«Підвищення економічної ефективності діяльності транспортно-експедиторського підприємства (на матеріалах ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО», м. Черкаси)»

Стрілецький, Богдан Вячеславович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9524

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Захарова, Оксана Володимирівна	-
dc.contributor.author	Стрілецький, Богдан Вячеславович	-
dc.date.accessioned	2026-06-12T08:44:14Z	-
dc.date.available	2026-06-12T08:44:14Z	-
dc.date.issued	2026-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9524	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 76 сторінок, 5 таблиць, 9 рисунків, список літератури з 76 найменувань. Об’єкт дослідження: процес розробки заходів з підвищення економічної ефективності діяльності транспортно-експедиторського підприємства. Предмет дослідження: методичні підходи до підвищення ефективності діяльності транспортно-експедиторського підприємства. Мета бакалаврської роботи полягає в розробці рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності діяльності транспортно-експедиторського підприємства. Методи дослідження: аналіз, синтез, наукове спостереження, логіка, опитування, порівняння та аналогія, групування та класифікація. За результатами дослідження було проведено аналіз економічних показників діяльності підприємства; розглянуто теоретичні основи економічної ефективності діяльності підприємства; досліджено особливості транспортно-експедиторської діяльності на ринку вантажних перевезень. Оцінено витрати та фінансові результати підприємства та розроблено пропозиції щодо підвищення економічної ефективності діяльності підприємства. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО», так як їх впровадження є економічно вигідним.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ	uk_UA
dc.subject	ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО	uk_UA
dc.subject	ЛІКВІДНІСТЬ	uk_UA
dc.subject	ЛОГІСТИКА	uk_UA
dc.title	«Підвищення економічної ефективності діяльності транспортно-експедиторського підприємства (на матеріалах ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО», м. Черкаси)»	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
СТРІЛЕЦЬКИЙ Б.В.pdf Restricted Access		1.36 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
бакалавра

на тему: «Підвищення економічної ефективності діяльності
транспортно-експедиторського підприємства
(на матеріалах ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО», м. Черкаси)»

Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЕП-224
спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність»
Стрілецький Б.В.
(прізвище та ініціали)

Керівник _________Захарова О.В._________
(прізвище та ініціали)
Рецензент ___________________________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2026 року
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: бакалавр
Спеціальність: 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри економіки
та управління

__________ проф. Манн Р.В.
“____” ____________ 2026 р.

З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу бакалавра здобувачу вищої освіти

____________Стрілецькому Богдану Вячеславовичу__________

1. Тема роботи «Підвищення економічної ефективності діяльності
транспортно-експедиторського підприємства (на матеріалах
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО», м. Черкаси)»,
керівник роботи Захарова О.В., проф., д.е.н.,
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від 17.03.2026 р. №62/03-03

2. Строк подання ЗВО роботи «31» травня 2026 р.

3. Вихідні дані до роботи: звітні документи ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»;
періодичні видання та друковані літературні джерела; офіційний сайт
підприємства.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити): Розділ 1. Теоретичні основи економічної ефективності діяльності
підприємства. Розділ 2. Аналіз діяльності транспортно-експедиторського
підприємства. Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності
діяльності підприємства.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів) показники діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» у
динаміці за досліджуваний період; показники, що характеризують економічну
ефективність діяльності підприємства.
6. Консультанти розділів роботи

Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Захарова О.В., д.е.н., проф.
2 Захарова О.В., д.е.н., проф.
3 Захарова О.В., д.е.н., проф.

7. Дата видачі завдання 01.09.2025 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів кваліфікаційної Строк виконання
Примітки
з/п роботи бакалавра етапів роботи
1 Підбір літератури, її вивчення і обробка.
Укладання бібліографії по основним 11.02.2026 виконано
джерелам
2 Укладання плану (змісту) випускної
25.02.2026 виконано
роботи і погодження його з керівником
3 Розробка і подання на перевірку першого
04.03.2026 виконано
розділу
4 Збір, систематизація та аналіз
18.03.2026 виконано
практичних матеріалів
5 Розробка і подання другого розділу 29.04.2026 виконано
6 Розробка і подання третього розділу 02.04.2026 виконано
7 Погодження з керівником висновків і
10.04.2026 виконано
пропозицій
8 Переробка (доопрацювання) випускної
роботи у відповідності з зауваженнями і 16.04.2026 виконано
подання її на кафедру
9 Нормоконтроль 25.04.2026 виконано
10 Збір документів (відгук, рецензія) 10.05.2026 виконано
11 Подача на підпис до завідувача кафедри 15.05.2026 виконано
12 Розробка тез доповіді для захисту 24.05.2026 виконано

Здобувач вищої освіти ______________ Стрілецький Б.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи ______________ Захарова О.В.
(підпис) (прізвище та ініціали)
4

РЕФЕРАТ
Кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему:
«Підвищення економічної ефективності діяльності транспортно-
експедиторського підприємства
(на матеріалах ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО», м. Черкаси)»

Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 76 сторінок, 5 таблиць, 9 рисунків,
список літератури з 76 найменувань.
Об’єкт дослідження: процес розробки заходів з підвищення економічної
ефективності діяльності транспортно-експедиторського підприємства.
Предмет дослідження: методичні підходи до підвищення ефективності
діяльності транспортно-експедиторського підприємства.

Мета бакалаврської роботи полягає в розробці рекомендацій щодо
підвищення економічної ефективності діяльності транспортно-
експедиторського підприємства.

Методи дослідження: аналіз, синтез, наукове спостереження, логіка,
опитування, порівняння та аналогія, групування та класифікація.

За результатами дослідження було проведено аналіз економічних показників
діяльності підприємства; розглянуто теоретичні основи економічної
ефективності діяльності підприємства; досліджено особливості транспортно-
експедиторської діяльності на ринку вантажних перевезень. Оцінено витрати
та фінансові результати підприємства та розроблено пропозиції щодо
підвищення економічної ефективності діяльності підприємства.

Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО», так як їх впровадження є економічно
вигідним.

Ключові слова: ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ, ТРАНСПОРТНО-
ЕКСПЕДИТОРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО, ЛІКВІДНІСТЬ, ЛОГІСТИКА,
ПРИБУТОК.

5

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА......................................................................9
1.1 Сутність та показники економічної ефективності.........................................9
1.2 Особливості діяльності транспортно-експедиторських підприємств........19
1.3 Методичні підходи до оцінки ефективності підприємства.........................32
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСПОРТНО-
ЕКСПЕДИТОРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА.................................................41
2.1 Загальна характеристика підприємства.........................................................41
2.2 Аналіз основних економічних показників діяльності..................................48
2.3 Аналіз витрат та фінансових результатів підприємства..............................50
2.4 SWOT-аналіз діяльності транспортно-експедиторського підприємства
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»...........................................................................52
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА....................................................................56
3.1 Напрями удосконалення організації транспортно-експедиторських послуг
підприємства..........................................................................................................56
3.2 Оптимізація витрат при здійсненні автомобільних та залізничних
перевезень..............................................................................................................66
3.3 Економічна оцінка запропонованих заходів.................................................69
ВИСНОВКИ..........................................................................................................78
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................80

6

ВСТУП

У сучасних умовах розвитку ринкової економіки України особливого
значення набуває підвищення ефективності діяльності підприємств
транспортно-експедиторської галузі. Вони забезпечують функціонування
логістичних процесів, організацію перевезень вантажів та взаємодію між
виробниками і споживачами продукції. Транспортно-експедиторські
підприємства виконують важливу роль у формуванні ефективної транспортної
інфраструктури держави, сприяють розвитку внутрішніх та міжнародних
економічних зв’язків, а також забезпечують безперервність постачання
матеріальних ресурсів всім стейкхолдерам.
Особливої актуальності набувають питання удосконалення організації
транспортно-експедиторських послуг, оптимізації витрат на здійснення
перевезень, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових
та трудових ресурсів підприємства. В умовах зростання конкуренції на ринку
транспортних послуг підприємства мають впроваджувати сучасні підходи до
управління логістичними процесами, цифровізації діяльності, оптимізації
витрат та підвищення якості обслуговування клієнтів.
Основним видом діяльності досліджуваного підприємства є вантажний
автомобільний транспорт, що здійснюється відповідно до КВЕД 49.41. Разом
із цим підприємство виконує допоміжні логістичні операції у сфері
транспорту, здійснює транспортне оброблення вантажів, надає послуги оренди
вантажних транспортних засобів, а також виконує функції посередника у сфері
оптової торгівлі та супроводу логістичних операцій. Така багатопрофільність
діяльності підприємства створює додаткові можливості для підвищення
економічної ефективності його функціонування. Ефективність діяльності
транспортно-експедиторського підприємства значною мірою залежить від
рівня організації перевезень, оптимізації витрат на транспортування,
використання сучасних інформаційних технологій у логістиці, раціонального

7

використання транспортних засобів та трудових ресурсів. Саме тому
дослідження напрямів підвищення економічної ефективності діяльності
підприємства є актуальним і практично значущим завданням.
Об’єктом дослідження виступає процес розробки заходів з підвищення
економічної ефективності діяльності транспортно-експедиторського
підприємства.
Предметом дослідження є методичні підходи до підвищення
ефективності діяльності транспортно-експедиторського підприємства.
Мета бакалаврської роботи полягає в розробці рекомендацій щодо
підвищення економічної ефективності діяльності транспортно-
експедиторського підприємства.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
- розглянути теоретичні основи діяльності транспортно-
експедиторських підприємств;
- дослідити організаційні засади функціонування підприємства;
- проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності
підприємства;
- провести аналіз витрат та фінансових результатів діяльності
підприємства;
- оцінити ефективність організації транспортно-експедиторських
послуг;
- визначити напрями удосконалення логістичних процесів
підприємства;
- розробити заходи щодо оптимізації витрат при здійсненні перевезень;
- здійснити економічну оцінку запропонованих заходів щодо
підвищення ефективності діяльності підприємства.
Теоретичною основою бакалаврської роботи виступили наукові праці
вітчизняних та зарубіжних учених у галузі економіки підприємства,
транспортної логістики, організації перевезень та управління витратами.

8

Інформаційною базою дослідження стали статистичні дані підприємства,
фінансова звітність, нормативно-правові акти України у сфері транспорту, а
також матеріали наукових публікацій.
Структура бакалаврської роботи зумовлена поставленою метою та
завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків,
списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розглянуто
теоретичні основи діяльності транспортно-експедиторських підприємств, їх
роль у системі логістичного забезпечення перевезень, а також організаційні
аспекти функціонування підприємства. У другому розділі проведено аналіз
діяльності підприємства, досліджено основні техніко-економічні показники
його роботи, структуру витрат та фінансові результати діяльності. У третьому
розділі запропоновано напрями підвищення економічної ефективності
діяльності підприємства шляхом удосконалення організації транспортно-
експедиторських послуг, оптимізації витрат при здійсненні перевезень та
проведено економічну оцінку запропонованих заходів.

9

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність та показники економічної ефективності

Ефективність діяльності підприємства є однією з основних економічних
категорій, що характеризує результативність функціонування суб’єкта
господарювання в умовах ринкової економіки. Вона дозволяє оцінити,
наскільки повно підприємство досягає поставлених цілей за умови
раціонального використання наявних ресурсів та наскільки оптимально
організовані його внутрішні процеси. Крім того, цей показник відображає
рівень конкурентоспроможності підприємства на ринку та його здатність
адаптуватися до змін зовнішнього середовища. В умовах сучасної економіки
забезпечення високої ефективності діяльності виступає важливою
передумовою стабільного функціонування та розвитку підприємства. Вона
безпосередньо впливає на можливість отримання прибутку, підтримання
фінансової стійкості, а також підвищення продуктивності праці. Окрім цього,
ефективність визначає ступінь раціональності використання матеріальних,
трудових і фінансових ресурсів, що є ключовим фактором успішної діяльності
підприємства [10; 56; 64].
Економічна ефективність діяльності підприємства визначається як
співвідношення отриманих результатів господарювання до витрат ресурсів,
які були необхідні для їх досягнення. Вона виступає узагальнюючим
показником результативності роботи підприємства та дозволяє оцінити якість
організації і управління його виробничими, фінансовими та логістичними
процесами. У наукових джерелах поняття економічної ефективності
трактується по-різному. Зокрема, її розглядають як співвідношення
результатів діяльності та витрачених ресурсів; як показник загальної

10

результативності виробничо-господарської діяльності підприємства; як
характеристику рівня використання його ресурсного потенціалу; а також як
один із критеріїв оцінювання ефективності управлінських рішень і якості
менеджменту. Таким чином, економічна ефективність діяльності
підприємства є узагальнюючим показником, що відображає загальну
результативність його функціонування. Вона характеризує ступінь
раціональності використання наявних ресурсів і рівень досягнення як
стратегічних, так і тактичних цілей підприємства [9; 62; 67; 75].
Економічна ефективність діяльності підприємства є складною та
багатогранною економічною категорією, яка відображає різні сторони
функціонування суб’єкта господарювання. Для більш повного та
комплексного аналізу її зазвичай розглядають через систему класифікації за
різними ознаками. Залежно від рівня оцінювання розрізняють загальну
(абсолютну) та порівняльну економічну ефективність. Загальна економічна
ефективність відображає кінцеві результати діяльності підприємства за
певний період і визначається як співвідношення отриманого економічного
ефекту до витрачених ресурсів. Вона застосовується для оцінювання
загального рівня результативності роботи підприємства. Порівняльна
економічна ефективність використовується у випадках вибору найкращого
варіанта управлінського рішення або інвестиційного проєкту. Вона дає змогу
порівняти альтернативні варіанти та визначити той, який є найбільш
економічно обґрунтованим і доцільним для подальшого розвитку
підприємства. Залежно від сфери прояву виокремлюють також різні види
економічної ефективності, серед яких:
1. Виробнича ефективність. Характеризує результативність
використання виробничих ресурсів підприємства та визначається рівнем
продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаломісткості продукції.
2. Фінансова ефективність. Відображає результати використання
фінансових ресурсів підприємства та визначається показниками

11

прибутковості, рентабельності, ліквідності та фінансової стійкості
підприємства.
3. Інвестиційна ефективність. Характеризує доцільність здійснення
інвестиційної діяльності підприємства та визначається показниками окупності
інвестицій, чистої приведеної вартості, внутрішньої норми прибутковості
інвестиційних проєктів.
4. Соціальна ефективність. Відображає результати діяльності
підприємства щодо забезпечення належних умов праці персоналу, підвищення
рівня зайнятості населення, розвитку соціальної інфраструктури та
підвищення рівня добробуту працівників підприємства.
5. Екологічна ефективність. Характеризує рівень впливу виробничої
діяльності підприємства на навколишнє природне середовище та визначається
рівнем використання ресурсозберігаючих технологій, зниженням обсягів
шкідливих викидів та раціональним використанням природних ресурсів [22;
26; 37; 50; 60].
Для транспортно-експедиторських підприємств суттєве значення має
також логістична ефективність, яка відображає результативність організації
процесів перевезення вантажів. Вона характеризує ступінь оптимізації
транспортних маршрутів, а також рівень раціонального використання наявних
транспортних засобів, що безпосередньо впливає на якість та швидкість
надання послуг. Залежно від рівня управління економічну ефективність
прийнято поділяти на ефективність діяльності підприємства в цілому,
ефективність окремих структурних підрозділів, ефективність різних видів
діяльності підприємства, а також ефективність реалізації окремих
управлінських рішень. Такий підхід дає змогу більш детально оцінити
результати функціонування підприємства на різних рівнях його організаційної
структури. Крім цього, залежно від часу оцінювання виділяють поточну
ефективність діяльності підприємства, яка характеризує результати його
роботи у короткостроковому періоді, та перспективну ефективність, що

12

відображає очікувані результати в майбутньому з урахуванням стратегічних
напрямів розвитку підприємства.
Поточна ефективність відображає результати діяльності підприємства за
конкретний звітний період і дає змогу оцінити його фактичні досягнення в
короткостроковій перспективі. Натомість перспективна ефективність
характеризує очікувані результати реалізації стратегічних управлінських
рішень у майбутньому та пов’язана з довгостроковим розвитком
підприємства. Залежно від характеру отриманого результату виокремлюють
економічну, соціальну, науково-технічну та інноваційну ефективність. Кожен
із цих видів відображає певний аспект діяльності підприємства та дозволяє
оцінити її з різних сторін. Таким чином, класифікація видів економічної
ефективності діяльності підприємства забезпечує можливість комплексного
аналізу результативності його функціонування, а також сприяє визначенню
основних напрямів підвищення ефективності використання ресурсного
потенціалу підприємства [28; 47; 61].
Економічна ефективність діяльності підприємства формується під
впливом сукупності взаємопов’язаних факторів, які визначають рівень
результативності використання виробничих, трудових, матеріальних і
фінансових ресурсів. Їхнє виявлення та аналіз дають змогу своєчасно
визначати наявні резерви підвищення ефективності роботи підприємства та
забезпечувати його стійкий розвиток у довгостроковій перспективі. Залежно
від характеру впливу та можливості управління з боку підприємства, усі
фактори доцільно поділяти на внутрішні та зовнішні. Внутрішні фактори
формуються безпосередньо в межах діяльності підприємства та можуть
регулюватися його керівництвом відповідно до прийнятих управлінських
рішень. До основних внутрішніх факторів впливу належать: рівень організації
виробничого процесу; ефективність використання основних засобів;
раціональність використання оборотних коштів; продуктивність праці
персоналу; рівень кваліфікації працівників; діюча система мотивації;

