ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9594Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Єгорова, Оксана В'ячеславівна | - |
| dc.contributor.author | Богданов, Ярослав Олександрович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-06-17T02:58:41Z | - |
| dc.date.available | 2026-06-17T02:58:41Z | - |
| dc.date.issued | 2026 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9594 | - |
| dc.description.abstract | Богданов Я.О. Комплексна екологічна оцінка наслідків лісових пожеж для природних екосистем. Кваліфікаційна робота бакалавра: 52 с., 17 рисунків, 22 джерела, мультимедійна презентація. Метою роботи є аналіз екологічних наслідків лісових пожеж для природних екосистем, оцінка їхнього впливу на рослинний і тваринний світ, ґрунти, атмосферу та водні ресурси, а також визначення основних напрямів мінімізації негативних наслідків і відновлення порушених екосистем. Об’єктом дослідження є лісові екосистеми Черкаської області. Предметом дослідження є екологічні наслідки лісових пожеж та методи оцінки завданих збитків. У роботі проведено комплексний аналіз проблеми лісових пожеж в Україні та їхнього впливу на навколишнє природне середовище. Розглянуто сучасний стан лісового фонду України, основні причини виникнення та класифікацію лісових пожеж, а також тенденції їх поширення в умовах змін клімату та зростання антропогенного навантаження. Значну увагу приділено нормативно-правовому забезпеченню пожежної безпеки в лісах та заходам щодо запобігання виникненню пожеж. Особливий акцент зроблено на дослідженні лісових масивів Черкаської області та особливостей поширення лісових пожеж у регіоні. Проаналізовано статистичні дані щодо виникнення пожеж, визначено основні фактори ризику та оцінено екологічні наслідки їх впливу на лісові екосистеми. Проведено розрахунок екологічних збитків, завданих лісовими пожежами, та виконано оцінку екологічного збитку від пожеж на території Черкаської області. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності системи моніторингу, попередження та ліквідації лісових пожеж з метою збереження лісових ресурсів і мінімізації негативного впливу на довкілля. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ | uk_UA |
| dc.subject | МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ | uk_UA |
| dc.subject | ЕКОЛОГІЧНІ ЗБИТКИ | uk_UA |
| dc.subject | АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ | uk_UA |
| dc.title | Комплексна екологічна оцінка наслідків лісових пожеж для природних екосистем | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Богданов_ПЗ_31.05.pdf Restricted Access | 2.7 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра екології та природоохоронних технологій
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему КОМПЛЕКСНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ЛІСОВИХ
ПОЖЕЖ ДЛЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ
Виконав: студент 4 курсу, групи ЕК-20
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
Богданов Я.О.__________________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Єгорова О.В. _____________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Хоменко О.М.____________
(прізвище та ініціали)
Рецензент Колісник К.С._________________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2026 рік
2
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………… 3
1 Аналітичний огляд літератури…………………………………………….. 4
1.1 Загальна характеристика лісового фонду України ………………... 4
1.2 Поняття та класифікація лісових пожеж……………………………. 8
1.3 Сучасні тенденції поширення лісових пожеж в Україні 15
1.4 Правове забезпечення пожежної безпеки в лісах 21
2 Оцінка забруднення ґрунтів міських територій під впливом
антропогенного навантаженн……………………………………………... 26
2.1 Загальна характеристика лісів Черкаської області………………... 26
2.2 Особливості поширення лісових пожеж в Україні та Черкаській
області……………………………………………………………….. 32
2.3 Розрахунок екологічних збитків внаслідок лісової пожежі………. 38
2.4 Розрахунок екологічного збитку від лісової пожежі на території
Черкаської області…………………………………………………… 41
Висновки………………………………………………………………………….
Перелік посилань…………………………………………………………………
Додатки……………………………………………………………………………
Додаток А. Апробація результатів роботи……………………………………...
3
ВСТУП
В умовах глобальної зміни клімату, зростання антропогенного навантаження
та збільшення частоти екстремальних природних явищ лісові пожежі стають
однією з найсерйозніших екологічних проблем сучасності. Щороку вони
охоплюють мільйони гектарів лісових масивів у різних регіонах світу, завдаючи
значної шкоди природним екосистемам, економіці та суспільству. Особливої
актуальності ця проблема набуває в Україні, де пожежі призводять до деградації
лісів, втрати біорізноманіття та порушення екологічної рівноваги.
Лісові екосистеми виконують важливі екологічні функції: забезпечують
збереження біорізноманіття, регулюють водний режим територій, сприяють
очищенню атмосферного повітря та відіграють ключову роль у підтриманні
кліматичної стабільності. Виникнення пожеж порушує природні процеси
функціонування цих екосистем, спричиняючи зміни у структурі рослинного
покриву, складі тваринного світу, властивостях ґрунтів і кругообігу речовин.
Комплексна екологічна оцінка наслідків лісових пожеж передбачає всебічне
дослідження впливу вогню на основні компоненти природного середовища та
визначення масштабів екологічних збитків. Така оцінка є необхідною для
розроблення ефективних заходів щодо відновлення пошкоджених територій,
запобігання виникненню пожеж і забезпечення сталого управління природними
ресурсами.
Метою роботи є аналіз екологічних наслідків лісових пожеж для природних
екосистем, оцінка їхнього впливу на рослинний і тваринний світ, ґрунти, атмосферу
та водні ресурси, а також визначення основних напрямів мінімізації негативних
наслідків і відновлення порушених екосистем.
Об’єктом дослідження є лісові екосистеми Черкаської області.
Предметом дослідження є екологічні наслідки лісових пожеж та методи
оцінки завданих збитків.
4
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Загальна характеристика лісового фонду України
Ліси України є значущим національним ресурсом, що виконує комплекс
екологічних, соціальних та економічних функцій, зокрема водоохоронну, захисну,
санітарно-гігієнічну, оздоровчу, рекреаційну, естетичну та виховну. Водночас вони
є джерелом лісових ресурсів, необхідних для потреб суспільства.
Усі ліси на території України, незалежно від категорії земель або форми
власності, входять до складу лісового фонду та перебувають під охороною держави.
Лісові ділянки можуть бути покриті лісовою рослинністю або залишатися
відкритими. До останніх відносяться ділянки з неповними лісовими культурами,
розсадники та плантації, а також лісові дороги, просіки, протипожежні розриви,
осушувальні канави та дренажні системи.
До лісового фонду України належать ділянки, включаючи захисні насадження
лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. Водночас до нього не включаються
зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари та ін.),
що не мають офіційного статусу лісу, а також окремі дерева або групи дерев,
чагарники на сільськогосподарських угіддях, приватних та дачних ділянках.
Загальна площа лісових ділянок, що входять до лісового фонду України,
становить 10,4 млн гектарів, з яких 9,6 млн гектарів покриті лісовою рослинністю
(рис. 1.1). Найбільша частка лісових земель (близько 73%) знаходиться в управлінні
лісогосподарських підприємств Держлісагентства [3-5].
Лісистість території України становить приблизно 16% (рис. 1.2).
Незважаючи на відносно невелику частку лісів, країна посідає 9-е місце в Європі за
загальною площею лісових масивів та 6-е місце за запасами деревини [1-5].
5
Рисунок 1.1 – Лісистість країн Європи в порівнянні з Україною
Рисунок 1.2 – Лісистість країн Європи в порівнянні з Україною
6
Оцінка запасів деревини в українських лісах становить приблизно
2,1 млрд м³. Щорічний приріст деревини в середньому досягає 35 млн м³. Загальна
площа лісових ділянок, що входять до складу лісового фонду України, становить
10,4 млн га, з яких 9,6 млн га покриті лісовою рослинністю. Лісистість країни
складає 15,9%.
Умови для лісорозведення на території України значно варіюють, що
зумовлює нерівномірний розподіл лісових масивів по різних регіонах. Лісистість у
природних зонах істотно відрізняється і не досягає оптимального рівня (рис. 1.3),
необхідного для максимально ефективного виконання лісами екологічних та
економічних функцій. Оптимальна лісистість сприяла б покращенню кліматичних
умов, збереженню ґрунтів і водних ресурсів, запобіганню ерозійних процесів та
забезпеченню збільшення обсягів заготівлі деревини [3–5].
Рисунок 1.3 – Лісистість території України за природними зонами [3-5]
7
Понад половину лісів країни було створено штучним шляхом, тому вони
потребують ретельнішого догляду.
У віковій структурі лісів переважають середньовікові насадження (рисунок
1.4), тоді як частка стиглих і перестиглих деревостанів становить 18,7%. Середній
вік лісових масивів перевищує 60 років, що призводить до їх поступового старіння
та погіршення санітарного стану.
Рисунок 1.4 – Вікова структура лісових насаджень України [3-5]
Ліси України представлені понад 30 видами деревних порід, серед яких
найпоширенішими є сосна, дуб, бук, ялина, береза, вільха, ясен, граб та ялиця.
Хвойні насадження охоплюють 43% загальної площі лісів, при цьому частка сосни
становить 35%. Такий самий відсоток припадає і на твердолистяні насадження, з
яких дуб та бук займають 37%.
Більшість лісів України перебуває у державній власності. У ході
розмежування земель близько 1,3 млн гектарів лісових угідь (13%), які
використовуються комунальними підприємствами та підпорядковані органам
місцевого самоврядування, можуть перейти у комунальну власність. Частка лісів,
що перебувають у приватній власності, є незначною і становить менше 0,1% від
загальної площі лісових земель.
8
Приблизно 800 тис. гектарів лісових земель наразі не використовуються.
Історично в Україні сформувалася система, за якої державні ліси закріплені за
великою кількістю постійних лісокористувачів — підприємств, установ та
організацій, що ведуть лісове господарство і підпорядковуються різним
міністерствам та відомствам. Найбільша частка лісових земель за відомчим
підпорядкуванням, близько 73%, належить Держлісагентству.
1.2 Поняття та класифікація лісових пожеж
Лісові пожежі представляють собою неконтрольоване горіння рослинності,
що самовільно поширюється на території лісових екосистем.
Етіологія лісових пожеж є мультифакторною. Статистичні дані свідчать, що
провідною причиною є порушення населенням правил пожежної безпеки під час
експлуатації вогню в місцях роботи та відпочинку, а також використання технічних
засобів у несправному стані в межах лісових масивів.
Сприяючими чинниками є також несприятливі метеорологічні умови:
підвищена температура повітря, перегрів ґрунтів, тривала відсутність опадів, що
формує посушливий режим і підвищує ймовірність самозаймання. Додатково,
сильні та поривчасті вітри забезпечують швидке розповсюдження полум’я.
Лісові пожежі можуть бути ініційовані також атмосферними електричними
розрядами або під час прокладання ліній електропередач через лісові ділянки.
Класифікація лісових пожеж у сучасному розумінні базується на місці
розташування горючих матеріалів відносно поверхні ґрунту. У лісових екосистемах
горючі матеріали можуть міститися у верхньому шарі ґрунту – лісовій підстилці.
До елементів ґрунтового покриву належать трави, кущі, мохи та лишайники.
Верхній ярус горючих матеріалів формує полог деревостану. Окрім цього, джерела
горіння можуть розташовуватися нижче поверхні ґрунту у вигляді торфових
відкладень. Основні види лісових пожеж наведено на рисунку 1.5.
9
Рисунок 1.5 – Характеристика основних типів лісових пожеж
Низова пожежа – це найпоширеніший тип лісових пожеж, який виникає на
поверхні ґрунту. Вогонь поширюється по сухій траві, листю, хвої, моху, дрібних
гілках та інших рослинних рештках, що утворюють лісову підстилку. Такі пожежі
зазвичай рухаються повільно, проте можуть охоплювати великі площі лісу. Низова
пожежа часто пошкоджує коріння дерев, молоді рослини та нижню частину
стовбурів. Основними причинами її виникнення є необережне поводження людей з
вогнем, кинутий недопалок, багаття або сильна спека й посуха. Незважаючи на
відносно невелику висоту полум’я, низові пожежі можуть завдати значної шкоди
природі та створити умови для переходу в більш небезпечні види пожеж.
Верхова або крональна пожежа охоплює верхню частину лісу – крони дерев.
Найчастіше вона виникає в густих хвойних лісах у спекотну, суху та вітряну погоду.
Такий тип пожежі зазвичай починається як низова пожежа, але згодом вогонь
перекидається на дерева й швидко поширюється верхівками. Верхові пожежі дуже
10
небезпечні, оскільки мають високу температуру та велику швидкість поширення.
Полум’я може перекидатися на значні відстані через іскри та сильний вітер. Такі
пожежі знищують великі лісові масиви, тваринний світ, забруднюють повітря
димом і можуть становити загрозу для населених пунктів та людей. Їх гасіння є
складним і потребує великої кількості техніки та рятувальників.
Підземна або торф’яна пожежа виникає у шарі торфу, перегною чи сухих
органічних речовин під поверхнею ґрунту. Вона часто виникає після тривалої
посухи або внаслідок низової пожежі. Такий вогонь поширюється повільно, але
може тривати дуже довго – від кількох днів до кількох місяців. Особливістю
підземних пожеж є те, що вони майже непомітні на поверхні, але всередині ґрунту
температура може бути дуже високою. Торф’яні пожежі небезпечні тим, що
утворюють велику кількість густого диму та чадного газу, який шкодить здоров’ю
людей і тварин. Крім того, через вигорання ґрунту можуть утворюватися небезпечні
провалля. Гасити такі пожежі дуже важко, оскільки потрібно повністю просочити
водою весь осередок займання.
Змішана пожежа поєднує ознаки кількох типів пожеж одночасно, найчастіше
низової та верхової. Зазвичай вона починається на поверхні землі, а потім вогонь
перекидається на крони дерев. У результаті одночасно горить і лісова підстилка, і
верхня частина лісу. Такий тип пожежі є одним із найнебезпечніших, оскільки
швидко поширюється, важко контролюється та завдає величезних збитків природі.
Змішані пожежі часто виникають під час сильного вітру та тривалої спеки. Вони
можуть знищувати великі території лісу, змінювати природні екосистеми та
створювати серйозну небезпеку для населення. Для боротьби зі змішаними
пожежами використовують спеціальну техніку, авіацію та велику кількість
рятувальників.
Ознаки лісової пожежі можна поділити на кілька основних груп: візуальні,
нюхові, звукові та поведінкові (рисунок 1.6). Уміння вчасно помітити ці ознаки є
дуже важливим, адже раннє виявлення пожежі допомагає швидше загасити вогонь
11
і запобігти його поширенню на великі території. Особливо уважними потрібно бути
в суху та спекотну погоду, коли ризик виникнення пожеж значно зростає.
Рисунок 1.6 – Ознаки лісової пожежі
Однією з перших ознак лісової пожежі є запах диму або гару. Навіть якщо
вогонь ще не видно, у повітрі може відчуватися різкий запах паленої деревини,
сухої трави, листя чи торфу. Іноді запах буває слабким, але з часом стає дедалі
сильнішим. У безвітряну погоду дим може довго затримуватися між деревами,
через що запах особливо помітний у ранкові або вечірні години. Якщо в лісі
несподівано з’явився запах гару, це може свідчити про початок займання неподалік.
12
Ще однією важливою ознакою є поява диму над лісом. Удень над деревами
можна помітити сизий, сірий або темний димовий шлейф. Його колір і густота
залежать від сили пожежі та матеріалів, які горять. Наприклад, під час горіння сухої
трави та листя дим може бути світлішим, а при горінні деревини або торфу – густим
і темним. Через вітер димовий стовп часто нахиляється в один бік або
роздвоюється. Іноді над лісом з’являється легкий серпанок, який нагадує туман, але
має характерний запах диму. Велика кількість диму погіршує видимість і
ускладнює дихання.
У нічний час пожежу можна помітити за світловою загравою на горизонті.
Небо над місцем займання набуває жовтогарячого, помаранчевого або червоного
відтінку через відблиски полум’я. Чим сильніша пожежа, тим яскравіша заграва.
Іноді її можна побачити навіть на великій відстані від осередку займання. Така
ознака особливо характерна для великих верхових пожеж, коли горять крони дерев
і полум’я піднімається високо вгору.
Лісова пожежа супроводжується також характерними звуками. Під час
горіння чути потріскування сухих гілок, тріск деревини, шум полум’я та свист
вітру. Якщо пожежа сильна, звуки можуть бути дуже гучними й нагадувати гул. Під
час верхової пожежі вогонь швидко поширюється по кронах дерев, тому шум стає
особливо потужним. Іноді можна чути падіння дерев або вибухи через перегрівання
смоли у хвойних деревах.
Важливою ознакою наближення пожежі є зміна поведінки тварин і птахів.
Вони першими відчувають небезпеку та намагаються залишити небезпечну
територію. Птахи можуть масово злітати й летіти в одному напрямку, голосно
кричати та поводитися неспокійно. Дикі тварини– зайці, лисиці, олені та інші –
вибігають із лісу або різко змінюють звичну поведінку. Комахи також можуть
масово залишати місце займання. Така поведінка живих організмів часто свідчить
про небезпеку ще до того, як люди помітять сам вогонь.
13
Ще однією ознакою пожежі є поява попелу, сажі або обгорілих частинок
рослин у повітрі чи на землі. Вітер може переносити дрібні шматочки попелу,
сухого листя або навіть іскри на значні відстані. На поверхні землі можна помітити
почорнілі рослини, тліючі пеньки або обгорілу траву. Це свідчить про те, що вогонь
знаходиться неподалік і може швидко поширитися далі.
У деяких випадках під час лісових пожеж підвищується температура повітря,
стає важче дихати через дим і нестачу кисню. Людина може відчувати головний
біль, запаморочення, кашель або подразнення очей. Такі симптоми особливо
небезпечні для дітей, літніх людей та людей із захворюваннями дихальної системи.
Усі ці ознаки є важливими сигналами небезпеки. При виявленні диму, запаху
гару або інших проявів пожежі необхідно негайно повідомити рятувальні служби,
залишити небезпечну територію та дотримуватися правил безпеки. Швидке
реагування допомагає зменшити масштаби пожежі та врятувати людей, тварин і
природу.
Однією з основних причин виникнення лісових пожеж є необережне
поводження людей з вогнем у лісі (рисунок 1.7). Часто причиною займання стають
непогашені багаття після відпочинку на природі. Люди залишають тліючі вуглини
або кидають вогонь без нагляду, через що суха трава, листя чи хвоя швидко
загоряються. Особливо небезпечно це у спекотну та суху погоду, коли рослинність
легко займається навіть від маленької іскри.
Ще однією поширеною причиною є кинутий недопалок або сірник. Багато
людей недооцінюють небезпеку цих дій, хоча навіть невеликий недопалок може
спричинити масштабну пожежу. Суха трава та лісова підстилка швидко
спалахують, а вітер сприяє поширенню вогню на великі території.
Нерідко причиною лісових пожеж стає спалювання сухої трави, листя або
сміття поблизу лісів. Люди часто вважають це безпечним способом прибирання
території, проте вогонь може швидко вийти з-під контролю та перекинутися на
дерева й кущі. Особливо небезпечними є сильний вітер та висока температура
повітря, які сприяють швидкому поширенню полум’я.
14
Рисунок 1.7 – Основні причини виникнення лісових пожеж
Причиною пожеж можуть бути також іскри від транспорту або техніки.
Наприклад, несправний автомобіль, сільськогосподарська техніка чи залізничний
транспорт можуть утворювати іскри, які потрапляють на суху рослинність і
спричиняють займання. У деяких випадках пожежі виникають через пошкодження
ліній електропередач або коротке замикання електрообладнання.
Іноді лісові пожежі виникають через природні причини. Найпоширенішою
серед них є удар блискавки під час грози. Якщо блискавка влучає в сухе дерево або
ділянку лісу, може виникнути займання. Проте природні причини трапляються
значно рідше, ніж пожежі, спричинені діяльністю людини.
Важливу роль у виникненні та поширенні пожеж відіграють погодні умови.
Тривала спека, посуха, сильний вітер і відсутність дощів висушують рослинність і
створюють сприятливі умови для швидкого поширення вогню. Через зміну клімату
15
в багатьох регіонах світу періоди високих температур стають частішими, що
збільшує ризик виникнення масштабних пожеж.
Лісові пожежі мають серйозні наслідки для природи та людей. Вони
знищують дерева, рослини, місця проживання тварин, погіршують якість повітря
та спричиняють великі матеріальні збитки. Дим і токсичні речовини, що
виділяються під час горіння, негативно впливають на здоров’я людей, особливо
дітей і людей із хворобами дихальної системи.
Щоб запобігти виникненню лісових пожеж, необхідно суворо дотримуватися
правил пожежної безпеки: не залишати непогашені багаття, не кидати недопалки та
сірники, не спалювати суху траву й сміття поблизу лісів, а також негайно
повідомляти рятувальні служби про будь-які ознаки займання. Відповідальне
ставлення кожної людини до природи допоможе зберегти ліси та запобігти
небезпечним наслідкам пожеж.
1.3 Сучасні тенденції поширення лісових пожеж в Україні
Із 10,4 млн га лісового фонду України 7,1 млн га перебувають у користуванні
підприємств, установ та організацій, підпорядкованих Державному агентству
лісових ресурсів України (Держлісагентству).
Унаслідок повномасштабної агресії Російської Федерації проти України
функціонування лісів на майже третині їхньої загальної площі – близько 3 млн га –
наразі суттєво обмежене. Через тимчасову окупацію частини територій, лісові
пожежі та підтоплення Україна ризикує втратити приблизно 1 млн га лісового
фонду. Такі оцінки наводить Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів
України. Значними залишаються й економічні втрати: за даними Державної
екологічної інспекції України, збитки від пожеж, які знищили понад 66 тис. га лісів,
перевищують 1 трлн гривень.
16
У 2021 році Кабінет Міністрів України затвердив Державну стратегію
управління лісами України до 2035 року. Наступного року було розпочато
реалізацію постанови уряду від 7 вересня 2022 року №1003 «Деякі питання
реформування управління лісової галузі», основною метою якої є розмежування
контрольних і господарських функцій у сфері лісового господарства.
Державний облік, національна інвентаризація лісів, системний і своєчасний
моніторинг лісових ресурсів, а також проведення лісовпорядкування є важливими
складовими забезпечення сталого управління лісовим господарством, особливо в
умовах обмеженого фінансування та недостатньої ефективності охорони лісів.
Унаслідок відсутності належного бюджетного фінансування в Україні було
фактично призупинено роботи з державного обліку та моніторингу лісів. Останній
державний облік лісового фонду проводився станом на 1 січня 2011 року, тоді як
база даних моніторингу лісів востаннє оновлювалася у 2015 році.
З метою реалізації вимог Лісового кодексу України, зміни до якого набули
чинності 25 червня 2020 року, Кабінет Міністрів України постановою від 21 квітня
2021 року затвердив Порядок проведення національної інвентаризації лісів.
Виконавцем цих робіт та Центром національної інвентаризації визначено ВО
«Укрдержліспроєкт». Передбачалося, що фінансування інвентаризації
здійснюватиметься за рахунок державного бюджету та за підтримки уряду
Німеччини.
Проте через повномасштабну військову агресію Російської Федерації у 2022
році проведення національної інвентаризації лісів, розпочате у 2021 році, було
тимчасово призупинене. До початку бойових дій фахівцями ВО
«Укрдержліспроєкт» було обстежено 909 інвентаризаційних ділянок. Унаслідок
бойових дій підприємство, розташоване в місті Ірпінь, зазнало значних
матеріальних втрат: було зруйновано адміністративну будівлю, пошкоджено та
втрачено спеціалізовану техніку й транспортні засоби.
17
Наразі роботи з інвентаризації частково відновлено, однак установа потребує
комплексного відновлення та технічної модернізації. Завершення циклу
національної інвентаризації лісів, розпочатого у 2021 році, заплановане на 2025 рік,
проте через умови воєнного стану строки виконання можуть бути змінені.
Протягом 2020-2022 років та першого півріччя 2023 року на території України
сталося 4587 лісових пожеж (без урахування загорянь, спричинених бойовими
діями), які охопили площу 93,2 тис. га. Загальна сума завданих збитків становила
20 339 млн грн, з яких найбільша частка – 19 113 млн грн, або 94 %, припала на
2020 рік. Водночас відшкодовано було лише 192 тис. грн збитків.
Основною причиною виникнення лісових пожеж у зазначений період став
людський фактор: через необережність або дії населення виникло близько 63 % усіх
випадків загорянь (рисунок 1.8).
Рисунок 1.8 – Основні причини виникнення пожеж у лісовому фонді України
Найбільших втрат від лісових пожеж зазнали Житомирська та Луганська
області, де вогнем було охоплено відповідно 43,3 тис. га та 29,2 тис. га лісових
територій (рис. 1.9).
18
Повномасштабна військова агресія російської федерації проти України, що
розпочалася у 2022 році, суттєво посилила рівень пожежної небезпеки в лісових
масивах. Проведення своєчасного виявлення та ліквідації пожеж значно
ускладнюється через активні бойові дії, артилерійські обстріли, замінування
територій і наявність великої кількості вибухонебезпечних предметів у лісах.
Рисунок 1.9 – Площі лісового фонду, вражені пожежами протягом 2020–2022
років та І півріччя 2023 року, в розрізі областей
За оперативними даними, станом на 31.11.2023 площа деокупованих
територій та територій, де тривають або раніше відбувалися активні бойові дії, без
урахування тимчасово окупованих земель лісового фонду, становить близько
975,3 тис. га. Водночас понад 500 тис. га лісових земель, розташованих на
підконтрольній Україні території, потребують проведення робіт із розмінування.
Станом на зазначену дату обстежено та розміновано лише близько 73 тис. га, що
становить 14,6 % від загальної площі потенційно небезпечних територій.
19
Організація охорони та захисту лісів включає комплекс заходів, спрямованих
на збереження лісових ресурсів від пожеж, незаконних рубок, пошкоджень,
ослаблення та інших негативних впливів, а також на захист лісів від шкідників і
хвороб, що визначено статтею 86 Лісового кодексу України.
Відповідно до Положення про єдину державну систему цивільного захисту
Державне агентство лісових ресурсів України створило функціональну підсистему
охорони та захисту лісів. До переліку суб’єктів, у яких функціонує відомча пожежна
охорона, належать підприємства, установи та організації, що входять до сфери
управління Держлісагентства. Основними завданнями цієї системи є забезпечення
пожежної безпеки, профілактика виникнення пожеж, ліквідація загорянь,
рятування населення та участь у подоланні наслідків інших надзвичайних ситуацій.
Організація діяльності лісових пожежних станцій покладається на постійних
лісокористувачів і власників лісів. При кожній такій станції створюється пожежна
команда, до складу якої входять працівники відомчої або добровільної пожежної
охорони, які мають відповідну кваліфікацію та пройшли спеціальну підготовку за
програмою «Курс підготовки лісового пожежного».
Система організації охорони та захисту лісів від пожеж на підприємствах і в
установах, підпорядкованих Держлісагентству, наведена на рисунок 1.10.
Із 2023 року функції із захисту лісів від пожеж покладено на філії Державного
спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (ДП «Ліси
України»), а також на підприємства, установи й організації, що перебувають у
безпосередньому підпорядкуванні Держлісагентства. У структурі ДП «Ліси
України» було створено окрему філію – «Лісопожежний центр».
У 2022 році через військову агресію суттєво скоротилися обсяги
протипожежних заходів, зокрема створення протипожежних розривів та
мінералізованих смуг. Основними причинами стали обмежений доступ до лісових
територій і ускладнення реалізації профілактичних робіт.
20
Рисунок 1.10 – Система організації охорони і захисту лісів від пожеж підприємств
і установ, що підпорядковуються Держлісагентству
Для зниження кількості та площі лісових пожеж підприємства,
підпорядковані Держлісагентству, упродовж 2020-2022 років та першого півріччя
2023 року здійснили низку запобіжних заходів: облаштували 118,9 км
протипожежних розривів, бар’єрів і заслонів, а також створили 175 тис. км
мінералізованих смуг (рис. 8).
Водночас у 2022 році через військову агресію російської федерації проти
України та неможливість доступу до частини земель лісового фонду, що перебували
під тимчасовою окупацією, обсяги виконання таких робіт значно знизилися
порівняно з 2020 роком і становили лише 30,6 % та 63,4 % відповідно (рис. 1.11).
Автоматизована система «Пожежі», запроваджена у 2021 році, забезпечує
оперативний облік і передачу інформації про лісові пожежі, що дає змогу швидше
реагувати на надзвичайні ситуації.
21
Рисунок 1.11 – Динаміка вжиття заходів з охорони лісу від пожеж
в 2020-2022 роках та І півріччі 2023 року
Ефективній боротьбі з лісовими пожежами сприяють налагоджена взаємодія
між державними органами та функціонування системи обліку, які забезпечують
своєчасне виявлення й ліквідацію загорянь шляхом координації спільних дій із
захисту лісових ресурсів і недопущення негативних екологічних наслідків.
Для збору та передачі даних про лісові пожежі у 2021 році було введено в
експлуатацію автоматизовану систему «Пожежі». Постійні лісокористувачі та
власники лісів вносять до неї інформацію про виявлені загоряння та заходи з їх
ліквідації.
У вересні 2023 року Держлісагентство та Державна служба України з
надзвичайних ситуацій підписали Меморандум про співпрацю, спрямований на
розвиток взаємодії у сфері захисту лісів від пожеж, а також організацію заходів із
розмінування територій лісового фонду.
1.4 Правове забезпечення пожежної безпеки в лісах
Правове регулювання охорони лісів від пожеж в Україні базується на
комплексі нормативно-правових актів, які визначають як загальні засади
екологічної безпеки, так і спеціальні вимоги щодо запобігання та ліквідації лісових
22
пожеж. Центральне місце у цій системі займає Лісовий кодекс України, який
встановлює правові основи ведення лісового господарства, а також покладає на
власників лісів і постійних лісокористувачів обов’язок забезпечувати охорону
лісових масивів від пожеж, здійснювати профілактичні заходи та підтримувати
належний стан протипожежної інфраструктури.
Важливе значення у сфері запобігання лісовим пожежам має Закон України
«Про охорону навколишнього природного середовища», який закріплює загальні
принципи екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів.
У межах цього закону лісові пожежі розглядаються як один із найнебезпечніших
факторів деградації довкілля, що потребує системного державного контролю та
впровадження превентивних заходів.
Адміністративна відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки в
лісах передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, стаття 77 встановлює відповідальність за порушення вимог пожежної
безпеки в лісах, а стаття 77-1 регулює питання самовільного випалювання
рослинності або її залишків. Дані норми спрямовані на запобігання діям, що
можуть призвести до виникнення лісових пожеж, а також на притягнення винних
осіб до відповідальності у разі порушення встановлених правил.
Законодавством України заборонено спалювання відходів рослинного
походження, а також побутових і промислових відходів, оскільки такі дії створюють
підвищену пожежну небезпеку та негативно впливають на стан атмосферного
повітря і довкілля загалом. Подібні порушення є однією з поширених причин
виникнення пожеж, у тому числі й у лісових масивах.
Відповідальність за такі дії передбачена нормами Кодексу України про
адміністративні правопорушення. Зокрема, у разі виявлення фактів порушення
інспектори складають адміністративні протоколи за статтею 152 КУпАП, яка
стосується недотримання правил благоустрою населених пунктів. Санкції цієї
статті передбачають накладення штрафів на громадян у розмірі від 340 до 1360 грн,
залежно від характеру правопорушення та його наслідків. Таким чином,
23
законодавство спрямоване на запобігання практикам, що можуть призвести до
виникнення пожеж та погіршення екологічної ситуації.
Важливу роль у контролі за дотриманням правил пожежної безпеки
відіграють місцеві органи влади та спеціалізовані інспекційні підрозділи. У
громадах створюються мобільні патрульні групи, які здійснюють регулярний
моніторинг територій з метою виявлення випадків спалювання сухої рослинності.
Особлива увага приділяється приватному сектору, де подібні порушення
трапляються найчастіше. При цьому навіть виявлення слідів спалювання може бути
підставою для притягнення особи до відповідальності, що підкреслює
превентивний характер заходів контролю.
Окремо законодавством передбачено посилену відповідальність за
випалювання стерні, луків, пасовищ, залишків рослинності та опалого листя на
землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг
і залізниць, а також у межах населених пунктів, парків і зелених зон. За такі
порушення передбачено значно вищі штрафи: для громадян – від 3060 до 6120 грн,
для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 грн. Це свідчить про підвищену увагу
держави до запобігання масштабним пожежам, які можуть виникати через
неконтрольоване випалювання рослинності.
У випадках, коли лісові пожежі спричиняють значні матеріальні збитки або
тяжкі наслідки для довкілля чи людей, застосовується кримінальна
відповідальність, передбачена Кримінальним кодексом України. Зокрема, стаття
245 КК України встановлює відповідальність за знищення або пошкодження
лісових масивів, що може супроводжуватися значною екологічною шкодою,
загрозою життю та здоров’ю населення.
Окрему роль у регулюванні пожежної безпеки відіграють підзаконні
нормативно-правові акти, зокрема Правила пожежної безпеки в лісах України, які
визначають практичні вимоги до поведінки в лісових масивах, порядок проведення
лісогосподарських робіт у пожежонебезпечний період, а також заходи щодо
створення та утримання протипожежних розривів і мінералізованих смуг. Їх
24
виконання є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, діяльність яких
пов’язана з використанням лісових ресурсів.
Рисунок 1.12 – Адміністративна відповідальність за порушення вимог пожежної
безпеки в лісах
Крім адміністративної відповідальності, законодавством України
передбачено й кримінальну відповідальність за пошкодження або знищення
лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць,
а також стерні, сухої дикорослої рослинності та її залишків на землях
сільськогосподарського призначення. Такі дії, вчинені вогнем або іншим
загальнонебезпечним способом, розглядаються як суспільно небезпечні та тягнуть
за собою суворі санкції.
25
Відповідно до Кримінального кодексу України, за подібні правопорушення
передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі від 91 800 до 153 000 гривень,
або обмеження чи позбавлення волі на строк від двох до п’яти років. Такі заходи
спрямовані на запобігання масштабним екологічним збиткам та забезпечення
належного рівня захисту природних ресурсів.
У разі настання особливо тяжких наслідків, зокрема загибелі людей або
масової загибелі тварин, а також інших суттєвих негативних наслідків, кримінальна
відповідальність є більш суворою. У таких випадках винні особи можуть бути
позбавлені волі на строк від п’яти до десяти років, що відображає підвищену
суспільну небезпеку таких діянь.
Окремо слід зазначити, що в умовах воєнного стану дії, пов’язані зі
спалюванням сухої рослинності, можуть розцінюватися як такі, що становлять
особливу загрозу, і за певних обставин бути кваліфіковані як диверсійна діяльність.
Це підкреслює особливу важливість дотримання правил пожежної безпеки в
сучасних умовах.
Таким чином, система правового регулювання охорони лісів від пожеж в
Україні є багаторівневою та включає норми конституційного, екологічного,
адміністративного та кримінального права, що забезпечує комплексний підхід до
запобігання виникненню лісових пожеж і мінімізації їх наслідків.
26
2 КОМПЛЕКСНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ
ДЛЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ
2.1 Загальна характеристика лісів Черкаської області
ДП «Ліси України» та його Черкаське надлісництво функціонують у межах
природних умов Черкаська область, які мають значний вплив на формування та
розвиток лісових екосистем, особливо соснових деревостанів. Територія області
розташована в центральній частині України, переважно в межах лісостепової зони,
що зумовлює поєднання сприятливих кліматичних і ґрунтових умов для ведення
лісового господарства.
Рельєф області характеризується переважно хвилястою рівнинною
поверхнею. Правобережна частина, розташована на Придніпровській височині,
відзначається більш розчленованим рельєфом із ярами та балками, тоді як
лівобережжя має низовинний характер. Такі особливості рельєфу впливають на
водний режим ґрунтів, ерозійні процеси та розподіл типів лісорослинних умов.
Соснові насадження найчастіше формуються на легких піщаних і супіщаних
відкладах терас річок, де створюються оптимальні умови для росту сосни
звичайної.
Ґрунтовий покрив області є досить різноманітним. Переважають чорноземи
типові та опідзолені, однак у межах лісових масивів значного поширення набули
дерново-підзолисті, сірі лісові та піщані ґрунти. Для соснових деревостанів
найбільш характерними є бідні та середньобагаті супіщані ґрунти, які забезпечують
добрий повітряний режим і достатню проникність вологи. Водночас низький вміст
гумусу та поживних речовин обмежує природну продуктивність насаджень і
потребує відповідного ведення лісогосподарських заходів.
Клімат Черкаської області помірно континентальний, із теплим літом і
помірно холодною зимою. Середньорічна температура повітря становить близько
+7…+9 °C, а кількість опадів — у межах 450–600 мм на рік. Такі кліматичні умови
27
загалом є сприятливими для росту соснових насаджень, однак упродовж останніх
років спостерігається тенденція до збільшення тривалості посушливих періодів та
підвищення температур, що негативно впливає на стан лісів і підвищує ризик
виникнення лісових пожеж та ослаблення деревостанів.
Важливу роль у формуванні лісових екосистем відіграє гідрологічний режим
території. Значний вплив має річка Дніпро та її притоки, які формують заплавні й
терасові ландшафти. У межах таких територій поширені соснові бори, що ростуть
на алювіальних піщаних відкладах. Рівень ґрунтових вод і забезпеченість вологою
безпосередньо впливають на продуктивність насаджень, їх стійкість до шкідників,
хвороб і кліматичних стресів.
Поєднання рельєфних, ґрунтово-кліматичних і гідрологічних чинників
визначає специфіку лісорослинних умов Черкаської області та формує екологічні
передумови для розвитку соснових деревостанів у межах Черкаського
надлісництва. Саме ці природні умови є основою для планування ефективного
ведення лісового господарства, підвищення продуктивності насаджень і
забезпечення їх екологічної стійкості.
ДП «Ліси України» та його Черкаське надлісництво володіють значним
лісоресурсним потенціалом, який є важливою складовою природного комплексу
Черкаська область. Лісовий фонд надлісництва формується з урахуванням
природних особливостей Середнього Придніпров’я та виконує як екологічні, так і
господарські функції. Управління лісовими ресурсами здійснюється відповідно до
принципів сталого розвитку, що передбачають раціональне використання,
відтворення та охорону лісів.
Філія розташована в межах Середнього Придніпров’я, де поєднання помірно
континентального клімату, хвилястого рельєфу та різноманітного ґрунтового
покриву формує специфічні умови для розвитку лісових екосистем. Загальна площа
лісового фонду підприємства перевищує 37 тис. га, значна частина яких зайнята
хвойними насадженнями. Основною лісоутворювальною породою є сосна звичайна
– Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), яка найкраще пристосована до умов піщаних
28
і супіщаних ґрунтів терасових ділянок. У складі насаджень також трапляються
листяні породи, зокрема Дуб звичайний (Quercus robur L.), що сприяє підвищенню
біорізноманіття та екологічної стійкості лісових екосистем.
Соснові деревостани виконують важливі екологічні функції. Вони беруть
участь у регулюванні водного режиму території, сприяють закріпленню піщаних
ґрунтів, запобігають розвитку ерозійних процесів і підтримують стабільність
природних екосистем. Особливо важливим це є для правобережної частини басейну
Дніпро, де поширений горбистий рельєф і значна ерозійна небезпека. Крім того,
соснові ліси мають вагоме санітарно-гігієнічне та рекреаційне значення,
покращуючи якість повітря та створюючи сприятливі умови для відпочинку
населення.
За віковою структурою в насадженнях переважають середньовікові
деревостани віком 50-100 років. Така структура є наслідком активного
лісокористування у попередні десятиліття та свідчить про необхідність проведення
комплексу лісогосподарських заходів, спрямованих на відновлення й підвищення
продуктивності лісів. Особливої уваги потребують питання природного
поновлення сосни, оптимізації породного складу та підвищення стійкості
насаджень до кліматичних змін, шкідників і хвороб.
Детальний розподіл площ земель лісогосподарського призначення за
категоріями лісових ділянок у розрізі категорій лісів наведено на рисунку 2.1.
На основі аналізу рисунку можна зробити висновок, що розподіл площ
лісового фонду за категоріями земель характеризується відносно збалансованою
структурою. Площа земель, вкритих лісовими насадженнями, складає 32 719,0 га.
Найбільшу частку у структурі лісів займають рекреаційно-оздоровчі ліси,
частка яких становить 84,4 %. Експлуатаційні ліси охоплюють 10,4 % території, тоді
як ліси природоохоронного та історико-культурного призначення займають 5,2 %.
У породному складі переважають хвойні насадження, площа яких становить
близько 20 000 га. Твердолистяні породи займають 8 000 га, тоді як найменшу
частку становлять м’яколистяні насадження – близько 3 000 га. Візуальне
29
відображення розподілу площ лісових порід у кількісному вираженні наведено на
рисунку 2.2.
Рисунок 2.1 – Структура земель лісогосподарського призначення за категоріями
лісових ділянок і категоріями лісів
Рисунок 2.2 – Площа лісових порід в кількісному виражені
30
Розподіл площі, вкритої лісовою рослинністю, за породним складом і
групами віку наведено на рисунку 2.3. У породній структурі насаджень домінує
сосна, частка якої становить 62,2 % від загальної площі. Значну частку також
займають дуб (18,0 %), ясен (8,2 %) та вільха (7,1 %). Менш поширеними є береза
(2,3 %), липа (0,7 %) і клен (0,6 %). Частка граба, верби та інших порід є незначною
і становить по 0,3 % кожна.
Рисунок 2.3 – Розподіл площі покритою лісом за породами у відсотковому
співвідношенні
На досліджуваній території переважають соснові та дубово-соснові ліси, які
характеризуються складною дво- та чотириярусною структурою. Перший деревний
ярус, висотою 24–28 м, сформований переважно сосною звичайною, частка якої
становить близько 65 % від загальної кількості деревних порід. Другий ярус,
висотою 15–20 м, утворюють дуб черешчатий, граб звичайний, клен гостролистий
і ясенелистий, липа серцелиста, а також береза повисла.
31
Чагарниковий ярус у більшості насаджень розвинений слабо, проте на
окремих ділянках досягає висоти до 2 м. На місцях післялісових пожеж
поширюються бузина чорна та глід кривочашечковий. У складі підліску
представлені бузина червона, клен татарський і горобина звичайна. Серед нижчих
чагарників трапляються зіновать руська та дрік красильний.
Трав’яний покрив характеризується переважанням світлолюбних видів, серед
яких куничник наземний, польовиця тонка, орляк звичайний і конвалія травнева.
Також поширеними є сон чорніючий, дзвоники круглолисті, дібровник звичайний,
перстач піщаний і сріблястий, віхолка гілляста, герань криваво-червона, гвоздика
дельтовидна, чебрець дніпровський, ковила дніпровська, чистотіл звичайний,
розрив-трава дрібноквіткова, пирій повзучий, костриця лучна, підмаренник
справжній, суниці лісові, нечуй-вітер волохатий та деревій звичайний. Подекуди
трапляються верес звичайний і зимолюбка зонтична.
Екологічна стійкість лісового фонду значною мірою визначається
комплексом природних факторів, серед яких важливу роль відіграють ґрунтові
умови. На території дослідження переважають дерново-підзолисті ґрунти, які
характеризуються підвищеною кислотністю, низьким вмістом поживних речовин і,
відповідно, невисокою природною родючістю. Такі властивості певною мірою
обмежують продуктивність лісових насаджень та впливають на їхню стійкість до
несприятливих екологічних чинників. Для поліпшення лісорослинних умов і
підвищення продуктивності насаджень доцільним є застосування комплексу
адаптивних лісогосподарських заходів, зокрема внесення органічних добрив,
проведення вапнування кислих ґрунтів та інших заходів, спрямованих на
оптимізацію ґрунтових властивостей.
32
2.2 Особливості поширення лісових пожеж в Україні та Черкаській області
Упродовж 2025 року в лісах України було ліквідовано 1 238 пожеж на
загальній площі 5 565,5 га. Порівняно з попереднім роком кількість пожеж
зменшилася на 38 %, а площа, пройдена вогнем, – на 77 %. Із загальної кількості
зареєстрованих випадків 121 пожежа належала до категорії великих, охопивши
площу 4 420,6 га, з яких 98,4 га становили верхові пожежі. Середня площа однієї
пожежі склала 4,5 га. Орієнтовні економічні збитки від пожеж перевищили 2,3 млрд
грн. До ліквідації загорянь активно залучалися підрозділи Державної служби
України з надзвичайних ситуацій, за участю яких було ліквідовано 685 пожеж, або
55 % від їх загальної кількості.
Однією з основних передумов формування складної пожежної обстановки
стали несприятливі погодні умови. Загальна кількість опадів узимку 2025 року була
приблизно на 20 % нижчою за багаторічну норму, а тривалість залягання стійкого
снігового покриву істотно скоротилася. У поєднанні з аномально теплими
погодними умовами березня це спричинило швидке висихання лісової підстилки,
сухої рослинності та верхнього шару ґрунту, що призвело до раннього початку
пожежонебезпечного сезону.
Перші пожежі були зафіксовані вже у січні 2025 року. Протягом місяця
сталося чотири випадки загорянь на площі 4,6 га в Одеській, Черкаській та Івано-
Франківській областях. Половина з них виникла внаслідок воєнних дій.
У березні, незважаючи на низькі середні значення коефіцієнта пожежної
небезпеки, було зареєстровано 134 пожежі на площі 263,3 га. Найбільша кількість
випадків спостерігалася у Житомирській, Закарпатській, Київській та Черкаській
областях. Значна частина загорянь була пов'язана з антропогенними факторами,
зокрема воєнними діями, що зумовило фактичний початок пожежонебезпечного
періоду вже в березні.
У квітні під впливом підвищених температур і дефіциту опадів рівень
пожежної небезпеки зріс до III класу. За цей період було зафіксовано 159 пожеж на
33
площі 720,2 га. Найбільш складна ситуація спостерігалася в Київській, Харківській,
Донецькій, Полтавській та Чернігівській областях.
У травні пожежна небезпека залишалася на високому рівні. Було
зареєстровано 137 пожеж на площі 826,4 га. Незважаючи на деяке скорочення
кількості випадків порівняно з квітнем, площа пошкоджених лісів продовжувала
збільшуватися, що свідчить про зростання масштабів окремих загорянь.
Найскладніша пожежна ситуація склалася в липні 2025 року. За середнього
коефіцієнта пожежної небезпеки 3,36 (IV клас) було зафіксовано 218 пожеж на
площі 2 296,8 га. Більше половини випадків (111 пожеж) виникли внаслідок
воєнних дій, зокрема обстрілів та детонації вибухонебезпечних предметів.
Поєднання антропогенних чинників із тривалими посушливими умовами
спричинило формування найбільших площ горіння протягом року. Локальні грозові
опади не забезпечили достатнього зволоження лісових екосистем і не змогли
суттєво знизити рівень пожежної небезпеки.
За офіційними даними, у 2025 році зареєстровано 19 надзвичайних ситуацій,
спричинених лісовими пожежами. Загальна площа лісів, охоплених такими
пожежами, становила 2 803,6 га (рисунок 2.4).
Найбільшу кількість надзвичайних ситуацій зафіксовано в Харківській
області – 9 випадків на площі 897,6 га. Із цієї площі 28,0 га припадає на верхові
пожежі.
У Донецькій області сталося 5 надзвичайних ситуацій, які охопили 1 557,0 га
лісових насаджень.
У Черкаській області зареєстровано 1 надзвичайну ситуацію на площі 123,3
га, з яких 15,5 га становили верхові пожежі.
34
Рисунок 2.4 – Кількість лісових пожеж за областями за період 2025 р.
За аналізований період в Черкаській області зареєстровано 101 випадок
лісових пожеж на загальній площі 17,31 га. Найбільшу кількість випадків
зафіксовано у Дахнівському лісництві – 51 пожежу. Найбільша площа пожеж
спостерігалася у 2020 році та становила 6,54 га (рисунок 2.5).
У 2019 році було зареєстровано 20 випадків лісових пожеж на площі 1,85 га.
У 2020 році кількість пожеж зросла до 24 випадків, а площа збільшилася до 6,54 га,
що стало найвищим показником за весь період спостережень.
У 2021 році ситуація була значно кращою: зафіксовано лише 2 випадки пожеж
на площі 0,12 га. У 2022 році кількість пожеж знову зросла до 10 випадків із
загальною площею 2,79 га.
35
Рисунок 2.5 – Кількість пожеж філії Черкаського надлісництва
У 2023 році зареєстровано 15 випадків лісових пожеж на площі 1,34 га. Для
2025 року прогнозується 28 випадків пожеж на площі близько 2,50 га, що свідчить
про можливе зростання кількості загорянь порівняно з попередніми роками.
Найбільший внесок у загальну кількість пожеж зробило Дахнівське
лісництво, де протягом 2019–2025 років очікується 51 випадок. Друге місце посідає
Руськополянське лісництво з 17 випадками, а третє – Тясминське з 12 випадками.
За сумарною площею пожеж лідирує Дахнівське лісництво – 4,99 га. Далі
розташовуються Руськополянське лісництво із площею 3,56 га та Тясминське
лісництво – 1,91 га.
Загалом інфографіка демонструє нерівномірну динаміку лісових пожеж
протягом останніх років, із піковими значеннями у 2020 році та прогнозованим
збільшенням кількості випадків у 2025 році. При цьому основна частина пожеж
36
припадає на кілька найбільш вразливих лісництв, насамперед Дахнівське та
Руськополянське.
Основною причиною виникнення лісових пожеж залишається антропогенний
фактор. Більшість загорянь виникає через необережне поводження людей з вогнем
під час перебування у лісі, випалювання сухої рослинності, спалювання сміття на
прилеглих територіях, а також навмисні підпали. У зв’язку з цим проблема лісових
пожеж залишається актуальною та потребує постійної уваги з боку
лісогосподарських підприємств і населення. Водночас детальне вивчення причин
виникнення пожеж та особливостей їх поширення дає змогу розробляти ефективні
профілактичні заходи, спрямовані на зменшення матеріальних збитків, скорочення
площ пошкоджених насаджень і зниження ризику виникнення нових осередків
займання.
Аналіз багаторічних даних свідчить, що найбільш пожежонебезпечним є
Дахнівське лісництво, на території якого зафіксовано найбільшу кількість випадків
загорянь. Така ситуація значною мірою пояснюється його розташуванням у межах
та поблизу міста Черкаси, де спостерігається інтенсивне рекреаційне навантаження
на ліси. Крім того, на території лісництва розташовані об’єкти природно-
заповідного фонду, які щороку відвідує значна кількість населення. Саме людська
діяльність і недотримання правил пожежної безпеки найчастіше стають причиною
виникнення лісових пожеж у цьому районі.
Лісові пожежі завдають значної екологічної та економічної шкоди.
Насамперед вони призводять до пошкодження або повного знищення деревостанів,
загибелі представників лісової фауни та порушення природних екосистем. Вогонь
також негативно впливає на ґрунтовий покрив, знижуючи його родючість та
погіршуючи умови для природного відновлення лісу. Крім того, під час пожеж
знищується заготовлена лісопродукція, живиця, сіно та інші матеріальні ресурси,
що збільшує розмір прямих економічних збитків. Тому своєчасне виявлення
осередків займання, проведення профілактичної роботи серед населення та
37
дотримання вимог пожежної безпеки є важливими умовами збереження лісових
ресурсів і мінімізації наслідків пожеж.
З метою запобігання виникненню лісових пожеж у 2025 році було здійснено
комплекс профілактичних та організаційних заходів. Зокрема, облаштовано 2,8 тис.
км протипожежних бар’єрів, створено 39,7 тис. км мінералізованих смуг та
проведено догляд за ними на протяжності 187,6 тис. км. Для обмеження
неконтрольованого доступу транспортних засобів до лісових масивів у
пожежонебезпечний період перекрито 6,5 тис. позапланових лісових доріг, що
сприяло зниженню ризику виникнення пожеж.
Важливим напрямом діяльності залишалася інформаційно-роз’яснювальна
робота серед населення. Упродовж року встановлено 5,7 тис. одиниць наглядної
агітації, опубліковано 233 статті та організовано 55 виступів у засобах масової
інформації, зокрема 23 на телебаченні та 33 на радіо. Крім того, проведено 8,1 тис.
лекцій і бесід щодо дотримання правил пожежної безпеки в лісах.
З метою контролю за виконанням вимог пожежної безпеки державна лісова
охорона здійснила 9,4 тис. рейдів. За результатами перевірок складено 311
адміністративних протоколів щодо порушників, а загальна сума накладених
штрафів склала 480 тис. грн.
Важливу роль у підвищенні ефективності боротьби з лісовими пожежами
відіграє професійна підготовка працівників. Упродовж 2025 року навчання за
програмою підготовки лісових пожежних пройшли 2 639 працівників підприємств,
установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. У 2026
році планується підготувати ще 1 690 фахівців.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024
року № 1313-р та наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів
України від 27 січня 2025 року № 135 забезпечено організацію та проведення
заходів із підготовки органів управління та сил цивільного захисту до реагування
на надзвичайні ситуації.
38
Упродовж року на базі підприємств, установ та організацій, що належать до
сфери управління Держлісагентства, проведено спеціальні навчання і тренування
сил цивільного захисту функціональної підсистеми охорони та захисту лісів від
пожеж. Практичні заходи відбулися у Закарпатській, Волинській, Рівненській та
Київській областях за участю підрозділів ДСНС, державної лісової охорони,
органів місцевого самоврядування, Національної поліції, медичних служб,
добровольчих формувань та спеціалізованої техніки.
2.3 Розрахунок екологічних збитків внаслідок лісової пожежі
Розрахунок екологічних збитків для лісів Черкащини (як і для будь-якого
іншого регіону України) регулюється офіційним законодавством та методиками
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Оскільки Черкащина багата
на унікальні лісові масиви (зокрема дубові та соснові ліси, реліктові насадження на
кшталт Холодного Яру), оцінка збитків має свої особливості. Підрахунок
екологічного збитку лісам Черкащини залежить від причини шкоди. Для цього
екоінспекція використовує спеціальні урядові методики, які переводять фізичні
втрати у грошовий еквівалент для подальшого відшкодування збитків державі.
Залежно від характеру пошкодження (незаконна рубка, пожежі, забруднення або
наслідки воєнних дій), використовуються різні методичні підходи та формули.
Розрахунок екологічного збитку в Україні чітко регламентований
законодавством і залежить від типу порушення. Щоб правильно оцінити шкоду,
необхідно визначити її вид та застосувати затверджені Міндовкілля методики.
Оцінка наслідків лісових пожеж здійснюється за трьома основними
напрямами: екологічні збитки (забруднення атмосферного повітря та шкода
ґрунтам), прямі матеріальні втрати лісогосподарських підприємств, а також
загальні економічні збитки від надзвичайної ситуації. Такий підхід дозволяє
комплексно врахувати як природоохоронні, так і економічні наслідки пожеж та
забезпечити їх нормативно обґрунтовану грошову оцінку.
39
Екологічні збитки, пов’язані з викидами забруднюючих речовин в
атмосферне повітря під час лісових пожеж, розраховуються Державною
екологічною інспекцією Центрального округу, до зони відповідальності якої
належить Черкаська область. Розрахунок здійснюється відповідно до «Методики
розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті
наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря». Для
кожної забруднюючої речовини, зокрема оксиду вуглецю (CO), діоксиду азоту
(NO₂), твердих частинок (пил, сажа тощо), збитки визначаються окремо з
урахуванням маси викидів та встановлених нормативних коефіцієнтів.
Матеріальні втрати лісового фонду, пов’язані із знищенням деревини та
підросту, визначаються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 665
«Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». У випадку
повного припинення росту дерев унаслідок верхової або інтенсивної низової
пожежі застосовуються два основні підходи до оцінювання збитків. Перший –
поштучний метод, який використовується за наявності подеревного обліку та
передбачає нарахування шкоди за кожне знищене дерево залежно від діаметра
стовбура біля шийки кореня, при цьому розмір відшкодування зростає зі
збільшенням діаметра. Другий – метод розрахунку за площею, який застосовується
у випадках, коли подеревний облік неможливий; у такому разі збитки визначаються
на основі площі знищених лісових культур або підросту з використанням
нормативних коефіцієнтів, встановлених для лісостепової зони України, до якої
належить Черкаська область.
Загальні економічні збитки від надзвичайної ситуації визначаються у разі,
якщо лісова пожежа класифікується як надзвичайна ситуація відповідно до
критеріїв ДСНС України. У такому випадку застосовується комплексний підхід,
передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 175 «Про затвердження
Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій». Оцінка включає
прямі матеріальні втрати, витрати на ліквідацію наслідків пожежі, втрати
природних ресурсів, екологічні збитки, а також соціально-економічні наслідки.
40
У практиці оцінювання екологічних збитків для лісових територій Черкаської
області використовуються різні методики залежно від виду завданої шкоди. До
основних належать незаконна вирубка лісу, лісові пожежі, забруднення
атмосферного повітря, загибель дерев та лісових насаджень, а також засмічення
лісових територій. Для кожного виду впливу застосовуються окремі нормативно-
правові підходи та затверджені такси, що забезпечує уніфікований і законодавчо
обґрунтований розрахунок розміру збитків.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»
та статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного
середовища», підпункту 114 пункту 5 Положення про Міністерство енергетики та
захисту довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21
січня 2015 року № 32 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18
вересня 2019 року № 847), з метою визначення розмірів шкоди при здійсненні
наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Збиток від знищення або пошкодження лісу розраховується за формулою:
З = �� × Н, (2.1)
де З – екологічний збиток, грн;
�� – площа пошкодженого лісу, га;
Н – норматив збитку на 1 га, грн/га.
Збиток від незаконної вирубки розраховується за формулою:
З = ∑(���� × ����), (2.2)
де ����– об’єм зрубаних дерев певної породи, м³;
���� − такса за 1 м³ деревини, грн.
Збиток від забруднення лісів розраховується за формулою:
41
З = �� × К × Б, (2.3)
де �� – маса забруднюючої речовини, т;
К – коефіцієнт небезпечності;
Б – базова ставка плати, грн/т.
Збиток від лісових пожеж розраховується за формулою:
З = �� × В + Д, (2.4)
де �� – площа пожежі, га;
В – вартість відновлення 1 га лісу;
Д – додаткові втрати (фауна, ґрунти, рекреація).
Втрата приросту деревини розраховується за формулою:
З = (��н − ��ф) × ��, (2.5)
де ��н – нормативний приріст;
��ф– фактичний приріст;
�� – вартість 1 м³ деревини.
2.4 Розрахунок екологічного збитку від лісової пожежі на території
Черкаської області
Лісові пожежі середньої інтенсивності на території Черкаської області, що
виникають у соснових насадженнях віком близько 40 років, є суттєвим джерелом
екологічних втрат, оскільки супроводжуються значними викидами забруднюючих
речовин в атмосферне повітря, деградацією лісових екосистем та знищенням
біологічного потенціалу насаджень. Для цілей даного розрахунку приймається
площа пожежі 0,43 га, що відповідає локальному осередку займання середньої
інтенсивності.
42
Оцінка екологічного збитку здійснюється відповідно до чинних методик,
зокрема «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних
державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне
повітря». У межах даного підходу визначається маса викидів основних
забруднюючих речовин, що утворюються внаслідок горіння деревної біомаси,
зокрема оксиду вуглецю (CO), діоксиду азоту (NO₂), твердих частинок (пилу та
сажі), а також інших продуктів неповного згоряння органічної речовини.
Розрахунок здійснюється шляхом визначення кількості сухої біомаси, що
згоріла на площі 0,43 га соснового насадження віком близько 40 років, із подальшим
застосуванням коефіцієнтів емісії для відповідних забруднюючих речовин.
Отримані обсяги викидів переводяться у грошовий еквівалент за допомогою
встановлених нормативних ставок відшкодування збитків та коригувальних
коефіцієнтів, передбачених чинним законодавством України.
Окремо враховується вплив пожежі на стан лісового фонду, оскільки соснові
насадження середнього віку характеризуються значним запасом деревини та
високою горючістю, що призводить до значних втрат біомаси навіть за умови
пожеж середньої інтенсивності. Таким чином, загальний екологічний збиток
формується як сума втрат від забруднення атмосферного повітря та деградації
лісової екосистеми.
Середній запас деревини соснових насаджень у Черкаській області становить
приблизно 30 м³ на 1 га.
Для площі 0,43 га обсяг пошкодженої деревини визначається за формулою:
V = S × q (2.6)
де V – обсяг пошкодженої деревини, м³;
S – площа пожежі, га;
q – середній запас деревини на 1 га, м³/га.
Підставляємо значення:
V = 0,43 × 30 = 12,9 м³
43
Отже, орієнтовний обсяг знищеної деревини становить 12,9 м³. За середньою
ринковою вартістю деревини 5000 грн за 1 м³:
З₁ = 12,9 × 5000 = 64 500 грн
Отже, збитки від втрати деревини становлять 64 500 грн.
Під час горіння лісової підстилки та деревини в атмосферу потрапляють
чадний газ, оксиди азоту, пил та інші шкідливі речовини. Для умовного прикладу
приймаємо, що з 1 га лісової пожежі утворюється приблизно 6 тонн забруднюючих
речовин.
Маса викидів:
M = 0,43 × 6 = 2,58 т
Середній норматив збитків від забруднення атмосферного повітря приймаємо
12 000 грн за 1 т викидів.
З₂ = 2,58 × 12 000 = 30 960 грн
Отже, шкода атмосферному повітрю становить 30 960 грн.
Внаслідок пожежі відбувається вигорання лісової підстилки, погіршення
структури ґрунту, знищення мікроорганізмів та рослинного покриву. Середній
екологічний збиток для ґрунтів та екосистем при лісових пожежах становить
орієнтовно 80 000 грн на 1 га.
З₃ = 0,43 × 80 000 = 34 400 грн
Отже, шкода ґрунтам та природній екосистемі становить 34 400 грн.
Загальна сума екологічного збитку визначається як сума всіх складових:
Ззаг = З₁ + З₂ + З₃
Ззаг = 64 500 + 30 960 + 34 400
44
Ззаг = 129 860 грн
Площу пожежі перераховано з більшої площі на 0,43 га; пропорційно
перераховано:
− обсяг знищеної деревини;
− шкоду атмосферному повітрю;
− шкоду ґрунтам;
− загальний екологічний збиток;
Основний перерахунок робився за формулою пропорції площі:
��0.43 = ��1га × 0.43
якщо збиток на 1 га = 80 000 грн, то для 0,43 га:
�� = 80000 × 0.43 = 34400
Або для деревини:
�� = 30 × 0.43 = 12.9 м3
Отже, орієнтовний обсяг знищеної деревини становить 12,9 м³. За умови
середньої ринкової вартості деревини 5000 грн за 1 м³ розмір збитків від втрати
деревини визначається як:
Z₁ = 12,9 × 5000 = 64 500 грн.
Таким чином, збитки від втрати деревини становлять 64 500 грн.
Під час горіння лісової підстилки та деревини в атмосферне повітря
потрапляють оксид вуглецю, оксиди азоту, тверді частинки (пил, сажа) та інші
продукти неповного згоряння органічної речовини. Для умовного розрахунку
45
приймається, що з 1 га лісової пожежі утворюється приблизно 6 тонн
забруднюючих речовин.
Маса викидів визначається пропорційно площі пожежі:
M = 0,43 × 6 = 2,58 т.
За середнім нормативом збитків від забруднення атмосферного повітря 12
000 грн за 1 т викидів, розмір шкоди становить:
Z₂ = 2,58 × 12 000 = 30 960 грн.
Отже, шкода атмосферному повітрю становить 30 960 грн.
Внаслідок пожежі також відбувається вигорання лісової підстилки,
порушення структури ґрунтів, знищення мікроорганізмів та деградація рослинного
покриву. Орієнтовний екологічний збиток для ґрунтів та природних екосистем при
лісових пожежах становить 80 000 грн на 1 га. Розрахунок здійснюється
пропорційно площі пожежі:
Z₃ = 0,43 × 80 000 = 34 400 грн.
Отже, шкода ґрунтам та природній екосистемі становить 34 400 грн.
Загальна сума екологічного збитку визначається як сума всіх складових:
Zзаг = Z₁ + Z₂ + Z₃
Zзаг = 64 500 + 30 960 + 34 400 = 129 860 грн.
Таким чином, загальний екологічний збиток від лісової пожежі площею 0,43
га становить 129 860 грн.
46
ВИСНОВКИ
У результаті виконання роботи проведено аналіз сучасного стану лісового
фонду України та Черкаської області, досліджено причини виникнення,
особливості поширення та наслідки лісових пожеж для природних екосистем.
Встановлено, що лісові пожежі є одним із найбільш небезпечних факторів
деградації лісових екосистем. Основними причинами їх виникнення залишаються
антропогенні чинники, зокрема необережне поводження з вогнем, випалювання
сухої рослинності та порушення правил пожежної безпеки. В умовах воєнного
стану додатковим джерелом виникнення пожеж стали бойові дії та детонація
вибухонебезпечних предметів.
Проведений аналіз показав, що лісові пожежі негативно впливають на стан
навколишнього природного середовища, спричиняючи знищення рослинного
покриву, погіршення стану ґрунтів, скорочення біорізноманіття та збільшення
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Дослідження особливостей поширення пожеж у Черкаській області
підтвердило наявність підвищеної пожежної небезпеки в окремих лісництвах,
насамперед у районах із високим рекреаційним навантаженням. Визначено, що
ефективне попередження пожеж потребує постійного моніторингу лісових
територій, удосконалення систем раннього виявлення загорянь та підвищення
рівня екологічної свідомості населення.
Виконаний розрахунок екологічного збитку дозволив оцінити масштаби
негативного впливу лісових пожеж на природні ресурси та підтвердив необхідність
посилення природоохоронних заходів.
Для зменшення ризику виникнення лісових пожеж доцільно удосконалювати
систему протипожежного захисту лісів, розширювати мережу мінералізованих
смуг, впроваджувати сучасні засоби моніторингу та проводити систематичну
інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення.
47
ДОДАТКИ
48
Додаток А
Апробація результатів роботи
49
50