Дослідження впливу промислових викидів на урборослинність санітарно-захисних та селітебних зон міста Черкаси

Дзюба, Анна Сергіївна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9595
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Хоменко, Олена Михайлівна	-
dc.contributor.author	Дзюба, Анна Сергіївна	-
dc.date.accessioned	2026-06-17T03:02:29Z	-
dc.date.available	2026-06-17T03:02:29Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9595	-
dc.description.abstract	Дзюба А.С. Дослідження впливу промислових викидів на урборослинність санітарно-захисних та селітебних зон міста Черкаси 66 с.; 20 рисунків; 19 таблиць; 24 джерела; мультимедійна презентація. Мета роботи: Дослідити вплив джерел хімічної промисловості й автотранспорту на атмосферу і урборослинність міста Черкаси та встановити рівні техногенного навантаження санітарно-захисні та селітебні зони міста. Завдання роботи: провести аналітичний огляд літератури щодо впливу техногенезу, пов’язаного з підприємствами хімічної промисловості та транспортом, а також забруднювальних речовин на довкілля та урборослинність; виділити ділянки обстеження в межах впливу ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» та провести фітоіндикаційні дослідження; дослідити рівень впливу забруднень на форофітну рослинність в межах санітарно-захисних та селітебних зон; проаналізувати результати досліджень та зробити статистичну обробку досліджених матеріалів; провести картування ділянок та охарактеризувати наявні джерела впливу; надати рекомендації щодо зниження рівнів техногенного навантаження в межах селітебних зон міста. Об’єкт дослідження: джерела забруднення та рослинність санітарних зон підприємств і міських територій міста Черкаси. Предмет дослідження: рівень техногенного навантаження створюваний викидами хімічної промисловості та автотранспортом й фізіологічний стан форофітів. В роботі розкрито питання щодо ролі рослинності у природі та очищенні атмосфери, надано характеристику екологічної ситуації в місті Черкаси у зв’язку із роботою хімічних підприємств, розкрито питання щодо використання рослинності у фітоіндикації забруднень повітря, приведено карту та ситуаційні плани обстеження території дослідження, а також результати польових та камеральних досліджень й статистичної обробки інформації, запропоновано заходи стосовно зниження викидів на ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» та методи фітомеліоративних робіт на територіях санітарно-захисних зон підприємства.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ	uk_UA
dc.subject	ФІТОМЕЛІОРАТИВНІ ЗАХОДИ	uk_UA
dc.subject	ТЕХНОГЕННІ ВИКИДИ	uk_UA
dc.subject	ДЖЕРЕЛА ВПЛИВУ	uk_UA
dc.subject	САНІТАРНО ЗАХИСНІ ЗОНИ	uk_UA
dc.subject	ХІМІЧНІ ЗАБРУДНЕННЯ	uk_UA
dc.subject	ФІТОІНДИКАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ	uk_UA
dc.title	Дослідження впливу промислових викидів на урборослинність санітарно-захисних та селітебних зон міста Черкаси	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Кваліфікаційна робота_Дзюба А.С..pdf Restricted Access		1.82 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет технологій будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра екології та природоохоронних технологій 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
                      до  випускної кваліфікаційної роботи бакалавра_______ 
 
на тему: ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ НА 
УРБОРОСЛИННІСТЬ САНІТАРНО-ЗАХИСНИХ ТА СЕЛІТЕБНИХ ЗОН МІСТА 
ЧЕРКАСИ 
 
 
 
 
Виконав: студент ІV курсу, групи  
 ЕК- 20 
Спеціальності 101 «Екологія» 
        (шифр і назва спеціальності) 
Дзюба А. С. __________________ 
             (прізвище та ініціали) 
Керівник: Хоменко О.М.____________ 
(прізвище та ініціали) 
            
Рецензент: Осипенко В.В._______ 
(прізвище та ініціали) 
            
 
 
 
Черкаси – 2026 рік 
2 
ЗМІСТ 
   Стор. 
Вступ 3 
1 Аналітичний огляд літератури 6 
 1.1 Значення рослинності у житті людини та як частини природного 6 
середовища 
 1.2 Рослини-форофіти як індикатори забруднень. Точність 9 
індикаційних досліджень та екстраполяція 
 1.3 Перспектива використання вищої рослинності для діагностики 11 
атмосферного забруднення 
 1.4 Перспектива використання вищої рослинності для фітоіндикації та 17 
фітомоніторингу атмосферного забруднення 
2 Дослідження впливу промислових викидів на урборослинність 20 
санітарно-захисних та селітебних зон міста Черкаси 
 2.1 Характеристика викидів основних підприємств хімії та енергетики 20 
м. Черкаси 
 2.2  Загальні відомості про «ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС Україна» 21 
 2.3 Виробничі потужності підприємства та перспективи роботи 24 
 2.4  Характеристика джерел викидів та забруднення, що утворюються 25 
у процесі виробництва 
 2.5  Методи фітоіндикаційних досліджень та опис території 31 
досліджень 
 2.6     Опис ділянок дослідження та аналіз результатів обстеження 33 
дерев 
  2.6.1 Ділянка обстеження в межах санітарно – захисної зони 33 
підприємства 
  2.6.2 Ділянка обстеження в межах «Гаражний кооператив 38 
провулок Змагайлівський» 
  2.6.3 Ділянка обстеження в межах «АЗС «Перон»  – вулиця 41 
Чигиринська» 
3 
  2.6.4 Ділянка обстеження в межах Промзони  – вулиця Зелінського 45 
 2.7  Обговорення результатів дослідження та рекомендації 48 
Висновки 55 
Перелік посилань 57 
Додатки 59 
Додаток А. Апробація результатів дослідження  60 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4 
ВСТУП 
 
Деревна рослинність міст відіграє визначальну роль у збереженні балансу 
газів в атмосфері, постійно насичуючи її киснем і, тим самим, забезпечуючи 
життя живих організмів та сприяючи комфортним умова існування. Називаючи 
рослин «легенями планети» ми відзначаємо її головну роль у перетворенні 
токсичних хімічних речовин у нешкідливі та менш токсичні й очищенні повітря. 
Актуальність теми дослідження випускної кваліфікаційної роботи 
зумовлена значним погіршенням екологічного стану атмосферного середовища 
міста Черкаси, внаслідок роботи промислових підприємств та автотранспорту, які 
суттєво трансформують структуру урбоекосистем та порушують повітряний 
режим функціонування міських територій. Хімічна промисловість міста, як в 
цілому в Україні, вносить негативний вклад в скарбничку забруднень довкілля, 
спричиняючи накопичення токсинів в приземному шарі атмосфери, внаслідок 
емісій з джерел промислових об'єктів. Забруднення навколишнього середовища в 
прилеглих до підприємств та селітебних зонах, веде до деградації природних 
екосистем. Вразливими до дії забруднювальних речовин виявились рослини та 
інші біологічні об’єкти, які виконують завдання акумуляції різноманітних 
хімічних сполук, не допускаючи їх підвищених концентрацій в районах 
проживання населення. Наукова оцінка впливу емісій токсинів під час роботи 
промислових хімічних об’єктів на стан форофітів набуває пріоритетного значення 
за умови розробки комплексних заходів з відновлення забруднених територій. 
Фундаментальною основою дослідження стало вивчення різноманітних змін 
листкового апарату рослинності санітарно захисних зон та прилеглих територій 
до ТОВ «КАНСАЙ ГЕЛІОС В Україні»,  аналіз наукових підходів до оцінки 
екологічного стану атмосферного повітря в умовах впливу викидів та їх 
розсіювання, визначення шляхів відновлення порушених територій екосистем. 
Необхідність захисту атмосфери промислових міст як важливого компонента 
навколишнього природного середовища потребує ретельного аналізу факторів 
впливу діяльності підприємства на умови довкілля, вивчення хімічних процесів 
5 
міграції забруднюючих речовин, оцінки можливостей ремедіації забруднених 
територій та можливостей використання біоіндикаційних досліджень у 
визначених умова роботи промисловості м. Черкаси. 
Оскільки забруднене атмосферне повітря може також опосередковано 
впливати на здоров'я і санітарні умови життя людей, – то підтримання в 
належному стані рослинності міст, повинно стати пріоритетним завданням не 
тільки для екологічних служб, а і комунальних підприємств міста та 
промисловості. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Значення рослинності у житті людини та як частини природного 
середовища  
 
Неможливо переоцінити і екологічне значення рослинності, що 
проявляється в клімато-покращувальних властивостях територій. Вона впливає на 
температурний і  вітровий режим, регулює сонячну радіацію, насичує повітря 
киснем і поглинає вуглекислий газ, що зменшує ризики парникового ефекту, 
сприяє іонізації повітря і пом’якшує клімат. 
Лісова рослинність займається регулюванням поверхневого стоку і збільшує 
річну кількість опадів, попереджає руйнування грунту і знижує вплив повеней, 
забезпечує повноводність річок і впливає на вологість повітря навколишніх 
територій. 
- водоохоронних (вплив на вологість повітря, регулювання режиму 
водозбору, водостоку, покращення якості води). Ліси впливають на зайняту ними, 
а також навколишню територію, збільшують річну кількість опадів. Ліси 
затримують вологу, регулюють поверхневий стік води та рівень ґрунтових вод. 
Наявність лісових масивів у басейні річки попереджує руйнівні повені, а також 
забезпечує повноводність річок. 
Зелені насадження поглинають пил, очищують повітря від шкідливих газів, 
затримуючи як тверді, так і газоподібні домішки. Вони є своєрідний фільтр, для 
атмосфери міст і сільських населених пунктів та знижувати рівень шуму. 
Але найважливіша функція зелені – це насичення головної газової оболонки 
яка оточує планету Земля (атмосфери) киснем. Баланс кисню в атмосферному 
середовищі – одна з головних умов життя, адже без чистого повітря живий 
організм не зможе прожити й декілька хвилин. 
Будучи елементом глобального біосферного середовища, атмосфера 
виконує наступні основні функції, рисунок 1.1: 
7 
 
Рисунок 1.1 – Глобальні функції атмосфери 
 
До основних компоненти атмосферного повітря відносять азот (78,084 %), 
кисень (20,946 %) та аргон (0,934 %). Важлива роль у функціонуванні атмосфери 
також і так званих малих домішок: вуглекислого газу, метану тощо. Крім того, 
атмосфера містить і водяну пару, – від 0,2 % у приполярних районах, до 3 % 
поблизу екватора [2]. 
На сьогодні, атмосферне повітря лише умовно можна вважати невичерпним 
природним ресурсом. Під впливом діяльності людини і промислових об’єктів нею 
збудованих хімічний склад й фізичні властивості повітря постійно погіршуються. 
Зокрема, майже в 60 містах США десятки мільйонів людей дихають повітрям, яке 
не відповідає сучасним нормам і є шкідливим для їхнього здоров´я. На кожного 
8 
жителя цих міст щорічно випадає близько тонни небезпечних для здоров´я 
речовин [3]. Не кращий стан атмосферного повітря і в Україні, особливо в 
останній час, під час  широкомасштабних військових дій в атмосферу 
потрапляють десятки тон пилу, аерозолів важких металів і небезпечних для 
здоров’я газів. 
Серед штучних (антропогенних) забрудників, що сприяють надходженню в 
атмосферу забруднювальних речовин за рахунок своєї діяльності та ведуть до 
змін її складу й властивостей визначають наступні види промисловості (рисунок 
1.2).  
 
Рисунок 1.2 – Джерела забруднення атмосфери 
 
Забруднення атмосфери неоднакове за регіонами України. На індустріально 
розвинених територіях воно може бути у тисячі разів масштабнішим, і навіть за 
середньо планетарні показники. Щорічно в світі спалюється більше 10 млрд. тонн 
органічного топлива, відбувається переробка десь 2 млрд. тонн рудної і нерудної 
сировини. Це призводить до щорічного потрапляння майже 120 млн. тонн зольних 
компонентів, до яких додається пил, що в підсумку становить – 300 млн. тонн. [4, 
5]. А якщо враховувати ще й військові дії та вибухи бомб, то ці показники 
зростатимуть у декілька разів. 
9 
Серйозної шкоди навколишньому середовищу завдає хімічна 
промисловість. Особливо небезпечними є сірчисті сполуки, оксиди азоту, хлор та 
ін. Майже всі забруднювальні речовини можуть вступати між собою в реакції, 
утворюючи високотоксичні сполуки. У поєднанні з туманом це явище дістало 
назву фотохімічного смогу. Особливо гостро стоїть проблема забруднення 
повітря свинцем [6, 7]. 
З 1945 року найбільшою загрозою для людства стало забруднення 
атмосферного повітря радіоактивними речовинами. Природна радіоактивність 
існує незалежно від діяльності людини [7], але нинішня війна поглиблює цю 
проблему ще більше. 
Тому рослинність, як особлива частина природного середовища має для 
людини сакральну роль, як у забезпеченні чистоти повітря так і у підтриманні 
існування людського суспільства. Ось чому важливо зберігати, доглядати і 
підтримувати функції рослин, особливо її здатність до процесу фотосинтезу. 
 
1.2 Рослини-форофіти як індикатори забруднень. Точність індикаційних 
досліджень та екстраполяція 
 
Промислові об’єкти хімії надзвичайно забруднюють атмосферу цілим рядом 
забруднювальних компонентів, серед яких: парникові гази, що ведуть до 
глобального потепління та утворення кислотних опадів, спричиняють руйнацію 
озонового шару хлорфторовуглеводнями, зумовлюють смог, тягнуть за собою 
проблеми з погіршенням здоров'я (респіраторні хвороби, отруєння), зміною 
клімату, тощо. Хімічні відходи, що потрапляють у воду, роблять її непридатною 
для споживання, знижують родючість ґрунтів, сприяють ерозійним процесам. 
Важливо попередити таку ситуацію. І рослинність яка першою відчуває цей 
вплив може виявитись хорошим діагностичним матеріалом у дослідженні таких 
небезпек. Недорогим і ефективним методом щодо оцінки стану повітря а 
концентрації забруднень токсинів в атмосфері може виявитись біоіндикація, яка 
базується на реакції живих організмів на дію забруднення та досить часто 
10 
використовується у моніторингу якості повітря. Важливим є той факт, що цей 
метод дозволяє виявляти комплексні забруднення і навіть незначні зміни 
середовища, фіксувати шляхи надходження хімічних речовин та прогнозувати їх 
подальшу дію. Таким чином, оцінюється реальний вплив забруднювачів на 
фітоценози, що робить біоіндикацію важливим інструментом для захисту і 
збереження довкілля [8, 9]. 
Давно відомо, що найбільш вразливими до впливу антропогенного фактору 
і господарської діяльності людини є екосистеми міста і особливо ценози 
санітарно-захисних зон підприємств. Тому важливим є контроль за станом 
навколишнього середовища та своєчасний аналіз забрудненості території.  
Якщо виходити з розуміння популяції, як сукупності особин, то інформація, 
яку ми отримаємо, не може бути екстрапольована за межі часового періоду або 
станції (полігону), на якому здійснено вибірка. Необхідно отримати інформацію 
про форму розподілу ймовірностей знаходження особин у тій чи іншій точці 
простору екосистеми. Виходячи із знайденого закону розподілу, можна 
розрахувати число необхідних проб, які забезпечуть задану точність інтерполяції. 
Такий підхід можливий для оцінки стану популяцій на невеликих площах. 
Проблеми, пов'язані з вивченням просторово-часової диференціації видів 
під час проведення моніторингових досліджень, показані, наприклад, на великому 
експериментальному матеріалі О.М. Кожовой і Б.К. Павловим (1986) [10]. 
Таким чином, біоіндикацію можна визначити як сукупність методів і 
критеріїв, призначених для пошуку інформативних компонентів екосистем, які 
могли б адекватно відображати рівень впливу середовища, включаючи 
комплексний характер забруднення з урахуванням явищ синергізму діючих 
факторів та діагностувати ранні порушення в найбільш чутливих компонентах 
біотичних угруповань і оцінювати їх значущість для всієї екосистеми в 
найближчому і віддаленому майбутньому. 
Важливо також зазначити, що у реальних умовах такі дослідження 
відзначаються трудомісткістю проведення всього комплексу вимірювань та 
багато вимірністю  факторів середовища і вимірюваних параметрів екосистем. 
11 
У зв'язку з цим, знаходження адекватної зв'язку індикаторів і індикованих 
факторів характеризується істотною стохастичністю [11]. 
У той же час, на цей момент сформовані банки багаторічних даних за 
спостереженнями у природних екосистемах, розроблено та апробовано ряд 
методів та математичних моделей інтегральної оцінки стану складних систем 
різного типу, що дозволяють, за термінологією А.П. Лєвіча і А.Т. Терьохіна, 
здійснювати «пошук детермінації і розпізнавання образів у багатовимірному 
просторі екологічних факторів для виділення меж між областями нормального і 
патологічного функціонування екосистем», існує величезний обсяг неформальних 
відомостей від висококваліфікованих фахівців, які частково сконцентровані у 
новітніх методичних розробках [12]. 
 
1.3 Перспектива використання вищої рослинності для діагностики 
атмосферного забруднення  
 
Рослини надзвичайно чутливо реагують на зовнішні впливи і зміни умов 
середовища. Із-за підвищених концентрацій забруднювачів багато з них реагують 
ушкодженням листків, а зі зростанням кількості забруднюючого фактора навіть 
короткочасний вплив може спричинити значне ураження рослин. Наприклад, 
уразі некрозу (загибелі тканини) колір листка змінюється від металево-сірого до 
коричневого. А процес старіння може призвести до втратити кольору або ж 
вигорання. Хронічне ушкодження рослин є наслідком дії незначних концентрацій 
конкретних речовин протягом тривалого часу. Ознакою хронічного ушкодження є 
бронзове зафарбування листя, хлороз (знебарвлення), їхнє передчасне старіння. 
Відомо, що рослини можуть поглинати певні забруднюючі речовини в особливо 
великих кількостях, тобто в них процеси накопичення або концентрування 
відбуваються інтенсивніше, ніж у навколишньому середовищі. Такі забруднювачі 
рослин вважають основними, однак флора накопичує і другорядні забруднювачі і 
суміші речовин, серед основних озон (O3), оксиди азоту, діоксид сірки, фториди, 
таблиця 1.1. 
12 
Таблиця 1.1 – Характеристика дії деяких закиснювачів повітря на листки 
рослин 
 
№ Інгредієнт Характеристика Дія та ознаки ушкоджень 
п/ч 
1 Озон (О3) Газоподібна Найпомітніше він уражає старі листки 
забруднююча рослини. Загальною ознакою ураження рослин 
речовина, яка озоном є плямистість, яка вказує на його 
утворюється внаслідок  гостру дію. Специфічна ознака гострої дії 
складної реакції між озону на рослину – поява цяточок, які з часом 
окислами азоту за зливаються й утворюють плями на поверхні 
участю сонячного листка. Цяточки можуть бути білими, 
світла. Озон  потрапляє чорними, червоними або червонувато-
в рослину через листя пурпуровими. За низьких концентрацій О3 
внаслідок звичайного листя набуває червоно-бурого або бронзового 
газообміну між кольору, що, як правило, призводить до 
рослиною і хлорозу, старіння та опадання листя. Хлороз 
навколишнім може бути єдиною ознакою хронічного впливу 
середовищем. озону протягом тривалого часу. 
2 Оксиди Газоподібні Низькі концентрації NО2 стимулюють ріст 
азоту (NOx) забруднюючі токсичні рослин, листя набуває темного кольору. Проте 
сполуки NO, NО2, N2O. у деяких випадках виникає неспецифічний 
У забрудненому хлороз із наступним ушкодженням та 
повітрі вміст оксидів опаданням листя. Англійські вчені виявили, 
азоту зумовлює що оксиди азоту є основною речовиною, яка 
утворення озону. забруднює повітря в теплицях, які обігрівають 
Однак у багатьох вуглеводневим паливом. Гостра дія NО2 може 
випадках концентрація бути схожа з гострою дією на рослини SО2. 
оксидів азоту надто 
мала, щоб помітно 
ушкодити рослину. 
3 Діоксид Забруднююча SО2, потрапляючи на листя, окислюється до 
сірки (SО2) речовина, яку високотоксичної сполуки SО3, а потім 
викидають у повітря повільно перетворюється на сульфат SО4, 
теплові електростанції менш токсичний. При низьких концентраціях 
(особливо ті, що SО2 у повітрі SО3 практично повністю 
працюють на вугіллі) і окислюється до сульфату, і рослини не 
деякі промислові страждають. За високої концентрації SО2 на 
підприємства, її SО3 перетворюється швидше, ніж SО3 на SО4, 
концентрація в повітрі внаслідок чого відбувається гостре 
висока поблизу джерел ушкодження – листя широколистяних рослин 
викидів і поступово знебарвлюється, між жилками (з'являється 
знижується із бурий або білий колір) або на краях деяких 
збільшенням відстані листків спостерігається ефект «ялинки».    
від нього. За Ознакою хронічної дії SО2 є хлороз, або 
природних умов знебарвлення листя із зміною їх кольору до 
можливе поєднання червоно-бурого; у хвойних рослин – 
гострої та хронічної дії почервоніння голок зверху вниз. 
SО2. 
 
 
13 
Як забруднювачі, фториди знаходяться у атмосфері як гази чи тверді 
домішки або ж у вигляді газоподібного фториду, який адсорбований іншою 
твердою речовиною. Газоподібний HF токсичніший, ніж у твердому стані. Він 
присутній у викидах стаціонарних джерел забруднення – плавильних заводів і 
заводів, які використовують алюміній. Рослинність поблизу джерел викидів 
страждає найбільше, через прожилковий хлороз,  некроз країв листя, який 
починається з верхньої частини листка і поширюється до його основи, внаслідок 
чого листя може деформуватися або скручуватися, колір листя змінюється від 
білого до бурого, починаючи з верхівки листка до основи. Чітка темно-бура 
смуга відокремлює мертву тканину рослини від живої. У хвойних рослин 
з'являються голки з «обпаленими» краями або «обпалені» повністю. 
Особливістю фториду є його здатність накопичуватись в листі, особливо на 
краях і верхівках. Для оцінки ступеня ушкодження рослин HF застосовують 
аналіз тканини листка. 
Серед другорядних забруднювачів, що діють на рослини, відзначають 
аміак, бор, хлор, етилен, пропилен, хлористий водень, соляну кислоту. 
Зокрема хлор (Сl) застосовують як окислювач. Особливістю ушкодження 
листя є поява плям темно-зеленого чи чорного кольору, які потім 
знебарвлюються до білого або стають бурими. На краях листка з'являються 
ознаки ушкодження та між прожилками – подібні до ознак спричинених дією 
SО2. Чутливі до дії хлору гірчиця і соняшник. 
Хлористий водень (НС1, безколірний димучий в повітрі газ з різким 
запахом) та соляна кислота (розчин хлористого водню у воді, безбарвна 
«паруюча» в повітрі рідина) надходять в атмосферу з локальних джерел. 
Типовою реакцією на дію хлористого водню є міжжилковий та краєвий 
хлороз, після чого настає некроз, який проявляється в зміні кольору від жовтого, 
бурого, червоного до чорного. Межі некротизованих ділянок можуть бути від 
білого до кремового кольору. 
Ознаками ушкодження рослин аерозолем соляної кислоти вважають появу 
цяточок від червоно-коричневого до чорного кольору, а соляною кислотою –
14 
листкову плямистість, причому плями облямовуються смугою білого або 
кремового кольору. 
У рослинах хлориди, як і фториди, часто акумулюються у верхівках 
листків. Аналіз ушкодженого листя дає змогу встановити рівень вмісту в них 
хлоридів. 
Тверді частинки (пил) та важкі метали. Вони проникають крізь листя або 
пошкоджені клітини епідермісу. Дрібні частинки можуть осідати на листках, 
знижуючи світлопоглинання і відповідно фотосинтез, негативно впливати на 
запилення квітки, розміри і стан листя. 
Важкі метали з атмосфери, осідаючи на рослину або земну поверхню, 
мають тенденцію накопичуватись, особливо у верхніх шарах ґрунту, звідки 
можуть потрапити у рослину. 
Найпоширенішим металом, що може потрапляти у рослину і ґрунт, є 
свинець. Він накопичується в ґрунті, але чітких доказів відносно того, що він 
уражає рослину, немає. Цинк, кадмій, мідь у середині літа спричиняють 
міжжилковии хлороз із наступним почервонінням листя дерев, які ростуть 
поблизу джерела. 
Суміші забруднюючих речовин. У повітрі, яке оточує рослини за звичайних 
умов, міститься кілька потенційних фітотоксичних забруднювачів. Суміші 
забруднюючих речовин можуть спричинити ті самі ушкодження рослин, що й 
окремі забруднювачі, а суміш газів може змінювати порогову чутливість рослин. 
Отже, забруднення довкілля хімічними сполуками призводить до 
часткової деградації рослинного покриву, знижуючи його біомасу та 
природоохоронні функції [13]. 
Динамічна рівновага та стабільність біологічних систем тісно пов’язані з 
фітоіндикацією морфо-генетичних змін рослин у відповідь на антропогенні 
впливи. На рівні організмів та екосистем впливи стресорів відрізняють тільки 
завдяки появі зовнішніх симптомів ушкоджень (некрози, хлорози) після того як 
порушена границя адаптаційної здатності і системи стають нестабільними. Для 
деяких стресових факторів вже випробувані та іноді спеціально підібрані 
15 
різноманітні морфологічні індикатори, за допомогою яких можлива коротко або 
довгострокова індикація як при низьких, так і при високих доза їх впливів. 
Макроскопічні зміни пов’язані зі змінами забарвлення листя, які являють у 
більшості випадків неспецифічну реакцію на різноманітні стресори. 
Хлороз – бліде забарвлення листя між жилками. Так (у рослин на відвалах, 
які залишаються після видобутку важких металів); пожовтіння країв або певних 
ділянок листя (у листяних дерев під впливом хлоридів); почервоніння 
(накопичення антоціанів у вигляді плям на листях смородини та гортензії під дією 
SO2); побуріння або побронзовіння (у листяних дерев – часто початкова стадія 
важких некротичних ушкоджень, у ялини та сосни – служить для подальшої 
розвідки димових ушкоджень). Зміна забарвлення при яких характер ураження 
листя схожий з морозними ураженнями – часто перші стадії некрозів. 
Некрози – відмирання обмежених ділянок тканин – важливі симптоми 
ушкоджень при індикації, іноді специфічні. Розрізняють такі види некрозів, 
таблиця 2.2. 
 
Таблиця 2.2 – Існуючі види некрозів у рослин 
№ Види некрозів Характеристика некрозів 
п/ч 
1 2 3 
1 Крапельні та відмирання тканин листкової пластинки у вигляді 
плямисті крапок або плям, дуже характерні сріблясті плями 
некрози після впливу озону у тютюну сорту Веl W3 
2 Міжжилкові відмирання листкової пластинки між бічними жилками 
некрози першого порядку, часто при дії SO2 
3 Крайові некрози характерні, чітко відмежовані форми, з’являються у 
лип, які ушкоджені кам’яною сіллю, яку застосовують 
для танення льоду. Поєднання міжжилкових та 
крайових некрозів приводить до появи візерунку типу 
«риб’ячого скелету» 
4 Верхівкові характерні темно-бурі, різко відмежовані некрози 
некрози кінців хвої у сосни та ялиці після дії SO2, або білі 
знебарвлені некрози верхівок листя у Gladiolus Snow 
Princess під впливом F2 та HF 
 
 
16 
Продовження таблиці 2.2. 
 
1 2 3 
5 Некрози утворюються після впливу SO2 на насінні плоди, 
навколоплідні особливо біля квіток. При розвитку некрозів спочатку 
спостерігається зміна в забарвленні (при дії SO2 
найчастіше утворюються брудно-зелені; 
пероксиацетилнітрату – просочені водою; О3 – плями з 
металічним блиском; хлоридів – хлорози). Після 
загибелі клітини вражені ділянки осідають, висихають і 
можуть за рахунок виділення дубильних речовин 
забарвлюватись у бурий колір (часто у дерев), або 
через декілька днів вицвітають до білуватого 
забарвлення. 
 
Передчасне в’янення відбувається під дією етилену в теплицях: квіти 
гвоздики при цьому не розкриваються, а пелюстки орхідей в’януть. 
Опадання листя (дефоліація) у більшості випадків спостерігається після 
некрозів або хлорозів. Прикладом служать зменшення тривалості життя хвої, її 
осипання у ялин, скидання двохголкових укорочених пагонів у сосни, передчасне 
опадання листя у лип та кінських каштанів під впливом солі, яку застосовують 
для танення льоду, або у аґрусу та смородини під дією SO2. 
Зміна форми, кількості та положення органів. Аномальна конфігурація 
листя відмічена у листяних дерев після впливу радіоактивного випромінювання. В 
результаті локальних некрозів виникає потворна деформація , перетягування, 
здуття або викривлення пагонів, зрощення або розщеплення окремих органів, 
збільшення або зменшення в числі частин квітки, зміна статі та інші аномалії 
розвитку під дією гормональних гербіцидів або радіоактивного випромінювання. 
Зміна напрямку, форми росту і галуження. Зміну напрямку росту коренів 
відмічено у кульбаби при зміні рівня ґрунтових вод; у Dycranum polysetum – 
утворення сланких пагонів та галуження; у лип при стійкому забрудненні 
атмосфери НСl або SO2 спостерігається кущовидна та подушкова форми росту; у 
вражених димом хвойних порід зрідження крони та зміна бонітету стовбура. 
Зміна приросту в більшості неспецифічна, але широко застосовується при 
індикації, так як є більш чутливим параметром, чим некрози і дозволяє 
17 
безпосередньо визначити зниження продуктивності вирощуваних людиною 
рослин. Вимірюють головним чином зміни радіального приросту стовбура, 
приросту пагонів та листя в довжину, довжину коренів. 
Отже, після порушення адаптаційної здатності у рослин з’являються 
зовнішні симптоми ушкоджень за якими можна робити індикацію тих чи інших 
стресових факторів на рослину.  
Для деревних рослин адаптивні зміни пов’язані з формуванням 
малооб’ємних щільно зімкнутих слабопродувних кулястих або зонтичних крон. 
Формування щільнозімкнутих слабо продувних крон знижує вірогідність 
тотального пошкодження мутагенами асиміляційних органів та новоутворень як у 
вегетативній, так і в генеративній сферах. В екстремальних умовах природного та 
техногенно забрудненого середовища спостерігається мінімізація розмірів 
основного органа рослин – пагона. Формування вкорочених меживузль, зміна 
ауксибластів в брахіопласти – результат скорочення періоду активності росту 
рослин та прискорення елементарних етапів морфогенезу. Зниження темпів росту 
деревних рослин, які піддаються дії емісії промислових підприємств, пов’язано з 
перерозподілом речовино-енергетичних ресурсів між вегетативними та 
генеративними частинами рослин. Із-за постійної надмірної витрати ресурсів 
пластичних речовин на створення необхідних морфоструктур, повільне 
накопичення фітомаси в життєвій стратегії рослин техногенних екотопів значно 
скорочуються або повністю виключають репродуктивні фази розвитку. 
 
1.4 Перспектива використання вищої рослинності для фітоіндикації та 
фітомоніторингу атмосферного забруднення 
 
Рослини чутливо реагують на  рівень токсинів у повітрі. За достатньо 
високих концентрацій забруднювачів у багатьох з них ушкоджується листя, а зі 
зростанням кількості забруднюючого фактора протягом короткого проміжку часу 
можливе значне ураження рослини. Внаслідок некрозу (загибелі тканини) колір 
листка змінюється від металево-сірого до коричневого, або відбувається 
18 
вигорання на місці ушкодження. Хронічне ушкодження виникає внаслідок дії 
невеликих концентрацій певних речовин протягом тривалого часу. До ознак 
хронічного ушкодження належать бронзове забарвлення листя, хлороз 
(знебарвлення або пожовтіння), їхнє передчасне старіння. Відомо також, що живі 
організми і рослини здатні накопичувати забруднювальні речовини в особливо 
великих кількостях, або ж концентрування відбувається інтенсивніше, ніж у 
навколишньому середовищі, тому їх реакцію часто використовують у біоіндикації 
забруднень, рисунок 1.3. 
 
 
Рисунок 1.3 – Форми некрозів на листках дводольних і однодольних і  
голках  хвої (схематично). 
 
Цю роботу доцільніше проводити на початку осені, коли чітко помітні всі 
пошкодженні листки на дослідній ділянці. Це дає інформацію про стан деревних 
рослин в кінці вегетації в різних умовах середовища. 
Отже, проблема захисту природного середовища в нинішній час носить 
глобальний характер. Важливим етапом на шляху оздоровлення природного 
середовища стає розробка методів моніторингу, які направлені на виявлення, 
19 
ідентифікацію та визначення концентрації токсичних речовин. Дуже важливий 
елемент при цьому – рослини, які дуже чутливо реагують на стан атмосфери та 
гідросфери [14]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20 
ІІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОМИСЛОВИХ ВИКИДІВ НА 
УРБОРОСЛИННІСТЬ САНІТАРНО-ЗАХИСНИХ ТА СЕЛІТЕБНИХ ЗОН  
МІСТА ЧЕРКАСИ 
 
2.1 Характеристика викидів основних підприємств хімії та енергетики м. 
Черкаси 
 
Основними забруднювачами атмосферного повітря в 2024 році залишалися: 
– ПрАТ «Черкаське хімволокно «ВП «Черкаська ТЕЦ»» з валовим викидом 
29,637 тис. т, що на 0,648 тис. т більше у порівнянні з 2023 роком; 
– ПрАТ «Азот» – 5,532 тис. т, що на 0,487 тис. т менше у порівнянні з 2023 
роком,  а також об'єкт  дослідження  ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» – 1,987 
тис. т, серед яких оксиди сірки та азоту, оксид вуглецю, спити та метан, 
неметанові органічні сполуки, до яких входить формальдегід, тощо без 
врахування викидів з котельні. 
 
Таблиця 2.1 – Валові викид основних підприємств хімії та енергетики 
Черкас 
№ Назва підприємства Викиди Частка викидів % 
п/ч забруднюючих від загального по 
речовин за 2024 рік області 
(тис. т) 
1 ПрАТ «Черкаське хімволокно 29,637 48,7 
«ВП «Черкаська ТЕЦ»» 
2 ПрАТ «Азот» 5,532 9,10 
3 ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС 1,987 3,27 
Україна» 
4 інші 17,58 28,83 
 
21 
Дані таблиці засвідчують, що більше 12% емісій в атмосферу області 
становлять викиди хімічної промисловості міста Черкаси. 
За їх даними Черкаського гідрометеоцентру в атмосферному повітрі міста у 
2024 році збільшилися середньорічні концентрації забруднювальних речовин за  
аміаком (спостережні пункти №2 й №4) і формальдегідом (пункт № 3), та дещо 
зменшились концентрації пилу (спостережені пункти № 2, а також № 3). Решта 
концентрацій домішок залишилася без суттєвих змін. 
Індекс забруднення атмосферного повітря у 2024 році в місті складав 7,72 
(2023 рік – 6,54), що рахується високим рівнем забруднення (7˂ ІЗА˂ 13 ) [15]. 
 
2.2  Загальні відомості про «ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС Україна» 
 
Історія лакофарбового підприємства ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» 
бере свій початок з 1933 року, коли в місті Черкаси був створений невеликий 
завод під назвою «Аврора», що виробляє лакофарбову продукцію. В м. Черкаси 
була організована артіль по виробництву лакофарбної продукції з чисельністю 
працюючих 50 осіб. У наступні роки на базі артілі було організовано державне 
підприємство Черкаський лакофарбовий завод «Аврора», яке в 1993 році було 
перетворено на акціонерне товариство відкритого типу, а з липня 2004 року на 
основі підприємства утворено ЗАТ «Лакофарбовий завод Аврора».  
Останнім часом підприємство досягло значних успіхів і зміцнило свої 
позиції на ринку лакофарбових матеріалів за рахунок вдало розробленого 
асортименту і високої якості, підкріплених реальними цінами.  
Обсяг реалізації продукції для цих споживачів за перше півріччя 2005 року 
склав 70,9% від загального обсягу реалізованої продукції. 
З 2008 року ми є членом одного з кращих виробників лакофарбової 
продукції «Helios», а з 2017 – є частиною KANSAI PAINT group. Сьогодні 
підприємство займаємося модернізацією виробництва, використовуючи новітні 
технології та обладнання. 
22 
На підприємстві впроваджена інтегрована система управління у 
відповідності з ISO 9001: 2015 та ISO 14001: 2015. Це дозволяє забезпечувати 
виробництво не тільки якісної продукції, але і стежити за відсутністю шкоди 
навколишньому середовищу, рисунок 2.1. 
 
Рисунок 2.1 – Фото Головного офісу ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна»    
 
Пріоритетами підприємства є: безумовне виконання вимог замовників і 
забезпечення їх високоякісною продукцією за доступними цінами; вдосконалення 
технології та організації виробництва: освоєння нових видів сировини, що 
забезпечують високу та стабільну якість продукції; впровадження сучасного 
устаткування для виробництва нових прогресивних лакофарбових матеріалів.  
На підприємстві ведеться постійна робота з підвищення якості та зниження 
собівартості продукції за рахунок застосування сучасних технологій. Прибуток, 
отриманий від реалізації, інвестується у виробництво.  
Більш того, група фахівців підприємства брала участь в розробці 
державних стандартів для водно-дисперсійних матеріалів (ДСТУ ISO 13300, 
ДСТУ ISO 1062-1), які відповідають європейським аналогам. ЗАТ «Лакофарбовий 
23 
завод Аврора» належить до підприємств, яке має давню історію та досвід у 
виробництві лакофарбових матеріалов.  
Загальна площа території підприємства становить 4,36 га, в тому числі 
основні виробничі цехи (оліфолаковарочний цех і цех товарів побутової хімії) 
2 2
«ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС Україна»  4042,6 м , допоміжні цехи –  4239 м , 
2 2
складські приміщення –  6475 м , адміністративний корпус –  587,8 м , та 2,8 га 
вільної від будівель площі дозволяють значно розширити підприємство, 
побудувати нові виробничі корпуси.  
Загальна чисельність працюючих на підприємстві становить: 125 осіб, в 
тому числі, основних робітників 28 осіб; після реконструкції планується 145 осіб, 
в т.ч. основних робітників 32 особи. 
Валовий випуск продукції на 1 працівника становить:  4,72 т / міс, в т. ч., на 
основних робітників –  21,07 т / міс.  
Основними споживачами продукції ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС в Україні є 
підприємства енергетичного, оборонного, авіаційного, залізничного комплексів, 
машинобудування і суднобудування.  
У 2004-2006 роках на підприємстві проведена реконструкція, модернізація і 
капітальний ремонт, відремонтовано виробничі цехи та адміністративний корпус.  
У цеху товарів побутової хімії на ділянках диспергування встановлено 
сучасне високоефективне обладнання німецької фірми NETZSCH: диссольвер, 
турбомлини, бісерні млини, фільтрувальні установки, які дозволяють випускати 
високоякісну продукцію.  
На стадії завершення роботи з реконструкції ділянки фасування готової 
продукції (встановлені електронні ваги, додаткові змішувачі та фасувально-
пакувальне обладнання). Встановлено нові трубопроводи для подачі 
напівфабрикатів (лаків, оліфи, розчинів смол) від оліфолаковарочного цеху, а так 
само розчинників від складу легкозаймистих речовин до цеху товарів побутової 
хімії. Кожен вид лаку, оліфи, розчинника має окрему лінію, мірники і ємності-
сховища. Ведуться роботи з реконструкції складів готової продукції і сипкої 
сировини.  
24 
У оліфолаковарочному цеху проведена реконструкція системи подачі і 
нагріву теплоносія на ділянці синтезу лакових основ, завдяки чому значно 
скоротилася тривалість синтезу лаків і, як наслідок, збільшилися обсяги випуску 
продукції. 
Усі ці роки підприємство було і залишається потужним постачальником 
лакофарбових матеріалів для промислового сегменту – насамперед, метало- та 
деревообробного. Захисні й антикорозійні покриття для металу є одними з кращих 
на ринку України. Виконуються роботи – від інфраструктурних об’єктів,  
залізничного транспорту, чи сільськогосподарського обладнання до специфічних 
проектів, що потребують не лише якісного виконання, а й нестандартних рішень у 
процесі впровадження та супроводу. Від заводу, що випускає гарні фарби, 
«КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» трансформувалося в постачальника повних систем 
покриттів в залежності від потреб часу та замовника. 
Варто відмітити, що на заводі розроблено нові власні рецептури та 
локалізовано виробництво багатьох матеріалів, наприклад певні поліуретанові 
покриття для меблевої промисловості. 
Лінійка декоративних покриттів значно розширилася завдяки виробництву 
на власних потужностях воднодисперсійних фарб для інтер’єру та фасаду під 
брендом SPEKTRA. 
Разом з вдосконаленням технологічних процесів та рецептур продуктів 
підприємство орієнтовано на потреби клієнта та з відповідальністю ставиться на 
усіх етапах співпраці. 
Робота підприємства пов’язана з кольорами та їх створенням, тому наукова 
робота у власних лабораторіях з дослідження й розвитку, а також ефективні дії 
інформаційно-дистриб’юторських центрів дають змогу потенційним клієнтам 
завжди отримати фахову рекомендацію і швидке рішення відповідно до 
необхідних потреб [15].  
 
 
 
25 
2.3 Виробничі потужності підприємства та перспективи роботи 
 
Група KANSAI HELIOS працює в Україні з 2016 року на своєму 
підприємстві ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна». Лакофарбовий завод, 
розташований у Черкасах, спеціалізується на виробництві високоякісних 
промислових та архітектурних покриттів і налічує близько 100 відданих своїй 
справі співробітників. Незважаючи на те, що місто Черкаси знаходиться на 
відносно безпечній відстані від лінії фронту, ракетні обстріли залишаються 
постійною. 
Виробничі потужності підприємства складають:  
– 170 т / міс. –  напівфабрикатні лаки, оліфа, сикативи;  
– 250 т / міс. –  емалі, фарби, ґрунтовки, шпаклівки, розчинники, лаки.  
Після завершення реконструкції цеху товарів побутової хімії з другого 
півріччя 2005 року виробничі потужності становитимуть:  
– 340 - 450 т / міс. –  напівфабрикатні лаки, оліфа, сикативи;  
– 300 - 500 т / міс. –  емалі, фарби, ґрунтовки, шпаклівки, розчинники, лаки, 
миючі засоби.  
Асортимент продукції включає більше 100 найменувань у промисловій та 
дрібній фасовці. 
 Всю продукцію можна розподілити на основні групи: ґрунтовки, емалі, 
ґрунт-емалі, шпаклівки, ґрунт-шпаклівки епоксидні (ЕП), розчинники, лаки:  
–  Алкідні (ПФ, ГФ);  
–  Алкідно-уретанові;  
–  Сечовино-алкідні і меламіно-алкідні (МЧ, МЛ);  
–  Епоксидні (ЕП);  
–  Перхлорвінілові (ХВ) і па основі кополімерів вінілхлориду (ХС);  
–  Акрилові (АК, АС);  
–  На основі полівінілбутиралю (ПЛ). 
Продукція ЗАТ «Аврора» може конкурувати із зарубіжними зразками за 
якістю і має переваги в ціні (емалі ПФ-5135 з тепловідбивним ефектом, фарба для 
26 
дорожньої розмітки АК-501, ґрунт-емаль, ґрунтовка ГФ-021 ПВ прискореного 
сушіння, ґрунтовка «Аврора-Експрес» з високим вмістом нелетких речовин та 
ін.).  
Для розробки нової продукції підприємство має свою дослідницьку 
лабораторію, яка тісно співпрацює з провідними інститутами та науковими 
організаціями, де проводяться сертифіковані випробування матеріалів і систем 
покриттів. На підприємстві впроваджена система управління якістю на 
відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001-2001 (сертифікат отриманий 28. 07. 2005р), 
результатом чого стала безумовна стабільність у випуску високоякісної продукції.  
На підприємстві ведеться постійна робота з підвищення якості та зниження 
собівартості продукції. Система управління якістю охоплює всі виробничі 
процеси та процеси управління, які пов'язані між собою.  
Як наслідок, підприємство є переможцем Всеукраїнського конкурсу якості 
продукції «100 кращих товарів України» у 2005р. на регіональному рівні та 
фіналістом конкурсу на державному рівні в номінації «Товари виробничо-
технічного призначення»[16 -18]. 
 
2.4  Характеристика джерел викидів та забруднення, що утворюються у 
процесі виробництва 
 
Валові викиди забруднюючих речовин, що утворюються на підприємстві 
протягом року приведенні в таблиці 2.2. 
 
  Таблиця 2.2 – Сумарні викиди забруднень та парникових газів на 
підприємстві 
Найменування забруднювальних речовин, Викинуто в 
парникових газів атмосферне повітря, 
тонн/рік, 
1 2 
Всього по підприємству (без урахування діоксиду 7,609 
вуглецю) 
Метали та їх сполуки: 0,195 
27 
Продовження таблиці 2.2 
1 2 
Залізо та його сполуки (у перер. на залізо 0,194 
Марганець та його сполуки (у перер. на марганець) 0,001 
Речовини у вигляді суспензії тверд. част. 1,003 
Речовини у вигляді суспензії тверд. част. < 10 мкм 0,138 
Сажа 0,047 
Карбонат кальція 0,721 
Пил деревини 0,097 
Сполуки азоту 0,102 
Діоксид азоту 0,102 
Оксид вуглецю 0,190 
Неметанові леткі оганічні сполуки (НМЛОС) * 1,506 
Ангідрид сірчистий 0,030 
Акріолеїн 0,045 
Ацетон 0,073 
Бутилацетат 3,069 
Пентаеритрит (диметилпропандіол) 0,045 
Сирт п-бутиловий 0,027 
Вуглеводні 0,235 
Метан 0,001 
Діоксид вуглецю 1,987 
* Неметанові леткі органічні сполуки (НМЛОС) – це широка група  
вуглеводнів та їх похідних, які легко випаровуються при кімнатній 
температурі, за винятком метану. Вони включають бензол, толуол, 
формальдегід, етанол, ацетон, а також розчинники (уайт-спірит) та граничні 
вуглеводні (С12-С19), які утворюються від палива, фарб та промисловості. 
 
Як свідчать дані таблиці 2.2 на підприємстві утворюється 7,609 тонн, 
валових викидів, з врахуванням котельних, серед яких оксид і діоксид  вуглецю, 
неметалеві леткі органічні сполуки, сажа, метали та їх сполуки, що є токсичними 
для рослин і людини. Збільшення об'ємів виробництва призводить до збільшення 
об'ємів викидів забруднюючих речовин, що неминуче позначається на довкіллі та 
здоров'ї людини [16]. Тому на перший план висуваються методи швидкого, 
експресного контролю забруднень, серед яких чинне місце займає фітоіндикація.   
Також наводимо перелік джерел викидів забруднюючих речовин  ТОВ 
«КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» (таблиця 2.3) [19 - 22]. 
 
28 
Таблиця 2.3 – Перелік джерел викидів забруднюючих речовин  ТОВ 
«КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна»  
№ Найменування підрозділу, №Д № Джерела утворення 
з/ цеху або дільниці жер вент. 
ел. Найменування К-
п уст. 
ть 
1 2 3 4 5 6 
1 Столова 1 ВУ-б/н приготування блюд (витяжна установка  
від кухонного обладнання) 
2 Насосна складу ЛЗР та ГР 2 ВУ-б/н насосне обладнання  
3 Насосна складу ЛЗР та ГР 3  злив-налив в ємності 2 
(неорг.) 
4 Естакада зливу-наливу 4  насосне обладнання зливу - наливу 1 
складу ЛЗР та ГР (неорг.) соняшникової олії 
5 Естакада зливу-наливу 5  насосне обладнання зливу - наливу уайт - 1 
складу ЛЗР та ГР (неорг.) спіриту 
6 Естакада зливу-наливу 6  насосне обладнання зливу - наливу 1 
складу ЛЗР та ГР (неорг.) сольвенту 
7 АЗС складу ЛЗР та ГР 7  паливо - розливна колонка (бензин) 1 
(неорг.) 
8 АЗС складу ЛЗР та ГР 8  паливо - розливна колонка (бензин) 1 
(неорг,) 
9 АЗС складу ЛЗР та ГР 9  паливо - розливна колонка (дизельне 1 
(неорг.) паливо) 
3
10 Склад ЛЗР та ГР  (неорг.) 10  ємність з сольвентом 5 м  (запобіжний 1 
клапан) 
3
11 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 11  ємність № 18 з бензином 25 м  1 
(запобіжний клапан)  
3
 ємність (№ 19-20) 25 м  (запобіжний 2 
клапан) (пуста)   
3
ємність № 21 з дизельним пальним 25 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
12 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 12  ємність № 17 з сольвентом 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
13 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 13  ємність № 16 з сольвентом 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
14 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 14  ємність № 15 з етилацетатом 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
15 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 15  ємність  № 14 з олією соняшника 50м  1 
(запобіжний клапан) 
3
16 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 16  ємність № 13 з олією соняшника 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
17 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 17  ємність  №12  50м  (запобіжний клапан) 1 
(пуста) 
3
18 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 18  ємність № 11 50м  (запобіжний клапан)  1 
(пуста) 
3
19 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 19  ємність № 10 з олією соняшника 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
 
 
29 
Продовження таблиці 2.3 
 
1 2 3 4 5 6 
20 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 20  Вентиляційна труба 1 
21 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 21 ВУ-1 Вентиляційна труба 1 
3
22 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 22 ВУ-2 ємність № 1 з уайт-спирит 50 м  1 
(запобіжний клапан)   
3
ємність № 2 з уайт-спирит 50 м   1 
(запобіжний клапан)   
3
ємність № 3 з лаком ПФ-056 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
23 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 23  ємність № 4 з сольвентом 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
24  Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 24   ємність № 5 з метилацетат 75 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
25 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 25  ємність № 6 з лак ПФ-056 75 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
26 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 26  ємність № 7 (пуста) 35 м  (запобіжний 1 
клапан) 
3
27 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 27  ємність № 7 з сольвентом 35 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
28 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 28  ємність № 8 з уайт-спирит 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
3
29 Склад ЛЗР та ГР (неорг.) 29  ємність № 9 з уайт-спирит 50 м  1 
(запобіжний клапан) 
30 Оліфо – лаковарочний цех. 30 ВУ-1 ємність з уайт-спіритом 4 (запоб. кл.) 4 
3
Підготовче відділення ємність з олією соняшн. 4 м  (запоб. кл.)  4 
3
ємність з лаком 4 м  (запобіжний клапан) 2 
3
31 Оліфо - лаковарочний цех. 31 ВУ-2 Реактор V = 5м  2 
Реакторне відділення № 1 ВУ-2а 
3
32 Оліфо - лаковарочний цех. 32 ВУ-3 Реактор V = 5м  1 
Реакторне відділення № 2 ВУ-3а 
33 Оліфо - лаковарочний цех 33 ВУ-б/н Вентиляційна труба реакторного 1 
відділення № 2 
3
34  Оліфо - лаковарочний цех 34   Ємність - змішувач V = 10м  (запобіжний 1 
(неорг.) клапан) 
3
35 Оліфо - лаковарочний цех 35  Ємність - змішувач V = 10м  (запобіжний 1 
(неорг.) клапан) 
3
36 Оліфо - лаковарочний цех 36  Ємність - змішувач V = 6,3м  (запобіжний 1 
(неорг.) клапан) 
3
37 Оліфо - лаковарочний цех 37  Ємність 50 м  з готовою продукцією лаку 1 
(неорг.) (запобіжний клапан) 
3
38 Оліфо - лаковарочний цех 38  Ємність 50 м  з готовою продукцією лаку 1 
(неорг.) (запобіжний клапан) 
3
39 Оліфо - лаковарочний цех 39  Ємність 50 м  з готовою продукцією лаку 1 
(неорг.) (запобіжний клапан)  
3
40 Оліфо - лаковарочний цех 40  Ємність 20 м  з готовою продукцією лаку 1 
(неорг.) (запобіжний клапан) 
3
42 Оліфо - лаковарочний цех 42  Ємність 20 м  з готовою продукцією лаку 1 
(неорг.) (запобіжний клапана 
 
30 
Продовження таблиці 2.3 
 
1 2 3 4 5 6 
43 Лабораторія відділу 43 ВУ- Витяжна шафа, шафи зберігання реактивів 1 
розвитку б/н 
44 Енерго-механічна дільниця 44  Різка металу, стаціонарна пилка 1 
(неорг.) 
45 Енерго-механічна дільниця 45  Елоктро - газозварювальний пост.                      1                        
(неорг.) 
46 Енерго-механічна дільниця 46  Заточний верстат 1 
(неорг.) 
47 Газова котельня 47  Вентиляційна труба від газового котла 1 
48 Міні-топочна 48  Вентиляційна труба від опалювального 1 
апарата 
49 Транспортна дільниця 49  Автотранспорт 12 
(неорг.) 
50 Транспортна дільниця 50  Зарядка акумуляторів                1 
(неорг.) 
51 Цех товарів побутової хімії. 51  Обладнання дільниці підготовки сировини   
3
Відділення підготовки Ємність V = 5м  для зберігання сольвенту  1 
сировини (неорг.) Ємність V = 5м3 для зберігання уайт- 1 
спіриту   
3
Ємність V = 5м  для зберігання метил 1 
ацетату   
3
Ємність V = 5м  для зберігання лаку 3 
3
Ваговий мірник V = 2,5м  4 
52 Цех товарів побутової хімії. 52 ВУ- Вентиляційна труба, обладнання  
Відділення підготовки 1 підготовки сировини:  
сировини Бісерний млин 2 
Дісольвер 1 
3
Реактор V = 2м , з мішалками 2 
53 Цех товарів побутової хімії. 53 ВУ- Вентиляційна труба, обладнання  
Дільниця диспергування № 2 2 диспергування  
ВУ- Бісерний млин 6 
2а Дісольвер 2 
54 Цех товарів побутової хімії. 54 ВУ- Обладнання дільниці диспергування: 1 
3 
Дільниця диспергування № 2 3 Ємність V = 5м для зберігання лаку 
2 
(неорг.) 
55 Цех товарів побутової хімії. 55 ВУ- Обладнання фасувальної дільниці Ємніст - 6 
3
Дільниця фасування (неорг.) 3а збірник готової продукції V = 5м  
56 Цех товарів побутової хімії. 56 ВУ- Обладнання фасувальної дільниці Ємність 6 
3 
Дільниця фасування (неорг.) 4 - збірник готової продукції V   5м
57 Цех товарів побутової хімії. 57 ВУ- Обладнання фасувальної дільниці:  
Дільниця фасування (неорг.) 4а Лінія розливання та пакування Фасувальна 1 
установка  1 
Напівавтомат дозувально - 1 
наповнювальний   
Машина для пакування продукції 2 
Напівавтомат для пакування продукції 1 
 
 
31 
 
Продовження таблиці 2.3 
 
1 2 3  5 6 
58 Цех товарів побутової хімії. 58 ВУ- Вентиляційна труба, обладнання 1 
Дільниця диспергування диспергування 
5 
№1 
59 Цех товарів побутової хімії. 59 ВУ- Вентиляційна труба, обладнання 1 
Дільниця диспергування № 5а диспергування 
1 
60 Цех товарів побутової хімії. 60 ВУ- Вентиляційна труба, обладнання 1 
Дільниця диспергування № 6 диспергування 
1 
61 Цех товарів побутової хімії. 61 ВУ- Обладнання дільниці диспергування 1 
3
Дільниця диспергування № Реактор V = 3,2м  , з мішалками 
6а 
1 (неорг) 
62 Цех товарів побутової хімії. 62 ВУ- Обладнання дільниці диспергування 1 
3
Дільниця диспергування № Ємність V = 4м з розчинником 
8 
1 (неорг.) 
63 Цех товарів побутової хімії. 63 ВУ- Обладнання дільниці диспергування  
Дільниця диспергування № Бісерний млин 6 
9 
1 (неорг.) Дісольвер 4 
64 Лабораторія ВТК 64 ВУ- Витяжна шафа, шафи зберігання реактивів 1 
10 
 
Взагалі стан атмосферного повітря Черкаської області можна 
охарактеризувати як стабільний. За останні 10 років відбувається стійка тенденція 
зниження викидів забруднюючих речовин в повітря від стаціонарних джерел. Так, 
в порівнянні з 1990 роком забруднення атмосферного повітря стаціонарними 
джерелами забруднення скоротилося майже в п'ять разів. 
Більше 50% забруднюючих речовин потрапляє в повітряний басейн області 
від забруднювачів міста Черкаси [16]. 
Основними забруднювачами повітря міста Черкаси окрім  ТОВ «КАНСАЙ 
ХЕЛІОС Україна» також є ПрАТ «Азот», ПрАТ «Черкаське хімволокно» ДП 
«Черкаська ТЕЦ»,  ТОВ «Черкаська продовольча компанія», автотранспорт, та ін. 
Незважаючи на спад промисловості, рівень забруднення атмосферного 
повітря за окремими домішками залишається високим. В цілому по місту Черкаси 
рівень забруднення повітря є помірним. Але подальше збільшення об'ємів викидів 
32 
в атмосферу основних хімічних підприємств та автотранспорту приведе до 
забруднення атмосфери міста до сильного [21-22]. 
 
2.5  Методи фітоіндикаційних досліджень та опис території досліджень 
 
Види рослин слугували фітоіндикаторами міського середовища, за їхніми 
різноманітними реакціями (анатомо-морфологічними та фізіологічними змінами. 
Кваліфікаційна робота бакалавра ґрунтувалася на проведенні спостереженні за 
станом листків, гілок та стовбурів дерев тополі пірамідальної (Populus 
Piramidalis) та каштана кінського (Aesculus hippocastanum). 
Актуальність методу фітоіндикації обумовлена простотою, швидкістю і 
низькою вартістю визначення показників якості оточуючого середовища. 
При дослідженні змін листків у деревних рослин, насаджених у межах 
території санітарно захисної зони підприємства зверталась увага на зміну їх 
забарвлення, наявність і тип некрозів. 
Територія санітарно захисної зони підриємства ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС 
Україна» була поділена на 4 дослідні ділянки за переважаючими напрямками 
вітру, на яких виділяли по 10 прямостоячих середнього віку (20 років) дерев  
Populus Piramidalis  та  Aesculus hippocastanum та відбиралися зразки листя, які 
детально обстежувалися: 
Оцінювались наступні показники:  
–    наявність хлорозів, візуальна оцінка відсотку хлорозної тканини 
(пожовтіння тканини листка внаслідок руйнування хлорофілу),  
–  наявність некрозів (відмерлої тканини), їх відсоток в порівнянні з 
загальною поверхнею листків;  
–    сухість гілок у відсотках;  
–    пошкодження стовбура дерева; 
– оцінювався рівень бонітету згідно таблиці 2.4. 
 
 
33 
Таблиця 2.4 – Значення рівня бонітету 
Ураження Ступінь забруднення 
% 
0-10 забруднення низьке 
10-25 забруднення середнє 
25-50 забруднення високе 
50-75 забруднення дуже високе 
75-100 забруднення надзвичайно високе 
 
Визначення площі листка проводилося за методом підрахунку квадратів за 
допомогою палетки; проводилось зважування листків; отриманні результати 
заносились до таблиці, проводилась статистична обробка. Також доцільно зробити одну 
таблицю по всім середнім даним із усіх ділянок [23]. 
Картосхема ділянок дослідження представлена на рисунку 2.2. 
 
1 - Дві трансекти на ділянці «ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна»;  2 – ділянка  
обстеження  біля гаражного кооперативу на південний захід від «ТОВ «КАНСАЙ 
ХЕЛІОС Україна»;  3 – ділянка обстеження біля Перон 3, що на південний схід від «ТОВ 
«КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна»;  4 – ділянка промзони вулиця Зелінського, що на 
північний захід від «ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна».  
 
Рисунок 2.2 – Карта ділянок обстеження форофітів 
34 
ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» по відношенню до м. Черкаси 
розташоване у східній частині. Протягом року у місті мають перевагу вітри 
північного, північно-західного та східного напрямків. 
Оскільки завданням передбачалось встановлення рівнів впливу токсинів 
(оксиди сірки і азоту, формальдегід, метан та інші оксиданти), що містять викиди 
ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» й автотранспорту на  атмосферу  прилеглих 
територій, то для дослідження вибирались стійкий вид Тополя дельтолиста та 
Пірамідальна, а також вид середньої стійкості Каштан звичайний, що поширені на 
чотирьох ділянках дослідження у вуличних насадженнях. 
 
2.6     Опис ділянок дослідження та аналіз результатів обстеження дерев 
 
2.6.1 Ділянка обстеження в межах санітарно – захисної зони підприємства 
 
Територія санітарно захисної зони підприємства (ділянка №1) була поділена 
на 2 дослідні трансекти за переважаючими північно-західним та східним 
напрямком  вітру, на яких виділяли по 10 прямостоячих середнього віку дерев  й 
відбиралися зразки листя, які детально обстежувалися.  З кожного дерева було 
відібрано по 10 листків з різних його сторін. Обстеження листя проводилось 
камерально в лаборатоїї; площа листків обчислювалась за допомогою палетки. 
Листок зважувався, виявлялись хлорози і некрози та розраховувався їх відсоток 
від загальної площі листка.  На ділянках, під час дослідження ушкоджень дерев, 
візуально встановлювався ступінь ураження стовбурів і сухість гілок. Усі 
відхилення фіксувались у таблицях.  Ситуаційний план ділянки представлено на 
рисунку 2.3. 
Результати досліджень приведенні в таблицях  2.5 – 2.8., та показані на 
діаграмах (рисунків 2.4 – 2.8). 
 
35 
 
 
Рисунок 2.3 – Ситуаційний план ділянки №1 «ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна»  
 
Ділянка характеризується такими джерелами забруднення: викиди в 
атмосферу від діяльності виробництв ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна», викиди 
автотранспорту, як вантажного, так і приватного, викиди від котельні 
підприємства. На визначених ділянках зростають такі види дерев: в переважній 
більшості каштани звичайні, тополі пірамідальні та дельтолисті, а також берези і 
клени. Для досліджень вибираємо два перші види. Результати обстеження 
заносимо у таблиці  2.5 та 2.6. 
 
           Таблиця 2.5 –   Результати дослідження ділянки № 1 «ТОВ «КАНСАЙ 
ХЕЛІОС Україна» з використанням листя  Populus Piramidalis 
Маса 
Ураження Сухість Площа Хлороз, Некроз, 
№ дерева листка, 
кори, % гілок, % листка,см 2  % % 
г 
1 2 3 4 5 6 7 
1 10 10 0,44 40,0 10 13 
2 2 8 0,33 31,9 80 20 
3 5 12 0,26 24,25 85 17 
36 
Продовження таблиці 2.5 
 
1 2 3 4 5 6 7 
4 5 10 0,27 24,25 70 – 
5 5 10 0,19 20,75 24 – 
6 10 25 0,29 24,5 20 4 
7 6 10 0,36 33,25 12 – 
8 10 8 0,38 38,9 27 10 
9 10 8 0,47 47,0 7 10 
10 8 10 0,35 32,5 73 – 
Середні 
показники 7,1 11,1 0,33 31,73 40,8 7,4 
по ділянці 
 
      Показники таблиці 2.5 засвідчують високий рівень хлорозів листя 
тополь 40,8%, сухість гілок становить 11,1% ураження кори в середньому 7,1%. 
 
Таблиця 2.6 –  Результати дослідження ділянки № 1«ТОВ «КАНСАЙ 
ХЕЛІОС Україна»  з використанням   листя  Aesculus hippocastanum 
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка,см 2  % % 
1 15 20 2,98 163,6 78 - 
2 5 15 2,74 133,8 60 30 
3 10 15 4,5 174,5 80 - 
4 12 5 4,75 175,0 80 - 
5 10 25 2,95 160,5 85 - 
6 15 10 2,83 158,0 75 40 
7 10 15 3,36 165,0 78 - 
Середні       
показники 11 15 3,4 161,4 76,5 10 
по ділянці 
37 
Дані таблиці засвідчують високий ступінь хлорозів листя каштану 
звичайного 76,5% та більший показник сухості гілок 15%. Ураження кори – 11%. 
За показниками таблиці 2.5 будуємо діаграму (рисунок 2.4)  до дослідної 
ділянки № 1 з використанням листя  Populus Piramidalis 
 
       Рисунок 2.4 – Діаграма показників ділянки № 1 з використанням листя  
Populus Piramidalis 
На основі показників таблиці 2.6 для наочності будуємо діаграму, рисунок 
2.5. 
 
Рисунок 2.6 – Діаграма показників ділянки № 1 з використанням листя  
Aesculus hippocastanum 
38 
Діаграми наочно засвідчують перебування рослинності санзони у 
стресовому стані та зниженні фізіологічних можливостей: уповільнення процесів 
фотосинтезу – хлорози й некрози листків, ушкодження кори та сухість гілок. 
 
2.6.2 Ділянка обстеження в межах «Гаражний кооператив провулок 
Змагайлівський» 
 
Гаражний кооператив знаходиться на південному заході від «КАНСАЙ 
ХЕЛІОС Україна», провулок Змагайлівський. Ділянка віддалена від основного 
підприємства забруднювача і розташована в межах приватного сектору в межах 
умовної селітебної зони та невеличких приватних виробництв з надання послуг 
населенню. На території зростають необхідні види дерев. Дослідження проводимо 
як і на попередній ділянці. Дана територія характеризується такими джерелами 
викидів: безпосередньо викиди приватного транспорту, та опосередковано 
розсіяними викидами від «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» і можливого пічного 
опалення. Ситуаційний план ділянки представлено на рисунку 2.6. 
 
 
 
Рисунок 2.6 – Ситуаційний план ділянки №2 «Гаражний кооператив на південний 
захід від «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» провулок Змагайлівський»  
 
39 
Результати дослідження ділянки № 2 «Гаражний кооператив на південний 
захід від «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» провулок Змагайлівський»  з 
використанням листя  Aesculus hippocastanum та Populus Piramidalis представлено 
в таблиці 2.7 – 2.8 та будуємо діаграми, рисунки 2.7 – 2.8. 
 
Таблиця 2.7 –  Результати дослідження ділянки № 2 з використанням   листя  
Aesculus hippocastanum 
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка,см 2  % % 
1 2 3 4 5 6 7 
1 15 20 2,98 163,6 38 8 
2 5 25 2,74 133,8 40 10 
3 10 15 4,5 174,5 28 - 
4 12 5 4,75 175,0 20 - 
5 10 15 2,95 160,5 25 - 
6 15 10 2,83 158,0 10 - 
7 10 10 3,36 165,0 10 - 
Середні       
показники 11 14,3 3,4 161,4 24,4 2,6 
по ділянці 
 
Дані таблиці засвідчують, що розсіювання викидів від підприємства сприяє 
тому, що деревна рослинність менше піддається їх впливу і кількість хлорозів 
зменшується не зважаючи на присутність викидів від автотранспорту. Разом з 
цим, спостерігається дещо підвищений показник сухості гілок, що може бути 
наслідком тривалої посухи. 
40 
 
Рисунок 2.7 – Діаграма показників ділянки № 2 з використанням листя  
Aesculus hippocastanum 
 
    Таблиця 2.8 –  Результати дослідження ділянки № 2 з використанням 
листя     Populus Piramidalis   
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка, см 2  % % 
1 2 3 4 5 6 7 
1 4 10 0,25 24,0 26 – 
2 5 12 0,36 33,75 40 – 
3 10 10 0,32 30,0 7 6 
4 10 15 0,22 23,25 30 – 
5 5 8 0,46 45,5 30 – 
6 5 15 0,41 40,0 10 – 
7 8 10 0,35 33,75 15 – 
8 10 13 0,49 50,5 67 – 
9 10 10 0,30 29,4 17 – 
Середні       
показники 7,4 11,4 0,35 33,46 26,8 0,6 
по ділянці 
 
41 
Як засвідчують показники таблиці 2.8 кількість некрозів і сухості гілок  
вказують на більшу стійкість виду тополі до дії стресового чинника. 
За показниками таблиці 2.8 будуємо діаграму (рисунок 2.8) до дослідної 
ділянки № 2 з використанням листя  Populus Piramidalis 
 
 
       Рисунок 2.8 – Діаграма показників ділянки № 2 з використанням листя  
Populus Piramidalis 
 
Наочно спостерігаємо наявність некрозів та сухість гілок дерев на ділянці  
проведення обстежень. 
 
2.6.3 Ділянка обстеження в межах «АЗС «Перон»  – вулиця Чигиринська» 
 
Ділянка розташована на північний-схід від основного джерела забруднення. 
Знаходимо 10 дерев тополі пірамідальної та сім дерев каштана звичайного і 
проводимо дослідження відібравши листки з кожного із видів дерев як у 
попередніх відборах проб. Проводимо візуальні обстеження дерева та записуємо 
наявні ушкодження, сухість гілок, уражень шкідниками і хворобами. Визначаємо 
наявні джерела викидів токсичних речовин. Це безпосередньо викиди 
42 
автотранспорту під час заїзду та виїзду на заправку, міський і приміський 
транспорт, який рухається по вулиці Чигиринській з міста і у місто Черкаси, а 
також опосередковано викиди, що потрапляють у атмосферу і розсіюються за 
розою вітрів від основного джерела, що підлягає обстеженню. Ситуаційний план 
ділянки наведено на рисунку 2.9. 
 
 
Рисунок 2.9  – Ситуаційний план ділянки №3 «АЗС «Перон»  – вулиця 
Чигиринська» 
 
Результати обстеження дослідження ділянки № 3 «АЗС «Перон», що по 
вулиці Чигиринській  з використанням листя  Populus Piramidalis та Aesculus 
hippocastanum представлено в таблицях 2.9 – 2.10.  
Дані таблиці 2.9 засвідчують дещо нижчий рівень хлорозів порівняно з 
територією самого підприємства, але він вищий у порівнянні з ділянкою №2 , що 
може бути причиною сусідства ділянки з магістральною ділянкою дорого та 
більшим транспортним навантаженням. Показники сухості гілок та ушкоджень 
кори майже дорівнюють вище зазначеним показникам. 
 
 
 
43 
Таблиця 2.9 – Результати дослідження ділянки № 3 «АЗС «Перон»  – вулиця 
Чигиринська»  з використанням листя  Populus Piramidalis 
Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
№ дерева 
кори, % гілок, % листка, г листка,см  % % 
1 10 10 0,44 40,0 30 13 
2 2 8 0,33 31,9 30 20 
3 5 12 0,26 24,25 25 17 
4 5 10 0,27 24,25 10 – 
5 5 10 0,19 20,75 14 – 
6 10 25 0,29 24,5 10 4 
7 6 10 0,36 33,25 12 – 
8 10 8 0,38 38,9 17 10 
9 10 8 0,47 47,0 27 10 
10 8 10 0,35 32,5 33 – 
Середні 
показники 7,1 11,1 0,33 31,73 29,8 7,4 
по ділянці 
 
Будуємо діаграму уражень дерев на основі візуальних обстежень та 
характеризуємо наявні пошкодження, рисунок 2.11.  
 
       Рисунок 2.11 – Діаграма показників ділянки № 3 з використанням листя  
Populus Piramidalis 
44 
Діаграма фіксує цілий ряд відхилень від норми. 
 
Таблиця 2.10 – Результати дослідження ділянки № 3 «АЗС «Перон»  – 
вулиця Чигиринська» з використанням   листя  Aesculus hippocastanum 
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка,см  % % 
1 15 20 2,98 163,6 78 – 
2 5 15 2,74 133,8 60 30 
3 10 15 4,5 174,5 80 – 
4 12 5 4,75 175,0 80 – 
5 10 25 2,95 160,5 85 – 
6 15 10 2,83 158,0 75 40 
7 10 15 3,36 165,0 76 – 
Середні             
показники 11 15 3,4 161,4 75,2 10 
по ділянці 
 
Визначивши середні показники обстежень на ділянці будуємо діаграму за 
відхиленнями від нормативних значень показників, рисунок 2.12. 
 
Рисунок 2.12 – Діаграма показників ділянки № 3 з використанням листя  Aesculus 
hippocastanum 
45 
Як і таблиця так і діаграма засвідчують більшу уразливість листків ви 
каштану звичайного до дії закиснювачів повітря та викидів автотранспорту 
порівняно з видом тополь, як виду з середнім рівнем стійкості, адже кількість 
некрозів у дерев наближених до узбіччя дороги складає 30 - 40% та і дуже 
високий показник хлорозів – 75,  показує наявність стресорів у повітрі. 
 
2.6.4 Ділянка обстеження в межах Промзони  – вулиця Зелінського 
 
Територія обстеження розташована на північному заході від «ТОВ 
«КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна». Характеризується спонтанними зеленими 
насадженнями серед яких зустрічаються верби, клени польові, тополі 
пірамідальні. Серед них ми знайшли два дерева каштану звичайного, в доброму 
стані. Серед джерел забруднення можна виділити автотранспорт, як приватний 
легковий, так і вантажний, викиди від підприємств та опосередкований вплив від 
розсіяних викидів із джерел «ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна». Територія добре 
провітрювана, тому динаміка атмосфери не сприяє накопиченню забруднень в 
приземному шарі. Ситуаційний план ділянки представлено на рисунку 2.13. 
 
 
Рисунок 2.13 – Ділянка дослідження №4 «Промзона»  – вулиця Зелінського» 
 
46 
Результати обстеження дерев на ділянці представлено у таблицях 2.11 – 
2.12. 
 
Таблиця 2.11 – Результати дослідження ділянки № 4 «Прозона» на 
північний захід від «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» вулиця Зелінського» з 
використанням   листя  Aesculus hippocastanum 
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка,см  % % 
1 15 20 2,98 163,6 48 - 
2 25 25 2,74 133,8 60 30 
3 10 25 4,5 174,5 30 - 
Середні             
показники 16,7 22,5 3,4 161,4 46 10 
по ділянці 
 
За середніми показниками будуємо діаграму відхилень від нормативних 
значень у виду каштана звичайного на ділянці №4, рисунок 2.14. 
 
Рисунок 2.14 – Середні показники відхилень у обстежених деревах виду каштан 
звичайний 
47 
На цій ділянці можна зазначити, що виявлено досить високий показник 
сухості гілок та хлорозів листя. 
Уразливість каштану звичайного до присутності закиснювачів повітря 
засвідчує наявність високого рівня хлорозів листя та сухості гілок у досліджених 
дерев, а також дещо підвищений показник ушкодження кори стовбурів. 
 
Таблиця 2.12 – Результати дослідження ділянки № 4 «Прозона» на 
північний захід від «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» вулиця Зелінського» з 
використанням   листя Populus Piramidalis 
№ дерева Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, Некроз, 
кори, % гілок, % листка, г листка,см  % % 
1 2 3 4 5 6 7 
1 4 20 0,25 24,0 26 8 
2 5 22 0,36 33,75 40 10 
3 10 20 0,32 30,0 7 6 
4 10 15 0,22 23,25 30 7 
5 5 8 0,46 45,5 30 – 
6 5 15 0,41 40,0 10 – 
7 8 10 0,35 33,75 15 – 
8 10 30 0,49 50,5 67 10 
9 10 30 0,30 29,4 17 10 
Середні             
показники 7,4 18,9 0,35 33,46 26,8 5,7 
по ділянці 
 
Таблиця 2.12 засвідчує більшу стійкість виду тополі порівняно з каштаном 
звичайним, меншим показником хлорозів і сухості гілок. Та все ж  наявність 
хлорозів і некрозів свідчить про перманентний стресовий стан дерев. 
За середніми значеннями відхилень будуємо діаграму, рисунок 2.15. 
48 
 
Рисунок 2.15 – Середні показники відхилень у обстежених деревах виду тополя 
дельтолиста 
Рисунок засвідчує значну кількість хлорозів і некрозів листя та сухість 
гілок. 
 
2.7  Обробка результатів дослідження та рекомендації 
 
Як видно із цих таблиць та діаграм рисунків ступінь ураження кори та 
сухість гілок на усіх ділянках  достатньо висока. Ступінь ураження хлорозами 
переважає над виявленими некрозами. Площа листків Populus Piramidalis  також  
невелика, що може вказувати на посушливі умови зростання та низьку трофність 
грунтів на яких функціонують дерева. Життєві форми тополь показують на їх 
адаптацію до шкідливих умов, – стійкі до забруднень рослини мають низький 
рівень галуження гілок і низьку рясність листя. 
Обстеження дерев виду Aesculus hippocastanum виявили ураження кори 
дерев шкідниками та її відшарування. Листки дерев шкідниками не уражені, але 
спостерігаються крайові некрози та хлорози листя. У деяких дерев 
49 
спостерігається сухість гілок, що свідчить про техногенний вплив перманентного 
характеру, який не дозволяє деревам відновлювати свої функції.  
Середні значення результатів досліжень на дослідних ділянках №1, №2, №3, 
№4 у видів Populus Piramidalis та Aesculus hippocastanum наведено в таблиці 2.14.  
 
Таблиця 2.14 – Середні значення результатів дослідження по дослідних 
ділянках  
Ураження Сухість Маса Площа Хлороз, % Некроз, % 
кори, % гілок, % листка, г листка, см 2  
Ділянка №1 Populus Piramidalis   
7,1 11,3 0,33 31,73 40,8 7,4 
Ділянка №2 Populus Piramidalis   
7,4 10,4 0,35 33,46 26,8 0,6 
Ділянка №3 Populus Piramidalis   
7,1 11,1 0,33 32,70 29,8 7,4 
Ділянка №4 Populus Piramidalis   
7,4 18,9 0,35 33,46 26,8 5,7 
Ділянка № 1 Aesculus hippocastanum 
11 15 3,4 161,4 76,5 10 
Ділянка № 2 Aesculus hippocastanum 
11 14,3 3,4 161,5 24,4 2,6 
Ділянка № 3 Aesculus hippocastanum 
11 15 3,4 161,0 75,2 10 
Ділянка № 4 Aesculus hippocastanum 
16,7 22,5 3,4 159,3 46 10 
 
Статистична обробка результатів дослідження засвідчила, що дерева на усіх 
ділянках відчувають вплив техногенних викидів, що проявляється у сухості гілок 
та ушкодженнях кори дерев, які тривалий час накопичують забруднення у 
життєвих органах клітин рослин. Найвищий показник сухості гілок тополь 
спостерігається на ділянках №1 «ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» та №4  
промзони вулиця Зелінського (11,3 – 18,9 %). Разом з цим такі показники 
50 
вказують на  середні рівень навантаження техногенезу. Це ж саме можна сказати і 
за значеннями уражень кори дерев (7,1 – 7,4 %), рисунок 2.16. 
 
 
Рисунок 2.16 – Результати досліджень виду Populus Piramidalis  на визначених 
ділянках обстеження дерев 
 
Дані засвідчують, що дерева на усіх ділянках відчувають вплив техногенних 
викидів, що проявляється у сухості гілок та ушкодженнях кори дерев, які 
тривалий час накопичують забруднення у життєвих органах клітин рослин. 
Найвищий показник сухості гілок тополь спостерігається на ділянках №1 «ТОВ 
«КАНСАЙ ХЕЛІОС Україна» та №4  промзони вулиця Зелінського (11,3 – 18,9 
%). Разом з цим такі показники засвідчують середні рівень навантаження 
техногенезу. Це ж саме можна сказати і за значеннями уражень кори дерев (7,1 – 
7,4 %). 
Визначені показники хлорозів і некрозів листків зібраних з дерев вказують 
на високий рівень забруднення усіх територій у весняно-літній період (26,8 – 40,8 
2
%). Також і площа листків не велика (31,73 – 32,70 см ), що вказує на прояв 
51 
адаптаційних властивостей листків дерев і їх здатність перетворювати токсичні 
сполуки у менш токсичні та нейтральні, зменшуючи свої життєві можливості . 
Результати статистичної обробки показників виду Aesculus hippocastanum 
на визначених дослідних ділянках представлені на рисунку 2.17. 
 
 
Рисунок 2.17 – Результати досліджень виду Aesculus hippocastanum на 
визначених ділянках обстеження дерев 
 
Середні значення зафіксованих показників виду Aesculus hippocastanum 
свідчать про наступне: ураження кори та сухість гілок рослин вказують на 
середній рівень забруднення територій (11,0 – 16,7 % і  14,3 – 22,5 % відповідно), 
а наявність хлорозів і некрозів листя  (24,4 – 76,5 %) вказують на високий рівень 
техногенного навантаження, особливо на ділянках №1«ТОВ «КАНСАЙ ХЕЛІОС 
Україна», №3 «АЗС «Перон»  – вулиця Чигиринська» та №4 – промзони вулиця 
Зелінського. 
Таким чином форофітна рослинність активно бере участь в очищенні 
атмосфери досліджуваних територій і є природними легенями міста. 
52 
         Для визначення рівня забруднення ділянок використовуємо значення рівня 
бонітету забруднень [24], згідно якого за ступенем ураження рослин забруднення 
становить: 
 Ділянка №1 Populus Piramidalis  – по відношенню до ураження хлорозам 
забруднення високе; по відношенню до ураження некрозом забруднення низьке; 
 Ділянка №2 Populus Piramidalis  – по відношенню до ураження хлорозам 
забруднення високе; по відношенню до ураження некрозом забруднення низьке; 
 Ділянка № 2 Aesculus hippocastanum – по відношенню до ураження 
хлорозам забруднення високе; по відношенню до ураження некрозом забруднення 
низьке; 
 Ділянка №3 Populus Piramidalis  – по відношенню до ураження хлорозам 
забруднення середнє. 
Згідно з середньорічною розою вітрів, переважаючим напрямом вітру є 
північний та північно–західний та враховуючи отриманні дані по дослідним 
ділянкам можна зробити висновок, що на ділянках № 1 і № 2 спостерігається 
висока концентрація забруднюючих речовин, оскільки північно-західний вітер 
сприяє накопиченню цих забруднень. Про високий рівень забруднення свідчать 
також результати показників ступеня пошкодження досліджуваних порід дерев 
(тополя пірамідальна та каштан кінський), зокрема хлорози та некрози, на всіх 
дослідних ділянках ураження хлорозом переважає над некрозом. 
Зелені насадження санітарно захисної зони «ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС 
Україна» повинні перешкоджати потраплянню забруднюючих речовин у 
селітебну зону, що і було доведено.  
Для визначення рівня забруднення ділянок використовуємо значення рівня 
бонітету забруднень [24], згідно якого за ступенем ураження рослин забруднення 
становить: 
 Ділянка №1 забруднення середнє та високе;  
 Ділянка №2 забруднення низьке та середнє; 
 Ділянка № 3 забруднення середнє та високе;  
 Ділянка №4 забруднення високе. 
53 
Згідно з середньорічною розою вітрів, переважаючим напрямом вітру є 
північний та північно–західний та враховуючи отриманні дані по дослідним 
ділянкам можна зробити висновок, що на ділянках № 1 і № 4 спостерігається 
висока концентрація забруднюючих речовин, оскільки північно-західний вітер 
сприяє накопиченню цих забруднень. Про високий рівень забруднення свідчать 
також результати показників ступеня пошкодження досліджуваних порід дерев 
(тополя пірамідальна та каштан кінський), зокрема хлорози та некрози, на всіх 
дослідних ділянках ураження хлорозом переважає над некрозом. 
По отриманим даним на ділянках № 1 і № 2 спостерігається високий  рівень 
забруднення, і це може  позначитися на здатності рослин затримувати 
забруднення, що може призвести до розсіювання забруднюючих речовин в межах 
селітебної зони.  
На підприємстві «ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС Україна» у м. Черкаси 
утворюється більше семи тонн, валових викидів забруднювачів довкілля, серед 
яких оксид і діоксид  вуглецю, неметалеві леткі органічні сполуки, сажа, метали 
та їх сполуки, які є токсичними для рослин і людини. Що підтвердили 
фітоіндикаційні дослідження. 
Щодо рекомендацій, то останнім часом підприємство досягло значних 
успіхів і зміцнило свої позиції на ринку лакофарбових матеріалів. Необхідно 
дотримуватися таких заходів:  
– вдосконалення технології та організації виробництва: освоєння нових 
видів сировини, що забезпечують високу та стабільну якість продукції;  
– впровадження сучасного устаткування для виробництва нових 
прогресивних лакофарбових матеріалів;  
– вести постійну роботу з підвищення якості та зниження собівартості 
продукції за рахунок застосування сучасних технологій; 
– у цехах встановлювати сучасне високоефективне обладнання: 
диссольвер, турбомлини, бісерні млини, фільтрувальні установки, які дозволяють 
випускати високоякісну продукцію; 
54 
– встановлювати нові трубопроводи для подачі напівфабрикатів (лаків, 
оліфи, розчинів смол) від оліфолаковарочного цеху, а так саморозчинників від 
складу легкозаймистих речовин до цеху товарів побутової хімії, необхідно 
слідкувати за ефективністю їх працювання, та підтримувати їх у належному стані. 
Оскільки деревна рослинність санітарно захисної зони підприємства 
постійно піддається стресу необхідно проводити санітарну обрізку дерев, 
підживлювати та обкопувати землю навколо совбурів, застосовувавти 
мульчування та полив дерев. Такі заходи поліпшать умови їхнього 
функціонування в техногенному ландшафтів, підвищить їх стійкість та сприятиме 
забезпеченню процесів колообігу речовин і енергії у біогеоценозі промислових 
територій міста Черкаси.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
55 
ВИСНОВКИ 
 
Лакофарбова промисловість – галузь хімії органічного синтезу. Вона 
випускає лаки, фарби, оліфу, емалі, розчинники, шпаклювальні і шліфувальні 
суміші тощо. Сировинна база лакофарбової промисловості дуже широка (налічує 
близько 350 найменувань).  
Основу біологічних та біохімічних методів дослідження становлять реакції 
рослин, тварин і мікроорганізмів на дію певного чинника. Зміни можуть 
відбуватися на різному рівні: активності ферментів, проникності мембран та зміні 
інших органел клітини, окремих органів, систем, організмів в цілому, популяції, 
екосистеми.  
На підприємстві «ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС Україна» у м. Черкаси 
утворюється більше як 1,987 тис. тон, валових викидів, серед яких оксид і діоксид  
вуглецю, діоксид сірки, неметенові леткі органічні сполуки, сажа, метан, метали 
та їх сполуки, які є токсичними для рослин і людини. Що і підтвердили 
фітоіндикаційні дослідження. 
Рівень забруднення ділянок за значення ступеню бонітету уражень 
визначених видів дерев показав, що рівень техногенного впливу становить: 
• Ділянка №1 забруднення середнє та високе;  
• Ділянка №2 забруднення низьке та середнє; 
• Ділянка № 3 забруднення середнє та високе;  
• Ділянка №4 забруднення високе. 
Зелені насадження санітарно захисної зони «ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС 
Україна» повинні перешкоджати потраплянню забруднюючих речовин у 
селітебну зону міста Черкаси, що і було доведено нашими дослідженнями.  
Фітоіндикаційні дослідження є ефективним методом визначення 
підвищених концентрацій забруднювальних речовин в атмосфері, про що 
засвідчили отримані показники.  Тому необхідно проводити санітарну обрізку 
дерев в межах санітарно захисної зони, обкопувати їх, мульчувати прикореневу 
56 
частину та підживлювати, щоб підвищити їх стійкість до техногенних викидів і 
підвищених концентрації забруднювальних речовин. 
Новизна роботи є систематизація аналітичних даних щодо існуючого 
впливу техногенного навантаження на ділянки санітарно-захисної та селітебних 
зон міста та ефективне застосування визначених видів форофітів для індикації 
закиснювачів повітря і концентрацій токсичних речовин.  
Практичне значення роботи: результати роботи можуть бути використані 
для розробки рекомендацій щодо зниження техногенезу на атмосферу міста та 
плануванні фітомеліоративних робіт для підвищення стійкості зелених насаджень, 
а також при виконанні магістерських робіт студентів. 
Робота пройшла апробацію на Міжнародній Науково-практичній 
конференції «Технології безпеки: сучасні виклики та перспективи, Черкаси 2026 
рік». Отримано сертифікат участі та представлена на науковій конференції в 
рамках Днів студентської науки ЧДТУ 2026. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
57 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Атмосфера Землі. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki 
2. Склад атмосфери та її будова. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://vseosvita.ua/library/embed/01005enz-5331.docx.html 
3. Що таке атмосфера: структура, склад та її роль. – [Електронний ресурс]. 
– Режим доступу: https://dzudzylo.com/meteorology/shcho-take-atmosfera-struktura-
sklad-ta-rol-v-aviatsii.html 
4. Основи екології та, охорона навколишнього природного середовища 
(Екологія та охорона природи). – Львів: Афіша, 2000 – 272 с. 
5. Крупка Н.О. Хімічне забруднення атмосфери як проблема 
неприйнятного ризику для здоров’я населення / Н.О. Крупка.  – ЛНМУ ім. Данила 
Галицького. Львів: Довкілля та здоров’я, 2020.  – С.66 -75.  
6. Охорона природи: Навчальний посібник для студентів природничих 
спеціальностей / уклад. І.В. Хом’як, Т.В. Андрійчук. – Житомир: В-тво ЖДУ, 
2022. – 245 с. 
7. Кучерявий В.П. Екологія / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2001 – 500 с. 
8. Руденко С.С. Загальна екологія: практичний курс. Частина 1 / С.С. 
Руденко, С.С. Костишин, Т.В.Морозова. – Чернівці.: Рута, 2003. – 320 с. 
9. Василенко І.А. Урбоекологія / І.А. Василенко, О.А. Півоваров, І.М. Трус, 
А.В. Іванченко – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – 309 с. 
10. Національна безпека в контексті європейської інтеграції України: 
підручник / Г. П. Ситник, М. Г. Орел; за ред. Г. П. Ситника. Київ:Міжрегіональна 
Академія управління персоналом, 2021. – 372 с. 
11. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2023 році / Управління екології та природних ресурсів 
Черкаської обласної державної адміністрації. – Черкаси, 2024. – 227 с. 
12. Матеріал із сайту «Ласкаво просимо в КАНСАЙ ГЕЛІОС». – 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.kansai-helios.ua/ 
58 
13. П.О. Масляк, П. Г. Шищенко. Географія України: Проб. підруч. – К.: 
Зодіак-ЕКО, 2000. – 434 с. 
14. Матеріал із сайту. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
https://uscc.ua/member/helios-ukraina 
15.  Матеріал із сайту Кансай Хеліос Україна, ТОВ. – [Електронний 
ресурс]. – Режим доступу: https://www.work.ua/jobs/by-company/164599/ 
16.  Хмельна О.В. Біоіндикація у сільському господарстві: стан, 
перспективи. УДК 504.054X65 
17.  Матеріал із сайту http://revolution.allbest.ru/ecology 
18.  Матеріал із сайту http://www.ecosystema.ru 
19.  Моніторинг довкілля. М.О. Клименко, А.М. Прищепа, Н.М. Вознюк. 
– К.: Видав. центр «Академія», 2006. – 210 с. 
20.  Біоіндикація забруднень наземних екосистем. Перекл. з нім. / За ред. 
Р.  Шуберта, 1988. – 348с. 
21.  Статистична звітність «ТОВ КАНСАЙ ГЕЛІОС Україна» м. Черкаси. 
– [Рукопис].  
22.  Статистична звітність із Санітарно епідеміологічної станції м. 
Черкаси. 
23.   Матеріал із сайту. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   
http://mail.menr.gov.ua/publ/regobl01/dpsir/Cherkassy 
24.  Руденко С.С., Костишин С.С., Морозова Т.В. Загальна екологія: 
практичний курс. Частина 1. Чернівці.: Рута, 2003. – 320 с.  
 
 
 
 
 
 
 
 
59 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Д О Д А К И 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
60 
Додаток А 
 
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 
 
Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Технології 
безпеки: сучасні виклики та перспективи» : 12–13 березня 2026 року, м. Черкаси 
[Електронний ресурс] : у 2-х томах / упоряд. : І. Г. Маладика, В. Л. Цікановський ; 
М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Т. 2. – Черкаси : ЧДТУ, 
2026. – 443 с. 
 
 
 
 
 
 
 
61 
 
 
62 
 
63 
 
64 
 
 
65 
 
66
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
