Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/940Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Ящук, Людмила Борисівна | - |
| dc.contributor.author | Бабенко, Олена Михайлівна | - |
| dc.date.accessioned | 2019-12-19T18:50:10Z | - |
| dc.date.available | 2019-12-19T18:50:10Z | - |
| dc.date.issued | 2019 | - |
| dc.identifier.uri | http://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/940 | - |
| dc.description.abstract | Актуальність теми. В сучасних умовах автомобільний транспорт стає найбільш значним джерелом забруднення атмосферного повітря, особливо великих міст. Внаслідок розгалуженої мережі магістральних вулиць з інтенсивним транспортними потоками, що проходять через селітебні території міст, створюються умови для безпосереднього забруднення викидами автотранспорту повітряного середовища зон житлової забудови і несприятливого впливу його на здоров’я населення та стан довкілля. Виходячи з вище вказаного матеріали роботи є актуальними. Мета роботи: визначення екологічної безпеки транспорту та екологічних аспектів його функціонування в міському середовищі. Об’єкт дослідження:транспорт міста Черкаси. Предмет дослідження: обсяги викидів чадного гаду, які утворюються в результаті роботи двигунів різних видів транспорту. Методи дослідження: теоретичні розрахункові методи визначення викидів СО, моделювання даних для визначення обсягів викидів в атмосферу від пересувних джерел забруднення. Результати дослідження. В роботі оцінено завантаженість ділянок вулиць м. Черкаси різними викидами автотранспорту. Зібрано параметри, необхідні для розрахунку рівня забруднення повітряного середовища відпрацьованими газами автомобілів за концентрацією оксиду карбону в мг/м³. Доведено, що рівень викиду СО в атмосферне середовище безпосередньо залежить від інтенсивності руху автомобілів на дорозі, аерації місцевості, величини повздовжнього нахилу, швидкості вітру, вологості повітря, наявності захисної смуги дерев вдовж доріг. Наведені рекомендації щодо зменшення впливу автотранспорту на навколишнє середовище. Наукова новизна: На підставі розрахунків проведено оцінку забруднення чадним газом території міста та оцінено вплив на навколишнє середовище з позиції викидів авто різних категорій; запропоновано заходи, щодо зменшення викидів СО в навколишнє середовище з різним типом двигунів внутрішнього згорання. Теоретичне і практичне значення: Отримані результати дослідження дозволяють визначити кількість забруднюючих речовин, прогнозувати стан навколишнього середовища в зонах міста з різною інтенсивністю руху автотранспорту, проводити моніторинг стану атмосферного повітря та безпеки населення. Використовуючи наведені методи розрахунку та завдяки отриманим даним, можна впроваджувати практичні заходи зменшення викидів токсичних речовин, проводити удосконалення системи експлуатації автомобільного транспорту, розвитку транспортної інфраструктури,покращити стан екологічної безпеки регіону. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (30 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 83 сторінки друкованого тексту, основна частина – 50 сторінок. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Actuality of theme. In modern conditions, road transport is becoming the most significant source of air pollution, especially in large cities. Due to the extensive network of main streets with intensive traffic flows passing through the residential areas of the cities all conditions for direct pollution from transport emission of air of the residential areas and unfavourable effects on the health of the population and the state of the environment are created. Based on everything said above materials are considered to be relevant. The purpose of the work: determination of ecological safety of transport and ecological aspects of its functioning in urban environment. The object of study: transport of the town of Cherkasy. The subject of research: the amount of carbon monoxide emissions resulting from the operation of engines of different modes of transport. Research Methods: Theoretical calculation methods for determination of CO emissions, modeling of data for determination of emissions from mobile sources of pollution. Results of the research. The work assesses the congestion of the streets of Cherkasy by various vehicle emissions. The parameters which are necessary to calculate the level of air pollution by the exhaust gases of cars at the concentration of carbon monoxide in mg/m³ were collected. It is proved that the level of CO discharged into the atmospheric environment directly depends on the intensity of traffic on the road, aeration of the terrain, magnitude of longitudinal slope, wind speed, humidity and presence of a protective strip of trees along the roads. Recommendations for the reduction of the environmental impact of motor vehicles are provided. Scientific novelty: Based on the calculations, an assessment of carbon monoxide contamination of the city territory was carried out and the environmental impact was assessed from the point of view of emissions of cars of different categories; Measures to reduce CO emissions into the environment with different types of internal combustion engines are proposed. Theoretical and practical significance: The results of the study allow to determine the amount of pollutants, to predict the state of the environment in urban areas with different traffic intensity, to monitor the state of atmospheric air and safety of the population. Using the above methods of calculation and thanks to the data obtained, it is possible to implement practical measures to reduce emissions of toxic substances, to improve the system of operation of road transport, the development of transport infrastructure and to improve the state of environmental safety of the region. Structure and scope of work. Master's qualification work consists of introduction, abstract, two sections, conclusions, list of references (30 sources), graphic documentation to master's qualification work, applications. Full volume - 83 pages of printed text, the main part - 50 pages. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | автотранспорт | uk_UA |
| dc.subject | міське середовище | uk_UA |
| dc.subject | рівень забруднення | uk_UA |
| dc.subject | чадний газ | uk_UA |
| dc.title | Екологічна безпека транспорту в умовах міських територій | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Бабенко 2019.pdf Restricted Access | 2.52 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТРАНСПОРТУ В УМОВАХ МІСЬКИХ
ТЕРИТОРІЙ
Виконав: студент 2 курсу,
групи _МГЕК-803
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
_Бабенко О.М._______________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Ящук Л.Б._________________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Хоменко О.М._________
(прізвище та ініціали)
Рецензент Спрягайло О.В._____________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2019 рік
2
ЗМІСТ
Вступ 4
1. Аналітичний огляд літератури 6
1.1 Автотранспорт як джерело забруднення 6
1.2 Екологічна безпека автотранспорту в умовах міського середовища 8
1.3 Забруднення атмосфери у місцях з інтенсивним транспортом 12
1.4 Поняття «зелених» автомобілів 15
1.5 Використання альтернативного палива на транспорті 17
1.6 Стратегія розвитку автомобілебудування в аспекті зменшення 19
впливу на довкілля
1.6.1 Світовий досвід 19
1.6.2 Український досвід 24
2. Екологічна безпека транспорту в умовах міських територій 29
2.1 Загальна характеристика транспортної системи Черкаської області 29
2.1.1 Особливості транспортного комплексу області 29
2.1.2 Небезпечний вплив автотранспорту на довкілля 34
2.2 Зміна якості атмосферного середовища в результаті функціонування 35
автотранспорту
2.2.1 Черкаська область 35
2.2.2 Найбільші міста Черкаської області 41
2.2.3 Обласний центр Черкаси 44
2.3 Розрахунок викидів чадного від автотранспорту у м. Черкаси 46
2.3.1 Методика проведень дослідження 46
2.3.2 Модельна ділянка №1 «вул. Семиренківська – 52
вул. Нарбутівська»
2.3.3 Модельна ділянка №2 «вул. Смілянська – вул. Благовісна» 54
3
2.3.4 Модельна ділянка №3 «вул. Смілянська – вул. Вернигори» 56
2.3.5 Модельна ділянка №4 «вул. Сумгаїтська – вул. Корольова» 58
2.3.6 Модельна ділянка №5 «бул. Шевченка – вул. Казбетська» 60
2.3.7 Модельна ділянка №6 «вул. Припортова – вул. С. Амброса» 62
2.3.8 Модельна ділянка №7 «вул. Одеська – вул. Онопрієнка» 64
2.3.9Модельна ділянка №8 «вул. Героїв Дніпра – вул. Богдана 66
Хмельницького»
2.3.10 Модельна ділянка №9 «проспект Хіміків – вул. Чорновола» 68
2.4 Порівняльна оцінка рівня забруднення чадним газом дослідних 70
ділянок міста
2.5 Рекомендації та заходи щодо зменшення впливу транспорту 77
на навколишнє середовище
Висновки 79
Перелік посилань 81
Додатки 84
Додаток А 85
4
ВСТУП
Автомобільний транспорт — це найбільш маневрений і ефективний вид
транспорту для перевезення масових вантажів дрібними партіями на близьку
відстань.
Цей вид транспорту розпочинає і закінчує транспортний процес на
морському, річковому і залізничному транспорті. Автотранспорт забезпечує
функціонування і територіальну організацію всіх галузей народного господарства,
і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці України.
В міру створення міждержавних автомагістралей значення автотранспорту
постійно зростає у здійсненні міждержавних зв’язків, зокрема з Росією,
Білорусією, Молдовою, країнами зарубіжної Європи.
Автомобілі поділяються на транспортні (вантажні і пасажирські), спеціальні і
спортивні. Вантажні автомобілі призначені для перевезення вантажу і пасажирів,
спеціальні - для виконання різних технічних функцій (підйомні крани, пересувні
компресори та ін.), спортивні - переважно для досягнення певних рекордів швидкості
та інших спортивних досягнень.
Вантажні автомобілі в свою чергу поділяються на 3 основні категорії:
пасажирські, до яких відносяться легкові автомобілі та автобуси, вантажні – для
перевезення різного вантажу та тягачі, які не мають власних вантажних ємкостей і
призначені для буксировки напівпричепів і причепів.
Автомобілі розрізняють також за типом двигуна. В залежності від типу
встановленого двигуна автомобілі бувають таких типів:автомобілі з бензиновим
двигуном внутрішнього згоряння – найбільш розповсюджені серед легкових
автомобілів;дизельні автомобілі, що працюють на дизельному паливі;автомобілі з
Одним з негативних факторів роботи автомобільного транспорту є
зростаючий шкідливий вплив на навколишнє середовище та здоров'я людини,
адже автотранспорт – джерело емісії в атмосферу складної суміші хімічних
сполук, склад яких залежить не тільки від виду палива, типу двигуна й умов його
5
експлуатації, але і від ефективності контролю викидів. Потрапляючи в атмосферу,
компоненти ВГ ДВЗ, з одного боку, змішуються з наявними в повітрі
забруднювачами, з іншого боку – проходять ряд складних перетворень, що
призводять до утворення нових сполук. Одночасно йдуть процеси розведення і
видалення забруднювачів з атмосферного повітря шляхом мокрого і сухого
висаджування на землю.
Значна кількість забруднюючих речовин, що викидається в атмосферу міста
Черкаси надходить від громадського транспорту, функціонування автозаправних
станцій, процесів обслуговування автомобілів.
Метою роботи є визначення екологічних аспектів впливу автотранспорту на
атмосферне середовище в Черкаській області та окремих її містах.
Завданням даної роботи є оцінити вплив функціонування автотранспорту на
якість атмосфери; розглянути транспортну систему області; охарактеризувати
заходи, що здійснюються з метою зменшення впливу автотранспорту на довкілля;
охарактеризувати обсяг забруднюючих викидів в атмосферу від пересувних
джерел забруднення; кількісно оцінити викиди чадного газу в атмосферне
повітря м. Черкаси на дослідних ділянках.
6
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1. 1 Автотранспорт як джерело забруднення
Транспортно-дорожний комплекс – є одним з найшкідливіших
джередkзабруднення навколишнього природного середовища. Також, транспорт
являється основним джерелом теплового забруднення та шуму у містах.
У наслідок спалювання палива у двигунах внутрішнього згорання
виділяються гази, що містять більше 200 найменувань речовин, що є шкідливими
для навколишнього середовища та людини, у тому числі канцерогени. Наприклад
залишки від стертих шин та гальмівних колодок, нафтопродукти, сипкі і пилові
вантажі, хлориди, що використовують для посипання доріг взимку, забруднюють
водні об’єкти та придорожні смуги.
Наразі основним джерелом забруднення повітря у густонаселених містах є
автотранспорт. Під час експлуатації автотранспорту, з вихлопними газами,
випарами паливних систем, під час заправки автомобіля паливом, у повітря
потрапляють шкідливі речовини. На викиди вуглекислого і чадного газу впливає
режим, швидкість руху автомобіля та рельєф місцевості. Якщо, наприклад, різко
зменшити швидкість під час гальмування, то кількість оксидів вуглецю у
вихлопних газах збільшується в 7-9 разів. Мінімальні кількість шкідливих
речовин виділяється при рівномірній швидкості автомобіля 50-60 км/год.
Вміст шкідливих речовин у вихлопних газах залежить від: режиму руху
транспорту, рельєфу, технічного стану авто та ін. [1].
Незважаючи на те, що дизельні двигуни вважаються екологічно
безпечнішими, ніж карбюраторні, вони викидають багато сажі, яка є продуктом
згорання палива. Сажа містить в своєму складі канцерогенні речовини та
елементи, викид яких у атмосферу недопустимий.
7
Автотранспорт можна віднести до найнебезпечніших джерел забруднення
повітря, адже вихлопні гази накопичуються у нижніх шарах атмосфери, тобто в
зоні дихання людини знаходяться всі шкідливі речовини [2].
У ґрунтах, під час викидів автотранспорту, накопичуються різні хімічні
елементи, особливо метали. Їх засвоюють рослини, і через харчовий ланцюг
переходять в організм тварин і людей [3].
Важливо підкреслити те, що транспорт також являється джерелом шуму.
Рівень шуму вимірюють у децибелах (дБА). Якщо для людини рівень шуму
перевищує 90 дБа, це може викликати нервові розлади і постійний стрес.
Наприклад, близько 40 % населення Києва проживає в умовах шумового
дискомфорту.
Внаслідок того, що у транспортному потоці на українських дорогах занадто
багато вантажних автомобілів, рівень гуму яких дорівнює 8-10 дБа, тобто у два
рази вищий, ніж у легкових, загальний рівень шуму на наших дорогах вищий, ніж
на Заході [1]. Головною причиною цього є відсутність контролю рівня шуму на
дорогах. Навіть у Правилах дорожнього руху відсутні вимоги щодо обмеження
шуму [2].
1.2 Екологічна безпека автотранспорту в умовах міського середовища
Автотранспорт негативно впливає практично на всі складові біосфери:
атмосферу, водні ресурси, земельні ресурси, літосферу і живі організми, що
наведено на рисунку 1.1.
