ПРІОРИТЕТНІ УПРАВЛІНСЬКІ ЗАХОДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ПП  «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», М.ЧЕРКАСИ)

Мальований, Ярослав Віталійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9353

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Руденко, Оксана Анатоліївна	-
dc.contributor.author	Мальований, Ярослав Віталійович	-
dc.date.accessioned	2026-04-05T15:56:08Z	-
dc.date.available	2026-04-05T15:56:08Z	-
dc.date.issued	2024	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9353	-
dc.description.abstract	Об’єктом кваліфікаційної роботи магістра є процес удосконалення експортної діяльності підприємства на матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси. Предметом кваліфікаційної роботи магістра є впровадження пріоритетних управлінських заходів удосконалення експортної діяльності підприємства на матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси. Метою даної кваліфікаційної роботи магістра є дослідження та опрацювання теоретичних основ щодо пріоритетних управлінських заходів удосконалення експортної діяльності підприємства, а також формування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності експортної діяльності харчового підприємства. Для досягнення поставленої мети передбачено визначення наступних завдань: - дослідити сутність поняття «експортна діяльність» та проаналізувати методи оцінки її ефективності; - визначити нинішній рівень розвитку експортного потенціалу харчових підприємств з урахуванням тенденції на міжнародному ринку; - надати організаційно-економічну характеристику ПП «Шарлотка-Черкаси»; - здійснити аналіз експортної діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси» та визначити рівень конкурентоспроможності на міжнародному ринку; - запропонувати заходи стосовно шляхів подальшого розвитку потенціалу експортної діяльності на ПП «Шарлотка-Черкаси»; - обґрунтувати доцільність та ефективність впровадження заходів на ПП «Шарлотка-Черкаси». За результатами дослідження сформульовані пропозиції та надані практичні рекомендації, які є підґрунтям для виокремлення пріоритетних управлінських заходів удосконалення експортної діяльності підприємства (на матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси). Одержані результати можуть бути використані в тому, що теоретичні висновки та узагальнення, зроблені у ній, можуть бути використані у процесі використання управлінських заходів удосконалення експортної діяльності підприємства (на матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси).	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	Експортна діяльність, управлінські заходи, експортний потенціал, конкурентоспроможність, зовнішньоекономічна діяльність, ефективність експорту, стратегія розвитку.	uk_UA
dc.title	ПРІОРИТЕТНІ УПРАВЛІНСЬКІ ЗАХОДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», М.ЧЕРКАСИ)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Диплом_Мальований.pdf Restricted Access		3.07 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
завідувач кафедри
д.е.н., проф. Олеся ФІНАГІНА__________
____________________________________
«_____»________________________ 2024 р.

МАЛЬОВАНИЙ ЯРОСЛАВ ВІТАЛІЙОВИЧ
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:
ПРІОРИТЕТНІ УПРАВЛІНСЬКІ ЗАХОДИ УДОСКОНАЛЕННЯ
ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», М.ЧЕРКАСИ)

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Бізнес-адміністрування
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма навчання: денна
Група БАМ-22

Виконавець роботи:
«____»___________ 2024 р. _______________ Ярослав МАЛЬОВАНИЙ
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )

Керівник роботи:

«____»__________ 2024 р. __________ к.е.н., доц. Оксана РУДЕНКО
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) (Вчене звання, )

Черкаси 2024
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Бізнес-адміністрування

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
д.е.н., проф. Олеся ФІНАГІНА
«_____» __________2024 р.

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Мальований Ярослав Віталійович __
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Пріоритетні управлінські заходи удосконалення експортної
діяльності підприємства (на матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси)

Керівник роботи к.е.н., доц. Руденко О.А. _____ ____
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «__18__» __березня_2024___ р. № __82/04___
2. Вихідні дані до роботи Форма №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про
сукупний дохід)» за 2020, 2021, 2022 роки; Форма №1 «Баланс» за 2020, 2021, 2022
роки, Організаційна структура ПП «Шарлотка-Черкаси».
3. Зміст кваліфікаційної роботи магістра (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ»

4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
консультанта
видав прийняв
1 к.е.н., доц. Руденко О.А.
2 к.е.н., доц. Руденко О.А.
3 к.е.н., доц. Руденко О.А.
5. Дата видачі завдання «____» __________ 2024 р.
3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Строк
№ Назва етапів
виконання Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра
етапів роботи
1 Вибір напряму дослідження. виконано
Складання попереднього плану 09.01.2024
кваліфікаційної роботи бакалавра.
2 Опрацювання літературних джерел. виконано
Підготовка та групування 10.02.2024
матеріалів.
3 Затвердження плану. Підготовка виконано
15.02.2024
теоретичного розділу.
4 Доопрацювання теоретичного виконано
розділу. Аналіз даних, необхідних 30.02.2024
для написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 04.03.2024 виконано
6 Доопрацювання аналітичного виконано
13.03.2024
розділу.
7 Підготовка та написання виконано
20.03.2024
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 30.03.2024 виконано
9 Доопрацювання розрахункового виконано
04.04.2024
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 20.04.2024 виконано
11 Оформлення кваліфікаційної роботи виконано
25.04.2024
бакалавра
12 Подання завершеної роботи на виконано
27.05.2024
кафедру

Здобувач вищої освіти ______ ___ Ярослав МАЛЬОВАНИЙ ________
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ ___Оксана РУДЕНКО________
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

4
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота магістра містить 111 сторінок, 35 таблиці, 16 рисунків,
список літератури з 96 найменування, 2 додатки.

ПРІОРИТЕТНІ УПРАВЛІНСЬКІ ЗАХОДИ УДОСКОНАЛЕННЯ
ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», М.ЧЕРКАСИ)
(великими літерами)
Студент групи _БАМ-22 Мальований Ярослав Віталійович ____
(шифр групи) (прізвище, ім’я, по батькові)

Об’єктом кваліфікаційної роботи магістра є процес удосконалення
експортної діяльності підприємства на матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси.
Предметом кваліфікаційної роботи магістра є впровадження пріоритетних
управлінських заходів удосконалення експортної діяльності підприємства на матеріалах
ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси.
Метою даної кваліфікаційної роботи магістра є дослідження та опрацювання
теоретичних основ щодо пріоритетних управлінських заходів удосконалення експортної
діяльності підприємства, а також формування практичних рекомендацій щодо
підвищення ефективності експортної діяльності харчового підприємства.
Для досягнення поставленої мети передбачено визначення наступних завдань:
- дослідити сутність поняття «експортна діяльність» та проаналізувати методи
оцінки її ефективності;
- визначити нинішній рівень розвитку експортного потенціалу харчових
підприємств з урахуванням тенденції на міжнародному ринку;
- надати організаційно-економічну характеристику ПП «Шарлотка-Черкаси»;
- здійснити аналіз експортної діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси» та визначити
рівень конкурентоспроможності на міжнародному ринку;
- запропонувати заходи стосовно шляхів подальшого розвитку потенціалу
експортної діяльності на ПП «Шарлотка-Черкаси»;
- обґрунтувати доцільність та ефективність впровадження заходів на ПП
«Шарлотка-Черкаси».
За результатами дослідження сформульовані пропозиції та надані
практичні рекомендації, які є підґрунтям для виокремлення пріоритетних
управлінських заходів удосконалення експортної діяльності підприємства (на
матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси).
Одержані результати можуть бути використані в тому, що теоретичні
висновки та узагальнення, зроблені у ній, можуть бути використані у процесі
використання управлінських заходів удосконалення експортної діяльності
підприємства (на матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси).

Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра 2024
Підпис студента ____________________
Дата ______________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ 9
ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність експортної діяльності підприємства та її специфіка у 9
харчовій галузі
1.2. Методичні підходи до аналізу, удосконалення показників 18
ефективності експортної діяльності підприємства
Висновки до розділу 1 30
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 32
ПІДПРИЄМСТВА ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 32

2.2 Аналіз експортної діяльності підприємства 56
2.3 Аналіз конкурентоспроможності підприємства на міжнародному 66
ринку продукції та пріоритети розвитку
Висновки до розділу 2 76
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП 78
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»

3.1 Пріоритетні заходи удосконалення експортної діяльності 78
підприємства

3.2 Економічне обґрунтування доцільності впровадження заходів на 87
підприємстві
Висновки до розділу 3 95
ВИСНОВКИ 96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 99
ДОДАТКИ 109

6
ВСТУП

Актуальність теми удосконалення експортної діяльності підприємства
полягає в тому, що в сучасних умовах глобалізації та зростаючої конкуренції на
міжнародних ринках, експорт є важливим джерелом розвитку та успіху для
бізнесу. Звернення до нових ринків дозволяє підприємствам розширити свої
можливості збуту, диверсифікувати ризики та забезпечити стабільний прибуток.
Пріоритетні управлінські заходи щодо удосконалення експортної діяльності
підприємства можуть включати:
1. Розвиток нових експортних ринків: вивчення потенційних ринків та
аналіз їхнього попиту та конкуренції для визначення оптимальних ринкових
стратегій.
2. Підвищення якості продукції та послуг: забезпечення високої якості
продукції або послуг відповідно до міжнародних стандартів та вимог споживачів
на зовнішніх ринках.
3. Адаптація до місцевих умов: підготовка продукції або послуг до вимог
місцевого споживача та врахування культурних, економічних та правових
відмінностей кожного конкретного ринку.
4. Розвиток маркетингових стратегій: використання ефективних
маркетингових інструментів для просування продукції на зовнішніх ринках,
включаючи рекламу, PR-комунікації, участь у виставках та ярмарках тощо.
5. Формування партнерських відносин: встановлення довгострокових
партнерських відносин з місцевими дистриб'юторами, представниками та іншими
учасниками ланцюжка постачання на зовнішніх ринках.
6. Фінансова підтримка та страхування ризиків: отримання фінансової
підтримки від держави або міжнародних фінансових інституцій для здійснення
експортних операцій та використання страхових послуг для захисту від ризиків
експортної діяльності.
Експортна діяльність – це одна з основних та невід’ємних сфер економічної
діяльності, що здійснює позитивний вплив на розвиток не лише окремо взятого
7
підприємства, а й держави в цілому. Тому, для розвитку національної економіки
важливим напрямком є саме посилення зовнішньоекономічної діяльності, пошук
взаємовигідних партнерських відносини з іноземними компаніями на основі
підвищення рівня експортного потенціалу. Так як, на сучасному етапі
зовнішньоекономічна державна політика спрямована на інтеграцію з ЄС та
просуванням вітчизняної продукції в першу чергу на європейські ринки,
зростання експортного потенціалу можливе за рахунок оновлення виробничих
процесів та відповідності виготовленої продукції до вимог стандартів якості
країни-імпортера для відповідного товару.
Актуальність дослідження полягає також у тому, що останнім часом
спостерігається стагнація реалізації, і необхідно шукати шляхи подолання
проблем та перспективи розвитку ринку, які допоможуть вітчизняним
виробникам підвищувати експортний потенціал та здійснювати вихід на нові
зовнішні ринки, що допоможе забезпечувати високу дохідність підприємств та
підвищувати конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Під час
виконання роботи були розглянуті праці вітчизняних та зарубіжних вчених, які
досліджували теоретичні питання експортної діяльності підприємств, а саме,
праці: Т. П. Бондарєвої, В.Є. Єрмаченко, О.Є. Кузьміна, С.В. Лобунського, О.Г.
Мельник, О.Ортинської, О.В. Череп, О.В. Шкурупія та інші.
Метою роботи є дослідження та опрацювання теоретичних основ щодо
пріоритетних управлінських заходів удосконалення експортної діяльності
підприємства, а також формування практичних рекомендацій щодо підвищення
ефективності експортної діяльності харчового підприємства.
Відповідно до мети даної роботи були сформульовані та поставленні
наступні завдання:
- дослідити сутність поняття «експортна діяльність» та проаналізувати
методи оцінки її ефективності;
- визначити нинішній рівень розвитку експортного потенціалу харчових
підприємств з урахуванням тенденції на міжнародному ринку;
- надати організаційно-економічну характеристику ПП «Шарлотка-
8
Черкаси»;
- здійснити аналіз експортної діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси» та
визначити рівень конкурентоспроможності на міжнародному ринку;
- запропонувати заходи стосовно шляхів подальшого розвитку потенціалу
експортної діяльності на ПП «Шарлотка-Черкаси»;
- обґрунтувати доцільність та ефективність впровадження заходів на ПП
«Шарлотка-Черкаси».
Об’єктом кваліфікаційної роботи магістра є процес удосконалення
експортної діяльності підприємства на матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси»,
м.Черкаси.
Предметом кваліфікаційної роботи магістра є впровадження пріоритетних
управлінських заходів удосконалення експортної діяльності підприємства на
матеріалах ПП «Шарлотка-Черкаси», м.Черкаси.
Методи дослідження. У роботі використано системний метод – при
визначенні потенціалу розвитку експортної діяльності, абстрактно-логічний – при
дослідженні оптимальних експортних ринків, економіко-математичний – для
оцінки ефективності та прибутковості експортних операцій, економіко-
статистичний – для проведення розрахунків прибутковості продукції, графічний
– для представлення розрахунків та динаміки економічної діяльності
підприємства.
Інформаційну базу наукового дослідження формують дані офіційної
статистики, планові, звітні, облікові, аналітичні дані окремих підприємств,
установ, організацій тощо. Практична значущість: висновки та рекомендації що
приводяться у цій роботі можуть бути використанні на ПП «Шарлотка-Черкаси»,
м.Черкаси, а також на інших вітчизняних підприємствах в сегменті харчової галузі
промисловості на світовому ринку.

9
РОЗДЛІ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність експортної діяльності підприємства та її специфіка у харчовій
галузі

Експортна діяльність підприємства в харчовій галузі полягає у продажу
продукції або послуг за межі власної країни на зовнішні ринки. Сутність
діяльності полягає в тому, щоб здійснювати продаж продукції чи послуги за
кордоном з метою отримання прибутку та розширення ринків збуту.
Специфіка експортної діяльності в харчовій галузі включає наступні
особливості:
1. Вимоги до якості та безпеки продукції: у зв'язку зі строгими
стандартами та вимогами безпеки харчової продукції на міжнародних ринках,
підприємства повинні відповідати високим стандартам якості, сертифікації та
безпеки, щоб забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції.
2. Адаптація до місцевих смаків і культурних відмінностей:
підприємства повинні враховувати смакові вподобання та культурні особливості
споживачів на зовнішніх ринках, а також адаптувати свою продукцію до місцевих
умов і традицій.
3. Логістичні виклики: експорт харчової продукції може бути складним
через необхідність забезпечення відповідних умов зберігання, транспортування та
доставки, особливо для продуктів з коротким терміном придатності до
споживання.
4. Конкуренція на міжнародних ринках: харчовий сектор є досить
конкурентним на міжнародних ринках, тому підприємства повинні розробляти
ефективні маркетингові стратегії та відмінності продукції, щоб виходити
переможцями у конкурентній боротьбі.
10
5. Законодавство та регулювання: експортна діяльність у харчовій галузі
підпорядкована різним правовим нормам, сертифікаційним вимогам та тарифам,
які регулюються національним та міжнародним законодавством.
Усі ці фактори важливі для успішної експортної діяльності підприємств у
харчовій галузі і вимагають ретельного планування та стратегічного підходу.
Експортна діяльність являється важливою складовою господарської
активності підприємств та має вагомий вплив на економічний розвиток держави,
оскільки будь-яка галузь національної економіки має прямий чи опосередкований
зв'язок із зовнішніми ринками. На макрорівні експортні операції є головним
інструментом для забезпечення позитивного балансу зовнішньої торгівлі, який
сприяє стабільності валютного курсу та посилює вплив українських підприємств
на процеси глобалізації світової економіки.
Для визначення поняття «експортної діяльності» варто звернути увагу на
трактування даного поняття вітчизняними та закордонними авторами, яке
наведено у табл.1.1.
Таблиця 1.1 – Визначення поняття «експортна діяльність»
Автор Визначення
О. Мельник, М. Експортна діяльність – це сукупність взаємопов’язаних операцій, які
Нагірна [42] передбачають те, що продаж товарів відбуватиметься з перетином через
митний кордон.
В.Є. Єрмаченко, Експорт – продаж товарів чи послуг експортерами, які є резидентами
С.В. Лобунська країни, з якої буде здійснюватись експорт продукції нерезидентам,
[32] враховуючи можливу оплату у вигляді бартеру, з необов’язковим
переміщенням продукцією митного кордону.
Г.Т. Шеремет Експорт – це продаж товарів та послуг, які були виготовлені на території
[83] країни-експортера суб’єктам країни-імпортера.
Н. Тюріна, Н. Експорт – це реалізація на закордонних ринках товарів та послуг, що
Кравацька [70] виготовляються чи виконуються у своїй країні.
О. Череп, О. Експортна діяльність – це певна узгоджена послідовність виконання
Ортинська [51] визначених кроків з виходу підприємства на зовнішній ринок.
Кузьмін О. Є. Експортна діяльність – це сукупність операцій, які виконуються з метою
[37] підготовки та продажу товару на світовому ринку.
Джерело: складено автором на основі [32, 37, 42, 51, 83]
Отже, можна помітити, що серед дослідників в області економіки немає
одноголосної думки про експортну діяльність. Дехто ототожнює поняття
«експорт» та «експортна діяльність», інші стверджують, що це зовсім різні
поняття, які не можна порівнювати.
11
У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт
трактується як продаж товарів українськими учасниками ЗЕД, при цьому, без
обов’язково перетину товарів митного кордону України [28]. Всупереч цьому, у
Податковому кодексі України вказано, що для реалізації експортної діяльності
обов’язковою умовою є перетин «митного кордону України», який засвідчує
відповідно оформлена вантажно-митна декларація, що є причиною виникнення
податкових зобов’язань [29].
Розбіжності у визначенні поняття «експорт» у законі України та
Податковому кодексі України полягають саме за параметром перетину товарів
митного кордону. Проаналізувавши різноманітні джерела, а саме, дослідження
вітчизняних та закордонних вчених, Закон України «Про зовнішньоекономічну
діяльність» та Податковий кодекс України, можна узагальнити поняття
«експортна діяльність», як сукупність операцій з виходу підприємства на
зовнішній ринок [53, 54].
Процес організації та розширення експортної діяльності, як правило, буває
трудомістким та затяжним через специфіку національного законодавства та
документальному оформленню. Незважаючи на це, підприємства, які проходять
даний етап та проводять експортну діяльність, досягають значно кращих
результатів та показників, аніж підприємства, які не займаються такою
діяльністю.
Експортна діяльність дуже вигідна для підприємств, але має певні ризики.
Головним мотивом здійснення даної діяльності підприємствами є розширення
ринків збуту з намірами максимізувати прибуток та підвищити очікувану норму
доходу. Зазвичай, це також позначається на позитивно сформованому іміджу
підприємства. Ще однією особливістю є перерозподіл ризиків, пов’язаних із
комерційною діяльністю, які обумовлюють пошуки контрагентів за межами
національного ринку.
Вищезазначені перспективи не завжди реалізовуються у повному обсязі,
оскільки на зовнішніх ринках існує висока конкуренція та відмінність політико-
правового поля і соціокультурного фону поруч з українським. Часто це
12
призводить до зростання витрат на маркетингові дослідження та аналіз ринкового
середовища, отримання підприємством документа про сертифікацію продукції чи
реструктуризації компаній.
Проте, експортна діяльність як метод виходу на міжнародний ринок
являється однією з найпростіших форм міжнародної експансії підприємства,
оскільки не потребує таких витрат, як до прикладу, прямі іноземні інвестиції.
Водночас виступає як стратегічний інструмент, що позитивно впливає на
показники діяльності підприємств [9, 32].
До основних переваг здійснення експортної діяльності підприємствами
можна віднести наступні:
1. Одержання більшого прибутку, оскільки виробники мають можливість
продавати продукцію за кордоном дорожче, через відмінності у конкурентному
середовищі;
2. Введення в експлуатацію вільних виробничих потужностей, які до цього
не використовувались через відсутність попиту на внутрішньому ринку;
3. Виробництво високоякісних товарів, які відповідають світовим та
європейським стандартам;
4. Зниження коливань попиту та сезонності шляхом збуту продукції на
зовнішніх ринках;
5. Отримання досвіду завдяки якому, підприємство надалі може вийти на
новий рівень та використовувати інші форми діяльності, такі як, створення
спільного підприємства чи пряме іноземне інвестування.
Вочевидь, ухвалення рішення про здійснення експортної діяльності
залежить від основної діяльності підприємства, галузі, у якій воно працює, а також
наявних ресурсів. Але усі вищезазначені фактори являються певною мірою
універсальними та частково залежать від політичної та економічної ситуації в
країні, а також визначених умов органів державного управління в країнах
експортерів та імпортерів.
Й. Гессель та А. ван Стель у своїх дослідженнях розкрили поняття
експортної діяльності як інструменту для отримання досвіду, який
13
стимулюватиме підприємства до використання інших різноманітних форм
діяльності, як наприклад, спільного підприємства чи ліцензування, а також,
дослідження нових ринків. В зарубіжній літературі виокремлюють це поняття як
окреме явище – «learning-by-exporting». Тим самим, підкреслюючи те, що
підприємства проходять певний процес навчання при здійсненні експортної
діяльності [86].
Проаналізувавши різні підходи визначення сутності експортної діяльності,
виділено та схематично зображено на рис.1.1. ключові передумови, які необхідні
для здійснення експортної діяльності підприємствами, цілі, які спонукають
виходити на міжнародний ринок та наслідки на мікро- та макрорівнях.

Рис.1.1 Цілі, ключові передумови та наслідки експортної діяльності
підприємств
Джерело: складено на основі [13, 86].
Отже, можна помітити, що між експортною діяльністю підприємств та
показниками їх основної діяльності простежується взаємозв’язок. Що також
цікаво, найкращий вплив на показники справляється тоді, коли експорт
здійснюється до високорозвинених країн, тому що підприємства намагаються
відповідати жорстким вимогам міжнародного середовища.
14
До факторів, які спонукають підприємство до здійснення експортної
діяльності можна віднести:
− попит на міжнародних ринках;
− висока рентабельність продукції на закордонних ринках у порівнянні з
реалізацією товарів на вітчизняному ринку;
− зменшення сезонних коливань попиту на продукцію;
− налагодженні зв’язки з контрагентами за кордоном тощо.
До факторів, які обтяжують процес експортної діяльності відносяться зміна
законодавчої бази України щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
відсутність кваліфікованих кадрів, які займаються моніторингом змін у
нормативно-правовій базі іноземних країн щодо імпорту, наявність торговельних
бар’єрів тощо.
Будь-яка експортна діяльність супроводжується укладанням договору щодо
здійснення операцій експорту у двох примірниках, який після підписання
надається обом сторонам-учасникам даного процесу. В договорі має бути все
чітко прописано, із зазначенням переходу прав власності від продавця до покупця;
предмет і об’єкт поставки; методи визначення якості товару, його кількості; умови
поставки; ціна; умови платежу, ризики тощо [12, 26].
Для кращого розуміння структури експортної діяльності на рис.1.2 наведено
модель, яка складається з трьох компонентів – складових елементів здійснення
експортної діяльності. Сукупність даних трьох складових допомагає забезпечити
взаємозв’язок керованих функцій, які у свою чергу допомагають підприємству
здійснювати систематичну експортну діяльність з одночасним підвищенням
експортного потенціалу, що визначає можливості реалізації ефективних заходів
підвищення ефективності показників.
У даній моделі три головних компоненти – передекспортна діяльність,
реструктуризація та експорт. До першого елементу відносяться базові ресурси, які
допомагають виконанню певних господарських та економічних функцій
підприємства.

