«Підвищення продуктивності праці персоналу підприємства (на матеріалах ТОВ «Манеж», м. Черкаси)»

Остроушко, Микола Володимирович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9530

Повний запис метаданих

Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Григор, Олег Олександрович	-
dc.contributor.author	Остроушко, Микола Володимирович	-
dc.date.accessioned	2026-06-12T09:25:04Z	-
dc.date.available	2026-06-12T09:25:04Z	-
dc.date.issued	2026-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9530	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 77 сторінок, 15 таблиць, 3 рисунки, список літератури з 74 найменування. Об’єкт дослідження: процес розробки шляхів підвищення продуктивності праці персоналу підприємства ТОВ «Манеж». Предмет дослідження: методичні підходи до розробки шляхів підвищення продуктивності праці персоналу підприємства ТОВ «Манеж». Мета бакалаврської роботи полягає у розробці шляхів підвищення продуктивності праці персоналу підприємства. Методи дослідження: синтез, логічне узагальнення і наукова абстракція, порівняльний та статистичний аналізи, системно-структурний і багатофакторний аналізи, горизонтальний і вертикальний аналіз аналітичної звітності ТОВ «Манеж», експертних оцінок і групувань. За результатами дослідження узагальнено теоретико-методичні засади управління продуктивністю праці персоналу підприємства; проаналізовано особливості діяльності та рівень фінансової ефективності ресурсів ТОВ «Манеж» як бази дослідження; обґрунтовано комплекс заходів, реалізація яких сприятиме підвищенню продуктивності праці персоналу та покращенню економічних результатів функціонування підприємства. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ «Манеж», так як їх впровадження є економічно доцільним.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ПІДПРИЄМСТВО	uk_UA
dc.subject	СТИМУЛЮВАННЯ	uk_UA
dc.subject	ПЕРСОНАЛ	uk_UA
dc.subject	ПРИБУТОК	uk_UA
dc.title	«Підвищення продуктивності праці персоналу підприємства (на матеріалах ТОВ «Манеж», м. Черкаси)»	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
ОСТРОУШКО М.В..pdf Restricted Access		3.85 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: «Підвищення продуктивності праці персоналу
підприємства (на матеріалах ТОВ «Манеж»,
м. Черкаси)»

Виконав: здобувач 4 курсу,
групи ЕПСН-224
Спеціальності 076 «Підприємництво та
торгівля»
_____________Остроушко М.В.__________
(прізвище та ініціали)

Керівник _____Григор О.О._____________________
(прізвище та ініціали)

Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2026 року
2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: бакалавр
Спеціальність: 076 «Підприємництво та торгівля»

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри економіки
та управління

__________ проф. Манн Р.В.
“____” ____________ 2026 р.

З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу бакалавра здобувачу вищої освіти

____________Остроушко Миколі Володимировичу__________

1. Тема роботи «Підвищення продуктивності праці персоналу підприємства
(на матеріалах ТОВ «Манеж», м. Черкаси)»,
керівник роботи Григор О.О., проф., д.політ.н.,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від 17.03.2026 р. №62/03-
03
2. Строк подання ЗВО роботи «31» травня 2026 р.

3. Вихідні дані до роботи: звітні документи ТОВ «Манеж» за 2021-2025 рр.;
періодичні видання та друковані літературні джерела; офіційний сайт
підприємства.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити): Розділ 1. Теоретичні основи підвищення продуктивності праці
персоналу підприємства. Розділ 2. Аналіз діяльності ТОВ «Манеж». Розділ 3.
Напрями підвищення продуктивності праці персоналу ТОВ «Манеж».

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів) показники діяльності ТОВ «Манеж» у динаміці за
досліджуваний період; шляхи підвищення економічної результативності
підприємства.
6. Консультанти розділів роботи
3

Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Григор О.О., проф., д.політ.н.
2 Григор О.О., проф., д.політ.н.
3 Григор О.О., проф., д.політ.н.

7. Дата видачі завдання «03» січня 2026 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Строк
№ Назва етапів
виконання Примітка
з/п бакалаврської роботи
етапів роботи
Підбір літератури, її вивчення і обробка. Укладання виконано
1 11.02.2026
бібліографії по основним джерелам
Укладання плану (змісту) бакалаврської роботи і виконано
2 25.02.2026
погодження його з керівником
3 Розробка і подання на перевірку першого розділу 04.03.2026 виконано
4 Збір, систематизація та аналіз практичних матеріалів 18.03.2026 виконано
5 Розробка і подання другого розділу 29.04.2026 виконано
6 Розробка і подання третього розділу 02.04.2026 виконано
7 Погодження з керівником висновків і пропозицій 10.04.2025 виконано
8 Переробка (доопрацювання) бакалаврської роботи у 16.04.2026 виконано
відповідності з зауваженнями і подання її на кафедру
9 Нормоконтроль 25.04.2026 виконано
10 Збір документів (відгук, рецензія) 10.05.2026 виконано
11 Подача на підпис до завідувача кафедри 15.05.2026 виконано
12 Розробка тез доповіді для захисту 24.05.2026 виконано

Здобувач вищої освіти _Микола ОСТРОУШКО .
( підпис ) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи ______________ _Олег ГРИГОР__.
( підпис ) (прізвище та ініціали)

4

РЕФЕРАТ
Кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему:
«Підвищення продуктивності праці персоналу підприємства
(на матеріалах ТОВ «Манеж», м. Черкаси)»

Кваліфікаційна робота бакалавра містить: 77 сторінок, 15 таблиць,
3 рисунки, список літератури з 74 найменування.

Об’єкт дослідження: процес розробки шляхів підвищення продуктивності
праці персоналу підприємства ТОВ «Манеж».

Предмет дослідження: методичні підходи до розробки шляхів підвищення
продуктивності праці персоналу підприємства ТОВ «Манеж».

Мета бакалаврської роботи полягає у розробці шляхів підвищення
продуктивності праці персоналу підприємства.

Методи дослідження: синтез, логічне узагальнення і наукова абстракція,
порівняльний та статистичний аналізи, системно-структурний і
багатофакторний аналізи, горизонтальний і вертикальний аналіз аналітичної
звітності ТОВ «Манеж», експертних оцінок і групувань.

За результатами дослідження узагальнено теоретико-методичні засади
управління продуктивністю праці персоналу підприємства; проаналізовано
особливості діяльності та рівень фінансової ефективності ресурсів ТОВ
«Манеж» як бази дослідження; обґрунтовано комплекс заходів, реалізація
яких сприятиме підвищенню продуктивності праці персоналу та покращенню
економічних результатів функціонування підприємства.

Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності
ТОВ «Манеж», так як їх впровадження є економічно доцільним.

Ключові слова: ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, ПІДПРИЄМСТВО,
ПЕРСОНАЛ, СТИМУЛЮВАННЯ, ПРИБУТОК, РОЗВИТОК.
5

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................ 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ
ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ
ПІДПРИЄМСТВА.……………………………………………..… 9
1.1. Сутність, економічний зміст та значення продуктивності праці
персоналу підприємства………………………………............................... 9
1.2. Методичні підходи до оцінювання продуктивності праці персоналу
підприємства…………………………………………………………....… 18
1.3. Напрями та резерви підвищення продуктивності праці персоналу
підприємства.................................................................................................. 25
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «МАНЕЖ»……………………....... 34
2.1. Загальна характеристика ТОВ «Манеж»….…………………………..... 34
2.2. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності
ТОВ «Манеж»……………………………………………………………… 35
2.3. Аналіз ринкової аналітики ТОВ «Манеж»………………………………. 42
2.4. Аналіз продуктивності праці в умовах ТОВ «Манеж»…………………. 55
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
ПЕРСОНАЛУ ТОВ «МАНЕЖ» …...……………………..……. 59
3.1. Соціальні фактори впливу на зростання показників
продуктивності праці на підприємстві...................................................... 59
3.2. Організаційно-технологічні фактори зростання продуктивності праці
на підприємстві……................................................................................... 71
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 76
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………....................................... 78
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 86

6

ВСТУП

За сучасних умов господарювання продуктивність праці персоналу
виступає одним із ключових чинників забезпечення конкурентоспроможності
та ефективного розвитку підприємств. Саме рівень продуктивності праці
значною мірою визначає обсяги виробництва продукції та послуг, рівень
витрат, фінансові результати діяльності й ринкові позиції суб'єктів
господарювання. Посилення конкуренції, глобалізація економічних процесів
та швидкий розвиток цифрових технологій зумовлюють необхідність
постійного пошуку шляхів підвищення ефективності використання трудових
ресурсів. Особливої актуальності дана проблема набуває в умовах
нестабільного економічного середовища, коли підприємства змушені
забезпечувати зростання результатів діяльності за обмеженості фінансових,
матеріальних і кадрових ресурсів. Важливим резервом підвищення
ефективності функціонування підприємств виступає саме зростання
продуктивності праці персоналу.
Високий рівень продуктивності сприяє зниженню собівартості
продукції та послуг, підвищенню прибутковості діяльності та зміцненню
фінансової стійкості підприємства. Водночас продуктивність праці перебуває
під впливом численних факторів, серед яких особливе місце займають
мотивація персоналу, організація праці, рівень професійної підготовки
працівників та впровадження сучасних технологій. У зв’язку з цим зростає
потреба у розробці та впровадженні ефективних управлінських рішень,
спрямованих на підвищення продуктивності праці персоналу. Практична
значущість дослідження обумовлена можливістю використання його
результатів для вдосконалення системи управління персоналом та
підвищення ефективності діяльності конкретного підприємства. Саме це
визначає актуальність теми кваліфікаційної роботи та її важливе значення
для сучасної економічної науки і господарської практики.
Проблематика продуктивності праці протягом тривалого часу
7

перебуває у центрі уваги вітчизняних і зарубіжних науковців. Значний
внесок у розвиток теорії продуктивності праці зробив Adam Smith, який
обґрунтував вирішальне значення поділу праці для підвищення ефективності
виробництва та зростання продуктивності працівників. Вагомий внесок у
дослідження даної проблематики належить Frederick Winslow Taylor, який
розробив принципи наукової організації праці та запропонував підходи до
нормування трудових процесів. Значний вплив на розвиток теорії
продуктивності здійснили також Henry Ford та Peter Drucker, які
обґрунтували роль стандартизації виробничих процесів, інновацій та
ефективного управління персоналом у підвищенні продуктивності праці.
Серед сучасних зарубіжних учених питання продуктивності праці
досліджували Michael Porter, який пов’язував її з конкурентоспроможністю
підприємств, та Paul Krugman, який визначав продуктивність як ключовий
фактор довгострокового економічного зростання.
В Україні вагомий внесок у розвиток теоретичних і прикладних
аспектів продуктивності праці зробили такі науковці, як Василь Геєць,
Анатолій Колот, Олександр Грішнова, Ірина Петрова та Елла Лібанова. У
працях зазначених учених досліджено вплив людського капіталу, мотивації
праці, систем стимулювання персоналу, соціально-трудових відносин та
інноваційного розвитку на рівень продуктивності праці. Особливу увагу
українські дослідники приділяють питанням підвищення ефективності
використання трудового потенціалу підприємств в умовах трансформації
економіки та цифровізації бізнес-процесів. Водночас результати проведених
досліджень свідчать про багатогранність проблеми продуктивності праці та
необхідність її подальшого наукового осмислення.
Незважаючи на значну кількість наукових праць, потребують
подальшого дослідження питання формування комплексних механізмів
підвищення продуктивності праці персоналу в умовах цифрової
трансформації економіки, дефіциту трудових ресурсів та зростання ролі
нематеріальних факторів мотивації працівників.
8

Метою роботи є розробка розробці шляхів підвищення продуктивності
праці персоналу підприємства. Для досягнення мети було поставлено та
розв’язано такі задачі:
дослідити теоретичні засади та економічну сутність продуктивності
праці персоналу підприємства;
узагальнити наукові підходи до оцінювання продуктивності праці та
визначити систему показників її вимірювання;
визначити основні фактори та резерви підвищення продуктивності
праці персоналу підприємства;
надати організаційно-економічну характеристику ТОВ «Манеж» та
дослідити особливості його діяльності;
провести аналіз кадрового потенціалу та ефективності використання
трудових ресурсів ТОВ «Манеж»;
оцінити рівень і динаміку показників продуктивності праці персоналу
підприємства;
виявити основні проблеми та чинники, що стримують зростання
продуктивності праці на підприємстві;
розробити практичні рекомендації щодо підвищення продуктивності
праці персоналу підприємства.
Предметом роботи є методичні підходи до розробки шляхів
підвищення продуктивності праці персоналу підприємства ТОВ «Манеж».
Об’єктом дослідження являється процес розробки шляхів підвищення
продуктивності праці персоналу підприємства ТОВ «Манеж».
Методи дослідження, які використано у роботі: синтез, логічне
узагальнення і наукова абстракція, порівняльний та статистичний аналізи,
системно-структурний і багатофакторний аналізи, горизонтальний і
вертикальний аналіз аналітичної звітності ТОВ «Манеж», експертних оцінок
і групувань. Інформаційною базою дослідження виступила платформа Clarity
Project.

9

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність, економічний зміст та значення продуктивності праці
персоналу підприємства

У сучасних умовах розвитку економіки продуктивність праці
персоналу виступає одним із ключових показників ефективності діяльності
підприємства. Саме від рівня продуктивності праці значною мірою залежить
обсяг виробництва продукції та послуг, рівень витрат, прибутковість
діяльності та конкурентоспроможність суб'єкта господарювання. В умовах
посилення конкуренції та обмеженості ресурсів підприємства змушені
приділяти особливу увагу пошуку резервів підвищення продуктивності праці.
Ефективне використання трудового потенціалу дозволяє забезпечувати
зростання результатів діяльності без суттєвого збільшення витрат на
виробництво. Крім того, високий рівень продуктивності праці сприяє
підвищенню фінансової стійкості підприємства та зміцненню його ринкових
позицій. Важливість даної категорії обумовлена також тим, що вона
відображає ефективність використання одного з найважливіших ресурсів
підприємства — праці персоналу. У сучасних умовах цифровізації економіки
та впровадження інновацій роль продуктивності праці постійно зростає,
оскільки саме вона значною мірою визначає здатність підприємства
адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Водночас продуктивність
праці залежить від широкого кола організаційних, економічних, соціальних
та технологічних факторів, що потребує комплексного підходу до її
дослідження. Тому особливого значення набуває вивчення економічної
сутності продуктивності праці, її змісту та ролі у забезпеченні ефективного
функціонування підприємства. Тому доцільним є детальний розгляд
теоретичних підходів до трактування даної категорії та визначення її
10

значення для розвитку сучасних підприємств.
Продуктивність праці є однією з найважливіших економічних
категорій, яка характеризує ефективність використання трудових ресурсів у
процесі виробництва продукції або надання послуг. У загальному розумінні
продуктивність праці відображає здатність працівників створювати певний
обсяг продукції, виконувати роботи або надавати послуги за визначений
проміжок часу. Вона показує, наскільки результативно використовується
праця персоналу для досягнення поставлених цілей підприємства. У науковій
літературі продуктивність праці найчастіше визначається як співвідношення
між отриманим результатом діяльності та витратами праці, необхідними для
його досягнення [34]. При цьому результатом можуть виступати обсяги
виробленої продукції, наданих послуг, отриманого доходу або створеної
доданої вартості. Витрати праці зазвичай вимірюються кількістю
працівників, відпрацьованим робочим часом або витратами на оплату праці.
Економічний зміст продуктивності праці полягає у відображенні рівня
ефективності використання трудового потенціалу підприємства [51]. Чим
більший обсяг результатів отримується за однакових витрат праці або чим
менші трудові витрати необхідні для досягнення однакового результату, тим
вищим є рівень продуктивності праці. Саме тому продуктивність праці
виступає одним із ключових показників оцінювання діяльності підприємства.
Вона безпосередньо впливає на рівень собівартості продукції, прибутковість
діяльності, конкурентоспроможність та фінансову стійкість суб'єкта
господарювання. Зростання продуктивності праці створює передумови для
збільшення обсягів виробництва без додаткового залучення трудових
ресурсів. Крім того, підвищення продуктивності праці сприяє більш
ефективному використанню матеріальних, фінансових та інформаційних
ресурсів підприємства. У сучасних умовах розвитку економіки
продуктивність праці дедалі більше залежить не лише від фізичних зусиль
працівників, а й від рівня їх професійної підготовки, мотивації, використання
сучасних технологій та якості управління. Таким чином, продуктивність
11

праці є комплексною характеристикою ефективності трудової діяльності
персоналу, яка відображає здатність підприємства забезпечувати
максимальні результати за наявних трудових ресурсів. Її підвищення
виступає одним із головних напрямів забезпечення економічного зростання
та довгострокового розвитку підприємства.
Поняття продуктивності праці є предметом дослідження багатьох
економістів, що зумовило формування різноманітних наукових підходів до
його трактування (табл. 1.1) [1-7; 41]. Традиційний економічний підхід
розглядає продуктивність праці як співвідношення між обсягом виробленої
продукції та витратами праці на її виготовлення. Представники цього підходу
акцентують увагу насамперед на кількісних результатах праці та можливості
їх вимірювання за допомогою економічних показників. У межах виробничого
підходу продуктивність праці визначається як здатність працівників
створювати максимальний обсяг продукції за мінімальних витрат робочого
часу. Основна увага при цьому приділяється організації виробничих
процесів, технологіям та раціональному використанню трудових ресурсів.
У сучасній економічній науці поширення отримав ресурсний підхід,
відповідно до якого продуктивність праці розглядається як один із
показників ефективності використання людського капіталу підприємства. У
межах даного підходу оцінюються не лише обсяги виробництва, а й рівень
професійної підготовки працівників, їх компетентності, навички та здатність
до інноваційної діяльності. Представники управлінського підходу пов’язують
продуктивність праці з якістю управління персоналом, ефективністю системи
мотивації та організацією трудових процесів [40]. Вони вважають, що
продуктивність є результатом взаємодії економічних, соціальних та
психологічних факторів, які впливають на трудову активність працівників.
Окремої уваги заслуговує соціально-економічний підхід, згідно з яким
продуктивність праці залежить не лише від технічних і організаційних умов,
а й від рівня задоволеності працівників працею, соціального клімату в
колективі та умов праці. Відповідно до цього підходу зростання
12

продуктивності досягається через розвиток персоналу, удосконалення
корпоративної культури та підвищення мотивації працівників.

Таблиця 1.1. Наукові підходи до визначення сутності продуктивності праці
Науковий підхід Сутність підходу Основний акцент
Продуктивність праці визначається як
Традиційний співвідношення між обсягом виробленої Кількісні результати праці
економічний продукції (послуг) та витратами праці на та їх вимірювання
її створення
Продуктивність праці розглядається як
Раціональна організація
здатність працівників забезпечувати
Виробничий виробництва та
максимальний обсяг виробництва за
використання робочого часу
мінімальних витрат робочого часу
Продуктивність праці характеризує ефек- Компетентності
Ресурсний тивність використання людського капіталу працівників, знання та
підприємства та його трудового потенціалу навички персоналу
Продуктивність праці є результатом Якість управлінських
Управлінський ефективного управління персоналом, рішень та мотивація
організації праці та системи мотивації. працівників
Продуктивність праці залежить від умов
Соціально- праці, соціального клімату, рівня задоволе- Соціальні та психологічні
економічний ності працівників та корпоративної чинники трудової діяльності
культури
Продуктивність праці формується під вп- Технологічний розвиток та
Інноваційний ливом інновацій, цифрових технологій, ав- інноваційна активність
томатизації та модернізації бізнес-процесів підприємства
Продуктивність праці розглядається як
Системне управління всіма
результат взаємодії економічних,
Комплексний чинниками продуктивності
організаційних, соціальних та
праці
технологічних факторів

В останні роки все більшої популярності набуває інноваційний підхід,
який розглядає продуктивність праці як результат впровадження сучасних
технологій, цифровізації бізнес-процесів та автоматизації виробництва [8].
Прихильники цього підходу підкреслюють, що саме інновації сьогодні є
одним із головних факторів зростання продуктивності праці. Узагальнення
наукових підходів свідчить, що продуктивність праці є багатогранною
економічною категорією, яка характеризує не лише кількісні результати
праці, але й ефективність використання людського капіталу, рівень
організації праці та здатність підприємства забезпечувати стале зростання
результатів діяльності [14]. Саме комплексний підхід до розуміння
13

продуктивності праці дозволяє найбільш повно оцінити її роль у забезпеченні
ефективного функціонування сучасного підприємства.
У сучасних умовах господарювання продуктивність праці виступає
одним із ключових факторів забезпечення конкурентоспроможності
підприємства (табл. 1.2) [9; 11]. Саме від рівня продуктивності праці значною
мірою залежить здатність підприємства ефективно використовувати наявні
ресурси та досягати високих економічних результатів. Підвищення
продуктивності праці сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції або
надання послуг без необхідності пропорційного зростання чисельності
персоналу чи інших ресурсів. Це дозволяє підприємству знижувати витрати
на одиницю продукції та підвищувати рівень прибутковості діяльності.
Завдяки цьому підприємство отримує можливість формувати більш
конкурентоспроможну цінову політику та зміцнювати свої позиції на ринку.
Важливим результатом зростання продуктивності праці є підвищення
ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів
підприємства [10; 36; 61]. За однакових обсягів ресурсів підприємство може
отримувати більший результат, що позитивно впливає на його фінансовий
стан та інвестиційну привабливість. Висока продуктивність праці також
створює передумови для збільшення заробітної плати працівників без
погіршення фінансових показників діяльності підприємства. Це сприяє
підвищенню рівня мотивації персоналу, зміцненню кадрового потенціалу та
зниженню плинності кадрів. У результаті формується позитивний
взаємозв’язок між продуктивністю праці, ефективністю діяльності та
конкурентоспроможністю підприємства.
Особливого значення продуктивність праці набуває в умовах
посилення конкуренції та швидких технологічних змін. Підприємства з
вищим рівнем продуктивності мають більше можливостей для впровадження
інновацій, модернізації виробництва та освоєння нових ринків збуту [43].
Крім того, висока продуктивність праці дозволяє швидше адаптуватися до
змін зовнішнього середовища та ефективніше реагувати на потреби
14

споживачів. Вона виступає важливою передумовою забезпечення
довгострокової конкурентної переваги та сталого розвитку підприємства.
Таким чином, продуктивність праці є не лише показником ефективності
використання трудових ресурсів, а й одним із найважливіших чинників
формування та підтримання конкурентоспроможності підприємства в
сучасних ринкових умовах.

Таблиця 1.2. Вплив продуктивності праці на конкурентоспроможність
підприємства
Сутність впливу продуктивності Результат впливу (на
Фактор впливу
праці що впливає)
Зростання продуктивності праці
Собівартість продукції забезпечує виробництво більшого Зниження собівартості
(послуг) обсягу продукції за тих самих продукції та послуг
трудових витрат
Скорочення витрат на одиницю Зростання
Прибутковість діяльності продукції сприяє збільшенню рентабельності та
прибутку підприємства фінансових результатів
Зниження витрат дозволяє Посилення
Цінова
формувати більш гнучку цінову конкурентних позицій
конкурентоспроможність
політику на ринку
Забезпечується раціональніше
Ефективність Підвищення загальної
використання трудових,
використання ресурсів ефективності діяльності
матеріальних та фінансових ресурсів
Висока продуктивність часто
Якість продукції та супроводжується вдосконаленням Підвищення рівня
послуг процесів і підвищенням задоволеності клієнтів
професійності персоналу
Зростання обсягів діяльності та Підвищення
Фінансова стійкість
прибутковості зміцнює фінансовий платоспроможності та
підприємства
стан підприємства стабільності діяльності
Зростання продуктивності створює Підвищення трудової
Мотивація персоналу умови для підвищення рівня оплати активності та
праці та стимулювання працівників лояльності персоналу
Економія ресурсів та зростання Модернізація
Інноваційний розвиток доходів створюють можливості для діяльності та
інвестицій в інновації технологічний розвиток
Ефективніше використання ресурсів Підвищення гнучкості
Адаптивність до змін
дозволяє швидше реагувати на зміни та стійкості
ринку
зовнішнього середовища підприємства
Зміцнення ринкових
Сукупний вплив усіх зазначених
Конкурентоспроможність позицій та
факторів формує конкурентні
підприємства довгостроковий
переваги підприємства
розвиток

15

Рівень продуктивності праці персоналу формується під впливом
численних факторів, які визначають ефективність використання трудових
ресурсів підприємства. Вивчення цих факторів має важливе значення для
виявлення резервів підвищення продуктивності праці та розробки
ефективних управлінських рішень [12; 45]. У сучасній економічній літературі
фактори продуктивності праці прийнято поділяти на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні фактори безпосередньо залежать від діяльності підприємства та
можуть бути об’єктом управлінського впливу. До них належать рівень
організації праці, кваліфікація персоналу, система мотивації, умови праці,
технічне оснащення робочих місць та ефективність управління.
Одним із найважливіших факторів виступає професійна підготовка
працівників [31; 33]. Високий рівень знань, навичок і компетентностей
персоналу дозволяє швидше та якісніше виконувати виробничі завдання, що
позитивно впливає на продуктивність праці. Вагоме значення має також
система матеріального та нематеріального стимулювання працівників.
Наявність ефективної мотивації сприяє підвищенню трудової активності
персоналу, його зацікавленості у результатах роботи та досягненні цілей
підприємства. Не менш важливим фактором є організація праці, яка охоплює
раціональний розподіл обов’язків, оптимізацію робочих процесів та
ефективне використання робочого часу [13; 39].
Суттєвий вплив на продуктивність праці здійснює рівень технічного
забезпечення підприємства [23; 70]. Використання сучасного обладнання,
автоматизованих систем управління та цифрових технологій дозволяє
скорочувати витрати часу на виконання операцій та підвищувати
результативність праці персоналу. Водночас на продуктивність праці
впливають і зовнішні фактори, серед яких економічна ситуація в країні, стан
ринку праці, рівень конкуренції, державна політика у сфері зайнятості та
науково-технічний прогрес. Значну роль відіграють також соціальні фактори,
зокрема рівень корпоративної культури, соціально-психологічний клімат у
колективі та якість комунікацій між працівниками. Таким чином,
16

продуктивність праці є результатом комплексного впливу економічних,
організаційних, соціальних та технологічних факторів, ефективне управління
якими створює передумови для зростання результативності діяльності
підприємства та зміцнення його конкурентних позицій.
Розглянуті фактори впливу на продуктивність праці свідчать про
складність та багатогранність процесу її формування на підприємстві [15; 30;
44]. Ефективне управління зазначеними факторами потребує дотримання
певних принципів, які визначають загальні підходи до організації праці та
використання трудового потенціалу персоналу. Саме принципи виступають
основою для розробки управлінських рішень, спрямованих на підвищення
продуктивності праці та забезпечення сталого розвитку підприємства. Їх
практичне застосування дозволяє створити сприятливі умови для
максимально ефективного використання професійних, інтелектуальних і
творчих можливостей працівників. Тому доцільним є розгляд основних
принципів підвищення продуктивності праці персоналу підприємства
(табл. 1.3).
Дані таблиці свідчать, що підвищення продуктивності праці персоналу
повинно здійснюватися на основі сукупності взаємопов’язаних принципів
[21; 50]. Одним із найважливіших є принцип системності, який передбачає
комплексне врахування всіх факторів, що впливають на ефективність
використання трудових ресурсів. Важливу роль також відіграє принцип
наукової обґрунтованості, оскільки прийняття управлінських рішень має
базуватися на результатах аналізу та сучасних методах управління
персоналом. Значний вплив на рівень продуктивності праці здійснює
принцип мотивації, який забезпечує зацікавленість працівників у досягненні
високих результатів роботи. Не менш важливим є принцип безперервного
розвитку персоналу, адже професійне навчання та підвищення кваліфікації
створюють умови для ефективного виконання трудових функцій [22].
Принцип раціональної організації праці спрямований на оптимізацію
робочих процесів і скорочення непродуктивних витрат часу [53].
17

Таблиця 1.3. Основні принципи підвищення продуктивності праці персоналу
підприємства
Принцип Характеристика принципу
Передбачає комплексний підхід до підвищення продуктивності
Принцип системності праці з урахуванням взаємозв’язку організаційних, економічних,
соціальних і технологічних факторів
Базується на використанні сучасних методів аналізу, планування та
Принцип наукової
управління трудовими процесами при прийнятті управлінських
обґрунтованості
рішень
Передбачає створення ефективної системи матеріального та
Принцип мотивації
нематеріального стимулювання працівників до підвищення
персоналу
результативності праці
Принцип Полягає у постійному підвищенні кваліфікації працівників,
безперервного розвитку їх професійних компетентностей та адаптації до нових
розвитку персоналу умов праці
Принцип Передбачає оптимальний розподіл функцій між працівниками,
раціональної ефективне використання робочого часу та усунення
організації праці непродуктивних витрат праці
Принцип Орієнтує підприємство на впровадження сучасних технологій,
інноваційності цифрових рішень, автоматизації та нових методів організації праці
Вимагає, щоб витрати на реалізацію заходів щодо підвищення
Принцип економічної
продуктивності праці були меншими за отриманий економічний
доцільності
ефект
Передбачає здатність системи управління працею швидко
Принцип гнучкості та
реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища
адаптивності
підприємства
Полягає у забезпеченні належних умов праці, дотриманні трудових
Принцип соціальної
прав працівників та підтриманні сприятливого соціально-
відповідальності
психологічного клімату в колективі
Принцип
Передбачає постійний пошук резервів підвищення продуктивності
безперервного
праці та регулярне оновлення підходів до управління персоналом
вдосконалення

В сучасних умовах особливого значення набуває принцип
інноваційності, який передбачає активне впровадження цифрових технологій
та автоматизацію бізнес-процесів [20]. Водночас усі заходи щодо підвищення
продуктивності праці повинні відповідати принципу економічної доцільності
та забезпечувати отримання позитивного економічного ефекту. Важливим
чинником успішного функціонування підприємства є також дотримання
принципів гнучкості, адаптивності та соціальної відповідальності, які
дозволяють враховувати зміни зовнішнього середовища та потреби
працівників. Отже, реалізація зазначених принципів формує основу
18

ефективної системи управління продуктивністю праці та сприяє підвищенню
конкурентоспроможності й результативності діяльності підприємства.

1.2. Методичні підходи до оцінювання продуктивності праці
персоналу підприємства

Оцінювання продуктивності праці персоналу є важливою складовою
системи управління діяльністю підприємства, оскільки дозволяє визначити
ефективність використання трудових ресурсів та виявити резерви її
підвищення. В умовах посилення конкуренції та обмеженості ресурсів
підприємства потребують об'єктивних інструментів вимірювання
результативності праці працівників. Саме тому особливого значення набуває
формування науково обґрунтованої системи показників та методичних
підходів до оцінювання продуктивності праці. Результати такого оцінювання
є важливою інформаційною базою для прийняття управлінських рішень у
сфері організації праці, мотивації персоналу та підвищення ефективності
діяльності підприємства. Сучасна економічна наука пропонує широкий
спектр методів і показників оцінювання продуктивності праці, які
відрізняються за способами вимірювання результатів діяльності та трудових
витрат. Вибір конкретного підходу залежить від особливостей діяльності
підприємства, характеру виробничих процесів і цілей проведення аналізу.
Водночас жоден окремий показник не здатний повною мірою
охарактеризувати всі аспекти використання трудового потенціалу персоналу.
Саме тому на практиці доцільно застосовувати комплексний підхід, який
передбачає використання сукупності взаємопов’язаних показників
оцінювання [19]. Це дозволяє більш об’єктивно визначати рівень
продуктивності праці та оцінювати ефективність управління персоналом.
Саме тому важливим завданням є дослідження існуючих методичних
підходів до оцінювання продуктивності праці та визначення можливостей їх
практичного застосування на підприємстві.
19

Для об’єктивного оцінювання продуктивності праці персоналу
необхідно використовувати систему взаємопов’язаних показників, які
характеризують різні аспекти використання трудових ресурсів підприємства.
Такі показники дозволяють визначити рівень результативності праці,
ефективність використання робочого часу та внесок персоналу у формування
фінансових результатів діяльності підприємства. Залежно від мети аналізу
можуть застосовуватися як натуральні, так і вартісні та інтегральні показники
продуктивності праці. Їхнє комплексне використання забезпечує більш повне
уявлення про стан та динаміку продуктивності праці на підприємстві [16-18].
Система основних показників оцінювання продуктивності праці персоналу
наведена в табл. 1.4.
Аналіз наведених у таблиці показників свідчить про те, що оцінювання
продуктивності праці персоналу повинно здійснюватися на основі
комплексного підходу [32; 49]. Центральне місце в системі оцінювання
займають показники виробітку, які дозволяють визначити обсяг результатів
праці, отриманий у розрахунку на одного працівника або одиницю робочого
часу. Водночас для більш повної характеристики ефективності використання
трудових ресурсів доцільно використовувати показники трудомісткості, які
відображають витрати праці на виробництво продукції або надання послуг.
Важливу інформацію щодо організації трудових процесів надають показники
використання робочого часу, які дозволяють виявляти втрати часу та резерви
підвищення продуктивності праці. Особливе значення для оцінювання
результативності діяльності персоналу мають вартісні показники, зокрема
дохід і прибуток у розрахунку на одного працівника. Їх використання
дозволяє оцінити внесок персоналу у формування фінансових результатів
діяльності підприємства. Показники доданої вартості та рентабельності
витрат на персонал характеризують ефективність використання людського
капіталу та доцільність інвестицій у персонал. Для аналізу змін
продуктивності праці в часі важливими є інтегральні показники, які
дозволяють оцінювати тенденції розвитку підприємства та ефективність
20

реалізованих управлінських заходів.

Таблиця 1.4. Система показників оцінювання продуктивності праці
персоналу підприємства
Група
Показник Характеристика показника Формула розрахунку
показників
Відображає обсяг продукції
Загальні показ- Обсяг продукції (послуг)
Виробіток на (послуг), вироблений одним
ники продуктив- / Середньооблікова
одного працівника працівником за певний
ності праці чисельність персоналу
період
Загальні показ- Характеризує Обсяг продукції
Виробіток на
ники продуктив- результативність праці (послуг) / Чисельність
одного робітника
ності праці виробничого персоналу робітників
Загальні Обсяг продукції
Показує обсяг продукції,
показники Середньогодинний (послуг) / Кількість
вироблений за одну
продуктивності виробіток відпрацьованих
людино-годину
праці людино-годин
Загальні показ- Визначає обсяг продукції, Обсяг продукції (послуг)
Середньоденний
ники продуктив- вироблений за один / Кількість відпрацьова-
виробіток
ності праці людино-день них людино-днів
Характеризує витрати робо-
Показники Трудомісткість Витрати робочого часу
чого часу на виробництво
трудомісткості продукції / Обсяг продукції
одиниці продукції
Показники Коефіцієнт Відображає рівень Фактично
використання використання використання фонду відпрацьований час /
робочого часу робочого часу робочого часу Плановий фонд часу
Показує обсяг доходу, Чистий дохід /
Вартісні Дохід на одного
створеного одним Середньооблікова
показники працівника
працівником чисельність персоналу
Характеризує фінансовий Чистий прибуток /
Вартісні Прибуток на
результат праці одного Середньооблікова
показники одного працівника
працівника чисельність персоналу
Відображає внесок
Показники Додана вартість /
Додана вартість на персоналу у створення
ефективності Середньооблікова
одного працівника доданої вартості
персоналу чисельність персоналу
підприємства
Показники Рентабельність Показує ефективність Чистий прибуток /
ефективності витрат на використання коштів, Витрати на персонал ×
персоналу персонал спрямованих на оплату праці 100%
Темп зростання Визначає динаміку зміни Продуктивність звітного
Інтегральні
продуктивності продуктивності праці за періоду / Продуктивність
показники
праці певний період базового періоду × 100%
Коефіцієнт
Характеризує Темп зростання
випередження
Інтегральні співвідношення темпів продуктивності праці /
продуктивності
показники зростання продуктивності Темп зростання
праці над оплатою
та заробітної плати зарплати
праці
21

Особливу увагу доцільно приділяти коефіцієнту випередження
продуктивності праці над оплатою праці, оскільки він характеризує
збалансованість економічного розвитку підприємства [60]. Отже, комплексне
використання наведених показників забезпечує всебічне оцінювання
продуктивності праці персоналу та створює інформаційну основу для
прийняття ефективних управлінських рішень щодо її підвищення.
Для оцінювання продуктивності праці в економічній практиці
використовують різні методи вимірювання, вибір яких залежить від
особливостей діяльності підприємства, характеру продукції та цілей аналізу.
Найбільш поширеними є натуральний, трудовий та вартісний методи
вимірювання продуктивності праці. Кожен із них має свої переваги, недоліки
та сферу застосування.

Методи вимірювання продуктивності праці
Натуральний Трудовий Вартісний
співвідношення обсягу співвідношення обсягу вартість виробленої
виробленої продукції у виконаних робіт продукції, реалізованих
натуральних одиницях підприємством до товарів або отриманого
виміру (штуках, тонах, кількості витрачених доходу в розрахунку на
метрах, літрах тощо) до людино-годин або одного працівника чи
витрат праці або людино-днів одиницю робочого часу
чисельності працівників
використовується для
найбільш ефективний для
доцільно застосовувати оцінювання продуктив-
підприємств із широким
на підприємствах, які ви- ності праці в умовах
асортиментом продукції
робляють однорідну про- виконання різнорідних
або послуг, оскільки
дукцію, що може бути робіт, коли результати
дозволяє узагальнювати
виражена в однакових діяльності доцільно вимі-
результати діяльності у
натуральних одиницях рювати через витрати
грошовому вираженн
виміру робочого часу

Рис. 1.1. Характеристика методів оцінювання продуктивності праці

Натуральний метод передбачає визначення продуктивності праці
шляхом співвідношення обсягу виробленої продукції у натуральних
одиницях виміру (штуках, тоннах, метрах, літрах тощо) до витрат праці або
22

чисельності працівників [24; 38]. Наприклад, продуктивність праці може
визначатися як кількість вироблених виробів на одного працівника за певний
період часу. Основною перевагою даного методу є простота розрахунку та
висока наочність отриманих результатів. Водночас його застосування
обмежується підприємствами, які виробляють однорідну продукцію. За умов
широкого асортименту товарів або надання різнорідних послуг використання
натурального методу є ускладненим.
Трудовий метод ґрунтується на вимірюванні результатів діяльності
через витрати робочого часу [37]. У цьому випадку продуктивність праці
визначається шляхом співвідношення обсягу виконаних робіт до кількості
витрачених людино-годин або людино-днів. Даний метод дозволяє
оцінювати ефективність використання робочого часу незалежно від виду
продукції чи послуг. Його перевагою є можливість застосування на
підприємствах із різноманітними видами діяльності. Разом із тим, трудовий
метод потребує точного нормування праці та детального обліку робочого
часу, що ускладнює його практичне використання.
Вартісний метод передбачає визначення продуктивності праці через
вартість виробленої продукції, реалізованих товарів або отриманого доходу в
розрахунку на одного працівника чи одиницю робочого часу [35; 42]. Саме
цей метод є найбільш поширеним у сучасній практиці управління
підприємствами. Його головною перевагою є можливість узагальнення
результатів діяльності за різнорідною продукцією та послугами. Крім того,
він дозволяє безпосередньо пов’язати продуктивність праці з фінансовими
результатами діяльності підприємства. Водночас результати оцінювання
можуть залежати від змін цін, інфляційних процесів та інших зовнішніх
економічних факторів. Саме тому для отримання найбільш об’єктивних
результатів доцільно використовувати комплексний підхід, поєднуючи різні
методи вимірювання продуктивності праці залежно від цілей та особливостей
діяльності підприємства.
У сучасній практиці управління персоналом для оцінювання
23

ефективності використання трудових ресурсів застосовуються різноманітні
методичні підходи, кожен із яких дозволяє дослідити окремі аспекти
діяльності працівників. Одним із найбільш поширених є результативний
підхід, який ґрунтується на оцінюванні кінцевих результатів праці персоналу
через показники виробітку, продуктивності праці, обсягів реалізації
продукції та фінансових результатів [25; 52]. Його основною перевагою є
простота розрахунку та можливість кількісного вимірювання результатів
діяльності працівників. Водночас недоліком такого підходу є недостатнє
врахування якісних характеристик праці та факторів, що впливають на
досягнуті результати.
Широкого поширення набув компетентнісний підхід, який передбачає
оцінювання професійних знань, навичок, особистих якостей і потенціалу
працівників [46; 65]. Перевагою даного підходу є можливість виявлення
перспектив розвитку персоналу та формування кадрового резерву
підприємства. Разом із тим, його застосування часто супроводжується
суб'єктивністю оцінок та потребує значних часових витрат.
Важливе місце займає процесний підхід, відповідно до якого
ефективність використання персоналу оцінюється через аналіз організації
трудових процесів, використання робочого часу та виконання
функціональних обов’язків. Його перевагою є можливість виявлення втрат
робочого часу та резервів підвищення продуктивності праці. Недоліком є
складність збору необхідної інформації та значний обсяг аналітичної роботи.
У сучасних умовах все більшого поширення набуває вартісний підхід,
який базується на оцінюванні внеску персоналу у формування доходів,
прибутку та доданої вартості підприємства [47]. Основною перевагою цього
підходу є можливість безпосереднього пов’язання результатів праці з
фінансовими показниками діяльності підприємства. Водночас результати
аналізу можуть залежати від впливу зовнішніх економічних факторів, які не
завжди пов’язані з ефективністю роботи персоналу.
Найбільш досконалим вважається комплексний підхід, який поєднує
24

кількісні та якісні методи оцінювання персоналу, враховує результати праці,
компетентності працівників, ефективність використання робочого часу та
фінансові результати діяльності [62]. Його перевагою є всебічність аналізу та
можливість отримання найбільш об’єктивної оцінки ефективності
використання персоналу. Недоліком комплексного підходу є складність його
реалізації та необхідність використання значного обсягу інформації. Таким
чином, кожен із розглянутих методичних підходів має власні переваги та
обмеження, тому для отримання об’єктивних результатів доцільно
застосовувати їх у взаємозв’язку, використовуючи комплексний підхід до
оцінювання ефективності використання персоналу підприємства.
Оцінювання трудового потенціалу та продуктивності праці є важливим
елементом системи управління персоналом підприємства, оскільки дозволяє
визначити рівень ефективності використання трудових ресурсів та виявити
резерви їх розвитку [48]. У сучасній практиці застосовуються різні методики
оцінювання, які відрізняються за об’єктами аналізу, набором показників та
способами інтерпретації результатів. Для оцінювання трудового потенціалу
найчастіше використовуються методики, що базуються на аналізі кількісних і
якісних характеристик персоналу, зокрема рівня освіти, професійної
кваліфікації, стажу роботи, вікової структури та компетентностей
працівників. Значного поширення набули також компетентнісні моделі
оцінювання персоналу, які дозволяють визначати рівень професійного
розвитку працівників та їх відповідність займаним посадам [26]. Оцінювання
продуктивності праці переважно здійснюється за допомогою системи
показників виробітку, трудомісткості, використання робочого часу, доходу та
прибутку в розрахунку на одного працівника.
Окреме місце займають інтегральні методики, які передбачають
розрахунок узагальнюючих показників на основі сукупності окремих
критеріїв оцінювання. У сучасних умовах все більшої популярності
набувають методики, що поєднують оцінювання трудового потенціалу та
результативності праці персоналу в єдину систему аналізу. Їх використання
25

дозволяє не лише оцінити поточний рівень ефективності використання
персоналу, а й визначити перспективи його розвитку. Важливим напрямом
розвитку методичних підходів є використання цифрових технологій та
аналітичних систем управління персоналом, які підвищують точність і
оперативність оцінювання. Таким чином, сучасні методики оцінювання
трудового потенціалу та продуктивності праці базуються на комплексному
підході та забезпечують формування інформаційної основи для прийняття
ефективних управлінських рішень щодо розвитку персоналу підприємства.

1.3. Напрями та резерви підвищення продуктивності праці
персоналу підприємства

В умовах посилення конкуренції, цифровізації економіки та зростання
вимог до ефективності діяльності підприємств особливої актуальності
набуває проблема підвищення продуктивності праці персоналу. Саме
продуктивність праці значною мірою визначає рівень використання
трудового потенціалу підприємства, його фінансові результати та
конкурентні переваги на ринку. Підвищення продуктивності праці дозволяє
збільшувати обсяги виробництва продукції та надання послуг без
пропорційного зростання витрат ресурсів. У сучасних умовах підприємства
мають постійно шукати нові резерви та можливості для більш ефективного
використання праці персоналу. Важливим завданням управління є виявлення
факторів, які стримують зростання продуктивності праці, та розробка заходів
щодо їх усунення. Особливого значення набувають питання вдосконалення
організації праці, розвитку професійних компетентностей працівників,
підвищення рівня мотивації та впровадження сучасних технологій.
Ефективне використання внутрішніх і зовнішніх резервів дозволяє
підприємствам досягати стійкого зростання результативності діяльності та
зміцнювати свої ринкові позиції. При цьому підвищення продуктивності
праці має розглядатися як безперервний процес, що потребує системного
26

підходу та постійного вдосконалення управлінських механізмів. Саме тому
важливим напрямом наукових досліджень є вивчення сучасних підходів до
підвищення продуктивності праці та визначення резервів її зростання [63].
Саме через це доцільним є розгляд основних напрямів і резервів підвищення
продуктивності праці персоналу підприємства.
Підвищення продуктивності праці персоналу значною мірою залежить
від здатності підприємства виявляти та ефективно використовувати наявні
резерви розвитку [54]. Такі резерви можуть формуватися як усередині
підприємства, так і під впливом зовнішнього середовища, створюючи
додаткові можливості для зростання результативності праці. Внутрішні
резерви пов'язані насамперед із вдосконаленням організації праці, системи
мотивації, управління персоналом та використанням сучасних технологій.
Зовнішні резерви формуються під впливом розвитку науки і техніки,
державної політики, освітнього середовища та ринкових умов
господарювання. Основні внутрішні та зовнішні резерви зростання
продуктивності праці персоналу підприємства наведено в табл. 1.5 [27-29].
Аналіз наведених у таблиці резервів свідчить, що підвищення
продуктивності праці потребує комплексного використання як внутрішніх,
так і зовнішніх можливостей розвитку підприємства [55-59]. Провідне
значення мають внутрішні резерви, оскільки саме вони безпосередньо
залежать від управлінських рішень керівництва та можуть бути реалізовані в
найкоротші терміни. Особливу роль серед них відіграють підвищення
кваліфікації персоналу, удосконалення системи мотивації та раціональна
організація праці, які безпосередньо впливають на результативність трудової
діяльності працівників. Важливим резервом є також скорочення
непродуктивних витрат робочого часу, що дозволяє підвищувати
продуктивність праці без додаткових фінансових вкладень. Значні
можливості для зростання ефективності використання персоналу створює
впровадження цифрових технологій та автоматизація бізнес-процесів. Не
менш важливим фактором виступає формування сприятливого соціально-
27

психологічного клімату в колективі, який позитивно впливає на мотивацію та
трудову активність працівників.

Таблиця 1.5. Внутрішні та зовнішні резерви зростання продуктивності праці
персоналу підприємства
Група Характеристика впливу на продуктивність
Резерв
резервів праці
Розвиток професійних знань і навичок
Підвищення кваліфікації
працівників сприяє якіснішому та швидшому
персоналу
виконанню трудових функцій
Використання матеріальних і нематеріальних
Удосконалення системи
стимулів підвищує зацікавленість працівників
мотивації
у досягненні високих результатів праці
Оптимізація трудових процесів та розподілу
Раціональна організація
обов’язків дозволяє скоротити непродуктивні
праці
витрати часу
Створення комфортного та безпечного
Поліпшення умов праці робочого середовища позитивно впливає на
Внутрішні працездатність персоналу
резерви Використання сучасних технологій зменшує
Автоматизація та
трудомісткість робіт та підвищує швидкість
цифровізація процесів
виконання операцій
Підвищення якості управлінських рішень
Удосконалення системи
сприяє ефективнішому використанню
управління
трудових ресурсів
Усунення простоїв, запізнень та
Скорочення втрат
нераціонального використання робочого часу
робочого часу
підвищує продуктивність праці
Формування Покращення взаємовідносин у колективі
сприятливого соціально- сприяє зростанню трудової активності
психологічного клімату персоналу
Впровадження нових технологій та інновацій
Розвиток науково-
створює можливості для підвищення
технічного прогресу
продуктивності праці
Розвиток ринку освітніх Забезпечує доступ працівників до сучасних
послуг програм навчання та професійного розвитку
Використання програм стимулювання
Державна підтримка
підприємництва сприяє модернізації діяльності
бізнесу
підприємства
Зовнішні
Розширює можливості використання сучасних
резерви Розвиток цифрової
інформаційних технологій та дистанційних
інфраструктури
форм роботи
Стимулює підприємства до пошуку нових
Посилення конкуренції
шляхів підвищення ефективності використання
на ринку
персоналу
Співпраця з освітніми
Дозволяє залучати нові знання, сучасні практики
установами та бізнес-
управління та кваліфіковані кадри
партнерами
28

Зовнішні резерви мають опосередкований характер впливу, однак вони
створюють сприятливі умови для підвищення продуктивності праці на
підприємстві [64]. Особливе значення серед них мають досягнення науково-
технічного прогресу та розвиток цифрової інфраструктури, які відкривають
нові можливості для модернізації діяльності підприємств. Важливу роль
також відіграє співпраця з освітніми установами та бізнес-партнерами, що
сприяє залученню нових знань, технологій та кваліфікованих кадрів. Отже,
ефективне використання сукупності внутрішніх і зовнішніх резервів створює
передумови для сталого зростання продуктивності праці персоналу,
підвищення конкурентоспроможності підприємства та покращення його
фінансово-економічних результатів.
Мотивація персоналу є одним із найважливіших факторів, що
визначають рівень продуктивності праці на підприємстві [66-69]. Саме
мотиваційний механізм формує зацікавленість працівників у досягненні
високих результатів роботи та ефективному виконанні своїх посадових
обов'язків. За наявності належної системи стимулювання працівники більш
відповідально ставляться до виконання трудових завдань, проявляють
ініціативність та прагнуть до професійного розвитку. Матеріальна мотивація,
зокрема заробітна плата, премії, бонуси та інші форми винагороди,
безпосередньо впливає на трудову активність персоналу та його орієнтацію
на досягнення встановлених цілей. Водночас не менш важливу роль відіграє
нематеріальна мотивація, яка охоплює можливості кар’єрного зростання,
професійного навчання, визнання досягнень працівників та участі у
прийнятті управлінських рішень.
Ефективна система мотивації сприяє підвищенню рівня задоволеності
працею, зміцненню лояльності персоналу та зниженню пли71нності кадрів [].
У результаті підприємство отримує більш стабільний і професійний трудовий
колектив, що позитивно впливає на продуктивність праці. Крім того,
мотивація стимулює працівників до більш раціонального використання
робочого часу, підвищення якості виконуваних робіт та пошуку шляхів
29

удосконалення виробничих процесів. В умовах сучасного конкурентного
середовища мотивація персоналу розглядається як важливий інструмент
управління трудовим потенціалом підприємства. Таким чином, формування
ефективної системи матеріального та нематеріального стимулювання є одним
із ключових напрямів підвищення продуктивності праці персоналу та
забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
У сучасних умовах розвитку економіки цифровізація, автоматизація та
інновації виступають одними з найважливіших чинників підвищення
продуктивності праці персоналу підприємства [72; 73]. Їх впровадження
дозволяє суттєво підвищити ефективність виконання виробничих і
управлінських процесів, скоротити витрати часу та мінімізувати вплив
людського фактора на результати діяльності. Цифровізація забезпечує
використання сучасних інформаційних технологій для обробки даних,
комунікації та управління бізнес-процесами, що сприяє підвищенню
оперативності прийняття управлінських рішень. Завдяки впровадженню
цифрових платформ і програмних продуктів працівники отримують
можливість швидше виконувати свої функціональні обов'язки та
ефективніше взаємодіяти між собою.
Важливу роль у підвищенні продуктивності праці відіграє
автоматизація виробничих та адміністративних процесів. Використання
автоматизованих систем дозволяє скоротити обсяг рутинних операцій,
зменшити кількість помилок і підвищити точність виконання робіт. У
результаті працівники можуть зосереджуватися на виконанні більш складних
і творчих завдань, що сприяє зростанню загальної результативності їх праці.
Не менш важливе значення мають інновації, які забезпечують впровадження
нових технологій, методів організації праці та управлінських підходів.
Інноваційна діяльність сприяє модернізації виробництва, покращенню якості
продукції та послуг, а також створює додаткові можливості для розвитку
персоналу. У сукупності цифровізація, автоматизація та інновації формують
сучасне середовище праці, яке забезпечує більш ефективне використання
30

трудового потенціалу підприємства. Таким чином, їх активне впровадження є
одним із ключових напрямів підвищення продуктивності праці персоналу та
зміцнення конкурентоспроможності підприємства в умовах сучасного
ринкового середовища.
В умовах сучасного конкурентного середовища підприємства змушені
постійно впроваджувати нові інструменти підвищення продуктивності праці
персоналу для забезпечення стійкого розвитку та зміцнення ринкових
позицій [5]. Одним із найбільш поширених інструментів є вдосконалення
системи мотивації працівників шляхом поєднання матеріальних і
нематеріальних стимулів. Важливе значення має також безперервне навчання
персоналу, підвищення кваліфікації та розвиток професійних
компетентностей працівників відповідно до сучасних вимог ринку праці.
Ефективним інструментом виступає цифровізація бізнес-процесів, яка
дозволяє автоматизувати виконання рутинних операцій та скоротити витрати
робочого часу. Значний потенціал для підвищення продуктивності праці має
впровадження сучасних інформаційних систем управління персоналом і
контролю виконання завдань.
Досягнення високого рівня продуктивності праці потребує
використання комплексу практичних інструментів, спрямованих на
вдосконалення організації праці та ефективніше використання трудового
потенціалу персоналу [18]. Вибір конкретних інструментів залежить від
особливостей діяльності підприємства, рівня його технологічного розвитку
та наявних ресурсів. У сучасних умовах найбільшої ефективності можна
досягти завдяки поєднанню організаційних, економічних, соціальних і
технологічних заходів. Комплексне застосування таких інструментів
дозволяє не лише підвищити продуктивність праці, а й покращити якість
роботи персоналу та конкурентоспроможність підприємства в цілому.
Основні практичні інструменти підвищення продуктивності праці персоналу
та їх характеристику наведено в табл. 1.6.

31

Таблиця 1.6. Практичні інструменти підвищення продуктивності праці
персоналу підприємства
Інструмент Характеристика Очікуваний результат
Запровадження ефективної системи Підвищення зацікавленості
Удосконалення
матеріального та нематеріального персоналу у досягненні
системи мотивації
стимулювання працівників високих результатів праці
Професійне Організація тренінгів, курсів Зростання професійного
навчання та підвищення кваліфікації та програм рівня працівників і якості
розвиток персоналу розвитку компетентностей виконання робіт
Скорочення часу на
Використання сучасних програмних
Цифровізація бізнес- виконання операцій та
продуктів та цифрових платформ
процесів підвищення ефективності
для управління діяльністю
праці
Впровадження автоматизованих
Автоматизація Зменшення трудомісткості
систем виконання виробничих та
робочих процесів робіт та кількості помилок
адміністративних операцій
Удосконалення організації праці, Раціональніше
Оптимізація бізнес-
усунення дублювання функцій та використання робочого часу
процесів
непродуктивних операцій та ресурсів
Застосування принципів
Використання Lean- Підвищення ефективності
бережливого управління для
технологій роботи та скорочення витрат
усунення втрат у процесі діяльності
Впровадження Технічне переоснащення робочих
Зростання швидкості та
сучасного місць та використання інноваційних
якості виконання робіт
обладнання технологій
Розвиток Формування сприятливого Підвищення лояльності
корпоративної соціально-психологічного клімату персоналу та трудової
культури та командної взаємодії активності
Удосконалення Впровадження сучасних методів Підвищення ефективності
системи управління оцінювання, планування та використання трудового
персоналом контролю роботи працівників потенціалу
Використання дистанційної роботи, Підвищення адаптивності
Гнучкі форми
гнучкого графіка та проєктних персоналу та
організації праці
команд продуктивності праці

Важливу роль відіграє вдосконалення організації праці, що передбачає
оптимізацію бізнес-процесів, раціональний розподіл обов'язків та усунення
непродуктивних витрат часу. Серед сучасних інструментів також слід
відзначити використання методів бережливого виробництва (Lean
Management), які спрямовані на усунення втрат та підвищення ефективності
використання ресурсів. Не менш важливим є формування сприятливого
соціально-психологічного клімату в колективі та розвиток корпоративної
культури, що позитивно впливає на трудову активність персоналу.
32

Додатковим інструментом підвищення продуктивності праці виступає
впровадження інноваційних технологій і сучасного обладнання, які
дозволяють підвищити швидкість та якість виконання робіт. Таким чином,
забезпечення високого рівня продуктивності праці потребує комплексного
використання організаційних, економічних, технологічних та соціальних
інструментів, адаптованих до умов функціонування конкретного
підприємства.
Проведене дослідження дозволило встановити, що підвищення
продуктивності праці персоналу є одним із ключових напрямів забезпечення
ефективного функціонування та конкурентоспроможності підприємства.
Узагальнення наукових підходів засвідчило багатогранність поняття
продуктивності праці та його тісний зв’язок із результативністю
використання трудових ресурсів. Визначено, що рівень продуктивності праці
формується під впливом комплексу економічних, організаційних, соціальних
і технологічних факторів, які потребують системного управління.
Дослідження методичних підходів до оцінювання продуктивності праці
показало доцільність використання системи взаємопов’язаних показників, що
дозволяють комплексно оцінювати ефективність використання персоналу.
Встановлено, що найбільш об'єктивні результати забезпечує поєднання
натурального, трудового та вартісного методів вимірювання продуктивності
праці.
Особливу увагу приділено аналізу внутрішніх і зовнішніх резервів її
зростання, серед яких провідне значення мають підвищення кваліфікації
персоналу, удосконалення мотивації, цифровізація та автоматизація бізнес-
процесів. Обґрунтовано, що ефективна система мотивації є важливим
інструментом стимулювання трудової активності працівників і зростання
результативності їх праці. Визначено, що впровадження інновацій, сучасних
інформаційних технологій та автоматизованих систем управління створює
додаткові можливості для підвищення продуктивності праці персоналу.
Узагальнення сучасних практичних інструментів дозволило сформувати
33

комплексний підхід до управління продуктивністю праці в умовах
конкурентного середовища. Отже, забезпечення сталого зростання
продуктивності праці потребує системного використання організаційних,
економічних, соціальних та технологічних інструментів, спрямованих на
максимально ефективне використання трудового потенціалу підприємства.

34

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «МАНЕЖ»

2.1. Загальна характеристика ТОВ «Манеж»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Манеж» було засноване
23 лютого 2001 р. в місті Черкаси та протягом більш ніж двадцяти п’яти
років здійснює господарську діяльність на ринку текстильного виробництва,
виробничих і будівельних послуг. На початковому етапі розвитку
підприємство спеціалізувалося на виробництві окремих видів продукції та
поступово розширювало напрями своєї діяльності відповідно до потреб
ринку. У процесі функціонування ТОВ «Манеж» сформувало
багатопрофільну структуру діяльності, яка охоплює виробництво
текстильних виробів, виробів з деревини, пластмасових будівельних
конструкцій, металевих дверей і вікон. Важливим напрямом розвитку
підприємства стало також надання послуг з установлення столярних виробів,
виконання спеціалізованих будівельних робіт та технічного обслуговування
обладнання. Наявність значного статутного капіталу у розмірі 10 млн грн.
свідчить про достатню ресурсну базу для забезпечення стабільної діяльності
та реалізації перспективних напрямів розвитку. За роки роботи підприємство
накопичило значний виробничий досвід, сформувало клієнтську базу та
зміцнило свої позиції на регіональному ринку. Сьогодні ТОВ «Манеж»
продовжує розвивати виробничий потенціал, удосконалювати технологічні
процеси та підвищувати ефективність використання трудових ресурсів, що
створює передумови для подальшого зростання його
конкурентоспроможності.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Манеж» (ТОВ «Манеж»,
LTD «MANEZH»), ЄДРПОУ: 31332957 [74]. Дата реєстрації: 23.02.2001 р.
Адреса: 18000, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Громова, будинок
146. Керівник – Дяченко Марина Миколаївна. Статутний капітал: 10 млн грн.
35

Види діяльності:
13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу.
16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка,
соломки та рослинних матеріалів для плетіння.
22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас.
25.12 Виробництво металевих дверей і вікон.
33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання.
43.32 Установлення столярних виробів.
43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.
95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку.

2.2. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності
ТОВ «Манеж»

Для оцінювання масштабів та динаміки господарської активності
ТОВ «Манеж» доцільно проаналізувати результати його участі у публічних
закупівлях протягом останніх років. Участь у тендерних процедурах є
важливим показником конкурентоспроможності підприємства, оскільки
свідчить про його здатність відповідати вимогам замовників і успішно
конкурувати на ринку. Аналіз відповідних показників дозволяє визначити
тенденції зміни обсягів укладених контрактів та рівень ділової активності
підприємства в різні періоди його функціонування. Особливу увагу доцільно
приділити як кількості укладених договорів, так і загальній сумі отриманих
контрактів, оскільки саме ці показники характеризують масштаби участі
підприємства у сфері публічних закупівель. Дослідження динаміки тендерної
діяльності також дає можливість оцінити вплив зовнішніх економічних умов
на результати роботи підприємства. Отримані дані можуть бути використані
для виявлення періодів найбільшої активності та визначення потенційних
резервів розвитку підприємства. Динаміку участі ТОВ «Манеж» у публічних
закупівлях наведено на рис. 2.1.
36

Рис. 2.1. Динаміка кількості та вартості контрактів ТОВ «Манеж» за
результатами участі у публічних закупівлях протягом 2015-2026 рр.

Дані рисунка свідчать про нерівномірну динаміку участі ТОВ «Манеж»
у публічних закупівлях протягом 2015-2026 років. Найвищі показники як за
кількістю укладених контрактів, так і за їх загальною вартістю
спостерігалися у 2016 р., що свідчить про найбільш активний період участі
підприємства у тендерних процедурах. Після цього у 2017 р. відбулося
суттєве скорочення обсягів тендерної діяльності, що може бути пов’язано зі
зміною ринкових умов або структури замовлень. У 2018-2021 рр.
підприємство демонструвало відносно стабільну активність, підтримуючи
помірні показники кількості контрактів та їх вартості. При цьому у 2019 та
2020 рр. спостерігалися одні з найвищих значень кількості укладених
договорів після пікового 2016 р. У 2022 р. відбулося різке скорочення як
кількості контрактів, так і їх фінансового обсягу, що може бути наслідком
негативного впливу воєнних дій та загального погіршення економічної
ситуації в країні. У 2023 р. тендерна активність підприємства практично була
відсутня, що підтверджується мінімальними значеннями досліджуваних
показників. Починаючи з 2024 р. спостерігаються ознаки поступового
відновлення участі підприємства у публічних закупівлях. Особливо помітне
зростання кількості контрактів відбулося у 2025 р., що свідчить про
активізацію роботи підприємства на ринку державних та комунальних
замовлень. Загалом, наведена динаміка підтверджує здатність ТОВ «Манеж»
адаптуватися до змін зовнішнього середовища та поступово відновлювати
37

свою ділову активність навіть в умовах підвищеної економічної
нестабільності.
Вихідні дані, необхідні для проведення фінансового та економічного
аналізу діяльності підприємства за період 2021-2025 рр. наведено в Додатках
до цієї роботи, а основні показники систематизовано в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Основні показники діяльності ТОВ «Манеж»
Показник 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Кількість персоналу, осіб 28 27 21 22 14
Дохід, тис. грн. 23910 11323 11407 16670 18134
Чистий прибуток, тис. грн. 716 147 230 238 259
Активи, тис. грн. 23543 19045 17687 18971 19437
Гроші та їх еквіваленти, тис. грн. 1060 311 338 350 464
Довгострокові зобов’язання, тис.
1094 456 1012 2882 43
грн.
Поточні зобов’язання, тис. грн. 11115 7110 5086 4263 7309
Власний капітал, тис. грн. 11334 11479 11588 11826 12085

Дані табл. 2.1 свідчать про суттєві зміни в основних показниках
діяльності ТОВ «Манеж» протягом 2021-2025 рр. Насамперед слід
відзначити скорочення чисельності персоналу з 28 осіб у 2021 р. до 14 осіб у
2025 р., тобто на 50%. Така тенденція може бути пов’язана як із оптимізацією
кадрового складу підприємства, так і з несприятливими умовами
функціонування бізнесу в період воєнного стану. Незважаючи на скорочення
персоналу, підприємству вдалося зберегти відносну стабільність фінансових
результатів та забезпечити поступове відновлення обсягів діяльності після
кризового періоду.
Аналіз доходу свідчить про різке його зниження у 2022 р. порівняно з
2021 р. – з 23910 тис. грн. до 11 323 тис. грн., або майже на 52,6%. Таке
скорочення пояснюється негативним впливом воєнних дій на економічну
активність підприємств та скороченням попиту на продукцію і послуги.
38

Водночас у 2023-2025 рр. спостерігається поступове відновлення доходів. У
2025 р. дохід досяг 18134 тис. грн, що на 60,2% більше, ніж у 2022 р., хоча
все ще поступається рівню 2021 р. Це свідчить про поступове відновлення
ринкових позицій досліджуваногопідприємства та адаптацію до нових умов
господарювання.
Позитивною тенденцією є динаміка чистого прибутку підприємства.
Якщо у 2021 р. його величина становила 716 тис. грн., то у 2022 р. відбулося
різке скорочення до 147 тис. грн., тобто майже у 4,9 раза. Однак уже
починаючи з 2023 року спостерігається стабільне зростання прибутку: до
230 тис. грн. у 2023 р., 238 тис. грн. у 2024 р. та 259 тис. грн. у 2025 р. Хоча
підприємство ще не досягло рівня прибутковості 2021 р., позитивна динаміка
свідчить про поступове підвищення ефективності його діяльності.
Вартість активів підприємства протягом аналізованого періоду
скоротилася з 23543 тис. грн. у 2021 р. до 19437 тис. грн. у 2025 р. Загальне
зменшення становило 4 106 тис. грн. або 17,4%. Найнижче значення активів
спостерігалося у 2023 р., після чого розпочалося їх поступове відновлення.
Така тенденція може свідчити про оптимізацію структури майна
підприємства та поступове нарощування ресурсного потенціалу після
кризового періоду.
Позитивною є динаміка грошових коштів та їх еквівалентів. Після
суттєвого скорочення у 2022 р. до 311 тис. грн. підприємство поступово
нарощувало обсяги ліквідних активів, які у 2025 р. досягли 464 тис. грн. Це
свідчить про покращення поточної платоспроможності та фінансової
гнучкості підприємства.
Аналіз структури джерел фінансування показує значне скорочення
довгострокових зобов’язань з 1 094 тис. грн. у 2021 р. до лише 43 тис. грн. у
2025 р. Це свідчить про зниження боргового навантаження та підвищення
фінансової незалежності досліджуваного підприємства протягом періоду
аналізу. Водночас поточні зобов’язання упродовж періоду змінювалися
нерівномірно: після зменшення до 4263 тис. грн. у 2024 р. вони зросли до
39

7309 тис. грн у 2025 р. Така ситуація може бути пов’язана з активізацією
операційної діяльності та залученням короткострокових ресурсів для
фінансування поточних потреб.
Особливо позитивною є динаміка власного капіталу підприємства, який
щорічно зростав і збільшився з 11334 тис. грн. у 2021 р. до 12 085 тис. грн. у
2025 р. Зростання власного капіталу підприємства протягом досліджуваного
періоду свідчить про накопичення фінансових ресурсів та зміцнення
фінансової стійкості підприємства.
Отже, результати аналізу дозволяють зробити висновок, що
ТОВ «Манеж» зазнало суттєвого негативного впливу зовнішніх економічних
факторів у 2022 р., однак у подальшому змогло адаптуватися до нових умов
господарювання. Незважаючи на скорочення чисельності персоналу та
зниження окремих показників діяльності, підприємство демонструє
поступове відновлення доходів і прибутку, зміцнення власного капіталу та
зниження довгострокового боргового навантаження. Це свідчить про
наявність достатнього потенціалу для подальшого розвитку та створює
передумови для реалізації заходів щодо підвищення продуктивності праці
персоналу.
Для більш глибокої оцінки фінансового стану та результативності
діяльності ТОВ «Манеж» доцільно проаналізувати систему основних
фінансових індикаторів підприємства. Фінансові коефіцієнти дозволяють
оцінити рівень ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та
прибутковості суб'єкта господарювання. Аналіз таких показників є важливим
інструментом виявлення сильних і слабких сторін фінансового управління
підприємством та визначення тенденцій його розвитку. Особливого значення
набуває дослідження динаміки фінансових індикаторів упродовж кількох
років, що дає змогу оцінити наслідки управлінських рішень та вплив
зовнішніх факторів на діяльність підприємства. Основні фінансові
індикатори діяльності ТОВ «Манеж», розраховані для умов 2021-2025 рр.
наведено в табл. 2.2.
40

Таблиця 2.2. Фінансові індикатори діяльності ТОВ «Манеж»
за період 2021-2025 рр., %
Показник 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Коефіцієнт поточної ліквідності 103,02 107,94 105,96 170,61 126,35
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 9,54 4,37 6,64 8,22 6,35
Коефіцієнт швидкої ліквідності 96,09 79,64 101,91 147,06 94,70
Коефіцієнт автономії 48,14 60,27 65,52 62,34 62,17
Рентабельність активів (ROA) 3,04 0,77 1,30 1,25 1,33
Рентабельність власного капіталу
6,53 1,29 2,00 2,03 2,17
(ROE)
Чиста маржа 3,23 1,45 2,24 1,54 1,55
Коефіцієнт покриття необоротних
93,73 100,96 94,24 101,10 118,46
активів власним капіталом
Коефіцієнт заборгованості 47,21 37,33 28,76 22,47 37,61

Аналіз фінансових індикаторів ТОВ «Манеж» за 2021-2025 рр.
дозволяє оцінити зміни у рівні ліквідності, фінансової стійкості та
прибутковості підприємства. Насамперед слід відзначити достатньо високі
значення показників ліквідності протягом усього аналізованого періоду.
Коефіцієнт поточної ліквідності зріс зі 103,02% у 2021 р. до 126,35% у
2025 р., а максимальне його значення було зафіксовано у 2024 р. на рівні
170,61%. Це свідчить про наявність у підприємства достатнього обсягу
оборотних активів для своєчасного погашення поточних зобов'язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності протягом досліджуваного періоду
коливався в межах від 4,37% до 9,54%. Найнижче значення спостерігалося у
2022 р., що було пов’язано зі скороченням обсягів грошових коштів та
загальним погіршенням фінансових результатів. У подальшому показник
демонстрував тенденцію до поступового відновлення, що свідчить про
покращення платоспроможності підприємства.
Аналіз коефіцієнта швидкої ліквідності показує, що підприємство в
більшості років мало достатній рівень ліквідних активів для покриття
короткострокових зобов'язань. Особливо високого значення цей показник
41

досяг у 2024 р. – 147,06%, після чого дещо знизився до 94,70% у 2025 р.
Загалом, така динаміка свідчить про належний рівень фінансової гнучкості
підприємства.
Позитивною є динаміка коефіцієнта автономії, який зріс з 48,14% у
2021 р. до понад 62,0% у 2024-2025 р.. Зростання даного показника свідчить
про посилення фінансової незалежності підприємства та збільшення частки
власного капіталу у структурі джерел фінансування активів. Це є важливою
передумовою забезпечення фінансової стійкості та зниження ризику
залежності від зовнішніх кредиторів.
Разом з тим показники прибутковості демонструють негативний вплив
кризових явищ 2022 р. на результати діяльності підприємства. Рентабельність
активів (ROA) скоротилася з 3,04% у 2021 р. до 0,77% у 2022 р., однак у
наступні роки поступово відновлювалася і досягла 1,33% у 2025 р.
Аналогічна тенденція характерна і для рентабельності власного капіталу
(ROE), яка після різкого падіння з 6,53% до 1,29% поступово зросла до 2,17%
у 2025 р. Це свідчить про покращення ефективності використання активів та
власного капіталу підприємства, хоча рівень прибутковості ще не досяг
показників 2021 р.
Чиста маржа підприємства також демонструє відносно стабільну
позитивну динаміку після кризового 2022 р. Якщо у 2022 р. вона становила
лише 1,45%, то у 2025 р. зросла до 1,55%, що свідчить про поступове
підвищення ефективності операційної діяльності. Водночас значення
показника залишається нижчим за рівень 2021 р. (3,23%), що вказує на
наявність резервів для подальшого зростання прибутковості.
Особливо позитивною є динаміка коефіцієнта покриття необоротних
активів власним капіталом. У 2025 р. він досяг 118,46%, що свідчить про
повне забезпечення необоротних активів власними фінансовими ресурсами
та високий рівень фінансової стійкості підприємства. Водночас коефіцієнт
заборгованості загалом мав тенденцію до скорочення – з 47,21% у 2021 р. до
37,61% у 2025 р. Незважаючи на певне зростання показника у 2025 р.
42

порівняно з 2024 р., рівень боргового навантаження залишається нижчим,
ніж на початку досліджуваного періоду.
Отже, результати аналізу фінансових індикаторів свідчать, що
ТОВ «Манеж» поступово відновлює фінансову стійкість після кризового
періоду 2022 р. Підприємство характеризується достатнім рівнем ліквідності,
зростанням фінансової незалежності та поступовим покращенням показників
прибутковості. Разом із тим, наявний рівень рентабельності залишається
відносно невисоким, що актуалізує необхідність пошуку резервів підвищення
ефективності діяльності та продуктивності праці персоналу як одного з
ключових чинників покращення фінансових результатів.

2.3. Аналіз ринкової аналітики ТОВ «Манеж»

Важливою складовою оцінювання діяльності підприємства є аналіз
його ринкового становища та особливостей функціонування у
конкурентному середовищі. Дослідження ринкової аналітики дозволяє
визначити тенденції розвитку галузі, оцінити рівень
конкурентоспроможності підприємства та виявити чинники, які впливають
на результати його діяльності. Особливого значення такий аналіз набуває в
умовах динамічних змін ринкового середовища, посилення конкуренції та
трансформації споживчого попиту. Отримані результати створюють
інформаційну основу для оцінювання перспектив розвитку підприємства та
визначення напрямів підвищення ефективності його діяльності. Тому
доцільним є проведення аналізу ринкової аналітики ТОВ «Манеж» та його
позицій на відповідних сегментах ринку.
Для оцінювання конкурентних позицій ТОВ «Манеж» на ринку
доцільно проаналізувати його місце серед підприємств сектору С «Переробна
промисловість», табл. 2.3.
Представлені в таблиці показники дозволяють визначити відносні
масштаби діяльності підприємства порівняно з іншими учасниками галузі та
43

оцінити динаміку його ринкових позицій. Результати такого аналізу дають
можливість виявити тенденції розвитку підприємства в галузевому
середовищі та визначити потенційні напрями зміцнення його
конкурентоспроможності.

Таблиця 2.3. Місце ТОВ «Манеж» у секторі С – Переробна промисловість
протягом 2021-2025 рр.
Показник 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Частка підприємства у
< 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01
секторі, %
Місце підприємства у
4698 6668 8008 7381 7643
секторі, од.
Ємність сектору, од. 34199 36056 37818 38461 35826
Загальний дохід
11,32
компанії, млн грн.
Загальний дохід
528,00
сектору, млрд грн.

Аналіз даних табл. 2.3 свідчить, що ТОВ «Манеж» функціонує у
великому та висококонкурентному секторі переробної промисловості, який
об'єднує десятки тисяч підприємств. Протягом усього досліджуваного
періоду частка підприємства в секторі залишалася меншою за 0,01%, що
свідчить про відносно невеликі масштаби його діяльності порівняно із
загальними показниками галузі. Водночас така ситуація є типовою для
більшості малих та середніх підприємств, які функціонують у переробній
промисловості України.
Динаміка рейтингового місця підприємства у секторі характеризується
певним погіршенням позицій. Якщо у 2021 р. ТОВ «Манеж» займало
4698 місце серед 34199 підприємств галузі, то у 2025 р. його позиція
становила 7643 місце серед 35826 суб’єктів господарювання. Найгірший
результат було зафіксовано у 2023 р., коли підприємство посіло 8008 місце.
Це свідчить про негативний вплив зовнішніх економічних факторів та
загальне зниження результативності діяльності підприємства в період
економічної нестабільності.
44

Водночас після 2023 р. спостерігається певне покращення ринкових
позицій. У 2024 р. підприємство піднялося до 7381 місця, що може свідчити
про поступове відновлення його господарської активності. Незважаючи на
незначне погіршення показника у 2025 р. до 7643 місця, загалом
підприємству вдалося стабілізувати своє становище на ринку після кризового
періоду.
Окремої уваги заслуговує динаміка ємності сектору. Кількість
підприємств у галузі зросла з 34199 у 2021 р. до 38461 у 2024 р., що свідчить
про посилення конкуренції на ринку переробної промисловості. Лише у
2025 р. спостерігається певне скорочення кількості підприємств до 35826
одиниць. За таких умов утримання ринкових позицій потребує від
підприємства постійного підвищення ефективності діяльності,
продуктивності праці персоналу та конкурентоспроможності продукції.
Важливим є також співвідношення доходів підприємства та сектору
загалом. При доході ТОВ «Манеж» у 2025 р. на рівні 18,134 млн грн.
загальний дохід сектору становив близько 528 млрд грн., що підтверджує
значний потенціал для подальшого розширення діяльності підприємства. Це
свідчить про наявність резервів для збільшення частки ринку за умови
реалізації ефективної стратегії розвитку.
Отже, результати аналізу дозволяють зробити висновок, що
ТОВ «Манеж» займає відносно невелику частку ринку переробної
промисловості та функціонує в умовах високої конкуренції. Незважаючи на
погіршення рейтингових позицій у кризові роки, підприємство демонструє
ознаки стабілізації діяльності та має потенціал для зміцнення своїх ринкових
позицій. Подальше підвищення продуктивності праці персоналу, оптимізація
бізнес-процесів та впровадження сучасних управлінських рішень можуть
стати важливими чинниками зростання конкурентоспроможності
ТОВ «Манеж» у майбутньому.
Для більш детального оцінювання ринкових позицій ТОВ «Манеж»
доцільно проаналізувати його становище на профільному ринку
45

текстильного виробництва, який є одним із основних напрямів діяльності
підприємства (табл. 2.4). Дослідження місця підприємства серед учасників
галузевого ринку дозволяє оцінити рівень його конкурентоспроможності,
частку ринку та тенденції розвитку в умовах конкуренції. Аналіз наведених
показників також дає можливість визначити потенціал подальшого зміцнення
ринкових позицій підприємства та виявити резерви для нарощування обсягів
діяльності.

Таблиця 2.4. Місце ТОВ «Манеж» на ринку 13 – Текстильне виробництво
протягом 2021-2025 рр.
Показник 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Частка підприємства на
0,26 0,11 0,08 0,12 0,14
ринку, %
Місце підприємства на
82 133 137 121 123
ринку, од.
Ємність ринку, од. 611 649 676 677 636
Загальний дохід
13,59
компанії, млн грн.
Загальний дохід ринку,
11,41
млрд грн.

Аналіз даних табл. 2.4 свідчить, що ТОВ «Манеж» займає більш вагомі
позиції на ринку текстильного виробництва, ніж у секторі переробної
промисловості загалом. Частка підприємства на ринку протягом
досліджуваного періоду коливалася в межах від 0,08% до 0,26%. Найвищий
показник був зафіксований у 2021 р., коли частка підприємства становила
0,26%, після чого спостерігалося її поступове скорочення до 0,08% у 2023 р.
Така динаміка свідчить про зниження ринкової активності підприємства в
період економічної нестабільності та посилення конкурентного тиску. Разом
із тим у 2024-2025 роках спостерігається поступове відновлення частки
ринку до 0,12% та 0,14% відповідно, що є позитивною тенденцією.
Аналіз рейтингового місця підприємства підтверджує аналогічну
динаміку. У 2021 р. ТОВ «Манеж» займало 82 місце серед 611 підприємств
галузі, що свідчило про достатньо сильні конкурентні позиції. У наступні
46

роки рейтинг підприємства погіршився до 133 місця у 2022 р. та 137 місця у
2023 р. Це може бути пов’язано зі скороченням обсягів виробництва,
зниженням доходів та загальним погіршенням умов функціонування
підприємств текстильної галузі. Проте у 2024 р. підприємство покращило
свої позиції до 121 місця, а у 2025 р. утримувало відносно стабільне 123
місце, що свідчить про поступову стабілізацію його діяльності.
Ємність ринку текстильного виробництва протягом аналізованого
періоду залишалася відносно стабільною та коливалася в межах від 611 до
677 підприємств. Це свідчить про достатньо високий рівень конкуренції та
насиченість ринку. Водночас збереження підприємством позицій у першій
п'ятій частині рейтингу галузі свідчить про його здатність ефективно
конкурувати з іншими учасниками ринку навіть за несприятливих
економічних умов.
Особливої уваги заслуговує співвідношення доходу підприємства та
загального обсягу ринку. За умови, що дохід ТОВ «Манеж» становив
13,59 млн грн., а сукупний дохід ринку перевищував 11,41 млрд грн.,
підприємство має значний потенціал для подальшого розширення
присутності на ринку. Це свідчить про наявність невикористаних
можливостей щодо збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції.
Отже, результати аналізу дозволяють зробити висновок, що
ТОВ «Манеж» займає відносно стійкі позиції на ринку текстильного
виробництва та демонструє ознаки відновлення після погіршення показників
у 2022-2023 рр. Незважаючи на скорочення ринкової частки порівняно з
2021 р., підприємство зберігає конкурентоспроможність і має потенціал для
покращення своїх позицій. Подальше підвищення продуктивності праці
персоналу, модернізація виробничих процесів та вдосконалення системи
управління можуть стати важливими чинниками зміцнення його становища
на галузевому ринку.
Для більш детального дослідження конкурентного становища
ТОВ «Манеж» доцільно проаналізувати його позиції на профільному
47

субринку виробництва інших текстильних виробів, який найбільшою мірою
відповідає основному виду діяльності підприємства (табл. 2.5). Аналіз
показників субринку дозволяє оцінити реальний рівень
конкурентоспроможності підприємства серед безпосередніх конкурентів та
визначити тенденції зміни його ринкових позицій. Отримані результати
створюють підґрунтя для виявлення перспектив розвитку підприємства та
обґрунтування заходів щодо підвищення ефективності його діяльності.

Таблиця 2.5. Місце ТОВ «Манеж» на субринку 13.9 – Виробництво інших
текстильних виробів протягом 2021-2025 рр.
Показник 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Частка підприємства на
0,32 0,14 0,11 0,15 0,16
субринку, %
Місце підприємства на
72 115 120 105 107
субринку, од.
Ємність субринку, од. 517 550 567 566 534
Загальний дохід
10,74
компанії, млн грн.
Загальний дохід
11,41
субринку, млрд грн.

Аналіз даних табл. 2.5 свідчить, що на спеціалізованому субринку
виробництва інших текстильних виробів ТОВ «Манеж» займає дещо кращі
позиції, ніж на ринку текстильного виробництва загалом. Частка
підприємства на субринку протягом 2021-2025 рр. коливалася від 0,11% до
0,32%. Найвищий рівень частки був зафіксований у 2021 р. і становив 0,32%,
що свідчить про відносно сильні конкурентні позиції підприємства на
початку досліджуваного періоду. У 2022-2023 роках відбулося суттєве
скорочення частки ринку до 0,14% та 0,11% відповідно, що було зумовлено
погіршенням економічної ситуації та зниженням обсягів діяльності
підприємства. Разом із тим у 2024-2025 роках спостерігається поступове
відновлення ринкової частки до 0,15% та 0,16%, що свідчить про позитивні
тенденції розвитку підприємства.
Подібна динаміка характерна і для рейтингового місця ТОВ «Манеж»
48

на субринку. У 2021 р. підприємство посідало 72 місце серед 517 учасників
ринку, що характеризує його як одного з відносно помітних представників
галузі. У наступні роки відбулося погіршення позицій до 115 місця у 2022 р.
та 120 місця у 2023 р. Однак уже у 2024 р. підприємство покращило свій
рейтинг до 105 місця, а у 2025 р. утримувало близькі позиції, займаючи
107 місце. Це свідчить про поступову стабілізацію діяльності та відновлення
конкурентоспроможності підприємства після кризового періоду.
Ємність субринку протягом аналізованого періоду залишалася відносно
стабільною та змінювалася від 517 до 567 підприємств. Така кількість
учасників свідчить про достатньо високий рівень конкуренції у відповідному
сегменті текстильної промисловості. За цих умов навіть незначне
покращення рейтингових позицій підприємства можна розглядати як
позитивний результат його діяльності. Водночас зменшення кількості
підприємств на субринку у 2025 р. до 534 одиниць може свідчити про певну
консолідацію ринку та посилення вимог до ефективності функціонування
його учасників.
Особливий інтерес становить співвідношення доходу підприємства та
загального доходу субринку. За доходу ТОВ «Манеж» на рівні 10,74 млн грн.
загальний обсяг доходу субринку перевищував 11,41 млрд грн. Це свідчить
про те, що підприємство використовує лише незначну частину потенціалу
ринку та має значні можливості для подальшого нарощування обсягів
виробництва і реалізації продукції. Наявність такого потенціалу є важливою
передумовою для розробки заходів щодо підвищення продуктивності праці
та зміцнення ринкових позицій підприємства.
Отже, результати аналізу підтверджують, що ТОВ «Манеж» займає
відносно стійкі позиції на субринку виробництва інших текстильних виробів
та поступово відновлює свої конкурентні переваги після погіршення
показників у 2022-2023 рр. Позитивна динаміка частки ринку та
рейтингового місця у 2024-2025 рр. свідчить про наявність потенціалу для
подальшого розвитку підприємства. Водночас невелика частка ринку вказує
49

на необхідність реалізації заходів щодо підвищення ефективності діяльності,
продуктивності праці персоналу та розширення присутності підприємства на
галузевому ринку.
Для завершення оцінювання конкурентних позицій ТОВ «Манеж»
доцільно проаналізувати його місце у найбільш вузькому та спеціалізованому
сегменті діяльності – класі 13.92 «Виробництво готових текстильних виробів,
крім одягу» (табл. 2.6). Саме цей клас найбільш точно відображає основну
спеціалізацію підприємства та дозволяє оцінити його
конкурентоспроможність серед безпосередніх конкурентів. Аналіз
відповідних показників дає можливість визначити реальне становище
підприємства на профільному ринку, оцінити масштаби його діяльності та
виявити перспективи подальшого розвитку.

Таблиця 2.6. Місце ТОВ «Манеж» у класі 13.92 – Виробництво готових
текстильних виробів, крім одягу протягом 2021-2025 рр.
Показник 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Частка підприємства у
0,60 0,25 0,18 0,28 0,31
класі, %
Місце підприємства у
36 56 59 48 50
класі, од.
Ємність класу, од. 298 314 325 322 302
Загальний дохід
23,90
компанії, млн грн.
Загальний дохід класу,
4,01
млрд грн.

Аналіз даних таблиці свідчить, що ТОВ «Манеж» займає найбільш
сильні конкурентні позиції саме у класі 13.92 «Виробництво готових
текстильних виробів, крім одягу», порівняно з ширшими сегментами ринку,
розглянутими раніше. Частка підприємства у даному класі протягом 2021-
2025 рр. змінювалася в межах від 0,18 % до 0,60%, що є найвищим
показником серед усіх досліджених ринкових сегментів. Найкращий
результат було зафіксовано у 2021 р., коли частка підприємства становила
0,60%. У 2022-2023 рр. спостерігалося її зниження до 0,25% та 0,18%
50

відповідно, що було наслідком загального погіршення економічної ситуації
та скорочення ділової активності підприємства. Проте вже у 2024-2025 рр.
відбулося поступове відновлення позицій, а частка ринку зросла до 0,28% та
0,31% відповідно.
Позитивна динаміка простежується і щодо рейтингового місця
підприємства в межах класу. У 2021 р. ТОВ «Манеж» посідало 36 місце серед
298 підприємств відповідного сегмента ринку, що свідчило про його
входження до групи провідних учасників галузі. У кризовий період 2022-
2023 рр. позиції підприємства погіршилися до 56 та 59 місця відповідно.
Однак уже у 2024 р. підприємство піднялося до 48 місця, а у 2025 р.
утримувало відносно високі позиції, займаючи 50 місце серед 302
підприємств. Це свідчить про здатність підприємства адаптуватися до
складних умов функціонування та поступово відновлювати конкурентні
переваги.
Ємність ринку протягом аналізованого періоду залишалася відносно
стабільною та коливалася в межах від 298 до 325 підприємств. Це означає,
що підприємство здійснює діяльність у достатньо вузькому, але
конкурентному сегменті текстильної промисловості. Збереження місця у
першій шостій частині рейтингу підтверджує відносно сильні позиції
ТОВ «Манеж» серед спеціалізованих виробників текстильної продукції.
Важливим є також аналіз співвідношення доходу підприємства та
загального доходу класу. За умови отримання підприємством доходу на рівні
23,90 млн грн. сукупний дохід ринку становив понад 4,01 млрд грн. Це
свідчить про значний потенціал для подальшого нарощування ринкової
частки та розширення масштабів діяльності підприємства. Водночас наявна
частка ринку підтверджує, що підприємство вже має певні конкурентні
переваги та впізнаваність у своєму профільному сегменті.
Отже, результати аналізу свідчать, що ТОВ «Манеж» має найкращі
конкурентні позиції саме у класі 13.92 «Виробництво готових текстильних
виробів, крім одягу». Незважаючи на тимчасове погіршення показників у
51

2022-2023 рр., підприємство демонструє тенденцію до відновлення ринкових
позицій та зростання частки ринку. Це створює сприятливі передумови для
подальшого розвитку підприємства, а підвищення продуктивності праці
персоналу може стати одним із ключових факторів зміцнення його
конкурентних переваг у даному сегменті ринку.
Для комплексної оцінки ринкових позицій ТОВ «Манеж» доцільно
також проаналізувати його місце серед підприємств Черкаської області, яка є
основним регіоном здійснення господарської діяльності підприємства
(табл. 2.7). Дослідження регіонального середовища дозволяє визначити
рівень конкурентоспроможності підприємства на локальному ринку та
оцінити його позиції порівняно з іншими суб'єктами господарювання області.
Аналіз відповідних показників дає можливість виявити тенденції розвитку
підприємства в регіональному економічному просторі та оцінити потенціал
подальшого зміцнення його ринкового становища.

Таблиця 2.7. Місце ТОВ «Манеж» у регіоні – Черкаська область
протягом 2021-2025 рр.
Показник 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Частка підприємства у
< 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01
регіоні, %
Місце підприємства у
862 1601 1840 1691 1653
регіоні, од.
Ємність регіону, од. 5684 9948 11010 12401 12439
Загальний дохід
23,91
компанії, млн грн.
Загальний дохід
307,91
регіону, млрд грн.

Аналіз даних табл. 2.7 свідчить, що ТОВ «Манеж» функціонує в
умовах значної конкуренції серед підприємств Черкаської області. Частка
підприємства у загальному обсязі регіонального ринку протягом усього
досліджуваного періоду залишалася меншою за 0,01%, що пояснюється
значною кількістю суб’єктів господарювання та масштабами економіки
регіону. Така ситуація є характерною для більшості середніх підприємств, які
52

працюють на локальних ринках та спеціалізуються на окремих видах
виробничої діяльності.
Аналіз рейтингового місця підприємства свідчить про певне
погіршення його позицій порівняно з 2021 р. Якщо у 2021 р. ТОВ «Манеж»
займало 862 місце серед 5684 підприємств регіону, то у 2025 р. його позиція
становила 1653 місце серед 12439 підприємств. Найгірше значення було
зафіксоване у 2023 р., коли підприємство посіло 1840 місце. Водночас уже у
2024 р. спостерігається покращення рейтингу до 1691 місця, а у 2025 р. – до
1653 місця. Це свідчить про поступове відновлення конкурентних позицій
підприємства після складного періоду функціонування в умовах економічної
нестабільності.
Особливої уваги заслуговує динаміка ємності регіонального ринку.
Кількість підприємств Черкаської області за досліджуваний період зросла
більш ніж удвічі — з 5684 суб’єктів господарювання у 2021 р. до 12439 у
2025 р. Це свідчить про суттєве посилення конкуренції в регіоні та зростання
складності ведення бізнесу. За таких умов навіть утримання відносно
стабільних ринкових позицій можна розглядати як позитивний результат
діяльності підприємства.
Важливим є також співвідношення доходу підприємства та загального
доходу регіону. За умови, що дохід ТОВ «Манеж» становив 23,91 млн грн.,
сукупний дохід підприємств Черкаської області перевищував
307,91 млрд грн. Це підтверджує наявність значного потенціалу для
подальшого розвитку підприємства та розширення його присутності на
регіональному ринку. Водночас такі показники свідчать про необхідність
пошуку нових конкурентних переваг для зміцнення ринкових позицій
підприємства.
Отже, результати аналізу свідчать, що ТОВ «Манеж» займає відносно
невелику частку регіонального ринку, однак демонструє ознаки поступового
відновлення своїх конкурентних позицій після погіршення показників у
2022-2023 рр. Незважаючи на посилення конкуренції та зростання кількості
53

підприємств у регіоні, товариству вдається утримувати стабільні позиції та
забезпечувати подальший розвиток діяльності. Підвищення продуктивності
праці персоналу, вдосконалення організації виробництва та впровадження
сучасних управлінських підходів можуть стати важливими чинниками
зміцнення його позицій на регіональному ринку.
Для завершення аналізу ринкового становища ТОВ «Манеж» доцільно
оцінити його позиції на рівні Черкаської міської територіальної громади, яка
є безпосереднім середовищем функціонування підприємства (табл. 2.8).
Дослідження місця підприємства у громаді дозволяє визначити рівень його
локальної конкурентоспроможності та оцінити ефективність діяльності
порівняно з іншими суб’єктами господарювання територіальної громади.
Аналіз відповідних показників створює підґрунтя для виявлення
можливостей зміцнення позицій підприємства на місцевому ринку та
підвищення його ролі в економічному розвитку громади.

Таблиця 2.8. Місце ТОВ «Манеж» у громаді – Черкаська міська
територіальна громада протягом 2021-2025 рр.
Показник 2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Частка підприємства у
0,02 < 0,01 < 0,01 < 0,01 < 0,01
громаді, %
Місце підприємства у
367 708 828 708 691
громаді, од.
Ємність громади, од. 2747 4933 5391 5848 5763
Загальний дохід
11,32
компанії, млн грн.
Загальний дохід
135,09
громади, млрд грн.

Аналіз даних табл. 2.8 свідчить, що ТОВ «Манеж» займає більш вагомі
позиції на рівні Черкаської міської територіальної громади, ніж у межах
області загалом. У 2021 р. частка підприємства у громаді становила 0,02%,
однак у наступні роки вона скоротилася до рівня менше 0,01%. Така
тенденція пояснюється не лише змінами у діяльності самого підприємства,
але й суттєвим збільшенням кількості суб’єктів господарювання на території
54

громади. Незважаючи на скорочення відносної частки, підприємство
продовжує залишатися помітним учасником місцевого економічного
середовища.
Динаміка рейтингового місця підприємства також відображає вплив
складних економічних умов на результати його діяльності. У 2021 р.
ТОВ «Манеж» займало 367 місце серед 2747 підприємств громади. У 2022 р.
його позиція погіршилася до 708 місця, а у 2023 р. – до 828 місця, що стало
найнижчим показником за досліджуваний період. Водночас у 2024 р.
підприємство покращило свої позиції до 708 місця, а у 2025 р. – до 691 місця.
Така динаміка свідчить про поступове відновлення конкурентних переваг та
адаптацію підприємства до змін зовнішнього середовища.
Особливу увагу привертає зростання ємності громади як економічного
середовища. Якщо у 2021 р. на території громади функціонувало 2747
підприємств, то у 2025 р. їх кількість зросла до 5763 одиниць, тобто більш
ніж удвічі. Це свідчить про значне посилення конкуренції на локальному
ринку та підвищення вимог до ефективності діяльності підприємств. За таких
умов навіть утримання відносно стабільних позицій у рейтингу можна
вважати позитивним результатом діяльності ТОВ «Манеж».
Важливим є також співвідношення доходу підприємства та загального
доходу громади. За доходу ТОВ «Манеж» на рівні 11,32 млн грн. сукупний
дохід суб’єктів господарювання громади становив 135,09 млрд грн. Це
свідчить про те, що підприємство займає незначну частку місцевого ринку,
проте має значний потенціал для подальшого розвитку та розширення
масштабів діяльності. Наявність такого потенціалу створює передумови для
реалізації заходів щодо підвищення ефективності роботи та зміцнення
конкурентних позицій підприємства.
Отже, результати аналізу дозволяють зробити висновок, що
ТОВ «Манеж» функціонує в умовах високої конкуренції на рівні Черкаської
міської територіальної громади, проте демонструє ознаки поступового
відновлення своїх ринкових позицій після кризового періоду 2022-2023 рр.
55

Незважаючи на скорочення частки ринку та зростання кількості конкурентів,
підприємству вдається покращувати рейтингові позиції та зберігати
стабільність діяльності. Подальше підвищення продуктивності праці
персоналу, удосконалення виробничих процесів та впровадження сучасних
методів управління можуть стати важливими чинниками зміцнення його
конкурентоспроможності на місцевому ринку.

2.4. Аналіз продуктивності праці в умовах ТОВ «Манеж»

Одним із ключових завдань дослідження діяльності підприємства в
межах даної роботи є оцінювання рівня продуктивності праці персоналу та
визначення тенденцій її зміни в динаміці. Аналіз продуктивності праці
дозволяє встановити ефективність використання трудових ресурсів та
оцінити внесок персоналу у формування результатів господарської діяльності
підприємства. Особливої актуальності таке дослідження набуває в умовах
скорочення чисельності працівників, необхідності оптимізації витрат та
підвищення конкурентоспроможності підприємства. Для об’єктивної оцінки
доцільно використовувати систему показників, які характеризують
результативність праці з позицій доходності, прибутковості та забезпеченості
персоналу ресурсами. Дослідження відповідних показників дає можливість
виявити наявні резерви підвищення ефективності використання трудового
потенціалу підприємства. Крім того, результати аналізу формують
інформаційну основу для розробки практичних рекомендацій щодо
підвищення продуктивності праці персоналу. Виходячи з цього, доцільно
провести аналіз основних показників продуктивності праці персоналу
ТОВ «Манеж» за 2021-2025 р.
Для більш наочного відображення тенденцій зміни продуктивності
праці персоналу ТОВ «Манеж» доцільно проаналізувати динаміку ключових
показників у графічному вигляді. Використання графічних методів аналізу
дозволяє виявити закономірності розвитку підприємства, оцінити
56

взаємозв'язок між результативністю праці та рівнем забезпеченості
персоналу ресурсами. Особливий інтерес становить дослідження показників
виробітку за доходом, прибутку на одного працівника та капіталоозброєності
праці, які комплексно характеризують ефективність використання трудового
потенціалу підприємства. Порівняння динаміки зазначених показників дає
можливість оцінити вплив змін у чисельності персоналу та ресурсному
забезпеченні на результати діяльності підприємства. Динаміку основних
показників продуктивності праці персоналу ТОВ «Манеж» за 2021-2025 рр.
наведено на рис. 2.2.

1400
25,6 1388,4 25
1200 1295,3
21
1000
840,8 862,3
842,2 18,5 17
800
853,9 757,7
705,4
13
600 543,2
10,8
419,4 11
9
400
200 5,4 5
2021 р. 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
Виробіток за доходом на 1 працівника, тис. грн./особу
Активи на 1 працівника, тис. грн. / особу
Прибуток на 1 працівника, тис. грн. / особу

Рис. 2.1. Динаміка показників продуктивності праці ТОВ «Манеж»

Дані рисунка відображають динаміку ключових показників
продуктивності праці персоналу ТОВ «Манеж» упродовж 2021-2025 рр. та
дозволяють оцінити ефективність використання трудових ресурсів
підприємства. Аналіз свідчить, що протягом досліджуваного періоду
відбувалися суттєві зміни як у результативності праці персоналу, так і в рівні
його забезпеченості виробничими ресурсами.
57

Насамперед слід відзначити динаміку виробітку за доходом на одного
працівника. У 2021 р. цей показник становив 853,9 тис. грн. на особу, однак у
2022 р. він різко скоротився до 419,4 тис. грн на особу, тобто більш ніж
удвічі. Така ситуація пояснюється суттєвим зниженням доходу підприємства
внаслідок негативного впливу воєнних дій та погіршення економічної
кон'юнктури. Починаючи з 2023 р. спостерігається стійка тенденція до
відновлення продуктивності праці. У 2024 р. виробіток зріс до 757,7 тис. грн.
на одного працівника, а у 2025 р. досяг максимального значення за весь
досліджуваний період — 1295,3 тис. грн. на особу. Порівняно з 2021 р.
зростання показника становило понад 51%, що свідчить про суттєве
підвищення результативності використання персоналу.
Показник активів у розрахунку на одного працівника демонструє більш
стабільну позитивну динаміку. Якщо у 2021 р. на одного працівника
припадало 840,8 тис. грн. активів, то у 2025 р. цей показник зріс до
1388,4 тис. грн. Найбільше зростання спостерігалося у 2025 р., що
насамперед пов’язано зі значним скороченням чисельності персоналу при
відносно стабільному обсязі активів підприємства. Це свідчить про
підвищення рівня капіталоозброєності праці та забезпеченості працівників
виробничими ресурсами. Відповідно кожен працівник отримав у своє
розпорядження більший обсяг активів, що створює передумови для
підвищення ефективності його роботи.
Найбільш нестабільною виявилася динаміка показника прибутку на
одного працівника. У 2021 р. він становив 25,6 тис. грн. на особу, однак у
2022 р. скоротився до 5,4 тис. грн., тобто майже у п’ять разів. Це свідчить
про різке погіршення фінансових результатів діяльності підприємства в
кризовий період. У подальшому ситуація поступово покращувалася: у 2023 р.
показник зріс до 11,0 тис. грн., у 2024 р. становив 10,8 тис. грн., а у 2025 р.
досяг 18,5 тис. грн. на одного працівника. Незважаючи на позитивну
динаміку, рівень прибутку на одного працівника у 2025 р. все ще
58

залишається нижчим за показник 2021 р., що свідчить про наявність резервів
підвищення ефективності діяльності підприємства.
Порівняльний аналіз трьох показників дозволяє зробити висновок, що у
2025 р. ТОВ «Манеж» досягло найвищого рівня продуктивності праці за
показником виробітку та забезпеченості персоналу активами. Водночас
прибутковість праці ще не повністю відновилася до докризового рівня. Така
ситуація свідчить про те, що підприємство вже забезпечило суттєве
зростання результативності використання трудових ресурсів, проте ще має
можливості для підвищення ефективності управління витратами та
покращення фінансових результатів. Загалом, наведена динаміка
підтверджує, що скорочення чисельності персоналу супроводжувалося
підвищенням продуктивності праці та капіталоозброєності, що створює
сприятливі передумови для подальшого зростання конкурентоспроможності
та економічної результативності ТОВ «Манеж».

59

РОЗДІЛ 3
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ
ТОВ «МАНЕЖ»

3.1. Соціальні фактори впливу на зростання показників
продуктивності праці на підприємстві

Змінення властивостей і якостей робітників під впливом змінення
матеріально-технічної бази виробництва і удосконалення виробничих
відносин створюють соціальні резерви росту продуктивності праці. Вони
включають в себе наступні групи:
неповне використання в процесі праці потенційних властивостей та
якостей робітників (рівня кваліфікації, професійної підготовки,
працеспроможності);
нереалізовані можливості повного використання індивідуальних
можливостей і якостей робітників (недоліки в організації матеріального і
морального стимулювання, підвищення рівня соціально-психологічних
відносин);
неповне використання творчих можливостей і здібностей робітників;
недостатньо високий рівень дисциплінованості та ступінь
задоволеності працею [4].
Для того щоб розрахувати економію чисельності працівників
підприємства на основі соціальних змін, яка буде підґрунтям зростання
продуктивності праці, побудуємо табл. 3.1.
Кваліфікація робітників характеризується сукупністю знань та навичок,
які нагромадженими були за весь період їхньої трудової діяльності. Її рівень
залежить від тривалості загальної освіти, спеціальної підготовки і тривалості
професійного стажу. Зростання кваліфікації дозволяє робітнику виконати
більш важку працю і витратити при цьому менше робочого часу на
виготовлення продукції або надання послуги.
60

Таблиця 3.1. Дані для розрахунку економії чисельності робітників на
ТОВ «Манеж» 2024-2025 рр.
Змінення показника під
Показник 2024 р. впливом соціальних 2025 р.
факторів,%
1. Чисельність робітників, що
підвищили рівень виконання
10 50 15
норм праці в результаті
підвищення кваліфікації, осіб
2. Рівень виконання норм
25 20 30
праці,%
3. Скорочення фактичних
витрат робочого часу
916,1 9 832,8
внаслідок тимчасової
непрацездатності, хв.

Рекомендовано керівництву підприємства на 2026 р. підвищити
кількість кваліфікованих робітників на 50% за рахунок коштів підприємства
та самих робітників, що потребують підвищення кваліфікації. Таким чином,
підвищення рівня виконання норм праці у робітників, що підвищили
кваліфікацію, зросло на 20%. На основі цього розрахуємо економію робочої
сили за рахунок підвищення кваліфікації. Що розраховується за формулою:
Еч = (Чв.н × ∆Нв) / 100, (3.1)
де Еч – економія робочої сили за рахунок підвищення кваліфікації, осіб;
Чв.н – чисельність робітників, що підвищили рівень виконання норм праці
в результаті підвищення кваліфікації, осіб;
∆Нв – приріст рівня виконання норм праці, %.

В свою чергу приріст виконання норм праці розраховується наступним
чином:
∆Нв = (Нв2 – Нв1) / Нв1 × 100, (3.2)
де Нв2 , Нв1 – рівень виконання норм праці відповідно до та після підвищення
кваліфікації, %.
61

Таким чином економія чисельності робітників за рахунок підвищення
кваліфікації розрахуємо за формулою:
Еч = (Чв.н × (Нв2 – Нв1) ×100) / 100 × Нв1. (3.3)

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
Еч = (15 × (0,3 – 0,25) ×100) /100 × 0,25 = (15 × 0,05 ×100) / 25 = 75 / 25 =
= 3 особи.

Резервом зростання продуктивності праці є підвищення
працеспроможності робітників, що має вираження в зниженні цілоденних
витрат робочого часу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, що
обумовлена професійними захворюваннями та виробничим травматизмом.
Резервом буде являтися скорочення фактичних втрат робочого часу
внаслідок тимчасової непрацездатності до нормативного рівня. Нормативні
втрати робочого часу відповідають благо сприятливим умовам праці,
залежать від віку робітника і знаходяться по емпіричній формулі:
T норм
п = (2,42 + 0,1676 × Вср) ×100, (3.4)
де T норм
п – нормативний рівень втрат часу внаслідок тимчасової
непрацездатності, год.;
Вср – середній вік робітників на підприємстві, років.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
T норм
п = (2,42 + 0,1676 × 35) ×100 = 828, 6 год.

Внаслідок покращення умов праці та вдосконалення санітарно-
технічних норм виробничих середовищ відбулося скорочення фактичних
витрат робочого часу, пов’язаних з травматизмом та професійними
захворюваннями, з 916,1 год. до 832,8 год. або на 9%.
62

Таким чином економія робочої сили за рахунок зниження витрат
робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності розраховується за
формулою:
Е = ((Т факт
ч п – Т норм
п ) / ФРЧ) × Ч, (3.5)
де Т факт, Т норм
п п – фактичні втрати робочого часу та нормативні втрати
робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності,
год.;
ФРЧ – фонд робочого часу, годин;
Ч – чисельність робітників підприємства, осіб.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
Еч = ((832,8 – 828,6) / 411,5) × 243 = (4,2 / 411,5) × 243 = 0,0102 × 243 =
≈ 2 особи.

Відповідність чи невідповідність умов на підприємстві тим вимогам,
що робітник вимагає від складу праці, його умовам, стимулюванню,
характеризує задоволення працею. Підвищення ступеня задоволення працею
має прояв у скороченні плинності кадрів і зумовлених цим витрат.
Рекомендовано керівництву підприємства для зниження плинності
кадрів було впроваджено моральне та матеріальне стимулювання праці, що
призвело до скорочення плинності з 15 осіб до 13 осіб або на 13%.
Економія чисельності робітників при впровадженні заходів, що
направлені на зниження плинності кадрів, розраховується за формулою:
Еч = (Чбаз × tп × 0,5) / (ФРЧяв – tп) – (Чзв × tп × 0,5) / (ФРЧяв – tп), (3.6)
де Чбаз , Чзв – чисельність робітників, що звільнилися в базовому та звітньому
періодах, осіб;
tп – втрати робочого часу в середньому на одного звільненого, дн.;
ФРЧяв – явочний фонд робочого часу, дн.;
63

0,5 – коефіцієнт, що вказує, що звільнення робітників протягом року
відбувалося рівномірно.

Для нашого прикладу tп у 2024 р. становитиме (15 × 7,9) = 118,5 дн.,
тоді як у 2025 р. tп становитиме (13 × 7,9) = 102,7 дн.
Таким чином економія чисельності робітників при зниженні плинності
кадрі становитиме:
Еч = (15 × 118,5 × 0,5) / (220 – 118,5) – (13 × 102,7 × 0,5) / (220 – 102,7) =
= (888,7 / 101,5) – (667,5 / 117,3) = 8,75 – 5,69 ≈ 3 особи.

Тепер визначимо приріст продуктивності праці за кожним із факторів її
зростання ступінчастим методом. Його сутність полягає в тому, що
чисельність робітників, розрахована в базовому виробітку, при кожному
наступному розрахунку приймається меншою, ніж в попередньому, на
величину економії робочої сили, що отримана в результаті впровадження
кожного попереднього заходу. Це можна виразити за формулами:

∆ПП1 = (Еч1 × 100) / Ч – Еч1. (3.7)

∆ПП2 = (Еч2 × 100) / Ч – (Еч1 + Еч2). (3.8)

∆ПП3 = (Еч3 × 100) / Ч – (Еч1 + Еч2 + Еч3). (3.9)

Таким чином приріст продуктивності праці за рахунок підвищення
кваліфікації робітників:
∆ПП1 = (Еч1 × 100) / Ч – Еч1 = (3 × 100) / 243 – 3 = 300 / 240 = 1,25%.

Приріст продуктивності праці за рахунок зниження витрат робочого
часу на підґрунті тимчасової непрацездатності:
∆ПП2 = (Еч2 × 100) / Ч – (Еч1 + Еч2) = (2 × 100) / 243 – (3 + 2) = 200 / 238 =
64

= 0,8%.

Приріст продуктивності праці за рахунок зниження плинності кадрів:
∆ПП3 = (Еч3 × 100) / Ч – (Еч1 + Еч2 +Еч3) = (3 × 100) / 243 – (3 + 2 + 3) =
= 300 / 235 = 1,3%.
Загальний приріст продуктивності праці на підприємстві буде
дорівнювати:
∆ППааг = 1,25 + 0,8 + 1,3 = 3,35%.

Тепер розглянемо соціально-психологічний фактор зростання
продуктивності праці. Інколи робота в команді характеризується тим, що
частина робітників може почати менш відпрацьовувати, ґрунтуючись на
тому, що співробітники можуть впоратися і самі. Задається питання: як
отримати максимальний ефект від командної роботи? Відповідь знаходиться
у багатьох практичних виданнях з підвищення працездатності робітників
підприємства. Вони свідчать про те, що колектив, бригаду або команду треба
формувати з людей різного рівня продуктивності. Якщо до праці приступає
робітник з більш високою продуктивністю, ніж у всіх інших, кожен з колег
цієї людини починає працювати швидше – їх продуктивність праці зростає на
1,1%. І навпаки, якщо в колективі є непродуктивні робітники, всі починають
менш продуктивно працювати, при цьому середня продуктивність праці
знижується на 0,75% і таким чином підвищуються витрати підприємства на
персонал [17].
Існує декілька оправдань росту такої продуктивності:
на співробітників впливають соціальні норми, тобто в присутності
«трудоголіків» працювати дуже не коректно;
більш опитні робітники діляться своїми знаннями з молодшими
колегами;
поява в колективі нової людини веде за собою тимчасове зростання
старанності.
65

Іншими словами, старанність робітників та підвищення продуктивності
праці залежать в значній мірі від соціальних факторів. Тобто, коли робітник
знає, що за ним спостерігає більш досвідчений колега, він намагається
удосконалюватися. Таким чином, при наймі на роботу опитного та
продуктивного робітника роботодавець підвищує обсяги виробництва за
рахунок продуктивності праці інших.
У рамках підвищення продуктивності праці хотілося б розглянути
вплив умов праці. За мірою звільнення робітника від опосередкованої дії на
предмет праці забезпечується велика безпечність праці, але нові
виробництва, технологічні процеси, види енергії, матеріали, збільшення
потужностей і швидкості робочих машин і обладнання, що з’являються з
впливом НТП, можуть мати несприятливий вплив на людину.
Нові, більш високі вимоги пред’являються і до робітників, що
працюють на цьому новітньому обладнанні та виробництві. Від них
вимагається підвищена увага, оперативне мислення, швидкість і точність
реакції. Іншими словами, замість фізичного зростає нервово-емоційна
напруженість. Поряд з цим, при неповній механізації і автоматизації
виробництва ще є багато операцій і робіт, мало складових і монотонних, що
мають шкідливий вплив на працездатність людини.
Пріоритетним напрямом в роботі по подальшому покращенню умов
праці повинно стати створення безпечних технологічних процесів, машин та
обладнання, ефективних форм організації праці та виробництва, що
виключають шкідливі впливи на організм людини. Головними мають стати
профілактичні заходи технологічного характеру, оскільки вони впливають на
причини несприятливих умов праці.
Враховуючи дані спостереження, на ТОВ «Манеж» було впроваджено
декілька заходів по покращенню умов праці: протишумові заходи,
підвищення освітлення на робочих місцях, покращення роботи
вентиляційних приладів, використання раціонального фарбування
приміщень.
66

В результаті проведення протишумових заходів (встановлення
шумопоглиначів), що дозволили знизити шум з 94-108 дБ до 70-71 дБ, зросла
питома вага тривалості фази збільшеної працездатності в загальному фонді
робочого часу (в середньому по цеху виробництва тротуарної плитки). Таким
чином, питома вага тривалості фази збільшеної працездатності в загальному
фонді робочого часу до впровадження заходу був 0,47%, після – 0,62%.
Таким чином приріст продуктивності праці в цеху по виробництву
тротуарної плитки знайдемо за формулою:

∆ППт.п. = ((Р1 – Р2) × 100 × Кв) / (Р2 +1), (3.10)
де ∆ПП – зростання продуктивності праці в цеху по виготовленню
тротуарної плитки, %;
Р1, Р2 – питома вага тривалості збільшеної працездатності відповідно до
і після впровадження заходів,
Кв – коефіцієнт виправлення, що відображає долю приросту
продуктивності праці обумовленої станом організму людини в
різноманітних умовах (0,20).

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
∆ППт.п. = ((0,62 – 0,47) × 100 × 0,2) / (0,47 +1) = (0,15 × 100 × 0,2) / 1,47 =
= 3 / 1,47 = 2,04%.
Приріст продуктивності праці по підприємству становитиме:
∆ПП = 2,04 × 0,05 = 0,1%.
Приріст обсягу виробництва по цеху з виготовлення тротуарної плитки
знайдемо за формулою:
∆ ВПт.п. = ((В1 – В2) × 100) / В2 , (3.11)
де ∆ВПт.п. – приріст обсягу виробленої продукції по цеху з виробництва
тротуарної плитки, %;
67

В1, В2 – річний обсяг виробництва тротуарної плитки відповідно до і після
впровадження заходів, тис. грн.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
∆ ВПт.п. = ((1208,1 – 1167,3) × 100) / 1167,3 = (40,8 × 100) / 1167,3 =
= 4080 / 1167,3 = 3,49%.
Тепер знайдемо економію по цеху на умовно-постійних витратах за
формулою:
Ец = (В1 – В2 × Ву-п ) / В2 , (3.12)
де Ец – економія по цеху з виробництва тротуарної плитки, тис. грн.;
Ву-п – умовно-постійні витрати в собівартість річного випуску продукції,
тис. грн.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
Ец = ((1208,1 – 1167,3) × 8,113) / 1167,3 = (40,8 × 8,113) / 1167,3 = 331 /
/ 1167,3 = 0,284 тис. грн.

Знайдемо економію від покрашення використання обладнання за
формулою:
Ео = (Бв × Вто × ∆ВПт.п.) / 100, (3.13)
де Ео – економія від покрашення використання обладнання, тис. грн.;
Бв – балансова вартість обладнання, на якому збільшується випуск
продукції в результаті впровадження заходів, (0,15) тис. грн.;
Вто – вартість технологічного обладнання, тис. грн.;
∆ВПт.п. – приріст обсягу виробництва по цеху з виготовлення тротуарної
плитки, %.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
68

Ео = (0,15 × 3860,9 × 0,0349) / 100 = 20,2 / 100 = 0,2 тис. грн.

Таким чином річна економія складе: Ер = 0,284 + 0,2 = 0,484 тис. грн.
Підвищення освітлення на робочих місцях з 65 до 350 лк (заміна ламп
накалювання люмінесцентними), покращення роботи вентиляційних
установок, використання раціонального фарбування стін в цеху по
виробництву екструзійного пенополістиролу призвели до скорочення витрат
часу і невиробничих витрат праці. Таким чином, річний випуск продукції до
впровадження заходів склав 865,6 тис. грн., після – 896,4 тис. грн. Річний
фонд часу одного робітника складає 220 дн. до впровадження заходів, та
230 дн. – після.
Розрахуємо відносну економію чисельності за формулою:
Еч = ((ФРЧ1 / ФРЧ2) – 1) × Чц, (3.14)
де Еч – економія чисельності, осіб;
ФРЧ1, ФРЧ2 – фонд робочого часу після та до впровадження заходів, дн.;
Чц – кількість робітників в цеху, осіб.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
Еч = ((230 / 220) – 1) × 25 = (1,04 – 1) × 25 = 0,04 × 25 = 1 особа.
Тепер визначимо приріст продуктивності праці в цеху за формулою:
∆ППц = (Еч × 100) / (Чц – 1). (3.15)
∆ППц = (1 × 100) / (25 – 1) = 100 / 24 = 4,16%
Приріст продуктивності праці по підприємству знайдемо за формулою:
∆ПП = ∆ППц × ПВц , (3.16)
де ПВц – питома вага цехової продукції серед загального обсягу
виробництва,%.
Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
69

∆ПП = 4,16 × 0,0707 = 0,29%.
Знайдемо приріст виробництва:
∆ ВПт.п. = ((896,4 – 865,6) × 100) / 865,6 = (30,8 × 100) / 865,6 =
=3080 / 865,6 = 3,55%.
Знайдемо економію в умовно постійних витратах за формулою:
Еу-п = (Ву-п × ∆ ВПт.п.) /100, (3.17)
де Еу-п – економія в умовно-постійних витратах, грн.;
Ву-п – умовно-постійні витрати на собівартість продукції, грн.

Еу-п = (10567 × 0, 0355) / 100 = 375,1 / 100 = 3,75 грн.
Визначимо економію від покрашення використання обладнання за
формулою (3.22):
Ео = (0,15 × 5700 × 0,0355) / 100 = 30,3 / 100 = 0,3 грн.
Тепер знайдемо річний економічний ефект за формулою:

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
РЕЕ = (Еу-п + Ео – (Бв × Ов), (3.18)
де РЕЕ – річний економічний ефект, грн.;
Ов – одно часові витрати на проведення заходів, грн.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
РЕЕ = (3,75 + 0,3 – (0,15 × 11,5) = (3,75 + 0,3 – 1,72) = 2,33 грн.

Поряд з поліпшенням умов праці велике значення для підвищення
продуктивності праці має покращення побутових умов робітників.
Встановити залежність покращення побутових умов і результатів
виробництва доволі важко, тому що прояви завжди різноманітні: тут і
скорочення витрат робочого часу, і покращення морально-психологічного
клімату в трудових колективах, і покрашення дисципліни.
70

Наступним кроком підвищення продуктивності праці на підприємстві є
покращення побутових умов праці, а саме створення пересувних їдалень.
Впровадження пересувних їдалень на підприємстві дало змогу скоротити
витрати робочого часу за провиною робітників на 8,6 хв. в зміну.
Спочатку розрахуємо скорочення витрат робочого часу одним
робітником в зміну після впровадження пересувних їдалень:
Сврч = (Сврч(Р) × 100) / 480, (3.19)
де Сврч – скорочення витрат робочого часу одним робітником в зміну, хв.;
Сврч(Р) – скорочення витрат робочого часу за провини робітників, хв.;
480 – кількість хвилин у зміні.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства: Сврч = (8,6 ×100) / 480 = 1,8 хв.
Знайдемо річну економію робочого часу робітниками підприємства за
формулою:
Ер = (Ч × Сврч(Р) × Д) / 100, (3.20)
де Ер – річна економія робочого часу робітниками підприємства, люд.-год.;
Ч – чисельність робітників, осіб;
Д – кількість відпрацьованих днів.

Отже, розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
Ер = (243 × 8,6 × 220) / 100 = 459756 / 100 = 4597,56 люд.-год.

Наступним кроком буде розрахунок приросту обсягу виробництва:
∆ ВПт.п. = ((13850 – 12226,5) × 100) / 12226,5 = (1623,5 × 100) / 12226,5 =
= 162350 / 12226,5 = 13,2%.
Таким чином приріст продуктивності праці становитиме:
∆ПП = (13850 / 243) / (12226,5 / 243) × 100 – 100 = (56,9 / 50,3) × 100 –
100 = 1,131 ×100 – 100 = 13,1%.
71

Розрахуємо економію на умовно – постійних витратах за формулою
(3.26):
Еу-п = (320,4 × 0,132) / 100 = 42,3 / 100 = 0,42 тис. грн.
Розрахуємо економію від питомих капіталовкладень за формулою
(3.22):
Ео = (0,15 × 112,6 × 0,132) / 100 = 2,42 / 100 = 0,02 тис. грн.
Річний економічний ефект від застосування пересувних їдалень
становитиме:
РЕЕ = 0,42 + 0,02 – (0,15 × 0,53) = 0,44 – 0,079 = 0,36 тис. грн.

Таким чином загальне зростання продуктивності праці по підприємству
за рахунок покрашення санітарно-побутових умов склало:
∆ПП = 0,1 + 0,29 + 13,1 = 13,4%.
Розглянуті вище приклади впровадження заходів по покращенню умов
праці свідчать про досягнення реального економічного ефекту від цих
заходів. Але умови праці слід розуміти як результат дії багатьох
взаємозалежних факторів виробничого і соціально-психологічного характеру,
тому, проводячи заходи по покращенню умов праці, вищому керівництву та
інженерним службам потрібно враховувати всі фактори умов праці. Від
цього залежить ефективність заходів, що впроваджуються на підприємстві.

3.2. Організаційно-технологічні фактори зростання продуктивності
праці на підприємстві

Організаційно-технологічні резерви виникають в результаті
недостатньо повного використання можливостей організаційно-технічної
бази виробництва. Виділяють наступні групи резервів:
нереалізовані можливості повного використання засобів праці по часу і
технічним параметрам (недосягнення проектної виробничої потужності
72

встановленого технологічного обладнання; неповне використання діючих
засобів механізації і автоматизації);
неповне використання можливостей використаної технології і
технологічного устаткування (невідповідність фактичних технологічних
параметрів нормативним, відхилення рівня технологічного устаткування від
проектного);
нереалізовані можливості використаних засобів праці (неповне
використання технічних, технологічних можливостей прогресивних видів
сировини, матеріалів, напівфабрикатів);
невідповідність продукту праці вимогам, що надаються стандартами.
Економія витрат праці підприємства в плановому періоді за більшості
техніко-технологічних факторів розраховується шляхом добутку економії за
заходами організаційно-технологічного плану, згрупованими за кожним
окремим фактором [3; 27].
Резерви економії трудових витрат по групі недостатнього ефективного
використання обладнання, засобів механізації по технічним і технологічним
параметрам (потужності, швидкості, тиску тощо) виникають, коли фактичні
параметри роботи обладнання нижчі за нормативні, що надані паспортними
характеристиками, або розрахованих виходячи з оптимальних режимів праці.
В цьому випадку економія праці розраховується за формулою:
Еп = (Тбаз – Тф) × Qф , (3.21)
де Еп – економія трудових витрат, люд.-год.;
Тбаз, Тф – витрати праці на один виріб відповідно в базовому та фактичному
періодах, люд.-год.;
Qф – обсяг продукції, на трудомісткість якої відобразилося впровадження
даного заходу, од.

Таким чином економія трудових витрат дорівнюватиме:
Еп = (0,5 – 0,45) × 2220,6 = 111,03 люд.-год
73

Економія робочої сили за рахунок нормативних технічних та
технологічних параметрів роботи обладнання розрахуємо за формулою:
Еч = ((Тбаз – Тф) × Qф × tд / (ВРЧ × Квн), (3.22)
де Еч економія чисельності робітників, осіб;
Тбаз, Тф – витрати праці на один виріб, переведені в дні, люд.-дн.;
Qф – кількість продукції, що підлягатиме обробці на даному обладнанні,
од.;
tд – тривалість дії обладнання, дн.;
ВРЧ – фонд робочого часу, дн.;
Квн – коефіцієнт виконання норм (1,15).

Виходячи з цього розрахуємо економію чисельності робітників:
Еч = ((0,06 – 0,055) × 2220,6 × 44,4 / (220 × 1,15) = 0,005 × 2220,6 × 44,4 /
/ 253 = 492,3 / 253 ≈ 2 особи.

Отже, всі запропоновані заходи є ефективними та спрямованими на
покращення умов діяльності, а отже, і продуктивності праці персоналу
ТОВ «Манеж». Водночас слід наголосити на тому, що економія витрат на
покращення соціально-психологічних та організаційних заходів дозволить
підвищити і мотиваційну складову діяльності підприємства, за умови, що
керівництво вивільнені кошти спрямує безпосередньо на стимулювання
працівників.

74

ВИСНОВКИ

У першому розділі кваліфікаційної роботи було досліджено теоретичні
засади підвищення продуктивності праці персоналу підприємства. Розкрито
економічну сутність поняття «продуктивність праці» та визначено її роль у
забезпеченні ефективності діяльності підприємства. Узагальнено основні
наукові підходи до трактування продуктивності праці, зокрема традиційний
економічний, виробничий, ресурсний, управлінський, соціально-економічний
та інноваційний підходи. Визначено значення продуктивності праці як
одного з ключових факторів формування конкурентоспроможності
підприємства та забезпечення його сталого розвитку. Досліджено основні
фактори, що впливають на рівень продуктивності праці персоналу, та
охарактеризовано принципи її підвищення в сучасних умовах
господарювання. Значну увагу приділено аналізу методичних підходів до
оцінювання продуктивності праці персоналу підприємства. Узагальнено
систему показників, які використовуються для вимірювання ефективності
використання трудових ресурсів, та визначено особливості їх практичного
застосування.
Розглянуто натуральний, трудовий і вартісний методи вимірювання
продуктивності праці, визначено їх переваги, недоліки та сфери
використання. Також охарактеризовано сучасні підходи до аналізу
ефективності використання персоналу та узагальнено методики оцінювання
трудового потенціалу підприємства. У межах третього підрозділу досліджено
основні напрями та резерви підвищення продуктивності праці персоналу.
Визначено внутрішні та зовнішні резерви зростання продуктивності праці,
які можуть бути використані для підвищення ефективності діяльності
підприємства. Обґрунтовано важливу роль мотивації персоналу як одного з
ключових чинників забезпечення високої результативності праці.
Проаналізовано вплив цифровізації, автоматизації та інновацій на
підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Узагальнено
75

сучасні практичні інструменти підвищення продуктивності праці в умовах
конкурентного середовища та охарактеризовано особливості їх застосування.
Отже, результати першого розділу сформували теоретико-методичну основу
для подальшого аналізу продуктивності праці персоналу ТОВ «Манеж» та
розробки практичних рекомендацій щодо її підвищення.
У другому розділі кваліфікаційної роботи було проведено комплексний
аналіз діяльності ТОВ «Манеж» як об’єкта дослідження. Насамперед надано
загальну організаційно-економічну характеристику підприємства,
досліджено історію його розвитку, основні види діяльності та особливості
функціонування на ринку. Проведено аналіз основних показників
господарської діяльності підприємства за 2021-2025 рр., що дозволило
оцінити тенденції зміни доходу, прибутку, активів, власного капіталу та
чисельності персоналу. Встановлено, що діяльність підприємства зазнала
негативного впливу кризових явищ у 2022 р., проте в подальшому
спостерігаються ознаки поступового відновлення фінансово-економічних
показників. Значну увагу приділено оцінюванню фінансового стану
підприємства шляхом аналізу системи фінансових індикаторів. Досліджено
показники ліквідності, фінансової стійкості, автономії, рентабельності та
рівня заборгованості підприємства. За результатами аналізу встановлено, що
ТОВ «Манеж» характеризується достатнім рівнем фінансової незалежності та
здатністю виконувати свої поточні зобов’язання.
У межах дослідження також проаналізовано результати участі
підприємства у публічних закупівлях та визначено тенденції зміни його
ділової активності на відповідному ринку. Окремий блок дослідження був
присвячений аналізу ринкової аналітики підприємства. Здійснено
оцінювання конкурентних позицій ТОВ «Манеж» у секторі переробної
промисловості, на ринку текстильного виробництва, субринку виробництва
інших текстильних виробів та у класі 13.92 «Виробництво готових
текстильних виробів, крім одягу». Крім того, досліджено місце підприємства
серед суб’єктів господарювання Черкаської області та Черкаської міської
76

територіальної громади. Результати аналізу показали, що найбільш сильні
конкурентні позиції підприємство займає саме у своєму профільному
сегменті діяльності. Також проведено оцінювання продуктивності праці
персоналу на основі показників виробітку за доходом, прибутку на одного
працівника та рівня капіталоозброєності праці. Встановлено позитивну
тенденцію до зростання продуктивності праці в останні роки, що значною
мірою пов’язано з підвищенням ефективності використання трудових
ресурсів та скороченням чисельності персоналу. Отже, результати другого
розділу дозволили сформувати комплексне уявлення про сучасний стан
діяльності ТОВ «Манеж», виявити основні проблеми та резерви розвитку, а
також створили аналітичне підґрунтя для розробки рекомендацій щодо
підвищення продуктивності праці персоналу в третьому розділі роботи.
У третьому розділі кваліфікаційної роботи було обґрунтовано
практичні рекомендації щодо підвищення продуктивності праці персоналу
ТОВ «Манеж». Основну увагу приділено виявленню та використанню
внутрішніх резервів зростання ефективності праці на основі соціальних,
організаційних та технологічних факторів. У межах першого напряму
запропоновано комплекс заходів соціально-психологічного характеру,
спрямованих на підвищення кваліфікації працівників, зниження рівня
тимчасової непрацездатності та скорочення плинності кадрів. Доведено, що
реалізація зазначених заходів дозволяє забезпечити економію трудових
ресурсів та підвищити загальний рівень продуктивності праці підприємства.
Встановлено, що підвищення кваліфікації персоналу сприяє покращенню
виконання норм праці та забезпечує зростання результативності роботи
працівників. Також обґрунтовано необхідність удосконалення системи
мотивації та формування сприятливого соціально-психологічного клімату в
колективі. Значну увагу приділено покращенню умов праці шляхом
зниження рівня шуму, модернізації освітлення робочих місць, удосконалення
вентиляційних систем та створення належних санітарно-побутових умов.
Розрахунки показали, що впровадження зазначених заходів забезпечує
77

відчутне зростання продуктивності праці та створює позитивний
економічний ефект для підприємства. Другий напрям рекомендацій
пов’язаний з використанням організаційно-технологічних резервів
підвищення продуктивності праці. Зокрема, запропоновано забезпечити
більш повне використання виробничого обладнання та оптимізацію
технологічних параметрів виробничих процесів.
Проведені розрахунки підтвердили можливість скорочення
трудомісткості робіт, економії робочого часу та зменшення потреби в
додаткових трудових ресурсах. Обґрунтовано, що реалізація організаційно-
технологічних заходів дозволить підвищити ефективність використання
наявного виробничого потенціалу підприємства без значного збільшення
витрат. Запропоновані рекомендації мають комплексний характер і
охоплюють як людський, так і техніко-технологічний аспекти
продуктивності праці. Їх впровадження сприятиме підвищенню
конкурентоспроможності підприємства, покращенню фінансових результатів
діяльності та зміцненню його ринкових позицій. Отже, розроблені у третьому
розділі заходи є економічно обґрунтованими, практично доцільними та
можуть бути використані керівництвом ТОВ «Манеж» для забезпечення
сталого зростання продуктивності праці персоналу.

78

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айсяг Н., Волор К.В., Усман О. Вплив задоволеності роботою та балансу
між роботою і особистим життям на продуктивність працівників з
організаційними зобов’язаннями як посередницькою змінною. Облік і
фінанси. 2021. №3. С. 97-106.
2. Антонюк П. Кадровий потенціал підприємства як основа зростання
продуктивності праці. Науковий вісник Одеського національного
економічного університету. 2018. №11. С. 13-30.
3. Баннікова Н.А., Ващенко О.П. Розвиток компетенцій тайм-менеджменту
для підвищення продуктивності працівників. Економіка і управління. 2025.
Вип. 3. С. 90-95.
4. Безпрозванна В.І. Продуктивність праці у фермерських господарствах
України та перспективи зростання. Економіка: регіональний розвиток та
інновації. 2025. №5. С. 91-109.
5. Близнюк В.В., Яценко Л.Д. Ключові елементи державного механізму
регулювання ринку праці в контексті забезпечення продуктивної
зайнятості. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво.
2021. №2. С. 55-61.
6. Богашко О.Л., Бевз А.П. Штучний інтелект у моніторингу продуктивності
праці та його вплив на організаційні процеси. Наукові інновації та
передові технології. 2025. № 12. С. 356-369.
7. Богуш Л.Г. Асиметрії мобільності на ринку праці України: чинники,
загрози, продуктивний потенціал реалізації. Інтелект XXI. 2019. №6(1).
С. 26-32.
8. Вишневська Н.М. Навчання персоналу як основний ресурс забезпечення
продуктивності праці. Вісник Київського інституту бізнесу та технологій.
2019. №2. С. 49-52.
9. Герасименко А.В. Сучасний стан організації праці та підвищення її
продуктивності для суб’єктів аграрного бізнесу. Підприємництво і
79

торгівля. 2023. Вип. 35. С. 21-29.
10. Гончаренко Н.Г. Теоретико-методологічні питання визначення рівня
продуктивності праці. Вісник ХНАУ. Серія: Економічні науки. 2017. №2.
С. 223-230.
11. Греян А.А. Управління продуктивністю праці на підприємстві в
сучасних умовах. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2022.
№11. С. 8-11.
12. Грішнова О. Підвищення продуктивності праці – головна конкурентна
перевага сучасного підприємства. Науковий вісник Одеського
національного економічного університету. 2018. № 11. С. 67-83.
13. Дзямулич М.І., Чумагіна Ю.О. Продуктивність праці та людський
капітал і їх взаємозв'язок в сучасній економічній системі. Економічний
форум. 2018. №3. С. 269-274.
14. Друзь О.В., Родченко Л.М., Руденко Л.М., Вельган О.О. Вплив
психічного здоров’я працівників організацій на продуктивність в умовах
воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського національного
університету. Серія: Психологія. 2024. Вип. 1. С. 26-29.
15. Дубиніна С.М. Стратегія управління витратами виробництва за рахунок
оптимізації продуктивності праці промислового підприємства. Науковий
вісник Херсонського державного ун-ту. Серія: Економічні науки. 2020.
Вип. 38. С. 32-36.
16. Євенков О.Є. Моделювання механізму забезпечення продуктивності
праці в системі трудоресурсної безпеки національної економіки.
Інвестиції: практика та досвід. 2024. №9. С. 108-114.
17. Єгорова А.С. Застосування інноваційних чинників підвищення
продуктивності праці в Україні. Соціально-гуманітарний вісник. 2019.
Вип. 26-27. С. 130-132.
18. Задорожна О.Г., Пітальов М.М. Цифровізація економіки та її вплив на
продуктивність праці. Бізнес Інформ. 2024. №11. С. 90-95.
19. Захарова А.А., Долгальова О.В. Напрями підвищення продуктивності
80

праці на підприємстві. Збірник наукових праць Донбаської національної
академії будівництва і архітектури. 2017. № 4(2). С. 66-71.
20. Захарова О. Використання управлінської праці на підприємстві:
показники та критерії оцінювання. Збірник наукових праць Черкаського
державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2023.
№69. С. 61-74.
21. Захарова О.В. Світові тренди як орієнтири розвитку HR-менеджменту в
Україні. Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного
університету. Серія: Економічні науки. 2022. Вип. 65. С. 32-45.
22. Захарова О.В., Васильченко Л.С. Управління кадровою безпекою бізнесу
як інструмент розвитку економічного простору регіонів країни. Економіка
і організація управління. № 3 (51), 2023. С. 43-51.
23. Захарова О.В., Крижанівська А., Малимон В. Професійний розвиток
працівників лісового господарства: підходи до оцінювання інтенсивності
та результативності. Зб. наук. праць Черкаського державного
технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2022. Вип. 66.
С. 49-60.
24. Заюков І.В. Макроекономічна оцінка продуктивності праці в Україні за
видами економічної діяльності. Вісник Вінницького політехнічного
інституту. 2020. № 1. С. 23-31.
25. Заюков І.В. Оцінювання продуктивності праці Причорноморського
економічного регіону на сучасному етапі розвитку України.
Причорноморські економічні студії. 2020. Вип. 58(2). С. 68-75.
26. Зюзь В.М., Бабич Т.М., Балухтіна В.В. Вплив фізичної культури і спорту
на продуктивність праці у ТОВ «Метінвест-Промсервіс». Науковий
часопис Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Серія
15: Науково-педагогічні проблеми. 2019. Вип. 11. С. 87-91.
27. Іванова Н.В. Праця як феномен продуктивного мислення: сучасна
інтерпретація ідей К. Ушинського в контексті виховання «людини
щасливої». Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 10(1). С. 30-34.
81

28. Капінос Г.І. Нормування праці як складова систем підвищення
продуктивності праці при інноваційному розвитку промислових
підприємств. Вісник Хмельницького національного університету.
Економічні науки. 2017. № 2(2). С. 172-177.
29. Карась П.М., Гришина Л.О., Буга Н.Ю. Проблеми управління
продуктивністю праці в промисловості. Економічні інновації. 2010. Вип.
41. С. 127-130.
30. Касич А.О. Продуктивність праці як індикатор ефективної економічної
політики держави. Формування ринкових відносин в Україні. 2019. №7-8.
С. 119-129.
31. Кітова О.А., Стешенко В.В., Стешенко Б.В. Змінність підходів до
організації продуктивної праці учнів впродовж другої половини ХХ ст.
Наукові записки Центральноукраїнського державного ун-ту ім.
В. Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2024. Вип. 215. С. 46-51.
32. Клиновський Д.О. Дослідження впливу забруднення атмосферного
повітря на продуктивність праці у виробничому секторі. Вісник Сумського
державного університету. Серія: Економіка. 2020. №3. С. 212-219.
33. Коваленко О.В., Кононова А.О. Підвищення продуктивності праці як
важливий інструмент розвитку підприємства. Вісник Хмельницького
національного університету. Економічні науки. 2015. № 3(2). С. 48-51.
34. Кочума І.Ю. Продуктивність праці в Україні: мотиваційний аспект.
Вісник Університету банківської справи. 2018. №1. С. 122-133.
35. Кравченко І.М. Правові аспекти критеріїв оцінювання кваліфікації й
конкурентоспроможності найманого працівника та продуктивності його
праці. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім.
Е.О. Дідоренка. 2018. Вип. 3. С. 182-194.
36. Левашова Ю.С., Косенко Н.О., Коваленко А.В., Строгіна Т.С. Аналіз
залежності самопочуття та продуктивності праці людей від наявності
діоксиду вуглицю в приміщенні. Науковий вісник будівництва. 2019. Т. 98,
№ 4. С. 294-298.
82

37. Мажара В.О. Роль корпоративної культури у підвищенні продуктивності
праці персоналу на підприємствах України. Ефективна економіка. 2024.
№11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2024_11_115
38. Марченко К.М., Оришака О.В., Брагінець С.О., Берестенко Д.О. Вплив
якості програмного забезпечення на продуктивність праці та
стомлюваність працівників. Центральноукраїнський науковий вісник.
Технічні науки. 2024. Вип. 9(2). С. 3-12.
39. Микитюк С.О., Микитюк В.О. Продуктивна зайнятість і продуктивність
праці як умови реалізації концепції гідної праці. Вісник Національного
технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Політологія. Соціологія. Право. 2021. №1. С. 151-155.
40. Михайлова О.С., Писаренко С.В., Лисенко А.В., Леонов М.Г., Діденко
А.О. Продуктивність та мотивація праці як основа розвитку
підприємницької діяльності: вплив війни. Агросвіт. 2023. №22. С. 112-119.
41. Михальченко І.Г. , Кривак А.В. Підвищення продуктивності праці в
міжнародних ІТ-компаніях у концепції маркетингу персоналу. Вчені
записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
Серія: Економіка і управління. 2021. Т. 32(71), № 4. С. 58-63.
42. Мороз Л.І. Працездатність та продуктивність праці як складники
конкурентоспроможного працівника підприємства. Інтелект XXI. 2019.
№4. С. 58-63.
43. Нестерук В.А. Проблеми забезпечення продуктивності праці в гібридних
та дистанційних моделях. Економічний вісник Донбасу. 2025. №1. С. 133-
140.
44. Нестор О.Ю. Виробництво та продуктивність праці як ключові елементи
економічного відновлення під час реалізації Плану Маршалла. Соціально-
економічні проблеми сучасного періоду України. 2022. Вип. 5. С. 29-37.
45. Новіченко Л.С. Продуктивність праці: аналіз показників та резерви
підвищення. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія:
Економічні науки. 2022. № 3. С. 21-28.
83

46. Олійник Т.Г., Крамарчук М.В., Зозуля О.В. Мотиваційні стратегії та їх
вплив на продуктивність працівників аграрної сфери. Агросвіт. 2024. №6.
С. 120-126.
47. Пасінович І.І., Кіндзюр О.С. Оцінка продуктивності праці в Україні та
фактори її підвищення в контексті забезпечення стійкого інклюзивного
зростання. Бізнес Інформ. 2020. №5. С. 260-268.
48. Пасінович І.І., Старко І.Є. Продуктивність праці: підходи до оцінювання
в світлі сучасних глобальних викликів. Вісник Харківського національного
університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Економічна. 2020. Вип. 98. С. 6-17.
49. Піскунова О.В., Білик Т.О., Савіна С.С. Статистичний аналіз динаміки
продуктивності праці у розрізі малих, середніх та великих підприємств.
Моделювання та інформаційні системи в економіці. 2019. №98. С. 168-181.
50. Рубцова М.Ю., Резнікова Н.В. Проблема підвищення продуктивності
праці людини та розвитку її компетентностей в умовах роботизації сфер
виробництва та послуг. Ефективна економіка. 2018. №9. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_9_37
51. Селіхов С.В. Впровадження «Матриці конфліктності персоналу» для
підвищення продуктивності праці на підприємстві. Актуальні проблеми
інноваційної економіки. 2018. №2. С. 61-67.
52. Семенов А.Г., Юсипчук Л.А. Підвищення продуктивності праці за
рахунок застосування системи індикаторів в управлінні персоналом
підприємства. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво.
2015. № 4. С. 69-74.
53. Смирнова І.І. Модель організації ефективної командної роботи на
засадах «well-being»-програм з метою підвищення продуктивності праці та
лояльності співробітників. Економічний вісник Донбасу. 2025. №1. С. 117-
122.
54. Соколенко В.А. , Клиженко А.С. Механізм впливу мотивації персоналу
на підвищення рівня продуктивності праці. Вісник Національного
технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку
84

українського суспільства. 2013. № 69. С. 83-87.
55. Танасієнко Н.П. Класифікація факторів та резервів продуктивності
праці. Інфраструктура ринку. 2016. Вип. 2. С. 260-264.
56. Танасієнко Н.П. Побудова системи виявлення та реалізації резервів
підвищення продуктивності праці на підприємствах. Бізнес Інформ. 2014.
№5. С. 242-246.
57. Танасієнко Н.П. Соціально-економічні резерви підвищення
продуктивності праці на промислових підприємствах Хмельниччини.
Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.
2018. № 5(1). С. 199-201.
58. Танасієнко Н.П. Управління резервами зростання продуктивності праці
на промислових підприємствах. Вісник Хмельницького національного
університету. Економічні науки. 2017. №2(1). С. 80-83.
59. Танасюк І., Орленко О. Основні напрями підвищення продуктивності
праці персоналу в сучасних умовах. Науковий вісник Одеського
національного економічного університету. 2018. №11. С. 179-196.
60. Танасюк І.М., Орленко О.М. Створення організаційно-економічних умов
зростання продуктивності праці персоналу підприємства. Науковий вісник
Одеського національного економічного університету. 2019. №6. С. 178-
193.
61. Харченко Ю.П. Зайнятість та продуктивність праці як фундаментальні
передумови інклюзивності регіонального розвитку. Economic synergy.
2021. Iss. 2. С. 23-31.
62. Хоменко О.Б. Продуктивність праці в іт-компаніях: поняття, способи
оцінки та основні напрями її підвищення. Economic synergy. 2024. Iss. 2.
С. 156-169.
63. Чабан Г.В., Чабан В.Г. Застосування інноваційних факторів підвищення
продуктивності праці. Економічний вісник університету. 2022. Вип. 54.
С. 23-29.
64. Черненко О.В. Застосування коучинг-методу в системі управління
85

персоналом торгової організації для підвищення продуктивності праці.
Вчені записки університету «КРОК». Серія: Економіка. 2019. Вип. 2.
С. 159-168.
65. Чернушкіна О.О. Сучасні аспекти управління продуктивністю праці.
Економіка і організація управління. 2018. Вип. 4. С. 163-172.
66. Шабранська Н.І. Деякі аспекти державного впливу на продуктивність
праці в сфері неринкових послуг. Формування ринкових відносин в Україні.
2020. № 10. С. 115-125.
67. Шабранська Н.І. Інноваційна складова у зростанні продуктивності праці.
Формування ринкових відносин в Україні. 2019. №4. С. 39-46.
68. Шандова Н.В. Джерела підвищення продуктивності праці. Проблеми
системного підходу в економіці. 2019. Вип. 2(2). С. 32-37.
69. Шандова Н.В., Шульга М.О. Продуктивність праці як фактор
конкурентоспроможності. Економіка. Фінанси. Право. 2019. №6. С. 28-32.
70. Шахно А.Ю., Кутова Н.Г., Козир А.А. Підвищення ефективності
управління продуктивністю праці як чинник зростання
конкурентоспроможності підприємства в кризових умовах. Вісник
Хмельницького національного ун-ту. Економічні науки. 2021. №1. С. 226-
232.
71. Юсипчук Л.А. Дослідження продуктивності праці на промисловому
підприємстві. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 2. С. 112-117.
72. Янковий О.Г., Янковий В.О. Співвідношення динаміки продуктивності
праці та фондоозброєності як індикатор оптимальності координації
основних фондів і чисельності персоналу на підприємстві. Економіка
України. 2020. №8. С. 40-57.
73. Янченко Н.В., Благой В.В., Тихомирова А.О. Мотивація персоналу як
важіль підвищення продуктивності праці на підприємстві. Проблеми і
перспективи розвитку підприємництва. 2018. №1. С. 173-183.
74. Clarity Project. ТОВ «Манеж». URL: https://clarity-
project.info/edr/31332957.
86

ДОДАТКИ

87

88

89

90

91

92

93

94

95

96

97

98

99

100

101

102

103

104

105

106

Репозиторій ЧДТУ