Технології соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства (на матеріалах ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ  Д.е.н., проф. Фінагіна О.В.  УКРАЇНА ЛІМІТЕД", смт. Велика Димерка, Броварський р-н, Київська обл.)

Бехер, Крістіна Костянтинівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9348
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Фінагіна, Олеся Валентинівна	-
dc.contributor.author	Бехер, Крістіна Костянтинівна	-
dc.date.accessioned	2026-04-05T14:57:07Z	-
dc.date.available	2026-04-05T14:57:07Z	-
dc.date.issued	2023	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9348	-
dc.description.abstract	Об’єкт дослідження: процес формування основ соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства. Предмет дослідження: технології соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства на прикладі ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД". Мета роботи полягає в з’ясуванні сутності технологій соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства, розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення стратегічного розвитку підприємства на засадах та принципах соціальної відповідальності. Завданням роботи є: поглиблення та закріплення питань щодо еволюції технологій соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства; вивчення трансформації розуміння сутності соціальної відповідальності у зарубіжній і вітчизняній науковій думці; вичення технологій соціальної відповідальності в умовах стратегічного управління підприємством; аналіз виробничо-господарської діяльності ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД"; оцінка рівня соціальної відповідальності ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" на основі даних офіційної фінансової звітності; розробка шляхів удосконалення забезпечення оцінки системи соціальної відповідальності ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД"; розробка напрямів вдосконалення технології соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства. При написанні роботи використовувалися графічний метод, метод аналізу і синтезу, порівняльних характеристик, математичне моделювання, метод групування та інші методи. За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні та методичні аспекти сутності технологій соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства, проаналізовано виробничо-господарську діяльність підприємства, розроблено шляхи підвищення ефективності проектування заходів соціальної відповідальності на підприємстві.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	Менеджмент, соціальна відповідальність, ефективність, управління	uk_UA
dc.title	Технології соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства (на матеріалах ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ Д.е.н., проф. Фінагіна О.В. УКРАЇНА ЛІМІТЕД", смт. Велика Димерка, Броварський р-н, Київська обл.)	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Менеджмент)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
ДипломБехер2023.pdf Restricted Access		2.23 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
 
 1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри  
д.е.н., проф. Фінагіна О.В._____________ 
__________________________________ 
«_____»____________________ 2023  р. 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
НА ТЕМУ: 
ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ 
МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ІП "КОКА-КОЛА 
БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД", СМТ. ВЕЛИКА ДИМЕРКА, 
БРОВАРСЬКИЙ Р-Н,  КИЇВСЬКА ОБЛ.) 
 
 
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: «Менеджмент» 
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) 
Форма навчання: денна 
Група М-195 
 
 
Виконавець роботи:                           
 «____»___________ 2023 р.       ____________                  Крістіна БЕХЕР  
                                                                                     (ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) )                      
  
Керівник роботи: 
                              
 «____»__________ 2023 р.    ______    Д.е.н., проф. Олеся ФІНАГІНА  
                                                                         (підпис)                         (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)   
 
 
Черкаси 2023 
 
 
 
 
 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРКВАННЯ 
 
Галузь знань  «07 Управління та адміністрування» 
(код, назва) 
Спеціальність    073 «Менеджмент» 
(код, назва) 
Освітня програма   Менеджмент 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри МБА 
____________  
«_____» __________20___ р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
Бехер Крістіні Костянтинівні 
(ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
1. Тема роботи Технології соціальної відповідальності в системі менеджменту 
підприємства (на матеріалах ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД", смт. Велика Димерка, Броварський р-н,  Київська обл.) 
Керівник роботи   Д.е.н., проф. Олеся ФІНАГІНА, 
(Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)   
затверджені наказом від «__»_____20__року №__ 
2. Вихідні дані до роботи: фінансові документи ПАТ «Черкасиобленерго» за 2020-
2022 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела. 
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити): 
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ 
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА 
РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД" РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД" 
4. Консультанти розділів роботи: 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 Проф. Олеся ФІНАГІНА   
2 Проф. Олеся ФІНАГІНА   
3 Проф. Олеся ФІНАГІНА   
5. Дата видачі завдання _____________________________________ 
 
 
3 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів підготовки Строк виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи бакалавра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання виконано 
1 28.02.2023 
попереднього плану роботи. 
Опрацювання літературних джерел. виконано 
2 01.03.2023 
Підготовка та групування матеріалів. 
Затвердження плану. Підготовка виконано 
3 05.04.2023 
теоретичного розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. виконано 
4 Аналіз даних, необхідних для написання 10.04.2023 
аналітичного розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 16.04.2023 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 20.04.2023 виконано 
Підготовка  та написання розрахункового виконано 
7 25.04.2023 
розділу роботи. 
8 Розрахунок пропозицій. 05.05.2023 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 15.05.2023 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 20.05.2023 виконано 
11 Оформлення роботи 26.05.2023 виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 01.06.2023 виконано 
 
 
Студент                     ______                   Крістіна БЕХЕР 
                                     ( підпис )                      (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи      _______              Олеся ФІНАГІНА 
                                                          ( підпис )                     (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
    
 
4 
 
АНОТАЦІЯ  
Робота містить 95 сторінок, 27 таблиць, 18 рисунків, список використаної 
літератури з 112 найменувань. 
 
ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ 
МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ІП "КОКА-КОЛА 
БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД", СМТ. ВЕЛИКА ДИМЕРКА, 
БРОВАРСЬКИЙ Р-Н,  КИЇВСЬКА ОБЛ.) 
 
Об’єкт дослідження: процес формування основ соціальної відповідальності 
в системі менеджменту підприємства. 
Предмет дослідження: технології соціальної відповідальності в системі 
менеджменту підприємства на прикладі ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД". 
Мета роботи полягає в з’ясуванні сутності технологій соціальної 
відповідальності в системі менеджменту підприємства, розробка практичних 
рекомендацій щодо забезпечення стратегічного розвитку підприємства на засадах 
та принципах соціальної відповідальності. 
Завданням роботи є: поглиблення та закріплення питань щодо еволюції 
технологій соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства; 
вивчення трансформації розуміння сутності соціальної відповідальності у 
зарубіжній і вітчизняній науковій думці; вичення  технологій соціальної 
відповідальності в умовах стратегічного управління підприємством; аналіз 
виробничо-господарської діяльності ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД"; оцінка рівня соціальної відповідальності ІП "КОКА-КОЛА 
БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" на основі даних офіційної фінансової 
звітності; розробка шляхів удосконалення забезпечення оцінки системи 
соціальної відповідальності ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД"; розробка напрямів вдосконалення технології соціальної 
відповідальності в системі менеджменту підприємства. 
При написанні роботи використовувалися графічний метод, метод аналізу і 
синтезу, порівняльних характеристик, математичне моделювання, метод 
групування та інші методи.  
За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні та 
методичні аспекти сутності технологій соціальної відповідальності в системі 
менеджменту підприємства, проаналізовано виробничо-господарську діяльність 
підприємства, розроблено шляхи підвищення ефективності проектування заходів 
соціальної відповідальності на підприємстві. 
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ІП 
"КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД"», так як їх впровадження є 
економічно доцільним. 
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра – 2023 р. 
Здобувач вищої освіти _______________  Крістіна БЕХЕР 
Дата ________________________ 
 
5 
 
ЗМІСТ  
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1.  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ  
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА 9 
1.1 Еволюція технологій соціальної відповідальності в системі 
9 
менеджменту підприємства 
1.2 Трансформація розуміння сутності соціальної  відповідальності у 
18 
зарубіжній і вітчизняній науковій думці 
1.3 Технології соціальної відповідальності в умовах стратегічного 
26 
управління підприємством 
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 38 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД" 
2.1 Характеристика організаційно-управлінської структури та оцінка 
38 
ефективності економічної діяльності  
2.2 Аналіз впровадження соціальної відповідальності в практику 
51 
господарювання підприємства  
2.3 Оцінка рівня соціальної корпоративної відповідальності на основі 
69 
даних офіційної фінансової звітності 
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 80 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД” 
3.1. Удосконалення забезпечення оцінки системи соціальної 
80 
відповідальності  
3.2. Напрями вдосконалення технології соціальної відповідальності в 
92 
системі менеджменту підприємства 
ВИСНОВКИ 96 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 100 
ДОДАТКИ  
 
6 
 
ВСТУП 
 
Актуальність дослідження соціально відповідального господарювання 
українських підприємств посилюється тією обставиною, що вітчизняне 
господарське середовище не пройшло у своєму історичному розвитку необхідних 
етапів, які у західному суспільстві призвели до усвідомлення важливості 
філософії соціальної відповідальності. Разом з тим, неефективність більшості 
системоутворюючих інститутів вітчизняного ринкового середовища актуалізує 
потребу у формуванні національної моделі соціальної відповідальності в межах 
тріади «бізнес-влада-суспільство». З огляду на комплекс перерахованих обставин 
і обрана проблематика дослідження. Все більш очевидним є факт, що репутація 
вітчизняних компаній все більше залежить не тільки від їхньої прибутковості, 
вартості акцій, якості продукції, але й від їхньої активності у сфері соціальної 
відповідальності. Проте, різні підходи до розуміння соціальної відповідальності, 
неузгодженість дій і відсутність механізмів цілеспрямованого управління 
обумовлюють нестійку платформу для подальшої імплементації принципів 
соціальної відповідальності у загальну стратегію підприємства. За цих умов 
закономірним є посилений інтерес вчених і практиків до розроблення 
теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо сталого розвитку та 
інтеграції соціальної відповідальності у загальну стратегію розвитку 
підприємства. 
Дослідженням теоретичних засад і прикладних рекомендацій стосовно 
забезпечення стратегічного розвитку підприємства на засадах соціальної 
відповідальності займались такі зарубіжні та вітчизняні автори, як Г. Арас, 
Д.Барон, О.Грішнова, Дж. Кларк, А.Колот, О.Новікова, О.Панухник, В. Раймонд, 
М. Саприкіна, Г. Сталінська, Н. Супрун, Дж. Фішер, Т.Хакслі та багато інших. 
Розвиток концепції соціальної відповідальності в системі взаємовідносин 
«держава- підприємство-суспільство» досліджували І. Ворончак, Д. Гібоне, Т. 
Ігнатенко, О. Кощій, Ф.Котлер, О. Легченко та інші. Однак дослідження носять 
розрізнений несистемний характер, недостатньо вивченими залишаються питання 
 
7 
 
ефективного впливу практик соціальної відповідальності на суспільство, 
забезпечення стратегічного бачення розвитку соціальної відповідальності, 
потребує удосконалення методика оцінки рівня соціальної відповідальності. 
Недостатня розробленість і практична значимість зазначених питань обумовили 
вибір теми дослідження, визначили мету, завдання та основні напрями 
дослідження. 
Об’єкт дослідження: процес формування основ соціальної відповідальності 
в системі менеджменту підприємства. 
Предмет дослідження: технології соціальної відповідальності в системі 
менеджменту підприємства на прикладі ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД". 
Мета роботи полягає в з’ясуванні сутності технологій соціальної 
відповідальності в системі менеджменту підприємства, розробка практичних 
рекомендацій щодо забезпечення стратегічного розвитку підприємства на засадах 
та принципах соціальної відповідальності. 
Завданням роботи є: поглиблення та закріплення питань щодо еволюції 
технологій соціальної відповідальності в системі менеджменту підприємства; - 
вивчення трансформації розуміння сутності соціальної відповідальності у 
зарубіжній і вітчизняній науковій думці; ичення  технологій соціальної 
відповідальності в умовах стратегічного управління підприємством; аналіз 
виробничо-господарської діяльності ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД"; оцінка рівня соціальної відповідальності ІП "КОКА-КОЛА 
БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" на основі даних офіційної фінансової 
звітності; розробка шляхів удосконалення забезпечення оцінки системи 
соціальної відповідальності ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД"; розробка напрямів вдосконалення технології соціальної 
відповідальності в системі менеджменту підприємства. 
Метод дослідження: описовий, порівняльний, статистичний аналіз, 
системний аналіз, методи проектного аналізу. Одержані результати можуть бути 
 
8 
 
використані в практичній діяльності ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД”, так як їх впровадження є економічно вигідним. 
Апробація результатів роботи. Основні положення, висновки та результати  
роботи апробовані автором в тезах конференції: Бехер К.К. Корпоративна 
соціальна відповідальність компаній Кока-Кола в україні в системі соціального 
менеджменту. Сучасні теорія і практика менеджменту та бізнес-
адміністрування: Збірник тез доповідей VІ Всеукраїнської науково-практичної 
конференції (м. Черкаси, 20 квітня 2023 р.).  Черкаси, Черкаський державний 
технологічний університет, 2023. 
 
 
9 
 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ 
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1 Еволюція технологій соціальної відповідальності в системі менеджменту 
підприємства 
 
Еволюція економічної науки впродовж останніх десятиріч супроводжується 
орієнтацією на забезпечення досягнення соціальних пріоритетів. Домінувальні 
тенденції розвитку економічної науки протягом останнього десятиліття 
актуалізують проблеми соціальної орієнтованості управління економічними 
процесами та дослідження таких понять як «соціально орієнтована економіка», 
«соціалізація економіки», «соціальна політика підприємства», «соціальна 
відповідальність» тощо. Особливої уваги наразі набувають питання соціального 
відповідального управління та регулювання цих процесів на різних рівнях 
економічної системи. Враховуючи, відмінні наукові погляди на розуміння 
сутності соціальної корпоративної відповідальності, дослідження їх розвитку 
необхідне для визначення та розуміння суті соціальної корпоративної 
відповідальності бізнесу. 
Згідно з визначенням Encyclopedia of Small Business (Енциклопедії малого 
бізнесу) історія соціальної корпоративної відповідальності бере свій початок із 
XVIII ст. і пов’язана із економістом і філософом А. Смітом, який запропонував 
«класичну економічну модель бізнесу, згідно з якою потреби й бажання 
суспільства можуть задовольнятися за допомогою необмеженої взаємодії окремих 
осіб та організацій на ринку, а люди, діючи з корисливих міркувань, будуть 
виробляти й постачати товари та послуги з метою отримання прибутку і 
задоволення потреб інших людей» [20]. Не зважаючи на те, що висловлена А. 
Смітом позиція є основою для вільної ринкової економіки, проте не має нічого 
спільного із соціальною відповідальністю, оскільки базується на фундаменті 
«егоїзму» індивіда зокрема, і бізнесу в цілому [20]. Однак, вже тоді А. Сміт 
 
10 
 
висловлює тезу про те, що вільний ринок не завжди працює ідеально, і учасники 
повинні діяти чесно і справедливо стосовно один одного, для того, щоб були 
досягнуті цілі та завдання ринку. 
Подальша промислова революція підтвердила принципи А. Сміта. Крім 
такого, набула значного поширення теорія «соціального дарвінізму». Згідно 
досліджень Вільяма Раймонда, теорія «соціального дарвінізму» намагалась 
застосувати біологічні концепції природного відбору і виживання найсильнішого 
в людському суспільстві [24]. 
Автором терміну дарвінізм є Томас Генрі Хакслі, а вже у 1870-х роках 
термін був використаний для опису ряду концепцій еволюціонізму або розвитку, 
без будь-яких конкретних посилань на теорія Чарльза Дарвіна про природний 
відбір[24]. Перше використання фрази «соціального дарвінізму» було у статті 
Джозефа Фішера у 1877 році і стосувалось історії землеволодіння в Ірландії [21]. 
Ця теорія в епоху промислової революції обґрунтовувала доцільність 
«жорстоких» конкурентних стратегії, і не приділяла увагу впливу діяльності 
бізнесу на навколишнє середовище, працівників, суспільства. 
Приблизно на початку двадцятого століття зворотна реакція проти великого 
бізнесу вилилась у громадські рухи та законодавчі ініціативи, зокрема 
антимонопольне законодавство, рух за громадянські права, захист прав 
споживачів, а також захист навколишнього середовища. 
Наукова думка стосовно корпоративної соціальної корпоративної 
відповідальності, за А.М. Колотом, сконцентрована в наступних концепціях: 
базова концепція соціальної корпоративної відповідальності (1950-1970-ті 
рр.); 
концепція соціальної сприйнятливості (1970-1990-ті рр.); 
концепція соціальної діяльності (1980-2000-ні роки) [67, с. 13]. 
За проведеними дослідженнями П. Катсоулакуса, А. Матрага, Л. Вільямса, у 
1916 році Дж. Кларк зазначив, що бізнес повинен нести відповідальність за 
результат своїх дій перед суспільством. Професор Т. 
 
11 
 
Крепе представив тему бізнесу та соціального забезпечення в 
Стенфордському університеті в 1931 році і використовував термін «соціальний 
аудит» вперше в відношенні компаній. Трохи пізніше П. Друкер стверджував, що 
компанії мають соціальну спрямованість, а також економічну мету [22]. 
На думку Е.Я. Виттенберга, що засновником концепції соціальної 
відповідальності бізнесу є Говард Боуен, який у 1953 році опублікував 
монографію під назвою «Соціальна відповідальність бізнесу» [12]. 
Говард Боуен, у своїй монографії «Social Responsibilities of the Businessman» 
(«Соціальна відповідальність бізнесмена») здійснює аналіз поведінки компаній, 
вивчає ключові напрямки соціальної відповідальності бізнесу, та доводить, що 
соціальні відповідальність складається з реалізації такої політики прийняття 
рішень чи лінії поведінки, які були б бажаними для цілей і цінностей суспільства 
[19]. Після публікації робіт Г. Боуена та інших науковців почалася активний етап 
розробки теорії соціально відповідального бізнесу. 
Американський вчений, президент Академії менеджменту К. Девіс здійснив 
вагомий внесок у розиток підходів до соціальної корпоративної відповідальності, 
оскільки йому належить «комплексний підхід щодо аналізу зовнішніх сил, які 
детермінують соціальну активність компаній» [20]. 
К. Девіс (1960-1970 pp.) обґрунтував принципові положення, які розвинули 
«теоретичні засади феномену соціальної відповідальності бізнесу і водночас 
зробили їх більш зрозумілими для професіоналів, зорієнтувавши на практику 
соціальної діяльності»[24]. Підтримуючи думку про важливість плюралізму як 
фундаментальної характеристики сучасної бізнес- культури, К. Девіс розглядає 
«суб’єкт господарювання як свого роду спільне підприємство, яке об’єднує 
відповідальних громадян, таких як менеджери, інвестори, працівники, 
представники місцевої громади тощо, і їхні групи, і це «спільне підприємство» 
відповідає за задоволення не тільки економічних, але й соціальних, 
психологічних, політичних та інших очікувань суспільства» [24]. 
 
12 
 
На думку H.A. Супрун, певні кроки в напрямі розвитку теорії соціальної 
відповідальності бізнесу були зроблені в середині XX ст. в межах концепції 
колективного капіталізму, засади якої були сформовані Г. Мінзом, а вже у 70-80-х 
pp. XX ст. концепція соціальної відповідальності бізнесу продовжувала 
розвиватись: додалися практики чесного ведення справ та етики бізнесу, питання 
дотримання прав людини, захисту прав споживачів і посилення уваги до інтересів 
інших зацікавлених сторін, відповідальне ставлення до проблем довкілля; 
увійшли у науково-практичний обіг поняття «корпоративне громадянство» та 
«корпоративна соціальна відповідальність» [16]. 
Одним з найпопулярніших підходів до визначення корпоративної 
соціальної відповідальності є підхід Арчі Керролла (1970-х pp..), згідно якого 
«соціальна відповідальність бізнесу – це відповідність економічним, правовим, 
етичним і дискреційним очікуванням, які ставляться суспільством перед 
компанією у даний період часу» [16]. 
На думку Арчі Керролла, «типи корпоративної соціальної корпоративної 
відповідальності не є такими, що взаємно виключають один одного, як і не 
утворюють континууму з економічними інтересами на одному полюсі і 
соціальними – на другому, і співвідносяться між собою, скоріше, у порядку 
історичної еволюції» [19]. Розвиваючи свою думку науковець наголошував, що 
«хоч усі ці типи відповідальності вже існують одночасно в бізнес-організаціях, 
історія бізнесу свідчить про більш ранню увагу до економічних і правових 
аспектів і про більш давню – до аспектів етичних і дискреційних, крім тогоо, 
будь-яка взята відповідальність або дія бізнесу може мати вбудовані економічні, 
правові, етичні і дискреційні мотиви» [16]. 
Згідно досліджень А.М. Колота, «на 70-ті роки XX ст. припадає найбільш 
масштабна дискусія щодо співвідношення концепцій корпоративної соціальної 
корпоративної відповідальності і корпоративної соціальної сприйнятливості, адже 
саме тоді корпоративна соціальна відповідальність поглинається поняттям 
«корпоративна соціальна сприйнятливість», у зв’язку із тим, що будь-яка 
 
13 
 
компанія так чи інакше володіє властивістю корпоративної соціальної 
сприйнятливості, подібно тому як кожний живий організм так чи інакше реагує на 
зовнішні подразники» [68]. 
Як вважає Р. Акерман: «Важливою передумовою зниження потенційних 
ризиків компанії є адекватність корпоративної соціальної сприйнятливості рівню 
зрілості суспільних очікувань» [11]. Також науковець робить висновок, що 
«виклик для менеджменту полягає в розвитку методів організаційного навчання і 
їх адаптації з метою забезпечення гнучкого і креативного сприйняття суспільних 
проблем у міру їх визрівання» [11]. 
Управлінська теорія зацікавлених сторін (концепція стейкхолдерів) 
остаточно сформувалася у праці Е. Фрімана під назвою «Стратегічний 
менеджмент: стейкхолдерський підхід». Отже, за Е. Фріманом, «стейкхолдером 
вважається будь-яка особа або група осіб, що впливає на діяльність організації 
або відчуває на собі вплив цієї діяльності» [28]. Бізнес, який хоче буди успішним, 
зацікавлений у хороший партнерських відносинах зі всіма своїми 
стейкхолдерами. Е. Фріман поділяв всіх стейкхолдерів на «внутрішніх (службовці 
компанії, менеджмент, акціонери) та до зовнішніх (споживачі продукції, 
партнери, кредитори, постачальники сировини, структури влади, політичні партії, 
профспілки, ЗМІ, громадяни), відповідно стейкхолдери розглядаються як 
«коаліція впливу», рівень відносин і діалог з якою є критично важливим для 
менеджменту» [28]. 
Наступний етап досліджень у даному напрямку – «концепція корпоративної 
соціальної діяльності» (С. Сеті, А. Керолл, С. Вартік, Д. Вуд, Д. Свансон).  
Основоположником даної концепції є С. Сеті, який вперше зробив спробу 
пов’язати традиційну проблематику змісту соціальної корпоративної 
відповідальності з прикладними аспектами її реалізації та кореляцію соціальної 
відповідальності з терміном «корпоративна поведінка». «Корпоративна соціальна 
діяльність», за баченням С. Вартіка і Ф. Кохрена, «є розробкою проектів, які 
 
14 
 
мають мінімізувати ризики, породжені змінюваними умовами ведення бізнесу» 
[26]. 
Д. Вуд пропонує «цілісну модель корпоративної соціальної діяльності» як 
«існуючу у бізнес-організації систему принципів соціальної відповідальності, 
процесів соціальної сприйнятливості ... і їх очікуваних результатів, що пов’язані з 
суспільною взаємодією фірми» [27]. 
Суттєвим доповненням до варіантів комплексної моделі соціальної 
корпоративної відповідальності є теоретичні і прикладні розробки, що їх 
запропонувала Д. Свансон, зокрема вагомою етичною складовою [25]. 
Отже, наукові дослідження соціальної відповідальності бізнесу корелювали 
із діяльністю підприємства, громадських, неурядових організацій, органів влади. 
На першому етапі – формування базової концепції соціальної корпоративної 
відповідальності закладаються базові, фундаментальні основи концепції, в той 
же час бізнес починає звертати увагу на соціальну відповідальну поведінку, 
переважно у сфері екологічних питань. 
Також в межах проведеного дослідження доцільно звернути увагу на 
особливості еволюції наукової думки у напрямі соціальної корпоративної 
відповідальності в Україні, оскільки, у зв’язку, із відмінним історичним 
розвитком та економіко-політичної ситуацією США, країн Західної Європи та 
України виникли певні відмінності у теорії її дослідження та реалізації на 
практиці. Так, Б. Джагдиш, С. Хілтон, Д. Гібоне, Д. Барон відзначають, що «для 
західних країн характерна певна еволюція розгляду питань соціальної 
відповідальності бізнесу, яка була відгуком на тогочасні економічні процеси, 
наслідками яких стало загострення соціальних протиріч, а подібні процеси 
пов’язуються з виникнення та функціонуванням транснаціональних компаній, а 
соціальна відповідальність розглядається, як засіб вирішення соціальних 
конфліктів, та спосіб покращення взаємовідносин між суспільством і бізнесом» 
[16; 31]. 
 