15

Рис. 1.2 Схема здійснення експортної діяльності підприємств
Джерело: складено на основі [13]
Реструктуризація забезпечує адаптованість підприємства до експортної
діяльності та перебудові структурних елементів, які сприяють ефективному
здійсненню подальшої експортної діяльності. І третій компонент – експорт, який
здійснює операційно-комерційні функції та забезпечує безпосередній продаж
продукції національними товаровиробниками [13].
Складова, що охоплює передекспортну діяльність характеризується
сукупністю функцій, які допомагають визначити експортний потенціал
16
підприємства та визначити чи готове підприємство до здійснення до даного виду
діяльності.
Реструктуризація має характер певних структурних змін в організаційній
структурі підприємства, яка передбачає скорочення чи створення відділів,
перерозподілення активів підприємства, орієнтація на інші стандарти до
здійснення підприємництва. І тому, експортна діяльність в окремих умовах
допомагає оптимізувати наявні ресурси підприємства та реалізовувати їх з
максимально можливою віддачею.
Експортна діяльність як рушійна сила для підприємства передбачає
висвітлення результатів спроб реструктуризації, та являється її індикатором.
Адже дійсно, здійснення безпосередньо експортних операції, можливе лише тоді,
коли товаровиробники відчули тиск міжнародної конкуренції та змогли його
подолати. Це можливо шляхом проведення змін у всіх складових діяльності
підприємства. Якщо розглядати експорт, як результат ефективно проведеної
реструктуризації на підприємстві, то необхідні ресурси підприємства також
повинні бути змінені.
Планування до виходу підприємства на зовнішній ринок передбачає
окреслення та визначення чітких цілей експорту, сформованої експортної
стратегії (диверсифікації, лідерства, прямого експорту чи інтернаціоналізації),
ознайомлення з вимогами нових ринків, оцінка своїх можливостей і наявних
ресурсів, моніторинг поведінки конкурентів, іншими ж словами, розроблення
певної експортної політики.
Відповідність матеріальних ресурсів вимогам експортної діяльності є
однією з найвагоміших передумов експортної діяльності підприємства. До того ж,
потрібно зважати на те, що іноземні ринки не завжди готові приймати той товар,
що має попит в Україні, тому що на ринках цих країн попит на саме цей
конкретний товар може бути відсутнім взагалі. А значно впливати на експортну
діяльність можуть інші вимоги до стандартів якості товару, інші методи ведення
торгівлі тощо. Експортер має бути готовим до вимог країни-імпортера та до
пристосування умов зовнішнього ринку.
17
Здійснюючи експортну діяльність вітчизняні підприємства стикаються зі
значно вищим рівнем ризику, ніж при веденні господарської діяльності на
внутрішньому ринку. Експорт передбачає наявність комерційних та політичних
ризиків. В свою чергу, комерційні ризики можуть виникати при реалізації
продукції на зовнішніх ринках, перевезенні вантажів, отриманні товару покупцем,
з врахуванням платоспроможності, ризики коливання валютного курсу. Політичні
ризики окреслені принципами політики держави в здійсненні експортної
діяльності, наприклад: ембарго, переведення грошових коштів та конвертованість
валюти тощо. Політика в галузі експорту спрямована на врегулювання експортних
потоків та операцій. До її інструментів відносяться експортні мито, квоти,
добровільне обмеження експорту тощо [14, 44].
Формування експортної політики не може здійснюватися безсистемно та не
упорядковано. Ринкові сили, перетворюючись в умовах перехідної економіки на
основний механізм координації народногосподарського розвитку, повинні
взаємодіяти з державною політикою. Особливо важливим є створення
технологічно пов’язаних, конкурентоспроможних підприємств на міжнародних
ринках, здатних нарощувати експортний потенціал та товарний експорт.
Харчова промисловість займає передові позиції у порівнянні з іншими
галузями у формуванні та розвитку експортного потенціалу та забезпечує високу
конкурентоспроможність української продукції на міжнародному ринку. Проте,
існує багато чинників, які гальмують здійснення експортної діяльності даної
галузі. Спостерігається ситуація, яка показує, що державні норми не відповідають
європейським. І при цьому, вони довгий час не змінюються державними органами.
Невідповідність стандартів відповідно спричиняє зниження попиту на вітчизняні
товари на міжнародному ринку та знижує рівень конкурентоспроможності.
Експортна ситуація з продукцією харчової промисловості вітчизняних
товаровиробників пояснюється тим, що посилюється сировинна орієнтація та
спостерігається низька конкурентоспроможність готових харчових продуктів
українських виробників на зовнішньому ринку.
18
З боку держави, для підтримання вітчизняного експорту готової продукції
харчових підприємств повинні бути здійснені наступні заходи [15]:
- збільшення кількості інструментів фінансування та страхування
експортних операцій, адже цільове фінансування держави на етапі виходу
підприємства на зовнішній ринок та гарантування операцій акредитованими
організаціями практично не відбувається;
- відшкодування коштів за участь підприємств харчової промисловості в
міжнародних виставках;
- надання податкових пільг виробникам-експортерам харчової
промисловості, залежно від ступеня переробки та готовності продукції,
звільнення від податкових коштів, що спрямовуються в основний капітал на
підвищення рівня інноваційності виробництва та оновлення виробничих
потужностей тощо.
Оперативне впровадження запропонованих вищезазначених заходів
сприятиме швидкій переорієнтації підприємств харчової промисловості на ринки
європейських та інших країн, підвищенню якості експортної продукції та її
конкурентоспроможності, що, у свою чергу, дасть змогу подолати негативну
тенденцію, яка склалась за останні роки в експорті та у зв’язку з останніми
подіями у світі, спричиненими появою пандемії та введенням карантинних
обмежень. Перспективним напрямом розвитку експорту готової продукції
підприємств харчової промисловості України є його диференціація та вихід на
нові ринки збуту.

1.2 Методичні підходи до аналізу показників, удосконалення показників
ефективності експортної діяльності підприємства

Аналіз показників ефективності експортної діяльності підприємства є
важливою складовою стратегічного управління і допомагає визначити успішність
його зусиль на міжнародних ринках. Для проведення аналізу можна
використовувати різні методичні підходи:
19
1. Фінансовий аналіз: оцінка фінансових показників, таких як
оборотність активів, рентабельність, чистий прибуток тощо, допомагає зрозуміти
фінансовий результат експортної діяльності.
2. Аналіз ринкової долі: визначення частки підприємства на зовнішніх
ринках у порівнянні з конкурентами дозволяє оцінити його успішність у певних
сегментах.
3. Оцінка логістичних показників: аналіз ефективності логістичних
процесів, таких як час доставки, вартість перевезення, якість обслуговування,
дозволяє виявити можливі проблеми та шляхи їх вирішення.
4. Аналіз якості продукції: оцінка якості та відповідності продукції
міжнародним стандартам і вимогам споживачів допомагає забезпечити
конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.
5. SWOT-аналіз: визначення сильних та слабких сторін, а також
можливостей та загроз дозволяє виявити потенційні переваги та недоліки
експортної стратегії підприємства.
6. Аналіз маркетингових зусиль: оцінка ефективності маркетингових
заходів, таких як реклама, просування, брендування, дозволяє визначити їх вплив
на результативність експортної діяльності.
Прийняття рішення щодо продовження ведення експортної діяльності
передбачає виконання необхідної умови – отримання позитивного показника
ефективності, який розраховується шляхом порівняння отриманого прибутку від
даної діяльності та витрат підприємства. Ефективність експортної діяльності є
важливою характеристикою діяльності всього підприємства в цілому. Експортний
потенціал визначається конкурентоспроможністю продукції на міжнародному
ринку. І тому, для оцінювання діяльності підприємства та формування ефективної
стратегії необхідно здійснити аналіз показників ефективності експортної
діяльності підприємства.
Аналіз експортного потенціалу дозволяє реалізовувати резерви з
підвищення ефективності експортної діяльності підприємства, і проводиться з
20
метою нарощення об’ємів випуску та реалізації конкурентоспроможної на
зовнішніх ринках продукції, мінімізувавши при цьому фінансові затрати.
Ефективність здійснення експортної діяльності ґрунтується на основі
базових принципів та залежить від чималої кількості факторів, до яких
відносяться, насамперед чітко визначена стратегія просування продукції на
міжнародному ринку, виробництво високоякісної продукції, яка відповідає
міжнародним стандартам, а також дотримання контрактних зобов’язань.
До принципів на яких повинен базуватися аналіз ефективності експортної
діяльності відносять [16]:
1. Системність. Принцип передбачає вивчення експортного потенціалу
підприємства як системи з взаємозалежними складовими господарської
діяльності.
2. Принцип зворотного зв’язку. Принцип передбачає постійний моніторинг
результатів, отриманих внаслідок управління експортним потенціалом
підприємства.
3. Комплексність. Даний принцип вимагає вивчення впливу всіх факторів,
що впливають на результат будь-яких експортних операцій.
4. Адаптивність. Здатність підприємства пристосовуватися до змін факторів
внутрішнього і зовнішнього середовища, але водночас зберігати свою стійкість в
динаміці розвитку.
5. Конкретність. Даний принцип виражає економічний аналіз експортного
потенціалу як невід’ємну складову управління експортною діяльністю
підприємства, який надає практичну значущість.
В наш час існують різні підходи до оцінювання ефективності експортної
діяльності та поділяються на дві групи методів: кількісні, які базуються на
визначенні та розрахунку комплексних показників, які характеризують експорт та
експертні, які ґрунтуються на думках фахівців (експертів). Також використовують
комплексний підхід, з використанням двох методів.
Сичев М. рекомендує розраховувати багатофакторну оцінку експортного
потенціалу, до складу якої входить експертна оцінка можливостей виходу
21
підприємства на нові ринки, визначена за результатами анкетування; аналітична
оцінка на основі логічно-концептуальних моделей; розроблена аналітично-
інформаційна система, яка надалі буде застосовуватись для прийняття
управлінських рішень; порівняння результатів, отриманих в ході дослідження із
думками фахівців у даній сфері при здійсненні аналізу експортного потенціалу
[62].
Вчений П. Манін пропонує застосовувати комплексний підхід, який полягає
у застосуванні всебічного аналізу діяльності підприємства, а не лише експортної
діяльності. Зважаючи на це, він рекомендує розраховувати інтегральний показник
експортного потенціалу, який ґрунтується на дослідженні взаємозалежних
показників [44].
Серед наявних методичних підходів до аналізу ефективності експортної
діяльності вирізняється підхід Т. Бондарєвої, яка рекомендує застосовувати
таксономічний аналіз, розраховуючи узагальнений показник [16].
Традиційно, за міру ефективності експортної діяльності приймають
максимум чистого доходу, який отримано з експортних операцій. Враховуючи це,
підприємствам необхідно дуже ретельно підходити до вибору контрагентів.
Одним із дієвих методів, який допомагає виявляти фактори впливу на
експортний потенціал є метод експертних оцінок. Експертні методи аналізу
полягають в залученні спеціалістів до вивчення проблеми з подальшою обробкою
результатів та внесенням пропозицій, на основі яких робляться висновки.
Враховуючи думки фахівців (експертів) можна оцінити ефективність здійснення
експортної діяльності. Доцільно застосовувати, коли є потреба в отриманні
незалежної оцінки експортного потенціалу та постає необхідність прийняття
рішення, яке потребує узагальнення різних підходів до оцінки ситуації, де
недостатньо статистичної інформації по конкретній проблемі.
Головною метою застосування методу експертних оцінок є складання
прогнозу подальшого розвитку явищ та подій, окрім цього також визначення
умов, ресурсів та чинників, які допоможуть підприємству вийти на нові зовнішні
22
ринки; вивчення та узагальнення даних, представлених іншими експертами;
прогнозування подальшого розвитку подій у майбутньому.
До інтегральної оцінки експортної діяльності входить дві складові: оцінка
ефективності експортної діяльності та моніторинг, наслідком якого є застосування
заходів підприємством для удосконалення експортної діяльності. Отримання
високого прибутку при розширенні ринків збуту продукції можливо лише тоді,
коли підприємство провело ґрунтовні маркетингові дослідження та аналіз ринку,
розробило чітку стратегію виходу підприємства на новий ринок, нарощує обсяги
реалізованої продукції. За допомогою оцінки ефективності здійснення експортної
діяльності підприємство має можливість визначити чи доцільно створювати
виробничі потужності на нових ринках.
Оскільки експортні операції відрізняються від інших видів господарської
діяльності, то виникають певні розбіжності між підходами щодо визначення
показників ефективності експортної діяльності. Взаємозв'язок спостерігається в
основних підходах до оцінювання ефективності експортної діяльності, а саме:
витратного, балансового, індикаторного, порівняльного та підходу збалансованої
оцінки. Характеристику даних підходів та визначення необхідних показників
наведено у табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Підходи до визначення оцінки ефективності експортної
діяльності підприємства
Назва підходу Зміст Показники ефективності
Витратний Співвідношення валютних Абсолютна ефективність експорту
(Манін П.В. надходжень від здійснення Рентабельність експортних операцій
[44]) експортних операцій та витрат Інтегральний ефект ЗЕД
підприємства на виробництво та Ефективність використання
реалізацію експортної продукції виробничих та оборотних фондів при
(входять витрати на рекламу, експорті
митне оформлення, страхування
тощо)
Балансовий Співвідношення обсягів економії Бюджетна та валютна ефективність
(Г. Пухтаєвич витрат на виробництво продукції експорту
[55]) для експорту (при рівні цих Коефіцієнт технологічності
витрат, нижчому за світовий) та Співвідношення показників оцінки
економії від імпорту (при рівні можливостей експорту і потреби в
витрат на імпорт, нижчому за імпорті ресурсів
23
Назва підходу Зміст Показники ефективності
вартість власного виробництва Індекс валютної виручки на одиницю
аналогічної продукції (з продукції, структурних зрушень,
урахуванням системи ресурсних умов торгівлі
потреб, технологічності продукції
та ін.)
Порівняльний Ступінь збільшення доходу Базовий та альтернативний
(О. Кузьмін, А. підприємства при експортуванні, коефіцієнт ефективності експорту
Босак,Р.Дармі що визначається на основі Прибутковість експорту
ць [37] порівняння показників Динаміка експортних поставок
ефективності певних експортних Частка експорту в загальному обсязі
операцій з параметрами реалізованої продукції
ефективності проведення
аналогічних операцій на
внутрішньому ринку
Індикаторний Побудова матричної моделі, у Система локальних та інтегральних
(О. Мельник, Ю. межах якої здійснюється показників оцінки ЕЕД, склад яких
Логвіненко [43) підсумування індикаторів визначається залежно від
абсолютного характеру з встановлених діагностичних цілей на
урахуванням встановлених норм основі узагальнення матриці різних
(характеризують витрати ресурсів груп індикаторів (виробничих,
в умовах раціонального технологічно-майнових, соціальних,
релевантного діапазону ділової загальноекономічних, часових тощо)
активності
Збалансованої Виходить з пріоритетності цілей Система показників функціонування і
оцінки експортної діяльності, що розвитку підприємства, згрупованих
(М. Кизим, А. представлений комплексом за напрямками, що відбивають
Пилипенко, В. показників, які дозволяють пріоритети стратегічного і поточного
Зінченко [39]) оцінити ефективність як міру планування експортної діяльності
наближення до бажаного
результату
Джерело: складено автором на основі [37, 39, 43, 44, 55]
Вищезазначені підходи відрізняються між собою охопленням предметної
області формування ефективності експортної діяльності. Проте, різні підходи
мають також і спільні риси, які полягають в обов’язковому врахуванні
відмінностей у здійсненні господарської діяльності підприємств та вплив
валютно-митних факторів на ефективність здійснення експортної діяльності.
Ефективність експортної діяльності необхідно розраховувати базуючись на
повноті обліку результатів і витрат, аналізі альтернативних варіантів реалізації
експортних операцій та встановленні закономірностей обумовлених чинниками
організації в господарській діяльності. Узагальнюючи методичні підходи до
аналізу оцінки ефективності експортної діяльності пропонується використовувати
таксонометричний показник.
24
Підхід збалансованої оцінки та індикаторний мають узагальнений характер
стосовно оцінки ефективності експортної діяльності, який не дає можливості
надавати конкретних рекомендацій щодо створення резервів підвищення
ефективності експорту за виділеними групами товарних позицій чи структуризації
експортного портфеля підприємства [23].
При цьому, варто приділяти велику увагу валютному курсу, адже він
здійснює значний влив на фінансові показники в організації експортних операцій.
Митні платежі, які оплачує підприємство під час експортування є визначальними
під час оцінювання ефективності експортної діяльності. Однак існує небезпека
негативних дій митних факторів під час здійснення експортних поставок. І саме
для усунення таких ризиків варто визначати оптимальний розмір митної вартості
товарів, що допоможе своєчасно виявляти відхилення від прийнятних значень.
Оцінка ефективності експортної діяльності зазвичай має порівняльний
характер рейтингового ранжування на основі показників обсягу експортованої
продукції, її реалізованої ринкової частки, експортних квот та ін. Витратний
підхід враховує кредитний вплив на параметри експортних угод, при цьому
змінюючи отриманий економічний результат та витрати, яких зазнало
підприємство, здійснюючи експортні поставки.
При оцінюванні повинні бути враховані вимоги технологічності продукції
та її високої якості, особливості організаційно-правової форми підприємства та
стратегічні цілі учасників експортних операцій. Існує необхідність у виділенні
факторів, які підтверджують високий рівень конкурентоспроможності
експортованої продукції, яка пропонується закордонним споживачам та
підприємства в цілому.
Під час дослідження ефективності експортної діяльності підприємства
можна виокремити ключові фактори, які мають великий вплив на реалізацію
експортного потенціалу, а також забезпечують конкурентоспроможність
експортованої продукції та підприємства в цілому, якість забезпечення
необхідними ресурсами для формування експортного портфеля підприємства та
асортименту для експорту. Внаслідок цього утворюється ефект синергії зростання
25
ефективності разом із підвищенням рівня експортного потенціалу на підприємстві
у певних нішах міжнародного ринку.
На думку авторів [18, 20, 24, 38] за підвищення ефективності утворення та
реалізації експортного потенціалу підприємства відповідають наступні фактори:
1. Кооперація на міжнародному рівні. Вітчизняна продукція не завжди
відповідає міжнародним стандартам, внаслідок чого має низький рівень
конкурентоспроможності. Для розв’язання цієї проблеми підприємствам потрібно
кооперуватися задля виготовлення продукції, яка не буде поступатись, а то й буде
кращої якості за аналогічну імпортну продукцію.
2. Ведення діяльності у вільних економічних зонах (ВЕЗ). Такий вид
діяльності дасть змогу підприємству відшукати незайману нішу, в якій зможе
покращувати якість продукції для виходу на нові зовнішні ринки.
3. Відмова від контрафактних товарів, що своєю появою на ринку значною
мірою погіршують показники конкурентоспроможності підприємства.
4. Врахування специфіки культури закордонних споживачів, тобто
підтримання міжкультурних комунікацій з маркетингу. Це допоможе визначити
когнітивно-психологічний аспект споживачів. Для досягнення найкращого ефекту
підприємству потрібно об’єднувати ділові комунікації та брати участь у
міжнародних виставках.
5. Посилення державного регулювання з наданням гарантування та
страхування експортних поставок, кредитування експортоорієнтованих галузей
тощо. Адже для національних товаровиробників експортна діяльність являється
складним процесом, який передбачає певні фінансові витрати та ризики. Тому
державою повинні виділятись кошти та надаватись стимули національного
експорту для українських підприємств.
Необхідно також вміло використовувати ці ресурси для виявлення
можливостей інтенсифікації виробництва, що визначить конкурентні переваги
для виробленої продукції. Формування й реалізація експортного потенціалу
підприємства та ефективності експортної діяльності являються складними та
26
багатогранними явищами, які знаходяться під впливом багатьох факторів
внутрішнього та зовнішнього середовищ.
Ринкова результативність експортної діяльності узагальнений показник,
який враховує темпи зростання частки підприємства на зовнішньому ринку,
частки експортованої продукції у загальному обсязі реалізованої продукції, а
також частки експортованої продукції, яка відповідає якості закордонних
аналогів.
Бюджетна результативність експортної діяльності включає підвищення
митних платежів, їх темпи зростання у сукупному обсязі відрахувань до бюджету
України, а також співвідношення фінансових потоків здійснення експортних та
імпортних операцій підприємства.
Показник ефективності здійснення експортних операцій залежить від
наступних складових:
- своєчасне виконання функції дистрибуції;
- стійкий рівень ринкового скорингу (стабільність в утриманні лідерських
позицій);
- мінімізація витрат та скорочення імпортованих складових та
комплектуючих для виробництва продукції ;
- обрання оптимальних логістичних систем та шляхів доставки продукції;
- здійснення міжкультурних маркетингових комунікацій;
- задоволення закордонних споживачів, які обиратимуть продукції з
обраного експортного портфеля підприємства.
Виходячи з цього, ефективність експортної діяльності є відображенням
результативності сформованої економічної системи підприємства, яка
розраховується шляхом отриманого співвідношення економічного ефекту до
витрат ресурсів, які зумовили дію даних факторів.
Оцінка ефективності експортної діяльності окремих видів продукції та
експортного потенціалу залежить значною мірою від рівня
конкурентоспроможності підприємств, які здійснюють даний вид діяльності з їх
особливими умовами виходу на нові зовнішні ринки, зовнішніх умов, враховуючи
27
торговельні режими країн-експортерів та системи підтримки національного
експорту.
Таблиця 1.3 – Показники для розрахунку ефективності експортної
діяльності підприємства
Показник Характеристика Формула для
розрахунку
Коефіцієнт Відображає співвідношення експортного Ее = Ве / (Ст + Тр +
ефективності прибутку та витрат, понесених для здійснення Ов)
експорту (Ее) експорту. Якщо Ее більше 1, то експорт можна Ве – виторг від
вважати ефективним. Чим вищий коефіцієнт, експорту;
тим вища ефективність експорту Ст – собівартість
товару на експорт;
Тр – транспортні
витрати;
Ов – організаційні
витрати
Альтернативний Використовується для аналізу експорту з Еа = (Ве – Ст – Тр –
коефіцієнт погляду можливості альтернативної реалізації Ор) / (Вв – Ст)
ефективності товару усередині країни. Якщо Еа більше 1, то Вв – внутрішній
експорту (Еа) експорт ефективний. виторг (виторг від
продажу на
національному
ринку)
Рентабельність Відображає суму доходу від реалізації Ре = Ве / Ст
експорту (Ре) експортних товарів, що припадає на кожну
витрачену гривню.
Валютна Для оцінки ефективності експортної операції Ев = Вев / В
ефективність необхідно порівняти дані показників Вев – виторг від
експорту (Ев) (коефіцієнтів) з певною базою. Базою експорту в валюті;
порівняння, як правило, є валютний курс. Якщо В – витрати на
коефіцієнт валютної ефективності перевищує виробництво та
значення курсу валют, то ЗЕД підприємства реалізацію товару на
вважається ефектив-ною. При цьому базою експорт
порівняння для валютної ефективності
експорту слід використовувати обернений курс
обміну (непряме котирування).
Джерело: складено автором на основі [25; 26]
Оцінювання ефективності здійснення експортної діяльності та
конкурентоспроможності галузі необхідно проводити в три етапи, а саме [27]:
I етап – це формування інформаційної та статистичної бази даних
підприємства та галузі;
II етап – дослідження та аналіз ринку, структури експорту продукції
промислового підприємства;
28
III етап – інтегральна оцінка експортної складової частини
конкурентоспроможності промисловості та галузі.
Найбільш об’ємним є ІІ етап, де проводиться аналіз динаміки та структури
експортних операцій за такими показниками, як: темп приросту/зниження
експорту промислових товарів; темп приросту/зниження експорту промислових
товарів країни у розрізі товарної структури; темп приросту/ зниження експорту
товарів регіону чи окремого підприємства у розрізі товарної структури. Структуру
експортних операцій можна охарактеризувати за показниками часток: експорту
промислових товарів країни у загальному експорті; експорту країни за товарними
групами і географією; експорту регіону чи підприємства за товарними групами.
Результати аналізу значень розрахованих показників дають змогу зробити
низку важливих висновків щодо тенденцій розвитку експортних операцій у
промисловості та їхньої структури [28].
Оцінка ефективності експорту окремого продукту та оцінка його
експортного потенціалу значною мірою залежить від показників
конкурентоспроможності продукту, підприємства-виробника та країни-
виробника; умов виходу на ринок, які охоплюють національні (торговельна
політика країни, система підтримки експортного виробництва) та зовнішні умови
(торговельний режим країни експортування) [28].
Перспективним розвитком вітчизняних харчових підприємств є орієнтація
у своїй експортній діяльності на збільшення частки в експорті готової продукції
та значне скорочення поставок сировини та комплектуючих. Розвиток ефективної
експортної діяльності відбувається шляхом підвищення експортного потенціалу
через конверсію експортоорієнтованих галузей промисловості, використання
форм міжнародного виробничого співробітництва із закордонними партнерами.
Національним промисловим підприємствам необхідно звернутися до
імпортозаміщення сировини для виробництва готової продукції та докласти
максимально зусиль на створення нових галузей господарства, для можливості
подальшого поповнення бюджету.
29
Вдосконалення системи експортної діяльності підприємств повинно
здійснюватись на високому рівні та з врегулюванням даної діяльності за
допомогою нормативно-правових актів. Перспективними завданнями у даному
напрямі є зниження витрат на митні формальності та відсторонення надмірних та
не успішних операцій в діяльності вітчизняних експортерів, полегшення митних
процедур, спрощення схеми документообігу, пов’язаного з експортом; уникнення
затримок митних вантажів; перешкоджання до здійснення зловживань у митній
справі, а також індивідуальний підхід до кожної з галузей експорту з якісної точки
зору [29].
Отже, підвищення ефективності експортної діяльності потребує розв’язання
наступних питань на зовнішньому ринку:
− орієнтація товарного асортименту продукції на визначені закордонні
ринки з врахуванням потреб споживачів;
− підвищення рівня конкурентоспроможності;
− впровадження мотиваційних механізмів та нарощування темпів росту
продуктивності праці трудових ресурсів;
− зниження собівартості продукції та розширення каналів збуту;
− грамотне розпоряджання фінансовими ресурсами;
− налагоджені зв’язки з іноземними партнерами та ефективне укладання
контрактів;
− врахування методики ціноутворення на міжнародних ринках.
Вітчизняним підприємствам потрібно досліджувати в комплексі проблеми
підвищення ефективності та розвитку експортної діяльності для того, щоб
успішно функціонувати в сучасних умовах. Тому, необхідно постійно
здійснювати моніторинг зовнішнього середовища та аналіз закордонних ринків,
шукати перспективні напрями розвитку та відповідати високо конкурентним
умовам на міжнародному ринку.
Дослідження структури експорту дає змогу виділити три основні елементи,
які найбільше впливають на його формування, такі як експортна
30
конкурентоспроможність країни-виробника, експортна конкуренто-спроможність
підприємства-виробника, експортна конкурентоспроможність продукції.
Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності зумовлює
ступінь зацікавленості підприємства у виході на світовий ринок, дає змогу
обґрунтувати окремі позиції щодо закупівлі та продажу певних товарів. Одержані
дані можуть бути використані під час розроблення планів експорту продукції
підприємства за оцінювання структури та напрямів зовнішньоторговельного
обороту. Для того, щоб пошук шляхів удосконалення організації та підвищення
ефективності експортних операцій підприємства займав мінімальну кількість часу
та власних ресурсів, необхідне проведення попереднього аналізу здійснених
торговельних операцій у минулих періодах, який враховує такий важливий
критерій аналізу, як ефективність експортних операцій від торговельної
діяльності.

