ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9327| Title: | Особливості фінансової діяльності комерційного банку в умовах кризи (на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси) |
| Authors: | Березіна, Олена Юріївна Погоріла, Анастасія Владиславівна |
| Keywords: | фінансова діяльність;фінансові ризики |
| Issue Date: | Dec-2022 |
| Abstract: | Предметом дослідження є результати діяльності універсального комерційного банку. Об’єктом дослідження є АТ КБ «ПриватБанк». Метою кваліфікаційної роботи магістра є розгляд економічного змісту, аналіз та визначення основних напрямків удосконалення управління фінансовою діяльністю комерційному банку. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: розкриття економічного змісту фінансової діяльності комерційного банку; врахування функцій комерційних банків; характеристика комерційних банків; аналіз прибутковості, ліквідності та фінансової стійкості базового комерційного банку; розгляд кредитної політики та оцінка первинного ризику комерційного банку та розгляд напрямків для вдосконалення управління фінансовою діяльністю комерційних банків. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо підвищення ефективності складових механізму управління прибутком АТ КБ «ПриватБанк» Одержані результати можуть бути використані АТ КБ «ПриватБанк» для покращення фінансової стійкості банку. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9327 |
| Appears in Collections: | 072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок (Фінанси і кредит) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРМ_Погоріла_2022.pdf Restricted Access | 1.13 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Спеціальність
072 – Фінанси, банківська справа
та страхування, освітня програма
«Фінанси і кредит»,
освітній ступінь «магістр»,
денна форма навчання,
2 курс, група ФКМ-21 .
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО
(тема роботи, великими літерами)
БАНКУ В УМОВАХ КРИЗИ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,
М.ЧЕРКАСИ)
Студентки Погорілої Анастасії Владиславівни
(підпис)
Науковий керівник к.е.н.професор Березіна О.Ю .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Робота допущена до захисту в ЕК
Завідувач кафедри фінансів
проф. Гончаренко І. Г. .
(вчене звання, прізвище та ініціали) (підпис)
Черкаси 2022р.
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
Освітній ступінь – магістр
Спеціальність 072 – Фінанси, банківська справа та страхування
освітня програма «Фінанси і кредит»
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри фінансів
________________ проф. Гончаренко І.Г.
«_____» ________________20 ___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Погоріла Анастасія Владиславівна
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Особливості фінансової діяльності комерційного банку в умовах
кризи (на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк», м. Черкаси)
Керівник роботи Березіна Олена Юріївна,к.е.н.,професор
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «____» __________ 20 ___ р. № ____
2. Строк подання студентом роботи «____» __________ 20 ___ р.
3.Вихідні дані до роботи: Закони України,нормативні матеріали Національного банку
України, література з питань оцінювання та управління фінансовою стійкістю
комерційних банків,статистичні матеріали Національного банку України,первинні
документи та фінансова звітність АТ КБ «ПриватБанк»,дані зібрані під час
переддипломної практики.
4. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити) ___
розкриття економічного змісту фінансової діяльності комерційного банку; врахування
функцій комерційних банків; характеристика комерційних банків; аналіз прибутковості,
ліквідності та фінансової стійкості базового комерційного банку; розгляд кредитної
політики та оцінка первинного ризику комерційного банку та розгляд напрямків для
вдосконалення управління фінансовою діяльністю комерційних банків.______
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
Кількість банків в Україні,Табл.2.1.Структура корпоративного управління АТ КБ
«ПриватБанк», Рівні управління АТ КБ «ПриватБанк»,Табл.2.3.Організаційна структура
Департаменту багатоканального контактного центру АТ КБ «ПриватБанк», Динаміка
ключових балансових показників Банку протягом 2020-2021 рр., Основні нормативи АТ
КБ «ПриватБанк»,%, Основні типи кредитних продуктів для фізичних осіб, Аналіз
кредитної активності АТ КБ «ПриватБанк» у 2019-2021 рр., Структура кредитного
портфелю АТ КБ «ПриватБанк» за видами позичальників у 2019-2021 рр., Напрями
кредитування фізичних осіб АТ КБ «ПриватБанк» у 2019-2021 рр., Вплив ризиків на
базові характеристики фінансової стійкості банку, Наслідки неефективного управління
кредитним ризиком банку
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра
Прізвище, ініціали Підпис, дата
Розділ
та посада консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Березіна О.Ю., професор 05.09.22 09.10.22
2 Березіна О.Ю., професор 10.10.22 11.11.22
3 Березіна О.Ю., професор 12.11.22 28.11.22
7. Дата видачі завдання «05» вересня 2022р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів Строк виконання
Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання
1 попереднього плану кваліфікаційної 05.09.22 виконано
роботи.
Опрацювання літературних джерел.
2 30.09.22 виконано
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка
3 05.10.22 виконано
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу.
4 Аналіз даних, необхідних для написання 09.10.22 виконано
аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 10.10.22 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 07.11.22 виконано
Підготовка та написання розрахункового
7 08.11.22 виконано
розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 15.11.22 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 18.11.22 виконано
10 Підготовка висновків по роботі. 19.11.22 виконано
11 Перевірка роботи на плагіат. 21.11.22 виконано
12 Доопрацювання роботи. 23.11.22 виконано
13 Оформлення кваліфікаційної роботи. 02.12.22 виконано
14 Подання завершеної роботи на кафедру. 05.12.22 виконано
Студент __________________ Погоріла А.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи __________________ Березіна О.Ю.
(підпис) (прізвище та ініціали)
Секретар ЕК __________________ Настенко І.Г
(підпис) (прізвище та ініціали)
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 90 сторінок, 8 таблиць,
4 рисунків, список використаних джерел з 51 найменувань, 2 додатків.
ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО
БАНКУ В УМОВАХ КРИЗИ
(на матеріалах АТ КБ «ПриватБанк»,м.Черкаси)
(великими літерами)
Предметом дослідження є результати діяльності універсального
комерційного банку.
Об’єктом дослідження є АТ КБ «ПриватБанк».
Метою кваліфікаційної роботи магістра є розгляд економічного
змісту, аналіз та визначення основних напрямків удосконалення управління
фінансовою діяльністю комерційному банку.
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: розкриття економічного
змісту фінансової діяльності комерційного банку; врахування функцій
комерційних банків; характеристика комерційних банків; аналіз
прибутковості, ліквідності та фінансової стійкості базового комерційного
банку; розгляд кредитної політики та оцінка первинного ризику
комерційного банку та розгляд напрямків для вдосконалення управління
фінансовою діяльністю комерційних банків.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо
підвищення ефективності складових механізму управління прибутком АТ КБ
«ПриватБанк»
Одержані результати можуть бути використані АТ КБ
«ПриватБанк» для покращення фінансової стійкості банку.
Рік виконання кваліфікаційної роботи магістра 2022р.
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2022р.
Підпис студента ____________________
Дата ______________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................................... 6
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ........................................................................................ 8
1.1 Сутність, функції та види комерційних банків .................................................. 8
1.2 Історичні аспекти діяльності комерційних банків України ............................ 13
1.3 Нормативно‒правове регулювання банківської діяльності ............................ 25
1.4 Зарубіжний досвід фінансової діяльності комерційних банків ...................... 30
РОЗДІЛ ІІ ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АТ КБ« ПРИВАТБАНК» ... 39
2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ КБ «ПриватБанк» ................ 39
2.2 Аналіз фінансово-економічного стану АТ КБ «ПриватБанк» ........................ 49
2.3 Кредитна політика АТ КБ «ПриватБанк» щодо індивідуальних
позичальників ............................................................................................................ 53
2.4 Оцінка кредитної діяльності АТ КБ "ПриватБанк"..........................................59
РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ...................................................................................... 64
3.1 Напрями підвищення ефективності складових механізму управління
прибутком банку ........................................................................................................ 64
3.2 Вплив банківських ризиків на фінансову стійкість комерційних банків ...... 76
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 80
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 82
ДОДАТКИ .................................................................................................................. 88
6
ВСТУП
Банківський сектор є найважливішим елементом економіки країни, і дає
змогу тимчасово перетворити вільні кошти в оборотні.
Сучасний рівень розвитку національної економіки характеризується
зростанням попиту на банківську систему, що сприятиме сталому
економічному зростанню та підвищенню конкурентоспроможності
економічного комплексу в умовах продовження інтеграції до європейської та
глобальної економічних зон.
Банки є основними установами, які заохочують залучення ресурсів від
фізичних та юридичних осіб для виробничих інвестицій. В основі створення та
функціонування банківської системи лежать відносини між клієнтом та
банком,між банківською установою і НБУ,а також між самим банком..
Банки не тільки залучають кошти на рахунки підприємств, організацій,
установ, домогосподарств та цільових фондів, але й задовольняють
різноманітні потреби підприємств, організацій та приватних осіб, тобто
перетворюють їх на джерела кредитування економічного розвитку.
Збалансована та адекватна ресурсна база допоможе покращити здатність
банків задовольняти щоденні потреби та інвестиційні потреби компаній та
домогосподарств у додаткових фінансових ресурсах.
Метою всіх учасників ринку є отримання стабільного доходу та
подальшого зростання. Однак для отримання прибутку, що є головною метою
будь-якого комерційного банку, він повинен інвестувати вільний власний
капітал та позикові кошти у прибуткові активи. Фінансова криза та військові
конфлікти негативно вплинули на економічне зростання та знизили довіру
клієнтів до банківської галузі. Зростання безробіття, зростання цін, коливання
курсу валют, банкрутство банків та нестабільне внутрішнє фінансове
середовище негативно позначилися на банківській галузі та економіці в цілому.
Ефективне управління ресурсною базою підтримує фінансову стійкість
окремих банків та забезпечує стабільну роботу всієї банківської системи.
7
Комерційні банки повинні мати достатньо ресурсів для надання клієнтам позик
та здійснення інвестиційної діяльності, формування певних резервів та
підтримання власної ліквідності.
Успішне управління ресурсною базою комерційного банку можна
поєднати зі стратегіями зниження банківських ризиків та створення
ефективного об’єднання ресурсів та розподілу , щоб мати можливість
відігравати певну роль в активній діяльності для досягнення прийнятного рівня
прибутковості.
Сьогодні в Україні формування та управління банківськими ресурсами є
дуже серйозними. Для вирішення цих проблем необхідно вдосконалити процес
розвитку власних ресурсів банку та процес управління ресурсами, що визначає
необхідність проведення досліджень.
Метою кваліфікаційної роботи є розгляд економічного змісту, аналіз та
визначення основних напрямків удосконалення управління фінансовою
діяльністю комерційному банку.
Завданням роботи є розкриття економічного змісту фінансової діяльності
комерційного банку; врахування функцій комерційних банків; характеристика
комерційних банків; аналіз прибутковості, ліквідності та фінансової стійкості
базового комерційного банку; розгляд кредитної політики та оцінка первинного
ризику комерційного банку та розгляд напрямків для вдосконалення управління
фінансовою діяльністю комерційних банків.
Предметом дослідження є результати діяльності універсального
комерційного банку.
Об’єкт дослідження – АТ КБ «ПриватБанк».
Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти, статті,
монографічні дослідження, періодична література, фінансова звітність АТ КБ
«ПриватБанк».
8
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
1.1 Сутність, функції та види комерційних банків
Відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність» від
07.12.2000 № 2121-III: «банк – юридична особа, яка на підставі банківської
ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку
внесені до Державного реєстру банків»[14].
Комерційні банки ‒ є автономними та незалежними комерційними
підприємствами. З одного боку, вони створюються щоб задовольняти інтереси
власників банку (акціонерів або фізичних осіб) та суспільних інтересів клієнтів
‒ юридичних та фізичних осіб, які обслуговуються банком. Комерційні банки,
навпаки, є особливими типами компаній, які організовують і здійснюють рух
позикового капіталу для забезпечення прибутку власників банків. Будучи
важливою частиною державної банківської системи, комерційні банки
зосереджують більшість своїх кредитних ресурсів і пропонують широкий
спектр банківських та фінансових послуг фізичним особам та підприємствам.
Комерційні банки є юридичними особами. Вони є економічно самостійними та
абсолютно незалежними від виконавчих та розпорядчих органів державної
влади при прийнятті рішень, пов'язаних з їх операційною діяльністю, а також
щодо вимог та інструкцій, що не відповідають чинному законодавству [7].
Комерційний банк створюється за рахунок власного капіталу або вкладів
засновників банку в грошовій формі. Забороняється використовувати бюджетні
кошти, кошти, отримані в кредит та в якості забезпечення для створення
статутного фонду, а також збільшувати статутний фонд для покриття збитків.
Згідно із Законом України «Про банки та банківську діяльність», :
«мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації банку
не може бути меншим, ніж 500 млн. грн – до 11 липня 2024 року» [25].
9
Комерційні банки здійснюють комерційну підприємницьку діяльність:
надають кредитні, грошові та інші банківські послуги підприємствам,
установам, організаціям та фізичним особам на договірній основі, здійснюють
банківські операції та надають різні банківські послуги. За надання послуг
клієнти сплачують комісію, яка приносить банку прибуток.
Як головний орган ринкової економіки комерційні банки повинні
налагодити механізм саморегулювання та самодисципліни, працювати в умовах
ризику. Комерційні банки як важлива галузь економіки забезпечують додаткове
грошове забезпечення народного господарства Діяльність банків не
обмежується акумулюванням і інвестуванням коштів компаній, організацій і
громадян
Вони сприяють накопиченню капіталу не тільки шляхом активного
втручання у всі сфери економічного життя, а й шляхом безпосередньої участі у
функціонуванні капіталу або контролюючи його. Завдяки банкам діє механізм
розподілу та перерозподілу капіталу за сферами та галузями, що значною
мірою забезпечує розвиток національної економіки на основі об'єктивних
потреб виробництва. Фінансуючи додаткові потреби промисловості, транспорту
та сільськогосподарських підприємств, банки можуть забезпечити структуру
прогресивного відтворення економіки.
Комерційним банкам забороняється здійснювати діяльність у галузі
виробництва матеріалів, торгівлі та страхування. Законодавство обмежує
можливість комерційних банків володіти нерухомістю.
Комерційні банки як юридичні особи, що здійснюють господарську
діяльність, як правило, не здійснюють жодних адміністративних повноважень.
Однак, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України,
комерційні банки повинні перевіряти відповідність компаній, організацій
порядку проведення касових операцій, та контролювати валютні операцій
резидентів та нерезидентів через уповноважені банки [44].
Банки виконують такі функції:
‒ трансформаційну;
10
‒ емісійну.
Трансформаційна функція банків визначається їх роллю як посередників
місією загалом та особливим становищем серед фінансових посередників
зокрема. Вона полягає у зміні (перетворенні) якісних характеристик грошових
потоків, що проходять через банки, таких як рівень ризику, термін погашення,
обсяг та просторовий напрямок [29].
У зв’язку з цим можна виділити такі напрями цієї функції:
‒ трансформація ризиків;
‒ трансформація строків;
‒ трансформація обсягів;
‒ просторова трансформація.
Трансформація ризику означає, що банки, які займаються ризикованою
діяльністю, можуть вжити відповідних заходів для зменшення цих ризиків для
своїх вкладників та акціонерів. Ці заходи включають: диверсифікацію
активного бізнесу, накопичення резервів, диференціацію процентних ставок
відповідно до кредитного ризику, страхування депозитів тощо. Завдяки цим
заходам банки несуть ризик неповернення кредитів.
Трансформація строків означає, що, залучаючи великі суми
короткострокових коштів та безперервно поповнюючи їх, банки можуть
інвестувати їх частину у довгострокові кредити та інші довгострокові активи.
Від цього виграють не тільки банки (вони отримують більше доходу), а й їхні
клієнти. Позичальники мають можливість фінансувати свої довгострокові
проекти, а банківські кредитори мають можливість отримувати більше доходу
від банківських депозитів.
Трансформація обсягів капіталу проявляється тим, що за рахунок
мобілізації великих обсягів дрібних депозитів банки мають можливість
накопичувати великі маси капіталу для масштабних проектів. Без банків ці
кошти залишаться розпорошеними, використовуватимуться з низькою
прибутковістю або взагалі не будуть використовуватися [9].
11
Просторова трансформація означає, що банки можуть накопичувати
ресурси з багатьох регіонів і за їх межами та зосереджувати на фінансуванні
проектів одного регіону, країни, установи. Таким чином, віддаляються
географічні межі грошового ринку , він стає міжнародним та світовим, що
полегшує балансування попиту та пропозиції на грошовому ринку будь-де на
світовому ринку.
Емісійна функція банків полягає в тому, що тільки вони можуть
створювати додаткові платіжні засоби та пускати їх в обіг, збільшуючи
грошову масу або вилучаючи їх з обігу, зменшуючи пропозицію грошей [ 37].
У ринкових економіках функціонують різні види банків, які
класифікують за певними ознаками:
I. За формою власності:
‒ державні;
‒ акціонерні;
‒ кооперативні.
Відповідно до українського законодавства:
Державний банк ‒ це банк зі 100% статутним капіталом, який належить
державі. Це засновано на рішенні Кабінету Міністрів України.
Акціонерний банк ‒ це банк, який формує свій капітал шляхом об'єднання
індивідуальних капіталів засновників шляхом випуску та випуску акцій банку.
Він виникає у формі акціонерних товариств (ПАТ).
ІІ За колом виконуваних операцій в Україні можуть функціонувати
‒ універсальні ;
‒ спеціалізовані.
Універсальні банки здійснюють широкий спектр банківських операцій,
охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки.
Спеціалізовані банки згідно вітчизняного законодавства, банки можуть
бути:
‒ ощадними;
‒ інвестиційними;
12
‒ іпотечними;
‒ розрахунковими (кліринговими).
Банк набуває статусу спеціалізованого банку, якщо понад 50% його
активів становлять активи одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого
ощадного банку, якщо понад 50% його зобов'язань становлять депозити
фізичних осіб.
ІІІ. Для здійснення аналізу діяльності банківської системи України НБУ
передбачено такі групи:
‒ банки з державною часткою;
‒ банки іноземних банківських груп;
‒ банки з приватним капіталом.
Станом на 01.09.2022 року всього – 67 банків. У групі банків з
державною часткою – 4 банки (АТ «Укрексімбанк», АТ «Ощадбанк», АТ КБ
«Приватбанк», АБ «Укргазбанк»), у групі банків іноземних банківських груп –
30 банків,з них 22 з 100% іноземним капіталом [ 42].
