Дизайн-проєкт авторського календаря “Ювелірні традиції україни”

Гаращенко, Володимир Олександрович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9621

Повний запис метаданих

Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Кудревич, Вікторія Валеріївна	-
dc.contributor.author	Гаращенко, Володимир Олександрович	-
dc.date.accessioned	2026-06-17T10:16:16Z	-
dc.date.available	2026-06-17T10:16:16Z	-
dc.date.issued	2026-06	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9621	-
dc.description.abstract	Актуальність обраної теми зумовлена зростаючим інтересом до національної культурної спадщини в умовах глобалізаційних процесів та сучасних викликів, зокрема війни в Україні. В умовах зростаючого інтересу до автентичної культури та традицій, особливо в період суспільних викликів, збереження і переосмислення ювелірних традицій набуває особливого значення. Проєкт спрямований на поєднання історико-культурного контексту з актуальними дизайнерськими рішеннями для створення візуально привабливого та змістовного продукту. Основним матеріалом дипломної роботи стали зображення традиційних українських ювелірних виробів, що відображають особливості різних регіонів України.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	графічний дизайн	uk_UA
dc.subject	дизайн поліграфічної продукції	uk_UA
dc.subject	рекламна продукція	uk_UA
dc.title	Дизайн-проєкт авторського календаря “Ювелірні традиції україни”	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	022 Дизайн (Графічний дизайн)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
ДИПЛОМНА ЗАПИСКА_Гаращенко2026.pdf Restricted Access		1.95 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASY
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY

Факультет гуманітарних технологій
Кафедра графічного дизайну,
моди та стилю

Освітня програма – «Графічний дизайн»
Спеціальність 022 – Дизайн (ОП Графічний дизайн)

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

на тему: «ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
“ЮВЕЛІРНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНИ”»

Студента групи ДЗ-21 В.О. ГАРАЩЕНКО

Керівник, викладач кафедри ГДМС В. В. КУДРЕВИЧ

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри ГДМС
О. Л. Храмова-Баранова
___ ________ 20___рік

Черкаси 2026

2

Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)

Кафедра графічного дизайну, моди та стилю (ГДМС)
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн
Освітня програма – «Графічний дизайн»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри ГДМС
О.Л.Храмова-Баранова
«____» ______ 20 ___ р.

ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра

Гаращенко Володимир Олександрович
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи «дизайн-проєкт авторського календаря
“ювелірні традиції україни”»
затверджена наказом по університету від « » р. №

2. Термін здачі студентом закінченої роботи

3. Вихідні дані

4. Зміст кваліфікаційної роботи

(перелік питань, що їх належить розробити)

Вступ; РОЗДІЛ 1. Дослідження візуальної та культурної основи проєкту
авторського календаря, 1.1. Історія становлення календаря як об’єкта
графічного дизайну, 1.2. Ювелірне мистецтво України у контексті
культурної спадщини, 1.3. Художньо-стилістичні особливості прикрас
зі Скарбниці Національного музею історії України, 1.4. Аналіз сучасних
прикладів дизайнерської календарної продукції; РОЗДІЛ 2. Формування
концепції дизайн-проєкту календаря «Ювелірні традиції України», 2.1.
Формування концепції проєкту, 2.2. Використання музейних експонатів у
дизайні календаря;РОЗДІЛ 3. Проєктна розробка авторського календаря, 3.1.

3

Формування структури календаря, 3.2. Художнє оформлення календаря, 3.3.
Підготовка макету до друку; РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ
ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ, 4.1. Патентні дослідження;
Висновки, Список використаних джерел,Додатки

5. Перелік графічного матеріалу: 8 плакатів формату А1, Макет календаря;

6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Підпис, дата
Розділ Консультант завдання завдання
видав прийняв
Графічна частина Кудревич В.В.
Пояснювальна записка Кудревич В.В.
Консультант з роботи в
Кудревич В.В.
матеріалі
Консультант з патентних
Гладкова І. П.
досліджень

7. Дата видачі завдання

Керівник ___________________________________________ Кудревич В. В.
(підпис)

Завдання прийняв до виконання ___________________________________
(підпис)

4

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………. 05
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ ОСНОВИ
ПРОЄКТУ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
1.1. Історія становлення календаря як об’єкта графічного дизайну …………… 07
1.2. Ювелірне мистецтво України у контексті культурної спадщини ………… 08
1.3. Художньо-стилістичні особливості прикрас
зі Скарбниці Національного музею історії України ……………………………. 09
1.4. Аналіз сучасних прикладів дизайнерської календарної продукції 10
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ
КАЛЕНДАРЯ «ЮВЕЛІРНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНИ»
2.1. Формування концепції проєкту …………………………………….……….. 12
2.2. Використання музейних експонатів у дизайні календаря ………………… 14
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА РОЗРОБКА АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
3.1. Формування структури календаря ………………………………………….. 16
3.2. Художнє оформлення календаря ……………………………………………. 18
3.3. Підготовка макету до друку ………………………………………………….. 21
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ
4.1. Патентні дослідження ………………………………………….…...………... 23
ВИСНОВКИ ………………………………………………………..….…………. 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..………………………....…………. 28
ДОДАТКИ ………………………………………………………..………………. 30

5

ВСТУП

Актуальність обраної теми зумовлена зростаючим інтересом до
національної культурної спадщини в умовах глобалізаційних процесів та
сучасних викликів, зокрема війни в Україні. В умовах зростаючого інтересу до
автентичної культури та традицій, особливо в період суспільних викликів,
збереження і переосмислення ювелірних традицій набуває особливого значення.
Проєкт спрямований на поєднання історико-культурного контексту з
актуальними дизайнерськими рішеннями для створення візуально привабливого
та змістовного продукту. Основним матеріалом дипломної роботи стали
зображення традиційних українських ювелірних виробів, що відображають
особливості різних регіонів України.
Метою роботи є розробка дизайн-проєкту календаря «Ювелірні традиції
України», який не лише виконує практичну функцію, а й сприяє популяризації
національного мистецтва. Для досягнення поставленої мети було визначено такі
завдання:
- дослідити особливості українських ювелірних традицій та їх культурно-
історичне значення;
- провести аналіз аналогів сучасної календарної продукції та
дизайнерських рішень;
- здійснити добір музейних експонатів для використання у календарі;
- розробити єдину стилістичну концепцію календаря;
- сформувати кольорову палітру та типографічну систему проєкту;
- розробити календарну сітку та систему візуальної ієрархії;
- виконати художнє оформлення обкладинки та внутрішніх сторінок
календаря;
- підготувати макет календаря до друку відповідно до поліграфічних
вимог.
Об'єктом дослідження є дизайн календарної продукції як засіб візуальної
комунікації та популяризації культурної спадщини України.

6

Предметом дослідження є художньо-композиційні, графічні та
стилістичні особливості створення авторського календаря на основі зображень
українських ювелірних виробів із використанням сучасних дизайнерських
засобів та принципів візуальної організації.
Практична цінність полягає у створенні авторського дизайн-проєкту
календаря «Ювелірні традиції України», який може бути використаний як
друкована календарна продукція, сувенірне або презентаційне видання, а також
як засіб популяризації української культурної спадщини та музейних колекцій.
Результати дослідження можуть бути застосовані у сфері графічного дизайну,
музейної справи, культурних проєктів та розробки сучасної поліграфічної
продукції.
Методи дослідження: У процесі виконання роботи було використано такі
методи дослідження: аналітичний метод ‒ для вивчення літературних джерел,
аналогів та особливостей календарної продукції; порівняльний метод ‒ для
аналізу сучасних дизайнерських рішень та виявлення їхніх композиційних і
стилістичних особливостей; метод систематизації ‒ для структурування
інформації та добору музейних експонатів; художньо-проєктний метод ‒ для
створення композиції, кольорової палітри та загальної стилістики календаря;
комп’ютерні методи обробки графіки та верстки ‒ для створення фінального
дизайн-макета календаря за допомогою сучасних графічних редакторів.
Практична частина роботи виконана із застосуванням графічних редакторів
Adobe Photoshop та Adobe Illustrator.
Структура та обсяг роботи: кваліфікаційна робота бакалавра за темою
«Дизайн-проєкт авторського календаря “Ювелірні традиції України”»
складається з графічної частини, пояснювальної записки та роботи в матеріалі.
Обсяг даної роботи складає 32 сторінки.

7

РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ ОСНОВИ
ПРОЄКТУ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ

1.1. Історія становлення календаря як об’єкта графічного дизайну.
Календар є одним із найдавніших засобів організації часу, що виник у
процесі розвитку людської цивілізації. Перші календарні системи були створені
ще в країнах Стародавнього Єгипту, Месопотамії та Китаю, де визначення циклів
природи мало важливе значення для ведення господарства, релігійних обрядів і
суспільного життя [1]. З часом календар перестав виконувати виключно
практичну функцію та набув ознак культурного й художнього об’єкта.
У період середньовіччя календарі часто оформлювалися у вигляді
рукописних книг із декоративними елементами, орнаментами та ілюстраціями.
Особливого розвитку набули церковні календарі, які містили художньо
оформлені мініатюри та складну систему декоративного оздоблення.
Виникнення друкарства у XV столітті стало важливим етапом у розвитку
календарної продукції, оскільки дозволило масово виготовляти календарі різних
форматів та тематик.
У XIX–XX століттях календар поступово перетворився на окремий вид
друкованої графічної продукції. Розвиток поліграфії, фотографії та рекламного
дизайну сприяв появі настінних, кишенькових, перекидних і тематичних
календарів. Візуальне оформлення почало відігравати не менш важливу роль,
ніж інформаційне наповнення. Дизайн календаря став засобом формування
емоційного сприйняття та художнього образу видання [2].
У сучасному графічному дизайні календар розглядається не лише як
функціональний носій інформації, а і як елемент візуальної комунікації.
Важливого значення набувають композиція, типографіка, кольорова гама,
фотографіка та стилістична цілісність проєкту. Авторські календарі часто
створюються на основі культурної спадщини, мистецьких творів або історичних
тем, що дозволяє поєднати естетичну та просвітницьку функції [3].

8

Сучасні тенденції у дизайні календарної продукції орієнтовані на
індивідуалізацію, використання якісного візуального контенту та створення
унікальної концепції видання. Саме тому календар сьогодні виступає не лише
поліграфічним виробом, а й засобом популяризації культурної спадщини та
національної ідентичності.

1.2. Ювелірне мистецтво України у контексті культурної спадщини.
Ювелірне мистецтво України є важливою складовою національної
культурної спадщини, що формувалася протягом багатьох століть під впливом
історичних, етнічних та мистецьких процесів. Вироби з дорогоцінних металів і
каміння виконували не лише декоративну функцію, а й були символами
соціального статусу, духовних уявлень та культурної ідентичності народу [4].
Перші зразки ювелірного мистецтва на території України належать ще до
скіфської доби. Серед найвідоміших пам’яток особливе місце займають золоті
прикраси скіфів, виготовлені із застосуванням складних технік лиття,
карбування та зерні. Високий рівень майстерності давніх ювелірів підтверджує
поєднання декоративності, символізму та реалістичного трактування образів у
прикрасах того часу [4] Могиленко М. Ювелірне мистецтво України : альбом.
Київ : Мистецтво, 2017. 240 с.
У період Київської Русі ювелірне мистецтво набуло подальшого розвитку
завдяки активним культурним зв’язкам із Візантією та європейськими країнами.
Майстри використовували техніки перегородчастої емалі, черні, скані та
інкрустації. Прикраси цього періоду вирізнялися складністю орнаментів,
гармонійністю композиції та високим художнім рівнем виконання [3].
У подальші історичні періоди українські ювелірні традиції формувалися
під впливом регіональних особливостей. Значного поширення набули народні
прикраси — дукачі, ґердани, силянки, намиста та металеві хрести. Вони
поєднували декоративну функцію із символічним значенням та відображали
естетичні уявлення різних етнографічних регіонів України [5].

9

Сьогодні ювелірне мистецтво України розглядається як важливий елемент
культурної пам’яті та джерело натхнення для сучасного дизайну. Музейні
колекції, зокрема експонати Скарбниці Національного музею історії України,
демонструють багатство художніх форм, орнаментики та технологічних
прийомів, що можуть бути використані у створенні авторської графічної
продукції [2]. Використання образів українських ювелірних виробів у дизайні
календаря сприяє популяризації національної культурної спадщини та
формуванню візуальної ідентичності проєкту.

1.3. Художньо-стилістичні особливості прикрас зі Скарбниці
Національного музею історії України.
Скарбниця Національний музей історії України містить унікальну
колекцію ювелірних виробів, що репрезентують різні історичні епохи та
культурні традиції. Експонати музею мають не лише історичну, а й значну
художню цінність, оскільки демонструють розвиток декоративно-ужиткового
мистецтва на території України. Колекція охоплює прикраси скіфського періоду,
доби Київської Русі, козацької епохи та народного ювелірного мистецтва ХІХ–
ХХ століть [6].
Однією з характерних особливостей музейних прикрас є багатство
орнаментального оздоблення. У виробах широко використовуються рослинні,
геометричні та зооморфні мотиви, які мають символічне значення та формують
художню виразність композиції. Особливої уваги заслуговують скіфські золоті
прикраси, де поєднуються пластичність форм, деталізоване опрацювання
поверхні та складні ювелірні техніки [7].
Важливим стилістичним елементом є використання традиційних технік
обробки металу: скані, зерні, карбування, гравіювання та емалі. Завдяки цим
прийомам майстри досягали високого рівня декоративності та складної
фактурної організації поверхні виробів. У багатьох експонатах простежується
гармонійне поєднання симетрії, ритму та декоративної насиченості, що створює
цілісний художній образ [1].

10

Прикраси з музейної колекції вирізняються також різноманітністю
кольорових рішень. Поєднання золота, срібла, дорогоцінного каміння та
кольорових емалей створює виразний контраст і підсилює естетичне сприйняття
виробів. Колір у ювелірному мистецтві виконує не лише декоративну, а й
символічну функцію, підкреслюючи статусність та культурну значущість
прикрас [8].
Для створення авторського календаря «Ювелірні традиції України»
художньо-стилістичні особливості музейних експонатів є важливим джерелом
формування візуальної концепції. Орнаментика, кольорова палітра, декоративні
елементи та композиційні принципи прикрас можуть бути використані у
графічному оформленні календаря, створюючи зв’язок між сучасним дизайном і
культурною спадщиною України.

1.4. Аналіз сучасних прикладів дизайнерської календарної продукції.
Сучасна календарна продукція є не лише інформаційним носієм, а й
важливим об’єктом графічного дизайну. У процесі створення календарів
особлива увага приділяється композиції, типографіці, кольоровій гармонії та
якості візуального контенту. Сьогодні авторські календарі часто виконують
іміджеву, рекламну та культурно-просвітницьку функції, поєднуючи
практичність із художньою виразністю [9].
Однією з характерних тенденцій сучасного календарного дизайну є
використання тематичних візуальних серій. Дизайнери створюють календарі,
об’єднані спільною концепцією, стилістикою та кольоровою палітрою.
Популярними є календарі, присвячені культурній спадщині, мистецтву,
архітектурі, етнічним мотивам та музейним колекціям [10]. Такі проєкти
сприяють популяризації національної культури та створюють емоційний зв’язок
між глядачем і візуальним матеріалом.
У сучасному дизайні календарної продукції активно використовуються
фотографіка, цифрова ілюстрація та комбіновані графічні техніки (Додаток А.
Рис.А.1, Рис.А.2). Важливу роль відіграє мінімалістичний підхід до композиції,

11

який дозволяє акцентувати увагу на головному візуальному елементі. Також
значного поширення набуло використання декоративних текстур, стилізованої
типографіки та елементів національної орнаментики.
Для аналізу сучасних прикладів календарної продукції доцільно
розглянути календарі музейної та культурної тематики, у яких основним
візуальним акцентом виступають мистецькі об’єкти або історичні артефакти
(Додаток А. Рис.А.3, Рис.А.4). Подібні дизайнерські рішення демонструють
гармонійне поєднання інформаційної структури календаря з художньою
цінністю зображень (Додаток А. Рис.А.5).

12

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ
КАЛЕНДАРЯ «ЮВЕЛІРНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНИ»

2.1. Формування концепції проєкту.
Основною ідеєю дизайн-проєкту календаря «Ювелірні традиції України»
стало поєднання сучасного графічного дизайну з історико-культурною
спадщиною українського ювелірного мистецтва. Концепція календаря базується
на використанні музейних експонатів зі Скарбниці Національний музей історії
України як головних візуальних об’єктів композиції. Проєкт спрямований на
популяризацію української культурної спадщини через сучасну форму
поліграфічного дизайну.
При розробці концепції було визначено основні принципи візуальної
організації календаря: мінімалістична композиція, акцент на музейному
експонаті, використання стриманої кольорової палітри та поєднання
декоративної й інформаційної функцій. Основна увага приділяється ювелірним
виробам різних історичних періодів ‒ скіфської доби, Київської Русі,
ранньосередньовічних та візантійських культурних впливів (Додаток Б. Рис. Б.1.,
Рис.Б.2).
Кожен місяць календаря містить окремий експонат, який супроводжується
коротким історичним описом. Для створення цілісного художнього образу було
використано єдину композиційну систему: календарна сітка розташована
ліворуч, а візуальний блок із прикрасою ‒ праворуч. Такий підхід забезпечує
чітку структуру сторінки та акцентує увагу на декоративній цінності експоната
(Рис. Б.3).
Важливим елементом концепції стало використання кольору, як засобу
емоційного, стилістичного об’єднання сторінок календаря, а також асоціативне
використання кольору відповідно до сезонності року. Для зимових місяців
застосовано темно-сині відтінки, що асоціюються зі стриманістю, холодом та
глибиною. Весняний блок оформлено у бордово-рожевій кольоровій гамі, яка
передає атмосферу оновлення та декоративної витонченості. Літнім місяцям
відповідають темно-зелені відтінки, пов’язані з природою, розвитком і

13

гармонією. Для осіннього періоду використано насичені червоно-коричневі
кольори, що створюють асоціації з теплом, зрілістю та історичною глибиною.
Для різних місяців застосовано глибокі темні відтінки синього, рожевого,
червоного та зеленого кольорів, що гармонійно поєднуються із золотими та
срібними елементами прикрас. Це дозволяє підкреслити матеріальність і
декоративність ювелірних виробів (Рис. Б.4).

Рис. Б.3. Композиційне розташування елементів.

Рис. Б.4. Кольорове рішення

Типографічне рішення календаря побудоване на поєднанні декоративного
шрифту для назв експонатів та більш стриманого шрифту для інформаційних
блоків і календарної сітки.
У створеному проєкті композиція побудована за принципом візуального
домінування експоната. Прикраси розташовані на контрастному фоні з
декоративними графічними елементами, що формують стилістичну цілісність
серії.

14

2.2. Використання музейних експонатів у дизайні календаря.
Для візуального наповнення календаря було обрано музейні експонати, що
представляють різні типи ювелірних виробів та декоративних елементів минулих
історичних епох. Відібрані предмети відзначаються виразною пластикою форми,
орнаментальністю та високим рівнем художнього виконання, що дозволило
ефективно інтегрувати їх у сучасне графічне середовище календаря.
Серед експонатів, використаних у проєкті календаря, також були обрані
декоративні вироби зі складною орнаментикою та виразною пластикою форми,
що дозволило урізноманітнити візуальне наповнення сторінок і підкреслити
багатство українського ювелірного мистецтва.
У календарі використано «Прикрасу збруї листоподібну», форма якої
нагадує листок. Виріб має витягнуту композицію та декоративне рельєфне
оздоблення, характерне для прикрас кінської збруї ранньосередньовічного
періоду. Завдяки своїй формі експонат був асоціативно пов’язаний із осіннім
сезоном та використаний у композиції листопада [12]. Також до проєкту
включено «Накладку на ремінь вузди», що вирізняється геометричною
побудовою форми та декоративними вставками. Подібні елементи
використовувалися для оздоблення кінської збруї та підкреслювали статус
власника [13]. Серед експонатів особливе місце займає «Пластина зооморфна»,
у якій простежується стилізоване зображення тварини. Подібні мотиви були
характерними для декоративного мистецтва кочових культур і часто мали
символічне значення. Використання такого експоната у календарі дозволило
підсилити історичний характер візуального ряду [14]. «Колт. Скроневу
підвіску» ‒ ювелірний виріб із декоративною композицією та деталізованим
орнаментом. Центральний елемент прикраси містить стилізоване зображення
пташки, що стало основою для асоціативного зв’язку з весняною тематикою [15].
До календаря також увійшла «Фібула кільцевидна», яка поєднує
функціональність застібки та декоративність ювелірного виробу. Рельєфна
поверхня, складна форма та виразний силует експоната дозволили використати
його як композиційний центр сторінки. Окрему групу становлять декоративні

15

підвіски та пластини з рослинними й геометричними мотивами. Серед
них ‒ «Підвіска» з емалевими вставками та «Пластина антропоморфна», що
мають складну структуру орнаменту й демонструють високий рівень художньої
обробки металу [16,17]. Також у проєкті використано експонати із виразною
фактурою та ажурними декоративними елементами, зокрема ювелірні вироби із
симетричними композиціями та деталізованим гравіюванням. Їх включення до
календаря дозволило створити різноманітний візуальний ряд і підкреслити
особливості різних історичних стилів та технік ювелірного мистецтва.
Усі обрані експонати були адаптовані до єдиної графічної системи
календаря шляхом цифрової обробки зображень, корекції кольору та
формування контрастного композиційного середовища. Це забезпечило
цілісність стилістичного рішення та гармонійне поєднання історичних
артефактів із сучасним дизайном календарної продукції.

16

РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА РОЗРОБКА
АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ

3.1. Формування структури календаря.
Формування структури авторського календаря «Ювелірні традиції
України» здійснювалося з урахуванням поєднання функціональності, естетичної
виразності та тематичної цілісності проєкту. Основною метою стало створення
календаря, який поєднує інформаційну складову з художньою презентацією
музейних експонатів та водночас забезпечує зручність користування.
На початковому етапі проєктування було визначено формат видання,
композиційну побудову сторінок та принципи організації інформаційних і
графічних елементів. Календар виконано у форматі А5, що є компактним і
зручним для щоденного використання. Основу структури становить щомісячна
система сторінок, де кожен розворот присвячений окремому музейному
експонату.
Композиція сторінок побудована за єдиним модульним принципом. Ліва
частина містить календарну сітку, назву місяця та додатковий простір для
нотаток, а права ‒ основний візуальний блок із зображенням ювелірного виробу
та коротким описом експоната. Такий розподіл дозволив досягти балансу між
інформаційним наповненням і декоративною складовою календаря.
Під час формування структури особлива увага приділялася послідовності
візуального сприйняття сторінок. Для цього було використано єдину систему
розташування елементів, стабільні відступи, повторювану композицію та
узгоджену типографічну структуру. Це забезпечило цілісність проєкту та
створило впізнаваний стиль календаря (Рис.В.1).
Важливим етапом стало формування тематичного наповнення кожного
місяця. Для календаря було відібрано музейні експонати зі Скарбниці
Національного музею історії України, серед яких ‒ фібули, підвіски, накладки на
ремені, елементи кінської збруї та декоративні пластини. Добір прикрас

17

здійснювався з урахуванням їх художньої виразності, композиційної форми та
асоціативного зв’язку з певним місяцем або сезоном року (Рис.В.2).

Рис. В.1. Композиція сторінок календаря.

Рис. В.2. Сторінка календаря. Вересень – Сережка.

При формуванні структури календаря також використовувався
асоціативний принцип поєднання окремих експонатів із відповідними місяцями
року. Наприклад, листоподібна прикраса збруї була використана для
оформлення листопада завдяки формі, що нагадує осінній листок. Колт зі
стилізованим зображенням пташки був співвіднесений із березнем як символ
весни, пробудження природи та повернення птахів. Подібний підхід дозволив

18

створити додатковий емоційний і смисловий зв’язок між музейними
експонатами та тематикою календаря (Рис.В.3).

Рис. В.3. Сторінка календаря. Березень – «Колт. Скронева підвіска»

Окрему роль у структурі календаря відіграє кольорове рішення. Для різних
сезонних блоків було використано темні насичені відтінки, що формують
емоційну атмосферу кожного періоду року. Темно-сині кольори асоціюються із
зимою, бордово-рожеві ‒ із весняним періодом, зелені ‒ з літом, а червоно-
коричневі ‒ з осінню. Завдяки цьому календар має не лише функціональну, а й
емоційно-образну структуру.
При створенні календарної сітки враховувалися принципи читабельності
та візуальної рівноваги. Цифрові елементи, дні тижня та інформаційні блоки
мають чітку ієрархію та не перевантажують композицію. Основний акцент у
структурі сторінок залишається на музейному експонаті як центральному
художньому елементі календаря.
У результаті була сформована цілісна структура календаря, яка поєднує
сучасні принципи графічного дизайну з культурно-історичним змістом. Це
дозволило створити не лише поліграфічний виріб практичного призначення, а й
візуальний проєкт, спрямований на популяризацію української ювелірної
спадщини.

19

3.2. Художнє оформлення календаря.
Художнє оформлення календаря базується на поєднанні сучасного
графічного підходу з історичною тематикою ювелірного мистецтва. Основну
увагу приділено створенню контрастного та виразного візуального образу, який
акцентує увагу на декоративних особливостях прикрас.
У дизайні використано темні насичені кольорові фони ‒ синій, рожевий,
червоний та зелений. Таке рішення забезпечує високий контраст між фоном і
ювелірними виробами, завдяки чому прикраси стають головним композиційним
акцентом сторінки. Темні кольори також допомагають підкреслити текстуру
металу, форму виробів та декоративні елементи.
Колірна гама календаря має асоціативний зв’язок із сезонами року. Темно-
синій колір символізує зимовий період, бордово-рожеві відтінки асоціюються з
весною, зелений ‒ із літом, а темно-червоний ‒ з осінню. Такий підхід дозволив
створити емоційно цілісне сприйняття календаря та підсилити образність
кожного місяця.
Додатково у проєкті використано асоціативний принцип відповідності
окремих прикрас певним місяцям року. Наприклад, «Прикраса збруї
листоподібна» була обрана для листопада завдяки формі, що нагадує листок та
асоціюється з осіннім сезоном. «Колт. Скронева підвіска» із зображенням
пташки пов’язана з березнем як символом весняного пробудження природи.
Подібні асоціативні рішення дозволили посилити тематичний зв’язок між
графічним оформленням і змістовим наповненням календаря.
У роботі використано декоративний фоновий елемент - логотип
Національного музею історії України, який містить знак в собі графічне
зображення тварини, саме графічне зображення цієї тварини розміщено на фоні
(Додаток В.Рис.В.4). Зображення напівпрозоре та не привертає зайвої уваги та не
відволікає від головного зображення, але є декоративним рішенням у композиції.
Окрему увагу приділено художньому оформленню обкладинки. Дизайн
титульної сторінки виконано у мінімалістичному стилі з використанням темного
фону та контрастних золотистих графічних елементів. Центральним

20

композиційним акцентом став стилізований символ музейного експоната,
виконаний лінійною графікою. Таке рішення формує впізнаваний візуальний
образ календаря та підкреслює його тематичну спрямованість. Назва календаря
розміщена великим декоративним шрифтом, що створює виразну ієрархію та
привертає увагу до основної ідеї проєкту (Рис.В.5).

Рис.В.5. Обкладинка

У проєкті використано поєднання шрифтів Century Gothic та Mak Semi
Bold High. Шрифт Century Gothic застосовано для набору основного тексту,
календарної сітки та інформаційних елементів завдяки його простоті,
читабельності та геометричній побудові (Рис.В.6). Для заголовків і назв місяців
використано декоративний шрифт Mak Semi Bold High, який має виразний
характер, витончені форми та асоціюється з естетикою сучасного авторського
дизайну (Рис.В.7). Поєднання цих шрифтів дозволило створити гармонійний
баланс між функціональністю та художньою виразністю макету, а їх контраст
дає сприймати інформації краще та створює візуальну ієрархію елементів.

Рис.В.6. Шрифт Century Gothic Рис.В.7. Шрифт Mak Semi Bold High

21

Загальний вигляд календаря виконано у сучасній мінімалістичній
стилістиці з поєднанням темних насичених кольорів, декоративної графіки та
музейних експонатів. Композиція сторінок побудована таким чином, щоб
поєднати функціональність календаря з естетичною презентацією історичних
прикрас. Завдяки контрастному оформленню, використанню акцентного
золотистого кольору та гармонійному поєднанню шрифтів календар набуває
цілісного авторського образу та підкреслює культурну цінність представлених
експонатів (Рис.В.8).

Рис.В.8. Загальний вигляд подачі та дизайну календаря.

22

3.3. Підготовка макету до друку.
Підготовка календаря до друку здійснювалася з урахуванням основних
вимог поліграфічного виробництва. Макет було створено у реальному
друкарському форматі А5 із додаванням припусків на обріз для забезпечення
коректного друку та подальшої після друкарської обробки. Розроблювалось в
програмі Adobe Illustrator.
Усі графічні елементи та зображення були підготовлені у високій
роздільній здатності, що забезпечує чіткість друку та збереження деталей
ювелірних виробів. Для друку використовувалася колірна модель CMYK, яка
відповідає стандартам поліграфічного виробництва та дозволяє коректно
передати кольорову гаму макета.
Особлива увага приділялася якості обробки фотографій прикрас.
Зображення були очищені від зайвого фону, скориговані за кольором,
контрастом і яскравістю для досягнення єдиного стилістичного вигляду всіх
сторінок календаря.
Під час фінальної підготовки макета було перевірено правильність
розташування текстових і графічних елементів, дотримання безпечних зон,
вирівнювання композиції та відповідність параметрів друкарським вимогам.
Завершений макет було експортовано у друкарський формат TIFF із
вбудованими шрифтами та необхідними параметрами для якісного
поліграфічного відтворення.

23

РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ

4.1. Патентні дослідження.
Основною передумовою для визначення патентоспроможності
кваліфікаційної роботи бакалавра за темою: «Дизайн-проєкт авторського
календаря “Ювелірні традиції України”» є наявність новизни у всіх складових
проєкту, а саме:
а) пояснювальній записці (далі – «текстова частина»);
б) графічній частині календаря (далі – «дизайн-макети»);
в) друкованому макеті календаря (далі – «макет календаря»).
Зазначені складові проєкту належать до об’єктів авторського права та
підпадають під дію Закону України «Про авторське право і суміжні права»
(розділ II, стаття 8). Відповідно до чинного законодавства авторське право
виникає внаслідок факту створення твору та не потребує обов’язкової державної
реєстрації. Основною умовою є дотримання принципу оригінальності та
відсутності плагіату. Під поняттям «плагіат» розуміється використання чужих
текстових, графічних або композиційних матеріалів без зазначення авторства чи
подання їх як власних. Саме тому текстова частина та графічні матеріали
кваліфікаційної роботи були перевірені на унікальність за допомогою системи
«Tineye». Результати перевірки наведені у додатках(Додаток Г.Рис.Г.1, Рис.Г.2,
Рис.Г.3, Рис.Г.4, Рис.Г5.).
Для визначення рівня новизни дизайн-проєкту було проведено тематичний
пошук аналогів та прототипів серед сучасної календарної продукції, музейних
видань, сувенірних календарів та графічних проєктів, присвячених культурній
спадщині України. Аналіз здійснювався за допомогою інтернет-ресурсів
Behance, Pinterest, Google Images, Instagram, а також сайтів музеїв та електронних
каталогів культурної спадщини. Пошук проводився за ключовими словами:
«музейний календар», «історичні прикраси України», «авторський календар»,
«календар культурної спадщини», «ювелірне мистецтво України», «музейний
дизайн», «історичні прикраси». Виявлені аналоги були систематизовані та

24

проаналізовані з метою визначення композиційних, стилістичних та графічних
особливостей (Додаток А. Рис.А.3., Рис.А.4).
У процесі аналізу було встановлено, що більшість сучасних календарів
музейного або історико-культурного спрямування використовують шаблонні
композиційні рішення, перевантажені декоративними елементами або типові
календарні сітки без єдиної художньої концепції. Значна частина аналогів
базується на використанні стандартних фонів, випадкового розташування
експонатів та недостатньо продуманої системи візуальної ієрархії.
Під час створення дизайн-проєкту календаря «Ювелірні традиції України»
було застосовано інший підхід до формування художнього образу. Основний
акцент зроблено на поєднанні музейних експонатів із сучасною мінімалістичною
графічною стилістикою, використанні асоціативних кольорових рішень та
створенні єдиної композиційної системи для всіх сторінок календаря. Для
кожного місяця було індивідуально підібрано музейний експонат, що має
тематичний або асоціативний зв’язок із певним сезоном чи образом місяця.
Під час розробки макетів використано темну кольорову палітру з
насичених синіх, зелених, бордових та фіолетових відтінків, що забезпечують
контрастне виділення експонатів та створюють цілісний візуальний стиль.
Додатково було застосовано декоративний графічний елемент у вигляді
стилізованого музейного символу, який повторюється на сторінках календаря та
формує впізнавану айдентику проєкту.
Порівняльний аналіз аналогів та авторського календаря дозволив
визначити такі основні відмінності:
 використання музейних експонатів як центрального елементу композиції;
 створення єдиного авторського стилю всіх сторінок календаря;
 використання асоціативного принципу добору кольорів та експонатів;
 мінімалістичний підхід до оформлення календарної сітки;
 поєднання сучасної графічної стилістики та історико-культурного змісту;
 використання авторської композиції та індивідуального макетування
кожного аркуша;

25

 застосування контрастної темної палітри для підсилення візуального
акценту на прикрасах;
 поєднання декоративного шрифту Mak Semi Bold High та шрифту Century
Gothic для створення виразної типографічної системи.
Макет календаря було створено за допомогою сучасних комп’ютерних
програм графічного дизайну та верстки. Новизна друкованого макета
визначається авторським композиційним рішенням, системою художнього
оформлення, індивідуальним підходом до поєднання музейних експонатів із
календарною структурою та створенням цілісного візуального образу календаря.
Отже, кваліфікаційна робота бакалавра за темою «Дизайн-проєкт
авторського календаря “Ювелірні традиції України”» може бути визнана
патентоспроможною, оскільки всі складові проєкту мають необхідний рівень
новизни. Робота є оригінальною, вільною від плагіату та наслідування, а
композиційне вирішення, художнє оформлення та система візуальної організації
календаря формують самостійний авторський продукт.

26

ВИСНОВКИ

У процесі виконання кваліфікаційної роботи було досліджено особливості
українських ювелірних традицій та їх культурно-історичне значення. Аналіз
музейних експонатів дозволив виявити характерні риси українського ювелірного
мистецтва, декоративні особливості прикрас, орнаментальні мотиви та їх
символічне значення у різні історичні періоди. Встановлено, що ювелірні вироби
є важливою складовою національної культурної спадщини та мають значний
потенціал для використання у сучасному графічному дизайні.
У ході роботи було проведено аналіз аналогів сучасної календарної
продукції та дизайнерських рішень. Дослідження показало, що більшість
сучасних календарів музейного або культурного спрямування використовують
типові композиційні підходи та не формують єдиної художньої концепції. Це
дозволило визначити основні принципи створення власного дизайн-проєкту та
сформувати індивідуальний візуальний стиль календаря.
Було здійснено добір музейних експонатів для використання у календарі
відповідно до стилістичних, композиційних та асоціативних принципів. Для
кожного місяця підібрано окрему прикрасу, яка має тематичний або образний
зв’язок із певною порою року чи візуальним настроєм композиції.
У результаті роботи розроблено єдину стилістичну концепцію календаря,
побудовану на поєднанні сучасного мінімалістичного дизайну та історико-
культурної тематики. В основу художнього оформлення покладено принцип
контрастного поєднання музейних експонатів із темними насиченими фонами та
декоративними графічними елементами.
Було сформовано кольорову палітру та типографічну систему проєкту.
Основу кольорової гами складають темно-сині, бордові, зелені та графітові
відтінки, які забезпечують візуальну цілісність і контрастність композиції. Для
оформлення календаря використано шрифти Century Gothic та Mak Semi Bold
High, поєднання яких дозволило створити баланс між читабельністю та
декоративною виразністю.

27

У процесі проєктування було розроблено календарну сітку та систему
візуальної ієрархії, що забезпечують функціональність і зручність використання
календаря. Композиційне вирішення сторінок побудоване за принципом чіткого
розподілу інформаційних та декоративних елементів.
Також було виконано художнє оформлення обкладинки та внутрішніх
сторінок календаря. Дизайн обкладинки формує цілісний візуальний образ
проєкту та підкреслює його тематичну спрямованість. Для внутрішніх сторінок
створено єдину систему композиційного та графічного оформлення, що
забезпечує стилістичну цілісність календаря.
Завершальним етапом роботи стала підготовка макета календаря до друку
відповідно до поліграфічних вимог. Було враховано параметри верстки,
композиційного розташування елементів, кольорової моделі та технічні
особливості друкованої продукції.
Отже, у результаті виконання кваліфікаційної роботи було досягнуто
поставленої мети ‒ розроблено дизайн-проєкт календаря «Ювелірні традиції
України», який поєднує практичну функцію календарної продукції з
популяризацією української культурної спадщини та сучасними дизайнерськими
рішеннями.

28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Історична хронологія. Календарні системи світу: Навчальний посібник
із спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін (для студентів-істориків
соціально-гуманітарного факультету КМПУ ім. Б.Д. Грінченка) / Автор-укладач
О.О. Тарасенко. – К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2004. – 72 с. – Бібліогр.:
С. 61 - 66.
2. Пазюк Р., Віщак Ю. Основи графічного дизайну : навч. посібник.
Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2025. 144 с.
3. Ясик Д. А. Дизайн друкованої рекламної продукції та елементів
зовнішньої реклами для творчої виставки запорізьких художників : бакалаврська
робота. 2021. URL: https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5242 (дата
звернення: 24.02.2026).
4. Історія українського мистецтва : у 5 т. / голов. ред. Г. Скрипник. Т. 2 :
Мистецтво середніх віків / [В. Александрович, Є. Архипова, О. Брайчевська [та
ін.] ; [ред.: Л. Ганзенко та ін.]. 2010. 1293 c. : іл.
5. Кара-Васильєва Т.В., Чегусова З.А. Декоративне мистецтво України ХХ
століття. У пошуках "великого стилю". Київ : Либідь, 2005. 280 с.
6. Роготченко О. Ювелірне мистецтво України ХХ сторіччя: Особливості
розвитку / О. Роготченко. Сучасне мистецтво. 2013. Вип. 9. С. 117-127.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_myst_2013_9_18 (дата звернення: 24.02.2026).
7. Національний музей історії України. Національний музей історії
України. URL: https://nmiu.org/ (дата звернення: 26.02.2026).
8. Декоративне мистецтво України: народне і професійне, історія і
сучасність, теоретичне осмислення : колективна монографія. Книга 2 / [голов.
ред. Г. Скрипник] ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Київ, 2025. 268с.
9. Шпак В.І. Поліграфія: книга редактора : навчальний посібник. Київ: ДП
«Експрес-об’ява», 2017. – 288 с.

29

10. Єжова О., Болдирева О., Басова Ю. Сучасний дизайн календарної
продукції : thesis. 2021. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18097 (дата
звернення: 24.03.2026).
11. Удріс-Бородавко Н. ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ І
КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ. Věda a perspektivy. 2025. № 3(46).
URL: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2025-3(46)-108-117 (дата звернення:
27.03.2026).
12. Прикраса збруї листоподібна :: Національний музей історії України ::
museum-digital:Київ. museum-digital:Київ. URL: https://kyiv.ua.museum-
digital.org/object/16120 (дата звернення: 22.02.2026).
13. Накладка на ремінь вузди :: Національний музей історії України ::
museum-digital:Київ. museum-digital:Київ. URL: https://kyiv.ua.museum-
digital.org/object/12973 (дата звернення: 22.02.2026).
14\ Пластина зооморфна :: Національний музей історії України :: museum-
digital:Київ. museum-digital:Київ. URL: https://kyiv.ua.museum-
digital.org/object/12974 (дата звернення: 22.02.2026).
15 Колт. Скронева підвіска: Національний музей історії України: museum-
digital: Київ. museum-digital: Київ. URL: https://kyiv.ua.museum-
digital.org/object/12996 (дата звернення: 22.02.2026).
16 Підвіска: Національний музей історії України: museum-digital:
Київ. museum-digital: Київ. URL: https://kyiv.ua.museum-
digital.org/object/12999 (дата звернення: 22.02.2026).
17 Пластина антропоморфна: Національний музей історії України:
museum-digital: Київ. museum-digital: Київ. URL: https://kyiv.ua.museum-
digital.org/object/12976 (дата звернення: 22.02.2026).

30

ДОДАТКИ

Додаток А

Рис.А.1. Приклад календаря з використанням фотографіки.

Рис.А.2. Приклад календаря
Рис.А.3. Приклад календаря

Рис.А.4. Приклад календаря Рис.А.5. Приклад календаря

31

Додаток Б

Рис. Б.1. Експонат музею

Рис. Б.2.Експонат музею

Додаток В

Додаток В.Рис.В.4. Логотип музею

Додаток Г

Рис. Г.1. Перевірка на плагіат обкладинки календаря

32

Рис. Г.2. Перевірка на плагіат сторінки календаря

Рис. Г.3. Перевірка на плагіат сторінки календаря

Рис. Г.4. Перевірка на плагіат сторінки календаря

Рис. Г.5. Перевірка на плагіат сторінки календаря

33

Репозиторій ЧДТУ