- робоча арматура класу А-300С : Rs= Rsc =280 МПа, RSW=225 МПа;
5
Еs=2,1*10 МПа;
5
- конструктивна - A-240С : Rs= Rsc =225 МПа, RSW=175 МПа; Еs=2,1*10
МПа.
Розрахунок виконуємо на найбільш небезпечну комбінацію зусиль (додаток
1) при γf>1:
- М= 45,2 кН*м,
- N= 991,7 кН,
- Q= 6,2 Кн .
Під фундаментом влаштовується підготовка із бетону висотою 100 мм.
4.2.2 Вибір глибини закладання підошви фундаменту
Глибина закладання підошви фундаменту визначається з урахуванням
наступних величин:
1) з геологічних умов:
d1 = h1 + 0,5 (4.1)
d1= 1,0 + 0,5 = 1,5м;
2) мінімальна розрахункова глибина закладання підошви фундаменту в
залежності від промерзання грунту:
df = dfn kh (4.2)
де dfn – нормативна глибина промерзання, згідно [1], dfn = 0,9 м
kh – коефіцієнт, який враховує вплив теплового режиму споруди на
промерзання грунту біля фундаменту і приймається згідно [39].
Підлогу влаштовуємо по грунту при t=15ºC, kh=0,6, тоді глибина
промерзання грунту складатиме:
df = 0,6 х 0,9 = 0,54 м;
Відмітку підошви фундаменту призначаємо на 20 см нижче за розрахункове
промерзання грунту:
d2 = df + 0,2 (4.2) (4.3)
d2 = 0,54 + 0,2 = 0,76 м;
3) з конструктивних міркувань глибина закладання підошви:
d3 = hm + ak + am + h0 (4.3) (4.4)
де hm = 0,15 м відмітка верхнього обрізу фундаменту
4
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
ak = 0,8м – глибина замонолічення колони в стакан фундамента;
am = 0,05м – товщина бетону замонолічування;
h0 – 0,3м – попередньо прийнята мінімальна висота сходинки;
d3 = 0,15 + 08 + 0,05 + 0,3 = 1,3м.
Враховуючи всі фактори, приймаємо глибину закладання підошви
фундаменту d3 = 1,5м від відмітки 0,000, що відповідає абсолютній відмітці
190,5м.
4.2.3 Розрахунок розмірів підошви фундаменту
Визначаємо попередню ширину фундаменту
N Km
b = II
0 (4.4) (4.5)
R0 0d1
де коефіцієнт
M
Кm = 1 + II (4.5) (4.6)
3NII
45,2 6,21,5 0,15
Кm = 1 + 1
3 991,2
991,2 1
b0 = 2,4ì
200 20 1,5
Визначимо фактичний розрахунковий опір грунту на рівні підошви
фундаменту:
R = c1 c2 ([M Kzb II M gd1
1
II (M 1
g 1)db II ]MñCII ) (4.6) (4.7)
K
де коефіцієнти умов роботи грунту основи та роботи будівлі у взаємодії з
основою: γс1 = 1,1, γс2 = 1,0, згідно [39];
коефіцієнт к = 1 – характеристики грунтів визначені іспитами;
коефіцієнти, які залежать від значення кута внутрішнього тертя γ II і
визначаються за таблицею 11, 12, [39]:
при φII = 24º; Мγ = 0,72; Мg = 3,87; Мс = 6,45
коефіцієнт Кz = 1 при b<10м;
Осереднене значення питомої ваги грунту, що знаходиться вище за підошву
фундаменту:
1 xh
γ = II ,i i
II (4.7) (4.8)
hi
1 16 118,6 0,5
γ II = 16,86кН / м3
1,5
Питоме значення грунту під підошвою фундаменту СІІ = 9 кПа
глибина закладання фундаменту від рівня планування: d1 = 1,5 м
db = 0 – будівля без підвалу [38].
1,11,0
R1 = ((0,7212,418,6+3,871,516,86+(3,87-1)016,7)+6,459) =184,6 кПа
1,0
Порівняємо значення R1 = 184,6 кПа та R0 = 200Па, їх різниця складає
5
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
200 – 184,6 = 15,4 > 10кПа
Уточнюємо ширину фундаменту:
991,2 1
b0 = 2,5ì
184,6 20 1,5
R2 = 1,1 ((0,7212,518,6+3,871,516,86+(3,87-1)016,7)+6,459) =190,8 кПа
Порівняємо значення R2 = 190,8 кПа та R0 = 200Па, їх різниця складає
200 – 184,6 = 15,4 > 9,2 кПа, припиняємо уточнення розмірів та приймаємо
розміри 2.5×2.5 м.
Перевіряємо тиск під підошвою фундаменту. Визначаємо сумарне
навантаження:
ΣNII = NII + A·d·γ0 (4.8)
ΣNII =991.7+2.5·2.5·1.5 ·20=1166.7 кН.
Pср = ΣNII/A (4.9)
Pср = 1166.7/2.5·2.5=186,7 кПа < R2 =190,8 кПа.
Момент опору підошви фундаменту:
2
W = b·a /6 (4.10)
2 3
W = 2.5·2.5 /6 =2.6 м .
Сумарний момент на рівні підошви фундамента:
ΣМII=45,2+6,2·(1.4–0.15)=52.65 кН·м.
Pmax = ΣNII/A + ΣМII/W (4.11)
Pmax = 1166.7/2.5·2.5+52,65/2.6=206.9 кПа < 1.2·R2=1.2·190,8=228.96 кПа.
Pmin = ΣNII/A – ΣМII/W (4.12)
Pmin = 1166,7/2.5·2.5–52,65/2,6=166,5> 0.
Всі умови виконуються, тому мінімальні розміри підошви фундаменту
приймаються для подальших розрахунків. Приймаємо до розрахунку і
конструювання фундаменту розміри підошви а х b=2,5х2.5 м.
Розміри сходинок в плані: а1=2.5 м, b1=1.2+0.3·2=1.8 м; a2=1.6м,
b2=1.0+0.3·2= =1.8 м.
При товщині захисного шару бетону а = 0.05 м визначаємо робочі висоти
сходинок і підколонника: h01=300–50=250 мм; h02=600–50=550 мм; h03=1350–50=
=1300 мм.
4.2.4 Розрахунок міцності фундаменту на продавлювання
Для перевірки вимоги ступені знаходимо міцність по грані здавлювання, яка
паралельна меншій стороні підошви фундаменту.
b01 = b1 + 2h1 (4.12)
b01 = 1800 + 2 х 300 = 2400 мм
Середній розмір грані
b b
Um = 01 1 (4.13) (4.13)
2
24001800
Um = 2000ñì
2
6
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема ступені на продавлювання
Визначаємо площу прямокутника продавлювання :
A 0.05 2.5 0.125ì 2 1250ìì 2
Розрахункова продавлюючи сила F:
F A * Pmax (4.14)
3
F = 12510 0,2069 = 25,8кН
Перевіряємо умову, чи зможе чисто бетонний переріз витримати діюче
зусилля F:
F=25,8кН < α · Rbt · U · h=1·0,75·2000·0,3=450кН
Так як умова виконується, міцність на продавлювання забезпечена, висота
нижньої сходинки достатня.
4.2.5 Розрахунок повздовжньої арматури стакана
Визначаємо діючі зусилля в перерізі :
ΣM = M + Q·yст, (4.15)
M=45,2+6,2·0,95=51,1 кН*м ,
N=N=991,7 кН.
e1= ΣM/N=51,1/991,7=0,05м.
Перевіримо чи може полиця сприйняти момент:
Мп = Rb(b’f · h’f) *( hо -0,5 · h’f) > N1 *е , (4.16)
h0=h-as=1350-50=1300мм;
2
Мп = 8,5·(10 )·(1,2 · 0,25)(1,3-0,5 · 0,25)=299 кН*м > N1 *е=49,5 кН*м.
7
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
Умова виконується — нульова лінія проходить в полиці, переріз
розраховуємо, як прямокутний шириною b=bf=1,2 м. Приймаємо симетричне
армування.
_
R *b*h (1 0,5 )
A = A' b 0 * n n n
S , (4.17)
S
RS 1
a 0,05
0,03
h0 1,3
N 991.2
n 0,07 ,
Rb bf h
3
0 8.5*10 *1,2*1.3
N e 991.2 0.05
n 0,003
Rb bf h
2
0 8.5*103 *1,2*1.32
e -відстань від центра ваги перерізу розтягнутої арматури до сили N :
e=e1+0,5h-as, (4.18)
e=0,05+0,5*1,3-0,05=0,65 м.
8.5*1,2*1.3 0,003 0,07*(1 0,5*0,003)
AS= A'S * 0.00015 0
280 1 0,03
Отже арматура за розрахунком потрібна, і її площу уточнюємо за формулою:
2
As = A's = 0.0005·b'f·h = 0.0005·1,2·1,3 =0,00078м .
Приймаємо арматуру по 4Ø16 А-300С з кожного боку стакана, As= A's = 8,04
2
см , [35,36].
4.2.6 Розрахунок поперечної арматури стакана
Поперечну арматуру розраховуємо в залежності від ексцентриситету е0 :
M
е0 = (4.19)
N f
де σƒ – навантаження від ваги підколонника на рівні торця колони.
σƒ = 1,0 х 1,2 х 0,8 х 2,5 х 1,1 х 0,981 = 25,8 кН
45,2
е0 = 0,04
991,2 25,8
Так як hc/2 = 600/2 = 300 мм > е0 = 40 мм, то розрахунок ведемо по перерізу
А – А.
M Qy N(h / 2)0.8
А f c
sw = (4.20)
RSZ SW
де у - відстань від рівня підлоги до торця колони у = 0,75 + 0,15 = 0,9 м.
ZSW - сума відстаней від кожного ряду поперечної арматури до нижньої
частини колони.
Z 50 250 450 650 750850 3000
8
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
(51,1 991,2 300)0.8
Аsw = 142,6ìì 2
225 3000
Необхідна площа перерізу робочого стержня зварної сітки
2
Аsw1 = 142,6/4 = 35,6 мм
де число 4 – число стержнів сітки, що сприймають розтягуючі зусилля.
2
Приймаємо Ø 8 А 240С Аsw = 50,3 мм , [ 37].
Крок сіток приймаємо конструктивно, виходячи з вимог [37], від обрізу
фундаменту 1/3уст – 100 мм, на 2/3уст – 200 мм.
Рисунок 4.4 – Переріз для розрахунку поперечної арматури підколониника.
4.2.7 Розрахунок арматури підошви фундаменту
Визначимо напруження в ґрунті під підошвою фундаменту в напрямку
довшої сторони без врахування ваги фундаменту і ґрунту на його уступах від
розрахункових навантажень:
N f 991,2
Pmіп= 158,6êÏà ,
A f 6,25
N M
Pmax=
f f
158,6 45,2 / 2,6 175,9êÏà ,
A f W f
N M h h
P= f f
* 1 , (4.21)
A f W f h
N M h h 1,35 0,3
P1-1=
f f
* 1 175,9* 136,8êÏà ,
A f W f h 1,35
N
P = f M f h h1 h2 1,35 0,3 0,3
2-2 * 175,9* 119,8êÏà ,
A f W f h 1,35
N f M f h h1 h2 h3 1,35 0,3 0,3 0,3
P3-3= * 175,9* 58,6êÏà .
A f W f h 1,35
9
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
Згинаючі моменти в розрахункових перерізах на 1 метр ширини
фундаменту:
(а а )2 (P 2P )
M11
1 H max , (4.22)
24
(à à1)
2 (P11 2Pmax ) (2,51,8)2 *(136,8 2*175,9)
M11 10êÍ * ì ,
24 24
(à à2 )2 (P22 2Pmax ) (2,51,2)2 *(119,8 2*175,9)
M 22 33,2êÍ * ì ,
24 24
(à à2 )2 (P33 2Pmax ) (2,5 0,6)2 *(58,6 2*175,9)
M 33 61,7êÍ * ì .
24 24
M11 10000*(100)
A 1,5ñì 2 ,
S ,11
0,9*h01 * RS 0,9*25*280*(100)
M 22 33200*(100)
AS ,22 2,4ñì 2 ,
0,9*h02 * RS 0,9*55*280*(100)
M 33 617000*(100)
AS ,33 5,2ñì 2 ,.
0,9*h03 * RS 0,9*130*280*(100)
Найбільш небезпечний переріз 3-3 - на грані підколонника. Приймаємо на 1
2
метр ширини 5 Ø12 А-300С (АS=5,65 см ) з кроком 200 мм , [36].
В напрямку меншого боку підошви армування визначаємо за середнім
тиском на грунт Pmt=(158,6+175,5)/2=167,0 кПа :
P (b b )2
M '
11
mt 1 2 , (4.23)
8
' Pmt (b1 b2 )2
167 (2,51,6)2
M11 16,9êÍ * ì ,
8 8
' Pmt (b1 b2 )2
167 (2,51,0)2
M 22 46,9êÍ * ì ,
8 8
' Pmt (b1 b 2
2 ) 167 (2,5 0,4)2
M 33 92,0êÍ * ì ,
8 8
Потрібна площа перерізу арматури вздовж короткого боку підошви:
M11 16900*(100)
A 2,6ñì 2 ,
S ,11
0,9*h01 * RS 0,9*25*280*(100)
M 46900*(100)
A 22
S ,22 3,4ñì 2 ,
0,9*h02 * RS 0,9*55*280*(100)
M
A 33 92000*(100)
4,8ñì 2 .
S ,33
0,9*h03 * RS 0,9*130*280*(100)
Найбільш небезпечний переріз 3-3 - на грані підколонника. Приймаємо на 1 метр
2
довжини підошви 5 Ø12 А-300С (АS=11,3 см ) з кроком 200 мм, [36].
10
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
4.3 Визначення осідання фундаменту
Визначаємо осідання фундаменту методом пошарового додавання.
Для визначення осідання складаємо схематичний ескіз фундаменту з
можливим геологічним розрізом.
Визначаємо напруження від власної ваги грунту. Для цього по вісі
фундаменту зліва будуємо епюру вертикального напруження від власної ваги -
епюру природного тиску σzq
Її будову починаємо від рівня природного рельєфу. Ординати епюри
природного тиску враховуються в характерних площинах: на нижній межі
грунту, а також на рівні підошви фундаменту.
Значення ординат епюри σzq знаходимо за формулою:
σzq = Σγіhi (4.24)
де γі – питома вага даного шару грунту;
hі – товщина даного шару;
На підошві першого шару:
σzq1 = γіhi = 16 х 1,0 = 16,0 кПа
На рівні підошви фундаменту:
σzq0 = σzq1 + γ2h2 = 16,0 + 18,6 х 0,5 = 25,3кПа
На підошві другого шару:
σzq2 = σzq1 + γ2h2 = 25,3 + 18,6 х 3,3 = 86,68кПа
На підошві третього шару:
σzq3 = σzq2 + γ3h3 = 86,68 + 18,2 х 1,9 = 121,26кПа
На підошві четвертого шару:
σzq4 = σzq3 + γ4h4 = 121,26 + 18,9 х 8,3 = 278,13кПа
По вісі фундаменту справа будуємо епюру додаткового вертикального
напруження від зовнішнього навантаження.
Величина додаткового напруження визначається за формулою:
σzq = α Р0 (4.25)
де α – коефіцієнт, який приймається в залежності від форми підошви
фундаменту, згідно [39];
Р0 – додатковий тиск на підошві фундаменту, який визначається за
формулою:
Р0 = Рсер - σzq0 (4.26)
Р0 = 186,7 – 25,3 = 161,4 кПА
Для визначення напружень додаткового тиску по глибині стисливу товщу
поділяємо на окремі горизонтальні шари.
Товщина елементарного шару
hi = 0,4b = 0,4 x 2,5 = 1,0м,
Знаходимо нижню границю стисливої товщі, де виконується умова
σzp ≤ 0,2 σzq
Для кожного елементарного шару беруть його середній тиск.
Вираховуємо осідання і-го шару за формулою:
Si = β(σzpcepi hi )/ Ei (4.27)
11
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
де β – безрозмірний коефіцієнт, β = 0,8
hi – товщина і-го шару грунту;
Ei – модуль деформацій грунту і-го шару.
Визначаємо осідання фундаменту в цілому за формулою:
S = β Σ σzpcepi hi (4.28)
Розрахунок проводимо в табличній формі.
Таблиця 4.2 – Розрахунки осідання фундаменту
ξ α
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0 0 1,0 16,0 161,4
157,25 50 24000 0.26
1 0.5 0.4 0.949 153,1
141,11 50 24000 0.23
2 1,0 0,8 0,800 129,12
113,46 50 24000 0.19
3 1.5 1.2 0.606 97,8
85,13 50 24000 0.14
4 2,0 1,6 0,449 72,46
63,34 50 24000 0.1
5 2.5 2.0 0.336 54,23
47,85 50 24000 0.08
6 3.0 2.4 0.257 41,48
38,89 30 24000 0.03
7 3.3 2.64 0,225 86,68 36,31
34,37 20 30000 0.02
8 3.5 2.8 0.201 32,44
29,13 50 30000 0.03
9 4.0 3,2 0,160 25,82
23,48 50 30000 0.03
10 4.5 3.6 0.131 110,8 21,14
0,2σzq = 0,2 х 110,8 = 22,16 кПа > σzq = 21,14 кПа
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 1.11 см < [Su] = 8 см, згідно [39].
12
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис.
Дата
Номер точок
Глибина
розглядаємої
точки z, м
Напруження від
власної ваги
грунту σzg, кПа
Додаткові
напруження по
глибині σzр, кПа
Середнє значення
додаткового
напруження σzрі,
кПа
Товщина
елементарного
шару hі, см
Значення мо-дуля
деформації грунта
Еі, кПа
Осадка Si, см
5.2 Загальні рішення по організації будівництва
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [43] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
- загальна – 14;
- підготовчий період – 4;
- передача обладнання в монтаж – 5-8;
- монтаж обладнання – 2/9.
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.8.
Таблиця 5.10 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
№ Робота, формула підрахунків Одиниці Загальна 1-а 2-а ділянка 3-а
п/п виміру кількість ділянка ділянк
а
1 2 3 4 5 6 7
Роботи підготовчого періоду
2
1 Планування майданчика м 12800
2 Влаштування тимчасових будівель і
споруд
2
а) навіс м 50 50
б) туалет очко 4 4
в) душова ріжок 4 4
3 Влаштування тимчасового водогону м.п. 548 548
4 Влаштування тимчасової каналізації м.п. 120 120
5 Влаштування тимчасових доріг м 430 430
6 Влаштування тимчасового м.п. 550 550
електроосвітлення
7 Влаштування слабострумних мереж
а) радіо м.п. 300 300
б) телефон м.п. 300 300
2
8 Влаштування тимчасової огорожі М 12800 12800
майданчика
Підземні роботи
3
1 Розробка грунту бульдозером м 2576 2576
3
2 Розробка грунту екскаватором у м 6859 1300 1036 4523
відвал
3
3 Ущільнення грунту м 82.35 1300 1100 90
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Літера Аркуш Аркушів
Аркушів
2
1
Продовження таблиці 5.10
1 2 3 4 5 6 7
4 Монтаж залізобетонних шт. 113 48 14 51
фундаментів під колону
5 Монтаж збірних залізобетонних шт. 48 8 40
фундаментних балок
3
6 Зворотня засипка грунту механізо- м 6379 550 879 4950
ваним способом з пошаровим
ущільненням
Влаштування бетонної основи під підлогу
2
1 Ущільнення грунту щебенем м 1224 468 432 324
2 Влаштування оклеєчної м2 1224 468 432 324
гідроізоляції
3 Влаштування підстилаючого шару м2 1224 468 432 324
із щебеню
4 Влаштування бетонної силової м2 1224 468 432 324
плити товщиною 100 мм
Монтаж конструкцій каркасу
1 Монтаж збірних залізобетонних шт. 144 56 30 58
колон
4 Монтаж елементів покриття
а) збірних залізобетонних балок шт. 44 9 - 35
б) збірних залізобетонних плит шт. 286 27 21 226
покриття
5 Монтаж збірних залізобетонних шт. 589 54 92 443
стінових панелей
6 Монтаж металевих віконних блоків шт. 66 30 36
7 Монтаж металевих вертикальних шт. 23 2 6 15
зв’язків
8 Монтаж залізобетонної рами воріт шт. 6 2 2 2
Влаштування покрівлі
2
1 Влаштування оклеєчної м 4140 468 432 3240
пароізоляції в 2 шари
2
2 Укладка утеплювача м 4140 468 432 3240
2
3 Влаштування цементної стяжки м 4140 468 432 3240
товщиною 20 мм
2
4 Влаштування рулонної покрівлі з м 4140 468 432 3240
руберойду в 3 шари
Влаштування підлоги
2
1 Влаштування бетонної підлоги м 5236 780 1216 3240
Опоряджувальні роботи
2
1 Фарбування фасаду вапном м 3484.8 3484.8
2 Влаштування відмостки м 288 288
2
3 Фарбування поверхні всередині м 15094 2612 8359 4123
приміщення вапном
2
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
2
4 Фарбування масляними фарбами м 2660 1210 1450
металевих поверхонь
2
5 Засклення віконних блоків м 475.2 216 259.2
Продовження таблиці 5.10
1 2 3 4 5 6 7
Монтаж технологічного обладнання
1 Монтаж технологічного обладнання грн. 59038
Наладка і пуск технологічного обладнання
1 Наладка і пуск технологічного грн. 5609,5
обладнання
Внутрішні санітарно-технічні роботи
1 Внутрішні санітарно-технічні грн. 17362
роботи
Внутрішні електро-технічні роботи
1 Внутрішні електро-технічні роботи грн. 19366,2
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій послідовності.
Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними – підземні роботи.
Після цього влаштовують бетонну основу під підлогу та монтують конструкції
каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають влаштування покрівлі,
монтаж технологічного обладнання, внутрішні санітарно-технічні та електро-
технічні роботи. Після того, як покрівлю влаштовано, виконують внутрішні
опоряджувальні роботи, а потім – влаштування підлоги. Після влаштування
підлоги, а також наладки і пуску технологічного обладнання об’єкт здається в
експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані.
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних машин.
В даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу і
монтаж конструкцій каркасу.
Розробка траншей під фундаменти та зрізка недобору грунту здійснюються за
допомогою екскаватора марки Е-10011. Колони, підкранові балки та елементи
покриття монтуються краном МКГ-25БР. Стінові панелі монтуються краном КС-
4362.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило,
доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових
перевантажувальних операцій і монтуються з транспортних засобів. Для
перевезень на майданчику використовують в основному автотранспорт.
Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення
безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-який
період року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами,
які призначені для руху транспорту в період будівництва і складають єдину
транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До початку
3
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них повинні бути
влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинні
забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-розвантажувальних
механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На тупікових
під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розворотні майданчики. Такі
майданчики передбачають на незакільцьованих ділянках постійних існуючих
доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо розташування тимчасових доріг над
підземними мережами і безпосередньо біля прокладених комунікацій або тих
місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для
механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні операції,
які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. Всередині ланок,
які складаються з робітників однієї або декількох професій, роботи
розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції виконувались
робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких входять
робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для монтажних
процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять робітники
різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні
конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на
відстані 2.7 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь
доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від
будівельного майданчика. Всі інші матеріали доставляються також
автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км від будівельного
майданчика.
5.2.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного
виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів,
підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним
методом будівництва називається такий метод, при якому бригади робітників
постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і будівельних
машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на
різних фронтах (ділянках або захватках). Отже, поточний метод є прогресивною і
ефективною формою організації будівництва.
4
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Для створення будівельного потоку необхідно:
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові
процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і
встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб
максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі, тобто
здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким чином:
будівля розбивається на дві ділянки по деформаційним швам і роботи
проектуються поточним методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка
будівництва об’єкту.
В даному проекті, коли величина ділянки не однакова, застосовується метод
окремих потоків. Згідно цього методу, будівництво організовується окремими
потоками, диференційованими по групам будівельних процесів, які виконуються
на об’єкті. Кожна група процесів має свої параметри потоку, які відрізняються
від інших параметрів потоків. Потім всі параметри ув’язуються між собою в
єдиний потік комплекса робіт. Включати в потік всі будівельні процеси не
обов’язково. Крок потоку між окремими процесами може бути не однаковим.
5.2.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка
5
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.2.6 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини:
бульдозер ДЗ-42; екскаватор Е-10011. Монтаж конструкцій каркасу виконується
баштовим кранами МКГ-25БР та КС-4362. Для перевезення великогабаритних
конструкцій використовується спеціалізований автотранспорт на базі тягача
КрАЗ-255Л зі змінними напівпричепами: панелевозом, колоновозом,
фермовозом. Сипучі матеріали перевозяться автосамоскидами марки МАЗ-305.
Бетонна суміш перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ
5410.
5.2.7 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані
установки:
-бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по спеціальним
шлангам до місця укладання;
-фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та
вапняних фарб;
-зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують при
монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
-кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5;
-самохідний вібраційний каток ДУ-16В – для ущільнення грунту;
-установка С-100 – використовується для подавання на покрівлю бітумних
мастик при виконанні покрівельних робіт;
-установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду;
-самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для фарбування фасаду;
-установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки;
-установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів.
6
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
5.3 Розробка будгенплану
5.3.1 Розрахунок майданчика складів
Таблиця 5.12 – Розрахунок майданчика складів
Запас
Необхід- Коефіц
матеріал
ність і-єнти
ів
1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 15 16 17 18 19
4
Рубе- ш 133 1. 184. 0. Наві
1 118 12.9 1.3 10 14.3 25 7.38 12.3 12 4·3
роїд т 4 1 5 6 с
1. 0. Наві
2 Бітум 103 т 52 0.5 1.3 12 17.2 8.68 1.2 7.2 12.1 12 4·3
1 6 с
Ще- 543. 1. 0. 140.
3 132 м3 4.12 1.3 10 14.3 58.9 0.7 84.2 144 12·12 Відк
бінь 6 1 6 3
0.01 1. 0.26 0.26 0. 0.43
4 Фарба 40 т 0.61 1.3 12 17.2 1 1 1·1 Закр.
5 1 2 2 6 7
0.02 1. 0.21 0.
5 Вапно 56 т 1.4 1.3 12 17.2 0.43 2 0.36 1 2·1 Закр.
5 1 5 6
475. 1. 234. 0.
6 Скло 29 м2 16.4 1.3 10 14.3 65 3.6 6 6 3·2 Закр.
2 1 3 6
1, 130 0, Закр
7 Цемент 3 кг 1500 500 1,3 10 3 1500 1,15 1,9 2 2х2
1 0 6 итий
Армату 1. 0. Відк
8 20 т 12.1 0.61 1.3 12 17.2 10.4 2 5.2 8.67 9 1.5·6
ра 1 6 р.
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зону дії
вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових властивостей
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як
максимальний за довжиною елемент – балка довжиною 18м, то прийнято
внутрішній радіус закруглення дороги 24 м, а зовнішній – 30 м.
7
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
№ п/п
Найменування матеріалів,
конструкцій, деталей
Термін споживання,
дн.
Одиниця виміру
Загальна на
розрахунковий період,
Qзаг
Добова, Qзаг/Т
Постачання матеріалів,
К1
Споживання
матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий,
Тн·К1·К2
Розрахунковий запас
матеріалів, Рскл
Норма збереження матеріалів
2
на 1 м площі складу, n
Корисна площа складу,
F=Рскл/n
Коефіцієнт на проходи, β
Розрахункова площа складу,
S=F/β
Прийнята площа складу,
S1=z·B
Розмір складу в м по УТС
Тип складу (відкритий,
закритий)
Тип конструкцій складу
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних
засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують
порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не
перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах, чітко
відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди)
транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які
забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи
мають прив’язочні розміри.
5.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику
розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та
виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число
робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового графіків та
графіків руху робітників.
Загальна кількість працюючих визначається по формулі:
Nзаг N роб Nтр Nсл Nмоп ; (5.41)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони.
Nзаг=58+8+3+1=70 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість кількість робітників -70 чол;
- робітників – 58 чол, з них чоловіків – 45, жінок –13;
- ІТР – 8 чол;
- службовців – 3 чол;
- охорона – 1 чол.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.10 для кожного
типу споруд.
8
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 5.13 – Розрахунок тимчасових будівель та споруд
Вартість,
грн.
Групування та
найменування Тип будинку Оди
Зага
будинків -
льна
ниці
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
побутовий вагончик
1 88
для чоловіків
- гардеробна 0,9 40
контейнерний
приміщення для
45 9х3 металевий 27 3
відпочинку,
- 1 45 "Комфорт"
обігрівання,
приймання їжі
- Умивальна 0,05 3
побутовий вагончик
2 14,65
для жінок
- гардеробна 0,9 11
контейнерний
приміщення для
13 9х3 металевий 27 1
відпочинку,
- 1 13 "Комфорт"
обігрівання,
приймання їжі
- Умивальна 0,05 0,65
контейнерний
3 виконробська 8 0,48 3,84 3х6 металевий 18 1
"Універсал"
контейнерний
4 диспетчерська 3 7 21 3х6 металевий"Унів 27 1
ерсал"
5 червоний куточок 70 0,24 16,8 контейнерний
6 ТБ 70 0,02 1,4 3х12 металевий 18 1
7 медпункт 70 0,07 4,9 "Універсал"
контейнерний
8 сушильна 58 0,2 11,6 3х6 металевий 18 1
"Універсал"
приміщення для
9 особистої гігієни 13 0,18 2,34 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
жінок
1
туалет для жінок 13 0,09 1,17 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
0
1
туалет для чоловікіів 45 0,086 3,87 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
1
1
душові на 2 рожка 2 0,43 0,86 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
2
1
душові на 4 рожка 4 0,43 1,72 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
3
9
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
№п/п
Розрахункова
кількість робітників і
службовців
Значення показника
2
на 1 працюючого м
Розрахункова
площа
Розміри в плані
УТС
Прйнята площа
Висота приміщення
Кількість, шт
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок
тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за
формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож, (5.42)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-
питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби,
л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі
потреби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаються за формулою:
Qгосп = b·N1·K2/3600·n, (5.43)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.;
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 45 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2;
n – число годин роботи в зміну, n = 8 год.
Qгосп = 20·45·2/3600·8 = 0.063 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби знаходять
за формулою:
Qсгп = С·N2/60·m, (5.44)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.;
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 36 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин.
Qсгп = 50·36/60·45 = 0.667 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за
формулою:
Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1, (5.45)
3
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м , Sкран = 400
л/шт.;
3
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.33 м , Акран = 2 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 82 год.,
n1кран=524.8 год.;
K2 = 1.5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2.
10
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Qвп = 300·11.33·1.5·1.2/3600·82 + 400·2·1.5·1.2/3600·524.8 = 0.021 л/с.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто, 5·2 =
10 л/с.
Отже:
Qзаг = 0.063 + 0.667 + 0.021 + 10 = 10.751 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш напруженої
роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння пожежі.
Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою:
D 4 Q 1000/π v , (5.46)
заг
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.
D 4 10.7511000/3.141.5 95.6 мм.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ДСТУ, тобто,
приймаємо діаметр труби 100 мм.
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва
здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок електричних
навантажень, визначають кількість і потужність трансформаторних підстанцій;
розміщують на БГП трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі,
інвентарне електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
Р К Р К
с 1с Т 2с
Рр ( К3с Рсв Роз) α, (5.47)
cos cos
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності,
перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
11
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Таблиця 5.12 – Розрахунок потужностей по видах споживачів
Загальні
Норми витрат
Обсяг або витрати
Найменування споживачів енергії на одиницю
кількість електроенергії,
вимірювання, кВт
кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Кран КС-4362 ЭМ, шт. 1 85 85
Кран МКГ-25БР, шт. 1 325 325
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, шт. 3 24 72
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Самопідйомна люлька ЛС-15-250, шт. 5 0.6 3
Підсумок Рс 507.2
Внутрішнє освітлення
2
Контора виконроба, м 48.6 0.15 7.29
2
Склади, м 70 0.03 2.1
2
Побутові приміщення, м 553.74 0.15 83.1
Підсумок Ров 92.49
Зовнішнє освітлення
2
Монтаж конструкцій, м 1854 0.03 55.62
Підсумок Роз 55.62
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·507.2/0.425 + 0.8·92.49 + 55.62)·1.05 ≈ 535.4 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 535.4 кВ·А, приймаємо пересувну збірну
трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ·А.
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників
може бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за
формулою:
n = р·Е·S/Рл, (5.48)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають
2
р=0.3 Вт/м ;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
2
S – площа, яка належить освітленню, м ;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35
12
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
( Рл = 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної конструкції.
2
При монтажі колон (S = (18 + 2·3)·(24 + 2·12) = 1152 м ):
n = 0.3·20·1152/1000 = 5.9 ≈ 6 шт.
2
При монтажі елементів покриття (S = (12 + 2·3)·(24 + 2·12) = 864 м ):
n = 0.3·20·864/1000 = 5.2 ≈ 6 шт.
2
При монтажі стінових панелей (S = (6 + 2·3)·24 = 288 м ):
n = 0.3·20·288/1000 = 1.73 ≈ 2 шт.
13
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
14
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
6 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на
об’єкті
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на
об`єкті
При будівництві складу овочевої продукції для забезпечення безпеки на
об’єкті дотримуються нижче зазначених вказівок.
Так як земляні роботи проводяться в населеному пункті, де можливий рух
людей і транспорту, то місця робіт огороджуються суцільним захисним
обгороджуванням. На огорожах встановлюються попереджувальні написи, знаки і
сигнальне освітлення на висоті не менше за 2 м [48].
За наявності в зоні земляних робіт підземних комунікацій роботи проводяться
з особливою обережністю під наглядом виконроба або майстра і представника
організації, до якої відносяться ці комунікації.
Розробка ґрунту в безпосередній близькості від ліній підземних комунікацій
відбувається тільки за допомогою землекопних машин. Застосування ломів,
кирок, відбійних молотків та інших інструментів заборонено.
При виявленні будь-яких підземних комунікацій або споруд, які не показані на
кресленнях, роботи негайно припиняються, виявлені споруди ретельно
оглядаються для встановлення їх походження, та за участю представників
зацікавлених організацій вирішується питання про можливість продовження
земляних робіт [48,51].
При виконанні підготовчих робіт застосовують механізми для відводу
поверхневих і ґрунтових вод, видалення дерев, рослин і т.п. При виконанні цих
робіт перевіряють справність бульдозерів, машин для викорчовування, наявність
огорож в них, стан канатів, тросів, гальмувальних пристроїв. Присутність
сторонніх осіб забороняється [49,51].
При виконанні земляних робіт трапляються випадки появи в котлованах і
траншеях шкідливих газів. В цих випадках роботу припиняють, а робітників
видалити з небезпечних місць до знешкодження останніх і виявлення причин
появи газу. Тільки після того, як буде встановлена повна безпека, можна
продовжувати роботи. Палити і застосовувати вогонь в таких місцях
забороняється, тому що це може викликати вибух в небезпечній загазованій зоні.
При виявленні боєприпасів відновлювати земляні роботи можна тільки після
перевірки дільниці і видалення боєприпасів саперами.
До початку розробки ґрунту виконують всі заходи щодо відведення
поверхневих і ґрунтових вод. Провадження робіт у виїмках з укосами в місцях, які
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Літера Аркуш Аркушів
Пояснювальна записка Аркушів
2
ЧД1Т У
Кафедра ПЦБ
зазнавали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану
ґрунту укосів і вживання відповідних заходів безпеки [48].
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається.
При проектуванні провадження земляних робіт враховують вимоги [49].
Для забезпечення стійкості вертикальних стінок котлованів застосовуються
інвентарні кріплення, так як глибина котловану до 3 м.
Згідно з [48], для попередження травмування від падіння працюючих і
предметів з висоти передбачено:
— переважне першочергове обладнання постійних захищаючих конструкцій
(стін, панелей, огорож балконів і отворів);
— обладнання тимчасових захищаючих пристроїв;
— місця і способи кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів;
—а також вказані:
—засоби підмощування;
—шляхи і засоби підйому працюючих до робочих місць;
— засоби контейнеризації і тара для переміщення штучних матеріалів, а
також розчину і бетону з урахуванням характеру переміщуваного вантажу і
зручності подачі його до місця роботи;
—вантажозахватне пристосування;
—способи страховки;
—порядок і способи складування матеріалів;
— місця пристрою захисних перекрить, настилів, козирків в процесі
виконання робіт і при їх поєднанні з іншими роботами по вертикалі;
— способи видалення відходів будівельних матеріалів і сміття.
З метою реалізації цих положень на практиці при зведенні стін більше за 7,0 м у
висоту по периметру будівлі встановлюються захисні козирки, що відповідають
таким вимогам [49,50]:
—ширина захисних козирків не менше за 1,5 м, і вони встановлені з схилом до
стіни так, щоб кут, той, що утворюється між нижньою частиною стіни будівлі і
поверхнею козирка був 111°, а зазор між стіною будівлі і настилом козирка не
перевищує 50 мм;
—захисні козирки витримують рівномірно розподілене снігове навантаження,
встановлене для цього кліматичного району, і зосереджене навантаження не менше
за 1600 Н (160 кгс), прикладене в середині прольоту;
—перший ряд захисних козирків має суцільний настил на висоті не більше за
6,0 м від землі і зберігається до повного закінчення кладіння стін; а другий ряд,
виготовлений суцільного або з сітчастого матеріалів з вічком не більше за 50 х 50
мм встановлюється на висоті 6—7 м над першим рядом, а потім по ходу кладіння
переставляється через кожні 6—7 м.
2
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м,
влаштовують перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті
1,1 м.
Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3
м і при настанні відлиги майстер перевіряє стійкість укосів, кріплення і вживає
заходів по забезпеченню безпеки робіт.
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану розміщуються
з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені,
відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки видаляються.
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти
обвалення укосів [48].
Виходячи з Правил будови, безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів
в ПВР передбачено [49,50]:
—марку крана, що встановлюється і його характеристика;
—характеристика і перелік знімних вантажозахватних пристроїв і тари,
графічне зображення схем строповки, а також перелік переміщуваних вантажів з
вказівкою їх маси;
—вимоги до пристрою рейкового шляху і майданчика для установки кранів;
—відстані від електричних повітряних мереж і ліній електропередач, місць руху
транспорту і пішоходів, а також відстані наближення кранів до будов і місць
складування будівельних матеріалів;
—умови установки і роботи кранів поблизу укосів котлованів;
—умови безпечної роботи декількох кранів на одному і паралельних шляхах;
—місця складування вантажів і схеми розміщення під'їздних шляхів;
—заходи щодо безпечного провадження робіт на дільниці, де встановлений
кран.
Не допускається кладка стін будівель вищого поверху без установки несучих
конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і сходових маршів.
Різниця висот кладки, що зводиться на суміжних захватках і при кладенні
прилеглих стін не повинна перевищувати висоти поверху на сходах, перекриттях
(покриттях), на яких не ведуться кам'яні роботи, встановлюються огорожі для
попередження падіння людей. Особливу увагу потрібно приділяти
обгороджуванню технологічних та інших отворів в міжповерхових перекриттях і
покриттях будівель [48].
Входи в будівлю, що будується, розташовуються зі сторони, протилежної
установці баштових кранів і бути захищені зверху суцільним навісом шириною не
менше за ширину входу з вильотом не менше за 2,0 м від стіни будівлі.
Ширина проходу в робочій зоні на засобах підмощування не менше за 0,6 м;
рівень настилу підмостів (при перестановці) знаходиться нижче за рівень кладіння
не менш ніж на 150 мм; ширина настилу для кам'яних робіт 2,0 м або 1,5 м при
подачі матеріалів за допомогою машин і механізмів; розрахункове навантаження на
2
настил 250 кг/м [49].
Як засоби підмощування застосовується металеві трубчасті ліси конструкції
ЦНДІОМТП, а також інвентарні підмости пакетні або підіймальні. Ширину
3
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
робочого настилу при кам'яній кладці беруть 2,5 м. При цьому розміщення
матеріалів на настилі забезпечуються необхідні проходи шириною не менше за
0,6м.
Як обгороджування по периметру цегельної будівлі застосовується
обгороджування конструкціями з сіткоматеріалів ЦНДІОМТП. Підвісні
майданчики або ліси підвішують на стальних канатах, які заздалегідь розраховують
на задане навантаження із запасом міцності не менш шестикратного.
При виконанні кам'яної кладки при низьких температурах в технологічній карті
передбачено [48]: граничну висоту кладки, допустиму в період відтавання розчину;
тимчасове кріплення для розвантаження несучих конструкцій на період їх
відтавання;
Марки розчинів, що застосовуються для зимової кладки і хімічні домішки; час
втримання окремих елементів конструкцій, що зводяться за низьких температур.
Виробничі небезпеки при виконанні покрівельних робіт пов'язані з можливістю
падіння людей з висоти, приготуванням, транспортуванням і нанесенням гарячих
бітумних мастик. Враховано можливість опіків (характерних травм для
покрівельників), шкідливий вплив на організм людини токсичних матеріалів, що
входять до складу покрівельних мастик і емульсій. Тому при розробці
технологічних карт необхідно передбачати: способи обгороджування робочих
місць [48].
Не допускається виконанння робіт на покрівлі під час голольоду, туману, що
спричиняє зниження видимості в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15
м/с і більше.
Покриття оголовків димарів і установку парасольок вентиляційних шахт
необхідно вести з горизонтальних настилів, що укладаються на обрешітку,
користуватися приставними сходами забороняється. При висоті оголовків димарів і
вентиляційних шахт більше за 1,5 м над поверхньою покрівлі, покриття
виконується з стійких підмостків, а робітники забезпечуються запобіжними по-
ясами. Підмостки на даху надійно закріплюються розчалочними тросами [49].
Особлива увага приділяється складуванню матеріалів на покрівлі, яке
проводиться тільки в тих місцях і кількостях, які передбачені проектом виконання
робіт. При цьому передбачаються заходи проти їх падіння, в тому числі і під
впливом вітру. Запас матеріалу не повинен перевищувати змінної потреби. Під час
перерв у роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент закріплюють або
прибрають з даху.
Вся заготівля елементів (деталі покрівлі, захисні фартуки, ланки водостічних
труб, звіси, зливи і т. п.) проводяться тільки на відведених дільницях внизу. Всі
деталі і вузли подаються на покрівлю в зібраному вигляді в положенні, близькому
до проектного [48,50].
Щоб уникнути доступу людей в зону можливого падіння з покрівлі матеріалів,
інструмента, тари і стікання мастики, необхідно над місцями проходу людей
влаштовувати суцільні захисні, у вигляді галерей, козирки і т. п., а по периметру
будівлі, встановлювати на землі обгороджування небезпечних зон, згідно з [49].
4
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
При улаштуванні рулонних покрівель з руберойду, що наплавляється,
безвогневим способом дотримуються правил безпеки праці відповідно до [49,50] і
правил пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт, [48].
При улаштуванні покрівель дотримуються правил з безпеки праці, що
додаються до інструкцій з експлуатації відповідних механізмів.
Для транспортування балонів із зрідженим газом пропан-бутаном в зоні
будмайданчика або в межах даху допускається використання спеціальних візків,
розрахованих на 2 балони. Балони на візках повинні надійно кріпитися хомутом.
Категорично забороняється подавати на дах наповнені газом балони ковпаком
вниз.
Кантівка наповнених балонів допускається в межах робочого місця і лише по
основі даху, що не дає іскри при ударі по ньому металом [48].
До робіт по улаштуванню покрівель з руберойду, що наплавляється,
допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальну
теоретичну і практичну підготовку по існуючих програмах, склали іспити і
отримали посвідчення.
Незалежно від виробничого стажу покрівельники повинні пройти вступний
(загальний) інструктаж по безпеці праці, а також виробничий (первинний)
інструктаж безпосередньо на робочому місці. Забороняється передача покрівельних
установок іншим особам без дозволу майстра [48].
Перед початком роботи покрівельник надягає спецодяг і переконується в його
справності. Взуття таке, що не ковзає. Запобіжні пристосування (пояс, мотузка,
ходові містки, переносні драбини і тому подібне) своєчасно випробовується і мати
бирки.
Перед початком роботи покрівельникові підготувують робоче місце, прибрати
непотрібні матеріали, очистити всі проходи від сміття і бруду.
Переконатися в надійності риштувань, а на плоскій крівлі, тимчасової огорожі.
Перевірити чи захищено місце роботи внизу будівлі, укріпити всі матеріали на
даху.
Зовнішнім оглядом перевірити справність балонів, пальників, рукавів,
надійність їх кріплення (кріпити рукави тільки металевими хомутами), справність
редукторів, манометрів [48].
При роботі на скатах з ухилом більш 20° і при обробці карнизів покрівлі з будь-
яким ухилом покрівельник користується запобіжним поясом і мотузкою, міцно
прив'язаним до стійких конструкцій будівлі. Місця закріплення повинні вказати
майстер або виконроб.
Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється, щоб уникнути падіння
з покрівлі на людей, що проходять, будь-яких предметів, встановлюються
запобіжні козирки або захисні коридори над проходами, зовнішніми дверима. Зона
можливого падіння предметів захищається, вивішується плакат «Прохід
заборонено» [49,50].
При складуванні на покрівлі штучних матеріалів, інструменту і вжити заходів
проти їх ковзання по скату або здування вітром. Розміщувати на даху матеріали
допускається тільки в місцях, передбачених проектом виробництва робіт.
5
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Піднімати матеріали слід переважно засобами механізації. Покрівельні
матеріали при підйомі укладають в спеціальну тару для оберігання від випадання.
Підготовку, обрізання, випрямляння покрівельних листів проводити внизу у
визначеному місці на верстаку. Допускаються ці роботи в горищному приміщенні
за наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів
застосовувати ножиці, що мають спеціальні кільця або цапфи [49].
До виробництва покрівельних робіт допускаються робочі, що пройшли
медичний огляд, навчені заходам пожежної безпеки і методам проведення цих
робіт.
Протипожежні двері і люки виходів на покриття повинні бути справні і при
проведенні робіт закриті. Замикати їх на замки або інші замки забороняється.
Проходи і підступи до евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних сходів
повинні бути завжди вільними [49,50].
На проведення всіх видів робіт з матеріалами, що наплавляються, із
застосуванням горючих утеплювачів керівник об'єкту оформляє наряд-допуск.
У наряді-допуску повинні бути вказане місце, технологічна послідовність,
способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і
термін його дії.
Укладання горючого утеплювача й улаштування покрівлі з матеріалів, що
2
наплавляються, на покритті проводять ділянками не більше 500 м . При цьому
укладання покрівлі ведуть на ділянці, розташованій не ближче 5 м від ділянки
покриття з утеплювачем, що згорає, без цементно-піщаної стяжки.
При зберіганні на відкритих майданчиках покрівельного матеріалу, що
наплавляється, бітуму, горючих утеплювачів і інших будівельних матеріалів, а
також устаткування і вантажів в горючій упаковці вони розміщуються в штабелях
2
або групами площею не більше 100 м . Розрив між штабелями (групами) і від них
до будівель та споруд, що будуються або підсобних належить приймати не менше
24 м.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека
[48].
До електро- та газозварювальних робіт допускаються робочі не молодше 18
років, які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Місця газополум’яних робіт огороджуються, звільняються від горючих
матеріалів, обладнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч.
в цих місцях встановлюють ящик з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і роботи
потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників.
Електрозварювальні апарати підключаються електриком і обов’язково
заземлюються [48].
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях підтримується температуру в межах від 10С до 20С.
6
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в зимовий
час організовано таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що
оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки [48].
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні
легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в
приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
Захистом від шуму є засоби індивідуального захисту: протишумні шоломи,
навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні типи засобів
індивідуального захисту [49,50]:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій [48]. Для забезпечення віброізоляції влаштовують
розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а
також уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її
збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів наносять
в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. До таких
матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 та інш.
Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц.
Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, виготовлені із
віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з вібруючою поверхнею.
Захист від ультра- та інфразвуку. Захист від ультразвукових коливань
здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно
приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними
середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами або
звукоізолюючими камерами. Для поглинання енергії ультразвуку рекомендуються
матеріали, подібні до застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою
ефективністю на високих частотах [48].
6.2 Розрахунок вогнестійкості будівельних конструкцій
Поширення пожежі у будівлях та спорудах значною мірою залежить від
вогнестійкості будівельних конструкцій [50].
Вогнестійкість – це здатність будівельних конструкцій зберігати свої робочі
функції під дією високих температур за умов пожежі. Вогнестійкість належить до
числа основних характеристик конструкцій і регламентується ДБН В.1.2-7:2021.
Будівельні конструкції виконують загороджувальну, теплоізоляційну та
несучу функції.
Втрата несучої здатності конструкції призводить до того, що вона – залежно
від її типу – обвалюється або прогинається [51,52].
7
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
До основних будівельних конструкцій належать зовнішні та внутрішні несучі
стіни (перегородки), колони, балки, плити, настили та ін.
Для несучих конструкцій вогнестійкість визначається тільки за втратою
несучої здатності (зовнішні стіни, перекриття, балки, ферми, колони) [51,52].
Загороджувальна здатність будівельних конструкцій характеризує можливість
утворення в конструкції наскрізних отворів або тріщин, через які в сусідні
приміщення проникає полум’я або продукти горіння.
Теплоізолююча функція конструкцій залежить від їх здатності до прогрівання.
За теплоізолюючою здатністю вогнестійкість визначається підвищенням
температури конструкції в будь-якій точці з необігрітого боку поверхні більше
ніж на 190°С порівняно з температурою до нагріву.
Характеристикою вогнестійкості будівельних конструкцій є межа
вогнестійкості.
Межа вогнестійкості – це час, після якого будівельна конструкція втрачає
свої несучі, загороджувальні або теплоізоляційні функції [51,52].
Ознаки втрати межі вогнестійкості:
1) утворення в конструкції наскрізних тріщин чи отворів, через котрі
проникають продукти горіння або полум'я;
2) підвищення температури на поверхні конструкції, що не обігрівається, у
середньому більше ніж на 160°С чи в будь-якій точці цієї поверхні більше ніж на
180°С порівняно з температурою конструкції до випробувань або вище +220°С
незалежно від початкової температури;
3) утрата конструкцією несучої здатності, руйнування конструкції.
Отже, втрата несучості будівельною конструкцією означає її обвалювання
(руйнування); втрата загороджувальної здатності – появу тріщин; а
теплоізолюючої – прогрівання конструкцій під час пожежі до температури, коли
при її підвищенні можливе самоспалахування речовин, що перебувають у сусідніх
приміщеннях.
Межа вогнестійкості для будівельних конструкцій встановлюється
експериментальним або розрахунковим шляхом.
Прийнято вісім ступенів вогнестійкості будівель і споруд [51].
Найбільшу межу вогнестійкості в будівлях будь-якого ступеня мають несучі
конструкції, найменшу – внутрішні перегородки.
Тому вогнестійкість будівлі визначається в певних діапазонах.
Межа вогнестійкості будівельних конструкцій не завжди може відповідати
вимогам пожежної безпеки, а відтак її потрібно підвищувати.
Для підвищення межі вогнестійкості використовують різні методи
вогнезахисту. Методи вогнезахисту залежать від:
необхідної межі вогнестійкості;
типу конструкції;
положення конструкції в просторі;
виду статичних та динамічних навантажень, що діють на конструкцію;
8
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
температурно-вологісних умов експлуатації;
агресивності оточуючого середовища;
естетичних вимог до конструкцій та ін.
Таблиця 6.1 - Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня
вогнестійкості
Найменшу межу вогнестійкості мають металеві незахищені конструкції.
Залежно від температурного режиму пожежі межа їх вогнестійкості має декілька
хвилин – 0,1-0,3 год.
Металеві конструкції мають велику теплопровідність, швидко прогріваються і
втрачають несучу здатність. Тому збільшення їх товщини не дає позитивного
ефекту. Для захисту цих конструкцій використовують:
бетонування;
облицювання цеглою, керамічними плитами;
цементно-піщану й перлітову штукатурку;
покриття азбестом і рідким склом;
покриття, що спучується з утворенням пористих захисних прошарків,
що мають високі теплоізоляційні властивості.
Наведені вище методи вогнезахисту металевих конструкцій дають можливість
підвищити межу їх вогнестійкості до нормованих величин (0,5-3 год).
9
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Дерев’яні конструкції мають незначну теплопровідність, а їх вогнестійкість
втрачається через обгорання конструкцій, а відтак зменшення площини перетину.
Вогнезахист дерев’яних конструкцій здійснюється шляхом:
просочування антипіренами;
створення термоодягу у вигляді штукатурки;
облицювання вогнезахисним покриттям (червона цегла, пустотілі
керамічні блоки);
покриття листовим азбестоцементом, сухою гіпсовою або звичайною
штукатуркою;
поверхневої обробки деревини емаллю в 4 шари.
Дерев’яні конструкції, захищені вищенаведеними методами, набувають
властивостей важкогорючих матеріалів і не займаються від малопотужних
джерел.
Кам’яні конструкції мають вогнестійкість, межа якої залежить від їх товщини,
теплофізичних властивостей, способу обігріву. Завдяки своїй масивності й
теплофізичним властивостям, кам’яні конструкції чинять великий опір вогню в
умовах пожежі. Цегляні конструкції в умовах пожежі витримують нагрівання до
700-900°С, не зменшуючи своєї міцності і не виявляючи ознак руйнування. Межа
вогнестійкості цегляних стін товщиною 25 см становить 5 год., а стін з пустотілої
цегли – 5,5 год.
Залізобетонні конструкції досить стійкі в умовах пожежі через негорючість і
невелику теплопровідність. Вони виконують свої функції в умовах пожежі до 1
год., іноді менше. Дія води при їх гасінні може спричинити вибух бетону й
швидке руйнування конструкції. Для підвищення їх вогнестійкості:
збільшують товщину конструкції;
вибирають бетон з меншим коефіцієнтом теплопровідності;
знижують статичні і динамічні навантаження;
добирають в’яжучі матеріали і відповідні наповнювачі;
збільшують товщину захисного шару бетону;
зменшують теплопровідність шляхом нанесення штукатурок чи
облицювання;
добирають арматуру з більш високою критичною температурою.
Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій можна досягти
шляхом [51]:
- збільшення товщини та площі поперечного перерізу конструктивних
елементів;
- збільшення товщини шару бетону в залізобетонних конструкціях, що
працюють на прогин та розтяг;
10
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
- зменшення навантажень та вибору арматури з більш високими
критичними температурами;
- нанесення штукатурних та облицювальних матеріалів з низькою
теплопровідністю.
Як показали досліди та спостереження на пожежах, вогнестійкість
металевих несучих конструкцій є невеликою (близько 0,2-0,4 год); під дією
високих температур вони швидко втрачають стійкість та міцність. Збільшення
вогнестійкості металевих будівельних конструкцій здійснюється за допомогою
технічних та проектних рішень. До технічних рішень, що уповільнюють
нагрівання, належать [51,52]: встановлення захисного шару шляхом бетонування,
штукатурення, обкладання цеглою; виконання теплоізоляційних екранів;
нанесення вогнезахисного покриття. Застосування того чи іншого способу
вогнезахисту залежить: від величини необхідної межі вогнестійкості; типу
конструкції, що підлягає захисту, та її положення в просторі (вертикальні,
горизонтальні, похилі); виду навантажень, що діють на конструкцію (статичні,
динамічні); температури, вологості та агресивності навколишнього середовища;
від збільшення навантаження на конструкцію внаслідок ваги вогнезахисних
матеріалів; естетичних вимог. Приклади різних способів вогнезахисту металевої
колони, що знаходиться біля стіни будівлі, наведені на рис. 4.20:
Рис. 6.1. Вогнезахист колони, що знаходиться біля стіни будівлі:
а - цегляною кладкою; б - облицюванням гіпсокартонними листами; в -
облицюванням штукатуркою; 1 - стіна будівлі; 2 - колона; З - цегляна кладка; 4 -
арматура; 5 - гіпсокартонна обшивка; 6 - кутник; 7 - арматурні решітки; 8 -
штукатурка
Для захисту горючих будівельних матеріалів від займання
застосовують такі способи: термоізоляцію, вогнезахисне просочування, нанесення
вогнезахисного покриття. Термоізоляція досягається при обштукатурюванні
дерев'яних конструкцій, обшивці стальними листами по азбесту чи повсті з
глиною [50].
Обробляння горючих матеріалів вогнезахисним покриттям полягає в
тому, що на їх поверхню наносять густий шар спеціальної фарби, що складається
з речовин, які самі по собі не горять, досить довго не руйнуються у вогні й мають
низьку теплопровідність. Вогнезахисне просочування здійснюється антипіренами
та їх водними розчинами (рідке скло, фтористий натрій, хлористий кальцій тощо).
11
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Цей спосіб обробляння деревини ефективніший, ніж покриття вогнезахисною
фарбою, однак дорожчий та більш трудомісткий.
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є [52]:
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- сильні довготривалі морози;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Захист населення у надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань
цивільної оборони, тому при необхідності планується :
укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
розселення або евакуація працюючих;
протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в осередках
ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
дублювання енергетичного забезпечення;
дублювання системи водопостачання;
створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
підтримання в належному стані засобів пожежогасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні
аптечки, протигази, дозиметри, спецодяг та інше.
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєних речовин поблизу
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати
недоцільно.
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують
життю людини.
Згідно [51] регіон будівництва не відноситься до сейсмічно активних, тому
при проектуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічних
характеристик конструкцій і властивостей будівлі в цілому.
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівництва не існує, тому заходи
передбачати не доцільно.
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується немає,
тому захисні споруди не потрібні [52].
12
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Велике значення має надаватися питанням прогнозування і планування дій на
випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити руйнування
будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і нанесення втрат
здоров'ю населення.
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка може скластися на
підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру
запобіжних заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів
спалахування і вибуху пилу належать такі [51]:
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень; обладнання
вентиляційних отворів; застосування пристроїв для подавлення вибуху;
відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил; від джерел
можливого запалювання; віддалення і захист джерел запалювання;
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до вибухової
концентрації та виділення пилу в атмосферу.
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів може
показати слабкі місця, що можуть призвести до пожежі чи вибуху. Тому розробка
і впровадження ефективних заходів будуть важливими у зменшенні факторів
ризику [51].
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення
безпечних умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта
на випадок раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план
ліквідації можливих аварій і організовують підготовку робітників і службовців до
роботи в аварійних умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при ліквідації
наслідків виробничих аварій і катастроф виконують рятувальні формування і
залучене населення.
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися до
катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість
уражених і зростання матеріальних втрат, необхідно рятувальні роботи починати
негайно.
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і
створюють умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного
проведення робіт [51].
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів,
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп необхідно
включити спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів.
Розвідка повинна встановити місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому
життю; ступінь і обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без
індивідуальних засобів захисту; наявність руйнувань, які можуть ускладнити
обстановку, або фактори, що можуть збільшити розмір аварії; стан виробничих і
комунально-енергетичних мереж.
13
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних
засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту [52].
Цей спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного
забруднення, в зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках
біологічного зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і
надзвичайного стану всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту
населення, включають застосування засобів індивідуального захисту.
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за
це керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів
ведуть органи управління цивільного захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних,
отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів. За
призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту
органів дихання і шкіри.
За принципом захисту вони бувають фільтруючі та ізолюючі [52].
Фільтрація полягає в тому, що повітря, яке проходить у засобах захисту
органів дихання через фільтруючі елементи, шар активованого вугілля,
звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.
Індивідуальні засоби захисту ізолюючого типу за допомогою матеріалів,
непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від
навколишнього повітря.
Одночасно або перед рятувальними роботами необхідно виконати інші
невідкладні аварійні роботи. Наприклад, для того щоб підвезти людей і техніку,
необхідно розчистити завалені проїзди, навести переправи, подати воду для
гасіння пожеж тощо.
За організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
відповідає керівник ЦЗ об'єкта чи населеного пункту. Він особисто керує
підпорядкованими формуваннями через служби ЦЗ [52].
До невідкладних робіт належать: прокладання колонних шляхів і влаштування
проїзду, проходів у завалах і зонах забруднення РР, зараження ОР і СДЯР,
локалізація і ліквідація аварій на газових, енергетичних, водопровідних,
каналізаційних і технологічних мережах з метою створення умов для проведення
рятувальних робіт: укріплення або обвалення пошкоджених і з загрозою обвалу
конструкцій будівель і споруд на шляхах руху формувань і в місцях роботи:
ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку і комунально-
енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, потреб населення й
особового складу формувань, які працюють у районах стихійного лиха, аварії чи
осередку ураження, а також для протипожежних заходів.
На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і
оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти вражаючих факторів
ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій,
необхідно завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні й
технологічні заходи для підвищення стійкості роботи.
14
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготовку всіх
структур цивільного захисту, служб і формувань до надзвичайних ситуацій.
Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів
шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, можливих в умовах
надзвичайних ситуацій [51].
Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість
виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до
впливу вражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.
При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта
народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні
заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.
1. Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Створення на об'єкті
надійної системи оповіщення про загрозу нападу противника, радіоактивне
забруднення, хімічне і біологічне зараження, загрозу стихійного лиха і виробничої
аварії. Організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням,
хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне спостереження за рівнем
води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і поширенням хмари радіоактивного
забруднення, СДЯР і ОР [51].
Створення фонду захисних споруд ЦО, запасів засобів індивідуального
захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.
Завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і
знезаражування одягу, організація взаємодії з установами охорони здоров'я для
медичного обслуговування населення у надзвичайних ситуаціях [52].
Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах можливих руйнувань
і катастрофічного затоплення. Завчасна підготовка місць евакуації, організація
прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.
Постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами
першої необхідності; комунальне побутове обслуговування населення з
урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту
продовольчих запасів.
Навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, практичним
діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психологічна підготовка
населення для виживання [52].
Забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і поведінки
населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
Захист цінного й унікального устаткування. Захистити цінне і унікальне
устаткування можна завдяки проведенню інженерно-технічних заходів, щоб
зменшити небезпеку пошкодження і руйнування цінного й унікального
устаткування, станків з програмним керуванням, шліфувальних, токарних,
розточних, зубофрезерних, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та
іншого устаткування.
Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устаткування в
заглиблених приміщеннях а також використання спеціальних захисних
15
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
пристосувань, закріплення станків на фундаментах, застосування контрфорсів для
підвищення стійкості проти перекидання обладнання [51].
Забезпечення збереження й відновлення будівель і споруд. Оцінка можливих
ступенів руйнування будівель і споруд господарства, населеного пункту.
Визначення обсягу невідкладних ремонтних робіт, потреби в будівельних
матеріалах.
Розрахунок сил і засобів для проведення невідкладних ремонтних та інших
робіт, а також знезаражування приміщень, виробничих ділянок і території.
Створення і підготовка спеціальних формувань для ремонтно-відновних,
будівельних та інших робіт на об'єкті. При будівництві нових будівель і захисних
споруд врахувати вимоги ЦЗ.
Розробка комплексу протипожежних заходів, які виключали б можливість
виникнення масових пожеж.
Забезпечення надійності системи управління і зв'язку. Організація захищеного
пункту управління, оснащення його засобами зв'язку, які б дали можливість
швидко доводити сигнали ЦЗ до всіх виробничих підрозділів і населення у місцях
проживання [51].
Розробка документів, які регламентують чіткі дії персоналу для забезпечення
сталої роботи об'єкта в надзвичайних умовах.
Підготовка необхідного резерву кадрів спеціалістів, механізаторів і керівних
працівників для зміни тим, які будуть мобілізовані.
Планування збору даних про обстановку, передачу команд і розпоряджень в
умовах впливу на об'єкт вражаючих факторів. Організація використання
радіозасобів, телефонного зв'язку, посильних для зв'язку з віддаленими
населеними пунктами, виробничими підрозділами, а також з колонами
евакуйованого населення, що перебувають у дорозі, і відповідальними особами,
які супроводжують під час евакуації. Забезпечення дублювання ліній і каналів
зв'язку. Для підтримання на високому рівні ЦЗ регулярно проводити підготовку
населення, спеціалістів, проводити об'єктові тренування і командні навчання.
З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного та
природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час
проектування й експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки
діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення і довкілля.
Основним завданням цивільного захисту при виникненні надзвичайних
ситуацій є захист населення [52].
Захист населення — це створення необхідних умов для збереження життя і
здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях.
Головна мета захисних заходів — уникнути або максимально знизити
ураження населення.
До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах
держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать:
інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних
спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний,
16
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту,
самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях [52].
Заходи інженерного захисту населення і території мають передбачати: під час
розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення
містобудування враховувати можливі прояви небезпечних і катастрофічних явищ
і раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих
наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії; спорудження будинків,
будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими
рівнями безпеки та надійності; розроблення і здійснення заходів безаварійного
функціонування об'єктів підвищеної небезпеки, створення комплексної схеми
захисту населення пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних
процесів; розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання
надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; організацію будівництва
протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та
інших інженерних споруд спеціального призначення; реалізацію заходів
санітарної охорони території.
Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного
надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного
благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного
характеру необхідно проводити такі заходи [52]: планування і використання
наявних сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й
господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості
лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних
препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових
продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану
атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та
епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань,
медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення,
накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і
техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги;
недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього
середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.
Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного зараження,
проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних
і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів [51].
Біологічний захист передбачає проведення колективних індивідуальних
заходів захисту; запровадження карантину та обсервації; знезаражування
осередку уражених людей, тварин, урожаю, своєчасну локалізацію зони
біологічного ураження; проведення екстреної та специфічної профілактики;
запровадження та додержання протиепідемічного режиму підприємствами,
установами та організаціями незалежно від форм власності й господарювання та
населенням; прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження.
17
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Головним і невід'ємним елементом всієї системи захисту населення і
територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є
інформація та оповіщення.
Зміст інформації мають становити відомості про надзвичайні ситуації, що
прогнозуються або вже виникли, з визначенням їхньої класифікації, меж
поширення і наслідків, а також заходи реагування на них [51].
Оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення і територій
від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, методи та
способи їх захисту, заходи безпеки зобов'язані надавати населенню через засоби
масової інформації центральні та місцеві органи виконавчої влади та виконавчі
органи рад.
Оповіщення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і постійне
інформування про них населення забезпечується шляхом [52]:
— завчасного створення, підтримання в постійній готовності
загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем централізованого
оповіщення населення;
— організаційно-технічного з'єднання територіальних систем
централізованого оповіщення і систем оповіщення на об'єктах господарювання;
— завчасного створення та організаційно-технічного з'єднання із системами
спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та
інформування населення в зонах можливого катастрофічного затоплення, районах
розміщення радіаційних і хімічних підприємств та інших об'єктів підвищеної
небезпеки;
— централізованого використання загальнодержавних і галузевих систем
зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та
інших технічних засобів передавання інформації.
Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації у
мирний, в особливий період та постійне інформування його про наявну
обстановку — одне з важливих завдань цивільного захисту України. Для цього
створюється система, організаційно-технічне об'єднання засобів для передачі
сигналів і розпоряджень органів управління цивільного захисту [52].
Система оповіщення та інформативного забезпечення створюється завчасно в
усіх ланках пунктів управління.
Основу системи оповіщення утворюють автоматизована система
централізованого оповіщення мережі зв'язку та радіомовлення, а також спеціальні
засоби.
Автоматизована система оповіщення створюється завчасно на базі
загальнодержавної мережі зв'язку та радіомовлення і поділяється на державну та
територіальну. Вона може забезпечити оповіщення населення, поєднавши місцеву
телефонну мережу для подачі сигналу "Увага всім!" та повну інформацію за
допомогою засобів радіомовлення й телебачення.
Оповіщення підпорядкованих штабів, органів управління цивільного захисту і
населення організовується і забезпечується старшими органами управління.
18
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Додатково в Україні створюється локальна державна система оповіщення про
загрозу катастрофічного затоплення в разі руйнування гідроспоруд на р. Дніпро.
Відповідальним за організацію оповіщення про загрозу і виникнення
надзвичайної ситуації і постійне інформування населення про становище є органи
управління цивільного захисту відповідної адміністративно-територіальної
одиниці.
Сигнали передаються каналами зв'язку, радіотрансляційними мережами і
засобами телебачення. Одночасно з інформацією про надзвичайну ситуацію
передаються вказівки про порядок дій формувань цивільного захисту і населення.
Сигнали, подані вищим органом управління цивільного захисту, мають
дублюватися всіма підпорядкованими підсистемами. Дублювати сигнали на
об'єктах і в населених пунктах можна за допомогою місцевого
радіотрансляційного вузла, гудків підприємств, сирен транспорту, ударами в
рейку, дзвони [52].
Для своєчасного попередження населення введені сигнали попередження
населення у мирний і воєнний час.
Сигнал "Увага всім!" повідомляє населення про надзвичайну обстановку в
мирний час і на випадок загрози нападу противника у воєнний час. Сигнал
подається органами цивільного захисту за допомогою сирени і виробничих гудків.
Тривалі гудки означають попереджувальний сигнал.
Почувши їх, необхідно включити радіо, телевізор і прослухати текст
інформації про дії населення після одержання сигналу. Якщо немає радіо,
телевізора або вони не працюють, слід з'ясувати значення і зміст інформації у
сусідів або інших людей, які знають про неї.
Після одержання інформації необхідно виконати всі вказівки тексту
інформації сигналу.
Сигнали і варіанти оповіщення населення в мирний час такі. "Аварія на
атомній електростанції". Повідомляються місце, час, масштаби аварії, інформація
про радіаційну обстановку та дії населення. Якщо є загроза забруднення
радіоактивними речовинами, необхідно провести герметизацію житлових,
виробничих і складських приміщень. Провести заходи захисту від радіоактивних
речовин сільськогосподарських тварин, кормів, урожаю, продуктів харчування та
води. Прийняти йодні препарати. Надалі діяти відповідно до вказівок штабу
органів цивільного захисту.
"Аварія на хімічно небезпечному об'єкті". Повідомляються місце, час,
масштаби аварії, інформація про можливе хімічне зараження території, напрямок
та швидкість можливого руху зараженого повітря, райони, яким загрожує
небезпека. Дається інформація про поведінку населення. Залежно від обставин:
залишатися на місці, у закритих житлових приміщеннях, на робочих місцях чи
залишати їх і, застосувавши засоби індивідуального захисту, вирушити на місця
збору для евакуації або в захисні споруди. Надалі діяти відповідно до вказівок
штабу органів управління цивільного захисту.
"Землетрус". Подається повідомлення про загрозу землетрусу або його
початок. Населення попереджається про необхідність відключити газ, воду,
19
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
електроенергію, погасити вогонь у печах; повідомити сусідів про одержану
інформацію; взяти необхідний одяг, документи, продукти харчування, вийти на
вулицю і розміститися на відкритій місцевості на безпечній відстані від будинків,
споруд, ліній електропередачі.
"Затоплення". Повідомляється район, в якому очікується затоплення в
результаті підйому рівня води в річці чи аварії дамби.
Населення, яке проживає в даному районі, повинне взяти необхідні речі,
документи, продукти харчування, воду, виключити електроенергію, відключити
газ і зібратись у вказаному місці для евакуації. Повідомити сусідів про стихійне
лихо і надалі слухати інформацію штабу органів управління цивільного захисту.
"Штормове попередження". Подається інформація для населення про
посилення вітру. Населенню необхідно зачинити вікна, двері. Закрити в
приміщеннях сільськогосподарських тварин. Повідомити сусідів. Населенню, по
можливості, перейти в підвали, погреби [52].
Сигнали оповіщення населення у воєнний час такі.
Сигнал "Повітряна тривога" подається для всього населення. Попереджається
про небезпеку ураження противником даного району. По радіо передається текст:
"Увага! Увага! Повітряна тривога! Повітряна тривога!" Одночасно сигнал
дублюється сиренами, гудками підприємств і транспорту. Тривалість сигналу 2—
3 хв.
При цьому сигналі об'єкти припиняють роботу, транспорт зупиняється і все
населення укривається в захисних спорудах. Робітники і службовці припиняють
роботу відповідно до інструкції і вказівок адміністрації. Там, де неможливо через
технологічний процес або через вимоги безпеки зупинити виробництво,
залишаються чергові, для яких мають бути захисні споруди.
Сигнал може застати у будь-якому місці й будь-який час. В усіх випадках
необхідно діяти швидко, але спокійно, впевнено, без паніки. Суворо
дотримуватися правил поведінки, вказівок органів цивільного захисту.
Сигнал "Відбій повітряної тривоги". Органами цивільного захисту через
радіотрансляційну мережу передається текст: "Увага! Увага! Громадяни! Відбій
повітряної тривоги!". За цим сигналом населення залишає захисні споруди і
повертається на свої робочі місця і в житла.
Сигнал "Радіаційна небезпека" подається в населених пунктах і в районах, в
напрямку яких рухається радіоактивна хмара, що утворилася від вибуху ядерного
боєприпасу.
Почувши цей сигнал, необхідно з індивідуальної аптечки ЛІ-2 прийняти 6
таблеток радіозахисного препарату № 1 із гнізда 4, надіти респіратор,
протипилову пов'язку, ватно-марлеву маску або протигаз, взяти запас продуктів,
документи, медикаменти, предмети першої потреби і направитися у сховище або
ПРУ.
Сигнал "Хімічна тривога" подається у разі загрози або безпосереднього
виявлення хімічного або бактеріологічного нападу (зараження). При цьому
сигналі необхідно прийняти з індивідуальної аптечки АІ-2 одну таблетку
препарату при отруєнні фосфорорганічними речовинами з пенала з гнізда 2 або 5
20
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
таблеток протибактеріального препарату № 1 із гнізда 5, швидко надіти протигаз,
а за необхідності — і засоби захисту шкіри, якщо можливо, та укритися в
захисних спорудах. Якщо таких поблизу немає, то від ураження аерозолями
отруйних речовин і бактеріальних засобів можна сховатися в житлових чи
виробничих приміщеннях [51].
Успіх захисту населення залежатиме від дисциплінованості, своєчасної і
правильної поведінки, суворого дотримання рекомендацій і вимог органів
цивільного захисту.
21
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - 1 - 391_ЛС_2-1-2
Будова – Виробничий корпус ремонтно-виробничої бази «Київенерго» м.Бровари , Київської області
Локальний кошторис 2-1-2
на внутрішні санітарно-технічні роботи
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 1,257,336 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “25 березня” 2024 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
Робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції Одиниця виміру Кість заробіт-
Всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної На
плати плати Одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Влаштування опалення мз 19404 0,2 13881
дод.2п.3
2 - “ - Влаштування вентиляції м3 19404 0,1 1940
3 - “ - Влаштування хол. водопроводу м3 19404 0,2 3881
4 - “ - Влаштування гор. Водопроводу м3 19404 0 , 1 1 2134
5 - “ - Влаштування каналізації м3 19404 0,3 5821
Разом прямі витрати по кошторису в цінах 2024р. грн. 17657
Накладні витрати 13.3% г р н . 2348
----------------------------------------------------------------------
Разом з накладними грн. 19004
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2024р. 16,11
Всього по кошторису Грн. 1257336
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - 1 - 391_ЛС_2-1-2
Будова - Виробничий корпус ремонтно-виробничої бази «Київенерго» м.Бровари , Київської області
Локальний кошторис 2-1-3
на електротехнічні та слабкострумні мережі
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 759,342 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “25 березня 2024 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
Робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
Всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції Одиниця виміру кість заробіт-
Всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
Заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної На
плати плати Одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Влаштування електроосвітлення м3 1 9 4 0 4 0 , 2 380801
дод.2п.3
2 - “ - Влаштування телефонізації та радіофікації м3 19404 0,09 1746
3 - “ - Силове ел. обладнання м3 19404 0,03 482786
Разом по кошторису в цінах 2024 р. г р н . 4503
----------------------------------------------------------------------
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2024р. 16,11 -
Всього по кошторису грн. 759342
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - 1 - 9_ЛС_2-1-1
Форма № 4
Будова – Виробничий корпус ремонтно-виробничої бази «Київенерго» м.Бровари , Київської області
Локальний кошторис 2-1-4
На придбання та монтаж технологічного обладнання
Основа: креслення дипломного проекту
Складений в поточних цінах станом на “25 березня 2024 р. Кошторисна вартість -1,050,514 тис.грн
В т.ч. обладнання - 878,115 тис.грн
Монтажних робіт- 302,198 тис.грн
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн. Робітників, люд.-
год.
Монт.робіт Монтажних робіт
Шифр і не зайнятих
Всього Е/м Е/М
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль- обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість вуваням машин
Обладнан Обладн
нормативу Тих, що
ня ання Всього ОЗП обслуговують
В в т.ч. за-
в т.ч. Машини
т.ч.зпл/ робітної
ОЗП На
маш Плати
Одини
цю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1 УСН Вартість та монтаж технологічного м3 19404 3,1 0,5 - 60152 9702 3881
дод.3п.1 обладнання 0,2
Разом кошторису в цінах 2024 р грн 60152 970289 3881
Накладні витрати 80% грн 77626
Разом з накладними витратами грн 60152 17464
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни
16,11
2024 р
Всього по кошторису грн 57312 1050540
0
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 1 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
Форма № 5
Будова – Виробничий корпус ремонтно-виробничої бази «Київенерго» м.Бровари , Київської області
Шифр проекту - б/н
Локальний кошторис № 2-1-1
на загальнобудівельні роботи
Ремотна база
Основа: Кошторисна вартість 53,308,336 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 45,285 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 20,354,502 тис. грн.
Середній розряд робіт 3,4 р озряд
Складений в поточних цінах станом на “25 березня 2024 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість заробіт-
всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної на
плати плати одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
А. Підземна частина
Роздiл 1. Землянi роботи
1 Е1-30-1 Планування площ бульдозерами потужністю 59 15,5 39,83 39,83 617 - 617 __-__ __-__
кВт [80 к.с.] за 1 прохід -- 12,03 186 0,77 12
1000м2
2 Е1-24-2 Розроблення грунту бульдозерами потужністю 59 1,08 1297,73 1297,73 1402 - 1402 __-__ __-__
кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту до 10 м, група -- 391,98 423 25,22 27
грунтів 2
1000м3
3 Е1-13-5 Розроблення грунту у відвал екскаваторами 0,887 4757,03 4547,09 4219 186 4033 18,53 16
"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом 209,94 1639,86 1455 110,06 98
місткістю 0,25 м3, група грунтів 2
1000м3
4 Е1-18-5 Розроблення грунту з навантаженням на 3,491 7921,07 7401,02 27652 1815 25837 45,90 160
автомобілі-самоскиди екскаваторами 520,05 2566,62 8960 170,79 596
одноковшовими дизельними на пневмоколісному
ходу з ковшом місткістю 0,25 м3, група грунтів 2
(надлишок)
1000м3
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 2 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
5 С311-5 Перевезення грунту до 5 км 5760,15 11,25 11,25 64802 - 64802 __-__ __-__
т -- 1,23 7085 0,10 570
6 Е1-20-2 Робота на відвалі, група грунтів 2-3 3,491 595,85 526,95 2080 223 1840 5,64 20
1000м3 63,90 151,19 528 8,32 29
7 Е1-164-2 Доробка вручну, зачищення дна i стiнок вручну з 2,43 3480,89 __-__ 8459 8459 __-__ 314,16 763
тех.ч. викидом грунту в котлованах i траншеях, 3480,89 - - - -
п.1.3.180 розроблених механiзованим способом
к=1,2 100м3
8 Е1-27-2 Засипка траншей і котлованів бульдозерами 1,13 909,41 909,41 1028 - 1028 __-__ __-__
потужністю 59 кВт [80 к.с.] з переміщенням грунту -- 274,69 310 17,67 20
до 5 м, група грунтів 2
1000м3
9 Е1-134-1 Ущільнення грунту пневматичними трамбівками, 11,3 436,57 208,17 4933 2581 2352 18,36 207
група грунтів 1, 2 228,40 75,69 855 5,52 62
100м3
Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн. 715192 13264 101911 1166
19802 1414
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 17
всього заробiтна плата, грн. 33066
Загальновиробничi витрати, грн. 26624
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 253
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 5503
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1, грн. 741816
Роздiл 2. Фундаменти
10 Е6-1-1 Улаштування бетонної підготовки 0,385 42944,26 1211,57 16534 854 466 195,75 75
100м3 2217,85 424,42 163 24,86 10
11 Е6-1-5 Улаштування залізобетонних фундаментів 3 62562,98 3038,32 187689 34308 9115 919,30 2758
загального призначення під колони об'ємом до 3 11436,09 1051,89 3156 63,01 189
м3
100м3
12 С124-2 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1, 9,1 5065,76 __-__ 46098 - __-__ __-__ __-__
діаметр 8 мм -- - - - -
т
13 С124-21 Гарячекатана арматурна сталь періодичного 14,2 5427,47 __-__ 77070 - __-__ __-__ __-__
профілю, клас А-III, діаметр 10 мм -- - - - -
т
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 3 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
14 С124-24 Гарячекатана арматурна сталь періодичного 8,4 5080,96 __-__ 42680 - __-__ __-__ __-__
профілю, клас А-III, діаметр 16-18 мм -- - - - -
т
15 Е7-1-2 Укладання блоків і плит стрічкових фундаментів 0,52 5035,40 3489,78 2618 804 1814 119,63 62
при глибині котлована до 4 м, маса конструкцій до 1545,62 1402,88 729 86,67 45
1,5 т
100шт
16 К581321- Вартість фундаментних плит з/б 52 225,45 __-__ 11723 - __-__ __-__ __-__
2045 шт -- - - - -
варіант 1
С1411-18
17 Е7-42-4 Установлення блоків стін підвалів масою до 1,0 т 1,75 10790,13 7283,53 18883 3452 12746 150,80 264
100шт 1972,46 2916,68 5104 198,53 347
18 К581121- Блоки бетонні для стін підвалів марки ФБС iз 175 446,25 __-__ 78094 - __-__ __-__ __-__
А004 бетону марки 100 -- - - - -
варіант 2 Вiдпускна цiна: 464,4x0,815
С1426-11737 шт
19 Е7-1-15 Укладання фундаментних балок довжиною до 6 м 0,2 13502,77 4142,03 2701 1492 828 543,75 109
100шт 7460,25 1663,16 333 105,88 21
20 К584221-1 Балки фундаментні з/б 20 540,72 __-__ 10814 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 шт -- - - - -
С1411-9131
21 Е7-20-3 Установлення монтажних виробів масою до 20 кг 0,6 13928,37 437,09 8357 554 262 61,92 37
т 922,61 133,09 80 9,62 6
22 Е8-4-2 Гідроізоляція стін, фундаментів горизонтальна 8,85 2443,12 86,19 21622 2649 763 22,59 200
обклеювальна в 1 шар 299,32 34,26 303 2,75 24
100м2
23 Е11-2-9 Улаштування бетонної силової плити 212,3 483,79 __-__ 102709 14995 __-__ 5,78 1227
м3 70,63 - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн. 2627592 59108 25994 4732
9868 642
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 542490
всього заробiтна плата, грн. 68976
Загальновиробничi витрати, грн. 61883
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 645
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 14041
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2, грн. 3265839
Разом прямі витрати по пiдземнiй частинi, грн. 3425873 72372 127905 5898
29670 2056
в тому числi:
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 4 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 542507
всього заробiтна плата, грн. 102042
Загальновиробничi витрати, грн. 88506
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 898
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 19544
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по пiдземнiй частинi, грн. 4583261
Б. Надземна частина
Роздiл 1. Каркас
24 Е7-5-2 Установлення колон прямокутного перерізу у 0,75 24123,29 8837,40 18092 7207 6628 700,35 525
стакани фундаментів будівель при глибині 9608,80 3538,31 2654 212,38 159
закладення колон до 0,7 м, масі колон до 2 т
100шт
25 С1412-329 (Колони)(стояки)(опори)(рами) прямокутні і, 58,5 1039,37 __-__ 60803 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 довжина понад 3 до 12 м, об'єм більше 0,2 до 1 м3, -- - - - -
маса до 5 т, клас бетону В22,5
м3
26 С1412-371 (Колони)(стояки)(опори)(рами) прямокутні з 69 1099,84 __-__ 75889 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 консолями до 1 м у два боки, довжина понад 3 до -- - - - -
12 м, об'єм більше 0,2 до 1 м3, маса до 5 т, клас
бетону В22,5
м3
27 С147-1 Стрижнева арматура А-I 33,75 541,31 __-__ 18269 - __-__ __-__ __-__
100кг -- - - - -
28 С147-4 Стрижнева арматура А-III 56,25 565,94 __-__ 31834 - __-__ __-__ __-__
100кг -- - - - -
29 С147-33 Закладні вироби із застосуванням вуглецевої 27 802,12 __-__ 21657 - __-__ __-__ __-__
прокатної сталі -- - - - -
100кг
30 Е7-12-5 Установлення в одноповерхових будівлях 0,17 47304,28 21059,57 8042 2777 3580 1096,20 186
з/бетонних балок прогоном до 12 м, масою до 10 т, 16333,38 7274,77 1237 445,17 76
при довжині плит покриття до 6 м, при висоті
будівель до 25 м
100шт
31 Е7-12-1 Установлення в одноповерхових будівлях 0,18 27205,16 13626,09 4897 2314 2453 862,75 155
з/бетонних балок прогоном до 6 м, масою до 3 т, 12854,98 4691,74 845 290,18 52
при довжині плит покриття до 6 м, при висоті
будівель до 25 м
100шт
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 5 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
32 К582311-20 Балки залізобетонні підкранові 35 2751,53 __-__ 96304 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 шт -- - - - -
С1412-517
33 Е7-9-16 Укладання в одноповерхових будівлях і спорудах 0,09 20240,37 6912,37 1822 993 622 794,60 72
балок двоскатних при висоті будівлі до 15 м 11036,99 2742,81 247 171,86 15
100шт
34 К582211- Балки залізобетонні двосхилі для покриття 9 2822,16 __-__ 25399 - __-__ __-__ __-__
Л307 одноповерхових будівель -- - - - -
варіант 1 шт
С1412-628
Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн. 2363008 13291 13283 938
4983 302
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 2336434
всього заробiтна плата, грн. 18274
Загальновиробничi витрати, грн. 15228
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 148
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 3242
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1, грн. 3461354
Роздiл 2. Стiни
35 Е8-6-2 Мурування зовнішніх простих стін з цегли 1002,66 522,25 36,41 523639 91543 36507 6,98 6999
керамічної при висоті поверху понад 4 м 91,30 14,61 14649 1,09 1089
м3
36 Е8-6-8 Мурування внутрішніх стін з цегли керамічної при 114,4 522,78 37,10 59806 9902 4244 6,70 766
висоті поверху понад 4 м 86,56 14,89 1703 1,10 126
м3
37 Е7-44-10 Укладання перемичок масою до 0,3 т 1,2 1036,91 688,03 1244 329 826 21,46 26
100шт 274,04 276,16 331 20,45 25
38 С1412-863 Вартість з/бетонних перемичок 264 30,00 __-__ 7920 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 м -- - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн. 1371528 101774 41577 7791
16683 1240
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 449258
всього заробiтна плата, грн. 118457
Загальновиробничi витрати, грн. 105001
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 1084
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 23588
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 6 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2, грн. 1283984
Роздiл 3. Покриття
39 Е7-13-7 Укладання в одноповерхових будівлях і спорудах 2,32 19364,72 7504,60 44926 12302 17411 400,20 928
плит покриття довжиною до 6 м, площею до 20 м2, 5302,65 2658,25 6167 171,67 398
при висоті будівель до 25 м
100шт
40 С1414-7844 Вартість плит перекриття та покриття 4176 102,18 __-__ 426704 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 м2 -- - - - -
41 Е7-20-3 Установлення монтажних виробів масою до 20 кг 1,85 13928,37 437,09 25767 1707 809 61,92 115
(Анкера) 922,61 133,09 246 9,62 18
т
Разом прямі витрати по роздiлу 3, грн. 1328370 13005 18220 1043
6413 416
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1465168
всього заробiтна плата, грн. 20422
Загальновиробничi витрати, грн. 17479
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 175
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 3812
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 3, грн. 1835824
Роздiл 4. Покрiвля
42 Е12-20-4 Улаштування пароізоляції обмазувальної в один 24,48 627,92 7,81 15371 4592 191 14,69 360
шар 187,59 2,84 70 0,18 4
100м2
43 Е12-19-2 Утеплення покриттів керамзитом 195,84 233,28 43,28 45686 9287 8476 4,28 838
м3 47,42 15,29 2994 1,01 197
44 Е12-22-1 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 24,48 1255,55 270,20 30736 10573 6614 38,39 940
піщаних товщиною 15 мм 431,89 97,68 2391 6,39 156
100м2
45 Е12-22-2 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 24,48 390,29 34,58 9554 386 847 1,40 34
М=10 піщаних на кожний 1 мм зміни товщини 15,75 12,70 311 0,83 20
100м2
46 Е12-1-6 Улаштування покрівель скатних із 24,48 1488,33 49,09 36434 7322 1202 21,80 534
наплавлюваних матеріалів у два шари 299,10 18,32 448 1,20 29
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 4, грн. 1137781 32160 17330 2706
6214 406
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 7 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 588291
всього заробiтна плата, грн. 238374
Загальновиробничi витрати, грн. 35213
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 375
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 8133
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2528762
Всього по роздiлу 4, грн.
Роздiл 5. Перегородки
47 Е8-7-6 Мурування перегородок неармованих з цегли 2,55 7442,39 451,67 18978 5054 1152 146,15 373
керамічної товщиною в 1/2 цегли при висоті 1981,79 181,43 463 13,35 34
поверху понад 4 м
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 5, грн. 18978 5054 1152 373
463 34
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 12772
всього заробiтна плата, грн. 5517
Загальновиробничi витрати, грн. 4801
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 49
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 1063
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 5, грн. 524876
Роздiл 6. Вiкна
48 Е10-18-2 Установлення віконних блоків зі спареними 8,5 4957,87 785,97 42142 20998 6681 186,44 1585
рамами у кам'яних стінах житлових і громадських 2470,33 314,78 2676 21,36 182
будівель при площі прорізу більше 2 м2
100м2
49 С123-139 Блоки віконні для промислових будівель, що 850 383,18 __-__ 325703 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 відчиняються всередину приміщення, спареної -- - - - -
конструкції, двостулчасті
м2
50 Е15-201-4 Скління дерев'яних вікон зі спареними рамами 8,5 4023,35 25,60 34198 7886 218 74,58 634
склом віконним товщиною 2 мм (склом вiконним 927,78 13,35 113 1,11 9
товщиною 3 мм)
100м2
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 8 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
51 Е15-165-7 Поліпшене фарбування кольором олійним 21,25 898,61 0,83 19095 16770 18 59,56 1266
к=2,5 розбіленим дерев'яних віконних блоків, 789,17 0,33 7 0,03 1
коеф.до підготовлених під друге фарбування
об'єму 100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 6, грн. 1421138 45654 6917 3485
2796 192
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 368567
всього заробiтна плата, грн. 48450
Загальновиробничi витрати, грн. 40877
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 400
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 8721
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 6, грн. 1386710
Роздiл 7. Дверi
52 Е10-26-1 Установлення дверних блоків у зовнішніх і 8,04 4300,02 1418,42 34572 15314 11404 142,04 1142
внутрішніх прорізах кам'яних стін, площа прорізу 1904,76 569,90 4582 35,70 287
до 3 м2
100м2
53 С123-240 Блоки дверні для промислових будівель щитової 804 366,48 __-__ 1294650 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 конструкції з глухими полотнами, ДВГ -- - - - -
м2
54 Е15-165-6 Поліпшене фарбування кольором олійним 19,296 624,65 0,83 12053 9871 16 38,61 745
к=2,4 розбіленим дерев'яних дверних блоків, 511,58 0,33 6 0,03 1
підготовлених під друге фарбування в кам'яних
стiнах (полотна глухi)
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 7, грн. 1341275 25185 11420 1887
4588 288
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1304670
всього заробiтна плата, грн. 29773
Загальновиробничi витрати, грн. 24633
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 237
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 5161
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 7, грн. 1258976
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 9 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Роздiл 8. Ворота
55 Е9-46-1 Монтаж каркасів воріт великопрогонових будівель, 0,43 3259,04 1790,40 1401 418 770 66,24 28
ангарів та ін. без механізмів відкривання 973,07 572,68 246 28,89 12
т
56 С121-588 Ворота різних типів: рами, каркаси панелей, панелі 0,43 9026,54 __-__ 3881 - __-__ __-__ __-__
із заповненням із тонколистової сталі без -- - - - -
механізму відчинення
т
57 Е33-254-4 Фарбування олійною фарбою ворот за 2 раза 0,43 838,84 638,49 361 65 275 11,41 5
т 151,18 155,29 67 8,86 4
Разом прямі витрати по роздiлу 8, грн. 56043 483 1045 33
313 16
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 4115
всього заробiтна плата, грн. 796
Загальновиробничi витрати, грн. 574
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 5
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 101
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 8, грн. 53761
Роздiл 9. Сходи
58 Е7-47-4 Установлення сходових маршів без зварювання 0,02 8870,19 4460,84 177 85 89 319,00 6
масою більше 1 т 4226,75 1803,31 36 125,34 3
100шт
59 К589121- Сходові марші ребристої конструкції 2 780,30 __-__ 1561 - __-__ __-__ __-__
3440 Вiдпускна цiна: 135,6x5,28 -- - - - -
варіант 1 шт
С1418-8848
60 Е7-47-2 Установлення сходових площадок масою більше 1 0,02 9730,74 4788,90 195 93 96 343,65 7
т 4659,89 1915,11 38 134,29 3
100шт
61 К589121- Сходові площадки ребристої конструкції 2 377,53 __-__ 755 - __-__ __-__ __-__
3459 приведеною товщиною 13 см( з бетонною -- - - - -
варіант 1 пiдлогою, що не потребує додаткового
С1418-8849 опорядження)
Вiдпускна цiна: (104,55+((13-13)x0,27+0)x15)x3,23
шт
Разом прямі витрати по роздiлу 9, грн. 2688 178 185 13
74 6
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 10 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 23205
всього заробiтна плата, грн. 252
Загальновиробничi витрати, грн. 218
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 2
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 48
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 9, грн. 27586
Роздiл 10. Підлога
62 Е11-1-2 Ущільнення грунту щебенем 22,66 817,12 46,89 18516 2980 1063 10,76 244
100м2 131,49 13,55 307 0,94 21
63 Е11-11-1 Улаштування стяжок цементних товщиною 20 мм 22,66 1437,68 89,07 32578 14722 2018 56,25 1275
100м2 649,69 67,80 1536 5,81 132
64 Е11-11-2 Додавати або вилучати на кожні 5 мм зміни 22,66 761,53 49,28 17256 733 1117 2,80 63
М=4 товщини цементних стяжок 32,34 27,17 616 2,28 52
100м2
65 Е11-21-1 Улаштування основи із самовирівнюючої 22,06 3380,87 156,01 74582 27020 3442 94,80 2091
полімерцементної суміші товщиною 25 мм 1224,82 125,81 2775 10,12 223
100м2
66 Е11-36-1 Улаштування покриття з лінолеуму 0,8 3328,58 18,32 2663 585 15 60,36 48
полівінілхлоридного на тканинній підоснові марки 730,96 7,28 6 0,59 -
А товщиною 1,6 мм на клеї "Бустилат"
100м2
67 Е11-27-3 Улаштування покриття на цементному розчині з 22,06 8099,75 339,78 178680 47180 7496 167,48 3695
плиток керамічних одноколірних із фарбником 2138,72 228,59 5043 19,45 429
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 10, грн. 1324275 93220 15151 7416
10283 857
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 215904
всього заробiтна плата, грн. 103503
Загальновиробничi витрати, грн. 94191
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 994
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 21612
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 10, грн. 1286759
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 11 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Роздiл 11. Опорядження внутрiшнє
Стеля
68 Е15-61-2 Просте штукатурення цементно-вапняним 19,8 2188,00 118,72 43322 30124 2351 112,20 2222
розчином по каменю і бетону стелі 1521,43 103,03 2040 8,92 177
100м2
69 Е15-152-2 Фарбування водними розчинами всередині 19,8 101,81 1,67 2016 1741 33 7,26 144
приміщень, вапняне по цеглі й бетону 87,92 0,66 13 0,05 1
100м2
Стіни
70 Е15-61-1 Просте штукатурення цементно-вапняним 18,14 2125,78 118,72 38562 26381 2154 107,25 1946
розчином по каменю і бетону стін 1454,31 103,03 1869 8,92 162
100м2
71 Е15-152-2 Фарбування водними розчинами всередині 14,03 101,81 1,67 1428 1234 23 7,26 102
приміщень стін та колон , вапняне по цеглі й 87,92 0,66 9 0,05 1
бетону
100м2
72 Е15-151-2 Фарбування водними розчинами всередині 4,11 243,48 2,08 1001 852 9 16,66 68
приміщень, клейове поліпшене 207,25 0,83 3 0,07 -
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 11, грн. 860329 60332 4570 4482
3934 341
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 21427
всього заробiтна плата, грн. 64266
Загальновиробничi витрати, грн. 49021
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 424
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 9237
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 11, грн. 2342375
Роздiл 12. Опорядження зовнiшнє
73 Е15-51-1 Поліпшене штукатурення цементно-вапняним 5,49 2119,10 67,38 11634 8246 370 100,81 553
розчином по каменю стін 1502,07 53,87 296 4,67 26
100м2
74 Е15-155-2 Силікатне фарбування фасадів із риштувань з 5,49 566,50 2,08 3110 2107 11 30,85 169
підготовленням поверхні 383,77 0,83 5 0,07 -
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 12, грн. 145744 10353 381 722
301 26
в тому числi:
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 12 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 4010
всього заробiтна плата, грн. 108654
Загальновиробничi витрати, грн. 7882
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 66
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 1434
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 12, грн. 1085346
Роздiл 13. Рiзнi роботи
Вимощення
75 Е27-82-1 Улаштування дорожного корита [коритний профіль 0,295 2666,86 2357,67 787 45 696 14,60 4
з напівприсипними обочинами] із застосуванням 153,15 640,34 189 37,32 11
механізмів і переміщенням грунту на відстань до
100 м при глибині корита до 250 мм
1000м2
76 Е27-24-1 Улаштування одношарової основи товщиною 15 0,295 30086,96 2754,65 8876 182 813 51,81 15
см із щебеню фракції 40-70 мм при укочуванні 616,02 911,44 269 53,97 16
кам'яних матеріалів з границею міцності на стиск
до 68,6 МПа [700 кгс/см2]
1000м2
77 Е27-24-4 На кожний 1 см зміни товщини шару до норм 27-24- -0,295 8078,63 __-__ -2383 - __-__ __-__ __-__
к=5 1, 27-24-2, 27-24-3 додавати або виключати -- - - - -
1000м2
78 Е27-55-1 Улаштування одношарових асфальтобетонних 2,95 2796,18 __-__ 8249 904 __-__ 22,61 67
покриттів доріжок і тротуарів із литої 306,59 - - - -
дрібнозернистої асфальтобетонної суміші
товщиною 3 см
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 13, грн. 15529 1131 1509 86
458 27
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 12889
всього заробiтна плата, грн. 1589
Загальновиробничi витрати, грн. 1315
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 12
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 251
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 13, грн. 1686544
Разом прямі витрати по надземнiй частинi, грн. 8821394 402824 132740 30975
57503 4151
в тому числi:
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 13 - 157_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 82850830
всього заробiтна плата, грн. 460327
Загальновиробничi витрати, грн. 396433
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 3971
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 86403
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по надземнiй частинi, грн. 76476123
Разом прямі витрати по кошторису, грн. 91640178 475196 260645 36873
87173 6207
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 28283037
всього заробiтна плата, грн. 562369
Загальновиробничi витрати, грн. 484939
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 4869
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 105947
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Прямі витрати будiвельних робiт , грн. 31640178
в тому числі:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 28283037
заробiтна плата робiтникiв, не зайнятих обслуговуванням машин, грн. 475196
заробітна плата в експлуатації машин, грн. 87173
Загальновиробничi витрати, грн. 484939
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 4869
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 105947
Всього кошторисна вартість будiвельних робiт , грн. 53308336
кошторисна трудомісткість, люд.-год. 45285
кошторисна заробітна плата, грн. 589632
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по кошторису, грн. 53308336
Кошторисна трудомісткість, люд.-год. 45285
Кошторисна заробiтна плата, грн. 589632
Програмний комплекс АВК-3 ( 2.7.0 ) - 1 - 157_ОС_2-1
Виробничий корпус ремонтно-виробничої бази «Київенерго» м.Бровари , Київської області Форма №3
.
ОБ`ЄКТНИЙ КОШТОРИС № 2-1
на будівництво : Ремонтна база
Кошторисна вартість об`єкта 53,289,368 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 45,285 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 21,298,53 тис.грн.
Вимірник одиничної вартості
Будівельні обсяги
Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Кошторис-
Кошторис-
кошторисів на трудо- Показники
№ устаткуван- на заробіт-
і кошторис- Найменування робіт і витрат будівельних монтажних інших місткість, одиничної
п/п ня, меблів та всього на плата,
них роз- робіт робіт витрат тис. вартості
інвентарю тис. грн.
рахунків люд.-год.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Л.кошторис на загальнобудівельні роботи 95049,117 - - - 95049,117 47,949 32668,316 -
2-1-1
2 Л.кошторис на внутріщні санітарно-технічні роботи 1322,281 - - - 1322,281 - 1322,281 -
2-1-2
3 Л.кошторис на електротехнічні та слабкострубні - 900,027 - - 900,027 - 900,027 -
2-1-3 роботи
4 Л.кошторис на придбання та монтаж технологічного - 281,345 969,049 - 1250,394 - 281,345 -
2-1-4 обладнання
--- ---------------- ---------------------------------------------------------- ----------------- ---------------- ------------------- --------------- --------------- ---------------- ---------------- ---------------
Всього: 28456453 267361 533083 - 53289368 45,285 2129853 -
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
На будівництво – Виробничий корпус ремонтно-виробничої бази «Київенерго»
м.Бровари , Київської області
N п/п Найменування показників Од.вим. Показники
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Виробничий корпус
ремонтно-виробничої бази
«Київенерго» м.Бровари ,
Київської області
2 Характеристика будівництва Новее
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних тис.грн. 55469362
цінах 2024 р.
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 53308,336
4 Будівельний об`єм м3 20536
5 Загальна площа м2 2557
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі грн. 4898,429
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі грн. 30689
8 Трудомісткість будівництва люд/год 45285
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі люд/дн. 0,25
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі люд/дн. 1,56
11 Тривалість будівництва Місяців 12
Література
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми
проектування.- К.: МінБуд, 2010.
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.:
Мінбуд України, 2006.
3. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об‘єктів будівництва. - К.: Мінбуд
України, 2002.
4. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 2009.
5. ДСТУ Б В.2.2-29:2011 Будівлі підприємств. Параметри. - К.: Мінбуд
України, 2011.
6. ДСТУ-Н Б В. 2.6-205:2015 Настанова з проектування монолітних
бетонних і залізобетонних конструкцій будівель та споруд. - К.: Мінбуд
України, 2015.
7. ДСТУ Б В.2.6-109:2010 Конструкції будинків і споруд. Плити
залізобетонні стрічкових фундаментів. Технічні умови.- К.: МінБуд України,
2010.
8. ДСТУ Б В.2.6-108:2010. Блоки бетонні для стін підвалів. Технічні
умови.- К.: МінБуд України, 2010.
9. ДСТУ Б В.2.6-143:2010 Конструкції будинків і споруд. Балки
фундаментні залізобетонні для стін будівель промислових і
сільськогосподарських підприємств. Технічні умови.- К.: МінБуд України, 2010.
10. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові
зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських будівель. Технічні
умови. - К.: МінБуд України, 2008.
11. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні
рядові і лицьові. Технічні умови.- К.: МінБуд України, 2008.
12. ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони
залізобетонні для одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови.- К.:
МінБуд України, 2008.
13. ДСТУ Б В.2.6-199:2014 Конструкції сталеві будівельні. Вимоги до
виготовлення.- К.: МінБуд України, 2014.
14. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів
залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд. Технічні умови.-
К.: МінБуд України, 2008.
15. ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 Ригелі залізобетонні для багатоповерхових
будівель. Технічні умови. . - К.: МінБуд України, 2008.
16. ДСТУ Б В.2.6-67:2008 Конструкції будинків і споруд. Балки кроквяні і
підкроквяні залізобетонні. Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2008.
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Літера Аркуш Аркушів
Пояснювальна записка Аркушів
2
ЧД1Т У
Кафедра ПЦБ
17. ДСТУ Б В.2.7-265:2011 Руберойд. Технічні умови.- К.: МінБуд України,
2011.
18. СНиП 2.03.13-88 «Полы». Нормы пректирования. – М.:1972-80с.
19. ДСТУ Б В.2.6-62:2008 Марші та сходові площадки залізобетонні.
Технічні умови.- К.: МінБуд України, 2008.
20. ДСТУ Б В.2.6-52:2008 Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві,
площадки та огородження сталеві. Технічні умови.- К.: МінБуд України, 2008.
21. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні.
Загальні технічні умови - К.: МінБуд України, 2011.
22. ДСТУ Б В.2.6-90:2009 Конструкції будинків і споруд. Вікна, двері та
ворота дерев’яні. -К.: Мінбуд. України, 2009.
23. ДСТУ EN 13241-1:2013 Двері та ворота промислових, торговельних та
гаражних приміщень. -К.: Мінбуд. України, 2013.
24. ДСТУ Б В.2.6-55:2008 Конструкції будинків і споруд. Перемички
залізобетонні для будівель з цегляними стінами. Технічні умови. -К.: Мінбуд.
України, 2008.
25. ДСТУ Б В.2.6-200:2014 Конструкції металеві будівельні. Вимоги до
монтажу. -К.: Мінбуд. України, 2014.
26. ДСТУ Б В.2.6-75:2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції
металеві будівельні. Загальні технічні умови. -К.: Мінбуд. України, 2008.
27. ДБН В.2.6-163:2010 Сталеві конструкції. -К.: Мінбуд. України, 2010.
28. ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового
призначення. -К.: Мінбуд. України, 2010.
29. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний
посібник / М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред.
М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
30. ДБН В.1.1-2002 Пожежна безпека об"єктів будівництва. - К.: Мінбуд.
України, 2002.
31. ДСТУ Б В.2.7-201:2009 Труби чавунні та пластмасові каналізаційні,
фасонні частини до них та муфти чавунні для азбестоцементних напірних труб. .
- К.: Мінбуд. України, 2009.
32. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. - К.: Мінбуд. України,
2006.
33. ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинкiв i споруд. - К.: Мінбуд.
України, 1998.
34. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні
положення. - К.: МінБуд України, 2009.
35. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
36. Практичний посібник із розрахунку залізобетонних конструкцій за
діючими нормами України (ДБН В.2.6–98:2009) та новими моделями
деформування, що розроблені на їхню заміну / [Бамбура А.М., Павліков А.М.,
Колчунов В.І. та ін.]. – К. : Толока, 2017. – 627 с.
37. Залізобетонні конструкції: Підручник / А, Я. Барашиков, 3-23 Л. М.
2
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
Буднікова, Л. В. Кузнецов та ін.; За ред. А. Я. Барашикова. — К.: Вища шк.,
1995.— 591 с.
38. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
39. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та
фундаменти” для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192
“Будівництво та цивільна інженерія” / Укладачі: Величко В.М., Черкаси,
ЧДТУ, 2016.
40. ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт та
улаштування основ і фундаментів. - К.: Мінбуд. України, 2013
41. ДСТУ Б Д.2.2-1:2012 Ресурсні елементні кошторисні норми на
будівельні роботи. Земляні роботи (Збірник 1) . - К.: Мінбуд. України, 2012.
42. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид.,
допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
43. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.:
МінБуд України, 2013.
44. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 192
«Будівництво та цивільна інженерія» всіх форм навчання/ Укладач Березань
М.О., Черкаси ЧІТІ, 2019.
45. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко,
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища шк.,
2002. – 430 с.
46. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К.
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. В.К.
Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с.
47. ДСТУ Б Д.2.2-6:2016 Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні
роботи. Бетонні та залізобетонні конструкції ). - К.: Мінбуд. України, 2016.
48. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009.
49. Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г. Н.
Издание третье, исправленное и дополненное. Киев, «Будівельник» , 1977.
50. Москальова В.М. Основи охорони праці. Підручник. — К.: Професіонал,
2005. — 672 с.
51. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець
С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту:
Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с
52. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.:
Знання-Прес, 2007. – 487 с.
53. ДБН IV-16-98, частина 1. “Правила складання кошторисної документації і
ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
3
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата
54. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації.-
К.: МінБуд України, 2009.
55. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання,
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
56. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних робочих
креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
4
Арк.
192 Б-01 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис. Дата