Лізингові відносини як інструмент інвестування підприємницьких проектів в агропромисловому комплексі (на матеріалах ФГ «Айріс», Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне)

Плодистий, Олександр Олександрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9326

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Гончаренко, Ірина Георгіївна	-
dc.contributor.author	Плодистий, Олександр Олександрович	-
dc.date.accessioned	2026-04-03T14:38:24Z	-
dc.date.available	2026-04-03T14:38:24Z	-
dc.date.issued	2023-12	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9326	-
dc.description.abstract	Предметом дослідження є організація процесу фінансового лізингу як джерела фінансування альтернативним кредиту в агропромисловому комплексі. Об'єктом дослідження є система лізингу як джерела відтворення основних засобів підприємства. Загальною основою дослідження є діалектичний метод і системний підхід до вивчення економічних і управлінських процесів в організації первинного обліку, методи індукції, дедукції, моделювання використано в розробці форм первинних документів. Метою кваліфікаційної роботи магістра є розгляд лізингового процесу, видів лізингових угод, форм лізингу, аналіз розвитку лізингу в агропромисловому комплексі, формулювання шляхів розвитку лізингових відносин та дослідженні теоретичного обґрунтування та розробки пропозицій щодо організаційно-економічних напрямів застосування лізингу в аграрних підприємствах як найбільш гнучкої системи залучення інвестицій. Завдання кваліфікаційної роботи магістра є: вивчити теоретичні аспекти лізингу в Україні; оцінити стан лізингових відносин в АПК України; проаналізувати механізм функціонування і регулювання лізингового бізнесу в аграрному секторі; вивчити поняття та види лізингу; розглянути процес укладення лізингової угоди; виявити переваги лізингу перед іншими формами фінансування діяльності підприємства; обґрунтувати можливість використання лізингу для оновлення основних засобів на прикладі підприємства, розкрити особливості розвитку лізингу техніки. За результатами дослідження сформульовані такі висновки: лізинг можна розглядати, як одну з найпривабливіших і найперспективніших форм інвестування, здатну значно пожвавити процес оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських товаровиробників та входження економіки України у структуру світового ринку. Одержані результати можуть бути використані при оновлення матеріально-технічної бази аграрних суб’єктів господарювання як альтернативного джерела фінансування шляхом застосування фінансового лізингу.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	інвестування	uk_UA
dc.subject	лізингові відносини	uk_UA
dc.title	Лізингові відносини як інструмент інвестування підприємницьких проектів в агропромисловому комплексі (на матеріалах ФГ «Айріс», Черкаська область, Золотоніський район, с. Благодатне)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРМ_Плодистий_2023.pdf Restricted Access		2.13 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ

Спеціальність
072 – Фінанси, банківська справа
та страхування, освітня програма
«Фінанси і кредит»,
освітній ступінь «магістр»,
денна форма навчання,
2 курс, група ФКМ-22 .

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему: ЛІЗИНГОВІ ВІДНОСИНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНВЕСТУВАННЯ
ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ
(НА МАТЕРІАЛАХ ФГ «АЙРІС», ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ,
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ РАЙОН, С. БЛАГОДАТНЕ)

Студента Плодистого Олександра Олександровича
(підпис)

Науковий керівник д.н.держ.упр., проф. Гончаренко І.Г. .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)

Робота допущена до захисту в ЕК
Завідувач кафедри фінансів
проф. Гончаренко І. Г. .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)

Черкаси 2023 р.

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Освітній ступінь магістр
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування
освітня програма «Фінанси і кредит»

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри фінансів

________________ проф. Гончаренко І.Г.

«_____» ________________20 ___ р.

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА

Плодистий Олександр Олександрович
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи: Лізингові відносини як інструмент інвестування підприємницьких проектів в
агропромисловому комплексі (на матеріалах ФГ «Айріс», Черкаська область, Золотоніський
район, с. Благодатне)

Керівник роботи: Гончаренко Ірина Георгіївна, д.н.держ.упр., професор
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «25» вересня 2023 р. № 248/04

2. Строк подання студентом роботи «08» грудня 2023 р.

3. Вихідні дані до роботи законодавчі та нормативні дані з питань діяльності підприємств,
аналітичні та статистичні дані відносно діяльності ФГ «Айріс», підручники, посібники,
монографії, статті.

4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити):
Розділ 1. Теоретичні основи формування лізингових відносин в Україні;
Розділ 2. Аналіз фінансово-господарської діяльності та забезпеченості основними фондами
ФГ «Айріс»;
Розділ 3. Шляхи підвищення діяльності підприємства в сфері ефективності використання
лізингу.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів): Обсяг та
структура товарної продукції господарства, Склад земельних ресурсів підприємства,
Динаміка продуктивності та інтенсивності праці, Забезпеченість підприємства основними
виробничими фондами та ефективність їх використання, Основні показники діяльності
господарства, Основні техніко-економічні показники ФГ «Айріс», Аналіз прибутку
підприємства, Динаміка кредиторської заборгованості за товари, Аналіз рентабельності
виробництва продукції, Показники ліквідності активів підприємства, Показники ділової
активності, Показники фінансової стійкості підприємства, Показники рентабельності
підприємства.
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра

Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Гончаренко І.Г., д.н.держ.упр., 15.09.2023 15.10.2023
професор
2 Гончаренко І.Г., д.н.держ.упр., 17.10.2023 07.11.2023
професор
3 Гончаренко І.Г., д.н.держ.упр., 07.11.2023 25.11.2023
професор

7. Дата видачі завдання «_15__» __вересня 2023___ р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів Строк виконання
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи Примітка
1 Вибір напряму дослідження. Складання 15.09.2023 виконано
попереднього плану кваліфікаційної
роботи магістра.
2 Опрацювання літературних джерел. 26.09.2023 виконано
Підготовка та групування матеріалів.
3 Затвердження плану. Підготовка 03.10.2023 виконано
теоретичного розділу.
4 Доопрацювання теоретичного розділу. 15.10.2023 виконано
Аналіз даних, необхідних для написання
аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 17.10.2023 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 31.10.2023 виконано
7 Підготовка та написання розрахункового 07.11.2023 виконано
розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 21.11.2023 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 25.11.2023 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 29.11.2023 виконано
11 Оформлення кваліфікаційної роботи 01.12.2023 виконано
магістра
12 Подання завершеної роботи на кафедру 08.12.2023 виконано

Студент __________________ ____Плодистий О.О.________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи __________________ ____Гончаренко І.Г.________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Секретар ЕК __________________ ____Настенко І.Г._________
(підпис) (прізвище та ініціали)

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота магістра містить 89 сторінки, 23 таблиць, 1 рисунок,
список літератури із 36 найменувань, 1 додаток.

ЛІЗИНГОВІ ВІДНОСИНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ІНВЕСТУВАННЯ
ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ
КОМПЛЕКСІ (НА МАТЕРІАЛАХ ФГ «АЙРІС», ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ,
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ РАЙОН, С. БЛАГОДАТНЕ)

Предметом дослідження є організація процесу фінансового лізингу як
джерела фінансування альтернативним кредиту в агропромисловому комплексі.
Об'єктом дослідження є система лізингу як джерела відтворення основних
засобів підприємства. Загальною основою дослідження є діалектичний метод і
системний підхід до вивчення економічних і управлінських процесів в організації
первинного обліку, методи індукції, дедукції, моделювання використано в розробці
форм первинних документів.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є розгляд лізингового процесу,
видів лізингових угод, форм лізингу, аналіз розвитку лізингу в
агропромисловому комплексі, формулювання шляхів розвитку лізингових
відносин та дослідженні теоретичного обґрунтування та розробки пропозицій
щодо організаційно-економічних напрямів застосування лізингу в аграрних
підприємствах як найбільш гнучкої системи залучення інвестицій.
Завдання кваліфікаційної роботи магістра є: вивчити теоретичні аспекти
лізингу в Україні; оцінити стан лізингових відносин в АПК України;
проаналізувати механізм функціонування і регулювання лізингового бізнесу в
аграрному секторі; вивчити поняття та види лізингу; розглянути процес
укладення лізингової угоди; виявити переваги лізингу перед іншими формами
фінансування діяльності підприємства; обґрунтувати можливість використання
лізингу для оновлення основних засобів на прикладі підприємства, розкрити
особливості розвитку лізингу техніки.
За результатами дослідження сформульовані такі висновки: лізинг
можна розглядати, як одну з найпривабливіших і найперспективніших форм
інвестування, здатну значно пожвавити процес оновлення матеріально-
технічної бази сільськогосподарських товаровиробників та входження
економіки України у структуру світового ринку.
Одержані результати можуть бути використані при оновлення
матеріально-технічної бази аграрних суб’єктів господарювання як
альтернативного джерела фінансування шляхом застосування фінансового
лізингу.