Банки з державною часткою: банки, в яких держава прямо чи
опосередковано володіє понад 75% статутного капіталу банку.
Банки іноземних банківських груп: банки, переважна частка яких
належить іноземним банкам або іноземним фінансово-банківським групам;
Банки з приватним капіталом: банки, в яких кінцевими власниками
значної частки є один або декілька приватних інвесторів, які прямо та/або
опосередковано володіють щонайменше 50% статутного капіталу банку.
IV. За належністю капіталу банку:
‒ вітчизняні;
‒ іноземні;
‒ банк з іноземним капіталом.
Вітчизняні ‒ капітал належить вітчизняним інвесторам.
Іноземні ‒ капітал належить іноземним інвесторам.
Банк з іноземним капіталом ‒ банк, в якому частка капіталу в руках
принаймні одного іноземного інвестора становить не менше 10 % (табл. 1.1).
13
Чинним законодавством України, в окрему групу виділені
системоутворюючі банки, а саме: банки, зобов'язання яких становлять
щонайменше 10% загальної суми зобов'язань банківської системи. НБУ
визначає системно важливі банки щороку, починаючи з 1 січня [ 14].
Національний банк здійснює щорічний перегляд переліку системно
важливих банків. Кількість системно-важливих банків зменшилась на 1
установу – цьогоріч до переліку не потрапив Кредобанк.
Табл. 1.1 – Кількість банків в Україні
Станом на Кількість діючих З них з іноземним У т.ч. зі 100% іноземним
01.09.22рік банків капіталом капіталом
2020 75 35 23
2021 75 35 23
2022 67 30 22
Таким чином, ефективне функціонування та розвиток банківської системи
вимагає подальшої структуризації та спеціалізації комерційних банків, розвитку
різних типів банківських установ, що розширить сферу банківських та
фінансових послуг та вдосконалить кредитно-фінансовий механізм.
1.2 Історичні аспекти діяльності комерційних банків України
Банківська система є одним з найважливіших та невід'ємних структурних
елементів у ринковій економіці.
Функціонування економіки країни неможливе без ефективної банківської
системи, яка забезпечує функціонування валютного ринку, активно обслуговує
та впливає на всі економічні та соціальні процеси , що відбуваються в країні,
виступає важливою складовою інвестиційного процесу. Поєднуючи функції
фінансових посередників, інвестиційних інститутів та нагромаджувачів, банки
стали основною рушійною силою. Сучасні банки здійснюють значну кількість
операцій та надають послуги своїм клієнтам.
Розвиток ринкових відносин в економіці України об'єктивно визначає
роль банківської галузі.
14
Тенденція розвитку банківської системи в Україні свідчить про те, що за
останні роки вона стала однією із найбільш активних, стійких і стабільних
галузей національної економіки.
Без ефективної банківської системи, яка забезпечує функціонування
валютного ринку, активно обслуговує та впливає на всі економічні та соціальні
процеси в країні, а це є важливою частиною інвестиційного процесу,
неможливо, щоб ринкова економіка країни відігравала роль .
Правове забезпечення функціонування банківської системи України було
запроваджено в 1991 р. Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Проте фактично діяльність комерційних банківських установ в Україні
розпочалась раніше. Умовно можна виділити декілька часових етапів
становлення та розвитку вітчизняної банківської системи: [10]
1988-1990 р. − створення прототипу системи комерційних банків
України у складі банківської системи УРСР.;
1991 − перша половина 1992 р. − перереєстрація українських
комерційних банків та початок становлення банківської системи України як
незалежної держави;
половина 1992 − 1993 рр. − розвиток банківської системи України на
етапі становлення економічних реформ з використанням монетарних методів;
1994-1996 рр. − розвиток банківської системи на першому етапі
впровадження валютного курсу;
1997-1998 рр. − розвиток банківської системи в умовах поглиблення
фінансово-економічної кризи, поступовий перехід до поєднання монетарних
методів управління економікою із заходами щодо її структурного
реформування;
1999 – перша половина 2008 р. − розвиток банківської системи в
умовах реструктуризації економіки, зниження рентабельності банківських
операцій, збільшення та консолідації капіталу банків[ 38];
друга половина 2008 – по теперішній час – відновлення економіки
після кризи. Закриття банків через внутрішньо-економічну та соціальну кризу в
15
Україні призвело до погіршення макроекономічного розвитку, закрито
банківський ринок зі 100% іноземного капіталу, а радянський уряд оголосив
про здійснення процесу реструктуризації економіки
Перший етап в історії створення українських комерційних банків був
пов'язаний зі спробою державного (директивного) реформування банківської
системи СРСР при здійсненні курсу на перебудову економіки, проголошеного
радянським урядом. На цьому етапі українські комерційні банки реєструвались
у Москві як:
− комерційні банки, що були створені на базі Державного банку
Радянського Союзу та продовжували функціонувати як державні банки
(Промстройбанк, «Україна», Укрсоцбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк);
− філії та відомчі комерційні банки (Монтажспецбанк, Укрснаббанк,
Трансбанк);
− філії великих російських комерційних банків (Інкомбанк, Столичний та
ін.);
− державні та кооперативні комерційні установи, уповноважені
здійснювати фінансово-кредитну діяльність.
У 1991 р., відразу після проголошення незалежності України, розпочався
другий етап − перереєстрація комерційних банків в Українському
республіканському реєстрі банків, валютних бірж та інших фінансових установ.
Водночас більшість комерційних товариств зазнали істотних змін в складі
своїх учасників. Таким чином, державні комерційні банки (Промінвестбанк,
АПБ «Україна», Укрсоцбанк) були перетворені на корпорації клієнтами і
працівниками банків.
Цей етап характеризується прийняттям Закону України «Про банки і
банківську діяльність» від 20 березня 1991 року, згідно з яким банківська
система України будувалася за двохрівневим принципом, що склався в
ринковій економіці, і передбачає чіткий поділ Національного банку України та
комерційних банків[ 14].
16
На початку створення законодавча база була недосконалою, умови
ліцензування передбачали низькі вимоги до розміру статутного капіталу та
професійних якостей банківського менеджменту, що сприяло швидкому
створенню комерційних банків. До кінця 1991 року їх кількість перевищила 90.
1. Третій етап в історії банківської системи України пов'язаний зі
створенням нових банків, які залучили значний приватний капітал, капітал
спільних підприємств і малих підприємств, акціонерних товариств,а також
кошти з державного бюджету та позабюджетних фондів. У цей період на фоні
розвитку сильної інфляції, що супроводжується ознаками гіперінфляції та
критичним зниженням виробництва та валового внутрішнього продукту, в
Україні було створено велику кількість малих комерційних банків,
орієнтованих на обслуговування оформлення заявок на отримання
короткострокових кредитів для торгівлі і здатних отримувати прибутки на
інфляційних процесах в економіці. Протягом 1993 р. в Україні було створено
близько 100 невеличких, так званих кишенькових, комерційних банків такого
типу[39].
Досвід, набутий за перші три роки розбудови економіки незалежної
України, знайшов широке застосування на четвертому етапі розвитку
банківської системи нашої держави. Цей період характеризується початком
радикальної економічної реформи, заснованої на застосуванні монетарних
методів управління економікою. У 1994-1996 роках Національний банк України
(НБУ) створив і запровадив єдині правила для українських банків. Завдяки
ефективним діям Національного банку України та уряду за цей період вдалося
зупинити інфляцію, завищення цін і спад виробництва. Факт фінансової
стабілізації української економіки в другій половині 1996 р. був визнали
експерти всього світу. Цей факт підтверджує успішно проведена восени 1996
року грошова реформа[51].
Другою ознакою успішного проведення економічних перетворень стала
поява інтересу до української економіки з боку міжнародних фінансових
організацій. У період з 1994 до 1996 р. в Україні було зареєстровано 14
17
представництв іноземних банків та банків з іноземним капіталом. За той же
період іноземні інвестиції в українську економіку зросли майже в чотири рази
− з 366,9 млн до 1 млрд 223 млн дол. США.
Кількість банків у 1995 p. становила вже 230 і на цьому рівні
стабілізувалась на найближчі два − три роки.
Водночас успіхи, досягнуті монетарними методами у фінансовій секторі,
по суті, не були підкріплені стабілізацією виробництва, структурними
реформами і супроводжувалися накопиченням значних проблем і негативних
тенденцій як на макроекономічному рівні ,так і на мікроекономічному, що
відображається в діях уряду, спрямованих на максимізацію короткострокових
зовнішніх і внутрішніх запозичень, замість проведення політики збалансування
державних витрат з реальними доходами бюджету. Усе це спричинило (1998
р.) фінансово-економічну кризу в Україні. В результаті комерційні банки
втратили найпривабливіші сегменти ринку: ринок державних облігацій та
валютний ринок. Через значну девальвацію гривні сукупний капітал
українських банків скоротився в середньому на 30-35%.
П’ятий етап характеризувався наявністю внутрішньо банківської кризи та
фінансової кризи, пов’язаної з девальвацією національної валюти відносно
інших валют, відтоком портфельних інвестицій нерезидентів, кризою на
внутрішньодержавному ринку. Характеристиками п’ятого етапу розвитку
банківської системи України є:
функціонування банків в умовах трансформаційного спаду
виробництва;
отримання більшістю банків збитків з причини проведення урядом
конверсії короткострокових облігацій внутрішньої державної позики і
заморожування частини активів;
обмеження можливості отримання прибутків від здійснення валютних
операцій з причини запровадження Національним банком України режиму
обов’язкового продажу експортерами 50% своєї валютної виручки.
18
З 2000 – першої половини 2008 р період є стабільністю банківської
системи України, входженням іноземного капіталу до банківської галузі та
створенням рейтингових агентств та компаній з управління активами. Крім
того, у цей період економіка країни стабільно розвивалась, процентні ставки
знижались, а курс її валюти залишився незмінним[ 6].
Дуже важливо, що у 2002 році було створено національний комітет
,відповідальний за нагляд за ринком фінансових послуг ,який має
повноваження управляти небанківським фінансовим сектором України. Для
розвитку фондового ринку важливо прийняття Закону України «Про цінні
папери та фондовий ринок», який визначає відносини, що виникають під час
випуску та обігу цінних паперів [35].
У 2008-2009 рр. – банківський сектор зіткнувся з низкою проблем:
масовий відплив коштів клієнтів, значні збитки банків, низький рівень
ліквідності банків, недостатній капітал. За цей період відбулися дві кризи:
криза довіри до банків та криза банківської ліквідності. Глобальна криза,
неможливість доступу до міжнародних ринків капіталу, девальвація гривні,
незбалансованість державних фінансів та політична нестабільність в країні
сприяли загостренню внутрішньої банківської кризи.
Шостий етап розвитку банківської системи України характеризується
посиленням процесів глобалізації, впровадженням нових методів регулювання
банківської діяльності, адаптацією банківського законодавства до стандартів та
вимог Європейського Союзу. Характерними ознаками шостого етапу розвитку
банківської системи України є:
посилення організації банківської системи;
виникнення та активізація діяльності банківських послуг іноземних
банків;
збільшення коштів на особистих та юридичних рахунках ;
збільшення ресурсної бази банківської системи;
зростання рівня монетизації економіки; розширення банківських
послуг;
19
забезпечення стабільності банківської галузі.
У 2009-2010 роках відбулося значне зменшення кількості учасників ринку
фінансових послуг. За цей період зросла тільки кількість ломбардів, які в
період кризи мають тенденцію до зростання. Криза в банківському секторі та
світова фінансова криза негативно відобразились на стані розвитку
українського фондового ринку (скорочення торгів і емісії цінних паперів,
зниження фондових індексів).
Період з 2010-2013 рр. характеризується поступовою стабілізацією та
відновленням різних частин фінансового ринку. Діяльність регуляторів
фінансового ринку ( особливо Національного Банку ) спрямована на подолання
економічної кризи , посилення державного нагляду, особливо діяльність банків,
підтримання вітчизняних банків та покращення їх фінансової стійкості. Довіра
до фінансових установ поступово зростала, що виражається у збільшенні
депозитів фізичних осіб.
Протягом 2014-2016 рр. було дуже важко не тільки для фінансового
ринку, але й для всієї країни, що було викликано початком воєнних дій на
Сході , політичною та економічною нестабільністю, девальвацією національної
валюти, високою інфляцією тощо. Для банківської системи 2014-2016 роки
відзначувались збитковими банками і значним зниженням їх кількості.
Причинами цих явищ були: відтік коштів фізичних і юридичних осіб з банків,
зростання проблемних боргів , зменшення позик, збільшення страхових
резервів, збільшення вимог до капіталу, знецінення національної валюти, зріст
процентних ставок.
2017-по теперішній час – його характеристикою є поступове відновлення
діяльності на всіх ділянках фінансового ринку , відновлення прибутковості
банківської галузі , лібералізація валютних відносин країни та запровадження
деяких законів щодо захисту прав інвесторів.
Хоч ситуація на фондовому ринку України на цьому етапі розвитку дуже
складна , експерти все ж бачать певні перспективи його розвитку , особливо у
формуванні необхідної нормативної бази. Період з 2017 по 2018 роки можна
20
назвати реформуванням фондового ринку. Для стимулювання діяльності в цій
галузі прийнято низку законів. На законодавчому рівні Національна комісія з
нагляду та адміністрування безпеки дозволяє українцям купувати та продавати
цінні папери іноземних компаній. Українські інвестори не мають шансів
придбати акції Facebook або Apple у цьому напрямку. Крім того, регулятор
спростив процедуру розміщення акцій на нерезидентах на українському
фондовому ринку.
У липні 2018 року Президент підписав Закон «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних
інвестицій»[13]. Закон вивчає функції номінальних власників – тобто вирішує
одну з найсерйозніших проблем на фондовому ринку. Також був прийнятий
Закон України «Про валюту і валютні операції», який набув чинності 7 лютого
2019 року, що значно полегшивши процес інвестування у вартість валюти[ 16].
Закон безліч різних нормативних актів і значно відкрив валютний ринок в
Україні. Закон, який запровадив процедуру примусового викупу і примусового
продажу акцій міноритарним акціонерам (продаж і зворотний викуп), також
спрямований на сприяння відновленню фондового ринку. 23 березня 2017 року
Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів
України, спрямовані на підвищення рівня корпоративного управління в
акціонерних товариствах» № 1983 VIII[ 20]. Зокрема, процедура squeeze-out
встановлює, що мажоритарний акціонер з 95% часткою може ініціювати викуп
акцій міноритарних акціонерів. З однієї сторони ,інновації можна розглядати як
«контрольну точку», яка доповнює те, що залишилося від українського
фондового ринку. З другої сторони, це дозволяє великій кількості псевдо-
видавців, чий статус акціонера – це всього лише ім'я, покинути ринок і
перезапустити систему відповідно до нових, більш прозорими правилами.
Слід зазначити, що подальший розвиток фондового ринку тісно
пов'язаний з впровадженням інструментів довгострокового накопичення
капіталу. Відновлення фондового ринку можливе за умови впровадження
системи пенсійного забезпечення, яка стане довгостроковим фінансовим
21
ресурсом. Спочатку він активізує ринок облігацій, потім фондовий ринок. Для
подальшого розвитку ринку необхідно подальша лібералізація регулювання та
посилення захисту прав акціонерів. Але тут виникає замкнуте коло: за слабкого
фондового ринку та відсутності інструментів довгострокового інвестування
накопичувальна пенсійна система працювати не буде. Але, з іншого боку, без
пенсійної системи фондовий ринок працювати не буде.
Важливою подією цього періоду стало прийняття в жовтні 2019 року
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з
метою вдосконалення функцій національного регулювання ринків фінансових
послуг»[21]. Цей закон передбачає зміни в державному регулюванні
фінансового ринку. Тобто, передбачав ліквідацію Національної комісії з
регулювання ринків фінансових послуг і розподіл її повноважень між НБУ і
НКЦБ (закон про «розділення»). Тому НБУ регулюватиме діяльність
лізингових, фінансових, страхових компаній, ломбардів, кредитних спілок та
кредитних бюро. CNSC також контролюватиме діяльність пенсійних фондів і
фондів будівництва. Остаточне розмежування повноважень та ліквідація
Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг відбудеться 1
липня 2020 року.
2020-2021 рр. Банківський сектор демонструє стійкість до кризи за
допомогою пандемії COVID-19 і допомагає відновити економічне зростання за
рахунок кредитування юридичних та фізичних осіб. Банківський сектор
залишається прибутковим. Чистий фінансовий результат за десять місяців
склав приблизно 40 млрд грн. Українські банки швидко навчилися працювати
за новими тимчасовими правилами та стандартами. Карантин, необхідність
працювати віддалено та посилені заходи безпеки змусили банки змінити свій
підхід до обслуговування клієнтів у відділеннях та вплинули на поведінку
клієнтів.
В умовах жорстких карантинних обмежень велика кількість клієнтів
віддали перевагу дистанційному обслуговуванню. Більшість банків можуть
швидко розширити пропускну здатність власних цифрових каналів і підвищити
22
надійність онлайн-обслуговування клієнтів. Популярність серед людей починає
вибирати найрізноманітніші мобільні продукти.
Процентні ставки за банківськими кредитами та депозитами мають чітку
тенденцію до зниження. Вартість запозичення у національній валюті за
підсумками року становила в середньому 12-15%, прибутковість гривневих
депозитів– 5-7%. Курс іноземної валюти також знизили до 4-6% за кредитами і
1-1,5% за депозитами. Слід зазначити, що процентні ставки за депозитами в
іноземній валюті впевнено рухаються до нульових або від’ємних значень.
Поточні продукти та програми підтримки, розроблені Національним
банком України та урядом, є значною підтримкою для банків та бізнесу.
Запроваджено та отримано нові корисні інструменти НБУ для підтримки
ліквідності банків:
− довгострокові позики рефінансування на термін до п'яти років під
плаваючу процентну ставку НБУ;
− своп відсоткових ставок для хеджування ризиків;
− Програми підтримки малого бізнесу «Доступні позики 5-7-9%»,
портфельні гарантії для малого і середнього бізнесу, іпотека з
переважним правом власності.
Найважливішою подією для банків 2020 року, яка також продовжилась і
позитивно вплинула на ринок, стала найнижча в історії банківської системи
облікова ставка в 6%,запорука для успішної реалізації плану «спліт» ,обрання
нового президента НБУ та оновлення складу ради директорів НБУ.
Банківський сектор України залишається високоприбутковим завдяки
стабільному операційному доходу та відсутності значних кредитних збитків.
Чистий комісійний дохід тимчасово впав у розпал кризи,але швидко відновився
в наступні місяці.
Чистий процентний дохід зріс через високий спред процентних ставок,
оскільки процентні ставки за активами та зобов’язаннями одночасно
знижувались протягом року.
23
Зокрема, в 2021 році банки мають підготуватися до виконання вимог
щодо капіталу для покриття операційних та ринкових ризиків; це завершить
реалізацію першої повної бази Базельських рекомендацій у нормативну базу
України.
Крім того, починаючи з наступного року, вагові коефіцієнти ризику
цінних паперів в іноземній валюті, емітованих українським урядом, будуть
поступово збільшуватися, усуваючи невідповідність між розміром капіталу
банків і кредитним ризиком, який вони несуть на своїх балансах.
2022 рік Вночі 24 лютого Російська Федерація відкрито розпочала
повномасштабну війну проти України, що стало підставою введення на всій
території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України
від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про введення воєнного стану в Україні»
, затвердженого Верховною Радою України, який наразі продовжено
до травня 2023 року[ 17].
Незважаючи на введення воєнного стану на території України,
банківська система країни продовжує працювати, але з деякими
тимчасовими обмеженнями. Перш за все, банки продовжують здійснювати
платежі населення та бізнесу. Депозити та заощадження клієнтів розміщуються
на банківських рахунках, які установи використовують для надання кредиту.
Банківська система була частково готова до цієї ситуації – пандемія COVID-19,
коли були розроблені чіткі інструкції, не дозволила роззброїти ринок. Однак
банківська система, попри все, залишається стабільною та ліквідною.
Більшість банківських послуг залишаються доступними до тих пір, поки
їх надання не тягне за собою підвищення безпеки клієнтів і співробітників
банку. Поки що рівень ліквідності банку не викликає занепокоєння завдяки
великому запасу якісних ліквідних активів і помірному припливу коштів
клієнтів.
На початку широкомасштабного вторгнення, із 71 банків, які становили
другий рівень банківської системи, два опосередковано належали російському
уряду (дочірні банки російського Сбєрбанку та ВЕБ), які були ліквідовані
24
негайно.
У банківському секторі ці два банки разом володіли 2% активів, тому їх
закриття не мало істотного впливу на функціонування української банківської
системи.
Нині кредитний ризик є одним з найважливіших для банків. Вплив
бойових дій та економічного спаду на якість кредитів з разом зростатиме.
Таким чином, остаточну суму збитків від знецінення кредитних послуг можна
визначити лише з часом. Нинішня ситуація вимагає від банків ретельної оцінки
фінансового стану позичальників, збалансованого використання інструментів
авторизації кредитів та своєчасної реструктуризації кредитів потребуючим
клієнтам. При цьому фінансові установи повинні зберігати консервативні
підходи до оцінки ризиків і відображати у звітах справжній стан кредитного
портфеля. Навіть якщо збитки призведуть до порушення вимог до капіталу,
НБУ не вживатиме заходів впливу на фінустанови під час воєнного стану та
кілька місяців після нього. Відкладення відображення збитків може призвести
до необхідності їх визнання лише один раз у майбутньому та до різкого
погіршення фінансового стану банків.
Помірний попит на банківські продукти, погіршення якості кредитного
портфеля та відповідне зниження банківських прибутків підвищать ризики для
прибутковості. Фінансові установи мають адаптувати свої бізнес-моделі до
роботи в умовах значного економічного спаду, зберігаючи операційну
ефективність. Наразі це забезпечується, в тому числі, низькою вартістю
фінансування. Через відсутність значного відтоку капіталу фінансової установи
майже не потребують підвищення депозитних ставок. Однак зміна структури
фінансування може збільшити процентні ризики в майбутньому.
25
1.3 Нормативно‒правове регулювання банківської діяльності
Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від
07.12.2000.Цей закон визначає структуру банківської системи, а також
економічні, організаційні та правові принципи створення, функціонування,
реорганізації та ліквідації банків [14].
Метою цього закону є юридичне гарантування стабільного розвитку та
функціонування банків в Україні та створення належного конкурентного
середовища на фінансовому ринку, захист законних інтересів вкладників та
клієнтів банків, створення сприятливих умов для української економіки. та
підтримка виробників.
Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від
21.06.2018.Цей закон визначає правову основу валютних операцій, валютного
регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних
операцій та уповноважених установ, а також встановлює відповідальність за
порушення валютного законодавства [16].
Метою цього закону є забезпечення єдиної державної політики щодо
валютних операцій та свободи здійснення валютних операцій на території
України.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №
4452-VI від 23.02.2012. Закон визначає правові, фінансові та організаційні
принципи функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб,
повноваження Фонду гарантування вкладів (далі - Фонд), форму виплати
компенсації депозитів частиною Фонду та регулює відносини між Фондом,
банками, Національним банком України та функції Фонду щодо виведення
неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків [27].
Метою цього закону є захист законних прав та інтересів вкладників
банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання
залучення коштів до банківської системи України та забезпечення ефективного
26
процесу виведення неплатоспроможних банків з ринку. та банківський
розрахунок.
Відносини, що виникають у зв'язку зі створенням та функціонуванням
системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням з ринку
неплатоспроможних банків та ліквідацією банків, регулюються цим Законом,
іншими законами України, нормативними актами Фонду та Національний. Банк
Польщі України.
Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №
2346-III від 05.04.2001. Цей закон визначає загальні принципи функціонування
платіжних систем та систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні,
поняття та загальний порядок переказу коштів в Україну, встановлює
відповідальність суб'єктів переказу та визначає загальний порядок моніторингу
(нагляду) .) платіжних систем [24].
Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні» № 448/96-ВР від 30.10.1996. Цей закон визначає правову основу
державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за
випуском та обігом цінних паперів та їх похідних в Україні [ 23].
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001.Цей закон встановлює загальну
правову базу у сфері фінансових послуг, функції регулювання та нагляду за
фінансовими послугами [30].
Метою цього закону є створення правової бази для захисту прав та
інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають
фінансові послуги, правове забезпечення та розвиток конкурентоспроможного
ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення політики держави у
фінансовому секторі.
Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від
15.11.2016.Закон визначає загальні правові та організаційні принципи надання
споживчих позик в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у
цій галузі [ 28].
27
Закон України. «Про фінансову реструктуризацію» № 1414-VIII від
14.06.2016. Цей закон визначає порядок здійснення процедури добровільної
фінансової реструктуризації боржника шляхом прийняття заходів,
передбачених цим законом [33].
Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації
банків» № 1985-VIII від 23.03.2017. Метою цього закону є забезпечення
стабільності банківської системи шляхом оптимізації процедур реорганізації та
капіталізації банків [29].
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових
послуг» № 79-IX від 12.09.2019.Прийнятий закон передбачає так званий «спліт»
- ліквідація Національної комісії з регулювання фінансових ринків та розподіл
послуг у сфері регулювання фінансових ринків між Національним банком та
Національною комісією з цінних паперів та фондових бірж [34].
Цей закон забезпечить збалансований та системний підхід до
ефективного розвитку небанківського фінансового сектору, переходу від
секторальної моделі сектору до більш ефективної інтегрованої моделі та
створить можливість для інтегрованого розвитку ринкової поведінки та захисту
споживачів . на фінансовому ринку.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо
споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» № 891-IX
від 15.09.2020. Цей закон вносить зміни до Закону України «Про споживче
кредитування», після чого цей Регламент поширює свою дію на позики на
кредитні договори, загальний розмір яких не перевищує мінімальної заробітної
плати, визначеної на дату кредитного договору, але з певними
характеристиками [19].
У період дії воєнного стану в Україні було прийнято низку
нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання важливих сфер
суспільних відносин та забезпечення їх стабільності для нормального
функціонування банківської системи в надзвичайно складних умовах.
28
Зупинимось на основних рішеннях антикризового регулятора, в основному
тих, що базуються на захисті інтересів клієнтів банку та вкладників щодо
збереження доступу до власних та кредитних коштів, платежів і переказів.
Так, Правлінням Національного банку України прийнято Постанову 3
18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період
запровадження воєнного стану» (в редакції від 10.05.2022) з метою
забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської
системи[26].
Законом України № 2120-IX змінено правила роботи банків та
небанківських фінансових установ, які надають послуги з кредитування (набув
чинності 17 березня 2022 року).Про затвердження Положення про ліцензування
та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними
діяльності з надання фінансових послуг [32].
Зокрема:
під час воєнного стану та протягом 30 днів з дня його закінчення
або скасування споживач не нестиме відповідальності перед кредитором у разі
прострочення виконання зобов’язань, що випливають із споживчого кредиту;
у разі такого прострочення покупець звільняється, зокрема, від
обов'язку сплати кредитору штрафу (штрафу, пені) та інших платежів.
неустойка (штрафи, проценти) та інші платежі, сплата яких
передбачена за договором споживчого кредиту, нараховані по 24 лютого 2022
року включно, у зв’язку з простроченням виконання зазначеного договору,
підлягають скасуванню;
забороняється підвищення процентної ставки за користування
кредитом у разі невиконання зобов'язань, що випливають з договору
споживчого кредиту, крім випадків, коли кредитним договором передбачено
визначення змінної процентної ставки. або договір споживчого кредиту;
не передбачено скасування відсотків за користування кредитними
коштами – таке накопичення є правомірним з боку кредитора.
29
Зміни в роботі кредитних спілок були затверджені постановою Правління
Національного банку України від 26 лютого 2022 року № 24 «Про
врегулювання діяльності фінансових установ» [22].
Врегульовано діяльність учасників ринку небанківських фінансових
послуг, небанківських фінансових груп, платіжного ринку, колекторських
компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг
з інкасації. Зазначені нововведення запроваджені постановою Правління
Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39 «Про
врегулювання діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг,
небанківських фінансових груп, учасників платіжного ринку, колекторських
компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на надання банкам послуг з
інкасації» [46].
Нацбанк вирішив проблему використання українськими банками хмарних
сервісів у своїй діяльності. Таким чином, банки отримали можливість надавати
банківські послуги, а також здійснювати транзакції за допомогою електронних
платіжних методів, зокрема платіжних карток, за допомогою хмарних сервісів,
що надаються за допомогою обладнання, розташованого на території країн
Європейського Союзу, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки та
Канади. Ця норма діятиме на період воєнного стану та впродовж двох років
після його скасування. Таке регулювання зберігається на період дії воєнного
стану та протягом двох років після скасування воєнного стану. Відповідні
норми містить постанова Правління Національного банку України від 08
березня 2022 року № 42 «Про використання банками хмарних послуг в умовах
воєнного стану в Україні» [45].
Ухвалений Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії
норм на період дії воєнного стану» [ 15]. Закон вносить зміни до деяких правил
діяльності банків та небанківських фінансових установ, особливо тих, що
надають кредитні послуги. При цьому під час воєнного стану та протягом
тридцяти днів з дня його закінчення або скасування споживач не несе
30
відповідальності перед кредитором у разі прострочення виконання зобов’язань
за споживчим кредитом. Крім того, у разі такого прострочення покупець
звільняється, зокрема, від обов’язку сплатити кредитору неустойку (штрафу,
пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий
кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання)
споживачем зобов’язань ,що випливають з відповідного договору.
1 квітня 2022 р. Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2180-
ІХ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення
стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» [18].Закон
поширюється лише на вклади фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців і не
поширюється на вклади юридичних осіб. Закон покликаний захистити права
вкладників банків, визнаних банкрутами під час воєнного стану та через 3
місяці після його закінчення або скасування. Він містить норми, які
передбачають повне погашення вкладів фізичних осіб до Фонду в період дії
воєнного стану в Україні та протягом 3 місяців з дня його припинення або
анулювання. Після закінчення 3 місяців з дня закінчення дії або скасування
воєнного стану граничний розмір відшкодування за вкладами фізичних осіб у
банку (незалежно від суми вкладів у цьому банку) буде збільшено до 600 тис.
грн, тобто втричі. поточна вартість гарантії.
1.4 Зарубіжний досвід фінансової діяльності комерційних банків
Азіатський досвід банківських реформ чітко доповнюється новою
економічною політикою Китаю, яка активно розвиває інфраструктуру
банківського сектору. Сьогодні в Китаї є державні комерційні банки, акціонерні
комерційні банки, міські банки, аграрні кредитні спілки та інші фінансові
установи. Комерційні банки КНР відіграють важливу роль у забезпеченні
поступових структурних та інституційних реформ. Діючи за принципами
адміністративно-планового управління та конкретного використання ресурсів,
вони не націлені на прибутковість і часто доручають здійснення конкретних
31
операцій комерційним банкам[ 4 ]. Централізована політика Китаю вимагає від
державних банків жорстких вимог фінансування державних програм та
проектів не на основі комерційного прибутку, а за вказівками уряду (навіть
якщо об'єктом фінансування не є, це не вигідно). Китайські державні банки
надають позики в основному на програми у галузях виробництва, будівництва
великих та середніх капіталів, технічної реструктуризації (Державний банк
розвитку), проведення фінансових операцій, пов'язаних з аграрною політикою,
наявність бюджетних коштів на підтримку сільського господарства країни в
Китаї,а також кредити на експорт великого устаткування, продукції
машинобудування та електроніки(Банк імпорту та експорту Китаю) Випуск
інструментів підтримки реального сектору та промислової орієнтації азіатських
банків поширений в основних європейських країнах (Великобританія,
Німеччина, Голландія, Австрія) та в США.
Сьогодні система сільськогосподарського кредитування в США
розвивається все активніше, в ній бере участь безліч різноманітних інститутів.
Важливу роль у цій системі відіграють спеціалізовані сільські банки, які за
підтримки держави та інших посередницьких органів пропонують фермерам і
фермерам-підприємцям можливість отримати кредитні ресурси за вигідними
процентними ставками. Водночас державний контроль над агробізнесом
залишається важливим фактором конкурентоспроможності США на ринках
продовольства та сільськогосподарської продукції, а також механізмом
розвитку стратегічно важливої галузі. Як і державні банки Китаю, державні
банки розвитку діють у розвинутих європейських країнах. (KfW у Німеччині,
Finnvera у Фінляндії, Bank Gospodarstwa Krajowego у Польщі, Slovenská záručná
a rozvojová banka у Словаччині, Slovenska izvozna in razvojna banka у Словенії)
[2]. Ці установи виконують функції європейських урядів щодо галузевої
підтримки та структурних реформ національних економік. На практиці
неодноразово доведено ефективність діяльності банків розвитку, прикладом
чого має бути українська банківська система, яка нині перебуває у стані
нестабільності та кризи [36].
32
Крім того, розширення банківської інфраструктури сприяє посиленню
конкуренції в банківських системах країн, дозволяючи таким економічно
залежним галузям, як сільське господарство, розвиватися швидше, головним
чином завдяки більшим можливостям для підтримки інвестицій. У цьому
контексті державні банки розвитку використовують широкий спектр
інструментів, таких як фінансування МСБ, експортні кредитні гарантії,
проектне фінансування (особливо довгострокове), ризикові інвестиції, розробка
програм розвитку інфраструктури, транспорту, комунальних послуг,
навколишнє середовище. тощо), соціальна підтримка (освіта, охорона здоров’я,
житло), гарантії старту, фінансування від місцевих органів влади, інвестиції в
підприємництво, інновації, дослідження та іншу діяльність. Попри очевидні
переваги державних банків розвитку, їхня діяльність в Україні може бути
проблематичною з огляду на системні недоліки, притаманні національній
економіці, зокрема фінансовому сектору. Це, насамперед, корупційні ризики,
невідповідність стратегічних цілей банків у практичній діяльності, відсутність
чіткої спеціалізації, використання конкурентних переваг та неринкових каналів
відмивання коштів, концентрація прибутку. сектора.
Питання ефективної підтримки сектору є проблемою не лише вітчизняної
банківської системи, а й предметом активного діалогу в розвинених країнах. У
міжнародній практиці часто буває, що банківський потенціал використовується
не для забезпечення фінансовими ресурсами стратегічно важливих секторів
економіки, які потребують вливань і додаткової підтримки, а для фінансування
спекулятивних операцій.
У світовій економіці існує консенсус, який не зосереджений на
застосуванні інструментів у банківському секторі для забезпечення
структурних реформ, підвищення конкурентоспроможності фінансових систем
та покращення перспектив економічного зростання. Для високотехнологічних
країн структурні реформи є альтернативою монетарній та фіскальній політиці,
особливо під час фінансової кризи, та інструментами стимулювання
виробництва та сукупного попиту [1].
33
У міжнародній практиці можна виділити деякі ефективні структурні
реформи в економіці, забезпечення яких інструментами банківської системи
позитивно вплинуло на економічний розвиток країни, зокрема: розвиток
гнучкого ринку праці. лібералізація сфери послуг, посилення конкуренції на
ринках товарів і послуг, у секторах економіки з високою продуктивністю праці,
стимулювання інноваційної діяльності, розвиток смарт-інфраструктури,
зокрема розвиток концепції «розумного міста». Отже, ефективність
гарантування структурних реформ залежить від оптимального розподілу
ресурсів, мінімізації макроекономічних дисбалансів (висока інфляція,
фіскальний дефіцит, нерозвинена система платіжних рахунків), а також
здатності фінансової системи мобілізувати капітал. місцевий. .
У світовій практиці можна виділити деякі ефективні структурні реформи
в економіці за умови, що інструменти банківської системи позитивно
впливають на економічний розвиток, зокрема: розвиток гнучкого ринку праці,
лібералізація сфери послуг, підвищення змагання. на ринках товарів і послуг,
висока продуктивність, стимулювання інноваційної діяльності, розвиток
інтелектуальної інфраструктури, зокрема, розвиток концепції «розумного
міста». Таким чином, ефективність структурних реформ залежить від
оптимального розподілу ресурсів, мінімізації макроекономічних дисбалансів
(висока інфляція, бюджетний дефіцит, нерозвинена система платіжних
рахунків), а також здатності фінансової системи мобілізувати іноземний
капітал[8].
