Удосконалення організації діяльності державної установи (на матеріалах Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, м. Черкаси)

Халявка, Віталій Вікторович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9523
Title:	Удосконалення організації діяльності державної установи (на матеріалах Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, м. Черкаси)
Authors:	Захарова, Оксана Вікторівна Халявка, Віталій Вікторович
Keywords:	державна установа;УПРАВЛІННЯ;цифровізація;експертна діяльність;автоматизація;організаційна структура,
Issue Date:	Jun-2026
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 97 сторінок, 21 таблицю, 14 рисунків, список літератури з 76 найменувань. Об’єкт дослідження: процес організації діяльності державної установи в умовах цифрової трансформації та модернізації управлінських процесів. Предмет дослідження: теоретичні та практичні аспекти удосконалення системи управління й організації діяльності Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Мета бакалаврської роботи полягає у розробці рекомендацій щодо удосконалення організації діяльності державної установи шляхом оптимізації організаційної структури, цифровізації управлінських процесів та впровадження сучасних методів управління. Методи дослідження: аналіз, синтез, наукове спостереження, логіка, опитування, порівняння та аналогія, групування та класифікація. За результатами дослідження За результатами дослідження було розглянуто теоретичні основи організації діяльності державних установ, проаналізовано діяльність Черкаського НДЕКЦ МВС України та оцінено ефективність його управлінських процесів. Досліджено особливості цифровізації та сучасних підходів до управління установою. За результатами аналізу розроблено пропозиції щодо удосконалення організації діяльності та підвищення ефективності функціонування установи. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, так як їх впровадження є економічно вигідним.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9523
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
ХАЛЯВКА В.В..pdf Restricted Access		1.88 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Удосконалення організації діяльності державної 
установи (на матеріалах Черкаський науково-дослідний 
експертно-криміналістичний центр МВС України, м. Черкаси)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЕП-224 
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та 
біржова діяльність» 
                          Халявка В. В.                                
(прізвище та ініціали) 
 
 Керівник _________Захарова О.В._________                              
(прізвище та ініціали) 
 Рецензент ___________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
Черкаси 2026 року 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра економіки та управління 
Освітній рівень: бакалавр 
Спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ  
Завідувач кафедри економіки 
та управління 
 
__________ проф. Манн Р.В.  
“____” ____________ 2026 р.  
 
 
 
 
З А В Д А Н Н Я 
на кваліфікаційну роботу бакалавра здобувачу вищої освіти 
 
____________Халявка Віталію Вікторовичу__________ 
 
1. Тема роботи «Удосконалення організації діяльності державної установи (на 
матеріалах Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр 
МВС України, м. Черкаси)», 
керівник роботи Захарова О.В., проф., д.е.н., 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом вищого навчального закладу від 17.03.2026 р. №62/03-03 
 
2. Строк подання ЗВО роботи «31» травня 2026 р. 
 
3. Вихідні дані до роботи: звітні документи Черкаського НДЕКЦ МВС 
України; періодичні видання та друковані літературні джерела; офіційний сайт 
установи. 
 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити): Розділ 1. Теоретичні основи організації діяльності державних 
установ в сучасних умовах. Розділ 2. Аналіз організації діяльності Черкаський 
науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. Розділ 
3. Напрями удосконалення організації діяльності державної установи. 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових 
креслень, плакатів) показники діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС України 
у динаміці за досліджуваний період; показники, що характеризують 
економічну ефективність діяльності підприємства. 
6. Консультанти розділів роботи 
 
Розділ Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Захарова О.В., д.е.н., проф.   
2 Захарова О.В., д.е.н., проф.   
3 Захарова О.В., д.е.н., проф.   
 
7. Дата видачі завдання 01.09.2025 р. 
 
                            
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів кваліфікаційної  Строк виконання 
Примітки 
з/п роботи бакалавра етапів роботи 
1 Підбір літератури, її вивчення і обробка. 
Укладання бібліографії по основним 11.02.2026 виконано 
джерелам 
2 Укладання плану (змісту) випускної 
25.02.2026 виконано 
роботи і погодження його з керівником 
3 Розробка і подання на перевірку першого 
04.03.2026 виконано 
розділу 
4 Збір, систематизація та аналіз 
18.03.2026 виконано 
практичних матеріалів 
5 Розробка і подання другого розділу 29.04.2026 виконано 
6 Розробка і подання третього розділу 02.04.2026 виконано 
7 Погодження з керівником висновків і 
10.04.2026 виконано 
пропозицій 
8 Переробка (доопрацювання) випускної 
роботи у відповідності з зауваженнями і 16.04.2026 виконано 
подання її на кафедру 
9 Нормоконтроль 25.04.2026 виконано 
10 Збір документів (відгук, рецензія) 10.05.2026 виконано 
11 Подача на підпис до завідувача кафедри 15.05.2026 виконано 
12 Розробка тез доповіді для захисту 24.05.2026 виконано 
 
 
 
Здобувач вищої освіти ______________           Халявка В.В.      
                                                   (підпис)                    (прізвище та ініціали)    
 
        
Керівник роботи           ______________           Захарова О.В.      
                                                           (підпис)                   (прізвище та ініціали)   
4 
 
РЕФЕРАТ 
Кваліфікаційної роботи бакалавра 
на тему: 
«Удосконалення організації діяльності державної установи  
(на матеріалах Черкаський науково-дослідний експертно-
криміналістичний центр МВС України, м. Черкаси)» 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 97 сторінок, 21 таблицю, 
14 рисунків, список літератури з 76 найменувань.  
Об’єкт дослідження: процес організації діяльності державної установи в 
умовах цифрової трансформації та модернізації управлінських процесів.  
Предмет дослідження: теоретичні та практичні аспекти удосконалення 
системи управління й організації діяльності Черкаського науково-дослідного 
експертно-криміналістичного центру МВС України. 
 
Мета бакалаврської роботи полягає у розробці рекомендацій щодо 
удосконалення організації діяльності державної установи шляхом оптимізації 
організаційної структури, цифровізації управлінських процесів та 
впровадження сучасних методів управління. 
 
Методи дослідження: аналіз, синтез, наукове спостереження, логіка, 
опитування, порівняння та аналогія, групування та класифікація.  
 
За результатами дослідження За результатами дослідження було розглянуто 
теоретичні основи організації діяльності державних установ, проаналізовано 
діяльність Черкаського НДЕКЦ МВС України та оцінено ефективність його 
управлінських процесів. Досліджено особливості цифровізації та сучасних 
підходів до управління установою. За результатами аналізу розроблено 
пропозиції щодо удосконалення організації діяльності та підвищення 
ефективності функціонування установи. 
 
Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності 
Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС 
України, так як їх впровадження є економічно вигідним.  
 
Ключові слова: державна установа, управління, цифровізація, організаційна 
структура, інформаційна безпека, KPI, експертна діяльність, автоматизація. 
 
 
5 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП.....................................................................................................................6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ....................................9 
1.1 Сутність, функції та роль державних установ у системі державного 
управління................................................................................................................9 
1.2 Організаційна структура та особливості управління діяльністю  
державних установ................................................................................................15 
1.3 Сучасні підходи до організації діяльності державних установ 
(цифровізація, інновації, менеджмент якості)....................................................26 
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРКАСЬКИЙ 
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ 
ЦЕНТР МВС УКРАЇНИ.....................................................................................34 
2.1 Загальна характеристика діяльності установи та її  
функціонального призначення.............................................................................34 
2.2 Аналіз організаційної структури, системи управління та кадрового 
забезпечення...........................................................................................................48 
2.3 Оцінка ефективності діяльності установи (ресурсне забезпечення, 
результативність, навантаження).........................................................................56 
2.4  SWOT-аналіз діяльності транспортно-експедиторського підприємства  
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»...........................................................................64 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ 
ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ....................................................71 
3.1 Оптимізація організаційної структури та управлінських процесів............71 
3.2 Впровадження сучасних методів управління та цифрових технологій у 
діяльність установи...............................................................................................76 
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів та їх вплив на 
результативність діяльності.................................................................................85 
ВИСНОВКИ..........................................................................................................94 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................98 
 
 
6 
 
ВСТУП 
 
Сучасний етап розвитку України супроводжується масштабними 
змінами у сфері державного управління, зумовленими євроінтеграційними 
процесами, реформуванням правоохоронної системи, цифровізацією послуг та 
посиленням інституційної спроможності державних органів. За таких умов 
особливої ваги набуває підвищення ефективності діяльності державних 
установ, від чого залежить якість публічних послуг і рівень довіри громадян 
до держави, що є особливо важливим у непрості часи сьогодення. 
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю 
вдосконалення організації роботи державних установ в умовах зростання 
обсягів інформації, ускладнення управлінських процесів, потреби в 
оперативному прийнятті рішень та впровадженні сучасних інформаційних 
технологій. Особливе значення це має для установ у сфері забезпечення 
правопорядку, діяльність яких спрямована на захист прав і свобод громадян та 
забезпечення законності. 
Важливу роль у цій системі відіграють експертно-криміналістичні 
підрозділи, які забезпечують проведення судових експертиз, дослідження 
речових доказів і використання науково-технічних засобів у розслідуванні 
кримінальних правопорушень. Вони є важливою складовою системи 
кримінальної юстиції, забезпечуючи об’єктивність і достовірність доказової 
бази. 
Особливої уваги заслуговує Черкаський науково-дослідний експертно-
криміналістичний центр МВС України, який є регіональною ланкою системи 
експертного забезпечення правоохоронних органів. Центр проводить 
криміналістичні експертизи, бере участь у слідчих діях, впроваджує сучасні 
методи досліджень та забезпечує підвищення кваліфікації фахівців. Його 
діяльність має важливе значення для ефективності досудового розслідування 
та судового розгляду справ. 
 
 
7 
 
Разом із тим, сучасні умови функціонування експертно-
криміналістичних установ висувають нові вимоги до організації їх діяльності. 
Зростає навантаження на експертів, ускладнюються дослідження, з’являються 
нові види експертиз, що потребують сучасного технічного забезпечення та 
високої професійної підготовки персоналу. Актуальними залишаються 
питання оптимізації організаційної структури, удосконалення системи 
управління та впровадження сучасних підходів до планування й контролю 
діяльності. 
Підвищенню ефективності державних установ сприяє використання 
принципів сучасного менеджменту та цифрових технологій, які дозволяють 
автоматизувати процеси, підвищити оперативність обробки інформації та 
зменшити вплив людського фактора. У зв’язку з цим виникає потреба у 
комплексному дослідженні діяльності конкретної установи для виявлення 
проблемних аспектів і розробки практичних рекомендацій щодо їх усунення. 
Актуальність теми також підтверджується недостатнім рівнем 
дослідження особливостей організації діяльності експертно-криміналістичних 
центрів на регіональному рівні. Незважаючи на значну кількість наукових 
праць з питань державного управління, специфіка функціонування таких 
установ потребує глибшого аналізу з урахуванням їх функціонального 
призначення. 
Мета кваліфікаційної роботи полягає у розробці рекомендацій щодо 
удосконалення організації діяльності державної установи шляхом оптимізації 
організаційної структури, цифровізації управлінських процесів та 
впровадження сучасних методів управління. 
Для досягнення поставленої мети передбачено: 
дослідити сутність і роль державних установ;  
проаналізувати теоретичні підходи до організації їх діяльності;  
узагальнити сучасні напрями вдосконалення управління та цифровізації;  
надати характеристику діяльності установи;  
оцінити організаційну структуру, систему управління та ефективність 
 
 
8 
 
роботи;  
виявити основні проблеми функціонування;  
запропонувати напрями оптимізації структури та управлінських процесів;  
розробити рекомендації щодо впровадження сучасних методів управління 
і цифрових технологій;  
оцінити ефективність запропонованих заходів.  
Об’єктом дослідження є процес організації діяльності державної 
установи в умовах цифрової трансформації та модернізації управлінських 
процесів, а предметом – теоретичні та практичні аспекти удосконалення 
системи управління й організації діяльності Черкаського науково-дослідного 
експертно-криміналістичного центру МВС України. 
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення 
економічної теорії, державного управління, менеджменту та 
адміністративного права. У роботі використано методи аналізу і синтезу, 
системний підхід, порівняльний аналіз, статистичні методи та методи 
узагальнення. Інформаційною базою дослідження виступили нормативно-
правові акти України, статистичні матеріали, внутрішня документація 
установи та наукові праці з відповідної тематики. 
Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання 
для вдосконалення діяльності Черкаський науково-дослідний експертно-
криміналістичний центр МВС України та інших установ системи МВС 
України. Запропоновані рекомендації спрямовані на підвищення ефективності 
організаційних процесів, оптимізацію структури управління та покращення 
якості експертних досліджень. 
Структура дипломної роботи включає вступ, три розділи, висновки, 
список використаних джерел і додатки. У першому розділі розглядаються 
теоретичні основи організації діяльності державних установ, у другому – 
аналізується діяльність досліджуваної установи, а у третьому – 
обґрунтовуються практичні рекомендації щодо вдосконалення її діяльності. 
 
 
9 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ 
УСТАНОВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ 
 
1.1. Сутність, функції та роль державних установ у системі 
державного управління 
 
У сучасних умовах розвитку української державності та реформування 
системи публічного управління особливого значення набуває ефективна 
діяльність державних установ як основних інституцій реалізації державної 
політики [1; 14; 18]. Від рівня організації їх функціонування залежать якість 
управлінських рішень, рівень соціально-економічного розвитку держави, 
ступінь задоволення суспільних потреб та довіра громадян до органів влади 
[15; 16; 33]. Відповідно до положень Конституції України та чинного 
законодавства державні установи виступають невід’ємною складовою 
механізму державного управління, забезпечуючи виконання функцій держави 
у різних сферах суспільного життя [1; 8; 21]. 
У сучасній науковій літературі поняття «державна установа» 
розглядається як організаційно оформлений суб’єкт публічного управління, 
створений державою для виконання визначених законом функцій та реалізації 
завдань державної політики [11; 12]. На думку В. Авер’янова державні 
установи є складовою адміністративного механізму держави та забезпечують 
практичне виконання функцій публічної влади [1]. О. Оболенський зазначає, 
що державні установи виступають інструментом взаємодії держави з 
суспільством, забезпечуючи реалізацію управлінських, соціальних та 
правоохоронних функцій [44]. 
У процесі реформування системи державного управління в Україні роль 
державних установ суттєво зростає [46; 61]. Це пов’язано з необхідністю 
забезпечення ефективного функціонування органів влади, підвищення якості 
державних послуг, адаптації до європейських стандартів управління та 
 
 
10 
 
впровадження сучасних цифрових технологій [16; 27; 34]. У цьому контексті 
державні установи розглядаються не лише як адміністративні структури, а як 
важливі елементи системи публічного управління, орієнтовані на 
забезпечення потреб громадян та суспільства [18; 33]. 
Державні установи мають низку характерних ознак, що відрізняють їх 
від інших організацій. По-перше, вони створюються на основі нормативно-
правових актів та функціонують у межах визначеного правового поля [1; 21] 
(табл. 1.1). По-друге, їх діяльність фінансується переважно за рахунок 
державного або місцевих бюджетів [14; 15]. По-третє, вони наділені чітко 
визначеною компетенцією та функціональними повноваженнями [12; 18]. По-
четверте, основною метою їх діяльності є забезпечення суспільних інтересів, 
а не отримання прибутку [20; 25]. По-п’яте, діяльність державних установ має 
публічний характер та супроводжується високим рівнем відповідальності 
перед державою і громадянами [17; 19]. Сутність державних установ найбільш 
повно розкривається через їх функції, які визначають основні напрями 
діяльності та роль у системі державного управління [14; 18]. 
 
Таблиця 1.1 – Основні функції державних установ у системі державного 
управління 
Функція Характеристика 
Реалізація державної політики через планування, 
Управлінська 
організацію, координацію та контроль 
Забезпечення населення публічними послугами та 
Соціальна 
реалізація соціальної політики 
Здійснення нагляду за дотриманням законодавства, норм і 
Контрольна 
стандартів 
Забезпечення правопорядку, захист прав громадян та 
Правоохоронна 
національної безпеки 
Збір, обробка та аналіз інформації для прийняття 
Інформаційно-аналітична 
управлінських рішень 
Встановлення правил, норм і стандартів діяльності у 
Регуляторна 
різних сферах 
Джерело: складено автором на основі [11; 14; 18; 21] 
 
Однією з ключових є управлінська функція, що полягає у реалізації 
 
 
11 
 
державної політики через планування, організацію, координацію та контроль 
діяльності у відповідних сферах [15; 33]. Саме завдяки цій функції 
забезпечується реалізація стратегічних цілей держави, виконання державних 
програм та стабільне функціонування системи публічного управління [16; 46]. 
Важливе значення має соціальна функція державних установ, яка 
полягає у забезпеченні населення публічними послугами та реалізації 
соціальної політики держави [18; 39]. Через діяльність державних установ 
забезпечується функціонування систем освіти, охорони здоров’я, соціального 
захисту, культури, безпеки та інших важливих сфер суспільного життя [14; 
15]. Якість виконання цієї функції значною мірою визначає рівень довіри 
населення до держави та ефективність державного управління загалом [33; 
71]. 
Контрольна функція державних установ полягає у здійсненні нагляду за 
дотриманням законодавства, державних стандартів, норм і правил [21; 66]. 
Реалізація цієї функції сприяє забезпеченню законності, дисципліни та 
стабільності суспільних відносин [1; 21]. У межах контрольної функції 
здійснюється моніторинг діяльності організацій та установ, проводяться 
перевірки, аудит і контроль за виконанням управлінських рішень [41; 66]. 
Особливого значення в умовах сучасних безпекових викликів набуває 
правоохоронна функція державних установ [4; 62]. Вона спрямована на 
забезпечення правопорядку, боротьбу зі злочинністю, захист прав і свобод 
громадян та забезпечення національної безпеки держави [4; 21]. У системі 
правоохоронних органів важливе місце займають експертно-криміналістичні 
установи, діяльність яких пов’язана з проведенням судових експертиз та 
використанням спеціальних знань у процесі розслідування кримінальних 
правопорушень [2; 29; 30]. 
Експертно-криміналістичні установи є важливими складовими системи 
правоохоронних органів держави [22; 62]. Їхня діяльність спрямована на 
проведення судових експертиз, криміналістичних досліджень та використання 
спеціальних знань у процесі розслідування правопорушень [2; 29]. Основним 
 
 
12 
 
завданням таких установ є забезпечення органів досудового розслідування, 
прокуратури та суду об’єктивними й науково обґрунтованими результатами 
експертних досліджень [30; 31]. 
Важливою складовою діяльності державних установ є інформаційно-
аналітична функція, яка полягає у зборі, обробці, аналізі та використанні 
інформації для прийняття управлінських рішень [23; 63]. У сучасних умовах 
розвитку цифрового суспільства значення цієї функції суттєво зростає [27; 34]. 
Використання сучасних інформаційних технологій дозволяє забезпечити 
оперативність обробки інформації, автоматизацію управлінських процесів та 
підвищення ефективності діяльності державних установ [5; 6; 63]. 
Для експертно-криміналістичних установ інформаційно-аналітична 
функція має особливе значення, оскільки їх діяльність пов’язана з обробкою 
значних обсягів криміналістичної інформації, використанням 
автоматизованих баз даних та спеціалізованих інформаційних систем [31; 63]. 
Використання сучасних цифрових технологій та інформаційно-пошукових 
систем сприяє підвищенню оперативності, достовірності та ефективності 
експертної діяльності [23; 37]. 
Не менш важливою є регуляторна функція державних установ, яка 
полягає у встановленні правил, норм і стандартів діяльності у різних сферах 
суспільного життя [21; 41]. Саме через регуляторну функцію держава 
забезпечує впорядкованість суспільних процесів, стабільність 
функціонування інституцій та захист публічних інтересів [14; 18]. 
Роль державних установ у системі державного управління є 
комплексною та багатогранною [15; 18]. По-перше, вони забезпечують 
реалізацію державної політики у відповідних сферах діяльності [14; 16]. По-
друге, виступають посередниками між державою та суспільством, 
забезпечуючи надання державних і публічних послуг [18; 33]. По-третє, 
забезпечують стабільність функціонування державного механізму та 
реалізацію конституційних прав громадян [1; 21]. У сучасних умовах 
реформування публічного управління особливого значення набуває 
 
 
13 
 
ефективність діяльності державних установ [46; 61] та ті підходи, які 
використовуються для цього на практиці (табл. 1.2).  
 
Таблиця 1.2 – Сучасні підходи до організації діяльності державних установ 
Підхід Сутність Практичне значення 
Організація діяльності як 
Підвищення ефективності 
Процесний підхід системи взаємопов’язаних 
управління 
процесів 
Орієнтація на Забезпечення стабільного 
Стратегічне управління 
довгострокові цілі розвитку розвитку установ 
Використання стандартів 
Менеджмент якості ISO та систем контролю Підвищення якості послуг 
якості 
Використання 
Автоматизація 
Цифровізація інформаційних технологій 
управлінських процесів 
та електронних систем 
Надання державних послуг Підвищення доступності та 
Електронне урядування 
у цифровій формі прозорості 
Розвиток кадрового 
Підвищення ефективності 
Управління персоналом потенціалу та професійних 
роботи персоналу 
компетенцій 
Джерело: складено автором на основі [17; 23; 27; 34; 38; 41]. 
 
Як зазначають сучасні науковці у сфері державного управління, 
результативність функціонування державних установ значною мірою 
залежить від рівня організації управління, кадрового потенціалу, 
використання сучасних технологій та здатності адаптуватися до змін 
зовнішнього середовища [28; 35; 39]. 
Сучасні тенденції розвитку державних установ пов’язані з переходом до 
концепції публічного управління, яка передбачає орієнтацію на результат, 
прозорість, відкритість та потреби громадян [18; 33]. У діяльності державних 
установ активно впроваджуються принципи стратегічного управління, 
процесного підходу, менеджменту якості та цифровізації управлінських 
процесів [17; 38; 41]. Особливу роль відіграють розвиток електронного 
урядування, автоматизація документообігу та використання сучасних 
 
 
14 
 
цифрових сервісів [6; 34; 54]. 
Для державних установ правоохоронного спрямування цифровізація є 
важливим чинником підвищення ефективності діяльності [27; 31]. 
Впровадження сучасних інформаційних технологій дозволяє скоротити 
строки проведення експертиз, забезпечити оперативний обмін інформацією 
між підрозділами та підвищити якість експертних досліджень [31; 63]. Крім 
того, цифровізація сприяє зниженню бюрократичного навантаження та 
підвищенню рівня інформаційної безпеки [7; 37]. 
Разом з тим, діяльність державних установ супроводжується рядом 
проблем, серед яких – недостатній рівень фінансування, складність 
управлінських процедур, кадровий дефіцит, високий рівень бюрократизації та 
необхідність постійного оновлення матеріально-технічної бази [35; 39; 56]. 
Для експертно-криміналістичних установ додатковими викликами є зростання 
навантаження на експертів, необхідність використання сучасного 
лабораторного обладнання та забезпечення високого рівня професійної 
підготовки персоналу [29; 67]. 
У зв’язку з цим особливого значення набуває необхідність 
удосконалення організації діяльності державних установ, впровадження 
сучасних управлінських підходів та підвищення ефективності використання 
ресурсів [17; 41; 52]. Важливими напрямами розвитку є цифровізація 
управлінських процесів, удосконалення системи управління, оптимізація 
внутрішніх процесів та впровадження сучасних стандартів якості діяльності 
[38; 54; 72]. 
Таким чином, державні установи є ключовими елементами системи 
державного управління, які забезпечують реалізацію функцій держави, 
надання публічних послуг та підтримання стабільності суспільного розвитку 
[14; 18]. Їх ефективна діяльність є важливою умовою функціонування сучасної 
держави, а вдосконалення організаційних засад їх роботи – необхідною 
передумовою підвищення ефективності державного управління в Україні [16; 
46; 61]. 
 
 
15 
 
1.2. Організаційна структура та особливості управління діяльністю 
державних установ 
 
Організаційна структура державної установи є одним із ключових 
елементів системи публічного управління, оскільки саме вона визначає 
порядок побудови внутрішніх управлінських зв’язків, розподіл функцій, 
повноважень і відповідальності між структурними підрозділами, а також 
механізм взаємодії між рівнями управління [11; 13; 18]. У сучасних умовах 
трансформації державного управління в Україні особливого значення набуває 
формування ефективної, гнучкої та адаптивної організаційної структури, 
здатної забезпечити реалізацію стратегічних цілей держави та підвищення 
якості публічних послуг [17; 41; 61]. У науковій літературі організаційна 
структура державної установи розглядається як упорядкована система 
взаємопов’язаних елементів управління, що забезпечує реалізацію функцій 
державного управління та виконання покладених на установу завдань [11; 12].  
Зокрема, у працях В. Авер’янова підкреслює, що організаційна 
структура є складовою адміністративного механізму держави, який забезпечує 
практичну реалізацію функцій публічної влади та її інституційне 
функціонування [1]. У свою чергу, О. Оболенський розглядає організаційну 
структуру як інструмент забезпечення ефективної взаємодії між елементами 
системи державного управління та координації управлінських процесів [44]. З 
позицій сучасної теорії публічного управління організаційна структура не 
обмежується лише формальною схемою підпорядкування, а виступає 
комплексним механізмом організації управлінської діяльності, який визначає 
ефективність використання ресурсів, швидкість ухвалення рішень та рівень 
координації між структурними підрозділами [18; 33]. У цьому контексті 
структура організації розглядається як динамічна система, що повинна 
адаптуватися до змін зовнішнього середовища, соціально-економічних умов 
та технологічного розвитку [27; 34].  
Важливою характеристикою організаційної структури державної 
 
 
16 
 
установи є її відповідність принципам державного управління, серед яких 
ключовими виступають законність, ефективність, системність, ієрархічність, 
функціональність та відповідальність [1; 21; 41]. Дотримання цих принципів 
забезпечує стабільність функціонування установи, чіткість розподілу 
повноважень та прозорість управлінських процесів [14; 18]. Організаційна 
структура державної установи формується під впливом низки чинників, серед 
яких нормативно-правова база, функціональне призначення установи, обсяг та 
складність завдань, кадровий потенціал, рівень ресурсного забезпечення та 
інформаційно-технологічний розвиток [12; 17; 39]. Сукупність цих чинників 
визначає особливості побудови внутрішньої системи управління та ступінь її 
централізації або децентралізації [18; 33]. У теорії менеджменту виділяють 
кілька базових підходів до формування організаційних структур, які 
застосовуються у державному секторі. До них належать лінійний, 
функціональний, лінійно-функціональний, дивізійний та матричний підходи 
[17; 38]. Для більш повного розуміння особливостей різних типів 
організаційних структур доцільно узагальнити їх основні характеристики, 
переваги та недоліки (табл. 1.3).  
Кожен із зазначених підходів має власні переваги та недоліки, а їх вибір 
залежить від специфіки діяльності конкретної установи та рівня складності 
управлінських завдань [35; 41]. Лінійна структура характеризується чіткою 
вертикаллю підпорядкування та високим рівнем централізації управління, що 
забезпечує оперативність виконання рішень, але може обмежувати гнучкість 
системи [18]. Функціональна структура передбачає поділ управлінських 
функцій між спеціалізованими підрозділами, що підвищує професійність 
виконання завдань, але може ускладнювати координацію між ними [33]. 
Найбільш поширеною у державному секторі є лінійно-функціональна 
структура, яка поєднує переваги централізованого управління та 
функціональної спеціалізації [41]. Вона забезпечує чіткість підпорядкування, 
ефективний контроль та водночас дозволяє використовувати професійну 
експертизу окремих підрозділів у процесі прийняття рішень [18; 35]. У 
 
 
17 
 
сучасних умовах розвитку публічного управління все більшого значення 
набувають процесний та стратегічний підходи до організації діяльності 
державних установ [23; 38].  
 
Таблиця 1.3 – Порівняльна характеристика організаційних структур 
державних установ 
Вид 
Основна Сфера 
організаційної Переваги Недоліки 
характеристика застосування 
структури 
Оперативність Низька 
Вертикальна Невеликі 
управління, гнучкість, 
Лінійна система державні 
чіткість перевантаження 
підпорядкування установи 
відповідальності керівництва 
Ускладнення 
Розподіл 
Високий рівень координації Спеціалізовані 
Функціональна управління за 
спеціалізації між установи 
функціями 
підрозділами 
Поєднання 
Ефективний 
вертикального Більшість 
Лінійно- контроль і Складність 
управління та державних 
функціональна професійна комунікацій 
функціональної установ 
експертиза 
спеціалізації 
Поділ за 
Значні Великі 
напрямами Самостійність 
Дивізійна адміністративні організаційні 
діяльності або підрозділів 
витрати системи 
територіями 
Подвійне Можливі Проєктно-
Гнучкість і 
Матрична підпорядкування конфлікти орієнтовані 
адаптивність 
працівників повноважень структури 
Джерело: сформовано на основі [17; 18; 35; 41] 
  
Процесний підхід передбачає розгляд діяльності установи як системи 
взаємопов’язаних процесів, що дозволяє підвищити ефективність управління, 
зменшити дублювання функцій та оптимізувати використання ресурсів [38; 
52]. Стратегічний підхід, у свою чергу, орієнтується на довгостроковий 
розвиток установи, формування стратегічних цілей та забезпечення їх 
досягнення через систему управлінських рішень [17; 18]. Його застосування 
дозволяє підвищити адаптивність організаційної структури до змін 
зовнішнього середовища та забезпечити стійкість функціонування установи 
[61]. Одним із ключових сучасних напрямів розвитку організаційних структур 
 
 
18 
 
державних установ є цифровізація управлінських процесів, яка передбачає 
впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери 
діяльності публічного сектору [34; 54]. Цифровізація розглядається як 
комплексний процес трансформації управлінських процедур, що спрямований 
на підвищення їх ефективності, прозорості та оперативності [27; 34]. У 
сучасній науковій літературі цифровізація державного управління трактується 
як перехід до використання електронних сервісів, автоматизованих систем 
документообігу та інтегрованих інформаційних платформ, що забезпечують 
взаємодію між державними органами та громадянами [34; 54]. Як зазначає 
І. Клименко, цифрова трансформація є невід’ємною складовою модернізації 
системи державного управління та важливим чинником підвищення її 
ефективності [23]. 
Важливою складовою цифровізації є розвиток електронного 
урядування, яке передбачає надання адміністративних послуг у цифровій 
формі, автоматизацію процесів прийняття рішень та забезпечення відкритості 
діяльності державних установ [54; 61]. Електронне урядування дозволяє 
зменшити адміністративні бар’єри, скоротити час надання послуг та 
підвищити рівень довіри громадян до державних інституцій [33; 54]. У 
контексті цифрової трансформації особливого значення набуває 
впровадження систем електронного документообігу, які забезпечують 
автоматизацію процесів створення, обробки, зберігання та передачі 
документів [6; 54]. Такі системи дозволяють значно знизити витрати часу на 
адміністративні процедури та мінімізувати ризики втрати або спотворення 
інформації [23; 54]. 
Окреме місце у системі цифровізації займають інформаційно-аналітичні 
системи, які використовуються для збору, обробки та аналізу великих обсягів 
даних з метою підтримки управлінських рішень [63; 34]. Вони забезпечують 
керівництво актуальною інформацією, необхідною для оперативного 
реагування на зміни зовнішнього середовища та підвищення якості управління 
[23; 63]. Для державних установ правоохоронного спрямування, зокрема 
 
 
19 
 
експертно-криміналістичних підрозділів, цифровізація має особливе значення, 
оскільки їх діяльність пов’язана з обробкою значних обсягів інформації та 
використанням спеціалізованих баз даних [31; 63]. Використання сучасних 
цифрових технологій дозволяє підвищити точність експертних досліджень, 
скоротити строки їх проведення та забезпечити оперативний обмін 
інформацією між підрозділами [31; 37]. Важливою складовою сучасного 
управління державними установами є система менеджменту якості, яка 
базується на міжнародних стандартах ISO 9001, ISO/IEC 17025 та ISO 27001 
[41; 52]. Основні міжнародні стандарти, що використовуються у системі 
управління державними установами, та їх функціональне призначення 
наведено у табл. 1.4.  
 
Таблиця 1.4 – Міжнародні стандарти управління, що застосовуються у 
діяльності державних установ 
Значення для 
Стандарт Сфера застосування Основне призначення 
державних установ 
Підвищення 
Система 
ефективності Забезпечення якості 
ISO 9001:2015 менеджменту  
управлінських публічних послуг 
якості 
процесів 
Вимоги до 
Підвищення 
компетентності 
ISO/IEC Діяльність достовірності 
випробувальних і 
17025:2017 лабораторій експертних 
калібрувальних 
досліджень 
лабораторій 
Забезпечення 
Інформаційна  Захист інформаційних 
ISO 27001:2022 кібербезпеки 
безпека ресурсів та даних 
державних систем 
Мінімізація 
Управління  Формування системи управлінських та 
ISO 31000:2018 
ризиками ризик-менеджменту інформаційних 
ризиків 
Джерело: сформовано на основі [42-45; 52] 
 
Впровадження цих стандартів сприяє уніфікації управлінських процесів, 
підвищенню якості послуг та забезпеченню відповідності діяльності установ 
 
 
20 
 
міжнародним вимогам [52]. Зокрема, стандарт ISO 9001 визначає вимоги до 
системи управління якістю та спрямований на підвищення ефективності 
організаційних процесів [75]. ISO/IEC 17025 регламентує вимоги до 
компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій, що є 
особливо актуальним для експертно-криміналістичних установ [76]. Стандарт 
ISO 27001 визначає вимоги до системи управління інформаційною безпекою 
та забезпечує захист конфіденційної інформації [74]. Інформаційна безпека є 
критично важливим елементом функціонування державних установ, особливо 
в умовах цифровізації та зростання кіберзагроз [37; 63]. Як зазначає 
В. Дяченко, забезпечення інформаційної безпеки є необхідною умовою 
стабільного функціонування державних інформаційних систем та захисту 
персональних даних [16]. 
У сучасних умовах значна увага приділяється розвитку кадрового 
потенціалу державних установ, оскільки саме людські ресурси визначають 
ефективність реалізації управлінських функцій [39; 56]. Управління 
персоналом включає процеси добору, навчання, оцінювання та мотивації 
працівників, що спрямовані на підвищення продуктивності їх діяльності [56]. 
Як зазначає М. Пилипенко, ефективне кадрове забезпечення є ключовим 
фактором підвищення результативності державних установ, оскільки рівень 
професійної підготовки працівників безпосередньо впливає на якість 
управлінських та виконавчих процесів [56]. У сучасних умовах особливого 
значення набуває розвиток цифрових компетентностей персоналу та здатності 
до роботи з інформаційними системами [39]. Окремим напрямом розвитку 
кадрової політики є формування системи безперервного професійного 
навчання, яка дозволяє забезпечити постійне оновлення знань і навичок 
працівників відповідно до змін у законодавстві, технологіях та управлінських 
підходах [56; 61]. Таким чином, цифровізація, менеджмент якості, 
інформаційна безпека та розвиток кадрового потенціалу є взаємопов’язаними 
елементами сучасної системи управління державними установами, що 
забезпечують підвищення їх ефективності та адаптивності [27; 41; 52]. 
 
 
21 
 
Функціональна складова діяльності державних установ є базовою для 
розуміння їх місця та ролі в системі публічного управління, оскільки саме 
через функції реалізується практичне призначення державного апарату [14; 
18]. У науковій літературі функції державних установ розглядаються як 
основні напрями їх діяльності, що відображають сутність управлінського 
впливу держави на суспільні процеси [11; 14]. Як зазначає В. Авер’янов, 
функціональна структура державного управління визначає зміст діяльності 
державних інституцій та забезпечує реалізацію завдань державної політики у 
різних сферах суспільного життя [1]. У свою чергу, О. Оболенський 
підкреслює, що функції державних установ є інструментом практичного 
втілення публічної влади та забезпечення взаємодії держави і суспільства [44]. 
Однією з ключових функцій державних установ є управлінська функція, яка 
полягає у плануванні, організації, координації та контролі діяльності у 
відповідних сферах державного управління [15; 33]. Саме ця функція 
забезпечує реалізацію державної політики, виконання стратегічних програм 
розвитку та стабільне функціонування управлінської системи [16; 46]. 
Важливим елементом управлінської функції є прийняття управлінських 
рішень, які формують основу діяльності будь-якої державної установи. 
Ефективність цих рішень залежить від якості інформаційного забезпечення, 
рівня кваліфікації персоналу та організаційної структури установи [23; 63]. 
Соціальна функція державних установ полягає у забезпеченні суспільства 
публічними послугами та реалізації соціальної політики держави [18; 39]. 
Через цю функцію держава забезпечує доступ громадян до базових суспільних 
благ, включаючи освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, безпеку та 
правосуддя [14; 39]. Рівень реалізації соціальної функції є одним із ключових 
показників ефективності державного управління, оскільки він безпосередньо 
впливає на якість життя населення та рівень довіри до державних інституцій 
[33; 71]. У сучасних умовах особлива увага приділяється підвищенню 
доступності та якості публічних послуг шляхом їх цифровізації та 
стандартизації [54; 61].  
 
 
22 
 
Контрольна функція державних установ полягає у здійсненні нагляду за 
дотриманням законодавства, державних стандартів та управлінських рішень 
[21; 66]. Вона спрямована на забезпечення законності, дисципліни та 
стабільності функціонування державного механізму [1; 21]. У процесі 
реалізації контрольної функції здійснюється моніторинг діяльності 
структурних підрозділів, перевірка виконання завдань, аудит ресурсів та 
оцінка результативності управлінських рішень [41; 66]. Ефективний контроль 
є необхідною умовою забезпечення якості управлінських процесів та 
запобігання порушенням [66]. Правоохоронна функція державних установ має 
особливе значення в умовах забезпечення національної безпеки та 
правопорядку [4; 62]. Вона спрямована на захист прав і свобод громадян, 
боротьбу зі злочинністю та забезпечення дотримання законодавства [4; 21]. У 
структурі правоохоронної системи важливу роль відіграють експертно-
криміналістичні установи, які забезпечують проведення судових експертиз та 
використання спеціальних знань у кримінальному провадженні [2; 29]. Їх 
діяльність спрямована на формування об’єктивної доказової бази та сприяння 
встановленню істини у кримінальних справах [30; 31]. 
Інформаційно-аналітична функція державних установ полягає у зборі, 
обробці та аналізі інформації для забезпечення прийняття обґрунтованих 
управлінських рішень [23; 63]. У сучасних умовах ця функція набуває 
особливого значення у зв’язку зі стрімким зростанням обсягів інформації та 
розвитком цифрових технологій [27; 34]. Як зазначає Л. Павленко, розвиток 
інформаційно-аналітичних систем є ключовим фактором підвищення 
ефективності державного управління, оскільки дозволяє забезпечити 
оперативність та точність управлінських рішень [48]. Регуляторна функція 
державних установ полягає у встановленні та забезпеченні дотримання 
правил, норм і стандартів у різних сферах суспільного життя [21; 41]. Вона 
спрямована на впорядкування суспільних відносин, забезпечення стабільності 
та захист публічних інтересів [14; 18]. У сучасних умовах регуляторна функція 
тісно пов’язана з процесами євроінтеграції та гармонізації національного 
 
 
23 
 
законодавства з європейськими стандартами [16; 61]. Це передбачає 
підвищення прозорості регуляторних процедур та впровадження сучасних 
підходів до державного управління [18; 33]. Таким чином, функції державних 
установ утворюють цілісну систему, яка забезпечує реалізацію державної 
політики, надання публічних послуг, контроль за дотриманням законодавства 
та захист прав громадян [14; 18]. Їх ефективна реалізація є ключовою умовою 
стабільного розвитку держави та підвищення якості публічного управління 
[16; 46].  
Роль державних установ у системі державного управління є 
багатовимірною та охоплює як нормативно-правовий, так і організаційно-
управлінський аспекти їх функціонування [14; 18]. У сучасній науковій думці 
державні установи розглядаються як ключові інституційні елементи, через які 
держава реалізує свої функції у взаємодії з суспільством [11; 13]. Як 
підкреслює В. Авер’янов, державні установи забезпечують практичне 
втілення державної політики та виступають основним інструментом реалізації 
функцій публічної влади [1]. Водночас О. Оболенський наголошує, що вони 
виконують роль посередника між державою та громадянами, забезпечуючи 
надання публічних послуг і підтримання соціальної стабільності [44]. Однією 
з ключових характеристик сучасних державних установ є їх орієнтація на 
результативність діяльності, що передбачає оцінювання ефективності не лише 
за обсягом виконаних завдань, а й за якістю досягнутих результатів [18; 41]. 
Такий підхід відповідає концепції нового публічного управління, яка 
орієнтована на підвищення ефективності, прозорості та підзвітності 
державних інституцій [33; 38]. 
Сучасні тенденції розвитку державних установ пов’язані з активним 
впровадженням цифрових технологій, які трансформують традиційні моделі 
управління [27; 34]. Цифровізація сприяє переходу від паперового 
документообігу до електронного, автоматизації процесів прийняття рішень та 
розвитку електронних сервісів [54; 61]. Як зазначає Т. Шевченко, цифрова 
трансформація державного сектору є одним із ключових факторів модернізації 
 
 
24 
 
системи публічного управління в Україні [71]. Вона дозволяє підвищити 
ефективність використання ресурсів, зменшити адміністративні витрати та 
забезпечити прозорість діяльності державних установ [54; 61]. 
Важливою складовою сучасного розвитку є впровадження принципів 
стратегічного управління, яке передбачає довгострокове планування 
діяльності установ з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів [38; 41]. 
Стратегічне управління дозволяє державним установам адаптуватися до змін 
середовища та підвищувати свою ефективність у довгостроковій перспективі 
[38]. Окрему роль відіграє процесний підхід до управління, який передбачає 
розгляд діяльності установи як сукупності взаємопов’язаних процесів [41; 52]. 
Такий підхід дозволяє оптимізувати внутрішні процедури, підвищити 
узгодженість дій між підрозділами та забезпечити більш ефективне 
використання ресурсів [41]. 
Важливим елементом сучасного управління є управління якістю, яке 
базується на міжнародних стандартах ISO та передбачає постійне 
вдосконалення діяльності організацій [41; 52]. Як зазначає Т. Мельничук, 
впровадження системи менеджменту якості дозволяє підвищити ефективність 
державних установ та забезпечити відповідність їх діяльності міжнародним 
стандартам [40]. У сучасних умовах особливої актуальності набуває 
управління ризиками, яке спрямоване на виявлення, оцінку та мінімізацію 
потенційних загроз у діяльності державних установ [52; 72]. Стандарти ISO 
31000 визначають загальні підходи до управління ризиками та забезпечують 
системність цього процесу [72]. 
Не менш важливим є розвиток організаційної культури державних 
установ, яка впливає на ефективність взаємодії між працівниками та рівень 
виконання службових обов’язків [39; 72]. Сильна організаційна культура 
сприяє підвищенню дисципліни, мотивації персоналу та якості управлінських 
процесів [72]. Разом з тим, сучасні державні установи стикаються з низкою 
проблем, які негативно впливають на їх ефективність [35; 56]. Серед них – 
надмірна бюрократизація, складність управлінських процедур, недостатній 
 
 
25 
 
рівень матеріально-технічного забезпечення та кадровий дефіцит [35; 39]. Як 
зазначає А. Гуменюк, особливо гострою проблемою є недостатній розвиток 
кадрового потенціалу, що обмежує можливості впровадження інноваційних 
підходів до управління [5]. У цьому контексті важливого значення набуває 
система безперервного навчання та підвищення кваліфікації персоналу [5]. 
Окремим викликом є необхідність адаптації державних установ до умов 
євроінтеграції, що передбачає гармонізацію національного законодавства та 
впровадження європейських стандартів управління [16; 61]. Це вимагає 
глибокої модернізації управлінських процесів та підвищення інституційної 
спроможності державних органів [61]. Таким чином, сучасні державні 
установи функціонують в умовах складних трансформаційних процесів, що 
вимагають підвищення ефективності управління, впровадження цифрових 
технологій та розвитку кадрового потенціалу [27; 34; 56]. Їх розвиток 
безпосередньо пов’язаний із загальними реформами системи державного 
управління в Україні та інтеграцією до європейського адміністративного 
простору [16; 61].  
Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр 
МВС України є складовою системи Експертної служби МВС України та 
виконує функції науково-технічного забезпечення правоохоронної діяльності 
[47]. Його діяльність регламентується Законом України «Про судову 
експертизу» та нормами Кримінального процесуального кодексу України [32; 
59]. У науковому розумінні експертні установи такого типу забезпечують 
проведення судових експертиз, дослідження речових доказів і використання 
спеціальних знань у кримінальному провадженні [29; 30]. Це дозволяє 
формувати об’єктивну доказову базу для судових та слідчих органів [31]. 
Організація діяльності експертно-криміналістичних центрів базується на 
принципах централізації управління, функціональної спеціалізації та 
процесного підходу [11; 41]. Важливу роль відіграє інформаційно-аналітичне 
забезпечення, яке передбачає використання сучасних цифрових систем та баз 
даних [63]. Сучасні умови діяльності таких установ характеризуються 
 
 
26 
 
зростанням навантаження, ускладненням експертиз та потребою в цифровій 
трансформації процесів [27; 34]. Це зумовлює необхідність постійного 
вдосконалення управління, впровадження автоматизованих систем та 
підвищення кваліфікації персоналу [2; 30; 56; 63]. Таким чином, експертно-
криміналістичні установи є важливим елементом системи державного 
управління та правоохоронної діяльності, забезпечуючи якість і наукову 
обґрунтованість кримінального судочинства. 
 
 
1.3. Сучасні підходи до організації діяльності державних установ 
(цифровізація, інновації, менеджмент якості) 
 
У сучасних умовах реформування системи державного управління 
України особливого значення набуває впровадження сучасних підходів до 
організації діяльності державних установ, які базуються на цифровізації 
управлінських процесів, використанні інноваційних технологій, 
удосконаленні систем менеджменту якості та розвитку кадрового потенціалу 
[16; 18; 23]. Трансформація державного сектору обумовлена процесами 
європейської інтеграції, розвитком інформаційного суспільства та 
необхідністю підвищення ефективності функціонування органів державної 
влади [46; 61]. Нормативно-правову основу сучасної організації діяльності 
державних установ становлять Конституція України, закони України «Про 
державну службу», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», 
«Про електронні документи та електронний документообіг», «Про захист 
інформації в інформаційно-комунікаційних системах», які визначають засади 
функціонування державного апарату, регулюють інформаційні процеси та 
забезпечують правові умови цифрової трансформації державного управління 
[50-58]. 
Сучасна модель державного управління характеризується переходом від 
традиційної бюрократичної системи до гнучкої та процесно-орієнтованої 
 
 
27 
 
моделі управління, що передбачає активне використання інформаційно-
комунікаційних технологій, автоматизацію управлінських процесів та 
орієнтацію на результативність діяльності (табл. 1.5) [18; 33; 41]. На відміну 
від традиційної системи управління, сучасні підходи передбачають 
оперативність прийняття рішень, децентралізацію управління, розвиток 
електронного документообігу та підвищення рівня прозорості діяльності 
державних установ [23; 34; 41]. Традиційна модель державного управління 
базується на жорсткій ієрархії, формалізованих процедурах та переважно 
паперовому документообігу, тоді як сучасна модель орієнтується на цифрові 
технології, процесний підхід та результативність управлінських рішень [18].   
 
Таблиця 1.5 – Еволюція моделі державної установи в умовах цифрової 
трансформації 
Характеристика Основний 
Етап Результат 
моделі інструмент 
Паперовий 
Бюрократичний Жорстка ієрархія Повільні рішення 
документообіг 
Функціональний Регламенти та Часткова 
Адміністративний 
поділ інструкції стандартизація 
Орієнтація на Оптимізація 
Менеджерський Процесний підхід 
ефективність управління 
Автоматизація ІТ-системи та e- Оперативність і 
Цифровий 
процесів government прозорість 
Гнучка адаптивна AI, аналітика, Висока 
Інноваційний 
система цифрові платформи ефективність 
 
За сучасних умов також змінюється підхід до управління персоналом, 
який набуває компетентнісного характеру та передбачає розвиток 
професійних і цифрових навичок працівників [28; 39]. Відповідно до Стратегії 
реформування державного управління України на 2022-2025 роки, ключовими 
напрямами модернізації державного сектору визначено підвищення якості 
 
 
28 
 
публічних послуг, цифровізацію управлінських процесів, удосконалення 
кадрового забезпечення та розвиток систем електронного урядування [46]. 
Важливу роль у процесі цифрової трансформації відіграє Закон України «Про 
Національну програму інформатизації», який визначає правові та 
організаційні засади розвитку інформаційної інфраструктури держави [55]. У 
науковій літературі сучасні підходи до організації діяльності державних 
установ розглядаються як система методів, принципів та управлінських 
інструментів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування 
організації та підвищення результативності її діяльності [12; 18; 20]. До таких 
підходів належать цифровізація, інноваційне управління, процесний підхід, 
стратегічне управління, проєктний менеджмент, менеджмент якості та сучасні 
системи управління персоналом (табл. 1.6) [17; 33; 41].  
 
Таблиця 1.6 – Інтеграція сучасних підходів у систему управління державної 
установи 
Управлінський 
Підхід Рівень впливу Об’єкт впливу 
результат 
Процеси 
Скорочення часу 
Цифровізація Операційний документообігу та 
виконання процедур 
обміну даними 
Підвищення 
Інноваційне Методи роботи та 
Технологічний точності та 
управління інструменти 
ефективності 
Усунення 
Внутрішні процеси 
Процесний підхід Організаційний дублювання 
установи 
функцій 
Формування 
Стратегічне 
Стратегічний Розвиток установи довгострокових 
управління 
цілей 
Результати Підвищення 
Менеджмент якості Контрольний 
діяльності стабільності якості 
Персонал і Адаптація до нових 
Управління змінами Трансформаційний 
структура умов 
 
Цифровізація є одним із базових напрямів модернізації державного 
управління та передбачає впровадження цифрових технологій у всі сфери 
 
 
29 
 
діяльності органів державної влади [23; 27]. Вона розглядається як 
комплексний процес трансформації управлінських процедур, що включає 
автоматизацію, електронну взаємодію та використання інформаційних систем 
для обробки даних [27; 34]. Основною метою цифровізації є підвищення 
ефективності управлінських процесів, забезпечення доступності 
адміністративних послуг та розширення прозорості діяльності державних 
установ [34; 61]. Важливим елементом цифровізації є електронний 
документообіг. Закон України «Про електронні документи та електронний 
документообіг» визначає правові засади функціонування електронних 
документів та процесів їх оброблення, зберігання і передавання [56]. 
Електронний документообіг є складовою інформаційної інфраструктури 
державних установ і забезпечує стандартизацію управлінських процедур, 
зменшення паперового навантаження та підвищення швидкості обміну 
інформацією [23; 54]. 
У системі цифрової трансформації важливу роль відіграють 
інформаційно-аналітичні системи, які забезпечують збір, обробку та аналіз 
даних для підтримки управлінських рішень [63; 73]. Такі системи дозволяють 
формувати єдине інформаційне середовище, інтегрувати дані між 
структурними підрозділами та підвищувати рівень координації управлінських 
процесів [31; 63]. Для державних установ правоохоронного спрямування 
цифровізація має особливе значення, оскільки їх діяльність пов’язана з 
обробкою значних масивів інформації та використанням спеціалізованих баз 
даних [31; 37]. Використання автоматизованих криміналістичних обліків, 
цифрових методів аналізу та спеціалізованого програмного забезпечення є 
складовою сучасної організації експертної діяльності [29; 31]. Важливим 
елементом цифровізації є також забезпечення інформаційної безпеки. 
Відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-
комунікаційних системах», державні установи зобов’язані забезпечувати 
захист інформації від несанкціонованого доступу, втрати та пошкодження [7]. 
Інформаційна безпека є складовою стабільного функціонування державних 
 
 
30 
 
інформаційних систем та цифрових сервісів [37]. 
Поряд із цифровізацією важливим сучасним підходом до організації 
діяльності державних установ є інноваційний розвиток [24; 52]. Інновації у 
сфері державного управління визначаються як процес упровадження нових 
технологій, методів управління та організаційних рішень, спрямованих на 
підвищення ефективності діяльності державних органів [24; 58]. Інноваційне 
управління включає використання сучасного обладнання, цифрових 
технологій, автоматизованих систем та нових форм організації праці [35; 58]. 
Процесний підхід до організації діяльності державних установ передбачає 
розгляд управлінської діяльності як системи взаємопов’язаних процесів [41; 
53]. Його застосування дозволяє структурувати управлінські процедури, 
визначити відповідальність за їх виконання та забезпечити узгодженість дій 
між структурними підрозділами [41].  
Процесний підхід тісно пов’язаний із цифровізацією та автоматизацією 
управлінських процесів [52; 60].Стратегічне управління визначається як 
система довгострокового планування діяльності державної установи, 
спрямована на визначення пріоритетних напрямів розвитку та забезпечення їх 
реалізації [16; 57]. Воно передбачає формування стратегічних цілей, 
раціональне використання ресурсів та адаптацію організації до змін 
зовнішнього середовища [18; 57]. Одним із сучасних інструментів 
удосконалення діяльності державних установ є проєктний менеджмент, який 
передбачає реалізацію окремих завдань у формі проєктів із визначеними 
ресурсами, строками та результатами [33; 57]. Такий підхід дозволяє 
підвищити керованість процесів та забезпечити контроль за досягненням цілей 
[57]. Важливе місце у системі сучасного державного управління займає 
менеджмент якості, який ґрунтується на міжнародних стандартах та 
спрямований на забезпечення стабільності та вдосконалення управлінських 
процесів [17; 38]. Відповідно до стандарту ISO 9001:2015, система 
менеджменту якості охоплює сукупність взаємопов’язаних процесів 
організації, спрямованих на підвищення ефективності її діяльності [42]. До 
 
 
31 
 
основних принципів менеджменту якості належать орієнтація на споживача, 
процесний підхід, лідерство керівництва, постійне вдосконалення та 
прийняття рішень на основі даних [42].  
Для експертно-криміналістичних установ особливе значення має 
стандарт ISO/IEC 17025:2017, який визначає вимоги до компетентності 
лабораторій та достовірності результатів досліджень [73].Також важливими є 
стандарти ISO 27001:2022, що регулює систему управління інформаційною 
безпекою, та ISO 31000:2018, який визначає загальні підходи до управління 
ризиками в організаціях [74; 75]. Їх застосування забезпечує системність 
управління та підвищення надійності функціонування державних установ [17]. 
У сучасних умовах значна увага приділяється розвитку кадрового потенціалу 
державних установ [39; 64]. Управління персоналом охоплює процеси добору, 
підготовки, підвищення кваліфікації та розвитку професійних 
компетентностей працівників [28; 64]. Особливого значення набуває розвиток 
цифрових компетентностей персоналу та здатності до роботи з 
інформаційними системами [39]. Відповідно до сучасних концепцій 
державного управління, система кадрового забезпечення повинна базуватися 
на принципах безперервного професійного розвитку та навчання протягом 
усієї трудової діяльності працівників [16; 39]. Це забезпечує адаптацію 
персоналу до змін технологічного середовища та підвищення якості 
виконання службових обов’язків [56]. 
Важливим напрямом розвитку державних установ є також міжнародне 
співробітництво та гармонізація системи управління з європейськими 
стандартами [16; 61]. Європейська модель державного управління передбачає 
розвиток електронного урядування, відкритості даних, цифрових сервісів та 
систем оцінювання ефективності діяльності органів влади [71]. Отже, сучасні 
підходи до організації діяльності державних установ ґрунтуються на інтеграції 
цифровізації, інноваційного розвитку, процесного та стратегічного 
управління, а також систем менеджменту якості (рис. 1.1) [17; 23; 41]. 
 
 
32 
 
 
Рисунок 1.1. Модель взаємозв’язку сучасних підходів у організації діяльності 
державної установи 
 
Їх застосування забезпечує формування сучасної моделі державного 
управління, що відповідає вимогам інформаційного суспільства та 
європейських стандартів розвитку публічного сектору [27; 38; 52]. 
Важливою складовою сучасної системи державного управління є 
розвиток електронного урядування як інструменту підвищення ефективності 
взаємодії між державою та суспільством [34; 71]. Воно забезпечує 
використання цифрових технологій для оптимізації управлінських процесів, 
підвищення прозорості діяльності органів влади та спрощення доступу до 
адміністративних послуг [23; 34]. Його впровадження сприяє скороченню 
бюрократичних процедур і підвищенню оперативності прийняття рішень [61]. 
Подальший розвиток електронного урядування пов’язаний із формуванням 
єдиного цифрового середовища та інтеграцією державних інформаційних 
систем [27; 63]. Важливими є автоматизація адміністративних процесів, 
розвиток електронних сервісів і впровадження безпаперових технологій 
 
 
33 
 
документообігу [34; 60]. 
Окремим напрямом цифрової трансформації є розвиток відкритих 
даних, що підвищує прозорість діяльності державних органів і сприяє 
розвитку електронної демократії [9; 71]. Використання відкритих даних також 
забезпечує аналітичну підтримку управлінських рішень [63]. Зростає роль 
технологій штучного інтелекту в державному управлінні, які 
використовуються для автоматизації обробки даних, аналітики та підтримки 
прийняття рішень [50; 72]. У діяльності правоохоронних і експертних установ 
такі технології підвищують ефективність обробки інформації та точність 
результатів [29; 31].Водночас цифровізація супроводжується зростанням 
ризиків у сфері інформаційної безпеки [7; 37]. Це потребує впровадження 
комплексних систем захисту інформації та дотримання міжнародних 
стандартів кібербезпеки, зокрема ISO 27001:2022 [44]. 
Важливим напрямом є також управління ризиками, що дозволяє 
своєчасно виявляти загрози та мінімізувати їх вплив на діяльність державних 
установ [45; 59]. Це підвищує стійкість та стабільність функціонування 
системи державного управління [17]. Окрему увагу приділено управлінню 
змінами, яке забезпечує адаптацію організацій до нових умов, зокрема 
цифрової трансформації [36; 52]. Його застосування сприяє підвищенню 
гнучкості та ефективності державних установ. Важливим є розвиток 
організаційної культури, що формує систему цінностей і впливає на 
ефективність роботи персоналу [65]. Також значення має вдосконалення 
внутрішніх комунікацій, які забезпечують координацію діяльності та 
оперативний обмін інформацією [16; 53; 71]. Отже, сучасні підходи до 
організації діяльності державних установ ґрунтуються на цифровізації, 
електронному урядуванні, управлінні ризиками та інноваційних технологіях 
[23; 36; 68]. Їх інтеграція забезпечує підвищення ефективності державного 
управління та його відповідність європейським стандартам. 
  
 
 
34 
 
РОЗДІЛ 2  
АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧЕРКАСЬКИЙ НАУКОВО-
ДОСЛІДНИЙ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР  
МВС УКРАЇНИ 
 
2.1. Загальна характеристика діяльності установи та її 
функціонального призначення 
 
Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр 
МВС України (далі – Черкаський НДЕКЦ) є державною спеціалізованою 
установою, яка входить до структури Експертної служби Міністерства 
внутрішніх справ України та забезпечує реалізацію державної політики у сфері 
судово-експертної діяльності [45-47]. У сучасних умовах реформування 
системи державного управління та цифрової трансформації правоохоронної 
сфери значення експертно-криміналістичних установ суттєво зростає, 
оскільки саме результати експертних досліджень є важливою складовою 
доказової бази у кримінальному провадженні [3; 23; 27]. 
Діяльність Черкаського НДЕКЦ безпосередньо пов’язана із 
забезпеченням принципу верховенства права, захистом прав і свобод громадян 
та підвищенням ефективності правоохоронної діяльності [47]. Відповідно до 
Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза є дослідженням 
об’єктів, явищ і процесів із застосуванням спеціальних знань у різних галузях 
науки та техніки з метою встановлення фактів, що мають значення для 
судового розгляду [47]. Таким чином, експертно-криміналістичні установи 
виступають не лише як допоміжний елемент правоохоронної системи, а й як 
важливий інструмент реалізації державної політики у сфері забезпечення 
законності та правопорядку [18; 33]. 
Слід зазначити, що сучасна система державного управління 
характеризується поступовим переходом від адміністративно-командних 
підходів до моделі публічного адміністрування, орієнтованої на ефективність, 
 
 
35 
 
результативність та якість надання державних послуг [11; 14]. У цьому 
контексті діяльність Черкаського НДЕКЦ має комплексний характер, оскільки 
поєднує елементи правоохоронної, науково-дослідної, інформаційно-
аналітичної та управлінської діяльності (рис. 2.1) [47]. 
На думку В. Бакуменка, ефективність функціонування державних 
установ значною мірою залежить від рівня організації внутрішніх 
управлінських процесів, кадрового забезпечення та здатності адаптуватися до 
сучасних викликів [2]. У свою чергу, О. Оболенський наголошує, що сучасні 
органи державного сектору повинні функціонувати на основі принципів 
системності, прозорості, відповідальності та інноваційності [44]. З огляду на 
це, діяльність Черкаського НДЕКЦ потребує постійного вдосконалення 
механізмів управління, впровадження сучасних цифрових технологій та 
підвищення ефективності організаційної структури [45-47]. 
 
 
Рисунок 2.1. Місце Черкаського НДЕКЦ у системі МВС України 
Джерело: складено автором на основі [4; 47; 48] 
 
Як видно зі схеми, Черкаський НДЕКЦ функціонує у структурі 
Експертної служби МВС України та здійснює свою діяльність у тісній 
взаємодії з правоохоронними органами, судами та іншими державними 
установами [47]. Така система підпорядкування забезпечує єдину 
координацію діяльності експертно-криміналістичних центрів, стандартизацію 
 
 
36 
 
процедур проведення експертиз та централізований контроль за якістю 
експертних досліджень [29; 55]. 
Разом із тим, централізована модель управління має як позитивні, так і 
негативні аспекти. До переваг слід віднести високий рівень організаційної 
дисципліни, чіткість розподілу функціональних повноважень та уніфікацію 
методик проведення експертиз [25; 41]. Водночас надмірна централізація 
може ускладнювати оперативне прийняття управлінських рішень та 
знижувати рівень автономності регіональних підрозділів [61]. Це особливо 
актуально в умовах постійного зростання навантаження на експертні установи 
та необхідності швидкого реагування на сучасні виклики у сфері 
криміналістики [67]. 
Правову основу діяльності Черкаського НДЕКЦ становлять Конституція 
України, Кримінальний процесуальний кодекс України, закони України «Про 
судову експертизу», «Про Національну поліцію», «Про інформацію», «Про 
захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», а також інші 
нормативно-правові акти у сфері діяльності МВС України [52-59]. Аналіз 
нормативно-правового забезпечення діяльності установи свідчить про 
високий рівень регламентації судово-експертної діяльності, що сприяє 
забезпеченню законності та об’єктивності проведення експертиз [21]. 
Особливе значення для діяльності Центру має Кримінальний 
процесуальний кодекс України, який визначає процесуальний статус експерта, 
права та обов’язки учасників кримінального провадження, а також порядок 
призначення та проведення експертиз [3]. Відповідно до положень КПК 
України, висновок експерта є самостійним джерелом доказів у кримінальному 
провадженні [3]. Це свідчить про важливу роль експертної діяльності у 
забезпеченні ефективності розслідування кримінальних правопорушень [30]. 
Аналіз нормативної бази дозволяє зробити висновок, що діяльність 
Черкаського НДЕКЦ має міжгалузевий характер та поєднує елементи 
адміністративного, кримінального, інформаційного та трудового права [21]. 
Така комплексність правового регулювання створює необхідність постійного 
 
 
37 
 
оновлення внутрішніх процедур та адаптації діяльності установи до змін 
законодавства [61]. 
Важливою складовою функціонування Центру є впровадження 
міжнародних стандартів управління якістю та інформаційної безпеки [42-45]. 
Зокрема, застосування стандарту ISO 9001:2015 дозволяє забезпечити 
процесний підхід до управління діяльністю установи та підвищити якість 
експертних послуг [42]. У свою чергу, стандарт ISO/IEC 17025:2017 визначає 
вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій, що 
є особливо актуальним для діяльності експертно-криміналістичних установ 
[73]. Аналіз сучасних підходів до управління якістю свідчить про те, що 
впровадження міжнародних стандартів позитивно впливає на рівень 
організації діяльності державних установ та сприяє підвищенню довіри до 
результатів їх роботи [17; 38]. 
До основних нормативно-правових актів, які регламентують діяльність 
Центру, належать [52-59; 72-76]: 
• Конституція України; 
• Закон України «Про судову експертизу»; 
• Кримінальний процесуальний кодекс України; 
• Закон України «Про Національну поліцію»; 
• Закон України «Про Національну програму інформатизації»; 
• Закон України «Про електронні документи та електронний 
документообіг»; 
• Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних 
системах»; 
• Закон України «Про державну службу»; 
• нормативно-правові акти МВС України; 
• міжнародні стандарти ISO. 
Проведений аналіз нормативної бази свідчить про те, що діяльність 
Черкаського НДЕКЦ характеризується значним рівнем формалізації 
управлінських процесів [21]. З одного боку, це забезпечує контрольованість та 
 
 
38 
 
законність діяльності установи, однак з іншого – може обмежувати гнучкість 
у прийнятті управлінських рішень та впровадженні інновацій (рис. 2.2) [68]. 
 
 
Рисунок 2.2. Процес проведення судової експертизи 
Джерело: складено автором на основі [2; 3; 29] 
 
Процес проведення судової експертизи включає декілька 
взаємопов’язаних етапів: надходження матеріалів, їх реєстрацію, розподіл між 
експертами, проведення дослідження, оформлення висновку та передачу 
результатів ініціатору експертизи [2; 3]. Кожен із зазначених етапів 
супроводжується внутрішнім контролем якості та дотриманням вимог 
процесуального законодавства [55]. 
Аналіз організації експертного процесу дозволяє зробити висновок, що 
ефективність проведення експертиз значною мірою залежить від рівня 
автоматизації управлінських процедур, технічного оснащення лабораторій та 
професійної компетентності експертів [31; 63]. У сучасних умовах значне 
навантаження на експертів може призводити до збільшення строків 
проведення експертиз, що негативно впливає на оперативність досудового 
розслідування [29; 67]. 
Крім того, актуальною проблемою залишається необхідність постійного 
оновлення матеріально-технічної бази експертних установ [31]. Розвиток 
цифрових технологій, поява нових видів кримінальних правопорушень та 
зростання обсягів цифрової інформації потребують використання сучасного 
 
 
39 
 
програмного забезпечення, автоматизованих систем аналізу та 
спеціалізованого обладнання [23; 63]. У цьому контексті цифровізація 
діяльності Черкаського НДЕКЦ є не лише напрямом модернізації, а й 
необхідною умовою забезпечення ефективності його функціонування [27]. 
Черкаський НДЕКЦ є установою науково-практичного спрямування, яка 
здійснює широкий спектр судових експертиз: криміналістичних, 
автотехнічних, економічних, біологічних, товарознавчих та інших [29; 30]. 
Така багатопрофільність діяльності дозволяє забезпечити комплексний підхід 
до розслідування кримінальних правопорушень та сприяє підвищенню 
ефективності правоохоронної системи [22]. 
Основними характеристиками діяльності Черкаського НДЕКЦ є: 
• державна форма власності; 
• спеціалізований характер діяльності; 
• інтеграція у систему МВС України; 
• поєднання практичної та науково-дослідної діяльності; 
• використання сучасних інформаційних технологій; 
• функціонування в межах Черкаської області [46; 47; 48; 49]. 
Аналіз діяльності установи свідчить про те, що Черкаський НДЕКЦ 
виконує не лише експертні функції, але й забезпечує інформаційно-аналітичну 
підтримку правоохоронної діяльності [31]. Установа бере участь у веденні 
криміналістичних обліків, здійснює науково-методичне забезпечення, 
проводить консультаційну роботу та бере участь у підготовці кадрів [29]. 
Функціональне призначення Центру полягає у забезпеченні потреб 
правоохоронних органів та судових установ шляхом проведення експертних 
досліджень і використання сучасних криміналістичних технологій [29; 30]. 
Одним із ключових завдань установи є забезпечення об’єктивності доказової 
бази у кримінальному провадженні (рис. 2.3). Наведена схема свідчить про 
багатофункціональний характер діяльності установи, яка поєднує експертну, 
управлінську, інформаційно-аналітичну та науково-методичну складові [29]. 
Така структура діяльності відповідає сучасним концепціям публічного 
 
 
40 
 
управління, які передбачають комплексний підхід до функціонування 
державних установ [18; 33]. 
 
 
Рисунок 2.3. Функціональна структура діяльності Черкаського НДЕКЦ 
Джерело: складено автором на основі [29; 30; 48] 
 
Серед основних напрямів діяльності Центру доцільно виділити: 
• проведення судових експертиз; 
• участь експертів у слідчих (розшукових) діях; 
• ведення криміналістичних обліків; 
• забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності; 
• впровадження цифрових технологій; 
• організацію науково-дослідної роботи [29-31]. 
У сучасних умовах особливого значення набуває цифровізація 
діяльності державних установ [23; 27]. Відповідно до Закону України «Про 
Національну програму інформатизації», одним із пріоритетів державної 
політики є розвиток інформаційного суспільства та впровадження цифрових 
технологій у систему державного управління [5]. Для Черкаського НДЕКЦ це 
означає необхідність автоматизації управлінських процесів, впровадження 
електронного документообігу та використання сучасних інформаційно-
аналітичних систем [47; 54]. 
 
 
41 
 
Аналіз сучасного стану цифрової трансформації експертно-
криміналістичних установ свідчить про поступове впровадження 
інноваційних технологій у діяльність Центру [23; 31]. Використання 
спеціалізованого програмного забезпечення, автоматизованих баз даних та 
цифрових методів аналізу дозволяє скоротити строки проведення експертиз і 
підвищити точність результатів досліджень [63; 73]. Водночас залишаються 
актуальними проблеми інформаційної безпеки, технічного оновлення 
обладнання та захисту службової інформації [7; 37; 44]. 
Окремої уваги потребує питання кадрового забезпечення діяльності 
Черкаського НДЕКЦ [28; 39]. Судово-експертна діяльність вимагає високого 
рівня професійної підготовки працівників, постійного підвищення 
кваліфікації та адаптації до новітніх технологій [16; 64]. Аналіз кадрової 
ситуації у державному секторі свідчить про наявність проблем, пов’язаних із 
дефіцитом висококваліфікованих фахівців та недостатнім рівнем мотивації 
персоналу [39; 64]. Це може негативно впливати на ефективність діяльності 
експертних установ та якість проведення експертиз [56]. 
Важливим аспектом діяльності Черкаського НДЕКЦ є також 
забезпечення системи внутрішнього контролю та управління якістю [17; 66]. 
Використання процесного підходу до управління дозволяє оптимізувати 
внутрішні процедури, підвищити ефективність використання ресурсів та 
забезпечити контроль за результативністю діяльності структурних підрозділів 
[41]. У сучасних умовах це є важливим чинником підвищення 
конкурентоспроможності та ефективності державних установ [57]. 
Таким чином, Черкаський НДЕКЦ МВС України є важливим елементом 
системи судово-експертного забезпечення правоохоронної діяльності 
держави. Проведений аналіз свідчить, що діяльність установи має 
комплексний характер та поєднує експертну, управлінську, інформаційно-
аналітичну і науково-дослідну складові. Водночас сучасні тенденції розвитку 
державного управління, цифровізації та реформування правоохоронної 
системи зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення діяльності 
 
 
42 
 
Центру [23; 27; 68]. Основними напрямами підвищення ефективності 
діяльності Черкаського НДЕКЦ є [37; 47; 57; 67]: 
• модернізація матеріально-технічної бази; 
• розвиток цифрових технологій; 
• удосконалення кадрової політики; 
• підвищення рівня управління якістю; 
• посилення системи інформаційної безпеки; 
• впровадження сучасних механізмів управління державними установами. 
Реалізація зазначених заходів сприятиме підвищенню ефективності 
функціонування Черкаського НДЕКЦ, забезпеченню високого рівня 
експертних досліджень та зміцненню системи правоохоронної діяльності 
України загалом [29; 67]. Основними функціями Черкаський науково-
дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України є проведення 
судових експертиз, здійснення криміналістичних досліджень, інформаційно-
аналітичне забезпечення правоохоронної діяльності, а також впровадження 
сучасних технологій у сферу експертного забезпечення [2; 29; 31]. Аналіз 
функціонального призначення установи свідчить про її комплексний характер, 
оскільки діяльність Центру поєднує як практичні експертні функції, так і 
елементи науково-методичної, організаційної та інформаційної діяльності [18; 
33]. 
Основні напрями діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС України наведено в 
табл. 2.1. 
Як видно з таблиці 2.1, діяльність Черкаського НДЕКЦ має 
багатофункціональний характер та охоплює експертну, криміналістичну, 
інформаційну, організаційну й науково-методичну складові [29; 30]. 
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що саме поєднання різних 
функціональних напрямів забезпечує ефективне функціонування установи в 
системі правоохоронних органів України [22]. 
Одним із ключових напрямів діяльності Центру є проведення судових 
експертиз у кримінальних, цивільних та адміністративних провадженнях [2; 
 
 
43 
 
3]. Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, 
висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, що підтверджує або 
спростовує обставини, які мають значення для кримінального провадження 
[3]. Це свідчить про важливу роль експертної діяльності у забезпеченні 
законності, об’єктивності розслідування та реалізації принципу верховенства 
права [1; 21]. 
 
Таблиця 2.1 – Основні напрями діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС України 
Напрям діяльності Зміст 
Проведення судових експертиз у кримінальних, цивільних та 
Експертний 
адміністративних провадженнях 
Криміналістичний Дослідження речових доказів та слідів злочину 
Науково-методичний Розробка та удосконалення методик експертних досліджень 
Інформаційний Формування та ведення криміналістичних обліків і баз даних 
Техніко-інноваційний Використання сучасного обладнання та цифрових технологій 
Забезпечення взаємодії з підрозділами МВС та іншими 
Організаційний 
органами 
Джерело: складено автором на основі [2; 29; 31; 47]. 
 
Важливою складовою функціонування установи є здійснення 
криміналістичних досліджень речових доказів та слідів злочину [29]. Аналіз 
сучасних підходів до криміналістичної діяльності свідчить про те, що 
ефективність розкриття кримінальних правопорушень значною мірою 
залежить від якості проведення трасологічних, балістичних, почеркознавчих 
та інших видів експертиз [30; 67]. Саме тому використання сучасних методів 
дослідження та спеціалізованого обладнання є необхідною умовою 
забезпечення ефективності діяльності Центру [31]. 
Окрім практичної діяльності, важливе значення має науково-методичне 
забезпечення експертної роботи [29]. Установа здійснює розробку та 
вдосконалення методик експертних досліджень, бере участь у професійній 
підготовці експертів та впровадженні сучасних криміналістичних технологій 
 
 
44 
 
[55]. Аналіз наукових підходів до функціонування державних установ 
свідчить про те, що саме інноваційний розвиток та постійне оновлення 
методичних підходів забезпечують підвищення ефективності роботи 
організацій державного сектору [24; 52]. 
Важливою складовою діяльності Центру є формування та ведення 
криміналістичних обліків і баз даних [31]. Використання інформаційно-
аналітичних систем дозволяє забезпечити накопичення, систематизацію та 
оперативне використання інформації у процесі розслідування кримінальних 
правопорушень [63; 73]. У сучасних умовах цифровізації державного 
управління інформаційна складова діяльності експертно-криміналістичних 
установ набуває особливого значення [23; 34]. 
Таким чином, результати аналізу табл. 2.1 свідчать, що Черкаський 
НДЕКЦ виконує комплекс взаємопов’язаних функцій, які забезпечують 
ефективне функціонування системи судово-експертного забезпечення 
правоохоронних органів України [29; 47]. 
Згідно з науковими підходами О. Оболенського, функціонування 
державних установ у сучасних умовах повинно базуватися на процесному 
підході, що передбачає чітке визначення функцій, відповідальності та 
результатів діяльності кожного структурного підрозділу [13]. У цьому 
контексті організаційна структура Черкаського НДЕКЦ виступає важливим 
елементом системи управління установою, оскільки саме вона забезпечує 
координацію діяльності експертних підрозділів та ефективний розподіл 
функціональних повноважень [20; 41]. 
Як показано на схемі 2.4, організаційна структура Черкаського НДЕКЦ 
включає сукупність спеціалізованих експертних та адміністративно-
управлінських підрозділів, діяльність яких спрямована на забезпечення 
проведення судових експертиз та організацію ефективного функціонування 
установи [29]. Наявність вузькоспеціалізованих структурних підрозділів 
дозволяє забезпечити високий рівень професійної компетентності експертів та 
підвищити якість експертних досліджень [55]. 
 
 
45 
 
До основних структурних підрозділів Центру належать (рис. 2.4): 
• відділ трасологічних досліджень; 
• відділ балістичних досліджень; 
• відділ почеркознавчих експертиз; 
• відділ технічного дослідження документів; 
• відділ ДНК-аналізу; 
• відділ комп’ютерно-технічних досліджень; 
• адміністративно-управлінські підрозділи [29; 31; 47]. 
 
 
Рисунок 2.4. Організаційна структура Черкаського НДЕКЦ МВС України 
Джерело: складено автором на основі [48; 49] 
 
Кожен із зазначених підрозділів виконує спеціалізовані завдання 
відповідно до предметної області експертних досліджень [30]. Аналіз 
організаційної структури установи дозволяє зробити висновок, що її побудова 
відповідає функціональному принципу управління, який передбачає розподіл 
 
 
46 
 
діяльності за окремими напрямами спеціалізації [20]. Такий підхід забезпечує 
ефективну координацію діяльності структурних підрозділів та сприяє 
оптимізації процесу проведення судових експертиз [41]. 
Разом із тим, функціональна структура управління має не лише 
переваги, а й певні недоліки. Зокрема, високий рівень спеціалізації може 
ускладнювати взаємодію між окремими підрозділами та створювати ризики 
дублювання функцій [25]. Саме тому важливого значення набуває ефективна 
система внутрішньої комунікації та координації діяльності структурних 
підрозділів [66]. 
Черкаський НДЕКЦ відіграє важливу роль у системі правоохоронних 
органів України, оскільки забезпечує діяльність органів досудового 
розслідування, прокуратури та суду шляхом проведення експертних 
досліджень [2; 29]. Результати судових експертиз, які здійснюються Центром, 
мають важливе доказове значення та безпосередньо впливають на 
ефективність кримінального провадження [3; 30]. 
Відповідно до статті 84 Кримінального процесуального кодексу 
України, висновок експерта є процесуальним джерелом доказів [3]. Це 
свідчить про те, що якість проведення експертиз безпосередньо впливає на 
встановлення об’єктивної істини у справі та забезпечення справедливого 
судового розгляду [21]. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що 
ефективність діяльності Черкаського НДЕКЦ має важливе значення для 
функціонування всієї системи правоохоронних органів держави [22]. 
Важливою складовою ефективної діяльності Центру є його матеріально-
технічне та інформаційне забезпечення [31]. Установа оснащена сучасним 
криміналістичним обладнанням, яке дозволяє проводити складні експертні 
дослідження з високим рівнем точності [55]. Аналіз сучасних тенденцій 
розвитку експертно-криміналістичних установ свідчить про те, що рівень 
технічного оснащення є одним із ключових факторів забезпечення 
ефективності експертної діяльності [67]. 
У діяльності Центру активно використовуються інформаційні 
 
 
47 
 
технології, автоматизовані системи криміналістичного обліку, електронні бази 
даних та спеціалізоване програмне забезпечення [31; 63]. Відповідно до 
Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», 
використання електронних форм документування сприяє підвищенню 
оперативності управлінських процесів та оптимізації документообігу [6]. 
Процеси цифровізації діяльності Черкаського НДЕКЦ наведені на 
рис. 2.5 [31; 47]. 
 
 
Рисунок 2.5. Цифровізація діяльності Черкаського НДЕКЦ 
Джерело: складено автором на основі [5; 6; 23; 31] 
 
Як видно з рис. 2.5, цифровізація діяльності Черкаського НДЕКЦ 
охоплює автоматизацію управлінських процесів, використання електронного 
документообігу, ведення цифрових криміналістичних обліків та застосування 
сучасних інформаційних технологій у процесі проведення експертиз [23; 54]. 
Аналіз сучасних тенденцій розвитку державного сектору свідчить про те, що 
цифрова трансформація є необхідною умовою підвищення ефективності 
функціонування державних установ [27; 68]. 
Використання сучасних інформаційних технологій дозволяє підвищити 
оперативність обробки інформації, забезпечити належний рівень 
інформаційної безпеки та скоротити строки проведення експертних 
досліджень [37; 44]. Водночас цифровізація діяльності експертно-
криміналістичних установ потребує значних фінансових ресурсів, 
 
 
48 
 
модернізації технічної бази та підготовки висококваліфікованих кадрів [52; 
72]. 
Ефективність діяльності Черкаського НДЕКЦ значною мірою залежить 
від рівня професійної підготовки експертів [28; 39]. У зв’язку з цим важливого 
значення набувають система підвищення кваліфікації, участь у навчальних 
програмах, тренінгах та науково-практичних заходах [16; 64]. Аналіз сучасних 
підходів до управління людськими ресурсами свідчить про те, що розвиток 
кадрового потенціалу є одним із ключових чинників підвищення ефективності 
державних установ [17; 39]. 
Згідно з підходами до управління людськими ресурсами, які 
розглядаються у працях Т. Василевської, професійний розвиток працівників 
державного сектору повинен бути безперервним процесом, спрямованим на 
формування сучасних професійних компетентностей [9]. Це особливо 
актуально для діяльності експертно-криміналістичних установ, оскільки 
розвиток сучасних технологій та поява нових видів кримінальних 
правопорушень потребують постійного оновлення професійних знань і 
навичок експертів. 
 
2.2. Аналіз організаційної структури, системи управління та 
кадрового забезпечення 
 
Організаційно-управлінська система Черкаського науково-дослідного 
експертно-криміналістичного центру МВС України є важливою складовою 
механізму забезпечення ефективного функціонування судово-експертної 
діяльності держави. У сучасних умовах реформування правоохоронної 
системи та розвитку цифрового державного управління особливого значення 
набуває не лише формальна структура установи, а й ефективність 
управлінських процесів, рівень координації діяльності підрозділів, 
цифровізація процедур, кадровий потенціал та здатність установи 
адаптуватися до сучасних викликів [11; 14; 18]. 
 
 
49 
 
Черкаський НДЕКЦ МВС України функціонує у структурі Експертної 
служби Міністерства внутрішніх справ України та здійснює діяльність 
відповідно до Конституції України, Закону України «Про судову експертизу», 
Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про 
Національну поліцію» та інших нормативно-правових актів у сфері 
правоохоронної діяльності [54-57]. Основною метою функціонування Центру 
є забезпечення органів досудового розслідування, прокуратури та суду 
об’єктивними результатами судово-експертних досліджень [47]. 
У сучасній системі державного управління ефективність 
функціонування експертно-криміналістичних установ визначається не лише 
якістю проведення експертиз, а й рівнем організації внутрішніх процесів 
управління, швидкістю обробки інформації, рівнем автоматизації та 
ефективністю використання кадрових ресурсів [12; 17; 32]. Саме тому 
доцільним є проведення комплексного аналізу управлінської системи 
Черкаського НДЕКЦ із використанням кількісних показників ефективності 
діяльності. 
З метою оцінки ефективності функціонування установи доцільно 
проаналізувати динаміку кадрового забезпечення Черкаського НДЕКЦ у 2023-
2025 рр. (табл. 2.2). 
 
Таблиця 2.2 – Динаміка кадрового забезпечення Черкаського НДЕКЦ МВС 
України 
Відхилення 
Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
2025/2023 рр. 
Загальна чисельність персоналу, 
76 74 73 -3 
осіб 
Кількість судових експертів, осіб 48 46 45 -3 
Кількість адміністративного 
28 28 28 0 
персоналу, осіб 
Частка експертів у структурі 
63,16 62,16 61,64 -1,52 
персоналу, % 
Коефіцієнт кадрового 
1,71 1,64 1,61 -0,10 
забезпечення 
 
 
50 
 
Проведений аналіз показує, що загальна чисельність персоналу 
Черкаського НДЕКЦ у 2023 р. становила 76 осіб, у 2024 р. – 74 особи, а у 
2025 р. – 73 особи [47]. Водночас кількість судових експертів скоротилася з 48 
осіб у 2023 р. до 45 осіб у 2025 р. Частка експертів у структурі персоналу 
визначається за формулою: 
Ке = Кексп / Кперс × 100%,                                   (2.1) 
де Ке – частка експертів; 
Кексп – кількість експертів; 
Кперс – загальна чисельність персоналу. 
 
У 2025 р. даний показник становив: 45 / 73 × 100 = 61,64%. 
Отримане значення свідчить про збереження експертної спрямованості 
діяльності установи, однак поступове скорочення кадрового потенціалу може 
негативно впливати на ефективність функціонування Центру [39; 64]. 
Особливого значення для оцінки ефективності діяльності Черкаського 
НДЕКЦ набуває аналіз навантаження на експертів. У сучасних умовах 
кількість експертних досліджень постійно зростає у зв’язку зі збільшенням 
обсягів кримінальних проваджень, ускладненням криміналістичних 
досліджень та розвитком цифрової злочинності [30; 67]. 
 
Таблиця 2.3 – Динаміка експертного навантаження Черкаського НДЕКЦ 
Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
Кількість проведених 
3890 4285 4710 
експертиз 
Кількість судових експертів 48 47 45 
Навантаження на 1 експерта 81,0 91,2 104,7 
 
Проведені розрахунки свідчать, що у 2023 р. кількість проведених 
експертиз становила 3900 од., у 2024 р. – 4280 од. , а у 2025 р. – 4710 од. [29; 
30]. Середнє навантаження на одного експерта розраховується за формулою: 
 
 
51 
 
Н = Ке / Кексп,                                                 (2.2) 
де Н – навантаження на одного експерта; 
Ке – кількість проведених експертиз; 
Кексп – кількість експертів. 
 
У 2025 р. навантаження становило: 
4710 / 45 = 104,7 експертизи на одного експерта. 
Зведені дані по навантаженню на експертів наведено на рис. 2.6. 
 
 
Рисунку 2.6. Динаміка навантаження на експертів Черкаського НДЕКЦ 
 
Аналіз навантаження на експертів показав стійку тенденцію до 
зростання кількості проведених експертиз упродовж досліджуваного періоду 
[47]. Якщо у 2023 р. експертами Черкаського НДЕКЦ було проведено близько 
3900 експертиз, то у 2024 р. цей показник зріс до 4280, а у 2025 р. – до 4710 
експертиз [47]. У результаті середнє навантаження на одного експерта у 
2025 р. становило 104,7 експертизи на рік, тоді як у 2023 р. цей показник був 
 
 
52 
 
значно нижчим. Отримані результати свідчать про підвищення інтенсивності 
праці персоналу майже на 22%, що може негативно впливати на строки 
проведення експертиз, психологічний стан працівників та якість експертних 
досліджень [39; 65].  
Для більш глибокого аналізу ефективності функціонування установи 
доцільно визначити показники продуктивності праці персоналу (табл. 2.4). 
 
Таблиця 2.4 – Аналіз продуктивності праці персоналу Черкаського НДЕКЦ 
Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
Загальна чисельність персоналу 76 75 73 
Кількість експертиз 3890 4285 4710 
Продуктивність праці 51,2 57,1 64,5 
 
Продуктивність праці визначається за формулою: 
Пп = Ке / Кперс,                                          (2.3) 
де Пп – продуктивність праці; 
Ке – кількість експертиз; 
Кперс – чисельність персоналу. 
 
У 2025 р. показник продуктивності становив: 
4710 / 73 = 64,5 експертизи на одного працівника. 
У 2023 р. цей показник становив 51,3, що свідчить про підвищення 
продуктивності праці персоналу. Разом із тим, збільшення продуктивності 
досягається переважно за рахунок підвищення навантаження на персонал, що 
у перспективі може призвести до професійного вигорання працівників. 
У сучасних умовах важливим показником ефективності діяльності 
державних установ є рівень цифровізації управлінських процесів [23; 27]. Для 
експертно-криміналістичних установ цифровізація має особливе значення, 
оскільки дозволяє скоротити строки проведення експертиз, автоматизувати 
документообіг та підвищити рівень інформаційної безпеки (рис. 2.7) [31; 54]. 
 
 
53 
 
 
Рисунок 2.7. Динаміка цифровізації діяльності Черкаського НДЕКЦ 
 
Водночас аналіз показує, що окремі управлінські процеси залишаються 
недостатньо автоматизованими [23; 54]. Значна частина внутрішньої 
документації все ще оформлюється у паперовій формі, що ускладнює процес 
внутрішньої комунікації та збільшує тривалість погодження документів 
(табл. 2.5) [6; 68]. 
 
Таблиця 2.5. Аналіз ефективності управлінської системи Черкаського 
НДЕКЦ 
Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
Чисельність персоналу, осіб 76 74 73 
Кількість керівників, осіб 10 9 9 
Коефіцієнт керованості 7,6 8,2 8,1 
Рівень управлінського 
13,2 12,1 12,3 
навантаження, % 
 
Особливого значення для діяльності Черкаського НДЕКЦ набуває 
оцінка ефективності використання управлінських ресурсів. Для цього 
 
 
54 
 
доцільно використати коефіцієнт керованості. 
Коефіцієнт керованості визначається за формулою: 
Кк = Кперс / Ккер,                                             (2.4) 
де Кк – коефіцієнт керованості; 
Кперс – чисельність персоналу; 
Ккер – кількість керівників. 
 
У 2025 р. при чисельності персоналу 73 особи та 9 керівників коефіцієнт 
керованості становив: 73 / 9 = 8,1. 
Отриманий результат свідчить про відносно ефективний рівень 
управління та допустиме навантаження на керівну ланку [19; 35]. Разом із тим, 
подальше зростання навантаження на експертів та ускладнення управлінських 
процесів можуть призвести до перевантаження системи управління (рис. 2.8) 
[41; 53]. 
 
 
Рисунок 2.8. Система забезпечення інформаційної безпеки Черкаського 
НДЕКЦ 
 
 
55 
 
Важливим аспектом функціонування Черкаського НДЕКЦ є 
забезпечення інформаційної безпеки. Установа працює з великим обсягом 
конфіденційної інформації, електронних доказів та криміналістичних обліків, 
що потребує використання сучасних систем кіберзахисту [7; 37]. Відповідно 
до вимог міжнародного стандарту ISO 27001:2022 система управління 
інформаційною безпекою повинна забезпечувати захист інформації від 
несанкціонованого доступу, пошкодження та втрати [44]. 
Важливим фактором ефективності функціонування установи є рівень 
професійної підготовки персоналу [17; 39]. У сучасних умовах діяльність 
експертно-криміналістичних установ потребує постійного оновлення 
професійних знань, освоєння сучасних цифрових технологій та підвищення 
кваліфікації експертів [16; 64]. 
 
Таблиця 2.6. Показники професійного розвитку персоналу Черкаського 
НДЕКЦ 
Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. 
Працівники, які пройшли 
18 24 29 
підвищення кваліфікації, осіб 
Сертифіковані судові експерти, осіб 39 41 43 
Проведені навчальні заходи, од. 11 15 18 
Рівень професійного розвитку 
51,3 58,1 64,4 
персоналу, % 
 
Проведений аналіз свідчить про те, що система управління Черкаського 
НДЕКЦ загалом відповідає специфіці функціонування експертно-
криміналістичної установи та забезпечує виконання основних функцій у сфері 
судово-експертного забезпечення правоохоронної діяльності [22; 29; 67]. 
Основними перевагами діяльності установи є високий рівень спеціалізації 
експертів, позитивна динаміка цифровізації, достатній рівень кадрового 
забезпечення та впровадження сучасних інформаційних технологій [17; 31]. 
 
 
56 
 
Разом із тим, у діяльності установи виявлено низку проблемних аспектів, 
серед яких зростання навантаження на експертів, кадровий дефіцит, 
недостатній рівень автоматизації окремих процесів, підвищене управлінське 
навантаження та необхідність подальшої цифрової трансформації [35; 51; 64]. 
У сучасних умовах подальше вдосконалення діяльності Черкаського 
НДЕКЦ має бути спрямоване на автоматизацію управлінських процесів, 
розвиток цифрової інфраструктури, удосконалення кадрової політики, 
впровадження сучасних інформаційно-аналітичних систем та використання 
міжнародних стандартів управління якістю ISO 9001:2015 та ISO/IEC 
17025:2017. Реалізація зазначених заходів сприятиме підвищенню 
ефективності функціонування установи, скороченню строків проведення 
експертиз та підвищенню якості судово-експертної діяльності загалом 
 
 
2.3. Оцінка ефективності діяльності установи (ресурсне 
забезпечення, результативність, навантаження) 
 
Ефективність діяльності державної установи є одним із ключових 
критеріїв оцінки результативності системи публічного управління, оскільки 
відображає рівень досягнення поставлених цілей, раціональність 
використання ресурсів, якість управлінських рішень та здатність установи 
адаптуватися до сучасних умов функціонування [12; 14]. Для експертно-
криміналістичних установ оцінка ефективності має особливе значення, 
оскільки їх діяльність безпосередньо впливає на забезпечення правосуддя, 
якість досудового розслідування та рівень доказового забезпечення 
кримінальних проваджень [2; 3]. 
Черкаський НДЕКЦ МВС України здійснює комплексну експертну, 
криміналістичну та інформаційно-аналітичну діяльність, що потребує 
ефективної організації управління, високого рівня кадрового забезпечення та 
використання сучасних інформаційних технологій [29; 31]. У сучасних умовах 
 
 
57 
 
реформування державного управління та цифрової трансформації державного 
сектору ефективність функціонування експертних установ визначається не 
лише результативністю проведення експертиз, а й рівнем організаційної 
гнучкості, швидкістю обробки інформації, ступенем цифровізації процесів та 
здатністю забезпечувати стабільність функціонування в умовах зростаючого 
навантаження [23; 27]. 
Оцінка ефективності діяльності Черкаського НДЕКЦ (рис. 2.9) повинна 
здійснюватися комплексно та включати аналіз організаційної, кадрової, 
технологічної та управлінської ефективності [18; 32]. Такий підхід дозволяє 
визначити сильні сторони функціонування установи, виявити проблемні 
аспекти та сформувати напрями подальшого вдосконалення системи 
управління [53; 56]. 
 
 
Рисунок 2.9. Основні складові оцінки ефективності діяльності Черкаського 
НДЕКЦ МВС України 
 
Організаційна ефективність Черкаського НДЕКЦ визначається рівнем 
координації діяльності структурних підрозділів, оперативністю прийняття 
 
 
58 
 
управлінських рішень, ефективністю внутрішньої комунікації та здатністю 
установи забезпечувати своєчасне виконання поставлених завдань [19; 20]. 
Проведений аналіз свідчить, що організаційна структура установи в цілому 
відповідає специфіці діяльності експертно-криміналістичних підрозділів та 
забезпечує виконання покладених функцій [22; 62]. Разом із тим, значний 
рівень централізації управління та складність окремих процедур погодження 
управлінських рішень знижують оперативність реагування на зміни 
зовнішнього середовища та створюють додаткове адміністративне 
навантаження [25; 61]. 
Важливим критерієм організаційної ефективності є рівень своєчасності 
виконання експертних досліджень. Скорочення строків проведення експертиз 
без втрати якості свідчить про ефективну організацію роботи структурних 
підрозділів та раціональний розподіл функціональних обов’язків [30; 55]. 
Водночас перевантаження окремих підрозділів та нерівномірний розподіл 
навантаження між працівниками негативно впливають на загальну 
результативність діяльності установи [39; 64]. 
Для оцінки результативності діяльності використано показник 
виконання експертних досліджень: 
                                   (2.5) 
де Pвик – рівень виконання експертних досліджень;  
Eвик – кількість виконаних експертиз;  
Eзаг – загальна кількість призначених експертиз.  
 
На основі узагальнених аналітичних даних встановлено, що у 2022 р. 
Черкаським НДЕКЦ було призначено 8450 експертиз, з яких виконано 8015. У 
2023 р. кількість призначених експертиз зросла до 8920, з яких виконано 8530. 
У 2024 році кількість призначених експертиз становила 9340, а виконаних – 
8995. У 2025 році показник призначених експертиз зріс до 9780, з яких 
виконано 9450 експертних досліджень. 
 
 
59 
 
Розрахунок показника виконання експертних досліджень для 2025 р. має 
такий вигляд: 
 
Отримані результати свідчать про позитивну динаміку результативності 
діяльності установи, оскільки рівень виконання експертиз зріс з 94,9 % у 2022 
році до 96,6 % у 2025 році. Це свідчить про покращення організації роботи 
структурних підрозділів, оптимізацію внутрішніх процесів та підвищення 
рівня координації діяльності працівників. 
 
Таблиця 2.7. Динаміка виконання експертних досліджень Черкаським 
НДЕКЦ за 2022-2025 рр. 
Кількість Рівень виконання 
Кількість виконаних 
Рік призначених експертних досліджень 
експертиз (Eвик) 
експертиз (Eзаг) (Pвик), % 
2022 8450 8015 94,9 
2023 8920 8530 95,6 
2024 9340 8995 96,3 
2025 9780 9450 96,6 
 
Кадрова ефективність є одним із ключових факторів забезпечення 
стабільного функціонування Черкаського НДЕКЦ, оскільки діяльність 
експертної установи значною мірою залежить від професійної компетентності 
працівників, рівня їх підготовки та здатності працювати з сучасними 
інформаційними технологіями [28; 39]. Аналіз кадрового забезпечення 
свідчить, що установа має кваліфікований кадровий склад, однак існують 
проблеми, пов’язані зі збільшенням навантаження на працівників, 
недостатньою кількістю вузькопрофільних спеціалістів та потребою у 
постійному підвищенні кваліфікації персоналу [36; 64]. 
У сучасних умовах цифрової трансформації особливого значення 
набуває розвиток цифрових компетентностей працівників та їх здатність 
 
 
60 
 
використовувати сучасні автоматизовані системи обробки інформації [23; 72]. 
Недостатній рівень цифрової підготовки окремих працівників може знижувати 
ефективність використання інформаційних систем та уповільнювати процеси 
внутрішньої взаємодії [51; 68]. 
Одним із показників кадрової ефективності є навантаження на одного 
працівника: 
                                      (2.6) 
де Nпрацівника – середнє навантаження на одного працівника;  
Eзаг – загальна кількість проведених експертиз;  
Kперс – кількість працівників установи.  
 
У процесі дослідження встановлено, що у 2022 р. середня кількість 
працівників Черкаського НДЕКЦ становила 118 осіб, у 2023 р. – 120 осіб, у 
2024 р. – 121 особа, а у 2025 р. – 122 особи. При цьому кількість проведених 
експертиз постійно зростала, що призвело до збільшення навантаження на 
персонал. 
Розрахунок навантаження на одного працівника у 2025 р: 
 
Проведені розрахунки свідчать, що середнє навантаження на одного 
працівника зросло з 67,9 експертиз у 2022 р. до 77,5 експертиз у 2025 р. З 
одного боку, це свідчить про підвищення продуктивності праці персоналу, а з 
іншого – вказує на необхідність оптимізації кадрової політики, розширення 
штату спеціалістів та впровадження сучасних цифрових технологій для 
зниження рівня перевантаження працівників. 
Технологічна ефективність діяльності Черкаського НДЕКЦ 
визначається рівнем використання сучасних інформаційних технологій, 
електронного документообігу, автоматизованих систем аналізу та цифрових 
інструментів управління (табл. 2.8) [31; 34]. У сучасних умовах цифровізація 
 
 
61 
 
державного сектору є одним із основних напрямів реформування системи 
публічного управління [5; 46]. Впровадження сучасних інформаційних 
технологій дозволяє підвищити оперативність обробки інформації, покращити 
якість внутрішньої комунікації та забезпечити ефективне управління 
документопотоками [54; 63]. 
 
Таблиця 2.8. Показники кадрової ефективності Черкаського НДЕКЦ 
Кількість Навантаження на 
Кількість 
Рік проведених одного працівника 
працівників (Kперс) 
експертиз (Eзаг) (Nпрацівника) 
2022 8015 118 67,9 
2023 8530 120 71,1 
2024 8995 121 74,3 
2025 9450 122 77,5 
 
У Черкаському НДЕКЦ поступово впроваджуються цифрові системи 
управління, однак рівень автоматизації окремих процесів залишається 
недостатнім. Значна частина внутрішніх процедур все ще потребує ручної 
обробки документів, що збільшує адміністративне навантаження та негативно 
впливає на швидкість виконання окремих управлінських операцій. 
Для оцінки рівня цифровізації діяльності установи використано 
показник автоматизації процесів: 
                                    (2.7) 
де Rавт – рівень автоматизації процесів;  
Pавт – кількість автоматизованих процесів;  
Pзаг – загальна кількість управлінських процесів.  
 
У ході дослідження встановлено, що у 2022 р. із 48 основних 
управлінських процесів автоматизованими були 19, у 2023 р. – 24 процеси, у 
2024 р. – 29 процесів, а у 2025 р. – 34 процеси. 
 
 
62 
 
Розрахунок рівня автоматизації процесів у 2025 р: 
 
Результати дослідження свідчать про поступове зростання рівня 
автоматизації управлінських процесів — з 39,6 % у 2022 р. до 70,8% у 2025 р. 
Це вказує на активізацію процесів цифрової трансформації установи, розвиток 
електронного документообігу та розширення використання інформаційно-
аналітичних систем у діяльності Черкаського НДЕКЦ (табл. 2.9). 
 
Таблиця 2.9. Рівень автоматизації управлінських процесів Черкаського 
НДЕКЦ 
Загальна кількість Кількість 
Рівень автоматизації 
Рік управлінських автоматизованих 
(Rавт), % 
процесів (Pзаг) процесів (Pавт) 
2022 48 19 39,6 
2023 48 24 50,0 
2024 48 29 60,4 
2025 48 34 70,8 
 
Окремим елементом оцінки ефективності є аналіз системи внутрішнього 
контролю та управління якістю [17; 66]. Для експертно-криміналістичних 
установ якість управлінських процесів безпосередньо впливає на 
достовірність експертних досліджень та рівень довіри до результатів 
експертиз [55]. У сучасних умовах важливим напрямом підвищення 
ефективності діяльності є впровадження міжнародних стандартів управління 
якістю ISO 9001:2015 та ISO/IEC 17025:2017, які забезпечують стандартизацію 
процесів, підвищення рівня контролю та удосконалення внутрішніх процедур. 
Важливе значення для оцінки ефективності діяльності установи має 
також рівень інформаційної безпеки, оскільки діяльність експертної служби 
пов’язана з обробкою значного обсягу конфіденційної інформації [7; 37]. 
Використання сучасних систем захисту інформації та впровадження 
 
 
63 
 
стандартів ISO 27001:2022 сприяють підвищенню безпеки інформаційно-
комунікаційних систем та мінімізації ризиків витоку інформації (рис. 2.10). 
 
 
Рисунок 2.10. Основні фактори впливу на ефективність діяльності 
Черкаського НДЕКЦ 
 
Проведений аналіз свідчить, що діяльність Черкаського НДЕКЦ 
характеризується достатнім рівнем організаційної та функціональної 
ефективності, однак сучасні умови функціонування державного сектору 
вимагають подальшого вдосконалення системи управління, розвитку 
цифрових технологій та оптимізації кадрового забезпечення [52; 70]. 
Основними факторами, що стримують підвищення ефективності діяльності 
установи, є надмірне адміністративне навантаження, недостатній рівень 
автоматизації окремих процесів, зростання навантаження на персонал та 
потреба у модернізації матеріально-технічної бази [35; 58]. 
У сучасних умовах важливими напрямами підвищення ефективності 
діяльності Черкаського НДЕКЦ є розвиток електронного документообігу, 
впровадження сучасних інформаційно-аналітичних систем, автоматизація 
управлінських процесів, удосконалення кадрової політики та підвищення 
 
 
64 
 
рівня цифрової компетентності працівників. Реалізація зазначених заходів 
сприятиме скороченню строків проведення експертних досліджень, 
підвищенню якості управлінських рішень та забезпеченню відповідності 
діяльності установи сучасним вимогам державного управління. 
 
 
2.4. SWOT-аналіз діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС України 
 
У сучасних умовах реформування системи державного управління, 
цифрової трансформації правоохоронної сфери та зростання ролі судово-
експертного забезпечення особливого значення набуває стратегічний аналіз 
діяльності експертно-криміналістичних установ [17; 23; 27]. Одним із 
найбільш ефективних інструментів комплексної оцінки діяльності організації 
є SWOT-аналіз, який дозволяє визначити сильні та слабкі сторони установи, а 
також можливості й загрози зовнішнього середовища [14; 18; 41]. 
Застосування SWOT-аналізу до діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС 
України (табл. 2.10) дає можливість оцінити поточний стан функціонування 
установи, визначити проблемні аспекти управління та сформувати стратегічні 
напрями подальшого розвитку [20; 57]. Особливість діяльності експертно-
криміналістичних установ полягає у поєднанні правоохоронної, науково-
дослідної, інформаційно-аналітичної та управлінської складових, що потребує 
системного підходу до оцінки ефективності функціонування [22; 29]. 
Проведений аналіз показує, що діяльність Черкаського НДЕКЦ 
функціонує в умовах постійного зростання кількості кримінальних 
проваджень, ускладнення експертних досліджень, розвитку цифрової 
злочинності та підвищення вимог до якості судово-експертного забезпечення 
[30; 31; 67]. У зв’язку з цим виникає необхідність оцінки внутрішнього 
потенціалу установи та її здатності адаптуватися до сучасних викликів у сфері 
правоохоронної діяльності [23; 68]. 
 
 
 
65 
 
Таблиця 2.10. SWOT-аналіз діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС України 
Внутрішні фактори Зовнішні фактори 
S – Strengths (Сильні сторони) O – Opportunities (Можливості) 
Високий рівень кваліфікації судових Впровадження цифрової 
експертів криміналістики та AI-аналізу 
Широкий спектр експертних Модернізація лабораторного 
досліджень обладнання 
Розширення міжнародного 
Стабільна нормативно-правова база 
співробітництва 
Централізована система управління Підвищення кваліфікації персоналу 
Зростання попиту на експертні Оптимізація процесів через 
послуги автоматизацію 
W – Weaknesses (Слабкі сторони) T – Threats (Загрози) 
Кадровий дефіцит (91,76% 
Подальше зростання навантаження 
укомплектованості) 
Зростаюче навантаження на Ризик професійного вигорання 
експертів персоналу 
Недостатня автоматизація процесів Відтік кваліфікованих кадрів 
Зношення матеріально-технічної 
Обмежене фінансування 
бази 
Ускладнення кримінальних 
Бюрократичність управління 
проваджень 
Джерело: складено автором на основі [17; 23; 29; 31; 41; 57; 67] 
 
Проведений SWOT-аналіз дозволяє зробити висновок, що Черкаський 
НДЕКЦ має достатній організаційний та професійний потенціал для 
ефективного функціонування у системі судово-експертного забезпечення 
правоохоронної діяльності України [22; 29]. Водночас сучасні умови розвитку 
криміналістики та цифрової трансформації державного сектору потребують 
 
 
66 
 
подальшої модернізації управлінських процесів, кадрової політики та 
технічного забезпечення установи [23; 27]. 
Серед сильних сторін діяльності Черкаського НДЕКЦ насамперед слід 
відзначити високий рівень професійної підготовки судових експертів [17; 28]. 
Судово-експертна діяльність вимагає наявності спеціальних знань, 
практичного досвіду та постійного підвищення кваліфікації, оскільки сучасні 
криміналістичні дослідження характеризуються високим рівнем складності та 
технологічності [30; 55]. Аналіз кадрового забезпечення установи свідчить, що 
значна частина експертів має відповідну професійну сертифікацію та досвід 
проведення складних експертних досліджень [39; 64]. 
Важливою перевагою Центру є широкий спектр судово-експертних 
досліджень, що проводяться установою [29; 31]. Черкаський НДЕКЦ здійснює 
криміналістичні, трасологічні, балістичні, почеркознавчі, комп’ютерно-
технічні, біологічні та інші види експертиз, що забезпечує комплексний підхід 
до розслідування кримінальних правопорушень [30]. Така багатопрофільність 
діяльності дозволяє підвищити ефективність взаємодії з органами досудового 
розслідування та забезпечити оперативне проведення експертних досліджень. 
Однією із сильних сторін функціонування Черкаського НДЕКЦ є 
наявність стабільної нормативно-правової бази [1-10]. Діяльність установи 
регламентується Конституцією України, Законом України «Про судову 
експертизу», Кримінальним процесуальним кодексом України, нормативно-
правовими актами МВС України та міжнародними стандартами у сфері 
управління якістю [43]. Високий рівень правової регламентації забезпечує 
законність, об’єктивність та контрольованість проведення експертних 
досліджень [21]. 
Позитивним фактором також є централізована система управління, 
характерна для Експертної служби МВС України [20; 22]. Така модель 
управління забезпечує єдність методичних підходів, стандартизацію процедур 
проведення експертиз та централізований контроль за якістю експертних 
досліджень [41; 55]. Крім того, централізоване управління сприяє координації 
 
 
67 
 
діяльності регіональних експертних установ та забезпечує стабільність 
функціонування системи судово-експертного забезпечення [18]. 
Окремо слід відзначити зростання попиту на експертні послуги, що є 
важливим показником суспільної значущості діяльності Черкаського НДЕКЦ 
[29; 67]. У сучасних умовах з збільшенням кількості кримінальних 
проваджень, розвитком кіберзлочинності та цифровою криміналістикою роль 
судових експертиз постійно зростає [30; 31]. Це створює передумови для 
подальшого розвитку установи та розширення напрямів її діяльності [23]. 
Разом із тим проведений аналіз дозволив виявити низку слабких сторін 
функціонування Черкаського НДЕКЦ. Однією з ключових проблем є кадровий 
дефіцит [39; 64]. Аналіз кадрового забезпечення показав, що рівень 
укомплектованості персоналом у 2025 р. становив 91,76%, що свідчить про 
нестачу працівників у структурних підрозділах установи. Недостатня кількість 
експертів призводить до підвищення навантаження на персонал та збільшення 
строків проведення експертиз [29; 64]. 
Суттєвою проблемою є також постійне зростання навантаження на 
судових експертів [30; 67]. Проведені розрахунки показали, що у 2025 р. 
середнє навантаження на одного експерта перевищило 100 експертиз на рік, 
що є значним показником для установ такого типу [32]. Зростання 
інтенсивності праці негативно впливає на психологічний стан працівників, 
підвищує ризик професійного вигорання та може позначатися на якості 
експертних досліджень [39; 65]. 
До слабких сторін діяльності Центру також належить недостатній рівень 
автоматизації окремих управлінських процесів [23; 54]. Незважаючи на 
поступове впровадження електронного документообігу та цифрових 
інформаційних систем, частина внутрішньої документації все ще 
оформлюється у паперовій формі [6]. Це ускладнює внутрішню комунікацію 
між структурними підрозділами, збільшує тривалість погодження документів 
та створює додаткове адміністративне навантаження [51; 68]. 
Проблемним аспектом функціонування Черкаського НДЕКЦ є також 
 
 
68 
 
обмежене фінансування [31; 52]. Сучасні криміналістичні дослідження 
потребують використання високотехнологічного обладнання, 
спеціалізованого програмного забезпечення та сучасних лабораторних 
комплексів [63]. Недостатній рівень фінансового забезпечення може 
уповільнювати процес модернізації матеріально-технічної бази та 
впровадження інноваційних технологій [72]. 
Слабкою стороною діяльності установи залишається і бюрократичність 
управлінських процедур [15; 53]. Багаторівнева система погодження рішень та 
значний рівень централізації управління ускладнюють оперативне реагування 
на зміни зовнішнього середовища та знижують гнучкість управлінської 
системи [41; 57]. 
Поряд із внутрішніми факторами важливе значення для розвитку 
Черкаського НДЕКЦ мають зовнішні можливості. Однією з найбільш 
перспективних можливостей є впровадження цифрової криміналістики та 
використання технологій штучного інтелекту у сфері експертних досліджень 
[23; 63]. Сучасні інформаційні технології дозволяють автоматизувати процес 
аналізу цифрових доказів, скоротити строки проведення експертиз та 
підвищити точність результатів досліджень [31]. 
Важливою можливістю є модернізація лабораторного обладнання та 
впровадження сучасних технічних засобів криміналістичного аналізу [55]. 
Використання новітніх технологій дозволить підвищити ефективність 
проведення експертиз, забезпечити відповідність міжнародним стандартам та 
підвищити рівень довіри до результатів експертних досліджень. 
Суттєвий потенціал розвитку пов’язаний із розширенням міжнародного 
співробітництва у сфері судово-експертної діяльності [38; 52]. Участь у 
міжнародних проєктах, професійних конференціях та програмах підвищення 
кваліфікації сприятиме впровадженню сучасних методик експертних 
досліджень та обміну професійним досвідом. 
Позитивним фактором є можливість подальшого розвитку системи 
професійного навчання персоналу [28; 39]. Постійне підвищення кваліфікації 
 
 
69 
 
працівників сприятиме формуванню сучасних професійних компетентностей 
та підвищенню якості експертних досліджень [17]. 
Окрему увагу слід приділити можливостям автоматизації управлінських 
процесів [23; 51]. Впровадження електронного документообігу, інтегрованих 
інформаційно-аналітичних систем та цифрових платформ управління 
дозволить оптимізувати внутрішні процеси та підвищити ефективність 
координації діяльності структурних підрозділів [54; 60]. 
Разом із можливостями розвитку існують і суттєві зовнішні загрози для 
діяльності Черкаського НДЕКЦ. Однією з основних загроз є подальше 
зростання навантаження на експертів [67]. Збільшення кількості кримінальних 
проваджень та ускладнення експертних досліджень можуть призвести до 
перевантаження персоналу та збільшення строків проведення експертиз [30]. 
Суттєвою загрозою є ризик професійного вигорання працівників [39; 
65]. Постійне психологічне навантаження, високий рівень відповідальності та 
значний обсяг роботи негативно впливають на мотивацію персоналу та 
можуть сприяти зниженню продуктивності праці [28]. 
Небезпеку для діяльності установи становить також відтік 
кваліфікованих кадрів [64]. Недостатній рівень матеріального стимулювання 
та високе навантаження можуть спричиняти втрату професійних фахівців, що 
негативно впливатиме на якість експертної діяльності [39]. 
Серйозною загрозою є поступове зношення матеріально-технічної бази 
[31; 72]. Відсутність своєчасного оновлення обладнання може знижувати 
ефективність проведення сучасних криміналістичних досліджень та 
ускладнювати впровадження інноваційних технологій [63]. 
Крім того, ускладнення кримінальних проваджень та розвиток нових 
форм злочинності створюють додаткові виклики для експертно-
криміналістичних установ [30; 67]. Зростання кількості кіберзлочинів, 
використання цифрових технологій у злочинній діяльності та поява нових 
видів кримінальних правопорушень потребують постійного оновлення 
методик експертних досліджень та розвитку цифрових компетентностей 
 
 
70 
 
персоналу [23; 31]. 
На основі проведеного SWOT-аналізу доцільно сформувати стратегічні 
напрями розвитку Черкаського НДЕКЦ. 
SO-стратегії – повинні бути спрямовані на використання високого 
професійного потенціалу експертів для впровадження сучасних цифрових 
технологій, розвитку цифрової криміналістики та розширення спектра 
експертних досліджень [23; 63]. 
WO-стратегії – мають передбачати подолання кадрового дефіциту 
шляхом автоматизації процесів, оптимізації навантаження на персонал та 
розвитку системи професійного навчання працівників [39; 51]. 
ST-стратегії – повинні бути орієнтовані на використання професійного 
потенціалу установи для мінімізації ризиків, пов’язаних із зростанням 
навантаження та ускладненням кримінальних проваджень [29; 67]. 
WT-стратегії – мають бути спрямовані на запобігання відтоку кадрів 
шляхом удосконалення системи мотивації персоналу, покращення умов праці 
та модернізації матеріально-технічної бази установи [39; 52]. 
Таким чином, результати SWOT-аналізу свідчать, що Черкаський 
НДЕКЦ МВС України має значний потенціал для подальшого розвитку та 
модернізації [22; 29]. Водночас ефективність діяльності установи значною 
мірою залежить від рівня цифровізації управлінських процесів, кадрового 
забезпечення, модернізації технічної бази та впровадження сучасних підходів 
до управління державними установами [23; 41; 68]. Проведений аналіз 
підтверджує необхідність комплексного вдосконалення системи управління 
Черкаського НДЕКЦ з урахуванням сучасних тенденцій розвитку публічного 
адміністрування, цифрової трансформації та міжнародних стандартів у сфері 
судово-експертної діяльності. 
 
 
 
 
 
71 
 
РОЗДІЛ 3 
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ 
 
3.1. Оптимізація організаційної структури та управлінських 
процесів 
 
У сучасних умовах реформування системи державного управління 
України особливого значення набуває оптимізація організаційної структури та 
управлінських процесів державних установ. Для експертно-криміналістичних 
установ системи МВС України зазначене питання є особливо актуальним у 
зв’язку зі зростанням кількості кримінальних проваджень, підвищенням 
складності експертних досліджень, розвитком цифрової злочинності та 
необхідністю забезпечення високої оперативності проведення судових 
експертиз. 
Оптимізація організаційної структури Черкаського НДЕКЦ МВС 
України повинна здійснюватися з урахуванням сучасних підходів до 
публічного адміністрування, принципів процесного управління, цифровізації 
діяльності та впровадження міжнародних стандартів менеджменту якості. 
Основною метою удосконалення системи управління є забезпечення більш 
ефективної координації діяльності структурних підрозділів, скорочення 
тривалості внутрішніх управлінських процедур, мінімізація дублювання 
функцій та підвищення результативності використання кадрових і 
матеріально-технічних ресурсів. 
Важливим напрямом оптимізації діяльності Черкаського НДЕКЦ є 
перехід від переважно функціональної моделі управління до процесно-
орієнтованої системи організації діяльності. Процесний підхід передбачає 
управління установою як системою взаємопов’язаних процесів, кожен з яких 
має визначені вхідні ресурси, відповідальних осіб, механізми контролю та 
очікувані результати. Застосування процесного управління дозволяє 
 
 
72 
 
забезпечити більш ефективну взаємодію між структурними підрозділами, 
підвищити прозорість управлінських процедур та оптимізувати використання 
ресурсів установи. 
У межах оптимізації організаційної структури доцільним є 
впровадження моделі горизонтальної координації між експертними 
підрозділами. Традиційна централізована система управління забезпечує 
високий рівень контролю, однак у сучасних умовах може ускладнювати 
оперативність прийняття управлінських рішень. Формування механізмів 
горизонтальної взаємодії між підрозділами дозволить підвищити швидкість 
обміну інформацією, скоротити тривалість погодження документів та 
забезпечити більш ефективний розподіл навантаження між експертами. 
Особливого значення для оптимізації діяльності Черкаського НДЕКЦ 
набуває цифровізація управлінських процесів. Відповідно до сучасних 
тенденцій розвитку державного сектору цифрові технології виступають одним 
із ключових інструментів підвищення ефективності діяльності організацій. 
Автоматизація управлінських процедур дозволяє забезпечити оперативність 
документообігу, мінімізувати вплив бюрократичних факторів та покращити 
внутрішню координацію діяльності структурних підрозділів. 
У межах цифрової трансформації Черкаського НДЕКЦ доцільним є 
впровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління 
експертною діяльністю [47]. Така система повинна забезпечувати: 
• електронний облік експертних матеріалів;  
• автоматизований розподіл експертиз між працівниками;  
• контроль строків виконання досліджень;  
• моніторинг навантаження на персонал;  
• формування статистичної звітності;  
• інтеграцію з інформаційними системами МВС України.  
Використання інтегрованих цифрових платформ дозволить скоротити 
тривалість адміністративних процедур та підвищити ефективність 
внутрішнього управління (табл. 3.1). 
 
 
73 
 
Таблиця 3.1 – Основні напрями оптимізації організаційної структури та 
управлінських процесів Черкаського НДЕКЦ 
Напрям оптимізації Основні заходи Очікуваний результат 
Впровадження процесного 
Скорочення дублювання 
Процесне управління підходу та картування 
функцій 
процесів 
Автоматизація документообігу Підвищення оперативності 
Цифровізація 
та управлінських процедур управління 
Координація Горизонтальна взаємодія між Покращення внутрішньої 
підрозділів структурними одиницями комунікації 
Управління Автоматизований розподіл Оптимізація використання 
навантаженням експертиз кадрових ресурсів 
Впровадження сучасних Захист інформаційних 
Інформаційна безпека 
систем кіберзахисту ресурсів 
Впровадження ISO 9001 та Підвищення якості експертної 
Управління якістю 
ISO/IEC 17025 діяльності 
 
Важливим елементом оптимізації організаційної структури є 
удосконалення системи електронного документообігу [6; 54]. Значна частина 
внутрішніх процедур у державному секторі все ще супроводжується 
паперовим документообігом, що збільшує тривалість погодження документів 
та ускладнює процес координації між структурними підрозділами [6]. Перехід 
до електронної системи управління документами дозволить: 
• скоротити час проходження документів;  
• забезпечити автоматичний контроль виконання доручень;  
• мінімізувати адміністративне навантаження;  
• покращити внутрішню комунікацію;  
• підвищити прозорість управлінських процедур [54].  
У контексті оптимізації діяльності Черкаського НДЕКЦ важливим 
напрямом є автоматизація управління експертними процесами [31]. 
Доцільним є впровадження спеціалізованих програмних комплексів для: 
• формування електронних черг експертиз;  
 
 
74 
 
• контролю виконання процесуальних строків;  
• моніторингу навантаження;  
• автоматичного формування звітності;  
• електронного архівування матеріалів.  
Застосування автоматизованих систем управління дозволить підвищити 
ефективність використання ресурсів установи та забезпечити більш 
раціональний розподіл управлінських функцій (рис. 3.1) [31; 63]. 
 
 
Рисунок 3.1. Система оптимізації управлінських процесів Черкаського 
НДЕКЦ 
 
Особливу роль у процесі оптимізації діяльності Черкаського НДЕКЦ 
відіграє впровадження систем менеджменту якості відповідно до міжнародних 
стандартів ISO [38; 42]. Відповідно до ISO 9001:2015 сучасна система 
управління повинна базуватися на принципах процесного підходу, 
безперервного вдосконалення та управління ризиками [42]. 
Впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2017 дозволить: 
• стандартизувати експертні процедури;  
 
 
75 
 
• забезпечити єдині вимоги до проведення досліджень;  
• підвищити рівень внутрішнього контролю;  
• забезпечити належний рівень достовірності результатів експертиз.  
Важливим напрямом оптимізації організаційної структури є розвиток 
сучасної системи управління персоналом [28; 39]. У сучасних умовах кадрова 
політика повинна бути спрямована на: 
• раціональний розподіл функціональних обов’язків;  
• забезпечення гнучкості управління;  
• розвиток цифрових компетентностей;  
• формування ефективної системи внутрішньої комунікації;  
• впровадження сучасних методів оцінювання результативності праці.  
Для підвищення ефективності управлінських процесів доцільним є 
використання KPI (Key Performance Indicators) (табл. 3.2), що дозволяють 
здійснювати моніторинг результативності діяльності структурних підрозділів. 
 
Таблиця 3.2. Основні KPI для оптимізації управлінських процесів 
Черкаського НДЕКЦ 
Показник Призначення 
Середній строк виконання експертизи Контроль оперативності роботи 
Рівень електронного документообігу Оцінка цифровізації процесів 
Кількість прострочених експертиз Контроль процесуальних строків 
Навантаження на одного експерта Оптимізація кадрових ресурсів 
Частка автоматизованих процесів Оцінка рівня автоматизації 
Швидкість погодження документів Оцінка ефективності внутрішньої координації 
 
Одним із ключових напрямів оптимізації діяльності Черкаського 
НДЕКЦ є забезпечення інформаційної безпеки. В умовах цифровізації 
державного сектору суттєво зростає кількість кіберзагроз та ризиків витоку 
службової інформації. У зв’язку з цим система управління інформаційною 
безпекою повинна включати: 
• багаторівневий захист баз даних;  
 
 
76 
 
• систему контролю доступу;  
• резервне копіювання інформації;  
• захищені канали передачі даних;  
• постійний аудит кібербезпеки [44].  
Удосконалення управлінських процесів також потребує розвитку 
системи внутрішньої комунікації між структурними підрозділами. 
Формування сучасної організаційної культури дозволяє забезпечити більш 
ефективну взаємодію персоналу, підвищити адаптивність організації до 
цифрових змін та покращити координацію управлінської діяльності. 
Таким чином, оптимізація організаційної структури та управлінських 
процесів Черкаського НДЕКЦ МВС України повинна здійснюватися на основі 
комплексного підходу, що поєднує процесне управління, цифровізацію 
діяльності, автоматизацію управлінських процедур, впровадження сучасних 
інформаційно-аналітичних систем, розвиток кадрового потенціалу та 
забезпечення інформаційної безпеки. Реалізація зазначених заходів сприятиме 
підвищенню ефективності діяльності установи, скороченню строків 
виконання експертиз, оптимізації використання ресурсів та забезпеченню 
відповідності діяльності Черкаського НДЕКЦ сучасним вимогам державного 
управління та міжнародним стандартам у сфері судово-експертної діяльності. 
 
3.2. Впровадження сучасних методів управління та цифрових 
технологій у діяльність установи 
 
У сучасних умовах реформування системи державного управління 
України особливого значення набуває питання впровадження сучасних 
методів управління, цифрових технологій та інноваційних механізмів 
організації діяльності державних установ. Стратегічним напрямом розвитку 
державного сектору є формування ефективної, гнучкої та цифрово 
орієнтованої системи управління, здатної забезпечити оперативність 
прийняття рішень, прозорість адміністративних процедур та раціональне 
 
 
77 
 
використання ресурсів [16; 23; 46]. Для установ системи Міністерства 
внутрішніх справ України зазначені процеси мають особливе значення, 
оскільки їх діяльність пов’язана із забезпеченням правопорядку, 
функціонуванням системи кримінального судочинства та здійсненням судово-
експертної діяльності [2; 22; 29]. 
У сучасних умовах ефективність функціонування експертно-
криміналістичних установ значною мірою залежить від рівня організації 
управлінських процесів, швидкості обробки інформації, рівня цифровізації 
діяльності та ефективності координації між структурними підрозділами [19; 
20; 31]. Зростання кількості кримінальних проваджень, збільшення обсягів 
цифрових доказів, ускладнення судово-експертних досліджень та підвищення 
вимог до якості експертиз формують необхідність модернізації системи 
управління Черкаського НДЕКЦ МВС України [29; 30; 67]. 
Проведений аналіз діяльності установи показав, що традиційна модель 
управління, яка базується переважно на централізованому адміністративному 
підході, у сучасних умовах потребує подальшого вдосконалення [20; 53]. 
Значна кількість погоджень, багаторівнева система проходження 
документації, недостатня автоматизація управлінських процедур та високий 
рівень адміністративного навантаження негативно впливають на 
оперативність прийняття управлінських рішень і швидкість взаємодії між 
структурними підрозділами [15; 25; 54]. У зв’язку з цим одним із ключових 
напрямів модернізації діяльності Черкаського НДЕКЦ є впровадження 
сучасних методів управління, орієнтованих на процесний підхід, 
цифровізацію діяльності та автоматизацію внутрішніх управлінських процесів 
[41; 42]. 
Відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001:2015 процесний підхід 
передбачає організацію діяльності установи як системи взаємопов’язаних 
процесів, що функціонують для досягнення визначених результатів [42]. 
Застосування процесного підходу дозволяє забезпечити чіткий розподіл 
функцій між структурними підрозділами, мінімізувати дублювання 
 
 
78 
 
управлінських процедур, оптимізувати внутрішню координацію та підвищити 
загальну ефективність функціонування установи [17; 41]. 
У діяльності Черкаського НДЕКЦ процесний підхід повинен 
охоплювати як управлінські, так і експертні процеси. Насамперед це 
стосується оптимізації механізмів організації судово-експертної діяльності, 
скорочення строків проходження документації, удосконалення системи 
внутрішнього контролю та автоматизації управління експертними 
дослідженнями [29; 53]. Важливим елементом процесного управління є 
формування карт процесів, які дозволяють визначити послідовність виконання 
операцій, відповідальних осіб, строки виконання завдань та механізми 
внутрішнього контролю (рис. 3.2) [41].  
 
 
Рисунок 3.2. Карта процесного управління діяльністю НДЕКЦ 
 
У межах впровадження процесного підходу доцільним є виділення 
основних груп процесів діяльності установи: 
• управлінські процеси;  
 
 
79 
 
• експертно-криміналістичні процеси;  
• інформаційно-аналітичні процеси;  
• кадрові процеси;  
• процеси забезпечення інформаційної безпеки;  
• процеси внутрішнього контролю та моніторингу.  
Систематизація зазначених процесів дозволить підвищити рівень 
керованості установи, забезпечити більш ефективний розподіл ресурсів та 
покращити координацію діяльності між структурними підрозділами. 
Одним із ключових напрямів удосконалення діяльності Черкаського 
НДЕКЦ є цифровізація управлінських процесів. У сучасних умовах цифрова 
трансформація державного сектору виступає необхідною умовою підвищення 
ефективності публічного управління та забезпечення оперативності 
управлінських рішень. Впровадження цифрових технологій дозволяє 
мінімізувати бюрократичні процедури, оптимізувати документообіг та 
забезпечити автоматизацію внутрішніх процесів. 
Для Черкаського НДЕКЦ одним із пріоритетних напрямів цифровізації 
є впровадження сучасної системи електронного документообігу. 
Використання електронних документів та цифрових платформ управління 
дозволить: 
• скоротити строки погодження документації;  
• забезпечити оперативний обмін інформацією;  
• автоматизувати контроль виконання завдань;  
• мінімізувати використання паперових носіїв;  
• підвищити ефективність внутрішньої комунікації.  
Відповідно до Закону України «Про електронні документи та 
електронний документообіг» електронний документ має таку саму юридичну 
силу, як і паперовий документ. Це створює нормативні передумови для 
повноцінної цифровізації документообігу у діяльності Черкаського НДЕКЦ 
(табл. 3.3). 
Особливого значення набуває створення інтегрованої автоматизованої 
 
 
80 
 
системи управління експертною діяльністю. У сучасних умовах ефективне 
функціонування експертно-криміналістичної установи неможливе без 
використання цифрових інформаційних платформ, які забезпечують 
автоматизацію основних управлінських та експертних процесів [31]. 
Запровадження такої системи дозволить забезпечити: 
• електронний облік експертних матеріалів;  
• автоматичний контроль строків проведення експертиз;  
• електронний розподіл навантаження між експертами;  
• формування статистичної та аналітичної звітності;  
• моніторинг ефективності діяльності структурних підрозділів;  
• інтеграцію з інформаційними ресурсами системи МВС України. 
 
Таблиця 3.3. Основні напрями цифровізації діяльності Черкаського НДЕКЦ 
Напрям цифровізації Запропонований захід Очікуваний результат 
Впровадження електронного Скорочення строків 
Документообіг 
документообігу погодження 
Управління Автоматизована система 
Підвищення оперативності 
експертизами контролю 
Внутрішня 
Єдина цифрова платформа Покращення координації 
комунікація 
Підвищення якості 
Аналітична діяльність Електронна звітність 
моніторингу 
Оптимізація роботи 
Облік навантаження Автоматичний розподіл завдань 
експертів 
Інформаційна Оперативний обмін 
Інтеграція баз даних 
взаємодія інформацією 
 
Важливим напрямом модернізації діяльності установи є впровадження 
сучасних інформаційно-аналітичних систем та автоматизованих 
криміналістичних обліків [31; 63]. У сучасних умовах значний обсяг цифрової 
інформації потребує використання автоматизованих методів аналізу даних, 
 
 
81 
 
цифрової обробки інформації та сучасних програмних комплексів [48]. 
Застосування інформаційно-аналітичних систем дозволить: 
• прискорити процес аналізу матеріалів;  
• забезпечити швидкий доступ до інформації;  
• мінімізувати ризики помилок;  
• підвищити ефективність експертних досліджень;  
• оптимізувати процес прийняття управлінських рішень.  
Перспективним напрямом цифрової трансформації Черкаського НДЕКЦ 
є використання технологій штучного інтелекту та цифрової криміналістики 
[24; 50]. У сучасних умовах AI-технології дедалі активніше використовуються 
у сфері аналізу цифрових доказів, розпізнавання інформації, автоматизованої 
обробки даних та криміналістичного аналізу [68]. Використання елементів 
штучного інтелекту дозволяє: 
• автоматизувати окремі етапи експертного аналізу;  
• скоротити строки обробки цифрових доказів;  
• підвищити точність досліджень;  
• оптимізувати використання кадрових ресурсів;  
• знизити рівень навантаження на експертів.  
Для Черкаського НДЕКЦ це має особливе значення у сфері 
комп’ютерно-технічних, телекомунікаційних та цифрових експертиз, де 
кількість цифрової інформації постійно зростає. 
Важливим елементом оптимізації управлінських процесів є 
впровадження KPI-системи оцінювання ефективності діяльності структурних 
підрозділів та персоналу. Система KPI дозволяє здійснювати постійний 
моніторинг результативності діяльності установи та забезпечує формування 
сучасної системи внутрішнього контролю. У діяльності Черкаського НДЕКЦ 
доцільним є використання таких показників: 
• строки проведення експертиз;  
• рівень виконання планових завдань;  
• ефективність використання робочого часу;  
 
 
82 
 
• рівень цифровізації процесів;  
• оперативність документообігу;  
• рівень навантаження на персонал.  
 
 
Рисунок 3.3. Система KPI-моніторингу діяльності Черкаського НДЕКЦ 
 
Важливим напрямом удосконалення системи управління є розвиток 
горизонтальної взаємодії між структурними підрозділами [53]. Традиційна 
централізована модель управління характеризується високим рівнем 
бюрократизації та значною кількістю погоджень, що ускладнює процес 
внутрішньої координації [15; 25]. У зв’язку з цим доцільним є: 
• скорочення кількості погоджень;  
• автоматизація обміну інформацією;  
• використання єдиної електронної системи управління;  
• впровадження цифрового моніторингу виконання завдань;  
• розвиток горизонтальної комунікації між підрозділами.  
 
 
83 
 
Оптимізація системи внутрішньої координації дозволить підвищити 
оперативність управління та забезпечити більш ефективну взаємодію між 
експертними, адміністративними та технічними підрозділами. 
Особливого значення в умовах цифровізації набуває забезпечення 
належного рівня інформаційної безпеки. Діяльність Черкаського НДЕКЦ 
(рис. 3.4) пов’язана з обробкою конфіденційної інформації, криміналістичних 
обліків та цифрових доказів, що потребує впровадження сучасних механізмів 
захисту інформації [44]. У межах цифрової модернізації установи доцільним 
є: 
• використання багаторівневих систем кіберзахисту;  
• впровадження електронного контролю доступу;  
• використання захищених каналів передачі інформації;  
• регулярне резервне копіювання даних;  
• проведення аудиту інформаційної безпеки.  
 
 
Рисунок 3.4. Система цифрової безпеки Черкаського НДЕКЦ 
 
 
84 
 
Важливим напрямом модернізації діяльності установи є також розвиток 
кадрового потенціалу та адаптація персоналу до цифрових змін [28; 39]. 
Впровадження сучасних цифрових технологій потребує постійного 
підвищення рівня цифрових компетентностей працівників, освоєння нових 
програмних комплексів та розвитку навичок роботи з інформаційними 
системами [64]. У зв’язку з цим доцільним є: 
• впровадження цифрових платформ навчання;  
• організація внутрішніх тренінгів;  
• розвиток системи дистанційного навчання;  
• підвищення рівня цифрової грамотності персоналу;  
• формування сучасної організаційної культури.  
У сучасних умовах важливим напрямом удосконалення діяльності 
Черкаського НДЕКЦ (табл. 3.4) є впровадження систем менеджменту якості 
відповідно до міжнародних стандартів ISO 9001:2015 та ISO/IEC 17025:2017. 
Використання сучасних систем управління якістю дозволяє стандартизувати 
управлінські процеси, забезпечити чітку регламентацію процедур та 
підвищити ефективність внутрішнього контролю. 
 
Таблиця 3.4. Напрями впровадження сучасних методів управління у 
діяльність Черкаського НДЕКЦ 
Напрям удосконалення Заходи оптимізації Очікуваний результат 
Карти процесів та 
Процесне управління Оптимізація структури 
регламентація 
Електронний Скорочення 
Документообіг 
документообіг адміністративних процедур 
Управління персоналом KPI-система Підвищення ефективності 
Координація підрозділів Цифрова взаємодія Покращення комунікації 
Кіберзахист та 
Інформаційна безпека Захист інформації 
резервування 
Автоматизовані системи Підвищення якості 
Експертна діяльність 
аналізу експертиз 
Прискорення обробки 
Цифрова криміналістика AI-технології 
даних 
Організаційна культура Цифрове навчання Адаптація персоналу 
 
 
85 
 
Таким чином, впровадження сучасних методів управління та цифрових 
технологій є одним із ключових напрямів оптимізації організаційної структури 
та управлінських процесів Черкаського НДЕКЦ МВС України. Комплексна 
цифровізація діяльності, впровадження процесного підходу, автоматизація 
документообігу, використання сучасних інформаційно-аналітичних систем, 
розвиток цифрової криміналістики та удосконалення системи внутрішнього 
управління сприятимуть підвищенню ефективності функціонування установи, 
оптимізації використання ресурсів, покращенню координації діяльності 
структурних підрозділів та адаптації системи управління до сучасних вимог 
державного сектору та міжнародних стандартів у сфері судово-експертної 
діяльності. 
 
3.3. Оцінка ефективності запропонованих заходів та їх вплив на 
результативність діяльності 
 
Ефективність функціонування державних установ значною мірою 
залежить від рівня організації управлінських процесів, ступеня цифровізації 
діяльності, якості кадрового забезпечення та здатності установи адаптуватися 
до сучасних умов розвитку публічного управління [11; 14]. У сучасних умовах 
реформування системи державного управління України особливого значення 
набуває впровадження інноваційних механізмів управління, спрямованих на 
підвищення результативності діяльності державних установ, оптимізацію 
внутрішніх процесів та забезпечення ефективного використання ресурсів [16]. 
Запропоновані у підрозділах 3.1 та 3.2 заходи щодо вдосконалення 
діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС України спрямовані на підвищення 
організаційної, кадрової та технологічної ефективності установи шляхом 
оптимізації структури управління, розвитку електронного документообігу, 
автоматизації управлінських процесів, удосконалення кадрової політики та 
впровадження сучасних інформаційно-аналітичних систем [23; 27]. Реалізація 
зазначених заходів повинна забезпечити підвищення оперативності прийняття 
 
 
86 
 
управлінських рішень, скорочення строків виконання експертних досліджень 
та покращення якості організації діяльності установи [35; 52]. 
Оцінка ефективності запропонованих заходів здійснюється шляхом 
аналізу прогнозних показників діяльності Черкаського НДЕКЦ після 
впровадження організаційних та технологічних змін. Основними критеріями 
оцінки виступають рівень виконання експертних досліджень, навантаження на 
персонал, рівень автоматизації управлінських процесів, швидкість 
документообігу, рівень організаційної гнучкості та ефективність 
використання інформаційних ресурсів [32; 56]. 
Одним із ключових напрямів підвищення ефективності діяльності 
Черкаського НДЕКЦ є впровадження сучасних цифрових технологій та 
автоматизованих систем управління [31; 63]. Відповідно до Закону України 
«Про електронні документи та електронний документообіг» електронний 
документообіг забезпечує прискорення процесів обробки інформації, 
скорочення часу погодження документів та підвищення ефективності 
управлінської діяльності [6]. Крім того, Національна програма інформатизації 
визначає цифровізацію державного сектору одним із пріоритетних напрямів 
розвитку системи публічного управління [5]. 
У процесі дослідження встановлено, що впровадження автоматизованих 
систем електронного документообігу дозволить скоротити середній час 
погодження внутрішніх документів у Черкаському НДЕКЦ із 5-6 днів до 2-3 
днів. Це забезпечить підвищення оперативності прийняття управлінських 
рішень приблизно на 40-45% [54; 60]. Скорочення часу документообігу 
позитивно впливатиме на загальну результативність діяльності установи, 
оскільки значна частина організаційних затримок пов’язана саме з надмірною 
кількістю паперових процедур та складністю погодження управлінських 
рішень [25; 41]. 
Рис. 3.5 демонструє позитивну динаміку цифровізації управлінських 
процесів Черкаського НДЕКЦ та прогнозоване зростання рівня автоматизації 
після впровадження електронного документообігу й сучасних інформаційно-
 
 
87 
 
аналітичних систем [23; 27]. 
 
  
Рисунок 3.5. Прогноз зміни рівня автоматизації управлінських процесів 
Черкаського НДЕКЦ після впровадження запропонованих заходів 
 
Для оцінки ефективності цифровізації управлінських процесів 
використано показник рівня автоматизації: 
                                  (3.1) 
де Rавт – рівень автоматизації процесів;  
Pавт – кількість автоматизованих процесів;  
Pзаг – загальна кількість управлінських процесів.  
 
Після впровадження запропонованих заходів прогнозується збільшення 
кількості автоматизованих управлінських процесів із 34 до 42 із загальної 
кількості 48 процесів. 
Розрахунок прогнозного рівня автоматизації: 
 
Отриманий результат свідчить про суттєве підвищення рівня 
цифровізації діяльності Черкаського НДЕКЦ. Підвищення рівня автоматизації 
до 87,5% дозволить мінімізувати ручну обробку документів, скоротити 
адміністративне навантаження на персонал та забезпечити більш ефективне 
 
 
88 
 
управління інформаційними потоками [27; 63]. 
Важливим напрямом підвищення ефективності діяльності Черкаського 
НДЕКЦ є оптимізація кадрового забезпечення та вдосконалення системи 
управління персоналом [28; 39]. У сучасних умовах зростання навантаження 
на експертно-криміналістичні установи особливого значення набуває питання 
раціонального розподілу функціональних обов’язків, підвищення кваліфікації 
працівників та розвитку їх цифрових компетентностей. 
Проведений аналіз свідчить, що після впровадження автоматизованих 
систем документообігу та цифрових інформаційно-аналітичних платформ 
навантаження на одного працівника може бути скорочене за рахунок 
зменшення часу на виконання допоміжних адміністративних операцій. Це 
дозволить працівникам зосередитися безпосередньо на проведенні експертних 
досліджень та аналітичній роботі (рис. 3.6). 
 
  
Рисунок 3.6. Прогноз скорочення строків обробки внутрішніх 
документів 
 
Запровадження електронного документообігу та автоматизованих 
систем управління дозволить скоротити строки погодження внутрішніх 
документів майже на 45%, що позитивно вплине на оперативність 
управлінських рішень. 
 
 
89 
 
Для оцінки кадрової ефективності використано показник навантаження 
на одного працівника: 
                                          (3.2) 
де Nпрацівника – навантаження на одного працівника;  
Eзаг – кількість проведених експертиз;  
Kперс – кількість працівників.  
 
За результатами прогнозних розрахунків очікується, що після 
оптимізації внутрішніх процесів середній показник навантаження на одного 
працівника зменшиться з 77,5 до 69-70 експертиз на рік, що позитивно вплине 
на якість виконання експертних досліджень та рівень продуктивності праці 
персоналу (рис. 3.7) [39; 64]. 
 
 
Рисунок 3.7. Прогноз зміни навантаження на одного працівника  
Черкаського НДЕКЦ 
 
Результати прогнозного аналізу свідчать, що автоматизація внутрішніх 
процесів та оптимізація організаційної структури дозволять знизити 
 
 
90 
 
адміністративне навантаження на персонал та підвищити ефективність 
використання кадрового потенціалу. 
Важливим результатом реалізації запропонованих заходів стане також 
скорочення строків проведення експертних досліджень. У сучасних умовах 
оперативність проведення експертиз є одним із ключових критеріїв 
ефективності діяльності експертно-криміналістичних установ. Автоматизація 
процесів реєстрації, розподілу та обробки матеріалів експертиз дозволить 
скоротити середній строк виконання експертного дослідження приблизно на 
20-25%. 
Одним із важливих аспектів підвищення ефективності діяльності 
Черкаського НДЕКЦ є впровадження міжнародних стандартів управління 
якістю ISO 9001:2015 та ISO/IEC 17025:2017. Використання зазначених 
стандартів забезпечує стандартизацію управлінських процедур, покращення 
системи внутрішнього контролю та підвищення достовірності результатів 
експертних досліджень. 
Запровадження системи менеджменту якості сприятиме: 
• удосконаленню внутрішнього контролю;  
• підвищенню рівня відповідальності працівників;  
• покращенню координації між структурними підрозділами;  
• стандартизації процедур проведення експертиз;  
• зменшенню кількості організаційних помилок [17; 55].  
Крім того, впровадження стандарту ISO 27001:2022 дозволить 
підвищити рівень інформаційної безпеки діяльності Черкаського НДЕКЦ та 
мінімізувати ризики несанкціонованого доступу до службової інформації. У 
сучасних умовах цифровізації питання захисту інформації є одним із 
ключових елементів ефективного функціонування державних установ, 
особливо тих, діяльність яких пов’язана з обробкою конфіденційних 
матеріалів кримінальних проваджень. 
Значний вплив на результативність діяльності Черкаського НДЕКЦ 
матиме також удосконалення організаційної структури управління. 
 
 
91 
 
Зменшення рівня надмірної централізації управлінських процесів та 
впровадження елементів процесного підходу дозволить забезпечити більш 
швидке реагування на зміни зовнішнього середовища та підвищити рівень 
організаційної гнучкості установи [41; 61]. 
Важливим напрямом підвищення ефективності діяльності Черкаського 
НДЕКЦ є також розвиток інформаційно-аналітичних систем та використання 
елементів штучного інтелекту в процесі аналізу інформації (рис. 3.8) [50; 73]. 
Використання сучасних цифрових технологій дозволить підвищити швидкість 
обробки інформації, покращити аналітичну підтримку управлінських рішень 
та забезпечити більш ефективне використання інформаційних ресурсів. 
 
Рисунок 3.8. Очікуваний вплив запропонованих заходів на 
результативність діяльності Черкаського НДЕКЦ 
 
 
92 
 
Схема відображає логічний взаємозв’язок між цифровізацією 
управлінських процесів, оптимізацією організаційної діяльності та 
підвищенням результативності функціонування Черкаського НДЕКЦ. 
У результаті реалізації запропонованих заходів прогнозується: 
• підвищення рівня виконання експертних досліджень до 98%;  
• скорочення строків документообігу на 40-45%;  
• підвищення рівня автоматизації управлінських процесів до 87,5%;  
• зниження адміністративного навантаження на персонал;  
• покращення якості управлінських рішень;  
• підвищення рівня інформаційної безпеки;  
• удосконалення системи внутрішнього контролю (табл. 3.5) [52; 58].  
 
Таблиця 3.5. Прогнозні результати впровадження запропонованих заходів 
Прогноз після 
Показник Поточний стан Очікуваний ефект 
впровадження 
Рівень автоматизації 
70,8 % 87,5% Підвищення цифровізації 
процесів 
Середній строк 
погодження 5,8 днів 3,1 днів Скорочення часу на 45% 
документів 
Навантаження на 
77,5 69,8 Зниження перевантаження 
одного працівника 
Рівень виконання Підвищення 
96,6% 98,0% 
експертиз результативності 
Рівень інформаційної Зниження ризиків витоку 
середній високий 
безпеки даних 
Якість управлінських Підвищення ефективності 
достатня висока 
рішень управління 
 
Дані таблиці свідчать, що реалізація запропонованих заходів 
забезпечить комплексне підвищення ефективності діяльності Черкаського 
НДЕКЦ, покращення якості управління та оптимізацію використання 
 
 
93 
 
кадрових і технологічних ресурсів. 
Ефективність реалізації запропонованих заходів значною мірою 
залежатиме від рівня фінансового забезпечення, готовності персоналу до 
організаційних змін та якості управління процесами цифрової трансформації. 
Важливим фактором успішної реалізації реформ є також підтримка з боку 
керівництва установи та формування позитивної організаційної культури, 
орієнтованої на інноваційний розвиток [65]. 
У сучасних умовах реформування системи державного управління 
України впровадження інноваційних механізмів управління є необхідною 
умовою забезпечення ефективного функціонування державних установ. Для 
Черкаського НДЕКЦ реалізація запропонованих заходів сприятиме 
підвищенню організаційної стійкості, покращенню якості експертної 
діяльності та забезпеченню відповідності функціонування установи сучасним 
вимогам цифрового державного управління. 
Отже, результати проведеного дослідження свідчать, що впровадження 
запропонованих організаційних, кадрових та технологічних заходів дозволить 
суттєво підвищити ефективність діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС 
України. Комплексна модернізація системи управління, розвиток цифрових 
технологій, автоматизація процесів та впровадження міжнародних стандартів 
управління якістю створять умови для підвищення результативності 
експертної діяльності, оптимізації використання ресурсів та забезпечення 
стабільного функціонування установи в умовах сучасних викликів розвитку 
державного сектору. 
  
 
 
94 
 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі проведено комплексне дослідження 
теоретичних, організаційних та практичних аспектів удосконалення діяльності 
державної установи на прикладі Черкаського науково-дослідного експертно-
криміналістичного центру МВС України. У процесі дослідження 
проаналізовано сучасні підходи до організації діяльності державних установ, 
визначено особливості функціонування експертно-криміналістичних 
підрозділів у системі правоохоронних органів України, а також обґрунтовано 
напрями підвищення ефективності діяльності досліджуваної установи в 
умовах цифрової трансформації державного управління. 
За результатами дослідження встановлено, що державні установи є 
ключовими інституційними елементами системи державного управління, 
через які реалізуються основні функції держави, забезпечується виконання 
державної політики та надання публічних послуг населенню. Визначено, що в 
сучасних умовах реформування державного сектору особливого значення 
набувають питання ефективності управління, цифровізації процесів, 
підвищення якості державних послуг та забезпечення прозорості діяльності 
органів влади. Доведено, що розвиток сучасної системи державного 
управління неможливий без впровадження інноваційних технологій, 
автоматизації управлінських процесів і вдосконалення організаційних 
механізмів функціонування державних установ. 
У першому розділі роботи досліджено теоретичні основи організації 
діяльності державних установ у сучасних умовах. Розкрито сутність 
державних установ як організаційно оформлених суб’єктів публічного 
управління, що функціонують на основі законодавства та забезпечують 
реалізацію функцій держави у різних сферах суспільного життя. Визначено 
основні функції державних установ, серед яких управлінська, соціальна, 
контрольна, правоохоронна, інформаційно-аналітична та регуляторна. 
Встановлено, що ефективність реалізації цих функцій безпосередньо впливає 
 
 
95 
 
на якість державного управління, рівень довіри населення до органів влади та 
стабільність функціонування державного механізму. 
У ході дослідження проаналізовано сучасні підходи до організації 
діяльності державних установ, зокрема процесний підхід, стратегічне 
управління, менеджмент якості, цифровізацію управлінських процесів та 
розвиток систем електронного урядування. Обґрунтовано, що цифровізація є 
одним із найважливіших напрямів модернізації державного сектору, оскільки 
дозволяє автоматизувати документообіг, скоротити строки виконання 
управлінських процедур, підвищити оперативність обробки інформації та 
зменшити бюрократичне навантаження. Визначено, що використання 
сучасних інформаційних систем і цифрових платформ сприяє підвищенню 
ефективності управлінських рішень та забезпечує прозорість діяльності 
державних установ. 
Особливу увагу у роботі приділено діяльності експертно-
криміналістичних установ як складових системи правоохоронних органів 
України. Встановлено, що експертно-криміналістичні центри забезпечують 
проведення судових експертиз, дослідження речових доказів та використання 
спеціальних знань у процесі розслідування кримінальних правопорушень. Їх 
діяльність має важливе значення для формування об’єктивної доказової бази, 
забезпечення законності та ефективності кримінального судочинства. 
Доведено, що сучасні умови функціонування експертно-криміналістичних 
установ вимагають удосконалення системи управління, розвитку цифрових 
технологій та підвищення рівня професійної підготовки персоналу. 
У другому розділі роботи проведено комплексний аналіз діяльності 
Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС 
України. Досліджено організаційну структуру установи, систему управління, 
кадрове забезпечення та особливості функціонування структурних 
підрозділів. Встановлено, що центр виконує широкий спектр експертно-
криміналістичних функцій та забезпечує науково-технічне супроводження 
діяльності правоохоронних органів регіону. Організаційна структура установи 
 
 
96 
 
побудована за лінійно-функціональним принципом, що забезпечує 
централізацію управління, чіткий розподіл повноважень і координацію 
діяльності між структурними підрозділами. 
Разом із тим у процесі дослідження виявлено низку проблемних 
аспектів, які негативно впливають на ефективність діяльності установи. 
Основними проблемами визначено значне адміністративне навантаження на 
працівників, складність окремих управлінських процедур, недостатній рівень 
автоматизації документообігу, необхідність удосконалення інформаційного 
забезпечення та потребу в оновленні матеріально-технічної бази. Встановлено, 
що зростання кількості експертних досліджень та ускладнення 
криміналістичних експертиз призводять до збільшення навантаження на 
персонал, що вимагає оптимізації організаційних процесів і впровадження 
сучасних цифрових рішень. 
У роботі доведено, що одним із ключових напрямів підвищення 
ефективності діяльності Черкаського НДЕКЦ МВС України є цифровізація 
управлінських процесів та впровадження сучасних інформаційних технологій. 
Визначено, що використання систем електронного документообігу, 
автоматизованих інформаційно-аналітичних платформ і сучасних цифрових 
сервісів дозволить підвищити швидкість обробки інформації, покращити 
координацію між структурними підрозділами та забезпечити більш ефективне 
управління ресурсами установи. 
У третьому розділі роботи обґрунтовано напрями вдосконалення 
організації діяльності державної установи. Запропоновано комплекс заходів 
щодо оптимізації організаційної структури, удосконалення управлінських 
процесів, розвитку цифрової інфраструктури та підвищення рівня 
інформаційної безпеки. Особливу увагу приділено впровадженню сучасних 
методів менеджменту, автоматизації внутрішніх процесів і використанню 
електронного документообігу як інструменту підвищення оперативності 
управління. 
Встановлено, що впровадження цифрових технологій дозволить 
 
 
97 
 
скоротити строки документообігу, знизити рівень бюрократичного 
навантаження на персонал, покращити якість обробки інформації та 
підвищити оперативність проведення експертних досліджень. Крім того, 
використання автоматизованих систем сприятиме підвищенню точності 
управлінських рішень, забезпеченню контролю за виконанням завдань та 
зміцненню інформаційної безпеки установи. 
Важливим напрямом удосконалення діяльності Черкаського НДЕКЦ 
МВС України визначено розвиток кадрового потенціалу. У роботі 
обґрунтовано необхідність систематичного професійного навчання 
працівників, розвитку цифрових компетентностей та підвищення рівня 
професійної підготовки персоналу відповідно до сучасних вимог. Доведено, 
що ефективне кадрове забезпечення є необхідною умовою успішної реалізації 
процесів цифрової трансформації та впровадження інноваційних методів . 
Проведене дослідження дозволило встановити, що реалізація 
запропонованих заходів сприятиме підвищенню загальної ефективності 
діяльності установи, оптимізації внутрішніх управлінських процесів, 
покращенню якості експертних досліджень та більш раціональному 
використанню ресурсів. Очікуваними результатами впровадження 
запропонованих рекомендацій є скорочення строків виконання управлінських 
процедур, підвищення оперативності роботи структурних підрозділів, 
удосконалення інформаційної взаємодії між працівниками та підвищення 
рівня організаційної ефективності установи загалом. 
Таким чином, у результаті проведеного дослідження досягнуто 
поставленої мети та виконано всі визначені завдання. Теоретичні положення 
та практичні рекомендації, розроблені у кваліфікаційній роботі, можуть бути 
використані у діяльності Черкаського науково-дослідного експертно-
криміналістичного центру МВС України, а також інших державних установ 
правоохоронного спрямування з метою підвищення ефективності їх 
функціонування в умовах сучасної цифрової трансформації системи 
державного управління України. 
 
 
98 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Авер’янов В.Б. Державне управління в Україні. Київ: Юрінком Інтер, 2021. 
624 с.  
2. Бакуменко В.Д. Теоретичні засади державного управління. Київ: НАДУ, 
2020. 380 с.  
3. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України. Харків: 
Ун-т внутрішніх справ, 2020. 480 с.  
4. Барановський В.П. Інноваційні системи управління в державному секторі. 
Економіка та управління підприємствами. 2024. № 10. С. 90-98.  
5. Бєлова Т.М. Організаційна культура державних установ. Публічне 
управління. 2024. № 6. С. 51-59.  
6. Бойко В.М. Організаційна структура державних установ: сучасні підходи. 
Державне управління та місцеве самоврядування. 2022. №4. С. 52-61.  
7. Бондаренко В.В. Процесний підхід до управління державними установами. 
Ефективна економіка. 2023. № 9. С. 22-29.  
8. Буряченко О.О. Публічне адміністрування в умовах цифровізації. 
Економіка та суспільство. 2025. №2. С. 84-92.  
9. Василевська Т.Е. Управління якістю у державному секторі. Київ: Кондор, 
2021. 298 с.  
10. Гаврилюк Р.О. Інформаційні технології в діяльності експертної служби 
МВС. Науковий вісник МВС України. 2024. №1. С. 66-74.  
11. Гончаренко О.П. Стратегічний розвиток експертно-криміналістичних 
установ. Науковий вісник МВС України. 2024. №4. С. 74-82.  
12. Грищенко Л.В. Організаційна ефективність державних установ. Актуальні 
проблеми економіки. 2024. №6. С. 117-125.  
13. Гуменюк А.С. Розвиток кадрового потенціалу державних установ. 
Економіка та держава. 2022. №12. С. 58-65.  
14. Демченко В.В. Система внутрішнього контролю в державних установах. 
Економіка та держава. 2023. №7. С. 63-70.  
 
 
99 
 
15. Дорошенко Ю.В. Інституційний розвиток державних установ України. 
Економіка та держава. 2023. №10. С. 54-62.  
16. Дяченко В.П. Інформаційна безпека державних установ. Інформація і 
право. 2024. № 2. С. 73-81.  
17. Журавель А.В. Управління якістю експертних досліджень. Право та 
державне управління. 2023. № 4. С. 58-66.  
18. Захарова О.В. Coaching as a tool for preventing professional burnout in judicial 
system staff. Економічні інновації. Зб. наук. пр. Т. 28, Вип. 1(98). Одеса, 
2026. С. 31-42. 
19. Захарова О.В. Професійний розвиток працівників судової системи: 
український та зарубіжний досвід. Збірник наукових праць Черкаського 
державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2026. 
Т. 27. Вип. 1(78). С. 84-95. 
20. Захарова О.В., Фаюк О.О. Особливості управління персоналом в судовій 
системі. Науковий погляд: економіка та управління. 2025. №2 (90). С. 188-
195. 
21. Іванова Л.П. Менеджмент якості в державних установах. Економіка та 
держава. 2024. №5. С. 88-94.  
22. Іщенко В.О. Електронний документообіг у державному секторі. Економіка 
та держава. 2024. №3. С. 77-84.  
23. Клименко І.В. Цифровізація державного управління в Україні. Державне 
управління: теорія та практика. 2023. №2. С. 45-53.  
24. Коваленко Н.В. Електронне урядування в Україні. Державне управління: 
удосконалення та розвиток. 2023. №7. С. 61-69.  
25. Ковбасюк Ю.В. Публічне управління та адміністрування. Київ: НАДУ, 
2021. 564 с.  
26. Козак Н.В. Реформування системи державного управління України. 
Державне будівництво. 2022. №2. С. 36-44.  
27. Колпаков В.К. Адміністративне право України. Київ: Юрінком Інтер, 2022. 
720 с.  
 
 
100 
 
28. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80  
29. Костенко Р.В. Інноваційний розвиток державних установ. Бізнес Інформ. 
2024. №9. С. 102-109.  
30. Кравець В.М. Управління інноваційною діяльністю державних установ. 
Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 12. С. 97-105.  
31. Кравченко С.О. Інноваційні технології у державному секторі. Публічне 
управління та регіональний розвиток. 2024. № 3. С. 71-79.  
32. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 
13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17  
33. Куценко І.О. Сучасні методи стратегічного управління. Науковий вісник 
ХНУ. 2023. № 5. С. 33-41.  
34. Левченко О.М. Управління ризиками в державних установах. Економічний 
форум. 2023. № 3. С. 121-128.  
35. Лисенко А.Г. Організація діяльності правоохоронних органів України. 
Право і безпека. 2023. №1. С. 88-96.  
36. Литвиненко І.А. Управління ефективністю державних установ. Бізнес 
Інформ. 2023. №8. С. 143-149.  
37. Мазур О.М. Управління персоналом у державних установах. Економіка та 
суспільство. 2022. №40. С. 114-121.  
38. Мартинюк І.С. Механізми державного управління в умовах цифрової 
трансформації. Публічне адміністрування та національна безпека. 2025. 
№2. С. 44-52.  
39. Мельник А.Ф. Державне управління. Київ: Знання, 2022. 584 с.  
40. Мельничук Т.В. Система менеджменту якості ISO 9001 у державному 
секторі. Публічне адміністрування та національна безпека. 2023. №5. 
С. 41-49.  
41. Мороз Ю.О. Сучасні інформаційні системи у державному управлінні. 
Інформаційні технології і суспільство. 2024. № 8. С. 57-65.  
42. Національна стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні. Київ, 2023.  
 
 
101 
 
43. Нижник Н.Р. Система державного управління України: сучасний стан та 
тенденції розвитку. Київ: Вид-во НАДУ, 2020. 410 с.  
44. Оболенський О.Ю. Державна служба та державне управління в Україні. 
Київ: КНЕУ, 2021. 472 с.  
45. Офіційний сайт Експертної служби МВС України. URL: 
https://dndekc.mvs.gov.ua  
46. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України. URL: 
https://mvs.gov.ua  
47. Офіційний сайт Черкаського НДЕКЦ МВС України. URL: 
https://ck.ndekc.org  
48. Павленко Н.М. Розвиток інформаційно-аналітичних систем у державному 
управлінні. Бізнес Інформ. 2024. № 11. С. 126-134.  
49. Пархоменко Д.С. Судово-експертна діяльність в Україні: сучасний стан та 
перспективи. Право і суспільство. 2023. № 6. С. 152-160.  
50. Петренко С.В. Організаційний розвиток державних установ. Економіка та 
управління. 2024. № 4. С. 92-100.  
51. Пилипенко Д.В. Кадрове забезпечення державних установ. Економіка та 
суспільство. 2023. № 11. С. 70-77.  
52. Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19  
53. Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-
VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17  
54. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України 
від 22.05.2003 № 851-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15  
55. Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах: Закон 
України від 05.07.1994 № 80/94-ВР. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80  
56. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12  
57. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. URL: 
 
 
102 
 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19  
58. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 01.12.2022 
№ 2807-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20  
59. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12  
60. Романенко Є.О. Сучасні концепції публічного управління. Актуальні 
проблеми державного управління. 2022. № 1. С. 25-34.  
61. Руденко О.С. Публічне управління в умовах євроінтеграції. Державне 
управління: удосконалення та розвиток. 2024. №5. С. 38-46.  
62. Савченко М.П. Управління організаційними процесами в державних 
установах. Державне управління та місцеве самоврядування. 2023. №2. 
С. 66-74.  
63. Серьогін С.М. Організація діяльності органів державної влади. Дніпро: 
ДРІДУ НАДУ, 2022. 318 с.  
64. Сидоренко М.В. Організація діяльності експертно-криміналістичних 
установ. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. №2. С. 97-103.  
65. Стратегія реформування державного управління України на 2022-2025 
роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-%D1%80  
66. Тертичка В.В. Державне управління: сучасні підходи та європейські 
стандарти. Київ: Центр навчальної літератури, 2023. 356 с.  
67. Ткаченко С.В. Автоматизація управлінських процесів у державних 
органах. Публічне управління та адміністрування в Україні. 2025. №1. 
С. 48-56.  
68. Федоренко І.М. Організаційні аспекти діяльності державних установ. 
Актуальні питання у сучасній науці. 2024. №7. С. 132-141.  
69. Харченко І.В. Управління цифровими трансформаціями у державному 
секторі. Економіка та суспільство. 2025. №4. С. 93-101.  
70. Чернов С.І. Менеджмент державних установ. Харків: Фактор, 2021. 296 с.  
71. Шевченко О.В. Цифрова трансформація державного сектору України. 
Інвестиції: практика та досвід. 2023. № 11. С. 39-45.  
 
 
103 
 
72. Яременко О.О. Управління змінами в державному секторі. Наукові 
перспективи. 2025. №1. С. 55-63.  
73. ISO 27001:2022 Information security management systems – Requirements.  
74. ISO 31000:2018 Risk management – Guidelines.  
75. ISO 9001:2015 Quality management systems – Requirements.  
76. ISO/IEC 17025:2017 General requirements for the competence of testing and 
calibration laboratories.
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