Рік виконання магістерської дипломної роботи 2023
Рік захисту роботи 2023

Підпис студента ________________
Дата _________________

5
ЗМ1СТ
ВСТУП .....................................................................................................................................6
РОЗД1Л 1. ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ Л1ЗИНГОВИХ
В1ДНОСИН В УКРА1Н1
1.1 Сутшсть та класифжащйш аспекти лхзингових операций.........................................10
1.2 Законодавчо-правове регулювання лхзингових вхдносин в Украхнх................ 14
1.3 Методи дослхдження лхзингу в агропромисловому комплекс!......................... 19
1.4 Зарубхжний досвхд використання финансового лхзингу......................................21
РОЗД1Л 2. АНАЛ1З Ф1НАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА
ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 ОСНОВНИМИ ФОНДАМИ ФГ «АЙР1С»
2.1 Органхзацхйно-економхчна характеристика........................................................... 27
2.2 Аналхз основних показникхв фшансово-господарськох дхяльностх
шдприемства....................................................................................................................... 36
2.3 Забезпеченхсть шдприемства основними фондами та хх рух.....................................49
РОЗД1Л 3. ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИСМСТВА
В СФЕР1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ Л1ЗИНГУ
3.1 Методи шдвищення ефективносл дхяльностх шдприемства з використанням
лхзингу....................................................................................................................................59
3.2 Обгрунтування джерел фшансування оновлення основних фондов ........................68
ВИСНОВКИ ........................................................................................................................ 79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................................85
ДОДАТКИ ............................................................................................................................89
6
ВСТУП
Актуальшсть теми. Актуальшсть розвитку л1зингу в Украпп обумовлена
значною фiзичною зношешстю виробничих основних фонде, наявшстю
морально-застаршого обладнання, низькою ефектившстю його використання i ш.
Ця проблема виршуеться повшьно i неефективно через вщсутшсть обпових
кошлв, невисокою кушвельно! спроможносл споживачiв продукцп
агротоваровиробнишв.
Як показуе досвщ передових кра!н свлу, цьому придшяють найпильшшу
увагу: вщповщне законодавство, податковi шльги i тощо. Основним гальмом
лiзингових програм в Укра!ш е застаркш стереотипи. Багато банкав не довiряють
рiзним лiзинговим операторам, !х упередження не дозволяе розглядати !х в якосл
вилдних, надшних i стабшьних дшових партнерiв. Найчаслше з лiзинговими
компашями працюють лльки на умовах короткострокового сшвпрацЁ
Свловий досвщ показуе, що в останш десятиллтя лiзинговi форми
швестицш стали невщ’емним шструментом стабкшзацп i розвитку еконошки в
багатьох кра!нах. За даними ллературних джерел , об’еми лiзингових операцш, в
розвинених кра!нах становлять 25 - 30 % в1д загально! суми прямих швестицш.
Щорiчний оборот свлового ринку лiзингових послуг досяг порядку 500 млрд.
дол. США.
З огляду на економiчну ситуащю в Укра!ш по"^бно визнати, що потреба в
лiзингу столь дуже гостро. В Украпп через недостатню лшвщшсть банкавськово
сектора та вщсутшсть досвщу у кредитуванш шдприемства майже не мають
можливосл отримати каштал. Дефщит довгострокового фшансування активiв
негативно впливае на конкурентоспроможшсть навлъ найкращих укра!нських
шдприемств, а отже, й на загальний економiчний розвиток Укра!ни. Необхщшсть
виршення проблеми лiзингу випливае з потреби активiзацii швестицшно!
дiяльностi. Тому у сучасних умовах особливо! актуальносл набувають
7
дослщження, пов’язан! з пошуком нових шляхiв розвитку швестицшного процесу
в УкраГш, одним з яких е лiзинг. Перш за все, це стосуеться дослщжень
соцiально-економiчноi природи лiзингу, розробки схем лiзингових ироеклв. В
УкраТш ниш поки що вщсутнш розвинутий ринок лiзингового швестування,
законодавче забезпечення мае часто суперечливий характер. Саме тому
розроблення теоретичних i практичних завдань функцюнування ринку лiзингових
послуг е актуальним. Зокрема використання лiзингових послуг у АПК.
Формування розвитку лiзингових вщносин в АПК надасть змогу виршити
питання подальшоТ активiзацii швестицшного процесу, оновлення виробничого
кашталу шдприемств, випуску ними конкурентноспроможноТ продукцп,
поповнення бюджету коштами i подальшоТ стабшзацл економйи. Необхщшсть
формування органiзацiйно-економiчного мехашзму лiзингових операцш для
активiзацiТ швестицшного процесу в УкраТш зумовила актуальшсть дослщження.
В умовах поглиблення аграрноТ реформи й шгеграцп УкраТни у свловий
економiчний иросир особливоТ актуальносл набувае проблема шдвищення
конкурентоспроможносл сшьськогосподарських шдприемств та Тх ефективносл.
Для виршення цеТ проблеми необхщне яшсне техшчне переоснащення аграрноТ
сфери агропромислового комплексу УкраТни, оскшьки наявне матерiально -
техшчне забезпечення агропромислового комплексу е недосконалим i не
задовольняе сучасних потреб у машинах, обладнанш, устаткуванш та техшчному
обслуговуванш. Техшчне оснащення сшьського господарства досягло критичноТ
межЁ Щорiчне списання зношеноТ техшки перевищуе ТТ закушвлю. Через техшчш
несправносл та фiзичний знос щорiчно не використовуеться четверта частина
тракторiв та комбайшв.
Усе це зумовлюе необхщшсть пошуку нових форм фшансування
швестицшноТ дiяльностi з метою оновлення матерiально -техшчноТ бази аграрноТ
сфери агропромислового комплексу УкраТни, серед яких важливе мшце посщае
фшансовий лiзинг.
8
Дослщженню проблем сучасного розвитку лiзинговоi дiяльностi та
особливостям використання лiзингових вщносин з метою техшчного
переоснащення аграрно! сфери присвячено пращ вггчизняних i зарубiжних
економшлв: О. В. Баево!, Н. М. Внуково!, В. Д. Газмана, В. М. Джухи, А. Г.
Загороднього, Г. Г. Юрейцева, В. I. Мщенка, В. I. Подольского, П. Т. Саблука, Е.
Н. Чекмарьова та деяких шших. Незважаючи на суттев зрушення в дослщженш
ще! проблеми, низка питань щодо перспектив лiзингу в аграрному секторi
економжи, особливо в сучасних умовах господарювання, залишаеться
невиршеною i потребуе подальших дослщжень.
Мета квалiфiкацiйно! роботи мапстра полягае в розглядi лiзингового
процесу, видiв лiзингових угод, форм лiзингу, аналiз розвитку лiзингу в
агроромисловому комплекс^ формулювання шляхiв розвитку лiзингових
вщносин та дослщженш теоретичного обгрунтування та розробки пропозицш
щодо органiзацiйно-економiчних напрямiв застосування лiзингу в аграрних
шдприемствах як найбшьш гнучко! системи залучення швестицш.
У вщношенш з метою необхщно виршити наступш завдання:
- вивчити теоретичш аспекти лiзингу в Укра!ш;
- ощнити стан лiзингових вщносин в АПК Укра!ни;
- проаналiзувати мехашзм функцюнування i регулювання лiзингового
бiзнесу в аграрному сектор^
- вивчити поняття та види лiзингу;
- розглянути процес укладення лiзингово! угоди;
- виявити переваги лiзингу перед шшими формами фшансування
дiяльностi шдприемства;
- обгрунтувати можлившть використання лiзингу для оновлення основних
засобiв на прикладi шдприемства, розкрити особливосл розвитку
лiзингу техшки.
Об'ектом дослщження е система лiзингу як джерела вщтворення основних
9
засобй пдприсмства.
Загальною основою дослдження с далекгичний метод i системний nigxig до
вивчення економiчних i управлшських процесв в оргаизацл первинного обяжу, методи
шдукцл, дедукцй, моделювання використано.
В аграрному секторi економши УкраТни лiзинговi вшносини с порiвняно
новими, але Тхнш розвиток може стати значним iмпульсом до техшчного
переозбросння сшьськогосподарського виробництва й у цшому структурно!
перебудови еконошки. Проте розвиток фшансового лiзингу в аграрий сферi
агропромислового комплексу УкраТни поки що стримусться недостатшм
теоретичним, оргашзацшно-правовим та фшансовим забезпеченням. До того ж
ефективне функцюнування фшансового лiзингу стримусться через полггичну
нестабшьшсть, недосконалйть мехашзму державного регулювання лiзингових
вщносин i низьку платоспроможшсть аграрних шдприемств, недостатнш рiвень
шформацшного забезпечення тощо.
У цих умовах йнус нагальна необхщшсть розробки системи оргашзацшно -
економiчних та оргашзацшно-правових заходiв щодо вдосконалення державного
регулювання техшчного переоснащення аграрноТ сфери агропромислового
комплексу УкраТни на засадах фшансового лiзингу.
В УкраТш, як i в бшьшосй краТн виробникнв i експортерiв :
сшьськогосподарськоТ продукцп, надасться значна шдтримка внутршньому
сшьськогосподарському ринку. А реального обновлення основних виробничих
фондiв, в обставинах що склалися, можна досягти результата, в результат
реалiзацiТ фшансового лiзингу. Тому одшсю iз основних форм державноТ
шдтримки АПК, являсться лiзинг сшьськогосподарськоТ техшки. 1нвестицшний
мехашзм лiзингу - це потужнш важшь в справi прискорення процесу техшчного
переозбросння галуз^ оснащення сшьських товаровиробникав сучасною
високовиробничою техшкою.
10
РОЗД1Л 1
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ Л1ЗИНГОВИХ В1ДНОСИН В
УКРА1Н1
1.1 Суттасть та класиф1кацташ аспекти лвингових операций
За умов eK0H0Mi4H0i кризи бшьшгсгь шдприемств УкраТни неспроможна
власним коштом здшснювати техшчне оновлення виробничих потужностей.
Через це постае об’ективна потреба розвитку лiзингового бiзнесу, що
уможливлюе i залучення приватних швестицш для финансово! шдтримки
шдприемств, особливо у сферi малого та середнього бiзнесу.
При переходi до ринковоТ економйи виникае об’ективна необхщшсть
розвитку нетрадицшних джерел фшансування i кредитування, яка дають змогу
залучити швестицп для фшансово! шдтримки агропромислового виробництва.
. Одним iз таких джерел е лiзинг.
Термш «лизинг» походить шд англшського дiеслова «to lease», що означае
«брати в оренду». [1,57]
Шд лiзингом розумдоть довготермшову оренду машин i обладнання або
договiр оренди машин i обладнання, куплених лiзингодавцем для
лiзингоодержувача з метою виробничого використання при збереженш права
власносл на них за лiзингодавцем на весь термш договору.
Предметом лiзингу являються будь-яка речи не використовуються, в тому
чиста шдприемства, будiвлi, споруди, обладнання, транспорта засоби та шше
рухоме i нерухоме майно, яке може використовуватися для шдприемницько!
дiяльностi.
Лiзинговi вщносини грунтуються на лiзинговiй угодЁ Мехашзм укладання
та реалiзацii лiзинговоi угоди такий. Агропромислове шдприемство з метою
одержання нотр1бни.\ машин чи обладнання в лiзинговiй компанп чи банку подае
11
до них заявку на лiзинг, в якш зазначаеться найменування обладнання,
постачальник (шдприемство-виробник), тип, марка, цша, термш користування
обладнанням або шшим майном, в якому орендар мае потребу. В заявц також
наводяться даш, що характеризуют виробничу i фшансову дiяльнiсть
лiзингоодержувача. Такими даними е: загальш вщомосл про шдприемство
(найменування, адреса, обсяг основних i оборотних засобiв тощо); характер
основно! дiяльностi (вид продукцп, що виробляеться, даш про експортну
дiяльнiсть); наявшсть використовуваного на шдприемстш обладнання, у тому
чиста власного та орендованого; призначення обладнання, в якому
лiзингоодержувач мае потребу.
До об’еклв лiзингу не належать: об’екти оренди державного майна, за
винятком окремого, шдивщуально визначеного майна державних шдприемств;
земельш дшянки та iншi природш об’екти. Предмет лiзингу, переданий на
тимчасове користування i володшня являеться власшстю лiзингодавця. Предмет
лiзингу, переданий лiзингоотримувачу по договору фшансового лiзингу,
вщображуеться на баланд лiзингодавця або лiзингоотримувача по згодi сторш.
Лiзинг можна розглядати як специфiчну форму фшансування вкладень в
основш фонди при посередництш спецiалiзованоi лiзинговоi компанп, яка
здшснюе придбання майна для третьо! особи i вщдае йому в оренду на
довготермшовий перюд. У цьому разi лiзингова компашя фактично кредитуе
лiзингоодержувача. Тому лiзинг розглядаеться як кредит, який надаеться у
товарнш формi лiзингодавцем лiзингоодержувачу. Суб’ектами кредитних
вщносин тут виступають: кредитором - лiзингодавець, позичальником -
лiзингоодержувач.
Лiзинг е одним iз економiчних механiзмiв розвитку сшьського
господарства. В перюд переходу економши до ринкових умов господарювання
одною iз важливих задач являеться вихщ сшьського господарства на високий
рiвень розвитку. Ршення дано! задачi можливе тшьки на базi техшчного
12
переозброення галузi i укршлення виробничого потенщалу всього
агропромислового комплексу. Тому для бшьшосй шдприемств аграрного сектору
выходом iз ситуацп, що склалася являеться лiзинг як один i3 способiв
швестування кашталу в основш фонди i i нематерiальнi активи. Усшх лiзингових
вщносин в любш галузi багато залежить в1д i правильного розумшня сутносл
лiзингу як сусшльно-економiчноl форми в умовах сшьськогосподарського i
переробного виробництва, його змшту i специфiчних особливостей, особливо вщ
розумного володшня цим мехашзмом. При розгляданш I лiзингу в
агропромисловому комплекс багато авторiв вводять таке визначення, як
„агролiзинг” i трактують його також по рiзному.
М. К. Жудро вiдмiчае, що агролiзинг можна визначити як правову i
економiчну дiяльнiсть, яка дозволяе придбати шдприемству основш засоби
сшьськогосподарського призначення у шдприемств-виробнишв на умовах
договору кушвллпродажу i передавати !х аграрному шдприемству-користувачу
на умовах договору лiзингу, забезпечують вам трьом !! учасникам взаемну
вигоду (дохщ).
А. В. Костючков вiдмiчае, що агро лiзинг, тобто продаж машин, обладнання
користувачам з вщстрочкою платежу, являеться якби рiзновидом прокату
техшчних i засобiв i в той же час оренди матерiальних цшностей. По суд, агро
лiзинг являе собою передачу користувачу техшки в довготермшову оренду з
оплатою !! вартосл по частинам на протязi року i бшьше. Але найбшьш повним
являеться визначення А. Голубева, який вважае, що „агролiзинг - це лiзинг
основних засобiв агропромислового комплексу, який являе собою вид
шдприемницько! дiяльностi, i пов’язаний з придбанням основних засобiв у
власшсть i передачею !х по договору в (користування фiзичнiй i юридичнш
особам за визначену плату з метою отримання доходу з врахуванням амортизацп
об’екта лiзингу, що передаеться i правом наступного викупу за учасл поставника,
лiзингодавця, лiзингоотримувача та шших суб’еклв” [20]
13
nompi6HO вщмлити, що лiзинговi вщносини nogi6Hi з вщношеннями оренди.
'Псний зв’язок лiзингу з орендним мехашзмом заключаешься в необов’язковосл
переходу права власносл на об’ект до його користувачу (власнику), термшовосй
контракту, платному характерi лiзингових выносин. Все це показуе схожчсть з
орендою техшчних засобiв, оскйьки припускае, що платежi включають в себе
суму амортизацшних вщрахувань на повне вщновлення, затрати по ремонту,
обслуговуванню i шдтриманш переданого майна в працюючому сташ, а також
(визначену частку прибутку на користь власника.
1з цього роблять висновок що лiзинг - це особливий вид оренди рiзних
машин, обладнання, техшки з наступною передачею майна у власшсть
лiзингоотримувачу.
Та все ж таки мiж ними шнують визначеш вщмшносл. Перш за все
необхщно врахувати, що лiзинговi вщносини не обхвачуються лльки договором
лiзингу, а включають в себе декйька видiв договорiв: договiр доручення, злдно
якому лiзингодавець здшснюе закупку предмету лiзингу для лiзингоотримувача;
договiр кушвллпродажу; звшно сам договiр лiзингу; кредитний договiр мiж
лiзингодавцем i кредитною установою, договiр страхування об’екту лiзингу чи
ризишв, пов’язаних з укладанням договору.
I тим самим забезпечуеться реалiзацiя принципу платность При цьому
необхщно вщмлити, л ж принципи термшовосл, повернення, платносл властивi
не лльки для I орендних вщносин, а i для кредитно! угоди.
Виходячи iз цього можна зробити висновок, що з фшансово! сторони лiзинг
схожий з кредитом i характеризуеться як товарний кредит в об’екти основних
засобiв, представлений однш юридичнш чи фiзичнiй особi шшй.
В залежносл вы термшу потрлбново використання об’екта лiзингу i
економiчноi сутносл договору лiзингу розрiзняють:
Фшансовий лiзинг - це лiзингова угода, яка передбачае впродовж перюду
свое! дй’ виплату лiзингових платежiв, що покривають повну варлсть обладнання
14
або бшьшу И частину, gogaTKoei витрати i прибуток лiзингодавця.
Термш повинен бути вимiряний i3 термшом амортизацп майна або
перевищувати його. Предмет лiзингу переходить у власшсть лiзингоотримувача
по зашнченню цього тершну або рашше, якщо лiзингоотримувач виплатить
повну суму, передбачену договором. По суд являеться одним i3 засобiв залучення
лiзингоотримувачем щльового фшансування (в щлях придбання об’екта лiзингу).
1.2 Законодавчо-правове регулювання лiзингових вщносин в УкраТш
Основними нормативними актами в сферi регулювання лiзингових
вщносин е Господарського Кодексу Украши (ст. 292), Цившьного Кодексу
Украши (§ 6 гл. 58), а також Закон Украши вщ 16 грудня 1997 р. № 723/97 -ВР
«Про фшансовий лiзинг» (в редакцп Закону вщ 11 грудня 2003 р.). Крiм того,
оскшьки операцп фшансового лiзингу вважаються фшансовими послугами, на
них поширюються вимоги Закону Украши вщ 12 липня 2001 р. № 12664 -Ш «Про
фiнансовi послуги та державне регулювання ринкзв фшансових послуг» та
вщповщних шдзаконних нормативних аклв.
Загальне визначення лiзингу мштиться у ст. 292 Господарського Кодексу
Украши, згщно з якою лiзингом вважаеться господарська дiяльнiсть, спрямована
на швестування власних чи залучених фшансових коптв, яка полягае в наданш
за договором лiзингу одшею стороною (шзинводавцем) у виключне користування
другш сторон (упзинвоодержувачу) на визначений строк майна, що належить
лiзингодавцю або набуваеться ним у власшсть (господарське вщання) за
дорученням чи погодженням лiзингоодержувача у вщповщного постачальника
(продавця) майна, за умови сплати лiзингоодержувачем перюдичних лiзингових
платежiв.
Фактично визначення лiзингу вщтворене у ст. 806 ЦК Украши, який,
щоправда, називае передачу у лiзинг майна, що належить лiзингодавцю,
15
«прямим», а майна, що спещально придбаваеться для nepega4i у л1зинг ведомому
лiзингоодержувачу - «непрямим» лiзингом, по сум чпко видшяючи види лiзингу.
Виходячи i3 положень ст. 292 ГК Укра!ни, лiзингом е господарська i
дiяльнiсть. Врдтак, за зшстом цього нормативного акта, остання повинна
вщповщати вимогам ст. 3 ГК Укра!ни, зокрема, здшснюватися суб'ектами
господарювання.
Проте це положення правомiрне лише щодо врдносин прямого лiзингу [11 ] з
визначення фшансового лiзингу, а також його суб'екпв, що шстяться у
спещальному акл законодавства - Закон Укра!ни «Про фшансовий лiзинг» -
випливае, що фшансовий лiзинг не обов'язково являе собою господарську
дiяльнiсть, а сторонами вщповщного договору можуть бути особи, наявшсть
статусу суб'еклв господарсько! (зокрема, шдприемницько!) дiяльностi у яких не е
обов'язковою. Так, злдно зi ст. 4 цього Закону його суб'ектами можуть бути
лiзингодавець - юридична особа, яка передае право володшня та користування
предметом лiзингу лiзингоодержувачу; лiзингоодержувач - фiзична або юридична
особа, яка отримуе право володшня та користування предметом лiзингу вщ
лiзингодавця; продавець (постачальник) - фiзична або юридична особа, в яко!
лiзингодавець набувае рiч, що в наступному буде передана як предмет лiзингу
лiзингоодержувачу; iншi юридичш або фiзичнi особи, ям е сторонами
багатостороннього договору лiзингу. Тобто, у договорi фшансового лiзингу
мають право брати участь як фiзичнi та юридичш особи незалежно врд наявносл
у них статусу суб'еклв господарсько! (шдприемницько!) дiяльностi (зокрема,
органи влади, фiзичнi особи без статусу суб'еклв шдприемницько! дiяльностi
тощо). Натомшть, у договорi прямого лiзингу мають право брати участь лише
суб'екти господарсько! дiяльностi, зважаючи на те, що Закон Укра!ни «Про
фшансовий лiзинг» не поширюеться на вщповщш врдносини.
Законом Укра!ни «Про фшансовий лiзинг» передбачена особлившть
стосовно одного з суб'еклв непрямих лiзингових вщносин - лiзингодавця. Ним,
16
eignoeigHO до ст. 4 Закону, може бути виключно юридична особа. 1нститут
прямого шзишу таких обмежень не передбачае, дозволяючи фiзичним особам -
суб'ектам шдприемницько! дiяльнoстi бути лiзингoдавцями.
Для других набуття такого статусу, незважаючи на надання ними
фшансових послуг у виглядi операцш фшансового лiзингу, не е обов'язковим.
Дiяльнiсть юридичних омб, ям систематично надають фiнансoвi послуги,
зокрема з фшансового лiзингу, або уклали хоча б один дoгoвiр про надання
вщповщних фшансових послуг на загальну суму, що перевищуе 80 тис. грн.,
регулюеться шшим нормативним актом - Положенням про надання окремих
фшансових послуг юридичними особами - суб'ектами господарювання, ям за
сво!м правовим статусом не е фшансовими установами, затверджено
розпорядженням Державно! комши з регулювання ринмв фшансових послуг
Укра!ни вщ 22 мчня 2004 р. № 21. За змштом п. 2 цього документа юридична
особа мае змогу систематично (укладання трьох та бшьше дoгoвoрiв про надання
фшансових послуг протягом календарного року) надавати фiнансoвi послуги з
фшансового лiзингу в разу якщо в !! установчих документах зазначена дiяльнiсть
з надання цього виду фшансових послуг за умови взяття на облй у
Держфшпослуг та наявностй
- внутршшх правил з надання фшансових послуг, затверджених
уповноваженим органом юридично! особи, якому надано вщповщш
повноваження;
- квалiфiкoваних пращвниюв, ям безпосередньо здшснюють дiяльнiсть
з надання фшансових послуг (укладення та виконання вщповщних
дoгoвoрiв), що не мають i непогашено! або не знято! судимосл за
кoрисливi злочини.
За змштом ст. 292 ГК Укра!ни лiзингoм е дiяльнiсть, спрямована на
швестування власних чи залучених фшансових коптв. Це положення правoмiрнo
застосовувати як до прямого, так i до фшансового видiв лiзингу.
17
Прямий та фшансовий види лiзингу передбачають швестуваиия власних чи
позичкових фшансових коптв. До власних коптв ст. 10 Закону Украши «Про
швестицшну дiяльнiсть» вщносить прибуток, амортизацшш вщрахування,
вщшкодування збштав вщ аварш, стихшного лиха, грошовi нагромадження i
заощадження громадян, юридичних о^б тощо; до залучених - кошти, одержат
вщ продажу акцш, пайовi та iinni внески громадян i юридичних оаб.
Правомiрнiсть швестування за допомогою баикавських позичок та кредилв
шдтверджуеться ст. 10 Закону Украши «Про фшансовий лiзинг».
За договором прямого та фшансового лiзингу лiзингодавець передае
лiзингоодержувачу майно (предмет лiзингу).
Загальне поняття договору оренди сформульовано в ч. 1 ст. 283 ГК
Украши, згщно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передае
другш сторон (ореидаревб) за плату на певний строк у користування майно для
здшснення господарсько! дiяльностi.
З цього визначення випливае, що: по-перше, орендш вщносини мають
виключно договiрний характер i не можуть виникати на пщстат планових
завдань або шших адшшстративио-управлшських аклв; по-друге, оренда
передбачае передачу майна у користування (без надання права орендаревi
розпоряджатися орендованим майном); по-трете, таке користування е платним,
що забезпечуеться внесенням орендарем орендодавцевi орендно! плати у
визначених розмiрах; по-четверте, оренда передбачае передання майна у строкове
(тимчасове) користування.
У разi закшчення строку, на який було укладено договiр оренди, цей
договiр |припиняеться.
Пщ лiзинговою операщею розумiеться господарська операщя фiзичноi чи
юридично! особи (орендодавця), що передбачае надання основних фондш або
землi i у користування шшим фiзичним чи юридичним особам (орендарям) шд
процент та на визначений строк. [13,43]
18
Це традицшна i найпоширешша з точки зору техшки !! проведення
лiзингова операщя, яка повшстю фшансуеться орендодавцем i тому називаеться
прямою лiзинговою операщею - прямим лiзингом. Разом з тим у комерцшнш
практищ використовуеться непрямий лiзинг, при якому до кола суб'скив, що
беруть участь у такш операцп, залучаеться банк, що фшансуе угоду. При цьому
можуть застосовуватися двi схеми здшснення непрямих лiзингових операцш. За
першою банк надае лiзинговiй компанп кредит на придбання устаткування ni;i
заставу цього устаткування, а лiзингова компашя, здавши устаткування в оренду,
сплачуе банку кредит i проценти за користування ним за рахунок отримано! вщ
орендаря орендно! плати. За другою схемою банк сам купуе устаткування (стае
його власником), за допомогою лiзинговоi компанп здае його в оренду i отримуе
орендш платежЁ Роль лiзинговоi компанп зводиться до обслуговування ше!
операщ!. При цьому можливе надання договору про сумшну дiяльнiсть мiж
банком i лiзинговою компашею.
Певний штерес з точки зору перспектив застосування в господарськш
практищ Укра!ни становить так званий зворотний лiзинг - господарська операщя
фiзичноi чи юридично! особи, що передбачае продаж основних фондш фшансовш
оргашзацп (уизиивовш компанп) з одночасним зворотним отриманням цих
основних фондш такою фiзичною чи юридичною особою в оперативний або
фшансовий лiзинг.
Ст. 7 ЗУ «Про фшансовий лiзинг» передбачено право вщмови вщ договору
лiзингу. Так, лiзингоодержувач мае право вщмовитися вщ, договору лiзингу в
односторонньому порядку, письмово повщомивши про це лiзингодавця, у разi
якщо прострочення передачi предмета лiзингу становить бшьше 30 дшв, за
умови, що договором лiзингу не передбачено шшого строку. Лiзингоодержувач
мае право вимагати вщшкодування збштав, у тому чисш повернення платежiв,
що були сплачеш лiзингодавцю до тако! вщмови.
Лiзингодавець мае право вщмовитися вщ договору лiзингу та вимагати
19
повернення предмета лiзингу eig лiзингоодержувача у безспирному порядку на
nigcmaei виконавчого напису нотариуса, якщо лiзинго-одержувач не сплатив
лiзинговий платиж частково або у повному обсязi та прострочення сплати
становить бильше 30 днив. [11,221]
1.3 Методи дослщження л1зингу в агропромисловому комплекс
Вивчення й узагальнення численних праць щодо державного регулювання
техничного переоснащення аграрно! сфери на засадах фшансового лiзингу,
досвиду запровадження лiзингових вщносин в Украшй дали можливисть
установити, що окремi питання залишаються недостатньо дослидженими,
зокрема: теоретико-методологични основи фшансового лiзингу, организация
фшансового лiзингу й ефективни економiчнi вщносини мiж учасниками
лiзинговоi угоди, организацийно-правове регулювання лiзингових вщносин тощо.
Сучасний стан розвитку инвестицийного кредитування засвидчуе наявшсть
иснуючих проблем в системi проведення лiзингових операций. Протягом останних
кил розвитку економики кра!ни видчуваеться нестача дiевих лiзингових операцш,
ям здатни суттево видновлювати основний капитал. Одниею з ключових проблем у
пропел надання лiзингу рiзним суб’ектам господарювання виступае йнвестицшне
кредитування.
Дослидженнями доведено, що на даний час в Украшй 1снус проблема
врегулювання лiзингових вщносин. Це зумовлено тим, що науковци, як i