Як показує досвід зарубіжних країн, наслідки структурних реформ у
середньостроковій та довгостроковій перспективі зазвичай виражаються у
формі потужного економічного зростання, а структурні реформи включають
заходи щодо управління фінансовими рахунками, сприяння конкуренції та
відкритої торгівлі, покращення бізнес-середовища. шляхом забезпечення
виконання міжнародних угод, зменшення корупції та державної бюрократії,
гарантування фінансово-економічної безпеки та сприяння доступу банківських
установ до фінансових послуг. Банківський сектор, як основа фінансової
34
системи країни, забезпечує функціонування платіжної системи, реалізацію
грошово-кредитної політики, є важливим елементом доступу до фінансового
сектору для більшості малих, середніх та мікропідприємств, а також для малі та
середні підприємства та домогосподарства з низьким доходом. Таким чином,
для багатьох країн світу лібералізація фінансової системи є ефективним
заходом забезпечення структурних реформ, а збалансована програма
фінансових реформ сприяє оптимізації структури національної економіки та
покращенню економіки. банківська галузь. Відомо, що розвиток комерційного
банківського потенціалу підтримує процес розвитку фінансового
посередництва між дефіцитними та надлишковими економічними одиницями,
що підвищує продуктивність праці, посилює результативність і безпосередньо
впливає на структурні зміни в окремих секторах економіки. Оскільки фінансова
система відіграє важливу роль у розвитку системи «заощадження – продуктивні
інвестиції», особливо для реального сектора економіки, комерційні банки
виступають як канали фінансового посередництва [3].
Загалом, можна виділити два позитивні сторони досвіду Ефіопії у
реалізації банківського потенціалу:
1) державна допомога для забезпечення конкуренції в банківському
секторі при збереженні стабільності фінансової системи та 2) розробка системи
заходів щодо розвитку малого та середнього підприємництва. Тому підтримка
малого бізнесу в Ефіопії за допомогою банківської системи передбачає
створення кредитних бюро, розвиток інформаційної бази для отримання
довгострокових кредитів, реалізацію кредитних програм з пільговими умовами
для окремих галузей економіки.
Впровадження ефективних банківських інструментів може збільшити
інвестиції та стимулювати інновації, дозволяючи країнам отримувати вигоду
від передачі технологій або комерціалізації досліджень і розробок. Розвинуті
фінансові системи забезпечують більш ефективний розподіл ресурсів між
приватним сектором та економікою, а зменшення фінансової репресії та
підвищення платоспроможності банківської системи дозволяють розподіляти
35
ресурси у високотехнологічні та високотехнологічні галузі. Так, приклади
компаній Німеччини, Франції та Бельгії свідчать про позитивний ефект від
стимулювання інноваційної діяльності та інвестицій за допомогою банківських
кредитів. Зазначається, що зниження відсоткових ставок за кредитами та
збільшення терміну їх погашення підвищило виробничі потужності та
продуктивність праці на 17% за рахунок збільшення потенціалу ресурсів
(матеріальних, грошових, особистих) [5].
Зауважимо, що наявність ефективних банківських інструментів для
фінансування інноваційного процесу більше підходить країнам на найвищому
етапі технологічного розвитку. Тому зростання та розвиток ринків облігацій
(особливо в національній валюті) та цінних паперів можна вважати ефективним
інструментом підвищення продуктивності праці в цьому секторі за рахунок
зниження капітальних витрат, що є пільговим кредитом для інновацій,
досліджень і розробок. Слід зазначити, що скорочення спроможності
банківської системи суттєво негативно впливає на ефективність структурних
реформ у деяких країнах ЄС. Підвищення рівня концентрації та зниження
ліквідності основних складових ринку капіталу стимулює подорожчання
фінансових послуг у банківській системі, що залежить від рівня ризику
ліквідності та перерозподілу кредитів між компаніями. Обмеження в
банківському секторі, як це видно в Італії, Португалії та Греції, спричинили
втрату робочих місць, скорочення споживання, виробництва та дисбаланс на
ринку депозитів. Висока вартість запозичень суттєво негативно впливає на
здатність компаній здійснювати інвестиційну та виробничу діяльність, а також
розширювати спектр діяльності, у тому числі створювати робочі місця, що
негативно впливає на фінансову систему країни в цілому. Слід додати, що
зворотний зв’язок досвіду між банківським сектором і структурними
реформами на ринку виробництва та праці посилився зі скороченням
нефінансового сектору через колапс попиту з боку фінансових установ. Таким
чином, зниження загальної ліквідності на ринках капіталу збільшує фінансові
витрати банків, які надавали послуги в Португалії, Італії та Чехії.
36
У багатьох країнах, що розвиваються (Непал, Еквадор, Білорусь, Кенія,
Вірменія), центральні банки відіграють ключову роль у системі доступу
компаній і населення до фінансових послуг, включаючи міжнародні
зобов’язання щодо сприяння фінансовій доступності. Слід зазначити, що
інструменти фінансової інклюзії суттєво відрізняються між країнами залежно
від рівня розвитку (низькі, високі технології, низькі та високі доходи). Захист
прав споживачів і фінансова освіта були важливими напрямками участі
центрального банку в реалізації кількох структурних реформ. У Нігерії та
Пакистані центральні банки в останні роки надали великі кредити малим
виробничим компаніям на основі довгострокових кредитних програм. Слід
зазначити, що політика центрального банку щодо сприяння структурним
реформам у країнах, що розвиваються, як правило, спрямована на
інституційний розвиток і зниження вартості отримання фінансових послуг, а не
на державні субсидії та пряме втручання в кредитну діяльність. У країнах
Центральної та Східної Європи та Балтії (Хорватія, Чеська Республіка, Естонія,
Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка та Словенія)
фінансова лібералізація сприяла низькому рівню ефективності використання
банківських інструментів у системі гарантій. . сектору структурних
перетворень, впровадження структурних реформ у сфері інновацій,
інфраструктури та ринку праці. Це можна пояснити використанням
збалансованого підходу до розширення ролі комерційних банків у наданні
кредитів приватним компаніям, пряжовим компаніям і підрядникам шляхом
лібералізації процентних ставок і підвищення ефективності та більшого
рефінансування інвестицій. Країни Південно-Східної Європи (Албанія,
Болгарія, Македонія та Румунія) дотримуються подібної стратегії щодо
використання потенціалу банківської справи шляхом забезпечення структурних
реформ, але приватизації комерційних банків і підвищення банківських
процентних ставок. Довгострокові кредити для малих і середніх підприємств -
великі підприємства. Слід зазначити, що досвід цих країн частково відображає
складніші економічні та фінансові умови на початку структурного переходу,
37
особливо великі макроекономічні дисбаланси та відсутність оптимальної
системи розподілу ресурсів. Банківський сектор, як джерело непрямих дотацій
збитковим компаніям, обмежив темпи структурних реформ, у тому числі
приватизації банків.
Світова фінансова криза 2008-2009 років показала, що різниця в рівнях
розвитку банківського сектору в країнах з високим і низьким рівнем
економічного розвитку має прямий і опосередкований вплив на ефективність
розподілу дефіциту, заощаджень, споживання. та інвестиційний потенціал. . Під
час кризи зростає волатильність реального сектора економіки, оскільки
банківська система не може задовольнити достатній попит на кредитні ресурси
через негативні наслідки фінансової нестабільності. Наголошуємо, що
максимальне значення високого рівня фінансового розвитку країни повинно
знаходитися в межах певної градації, перевищення якої матиме катастрофічні
наслідки для економічного розвитку в цілому. Це означає, що зв’язок між
банківською системою та економічними структурними змінами є не лінійним
для високорозвинених країн, а лінійним для країн, що розвиваються.
Таким чином, світовий досвід використання потенціалу банківської
системи в умовах структурних реформ дає змогу сформулювати ефективні
фінансові інструменти (заходи) за напрямами структурних змін в економіці за
групами країн залежно від рівнів економічного розвитку. Політика має
найбільший потенціал для високої ефективності в будь-якій групі країн,
незалежно від рівня економічного розвитку, демонструючи її критичну
важливість для ефективної роботи. Весь спектр інструментів у банківському
секторі є ефективним для високотехнологічних економічних систем або для
країн з високим рівнем розвитку, оскільки ця група країн має найвищий рівень
структурно досягнутих змін у соціально-економічних, фінансових, політичних
та соціальні сектори. інвестиції. поля. тощо. Слід зазначити, що для країн із
середнім рівнем доходу (Польщі, Словаччини чи країн Балтії) оптимальна
конфігурація інструментів банківського сектора для забезпечення структурних
38
реформ передбачає застосування заходів макроекономічної стабілізації, які
призводять до позитивних структурних змін секторів економіки.
Макроекономічна стабілізація та впровадження структурних реформ для
підтримки економічної свободи мало впливають на економічне зростання та
розвиток. Вплив забезпечення економічних реформ на країни, що
розвиваються, залежить від здорової фінансової системи, передбачуваного
обмінного курсу, низької інфляції та здорового банківського сектора. Тому
сфери застосування банківської системи спрямовані на збалансування
макроекономічної рівноваги, фінансування основних соціальних програм і
програм розвитку малого підприємництва, кредитування всіх галузей економіки
під низькі відсотки. Ці зміни сприяють економічному зростанню в галузях, які
мають конкурентну перевагу над іншими, включаючи сільське господарство,
деякі галузі, транспорт і туризм. Економічне зростання цих країн залежить від
впровадження інтегрованих фінансових інструментів для всіх секторів
економіки.
Світовий досвід реалізації потенціалу банківського сектору щодо
забезпечення структурних змін в економіці продемонстрував багатоаспектність
і комплексність впливу структурних реформ на розвиток і розвиток фінансової
системи, структурно збалансований розвиток економіки. Внутрішній ринок
(товарів, капіталу, робочої сили) і високотехнологічна експортоорієнтована
економіка. Розглянуті напрями структурних змін підтвердили важливість
державного регулювання для використання потенціалу банківської системи,
зокрема фінансово-кредитної, організаційної та ін. підтримка Таким чином,
адаптивне застосування світового досвіду для реалізації потенціалу банківської
системи дає змогу повною мірою обґрунтувати фінансові механізми
структурних реформ, знизити ризики, пов’язані з їх проведенням, прогнозувати
наслідки структурних змін в економіці.
39
РОЗДІЛ ІІ
ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АТ КБ« ПРИВАТБАНК»
2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ КБ
«ПРИВАТБАНК»
Створений у 1992 році, комерційний банк ПриватБанк є лідером
банківського ринку країни. За даними дослідження GFK Ukraine у II кварталі
2020 року з нами співпрацюють 64,7% українців – фізичних осіб старше 16
років. Вважають основним банком 52,3% користувачів банківських послуг –
фізичних осіб, що більше, ніж у інших двадцяти банках разом взятих. Серед
корпоративних клієнтів у 2020 році цей показник для ПриватБанку становить:
юридичні особи − 63,7% співпрацюють, а 42,2% вважають своїм основним
банком; суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи (СПД ФО)−
75,4% співпрацюють, 69,8% вважають своїм основним банком [40].
Акціонерне товариство ПриватБанк спочатку було зареєстровано як
комерційний банк у формі товариства з обмеженою відповідальністю та потім
був реорганізований у закрите акціонерне товариство у 2000 році. У 2009 році
Банк змінив свою організаційно-правову форму на публічне акціонерне
товариство, в якому відповідальність акціонерів обмежена кількістю акцій,
якими вони володіють, відповідно до законодавства України .
У червні 2018 року Банк змінив організаційно-правову форму з
публічного акціонерного товариства на акціонерне товариство.
Єдиним акціонером Банку, якому належить 100% акцій Банку є Держава
в особі Кабінету Міністрів України (місце знаходження: 01008, м. Київ, вул.
Грушевського, буд. 12/2) [40].
Держава в особі Міністерства фінансів України набула права власності
на 100% акцій Банку 21 грудня 2016 року відповідно до статті 41.1 Закону
України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2016 року № 961 «Деякі
40
питання забезпечення стабільності фінансової системи». З 30.04.2019
власником Банку є Держава в особі Кабінету Міністрів [31].
Банк здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії Національного
банку України (НБУ) з березня 1992 року. Банк є учасником Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб (реєстраційне свідоцтво № 113 від 2
вересня 1999 р.), що діє відповідно до Закону № 2740-III «Про Фонд
гарантування вкладів фізичних осіб» від 20 вересня 2001 року (зі змінами) [31].
Станом на 31 грудня 2020 та 2021 років Фонд гарантування вкладів
фізичних осіб забезпечив повернення вкладів та отриманих відсотків
вкладникам до 200 тисяч гривень на одну особу у разі відкриття процедури
ліквідації Банку.
АТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк) є універсальним банком. Банк
забезпечує універсальне обслуговування для широкого кола клієнтів,
являючись лідером українського ринку в роздрібному сегменті, активно
просуваючи послуги для малого та середнього бізнесу та вибірково працюючи
в корпоративному секторі.
Основною діяльністю Банку є проведення комерційних банківських
операцій та обслуговування фізичних осіб в Україні .
Місія банку передбачає: «Забезпечити простий доступ до банківських
послуг кожному громадянину України» .
Загальна мета банку – бути лідером в Україні з надання платіжних та
інших банківських послуг населенню та юридичним особам шляхом переходу
від обслуговування у відділеннях банку до навчання клієнтів використанню
інструменту дистанційного банківського обслуговування [40].
Стратегічною метою Банку є нарощування якісного кредитного портфеля
роздрібних кредитів та кредитів МСБ .
Вимірюваними цілями ПриватБанку є
− надання українцям права вибору банку для отримання зарплати;
− відновлення зв’язку з клієнтами;
− навчання клієнтів самостійному виконанню банківських операцій;
41
− підвищення ефективності зустрічей з клієнтами малого та середнього
бізнесу для побудови довгострокових відносин;
− активне використання мобільного додатка «Приват24 для бізнесу»
представниками корпоративних клієнтів;
− збільшення частки позитивних оцінок клієнтів 5+;
− підвищення eNPS (employee Net Promoter Score або індексу чистої
лояльності співробітників) до 57%;
− продаж небанківських продуктів;
− підвищення комфорту зон обслуговування банку з рівнем
задоволеності клієнтів 5+ не нижче 70%;
− утримання параметрів кредитних портфелів відповідно до затверджених
стратегічних показників ризик-апетиту.
Банк має потужну транзакційну платформу Приват24, яка дозволяє
ефективно обслуговувати функції управління рахунками клієнтів усіма
відділами та забезпечує високий рівень комісійних доходів. Крім онлайн-
сервісів, Банк має розгалужену мережу відділень, банкоматів і терміналів
самообслуговування, що дозволяє надавати послуги на всій території країни (за
винятком тимчасово окупованих територій) [40].
Розподіл функцій між органами управління Банку забезпечує ефективну
систему управління та внутрішнього контролю.
Органами управління Банку є:
− Акціонер або Вищий орган Банк сприяє реалізації та забезпечує захист
прав та законних інтересів акціонера;
− Наглядова рада Банку Наглядова рада забезпечує стратегічне
керівництво діяльністю Банка, контроль за діяльністю Правління Банку та
захист прав акціонера. Ефективне управління передбачає систему звітності
Наглядової ради перед Вищим органом;
− Правління Банку Правління здійснює керівництво поточною діяльністю
Банку і підзвітне Наглядовій раді та Вищому органу.
42
Структура корпоративного управління АТ КБ «ПриватБанк»
представлена на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Структура корпоративного управління АТ КБ «ПриватБанк»[41]
В 2019 році було продовжено вдосконалення організаційної структури
банку згідно з затвердженою Стратегію розвитку та трансформацією банку.
Була змінена внутрішня організаційна структура в окремих підрозділах
(Напрямок фінансового моніторингу, Напрямок маркетингу тощо).
Більш змістовно рівні управління діяльністю АТ КБ «ПриватБанк»
наведено у таблиці 2.1
Табл. 2.1 Рівні управління АТ КБ «ПриватБанк»
43
Усі органи управління Банку діють на основі Кодексу корпоративної
етики. Корпоративна поведінка в Банку обґрунтовується на принципах
законності, прозорості, компетентності, дотриманні прав і інтересів клієнтів,
ділових партнерів, акціонерів і працівників, і направлена на підвищення
ефективності діяльності Банку, підтримку його фінансової стабільності та
прибутковості .
Кодекс корпоративної етики визначає:
− Взаємовідносини Банку з клієнтами;
− Порядок взаємовідносин керівників і підлеглих;
− Ділову етику;
− Рівні можливості для всього персоналу Банку;
− Конфлікт інтересів;
− Збереження майна Банку;
− Подарунки та винагороди;
− Взаємовідносини із засобами масової інформації .
Корпоративними цінностями Банку є:
Взаємовідносини з клієнтами: Банк прагне до найвищих стандартів
обслуговування клієнтів, захищає інтереси кожного клієнта.
Банк розвиває нові функції, продукти і напрями, дотримуючись принципу
розумного консерватизму. Банк прагне прозорості у відносинах з клієнтами та
надання достовірної інформації про свої послуги. Банк зацікавлений у побудові
довгострокових відносин з клієнтами .
Відносини з акціонерами: у відносинах з акціонерами Банк має намір
дотримуватись прозорої політики та суворо дотримуватися таких принципів
корпоративного управління: повага та захист прав акціонерів, суворе
дотримання їх інтересів, своєчасне розкриття інформації, проведення активної
комунікаційної політики, підвищення видимості та доступності інформації
шляхом покращення якості звітності та бухгалтерського обліку [40].
Банк розвивав нові функції, продукти та напрямки, дотримуючись
принципу розумного консерватизму. Банк прагне прозорості у відносинах з
44
клієнтами та надання достовірної інформації про свої послуги. Банк
зацікавлений у побудові довгострокових відносин з клієнтами.
Відносини з органами державної влади: Банк дотримується принципу
нейтралітету по відношенню до бізнес-груп, політичних партій та асоціацій і
здійснює свою діяльність в інтересах вкладників, клієнтів та акціонерів.
Співробітники банку повинні мати справу з державними органами та органами
без особистої зацікавленості, не використовуючи незаконних методів впливу на
прийняття управлінських рішень [40].
Взаємовідносини з працівниками: Співробітники банку є запорукою його
успіху. Банк активно і постійно набирає та відзначає кращих співробітників
незалежно від віку, раси, статі, релігії, віросповідання чи національного
походження та винагороджує їх за успіхи. Банк цінує своїх співробітників,
створюючи умови, де кожен, хто тут працює, може повною мірою проявити
свій творчий талант. Банк поважає людську гідність та особистість і вірить у
важливість середовища довіри та співпраці.
Робота у сфері обслуговування клієнтів банку представлена
Департаментом багатоканального контактного центру (рис. 2.2).
Основні цілі центру:
− покращення якості клієнтського обслуговування шляхом цілодобової
підтримки клієнтів і сфери їхнього обслуговування;
− покращення якості обслуговування регіональних підрозділів;
− збільшення обсягу реалізації товарів і послуг;
− покращення рівня інформованості клієнтів про продукти, що надаються
банком .
45
Рис. 2.2 Організаційна структура Департаменту багатоканального
контактного центру АТ КБ «ПриватБанк» .
Крім того, банк має розроблені та документально зафіксовані стандарти
обслуговування, що є важливою частиною ефективної роботи з клієнтами.
Ключовими в діяльності Банку є фінансові, трудові та технологічні
ресурси.
Основу ресурсної бази банку складають кошти фізичних осіб в
національній валюті, із значною часткою поточних рахунків .
Джерелами фінансових ресурсів для Банку є:
А) Капітал, що складається з акціонерного капіталу та резервних фондів.
Через збитки минулих років, спричинені операціями попередніх бенефіціарних
власників, банк має накопичений дефіцит, який покривається за рахунок
внесків до статутного капіталу, здійснених протягом року.
Б) Кошти клієнтів, з яких на кінець 2020 року близько 50% припадало на
поточні високодиверсифіковані рахунки, переважно фізичних осіб. Завдяки
низькій концентрації клієнтської бази Банк має короткострокову фіксовану
заборгованість ,що забезпечує низьку вартість залучених ресурсів порівняно з
конкурентами;
46
В) Кошти міжбанківського ринку та рефінансування НБУ. У своїй
політиці управління ліквідністю Банк не має цих ресурсів, використовуючи їх
лише у виняткових випадках та обмежено [47].
Політика управління Банком спрямована на ефективне управління всіма
видами ресурсів, покращення фінансових показників Банку, а також збільшення
вартості його активів .
Тому важливим елементом корпоративного управління є розробка,
перегляд та періодичне затвердження стратегії розвитку, а також визначення
пріоритетних напрямів діяльності як для окремих напрямків діяльності, так і
для діяльності Банку в цілому. В рамках системи управління Банк використовує
бюджетне управління та планування, а також систему контролю за виконанням
планів та оцінки результатів діяльності Банку.
2019 рік є роком постійних трансформаційних процесів у Банку.
Пріоритетними напрямками в діяльності Банку є і залишаються підвищення
якості процедур обслуговування клієнтів з обов’язковим дотриманням вимог
законодавства, розвиток кредитування при збереженні високої якості
кредитного портфеля, вдосконалення та розвиток банківського сектору.
оптимізація продуктів/послуг та інфраструктури. Велику увагу банк приділяє
науково-дослідній сфері, що стимулює розвиток організаційних змін.
(технології data science, machine learning, використання agile методів в
управлінні проектами тощо). Зусилля Банку в цьому напрямку спрямовані на
розробку нових продуктів і підвищення доступності послуг для клієнтів. У 2019
році банк в основному оновив Приват24, найпопулярніший мобільний банк в
країні (10 мільйонів клієнтів) і один із перших у Східній Європі, який запустив
технологію фейкових платежів FacePay. Також банк розвиває мережу
банкоматів і терміналів, оновлює програмне забезпечення та додає нові
можливості обслуговування.
Найважливішим ресурсом Банку є його персонал, від якого залежить
належне функціонування Банку, його подальший розвиток та реалізація
Стратегії. Станом на 1 січня 2022 року в Банку працює понад 27 000
47
співробітників і щомісяця приймається понад 400 кандидатів. 7 років поспіль
банк визнавався найкращим роботодавцем в Україні серед молоді та студентів.
Водночас технологічні ресурси є вкрай необхідними для діяльності
Банку. У цій сфері, з одного боку, Банк розробив технології процесів
обслуговування клієнтів шляхом автоматизації важливої частини комерційних
процесів, розробив інтегровану систему очного та дистанційного навчання
продавців, розроблені технології комерційної підтримки. процедури; З іншого
боку, він будує свою організаційну структуру, яка дозволить максимально
ефективно впроваджувати зміни та безперервне управління Банком. Крім того,
Банк підтримує стабільність своєї інформаційної системи, розвиває її цільову
архітектуру, реалізує проекти, пов’язані з розробкою та підтримкою критичних
систем.
У травні 2014 року Приватбанк перевів усіх своїх співробітників, що
обслуговують клієнтів на iPad. Як повідомили в банку, у відділеннях працюють
понад 8 тис. iPad зі спеціальними фінансовими додатками банку. Використання
мобільних планшетів дозволить обслуговувати клієнтів оперативніше та без
черг .
У 2017 Приватбанк посів перше місце в рейтингу інноваційних компаній
України за версією сайту forbes.net.ua .
Мобільний Клієнт-Банк від ПриватБанка – це практичний сервіс для
користувачів платіжними картками, що дає змогу для операцій з картками та
рахунками доступні послуги:
− поповнення мобільного;
− перекази між своїми картками та на картки інших банків;
− регулярні платежі;
− грошові перекази та багато іншого .
Також до впровадження банківських інновацій можна віднести Зону 24,
яка дає цілодобовий доступ клієнтів до терміналів та банкоматів банку, що
робіть обслуговування клієнтів більш комфортним. Зона 24, як правило,
48
розташована при вході до відділення банку. У цій зоні розміщені банкомати і
термінали, за допомогою яких можна провести низку фінансових операцій :
− отримати готівку;
− отримати виписку по кредиту;
− здійснити платіж по кредиту;
− поповнити банківський рахунок;
ПриватБанк є одним із найбільш інноваційних банків світу. Наприклад,
понад 10 років тому банк одним із перших у світі почав використовувати SMS-
паролі. Серед останніх інновацій, які отримали світове визнання, — такі
продукти, як платіжні міні-термінали, інтернет-банкінг через QR-код,онлайн-
інкасація, а також десятки різноманітних мобільних додатків .
Головною особливістю «ПриватБанку» є орієнтованість на надання
онлайн-послуг, та мінімізація необхідності відвідування клієнтами відділень
банку. Так, у додатку «Приват24 для бізнесу» для Android та iOS можна:
переглядати баланси та виписки; надсилати платежі (у тому числі гарантовані);
відкривати депозити; видача позик; перевіряти ліміти підприємства;
дізнаватися про поточні курси валют та останні новини для бізнесу; купувати
квитки на різні види транспорту та багато іншого цілодобово.
Інша послуга SМS-банкінг – це можливість керувати рахунком за
допомогою SMS-команд. Таким чином, щоб поповнити рахунок мобільного,
потрібно здійснити грошовий переказ або перевести гроші на картку, вам не
потрібно йти до банку, а просто зробити переказ в будь-який час, не виходячи з
дому. Вам знадобиться лише платіжна картка ПриватБанк та мобільний
телефон. Усі картки ПриватБанку автоматично та безкоштовно підключено до
SMS-банкінгу .
Тому ПриватБанк традиційно займає лідируючі позиції на ринку онлайн-
банкінгу, адже його онлайн-сервісами користується найбільша кількість
клієнтів. Останнє підкріплюється тим, що цей банк є єдиним банком, де
банкомати можуть знімати кошти без банківської картки лише через онлайн-
банкінг [47].
49
2.2. Аналіз фінансово-економічного стану діяльності банку
АТ КБ «Приватбанк» – займає лідируючі позиції за всіма фінансовими
показниками в галузі.
Фінансові результати діяльності банку виражаються розміром його
кредитного портфеля, активів, власного та статутного капіталу, а також сумою
чистого прибутку та наявних зобов’язань [40].
Табл. 2.2 Динаміка ключових балансових показників Банку протягом 2020-2021
рр.
2019 р. 2020 р. 2021 р. Темп Темп
зрост зрост
ання, ання,
Показники млн.гр млн.гр млн.гр 2020 2021
% % %
н н н до до
2019 2020
рр, % рр, %
Заборгованість перед
7721 2,49 263 0,07 - - -96,59 -
НБУ
Заборгованість перед
банками та іншими
201 0,06 4 0 - - -98,01 -
фінансовими
організаціями
Кошти клієнтів 240621 77,69 312568 81,69 325019 80,97 29,9 3,98
Зобов'язання усього 255194 82,39 329586 86,13 334470 83,33 29,15 1,48
Акціонерний капітал 206060 66,53 206060 53,85 206060 51,34 0 0
Власний капітал
54529 17,61 53057 13,87 66915 16,67 -2,7 26,12
банку
Всього зобов'язань та
309723 100 382643 100 401385 100 23,54 4,9
капіталу
Грошові кошти та їх
еквіваленти та 45894 14,82 49911 13,04 52835 13,16 8,75 5,86
обов'язкові резерви
Заборгованість банків 27118 8,76 25059 6,55 26243 6,54 -7,59 4,72
Кредити та аванси
59544 19,22 55021 14,38 68218 17 -7,60 23,99
клієнтам
Інвестиційні цінні
152157 49,13 221661 57,93 222277 55,38 45,68 0,28
папери:
Інвестиційна -
3379 1,09 2933 0,77 1989 0,50 -13,2
нерухомість 32,19
Інші фінансові активи 2210 0,71 3467 0,91 2673 0,67 56,88 -22,9
Інші активи 9285 3 10129 2,65 9715 2,42 9,09 -4,09
Активи всього 309723 100 382643 100 401385 100 23,54 4,9
50
Представлена динаміка свідчила про наступні тенденції:
1. Власний капітал Банку станом на 31.12.2021 р. склав 66,91 млрд. грн.,
що на 26,12% більше, ніж станом на 31.12.2020 і менше ніж в 2019 році на
2,7%. Протягом 2021 року Банк не збільшував статутний капітал, станом на
31.12.2021 р. його розмір становив 206,060 млрд. грн. Збільшення власного
капіталу заслуговує на позитивну оцінку та стало можливим, здебільшого,
завдяки прибутковій роботі Банку та зменшенню статті балансу «Накопичений
дефіцит». В 2021 році АТ КБ «ПриватБанк» не потребував докапіталізації з
боку держави.
Ресурсна база Банку показала хороші темпи приросту. Так, обсяг коштів
клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» за результатами 2021 року збільшився на 12,5
млрд. грн. або на 4% і станом на 31.12.2021 склав 325,02 млрд. грн. У 2021 році
Банк збільшив кількість клієнтів до близько 25 млн. осіб, при цьому майже
кожен другий клієнт (близько 13,7 млн.) – був активним користувачем
Приват24.
2. Кредити та заборгованість клієнтів Банку за 12 місяців 2021 року
збільшилось на 24% (13,2 млрд. грн.) і становили 68,21 млрд. грн., що складає
17% чистих активів Банку. Приріст кредитного портфелю Банку забезпечено
розвитком кредитування:
а) юридичних осіб (+6,5 млрд грн кредитного портфелю нетто) за
рахунок розвитку традиційних продуктів (кредитні лінії, овердрафти) та
інноваційних (КУБ);
б) фізичних осіб (+9,5 млрд грн кредитного портфелю нетто), що
здійснено завдяки розвитку карткових продуктів (картка «Універсальна»),
іпотечного кредитування та лізингових продуктів.
Зважаючи на таке значне збільшення кредитного портфелю, його якість
суттєво поліпшилася, завдяки налагодженню процесів управління ризиками:
рівень NPL за підсумками 2021 року склав 72,6 млрд. Вартість кредитного
ризику у 2021 року була нижче, ніж у 2020 і склала 5%.
51
Готівкові кошти та їх еквіваленти станом на 31.12.2021 складали
52,83млрд. грн., що становить 13,16% чистих активів.
Станом на кінець 2021 року в порівнянні з тим же періодом 2020 року
портфель інвестиційних цінних паперів Банку збільшився на 0,28% і склав
222,2млрд. грн., що становило 55,4% від чистих активів Банку. Портфель
інвестиційних цінних паперів АТ КБ «ПриватБанк» складався з державних
боргових цінних паперів, а також довгострокових облігацій, випущених
Державною іпотечною установою. Державні цінні папери, ідентифікуються, як
активи з найменшим ступенем ризику. Тому навіть за наявності кредитного
портфеля поганої якості, в цілому якість активів Банку можна вважати цілком
прийнятною, щоб забезпечити його безперервну роботу.
3. Заборгованість АТ КБ «ПриватБанк» перед НБУ за результатами 2021
року зникла. При цьому зазначимо, що за результатами 2019 року
заборгованість Банку перед НБУ становила 7,721 млрд. грн. Зменшення
заборгованості Банку перед НБУ є позитивним фактором. Банк мав достатньо
ліквідності для погашення заборгованості, а необхідність її підтримки носила
технічний характер. В цілому, АТ КБ «ПриватБанк» не мав гострої залежності
від заборгованості перед НБУ, яка на початок 2021 року не перевищувала 2,5%
від зобов’язань Банку.
Нормативи ліквідності АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.10.2021 по
01.09.2022 продемонстрували наступну динаміку:
- норматив короткострокової ліквідності (Н6) в 2021 році становить 90,63
%,а в 2022 Національний банк скасував для банків економічний норматив (Н6) ;
- норматив коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRвв)
виріс на 33,78 п.п.: з 251,34% до 285,12%;
- норматив коефіцієнта покриття ліквідністю в іноземній валюті (LCRів)
знизився на 41,36 п.п.: з 216,42% до 175,06% [40].
52
Табл. 2.3 Основні нормативи АТ КБ «ПриватБанк»,%
Показник Нормативне 01.09.2022 01.10.2021
значення банк банк
Норматив адекватності
регулятивного >10% 15,98% 28,32%
капіталу(Н2)
Норматив достатності
>7% 7,99% 14,17%
основного капіталу(Н3)
Норматив
короткострокової >60% - 90,63%
ліквідності (Н6)
Норматив
максимального розміру
<20% 8,21% 7,41%
кредитного ризику на
одного контрагента(Н7)
Норматив великих
<800% 0,00% 0,00%
кредитних ризиків (Н8)
В аналізованому періоді АТ КБ «ПриватБанк» сформував дуже великий
запас за нормативом Н1, що, в свою чергу, позитивно відобразилось на
динаміці нормативів Н2 та Н3 Банку.
Норматив адекватності регулятивного капіталу АТ КБ «ПриватБанк» (Н2)
за період з 01.10.2021 по 01.09.2022 виріс на 12,34 п.п. і склав 28,32%, що було
на 18,32 п.п. вище за встановлене регулятором граничне значення.
Норматив достатності основного капіталу АТ КБ «ПриватБанк» (Н3)
станом на 01.10.2022 порівняно з 01.09.2021 збільшився на 6,18 п.п. і
склав 14,17%, що на 7,17 п.п. перевищило встановлене НБУ граничне значення
(на рівні 7%).
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного
контрагента (Н7) станом на 01.09.2022 порівняно з 01.10.2021 знизився на 0,8
п.п. і склав 7,41% ,що не перевищує граничне значення встановлене НБУ.
Отже, станом на початок вересня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» був
дуже добре забезпечений регулятивним та основним капіталом: Банк
продовжував підтримувати дуже великий запас за нормативом Н1, а також
істотно наростив запас за нормативами Н2 та Н3, що позитивно впливає на його
кредитний рейтинг.
53
2.3 Кредитна політика АТ КБ «ПриватБанк» щодо індивідуальних
позичальників
Кредити є важливим джерелом доходу для банку та важливою частиною
відносин банку з клієнтами. Кредитна політика - це внутрішній нормативний
документ банку, обов’язковий для всіх працівників банку, що беруть участь в
процесі кредитування.
Успіх у банківській справі вимагає високої якості та ефективності
виявлення, оцінки та моніторингу кредитних ризиків. Кредитна політика Банку
та єдині стандарти, що застосовуються до всіх підрозділів Банку, створюють
належне середовище для ефективного управління кредитним ризиком.
Цільовими ринками надання кредитних послуг для Приватбанку є [43]:
• кредити фізичним особам, у тому числі споживчі;
• активна діяльність для малого та середнього підприємництва, в тому
числі лізингова;
• вибіркове фінансування корпоративного бізнесу на вибірковій основі
шляхом надання кредитів та лізингу.
Цільовими клієнтами Банку є юридичні особи середнього та малого
бізнесу та окремі юридичні особи підприємницького сектору, а також фізичні
особи-резиденти.
Основні види кредитних продуктів для фізичних осіб, які надає
Приватбанк наведені в табл. 2.4
Табл. 2.4 . Основні типи кредитних продуктів для фізичних осіб
Максимальний прийнятний термін,
Тип кредиту
років
1. Кредити без забезпечення
кредитні картки 20 (з щомісячним погашенням)
споживчі кредити 2
2. Забезпечені кредити
іпотека 20
фінансування авто, в т.ч. в лізинг 7
кредит під заставу депозиту 1
фінансування під заставу нерухомості 5
54
Конкурентною перевагою банку є орієнтація на потребах клієнтів.
Стандартами досконалості є швидкість, якість та модернізація. Бізнес-
підрозділи Банку керуються наступними основними принципами [43]:
1. клієнтоорієнтованість. Банк прагне створювати довгострокові та
взаємовигідні відносини зі своїми клієнтами та прагне бути для них надійним
та послідовним партнером. Головна умова – чітке розуміння замовника. З цієї
причини Банк вивчає джерела та стабільність доходів своїх клієнтів, їх
комерційну репутацію.Постійно стежить за розвитком клієнтів. Базуючись на
достовірній інформації, Банк визначає їх потреби та розробляє рішення, які
найкраще відповідають потребам клієнтів. Знаючи своїх клієнтів та їх ринки,
Банк може точно оцінювати кредитні ризики та встановлювати ціни відповідно
до ризиків, які він приймає.
Консультуючи клієнтів, Банк переконується, що вони розуміють, як
продукти Банку і пов’язані з ними переваги, так і обов’язки та ризики, що з
цього випливають. Банк надає кредити на виходячи з оцінки того, що
фінансовий стан клієнта дозволяє швидко і повністю обслуговувати кредит за
рахунок операційного грошового потоку, без використання вторинного
джерела погашення (продаж застави, рефінансування тощо). Деякі продукти
Банку, наприклад, кредит під заставу майнових прав на депозит є виключенням
з цього правила.
2.якість. Банк прагне бездоганного результату та негайно уникає
непотрібного дублювання роботи. Діяльність Банку має здійснюватися на
професійному рівні відповідно до внутрішньої політики та процедури,
відповідно до встановлених стандартів. Банк дотримується своїх зобов’язань
щодо обслуговування клієнтів та забезпечує дотримання стандартів якості,
встановлених «Кодексом корпоративної етики».
Банк досягає високих стандартів якості завдяки професійним,
орієнтованим на результат працівників банку, які використовують відповідні
системи підтримки. Одним із головних обов’язків вищого керівництва Банку є
55
забезпечення належної кваліфікації та подальшого розвитку всіх
співробітників.
3.баланс між ризиком та прибутком. У діяльності Банку прибутковість є
важливішою за обсяг. У процесі кредитування банк бере на себе ризики, які
повинні бути компенсовані прибутком. Встановлюючи відповідні ціни, банк
бере до уваги лише ті ризики, які може оцінити та керувати. Загальна мета
полягає в тому, щоб банк щорічно досягав такого балансу між ризиком і
прибутковістю, передбаченого бюджетом на цей рік. Кредитна діяльність
допоможе Банку досягти цього шляхом прямого отримання процентних та
комісійних доходів від кредитної операції або шляхом ефективної підтримки
перехресних продажів.
Банк повинен враховувати витрати на підтримку адекватного рівня
ліквідності, кредитні ризики, ризики зміни відсоткових ставок та ринкові
ризики при визначенні ціни своїх активних продуктів та проведенні кредитних
операцій.
4.економічна ефективність. Відповідальність за використання власних
коштів і кредиту несе банк.
Витрати від діяльності банку мають бути достатніми для рівня доходів .
На всіх етапах процесу обслуговування клієнтів інтенсивність банківської
діяльності повинна відповідати потенційній прибутковості клієнта для Банку.
Процес кредитування повинен бути організований таким чином, щоб
кожен співробітник банку значно підвищив якість оцінки ризиків та прийняття
кредитних рішень.
Банк регулярно переглядає свої процеси у сфері кредитування, щоб
виявити невикористаний потенціал і підвищити активність.
1. індивідуальна відповідальність. Банк працює як одна команда.
Щоденна взаємодія банківських працівників характеризується прозорістю,
конструктивною співпрацею та взаємоповагою. Кожен працівник банку, який
бере участь у процесі прийняття кредитного рішення, несе персональну
відповідальність відповідно до встановлених професійних обов’язків.
56
Технологічні процеси банку покликані стимулювати персональну
відповідальність співробітників, уникати "суспільної" відповідальності.
2. дотримання цінностей. Банк дотримується законодавства, що
регулює діяльність банку, та внутрішніх документів Банку. Співробітники
банку дотримуються законодавства, що стосується банківських операцій в
Україні, а саме: Закону про банки та банківську діяльність, Закону про
фінансові послуги та державне регулювання фінансових ринків; Рекомендацій
Кабінету міністрів та Національного банку України про фінансові заходи, що
стосуються отримання доходів злочинним шляхом та фінансування тероризму,
положень Національного банку України щодо кредитування та інших
нормативних актів, включаючи податкове законодавство України.
Співробітники банку працюють в інтересах банку та для підвищення його
цінностей. Працівники банку не беруть участі в діях, спрямованих проти
фундаментальних цінностей.
Зокрема, він утримується від проведення дій, пов’язаних з :
фінансуванням осіб та компаній, що належать особам, обвинувачених в
серйозних майнових або інших порушеннях (банкрутство через шахрайство);
фінансування організацій, які просувають радикальні політичні та релігійні
цілі; фінансування компаній та проектів, які не відповідають екологічним
стандартам.
1. дотримання основних правил фінансування клієнтів.
При прийнятті банком кредитного ризику, дотримуються таких правил:
банк приймає кредитний ризик, лише якщо стосунки з клієнтом
чіткі та забезпечують справедливий баланс між прибутковістю і ризиком;
необхідною умовою будь-якого фінансування є детальне розуміння
економічної основи операції;
банк вступає в кредитні відносини тільки після отримання досить
докладної інформації про кредитоспроможність позичальника. Якщо
позичальник не бажає надати достатньо детальну інформацію про свій
57
фінансовий стан, банк утримається від погодження нової угоди або
розширення обсягу існуючої угоди з цим позичальником;
банк не проводить так звані віддалені операції, тобто операції з
клієнтами або фінансування проектів за межами території України. Винятком
може бути отримання фінансування в Україні або наявність достатнього
контролю за спроможністю погасити кредит;
рефінансування або прийняття ризику від інших банків вимагає
ретельного аналізу ситуації та потребує роз’яснень. Взагалі до угод такого типу
слід ставитися дуже обережно, особливо якщо фінансове становище
позичальника слабке;
як правило, тривалість фінансування капітальних вкладень, тобто
період до повного погашення інвестиційного кредиту, не повинна
перевищувати нормального періоду амортизації інвестиційних активів, або, за
наявності оцінки відповідних експертів, потенційного економічного та
технічного терміну служби інвестиційних активів;
для отримання кредиту в іноземній валюті, клієнт повинен мати
дохід у відповідній валюті, або спроможний сплатити основну частину кредиту
та відсотки у цій валюті;
застава приймається лише для кредитів, воао не може замінити
здатність клієнта виконувати свої зобов’язання;
у разі відсутності можливостей (наприклад, тимчасової нстачі
персоналу), контроль та управління існуючими ризиками матиме пріоритет над
створенням нового бізнесу;
Основними передумовами до прийняття будь-якого кредитного рішення є
повна інформація про клієнта, його діяльність та стан галузі. Зокрема Бізнес-
підрозділи повинні розуміти наступну інформацію про клієнта-фізичну особу:
соціальну стабільність;
матеріальний стан;
кредитну історію.
58
Профіль потенційного цільового позичальника повинен відповідати
наступним мінімальним параметрам:
надати усі документи, необхідні для ідентифікації Банком
відповідно до вимог чинного законодавства;
мати достатній регулярний дохід для погашення боргу;
відповідає встановленим Банком вікових обмежень;
відсутність негативної кредитної історії;
немає негативної інформації.
Кредитоспроможність позичальника систематично перевіряється.
Внутрішня система оцінює фінансовий стан кожного позичальника. Оцінка
фінансового стану клієнта визначає середній рівень ризиків і є важливим
параметром для управління кредитним портфелем.
Оцінка фінансового стану здійснюється у випадках та з періодичністю,
визначеними відповідними внутрішньобанківськими нормативними
документами.
Оцінка фінансового становища позичальника базується на двох основних
розділах:
1. Кількісний аналіз: відображає платоспроможність клієнта за
фінансовою інформацією за попередні періоди;
2. Якісний аналіз: містить нефінансову інформацію про поточний та
майбутній розвиток клієнта.
Поєднання цих двох розділів визначає оцінку фінансового стану клієнта.
Як важливе доповнення до внутрішніх кредитних рейтингів Банк може
застосовувати зовнішні рейтинги (такі як Standard «Poor», «Moody» тощо).
Окрім оцінки кредитоспроможності та фінансового стану позичальника,
кожне рішення про кредитування потребує аналізу спроможності клієнта
погасити кредит без порушень. Як правило, кредитні операції структуровані
таким чином, щоб забезпечити погашення за рахунок операційних грошових
потоків. Це дозволяє оцінити спроможність клієнта погасити кредит на основі
фінансової звітності та аналізу основних показників. При необхідності
59
оцінюється можливість погасити заборгованість за рахунок майна клієнта.
Якщо фінансування пов’язане з валютними операціями, необхідно провести
додатковий аналіз, зокрема, аналіз валютних ризиків.
2.4 Оцінка кредитної діяльності АТ КБ «ПриватБанк»
Перш, ніж оцінювати ефективність управління кредитними операціями в
АТ КБ «ПриватБанк», почнемо із визначення типу кредитної політики банку.
Для цього визначимо частку кредитів клієнтам у загальних активів банку (табл.
2.5).
Табл. 2.5. Аналіз кредитної активності АТ КБ «ПриватБанк» у 2019-2021 рр
[48-50] .
Абсолютне Відносне
відхилення відхилення
Показники 2019 2020 2021
2019- 2020- 2019- 2020-
2020 2021 2020 2021
55021
Кредити клієнтам, млн. грн. 59544 68218 -4523 13197 -7,6 23,98
Активи банку, млн. грн. 309723 382525 401296 72802 18771 23,5 4,9
Питома вага кредитів в
19,22 14,38 16,99 -4,84 2,61 -2,5 1,8
активах банку,%
З табл. 2.5 ми можемо бачити зменшення кредитного портфеля
ПриватБанку протягом 2019-2021рр. Так, вага кредитних операцій банку в 2020
році зменшилась на 7,6% (55 021 млн. грн.), а в 2021 році збільшилась на 24%
(68 218 млн. грн.).
У структурі активів банку обсяг кредитів займає невелику частку, але
протягом досліджуваного періоду має негативну динаміку до зменшення: з
19,22% у 2019 до 16,99% у 2021.
60
Розглянемо детальніше структуру кредитного портфелю банку залежно від
позичальників (табл. 2.6) [48-50].
Табл. 2.6. Структура кредитного портфелю АТ КБ «ПриватБанк» за
видами позичальників у 2019-2021 рр.
Абсолютне відхилення
Показники 2019 2020 2021
2019-2020 2020-2021
Кредити, що
управляються як 210 579,00 164 332,00 163 513,00 -46 247,00 -819,00
окремий портфель
Питома вага в
загальній сумі 71,13 70,59 67,41 -0,54 -3,18
кредитів банку, %
Кредити фізичним
68 253,00 53 839,00 60 992,00 -14 414,00 7 153,00
особам, млн. грн.
Питома вага в
загальній сумі 23,06 23,13 25,14 0,07 2,01
кредитів банку, %
Кредити юридичним
6 250,00 5 509,00 4 091,00 -741,00 -1 418,00
особам, млн. грн.
Питома вага в
загальній сумі 2,11 2,4 1,68 0,29 -0,72
кредитів банку, %
Кредити
підприємствам
8 555,00 6 859,00 11 903,00 -1 696,00 5 044,00
малого та середнього
бізнесу, млн. грн.
Питома вага в
загальній сумі 2,89 2,94 4,91 0,05 1,97
кредитів банку, %
Загальна сума
кредитів клієнтам, 296 043,00 232 772,00 242 568,00 -63 271,00 9 796,00
млн. грн.
Як бачимо з табл. 2.6, в структурі кредитного портфеля АТ КБ
«ПриватБанк» переважають така складова, як «Кредити, що управляються як
окремий портфель». Станом на 31 грудня 2021 року ця категорія складає
67,41% кредитного портфелю банку. За словами керівництва банку, цей
портфель являє аналогічні показники кредитного ризику, незалежно від
класифікації по галузях економіки та напрямом комерційної діяльності на дату
видачі цих кредитів.
61
Слід зазначити, що 81% портфеля позичок ПриватБанку
становлять кредити до 10 млн грн. Найбільший – 370 млн грн. Банк взагалі не
розглядає кредити вище 400 млн грн. Завдяки розумній кредитній політиці
частка проблемних кредитів (NPL), по нових кредитах в даний час складає
менше 1%.
ПриватБанк дуже обережно ставиться до кредитів в іноземній валюті: на
даний момент 3 млн євро - це найбільший кредит в іноземній валюті.
Що стосується вартості кредиту для корпоративного бізнесу, то можна
зазначити, що робоча ставка складає 19%, без додаткових витрат.
За терміном погашення більш тривалі орендні позики - до п’яти років з
30% авансом; в основному це кредити на термін до одного року, багато
овердрафтів, середня ставка 17%.
Щоб оптимізувати обслуговування клієнтів і зменшити витрати на
обслуговування, 82% кредитних рішень приймаються автоматично.
Серед кредитних продуктів найпопулярнішим серед корпоративних
підприємств є КУБ (країна успішного бізнесу), на частку якого припадає 42%;
потім – кредит на лімітний рахунок; інші позики – 18%. Частка лізингу поки що
невелика, але Банк планує її збільшувати.
ПриватБанк не розглядає кредити менше 5 млн грн,, оскільки вартість
верифікації клієнта занадто високі. Окрім підприємницького сектору , Банк
підтримує його основний сегмент - роздрібний бізнес. Напрями кредитування
фізичних осіб ми можемо спостерігати в табл. 2.6.
Як свідчать дані табл. 2.6, найбільш популярним кредитним продуктом у
фізичних осіб є карткові кредити, обсяг яких щороку збільшується. За період з
31.12.2020 по 31.12.2021 вони зросли. Так, якщо в 2020р. в абсолютному
виражені карткові кредити складали 40 609 млн. грн., то в 2021 році вони
становили 45 314 млн. грн.
Стабільно високою є також частка іпотечних кредитів. Протягом
досліджуваного періоду їх обсяг складає 9 858 млн. грн у 2021 році.
62
Також можемо бачити стабільне зростання споживчих кредитів – від
3 500 млн. грн в 2020 році до 5 343млн. грн р. в 2021 році.
Табл. 2.7. Напрями кредитування фізичних осіб АТ КБ «ПриватБанк» у
2019-2021 рр. [48-50]
Абсолютне відхилення
Показники 2019 2020 2021
2019-2020 2020-2021
Кредити фізичним особам –
51890,00 40 609,00 45 314,00 -11 281,00 4 705,00
кредитні картки
Питома вага в загальній сумі
76,03 73,80 66,42 -2,23 -7,38
кредитів банку, %
Кредити фізичним особам –
11 467,00 9 566,00 9 858,00 -1 901,00 292,00
іпотечні кредити
Питома вага в загальній сумі
16,80 17,38 14,45 0,58 -2,93
кредитів банку, %
Кредити фізичним особам –
4 148,00 3 500,00 5 343,00 -648,00 1 843,00
споживчі кредити
Питома вага в загальній сумі
6,08 6,36 7,83 0,28 1,47
кредитів банку, %
Кредити фізичним особам на
250,00 35,00 394,00 -215,00 359,00
придбання автомобіля
Питома вага в загальній сумі
0,37 0,06 0,58 -0,31 0,52
кредитів банку, %
Інші кредити фізичним особам 498,00 129,00 83,00 -369,00 -46,00
Питома вага в загальній сумі
0,73 0,23 0,12 -0,5 -0,11
кредитів банку, %
Фінансовий лізинг 1152,00 1 052,00 735,00 488,00 -638,00
Питома вага в загальній сумі
1,69 1,86 1,08 1,31 -1,54
кредитів банку, %
Загальна сума кредитів фізичним
68 253,00 55 021,00 68 218,00 -13 232,00 13 197,00
особам
Підсумовуючи наведене, зазначимо, що за останні три роки кредитна
стратегія АТ КБ «ПриватБанк» зазнала суттєвих змін у зв’язку з
націоналізацією банку. Якщо раніше ПриватБанк зосереджувався на
63
кредитування бізнесу, спеціалізуючись на торгівлі нафтою, то зараз Банк
зосереджений на роздрібній торгівлі.
Для фізичних осіб найпопулярнішим кредитним продуктом є карткові
кредити, тоді як юридичні особи надають перевагу кредиту «КУБ» (країна
успішного бізнесу).
Що стосується обслуговування клієнтів за кредитами,то ПриватБанк
виходить з принципу фінансової зручності, тому він намагається максимально
автоматизувати процес кредитного обслуговування клієнтів, щоб зменшити
його витрати. З метою зниження ризику кредитних операцій, ПриватБанк не
надає великих кредитів і віддає перевагу кредитам у гривні.
Таким чином, з 2014 р. погіршення економічної ситуації в країні та, як
показав проведений аналіз, неефективне управління портфелем позик АТ КБ
«ПриватБанк» суттєво впливає на якість його кредитних операцій. Таким
чином, за останні 5 років діяльності банку відсоток дефолтів суттєво зріс і
рівень кредитного ризику, ймовірно,зростатиме. Для зниження ризику
кредитної діяльності АТ КБ «ПриватБанк» використовує різні варіанти
погашення заборгованості, лімітовані кредити корпоративним клієнтам,
кредити в іноземній валюті, великі кредити, підвищені вимоги до кредитів та
деякі інші заходи,які здійснюються на даний момент .
За підсумками 2021 року банку вдалося підвищити збереження
кредитного портфеля та отримати максимальний прибуток в банківській
системі України. Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» є лідером вітчизняного
ринку банківських послуг. Інноваційний характер діяльності та ефективне
управління дозволили отримати 35,05 млрд. грн. чистого прибутку, який посів
1-е місце серед банків України. Це рекорд для української банківської системи з
початку економічної кризи.
64
РОЗДІЛ ІІІ
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО
БАНКУ
3.1. Напрями підвищення ефективності складових механізму
управління прибутком банку
Трактування визначення поняття «управління прибутком банку» досі
залишається дискусійним, у зв’язку з чим поняття та сутність управління
прибутком банку висловлюються по-різному.
У багатьох визначеннях організації управління приділяють багато уваги.
Це пояснюється тим, що в процесі виходу на ринок організація управління
прибутком значно розширилася і досліджується зсередини та зовні системи.
Основною метою управління прибутком є забезпечення максимального
добробуту стейкхолдерів і власників банку при повному задоволенні потреб
фізичних і юридичних осіб.
Після того, як цілі визначені, необхідно також визначити існуючі
завдання в управлінні прибутком банку, і звернення до функції управління
забезпечить їх вирішення [11].
Ми вважаємо, що, перш ніж прийняти будь-яке управлінське рішення,
потрібно його проаналізувати і що аналіз має проводитися на всіх етапах
процесу управління прибутком АТ КБ «ПриватБанку»
Найбільшу питому вагу в структурі доходів АТ КБ «ПриватБанку»
займають процентні доходи. Крім того, надходження від торгівельної
діяльності стрімко зросли завдяки посиленню торговельних дій банків на
ринках цінних паперів та валюті.
Найбільші витрати АТ КБ «ПриватБанк» – це процентні витрати.
Аналізуючи структуру доходів та витрат банку, варто зазначити, що для
покращення фінансових показників АТ КБ «ПриватБанку» необхідно
спрямувати діяльність банку за такими пріоритетними напрямами:
65
- Збільшення доходів за рахунок надання банками нетипових фінансових
послуг;
- Зниження витрат на ресурси та комісійні витрати.
Ефективність управління прибутком комерційного банку оцінюється за
показниками рентабельності активів, чистої процентної маржі, прибутковості
капіталу та чистої процентної маржі.
Це свідчить про те, що ідеальний механізм управління прибутком
повинен відповідати таким принципам:
- ефективність – формується шляхом спрямування зусиль на підвищення
ефективності банківської діяльності;
- надійність - створення сприятливих умов для продовження своєї
діяльності, мінімізація ризиків і гарантування безпечної роботи банку в певній
сфері;
- системність - означає, що управління прибутком банку є системою, що
складається з багатьох етапів прийняття рішень і набору взаємопов'язаних
елементів;
- єдність стратегій - вказує на те, що кожне управлінське рішення має
бути наближеним до стратегічної мети банку;
Концептуальною метою вдосконалення механізму управління прибутком
комерційних банків є забезпечення найкращих інтересів зацікавлених сторін та
власників банку. В теперішні та майбутні періоди, в яких потреби фізичних та
юридичних осіб у банківських послугах задоволені в повному обсязі.
Отже, наведені принципи та визначена ціль відображаються у розв’язанні
таких завдань:
- підвищення рентабельності та прибутку банку;
- дотримуватись оптимального співвідношення між допустимим рівнем
банківського ризику та рівнем прибутку;
- формувати якісний прибуток;
- створення умов для отримання банківськими інвесторами прибутку та
доходу, що перевищує ринковий;
66
- збільшити розмір статутного капіталу АТ КБ «ПриватБанк» за рахунок
прибутку, відповідно до завдань розвитку на перспективний період.
- зростання ринкової вартості банку
- покращення умов для участі співробітників в ефективній програмі
прибутковості банку.
Відповідно до цієї концепції, зазначені завдання можуть бути реалізовані
за допомогою механізму, що складається з таких елементів:
- державне регулювання та правове управління розподілом прибутку та
проблемами, що виникають, у тому числі через нормативні акти та закони, що
регулюють формування та розподіл прибутку;
- Ринкова система, що регулює формування та використання прибутку,
формується через метод розрахунку комплексного індексу прибутковості
банку, який складається з таких показників, як чистий процентний спред,
прибутковість банківських активів, валових доходів та активів,які є дохідними
,чистої процентної маржі до чистих активів.
- внутрішня система управління окремими аспектами формування,
використання та розподілу прибутку банку, створена всередині банку для
регулювання окремих ефективних управлінських рішень щодо формування,
розподілу та використання прибутку банку;
- механізми окремих прийомів і методів управління прибутком банку, які
можуть бути реалізовані при плануванні, аналізі та контролі за формуванням і
використанням прибутку банку.
Таким чином, наше дослідження підтверджує теоретичну значущість і
практичну здійсненність цього аналізу. Основні та домінуючі елементи процесу
управління прибутком АТ КБ «ПриватБанку», який здійснює вплив на сутність
в результативності управлінських рішень на кожному етапі даного процесу.
Наведена концепція вдосконалення механізму управління прибутком
комерційного банку може використовуватись з ціллю виявлення резервів росту
доходів, зниження витрат, росту рентабельності як конкретного банку, так і
всієї банківської системи України.
67
Рентабельність та забезпечення прибуткового бізнесу є неодмінними
факторами існування суб’єктів господарювання. У цьому зацікавлені всі, хто
бере участь в економічному процесі. Рівень банківських прибутків хвилює
акціонерів, оскільки він є показником прибутковості вкладених ними
інвестицій. Прибуток гарантує стабільний дохід і впевненість інвесторів у
завтрашньому дні, оскільки збільшення резервів та власного капіталу банку
свідчить про його стабільність. Позичальники також зацікавлені в прибутку
банків, оскільки це збільшує їх власні заощадження.
Хотілося б виділити наступні основні напрями підвищення прибутковості
банків:
1. Загальне зростання групи активів, що приносить процентний дохід та
зростання власного капіталу, особливо належне впровадження розумної
маркетингової та відсоткової політики, що призведе до збільшення кількості
банківських вкладників. Ця група активів є кредитним бізнесом банку. Для
цього банк спочатку повинен отримати клієнтів, які хочуть отримати кредит.
Зараз через нестабільну фінансову ситуацію в світі це проблема для
українських банків. Перерахувати заходи щодо залучення нових клієнтів може
бути клопітною, оскільки в Україні, через безробіття та неможливість
повертати кредити, довіра населення до банківських установ сильно
постраждала.
2. Збільшення частки дохідних активів балансу. Іншими словами, банк
повинен збільшити так званий «оборотний капітал», який принесе банку
найбільший прибуток і зведе до мінімуму «неробочий капітал». Дохідні активи
включають банківські позики та інвестиційні портфелі, а також депозити та
позики в інших банках. Всі інші активи є прибутковими. Інвестиції в
неприбуткові активи впливатимуть на структуру активів та їх прибутковість.
Однак саме «непрацюючі» активи забезпечують банк ліквідністю. Отже,
ліквідність банку досягається шляхом максимізації залишку в касі та
поточному рахунку, що відповідає іншим активам. Однак у цьому випадку
прибуток банку буде невеликим. Щоб максимізувати прибуток, не потрібно
68
зберігати кошти, а натомість використовувати їх для позик та інвестицій
(включаючи резерви). Оскільки це вимагає мінімізації готівки та відповідного
балансу на рахунку, максимізація прибутку підриває поточні зобов’язання
банку перед клієнтами. Тому висока (понаднормативна) ліквідність негативно
вплине на прибутковості банку, тоді як дуже низька ліквідність свідчить про
зниження надійності банку.
Тому сутність банківського менеджменту полягає у створенні гнучкого
співвідношення між відносними вимогами до ліквідності та прибутковістю. Як
правило, експерти вважають, що частка активів доходів в загальних активах
банку повинна становити від 45% до 50%. Зменшення частки активів нижче
45% свідчить про можливі проблеми в діяльності банку.
3. Зміна загального рівня активної банківської процентної ставки. Окрім
конкретних факторів, які визначають рівень інтересу до активної діяльності,
необхідно також аналізувати та враховувати потреби кредитного ринку та
процентні ставки конкуруючих банків та інших фінансових установ.
Працюючи в цьому напрямку, банки намагаються підвищити рівень
процентних ставок за активними видами діяльності, тобто тут працює принцип
будь-якого комерційного підприємства: «дешевше купити, дорожче продати». З
іншого боку, через гостру конкуренцію між кредитними установами та
боротьбу банків за розширення послуг на ринку, цього важко досягти. Тому,
щоб отримати більше прибутку, банки повинні враховувати різні фактори
(ставка дисконтування, рівень інфляції, термін позики, розмір, ризик, тип
забезпечення, вартість позики та контроль), які визначають процентну ставку
(для активних операцій тощо) ,а також попит на процентні ставки на
кредитному ринку ,конкуруючих банках та інших фінансових установах.
4. Зміна структури портфеля доходів, тобто збільшення в кредитному
портфелі банку частки ризикованих кредитів,виданих під високі відсотки.
Належне управління ризикованими операціями може принести банку величезні
прибутки. Банки повинні адекватно аналізувати прийняття ризику,
сформулювати практичні докази прийняття рішень у режимі реального часу
69
щодо ризикових транзакцій або сформулювати систему вимірювання, яка може
зменшити ймовірність того, що банк понесе витрати на здійснення конкретної
транзакції.
Цей фактор збільшення прибутковості означає збільшення в кредитному
портфелі банку частки ризикових позик, виданих під високі відсотки.
Ризиковані операції , керовані належним чином ,можуть приносити банкам
величезні прибутки. Основним завданням бізнес-менеджменту банківських
ризиків є визначення прийняття та раціональності ризиків, а також негайне
прийняття фактичних рішень, спрямованих на використання ризикової
діяльності або розробку заходів у банківському секторі щодо зниження
операційних витрат для системних операцій.
Є кілька способів захисту від кредитного ризику:
а) диверсифікація кредиту – розподіл кредитного портфеля між
декількома позичальниками, характеристики та умови діяльності яких
відрізняються;
б) постійний контроль банку за станом справ позичальника протягом
усього терміну дії кредиту та у разі виникнення проблем, які можуть призвести
до неможливості погашення кредиту, постійно здійснює моніторинг стану
позичальників банку та вживає профілактичних заходів для захисту ваших
інтересів;
в) встановлення лімітів – встановлення максимально дозволеного
кредитного ліміту, таким чином обмежуючи ризик. Цей ліміт використовується
для визначення спроможності кредитних спеціалістів різних рівнів щодо
зниження кредитного ризику. Обмеження, як засіб зниження кредитного
ризику, широко поширений на практиці як на рівні окремих банків,так і на рівні
всієї банківської системи. Національний банк (НБУ) контролює дотримання
відповідних стандартів кредитного ризику.
г) сек’юритизація активів – передбачає конвертацію позик, виданих
банками, в ліквідні цінні папери (наприклад, облігації або векселі), які
продаються на вторинному ринку. Процес сек'юритизації включає кілька
70
аспектів: банк ініціює продаж кредитного портфеля; компанія, що випускає
цінні папери; поручитель (страхова компанія); інвестор (фізична або юридична
особа), який купує цінні папери на ринку. Процес сек'юритизації починається
тоді, коли банк починає продавати позики та укладає з компанією угоду про те,
що компанія випустить цінні папери на повну вартість сек'юритизованих позик.
Перед розміщенням пакета цінних паперів на ринку, компанія-емітент повинна
отримати допомогу гаранта, який виконує функцію гарантування страхування
випущених цінних паперів. В результаті ці цінні папери розміщуються на
ринку, кошти від їх продажу надходять гаранту, а компанія (емітент передає їх
банку) виступає ініціатором. Таким чином , потік грошових коштів починає
надходити до інвестора, коли позичальники сплачують основну суму боргу та
відсотки банку-ініціатору. При цьому банк продовжує виплачувати ці кредити
(які стали позабалансовими зобов'язаннями банку), тобто здійснювати платежі
позичальникам та отримувати кошти від сплати основної суми та відсотків.
Отримані грошові потоки , банк направляє емітенту цінних паперів, а потім
емітент передає їх інвесторам, тобто для виплати доходу від цінних паперів.
Тому, коли позичальник сплачує більшу частину кредиту та відсотків банку
(ініціатору), кошти починають надходити до інвестора. Коли позики
сек'юритизуються (тобто перетворюються на гарантійні пакети), право
власності на ці позики та пов'язані з ними грошові потоки передаються
інвесторам. Приклади сек'юритизованих активів включають іпотечні кредити,
автокредити та позики на обладнання. Процес сек'юритизації дозволяє банкам
передати кредитний ризик (ризик передачі іншим учасникам ринку). Якщо
кредит не буде повернений, інвестор зазнає збитків.
5. Забезпечення зростання непроцентних доходів, тобто більше уваги слід
приділяти доходам від надання «небанківських» послуг, оптимізації
зобов’язань, скорочення загальних адміністративних витрат, зменшення витрат
на створення банківських послуг та зниження цін .
Це означає збільшення комісійних, торгівельних, інших операційних
доходів та інших доходів банку. По-перше, шляхом надання більш якісних
71
послуг, збільшення кількості та асортименту послуг компанії, впровадження
нових банківських продуктів, розробки «програм заробітної плати» та
«покращуючи» обслуговування клієнтів за допомогою системи «клієнт-банк»
для збільшення надходжень від розрахунково-касового обслуговування,
система «Інтернет-банкінг» для підвищення ефективності обслуговування
споживачів. Слід звернути більше уваги на доходи, які банки отримують від
надання «небанківських» послуг – консалтингу та аудиту, а також факторингу
та доходу від лізингу. Проте всі ці прибутки залежать головним чином від
розширення клієнтської бази банку.
6. Зменшивши витрати на налагодження банківських послуг, можна
відповідно знизити ціни. Зниження ціни на послуги, що надаються, є вагомим
аргументом на користь конкуренції, яка є важливим чинником у створенні
позитивного іміджу банківської установи, що забезпечує значну лояльність
своїх клієнтів. Дешевші послуги можуть приносити банкам більші прибутки,
ніж конкуренти, завдяки більшій кількості продуктів. Тому особливу увагу
слід приділяти зниженню вартості надання послуг без шкоди для якості
обслуговування.
7. Належне управління активами, пасивами та ризиками банку. У
сучасних нестабільних зовнішніх умовах управління банківськими активами та
пасивами має забезпечити:
1) розміщення фінансового капіталу банку під ризики та підтримання
достатньої платоспроможності з урахуванням балансових, ринкових та інших
ризиків;
2) здійснювати моніторинг та управління активами та пасивами банку
відповідно до поточного, середньострокового та довгострокового бізнес-плану
банку;
3) встановлення політики та керівних принципів щодо управління
ризиком ліквідності та банківського капіталу. Визначення порядку дій у
кризових ситуаціях, коли виникає криза ліквідності (системна криза чи близька
до системної);
72
4) управління ризиками банківського ринку, зокрема процентними,
валютними та ціновими;
5)визначення межі ринкового ризику та ризику ліквідності;
6) контроль за операціями Казначейства;
7) моніторинг результатів виконання вищезазначених шести цілей та
впровадження низки управлінських заходів для приведення внутрішньої та
позабалансової структури банку у відповідність із довгостроковими
стратегічними цілями та пріоритетами політики банку.
При управлінні ризиками слід рекомендувати наступне:
1) застосування принципу зважених ризиків;
2) проведення систематичного аналізу фінансового стану клієнтів банку;
3) здійснення систематичної перевірки платоспроможності і
кредитоспроможності банку;
4) застосування принципу поділу ризиків;
5) рефінансування кредитів;
6) здійснювати політику диверсифікації (збереженні загального обсягу
банківських операцій, при широкому перерозподілі невеликих кредитів великій
кількості клієнтів)
7) страхування кредитів і депозитів;
8) виконання гарантій;
9) застосування справжніх особистих гарантій;
10) хеджування валютних операцій;
11) збільшення спектру здійснюваних операцій (диверсифікація
діяльності).
8. Управління ризиком процентних ставок:
1) досягнення цільового рівня чистої процентної маржі, спреду та чистого
процентного доходу;
2) прогнозування розвитку відсоткової ставки, визначення відсоткової
ставки запозичень та надання коштів;
73
3) визначення динамічної структури активів та пасивів на основі аналізу
розривів та строків погашення, а також використання інструментів хеджування.
В АТ КБ «ПриватБанк» основна проблема кредитної системи це
збільшення частки непрацюючих та прострочених кредитів. Для вдосконалення
кредитної системи необхідно знизити кредитний ризик неповернення кредитів.
Для того, щоб мінімізувати ризик неповернення позики, рекомендуємо
такі заходи:
а) Посилення вимог позичальників. Моніторинг.
Важливою вимогою для скорочення кількості прострочень кредитів є
посилення вимог до позичальників. Системи автентифікації,які подають лише
за паспортом,ризиковані. Зазвичай це кредитна оцінка, яка використовується
товарів і випуску кредитних карток. Стандартні системи оцінки майже
автоматично позначають переважну більшість потенційних клієнтів як
"ненадійні". Скорингові системи не вирішують основних завдань банків,
особливо кредитування. В результаті банки змушені орієнтуватись на
суб'єктивні оцінки перевіряючих, які можуть не відповідати дійсності. Кожен
банк повинен вирішувати це, оновлюючи системи кредитування
позичальників та навчаючи персонал.
Щоб уникнути проблемних кредитів, співробітники банку повинні
передбачити їх появу, зрозуміти причину та врахувати ознаки. Тільки суворо
контролюючи кредитні проекти в цілому можна гарантувати безпеку,
надійність та прибутковість кредитної діяльності комерційних банків.
Принципи моніторингу важливі для успіху кредитної діяльності будь-якого
банку:
Банк повинен мати власну систему моніторингу кредитної діяльності;
Система моніторингу має бути постійною та функціональною;
Проведення заходів щодо підтримки кредитних проектів, спрямованих
на зниження ризику невиконання боржниками зобов'язань;
Наглядова організація повинна сприяти покращенню відносин між
кредитором та позичальником;
74
Перевірка кредитоспроможності повинна проводитись найбільш
кваліфікованим та досвідченими працівниками банку.
Результатом має стати зменшення кількості непогашених та
прострочених споживчих кредитів та запобігання шахрайських методів
отримання коштів;
б) Важливу роль позичальників в оцінці кредитоспроможності
позичальників повинно відігравати Бюро кредитних історій та успішно
функціонувати в західних країнах. Закон України «Про організацію
формування та обігу кредитних історій» набрав чинності в Україні вже з 29
січня 2006 року, який дає можливість унеможливити кредитування
недобросовісних позичальників шляхом обміну інформацією про клієнтів між
банками.
Результатом є об’єктивна оцінка кредитоспроможності позичальника на
основі кредитного рейтингу;
в) Необхідно розробити нові механізми регулювання процентних ставок
за кредитами. Можливе запровадження плаваючих процентних ставок, розмір
яких перевірятиметься раз на місяць і буде прив’язуватись до процентної
ставки за депозитами.
Плаваючі процентні ставки за кредитами є звичайною практикою для
іноземних банків. Після встановлення в договорі фіксованої процентної ставки
вона залишається незмінною. Тому в цьому випадку позичальник може вибрати
фіксовану процентну ставку або плаваючу процентну ставку під час підписання
договору позики.
Таким чином, ставки за кредитами змінюються відповідно до курсу
валют, ставок рефінансування та депозитів, що зробить кредитну політику
більш гнучкою.
Висновок. Успішні дослідження та впровадження всіх цих заходів
допоможе підвищити прибутковість банку та знизити ризики. Це надзвичайно
важливо в сучасному динамічному середовищі. Тому необхідно визначити такі
основні напрями підвищення прибутковості банків:
75
1) Загальне зростання групи активів, що приносить процентний дохід та
зростання власного капіталу, особливо належне впровадження процентної
маркетингової зваженої політики .
2) Збільшення частки дохідних активів у загальному балансі. Щоб
підтримувати свій дохід, не потрібно відкладати гроші, але потрібно
використовувати для позик та інвестицій (включаючи резерви).
3) Зміна загального рівня процентних ставок за активними банківськими
операціями. Окрім конкретних факторів, що визначають рівень інтересу до
активної діяльності, необхідно вивчати та враховувати потреби кредитного
ринку та процентні ставки конкуруючих банків та інших фінансових установ.
4) Зміна структури портфеля інвестиційно-дохідних продуктів, тобто
збільшити частку кредитів з високим процентним ризиком у кредитному
портфелі банку. Банки повинні належним чином аналізувати прийнятність
ризику, розробити практичні елементи прийняття рішень у реальному часі для
ризикованих транзакцій або розробити системи вимірювання, які можуть
зменшити ймовірність того,що банк понесе витрати під час транзакції.
5) Забезпечення зростання нефінансових доходів, тобто пошук більшого
доходу від надання «небанківських» послуг, оптимізація зобов'язань,
скорочення загальних витрат на управління та зниження вартості створення
банківських послуг та знищення цін.
6) Відповідне управління активами, пасивами та ризиками банку:
віднесення фінансового капіталу банку до ризиків, визначення політики
управління ризиком капіталу та ліквідності банку, адекватне визначення лімітів
ринкового ризику. Результати управління приведуть структуру балансових та
позабалансових позицій банку у відповідність до стратегічних цілей.
7) Управління процентним ризиком: реалізація чистої процентної маржі,
процентного спреду, чистого процентного доходу, прогнозу процентної
ставки,встановлення рівня цільової процентної ставки кредиту, надання
коштів, визначення динамічної структури активів та пасивів на основі аналізу
розривів ; використання засобів хеджування.
76
Успішні дослідження та впровадження всіх цих заходів сприятимуть
підвищенню прибутковості банків та зниженню ризиків.
3.2 Вплив банківських ризиків на фінансову стійкість комерційних
банків
Запорукою забезпечення фінансової стійкості комерційних банків є
необхідність ефективного та високоорганізованого управління ризиками. Як
відомо, управління ризиками завжди супроводжує діяльність банку. Коли ми
говоримо про ―систему управління ризиками‖, ми маємо на увазі систему, яка
керує процесом прийняття рішень, головним завданням якої є мінімізація
невизначеності прийняття рішень.. Серед основних причин необхідності
формування комплексних систем управління банківськими ризиками варто
відзначити, на нашу думку, наступні:
1) зростання регулятивних вимог, особливо напрямів реалізації,
визначених Базельським комітетом, посилило регуляторний тиск на управління
банківськими ризиками;
2) глобалізація ризику, мінливість та диверсифікація фінансових ринків,
збільшення конкуренції;
3) необхідність стратегічного партнерства та позитивного інвестиційного
іміджу (потенційні інвестори та партнери, оцінюючи фінансову стійкість банку,
вивчають і систему управління ризиками, тобто банки, які зацікавлені в
інвестиціях та розвитку міжнародної співпраці,залишається лише вирішити
проблему створення системи управління ризиками);
4) покращення зовнішнього рейтинґу в цілому та кредитні рейтинги
зокрема, що може сприяти зменшення вартості запозичень та збільшенню
ринкової капіталізації;
5) зменшення фінансових втрат і постійне збільшення прибутковості
(ROE, чистої процентної маржі), таким чином рухаючись по шляху розумного
зростання, забезпечуючи фінансову стабільність (тобто, щоб підтримувати
успішний коефіцієнт «ризику повернення», банк повинен встановити свій
77
власний профіль ризику (яким ризикам і які розміри ризиків менеджмент банку
вважає прийнятними), а також забезпечити контроль і підтримку ризику на
певному рівні в майбутньому.
Поняття ―система управління ризиками‖ – охоплює наступні елементи:
стратегію банку, політику, методи оцінки та мінімізації ризиків у банку
(методологія); підрозділи, що беруть участь в управління ризиками , разом
складають інфраструктуру управління ризиком банку (організація); процеси
управління ризиками; надійні та своєчасні потоки інформації.
Експерти банківського ринку, провідні банкіри розуміють необхідність
ефективного управління ризик-менеджменту, деякі найбільші банки вже
впровадили, інші працюють над введенням відповідної організаційної
структури управління ризиками. Якщо говорити про невеликі банки, то в них
здебільшого немає відділів ризик-менеджменту, а інколи навіть банківських
спеціалістів із відповідним функціональним навантаженням.
Кожна банківська система управління ризиками в окремому
комерційному банку повинна бути особливою (унікальною) з властивими
тільки їй особливостями та характеристиками, її рівень автоматизації та
програмне забезпечення також буде різним, враховуючи специфіку кожного
банку, що відбувається.
Ефект від запровадження системи управління ризиками є
довгостроковим, оскільки управління ризиками є зв'язком, який обмежує
розвиток бізнесу в короткостроковій перспективі, але в середньостроковій
створює можливості отримання прибутку. Зокрема, вартість впровадження
методів управління ризиками повинна ґрунтуватися на принаймні п’яти роках
безвідмовної роботи системи, на основі яких можна екстраполювати
прогнозний ефект.
Ефективність управління ризиками впливає на фінансову стійкість
комерційних банків. Зокрема, здатність банку регулювати ризики,
нейтралізувати їх негативні наслідки, позитивно відображається на основних
78
факторах фінансової стабільності, інакше виникають передумови для
нестабільного фінансового стану банку (рис.3.1)[ 12].
Кредитний Низька якість активів
ризик Ймовірність втрат
Операційний Недостатня прибутковість
ризик
Низька якість активів та
Відсотковий зобов’язань
ризик Втрата капіталу
Ризик Проблеми з виконанням власних
ліквідності зобов’язань
Фінансово нестійкий банк
Рис. 3.1 Вплив ризиків на базові характеристики фінансової стійкості
банку
До ризиків, які найбільше впливають на основні характеристики
фінансової стійкості комерційних банків, належать кредитний ризик,
відсотковий ризик та ризик ліквідності. Очевидно, що банки стикаються не
тільки з цими ризиками під час діяльності, а також з іншими ризиками ,проте на
кредитний, відсотковий та ризик ліквідності найбільше звертають увагу органи
нагляду, та й комерційні банки вважають дані ризики найнебезпечнішими для
свого фінансового становища. На фінансовому ринку України кредитний ринок
домінує, порівняно, наприклад, із фондовим ринком, тому кредитний ризик
найбільш небезпечним для банків. Цей ризик,може суттєво зменшити прибуток
банку, а в гіршому випадку призвести до банкрутства. Крім того, банки, які
зазнали значних збитків у своїх кредитних операціях, також стикаються з
можливістю зниження їх вартості. Тому неналежне управління кредитним
ризиком може призвести до непрацюючих активів, втрат за кредитами, що
значно зменшує рівень прибутковості, знижує вартість банку та в кінцевому
підсумку негативно впливає на фінансову стійкість в цілому (рис. 3.2)
79
Неефективне управління
кредитним ризиком
Зростання частки непрацюючих
Зниження якості активів банку
активів
Пі двищення обсягу збитків за
кредитними операціями
Зменшення значень показника Зниження рівня прибутковості
пр ибутковості активів (ROA) банку
Зниження середнього рівня
дохідності акціонерів
Зм еншення ринкової вартості
банку
Зниження фінансової стійкості
комерційного банку
Рис. 3.2. Наслідки неефективного управління кредитним ризиком банку
Отже, АТ КБ «ПриватБанк» необхідно чітко визначити основні аспекти
побудови ефективної комплексної системи управління банківськими ризиками
з точки зору оптимального впливу на фінансову стійкість комерційного банку,
при цьому більше уваги зосередивши на вдосконаленні порядку управління
саме кредитним ризиком.
80
ВИСНОВКИ
Актуальність теми дипломної роботи: в часи нестабільної фінансової
ситуації та економічної кризи в країні як і суб’єкти господарювання, незалежно
від форми власності, так і фізичні особи відчувають гостру нестачу власних
фінансових ресурсів, що обумовлює постійне звернення до банківських установ
для отримання кредитів.
Перший розділ містить теоретичні аспекти фінансової діяльності
комерційного банку.
Другий розділ дослідження був присвячений аналізу фінансової стійкості
Черкаського відділення АТ КБ «ПриватБанк». Зокрема проаналізовано його
структуру, динаміку активів та пасивів за 2019-2021 роки, виявлено резерви їх
збільшення. В ході написання дипломної роботи було проведено аналіз доходів
та витрат відділення, який показав, що найбільш питому вагу серед усіх доходів
та витрат банку є процентний дохід, вчасності від кредитних операцій банку.
Результати дослідження підтверджують, що фінансовий результат залежить від
прибутковості банку, що в свою чергу є результатом ефективної взаємодії
кожного елементу організаційної системи сучасного банку.
Аналіз фінансової стійкості Черкаського відділення АТ КБ «ПриватБанк»
показав, що відділення є фінансово-стійким, платоспроможним, ліквідним, усі
показники знаходяться в межах нормативних значень. Відділення може вчасно
розрахуватися за своїми зобов’язаннями. А також повність покриває видані
ресурси залученими, що свідчить про досить скоординовану
кредитнодепозитну політику банку та організацію банківської діяльності
вцілому.
Як уже зазначалося, найбільший вплив на діяльність банку займає
кредитний ризик, який потрібно мінімізувати та знайти правильне управління
ним про що йшлося в третьому розділі дослідження. Це можливо з
використанням зарубіжного досвіду, зокрема методами сек'юритизації,
хеджування, дюрації, страхування депозитів та інше.
81
Через серйозні зміни на фінансових ринках банківський аналіз стає все
більш важливим як для самих банків, так і для його контрагентів, клієнтів,
акціонерів та держави в цілому. Регулярний аналіз діяльності банку дозволить
вам ефективно управляти активною та пасивною діяльністю, максимізувати
прибуток та забезпечити стабільне фінансове становище. Це особливо важливо
в сучасних умовах, оскільки посилюється конкуренція між банками та
небанківськими фінансовими установами, які ведуть різноманітні види
діяльності щодо залучення вільних коштів від підприємств та фізичних осіб.
Використовуючи аналітику, ви можете визначити тенденції у діяльності,
виявити слабкі місця та посилити розвиток ефективних напрямків роботи.
Тому оцінка фінансового стану необхідна як керівництву банку, знаючи
результати своєї роботи, так і клієнту або партнеру – їх підряднику.
Для вдосконалення управління процесом створення та розподілу
прибутку банку можуть бути запропоновані заходи щодо збільшення
процентного, комісійного та непроцентного доходу банку та зниження
банківських комісій для залучення дешевших ресурсів та збільшення частки
банку. Прибуткові активи,наприклад, виграють від капіталізації дивідендів та
ефективного управління ризиками.
Успішне тестування та впровадження всіх цих заходів допоможе
підвищити прибутковість банку та мінімізувати ризики. Це надзвичайно
важливо в сучасному динамічному середовищі.
82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Banking Practice»,2021– Режим доступу :
https://www.mckinsey.de/~/media/mckinsey/locations/europe%20and%20middle%2
0east/deutschland/publikationen/2019
2. Dr. Rudolf Faltermeier The German Banking System – Types of Banks
and Experience in the Crisis [Електронний ресурс] // «TU Munich Business School
»,2018– Режим доступу: https://publishup.uni-potsdam.de/opus4-
ubp/frontdoor/deliver/index/docId/6632/file/EFC_Faltermeier_13_25.pdf
3. Francisco Saravia, Banking in Europe: EBF Facts & Figures
2020[Електронний ресурс] // «European Banking Federation» 2020 – Режим
доступу : https://www.ebf.eu/wp-content/uploads/2020/11/EBF_043537-Banking-in-
Europe-EBF-Facts-and-Figures-2020.pdf
4. Reuters Staff,UPDATE 1-China to step up supervision of financial
activities on internet platforms [Електронний ресурс] // «REUTERS»,2018 –
Режим доступу : https://www.reuters.com/article/china-banking-internet-
idUSL1N2K216F
5. Thomas J. Catalano ,Financial Services Sector [Електронний ресурс] //
«INVESTOPEDIA»,2021 – Режим доступу :
https://www.investopedia.com/ask/answers/030315/what-financial-services-
sector.asp
6. Бшик П.І., Електронний журнал «Ефективна економіка» включено
до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія
«Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
.[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5961
7. Банківська система /навч.посіб./ (Л.І. Катан, Н.І.Демчук, В.Г.
Бабенко-Левада, Т.О. Журавльова);– Дніпро: Пороги, 2017. - 444 с
8. Банківська система України [Електронний ресурс]/ - Режим
доступу: https://aub.org.ua/index.php/bankivska-systema/ba-nkivska-syste-ma-ukrai-
ny
83
9. Банківська система: навчальний посібник / [Ситник Н.С.,Стасишин
А.В.,Блащук-Девяткіна Н.З.,Петик Л.О.]-Львів:ЛНУ імені Івана Франка,2020.-
580с.
10. Барна М.Ю. Світовий досвід реалізації потенціалу банківської
системи в забезпеченні інституційних змін та структурних реформ
[Електронний ресурс]/- Режим доступу:
http://www.lute.lviv.ua/fileadmin/www.lac.lviv.ua/data/pidrozdily/Aspirantura/Rady/
Spec_vchena_rada/Dysertacii/2021_03/Rushchishin_N._M._Disertacja.pdf
11. Демчук Н. І. Коваль А. Н. Управління грошовою позицією
таобов'язковими резервами банку. Міжнародний науковий журнал"Інтернаука".
2018. № 2 (24). С. 22—28.
12. Дзюблюк О.В. Михайлюк Р. В. Фінансова стійкість банків як
основа ефективного функціонування кредитної системи: Монографія. ТНЕУ.
Тернопіль, 2019. 316 с.
13. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій», [Електронний
ресурс]/ - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-20#Text
14. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000
№ 2121-III[Електронний ресурс].- Режим доступу :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14?find=1&text=комерційн#w1_ 1
15. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу
України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії
воєнного стану» № 2120-IX [Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text
16. Закон України «Про валюту і валютні операції» від 07.02.2019
[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text
17. Закон України «Про введення воєнного стану в Україні»
від24.02.2022 року № 2102-IX, », [Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text
84
18. Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо
забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб»
[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text
19. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо
споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» № 891-IX
від 15.09.2020.[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-20#Text
20. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України,
спрямовані на підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних
товариствах» № 1983 VIII , [Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1983-19#Text
21. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків
фінансових послуг» № 79-IX від 12.09.2019.[Електронний ресурс]/ - Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-20#Text
22. Закон України «Про врегулювання діяльності фінансових установ»
від 26.02.2022 року №24, Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0225500-22#Text
23. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні» № 448/96-ВР від 30.10.1996. [Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр#Text
24. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»
№ 2346-III від 05.04.2001[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2346-14#Text
25. Закон України «Про приведення статутного капіталу банків у
відповідність до мінімально встановленого розміру» 06 серпня 2014 року №
464[Електронний ресурс].- Режим доступу:
https://old.bank.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=27072759&show
Title=true
85
26. Закон України «Про роботу банківської системи в період
запровадження воєнного стану.»[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text
27. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»
№ 4452-VI від 23.02.2012. . [Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text
28. Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від
15.11.2016. [Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text
29. Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та
капіталізації банків» № 1985-VIII від 23.03.2017. [Електронний ресурс]/ - Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1985-19#Text
30. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання
ринків фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001. [Електронний ресурс]/ -
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text
31. Закон України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від
20 вересня 2001 року(зі змінами) [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://ips.ligazakon.net/document/U996_98
32. Закон України № 2120-IX змінено правила роботи банків та
небанківських фінансових установ, які надають послуги з кредитування (набув
чинності 17 березня 2022 року) .»[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0153500-21#Text
33. Закон України. «Про фінансову реструктуризацію» № 1414-VIII від
14.06.2016. [Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19#Text
34. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України з метою вдосконалення функцій національного регулювання ринків
фінансових послуг», [Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-20#Text
86
35. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»
[Електронний ресурс].- Режим доступу :
https://www.nssmc.gov.ua/documents/zakon-ukrani-pro-tsnn-paperi-ta-fondoviy-
rinok/
36. Кочетигова Т.В. Закордонний досвід регулювання кредитної
діяльності в банку[Електронний ресурс]/- Режим доступу: http://global-
national.in.ua/archive/16-2017/144.pdf
37. Матросова В.О., Доуртмес П.О. Гроші та кредит: курс лекцій / В.О.
Матросова, П.О. Доуртмес. – Х.: НТУ «ХПІ», 2016. - 111 с. Укр. мова
38. Огородник В.В. Етапи становлення і розвитку банківської системи
України в контексті державної участі в капіталі [Електронний ресурс]// «Вісник
ОНУ імені І.І. Мечникова».Т.22.Вип.8(61),2017- Режим доступу:
http://www.visnyk-onu.od.ua/journal/2017_22_8/27.pdf
39. Онищенко Ю.І. Етапи трансформації банківської системи України
[Електронний ресурс]// «Економіка і суспільство» Випуск # 7 / 2016 - Режим
доступу: https://economyandsociety.in.ua/journals/7_ukr/135.pdf
40. Офіційний сайт АТ КБ «Приватбанк» [Електронний ресурс] –
Режим доступу: https://privatbank.ua/about
41. Офіційний сайт АТ КБ «Приватбанк» [Електронний ресурс] –
Режим
доступу:]https://static.privatbank.ua/files/10.3._HR_23.12_Code_of_Corporate_Gov
ernance_UKR.pdf
42. Перелік системно важливих банків: дані офіційного сайту
Національно банку України. [Електронний ресурс].- Режим доступу:
https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-onoviv-perelik-sistemno-vajlivih-
bankiv-10928
43. Положення про кредитну політику АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Режим
доступу: https://static.privatbank.ua/files/credit-politic-new_14052020.pdf
87
44. Постанова «Про затвердження Інструкції про ведення касових
операцій банками в Україні» від 25.09.2018 № 103 [Електронний ресурс] .-
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0103500-18#Text
45. Постанова Правління Національного банку України від 08
березня 2022 року № 42 «Про використання банками хмарних послуг в умовах
воєнного стану в Україні», »,[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0042500-22#Text
46. Постанова Правління Національного банку України від 06 березня
2022 року № 39 «Про врегулювання діяльності учасників ринку небанківських
фінансових послуг, небанківських фінансових груп, учасників платіжного
ринку, колекторських компаній та юридичних осіб, які отримали ліцензію на
надання банкам послуг з інкасації»,[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0039500-22#Text
47. ПриватБанк надав можливість підключати до Приват24 картки
інших банків. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.prostobank.ua
48. Річний звіт за 2019 р. Режим доступу:
https://static.privatbank.ua/files/R%D1%96chnij+zv%D1%96t+za+2019rg..pdf
49. Річний звіт за 2020 р. Режим доступу:
https://static.privatbank.ua/files/PB_SepUkr_2021.03.15_Zvit_Last_n.pdf
50. Річний звіт за 2021 р. Режим доступу:
https://static.privatbank.ua/files/doc2_09092022.pdf
51. Становлення та розвиток банківської системи України
[Електронний ресурс]/ - Режим доступу:
https://pidru4niki.com/14201126/bankivska_sprava/stanovlennya_rozvitok_bankivsk
oyi_sistemi_ukrayini
88
ДОДАТОК А
89
ДОДАТОК Б
90