Вихлопи від автотранспорту чинять безпосередній вплив на пішоходів,
жителів розташованих поруч будівель і рослинність, адже вони поширюються
безпосередньо на вулицях міста уздовж доріг. Виявлено, що зони з перевищенням
ГДК по азоту оксиду і вуглеводів оксиду охоплюють 90 % території міста.
8
Вихлопні гази автомобілів, а також гази, які утворюються при
випаровуванні палива, масла, містять біля 200 хімічних зв’язків. В залежності від
особливостей їх впливу на організм людини, вказані забруднюючі речовини
розділяють на 7 груп.
В 1 групу входять хімічні сполуки, які знаходяться в природному складі
атмосферного повітря: вода(у вигляді пари), водень, азот, кисень і вуглецю оксид.
Автотранспорт викидає в атмосферу таку велику кількість пари, що в Європі воно
перевищує по масі випаровування всіх водойм і річок. Із-за цього підвищується
хмарність, а число сонячних днів знижається. Все це сприяє росту вірусних
захворювань, зниженню урожайності сільськогосподарських культур.
В 2 групу включений оксид вуглецю (ГДК 20мг/м³; IVклас небезпеки) Його
вплив залежить від концентрації вуглеводу оксиду у повітрі; так, при концентрації
0,05% через 1 годину з’являються признаки слабкого отруєння, а при 1% настає
втрата свідомості після декількох зітхань. Також до сказаного можна додати, що
вуглеводу оксид може бути причиною багато чисельних аварій на дорогах. Його
дія на водія автомобіля в невеликих концентраціях подібно з дією алкоголю або
станом втоми. В гаражах, в тунелях і навіть на завантажених магістралей вміст
вуглеводу оксиду часто досягає токсичних для людини рівнів.
9
Рисунок 1.1 – Схема і масштаби впливу автомобілів на навколишнє середовище
В 3 групу входять азоту оксид NO (ГДК 5 мг/м³, ІІІ клас небезпеки) –
безбарвний газ і азоту діоксин NO2 (ГДК 2 мг/м³, ІІІ клас небезпеки) – газ бурого
кольору з характерним запахом.
В 4 групу входять вуглеводні. Найбільш небезпечні для людини акролеїн і
формальдегід.
В 6 групу входить сажа (ГДК 4 мг/м³, ІІІ клас небезпеки)
В 7 групу входять свинець і його сполуки. В бензин в якості
антидетонаційної присадки вводять тетраетил свинець (ГДК 0,005 мг/м³, І клас
10
небезпеки). Із-за цього близько 80% свинцю і його сполук , забруднюючих
повітря, попадають в нього при використанні етильованого бензину.
Слід вказати, що хімічні речовини, які знаходяться у вихлопних газах,
мають часом значний час «життя» в атмосферному повітрі, тому процес
самоочищення останнього від різних інгредієнтів може коливатись від 1 години
до декількох тисяч років,що наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Час «життя» компонентів вихлопних газів ДВЗ при взаємодії
з атмосферними складовими до розкладення 60% початкової кількості домішок, за
даними ЕРА, США
Реакції з Реакції з Реакції з Реакції з
Компонент -
ОН О2 NO3 NO2
NO2 2 дні 12 годин 1 година 2 години
NO 4 дні 1 хвилина 2 хвилини 20 хвилин
HNO2 4 дні >33дні ― ―
HNO3 180 днів ― ― ―
SO3 26 днів 200 років ― 600 років
NH3 140 днів ― ― ―
CH3NH2 12 годин 2 роки ― ―
NCH 2 роки ― ― ―
H2S 5 днів 2 роки 4 дні ―
CH3SN 8 годин ― 1 година ―
Пропан 19 днів 7 тис.р. ― ―
Н-Бутан 9дніву 4,5 тис.р. 9 років ―
1,2-Дихлоретан 100 днів ― ― ―
Формальдегід 3 дні 20 тис. р. 210 днів 23 дні
Особливої уваги заслуговує фотохімічний смог, у появу якого вносять
вагомий вклад окремі компоненти вихлопних газів автотранспорту.
11
Фотохімічний смог, ініційований сонячним світлом, являє собою
жовтувато-коричневий дим над місто, зменшує видимість, з наявністю хімічних
речовин, які викликають подразнення дихальних шляхів і сльозоточивість.
Вказаний колір пояснюється присутністю азоту діоксину NO2, а подразнення
викликають озон, альдегіди і органічні нітрати.
Поява фотохімічного смогу ініціюється поєднанням наступних факторів:
сонячне світло;
оксиди азоту NOx;
вуглеводні;
температура вище 18 °С.
На рисунку 1.2 показаний вигляд атмосферного повітря під час формування
та існування фотохімічного смогу в межах міста.
Рисунок 1.2 – Фотохімічний смог в межах населеного пункту
На рисунку 1.3 представлений наочний доказ вкладу автомобілів у
формування фотохімічного смогу.
12
0,6
0,5
0,4
Вуглеводні
0,3
NO2
0,2 Альдегіди
0,1 Озон
NO
0
Час доби
Рисунок 1.3 – Схема добових змінень концентрацій азоту оксидів, вуглеводнів,
озону і альдегідів в умовах фотохімічного смогу
Відомо, що раннім ранком рівень забруднення низький. Концентрація NO і
незгорілих вуглеводнів зростає, коли люди відправляються на роботу на
автомобілях. З сходом сонця в ранні години і збільшенням інтенсивності
випромінювання NO перетворюється в NO2 і, відповідно, зростає вміст озону і
альдегідів. Останні досягають максимуму опівдні, при найбільшій сонячній
активності. Відмітимо, що концентрація NOх зменшується після 10 години ранку і
не зростає знову під час вечірнього транспортного піку [4].
1.3 Забруднення атмосфери у місцях з інтенсивним транспортом
Слабко небезпечним забрудненням вважається те, при якому забруднення
атмосферного повітря в зоні впливу магістральних вулиць районного значення
має інтенсивність транспортного потоку 900-1200 авт./год. оцінюється як слабко
небезпечне в зоні до 50 м і як допустиме на відстані 50 м і більше від проїзної
частини вулиці. На територіях, прилеглих до житлової вулиці місцевого значення
з інтенсивністю транспортного потоку до 300 авт./год., забруднення повітряного
Концентрація речовин
4:00
5:00
6:00
7:00
8:00
9:00
10:00
11:00
12:00
13:00
14:00
15:00
16:00
17:00
18:00
13
середовища оцінюється як допустиме. Запропонована інформація дозволяє
обґрунтовано підходити до визначення характеру і обсягу заходів з попередження
або зменшення забруднення атмосферного повітря на території житлової забудови
прилеглої до магістральних вулиць великого міста і, зокрема, для визначення
відстані лінії регулювання житлової забудови від проїзної частини різних
категорій міських вулиць при містобудівному проектуванні нових житлових
районів[5].
Частка автотранспорту в забрудненні атмосфери продуктами згоряння
показана в таблиці1.2.
Таблиця 1.2 – Обсяги викидів продуктів згоряння, млн. т./рік
Джерела продуктів згорання
Продукти згорання Електростанції,
Автомобілі промисловість
та інші
СО 59,7 5,2
Вуглеводні й інші органічні
10,9 6,4
речовини
Оксиди нітрогену 5,5 6,5
Сполуки, що містять сірку 1,0 22,4
Макрочастки 1,0 9,8
Найбільшим відсотком внесених забруднювачів в атмосферу є автомобілі,
що працюють на бензині, наприклад в США на їх частку припадає біля 75 %,
потім літаки ( 5 % ), автомобілі з дизельними двигунами ( 4 % ),
сільськогосподарські машини ( 4 % ), залізничний і водний транспорт ( 2% ).
Викиди автомобільного транспорту істотно залежать від режиму роботи
двигуна і якості використовуваного палива. Приблизний склад вихлопних газів
автомобілів поданий у таблиці 1.3
14
Таблиця 1.3– Наближений склад (% по обсягу) вихлопних газів автомобілів
Вміст компонентів у вихлопах
Компоненти Карбюраторний двигун 3
3 Дизельний двигун (г/м )
(г/м )
N2 74 – 77 76 – 78
O2 0,3 – 8,0 2 – 18
H2O 3,0 – 5,5 0,5 – 4,0
CO2 5,0 – 12,0 1,0 – 10,0
CO 5,0 – 10,0 0,01 – 0,5
Оксиди сірки 0–0,8 -4210 – 0,5
Вуглеводні 0,2 – 3,0 -3110 – 0,5
-3
Альдегіди 0 – 0,2 (1 – 9)·10
Сажа 0 – 0,4 0,01 – 1,1
-6 -5
Бензапірен (10 – 20)·10 до 1·10
До основних забруднюючих атмосферу речовин, які викидають пересувні
джерела (загальне число таких речовин перевищує 40), відносяться карбоноксид у
(в США його частка в загальній масі складає близько 70 %), вуглеводні
(приблизно 19 %) і нітрогену оксид (близько 9 %). Карбону оксид (CO) і нітрогену
оксид потрапляють в атмосферу тільки з вихлопними газами, тоді як неповністю
згорілі вуглеводні потрапляють як разом з вихлопними газами, так і з картера,
паливного бака і карбюратора, тверді домішки потрапляють в основному з
вихлопними газами із картера [6].
При русі автомобіля з малою швидкістю та при розгоні, особливо при
швидкому, в атмосферу викидається найбільша кількість забруднюючих речовин.
Найбільш високою відносною часткою від загальної маси викидів вуглеводнів і
карбону оксиду спостерігається при гальмуванні і холостому ходу, а частка азоту
оксиду при розгоні. Тому, можна зробити висновок, що автомобілі особливо
15
сильно забруднюють повітряне середовище при частих зупинках і при повільному
русі.
Для скорочення числа зупинок транспорту на перехрестях у містах
створюють системи руху в режимі «зеленої хвилі», які допомагають скорочувати
забруднення атмосферного повітря у містах. На якість і кількість викидів домішок
впливає режим роботи двигуна, в тому числі співвідношення між масами палива і
повітря, момент запалення, якість палива, відношення поверхні камери згоряння
до її об'єму. Викиди карбону оксиду і вуглеводнів скорочується при збільшені
відношення маси повітря і палива, що поступає в камеру згорання до її об’єму.
Існують стандарти, якими регламентуються викиди шкідливих речовин у
відпрацьованих газах автотранспорту; вміст оксидів сульфуру і свинцю
обмежується стандартами на пальне. Останнім часом із метою зменшення
негативного впливу автотранспорту на довкілля і здоров'я людей вживаються
заходи, серед яких і заборона на використання домішок тетраетил-плюмбуму
(тетраетил-свинцю) в пальному, перехід на природний газ [7].
1.4 Поняття «зелених» автомобілів
«Зеленим» автомобілем називають автомобіль, що виробляє менше викидів
і використовує менше бензину. Наразі світовий автопром робить значні успіхи у
виробництві екологічно чистих зелених автомобілів, також за рахунок скорочення
шкідливих для навколишнього середовища викидів навколишнє середовище
зберігається.
Екологічно чисті автомобілі можуть бути: гібридними, тобто такими ,які
працюють як на електриці, так і на бензині; ті, що працюють тільки на електриці;
автомобілі, які використовують біопаливо; дизельні «зелені авто».
Кожен тип має свої переваги і недоліки.
Гібридні автомобілі. Такі автомобілі мають два двигуна: електромотор і
двигун внутрішнього згорання. Вони поділяються на види:
16
паралельний – бензиновий двигун і електромотор працюють разом
(наприклад PorschePanamera S Hybrid);
послідовний — бензиновий двигун або безпосередньо живить
електромотор, або заряджає батареї (наприклад ChevroletVolt);
послідовно-паралельний – залежно від режиму, система працює як
послідовно, так і паралельно (наприклад ToyotaPrius). Інженери з
Toyota створили систему HybridSynergyDrive (гібридний
синергетичний привід). При середніх і постійних швидкостях двигун
передає частину енергії на передні колеса через планетарний
механізм. Залишилася енергія передається на генератор, який у свою
чергу віддає частину енергії на підзарядку акумулятора і частина на
електромотор. При обгоні, підйомі і прискоренні підзарядка
акумулятора припиняється і весь струм подається на електродвигун.
При малих швидкостях автомобіль працює як електромобіль. Всі ці
процеси контролюються комп’ютером.
Дані види електромобілів працюють по принципу процесу рекуперативного
гальмування для збереження кінетичної енергії, тобто бензиновий двигун
вимикається, а електромотор перемикається в режим генерації струму і повертає
енергію в батарею. Всі три види мають невеликі бензинові двигуни і, отже,
виробляють набагато менше забруднюючих речовин, ніж стандартний автомобіль.
Одночасно з цим в них менша і потужність – 70-90 кінських сил. Щоб подолати
цей розрив, гібридні автомобілі будують з легких матеріалів, наприклад вуглецеве
волокно і алюміній. Також гібридні автомобілі вважають більш аеродинамічними.
Дані фактори лають ефективну форму автомобіля, який за рахунок цього отримує
економію палива і зменшує шкідливі викиди в навколишнє середовище.
Наприклад гібрид Toyota Prius виробляє на 90% менше забруднюючих речовин,
ніж аналогічні не гібриди.
17
Протягом останнього десятиліття автомобілі-гібриди стали широко
доступні, і їх можна знайти у всіх цінових діапазонах. А Volvo випустили перший
в світі дизельний гібрид Volvo V60 Plug-in.
Електромобілі. Дані транспортні засоби приводяться в рух електричним
двигуном, який живиться від акумуляторних батарей. Не можна не відмітити
переваги електричного автомобіля в порівнянні з двигунами внутрішнього
згорання. Електродвигуни можуть конвертувати 75% хімічної енергії від батарей,
а двигуни внутрішнього згорання лише 20% енергії бензину. Електромобілі не
виділяють шкідливих забруднюючих речовин. Електродвигун забезпечує
плавність ходу і більш сильне прискорення вимагають менше догляду, ніж ДВС.
Але є і ряд недоліків. Електромобіль зможе проїхати без підзарядки приблизно в 2
рази менше шляху, ніж звичайний автомобіль. Повна зарядка батарей може
займати до 8 годин, та й самі батареї коштують досить дорого[8].
1.5 Використання альтернативного палива на транспорті
Етанол. Етанол, етиловий спирт є найпоширенішим типом біопалива для
одержання моторного палива замість бензину. Етанол можна виробляти з таких
матеріалів, як кукурудза, цукровий очерет і відходів деревини. Більшість моделей
автомобілів можуть використовувати E10, який складається з 10% етанолу та 90%
бензину, без будь-яких змін в двигуні. Інші подібні суміші складаються з 20% і
30% – E20 і E30, відповідно. Паливо Е85 є найнебезпечнішим для навколишнього
середовища (складається з 15 % бензину і 85 % етанолу). Використання саме
цього палива значно знижує викиди шкідливих вихлопних газів.
Дизельне паливо. Дизельні двигуни приблизно на 30% більше ефективні,
ніж бензинові двигуни.
Біодизель – вид біопалива, який є екологічно чистим. Такоє це паливна
добавка, яку використовують для заміни нафтового дизельного палива. При
використанні біодизелю, скорочуються викиди вихлопних газів, наприклад В20 –
18
двадцяти відсоткова суміш біодизеля і звичайного дизеля — знижує викиди
вуглеводнів на 20% і чадного газу і твердих частинок на 12%. Також піддається
біологічному розкладанню і є нетоксичним. Це означає, що Дизельний двигун
дасть 30% економії палива, або 30% менше викидів вуглекислого газу.
Водень. Водень є абсолютно екологічно чистим і невичерпним
альтернативним паливом, яке можна отримати з води. Його можна
використовувати в якості палива в роторному двигуні внутрішнього згорання, так
як в ньому впускний колектор значно віддалений від випускного
Водень легко запалюється від високої температури випускного колектора,
тому звичайні ДВЗ для роботи на водні не підходять.
Якщо порівнювати з бензином, при використанні водню в ДВЗ знижується
потужність двигуна до 82% – 65%. Але при внесені невеликих змін в систему
запалювання, можливе буде збільшення потужності двигуна до 116% в порівнянні
з бензиновим аналогом, але разом з цим збільшиться викид окислів азоту з-за
більш високої температури в камері згоряння і зростає можливість підгоряння
поршнів і клапанів при тривалій роботі на великій потужності. Також в умовах,
які створюються в двигуні (температурах і тисках) водень здатний вступати в
реакцію з мастилом і матеріалами двигуна, що приводячи до більш швидкого
зносу.
Водень не виробляє викидів парникових газів при використанні в паливних
елементах, він виробляє тільки оксиди азоту при згорянні [8].
19
1.6 Стратегія розвитку автомобілебудування в аспекті зменшення впливу на
довкілля
1.6.1 Світовий досвід
В сучасному світі ринок електромобілів стрімко зростає і удосконалюється.
Ще в 2000 році електромобільний бізнес не вважався перспективним, а зараз з
упевненістю можна сказати, що майбутнє саме за електричними автомобілями. У
2016 р. кількість придбаних у світі електрокарів становила 1 млн., продажі зросли,
у порівнянні з 2015 р. на 53 %. У 2016 р. інвестиції в розвиток електромобілів
становили понад 2 млрд. дол., що вдвічі більше, ніж у 2015 р. Китай, Швеція,
Франція, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Норвегія, Нідерланди
зацікавлені в екологічно чистому виді транспорту і стимулюють їх розвиток у
своїх країнах. Великі виробники автомобілів та технологічні компанії,
спираючись на державну підтримку, планують розширювати та вдосконалювати
свою продукцію. Таким чином, перспективи в найближчому майбутньому
електрокарів стають ширшими й реальнішими.
Найбільш розвинені країни Світу зацікавлені в екологічно чистому виді
транспорту і стимулюють їх розвиток.
В сучасному світі ринок електромобілів набирає стрімких обертів. На
сьогоднішній день можна сміливо сказати, що майбутнє саме за
електрифікованими автомобілями, хоча ще на початку 2000-х років
електромобільний бізнес не розглядався як перспективний .
Електромобілі мають ряд переваг з автомобілями внутрішнього згорання.
Серед них можна виділити такі: Можливість заряджати автомобіль від звичайної
розетки та дешева заправка; завдяки простій його конструкції його експлуатація є
більш простою і зручною; шкідливі для здоров’я вихлопи повністю відсутні;
електромобіль повністю безпечний для навколишнього середовища;;
електромобіль не створює сильного шумового забруднення, оскільки його
20
структура містить набагато менше технічних деталей, здатних створювати шум,
на відміну від традиційних авто; енергоефективність (коефіцієнт корисної дії
паливного двигуна – 16%, а коефіцієнт корисної дії електродвигуна – майже 85%).
Говорячи про суттєві переваги, не варто забувати і про недоліки
електромобілів: висока ціна купівлі нового автомобіля; кількість дальніх поїздок
може обмежуватись поганою інфраструктурою; зарядка автомобіля займає значно
більшу кількість часу, чим заправка паливом; заміна акумулятора рівна приблизно
половині вартості автомобіля; відсутність споживчого вибору ( наразі вибір
електромобілів на ринку менш різноманітний, ніж вибір автомобілів із двигунами
внутрішнього згорання)
Проте на сьогодні електротранспорт у світі стрімко розвивається завдяки
державним стимулам, зокрема, скороченню податків і надання пільг, а також
преміальним виплатам для покупців електромобілів.
Найбільш активно поширюються та виробляються електромобілі в Китаї. У
2009 р. влада країни запровадила ряд пілотних програм в окремих містах, що
базувалися на введенні місцевих субсидій для розвитку електромобілів. Ці
проекти спрямовані на покращення екологічної ситуації в країні, пов’язаної із
забрудненістю повітря, та скорочення залежності від нафтопродуктів. Відповідно
до законодавства Китаю, при купівлі електромобілів передбачаються
загальнодержавні та локальні (надаються в окремому місті) стимули. Так, 2011 р.
Китай ввів субсидії для перших 50 тис. електромобілів у розмірі 60 тис. юанів
(9,281 дол. США). Однак у 2013 р. ці субсидії було змінено на 67,710 юанів (9800
дол. США) для електромобілів і 563,790.71 юанів (81600 дол. США) для
електричних автобусів. 2014 р. китайський уряд постановив, що до 2016 р. 30%
всіх придбаних державою транспортних засобів мають бути електромобілі.
Практика державних стимулів діє й у Канаді. Найбільшої популярності
мають електромобілі в провінціях Онтаріо та Квебек. Влада провінції Онтаріо, з 1
липня 2010 р., надає знижку на купівлю 10 тис. електроавтомобілів залежно від
розміру батареї (сума субсидій може варіюватися від СА 5000 дол. до CA 8500
21
дол.). У провінції для електромобілів створено спеціальні номерні знаки зеленого
кольору, які дають можливість власникам вільно пересуватися автобусними
смугами та провулками провінції. Крім того, власники мають право на
безкоштовне використання станцій зарядження електромобілів та стоянок.
Влада Німеччини весною 2016 р. оголосила план розвитку
електротранспорту в країні, що передбачає підтримку громадян, які бажають
придбати екологічний автомобіль. Таким чином, покупцям електроавтомобілів з
липня минулого року надають премію в 4000 євро, на це виділено 1,2 млрд. євро
державних коштів. У вересні поточного року німецький Бундестаг підкріпив цю
програму податковими пільгами для власників електрокарів. Щоправда, поки що
попит на субсидії невеликий. Німецький уряд планує до 2020 р. збільшити
кількість придбаних електромобілів до 1 млн., а також запропонував
Європейському Союзу з 2030 р. заборонити реєстрацію нових автомобілів з
двигуном внутрішнього згорання.
В ЄС законодавство встановлює податкові пільги, які стимулюють
використовувати електромобілі. Зокрема, у ст. 19 Директиви 2003/96/ЄС «Про
реструктизацію системи Співтовариства з оподаткування продуктів енергії та
електроенергії» передбачено, що Рада ЄС може дозволити податкові звільнення
або скорочення на основі певних політичних міркувань. Рішення приймає
Єврокомісія, враховується необхідність забезпечення чесної конкуренції,
належного фінансування внутрішнього ринку, аспектів різного характеру
(медичного, екологічного, енергетичного і транспортного).
Європейський автопром схвалює подальше введення податкових стимулів
для ефективного використання палива. Податкові заходи є важливим
інструментом у формуванні споживчого попиту на електромобілі[9].
За даними Міжнародного енергетичного агентства
(InternationalEnergyAgency, IEA), у 2016 році виробництво та реалізація
електромобілів значно зросли. Так, заводи випустили 2 млн. електрокарів, а
всього у світі було продано понад 750 тис. електричних транспортних засобів[10].
22
У доповіді висловлено прогноз стрімкого зростання цього ринку в
найближчі роки: вже до 2020 року виробництво електромобілів складатиме від 9
млн. до 20 млн. одиниць, а до 2025 року – від 40 до 70 млн. Додатковим
драйвером зростання є той фактор, що деякі країни світу намагаються заборонити
продаж бензинових і дизельних автомобілів і заохочують жителів переходити на
екологічно чисті автомобілі.
Але не так все добре, як здається. В наш час електромобілі не є на 100%
екологічно чистими. Електроенергія, на якій вони працюють, як правило,
генерується за рахунок спалення газу чи вугілля, що призводить до шкідливих
викидів, одночасно з тим, як частка атомної енергетики та відновлюваних джерел
не є дуже значною. Винятком є Норвегія. Країна, яка практично всю свою
електроенергію виробляє за рахунок гідроресурсів. Варто зауважити, що
Норвегія – це невелика країна, де проживає усього трохи більше 5 млн. чоловік.
В свою чергу Китай, чий ринок електромобілів складає до 40% від всіх
світових продажів, створює найбільшу кількість шкідливих викидів при
генеруванні електроенергії [8]. Адже, за даними організації
BloombergNewEnergyFinance (BNEF), понад 60% електроенергії Китай отримує за
рахунок спалення вугілля. Незважаючи на те, що Китай є однією з країн, що
прагне скоротити виробництво автомобілів з двигуном внутрішнього згорання,
його апетит на вугілля за останні роки лише посилився. Так, частка КНР від
глобального споживання вугілля на початку 1970-х років складала 13,6%, а в 2016
році підвищилась до 44,5%. У результаті, Китай добув 3,242 млрд. тон вугілля в
2016 році.
На рисунку 1.4 вказані ресурси, які використовують різні країни світу при
виробництві електроенергії
23
Рисунок 1.4 – Ресурси, які використовуються при виробництві електроенергії в
різних країнах світу
На фоні таких гігантських цифр, Індія, частка якої у 2016 року в
глобальному обсязі споживання вугілля становила 9,7%, або 708 млн. тон,
здається дуже незначною. Хоча ця країна посідає друге місце в світі за
показником спалення вугілля.
Електромобілі екологічно чистіші, ніж машини з двигунами внутрішнього
згорання. В той же час, в Китаї електромобілі споживають найбільш «брудну»
енергію [11].
Незважаючи на це, експлуатація автомобіля, який працює на бензині чи на
дизельному паливі негатив ніше впливає, ніж автомобіля на електричному
двигуні.
24
Аналітики BNEF акцентують увагу на тому, що автомобілі, що працюють на
електричному двигуні в середньому на 38% екологічно чистіші, ніж автомобілі на
двигунах внутрішнього згорання. Скоріш за все, даний розрив збільшиться до 67-
70% до 2040 року, оскільки більшу частку світової енергії будуть становити
відновлювальні джерела енергії [12] .
1.6.2 Український досвід
З 1 січня 2018 року на українському ринку нафтопродуктів було подолано
важливий етап, планка за якістю бензину і ДТ було піднято до європейський
норм. Також набула чинності вимога Технічного регламенту до палива, що
забороняє оборот бензинів і дизпалива стандарту Євро-4
Насправді різниця в характеристиках палив Євро-4 і Євро-5 невелика,
основному це менший вміст сірки – з 50 ppm до 10 ppm. Це покращує позитивні
показники палив, але і знижує змащувальні речовини, які компенсуються на НПЗ
додатковими присадками. Існує думка, що поточний перехід просто
формальність. Адже різниця в характеристиках малопомітна для двигуна
автомобіля і не складає великих капіталовкладень при виробництві, а також не
пов’язана з можливим підвищенням цін на заправках. Глобальний перехід на нові
стандарти в Україні був здійснений декілька років тому, саме тоді, коли в Україні
відмовилися від використання палива стандарту Євро-3, в якому був в рази вищий
вміст сірки, ароматики і бензолу в паливах.
Одночасно з цим, цей формальний процес не здатен вирішити головну
проблему якості – оборот палив, які вироблені на міні-НПЗ, іноді навіть на
нафтобазах. Для даних виробництв сировиною є видобувні в Україні нафта і
газовий конденсат. Сировина, що поставляється по імпорту, переважно йде на два
великі заводи – Кременчуцький НПЗ Укртатнафти і Шебелинський ГПЗ
Укргазвидобування. За даними UPECO видобуток газового конденсату і нафти в
2017 році склав трохи більше 2 млн. т., з них на Укрнафту і Укргазвидобування –
25
близько 1,8 млн. т. (ту сировину, яка надходить прямо на 2 великих заводи).
Тобто, 10% сировини, яка видобута в Україні направлена на малі виробництва, а
це наприклад двомісячне споживання бензину у всій Україні. Це похвально для
національного виробника, але є великі сумніви в якості одержуваних палив, які
навряд чи дотягують навіть до Євро-2.
На даний час рано говорити про беззастережне підвищення якості, із-за
того, що не вистачає ключової ланки в ланцюжку обороту палив. Для початку
потрібно хоча б повернути держконтроль реалізованого палива на АЗС. Можливе
це змусить Власників АЗС відмовлятись від палива, одержаного на сумнівному
виробництві [13].
Нині 4 % українського ринку нових автомобілів належить електромобілям.
Найбільше незалежне видання про електротранспорт InsideEVs.com. підтверджує
стрімкий розвиток ринку електромобілів в Україні. Згідно з дослідженнями,
Україна зайняла п’яте місце в міжнародному рейтингу за темпами розвитку
електромобільного ринку, поступившись Ісландії, Швеції, Норвегії та Китаю.
Однак більшість електромобілів, які потрапляють в Україну були у вжитку та
використані більш ніж 2 роки в європейських країнах.
У зв’язку із складною економічною ситуацією в державі та зовнішньою
збройною агресією, на даний момент актуальним є питання розвитку екологічно
безпечних видів транспорту і інфраструктури для нього. Популяризація серед
населення транспортних засобів, які оснащенні електричними двигунами, є одним
з напрямів, який дасть змогу скоротити споживання нафтопродуктів. Це
передбачає значні зміни в законодавстві країни.
16 грудня 2015 року Президентом України було підписано зміни до закону
«Про Митний тариф України» щодо скасування ввізного мита на електромобілі.
Цим законом було передбачено скасування ввізного мита на транспорт,
який оснащений електродвигунами, що дає можливість суттєво зменшити витрати
при купівлі автомобіля.
26
Наразі в комітетах Верховної Ради України розглядається проект Закону №
5494 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо масштабного
розвитку ринку електромобілів в Україні» від 06.12.2016 р. [14].
Цей законопроект розроблений з метою створення на законодавчому рівні
сприятливих умов для стимулювання придбання та використання екологічно
чистого транспорту в Україні.
Метою законопроекту є зменшення податкового навантаження на
постачання електротранспорту, звільнення від податку на додану вартість послуг
з перевезення пасажирів на таксі, оснащених електродвигунами, та надання
пасажирського транспорту в оренду (лізинг, прокат).
На початку 2015 р. був поданий проект Закону № 1912 «Про внесення змін
до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо
особливостей оподаткування ввезення та постачання транспортних засобів,
оснащених електричними двигунами».
Основним завданням даного законопроекту є зменшення оподаткування на
імпорт транспортних засобів, які оснащенні електричними двигунами. Це дасть
можливість знизити вартість електромобілів до 20% та створити належну
структуру для їх використання. Законопроект передбачає тимчасове звільнення
від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операцій з
ввезення на митну територію України та постачання на митній території України
транспортних засобів, оснащених електричними двигунами. Однак законопроект
був відхилений та знятий з розгляду.
20 грудня 2016 р. у парламенті зареєстровано альтернативний законопроект
№ 5494-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
стимулювання розвитку електромобілів». Проектом закону пропонується
законодавче закріплення тимчасового, до 1 січня 2021 р., звільнення від сплати
ПДВ та акцизного податку під час ввезення автомобілів, оснащених виключно
електричними двигунами, на митну територію України; тимчасове, до 1 січня
2021 р., звільнення від податку на додану вартість операцій з постачання послуг з
27
перевезення пасажирів на таксі-електромобілях; закріплення за виконавчими
органами рад, що є обласними центрами, обов’язку здійснити облаштування на
майданчиках для паркування місць для оплачуваної зарядки електромобілів, у
кількості не менше 5 % від загальної кількості місць для паркування; безкоштовні
до 1 січня 2025 р. паркувальні місця для електромобілів на майданчиках для
паркування транспортних засобів державної та комунальної форм власності;
дозволити електромобілям та гібридам рух смугою громадського транспорту [15].
На сьогодні є проект закону щодо стимулювання розвитку ринку
електромобілів, однак, він перебуває в стані обговорення. Голова
Мінінфраструктури зазначив, що електромобілі для населення можуть
подешевшати більш ніж на 40 %, якщо в Україні буде прийнято законопроект
«Про стимулювання розвитку ринку електричного транспорту в Україні». Цей
законопроект передбачає заходи зі стимулювання попиту на електричний
транспорт, створення сприятливих умов для залучення стратегічних інвесторів і
розвитку національного виробництва, поліпшення бізнес-клімату для малого та
середнього бізнесу у сфері пасажирських перевезень, розвиток інфраструктури і
підвищення комфорту володіння електричним транспортом. У законопроекті
плануються зміни до Податкового кодексу, серед яких найяскравіше – податкова
знижка в розмірі 20 % на купівлю автомобіля: покупцям фактично пропонують
відшкодовувати 20 % від вартості; нульовий акциз на купівлю автомобіля, що дає
можливість заощадить покупцеві суму в еквіваленті 109 євро; скасування ПДВ
для імпорту електротранспорту на п’ять років, що здешевить електрокари ще на
16,8 %; звільнення від сплати збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації
електромобіля, що здешевлює його ще на 4,8 %; нульовий акциз на
електромотоцикли і електровелосипеди (для транспорту з мотором до 250 Вт це
здешевлення ціни на 22 євро); дозвіл електромобілів рухатися в смугах
громадського транспорту
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство
інфраструктури України та Державне автомобільне агентство автомобільних доріг
28
України ініціювали новий проект, який передбачає створення великої робочої
групи, яка розроблятиме «Електричну стратегію глобального переходу України на
електромобілі».
Як бачимо, у електромобілів є перспективи розвитку на вітчизняному
ринку. Найголовнішою проблемою на найближчий час, на нашу думку, стане
швидкість прийняття відповідних законодавчих новацій, які б стимулювали цей
процес [9].
29
2. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА АВТОТРАНСПОРТУ В УМОВАХ МІСЬКИХ
ТЕРИТОРІЙ
2.1 Загальна характеристика транспортної системи Черкаської області
2.1.1 Особливості транспортного комплексу області
Транспорт є однією з найголовніших сфер виробництва, що безпосередньо
значною мірою визначає структуру і рівень економіки країни, особливості
розміщення виробництв і населення. Також є однією з найголовніших ланок, яка
зв’язує усі галузі господарського комплексу.
Транспортна система зв’язує виробництва з споживачами, промисловість і
сільське господарство, забезпечує економічні зв’язки між країнами та потреби
населення в усіх видах перевезень.
У 2017 році підприємствами транспорту області перевезено 11828,6 тис. т
вантажів, що на 11,4% більше від обсягів відповідного періоду минулого року, що
наведено на рисунку 2.1.
14100
12100
10100
8100 2016
6100 2017
4100
2100
100
Роки
Рисунок 2.1 – Динаміка збільшення обсягів вантажного перевезення
підприємствами в Черкаській області
тис. т вантажів
30
Вантажообіг збільшився на 7,2% і становив 10561,7 млн. ткм.
Послугами пасажирського транспорту у 2017 році скористалися 94,3 млн.
пасажирів, що на 4,6% більше ніж у 2016 році. Пасажирооборот збільшився на
6,1% і становив 2699,0 млн. пас. км.
У 2017 році автомобільним транспортом перевезено 5372,6 тис. т вантажів
та виконано вантажообіг в обсязі 1236,9млн. тис. км, що відповідно на 30,3 % та
на 22,6 % більше обсягів минулого року. Обсяг перевезених вантажів
автотранспортом фізичних осіб-підприємців збільшився порівняно із 2016 роком
в 1,6 рази і становив 3066,7 тис .т.
Автомобільним транспортом у 2017 році скористалися 67,4 млн. пасажирів,
що менше на 0,7 % ніж у 2016 році, виконана при цьому пасажирська робота
дорівнює754,1 млн. пас. км, що на 1,4 % більше обсягів відповідного періоду
минулого року. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-
підприємців зменшилась на 6,6% і становили 13,6 млн. пасажирів.
Динаміку зменшення користувачів автомобільного транспорту можна
прослідкувати з наступного рисунку:
84
82
80
78
76
74
72
70
68
66
64
62
60
2014 2015 2016 2017 2018
Млн.
76,31 72,68 67,87 67,4 63,18
пасажирів
Рисунок 2.2 – Динаміка зменшення користувачів автомобільного
транспорту
Кількість пасажирів
31
Автобусні перевезення в області здійснюються на 534 маршрутах, у т.ч. на
121 міському, 275 приміських та 138 міжміських внутрішньо обласних, їх
розподіл можна спостерігати на рисунку 2.3.
23%
Міський маршрут
51%
Міжміский внутрішньо
26% обласний маршрут
Приміський маршрут
Рисунок 2.3 – Частка існуючих автобусних перевезень в Черкаській області у 2017
році
На міських та приміських автобусних маршрутах загального користування
пасажири з обмеженими фізичними можливостями можуть скористатися 65
автобусами пристосованими для перевезень відповідних категорій громадян.
Станом на 01.01.2018 в області налічувалося 855 населених пунктів (міст –
31, селищ – 100, сіл – 724) із яких року 37 сільський населених пунктів області
мають потребу у забезпечені транспортним сполученням з районним центром, а
це 4,5% від загальної кількості сільських населених пунктів області без
урахування селищ міського типу – районних центрів.
Склад парку та середній вік транспортних засобів. За даними Управління
промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації оновлення
рухомого складу автомобільного транспорту відбувається повільними темпами -
32
із загальної кількості транспортних засобів майже 75 % рухомого складу є
технічно та/або морально застарілими. Структура парку автобусів та вантажних
автомобілів є неоптимальною, більшість транспортних засобів за своєю
конструкцією, пасажировмісністю, вантажністю, типами кузова, класом
комфортності, видами спожитого палива, питомими витратами палива та
екологічністю не відповідає сучасним вимогам [16].
За інформацією Управління транспорту, дорожнього господарства та
оборонно-промислового комплексу обласної державної адміністрації до об’єктів
транспортної інфраструктури області слід віднести:
один автовокзал, 25 автобусних станцій, 2829 автобусних зупинок;
23 підприємства залізничного транспорту, 3 залізничні вокзали (Черкаси,
Христинівка, ім. Т. Г. Шевченка), 36 залізничних станцій та 78
посадочних платформ;
один аеропорт та гелікоптерний майданчик;
один вантажний річковий порт, ВП Канівський судноплавний шлюз", ПП
"Суднобідівна верф "Оріон", філія Вітове ТОВ СП "НІБУЛОН",
пристані: Адамівка, Митниця, Тарасова Гора, комплекс "Авто-ріка" та
пристань №1 (м. Черкаси).
На рисунку 2.4 представлена карта автомобільних доріг Черкаської області,
на якій нанесено міжнародні автомобільні дороги; національні автомобільні
дороги; регіональні автомобільні дороги, територіальні автомобільні дороги [17].
33
Рисунок 2.4 – Автомобільні дороги Черкаської області
Автодороги державного значення: Н-01 Київ – Знам’янка (м. Городище);Н-
16 Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань (м. Сміла);Р-10 Канів – Чигирин –
Кременчук (з підˈїздом до м. Суботів ) (м. Черкаси);Р-04 Київ – Фастів – Б.Церква
– Звенигородка (м. Лисянка);Р-64 Ківшувата – Шушківка – Лисянка – Моринці –
Шевченкове – Тарасівка до а/д Н-16 (с. Почапинці).
Автодороги місцевого значення: Т-2403 Орадівка – Христинівка – Жашків –
Корсунь-Шевченківський – Мошни (с. Шендерівка); Т-2403 Орадівка –
Христинівка – Жашків – Корсунь-Шевченківський – Мошни (м. Монастирище);
Т-2403 Орадівка – Христинівка – Жашків – Корсунь-Шевченківський – Мошни (с.
Гарбузин та електрофікований залізничний переїзд 5 колій); Т-2401 Городище –
Шпола – Новоукраїнка – Бобринець – Устинівка (м. Шпола); Т-2409 Від а/д М-03
– Драбів – Золотоноша (смт. Шрамківка)[18].
34
2.1.2 Небезпечний вплив автотранспорту на довкілля
Транспорт Черкаської області являється одним із найбільших
забруднювачів повітряного басейну. За інформацією Головного управління
статистики у Черкаській області пересувними джерелами у 2015 році викинуто
62,8 тис. т, що складає 52 % від загального обсягу викидів забруднюючих речовин
в атмосферне повітря. У звітному році обсяг викидів забруднюючих речовин
пересувними джерелами в атмосферне повітря порівняно з 2014 роком зменшився
на 10,1 %.
Щільність викидів від всіх видів транспорту та виробничої техніки у
розрахунку на 1 км² по області склала 3 т забруднюючих речовин та на душу
населення – 50 кг. За статистичними даними найбільшого антропогенного
навантаження завдають викиди від автотранспорту, що перебуває у приватній
власності населення (42,1 тис. т або 78%).
У структурі викидів забруднюючих речовин від автотранспорту суб’єктів
господарської діяльності: 53 % викидів припало на вантажні автомобілі, 23% – на
пасажирські легкові автомобілі, 14 % – на пасажирські автобуси, 8 % – на
спеціальні нелегкові автомобілі та 2 % – на спеціальні легкові автомобілі. Ці дані
вказані на рисунку 2.5
2% Вантажні автомобілі
8%
Пасажирські легкові
14% автомобілі
Пасажирські автобуси
53% Спеціальні нелегкові
23% автомобілі
Спеціальні легкові автомобілі
Рисунок 2.5 – Структура викидів забруднюючих речовин від автотранспорту
суб’єктів господарської діяльності за 2015рік
35
Склад відпрацьованих газів автотранспорту залежить від виду та якості
палива, олив, присадок до них, типу і режиму роботи двигуна, умов руху
автомобіля, тощо. Основна причина забруднення атмосферного повітря під час
експлуатації пересувних джерел полягає у неповному та нерівномірному згорянні
палива.
За статистичними даними основними забруднюючими речовинами, що
надійшли в атмосферне повітря від автотранспорту були: оксид вуглецю
(72,6%або 45,6 тис. т.), діоксид азоту (13,3 % або 8,4 тис. т.), не метанові леткі
органічні сполуки (10,7 % або 6,7 тис. т.), сажа (1,5 %або 1 тис. т.), діоксид сірки
(1,4 % або 0,9 тис. т.). Решта викидів припала на оксид азоту, метан, бенз(а)пірен
та аміак (0,5 % або 0,2 тис. т). Від транспортних засобів і виробничої техніки, які
працювали на бензині,викинуто в атмосферу найбільшу кількість забруднюючих
речовин – 35,9 тис. т,або 57% від усіх забруднень, що надійшли від пересувних
джерел, на дизельному паливі – 17,1 тис. т., або 27%, на зрідженому та
стисненому газі –9,8 тис. т., або 16% [19].
2.2 Зміна якості атмосферного середовища в результаті функціонування
автотранспорту
2.2.1 Черкаська область
Транспорт Черкаської області є одним з найбільших забруднювачів
навколишнього природного середовища. У загальній кількості викидів
забруднюючих речовин у атмосферне повітря на долю пересувних транспортних
засобів, включаючи виробничу техніку припадає 52 % викидів.
Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення в 2015р. у повітря
надійшло 62,8 тис. т забруднюючих речовин, переважна частина з яких 54,2 тис. т,
або 86 % – це викиди автомобільного, 6,9 тис. т, або 11 % – виробничої техніки та
36
1,7 тис. т, або 3 % – залізничного та водного транспорту. У 2016р. в порівнянні з
2015р. скоротилися викиди діоксиду сірки – на 6,7 тис. т, метану – на 1,3 тис. т.
збільшились викиди сполук азоту – на1,4 тис. т., речовин у вигляді суспендованих
твердих частинок – 0,8 тис. т., неметанових летких органічних сполук – на 0,3
тис. т, оксиду вуглецю –0,2 тис. т, крім того викиди діоксиду вуглецю – на 0,2
млн. т.
Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел за 2015 р. наведені в
таблиці 2.1. За 2016 рік дослідження по Черкаській області не проводились[21].
Таблиця 2.1 – Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел по
Черкаській області
Речовини Викиди, т
Обсяги викидів усього, тис. т 62,8
Діоксид сірки 884,7
Діоксид азоту 8356,0
Метан 204,7
Оксиди вуглецю 45596,6
Оксиди азоту 55,2
Сажі 964,2
Неметанові леткі органічні
6745,0
сполуки
Діоксиди вуглецю 862,4
За даними таблиці 2.1, на рисунку 2.6 можемо спостерігати кількість
викидів забруднюючих речовин у відсотках, які надійшли у атмосферне
середовище Черкаської області.
37
1,35% 1,39%
1,51% Діоксиду сірки
0,09% 10,59% 13,12% 0,32% Діоксиду азоту
Метану
Оксиду вуглецю
Оксиду азоту
71,62% Сажі
Неметанових летких
органічний сполук
Рисунок 2.6 – Частка викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами у
2015році, %
Згідно діаграми, наведеної на рисунку 2.7, можна зробити висновок, що
найбільшим забруднювачем атмосферного середовище є оксид вуглецю. Це
безбарвний газ, що не має запаху. Впливає на нервову і серцево-судинну систему,
викликає задуху. У разі перевищення норм вмісту у крові 15-6 % СО –
гемоглобіну виникає стан отруєння [17].
За даними Головного управління статистики у Черкаській області у 2016,
2017, 2018 роках розрахунки щодо обсягів викидів забруднюючих речовин від
пересувних джерел забруднення – не проводились, але за допомого функцій
програми Excel ми можемо змоделювати можливі викиди, опираючись на дані
минулих років, що наведено на рисунку 2.7.
38
12
10
8
6
4
2
0
2011 2012 2013 2014 2015 2016* 2017* 2018*
Вантажні автомобілі 9,7 9,1 8,5 7,4 6,4 5,7 4,9 4,0
Пасажирські автобуси 2,3 2,2 2,3 2,02 1,7 1,6 1,5 1,3
Пасажирські легкові автомобілі 3,7 3,5 3,4 3,21 2,8 2,6 2,4 2,2
Спеціальні легкові автомобілі 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,1
Спеціальні нелегкові
1,6 1,4 1,4 1,0 0,9 0,7 0,5 0,3
автомобілі
*Дані за 2016-2018 роки було спрогнозовано за допомогою функцій
програми Excel
Рисунок 2.7 – Обсяги та динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря від пересувних джерел забруднення в Черкаські області
Згідно з динамікою, наведеною на рисунку 2.5, можна зробити висновок, що
викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел забруднення в Черкаській
області з кожним роком зменшуються, відповідно викиди від вантажних
автомобілів з 2011 по 2018 рік зменшились на 41 %; від пасажирських автобусів
зменшились на 26 %; від пасажирських легкових автомобілів зменшились на
27 %; від спеціальних легкових автомобілів зменшились на 71 %; від спеціальних
не легкових автомобілів зменшились на 54 %[20].
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива
наведена в таблиці 2.3.
Тис. т
39
Таблиця 2.3 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів
палива
У тому числі від використання Частка викидів
забруднюючих
речовин від
Обсяги Зрідженого
Газойлі в використання
Роки викидів, та
Бензину (дизельного бензину у
тис. т. стисненого
палива) загальних
газу
обсягів викидів,
%
2011 78,0 52,4 18,8 6,7 67
2012 77,0 50,1 19,3 7,6 65,1
2013 76,9 48,7 20,3 7,9 63,3
2014 69,9 42,8 18,7 8,4 61,2
2015 62,8 35,8 17,1 9,9 57,0
2016* 61,6 33,7 17,6 10,2 55,5
2017* 57,8 29,6 17,2 10,9 53,1
2018* 54,1 25,6 16,8 11,6 50,73
*Дані за 2016-2018 роки було спрогнозовано за допомогою функцій
програми Excel
Згідно таблиці 2.3, на рисунку 2.8 можемо спостерігати, як змінюються
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від використання бензину,
дизельного палива, зрідженого та стисненого палива.
40
60
50
40 Зрідженого та стисненого
газу
30
Газойлів (дизельного
20 палива)
10 Бензину
0
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
Роки 2018
Рисунок 2.8 – Динаміка викидів забруднюючих речовин від бензину, дизельного
палива, стисненого та зрідженого палива у 2016-2018 роках
За даними динаміки викидів забруднюючих речовин, наведеної на рисунку
2.6, можна зробити висновок, що в Україні та Черкаській області спостерігається
зростання попиту на зріджений газ, який заміняє традиційне паливо для авто.
Основною причиною зростання попиту на зріджений газ є подорожчання бензину.
Газ, яким заправляють автомобілі, є побічним продуктом нафтопереробної
промисловості. Це значить, що він ніколи не буде дорожчим від бензину, а, отже,
установка ГБО на автомобілі завжди буде вигідною, саме тому перехід на
зріджений газ не варто вважати тимчасовим явищем, а довготерміновою заміною
звичному паливу.
Обсяги викидів, тис. т.
41
2.2.2 Найбільші міста Черкаської області
Найбільшими за чисельністю населення містами Черкаської області, окрім
обласного центру, є: Ватутіне, Канів, Золотоноша, Сміла, Умань.
У таблиці 2.4 вказані обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря пересувними джерелами за такими видами палива, як: бензин; дизельне
паливо; зріджений газ.
Таблиця 2.4 – Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
міст пересувними джерелами за видами палива
В розрахунку на 2
Обсяги викидів, т Щільність викидів на 1 км , кг
Місто Вид палива одну особу, кг
2014 2015 2016* 2014 2015 2016* 2014 2015 2016*
Бензин 502 404 306 28,2 22,9 17,6 45664,2 36765 27865,8
Дизельне
159 89 19 8,9 5 1,1 14496,1 8075,5 1654,9
Ватутіне паливо
Зріджений
164 107 50 9,2 6,1 3 14947 9710,1 4473,2
газ
Бензин 783 641 499 30,9 25,5 20,1 46056,6 37695,4 29334,2
Дизельне
259 220 181 10,3 8,7 7,1 15268,7 12929,3 10589,9
Канів паливо
Зріджений
309 330 351 12,2 13,1 14 18163,5 19437,2 20710,9
газ
Бензин 1053 827 601 35,9 28,2 20,5 23392,7 18368,1 13343,5
Дизельне
Золото- 403 356 309 13,8 12,2 10,6 8552 7920,3 7288,6
паливо
ноша
Зріджений
149 202 255 5,1 6,9 8,7 3317,2 4491,3 5665,4
газ
Бензин 2020 1704 1388 29,4 24,8 20,2 50491,2 42590,3 34689,4
Дизельне
2219 2132 2045 32,3 31,1 29,9 55475,4 53295,1 51114,8
Сміла паливо
Зріджений
318 405 492 4,6 5,9 7,2 7944,2 10124,1 12304
газ
Бензин 2491 2061 1631 28,8 23,9 19 60760,8 50274,8 39788,8
Дизельне
596 509 422 6,9 5,9 4,9 14528,5 12412,7 10296,9
Умань паливо
Зріджений
445 551 657 5,1 6,4 7,7 10844,6 13428 16011,4
газ
*Дані за 2016 рік було спрогнозовано за допомогою функцій програми Excel
42
Через Ватутіне проходить один з напрямків Одеської залізниці — Цвіткове-
Христинівка. В самому місті є залізнична станція Багачеве (з вокзалом і касою)
та зупинка Шахта на східному кінці міста (на ній зупиняються тільки приміські
поїзди).З міської автостанції курсують внутрішньообласні та міжобласні
автобуси. В місті 52,8 кілометра доріг з твердим покриттям та 7,1 кілометра - із
ґрунтовим покриттям [23].
Через місто Канів прокладені такі важливі автошляхи:Автошлях Р09 –
автомобільний шлях з асфальтовим покриттям, що починається від
міста Миронівка в Київській області, та закінчується в місті Канів Черкаської
області, де з'єднується з автошляхом Н02; Автошлях Р10 (до 2009 року – Р15)
починається на півночі Черкаської області у місті Канів, проходить через такі
населені пункти: Канів; Чигирин; Кременчук (з під'їздом до с. Суботів).
Загальною довжиною 195,6 км. Автошлях Р19 починається у Фастові від
автошляху РО4 перетинається з міжнародним автошляхом М05 Е95 і
національним Н01, проходить через Митницю, Обухів. Закінчується у Ржищеві,
приєднуючись до національного автошляху Н02. Автошлях Т2404 –
територіальний автомобільний шлях у Черкаській області. Проходить
територією Канівського, Золотоніського районів. Загальна довжина –44,4 км[24].
На території м. Золотоноша є залізнична станція Золотоноша-І Одеської
залізниці. В місті функціонує три автостанції приміського сполучення. Місто
розташоване, за 30 км від обласного центру, на перехресті автомагістралей Київ –
Кременчук та Черкаси – Шрамківка [25].
Через м. Сміла проходять такі важливі автошляхи, як: Автошлях Т2414 –
територіальний автомобільний шлях у Черкаській та Кіровоградській області,
проходить територією Смілянського, Кам'янського та Новомиргородського
районів, загальна довжина – 52,5 км.; Автошлях Т2418 — територіальний
автомобільний шлях у Черкаській області. Проходить територією Смілянського
району від перетину з Н16 через Смілу до перетину з Н01, загальна довжина —
2,1 км [26].
43
Через територію м. Умань прокладені такі важливі автошляхи: Автошлях
М05 – автомобільний шлях міжнародного значення на території України,
проходить територією Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської та
Одеської областей, частина європейського транспортного коридору №9, загальна
довжина – 537,2км.;Автошлях Т0202 – автомобільний шлях територіального
значення у Вінницькій та Черкаській областях, загальна довжина – 216,7 км[27].
На рисунку 2.9 спостерігаємо динаміку обсяги викидів забруднюючих
речовин за трьома найпоширенішими видами палива за останні роки.
Рисунок 2.9 – Динаміка обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря найбільших міст Черкаської області за різними видами палива
За даними, які візуалізовані на рисунку 2.7, можна зробити висновок, що
найбільші обсяги викидів від бензинового палива відбуваються в м. Умань та м.
Сміла, дані викиди мають тенденцію зменшуватись з кожним роком, це може
бути пов’язане з поступовим переходом власників автотранспорту на більш
економічно вигідні види палива. Найбільші обсяги викидів забруднюючих
речовин від дизельного палива відбуваються в м. Сміла, це може бути зумовлено
наявністю в даному місті автошляхів, через які проходить велика кількість
транзитного транспорту. Дані викиди мають тенденцію незначно зменшуватись з
кожним роком. Викиди зрідженого газу найбільше зосередженні в м. Умань, м.
44
Канів, м. Сміла, та мають помітну тенденцію зростання з кожним роком, що
свідчить про поступовий перехід населення на даний вид палива.
2.2.3 Обласний центр Черкаси
Міський транспорт в Черкасах, як і, власне, в більшості інших міст, є
основним засобом пересування. Основними видами транспорту у Черкасах є
автомобільний, тролейбусний, таксі та річковий. Є також залізничний вокзал та
міжнародний аеропорт. За даними 2016 року у місті працювало 28 автобусних
маршрутів, хоча їхня кількість змінювалась неодноразово. Маршрути обслуговує
близько десяти транспортних організацій. У місті працює 34 служби таксі, що
здійснюють пасажирські та малогабаритні вантажні перевезення[28].
На рисунку 2.10 спостерігаємо діаграму, на якій вказано у % обсяги викидів
забруднюючих речовин у атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту
суб’єктів господарської діяльності в м. Черкаси в 2015 році.
2% 6%
Вантажні автомобілі
Пасажирські автобуси
22% 50%
Пасажирські легкові
автомобілі
20% Спеціальні легкові
автомобілі
Рисунок 2.10 – Обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від
окремих видів автотранспорту суб’єктів господарської діяльності в м. Черкаси у
2015 році
За даними таблиці 2.5 можемо спостерігати обсяги викидів забруднюючих
речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами за такими видами палива,
як: бензин; дизельне паливо; зріджений газ, стиснений газ.
45
Таблиця 2.5 – Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
м. Черкаси пересувними джерелами за чотирма видами палива
В розрахунку на Щільність викидів на 1
Обсяги викидів, т 2
Вид палива одну особу, кг км , кг
2014 2015 2016* 2014 2015 2016* 2014 2015 2016*
Бензин 9218 7680 6142 32,3 27 21,7 118184 98461,1 78738,4
Дизельне паливо 2942 2410 1878 10,3 8,5 6,7 37719,9 30895,7 24071,5
Зріджений газ 1650 1981 2312 5,8 6,9 8 21151,9 25399,6 29647,3
Стиснений газ 453 422 391 1,6 1,5 1,4 5808,2 5407,4 5006,6
За даними таблиці 2.5 на рисунку 2.11 спостерігаємо візуальне зображення
обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря м. Черкаси
пересувними джерелами від різних видів палива.
10000
8000
Стиснений газ
6000
Зріджений газ
4000
Дизельне паливо
2000
Бензин
0
2014
2015
2016*
2017*
2018*
*Дані за 2016-2018 роки було спрогнозовано за допомогою функцій
програми Excel
Рисунок 2.11 – Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
м. Черкаси від різних видів палива
46
За даними динаміки, яка вказана на рисунку 2.8, можемо зробити висновок,
що у м. Черкаси,тенденція зміни обсягів викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря з кожним роком, збігається з даними цих обсягів викидів по
Черкаській області та всій Україні [20].
2.3 Розрахунок викидів чадного від автотранспорту у м. Черкаси
2.3.1 Методика проведень дослідження
Вихлопні гази є суттєвою проблемою повітряного середовища міст, в
деяких містах вони складають 50-80% від загальних викидів.
Відомо, що автотранспортом викидається в повітряне середовище більше
200 компонентів, серед яких – чадний газ, вуглекислий газ, оксиди нітрогену і
сульфуру, альдегіди, плюмбум, кадмій і група канцерогенних алканів
(бенз(а)пірен та бензоантроцен). При цьому найбільша кількість токсичних
речовин викидається автотранспортом у повітря на тихому ході, на перехрестях,
зупинках перед світлофором. Так, на великій швидкості бензиновий двигун
викидає в атмосферу 0,05 % вуглеводів і 0,98 % оксиду карбону (від загального
викиду), а на тихому ході – 5,1 % та 13 % відповідно.
Підраховано, що середньорічний пробіг кожного автомобіля 15 тис. км. У
середньому за цей час доби він збіднює атмосферу на 4350 кг кисню і «збагачує»
її на 3250 кг вуглекислого газу, 530 кг оксиду карбону, 93 кг вуглецевих сполук і 7
кг окислів нітрогену.
Дана методика дає можливість оцінити завантаженість ділянки вулиці
різними викидами автотранспорту, порівняти в цьому відношенні різні вулиці.
Зібрані параметри необхідні для розрахунку рівня забруднення повітряного
середовища відпрацьованими газами автомобілів за концентрацією оксиду
карбону в мг/м³.
47
Перша частина роботи. Для даної роботи було обрано 6 модельних ділянок
м. Черкаси, такі як:
модельна ділянка №1 «вул. Семиренківська – вул. Нарбутівська»;
модельна ділянка №2 «вул. Смілянська – вул. Благовісна»;
модельна ділянка №3 «вул. Смілянська – вул. Вернигори»;
модельна ділянка №4 «вул. Сумгаїтська – вул. Корольова»;
модельна ділянка №5 «бул. Шевченка – вул. Казбетська»;
модельна ділянка №6 «вул. Припортова – вул. С. Амброса»;
модельна ділянка №7 «вул. Одеська – вул. Онопрієнка»;
модельна ділянка №8 «вул. Героїв Дніпра – вул. Богдана
Хмельницького»
модельна ділянка №9 «проспект Хіміків – вул. Чорновола»
Дані модельні ділянки показані на рисунку 2.12
Рисунок 2.12 – Модельні ділянки, розташовані на карті м. Черкаси
48
Відбір матеріалу проводився одноразово, в денний час. Інтенсивність руху
автотранспорту визначали методом підрахунку різних типів автомобілів на 1
годину.
На кожній точці спостереження проводиться оцінка вулиці:
тип вулиці;
нахил;
швидкість вітру;
відносна вологість повітря;
наявність захисної смуги з дерев.
Будуємо карту-схему завантаженості міста автотранспорту.
Друга частина роботи. Ця частина роботи полягає у розрахунку
концентрації СО за формулою Бегма, модифікованою Шаповаловим.
КСО=(0,5+0,01·N·Kт)·Ka·Ky·Kc·Kв·Kn, (2.1)
де 0,5 – фонове забруднення атмосферного повітря нетранспортного
походження, мг/м³,
N – сумарна інтенсивність руху автомобілів на міській дорозі, авт/год,
Kт – коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в атмосферне повітря
окисів карбону,
Ka – коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості,
Ky– коефіцієнт, що враховує зміни забруднення атмосферного повітря
оксидом карбону в залежності від величини поздовжнього нахилу,
Kc – коефіцієнт, що враховує зміни концентрації окису карбону в залежності
від швидкості вітру,
Kв–те ж у залежності від відносної вологості повітря,
Kn – коефіцієнт збільшення забруднення атмосферного повітря оксидом
карбону біля перехресть.
49
Коефіцієнт токсичності автомобілів Kт визначаємо як середній для потоку
автмомобілів за формулою:
Kт = ∑Рі·Кmi, (2.2)
де Рі – склад автотранспорту в частках одиниці,
Кmі – визначається за таблицею 2.6
Таблиця 2.6 – Залежність коефіцієнту Кm від виду автотранспорту
Тип автомобіля Коефіцієнт Кm
Легкий вантажний 2,3
Середній вантажний 2,9
Важкий вантажний (дизельний) 0,2
Автобус 3,7
Легковий 1,0
Значення коефіцієнта Ka, який враховує аерацію місцевості, визначаємо за
таблицею 2.7
Таблиця 2.7 – Значення коефіцієнта Ka
Коефіцієнт
Тип місцевості за ступенем аерації
Ka
Транспортні тунелі 2,7
Транспортні галереї 1,5
Магістральні вулиці та дороги з
1
багатоповерховою забудовою з двох сторін
Жилі вулиці з одноповерховими будівлями, 0,6
вулиці та дороги у виїмці
Міські вулиці та дороги з односторонніми 0,4
будівлями, набережні, естакади, високі насипи
Пішохідні тунелі 0,3
50
Коефіцієнт зміни концентрації оксиду карбону в залежності від швидкості
вітру Kcвизначаємо за таблицею 2.8.
Таблиця 2.8 – Коефіцієнт зміни концентрації оксиду карбону в залежності
від швидкості вітру Kc
Швидкість вітру, м/с Коефіцієнт Кс, %
1 2,70
2 2,00
3 1,50
4 1,20
5 1,05
6 1,00
Значення коефіцієнта Kв, що визначає зміни концентрації оксиду карбону в
залежності від відносної вологості повітря, наведено в таблиці 2.9
Таблиця 2.9 – Значення коефіцієнта Kв
Відносна вологість
Коефіцієнт K
повітря в
100 1,45
90 1,3
80 1,15
70 1
60 0,85
50 0,70
40 0,55
30 0,40
20 0,25
51
Коефіцієнт збільшення забрудненості повітря оксидом карбону біля
перехрестя наведено в таблиці 2.10
Таблиця 2.10 – Коефіцієнт Kn
Тип перехресть Коефіцієнт Kn
Регульоване перехрестя:
зі світлофорами звичайне 1,8
зі світлофорами кероване 2,1
саморегульоване 2,0
Нерегульоване:
зі зниженням швидкості 1,9
кільцеве 2,2
з обов'язковою зупинкою 3,0
Значення коефіцієнту Ky, який враховує зміни забруднення атмосферного
повітря оксидом карбону в залежності від величини поздовжнього нахилу,
визначаємо за таблицею 2.11.
Таблиця 2.11 – Значення коефіцієнту Ky
Повздовжній Коефіцієнт
нахил, ° Kу
0 1,00
2 1,06
4 1,07
6 1,18
8 1,55
Після розрахунків порівнюємо концентрацію СО, розраховану до
відповідної ділянки, з ГДК СО для атмосферного повітря.
ГДК викидів автотранспорту за оксидом карбону дорівнює 5мг/м³ [29].
52
2.3.2 Модельна ділянка №1 «вул. Семиренківська – вул. Нарбутівська»
Дана ділянка знаходить в селітебній зоні Дніпровського мікрорайону, на
вулицях помірний рух автотранспорту, дорога асфальтована, вздовж вулиць
ростуть зелені насадження, перехрестя регульоване світлофорами, прокладений
маршрут громадського транспорту, рух двосторонній. Повздовжній нахил вулиць
0°, відносна вологість повітря 50%, швидкість вітру 3м/с.
На рисунку 2.13 представлена карта-схема модельної ділянки №1 «вул.
Семиренківська – вул. Нарбутівська»
Рисунок 2.13 – Карта-схема модельної ділянки №1 «вул. Семиренківська – вул.
Нарбутівська»
Інтенсивність руху автомобілів – 501 авт/год (N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 12024 автомобілі.
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.12.
53
Таблиця 2.12 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті вул. Семиренківська – вул. Нарбутівська
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 16
Середній Вантажний 1
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 0
Автобус 59
Легковий 425
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,033;
середній вантажний 0,0019;
автобус 0,117;
легковий 0,848.
Kт = 0,033·2,3+0,0019·2,9+0,117·3,7+0,848·1 = 1,36
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,50+0,01·501·1,36)·1·1·1,50·0,70·2 = 15,35 мг/м³
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті вул. Семиренківська – вул.
Нарбутівська перевищує ГДК у 3 рази. На даному перехресті немає високої
інтенсивності автотранспорту, тому, для зменшення викидів СО в атмосферне
середовище рекомендується змінити роботу світлофорів для того, щоб автомобілі
мінімальну кількість часу були на холостому ходу.
54
2.3.3 Модельна ділянка №2 «вул. Смілянська – вул. Благовісна»
Дана ділянка знаходиться в густонаселеному районі, в центрі міста. На
вулиці спостерігався інтенсивний рух автотранспорту. Дорога асфальтована,
вздовж вулиці ростуть зелені насадження: липи, каштани, тополі. Перехрестя
регульоване зі звичайними світлофорами. Магістраль має 4 смуги, на вул.
Смілянській двосторонній рух, на вул. Благовісній рух односторонній.
Повздовжній нахил вулиць 1°, відносна вологість повітря 30%, швидкість вітру
3м/с.
На рисунку 2.14 представлена карта-схема модельної ділянки №1 «вул.
Смілянська – вул. Благовісна»
Рисунок 2.14 – Карта-схема модельної ділянки №2 «вул. Смілянська – вул.
Благовісна»
Інтенсивність руху автомобілів – 1656 авт/год (N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 39744 автомобілів.
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.13
55
Таблиця 2.13 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті вул. Смілянська – вул. Благовісна
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 28
Середній Вантажний 8
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 0
Автобус 308
Легковий 1312
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,01;
середній вантажний 0,004;
автобус 0,18;
легковий 0,79.
Kт = 0,01·2,3+0,004·2,9+0,18·3,7+0,79·1 = 1,49
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,5+0,01·1656·1,49)·1·1,03·1,50·0,40·1,8 = 28,0 мг/м³
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті вул. Смілянська – вул.
Благовісна перевищує ГДК у 5,6 разів. У зв’язку з цим, можна запропонувати такі
заходи, щодо зменшення викидів СО для даної вулиці. Оскільки, дане перехрестя
розташоване в самому центрі міста, з розвиненою інфраструктурою,висока
інтенсивність руху легкових автомобілів буде постійною, тому для розвантаження
автомобільного потоку по вул. Смілянській рекомендується раціонально
розподілити режим роботи світлофорів, розширити дорогу, а також замінити деякі
маршрути електротранспортом.
56
2.3.4 Модельна ділянка №3 « вул. Смілянська – вул. Вернигори »
Дана ділянка розташована в густонаселеному районі, поруч залізно-
дорожній та автомобільний вокзали, ринок, житлові будинки. Дорога
асфальтована, вдовж вулиці ростуть зелені насадження: каштани, клени, тополі,
липи, кущі, трав’янисті рослини. Вулиці мають двосторонній рух транспорту.
Перехрестя добре регульоване світлофорами, що суттєво зменшує інтенсивність
руху транспорту та завантаження автомагістралі. Повздовжній нахил вулиць 4°,
відносна вологість повітря 30%, швидкість вітру 3м/с.
На рисунку 2.15 представлена карта-схема модельної ділянки №3
Рисунок 2.15 Карта-схема модельної ділянки №3 «вул. Смілянська – вул.
Вернигори»
Інтенсивність руху автомобілів – 1123 авт/год (N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 26952 автомобілів.
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.14.
57
Таблиця 2.14 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті вул. Смілянська – вул. Вернигори
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 41
Середній Вантажний 29
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 5
Автобус 176
Легковий 872
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,036;
середній вантажний 0,025;
важкий вантажний 0,004;
автобус 0,156;
легковий 0,776.
Kт = 0,036·2,3+0,025·2,9+0,004·0,2+0,156·3,7+0,776·1,0 = 1,50
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,5+0,01·1123·1,50)·1·1,07·1,50·0,40·1,8 = 20,04 мг/м³.
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті вул. Смілянська – вул.
Вернигори перевищує ГДК у 4 рази. Завдяки тому, що світлофори на даному
перехресті дозволяють максимально знизити інтенсивність руху транспорту, а
особливо час перебування автомобіля на перехресті на холостому ходу, при якому
викиди СО в атмосферне повітря відбуваються найінтенсивніше, можна
запропонувати ще такі додаткові заходи зниження викидів, як засадження при
магістральної смуги додатковими зеленими насадженнями, наприклад деревами
58
тополі; виділення спеціальної смуги для громадського транспорту; виділення
транзитного руху із даного потоку.
2.3.5 Модельна ділянка №4 «вул. Сумгаїтська – вул. Корольова»
Дана ділянка розташована у південно-західному районі міста. Район
густонаселений, вздовж вулиці знаходяться багатоповерхові будинки,
автостоянки, АЗС. Дорога асфальтована, регульована світлофорами, вул.
Сумгаїтська двостороння та має 6 смуг. Поздовжній нахил вулиць 2°, відносна
вологість повітря 40%, швидкість вітру 1м/с.
На рисунку 2.16 представлена карта-схема модельної ділянки №4
«вул. Сумгаїтська – вул. Корольова»
Рисунок 2.16 – Карта-схема модельної ділянки №4 «вул. Сумгаїтська – вул.
Корольова»
Інтенсивність руху автомобілів – 1141 авт/год (N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 27384 автомобілів.
59
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.15.
Таблиця 2.15 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті вул. Сумгаїтська – вул. Корольова
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 41
Середній Вантажний 32
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 28
Автобус 124
Легковий 916
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,035;
середній вантажний 0,028;
важкий вантажний 0,024;
автобус 0,108;
легковий 0,802.
Kт = 0,035·2,3+0,028·2,9+0,024·0,2+0,108·3,7+0,802·1,0 = 1,36
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,5+0,01·1141·1,36)·1·1,06·2,70·0,55·1,8 = 45,38мг/м³.
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті вул. Сумгаїтська – вул.
Корольова перевищує ГДК у 9 разів. Дане перехрестя є дуже інтенсивним, майже
10% всіх автомобілів, які перетинають дані вулиці є вантажними, тому
найголовнішим заходом щодо зменшення викидів СО є обмеження часу руху
60
транзитного транспорту на даній ділянці, виділення спеціальної смуги для
громадського транспорту, насадження захисних смуг дерев.
2.3.6 Модельна ділянка №5 «бул. Шевченка – вул. Казбетська»
Дана ділянка розташована в помірно населеному районі, дорога
асфальтована, по вулицях двосторонній рух транспорту, перехрестя не
регульоване світлофорами. Вдовж вулиць розташовані одноповерхові житлові
будинки, ростуть зелені насадження: плодові дерева, каштани, кущі, трав’янисті
рослини. Поздовжній нахил вулиць 0°, відносна вологість повітря 30%, швидкість
вітру 1м/с.
На рисунку 2.17 представлена карта-схема модельної ділянки №5 «бул.
Шевченка – вул. Казбетська»
Рисунок 2.18 – Карта-схема модельної ділянки №5 «бул. Шевченка – вул.
Казбетська»
61
Інтенсивність руху автомобілів – 842авт/год(N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 20208 автомобілів.
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.16.
Таблиця 2.16 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті бул. Шевченка – вул. Казбетська
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 16
Середній Вантажний 9
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 0
Автобус 113
Легковий 704
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,019;
середній вантажний 0,010;
автобус 0,134;
легковий 0,836.
Kт = 0,019·2,3+0,010·2,9+0,134·3,7+0,836·1,0 = 1,40
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,5+0,01·842·1,40)·0,6·1·2,7·0,40·1,9 = 15,1мг/м³.
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті бул. Шевченка – вул.
Казбетськаперевищує ГДК у 3 рази. До заходів зменшення концентрації СО
62
можна віднести: насадження додаткових смуг зелених насаджень дерев,
оптимізація руху.
2.3.7 Модельна ділянка №6 «вул. Припортова – вул. С. Амброса»
Дана ділянка розташована в густонаселеному районі, поблизу дитячий парк,
автостоянка, ТРЦ. Дорога асфальтована, рух по вулицях двосторонній, перехрестя
регульоване світлофорами. Вздовж вулиць розташовані багатоповерхові будинки,
зелені насадження дерев, кущів, трав’янистих рослин. Повздовжній нахил вулиць
0°, відносна вологість повітря 50%, швидкість вітру 1м/с.
На рисунку 2.19 представлена карта-схема модельної ділянки №6«вул.
Припортова – вул. С. Амброса»
Рисунок 2.19 – Карта-схема модельної ділянки №6 «вул. Припортова – вул. С.
Амброса»
Інтенсивність руху автомобілів – 682авт/год(N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 16368 автомобілів.
63
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.17.
Таблиця 2.17 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті вул. Припортова – вул. С. Амброса
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 20
Середній Вантажний 5
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 0
Автобус 84
Легковий 573
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,031;
середній вантажний 0,007;
автобус 0,133;
легковий 0,912.
Kт = 0,031·2,3+0,007·2,9+0,133·3,7+0,912·1,0 = 1,49
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,5+0,01·682·1,49)·0,4·1·2,7·0,75·1,8=15,5мг/м³.
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті вул. Припортова – вул. С.
Амбросаперевищує ГДК у 3 рази. Для даної вулиці можна запропонувати такі
заходи щодо зменшення концентрації СО у повітрі, як: насадження додаткових
зелених насаджень, раціонально організувати рух автотранспорту в мікрорайоні.
64
2.3.8 Модельна ділянка №7 «вул. Одеська – вул. Онопрієнка»;
Ділянка розташована в помірно населеному районі, поблизу розташовані
гаражні кооперативи, автомобільна стоянка. Інтенсивний рух важкого вантажного
транспорту. Дорога асфальтована, двосторонній рух, перехрестя врегульоване
світлофорами. Вздовж вулиць розташовані зелені насадження дерев, кущів,
трав’янистих рослин. Повздовжній нахил вулиць 0°, відносна вологість повітря
60%, швидкість вітру 2м/с.
На рисунку 2.20 представлена карта-схема модельної ділянки №7 «вул.
Одеська – вул. Онопрієнка»
Рисунок 2.20 – Карта-схема модельної ділянки №7 «вул. Одеська – вул.
Онопрієнка»
Інтенсивність руху автомобілів – 1154 авт/год (N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 27696 автомобілів.
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.18.
65
Таблиця 2.18 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті вул. Одеська – вул. Онопрієнка
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 36
Середній Вантажний 20
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 92
Автобус 101
Легковий 885
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,048;
середній вантажний 0,017;
важкий вантажний 0,019;
автобус 0,087;
легковий 0,766.
Kт = 0,048·2,3+0,017·2,9·0,017+0,2·0,019+3,7·0,087+1,0·0,766 = 1,25
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,5+0,01·1154·1,25)·0,4·1·2·0,85·1,8=18,25мг/м³.
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті вул. вул. Одеська – вул.
Онопрієнка перевищує ГДК у 3 рази. Для даної вулиці можна запропонувати такі
заходи щодо зменшення концентрації СО у повітрі, як: насадження додаткових
зелених насаджень, раціонально організувати рух автотранспорту в мікрорайоні,
обмеження часу руху вантажного транспорту на даній ділянці.
66
2.3.9 Модельна ділянка №8 «вул. Героїв Дніпра – вул. Богдана
Хмельницького»
Дана ділянка розташована в густонаселеному районі, поблизу ТРЦ,
автостоянка. Дорога асфальтована, рух по вулицях двосторонній, перехрестя
нерегульоване світлофорами. Поблизу перехрестя розташовані багатоповерхові
будинки, густі насадженні дерев, кущів, трав’янистих рослин, берег р. Дніпро.
Повздовжній нахил вулиць 0°, відносна вологість повітря 60%, швидкість вітру
3м/с.
На рисунку 2.21 представлена карта-схема модельної ділянки №8 «вул.
Героїв Дніпра – вул. Богдана Хмельницького»
Рисунок 2.21 – Карта-схема модельної ділянки №8 «вул. Героїв Дніпра –
вул. Богдана Хмельницького»
Інтенсивність руху автомобілів – 492авт/год (N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 11832 автомобілів.
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.19.
67
Таблиця 2.19 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті вул. Героїв Дніпра – вул. Богдана Хмельницького
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 32
Середній Вантажний 4
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 5
Автобус 16
Легковий 436
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,064;
середній вантажний 0,087;
важкий вантажний 0,010;
автобус 0,032;
легковий 0,884.
Kт = 0,064·2,3+0,008·2,9+0,2·0,010+0,132·3,7+0,884·1,0 = 1,17
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,5+0,01·493·1,17)·1·1,06·1,50·1·1,9=18,93мг/м³.
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті вул. Героїв Дніпра – вул.
Богдана Хмельницького перевищує ГДК у 3 рази. Для даної вулиці можна
запропонувати такі заходи щодо зменшення концентрації СО у повітрі, як:
насадження додаткових зелених насаджень вздовж вулиці Богдана
Хмельницького.
68
2.3.10 Модельна ділянка №9 «проспект Хіміків – вул. Чорновола»
Дана ділянка розташована в густонаселеному районі, поблизу ТРЦ,
автостоянка. Дорога асфальтована, рух по вулицях двосторонній, перехрестя
нерегульоване світлофорами. Поблизу перехрестя розташовані багатоповерхові
будинки, густі насадженні дерев, кущів, трав’янистих рослин, берег р. Дніпро.
Повздовжній нахил вулиць 0°, відносна вологість повітря 60%, швидкість вітру
2м/с.
Дана ділянка розташована в густонаселеному промисловому районі,
поблизу парк, автостоянка. Дорога асфальтована, рух по вулицях двосторонній,
перехрестя врегульоване світлофорами. Поблизу перехрестя розташовані
поодинокі насадження дерев та трав’яних рослин. Повздовжній нахил вулиць 0°,
відносна вологість повітря 70%, швидкість вітру 3м/с.
На рисунку 2.22 представлена карта-схема модельної ділянки №9 «проспект
Хіміків – вул. Чорновола»
Рисунок 2.22 – Карта-схема модельної ділянки №9 «проспект Хіміків – вул.
Чорновола»
69
Інтенсивність руху автомобілів – 1948 авт/год (N). Завантаження
досліджуваної вулиці за добу 46752 автомобілів.
Кількість автомобілів за окремими видами транспорту можна спостерігати
на таблиці 2.20.
Таблиця 2.20 – Кількість автомобілів, що проїхали за одну годину на
перехресті вул. Героїв Дніпра – вул. Богдана Хмельницького
Число
Час Тип автомобіля
одиниць
Легкий вантажний 64
Середній Вантажний 84
60 хв Важкий вантажний (дизельний) 52
Автобус 156
Легковий 1592
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначаємо за формулою (2.2):
Виходячи з даних, одержаних раніше, визначаємо склад автотранспорту в
частках одиниці:
легкий вантажний 0,0032;
середній вантажний 0,043;
важкий вантажний 0,026;
автобус 0,080;
легковий 0,817.
Kт = 0,032·2,3+0,043·2,9+0,2·0,026+0,080·3,7+0,817·1,0 = 2,09
Визначаємо рівень забруднення атмосферного повітря оксидом карбону за
формулою (2.1):
КСО= (0,5+0,01·1948·2,09)·1·1·1,50·0,70·1,8=77,89мг/м³.
Порівнюємо одержану концентрацію СО з ГДК чадного газу (СО) для
повітря (5 мг/м³). Концентрація СО на перехресті проспект Хіміків – вул.
Чорновола перевищує ГДК у 15 раз. Для даної ділянки можна запропонувати такі
70
заходи щодо зменшення концентрації СО у повітрі, як проектування об'їзних
шляхів для транзитного транспорту, спрямування пасажирського транспорту
загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного
сполучення.
2.4Порівняльна оцінка рівня забруднення чадним газом (СО)
Порівняльний аналіз проводився на основі даних 6 модельних ділянок м.
Черкаси. Найбільш інтенсивний рух автотранспорту за добуспостерігався на
таких ділянках:
1. перехрестя проспект Хіміків – вул. Чорновола – 46752 одиниць
автотранспорту;
2. перехрестя вул. Смілянська – вул. Благовісна – 39744 одиниць
автотранспорту;
3. перехрестя вул. Сумгаїтська – вул. Корольова – 27384 одиниць
автотранспорту;
4. перехрестя вул. Одеська – вул. Онопрієнка – 27696 одиниць
автотранспорту;
5. перехрестя вул. Смілянська – вул. Вернигори – 26952 одиниць
автотранспорту;
6. перехрестя бул. Шевченка – вул. Казбетська – 20208 одиниць
автотранспорту;
7. перехрестя вул. Припортова – вул. С. Амброса – 16368 одиниць
автотранспорту;
8. перехрестя вул. Семиренківська – вул. Нарбутівська – 12024 одиниць
автотранспорту.
9. перехрестя вул. Героїв Дніпра – вул. Богдана Хмельницького – 11832
одиниць автотранспорту;
71
Порівняння даних ділянок можна спостерігати на рисунку 2.23.
50000
проспект Хіміків -–
45000 вул. Чорновола
40000 вул. Смілянська – вул.
Благовісна
35000 вул. Сумгаїтська – вул.
Корольова
30000
вул. Одеська – вул.
Онопрієнка
25000
вул. Смілянська – вул.
Вернигори
20000
бул. Шевченка – вул.
15000 Казбетська
10000 вул. Припортова – вул.
С. Амброса
5000 вул. Семиренківська –
вул. Нарбутівська
0
Ділянки
Рисунок 2.23 – Інтенсивність руху автотранспорту за добу на модельних ділянках
м. Черкаси
Найбільш високий рівень забруднення атмосферного повітря оксидом
вуглецю спостерігається на ділянках:
1. перехрестя проспект Хіміків – вул. Чорновола – 77,89мг/м³;
2. перехрестя вул. Сумгаїтська – вул. Корольова – 45,3мг/м³;
3. перехрестя вул. Смілянська – вул. Благовісна – 28,0мг/м³;
4. перехрестя вул. Смілянська – вул. Вернигори – 20,0мг/м³;
авт/добу
72
5. перехрестя вул. Героїв Дніпра – вул. Богдана Хмельницького –
18,93мг/м³;
6. перехрестя вул. Одеська – вул. Онопрієнка – 18,26мг/м³;
7. перехрестя вул. Припортова – вул. С. Амброса –15,5мг/м³;
8. перехрестя вул. Семиренківська – вул. Нарбутівська – 15,35мг/м³;
9. перехрестя бул. Шевченка – вул. Казбетська – 15,1мг/м³;
Порівняння викидів СО в атмосферне повітря в межах дослідних ділянок
можна спостерігати на рисунку 2.24.
90
80
проспект Хіміків -– вул.
Чорновола
70
вул. Сумгаїтська – вул.
Корольова
60 вул. Смілянська – вул.
Благовісна
вул. Смілянська – вул.
50 Вернигори
вул. Героїв Дніпра – вул.
Богдана Хмельницького
40
вул. Одеська – вул. Онопрієнка
30 вул. Припортова – вул. С.
Амброса
вул. Семиренківська – вул.
20
Нарбутівська
бул. Шевченка – вул.
10 Казбетська
0
Ділянки
Рисунок 2.24 – Викиди СО в атмосферне повітря автотранспортом в межах
дослідних ділянок м. Черкаси
Згідно рисунку 2.24 можна зробити висновок, що найбільші викиди СО в
атмосферне повітря спостерігались на модельній ділянці №9перехрестя проспект
мг/м³
73
Хіміків – вул. Чорновола, а саме 77,89мг/м³, це може бути зумовлене наявністю
транспортних магістралей, які зв’язують місто з віддаленими його районами,
також через дане перехрестя прокладені шляхи проїзду вантажного транспорту,
інтенсивна розв’язка сполучень громадського автобусного транспорту. Значно
менші, але з значним перевищенням норми викиди спостерігаються на ділянці №4
«перехрестя вул. Сумгаїтська – вул. Корольова», а саме 45,3мг/м³ це зумовлено
наявністю широкої проїзної магістралі, а саме 6 проїзних смуг, наявністю в
даному мікрорайоні складів, місць будівництва житлових будинків, що можуть
бути причиною підвищеної інтенсивності важкого вантажного транспорту. Значно
менші викиди СО, але викиди, які перевищують ГДК спостерігаються на ділянках
№2 «вул. Смілянська – вул. Благовісна» та №3 «вул. Смілянська – вул.
Вернигори», на даних вулицях висока інтенсивність легкового автотранспорту,
яка зумовлена розташуванням ділянок в центрі міста та в межах заїзду на
залізничний та автомобільний вокзали.Ще менші викиди, перевищуючі ГДК
спостерігаються на ділянках №5 «бул. Шевченка – вул. Казбетська», №6 «вул.
Припортова – вул. С. Амброса», №8 «вул. Героїв Дніпра – вул. Богдана
Хмельницького», №1 «вул. Семиренківська – вул. Нарбутівська» які замовленні
селітебною зоною. Незважаючи, на високу інтенсивність автотранспорту на
ділянці №7 «вул. Одеська – вул. Онопрієнка», викиди СО майже такі, так і в
селітебних зонах.
Згідно ГДК по викиду СО було розроблено шкалу оцінки якості повітря в м.
Черкаси, яка зображена на рисунку 2.25
74
Рисунок 2.25. – Шкала оцінки якості повітря по викиду СО від
автотранспорту
На рисунку 2.26 вказана карта м. Черкаси та модельні ділянки, в який
спостерігається найбільший рівень викидів СО автотранспортом.
Рисунок 2.26 – Визначений рівень забрудненості дослідних ділянок на карті м.
Черкаси
75
Найбільший рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю за
годину спостерігається на модельній ділянці №9«проспект Хіміків – вул.
Чорновола» – 77,89мг/м³, що в15 разів перевищує ГДК.
Оксид вуглецю є однією із основних шкідливих речовин, які потрапляють в
атмосферне повітря через відпрацьовані гази автомобілів. Оксид вуглецю є
основним порушує газообмін в організмі. Вміст CO у повітрі 0,01 % з тривалістю
дії більше однієї години спричиняє головний біль, погіршення реакції та
зменшення працездатності. Більші концентрації та тривале вдихання призводить
до серцево-судинних захворювань, розвитку атеросклерозу, враження центральної
нервової системи, інфаркту міокарда, розвитку легеневих захворювань[25].
Саме тому, для зменшення викидів СО та їх впливів на навколишнє
середовище, доцільно запропоновані такі заходи:
проектування та розробка об'їзних шляхів для транзитного
транспорту;
зменшити кількість зупинок перед світлофорами, під час яких зростає
викид газів шляхом створення дорожніх розв’язок на двох чи трьох
рівнях;
оснащення нових автомобілів ефективними системами і пристроями
зниження викидів (каталітична нейтралізація, автомати пуску і
прогрівання, системи уловлювання пари пального);
збільшення парку автомобілів і автобусів, які працюють на
газоподібному пальному;
припинення випуску і використання етилового бензину, виробництво
пального та мастил, які збільшують негативний вплив двигунів
внутрішнього згоряння на навколишнє природне середовище;
розроблення та впровадження нових типів двигунів внутрішнього
згоряння з підвищеними економічними характеристиками;
розроблення нових видів екологічно чистого автотранспорту з
використанням альтернативних джерел енергії;
76
збільшення кількості зелених насаджень поруч з автомагістралями.
В таблиці 2.10 можна спостерігати влив зелених насаджень на зниження
концентрації чадного газу.
Таблиця 2.18 – Влив зелених насаджень на зниження концентрації чадного
газу
Зниження
Тип посадки
концентрації СО, (%)
Однорядна смуга дерев 0–3 7–10
Дворядна смуга дерев 3–5 10–20
Дворядна смуга дерев з дворядною смугою кущів 5–7 30–40
Трирядна смуга дерев з дворядною смугою кущів 10–12 40–50
Чотирирядна смуга дерев з дворядною смугою кущів 10–15 50–60
Відповідно до проведених нами досліджень з метою зменшення
негативного впливу на довкілля необхідно:
забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України
пасажирського транспорту загального користування на електротязі з
послідовним скороченням автобусного сполучення;
забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових
моделей автомобілів та двигунів;
розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та
двигунів щодо вимог екологічної безпеки і контролю за їх
відповідністю сертифікатам;
розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для
оцінки екологічної безпеки автомобілів під час їх експлуатації;
розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та
захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах
автопідприємств;
77
залучати громадськість, зокрема молодь, до вирішення такого роду
екологічних проблем[30].
2.5 Рекомендації та заходи щодо зменшення впливу транспорту на
навколишнє середовище
За інформацією Управління транспорту, дорожнього господарства та
оборонно-промислового комплексу обласної державної адміністрації з метою
поліпшення стану транспортних шляхів області у 2016 році реалізовувалась
обласна програма фінансування ремонту доріг загального користування
державного і місцевого значення, які проходять територією Черкаської області, та
розвитку дорожньої інфраструктури на 2016-2018 роки, яка затверджена
рішенням обласної ради від 31.08.2016 № 7-1/VII. 191
Відповідні Програми розвитку інфраструктури і фінансування робіт,
пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням
автомобільних доріг загального користування місцевого значення розроблені
районними державними адміністраціями.
Також, у звітному періоді, в районах реалізовувались плани-заходів з
ремонту доріг загального користування місцевого значення та комунальних доріг.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081
"Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на
автобусному маршруті загального користування" організаторами (органи
виконавчої влади, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради)
затверджуються умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44
Закону України "Про автомобільний транспорт", а також додаткові умови
конкурсу, в тому числі запровадження міжнародних екологічних норм "ЄВРО-3",
"ЄВРО-4", "ЄВРО-5" для транспортних засобів і моторних палив на
підпорядкованих територіях.
78
Обласною державною адміністрацією спільно з відповідними
територіальними органами виконавчої влади в області проводяться наради та
впроваджуються заходи щодо здійснення обмеження руху великовагових та
великогабаритних автотранспортних засобів при температурі повітря вище +28°С
по всій території області.
У 2016 році в області одним пересувним пунктом габаритно-вагового
контролю виконувалось зважування на єдиному облаштованому майданчику на
автомобільній дорозі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, км 103+200 [20].
79
ВИСНОВКИ
Автотранспорт є невід’ємною складовою життя людини. Але, на жаль,від
нього в навколишнє середовище потрапляє багато шкідливих речовин,які
забруднюють навколишнє середовище та чинять негативний вплив на здоров’я
людини та інших організмів.
Транспорт Черкаської області є одним за найбільших забруднювачів
навколишнього природного середовища. За даними Головного управління
статистики у Черкаській області у 2016 році розрахунки щодо обсягів викидів
забруднюючих речовин від пересувних джерел забруднення – не проводились,
тому в даній роботі викиди наступних років було змодельовано.
Щільність викидів від всіх видів транспорту та виробничої техніки у
розрахунку на 1 км ² по області склала 3 т забруднюючих речовин та на душу
населення – 50 кг.
З 2011 по 2018 роки (дані за 2016 рік було спрогнозовано за допомогою
функцій програми Excel) викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел
забруднення в Черкаській області з кожним роком зменшуються, відповідно
викиди від вантажних автомобілів з 2011 по 2018 рік зменшились на 41 %; від
пасажирських автобусів зменшились на 26 %; від пасажирських легкових
автомобілів зменшились на 27 %; від спеціальних легкових автомобілів
зменшились на 71 %; від спеціальних не легкових автомобілів зменшились на
54 %
В даній роботі було оцінено завантаженість ділянок вулиць різними
викидами автотранспорту, порівняно в цьому відношенні різні вулиці. Зібрано
параметри, необхідні для розрахунку рівня забруднення повітряного середовища
відпрацьованими газами автомобілів за концентрацією оксиду карбону в мг/м³ в
таких ділянках, як: модельна ділянка №1 «вул. Семиренківська – вул.
Нарбутівська»; модельна ділянка №2 «вул. Смілянська – вул. Благовісна»;
модельна ділянка №3 «вул. Смілянська – вул. Вернигори»; модельна ділянка №4
80
«вул. Сумгаїтська – вул. Корольова»; модельна ділянка №5 «бул. Шевченка – вул.
Казбетська»; модельна ділянка №6 «вул. Припортова вул. С. Амброса»; модельна
ділянка №7 «вул. Одеська – вул. Онопрієнка»; модельна ділянка №8 «вул. Героїв
Дніпра – вул. Богдана Хмельницького»; модельна ділянка №9 «проспект Хіміків –
вул. Чорновола»
Найбільший рівень забруднення атмосферного повітря оксидом вуглецю за
годину спостерігається на модельній ділянці №9 перехрестя проспект Хіміків –
вул. Чорновола, а саме 77,89 мг/м³. Оксид карбону є однією із основних
шкідливих речовин, які потрапляють в атмосферне повітря через відпрацьовані
гази автомобілів. Саме тому, для зменшення викидів СО та їх впливів на
навколишнє середовище, доцільно запропоновані такі заходи: проектування
об'їзних шляхів для транзитного транспорту; оснащення нових автомобілів
ефективними системами і пристроями зниження викидів; збільшення парку
автомобілів і автобусів, які працюють на газоподібному пальному; розроблення
нових видів екологічно чистого автотранспорту з використанням альтернативних
джерел енергії; збільшення кількості зелених насаджень поруч з
автомагістралями.
81
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Говорушенко Н.Я. Экономия топлива и снижение токсичности на
автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1990.
2. Екологія життя. Забруднення автотранспортом [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.eco-live.com.ua/content/blogs/zabrudnennya-
avtotransportom
3. Журнал Транспортне право Бюлетень транспортної інформації –
Информационно-практический журнал
4. Денисов В. В., Курбатова А. С., Денисова И. А., Бондаренко В. Л., Грачев
В. А., Гутенев В. В., Нагнибеда Б. А. Экология города / Учебное пособие /
Под ред.. проф.. В В. Денисова. –М.:ИКЦ «МарТ», Ростов н/Д, 2008.
5. Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря в зоні впливу міських
вулиць різних категорій Кіреєва І.С., Булига Н.Б., Могильний С.М.,
Качоровська Є.В., Дозорчева І.А. Інститут гігієни та медичної екології ім.
О. М. Марзеєва АМН України, м. Київ [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.health.gov.ua/Publ/conf.nsf/0/b279c506fb23ab11c2256d9
5004389d0?OpenDocument
6. Говорун А.Г., Скорченко В.Ф., Худолій М.М. Транспорт і навколишнє
середовище. -К.: Урожай, 1992.
7. Забруднення атмосфери рухомих джерел викидів [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-16856-3.html
8. Екологічно чисті автомобілі і альтернативні види палива [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://avtosovet.com.ua/remontavto/ekologichno-
chisti-avtomobili-i-alternativni-vidi-paliva
9. Центр досліджень соціальних комунікацій НБУВ. Ринок електромобілів в
Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3013:rin
ok-elektromobiliv-v-ukrajini-stanovlennya-ta-perspektivi&catid=8&Itemid=350
82
10. Міжнародне енергетичне агентство (International Energy Agency, IEA)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iea.org/
11. Bloomberg New Energy Finance, 2018 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://about.bnef.com/future-energy-summit/
12. Частково «екологічно чисті» – незручна правда про електромобілі.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.imena.ua/blog/ecars-are-
still-coal-powered/
13. Чи поліпшить якість палива стандарт Євро-5 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://biz.nv.ua/ukr/experts/sirenko3/chi-polipshit-jakist-
paliva-standart-jevro-5-2444426.html
14. Закон України Про Митний тариф України (Відомості Верховної Ради
(ВВР), 2014, № 20-21, ст.740).
15. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
стимулювання розвитку електромобілів Номер, дата реєстрації: 5494-1 від
20.12.2016
16. Черкаська Обласна державна адміністрація. Транспортний комплекс.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ck-oda.gov.ua/transportnyj-
kompleks/
17. Департамент інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних
доріг загального користування місцевого значення. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://ck-oda.gov.ua/upravlinnya-transportu-dorozhnoho-
hospodarstva-ta-oboronno-promyslovoho-kompleksu/
18. Служба автомобільних доріг у Черкаській області. [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://new.ck.ukravtodor.gov.ua/
19. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2015 році, Черкаси 2016.
20. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в
Черкаській області у 2016 році, Черкаси 2017.
83
21. Державна служба статистики України, головне управління статистики
Черкаської області. Довкілля Черкащини за 2015 рік, статистичний збірник
за редакцією Приймак В. П.
22. Вплив забруднення атмосферного повітря на стан здоров’я населення
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zhiva-
planeta.org.ua/upload/vpluv-a-p-na-zdorovie-ludey.pdf
23. газета "Місто робітниче" від 18.11.2016 № 47(1044).
24. Транспорт Канева [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Транспорт_Канева
25. Транспорт Золотоноші [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zolotonosha.osp-ua.info/ch-5_fl-transport.html
26. Транспорт Сміли [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Транспорт_Сміли
27. Транспорт Умані [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Транспорт_Умані
28. Транспорт Черкас [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://wikivisually.com/lang-uk/wiki/Транспорт_Черкас
29. Руденко С. С., Костишин С. С., Морозова Т. В. Загальна екологія.
Практичний курс: Навчальний посібник у 2 ч. Частина 1. Урбоекосистеми. –
Чернівці: Книги – ХХІ, 2008.
30. Книш Ю. В., Копій М. Л. Шляхи зменшення шкідливих викидів
автотранспорту у навколишнє середовище – НЛТУ України. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2014/24_3/81_Kny.pdf
84
ДОДАТКИ
85
ДОДАТОК А
Апробація роботи
1. Бабенко О.М., Ящук Л.Б. Значення внеску автотранспорту у якість
атмосферного середовища у містах. Збірник тез доповідей студентської
науково-практичної конференції ЧДТУ: 16-19 квітня 2018 р. [Електронний
ресурс] / [упоряд. Мельник І.В.] ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ.
технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2018. –279с.
2. Бабенко О.М., Ящук Л.Б.Екологічна безпека транспорту та його внесок у
забруднення атмосферного повітря. Матеріали Всеукраїнської науково-
практичної конференції курсантів і студентів ЧІПБ імені Героїв Чорнобиля
Національного університету цивільного захисту України : 10-11 травня 2019 . –
129-130с.