15 
 
За даними С.Г. Кара-Мурза, «традиції соціально відповідальної поведінки 
бізнесу у вигляді благодійних проектів були поширені в Україні ще у другій 
половині XIX сторіччя, проте одразу після революції подібна практика була 
перервана, і відновилася пізніше у вигляді концепції підприємства, яке виступає 
соціальним гарантом, має певний перелік суспільних обов’язків і володіє 
об’єктами соціальної інфраструктури» [60]. Аналіз наукових праць показав, що 
дослідження аспектів концепції соціальної корпоративної відповідальності 
активізувались у 2005-2007 pp. 
За дослідженнями О. Грішнової, «в Україні системне поширення ідей 
соціальної спрямованості і соціальної активності бізнесу було започатковано у 
1996 р. Українською асоціацією якості та Українським союзом промисловців та 
підприємців одночасно із запровадженням принципів всеосяжного управління на 
основі якості (TQM), зокрема проведення конкурсів організаційної досконалості 
за моделлю EFQM; подібні моделі передбачають формування в організації будь-
якої сфери діяльності усвідомлення, що досягнення успіху можливе лише за 
умови, що діяльність є корисною для суспільства, відповідає його цінностям і 
цілям» [22]. 
Також дослідження Г.О. Сталініської свідчать про те, що «зарубіжні 
підприємства вже давно усвідомили справжній ефект (соціальний та 
економічний) від впровадження елементів соціальної корпоративної 
відповідальності у свою діяльність» [14]. Можна припустити, що наявний 
сильний позитивний зв’язок між прибутковістю і соціальною активністю 
підприємств. Це підкреслюють дослідження Walker Information, на основі 
вторинної маркетингової інформації про функціонування американських 
підприємств, які належать до різних галузей економіки «дозволили встановити 
пряму залежність між соціальною цінністю компанії (сумарним ефектом її 
позитивного впливу на суспільство), її репутацією та вірністю споживачів її 
бренду та визначити, що зростання соціальної цінності компанії на один пункт 
призводить до покращення репутації на 0,55 пункти, а економічної цінності – 
 
16 
 
підвищує репутацію тільки на 0,32 пункти» [14]. Отже, «соціальні показники 
впливають на репутацію підприємств вдвічі більше, ніж економічні, а загальна 
прибутковість підприємств, що мають високі фінансові та соціальні показники, за 
останні 15 років зросла на 43%, а фінансово успішних підприємств, які не 
використовують концепцію соціальної корпоративної відповідальності, лише на 
19 %. Прибутковість продажу соціально активних підприємств на 3% вище, а 
прибутковість капіталу на акції на 10% вище, ніж у соціально неактивних 
підприємств» [14]. 
З іншого боку, як показують дослідження Л.І. Вергун, внаслідок 
впровадження принципів соціальної відповідальності бізнесу підприємство також 
підвищує ефективність управління завдяки запобіганню соціальних, економічних, 
екологічних та юридичних ризиків. Прикладами таких ризиків можуть бути 
конфлікти між акціонерами та менеджерами компанії або місцевою владою, 
збільшення податкового навантаження, проблеми з інвесторами, конфлікти між 
власниками і працівниками. Як доводить Л.І. Вергун: «Особливо великі 
передумови таких конфліктів наявні в Україні, де частки витрат на оплату праці у 
ВВП та в собівартості продукції становлять відповідно 27 і 18 %, тоді як у 
європейських країнах вони становлять в середньому 50-65% та 30-35 %» [11, с. 
169]. За даними Т.В. Ігнатенко, «у 2013 р. офіс Глобального договору в Нью- 
Йорку встановив спеціальну нагороду для найактивніших національних мереж і 
разом з Японією та Сербією Україна була визнана однією з трьох 
найрезультативніших мереж Глобального договору у світі й отримала нагороду за 
надзвичайний внесок у справу розбудови та поширення ініціативи соціальної 
відповідальності» [52]. 
Проведений аналіз дослідження особливостей еволюції наукової думки 
щодо концепцій соціальної відповідальності бізнесу в Україні, дозволив зробити 
спробу сформувати етапи розвитку та виділити взаємозв’язок із основними 
подіями її практичної реалізації (табл. 1.1). 
 
 
17 
 
Таблиця 1.1 – Періодизація розвитку концепції соціальної 
відповідальності бізнесу в Україні 
Період Основні Основні теоретичні аспекти Основні практичні аспекти 
дослідники 
Формування В. Воробей Дослідження Поширення ідей соціальної 
засад О.Грішнова А. фундаментальних аспектів спрямованості і соціальної 
соціальної Колот та інші концепції соціальної активності бізнесу за іні-
відповідальност відповідальності. Аналіз ціативи Української асоціа-
і в Україні, зарубіжного наукового ції якості та Українського 
1996 - 2005 рр. доробку. союзу промисловців та 
підприємців в Україні. 
Функціонуванн Ю. Бегма Формування принципів Посилення уваги до 
я системи О.Грішнова Л. реалізації концепції соціальних і екологічних 
поглядів Грицина А. соціальної відповідальності. проектів, започаткування 
соціальної Колот О. Дослідження соціальних, Національного конкурсу 
відповідальості, Лазоренко корпоративних, екологічних бізнес-кейсів з соціальної 
2005- 2013 рр. О.Новікова А. складових бізнесу та вплив відповідальності бізнесу. 
Степанова та соціальної відповідальності Початок ініціативи «Г 
інші на прибутковість лобальний договір» в 
економічних суб’єктів. Україні, Меморандум про 
соціальну відповідальність 
бізнесу. 
Розвиток О.Грішнова О. Зростання кількості науко- Поширення розвитку 
концепції Дудкін А. вих розробок з розвитку соціального партнерства та 
соціальної Колот соціальної відповідальності соціального підприєм-
відповідальност О.Новікова у напрямку взаємодії та ництва. Створення робочої 
і в приватному К.Ткач Н. зони відповідальності орга- групи та розробка 
та публічному Сімченко І. нів державного управління, національної стратегії з 
секторі, 2013 - Царик та інші бізнес-структур, профспіл- соціальної відповідальності 
по цей час кових, громадських органі- бізнесу. Включення в 
зацій та інших зацікавлених критерії тендерів 
сторін. Поширення ідей «створення робочих місць». 
розвитку корпоративної Трансформація локальної 
соціальної відповідальності мережі Глобального 
суб’єктів підприємницької договору в громадське 
діяльності в Україні. об’єднання. 
Джерело: [71; 13]. 
 
Таким чином, проведений аналіз переконує у вагомих здобутках 
проблематики соціальної відповідальності бізнесу як теоретичного, так і 
прикладного характеру. Це пов’язано із формуванням стійкого понятійно- 
категоріального апарату, різноманітністю підходів до розвитку методологічних і 
прикладних засад концепції. Розвиток як світових, так і вітчизняних наукових 
поглядів, беззаперечно переконує у формуванні нового підходу до оцінки 
 
18 
 
результативної діяльності бізнесу, зокрема його соціально- відповідальних 
функцій. 
 
1.2 Трансформація розуміння сутності соціальної  відповідальності у 
зарубіжній і вітчизняній науковій думці 
 
Проблеми сталого розвитку національної економіки, набули особливо 
гострий характер в останні роки, незмінно підштовхували до вирішення питань 
пов’язаних з дилемою підвищення економічної ефективності підприємств та 
одночасного вирішення соціальних питань, реального покращення якості життя 
населення. Великий капітал поступово почав усвідомлювати помилковість 
неоліберального підходу до провідної ролі ринку в економіці, негативного впливу 
на соціальну стабільність, стан суспільних відносин, а також економічні 
результати діяльності компаній. Саме економічні причини стали провідним 
фактором висунення соціальної відповідальності бізнесу в ряд найбільш 
важливих факторів стабільного економічного розвитку України. 
Циклічність розвитку економіки спричинений назріванням і розв’язанням 
внутрішніх суперечностей суспільного буття як вартісного, так і інституційного 
характеру. У сучасних умовах, коли всі соціально-економічні процеси 
прискорюються і набувають спотворених форм, можна констатувати, що 
вищезазначена закономірність не справджується повною мірою. У процесі 
розвитку соціально-економічних циклів відбувається не тільки зміна ієрархії 
суспільних інститутів, а й їх трансформація. 
Зіставлення хронології розвитку хвиль великих соціально-економічних 
циклів і хронології трансформації сутності соціальної відповідальності провідних 
країн свідчить про те, що інтенсивніше вони відбуваються на підвищувальній 
хвилі великих циклів. Як приклад розглянемо зміни, що відбулися в межах IV і V 
великих циклів (табл. 1.2). 
 
19 
 
Таблиця 1.2 – Трансформація інституту соціальної відповідальності 
залежно від рівня розвитку держави у провідних країнах 
Хронологія Сутність трансформації інституту держави Сутність трансформації 
розвитку інституту соціальної 
великого відповідальності 
циклу 
1 2 3 
IV великий Великобританія: статус великої держави втрачено в Активізація соціально- 
цикл перше десятиліття після другої світової війни; орієнтованих принципів 
підвищува- політика деколонізації з кінця 1950-х років. управління. 
льна хвиля: Франція: ухвалення конституції четвертої республіки Збільшення ролі 
середина 1946 року (Парламентська республіка); ухвалення соціальних чинників 
1940 – кінець конституції п'ятої республіки 1958 року (звуження економіки. 
1960, повноважень парламенту, розширення повноважень 
знижувальна президента). 
хвиля: кінець 
1960 – Німеччина: ухвалення конституції ФРН 1949 року і Західна частина країни 
початок початок реалізації концепції соціальної ринкової стає все більш соціально- 
1980-х економіки; утворення НДР як соціалістичної держави орієнтованою. 
1949 року. 
США: набуття статусу провідної держави. Декларування на всіх 
рівнях соціальних ідей, 
ідей соціального 
підприємництва. 
СРСР: формування тоталітарної системи в результаті Переважання ідей 
підпорядкування правлячої партії І. Сталіну; набуття державного соціалізму в 
СРСР статусу провідної держави (основний етап: основі яких лежить 
1941-1949 роки). патерналізм. 
Підвищу- Великобританія: встановлення влади Концентрація управління 
вальна хвиля: неоконсерваторів (тетчеризм). на основі визнання 
початок 1980 Німеччина: об’єднання Західної та Східної переважного впливу 
- початок Німеччини. позаекономічних 
2000-х США: рейганоміка. чинників. 
СРСР (країни пострадянського простору): розвал, Відкидання суттєвого 
формування інституту держави зі змішаною впливу неекономічних 
республіканською формою правління. чинників на економіку. 
Знижувальна США: посилення децентралізації влади. Значене поширення 
хвиля: практик соціальної 
початок відповідальності на 
2000-х - мікрорівні. 
 
кінець Країни пострадянського простору: посилення Темпоральне поши 
2013-х централізації влади та інституту держави в рення практики соціа 
 цілому.  льної відповідальності. 
Джерело: [57]. 
 
 
 
20 
 
Розвиток економіки в розвинених країнах супроводжувався у другій 
половині XX ст. активним соціальним прогресом, змінами в інституціональній 
структурі й суспільній свідомості, поступовим зміщенням акценту в напрямі 
інтелектуальної праці за рахунок зростання освіченості переважної частини 
населення, поглиблення в суспільне життя принципів демократії, нарешті, 
масовим поширенням інформації завдяки Інтернету та соціальних мереж.  
Ключовими суперечностями суспільного відтворення в ринковій 
економіці, що призводять до циклічних соціально-економічних криз, є 
суперечності між вартістю і додатковою вартістю, між пропозицією і попитом, 
між організованістю господарської діяльності на рівні суб’єкта господарювання і 
відсутністю єдиного плану організації всього суспільного виробництва. Саме 
тому, існує значний «розрив» між розумінням сутності соціальної 
відповідальності, зумовлений історичним особливостями розвитку країн. 
Саме тому, доцільно сутність поняття соціальна відповідальність бізнесу 
аналізувати підходи зарубіжних та вітчизняних дослідників диференційовано. 
На сьогодні серед вітчизняних науковців і практиків не існує єдності думок з 
приводу понятійного апарату соціальної відповідальності, оскільки 
використовуються трактування як «соціальної відповідальності бізнесу», так і 
«корпоративної соціальної відповідальності». Оскільки в англомовному варіанті 
використовується термін «corporate social responsibility», вважаємо названі вище 
терміни синонімічними та такими, що характеризують відповідальну поведінку 
бізнесу. 
 
Дослідивши погляди зарубіжних науковців, можна виділяти такі напрями 
трактування сутності соціальної відповідальності: 
1. Напрям, оснований на корпоративному егоїзмі, тобто діяльність 
підприємства, в тому числі соціальна, спрямована на досягнення економічного 
результату. Підприємство виконує свою економічну функцію (виробляє товари та 
послуги, створює робочі місця, забезпечує максимізацію прибутку), що вимагає 
певних витрат на соціальні цілі. 
2. Напрям, оснований на корпоративному альтруїзмі, тобто підприємства 
 
21 
 
впливають на суспільство (соціальні інвестиції, обов’язки перед місцевою 
громадою, тощо). 
3. Напрям, оснований на соціальних вимогах, згідно з яким діяльність 
підприємства визначатися очікуваннями суспільства від нього: як скорочення 
негативного впливу, так і посилення позитивного впливу. 
4. Напрям, оснований на позиції зацікавлених сторін (працівники, 
покупці, акціонери, постачальники, місцева громада, держава та суспільство), що 
покладають на підприємство певну відповідальність. 
Аналіз праць сучасних дослідників показує, що єдиної думки щодо змісту 
соціальної відповідальності бізнесу не сформувалось. Науковці розглядають дане 
поняття під різним кутом зору, найчастіше: 
у взаємозв’язку з сталим розвитком, акцентуючи увагу на всіх його 
складових (А. Колот, Т.Антошко, І. Жиглей, М. Сухотеріна); 
в контексті задоволення інтересів стейкхолдерів та очікувань суспільства з 
точки зору позитивного впливу на нього (А. Колот, Т.Антошко, О. Будько, В. 
Воробей, М. Файдор, А. Коноваленко). 
Світова практика сформувала 2 типи моделей соціальної відповідальності 
бізнесу: закриті (невидимі) та відкриті Д. Баюра, характеризуючи модель 
закритого типу, зауважує, що «дана модель передбачає наявність цінностей, норм 
та правил, яких компанії повинні дотримуватись в процесі реалізації КСВ» [3, с. 
23]. За невидимої моделі в країні наявні офіційні та неофіційні інститути, через 
які відповідальність компаній за суспільні інтереси погоджується з ними та їх 
дотримання забезпечується на добровільній основі. Така модель сформувалась на 
сьогодні в Україні, коли більшість підприємств, декларуючи наміри соціально-
відповідального підходу до бізнесу обмежуються мінімальними заходами, що 
виходять за межі обов’язкових норм. Більш прогресивною є відкритий тип моделі 
соціальної відповідальності бізнесу, коли компанія бере на себе відповідальність 
за вирішення проблем, в яких зацікавлене суспільство, і таким чином забезпечує 
реалізацію його очікувань (. Саме перехід до такої моделі забезпечить реалізацію 
завдань цілей сталого розвитку на макро-, меза- та мікрорівнях, що в кінцевому 
 
22 
 
рахунку дозволить підвищити добробут нації і створити умови для забезпечення 
потреб майбутніх поколінь  Тлумачення СВБ розглядається також на рівні 
інституцій, основним завданням яких є поширення ідеї корпоративної соціальної 
відповідальності в практику господарюючих суб’єктів (табл. 1.3). 
 
Таблиця 1.3 – Офіційне тлумачення соціальної відповідальності бізнесу на 
інституційному рівні та в програмних документах організацій 
Інституція, Сутність та основні характеристики поняття Акценти 
програмний 
документ 
Міжнародний просування практик відповідального бізнесу, які сталий розвиток, 
форум бізнес- приносять користь бізнесу й суспільству та сприяють спрямованість на 
лідерів економічно стійкому розвитку шляхом максимізації зовнішнє 
позитивного і мінімізації негативного впливу бізнесу на середовище 
суспільство. 
Світова рада зобов’язання бізнесу робити свій внесок у сталий сталий розвиток, 
бізнесу для сталого економічний розвиток, трудові відносини із орієнтація на 
розвитку працівниками, їх сім’ями, місцевою спільнотою і стейкхолдерів 
суспільством в цілому для поліпшення їх життя. 
Зелена книга ЄС концепція, що дозволяє інтегрувати в повсякденну добровільність, 
«Популяризація діяльність комерційних підприємств соціальні та орієнтація на 
європейських екологічні аспекти на добровільній основі, а також стейкхолдерів, 
засад враховувати їх у процесі добровільної взаємодії з інтеграція в 
корпоративної зацікавленими сторонами стратегію 
відповідальності 
Інститут підхід до бізнесу, що передбачає відкриту і прозору прозорість, 
соціальної та ділову практику, дотримання моральних норм, повагу до орієнтація на 
етичної інших зацікавлених сторін і зобов'язання підвищувати стейкхолдерів 
відповідальності економічну, соціальну і екологічну додану вартість. 
АссоипіАЬіШу 
Міжнародна відповідальність організації за вплив її рішень та відповідальність за 
організація з діяльності на суспільство та оточуюче середовище через вплив, сталий 
стандартизації, прозору і етичну поведінку, яка сприяє сталому розвиток, 
стандарт ІБО розвитку, враховуючи здоров’я і добробут суспільства, орієнтація на 
26000:2013 враховує очікування зацікавлених сторін і відповідає стейкхолдерів, 
вживаному законодавству, узгоджується з інтеграція в бізнес 
міжнародними нормами поведінки 
Оновлена ключова сфера відповідальності за європейський бізнес, відповідальність за 
європейська яка є відповідальністю підприємств за їх вплив на вплив, сталий 
стратегія суспільство. Більш конкретно, це заохочення компанії до розвиток, 
корпоративної створення процесу для інтеграції чотирьох ключових орієнтація на 
соціальної пріоритетних напрямків у свої бізнес-операції та стейкхолдерів, 
відповідальності основної стратегії в тісному співробітництві з інтеграція в бізнес 
2016-2019 зацікавленими сторонами: соціальний; екологічний; та основну 
етичний, питання прав людини та споживачів. стратегію 
 
Джерело: [ 18; 26; 46; 56] 
 
23 
 
З визначень, наведених в таблиці 1.6 можемо зробити висновок щодо 
тісного взаємозв’язку сталого розвитку та соціальної відповідальності бізнесу, 
яка розглядається як інструмент досягнення цієї сталості в економічній, 
соціальній та екологічній сферах. Зокрема, міжнародні інституції, основною 
функцією яких є поширення корпоративної соціальної відповідальності в 
практику бізнес-структур, визначають її зміст через поняття «зобов’язання 
бізнесу робити свій внесок у сталий розвиток» (Світова рада бізнесу для сталого 
розвитку), «просування практик відповідального бізнесу» на користь суспільства 
(Міжнародний форум бізнес-лідерів), «підвищення економічної, соціальної та 
екологічної доданої вартості» на користь суспільства та стейкхолдерів (Інститут 
соціальної та етичної відповідальності AccountAbility). 
Більш розгорнуте визначення з акцентуацією на ключових аспектах сталого 
розвитку і корпоративної соціальної відповідальності дає Міжнародна організація 
з стандартизації у стандарті ISO 26000:2013, де ключовими меседжами для 
бізнесу є сталий розвиток, відповідальність за вплив, орієнтація на стейкхолдерів, 
підвищення добробуту суспільства, інтеграція КСВ в бізнес-стратегію, 
прозорість, функціонування в межах законодавчих норм. 
Враховуючи особливості європейської моделі соціальної відповідальності, 
можна зробити висновок про перехід європейських підприємств від 
добровільності взятих на себе зобов’язань щодо соціальної відповідальності до 
обов’язкової практики щодо забезпечення сталого розвитку на засадах соціальної 
відповідальності на всіх стадіях життєвого циклу підприємства задля створення 
спільних цінностей для суспільства. 
Враховуючи спорідненість понять сталого розвитку та корпоративної 
соціальної відповідальності розглянемо основні програмні документи розвитку 
світової та європейської спільноти (табл. 1.4). 
Українські неурядові організації, для яких поширення КСВ є основною 
функцією (Український центр розвитку КСВ, мережа ГД ООН [17]) тлумачення 
КСВ надають згідно з міжнародними стандартами. 
 
 
24 
 
Таблиця 1.4. – Основні програмні документи розвитку світової та 
європейської спільноти 
Документ Зміст щодо взаємозв’язку з КСВ Акценти 
Цілі сталого нова система взаємоузгоджених управлінських заходів за створення спільних 
розвитку 20212030 економічним, соціальним та екологічним цінностей для 
(природоохоронним) вимірами, спрямована на формування забезпечення потреб 
суспільних відносин на засадах довіри, солідарності, суспільства 
рівності поколінь, безпечного навколишнього середовища 
Стратегія «Європа - КСВ - добровільні зобов’язання підприємницьких свідома 
2022» структур, що виходять за межі чинних законодавчих норм, добровільність, 
нести відповідальність за результати своєї діяльності не відповідальність за 
лише в економічній, але й у соціальній та екологічній вплив 
сферах. 
Маніфест КСВ - спільне створення цінностей через політичний створення спільних 
«Підприємство- діалог та співпрацю, управління та підзвітність, соціальні цінностей для 
2022» «Майбутнє інновації, засноване на використанні механізму бізнес- забезпечення потреб 
для Європи, якої ми моделі замкненої економіки, що сприяє створенню суспільства 
прагнемо» стабільного суспільства 
Джерело: складено [21; 27] 
 
 
Інші українські організації (Конфередація роботодавців України) все ж таки 
не відходять від добровільності розуміння КСВ, як здійснення «певних заходів 
певних соціально спрямованих, неприбуткових заходів, які мають на меті якісне 
удосконалення зовнішнього для компанії або організації середовища» [74], що 
свідчить про низький рівень розвитку інституту КСВ в українському бізнесі. 
Серед українських організацій відомості щодо різних аспектів соціальної 
відповідальності присутні на сайтах Федерації Профспілок України [17], 
Української Спілки Промисловців і Підприємців [16] без офіційного тлумачення 
поняття соціальної відповідальності бізнесу. 
Новим планом дій світового співтовариства «Цілі сталого розвитку 2021-
2030» передбачено забезпечення «інтеграцію зусиль бізнесу та суспільства щодо 
економічного зростання, прагнення до соціальної справедливості і раціонального 
природокористування, що повністю відповідає змісту корпоративної соціальної 
відповідальності» [27]. У стратегії розвитку Європейського Союзу «Європа 2022» 
ключовими визначено сфери: знання та інновації, стала економіка, зростання 
зайнятості та соціальне залучення, крім того, значна увага приділена «зеленим 
 
25 
 
технологіям» [21], що також корелюється із змістом і принципами соціальної 
відповідальності бізнесу. 
За ініціативою Європейської бізнес-мережі з КСВ було розроблено 
Маніфест «Підприємство 2022», як відповідь на виклики, визначені стратегією 
«Європа 2022», який закликає бізнес і уряди до активної співпраці за наступними 
пріоритетами [83]: 
1. зробити працевлаштування та залучення пріоритетом на рівні рад 
директорів, керівництва та виробничо-збутових ланцюгів. 
2. сприяти тому, щоб компанії-учасники спілкувались з громадами, 
містами та регіонами як відповідальні партнери для розвитку та впровадження 
нових надійних засобів виробництва, споживання та нових джерел доходів. 
З. в основу ділової активності ставити принципи прозорості та поваги до 
прав людини. [21]. 
Аналіз представлених вище документів дозволив визначити суттєву рису 
соціальної відповідальності, що визначатиме стратегічний рівень її застосування - 
створення спільних цінностей для забезпечення потреб суспільства, що можна 
досягти лите за умови інтеграції соціально відповідального підходу до ведення 
бізнесу на корпоративному, конкурентному та функціональному рівнях. Проте, 
рівень розвитку поняття соціальної відповідальності у вітчизняній науковій думці 
суттєво відстає від зарубіжної. Можна визначити певні передумови, які цьому 
сприяли: 
за часи незалежності так і не вдалося забезпечити умови для реальної участі 
громадськості у всіх процесах, хоча на законодавчому рівні були закріплені 
норми і принципи, здатні забезпечити відкритість влади; 
історичний досвід, традиції, довготривалий період бездержавності, 
специфічну «культуру» бізнесу, песимізм соціальних очікувань, низький рівень 
довіри до бізнесу з боку громадян; 
незважаючи на запровадження економічних реформ, в Україні й досі 
відсутні дієво сформований ринок і розвинений інститут приватної власності, які 
б забезпечили потужний середній клас, натомість відбувається зрощування 
владних структур із бізнесом, слабкість фінансової системи, економічна 
залежність регіонів. 
 
26 
 
Підсумовуючи зауважимо, що велика кількість визначень у вітчизняній та 
зарубіжній науковій думці дозволяє зробити висновок щодо комплексності 
поняття «соціальна відповідальність бізнесу» та дозволяє виділити низку 
спільних ознак, що в цілому визначають його змістове наповнення: добровільний 
характер соціальної відповідальності; вихід за межі обов’язкових зобов’язань; 
чітке спрямування на отримання позитивного соціалізаційного ефекту у 
суспільстві та бізнесі, а також на реалізацію цілей сталого розвитку та інтересів 
стейкхолдерів. 
В умовах трансформаційних процесій у світовій економіці соціальна 
відповідальність бізнесу також змінює свій зміст; крім відповідності згаданим 
вище критеріям, важливим є її системний, довгостроковий характер на основі 
відкритої моделі КСВ, комплексність у здійсненні заходів, інтегрованість у 
бізнес-процеси на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, посилення 
партнерства у питанні створення спільних цінностей, інноваційність, перехід від 
задекларованої добровільності до практичної обов’язковості застосування в 
стратегії розвитку суб’єктів господарювання. 
 
1.3. Технології соціальної  відповідальності в умовах стратегічного 
управління підприємством 
 
Визначаючи місце і роль соціальної відповідальності в системі 
стратегічного управління підприємством, зауважимо, що використання КСВ на 
рівні системи всіх стратегій розвитку підприємства приносить вигоди щодо 
збільшення конкурентних переваг, поліпшення ділової репутації, зростання 
прибутків у довгостроковій перспективі, покращення взаємовідносин із 
зовнішніми контрагентами, зростання цінності людського потенціалу і вартості 
самого підприємства. Фактично принцип КСВ - це правило, що відображає її 
призначення в системі стратегічного управління. 
Аналіз підходів до формування принципів у сфері соціальної 
відповідальності бізнесу дозволив виділити дві їх групи, що визначатимуть 
стратегічний та оперативний контекст діяльності організації: загальні, визначені 
нормативними документами у сфері КСВ та специфічні, що формуються на рівні 
 
27 
 
суб’єкта господарювання і визначаються особливостями організаційно-правової 
форми господарювання, специфікою виду економічної діяльності, середовищем 
функціонування організації. 
В контексті аналізу загальних принципів КСВ, зауважимо, що основним з 
орієнтирів розвитку соціальної відповідальності підприємства стало прийняття у 
1999 році Глобального договору ООН (Міжнародна ініціатива ООН спрямована 
на сприяння соціальній відповідальності бізнесу та підтримку вирішення 
підприємницькими колами проблем глобалізації та створення стабільнішої та 
всеохоплюючої економіки) [59]. Принципи Глобального договору розроблені 
відповідно до Загальної декларації прав людини (1948 р.) [63], Декларації 
фундаментальних принципів і прав на робочому місці Міжнародної організації 
праці (1998 р.) [25], Декларації Ріо- де-Жанейро з екології та розвитку (1992 р.) 
[24], Конвенції ООН проти корупції (2000 р.) [62] і поділено на чотири групи 
(табл. 1.5). 
Таблиця 1.5. – Принципи КСВ 
Принципи  КСВ  
Група Принцип 
Права людини Ділові кола повинні підтримувати та поважати дотримання прав людини, 
проголошених міжнародним співтовариством 
Ділові кола не повинні брати участь у порушенні прав людини 
Трудові Ділові кола мають підтримувати принцип свободи асоціацій та визнавати право 
відносини на колективний догові 
Ділові кола мають підтримувати ліквідацію усіх форм примусової та 
зобов'язувальної праці 
Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дитячої праці 
Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дискримінації прийому на роботу та в 
професійній діяльності 
Навколишнє Ділові кола мають підтримувати обережний підхід до екологічних завдань 
середовище Ділові кола мають реалізовувати ініціативи щодо підтримки посилення 
екологічної 
відповідальності 
Ділові кола мають заохочувати розроблення та розповсюдження екологічно 
безпечних технологій 
Боротьба із Ділові кола мають боротися проти усіх видів корупції, включаючи здирництво та 
корупцією хабарництво 
Джерело: [ 18; 26; 46; 56] 
 
Згідно з офіційною позицією Міністерства соціальної політики України, 
«участь у Глобальному договорі забезпечує підприємству ряд переваг і 
 
28 
 
можливостей: можливість демонстрації позиції лідера у сфері відповідального 
корпоративного громадянства; є відповіддю на очікування з боку суспільства та 
побудова довіри, що є необхідною «ліцензією діяльності», та є запорукою успіху 
бізнес діяльності; стратегічна цінність бути більш відповідальним, що призводить 
до нових можливостей підприємницької діяльності; отримання публічного 
визнання та покрашення репутації; збільшення можливості наймати, розвивати на 
навчати працівників; збільшення продуктивності праці працівників; зменшення 
витрат; можливості щодо зв'язків з громадськістю; конкурентні переваги тощо» 
[177]. Основні принципи соціальної відповідальності також подано у 
міжнародному стандарті ІБО 26000:2013 «Настанови щодо соціальної 
відповідальності» [23] (табл. 1.6). 
 
Таблиця 1.6. – Принципи КСВ за міжнародним стандартом ІБО 26000:2013 
«Настанови щодо соціальної відповідальності» 
 
Принцип Розкриття змісту принципу 
підзвітність організація має звітувати щодо впливу від своєї діяльності на суспільство і 
довкілля 
прозорість організація повинна розкривати в зрозумілій, збалансованій і правдивій формі 
про політику, рішення та діяльність, за які вона несе відповідальність, 
включаючи їх фактичний і можливий вплив на суспільство і довкілля 
етична організація повинна приймати і застосовувати стандарти етичної поведінки, які 
поведінка якнайповніше відповідають її призначенню і сфері її діяльності; розвивати 
структуру управління так, щоб вона сприяла поширенню принципів етичної 
поведінки як усередині організації, так і в процесі взаємодії з іншими 
взаємодія з організації потрібно поважати, розглядати інтереси її зацікавлених сторін та 
зацікавленими всемірно взаємодіяти з ними 
сторонами 
правові норми організація дотримується всіх чинних законів і правил, вживає заходів, аби 
бути обізнаною про застосовані нею закони і правила, інформувати тих осіб в 
організації, хто відповідальний за дотримання законів і правил, і знати, що такі 
закони і правила дотримуються 
міжнародні організації потрібно поважати міжнародні норми, в тих випадках, коли ці 
норми норми є важливими для сталого розвитку і добробуту суспільства 
права людини організація повинна визнавати важливість і загальність прав людини, поважати 
права, зазначені у Загальній Декларації з прав людини 
Джерело: [ 18; 26; 46; 56] 
 
 
29 
 
Згідно з цим стандартом, «кожній організації рекомендовано підвищити 
рівень своєї соціальної відповідальності шляхом використання в своїй діяльності 
зазначених принципів. Загальні принципи формуються згідно з очікуваннями 
суспільства» [23]. Специфічні принципи КСВ формуються на рівні конкретно 
взятого суб’єкта господарювання і визначаються специфікою його 
підприємницької діяльності за різними ознаками, а також формуються під 
впливом факторів середовища КСВ.  
Специфічні принципи формуються згідно з очікуваннями стейкхолдерів 
підприємства. Враховуючи суттєві зміни у глобальній економіці, виклики 
середовища суттєво змінили очікування стейкхолдерів, яким в даний час 
вважається важливим, за якими принципами підприємство здійснює свою 
діяльність, чи відповідає вона загальним критеріям сталого розвитку, визначеним 
у світі, яким чином здійснюється перерозподіл доходів на користь суспільно 
корисних і значимих напрямів. Тобто, якщо немає відповідної реакції на запити 
стейкхолдерів, то підприємство їх просто втрачає, так само, як і свої позиції у 
бізнесі. 
Корпоративна соціальна відповідальність тісно пов’язана з репутацією 
підприємства. Згідно із щорічними дослідженнями Інституту Репутації 
Бостонської консалтингової групи у 2022 році [54] серед 170 тис. компаній з 15 
країн за споживчими уявленнями репутації соціальної відповідальності компанії 
до топ-10 увійшли: Лего (Данія), Майкрософт (США), Гугл (США), Волт Дісней 
Компані (США), БМВ груп (Німеччина), Інтел (США), Бош (Німеччина), Сіско 
Сістем (США), Ролс-Ройс Аероспейс (Великобританія), Колгейт-Палмолів 
(США). Сім з цих компаній визнавались лідерами впродовж останніх трьох років. 
Результати діяльності цих компаній щодо відповідального ставлення до 
навколишнього середовища, рівня позитивного впливу на суспільство, 
відкритості та прозорості, етичної поведінки, гідних умов праці, справедливої 
винагороди і зростання добробуту працівників довели на практиці пріоритетність 
роботи за принципами соціальної відповідальності. На рівні підприємства 
принципи соціальної відповідальності охоплюють добровільність, інтегрованість 
 
30 
 
у бізнес-процеси розвитку підприємства, користь для самого підприємства та 
виправдання очікувань його стейкхолдерів, партнерство, інноваційність у 
формуванні у цінностей та використанні форм КСВ, забезпечення внеску у 
вирішенні проблем сталого розвитку суспільства і території розташування 
підприємства.  
Відштовхуючись від моделі побудови соціальної відповідальності за 
відкритим типом, можна запропонувати низку специфічних принципів КСВ, 
реалізація яких повинна відповідати системі загальних принципів (рис. 1.1). 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
                                                               IV. Партнерство 
 
 
добровільність діалог зі інноваційність та зацікавленість у добро 
стейкхолдерами створенні спільних цінностей чесність 
обов’язковість 
Рис. 1.1. Специфічні принципи реалізації КСВ на рівні підприємства 
Джерело: удосконалено з використанням [55] 
 
Другий блок принципів «Системність» включає принципи: спрямованості 
(наявність пріоритетних напрямів КСВ); регулярності (перехід від одиничних та 
 
31 
 
разових акцій у сфері КСВ до планових програм та постійно діючої системи КСВ 
на всіх рівнях управління); послідовності (єдність в часі, передбачає 
відповідальність компанії за минулі, теперішні та майбутні дії); просторової 
єдності (КСВ є основою бізнес-процесів у всіх структурних одиницях компанії); 
інтегрованості (передбачає проникнення КСВ у всі бізнес-процеси та процес 
прийняття рішень на всіх ієрархічних рівнях управління). 
Третій блок специфічних принципів «Значимість» акцентує увагу на 
принципах: актуальності (передбачає своєчасність та затребуваність програм та 
заходів з КСВ у конкретних сферах, які цього потребують); масштабності 
(діяльність з КСВ повинна бути орієнтована на велику аудиторію та приносити 
користь суспільству); ефективності (співвідношення ефекту і витрат на КСВ 
повинно бути оптимальним для підприємства, витрати повинні бути спрямовані 
на вирішення конкретних проблем суспільства); пріоритетності (вибір ключових 
напрямів КСВ, важливих як для підприємства, так для суспільства); альтруїзму 
(передбачає готовність віддати частину доходів на благо суспільства). 
Запропонований четвертий блок специфічних принципів соціальної 
відповідальності «Партнерство», передбачає посилення співпраці на рівні тріади 
«бізнес - влада - суспільство» для забезпечення синергетичного ефекту від заходів 
КСВ орієнтований на принципи: переходу від добровільних ініціатив до 
обов’язкової практики КСВ для всіх суб’єктів господарювання; готовності до 
постійного діалогу зі стейкхолдерами з метою недопущення конфліктних 
ситуацій; створення принципово нових підходів до ведення бізнесу, створення 
продукту, технологій, методів управління персоналом тощо, що забезпечить 
реалізацію цілей сталого розвитку суспільства і подолання його викликів; 
доброчесності (передбачає сумлінну, чесну, відкриту діяльність підприємства по 
відношенню до всіх стейкхолдерів і суспільства). 
Зазначені вище специфічні принципи КСВ у комплексі із загальними 
орієнтирами також діяльності складатимуть основу визначення комплексу 
цінностей, цілей, завдань її реалізації на всіх рівнях управління. 
 
32 
 
Практику КСВ підприємства визначають стейкхолдери - основні 
контрагенти зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування 
підприємства, які, з одного боку, впливають на діяльність підприємства, 
визначаючи його економічну поведінку, а, з іншого боку, зацікавлені в 
результатах діяльності підприємства і очікують від нього результатів в межах 
реалізації власних інтересів. Слід зауважити, що підприємство також виступає 
стейкхолдером для інших агентів ринку і суспільства (рис. 1.2). 
Орієнтація на зацікавлених осіб дає змогу суб’єкту господарювання 
обґрунтувати місію, цінності, систему цілей (стратегічних, тактичних і 
оперативних) і завдань у сфері КСВ, оцінити виклики середовища, 
систематизувати ризики, визначити коло відповідальності за свої дії на розвиток 
суспільства та створити спільні цінності для забезпечення потреб сталого 
розвитку теперішнього та майбутнього поколінь. 
Враховуючи, що соціальна відповідальність за своєю суттю являється 
системою цінностей, з іншого боку, вона дозволяє створювати для кожного 
суб’єкта господарювання цінності, які повинні закладати у процес формування 
корпоративної стратегії підприємства. Ці цінності є загальними для всіх (внесок 
компанії у розвиток економічної, соціальної та екологічної сфер розвитку 
суспільства на засадах добровільності) і можуть носити персоніфікований 
характер, залежно від специфіки господарюючого суб’єкту (формування трендів, 
додаткових переваг для клієнтів, надійність, відповідальність, впевненість у 
майбутньому, інновації задля сталого розвитку, розкрити унікальні можливості 
бізнесу тощо). В сучасних умовах основні цілі та завдання КСВ на рівні 
підприємства повністю корелюються з Цілями сталого розвитку 2021-2030 
«Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 
року» [57], оскільки соціальна відповідальність бізнесу є концепцією сталого 
розвитку на мікрорівні. 
 
33 
 
 
 
Рис. 1.2. Взаємодія стейкхолдерів в системі КСВ підприємства 
Джерело: сформовано за [15; 65] 
 
 
Зокрема, цим програмним документом розвитку глобальної економіки 
виділено 17 цілей та 169 завдань в економічній, соціальній та екологічній сферах 
розвитку суспільства. 
Аналіз досліджень Д. Баюри [3], О. Грішнової [22], Я. Панухник [97] 
дозволити систематизувати функції корпоративної соціальної відповідальності за 
ознаками взаємодії з середовищем, змістовим наповненням, рівнем досягнення 
цілей та отриманих вигод (рис. 1.3). 
 
34 
 
 
 
Рис. 1.3. Функції корпоративної соціальної відповідальності 
Джерело: систематизовано за [6; 64] 
 
 
За взаємодією з середовищем доцільно виділяти зовнішні 
(ресурсоформуююча, пов’язана зі сплатою податків та обов’язкових платежів; 
розподільча, пов’язана з перерозподілом частини доходів для забезпечення 
соціальних потреб; відтворювальна,пов’язана з відтворенням економічного, 
соціального, екологічного потенціалів, потенціалу конкурентоспроможності 
підприємства; інтегруюча, пов’язана з формуванням партнерств у сфері КСВ; 
нормативно-етична, пов’язана з дотриманням норм законодавства, стандартів, 
традицій і звичаїв) та внутрішні функції КСВ (нормативна, пов’язана із 
формуванням норм, стандартів, правил КСВ на рівні суб’єкта господарювання; 
стабілізаційна, пов’язана із сталим розвитком всіх підсистем підприємства; 
інноваційна, визначається впливом КСВ на формування принципово нових 
підходів до виробничо-господарської та іншої діяльності; управлінська, визначає 
сукупність методів КСВ та рівень корпоративної культури підприємства; 
трансформуюча, пов’язана зі зміною підходів до абсолютно всіх сфер 
формування стратегії розвитку підприємства; мотиваційно-пропагандистська, 
 
35 
 
визначає механізм стимулювання поширення практик КСВ в практичну 
діяльність). 
За змістовим наповненням - стандартні (відповідають функціям 
менеджменту: організація, планування, мотивація, контроль); загальні 
(відповідають напрямам сталого розвитку, спрямовані на скорочення ризиків, 
пов’язаних з провадженням бізнесу та перетворення викликів середовища в 
можливості для бізнесу) і специфічні (управління благодійністю та спонсорством, 
протидія корупції і хабарництву, пропаганда, управління конфліктами, цивільне 
позиціонування). 
За рівнем досягнення цілей та отриманих вигод КСВ визначає функції 
підприємства як кращого роботодавця, добросовісного платника податків, 
добросовісного бізнес-партнера, сумлінного конкурента, виробника якісних 
товарів та послуг, відповідального позичальника, кращого еколога, 
відповідальний учасник соціальних відносин, відповідальний учасник 
економічних і політичних відносин з державою. [3, 22]. 
Основним призначенням моніторингу є визначення ефективності КСВ 
шляхом порівняння отриманих вигід і понесених витрат, зменшення та 
запобігання ризикам середовища, формування бази даних для інформування 
стейкхолдерів в контексті задоволення їх інтересів, а також для прийняття 
управлінських рішень у сфері КСВ, покращення іміджу і ділової репутації 
підприємства.  
Основою моніторингу повинно бути відповідне методичне забезпечення з 
набором показників і критеріїв ефективності КСВ для визначення її рівня з 
використанням даних офіційної фінансової та статистичної звітності, а також 
практик соціальної відповідальності у взаємовідносинах зі стейкхолдерами (що 
розглянуто у другому та третьому розділах роботи). Інструментами моніторингу 
результативності КСВ є соціальна звітність, соціальний аудит, соціальні ревізії, 
етичні експертизи, участь у рейтингах прозорості, ділової репутації, 
доброчесності.  
 
 
36 
 
Таблиця 1.7 – Реалізація корпоративної соціальної відповідальності у  
внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства 
Внутрішнє середовище Зовнішнє середовище 
1 2 
продуктивна зайнятість працівників зміцнення традицій чесного і відповідального 
підприємства підприємництва 
гідна оплата праці на основі зростання створення нових робочих місць, розбудова 
її продуктивності соціальної інфраструктури бізнесу 
дотримання прав працівників у сфері сприяння зміцненню соціальної правової держави і 
соціально-трудових відносин, гарантія громадянського суспільства шляхом дотримання 
свободи діяльності профспілок законодавства 
«виробнича демократія» - залучення до налагодження дієвої системи соціального 
участі в управлінні підприємствами партнерства в тріаді бізнес-влада- суспільство, 
рядових акціонерів і персоналу фандрайзинг 
надання працівникам підприємств підтримка здорового способу життя, втілення 
різноманітних соціальних послуг та ідеалів гуманізму, свободи, справедливості й 
соціальних пакетів солідарності 
підвищення освітнього рівня та створення сприятливих умов для відтворення і 
професійної підготовки кадрів, розвитку людського капіталу та його 
посадового та професійного зростання раціонального використання 
створення сприятливого соціально- соціальне підприємництво у сферах, важливих для 
психологічного клімату, виховання суспільства, соціальні інвестиції, інвестування в 
працівників у дусі гуманізму, розвиток громади, створення соціальних 
соціальної справедливості і венчурних фондів 
відповідальності 
удосконалення соціально-трудових, взаємодія з місцевими органами влади і громадами 
впровадження економічної демократії, з метою сталого розвитку територій розташування 
соціальне адвокатування 
участь працівників у розподілі впровадження у ділову практику відносин, 
прибутків підприємства заснованих на чесності, взаємній довірі 
відповідальне споживання ресурсів, сприяння формуванню раціональної моделі 
впровадження технологій замкненого споживання за моделлю кругової економіки 
циклу 
відповідальний та соціально- забезпечення якості продукції, прав та інтересів 
орієнтований маркетинг споживачів 
спонсорство і корпоративна підтримка добровільної суспільно корисної 
благодійність діяльності громадян 
безпечні і сприятливі умови праці охорона навколишнього природного середовища і 
ресурсозбереження 
Джерело: [47; 27;50;81; 82; 93] 
 
 
 
 
37 
Підсумовуючи, зауважимо, що саме соціальна відповідальність бізнесу в 
умовах загострення конкуренції та виходу України на європейські ринки стає 
вирішальною умовою підвищення статусу та ділової репутації підприємства на 
світовому рівні, а отже створює додаткові можливості для поширення ідей 
корпоративної соціальної відповідальності в середовищі бізнесу, встановлення 
ділових контактів, підвищення прибутковості діяльності. 
Виходячи з довгострокових перспектив розвитку підприємствам слід 
дотримуватись принципів соціальної відповідальності у відносинах з партнерами, 
державою, місцевими громадами і, насамперед, з тими, від кого залежить 
фінансове благополуччя компанії - працівниками підприємства та споживачами 
його продукції. З іншого боку правильно побудована система соціальної 
відповідальності з відповідним набором її інструментів одночасно виступає 
гарантом дотримання принципів сталого розвитку підприємства та індикатором 
корисності його діяльності на благо суспільства.
 
38 
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД" 
 
2.1 Характеристика організаційно-управлінської структури та оцінка 
ефективності економічної діяльності  
 
ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" є дочірньою 
компанією Coca-Cola Hellenic Bottling Company, одного з найбільших ботлерів 
The Coca-Cola Company в Європі та другого у світі за обсягом. The Coca-Cola 
Company в Європі та другим у світі за обсягом. Компанія була заснована в 1991 
році і має штаб-квартиру в Афінах, Греція. Coca-Cola HBC була утворена шляхом 
злиття кількох незалежних розливних компаній і з тих пір стала провідним 
гравцем на ринку безалкогольних напоїв у Європі, на Близькому Сході та в 
Африці. Сьогодні компанія працює в 28 країнах і прагне надавати високоякісні 
продукти та послуги своїм клієнтам і спільнотам. 
ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" працює на ринку 
безалкогольних напоїв в Україні та пропонує широкий асортимент продукції, 
включаючи Coca-Cola, Sprite, Fanta та інші відомі бренди. Компанія має міцну 
репутацію щодо якості та обслуговування клієнтів, а також прагне діяти в 
екологічно стійкий спосіб.У компанії можливий якісний кар'єрний ріст, так як 
позитивні результати не залишаються непоміченими. Компанія заохочує людей до 
професійного зростання, тому що це є запорукою загального успіху.  
Повсякденна діяльність компанії зазвичай контролюється команда 
керівників, включаючи генерального директора, головного операційного 
директора та інших керівників вищої ланки, відповідальних за конкретні бізнес-
функції. Керівництво компанії несе відповідальність за визначення стратегії та 
напрямку бізнесу, прийняття важливих рішень і забезпечення досягнення 
компанією своїх фінансових і операційних цілей.  
 
 
39 
Також варто зазначити, вище керівництво Coca-Cola HBC відповідає за 
нагляд за діяльністю всіх дочірніх компаній, у тому числі Coca-Cola Beverages 
Ukraine Limited. ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД”, як 
відповідальний корпоративний громадянин, бере участь у низці соціальних 
проектів, спрямованих на популяризацію здорового способу життя, збереження 
навколишнього середовища та сприяння місцевим громадам. Ось кілька прикладів 
соціальних ініціатив, в яких бере участь компанія: Аналіз економічної діяльності 
досліджуваного товариства проводиться на основі показників річної бухгалтерської 
(фінансової) звітності за 2020-2022 р.  
ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” має лінійно-
функціональну структуру управління. Керівники при цій системі поділяються на 
лінійних і функціональних. Основою побудови такої системи є: а) лінійна 
вертикаль управління; б) спеціалізація управлінської праці за функціональними 
ознаками (техніка, економіка, маркетинг, виробництво фінанси тощо).  
Реалізація продукції відбувається за трьома основними каналами:  
сучасні канали продажу передбачають прямий контакт споживача із 
продукцією (мережі супер- та гіпермаркетів, кінотеатрів, заправних станцій, 
закладів харчування разом із готелями, кафе, ресторанами);  
традиційні канали продажу – це отримання продукції «через прилавок» 
(невеликі немережеві магазини, тимчасово споруджені кіоски, а також малі кафе 
та заклади швидкого харчування);  
гуртовий продаж передбачає реалізацію продукції великими партіями 
дистриб’юторам, а не кінцевим споживачам.  
Традиційні та сучасні канали продажу продукції Системи Компаній Кока-
Кола в Україні залишаються основними за обсягом реалізованої продукції. 
Співвідношення між трьома основними каналами продажу протягом 2020-2022 
років залишалося відносно сталим (рисунки 2.1, 2.2, 2.3). Проте у 2022 році 
продовжилася тенденція зростання гуртового продажу завдяки скороченню 
реалізованих напоїв за сучасними каналами продажу.  
 
40 
2019
0,2
7,7
46,3
45,8
Сучасні канали продажу Традиційні канали продажу Гуртовий продаж Інші
  
Рис. 1 Діаграма, обсяги продажу, % за 2020 р. 
Джерело: складено за [52] 
 
2020
11 []
46,6
42,2
Сучасні  канали продажу Традиційні  канали продажу Гуртовий продаж Інші
  
Рис. 2 Обсяги продажу, % в 2021 р. 
Джерело: складено за [52] 
 
Щодо оцінки ефективності економічної діяльності підприємства ІП “КОКА-
КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД”, було проведено фінансово-
економічний аналіз діяльності. 
 
 
 
41 
 
Рис. 3 Канали-лідери з продажу, % 
Джерело: складено за [52] 
 
Стан підприємства оцінюється за наступною схемою: 
оцінка майнового стану підприємства; 
аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності; 
аналіз доходів; 
аналіз рентабельності та витрат на виробництво; 
аналіз фінансової стійкості підприємства; 
аналіз ліквідності та платоспроможності; 
аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей. 
1. Оцінка майнового стану підприємства. Оцінка майнового стану основних 
засобів визначається через показники зносу, оновлення та вибуття. 
Важливим показником майнового стану підприємства виступає коефіцієнт 
мобільності активів (К мобільності ), Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.2: 
По результатам, представлених в табл. 2.2, можна зробити висновок, що 
протягом 2020-2022 рр. У ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” 
 знизилась інтенсивність вибуття об’єктів основних засобів, які застаріли чи 
зношені і непридатні для використання, а також зменшились капітальні інвестиції 
 
42 
в основні засоби, коефіцієнт зносу мав тенденцію до зростання, що також є 
негативним явищем, оскільки це означає збільшення частки вартості основних 
засобів, що залишилася до списання на витрати в наступних періодах. Тенденція 
збільшення коефіцієнта мобільності, є позитивним чинником. 
 
Таблиця 2.2  – Зведена таблиця показників майнового ІП “КОКА-КОЛА 
БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” протягом 2020-2022 рр. 
Абсолютне відхилення 
Показник норма. 2020 р. 2021 р. 2022 р. 2020 р.- 2021-2020 2022-
норм. рр. 2021 рр. 
Коефіцієнт 
― 0,19 0,22 0,39 ― 0,03 0,17 
зносу 
Коефіцієнт 
0,1 0,812 0,775 0,901 0,801 -0,037 0,126 
оновлення 
Коефіцієнт 
― 1.23 1.28 1.10 ― 0,05 -0,18 
вибуття 
Коефіцієнт 
0,5 0,66 0,60 0,67 -0,17 -0,06 0,07 
мобільності 
Джерело: складено  за [Додатки Б, В] 
 
2. Аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності. 
Фондовіддача і фондомісткість визначають ефективність використання основних 
засобів.  
Фондовіддача (Ф в.) показує, яку суму чистого доходу одержує 
підприємство з однієї гривні коштів, вкладених у основні засоби. 
Фондомісткість (Ф м.) є оберненим показником до фондовіддачі, 
характеризується коштами, які витратило підприємство на формування основних 
засобів, щоб одержати 1 грн. чистого доходу.  
Для визначення ступеня забезпеченості підприємства основними засобами 
необхідно проаналізувати фондоозброєність (Фо.) праці робітників. Результати 
розрахунків занесемо в таблицю 2.3. 
 
 
43 
Таблиця 2.3 – Зведена таблиця показників фондовіддачі, фондомісткості, 
фондоозброєності ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” протягом 
2020-2022 рр. 
Абсолютне відхилення 
2022 2021- 2022-
Показник норма. 2020 р. 2021 р. 2022 р. 
р.- 2020 2021 
норм. рр. рр. 
Фондовіддача ― 4.04 3.251 4.008 ― -0,789 0,757 
Фондомісткість ― 0.247 0,307 0,249 ― 0,06 -0,058 
Фондоозброєність ― 107,59 132,87 148,43 ― 25,28 15,56 
Джерело: складено  за [Додатки А, Б, В] 
 
Як видно з табл. 2.3, протягом 2020-2022 рр. ІП “КОКА-КОЛА 
БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” мало тенденцію до зменшенню вкладених на 
формування основних засобів коштів, при цьому сума чистого доходу з однієї 
гривні коштів, вкладених у основні засоби, збільшувалась. Так, у 2022 р. було 
вкладено 0,25 грн., а отримано 4 грн. чистого доходу. Позитивним явищем є 
зростання забезпеченості підприємства основними фондами. 
3. Аналіз рентабельності та витрат на виробництво. Рентабельність – це 
відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі 
обчислюється як відношення прибутку до витрат. Показники рентабельності 
можна об’єднати в кілька груп: 
1. Рентабельність окремих виробів – розраховується як відношення 
прибутку від виробу до собівартості самого виробу.; 
2. Рентабельність реалізованої продукції – розраховується як 
відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки 
від реалізації продукції; 
3. Рентабельність виробництва – розраховується як відношення 
прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних 
коштів. 
Рентабельність можна розрахувати на основі валового прибутку, прибутку 
 
44 
від операційної діяльності, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування й 
чистого прибутку. 
До основних показників рентабельності, які використаємо для аналізу 
фінансового стану підприємства, належать: Рентабельність сукупних активів (Р 
активів) характеризує рівень прибутку, генерована всіма активами підприємства, що 
перебувають у його використанні за балансом. Рентабельність власного капіталу 
(Р власного капіталу) характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного 
в дане підприємство, є одним з основних показників інвестиційної привабливості 
підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат. 
Рентабельність продажів показує, наскільки ефективно й прибуткове 
підприємство веде свою операційну діяльність і розраховується відношенням 
суми прибутку до виторгу від реалізації продукції. Залежно від використаного в 
розрахунках показника прибутку виділяють валову, операційну й чисту 
рентабельність продажів. Валова рентабельність (Р валова) продажів показує 
ефективність виробничої діяльності й цінової політики підприємства. 
Показник операційної рентабельності (Р операційна) характеризує здатність 
підприємства генерувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не 
має відносин до операційної ефективності. 
Чиста рентабельність (Р чиста) продажів характеризує ефективність всіх видів 
діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової. Цей показник 
відображає повний вплив структури капіталу й фінансування підприємства на 
його рентабельність.  
Найбільшу питому вагу в діяльності підприємства займають виробничі та 
адміністративні витрати. В процесі виробничої діяльності аналізуються 
показники, що пов’язані з витратами виробництва, адміністративними та 
збутовими витратами. Коефіцієнт витрат виробництва (К витрат виробництва) 
розраховується шляхом ділення суми собівартості реалізованої продукції на 
чистий доход (виручку) від реалізації продукції. Для оцінки адміністративних 
витрат використовується коефіцієнт адміністративних витрат (К адміністративних витрат). 
Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.5: 
 
45 
 
Таблиця 2.5 – Зведена таблиця показників рентабельності та витрат ІП 
“КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” протягом 2020-2022 рр. 
Абсолютне відхилення 
2022 2021-
Показник норма. 2020 р. 2021 р. 2022 р. 2022-
р.- 2020 
2021 рр. 
норм. рр. 
Рентабельність 
0 0,164 -0,062 -0,085 -0,085 -0,226 0,023 
активів 
Рентабельність 
власного ― 0,551 -0,115 -0,281 ― -0,436 -0,166 
капіталу 
Валова 
рентабельність ― 0,443 0,414 0,448 ― -0,029 0,034 
продажів 
Операційна 
рентабельність ― 0,267 0,131 0,156 ― -0,136 0,025 
продажів 
Чиста 
рентабельність ― 0,128 0,058 0,071 ― -0,07 0,013 
продажів 
 
Джерело: складено  за [Додатки А, Б, В] 
 
Як видно з табл. 2.5, валова рентабельність показує ефективність 
виробничої діяльності, з 2020 по 2022 вона збільшувалася, тобто ефективність 
виробничої діяльності ставала кращою.  
4. Аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стабільність 
підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану 
підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і 
характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу. Фінансова 
стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, 
повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а 
одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність 
підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).  
Фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує йому 
постійну платоспроможність. Важливим показником фінансової стабільності є 
коефіцієнт автономії (К автономії ). Рекомендоване значення цього показника складає 
 
46 
0,5. Фінансова стабільність підприємства залежить як від складу джерел 
фінансування, так і від напрямків розміщення коштів в активах підприємства.  
Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства 
обчислюється коефіцієнт маневреності (К маневреності), який характеризує питому 
вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу. Зворотним 
показником коефіцієнта автономії буде коефіцієнт фінансової залежності (К фін. 
залежності).  
Він показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 
грн. власних коштів. Важливим показником для визначення фінансової стійкості 
підприємства є коефіцієнт фінансової стабільності (К фін. стабільності), який 
характеризує співвідношення власних та позикових коштів та обчислюється 
шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал. Результати розрахунків 
занесемо в таблицю 2.6:  
 
Таблиця 2.6 – Зведена таблиця показників фінансової стійкості ІП “КОКА-
КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” протягом 2020-2022 рр. 
Абсолютне відхилення 
2022-
Показник норма. 2020 р. 2021 р. 2022 р. 2022 р.- 2021-
2021 
норм. 2020 рр. 
рр. 
Коефіцієнт 
0,5 0,359 0,384 0,44 -0,06 0,025 0,056 
автономії 
Коефіцієнт 0,055     
0,2-0,4 -0,057 0,128 0,255 0,071 0,127 
маневреності (-0,145) 
Коефіцієнт 
фінансової ― 2,778 2,602 2,251 ― -0,176 -0,351 
залежності 
Коефіцієнт 
фінансової 1 0,562 0,624 1,214 0,214 0,062 0,5 
стабільності 
Джерело: складено  за [Додатки А, В] 
 
Як бачимо в табл. 2.6, коефіцієнт автономії ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД” має тенденцію до зростання протягом 2020-2022 рр., це 
свідчить про покращення фінансової незалежності підприємства. Якщо так буде і 
надалі, то коефіцієнт автономії буде в нормі. Але можна зазначити, що коефіцієнт 
 
47 
майже відповідає нормативному 0,5. 
Коефіцієнт маневреності власних коштів відображає здатність підприємства 
підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні 
кошти в разі потреби за рахунок власних джерел. Забезпечення власних поточних 
активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій 
кредитній політиці. Низьке значення коефіцієнту маневрування, яке не 
відповідало нормативному, негативно характеризує фінансовий стан. Як бачимо в 
2020 році коефіцієнт маневреності дуже низький, а в 2021-2022 він піднявся до 
норми 0,2. 
Коефіцієнт фінансової залежності ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД” протягом 2020-2022 рр. зменшується, це свідчить про 
зменшення частки позичених коштів у фінансування підприємства. Станом на 
2022 р. на 1 грн. власних коштів  припадало 2.25 грн. загальної вартості активів, 
що на 0,35 грн. менше, ніж у 2021р. 
Коефіцієнт фінансової стабільності підприємства протягом 2020-2022 рр.  
становить менше 1, але як і коефіцієнти автономії та маневреності мав тенденцію 
до збільшення, що свідчить про покращення фінансової стійкості підприємства. 
Як бачимо в 2020 коефіцієнт фінансової стабільності становив 0,56, а вже в  2022 
становить 1,21. 
5. Аналіз ліквідності та платоспроможності. Спосібність виробництва 
своєчасно повертати кошти позикодавцям оцінюється шляхом аналізу балансу на 
ліквідність. Платоспроможністю виробництва називається перспектива вчасно 
виконувати платежі кредиторам та інвесторам. Для оцінки платоспроможності 
вживають такі показники: коефіцієнт покриття (платоспроможності), коефіцієнт 
швидкої ліквідності, коефіцієнт незалежної ліквідності, коефіцієнт абсолютної 
ліквідності. 
Коефіцієнт покриття (К покриття) визначає здатність виробництва забезпечити 
свої короткочасні зобов’язання з найбільш легко реалізованої частки активів – 
оборотних коштів обчислюється як відношення оборотних активів до поточних 
зобов’язань, показує платіжні можливості підприємства при умові своєчасних 
 
48 
розрахунків з дебіторами, продажу матеріальних обігових коштів і характеризує 
кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами. Якщо 
на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні активи в 
частині грошових коштів і коштів в розрахунках, то можна одержати коефіцієнт 
швидкої ліквідності (К шв. ліквідності). Він дорівнює частці від ділення цієї частини 
оборотних активів на суму поточних зобов’язань підприємства. Для точної 
характеристики поточного стану підприємства необхідним є розрахунок частки 
грошових засобів та короткострокових цінних паперів на поточному активі. Це 
співвідношення, характеризує коефіцієнт абсолютної ліквідності (К абсол. ліквідності). 
Проаналізувавши показники ліквідності, розрахуємо частку оборотних 
виробничих фондів в обігових коштах підприємства (Ч о.в.ф.), відшукуємо 
частину основних фондів в активах (Ч осн.ф.). Результати обчислень занесемо в 
таблицю 2.7: 
 
Таблиця 2.7 – Зведена таблиця показників ліквідності та платоспроможності 
ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” протягом 2020-2022 р.р. 
Абсолютне відхилення 
2022-
Показник норма. 2020 р. 2021 р. 2022 р. 2022 р.- 2021-
2021 
норм. 2020 рр. 
рр. 
Коефіцієнт -0,36    
1,5-2,5 0,967 1,080 1,14 0,113 0,06 
покриття (-1,36) 
Коефіцієнт 
швидкої 0,5 0,798 0,949 0,846 0,346 0,151 -0,103 
ліквідності 
Коефіцієнт 
абсолютної 0,2 0,264 0,095 0,107 -0,093 -0,169 0,012 
ліквідності 
Частка оборотних 
виробничих фондів ― 0,124 0,127 0,156 ― 0,003 0,029 
в обігових коштах 
Частка основних 
― 0,345 0,298 0,299 ― -0,047 0,001 
фондів в активах 
Джерело: складено  за [Додатки А, В] 
 
Як видно з табл. 2.7, протягом 2020-2021 рр. вартість поточних активів ІП 
 
49 
“КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” нижче нормативного, що 
свідчить про те що підприємство не може своєчасно ліквідувати свої поточні 
позики, але значення коефіцієнта покриття збільшувалось, і в 2022 р. стало 
ближче до нормативного 1,5. Протягом 2020-2022 рр. коефіцієнт швидкої 
ліквідності підприємства  був вище нормативного значення, але даний показник 
мав тенденцію  до зменшення. У 2022 р. він склав 0,846 що менше чим у 2021 на 
0,103. Коефіцієнт абсолютної ліквідності ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД” збільшувався за період 2020-2022рр., але в 2022 р. він все ж 
таки був нижче нормативного, це свідчить про те що підприємство не може 
погасити поточні зобов’язання. 
6. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. Виникнення 
дебіторської та кредиторської заборгованості пов’язане з системою нормованого 
розподілу коштів, слабкою фінансовою дисципліною розпорядників бюджетних 
коштів та відсутність системного внутрішнього контролю, які призводили до 
відволікання бюджетних коштів і недостовірності облікових даних, недостатність 
моніторингу та недосконалість форм фінансової звітності стосовно 
заборгованостей, що перешкоджає ефективному управлінню бюджетними 
коштами. Розрахуємо декілька показників, які характеризують стан дебіторської 
заборгованості. 
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Коб. деб. заб) показує, 
скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Чим вище цей 
показник, тим краще, так як підприємство швидше одержує оплату за рахунками. 
Використовуючи цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник – період 
інкасації (Пі), тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в 
грошові кошти.  
Показники оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з 
оборотністю кредиторської заборгованості. Для цього необхідно визначити 
коефіцієнт оборотності й строк обороту дебіторської й кредиторської 
заборгованості за товарними операціями. Коефіцієнт оборотності кредиторської 
заборгованості (Коб..кред. заб) показує розширення або зниження комерційного 
 
50 
кредиту, наданого підприємству. Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.8:  
Дивлячись на результати, представлених в табл. 2.8, зробимо висновок 
щодо сприятливої тенденції збільшення  коефіцієнта оборотності дебіторської 
заборгованості ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” із 
зменшенням періоду її інкасації 2020-2022рр різниця в – 15918. Це засвідчує про 
зростання швидкості перетворення дебіторської заборгованості в кошти, а отже, 
зростання ліквідності оборотних коштів підприємства та зменшення потреби в 
обіговому капіталі для розширення обсягу збуту.  
 
Таблиця 2.8 – Зведена таблиця показників дебіторської та кредиторської 
заборгованості ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД”* 2020-2022 
р.р. 
Абсолютне відхилення 
Показник норма. 2020 р. 2021 р. 2022 р. 2022 р.- 2021- 2022-
норм. 2020 рр. 2021 рр. 
Коефіцієнт 
оборотності 
― 0,021 0,294 0,406 ― 0,273 0,112 
дебіторської 
заборгованості 
Період інкасації 
дебіторської ― 17142 1224 886 ― -15918 338 
заборгованості 
Коефіцієнт 
оборотності 
― 0,344 0,276 0,344 ― -0,068 0,068 
кредиторської 
заборгованості 
Період обороту 
кредиторської ― 1058 1304 1046 ― 245 -257 
заборгованості 
Джерело: складено  за [Додатки А, Б, В] 
 
Коефіцієнт кредиторської заборгованості підприємства протягом 2020-2022 
рр. тримається стабільно, це свідчить що швидкість оплати заборгованості 
тримається на одному рівні. Період обороту кредиторської заборгованості 
зменшився у 2022 р. порівняно з 2021 р. на 257, тобто середня кількість днів для 
оплати рахунків кредиторів із 1304 днів у 2021 р. зменшилась до 1046 днів.  
 
51 
Тому, розглянувши фінансово-господарську діяльність ІП “КОКА-КОЛА 
БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД”, зробимо висновок, що підприємство працює 
ефективно, про це свідчать проаналізовані дані, фінансовий стан підприємства є 
стійким. 
 
2.2 Аналіз впровадження соціальної відповідальності в практику 
господарювання підприємства 
 
Аналіз впровадження соціальної відповідальності в практику 
господарювання підприємства будемо вивчати за таким планом: 
1.СТРАТЕГІЯ ЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 
Політики та протидія корупції 
Продукція компанії 
Якість та безпека продукції 
Ланцюг постачання 
2.ЕКОНОМІКА 
Внесок у доходи населення 
Внесок у податки 
3.ПЕРСОНАЛ 
Принципи роботи з персоналом 
Загальна інформація про персонал 
Оплата праці та мотивація 
Розвиток та залучення персоналу 
Здоров’я та безпечні умови праці 
4.ДОВКІЛЛЯ 
Відходи 
Вода 
Клімат 
5.ГРОМАДИ 
Розвиток молоді 
 
52 
Корпоративне волонтерство 
Стейкхолдери. 
СТРАТЕГІЯ ЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ. Стратегія Системи Компаній Кока-
Кола в Україні зі сталого розвитку сформована та реалізовується відповідно до 
глобальних принципів ООН. Пріоритетні напрями щодо сталого розвитку: 
ефективне поводження з відходами; 
відновлення водних ресурсів; 
посилення ролі жінок та молоді у суспільстві. 
Діяльність за принципами сталого розвитку: 
Опиратися на науково обґрунтовані факти; 
Розвивати бізнес, виробляючи продукцію зі зниженим рівнем цукру; 
Виробництво упаковки і поводження з відходами за принципами 
циркулярної економіки, щоб досягти 100%-го збору упаковки для повторного 
використання задля світу без відходів; 
Збалансоване використання води і безпека водних ресурсів; 
Зменшувати вуглецевий слід; 
Етичні та сталі практики закупівель. 
Принципи відповідального бізнесу і сталого розвитку інтегровані в усі  
аспекти діяльності.  Сюди входить: 
Подолання бідності; 
Подолання голоду; 
Міцне здоров’я та благополуччя; 
Якісна освіта; 
Гендерна рівність; 
Чиста вода та належні санітарні умови; 
Доступна та чиста енергія; 
Гідна праця та економічне зростання; 
Промисловість, інновації та інфраструктура; 
Скорочення нерівності; 
Сталий розвиток міст та спільнот; 
 
53 
Відповідальне споживання та виробництво; 
Пом’якшення наслідків зміни клімату; 
Збереження морських ресурсів; 
Захист екосистем суші; 
Мир, справедливість та соціальні інститути; 
Партнерство заради стійкого розвитку.  
Глобальні цілі THE COCA-COLA COMPANY: 
1. Надавати людям право вибору: 
Збільшувати частку продажу напоїв зі зменшеним вмістом доданого цукру 
або без цукру; 
Збільшувати кількість видів газованих напоїв, що випускаються в упаковках 
по 250 мл або менше; 
Розширювати асортимент напоїв із вмістом додаткових поживних речовин; 
Надавати прозору інформацію про енергетичну цінність і калорійність 
напоїв на етикетках. 
2. Клімат: 
Зменшити викиди парникових газів (сфера охоплення 1, 2 та 3) на 25% до 
2030 року стосовно базового 2015 року. 
3. Світ без відходів: 
До 2030 року збирати й переробляти таку саму кількість упаковки, що 
потрапляє на ринок; 
До 2025 року вся упаковка, що випускається на ринок, буде придатною до 
вторинної переробки; 
До 2030 року використовувати щонайменше 50% вторинної сировини під 
час виробництва упаковки; 
Згуртовувати людей на шляху до створення здорового довкілля без сміття. 
4. Розширення прав і можливостей жінок: 
Сприяти розширенню економічних можливостей 5 млн жінок через увесь 
ланцюжок створення цінності. 
5. Віддавати місцевим громадам: 
 
54 
Інвестувати у місцеві громади щонайменше 1% операційних доходів 
Компанії щорічно. 
6. Сталий розвиток сільського господарства: 
Забезпечити відповідність 100% обсягів основних інгредієнтів вимогам 
Керівних принципів сталого сільського господарства (Sustainable Agriculture 
Guiding Principles, SAGP). 
7. Безпека водних ресурсів: 
Повертати у природу такий самий обсяг води, який використовується для 
виробництва напоїв; 
Підвищити ефективність використання води у виробничих операціях. 
8. Права людини: 
Партнери дотримуються Керівних принципів постачальника (SGP); 
Безпосередні постачальники дотримуються Керівних принципів 
постачальника (SGP). 
9. Якість та безпека продукції. Система Компаній Кока-Кола в Україні 
підтримує довіру споживачів завдяки виконанню головного зобов’язання перед 
ними – гарантування якості та безпечності напоїв. На всіх етапах виробничих 
процесів ми впровадили корпоративні й міжнародні стандарти та контрольні 
процедури для перевірки безпечності та якості води, інгредієнтів та кінцевої 
продукції. 
ЕКОНОМІКА. Система Компаній Кока-Кола в Україні є важливим 
чинником економічного розвитку країни. Додана вартість, яка утворюється у 
Системі Компаній Кока-Кола та у її партнерів завдяки співпраці з Кока-Кола, у 
сукупності становить важливу частину ВВП України. Також діяльність Кока-Кола 
забезпечує значну кількість робочих місць в Україні, сприяє зростанню 
податкових надходжень до державного бюджету, позитивно впливає на показники 
інвестицій, експорту і доходів населення. 
Внесок в економіку України. Проведене дослідження оцінює загальний вплив 
Системи Компаній Кока-Кола на економічний розвиток та визначає розміри 
внесків до: 
 
55 
валового внутрішнього продукту (ВВП); 
доходів населення; 
зайнятості; 
податків; 
інвестицій та експорту. 
Для забезпечення виробництва та збуту Система Компаній Кока-Кола 
наймає працівників та оплачує їх працю, сплачує податки, закуповує товари та 
послуги у місцевих постачальників. Торговельні партнери отримують дохід від 
продажу продукції Системи Компаній Кока-Кола. Витрати Системи Компаній 
Кока-Кола та дохід торговельних підприємств від продажу продукції створюють 
додаткову додану вартість, що стає частиною ВВП України. 
Прямий, непрямий та опосередкований внесок системи компаній Кока-Кола 
в Україні, млрд грн. Найбільша частка у структурі загального економічного 
впливу припадає на непрямий ефект першого кола, що відображає додану вартість 
прямих постачальників, а також партнерів Системи Компаній Кока-Кола у 
галузях торгівлі та сектору громадського харчування. 
Прямий внесок складає 1 млрд. грн., непрямий внесок 1 кола складає 5,2 
млрд грн, сюди входять:  
0,5 млрд. грн. внесок безпосередніх клієнтів Системи Компаній Кока-Кола в 
Україні із сектору громадського харчування (HoReCa); 
1,2 млрд. грн. внесок безпосередніх постачальників Компанії у ВВП завдяки 
виконанню замовлень на закупівлі від Системи Компаній Кока-Кола; 
3,5 млрд. грн. внесок дистриб’юторів та роздрібних торгівельних партнерів, 
які безпосередньо беруть участь у дистрибуції та продають продукцію Системи 
Компаній Кока-Кола в Україні; 
Непрямий внесок 2 та 3 кола складає 3,2 млрд грн та опосередкований 
внесок, який складає 1,9 млрд грн. (рисунки 2.4, 2.5) 
 
56 
 
Рис. 2.4 Розподіл непрмого внеску І кола за галузями економіки, % 
Джерело: складено за [52] 
 
Партнерами системи компаній кока-кола в Україні є: 110000 замовників, 
18693 компаній у торгівлі, 5506 компаній у HoReCa, 782 місцевих постачальників. 
10 грн валової доданої вартості створювалося додатково в економіці України 
завдяки кожній 1 грн доданої вартості, що була згенерована Системою Компаній 
Кока-Кола в Україні у 2020 році. 
Мультиплікація ефекту – це збільшення первинного ефекту завдяки тому, 
що прямий внесок зумовлює виникнення непрямого та опосередкованого внеску. 
Система Компаній Кока-Кола в Україні окрім свого безпосереднього внеску 
співпрацює із постачальниками та партнерами Вони, маючи джерело доходу від 
цієї співпраці, виробляють продукцію, наймають робочу силу, сплачують податки 
і таким чином генерують додану вартість Також вони здійснюють закупівлі 
товарів і послуг на внутрішньому ринку для своїх потреб, що поширює ефект на 
їхніх постачальників, а ті повторюють цикл і т.д. Ми маємо високий 
мультиплікативний вплив, який забезпечує функціонування суміжних галузей 
економіки. 
 
 
57 
 
Рис. 2.5 Розподіл непрмого внеску ІІ та ІІІ кола за галузями економіки, % 
Джерело: складено за [52] 
 
Внесок у доходи населення. Біля 570 млн. грн. становили витрати на оплату 
праці Системи Компаній Кока-Кола в Україні у 2020 році, 4,6 млрд. грн. становив 
повний внесок у доходи від оплати праці населення Системи Компаній Кока-Кола 
в Україні у 2020 році, що відповідає 0,25% від загальної оплати праці в економіці. 
Розподіл внеску на оплату праці за прямим, непрямим та опосередкованим 
ефектом, млрд. грн. Прямий внесок складає 0.57 млрд грн, непрямий внесок 1 
кола складає 2,3 млрд грн, непрямий внесок 2 та 3 кола складає 1,25 млрд грн, 
опосередкований внесок складає 0,47 млрд грн. Найбільша частка у загальному 
внеску на оплату праці в економіці припадає на оплату праці прямих 
постачальників та торговельних партнерів Системи Компаній Кока-Кола в 
Україні – 2,3 млрд грн. Обсяг оплати праці у контрагентів постачальників та 
торговельних. партнерів далі по економічному ланцюгу становить 1,25 млрд грн. 
Крім цього, 0,47 млрд грн складає опосередкований ефект. Це оплата праці 
виробників споживчих товарів, які реагують на додатковий споживчий попит 
домогосподарств, згенерований в економіці. 
 
58 
Мультиплікативний ефект оплати праці є дещо меншим, ніж 
мультиплікативний ефект у створенні ВВП через нерівномірність рівнів оплати 
праці у різних галузях. Крім того, в економіці більша частина доходу 
перерозподіляється на валовий прибуток і змішаний дохід (дохід самозайнятих, 
приватних підприємців),ніж на оплату праці. 
Внесок у зайнятість. Для виконання замовлень Системи Компаній Кока-
Кола та реалізації продукції постачальники та партнери Системи створюють та 
підтримують робочі місця. Таким чином Система Компаній Кока-Кола підтримує 
зайнятість в економіці, зокрема у таких галузях, як торгівля, громадське 
харчування, промисловість, транспорт. 1365 власних співробітників та 24103 
додаткових робочих місць – непрямий та опосередкований внесок у зайнятість. 
Система Компаній Кока-Кола в Україні з урахуванням непрямих та 
опосередкованого внесків у зайнятість сприяла підтриманню 25 468 постійних 
робочих місць в економіці України у 2020 році (рисунки. 2.6, 2.7, 2.8). 
 
 
Рис. 2.6 Розподіл робочих місць за прямим, непрямим та опосередкованим ефектом, тисяч 
Джерело: складено за [52; ] 
 
 
59 
Робочі мсця непрямого внеску І кола за галузями 
ГУРТОВА ТА РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ 61%
ТИМЧАСОВЕ РОЗМІЩУВАННЯ Й ОРГАНІЗАЦІЯ 
16%
ХАРЧУВАННЯ
ПРОМИСЛОВІСТЬ 11%
ТРАНСПОРТ, СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, ПОШТОВА 
8%
ТА КУР'ЄРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ПРОФЕСІЙНА, НАУКОВА ТА ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ 2%
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70%
 
Рис. 2.7 Робочі місця непрямого внеску І кола за галузями 
Джерело: складено за [52] 
 
 
Рис. 2.7 Робочі місця непрямого внеску ІІ та ІІІ кола за галузями 
Джерело: складено за [52] 
 
18 робочих місць в економіці України підтримується одним робочим місцем 
в Системі Компаній Кока-Кола. 
ПЕРСОНАЛ. Працівники Системи Компаній Кока-Кола в Україні є 
головною цінністю бізнесу, саме тому ми прагнемо залучати до своїх команд 
 
60 
талановитих співробітників, забезпечуємо їм гідну винагороду за досягнуті 
результати. 
Принципи роботи з персоналом. Система Компаній Кока-Кола в Україні 
надає своїм співробітникам можливості для реалізації себе як професіоналів та 
набуття міжнародного досвіду. Компанія гарантує безпечні умови праці, інвестує 
в професійний розвиток персоналу, гарантує дотримання прав людини на 
робочому місці та забезпечує рівні можливості для всіх. 
Загальна чисельність персоналу в 2020 році становила 1271* людину, що на 
5,1% менше, ніж попереднього року. Персонал «Кока-Кола Беверіджиз Україна 
Лімітед» становить 98,2%, «Кока-Кола Україна Лімітед» – 1,8% від загальної 
чисельності. Причиною скорочення стали наслідки пандемії COVID-19, а саме 
припинення наймання нового персоналу через карантинні обмеження. Дані щодо 
персоналу компанії наведені в таб. 2.9, 2.10, 2.11 рисунку 2.8: 
 
Таблиця 2.9  – Динаміка чисельності персоналу 2018-2020 рр. 
  2018  2019   2020 
      «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» 1306 1320 1248 
                 «Кока-Кола Україна Лімітед» 20 20 23 
Разом 1326 1340 1271 
Джерело: складено за [52] 
 
Таблиця 2.10  – Структура персоналу за статтю та віковими категоріями, % 
 Жінки Чоловіки До 30 30-50 Понад 50 
«Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» 
Вище керівництво 27 73 0 73 27 
Менеджмент 21 79 14 82 4 
середньої ланки 
Офісні працівники 15 85 38 58 4 
Працівники заводу 13 87 19 62 19 
«Кока-Кола Україна Лімітед» 
Вище керівництво 0 100 0 100 0 
Менеджмент 80 20 7 87 7 
середньої ланки 
Офісні працівники 71 29 40 57 0 
Джерело: складено за [52] 
 
61 
Таблиця 2.10 –  Розподіл персоналу системи компаній за статтю та віковими 
категоріями 
 Тип трудового договору Вид зайнятості 
Постійний Тимчасовий Повна Неповна 
«Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» 
Офіс Чоловіки 144 1 145 0 
(Київська Жінки 105 1 106 0 
область) 
Завод Чоловіки 296 7 303 0 
(Київська Жінки 48 5 52 1 
область) 
Регіони Чоловіки 568 29 597 0 
Жінки 41 3 44 0 
«Кока-Кола Україна Лімітед» 
Офіс (м. Київ) Чоловіки 6 0 5 0 
Жінки 17 0 18 0 
Джерело: складено за [52] 
 
Громадяни України серед вищого керівництва «Кока-Кола Беверіджиз 
Україна Лімітед» складають 45%, «Кока-Кола Україна Лімітед» – 0%. 
 
Рис. 2.8 Дані щодо персоналу компаній 
Джерело: складено за [52] 
 
96,4% співробітників Системи Компаній зайняті на умовах постійного 
трудового договору. Ми забезпечуємо однакові умови щодо виплати заробітної 
 
62 
плати, додаткових винагород та надання пільг як співробітникам, що працюють 
на умовах повної зайнятості й постійного трудового договору, так і для інших 
категорій працівників. 
Права людини та інклюзивне середовище. Система Компаній Кока-Кола в 
Україні надає рівні права та можливості всім працівникам незалежно від віку, 
статі, етнічної, расової, національної належності тощо. До працівників усіх рівнів 
ми ставимося справедливо й чесно, оцінюючи їх відповідно до здібностей, 
кваліфікацій та результатів роботи. 
Плинність кадрів. 129 нових співробітників найнято на роботу (10,1% від 
загальної кількості співробітників Системи Компаній на кінець 2020 року), з них: 
126 у «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»; 3 у «Кока-Кола Лімітед Україна». 
200 співробітників звільнено (17,3% від чисельності персоналу Системи 
Компаній на кінець року), з них: 200 у «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед». 
Плинність персоналу в 2020 році у «Кока-Кола Беверіджиз Україна 
Лімітед» становила 16%, а у «Кока-Кола Україна Лімітед» – 0% (таб.2.11). 
 
Таблиця 2.11  –  Показники наймання та плинності персоналу системи компаній 
Кока-Кола в Україні 
Категорія різноманіття Наймання Звільнення 
К-ть Показник К-ть Показник 
найнятих, наймання*, звільнених, плинності, 
осіб % осіб % 
Вікова До 30 78 6 92 7 
група 30-50 50 4 90 7 
Понад 50 1 0 18 1 
Всього 129 10 200 15,7 
Стать Чоловіки 101 8 176 13 
Жінки 28 2 44 2 
Всього 129 10 220 15,7 
Регіона- Офіси (Київ та 18 1 40 3 
льний Київська обл.) 
розподіл Завод 34 3 56 4 
Київська обл. 
Регіони 77 6 104 8 
Всього 129 10 200 15,7 
Джерело: складено за [52] 
 
63 
Також Система Компаній Кока-Кола в Україні залучає підрядників для 
виконання вантажних робіт, послуг з доставки продукції, планування, організації 
процесу та забезпечення доставки, координації продажу, послуг з охорони та 
клінінгу тощо. 99,9% працюють на умовах повного робочого дня. 
Оплата праці та мотивація. Система Компаній Кока-Кола в Україні гарантує 
гідну оплату праці для працівників як один із способів мотивації та для 
забезпечення справедливої винагороди. Система визначення розмірів заробітної 
плати та винагород і компенсацій регулярно переглядається та оновлюється для 
актуалізації (таб.2.12, 2.13). 
Співробітники, які працюють неповний робочий день, отримують заробітну 
плату пропорційно до відпрацьованого часу. Інші виплати, відшкодування витрат, 
премії та непрямі витрати (безоплатна продукція, матеріальна допомога, 
добровільне страхування життя та добровільне медичне страхування, компенсація 
харчування, оплата лікарняних, відпустки) надаються працівникам на рівних 
умовах незалежно від типу зайнятості. 
 
Таблиця 2.12  –  Відношення стандартної початкової заробітної плати до 
мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством*, % 
 
«Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» 
Офіс (Київська область) Чоловіки 228 
Жінки 204 
Завод (Київська Чоловіки 231 
область) 
Жінки 258 
Регіони Чоловіки 228 
Жінки 228 
«Кока-Кола Україна Лімітед» 
Офіс (м. Київ) Чоловіки 697 
Жінки 355 
Джерело: складено за [52] 
 
64 
Таблиця 2.13  –  Відношення заробітної плати і винагороди жінок щодо чоловіків, 
% 
 
Категорія «Кока-Кола Україна «Кока-Кола Беверіджиз 
співробітників Лімітед» Україна Лімітед» 
Вище керівництво 0 133 
Менеджмент середньої 64 148 
ланки 
Офісні працівники 64 131 
Працівники заводу - 115 
Джерело: складено за [52] 
 
Способи нематеріальної мотивації. У Системі Компаній Кока-Кола в 
Україні застосовується велика кількість інструментів нематеріального заохочення, 
які сприяють залученості та лояльності працівників, розвитку корпоративної 
культури. Система Компаній Кока-Кола в Україні забезпечує та заохочує 
співробітників скористатися можливостями для сприяння веденню здорового 
способу життя. 
Розвиток та залучення персоналу. Система Компаній Кока-Кола в Україні 
визначає навчання невід’ємним елементом розвитку та залучення персоналу. 
Компанія докладає чималих зусиль для розвитку навчальних програм. 
Оцінювання ефективності. Другий рік поспіль «Кока-Кола Беверіджиз 
Україна Лімітед» реалізує масштабну ініціативу із впровадження культури 
продуктивності Performance for Growth (P4G). 
Здоров’я та безпечні умови праці. Дотримання високих стандартів щодо 
охорони здоров’я та безпеки праці є невід’ємною складовою корпоративної 
культури Системи Компаній КокаКола в Україні. Компанія прагне систематично 
та послідовно впроваджувати найкращі практики безпечних умов праці. 
ДОВКІЛЛЯ. Для Системи Компаній Кока-Кола в Україні важливо на всіх 
етапах створити безпечні умови ведення бізнесу. Та дотримуватись прин- ципу 
унеможливлення впливу на довкілля та мінімізації витрат природних ресурсів, 
створення справедливої, здорової та еко- логічно чистої системи виробництва, 
збереження та відновлення екосистем, прагнення до нульового забруднення 
навколишнього середовища без токсичиних речовин (рисунок 2.9). 
 
65 
 
*Частка від загальної кількості використаних матеріалів пакування. 
Рис. 2.9 Частка повернутої упаковки 
Джерело: складено за [52] 
Відходи виробництва. Компанія відповідально поводиться з відходами. Їхня 
утилізація відбувається максимально ефективними та безпечними способами, які 
відповідають вимогам законодавства України щодо поводження з відходами, 
захисту атмосферного повітря та довкілля загалом (рисунок 2.10). 
 
  
*3-й (помірно небезпечні відходи) та 4-й (малонебезпечні відходи) клас небезпеки відповідно 
до національного законодавства щодо поводження з відходами 
Рис. 2.10 Обсяг утворених відходів, тонн 
Джерело: складено за [52] 
 
66 
Клімат. Впровадження нових технологій, зменшення енергокористування та 
скорочення обсягів викидів виробництва є важливими аспектами діяльності 
Системи Компаній Кока-Кола в Україні з метою пом’якшення наслідків зміни 
клімату (таб. 2.14). 
 
Таблиця 2.14 – Споживання палива з невідновлюваних і відновлюваних 
джерел, тДж 
Показник 2018 2019 2020 
З невідновлюваних 228042 243252 187455 
джерел 
Бензин 86586 84744 48337 
Дизель 9372 8902 9683 
Зріджений 11391 13352 14046 
природний газ (LPG) 
Газ 120693 136254 115389 
З відновлюваних 0 1344 973 
джерел 
Джерело: складено за [52] 
 
Левову частку електроенергії ми генеруємо власними потужностями з 
виробництва енергії, до 70%, інші 30% електроенергії закуповуємо із загальної 
мережі, щоб забезпечити усі виробничі потреби  (таб. 2.15).. 
 
Таблиця 2.15 – Споживання палива з невідновлюваних і відновлюваних джерел, 
Споживання електроенергії за джерелом та типом*, гДж 
Джерело Тип енергії 2019 2020 
Власна генерація Електроенергія 124999 97238 
Теплова енергія 94379 97324 
Енергія холоду 3317 8023 
Енергія пару 27071 26200 
Всього 243766 228785 
Закупівля ззовні Електроенергія 68067 64132 
Всього 68067 64132 
Джерело: складено за [52] 
Викиди. Кількісні дані обліку та моніторингу викидів «Кока-Кола 
Беверіджиз Україна Лімітед» дозволяють відстежувати фактичний вплив Компанії 
на зміни клімату та довкілля загалом  (таб. 2.16, 2.17). 
 
67 
Таблиця 2.16  –  Обсяг прямих та непрямих викидів парникових газів, т СО2  
- екв. 
Показник  2018 2019 2020 
Межі Викиди від спалювання 22960 25567 22083 
застосування викопних видів палива 
1 (прямі Викиди від власного 5090 4864 3938 
викиди)** транспорту в Компанії 
Викиди від 606 574 760 
охолоджувальних речовин 
холодильного обладнання 
Прямі викиди від 555 867 870 
продукції (СО2  у напоях) 
Загальні прямі викиди 29211 29862 27651 
Межі Викиди від закупленої 12739 15584 11915 
застосування електроенергії 
2 (непрямі Викиди від спожитої поза 160 173 154 
викиди)*** виробничим майданчиком 
електроенергії 
Загальні непрямі викиди 12899 13757 12069 
Сукупні  42110 43619 39720 
викиди 
Джерело: складено за [52] 
 
Таблиця 2.17  –  Викиди забруднювальних речовин у атмосферу, т 
Забруднювальні 2019 2020 
речовини 
Викиди оксиду вуглецю 88,7 74,3 
(СО2) 
Викиди сполук азоту 9,1 8,76 
(NO2 ), без N2 O 
Викиди діоксиду (SO2 ) 0,095 0,08 
та інших сполук сірки 
Речовини у вигляді 0,065 0,08 
твердих суспендованих 
частинок 
Інші види 6,4 4,5 
забруднювальних 
речовин 
Всього 104,3 87,7 
забруднювальних 
речовин 
Джерело: складено за [52] 
 
 
68 
Турбота про довкілля. У 2020 році компанія підтримала та провела наступні 
проекти: 
Пілотний проект з роздільного збирання відходів у м. Вишгород 
Української пакувально-екологічної коаліції (УкрПЕК); 
Створення системи з роздільного збирання та сортування побутових 
відходів у Великодимерській ОТГ; 
Zero Waste School благодійної організації Klitschko Foundation; 
«ЕКОлавка КОЛО» разом із ГО «Агенти змін»; 
OlimpicLab; 
«Зелений день» Кока-Кола; 
Відновлення озера Боброве. 
Зацікавлені сторони. Важливою складовою діяльності Системи Компаній 
КокаКола в Україні є співпраця із зацікавленими сторонами з метою об’єднання 
зусиль для впровадження практик сталого розвитку. Компанія постійно 
налагоджує комунікацію та взаємодію зі стейкхолдерами, які найбільшою мірою 
долучаються до її діяльності. 
Для кращого розуміння потреб, очікувань та інтересів зацікавлених сторін 
представники кожної із груп регулярно залучаються Компанією через 
різноманітні формати: особисті зустрічі, конференції, консультації та спільні 
програми. У 2020 році через карантинні обмеження ми внесли зміни у формат 
взаємодії зі стейкхолдерами. Зокрема, значною мірою обмежили персональні 
формати взаємодії, масові заходи, екскурсії на завод (таб. 2.18). 
 
Таблиця 2.18  –  Співпраця з стейкхолдерами та основні методи їхнього залучення 
Співробітники Дослідження рівня залученості та прихильності, 
визначення цілей та оцінювання результатів за 
основними стратегічними напрямами, тижні етики та 
відповідності, щоквартальні зустрічі з генеральними 
директорами, щорічні конференції лідерів, гаряча лінія 
для звернень, інтра-нет, персональні зустрічі з 
представниками менеджменту 
Бізнес-партнери Участь у спільних програмах і заходах, планування 
виробничих завдань, залучення у межах їхнього 
 
69 
виконання, програми навчання, реалізація спільних 
політик і правил 
Неурядові Конференції, консультації, публічні обговорення, 
організації, партнерство у спільних програмах (напрями з розвитку 
лідери думок молоді та підвищення ролі жінок, збереження довкілля, 
здорового харчування, програми підтримки місцевих 
громад), членство у галузевих та бізнес-асоціаціях 
Урядові Консультації, публічні обговорення, діалог з агенціями з 
організації, питань харчової безпеки, охорони праці та захисту 
депутати довкілля, діалог з Консультативною радою з питань 
іноземних інвестицій, посольствами тощо 
Споживачі  Гаряча лінія для споживачів, корпоративний 
сайт, екскурсії на завод (до карантину), дослідження, 
фокус-групи, сегментована інтегрована комунікація 
через соціальні медіа 
Постачальники Спільні програми зі створення цінностей, галузеві 
асоціації, практичні заняття з відповідальних закупівель 
Клієнти Спільні програми зі створення цінностей, трейд-
маркетингові активації, співпраця за програмами щодо 
здоров’я та сталого розвитку, регулярні зустрічі команди 
щодо роботи з основними клієнтами, спільне бізнес-
планування, центри роботи з клієнтами та замовниками, 
дослідження рівня задоволеності 
ЗМІ, блогери Інформування та консультації, публічні обговорення та 
заходи, зустрічі, інтерв’ю та дослідження думки 
Джерело: складено за [52] 
 
2.3. Оцінка рівня соціальної корпоративної відповідальності  
 
В умовах сьогодення впроваджуються міжнародні стандарти управління, 
вводяться системи соціальної відповідальності у повсякденну діяльність для 
зростання вартості підприємств, поліпшення іміджу 
Підприємство, як організація є відкрита система, що у буквальному 
розумінні означає, що ця система має вільний вхід/вихід. Відтак за умов 
сприятливого соціально-економічного клімату елементи соціуму, що складають 
соціальний капітал (персонал, люди) розглядають потенційне підприємство як 
об’єкт реалізації своїх економічних і не лите інтересів. Як потенційний, так і 
фактичний персонал підприємства має вільний доступ до системи. За умов 
розвинутого громадянського суспільства елементи соціуму (люди) володіють 
 
70 
певними якостями, а саме: силою розуму, волі, духу, що дає їм можливість і 
бажання впливати не лите із зовні, але й безпосередньо всередині системи 
підприємства на чинники, що складають його внутрішнє середовище і відтак 
формують його внутрішній імідж. Аналогічна ситуація відбувається із 
профспілками як прямим чинником зовнішнього середовища. Відтак, через її дію 
та через активність її членів, які є одночасно працівниками підприємства, 
можливий суттєвий вплив на організацію (підприємство) із середини, зокрема 
щодо таких питань, як умови праці, рівень продуктивності та оплати праці, 
техніко-технологічний розвиток тощо [80]. 
 
Цей напрямок діяльності багатогранний і включає: освітні проекти, допомогу 
соціально незахищеним прошаркам населення, сприяння відродженню духовності 
та історико-культурної спадщини, розвиток спорту. ІП “КОКА-КОЛА 
БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД”, позиціонує себе як ініціатора програми 
створенням спільних цінностей та впроваджує це бачення у всі частини бізнесу. 
Підприємство має зобов’язання щодо екологічної та соціальної стійкості, є 
учасником та спонсором різноманітних соціальних заходів. У своїй соціальній 
діяльності ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” головним чином 
фокусується на двох основних напрямках: активний спосіб життя та здорове 
харчування. Протягом 2016-2022 рр. інвестувала у проекти соціальної 
відповідальності, бере участь у волонтерських проектах та підтримує соціальні 
ініціативи, які допомагають розвитку України. 
Соціальна політика ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” – 
складова частина корпоративної системи управління, заснована на положеннях 
колективного договору ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” на 2020-
2022 роки, оголошеним розпорядженням ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД”, затверджених розпорядженням Генерального директора з 
урахуванням думки профспілкової організації товариства. Колективним 
договором регулюються виробничі та трудові відносини, питання охорони праці, 
соціального розвитку колективу, охорони здоров'я його членів. 
Аналіз положень колективного договору ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД” виявив, що соціальна політика підприємства включає в себе 
програми та заходи, спрямовані на вирішення найбільш актуальних завдань 
 
71 
соціального розвитку колективу, поліпшення умов праці, забезпечення 
соціального захисту працівників, організацію їх відпочинку та медичного 
обслуговування. 
Виходячи з колективного договору ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД”, своїм головним завданням у галузі соціальної політики 
керівництво підприємства вважає створення умов для ефективної роботи 
співробітників, їх професійного зростання, забезпечення можливостей для гідного 
заробітку і розвиток культури виробництва. Практикується виплата премій та 
надбавок за професійну майстерність. 
У колективному договорі ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД” передбачені різноманітні соціальні пільги та гарантії, соціальні 
програми та програми допомоги працівникам, що повинно залучати та 
утримувати найбільш цінні кадри, зміцнювати лояльне ставлення працівників до 
організації, сприяти досягненню цілей підприємства. 
У колективному договорі закріплено наступний пакет соціальних пільг і 
гарантій працівникам ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД”: 
1. Додаткові виплати до виплат з коштів фонду соціального страхування: 
додатково до гарантованих виплат з коштів фонду соціального страхування у ІП 
“КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” виплачуються допомоги по 
тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини, по 
догляду за дитиною до досягнення нею віку півтора років, надання путівок в 
санаторії персоналу, що працює у шкідливих умовах праці, на поховання та інші 
допомоги, передбачені постановами України і Колективним договором 
підприємства. 
2. Надання матеріальної допомоги: передбачено надання матеріальної 
допомоги працівникам підприємства на гаряче харчування, у вигляді часткової 
оплати путівок в санаторії, у зв'язку з важким фінансовим становищем, на 
опалення приватних будинків, у зв'язку зі смертю найближчих родичів, на 
поховання померлих пенсіонерів та працівників заводу, матеріальна допомога 
непрацюючим пенсіонерам. 
3. Організація відпочинку працівників підприємства: для санаторно-
курортного оздоровлення працівників підприємства купуються путівки в санаторії 
 
72 
Черкаської області, Хмельницької області, Київської області, та інших областей 
України. 
Відпочинок дітей працівників підприємства щорічно проводиться в літніх 
оздоровчих та санаторно-оздоровчих таборах. 
4. Медичне обслуговування: частина напрямів соціальної політики 
підприємства реалізується в рамках комплексної програми 
«Здоров'я». Комплексна програма «Здоров'я» спрямована на зниження рівня 
захворюваності працівників ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД”. Вона охоплює безліч напрямків: підвищення якості медичних послуг, 
профілактичну роботу з попередження захворювань через пункти охорони 
здоров'я та поліклініку, вакцинацію, приведення робочих місць у відповідність до 
санітарно-гігієнічними нормами та вимогами, забезпечення реалізації заходів 
щодо зниження негативного впливу умов праці та характеру трудового процесу 
на здоров'я працюючих. Згідно з колективним договором всі працівники ІП 
“КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” проходять обов'язковий 
вхідний і періодичний медичний огляд і отримують безкоштовну медичну 
допомогу. При проведенні медоглядів використовується комп'ютерна програма 
"Аналітична система інформаційного забезпечення профілактичних оглядів", що 
дозволяє оперативно проводити аналіз результатів огляду та отримувати 
необхідну інформацію для організації профілактичної та цільової реабілітації 
персоналу. 
Підприємством укладені довгострокові договори зі страховими кампаніями: 
договір страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних 
захворювань, договір добровільного медичного страхування. Щорічно за рахунок 
коштів ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” за договорами 
медичного страхування відповідно до бухгалтерської звітності відповідно до 
положень колективного договору надаються медичні послуги працівникам 
підприємства: стоматологічні, проводяться дорогі діагностичні процедури та 
операції. Виходячи з положень колективного договору, за рахунок коштів ІП 
“КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” проводиться вакцино-
профілактика. 
 
73 
5. Вирішення житлових питань працівників: згідно з колективним 
договором на підприємстві діють: Положення "Про порядок поліпшення 
житлових умов працівників та пенсіонерів на 2020-2022 роки, з наданням житла з 
виплатою частини вартості в розстрочку шляхом утримання із заробітної 
плати"; Положення "Про порядок надання безвідсоткових цільових позик 
працівником ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” на 2020-2022 
роки для поліпшення житлових умов"; Положення "Про порядок поліпшення 
житлових умов молодих фахівців". 
Працівникам, які проживають у гуртожитках, надаються дотації за рахунок 
прибутку підприємства на оплату житла та комунальних послуг. 
6. Форми соціального захисту працівників і пенсіонерів: з метою 
соціального захисту працівників після їх виходу на пенсію на підприємстві, як 
говориться в колективному договорі, розроблена і впроваджена система 
недержавного (додаткового) пенсійного забезпечення (НПЗ). Всі процедури 
регламентовані "Положенням про недержавне пенсійне забезпечення працівників 
. Отримати ДПО мають право працівники підприємства при обов'язкових умовах: 
звільнення з підприємства у зв'язку з виходом на пенсію; сумарний стаж роботи 
на підприємстві не менше 10 років. Фінансування ДПО здійснюється за рахунок 
коштів Підприємства, а також за рахунок доходів, отриманих НПФ від 
інвестування цих коштів. 
Щорічно підприємство з прибутку надає допомогу непрацюючим 
пенсіонерам (матеріальна допомога, ремонт квартир, придбання ліків, допомогу 
Раді ветеранів тощо). 
7. Організація дозвілля працівників: для проведення корпоративних заходів 
(урочистих вечорів, свят, конкурсів, ювілеїв, сімейних вечорів, спортивних 
заходів) підприємство укладає договори на проведення колективних заходів і 
спортивних змагань. 
Для реалізації питань щодо удосконалення забезпечення охорони здоров'я 
працівників та безпеки, відповідно законодавством України і нормативними 
документами, створено відділ з нагляду за безпекою та охорони праці, в обов'язки 
якого входить не тільки охорона вантажу при перевезеннях, а й забезпечення 
безпеки та охорони праці. Керівництво діяльністю Відділу здійснює начальник 
 
74 
відділу з нагляду за безпекою, який, відповідно до затвердженої організаційною 
структурою, безпосередньо підпорядковується головному інженеру, а той – 
Генеральному директору і звітує перед технічною інспекцією праці профспілкової 
організації. 
В обов'язки служби входить контроль виконання в повному обсязі правил 
внутрішнього трудового розпорядку, вимог охорони праці, промислової, 
пожежної, радіаційної безпеки, системи менеджменту якості, охорони 
навколишнього середовища, охорони здоров'я та безпеки праці, нормативно-
правових актів, дія яких поширюється на діяльність компанії. 
Керівництво вважає, що витрати на утримання соціальної сфери 
підвищують інвестиційну привабливість підприємства і погіршують його 
становище в умовах зростаючої внутрішньої конкуренції, тому в Колективному 
договорі Товариства закріплені адресні соціальні програми. Адресність надання 
пільг і гарантій працівникам Товариства є головним принципом колективного 
договору підприємства і основною умовою формування соціальних програм. Так, 
наприклад, якщо працівник стає учасником житлової програми і виконує договір з 
виконавцями програми, то він отримує в часткове виконання цього договору 
безоплатну субсидію підприємства. Працівники також адресно отримують пільги 
при придбанні проїзних квитків, харчування в їдальні організації, путівок на 
санаторно-курортне лікування та відпочинок. 
Іншим важливим принципом застосування соціальних програм є принцип 
партнерських відносин між працівником і суспільством: при їх реалізації сторони 
оплачують вартість програми в пропорції, встановленої нормативними 
документами підприємства. Так, наприклад, згідно з колективним договором, 
якщо працівник підприємства став учасником корпоративного недержавного 
пенсійного фонду і протягом року виробляв пенсійні відрахування, то за 
підсумками року підприємство перераховує на його користь пенсійний внесок, 
розмір якого залежить від власних накопичень працівника. Таким чином, обидва – 
і працівник, і підприємство формують майбутню недержавну пенсію працівнику. 
При реалізації соціальної політики та формуванні адресних соціальних 
програм враховуються і деякі інші принципові підходи. Так, в Товаристві 
застосовуються програми, пільги та гарантії, що мають найбільше мотиваційний 
 
75 
вплив; порядок їх застосування узгоджується з профспілковою організацією 
колективу. 
Участь працівника одночасно у всіх соціальних програмах: пенсійних і 
житлових накопичень, медичного страхування і амбулаторно-поліклінічного 
обслуговування, отримання пільг при харчуванні на виробництві та оплаті 
проїзних квитків, компенсація вартості путівок на лікування та відпочинок тощо, 
може принести йому додатковий дохід у розмірі 3-х середньомісячних зарплат 
щорічно. 
На мій погляд, соціальна політика, заснована на принципах, викладених у 
колективному договорі, покликана сприяти формуванню позитивної громадської 
думки про підприємство. Аналіз положень колективного договору виявив, що 
соціальні заходи, розроблені в Товаристві охоплюють всі аспекти соціального 
розвитку колективу Товариства. 
Для зручності сформуємо таблицю показників, за допомогою розрахунку та 
інтерпретації яких опосередковано спробуємо дати кількісну оцінку рівня 
соціальної відповідальності підприємства перед своїми працівниками (табл. 2.17). 
 
Таблиця 2.17 – Показники та методика їх розрахунку для оцінки рівня 
соціальної відповідальності підприємства (на прикладі соціально-трудової сфери) 
№ Найменування Розрахункова Характеристика показника з позицій соціальної 
п/п показника формула відповідальності 
1 2 3 4 
1. Коефіцієнт Чистий прибуток / Динаміка перманентного зростання показника 
валового доходу Дохід від реалізації засвідчує позитивність іміджу підприємства як 
внутрішнього, так і зовнішнього. 
2. Частка Нематеріальні Збільшення вартості цього показника свідчить про 
нематеріальних активи/ збільшення «інтелектуальних» активів, і як 
активів Активи*100% наслідок, збільшення вартості підприємства. Це 
вирізняє підприємство з позитивної сторони. 
3. Продуктивність Дохід від реалізації / Використання цього показника важливо, оскільки 
праці в ФОП стимулювання працівників є одним із ефективних 
розрахунку на засобів збільшення прибутковості підприємства. 
ФОП (фонд Це сприяє формуванню позитивного ставлення до 
оплати плати) підприємства через створення додаткових робочих 
 
 
 
 місць та виникненню соціального ефекту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
76 
Продовження таблиці 2.17 
1 2 3 4 
4. Середній рівень Відрахування на Підприємства, що здійснюють свою гос-
відрахувань на соціальні заходи / подарську діяльність беручи до уваги питання 
соціальні заходи на Середньоспискова соціальної відповідальності та партнерства 
одного працівника чисельність працюючих мають у суспільстві більш позитивний імідж. 
5. Середній рівень Витрати на оплату Рівень оплати праці, особливо для умов нашої 
заробітної плати по праці/ країни, має неабияке значення для оцінки 
підприємству Середньооблікова відповідальності підприємства з боку трудових 
чисельність прац. ресурсів. 
6. Коефіцієнт Поточна кредиторська Зниження цього показника свідчить про 
заборгованості заборгованість за збільшення відповідальності керівництва перед 
перед розрахунками з ОП працівниками і сприяє підвищенню лояльності 
працівниками (оплати праці) /Витрати правників до підприємства. 
на ОП 
7. Заробітна плата Витрати на оплату Рівень оплати праці керівництва повинен бути 
керівництва праці керівників / спів розмірний із функціональними 
Середньооблікова обов’язками та рівнем заробітної плати 
чисельність керівників працівників підприємства. Крім того, даний 
показник повинен бути не лише економічно, 
але й соціально обґрунтованим. 
8. Частка кількості Чисельність керівників / Даний показник аналогічно до попереднього 
керівників Середньооблікова також здатен вирізняти імідж підприємства в 
чисельність залежності від ситуації або як позитивний, або 
працюючих*100% як негативний. Крім того, повинен бути 
обґрунтований. 
9. Частка витрат на Витрати на оплату Збільшення цього показника свідчить про 
оплату праці в праці / Загальні витрати збільшення трудомісткості продукції 3 одного 
загальному обсязі боку, але з іншого може свідчити про зростання 
витрат інтелектуальної праці. 
10. Витрати на заробітну Витрати на оплату Оцінку цього показника слід проводити у 
плату керівництва праці керівників / комплексі із попереднім показником. Тобто 
від загальних витрат Загальні витрати зростання або зменшення часки повинно бути 
пропорційним. 
11. Співвідношення Заробітна плата Збільшення цього показника свідчить про 
заробітної плати керівництва / Заробітна збільшення розриву між рівнем оплати праці на 
керівників до плата по підприємству підприємства, поглиблює диспропорції та 
заробітної плати ускладнює узгодження інтересів. 
всього персоналу 
Джерело: [49] 
 
 Наступним нашим кроком є аналіз результатів розрахункових показників 
обраних для опосередкованої оцінки соціальної відповідальності підприємства. 
Розрахунково-аналітичні дослідження ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД”, підписанта глобального договору з відповідними діями у напрямку 
соціальної відповідальності, представлені в табл.2.18.
 
77 
Таблиця 2.18 – Динаміка показників аналітичної оцінки соціальної 
відповідальності 
Назва показника 2018 2019 2020 2021 2022 Відхиленн я 
2022 р. до 
2018 р. 
Коефіцієнт валового доходу 0,05 -0,18 -0,11 0,05 0,04 -0,01 
Частка нематеріальних активів,% 0,675 1,141 0,966 0,477 0,121 -0,55 
Продуктивність праці на ФОП 10,31 10,73 13,05 11,15 11,08 0,77 
Середній рівень відрахувань на 24,90 31,64 30,90 23,68 36,53 11,63 
соціальні заходи в розрахунку на 
одного працівника, тис. грн 
Середній рівень заробітної плати по 70,4 89,3 87,5 111,7 172,2 101,8 
підприємству, тис. грн 
Коефіцієнт заборгованості перед 0,04 0,04 0,03 0,04 0,11 0,07 
працівниками 
Частка кількості керівників, % 0,24 0,48 0,5 0,46 0,5 0,26 
Витрати на заробітну плату 0,002 0,004 0,004 0,004 0,003 0,001 
керівництва від загальних витрат, 
тис. грн 
Заробітна плата керівництва, тис. 556,9 716,1 863,6 930,2 1190,0 633,1 
грн. 
Співвідношення заробітної плати 7,91 8,02 9,87 8,33 6,91 -1,00 
керівників до заробітної плати 
всього персоналу 
Частка витрат на оплату праці в 0,11 0,10 0,08 0,09 0,09 -0,02 
загальному обсязі витрат 
Джерело: розраховано на основі даних офіційної звітност ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ 
УКРАЇНА ЛІМІТЕД” 
 
 
Коефіцієнт валового доходу підприємства був від’ємним у 2019-2020 рр., 
що свідчить про кризовий період. Негативним є зниження частки нематеріальних 
активів, що свідчить про недостатню увагу до інтелектуального капіталу. В той 
же час, свідченням про зростання рівня внутрішньої соціальної відповідальності є 
зростання показника продуктивності праці за фондом оплати праці (за винятком 
2021 р. у зв’язку із випередженням темпів росту цін порівняно із ростом 
заробітної плати). Середній рівень заробітної плати керівництва зростає меншими 
темпами, ніж заробітна плата, про що свідчить скорочення розриву між рівнями 
заробітних плат із 7,91 рази до 6,91 разів, незважаючи на те, що частка керівників 
не змінилась. Позитивним є те, що скорочується частка витрат на оплату праці, 
що свідчить про скорочення витрат на ручну працю. В загальному, показники 
 
78 
звітності ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” свідчать про 
значну увагу до принципів соціальної відповідальності перед внутрішніми 
контактними аудиторіями (працівниками). 
Наступним нашим кроком є аналіз результатів розрахункових показників 
обраних для опосередкованої оцінки соціальної відповідальності підприємства. І 
порівняння динамічного ряду конкретного показника проводиться лише у 
порівнянні з еталоном. По більшості показниках є оціночні критерії або дані про 
середньогалузеве значення, або значення підприємства-конкурента. Наприклад, 
для коефіцієнта валового доходу, середньої заробітної плати, рівня відрахування 
на соціальні заходи за основу були взяті показники офіційної статистичної 
звітності за відповідні роки. Що стосується частки керівників, частки витрат на 
оплату праці, частки нематеріальних активів, еталон обирався, орієнтуючись на 
західні практики країн із соціально-орієнтованою економікою. 
Зазначимо, що вибір показників є довільний як за складом, так і кількістю. 
Проте слід з обережністю використовувати показники, що є за своєю суттю 
суперечливими, тобто знаходяться у взаємооберненому співвідношенні або 
виступають у ролі своєрідної противаги один до одного. Так, частка кількості 
працівників, коефіцієнт заборгованості перед працівниками, витрати на заробітну 
плату демонструють обернену залежність, що враховано при оцінці показників. А 
співвідношення заробітної плати керівників до заробітної плати всього персоналу 
та частка витрат на оплату праці оцінена у режимі інтервалів за допомогою 
функції MS Excel «ЕСЛИ». Для розрахунку інтегральної оцінки використано 
добуток коефіцієнтів із застосуванням натурального логарифму у зв’язку із тим, 
що невідомі присутні як основи ступеня. Для більшої наочності їх представлено у 
табличній формі (див. табл. 2.19). Поряд із цифровим матеріалом проставимо 
індекси: якщо значення розрахункового показника відповідає еталону або кращий 
за еталон тоді позначення – П; якщо значення розрахункового показника не 
відповідає еталону і гірше від нього, тоді – Н. 
 
79 
Таблиця 2.19 – Розрахунок коефіцієнтів для аналітичної оцінки рівня 
соціальної відповідальності компанії 
Назва показника Еталон 2018 2019 2020 2021 2022 
Коефіцієнт валового доходу 0,05 1,01 -3,61 -2,2 1,04 0,71 
Частка нематеріальних активів,% 0,5 1,35 2,28 1,93 0,95 0,24 
Продуктивність праці на ФОП 10 1,03 1,07 1,30 1,11 1,11 
Середній рівень відрахувань на соціальні заходи 25 1,00 1,27 1,24 0,95 1,46 
в розрахунку на одного працівника, тис. грн 
Середній рівень заробітної плати по 37,75 - 1,98 2,36 1,99 2,08 2,29 
підприємству, тис. грн 75,28 
Коефіцієнт заборгованості перед працівниками 0,05 1,17 1,16 1,90 1,15 0,44 
Частка кількості керівників, % 1 4,11 2,08 2,00 2,18 2,00 
Витрати на заробітну плату керівництва від 0,01 4,86 2,71 2,48 2,80 3,27 
загальних витрат, тис. грн 
Заробітна плата керівництва, тис. грн. 188,75 9,92 11,82 9,96 10,38 11,44 
362,9 
Співвідношення заробітної плати керівників до 4,5-5,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 
заробітної плати всього персоналу 
Частка витрат на оплату праці в загальному 0,25 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 
обсязі витрат 0,35 
Логарифм натуральний від добутку коефіцієнтів 5,08 - - 3,68 1,65 
 
Всього показників, що  отримали Індекс «П» 9 8 8 7 6 
 
Всього показників, що отримали Індекс «Н» 2 2 2 4 5 
Джерело: розраховано автором за [52] 
 
ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД” має досить високі 
показники рівня соціальної відповідальності перед працівниками. Значення не є 
порахованим для 20192020 рр. через те, що підприємство в цей період мало 
збитки і в кому випадку інтегральний показник не розраховується. Негативним 
для підприємства є те, що рівень соціальної відповідальності скорочується. 
Кількість показників, які отримали індекс «П» скоротилась із 9 у 2018 р. до 6 у 
2022 р., а кількість показників, які отримали індекс «Н» – зросла із 2 у 2018 р. до 
5 у 2022 р.  
 
80 
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ІП “КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА 
ЛІМІТЕД” 
 
3.1 Удосконалення забезпечення оцінки системи соціальної 
відповідальності 
 
Забезпечення високого рівня соціальної відповідальності підприємства 
потребує як зусиль самих керівників, так і створення сприятливого середовища 
для розвитку прогресивних ділових практик, його організаційно- економічної та 
інформаційної підтримки з боку держави. Євроінтеграційні та глобалізаційні 
процеси, під дію яких підпадає Україна, вимагають зміни парадигми 
господарювання на всіх рівнях.  
Результативність державної стратегії підтримки соціальної відповідальності 
підприємств легкої промисловості значною мірою визначається організаційним 
забезпеченням розробки стимулюючих заходів. Таке забезпечення має 
ґрунтуватися на даних про всі аспекти діяльності підприємств України, та 
регулярно оновлюватися, аналізуватися й оприлюднюватися. Дослідження 
зазначеної інформації на макрорівні дає можливість диференціювати політику 
підприємства з максимальним врахуванням тенденцій розвитку соціальної 
відповідальності, його проблем та особливостей. Оцінювання соціальної 
відповідальності підприємства як основи прийняття рішень на національному та 
регіональному рівнях стримується насамперед відсутністю єдиної методології 
такого оцінювання, яке дало б змогу отримати об’єктивні індикатори розвитку 
соціальної відповідальності підприємства, проводити порівняння, аналізувати 
еволюцію. 
Вказані зміни вимагають від всіх вітчизняних суб’єктів господарювання 
інтегруватися в світовий економічний простір на засадах соціальної 
відповідальності. У попередніх розділах роботи провелений аналіз існуючих 
методик та методів в сфері соціальної відповідальності підприємств, проте 
необхідною умовою є подальше коригування дій з метою досягнення кращих 
 
81 
результатів безпосередньо в галузі легкої промисловості, що вимагає 
удосконалення методичного забезпечення. 
У зв’язку із значною кількістю різноманітних методик оцінки, індексний 
метод оцінювання соціальної відповідальності підприємств досить поширений в 
міжнародній практиці. В наукових джерелах відзначаються «Index Domini Social 
Investment (DSI 400) (соціальні, екологічні, управлінські показники найбільших 
підприємств); Dow Jones Sustainability Index (соціальна активність, екологічна 
діяльність); Index FTSE4Good (фінансові, соціальні, екологічні показники), 
Corporate Philanthropy Index; London Benchmarking Group (аналіз соціальної 
залученості підприємства) [5; 13; 30; 49] 
Вищенаведені індекси, як правило, є інструментом зовнішнього оцінювання 
соціальної відповідальності підприємств, але підприємство може розробляти 
власні індекси. Найбільш актуальним, всебічним та ґрунтовним міжнародним 
документом, на думку В.А. Євтушенко, є саме «стандарт ISO 26000:2013 
«Керівництво з соціальної відповідальності», тому доцільно оцінку соціальної 
відповідальності підприємства здійснювати за наведеними в ньому проблемами: 
організаційне управління (принципи соціальної відповідальності); права людини; 
трудові практики; довкілля; сумлінні ділові практики; проблеми, пов’язані із 
споживачами, участь в житті спільнот та їх розвиток» [38, с. 61]. З метою 
вимірювання і моніторингу прогресу з соціальної відповідальності підприємств та 
оцінки реальних конкурентоспроможних практик на національному рівні та у 
регіоні Європейського Союзу організація ООН з розвитку у межах проекту 
запропонувала інструмент оцінки для національних урядів [77]. 
Варто зауважити, що на сьогодні уже достатньо опрацьованими та 
відомими є методи оцінки соціальної відповідальності підприємств у різних 
напрямках, в тому числі доведені в практичному застосуванні до рівня стандартів. 
Але в межах досліджень соціальної відповідальності підприємств за допомогою 
даних офіційної фінансової звітності поки що не пропонується відповідних 
методик. Разом з тим, ïx розробка та практичне використання є важливим з огляду 
на те, що доступ до оцінки і визначення рівня соціальної відповідальності 
підприємства буде доступне для різних стейкхолдерів. Використання 
 
82 
аналітичного методу дозволило сформулювати перелік оціночних показників (37 
позицій) із врахуванням галузевої специфіки. 
Запропонована методика включає показники, що характеризують різні 
аспекти впливу бізнесу на суспільний розвиток та охоплюють основні сфери 
(табл. 3.1). До наведених вище сфер соціальної відповідальності підприємств 
легкої промисловості належить окремий блок показників, що дозволяє 
уникнути надмірного інформативного обтяження основного показника при 
забезпеченні достатньо комплексного підходу до характеристики особливостей. 
Усі часткові показники соціальної відповідальності підприємств легкої 
промисловості для забезпечення інформаційної односпрямованості 
поділяються на стимулятори та дестимулятори, тобто зв’язок рівня соціальної 
відповідальності підприємств зі стимуляторами – прямий, а з 
дестимуляторами – зворотний. Ця вимога реалізується за допомогою 
нормування (стандартизації). 
 
Таблиця 3.1 – Кумулятивна система показників оцінки соціальної 
відповідальності підприємств легкої промисловості 
Сфера Оціночні показники (кількісні/якісні) Вплив (стиму- Норма 
лятор (С) та тивне 
дестимулятор значення 
(Д)) (Н) 
1 2 3 4 
Економічна Частка прибутку підприємства с т 
Сфера Рівень рентабельності операційної діяльності с >5% 
підприємства 
Розмір середньомісячної заробітної плати с > середній 
по країні 
Частка величини заборгованості з виплати заробітної Д за< 0,03 
плати від фонду оплати праці відповід-
Трудова Наявність колективного договору с ний+ п еріод 
Сфера Частка працівників, які працюють в умовах, що не Д 0 
відповідають санітарно-гігієнічним нормам 
Відношення суми витрат на соціальний захист та с >0,15 
покращення умов праці до загальної суми прибутку 
підприємства 
Коефіцієнт виробничого травматизму Д 0 
Відношення суми витрат на навчання та розвиток с >0,05 
персоналу до загальної суми операційних витрат 
підприємства 
Коефіцієнт стійкості кадрового складу с >0,85 
 
83 
Продовження таблиці 3.1 
1 2 3 4 
Трудова  
Частка працівників підприємств, притягнутих до Д 0 
 
сфера адміністративної відповідальності за правопорушення у  
галузі охорони праці 
Питома вага премій, заохочувальних та компенсаційних с >0,25 
виплат в фонді оплати праці в розрахунку на одного 
працівника 
Питома вага молодих спеціалістів в загальній с 0,2-0,3 
чисельності працюючих 
Екологічна Частка витрат, які були виділені на організацію с >0,05 
сфера природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів на 
підприємстві, в інших операційних витратах 
Коефіцієнт величини сплаченого екологічного податку с 1 
до суми нарахованого 
Рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферу, Д 0 
обсяг скидання забруднених зворотних вод у поверхневі 
водні об'єкти підприємствами 
Частка працівників підприємств, притягнутих до Д 0 
адміністративної відповідальності за правопорушення у 
галузі навколишнього природного середовища. 
Частка екологічно безпечних технологій та матеріалів с 1 
будівництва до загальної їх кількості 
Частка залучених працівників підприємства до охорони с >0,7 
довкілля та ресурсозберігання 
Ділова Кількість порушень законодавства про добросовісну Д 0 
сфера конкуренцію 
Пропаганда соціальної відповідальності с + 
Кількість заяв про корупційну діяльність Д 0 
Коефіцієнт відношення суми сплачених податків до с 1 
загальної суми нарахованих податків 
Відношення простроченої кредиторської перед діловими Д 0 
партнерами до загальної суми кредиторської 
заборгованості перед діловими партнерами 
Кількість позовів щодо порушення прав людини зі Д 0 
сторони внутрішніх стейкхолдерів 
Кількість трудових спорів Д 0 
Споживча Дотримання конфіденційності відносно споживачів с + 
сфера 
Дотримання закону про добросовісну рекламу с + 
Дотримання конфіденційності відносно споживачів с + 
Дотримання закону про добросовісну рекламу с + 
Частка працівників підприємства, притягнутих до Д 0 
адміністративної відповідальності за правопорушення в 
галузі стандартизації, якості продукції, метрології та 
сертифікації 
Кількість отриманих рекламацій та претензій від Д 0 
споживачів 
 
 
 
84 
Продовження таблиці 3.1 
1 2 3 4 
Споживча Питома вага продукції, що відповідає С >0,85 
сфера міжнародним стандартам у загальному обсязі її 
випуску 
Відношення ціни продукції підприємства до С <1 
середньої ціни продукції по галузі 
Питома вага продукції, що супроводжується С >0,5 
сервісними послугами у загальному обсязі її 
випуску 
Філантропіч Частка кількості новостворених робочих місць до с >0,05 
на сфера загальної чисельності робочих місць 
підприємства 
Частка витрат на проведення соціальних програм с >0,05 
спільно із громадськими організаціями, органами 
місцевого самоврядування в чистому прибутку 
підприємства 
Частка соціальних інвестицій у розвиток с >0,03 
територій присутності в чистому прибутку 
підприємства 
Частка витрат на охорону здоров’я в чистому с >0,02 
прибутку підприємства 
 
Джерело: доповнено автором на основі [19, с. 45] 
 
 
Позитивним моментом пропонованого методичного забезпечення 
є придатність його використання для аналізу та самоаналізу 
підприємства легкої промисловості. Система оцінки не передбачає 
залучення експертів, що зменшує суб’єктивність проведеного 
оцінювання. 
Після перевірки відповідності показників підприємства 
встановленим нормативам та здійснюється безпосередня оцінка. У 
відповідності до результатів перевірки виставляють бали від 1 до 100 за 
кожним показником та визначається загальна сума балів за всіма 
оціночними показниками наступним чином:
10 – критерій оцінки показника, виставляється за умови 
відповідності наявного вимогам; 
0 – критерій оцінки показника, виставляється за умови повної 
невідповідності наявного вимогам; 
2,5 (5, 7,5) – критерій оцінки кількісного показника, краще значення 
якого складає % (% , 3Л) від нормативного. 
 
85 
Максимальне значення соціальної відповідальності утворюється 
сумуванням значень показників та становить 370 балів. З метою 
визначення рівня соціальної відповідальності підприємства необхідно 
перевести абсолютне значення у відносне як відношення розрахованого 
значення до максимального, відповідно, цей коефіцієнт повинен 
прямувати до одиниці. Врахування попередньо викладених положень 
вимагає визначення обов’язкового рівня соціальної відповідальності, який 
буде базуватися на діяльності підприємства в межах правового поля, без 
порушення положень нормативно-законодавчих актів. 
Підтримуємо думку В.В. Смачило та В.О. Баляба, що «обов’язковий 
рівень представлений такими показниками, які не можуть бути порушені, 
бо, відповідно, тягнуть за собою порушення чинного законодавства, а 
підприємство, яке порушує закон не може вважатися соціально 
відповідальним, що дозволяє ввести в економічний обіг поняття 
«соціально невідповідальне підприємство» – суб’єкт господарювання, 
який не задовольняє мінімальним вимогам законодавчо-нормативних 
положень щодо соціальної відповідальності» [14]. Тобто, підприємство, 
яке під час оцінки набрало менше 110 балів вважається соціально 
невідповідальним. Залишок балів рівномірно розподіляється між середнім 
та високим рівнем соціальної відповідальності, що дозволить сформувати 
відповідні діапазони соціальної відповідальності підприємств. 
Зазначена актуальність ідеї соціальної відповідальності і потреби 
практики, спрямували дослідження Т. Шустваль в напрямку розробки 
«методичних підходів до формування звітної інформації підприємств, де 
розкриватиметься не лише склад і вартість економічних ресурсів і 
результатів, а показники звітності виступають оціночними 
характеристиками сукупності залучених ресурсів та резервів їх 
походження (а саме: активів, капіталу, зобов’язань, доходів та витрат, що 
складають елементи фінансової звітності кожного підприємства); рух 
 
86 
наявних ресурсів підприємство активує для забезпечення сталого 
економічного та соціального функціонування» [17]. 
Реалізація завдань оцінки соціальної відповідальності підприємств 
перетворює його в ключовий чинник удосконалення соціального 
партнерства (табл. 3.2). 
 
Таблиця 3.2 – Наслідки для соціальних партнерів від впровадження 
систематичної кумулятивної оцінки рівня соціальної відповідальності 
підприємств легкої промисловості 
Держава, стейкхолдери Наймані працівники Роботодавці 
Отримання адекватної та Зміцнення власних Створення умов для забезпечення 
об’єктивної інформації щодо позицій у систем гідної праці (відсутність 
соціальних, екологічних та соціального партнерства. заборгованості із зарплат, 
економічних проблем у використання прозорих схем оплати 
суспільстві. праці та достатній її рівень, безпечні 
умови праці). 
Виявлення прихованих форм Підвищення ефективності Запровадження ефективної системи 
соціальної напруженості в колективно- договірного підвищення кваліфікації та 
економіці, розробка своєчасних регулювання. забезпечення кар’єрного росту 
заходів щодо запобігання їй. працівників. 
Можливість постійного Посилення впливу на Реалізація програми соціального 
моніторингу за ефективністю процеси впровадження розвитку, підвищення 
діяльності органів державної та міжнародних соціальних конкурентоспроможності продукції 
місцевої влади у напрямку стандартів. та послуг. 
ощиренні ідей соціальної 
відповідальності. 
Сприяння оцінюванню Синхронізація та адаптація Налагодження ефективних відносин 
ефективності реалізації національного з органами місцевого 
національних, галузевих та законодавства, в тому числі самоврядування, місцевими 
регіональних цільових програм. з охорони пращ та здоров’я органами виконавчої влади, 
працівників до регіональними громадськими 
Вдосконалення економічної та законодавства ЄС. організаціями. 
правової основ регулювання 
соціальної відповідальності у 
суспільстві. 
 
Джерело: доповнено автором на основі [25, с.154]. 
 
 
Визнання і подання у звітності будь-якого ресурсу, на думку Т. 
Шустваль, обумовлюється наступним: «припущенням, що використання 
такого ресурсу призведе до надходження в майбутньому по підприємство 
економічних вигод; можливістю використати надійну (достовірну) оцінку 
 
87 
такого ресурсу, а завдання виконання «надійної (достовірної) оцінки 
передбачає можливість вартісного виміру, оскільки узагальнення 
інформації про ресурси і резерви підприємства може відбутися лише за 
умов її вартісного подання» [17]. Проте, як вже підкреслено вище, 
оцінювання соціальних чинників в вартісному вимірі є набагато 
складнішим завданням, ніж оцінка економічних показників, тому 
потребує використання виключно теоретично-обґрунтованих та 
експериментально-доведених підходів. 
За дослідженнями A.C. Цумаєвої, «міжнародна практика подання 
фінансової звітності, показує широке використання для цього не лише 
вартісних показників, а й відомостей поданих в натуральних, трудових 
вимірниках та за допомогою відсоткових і рейтингових співставлень. 
Компанії, що в поданні звітності керуються Міжнародними стандартами 
фінансової звітності, традиційно розкривають у інформацію щодо своєї 
участі в програмах культурного розвитку, екологічного захисту та інших 
соціальних проектах, акцентуючи увагу суспільства на витрачених для 
цього ресурсах, або очікуваній вигоді» [17]. 
Частково звітність про соціальну відповідальність підприємств 
відображена у фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, 
Звіт про рух грошових коштів, Примітки до річної фінансової звітності, 
Звіт з праці, Звіт про витрати на утримання робочої сили, Звіт про 
кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання, 
Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, Звіт про суми 
податкових пільг, Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, 
грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та 
суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне 
соціальне страхування до фіскальних органів, Податкова декларація 
екологічного податку з додатками, тощо).  
Нефінансова звітність є «публічною і розглядається як інструмент 
інформування різних груп впливу (акціонерів, співробітників, партнерів, 
клієнтів, місцевої громади, широкої громадськості, уряду, міжнародної 
 
88 
спільноти і суспільства) про те, як і якими темпами підприємство реалізує 
закладені в своїх стратегічних планах розвитку цілі щодо економічної 
сталості, соціального добробуту та екологічної стабільності показники» 
[17]. 
Розвиток системи відносин соціального партнерства, призведе до 
трансформації структури і актуалізації соціального характеру фінансової 
звітності. Елементи фінансової звітності, мають бути розкриті з 
урахуванням соціальних вигод до господарської діяльності, а саме: 
«активи підприємства – як ресурси, що сформовані в наслідок 
прийнятих в минулому рішень із забезпечення соціальних і економічних 
потреб, використання яких в майбутньому призведе до надходження на 
підприємство економічних і соціальних вигод (курсів – авторів); 
зобов’язання підприємства – як заборгованість, що сформувалася в 
наслідок прийнятих в минулому рішень із забезпечення соціальних і 
економічних потреб, і погашення якої, в майбутньому призведе до 
вибуття з підприємства економічних і соціальних вигод; 
власний капітал підприємства – чиста вартість активів (наявних 
економічних і соціальних вигод), що залишається після погашення 
зобов’язань» [41]. 
На нашу думку, показники, які відображують соціальні прояви в 
діяльності підприємств пропонується розкривати у формалізованих звітах 
та у примітках до фінансових звіті, яка суттєва для прийняття 
управлінських рішень. З метою єдиного підходу до складання звітності з 
соціальної відповідальності підприємства, розвиваючи думки Т. І. 
Єфіменко, «доцільним є розширення фінансової звітності підприємств, 
узгодженого з міжнародними стандартами, що сприятиме порівнянності 
такої звітності різних підприємств та накопиченню необхідної інформації 
для її складання в господарському обліку» [40; 42], пропонуємо до 
фінансової звітності включити наступні показники: 
«необоротні активи, придбані протягом року, що призвело до 
збільшення робочих місць на підприємстві; 
 
89 
необоротні активи, придбані протягом року, впровадження яких 
потребує розширення професійних знань; 
активи, використання яких, скорочує робочий час працівників або 
зменшують ручну працю; 
соціальні програми за участю держави і генеровані підприємством 
для покращення соціально-економічного становища регіону; 
плани і програми природоохоронних заходів; 
вартість проектів захисту навколишнього середовища, експертні 
оцінки вартості екологічного аудиту; 
інформація про наявність скарг з боку споживачів та порушень з 
боку ділових партнерів; 
витрати на підвищення кваліфікації працівників; 
витрати на здоров’я працівників; 
кількість працевлаштованих людей з особливими потребами, їх 
заробітна плата; 
зобов’язання з виплат персоналу по завершенню трудової 
діяльності» [40, 42]. 
Крім того, підприємства легкої промисловості повинні розглядати 
власні сайти як один із головних каналів комунікації зі своїми 
стейкхолдерами (з майбутніми працівниками, клієнтами, посередниками, 
постачальниками, місцевими та центральними органами влади, засобами 
масової інформації і представниками громади). Задля цього, на думку 
окремих науковців, необхідно «проводити систематичні консультацій з 
основними групами стейкхолдерів з питань визначення категорій 
інформації, яка повинна, на їх думку, бути представлена на сайті. 
Відповідно, інформація на сайтах повинна розміщуватися така, яка буде 
відповідати інтересам цих груп стейкхолдерів». [21; 37; 75]. 
Саме тому, пропонується орієнтовний зміст розділу «Соціальна 
відповідальність», що виноситься на розгляд соціальних партнерів на 
галузевому рівні з метою підвищення результативності (на прикладі 
легкої промисловості) (табл.3.8). 
 
90 
Таблиця 3.3. – орієнтовний зміст розділу «Соціальна відповідальність» 
галузевої угоди підприємств легкої промисловості 
 
Економічна фера 
Сприяння соціально-економічному прогресу суспільства.  
Створення більшої кількості якісних робочих місць з гідними умовами праці. 
Зменшення тіньової економіки шляхом легалізації незадекларованої роботи. 
Підвищення фінансової стійкості за допомогою модернізація системи соціального захисту. 
Трудова сфера 
Внесення вкладу у підтримання стабільно високого рівня економічного розвитку галузі та 
зайнятості населення. 
Створення згуртованих, соціально захищених, творчих та економічно мотивованих трудових 
колективів вітчизняних підприємств. 
Покращення умов праці та відпочинку, підвищення безпеки праці працівників відповідно до 
кращих світових стандартів. 
Створення умов для високопродуктивної праці, зниження непродуктивних витрат. 
 
Екологічна сфера 
Ідентифікація факторів виникнення екологічних ризиків, розробити заходи щодо їх 
усунення або мінімізації негативних наслідків. 
Управління використанням токсичних хімічних речовин, а також обмін досвідом та 
результатами досліджень у цій галузі. 
 
Ділова сфера 
Використання прогресивних методів управління, застосування принципів соціальної 
відповідальності в рамках загальної системи корпоративного управління, ділової етики 
для більш ефективної взаємодії між всіма учасниками ринку. 
Забезпечення відкритості та доступності інформації про діяльність шляхом адекватного 
обміну інформацією з зацікавленими сторонами. 
Взаємодія з різними соціальними партнерами, керуючись принципами соціальної 
відповідальності та поваги взаємних інтересів сторін. 
Сприяння створенню умов на ринках праці, що поєднують 
гнучкість і безпеку. 
Споживча сфера 
Здійснення заходів щодо стимулювання добровільної сертифікації суб’єктів 
господарювання за вітчизняними та міжнародними стандартами у сфері соціальної 
відповідальності. 
Забезпечення проведення щорічного конкурсу «Кращий соціально відповідальний 
роботодавець». 
Створення сприятливих умови для громадського контролю за дотриманням соціально 
відповідальних зобов’язань. 
Філантропічна сфера 
Формування позитивного іміджу суб’єкта господарювання, орієнтованого на пріоритет 
підтримки соціальних програм. 
Публічне підтримування принципів соціальної відповідальної поведінки шляхом 
інформування громадськості про меценатство з боку підприємства, використовуючи рівні 
комунікаційні можливості. 
 
Джерело: складено автором.
 
 
91 
Погоджуємось із думкою Грішнової O.A., Міщук Г.Ю., Олійник О.О. про 
важливість соціального діалогу: «сторони посилюватимуть діалог та 
співробітництво з просування ініціатив, що стосуються гідних умов праці, 
політики в галузі зайнятості, охорони здоров’я та безпеки на робочому місці, 
соціального діалогу, соціального захисту, соціального включення, а також 
забезпечити поступове наближення національного законодавства в цій сфері до 
законодавства і практик ЄС» [25]. 
За допомогою введення розділу «Соціальна відповідальність» у галузеву 
угоду, сторони заохочуватимуть участь усіх відповідних зацікавлених сторін, 
зокрема, соціальних партнерів, а також організацій громадянського 
суспільства, у реформі відповідної політики в Україні і у співробітництві між в 
рамках цієї угоди. 
Сторони сприяють розвитку корпоративної соціальної відповідальності 
та підзвітності, і заохочують розвиток відповідальної ділової практики, зокрема 
такої, яка підтримується «в рамках Глобального договору 00Н, Міжнародною 
організацією праці (МОП), Тристоронньою декларацією принципів, що 
стосуються багатонаціональних корпорацій і соціальної політики, і Принципів 
ОЕСР для багатонаціональних підприємств» [85]. Сторони націлені на 
розширення співробітництва з питань зайнятості та питань соціальної політики 
в усіх відповідних регіональних, багатосторонніх та міжнародних форумах і 
організаціях. 
Запровадження такого розділу матиме ряд позитивних наслідків. 
Зокрема, для іноземних підприємства, що працюють на українському ринку, 
імплементація розділу «Соціальна відповідальність» буде означати 
запровадження ряду нових стандартів, що загалом посилюють відповідальність 
роботодавців. Водночас, дотримання цих стандартів та впровадження сучасних 
моделей корпоративної соціальної відповідальності дозволить підвищити імідж 
вітчизняних компаній на міжнародному ринку та полегшити просування їх 
продукції на ринок, зокрема, ЄС. В цілому, введення такої новації буде сприяти 
 
 92 
кращому соціальному включенню населення до складу економічно активного 
населення та зниження соціальної напруги в суспільстві. 
Таким чином, запропонована кумулятивна система оцінки соціальної 
відповідальності підприємств дозволяє порівнювати підприємства легкої сфери 
за окремими аспектами та рівнем розвитку соціальної відповідальності 
загалом. Результати ранжування підприємств можуть бути базою для розробки 
регіональної політики підтримки підприємницької діяльності; виступати 
механізмом виявлення економічних, екологічних, соціальних проблем, що 
можуть бути вирішені за участю бізнесу. Принциповим моментом системи 
оцінки соціальної відповідальності підприємств легкої промисловості є її 
орієнтація тільки на загальнодоступну інформацію (фінансова звітність 
підприємств, дані Державної служби статистики України, дані мережі 
Інтернет). Разом з тим, слід відзначити необхідність розширення різних сфер за 
допомогою додаткових показників, зокрема через проведення опитувань як 
представників місцевого бізнесу, так і ключових зацікавлених сторін. 
 
3.2 Напрями вдосконалення технології соціальної відповідальності в 
системі менеджменту підприємства 
 
Осточний вибір вектору зовнішньої політики України до Європейського 
Союзу зумовлює максимальне наближення бізнес-процесів до європейських 
стандартів. Поглиблення економічної співпраці України і ЄС є також викликом 
для українських підприємств. Набутий досвід високо розвинутих європейських 
країн свідчить про те, що здатність до забезпченнян сталого розвитку, можливе 
лише за умови використання синегретичного ефекту від поєднання 
економічного і соціального розвитку. 
Українські підприємства потребують нової соціально-економічної 
моделі, яка передбачає відмову від патерналістської системи управління і 
набуття економічної свободи на еонові соціального партнерства. В цьому 
 93 
аспекті, зі сторони суб’єктів господарювання повинні бути ініційовані зміни 
у напрямку більш широкого впровадженнян дієвих практики соціальної 
відповідальності. Поряд з тим, розвиток нової інтегровано-соціальної моделі 
українського підприємства вимагає зусиль і різних політичних інститутів та 
держави. 
Слід зазначити, що в даний час, в умовах вітчизняної системної кризи, 
багато бізнес-моделей втратили свою ефективність і конкурентоспроможність. 
Українські підприємства, які використовували дані бізнес-моделі, втрачають 
клієнтів, частку ринку, недоотримують прибутку або зазнають збитки, тощо. І 
навпаки, ряд бізнес-моделей виявилися високоефективними в умовах сучасних 
умовах і забезпечили нові можливості для стратегічного зростання і розвитку. 
Згідно дослідження «Компаративна оцінка бізнес-практик корпоративної 
соціальної відповідальності: ЄС і Україна» (2020-2022 pp.), яке є результатом 
виконання спільного проекту фонду МОНЕ та ДВНЗ «Київський національний 
економічний університет імені Вадима Гетьмана» за програмою «Lifelong 
Learning», проведено опитування ТОП-менеджерів та сформовано основні 
якісні показники, які визначають соціальну відповідальність підприємства: 
репутація фірми, рівень інформованості про бренд, стосунки з владою, якість 
продукції, конкурентоспроможність, інновації, доступність ЗМІ, задоволеність 
покупців, продуктивність, продаж, стосунки з інвесторами, прибутки, доступ 
до ринку, доля ринку, тощо [72]. Розвиваючи погляди Л.Петрашко, 
систематизовано ці показники у наступні «благодійні практики компанії, 
конкурентні практики, практики присутності на ринку, практики 
відповідального інвестування, закупівельні практики, антикорупційні 
практики, екологічні практики компанії, трудові практики, практики захисту 
прав людини, практики взаємодії з суспільством, практики публічної звітності, 
практики відповідальності за продукцію» [72]. 
Особливості систематизовані із врахуванням пріоритетності соціально 
відповідального ведення діяльності та особливостей розвитку підприємств 
легкої промисловості. Тому практичні підходи до покращення бізнес-моделі 
 94 
підприємств легкої промисловості пропонуються з урахуванням сучасних 
вимог (табл. 3.4) 
 
Таблиця 3.4 – Напрямки вдосконалення існуючих бізнес-моделей підприємств 
з врахуванням пріоритетності соціально відповідального ведення діяльності 
Вимога Напрямки реалізації 
Простота завдання Задовольння сучасних вимог до якості, сервісу, гнучкості й низької 
вартості, зрозумілість. 
Інтеграція Фахівці, що входять до різних підрозділів, об’єднуються в один процес; 
декілька осіб, підрозділів мають доступ до експертної системи з базою 
даних. 
Клієнтозалученість Клієнт процесу повинен бути більше залучений у процес. Це 
досягається за допомогою врахування вимог клієнта до результату і 
ходу процесу. 
Зростання ролі Зміна ролі постачальника досягається в результаті встановлення 
постачальника партнерських відносин з учасниками процесу, залучення зовнішніх 
постачальників для виконання окремих завдань. 
Багатоваріантність Кожен варіант орієнтований на одну відповідну йому ситуацію. 
розвитку Створення різних варіантів процесів - найважливіший етап 
вдосконалення; він досягається моделюванням. Як тільки імітаційна 
модель показує, що розроблений процес відповідає сформульованим 
завданням, теоретична модель реалізується фізично. 
Інформатизація та Створення централізованої бази даних, яка забезпечує оперативність 
прозорість доступу не тільки працівників, але й зовнішніх учасників, а також 
розширює можливості використання інформаційних технологій. 
Ресурсозбереженння У кожній задачі, складовою бізнес-процесу, потрібно скоротити 
якомога більше ресурсів. Ключовим завданням тут є вивільнення 
працівників та суміщення різних функцій, в результаті чого цілі 
підрозділи виводяться за межі процесу. 
 
 
Джерело: [14; 18]. 
 
Розвиток загальних положень та напрямів щодо вдосконалення бізнес- 
процесів розкриває можливості їх реалізації, дозволяє залежно від поставлених 
завдань віддавати перевагу конкретним інструментам та методам поліпшення і 
зміни бізнес-процесів або їх комбінацій. 
Сучасні підприємства легкої промисловості, які впроваджують соціальну 
політику, можна поділити на два типи. До першого типу належать 
підприємства з пасивною соціальною політикою. Фінансово-економічний стан 
таких підприємств незадовільний. Вони фінансують соціальні заходи, виходячи 
 95 
з реальної ситуації: фінансово-економічні потоки незначні, мають 
ситуаційний характер, соціальна інфраструктура залишається або на 
досягнутому рівні або відсутня. Наслідком несистемної соціальної політики є 
те, що соціальні заходи не досягають бажаного результату, працівники не 
прагнуть підтримувати з таким підприємством тривалі соціально-трудові 
відносини. Другий тип - це підприємства легкої промисловості, що мають 
можливості здійснювати активну соціальну політику не тільки як дублювання 
існуючої системи державних соціальних гарантій, а й її доповненням, зокрема 
корпоративною культурою, адресними соціальними пакетами, корпоративним 
соціальним страхуванням, тощо. При цьому не виключається державна 
допомога і самозахист від соціальних ризиків. Соціальна політика таких 
підприємств є стимулюючою, активно впливає на економічну діяльність, є 
фактором економічного зростання та сталого розвитку колективу. 
Відповідно до вищевикладеного, завдання у сфері соціальної 
відповідальності повинні бути частиною моделі підприємства легкої галузі, а не 
констатацією певних намірів. Це потрібно підприємству не тому, що менеджер 
несе відповідальність перед суспільством, а тому, що він несе відповідальність 
перед своїм підприємством. Соціальний критерій - це критерій виживання, 
оскільки будь-яке підприємство існує в конкретному економічному й 
соціальному середовищі. 
Вищенаведені рекомендації можуть бути використані, в першу чергу, для 
підприємств легкої промисловості, також, для суб’єктів господарювання інших 
галузей промисловості з аналогічними вхідними параметрами. Соціальний 
ефект функціонування соціально орієнтованого підприємства легкої 
промисловості полягає в тому, що частина прибутку підприємства буде 
спрямовуватись на економічний розвиток громади (освітлення вулиць, 
асфальтування доріг, підтримка соціально-культурних, медичних та освітніх 
закладів, тощо). Також, таке підприємство сприятиме покращенню 
екологічного становища території. 
 96 
ВИСНОВКИ 
 
1. Аналіз наукової думки засвідчив, що упродовж останніх десятиліть 
відбувалася трансформація наукових поглядів на соціальну відповідальність 
бізнесу. Розвиток світової економічної науки у напрямку концепції соціальної 
відповідальності розвивається тенденційно із практикою господарювання. В 
той же час, результати проведеного дослідження свідчать, для даного підходу в 
Україні, все ще характерна несистемність та вузька охопленість об’єктів, що 
стримує активне вітчизняних підприємств. 
2. Соціальна відповідальність підприємницької діяльності стосується 
багатьох сфер: виробництво якісної продукції (послуг); охорона 
навколишнього середовища шляхом впровадження ресурсо-, 
енергозберігаючих технологій, зменшення шкідливих викидів, впровадження 
спеціальних програм щодо захисту довкілля, створення належних умов та 
оплати праці, інвестиції в розвиток людського капіталу, побудова стосунків із 
зацікавленими сторонами на основі чесності, відкритості, впровадження 
етичних норм та цінностей. Сьогодні готовність підприємництва до проведення 
соціальної політики повинна зростати, оскільки вона дає можливість зміцнити 
конкурентні переваги на ринку, що стає особливо актуальним, враховуючи 
глобалізаційні процеси. Разом з тим, проблем, що стосуються соціальної 
відповідальності вітчизняного підприємництва, дуже багато. їх вирішення 
можливе лише шляхом популяризації соціальної відповідальності, 
безперервної взаємодії влади з бізнесом, висвітлення позитивної практики у 
засобах масової інформації. 
3. В контексті зазначеного пропонується наступне визначення КСВ: 
«систематична діяльність комплексного характеру у сфері стратегічного 
управління сталим розвитком підприємства на корпоративному, 
конкурентному та функціональному рівнях, що виходить за межі зобов’язань 
обов’язкового характеру, спрямована на подолання викликів середовища, 
задоволення очікувань суспільства та інтересів ключових стейкхолдерів, а 
 97 
також довгостроковий розвиток бізнесу, нарощення потенціалу та вартості 
підприємства». 
4. В другому розділі дослідження встановлено, що на процес формування 
та розвитку СВБ в Україні більшою мірою впливає низка міжнародних 
документів, в той час як національне законодавство встановлює мінімальний 
рівень соціальної відповідальності та перебуває на стадії становлення. Загалом 
нормативне забезпечення СВБ в Україні носить здебільшого рекомендаційний 
характер, не створює цілісної системи, а тому не відповідає реальним запитам 
стейкхолдерів ринку. 
5. Проведено аналіз суттєвих напрямків соціальної діяльності компанії, 
оцінюванні впливу діяльності на економіку, довкілля та суспільство за 
суттєвими темами та у визначенні важливості цих тем для зацікавлених сторін. 
Розроблений план аналізу впровадження соціальної відповідальності в практику 
господарювання підприємства. Доведено наступні напрями з соціального 
менеджменту: Екологічна дбайливість: компанія прагне зменшити свій вплив на 
навколишнє середовище та просувати екологічні практики у своїй діяльності. 
Наприклад, вони запровадили низку ініціатив щодо зменшення споживання 
води та енергії, зменшення відходів та переробки матеріалів; Просування 
здорового способу життя: Кока-Кола Беверіджиз Україна працює над 
популяризацією здорового способу життя, надаючи інформацію та ресурси про 
харчування та фізичну активність. Компанія підтримує різноманітні програми, 
спрямовані на оздоровлення та самопочуття, у тому числі спортивні програми 
для дітей та молоді; Залучення громади: компанія бере участь у різноманітних 
громадських ініціативах, таких як підтримка місцевих шкіл, надання допомоги 
під час стихійного лиха та участь у зборі коштів на соціальні та екологічні 
причини; Залучення співробітників: Кока-Кола Беверіджиз Україна цінує своїх 
співробітників і прагне створити позитивне та інклюзивне робоче середовище. 
Компанія пропонує різноманітні програми та пільги, спрямовані на зміцнення 
здоров’я, добробуту та кар’єрного розвитку співробітників. Це лише декілька 
прикладів соціальних ініціатив, до яких бере участь Кока-Кола Беверіджиз 
 98 
Україна. Компанія продовжує шукати нові та інноваційні способи 
позитивного впливу на громади та сприяння сталому розвитку.  
6. Запропонований аналітичний інструментарій оцінювання соціальної 
відповідальності підприємств дозволяє порівнювати їх за окремими аспектами 
та рівнем розвитку соціальної відповідальності загалом, виявляти проблемні 
сфери розвитку. Результати ранжування підприємства можуть бути базою для 
розробки регіональної та національної політики управління соціальною 
відповідальністю, основою для визначення актуальних напрямів співпраці 
влади, бізнесу та суспільства, з’ясування потенційних проблем і можливостей 
такої співпраці; виступати механізмом виявлення економічних, екологічних, 
соціальних проблем, що можуть бути вирішені за участю бізнесу. 
Принциповим моментом аналітичного інструментарію є її орієнтація тільки на 
загальнодоступну інформацію (дані офіційної звітності підприємств). Разом з 
тим, слід відзначити необхідність розширення сфери статистичного 
спостереження інформаційної діяльності бізнесу, дотримання ним принципів 
ділової етики та стандартів соціальної відповідальності в екологічній сфері.  
7. Встановлено, що соціальна відповідальність є важливою складовою 
сталого функціонування підприємств та виступає одним із стратегічних 
пріоритетів їх розвитку на довгострокову перспективу. Дослідження 
стратегічного забезпечення СВ підприємств легкої промисловості показало, що 
фактично лише 11 крупних підприємств легкої промисловості (більшість з 
іноземним капіталом) досягли успіху та прогресу у сфері сталого розвитку та в 
подальшому готові демонструвати прозорість діяльності, для п’яти з них СВ 
стала невід’ємною частиною стратегічного розвитку на всіх рівнях управління. 
Проте для більшості підприємств галузі соціальна відповідальність 
обмежується РR-акціями, разовими благодійними проектами, волонтерством, 
освітніми програмами для власного персоналу, тобто носить ситуаційний, 
разовий або короткостроковий характер в контексті взаємодії зі 
стейкхолдерами зовнішнього середовища, або має чітко виражений характер 
фокусування на окремих складових внутрішньої складової СВ. 
 99 
8. Запровадження розділу «Соціальна відповідальність» буде означати 
запровадження ряду нових стандартів, що загалом посилюють відповідальність 
роботодавців. Водночас, дотримання цих стандартів та впровадження сучасних 
моделей корпоративної соціальної відповідальності дозволить підвищити імідж 
вітчизняних компаній на міжнародному ринку та полегшити просування їх 
продукції на ринок, зокрема, ЄС. 
9. В ході проведеного дослідження апробовано ряд показників для якісної 
оцінки рівня соціальної відповідальності підприємств легкої промисловості: 
благодійні практики компанії, конкурентні практики, практики присутності на 
ринку, практики відповідального інвестування, закупівельні практики, 
антикорупційні практики, екологічні практики компанії, трудові практики, 
практики захисту прав людини, практики взаємодії з суспільством, практики 
публічної звітності, практики відповідальності за продукцію. 
 
 
 100 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Антошко Т.Р. Суть категорії «Корпоративна соціальна 
відповідальність». URL: http ://ua.convdocs. org/ docs/ index-126184.html. 
2. Архів валютних курсів НБУ станом на кінець 2013-2022 pp. Офіційний 
сайт Міністерства фінансів України. URL: 
https://index.minfin.com.ua/exchange/archive/nbu/curr (дата звернення: 16.03.2023) 
3. Баюра Д. Корпоративна соціальна відповідальність у системі 
корпоративного управління. Україна: аспекти праці. 2011. № 1. С. 21-25. 
4. Баюра Д. Корпоративна соціальна відповідальність як складова 
підвищення ефективності системи корпоративного управління. Вісник Київського 
національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. С. 6063 
5. Баюра Д. Розвиток соціально відповідального корпоративного 
управління в контексті інтересів стейкхолдерів. Економічний часопис 
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2022. № 
4. С. 39-44. 
6. Березовська А. Функціональний аспект соціальної відповідальності 
корпорацій. URL: http ://intkonf. org/berezina-oyu-funktsionalniy-aspekt- sotsialnoyi-
vidpovidalnosti-korporatsiy (дата звернення: 15.04.2022) 
7. Березовська А. Теоретичні підходи до визначення поняття 
«корпоративна соціальна відповідальність». Вісник Житомирського державного 
технологічного університету. Серія: Економічні науки. Житомир : ЖДТУ. 2013. 
Вип. 3 (53). Ч. 1. С. 223-225. 
8. Бібік Н. В. Корпоративна соціальна відповідальність в Україні: 
сучасний стан та перспективи розвитку. Вісник Національного технічного 
університету «ХПІ» : зб. наук. пр. Тематичний випуск: Технічний прогрес і 
ефективність виробництва. 2017. № 14. С. 9-16. 
9. Будько О.В. Облік соціально відповідальної діяльності як 
інформаційна основа управління сталим розвитком підприємства. Інвестиції: 
практика та досвід. 2021. № 20. С. 33-38 
10. Бюро сертифікації України.ЦКЬ: 
http://www.ukrainecertification.com.ua (дата звернення: 03.02.2023) 
11. Вергун Л. І. Соціальна відповідальність бізнесу в умовах глобальної 
 101 
фінансово-економічної кризи. Теоретичні та прикладні питання економіки: 36. 
наук. праць. 2013. Вип. 23. С. 165-170. 
12. Виттенберг Е.Я. Социальная ответственность бизнеса на 
постсоветском пространстве. Москва: РГГУ, 2016. 477 с. 
13. Власова Т.Р. Соціальна відповідальність бізнесу: сутність та тенденції. 
Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. 2018. 
Вип. 1. С. 52-57. 
14. Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода? 
Києво-Могилянська бізнес держ. студія. 2005. № 10. С. 11-20. 
15. Воробей В., Журовська І. Нефінансова звітність: інструмент соціально 
відповідального бізнесу. Київ: Представництво ООН в Україні, 2013. 84 с. 
16. Всеукраїнська мережа доброчесності і комплаєнсу (Ц№С). Офіційний 
сайт. ЦЯЬ: http://unic.org.ua (дата звернення: 12.01.2023) 
17. Галузева угода в легкій промисловості (на 2020 - 2022 роки зі змінами 
і доповненнями від 07.02.2023 року). Офіційний сайт Верховної ради України.
 ЦЯЬ: https://pro.zakon-i- 
normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=893957 
&menu=12428257 (дата звернення: 12.03.2023) 
18. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм 
реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні. 
Офіційний сайт Верховної ради України. ЦЯЬ: 
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001120-16 (дата звернення: 23.01.2022) 
19. Гітіс Т. П. Визначення та дослідження обмежувальних факторів 
розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Вісник економічної науки 
України. 2021. № 2. С. 44-48. 
20. Голова Глобального договору ООН в Україні: Соціальна 
відповідальність дозволяє мати нормальних співробітників, ринок збуту, 
постачальників. Аграрне інформаційне агентство. URL: 
http://agravery.com/uk/posts/show/golova-globalnogo-dogovoru-oon-v-ukraini- 
socialna-vidpovidalnist-dozvolae-mati-normalnih-spivrobitnikiv-rinok-zbutu- 
postacalnikiv (дата звернення: 23.03.2021). 
21. Горфинкель В.Я., Родіонова Н.В. Корпоративная социальная 
ответственность : учебник и практикум для академического бакалавриата; под 
общ. ред. В. Я. Горфинкеля, Н. В. Родионовой. М. : Издательство Юрайт.570 с. 
 102 
22. Грішнова О. Соціальна відповідальність бізнесу: сутність, 
значення, стратегічні напрями розвитку в Україні. Україна: аспекти праці. 2013. № 
7. С. 3-8. 
23. Грішнова O.A. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння 
сутності, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку в Україні. Соціалізація 
відносин у сфері праці в контексті стійкого розвитку: монографія / за наук. ред. 
А.М. Колота. Київ: КНЕУ, 2013. С. 189-210. 
24. Грішнова O.A. Соціальна відповідальність у контексті подолання 
системної кризи в Україні. Демографія та соціальна політика. 2016. № 1. С. 39-46. 
25. Грішнова O.A., Міщук Г.Ю., Олійник 0.0. Соціальна відповідальність 
у трудових відносинах: теорія, практика, регулювання ризиків : монографія. Рівне: 
НУВГП, 2019. 216 с. 
26. Грішнова O.A., Пасєка C. P., Пасєка А. С. Трудовий потенціал 
України: оцінка стану, ефективність використання, стратегічні напрями розвитку. 
Черкаси: Маклаут, 2016. 358 с. 
27. Дейч М.Є. Становлення та розвиток багаторівневої системи 
соціальної відповідальності: управлінський аспект: монографія. Донецьк: Ін-т 
економіки промисловості. 2019. 352 с. 
28. Департамент залучення інвестицій Міністерства економічного 
розвитку і торгівлі України. URL: http://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk- 
UA&id=669fc7c7-11ca-41b6-88ab-eb96cd573f23&title=DepartamentInvestitsiin o-
innovatsiinoiPolitikiTaRozvitkuDerzhavno-privatnogoPartnerstva (дата 
звернення: 23.02.2023) 
29. Державна служба статистики. Офіційний сайт. URL: 
www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 11.10.2022) 
30. Дєліні M. М. Соціальна звітність в оцінці соціально- економічної 
відповідальності підприємництва. Інтелект XXI. 2022. №2 6. С. 41-45. 
31. Джагдиш Б. В защиту глобализации / пер. с англ. В.Л. Иноземцева. 
Москва: Ладомир, 2005. 448 с. 
32. Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної 
діяльності у 2013-2022 рр. у розрахунку на одного штатного працівника. 
Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: 
http://www.ukrstat.gov.ua/(flaTa звернення: 13.08.2022) 
 103 
33. Довкілля України у 2018 році. Статистичний збірник. За редакцією 
О. М. Прокопенко. Київ: Державна служба статистики, 2019. 223 с. 
34. Довкілля України у 2019 році. Статистичний збірник. За редакцією О. 
М. Прокопенко. Київ: Державна служба статистики, 2020. 223 с. 
35. Довкілля України у 2021 році. Статистичний збірник. За редакцією О. 
М. Прокопенко. Київ: Державна служба статистики, 2022. 242 с. 
36. Долуда Л., Назарук В., Кірсанова Ю. Соціальне підприємництво. 
Бізнес-модель. Реєстрація. Оподаткування. Київ, ТОВ «Агентство «Україна», 
2022. 92 с. 
37. Євтушенко В.А. Оцінка корпоративної соціальної відповідальності: 
методи, об’єкти, показники. Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ»: зб. наук. пр. Темат. 
вип.: Технічний прогрес та ефективність виробництва. 2018. № 46 (1019). С. 53-63. 
38. «ЄС для бізнесу» підтримує 32 компанії з Азербайджану, Вірменії, 
Грузії та України під час участі в Паризькій міжнародній продовольчій виставці. 
ЦЯЬ: http://eu4business.eu/uk/news/eu4business- ріЛгутиуе-32-ЬагЛоуі-котрапіуі-
2-а2ЄгЬауд2Ьапи-уігтепіуі^ги2Іуі4а- цкгауіпу-рід (дата звернення: 30.05.2022) 
39. Єфіменко Т. І. Подання показників соціалізаційних явищ і процесів у 
фінансовій звітності підприємств. Вісник Східноєвропейського університету 
економіки і менеджменту. Серія: Економіка і менеджмент. 2018. № 1. С. 34-42. 
40. Єфіменко Т. І., Орлова В. М., Пєтухова Т. О. Подання показників 
соціальної відповідальності підприємництва в фінансовій звітності. Ефективна 
економіка. 2019. №4. ЦЯЬ: 
http://www.economу.nауkа.com.uа/?op=1&z=2969 (дата звернення: 12.04.2022). 
41. Єфіменко Т.І. Методичні підходи до формування системи показників 
соціальної відповідальності. Вісник економіки і промисловості. 2011. №26. С. 226-
228. 
42. Жиглей І.В. Соціально відповідальна діяльність: поняття, складові та 
передумови відображення у системі бухгалтерського обліку. Проблеми теорії та 
методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. 
43. Вип. 3 (24). С. 170-174. 
44. Жосан Г.В. Соціальна відповідальність у забезпеченні 
результативності діяльності підприємства : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 
08.00.04 / М-во освіти і науки України, Херсон. нац. техн. ун-т. Херсон, 2019. 20 с. 
45. Закон України «Про технічні регламенти і оцінку відповідності» № 
 104 
124-УШ від 15.01.2021 р. Офіційний сайт Верховної ради України.иКЬ\ 
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-19 (дата звернення: 10.02.2022) 
46. Зелена книга ЄС «Популяризація європейських засад корпоративної
 соціальної відповідальності». иЯЬ: 
http://www.eurofound.europa.eu/emcc/content/source/eu02002s.htm?p1=topic&p2 
=Corporate_Social_Responsibility (дата звернення: 14.04.2022) 
47. Зибарева О.В., Вербівська Л.В. Корпоративна соціальна 
відповідальність в контексті сталого розвитку підприємництва. Науковий вісник 
Чернівецького торговельно-економічного інституту ЧНТЕУ. 2022. Випуск IV (68). 
С. 20-35. 
48. Зінченко А., Саприкіна М. Розвиток КСВ в Україні: 2013-2021. К.: 
Видавництво «Юстон». 2022. 52 с 
49. Зінченко А.Г. Корпоративна соціальна відповідальність 2005-2013: стан 
та перспективи розвитку. Київ: Фарбований лист, 2013. - 56 с. 
50. Зінченко О.І., Харченко А.М. Корпоративна соціальна 
відповідальність в Україні: сучасні реалії та перспективи розвитку. Бізнес- інформ. 
2018. № 4. С. 281-286. 
51. Знак соціальної відповідальності. URL: https://www.srm- 
ukraine.org/(дaтa звернення: 11.02.2023) 
52. ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" 
https://www.coca-cola.ua/know-us-better/company-system 
53. Ігнатенко Т. В. ВИТОКИ соціальної відповідальності бізнесу (СВБ) у 
країнах західної Європи та США. Державне регулювання соціального 
підприємництва та соціально відповідального бізнесу, матеріали II міжнар. 
наук.-практ конф. (Харків, 25 листопада 2013 р.). Харків: Магістр, 2013. С. 149-
151. 
54. Індекс прозорості сайтів українських компаній - 2021. Укладачі: 
Зінченко А., Резнік Н., Саприкіна М. К.: Видавництво «Юстон», 2022. 11 с. 
55. Індекс прозорості сайтів українських компаній - 2022. Укладачі: 
Зінченко А., Резнік Н., Саприкіна М. К.: Видавництво «Юстон», 2021. 28 с. 
56. Індекс реальної зарплати. Офіційний сайт Міністерства фінансів
 України. URL: 
https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/index/(flaTa звернення: 08.02.2023) 
 105 
57. Інститут соціальної та етичної відповідальності. URL: 
AccountAbility https://www.accountability.org/(Датa звернення: 11.01.2023) 
58. Інституційні трансформації соціально-економічної системи України: 
монографія / за ред. чл.-кор. НАН України Гриценко A.A. K.: HAH України, ДУ 
«Інститут економ. та прогнозування НАН України», 2021. 344 с. 
59. Інформація про діяльність Національної служби посередництва та 
примирення за 2022 рік. Офіційний сайт Національної служби посередництва та 
примирення URL: http://www.nspp.gov.ua/home/struktura- nspp-5/8169-informatsiia-
pro-rezultaty-diialnosti-natsionalnoi-sluzhby- poserednytstva-i-prymyrennia-za-2022-rik 
(дата звернення: 17.02.2023) 
60. Канивец Е.П., Занина A.A. Сучасні бізнес-стратегії корпоративної 
благочинності. Вісник Донецького національного університету. Серія Економіка і 
право. 2019. Вип. 1. С. 67-74. 
61. Карімов Г.І. Про оцінку прогнозної моделі на основі ліній тренду. 
Економічні науки. Математичні методи в економіці. URL: www.rusnauka. com/21 
NNP 2013/Economics/7043 5 .doc .htm (дата звернення : 
62. 08.04.2023). 
63. Карімов І. К. Інформаційно-обчислювальні системи в економіці: навч. 
посібник. Київ- Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2011. 250 с. 
64. Квєтний Р.Н., Бойко O.P., Степова Т. О. Багатовимірна поліноміальна 
апроксимація залежностей заданих масивами інтервальних даних за методом 
найменших квадратів. Вісник Вінницького політехнічного інституту. № 3. С. 103-
106. 
65. Колеснік М.В. Методологічні аспекти управління корпоративною 
соціальною відповідальністю: фінанси, маркетинг та smart- інституціоналізація. 
Проблеми системного підходу в економіці. 2022. № 6 . С. 150-156 
66. Колосок А. Теоретичний аспект соціальної відповідальності бізнесу. 
Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі 
Українки. 2021. №4. С. 64-67 
67. Колот А. М. Асиметрії розвитку соціально-трудової сфери: 
зарубіжний досвід і вітчизняні реалії. Україна: аспекти праці. 2016. № 8. С. 3-11. 
68. Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція та 
розвиток теоретичних поглядів. Науковий вісник Київського національного 
 106 
економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Серія: Економічна теорія. 
2018. № 4. С. 5-26. 
69. Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція та 
розвиток теоретичних поглядів. Економічна теорія. 2018. № 4. С. 5-26 
70. Колот А. М. Сучасна філософія корпоративної соціальної 
відповідальності: еволюція поглядів. Україна: аспекти праці. 2018. № 8. С. 3 
71. 17. 
72. Колот А.М. Корпоративна соціальна відповідальність і проблеми її 
сприймання суспільством. Соціально-трудові відносини: теорія та практика: 
збірник наукових праць. 2018. Вип. 2(6). С. 6-14. 
73. Колповська А.М. Періодизація розвитку концепції соціальної 
відповідальності в Україні. Публічне адміністрування: теорія та практика. 
74. Випуск 1(13). URL: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2021-01(13)/5.pdf. 
(дата звернення: 20.03.2023) 
75. Компаративна оцінка бізнес-практик корпоративної соціальної 
відповідальності: ЄС і Україна (2019-2021 pp.): дослідження / за ред. Л.Петрашко. 
K.: КНЕУ, 2022. 64 с. 
76. Коноваленко A.C. Становлення соціальної відповідальності бізнесу в 
постсоціалістичних країнах. Вісник Черкаського університету. № 9. С. 163-172. 
77. Конфедерація роботодавців України. Офіційний сайт. URL: 
http://employers.org.ua (дата звернення: 08.09.2022) 
78. Корнецький А., Нагаївська Д. Соціальне підприємництво і соціальна 
відповідальність бізнесу: визначення, критерії та регулювання. Причорноморські 
економічні студії. 2021. Вип. 11. С. 204-208. 
79. Котлер Ф. Корпоративная социальная ответственность: Как сделать 
как можно больше добра для вашей компании и общества / пер. с англ.С. Яринич. 
Київ: Стандарт, 2005. 302 с. 
80. Кощій О. В., Ворончак І.О. Методичні засади оцінювання рівня 
соціальної відповідальності бізнесу регіонів України. Актуальні проблеми 
економіки. 2018. № 5. С. 141-151. 
81. Кощій О.В., Ворончак І.О. Моделювання розвитку соціальної 
відповідальності бізнесу регіону. Вчені записки Університету «КРОК». 2019. №36. 
С. 17-23. 
82. Крикун В. А. Сутність та еволюція концепції соціальної 
 107 
відповідальності бізнесу. Науковий вісник Херсонського державного 
університету. Вип. 6. Ч. 1. 2019. С. 91 
83. Ксьондз С. В., Яскал І. В., Мадей І. К. Концептуальні підходи до 
кількісного визначення іміджу підприємства. Ефективна економіка. 2018. № 
84. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_3_46 (дата звернення: 
17.03.2022). 
85. Лазоренко О., Колишко Р. Базова інформація з корпоративної 
соціальної відповідальності: посібник із КСВ. К.: Енергія. 2016. 296 с. 
86. Лєбедєв І. В. Забезпечення сталого розвитку на засадах корпоративної 
соціальної відповідальності. Актуальні проблеми економіки. 2018. №1. С.106-116. 
87. Маніфест «Підприємство-2022» «Майбутнє для Європи, якої ми 
прагнемо». URL: https ://www.csreurope.org/ sites/default/files/UKRAINIANEnt 
erprise%202220%20Manifesto.pdf (дата звернення: 10.04.2022) 
88. Матвієнко О. В. Основи інформаційного менеджменту: навчальний 
посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 128 с. 
89. Мережа глобального договору в Україні. ЦЯЬ: 
ЬИр8:/^1оЬа1сотрае1;.о^.иа/(дата звернення: 30.03.2023) 
90. Методичні рекомендації щодо впровадження операторами 
потужностей з виробництва та обігу продуктів: програм-передумов системи 
НАССР; постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР. 
ЦЯЬ: http://minagro.gov.Ua/node/16423(дата звернення: 23.05.2023) 
91. Мінеєв Є.І. Моделювання бізнес-процесів. ЦЯЬ: 
http://zavantag.com/docs/663/index-1248743.htm1 (дата звернення: Навіщо бізнесу 
нести корпоративну відповідальність? Офіційний сайт компанії Вакег Тіііу. ЦЯЬ: 
http://www.bakerti11y.ua/news/id1557 (дата звернення: 01.02.2023) 
92. Науково-технічний центр №14 ДП «Укрметртестстандарт». иЯЬ: 
http://www.certsystems.kiev.ua/uk/sistemi-uprav1innya/(дaтa звернення: 
93. 08.09.2022) 
94. Національна стратегія КСВ в Україні: стан та перспективи. ЦЯЬ: 
https://www.gurt.org.ua/artic1es/31876/(дaтa звернення: 14.02.2023) 
95. Новікова О.Ф., Дейч М.Є., Панькова О.В. Діагностика стану та 
перспектив розвитку соціальної відповідальності в Україні експертні оцінки: 
монографія. Донецьк: НАН України, Інститут економіки промисловості, 296 с. 
 108 
96. Опублікований стандарт ІБО 45001:2021 на системи менеджменту 
охорони здоров’я та безпеки праці. ЦЯЬ: http://nvppoint.com/uk/opub1ikovaniy-
standart-iso-45001-2021-na-sistemi- menedzhmentu-ohoroni-zdorovya-ta-bezpeki-
pratsi/(дaтa звернення: 10.03.2021) 
97. Орлова Н.С., Харламова А. О. Концептуальні засади корпоративної 
соціальної відповідальності в Україні: монографія. Донецьк: Издательство. 2019. 
250 с. 
98. Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність. Навч. посіб. 
Національний технічний університет України «Київський політехнічний 
інститут». 2021. 180 с. 
99. Павликівська О.І. Організаційний інструментарій забезпечення 
управління соціально відповідальною діяльністю підприємств засобами обліку і 
контролю. Дис. на здоб наукового ступеня д.е.н., спец. 08.00.04. Тернопіль: ТНЕУ. 
2021. 420 с. 
100. Пакт заради молоді - 2022. URL: http://careerhub.in.ua/wp- 
content/uploads/2021/09/buklet-Pakt-2022-5.pdf(flara звернення: 11.04.2021) 
101. Панухник Я.Г. Соціальна відповідальна діяльність як інструмент 
модернізації технологій управління підприємством у муніципальній економічній 
системі. Інноваційна економіка. 2021. № 3-4. С. 60-65. 
102. Пентелейчук О.В. (Попадюк О.В.) Деякі проблеми організації оплати 
праці на промислових підприємствах в сучасних умовах господарювання. 
Розвиток національної економіки в умовах євроатлантичної інтеграції та світової 
фінансової кризи: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. молодих учених та 
студентів, 22 бер. 2011 р. Чернівці: БДФА. С.359-362. 
103. Пентелейчук О.В. (Попадюк О.В.) Деякі проблеми організації праці в 
сучасних умовах на промислових підприємствах України. Науковий вісник 
Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. 2008. Вип. 
3(12). - ч. 2: Економічні науки. С. 371-377. 
104. Перес К. Технологические революции и финансовый капитал. 
Динамика пузырей и периодов процветания : пер. с англ. Москва: Дело, 2016. 231 
с. 
105. Платформа ефективного регулювання при Міністерстві економічного 
розвитку і торгівлі України. URL: https://regulation.gov.ua/ (дата звернення: 
20.11.2022) 
 109 
106. Попадюк О.В. Аналіз організаційно-інституційного середовища 
функціонування системи соціальної відповідальності підприємств легкої 
промисловості в Україні. Український журнал прикладної економіки: [Всеукр. наук, 
журнал]. - Тернопіль, 2021. - Том 3. -№ 2. -С.54-58. 
107. Попадюк О.В. Аналіз сучасних підходів до розуміння соціальної 
відповідальності бізнесу. Проблеми сталого розвитку суспільства: погляд очима 
різних поколінь: матеріали наукового форуму, 11-12 травн. 2021 р. Черкаси: ЧДТУ, 
2021. - С. 98-100. 
108. Попадюк О.В. Генезис поняття «людський капітал» в історії 
економічної думки. Стратегії інноваційної економіки України: проблеми, 
перспективи, теоретико-методолофінгічний аспект: матеріали Міжнародної наук.-
практ. конф. 16-17 груд. 2016 р. Київ: Київський економічний науковий центр, 
2016. Ч.І. С. 69-70. 
109. Попадюк О.В. Деякі аспекти становлення соціальної відповідальності 
бізнесу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Економічні науки. 
2021. Том 17. Частина 3. №17. - С. 88-91. 
110. Finagina O.V., Pavlovska A.S., Horohova L.P., Prygodiuk O.M. 
Directions of cross-cultural communications development in the conditions of 
changes in the business environment and building the potential of knowledge 
management. International Scientific Periodical Journal "SWorldJournal". Issue 11. 
Part 4. January2022. P.84-95. DOI:10.30888/2663-5712.2022-11-04. ISSN 2663-
5712 DOI: 10.30888/2663-5712 
111. Федерація профспілок України. Офіційний сайт. URL: 
http://www.fpsu.org.ua/(flara звернення: 11.03.2023).
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
