ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9603Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Лобода, Олександр Андрійович | - |
| dc.contributor.author | Холодяй, Нікіта Максимович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-06-17T03:24:02Z | - |
| dc.date.available | 2026-06-17T03:24:02Z | - |
| dc.date.issued | 2026 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9603 | - |
| dc.description.abstract | Холодяй Н.М. Екологічна оцінка рівнів шумового навантаження на урботериторії міста Черкаси 61 с.; 20 рисунків; 14 таблиць; 24 джерела; мультимедійна презентація. Мета роботи: Дослідити рівні шумового навантаження на ділянки урбосередовища міста Черкаси та визначити ареали найбільшого навантаження в межах селітебних зон міста. Завдання роботи: провести аналітичний огляд літератури щодо впливу шуму, як фізичного забруднення, урбосистеми, пов’язаного з індустріалізацією міст, зростанням транспортної інфраструктури, тощо; дослідити рівні шуму на визначених ділянках в межах селітебної зони та заміських і паркових територіях; надати пояснення, як ріст технічного оснащення міського господарства та рухливість міського населення створюють умови підвищеного шуму; створити карту ділянок з підвищеним шумовим навантаженням; надати рекомендації щодо зниження рівнів шуму в межах селітебних зон міста. Об’єкт дослідження: джерела акустичного забруднення та вібрації в урбосередовищі. Предметом дослідження: рівні шумового навантаження створювані автотранспортом на магістральних дорогах та вулицях міста Черкаси. Методи дослідження: при написанні роботи були використані загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення), аналітичні, польові, лабораторні та розрахунково-статистичні методи. В роботі розкрито питання щодо впливу зростаючої індустріалізації міст, автотранспортної інфраструктури і шумового навантаження на екосистему міст та здоров’я людини, надано характеристику і досліджено рівні шумів на транспортних магістралях, у рекреаційних зонах та у спальних районах міста, наведено карту градації територій щодо рівня транспортного шуму, розроблено рекомендації стосовно мінімізації рівнів шуму в межах селітебних зон міста. Результати роботи можуть бути використані для розробки заходів щодо зниження рівнів шуму на окремих ділянках селітебних зон міста, плануванні проїзних шляхів і проспектів та містобудуванні. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | РІВНІ ШУМОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ | uk_UA |
| dc.subject | ТРАНСПОРТНА ІНФАСТРУКТУРА | uk_UA |
| dc.subject | МАГІСТРАЛЬНІ ДІЛЯНКИ | uk_UA |
| dc.subject | РЕКРЕАЦІЙНА ЗОНА | uk_UA |
| dc.subject | ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я | uk_UA |
| dc.subject | КАРТА РАНЖУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ | uk_UA |
| dc.title | Екологічна оцінка рівнів шумового навантаження на урботериторії міста Черкаси | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Кваліфікаційна робота_Холодяй Н.М..pdf Restricted Access | 2.29 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій будівництва та раціонального природокористування
Кафедра екології та природоохоронних технологій
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до випускної кваліфікаційної роботи бакалавра_______
на тему ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА РІВНІВ ШУМОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА
УРБОТЕРИТОРІЇ МІСТА ЧЕРКАСИ
Виконав: студент ІV курсу, групи
ЕК- 20
Спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
Холодяй М.М. ___________________
(прізвище та ініціали)
Керівник: Лобода О.А._____________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль: Хоменко О.М.______
(прізвище та ініціали)
Рецензент: Бондаренко Ю.Г._________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2026 рік
2
ЗМІСТ
Стор.
Вступ 4
1 Аналітичний огляд літератури 6
1.1 Поняття про звук та акустичні явища 6
1.2 Загальні поняття про шум й основні параметри шуму 8
1.3 Класифікація шумів та їх поділ 11
1.4 Джерела шуму в урбанізованому середовищі та наслідки його 12
впливу
1.5 Вплив шуму на біотичне середовище та здоров’я людини 17
1.6 Існуючі засоби захисту від шуму його контроль та умови 21
зниження
2 Екологічна оцінка рівнів шумового навантаження на урботериторії 24
Міста Черкаси
2.1 Значення геоморфологічних особливостей розташування м. 24
Черкаси у поширенні шумів
2.2 Метеорологічні особливості м. Черкаси та їх вплив на поширення 25
шумового забруднення
2.3 Аналіз джерел шумового забруднення м. Черкаси 26
2.4 Методика проведення дослідження 29
2.5 Результати натурних досліджень шумового навантаження 31
2.5.1 Дослідна ділянка №1 31
2.5.2 Дослідна ділянка №2 32
2.5.3 Дослідна ділянка №3 34
2.5.4 Дослідна ділянка №4 36
2.5.5 Дослідна ділянка №5 37
2.5.6 Дослідна ділянка №6 38
2.5.7 Дослідна ділянка №7 40
2.6 Детальний аналіз отриманих результатів дослідження 41
3
2. 6 Заходи захисту від шуму в урбосередовищі та нормативні акти 45
Висновки 47
Перелік посилань 49
Додатки 52
Додаток А Апробація результатів роботи 53
4
ВСТУП
Сучасне урбосередовище із інтенсивним розвитком промислових об’єктів,
транспортних засобів на міських вулицях і магістральних дорогах, та
всезростаючою щільністю забудов все більш і більше завдає шкоди міській
екосистемі та негативно позначається на здоров’ї і благополуччі міського
населення. Сама шум, на сьогодні, виступає одним з найрозповсюдженіших
чинників забрудненості середовища. Домінуючим джерелом шумового
забруднення характеризують транспортні засоби, насамперед легкові та вантажні
автомобілі, автобуси, залізничний транспорт, літаки тощо. Негативним явищем
транспортного шуму є те, що практично кожна людина у значній мірі зазнає його
впливу. Часто це може супроводжуватися іншими шкідливими чинниками,
наприклад, вібрацією. Згідно з науковими дослідженнями, шум може викликати
роздратованість під постійним акустичним впливом. Як наслідок, відбуваються
порушення сну, зниження розумової працездатності та розвиток стресу у людини.
Транспортний шум створюється від роботи двигунів, тертя коліс об дорожнє
покриття, гальмами та аеродинамічними особливостями транспортних засобів
тощо.
До цих джерел шуму відносяться також залізничні вузли і станції, великі
автовокзали і автогосподарства, мотелі і кемпінги, трейлерні парки, промислові
об’єкти і великі бази будівельної індустрії, енергетичні установки.
Отже, безсумнівно, шум є повсюди і це велика небезпека для здоров’я
людини, як психічного, так і фізичного, але людина, як індивідум, сприймає шум
по-різному, залежно від віку, людського темпераменту, належного здоров’я, умов
які її оточують. Постійна дія сильного шуму може не лише негативно вплинути на
слух, але й викликати інші шкідливі наслідки – дзвін у вухах, запаморочення,
головний біль, підвищення втоми, зниження працездатності.
Шум має акумулятивний ефект, що веде до накопичення акустичного
подразнення в організмі, в наслідок чого все сильніше пригнічується нервова
система людини та виникає функціональний розлад центральної нервової
5
системи. Особливо шкідливий вплив шуму позначається на нервово-психічній
діяльності людини. Процес нервово-психічних захворювань вищий серед осіб, що
працюють в умовах підвищеного шуму, ніж у людей, що працюють у нормальних
звукових умовах.
Як дію підвищеного шуму спеціалісти розглядають також розлади серцево-
судинної системи, зниження дії зорового і вестибулярного аналізаторів, зниження
рефлекторної діяльності, тощо. Такі набуті показники дуже часто стають
причиною нещасного випадку чи травми.
Навіть слабкі інфразвуки, які нечутно проникають через товсту стіну
квартири та ультразвуки, що займають помітне місце в гамі виробничих шумів
можуть спричинити багато нервових захворювань у мешканців великих міст.
Лікарі говорять про шумову хворобу як про наслідок впливу шуму із переважним
ураженням слуху і нервової системи.
Помірний шум покращує самопочуття людини, підвищує продуктивність
праці та благотворно впливає на організм. З шумом необхідно боротися як на
виробництві, так і в побуті. Уміння дотримуватися тиші – показник культури
людини і його доброго ставлення до оточуючих. Тиша потрібна людям так само,
як сонце і свіже повітря. Державні санітарні норми передбачають такі
максимально-допустимі рівні шуму на території житлової забудови – 70 дБ у день
і 60 дБ вночі (Наказ № 463 від 22.02.2019) [ 1 ].
Саме з огляду на те, що джерел емісії шуму стає все більше, і тим самим
посилюється тиск на антропогеннізоване середовище, дослідження даного виду
забруднення є актуальними і потребує детального аналізу проблеми, про що
висвітлено в даній кваліфікаційній роботі бакалавра.
6
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Поняття про звук та акустичні явища
Звук характеризується як коливальний рух часточок умовного пружного
середовища, який хвилями шириться у газі, рідині чи твердому тілі. Переважна
кількість явищ у природному середовищі супроводжуються спицефічними
характерними звуками, які сприймаються слуховим апаратом людини чи тварини
та розпізнаються і слугують орієнтиром у просторі й спілкування.
Швидкість звуку залежить від середовища, через яке проходять звукові
хвилі і визначається його параметрами – модулями пружності. Швидкість звуку в
газах залежить від температури, від маси молекули газу, а уразі великої
інтенсивності звуку вона залежить також від амплітуди. За частотою коливань
звукової хвилі звуковий спектр поділяється на, рисунок 1.1:
Рисунок 1.1 – Спектр звукових коливань
За нормальних умов, швидкість звуку в повітрі становить 340 м/с. Вона
дещо зростає з підвищенням температури і зменшується уразі її пониженні.
Швидкість звуку в повітрі практично не залежить від частоти, тому звук
7
розповсюджується на великі відстані без спотворень. В твердих тілах та рідинах
звук загалом розповсюджується швидше, ніж у повітрі [ 1 ].
Акустика, як галузь фізико-технічна, – вивчає звукові такі явища:
утворення, поширення та сприйняття пружних хвиль (звуку) у газах, рідинах і
твердих тілах. Вона охоплює як чутний звук (16 Гц – 20 кГц), так і інфразвук та
ультразвук, маючи застосування від архітектури до музики та медицини. Також у
побуті акустикою часто називають обладнання для відтворення звуку – динаміки
та колонки [ 2 ].
Звукова хвиля характеризується частотою й амплітудою коливань. За
одиницю частоти ƒ приймають 1 Герц (Гц) – кількість коливань за секунду.
Графічний процес звукових коливань зображають у вигляді синусоїди (рисунок
1.2). Такі коливання називають гармонічними.
А – амплітуда коливань; λ – довжина хвилі; t – час; R – розмах коливань
Рисунок 1.2 – Графік гармонічних коливань
8
Об’єкт, що утворює якийсь звук, розповсюджує навколо себе звукові хвилі
у якості коливань які дорівнюють рівню тиску повітря. Вони здійснюють
коливання барабанної перетинки, яка починає передавати їх за допомогою трьох
маленьких кісточок – молоточка, ковадла і стремінця, у наповнене повітрям
середнє вухо, рисунок 1.3.
Рисунок 1.3 – Поширення звуку через вухо людини
Саме звідти ці вібрації проникають у внутрішнє вухо, заповнене рідиною,
проходять через напівокруглі канали до равлика. На коливання рідини в равлику
реагує слуховий нерв та перетворює їх у закодовані імпульси [ 3, 4 ].
Далі ці імпульси поступають у мозок, який їх розшифровує, і, в результаті, ми
чуємо звук .
1.2 Загальні поняття про шум й основні параметри шуму
Шум є хаотичною сукупністю різних по силі й частоті звуків. Вони не
мають чітких тональностей та можуть сприйматися як такі, що заважають
відпочинку або ж роботі і є небажаними для сприйняття. Ці шумові форми
відносять до типу фізичних (акустичних) забруднень навколишнього середовища,
які погано впливають на здоров'я. Їх наслідком може бути втома й порушення
9
функцій нервової системи. Адже до них відносять усі неприємні звуки чи їх
сукупність, що не сприяють нормальній роботі, не дають адекватно сприймати
звукові інформаційні сигнали та відпочивати.
Розрізняють шум постійний, непостійний, коливний, переривчастий,
імпульсний. Загалом шум – це хаотичне нагромадження звуків різної частоти,
сили, висоти, тривалості, які виходять за межі звукового комфорту.
Класифікують шум наступним чином, таблиця 1.1 [4].
Таблиця 1.1 – Класифікація шуму за походженням
№ п/ч Походження шуму Умови виникнення
1 Аеродинамічний шум, що виникає у газах
2 Гідродинамічний шум, що виникає у рідинах
шум, що виникає внаслідок коливань
3 Електромагнітний елементів електромеханічних пристроїв
під впливом магнітних змінних сил
шум, що виникає внаслідок двигтіння
поверхонь машин та обладнання, а
4 Механічний також ударів у з'єднаннях деталей,
збірних одиниць або конструкцій
загалом
За частотними характеристиками, шуми різного звукового діапазону
частоти ділять на, рисунок 1.3:
Рисунок 1.3 – Форми частоти шуму
В окремих технічних галузях, наприклад в електроніці й акустиці існують
абстрактні поняття кольорового шуму, що надає шумовим сигналам певний колір,
як наслідок їх статистичних властивостей. У разі, якщо шум містить усі звукові
частоти, такий шум називають білим. Якщо шум переважно складається з
10
високочастотних звукових коливань, він називається фіолетовим (за аналогією зі
світловими коливаннями). А от коли ж домінують низькочастотні звукові
коливання, то рожевим.
Найчастіше шуми супроводжуються вібрацією – тобто тремтіннями або ж
струсами усього тіла й окремих його частин, як що працівник виконує певні
роботи – бетонування, пневматичне електроподрібнення порід чи шляхових
покрить, праці в шахті з відбійним молотком у руках, розпилюванні деревини чи
інших матеріалів, тощо [ 5 - 7].
Розрізняється вібрація за способом передавання (загальна, локальна),
напрямом дії (вертикальна, горизонтальна), тривалістю (постійна, непостійна).
Вібрація негативно впливає на біологічні об'єкти, насамперед на людину [4].
Шум характеризується такими параметрами: частотою (Гц), звуковим
2 2
тиском (Н/м ), силою звуку (Вт/м ), потужністю звуку (Вт), рівнем сили звуку
(гучності) (дБ), рівнем звукового тиску (дБ), рівнем звукової потужності (дБ).
Рівень інтенсивності звуку L, та рівень звукового тиску Lр належать до
фізіологічних характеристик шуму. В таблиці 1.2 наведені рівні інтенсивності
звуку для деяких джерел шуму.
Таблиця 1.2 – Рівні інтенсивності звуку для деяких джерел шуму
№ п/ч Джерело шуму L, дБ
1 Шум зимового лісу в тиху погоду 2 – 4
2 Шепіт на відстані 1 м 40
3 Розмова середньої гучності на відстані 1 м 60
Робота металорізального верстата (робоче
4 80 – 100
місце біля верстата)
Робота пневмокомпресора,
5 120
штампувального преса на відстані 1 м
Шум реактивного двигуна літака на
6 120 –140
відстані 2 – 3м
11
Рівнями інтенсивності звуку зазвичай оперують при виконанні акустичних
розрахунків, а рівнями звукового тиску – при вимірюванні шуму, оцінці його дії на
людину, оскільки орган слуху чутливий не до інтенсивності звуку, а до звукового тиску.
Звуковий тиск – це різниця між атмосферним тиском і тиском звукової
хвилі у певній точці звукового поля, де відбувається стискання і розрідження
повітря. Для людини існує нижня і верхня межі чутливості звукових тисків.
Нижню межу називають порогом чутливості, верхню – больовим порогом.
Поріг чутливості – це дуже мала (незначна) зміна групового тиску, яку
спроможне сприйняти людське вухо. Найкраща чутливість незначної зміни
звукового тиску для людини спостерігається при частоті f = 1000 Гц.
Больовий поріг – це максимальний звуковий тиск, що сприймається
2
людським вухом як звук при частоті f = 1000 Гц, становить Рв= 20 Н/м .
Сила звуку – це потік звукової енергії, що проходить за 1 с через площу 1
2
м , перпендикулярно до напрямку поширення звукової хвилі.
Ученими доведено, що між порогом чутливості і больовим порогом існує
приблизно логарифмічна залежність. Тому в техніці для вимірювання звукового
тиску, сили звуку й звукової потужності приймають логарифмічну шкалу,
властивістю якої є те, що кожний наступний ступінь більший за попередній у 10 разів.
З цієї ж причини умовно приймають одиницю вимірювання рівня звуку –бел (Б). У
техніці використовується дрібніша одиниця – децибел (дБ), що дорівнює 0,1 Б [8].
1.3 Класифікація шумів та їх поділ
Характер спектру утворюваних шумів необхідно розподіляти на такі
категорії:
широкосмугові, із безперервним спектром, що має ширину більшою однієї
октави;
вузькосмугові ( тональні), в спектрі цієї категорії виразно фіксуються
дискретні тони.
12
Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням у третино
октавних смугах частот за перевищенням рівня шумів в одній смузі у порівнянні
із сусідніми, не менш ніж на 10 дБ.
За часовими характеристиками шуми слід поділяти на, рисунок 1.4:
Рисунок 1.4 – Класифікація шумів за часовими характеристиками
Зокрема, постійні – це такі, що протягом робочого дня не змінюють свій
рівень більше ніж на 5 дБА за шкалою «А», а непостійні, що під час вимірювання
за цією ж шкалою вимірювання під час роботи технологічного обладнання за час
роботи змінюється більш ніж на 5 дБА [ 2, 9 ].
1.4 Джерела шуму в урбанізованому середовищі та наслідки його впливу
Усі шуми можна згрупувати в два акустичних тла: природне і штучне.
Природне – це приємний шум прибою, дзюркіт струмка, спів птахів чи гуркіт
грому. Штучне – створюється господарською, технічною і культурною діяльністю
людини. Крім того, джерела шуму розділяють на дві великі групи – внутрішні і
зовнішні. Внутрішні: інженерне, технологічне, побутове та санітарно-технічне
обладнання будівель і споруд. Зовнішні: засоби транспорту (наземні, водні,
13
повітряні), промислові та енергетичні підприємства і установи, а також різні
джерела шуму всередині кварталів, пов'язані з життєдіяльністю людей [1, 12].
Тому існують допустимі рівні та еквівалентні рівні шуму, таблиця 1.3.
Таблиця 1.3 – Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот,
рівні шуму та еквівалентні рівні шуму
Рівні
Рівні звукового тиску, дБ
шуму та
еквівален
Октавні смуги з середньогеометричними
тні рівні
Вид трудової діяльності, робоче місце частотами, Гц
шуму,
дБА,
дБАекв
Творча діяльність, керівна робота, наукова
діяльність, викладання та навчання, лікарська
діяльність. Робочі місця у приміщеннях дирекції, 86 71 61 54 49 45 42 40 38 50
лабораторіях конструкторських бюро, прийому хворих
у медпунктах
Висококваліфікована робота, що вимагає
зосередження, адміністративно-керівна діяльність,
вимірювальні та аналітичні роботи у лабораторії. 93 79 70 63 58 55 52 50 49 60
Робочі місця в приміщеннях цехового керівного
апарату, контор, лабораторій
Операторська та диспетчерська роботи. Робочі місця
у приміщеннях диспетчерської служби, друкарських
96 83 74 68 63 60 57 55 54 65
бюро, на дільниці точного складання, зали обробки
інформації
Робота з підвищеними вимогами до процесів
спостереження та дистанційного керування
виробничими циклами. Робочі місця за пультами 103 91 83 77 73 70 68 66 64 75
керування без мовного зв'язку за телефоном, в
лабораторіях з шумним устаткуванням
Виконання усіх видів робіт (за винятком тих, що
перераховані вище і їм подібних) на постійних
робочих місцях у виробничих приміщеннях і на 107 95 87 82 78 75 73 71 69 80
території підприємств
31,5
63
125
250
500
1000
2000
4000
8000
14
Ділянки найвищого забруднення створювані шумом від автомобільного
транспорту під час його роботи представлені у таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 – Характеристика джерел шуму створюваного автомобільним
транспортом
№ п/ч Джерела шуму Наслідки впливу
1 Автостради і дороги Тут існує суттєва небезпека для жителів
швидкого руху, вузли збудованих вздовж трас будинків, а також
багаторівневого руху погіршується акустичний фон на прилеглих
територіях і ландшафтах, навіть тих, що
перебувають під охороною і
використовуються для відпочинку людей.
2 Головні вулиці міст, Створювані там шуми і вібрації загрожують
коридори прольоту здоров'ю жителів міст. Чинять вплив на
літаків, перехрестя доріг, нервову систему. Спричиняють погіршення
аеродроми слуху, зору, уваги.
3 Вулиці, місця стоянок і Шуми і вібрації діють локально, але не менш
паркування шкідливо. Сила звуку біля доріг коливається
автотранспорту в межах 65 – 80 дБ, а біля будинків,
розташованих на відстані 100 м, шум від
транспорту досягає 57 – 65 дБ.
4 Найчастіше це машини, Фізичними джерелами шуму в довкіллі є
механізми, обладнання, причиною старіння організму людини і
технологічні процеси з скорочення тривалості її життя на 8-12 років
пневматики, потяги, (австрійський дослідник Гриффіт).
літаки, транспортні
засоби, будівельне і
комунальне обладнання
15
Рівні шумів залежать також і від дорожнього покриття (асфальт, бетон,
бруківка) й видів транспортних засобів (легковий автомобіль, вантажівка,
трейлер). Автобусні одиниці транспорту, тролейбуси і трамваї, що рухаються у
міському середовищі, – створюють шум на рівні 80 – 88 дБ, до цього шуму
долучається звук від машин і обладнання з будівництва, з об’єктів комунального
господарства, тощо, що його ще більше посилює [ 3, 13 ].
З погляду на джерело і місце виникнення, розрізняють промисловий,
комунікаційний (дорожний, залізничний, аварійний), комунальний (мікрорайони,
помешкання) шум. Найпоширенішим і найзагрозливішим джерелом шуму і
вібрації, особливо в урбанізованому середовищі, є дорожні засоби комунікації.
Спричинено це тим, що автомобіль проникає навіть у місця, де обов'язковою є
охорона від шуму. Рівень звуку комунікаційних засобів становить 75 – 90 дБ [5].
За твердженнями фахівців Українського гігієнічного центру МОЗ України,
близько 40% загальної площі середньостатистичного міста (з населенням 750 тис.
жителів.) непридатні для нормального проживання через надмірне акустичне
забруднення. Гранично допустимий рівень шуму на територіях, що прилягають до
будинків, на протязі доби становить 70 дБА від 7-мої до 23-тьої години і 60 дБА –
від 23-тьої до 7-мої години [8].
Шум залізниць, з огляду на його циклічність, а також високий рівень звуку
може спричинити проблеми на смугах уздовж ліній руху поїздів. Вважається, що
шум вище 60 дБ за невеликої швидкості поїздів поширюється на десятки метрів
від носія, за інтенсивного руху – на 1 км.
Джерелами створюваних роботою машин і технологічного обладнання
шуму і вібрації є також промислові підприємства. У приміщеннях деяких із них
шум сягає 80 – 125 дБ, звідти він долинає до суміжних територій. По сусідству із
промисловими підприємствами сила звуку становить від 50 – 60 до 80 – 90 дБ. В
таблиці 1.5 наведено основні типові джерела шуму, які можна спостерігати в
повсякденному житті, та рівні звукового тиску (в дБ), що їм відповідають. У
міському середовищі, крім комунікаційного шуму, небезпечним є і шум
побутовий.
16
Таблиця 1.5 – Джерела шуму та рівень звукового тиску, що їм відповідає
Рівень звукового Рівень звукового
Джерело шуму Джерело шуму
тиску, дБ тиску, дБ
Зимовий ліс за
0 Салон автомобіля 70
тихої погоди
Шелест листя,
10-15 Телевізор 80-95
тихий шепіт
Шепіт 20 Вантажівка 90-95
Цокання Двигун
30 110
будильника гелікоптера
Сільська Відбійний
30 110-120
місцевість молоток
Струмінь води з
40-45 Блискавка 130
крана
Реактивний
Читальня 40 130
двигун
Друкарська Реактивний літак
50 140
машинка на віддалі 25 м
Старт космічної
Машбюро 65 150
ракети
Понад 25% жителів міст підпадають під дію наднормативного шуму в
приміщеннях внаслідок використання в будівництві недосконалих матеріалів і
конструкцій (панелі). Шум у квартирах створюють автомашини, що вивозять
сміття, доставляють до магазинів товари, обслуговують офіси, а також голосна
музика, недосконала робота водно-каналізаційних систем. Згідно із санітарними
нормами рівень шуму в будинках може становити протягом дня 30 – 40 дБ, вночі
– 25-30 дБ. Дошкульним у сучасних містах є шум від петард, феєрверків [4].
Для всіх живих організмів, у тому числі і людини, звук є однією з дій
навколишнього середовища. У природі гучні звуки рідкісні, шум відносно
слабкий і нетривалий. Звуки і шуми великої потужності вражають слуховий
апарат, нервові центри, можуть викликати больові відчуття і шок. Так діє шумове
забруднення. Людина і природа все більше страждають від його згубної дії.
Нормальний шум навколишнього людину середовища варіює в межах 35 - 60
дБА. Але до цього фону додаються все нові децибели, внаслідок чого рівень шуму
часто перевищує 100 дБ [6].
17
В урбанізованому середовищі існують численні джерела шумового
забруднення. Разом з цим, шумове забруднення в містах практично завжди має
локальний характер і переважно викликається засобами транспорту – міського,
залізничного та авіаційного.
Боротьба з шумом, у центральних районах міст є достатньо складною
внаслідок щільності сформованої забудови, через яку неможливе будівництво
шумозахисних екранів, розширення магістралей і висадка дерев, що знижують на
дорогах рівні шумів. Тому найбільш перспективними рішеннями проблем з
шумом є: зниження власних шумів транспортних засобів та застосування в
будівлях нових шумопоглинаючих матеріалів, вертикального озеленення будинків
і потрійного скління вікон.
1.5 Вплив шуму на біотичне середовище та здоров’я людини
Доведено шкідливість шуму для біотичного середовища. Встановлено, що
рослини під впливом шуму повільніше ростуть, а тваринний організм зазнає
непоправних розладів. Наслідки впливу приведено у таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Вплив шуму на біоту
№ п/ч Біотичний об’єкт впливу Наслідки
1 2 3
1 Дерева, квіти, трави і інші Схильні до обстрілу звуками, засихають і
гинуть. Причиною загибелі – надмірне
рослини виділення вологи через листя: коли рівень
шуму перевищує певна межа, квіти
буквально виходять сльозами, якщо квітку
гвоздики поставити поряд з
радіоприймачем, що працює на повну
гучність, квітка зів’яне, також джазова
музика може діяти як стимулятор росту і як
фактор, що гальмує цей процес.
18
Продовження таблиці 1.6
1 2 3
2 Тварини і птахи та Організм зазнає значних розладів:
нервових, серцево-судинних, погіршення
іхтіофауна
слуху. До дії шуму тварина звикає ще
повільніше, ніж людина. Особливо він діє
на диких тварин, змушуючи їх покидати
шумні лісові масиви з достатньою
кількістю харчів, і переселятись у
малошумні території, де їх обмаль,
знижуються надої молока у корів, він є
небезпечним для тварин, які збираються
вивести приплід, та для майбутніх
нащадків, знижується приріст ваги у
тварин, несучість курей, у пташиних
гніздах виникають тріщини в шкарлупі
яєць. Окрім того, шум шкідливо впливає
шум на риб, особливо в період нересту.
Комахи та різні види Вплив є значним і різноплановим
фактором, який впливає на їхню
ентомофауни
фізіологію, поведінку та здатність до
виживання Так, бджолина матка під дією
шумів значної інтенсивності може
загинути. Зокрема, двох видів шуму: ритмів
(42 та 200 ударів на хвилину) та шуму
проточної води (природний звук
навколишнього середовища) на локомоцію,
орієнтацію, сміливість, тактильне
сприйняття, поведінку по догляду за
потомством, агресивність проти членів
гнізда та проти чужинців, поведінку втечі,
пізнання та короткочасну пам'ять мурах
(використовувалися як модель комах). Ми
виявили, що 42 та 200 BPM збільшували
звивистість руху мурах, зменшували їхню
здатність до орієнтації, сміливість,
тактильне сприйняття, поведінку по
догляду за потомством, здатність до втечі,
пізнання та короткочасну пам'ять, а також
викликали незначну агресивність проти
членів гнізда.
19
Тваринний організм має більш розвинуті органи чуття, верхня абсолютна
межа чутливості його слухового аналізатора знаходиться нижче від верхньої межі
аналізатора людини, тобто больовий поріг у багатьох тварин досягається раніше,
ніж у людини. Тому сильний шум такі тварини, як коти, собаки, а також деякі
види птахів сприймають як больові сигнали [8, 17 - 19].
Нині добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров'я людей,
знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху
(глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія). Гучні
звуки збуджують людину, сприяють надходженню в кров великої кількості
гормонів, зокрема, адреналіну, внаслідок чого виникає відчуття небезпеки, страху.
Фізіолого-біологічна адаптація людини до шуму практично неможлива, тому
регулювання і обмеження шумового забруднення довкілля – важливий і
обов'язковий захід [5, 16].
Опис дії різних рівнів шуму наближено охарактеризють наступним чином:
шум до 50 дБ А, зазвичай, не спричинює шкідливого впливу на людину в процесі
її трудової діяльності; шум з рівнем 50-60 дБА може мати психологічний вплив,
що проявляється у погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, швидкості
реакції, тощо; рівень шуму 65-90 дБА спричиняє фізіологічні зміни: частішає
пульс, тиск крові підвищується, судини звужуються, що погіршує постачання
органів кров'ю; дія шуму з рівнем 90 дБА і вище може призвести до
функціональних порушень в органах та системах організму людини: знижується
слухова чутливість, погіршується діяльність шлунку та кишечника, з'являється
нудота, головний біль, шум у вухах [3. 9].
Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю – від сильної втоми й не
дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин,
порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів і клітин,
порушення чутливості шкіри, кровообігу тощо.
Особливо небезпечними є резонансні вібрації – вібрації, за яких частота
коливання внутрішніх органів збігається з частотою коливання зовнішнього
чинника. Наприклад, область резонансу для голови в сидячому положенні за
20
вертикальних коливань знаходиться в діапазоні 20–30 Гц, за горизонтальних –
1,5–2 Гц. Зорові сприйняття погіршуються при вібраціях в діапазоні 60 – 90 Гц.
Для органів грудної клітки, черевної порожнини резонансними є частоти від 3 до
3,5 Гц, а для тіла людини в сидячому положенні – 4–6 Гц. Вібрація наносить
шкоду передусім нервовій системі, зоровому і вестибулярному апаратам. Під дією
тривалої вібрації в людей виникають запаморочення, симптоми морської хвороби,
порушення координації рухів. В осіб, які систематично піддаються дії вібрації
(трактористи, водії транспортних засобів), настають патологічні зміни в нижній
частині хребта, попереку, кінцівках. Локальна вібрація може спричинити спазми
судин рук, передпліччя, кінцівок, а також відкладання солей, тощо [ 6, 14 ].
Встановлено, що інтенсивний шум знижує увагу людини, збільшує кількість
помилок при виконанні робіт, пов'язаних із використанням інформації,
управлінням механічними системами чи засобами. У біологічному аспекті шум є
сильним стресовим фактором і може спричинити не тільки порушення
функціонування центральної нервової системи, а й деструктивні процеси в
органах і тканинах людини. Він впливає на весь організм людини: пригнічує
центральну нервову систему, викликає зміни пульсу, дихання, спричинює
порушення обміну речовин, виникнення гіпертонії, серцево-судинних
захворювань. Шум у 20 – 30 дБ не шкідливий; 35 дБ – не турбує людину; 40 – 70
дБ – викликає погіршення самопочуття; 75 дБ – може спричинити втрату слуху;
50 – 110 дБ, що виникає під час роботи відбійного молотка, двигуна вантажного
автомобіля, звучання духового оркестру, є межею допустимого; вище 110 дБ,
який створюється при грозових розрядах, гудінні двигуна реактивного літака,
вибухах, може викликати порушення здоров'я людей. Сильніший 140 дБ шум
може спричинити розриви барабанних перетинок, контузії, а при 160 дБ – смерть
[7, 12].
Дослідженнями встановлено, що шум може бути фізичним наркотиком,
оскільки ритмічні звуки викликають звукове сп'яніння. Цей ефект
використовують у шоу-бізнесі (рівень шуму сучасної електромузики сягає до 130
дБ).
21
Інфразвук із частотою 16 – 20 Гц і рівнем 110 – 150 дБ може викликати
неприємні суб'єктивні відчуття, порушення роботи центральної нервової, серцево-
судинної, дихальної систем, вестибулярного апарату. У людей, які зазнали дії
інфразвуку із рівнем 105 дБ, проявляються підвищена тривожність,
невпевненість, емоційна нестійкість.
На пристосування до сильного шуму організм людини витрачає велику
кількість енергії, перенапружується нервова система, виникають втома, нервовий
і психічний розлади [ 11, 20 ].
Проте, здавна відомий благодійний вплив на організм людини шумів
природного середовища (шум листя, дощу, річки та ін.). Статистика свідчить, що
люди, які працюють у лісі, поблизу річки, на морі, рідше, ніж мешканці міст,
хворіють нервовими і серцево-судинними хворобами. Доведено, що шелест листя,
спів птахів, дзюрчання струмка, звуки дощу оздоровче впливають на нервову
систему. Під впливом звукових хвиль водоспаду посилюється робота м'язів.
Позитивний вплив чинить на людину гармонійна, спокійна музика.
1.6 Існуючі засоби захисту від шуму його контроль та умови зниження
Захист довкілля і людини від шкідливого впливу шуму є однією з
найважливіших соціально-економічних проблем сучасності. Розв’язання цієї
проблеми пов’язано із здоров'ям працівників підприємств, установ і організацій, а
також мешканців промислових центрів, міст та містечок.
Головна мета яка ставиться у боротьбі з шумом пов’язана із його повним
усуненням. Але якщо цього неможливо зробити, то тоді використовують методи
зниження інтенсивності шуму до допустимих меж, що визначено у відповідних
нормативах. За умови оцінки шуму й характеристик джерел його утворення
важливе значення надають таким поняттям, як емісія та ремісія.
Емісія – це випромінювання шуму у довкілля, вона характеризує
безпосередньо джерело шуму. Її оцінку виконують, у першу чергу, для
порівняння з нормами допустимого шуму. Ремісія – період перебігу хронічного
22
захворювання, що характеризується значним ослабленням чи повним зникненням
його симптомів, яка триває від кількох тижнів до кількох років, але має ознаки
рецидиву [2, 21].
В основу санітарно-гігієнічного нормування шуму закладено запобігання
виникненню функціональних розладів або захворювань, надмірного стомлення і
зниження працездатності як при короткочасних, так і повторній дії несприятливих
чинників виробничого середовища.
Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот та еквівалентні
рівні шуму на робочих місцях, у виробничих приміщеннях і території
підприємства регламентуються Державними санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-
99, про що згадувалось вище. А допустимі рівні звуку на території житлових забудов
наведено в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 – Допустимі рівні звуку на території житлових забудов
Рівні звуку, дБА
Види території Час доби
еквівалентні максимальні
1 2 3 4
Території, що безпосередньо прилягають 45 60 Вдень
до будівель лікарень, санаторіїв
35 50 Вночі
Території, що безпосередньо прилягають 55 75 Вдень
до житлових будинків, будівель поліклінік,
амбулаторій, будинків відпочинку,
пансіонатів, будинків-інтернатів, дитячих 45 60 Вночі
дошкільних закладів, шкіл та інших
навчальних закладів, бібліотек
Території, що прилягають до будівель 60 75 Вдень
готелів та гуртожитків
50 65 Вночі
23
Продовження таблиці 1.7
1 2 3 4
Майданчики відпочинку на територіях 35 50 Вдень
лікарень та санаторіїв
Майданчики відпочинку на території
мікрорайонів, груп житлових будинків,
будинків відпочинку, пансіонатів, 45 60 Вдень
майданчиків дитячих закладів, шкіл та
інших навчальних закладів, будинків-
інтернатів
Технічне нормування встановлює граничні значення характеристик шуму
для різних типів обладнання з урахуванням технічних можливостей.
Отже, якщо санітарні норми визначаються необхідною для здоров'я
величиною зниження шуму, то технічні норми встановлюють граничні норми
шуму для окремих видів машин і механізмів. Значення гранично допустимих
рівнів шумових характеристик машин (ГДШХ) встановлюють з урахуванням
вимог забезпечення на робочих місцях допустимих рівнів шуму відповідно до
головного призначення машини і вимог розділу 2 Зокрема, нормування
виробничого шуму в Україні регулюється ДСН № 3.3.6.039-99 «Державні
санітарні норми виробничого загального та локального шуму» [11, 22].
Захисту людей від шумів і вібрацій у промисловості сприяє використання на
підприємствах спеціальних засобів (навушників, прокладок, шоломів),
впровадження малошумових технологій, машин, верстатів, механізмів, автоматів і
роботоверстатів у шумовому виробництві, використання у будівництві і
реконструкції антивібраційних і протишумових фундаментів, дверей, вікон,
звукозахисних екранів, шумопоглинаючих плит, базальтової вати, поліетиленової
плівки, ізоляційної піни, поліпшення умов праці (скорочення робочого часу,
нормування шуму і вібрації на робочих місцях, в місцях проживання і відпочинку,
впровадження системи атестації на шум і вібрацію технологій, обладнання та
машин)
24
2 ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА РІВНІВ ШУМОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА
УРБОТЕРИТОРІЇ МІСТА ЧЕРКАСИ
2.1 Значення геоморфологічних особливостей розташування м. Черкаси у
поширенні шумів
Місто Черкаси – промислово розвинений центр обласного підпорядкування.
Як і район, до якого воно належить, м. Черкаси розташоване в лісостеповій зоні
Дніпровської рівнини на високому плесі правого берега р. Дніпро, в середній її
течії і знаходиться на північно-східному схилі гірського утворення Українського
кристалічного щита, який поступово опускається в бік річки Дніпро. Територію
дослідження характеризують найбільшим промисловим центр області. Площа
2
сучасної міської забудови становить 77,6 км . Воно має найбільшу протяжність із
півночі на південь у межах 22 км, а зі східної частини на західну – до 15 км.
о о
Координати Черкас 32 1' східної довготи і 42 7' північної широти.
Уся територія визначених ділянок дослідження, як і саме належить місто,
сформована під впливом гірськоутворюючих процесів і вулканізму, трансгресій
давніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, їх регресії й
активації ерозійних процесів, наступу та танення льодовиків антропогенного
періоду. Вона належить до двох геоструктурних районів: Українського
кристалічного щита та Придніпровської височини.
Для центральної частини міста в геологічному розрізі характерні утворення
бучацької свити – вуглисті піски і глини. У терасовому комплексі річки Дніпро в
межах міста виділені друга та третя надзаплавні тераси. Переважна частина міста
розташована в межах третьої надзаплавної тераси ( абсолютні відмітки 95-110 м),
яка характеризується збільшенням висоти у західному напрямку до 125 м – район
«Соснівки». Безпосередньо до третьої примикає друга надзаплавна тераса
(абсолютні відмітки 90-93 м). Відклади цієї тераси виходять на денну поверхню у
вигляді прибережної смуги річки Дніпро завширшки 150 м. У південній частині
міста терасові відкладення прорізані прохідною льодовиковою долиною. На
25
ділянці від ПрАТ «АЗОТ» до залізничної станції льодовикові глини не розмиті, а
у східному та західному напрямках розмиті і залягають на бучацьких пісках.
Потужність бучацьких пісків досягає 10 -12 м.
Території характеризуються як рівнинні з незначною хвилястістю.
Відсутність великих географічних перешкод (гірські масиві тощо) та рівнинний
рельєф створюють сприятливі умови для поширення шумових забруднень на
великі відстані від джерела виникнення.
2.2 Метеорологічні особливості м. Черкаси та їх вплив на поширення
шумового забруднення
За природним зонуванням місто розташоване в центральній частині
лісостепової зони, що відбивається на показниках клімату. Кліматичні умови
відрізняються деякою специфічністю: територія, на якій розташоване місто
Черкаси, характеризується сприятливими кліматичними умовами – помірно-
континентальним кліматом з м’якою зимою та теплим літом.
Прямий вплив на характер розсіювання забруднюючих речовин, а також
поширення шумового забруднення в атмосферному повітрі в місті чинить напрям
вітру. Протягом року переважають вітри північно-західного та східного напрямків
(рисунок 2.1).
Середньомісячна та середньорічна швидкість вітру в місті становить менше
5,0 м/с, що вкрай несприятливо для розсіювання забруднень та процесу
самоочищення атмосфери.
Взимку повторюваність вітрів швидкістю 0-1 м/с та 2-5 м/с у середньому
складає 30% від загального числа випадків, а влітку до 40%. Мінімальна
швидкість вітру спостерігається в нічні часи. Повторюваність штилів за рік
приблизно 20%. Значна повторюваність західних (до 17%) та північно-західних
(20%) вітрів, що пов’язано з циклонами, є однією з основних причин формувань
атмосферної циркуляції у холодний період року.
26
Рисунок 2.1 – Переважаючі середньорічні напрямки вітрів характерні для
території міста
В результаті незначного переважання північно-західних вітрів, ареали
техногенного забруднення набувають відповідної витягнутої форми, а значна
частка штилів та мала швидкість вітрів сприяють повітряним застійним процесам,
за рахунок чого утруднюється розсіювання та створюються умови для
накопичення забруднювальних речовин в приземному шарі атмосфери.
Таким чином, метеорологічні особливості, так само, як і геоморфологічні, є
сприятливими для ширення шуму на великі відстані та створення умов
акустичного забруднення. Наразі для шуму не характерно накопичення, але є всі
умови для того, щоб шуми поширювалися в просторі, – часті штилі та низькі
швидкості руху повітряних мас сприяють такій ситуації.
2.3 Аналіз джерел шумового забруднення м. Черкаси
Джерелами шуму в місті Черкаси є всі види автотранспорту, промислові
підприємства та установки, торгівельні центри, розважальні майданчики, зупинки
автобусів та маршрутних таксі, комунально-складські та будівельні майданчики,
заклади харчування та великого скупчення людей, тощо.
27
Аналіз акустичної обстановки в м. Черкаси показав, що шум промислових
підприємств локалізується переважно на їх територіях, або не виходить за межі
санітарно-захисних зон. Це стосується також і залізничного транспорту.
Крім того, в центральних районах міста не багато промислових і
комунально-складських підприємств, що можуть створювати істотне акустичне
забруднення довкілля.
Проте, суттєвий вплив чинить автотранспорт, кількість якого на головних
вулицях міста щороку зростає. Шкідливий акустичний вплив автотранспорту не
локалізований в межах певних ділянок, а поширений по всій території міста.
Таким чином, рівні автотранспортного шуму здебільшого значно перевищують
нормативні на переважній більшості магістралей. Негативним явищем є
відсутність обмежень на рух автотранспорту по найбільш завантажених
магістралях.
Місто Черкаси це також і потужний транспортний вузол, пункт перетину
автомобільних, залізничних, водних та і повітряних шляхів, що також обумовлює
негативні наслідки впливу шумового забруднення джерел на населення міської
зони, адже автотранспорт генерує собою 60–80 % міських шумів. Особливості
геологічної будови, вказують на те, що в місті поки що немає альтернативи
наземному транспорту, кількість якого постійно зростає. Тому головною задачею
в оптимальному плануванні щодо організації автотранспортного руху –
мінімізація збитку для навколишнього середовища за умови зростання автопарку.
Адже на автомагістралях рівень шуму становить 85–92 дБ [16].
Разом з цим, Черкаси – це місто новобудов та інтенсивної реконструкції,
зокрема, житлового фонду. Недотримання екологічного підходу до освоєння тієї
чи іншої території, що забудовується, часто призводить до перетворення
житлових мікрорайонів у будівельні майданчики. При цьому знищуються дерева,
зазнають шкоди рослинний покрив, асфальтові та інші покриття, відбувається
інтенсивне забруднення середовища пилом і викидними газами будівельної
техніки, а також шумове забруднення.
28
Отже створюються серйозні чинники впливу на здоров’я міського
населення. Індикатори стресової дії створюють цілий ряд небезпек які зазначено
на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 – Ґрунтовність впливу ситуаційного шуму на
здоров’я мешканців міста
Для міста Черкаси характерним є той факт, що на 1000 осіб населення
припадає 200 авто, і це без врахування транзитного транспорту. Все це створює
значне акустичне навантаження на прилеглі житлові забудови [23].
Позитивним аспектом міста Черкаси у відношенні до шумового
забруднення є характер забудови: більш високі будинки розташовані ближче до
дороги, тим самим стаючи перешкодою на шляху поширення шуму. Також,
найбільш вразливі об’єкти (поліклініки, дитячі садочки, школи) знаходяться
всередині забудов, що дозволяє значно понизити рівень шуму на їх територіях.
Сесія Черкаської міської ради затвердила «Правила додержання тиші на
території Черкаської міської територіальної громади». Даний документ
29
призначений для захисту мешканців від надмірного шумового впливу та
врегулювання діяльності, яка здатна порушувати спокій громадян.
Відповідно до нових правил, на захищених об’єктах із 22:00 до 08:00
заборонено гучно співати, кричати, використовувати звуковідтворювальну
апаратуру, а також салютувати феєрверками. Заборонено проводити в нічний час
ремонтні роботи у житловому приміщенні, а у святкові й неробочі дні заборона є
цілодобовою, якщо мешканці не дали на це згоди.
Окремим пунктом врегульовано також і проведення вуличних мистецьких
виступів, які можливі уразі дотримання норми шуму, тільки у визначених
локаціях й із обов’язковим узгодженням. Контролює виконання правил
спеціальна комісія. За порушення передбачено відповідальність на підставі
чинного законодавства [24].
2.4 Методика проведення дослідження
Натурні дослідження є єдиним способом отримання достовірної інформації
щодо рівнів шумового забруднення досліджуваних трансепт і магістральних
ділянок.
Для виконання курсової роботи було обрано п’ять дослідних ділянок, на
території яких спостерігається різний рівень антропогенного навантаження.
Ділянки умовно віднесені до зон:
– автомагістраль (перехрестя бул. Шевченка – вул. Смілянська, бул.
Шевченка – зупинка «Новопричистенська», площа «700-річчя» – вул. «Сінна»);
– селітебна зона (вул. Припортова та Кривалівська, а також району
залізничного вокзалу);
– рекреаційна зона (парк «Соснівка» (фон)).
Картосхема визначених для дослідження ділянок дослідження представлена
на рисунку 2.3.
30
1 – ділянка «Шевченка - Смілянська»; 2 – ділянка «Шавченка -
Новопричистенська»; 3 – ділянка «Площа 700-річчя»; 4 – ділянка «Митниця»; 5 –
ділянка «Сосновий бір»; 6 – ділянка «Шевченка -Кривалівська»; 7 – ділянка
«Залізничний вокзал»
Рисунок 2.3 – Картосхема ділянок дослідження
Визначення рівня шумового навантаження проводилося за допомогою
шумоміру ШУМ-1М30 (рисунок 2.4).
Рисунок 2.4 – Шумомір ШУМ-1М30
31
Оскільки шумове забруднення не здатне акумулюватися, вимірювання
проводилися в різний час: 8:00-9:00, 13:00-14:00 та 19:00-20:00 з метою
визначення часу, коли відбувається найінтенсивніша емісія шумів в навколишнє
середовище. Також визначались рівні інтенсивності руху автомобілів на ділянках
(ІРА – інтенсивність руху автотранспорту) у різні періоди часу. Результати, що
фіксувались записувались у таблиці.
2.5 Результати натурних досліджень шумового навантаження
2.5.1 Дослідна ділянка №1
Зазначена дослідна ділянка №1 – це перехрестя бульвару Шевченка та
вулиці Смілянської. Картосхема ділянки наведена на рисунку 2.5.
Ділянка характеризується підвищеним антропогенним тиском на довкілля
за рахунок високої концентрації автотранспорту та декількох торгівельних
центрів.
Рисунок 2.5 – Картосхема дослідної ділянки №1 «Шевченка - Смілянська»
32
В таблиці 2.1 наведено результати дослідження рівня шумового
забруднення та інтенсивність руху автотранспорту (ІРА) даної ділянки.
Таблиця 2.1 – Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №1
Час Рівень шуму, Перевищення
ІРА, авт./год ГДР шуму, дБ
вимірювання дБ ГДР шуму, дБ
8:00-9:00 1182 78-80 8-10
13:00-14:00 1553 82-94 12-24
19:00-20:00 946 71-82 70 1-12
Середнє по
1227 90,3 15,3
ділянці
Аналіз таблиці дозволяє припустити, що за таких умов фізіолого-біологічні
адаптації людського організму до шуму практично неможливі, тому
врегулювання обмежень шумового забруднення є вагомими і обов’язковими
заходами. Дослідження виявили, що низька пропускна здатність вулично-
дорожньої мережі на ділянці центральної частини міста, створює скупчення
автотранспортних засобів, що й обумовлює надмірний рівень шумового
забруднення джерелами впливу. Це негативно впливає на самопочуття і стан
здоров’я міського населення. Зниженню рівня зазначених джерел має посприяти
використання малошумних засобів автотранспорту, – електромобілів, автомобілів
із гібридними і водневими двигунами, а також застосування високоефективних
глушників й допалювачів відпрацьованих газів, тощо. Але створення таких умов у
короткостроковій перспективі є складним завданням, а тому для мінімізації
шумових джерел Черкас слід впроваджувати організаційні заходи зниження
шумового забруднення міста.
2.5.2 Дослідна ділянка №2
Дослідна ділянка №2 розташована по бульвару Шевченка в районі вулиці
«Новопричистенська». Картосхема ділянки наведена на рисунку 2.6.
33
Рисунок 2.6 – Картосхема дослідної ділянки №2 «Шевченка -
Новопричистенська»
На території ділянки взаєморозташовані дві зупинки для маршрутних таксі,
а також спостерігається скупчення торгівельних точок. Основний вплив чинить
автотранспорт, що пригальмовує або набирає швидкості на перехрестях.
В таблиці 2.2 наведено результати дослідження рівня шумового
забруднення та інтенсивність руху автотранспорту даної ділянки.
Таблиця 2.2 – Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №2
Час Рівень шуму, Перевищення
ІРА, авт./год ГДР шуму, дБ
вимірювання дБ ГДР шуму, дБ
8:00-9:00 1014 77-79 7-9
13:00-14:00 1417 84-86 14-16
19:00-20:00 763 71-73 70 1 -3
Середнє по
1065 82,7 9,3
ділянці
34
Для мінімізації шумового забруднення на цій ділянці та зниження його
рівня слід впровадити, насамперед, такі заходи: створити шумову карту території
і оптимізувати автотранспортні потоки, в першу чергу вантажних та транзитних
авто; посилювати контроль за технічним станом автотранспортних засобів,
особливо тих, які мають термін експлуатації понад десять років; створювати
додаткові смуги зелених насаджень, а не викорчовувати їх; встановлювати
шумозахисні екрани ефективних конструкцій з обох сторін вулиць, тощо.
Впровадження цих заходів сприятиме зменшенню ШЗД селітебних територій
міста Черкаси.
2.5.3 Дослідна ділянка №3
Дослідна ділянка №3 розташована на перехресті бульвару Шевченка, вулиці
Сінної й площі 700-річчя. Картосхема ділянки наведена на рисунку 2.7.
Рисунок 2.7 – Картосхема дослідної ділянки №3 «Площа 700-річчя - Сінна»
35
Територія ділянки зазнає інтенсивного антропогенного тиску за рахунок
навантаження міського автотранспортного руху, руху міжміських автобусів та
приватних автомобілів.
В таблиці 2.3 наведено результати дослідження рівня шумового
забруднення та інтенсивність руху автотранспорту даної ділянки.
Таблиця 2.3 – Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №3
Час Рівень шуму, Перевищення
ІРА, авт./год ГДР шуму, дБ
вимірювання дБ ГДР шуму, дБ
8:00-9:00 869 73-75 3 - 5
13:00-14:00 1103 79-83 9 - 13
19:00-20:00 685 71-74 70 1 - 4
Середнє
886 83,7 7,3
навантаження
Зниженню шумового навантаження на цій ділянці допоможе вдосконалення
дорожніх конструкцій і постійне підтримання їх належного технічного стану;
збільшення кількості тролейбусних маршрутів, які створюють низькі рівні шуму,
у структурі міського транспорту; введення обмежень швидкості руху
автотранспортних засобів, як в межах міських вулиць так і магістральних дорогах,
а також логістичне обґрунтування щодо організації руху автотранспорту.
Рівень шуму, за даними спостережень, в окремі часи дня перевищує
допустимі рівні шуму (5- 13 дБА) для денного часу. Рівень шуму головним чином
зумовлюється інтенсивністю і структурою автотранспортних потоків,
неврегульованістю деяких перехресть, шириною розділової смуги між проїзними
частинами, а також, певним чином залежить і від типу асфальтобетонного
дорожнього укриття. Характер забудови з шириною вулиць між лініями забудв
більше 50 м, однак досліджені перехрестя вулиць можна віднести до зони
постійно зростаючого акустичного дискомфорту. Тому, з метою мінімізації
автотранспортного шуму на цих ділянках міста Черкаси доцільно впроваджувати
комплексні шумозахисні заходи та вдосконалювати транспортні маршрути.
36
2.5.4 Дослідна ділянка №4
Дослідна ділянка №4 – це селітебна зона, що знаходиться на території
мікрорайону «Митниця» по вулиці Припортовій. Картосхема ділянки наведена на
рисунку 2.8.
Рисунок 2.8 – Картосхема дослідної ділянки №4 «Митниця»
Ця зона характеризується середньою інтенсивністю руху автотранспорту, –
як міського: маршрутки та тролейбуси, дещо підвищеним рухом приватних авто,
особливо у вранішню годину, так і озелененням, – наявні паркові зони та
придорожні зелені насадження.
В таблиці 2.4 наведено результати дослідження рівня шумового
забруднення та інтенсивність руху автотранспорту даної ділянки.
Таблиця 2.4 – Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №4
Час Рівень шуму, Перевищення
ІРА, авт./год ГДР шуму, дБ
вимірювання дБ ГДР шуму, дБ
8:00-9:00 124 62-68 2-8
13:00-14:00 62 45-58 0
19:00-20:00 88 62-64 60 2 - 4
Середнє по
91 64 4
ділянці
37
На зазначеній ділянці спостерігається незначне перевищення шуму, але
навіть незначне постійне перевищення може бути несприятливим для стану
здоров’я людини. Тому у вечірній час бажано було б запровадити обмеження для
транспортних засобів, що не використовують глушники, а також проводити
постійне озеленення придорожніх територій та газонів.
2.5.5 Дослідна ділянка №5
Урбоекосистема міста Черкаси вимальовується у якості багатокомпонентної
моделі міста, серед якої можна виокремити селітебні, промислові, транспортні й
садово-паркові (рекреаційні) структурні елементи. Зокрема, дослідна ділянка №5
– це рекреаційна зона, що знаходиться на території парку «Соснівка». Картосхема
ділянки наведена на рисунку 2.9.
Рисунок 2.9 – Картосхема дослідної ділянки №5 «Соснівка»
Для ділянки є характерним відсутність автотранспорту, тому вона була
обрана за фонову.
38
В таблиці 2.5 наведено результати дослідження рівня шумового
забруднення та інтенсивність руху автотранспорту даної ділянки.
Таблиця 2.5 – Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №5
Час ІРА, Перевищення
Рівень шуму, дБ ГДР шуму, дБ
вимірювання авт./год ГДР шуму, дБ
8:00-9:00 2 32-34 0
13:00-14:00 1 43-45 0
19:00-20:00 0 26-28 50 0
Середнє 1
36,7 0
навантаження
Дані таблиці засвідчують низький рівень шуму, адже усім давно відома
ефективність зелених насаджень щодо його зниження. Зокрема, дерева висотою
5–8 метрів за умови однорядного насадження 10–15 метрів чи шахового порядку
висаджування знижують рівень шуму на 4–5 дБА, дворядного на 8–10 дБ, а
трирядного (26–30 м), з відстанню у міжряддях до 3 м – на 10–12 дБА. Значним
успіхом у зниженні шуму відзначаються хвойні породи дерев. Вони знижують
рівень звукового тиску на середніх частотах 500 Гц, і дуже ефективні у діапазонах
високих частот.
2.5.6 Дослідна ділянка №6
Дослідна ділянка №6 – це селітебна зона, була вибрана для порівняння з
ділянкою мікрорайону «Митниця». Розташована вона по вулиці Кривалівській.
Картосхема ділянки наведена на рисунку 2.10.
Ця зона дослідження характеризується низькою інтенсивністю руху
автотранспорту, – як міського так і приватного. Ранком приватний транспорт
дещо інтенсивніший, поряд школа, є озеленення, – вздовж дороги зелені
насадження, дорога веде до міського ринку.
39
Рисунок 2.10 – Картосхема дослідної ділянки №6 «Кривалівська»
Результати встановлення шумового навантаження та інтенсивності руху
автотранспорту представлені у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №6
Час ІРА, Перевищення
Рівень шуму, дБ ГДР шуму, дБ
вимірювання авт./год ГДР шуму, дБ
8:00-9:00 74 58-62 2
13:00-14:00 42 50-65 5
19:00-20:00 38 36-40 60 0
Середнє
51 55,6 2,3
навантаження
Варто зазначити, що досліджувана селітебна зона міста представлена
різноманітними житловими масивами, їм притаманний різний тип забудови –
починаючи від садибного типу до багатоповерхівок. Дотого ж розміщення
закладу освіти та центру охорони здоров’я накладають на неї умови збереження
низького акустичного навантаження.
40
2.5.7 Дослідна ділянка №7
Дослідна ділянка №7 «Вокзали» – це зона, що межує з залізничним
вокзалом, автовокзалом і прилягає до селітебних ділянок (Вернигори –
Володимира Ложешнікова). Картосхема ділянки наведена на рисунку 2.11.
Рисунок 2.11 – Картосхема дослідної ділянки №7 «Вокзали»
Ця зона характеризується дуже високою інтенсивністю руху
автотранспорту, – як міського: маршрутки та тролейбуси, підвищеним рухом
приватних автомобілів та таксі, особливо у часи пік, має незначне озеленення біля
будинків, – наявні газони та придорожні зелені насадження.
В таблиці 2.7 наведено результати дослідження рівня шумового
забруднення та інтенсивність руху автотранспорту (ІРА) даної ділянки.
Таблиця 2.7 – Рівень шумового навантаження на дослідній ділянці №7
Час Рівень шуму, Перевищення
ІРА, авт./год ГДР шуму, дБ
вимірювання дБ ГДР шуму, дБ
8:00-9:00 1286 84-87 9-13
13:00-14:00 1673 88-102 13-27
19:00-20:00 948 77-87 75 2-12
Середнє по
1302 90,3 17,3
ділянці
41
Дані наведені у таблиці засвідчують умови акустичного дискомфорту на
досліджуваних територіях. Зазначена зона забруднена рівнями звуків і рівнем
звукового тиску, які значно вищі нормативних значень. Перебуваючи на
зазначених ділянках, людина відчуває психофізіологічний дискомфорт.
За нормативною ознакою, будь-яке перевищення граничних значень шуму
недопустиме порушення (ДСТУ-Н Б В.1.1-33) що не відповідає діючим
санітарним і технічним нормам. Все це спонукає до застосування шумозахисних
заходів. Серед технічних рішень щодо зниження шуму, - можливим є
застосування, наприклад, стіни висотою 3–5 м, яка точно знижує рівень шуму за
нею на 10–15 дБА. Але це може візуально зруйнувати міський ландшафт,
особливо якщо їх побудувати повсюдно. Практичною ж рекомендацією у цьому
випадку може бути запровадження шуморедукційних елементів, до яких
відносять зелені насадження. Запропоновані заходи дадуть змогу знизити рівень
шуму на 7–8 дБА влітку і на 3–4 дБА зимою.
2.6 Детальний аналіз отриманих результатів дослідження
Дослідження засвідчили, що найбільше навантаження автотранспортним
рухом відчувають ділянки територій «Вокзалів», перехрестя вулиць «Смілянська -
Шевченка» та «Новопричистенської», в середньому 1302, 1227, 1065, більше
тисячі одиниць відповідно. Як зранку так і в післяобідній час, рисунок 2.12.
Дещо менший рівень навантаження авто на ділянці «площа 700-річчя -
Сінна» – 886 одиниць і найменша інтенсивність руху на ділянках «Митниця» та
«Кривалівська», 91 та 51 одиниця авто у середньому протягом дня. Найменше
навантаження на ділянці «Соснівка».
42
Рисунок 2.12 – Інтенсивність руху автотранспорту (ІРА) на ділянках
дослідження в м. Черкаси
В ході проведення дослідження з визначення акустичного забруднення
території міста Черкаси, було встановлено, що найвищі рівні шуму
спостерігаються в період між 13:00 та 14:00. Це пояснюється тим, що в цей час на
вулицях міста найвища інтенсивність руху автотранспорту. Виключення складає
ділянка №4 (селітебна зона), де найвищий показник ІРА – вранці. Це пов’язано з
тим, що для жителів селітебної зони є характерним саме ранковий пік активності.
Найвищий виявлений рівень шуму в місті Черкаси (89 дБ) – на території
дослідної ділянки №1 при ІРА 1553 автомобілів за годину. Найнижчий – 26 дБ в
рекреаційній зоні.
На рисунку 2.13 у вигляді стовпчастої діаграми показано рівні шуму в
період найвищої інтенсивності руху автотранспорту на ділянці
43
Рисунок 2.13 – Рівні шумового забруднення на дослідних ділянках (в дБ)
Порівнюючи отримані дані, можна сказати, що найбільш шумозабруднена
ділянка – перехрестя вулиць Шевченка та Смілянської, де перевищення рівня ГДР
сягає 24 дБ в період 13:00-14:00 годин. Для жителів міста Черкаси – це пік
активності. Найліпша ситуація склалась на ділянці №5 – рекреаційна зона. Це
пояснюється практично повною відсутністю антропогенного тиску у вигляді
автотранспорту в межах даної зони.
№1 – вулиця «Смілянська» , №2 – вулиця «Новопричистенська» , №3 – вулиця
«Сінна», №4 – вулиця «Припортова», №5 – парк «Соснівка».
Рисунок 2.14 – Рівні перевищення шуму за ділянками в місті Черкаси
44
На ділянках №№1, 2, 3 та 4 спостерігаються значні перевищення ГДР від 4
до 15,3 дБ.
За результатами досліджень нами створено карту ранжування територій
міста, рисунок 2.15.
– дуже високий рівень шуму, перевищення 17,3 ДБ
– високий рівень шуму, перевищення 15,3 - 9,3 ДБ
– підвищений рівень шуму, перевищення 7,3 ДБ
– незначний рівень шуму, перевищення 4,0 ДБ
– перевищень рівня шуму немає, 0,0 ДБ
Рисунок 2.15 – Ранжування територій за інтенсивністю шумового
навантаження
Аналіз отриманих даних графічної інтерпретації ранжування територій
показує, що центральна частина міста найбільше потерпає від посиленого
шумового забруднення. Це обумовлюється великою щільністю забудови, високою
концентрацією торгово-розважальних комплексів та інтенсивними транспортними
потоками. Шумове забруднення даних ділянок завдає значного дискомфорту
45
жителям міста, може мати психологічний вплив, що проявлятиметься у
погіршенні розумової діяльності, послабленні уваги, тощо. Також може викликати
в них фізіологічні зміни: підвищення тиску крові, частоти пульсу, загалом –
погіршення постачання органів кров'ю.
На ділянці №5 не виявлено перевищення ГДР. Це говорить про сприятливу
акустичну ситуацію, що склалась на даних територіях та можливий позитивний
вплив на жителів, які перебувають в межах рекреаційної зони.
Ділянки селітебної частини урбоекосистеми, що віддалені від центральної
частини, характеризуються середнім ступенем шумового забруднення.
Використання даної карти допоможе у плануванні заходів щодо шумозниження та
у містобудуванні, адже подальша розбудова міських територій вимагає від
забудовників виважених адміністративних рішень.
2. 6 Заходи захисту від шуму в урбосередовищі та нормативні акти
Важливе значення у боротьбі із шумом набувають розробки архітектурно-
планувального плану і будівельні проекти. Саме архітектурно-планувальний
аспект пов'язують із колективним захистом від шумового забруднення із
необхідністю дотримання усіх вимог у проектах планування і забудови міста та
його мікрорайонів (рисунок 2.16).
Як правило, акустичні засоби захисту від шуму підрозділяються на засоби
звукоізоляції, звукопоглинання і глушники шуму. Але найбільш ґрунтовним
методом зменшення шуму автомобільного транспорту є зниження інтенсивності
руху в результаті зміщення транспортних потоків. Розподілення його, наприклад,
навпіл, в загальному випадку веде до зниження рівнів транспортного шуму на 3
Дб. В той же час при цьому будуть досягнуті значні результати по зниженню
шуму на слабо навантажених автомобільних дорогах.
Велике значення має також і питання спорудження та конструювання
придорожніх бар'єрів,яке необхідно розглядати під час проектування дороги.
46
Рисунок 2.16 – Засоби захисту від шуму на шляху його розповсюдження
Держпродспоживслужба інформує про відсутність на сьогодні нормативно-
правових документів у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення
(санітарні норми та правила, гігієнічні регламенти, тощо), які, зокрема,
встановлюють вимоги щодо розміщення та умов експлуатації генераторів
електроенергії. В той же час, статтею 32 Закону України від 06 вересня 2022 року
№ 2573-IX «Про систему громадського здоров’я» передбачено, що шум на
захищених об’єктах під час здійснення будь-яких видів діяльності не повинен
перевищувати рівні, встановлені державними медико-санітарними нормативами
для відповідного часу доби (наказ МОЗ від 22 лютого 2019 року № 463 «Державні
санітарні норми допустимих рівнів шуму») [18 -19].
Закон визначає, що органи державної та місцевої влади, вживати заходів для
недопущення перевищення рівнів шуму та шкідливого впливу інших фізичних
факторів; вживати заходів для недопущення упродовж доби перевищення рівнів
шуму, встановлених санітарними нормами, у таких приміщеннях і на таких
територіях (захищених об’єктах).
47
ВИСНОВКИ
Шум – це одна з форм фізичного забруднення навколишнього середовища.
Такі геоморфологічні особливості міста Черкаси як відсутність великих
географічних перешкод (гірські масиві тощо) та рівнинний рельєф створюють
сприятливі умови для поширення шумових забруднень на великі відстані від
джерела виникнення.
Джерелами шуму в місті Черкаси є всі види автотранспорту, промислові
підприємства та установки, торгівельні центри, розважальні майданчики, зупинки
автобусів та маршрутних таксі, комунально-складські та будівельні майданчики,
заклади харчування та великого скупчення людей тощо.
При проведенні оцінки шумового забруднення міста Черкаси було
встановлено, що джерелом, що найбільше впливає на рівень шуму є
автотранспорт. Таким чином, існує прямолінійна залежність між інтенсивністю
руху автотранспорту та рівнем шумового забруднення.
Зони з підвищеним шумовим забрудненням це – автомагістральні ділянки
та вокзали. На цих територіях спостерігається перевищення допустимого рівня
шуму на 7,7-17,3 дБ. Такі рівні шуму (82,3 – 90,2 дБ) можуть чинити негативний
вплив на жителів міста, який з часом буде проявлятися у погіршенні слуху,
серцево-судинних захворюваннях (гіпертонія), а згодом може призвести до
нервове виснаження, безсоння та психічних розладів.
Зонами незначного перевищення граничних рівнів є селітебні зони та
рекреаційна зона. Рівні шуму коливаються від 26 (ввечері) до 61 (вранці) дБ. Це є
позитивним моментом, оскільки вдома людина проводить більшу частину доби і
вкрай важливо, щоб вона не відчувала шумового тиску, особливо у нічний час.
Відсутність шуму в рекреаційній зоні здатна дійсно мати корисний вплив на
психоемоційний та фізичний стан людини.
В ході дослідження проведено ранжування територій за рівнем виявлених
шумів та складено ситуаційну карту територій з різним рівнем навантаження. Що
дозволить краще орієнтуватись в умовах даного виду забруднення.
48
Таким чином, на території міста виявлено ділянки з підвищеним шумовим
забрудненням. Оскільки даний вид забруднення, так само як і хімічне
забруднення атмосфери, несе шкоду здоров’ю людини, необхідно намагатися
знизити рівень шуму як в джерелі його виникнення, так і на шляху поширення.
Покращенню ситуації можуть сприяти наступні заходи:
– створення зелених екранів за рахунок збільшення кількості зелених
насаджень вздовж автомагістралі;
– заборона на паркування в місцях найбільшого концентрування
автотранспорту між 8:00 та 17:00 годинами дня (окрім службового та
громадського транспорту);
– введення штрафних санкцій для порушників правил;
– зменшення кількості світлофорів на головних дорожніх вузлах і в той же
час створення підземних переходів для пішоходів. Даний захід вирішив би
проблему із заторами і, як наслідок, зменшився б рівень шумового забруднення.
Заходи, що стосуються громадського транспорту:
– обмеження експлуатації фізично та морально застарілого транспорту,
який створює надмірний шум в силу численних несправностей;
– виключення розташування двох зупинок одна навпроти одної;
– збільшення використання електротранспорту (тролейбуси, трамваї);
– збільшення пасажироємності маршрутних таксі для зменшення
інтенсивності їх руху по маршруту.
Результати роботи можуть бути використані для розробки рекомендацій
щодо зниження рівнів шуму на окремих ділянках селітебних зон міста,
плануванні проїзних шляхів і проспектів та містобудуванні.
Робота пройшла апробацію на міжнародній науково-практичній
конференції 19 грудня, 2025 Boston, USA, «International Scientific and Practical
Conference “Science, Education, and Society in the Context of Globalization: New
Development Paradigms and Interdisciplinary Solutions”», отримано сертифікат
участі. А також в рамках студентської науково-практичної конференції «Дні
студентської науки ЧДТУ 2026».
49
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму
в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової
забудови : Наказ МОЗ від 22.02.2019 № 463 URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19#Text (дата звернення: 15.04.2026).
2. Запольський А.К. Основи екології: Підручник / Запольський А.К.,
Салюк А.І. – К.: Вища школа, 2001. – 358 с.
3. Як звук поширюється у різних середовищах. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://tooth.mercy.cx.ua/zhittya-v-kiievi/yak-zvuk-poshiryuietsya-v-
riznikh-seredovishhakh.html.
4. Дідич В.М. Фізичні основи звукових та ультразвукових методів
дослідження в медицині /Дідич В.М., Назаренко Н.С. - Вінниця, ВНМУ, 2024. –
101 с.
5. Основи звукотехніки. Навчальний посібник / Укладачі: О.П. Гребінь,
В.Б. Швайченко, Н.Ф. Левенець. Київ. – КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу:
file:///C:/Users/acer/Downloads/Osnovy_zvukotekhniky_Navch_posib.pdf
6. Фурдичко О. І., Славов В. П., Войцицький А. П. Нормування
антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище: Навч. посіб./
За наук. ред. О. І. Фурдичка. – К: Основа, 2008. – 306 с.
7. ДБН В.1.1-31:2013. Захист територій будинків і споруд від шуму. Київ.
2014. – 54 с.
8. Дяченко Т. О., Євчук В. М. Аналіз впливу транспортного шуму на
навколишнє середовище та людину. Економіка та управління на транспорті. 2018.
– Вип. 6. – С. 125–131.
9. Апостолюк С.О. Промислова екологія: Навчальний посібник /
Апостолюк С.О., Джигирей В.С., Апостолюк А.С. та ін.. – К.: Знання, 2005. – 474
с.
50
10. Сухарев С.М. Основи екології та охорони довкілля. Навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів / Сухарев С.М., Чундак С.Ю.,
Сухарева О.Ю. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 394с.
11. Залеський І.І. Екологія людини: Підручник / 11. Залеський І.І.,
Клименко М.О. – К, : Академія, 2005. – 288 с.
12. Апостолюк С.О. Промислова екологія: Навчальний посібник /
Апостолюк С.О., Джигирей В.С., Апостолюк А.С. та ін.. – К.: Знання, 2005. – 474
с.
13. Техноекологія: підручник для ВНЗ / Л. П. Клименко. – Миколаїв: Вид-
во МФ НАУКМА, 2000. – 304 с.
12. Санітарні норми допустимого шуму в житлових та комунальних
будівлях і на території житлової забудови. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-19#Text
13. Кучерявий В.П. Урбоекологія: Підручник / В.П. Кучерявий. – Львів:
Світ, 2002. – 439 с.
14. Величко О.М. Контроль забруднення довкілля: Навчальний посібник /
О.М. Величко. – К.: Основа, 2002. – 255 с.
15. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності / Пістун І.П. – Суми:
Університетська книга, 1999. – 300 с.
16. Ящук Л.Б. Аналіз шумового навантаження рекреаційних зон м. Черкаси.
– Моделювання і моніторинг довкілля. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/18583.pdf?sequence=1&isAllowe
d=y
17. Адаменко О.М. Основи екології: Навчальний посібник / Адаменко О.М.,
Коденко Я.В., Консевич Л.М., Періжок Й.І. – К.: Центр навчальної літератури,
2005. – 320 с.
18. Джигирей В.С. Екологія та охорона природи. Підручник / Джигирей
В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. – Вид. 3-тє, доп. – Львів.: Афіша, 2001. – 272 с.
19. Як сильно комахи реагують на звукові системи на концертах просто
неба?. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
51
https://www.reddit.com/r/AskScienceDiscussion/comments/plx5f4/how_much_are_bug
s_affected_by_the_sound_systems/?tl=uk
20. Державні сані гарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.
ДСН 3.3.6.039-99 /Видання офіційне. - Київ, 1999 рік. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://arm.te.ua/docs/DSN_3.3.6.039-99.pdf
21. Норми № 39 від 01.12.1999 Державні санітарні норми виробничої
загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://zakononline.ua/documents/show/452507___452572
22. Граничні та робочі рівні виробничої вібрації. Наказ Міністерства
охорони здоров'я України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor2022/12/28_1/Граничні та робочі рівні.pdf
23. Видання «ВиЧЕрпно». Правила додержання тиші на території
Черкаської міської територіальної громади. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://vycherpno.ck.ua/news/novi-pravyla-doderzhannya-tyshi-zatverdyly-v-
cherkasah/
24. Закон України Про систему громадського здоров’я. Відомості Верховної
Ради України (ВВР), 2023, № 26, ст.93). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text
52
Д О Д А Т К И
53
Додаток А
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ
54
55
56
57
58
59
60
61