13

структура витрат підприємства; якість управлінських рішень; ступінь
впровадження сучасних інформаційних технологій; а також ефективність
організації логістичних процесів [34; 35; 70].
Раціонально організований виробничий процес сприяє зменшенню
витрат часу на виконання окремих операцій, зниженню собівартості продукції
або послуг, а також підвищенню рівня продуктивності праці. У сукупності ці
чинники позитивно впливають на загальну економічну ефективність
діяльності підприємства та його конкурентоспроможність. Не менш важливою
складовою є ефективність використання основних засобів підприємства, яка
характеризує рівень фондовіддачі та ступінь завантаження наявних
виробничих потужностей. Підвищення цього показника дозволяє збільшувати
обсяги виробництва без необхідності додаткових інвестицій у матеріально-
технічну базу, що є економічно доцільним для підприємства. Окреме значення
має ефективність використання трудових ресурсів, яка визначається рівнем
продуктивності праці, якістю професійної підготовки персоналу та ступенем
його мотивації до підвищення результативності роботи. Саме ці аспекти
значною мірою впливають на загальні результати діяльності підприємства та
його економічну ефективність [43; 46; 51].
Макроекономічна стабільність у державі створює сприятливі умови для
діяльності підприємств, забезпечує передбачуваність господарських процесів
і стимулює розвиток підприємницької активності. Важливий вплив на рівень
економічної ефективності діяльності підприємств також має податкова
політика держави, оскільки вона визначає розмір податкового навантаження
на суб’єктів господарювання та, відповідно, їхні фінансові можливості для
розвитку і розширення діяльності. Особливе значення для транспортно-
експедиторських підприємств має розвиток транспортної інфраструктури,
який безпосередньо впливає на швидкість доставки вантажів, рівень витрат на
перевезення та якість логістичного обслуговування клієнтів. Крім того, на
діяльність таких підприємств істотно впливають зміни міжнародних

14

транспортних маршрутів, активний розвиток мультимодальних перевезень,
процеси цифровізації логістики, а також інтеграція України до європейського
транспортного простору. Таким чином, комплексний аналіз внутрішніх і
зовнішніх факторів впливу на економічну ефективність діяльності
підприємства дає змогу своєчасно виявляти резерви її підвищення та
формувати обґрунтовану стратегію розвитку підприємства в умовах
конкурентного середовища [68; 69; 72].
Оцінювання економічної ефективності діяльності підприємства
здійснюється на основі системи взаємопов’язаних показників, які
відображають результати використання трудових, матеріальних, фінансових і
виробничих ресурсів. Такий підхід дає змогу отримати більш повне уявлення
про рівень результативності господарської діяльності. Застосування
системного підходу до аналізу показників ефективності дозволяє комплексно
оцінити фінансово-господарську діяльність підприємства, а також виявити
наявні резерви для підвищення ефективності його функціонування та
подальшого розвитку [3; 44; 49].
Основні складові системи показників економічної ефективності
діяльності підприємства приведені в табл. 1.1.
Показники рентабельності характеризують рівень ефективності
використання ресурсів підприємства та дозволяють оцінити прибутковість
його діяльності. До основних показників належать: рентабельність продукції;
рентабельність продажів; рентабельність активів; рентабельність власного
капіталу; рентабельність виробничих фондів. Рентабельність активів
характеризує ефективність використання всіх ресурсів підприємства
незалежно від джерел їх формування [71]. Рентабельність власного капіталу
відображає ефективність використання коштів власників підприємства та є
важливим показником інвестиційної привабливості підприємства.
Показники ліквідності характеризують здатність підприємства
своєчасно виконувати свої короткострокові фінансові зобов’язання. До

15

основних показників належать: коефіцієнт поточної ліквідності; коефіцієнт
швидкої ліквідності; коефіцієнт абсолютної ліквідності. Високий рівень
ліквідності забезпечує фінансову стабільність підприємства та підвищує
рівень його платоспроможності.

Таблиця 1.1. Основні показники оцінки економічної ефективності діяльності
підприємства
Група показників Показник Економічна характеристика
Характеризує фінансовий результат
Прибуток
Показники діяльності підприємства
результативності Дохід від Визначає обсяг господарської
реалізації діяльності
Рентабельність Показує ефективність витрат
продукції підприємства
Показники Рентабельність Характеризує ефективність
рентабельності активів використання майна
Рентабельність Відображає ефективність
власного капіталу використання коштів власників
Продуктивність Визначає ефективність використання
праці трудових ресурсів
Показники
Характеризує ефективність
використання Фондовіддача
використання основних засобів
ресурсів
Відображає ефективність
Матеріаловіддача
використання матеріальних ресурсів
Визначає платоспроможність
Ліквідність
Показники підприємства
фінансового стану Фінансова Характеризує незалежність
стійкість підприємства від позикових коштів

16

Фінансова стійкість підприємства характеризує рівень його
незалежності від зовнішніх джерел фінансування та здатність забезпечувати
стабільність фінансової діяльності в довгостроковій перспективі. До основних
показників фінансової стійкості належать: коефіцієнт автономії; коефіцієнт
фінансової залежності; коефіцієнт маневреності власного капіталу; коефіцієнт
забезпеченості власними оборотними коштами. Фінансова стійкість
підприємства є важливим фактором забезпечення його стабільного
функціонування в умовах нестабільного економічного середовища [39; 48; 76].
Показники ділової активності характеризують ефективність
використання ресурсного потенціалу підприємства та швидкість обігу його
активів. До основних показників ділової активності належать: коефіцієнт
оборотності активів; коефіцієнт оборотності оборотних коштів; коефіцієнт
оборотності дебіторської заборгованості; коефіцієнт оборотності
кредиторської заборгованості [73]. Підвищення швидкості оборотності
активів сприяє зростанню обсягів реалізації послуг та підвищенню рівня
економічної ефективності діяльності підприємства.
Ефективність використання трудових ресурсів підприємства
характеризується показниками продуктивності праці, трудомісткості
продукції та середньої заробітної плати працівників. Підвищення
продуктивності праці забезпечує зростання обсягів виробництва без
додаткового залучення ресурсів та сприяє зниженню собівартості продукції
або послуг.
Раціональне використання основних засобів підприємства є важливою
передумовою підвищення економічної ефективності його діяльності. До
основних показників ефективності використання основних засобів належать:
фондовіддача; фондомісткість; коефіцієнт зносу основних засобів; коефіцієнт
оновлення основних засобів. Підвищення ефективності використання
основних засобів сприяє збільшенню обсягів надання послуг без додаткових
капіталовкладень [33; 35; 43].

17

Економічна ефективність діяльності підприємства виступає одним із
ключових критеріїв оцінювання результативності його функціонування в
умовах ринкової економіки. Вона визначає рівень раціональності
використання ресурсного потенціалу підприємства та характеризує здатність
суб’єкта господарювання забезпечувати стабільний розвиток у довгостроковій
перспективі. Високий рівень економічної ефективності діяльності
підприємства сприяє зміцненню його фінансового стану, підвищенню
конкурентоспроможності на ринку та створює передумови для реалізації
стратегічних напрямів розвитку підприємства. Забезпечення ефективного
використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів дозволяє
підприємству досягати максимальних результатів господарської діяльності за
мінімальних витрат. Особливого значення економічна ефективність набуває в
умовах нестабільності економічного середовища, зростання рівня конкуренції
та швидких змін ринкової кон’юнктури. У таких умовах підприємства змушені
постійно вдосконалювати систему управління ресурсами, оптимізувати
структуру витрат та впроваджувати сучасні технології управління
виробничими й логістичними процесами [11; 55].
Для транспортно-експедиторських підприємств економічна
ефективність діяльності має особливо важливе значення, оскільки вона
безпосередньо впливає на якість організації перевезень, рівень транспортних
витрат, швидкість доставки вантажів та рівень задоволеності клієнтів
транспортними послугами. Раціональна організація логістичних процесів
забезпечує скорочення витрат часу на перевезення вантажів, підвищує
ефективність використання транспортних засобів та сприяє зростанню
прибутковості діяльності підприємства. До того ж підвищення економічної
ефективності діяльності підприємства створює можливості для впровадження
інноваційних технологій управління транспортними потоками, модернізації
матеріально-технічної бази підприємства та розширення спектра транспортно-
експедиторських послуг. Таким чином, економічна ефективність діяльності

18

підприємства виступає визначальним фактором забезпечення його стабільного
функціонування, підвищення конкурентоспроможності та формування
стратегічних переваг у сучасних умовах господарювання [27; 65; 74].
Питання визначення сутності економічної ефективності діяльності
підприємства посідає важливе місце в економічній науці та є предметом
дослідження багатьох українських і зарубіжних учених. Це пояснюється тим,
що економічна ефективність виступає одним із основних критеріїв
оцінювання результативності функціонування підприємства та рівня
використання його ресурсного потенціалу.
У працях українських учених економічна ефективність діяльності
підприємства розглядається як комплексна економічна категорія, що
характеризує співвідношення результатів діяльності підприємства та витрат
ресурсів, необхідних для їх досягнення. Зокрема, відомий український
науковець І. Бланк визначає економічну ефективність як інтегральну
характеристику результативності фінансово-господарської діяльності
підприємства, що формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів
середовища функціонування підприємства. В. Савицька розглядає економічну
ефективність як результат раціонального використання ресурсів підприємства,
що забезпечує досягнення максимального економічного результату за
мінімальних витрат. При цьому автор підкреслює необхідність комплексного
аналізу показників ефективності діяльності підприємства з урахуванням
специфіки його господарської діяльності. А. Поддєрьогін визначає економічну
ефективність діяльності підприємства як здатність підприємства
забезпечувати отримання прибутку при оптимальному використанні
фінансових ресурсів, що сприяє підвищенню його фінансової стійкості та
конкурентоспроможності [52; 59].
Серед зарубіжних науковців вагомий внесок у дослідження економічної
ефективності діяльності підприємства зробили Paul Samuelson та Michael
Porter. П. Самуельсон трактував економічну ефективність як раціональне

19

використання обмежених ресурсів у процесі виробництва товарів і послуг з
метою максимально можливого задоволення потреб суспільства. М. Портер
пов’язував економічну ефективність підприємства з наявністю та розвитком
його конкурентних переваг на ринку. Науковець вважав, що рівень
ефективності діяльності підприємства залежить від оптимізації витрат, якості
продукції або послуг, а також здатності підприємства швидко адаптуватися до
змін зовнішнього середовища [53; 57; 58].
Сучасні наукові підходи до визначення економічної ефективності
діяльності підприємства базуються на використанні системного підходу,
відповідно до якого підприємство розглядається як складна соціально-
економічна система, ефективність функціонування якої залежить від взаємодії
виробничих, фінансових, управлінських та логістичних підсистем.
Відповідно, аналіз наукових підходів до визначення сутності економічної
ефективності діяльності підприємства дозволяє зробити висновок, що
економічна ефективність є комплексною економічною категорією, яка
характеризує результативність використання ресурсного потенціалу
підприємства та визначає рівень його конкурентоспроможності в умовах
ринкового середовища.

1.2. Особливості діяльності транспортно-експедиторських
підприємств

Транспортно-експедиторські підприємства займають важливе місце у
функціонуванні національної економіки, оскільки забезпечують організацію
переміщення матеріальних потоків між виробниками та кінцевими
споживачами продукції. В умовах розвитку ринкових відносин роль
транспортно-експедиторської діяльності постійно посилюється, що пов’язано
з активним розвитком зовнішньоекономічних зв’язків, розширенням
міжнародної торгівлі та інтеграцією України у світовий економічний простір.

20

Транспортно-експедиторська діяльність являє собою сукупність
організаційних, технічних та інформаційних заходів, спрямованих на
забезпечення ефективного перевезення вантажів із використанням різних
видів транспорту [2; 4; 15].
Головною метою діяльності транспортно-експедиторських підприємств
є забезпечення своєчасної доставки вантажів із мінімальними витратами
ресурсів та належним рівнем транспортного обслуговування клієнтів. Сучасні
експедиторські підприємства виконують роль координаторів логістичних
процесів, організовуючи взаємодію між вантажовідправниками,
перевізниками, складськими комплексами, митними органами та страховими
компаніями. Багатофункціональний характер діяльності транспортно-
експедиторських підприємств зумовлює складність управління логістичними
процесами та потребує використання сучасних методів організації перевезень.
Особливістю цієї діяльності є поєднання організаційних, економічних та
інформаційних функцій у межах єдиного логістичного процесу. При цьому
ефективність роботи підприємств значною мірою залежить від рівня
координації всіх учасників транспортного процесу, швидкості прийняття
управлінських рішень та якості інформаційного супроводу перевезень [24; 36].
До основних напрямів діяльності транспортно-експедиторських
підприємств належать організація перевезень, документальний супровід
вантажів, страхування, складська логістика, а також інформаційний контроль
процесу доставки. Основні напрями діяльності транспортно-експедиторських
підприємств наведено на рис. 1.1.
Одним із ключових напрямів роботи транспортно-експедиторських
підприємств є удосконалення логістичних маршрутів перевезення вантажів.
Це дає можливість скоротити тривалість транспортування, знизити витрати на
перевезення та підвищити конкурентні позиції підприємства на ринку
транспортних послуг. В умовах сучасного господарювання особливо
актуальними стають мультимодальні перевезення, які базуються на поєднанні

21

кількох видів транспорту в межах єдиного логістичного процесу.
Транспортно-експедиторські підприємства не обмежуються лише
організацією доставки вантажів, а також надають значну кількість додаткових
послуг. До них належать підготовка вантажу до транспортування, оформлення
необхідної транспортної документації, страхування, митний супровід та
інформаційне забезпечення перевезень [3; 24].

Рисунок. 1.1. Основні напрями діяльності транспортно-експедиторського
підприємства
Джерело: оформлено за допомогою ChatGPT

Комплексний логістичний сервіс сприяє покращенню якості
обслуговування клієнтів і допомагає формувати стабільні та довгострокові
відносини з партнерами. Окрім цього, транспортно-експедиторські
підприємства мають важливе значення для забезпечення безперервної роботи
підприємств-замовників, оскільки своєчасне постачання сировини, матеріалів
і готової продукції безпосередньо впливає на ефективність виробничих
процесів. Отже, транспортно-експедиторські підприємства є важливою

22

складовою логістичної інфраструктури держави, забезпечують стабільне
функціонування транспортної системи та сприяють підвищенню економічної
ефективності діяльності суб’єктів господарювання [12; 25].
Нормативно-правове регулювання транспортно-експедиторської
діяльності має важливе значення для забезпечення стабільної та ефективної
роботи транспортної системи держави. Саме правове регулювання визначає
основні принципи організації вантажних перевезень, порядок взаємодії між
учасниками транспортного процесу та рівень відповідальності сторін за
виконання договірних зобов’язань. Діяльність транспортно-експедиторських
підприємств регулюється системою законодавчих і нормативних актів, які
встановлюють правила організації транспортного обслуговування,
визначають права й обов’язки учасників транспортного процесу, а також
особливості здійснення експедиторської діяльності. Основним нормативно-
правовим документом у цій сфері є Закон України «Про транспортно-
експедиторську діяльність», який визначає організаційні та правові основи
здійснення транспортно-експедиторської діяльності на території України.
Даний закон регулює порядок надання транспортно-експедиторських послуг,
визначає права та обов’язки експедиторів і клієнтів, а також встановлює
відповідальність сторін у процесі виконання транспортно-експедиторських
операцій [14; 66].
Правове забезпечення функціонування суб’єктів транспортно-
експедиторської діяльності знаходить своє вагоме підґрунтя в нормах
Господарського кодексу України, що визначають фундаментальні засади
економічної діяльності, механізми формування господарських правочинів, а
також особливості юридичної відповідальності учасників при невиконанні або
неналежному виконанні контрактних умов. Водночас Цивільний кодекс
України регулює правовий статус договірних взаємовідносин між суб’єктами
транспортних операцій, що включає, серед іншого, процедури укладення
контрактів стосовно транспортування товарів, експедиційних послуг та

23

їхнього страхового забезпечення. Цей кодекс також містить положення щодо
механізмів юридичного забезпечення прав учасників транспортно-
експедиційної взаємодії та встановлює міру відповідальності за невиконання
чи неналежне виконання обумовлених зобов’язань.
Окрім національного законодавства, функціонування транспортно-
експедиторських компаній підлягає регулюванню міжнародними правовими
нормами, які визначають регламент та порядок здійснення міжнародних
перевезень товарів. Це охоплює міжнародні конвенції з транспортування,
міжурядові договори та уніфіковані стандарти, що встановлюють порядок
організації транспортування різними видами рухомого складу. Ключову роль
для компаній, що спеціалізуються на міжнародних вантажних перевезеннях,
відіграють норми Конвенції про договір міжнародного дорожнього
перевезення вантажів (CMR), що регламентує правила оформлення контрактів
на міжнародне перевезення, права та зобов’язання учасників, а також
відповідальність перевізника за цілісність вантажу в процесі транспортування.
Крім того, функціонування транспортно-експедиторських підприємств
підпадає під дію нормативів транспортування товарів сухопутними,
залізничними, морськими та повітряними шляхами, що встановлюють
механізми організації перевезень з урахуванням специфіки обраного виду
транспорту.
Суттєве значення в юридичному супроводі функціонування
транспортно-експедиторських підприємств належить нормативно-правовим
актам, що регулюють процедури митного декларування товарів, зважаючи на
те, що істотна частка експедиторських операцій передбачає
зовнішньоекономічну діяльність. Більше того, поточний етап еволюції
транспортно-експедиторської діяльності відзначається інтенсивним
впровадженням електронного обміну документами, що також підлягає
регулюванню відповідними правовими нормами у контексті цифровізації
економічної сфери. Таким чином, правове забезпечення транспортно-

24

експедиторської діяльності формує сприятливі правові рамки для діяльності
суб’єктів сектора, сприяє вдосконаленню організації транспортних послуг та
закладає основи для поступального розвитку транспортно-логістичної
системи держави.
Транспортно-експедиторські підприємства відіграють ключову роль у
підтримці ефективності функціонування логістичних комплексів, здійснюючи
координацію переміщення товарних потоків від продуцента до кінцевого
реципієнта. Сфера їхньої діяльності охоплює налагодження ефективного
транспортного сервісу для замовників, раціоналізацію логістичних маршрутів
транспортування товарів та скорочення витрат, пов’язаних з перевезеннями.
На поточному етапі розвитку ринкової економіки функціонал транспортно-
експедиторських підприємств суттєво розширився, інтегруючи широкий
спектр логістичних сервісів, що забезпечують комплексне транспортне
забезпечення суб’єктів економічної діяльності.
Основні функції транспортно-експедиторського підприємства зображені
нижче на рис. 1.2.
Реалізація визначених функцій гарантує неперервність логістичних
операцій і сприяє оптимізації функціональної ефективності суб’єктів
господарювання в різних секторах економіки. Виняткове значення в діяльності
транспортно-експедиційних компаній відводиться функції інформаційного
супроводу транспортувальних операцій. Вчасне надходження даних щодо
локації вантажів, технічного стану рухомого складу та графіків постачання дає
змогу гнучко адаптуватися до мінливих обставин транспортування та
формувати оптимальні управлінські стратегії. Ключовою функцією
транспортно-експедиційних суб’єктів господарювання також виступає
оптимізація логістичних витрат, що передбачає вибір найбільш економічно
обґрунтованих траєкторій переміщення, ефективну експлуатацію
транспортних одиниць та мінімізацію періодів простою рухомого складу в
процесі здійснення доставок.