витчизняний законодавець, не дийшли до однозначного розуминня поняття
«лизинг». З огляду на складний, з юридично! точки зору, характер лiзингових
вщносин, безспирним е той факт, що саме чинне законодавство видиграе ключову
роль у врегулюванни питань забезпечення ринку лизингових послуг. Зарубижний
досвид свидчить, що розвиток лизингу у розвинутих кра!нах був зумовлений
наданням истотних пильг з боку держави учасникам кредитних вщносин. Чинне
20
законодавство вказаних краТн визначае й основы засади державно! шдтримки
лiзингових вщносин.
Попри несприятливий законодавчий «шмат для проникнення банювського
кашталу у сферу лiзингового бiзнесу влчизняш банки розширюють тут сво!
можливосл традицшно стаючи не лише засновниками лiзингових компанш, а й !х
кредиторами, гарантами, посередниками та лiзингоотримувачами. При цьому
вони збшьшують доходи та зменшують ризики банку, пов’язаш зi здшсненням
лiзингових операцш. I як наслщок, зростають можливосл бангав при
завойовуванш лiзингового ринку в Укра!ш через створення мереж! лiзингових
компанш у рiзних регюнах кра!ни. Зважаючи на те, що лiзингова дiяльнiсть
неможлива без залучення значних фшансових ресур^в на тривалi строки,
основними суб’ектами лiзингового бiзнесу (здебшьшого стають фшансово -
кредитш установи. Банки, кры цього, мають отримати право здшснювати видачу
суб’ектам лiзингово! дiяльностi шльгових кредилв, безвщсоткових позичок,
короткострокових та довгострокових позичок.
Для того щоб стимулювати участь банкхв у процеа оргашзаци лiзингу, слщ
надавати податковi шльги (за податком на прибуток) банювським закладам при
здшсненш ними довгострокових лiзингових операцш, i тим самим стимулювати
штереси бангавських структур як повноправних суб’еклв лiзингового ринку.
1ншим шляхом мобЫзаци фшансових кошлв може стати використання
товарних кредилв та шоземних швестицш, ям виступають альтернативою
«коротких» та «дорогих» кредилв, що !х пропонують укра!нськ банки для
кредитування лiзингових угод. Проведения лiзингових операцш з використанням
товарних кредилв шоземних виробниюв або iз залученням закордонних
швестицш виявляеться набагато дешевшим i бшьш прийнятним для укра!нських
споживачiв ще й тому, що використання влчизняними лiзинговими компашями
залучених кошлв стикаеться з низкою проблем, пов’язаних iз загальним
напрямком банювсько! поллики в Укра!ш, коливанням позичкового вщсотка,
21
непопуляршстю довгострокового кредитування. [14,85]
Значну увагу необхщно придшити перспективним для лiзингового 6i3Hecy
в Укран сферам економши, серед яких слщ видшити сшьське господарство
(об’ектом лiзингу виступае сшьськогосподарська техшка), транспорт,
авiабудiвельна промисловшть (об’ектом виступае авiатехнiка), нафтогазовий
комплекс, харчова промисловшть (об’ект - обладнання для закладiв громадського
харчування).
Щодо сшьського господарства, то перспективи лiзингу тут надзвичайно
великх, осюльки тотальна перебудова агропромислового комплексу шляхом
розукрупнення i реоргашзацп колгосшв та створення фермерських господарств
висунула на переднш план проблему технолопчно! !х оснащеностй Адже
платоспроможного покупця сшьськогосподарсько! техшки фактично не iaivc.
При цьому переваги лiзинговоi форми бiзнесу тут суттевй По-перше, багато
вггчизняних виробнишв сшьськогосподарсько! техшки, яка мало чим
поступаеться захщним аналогам останшм часом втратили канали збуту свое!
продукщ!. По-друге, новоствореш фермерсьш господарства не мають коптив для
придбання необхщних машин. У такому випадку банки можуть взяти на себе
функцп оргашзацп-посередника, тобто закуповувати техшку у виробника та
здавати !! за угодою лiзингу споживачам. Вщомо, в Украпп лiзинг виступае
одшею з прогресивних форм забезпечення товаровиробнишв засобами
виробництва, а також е порiвняно новим видом зобов'язань для нашо!
господарсько! системи.
1.4 Зарубгжний goceig використання фшансового л1зингу
Лiзинг е вщносно новим видом дiяльностi на укра!нському ринку, тому
потребуе фшансування. Обсяг обов'язкових коптив, яка щорiчно видшяються на
шдтримку лiзингово! дiяльностi, повинен зазначатися у видатковш частит
22
бюджете ycix pieHie окремим рядком. Управляти коштами nompi6HO через
Нацюнальний фонд сприяння розвитку лiзингу. Це повинна бути некомерцшна
структура 3i статусом юридично! особи, що створюеться з метою фшансування
програм, проеклв i заходiв, спрямованих на шдтримку i розвиток лiзингово!
дiяльностi шляхом акумулювання бюджетних i позабюджетних коптв,
швестування коптв шдприемницьких структур (у тому чиста приватних та
шоземних), доходiв вщ власно! статутно! дiяльностi, а також добровшьних
впескчв юридичних i фiзичних о^б. Поряд iз реотазащею цих щлей фонд, в
умовах шдвищених ризитав, виступив би гарантом при кредитуванш та
швестуванш за рахунок шших джерел. [17,101]
Дiяльнiсть фонду, необхщно спрямовувати за такими трьома основними
напрямками:
- шльгове кредитування суб'еклв лiзингово! дiяльностi;
- надання гарантшних зобов’язань суб'ектам лiзингово! дiяльностi при
оформленш кредипв (швестицш) для реатазацл лiзингових договоpiв;
- створення i фшансове забезпечення об'еклв шфраструктури
шдтримки лiзингово! дiяльностi.
За аналопею з Нацюнальним фондом дощльно створювати галузевi
^жгалузевГ), регюнальш ^жрегюнальш) i мiсцевi фонди сприяння розвитку
лiзингу.
Значно сприяе розвитку шституту лiзингу високоятасне програмне
забезпечення, яке мають сьогодш практично ва велик лiзинговi фipми
промислово розвинутих кра!н. Вступивши до «Cвpолiзингу», Укра!на також
отримала нагоду використовувати шформацшну систему руху орендованих
машин та устаткування в межах единого загальноевропейського ринку.
Стимулюють розвиток лiзингового бiзнесу спещальш мiжуpядовi угоди
щодо прикордонних областей мiж Укра!ною, Рокею та Бшоруссю, створення
вшьних економiчних зон в Укра!ш, формування сшльного лiзингового простору
23
мiж Украшою та Ро^ею.
Сшвробггництво i3 крашами СНД в цьому питанн дасть змогу Украпп
значно шдвищити ефектившсть ринкових взаемовщносин, скоротити термши
модершзацп виробничих потужностей, зупинити процес втрати традицшних
риимв збуту продукцп нацюнального походження, передуем продукцп галузей
високих технологш та машинобудування. Треба термшово поновлювати на нових
екoнoмiчних принципах штеграцп мiждержавнi вирoбничi вщносини з
допомогою лiзингу, який може виступити як один iз найперспективншшх
дoгoвiрнo - правових шструменпв. [17,101]
Саме цш мет1 служитиме едина нормативно-правова база краш-учасниць
СНД, 1х юридична рiвнicть, верховенство закону, екаавалеитшсть при здшснеш
лiзингoвих операцш, рiзнoманiтнicть форм мiждержавнoгo лiзингу тощо.
Роль координатора, методолопчного центру реалiзацii найбшьших
мiждержавних лiзингoвих програм та напрямюв дiяльнocтi буде покладено на
некомерцшний орган - Лiзингoву конфедеращю Сшвдружносл незалежних
держав.
Веде активну шдготовку установчих докуменлв i необхщних
оргашзацшних умов для п утворення, в тому чисш широку програму шдвищення
квалiфiкацii кадрiв, що працюють у галузi мiжнарoднoгo лiзингу.
Розвиток мiжнарoднoгo лiзингу насамперед у межах СНД спроможний
шдштовхнути процеси приватизаций конверсп, оновлення технолопчного парку
нииших шдприемств та створення нових виробництв, oптимiзувати
використання наявних основних фондш i на випдних умовах отримати
найсучасшше впчизняне й закордонне устаткування, що сприятиме
рацюнальному розмщенню i використанню основних заcoбiв виробництва.
Доказом цього е багатoрiчна практика використання лiзингу провешили
зарубiжними крашами.
За прогнозами фахiвцiв, до кшця цього тисячолпгя майже одна третина
24
eciei вироблено! продукцп надходитиме у сферу мiжнародного обмшу за
лiзингом.
Безумовно, лiзинг мае право на шнувшшя i повинен розвиватися й
заохочуватися, так як за велико! кашталомюткосл укра!нських шдприемств
лiзинг може послужити швестицшним «трамплшом» для залучення в
господарський обш значних каштальних ресурсш.
Найбшьше поширення в Укршш одержав мiжнародний лiзинг вантажних
автомобЫв, морських i повлряних судiв, а останшм часом i комп'ютерно!
техшки. Лiзинговi умови постачання машин i устаткування пропонуються
компашями RENAULT, DAF, SCANIA та ш.
Лiзинговi пропозицп закордонних компанш вiдрiзняються вщ пропозицш
внутршнього ринку бшьш низькою варлстю послуг, а також значно бшьшою
тривалютю перюду лiзингу. При цьому в бшьшосл випадюв (на вщмшу вщ
одержання шоземного кредиту) не иотр1био надання гарантш уряду або гарантш
першокласних закордонних банюв.
В щлому, ситуащя на ринку лiзингових послуг Укра!ни характеризуеться
штотиим перевищенням попиту над пропозищею i тенденщею, що намлилася, до
переважного розвитку мiжнародноi форми лiзингу. Вона пояснюеться
особдшдстю правового регулювання лiзингових послуг в УкрашЁ
При збершанш це! тенденцп i подальшому вдосконаленш нацюнального
лiзингового законодавства можна прогнозувати в майбутньому шдвищений
штерес укра!нських баншв i лiзингових компанш до здшснення лiзинговоi
дiяльностi в Укра!ш з територп шших кра!н, що мають бшьш сприятливе
лiзингове, податкове й швестицшне законодавство, шляхом створення там
лiзингових фшш (дочiрнiх компанш).
Практичним досвщом для розвитку лiзингу в Укра!ш е досвщ
схщноевропейських кра!н, якт мають з Укра!ною сшльш риси розвитку. В цьому
вщношенш показником е Польща, де так само, як i в нашш кра!ш, лiзинговi
25
операцп здшснюються спещалхзованими компашями, як1 шдконтрольш банкам.
Але !хня форма оргашзацп лизингу мае ряд суттевих переваг:
1. Лiзингова фiрма, що контролюеться банком, отримуе можливхсть
залучати пiльговi кредити для розширення свое! дiяльностi, по яким звичайно
фшансуеться власна дiяльнiсть банку.
2. Банки мають у своему розпорядженш велики можливосл по
встановленню справжньо! платоспроможносл лiзингоодержувача. Це дозволяе
даному типу лiзингових компанш приймати рхшення на тдстаи бшьш
достовiрноi шформацл.
Взаемодiя лiзинговоi компанп i банку дозволяе використовувати широкий
спектр шструменлв оптимзацл комерцшно! дiяльностi. Одним iз таких
шструменлв, широко практикуючих у Польшу, став форфейтинг. В даному
випадку переуступка орендодавцем прав по отриманню платежiв вхд орендатора
банку за поставлене ранние устаткування суттево полегшуе останньому
розпорядження заставним майном орендатора.
Отже, необххдно всшяко, бажано на державному рiвнi шдтримувати
розвиток шституту лiзингу, вчасно вирiшувати проблеми, що виникають на
шляху його впровадження. Останшм часом структури рiзних рiвнiв, якя
защкавлеш в його поширенш сприяють його становленню i продовжують
створювати необхщш для цього передумови. [19, 32]
Фшансовий лiзинг - один iз прогресивних засобхв покращання системи
забезпеченост переробних шдприемств агропромислового комплексу машинами та
обладнанням. Вш е особливою формою фшансування каптальних вкладень на
придбання матерiально-технiчних засобхв, а також на модернзацю наявного
обладнання.
У широкому значенн лзинг - це продаж машин та обладнання споживачам iз
вхдтермшуванням платежу. Вш е подальшим розвитком i рiзновидом прокату
технчних засобхв. Поряд iз цим лiзинг тотожний до оренди матерiальних цшностей.
26
По суп це передача споживачев1 технки у довготривалу оренду з оплатою и вартосн
не одразу, а частинами - протягом 2-5 i бшьше рокчв. Крш цього, користувач
(орендар) сплачуе власнику машин (орендагоровб певш высотки за кредит, поповнюе
нормативний прибуток, а також варпсть наданих послуг. Таким чином,
використовуючи л!зинг, товаровиробник одночасно вирппус дв! важлив! проблеми -
придбання технки i фшансування покупки. У результат! цього значно пщвищуеться
конкуренто-спроможн!сть с!льськогосподарських п!дприемств у нелегких ринкових
умовах.
Закордонний досв!д свычить про р!зш форми i види л!зингу. Стосовно
сшьськогосподарських щдприемств нашо! крайни найприйнятнлттими е фшансовий
л!зинг, який близький за зм!стом до звичайно! довготермшово! оренди засоб!в
виробництва i завершуеться, як правило, переходом орендованого майна в!д
орендатора у власнкль до орендаря. 1ншими словами, це л!зинг !з повною окупнклю
орендованих машин i обладнання, тобто вони амортизуються протягом усього
термину оренди. Головною умовою договору про фшансовий лзинг е зобов'язання
споживача (орендаря) викупити орендовану технку шсля закшчення термину оренди
за номинальною (початковою) цшою.
27
РОЗД1Л 2
АНАЛ1З ФШАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКО! Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА
ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 ОСНОВНИМИ ФОНДАМИ ФГ «АЙР1С»
2.1 Органiзацiйно-економiчна характеристика
Фермерське Господарство «Айры» зареестроване в Золотоыськы
районны державны адмыытрацп 09.09.2005 за адресою УкраТна, Черкаська
область, Золотоыський район, с. Благодатне. Розмiр статутного кашталу складае
500,00 тис.грн..
Фермерське господарство «Айры» створено з метою здыснення
комерцыноТ, торпвельноТ, будiвельноi, науково-дос.пдноТ, посередницькоТ,
виробничо! та ышо! дiяльностi, а також надання послуг та виконання робгг для
одержання прибутку та задоволення ыших потреб учасниюв.
01.11 - Вирощування зернових культур (крш рису), бобових культур i
насыня олыних культур (основний)
01.13 - Вирощування овочiв i баштанних культур, коренеплодiв i
бульбоплодiв
01.19 - Вирощування ыших однорiчних i дворiчних культур
01.29 - Вирощування ыших багаторiчних культур
01.46 - Розведення свиней
01.61 - Допомiжна дiяльнiсть у росдинницпи
03.12 - Прыноводне рибальство
Основними споживачами вироблено! продукцп е ТОВ „Агропостач”,
СТОВ „Черкасиагро”, ТОВ „Агрофiрма „Рояста”, ПрАТ Мироывське ХПП, ТОВ
„Експертиза - Люкс” та ряд ыших шдприемницьких структур.
Господарство розмщене у лыостеповш зон i знаходиться у другому
агро^матичному район Черкасько! обласл, який характеризуемся помiрно-
теплим кыматом, при значны юлькоси вологи i не дуже холодною зимою з
вщлигами. Рельеф землекористування характеризуеться слабо хвилястим типом
28
рельефу, утвореним балочною системою. Серед грунте господарства найбшьш
поширеними являються чорноземи звичайш та !х змит рiзновиди, менш
поширеними е пгроморфш грунти. Також на територп товариства розрiзняють
ошдзоленц луговц лугово-чорноземш та лугово-болотш грунти. В щлому,
природнокшматичш умови мають позитивний вплив на виробничо-господарську
дiяльнiсть шдприемства.
До складу господарства входять виробничi (тракторна бригада, молочно
товарна ферма, ферма по вирощуванню молодняка ВРХ, свиноферма), а також
обслуговуючi та допомiжнi шдроздши (автопарк, склади, ремонтна майстерня) в
межах одного населеного пункту.
Сшд зазначити що господарство розташовано в мюцевосл з рiвнинним
рельефом та помiрним кшматом iз температурою повггря в зимку 0 - (-25) С, в
лётку +(15 - 35) С, бонггет грунтв 79.
Господарство дiе на пiдставi статуту, в якому зазначений основний
напрямок його дiяльностi, права його учаснишв та засновникхв, розмiри !х внесмв
до статутного фонду, а також визначений порядок здшснення управлшня даним
господарством.
Для бшьш повного i точного визначення виробничого напрямку
господарства розглянемо склад та структуру товарно! продукцп в таблиц 2.1.
Аналiзуючи данш вищенаведено! таблищ слщ зазначити, що загальний
обсяг товарно! продукцп зменшився у порiвняннi iз базовим перюдом на 105 тис
грн. В щлому ж обсяг товарно! продукцп рослинництва перевищуе товарну
продукщю тваринництва i в1дпов1дно становить 62,6 та 34,6% вас! продукцп
господарства. Менша частка 2,9%, належить продукцп шших галузей та
послугам. За дослщжуваний перюд частка продукцп рослинництва в структурi
реалiзацi! зменшилась за рахунок зменшення обсягу реалiзацi! зернових на 106
тис грн та припинення виробництва та реалiзацi! цукрового буряку. Господарство
в щлому мае зернову спецiалiзацiю з добре розвиненим виробництвом со!, а
29
також приросту свиней. Звшьнеш eupo6HU4i потужносп були направлен на
виробництво соняшнику. Однак за останнш pik обсяги виробництва техшчних
культур суттево зменшилось.
Таблиця 2.1
Обсяг та структура товарно! продукцп господарства
№ Види продукцп 2020 р 2021 р 2022 р В середньму за
2020-2022рр
тис грн % тис грн % тис грн % тис. грн %
А В 1 2 3 4 5 6 7 8
1 Продукщя
рослинництва 9590,9 80,81 10960,9 72,03 6770,3 62,55 9530,24 70,77
2 Зерно 3580,8 30,20 5080,3 33,38 2520,5 23,32 4170,12 30,97
3 Цукровий буряк 2550,8 21,53 1850,2 13,75
4 Соя 2020,2 17,02 1150,3 7,54 3270,3 30,22 2140,94 15,96
5 Соняшник 4730,3 30,93 890,3 8,25 2510,68 18,69
6 Ршак 1430,1 12,05 1520,07 11,29
7 1нша продукщя
рослинництва 80,2 0,76 50,77 0,43
8 Продукщя
тваринництва 2200,0 18,52 3780,4 24,85 3740,6 34,59 2740,94 20,42
9 Молоко 70,6 0,64 240,9 1,63 460,6 4,30 230,74 1,76
10 Прист ВРХ 70,0 0,59 1590,0 10,45 280,2 2,60 410,0 3,04
11 Прир1ст свиней 2030,6 17,14 100,3 0,68 2140,5 19,81 1420,64 10,59
12 1нша продукщя
тваринництва 10,8 0,15 1840,2 12,09 850,2 7,87 840,43 6,27
13 Послуги 80,0 0,67 470,6 3,13 310,0 2,86 330,96 2,52
Всього по
господарству 11870,9 100 15220,9 100 10820,9 100 13460,57 100
Так, реагазаця сояшника зменшилась в 3,5 рази, а виробництво ршаку
взщап тимчасово припинилось. Враховуючи те, що питома вага основного виду
продукцп в загальнш стpуктуpi виручки рослинництва i тваринництва займае
бшьше 60%, то можна констатувати, що господарство мае середнш piвень
спещагазацц. Причому спещашзаця даного господарства е ярко вираженою i вже
не змшюеться у продовж достатньо тривалого перюду.
Основними причинами збшьшення обсяпв реагазацц продукцп е зростання
закушвельних цш на продукщю при одночасному збшьшенш !! обсяпв реаизацп
30
у фiзичнiй вазЁ
Heo6xigHO також eigMiTUTu, що основш та допомiжнi галуз1 ш/абраш
рацюнально, осюльки побiчна продукщя зернових, використовуеться як кормова
база для тваринництва, зокрема для годiвлi свиней використовують нетоварне
зерно та зерношдходи, а продукщя nig тваринництва використовуеться в якостз
оргашчних добрив для галузi рослинництва.
Таким чином, сшд зазначити, що спещагазаця, яка фактично склалася в
госпоgарствi вigповigае запланованш та природнокшматичним умовам зони
лшостепу, осюльки е сприятливi умови для виробництва цих виgiв продукщЁ
Визначимо рiвень спецiалiзацii у 2022 рощ за допомогою коефщента
спецiалiзацii [ 23 ].
Кс = 100/рК21-1), де
Кс - коефщент спецiалiзацii;
рi - питома вага i-го виду продукцп, %;
i - порядковий номер i-го виду продукцп в ранжированому ряду,
побудованому за спадною ознакою.
Кс = 100/(43,97*(2*1-1)+12,91*(2*2-1)+12,26*(2*3-1)+11,15*(2*4-1)
+9,92*(2*5-1)+2,79*(2*6-1)) = 100/(43,97+38,73+61,3+78,05+89,28+30,69) = 100/
342,02 = 0,2924
Отже ми бачимо, що господарство мае середнш рiвень спецiалiзацii, що в
свою чергу е оптимальним, осюльки дозволяе зосередити зусилля на виробництш
основно! товарно! продукцп, тобто зерш, а також отримувати стабшьний та
тривалий gохig вig реалiзацii приросту свиней та техшчних культур у продовж
тривалого перюду до наступного циклу основного виробництва.
31
Сшьськогосподарське виробництво не можливе без специфiчного
виробничого ресурсу - земл^ а тому на нашу думку необхщно проводити анализ
ресурсного потенщалу саме i3 цього фактора. Саме eig якоси та ефективносл !!
використання залежить кыылсть одержано! продукщ!. Оскшьки земля е основним
засобом виробництва в сшьському господарсга, то бшьш детально ознайомимося
3i складом та структурою земельних ресуршв. Проведемо ощнку наявносл
земельних ресуршв та !х структури.
З даних таблиц 2.1 можна констатувати зростання плошд
сшьськогосподарських улдь в звлному рощ вiд базисного на 81 га. Ршля в свою
чергу збшьшилась на 81 га тобто на 15%.
З аналiзу структури земельного фонду можна зробити висновок, що вш
використовуеться штенсивно, оскшьки ршля в загальнш плошд
сшьськогосподарських улдь складав у попередш перюди бшьше 99,8%. Рiвень
освоеносл земель е достатно високим i становить 99,8%.
Таблиця 2.2
Склад земельних ресуршв шдприемства
Види улдь 2020 р 2021 р 2022 р Вшхилення +/-
Всього с-г улдь 582,0 665,0 662,0 81,0
Ршля 582,0 665,0 662,0 81,0
Р1вень розореносп, % 100 100 100 0
В сучасних умовах найголовшшим iз видiв ресуршв, що забезпечуе значш
конкурента переваги будь якому шдприемству, незалежно вiд напрямку його
дiяльностi чи форми власносл е трудовi ресурсу. Саме вiд !х яшсного складу ,
шдготовки та професiонaлiзму залежить те на скшьки ефективно будуть
використовуватися вш iншi види ресуршв шдприемства, а тому дос.пдженню
динахнки та ефективносл використання трудового потенщалу необхiдно
придшяти значну увагу.
32
Розглянемо основнТ показники, що характеризують стан трудовоТ дiяльностi
в восподарствв якТ подан в таблиц 2.3. З даних таблиц можна констатувати, що
середньорiчна чисельшсть пращвнишв у 2022 рощ зменшилася порiвняно з 2020
роком на 33% або на 10 чоловТк. Зменшення в бшьшш мiрi вщбулося за рахунок
галузi рослинництва з причин скорочення обсялв виробництва зерновоТ та
трудоемко! продукцп техшчних культур.
Таблиця 2.3
ДинамТка продуктивносл та штенсивносл пращ
Показники 2020р 2021 р 2022 р 2022 до 2020
р у %
1 ВихТд валовоТ продукцп' в спТв ставних 11180,8 11180,9 9680,2 85,8
цТнах. 2020 р. в т.ч.
тваринництва 2990,02 2220,36 2110,8 70,83
рослинництва 8190,78 8960,5 7560,4 92,27
2, ВТдпрацьовано всього люд / год, тис. 540,16 490,9 380,1 70,35
в рослинництвТ 280,73 350,5 200,1 69,96
в тваринництвТ 250,432 140,4 180,0 70,78
3, Вироблено валовоТ продукцп' на 1 люд / год, 350,5 220,42 250,41 71,58
грн.
в тваринництвТ 110,76 150,44 110,77 100,08
в рослинництвТ 280,53 250,25 370,63 131,88
4, Чисельшсть працТвникТв зайнятих у с-г 300,0 240,0 200,0 66,67
виробництвТ, всього, чол.
в рослинництвТ 190,0 180,0 120,0 63,16
в тваринництвТ 110,0 60,0 80,0 72,73
5, Вироблено валовоТ продукцТТ на 1 470,3 460,6 480,4 102,35
працТвника, грн.
в рослинництвТ 530,7 490,8 630,0 117,38
в тваринництвТ 360,3 370,1 260,5 72,93
6. ВТдпрацьовано 1 робТтником днТв, в 2260,0 2120,0 2240,0 99,29
середньому по господарству
в т.ч в рослинництвТ 1890,0 1860,0 1920,0 101,59
тваринництвТ 2890,0 2900,0 2730,0 94,46
7. КоефТцТент використання фонду робочого 0,82 0,77 0,82 99,29
часу
в рослинництвТ 0,69 0,68 0,70 101,19
в тваринництвТ 1,05 1,05 0,99 94,55
Також суттеве скорочення чисельносл пращвнишв вщбулось i в галузi
тваринництва на 27 , що в свою чергу також обумовлено зменшенням поголiв’я
33
ВРХ. Однак одночасно i3 екстенсивною змшою трудових показнишв вщбувалось
змша показникхв штенсивносл використання трудових pecypcie.
К1льк1сть вщпрацьованих дшв одним робггником за рш зросла на 3%.
Трудова участь пращвнишв шдвищилась за рахунок галyзi тваринництва . У
рослинництш цей показник зменшився на 1,5% або 3 днЁ
Щодо piвня продуктивносл пращ то виробництво валово! продукцп на 1
пращвника збшьшилося на 2,3%. В бшьшш мipi це вщбуваеться за рахунок галyзi
рослинництва, де продуктившсть пращ збшьшилась на 17,4%. У галyзi
тваринництва виробництво валово! продукцп у 2022 рощ поpiвняно з 2020 роком
на пращвника зменшилась на 27,07%.
Однак така ситуащя iз piвнeм продуктивносл пращ спостершаеться
нepiвномipно iз певними коливаннями. Так у продовж 2020 - 2022 рошв показник
продуктивносл пращ неухильно знижувався, i лише шсля реоргашзацп дано!
галyзi в 2022 рощ вдалось забезпечити зростання даного показника.
Збшьшення piвня продуктивносл пращ в рослинницга обумовлено
зростанням годинного вироблку пращвнишв дано! галузц що в свою чергу було
зумовлено зниженням загальних витрат пращ на виробництво дано! продукцп на
30% при загальному зменшенш обсягу виробництва валово! продукщ!
рослинництва на 7,7%.
Таким чином змша piвня продуктивносл пращ обумовлена позитивними
тенденщями piвня штенсивносл використання трудових ресуршв шдприемства,
про що свщчить значення коефщенту використання робочого часу.
Щодо основних заcобiв то, безумовно, як i для бшьшосл влчизняних
сшьськогосподарських шдприемств шиус проблема !х шдтримки у належному
станц каштальному ремонт та оновленню морально та фiзично застарших
основних заcобiв. Суттева проблема забезпеченосл сшьськогосподарською
техшкою не достатньо виршуеться за допомогою сучасних програм
кредитування та лiзингy.
34
Враховуючи те, що процес виробництва неможливий без використання
основних 3aco6ie, як! е основою матер!ально -техшчно! бази виробництва з’ясуемо
наскшьки господарство забезпечене цими засобами (фондами) i як ефективно
вони використовуються . ощнку проведемо за допомогою даних поданих у
таблищ 2.4.
З даних таблищ 2.4 можна констатувати, що показник фондозабезпеченосл
зменшився на 3%, однак показник фондоозброеносл на 65,6 % збшьшився, що
обумовлено незначним зростанням вартосл основних фондш лише на 10,4% при
значному скороченш на 33,6% чисельносл пращвнишв. Сл!д зазначити, що
ефектившсть використання основних фондш зменшилась про що свщчить
показник фондовщдачц який зменшився на 21,6% за рахунок скорочення вартосл
валово! продукцп та збшьшення вартосл основних фондш. Вщповщно показник
фондоемкосл збшьшився на 27,6% за цих самих причин.
Таблиця 2.4
Забезпечешсть шдприемства основними виробничими фондами та
ефектившсть !х використання
Показники 2020 р 2021 р 2022 р 2022/2020 р у %
Варт!сть валово! продукцп' 11180,8 11180,9 9680,2 86,54
Середньор!чна варт!сть ОФ 5820,75 6200,0 4610,5 110,42
Середньор!чна к!льк!сть пращвниив 300 240 200 66,67
Наявшсть с-г улдь 582 665,0 662,0 113,75
Фондозабезпечен! сть 100,13 93,2 69,7 97,08
Фондоозброен! сть 19,42 25,8 23,1 165,64
Фондов!ддача 1,92 1,80 2,10 78,37
Фондом! стк! сть 0,52 0,55 0,48 127,60
Безумовно, що недостатнш рiвень забезпеченосл основними фондами та !х
сучасний стан разом iз низькими показниками продуктивносл пращ е причиною
недостатньо ефективно! дiяльностi шдприемства, що шдтверджуеться даними
наведеними в таблищ 2.4. Сл!д також зазначити, що незадовшьний стан
матер!ально-техн!чно! бази негативно вщображаеться на заходах по шдвищенню
продуктивносл пращ, урожайносл культур та продуктивносл худоби, а також не
35
дозволяе здшснювати зберпдння та доопрацювання вироблено! продукцп, що
негативно вщбиваеться на !! якоси та конкурентоспроможностЁ
Виходячи i3 показнишв розрахованих у таблищ 2.5 можна стверджувати
про те, що в господарсга вщбулось зменшення обсяпв виробництва
сшьськогосподарсько! продукцп на 350 тис грн ( -13,4%) - це було пов’язано iз
зменшенням обсяпв виробництва продукцп рослинництва. При цьому також
зросла i повна собiвартiсть продукцп на суму 180 тис грн. Однак темпи росту
виручки перевищували темпи росту витрат на 5,5 %, що призвело до того, що
шдприемство у 2010 рощ отримало на 75,7 тис грн. меншу суму збитку шж в
попередш перюди, що в свою чергу вплинуло на зниження показника рiвня
збитковосп до значення 0,6%.
Таблиця 2.5
Основш показники дiяльностi господарства
Показники 2020р 2021 р 2022 р вщхилення2022 р
вщ 2020 р
Валова продукщя у пор1вняльних 14180,8 11820, 9680,2 860,54
щнах
ВарПсть товарно! продукцп 11870,9 15220,9 10820,9 910,16
Повна соб1варт1сть продукцп' 12690,7 15750,1 1089 850,77
Матер1альн1 затрати 8960,5 10910,4 618 680,93
Оплата пращ 2000,0 3370,0 3370,0 1680,50
Inmi витрати 1730,2 1460,69 134 770,37
Валовий дохщ 2910,4 4310,5 4640,9 1590,54
Чистий дохщ -810,8 -520,2 -60,1 70,46
Рiвень рентабельност % -6,44 -3,3 -0,56 8,69
Норма прибутку % -14,04 -44 -1,32 9,42
Таким чином можна зробити висновки про те, що господарство е
збитковим, але у останнш перюд спостершаеться тенденщя до шдвищення
ефективносп його функцюнування. Однак шдприемство в подальшому якщо не
змшиться тенденщя його розвитку не в змозi буде розраховуватись по сво!м
боргам i припинить свою дiяльнiсть. Слщ зазначити, що збитковшть на рiвнi 0,6
% не е катастрофiчною, але враховуючи, що шдприемство у продовж останшх 5
36
pokie отримувало збитки, то необхщно вживати негайних оргашзацшно
eK0H0Mi4Hux захoдiв, щодо покращення ефективносл дiяльнoстi шдприсмства.
Фшансово-господарська дiяльнiсть здшснюсться Товариством
самостшно. Основним показником фшансових результалв господарсько!
дiяльнoстi с прибуток. Товариство самостшно розпоряджасться виготовленою
продукцию, 11 pеалiзацiсю i отриманим прибутком.
Прибуток Товариства утворюсться з надходжень в1д господарсько!
дiяльнoстi шсля покриття матеpiальних та пpиpiвняних до них витрат i витрат на
оплату пращ. З дoхoдiв Товариства сплачуються проценти по кредитах баншв та
по облшащях, а також вносяться передбачеш законодавством Украши податки та
iншi платежi до бюджету. Чистий прибуток, одержаний шсля зазначених
розрахуншв, залишасться у повному розпорядженш Товариства.
Прибуток товариства використовусться на вщшкодування витрат, сплату
обов’язкових платежiв i рахуншв.
2.2 Аналiз основних показникзв фшансово-господарськоТ дiяльностi
шдприемства
Фшансовий стан шдприсмства - це piвень збалансованосл окремих
структурних елеменлв активiв та кашталу шдприсмства, а також piвень
ефективносл !х використання, тобто це екoнoмiчна категopiя, яка вщображас
фiнансoвi вщносини суб’скта господарювання та його здатшсть фшансувати свою
дiяльнiсть у певному перюдЁ
Фшансовий аналiз - це процес дослщження фшансового стану та основних
результалв фшансово-господарсько! дiяльнoстi шдприсмства з метою виявлення
pезеpвiв шдвищення його ринково! вартосл та забезпечення ефективного
розвитку. Такий аналiз здшснюсться на oснoвi обчислення низки показнишв, яка
характеризують наявшсть розмщення та ефектившсть використання фшансових
37
pecypcie.
Оцшка фшансового стану включае вивчення кожного показника,
отриманого в результат фшансового анализу з погляду вйдповйдностй його
фактичного piвня нормальному для шдприемства; идентификацию фактоpiв, що
вплинули на величину показника; визначення необхйдно! величини показника на
перспективу та способив п досягнення.
Важливе значення мае анализ структури доходив шдприемства й оцшка
взаемозв’язку прибутку з показниками рентабельности. При цьому важливо
проанализувати зв’язок прибутку пидприемства з факторами, яки впливають на
нього, бо це полегшуе практичну ориентацию в цих питаннях.
Детальнише про стан пидприемства можна дизнатися та ознайомитися за
допомогою таблиць, яки створени на материалах ФГ «Айрис».
Таблиця 2.6
Основни технико-економични показники ФГ «Айрис»
(тис. грн.)
Показник 2020 р. 2021 р. 2022 р. Ыдхилення
2021-2020 2022 2021 2022
(+.-) 2021 2020/2020 2021/2021
(+>-) (%) (%)
Дох1д (выручка) в1д 3261,0 10430,0 11779,0 7169,0 1349,0 2,20 0,13
реал1зацй продукцп
(товар1в, робП,
послуг)
Чистий прибуток 19,0 1228,0 654,0 1209,0 (574,0) 63,63 (0,47)
Провивши анализ по даний таблици, можна зробити висновок, що дохид вид
реалйзацп продукцп (товарив, робгг, послуг) за 2020р. становить 3261,0 тис.грн, за
2021р.- 10430 тис.грн, за 2022 р.-11779 тис.грн. Чистий прибуток у
2020р.становив 19 тис.грн, у 2021р.- 1228 тис.грн, у 2022р.- 654 тис.грн.
Найвищий показник з доходу по реалйзацп продукцп був у 2022 роци, а
найнижчий був у 2020р. Найвищий показник по чистому прибутку був у 2021
38
рощ, найнижчий був у 2020р.
1 фоанашзувавши прибуток шдприсмства, ми бачимо, що прибуток eig
реагазацл продукцп (валовий дохщ) у 2020р. становить 2717 тис.грн, у 2021р.-
8692 тис.грн, у 2022р.- 9816 тис.грн. Вщхилення по цьому показнику становить
7099 тис.грн. Прибуток вщ, оиерацшио! дiяльностi за 2020р. становить 33 тис.грн,
за 2021р.-1155 тис.грн, за 2022р.- 114 тис.грн; вщхилення становить 81 тис.грн.
Прибуток вщ звичайно! дiяльностi у 2020р. складас 33 тис.грн, у 2021р.- 1263
тис.грн, у 2022р.- 659 тис.грн; вщхилення становить 626 тис.грн. Податок на
прибуток у 2020р. складас 14 тис.грн, у 2021р.- 35 тис.грн, у 2022р.- 5 тис.грн;
вщхилення становить -9 тис.грн. Чистий прибуток у 2020р. складас 19 тис.грн, у
2021р.- 1228 тис.грн, у 2022р.- 654 тис.грн; вщхилення становить 635 тис.грн.
Аналiзуючи прибуток шдприсмства можна сказати, що шдприсмство ФГ «Айрщ»
с прибутковим.
Таблиця 2.7
Аналiз прибутку шдприсмства
(тис. грн.)
Показники 2020 р. 2021 р. 2022 р. Вщхилення (+,-)
2022- 2020 рр.
1. Прибуток вщ реал!зацп продукцп 2717,0 8692,0 9816,0 7099
(валовий дохщ), тис. грн.
2. Прибуток вщ операцшно! д!яльност! 33,0 1155,0 114,0 81
3. Прибуток вщ звичайно! д!яльност! 33,0 1263,0 659,0 626
4. Усього прибутку до спадкування - - -
5. Податок на прибуток 14,0 35,0 5,0 -9
6. Усього прибутку вщ звичайно! - - - -
д!яльност!
7. Прибуток вщ надзвичайних подш - - - -
8. Податки на прибуток вщ - - - -
надзвичайних подш
9. Чистий прибуток 19,0 1228,0 654,0 635
Аналiзуючи даш Таблищ 2.8 Показник лжвщносй балансу за 2022р, по
активам балансу ми бачимо, що на початку звггного перюду найбшьш лжвщш
активи за кодом рядка 230 „Грошовi кошти в нацюнальнш валютГ’ становить 1,
39
Таблиця 2.8_Показник лжвщносп балансу за 2020 р.
(тис. грн.)
Актив Код На На Пасив Код На На Плашжний надлишок або
рядка початок кшець рядка початок кшець недостача
зв1тного зв1тного зв1тного зв1тного на початок на кшець
перюду перюду перюду перюду зв1тного зв1тного
перюду перюду
1165 1 43 1 43
1. Найб1льш 1. Негативж
ткшдш активи пасиви (П1)
(Ai)
2. - - - - -
2.Активи, що 1125 522 11-8 Короткостроков1 620 1716 328 1194 200
швидко 1135 1 пасиви (Ш) 1
реал1зуються (Аг) 1130 - - 85 52
1155 85 52
1160 - - - - - - -
1110 290 219 290 219
3. Активи, що 1120 944 1665 Довгостроков1 944 1665
реал1зуються 1130 10-24 592 пасиви (Пз) 480 - 322 1024 270
повнютю (Аз) 1140 1 1
1190 - - - - - - -
1200 4 3 4 3
4. Активи, що 4. Поспйш
важко 1095 2527 3013 пасиви (П4) 380 3689 5062 1162 2049
реал1зуються (А4)
Баланс 1300 5405 5712 Баланс 640 5405 5712 4705 4502
40
на кшець звгтного nepiogy -43 тис.грн. Активи, що швидко реалгзуються за
кодом рядка 160 „Дебгторська заборговашсть за товари, роботи, послуги: чиста
реалгзацшна вартгсть” на початок звгтного перюду становить 522 тис.грн, на
кшець звгтного перюду -118 тис.грн. За кодом рядка 170 «Дебгторська
заборговашсть» за розрахунками: з бюджетом” на початок звгтного перюду
становить
За кодом рядка 210 „1нша поточна дебгторська заборговашсть” на початку
пергоду становить -85 тис.грн, на кгнець -52 тис.грн. Активи, що швидко
реалгзуються за кодом рахунка 100 „Виробничг запаси” на початок пергоду 290,
на кгнець -219 тис.грн. За кодом рахунка 120 „Незавершене виробництво”
становить на початок звгтного пергоду -944 тис.грн, на кгнець - 1665 тис.грн. За
кодом рахунка 130 „Готова продукцгя” на початок звгтного пергоду становить -
1024 тис.грн, на кгнець -592 тис.грн. За кодом рахунка 270 „Витрати майбутнгх
пергодгв” на початок пергоду -4, на кгнець -3.
Активи, що важко реалгзуються за кодом рядка 080 „Необоротнг активи
всього” на початок -2527 тис.грн, на кгнець -3013 тис.грн. Баланс по активам на
початок звгтного пергоду становить 5405 тис.грн, на кгнець звгтного пергоду
становить 5712 тис.грн.
По пасивам балансу короткостроковг пасиви за кодом рядка 620 „Поточнг
зобов’язання всього за роздглом” становлять на початок 1716, на кгнець -
328 тис.грн.
Довгостроковг пасиви за кодом 480 „Довгостроковг зобов’язання всього за
роздглом” становлять на початок звгтного перюду показника немае, на кгнець -322
тис.грн. Постгйнг пасиви за кодом рядка 380,3ласний капгтал всього за роздглом”
на початок пергоду становить 3689 тис.грн, на кгнець звгтного пергоду 3689, на
кгнець звгтного пергоду становить 5062 тис.грн. Баланс по пасивам на початок
звгтного пергоду становить 5405 тис.грн, на кгнець звгтного пергоду становить
5712 тис.грн.
41
Таблиця 2.9 Пор^вняльний анал1з дебгторсько! та кредиторсько! заборгованосп
(тис, грн.)
Показники Дебкорська заборговашсть Кредиторська Перевищення заборгованосп
заборговашсть Дт Кт
2020р. 2021р. 2022р. 2020р. 2021р. 2022р. 2020р. 202-1р. 2022- р. 2020р. 2021р. 2022р.
1. Заборговашсть за 263 522 118 425 1599 280 - 162 1077 162
товари, роботи,
послуги
2. За розрахунками з 264 1 - 3 - 3 261 1 - - - 3
бюджетом
3. За розрахунками з - - - 1042 117 - - - - 1042 117 -
авансами
4. За розрахунками з - - - - - - - - - - - -
позабюджетними
платежами
5. За розрахунками з - - - 23 - 31 - - - 23 - 31
оплати пращ
6. За розрахунками з - - - - - - - - - - - -
учасниками
7. За розрахунками з1 - - - 10 - 14 - - - 10 - 14
страхування
8. 1нш1 види - - - - - - - - - - - -
заборгованосп
Всього 527 523 118 1503 1716 328 261 1 - 1237 194 48
42
Провiвши ан^з даних Таблищ 2.9 Порiвняльний анализ деблорсько! та
кредиторсько! заборгованосл, ми бачимо, що Дт заборговашсть за 2020 р. за
товари, роботи, послуги становить 263 тис.грн, за 2021 р. становить 522 тис.грн,
за 2022 р. - 118 тис.грн. Дебггорська заборговашсть за розрахунками з бюджетом
у 2020р. становить 264, у 2021р. становить 1 тис.грн, у 2022р. заборгованосл
немае. Всього Дебггорська заборговашсть у 2020 рощ становить 527 тис.грн, у
2021р. становить 523 тис.грн, у 2022р. становить 118 тис.грн.
Перевищення Дт заборгованосл за 2020 р. за розрахунками з бюджетом
маемо 261 тис.грн, за 2021 р. - 1 тис.грн, за 2022 р. Дт заборгованосл немае.
Кредиторська заборговашсть за товари, роботи, та послуги становить за
2020 р. 425 тис.грн, за 2021 р. - 1599 тис.грн, за 2022р. - 280 тис.грн. За
розрахунками з бюджетом становить у 2020р. - 3 тис.грн, у 2021р. заборгованосл
немае, у 2022р. -3 тис.грн. За розрахунками з авансами у 2020р. становить 1042
тис.грн, у 2021р. -117 тис.грн, у 2022р. заборгованосл немае.
За розрахунками з оплати пращ у 2020р. становить 23, у 2021р.
заборгованосл немае, у 2022 р. показник становить 31 тис.грн. За розрахунками зi
страхування у 2020р. становить 10 тис.грн, у 2021р. заборгованосл немае, у
2022р. показник становить 14 тис.грн.
Всього Кредиторська заборговашсть становить у 2020р. -1503 тис.грн, у
2021р. -1716 тис.грн, у 2022р. -328 тис.грн. Кт заборговашсть за товари, роботи,
послуги становить за 2020 р. - 162 тис.грн, за 2021 р. - 1077 тис.грн, за 2022 р. -
162 тис.грн. За розрахунками з бюджетом заборговашсть маемо лише у 2022р.-3
тис.грн. За розрахунками з авансами у 2020р. становить1042 тис.грн, у 2021р. -117
тис.грн, у 2022р. заборгованосл немае.
За розрахунками з оплати пращ у 2020р. -23 тис.грн, у 2021р.
заборгованосл немае, у 2022р. -31 тис.грн. За розрахунками зi страхування у
2020р. становить 10 тис.грн, у 2021р. заборгованосл немае, у 2022р. показник
становить 14 тис.грн.
43
Рис. 2.1. Динамша кредиторсько! заборгованосл за товари за 2020 - 2022 рр.
Анапзуючи рентабельшсть виробництва продукцп, ми бачимо, що
прибуток вщ реагазацп продукцп становить за 2020 р.- 2717 тис.грн, за 2021р.-
8692 тис.грн, за 2022р.- 9816 тис.грн. Реагазаця продукцп становить за 2020р.-
3261 тис.грн, за 2021р.- 10430 тис.грн, за 2022р. - 11779 тис.грн.
Середньорiчна варлсть основних фондш у 2020р. -786 тис.грн, у 2021р.-
2756 тис.грн, у 2022р.- 4055 тис.грн. Прибуток на 1 грн. реалiзованоi продукцп
складае у 2020р.-1,2, тис.грн у 2021р. -1,2 тис.грн, 2022р.-1,1 тис.грн. Рiвень
рентабельносл виробництва складае у 2020р.-1,2 тис.грн, у 2021р.-1,2 тис.грн, у
2022р.- 1,1 тис.грн. Собiвартiсть реалiзованоi продукцп складае у 2020р.- 2247
тис.грн, у 2021р.- 7090 тис.грн, у 2022р.- 8573 тис.грн.
Господарська дiяльнiсть шдприемства залежить вщ його фшансового стану.
Стшке фшансове положення мае позитивний вплив на виконання виробничих
плашв i забезпечення потреб виробництва необхщними ресурсами. Тому
фшансова дiяльнiсть як складова частина господарсько! дiяльностi направлена на
забезпечення планомiрного надходження i витрачання грошових кошлв,
досягнення рацюнальних пропорцш власного i позикового кашталу i
найефектившшого його використовування.
Отже необхщно виршити де, коли i як використовувати фiнансовi ресурси
44
для ефективного розвитку виробництва i отримання максимуму прибутку.
Для того щоб ефективно функцюнувати в умовах ринково! економ!ки i не
допустити банкрутства шдприемства, потр1бно добре знати, як управляти
фшансами, якою повинна бути структура кашталу по складу i джерелам
утворення, яку частку повинш займати власш засоби, а яку частину складатимуть
залучеш.
Таблиця 2.10
Аналiз рентабельное!! виробництва продукцп
(тис. грн.)
Показники 2020 р. 2021 р. 2022 р. Вщхилення 2022
2020 рр.
1. Прибуток вщ реал1зацИ' 2717 8692 9816 7099
продукцп
2. Реал!зац!я продукцп 3261 10430 11779 8518
безПДВ
3. Середньор!чна варнсть 786 2756 4055 3269
основних фонд!в
4. Прибуток на 1 грн. 1,2 1,2 1,1 -0,1
реал1зовано! продукцп
5. Р!вень рентабельност! 1,2 1,2 1,1 -0,1
виробництва
6. Соб!варт!сть 2247 7090 8573 6326
реал!зовано! продукцп
Отже нам необхщно провести аналiз, як дшово! актившсл, лжвщщсл,
платоспроможшсл, кредитоспроможшсл шдприемства, рентабельности на основi
розрахунку наступних показник!в, що подан! у вищенаведених таблицях.
На основi данних вищенаведено! таблищ ми можемо сказати про те, що
показники абсолютно! лжвщносй активiв у порiвняннi iз початком
дослщжуваного перюду попршились.
Абсолютна лжвщщсть активiв шдприемства зменшилась на 0,03. Таке
значення даного коефщента може означати, що шдприемство не спроможне
розрахуватись по поточним зобов’язанням за рахунок грошових кошт!в.
В кшщ дослщжуваного перюду сума його власного оборотного кашталу
збшьшилась на 208,4 тис грн, така ситуащя безумовно сприяе покращенню
45
можливостей шдприемства здшснювати операцшну дiяльнiсть. Щодо швидко!
лшмдносй, то вона також зменшилась i3 аналог!чних причин i становить 0,07, що
е досить негативним явищем обумовленим зростанням масштабiв дiяльностi
шдприемства, за рахунок накопичення поточних зобов’язань.
Таблиця 2.11
Показники лшмдносй активiв шдприемства
№ Назва показника На На На В!дх!лення
31.12.20 31.12.21 31.12.22 + -
1 Коеф!ц!ент абсолютно! .пквиноси 0,03 0,01 0,00 -0,03
2 Коеф!ц!ент швидко! л!кв!дност! 0,27 0,07 0,07 -0,20
3 Коеф!ц!ент пром!жно! л!кв!дност! 1,19 1,43 0,87 -0,32
4 Коеф!ц!ент покриття 1,53 2,78 1,79 0,26
5 Величина власного оборотного катталу, ти 190,6 399 339 148,4
грн
6 Коеф!ц!ент забезпеченост! власними 0,53 1,78 0,79 0,26
оборотними засобами
7 Коеф!ц!ент маневреност! власного оборотного 0,3 0,46 0,43 0,13
кап!талу
8 Коеф!ц!ент маневреност! грошових кошт!в 0,02 0,00 0,00 -0,02
9 Частка оборотних кошт!в у активах 0,55 0,57 0,63 0,08
10 Частка запас!в в оборотних активах 0,82 0,98 0,96 0,14
11 Частка власних оборотних кошт!в у покритт! 0,42 0,66 0,46 0,04
запас!в
12 Сп!вв!дношення деб!торсько! та кредиторсько! 0,26 0,32 1,29 1,03
заборгованост!
Коефщент промiжноi лшмдносй збшьшився на 0,24, що св!дчить про те,
що сума поточних активiв в 1,24 рази перевищуе суму поточних зобов’язань
шдприемства. Причиною змши даного коефщента е зростання вартоси
оборотних активiв при тому, що сума поточних зобов’язань збшьшилась у значно
бшьших темпах.
Зростання коефщента покриття св!дчить про те, що загальна сума активiв
шдприемства перевищуе суму поточних зобов’язань в 2,77 раз, що свщчить про
зростання платоспроможност! даного шдприемства.
Зростання показник!в маневреност! свщчить про збшьшення можливосл
46
шдприемства швидко здшснювати розрахунки для здшснення господарських
операцш, i свГдчить про надшшсть шдприемства при погашення навлъ незначно!
кредиторсько!заборгованосл.
Частка оборотних коптв у активах збшьшуеться на 0,02 i становить 0,57
що свгдчить про зростання суми оборотних коптв.
Частка запаяв у структурi оборотних коптв також зросла , що в щлому
можна вважати позитивним явищем.
Зростання сшввщношення мiж деблорською та кредиторською
заборговашстю до 0,09 свгдчить про те що шдприемство винно сво!м контр
агентам та шшими кредиторам бшьше шж у 2,5 раза бшьше шж винш йому.
Проведемо ощнку дшово! активносл шдприемства та визначимо основш
тенденцп, щодо розвитку вщносин по розрахункам iз контрагентами, що е
особливо актуальним в умовах економiчно! кризи, яка спричинюе певш проблеми
iз розрахунками по зобов’язань шдприемств.
Злдно даних таблищ 2.7 оборотшсть деблорсько! заборгованосл зросла i
становила 55,54 за ще! умови перюд погашення дебгторсько! заборгованосл
скоротився i в середньому складав 6,57 дня. Такг змгни свгдчать про ефективнгсть
збутово! поллики шдприемства та про наявшсть надшних контр агенлв, якг
дотримуються плалжно! дисциплине У той же час оборотшсть кредиторсько!
заборгованосл становить 33,11, що забезпечуе перюд погашення ще!
заборгованосл на рппп 11,02 дшв.
Показник оборотносл активiв на рппп 0,94 е невисоким показником, що
свгдчить про невисоку дшову актившсть шдприемства, а також вказуе на
невисоку фондовщдачу. Оборотшсть чистих активiв на рпчп 1,3 свгдчить про
високу оборотшсть власного кашталу хоча за останнш перюд даний показник i
скоротився. Не зважаючи на це в останнш час спостершаеться скорочення
показнишв оборотносл активiв, так показник оборотносл активiв скоротився на
0,3, показник оборотносл чистих активiв на -0,5, постшних активiв на -0,6.
47
Таблиця 2.12
Показники далово! активносл
№ Назва показника На На На Ыдхшення
31.12.20 31.12.21 31.12.22 + -
1 Оборотшсть деблорсько! заборгованост! 16,31 108,79 55,54 39,23
2 Оборотшсть кредиторсько! заборгованост1 3,92 33,11 36,71 32,79
3 Середшй перюд погашення деблорсько! 22,4 3,36 6,57 -15,81
заборгованосл
4 Середшй перюд погашення кредиторсько! 16,3 11,02 9,94 -6,37
заборгованосл
5 Оборотшсть актив1в 1,41 1,40 0,94 -0,47
6 Оборотшсть послйних актив1в 3,14 3,30 2,35 -0,79
7 Оборотшсть чистих актив1в 2,2 1,93 1,30 -0,90
8 Оборотшсть товарно - матер1альних запашв (I) 3,1 2,50 1,61 -1,49
9 Оборотшсть товарно - матер1альних запашв (II) 3,1 2,18 1,61 -1,49
10 Оборотшсть товарно - матер1альних запашв 2,27 2,24 0,00 -2,27
(Ш)
11 Середшй перюд обороту товарно - 117,7 167,23 226,08 108,38
матер1альних запас1в
12 Тривалють фшансового циклу 9,12 159,56 222,71 213,53
13 Оборотшсть готово! продукцп 9,06 7,27 8,99 -0,07
14 Оборотшсть власного кашталу 1,44 1,93 1,30 -0,14
Оборотшсть товаро - MamepianbHux 3anacie на pieHi 1,61 свщчить про те, що
в господарслд за pik вщбуваеться бшьше шж 1,61 виpобничi цикли, що
безумовно е недосить позитивним для аналолчних шдприемств галуз! i це можна
пояснити тим, що дане шдприемство здшснюе лльки суто виробничу /цядыасть у
сфеpi сшьського господарства яка мае об’ективно тривалий виробничий цикл.
Оборотшсть готово! продукцп зменшилась на 0,07 i становить 8,99,
аналолчш змши вщбулись !з показником оборотносл власного кашталу який
зменшився на 0,14.
Вс! ni процеси свщчать про деяке зниження дшово! активносл, що в першу
чергу пов’язано !з скороченням обсялв виробництва та реадгзапп продукцп, при
цьому позитивним на нашу думку е покращення ситуацп в систем! розрахуншв !з
деблорами та кредиторами, про що свщчить скорочення пер!од!в погашення
деблорсько! та кредиторсько! заборгованостей.
48
Даш таблиц! 2.12 св!дчать про те, що заборговашсть шдприемства
зменшилась, це в свою чергу спричинило зростання коефщента автоном!! на 0,1.
Коефщент финансово! стабшьносй збшьшився, його значення фактично е
оптимальним i вш становить 1,85.
Фшансова залежшсть шдприемства зменшилась про, що св!дчить
коефщент фшансово! незалежносл, який збшьшився на 0,1.
Таблиця 2.13
Показники фшансово! стшкосл шдприемства
№ Назва показника На На На В!дх!лення
31.12.20 31.12.21 31.12.22 + -
1 Коеф! ц! ент заборгованосп 0,36 0,21 0,35 -0,01
2 Коеф!ц!ент ф!нансово! стаб!льност! 1,78 3,87 1,85 0,07
3 Коеф!ц!ент ф!нансово! незалежност! 0,64 0,79 0,65 0,01
(автоном!!)
4 Коеф!ц!ент сп!вв!дношення позикових та 0,56 0,26 0,54 -0,02
власних кошт!в
5 Коеф!ц!ент концентрац!! власного катталу 0,64 0,79 0,65 0,01
6 Коеф!ц!ент ф!нансово! залежност! 1,56 1,26 1,54 -0,02
7 Коеф!ц!ент маневреност! власних кошт!в 0,3 0,46 0,43 0,13
Сл!д зазначити, що в структурi зобов’язань шдприемства домшують саме
короткостроковi зобов’язань. Отже сл!д зазначити, що фшансова стшшсть
шдприемства значним чином збшьшилась, а також фактично шдприемство е
фшансово стшким, про що свщчить показник сшввщношення позикових та
власних кошлв, який дорiвнюе 0,54, тобто на кожну гривню позичених кошлв
припадае 2 грн власних, що вказуе на фшансову незалежшсть та стшкгсгь
шдприемства. Таким чином нами виявлено, що шдприемство знаходиться в
нормальному фшансовому стан! i е вшносно незалежним в!д зовшшшх джерел
фшансування.
З метою зменшення фшансово! залежносл на шдприемств! необхщно
розробити бшьш зручну схему залучення актив!в за рахунок короткострокових
49
зобов’язань, зменшуючи залежшсть eig кредите банюв.
Таблиця 2.14
Показники рентабельност шдприемства
№ Назва показника На На На Вёдхёлення
31.12.20 31.12.21 31.12.22 + -
1 Рентабельшсть продажу, % 7,82 11,75 -5,17 -12,99
2 Рентабельшсть виробництва (основноТ 8,53 13,49 -5,14 -13,67
дёяльностё), %
3 Рентабельшсть сумарного кашталу, % 2,98 14,54 -6,31 -9,29
4 Рентабельшсть чистих активёв, % 4,65 20,05 -8,79 -13,44
5 Рентабельшсть оборотного кашталу, % 16,93 28,62 -8,05 -24,98
6 Рентабельшсть власного кашталу, % 4,65 20,05 -8,79 -13,44
7 Показник змёни валових продаж, % 22,66 6,84 -28,94 -51,60
8 Показник валового доходу, % 7,09 10,72 -0,46 -7,55
9 Показник чистого прибутку, % 2,11 8,64 -5,62 -7,73
Аналiзуючи дiяльнiсть шдприемства за дослщжуваний nepiog, dig
в1д\птити, що в щлому рентабельшсть виробництва основноТ продукцп
зменшилась у пopiвняннi i3 базовим перюдом на 13,67 % i становить -5,14%. В
той же час рентабельшсть продажу також знизилась на 12,99 % i складае -5,17%.
Отже на oснoвi даних розрахунюв ми можемо зробити висновок, що дане
шдприемство е збитковим, активи шдприемства е низькодпкидними основну Тх
частку складають активи 3 та 4 групи, шдприемство е платоспроможним осюльки
сума власного кашталу перевищуе суму його зобов’язань, при цьому найбшьшу
частку зобов’язань складають короткостроковё Шдприемство працюе рилшчно
про що свщчать показники дшовоТ активност, при цьому iз кожним роком
актившсть шдприемства збшьшуеться.
2.3 Забезпечешсть шдприемства основними фондами та ix рух
В сучасних умовах eкoнoмiчний розвиток аграрних шдприемств в значнш
мipi залежить вед стану ринковоТ кон’юнктури, яка суттево впливае на
результатившсть Тх господарськоТ дiяльнoстi. Однак навтъ в несприятливих
50
ринкових умовах mi шдприемства як1 е достатньо забезпеченими основними
виробничими фондами i стан яких вщ повщае сучасним умовам можуть
розраховувати на позитивний економiчний результат свое! дiяльностi.
Початковим етапом ощнки використання основних виробничих фондш е
анапз !хнього складу i техшчного стану, а тому визначимо об’ем основних
засобiв, !х динамшу i структуру.
Ощнюючи даш таблицю 2.14 можна зазначити, що юнуе позитивна
динамйа росту вартосл основних виробничих фондш. Позитивним також е те що
у продовж дослщжуваного перюду бшьше 70% складають сшьськогосподарсьш
машини, тобто л засоби ям приймають безпосередню участь у виробництвё За
дослщжуваний перюд структура фондш зазнала незначних змш. Так вщбулось
лише вибуття робочо! худоби, при цьому це можна пояснити збшьшенням
вартосл сшьськогосподарських машин.
Таблиця 2.14
Наявшсть та структура основних засобiв шдприемства на кшець року
Показники Наявно на Знос Структура,% Вщхилення
1.01. 1.01. 1.01. 1.01. 1.01. 1.01. 1.01. 1.01. 1.01. (+;-)
2021 2022 2023 2021 2022 2023 2021 2022 2023
Будинкита 135 142 142 23 42,2 50 23,36 23,67 22,22 7
споруди
Машини та 399 419 467 93,2 93,2 267 69,03 69,83 73,08 20
обладнання
Транспорт^ 31 31 31 14,5 14,5 26 5,36 5,17 4,8 0
засоби
1нструменти 5 8 8 1 4,5 6 0,87 1,33 1,25 3
та швентар
Робоча 8 0 0 0,3 0 0 1,38 0,00 0 -8
худоба
Разом 578 600 639 132 154,4 349 100 100 100 22
Однак незважаючи на позитивну динамйу вартосл основних фондш ми
спостершаемо негативну тенденщю збшьшення !х зносу. При цьому за
дослщжуваний перюд показники рiвня зносу суттево збшьшились. Так показник
51
рГвня зносу будiвель збшьшився i3 17% до 35%, що е найменшим показником
зносу серед дослгджуваних фонде. Суттево збшьшився рГвень зносу для таких
груп основних фондгв як машини та обладнання, та транспорты засоби,
вгдповгдно на 23 та 26%.
Таким чином ми спостерггаемо негативну тенденцию старгння основних
фондгв, що особливо проявляеться в категори виробничих машин та обладнання.
Отже нам необхгдно вивчити рух i технгчний стан основних виробничих
фондгв, для чого розраховуемо вгдповгдш показники [3, 8, 10]:
Вартють основних виробничих
фондш, що надшшли за рп<
Коефщгент поновлення ОЗ =-----------------------------------------х 100 (2.1)
Вартють основних виробничих
фондш на кшець звгтного перюду
2020 р =9,5 тис грн/587,5 тис грн = 0,016
2021 р =39/639=0,061
2022 р = 9/648 = 0,014
Вартють основних виробничих
фондш, що вибули за рп<
Коефщгент вибуття ОЗ =----------------------------------------- х 100 (2.2)
Вартють основних виробничих
фондш на початок звггного перюду
2020 р =0
2021 р =0
2022 р = 0
Сума приросту основних виробничих
фондГв, що надшшли за ргк
Коефщгент приросту ОЗ =----------------------------------------- х 100 (2.3)
Вартють основних виробничих
фондГв на кгнець звгтного пергоду
2020 р =9,5/578=0,016
2021 р =39/600=0,065
52
2022 р = 9/639=0,014
Сума зносу основних
виробничих фондов
Коефщент зносу ОЗ =----------------------------------------- х 100 (2.4)
Початкова eapmicTb
основних виробничих
2020 р =191,6/578=0,33
2021 р =310/600=0,52
2022 р = 349/639=0,55
Залишкова eapmicTb основних
виробничих фондв
Коефпрент придатносл ОЗ =-----------------------------------------х 100 (2.5)
Початкова варлсть основних
виробничих фондов
2020 р =395,9/578= 0,68
2021 р = 0,48
2022 р = 0,45
Отже проведет розрахунки шдверджують нaшi висновки про те, що в
гоcподapcтвi вщбуваеться старшня основних фонд1в, при цьому 1х придатшсть
знизилась i3 68% до 45%. Позитивним е зростання piвня вщновлення основних
фон;ив iз 1,6% до 6,1% на рж, що забезпечить повне вщновлення фон;ив за 16,4
роки, однак така динамжа е недостатньою, щоб покрити 1х знос та подальше
вибуття.
Таблиця 2.15
Анaлiз складу обладнання шдприемства
Строк експлуатаци На 31.12 2020 року, % На 31.12 2021 На 31.12 2022 року,
року, % %
До 5 рок1в 30,2 20,4 19,5
5-10 рок1в 16,6 24,7 27,5
10-20 рок1в 31,9 31,2 30,6
Бшьше 20 роюв 21,3 23,7 22,4
Всього 100 100 100
Техшчний piвень основних зacобiв характеризуе також: вжовий склад
53
основних фондов, перш за все обладнання. Такий aHani3 дозволяе зробити
висновки про працеспроможшсть обладнання i необхщносл його замши. З щею
метою даоче обладнання можна згрупувати по перюдах його використання (до 1
року, вщ 1-5 рокчв, вщ 5-10 рокчв, > 10 рокчв), а полм по вйовим групам
визначити питому вагу кожно! групи в загальному склaдi обладнання .
З таблиц 2.15 видно, що обладнання строком експлуатацп до 10 рокчв
становить 46,8% (30,2+16,6). Даш таблищ свщчать що обладнання на
шдприемств^ доля машин строком служби > 20 рокчв - 21,3%. Ця група пщлягае
зашив оскшьки вона морально i фiзично застарша. При цьому спостершаеться
негативна тенденщя старшня техшки та обладнання у продовж дослщжуваного
перюду.
Проведемо ощнку ефективносл використання основних фондш на основi
aнaлiзу показнишв фондовщдачи оскшьки саме цей показник говорить про бшьш
ефективне використання основних фондш.
На рiвень фондовiддaчi впливають рiзнi фактори, пов’язаш як з змшою
об’ему продукцп, так i з ефектившстю використання ОВФ, особливо активно! !!
частини. Рiвень фондовiддaчi залежить перш за все вщ змши структури фондш,
вщ об’ему продукщ! з гривш вартосл активно! частини.
Таблиця 2.16
Ефектившсть використання основних фондш
Показники 2020 р 2021 р 2022 р Ыдхилення (+;-)
Обсяг валово! продукцп, тис грн 1118,8 1118,86 968,2 -150,6
Середньор!чна варлсть основних 582,75 620 643,5 60,75
фонд!в, тис грн
Фондовщдача 1,92 1,80 1,50 -0,42
Активна частина (ОФ), тис грн 433 458 458 25
ФондовЩдача активно! частини 2,58 2,44 2,11 -0,47
Питома вага активно! частини, % 74,30 73,87 71,17 -3,13
Анaлiзуючи данш вищенаведено! таблищ можна сказати про те, що
ефектившсть використання основних фондш суттево знизилась, так показник
54
фондовщдачи зменшився на 0,53 (на 21,8%), що було обумовлено зменшенням
вартосл валово! продукцп на 236,8тис грн (16,7%). При цьому частка активно!
частини основних фондш залишилась незмшною i мае достатньо високе значення
на рiвнi 74%. Таким чином ми приходимо до висновку, що на ефектившсть
використання основних фондш не суттево вплинула !х структура, а фондовщдача
залежала вщ неефективного використання ОФ що зумовили оргашзацшш
фактори (просто! обладнання, недовикористання виробничих потужностей,
низький коефщент змшносл, наявшсть невстановленого обладнання i тощо).
Таким чином нам необхщно провести оцшку рiвня використання
обладнання i виробничих потужностей шдприемства.
Оск!льки основною продукщею шдприемства е продукщя рослинництвва
то ми можемо дати оцшку використання активно! частини ОФ на прикладi
використання машино-тракторного парку.
Таблиця 2.17
Використання основних фондш в рослинництв!
Показники 2020 р 2021 р 2022 р В!дхилення (+,-)
1 2 3 4 5
1. Обсяг товарно! продукцп, тис. грн. 8190,78 8960,5 7560,4 -630,38
2.Середньор!чна варнсть основних 399 419 440 41
виробничих фонд!в, тис. грн.
3. Виробнич! площц га 582 665 662 80
4. К!льк!сть трактор!в, шт. 6 6 7 1
5. К!льк!сть годин, в!дпрацьованих 15000 13230 14120 -880
ус!ма тракторами за р!к
6. З них у першу зм!ну 10000 9450 10720 720
7. Фондов!ддача 2,05 2,14 1,72 -0,34
8. К!льк!сть годин, в!дпрацьованих 2500 2205 2017,14 -482,86
одним трактором за р!к
9. Випуск продукцп' на одиницю площ!, 1,41 1,35 1,14 -0,266
тис грн./га
10. Середньор!чний вироблок одного 136,63 149,42 108,06 -28,57
трактора, тис грн.
11. Середшй вироблок за 1 маш-год, 0,05 0,07 0,05 -0,001
тис грн
12. Коеф!ц!ент змшност! 1,5 1,4 1,32 -0,18
55
Даш вищенаведеноТ таблищ свщчать про пойршення ефективносп
використання основних фондв в рослинництвТ що в основному повязано i3
зменшенням обсяпв виробництва та реагазацл продукцп рослинництва.
Для бшьш повноТ ощнки змш ефективносп використання основних фон.лв
проведемо аношз впливу факторiв на обсяг валовоТ продукцп за даними,
наведеними в таблищ 2.17
I. З використанням величини основних фондш
Умовна фондовщдача = 1020/419= 2,43 грн
1) змша величини фондовщдачи за рахунок змши вартосп валовоТ
продукцп:
2,14 - 2,43 = - 0,29 грн.;
2) змша фондовiддачi за рахунок змши вартосп основних виробничих
фондв:
2,43-2,56 = - 0,13 грн
Разом = - 0,42 грн.
II. Проведемо ощнку рiчного виробпку тракторiв осюльки саме вщ даного
показника прямо залежить обсяг виробництва виробництва продукцп
рослинництва:
Умовний виробпок = 15000 м-год/ 6 тракт = 2500 м-год
1) вплив змши юлькосй тракторiв на показник рiчного виробпку:
2250-2500=-295 м-год
2) вплив змши юлькосй тракторiв на показник рiчного виробпку
2500-2143 = 357 м-год
Разом: 62 м-год
Отже розрахунки свщчать про те, що показник ефективносп використання
основних виробничих фондщ в росдинництв1 залежить в бшьшш мiрi вщ змши
обсягу виробленоТ продукцп, в свою чергу змша значення даного показника
характеризуешься станом використання машино -тракторного парку. Таким чином
56
на зменшення вартосл валово! продукцп на нашу думку суттево вплинуло
зменшення рiвня оснащеносл сшьськогосподарською техшкою, рiвень
продуктивносл тракторiв та штенсившсть !х використання.
Проведемо оцшку впливу дослщжуваних факторiв на показник
фондовiддачi в рослиннищш на основi кореляцшного аналiзу та побудови
регресивно! моделi стану ефективносл використання основних виробничих
фондш. При цьому ми не будемо враховувати два основних прямих фактора, що
впливають на показник фондовщдачц а саме варлсть валово! продукцп та
варлсть основних виробничих фондш. Таким ми визначимо залежшсть показника
фондовiддачi вщ факторiв, як! прямо чи опосередковано впливають на значення
обсягу виробництва продукцп при заданому рiвнi техшчно! оснащеносл [ 24].
Таблиця 2.18
Вихщш данш для розрахунку залежносл фондовiддачi вщ основних факторiв
впливу
Ик Фондовщдача Пос1вна Юльшсть Кщьгасть годин, Коефщ1ент
площа, га трактор!в, вщпрацьованих ус!ма змшност!
шт тракторами за р!к
2020 2,05 582 6 2 500 1,5
2021 2,14 665 6 2 205 1,4
2022 1,72 662 7 2 017 1,32
Використовуючи вбудоваш функцп MS Excel поведемо розрахунок
частинних коефщенлв кореляцп мiж двома однорщними множинами даних.
Матриця парних коефщенлв регресп
1 0,292655482 -0,439911337 -0,32070559
0,292655482 1 -0,794891978 -0,758623156
-0,439911337 -0,794891978 1 0,978649139
-0,32070559 -0,758623156 0,978649139 1
Для з’ясування наявносл лшшно! залежносл мiж факторами, знаходимо
частинш коефщенти кореляцп мiж факторами та визначаемо параметри
множинно! лшшно! регресп.
57
Лшшне рдвняння багатофакторно! регресивно! моделi залежносл показника
фондовiддачi мае такий вигляд:
У = 1,272-0,0032*Х1+0*Х2-0,041*Х3+8,69*Х4
1з приведено! регресп видно, що мiж результативним показником
фондовiддачi i факторним Х4 (коефщент змшносй) шнуе пряма залежшсть.
Таким чином нами виявлено, що при зростанш штенсивносл використання
сшьськогосподарсько! техшки вщбуваеться зростання показника фондовщдач^
при цьому кшьшсть ще! техшки в умовах дослщжуваного господарства на
значення фондошддап не впливае.
Таким чином статистично нами доведено, що шдвищення ефективносл
використання основних виробничих фондш може забезпечуватись бшьш
штенсивним використанням сшьгосптехшки, шляхом максимального
використання фонду робочого часу техшки.
Сшьськогосподарське виробництво не можливе без специфiчного
виробничого ресурсу - земл^ а тому на нашу думку необхщно проводити аналiз
ресурсного потенщалу саме iз цього фактора. Саме вщ якосл та ефективносл !!
використання залежить юльккть одержано! продукщ!. Оскшьки земля е основним
засобом виробництва в сшьському господарстш, то бшьш детально ознайомимося
зi складом та структурою земельних ресуршв.
Враховуючи те, що процес виробництва неможливий без використання
основних засобiв, ям е основою матеpiально-техшчно! бази виробництва з’ясуемо
наскшьки господарство забезпечене цими засобами (фондами) i як ефективно
вони використовуються . ощнку проведемо за допомогою даних поданих у
таблищ 2.4.
За результатами дослщжень можна констатувати, що показник
фондозабезпеченосл зменшився на 3%, однак показник фондоозброеносл на 65,6
58
% збшьшився, що обумовлено незначним зростанням вартосп основних фонд!в
лише на 10,4% при значному скороченш на 33,6% чисельност! прац1вник1в. Сл1д
зазначити, що ефектившсть використання основних фонд1в зменшилась про що
свщчить показник фондов!ддач1, який зменшився на 21,6% за рахунок скорочення
вартосп валовоТ продукцп та збшьшення вартосп основних фонд1в. Вщповщно
показник фондоемкосп збшьшився на 27,6% за цих самих причин.
Виходячи 1з показник1в можна стверджувати про те, що в господарств!
вщбулось зменшення обсяпв виробництва сшьськогосподарсько! продукцп на
350 тис грн ( -13,4%) тис грн ( -13,4%) - це було пов’язано 1з зменшенням обсяпв
виробництва продукцп рослинництва. При цьому також зросла i повна
собхварпсть продукцп на суму 180 тис грн. Однак темпи росту виручки
перевищували темпи росту витрат на 5,5 %, що призвело до того, що
шдприемство у 2010 рощ отримало на 75,7 тис грн. меншу суму збитку шж в
попередш перюди, що в свою чергу вплинуло на зниження показника р!вня
збитковосп до значення 0,6%.
59
РОЗД1Л 3
ШЛЯХИ П1ДВИЩЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИСМСТВА В СФЕР1
ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ Л1ЗИНГУ
3.1 Методи шдвищс'ння ефективносл .'пяльносп шдприсмства з
використанням лТзингу
Попри широку розповсюджешсть лiзингу у розвинутих краТнах, в
eKOHOMi4HOMy середовипа Украши такий вид взасмовщносин ще дуже мало
поширений через його порiвняну новизну, брак досаду i недосконалшть
законодавчоТ бази, проблеми з правовим та податковим забезпеченням операцш
фшансового лiзингу; потенцшним лiзингодавцям та лiзингоотримувачам не
вистачас розумшня сутноси лiзингу та його переваг; недостатшм с доступ до
довгострокового фшансування.
Сучасне лiзингове законодавство Украши, на думку ексиерлв, мас багато
серйозних перешкод для проведення фшансового лiзингу. Якщо для влчизняних
лiзингових компанш, котр1 лльки-но почали виникати й розвиватися в УкраТнг
вщсутшсть спещального законодавства до певноТ мiри не була серйозною
перешкодою, а в окремих випадках - навлъ навпаки, якимось чином сприяла Тх
фшансовим усшхам, то велика лiзинговi компанп Заходу аж тепер, шсля
прийняття згаданого закону, мають можлившть серйозно працювати на ринку
УкраТни.[28, ст. 64]
Впровадження лiзингу завжди супроводжусться багатьма труднощами.
Однак без упровадження лiзингових схем украТнський споживач може
залишитися взагалi без можливосл придбати нову техшку - транспортну,
сшьськогосподарську чи будь -яку шшу. УкраТиськи компанп до лiзингу
вщносяться набагато холодшше, шж Тх захщш колеги. Пов'язано це з тим, що
УкраТна не надто пестить фiнансовi структури i промисловшть сприятливими
60
умовами для проведення таких угод, i з вщсутшстю у самих фшансових структур
noipi6Hoi квашфшацл. Проте, не дивлячись на це, лiзингом в Украип вже
намагаються займатися. Це, зокрема, командитне товариство «Лгзиипова компашя
«Укрiнтерлiзинг», Львiвська торгово-промислова палата, страхова компашя
«АСКА» (страхування лiзингових угод), лiзингова компашя «Оптимус»,
заснована на польському капiталi та деяк iinni.
Реалiзацiя лiзингу в Украип вимагае використання певних шструменлв
державного регулювання. Необхщно створити вщповщш оргашзацшно-
економiчнi умови для прийняття лiзингу фшансово-кредитними закладами.[19,
ст. 83]
Максимiзацiя штересш однiеi сторони може знижувати очшуваш шшою
стороною результати лiзинговоi угоди. Протилежшсть штересш може бути
антагошстичною i призвести до руйнацп угоди на стадп ii формування або може
стати джерелом розвитку шляхом виршення. Варiант виршення протирiч
формуеться в залежносл вщ характеру протирiч, рiвня оргашзацп сторш, умов
прояву. Ц чинники визначають можливосл i перспективи конкретних лiзингових
угод i розвитку лiзингу в щлому. Ряд чинникв, що впливають на процес лiзингу,
шнують незалежно вщ безпосередшх учасникв, тобто е зовшшшми. Це
насамперед економiчнi i правовi умови. Iншi параметри встановлюються
безпосередньо учасниками лiзингового договору. Для усунення протирiч, як
виникають мiж учасниками лiзинговоi угоди, повинна бути створена методична
база, що дозволяе гармошзувати ikm штереси в рiзноманiтних умовах лiзинговоi
дiяльностi.
Оцшка вартосл об'екта повинна здшснюватися насамперед виходячи з його
складу, специфики, зносу окремих складових елеменлв, наявносл альтернативних
можливостей використання в ринкових умовах господарювання. З урахуванням
останнього чинника для оцшки об'екта, крш балансовой дощльно
використовувати показник справедливо!.’ вартосл, що застосовуеться у свловш, а
61
останшм часом i у впчизнянш практицЁ
Розрахунок лiзингових платежiв може здшснюватися шляхом використання
двох пiдходiв до урахування потоку платежiв лiзингодавця i лiзингоодержувача:
статичного i динамiчного, що обумовлюють вщповщно два методи розрахунку
лiзингових платежiв: метод складових i метод коефщенлв. Метод складових
синхрошзуе лiзинговi платежi з процесом амортизаций у результат чого !хнш
розподш по роках носить нерiвномiрний характер. Це може створювати фiнансовi
проблеми лiзингоодержувачу на перших етапах дй’ договору й обумовлюе
збшьшення податкових виплат лiзингодавця. Бшьш гнучким е метод коефщенлв,
в основу якого покладено теорию фшансових рент, як-от математичш основи
урахування впливу фактора часу на цшнгсгь платежiв. Цей шструмент дозволяе
обгрунтувати рiзноманiтнi варiанти схем виплат: рiвномiрнi чи таю, що
наростають i убувають за схемою арифметично! або геометрично! прогресщ iз
мшцезнаходженням платежу на початку або наприюнщ заданого штервалу часу,
!хне практичне використання дозволяе формувати альтернативы варiанти
платежiв i оптимiзувати потоки прибутюв i витрат суб'еклв, що господарюють, iз
позицп полшшення !хнього фшансового стану. [8, ст. 32]
Для активного розвитку лiзингу в Укра!ш доцшьно провести комплекс
заходiв, який передбачатиме:
- зниження вартосл кредитних ресуршв до рiвня, який би не перевищував
20% рiчних, для забезпечення ефективносл лiзингових операцш;
- зниження вартосл нотарiальних послуг з оформлення договорiв лiзингу з
метою послаблення фшансового навантаження на учасниюв лiзинговоi угоди; -
надання податкових шльг щодо операцш з мiжнародного лiзингу для ввезення на
територию Укра!ни високотехнолойчного устаткування;
- створення лiзингових центры, яю б спецiалiзувалися на обслуговуванш
малих шдприемств;
- оргашзащю при обласних лiзингових центрах выдоив з формування бази
62
даних про попит та пропозищю на обладнання й устаткування;
- розроблення державно! програми шдтримки лiзингу, яка б передбачала
залучення баплвськово сектору до розвитку лiзингових послуг;
- реформування податкового законодавства в частиш стимулювання
лiзингових операцш - запровадження пришвидшено! норми амортизаци для
об'еклв лiзингу, надання швестицшних шльг при оподаткуванш прибутку
шдприемств, застосування спрощено! процедури повернення майна.
Отже, на загальнодержавному рiвнi розвиток лiзингу - це не лише зааб
стимулювання реалiзацi! ново! техшки, пришвидшення оновлення основних
фондш, а й штенсифйащя розвитку нацюнально! економйи в щлому, шдвищення
!! якшного рiвня. [20, ст.106]
Потрiбно зазначити, що за спостереженнями спепшшслв, фшансовий лiзинг
в Укра!ш недiездатний. Ефектившший i перспектившший оперативний лiзинг.
На думку бшьшосй фахiвцiв, сьогодш розвиток лiзингових економiчних
взаемовщносин у нас блокуеться ще й вщсутшстю члко! узгодженосл в дiях
рiзних вщомств i служб у плат регулювання цього процесу: рiзнi законодавчi
акти передбачають рiзнi моменти лiзингу, митна служба мае при цьому сво!
штереси, податкова - сво! i т.д. Без досягнення тако! узгодженосл перспективи
широкого розвитку лiзингу в Укра!ш досить сумшвнЁ У зв’язку з появою
негативних явищ у нацюнальнш економщ та масовим неповерненням кредилв
банками була переглянута кредитна поллика, в результат чого шдвищилися
вимоги до !! оргашзаци та здшснення. Однак це суттево звузило коло кшентури, i
для виходу iз нишшньо! ситуаци з кредитуванням банки почали застосовувати
лiзинговi схеми, як л, що мають понижений стушнь ризику.
Голови ком лету у справах нагляду за страховою дiяльнiстю, фшансове
забезпечення нацюнальних, релональних, галузевих та мшцевих програм
розвитку лiзингу повинно здшснюватися щорiчно за рахунок кошлв державного
та мшцевих бюджелв, а також за рахунок шших джерел. Обсяг обов’язкових
63
коптв, як1 щорiчно видшяються на шдтримку лiзинговоi дiяльностi, повинен
зазначатися у видатковш частит бюджете ycix pieHie окремим рядком.
Управляти коштами потр1бно через Нацюнальний фонд сприяння розвитку
лiзину. Це повинна бути некомерцшна структура зi статусом юридично! особи,
що створюеться з метою фшансування програм, проектов i заходiв, спрямованих
на шдтримку i розвиток лiзинговоi дiяльностi шляхом акумулювання бюджетних
i позабюджетних коптв, швестування коптв шдприемницьких структур,
доходiв в1д власно! статутно! дiяльностi, а також добровшьних внескчв
юридичних i фiзичних о^б. Поряд iз реошзащею цих щлей фонд в умовах
шдвищених ризикчв виступив би гарантом при кредитуванш та швестуванш за
рахунок шших джерел.
Дiяльнiсть фонду необхщно спрямовувати за такими трьома основними
напрямами:
Шльгове кредитування суб’еклв лiзинговоi дiяльностi.
Надання гарантшних зобов’язань суб’ектам лiзинговоi дiяльностi при
оформленш кредитив для реошзацп лiзингових договоpiв.
Створення i фшансове забезпечення об’еклв шфраструктури шдтримки
лiзинговоi дiяльностi.
За аналопею з Нацюнальним фондом дощльно створювати галузев^
регюнальш i мiсцевi фонди сприяння розвитку лiзингу.[30, ст. 31]
Значно сприяе розвитку шституту лiзингу високояюсне програмне
забезпечення, яке мають сьогодш практично ва велики лiзинговi фipми
промислово розвинутих крапп Вступивши до «Cвpолiзингу», Укра!на також
отримала нагоду використовувати шформацшну систему руху орендованих
машин та устаткування в межах единого загальноевропейського ринку.
Стимулюють розвиток лiзингового бiзнесу спещальш мiжуpядовi угоди
щодо прикордонних областей мiж Укра!ною, створення вшьних економiчних зон
в Украпп, формування сшльно лiзингового простору мiж Украпюю та кра!нами
64
Свросоюзу.
Сшвробггництво i3 кра!нами СНД в цьому питанш дасть змогу Украпп
значно шдвищити ефекгившсть ранкових взаемовщносин, скоротити термши
модершзацп виробничих потужностей, зупинити процес втрати традицшних
риикав збуту продукцп нацюнального походжешп, передуем продукцп галузей
високих технологш та машинобудування. Треба термшово поновлювати на нових
економiчних принципах штеграцп мiждержавнi виробничi вщносини з
допомогою лiзингу, який може виступити як один iз найперспектившших
договiрно-правових шструменлв.
Саме цш мел служитиме едина нормативно-правова база кра!н - учасниць
СНД, !х юридична рiвнiсть, верховенство закону, екапвалеилпсгь при здшснеш
лiзингових операцш, рiзноманiтпiсть форм мiждержавного лiзингу тощо.[22]
Безумовно, лiзинг мае право на юнування i повинен розвиватися й заохочуватися,
осюльки за велико! кашталомюткосл укра!нських шдприемств лiзинг може
послужити швестицшним «трамплшом» для залучення в господарський обш
значних каштальних ресурав. В Укра!ш лiзинговi операцп здшснюються
спецiалiзованими компашями, яка шдконтрольш банкам. !хня форма оргашзацп
лiзингу мае ряд суттевих переваг:
Лiзингова фiрма, що контролюеться банком, отримуе можлившть залучати
пiльговi кредити для розширення свое! дiяльностi, по яким звичайно фшансуеться
власна дiяльнiсть банку.
Банки мають у своему розпорядженш велика можливосл по встановленню
справжньо! платоспроможносл лiзингоодержувача. Це дозволяе даному типу
лiзингових компанш приймати ршення на шдст^ бшьш достовiрно! шформацп.
Взаемодiя лiзингово! компанп i банку дозволяе використовувати широкий
спектр шструменлв оптимiзацi! комерцшно! дiяльностi.[27]
Якщо для Укра!ни явище лiзингу вщносно нове, то в високорозвинених
кра!нах таю операцп вже досить давно набули широкого поширення i е одшею iз
65
форм швестування. Отже, для !х ефективного впровадження необхщно
скористатися !хшм досвщом. Прикладом вдало! державно! полггики е, на думку
Безклубно! Н. Л., досвщ Польщу Вш цшний для наших фахiвцiв тим, що з
початку 90-х рокчв кра!на мала з Укра!ною сшльш риси економiчного розвитку.[6,
ст. 44]
Для стимулювання швестицш у виробничу сферу, для оновлення i
промислового потенщалу, для шдвищення конкурентоспроможносл влчизняних
виробниюв нашш кра!ш необхщно розвивати лiзинговi вщносини. Але для цього
по"^бно створити вщповщш умови. Як показуе досвщ шших передових кра!н
свлу, [цьому придшяють найпильшшу увагу: вщповщне законодавство,
податковi шльги.
Нашим виробникам i шдприемцям по"^бно створити умови, при яких вони
[прагнули б розвивати цей рщ дiяльностi. Для цього в першу чергу слщ
добиватися появи лiзингових операцш з достатньо довгими термшами дп (не
менш 3-х роюв). Адже саме так договори нестимуть реальш швестицп в
економжу.
Уряд перш за все повинен понизити в два чи бшьше разiв податок на
прибуток, одержаний лiзингодавцями вщ реалiзацi! договорiв по лiзингу з
термшом дп три i бшьше роюв. Також слщ стимулювати банки надавати кредити
лiзинговим компашям, ям укладають тривалi договори.
Окры цього, необхщно розглянути можливють зниження митного збору i
податюв по товарах, що ввозяться на територпо Укра!ни i е об’ектами
мiжнародного фшансового лiзингу.[16, ст.87]
З огляду на вищевказане, можна зробити висновок щодо особливостей
лiзингового процесу в Укра!нк
1. На сьогодш законодавчо знята жорстка залежшсть строку дп договору
фшансового лiзингу в1д строив амортизащ!. Як наслщок, суб’ектам
шдприемницько! дiяльностi надано право самостшно встановлювати строки дп
66
goroeopie фшансового лiзингу.
2. Термш фшансового лiзингу повинен перевищувати один календарний
pik.
3. Лiзингoдавець зобов’язуеться набути у власшсть pi4 у продавца
(постачальника) вщповщно до встановлених лiзингooдеpжувачем специфичней та
умов i передати ii у користування.
4. Дoгoвip фшансового лiзингу повинен обов’язково передбачати наступш
умови: предмет фшансового лiзингу, строк фшансового лiзингу, poзмip
лiзингoвих платежiв, iншi умови вщносно яких, по заявi хоча б одше! з сторш,
доведеться досягнути згоди.
5. Предмет фшансового лiзингу та/або пов’язаш i3 виконанням лiзингoвих
дoгoвopiв ризики шдлягають страхуванню (якщо 1х обов’язковшть встановлена
законом або договором).
6. Право власносл на предмет фшансового лiзингу переходить до
лiзингooдеpжувача шсля його викупу шляхом сплати останнього лiзингoвoгo
платежу на шдстав договору фшансового лiзингу та укладання акту прийому-
пеpедачi у власшсть до лiзингooдеpжувача.
7. З метою захисту прав лiзингoдавця на предмет лiзингу та забезпечення
безсшрного повернення предмета лiзингу в pазi невиконання лiзингooдеpжувачем
сво1х зобов’язань з оплати лiзингoвих платежiв дoгoвip фшансового лiзингу
шдлягае обов’язковому нoтаpiальнoму посвщченню.
8. У податковому законодавсга Укра1ни з метою оподаткування, тобто,
обкладення податком на прибуток i ПДВ операцп фшансового лiзингу
розглядаються, як операцп продажу.
Таким чином, хоча для активiзацii лiзингoвoгo процесу необхщно
врегулювати oкpемi невщповщносл нормативного характеру та оптишзувати
систему оподаткування, вищевказане загалом светить, що змши в законодавстш,
яке вщбулися останшм часом, спрямоваш на поступову адаптащю до розвитку
67
лiзингового процесу в Укра!ш.[15, ст. 38]
Аналгз мехашзму управлшня лiзингом дозволив сформувати Taki напрями
його удосконалення:
- державна шдтримка суб'еклв лiзинговоi дiяльностi створенням
сприятливих оргашзацшних та економiчних умов;
- удосконалення податково! та кредитно-финансово! поллики в частит
шдтримки лiзингу;
- удосконалення правово! бази, яка регулюе лiзингову дiяльнiсть;
- розробка комплексно! програми шдтримки та розвитку лiзингу, в якш
будуть вщбил основш передумови виршення проблеми, головна мета, задано що
вилкають iз не!, шляхи досягнення, ресурси, строки здшснення й оцшка
ефективносл наслщшв;
- у рамках тдсистеми, що забезпечуе дно мехашзму управлшня, створення
блоку методичних розробок, яки розкривають мехашзм взаемоди суб'еклв лiзингу
та дозволяють оптимiзувaти реaлiзaцiю !хшх штересш.
Здшснення зазначених нaпрямiв створить необхщш передумови для
ефективно! реaлiзaцi! на основi ринкових принцишв господарювання основних
функцш мехашзму управлшня лiзингом. [9, ст. 12]
Результатившсть лiзингово! дiяльностi в значнш мiрi залежить вщ
зовшшнього середовища господарювання, що формуеться шд впливом
державного регулювання, прерогативою якого е створення сприятливого
правового поля. Тому удосконалення лiзингового законодавства повинно
здшснюватися в таких напрямах:
- розширення контингенту можливих учасниюв лiзингових операцш;
- розширення перелшу видiв майна, що можуть бути об’ектом лiзингу
(включення цёшсних майнових комплексно об'еклв штелектуально! власносл);
- розширення видiв лiзингу;
- надання учасникам лiзингу самостшносл у визначенш цши об'екта;
68
- усунення ув'язки термша договору з nepiogoM амортизаций
- спрощення процедури викупу об'екта лiзингу;
- створення умов, що стимулюють лiзингoвi операцп через здшснення
прискорено! амортизаций пoдаткoвi шльги й ш.
Одшею iз визначальних умов лiзингoвoгo договору е piвeнь i графж
здшснення лiзингoвих платeжiв. Обгрунтування лiзингoвoгo платежу в умовах
ринково! економйи повинно здшснюватися виходячи з необхщносл реашзацп
принцишв товарно-грошових вщносин мiж учасниками договору. Тому повинна
бути сформована цша лiзингoвoi послуги, основним елементом яко! е цша об'екта
лiзингу. [24, ст. 8]
3.2 Обгрунтування джерел ф1нансування оновлення основних фонив
Важливим джерелом вщтворення основних фондш аграрного виробництва е
використання частини прибутку шдприемств. В стабшьнш економщ, коли
оновлення (реноващя) засoбiв виробництва фшансувалося з амортизацшного
фонду, розширення виробництва вщбувалось за рахунок прибутку. Проте, в
нишшнк умовах, коли надходження в1д реашзацп продукцп
сшьськогосподарських товаровиробнишв внаслщок диспаритету цш не завжди
вщшкодовують виpoбничi витрати використання на техшчне переозброення
аграрного виробництва прибутшв сшьськогосподарських товаровиробнишв через
!х збитковшть i неплатоспроможшсть е досить проблематичним. За останш п’ять
рошв загальна сума прибутшв сшьськогосподарського шдприемств по
вщношенню до балансово! вартосл основних засoбiв виробництва не
перевищувала 1,2 %.
Сшд зазначити, що дослщжуване шдприемство, як i бшьшшть шдприемств
не вoлoдiе такими фшансовими ресурсами, як прибуток, а основоположним
кpитepiем залучення швестицш е прибутковшть виробництва. Тому розробку
69
MexaHi3Mie оновлення основних фонде ми пов’язуемо з позиковими джерелами,
до яких слщ вщнести довгостроковi кредити i кошти, що залучаються на умовах
лiзингу.
Обмежеш можливосл мають сшьськогосподарсьш товаровиробники
використовувати позичеш i залучеш фiнансовi ресурси, для вщтворення i
розширення техшчного потенщалу аграрного виробництва. Через нестачу
власних фшансових ресурав i маловiрогiднiсть достатшх !х надходжень
протягом року, шдприемство практично не може використовувати для техшчного
переоснащения високопроцентш баншвсьш кредити.
Найбшьш вагомим джерелом стимулювання оновлення техшчного
потенщалу аграрного виробництва в нишшнк умовах е фшансовий лiзинг. Вш
виступае джерелом фшансового забезпечення швестицшно! дiяльностi