Висновки до розділу 1

Проаналізувавши теоретичні засади управління експортною діяльністю,
можна зробити висновок, що експортна діяльність є невід’ємною частиною
функціонування національної економіки та вітчизняних підприємств в сучасних
умовах жорсткого конкурентного середовища. Першочергового значення для
збільшення експортних операцій набувають інноваційні засоби й технології, та
новітні підходи до організації експортної діяльності.
Здійснення експортних операцій є одним з основних елементів розширення
ринків збуту, збільшення об’єму та різноманітності виробництва якісної
продукції. Зацікавленість до експортної діяльності у підприємства полягає у таких
мотивах: економія за рахунок «ефекту масштабу»; збільшення рівня прибутку та
нарощення обсягів виробництва; максимальне використання потужностей
підприємства; формування позитивного іміджу тощо.
Для визначення оцінки ефективності експортної діяльності розраховуються
показники рентабельності експорту та валютної ефективності експорту. В цілому,
31
процес оцінювання ефективності експортної діяльності окремих видів продукції
та експортного потенціалу підприємства залежить переважно від рівня
конкурентоспроможності підприємств, які займається експортом з врахуванням
особливих умов виходу на міжнародний ринок, зовнішніх умов, в тому числі
торговельних режимів країн-експортерів та системи підтримки національного
експорту. Підприємствам необхідно завжди шукати перспективні напрями
удосконалення системи управління та планування зовнішньоекономічних зв’язків
підприємства, а також досліджувати ефективність відносин з контрагентами.
Отже, щоб підвищити ефективність експортної діяльності підприємству
потрібно постійно проводити моніторинг та аналізувати динаміку розвитку
експортної діяльності підприємства, підвищувати конкурентоспроможність
продукції, визначати раціональність використання ресурсів та потужностей
підприємства; здійснювати міжкультурні маркетингові комунікації, аналізувати
методики аналітичних показників ефективності експортних операцій.

32
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Об'єктом дослідження є Приватне підприємство «Шарлотка-Черкаси», яке
розпочало свою господарську діяльність 15 липня 2011 року. Підприємство
офіційно зареєстроване за адресою: Україна, 18000, Черкаська обл., м. Черкаси,
вул. Героїв Дніпра, буд. 32/25 [56]. За цією ж адресою зосереджені основні
виробничі потужності компанії.
Суб’єкт господарювання функціонує як юридична особа, володіє
відокремленим майном, має власний розрахунковий рахунок у банківській
установі (АТ КБ «ПриватБанк») та печатку встановленого зразка. Статутний
капітал підприємства сформовано у розмірі 6 000 000,00 грн, що свідчить про
значну матеріально-технічну базу та фінансову стійкість організації. Керівництво
поточною діяльністю здійснює директор – Арутюнян Армен Шагоєвич.
Галузева специфіка та види діяльності. ПП «Шарлотка-Черкаси» позиціонує
себе як один із лідерів харчової промисловості Черкаського регіону,
спеціалізуючись на кондитерському та хлібопекарському виробництві. Згідно з
КВЕД, активність підприємства охоплює такі напрями:
- основний профіль (КВЕД 10.71), виготовлення хлібобулочних виробів,
свіжої випічки, тортів та тістечок за індивідуальними та серійними рецептурами;
- виробництво продукції тривалого зберігання (КВЕД 10.72) випуск сухарів,
печива, галет та пирогів із подовженим терміном придатності;
- допоміжне виробництво (КВЕД 10.89) виготовлення інших харчових
продуктів, що дозволяє диверсифікувати асортиментну лінійку;
- збутова діяльність (КВЕД 47.24) організація роздрібної торгівлі через
мережу власних або спеціалізованих магазинів, що забезпечує прямий доступ до
кінцевого споживача.
33
Завдяки вдалому розташуванню виробничих цехів та високій якості
продукції, ПП «Шарлотка-Черкаси» завоювало статус провідної фірми м. Черкаси
у сфері кондитерського мистецтва. Поєднання сучасного менеджменту та
потужного статутного капіталу створює передумови для подальшого
масштабування бізнесу та впровадження інноваційних технологій у виробничий
процес.
Історія фабрики ПП «Шарлотка-Черкаси» починає свій відлік з 4 червня
1984 року. З цього дня у Черкасах відкрилося кондитерське підприємство
«Просвіт». Спочатку фабрика мала складну структуру. До неї входили три
самостійні підприємства: кондитерська фабрика «Просвіт», кондитерська
фабрика, орендований завод безалкогольних напоїв. Поряд із цукерками та
пряниками виготовлялися коробки, кульки, конверти, зошити, конторські книги,
безалкогольні напої.
До кінця 1994 фабрика «Просвіт» випускала карамель, цукерки, ірис,
мармелад, з 1995 – ще й халву. Підвищеним попитом у покупців мали грановані
«Ракові шийки», «Рокс», халва. Виробництво було пристосовано до випуску
дешевих сортів продукції – до 200 кг карамелі на добу. За перший місяць роботи
фабрика показала прибуток і довела свою життєздатність [56].
Згодом на підприємстві об'єдналися карамельне, бісквітне, цукеркове та інші
кондитерські виробництва у п'яти основних цехах, кожен з яких за своєю площею
та потужністю перевершував найбільші, з діючих тоді в Україні, кондитерські
підприємства.
З листопада 1996 року з урахуванням фабрики «Просвіт» було запущено
нове підприємство – Державний комбінат «Спартак». У 1999 р. фабрику було
реконструйовано, а 1988 р. встановлено сучасну лінію компанії
Winklen&Dunnebier вартість 10 млн. німецьких марок для виробництва
шоколадних батончиків.
З того часу фабрика переживала різні періоди свого розвитку та ряд
реконструкцій, найбільша з яких закінчилася на початку 90-х років. У січні 2000
34
року державну кондитерську фабрику «Спартак» було перетворено на відкрите
акціонерне товариство (ВАТ «Спартак»).
З травня 1998 року ВАТ «Спартак» було реорганізовано на підприємство ПП
«Шарлотка-Черкаси» внаслідок придбання іноземним інвестором акцій ВАТ
«Спартак», пройшло загальнонаціональну реєстрацію у черкаському обласному
виконавчому комітеті, реєстраційний номер №26-049.
ПП «Шарлотка-Черкаси» здійснює керівництво незалежно від інших осіб
володіння, користування та розпорядження своїм майном відповідно до чинного
законодавства України.
ПП «Шарлотка-Черкаси» є власником:
- майна та коштів, які були власністю ВАТ на дату його реорганізації;
- майна та коштів, переданих товариству акціонерами на оплату акцій;
- продукції виробленої суспільством у результаті господарської та іншої
діяльності;
- отриманих доходів, а також іншого майна придбаного товариством з інших
підстав, що допускаються законодавством України.
Статутний фонд ПП «Шарлотка-Черкаси» на день реєстрації становив 92
797,85 доларів США. Статутний фонд товариства утворено 310664 простими
іменними акціями, випущеними номінальною вартістю 10000 гривнів кожна на
1.01.08 р. У процесі діяльності через переоцінку майна під впливом інфляції на
8.01.2000 р. була проведена переоцінка статутного фонду, після чого він становив
3727968 гривнів. Внаслідок цього номінальна вартість акції становила 12000
деномінованих гривнів.
До переваг ПП «Шарлотка-Черкаси» слід віднести підвищену гнучкість
підприємства, здатність швидко відгукуватися бажання замовника,
різноманітність асортименту проти конкурентами. Тільки останнім часом
фахівцями фабрики розроблено близько 30 найменувань різноманітних виробів,
які запатентовані як за способами виробництва, так і за композиціями інгредієнтів.
Загальні виробничі площі фабрики становлять 46 тис. кв. м та 14 тис. кв. м
перебувають у стадії будівництва. Загальна площа, яку займає підприємство,
35
становить 8,6 га. На фабриці сьогодні існує 4 цехи основного виробництва:
бісквітний, карамельний, вафельний, цукерково-шоколадний. Майже половина
виробітку припадає на карамельний цех, а решта її майже рівномірно розподілена
між іншими.
Виробничі потужності ПП «Шарлотка-Черкаси» включають [56]:
- основне виробництво: карамельний, бісквітний, вафельний цукерково-
шоколадний цехи, цех шоколадних напівфабрикатів, тарно-літографічний та
патоковий цех;
- допоміжне виробництво: цех електроробіт, парокотельна, аміачно-
компресорний та ремонтно-будівельний цехи;
- обслуговуючі господарства: склади, транспортний цех, фірмові магазини,
склади сировини та матеріалів, сантехнічна ділянка.
Завантаженість виробничих потужностей підприємства становить 66,3%, а
за асортиментними групами розподіляється таким чином: карамель – 62,4%,
печиво – 71,2%, вафлі – 100%, цукерки – 68,6%, шоколад – 26,7% .
З перерахованого вище видно, що повністю використовується лише
обладнання для виробництва вафель, найменше задіяні потужності для
виробництва шоколаду, що пов'язано з уподобаннями споживачів щодо інших
видів продукції ПП «Шарлотка-Черкаси», а також продукції конкурентів.
На фабриці виготовляються кондитерські вироби на базі цукру та борошна:
- карамель – понад 40 найменувань;
- цукерки глазуровані шоколадом – 55 найменувань;
- печиво – близько 50 найменувань;
- вафлі – близько 45 найменувань;
- цукерки в коробках та набори шоколадних цукерок – понад 30.
Питома вага продукції в номенклатурному вираженні становить: карамель –
41,3%, печиво – 22,8%, цукерки – 17,6%, вафлі – 14,5%, шоколад – 3,4%, торти –
0,4% [56].
Продукція торгової марки ПП «Шарлотка-Черкаси» завоювала популярність
не тільки у нашій державі, а й у багатьох країнах світу. Крім України, вона
36
реалізується в Естонії, Латвії, Литві, Німеччині, Англії, Чехії. За високі споживчі
властивості та досягнення у сфері якості нагородами відзначено 40 найменувань
кондитерських виробів.
Організаційна структура управління ПП «Шарлотка-Черкаси» належить до
лінійно-функціонального типу, оскільки функціональний апарат управління
складається з відділів і служб, роботою, яких керує дирекція на чолі з директором,
його заступниками та головними фахівцями. За такої структури управління всю
повноту влади перебирає лінійний керівник, який очолює колектив. Йому
розробки конкретних питань та підготовці відповідних рішень, програм, планів
допомагає спеціальний апарат, що з функціональних підрозділів (управлінь,
відділів, бюро тощо).
Органами управління ПП «Шарлотка-Черкаси» є: загальні збори акціонерів,
наглядова рада, виконавчі органи (дирекція та директор). Контрольним органом
Товариства є ревізійна комісія.
Загальне керівництво діяльністю ПП «Шарлотка-Черкаси» у період між
загальними зборами акціонерів здійснює наглядову раду. Виконавчі органи
підзвітні загальним зборам акціонерів та наглядовій раді та організують
виконання рішень цих органів. Виконавчим органом товариства, який здійснює
громадське керівництво поточною діяльністю ПП «Шарлотка-Черкаси», є
дирекція та генеральний директор. Кількісний та персональний склад дирекції
визначає Наглядова рада.
Наглядова рада виконує такі функції:
- скликає збори, організує виконання його рішень;
- призначає на посаду та звільняє з посади генерального директора;
- затверджує кошторис витрат на утримання органів управління та
контролю;
- здійснює контроль за діяльністю дирекції генерального директора, не
втручаючись при цьому в їхню оперативно-розпорядчу діяльність;
- приймає рішення про надання безоплатної допомоги згідно з кошторисом
розподілу прибутку тощо.
37
Збори акціонерів є найвищим органом управління ПП «Шарлотка-Черкаси».
До його компетенції належать:
- зміни статуту, зокрема зміни розміру його статутного фонду;
- затвердження річних звітів бухгалтерських балансів, рахунків прибутку та
збитків ПП «Шарлотка-Черкаси» та розподіл його прибутку;
- рішення про реорганізацію та ліквідацію;
- оцінка вкладів, внесених до статутного фонду Товариства у не грошовій
формі;
- створення, реорганізація та ліквідація унітарних підприємств, філій та
представництв ПП «Шарлотка-Черкаси» та ін.
Генеральний директор входить до складу дирекції за посадою, очолюючи
дирекцію, організує її роботу та головує на її засіданнях. Генеральний директор
здійснює поточне керівництво діяльності, забезпечує виконання рішень Зборів
акціонерів та Наглядової ради, відповідає за діяльність Товариства.
Генеральному директору безпосередньо підпорядковуються (Рис. 2.1):
- головний інженер (відповідальний за СУОС);
- заступник генерального директора (з продажу);
- заступник генерального директора (з комерційних питань);
- 1-ий заступник генерального директора (з економіки та фінансів);
- заступник генерального директора (з виробництва та технології)
(відповідальний за СУЯ);
- заступник генерального директора з правової та ідеологічної роботи;
- головний бухгалтер;
- відділ реклами та маркетингу.
Головний інженер визначає технічну політику та напрями технічного
розвитку підприємства в умовах ринкової економіки; забезпечує необхідний
рівень технічної підготовки виробництва та його постійне зростання, підвищення
ефективності виробництва та продуктивності праці; керує розробкою заходів
щодо реконструкції та модернізації підприємства; здійснює контроль за
дотриманням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни та ін.) [56].
38
Заступник головного інженера: організує розробку та реалізацію планів
впровадження нової техніки та технології; забезпечує ефективність проектних
рішень. У його підпорядкуванні перебуває інженер з патентної та винахідливої
роботи першої категорії.
Головний енергетик організує експлуатацію та своєчасний ремонт
енергетичного та природоохоронного обладнання та енергосистем, контролює
раціональне витрачання енергетичних ресурсів на підприємстві, розробляє графік
ремонту енергетичного обладнання та енергомереж. У його підпорядкуванні
знаходяться інженер-енергетик другої категорії, інженер з ООС другої категорії,
цех електроробіт, теплосиловий цех, аміачно-компресорний цех, сантехнічна
ділянка, ділянка з ремонту та систем вентиляції.
Збори учасників
Генеральний директор
Головний Комерційний Фінансовий Відділ кадрів
інженер директор директор
Юрист
Лабораторія Цех 1 Відділ збуту Бухгалтерія
і маркетингу
Автопідприємство
Головний
Цех 2 Відділ Планово-
енергетик постачання економіч- Відділ охорони
ний відділ
Головний Цех 3 Фірмовий
Інженер з техніки
механік магазин Медпункт
безпеки
Начальник Цех 4
котельної Секретар-
референт

Рис. 2.1 Схема структури дирекції
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Головний механік відповідає за облік виконання планів і графіків ремонтних
робіт, здійснює контроль за якістю ремонту обладнання, а також розробляє й
упроваджує заходи для запобігання аваріям, несправностям і надмірному зносу
техніки. Йому підпорядковуються провідний інженер з ремонту, працівники
механічного цеху, склад обладнання та ремонтний фонд.
39
Заступник генерального директора з продажу визначає основні напрями
роботи відділу відповідно до загальних цілей і завдань підприємства, формує його
структуру та за потреби вносить зміни, займається кадровими питаннями,
включаючи прийом і звільнення працівників. Він також організовує дослідження
ринку, розробляє стратегію просування продукції та координує випробування
нових товарів. У його підпорядкуванні перебувають перекладач, відділ продажу,
цех попередньої підготовки й відвантаження готової продукції, а також фірмові
магазини.
Комерційний директор, який є першим заступником генерального
директора, керує фінансово-господарською діяльністю підприємства, зокрема у
сфері планування та реалізації виробничо-економічної політики. Він бере участь
у розробленні планів і програм науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт і виробництва, надає рекомендації щодо вибору цільових ринків, а також
забезпечує своєчасне укладання договорів із постачальниками та споживачами. У
його підпорядкуванні знаходяться відділ зовнішньоекономічних зв’язків, відділ
матеріально-технічного постачання (разом із відповідними складами),
господарська служба та транспортний цех.
Перший заступник генерального директора з економіки та фінансів
забезпечує організацію економічної діяльності підприємства, спрямованої на
підвищення ефективності роботи та прибутковості виробництва. Він готує вихідні
дані для розроблення планів господарсько-фінансової, виробничої та комерційної
діяльності, здійснює розрахунки матеріальних, трудових і фінансових витрат,
проводить економічний аналіз діяльності підприємства та його підрозділів, а
також оформляє документи для укладання договорів і контролює дотримання
строків виконання зобов’язань. У його підпорядкуванні перебувають планово-
економічний відділ, відділ праці та заробітної плати, фінансовий відділ і відділ
автоматизованих систем управління підприємством.
Заступник генерального директора з виробництва та технології
(відповідальний за систему менеджменту якості) частково виконує функції
генерального директора та керує виробничими підрозділами підприємства. До
40
сфери його управління належать карамельний, бісквітний, вафельний і цукерково-
шоколадний цехи, цех шоколадних напівфабрикатів, ділянка новорічного
фасування, центральна виробнича дільниця, дільниця механічного прання, тарно-
літографський цех, виробничо-диспетчерський відділ, відділ пакування та служба
технічного контролю.
Головний бухгалтер організовує ведення бухгалтерського обліку та
господарсько-фінансової діяльності підприємства, контролює раціональне
використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Він забезпечує
ефективну систему обліку й звітності як на рівні підприємства, так і його
підрозділів, використовуючи сучасні технічні засоби та інформаційні технології.
Крім того, відповідає за підготовку й впровадження робочого плану рахунків,
форм первинної документації, надає методичну допомогу працівникам з питань
обліку, контролю, звітності та економічного аналізу, а також керує роботою
бухгалтерії.
Заступник генерального директора з правових та ідеологічних питань
відповідає за організацію і контроль ідеологічної, суспільно-політичної,
соціальної, кадрової та правової діяльності підприємства. У його підпорядкуванні
перебувають юридичний відділ, відділ кадрів, а також підрозділ, що займається
соціально-побутовими питаннями.
Комерційна діяльність підприємства охоплює матеріально-технічне
забезпечення, реалізацію продукції, маркетингову діяльність, рекламну роботу та
здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Заступник директора з комерційних питань визначає ключові напрями
роботи підрозділу відповідно до загальних цілей підприємства, формує його
структуру та за потреби вносить зміни. Він відповідає за кадрову політику відділу,
включаючи прийом і звільнення працівників, організовує дослідження ринку,
розробляє стратегію просування продукції та координує випробування нових
товарів. У його підпорядкуванні перебувають заступник директора з продажу та
маркетингу і зв’язків із громадськістю, який аналізує ефективність маркетингової
діяльності та забезпечує комунікацію з громадськістю, а також перекладач, відділ
41
продажу, відділ реклами й маркетингу, цех підготовки та відвантаження готової
продукції і мережа фірмових магазинів.

Директор
Заступник директора
Відділи маркетингу
Дослідже Планування Збут Реклама, Сервіс
ння нових стимулювання
ринку товарів збуту
Керуючі ринками
Ринок «А» (група
споживачів)
Ринок «Б» (група
споживачів)
Ринок «В» (група
споживачів)

Рис. 2.2 Схема побудови служби маркетингу
Джерело: розроблено автором за [56, 78].

Реалізацію продукції забезпечує відділ продажу, який безпосередньо
підпорядковується заступнику генерального директора з продажу. Основними
функціями цього відділу є організація збуту готової продукції, своєчасне
оформлення та укладання договорів на її постачання, а також вивчення споживчих
характеристик продукції та вимог покупців.
Крім того, відділ займається аналізом попиту на продукцію підприємства в
межах міста, розробляє як довгострокові, так і короткострокові прогнози потреби
в ній, здійснює пошук нових клієнтів відповідно до стратегії розвитку
підприємства та підтримує співпрацю з наявними споживачами шляхом
максимального задоволення їхніх потреб у асортименті.
42
ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ З МАРКЕТИНГУ
Керівник Керівник
Служба (спеціаліст) з Служба (спеціаліст) з
маркетингу на маркетингу на
внутрішньому ринку зовнішньому ринку

Служба Служба Служба Служба
(спеціаліст) з (спеціаліст) з (спеціаліст) з (спеціаліст) з
маркетингу маркетингу маркетингу маркетингу
товарів групи товарів групи товарів групи товарів групи
«А» «Д» «А» «Д»

Рис. 2.3. Блок-схема географічної організаційної структури відділу (служби)
маркетингу
Джерело: розроблено автором за [56, 78].

Також до його завдань належить контроль за дотриманням встановлених
норм залишків готової продукції.
Обов'язки кожного спеціаліста ПП «Шарлотка-Черкаси» визначено
посадовими інструкціями, у яких зазначено загальне становище, належні
обов'язки, права та відповідальність, кваліфікаційні вимоги.
Кадри є головним ресурсом підприємства, від якості та ефективності
використання якого багато в чому залежать результати діяльності організації та її
конкурентоспроможність.
Розглянемо освітній рівень працівників ПП «Шарлотка-Черкаси» за станом
01.01.24 р. у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Освітній рівень працівників ПП «Шарлотка-Черкаси» на
01.01.24 р.
Рівень освіченості Кількість, Питома У тому числі
працівників ос. вага, % керів- спеці- інші робітни-
ників алістів служ- ків
бовці
Усього працівників, 2152 100 116 234 3 1799
в.т. мають освіту
43
Рівень освіченості Кількість, Питома У тому числі
працівників ос. вага, % керів- спеці- інші робітни-
ників алістів служ- ків
бовці
1 Вища 347 16,12 77 186 2 82
2 Середня спеціальна 354 16,45 27 25 - 292
3 Професійно- 614 28,53 4 2 - 608
технічне
4 Загальна середня 837 38,89 8 11 1 817
5 Всього працівників 755 35,08 53 65 - 637
пройшло навчання
Джерело: розроблено автором за [56, 78].

Згідно з даними таблиці 2.1, рівень освітнього складу працівників
організації є відносно невисоким. Найбільшу частку — 38,89 % — становлять
особи із загальною середньою освітою, 28,53 % працівників мають професійно-
технічну освіту, 16,45 % — середню спеціальну, і лише 13,43 % персоналу
володіють вищою освітою (при цьому переважають робітничі кадри). Водночас
позитивним є те, що серед працівників відсутні особи лише з базовою освітою.
Слід також підкреслити, що на ПП «Шарлотка-Черкаси» приділяється
значна увага підвищенню кваліфікації персоналу: у 2009 році 35,08 % працівників
пройшли навчання на курсах підвищення кваліфікації та різних семінарах. Це
свідчить про серйозне ставлення до формування кадрового потенціалу, що
позитивно впливає на результати діяльності підприємства. Забезпеченість
трудовими ресурсами та ефективність їх використання визначають обсяги і
своєчасність виконання всіх видів робіт.
Оскільки основним видом діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси» є
виробництво, розглянемо виробництво основних видів продукції підприємства за
2020-2022 роки. (Таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 – Асортимент вироблених кондитерських виробів ПП
«Шарлотка-Черкаси» за 2020-2022 роки.
Основні види 2020 р. 2021 р. 2022 р. Відхилення по
продукції питомій вазі, % 2021
р. Від 2022 р.
млн. питома млн. питома млн. питома 2019 р. 2020 р.
грн. вага, % грн. вага, % грн. вага, %
Кондитерські 137106 99,74 186026 99,64 221890 99,61 -0,13 -0,03
вироби Всього в
44
Основні види 2020 р. 2021 р. 2022 р. Відхилення по
продукції питомій вазі, % 2021
р. Від 2022 р.
млн. питома млн. питома млн. питома 2019 р. 2020 р.
грн. вага, % грн. вага, % грн. вага, %
тому числі:
Цукрові в тому 92 554 67,33 123811 66,32 150170 67,42 0,09 1,10
числі:

- карамель 15 551 11,31 14709 7,88 16896 7,59 -3,73 -0,29
- м'які цукерки 730 0,53 1126 0,60 1767 0,79 0,26 0,19
неглазуровані

- м'які цукерки 50 856 37,00 63776 34,16 73734 33,10 -3,89 -1,06
глазуровані
шоколадом
- шоколад та 25 417 18,49 44200 23,67 57773 25,94 7,45 2,26
шоколадні вироби

Борошняні в тому 44 552 32,41 62215 33,32 71720 33,32 0,91 0
числі:

- печиво 17 573 12,78 26151 14,01 28501 12,80 0,01 -1,21

- вафлі 26 126 19,01 35366 18,94 42551 19,10 0,10 0,16
- торти 853 0,62 698 0,37 668 0,30 -0,32 -0,07
Діабетична 1 386 1,01 2350 1,26 3326 1,49 0,48 0,23
продукція

Дієтична продукція 1 386 1,01 2350 1,26 3326 1,49 0,48 0,23

Інші виробництва 355 0,26 670 0,36 859 0,39 0,13 0,03
Усього 137461 100 186696 100 222749 100 - -
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Згідно з даними таблиці 2.2, упродовж 2020-2022 років обсяги виробництва
кондитерських виробів дещо скоротилися – у 2022 році вони були меншими на
0,13 % порівняно з 2020 роком.
Аналізуючи структуру виробництва за видами продукції, варто зазначити,
що у 2022 році найбільшу частку становили цукристі вироби. Їхня питома вага
зросла на 0,09 в.п. порівняно з 2020 роком і на 1,1 % – порівняно з 2021 роком.
Серед цієї групи лідирують м’які цукерки, глазуровані шоколадом, частка яких у
2022 році досягла 33,1 %.
Також спостерігається зростання виробництва м’яких неглазурованих
цукерок – їхня частка збільшилася на 0,26 % у порівнянні з 2020 роком, а
виробництво шоколаду та шоколадних виробів зросло на 7,45 %. Водночас частка
карамелі у загальному обсязі цукристих кондитерських виробів скоротилася на
3,73 %.
45
Виробництво борошняних кондитерських виробів у 2022 році, порівняно з
2020 роком, зросло на 0,91 %. Позитивною тенденцією є також збільшення
випуску дієтичної та діабетичної продукції на 0,53 %.
Отже, скорочення виробництва окремих видів продукції, що користуються
меншим попитом (зокрема карамелі, глазурованих м’яких цукерок і тортів),
супроводжується зростанням випуску більш затребуваних товарів, таких як
неглазуровані цукерки, шоколадні вироби та вафлі.
Окрему увагу доцільно приділити аналізу ключових економічних показників
діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси» за 2020-2022 роки, наведених у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Основні показники господарської діяльності ПП «Шарлотка-
Черкаси» за 2020-2022 рр.
Показники Роки Темпи росту, % або
відхилення (- /+) 2022
р. до 2020р.
2020 2021 2022 2020 р. 2022 р.
1 2 3 4 5 6
1 Обсяг виробленої продукції:
- у діючих цінах, млн. грн. 137461 186696 222749 162,05 119,31
- у порівнянних цінах, млн. грн. 137461 159433 200494 145,86 125,75
2 Експортна продукція, млн. грн. 15671 24136 23876 152,4 98,9
- питома вага експортної продукції 11,4 12,9 10,7 -0,7 -2,2
3 Виторг від реалізації продукції
робіт, послуг
- у діючих цінах, млн. грн. 142691 192739 232435 162,89 120,60
- у порівнянних цінах, млн. грн. 142691 164594 209212 146,62 127,11
4 Собівартість реалізованих, товарів
продукції, робіт та послуг, млн. грн.
- сума, млн. грн. 108787 137134 161227 148,20 117,57
5 Витрати на 1 гривню реалізованої 0,76 0,71 0,69 -0,07 -0,02
продукції, нар.
6 Прибуток (збиток) від продукції
(робіт, послуг):
- сума, млн. грн. 7752 22300 33367 430,43 149,63
- у відсотках до виручки від 5,43 11,57 14,36 8,92 2,79
продукції, %
7 Витрати виробництво продукції, 109551 141614 166571 152,05 117,62
млн. грн.
8 Прибуток за звітний період, млн.
грн.
- сума, млн. грн. 6351 18496 21945 345,54 118,65
- у відсотках до виручки від 4,45 9,60 9,44 4,99 -0,16
продукції, %
9 Середньорічна вартість основних 86087 102453,5 126157 146,55 123,14
виробничих засобів, млн. грн.

10 Фондовіддача, нар. 1,7 1,9 1,8 0,18 -0,1
11 Середньооблікова чисельність 2272 2169 2152 -120 -17
працівників всього, чол.
12 Продуктивність праці в 62,8 75,9 97,2 154,80 128,11
46
Показники Роки Темпи росту, % або
відхилення (- /+) 2022
р. до 2020р.
2020 2021 2022 2020 р. 2022 р.
порівнянних цінах, млн. грн.
Індекс цін - 1,171 1,111 - -
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Як негативне у діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси» слід зазначити зниження
частки експортної продукції 2022 р. проти 2020 р. на 0,7 %. Також можна
відзначити зростання виручки від реалізації продукції на 62,89% у діючих цінах і
на 20,6% у порівнянних цінах, що послужило одним з факторів зростання
продуктивності праці працівників і в 2022 р. виробіток на одного працівника
збільшився на 54,8 % у порівнянні з 2020 р., що також можна відзначити як
позитивний момент у діяльності підприємства.
Як негативний момент можна відзначити, зниження фондовіддачі у 2022 р.
порівняно з 2021 р. 0,1 %, отже, в організації знижується ефективність
використання основних засобів, що пов'язано з зростанням середньорічної
вартості основних виробничих фондів.
Для детальнішого вивчення фінансового стану ПП «Шарлотка-Черкаси»
розглянемо дані таблиці 2.4, які дозволяють визначити платоспроможність
організації. Відповідно до даних таблиці 2.4 можна відзначити, що коефіцієнт
забезпеченості власними оборотними засобами був нижчим за нормативного рівня
в 2022 р. склав всього 0,05 п.п. однак у 2022 р. порівняно з 2020 р. він збільшився
на 0,002 % [78].
Таблиця 2.4 – Показники фінансового стану ПП «Шарлотка-Черкаси» за
2020-2022 рр.
Показники Роки Нормативне Темпи приросту, %
значення або відхилення (-;+)
коефіцієнта 2022 р. від 2020 р.
2020 2021 2022 2020 р. 2022 р.
1 Оборотні активи, млн. 86087 118820 133493 - 155,07 112,35
грн.
2 Витрати майбутніх 364 1368 1013 - 278,30 74,05
періодів, млн. грн.
3 Власні оборотні кошти, 3781 333 6120 - 161,86 -
млн. грн.
4 Валюта балансу, млн. 109599 129937 141800 - 129,38 109,13
грн.
47
Показники Роки Нормативне Темпи приросту, %
значення або відхилення (-;+)
коефіцієнта 2022 р. від 2020 р.
2020 2021 2022 2020 р. 2022 р.
5 Власні джерела 58449 65911 82019 - 140,33 124,44
фінансування, млн. грн.
6 Короткострокові 109599 129937 141800 - 129,38 109,13
зобов'язання, млн. грн.
7 Запаси та витрати, млн. 43575 52130 56817 - 130,39 108,99
грн.
8 Коефіцієнт поточної 0,78 0,90 0,93 1,6 0,15 0,03
ліквідності, %
9 Коефіцієнт 0,044 -0,003 0,046 0,1 0,002 0,049
забезпеченості власними
оборотними коштами, %
10 Коефіцієнт фінансової 0,53 0,51 0,58 0,6 0,05 0,07
незалежності (автономії),
%
11 Коефіцієнт 1,88 1,97 1,73 0,3 -0,15 -0,24
передбачення
банкрутства, %
12 Коефіцієнт 0,55 0,09 0,03 1 -0,52 -0,06
відновлення
платоспроможності, %
13 Коефіцієнт втрати 0,61 0,10 0,04 1 -0,57 -0,06
платоспроможності, %
14 Частка власних 0,51 0,44 0,43 - -0,08 -0,01
оборотних засобів у
формуванні запасів та
витрат, %
15 Оборотність власних 0,04 0,003 0,05 1 0,002 0,05
оборотних коштів, раз
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Отже, спостерігається зростання обсягу власних оборотних коштів, що є
важливою передумовою фінансової стійкості підприємства. Це також
підтверджується підвищенням коефіцієнта поточної ліквідності – у 2022 році він
зріс на 0,15 % порівняно з 2020 роком, що свідчить про покращення забезпеченості
підприємства власними ресурсами для ведення господарської діяльності та
підвищення здатності своєчасно погашати поточні зобов’язання. Крім того,
коефіцієнт фінансової незалежності збільшився на 0,05 %.
Водночас, незважаючи на позитивну динаміку цих показників, їх значення
залишаються нижчими за нормативні, що свідчить про незадовільну структуру
балансу та недостатній рівень платоспроможності підприємства.
48
Це підтверджується і значеннями коефіцієнтів прогнозування банкрутства
та втрати платоспроможності, які є меншими за 1, що вказує на погіршення
фінансового стану. З огляду на це, було визначено коефіцієнт відновлення
платоспроможності за шестимісячний період, який у 2022 році порівняно з 2021
роком також знизився і не досяг нормативного рівня.
Таким чином, попри певне покращення окремих економічних показників,
загальна фінансова стійкість ПП «Шарлотка-Черкаси» за останні три роки
погіршилася. Результати аналізу свідчать про незадовільний стан балансу та
зниження здатності підприємства відновити свою платоспроможність.
З метою подальшого зміцнення фінансового стану ПП «Шарлотка-Черкаси»
слід виявляти внутрішні резерви прибутковості, необхідно скорочувати витрати на
виробництво і реалізацію продукції. Але безнадійним його становище не можна
назвати. У сучасних важких умовах господарювання організація спрацювала з
прибутком, з поліпшенням показників оборотності та платоспроможності,
рентабельності ефективності використання обладнання та структури основних
засобів та ін. Це дозволяє сподіватися на те, що при розумному господарюванні
підприємства може досягти набагато кращих показників своєї діяльності [56].
Для внутрішнього середовища підприємства характерна певна сукупність
факторів, які безпосередньо сформовані та контролюються підприємством.
Складові внутрішнього середовища безумовно мають вплив на її ефективність –
це стратегічні завдання, цілі, організаційна структура, новітні технології, трудовий
колектив, організаційна культура підприємства.
Головна ціль та одночасно задача компанії ПП «Шарлотка-Черкаси» –
виготовлення якісної продукції та задоволеність споживачів. Виробництво
холодних соусів, зберігає стійкість у своїх позиціях на вітчизняному ринку в
порівняння з конкурентами, і підвищує рівень своєї конкурентоспроможності.
Фактори непрямого впливу зовнішнього середовища та їх аналіз
проілюстровано у таблиці 2.5, де проведено PEST-аналіз та визначено яким чином
дані фактори вплинуть на ПП «Шарлотка-Черкаси» та галузь в цілому.

49
Таблиця 2.5 – PEST-аналіз ПП «Шарлотка-Черкаси»
P (Political) E (Economical)
1 погіршення експортно-імпортних умов; 1 в зв'язку з економічною кризою і падінням
2 посилення контролю за якістю продукції, курсу валют можуть бути невеликі збитки і
що випускається у харчовій промисловості; труднощі в сфері продажів;
3 підвищення податкового навантаження в 2 рівень безробіття в Україні у 2020 р. (II
харчовій промисловості, що призведе до квартал) зріс на 1% порівняно з аналогічним
зменшення чистого прибутку; періодом 2019 р.;
4 державне втручання у харчову галузь 3 нестабільність цін на сировину;
промисловості практично не відчутне, за 4 зменшення доходів населення призведе до
винятком непрямого впливу за допомогою того, що споживачі будуть купувати товари
законів; першої необхідності. Продукцію ПП
5 політична нестабільність. «Шарлотка-Черкаси» (соуси, кетчупи,
приправи) стануть купувати в менших
кількостях.
5 низький рівень інвестиційної привабливості
України.
S (Socio - cultural) T (Technological)
1 спостерігається затяжна негативна динаміка 1 ПП «Шарлотка-Черкаси» підтримує зв'язки
приросту населення, що призводить до втрати з науковими і професійними організаціями з
потенційних клієнтів; метою постійного вдосконалення якості своєї
2 низький рівень кваліфікованості кадрів у продукції;
харчовій промисловості; 2 недостатня державна фінансова підтримка
3 поширення здорового способу життя; науково-технічного прогресу;
4 зміна смаків споживачів. 3 повільне впровадження інноваційних
технологій;
4 вплив інтернету на розвиток ринку.
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Проаналізувавши узагальнену матрицю PEST-аналізу можна зробити
висновок, що найбільш впливовими для ПП «Шарлотка-Черкаси» є економічні
фактори, а саме, зміна рівня цін на ринку, залежність від імпортної сировини та
нестабільності цін на сировину, зменшення доходів населення, а також соціально-
культурні фактори, що проявляються у затяжній негативній динаміці приросту
населення, зміні смаків споживачів та поширенню здорового способу життя, що
загрожує втраті потенційних клієнтів.
У 2020 році, коли були введенні карантинні обмеження, на ПП «Шарлотка-
Черкаси» було створено антикризовий комітет, який передбачав планування
попереджувальних заходів щодо захисту трудового колективу та уникнення
можливих ризиків, спричинених пандемією. Однак, під час пандемії, на
підприємстві не змінювалась організаційна структура, а лише створювались
50
конкретні алгоритми пов’язані зі швидким реагуванням на зміни зовнішнього
середовища.
За теорією конкурентоспроможності, у якій виділяється 3 типи
конкурентних переваг, ПП «Шарлотка-Черкаси» використовує диференціацію, а
саме, виробляє товар, який відрізняється високим рівнем якості продукції.
Продукція підприємства проходить комплексний контроль на всіх етапах
виробництва, що включає у себе відбір проб з партії, проведення досліджень та
тестування. Під час тестування перевіряється відповідність продукції
міжнародним стандартам. На підприємстві ПП «Шарлотка-Черкаси» розроблені
та впроваджені системи менеджменту якості та безпечності харчової продукції.
Продукція повністю сертифікована та виробляється лише з натуральної сировини,
не використовуючи барвників та консервантів.
Першочерговий етап при оцінюванні фінансового стану ПП «Шарлотка-
Черкаси» передбачає обчислення показників, які характеризують майновий стан
та надають узагальнену оцінку активів підприємства. Водночас, вони
демонструють, яка частка зношених основних засобів у сукупній вартості.
Необоротні активи у 2022 році становили 299 478 тис. грн., в тому числі
основні засоби 233 597 тис. грн., тобто питома вага основних засобів у складі
необоротних активів складає 78%. Найбільшу частку у структурі вартості
основних засобів ПП «Шарлотка-Черкаси» займають «машини та обладнання» –
53%, найменшу – «транспорт» (1,5%) (Таблиця 2.6.).
Таблиця 2.6 – Оцінка майнового стану ПП «Шарлотка-Черкаси»
Показник Роки 2021/2020 2022/2021
2020 2021 2022 Абсолютне Темп Абсолютне Темп
відхилення приросту відхилення приросту
Знос 0,425 0,406 0,427 -0,018 -4,3 0,021 5,1
Оновлення 0,099 0,143 0,02 0,044 44,38 -0,124 -86,28
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
На ПП «Шарлотка-Черкаси» спостерігається негативна тенденція, оскільки
показник зносу збільшився у 2019 році, що вказує на погіршення технічного стану
машин та обладнання. Коефіцієнт оновлення ПП «Шарлотка-Черкаси» також має
негативну тенденцію.
51
Для того, щоб покращити майновий стан, ПП «Шарлотка-Черкаси» потрібно
щороку купувати основні засоби, проводити модернізацію чи реконструкцію
старих основних засобів, тобто здійснювати їх оновлення.
Розрахунок за допомогою моделі Дюпона дозволяє виявити сильні та слабкі
сторони підприємства, адже будь-який коефіцієнт, при невідповідності
нормативному значенню піддається більш ґрунтовному аналізу для виявлення
причин відхилення та запровадження превентивних заходів щодо уникнення.
Результати розрахунків за моделлю Дюпона наведено у таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 – Розрахунок показників за моделлю Дюпона для ПП
«Шарлотка-Черкаси»
Показники Роки 2021/2020 2022/2021
2020 2021 2022 Δ Т Δ Т
1. Чистий 87615 102211 92176 14596 16,66 -10035 -9,82
прибуток
2.Власний 463357 565568 707661 102211 22,06 142093 25,12
капітал
3. Виручка 124746 1349367 1306397 1224621 981,69 -42970 -3,18
4. Середня 307294 349272 424657 41978 13,66 75385 21,58
вартість
активів
5. 92165 140046 138818 47881 51,95 -1228 -0,88
Прибуток
ROA 0,285 0,293 0,217 0,01 2,64 -0,08 -25,83
LR 0,663 0,618 0,600 -0,05 -6,88 -0,02 -2,83
ROS 0,070 7,575 7,056 0,01 7,85 -0,01 -6,85
Koa 4,060 3,863 3,076 -0,20 -4,83 -0,79 -20,37
ROE1 0,189 0,181 0,130 -0,01 -4,42 -0,05 -27,93
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Показники рентабельності, розраховані за моделлю Дюпона (ROA, ROS та
ROE) є показниками рентабельності активів, продажів та власного капіталу.
Розраховані показники демонструють зниження рентабельності у 2022 році.
Дана ситуація відбулась через те, що знизились обсяги реалізованої
продукції та зменшився чистий прибуток, відповідно це призвело до зниження
рівня рентабельності активів та власного капіталу підприємства в цілому.
Рентабельність капіталу відноситься до основних показників, які
враховують інвестори, оцінюючи інвестиційну привабливість. Для даного
показника на ПП «Шарлотка-Черкаси» в останньому році характерно зниження,
що вказує про погіршення ситуації та зниження інвестиційної привабливості.
52
Для подальшого аналізу господарської діяльності підприємства необхідно
розрахувати показники ліквідності, до яких входять коефіцієнти швидкої та
абсолютної ліквідності та коефіцієнт покриття. В загальному для показника
ліквідності основною ознакою є перевищення сукупних оборотних активів над
зобов’язаннями. Даний показник дозволяє простежити не лише поточний стан, а
й перспективи розвитку. Проведено аналіз ліквідності на ПП «Шарлотка-Черкаси»
та розраховано показники у табл. 2.8, а також визначено абсолютні й відносні
відхилення у табл.2.8.
Таблиця 2.8 – Розрахунок показників ліквідності ПП «Шарлотка-Черкаси»
Показник Формула для розрахунку 2020 2021 2022
Коефіцієнт загальної КП = Ф.1 Р. 1195 / Ф.1 Р. 1695 2,78 2,99 3,88
ліквідності (покриття) (КП)
Коефіцієнт абсолютної КЛа = Ф.1 Р. 1165 / Ф.1 Р. 1695 0,04 0,07 0,02
ліквідності (КЛ)
Коефіцієнт швидкої КЛш = ((Ф1р.1195)+(Ф1р.1100)- 2,92 3,56 3,41
ліквідності (Ф1р.1110))/(Ф1р.1695)
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Коефіцієнт абсолютної ліквідності демонструє, яка частина поточних
зобов’язань за необхідності може бути терміново сплачена. На ПП «Шарлотка-
Черкаси» у 2022 році даний коефіцієнт становив 0,02, що нижче нормативного
значення.
Коефіцієнт покриття допомагає оцінити загальну ліквідність і показує яким
чином оборотні активи покривають поточні зобов’язання підприємства. У 2022
році на одиницю поточних зобов’язань припадало 3,88 оборотних активів, під
кінець звітного року коефіцієнт становив 6,55.
Коефіцієнт швидкої ліквідності показує наскільки найбільш термінові
зобов’язання покритті ліквідними активами. На початку 2023 року коефіцієнт
становив 3,62, що в рази перевищував нормативне значення, яке знаходиться у
проміжку 0,6-0,8. Тобто, на кожну гривню поточної заборгованості ПП
«Шарлотка-Черкаси» має 3, 62 грн. ліквідних активів, що характеризується доволі
високим рівнем ліквідності.

53
Таблиця 2.9 – Відхилення показників ліквідності ПП «Шарлотка-Черкаси»
Показник конкуренто-спроможності Абсолютне відхилення Темп приросту
2021/2020 2022/2021 2021/2020 2022/2021
Коефіцієнт покриття 0,21 0,89 7,55 29,77
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,03 -0,05 75,00 -71,43
Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,64 -0,15 21,92 -4,21
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Оцінюючи фінансову стійкість необхідно визначити коефіцієнти
платоспроможності, фінансування, забезпечення власними оборотними засобами
та маневреності, розрахунок яких наведено у табл.2.10.
Таблиця 2.10 – Оцінка фінансової стійкості ПП «Шарлотка-Черкаси»
Показники Роки 2021/2020 2022/2021
2020 2021 2022 Абсолютне Темп Абсолютне Темп
відхилення приросту відхилення приросту
Коефіцієнт плато- 0,75 0,81 0,83 0,06 8 0,02 2,47
спроможності
Коефіцієнт 0,58 0,67 0,74 0,09 15,52 0,07 10,45
забезпечення
власними
оборотними
засобами
Коефіцієнт 3,06 4,25 5 1,19 38,89 0,75 17,65
фінансування
Коефіцієнт 0,44 0,47 0,58 0,03 6,82 0,11 23,4
маневреності
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Здійснивши оцінку фінансової стійкості, можна стверджувати, що на
підприємстві спостерігається позитивна тенденція. Також визначено, що ПП
«Шарлотка-Черкаси» не є повністю залежним від зовнішніх джерел фінансування,
адже власний капітал переважає та значення усіх коефіцієнтів вище нормативних
значень. Таким чином, компанія є фінансово стабільною і має прийнятний рівень
ризиків пов’язаних з фінансуванням. З кінця 2022 року на кожну гривню
зобов'язань у ПП «Шарлотка-Черкаси» припадає 5 гривень власного капіталу.
Тому, підприємство з легкістю забезпечує свою діяльність за рахунок власних
коштів.
Для оцінки ділової активності розраховуються коефіцієнти оборотності
активів, матеріальних запасів, власного капіталу, які в сумарному значенні
відображають швидкість обороту коштів підприємства (табл. 2.11).

54
Таблиця 2.11 – Оцінка ділової активності ПП «Шарлотка-Черкаси»
Показники Роки 2021/2020 2022/2021
2020 2021 2022 Абсолютне Темп Абсолютне Темп
відхилення приросту відхилення приросту
Коефіцієнт 3,49 3,40 2,38 -0,09 -2,65 -1,02 -30,09
оборотності
активів
Коефіцієнт 13,27 15,76 17,54 2,50 18,81 1,78 11,27
оборотності
матеріальних
запасів
Фондовіддача 5,55 5,69 5,59 0,14 2,52 -0,10 -1,76
Коефіцієнт 2,69 2,39 1,85 -0,31 -11,38 -0,54 -22,62
оборотності
власного
капіталу
Джерело: розроблено автором за [56].
Значення показника оборотності активів на кінець 2022 року становить 2,38,
і має абсолютне відхилення – 1,02, що свідчить про неефективне використання
усіх активів підприємства. Оборотність запасів зросла з 15,76 до 17,54 обороту у
рік. Однак з іншої сторони спостерігається зниження рівня виробництва та збуту
продукції. І причиною цього можуть бути збої в операційних процесах
підприємства. Коефіцієнт оборотності власного капіталу ПП «Шарлотка-Черкаси»
має тенденцію до зниження, що свідчить про зниження доходів підприємства.
Фондовіддача також зменшилась у 2022 році, що підтверджує зниження
ефективності використання основних фондів.
Коефіцієнти оборотності активів мають тенденції до зниження, отже,
підприємству необхідно покращувати політику з погашення заборгованостей.
Показники рентабельності є відносними і відображають наскільки ефективно
здійснюється діяльність підприємства. Результати розрахунку наведено у табл.
2.12.
Таблиця 2.12 – Показники рентабельності ПП «Шарлотка-Черкаси»
Показники Роки 2021/2020 2022/2021
2020 2021 2022 Абсолютне Темп Абсолютне Темп
відхилення приросту відхилення приросту
Коефіцієнт рента- 0,285 0,293 0,217 0,01 2,64 -0,08 -25,83
бельності активів
Коефіцієнт 0,189 0,181 0,130 -0,01 -4,42 -0,05 -27,93
рентабельності
власного капіталу
55
Показники Роки 2021/2020 2022/2021
2020 2021 2022 Абсолютне Темп Абсолютне Темп
відхилення приросту відхилення приросту
Коефіцієнт рента- 0,07 0,08 0,07 0,01 7,85 -0,01 -6,85
бельності
діяльності
Коефіцієнт 6,58 7,57 7,06 0,99 15,05 -0,51 -6,74
рентабельності
продукції
Джерело: розроблено автором за [56].
Протягом аналізованого періоду рентабельність активів, власного капіталу,
діяльності та продукції мають тенденцію до зниження, що свідчить про зниження
рівня інвестиційної привабливості ПП «Шарлотка-Черкаси». На рис. 2.4 графічно
зображено динаміку зміни основних фінансових показників.
60.00%
50.00%
40.00%
30.00%
20.00%
10.00%
0.00%
-10.00%
-20.00%
-30.00%
2020 рік 2021 рік 2022 рік
Рентабельність активів 13.90% 14.70% 9.70%
Чиста маржа 6.80% 8% 6.50%
Заборгованість 22.80% 18% 16.40%
Робочий капітал 33.30% 37.70% 47.70%
Зростання продажів 7.50% 2.50% -3.20%
Зростання прибутку 0.80% 21% -21.50%

Рис. 2.4 Фінансовий аналіз ПП «Шарлотка-Черкаси»
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Зростання продажу продукції та прибутків, які наведено на рис. 2.4 у 2022
році мають від’ємні значення, що є негативним явищем для підприємства.
Позитивні зрушення прослідковуються за показниками власного капіталу, який
підвищився та наявної заборгованості у підприємства, яка зменшилась.
56
Отже, проведений фінансовий аналіз показників ПП «Шарлотка-Черкаси»
свідчить про погіршення результатів у 2022 році, в порівнянні з попередніми
роками. Проте, показники залишаються цілком прийнятними, адже прибуток у
компанії високий, а запас міцності достатній. Обслуговування наявних боргів не
обтяжує компанію, можна залучити нові борги. Ліквідність також достатня, щоб
сплачувати рахунки. Однак спостерігається занадто повільне зростання продажів.
В цілому, можна сказати, що ПП «Шарлотка-Черкаси» має високий рівень
фінансової стійкості та займає провідні позиції на ринку, однак вимагає
впровадження заходів підвищення ефективності діяльності.

2.2 Аналіз експортної діяльності підприємства

Аналіз господарської діяльності підприємства передбачає оцінювання
ефективності експортної діяльності для того, щоб визначити потенційні
можливості та загрози у конкурентному середовищі на зовнішніх ринках. І
відповідно до цього, запропонувати заходи щодо підвищення міжнародної
конкурентоспроможності підприємства.
Перш ніж аналізувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства
необхідно дослідити загальні тенденції, перспективи розвитку та структуру
експорту й імпорту продукції в цілому у державі та вартість реалізованої
продукції.
На вітчизняному ринку продукції спостерігається тенденція нарощення
обсягів зовнішньоекономічних операцій. Україна відноситься до числа
найбільших експортерів продукції. Динаміка здійснення експорту та імпорту
продукції з 2019 по 2023 роки в Україні наведено на рис. 2.5.
Проаналізувавши статистичні дані щодо обсягів імпорту та експорту
продукції можна стверджувати, що експортні та імпортні операції в Україні мають
дуже схожу тенденцію: з 2019 р. нарощуються обсяги реалізації
зовнішньоекономічних операцій на ринку. Можна помітити, що у 2020 році обсяг
експорту підвищився на 1% в порівнянні з попереднім роком, а імпорт – лише на
57
0,2%. У 2020 році з України на зовнішні ринки було експортовано продукції
вартістю понад 40 млн. дол. США [52].

40
35
30
25
20
15
10
5
0
2019 рік 2020 рік 2021 рік 2022 рік 2023 рік
Імпорт, тис.грн. Експорт, тис.грн.

Рис. 2.5 Структура експорту та імпорту продукції в Україні, 2019-2023 рр.
Джерело: розроблено автором за [52].
Головними експортерами в Україні є ПП «Шарлотка-Черкаси», ПрАТ
«Чумак», ПрАТ «Львівський жировий комбінат» та інші. Здебільшого, Україна
здійснює експорт соусів до країн-сусідів, розподіл часток від загального експорту
наступний: Німеччина – 15,9%, Молдова – 12,3%. Також імпортерами українських
соусів є Грузія, Литва та Іран [77].
Як було вищезазначено, ПП «Шарлотка-Черкаси» реалізовує продукцію не
лише на вітчизняному ринку, а й на зовнішніх ринках, і за роки ведення експортної
діяльності досягло визнання від закордонних споживачів. Підприємство почало
здійснювати перші експортні операції з 2007 року, але суттєвий приріст здійснення
експортних поставок відбувся у 2015 році, який мав тенденцію до збільшення до
2018 року включно. Результати експортної діяльності за період 2020-2023 рр.
наведено у табл. 2.13.

58
Таблиця 2.13 – Результати експортної діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси»
Роки Дохід від експорту, Контрагентів Операцій (кількість)
млн. грн. (кількість)
2020 150-200 10-15 350-400
2021 200-250 10-15 550-600
2022 100-150 10-15 350-400
2023 100-150 5-10 300-350
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
У 2022 році відбулось погіршення ситуації, скоротилась кількість операцій
на зовнішньому ринку та відповідно зменшився дохід від експорту, аналогічна
ситуація спостерігалась у 2023 році. Це відбулось через сукупність факторів, до
яких відноситься часткова зміна смаків споживачів, а також те, що ринок соусів
дуже чутливий до будь-яких економічних змін, оскільки це не товар першої
необхідності, то зниження доходів споживачів дуже впливає на обсяги реалізації
соусної продукції.
У товарній структурі експорту переважають гомогенiзованi складені харчовi
продукти, тобто тонко подрібнені суміші із двох або більше основних компонентів,
а також продукція, які разом становлять 97% від загального обсягу експортованої
продукції (табл. 2.14).
Таблиця 2.14 – Товарна структура експорту за 2023 рік ПП «Шарлотка-Черкаси»
УКТЗЕД Опис Дохід від Частка від
експорту, млн. загального
грн. обсягу, %
2104 Супи чи бульйони готовi та заготовки для їх 75 55
приготування; гомогенiзованi складені
харчовi продукти
2103 Продукти для приготування тортів; смаковi 55 42
добавки та приправи змішані; порошок
гiрчицi та готова гiрчиця
2002 Томати, приготовленi або консервованi без 10-15 3
додання оцту чи оцтової кислоти
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Доходи від реалізації експортної продукції ПП «Шарлотка-Черкаси» по
географічному розмежуванню представлені на рис. 2.6. Найбільша частка
продукції ПП «Шарлотка-Черкаси» – 52,8% реалізовується на ринку Західної
Європи, і дохід від експорту складає 68 632 тис. грн.
59
Дохід від експорту, тис. грн.
Західна Європа 68632
Східна Європа 40693
Азія 15720
Північна Європа 4955
0 10000 20000 30000 40000 50000 60000 70000 80000

Рис. 2.6 Структура експорту ПП «Шарлотка-Черкаси» за регіонами
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Для детальнішого аналізу експортної діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси» на
рис. 2.7 наведено географічну структуру експорту у розрізі країн. Як можна
помітити, що ПП «Шарлотка-Черкаси» експортує соусну продукцію переважно в
країни ближнього зарубіжжя, а саме, до Молдови – 19%, Грузії – 13%, Литви –
11%. Однак, найбільша частка експорту у 2020 році здійснених експортних
поставок до Німеччини – 25%.
7%
4%
6% 25%
7%
8%
19%
11%
13%
Німеччина Молдова Грузія Литва Чехія
Угорщина Польща США Інші країни

Рис. 2.7 Географічна структура експорту ПП «Шарлотка-Черкаси»
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
ПП «Шарлотка-Черкаси» переважно співпрацює з вітчизняними
постачальниками сировини та матеріалів, а імпортує лише 10% сировини для
виробництва продукції. У загальній географічній структурі імпорту в 2020 році
60
найбільшу частку становить Польща – 65%. До товарної структури імпорту
входять комплектуючі та мізерну частку сировина для приготування соусів. Але
для того, щоб бути постачальником даного підприємства, необхідно пройти сувору
сертифікацію якості. Адже відстежується кожна ланка на усіх етапах постачання
продукції.
Для аналізу ведення експортної діяльності підприємства доцільно провести
комплексний аналіз аналітичних показників, які включають групу абсолютних
показників з врахуванням показника обсягу експорту, розрахунок яких наведено у
табл. 2.15, а також обсягу накладних витрат на виконання ЗТК, визначення
кількості та вартості суми отриманих рекламацій і кількістю задоволених
рекламацій, розрахунок яких наведено у табл. 2.16.
Таблиця 2.15 – Абсолютні показники експорту ПП «Шарлотка-Черкаси» у
вартісному та кількісному вимірі
Показник Рік Темп приросту, % Середньорічний темп
приросту
2020 2021 2022 2021/2020 2022/2020 2021/2020 2022/2020
Обсяг експорту, 6400 6800 5100 +6,25 -25 1,063 0,75
тонн
Експорт, млн. 180 200 130 +11,1 -35 1,11 0,65
грн.
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Спостерігається негативна динаміка в здійсненні експортної діяльності ПП
«Шарлотка-Черкаси» протягом 2020-2023 рр., а саме, в реалізації традиційних
висококалорійних харчових прикрас. Обсяг експорту у кількісному та вартісному
вимірі у 2022 році мають від’ємний темп приросту, який спричинений мінливістю
зовнішніх ринків.
5100
Середньорічний темп росту обсягу експорту: Т̅=√ = √0,8 = 0,89 =
6400
89%.
2 130
Середньорічний темп росту експорту: Т̅=√ = √0,72 = 0,85 = 85%.
180

61
Таблиця 2.16 – Абсолютні показники (накладні витрати та рекламації)
Показники 2020 2021 2022
Обсяг накладних витрат на виконання ЗТК, тис. грн. 42 846 45 750 52 640
Кількість та сума отриманих рекламацій у виконанні ЗТК 0 0 1 (3 500 грн.)
Кількість задоволених рекламацій у виконанні ЗТК 0 0 1
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
З боку контрагентів протягом 2020-2022 рр. не було пред’явлених претензій
до ПП «Шарлотка-Черкаси» щодо кількості чи якості експортованої продукції,
однак у 2022 році була отримана одна рекламація за невідповідність умов
договору.
Для аналізу ефективності здійснення експортної діяльності та визначення
шляхів її підвищення необхідно оцінити експортний потенціал ПП «Шарлотка-
Черкаси», який буде розраховано за допомогою групи показників виробничої
складової (табл. 2.17) та фінансової складової.
Таблиця 2.17 – Характеристика групи показників виробничої складової
експортного потенціалу ПП «Шарлотка-Черкаси»
Показник Спосіб розрахунку Характеристика
Обсяг експорту продукції Обсяг експорту у Вказує на масштабність здійснення
підприємства вартісному значенні = підприємством експортної діяльності
130 000 тис. грн.
Частка експорту в ДЕ Демонструє, на скільки інтенсивно
ЧЕ =
загальному обсязі Д підприємство займається експортною
реалізованої продукції ДЕ – дохід (виручка) діяльністю. Крім того, це один з
підприємства від реалізації узагальнюючих показників якості
експортної продукції продукції підприємства
підприємства;
Д - дохід (виручка) від
реалізації продукції
підприємства
130000
ЧЕ = = 0,1
1306397
Частка підприємства у ДЕ Масштабність експортної діяльності
ЧЕобл. =
загальному обсязі експорту ОЕобл підприємства у порівнянні з іншими
продукції області (регіону) ОЕобл - загальний підприємствами-експортерами
обсяг експорту регіону
продукції
області(регіону)
130000
ЧЕобл. = = 0,34
384600
Фондовіддача 1306397 Характеризує ефективність
Фоф. = = 5,59
233597 використання основних фондів
підприємства
62
Показник Спосіб розрахунку Характеристика
Частка сертифікованої СП Один з узагальнюючих показників,
П =
продукції в загальному її с. ВП що характеризує якість усієї
обсязі СП – обсяг продукції підприємства незалежно
сертифікованої від її виду та призначення
продукції
підприємства;
Пс=1
Матеріаломісткість МВ Визначає вартість матеріальних
Мвд. =
продукції підприємства ВП витрат на 1 грн виробленої
МВ – матеріальні підприємством продукції
витрати підприємства;
1167579
Мвд. = = 0,89
1306397
Фондовіддача ВП Характеризує ефективність
Р =
нематеріальних активів на. НАср. р. використання нематеріальних
підприємства НАср.р. - активів підприємства
середньорічна вартість
нематеріальних активів
1306397
Рна. = = 43,4
35621
Коефіцієнт оборотності Д Демонструє скільки оборотів
Р =
оборотних коштів ок. ОКср. р. здійснили оборотні кошти
ОКср.р.- підприємства
середньорічний
залишок оборотних
коштів підприємства
1306397
Рок = = 1,92
804332
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Розрахувавши показники виробничої складової експортного потенціалу
підприємства ПП «Шарлотка-Черкаси» можна стверджувати, що експортна
діяльність ПП «Шарлотка-Черкаси» у порівнянні з іншими підприємствами-
експортерами соусної продукції має достатньо високий показник. Повністю вся
продукція ПП «Шарлотка-Черкаси» сертифікована і відповідає міжнародним
стандартам якості.
Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві ПП
«Шарлотка-Черкаси» характеризується швидкістю їх обороту, коефіцієнт
оборотності оборотних коштів становить 1,92.
Для підвищення ефективності використання обігових засобів надалі
необхідно збільшувати об’єми випуску продукції за рахунок попередніх
матеріальних ресурсів, намагатись знижувати матеріаломісткість за рахунок
63
впровадження нової техніки та технологій, прагнути до економії матеріальних
ресурсів задля покращення фінансового стану ПП «Шарлотка-Черкаси».
Наявні конкурентні переваги підприємства відображають можливості
реалізації експортного потенціалу, який залежить також від факторів зовнішнього
середовища та допомагає підприємству виходити на нові ринки.
Розраховану групу показників фінансової складової експортного потенціалу
ПП «Шарлотка-Черкаси» до якої входять показники рентабельності експортної
діяльності, фінансової стійкості та рентабельності активів підприємства
розраховано у табл. 2.18.
Розраховані показники фінансової складової експортного потенціалу
підприємства свідчать про позитивну ситуацію на підприємстві ПП «Шарлотка-
Черкаси».
Таблиця 2.18 – Характеристика групи показників фінансової складової
експортного потенціалу підприємства
Показник Спосіб розрахунку Характеристика
Рентабельність Пекс Необхідною умовою
Крент. =
експортної діяльності В рентабельності є те, щоб
вир
підприємства Пекс- прибуток за експортовану Рекс > 1
продукцію;
Ввир- витрати на виробництво та
реалізацію експортної продукції
підприємства
130000
Рекс. = = 1,18 > 1
109784
Коефіцієнт Власний капітал
К = Показує співвідношення
фс
фінансової стійкості Залучений капітал власного та залученого капіталу
707661
підприємства К = = 5 > 1 підприємства(+,>1)
фс 141653
Коефіцієнт Чистий прибуток
К = Характеризує ефективність
рент.
рентабельності всіх Середньорічна вартість активів використання активів
92176
активів підприємства К = = 0,217 підприємства (оборотних та
рент. 424657 необоротних)
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Показник рентабельності активів сформований під впливом усієї діяльності
компанії. І можна стверджувати, що чим вищий показник, тим більш ефективним
є весь процес управління. Рентабельність активів становить 0,217, що
64
характеризує ефективність використання активів на підприємстві ПП «Шарлотка-
Черкаси».
ПП «Шарлотка-Черкаси» відноситься до підприємств харчової
промисловості, тому для здійснення експортної діяльності доводиться виконувати
ряд процедур щодо підтвердження безпечності харчової продукції. На рис. 2.8
наведено алгоритм здійснення процедури експорту, яка полягає у підготовці до
експортної діяльності, укладенні зовнішньоекономічних контрактів, отриманні
сертифікатів та проведенні митного оформлення. В залежності від регіону
зовнішнього ринку, куди здійснюється експорт, дана схема модифікується до
умов, які вимагаються контрагентом.
В рамках співробітництва та дiючих мiждержавних угод про вільну
торгівлю України з Грузією та Молдовою можливе звільнення від сплати
вивізного мита при експорті, але обов'язковим є сертифікат про походження
EUR.1.
Проведення підготовчих робіт
Забезпечення відповідності вимогам щодо безпечності
харчової продукції, проведення сертифікації на
відповідність міжнародним стандартам
Проведення акредитації та укладення
зовнішньоекономічного контракту
Отримання картки акредитації
Отримання фітосанітарного сертифікату чи сертифікату
про походження EUR.1
Необхідно пройти контроль та отримати сертифікати
Проведення митного оформлення вантажу та
проходження митних перевірок
Надаються усі необхідні документи (митна декларація,
контракт, інвойс, калькуляція виробництва, транспортна
накладна та інші)

Рис. 2.8 Процедура здійснення експорту ПП «Шарлотка-Черкаси»
65
Джерело: розроблено автором за [56].
Зазвичай експортна продукція з ПП «Шарлотка-Черкаси» у країни
імпортерів доставляється автомобільним транспортом, тому переважно усі
експортні поставки здійснюються на умовах FCA, які є дуже вигідними для
підприємства.
Приведена транспортна схема доставки товару від ПП «Шарлотка-Черкаси»
до імпортерів при базовій умові поставки за редакцією Інкотермс 2020 – FCA, на
якій видно, що експортер, а саме ПП «Шарлотка-Черкаси» має обов’язки щодо
виконання експортних митних формальностей для вивезення товару з оплатою
експортних мит та інших зборів, завантаження товару на транспорт [42]. Усі інші
обов’язки перекладено на імпортера після доставки товару до термінала, а також,
усі витрати та ризики несе імпортер.
Обов’язки ПП «Шарлотка-Черкаси»:
- Відвантаження товару;
- Митниця;
- Навантаження на транспорт.
Обов’язки імпортетрів:
- Доставка в порт;
- Навантаження на судно;
- Транспортування і фрахт;
- Розвантаження із судна.
Обов’язки FCA «Франко-перевізник»:
- Доставка до місця;
- Розвантаження на місці;
- Митниця.
Використання терміну FCA для ПП «Шарлотка-Черкаси» дає економічні
переваги, адже дозволяє підприємству контролювати перевезення товарів та
перекласти більшість обов’язків на імпортерів.
Щодо валютно-фінансових умов, то ПП «Шарлотка-Черкаси» здійснює
експортні поставки використовуючи документарний акредитив, як інструмент для
66
розрахунку. Даний вид розрахунку вигідний для обох сторін контракту (і
покупцеві, і продавцеві).
Документарний акредитив вигідний для ПП «Шарлотка-Черкаси» як
інструмент розрахунку, оскільки після того, як відвантажили продукцію та надали
усі документи щодо умов акредитива, можна отримати гроші незалежно від
контрагента, тому що оплату здійснює банк.
З іншої сторони, контрагенти шляхом використання документарного
акредитива, як інструменту забезпечення платежу можуть зменшити рівень ризику
недотримання зобов’язань ПП «Шарлотка-Черкаси» щодо відвантаження товару.
Схема взаємовідносин та здійснення розрахунку документарним акредитивом
зображено на рис. 2.9.

Рис. 2.9 Механізм розрахунків за допомогою документарного акредитива
між ПП «Шарлотка-Черкаси» та імпортерами
Джерело: розроблено автором за [56].
Ефективна стратегія щодо удосконалення експортного потенціалу
підприємства є безперечною умовою реалізації ефективних маркетингових
стратегій та підвищення позицій на міжнародному ринку, досягнення
максимальної реалізації ними своїх конкурентних переваг, зростання темпів росту
67
експортної діяльності, зниження витрат реалізованої продукції за кордон в
довгостроковій перспективі.

2.3 Аналіз конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку
продукції та пріоритети розвитку

Аналіз конкурентів є невідʼємною складовою визначення
конкурентоспроможності компаній на ринку та формуванні тактики боротьби. До
трійки лідерів на ринку продукції в Україні входить ПП «Шарлотка-Черкаси»,
ПрАТ «Чумак» (ТМ «Чумак»), та ПрАТ «Львівський жировий комбінат» (ТМ
«Щедро»), які забезпечують понад 50% від загального обсягу виробництва та
реалізації продукції.
Для визначення лояльності споживачів до брендів соусної продукції
проведено оцінювання торгових марок, які представлені на соусному ринку в
Україні. Результати оцінювання наведено на рис. 2.10.
3 2.8
2.6
2.5
2
1.6
1.5
1.2
1 0.8
0.5
0
Heinz Tabasko Kikkoman Kuhne Щедро

Рис. 2.10 Рейтингова оцінка споживачами торгових марок
Джерело: розроблено автором за [56, 96].
Після проведеного аналізу внутрішнього і зовнішнього бізнес-середовища
необхідно зіставити і звести в таблицю SWOT-аналізу, яка допоможе виявити
сильні та слабкі сторони компанії, можливості і загрози ринку, на якому діє
компанія (табл.2.17).
68
Таблиця 2.17 – SWOT-аналіз ПП «Шарлотка-Черкаси»
Сильні сторони Слабкі сторони
1. високий показник серед конкурентів по 1. низький рівень диверсифікації продукції;
обсягу реалізації продукції; 2. високовитратний процес просування
2. висока якість випущеної продукції; нових виробів;
3. реалізація інвестиційних програм, 3. більшість сировинної бази постачається із-
націлених на збільшення потужностей по за кордону, що в кінцевому результаті
виробництву сировини; спричиняє ріст цін на продукцію.
4. висока кваліфікація менеджменту групи 4. постійні атаки з боку національних
компанії «Волиньхолдінг»; конкурентів;
5. динамічний розвиток дистрибуції. 5. незручний веб-сайт.
Можливості Загрози
1. зростання культури споживання соусів; 1. інфляція;
2. сприятлива фіскальна політика держави, 2. підвищення закупівельних цін на імпортну
що зменшує конкурентний тиск з боку сировину.
продукції іноземного виробництва; 3. можливий неврожай і, як наслідок,
3. новий зручний сайт зі всією продукцією; підвищення ціни на сировину;
4. зниження митних бар'єрів в країнах, куди 4. нестабільність економіки України, що
поставляються товари. відлякує потенційних інвесторів;
5. поширення здорового способу життя.
Джерело: розроблено автором за [56].
Бачимо, що ПП «Шарлотка-Черкаси» має велику кількість сильних сторін,
що дозволяє успішно функціонувати навіть в умовах кризи, скороченні обсягів
виробництва та пандемії. Проте менеджерам підприємства варто звертати увагу на
слабкі сторони та загрози зовнішнього середовища і впроваджувати заходи щодо
уникнення негативного впливу даних факторів на діяльність і дохідність
підприємства.
Результати SWOT-аналізу ПП «Шарлотка-Черкаси» показали, що
підприємство займає лідерські позиції на вітчизняному соусному ринку і має ряд
можливостей, які можна уміло перевести в стратегічні плани для утримання
позицій на ринку та розширення ринків збуту.
Аналіз можливих ситуацій та визначення стратегій, здійснюється
враховуючи матрицю SWOT-аналізу (табл. 2.18). Вона будується за двома осями:
горизонтальний вектор – стан зовнішнього середовища, а вертикальний – стан
внутрішнього середовища.

69
Таблиця 2.18 – Матриця SWOT-аналізу
Зовнішнє середовище підприємства

Можливості (О) Загрози (Т)
Поле SO Поле ST
Завдяки високій прибутковості та Необхідно мінімізувати атаки з боку
рентабельності, а також достатності конкурентів, а також розробити
фінансових ресурсів, можливо ресурсозберігаючу стратегію. Також
вкласти гроші в розробку нового веб- вдосконалити систему стимулювання
сайту для компанії. Зростання праці. Новий сайт дасть можливості
споживання соусів дасть можливість генерування прибутку за рахунок
розширити стабільну базу клієнтів та збільшення продажів та PR в
збільшення продажів за рахунок інтернеті.
зменшення ціни.
Поле WO Поле WT
Завдяки диференціації продукції, Через велику кількість конкурентів
підтримці та розвитку іміджу, підприємству необхідно постійно
сильним ринковим позиціям можна витрачати кошти заради збереження
протистояти змінам в потребах свого місця на ринку. Компанія має
смаках споживачів, зростанню тиску звести до мінімуму вплив інфляції,
конкурентів. За рахунок збільшення зменшення доходів населення, зміни
прибутковості є можливість вкладати смаків та потреб споживачів,
гроші в дослідження та тестування, уповільнення темпів зростання ринку.
які підтверджують корисність та
якість продуктів.
Джерело: розроблено автором за [56].
Результати матриці SWOT-аналізу ПП «Шарлотка-Черкаси» показали, що
для компанії можна запропонувати конкретні стратегії з потенціювання цих сторін
і можливостей за умови врахування й обмеження впливу слабких сторін та загроз,
що забезпечить підприємству конкурентні переваги. Для компанії сформовані
певні комбінації, які треба враховувати надалі в ході розробки заходів щодо
удосконалення експортної діяльності. Пріоритетною ціллю має стати концепція
проєкту з виходу ПП «Шарлотка-Черкаси» на Скандинавський ринок, в рамках
якої буде запроваджено вихід на міжнародний ринок в п.3.1.
Однак, загострення конкуренції вимагає підвищення
конкурентоспроможності компаній та розширення ринків збуту продукції.
Насиченість вітчизняного ринку соусною продукцією стимулює українських
виробників до здійснення експортної діяльності.
Для проведення детальнішого аналізу конкуренції на міжнародному ринку
соусної продукції використано карту стратегічних груп, яка створюється для
виявлення найближчих конкурентів у галузі, що об’єднуються в стратегічну групу.
Внутрішнє середовище підприємства
Слабкість (W) Сила (S)
70
Графічно карту стратегічних груп представлено на рис. 2.11. Використовуючи
дану карту можна виокремити групу «лідерів», які мають високу ціну та якість
продукції. Підприємству з вітчизняною продукцією буде дуже важко конкурувати
з такими гігантами, як США, Італія та Німеччина, усі вони увійшли до першої
стратегічної групи. Головним конкурентом, який має схожі характеристики та
параметри ціна/якість – Польща. Однак вітчизняна продукція має низку переваг за
ціною та якістю, а також впізнаваністю бренду.
Проаналізувавши рівень конкуренції на міжнародному ринку, можна
зробити висновок, що даний ринок насичений продукцією. Але дуже
перспективним є випуск нової продукції для захоплення нових сегментів ринку.
На даному ринку успішність випуску такої продукції дуже сильно залежить від
постійного моніторингу споживчих вподобань і переваг, дослідження
конкурентної продукції.

Рис. 2.12 Карта стратегічних груп конкурентів на ринку продукції
Джерело: розроблено автором за [56].
Наступним кроком є визначення галузевих ключових факторів успіху, тобто
дій, які передбачають реалізацію стратегій пов’язаних з конкурентними
перевагами, і які може забезпечити для досягнення високого рівня
конкурентоспроможності продукції та підприємства в цілому з врахуванням умов
конкуренції в галузі [44, 54].
71
Проаналізуємо фактори успіху ПП «Шарлотка-Черкаси» та міжнародних
конкурентів на ринку продукції та порівняємо за різними параметрами, а саме:
виробничі можливості, якість продукції, асортимент, ціна, імідж та здійснення
рекламної кампанії. КФУ допомагають визначити, як підприємству досягати
максимальної ефективності. Розрахунки кількісних параметрів
конкурентоспроможності ПП «Шарлотка-Черкаси» наведено у табл.2.19.
Таблиця 2.19 – Аналіз конкурентних переваг ПП «Шарлотка-Черкаси» та
міжнародних конкурентів
Ключові Оцінк ПП «Шарлотка- Конкуренти
фактори а Черкаси»
успіху факто Рейти Загаль Heinz Unilever Kuhne

ра нг на Рейти Загаль Рейтин Загаль Рейти Загаль
оцінка нг на г на нг на
оцінка оцінка оцінка
Якість 0,25 5 1,25 5 1,25 5 1,25 5 1,25
Асортиме 0,12 5 0,6 5 0,6 4 0,48 3 0,36
нт
Імідж 0,15 4 0,6 5 0,75 4 0,6 5 0,6
Реклама 0,18 3 0,54 5 0,9 4 0,72 4 0,54
Ціна 0,2 4 0,8 4 0,8 5 1 4 0,8
Виробнич 0,1 4 0,4 5 0,5 5 0,5 4 0,4
і
можливос
ті
Всього 1 4,19 4,8 4,55 3,95
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
За результатами аналізу, можна помітити, що найвищою є оцінка у Heinz і
складає 4,8. Це компанія, яка на ринку понад 100 років, продовжує впевнено
тримати лідерські позиції та експортує продукцію до великої кількості країн світу.
Для ПП «Шарлотка-Черкаси» це найголовніший конкурент на міжнародному
ринку. Ще одним конкурентом являється Unilever із загальною оцінкою 4,55.
Найнижча оцінка у Kuhne – 3,95. Провівши порівняльний аналіз визначено, що
конкуренти ПП «Шарлотка-Черкаси» випускають значно меншу кiлькiсть
товаpних одиниць, і водночас продукцію для преміум-сегмента, яка в рази
дорожча, також конкуренти проводять ефективні рекламні кампанії, що
дозволяють звертати увагу споживачів на їх бренди. Однак, ПП «Шарлотка-
Черкаси» випереджає по різноманітності товарного асортименту та якості
продукції.
72
Для аналізу конкурентоспроможності підприємства використано метод
зіставлення показників підприємства з показниками за попередні роки, який
розподіляється на чотири групи, розрахунок яких наведено у табл.2.20, що в
сумарній кількості дають зведений інтегральний показник
конкурентоспроможності.
Таблиця 2.20 – Розрахунок показників конкурентоспроможності ПП
«Шарлотка-Черкаси»
Показник конкуренто- Розрахунок 2020 рік 2021 рік 2022 рік
спроможності Значення Значення Значення
1. Критерій ефективності виробничої діяльності підприємства (ЕВ)
1.1 Рівень витрат (РВ) РВ = Ф. 2 Р. 2050 / Ф. 2 0,84 0,90 0,89
Р.2000
1.2 Фондовіддача (Ф) Ф = Ф. 2 2000 / Ф. 1 Р. 5,55 5,69 5,59
1010
1.3 Рентабельність товару (РТ) РТ = Ф. 2 Р. 2090 × 11,47 11,58 11,89
100% / Ф. 2 Р. 2050
1.4 Продуктивність праці (ПП) ПП = Ф. 2 Р. 2000 / 1859,06 1900,52 1853,05
СЧР
2. Критерій фінансового стану підприємства (ФС)
2.1 Коефіцієнт автономії (КА) КА = Ф.1 Р. 1095 /Ф.1 0,38 0,43 0,35
Р. 1900 >0,5
2.2 Коефіцієнт покриття (КП) КП = Ф.1 Р. 1195 / Ф.1 2,78 2,99 3,88
Р. 1695
>2
2.3 Коефіцієнт абсолютної КЛ = Ф.1 Р. 1165 / Ф.1 0,04 0,07 0,02
ліквідності (КЛ) Р. 1695
>0,2
2.4 Коефіцієнт обороту оборотних КО = Ф. 2 Р. 2000 / Ф. 4,39 4,48 4,36
коштів (КО) 1 Р. 1095
3. Критерій ефективності організації збуту товарів (ЕЗ)
3.1 Рентабельність продажу РП = Ф. 2 Р. 2350 × 6,58 7,57 7,06
продукції (РП) 100% / Ф. 2 Р. 2000
3.2 Коефіцієнт затовареністю КЗ = (Ф. 1 Р. 1103 – Ф. -0,995 -0,996 -0,997
готовою продукцією (КЗ) 2 Р.
2000) / Ф. 2 Р. 2000
3.3 Коефіцієнт завантаження КВ = кількість змін* 5 6 5
виробничих потужностей (КВ) 0,25
3.4 Коефіцієнт ефективності КР = Ф. 2 Р. 2150 / Ф. 2 0,05 0,04 0,05
реклами (КР) Р. 2190
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Результати розрахунків груп та підгруп показників узагальнено та внесено
до таблиці 2.21.

73
Таблиця 2.21 – Розрахунок показників конкурентоспроможності ПП
«Шарлотка-Черкаси»
Показник Значення Зміна, % Бали
конкуренто- 2020 2021 2022 2021/2020 2022/2021 2021 2022
спроможності
1. Критерій ефективності виробничої діяльності підприємства (ЕВ)
РВ 0,84 0,9 0,89 7,14 -1,11 10 10
Ф 5,55 5,69 5,59 2,52 -1,76 10 10
РТ 11,47 11,58 11,89 0,96 2,68 10 10
ПП 1859,06 1900,52 1853,05 2,23 -2,5 10 10
2. Критерій фінансового стану підприємства (ФС)
КА 0,38 0,43 0,35 13,16 -18,6 11 9
КП 2,78 2,99 3,88 7,55 29,77 10 12
КЛ 0,04 0,07 0,02 75 -71,43 15 5
КО 4,39 4,48 4,36 2,05 -2,68 10 10
3. Критерій ефективності організації збуту товарів (ЕЗ)
РП 6,58 7,57 7,06 15,05 -6,74 11 10
КЗ -0,995 -0,996 -0,997 0,1 0,1 10 10
КВ 5 6 5 20 -16,67 12 9
КР 0,05 0,04 0,05 -20 25 8 12
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Критерій конкурентоспроможності організації (ККО) розраховується за
формулою 2.1:
ККО = 0,15*ЕВ + 0,29*ФС + 0,23*ЕЗ + 0,33*КТ, (2.1)
ККО (2018/2017) = 0,15*10+0,29*11,19+0,23*10,53+0,33*10= 10,467
ККО (2019/2018) = 0,15*10+0,29*8,01+0,23*10,05+0,33*10 = 9,434
Комплексні розрахунки конкурентоспроможності ПП «Шарлотка-Черкаси»
показали, що досліджуване підприємство має відносно високі показники.
Негативна динаміка прослідковується у фондовіддачі, коефіцієнті обороту
оборотних коштів (КО) та рентабельності продажу продукції (РП). Позитивні
зрушення спостерігаються в рентабельності товару (РТ), коефіцієнту покриття
(КП) та коефіцієнту ефективності реклами (КР). Усі інші досліджувані показники
лишились на більше менш не змінному рівні. В цілому, конкурентоспроможність
підприємства за досліджуваний період зменшилась, а саме, у 2022 році
спостерігається погіршення ситуації, у порівнянні з попередніми роками. Тому,
вище керівництво ПП «Шарлотка-Черкаси» повинне приділити особливу увагу
тим підрозділам, які на сьогодні не ефективно використовують надані їм ресурси.
Необхідно провести технічну модернізацію обладнання, покращувати якість
74
продукції, залучувати нових партнерів та розширювати ринки збуту продукції за
кордоном, а також збільшувати обсяги експорту продукції, тим самим
підвищувати конкурентоспроможність підприємства.
Для обрання конкурентоспроможної стратегії необхідно провести
портфельний аналіз продукції ПП «Шарлотка-Черкаси», використовуючи
матрицю Бостонської консультативної групи (БКГ), у якій пропонується
застосовувати темп росту обсягу попиту, який задано по вертикалі, та частку ринку
реалізованої продукції по горизонталі (рис. 2.12).
«ЗІРКИ» «ВАЖКІ ДІТИ»
(низькокалорійні продукти, соуси на
томатній та ягідній основі)
«ДІЙНІ КОРОВИ» «СОБАКИ»
(кетчуп, майонез, гірчиця) (салатні заправки, маринади для
перших страв)
Велика Маленька
Відносна частка ринку
Рис. 2.12 БКГ матриця для продукції ПП «Шарлотка-Черкаси»
Джерело: розроблено автором за [56].
Як видно з рис. 2.12, у ПП «Шарлотка-Черкаси» спостерігається
збалансований портфель продукції. Більшість продукції входить до категорії
«дійні корови», тобто товари, які стабільно приносять прибуток підприємству,
однак їх частка на ринку вже не зростає так активно, як раніше. Категорія «Зірки»
навпаки вже завоювала лояльність споживачів, займає відносно велику частку на
ринку та ще більше розвивається. Тому, керівництво ПП «Шарлотка-Черкаси»
повинно забезпечити для низькокалорійних соусів та соусів на томатній чи ягідній
основі запровадження стратегії «Збільшення частки на ринку», щоб наростити
обсяги продажів та зайняти лідируючі позиції на ринку [56].
Останнім часом спостерігається тенденція до зниження попиту на
висококалорійні соуси, адже у світі, в тому числі, й в Україні проявляється
орієнтація споживачів на здорове харчування та інтерес до нових смаків. Тому, з
кожним роком, частка низькокалорійних соусів у загальному обсязі реалізації
соусів збільшується.
Темп росту об’єму попиту
Низький Високий
75
Реалізація проєкту з виходу нової продукції на ринок, формування нової
системи знижок та запуск рекламної кампанії локалізує існуючі товари у полі
«дійної корови», а саме традиційних товарів. Це лідируюче становище
підприємства у відносно стабільній для ПП «Шарлотка-Черкаси» галузі. Адже за
період своєї діяльності підприємство отримало лояльність споживачів, та
визнання як товаровиробника безпечних харчових продуктів високої якості.
Враховуючи позитивні тенденції до зростання конкурентної позиції на
світовому та національному ринку України серед компаній, які спеціалізуються на
виробництві соусів, а також відповідності ціни та якості продукції, у компанії не
має необхідності здійснювати прогресивні заходи стратегій маркетингу.
На даний момент, український ринок насичений солодощами різного складу
та на будь-який смак. Конкуренція все більше й більше зростає на внутрішньому
ринку. Ще однією проблемою є зниження попиту на основну продукцію ПП
«Шарлотка-Черкаси», адже останнім часом можна помітити орієнтацію
споживачів на здорове харчування та бажання споживати екологічно чисту
продукцію. Зараз спостерігається тенденція зростання попиту на низькокалорійні
продукти на натуральній основі, натомість скорочується попит на кольорові фарби
при запіканні.
Підвищення рівня конкурентоспроможності на підприємстві вбачає
розробку та обґрунтування запланованих заходів, які передбачені для досягнення
цілей з врахуванням виробничих потужностей, технологічного рівня, фінансово-
економічного потенціалу підприємства та кадрової складової підприємства.
Оскільки відбувається загострення конкуренції та частково знижується попит на
продукцію, то необхідно розробити програму підвищення
конкурентоспроможності для ПП «Шарлотка-Черкаси».
Пропозиції та рекомендації програми підвищення КСП для ПП «Шарлотка-
Черкаси» наведено у табл.2.22.
Таблиця 2.22 – Програма підвищення конкурентоспроможності ПП
«Шарлотка-Черкаси»
76
Найменування та зміст Відповідальні за Термін Витрати, Ефект
заходу, що пропонується реалізацію виконання тис.грн.
заходу
Активізувати збутову Керівник відділу 20.06.21 – 70 Збільшення частки
діяльність з метою збуту 20.02.22 на ринку,
збільшення частки ринку (8 місяців) залучення нових
з 21,7 до 24% клієнтів
Налаштувати електронну Комерційний 25.06.21 – 110 Збільшення частки
комерцію, а саме, директор 25.08.21 споживачів, які
кардинально змінити (2 місяці) купують онлайн
сайт компанії
Застосовувати цінову Начальник 28.06.21 – 35 Уникнення цінових
стратегія PPP – popularly відділу 28.07.21 війн з ТМ «Чумак»
positioned products маркетингу (1 місяць)
Зменшення виробничих Начальник 15.07.21 – 20 Збільшення
витрат за рахунок виробничого 15.12.21 чистого прибутку
скорочення відходів відділу (7 місяців)
Зниження суми поточних Керівник відділу 22.08.21 – 10 Підвищення
зобов’язань за рахунок збуту 22.03.22 абсолютної
збільшення терміну (7 місяців) ліквідності з 0,02
кредитування до 0,2
Джерело: розроблено автором за [56, 78].
Вищезазначені заходи допоможуть ПП «Шарлотка-Черкаси» досягти
бажаного рівня конкурентоспроможності для виходу на нові зовнішні ринки, у
свою чергу завоювання конкурентних позицій призведе до зростання продажів
продукції, зменшення витрат, високої інвестиційної та інноваційної активності.

Висновки до розділу 2

Провівши аналіз та дослідження діяльності ПП «Шарлотка-Черкаси» було
визначено, що це досить потужний гравець на українському ринку продукції,
однак, загострення конкуренції вимагає підвищення конкурентоспроможності
компанії.
Проаналізувавши основні показники фінансово-господарської діяльності
ПП «Шарлотка-Черкаси», бачимо, що компанія поступово розвивається та
збільшує асортимент продукції нарощуючи прибуток та власний капітал, що є
позитивним для компанії. Фінансові результати діяльності підприємства за 2020–
2022 роки продемонстрували як позитивну, так і негативну динаміку. Все це є
наслідком нестабільної політичної та економічної ситуації в країні.
77
ПП «Шарлотка-Черкаси» за декілька років роботи на міжнародному ринку
встигло завоювати прихильність споживачів та досягти впізнаваності торгової
марки. Наприклад, серед експортерів по обсягу продукції в Литву та Грузію
займає лідируючі позиції. Проаналізувавши показники ефективності експортної
діяльності, можна зробити висновок про ефективність ведення експортної
діяльності, оскільки показник рентабельності становить 118,4%, незважаючи на
незначний спад обсягів експорту в 2021 та 2022 році. В той же час, ефективність
експорту вище показника ефективності реалізації на внутрішньому ринку, але теж
має тенденцію до спаду. Дана ситуація свідчить про необхідність пошуків нових
ринків збуту продукції.
На підставі дослідження було запропоновано комплекс заходів, визначено
пріоритет розвитку, а саме програму підвищення конкурентоспроможності
підприємства з метою покращення іміджу компанії та формування бренду ПП
«Шарлотка-Черкаси», як однієї із складових конкурентоспроможності продукції.
Для покращення коефіцієнта конкурентоспроможності ПП «Шарлотка-
Черкаси» потрібно знижувати рівень витрат при випуску продукції, підвищувати
рентабельність товару та проводити ефективнішу організацію виробництва, а
також активізувати збутову діяльність з метою збільшення частки ринку.

78
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»

3.1 Пріоритетні заходи удосконалення експортної діяльності підприємства

На підприємстві ПП «Шарлотка-Черкаси», згідно проведених раніше
досліджень, були виявлені проблеми, що заважають стабільно проводити
експортну діяльність. Але здебільшого ці проблеми стосуються не тільки даного
підприємства, а й всієї галузі продукції в Україні. Тому що, ринок продукції дуже
вразливий до різних економічних змін, які призводять до зменшення доходів
споживачів. Оскільки соусна продукція не є товарами першої необхідності, то у
економічно складні періоди соуси купують значно рідше.
На даний момент, присутня жорстка конкуренція на внутрішньому ринку,
при тому що, сам ринок дуже насичений соусами різних смаків. У світі
проявляється орієнтація споживачів на здорове харчування та інтерес до нових
смаків, а також споживання екологічно чистої продукції. Українські підприємства
намагаються слідувати даним тенденціям випускаючи нові смаки та розширюючи
асортимент продукції [56].
Карантинні обмеження, які були запровадженні для боротьби з пандемією
справили негативний вплив на вітчизняних виробників харчових продуктів, адже
вони зазнали швидкого зниження попиту з не лише зі сторони домогосподарств, а
й ресторанного бізнесу та кафе. Обмеження експорту призвело до скорочення
продажу харчової продукції на 40%. Експорт товарів знизився майже на чверть
порівняно з попереднім роком.
Аналіз ринкового середовища ПП «Шарлотка-Черкаси», а саме світового
ринку харчової продукції, показав, що даний ринок надзвичайно мінливий.
Головною складністю є також нестабільність в реалізації продукції на поточних
ринках, до яких експортує свою продукцію ПП «Шарлотка-Черкаси». Це в свою
чергу змушує підприємство шукати нових покупців на нових ринках для того, щоб
зменшити рівень ризику втрати ринків збуту.
79
Проаналізувавши господарську діяльність ПП «Шарлотка-Черкаси» та
дослідивши його експортний потенціал було визначено, що підприємство має
перспективи подальшого розвитку експортної діяльності, до яких можна віднести:
- участь у міжнародних виставках харчової промисловості для детальнішого
ознайомлення споживачів з продукцією та підвищення рівня зацікавленості;
- розширення товарної номенклатури продукції при здійсненні експортної
діяльності, тобто диверсифікація експорту;
- налагодження зв’язків з потенційними партнерами на міжнародному
ринку;
- вихід на ринок розвинутих країн світу з новою органічною продукцією для
ПП «Шарлотка-Черкаси».
Тому, ПП «Шарлотка-Черкаси» повинне організовувати процес пошуку
контрагентів з інших країн. Пошук ринків збуту та партнерів є важким завданням
і залежить від великої кількості факторів. Визначимо фактори, які враховують при
виборі ринків збуту соусної продукції підприємством (рис. 3.1).
Фактори
Географічне Система Ставка мита Конкуренція на
розташування та стандартизації та обсяги ринку, вплив
логістичні витрати та сертифікації квот пандемії

Рис. 3.1 Фактори впливу на вибір ринку збуту продукції
Джерело: складено автором за [15, 47]
Виробничі потужності підприємства та висока якість продукції, яка
підтверджена наявністю міжнародних сертифікатів, у сукупності допомагають
підприємству розпочинати процес здійснення експортних операцій до ринків
розвинутих країн. Однак, географічна структура експорту підприємства
допомогла виявити ринки збуту до яких ще не здійснювались експортні поставки.
Тому, необхідно розглянути країни, які будуть задовольняти фактори впливу на
вибір ринку збуту продукції ПП «Шарлотка-Черкаси».
Дуже перспективним є Скандинавський ринок, до якого входить Данія,
80
Норвегія та Швеція, і який вважається одним із найбільш розвинених регіонів не
лише Європи, а й світу [71, 72].
Звичайно що, у 2020 році спостерігалося певне скорочення експортно-
імпортних операцій між Україною та Скандинавськими країнами у зв’язку з
уповільненням економічної активності внаслідок пандемії COVID-19. Обсяг
торгівлі між Україною та Данією у 2020 році складав понад 700 млн. дол. США, а
саме експорт товарів – 216,9 млн. дол. США [71]. У 2020 році в Швецію було
експортовано товарів з України на суму 166,8 млн. дол. США, а у Норвегію – 70
млн. дол. США.
Майже кожна основна страва у Скандинавських країнах включає соус.
Наприклад, для шведів соуси дуже важливі тому що, коли страва подається без
додавання соусів, то для них страви вважаються сухими та нудними.
Особливий попит на Скандинавському ринку має журавлиний соус, адже
там його поєднують з різноманітними продуктами, тому що він придає стравам
вишуканий кисло-солодкий смак та робить їх більш корисними. Отже, можна
зробити висновок про прихильність споживачів на даному ринку до журавлиного
соусу, і пропонується виходити на ринок з даною продукцією.
Аналізуючи купівельну спроможність, виявлено, що у Данії одні з
найвищих витрат на душу населення серед країн ЄС. Споживчі витрати на їжу
середнього споживача в Данії становили 2 721 євро на душу населення, що
дорівнює частці 8,2% від загальних витрат. Оскільки соуси вживають разом з
якимось блюдом, тому рівень доходів населення сильно впливає на ринок соусів.
Щодо Щвеції, то країна імпортує відносно невелику кількість харчової продукції,
адже значна частина споживання харчових продуктів задовольняється за рахунок
внутрішнього виробництва [78]. Однак, імпорт соусів переважає за обсяги
експорту у всіх трьох країнах (рис.3.2).
На Скандинавському ринку висококонкурентні умови та традиційно високі
вимоги до стандартів якості й безпеки, які висуваються споживачами до всіх видів
продукції, тому необхідно буде докласти зусиль для формування якісної
маркетингової стратегії та покращення відповідних технологічних процесів, щоб
81
підвищити якість продукції.
300
250
119
200
150
44.2
100
8.15 160
50 103
81.4
0
Норвегія Данія Швеція
Імпорт Експорт

Рис. 3.2 Експорт та імпорт продукції на Скандинавському ринку
Джерело: складено автором на основі [78]
І у Швеції, і у Данії активно борються із викидами у атмосферу вуглекислого
газу. Тому, аби бути конкурентним на цих ринках українським виробникам
необхідно підтвердити, що їхнє органічне виробництво не перевищує ліміти по
викидам вуглекислого газу. Враховуючи вплив упаковки на навколишнє
середовище, ПП «Шарлотка-Черкаси» звертає особливу увагу на декілька
індикаторів, включаючи викиди вуглекислого газу, споживання води,
використання енергії з непоновлюваних джерел та створення твердих відходів.
Протягом 2020 року в ПП «Шарлотка-Черкаси» було зменшено видики
парникових газів на 5% та удосконалено управління відходами.
З усіх продуктових покупок данців 13,3% є органічними. Це найбільша
частка порівняно з будь-якою іншою країною світу – на другому місці за цим
показником – Швеція. Ринок дуже динамічно розвивається, тому експорт
високоякісної органічної продукції дозволить підприємству отримувати високу
маржинальність [96].
Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Норвегією
регулюється Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та державами-
членами ЄАВТ та Угодою про сільське господарство між Україною та Норвегією
[70]. Тому, вивізне мито на соусну продукцію (код 2103) з України до Данії та
Швеції становить 3,75%, а до Норвегії – 0%. Проте, є можливість преференційного
82
тарифу, який буде застосовуватись при здійсненні експортних поставок до Данії
та Швеції.
Щодо стандартизації та сертифікації, то всі сільськогосподарські та харчові
продукти, що надходять до країн Скандинавії, мають супроводжуватися
фітосанітарним, медичним або ж ветеринарним сертифікатом, виданим
відповідним регулюючим органом країни-експортера. У ПП «Шарлотка-Черкаси»
наявні міжнародні сертифікати якості, які підтверджують відповідність нормам.
Оформлені документи із дозволом на експорт повинні бути представлені під час
огляду вантажу задля максимального спрощення процесу фізичного огляду та
митного очищення.
Скандинавський ринок є одним з найбільш насичених і вимогливих
споживчих ринків в світі. Спочатку, звичайно ж, потрібно буде довести
відповідність продукції ПП «Шарлотка-Черкаси» вимогам по якості і нормам
продукції, які встановлені в ЄС. Але дуже великою перевагою є стабільний попит,
висока рентабельність, а також можливість відвантажувати навіть маленькі партії
товару.
Головними конкурентами на Скандинавському ринку для ПП «Шарлотка-
Черкаси» є Heinz – конкурент, продукція якого також представлена й на
українському ринку, тому підприємство ознайомлене зі стратегіями та діями, які
застосовує англійський товаровиробник соусів. Локальними конкурентами для
ПП «Шарлотка-Черкаси» виступають Orkla Foods, Swedish Foods, Nordic Cuisine.
Порівняльний аналіз ПП «Шарлотка-Черкаси» та головних конкурентів на
Скандинавському ринку за їх конкурентними перевагами та можливостями
наведено на рис. 3.3.
З рисунку 3.3 видно, що ПП «Шарлотка-Черкаси» має переваги у фінансовій
стійкості, високій якості та товарному асортименті, однак ще варто звернути увагу
на маркетинг та запустити рекламну кампанію. Усі інші параметри не мають
вищих відхилень, аніж у конкурентів. Тому, можна стверджувати, що конкурентні
переваги ПП «Шарлотка-Черкаси» допоможуть успішно функціонувати на
Скандинавському ринку.
83

Рис. 3.3 Багатокутник конкурентоспроможності на Скандинавському ринку
Джерело: складено автором на основі [52]
Отже, проєкт передбачає вихід підприємства на ринок Скандинавії з новою
продукцією – журавлиним соусом, оскільки останнім часом спостерігається
тенденція зростання попиту на дану продукцію, особливо в регіонах Північної
Європи. Експортні поставки будуть здійснюватись поступово з нарощенням
обсягів реалізованої продукції.
Перші поставки буде здійснено до Швеції, оскільки було вирішено брати
участь у міжнародній торговій виставці органічних харчових продуктів Nordic
Organic Food Fair 2021, яку буде проведено 17-18 листопада 2021 року у Швеції в
місті Мальме, організатором виставки є компанія Diversified Communications UK
Ltd. Участь ПП «Шарлотка-Черкаси» у даному заході допоможе ознайомити
споживачів з продукцією підприємства, а також налагодити зв’язки із майбутніми
партнерами.
На міжнародній виставці у Швеції буде представлено понад 400
постачальників різних компаній у харчовій промисловості, що відкриває
можливості для пошуку контрагентів на Скандинавському ринку. На заході
передбачається велика кількість відвідувачів, до 4500 осіб [95].
До витрат, які понесе ПП «Шарлотка-Черкаси» відноситься обов’язковий
84
реєстраційний збір у сумі 260 дол.США та плата за місце на виставці загальною
вартістю 2800 дол.США. Відрядження для працівників також буде оплачено з
урахуванням перельоту та перевезення продукції. Тобто, загальна сума витрат на
участь у міжнародній виставці в Швеції, яка проходитиме наприкінці листопада
2023 року становитиме 3060 дол. США, тобто, 85680 грн. Передбачається, що
виставка окупиться швидко і допоможе знайти надійних контрагентів.
Розглянемо попередній план впровадження бізнес-ідеї з виходу ПП
«Шарлотка-Черкаси» на Скандинавський ринок детальніше, який наведено у
табл.3.1.
Таблиця 3.1 – Концепція проєкту з виходу ПП «Шарлотка-Черкаси» на
Скандинавський ринок
1. Причини ініціалізації проєкту
Перенасиченість продукції на внутрішньому ринку, проблеми з пошуком нових ринків збуту
та бажання підвищити імідж підприємства
2. Сутність запропонованої ідеї
Розроблення проєкту з виходу підприємства на ринок Швеції
3. Мета проєкту
Розширення ринку експорту до країн Скандинавії, що мають високий попит на органічну
продукцію, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Часові обмеження: не більше двох років
Фінансові обмеження: до 1 млн. грн.
4. Очікувані вигоди
Збільшення кількості споживачів та обсягів ринку соусів, відповідно збільшення прибутку
5. Обмеження проєкту
Дата початку роботи проєкту встановлена 20.11.2024 р. Очікувана тривалість проєкту 84 дні.
Загальні витрати складатимуть 650 тис. грн., а очікуваний дохід 2 млн.грн.
6. Допущення та ризики проєкту
Ризик впливу сильних конкурентів, ризик розірвання угоди з контрагентом, митні бар’єри,
форс-мажори та інші.
Джерело: Складено автором.
Після участі на міжнародній виставці Nordic Organik Food Fair 2023 буде
визначено стратегію виходу на Скандинавський ринок, сформовано маркетингову
політику та розпочато процес укладання контракту між ПП «Шарлотка-Черкаси»
та партнерами зі Швеції [94].
Метою даного проєкту є виробництво нової продукції та розширення ринку
експорту до країн Скандинавії, що мають високий попит на органічну продукцію,
підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Життєвий цикл відображає процес розвитку проєкту, а саме описує роботи,
85
які відбуваються на різних стадіях. Ґрунтуючись на проєктній ініціативі, було
визначено життєвий цикл проєкту (табл.3.2)
Таблиця 3.2 – Зміст фаз життєвого циклу проєкту
Фаза Ініціація Планування Виконання і Завершення
контроль
Початок Розроблення Визначення Виконання робіт Оцінка
фази концепції неoбхідних та оперативний результатів
проєкту та ресурсів та контроль проєкту; Збір
попередні формування (13.12.2023 р.) документації
дослідження робочої групи (27.02.2023 р.)
(20.11.2023 р.) (21.11.2023 р.)
Закінчення Затвердження Визначення Укладання Звіт перед
фази проєкту часових та контракту на керівництвом
керівництвом фінансових поставку (06.03.2023 р.)
(20.11.2023 р.) обмежень продукції до
(12.12.2023 р.) Швеції
(26.02.2024 р.)
Перелік Аналіз даного Формування Пошук партнерів; Оцінка
основних проєкту; команди проєкту; Розробка результатів
робіт Формування Оцінка потреби в ринкової проєкту;
мети проєкту; ресурсах; стратегії; Складання плану
Розробка Налагодження подальшої роботи
календарного ефективної
плану; системи поставок
Затвердження до Швеції
бюджету
Джерело: Складено автором.
Склад учасників проєкту наведено у табл. 3.3. Координацією усіх робіт у
проєкті займається менеджер проєкту, який буде відповідальним за управління
проєктом, однак братиме участь у затвердженні проєкту Генеральний директор.
Начальник відділу ЗЕД займається питаннями руху валютних засобів, при
необхідності вирішує поточні оперативні питання.
Таблиця 3.3 – Учасники проєкту
№ Етап реалізації Учасники Скорочення Статус З/п
грн./год.
1 Розроблення концепції Менеджер проєкту МП Внутрішній 110
проєкту Начальник відділу НВ Внутрішній 120
ЗЕД
2 Затвердження проєкту Менеджер проєкту МП Внутрішній 110
Генеральний ГД Внутрішній 140
директор
3 Планування проєкту Менеджер проєкту МП Внутрішній 110
Бізнес-аналітик БА Зовнішній 65
Бухгалтер Б Внутрішній 60
Фінансовий ФМ Внутрішній 130
86
№ Етап реалізації Учасники Скорочення Статус З/п
грн./год.
менеджер
4 Визначення стратегії Менеджер з аналізу МР Внутрішній 80
виходу на ринок Данії зовнішнього ринку
Менеджер проєкту МП Внутрішній 110
Менеджер ЗЕД МЗ Внутрішній 95
Економіст по ЗЕД Е Внутрішній 85
Комерційний КД Внутрішній 135
директор
5 Формування Менеджер проєкту МП Внутрішній 110
маркетингового плану Маркетолог М Внутрішній 80
6 Підбір партнера Менеджер проєкту МП Внутрішній 110
Протокольна група ПГ Внутрішній 70
Менеджер ЗЕД МЗ Внутрішній 95
7 Організація логістичного Фахівець з Л Внутрішній 80
забезпечення логістики
8 Контроль за виконання Менеджер проєкту МП Внутрішній 110
проєкту
9 Укладання контракту на Менеджер ЗЕД МЗ Внутрішній 95
поставку продукції до Митний брокер МБ Зовнішній 75
Данії Економіст по ЗЕД Е Внутрішній 85

Заступник ЗН Внутрішній 100
начальника відділу
ЗЕД
Джерело: Складено автором.
Оскільки, підприємство вже давно використовує сучасні технології на
виробництві, то перекваліфікації та спеціальних навиків для працівників не
потрібно, зведену структуру робіт продемонстровано у табл.3.4.
Таблиця 3.4 – Характеристика й параметри робіт проєкту
WBS Назва роботи Тривалість Попередня Ресурси,
роботи, днів робота ос/день
A1 Затвердження проєкту 4
керівництвом
A11 Розроблення концепції проєкту 2 - МП-1, НВ-1
A12 Представлення проєкту та аналіз 1 A11 МП-1
доцільності впровадження
A13 Проєкт затверджено 1 A12 МП-1, НВ-1
A2 Планування проєкту 15 -
A21 Формування команди проєкту 1 A13 МП-1
A22 Розробка календарного плану 4 A13 БА-1,
для проєкту Б-1, ФМ-1
A23 Оцінка потреби в ресурсах 3 A21, A22 МП-1, Б-1
A24 Складання кошторису та 3 A23 МП-1, Б-1, ФМ-
бюджету проєкту 1
A25 Передпроєктні дослідження 5 A24 МП-1, БА-1
A3 Реалізація проєкту 64 -
A31 Аналіз та оцінка середовища 12 A25 МП-1, МР-1, Е-
87
WBS Назва роботи Тривалість Попередня Ресурси,
роботи, днів робота ос/день
2
A32 Визначення стратегії виходу на 14 A31 МП-1, МР-1, Е-
ринок Швеції 2, МЗ-1, КД-1
A33 Формування маркетингового 8 A32 МП-1, М-2, КД-
плану 1
A34 Підбір партнера - -
A341 Оцінка потенційних партнерів та 15 A32 ПР-1, МЗ-1
відбір декількох партнерів
A342 Переговори з партнерами 5 A33; A341 МЗ-1, ПР-
1,МП-1
A35 Визначення умов взаємодії з 3 A342 МП-1, БА-1
партнерами
A36 Організація логістичного 10 A35 Л-1, Е-1
забезпечення
A37 Контроль за виконанням проєкту 2 A35 МП-1, МЗ-1
A38 Прогнозування 7 A35 МП-1, Е-1
короткострокових результатів
A39 Укладання контракту на 3 A38 МБ-1, МЗ-1, Е-
поставку продукції до Швеції 1, ЗН-1, ЕМ-1
A4 Оцінка результатів 7 -
A41 Складання плану подальшої 5 A36;A37;A39 МП-1, МЗ-1
роботи
A42 Збір документації по проєкту 2 A41 МП-1, ФМ-1
A5 Звіт перед керівництвом 1 А42 МП-1, ГД-1,
підприємства ФМ-1
Джерело: Складено автором.
Як ми бачимо з табл. 3.4, що тривалість проєкту становить 84 дні, кількість
ресурсів для виконання однієї роботи в середньому становить 2-3 ос/день.

3.2. Економічне обґрунтування доцільності впровадження заходів на
підприємстві

Економічна ефективність буде розраховано шляхом оцінювання складових
контракту, оцінки економічної ефективності угоди та визначенні чистого
дисконтованого доходу від впровадження проєкту на підприємстві.
Отже, поставки до країн Скандинавії будуть здійсненні на традиційних для
ПП «Шарлотка-Черкаси» умовах – FСА, автомобільним транспортом коли вантаж
доставляється до терміналу, а далі усі ризики та обов’язки переходять до
імпортера.
88
Поставка соусу з України до країн Скандинавії буде здійснюватись за
допомогою автомобільного виду транспорту. Відповідно до обраних базових умов
FCA ПП «Шарлотка-Черкаси» сплачуватиме транспортування вантажу до
термінала. Приблизна відстань транспортування становить 250 км. За формулою
3.1 розраховано витрати на транспортування до кордону України [68]:
Втранс. = �� ∗ �� ∗ ��в + ���� + �� ∗ ��, (3.1)
де l – відстань, км;
b – витрати палива, л/км (вантаж буде доставлено за допомогою вантажівки
DAF XF 105, яка на дизельному двигуні, і для якої витрати палива в розрахунку
на 100 км складають 32 л.);
Cв – вартість дизельного палива, грн/л (середня вартість дизельного палива
у травні 2022 року становить 40,85 грн/л);
Rc – витрати на огляд та ремонт автомобіля;
W – ставка водія вантажівки, грн/км (середня ставка водія за 1 км. становить
3,5 грн.).
Отже, витрати на транспортування становлять:
В транс. = 245 * 0,32 * 40,85 + 500 + 245 * 3,5 = 4 560,14 (грн.)
На рис.3.4 наведено схему маршруту, за яким буде здійснюватись
транспортування до терміналу.

89
Рис. 3.4 Транспортна схема доставки вантажу до терміналу
Джерело [52].
Першу поставку буде здійснено до Швеції, тому далі можна провести
розрахунок експортної продукції, результати наведено у табл.3.5
Таблиця 3.5 – Розрахунок вартості експортованої продукції
Параметри Розрахунок, в Кінцевий
дол. США результат
1. Вартість на умовах EXW: Вод 2810 2810
– одиниці продукції, дол. США. Воб 190 * 2810 533 900
– обсягу ЗЕО, дол. США (190 ящиків)
2. Витрати на транспортування, розвантажувально- (2600 + 5,61 %
навантажувальні роботи та страхування до митного 3299,1+24 100,9 /
кордону України, % 533 900) * 100%
3. Митна вартість: 2810 + 2967,64
– одиниці продукції, дол. США. (2810*0,0561) 563 851,6
– обсягу ЗЕО, дол. США. 2967,64*190
4. Митні збори, дол. США. 563 851,6* 0,002 1127,71
5. Мито: Ввізне мито становить 0%
6. ПДВ: Сплачує покупець
7. Ціна відповідно до умови поставки: 2967,64+5,94 2973,58
– одиниці продукції, дол. США. 563 851,6 + 564 979,31
– обсягу ЗЕО, дол. США. 1127,71
Розраховано автором.
Вивізне мито на соусну продукцію до Швеції становить 0%. Митні збори –
0,2%. Отже, ціна експортної продукції становить 2973,58 грн./10 кг, а за партію,
кількістю 190 ящиків (кожен вагою 10 кг) – 564 979,31 грн.
Розрахунок показників оцінки ефективності угоди наведений у табл.3.6.
Таблиця 3.6 – Показники оцінки ефективності угоди
Назва показника Формула Примітка Розрахунок, грн.
обчислення
Ціна одиниці Цз = БЦ – ЦЗ БЦ – базова ціна Цз = 2920 – 0 = 2920
імпортованого товару з пропозиції; ЦЗ – цінова
урахуванням цінових знижка
знижок.
Загальна вартість Зс = Цз * Кз Кз – кількість Зс 2920 *190 =554
імпортованої партії. імпортованих одиниць 800
товару
Сума можливого Пс = ( Ут * Ут – середній рівень ПС = (25*554 800)
прибутку по Зс)/100 торговельної надбавки /100 =138700
імпортованій партії
Сума податку на додану ПДВ = ( Пс * СПДВ – ставка податку у ПДВ = (138700*20)/
вартість імпортованої СПДВ)/100 відсотках 100 =27740
партії
Можлива загальна сума Рс = Зс + Пс Рс =554 800+ 138 700
90
Назва показника Формула Примітка Розрахунок, грн.
обчислення
реалізації імпортованої = 693 500
партії
Скоригований рівень Вк = Вс – Вт Вс – сер. рівень витрат по Вк = 9% - 4% +
витрат на імпортовану +(Вк * 100)/ даній групі тов.., %; Вт – (4454,9*100)/693 500
партію, % Рс трансп. витр., %; Вк – = 5,64
конкретні витрати на
трансп. партії
Сума можливих витрат Во = (Вк * Во=(5,64 *
обігу за угодою Рс)/100 693500)/100 =
39113,4
Сума можливого Пу = Рс - Зс – Во – можливі витрати обігу Пу =693500 –
балансового прибутку за Во - ПДВ за угодою 554 800 – 39113,4 –
угодою 27740= 71846,6
Сума можливого Пч = Пу * Сп – ставка податку на Пч =71846,6*(100 –
чистого прибутку за (100-Сп)/100 прибуток 18)/100 = 58 914,2
угодою
Рівень чистого прибутку Пз = (Пч Пз =(58914,2*100)/
за угодою щодо *100)/ Зс 554 800 = 10,62
загальної вартості
імпортованої партії, %
Рівень чистого прибутку Пр = (Пч Пр =
за угодою щодо *100)/Рс (58914,2*100)/693
можливої суми 500 = 8,5
реалізації імпортованої
партії
Рівень чистого прибутку Пу = (Пч Пу =
за угодою щодо суми *100)/Во (58914,2*100)/39
можливих витрат обігу 113,4 = 150,6
за угодою
Розраховано автором.
Оцінка ефективності угоди допомагає визначити, яку сума можливого
чистого прибутку зможе отримати підприємство від здійснення експортних
операцій [56], і чи рентабельним буде експорт журавлиного соусу на ринок
Швеції.
Розрахований показник суми чистого прибутку від угоди, що характеризує
загальний ефект, свідчить про ефективність, оскільки складає 58 914,2 грн., а
рівень чистого прибутку від угоди становить 10,62%.
Вище було зазначено, що ПП «Шарлотка-Черкаси» буде брати участь у
міжнародній виставці, де зможе знайти партнерів та дізнатись більше про умови
співпраці. Потенційними контрагентами, які також можуть бути зацікавлені у
партнерстві, і будуть присутні на даному заході – Santa Maria AB та O. Kavli AB –
91
компанії, які з кожним роком нарощують обсяги закупівель та мають хорошу
репутацію [56].
Отже, за розрахованими показниками, можна вважати, що
зовнішньоторговельна угода, яка буде укладена між ПП «Шарлотка-Черкаси» та
контрагентом Santa Maria AB зі Швеції буде ефективною, так як забезпечує
прибуток підприємству.
Далі необхідно провести економічну оцінку запропонованих заходів, яку
буде визначено шляхом розрахунку показників економічної ефективності, які
поділяються на показники ефекту (тобто, різниця між вигодами та витратами) та
показники ефективності (співвідношення вигід та витрат). Обов’язковою умовою
прийняття рішення про здійснення експортної діяльності є її ефективність.
Далі необхідно оцінити прибутковість роботи, яку буде визначено шляхом
використання різних варіантів показника рентабельності, тобто відношення
прибутку, яке отримало підприємство за звітний період, до базового показника
господарської діяльності – виручки, величини активів та капіталу.
Ефективність проєкту допомагає оцінити на скільки проєкт відповідає цілям
та інтересам учасників. Перш за все визначимо витрати на виконання проєкту, які
розподілено за етапами та наведено у табл.3.7.
Таблиця 3.7 – Витрати на виконання проєкту
1 2 3 4 5 9 10 11
A1 Затвердження 6712 1476,64 70 200 - - 8458,64
проєкту керівництвом
A2 Планування проєкту 28152 6193,44 200 1300 208 2400 59045,44
00
A3 Реалізація проєкту 18535 40777,44 205984 90340 102 24040 556693,44
2 00
A4 Оцінка результатів 12264 2698,08 140 600 450 - 20202,08
0
A5 Звіт перед 3084 678,48 40 100 - - 3902,48
керівництвом
підприємства
Етап робіт
Заробiтна плата
Вiдрахування
Матерiали та
комплектуючі
Паливо та енергiя
для науково-
виробн.цілей
Iншi витрати
Накладнi витрати
Всього
92
Розраховано автором.
Загальна вартість маркетингового дослідження – 20 800 грн., а саме, на
проведення фокус-груп, що допоможе краще зрозуміти вподобання та смаки
споживачів. Участь у міжнародній виставці – 85 680 грн. Витрати на тестування
рецептури соусу – 10 200 грн.
Для виробництва даного соусу необхідні наступні інгредієнти: вода, сіль,
цукор, пюре з журавлини, глюкозно-фруктозний сироп, крохмаль кукурудзяний
модифікований, оцет, яблучний пектин, ароматизатор та інші складові. Обсяги
виробництва складатимуть 1900 кг., що становить 3 палети, обсягом по 2304 шт.
в кожному. Витрати на закупівлю сировини становитимуть 205 984 грн.
Отже, загальні витрати, враховуючи маркетингові дослідження,
виробництво продукції, витрати на трудові ресурси складатимуть 365464 грн.
Як ми бачимо, що найбільш витратним є процес реалізації проєкту, для
якого необхідно 556 693,44 грн. В цілому, витрати проєкту становлять 648302,08
грн.
Період окупності проєкту показує скільки часу необхідно для того, щоб
сума надходжень від впровадження проєкту покрила ту суму витрат, які були
залучені на реалізацію проєкту.
Період окупності розраховується за формулою 3.2 [83]:
ІІ
РВР = , (3.2)
АСІ
де PBP – період окупності інвестицій, роки;
II– сума інвестиційних витрат, тис. грн.;
ACI– щорічні надходження (річний чистий прибуток), тис. грн.
PBP = 130/193 = 0,67
Період окупності проєкту становить 8 місяців, тобто за цей час, проєкт
зможе отримати таку суму надходжень від проєкту, яка покриє витрати на
впровадження.
Ставка дисконтування становить 35%, і складається з обсягу ризиків, з
банківського відсотку та коефіцієнту інфляції. Вихідні дані щодо основних
показників наведено у табл.3.8.
93
Таблиця 3.8 – Вихідні дані щодо розрахунку основних показників
ефективності проєкту
Показники Значення
1. Вартість проєкту (витрати по проєкту) 648302
EBITDA (= дохід- змінні затрати-постійні затрати) 2604478
Рентабельність по EBITDA,% 73,34
2. Термін експлуатації, років 4
3 Грошові потоки по місяцях, грн.:
в 1 місяць 550480
в 2 місяць 555120
в 3 місяць 490250
в 4 місяць 605470
4. Ставка дисконту ,% 35
5. Допустимий для підприємства термін окупності інвестицій, років. 1
Розраховано автором.
Впровадження запропонованого проєкту буде сприяти підвищенню
ефективності діяльності підприємства в цілому, що дозволить значно збільшити
кількість зовнішньоекономічних операцій, а це у свою чергу призведе до
збільшення чистого прибутку підприємства. Але необхідно також врахувати те,
що будуть витрати на виробничу собівартість продукції.
Розрахунок чистого дисконтованого доходу проводиться за формулою 3.3
[83].
������ = ∑�� ����−����
��=1 − ����, (3.3)
(1+��)��
де Вt – вигоди проєкту в рік t
Ct - витрати проєкту у рік t
t- ставка дисконту (35%)
n – тривалість проєкту
Результати розрахунків занесено до табл. 3.9.
Таблиця 3.9 – Розрахунок фактичних грошових потоків для визначення NPV
часу Інвестиції Доходи Видатки Bt-Ct Кдиск Чисті Накопичений
(t), (Bt) (Ct) дисконтован і дисконт. грош.
місяць надходженн я потік
0 130 000 - - - 1 -
1 550480 348302 202178 0,741 149813,9 19 814
2 555120 90340 464780 0,549 255164,22 274 978
3 490250 102780 387470 0,406 157312,82 432 291
4 605470 105420 500050 0,301 150515,05 582 806
Розраховано автором.
94
NPV = 712805-130000 = 582 806 грн., отже можна зробити висновок, що
запропонований проєкт має позитивний чистий дисконтований дохід у розмірі 582
806 грн. Наступним кроком є розрахунок індексу рентабельності інвестицій за
формулою 3.4 [83]:
�� −��
��І = ∑�� �� ��
��=1 : ����, (3.4)
(1+��)��
РІ = 582 806/ 130000 = 4,48. Оскільки, індекс рентабельності інвестицій
більший за 1 (4,48), то проєкт вважається доцільним для прийняття на
підприємстві. Далі обчислюємо дисконтований коефіцієнт рентабельності
інвестицій (DROI):
DROI= РІ-1 = 4,48 – 1 = 3,48
Коефіцієнт DROI повинен бути більше нуля, оскільки 3,48 > 0, проєкт
приймається. Для оцінювання запропонованого проєкту та з метою прийняття
рішення щодо доцільності фінансування занесемо розраховані значення критеріїв
ефективності проєкту в табл. 3.10.
Таблиця 3.10 – Показники оцінювання проєкту
Показники Показник Рішення
Чистий дисконтований дохід (NPV) 582 806 NPV > 0 – проєкт можна
грн. приймати
Індекс прибутковості (РІ) 4,48 Проєкт приймається, оскільки
PI > 1.
Дисконтований коефіцієнт рентабельності 3,48 DROI більше 0 – проєкт
інвестицій (DROI) приймається
Період окупності проєкту (PBP) 0,67 Проєкт приймається
Розраховано автором.
Для фінансування даного проєкту підприємство буде використовуватись
внутрішнє фінансування. Отже, проаналізувавши показники оцінки ефективності
проєкту, можна зробити висновок про прибутковість та ефективність від
впровадження проєкту з виходу підприємства на Скандинавський ринок, а
окупність проєкту планується через 8 місяців. Менеджеру проєкту слід
здійснювати постійний моніторинг процесів впровадження та управління
проєктом для своєчасного виявлення слабких сигналів та підготовки механізму
ефективного управління ризиками.

95
Висновки до розділу 3

Розрахувавши ефективність здійснення експортної діяльності ПП
«Шарлотка-Черкаси» було визначено, що підприємство має експортний потенціал
та готове до виходу на нові зовнішні ринки. До ключових факторів, за якими
здійснювався вибір нового ринку збуту соусної продукції, входили географічне
розташування та логістичні витрати, ставка мита, конкурентоспроможність
продукції на міжнародному ринку та вплив пандемії.
Дослідивши міжнародний ринок соусної продукції було обрано
Скандинавський ринок для здійснення експорту продукції ПП «Шарлотка-
Черкаси». Проаналізувавши смакові вподобання споживачів на даному ринку,
було визначено, що особлива прихильність у населення до соусів на ягідній
основі, а саме, журавлиного соусу, який не лише доповнює смак страви, а й
містить велику кількість корисних властивостей та вітамінів. Тому, для експорту
було обрано журавлиний соус.
На Скандинавському ринку висококонкурентні умови, також особливу
увагу звертають на якість продукції та відповідність міжнародним стандартам.
Було проаналізовано конкурентів на даному ринку, і виділено основних – Heinz,
Orcla Foods, Swedish Foods та Nordic Cuisine. Однак, ПП «Шарлотка-Черкаси» має
конкурентні переваги за рівнем фінансової стійкості, високій якості продукції та
широким товарним асортиментом продукції.
Поставки до країн Скандинавії будуть здійсненні на традиційних для ПП
«Шарлотка-Черкаси» умовах – FСА, витрати на транспортування до термінала
становлять 3299, 1 грн. Було розраховано ціну експортної продукції, яка
становитиме 2973,58 грн. за 10 кг, а за партію, кількістю 190 ящиків (кожен вагою
10 кг.) – 564 979,31 грн. Розрахувавши оцінку ефективності угоди, було визначено
суму чистого прибутку, який складає 58 914,2 грн., і підтверджує ефективність, а
рівень чистого прибутку від угоди становить 10,62%.
Зробимо висновок про прибутковість та ефективність від впровадження
проєкту з виходу підприємства на Скандинавський ринок.
96
ВИСНОВКИ

Під час виконання даної кваліфікаційної роботи магістра було визначено
сутність та значення експортної діяльності в сучасних умовах та безпосереднє
значення для ПП «Шарлотка-Черкаси», методи оцінки ефективності експортної
діяльності, розроблено рекомендації щодо поліпшення ведення експортної
діяльності та відповідно підвищення її ефективності.
Проаналізувавши теоретичні засади експортної діяльності було виявлено,
що це одна з найважливіших та невід’ємних складових господарської діяльності
підприємства. Здійснення експортних операцій є одним із основних мотивів
розширення ринків збуту, нарощення об’ємів та підвищення
конкурентоспроможності виробництва.
Задля підвищення ефективності ведення операцій експортної діяльності на
зовнішніх ринках рекомендовано вирішення наступних питань:
− підвищення рівня конкурентоспроможності на нарощення обсягів
виробництва;
− орієнтація товарного асортименту продукції на визначені закордонні
ринки з врахуванням потреб споживачів;
− ефективне розпорядження фінансовими ресурсами підприємства;
− налагоджені зв’язки з іноземними партнерами та ефективне укладання
контрактів.
У даній роботі було розроблено засади на основі яких можна розробити
механізм для покращення ведення експортної діяльності підприємства на ринку
Скандинавії. В першу чергу сприятливих результатів дозволяє досягти системний
підхід та структуризація зовнішньоекономічних процесів на основі методів
наведених в ході роботи.
Здійснення експортної діяльності дає низку переваг для підприємства, однак
має вищі ризики, аніж торгівля на внутрішньому ринку. Але в умовах жорсткого
конкурентного середовища, дана діяльність невід’ємною частиною
функціонування як національної економіки, так і вітчизняних підприємств.
97
В другому розділі досліджена діяльність ПП «Шарлотка-Черкаси», що є
об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи магіcтра. Обране
підприємство вважається одним із найбільших товаровиробників у сегменті
холодних соусів в Україні, і за весь період діяльності на внутрішньому ринку
соусної продукції здобуло позиції лідера.
Дослідження, які наведені у кваліфікаційній роботі магістра здійснювались
на основі фінансової звітності ПП «Шарлотка-Черкаси». В цілому, підприємство
ефективно здійснює господарську діяльність і має високий рівень фінансової
стійкості. ПП «Шарлотка-Черкаси» за період ведення зовнішньоекономічної
діяльності на міжнародному ринку завоювало прихильність споживачів та
виступає як надійний контрагент. Наприклад, серед експортерів по обсягу соусної
продукції в Литву та Грузію ПП «Шарлотка-Черкаси» займає позиції лідера.
Проаналізувавши показники ефективності експортної діяльності, можна зробити
висновок про ефективність ведення експортної діяльності, оскільки показник
рентабельності експорту становить 118,4%, незважаючи на спад обсягів експорту
в 2019 та 2020 році. Дана ситуація свідчить про необхідність пошуків нових ринків
збуту продукції для ПП «Шарлотка-Черкаси».
На підставі дослідження було запропоновано комплекс заходів, а саме
програму підвищення конкурентоспроможності підприємства з метою
покращення іміджу компанії та формування бренду ПП «Шарлотка-Черкаси», як
однієї зі складових для конкурентоспроможності продукції.
Для підвишення рівня конкурентоспроможності ПП «Шарлотка-Черкаси»
необхідно знижувати собівартість продукції при виробництві, підвищувати
рентабельність товару та проводити ефективнішу організацію виробництва, а
також активізувати збутову діяльність з метою збільшення частки на зовнішньому
ринку.
Аналіз світового ринку соусної продукції показав, що присутні конкуренти
у даному сегменті, однак, ПП «Шарлотка-Черкаси» також має ряд конкурентних
переваг, і виділяють високоякісною продукцією з широким товарним
асортиментом.
98
Розглянувши потенційні нові ринки збуту та умови для ведення бізнесу було
обрано Скандинавський ринок та досліджено смакові вподобання споживачів, які
полягають у поєднанні страв з різноманітними соусами. Особливо, перевагу
надають кисло-солодкому соусу з журавлини. Тому, вирішено, що продукція, яка
буде постачатись у Швецію, Данію та Норвегію – це журавлиний соус.
Першочерговою пропозицією щодо виходу на Скандинавський ринок була
участь у міжнародній міжнародній торговій виставці органічних харчових
продуктів Nordic Organik Food Fair 2021, яку буде проведено 17-18 листопада 2021
року у Швеції в місті Мальме, і завдяки якій буде залучено партнерів та
налагоджено зв’язки з контрагентами.
Після участі на міжнародній виставці буде впроваджено проєкт з виходу на
Скандинавський ринок та розпочато процедуру укладання контракту між ПрАТ
«Волиньхолдінг» та контрагентом Santa Maria AB зі Швеції.
Перші поставки буде здійснено до Швеції на базових умовах поставки –
FСА, витрати на транспортування до термінала поблизу с.Мостиське будуть
становити 3299, 1 грн. Ціна експортної продукції за 10 кг – 2973,58 грн., а за
партію, кількістю 190 ящиків (кожен з яких вагою 10 кг.) – 564 979,31 грн.
Розрахувавши оцінку ефективності угоди, було визначено суму чистого
прибутку, який складе 58 914,2 грн., та рівень чистого прибутку від угоди 10,62%.
Це свідчить про ефективність укладення угоди між ПП «Шарлотка-Черкаси» та
партнером Santa Maria AB.
Розраховані показники ефективності проєкту також свідчать про
прибутковість. Тому, можна зробити висновок про доцільність впровадження
проєкту з виходу підприємства на Скандинавський ринок.

99
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Аветісян К. П. Бізнес-процесна організація надання Інтернет-послуг
підприємствами телекомунікацій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
екон. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація та управління підприємствами»
К. П. Аветісян. О.: Одес. нац. акад. зв’язку ім. О. С. Попова, 2006. 20 с.
2. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до
Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2022
році». К.: НІСД, 2022. 684 с.
3. Аналітика ринку DIGITAL України [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://www.slideshare.net/seryivladimir/digital-21850319.
4. Аналітика ключових слів [Електронний ресурс]. Режим доступу:
ttps://adwords.google.com.
5. Аналіз ринку майонезів та соусів в Україні. Про консалтинг: вебсайт.
URL: https://pro-consulting.ua/issledovanie-rynka/analiz-rynka-majonezov-i-
sousovukrainy-2018-god. (дата звернення: 18.02.2024)
6. Аакер А. Д. Бізнес-стратегія. Від вивчення ринкового середовища до
вироблення безпрограшних рішень Д. А. Аакер «Ексмо», 2007. 464 с.
7. Аль-Оста С.А. Трикомпонентна модель експортної діяльності
підприємства. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2015. №1. С.213-220. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mimi_2015_1_20 (дата звернення: 02.01.2024).
8. Асортимент продукції ТМ «Торчин». Офіційний сайт ТМ «Торчин»:
вебсайт. URL: https://www.torchyn.ua (дата звернення: 12.04.2024).
9. Бикова О.В. Показники грошового потоку в оцінці фінансової стійкості
підприємства. Фінанси. 2010.
10. Бенчмаркінг як ефективний інструмент підвищення
конкурентоспроможності підприємств в умовах кризи [Електронний ресурс].
Науковий форум. 2020. Режим доступу до ресурсу:
https://nauchforum.ru/studconf/social/xxviii/8608.
100
11. Берднікова Т.Б. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності
підприємства: навч. посібник. К.: Інфра-М, 2007. 224 с.
12. Білик М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств [Текст] :
навч. посіб. М. Д. Білик. Фінанси України, 2005. 328 с.
13. Бутенко Н. В. Основи маркетингу. [Текст] : навчальний посібник. Н. В.
Бутенко. К. : Атіка, 2008 р. 231 с.
14. Біленький О. Ю. Аналіз конкурентних стратегій ТНК в умовах
глобалізації економічної діяльності [Текст]. Економічний аналіз : зб. наук. Праць.
Тернопільський національний економічний університет; редкол. : В. А. Дерій
(голов. ред.) та ін. Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського
національного економічного університету «Економічна думка», 2015. Том 21. №
2. 129 С. 36-41.
15. Болотна О. Актуальність впровадження ефективної товарної стратегії
бренду на підприємстві [Електронний ресурс]. Ефективна економіка 2016. № 7.
Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5095
16. Бондарєва Т.І. Осадчук А.І. Оцінка ефективності експортної діяльності
підприємства. Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі:
проблеми теорії та практики. 2011. №3. С.91-104. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/eupmg_2011_3_11 (дата звернення: 15.01.2024).
17. Бренди Nestle. Торгова марка «Торчин». Офіційний сайт Nestle: вебсайт.
URL: https://www.nestle.ua/brands/culinary/torchin (дата звернення: 16.02.2024).
18. Божко Т., Дончевська Р., Шаповалова Н. Ринок соусної продукції:
детермінанти розвитку в Україні. Товари і ринки. 2019. №4. С.26-39. URL:
http://tr.knute.edu.ua/files/2019/04(32)2019/05.pdf (дата звернення: 22.03.204).
19. Волков Б.О. Теоретичні підходи до визначення суті експортної
діяльності підприємства. Вісник НТУ «ХПІ». 2017. №54(1257). С.15-20. URL:
http://library.kpi.kharkov.ua/files/Vestniki/2017 (дата звернення: 24.12.2023).
20. Вічевич А. М., Максимець О. В. Аналіз зовнішньоекономічної
діяльності. Львів : Афіна, 2004. 140 с.
101
21. Волошан І.Г. Методичний підхід до оцінки ефективності експортної
діяльності промислового підприємства. Науковий вісник Ужгородського
національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини. 2019. №24
(1). С. 74-77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2019_24(1)__16 (дата
звернення 27.01.2024).
22. Гейміфікація: як бізнесові граючи досягти цілей [Електронний ресурс]
K.Fund Media. 2020. Режим доступу до ресурсу:
https://kfundmedia.com/gejmifikatsiya-yak-biznesovi-dosyagty-tsilej-grayuchy/.
23. Гаркавенко, С. Маркетинг [Текст ] : підручник.- 5-е вид. доп. С.
Гаркавенко; С.С. Гарковенко. К. : Лібра, 2014. 720 с.
24. Давидов Г. М. Облікова політика. [Текст] : навчальний посібник. Г. М.
Давидов. К. : Знання, 2010 р. 479 с
25. Дунська А. Р. Зовнішньоекономічна діяльність: теорія і практика: навч.
посіб. Київ: Кондор, 2013. 687 с.
26. Довгань Л. Є., Каракай Ю. В., Артеменко Л. П. Стратегічне управління:
навч. посіб. 2ге вид. Київ: Центр учбової літератури, 2011. 440 с. URL:
http://www.dut.edu.ua/uploads/l_1233_45082245.pdf (дата звернення: 07.04.2024).
27. Екологічна сертифікація та маркування. Міністерство захисту довкілля
та природних ресурсів України: вебсайт. URL:
https://mepr.gov.ua/files/docs/Ekolohichne_markuvannya/ecolabel_book.pdf (дата
звернення: 12.05.2024).
28. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: навч. посіб. / за ред. О.В.
Шкурупій. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 248 с.
29. Зовнішня торгівля окремими видами товарів за країнами світу.
Державна служба статистики України: вебсайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
(дата звернення: 10.03.2024)
30. Зовнішня торгівля України із зазначенням основних країн-контрагентів
в 2016-2019 рр. Державна фіскальна служба України: вебсайт. URL:
http://sfs.gov.ua/ms/f3 (дата звернення: 10.03.2024).
102
31. Зовнішньоекономічна діяльність ПП «Шарлотка-Черкаси». Система
YouControl – онлайн-сервіс перевірки компаній: вебсайт. URL:
https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/37787210/ (дата звернення:
12.03.2024).
32. Єрмаченко В.Є., Лабунська С.В., Маляревська О.Г. Облік і техніка
зовнішньоекономічної діяльності: навч. посібник. Харків: Видавництво
«ІНЖЕК», 2010. 480 с.
33. Інформація про ПП «Шарлотка-Черкаси». Інформаційний портал
«Бізнес-Гід»: вебсайт. URL: https://www.ua-region.com.ua/37787210 (дата
звернення: 14.02.2024).
34. Історія про ПП «Шарлотка-Черкаси». Інтернет-видання «Вкурсі Про»:
вебсайт. URL: https://vkursi.pro/card/pp-sharlotka-cherkasy-37787210 (дата
звернення: 16.02.2024)
35. Котлер Ф. Маркетинговий менеджмент. [Текст] : навчальний посібник.
Ф. Котлер, А. Ф. Павленко. К. : «Хімджест», 2012 р. 720 с.
36. Кузьмін О.Є., Георгіаді Н.Г. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності
підприємства. Економічні та гуманітарні проблеми розвитку у ІІІ тисячолітті.
Рівне: Тетіс, 2000. С. 76–78.
37. Кузьмін О. Є. Планування, організування та мотивування
зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. Львів: Видавництво Львівської
політехніки, 2009. 324 с.
38. Козик В. В., Панкова Л. А. Міжнародна економіка та міжнародні
економічні відносини: Практикум. Київ: Вікар, 2003. 368с.
39. Кизим М. О., Пилипенко В.А. Збалансована система показників:
монографія. Харків: Видавництво «Інжек», 2007. 192 с.
40. Лазебнік М. Маркетинг і реклама. [Текст] : навчальний посібник. К. :
КНЕУ, 2008 р. 380 с.
41. Лапін О.В., Горицька К.М. Шляхи удосконалення експортного
потенціалу підприємств харчової промисловості. Ефективна економіка.2016.
103
№11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5261 (дата звернення
29.01.2021).
42. Мельник О.Г., Нагірна М.Я. Діагностика факторів впливу на експортну
діяльність підприємства. Інноваційна економіка. 2013. № 5. С. 63-66. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2013_5_18 (дата звернення: 20.12.2023).
43. Мельник О. Індикатори оцінювання ефективності зовнішньо-
економічної діяльності підприємства. Вісник Національного університету
«Львівська політехніка», 2007. №15(599). С.124-130. URL:
http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/35536/1/19_124-130.pdf (дата звернення
17.01.2024).
44. Манін П. В. Управління експортним потенціалом промислових
підприємств : дис. … канд. екон. 08.00.05. Київ, 2005. 245 с.
45. Міжнародна торгівля, пошук партнерів. Global Trade Helpdesk: website.
URL: https://globaltradehelpdesk.org/ru/export-210310-from-ua-to-se/identify-
partners/business-directory (дата звернення: 18.05.2024).
46. Маркетингова діяльність промислових підприємств [Текст] : навчальний
посібник Л. М. Горбач. 2-ге вид., випр.. К.: Кондор, 2010. 252 с.
47. Мартиненко М. М. Стратегічний менеджмент [Текст]: підручник. Режим
доступу до ресурсу: https://msn.khnu.km.ua/mod/page/view.php?id=8839&lang=es.
48. Менеджмент: прийняття рішень і ризик: навч.посіб. / Андрійчук В.,
Бауер Л. та ін. Київ: КНЕУ, 1998. 316 с.
49. Мірзодаєва Т.В., Нечипорук С.В., Сєрова Л.П. Особливості експорту
готової продукції підприємствами харчової промисловості України. Економіка
природокористування і охорони довкілля. 2017. №2017. С.50-56. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/epod_2017_2017_9 (дата звернення: 13.01.2024).
50. Огляд ринку Швеції. Офіс з розвитку підприємництва та експорту:
вебсайт. URL: https://epo.org.ua/ (дата звернення: 03.05.2024).
51. Ортинська О.Л., Череп А.В. Організаційно-економічний механізм
експортної діяльності підприємства. Національне господарство України: теорія
та практика управління. 2015. С. 232-236. URL:
104
http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/11031 (дата звернення:
20.12.2023).
52. Онлайн карти, схема маршруту. Google maps: website. URL:
https://www.google.com.ua (дата звернення: 15.05.2024).
53. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України №959-ХІІ від
15.08.2020 – підстава – 808-ІХ / Верховна Рада України: вебсайт. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12 (дата звернення: 20.12.2023).
54. Податковий кодекс України / Верховна Рада України: вебсайт. URL:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 20.12.2023).
55. Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки: навч. посіб. Київ: КНЕУ,
2005, 254 с.
56. ПП «Шарлотка-Черкаси». Система YouControl – онлайн-сервіс перевірки
компаній: вебсайт. URL:
https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/37787210/ (дата звернення:
12.02.2024).
57. Платонова М. О. Планування діяльності підприємства. [Текст] :
Навчальний посібник. К. : Видавництво «Справа і Сервіс», 2009 р. 432 с.
58. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємства. [Текст] : Навчальний
посібник. А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк, С. О. Булгакова, А. П.
Куліш. К. : КНЕУ, 2010 р. 552 с.
59. Пріб К. А. Діагностика в системі управління [текст] : навч. посіб. К. А.
Пріб,. Н. І. Патика. К. : «Центр учбової літератури», 2016. 432 с.
60. Руденко О.А, Несененко І.Ю, Сторчак В.С. Тенденції міжнародної
міграції людських ресурсів України. Економіка та суспільство. 2023. No
54. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2774 DOI:
10.32782/2524-0072/2023-54-52
61. Сичев М. С. Концептуальний підхід до аналізу експортного потенціалу
підприємства. Питання економіки і права. 2012. №6. С.131-134.
62. Сичев М. С. Показники оцінки експортного потенціалу підприємства.
Інноваційний розвиток економіки. 2012. №4(10). С.104-110.
105
63. Слюсарева Л.В. Теоретико-методичні підходи до оцінки ефективності
експортно-імпортних операцій. Проблеми управління експортно-імпортною
діяльністю: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., м. Львів, 13
травня 2014 р., Львів, 2014. С. 88–89.
64. Сохацька О. Монетизація соціальних медіа у глобальному
інформаційному просторі. Журнал європейської економіки. 2012. Т. 11, № 1. С.
104-114.
65. Смолянюк О. В. «Україна інформаційна»: значення для Інтернет-
економіки. Матеріали І Міжнародної науково-практичної Інтернетконференції
«Теорія і практика забезпечення ефективного розвитку суб’єктів ринку».
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.
Полтава: ІнтерГрафіка, 2012. С. 281-284.
67. Смолянюк О. В. Використання соціальних мереж у маркетингових
комунікаційних стратегіях підприємств. Економіка та держава. 2013. № 5. С. 105-
108.
68. Смолянюк О. В. Економічна складова української кризи у дзеркалі
міжнародних рейтингів. Збірник тез VІ Всеукраїнської студентської наукової
конференції «Український соціум: соціально-політичний аналіз сучасності та
прогноз майбутнього». Харків, Національна юридична академія ім. Ярослава
Мудрого, 2010. С. 267-269.
69. Созанський Л.Й. Методичний підхід до інтегральної оцінки
зовнішньоекономічної складової конкурентоспроможності промислового сектора
економіки. Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2016. №
2(6). С. 48–53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvmdue_2016_2_10 (дата звернення
29.01.2024).
70. Тюріна Н.М., Кравацька Н. Зовнішньоекономічна діяльність
підприємства: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2013. 408 с.
71. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Данією.
Посольство України в Королівстві Данія: вебсайт. URL:
106
https://denmark.mfa.gov.ua/ukraine-and-denmark/trade-and-investment (дата
звернення: 28.04.2024).
72. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Норвегією.
Посольство України в Королівстві Норвегія: вебсайт. URL: norway.mfa.gov.ua
(дата звернення: 07.05.2024).
73. Тямушева В.М. Ризики маркетинга в економічній системі [Електронний
ресурс]. Вінницький національний технічний університет. 2010. Режим доступу:
https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-fm/all-
fm2020/paper/download/5344/4360
74. Управління інноваційною діяльністю: магістерський курс (основи
інноваційного менеджменту) : підручник за заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка.
Суми : ВТД «Університетська книга», 2013. 858 с.
75. Удосконалення системи управління рекламною діяльністю на
підприємстві [Електроний ресурс]. Режим доступу :
http://oldconf.neasmo.org.ua/node/328 Назва з екрану
76. Умови поставки FCA за Інкотермс 2020. GoodLogistics: вебсайт. URL:
https://goodlogistics.com.ua/uk/knowledge-base/incoterms-2-fca/ (дата звернення:
14.03.2024).
77. Українці стали активніше купувати через Інтернет [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
http://www.gfk.ua/public_relations/press/press_articles/011249/index.ua.html. 31.
Умная промышленность, покупки online [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.deutschland.de/ru/topic/ekonomika/innovacii- tehnologii/umnaya-
promyshlennost-pokupki-online.
78. Фінансова звітність ПП «Шарлотка-Черкаси». Офіційний сайт Сlarity
Рroject: вебсайт. URL: https://clarity-
project.info/edr/37787210/finances?current_year=2022 (дата звернення: 20.02.2024)
79. Фінагіна О.В., Панкова Л.І., Потапенко Т.П. Дослідження розвитку
будівельного комплексу в контексті формування регіональної кластерної
політики України. Детермінанти сталого розвитку економіки. Монографія. Під
107
заг. ред. д.е.н., проф. Храпкіної В.В., д.ю.н., проф. Устименка В.А. К : Інтерсервіс,
2019. 264 с.
80. Фінанси підприємств [Текст] : підручник. А. М. Поддерьогін, Л. Д.
Буряк, Г. Г. Нам, А. М. Павліковський, О. В. Павловська, В. 3. Потій, А. П. Куліш,
О. О. Терещенко. К. : КНЕУ, 2000. 460 с.
81. Фінансовий словник-довідник [Текст] М. Я. Демʼяненко, Ю. Я. Лузан,
П. Т. Саблук, В. М. Скупий. К. : ІАЕУААН, 2003. 507 с.
82. Хоменко Т.Ю., Круш П.В. Методичні підходи до оцінки ефективності
управління зовнішньоекономічною діяльністю. Актуальні проблеми економіки та
управління : збірник наукових праць молодих вчених. 2017. №11. С. 9. URL:
http://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/22596/1/2017-11_4-08.pdf (дата звернення
25.01.2024).
83. Шеремет Т. Г. Міжнародна конкурентоспроможність національної
економіки на ринку комп’ютерних та інформаційних послуг [Електронний
ресурс] Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/eet_311.htm.
84. Ярошенко А. Digital marketing management of Activia: a longdistance race
[Електронний ресурс] А. Ярошенко. Режим доступу:
http://www.slideshare.net/goldenalf/digital-marketing-management-of-activia-along.
85. Якість і безпека продукції Nestle. Офіційний сайт Nestle: вебсайт. URL:
https://www.nestle.ua/randd/quality-safety (дата звернення: 16.02.2024).
86. Hessels J., A. van Stel. Entrepreneurship, Export Orientation, and Economic
Growth. Small Business Economics. 2011. №37(2). Р. 255-268.
87. Heinz: website. URL: https://www.heinz.com (дата звернення: 14.05.2024).
88. Information Economy Report 2005: Report by the UNCTAD secretariat. New
York – Geneva: United Nations, 2005. 250 p.
89. Interactive Billboard Campaigns [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.trendhunter.com/slideshow/ interactive-billboard- campaigns. 54. Internet
World Stats. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.pingdom.com/.
90. Orkla Foods: website. URL: https://www.orkla.com/about-us/orkla-foods/
(дата звернення: 14.05.2024).
108
91. Kelly К. New Rules for the New Economy [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://www.wired.com/wired/5.09/newrules.html.
92. Luke T. New Worlds Order or Neo-world Orders: Power, Politics and
Ideology in Informationalizing Glocalities. Global Modernities Ed. by R. Robertson, M.
Featherstone, S. Lash. London: Sage, 1995. Р. 91-107.
93. Marketers and SMBs Disconnect over Online Tactics [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://www.marketingcharts.com/direct/global- marketers-mixed-on-
email-and-social-media-relationship-21404/econsultancy
94. Nordic Cuisine: website. URL: https://nordiccuisine.com (дата звернення:
14.05.2024).
95. Nordic Organic Food Fair 2021: website. URL:
https://www.nordicorganicexpo.com (дата звернення: 14.05.2024).
96. Sauces nes, mixed seasoning in Ukraine. The Observatory of Economic
Complexity: website. URL: https://oec.world/en/profile/bilateral-product/sauces-nes-
mixed-condiments-mixed-seasoning/reporter/ukr (дата звернення: 10.03.2024).

109

ДОДАТКИ

110
Додаток А

111
Додаток Б

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets