Дослідження функцій та синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи ТОВ “Лавента”

ЯКОВЛЕВ, Олександр
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9424
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	ХРУЛЬОВ, Микола	-
dc.contributor.author	ЯКОВЛЕВ, Олександр	-
dc.date.accessioned	2026-04-07T19:13:08Z	-
dc.date.available	2026-04-07T19:13:08Z	-
dc.date.issued	2022	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9424	-
dc.description.abstract	Загальний обсяг роботи становить 72 сторінки. У роботі 7 рисунків. Для виконання роботи використано 19 літературних джерела. У сучасному світі вдосконалення неможливе без застосування інформаційних технологій. Без належного контролю, управлінських впливів та якісних інструментів навіть дуже хороші менеджери не в змозі працювати максимально ефективно. Правильно організована інформаційна система може принести значні переваги бізнесу. Таким чином, тема кваліфікаційної роботи магістра «Дослідження функцій та синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи ТОВ «Лавента» є важливою і актуальною. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження функцій та синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи ТОВ «Лавента». Об'єктом роботи є процеси синтезу інформаційно-обчислювальних систем. Предметом роботи є методи та засоби дослідження функцій та синтезу структур системи для інформаційної підтримки управлінських та технологічних процесів взуттєвих підприємств. В роботі проаналізовано методи побудови моделей інформаційних систем на основі яких, було досліджено функції та синтезовано автоматизовану інформаційно-обчислювальну систему ТОВ «Лавента». Пропонований комплекс дозволить підвищити ефективність управління підприємством, знизити затрати на документообіг, вдосконалити систему продажів.	uk_UA
dc.subject	ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА	uk_UA
dc.subject	ОБЧИСЛЮВАЛЬНА СИСТЕМА	uk_UA
dc.subject	СТРУКТУРА	uk_UA
dc.subject	ФУНКЦІЯ	uk_UA
dc.subject	СИНТЕЗ	uk_UA
dc.subject	ФУНКЦІОНАЛЬНО- СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД	uk_UA
dc.title	Дослідження функцій та синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи ТОВ “Лавента”	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
1_Титулка_Яковлев_ДРУК-merged.pdf Restricted Access		2.6 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ
ІНЖЕНЕРІЇ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему: «Дослідження функцій та синтез структури
автоматизованої інформаційно-обчислювальної
системи ТОВ “Лавента”»
ЧДТУ.222105.005 ПЗ
Виконав: студент 2 курсу, групи МКМ-2105
спеціальності 123 – Комп’ютерна інженерія
за освітньою програмою – Комп’ютерні системи
та мережі
Олександр ЯКОВЛЕВ
Керівник
к.т.н., доцент
Микола ХРУЛЬОВ
Н. контроль
Світлана ГРЕСЬКО
Рецензент
науковий консультант ТОВ «Юнібіт»,
к.т.н., доцент
Юрій ЄРОФЕЄВ
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
д.т.н., професор ______ Володимир РУДНИЦЬКИЙ
Черкаси 2022 року
Форма № Н-9.01
Черкаський державний технологічний університет
Факультет інформаційних технологій і систем
Кафедра інформаційної безпеки та комп‘ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри _____ Володимир РУДНИЦЬКИЙ
«20» жовтня 2022 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу магістра студенту
Яковлеву Олександру Олександровичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи Дослідження функцій та синтез структури автоматизованої
інформаційно-обчислювальної системи ТОВ “Лавента”
Керівник роботи к.т.н., доцент Хрульов М.В.
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «14» жовтня 2022 р. № 275/04
2. Строк подання студентом роботи 05.12.2022 року
3. Вихідні дані до роботи:
Кількість серверів 28, частота кадрів 9 С−1, повна довжина кадру 105 біт,
швидкість передачі даних в моноканалі 100 Мбіт/С
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
Розділ 1 Огляд автоматизованих інформаційних систем
Розділ 2 Опис структури ТОВ “Лавента”
Розділ 3 Концептуальна модель автоматизованої ІОС ТОВ “Лавента”
Розділ 4 Аналіз інформаційних потоків автоматизованої ІОС ТОВ “Лавента”
Розділ 5 Дослідження функцій та синтез структури автоматизованої ІОС ТОВ “Лавента”
Розділ 6 Підсистема інформаційного забезпечення бухгалтерії
Розділ 7 Комунікаційна підсистема
Розділ 8 Підсистема захисту інформації
Висновки. Перелік скорочень та умовних позначень. Додатки. Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
Додаток А Організаційна структура підприємства
Додаток Б Технічний цикл роботи бухгалтерії підприємства
Додаток В Структура автоматизованої інформаційної системи ТОВ “Лавента”
Додаток Г Структура підсистеми інформаційного забезпечення технологічних процесів підприємства
6. Консультанти розділів роботи
Підпис, дата
Розділ Прізвище, ініціали та
посада завдання видав завдання прийняв
консультанта
7. Дата видачі завдання 20 жовтня 2022 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи магістра Строк виконання
етапів роботи Примітка
1 Збір матеріалу 21.10 – 28.10 виконано
2 Обробка матеріалу 29.10 – 06.11 виконано
3 Обґрунтування актуальності виконання 12.11 – 15.11 виконано
досліджень
4 Оцінка стану проблеми, виокремлення виконано
дослідницьких задач, постановка задачі 16.11 – 18.11
дослідження
5 Викладення сутності і результатів дослідження 20.11– 25.11 виконано
6 Практичне застосування результатів 26.11 – 27.11 виконано
дослідження
7 Оформлення результатів в пояснювальну записку 27.11 – 30.11 виконано
8 Подання роботи на відгук та рецензування 01.12.22 виконано
Студент-магістрант ____________________________ Олександр ЯКОВЛЕВ
(підпис)
Керівник роботи _____________________________ Микола ХРУЛЬОВ
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Загальний обсяг роботи становить 72 сторінки. У роботі 7 рисунків.
Для виконання роботи використано 19 літературних джерела.
У сучасному світі вдосконалення неможливе без застосування
інформаційних технологій. Без належного контролю, управлінських впливів
та якісних інструментів навіть дуже хороші менеджери не в змозі працювати
максимально ефективно. Правильно організована інформаційна система
може принести значні переваги бізнесу. Таким чином, тема кваліфікаційної
роботи магістра «Дослідження функцій та синтез структури автоматизованої
інформаційно-обчислювальної системи ТОВ «Лавента» є важливою і
актуальною.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження функцій та
синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи
ТОВ «Лавента».
Об'єктом роботи є процеси синтезу інформаційно-обчислювальних
систем.
Предметом роботи є методи та засоби дослідження функцій та синтезу
структур системи для інформаційної підтримки управлінських та
технологічних процесів взуттєвих підприємств.
В роботі проаналізовано методи побудови моделей інформаційних
систем на основі яких, було досліджено функції та синтезовано
автоматизовану інформаційно-обчислювальну систему ТОВ «Лавента».
Пропонований комплекс дозволить підвищити ефективність управління
підприємством, знизити затрати на документообіг, вдосконалити систему
продажів.
Ключові слова: ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА, ОБЧИСЛЮВАЛЬНА
СИСТЕМА, СТРУКТУРА, ФУНКЦІЯ, СИНТЕЗ, ФУНКЦІОНАЛЬНО-
СТРУКТУРНИЙ ПІДХІД
ANNOTATION
The total volume of work is 73 pages. There are 7 drawings in the work. 19
literary sources were used to perform the work.
In today's world, improvement is impossible without the use of information
technologies. Without proper control, managerial influences and quality tools, even
very good managers are unable to work as efficiently as possible. A properly
organized information system can bring significant business benefits. Thus, the
topic of the master's qualification work "Research of the functions and synthesis of
the structure of the automated information and computing system of Laventa LLC"
is important and relevant.
The purpose of the master's thesis is to study the functions and synthesis of
the structure of the automated information and computing system of Laventa LLC.
The object of the work is the process of synthesis of information and
computing systems.
The subject of the work is methods and means of researching the functions
and synthesis of system structures for informational support of managerial and
technological processes of shoe enterprises.
The work analyzed the methods of building models of information systems
based on which the functions of the automated information and computing system
of Laventa LLC were studied and synthesized.
The proposed complex will increase the efficiency of enterprise
management, reduce costs for document management, and improve the sales
system.
Keywords: INFORMATION SYSTEM, COMPUTER SYSTEM,
STRUCTURE, FUNCTION, SYNTHESIS, FUNCTIONAL-STRUCTURAL
APPROACH
2
ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................4
1 ОГЛЯД АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ...............6
1.1 Поняття автоматизованої інформаційної системи.................................. 6
1.2 Класифікація автоматизованих інформаційних систем..........................7
1.3 Структура системи фінансового менеджменту.....................................11
1.4 Аналіз моделей та методів побудови інформаційних систем..............13
1.5 Роль і місце засобів обчислювальної техніки у життєдіяльності
підприємства......................................................................................................21
1.6 Використання САПР на підприємстві....................................................22
1.8 Висновки до розділу.................................................................................25
2 ОПИС СТРУКТУРИ ТОВ “ЛАВЕНТА”.......................................................26
2.1 Цілі ТОВ “Лавента”..................................................................................26
2.2 Структура підприємства та організація роботи.....................................26
2.3 Висновки до розділу.................................................................................29
3 КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНО
ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТОВ “ЛАВЕНТА”......................................30
3.1 Концептуальна модель автоматизованої інформаційно-
обчислювальної системи ТОВ “ЛАВЕНТА”..................................................30
3.2 Висновки до розділу.................................................................................33
4 АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ АВТОМАТИЗОВАНОЇ
ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТОВ “ЛАВЕНТА”.....34
4.1 Висновки до розділу.................................................................................36
5 ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ТА СИНТЕЗ СТРУКТУРИ
АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
ТОВ “ЛАВЕНТА”..................................................................................................37
3
5.1 Поняття функції та структури інформаційної системи.........................37
5.2 Дослідження функцій автоматизованої інформаційно обчислювальної
системи ТОВ “ЛАВЕНТА”...............................................................................39
5.3 Синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної
системи ТОВ “ЛАВЕНТА”...............................................................................42
5.4 Висновки до розділу.................................................................................43
6 ПІДСИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУХГАЛТЕРІЇ44
6.1 Автоматизоване робоче місце бухгалтера..............................................49
6.2 Висновки до розділу.................................................................................49
7 КОМУНІКАЦІЙНА ПІДСИСТЕМА.............................................................50
7.1 Математичні моделі для визначення основних характеристик
комунікаційної підсистеми...............................................................................50
7.2 Результати розрахунків основних характеристик комунікаційної
підсистеми..........................................................................................................56
7.3 Висновки до розділу.................................................................................58
8 ПІДСИСТЕМА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ...................................................59
8.1 Висновки до розділу.................................................................................61
ВИСНОВКИ...........................................................................................................62
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...................................65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................66
ДОДАТКИ:
А – Організаційна структура підприємства
Б – Технічний цикл роботи бухгалтерії підприємства
В – Структура автоматизованої інформаційної системи ТОВ “Лавента”
Г – Структура підсистеми інформаційного забезпечення технологічних
процесів підприємства
4
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Запорука успішного ведення бізнесу
– постійне самовдосконалення. Але в поточній реальності вдосконалення
неможливе без застосування сучасних інформаційних технологій. Без
належного контролю та управлінських впливів навіть дуже хороші
менеджери недопрацьовують відсотків на 30%. Без якісних інструментів
керівники вимірюють ефективність співробітників на дотик. У результаті
ситуація така: керівництво приблизно знає вхід (клієнтів) і вихід (продажу), а
що робиться всередині і що можна поліпшити ще не знають і не вимірюють.
Правильно організована інформаційна система може принести значні
переваги бізнесу.
Таким чином, тема кваліфікаційної роботи магістра «Дослідження
функцій та синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної
системи ТОВ «Лавента» є важливою і актуальною.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження функцій та
синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи
ТОВ «Лавента».
Для досягнення поставленої мети необхідно розв‘язати такі завдання:
– провести огляд та аналіз існуючих автоматизованих інформаційних
систем;
– сформулювати вимоги до створюваної системи;
– виконати дослідження функцій та синтезувати структуру
автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи ТОВ
“ЛАВЕНТА”.
Об’єкт дослідження – процеси синтезу інформаційно-обчислювальних
систем.
Предмет дослідження –методи та засоби дослідження функцій та
синтезу структур автоматизованих інформаційно-обчислювальних систем
5
призначених для інформаційної підтримки управлінських та технологічних
процесів взуттєвих підприємств.
Методи дослідження – у ході виконання кваліфікаційної роботи
магістра було застосовано методи дослідження та аналізу діяльності
підприємств, методи системного підходу, функціонально-структурного
підходу, методи теорії масового обслуговування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше запропоновано структуру автоматизованої інформаційно-
обчислювальної системи ТОВ «Лавента», впровадження якої дозволить
підвищити ефективність управління підприємством, знизити затрати на
документообіг, вдосконалити систему продажів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному:
 досліджено функції автоматизованої інформаційно-обчислювальної
системи ТОВ «Лавента», що дало можливість синтезувати структуру
досліджуваної системи;
 синтезовано структуру автоматизованої інформаційно-обчислювальної
системи ТОВ «Лавента», впровадження якої дозволить підвищити
ефективність роботи підприємством.
Апробація результатів роботи. Результати роботи були апробовані на
міжнародній науково-практичній конференції [1] та опубліковані у збірнику
даної конференції.
6
1 ОГЛЯД АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
1.1 Поняття автоматизованої інформаційної системи
Під системою розумітимемо сукупність взаємозалежних елементів,
відкритих для зовнішнього впливу, результатом функціонування яких є
вирішення конкретних завдань.
Очевидно, що будь-які економічні об'єкти можна розглядати як
систему, оскільки вони неоднорідні за своєю структурою, мають струнку
систему взаємозв'язків та використовуються для досягнення певних цілей. Як
приклад можна назвати транспортну систему: до її складу включені державні
та місцеві органи управління, а також транспортні підприємства, навчальні
заклади, які здійснюють підготовку кадрів, спеціальні засоби масової
інформації тощо.
Система має ряд властивостей:
- складність, яка визначається кількістю елементів, що входять до
системи, їх структурною підпорядкованістю та взаємодією,
наявністю зв'язків із зовнішнім середовищем та динамічності;
- розподіл системи означає, що вона неоднорідна, вона може
складатися з окремих підсистем і елементів, спрямованих на
вирішення конкретних завдань;
- різноманітність елементів. Ця властивість безпосередньо
пов'язана з подільністю системи, оскільки підсистеми та
елементи можуть мати вузьку спеціалізацію та автономність.
Наприклад, у транспортній системі можуть бути виділені
підсистеми: за видом перевезень - пасажирські та вантажні; за
видом транспортного засобу - автомобільні, залізничні, авіа
тощо.
- функціонування багатьох елементів системи підпорядковане
єдиної мети, цим визначається цілісність системи;
7
- ієрархічність системи пов'язана зі складністю та подільністю
системи, оскільки внутрішні елементи системи утворюють
зв'язки та мають певну структуру підпорядкованості.
Одним із різновидів систем є інформаційна, під якою розуміється
система інформаційного обслуговування працівників сфери управління. Її
функціонування полягає у накопиченні, зберіганні, передачі та обробці
інформації. Сучасний рівень інформатизації суспільства визначає
використання нових технічних, технологічних, програмних засобів у різних
інформаційних системах економічних об'єктів, тобто їх автоматизацію.
Автоматизація - це процес, який спрямований на зниження ступеня участі
людини у здійсненні виробничих та управлінських функцій.
1.2 Класифікація автоматизованих інформаційних систем
В даний час інформаційні технології найчастіше реалізуються із
застосуванням відповідних технічних засобів, призначених для звільнення
людини від рутинних операцій для більш продуктивної інтелектуальної
діяльності. Відповідно до цього говорять про використання автоматизованих
інформаційних технологій.
Класифікацію автоматизованих інформаційних технологій проводять із
погляду різних критеріїв.
Працюючи на комп'ютері з текстами, електронними таблицями, базами
даних у різних програмних пакетах використовується багато однакових
операцій. Однаково виконується набір з клавіатури та редагування значень,
форматування даних, збереження та стирання файлів і т. д. Проте базові
операції під час роботи з різними програмами суттєво різняться. Наприклад,
операції адресації осередків таблиці, введення функцій притаманні лише
електронним таблицям, сортування даних, вибірка інформації з якогось
ознакою - лише системам управління базами даних. Таким чином,
автоматизовані інформаційні технології легко класифікуються за класом
8
базових операцій, що реалізуються. З цього погляду інформаційні технології
поділяться на технології роботи з текстовими редакторами, табличними
редакторами, з базами даних, з графічними редакторами, з мультимедійними
об'єктами, з документами, що мають гіперпосилання і т.д.[2]
Комп'ютерні інформаційні технології розрізняються за типом
інтерфейсу користувача (графічний, командного рядка, пакетний і
діалоговий); щодо використання/невикористання електронних систем
передачі інформації; за предметною сферою застосування (наприклад,
технології роботи з інформацією в банках відрізнятимуться від технології
роботи з інформацією у сфері страхування тощо; широта та рівень охоплення
завдань управління, як правило, виділяються технології обробки даних,
управління, автоматизації офісу, технології підтримки прийняття рішень та
експертної підтримки.
У деяких випадках робота на комп'ютері обмежується тільки набором
потрібного документа в електронній формі з використанням того чи іншого
текстового редактора, після чого документ роздруковується і подальша
робота проводиться як з будь-яким паперовим документом - поштою він
може бути відправлений адресату, покладений для зберігання до архіву та т.
д. В інших випадках електронний документ після створення і далі може
використовуватися в електронній формі: пересилатися з комп'ютера одного
робочого місця до іншого підрозділу підприємства на інший комп'ютер;
реєструватися в електронних базах даних, зберігатися там, вибиратися в міру
потреби; відстежуватися його своєчасна доставка потрібним адресатам.
Таким чином можуть бути автоматизовані всі офісні операції з роботи з
документами.
Крім того отримання та зберігання інформації в електронній формі
дозволяє проводити багато функцій з обробки даних, здійснення розрахунків
проводити на комп'ютері в автоматичному режимі, використовуючи
відповідне програмне забезпечення. Але найголовніше, вироблення рішень,
керуючих впливів також може бути «довірена» комп'ютерам. Наприклад,
9
аналізуючи дані про товари, що зберігаються на продовольчому складі,
комп'ютер може інформувати про те, якого товару залишилося в недостатній
кількості, у якої закінчився термін реалізації і т.д. сигнали здійснення
необхідної оптимізації процесу. Таким чином, функції людини можуть бути
зведені лише до контролю за нормальною роботою обладнання.
Вирішення деяких завдань повністю формалізувати не вдається. У цих
випадках обов'язкова участь людини з її нетривіальним інтелектом. При
цьому комп'ютер може істотно допомогти йому в прийнятті рішень: можна в
базах даних легко знайти все, що стосується задачі, зробити необхідні
розрахунки.
Людина не завжди може «прорахувати» всі наслідки прийнятих нею
рішень, оскільки багато завдань складні, багатокритеріальні, кінцевий
результат залежить від несподіваних перешкод. Комп'ютер може виступити
певною мірою експертом прийнятого рішення: дозволить переглянути
результати рішення при великій кількості можливих вихідних параметрів,
надасть базу даних про те, як вирішувалися подібні завдання в інший час та в
інших місцях.
Автоматизовані інформаційні системи різноманітні та можуть бути
класифіковані за низкою ознак: у сфері функціонування об'єкта управління;
за видами процесів управління; за рівнем у системі державного управління.
За сферою функціонування об'єкта управління автоматизовані
інформаційні системи поділяються на: АІС промисловості, АІС сільського
господарства, АІС транспорту, АІС зв'язку тощо.
За видами процесів управління автоматизовані інформаційні системи
бувають:
- АІС управління технологічними процесами - це людино-машинні
системи, що забезпечують управління технічними засобами в процесі
виробництва (верстати, автоматизовані технологічні лінії та ін.).
10
- АІС організаційного управління - система управління виробничо-
господарською діяльністю на всіх рівнях соціально-економічного
сектора, зокрема: фінансові АІС; страхові АІС, банківські АІС тощо.
- АІС промислових підприємств та організацій (у тому числі
бухгалтерські АІС).
- АІС наукових досліджень – це система, що забезпечує проведення
наукових розрахунків та наукових дослідів на основі статистичних та
математичних методів та методів моделювання реальних процесів
(фізичних, хімічних, технологічних та ін.);
- навчальні АІС використовуються для підготовки та перепідготовки
кадрів у системі професійної освіти.
Відповідно до рівня в системі державного управління виділяють АІС
галузеві, територіальні та міжгалузеві.[3]
Галузеві АІС вирішують завдання інформаційного обслуговування
апарату управління у промисловості, у будівництві, на транспорті та інших
галузях економіки.
Територіальні АІС призначені для управління адміністративно-
територіальними одиницями. До їх функцій входить управління соціально-
економічними процесами, формування статистичної звітності, що
використовується для прийняття оперативних рішень тощо.
Міжгалузеві АІС функціонують в органах управління національною
економікою. Наприклад, вони забезпечують інформаційну підтримку
розробки державного бюджету, інших загальнодержавних програм,
прогнозування економічних процесів, розподіл ресурсів різних видів,
контролю над діяльністю всіх ланок національної економіки.
Залежно від рівня обслуговування виробничих процесів на
підприємстві сама АІС або його складова частина (підсистема) можуть бути
віднесені до різних класів:
11
- системи управління технологічними об'єктами та/або процесами
наприклад, управління процесом плавлення металу в мартенівській
печі);
- системи обліку виробничої діяльності підприємства.
Використовуються керівниками середньої ланки прийняття тактичних
рішень (наприклад, за умов торговельного підприємства, планування
товарних запасів, розрахунок із постачальниками, контроль термінів
реалізації та якості продукції);
- системи планування та аналізу виробничої діяльності підприємства.
Призначені до ухвалення стратегічних завдань, впливають на
діяльність підприємства у цілому (облік випуску продукції, обсягів
реалізації, прибутку та ін.). Класичним прикладом системи класу З
вважатимуться АСУП — автоматизовану систему управління
підприємством. Основною метою таких систем є вирішення завдань
організації, управління та економіки (бухоблік, планування, кадри,
постачання, збут тощо). В даний час синонімами АСУП є терміни:
інформаційна система (ІС), автоматизована ІС (АІС), корпоративна ІС
(КІС), система обробки даних (СОД), автоматизована СОД (АСОД) та
ін.
АСУП можна класифікувати за галузями виробництва (банківські
облікові та управлінські системи, системи профілактичної та режимної
діяльності органів МВС та ін.), за видами діяльності (управління роботою
складу, система маркетингових досліджень), за методами обробки
інформації, що застосовуються (електронний архів, система статистичних
розрахунків ).[4]
1.3 Структура системи фінансового менеджменту
Керівною підсистемою (або суб'єктом управління) фінансового
менеджменту є співробітники, які здійснюють управлінські впливи на об'єкт
12
(фінансові директори, керівники бухгалтерії та фінансового відділу,
менеджери та ін.). Цілі функціонування управляючої підсистеми задаються
довкіллям, зокрема нормативно-правової базою, до якої належать федеральні
закони, укази, постанови міністерств та, ліцензії, статутні документи,
становища та інструкції, що регламентують роботу кожного підприємства.
Керуюча підсистема отримує інформацію про стан керованого об'єкта,
співвідносить її з певними критеріями, виходячи з чого виробляє управляючу
інформацію.
Керуючі впливу (прямий зв'язок) та поточний стан керованого об'єкта
(зворотний зв'язок) відображаються в інформації. Реалізація цих процесів і
становить основний зміст роботи управлінських служб, включаючи
фінансові.
Управляти фінансами компанії — означає приймати обґрунтовані та
своєчасні рішення, а для цього необхідно мати інформацію.
Інформація відбиває суть того чи іншого об'єкта, а дані є формою
прояви цієї сутності, тобто інформацію можна знайти у даних, але це
залежить від знань одержувача. Наприклад, баланс підприємства містить
звітні дані, але отримати з нього інформацію в процесі аналізу господарської
діяльності цього підприємства може лише фахівець.
Фінансова інформація відноситься до галузі фінансових знань та
відображає різні фінансові процеси. Завдання фінансового менеджера
ухвалити рішення виходячи з отриманої інформації.
Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами —
організований процес створення оптимальних умов задоволення
інформаційних потреб фінансистів з урахуванням формування використання
інформаційних ресурсів і їх організації, які забезпечують фінансову бік
діяльності підприємства. До його складу входять:
- нормативно-правова база (закони, укази, ухвали та інші документи, що
визначають порядок виконання фінансових операцій);
13
- бухгалтерська звітність, що характеризує майнове та фінансове
становище компанії;
- відомості фінансового характеру, що надаються органами державної
статистики, банками, біржами, аудиторськими компаніями, засобами
масової інформації, отримані з Інтернету та ін;
- довідкові дані про компанії, дебіторів і кредиторів, клієнтів і т.д., що
використовуються в довідниках при вирішенні завдань управління
фінансами.
В цілому інформаційне забезпечення включає інформацію, що виникає
всередині об'єкта і що приходить із зовнішнього середовища.
Внутрішня інформація створюється усередині підрозділів
підприємства. Для сфери фінансового менеджменту це насамперед
кошториси та бюджети, відомості про витрати та доходи, фінансова звітність
тощо.[5]
1.4 Аналіз моделей та методів побудови інформаційних систем
Моделювання систем є одним із основних методів дослідження у всіх
галузях знань та науково обґрунтованим методом оцінок характеристик
складних систем. Під моделюванням інформаційних систем розуміється
заміщення існуючої реальної ІС іншої з метою отримання інформації про
важливі властивості оригінальної ІС за допомогою моделі (об'єкта-моделі)
ІС. Аналогічно для моделювання атак та систем захисту ІС.
В основі моделювання лежить теорія подібності, основна суть якої
полягає в тому, що абсолютна подоба може існувати тільки тоді, коли можна
замінити один об'єкт іншим, таким самим.
Відповідно до класифікаційних ознак моделі поділяються на повні,
неповні та наближені. Залежно від характеристик у процесах ІС S моделі
діляться на: детерміновані та стохастичні, статичні та динамічні, дискретні,
безперервні та дискретно-безперервні.
14
Детерміноване моделювання відображає процеси, у яких відсутні
випадкові дії.
Стохастичне моделювання відображає ймовірнісні процеси та події.
Статичне моделювання описує поведінку ІС у будь-який момент часу.
Динамічне – відображає поведінку ІС у часі.
Дискретне моделювання описує процеси, які є дискретними, а
безперервне - безперервні процеси в ІС. Дискретно безперервне моделювання
використовується при описі дискретних та безперервних процесів.
Моделювання ІС S поділяють на уявне та реальне.
Уявне моделювання використовується при моделюванні об'єктів, які
або нереалізовані у певному інтервалі часу, або існують поза умовами,
можливими для їх створення.
При наочному моделюванні формуються наочні моделі ІС,
відображають явища та процеси, що протікають в ІС.
У гіпотетичному моделюванні закладається гіпотеза про
закономірності процесів у реальній ІС, яка відображає рівень знань експерта
про ІС і базується на причинно-наслідкових зв'язках між входом і виходом
ІС, що вивчається. Таке моделювання використовується, коли знань про ІС
недостатньо для побудови формальних моделей.
Аналогове моделювання використовує аналогії різних рівнів.
Найкращим рівнем є повна аналогія досліджуваної ІС.
Макетування застосовується, коли процеси, що протікають в реальній
ІС не піддаються фізичному моделюванню. В основі макетів також лежать
аналоги ІС, що базуються на причинно-наслідкових зв'язках між явищами та
процесами ІС.
Знакове моделювання реалізується, якщо вводяться умовні позначення
окремих понять, за допомогою знаків відображається набір понять окремі
ланцюжки зі слів та речень. Використовуючи операції теорії множин, можна
в окремих символах дати опис будь-якої реальної ІС.
15
У мовному моделюванні в основі лежить тезаурус, що базується на
фіксованого набору вхідних понять.
Символічне моделювання – процес створення логічної ІС, яка заміщає
реальну та виражає основні властивості її взаємозв'язків за допомогою певної
системи знаків чи символів.
При математичному моделюванні для дослідження характеристик
процесу функціонування ІС S математичними методами має бути проведено
формалізація цього процесу, тобто. побудовано математичну модель.
Математичне моделювання – процес встановлення відповідності реальній ІС
деякого математичного об'єкта – математичної моделі.
При аналітичному моделюванні процеси функціонування елементів ІС
записуються у вигляді деяких функціональних співвідношень (алгебраїчних,
інтегродиференціальних, звичайно різницевих і т.д.) або логічних умов
Аналітична модель досліджується аналітичним, чисельним та якісним
методами.
При імітаційному моделюванні алгоритм відтворює процес
функціонування ІС S у часі. За такого моделювання імітуються явища, що
становлять процеси ІС, із збереженням логічної структури та послідовності
протікання у часі.
Комбіноване (аналітико-імітаційне) моделювання ІС поєднує переваги
аналітичного та імітаційного моделювання. При побудові комбінованим
методом ІС здійснюється декомпозиція процесу функціонування підпроцеси.
Для підпроцесів, де можливо, використовуються аналітичні моделі, інших –
імітаційні.
При реальному моделюванні досліджуються характеристики реальної
ІС або її частинах. Таке моделювання проводиться на системах, що
працюють у нормальних умов, і при організації спеціальних умов оцінки
цікавих характеристик. Реальне моделювання є найбільш ефективним, але
його можливості з урахуванням досліджуваної системи обмежені.
16
Натурне моделювання - дослідження на реальній ІС з наступною
обробкою результатів з урахуванням теорії подоби. При натурному
моделюванні використовуються такі різновиди експериментів, як
виробничий експеримент та комплексні випробування, що володіють
високим ступенем достовірності.
При фізичному моделюванні ІС проводяться в середовищі
функціонування, яка зберігає природу явищ і має фізичну подобу. Фізичне
моделювання може протікати в реальному та нереальному масштабах часу, а
також без урахування часу. В даний час засобом моделювання систем є
засоби обчислювальної техніки (далі – ЗОТ). [6]
При моделюванні систем необхідні такі види забезпечення. При
побудові математичної моделі кожна конкретна система S характеризується
набором властивостей, що відображають поведінку досліджуваної моделі та
враховують умови її взаємодії із зовнішнім середовищем E. Модель S можна
подати у вигляді безлічі величин, що описують процеси функціонування
реальної системи та утворюють такі підмножини:
Сукупність вхідних впливів на систему
Сукупність впливів довкілля
Сукупність внутрішніх параметрів системи
Сукупність вихідних характеристик
Змінні є елементами непересічних підмножин і містять
детерміновані та стохастичні складові.
При моделюванні системи S вхідні дії, дії зовнішньої середовища E та
внутрішні параметри системи є незалежними (екзогенними) змінними, які у
векторній формі мають вигляд:
17
а вихідні характеристики системи S є залежними (ендогенними) змінними та
векторною формою мають вигляд
Функціонування S описується оператором ����S
Залежність (1.1) є законом функціонування системи
Алгоритм функціонування ���� – метод отримання вихідних
характеристик з урахуванням вхідних впливів ��⃗(��), впливів зовнішнього
середовища ��⃗(��) та власних параметрів системи ℎ⃗(��). Один і той же закон
функціонування ���� системи S може бути реалізований у різний спосіб –
безліччю різних алгоритмів функціонування ����.
Співвідношення (1.1) є математичним описом системи моделювання S у часі
t. Відповідно, математичні моделі такого види є динамічними.
Також (1.1) може бути задано різними способами: аналітично,
графічно, таблично і т.д. Такі співвідношення можуть бути отримані через
характеристики системи S у конкретні моменти часу – стану. Стан S
характеризується векторами:
Стан системи S у момент часу ��0 ≤ ��∗ ≤ ��
повністю визначаться початковими умовами вхідними впливами �� (��),
впливами зовнішнього середовища ��⃗(��) та внутрішніми параметрами ℎ⃗(��),
які мали місце за проміжок часу ��∗ − ��0 за допомогою двох векторних рівнянь
18
Таким чином ланцюжок рівнянь системи «вхід - стан – вихід» визначає
характеристики системи:
Під математичною моделлю системи розуміється кінцева підмножина
змінних {��⃗(��), ��⃗(��). ℎ⃗(��)} з математичними зв'язками між ними та
характеристиками ��⃗(��)
Детермінована модель (D – схема) описується в загальному вигляді
де – вектор-функція, визначена на деякому (n+1)-мірному (��⃗,��)-множині і є
безперервною.
Дискретно детерміновані моделі F-схеми. В основі лежить теорія
автоматів, математична модель - автомат, поняття якого варіюється в
залежності від характеру системи.
Автомат задається F-схемою
яка функціонує в дискретному автоматному часі,
де: ��- вхідні сигнали
�� - безліч внутрішніх станів системи
�� - вихідні сигнали, початковий стан ��0, ��0�� ��
функція переходу ��(��, ��), функція виходу ��(��, ��).
Дискретно стохастичні моделі (Р-схеми). Модель побудована на
імовірнісних автоматах - Р-автомата.
19
Безперервно-стохастичні моделі (Q-схеми). Системи масового
обслуговування – Q-схеми (queueing system)
Мережеві моделі (N-схеми) мережі Петрі. Для вирішення завдань,
пов'язаних з формалізованим описом та аналізом причинно-наслідкових
зв'язків у складні системи. Найпоширенішим формалізмом, що описує
структуру та взаємодію паралельних систем та процесів, є мережі Петрі.
Мережа Петрі (N-схема) задається так:
B – позиції, D – переходи, I – вхідна функція, O – вихідна функція.
Для кожного переходу ������ �� можна визначити безліч вхідних позицій
переходу ��(����) та вихідних позицій переходу ��(����) як
Аналогічно для кожного переходу �������� вводяться визначення множини
вхідних переходів позиції ��(����) і безлічі вихідних переходів позиції ��(����).
Класифікація методів побудови моделей наведена рисунку 1.1. [7]
20
Рисунок 1.1 – Класифікація методів побудови моделей
Кожна модель та методи мають свої переваги та недоліки.
Основними недоліками перерахованих моделей є:
- при моделюванні завжди існує можливість виявлення нових якісних
характеристик;
- будь-яка модель мінімізує пояснення можливих явищ;
- статистичні моделі можуть бути об'єктивними лише в межах
емпіричного безлічі побудови моделі.
Як правило, необхідних даних для налаштування моделей не вистачає.
З вищевикладеного можна дійти до невтішного висновку у тому, що існуючі
методи побудови моделей мають ряд своїх недоліків, що, свою чергу,
доводить необхідність їх удосконалення.
21
1.5 Роль і місце засобів обчислювальної техніки у
життєдіяльності підприємства
Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та програмного забезпечення
до неї є однією із характерних рис сучасного періоду розвитку суспільства.
Технології, компонентною основною яких є комп’ютер, проникають
практично в усі сфери людської діяльності. Сьогодні неможливо уявити
сучасний офіс чи лабораторію без повсякденного та широкого застосування
комп’ютерної техніки. Комп’ютер став неодмінним атрибутом працівників
багатьох професій. На сьогоднішній день майже не залишилось сфер
людської діяльності, де б не використовувався комп’ютер.
Інформаційні технології — це процеси, пов'язані зі збором,
накопиченням, обробкою й передачею даних для одержання інформації нової
якості про стан об'єкта, процесу або явища. Ці процеси здійснюються в чітко
регламентованій послідовності виконання операцій, дій над даними, що
зберігаються на комп'ютерах. Таким чином, можна сказати, що основна мета
інформаційної технології — одержати в результаті переробки первинної
інформації необхідну для користувача нову інформацію. Це і є
інформаційний продукт. Сфера застосування ІТ досить широка. Вони
впливають на всі сфери життя людини: родину, освіту, виробничу діяльність
тощо. На виробництві використання ІТ сприяє підвищенню продуктивності
праці, збільшенню обсягів виробництва.
Засобом впровадження інформаційних технологій на виробництво
являються комп’ютери та комп’ютерні мережі.
На взуттєвій фабриці Лавента станом на перше січня 2018 року
комп’ютеризовано 14 робочих місць спеціалістів. На комп’ютерах
виконуються роботи, пов’язані із збором та накопиченням різних видів
інформації, проводяться обчислення та різні види розрахунків, розробка
конструкторської документації. Складаються матеріальні, фінансові та
22
аналітичні звіти, використання яких сприяє підвищенню ефективності
управління підприємством.
Враховуючи те, що інформаційні технології впроваджувалися на
підприємство поступово, комп`ютери – встановлені на робочих місцях
спеціалістів, мають різних виробників, різні терміни експлуатації. Повністю
комп’ютеризований бухгалтерський облік, облік матеріальних цінностей та
готової продукції, всі ведучі спеціалісти мають доступ до Інтернету. Якість
впровадження інформаційних технологій залежить від програмного
забезпечення комп’ютерної мережі підприємства.
Завдяки Інтернету спеціалісти підприємства користуються
комп’ютерними програмами «Клієнт-Банк», «Ліга – закон », «M.E.DOC».
Програма M.E.DOC - один з найвідоміших сервісів для оптимізації
бухгалтерських операцій в Україні. Це програмне забезпечення використовує
практично кожна друга компанія в нашій країні. «Медок» - сервіс з
максимально доброзичливим інтерфейсом для клієнта.
Система «Клієнт-Банк» – є безпечним електронним банківським
програмним забезпеченням. Використовуючи систему “Клієнт-Банк”, в
головного бухгалтера появилась можливість здійснювати управління усіма
рахунками не виходячи з офісу, цілодобово, сім днів на тиждень. Для цього
йому знадобився лише комп’ютер, модем та підключення до мережі
Інтернет. [8]
1.6 Використання САПР на підприємстві
Система автоматизованого проектування (САП або
САПР) або автоматизована система проектування (АСП) — автоматизована
система, призначена для автоматизації технологічного процесу проектування
виробу, результатом якого є комплект проектно-конструкторської
документації, достатньої для виготовлення та подальшого впровадження у
виробництво нових моделей взуття. Реалізується на базі спеціального
23
програмного забезпечення, автоматизованих банків даних, широкого набору
периферійних пристроїв.
Модульна САПР «Ірис» на взуттєвій фабриці Лавента впроваджена на
двох робочих місцях: інженера-конструктора у виробничому відділі та
інженера-технолога в розкрійній дільниці.
1.7 Структура і характеристика модульної САПР "Ірис"
Програмний комплекс розроблений на кафедрі КТВК КНУТД у 1990-
2005 рр.. і за цей час впроваджено на багатьом взуттєвих підприємствах
України різної форми власності.
За своїм характером система є системою площинного проектування 2D.
Програмний комплекс складається з декількох програмних модулів, які
об'єднуються під егідою головного меню:
- оцифрування контурів;
- проектування;
- градуювання по-детальне;
- градуювання грунтів;
- креслення картинок;
- розміщення шаблонів;
- каталог;
- інструкція користувача.
Структура побудови комплексу такого роду базується на двох
основних принципах:
- наступність і єдність з діючими структурами конструкторської
підготовки взуттєвого виробництва;
- об'єднання як можна більшого числа завдань у конструкторській
підготовці виробництва.
24
Програмний комплекс призначено для проектування деталей верху і
низу взуття різних конструкцій. Аналіз сформованої структури процесу
виробництва і підготовки проекту передбачає наявність у системі наступних
базових програмних модулів:
- введення початкової інформації;
- проектування моделі і її деталей;
- серійне градуювання контуру деталей;
- контроль укладки контуру деталей;
- формування паспорта моделі.
Завдяки САПР “Ірис” у виробничому відділі фабрики Лавента
розробляються контрольні пакети конструкторської документації та
обраховуються площі деталей верху взуття для паспорту на кожну модель
взуття.
На другому комплексі в цеху виготовляються робочі шаблони деталей
для розкрійників та збірні шаблони для технологічних карт по зібранню
заготівок верху взуття. Для вирізування шаблонів з паперу та картону
встановлені плоттери “Ягуар-2”.
Використання САПР «Ірис» на підприємстві допомогло збільшити
продуктивність праці модельєра -конструктора (раніше порозмірне
градуювання шаблонів деталей взуття та обмір площі деталей робилось
вручну). Крім того значно поліпшилась якість конструкторської документації
та точність розрахунків норм витрат матеріалів для виготовлення взуття.
Крім того, використання САПР «Ірис» дозволило автоматизувати
технологічний процес розкрою шкури на деталі верху взуття. Підприємство
придбало сучасну автоматизовану розкрійну систему Taurus Pivex – це
швидкісна модульна система, яка виконує автоматичне сканування контуру
шкіри, розпізнає дефекти та пороки, розкладає та вирізає деталі. Система
укомплектована інтегрованим комп’ютерним модулем (СІМ). [9]
25
Модуль побудований на Microsoft Access. База даних системи надає
виробничому відділу підприємства різну інформацію в тому числі затрати
часу, матеріалу на одиницю виробу. Для досягнення оптимального режиму
роботи модуль Taurus Pivex буде інтегрований з САПР «Ірис».[10]
1.8 Висновки до розділу
У першому розділі було розглянуто теоретичні питання та
проаналізовано різні методи побудови моделей інформаційних систем. Також
було оглянуто систему фінансового менеджменту у системі
Завдяки отриманій теоретичній інформації було поставлено задачі для
дослідження інформаційної системи, які реалізуються в даній роботі.
26
2 ОПИС СТРУКТУРИ ТОВ “ЛАВЕНТА”
2.1 Цілі ТОВ “Лавента”
Черкаська взуттєва фабрика «Лавента» – це стабільне підприємство,
яке спеціалізується на виробництві високоякісного чоловічого і жіночого
взуття клеєного методу кріплення з верхом із натуральної шкіри, яке поєднує
зовнішню привабливість із комфортом, зручністю та тривалим терміном
експлуатації. Продукція торгової марки «Лавента» користується незмінним
попитом у великого кола споживачів і це завдяки послідовній роботі
колективу працівників підприємства у якого одна спільна мета – якість та
комфорт взуття.
Величезний внесок у досягнені іміджу торгової марки «Лавента»
вносять працівники підприємства. Колектив фабрики на сьогоднішній день
налічує 85 працівників різних професій та спеціальностей.
2.2 Структура підприємства та організація роботи
Черкаська взуттєва фабрика «Лавента» має наступну структуру:
- цех пошиття взуття;
- розкрійна дільниця;
- заготівельна дільниця;
- пошивальна дільниця;
- виробничий відділ;
- бухгалтерія;
- відділ збуту;
- відділ постачання;
- відділ головного механіка (ВГМ);
- відділ технічного контролю та гарантійного обслуговування;
- відділ кадрів та охорони праці.
27
Організаційну структуру ТОВ “Лавента” представлено нижче на
рисунку 2.1
Рисунок 2.1 – Організаційна структура підприємства
Робота підприємства побудована таким чином
Виробничий відділ підприємства розробляє асортимент продукції та
встановлює технологічні нормативи всіх процесів виготовлення взуття,
розробляє конструкторську та нормативно технічну документацію по
технології виробництва, норми витрат матеріалів на одиницю продукції,
встановлює норми виробітку. Щорічно запускається у виробництво 180 – 200
нових моделей чоловічого та жіночого взуття для всіх сезонів.
У розкрійній дільниці підприємства по конструкторських лекалах
робітники – розкрійники викроюють деталі верху взуття з різних матеріалів.
Скомплектований крій деталей попарно передається до заготівельної
дільниці.
28
На заготівельній дільниці відбувається складання верху взуття.
Половина робіт виконується вручну швейні роботи та роботи по оздобленню
деталей виконуються на сучасному обладнанні. Заготовки верху взуття
передаються на пошивочну дільницю
Робітники пошивочної дільниці виконують операції по затяжці та
формуванні на колодці верху взуття. Потім прикріплюється підошва та
виконуються оздоблювальні операції більшість процесів виконуються на
сучасному обладнанні.
Після перевірки якості продукції працівником ВТК взуття пакується в
коробки та здається в склад готової продукції, що входить в структуру
відділу збуту.
Відділ збуту розподіляє виготовлене взуття по торгівельній мережі.
Крім того в цьому відділі проводяться маркетингові дослідження та аналіз
реалізації готової продукції. На підставі цих досліджень відділ формує заявки
на виробництво продукції підприємства. Торгова мережа налічує 3 магазини
в місті Черкаси, 1 магазин в місті Києві та інтернет-магазин. Здійснюються
гуртові продажі.
Бухгалтерія забезпечує облік матеріальних ресурсів, готової продукції
та фінансів підприємства, веде податкові відрахування, нараховує та сплачує
заробітну плату, складає фінансову звітність.
Відділ постачання забезпечує підприємство необхідними матеріалами
для виробництва взуття.
ВТК перевіряє якість взуття та організовує гарантійне обслуговування
споживачів.
ВГМ здійснює установку та обслуговування технологічного
обладнання на всіх процесах виробництва. Працівники відділу забезпечують
управління транспортними засобами та вирішують технічні проблеми.
Відділ кадрів здійснює прийом та оформлення на роботу працівників
введення документації та здійснює роботу по охороні праці.
29
2.3 Висновки до розділу
У другому розділі було сформульовано цілі ТОВ “Лавента”, розглянуто
організаційну структуру та надано детальний опис кожного відділу
підприємства для подальшого аналізу та синтезу інформаційної системи.
30
3 КОНЦЕПТУАЛЬНАМОДЕЛЬ АВТОМАТИЗОВАНОЇ
ІНФОРМАЦІЙНО ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТОВ “ЛАВЕНТА”
3.1 Концептуальна модель автоматизованої інформаційно-
обчислювальної системи ТОВ “ЛАВЕНТА”
Автоматизована інформаційно-обчислювальна система
ТОВ “ЛАВЕНТА” повинна забезпечувати інформаційну підтримку
виробничих та управлінських процесів ТОВ “ЛАВЕНТА”.
АІС має відповідати наступним основним принципам:
 окупність - витрати на створення системи повинні компенсуватися в
процесі її експлуатації;
 надійність – досягається за допомогою надійних технічних засобів та
ліцензованих програмних продуктів;
 гнучкість - передбачає легку адаптацію системи до всіх змін вимог до
неї, до нових функцій;
 системна інтеграція – об'єднання різноманітного обладнання та
програмного забезпечення для вирішення конкретних завдань. Під
вертикальною інтеграцією розуміють об'єднання комп'ютерів одного
виробника, під горизонтальною об'єднання частин комп'ютерів різних
виробників;
 безпека - заходи забезпечення безпеки комерційної інформації;
 дружність – система має бути простою, зручною для освоєння,
вивчення, використання. До засобів, що забезпечують реалізацію цього
принципу, належать, наприклад, використання меню, підказок,
наявність системи виправлення помилок;
 відповідність міжнародним стандартам – для передачі інформації
мають бути використані стандартні структури інформації.
31
Забезпечує створення та активне функціонування єдиного
інформаційного простору. У повноцінній роботі цей простір здатний охопити
та застосовувати для всіх користувачів всю наявну інформацію, незалежно
від того, коли вона була створена, під якими типами зберігання та обробки
даних, яким чином відбувалося розпаралелювання, як здійснюється контроль
виконання робіт та обробка даних.
АІС має забезпечувати:
 інформаційну підтримку виробничих та управлінських процесів
ТОВ “ЛАВЕНТА”;
 інформаційну підтримку адміністративного управління в усіх відділах;
 інформаційну підтримку технологічних процесів підприємства;
 інформаційну підтримку зовнішніх клієнтів;
 інформаційний обмін між клієнтами;
 адміністрування інформаційної системи;
 інформаційну безпеку інформаційної системи. [11]
Адміністративне управління – метою адміністрування АІС стає
досягнення та підтримання параметрів роботи інформаційної системи, що
найбільш точно відповідають потребам користувача, який може оцінити її
роботу не за характеристиками трафіку, використовуваними протоколами,
швидкістю відгуку сервера на запити та особливостями сценаріїв, а по роботі
програмного забезпечення, що постійно запускається на його персональний
комп'ютер.
Забезпечення інформаційних технологічних процесів – представляє
собою сукупність технологічних операцій та технологічних модулів
переробки даних, структурованих відповідно до вимог ефективного
досягнення будь-якої однієї з цілей функціонування ІТ, що обслуговує дану
предметну область. ІТП складаються з підпроцесів, об'єднаних у структури
необхідної складності.
32
Інформаційне забезпечення зовнішніх клієнтів – процеси збору даних,
аналізу, моделювання та прогнозування. Оперативні і достовірні дані, що
отримуються з їх допомогою, допомагають не тільки підвищувати поточну
продуктивність робіт і якість планування, але і знаходити нові способи
використання таких активів, як знання персоналу, цінність клієнта, ефективні
мережі бізнес-партнерів, можливі джерела інновацій.
Забезпечення інформаційного обміну між клієнтами – регулювання
зв'язків з клієнтами на основі використання інформаційних технологій.
Мається на увазі наявність єдиного сховища даних за всіма фактами
взаємодії з клієнтами та постійний аналіз зібраної інформації з метою
підготовки рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності
компанії та розробку програм залучення замовників.
Забезпечення адміністрування АІС передбачає:
 збір інформації та обліку роботи компонентів мережі (часу роботи
з'єднань, відомостей про завантаження каналів та ресурсів мережі,
реєстрації помилок чи відмов);
 підготовка звітів про роботу мережі;
 здійснення діагностики;
 контроль передачі блоків даних;
 відновлення роботи після відмов та несправностей;
 управління конфігурацією (включення та вимкнення абонентських
систем, ведення довідника мережі; створення резервних каналів,
ізоляція несправних компонентів);
 здійснення сервісу користувачів, пов'язаного з показом динамічного
стану мережі.
Забезпечення інформаційної безпеки – контроль доступу до ресурсів
мережі (даними та обладнанням) та збереження цілісності даних при їх
зберіганні та передачі через мережу. Базовими елементами управління
безпекою є процедури автентифікації користувачів, призначення та перевірка
33
прав доступу до ресурсів мережі, розподіл та підтримка ключів шифрування,
управління повноваженнями тощо. Часто функції цієї групи не включаються
до систем управління мережами, а реалізуються або у вигляді спеціальних
продуктів, (наприклад, систем аутентифікації та авторизації, різних захисних
екранів, систем шифрування даних) або входять до складу операційних
систем і системних додатків. [12]
3.2 Висновки до розділу
Отже, організація взаємодії між пристроями у мережі є складним
завданням. Як відомо, для розв'язання складних завдань використовується
універсальний прийом - декомпозиція, тобто розбиття однієї складної задачі
на більш простих задач-модулів. Процедура декомпозиції включає чітке
визначення функцій кожного модуля, що вирішує окреме завдання, і
інтерфейсів між ними. В результаті досягається логічне спрощення задачі, а
крім того, з'являється можливість модифікації окремих модулів без зміни
решти системи.
34
4 АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ АВТОМАТИЗОВАНОЇ
ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТОВ “ЛАВЕНТА”
Вирішення цього завдання можна здійснити шляхом створення
галузевої інформаційної бази, яка могла б оперативно обробляти інформацію
про матеріальні запаси взуттєвих підприємств та інформувати виробників
комплектуючих про можливу потребу тієї чи іншої номенклатури виробів у
майбутньому. Це дозволяє прискорити обробку та виконання замовлень та
оптимізувати товарні потоки між суміжниками та споживачами продукції
промислового призначення в середньому вдвічі.
Вибудовування єдиної інформаційної бази в результаті дозволить
вийти підприємствам шкіряно-взуттєвої промисловості на більш високий
конкурентний рівень по відношенню до експортерів та прискорити
оперативність випуску готової продукції, затребуваної ринком у
короткостроковому періоді, зокрема при підсортування раніше поставлених
партій. Це дасть змогу скоротити залишки нереалізованої продукції протягом
сезону та підвищити ефективність збутових заходів
Етап розвитку, що складається з розробки та впровадження продукту,
виконаний на високому рівні як у вартісному, так і у тимчасовому вимірі, є
лише однією з умов подальшого успішного розвитку. У взуттєвій галузі,
можна виділити такі основні фактори: вибір кінцевого сегменту, реклама,
канали збуту, залишки складах. Ці питання можна віднести до збутової та
комунікаційної політики на взуттєвому підприємстві:
- сегментування ринку, у цьому питанні пропонується формування
власного сегмента, у пріоритетній ситуації виявляються виробники, які
орієнтується на купівельний віковий сегмент від 16 до 20 років, такий
молодий сегмент ліберальніший до зміни переваг, не має досвіду
планування своїх витрат, часто спонтанний у прийнятті рішень про
купівлі;
35
- рекламне звернення, у сучасних умовах надання інформації, споживачі
змінили своє ставлення до реклами, час інформативна складова про
переваги товару вже має меншу значимість для покупця, йому цікава
оригінальність піднесення інформації, гідність товару швидко
забуваються, гідна реклама запам'ятовується на набагато більший
часовий період, добитися іміджу впізнаваності рекламних оголошень
ось справжня мета сучасної реклами.
Аналіз використання різних каналів розподілу вітчизняними
виробниками взуття, дозволяє зробити наступні висновки:
- винятковий розподіл, заснований на розміщенні виробником своєї
готової продукції на товарних ринках за допомогою уповноважених
дилерів, знаходить мале застосування на сучасних взуттєвих
підприємствах;
- екстенсивний розподіл знаходить застосування в основному на малих
взуттєвих підприємствах, що працюють на одному або максимум двох
регіональних сегментах взуттєвих ринків;
- вибірковий розподіл знаходить більше застосування порівняно з
переліченими вище варіантами, оскільки передбачає створення
прямого розподілу, використовуючи власні роздрібні підрозділи. Ці
висновки були отримані на основі аналізу каналів розподілу продукції
на інших взуттєвих підприємствах. [13]
На основі цього можна досить просто аналізувати програму
виробництва та збуту. Поліпшення структури збутової та виробничої
програм дозволить забезпечити довгострокове існування підприємства.
Висока періодичність підсортування для роздрібної мережі з постійним
торговим запасом у вартісному вираженні дають можливість звести до
мінімуму неліквіди залишків взуття на кінець сезону.
36
4.1 Висновки до розділу
В даному розділі було запропоновано створення інформаційної
системи підприємства завдяки удосконаленню каналів руху товарів шляхом
створення власної торгової мережі поряд із застосуванням тактики
стратегічного альянсу з виробником комплектуючих. Це дозволяє скоротити
час від запуску партії готової продукції до пропозиції кінцевого споживача.
37
5 ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ТА СИНТЕЗ СТРУКТУРИ
АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
СИСТЕМИ ТОВ “ЛАВЕНТА”
5.1 Поняття функції та структури інформаційної системи
Для системи характерна не тільки наявність зв'язків між складовими її
елементами (певна організованість системи), але і нерозривна єдність з
середовищем, у взаємовідносинах з якою система висловлює свою цілісність.
Кожна система може розглядатися як підсистема (елемент) іншої
системи вищого порядку, і одночасно елементи аналізованої системи можуть
виступати як система нижчого порядку. Багаторівневість (ієрархічність) є
характерною рисою складних систем. Окремі рівні системи реалізують певні
функції, а цілісне функціонування системи представляє результат взаємодії
окремих її сторін і елементів усіх ієрархічних рівнів.
Для всіх динамічних систем природною, технічної та соціальною
природою характерна реалізація в них функцій обробки, передачі, зберігання
і управління інформаційними, ієрархічними та технологічними процесами.
Складність функціонування та розвитку системного об'єкта
проявляється не тільки в тому, що він складається з великого числа елементів
(ряду підсистем), а і в тому, що у процесі формування структури складної
система дозволяє ряд суперечностей на окремих етапах створення і розвитку
системи, а також на різних рівнях її функціонально-структурної організації.
Поняття функції близьке до мети. Обидва терміні зрозумілі і тісно
пов'язані один з одним. При розгляді мети певної системи А з позицій
системи B вищому рівні мета системи А може розглядатися як функція по
відношенню до системи В. Основні функції системи (макрофункції)
визначають функції, що реалізуються елементами системи (мікрофункції).
Зазначене вище призначення антропогенної системи, що полягає у
задоволенні потреб суспільства, визначає у свою чергу, реалізацію системою
38
певною сукупністю функцій, оскільки функціональне призначення системи
визначається людиною (колективом), що працює в конкретній галузі.
Стратегія еволюційного синтезу на перших же етапах проектування
визначає сукупність основних та додаткових функцій проектованої системи з
урахуванням розвитку систем аналогічного (близького) класу. У процесі
еволюції найбільш життєздатними виявляються системи, що визначаються
насущними потребами суспільства, а сукупність функцій, що реалізуються
системами, уточнюється у часі. Суб'єктивізм фільтрується еволюційним
процесом.[14]
Функція системи (лат. — виконання, здійснювання) характеризує прояв
її властивостей у даній сукупності відносин і є способом дії системи при
взаємодії із зовнішнім середовищем. Функція системи є проявом
властивостей, якостей системи у взаємодії з іншими об'єктами системного та
несистемного порядку. Найбільш загальне тлумачення функції як
зовнішнього прояву властивостей об'єкта у певній системі відносин дозволяє
розглядувати функції, що реалізуються системами, як сукупність власних
функціональних можливостей системи та як сукупність їх властивостей, які
можуть бути виражені як якісними, так і кількісними характеристиками.
Поняття структури відбиває упорядкованість, організованість системи.
Система передбачає певну організацію складових її елементів. Під
організацією розуміється внутрішня впорядкованість, узгодженість взаємодії
окремих елементів системи. Внутрішня форма організації системи, що
виступає як єдність складу системи та стійких взаємозв'язків між її
елементами, визначає структуру системи. Складові елементи системи (їх тип
і кількість) та зв'язок між ними визначають властивості системи.
Структурність – невід'ємний атрибут усіх реально існуючих об'єктів та
систем. У кожній з природничих, технічних та суспільних наук
досліджуються специфічні особливості відповідних структур та систем, а
також закони їх змін, що становлять предмет цієї науки. У понятті
«структура», зазвичай, фіксуються відносно інваріантні і статичні, тобто які
39
стосуються будови, способам взаємозв'язку елементів закономірності, а в
понятті «організація» — динамічні, які стосуються функціонування і
взаємодії елементів.
При об'єднанні елементів у цілісну систему її властивості виявляються
відмінними від простої суми властивостей складових елементів. Структурні
відносини цілісної системи викликають зміни внутрішніх особливостей
складових її елементів, які підпорядковуються загальному закону
функціонування системи. Просторова узгодженість частин системи
необхідна риса її структури, проте остання не зводиться лише до
просторових відносин. Цілісна система характеризується не тільки
просторовою, а й тимчасової організованістю. Процеси в антропогенних
системах здійснюються або синхронно з певною періодичністю повторення,
або асинхронно, тобто наступний процес починається в міру завершення
попереднього. У реальних системах синхронні та асинхронні процеси
взаємно доповнюють одне одного.[16]
Отже, структура передбачає певну динамічну стійкість просторово-
часових зв'язків елементів системи.
5.2 Дослідження функцій автоматизованої інформаційно
обчислювальної системи ТОВ “ЛАВЕНТА”
Відповідно до функціонально-структурного підходу, структурна
організація системи повинна відповідати її функціональному призначенню та
умовам експлуатації.
Представимо функціональну структуру у вигляді математичного опису:
��аіс =< ����1 ��1 , …,������ ���� >
де: ��аіс – розроблювана автоматизована інформаційна система;
����1 ��1 – перша підсистема (functionalsystem) реалізуюча набор
фунцій ��1;
������ ���� – i-я підсистема, реалізуюча набор функцій ����;
40
Кожна підсистема (структурний модуль), у свою чергу, може бути
представлена у вигляді математичного опису аналогічного відповідно до
заданого дерева функцій.
Відповідно до методології функціонально-структурного підходу та на
основі аналізу технічних матеріалів за вимірювачами переміщення
сформуємо дерево функцій підприємства 1-го та 2-го рівнів інформаційного
забезпечення, комунікації та захисту системи.
Рівень 0
F0 – функція інформаційного забезпечення виробничих та
управлінських процесів ТОВ “ЛАВЕНТА”
Функції 1-го рівня.
На основі матеріалу, викладеного вище, сформульовано функції
першого рівня.
F1 – функція інформаційного забезпечення адміністративного
управління в усіх відділах;
F2 – функція інформаційного забезпечення технологічних процесів
підприємства;
F3 - функція інформаційного забезпечення зовнішніх клієнтів;
F4 – функція забезпечення інформаційного обміну між клієнтами;
F5 – функція забезпечення адміністрування автоматизованої
інформаційної системи
F6 – функція забезпечення інформаційної безпеки
Функції 2-го рівня
F1.1 – функція інформаційного забезпечення управління персоналом
виробництва та невиробничих сфер
F2.1 – функція інформаційного забезпечення виробничого відділу
(встановлення технологічних нормативів всіх процесів виготовлення взуття)
F2.2 – функція інформаційного забезпечення відділів та контролю
виробництва (розк.діл.,загот.діл.,пошив.діл.)
41
F2.3 – функція інформаційного забезпечення ВТК (перевірка якості
продукції та надходження до складу)
F2.4 – функція інформаційного забезпечення відділу збуту
(розподілення виготовленого взуття по торгівельній мережі та аналіз
реалізації готової продукції)
F2.5 – функція інформаційного забезпечення бухгалтерії (обліку
матеріальних ресурсів та фінансів підприємства)
F2.6 – функція інформаційного забезпечення відділу постачання
(забезпечення необхідними матеріалами для виготовлення взуття)
F2.7 – функція інформаційного забезпечення ВГМ (управління
транспортними засобами)
F2.8 – функція інформаційного забезпечення відділу кадрів (пошук
нових потенціальних робітників)
F2.9 – функція інформаційного забезпечення складу (облік,
надходження та вилучення готової продукції)
F3.1 – функція інформаційного забезпечення відділу маркетингу
(комунікації відділу маркетингу та реклами)
F3.2 – функція забезпечення комунікації зовнішнього середовища
F4.1 – функція забезпечення комунікації клієнтів
F5.1 – функція адміністрування системи
F6.1 – функція захисту інформаційної інфраструктури
F6.2 – функція контролю та корегування ефективності існуючих
методів захисту інформаційної системи
В результаті будемо мати взаємний вплив: з одного боку впровадження
інформаційної системи потребує зміни системи управління підприємством, а
з іншого – діюча система управління вимагає певної адаптації інформаційної
системи, що впроваджується, для обліку специфіки підприємства.
42
5.3 Синтез структури автоматизованої інформаційно-
обчислювальної системи ТОВ “ЛАВЕНТА”
Для реалізації запропонованого дерева функцій автоматизована
інформаційна система повинна складатися з наступних підсистем
FC1 – підсистема інформаційного забезпечення адміністративного
управління в усіх відділах;
FC2 – підсистема інформаційного забезпечення технологічних процесів
підприємства
FC3 – підсистема інформаційного забезпечення зовнішніх клієнтів
FC4 – підсистема забезпечення інформаційного обміну між клієнтами
FC5 – підсистема забезпечення адміністрування автоматизованої
інформаційної системи
FC6 – підсистема забезпечення інформаційної безпеки
Структура автоматизованої інформаційної системи ТОВ “Лавента”
представлена на рисунку 5.1
Рисунок 5.1 – Структура автоматизованої інформаційної системи
ТОВ “Лавента”
43
Окрема найбільша підсистема інформаційного забезпечення технологічних
процесів підприємства представлена на рисунку 5.2
Рисунок 5.2 – Структура підсистеми інформаційного забезпечення
технологічних процесів підприємства
5.4 Висновки до розділу
В даному розділі було оглянуто поняття структури та функцій системи
та створено функціональну структуру у вигляді математичного опису. Також
досліджено 3 рівня функцій підсистем інформаційної мережі та надано опис
для кожної з них.
Синтезовано автоматизовану інформаційну систему підприємства
44
6 ПІДСИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
БУХГАЛТЕРІЇ
Підсистема інформаційного забезпечення бухгалтерії реалізує
процедуру бухгалтерського обліку, під якою розуміється строга
послідовність виконання бухгалтерських дій у процесі реєстрації,
накопичення та обробки облікових даних з метою формування фінансової
звітності та управлінських зведень.
Процедура бухгалтерського обліку, як відомо, передбачає виділення
бухгалтерських дій, виконуваних одночасно у момент створення
підприємства та поточних бухгалтерських дій, що здійснюються у кожному
звітному періоді. Аналогічне відбувається при впровадженні та
функціонуванні комп'ютерної системи бухгалтерського обліку з поправкою
на те, що система впроваджується на діючому підприємстві. Тут також
виділяють два етапи — підготовчий та поточний.
Підготовчий етап пов'язаний із введенням системи автоматизації обліку
в експлуатацію. Роботи, виконувані цьому етапі, носять одноразовий,
разовий характер. Поряд із спеціальними підготовчими роботами, що
належать до галузі комп'ютеризації, такими як встановлення системи,
налаштування окремих параметрів, організація довідників та інших,
виконуються роботи, що становлять процедуру бухгалтерського обліку —
введення початкових залишків рахунків на основі інвентаризаційних описів
майна та зобов'язань, складання вступного балансу на момент уведення
системи в експлуатацію.
Серед спеціальних підготовчих робіт виділяють організацію довідників
та, насамперед, довідників бухгалтерських рахунків, субрахунків,
аналітичних рахунків. Побудова довідників рахунків, субрахунків –
комп'ютерного плану рахунків, реалізована у програмному засобі модель
45
аналітичного обліку, організація зв'язку синтетичних та аналітичних рахунків
впливають на технологію обробки облікових даних.
При функціонуванні системи автоматизації обліку процес обробки
інформації зводиться до послідовності дій, що циклічно повторюється в
кожен звітний період. Тут виділяються три основні етапи, що відповідають
трьом стадіям облікового процесу:
- документування господарських операцій та формування внутрішньо-
машинної бази обліку;
- узагальнення облікових даних та формування поточних облікових
регістрів та внутрішніх звітів;
- завершення звітного періоду та формування регламентованої
зовнішньої звітності – бухгалтерської, податкової, звітності до
позабюджетних фондів та ін.
Факти виробничо-господарської та фінансової діяльності, що
відбулися, знаходять відображення в первинних документах, які
підтверджують їх законність і достовірність. Бухгалтерські дії з обробки
даних документів включають вартісну оцінку фактів, ідентифікацію їх за
часом, класифікацію в номенклатурі плану рахунків конкретного
економічного суб'єкта. Звичайно, в системах комп'ютерного обліку первинні
бухгалтерські дії автоматизовані (за винятком ідентифікації фактів за часом) і
залежать від технології, що реалізується в системі, першої стадії облікових
робіт. Внаслідок цих дій формуються та реєструються вхідні дані АІС БО —
бухгалтерські записи, що належать до кожного окремого факту господарсько
– виробничої та фінансової діяльності підприємства. [16]
Далі представлено технічний цикл роботи бухгалтерії підприємства на
рисунку 6.1
46
Рисунок 6.1 – Технічний цикл роботи бухгалтерії підприємства
47
В інформаційній базі обліку дані про всі господарські операції
підприємства з початку експлуатації зберігаються в масиві інформації про
господарські операції. Інформація в цьому масиві може зберігатися як у
вигляді простих та розширених проводок, так і у вигляді бухгалтерських
операцій у хронологічному порядку. Цим комп'ютерна технологія обліку
відрізняється від ручної технології. Комп'ютерний журнал реєстрації
господарських операцій розглядається як вихідний документ, який дозволяє
переглянути дані про господарські операції, зареєстровані в масиві. При
цьому дані про господарські операції можуть бути надані за будь-який
часовий інтервал, а також фрагментарно в заданому зрізі.
У комп'ютерних системах основним регістром, службовцям для
угруповання та узагальнення облікової інформації у систематичному розрізі,
є бухгалтерський рахунок. Інформаційна база включає масив залишків і
оборотів рахунків, субрахунків, об'єктів аналітичного обліку, який
актуалізується або в тематичному режимі, принаймні реєстрації
бухгалтерських записів про господарські операції, що відбулися, або на запит
користувача. Інформаційна база обліку, що зберігає інформацію про
господарські операції та залишки та обороти на рахунках, є основним
джерелом формування будь-яких аналітичних регістрів, а також синтетичних
регістрів — журналів-ордерів та відомостей за рахунками, головної книги,
оборотної відомості. При цьому облікові регістри, які називаються в
комп'ютерному обліку стандартними звітами, можуть бути отримані в
довільній послідовності, неодноразово в звітному періоді в будь-який момент
часу можуть відображати фрагментарну інформацію по заданих облікових
об'єктах. Цей етап лише умовно може відповідати бухгалтерській процедурі.
Головна книга, так як і технологія узагальнення даних, і технологія
формування та форма подання облікових регістрів мають значні відмінності.
Описані роботи належать до етапу узагальнення та формування
поточних бухгалтерських регістрів – стандартних звітів.
48
Наприкінці звітного періоду виконується остаточний розрахунок
підсумків за всіма рахунками: розраховуються підсумкові обороти та кінцеве
сальдо. Потім реалізуються процедури закриття місяця та звітного періоду,
що регламентуються чинною нормативною базою, галузевими інструкціями
та багато в чому залежать від облікової політики підприємства. Ступінь
автоматизації даних процедур у комп'ютерних системах дуже відрізняється.
Однак будь-яка технологія при виконанні процедур завершення місяця та
звітного періоду передбачає створення необхідних бухгалтерських записів,
які реєструються в інформаційній базі обліку. Тільки після цих процедур
виконується остаточний розрахунок підсумків оборотів та сальдо за
рахунками, а потім формується заключний баланс, інші форми
бухгалтерської звітності, регламентовані звіти для податкових та
статистичних органів, а також звіти до позабюджетних фондів. [17]
У контрольних цілях до та після складання балансу комп'ютерна
система забезпечує отримання оборотної відомості, а деякі з систем та
шахової відомості. Після складання балансу у випадках виявлення помилок
системи комп'ютерного обліку дозволяють використовувати інтерактивну
технологію роботи зі звітами, коли безпосередньо з балансу можна вийти на
оборотну відомість, а з неї, послідовно пройшовши ряд звітів, вийти на
бухгалтерські записи і знову повернутися до балансу, оновивши його
Показники.
Дані роботи відносяться до третього етапу - завершення звітного
періоду та формування регламентованої зовнішньої бухгалтерської та
податкової звітності, а також звітності до позабюджетних фондів та ін. Вони
відповідають бухгалтерській процедурі оборотна відомість та заключний
баланс.
При переході до нового звітного періоду кінцеві залишки на рахунках
автоматично переносяться у новий період та стають початковими залишками
нового звітного періоду. [18]
49
6.1 Автоматизоване робоче місце бухгалтера
Автоматизація бухгалтерського обліку - це те, про що довгі роки
мріяли тисячі фінансистів і фахівців в області обліку. Програмне
забезпечення, яке допомагає в створенні проводок, звітності і документів,
надає можливість бухгалтерам ефективно використовувати свій робочий час,
знижує навантаження в пікові періоди здачі звітів, а також зменшує кількість
серйозних помилок. Для автоматизації таких процесів встановлена програма
«1С: Бухгалтерія», «1C: Бухгалтерія, Заробітна плата і кадри».
В бухгалтерії ПрАТ Лавента три АРМ робочих місця
АРМ головного бухгалтера – з обліку головних засобів, виробничих запасів,
витрат на виробництво, зведеного обліку та складання звітності
АРМ бухгалтера – з обліку готової продукції, її відвантаження, реалізації та
визначення фінансового результату.
АРМ бухгалтера – з обліку праці й заробітної плати та фінансово
розрахункових операцій.
Технологія організації обліку в умовах АРМ бухгалтера має три етапи:
- підготовка первинної інформації та її оброблення;
- систематизація й узагальнення облікової інформації на рахунках за
- видами ресурсів, контроль, аналіз і її аудит;
- формування інформації для подальшого використання в управлінні
підприємством. [18]
6.2 Висновки до розділу
Фінансовий облік є важливим бізнес-процесом, який дозволяє системі
підприємства набагато точніше відстежувати економічні питання свого
бізнесу. Це забезпечує прозорість, прийняття рішень на основі даних і
підвищення прибутковості.
50
7 КОМУНІКАЦІЙНА ПІДСИСТЕМА
7.1 Математичні моделі для визначення основних характеристик
комунікаційної підсистеми
Математична модель системи – це безліч математичних моделей
елементів, що взаємопов'язані і взаємодіють один з одним і адекватно
відображають властивості системи.
Практично будь-яка математична модель дозволяє за заданими
вихідними даними знайти значення дослідника, що цікавлять параметрів
модельованого об'єкта або явища. Тому можна вважати, що суть будь-якої
подібної моделі полягає у відображенні деякого заданого безлічі значень
вхідних параметрів на безліч значень вихідних параметрів. Ця обставина
дозволяє розглядати математичну модель як деякий математичний оператор
та сформулювати наступне визначення.
Математична модель – це будь-який оператор A, який дозволяє за
відповідними значеннями вхідних параметрів X встановити вихідні значення
параметрів Y об'єкта моделювання: Y = A(X).
Залежно від природи об'єкта, що моделюється, елементами множин X і
Y можуть бути будь-які математичні об'єкти (числа, вектори, тензори,
функції, множини і т.п.). У той же час поняття оператора A у наведеному
визначення може трактуватися досить широко. Це може бути як деяка
функція, що зв'язує вхідні та вихідні значення, і відображення, що
представляє символічний запис системи алгебраїчних, диференційних,
інтегро-диференціальних або інтегральних рівнянь. Зрештою, це може бути
деякий алгоритм, сукупність правил або таблиць, що забезпечують
знаходження вихідних параметрів за заданими вихідними значеннями.[18]
Процес функціонування даної інформаційно-обчислювальної мережі
може бути представлений у вигляді Q-схеми, що має два паралельні канали
обслуговування, а також зв'язку, що управляє блокуванням. Структура такої
51
Q-схеми, котра формалізує процес роботи фрагмента описаної мережі,
представлена на рисунку 7.1.
Рисунок 7.1 – Представлення фрагменту мережі у вигляді Q-схеми
Тут І - джерело; ��1 і ��2 — канали обслуговування. Як вихідний потік
джерела (І) розглядається сумарний потік повідомлень від терміналів, тобто
потік на виході концентратора. Вихідний потік Q-схеми складуть обслужені
повідомлення під час роботи каналів ��1 та ��2 і втрачені повідомлення при
відключенні (блокуванні) каналу ��2. У такій постановці вирішення цього
завдання аналітичним методом (явно) з використанням теорії масового
обслуговування не є можливим через стохастичний характер роботи
механізму блокування, тому для оцінки характеристик, що цікавлять,
скористаємося методом імітаційного моделювання.
У цьому випадку можна записати:
- ендогенні змінні:
��0– середній час обслуговування повідомлень;
��від - ймовірність відмови в обслуговуванні;
- екзогенні змінні:
52
λ∑ =�������� - інтенсивність вхідного потоку повідомлень;
h - продуктивність абонентської ЕОМ;
H - сумарна продуктивність основних ЕОМ мережі;
В – пропускна здатність селекторних каналів ЕОМ;
C - пропускна здатність магістрального каналу зв'язку;
рівняння моделі:
а) при блокованому каналі
�� = 2�� + �� , �� = (λ∑ −ℎ)
0 ℎ від ℎ ;
при λ∑ >ℎ
б) під час роботи каналів, ��1 і ��2
( 2�� + �� )
��0 = 2��
�� + �� + ℎ �� ��
ℎ λ ∑ − �� , ��від = 0
Моделюючий алгоритм.
Укрупнена схема моделюючого алгоритму процесу функціонування
фрагмента інформаційно-обчислювальної мережі представлена на рисунку 7
53
Рисунок 7.2 – Схема моделюючого алгоритму процесу функціонування
фрагмента інформаційно-обчислювальної мережі
Проектована система відноситься до числа комбінованих систем, що
поєднують властивості системи без відмов (системи з очікуванням) з
властивостями системи з відмовами. До режиму перевантаження, тобто
такого режиму, коли час очікування менше допустимої границі, система
працює, як система без втрат викликів, а за границею перевантаження - як
54
система з відмовами. Тому проведемо відповідні розрахунки. Всі розрахунки
базуються на таких базових показниках як інтенсивність навантаження і
інтенсивність обслуговування. В цій системі джерелом є N крайових станцій,
обслуговуючим приладом - моноканал, а заявкою - вимоги крайової
установки на передачу кадру, всі кадри рівноправні.
Далі розглянемо математичні моделі для визначення основних
характеристик комунікаційної підсистеми, а саме: інтенсивності
навантаження, інтенсивність обслуговування, коефіцієнт завантаження
каналу, допустимий (граничний) час очікування обслуговування, граничне
значення числа заявок, що чекають в черзі, середній час очікування, середнє
число заявок, що чекають в черзі, дисперсію числа заявок, що чекають в
черзі.
Інтенсивність навантаження визначиться як:
�� = (��кадр ∗ 0,5��) (7.1)
де: fкадр - частота кадрів;
N - число абонентів в мережі.
Інтенсивність обслуговування μ визначається як:
�� = 1
��обсл (7.2)
де: Тобсл - час обслуговування однієї заявки.
Час обслуговування дорівнює часу доставки кадру Тд.
��дост = Тобсл = ����:�� (7.3)
де: Lп - повна довжина кадру(біт),
В - швидкість передачі даних в моноканалі.
Коефіцієнт завантаження каналу визначиться як:
�� = ��
�� (7.4)
де: �� - інтенсивність навантаження;
55
�� - інтенсивність обслуговування.
Оскільки в даній системі лише один обслуговуючий навантаження
прилад - це моноканал, то в даній роботі умовою фізичної реалізації є
умова 1.
При >1 фізична реалізація ІС неможлива, потрібне вживання заходів
по зниженню параметра  - показника завантаження моноканалу.
Гранично допустимий (граничний) час очікування обслуговування
Тгр = Ткадр − Тдост (7.5)
де: Ткадр – інтервал між кадрами,
Тдост - час доставки
Ткадр = 1
��кадр (7.6)
Звернемо увагу, що оскільки час доставки в синхронній і асинхронній
системі може бути різне, то і граничне значення часу очікування може бути
різне. Тому весь подальший розрахунок, при необхідності, повинен бути
виконаний роздільно як для синхронної, так і для асинхронної системи.
Оскільки відомий гранично допустимий час очікування доставки
кадру, можна визначити граничне значення числа заявок, що чекають в черзі:
�� = Тгр
гр Т (7.7)
дост
Середній час очікування
Точ = ��
��−�� (7.8)
Середнє число заявок (кадрів), що чекають в черзі
���� = ��
1−�� (7.9)
Дисперсію числа викликів (кадрів), що чекають в черзі
56
���� = �� (7.10)
(1−��)2
Втрата кадру (а внаслідок цього – клацання в трубці) відбудеться
тільки в тому випадку, якщо число заявок (кадрів), що знаходяться в черзі
(довжина черги) перевершить допустиму границю, або, що одне і те ж, час
очікування обслуговування перевищить границю, визначену рівнянням.
7.2 Результати розрахунків основних характеристик
комунікаційної підсистеми
Відповідно до завдання на проектування автоматизованої інформаційної
системи ТОВ "ЛАВЕНТА" вхідними даними є:
N - число абонентів в мережі, що дорівнює 28
Тобсл - час обслуговування однієї заявки, що дорівнює 0,001 С
fкадр - частота кадрів, що дорівнює 9 С-1;
���� – повна довжина кадру, що дорівнює 100000 біт
В – швидкість передачі даних в моноканалі, що дорівнює 100 Мбіт/С
Відповідно до формули (7.1) інтенсивність навантаження дорівнює:
λ = 9 ∗ 0.5 ∗ 28 = 126 C−1
Інтенсивність обслуговування дорівнює:
�� = 1
0,001 = 1000;
Коефіцієнт завантаження каналу:
�� = 126
1000 = 0,126;
Час обслуговування:
57
Тобсл = 100000 1
100000000 = 1000 = 0,001 С;
Час доставки:
��дост = Тобсл = 0,001 С;
Інтервал між кадрами:
Ткадр = 1
9 = 0,111 С;
Гранично допустимий (граничний) час очікування:
Тгр = 0,1111 − 0,001 = 0,1101 С;
Граничне значення числа заявок, що чекають в черзі:
�� = 0,1101
гр 0,001 = 110,1;
Середній час очікування:
Т = 0,126
оч 1000−126 =  0,000144 С;
Середнє число заявок (кадрів), що чекають в черзі:
���� = 0,126
1−0,126 = 0,144;
Дисперсія числа викликів (кадрів), що чекають в черзі:
���� = 0,126 = 0,165;
(1−0,126)2
58
7.3 Висновки до розділу
В сьомому розділі наведено основні математичні моделі для
визначення основних характеристик комунікаційної підсистеми та виконано
розрахунки основних характеристик комунікаційної підсистеми.
У результаті розрахунків встановлено, що завантаження сервера
становить 12,6 %. Для розрахунку використано показник у 28 користувачів,
оскільки це максимальна кількість користувачів, що можуть одночасно
працювати з цим сервером. Середній час відповіді дорівнює 0,001 C, що
менше максимально прийнятного значення. Середній час очікування при
збільшенні завантаження сервера дорівнює 0,000144 C, що теж відповідає
вимогам максимально прийнятного значення відповіді.
59
8 ПІДСИСТЕМА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ
Зі зростанням та розвитком інформаційних технологій зростає і
складність архітектури ІС. Сучасні типові ІС є клієнто-серверні
територіально-розподілені розраховані на багато користувачів архітектури.
Програмне забезпечення (зазвичай прикладне програмне забезпечення) надає
можливості функціональних модифікацій на базі відкритого програмного
інтерфейсу (API) з використанням найпоширеніших мов програмування
(таких як C#, TypeScript (платформа розробки Angular, середа) розробки
(dotnet.core) і т.д.).
ІС забезпечують принцип централізованого зберігання, накопичення та
багаторазового використання даних. Для економії ресурсів та забезпечення
інформаційної безпеки на автоматизованих робочих місцях (далі –АРМ)
користувачів зберігання даних не здійснюється. Обробка здійснюється за
серверної частини. Для цього можуть використовуватись технології
термінального доступу. Така технологія може бути реалізована в IT-
інфраструктурі шляхом розгортання термінальної ферми RDS
(RemoteDesktop Services). За такої технології робочі профілі користувачів
зберігаються на серверах термінальної ферми. Це спрощує організацію
доступу користувачів до інформаційних ресурсів ІС, а також найбільш
ефективно забезпечує процеси інформаційної безпеки. Також технологія
забезпечує процеси при віддаленій роботі користувачів. [19]
Для АІС ТОВ “Лавента” характерне розміщення серверних
компонентів, мережевого обладнання та АРМ користувачів на всій території
країни та, можливо, за її межами. У цьому випадку такі ІС мають складну
архітектуру з погляду розташування своїх компонентів та технологій
обробки інформації. Відповідно, виникають і складності із забезпеченням
інформаційної безпеки.
До складу АІС ТОВ “Лавента” входять такі компоненти:
60
- сервери;
- АРМ користувачів.
Сервери включають:
- серверне обладнання
- прикладні та спеціалізовані програми, що забезпечують обробку
інформації та її подання у вигляді, необхідному для наступної
автоматизованої обробки
АРМ користувачів включають:
- типові АРМ користувача (стаціонарні ПК);
- мобільний АРМ – планшети, мобільні телефони/
Для забезпечення захисту інформації, що подається по відкритих
каналах зв'язку, використовується криптографічний захист між
майданчиками ІС.
На мобільних АРМ, розташованих за межами локальної
обчислювальної мережі ІС та здійснюють інформаційний обмін із серверами
ІС застосовуються засоби криптографічного захисту інформації.
ІС взаємодіють в іншими ІС для обміну необхідною інформацією, для
інтеграції між собою.
Як і в більшості територіально-розподілених систем присутні інші
категорії користувачів, які не належать до працівників власника ІС. До таких
категорій користувачів належать розробники програмного забезпечення (далі
– ПЗ) та технічних засобів (далі – ТЗ) – особи, що забезпечують розробку,
постачання та впровадження програмних, апаратно-програмних та апаратних
засобів ІС. Обслуговуючий персонал – особи, що забезпечують штатне
функціонування ТЗ ІС (працівники експлуатаційних підрозділів власника ІС,
які здійснюють обслуговування та технічний супровід інженерних систем та
приміщень, в яких розміщується обладнання ІС).
61
Розглянемо об'єкти АІС, які потенційно належать до об'єктів захисту.
Відповідно до керівних документів та нормативно-правовими актами
регуляторів у сфері забезпечення інформаційної безпеки.
До об'єктів захисту АІС відносяться:
- інформація, що обробляються в АІС;
- технічні засоби, призначені для обробки інформації;
- системне та прикладне ПЗ;
- засоби захисту інформації;
- засоби криптографічного захисту інформації (далі – ЗКЗІ);
- середовище функціонування (далі – СФ) ЗКЗІ;
- інформація, що відноситься до криптографічного захисту інформації,
включаючи ключову, парольну та автентифікуючу інформацію ЗКЗІ;
- документи, справи, журнали, картотеки, видання, технічні документи,
відео-, кіно- та фотоматеріали, робочі матеріали тощо, в яких відображена
інформація, що захищається, що відноситься до АІС, їх криптографічний
захист, включаючи документацію на ЗКЗІ та на технічні та програмні
компоненти УФ;
- носії інформації, що захищається, використовуються в АІС в процесі
криптографічного захисту інформації, носії ключової, парольної та
автентифікуючої інформації ЗКЗІ та порядок доступу до них;
- використовувані АІС канали зв'язку;
- приміщення, в яких знаходяться ресурси АІС, що мають відношення до
криптографічного захисту інформації.
8.1 Висновки до розділу
Загальною метою створення підсистеми захисту автоматизованої
інформаційної системи ТОВ “Лавента” є забезпечення необхідного рівня
захисту інформації обмеженого поширення та мінімізація можливих втрат
інформації від різних загроз, забезпечення гарантій виконання вимог безпеки
та умов для ефективного виконання основних завдань системи.
62
ВИСНОВКИ
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження функцій та
синтез структури автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи
ТОВ «Лавента»
Об’єкт дослідження – процеси синтезу інформаційно-обчислювальних
систем.
Предмет дослідження – методи та засоби дослідження функцій та
синтезу структур автоматизованих інформаційно-обчислювальних систем
призначених для інформаційної підтримки управлінських та технологічних
процесів взуттєвих підприємств.
Методи дослідження – у ході виконання кваліфікаційної роботи
магістра було застосовано методи дослідження та аналізу діяльності
підприємств, методи системного підходу, функціонально-структурного
підходу, методи теорії масового обслуговування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше запропоновано структуру автоматизованої інформаційно-
обчислювальної системи ТОВ «Лавента», впровадження якої дозволить
підвищити ефективність управління підприємством, знизити затрати на
документообіг, вдосконалити систему продажів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у наступному:
– досліджено функції автоматизованої інформаційно-обчислювальної
системи ТОВ «Лавента», що дало можливість синтезувати структуру
досліджуваної системи;
– синтезовано структуру автоматизованої інформаційно-обчислювальної
системи ТОВ «Лавента», впровадження якої дозволить підвищити
ефективність роботи підприємства.
У даній кваліфікаційній роботі магістра виконано наступне.
63
У першому розділі розглянуто теоретичні питання та проаналізовано
методи побудови моделей інформаційних систем. Також було оглянуто
систему фінансового менеджменту у системі
Завдяки отриманій теоретичній інформації було поставлено задачі для
дослідження інформаційної системи, які реалізуються в даній роботі.
У другому розділі сформульовано цілі ТОВ “Лавента”, розглянуто
організаційну структуру та надано детальний опис кожного відділу
підприємства для подальшого аналізу та синтезу інформаційної системи.
У третьому розділі сформульовано концептуальну модель
автоматизованої інформаційно-обчислювальної системи ТОВ “ЛАВЕНТА”
В четвертому розділі було запропоновано створення інформаційної
бази ТОВ “ЛАВЕНТА”, що дозволить удосконалити канали руху товарів
шляхом створення власної торгової мережі поряд із застосуванням тактики
стратегічного альянсу з виробником комплектуючих. Це дозволить
скоротити час від запуску партії готової продукції до пропозиції її кінцевому
споживачу.
В п'ятому розділі досліджено функції автоматизованої інформаційно-
обчислювальної системи ТОВ “ЛАВЕНТА”, синтезовано структуру
автоматизованої інформаційної системи підприємства та структуру
підсистеми інформаційного забезпечення технологічних процесів
підприємства.
В шостому розділі розглянуто підсистема інформаційного забезпечення
бухгалтерії, описано технологічні цикли інформаційної підтримки
бухгалтерського обліку, описано автоматизоване робоче місце бухгалтера.
В сьомому розділі наведено основні математичні моделі для
визначення основних характеристик комунікаційної підсистеми та виконано
розрахунки основних характеристик комунікаційної підсистеми.
У результаті розрахунків встановлено, що завантаження сервера
становить 12,6 %. Для розрахунку використано показник у 28 користувачів,
оскільки це максимальна кількість користувачів, що можуть одночасно
64
працювати з цим сервером. Середній час відповіді дорівнює 0,001 C, що
менше максимально прийнятного значення. Середній час очікування при
збільшенні завантаження сервера дорівнює 0,000144 C, що теж відповідає
вимогам максимально прийнятного значення відповіді.
В сьомому розділі розглянуто основні функції підсистеми захисту
інформації, визначено об'єкти, що підлягають захисту та обрано засоби
захисту інформації.
65
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ТОВ – Товариство з обмеженою відповідальністю
АІС – Автоматизована інформаційна система
АСУП – Автоматизована система управління підприємством
ІС – Інформаційна система
САПР – Система автоматизованого проектування
ВГМ – Відділ головного механіка
ВТК – Відділ технічного контролю
ІТП – Інформаційні технологічні процеси
ПрАТ – Приватне акціонерне товариство
АРМ – Автоматизоване робоче місце
ЕОМ – Електронно-обчислювальна машина
ПЗ – Програмне забезпечення
ТЗ – Технічні засоби
ЗКЗІ – Засоби криптографічного захисту інформації
СФ – Середовище функціонування
66
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Яковлев О.О. Дослідження функцій автоматизованої інформаційно-
обчислювальної системи ТОВ “Лавента”/ О.О. Яковлев // Проблеми
інформатизації : Тези доповідей десятої міжнародної науково-технічної
конференції 24-25 листопада 2022 року. Черкаси ––Баку –Бельсько-
Бяла —Харків: 2022
2. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах : навч.
посіб. / В. М. Гужва. – Київ : КНЕУ, 2011. – 400 с.
3. Проєктування інформаційних систем [Електронний ресурс] : навч.
посіб. / КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Київ, 2022. – Режим доступу:
https://ela.kpi.ua/handle/123456789/52288
4. Теоретичні підходи до класифікації інформаційних систем управління
підприємством [Електронний ресурс] // Режим доступу:
https://ela.kpi.ua/handle/123456789/14060
5. Інформаційно-комунікаційне забезпечення фінансової діяльності
[Електронний ресурс] // ХНЕУ - Режим доступу:
https://studfile.net/preview/6329467/page:20
6. Математичне моделювання : комп’ютерний практикум з дисципліни
[Електронний ресурс] / КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Київ, 2021. –
Режим доступу: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/43388
7. Технічні засоби автоматизації [Електронний ресурс] : навч. посіб. / КПІ
ім. Ігоря Сікорського. – Київ, 2022. – Режим доступу:
https://ela.kpi.ua/handle/123456789/48905
8. Моделі розрахункових процесів і управління. Динамічні моделі, P-, Q-,
F-, A-схеми. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
https://pns.hneu.edu.ua/pluginfile.php/293331/mod_resource/content/2/2021
.pdf
67
9. Застосування інформаційних технологій в управлінні підприємством
[Електронний ресурс] // Режим доступу:
https://ela.kpi.ua/handle/123456789/22560
10.Автоматизована система управління [Електронний ресурс] // Режим
доступу: https://ukrbukva.net/page,3,7781-Avtomatizirovannaya-sistema-
upravleniya-obuvnym-predpriyatiem.html
11.Жураковський Б. Ю., Зенів І. О. Комп’ютерні мережі. Частина 1
[Електронний ресурс] : навч. посіб. / Б. Ю. Жураковський, І. О. Зенів. –
Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. – 372 с. – Режим доступу:
https://ela.kpi.ua/handle/123456789/36615
12.Значення інформаційних систем управління [Електронний ресурс] //
Режим доступу: https://tourism-book.com/pbooks/book-11/ua/chapter-875/
13.Устенко А. О., Малинка О. Я ЦІЛЬОВА ПІДСИСТЕМА СИСТЕМИ
УПРАВЛІННЯ ТА ЇЇ ОЦІНКА,. Івано-Франківський національний
технічний університет нафти і газу, 2016 р.
14.Взаємозв'язок функцій та структури складної системи [Електронний
ресурс] // Режим доступу: http://ni.biz.ua/2/2_5/2_58907_vzaimosvyaz-
funktsiy-i-strukturi-slozhnoy-sistemi.html
15.Помилки в поточному бухгалтерському обліку, способи їх виявлення
та виправлення [Електронний ресурс] // Режим доступу:
http://ni.biz.ua/3/3_17/3_179700_oshibki-v-tekushchem-buhgalterskom-
uchete-sposobi-ih-viyavleniya-i-ispravleniya.html
16.Концептуальна модель обробки даних в АІС-БУ [Електронний ресурс]
// Режим доступу: http://um.co.ua/10/10-11/10-117479.html
17.Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах : навч.
посібник / В. М. Гужва. – К. : КНЕУ, 2011. – 400 с.
18.Д. Д. Татарчук, Ю. В. Діденко ПРОГРАМУВАННЯ МОВАМИ С ТА
С++ / Київ, 2012 р.
19.The Protection of Information in Computer Systems / Jerome H. Saltzer,
Michael D. Schroeder, IEEE – 66 c
ДОДАТОК А
Організаційна структура підприємства
ДОДАТОК Б
Технічний цикл роботи бухгалтерії підприємства
ДОДАТОК В
Структура автоматизованої інформаційної системи
ТОВ “Лавента”
ДОДАТОК Г
Структура підсистеми інформаційного забезпечення
технологічних процесів підприємства
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