сшьськогосподарських товаровиробнишв i е одним з найбшьш прогресивних
методiв оновлення !х матерiально-технiчноi бази, впровадження передово!
техшки та технологш.
Фшансовий лiзинг в агропромисловому комплекс е вигщною формою
дiяльностi для вшх учаснишв цього виду швестицш - i селянам, i
машинобудiвникам. Необтяжливий вш i для державного бюджету.
Фшансовий лiзинг дае можлившть заощаджувати кошти для швестування в
iншi бшьш ефективш види дiяльностi та/або придбавати техшку, варлсть яко!
перевищуе рiчнi фiнансовi можливосл.
Вщповщно до Порядку використання кошлв Державного бюджету
Укра!ни, що спрямовуються на придбання влчизняно! техшки i обладнання для
агропромислового комплексу на умовах фшансового лiзингу та заходи по
операщях фшансового лiзингу, затвердженого постановою Кабшету Мшютрш
Укра!ни вщ, 10.12.2003 № 1904 ^i змшами та доповненнями), у лiзинг може бути
передана техшка лльки влчизняного виробництва шсля проведення
лiзингоодержувачем (сшьськогосподарським шдприемством ушх форм власносл
70
та господарювання або шшим суб’ектом шдприемницько! дiяльностi
агропромислового комплексу) попередньо! оплати в розмiрi не менше 17% !!
вартосп (15% - попереднш лiзинговий плапж в рахунок частини вартосп
Предмета лiзингу, 7 % - попереднш лiзинговий плапж в частит винагороди
Лiзингодавцю за передачу Предмета лiзингу) !! вартосп та укладання
Лiзингоодержувачем договору страхування предмету лiзингу.
Ми пропонуемо для шдвищення ефективносп використання основних
фондв поступово замшити застаршу техшку на бшьш сучасну Трактор (YTO
NLX 1024) в юлькосй 2 одиниць, а також додатково придбати причепну техшку
Культиватор (Elvorti Polaris) та Жниварка (Claas Flex) по 2 одиниц кожно!.
Проведемо оцшку витрат на придбання машини Трактор (YTO NLX 1024)
варпстю 3090,0 тис. грн.
Так у перший рй витрати шдприемства складатимуться з :
71
1. Попереднього лiзингового платежу за користування технжою в частит
вщшкодування п вартосл (15% цши машини з ПДВ) - 460,35 тис. грн.
2. Винагороди лiзингодавцю за передану в лiзинг технжу (7% eig
невщшкодовано! вартосл) - 210,63 тис. грн.
З. Чергового лiзингового платежу та винагороди лiзингодавцю вщповщно
300,9 i 100,7 тис. грн. Разом за рж - 1072,6 тис. грн.
Загальш виплати за придбану машину дорiвнюватимуть 3401,33 тис. грн., а
з урахуванням шфляцп (6% рiчних) - 3605,41 тис. грн.;
У власносл шдприемства залишаеться машина первююю варлстю 3090,0
тис. грн., яка може працювати ще 5 ромв, або продана за залишковою цшою.
Для порiвняння якщо придбати дану технжу в кредит (кредитором виступае
АТ Приватбанк), при ставц 20% за користування кредитом на строк 5 ромв, при
30% аванс (на даний момент перший внесок позичальника повинен складати не
менше 30% вщ вартосл майна що придбаеться за кредитш кошти), при
щомшячному погашены кредиту рiвними частинами то витрати складатимуть
щомшячно 50,73 тис грн., що становить за рж 680,76 тис грн. При цьому за весь
перюд користування кредитом шдприемство сплатить 343 0,8 тис грн. iз яких
1270,54 тис грн. складатиме плата за користування кредитом.
Для розрахунку коефщента дисконтування при придбанш устаткування в
лiзинг використовуеться наступна формула:
К 2( (r, n ) =--- 1—
Д2 (1 +r )n (3.1)
Об'ективно 1снуючий процес шфляцп призводить до змши,
нее^валентносл одних i тих же грошових сум, вкладених, виплачуваних i
розподшяються по роках. У цьому зв'язку виникае необхщшсть дисконтування,
тобто приведення до порiвнянноi увазi в час грошових потошв i витрат. Для
72
дисконтування застосовуються основн1 алгоритми фшансово! математики [18].
Формула наведеного грошового потоку мае наступний вигляд:
Р=P = PV х K Д 2 (r,n),
(1 + r) (3.2)
де Р - розмiр щорiчних грошових виплат, тис.грн.,
PV - загальна сума доходiв (витрат, витрат), тис.грн.;
KД 2 (r,n) - коефщент дисконтування, що показуе, чому дорiвнюе одна
грошова одиниця з позицп поточного моменту, тобто п сучасна варлсть при
заданш процентною ставкою r i вщсутносл будь -яких надходжень за перюд n.
Приведения вс1.\ витрат до «сьогодшшшм» цшами, тобто до поточного
моменту, здшснюеться по вс1х роках i дае можлив1сть пор1вняти 1х суму з
первюно! величиною понесених витрат. В1дносно певний i конкретний рух
гот1вкових грошових кошт1в по роках за л1зинг i при його альтернатив1 - позику
та кушвлю, дозволяе дисконтувати 1х за нижчою ставкою в пор1внянн1 з1 ставкою
виплати боргу шдприемства. У захщнш практиц прийнято використовувати
ставку кредиту шсля виплати податку на прибуток, так як реальний рух гот1вки
здшснюеться шсля сплати податку. Догов1рн1 зобов'язання припускають
попередш фiнансовi розрахунки i вщносну точшсть, визначешсть в рус1 гот1вки.
Стушнь ризику значно нижче, i дисконтуючий множник KД1 знижуеться. Чим
ризиковашше рух грошового потоку, тим вище значення множнишв, що
дисконтуються. В1дпов1дно до цього для дисконтування приймаеться ставка у
розм1р1 16%, а не первинна 20%.
r' = 20% x (1 - ПП), (3.3)
73
r ' = 0,2 X (1 - 0,21) = 0,16
Коефщент дисконтування визначаеться за формулою:
К (r' ,n) =----- 1----
Д 2 (1 + r' )п (3.4)
Отже, ми приходимо до висновку, що найбшьш оптимальною формою
фшансування оновлення основних фондав у рослинництш е лiзинг, осюльки вш е
менш витратною формою фшансування, що шдтверджуеться розрахунками
поданими в таблищ 3.1.
Слщ врахувати те, що частково витрати на оплату лiзингових платежiв
можна компенсувати за рахунок реалiзащi застаршо! техшки на суму 64 тис грн.
Строк лiзингу в1д 3 до 7 рокпв. Червовшть сплати лiзингових платежiв
становить шсяць, квартал або ппсть мюящв. Перший плапж наступае залежно вщ
черговосл сплати лiзингових платежiв з дати шдписання тристороннього акту
приймання-передачЁ За користування лiзинговою техшкою Лiзингоодержувач
сплачуе 7 % и невщшкодовано! вартосл.
Таблиця 3.1
График сплати лiзингових платежiв
Черговкть Дата внесения Сума Сума щор1чно! Всього л1зингових
платеж1в платежу вщшкодуваня винагороди платеж1в за
частини л1зингодавцю за користування техшкою,
вартосп передану в л1зинг що шдлягають сплат (з
техшки, грн. техшку з урахуванням ПДВ), грн.
иевiдшкодоваиоi
вартостр грн.
Аванс 15% Очень 2024 0 0 0
1 Серпень 2024 260,26 90,19 350,45
2 Очень 2025 260,26 80,27 340,53
3 Серпень 2025 260,26 70,35 330,61
4 Очень 2026 260,26 60,44 320,70
5 Серпень 2026 260,26 50,52 310,78
74
6 Очень 2027 260,26 40,60 300,86
7 Серпень 2027 260,26 30,68 290,94
8 Очень 2028 260,26 20,76 290,02
9 Серпень 2028 260,26 10,84 280,10
10 Очень 2029 260,31 9,2 270,23
Разом за 5 рок1в 2620,65 500,57 3130,22
Всього л1зингових платеж1в з 3090,00 500,57 3590,57
урахуванням попередньо!
оплати
На ocHoei запропонованих вище 3axogie по техшчному переозброенню
виробництва продукцп рослинництва проведемо економiчне обгрунтування
доцшьносН реагазацп визначених нами заходiв. Треба врахувати, що
комплексний шдхщ до здшснення мехашзованих польових робгг надае ряд
суттевих технолопчних переваг, окры визначених нами в таблищ 3.3 економп
палива в розрахунку на 1 га мехашзованих робгг.
Крiм того в таблищ 3.2 зазначалося, що за рахунок використання
комплексних агрега^в Культиватор (Elvorti Polaris) та Жниварка (Claas Flex), що
дозволяють одночасно виконувати ва операцп по шдготовщ грунту шд поав
можна скоротити обсяг мехашзованих польових робгт на 8,8% тобто на 660 га.
Для обгрунтування техшчних переваг запропоновано! техшки необхщно
здшснити порiвняння експлуатацшних характеристик ново! техшки.
Таблиця 3.2
Порiвняльна експлуатацшна характеристика техшки
Показники Значення показниюв
1снуюча Проектна
Необхщна ильюсть машин 5 2
Потужшсть к.с 60 150
Тяговий клас кн 14 22
Продуктившсть по оранщ, га/ год 0,73 1,6
Продуктившсть по передпос1вному обробкку, га/ год 2,4 6
Нормативний р1чний обсяг роб1т, ум ет га 1072 2350
Витрати палива на 1 га / кг 15,94 14,95
Р1чн1 витрати палива, кг 85438,4 70265
Вартють палива, тис грн 4271,9 3632,5
75
Перюдичшсть проведедення техшчного обслуговування, год 500 1000
юльюсть ТО на рн< 2 1
Варткть 1 ТО, грн 1200 4000
загальш витрати на ТО, грн 12000 8000
Порiвнявши техшчш та експлуатацшш характеристики техшки можна
одразу звернути увагу на те, що проект запровадження у виробницпи нових
тракторiв мае вини експлуатацшш характеристики, що досягаються за рахунок
значно! нотужноси та кращо! конструктивно! надшностг В щлому експлуатащя 2
тракторiв (YTO NLX 1024) обходитиметься шдприемству дешевше шж
експлуатащя 5 тракторiв ЮМЗ-6. Так за рн< експлуатацп можна досягти економп
палива на рiвнi 15173 кг, що в перерахунку на грошовий екывалент складатиме
економпо в сумi 758,65 тис.грн.
Крiм того використання бшьш продуктивно! техшки дозволяе виконати
однаковий обсяг робгт iз використанням меншо! юлькост! машин 2 замшть 5.
вщповщно для забезпечення виконання програми мехашзованих робгт нам
необхщно залучати на 3 особи менше механiзаторiв, що дасть додаткову
економпо фонду заробгтно! плати.
Таким чином можна розрахувати економпо рiчного фонду заробгтно! плати
за рахунок впровадження нового обладнання. При цьому слщ враховувати, що
шдприемству економiя фонду заробгтно! плати досягаеться не тшьки за рахунок
скорочення чисельност механiзаторiв, а й чисельност обслуговуючого персоналу
на 3 особи.
За шнуючою системою розщнка за 1 га робгт для механiзаторiв, що
виконуоть роботи 2 розряду становить 160,6 грн. При цьому передбачаеться
виплата премп за перевиконання норм виробгтку ( оскшьки коефщент змшност!
бшьше 1) в розмiрi 20%
Витрати на оплату пращ механiзаторiв iз вщрахуваннями по фонду
заробгтно! плати дорiвнюе:
76
2 oci6*160,6rpH/ra*1072 га*1,2 *1,37 = 146276 0,0 грн
Сумарш витрати на обслуговуючий персонал (noMi4HUKu, причипщики)
дорiвнюe 60% вщ оплати пращ тракторислв = 73138 0,0 грн.
Таким чином сумарш витрати на оплату пращ пращвниюв задiяних у
мехашзованих польових роботах складае 219414 0,0 грн.
Розрахуемо суму витрат на оплату пращ пращвниюв задiяних у
мехашзованих польових роботах шсля впровадження ново! техшки:
Безумовно, що впровадження ново! техшки передбачае бшьшо! квалiфiкащi
пращвнишв при цьому при оплаи !хньо! пращ ми будемо застосовувати розщнки
за 1 га робгг 3 розряду для механiзаторiв, що становитимуть 17 0,3 грн. При цьому
також передбачаеться виплата премп за перевиконання норм вироблку, осюльки
по плану в розмiрi 20%
Витрати на оплату пращ механiзаторiв iз вщрахуваннями по фонду
зароблно! плати дорiвнюе:
2оюб*17,3грн/га*2350 га *1,2*1,37 = 133673 0,0 грн
Сумарш витрати на обслуговуючий персонал (помiчники, причшщики)
дорiвнюе 60% вщ, оплати пращ тракторислв = 668370,0 грн.
Отже сумарш витрати на оплату пращ пращвниюв задiяних у
мехашзованих польових роботах шсля впровадження ново! техшки складатиме
2005100,0 грн.
Таким чином рiчний економiчний ефект вщ впровадження нового
обладнання за рахунок економп чисельносл персоналу та шдвищення його
продуктивносл пращ дорiвнюе:
77
2005100,0 грн -2194140,0 грн = -189040,0 грн
Отже ми за визначених умов можемо надати ощнку eKOHOMi4Hrn
доцльност впровадження запропонованого варiанту вдосконалення основних
фон/цв рослинництва.
Таблиця 3.3
Загальний економiчного ефекту в1д впровадження ново! техшки
Показники Значення показниив Економ1я (-)
1снуюча Проектна
Вартють палива, тис грн 726226,0 597252,5 128973,9
загальш витрати на ТО, грн 12000 8000 4000
Витрати на оплату пращ, грн 2194140 2005100 189040
амортизащя, грн 19600 76200 -56600
Загальна економ1я витрат , грн 2951966 2686552,5 265413,9
Загальна економ1я за перюд експлуатацп ,
тис грн 2650,4
На основi проведеного розрахунку нами визначено, що загальний
економiчний ефект в1д впровадження ново! техшки становить за 10 рокчв !!
експлуатацп 2654,0 тис грн.. При цьому найбшьший вплив на економiчний
результат впровадження мае економiя витрат палива 128,9 тис грн. на рж.
Враховуючи те, що в перспективi щни на паливо будуть зростати, то така
економiя може бути , ще бшьш суттевою.
Сумарш витрати по впровадженню у виробництво ново! техшки становлять
3090,00 тис грн, сума витрат по лiзингових платежах становить 500,57 тис грн.
Таким чином сумарний лiзинговий плалж становитиме 3590,57 тис грн..
Перюд окупносл швестицш = 3590,57 тис грн. / 394,57 тис грн. =9,1 роки
Враховуючи суму накопичено! амортизацп шдприемство окупить вкладеш
в нову техшку кошти за 4,6 роки, що вщповщае нормi прибутку на рiвнi 21,7%.
Дослщжуване шдприемство, як i бшьшють шдприемств не володiе такими
78
фшансовими ресурсами, як прибуток, а основоположним KpumepieM залучення
швестицш е прибутковють виробництва. Тому розробку механiзмiв оновлення
основних фондов ми пов’язуемо з позиковими джерелами, до яких слщ вщнести
довгостpоковi кредити i кошти, що залучаються на умовах лiзингу.
Обмежеш можливосл мають сшьськогосподарсьш товаровиробники
використовувати позичеш i залучеш фiнансовi ресурси, для вщтворення i
розширення техшчного потенщалу аграрного виробництва. Через нестачу
власних фшансових ресурав i маловipогiднiсть достатшх !х надходжень
протягом року, шдприемство практично не може використовувати для техшчного
переоснащення високопроцентш баншвсьш кредити.
Найбшьш вагомим джерелом стимулювання оновлення техшчного
потенщалу аграрного виробництва в нишшнк умовах е фшансовий лiзинг. Вш
виступае джерелом фшансового забезпечення швестицшно! дiяльностi
сшьськогосподарських товаровиробнишв i е одним з найбшьш прогресивних
методiв оновлення !х матеpiально-технiчноi бази, впровадження передово!
техшки та технологш.
Поpiвнявши техшчш та експлуатацшш характеристики техшки можна
одразу звернути увагу на те, що проект запровадження у виробнищш нових
тpактоpiв мае вини експлуатацшш характеристики, що досягаються за рахунок
значно! потужносл та кращо! конструктивно! надшносл.
В щлому експлуатащя 2 тpактоpiв (YTO NLX 1024) обходитиметься
шдприемству дешевше шж експлуатащя 5 тpактоpiв ЮМЗ-6. Так за рп<
експлуатацп можна досягти економп палива на piвнi 15173 кг, що в перерахунку
на грошовий е^валент складатиме економпо в сумi 128970 грн.
Розглянемо економiчну ефектившсть використання лiзингу безпосередньо
на пpикладi шдприемства ФГ «Айр1с»
Таблиця 3.4
Економiчна ефектившсть використання лiзингу
79
(тис.грн.)
Показники Попереднш перюд Зштшй перюд Абсолютне Вщносне
вщхилення (+,-) вщхилення
(%)
Додатковий 0 64,0 64,0 100
goxogi eig
реалiзацii
застаршо! техшки
BapmicTb палива, 726,2 597,3 129,0 17,8
тис грн
загальш витрати 12,0 8,0 4,0 33,3
на ТО, грн
Витрати на оплату 219,4 200,5 18,9 8,6
пращ, грн
амортизащя, грн 19,6 77,6 -58,0 -296,0
Загальна економiя 977,2 883,4 93,9 9,6
витрат , грн
80
ВИСНОВКИ
У зв'язку з появою негативних явищ у нацюнальнш економщ та масовим
неповерненням кредитив, банками була переглянута кредитна полпика в
результат! чого шдвищилися вимоги до п оргашзацп та здшснення. Однак це
суттево звузило коло кшентури i для виходу i3 нинппньо! ситуацп з
кредитуванням: банки почали застосовувати лiзинговi схеми, як ti, що мають
понижений стушнь ризику.
Структури, що прямо защкавлеш в його поширенш намагаються звернути
увагу державних оргашв на проблеми його впровадження. Але, на жаль це не
зняло багатьох проблем. Потребують термшового виршення такт питання як:
- вщсутшсть Державно! програми розвитку лiзингу;
- недосконалють укра!нського законодавства;
- вщсутшсть належно! юлькоси висококвалiфiкованих спещалютш, що
обслуговували б цей ринок;
- подолання психолопчного аспекту лiзингу, пов'язаного з тим, що багато
господарниюв неадекватно сприймають суть лiзингових операцш.
На думку спещалютш, для прискорення поширення лiзингу та фшансового
забезпечення його програм повинен бути створений Нацюнальний фонд сприяння
розвитку лiзингу.
Значно б вплинуло на розвиток лiзингу в Укра!ш високояюсне програмне
забезпечення. Це дало б змогу створити базу даних лiзингодавцiв та потенцшних
лiзингоотримувачiв для швидшого !х партнерського пошуку та укладання угод.
Саме зараз позитивш риси лiзингу найбшьш дiездатнi. Орендарю випдно
користуватися устаткуванням, не набуваючи його у власшсть, а одержуючи на
час за визначену плату. Випдно i банку, тому що дороге устаткування можна не
раз здати в оренду й у такий споаб дютати прибуток в1д надходження орендних
платежiв, який у декшька разiв перевищуе цшу устаткування, заплачену банком.
81
Ефектившсть використання орендованного обладнання зростае. Висока
рентабельшсть лiзингу i наявшсть адекватно! нормативно! бази можу сприяти
форсуванню темшв розвитку ще! операщ!. При дефщий внутршшх
кашталовкладень такий шлях е виходом i3 положення, що створилося.
До прюритетних напрямшв використання лiзингу в Укра!ш можна
вщнести:
1. Високотехнололчш наукоемш галузк лггако- i машинобудування,
порошкова металурля, керамша, електрозварювальне виробництво;
енергозберiгаючi технологи, нафтогазовий комплекс, агропромисловий комплекс.
2. Видобувш i металургшш галуз^ кольоровi метали, уран, вуллля, сталь i
прокат.
3. Виробництво товару народного споживання.
4. Незавершене виробництво.
5. Дрiбний бiзнес та ш.
Велим перспективи щодо подолання проблем вщсутносл швестицшних
кошлв мае мiжнародний лiзинг. У вщповщносл з правилами МВФ, зобов'язання
продавця, що випливають з лiзингово! угоди, не включаються в обсяг зовшшньо!
заборгованосл держави.
Досвщ кра!н з розвиненою ринковою економшою засмдчус дедалi
зростаючий вплив лiзингу на процес вщтворення основних фондв i вщкривае
широкий доступ користувачам до передово! техшки i технологш. По-перше,
лiзинг дае змогу отримати додатковi швестицп мд шоземних партнерiв у виглядi
машин i обладнання. По-друге, до лiзингових операцш залучаються значш кошти
баншв, страхових компанш, акцюнерних товариств та шших фшансових установ,
що перебувають безпосередньо в Укра!ш. По-трете, приваблившть лiзингу для
сшьськогосподарських шдприемств пояснюеться тими потенцшними
можливостями, ям закладеш в лiзинговiй формi шдприемницько! дiяльностi.
Якщо, наприклад, сшьськогосподарсьш товаровиробники вщчувають гостру
82
потребу в технц i не мають достатшх коптв для !! придбання, вони можуть
отримати техшку шляхом лiзингу, причому на бшьш вилдних умовах, шж за
договором купiвлi - продажу. Для порiвняння: якщо шдприемство закуповуе
техшку за рахунок власних коптв i довгострокових баншвських кредиттв, то
фшансуе це з фонду розвитку, який формуеться за рахунок прибутку шсля його
оподаткування у встановленому законодавством порядку; кр1м того, сплачуе
податок на додану варлсть iз купiвлi - продажу. Зовам шший мехашзм
фшансування виробничих швестицш при укладанш лiзингового контракту.
Лiзинговi платежу що сплачуються лiзингоодержувачем, вщносяться на
собiвартiсть його продукцп чи послуг, а шсля повно! сплати лiзингового майна
шдприемство, як правило, стае його власником. У цьому випадку кошти, що
витрачаються на лiзинговi платежу формуються з прибутку шдприемства до його
оподаткування. Лiзинг вилдний i держав^ оскшьки заборговашсть шдприемств
шоземним лiзингодавцям не зараховуеться до загально! финансово!
заборгованосл краiн-iмпортерiв, на чи!й територп перебувають
лiзингоодержувачi. З господарсько! точки зору, лiзинг слугуе засобом реалiзацii
продукцп, розвитку виробництва, впровадження науково-техшчного прогресу,
створення нових робочих мшць, тому держава защкавлена у шдтримщ i
розширенш лiзингових операцш. Отже, лiзинг можна розглядати як одну з
найпривабливших i найперспектившших форм швестування, здатну значно
пожвавити процес оновлення матерiально-техшчно! бази сшьськогосподарських
товаровиробнишв та входження економши Укра!ни у структуру свлового ринку.
Причиною широкого розповсюдження лiзингу е ряд його переваг у порiвняннi з
шшими формами швестування. Основними з них е:
1) швестування у формi майна на вщмшу вщ грошового кредиту знижуе
ризик неповернення кошлв, так як за лiзингодавцем збершаються права власносл
на передане майно;
2) лiзинг передбачае 100-в1дсоткове кредитування i не вимагае
83
негайного початку платежiв, що дозволяе без pi3Koro фшансового напруження
оновлювати виробничi фонди, придбавати коштовне майно;
3) часто шдприемству легше отримати майно по лiзингу, шж позику на
його кушвлю, оскшьки лiзингове майно виступае в якосл застави;
4) лiзингова угода бшьш гнучка, шж позика, оскшьки надае можлившть
обом сторонам виробити зручну схему виплат. За взаемною домовлешстю сторш
лiзинговi платежi можуть здшснюватися шсля отримання виручки в1д реашзацл
товарiв, вироблених на взятому в кредит устаткуваннЁ Ставки платежiв можуть
бути фйсованими i плаваючими;
5) для лiзингоодержувача зменшуеться ризик морального i фiзичного
старшня майна, так як майно не купуеться у власшсть, а береться в тимчасове
користування. При лiзингових вщносинах лiзингоодержувач мае справу з
прискореною амортизащею майна;
6) лiзингове майно не враховуеться у лiзингоодержувача на баланс^ що
не збшьшуе його активи i звшьняе в1д сплати податку на це майно;
7) лiзинговi платежi вщносяться на витрати виробництва (собiвартiсть)
лiзингоодержувача i вщповщжно знижують оподаткований прибуток;
8) виробник отримуе додатковi можливосл збуту продукцп, оскшьки
обмежене фшансування швестицш часто не дозволяе шдприемствам своечасно
оновлювати технололчну систему.
Разом з тим лiзингу властивий ряд негативних сторш. Зокрема, на
лiзингодавця покладаеться ризик морального старшня устаткування (особливо,
якщо договiр лiзингу укладаеться не на повний строк його амортизацп), а для
лiзингоодержувача варлсть лiзингу виявляеться бшьш високою, шж цша купiвлi
устаткування. Ще одним недолйом фшансового лiзингу е те, що у випадку
виходу з ладу устаткування, платежi вщбуваються у встановлеш строки
незалежно в1д стану устаткування. З використанням лiзингу ефектившсть
орендованого устаткування зростае. Висока рентабельшсть лiзингу та наявшсть
84
чпко! нормативно! бази можуть сприяти форсуванню темшв розвитку ше!
операщ!. При дефщий внутршшх кашталовкладень такий шлях е виходом i3
створено! ситуащ!.
Лiзинг на ФГ «Айр!с» застосували вперше у 2021 рощ. Це була оренда
трактора кол!сного, Свалки та культиватора на умовах лiзингу, що зменшила
витрати паливо-мастильних матерiалiв та запасн! частини, а також покращила
обробггок землi та прискорила процес обробггку площ. Проаналiзувавши
фшансовий стан приватного шдприемства за три останш перюди, керiвництво
прийняло рипеиия про продовження використання лiзингу на шдприемствЁ
Кредиторська заборговашсть хоч i збшьшилась у звггному иерюда, але показник
доходу також збшьшився. Це говорить про те, що використання лiзингу добре
впливае на фiнансовi результати i це дшсно випдно для шдприемства ФГ
«Айрю» Маючи показники за три останш перюди можна «прогнозувати, що
показник доходу з використанням лiзингу на шдприемств! буде збшьшуватися й
надалЁ На даний час дох!д на приватному шдприемств! ФГ «Айр!с» становить
21779 тис.грн.
Використання .шзишу на шдприемств! також впливае на р!вень
рентабельност! виробництва, а саме л!зингове майно не враховуеться на баланс!,
що звшьняе в!д сплати податку на це майно, та л!зингов! платеж! вщносяться на
витрати виробництва, що веде до зниження оподаткованого прибутку. Тому
можна сказати, що використання л!зингу е економ!чно ефективно для приватного
п!дприемства ФГ «Айр!с».
Таким чином, розглянут! переваги ! недол!ки л!зингових операц!й дають
можлив!сть зробити висновки, що позитивних момент!в, притаманних л!зингов!,
набагато б!льше, ! при державн!й п!дтримц!, хоча б на пер!од становлення,
л!зинговий б!знес стане ще б!льш привабливим.
На наш погляд, в умовах економ!чно! кризи в Укра!н!, коли практично
зупинилося ф!нансування кап!таловкладень в оновлення основних, засоб!в у
85
зв'язку з недостатшстю прибутку шдприемств i значним зменшенням
виробництва, цей метод фшансування швестицш е найбшьш доцшьним i може
сприяти збереженню лшвщноси бшьшосй шдприемств Украши.
Фшансовий лзинг в агропромисловому комплекс е виидною формою
дальносл для всх учасникчв цього виду швестицш - i сшьськогосподарським
товаровиробникам, i машинобудавникам. Необтяжливий вш i для державного
бюджету.
Для сшьськогосподарських товаровиробнишв фшансовий лiзииг дае
можливклъ заощаджувати кошти для швестування в iiinii бшьш ефективш види
дальносл та/або придбавати технику варттсть яко! перевищуе рiчнi фiнаисовi
можливосл.
Переваги финансового лзингу в агропромисловому комплекс! полягають в
доцшьносл i випдноеп встх його учасникв, а саме: сшьськогосподарських
товаровиробнишв, машинобудавнишв i державного бюджету. Так,
сшьськогосподарським товаровиробникам вилдний фшансовий лзинг, тому що
завдяки йому вони заощаджують кошти для швестування в iiiini види дальносл, а
також мають можливклъ придбавати техшку, варлсть яко! перевищуе р!чш фiнаисовi
можливосл. Машинобудвникам фшансовий лзинг сприяе нарощуванню обсягв
виробництва. А для державного бюджету фшансовий лтзинт характеризуеться
збшьшенням надходжень до бюджету проти видаткчв, що обумовлюеться
збшьшенням податкових надходжень вш машинобущвних и!дприемств.
86
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Цившьний кодекс Украши: Закон Украши eig 16.01.2003 № 435 -IV.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text.
2. Податковий кодекс Украши: Закон Украши eig 02.12.2010 № 2755 -
VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.
3. Закон Украши «Про фшансовий лiзинг» eig 04.02.2021 № 1201-IX.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text .
4. Барабаш А. Особливосл правого регулювання лiзингу в сферi
господарювання / А. Барабаш // Право Украши. - 2019. - №5. - ст. 57-61.
5. Борисенко А. Активизация инвестиционной деятельности и
совершенствование кредитного механизма на региональном продовольственном
рынке // Международный сельскохозяйственный журнал. - 2021. - № 6. - ст. 18-20.
6. Блок Р.В., Гончаренко В.В. Зшовчук В.В. „Сшьськогосподарсьш
обслуговуючi кооперативи” практичний пошбник 2019.- ст.315.
7. Гребенюк Н.О. Розвиток баншвського швестицшного кредитування в
умовах Украши [Електронний ресурс] / Н.О. Гребенюк. - Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gшn/VUABS/texts/2019 l/26.3.05.pdf.
8. Данилова Л.1. Лiзинг як фактор швестицшного розвитку // Фшанси
Украши. - 2018. - №11.
9. Демьяненко М.Я. Фшанси сшьськогосподарських шдприемств.-К.:
1нститут аграрно! економши УААН, 2018 ст.228-231.
10. 1ванець I.B. Аграрна реформа: здобутки та недошки / I. В. 1ванець //
Формування ринкових вщносин: Зб. наук. праць. - Вип. 12(43) / К., 2019. - С. 118
120.
11. 1ванець I.B. Удосконалення кредитування сшьськогосподарських
товаровиробнишв / I. В. 1ванець // Ринок цшних паперiв Украши. - К., 2017. -
№ 1 - 2. - С. 29-32.
87
12. 1ванець 1.В. Кредитне забезпечення агропромислового комплексу:
Hoei шдходи та проблеми / I. В. 1ванець // Формування ринкових вщносин: Зб.
наук. праць. - Вип. 1(56) / К., 2018. - С. 82-88.
13. 1ванець I.B. Сучасний стан страхування сшьського господарства:
проблеми та перспективи / I. В. 1ванець // Фшанси, обшк, аудит: Зб. наук. праць.
К. КНЕУ.- 2018. - Вип. 11.1. - С. 36-45.
14. 1ванець I.B. Фшансова дiагностика сшьськогосподарських
товаровиробнишв / I. В. Ьанець // Агросвгг. - 2020. - № 6. - С. 40-52.
15. [ванець ГВ. Сучасний стан та оцшка кредитування сшьського
господарства Украши / I. В. ^анець // Ефективна економша. - 2021. - № 12. -
Режим доступу до журналу: http://www/economy.nayka.com.ua -
16. [ванепь ГВ. Удосконалення методiв ощнювання платоспроможносл
агрошдприемств / I. В. ^анець // Актуальш проблеми економйи (Тhomson
Reuters, Sci Verse Scopus, Index Copernicus,EBSCOhost). - 2020. - № 5(119). - С.
272-283.
17. ^анепь ГВ. Споживче кредитування населення в Украпп / I. В.
^анепь // Вчеш записки / К.: Ун-т еконошки та права «Крок», - 2019. - Вип. 10.
[ш.. - (Сер. Економша)]. - С. 113-121.
18. Система баншвського менеджменту / Головко А.Т., Грушко В.Г,
Денисенко М.П., ^анепь ГВ. та ш.; [навч. пошб.]. - К.: ^кос, 2018.
19. ^анець ГВ. Нацюнальний банк Украши: основш функцп, грошово-
кредитна поллика, регулювання банкпвськоУ дiяльностi / Любунь О.С., Любунь
В.С., ^анепь ГВ. [навч. пошб.]. - К.: Центр навчально! ллератури, 2019.
20. Любунь О.С.Нащональний банк Украши: основш функпп, грошово-
кредитна полггика, регулювання баншвсько! дiяльностi / Адамик Б.П., ^анепь
ГВ. [навч. пошб., 2-ге вид. перероб. i доп.]. - К.: Ушверситет еконошки та права
«Крок», 2018.
88
21. 1ванець 1.В. Кредитне забезпечення сшьськогосподарського
виробництва / I. В. 1ванець // Наука i oceima «2004»: Матерiали VII М1жнар. наук.-
практ. конф. 1—25 лютого 2004. Том.16. Економша АПК. - Дншропетровськ:.
Наука i освгга, 2018. С.23-25.
22. 1ванець I.B. Державна шдтримка сшьськогосподарських
товаровиробиикив / I. В. [ванець // Прюритети нацюнального екoнoмiчнoгo
розвитку Украши в контекст влобалгзашйиих викликтв: стан, проблеми,
перспективи: Мaтерiaл. наук.-практ. конф. 28 травня 2008. - К.: Кшв. ун-т ринк.
вщносин, 2018. - С. 69 -73.
23. ванець I.B. Державна шдтримка сшьського господарства в умовах
свгговоТ екoнoмiчнoi кризи / I. В. ванець // Фшансова система Украши:
становлення та розвиток: Мaтерiaл. наук.-практ. конф. - Острог: Видавництво
Нацюнального ушверситету «Острозька aкaдемiя», 2020. - С. 32-34.
24. ванець ГВ. Трансформащя сшьськогосподарських шдприемств в
умовах ринку / I. В. ванець // Екoнoмiчнi шдсумки 2021 року: досягнення та
перспективи: Зб. мат-в мiжнaр. наук.-практ. конф. / Наукове об’еднання
«Economics». - НО «Economics», 2021. - С.14-17.
25. Калитка Г.Б. Лiзинг: реалп, проблеми, перспективи // Фшанси
Украши.- №2.-ст.43.
26. Медведков С.Ю. “Лизинг в экономике США // “США: политика,
экономика, еология”.- 2019.- № 5, ст. 101.
27. Ольховская Р.Г. Метод расчета платежей по лизингу, обеспечивающий
безубыточность деятельности лизингодателя / Р.Г. Ольховская - М.: Лизинг
ревю, 2019. - 250 с.
28. Прилуцький Л.С. Допомога в розрахунку лiзингoвих плaтежiв / Л.С.
Прилуцький // Лiзинг кур'ер, 2019. - № 6 (6). - С. 24.
29. Пашчник Т.Ю. Лiзинг - як альтернатива оздоровлення економши
[Електронний ресурс] / Т.Ю. Пасшиик, А.Р. Бшоконь. - Режим доступу:
89
http://intkonf.org/pasichnik- -bilokon-ar-ursakiy-yua-lizing-yak-altemativa.
30. Поддерьопн А.М. Фшанси шдприемств шдручник-К.: КНЕУ, 2018,
ст.232.
31. Путшкова О. Л. Лiзинг - один i3 eKOHOMi4Hux MexaHi3Mie розвитку
сшьського подарства / О. Л. Путшкова, М. О. Спицина Вшник Алтайського
державного уверситета. - 2020. - № 1(27). - ст. 68-71.
32. Усенко Я.Б. ВщмшносН лiзингу в1д оренди. Класифйащя лiзингових
операцш // Державний шформацшний бюллетень про приватизащю. -2019. - №2.
33. Черевко Г.В., Калитка Г.Б. Лiзинг: реали, проблеми, перспективи //
Фшанси краши. - 2019. - №2, ст. 40-46.
34. Черваньов Д. М. Менеджмент шновацшно-швестицшного розвитку
шдприемств краши / Д. М. Черваньов, Л. I. Нейкова. - К. : T-во «Знания», КОО,
2019. - ст. 514.
35. Яикав М. Д. Органiзацiйно-економiчнi мехашзми розвитку i
функцюнування ШК Украши / М.Д. Яншв - Львiв: Коопосвгга, 2021.
36. Яковенко I. Основш напрями розвитку лiзингу в Украв ii // Вшник
НБУ.- 2020.- № 2 - ст.30.
Д о д а т о к А 90
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Наказом № 1-НК/2023
від «29» березня 2023р.
Директор ТОВ «ФК«ІНВЕСТ КРЕДИТ
ГРУП»____________________Бідна О.І.
ПРИМІРНИЙ ДОГОВІР
ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ
м. Київ «__» __________ 20__ р.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ»ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП»,
(скорочено ТОВ «ФК «ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП»), місцезнаходження: _____________________ , (надалі іменується
"Лізингодавець") в особі
(вказати назву, адресу та реквізити сторони)
___________________________________________________________________________, що діє на підставі
(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)
_______________________________________________________________________, з однієї сторони, та
(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)
________________________________________________, (надалі іменується "Лізингоодержувач") в особі
(вказати прізвище, ім’я по батькові фізичної особи, її адресу або найменування, місцезнаходження юридичної особи)
__________________________________________________________________________, що діє на підставі
(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)
___________________________________________________________________________, з іншої сторони,
(вказати: статуту, довіреності, положення тощо), разом надалі іменуються як «Сторони», уклали цей Договір
фінансового лізингу №____ від __.__.20__ року (надалі – "Договір") про наступне.
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
В межах цього Договору нижчезазначені терміни мають наступне значення:
 Транспортний Засіб – об’єкт лізингу - самохідний Транспортний засіб або Транспортні засоби (в залежності
від того, яка кількість Транспортних Засобів надається в лізинг згідно Договору). Кожен з Транспортних Засобів, що
передаватиметься Лізингоодержувачу, описується в Лізинговому Протоколі (Додаток №1 до Договору), а
безпосередньо при передачі - в Акті Приймання – Передачі (Додаток №2 до Договору). Використання терміну
«Транспортний Засіб» у цьому Лізинговому договорі застосовується окремо до кожного Транспортного Засобу,
описаного в Акті Приймання – Передачі.
 Лізинговий Платіж – грошова сума, яка сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця. Лізингові
Платежі складаються з Першого Лізингового Платежу та Чергових Лізингових Платежів.
 Перший Лізинговий Платіж – винагорода, яка сплачується Лізингоодержувачем після підписання цього
Договору, але до передачі Транспортного Засобу Лізингоодержувачу. Розмір, склад та строк сплати Першого
Лізингового Платежу зазначаються в Лізинговому Протоколі.
 Черговий Лізинговий Платіж – винагорода, яка сплачується Лізингоодержувачем за володіння та
користування переданим йому Транспортним Засобом. Розмір, склад та строки сплати Чергових Лізингових Платежів,
зазначені в Лізинговому Протоколі.
 Лізинговий протокол - Додаток до Договору - підписаний Сторонами документ, в якому зазначається:
A) склад та вартість майна (Транспортних Засобів), яке передається Лізингодавцем Лізингоодержувачу;
B) строки сплати, розмір, черговість, склад та порядок розрахунку Чергових Лізингових Платежів;
C) строк сплати, склад та розмір Першого Лізингового Платежу;
D) максимальний загальний пробіг, порядок розрахунку компенсації Лізингоодержувачем пробігу, що
перевищує Максимальний загальний пробіг;
E) інші умови, на які є посилання в Лізинговому договорі.
Кількість Лізингових протоколів не обмежується. Всі Лізингові протоколи є невід’ємною частиною Договору.
Лізингові протоколи складаються на кожну партію Транспортних засобів, що замовляються.
Акт Приймання – Передачі – Додаток №2 до цього Договору - підписаний Сторонами документ, що свідчить
про передачу Лізингодавцем Транспортного Засобу у володіння та користування Лізингоодержувачу. В Акті
Приймання – Передачі зазначаються покази одометра, спідометра (лічильника пробігу) Транспортного Засобу,
91
державний номер Транспортного засобу, а також інша інформація щодо Транспортного Засобу, необхідна за цим
Договором.
 Прийняття Транспортного Засобу – вступ Лізингоодержувачем в користування доставленого Транспортного
Засобу після того, як Лізингоодержувач зробив його огляд та підписав Акт Приймання - Передачі;
 Юридичні витрати - плата, пов'язана з поверненням чи вилученням Транспортного Засобу з володіння іншої
особи, включаючи будь-які органи державної влади.
 Максимальний загальний пробіг - кількість кілометрів, як визначено в Лізинговому Протоколі, яку
Лізингоодержувачу дозволено проїхати без додаткових платежів протягом Строку Договору.
 Шкода - будь-яке пошкодження, погіршення чи повна втрата Транспортного Засобу або будь-яке тілесне
пошкодження чи загибель третьої особи, заподіяна в результаті дій Лізингоодержувача;
 Технічна документація – документація, яка надається Лізингоодержувачу разом з Транспортним Засобом та
містить інформацію про його параметри, характеристики, споживчі якості, періодичність та обсяги технічного
обслуговування (в тому числі Звичайного).
 Строк Лізингу – термін користування Лізингоодержувачем Транспортним Засобом, зазначений в Лізинговому
Протоколі.
 Строк Договору - час, впродовж якого існують господарські зобов'язання Сторін. Закінчення строку дії
Договору або його дострокове розірвання не звільняє Сторін від обов’язку виконати зобов’язання, що виникли за час
дії Договору і відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору.
 ТЗ – об’єкт лізингу - самохідний Транспортний засіб або Транспортні засоби (в залежності від того, яка
кількість Транспортних Засобів надається в лізинг згідно Договору). Кожен з Транспортних Засобів, що
передаватиметься Лізингоодержувачу, описується в Лізинговому Протоколі (Додаток №1 до Договору), а
безпосередньо при передачі - в Акті Приймання – Передачі (Додаток №2 до Договору). Використання терміну
«Транспортний Засіб» у цьому Лізинговому договорі застосовується окремо до кожного Транспортного Засобу,
описаного в Акті Приймання – Передачі.
1. ПРЕДМЕТ ЦЬОГО ДОГОВОРУ
1.1. Лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування Транспортний
засіб (далі-ТЗ), а Лізингоодержувач зобов’язується прийняти ТЗ та сплачувати лізингові платежі на умовах цього
Договору.
1.2. Лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав ТЗ та продавця (постачальника) ТЗ, зазначеного в
цьому Договорі. Лізингоодержувач може самостійно звертатися до продавця (постачальника) з вимогами щодо якості,
комплектності, справності ТЗ, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків тощо.
1.3. Склад та вартість, ознаки, параметри та комплектність ТЗ вказується в Лізинговому Протоколі.
2. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ
2.1. Строк дії Договору починається з дати його підписання Сторонами і діє до остаточного виконання
Сторонами обов’язків, визначених цим Договором.
2.2. Строк користування Лізингоодержувачем ТЗ (строк лізингу) починається з дати підписання Сторонами
Акту Приймання-Передачі ТЗ, а завершується після підписання або Акту повернення ТЗ за Договором, або Акту звірки
взаєморозрахунків та переходу права власності на ТЗ (цей строк не може бути менше одного року).
2.3. ТЗ є власністю Лізингодавця протягом усього строку дії цього Договору. В разі переходу права власності
на ТЗ від Лізингодавця до Лізингоодержувача згідно умов цього Договору, ТЗ по закінченню строку лізингу
Лізингоодержувачем не повертається.
3. РЕЄСТРАЦІЯ ТРАСНПОРТНОГО ЗАСОБУ.
УМОВИ ТА СТРОК ПОСТАВКИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ.
3.1. Лізингодавець реєструє ТЗ на своє ім’я, як того вимагає законодавство України.
3.2. ТЗ вважається взятим Лізингоодержувачем у фінансовий лізинг від Лізингодавця на умовах цього Договору
з дати підписання Акту Приймання – Передачі (Додатку №2 до Лізингового Договору) Лізингоодержувачем та
Лізингодавцем. Датою передачі ТЗ вважається дата, зазначена в Акті Приймання – Передачі.
3.3. Лізингодавець передає Лізингоодержувачу ТЗ у відповідності до цього Договору вдень підписання Акту
Приймання – Передачі (Додатку №2 до Лізингового Договору), але не раніше дати фактичного отримання ТЗ у
продавця (постачальника) ТЗ.
3.4. Лізингодавець надає Лізингоодержувачу всі необхідні реєстраційні документи, згідно з якими
Лізингоодержувач отримає можливість законно експлуатувати ТЗ.
3.5. Лізингодавець залишає в себе один комплект ключів від ТЗ та зберігає його протягом всього строку дії
цього Договору.
3.6. Необґрунтована (тобто та, яка не пов’язана з технічним станом ТЗ, його комплектацією і взагалі з будь-
якими зауваженнями чи побажаннями Лізингоодержувача щодо стану ТЗ чи можливістю використання ТЗ за
призначенням) відмова Лізингоодержувача отримати готовий до передачі йому ТЗ не звільняє Лізингоодержувача від
92
здійснення Лізингових(ого) та інших платежів, що підлягають сплаті за період простою, коли ТЗ залишався не
отриманим Лізингоодержувачем.
4. СТРАХУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ.
УМОВИ ТА СТРОКИ СТРАХУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ.
4.1. Сторони домовились, що Лізингоодержувач не пізніше ніж ___ (_______) календарних дні з моменту
укладання цього Договору зобов’язаний застрахувати ТЗ (повне КАСКО) на його повну вартість на користь
Лізингодавця на весь період дії лізингового договору та надати Лізингоодержувачу копію договору страхування та
документи, які підтверджують сплату страхового платежу.
4.1. У випадку, якщо строк дії лізингового договору перевищує строк дії договору страхування,
Лізингоодержувач зобов’язаний, не пізніше дня, наступного за датою закінчення дії договору страхування, укласти
новий договір страхування, та надати Лізингодавцю копію укладеного договору страхування та документи, які
підтверджують сплату страхового платежу.
4.2. При настанні страхового випадку Лізингоодержувач зобов’язаний негайно повідомити Лізингодавця про
події та обставини виникнення страхового випадку.
4.3. При настанні страхового випадку Лізингодавець має переважне право задоволення своїх вимог із суми
страхового відшкодування.
4.4. Лізингодавець має право відмовитись від укладання договору страхування ТЗ (повне КАСКО) на його
повну вартість на свою користь.
4.5. Штраф за неповідомлення про настання страхового випадку становить __________________.
5. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛІЗИНГОДАВЦЯ ТА ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧА
5.1. Лізингодавець має право:
 відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених цим Договором або законом;
 вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та Договором
випадках;
 вимагати від Лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та Договору.
5.2. Лізингодавець зобов'язаний:
 у передбачені Договором строки надати Лізингоодержувачу ТЗ у стані, що відповідає його призначенню
та умовам Договору;
 відповідно до умов Договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання ТЗ;
 відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення ТЗ, на його утримання або усунення
недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або Договором;
 прийняти ТЗ в разі дострокового розірвання Договору лізингу або в разі закінчення строку
користування предметом лізингу.
5.3. Лізингодавець може мати інші права та обов'язки відповідно до умов Договору та законодавства України.
5.4. Лізингоодержувач має право:
 обирати ТЗ та продавця або встановити специфікацію ТЗ і доручити вибір лізингодавцю;
 відмовитися від прийняття ТЗ, який не відповідає його призначенню та/або умовам Договору,
специфікаціям;
 вимагати розірвання Договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та Договором
лізингу випадках;
 вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням
умов Договору лізингу.
5.5. Лізингоодержувач зобов'язаний:
 прийняти ТЗ та користуватися ним відповідно до його призначення та умов Договору;
 відповідно до умов Договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання
ТЗ, підтримувати його у справному стані;
 своєчасно сплачувати лізингові платежі;
 надавати лізингодавцеві доступ до ТЗ і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його
використання та утримання;
 письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця ТЗ, про всі випадки виявлення
несправностей ТЗ, його поломок або збоїв у роботі;
 письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного
технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані ТЗ, -
негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи
фактів, якщо інше не встановлено договором;
93
 у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в
інших випадках дострокового повернення ТЗ - повернути ТЗ у стані, в якому його було прийнято у володіння, з
урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
5.6. Лізингоодержувач може мати інші права та обов'язки відповідно до умов Договору лізингу та
законодавства України.
6. ЦІНА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
6.1. Загальна вартість ТЗ за цим Договором становить: ____________ (______________________)
(вказати вартість в гривні прописом)
гривні __ копійок, що за офіційним курсом __________________ на день підписання Договору складає
(вказати назву банку)
_________________________ (___________________________________________) доларів США __ центів.
(вказати суму в Доларах США прописом)
В т.ч. ПДВ ________________ або без ПДВ.
(вказати суму ПДВ)
6.2. Лізингові платежі.
6.2.1. Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцеві:
(a) Чергові Лізингові та будь-які інші платежі, належні за цим Лізинговим Договором, мають бути сплаченими
протягом ________ робочих днів із дня пред’явлення (виставлення) Лізингодавцем відповідних рахунків згідно з
Графіком платежів, зазначеним в Лізинговому Протоколі. Термін лізингу ТЗ, на який нараховується Черговий Платіж,
становить один місяць.
(b) Будь-які інші платежі, належні за цим Лізинговим Договором, мають бути сплаченими протягом
_____________ робочих днів із дня виставлення Лізингодавцем відповідних рахунків.
6. 2. Лізингоодержувач відшкодовує витрати Лізингодавця, якщо:
(a) Лізингодавець сплачує будь-який штраф, пов'язаний із ТЗ, що накладено за вини Лізингоодержувача,
юридичні витрати;
(b) Лізингодавць змушений відновлювати після отримання Лізингоодержувачем ТЗ втрачені або вкрадені
документи на ТЗ.
Усі відшкодування таких витрат Лізингодавця повинні бути підтверджені документально та включатимуть
безпосередні витрати Лізингодавця. Термін відшкодування _____ робочих дні з дати пред’явлення вимоги.
6.3. Лізингоодержувач сплачує також витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням та ремонтом ТЗ (крім
Звичайного технічного обслуговування, гарантійного та страхового ремонту). В разі, якщо такі витрати не будуть
оплачені безпосередньо після надання відповідних послуг, вони приєднуються до Чергового Лізингового Платежу.
6.3. Сторони домовились, що достатньою та належною підставою для сплати рахунків за цим Договором є
надсилання відповідних рахунків на електрону адресу або телефон Лізингоодержувача, що зазначені у цьому Договорі.
6.4. У разі підвищення курсу долара США до гривні, визначеного НБУ з моменту укладення цього Договору до
остаточного розрахунку, несплачена сума за ТЗ підлягає корегуванню пропорційно зміні курсу на дату здійснення
чергового платежу.
7. УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
7.1. На Строк дії цього Договору виключне право власності на ТЗ зберігає Лізингодавець. Лізингоодержувач не
може продавати його або іншим чином розпоряджатися ним, використовувати його як заставу для будь-яких
зобов'язань, створювати або припускати виникнення будь-яких правових підстав для закладу ТЗ за будь-які борги.
Забороняється надавати документи та ключі від ТЗ для користування та/або володіння третім особам. ТЗ може бути
наданий/переданий Лізингоодержувачем у суборенду третім особам лише при наявності письмового дозволу
Лізингодавця.
7.2. Лізингоодержувач зобов'язаний:
7.2.1. Користуватися ТЗ відповідно до його призначення з обережністю, неухильно дотримуватись документації
по експлуатації ТЗ, уберігати ТЗ від будь-яких пошкоджень, втрат, включаючи крадіжки, та жодним чином не
завдавати матеріальної шкоди ТЗ.
7.2.2. Завжди використовувати протикрадіжні пристрої, що були надані або встановлені водночас або після
доставки ТЗ.
7.2.3. Забезпечити зберігання ТЗ за місцем проживання або фактичного перебування.
7.2.4. Створювати належні умови для зберігання ТЗ, що виключають його псування, знищення. У нічний час,
тобто з 22 години вечора до 6 ранку залишати ТЗ виключно у місцях, що призначені для їх паркування, збереження та,
які знаходяться під охороною та/або в будівлі гаражу, що має сигналізацію та/або замикається. При залишенні
транспортного засобу у вказаних місцях залишати активованою (ввімкненою) сигналізацію на ТЗ. У разі залишення ТЗ
у будівлі гаражу залишати активованою сигналізацію вказаної будівлі та замикати її.
7.2.5. Здійснювати раціональну експлуатацію та використання предмету застави, не припускаючи погіршення
стану та/або зменшення його вартості понад норми звичайного зносу;
7.2.6. Утримувати ТЗ у належному робочому стані та регулярно здійснювати технічні огляди;
94
7.2.7. Здійснювати за власні кошти поточний ремонт та відновлювальні роботи таким чином, щоб не зменшити
його вартість;
7.2.8. Своєчасно здійснювати заходи з технічного огляду ТЗ відповідними державними установами та органами;
7.2.9. Належним чином зберігати всі отримані разом з ТЗ документи на нього. Запобігати їх пошкодженню,
знищенню та/або втраті та/або ж залишенню в ТЗ тощо.
7.2.10. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати відносно ТЗ всі обов’язкові збори і платежі;
7.3. Лізінгоодержувач не має права здійснювати продаж, міну, дарування, передачу у користування, здачу в
оренду, передачу як внесок (частки) у майно юридичної особи і т.п., а також змінювати місцезнаходження та
знаходження ТЗ без попередньої письмової згоди Лізінгодавця.
7.4. За вимогою Лізингодавця негайно повернути всі отримані разом з ТЗ документи на нього та необхідні засоби
для належного управління та користуванням ТЗ.
7.5. З дати прийому ТЗ Лізингоодержувач відмовляється від будь-яких прямих та непрямих претензій до
Лізингодавця з приводу якості ТЗ.
7.6. До припинення цього Договору ТЗ не може вивозитись чи будь-яким іншим чином переміщуватись за
межі території України. Лізингоодержувач має право експлуатувати ТЗ по всій території України, окрім окупованої
території, зокрема території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також у зоні проведення АТО,
експлуатація ТЗ в яких здійснюється після погодження з Лізингодавцем.
7.7. Порядок переміщення та експлуатація ТЗ на тимчасово окупованої території України, зокрема території
Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визначаються за заявкою Лізингоодержувача на виїзд на дану
територію.
7.8. Порядок переміщення та експлуатація ТЗ у зоні проведення АТО, зокрема на територіях населених
пунктів перелік яких затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р
визначаються за заявкою Лізингоодержувача на виїзд в зону проведення АТО.
7.9. Лізингодавець має право:
7.9.1. Перевіряти по документам і фактично наявність, стан і умови зберігання та користування ТЗ;
7.9.2. Вимагати від Лізингоодержувача вживання заходів, необхідних для збереження ТЗ, в тому числі
документи та необхідні засоби для належного управління та користуванням ТЗ;
7.9.3. Вимагати від будь-якої особи припинення посягань на об’єкт лізингу;
7.9.4. Протягом дії даного Договору Лізингоодержувач зобов’язаний надавати Лізингодавцю можливість
здійснювати фактичний контроль за наявністю, станом зберігання та використання предмета лізингу, в тому числі
надавати безперешкодний доступ уповноваженим представникам Лізінгодавця до предмету лізингу з метою реалізації
ними своїх прав, передбачених даним договором.
7.9.5. У випадках, передбачених даним договором, вимагати дострокового виконання забезпечених Договором
вимог та зобов’язань;
7.9.6. Здійснити переоцінку вартості предмета Договору із залученням незалежного оцінювача.
7.9.7. У разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору Лізинодавець має право заборонити
Лізингоодержувачу користування ТЗ та змінити місцезнаходження ТЗ. Місцезнаходження ТЗ у цьому випадку
обирається без обов’язкового погодження з Лізингоодержувачем. Усі витрати Лізингодавця пов’язані з зберіганням
предмету лізингу , несе Лізингоодержувач.
7.10. Лізинодавець вправі вимагати дострокового виконання забезпеченого за цим Договором зобов’язання, а у
разі його невиконання звернути стягнення на предмет лізингу, якщо:
7.10.1. Лізингоодержувач порушив умови даного договору;
7.10.2. Лізингоодержувач не допускає Лізингодавця та/або представників Лізингодавця до перевірки предмету
лізингу;
7.10.3. У разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору;
7.11. Лізингодовець має право здійснювати контроль за дотриманням Лізингоодержувачем умов цього Договору:
8. КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ УМОВ ЛІЗИНГОВОГО ДОГОВОРУ
8.1. Лізингоодержувач під час отримання ТЗ здійснює контроль комплектації, перевіряє та свідчить, що
предмет лізингу перебуває в належному технічному стані, прихованих дефектів, недоліків, немає, є придатним для
використання за призначенням.
8.2.Лізингоодержувач засвідчує факт контрольного огляду ТЗ до підписання цього договору. На момент огляду
будь-яких недоліків, які перешкоджали б його використанню та експлуатацією за призначенням, не виявлено.
8.3. Лізингоодержувач заявляє, що самостійно провів контрольне обстеження та як наслідок цього не має
будь-яких претензій до Лізингодавця з приводу якісних технічних характеристик,комплектності, справності об’єкту
лізингу.
8.4. Лізингодавець проводить самостійний контроль та/або визначає виключне право здійснення контролю за
виконанням та проведенням перевірки умов дотримання цього Договору довіреним особам.
9.ПОВЕРНЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
95
9.1. Лізингоодержувач зобов’язаний повернути ТЗ Лізингодавцю не пізніше дати, зазначеної в Акті
Приймання – Передачі, якщо Сторони не домовляться про інше. В разі прострочки зазначеної дати, Лізингоодержувач
сплатить на користь Лізингодавця неустойку в розмірі:
F= MP * (N+1),
де F – сума неустойки, MP – останній Черговий Лізинговий Платіж, N – кількість повних місяців прострочки.
9.2. Лізингоодержувач зобов’язаний повернути ТЗ, документи на ТЗ, ключі від ТЗ та необхідні засоби для
належного управління та користуванням ТЗ Лізингодавцю у випадку розірвання Лізингового договору чи дострокового
його припинення.
Строк повернення – в день підписання або ___ робочі дні з дня отримання поштою договору про розірвання (або
припинення) Договору та акту прийому-передачі транспортного засобу. За порушення цього строку Лізингоодержувач,
крім сплати неустойки, що визначена п.9.1. Договору, зобов’язується сплатити на користь Лізингодавця також:
9.2.1. штраф в розмірі Чергового Лізингового Платежу, який він Лізингоодержувач мав би сплатити в разі
користування ТЗ;
9.2.2. відшкодування збитків що зазнав Лізингодавець за час затримки повернення йому Транспортного Засобу.
9.3. Лізингоодержувач зобов'язаний повернути ТЗ Лізингодавцеві в стані, з урахуванням звичайного зносу, за
адресою, вказаною Лізингодавцем, крім випадків, коли відбулася крадіжка або знищення ТЗ. Стан ТЗ визначається
спеціалістами Лізингодавця або продавця (постачальника).
9.4. У разі дострокового припинення Договору та повернення ТЗ, Лізингоодержувач згідно з письмовою
вимогою Лізингодавця сплачує останньому:
- вартість ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень ТЗ, за винятком Звичайного Зносу;
- вартість заміни відсутніх складових ТЗ (у тому числі запасного колеса та інструментів).
10. ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ
10.1. У разі переходу права власності на ТЗ від Лізингодавця до інших осіб, права та обов’язки Лізингодавця за
цим Договором переходять до нового власника ТЗ.
10.2. Сторони дійшли до згоди про те, що на протязі ___ (__________) робочих днів з дня закінчення строку
лізингу передбаченого Договором, при обов’язкових умовах сплати та Лізингоодержувачем в повному обсязі
заборгованості за лізинговими платежами, сплати можливих штрафних санкцій та відшкодування збитків, та при
обов’язковій відсутності відмови Лізингодавця від Договору відповідно до умов цього Договору, Лізингодавець
зобов’язаний підписати Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на ТЗ. Право власності на ТЗ
переходить від Лізингодавця до Лізингоодержувача в момент підписання Сторонами Акту звірки взаєморозрахунків та
переходу права власності на ТЗ.
11. ПРИПИНЕННЯ ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ
11.1. Загальні положення припинення Договору.
11.2. Договір припиняє дію у випадку неналежного виконання Сторонами своїх зобов’язань.
11.3. Датою припинення Договору є дата повернення ТЗ, що знаходився в користуванні Лізингоодержувача.
11.4. Одностороння відмова Сторони від виконання своїх зобов'язань за цим Договором не допускається, крім
випадків, що визначені цим Договором.
11.5. Повернення ТЗ не звільняє Лізингоодержувача від сплати грошового боргу, а також від відповідальності за
порушення умов Договору, що мало місце в період його дії.
11.6. Дострокове припинення.
11.6.1. Лізингоодержувач залишає за собою право припинити лізинг ТЗ, якщо ТЗ буде повністю втрачено
внаслідок зіткнення або крадіжки i відновна вартість ТЗ буде сплачена Лізингодавцеві страховою компанією. У такому
випадку Лізингоодержувач на вимогу Лізингодавця сплачує останньому суму в розмірі одного Чергового Лізингового
Платежу за втрачений ТЗ. Дата припинення лізингу – дата, зазначена у листі Лізингоодержувача, що міститиме його
рішення про припинення лізингу відповідного ТЗ.
11.6.2. У разі розірвання Договору або певних Лізингових протоколів за ініціативою Лізингоодержувача (по
причинам, що не залежать від Лізингодавця) він повинен погасити заборгованість з Лізингових платежів, якщо така
має місце, повернути ТЗ та сплатити штраф за дострокове припинення Договору (або Лізингового протоколу) у розмірі
трьох Чергових лізингових платежів за всіма підписаними Лізинговими протоколами, що мають бути розірвані.
11.7. Розірвання Договору на вимогу Лізингодавця
11.7.1. Лізинговий Договір підлягає розірванню на вимогу Лізингодавця в разі:
11.7.1.1. Якщо Лізингоодержувач не виконує будь-якої з умов даного Договору та якщо таке невиконання не
буде виправлене протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення, відповідної претензії/вимоги
Лізингодавця.
11.7.1.2. Якщо Лізингодавець не отримав від Лізингоодержувача протягом 30 календарних днів Черговий
Лізинговий платіж згідно до Лізингового Протоколу. При цьому Сторони домовились, що в такому випадку це
розцінюється як свідома відмова Лізингоодержувача від Договору з настанням обов’язку сплатити Лізингодавцю
96
штрафу за дострокове припинення Договору у розмірі __________ Чергових лізингових платежів неустойки та
компенсації збитків що зазнав Лізінгодавець за всіма підписаними Лізинговими протоколами.
11.7.1.3. Якщо протягом 30 календарних днів Лізингодавець не отримав від Лізингоодержувача Черговий
Лізинговий платіж згідно до Лізингового Протоколу. При цьому Сторони домовились, що в такому випадку зазначене
розцінюється як свідоме невиконання та відмова Лізингоодержувача від Договору з настанням обов’язку у термін до
__ (________) календарних днів сплатити Лізингодавцю штраф за дострокове припинення Договору у розмірі ______
Чергових лізингових платежів разом із визначеними неустойками та компенсацією збитків, що зазнав Лізінгодавець
за всіма підписаними Лізинговими протоколами.
12. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ
12.1. Сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов’язання або невиконання своїх
зобов’язань за цим Договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили
(форс-мажорних обставин). До таких обставин належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха,
дія чи бездіяльність органів влади та/або управління України чи інших країн, які безпосередньо впливають на
виконання Сторонами їх обов’язків за цим Договором.
12.2. Сторони зобов’язані письмово, не пізніше __ (_________) діб з моменту настання форс-мажорних обставин
непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному
виконанню цього Договору. Підтвердженням настання форс-мажорних обставин є виключно офіційне підтвердження
таких обставин.
12.3. Якщо форс-мажорні обставини, вказані в пункті 12.1. ,продовжують діяти протягом 30 (тридцяти) днів з
часу їх виникнення, то Сторони проводять переговори, щоб обговорити заходи, яких слід вжити. У випадку, якщо на
протязі наступних 10 (десяти) днів Сторони не зможуть домовитися, то Лізингодавець може прийняти рішення про
вилучення ТЗ з лізингу, а Лізингоодержувач зобов’язаний повернути ТЗ Лізингодавцю на протязі __ (______________)
днів з моменту прийняття такого рішення, при цьому усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі
поверненню не підлягають.
13. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
13.1. За порушення умов цього Договору винна Сторона відшкодовує спричинені збитки в порядку,
передбаченому чинним законодавством України.
13.2. Стягнення будь-якою із Сторін пені не звільняє винну Сторону від виконання зобов’язання в повному
об’ємі.
13.3. За порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів, передбачених цим Договором та/або
чинним законодавством України – сплачує пеню в розмірі 2%, від заборгованості за платежами за кожен день
несвоєчасної сплати.
14. ІНШІ УМОВИ
14.1. Всі витрати, пов’язані з експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом ТЗ несе
Лізингоодержувач.
14.2. У випадку реорганізації однієї із Сторін, права і обов’язки за цим Договором переходять до
правонаступника реорганізованої Сторони.
14.3. Усі спори або розбіжності, що виникають між Сторонами за цим Договором, або в зв'язку з ним
вирішуються шляхом переговорів між Сторонами.
14.4. У випадку неможливості вирішення спорів, шляхом переговорів, спори підлягають розгляданню в
порядку згідно чинного законодавства України.
14.5. Цей Договір складений українською мовою, на 9-ти сторінках у 2-х примірниках, кожний з яких має
однакову юридичну силу.
15. УМОВИ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ
15.1. Будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються цього Договору та Сторін Договору, є
конфіденційними і не можуть передаватися третім особам, крім випадків, коли цього вимагають норми чинного
законодавства, або у випадках з метою захисту своїх інтересів, у тому числі але не обмежуючись у випадку звернення
до суду та/або у випадку відступлення права вимоги за цим Договором та/або коли відповідна інформація може бути
розголошена професійним радникам Сторін, які визначаються Сторонами для здійснення операцій за цим Договором.
Такі професійні радники повинні перебувати із Стороною у трудових відносинах або надавати інформаційно-
консультаційні послуги відповідно до укладених цивільно-правових договорів.
15.2. Зобов’язання Сторін, викладені в п. 7.1. Договору, діють протягом трьох років після виконання Сторонами цього
Договору.
15.3. Підписанням цього Договору представники Сторін, які підписують цей Договір від імені Сторін (надалі –
Представники Сторін), надають згоду та дозвіл на обробку своїх персональних даних для забезпечення відносин,
пов’язаних зі здійсненням статутної та господарської діяльності Сторін відповідно до їх Статуту та їх локальних
документів, включення їх до бази персональних даних Сторін, та поширення їх для виконання умов цього Договору та
отримання від Сторін будь-якої інформації, в тому числі щодо цього Договору. Представники Сторін, як фізичні особи,
97
набувають права суб’єкта персональних даних згідно Закону України «Про захист персональних даних». Підписанням
цього Договору Представники Сторін підтверджують, що їх повідомлено як про включення їх персональних даних до
відповідної бази персональних даних Сторін, так і про мету збору цих даних та права, які вони набувають як суб’єкти
персональних даних, визначені Законом України «Про захист персональних даних», а також те, що вони, для виконання
умов цього Договору, надають право відповідним Сторонам, без подальшого окремого повідомлення Представників
Сторін, самостійно визначати порядок використання та поширення своїх персональних даних, а також порядок доступу
до своїх персональних даних третім особам. Зазначена згода є безвідкличною та не обмежена строком дії.
16. ДОДАТКИ ДО ЦЬОГО ДОГОВОРУ
16.1 .Цей Лізинговий договір має такі додатки:
a) Додаток №1 - форма Лізингового протоколу;
b) Додаток №2 – Акт Приймання – Передачі ТЗ за Договором.
16.2. Підписанням цього Договору, Лізингоодержувач підтверджує та :
- надає згоду на обробку, зберігання та використання інформації про нього у зв’язку із укладенням та
виконанням цього Договору на підставі ст. 8 ЗУ «Про захист персональних даних»;
- із інформацією, передбаченою у ст. 11 ЗУ «про захист прав споживачів» ознайомлений. Інформація,
надана Лізингодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує
правильне розуміння Лізингодавцем суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
17. ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Підтвердження, що Лізингоотримувач належним чином ознайомлений з нормами ч. 2 статті 12 Закону України
«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Правилами про порядок надання
послуг фінансового лізингу ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ
«ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП» ____________________________________________________________________.
(Лізингоотримувач)
Ми, Сторони, підтверджуємо, що даний договір відповідає нашим дійсним намірам і не носить характеру
фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідності зі справжньою нашою волею, без будь-якого
застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин,
договір укладається нами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, ми однаково
розуміємо значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків,
що створюються даним договором, а також свідчимо, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать наші
особисті підписи на договорі.
Сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей
відносно умов даного договору, всі подальші зміни та доповнення вносяться за згодою сторін на підставі додаткових
угод, договорів, що мають бути викладені в письмовій формі.
18. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН.
Лізингодавець Лізингоодержувач
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ______________________________
«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ"ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП» (найменування,)
(скорочено ТОВ «ФК «ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП») __________________________________
місцезнаходження: 04116, м. Київ , (місцезнаходження, адреса)
вулиця Старокиївська ,будинок 10Г, офіс 173 __________________________________
код за ЄДРПОУ 38320537 (реквізити,)
р/р№ 2650200221825 у ПАТ КБ «ГЛОБУС»,
МФО 380526
р/р № 26500417 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851 _____________(_______________)
Директор М.П.
_______________________ О.І.Бідна .
М.П.
98
ДОДАТОК № 1
ЛІЗИНГОВИЙ ПРОТОКОЛ ДО
Договору фінансового лізингу №__ ВІД «__» _______ 20__ РОКУ
м. Київ «__» __________ 20__ р.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ»ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП», (скорочено ТОВ
«ФК «ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП»), місцезнаходження: _____________________ _, (надалі іменується "Лізингодавець") в особі
___________________________________________________________________________, що діє на підставі
(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)
_______________________________________________________________________, з однієї сторони, та
(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)
________________________________________________, (надалі іменується "Лізингоодержувач") в особі
(вказати прізвище, ім’я по батькові фізичної особи, її адресу або найменування, місцезнаходження юридичної особи)
__________________________________________________________________________, що діє на підставі
(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)
___________________________________________________________________________, з іншої сторони,
(вказати: статуту, довіреності, положення тощо), разом надалі іменуються як «Сторони», уклали цей Лізинговий протокол
(надалі – «Протокол») до Договору фінансового лізингу №____ від __.__.20__ року про наведене нижче:
1. ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ
1.1.
Марка, модель, модифікація Вартість одного ТЗ з ПДВ, Колір, Кількість Дата поставки
Транспортного Засобу дол. США код
ТЗ
* - вартість транспортного засобу для Акту приймання-передачі коригується по формулі:
Втз` = Втз + (Пф-Пгр)/n, де
Втз` - вартість транспортного засобу для Акту прийому-передачі
Втз- вартість ТЗ відповідно до п.6.1 даного договору
Пф- розмір 1-го платежу фактично сплачений
Пгр – розмір 1-го платежу відповідно до графіку платежів п.5.
n – кількість ТЗ
1.2 Транспортний засіб за цим Протоколом передається Лізингоодержувачу за місцезнаходженням Продавця (постачальника):
2. СТРОК ЛІЗИНГУ
Строк лізингу Транспортного засобу становить _____ календарних місяців з дня підписання Акту Приймання- Передачі. Датою
повернення Транспортного засобу є дата, що зазначена в акті приймання-передачі.
3. МАКСИМАЛЬНИЙ ЗАГАЛЬНИЙ ПРОБІГ ТА ПЛАТЕЖІ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯ ПРОБІГУ
3.1 максимальний загальний пробіг транспортного засобу на час дії цієї угоди встановлюється 60000 (шістдесят тисяч)
кілометрів, незалежно від кілометрів, пройдених в окремий рік чи місяць. у випадку, якщо ця угода розірвана раніше, загальний
пробіг необхідно обчислювати щомісячно, і тому максимальний загальний пробіг повинен становити 3300 кілометрів на місяць.
3.2 компенсація за перевищення транспортним засобом норми пробігу становить 1 (одну) гривню за кожний кілометр, що
перевищує максимальний загальний пробіг.
4. ДОДАТКОВІ УМОВИ СТРАХУВАННЯ
4.1 Ліміт власної відповідальності Лізингоодержувача:
 При знищенні транспортного засобу – ______ відсотків від вартості ТЗ;
 Пошкодження всього або частин транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – ______ відсотків від
вартості ТЗ;
 Пошкодження всього або частин транспортного засобу внаслідок пожежі чи стихійних лих - ______ відсотків від вартості
ТЗ;
 При втраті транспортного засобу внаслідок крадіжки або угону – _______ відсотків від вартості ТЗ;
 лізингоодержувач несе відповідальність на повну вартість транспортного засобу, якщо пошкодження та/або знищення
та/або втрата транспортного засобу відбулося в наслідок:
- зміни конструкції Транспортного засібу або встановлення невідповідних деталей або обладнання, на яке немає дозволу
виробника та відповідних органів;
- використання технічно несправних ТЗ (згідно з Правилами дорожнього руху) крім випадків, коли Страхувальником буде
доведена неможливість виявлення несправності ТЗ власними силами або несправність ТЗ виникла раптово в процесі руху або
несправність ТЗ не має прямого відношення до заподіяних збитків;
- порушення правил пожежної безпеки, перевезення і зберігання вогненебезпечних, легкозаймистих і вибухонебезпечних
речовин та предметів;
- пошкодження електрообладнання ТЗ через коротке замикання, якщо воно не спричинило інші пошкодження ТЗ;
- гниття, корозії, руйнування, втрати властивостей матеріалів, використаних у ТЗ;
- експлуатаційного або природного зносу деталей, вузлів, агрегатів ТЗ чи його ДО, заводського браку, пошкоджень, що
виникли під час або в результаті некваліфікованого проведення ремонтних робіт;
99
- перевезення ТЗ будь-якими видами транспорту, крім випадків, коли таке перевезення викликане неможливістю руху ТЗ
своїм ходом через несправність і здійснюється спеціально обладнаним для цього евакуатором;
- використання ТЗ для навчання, участі ТЗ у спортивних змаганнях (гонках), у тому числі неофіційних (парі та інше),
здійснення будь-яких спеціальних програм випробувань ТЗ;
- керування ТЗ особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
- керування ТЗ особою, яка не має посвідчення водія відповідної категорії та/або документа, що дає право на керування ТЗ;
- непокори Страхувальника/Водія чи уповноваженої особи Страхувальника органам державної влади (в тому числі, втеча з
місця події, переслідування працівниками ДАЇ, відмова від проходження ол. коз – хімічного дослідження тощо, але в будь-якому
випадку лише тих, що відносяться до страхового випадку);
- перевищення припустимої маси вантажів (кількості пасажирів), що перевозились під час експлуатації ТЗ;
- пошкодження двигуна, внаслідок попадання в нього води ззовні (гідроудар);
- необережного використання вогню при курінні в салоні ТЗ;
- перевезення в салоні ТЗ тварин, яке призвело до страхового випадку або будь-якого пошкодження ТЗ;
- передачі ТЗ третім особам для виконання ремонтних робіт та технічного обслуговування, окрім випадків, коли ТЗ
передані на СТО за актом прийому передачі, оформленим належним чином та наданим Страховику в разі настання страхового
випадку;
- заволодіння ТЗ та/або набуття права власності на ТЗ шляхом обману, шахрайства, зловживанням довірою, тощо,
включаючи випадки неповернення ТЗ, що був переданий іншій особі, згідно з відповідним договором, довіреністю або іншим чином
в користування, на збереження, для ремонту, для продажу, в оренду, прокат, лізинг, чи з іншою метою.
- пошкодження (втрата) ТЗ в результаті залишення ключів/ключа в замку запалювання, залишення незамкнутого ТЗ, без
застосування ключів чи протиугінного засобу, окрім випадку, коли ТЗ залишено на авто мийці для проведення мийки та/або
чищення салону та за умови, що Страхувальником/Водієм не були залишені ключі запалення в салоні ТЗ;
- втрата ТЗ, що знаходиться (на момент випадку) в розшуку Національного Центрального Бюро Інтерполу в Україні..
- того, що в салоні було залишено свідоцтво про реєстрацію ТЗ , внаслідок чого ТЗ було втрачено (оформлення довіреності
тощо) та яке сприяло безперешкодному руху забезпеченого ТЗ.
4.2 Страхування водія та пасажира:
Лізингоодержувач за власний рахунок страхує водія та пасажирів транспортного засобу.
4.3 Ліміт відповідальності при страхуванні:
Лізингодавець за власний рахунок страхує транспортний засіб за повним пакетом каско. Страхова сума дорівнює вартості
транспортного засобу.
Лізингоодержувач страхує цивільну відповідальність за власний рахунок.
5 ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ ТА ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧ ДОМОВИЛИСЬ ПРО НАСТУПНИЙ ГРАФIК ЛIЗИНГОВИХ
ПЛАТЕЖIВ:
№ Платіж Дата платежу Складові лізингових платежів, дол. США, без ПДВ Разом Лізингові
п/ платежі
п Відшкодування вартості Комісія, що відшкодовує Сума платежу
об’єкту лізингу витрати Лізингодавця
по виконанню Угоди
(4+5)
1 2 3 4 5 6
0 Перший лізинговий платіж
1 Черговий лізинговий платіж
2 Черговий лізинговий платіж
3 Черговий лізинговий платіж
4 Черговий лізинговий платіж
5 Черговий лізинговий платіж
6 Черговий лізинговий платіж
7 Черговий лізинговий платіж
8 Черговий лізинговий платіж
9 Черговий лізинговий платіж
10 Черговий лізинговий платіж
11 Черговий лізинговий платіж
12 Черговий лізинговий платіж
13 Черговий лізинговий платіж
Загалом:
5.2. Лізингові платежі вказані в Доларах США на день підписання Протоколу.
Лізингоодержувач сплачує Лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українських гривнях, де розмір лізингових
платежів обчислюється за наступними формулами:
5.2.1 Розмір лізингового платежу та комісії, що відшкодовує витрати Лізингодавця по виконанню Угоди (колонка 4)
100
ЛП = П * K1, де
ЛП – сума лізингового платежу або комісії, що відшкодовує витрати Лізингодавця по виконанню Договору у відповідному місяці
П – лізинговий платіж або сума комісії, що відшкодовує витрати Лізингодавця по виконанню Договору у відповідному місяці згідно
Графіку лізингових платежів
К1 – курс долара США, що використовується для корегування платежів при виставленні рахунку.
Для розрахунку платежів згідно графіку Протоколу використовується офіційний курс долара США встановлений НБУ на дату, перед
днем виставлення рахунку, плюс 2%.
Якщо різниця між курсом продажу долара США на українському міжбанківському валютному ринку на дату перед днем
виставлення рахунку та курсом встановленим НБУ на ту ж дату, перевищує 2%, то використовується курс долара США
міжбанківського валютного ринку.
Міжбанківський валютний курс долара США визначається згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing:
http://www.udinform.com на дату перед днем встановлення рахунку, та розраховується як курс продажу долара США на момент
закриття торгів.
5.2.2 Відшкодування вартості об’єкту лізингу у відповідному місяці (колонка №4) сплачується відповідно Графіку платежів, тобто не
підлягає коригуванню.
6 ПЕРЕХІД ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ
6.1 Після закінчення Строку лізингу, Лізингодавець зобов’язаний продати, а Лізингоодержувач має право придбати Транспортний
засіб що є предметом цього Договору за залишковою вартістю, що становитиме одну гривню 00 копійок (з урахуванням ПДВ).
Згадана ціна коригується із застосуванням формули, що вказана у п.5.2.1., на дату переходу ТЗ у власність Лізингоодержувача.
7. ПЛАНОВЕ ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЗГІДНО ВИМОГ ВИРОБНИКА В
УМОВАХ ЕКСПЛУАТАЦЇЇ, ЗВИЧАЙНИХ ДЛЯ УКРАЇНИ
7.1 Лізингоодержувач несе усі витрати, пов'язані із звичайним технічним обслуговуванням Транспортного Засобу, як визначено в
інструкції по експлуатації.
7.2. Транспортні засоби мають проходити планове технічне обслуговування згідно із вищенаведеним розкладом. Лізингодавець не
несе відповідальності перед Лізингоодержувачем або третіми особами за будь-які наслідки невчасного проведення технічного
обслуговування, за виключенням випадків, коли Лізингоодержувач та Лізингодавець досягнули попередньої письмової згоди про
інше.
7.3. Максимальне допустиме перевищення фактичного пробігу між технічними обслуговуваннями над плановим пробігом згідно
вищенаведеного розкладу становить 500 кілометрів.
8. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН
Лізингодавець Лізингоодержувач
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ______________________________
«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ"ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП» (найменування,)
(скорочено ТОВ «ФК «ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП») __________________________________
місцезнаходження: 04116, м. Київ , (місцезнаходження, адреса)
вулиця Старокиївська ,будинок 10Г, офіс 173 __________________________________
код за ЄДРПОУ 38320537 (реквізити,)
р/р№ 2650200221825 у ПАТ КБ «ГЛОБУС»,
МФО 380526
р/р № 26500417 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851 _____________(_______________)
Директор М.П.
_______________________ О.І.Бідна .
М.П.
101
ДОДАТОК №2
до ДОГОВОРУ фінансового лізингу № __
від __ ________ 20__ року
АКТ ПРИЙМАННЯ-ПЕРЕДАЧІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
м. Київ «__» __________ 20__ р.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ»ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП»,
(скорочено ТОВ «ФК «ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП»), місцезнаходження: _____________________ _, (надалі іменується
"Лізингодавець") в особі
___________________________________________________________________________, що діє на підставі
(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)
_______________________________________________________________________, з однієї сторони, та
(вказати: статуту, довіреності, положення тощо)
________________________________________________, (надалі іменується "Лізингоодержувач") в особі
(вказати прізвище, ім’я по батькові фізичної особи, її адресу або найменування, місцезнаходження юридичної особи)
__________________________________________________________________________, що діє на підставі
(вказати посаду, прізвище, ім'я, по батькові)
___________________________________________________________________________, з іншої сторони, разом
надалі іменуються як «Сторони», уклали цей Акт приймання –передачі транспортного засобу про наступне:
1.Транспортний засіб Кількість __
/ марка та модель/
Додаткове обладнання: ____________.
Колір: _________
Додаткова комплектація: _________.
Номер кузова: ____________________
Державний номер: _______________
Рік випуску: _________
Вартість транспортного засобу: ______________________________________________________________________
(вказати вартість транспортного засобу в гривнях прописом)
Показники лічильника пробігу _____________ км.
Дата повернення Транспортного засобу – «___» ___________ 20__ року
Всього передано 1 транспортний засіб на загальну суму __________________________________________________
(вказати вартість транспортного засобу в гривнях прописом)
Лізингодавець Лізингоодержувач
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ______________________________
«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ"ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП» (найменування,)
(скорочено ТОВ «ФК «ІНВЕСТ КРЕДИТ ГРУП») __________________________________
місцезнаходження: 04116, м. Київ , (місцезнаходження, адреса)
вулиця Старокиївська ,будинок 10Г, офіс 173 __________________________________
код за ЄДРПОУ 38320537 (реквізити,)
р/р№ 2650200221825 у ПАТ КБ «ГЛОБУС»,
МФО 380526
р/р № 26500417 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851 _____________(_______________)
Директор М.П.
_______________________ О.І.Бідна .
М.П.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets