1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 022 Дизайн (Графічний дизайн)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9620
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorХрамова-Баранова, Олена Леонідівна-
dc.contributor.authorГайдамака, Карина Олександівна-
dc.date.accessioned2026-06-17T10:13:51Z-
dc.date.available2026-06-17T10:13:51Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9620-
dc.description.abstractУ сучасному світі дизайн не тільки естетичний інструмент, а й все більше стає засобом соціальної адаптації та екологічної просвіти. Критично важливим постає питання збереження біорізноманіття, наприклад, рідкісної флори Черкащини, задля сталого розвитку регіону. Значна частина освітньої та інформаційної поліграфічної продукції залишається недоступною для людей з вадами зору, створюючи бар’єри у їхньому залученні до екологічних проблем. Розробка дизайн-проєкту інклюзивної поліграфічної продукції “Червонокнижні рослини Черкащини” спричинена необхідністю створення універсального інформаційного продукту. Такий проєкт популяризує знання про зникаючі види рослин і забезпечує рівний доступ до інформації, засобами графічного дизайну, адже у виданні йде використання шрифту Брайля, тактильних елементів та спеціальних графічних рішень.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectграфічний дизайнuk_UA
dc.subjectінклюзивний дизайнuk_UA
dc.subjectдизайн поліграфічної продукціїuk_UA
dc.titleДизайн-проєкт інклюзивної поліграфічної продукції «Червонокнижні рослини Черкащиниuk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Appears in Collections:022 Дизайн (Графічний дизайн)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Диплом Гайдамака 2026.pdf
  Restricted Access		2.52 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show simple item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ 
ДЕРЖАВНИЙ STATE 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  TECHNOLOGICAL 
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITУ 
 
 
Фaкультeт гуманітарних технологій 
Кaфeдpa Графічного дизайну, моди та стилю 
 
 
Освітня програма – «Графічний дизайн» 
Cпeцiaльнicть 022 – Дизaйн 
 
 
 
 
КВAЛIФIКAЦIЙНA POБOТA БAКAЛAВPA 
 
 
нa тeму: 
«ДИЗАЙН-ПРОЄКТ ІНКЛЮЗИВНОЇ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ 
«ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ ЧЕРКАЩИНИ» 
 
 
Cтудeнт гpупи ДЗ-21 К.О. Гайдамака 
Кepiвник, зав.каф.ГДМС, професор О.Л. Храмова-Баранова 
 
 
«Допуск до захисту» 
Завідувач кафедри ГДМС 
_О.Л.Храмова-Баранова 
   2026 рік 
 
 
 
 
 
Черкаси 2026 
 Черкаський державний технологічний університет  
(назва вузу) 
 
Кафедра  ГДМС 
Факультет гуманітарних технологій 
Спеціальність 022 – Дизайн 
Освітня програма – «Графічний дизайн» 
«ЗАТВЕРДЖУЮ» 
 
Завідувач кафедри 
ГДМС 
 О.Л.Храмова-Баранова 
« »   20   р. 
 
ЗAВДAННЯ 
нa викoнaння квaлiфiкaцiйнoї poбoти бaкaлaвpa 
Гайдамаці Карині Олександівні 
1. Тeмa  poбoти  «Дизайн-проєкт інклюзивної поліграфічної продукції 
«Червонокнижні рослини Черкащини» 
зaтвepджeнa нaкaзoм пo унiвepcитeту вiд « 16 «  12.2025   p. №  391/03-03 
2. Тepмiн здaчi cтудeнтoм зaкiнчeнoї poбoти 29.05.2026 
 
3. Виxiднi дaнi: серія графічних листів – це сукупність всіх складових дизайн 
проекту 
4. Змicт квaлiфiкaцiйнoї poбoти  
(пepeлiк питaнь, щo їx нaлeжить poзpoбити) 
 
Вcтуп, Poздiл 1. Пepeдпpoєктнi дocлiджeння СЕРІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ  
ПОЛІГРАФІЧНОЇ  ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ ЧЕРКАЩИНИ» 
1.1 Флора Черкащини як джерело та об’єкт охорони. 1.2 Принципи інклюзивного 
дизайну в сучасній поліграфії. 1.3 Дослідження і характеристика аналогів, вибір 
прототипу. 1.4 Маркетинговий аналіз поставленої проблеми. Poздiл 2. Oпиc тa 
oбгpунтувaння дизaйн пpoпoзицiї СЕРІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ПРОДУКЦІЇ 
«ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ ЧЕРКАЩИНИ». 2.1 Етапи виконання роботи. 
2.2 Основні етапи створення тактильних та візуальних елементів продукції. 
Poздiл 3. Дизaйнepcькe piшeння СЕРІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ПОЛІГРАФІЧНОЇ 
ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ ЧЕРКАЩИНИ». 3.1 Визначення 
концепції та вибір стилістики. 3.2 Розробка макетів, шрифтового оформлення та 
 2 
оформлення шрифтом Брайля. 3.3 Розробка й практичне виконання графічних 
матеріалів. Poздiл 4. Визначення патентоспроможномті роботи 4.1.Патентні 
дослідження. Виcнoвки. Cпиcoк викopиcтaниx джepeл. Дoдaтки. 
 
5. Графічна частина дипломного проекту – 1800×1800 мм.  
6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
стосуються 
 
Пiдпиc, дaтa 
  
Poздiл Кoнcультaнт зaвдaння зaвдaння 
видaв пpийняв 
Гpaфiчнa чacтинa Храмова-Баранова О.Л.   
Пoяcнювaльнa зaпиcкa Храмова-Баранова О.Л.   
Кoнcультaнт з poбoти в Храмова-Баранова О.Л.   
мaтepiaлi 
Кoнcультaнт  з Гладкова І.П.   
пaтeнтниx дocлiджeнь 
7. Дaтa видaчi зaвдaння   
Кepiвник                                                                                 Храмова-Баранова О.Л. 
(підпис) 
 
Зaвдaння пpийняв дo викoнaння   
(підпис) 
 3 
ЗМICТ 
 
ВСТУП………………………………………………………………………5 5 
POЗДIЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ  ДОСЛІДЖЕННЯ  СЕРІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ   
ПОЛІГРАФІЧНОЇ  ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ 
ЧЕРКАЩИНИ» 
1.1 Флора Черкащини як джерело та об’єкт охорони …………………..7  
1.2  Принципи інклюзивного дизайну в сучасній поліграфії…………....8  
1.3  Дослідження і характеристика аналогів, вибір прототипу………….9 
1.4  Маркетинговий аналіз поставленої проблеми………………………10 
РОЗДІЛ 2. ОПИС ТА ОБГРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЇ СЕРІЇ  
ІНКЛЮЗИВНОЇ ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ 
ЧЕРКАЩИНИ» 
2.1 Етапи виконання роботи…………………………………..…………..13 
2.2 Основні етапи створення тактильних та візуальних елементів 
продукції…………………………………………………………………....14 
 
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ СЕРІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ 
ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ 
ЧЕРКАЩИНИ» 
3.1 Визначення концепції та вибір стилістики…………………………...17 
3.2 Розробка макетів, шрифтового оформлення та оформлення шрифтом 
Брайля…………………………………………………………………….....18 
3.3 Розробка й практичне виконання графічних матеріалів……………..21 
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЄКТУ  
СЕРІЇ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ 
ЧЕРКАЩИНИ» 
4.1 Патентні дослідження………………………………………….…………  
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………  
ДОДАТКИ……………………………………………………………………  
 4 
ВСТУП 
 
У сучасному світі дизайн не тільки естетичний інструмент, а й все більше 
стає засобом соціальної адаптації та екологічної просвіти. Критично важливим 
постає питання збереження біорізноманіття, наприклад, рідкісної флори 
Черкащини, задля сталого розвитку регіону. Значна частина освітньої та 
інформаційної поліграфічної продукції залишається недоступною для людей з 
вадами зору, створюючи бар’єри у їхньому залученні до екологічних проблем. 
Розробка дизайн-проєкту інклюзивної поліграфічної продукції 
“Червонокнижні рослини Черкащини” спричинена необхідністю створення 
універсального інформаційного продукту. Такий проєкт популяризує знання про 
зникаючі види рослин і забезпечує рівний доступ до інформації, засобами 
графічного дизайну, адже у виданні йде використання шрифту Брайля, 
тактильних елементів та спеціальних графічних рішень. 
Предметом дослідження є методи, принципи і художньо-технічні засоби 
створення серії інклюзивної продукції, присвяченої червонокнижним рослинам 
Черкащини. 
Основою для виконання роботи стала науково-теоретична база, а саме: 
праці провідних фахівців у галузі інклюзивного та універсального дизайну, 
дослідження психофізичного сприйняття інформації людьми з вадами зору, а 
також стандарти створення тактильної графіки та шрифту Брайля, також 
офіційне видання “Червоної книги України”, наукові публікації та звіти 
екологічних організацій Черкащини. 
Метою роботи є розробка концепції та практична дизайнерська реалізація 
серії інклюзивної поліграфічної продукції. Вона поєднує візуальну естетику з 
функціональністю для людей з різними можливостями зорового сприйняття. 
Особлива увага приділена аналізу існуючих зразків інклюзивної поліграфії та 
вивчення сучасних технологій ілюстрації, що створюють тактильні ефекти на 
папері. 
Актуальність теми спричинена сучасними умовам трансформації 
 5 
українського суспільства, де впровадження принципів безбар’єрності стає 
пріоритетним напрямком. Але головною проблематикою залишається, що 
більшість наявних видань про флору орієнтоване виключно на візуальне 
сприйняття і частина інклюзивної поліграфічної продукції залишається 
недостатньо розвиненим. Головною метою стає подолати соціальну ізоляцію 
людей з інвалідністю та популяризувати знання про унікальний природно-
заповідний фонд Черкащини,  який перебуває під загрозою зникнення. 
Інтеграційний потенціал може бути в галузі туризму, медійній, соціальній, 
культурній та освітній. 
  
 6 
 
POЗДIЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ  ДОСЛІДЖЕННЯ  СЕРІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ  
ПОЛІГРАФІЧНОЇ  ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ 
ЧЕРКАЩИНИ» 
 
     1.1 Флора Черкащини як джерело та об’єкт охорони 
Черкащина - унікальний регіон Центральної України, природно-
кліматичні умови якого зумовили формування дуже багатого та різноманітного 
рослинного світу [1] Природно-заповідний фонд Черкаської області є важливою 
складовою екологічної мережі України [2]. Він забезпечує підтримання 
Галицько-Слобожанського (лісостепового) широтного та Дніпровського 
меридіонального екокоридору [3]. Розташування області в межах лісостепової 
зони, наявність розлогої долини Дніпра, лісових масивів створюють сприятливі 
умови для зростання рідкісних видів флори, багато з яких занесені до Червоної 
книги України [4]. Важливою базою для дослідження при виконанні роботи 
стали матеріали Канівського природного заповідника. Саме цей регіон став 
джерелом натхнення для вибору об’єктів проєктування, адже на порівняно 
невеликій території зосереджено понад 1000 видів рослин і багато з них мають 
унікальні морфологічні ознаки, які ідеально підходять для графічної частини та 
тактильного відтворення [5]. 
Вибір рослин для інклюзивного календаря виконувався з червонокнижних 
рослинах, які мали виразну форму, бо це є важливим для тактильного 
сприйняття. Серед рідкісних видів регіону представлені  ранньоквітучі, літні та 
осінні рослини, що відображає сезонну динаміку флори [6]. Структура календаря 
поділена на 3 блоки: а саме зимово-весняний, літній та осінньо-зимовий. Вибір 
рослин не був випадковий, для кожного місяця в році була виділена рослина. 
Сьогодні флора Черкащини перебуває під значним тиском, а саме [7]: 
розорювання степів, незаконний збір квітів на продаж, зміна клімату, що 
призводить до зникнення цілих популяцій рослин [8]. Завдяки поєднанню 
графічного мистецтва з інклюзивними технологіями, сприйняття рослини стане 
 7 
доступним  не лише очима, а й на дотик. Це перетворить календар на інструмент 
сенсорної екології. Таким чином, флора Черкащини стає фундаментом для 
побудови концепції “Дизайн для всіх”, де краса природи не має меж сприйняття 
[9]. 
 
     1.2 Принципи інклюзивного дизайну в сучасній поліграфії 
Інклюзивний дизайн передбачає проєктування продуктів, доступних для 
великої частини суспільства, незалежно від їх фізичних, вікових можливостей 
[10]. Масштабний внесок у розвиток такого напряму зробив Рональд Манс [11]. 
У сфері поліграфії інклюзивність особливо важлива, адже друкована 
продукція орієнтована переважно на візуальне сприйняття.  
Основною метою інклюзивного дизайну є забезпечити рівним доступом до 
інформації всі соціальні групи [12]. Це досягається через використання різних 
способів подачі матеріалу, а саме: тактильні елементи, шрифт Брайля, контрастні 
кольори, структурована композиція. 
Основним принципом є мультисенсорність, що значить залучення різних 
каналів сприйняття. У контексті поліграфічної продукції це реалізується через 
використання рельєфних зображень, різних фактур та спеціальних матеріалів. 
Наприклад, у ілюстраціях контури об’єктів можуть бути виконані у вигляді 
випуклих ліній, а інша частина зображення буде відрізнятись структурою, а це 
допомагатиме розпізнавати їх на дотик [14]. 
В основі інклюзивної поліграфії є використання шрифту Брайля. Він 
складається з системи рельєфно-крапкового шрифту для написання і читання 
людьми з вадами зору, шрифт був розроблений французом Луїсом Брайлем [13]. 
В основі шрифту лежить комбінація шести крапок. Його застосування у 
поліграфії дозволяє дублювати основну інформацію. 
Проста та зрозуміла композиція допомагає не перевантажувати різними 
елементами проєкт, мати чітку послідовність, ієрархію та логічне розміщення 
об’єктів [14]. 
Контраст в роботі допомагає загальній зручності та для людей з частковою 
 8 
втратою зору. Використовуючи чистий фон та чіткі форми для кращого 
сприйняття. 
Сучасна інклюзивна поліграфія поєднує естетику, практичність, 
функціональність та соціальну частину [15]. Правильно розроблений дизайн 
виконує не тільки інформаційну та декоративну функцію, а й впливає на 
емоційний стан, рівень зацікавленості, на взаємодію з продуктом. Для 
інклюзивного дизайну це є особливо важливим, так як правильно організована 
композиція допомагає людині з дефектами зору швидше та комфортніше 
сприймати друкований матеріал. Інклюзивний дизайн має соціально-
психологічне значення. Наявність доступної поліграфічної продукції демонструє 
увагу та цінність до потреб різних людей, допомагає їм бути більш включеними 
в соціальний простір та формує толерантне суспільство. 
На сьогодення приклади інклюзивної продукції все частіше зустрічаються 
у різних сферах. А саме: тактильні книги для дітей, друковані видання з шрифтом 
Брайля, інклюзивні навчальні матеріали, таблички, навігаційні системи, 
упаковки для ліків, інформаційні буклети.  
 
       1.3  Дослідження і характеристика аналогів, вибір прототипу 
Аналог і прототип є ключовими терміни, що використовуються у різних 
галузях, включаючи дизайн та патентування. 
Аналог це об’єкт із заявленим призначенням, подібним за технічною 
складовою та результатами, досягнутими при їх використанні [16]. Пошук 
аналогів передбачає збір та аналіз інформації про характеристики різних 
складників подібних об’єктів.  
Прототип є найближчим аналогом, що має багато схожих важливих 
характеристик [17]. У дизайні він служить відправною точкою для аналізу та 
розробки проєкту. Обраний прототип впливає на процес, якість, аналіз роботи та 
стає важливим етапом у розробці продукту. У процесі розробки дизайн-проєкту 
інклюзивної поліграфічної продукції важливим етапом є аналіз існуючих 
аналогів, що дозволяє визначити сучасні тенденції у сфері графічного дизайну, 
 9 
знайти переваги та недоліки рішень, а також обґрунтувати вибір концепції 
проєкту [18]. 
Аналіз аналогів здійснювався за такими напрямами: календарі з 
ботанічною тематикою, інклюзивні поліграфічні видання та навчальні тактильні 
матеріали для осіб із вадами зору [19]. 
Календар із рослинною тематикою є поширеним видом друкованої 
продукції (див. Додаток А, Рис. А1). Вони містять фотографічні або графічні 
зображення рослин, короткий опис та календарну сітку. Основною їх перевагою 
є естетична привабливість і пізнавальна функція. Водночас такі видання 
орієнтовані виключно на візуальне сприйняття, що обмежує їх використання для 
людей із вадами зору [20]. 
Інклюзивні поліграфічні видання, а саме [21] тактильні книги, календарі та 
навчальні посібники, спрямовані на забезпечення доступності інформації для 
осіб із вадами зору. Вони передбачають використання рельєфних зображень, 
різних фактур і шрифту Брайля (див. Додаток А, Рис. А2). Через них є 
можливість сприйняття інформації за допомогою дотику. Але в більшості 
випадків вони характеризуються обмеженою візуальною виразністю та 
спрощеною графікою [22]. Так як наприклад звичайна книга, яка надрукована 
шрифтом Брайля (див. Додаток А, рис. А3). В сучасному світі є велика проблема 
з виданнями для людей з вадами зору. Книги, які є це ще залишки радянських 
видань російською мовою, нових видань не так вже й багато. Також в Україні 
немає професіоналів, які б спеціально готували книги та адаптували текст 
співпрацювавши з психологами і в таких книгах відсутні ілюстрації та вузький 
жанровий спектр.  
Окрему групу становлять навчальні тактильні матеріали, які 
використовуються у спеціалізованих освітніх закладах. Вони відзначаються 
чіткістю форм, мінімалістичністю та функціональністю, але не завжди мають 
достатній рівень художньо-естетичного опрацювання [23]. 
Як аналоги також було розглянуто народну декоративну ілюстрацію Маріїї 
Примаченко (див. Додаток А,  Рис. А4). Для даного проєкту ця робота 
 10 
демонструє як можна зробити спрощення форми, декоративну ілюстрацію, 
використати елементи малюнку для тактильного сприйняття. Авторка в своїх 
роботах використовує плавні контури та виразні кольори. Ця ілюстрація була 
надрукована безпечними нетоксичними поліматеріалами, картинка максимально 
точно передає рельєф та навіть кольори. Але такий друк доволі дороговартісний, 
тому він не поширений. 
Далі аналогом був посібник «Лісові птахи» (див. Додаток А, Рис. А5). Він 
являє в собі ковролінову основу на яку кріпляться фігури різних птахів. Це 
розвиває уяву для дітей та допомагає ознайомитись з лісовими тваринами. Як 
ідею для календаря, можна було зробити квіти, які відкріпляються від листа та їх 
можна окремо відчути в повній мірі. 
Окремим поліграфічним елементом є тактильні таблички (див. Додаток А, 
Рис. А6). Вони використовуються в дуже багатьох місцях, наприклад, лікарнях, 
громадських місцях, навчальних закладах. В них поєднується як текстова 
частина та і тактильна ілюстрація. Людина з вадами зору може доторкнувшись 
до картинки точно зрозуміти про що вона. Єдиними недоліками є обмеження у 
кількості елементів ілюстрації, що не підходить для ботанічної теми роботи. Але 
розуміння та аналіз табличок дає розуміння, як правильно потрібно організувати 
композицію та які краще рельєфи використовувати. 
Тактильна книга «The Black of Colors» (див. Додаток А, Рис. А7) ця книга 
містить рельєфні ілюстрації на однотонному чорному фоні з дубльованим 
текстом шрифтом Брайля. В книзі всі форми спрощені та мінімалістичні, контури 
чіткі та дуже добре відчуваються на дотик. Книга доступна та зрозуміла навіть 
для дітей. Вона була нагороджена в 2008 році найкращою книгою на думку The 
New York Times та перекладена на 18 мов. Рельєфні малюнки зроблені прозорим 
лаком у вигляді випуклих контурів. В книзі розповідається, як хлопчик описує 
відчуваються кольори та дає повне розуміння як люди з вадами зору відчувають 
цей світ.  
 11 
Аналіз саме календарів показав, що існуючі аналоги не забезпечують 
комплексного поєднання естетичної виразності, інформаційної насиченості та 
інклюзивності в межах одного поліграфічного продукту, зокрема календаря.  
За результатами було обрано прототип, який поєднує риси традиційного 
ілюстративного календаря (див. Додаток А, Рис. А7) Основними 
характеристиками прототипу є: чітка композиційна структура, використання 
лаконічної графіки. Також зручним є формат, він звичного для сприйняття 
книжкового розміру. Ілюстрація  рослини займає велику частину на листі, що 
допомагатиме людям з вадами краще відчути та зрозуміти ілюстрацію. Кольори 
яскраві, чисті, гармонійно поєднуються в загальній композиції. Але так як він не 
використовує в собі інклюзивну графіку, він був обраний за композиційне 
рішення. Але композиція дозволяє додати шрифт Брайля та додаткову 
інформацію про саму рослину, тому це й стало прототипом для проєкту. 
Проведений аналіз різної інклюзивної поліграфічної продукції дозволив 
створити власну концепцію календаря, що поєднав в собі інклюзивність, 
ботанічну тематику та сучасну мінімалістичну графіку. Що дозволяє створити 
поліграфічний продукт, доступний для широкої аудиторії, включаючи осіб із 
вадами зору. Проведений аналіз визначив основні принципи створення 
доступного дизайну. Було встановлено, що найбільш важливими складовими є 
простота композиції, чіткість контурів, використання контрастних кольорів. 
Були також виявлені недоліки аналогів та у власній роботі їх було виключення 
 
1.4 Маркетинговий аналіз поставленої проблеми 
У сучасних умовах розвитку дизайну та поліграфії важливого значення 
набуває орієнтація на потреби різних груп споживачів [24]. 
Однією з актуальних проблем є обмежена доступність друкованої 
продукції для людей із вадами зору, це і зумовлює необхідність розробки 
інклюзивних дизайнерських рішень.  
Аналіз сучасного ринку поліграфічної продукції показує, що календарі 
залишаються популярним видом друкованої продукції, який поєднує 
 12 
інформаційну та декоративну функції [25]. Водночас більшість календарів 
орієнтована виключно на візуальне сприйняття та не враховує потреби людей із 
порушенням зорової функції. Це свідчить про наявність вільної ніші на ринку 
інклюзивної поліграфічної продукції.  
Цільовою аудиторіє даного проєкту є [26]: 
1. Особи з вадами зору; 
2. Освітні заклади; 
3. Бібліотеки; 
4. Музеї; 
5. Екологічні організації; 
6. Студенти; 
7. Соціальні установи; 
8. Культурно-освітні установи;  
9. Широка аудиторія, яка зацікавлена у тематиці природи та екології; 
10. Люди без зорових вад, адже календар є актуальним для всіх [27]. 
Основною цільовою аудиторією лишаються особи з порушенням зору, заклади, 
які працюють у сфері інклюзивної освіти та культурно-просвітницької 
діяльності. Також календар орієнтований на аудиторію, що зацікавлена в 
екологічній тематиці та сучасному дизайні. 
           Важливим аспектом є поєднання функціональності та естетичної 
привабливості продукції. Більшість існуючих інклюзивних видань мають 
обмежене дизайнерське рішення, що знижує їх конкурентоспроможність на 
ринку. Водночас сучасні тенденції показують, що споживачі реагують на 
візуальну частину продукту. Проєкт календаря «Червонокнижні рослини 
Черкащини» відповідає сучасним тенденціям сталого розвитку та екологічної 
свідомості. Використання теми рідкісних рослин сприяє підвищенню обізнаності 
населення щодо проблем збереження зникаючих рослин [28]. 
Конкурентною перевагою є: 
1. Поєднання інклюзивності та сучасного дизайну; 
2.  Використання тактильних ілюстрацій; 
 13 
3. Застосування шрифту Брайля; 
4. Унікальна регіональна тематика; 
5. Освітньо-просвітницька частина;  
Крім того, даний продукт може бути використаний не лише як календар, а 
й як навчальний матеріал, що розширює сферу його застосування [29]. 
У результаті маркетингового аналізу встановлено, що розробка 
інклюзивного календаря є актуальною та перспективною діяльністю. Відсутність 
аналогічних комплексних рішень на ринку створює умови для впровадження 
інноваційного продукту, який поєднує функціональність, доступність та 
естетичну цінність. 
  
 14 
РОЗДІЛ 2. ОПИС ТА ОБГРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЇ СЕРІЇ 
ІНКЛЮЗИВНОЇ ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ 
ЧЕРКАЩИНИ» 
 
2.1 Етапи виконання роботи 
 
Перед початком роботи потрібно визначити саму тему. Після її визначення 
перейшли до етапу дослідження, він включає збір та систематизацію інформації. 
Головною метою роботи є те, щоб вона була актуальною для автора дослідження, 
що сприятиме розкриттю творчого потенціалу.  
Разом з керівником було узгоджено та визначено подальший план дій. 
Залежно від теми, яка була обрана, дослідницька частина повинна 
підкріплюватись відповідними літературними джерелами. Під час виконання 
використовувались різні ресурси: книги, статті, інтернет джерела та література. 
Після підбору джерел, їх було опрацьовано, проаналізовано та 
виокремлено з них ключові моменти та зроблені нотатки для подальшої роботи. 
Це допомогло зробити структуру чіткою, послідовною та логічно побудованою. 
Кваліфікаційна робота бакалавра «Дизайн-проєкт інклюзивної 
поліграфічної продукції «Червонокнижні рослини Черкащини»» охоплює в собі 
авторську графіку, розробку цілісного дизайну календаря, де кожна сторінка 
місяця має індивідуальну ілюстрацію та інформацію про Червонокнижну 
рослину. Окрім основної частини виконаної в ілюстраторі та записки, також 
робота включає створення поліграфічної продукції. 
Основна мета кваліфікаційної роботи бакалавра - створення інклюзивного 
поліграфічного продукту, яка має поєднати інформаційну цінність, естетичний 
вигляд і найголовніше мати доступність для людей з вадами зору. Також продукт 
мав нести візуальну та текстову інформацію про Червонокнижні рослини 
Черкащини, де кожному місяцю відповідає окрема рідкісна рослина регіону, це 
донесено до споживача засобами графічного дизайну. 
Перший етап роботи передбачав вивчення Червонокнижних рослин 
Черкащини. Аналіз цільової аудиторії (зокрема люди віком від 16 років), а також 
 15 
оцінку візуального середовища, в якому продукт функціонуватиме. 
На другому етапі збиралась інформація про сучасні тренди візуалізації, 
характер сприйняття споживачами контенту, приклади схожих продуктів на 
ринку. Це допомогло глибше зануритись в тему й скласти концепцію, яка буде 
залишатись актуальною і буде користуватись попитом. Важливо розуміти, що 
продукт має бути актуальним як для людей з вадами зору так і для звичайних 
людей різного віку. Тому створюючи продукт враховувались емоційно-
психологічне сприйняття, тому візуальну частину було важливо не 
перенавантажити елементами. Особлива увага приділялась гармонійному 
поєднанню кольору, шрифту та ілюстрацій. Адже це впливає не лише на 
зовнішній вигляд, а й емоційний стан людини, комфорт користування виробом 
та сприйняття інформації.  
Колір – один з найсильніших засобів емоційного впливу в дизайні [30]. Для 
даного проєкту були обрані спокійні природні відтінки, які несуть в собі 
асоціацію з природою, гармонією та спокоєм. Використовувались бежеві 
кольори, відтінки зеленого і яскраво-контрастні кольори для квітів, ці кольори 
допомогли створити комфортне середовище та підкреслити екологічну тему 
календаря. 
Зелений колір в дизайні позитивно впливає на стан, адже асоціюється з 
природою, життям, безпекою. Бежеві та світлі відтінки створюють відчуття 
чистоти, легкості та роблять дизайн візуально приємним. Яскраві кольори 
використовувались обачно, щоб не перенавантажити роботу, але виділити та 
підкреслити красу рослин. 
Шрифтове оформлення впливає на читабельність, швидкість сприйняття 
інформації та загальне емоційне враження. Для даного календаря потрібно було 
обрати шрифт, який чіткий та без надмірної декоративності, це забезпечить 
зручне читання та гармонійно поєднається із загальною стилістикою. 
Використання мінімалістичного шрифту дозволяє зробити інформацію 
зрозумілою та доступною для широкого кола споживачів. Особливо зрозумілі 
шрифти важливі для людей з вадами зору.     
 16 
Ілюстраційна частина проєкту мала бути виконана в мінімалізмі, так як 
використання чітких форм, плавних ліній та спрощеної загальної картинки, 
забезпечує легкість візуального сприйняття та адаптує графіку до тактильного 
використання. Рельєфні контури, різна фактура кожного з елементів квітки та 
текст дубльований шрифтом Брайля, створили додатковий сенсорний досвід та 
створює доступність інформації для людей з розладами зору [31]. 
На третьому етапі відбулась безпосередньо розробка ідеї та пошук 
візуального рішення: була обрана рослина на кожен місяць, стилістика, графічна 
форма, кольорова гамма, шрифт, авторська графіка, шрифт Брайля. Також на 
цьому етапі створились перші ескізи. Особлива увага приділялась наскільки 
добре поєднуються всі елементи один з одним. 
Четвертий етап базувався на створені візуальної частини. Остаточно було 
вирішено з розміром календаря, його наповненості, розробка остаточної 
графічної частини рослини, використання шрифту Брайля. Цей етап допоміг 
сформувати цілісний образ й забезпечив впізнаваність на ринку. 
Останній п’ятий етап охопив оформлення кінцевого візуального матеріалу 
та текстової документації, підготовку матеріалу до захисту та перевірку 
авторської унікальності проєкту. Відбулось на цьому етапі і фінальне узгодження 
концепції.  
Таким чином, робота над «Дизайн-проєктом інклюзивної поліграфічної 
продукції «Червонокнижні рослини Черкащини»» охопила мистецький, 
дослідницький, маркетинговий рівні, що зробило проєкт не просто візуально 
красивим, а й актуальним, життєздатним у сучасному світі. 
 
2.2 Основні етапи створення тактильних та візуальних елементів 
продукції 
 
Основні етапи створення інклюзивної поліграфічної продукції поєднує 
художньо-естетичні, функціональні та технологічні рішення. Особливістю є 
необхідність одночасно розробити візуально привабливий та цікавий дизайн та 
тактильних елементів, частина яких – текст шрифтом Брайля, що дає доступність 
 17 
для людей з вадами зору.  
Першим етапом стало збирання та аналіз інформаційного матеріалу, який 
раніше був взятий з різних джерел. Було проведено дослідження флори 
Черкаської області, вивчено перелік рослин, які занесені до Червоної книги, а 
також відібрані види, які будуть придатними для тактильного відтворення та 
цікавими візуально. Критеріями стали впізнаваність форми, декоративність та 
відповідність до сезону цвітіння, яке в подальшому відповідало кожному місяцю 
року. 
Другим етапом стало розподілення рослин за календарними місяцями. 12 
місяців та відповідно до них 12 рослин: 
Січень – Сон трава; 
Лютий – Підсніжник складчастий; 
Березень – Білоцвіт весняний;  
Квітень – Ряст щільний; 
Травень – Зозулині черевички; 
Червень – Лілія лісова; 
Липень – Півники угорські; 
Серпень – Астрагал шерстистоквітковий; 
Вересень – Горицвіт осінній; 
Жовтень – Пізньоцвіт осінній; 
Листопад  - Папороть страусове перо; 
Грудень - Ялівець козацький (Рис. 1.1) 
 18 
 
Рис. 1.1 Фото Червонокнижних рослин, які викристовувались в ілюстраціях [32] 
Такий підхід дозволив створити логічну та природну структуру календаря, 
яка відображає циклічність природи. Також другий етап також передбачає в собі 
аналітичне осмислення отриманих попередньо даних про визначення 
конкурентних особливостей, переваги теми, аналіз потреб, які будуть 
виконувати графічний продукт.  
На третьому етапі була розробка візуальних ілюстрацій рослин. На основі 
зібраної інформації та візуальних спостережень створювались векторні 
зображення кожної рослини. Ілюстрації були спрощені, щоб не було візуального 
шуму, зчитувалась форма, але зберігались характерні ознаки виду. 
Четвертим етапом було створення тактильних елементів. Ілюстрації 
адаптувались для людей з вадами зору, тим що шляхом використання рельєфних 
контурів, фактури листя позначалось тільки контуром, стебло та середина квітки, 
якщо вона є – лінійними випуклостями, пелюстки- випуклою зернистістю. Такі 
фактури не дають заплутатись при дотику. Тестування проводилось на знайомих 
та колегах на роботі, які з заплющеними очима, не бачачи до цього рослину, 
робили опис рослини після того як ознайомились на дотик з ілюстрацією. 
Значна  увага приділялась підбору шрифтових рішень, кольоровій гамі, 
щоб основний стиль залишався мінімалістичним. Також до макету було додано 
текстову частину, а саме: назви місяців, назви рослин, цікава та корисна 
інформація про рослини та саму календарну сітку. Вся інформація яка була 
 19 
подана текстом дублювалась шрифтом Брайля.  
П’ятим етапом було компонування сторінок календаря. Остаточно було 
вирішено розташування всіх елементів, з урахуванням зручності використання 
для людей з вадами зору. Було створено фінальні векторні макети, підібрано 
матеріали та визначено, якою технологією буде виготовлено рельєфні елементи. 
План реалізації продукту передбачив поетапне виконання всіх 
вищеперерахованих етапів. Така поетапна послідовність забезпечила цілісність 
проєктного рішення та його якісне виконання. 
Таким чином, процес створення тактильних та візуальних елементів 
продукції є багаторівневим складним процесом, який включає аналітичну, 
творчу та технічну складові. Але це дозволило створити сучасний, 
функціональний,  інклюзивний продукт, який несе в собі соціальну значущість.  
 20 
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ СЕРІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ 
ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ 
ЧЕРКАЩИНИ» 
3.1 Визначення концепції та вибір стилістики 
Під час створення дизайн-проєкту інклюзивної поліграфічної продукції 
«Червонокнижні рослини Черкащини» спочатку було визначено концепцію, за 
якою створювалась подальша робота над майбутнім виробом. Першочерговим 
завданням проєкту стало глибоке занурення в тему – Червонокнижних рослин 
Черкащини та авторської графіки. Головна ідея полягала в створені календаря, 
який в собі буде поєднувати не тільки естетично привабливу картинку, а й стане 
доступним для людей із вадами зору. Також не менш важливо було поєднати з 
природою та звернути увагу користувачів на проблему збереження рідкісних 
рослин Черкаського регіону. 
Початковий етап включав в себе з ознайомленням змісту Червоної книги 
України. Було проведено аналіз рослин, які знаходяться в Черкаському регіоні, 
їх зовнішні особливості, період цвітіння, що дало можливість обрати найбільш 
виразні та рослини для подальшого використання в ілюстрації. 
Концепція полягає в поєднанні природи, сучасного дизайну та 
інклюзивності. Кожен місяць в календарі присвячений окремій червонокнижній 
рослині Черкащини. Це дало змогу об’єднати сторінки за однією темою, 
створити цілісну серію та показати різноманіття флори. Так як календар мав бути 
зручним для різних людей, особлива увага була приділена використанню 
тактильних ілюстрацій, шрифту Брайля та чіткої, мінімалістичної структури 
сторінки. Саме через це продукт можуть використовувати люди з вадами зору та 
люди без порушень. 
Стилістика була обрана мінімалістична [33]. Такий напрям є зрозумілим, 
сучасним і він не перенавантажує композицію зайвими елементами. Прості 
форми покращують візуальне та тактильне сприйняття і роблять дизайн 
охайним. Мінімалізм – художній та дизайнерський напрям, за основу в ньому є 
простота форм, лаконічність композиції та відмова від надлишкових 
декоративних елементів. В такому стилі увага зосереджується на найважливіших 
 21 
елементах композиції. Для нього характерно чистий простір, стримана кольорова 
гамма, прості геометричні форми та візуальна рівновага [34]. Саме тому в даному 
проєкті використовувались прості композиційні рішення та обмежена кольорова 
палітра.  
Стилізація – художній прийом спрощення форм але зі збереженням 
характерних ознак об’єкта [35]. В даному проєкті вона допомогла створити 
цілісний художній образ та адаптувати складні природні форми до спрощеного 
декоративного виконання. Ілюстрації рослин були свідомо спрощені, були 
прибрані деталі, які могли б ускладнювати тактильне сприйняття. Основна увага 
приділялась характерному силуету квітки. Це дозволило зробити календар 
сучасним, візуально цілісним та зручним для тактильного друку та сприйняття 
[36]. 
Одним із представників мінімалізму в графічному дизайні є швейцарський 
дизайнер Йозеф Мюллер-Брокманн. Він відомий використанням чіткої 
модульної сітки, простотою композиції та функціональним дизайном. Також він 
був прихильником чітких графічних шрифтів, без зайвих декорацій. Йозеф 
доводив, що асиметричне розташування елементів може бути гармонійним. 
Дизайн Мюллера-Брокманна був очевидним та гармонійний, що створювало 
природній потік, що в сучасному світі використовується для управління увагою 
користувача [37]. 
Також серед митців важливу вклад зробила Агнес Мартін. У своїх роботах 
використовувала прості форми, тонкі лінії та стриману кольорову гамму. 
Особливістю в її стилі була присутність спокою, гармонії та відчуття рівноваги. 
Головними принципами художниці були простота та мінімальне використання 
візуальних елементів [38].  
 Рослини були зображені векторною графікою. Це дозволило створити 
чіткі форми, контури, які добре виглядатимуть при друці та однозначно 
підходять для тактильних елементів. Хоч ілюстрації виконані в спрощеному 
стилі, в них збережено основні характерні ознаки кожної з рослин. Колірна гама 
календаря містить в собі білий як основний колір, його найбільше і який слугує 
 22 
фоном та забезпечує хороший контраст та зручність читання, також 
використовується пастельна палітра кольорів, а саме: зелений, жовтий, 
фіолетовий, червоний, помаранчевий, рожевий. 
Для текстової частини був обраний акцентний шрифт, але читабельний, 
також кожна інформація або текстовий елемент дублюється знизу шрифтом 
Брайля. Композиція кожного з листів побудована за одним принципом. Основну 
частину займає сама календарна сітка над якою зображується тактильна 
ілюстрація, між ними текстовий блок. Таке розміщення є зручним як для 
візуального сприйняття, так і для тактильного. 
Отже, обрана концепція та стилістика повністю відповідають темі проєкту. 
Вони поєднують естетику, функціонал та інклюзивність, а це головне завдання 
при створені календаря на тему «Червонокнижних рослин Черкащини». 
 
3.2 Розробка макетів, шрифтового оформлення та оформлення 
шрифтом Брайля 
Після того як концепція та загальна стилістика була визначена, наступним 
етапом стала розробка макету календаря. Було також виконано підбір 
шрифтового оформлення та використання шрифту Брайля. Основна задача 
полягала в створені продукту, який буде зручним, зрозумілим та естетично 
привабливим і не менш важливо, щоб продукт був доступний для різних 
категорій користувачів. 
Для макету був обраний А4 формат, так як він практичний, компактний і 
зручний у використанні. Кожен аркуш календаря має відповідати конкретному 
місяцю в році. Він містить ілюстрацію Червонокнижної рослини, назву місяця та 
рослини, календарну сітку та коротку інформацію.  
Композиційне рішення для сторінок будувалось за єдиним принципом. 
Потрібно було, щоб вся серія мала цілісний вигляд. Основну частину макету 
займала календарна сітка та ілюстрація, між ними було написано коротку 
інформацію про рослину та продубльовано шрифтом  Брайля (Рис. 1.2). Макет 
вийшов не перезавантажений, легким для сприйняття і без зайвих деталей. 
 23 
 
 
Рис. 1.2. Вигляд макетної сітки для одного з місяців 
При розробці макетів також велика увага приділялась інтервалу між 
елементами, текстом. Це було виконано для того, щоб людини з вадами зору 
могла легко досліджувати поверхню руками і могла розрізняти всі частини 
макету. 
Для шрифтового оформлення було обрано шрифт «Kyiv Region Regular» 
(Рис. 1.3). Цей шрифт акцидентний, без зарубок, він асоціюється з Україною та 
її культурою, що гарно доповнює ілюстрації рослин і дає розуміння про 
біорізноманіття, якої країни йде мова. 
 
     
                          Рис. 1.3. Шрифт «Kyiv Region Regular» 
 
 24 
Використання шрифту Брайля стало важливою частину проєкту. Назви 
місяців, рослин, коротка інформація, дні та числа дублювались рельєфно-
крапковим шрифтом. Шрифт Брайля будується на основі шестикрапкової 
комірки, у якій через комбінацію крапок утворюються літери (Рис. 1.4). Є 
встановлені правила написання цим шрифтом.  Усі символи мають бути 
однакового розміру та висоти рельєфу, відстань між крапками, літерами та 
рядками має бути достатньо комфортною  для тактильного сприйняття. Текст 
має бути розміщений послідовно та рівно, без хаотичного перенесення слів, 
речень та без зміщення рядків. 
 
Рис. 1.4. Шестикрапкова комірка шрифту Брайля 
Також працюючи з шрифтом Брайля важливо слідкувати, щоб він не 
накладався на інші елементи дизайну та мав окрему вільну зону. Символи мають 
бути всі однакового розміру, тому заголовки та коротка інформація виконана 
шрифтом Брайля одного розміру та інтервалу. Було враховано стандартні вимоги 
до шрифту, і в макеті він не заважає основному дизайну але залишається зручним 
для читання дотиком. 
Таким чином, розробка макету, шрифтового оформлення та використання 
шрифту Брайля стало важливою складовою створення календаря. Було поєднано 
функціональність та інклюзивність. 
 
3.3 Розробка й практичне виконання графічних матеріалів 
Наступним етапом стала розробка і практичне виконання графічних 
 25 
елементів календаря. Найважливішим елементом стали ілюстрації 
Червонокнижних рослин Черкащини. Для кожного місяця було обрано 
конкретну рослину. Перед початком роботи було обрано візуальний матеріал і з 
нього вже  обирались характерні ознаки той чи іншої рослини. Було вивчено 
форму листя, стебла, характерний силует, ботанічні особливості, що дозволило 
створити впізнаваність. Природні форми спрощувались до лаконічних графічних 
образів. 
Ілюстрації були виконані у векторному форматі, а саме в програмі Adobe 
Illustraror CC 2018. Це дало можливість мати чіткі лінії, можливість 
масштабування без втрати якості та зручну підготовку для друку [39]. Для 
тактильної графіки було виконано наступне: листя позначалось лише випуклим 
контуром, стебло, та якщо квітка мала серединку – лінійною випуклою 
структурою, а пелюстки – зернистістю. 
Спочатку рослини промальовувались в спрощеному вигляді, більш 
лінійно, щоб визначити розміри та головні форми та особливості розпізнавання. 
Ескізування дозволило відібрати найбільш вдалі варіанти. Далі зображення 
переносились у векторний формат. За допомогою контурних ліній, геометричних 
форм та редагування зображення створювались остаточні зображення, як 
приклад слугує векторне зображення підсніжника складчастого (Рис. 1. 5). 
 
 
 
Рис. 1.5. Підсніжник складчастий  
 26 
Дрібні деталі прибирались, зберігались основні риси рослини такі як: 
форма бутона, пелюстки, силует стебла та листків. Ілюстрація виглядає 
мінімалістично та легко сприймається. Після цього, для тактильного 
використання, було проведено адаптацію рослини за раніше вказаним планом. 
Такий розподіл фактур дозволяє людям з вадами зору легко розрізняти різні 
елементи ілюстрації (Рис. 1.6). 
Розробивши всі 12 ілюстрацій (Рис. 1.7-1.18), було виконано компонування 
всіх елементів у єдиний макет сторінки. Верхню частину зайняли назва місяця та 
обраної рослини, далі нижче місце було виділено під саме зображення, під 
ілюстрацією розташувалась коротка інформація про рослину та завершальним 
елементом стала календарна сітка. Вся текстова частина була продубльована 
шрифтом Брайля в обов’язковому форматі. 
 
 
 
Рис. 1.7. Білоцвіт весняний 
 
 27 
 
Рис. 1.8. Горицвіт осінній 
 
 
Рис. 1.9. Ялівець козацький 
 
 
 
Рис. 1.10. Пізньоцвіт осінній 
 28 
 
 
Рис. 1.11. Ряст щільний 
 
Рис. 1.12. Півники угорські 
 
 
Рис. 1.13. Папороть страусове перо 
 29 
 
 
 
Рис. 1.14. Підсніжник складчастий 
 
Рис. 1.15. Лілія лісова 
 
 
Рис. 1.16. Астрагал шерстистоквітковий 
 30 
 
Рис. 1.17. Сон-трава 
 
Рис. 1.18. Зозулині черевички 
 
Після створення першої сторінки було перевірено її на цілісність. 
Порівнювались пропорції календарної сітки та ілюстрації, розмір текстової 
частини, кольорові рішення та зручність користування. 
Наступним етапом було створення всіх 12 сторінок календаря та 
підготовки макету до друку. Було перевірено кольорову модель, роздільну 
здатність, коректність контурів. Усі сторінки були підготовлені у векторному 
форматі, для придатності для поліграфічного друку (Рис. 1.19). Друк був 
виконаний на форматі А4, щільність картону відповідала 400 грамам.  
 
 31 
    
 
   
 
 32 
 
Рис. 1.19. 12 сторінок календаря 
Обкладинка календаря виконана в  мінімалістичному стилі. На ній 
зображена основна і найголовніша інформація, а саме: прописано що це саме 
календар, на який рік був зроблений випуск та продубльовано все шрифтом 
Брайля. Як ілюстраційний елемент, було зображено одну з квіток (Рис. 1.20) 
 
Рис. 1.20 Обкладинка календаря 
Варіанти обкладинок як рекламного продукту також було зображено на 
листівках та наліпках (Рис. 1.21-1.22) 
 33 
 
Рис. 1.21. Варіанти обкладинок в листівках 
 
Рис. 1.22. Наліпка з зображенням обкладинки 
Як додатковим елементом продукції було створено серію листівок, на яких 
зображено квітку та її назву, яка продубльовано шрифтом Брайля. Вона виконані 
також на картоні 400г, розміром 15 см на 9 см (Рис. 1.23). 
 
Рис. 1.23. Серія листівок «Червонокнижні рослини Черкащини» 
Ключовою частиною розробки є фізичний, зібраний календар. Календар 
виконаний на щільному картоні 400 грам, листи якого з’єднані між собою та 
конструкцією, яка тримає листи, кільцями. Нижче наведено вигляд складеного 
календаря, як він виглядає у продажі (Рис. 1.24). 
 34 
 
Рис. 1.24. Варіант календаря 
Презентаційна афіша створена додатковим елементом до серії інклюзивної 
поліграфічної продукції «Червонокнижні рослини Черкащини». ЇЇ метою є 
інформування та привернення уваги до проблеми збереження рідкісних рослин. 
Композиція афіши побудована на принципах мінімалізму та стилізації. Основний 
акцент зроблений на ілюстраціях, які утворюють декоративне обрамлення та 
розташовані на всій площині афіши, що зберігає візуальний баланс [40]. Окрім 
ілюстрацій також розміщено текстовий блок із слоганом: «Збережи рослини – 
Збережи майбутнє!» Шрифт гармонійно поєднується з усією композицією та 
підтримує емоційних характер. Кольорове рішення підтримує природню 
тематику. Фон світлий та теплий, що створює відчуття гармонії, ілюстрації 
зображені більш яскравими та акцентними кольорами. Афіша має достатньо 
вільного простору це забезпечує зручність читання. На афіші розміщено дату 
проведення заходу, місце та основна тема заходу (Рис. 1.25).  
 35 
 
Рис. 1.25. Презентаційна афіша 
Далі було представлено як реклама буде зображена в середовищі. Показано 
рекламу на банері, пляшках та візитках (Рис. 1.26-1.28). 
 
Рис. 1.26. Реклама на етикетці пляшки 
 
Рис. 1.27. Реклама на банері 
 
 36 
 
Рис. 1.25. Рекламні візитки 
Таким чином, розробка й практичне виконання графічних елементів 
вимагало поетапної роботи, куди входило: збір всієї інформації, створення 
ескізів, виконання в векторному форматі та підготовки до поліграфічного друку. 
Саме завдяки поетапній робот вдалось створити сучасний календар, який 
включає в себе інформативність та інклюзивність.  
  
 37 
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЄКТУ СЕРІЇ 
ПОЛІГРАФІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ «ЧЕРВОНОКНИЖНІ РОСЛИНИ 
ЧЕРКАЩИНИ» 
Основною передумовою для визначення патентоспроможності 
кваліфікаційної роботи бакалавра за темою: «Дизайн-проєкт інклюзивної 
поліграфічної продукції «Червонокнижні рослини Черкащини»» є наявність 
новизни у всіх складових проєкту. Адже саме новизна дизайнерського рішення 
визначає актуальність і конкурентоспроможність продукту. 
У даній роботі об’єктами інтелектуальної власності, які вимагають 
перевірки новизни, є: 
1. пояснювальна записка (текстова частина); 
2. авторська графіка календаря, яка полягає у створені спрощених 
контурних ілюстрацій, адаптованих для тактильного сприйняття; 
3. конструктивне та художнє рішення серії; 
4. адаптація шрифтом Брайля; 
          Для всіх, раніше зазначених складових, необхідна перевірка на новизну, 
унікальність та перевірку на антиплагіат. 
Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права», текстові 
матеріали, авторські ілюстрації, графічні композиції та дизайнерські макети 
належать до об’єктів авторського права, які зазначені у розділі  II, статті 8 [41]. 
Об’єкти вважаються новими, якщо в них відсутні ознаки плагіату. Відсутність 
плагіату була підтверджена за допомогою інформаційною системою 
«АНТИПЛАГІАТ» - TinEye [42], результат перевірки наведений у додатках (див. 
Додаток Б, Рис. Б.1-Б.13). 
Текстова частина дипломної роботи була створена самостійно на основі 
опрацювання інформаційних джерел, літературних та інших тематичних 
матеріалів.  
Під час визначення новизни авторської графіки важливу роль відіграє 
поняття наслідування. Наслідуванням вважається використання існуючих 
стилів, концепції, форм, без достатнього рівня переосмислення [43]. В процесі 
 38 
створення календаря було проведений пошук аналогів за такими напрямами: 
1. календарі з ботанічною тематикою; 
2. інклюзивна друкована продукція; 
3. тактильні книги, календарі та навчальні матеріали; 
4. сучасна ілюстрація рослин в мінімалістичному стилі 
Зібраний матеріал, який є основним для проведення дослідження, було 
позначено у вигляді додатків (Додаток А, Рис. А.1-А.3). 
Серед аналогів було розглядання сучасних календарів на тему рослин та 
ботаніки. Більшість з них орієнтовані виключно на візуальне сприйняття. 
Виконані з ілюстраціями рослин, квітів, дерев або навіть пейзажів. Але ці 
видання не включають в себе, що ним можуть користуватись люди з вадами зору. 
Прототипом для ботанічних ілюстрацій став календар (Додаток А, Рис. А.1). Він 
має чітку композиційну структуру з великим центральним малюнком та 
календарною сіткою нижче. Саме ця структура була взята за основу власного 
календаря. 
Також був за прототип взятий інклюзивний календар, який є в продажу на 
сучасному ринку. Його головний мінус полягає в  відсутності ілюстраційної 
частини та не функціональності та актуальності для інших людей, які не мають 
вад із зором (Додаток А, Рис. А.2).  
Порівняльний аналіз прототипів виявив відмінності: 
1. використання інклюзивної частини у поліграфічної продукції, а саме 
календарях з ботанічною тематикою; 
2. поєднання ілюстрації з тактильними елементами; 
3. використання шрифту Брайля у великої частини календарної 
продукції; 
4. створення векторних ілюстрацій на ботанічну тематику; 
5. поєднання соціальної, екологічної та інформаційної функції в 
календарі; 
Після проведеного порівняльного аналізу, було встановлено, що новостворений 
проєкт не має в собі «естетичних», інформаційних та стилістичних ознак інших 
 39 
проєктів.  
Отже у порівнянні з прототипами встановлені фактори новизни: 
1. адаптація графіки до тактильного сприйняття; 
2. нове рішення, а саме – поєднання календаря та екологічної проблеми, яка 
включає в себе біорізноманіття червонокнижних рослин Черкащини; 
3. нове функціональне рішення – доступність для людей з вадами зору; 
4. поєднання тактильної ілюстрації, календарної сітки та шрифту Брайля; 
Саме такі особливості надають унікальність продукту та вирізняють його 
серед інших календарних видань. Дизайн календаря, є об’єктом промислової 
власності, тому для встановлення новизни необхідно провести патентні 
дослідження на основі «ДСТУ» [44]. 
 
 
4.1 Патентні дослідження 
Патентні дослідження проводились з метою визначення рівня новизни та 
можливості захисту створеного продукту. Визначення було зроблено за 
допомогою «МКПЗ» [45]. Необхідну інформацію було знайдено в 19 класі, 
підкласі 19-03, календарі, та клас 32, підклас 32-01 графічні символи, декоративні 
поверхні.  
За аналоги було взято класичний перекидний календар з ботанічною 
тематикою (Додаток В, Рис. В.1). Цей продукт класичний, сторінки якого 
перегортаються, він має ілюстративне зображення, календарну сітку. Такий 
календар найбільше відповідає функціональному завданню проєкту. 
Метою проєктування стало створення сучасного виробу, який поєднує 
екологічні проблеми, інформаційну, функціональну, соціальну функції. 
Для цього в зовнішньому оформленні використовується авторська графіка, 
новизну якої було доведено вище. 
Рівень новизни визначається такими факторами: 
1. наявність нового елементу; 
2. нове композиційне рішення; 
 40 
3. нове функціональне рішення 
4. нове декоративне оформлення; 
5. соціальна інноваційність; 
6. нові матеріали та технології друку; 
7. нове декоративне оформлення; 
8. нове тематичне направлення; 
У порівняні з прототипом встановлені такі фактори новизни: 
1. використані тактильних ілюстрацій; 
2. використання шрифту Брайля у календарному макеті; 
3. використання теми рідкісних рослин Черкаського регіону; 
4. авторська серія графічних ілюстрацій; 
5. поєднання візуального та тактильного способу сприйняття; 
Наявність цих факторів новизни свідчить по достатній рівень 
патентоспроможності проєкту. 
Висновок 
Кваліфікаційну роботу бакалавра за темою: «Дизайн-проєкт інклюзивної 
поліграфічної продукції «Червонокнижні рослини Черкащини»», можна вважати 
патентоспроможною, так як всі складові проєкту мають необхідний рівень 
новизни, відрізняються від вже існуючих аналогів та не містять ознак плагіату. 
  
 41 
ВИСНОВКИ 
У межах кваліфікаційної роботи було розроблено авторський дизайн-
проєкт, основою якого є календар, який поєднав в собі значення червонокнижних 
рослин Черкащини, естетичне оформлення, інформаційне наповнення, 
доступність для людей з вадами зору. Проєкт поєднав екологічну тему, сучасний 
графічний дизайн та принцип інклюзивності. 
У процесі виконання проведено комплексний аналіз аналогів і на основі 
яких, було визначено концепт. Також досліджено принципи інклюзивного 
дизайну, аналіз флори Черкащини. 
У межах практичної частини було створено авторські ілюстрації рослин, 
макети сторінок, адаптований текст шрифтом Брайля та сформовано цілісну 
систему візуальних і тактильних елементів. Особливу увагу приділено 
читабельності, контрастності та зручності використання. 
Проведені були також патентні дослідження, які засвідчили достатній 
рівень новизни та оригінальності продукту. Унікальність роботи визначається 
поєднанням інклюзивних технологій, авторської графіки, екологічної тематики 
та дизайнерського рішення. Практичність продукту полягає у можливості його 
використання в освітніх, інклюзивних центрах, виставках, домашніх та 
культурних установах. Також продукт допомагає популяризувати знання про 
рідкісну біорізноманітність Черкащини та привернути увагу до її збереження. 
Створений проєкт сприяє розвитку інклюзивного дизайну та є актуальним 
функціональним і суспільно корисним. Він також демонструє ефективність 
поєднання поліграфії та інклюзивного підходу в межах одного проєкту. 
Поставлені завдання виконані у повному обсязі. 
 
 
 
 
 
   
 42 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Черкащина як регіон [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://www.oblradack.gov.ua/ 
2. Природно-заповідний фонд Черкаської області [електронний ресурс]  
стаття - Режим доступу: https://pzf.land.kiev.ua/ 
3. Географічне районування України [електронний ресурс]  стаття - 
Режим доступу: https://geomap.land.kiev.ua/zoning-5.html  
4. Червона книга України [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу:  https://redbook-ua.org/ 
5. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків 
[електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://www.botany.kiev.ua/doc/zap_2.pdf  
6. Державне агентство лісових ресурсів України [електронний ресурс]  
стаття - Режим доступу: https://forest.gov.ua 
7. Флора України  [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://www.pharmencyclopedia.com.ua/ 
8. Доступність в Україні  [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу: https://dostupno.ua/ 
9. Інклюзивний дизайн це [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу: https://theukrainians.org/inclusive-design-eleks/ 
10. Хто зробив найбільший внесок  [електронний ресурс]  стаття - 
Режим доступу: https://nl.wikipedia.org/ 
11.  Основною метою інклюзивного дизайну є [електронний ресурс]  
стаття - Режим доступу:  https://domino-kiev.com.ua/ 
12.  Шрифт Брайля [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу:   
https://mandarin-sign.com/ 
13. Українське товариство сліпих [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу: https://utos.org.ua/ 
14. Грищенко Ю.М. Інклюзивний дизайн як сучасний напрям 
проєктування [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
 43 
https://er.knutd.edu.ua/handle/ 
15. Аналог це  [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki 
16. Прототип це  [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/ 
17. Український інститут дизайну  [електронний ресурс]  стаття - 
Режим доступу: https://knutd.edu.ua/ 
18. Друкарство України [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://drukarstvo.com 
19. Календар в поліграфії [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу: https://huss.com.ua/ 
20. Інклюзивна освіта [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://inclusive-edu.org.ua 
21. Поліграфія України [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://drukarstvo.com 
22. Дизайн-дослідження [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://designresearch.com.ua 
23. Ковальчук О.В. Особливості тактильної графіки у навчанні осіб з 
порушеннями зору  [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://enpuir.npu.edu.ua/ 
24. Економічна правда [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: - 
Режим доступу: https://epravda.com.ua 
25. Бойчук І.В. Дизайн у контексті соціальних комунікацій 
[електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: PDF: 
http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/  
26. Чи достатньо інклюзивної поліграфії [електронний ресурс]  стаття - 
Режим доступу:   https://mind.ua/ 
27. Ковальчук О.В. Особливості тактильної графіки у навчанні осіб з 
порушеннями зору  [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://enpuir.npu.edu.ua/ 
 44 
28. Перспектива проєкту [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу: https://platforma.in.ua/ 
29. Шпак В.О. Маркетинг культурних продуктів [електронний ресурс]  
стаття - Режим доступу:  
https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/15879/1/Shpak.pdf 
30. Навчально-методичний посібник з дисципліни «Концептуальне 
проєктування в графічному дизайні» для здобувачів освітнього ступеня 
«магістр» спеціальності В2 «Дизайн» (ОП «Графічний дизайн») усіх форм 
навчання. [Електронний ресурс] / [Упоряд.: О.Л.Храмова-Баранова, С.П.Деркач, 
О.В.Галицька, В.В.Кудревич];  М-во освіти і науки України, Черкас. держ. 
технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026. – 33 с 
31. Храмова-Баранова О.Л., Галицька О.В., Кудревич В.В. 
Західноєвропейське мистецтво (10-19 ст.). Становлення дизайну. Короткий курс 
лекцій. Навчальний посібник (МОН України) затверджено на Вченій раді ЧДТУ 
№6 від 17.02.2025 р. – ЧДТУ. – 2025 150 с 
32. Червонокнижні рослини Черкащини [електронний ресурс]  стаття - 
Режим доступу: https://redbook-ua.org/ 
33. Фельдман Е. Б. Мистецтво як образ і уява. – Львів: Літопис, 2006. 
34. Meggs P. B., Purvis A. W. Meggs' History of Graphic Design. – Wiley, 
2016. 
35. Джонсон П. Історія архітектурних стилів. – К.: Артбук, 2011 
36. Галина Сотська, Тетяна Шмельова. Словник мистецьких термінів. - 
Херсон: Видавництво «Стар», 2016.-52 с. 
37. Холліс Р. Графічний дизайн: нова історія. – К.: ArtHuss, 2020. 
38. Агнес Мартін [електронний ресурс]  стаття - Режим доступу: 
https://uk.wikipedia.org/ 
39. Навчально-методичний посібник з дисципліни «Інформаційно-
комунікаційні технології в графічному дизайні» для здобувачів освітнього 
ступеня «магістр» спеціальності В2 «Дизайн» (ОП «Графічний дизайн») усіх 
форм навчання. [Електронний ресурс] / [Упоряд.: В.В.Кудревич, О.Л.Храмова-
 45 
Баранова, Г.О.Баранов];  М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-
т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026. – 3о с. Назва з титульного екрана. 
40. Методичні рекомендації до лабораторних робіт «Мультимедійна 
реклама» для здобувачів освітнього ступеня «магістр» спеціальності В2 
«Дизайн» (ОП «Графічний дизайн») усіх форм навчання. [Електронний ресурс] 
/ [Упоряд.: В.В.Кудревич, О.Л.Храмова-Баранова, О.В.Галицька];  М-во освіти і 
науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026. – 30 с. 
Назва з титульного екрана. 
41. Закон про авторське право [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ 
42.  Антиплагіат зображення [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу: https://tineye.com/ 
43. Дизайн-наслідування [електронний ресурс]  стаття - Режим 
доступу: https://tcd.kiev.ua/ 
44.  Стандарти у сфері інтелектуальної власності [електронний ресурс]  
стаття - Режим доступу: https://ukrpatent.org/uk/articles/standards 
45.  Міжнародна класифікація промислових зразків [електронний 
ресурс]  стаття - Режим доступу: https://studfile.net/ 
. 
 
  
 46 
ДОДАТКИ 
Додаток А 
 
Рис. А.1 Календар з ілюстраціями рослин 
 
 
Рис. А.2 Календар шрифтом Брайля 
 47 
 
Рис. А3 Книга з видавництва Старого Лева 
 
Рис. А4 «Індик» Марії Примаченко 
 
Рис. А5 Посібник Лісові птахи 
 48 
 
Рис. А6 Тактильна табличка «виклик персоналу» 
 
Рис. А7 Сторінка з книги «The Black of Colors» 
 
Рис. А.5 Квітковий календар 
 49 
Додаток Б 
 
Рис. Б.1 Перевірка на плагіат: пояснювальна записка 
 
 
Рис. Б.2 Перевірка на плагіат: «Січень» 
 
 50 
Рис. Б.3 Перевірка на плагіат: «Лютий» 
 
 
Рис. Б.4 Перевірка на плагіат: «Березень» 
 
 
Рис. Б.5 Перевірка на плагіат: «Квітень» 
 
 
Рис. Б.6 Перевірка на плагіат: «Травень» 
 
 51 
 
Рис. Б.7 Перевірка на плагіат: «Червень» 
 
Рис. Б.8 Перевірка на плагіат: «Липень» 
 
 
Рис. Б.9 Перевірка на плагіат: «Серпень» 
 
 52 
 
Рис. Б.10 Перевірка на плагіат: «Вересень» 
 
 
Рис. Б.11 Перевірка на плагіат: «Жовтень» 
 
 
Рис. Б.12 Перевірка на плагіат: «Листопад» 
 
 53 
 
Рис. Б.13 Перевірка на плагіат: «Грудень» 
 
 
Рис. Б.13 Перевірка на плагіат: «Обкладинка календаря» 
Додаток В 
 
Рис. В.1. Прототип перекидного календаря  
 54 
 
 55