25

Рисунок 1.2. Основні функції транспортно-експедиторського підприємства
Джерело: оформлено за допомогою ChatGPT

В актуальних економічних реаліях транспортно-експедиційні компанії
виступають як інтегратори логістичних систем, координуючи взаємодію між
різнорідними видами транспорту в рамках уніфікованого транспортного
ланцюга. Такий підхід уможливлює досягнення високого ступеня
ефективності при організації мультимодальних транспортувань та сприяє
підвищенню якості транспортного сервісу для замовників. Крім того,
транспортно-експедиційні суб’єкти відіграють значну роль у мінімізації
транспортних витрат для компаній-замовників, що позитивно впливає на
зростання їх економічної продуктивності та зміцнення ринкових
конкурентних переваг. Отже, транспортно-експедиційні компанії реалізують
комплексний набір функцій, орієнтованих на забезпечення результативної
організації транспортувального процесу, оптимізацію логістичних видатків та
підвищення стандартів транспортного сервісу для споживачів.
Продуктивність функціонування транспортно-експедиційних суб’єктів
значною мірою корелює з характерними рисами формування їхніх прибутків

26

та видатків, що детерміновано специфікою надання транспортно-логістичних
послуг. На противагу виробничим підприємствам, транспортно-експедиційні
компанії не продукують матеріальних активів, а концентруються на
організації процесу переміщення товарів та супутнього логістичного сервісу
для замовників. Фінансові надходження транспортно-експедиційних компаній
переважно генеруються шляхом надання інтегрованого комплексу
транспортно-експедиційних послуг, що включають організацію
транспортування вантажів різноманітними видами перевезень, оформлення
необхідної документації, митний супровід відправлень, страхування та
інформаційну підтримку логістичних операцій.
Основними джерелами доходів транспортно-експедиторських
підприємств є:
- плата за організацію перевезення вантажів;
- винагорода за експедиторські послуги;
- доходи від надання послуг складського обслуговування;
- доходи від оформлення транспортної документації;
- доходи від митно-брокерських послуг;
- доходи від інформаційного супроводу перевезень;
- доходи від організації мультимодальних перевезень.
Рівень доходів транспортно-експедиторських підприємств значною
мірою залежить від обсягів перевезень, структури наданих послуг, рівня
тарифів на транспортні послуги, конкурентної ситуації на ринку транспортно-
логістичних послуг та ефективності організації логістичних процесів.
Важливою особливістю діяльності транспортно-експедиторських підприємств
є те, що значна частина отриманих коштів спрямовується на оплату послуг
перевізників, портових операторів, складських підприємств та інших
учасників транспортного процесу. У зв’язку з цим власний дохід
експедиторського підприємства формується переважно у вигляді
експедиторської винагороди. Витрати транспортно-експедиторських

27

підприємств формуються під впливом специфіки організації транспортного
процесу та включають витрати на оплату послуг сторонніх організацій,
витрати на утримання персоналу, адміністративні витрати та інші операційні
витрати [11; 25].
До основних витрат транспортно-експедиторських підприємств
належать:
- витрати на оплату транспортних послуг перевізників;
- витрати на оплату складських послуг;
- витрати на оплату навантажувально-розвантажувальних робіт;
- витрати на оплату митного оформлення вантажів;
- витрати на страхування вантажів;
- витрати на оплату праці персоналу підприємства;
- адміністративні витрати;
- витрати на інформаційне забезпечення перевезень.
Особливістю структури витрат транспортно-експедиторських
підприємств є значна частка змінних витрат, величина яких безпосередньо
залежить від обсягів наданих транспортно-експедиторських послуг. Це
обумовлює необхідність постійного контролю за рівнем витрат та оптимізації
логістичних процесів з метою підвищення економічної ефективності
діяльності підприємства. Раціональна організація процесу формування
доходів і витрат транспортно-експедиторських підприємств сприяє
забезпеченню їх фінансової стабільності, підвищенню рівня прибутковості
діяльності та зміцненню конкурентних позицій на ринку транспортно-
логістичних послуг. Таким чином, особливості формування доходів і витрат
транспортно-експедиторських підприємств визначають специфіку їх
господарської діяльності та безпосередньо впливають на рівень економічної
ефективності функціонування підприємств галузі [42; 45; 54].
Ефективність діяльності транспортно-експедиторських підприємств
формується під впливом комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів, які

28

визначають рівень використання ресурсного потенціалу підприємства, якість
транспортного обслуговування клієнтів та конкурентоспроможність на ринку
транспортно-логістичних послуг. Врахування впливу зазначених факторів
дозволяє підприємствам своєчасно реагувати на зміни зовнішнього
середовища та приймати ефективні управлінські рішення щодо підвищення
результативності діяльності. До основних факторів, що впливають на
ефективність діяльності транспортно-експедиторських підприємств, належать
внутрішні та зовнішні чинники [25; 30].
До внутрішніх факторів належать ті чинники, які безпосередньо
залежать від діяльності підприємства та можуть регулюватися керівництвом у
процесі управління господарською діяльністю. Серед основних внутрішніх
факторів доцільно виділити:
- рівень організації логістичних процесів підприємства;
- ефективність використання трудових ресурсів;
- рівень кваліфікації персоналу;
- технічний стан транспортних засобів (у разі наявності власного
автопарку);
- рівень інформаційного забезпечення перевезень;
- ефективність управління витратами підприємства;
- структура наданих транспортно-експедиторських послуг;
- рівень автоматизації логістичних процесів;
- якість управління фінансовими ресурсами підприємства.
Раціональна організація внутрішніх бізнес-процесів підприємства
сприяє скороченню непродуктивних витрат часу на виконання транспортно-
експедиторських операцій, підвищенню рівня продуктивності праці персоналу
та забезпеченню своєчасного виконання договірних зобов’язань перед
клієнтами підприємства.
Особливе значення серед внутрішніх факторів має рівень
інформаційного забезпечення транспортного процесу. Використання сучасних

29

інформаційних систем управління логістикою дозволяє оптимізувати
маршрути перевезення вантажів, здійснювати контроль за їх переміщенням у
режимі реального часу та підвищувати якість транспортного сервісу. До того
ж, ефективність діяльності транспортно-експедиторського підприємства
значною мірою залежить від рівня професійної підготовки персоналу,
оскільки організація перевезень потребує високого рівня компетентності у
сфері логістики, транспортного законодавства та міжнародних правил
перевезень [31; 34].
Зовнішні фактори формуються під впливом макроекономічного
середовища та не залежать безпосередньо від діяльності підприємства, однак
суттєво впливають на результати його функціонування. До основних
зовнішніх факторів належать:
- загальний стан економіки держави;
- рівень розвитку транспортної інфраструктури;
- державна транспортна політика;
- рівень конкуренції на ринку транспортно-експедиторських послуг;
- зміни тарифів на транспортні перевезення;
- коливання цін на паливно-енергетичні ресурси;
- рівень розвитку зовнішньоекономічної діяльності;
- митна політика держави;
- політична стабільність у країні;
- рівень цифровізації транспортно-логістичної сфери.
Особливо вагомим фактором впливу на ефективність діяльності
транспортно-експедиторських підприємств є рівень розвитку транспортної
інфраструктури держави, який визначає можливості скорочення термінів
доставки вантажів та оптимізації логістичних витрат підприємства за період
часу дослідження.
Вагомим чинником виступає також конкурентне середовище на ринку
транспортно-експедиторських послуг, яке стимулює суб’єктів

30

господарювання до підвищення якості транспортного сервісу, розширення
спектра логістичних послуг та імплементації сучасних технологій управління
транспортними потоками. Крім того, суттєвий вплив на результативність
діяльності транспортно-експедиторських підприємств мають корективи в
тарифній політиці перевізників та флуктуації цін на паливно-енергетичні носії,
що прямо позначаються на рівні транспортних витрат суб’єктів
господарювання. Отже, ефективність функціонування транспортно-
експедиторських підприємств детермінується сукупністю взаємозалежних
внутрішніх і зовнішніх факторів, а їхнє врахування є істотною передумовою
для забезпечення стійкого розвитку та зростання конкурентоспроможності на
ринку транспортно-логістичних послуг.
Транспортно-експедиторські підприємства є невід’ємною складовою
сучасної транспортно-логістичної системи держави, оскільки сприяють
оптимізації руху матеріальних потоків між суб’єктами господарювання. Їхня
діяльність сфокусована на синхронізації процесів транспортування вантажів,
оптимізації логістичних схем та покращенні якості транспортного сервісу для
клієнтів. Особливістю функціонування цих підприємств є багатоаспектний
характер їхньої діяльності, який охоплює реалізацію широкого спектру
організаційних, інформаційних, економічних та логістичних функцій. Це
обумовлює потребу в застосуванні прогресивних методів управління
транспортними процесами, впровадженні інформаційно-комунікаційних
технологій та безперервному вдосконаленні діючої системи організації
перевезень.
Ключовою характеристикою діяльності транспортно-експедиторських
підприємств є їхня посередницька функція у взаємодії між
вантажовідправниками, перевізниками, складськими операторами, митними
органами та іншими учасниками логістичного ланцюга. Саме завдяки
належній координації взаємодії між зазначеними учасниками гарантується
своєчасне доставлення вантажів та мінімізація транспортних витрат

31

підприємств-замовників. Специфіка діяльності транспортно-експедиторських
підприємств також полягає у високому ступені залежності результатів їхнього
функціонування від зовнішнього середовища, зокрема від рівня розвитку
транспортної інфраструктури, державної транспортної політики, тарифної
політики перевізників та загальної макроекономічної ситуації в країні. У
зв’язку з цим забезпечення стабільної діяльності галузевих підприємств
обумовлює необхідність постійного моніторингу ринкової кон’юнктури та
оперативного реагування на зміни у зовнішньому середовищі. Крім того,
ефективність функціонування транспортно-експедиторських підприємств
значною мірою зумовлена рівнем організації внутрішніх бізнес-процесів,
структурою наданих послуг, компетентністю персоналу та ступенем
автоматизації логістичних операцій. Оптимальне залучення ресурсного
потенціалу підприємства сприяє зростанню його конкурентоспроможності на
ринку транспортно-логістичних послуг та забезпечує позитивну динаміку
фінансових показників діяльності.
В сучасних умовах господарювання пріоритетного значення набуває
цифровізація управління транспортними потоками, що підвищує швидкість
прийняття управлінських рішень, забезпечує моніторинг переміщення
вантажів у реальному часі та дозволяє мінімізувати операційні витрати на
організацію перевезень. Застосування передових логістичних інформаційних
систем посилює ефективність діяльності транспортно-експедиторських
підприємств та покращує якість наданого сервісу. Відтак транспортно-
експедиторські підприємства є ключовим чинником у забезпеченні
ефективного функціонування логістичних систем, вдосконаленні
транспортного обслуговування суб’єктів господарювання та розвитку
транспортної інфраструктури держави. Усвідомлення специфіки їх
функціонування є передумовою для формування дієвої системи управління
підприємствами транспортно-логістичної сфери та зростання їхньої
економічної доцільності.

32

1.3. Методичні підходи до оцінки ефективності підприємства

Визначення економічної ефективності діяльності підприємства є
ключовою складовою системи управління його господарською діяльністю. Це
дозволяє встановити рівень продуктивності використання наявного
ресурсного потенціалу, окреслити шляхи покращення його функціонування та
сприяти прийняттю обґрунтованих управлінських рішень. В сучасних умовах
розвитку ринкової економіки оцінювання економічної ефективності
діяльності підприємства набуває особливого значення, адже воно сприяє
зростанню конкурентоспроможності компаній, зміцненню їх фінансового
стану та забезпеченню стабільного розвитку на довгострокову перспективу.
Комплексний аналіз ефективності функціонування підприємства дає змогу
виявити рівень залучення матеріальних, кадрових, фінансових та
інформаційних ресурсів, а також визначити резерви для підвищення
результативності господарювання. Методологічні підходи до оцінки
економічної ефективності діяльності підприємства передбачають
застосування комплексу взаємопов’язаних економічних індикаторів, що
характеризують результати його функціонування та ступінь ефективності
використання ресурсів.
Основною метою оцінювання ефективності діяльності підприємства є
встановлення співвідношення між досягнутими результатами господарювання
та ресурсними витратами, необхідними для їх отримання. Сутність оцінки
економічної ефективності функціонування полягає у виявленні ступеня
реалізації поставлених цілей за умов раціонального використання доступних
ресурсів. Вона дає змогу встановити відповідність фактичних показників
діяльності компанії запланованим індикаторам та окреслити напрями
поліпшення її ефективності. Оцінювання економічної ефективності діяльності
підприємства виконується з використанням різноманітних методологічних
підходів, кожен з яких дозволяє аналізувати окремі аспекти господарської

33

діяльності та встановлювати рівень ефективності залучення його ресурсного
потенціалу.
У сучасній економічній теорії виокремлюють декілька
фундаментальних методологічних підходів до оцінювання економічної
ефективності діяльності суб’єкта господарювання. До цих основних
методологічних підходів відносяться: ресурсний підхід; витратний підхід;
результативний підхід; комплексний підхід; системний підхід. Використання
вказаних методологічних підходів дає можливість проводити всебічний аналіз
результатів функціонування підприємства та створювати дієву систему
управління його розвитком.
Ресурсний підхід полягає в оцінці ефективності функціонування
підприємства шляхом аналізу ступеня залучення доступних ресурсів, зокрема
кадрових, матеріальних, фінансових та виробничих. Ключовою метою
застосування ресурсного підходу є визначення продуктивності використання
ресурсного потенціалу підприємства та виявлення можливостей для зростання
результативності його функціонування. До головних індикаторів ресурсного
підходу відносяться показники продуктивності залучення кадрових ресурсів,
основних фондів, оборотних коштів та фінансових ресурсів підприємства.
Одним із найважливіших показників ресурсного підходу є продуктивність
праці, яка характеризує ефективність використання трудових ресурсів
підприємства та визначається як відношення обсягу виробленої продукції або
наданих послуг до середньооблікової чисельності працівників підприємства
на певну дату [5; 21].
Важливе значення для оцінки результативності діяльності підприємства
має показник чистого прибутку, який залишається у розпорядженні
підприємства після сплати податків та обов’язкових платежів. Саме чистий
прибуток є основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності
підприємства та забезпечує можливість його стратегічного розвитку. Крім
абсолютних показників прибутку, важливу роль у системі оцінки ефективності

34

діяльності підприємства відіграють відносні показники рентабельності, які
характеризують рівень прибутковості діяльності підприємства та
ефективність використання його ресурсів. До основних показників
рентабельності належать:
- рентабельність продукції (послуг);
- рентабельність продажів;
- рентабельність активів;
- рентабельність власного капіталу.
Рентабельність продукції (послуг) характеризує рівень прибутковості
витрат підприємства та визначається як відношення прибутку від реалізації
продукції або послуг до їх собівартості.
Рентабельність продажів визначає ефективність основної діяльності
підприємства та характеризує частку прибутку в кожній гривні реалізованої
продукції або наданих послуг.
Рентабельність активів характеризує ефективність використання всіх
ресурсів підприємства незалежно від джерел їх формування.
Рентабельність власного капіталу визначає ефективність використання
коштів власників підприємства та є важливим показником інвестиційної
привабливості підприємства.
Однією з найважливіших складових комплексної оцінки ефективності
діяльності підприємства є аналіз показників ліквідності, які характеризують
здатність підприємства своєчасно виконувати свої поточні фінансові
зобов’язання перед контрагентами, бюджетом та іншими суб’єктами
господарювання.
До основних показників ліквідності належать:
- коефіцієнт поточної ліквідності;
- коефіцієнт швидкої ліквідності;
- коефіцієнт абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує здатність підприємства

35

погашати свої короткострокові зобов’язання за рахунок оборотних активів та
визначається як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань
підприємства [40; 63].
Коефіцієнт швидкої ліквідності визначає можливість підприємства
виконувати поточні зобов’язання без урахування запасів та характеризує
рівень платоспроможності підприємства у короткостроковому періоді.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує здатність підприємства
негайно погашати поточні зобов’язання за рахунок найбільш ліквідних
активів, зокрема грошових коштів та їх еквівалентів.
Суттєвим аспектом комплексної оцінки ефективності функціонування
суб’єкта господарювання виступає аналіз індикаторів фінансової стабільності,
що відображають ступінь його автономності від зовнішнього капіталу та
сталість фінансового положення. До ключових показників фінансової
стабільності належать:
- коефіцієнт автономії (або фінансової незалежності), що демонструє
питому вагу власного капіталу в загальній структурі джерел фінансування
та визначає рівень фінансової автономії компанії;
- коефіцієнт фінансової залежності, який відображає ступінь залежності
підприємства від залучених позикових коштів і слугує індикатором рівня
фінансового ризику його діяльності;
- коефіцієнт фінансової стабільності, котрий показує співвідношення між
власним та залученим капіталом, що дозволяє оцінити спроможність
підприємства до забезпечення стійкості своєї діяльності в тривалій
перспективі;
- коефіцієнт маневреності власного капіталу, що характеризує частку
власного капіталу, спрямованого на фінансування оборотних активів, і
відображає потенціал підприємства для досягнення гнучкості у фінансовій
політиці.
Наступним компонентом всебічної оцінки ефективності

36

функціонування є аналіз індикаторів ділової активності, що відображають
результативність використання ресурсів суб’єкта господарювання в ході його
економічної діяльності. До основних показників ділової активності належать:
- коефіцієнт оборотності активів;
- коефіцієнт оборотності оборотних активів;
- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;
- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.
Ці індикатори ілюструють швидкість обороту ресурсів підприємства та
дають змогу оцінити ефективність їх застосування в економічному процесі.
Ключовим елементом інтегрованої оцінки ефективності виступає аналіз
індикаторів рентабельності, які характеризують рівень прибутковості
діяльності компанії та результативність застосування її ресурсного
потенціалу.
До основних показників рентабельності належать: рентабельність
активів; рентабельність власного капіталу; рентабельність продажів;
рентабельність продукції або послуг.
Всебічний аналіз цих індикаторів дає можливість отримати об’єктивну
оцінку економічної ефективності функціонування підприємства, виявити його
сильні та слабкі сторони, а також розробити дієву стратегію подальшого
розвитку. Значна актуальність комплексної системи показників оцінки
ефективності діяльності набувається у галузі транспортно-експедиторських
послуг, оскільки вона уможливлює оцінювання ефективності залучення
транспортних ресурсів, швидкості обороту грошових коштів, рівня
логістичних витрат та продуктивності організації перевізних операцій. Отже,
імплементація інтегрованої системи індикаторів оцінки ефективності
функціонування суб’єкта господарювання дає змогу провести глибокий аналіз
результатів його діяльності та окреслити шляхи підвищення економічної
результативності.
Оцінка економічної ефективності функціонування транспортно-

37

експедиторських компаній характеризується специфічними рисами, які
обумовлені їхньою операційною специфікою, характером надання
транспортно-логістичних послуг та суттєвою залежністю підсумків діяльності
від екзогенних чинників транспортного середовища. На противагу
виробничим підприємствам, транспортно-експедиторські суб’єкти не
генерують матеріального продукту, натомість їхня діяльність полягає в
організації вантажних перевезень, координації логістичних процесів та
наданні комплексного спектра супутніх транспортних послуг. Методологія
оцінки економічної ефективності функціонування транспортно-
експедиторських компаній ґрунтується на застосуванні системи
взаємозалежних індикаторів, що відображають продуктивність використання
матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів суб’єкта, а
також результативність організації транспортно-логістичних операцій [13; 22;
65].
У фаховій літературі розрізняють ресурсні, витратні, результативні,
інтегровані та системні підходи до оцінки економічної ефективності
функціонування підприємства, які активно застосовуються для аналізу
різноманітних аспектів діяльності суб’єктів господарювання. Кожен із
зазначених підходів уможливлює розгляд ефективності діяльності суб’єкта
господарювання з різних точок зору та сприяє глибшому усвідомленню
економічних процесів. Їхнє використання допомагає формуванню
аргументованих висновків щодо поточного стану та траєкторії розвитку
компанії, а також надає можливість всебічно оцінити підсумки її
функціонування в контексті мінливого зовнішнього середовища.
Основні методичні підходи до оцінки економічної ефективності
діяльності підприємства наведено в табл. 1.2.
Методика оцінки економічної ефективності діяльності транспортно-
експедиторських підприємств передбачає проведення комплексного аналізу
таких основних груп показників:

38

- показники обсягів діяльності підприємства;
- показники використання трудових ресурсів;
- показники використання основних засобів;
- показники використання оборотних активів;
- показники витрат підприємства;
- показники прибутковості діяльності підприємства;
- показники фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 1.2. Методичні підходи до оцінки економічної ефективності
діяльності підприємства
Методичний підхід Характеристика Основні показники
Оцінює ефективність
Продуктивність праці,
Ресурсний використання ресурсів
фондовіддача
підприємства
Аналізує структуру витрат Собівартість, витрати у
Витратний
підприємства розрахунку на 1 грн. доходу
Оцінює кінцеві результати
Результативний Прибуток, рентабельність
діяльності
Передбачає використання
Ліквідність, фінансова
Комплексний системи взаємопов’язаних
стійкість
показників
Розглядає підприємство як Сукупність фінансово-
Системний
цілісну систему економічних показників

До показників обсягів діяльності транспортно-експедиторських
підприємств належать обсяг наданих транспортно-експедиторських послуг,
кількість виконаних перевезень, обсяг перевезених вантажів, вантажообіг та
дохід від реалізації транспортно-експедиторських послуг. Аналіз зазначених
показників дозволяє оцінити масштаби діяльності підприємства та тенденції
його розвитку.

39

Одним із ключових аспектів оцінки ефективності діяльності
транспортно-експедиторських підприємств є аналіз ефективності залучення
людських ресурсів, який охоплює дослідження продуктивності персоналу,
аналіз витрат на винагороду праці та оцінку раціональності використання
кадрового потенціалу. Виняткового значення у процесі оцінки ефективності
діяльності цих суб’єктів господарювання набуває аналіз використання
основних фондів, котрі включають рухомий склад, складські об’єкти,
підйомно-транспортне устаткування, інформаційні системи для логістичного
менеджменту та інші матеріально-технічні активи. Ефективність експлуатації
основних фондів визначається за допомогою індикаторів фондовіддачі,
фондомісткості та коефіцієнта завантаження транспортних одиниць.
Наступним істотним напрямом оцінки ефективності діяльності
транспортно-експедиторських підприємств виступає аналіз ефективності
застосування оборотних активів. Суттєву частку оборотного капіталу таких
підприємств формують грошові резерви, дебіторська заборгованість та
витрати наступних періодів. Дослідження швидкості їх циркуляції дає змогу
оцінити продуктивність управління фінансовими ресурсами суб’єкта
господарювання. Особливу увагу в контексті оцінки ефективності діяльності
транспортно-експедиторських підприємств слід приділяти аналізу
операційних витрат. До значущих статей видатків цих підприємств належать
витрати на оплату транспортних послуг залучених перевізників, вартість
паливно-мастильних матеріалів, видатки на технічне обслуговування
рухомого складу, страхування вантажів та адміністративні витрати.
Дослідження структури видатків транспортно-експедиторського
підприємства дає можливість виявити ключові напрямки їх оптимізації та
розробити дієву систему контролю та управління витратами суб’єкта
господарювання. Невід’ємною стадією методології оцінки економічної
ефективності діяльності транспортно-експедиторських підприємств є аналіз
індикаторів прибутковості діяльності, що відображають рівень

40

результативності його функціонування та ефективність утилізації наявного
ресурсного потенціалу. Серед основних показників прибутковості виділяють
валовий прибуток, операційний прибуток, чистий прибуток, а також
коефіцієнти рентабельності бізнес-процесів.
Важлива роль у процесі оцінки економічної ефективності діяльності
транспортно-експедиторських підприємств належить аналізу індикаторів
фінансової стійкості суб’єкта господарювання, що демонструють його рівень
платоспроможності, фінансової автономії та спроможності підтримувати
стабільність функціонування у довгостроковій перспективі. Специфічною
рисою методології оцінки ефективності діяльності транспортно-
експедиторських структур є необхідність інтеграції спеціалізованих
індикаторів логістичної ефективності. До таких належать своєчасність
виконання поставок, коефіцієнт використання транспортних потужностей,
тривалість логістичного циклу, обсяг логістичних витрат та якість
клієнтського сервісу у сфері транспортно-експедиторських послуг.
Імплементація інтегрованої методики оцінки економічної ефективності
функціонування транспортно-експедиторських компаній дає змогу
сформувати об’єктивну характеристику результатів їхньої діяльності та
визначити вектори для подальшого вдосконалення.

41

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКОГО
ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»

2.1. Загальна характеристика підприємства

Об’єктом цього дослідження виступає товариство з обмеженою
відповідальністю «КОМПАНІЯ ТРАНСКО», що провадить комерційну
діяльність у галузі транспортно-експедиційних операцій та пов’язаних
економічних секторів. Функціонування суб’єкта господарювання
регламентується чинним законодавством України та базується на його
установчих документах і офіційно зареєстрованих видах економічної
діяльності згідно з Національним класифікатором видів економічної
діяльності (КВЕД). Ключовим напрямом діяльності підприємства є послуги
автомобільного вантажного транспорту (КВЕД 49.41). Цей напрям охоплює
організацію переміщення вантажів автотранспортом як у межах України, так і
за її кордонами, надання всебічної логістичної підтримки перевезень, а також
забезпечення ефективної координації всіх задіяних сторін транспортного
процесу.
Окрім головної спеціалізації, компанія провадить низку допоміжних
видів діяльності, котрі гарантують комплексність транспортно-експедиційних
послуг та сприяють оптимізації операційної ефективності підприємства. Серед
них вагоме місце посідає посередницька діяльність у торгівлі широким
спектром товарів (КВЕД 46.19). Цей напрям передбачає налагодження
ефективної взаємодії між постачальниками та кінцевими споживачами
продукції, що сприяє розбудові партнерських відносин та генерує нові
перспективи для економічного зростання. Також компанія займається
оптовою реалізацією зернових, насіння та кормів для тварин (КВЕД 46.21), що
сприяє диверсифікації її операційної сфери та створенню стійкої клієнтської

42

основи в агропромисловому секторі [22; 29].
Значимим видом діяльності є також оптова торгівля твердим, рідким і
газоподібним паливом (КВЕД 46.71), що дозволяє диверсифікувати джерела
прибутків підприємства та оптимізувати використання його ресурсного
потенціалу. Крім того, компанія провадить неспеціалізовану оптову торгівлю
(КВЕД 46.90), що підкреслює універсальність її економічної діяльності та
сприяє розширенню комерційних векторів.
Серед ключових логістичних операцій підприємства виділяється
транспортна обробка вантажів (КВЕД 52.24). Вона включає виконання
вантажно-розвантажувальних маніпуляцій, організацію перевалки вантажів та
гарантування їх належного збереження під час транспортування. Компанія
також виконує інші допоміжні дії у транспортній галузі (КВЕД 52.29), що
охоплюють транспортно-експедиційне обслуговування, інформаційне
забезпечення перевезень, структуризацію логістичних процесів та
координацію співпраці між усіма суб’єктами транспортного циклу.
Самостійним вектором діяльності компанії є надання інших
інформаційних послуг (КВЕД 63.99). Цей напрям передбачає інформаційну
підтримку клієнтів, оброблення даних логістики та забезпечення
безперебійної комунікації між усіма ланками транспортного ланцюга. Крім
того, суб’єкт господарювання провадить діяльність у правовій сфері
(КВЕД 69.10), що дозволяє гарантувати юридичний супровід комерційної
діяльності та підвищити рівень контрактної дисципліни у відносинах з
контрагентами.
Ключовим аспектом функціонування підприємства є моніторинг
ринкової кон’юнктури та аналіз суспільної думки (КВЕД 73.20), що забезпечує
глибокий аналіз ринкового простору та є основою для розробки ефективних
стратегій корпоративного розвитку. Суб’єкт господарювання також провадить
діяльність з надання в оренду спеціалізованих транспортних засобів
(вантажних автомобілів) (КВЕД 77.12), що оптимізує використання рухомого

43

складу та генерує додаткові фінансові надходження. Окрім цього,
підприємство здійснює діяльність з лізингу іншого обладнання, устаткування
та матеріальних активів (КВЕД 77.39), що сприяє диверсифікації портфеля
послуг та інтенсифікації експлуатації основних фондів.
Відтак діяльність ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» характеризується
багатогранним характером, охоплюючи широкий спектр логістичних,
комерційних, інформаційних та супутніх послуг. Це створює сприятливі
умови для підвищення економічної результативності суб’єкта
господарювання та посилення його конкурентоспроможності на ринку
транспортно-експедиторських послуг.
Організаційна структура управління підприємства є критично важливим
фактором забезпечення операційної ефективності, оскільки вона регламентує
розподіл функціональних зобов’язань між персоналом, встановлює рівень
відповідальності структурних одиниць та їхню взаємодію у контексті
реалізації господарської діяльності. Організаційна структура управління
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» базується на лінійно-функціональному
принципі, що гарантує чітке розмежування компетенцій між управлінськими
рівнями та сприяє оптимізації процесу прийняття рішень. Стратегічне
управління діяльністю організації покладається на генерального директора,
який формулює довгострокові вектори розвитку, здійснює координацію
функціонування структурних підрозділів та несе відповідальність за загальні
фінансово-економічні показники підприємства. У підпорядкуванні
генерального директора перебувають основні керівники структурних
підрозділів підприємства:
Комерційний директор несе відповідальність за розробку та
імплементацію комерційної стратегії підприємства, розширення клієнтської
бази, координацію взаємодії із замовниками логістичних та транспортно-
експедиторських послуг, а також за забезпечення зростання обсягів реалізації
послуг. У його безпосередньому підпорядкуванні перебуває спеціаліст із

44

збуту, який займається пошуком потенційних клієнтів, проводить переговори
та забезпечує оформлення договірних відносин.
Директор транспортного підрозділу здійснює керівництво процесом
транспортування вантажів, координує діяльність персоналу, що задіяний у
перевезеннях, забезпечує оптимальне використання транспортних засобів
підприємства та здійснює нагляд за виконанням логістичних операцій. До
складу цього підрозділу входять фахівці з логістики та водійський склад,
відповідальні за планування маршрутів переміщення, організацію
відвантаження та доставки товарів, а також моніторинг своєчасності
виконання транспортних завдань.
Директор департаменту закупівель здійснює управління процесом
матеріально-технічного постачання підприємства, координує взаємодію з
постачальниками та прагне оптимізації витрат на придбання необхідних
ресурсів. У його підпорядкуванні перебуває спеціаліст із закупівель, який
проводить пряму взаємодію з постачальниками та забезпечує виконання
відповідних операцій.
Головний бухгалтер відповідає за формування та адміністрування
системи бухгалтерського обліку підприємства, здійснює моніторинг
використання фінансових ресурсів, готує фінансову документацію та
звітність, а також забезпечує дотримання фінансової дисципліни. У його
підпорядкуванні знаходяться фахівці з економічного аналізу та обліку, які
здійснюють облікові операції, аналіз економічних показників діяльності
підприємства та контроль за господарськими операціями.
Виконавчий директор здійснює загальну координацію поточної
операційної діяльності підприємства, забезпечує ефективну взаємодію між
структурними підрозділами та здійснює моніторинг виконання управлінських
рішень. У його підпорядкуванні перебувають керівник відділу управління
персоналом, підрозділ інформаційних технологій та керівник лабораторного
відділу.

45

Керівник відділу управління персоналом відповідає за адміністрування
кадрових процесів на підприємстві, ведення обліку кадрової документації та
нагляд за виконанням норм трудового законодавства. Підрозділ
інформаційних технологій забезпечує технічну підтримку інформаційної
інфраструктури підприємства та супровід функціонування програмних
комплексів. Керівник лабораторного відділу організовує функціонування
лабораторії підприємства та координує діяльність допоміжного лабораторного
персоналу, який виконує відповідні технічні функції.
Організаційну структуру управління ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»
представлено на рис. 2.1.

Рисунок. 2.1. Організаційна структура управління ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»

Отже, сформована організаційна структура управління підприємства
забезпечує ефективний розподіл функціональних обов’язків між
працівниками, сприяє підвищенню результативності управління діяльністю
підприємства та створює необхідні умови для підвищення економічної
ефективності його функціонування в сучасних умовах господарювання.
Важливим етапом дослідження діяльності підприємства є аналіз
основних техніко-економічних показників, які характеризують результати
його господарської діяльності, ефективність використання ресурсів та
фінансовий стан. Проведення такого аналізу дозволяє оцінити тенденції
розвитку підприємства та визначити перспективи підвищення економічної
ефективності його функціонування. Основні техніко-економічні показники

46

діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» за 2023-2025 рр. наведено в
табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Фінансова звітність компанії ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»
Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Дохід, тис. грн. 33,294 1323,622 1201,975
Чистий прибуток, тис. грн. 9,771 114,947 114,948
Активи, тис. грн. 90,915 286,664 330,367
Зобов’язання, тис. грн. 80,853 173,005 196,277
Чисельність співробітників, осіб 8 32 53

Аналіз фінансових показників підприємства дозволяє констатувати
сталий розвиток його операційної діяльності протягом звітного періоду.
Динаміка виручки демонструє таке: у 2023 р. дохід становив 33,294 тис. грн.,
у 2024 р. відбулося значне зростання до 1323,622 тис. грн., а у 2025 р.
зафіксовано незначну корекцію до 1201,975 тис. грн. Попри мінімальне
скорочення у 2025 р. порівняно з попереднім роком, підприємство продовжує
підтримувати високий рівень економічної активності.
Позитивним аспектом є стійкий високий рівень чистого фінансового
результату. У 2023 р. чистий прибуток склав 9,771 тис. грн., у 2024 р. він зріс
до 114,947 тис. грн., а у 2025 р. практично зберіг цей показник на рівні
114,948 тис. грн. Це підкреслює ефективність управління підприємством та
раціональне використання його ресурсного потенціалу.
Розгляд структури активів підприємства виявляє суттєве розширення
його ресурсної бази. У 2023 р. активи оцінювалися у 90,915 тис. грн., у 2024 р.
вони зросли до 286,664 тис. грн., а у 2025 р. їхній обсяг збільшився до
330,367 тис. грн. Така динаміка зростання активів вказує на експансію
операційної діяльності підприємства та зміцнення його матеріально-
технічного фундаменту.

47

Пасиви підприємства також демонстрували тенденцію до зростання
протягом аналізованого періоду: у 2023 р. їхній обсяг становив 80,853 тис.
грн., у 2024 р. – 173,005 тис. грн., а у 2025 р. – 196,277 тис. грн. Збільшення
боргових зобов’язань корелює з інтенсифікацією економічної активності
підприємства та ефективним залученням і застосуванням зовнішнього
фінансування.
Ключовим індикатором розвитку підприємства є динаміка його
кадрового складу. У 2023 р. чисельність співробітників становила 8 осіб, у
2024 р. цей показник зріс до 32 осіб, а у 2025 р. досяг рівня 53 осіб. Зазначена
динаміка є індикатором інтенсивної еволюції підприємства, розширення його
операційних горизонтів та збільшення попиту на трудові ресурси.
Невід’ємною складовою матеріально-технічної бази підприємства є парк
рухомого складу. Суб’єкт господарювання експлуатує понад 600 од.
орендованого рухомого складу, спеціалізованого під перевезення зернових
(вагони-зерновози), що сприяє реалізації значних обсягів транспортування
навіть в умовах обмеженої доступності такого рухомого складу на ринку
транспортних послуг. Експлуатація орендованого вагонного парку надає
підприємству оперативну гнучкість у плануванні логістичних операцій та
посилює його конкурентні позиції у сфері транспортно-експедиційної
діяльності.
Підприємство успішно функціонує на ринку транспортно-
експедиторських послуг більше ніж півтора десятиліття та володіє мережею
представництв у дев’яти регіональних центрах України, включаючи Вінницю,
Дніпро, Запоріжжя, Київ, Миколаїв, Полтаву, Одесу та інші міста. Це
обумовлює експансію географічних меж операційної діяльності та оптимізує
якість і доступність клієнтського сервісу. ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»
підтримує партнерські відносини з ключовими міжнародними трейдинговими
компаніями, зокрема Louis Dreyfus, Kernel, Cargill та Bunge, що є індикатором
високого рівня довіри з боку провідних суб’єктів ринку транспортно-

48

експедиторських послуг та слугує підтвердженням його міцної конкурентної
позиції.

2.2. Аналіз основних економічних показників діяльності
підприємства

Ефективність функціонування суб’єкта господарювання значною мірою
детермінується рівнем ключових економічних індикаторів, що відображають
операційні результати, оптимальність використання ресурсної бази та
фінансову резистентність підприємства. Систематичний аналіз цих показників
дозволяє здійснити оцінку траєкторії розвитку підприємства, виявити його
конкурентні переваги та зони ризику у функціонуванні, а також слугує
підґрунтям для розробки стратегічних і тактичних рішень щодо оптимізації
економічної результативності.
Поточне дослідження ключових економічних індикаторів діяльності
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» базується на даних бухгалтерської звітності
підприємства за період 2023-2025 рр. і включає вивчення динамічних змін
валового доходу, чистого фінансового результату, сукупної вартості активів,
фінансових зобов’язань, а також ефективності залучення кадрового
потенціалу. Ключовим індикатором, що відображає операційну
результативність підприємства, є виручка від надання послуг. Він відображає
масштабність операцій та інтенсивність ділової активності підприємства у
сегменті логістично-експедиторських послуг. В аналізованому часовому
інтервалі фіксується значне збільшення обсягів виручки, що є індикатором
інтенсивного розвитку господарської діяльності та експансії споживчої
аудиторії.
Істотним індикатором ефективності функціонування підприємства
виступає чистий прибуток, який уособлює фінальний фінансовий показник
операційної діяльності. Динаміка зростання чистого прибутку свідчить про

49

оптимізоване управління витратними статтями підприємства та раціональне
освоєння доступних ресурсів. Аналогічно значущим індикатором є сукупна
вартість активів підприємства, яка відображає ресурсний потенціал суб’єкта
господарювання та детермінує перспективи його прогресивного розвитку.
Приріст вартості активів підприємства упродовж аналізованого періоду
демонструє посилення матеріально-технічного забезпечення та експансію
операційних масштабів його діяльності. Суттєву роль у підтримці
ефективності функціонування підприємства відіграє також ступінь
використання кадрового потенціалу. Збільшення кількості персоналу
підприємства у досліджуваному проміжку часу вказує на експансію
операційної діяльності та нарощування обсягів надання логістично-
експедиторських послуг.
Для більш детального дослідження динаміки основних економічних
показників діяльності підприємства доцільно провести їх порівняльний аналіз
за досліджуваний період, результати якого наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Динаміка основних економічних показників діяльності
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» за 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення Темп зростання,
Показник
2025/2023 рр. %
Дохід, грн. +1168,681 3610,8
Чистий прибуток, тис. грн. +105,177 1176,6
Активи, тис. грн. +239,452 363,4
Зобов’язання, тис. грн. +115,424 242,8
Чисельність працівників, осіб +45 662,5

Дані таблиці свідчать про суттєве покращення основних фінансово-
економічних показників підприємства у 2025 р. порівняно з 2023 р. Найбільше
зростання спостерігається за показником доходу, який збільшився на

50

1168,681 тис. грн., а темп його зростання становив 3610,8%. Значне
покращення відбулося також за показником чистого прибутку, що зріс на
105,177 тис. грн., що свідчить про підвищення ефективності господарської
діяльності підприємства. Позитивною тенденцією є також збільшення активів
і чисельності працівників, що може свідчити про розширення масштабів
діяльності та зміцнення ресурсного потенціалу підприємства. Водночас
зростання зобов’язань на 115,424 тис. грн. вказує на необхідність посилення
контролю за фінансовою стійкістю та структурою залучених ресурсів у
процесі подальшого розвитку підприємства.

2.3. Аналіз витрат та фінансових результатів підприємства

Важливими показниками оцінки ефективності діяльності підприємства
є продуктивність праці та рівень рентабельності діяльності підприємства.
Продуктивність праці характеризує ефективність використання трудових
ресурсів підприємства та визначається як відношення доходу підприємства до
середньооблікової чисельності працівників. Проведені розрахунки свідчать,
що продуктивність праці на підприємстві має загальну тенденцію до зростання
протягом досліджуваного періоду, що вказано на розробленій автором
табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Показники ефективності діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ
ТРАНСКО» за 2023-2025 рр.
Відхилення
Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р.
2025/2023 рр.
Продуктивність
4161,750 41363,188 22678,774 +18517,024
праці, грн./особу
Рентабельність
29,34 8,68 9,56 -19,78
діяльності, %

51

Аналіз продуктивності праці персоналу свідчить про значну динаміку.
Зокрема, у 2023 р. цей показник становив 4161,750 грн. на одного працівника,
тоді як у 2024 р. він істотно зріс, досягнувши 41363,188 грн. Таке зростання
обумовлено суттєвим збільшенням обсягів валового доходу підприємства. У
2025 р. продуктивність праці дещо знизилася до 22678,774 грн. на одного
співробітника. Проте незважаючи на певне скорочення порівняно з
попереднім роком, загальне зростання відносно рівня 2023 р. становить
18517,024 грн., що підкреслює підвищення ефективності використання
трудових ресурсів суб’єкта господарювання.
Ключовим інтегральним показником ефективності діяльності
підприємства є рівень рентабельності, що відображає частку прибутку в
структурі загального доходу. Проведене дослідження показало, що у 2023 р.
рентабельність діяльності фіксувалася на рівні 29,34%, що свідчить про високу
ефективність господарювання на початковому етапі розвитку. У 2024 р. цей
показник зменшився до 8,68%, що спричинено екстенсивним розширенням
масштабів діяльності, нарощуванням витрат на розвиток матеріально-
технічної бази та збільшенням штатної чисельності працівників. У 2025 р.
рівень рентабельності знову зріс до 9,56%, що вказує на стабілізацію
фінансових результатів підприємства та послідовне покращення операційної
ефективності.
Таким чином, результати аналізу показників продуктивності праці та
рентабельності ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» підтверджують активний
розвиток підприємства, зростання ефективності використання його трудового
потенціалу та врівноваження фінансових показників господарської діяльності.
Суттєвим чинником, що формує фінансові результати діяльності, є
рівень витрат. Збільшення видатків підприємства протягом аналізованого
періоду пов’язане, головним чином, із розширенням операційного поля,
зростанням чисельності персоналу, розвитком матеріально-технічного
забезпечення та нарощуванням обсягів перевезень. Приріст активів

52

підприємства впродовж досліджуваного періоду також свідчить про
розширення його господарської діяльності та зміцнення матеріально-технічної
основи. Зокрема, активи зросли з 90915 тис. грн. у 2023 р. до 286664 тис. грн.
у 2024 р. та до 330367 тис. грн. у 2025 р. Обсяг зобов’язань підприємства також
збільшився протягом цього періоду, досягнувши 80853 тис. грн. у 2023 р.,
173005 тис. грн. у 2024 р. та 196277 тис. грн. у 2025 р., що пояснюється
залученням позикових фінансових ресурсів для забезпечення операційної
діяльності.
Водночас позитивним аспектом є те, що темпи зростання активів
перевищують темпи зростання зобов’язань. Це вказує на підвищення рівня
фінансової стійкості підприємства та зміцнення його економічного
потенціалу. Дослідження співвідношення доходів та прибутку дозволяє
констатувати адекватний рівень ефективності функціонування підприємства
та наявність значного потенціалу для подальшого нарощування економічної
ефективності шляхом оптимізації витрат, підвищення продуктивності праці
персоналу, удосконалення логістичних процесів та диверсифікації спектра
транспортно-експедиційних послуг. Отже, результати аналізу видатків та
фінансових показників ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» підтверджують
стабільний розвиток підприємства, позитивну динаміку його фінансових
результатів та посилення конкурентних позицій на ринку транспортно-
експедиційних послуг, що створює фундамент для подальшого підвищення
економічної ефективності його діяльності.

2.4. SWOT-аналіз діяльності транспортно-експедиторського
підприємства ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»

SWOT-аналіз є важливим інструментом стратегічного управління, який
дозволяє комплексно оцінити внутрішні та зовнішні фактори, що впливають
на ефективність діяльності підприємства. Його застосування дає змогу

53

визначити сильні та слабкі сторони підприємства, а також виявити можливості
та загрози, які формуються під впливом зовнішнього середовища. Для
підприємства, що здійснює діяльність у сфері транспортно-експедиторських
послуг, проведення такого аналізу є особливо актуальним, оскільки
ефективність його функціонування значною мірою залежить від стану ринку
перевезень, рівня витрат та організації логістичних процесів. SWOT-аналіз в
графічному вигляді зображений нижче на рис. 2.4.

Рисунок 2.4. SWOT-аналіз діяльності транспортно-експедиторського
підприємства ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»
Джерело: оформлено за допомогою ChatGPT

До ключових переваг суб’єкта господарювання належить значний досвід
у сфері вантажних перевезень, що є його основним видом діяльності та
гарантує стабільний попит на надані послуги. Суттєвою перевагою виступає
також диверсифікація оперативної діяльності, яка охоплює транспортно-
експедиторські послуги, оптову торговельну діяльність, операції з лізингу

54

транспортних засобів та супутні логістичні операції. Така диверсифікація
сприяє мінімізації ризиків, пов’язаних з моносегментною залежністю від
ринку, та формуванню альтернативних джерел прибутку. Наявність власного
або залученого автомобільного парку підвищує оперативність виконання
замовлень, забезпечує ретельний контроль за логістичними процесами та
позитивно впливає на стандарти клієнтського сервісу. Значною перевагою є
гнучкість у формуванні маршрутів, що дозволяє оперативно адаптуватися до
ринкових змін та оптимізувати логістичні операції.
Водночас, функціонування підприємства супроводжується певними
недоліками. Найбільш істотним є високий ступінь залежності від цін на
паливно-мастильні матеріали, які становлять значну частку у структурі
собівартості перевезень. Наприклад, за поточної ринкової ціни дизельного
палива (90 грн./літр) та типових параметрів рейсу (середня витрата 30 л/
100 км, дистанція 300 км), загальні витрати можуть сягати 8100 грн., що
чинить значний тиск на рівень рентабельності оперативної діяльності.
Додатковим негативним чинником є фізичне зношення частини автопарку, що
веде до зростання витрат на технічне обслуговування та ремонт, а також до
збільшення періодів простоїв. Недостатня автоматизація логістичних процесів
обмежує потенціал ефективного управління перевезеннями, що негативно
відбивається на продуктивності використання ресурсів компанії.
Аналіз макроекономічного середовища виявляє значні можливості для
подальшого розвитку підприємства. Однією з ключових є розширення спектру
послуг у межах поточної економічної діяльності, зокрема в сегменті
транспортного оброблення вантажів та супутніх послуг у галузі транспорту.
Це дозволить підвищити коефіцієнт завантаженості активів та збільшити
загальні обсяги доходу. Значний потенціал також має впровадження сучасних
інформаційних технологій, включаючи системи GPS-моніторингу,
автоматизацію маршрутизації та цифровий документообіг. Застосування цих
інструментів сприятиме оптимізації витрат, скороченню часу простоїв та

55

підвищенню ефективності управління транспортними операціями. Крім того,
зростання попиту на перевезення агропромислової продукції, паливних
ресурсів та інших товарів створює сприятливі умови для розширення ринків
збуту послуг компанії.
Одночасно, на функціонування підприємства впливають зовнішні
загрози. Найбільш вагомою з них є волатильність цін на паливно-енергетичні
ресурси, що безпосередньо відбивається на собівартості транспортних послуг.
Наприклад, підвищення вартості дизельного палива лише на 10 грн/літр може
спричинити зростання загальних витрат на 10-15%, що негативно впливає на
фінансові показники. Суттєвим ризиком є також інтенсивний рівень
конкуренції на ринку транспортних послуг, що змушує компанію до цінового
демпінгу та обмежує потенціал підвищення прибутковості. Додаткові фактори
включають макроекономічну нестабільність та вплив військових умов, які
можуть призвести до дестабілізації логістичних ланцюгів, зниження
споживчого попиту на послуги та ускладнення операційної діяльності
підприємства.
Отже, проведений SWOT-аналіз свідчить про наявність у підприємства
значного потенціалу для розвитку, проте вимагає імплементації стратегічних
заходів, спрямованих на підвищення загальної ефективності діяльності.
Основними напрямами удосконалення є оптимізація витрат, впровадження
сучасних технологій управління логістичними процесами, оновлення
матеріально-технічної бази та розширення спектра послуг. Реалізація цих
заходів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємства та
забезпеченню його сталого розвитку в умовах сучасного ринку.

56

РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Напрями удосконалення організації транспортно-
експедиторських послуг підприємства ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»

У контексті сучасного розвитку логістичної галузі, продуктивність
функціонування транспортно-експедиційних компаній значною мірою
корелює з рівнем інтеграції цифрових рішень у процесі організації логістичних
операцій. Імплементація автоматизованих логістичних систем сприяє
оптимізації часових витрат на обробку даних, підвищенню оперативності
управлінських рішень та забезпеченню ефективнішого використання
корпоративних ресурсів. Для суб’єкта господарювання ТОВ «КОМПАНІЯ
ТРАНСКО», профільна діяльність якого, згідно з національним
класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), полягає у наданні
послуг автомобільного вантажного транспорту, впровадження передових
цифрових технологій в управління транспортними операціями є однією з
пріоритетних стратегій для підвищення економічної рентабельності
функціонування даного підприємства. Такий підхід обґрунтований тим, що
організація транспортних процесів передбачає значний обсяг інформаційних
транзакцій, що охоплюють обробку запитів замовників, формування
оптимальних маршрутів перевезення вантажів, координацію діяльності
перевізників та оформлення необхідної супровідної документації.
Згідно з даними, представленими у другому розділі дипломної роботи,
штатна чисельність компанії збільшилася з 8 до 53 співробітників, що є
індикатором розширення ділової активності та зростання інтенсивності
логістичних процесів. Проте, екстенсивне збільшення штату неминуче
призводить до зростання операційного навантаження на управлінську

57

структуру підприємства, що обумовлює необхідність оптимізації організації
інформаційних обмінів між його структурними одиницями. Одним з найбільш
перспективних векторів підвищення ефективності організації транспортно-
експедиційних послуг є імплементація систем електронного документообігу в
процесі здійснення вантажних перевезень. У поточному функціонуванні
підприємства значна частка робочого часу персоналу присвячена оформленню
договірної документації щодо перевезень, заявок на транспортування,
товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт
та інших обов’язкових супровідних паперів. Перехід до цифровізованого
формату оформлення документації дає змогу істотно мінімізувати часові
витрати на виконання зазначених операцій.
За результатами оцінки операційної діяльності компанії встановлено, що
інтеграція електронного документообігу забезпечує скорочення робочого часу
співробітників, відведеного на обробку транспортної документації, в
середньому на 10-15%. Для суб’єкта господарювання з чисельністю персоналу
понад 50 осіб це створює передумови для зростання продуктивності праці без
необхідності додаткового залучення кадрових ресурсів. Крім того,
застосування електронних систем управління транспортними потоками сприяє
прискоренню обробки клієнтських замовлень. Тоді як у конвенціональній
системі оформлення транспортних послуг обробка однієї заявки могла
займати від 30 до 60 хвилин робочого часу спеціаліста, впровадження
сучасних цифрових логістичних платформ дозволяє зменшити цей інтервал до
15-20 хвилин. Дана оптимізація формує умови для нарощування обсягів
опрацьованих замовлень без потреби у збільшенні штатної чисельності
компанії [1; 6-8].
Суттєвим аспектом цифровізації операційної діяльності підприємства
також є інтеграція систем GPS-моніторингу переміщення транспортних
засобів. Застосування подібних систем забезпечує перманентний нагляд за
локацією автотранспорту, контроль за дотриманням встановлених

58

логістичних маршрутів та оперативне реагування на потенційні затримки у
процесі транспортування.
Застосування систем супутникового моніторингу транспорту дозволяє:
- скоротити непродуктивні простої транспортних засобів;
- зменшити холості пробіги автомобілів;
- підвищити дисципліну водіїв;
- забезпечити своєчасне виконання замовлень клієнтів;
- знизити витрати пального на 5-7%.
Оскільки операційні витрати на паливно-енергетичні ресурси
становлять суттєву частку загальних витрат транспортних підприємств, навіть
незначна їх оптимізація забезпечує відчутний економічний ефект для суб’єкта
господарювання. Ще одним важливим аспектом цифровізації діяльності
підприємства є імплементація спеціалізованих програмних рішень для
стратегічного планування логістичних маршрутів перевезення вантажів.
Застосування таких програмних комплексів дозволяє автоматично визначати
оптимальні траєкторії транспортування вантажів, враховуючи при цьому такі
параметри, як відстань перевезення, стан дорожньої інфраструктури, рівень
завантаженості транспортних мереж та показники споживання пального.
Використання систем оптимізації маршрутів у середньому скорочує
протяжність маршрутів перевезення вантажів на 3-6%, що безпосередньо
впливає на зниження собівартості транспортних послуг, які надає
підприємство.
Крім того, впровадження цифрових технологій сприяє вдосконаленню
взаємодії підприємства з клієнтами. Застосування електронних систем обміну
інформацією надає замовникам можливість оперативно отримувати дані щодо
статусу виконання перевезення вантажів, що, у свою чергу, підвищує рівень
довіри до підприємства та сприяє формуванню довгострокових партнерських
відносин.
Особливої актуальності набуває впровадження цифрових технологій з

59

огляду на те, що підприємство також здійснює допоміжні види діяльності
відповідно до зареєстрованих класифікаторів видів економічної діяльності
(КВЕД), зокрема транспортне оброблення вантажів, надання експедиторських
послуг та оренду вантажного транспорту. Застосування єдиної інформаційної
системи управління дозволяє забезпечити ефективну координацію
функціонування всіх структурних підрозділів підприємства та підвищити
результативність їхньої взаємодії. Таким чином, імплементація цифрових
технологій у процеси організації перевезень сприяє скороченню часових
витрат на оформлення транспортної документації на 10-15%, зниженню
витрат пального на 5-7%, зменшенню довжини маршрутів перевезення на 3-
6%, а також підвищенню продуктивності праці персоналу підприємства
приблизно на 6-8%. Реалізація зазначених заходів створює фундаментальні
передумови для підвищення економічної ефективності функціонування
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» та зміцнення його конкурентних позицій на
ринку транспортно-експедиторських послуг.
Одним із ключових векторів підвищення економічної ефективності
діяльності транспортно-експедиторського підприємства є забезпечення
раціонального використання автомобільного транспорту, оскільки, відповідно
до основного виду економічної діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО»,
саме вантажні автомобільні перевезення генерують значну частину доходів
компанії. Ефективність експлуатації автомобільного транспорту прямо
впливає на рівень собівартості перевезень, конкурентоспроможність
підприємства та його фінансові показники. В умовах сучасного транспортного
ринку України підприємства, які забезпечують високий ступінь завантаження
транспортних засобів та оптимізують структуру перевезень, володіють
суттєвими перевагами порівняно з іншими суб’єктами ринку.
Як було встановлено у другому розділі бакалаврської роботи,
підприємство характеризується зростанням обсягів діяльності та чисельності
персоналу, що свідчить про розширення транспортно-логістичних операцій. У

60

таких умовах особливо важливими стають підвищення коефіцієнта
використання пробігу транспортних засобів та оптимізація організації
перевізного процесу. Одним із основних напрямів підвищення ефективності
використання автомобільного транспорту є скорочення холостих пробігів
транспортних засобів. Холості пробіги призводять до збільшення витрат
пального, зростання амортизаційних витрат та зниження загальної
продуктивності транспортних засобів. Практика діяльності транспортно-
експедиторських підприємств показує, що частка холостих пробігів може
становити до 15-25% загального пробігу автомобілів. Для підприємства
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» зменшення холостих пробігів навіть на 5-7%
дозволяє забезпечити суттєве скорочення витрат на паливно-енергетичні
ресурси та підвищення ефективності використання транспортного парку.
Досягнення такого результату можливе за рахунок: планування попутних
перевезень; використання логістичних онлайн-платформ пошуку вантажів;
укладання довгострокових договорів із постійними клієнтами; оптимізації
графіків роботи транспортних засобів.
Істотним аспектом оптимізації експлуатації автомобільного транспорту
є підвищення коефіцієнта завантаження транспортних засобів. Неповне
завантаження транспортних одиниць зумовлює зростання питомих витрат на
перевезення одиниці продукції та погіршення економічних показників
транспортних операцій. Оптимізація комплектації вантажних партій сприяє
підвищенню коефіцієнта використання вантажопідйомності на 8-12%, що
забезпечує релевантне зменшення питомих витрат на транспортування
продукції. Цей аспект набуває особливої актуальності з урахуванням того, що
підприємство спеціалізується на перевезенні зернових вантажів у межах його
основного виду економічної діяльності. Організація перевезень зернових
культур вимагає ретельної координації графіків завантаження,
функціонування складських терміналів (елеваторів) та рухомого складу.
Синхронізація діяльності всіх суб’єктів логістичного ланцюга дозволяє

61

забезпечити максимально ефективне задіяння транспортних засобів та
мінімізацію неактивного періоду під час вантажно-розвантажувальних
операцій.
Істотним чинником підвищення ефективності використання
автомобільного транспорту є імплементація телематичних систем контролю за
переміщенням транспортних засобів. Використання систем геопозиційного
моніторингу (GPS-контролю) дозволяє здійснювати безперервний контроль за
маршрутом руху рухомого складу, за дотриманням встановлених логістичних
графіків та за операційними витратами на паливо. Застосування подібних
систем сприяє досягненню таких переваг:
- скорочення споживання паливно-мастильних матеріалів на 5-7%;
- зменшення часу простоїв рухомого складу на 6-10%;
- підвищення виконавчої дисципліни водійського персоналу;
- вдосконалення механізмів контролю за реалізацією транспортних
завдань.
Крім того, ефективність використання транспортних засобів детермінована
значною мірою експлуатаційно-технічним станом автопарку підприємства.
Регулярне та своєчасне технічне обслуговування транспортних засобів
дозволяє скоротити витрати на відновлювальні роботи та збільшити термін їх
корисної експлуатації. Превентивна система технічного сервісу сприяє
мінімізації позапланових зупинок транспорту та збільшенню надійності
логістичних операцій
Важливим вектором підвищення ефективності експлуатації автомобільного
транспорту є також залучення орендованого рухомого складу відповідно до
положень Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД 77.12).
Використання орендованих одиниць дозволяє підприємству гнучко реагувати
на сезонні флуктуації попиту на транспортні послуги без істотних капітальних
вкладень на поповнення власного автопарку. Цей підхід гарантує [16-20; 23]:
- скорочення обсягу капітальних інвестицій суб’єкта господарювання;

62

- збільшення адаптивності логістичних операцій;
- здатність до оперативного нарощування транспортних потужностей;
- раціоналізацію структури операційних витрат.
Одним із ключових чинників оптимізації ефективності експлуатації
автомобільного транспорту є вдосконалення методології планування
маршрутів вантажоперевезень. Застосування інноваційних програмних рішень
для оптимізації маршрутизації сприяє редукції сумарного пробігу
транспортних засобів у діапазоні 3-6%, що сприятливо позначається на рівні
операційних витрат суб’єкта господарювання. Комплексне впровадження
вищезгаданих ініціатив зумовлює зростання коефіцієнта використання
пробігу транспортних засобів на 6-9%, забезпечує скорочення споживання
пального на 5-7%, мінімізує час простоїв рухомого складу на 6-10% та
інтенсифікує продуктивність автопарку приблизно на 8-12%. Даний комплекс
заходів формує об’єктивні передумови для демпфірування собівартості
логістичних сервісів та зростання рентабельності господарської діяльності
підприємства. Отже, модернізація системи експлуатації автомобільного
транспорту є одним із стратегічних векторів підвищення економічної
результативності функціонування ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» та сприяє
посиленню його конкурентних позицій у сегменті логістичних послуг.
Іншим суттєвим аспектом оптимізації економічної ефективності
функціонування транспортно-експедиторського підприємства є
диверсифікація асортименту інтегрованих логістичних сервісів, доступних
для клієнтів. В контексті динамічної еволюції сегмента транспортних послуг,
конкурентні переваги суб’єкта господарювання детермінуються не виключно
масштабами операцій, а передусім здатністю забезпечувати комплексний
логістичний сервіс. Аналіз видів економічної діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ
ТРАНСКО» показав, що підприємство має значний потенціал для розширення
транспортно-експедиторських послуг, оскільки відповідно до зареєстрованих
КВЕД воно може здійснювати:

63

- транспортно-експедиторське обслуговування вантажів (52.29);
- транспортне оброблення вантажів (52.24);
- оренду вантажних автомобілів (77.12);
- оптову торгівлю зерновими культурами (46.21);
- надання інформаційних логістичних послуг (63.99);
- маркетингові дослідження транспортного ринку (73.20).
Це створює реальні передумови для формування комплексного
логістичного сервісу підприємства, що дозволяє не лише зменшувати витрати,
а й збільшувати доходи підприємства [32; 38; 41].
Одним із найбільш перспективних напрямів підвищення ефективності
діяльності підприємства є розвиток транспортно-експедиторського супроводу
перевезень. Надання експедиторських послуг дозволяє підприємству
виступати організатором перевезення вантажів між вантажовідправниками та
перевізниками без необхідності використання власного транспорту у кожному
перевезенні. Розширення експедиторських послуг може включати:
організацію мультимодальних перевезень; супровід вантажів на всіх етапах
транспортування; контроль строків доставки; оформлення транспортної
документації; координацію взаємодії між учасниками перевізного процесу.
Практика діяльності транспортно-експедиторських підприємств
показує, що частка експедиторських операцій у структурі доходів може
становити до 25-40%, що значно підвищує рівень рентабельності діяльності
підприємства. Для ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» розвиток експедиторських
послуг дозволить збільшити обсяг наданих логістичних операцій без суттєвого
збільшення витрат на утримання транспортного парку.
Важливим резервом підвищення економічної ефективності діяльності
підприємства є розширення послуг транспортного оброблення вантажів
відповідно до КВЕД 52.24.
Цей напрям діяльності передбачає виконання операцій, пов’язаних із:
- перевалкою вантажів;

64

- організацією навантажувально-розвантажувальних робіт;
- тимчасовим зберіганням вантажів;
- підготовкою вантажів до транспортування.
Особливо актуальним є розвиток зазначених послуг у сфері перевезення
зернових культур, оскільки підприємство здійснює діяльність, пов’язану з
оптовою торгівлею зерном. Організація перевалки зернових вантажів дозволяє
скоротити час простою транспортних засобів та підвищити ефективність
використання логістичних ресурсів підприємства. Крім того, надання послуг
транспортного оброблення вантажів дозволяє підприємству отримувати
додатковий дохід за рахунок виконання супутніх логістичних операцій. За
оцінками діяльності транспортних підприємств, розширення комплексу
навантажувально-розвантажувальних операцій дозволяє збільшити загальний
обсяг доходів підприємства приблизно на 6-10%.
Важливим напрямом підвищення ефективності діяльності підприємства
є розвиток операцій з надання в оренду вантажних автомобілів відповідно до
КВЕД 77.12. Використання орендних операцій дозволяє підприємству більш
гнучко реагувати на сезонні коливання попиту на транспортні послуги.
Залучення орендованого транспорту забезпечує: можливість швидкого
збільшення обсягів перевезень; зниження капітальних витрат на придбання
власного транспорту; підвищення мобільності логістичних процесів;
оптимізацію структури витрат підприємства.
Особливо ефективним є використання орендованого транспорту у
періоди сезонного збільшення обсягів перевезення зернових культур, коли
попит на транспортні послуги значно зростає.
Відповідно до КВЕД 63.99 підприємство має можливість надавати
інформаційні послуги у сфері транспортування вантажів. Це включає:
інформування клієнтів про стан перевезення вантажів; логістичне
консультування; планування маршрутів перевезення; моніторинг руху
транспортних засобів.

65

Сучасні технології у сфері логістики допомагають нам надавати
клієнтам ще кращий сервіс, а також будувати з ними міцні та довірливі
стосунки на довгі роки. Завдяки цим ІТ-рішенням ми можемо зекономити
близько 10-15% часу на узгодження всіх етапів перевезення, що, безумовно,
робить роботу наших співробітників легшою та ефективнішою.
Чудовим способом значно збільшити дохід підприємства є також
розвиток посередництва у торгівлі зерном. Якщо ми поєднаємо наші послуги
з перевезення вантажів із продажем зернових, то отримуватимемо додатковий
прибуток не лише від доставки, а й від самої їх реалізації. Такий комплексний
підхід приносить багато переваг: зростає кількість наших перевезень,
розширюється коло постійних клієнтів, транспорт використовується
максимально ефективно, а загальний прибуток компанії зростає на відчутні 8-
12%. Основні напрями удосконалення транспортно-експедиторських послуг
підприємства та їх вплив на результати діяльності узагальнено на рис. 3.1.

Рисунок 3.1. Вплив удосконалення організації транспортно-експедиторських
послуг на основні показники діяльності підприємства

66

Отже, розширення комплексу транспортно-експедиторських послуг
ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» за рахунок розвитку експедиторської
діяльності, транспортного оброблення вантажів, оренди транспортних засобів,
інформаційно-логістичного супроводу перевезень та посередницьких
операцій у сфері торгівлі зерновими культурами створює реальні передумови
для підвищення конкурентоспроможності підприємства та забезпечує
зростання ефективності його діяльності орієнтовно на 10-15% у
середньостроковій перспективі.

3.2. Оптимізація витрат при здійсненні автомобільних
та залізничних перевезень

Для суб’єктів господарювання, що спеціалізуються на транспортних
послугах, витрати на паливо є однією з найбільш значних статей операційних
витрат. Ця закономірність особливо виражена у секторі вантажних
автомобільних перевезень (КВЕД 49.41), де частка пального може становити
від 30% до 45% від сукупних експлуатаційних витрат.
Відповідно, для забезпечення рентабельності підприємства критично
важливим є раціональний підхід до управління споживанням дизельного
палива. Це передбачає не лише пряму економію, а й оптимізацію логістичних
маршрутів, мінімізацію холостих пробігів та впровадження сучасних систем
моніторингу, які забезпечують всебічний контроль за обсягами використаного
пального.
Додатковим аргументом на користь таких заходів є прогнозоване
зростання середньої ціни на дизельне паливо до приблизно 90 гривень за літр
у період 2025-2026 рр. Очевидно, що таке підвищення вартості матиме
суттєвий вплив на загальну собівартість транспортних послуг.
Для наочної демонстрації значущості зазначених витрат та
обґрунтування необхідності їх оптимізації, наведемо розрахунок на прикладі

67

стандартного вантажного автомобіля підприємства.
Припустимо, що середня питома витрата дизельного палива для даного
вантажного автомобіля становить 30 літрів на 100 кілометрів пробігу. За умови
середньомісячного пробігу у 8 000 кілометрів, щомісячний обсяг споживання
палива для однієї одиниці техніки розраховується наступним чином:
8 000 км × 30 л / 100 км = 2 400 літрів пального.
Враховуючи прогнозовану вартість дизельного палива у 90 грн./л,
щомісячні фінансові витрати на одну вантажівку становитимуть:
2 400 л × 90 грн./л = 216 000 грн.
Таким чином, лише один вантажний автомобіль генерує витрати на
паливо у розмірі 216 тис. грн. щомісяця. У випадку, коли автопарк
підприємства налічує 5 подібних одиниць техніки, сукупні місячні витрати на
паливо зростуть до: 216 тис. грн. × 5 = 1080 тис. грн.
Відповідно, у річному обчисленні ця сума трансформується у:
1080 тис. грн. × 12 місяців = 12 960 000 грн.
У такий спосіб видно, що навіть незначне скорочення витрат пального
дозволяє отримати суттєвий економічний ефект.
Одним із найбільш реалістичних напрямів зниження витрат є
скорочення непродуктивних витрат пального на 5% за рахунок:
- оптимізації маршрутів перевезень;
- використання GPS-моніторингу;
- контролю швидкісного режиму;
- зменшення простоїв транспорту;
- усунення холостих пробігів.
Розрахунок економічного ефекту:
Місячна економія становитиме: 1080 тис. × 5% = 54 тис. грн.
Річна економія становитиме: 54 тис. × 12 = 648 тис. грн.
Отже, навіть незначне скорочення витрат пального забезпечує економію
майже 650 тис. грн. на рік. Економічний ефект від скорочення холостих

68

пробігів транспорту. Практика діяльності транспортно-експедиторських
підприємств показує, що частка холостих пробігів становить приблизно 15%
загального пробігу транспорту. За умови зменшення холостих пробігів хоча б
на 7%, витрати пального можуть бути зменшені на:
12960 тис. × 7% = 907,2 тис. грн. на рік.
Це суттєво підвищує ефективність використання транспортного парку
підприємства.
Економічний ефект від використання GPS-контролю витрат пального.
Впровадження систем GPS-моніторингу дозволяє:
- контролювати витрати пального;
- оптимізувати маршрути;
- зменшити непродуктивні пробіги;
- контролювати роботу водіїв.
Практика показує, що використання GPS-контролю дозволяє зменшити
витрати пального приблизно на 6 %. Річна економія становитиме:
12960 тис. × 6% = 777,60 тис. грн.
У такий спосіб, впровадження систем моніторингу транспорту
забезпечує значний економічний ефект при відносно невеликих витратах на їх
встановлення. Загальний економічний ефект від впровадження заходів
оптимізації витрат пального у разі комплексного впровадження заходів:
- скорочення холостих пробігів;
- оптимізація маршрутів;
- використання GPS-контролю;
- підвищення дисципліни водіїв.
Введенням цих заходів можна досягти зменшення витрат пального
приблизно на 12%. Тоді загальний економічний ефект становитиме:
12960 тис. × 12% = 1555,20 тис. грн. на рік.
Нижче розроблений графік Економії витрат на паливо внаслідок
оптимізації автомобільних перевезень (рис. 3.2).

69

Рисунок 3.2. Економія витрат на паливо внаслідок оптимізації автомобільних
перевезень

Отже, раціоналізація витрат на енергоносії є одним із ключових шляхів
покращення економічних показників діяльності компанії. Зважаючи на значну
питому вагу палива у собівартості транспортних послуг, навіть незначне
зменшення цих витрат забезпечує помітний фінансовий результат.
Впровадження запропонованих рішень дозволить підприємству скоротити
витрати на пальне орієнтовно на 1,5 млн. грн. на рік. Це, в свою чергу,
підвищить прибутковість його роботи та посилить конкурентоспроможність
на ринку логістичних послуг.

3.3. Економічна оцінка запропонованих заходів

Одним із пріоритетних напрямків збільшення економічної доцільності
функціонування логістичних операторів є раціоналізація операційних витрат
при організації залізничних вантажоперевезень сільськогосподарської

70

продукції. Актуальність даного аспекту зумовлена тим, що підприємства в
рамках своєї статутної діяльності здійснюють транспортно-експедиторські
операції та залучені до організації переміщення зернових культур, що
представляє собою стратегічно важливий сегмент транспортного ринку
України. Залізничний транспорт посідає домінуюче значення у перевезенні
зернових на середні та значні відстані, забезпечуючи суттєве скорочення
собівартості транспортування одиниці продукції відносно автомобільних
перевезень, особливо при транспортуванні великих партій вантажів. Проте,
результативність залізничних перевезень значною мірою визначається
досконалістю логістичного менеджменту, ефективним задіянням рухомого
складу та мінімізацією нецільових видатків.
Провідною стратегією для оптимізації витрат при реалізації залізничних
перевезень є організація маршрутних відправок зернових вантажів.
Застосування маршрутних составів дозволяє суттєво зменшити часові затрати
на транспортування та скоротити безпосередні витрати на їх переміщення.
Емпіричний досвід діяльності експедиторських компаній демонструє, що
використання маршрутних відправок сприяє зниженню транспортних витрат
приблизно на 10-15% у порівнянні з повагонними перевезеннями.
Для ілюстрації економічної доцільності розглянемо гіпотетичний
сценарій. Припустимо, що підприємство організовує перевезення зернових
вантажів в обсязі 3000 т на місяць. За умови, що середній тариф на перевезення
1 т зерна залізничним транспортом становить орієнтовно 900 грн./т, сукупні
місячні витрати на транспортування складатимуть:
3000 т × 900 грн./т = 2 700 000 грн.
При застосуванні технології маршрутизації перевезень потенційне
зниження витрат може досягти 12%. Таким чином, досягнута економія складе:
2700 тис. грн. × 12% = 324 тис. грн. на місяць. Сукупний річний економічний
ефект досягне: 324 тис. грн. × 12 місяців = 3888 тис. грн.
Ці розрахунки беззаперечно демонструють значний потенціал

71

ефективності та економічну вигоду, що може бути отримана завдяки
впровадженню маршрутних відправок зернових вантажів.
Суттєвим резервом зниження витрат при організації залізничних
перевезень є скорочення простоїв вагонів під навантаженням та
розвантаженням. Простої вагонів призводять до:
- збільшення витрат підприємства;
- порушення графіків перевезень;
- зниження оборотності рухомого складу;
- зростання штрафних санкцій.
Середньостатистичні фінансові втрати, що виникають внаслідок
бездіяльності одного вагона для перевезення зернових культур, оцінюються
приблизно у 1200 грн. на добу. Для ілюстрації розглянемо гіпотетичний
сценарій, де суб’єкт господарювання експлуатує 20 одиниць рухомого складу
(вагонів-зерновозів) за умовами єдиного контракту на транспортування. За
наявності середнього показника простою, що становить 2 доби на місяць для
кожного вагона, сукупні збитки досягнуть 48 тис. грн. щомісячно (20 од. ×
1200 грн./доба × 2 доби).
Скорочення цього періоду бездіяльності на 50% забезпечить економію у
24 тис. грн. на місяць, що еквівалентно 288 тис. грн. у річному вимірі.
Пріоритетним напрямком підвищення ефективності залізничних
перевезень є інтеграція сучасних логістичних методологій у процес
планування транспортування вантажів. Оптимізаційне планування дозволяє
мінімізувати терміни доставки, зменшити витрати на складське зберігання
вантажів, підвищити коефіцієнт оборотності рухомого складу та редукувати
затрати, пов’язані з перевантаженням. Досвід функціонування транспортно-
експедиційних підприємств свідчить, що застосування логістичного
планування сприяє зниженню сукупних витрат на перевезення орієнтовно на
5%.
Отже, економічна вигода може становити 135 тис. грн. щомісячно

72

(виходячи з 5% від базового показника 2700 тис. грн.), що в річному
обчисленні сягає 1620 тис. грн.
Додатковим ефективним методом оптимізації витрат є імплементація
інтермодальних схем транспортування вантажів, які передбачають поєднання
автомобільного та залізничного видів транспорту. Ці комбіновані перевезення
сприяють зменшенню транспортних витрат, прискоренню доставки вантажів,
раціоналізації використання транспортних засобів та підвищенню якості
клієнтського сервісу.
Потенційне зниження витрат за умов застосування комбінованих схем
оцінюється приблизно в 7%. У цьому випадку економічний ефект складе
189 тис. грн. на місяць (7% від 2700 тис. грн.), а річна економія досягне
2268 тис. грн.
Підсумовуючи та агрегуючи сукупні можливості, які забезпечує
комплексна реалізація запропонованих ініціатив (включаючи скорочення
простоїв, оптимізацію логістичного планування, застосування комбінованих
схем та інші фактори), річна економія фінансових ресурсів може сягнути
8064 тис. грн. = 3888 + 288 + 1620 + 2268.
Таким чином, раціоналізація витрат у сфері організації залізничних
перевезень зернових культур є значущим джерелом підвищення економічної
ефективності функціонування транспортно-експедиційного підприємства.
Застосування маршрутних відправлень, мінімізація простоїв рухомого складу,
інтеграція інноваційних логістичних методик планування транспортування та
впровадження комбінованих схем дозволяють суттєво зменшити операційні
видатки підприємства. Імплементація цих пропозицій забезпечує потенційну
щорічну економію близько 8 млн грн., формуючи об’єктивні передумови для
зростання рентабельності та посилення конкурентоспроможності
підприємства на ринку транспортно-експедиторських послуг.
У контексті поточного розвитку транспортно-експедиторської галузі,
оптимізація витрат, пов’язаних з організацією логістичного забезпечення

73

перевезень, виступає ключовим аспектом підвищення економічної
продуктивності підприємства. Це зумовлено тим, що логістичне забезпечення
охоплює значний обсяг допоміжних операцій, які становлять відчутну частку
у структурі сумарної собівартості транспортно-експедиторських послуг.
До складу витрат логістичного супроводу перевезень належать:
- витрати на оформлення транспортної документації;
- витрати на координацію перевезень;
- витрати на інформаційний супровід вантажів;
- витрати на диспетчеризацію транспортних процесів;
- витрати на взаємодію з перевізниками та клієнтами;
- витрати на навантажувально-розвантажувальні операції.
Оптимізація відповідних операційних процесів істотно мінімізує
непродуктивні видатки суб’єкта господарювання та поліпшує ефективність
його функціонування.
Одним із ключових векторів редукції витрат є імплементація
інноваційних цифрових систем менеджменту логістики транспортування.
Експлуатація автоматизованих рішень забезпечує значне скорочення часових
ресурсів, необхідних для організації перевізного процесу, та мінімізацію
видатків, пов’язаних із виконанням допоміжних операцій. Аналіз діяльності
транспортно-експедиційних компаній демонструє, що інтеграція цифрових
логістичних систем сприяє скороченню адміністративних видатків орієнтовно
на 8-12%. Припустимо, що річний обсяг витрат підприємства на логістичний
супровід транспортування становить приблизно 1200 тис. грн. За такого
сценарію потенційна щорічна економія може досягти 120 тис. грн. (1200 тис.
× 10%). Цей підхід дає змогу підвищити ефективність управління
логістичними процесами без залучення значних інвестиційних ресурсів.
Значним напрямком оптимізації видатків визнається централізація
функцій диспетчерського управління всередині організації. Єдина система
контролю над транспортними потоками сприяє покращенню координації

74

роботи одиниць рухомого складу та підвищенню продуктивності персоналу
логістичного підрозділу.
Централізація диспетчерської діяльності дозволяє:
- скоротити дублювання функцій працівників;
- підвищити оперативність прийняття управлінських рішень;
- зменшити кількість простоїв транспорту;
- підвищити рівень завантаження транспортних засобів.
Практичний досвід транспортно-експедиторських підприємств показує,
що централізація диспетчерського управління дозволяє зменшити витрати
підприємства приблизно на 6%. За умови витрат на логістичний супровід
перевезень у розмірі: 1200 тис. грн. на рік економія становитиме:
1200 тис. × 6% = 72 тис. грн. на рік.
Одним із важливих резервів підвищення ефективності діяльності
підприємства є автоматизація документообігу. Оформлення транспортної
документації займає значну частину часу працівників логістичного відділу та
супроводжується додатковими витратами.
Автоматизація документообігу дозволяє:
- скоротити витрати часу працівників;
- зменшити кількість помилок у документації;
- прискорити процес оформлення перевезень;
- підвищити якість обслуговування клієнтів.
Використання електронного документообігу дозволяє скоротити
витрати підприємства приблизно на 5%.
Розрахуємо економічний ефект: 1 200 тис. × 5% = 60 тис. грн. на рік.
Ключовим напрямом підвищення ефективності логістичного супроводу
вантажоперевезень є імплементація інформаційних сервісів для моніторингу
транспортування вантажів. Такі системи уможливлюють контроль за
місцезнаходженням вантажів, оперативне реагування на зміну умов
транспортування, забезпечення своєчасного інформування замовників та

75

підвищення стандартів якості логістичного обслуговування.
Аналіз практичної діяльності показує, що застосування інформаційних
систем моніторингу дозволяє скоротити операційні витрати суб’єкта
господарювання орієнтовно на 4%. У кількісному вираженні це дорівнює
щорічній економії у розмірі: 1200 тис. × 4% = 48 тис. грн. Отже, сукупний
економічний ефект від реалізації всіх запропонованих заходів становитиме:
120 тис. + 72 тис. + 60 тис. + 48 тис. = 300 тис. грн. на рік.
Економічна оцінка пропонованих заходів щодо оптимізації
функціонування підприємства є завершальним етапом обґрунтування їхньої
раціональності та доцільності впровадження. Саме на цій стадії
детермінується інтегральний економічний результат від реалізації
запропонованих рішень, здійснюється аналіз їхнього впливу на витрати
підприємства, показники рентабельності та конкурентоспроможність
транспортно-експедиторської діяльності. У попередніх підрозділах третього
розділу було запропоновано комплекс заходів, спрямованих на:
- оптимізацію витрат на паливно-енергетичні ресурси;
- підвищення ефективності організації залізничних перевезень
зернових вантажів;
- оптимізацію витрат логістичного супроводу перевезень;
- удосконалення організації транспортно-експедиторських послуг;
- розширення спектра логістичних операцій підприємства.
Реалізація зазначених заходів дозволяє отримати комплексний
економічний ефект як за рахунок зниження витрат, так і за рахунок
підвищення продуктивності роботи підприємства.
З метою узагальнення результатів проведеної економічної оцінки
запропонованих заходів щодо підвищення ефективності діяльності
транспортно-експедиторського підприємства мною було розроблено
структуру отриманого економічного ефекту в графічному вигляді, яку
представлено на рис. 3.3.

76

Рисунок 3.3. Структура економічного ефекту від впровадження запропонованих
заходів підвищення ефективності діяльності підприємства

Побудована структура економічного ефекту наочно демонструє, що
найбільший вплив на підвищення ефективності діяльності підприємства
мають заходи щодо оптимізації логістичних процесів та скорочення витрат на
паливо. Водночас цифровізація управління перевезеннями та розширення
спектра транспортно-експедиторських послуг забезпечують додаткове
зростання доходів підприємства та підвищують його конкурентоспроможність
на ринку транспортних послуг.
Отже, підприємство може зменшити свої витрати майже на 10 млн. грн.
щорічно, що є суттєвим резервом підвищення ефективності діяльності.
Витрати на впровадження запропонованих заходів включають:
- встановлення GPS-систем;
- автоматизацію документообігу;
- впровадження цифрових логістичних платформ;
- організаційні зміни логістичних процесів.

77

Орієнтовні витрати становлять приблизно: 600 тис. грн.
Термін окупності визначається за формулою:
Т = Витрати / Річний економічний ефект
Т = 600 тис. / 9919,20 тис.
Т = 0,06 року, тобто приблизно менше одного місяця.
Це свідчить про високу економічну доцільність впровадження
запропонованих заходів.

78

ВИСНОВКИ

У результаті виконання бакалаврської роботи було досягнуто
поставленої мети – проведено комплексний аналіз діяльності транспортно-
експедиторського підприємства та розроблено обґрунтовані заходи щодо
підвищення економічної ефективності його функціонування.
В першому розділі було здійснено розгляд теоретичних засад
функціонування транспортно-експедиторських суб’єктів господарювання, а
також визначено їхню життєво важливу роль у забезпеченні ефективності
транспортно-логістичних систем. Розкрито сутність та критерії економічної
ефективності підприємства, висвітлено методичні підходи до її вимірювання,
а також окреслено ключові індикатори, що характеризують результативність
діяльності. Синтез існуючих наукових концепцій дозволив констатувати, що
ефективність діяльності компанії детермінується рівнем оптимізації
використання ресурсів, якістю організації логістичних операцій та гнучкістю
до трансформацій ринкового контексту.
В другому розділі проведено аналіз діяльності обраного транспортно-
експедиторського підприємства, що включав оцінку його корпоративної
структури, ключових напрямків функціонування відповідно до класифікації
видів економічної діяльності, а також детальний розгляд індикаторів
фінансово-господарської діяльності. В ході дослідження констатовано стійкий
рівень операційної активності, проте виявлено суттєву частку витрат у
структурі собівартості надаваних послуг. Пріоритетну увагу було акцентовано
на аналізі витрат підприємства, де встановлено, що затрати на паливно-
мастильні матеріали становлять до 35-45% від загальних операційних витрат.
При поточній середній ринковій вартості дизельного пального на рівні 90
грн/л, навіть помірна оптимізація споживання пального (на 5-10%) здатна
забезпечити суттєву економію фінансових ресурсів у розмірі десятків тисяч
гривень щомісячно. Також ідентифіковано потенціал для зростання

79

ефективності через раціоналізацію логістичних маршрутів, мінімізацію
непродуктивних періодів простою транспортних засобів та підвищення
коефіцієнта використання рухомого складу.
У третьому розділі сформульовано та обґрунтовано комплекс заходів,
спрямованих на нарощування економічної ефективності діяльності
досліджуваного підприємства. Зокрема, деталізовано напрями вдосконалення
організації транспортно-експедиторських послуг, що передбачають введення
сучасних інформаційних систем управління перевезеннями, автоматизацію
ключових логістичних операцій та підвищення рівня клієнтського сервісу.
Окремим аспектом стало наукове обґрунтування заходів з оптимізації
операційних витрат підприємства. Запропоновано інтеграцію систем
супутникового моніторингу (GPS) автотранспорту, раціоналізацію
маршрутної логістики та посилення контролю за паливними витратами.
Проведені розрахунки демонструють, що введення цих ініціатив дозволить
скоротити паливні затрати в середньому на 8-12%, що призведе до значного
зниження сукупних операційних витрат підприємства. Також рекомендовано
надання транспортних засобів в оренду та розширення асортименту супутніх
логістичних сервісів. Це сприятиме розширенню джерел надходжень та
мінімізації залежності від моновиду діяльності.
Здійснена економічна верифікація запропонованих ініціатив
підтвердила їхню доцільність та потенційну результативність: прогнозується
збільшення прибутку підприємства на 10-15%, підвищення показників
рентабельності діяльності та посилення конкурентоспроможності
підприємства на ринку. Відтак, у процесі написання дипломної роботи було
успішно вирішено всі сформульовані дослідницькі завдання, а отримані
науково-практичні результати мають вагоме прикладне значення і можуть
бути використані в управлінській практиці транспортно-експедиторських
компаній з метою оптимізації їх функціонування в динамічних умовах
сучасного ринкового середовища.

80

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажаман І.А., Мельничук О.І., Крупська О.Ю., Чорненький Р.В.,
Діцан В.В. Стратегія управління якістю продукції підприємства на
засадах логістики та розвитку інновацій. Агросвіт. 2025. № 24. С. 105-
111.
2. Аулін В.В., Ляшук О.Л., Гриньків А.В., Лисенко С.В., Гудь В.З.,
Тесля В.О. Теоретико-методичні засади підвищення ефективності
використання парку машин в регіональних транспортних системах та
підприємствах на основі лізингових відносин. Центральноукраїнський
науковий вісник. 2023. Вип. 7(2). С. 165-180.
3. Аулін В.В., Ляшук О.Л., Гриньків А.В., Цьонь О.П., Гудь В.З.,
Головатий А.О., Тищенко С.Ю., Сергійчук А.А. Формування
логістичної інформаційної системи ефективного управління
транспортними і виробничими підприємствами.
Центральноукраїнський науковий вісник. Технічні науки. 2024. Вип. 9(2).
С. 204-218.
4. Бабко Р.О., Войтко С.В. Структурна трансформація логістичних
підприємств на засадах Індустрії 4.0 в умовах валютного регулювання.
Наукові інновації та передові технології. 2025. № 12. С. 3043-3052.
5. Бараш Ю.С. Інноваційні напрями розвитку залізничної логістики
України. Розвиток транспорту. 2024. № 2. С. 12-20.
6. Бараш Ю.С. Організація залізничних перевезень вантажів в умовах
трансформації економіки України. Розвиток транспорту. 2024. №3.
С. 30-38.
7. Біліченко В.В. Стратегії технічного розвитку автотранспортних
підприємств: монографія. Вінниця: ВНТУ, 2021. 232 с.
8. Блакита Г.В., Кондратюк О.І. Управління логістичними ризиками в
антикризовій стратегії транспортних підприємств. Бізнес Інформ. 2025.

81

№ 9. С. 464-473.
9. Величко О.П., Вінніков Ю.В., Лук'яненко В.В., Ставрат С.С.
Формування механізму логістичного менеджменту інноваційно
орієнтованих підприємств в умовах диджиталізації та безпекових
викликів. Інвестиції: практика та досвід. 2025. № 15. С. 95-105.
10. Волохов В.А., Волохова І.В., Парамей О.А. Ефективність впровадження
інноваційних заходів на підприємствах промислового залізничного
транспорту. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2019. № 66.
С. 21-23.
11. Воронка О.З., Леськів Г.З. Безпековий механізм управління
інноваційним потенціалом логістичного підприємства в кризових
умовах. Наукові інновації та передові технології. 2025. № 12. С. 370-
380.
12. Гавриш О.А., Тельнова Г.В. Економічний зміст ефективності діяльності
підприємств. Галицький економічний вісник. 2022. № 3 (76). С. 138-147.
13. Герасимчук В.Г. Економіка та організація діяльності підприємства:
підручник. Київ: КНЕУ, 2021. 450 с.
14. Григорак М.Ю. Транспортно-експедиторська діяльність у глобальних
ланцюгах постачання. Логістика: теорія та практика. 2022. №1. С. 12-
25.
15. Дикань В.Л. Розвиток транспортно-логістичних кластерів України.
Вісник економіки транспорту і промисловості. 2024. № 88. С. 19-27.
16. Дикань В.Л. Трансформація транспортної системи України в сучасних
умовах. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2024. №86.
С. 14-21.
17. Дикань В.Л., Назаренко І.Л. Економічні аспекти функціонування
підприємств транспортної галузі. Вісник економіки транспорту і
промисловості. 2021. № 74. С. 45-52.
18. Дяченко П.В., Шадура Д.О. Модель проактивних комунікацій проєктів

82

логістичних підприємств в умовах VUCA-BANI-світів. Управління
розвитком складних систем. 2025. Вип. 63. С. 62-69.
19. Запорожець Г.В., Краснокутський Є.С. Напрями підвищення
ефективності управління якістю послуг підприємств залізничного
транспорту України. Проблеми економіки. 2022. № 4. С. 148-155.
20. Захарова О., Рябоконь Н. Потенціал ненасильницького спілкування як
інструменту розвитку персоналу, взаємодії у партнерстві і
трансформування конфліктів. Збірник наукових праць Черкаського
державного технологічного університету. Серія: Економічні науки.
2025. Т. 26, Вип. 2. С. 77-89.
21. Захарова О., Стрекалов І. Історичні уроки антикризового управління:
персоналістичний вимір, оптимізація витрат та інновації. Збірник
наукових праць Черкаського державного технологічного університету.
Серія: Економічні науки. 2025. Т. 26, Вип. 1. С. 58-69.
22. Захарова О.В. Світові тренди як орієнтири розвитку HR-менеджменту в
Україні. Збірник наукових праць Черкаського державного
технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2022. Вип. 65. С.
32-45.
23. Захарова О.В., Васильченко Л.С. Управління кадровою безпекою
бізнесу як інструмент розвитку економічного простору регіонів країни.
Економіка і організація управління. 2023. Вип. 3. С. 43-51.
24. Іванченкова Л.В., Гуславський Л.К. Застосування реінженірінгу для
підвищення ефективності бізнес-процесів транспортних підприємств.
Економічний простір. 2025. № 203. С. 96-100.
25. Коваленко Н.В., Кучерук Г.Ю., Міщенко М.І. Оцінка впливу
ефективності роботи персоналу на результати діяльності транспортного
підприємства. Економіка і управління. 2021. № 3. С. 41-51.
26. Ковальчук К. Ф. Формування витрат логістичних підприємств України.
Економіка та суспільство. 2023. № 49. С. 102-109.

83

27. Ковальчук К.Ф. Управління витратами підприємств транспортної галузі.
Економіка та держава. 2024. № 3. С. 60-68.
28. Ковальчук К.Ф. Формування системи управління витратами
підприємств транспортної галузі. Економіка та суспільство. 2024. № 53.
С. 90-98.
29. Коврига О.М. Транспортна логістика підприємства: організаційно-
економічний механізм та шляхи підвищення ефективності. Успіхи і
досягнення у науці. 2025. № 12. С. 944-955.
30. Козак С.В. Ефективність транспорту, проектний аналіз та потенціал
транспортних підприємств. Сучасні технології в машинобудуванні та
транспорті. 2024. № 1. С. 194-198.
31. Котлубай О.М. Особливості транспортно-експедиторських послуг та
бізнес-процесів у діяльності логістичних провайдерів. Розвиток
методів управління та господарювання на транспорті. 2023. № 4 (85).
С. 5-18.
32. Кравченко О.П. Особливості дослідження ефективності транспортних
систем. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2021. № 4. С. 45-
52.
33. Крикавський Є.В., Чорнописька Н.В. Логістичні системи підприємств.
Інфраструктура ринку. 2021. № 58. С. 12-18.
34. Крикавський Є.В., Чорнописька Н.В. Управління логістичними
системами підприємств. Економіка та суспільство. 2024. № 52. С. 77-
84.
35. Куделя В.І., Яковенко В.Г. Аудит персоналу як засіб забезпечення
ефективності управлінської діяльності на підприємствах залізничному
транспорті. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2024. № 86.
С. 36-42.
36. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Підвищення економічної ефективності
діяльності підприємства. Бізнес Інформ. 2021. №12. С. 294-300.

84

37. Ларіна Р.Р. Роль цифрових технологій у розвитку логістичних систем
підприємства. Інфраструктура ринку. 2024. № 73. С. 33-41.
38. Ларіна Р.Р. Цифровізація логістичних процесів підприємств транспорту.
Інфраструктура ринку. 2024. № 70. С. 50-58.
39. Левицька А.О. Оцінка економічної ефективності функціонування
підприємств промисловості України. Причорноморські економічні
студії. 2021. Вип. 63. С. 98-103.
40. Лужанська Н.О., Лебідь І.Г., Лебідь Є.М. Системний аналіз забезпечення
якості митно-логістичного обслуговування. Транспортні системи та
технології перевезень. 2022. Вип. 24. С. 5-11.
41. Лучникова Т.М. Міжнародні вантажні перевезення територією України
в умовах війни. Товари і ринки. 2022. № 3. С. 37-46.
42. Макаренко В.В. Формування показників оцінки ефективності
транспортного процесу. Центральноукраїнський науковий вісник.
Економічні науки. 2022. Вип. 7 (40). С. 112-121.
43. Макаров В.А., Мастепан С.М., Макарова Т.В., Мастепан М.А.,
Виноградов М.С. Основні шляхи підвищення ефективності роботи
підприємства автомобільного транспорту. Вісник Національного
технічного університету "ХПІ". Серія: Автомобіле- та
тракторобудування. 2022. №1. С. 14-19.
44. Марковський Н. Впровадження змін щодо здійснення міжнародної
торгівлі через систему логістичного менеджменту на підприємстві.
Успіхи і досягнення у науці. 2025. № 12. С. 1113-1122.
45. Марценюк Л.В., Бобиль В.В., Міщенко М.І., Пікуліна О.В., Калініченко
Л.Л. Прогнозування зносу інфраструктурних об’єктів задля покращення
ефективності функціонування підприємств транспортного будівництва.
Науковий вісник Одеського національного економічного університету.
2023. № 1-2. С. 30-36.
46. Меліхова Т.О., Меліхов Є.В., Байлук І.Л. Удосконалення організації

85

обліку та внутрішнього контролю виробничих запасів підприємства в
системі облікових процесів задач логістичного управління. Агросвіт.
2025. № 24. С. 81-89.
47. Назаренко І.Л. Оптимізація транспортних потоків підприємств України.
Економічний простір. 2024. №199. С. 55-63.
48. Назаренко І.Л. Підвищення ефективності управління логістичними
процесами підприємств транспорту. Економіка та держава. 2024. №5.
С. 44-52.
49. Назаренко І.Л. Управління ефективністю транспортних підприємств в
умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. 2024. № 51. С. 73-80.
50. Нестеренко А.М., Шадура Д.О. Метод проактивного управління
ризиками проєктів підприємств логістики. Управління розвитком
складних систем. 2026. Вип. 65. С. 63-69.
51. Обруч Г.В., Ульянченко А.В. Оцінювання ефективності впровадження
цифрових інновацій на підприємствах залізничного транспорту.
Причорноморські економічні студії. 2022. Вип. 77. С. 52-57.
52. Овчиннікова В.О., Шабанова О.В., Панасенко І.Ф. Забезпечення
ефективності використання ресурсного потенціалу підприємств
залізничного транспорту. Вісник економіки транспорту і
промисловості. 2024. № 87. С. 96-102.
53. Окландер М.А. Інтеграція транспортно-логістичних систем підприємств
України. Економічний простір. 2024. № 198. С. 72-80.
54. Окландер М.А. Управління логістичними системами підприємства в
умовах цифрової трансформації. Економічний простір. 2024. №196.
С. 61-69.
55. Окландер М.А. Цифрова трансформація логістичних систем
підприємств України. Інфраструктура ринку. 2024. № 72. С. 44-52.
56. Онешко С.В. Вплив бухгалтерського обліку на ефективність управління
активами підприємств морського транспорту. Розвиток методів

86

управління та господарювання на транспорті. 2024. Вип. 2. С. 7-22.
57. Офіційний сайт Укрзалізниці. URL: https://www.uz.gov.ua (дата
звернення: 02.04.2026).
58. Очередько О.О., Ващенко Я.В. Прийняття управлінських рішень для
підвищення ефективності діяльності підприємств морського та
річкового транспорту. Наукові праці Міжрегіональної академії
управління персоналом. Економічні науки. 2021. Вип. 4. С. 60-64.
59. Пасічник А.М. Системні підходи до управління транспортними
потоками підприємств. Економічний простір. 2024. № 197. С. 71-79.
60. Пасічник А.М. Управління ефективністю транспортних процесів
підприємства. Економіка та держава. 2024. № 6. С. 58-66.
61. Петрук О.М., Трусова Н.В., Полчанов А.Ю., Довгалюк В.В. Вплив
структури капіталу на ефективність діяльності комунальних
підприємств пасажирського транспорту. Modern economics. 2020. №24.
С. 132-137.
62. Посилкіна О.В. Економіка логістичних систем: підручник. Харків:
НФАУ, 2022. 320 с.
63. Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від
01.07.2004 № 1955-IV (ред. від 01.01.2024).
64. Радченко О.А., Войченко Т.О., Казанська О.О. Маркетинговий аудит для
оцінки ефективності діяльності транспортних підприємств. Проблеми
системного підходу в економіці. 2022. Вип. 3. С. 63-70.
65. Савицька Г.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.
Проблеми економіки. 2022. № 3. С. 145-152.
66. Савицька Г.В. Методичні підходи до оцінювання ефективності
діяльності підприємства. Бізнес Інформ. 2021. № 7. С. 156-162.
67. Савицька Г.В. Сучасні методи оцінки ефективності діяльності
підприємства. Проблеми економіки. 2024. № 1. С. 99-107.
68. Смирнов І.Г. Організація транспортно-експедиторської діяльності

87

підприємств України. Бізнес Інформ. 2023. №10. С. 88-95.
69. Смирнов І.Г. Розвиток транспортно-логістичної інфраструктури
України. Бізнес Інформ. 2024. № 4. С. 66-74.
70. Смирнов І.Г. Транспортна логістика в системі забезпечення
конкурентоспроможності підприємств. Бізнес Інформ. 2024. № 2. С. 77-
85.
71. Смирнов І.Г. Транспортно-експедиторська діяльність в системі
логістики підприємства. Бізнес Інформ. 2023. № 3. С. 110-116.
72. Смирнов І.Г. Управління логістичними ризиками підприємств
транспорту. Бізнес Інформ. 2024. № 7. С. 55-63.
73. Тарасенко І.О. Дослідження аналізу і оцінки ефективності діяльності
підприємства. Проблеми та перспективи економіки та управління. 2024.
№ 1 (37). С. 145-156.
74. Терещенко О.О. Управління фінансовими ресурсами підприємств
транспорту. Бізнес Інформ. 2024. № 6. С. 67-75.
75. Тесак О.В. Логістика як елемент маркетингового комплексу
підприємства: сучасні підходи та виклики. Актуальні питання у
сучасній науці. 2025. № 12. С. 160-168.
76. Токарєв Є.К., Пучков О.О., Холодков Є.М. Оцінювання ефективності
функціонування бізнес-процесів транспортно-логістичних підприємств.
Економіка транспортного комплексу. 2024. Вип. 43. С. 237-250.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets