Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9636
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.advisorДеркач, Сергій Петрович-
dc.contributor.authorНаумук, Марія Сергіївна-
dc.date.accessioned2026-06-17T10:55:18Z-
dc.date.available2026-06-17T10:55:18Z-
dc.date.issued2026-06-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9636-
dc.description.abstractФестивальна культура сучасної України є унікальним простором, де прадавні народні традиції зустрічаються з енергією нового покоління. Серед таких подій особливе місце посідає легендарний карпатський фестиваль «Шипіт», який щороку збирає людей навколо магії купальської містичної ночі, обрядового вогню та таємничої атмосфери гір. Проте, щоб зацікавити сучасну молодь та передати цей автентичний дух у сучасному світі, етнічні сенси потребують нового візуального втілення. Графічний дизайн у цьому контексті стає мостом між минулим і майбутнім, перетворюючи народну міфологію на стильний, зрозумілий та живий візуальний бренд, здатний говорити з аудиторією через цифрові технології, мерч та сучасну графіку.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectайдентикаuk_UA
dc.subjectграфічний дизайнuk_UA
dc.subjectрекламний комплексuk_UA
dc.titleРекламний комплекс українського фестивалю «Шипіт»uk_UA
dc.typeBachelor Thesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:022 Дизайн (Графічний дизайн)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ЗапискаНаумук.pdf
  Restricted Access
1.67 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ 
CHERCASSY STATE 
ДЕРЖАВНИЙ 
TECHOLOGICAL 
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ 
UNIVERSITY 
УНІВЕРСИТЕТ 
 
Фaкультeт гуманітарних технологій   
Кaфeдpa Графічного дизайну, моди та стилю  
  
Освітня програма – «Графічний дизайн»  
Cпeцiaльнicть 022 – Дизaйн    
 
КВAЛIФIКAЦIЙНA POБOТA БAКAЛAВPA   
нa тeму:   
«РЕКЛАМНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ 
«ШИПІТ»»  
  
Cтудeнт гpупи ДЗ-21  М.С.Наумук  
Кepiвник, старший викладач  С.П.Деркач  
  
                                                                                       «Допуск до захисту»  
Завідувач кафедри ГДМС  
_О.Л.Храмова-Баранова  
___   ________ 202__  рік  
  
  
Черкаси 2026 
1 
 
  Черкаський державний технологічний університет 
                                                        (назва вузу) 
 
Факультет гуманітарних технологій 
Спеціальність 022 – Дизайн 
Освітня програма – «Графічний дизайн» 
                                                                                          «ЗАТВЕРДЖУЮ» 
                                                                                         Завідувач кафедри 
                                                                                                               ГДМС 
                                                                                      О.Л.Храмова-Баранова 
                                                                                     «____» ______ 20 ___ р. 
 
                                       ЗAВДAННЯ 
                          нa викoнaння квaлiфiкaцiйнoї poбoти бaкaлaвpa 
                                             Наумук Марії Сергіївни. 
1. Тeмa poбoти «Рекламний комплекс українського фестивалю «Шипіт»» 
зaтвepджeнa нaкaзoм пo унiвepcитeту вiд «_____«____p. №______      
 
2. Тepмiн здaчi cтудeнтoм зaкiнчeнoї poбoти ________________________.  
3. Виxiднi дaнi: логотип і афіша є основними елементами рекламного комплексу 
фестивалю. 
 
4. Змicт квaлiфiкaцiйнoї poбoти__________________________________________ 
(пepeлiк питaнь, щo їx нaлeжить poзpoбити) 
__________________________________________________________________ 
Вcтуп, Poздiл 1. Теоретичні основи формування візуального образу фестивалю. 
1.1.Традиції та символіка свята Івана Купала.. 1.2. Вплив народної культури на 
сучасний дизайн. 1.3.Аналіз фестивалю. 1.4.Мapкeтингoвий aнaлiз пocтaвлeнoї 
проблеми. Poздiл 2. Розробка рекламного комплексу фестивалю. 2.1.Розробка 
концепції та ідеї дизайну.2.2 Створення логотипу фестивалю. 2.3 Розробка афіші. 
2.4. Колористичне та шрифтове рішення. Poздiл 3. Технологічна частина. 3.1. 
Використанні програмні засоби. 3.2 Технічне виконання графічних елементів. Poздiл 
4 .Визначення патентоспроможномті роботи. 4.1.Патентні дослідження. 
Виcнoвки. Cпиcoк викopиcтaниx джepeл. Дoдaтки 
 
2 
 
5. Графічна частина дипломного проекту – банер розміром 1800×1800 мм. 
6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх 
стосуються 
 
  Пiдпиc, дaтa 
Poздiл Кoнcультaнт 
 зaвдaння зaвдaння 
видaв пpийняв 
  
Гpaфiчнa чacтинa Деркач С.П   
 
Пoяcнювaльнa    
зaпиcкa 
Кoнcультaнт з    
poбoти в 
мaтepiaлi 
Кoнcультaнт з    
пaтeнтниx 
дocлiджeнь 
 
7. Дaтa видaчi зaвдaння ____________________________________ 
Кepiвник ____________________________________________Деркач С.П. 
(підпис) 
Зaвдaння пpийняв дo викoнaння _____________________ 
(підпис) 
  
3 
 
ЗМICТ 
 
ВСТУП 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО 
ОБРАЗУ ФЕСТИВАЛЮ. 
1.1. Традиції та символіка свята Івана Купала……………….…...…………7 
1.2. Фестивалі. Сучасні українські фестивалі………………..………………9 
1.3. Аналіз фестивалю «Шипіт»……………………………………………..10 
1.4. Маркетинговий аналіз поставленої проблеми…………………………11 
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ФЕСТИВАЛЮ 
«ШИПІТ». 
2.1. Етапи виконання роботи…………………………………………………14 
2.2. Основні етапи створення……………………………………….………...16 
РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА. 
3.1. Створення концепції……………………………………………………...18 
3.2. Розробка логотипу фестивалю «Шипіт»……………………………...…19 
3.3. Розробка постерів та колористичне рішення………………………...….22 
3.4. Технічне виконання графічних елементів……………………………….25 
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РОБОТИ 
4.1 Патентні дослідження………………………………………………….….29 
ВИСНОВОК……………………………………………………………….….34 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..35 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..…37 
 
  
4 
 
ВСТУП 
 
Фестивальна культура сучасної України є унікальним простором, де 
прадавні народні традиції зустрічаються з енергією нового покоління. Серед 
таких подій особливе місце посідає легендарний карпатський фестиваль 
«Шипіт», який щороку збирає людей навколо магії купальської містичної ночі, 
обрядового вогню та таємничої атмосфери гір. Проте, щоб зацікавити сучасну 
молодь та передати цей автентичний дух у сучасному світі, етнічні сенси 
потребують нового візуального втілення. Графічний дизайн у цьому контексті 
стає мостом між минулим і майбутнім, перетворюючи народну міфологію на 
стильний, зрозумілий та живий візуальний бренд, здатний говорити з 
аудиторією через цифрові технології, мерч та сучасну графіку. 
Метою роботи є створення цілісного, візуального виразного та 
конкурентоспроможного рекламного комплексу для українського фестивалю 
«Шипіт», який би ефективно транслював містичну атмосферу свята Івана 
Купала, традицій самого фестивалю та саме людей які його відвідують, 
привертав увагу цільової аудиторії та легко адаптувався під традиційні 
друковані носії та сувенірну продукцію, так і під сучасний цифровий простір. 
Основою для дипломного проєкту стало глибоке вивчення традицій 
святкування Івана Купала, міфологічні образи українського фольклору, 
традиційної старослов’янської символіки та рун, а також аналіз фестивалів в 
Україні та їх відвідувачів. Саме колоритний людський фактор, прагнення до 
самовираження та дика енергія спільноти заклали основу для створення саме 
такого стилю серії плакатів та рекламної продукції. Було детально 
проаналізовано автентичні етнічні джерела, що дозволило обґрунтовано 
підійти до вибору графічних форм, кольорової гами та композиційних рішень. 
Актуальність теми полягає в тому, що в Україні стрімко зростає інтерес 
до відновлення та переосмислення національних традицій. Молодь шукає нові 
форми самовираження та все більше цікавиться власним корінням, проте 
класичні застарілі підходи її вже не приваблюють. Фестиваль «Шипіт» є 
5 
 
унікальним – це місце де магія купальських обрядів поєднується з абсолютною 
свободою та енергією яскравих, вільних духом людей. Створення 
прогресивного, сміливого та цілісного дизайну для такої події є надзвичайно 
актуальним, адже цей захід потребує візуальної мови, яка справді буде 
відповідати його дикій, первісній та водночас сучасній атмосфері. Розробка 
айдентики, яка об’єднує експресивну графіку, цифрову анімацію і стильний 
мерч, дозволяє говорити з неординарною молодіжною аудиторією на рівних. 
Це перетворює традиційну етніку на живий та привабливий бренд, що 
допомагає зібрати спільноту та презентувати українську автентичність на 
новому прогресивному рівні. 
Структура дипломної роботи побудована на логічній послідовності 
чотирьох розділів, які детально відображають усі етапи створення проєкту –        
від первинного аналізу та збору інформації до фінального художнього та 
технічного втілення ідей. 
У підсумку ця дипломна записка поєднує в собі глибокий дослідницький 
складник та реальну практичну розробку, що дозволило втілити прадавні 
містичні образи українського фольклору у форматі прогресивного, живого та 
функціонального візуального бренду. 
 
 
  
6 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНОГО 
ОБРАЗУ ФЕСТИВАЛЮ. 
 
1.1. Традиції та символіка свята Івана Купала 
Один з самих цікавих та чарівних свят яке дісталося нам з давнини –це 
свято Івана Купала. Язичницьке й магічне, із через багато років воно змінило 
свій сенс і стало відзначенням Різдва Іоанна Хрестителя, при цьому зберігаючи 
багато обрядів, наприклад очищаючий обряд занурення в воду, плетіння вінків 
та гадання.  
Дане святкування насамперед пов’язане з природним явищем – літнім 
сонцестоянням, після якого день починає скорочуватися. Люди поклонялися 
сонцю та проводили різноманітні обряди для гарного врожаю, здоров’я та 
добробуту. [1] 
За григоріанським календарем свято Івана Купала відзначали у ніч з 6 на 
7 липня. Святкування Івана Купала було пов’язане з днем літнього 
сонцестояння, яке припадає на 21 червня. Але з годом свято було перенесено 
на два тижні та він збігся з християнським Різдвом Іоанна Хрестителя й набув 
іншого сенсу. Тому і назва змінилася з «Купала» на свято «Івана Купала 
(Купайло)». [2] 
Саме язичницька сутність, містичність, мотиви купальського обряду 
привертали увагу багатьох дослідників, митців. Завдяки народному обряду 
з’явилися такі мистецькі шедеври, як опера С. Писаревського «Купала на 
Івана», фольклористична праця Л. Українки «Купала на Волині» тощо. [3] 
Свято Купала, здається було одним із найбільш магічних свят в Україні 
та в її культурі. До нього дуже ретельно та довго готувалися, а обряди знали 
та шанували. Люди вірили, що обряди які проводять на Купала, допомагають 
їм жити краще та спокійніше. Зокрема було переконання, що стрибки через 
вогнище, могли очистити від прокльонів та гріхів, а прикрашання молодого 
дерева –забезпечити хороший врожай. 
7 
 
У святі Івана Купало було чимало цікавих та містичних традицій такі як: 
купання, плетіння вінків, спалювання баби (Купайлиці, або Марени), стрибки 
через вогонь та пошук квітки папороті для закоханих.  
Для молодих людей свято Купало було теж не менш важливим. Вони 
часто святкували його біла річки або озера. Під час гулянь чи після них у 
деяких регіонах було заведено купатись. Але купання на свято Купала було 
спорним питанням. В деяких регіонах вважалося, що треба купатися коли 
сонце на одному рівні з водою. В інших купатися було категорично 
заборонено. Казали, що у цей час вода потребує жертви. І той хто туди зайде 
може потрапити у інший вимір. 
Ще однією самою популярною традицією було пошук квітки 
папоротника та стрибки через вогонь. Як ми можемо знати папороть не цвіте, 
але наші предки були впевнені –квітка існує, але виростає тільки в ніч про 
Купала. За повір’ям квітку може знайти лише молодий хлопець якому дуже 
пощастить.  
Стрибки через вогонь переважно відбувалися уже під кінець свята. Самі 
сміливі стрибали першими, а коли вогонь стихне стрибають усі інші. 
Вважалось якщо хлопець та дівчина стрибали разом не розриваючи рук то 
вони обов’язково одружаться і житимуть разом.  
Також гарна традиція на Купала є плетіння вінків молодим дівчатам. 
Різноманітні польові квіти кожна дівчина вплітала по-своєму та давала своєму 
вінку особливі думки. Дівчата плели вінки та весь час співали, а врешті 
пускали по воді та слідкували: куди попливе вінок там дівчина й вийде заміж. 
Найгіршою прикметою у цій традиції було, якщо вінок тоне. За трактуванням 
предків, це віщувало смерть дівчини. [4] 
Останнім і не менш важливішим обрядом на Івана Купала було 
спалювання опудала Марени. Марена – прекрасна супутниця бога Купала 
пов’язана із сезонним умиранням і воскресінням природи та викликанням 
дощу. В Україні з давніх часів зберігся обряд у якому напередодні Купала 
8 
 
роблять із соломи ляльку із зріст людини, одягають на неї жіночу сорочку, 
плахту і вінок із квітів. Навколо неї водили хороводи та пригощали 
почастунками. [5] 
Не менш важливішими були містичні істоти свята Івана Купала. 
Наприклад русалки(мавки), та, звісно головні герої свята Купало та Марена які 
з’являлися напередодні ночі Івана Купала.  
 
1.2. Фестивалі. Сучасні українські фестивалі  
В наш час фестивальна культура стала не просто способом розважитися, 
а потужним інструментом для збереження та розвитку культури. Фестивалі 
сьогодні – це масштабні платформи для комунікації, де зустрічаються 
традиції, мистецтво та музика. Вони об’єднують тисячі людей, створюючи 
особливий простір свободи, самовираження та спільноти яку об’єднують 
спільні інтереси та погляди.  
Фестивалі — частина культурного життя міст та цілих країн. Сучасний 
український фестивальний рух має свою унікальну специфіку. За останні 
важкі роки він пройшов шлях серйозної трансформації. Зараз в Україні 
фестивалі перестали бути просто локальними святами чи суто музичними 
подіями. Вони перетворилися на важливі культурні бренді, що активно 
популяризують українську культуру у світ. Та в Україні ставлення через 
повномасштабну війну до фестивалів розділилося. Коли почали з’являтися 
перші новини про фестивалі після лютого, хтось бачив це як можливість 
відпочити, а хтось – як ризики та недоречну радість. Попри такі непрості 
умови, фестивалі –це відлуння довоєнного життя та можливість трішки 
відволіктися від страшних реалій війни, при цьому зробити свій внесок у 
підтримку міста, бізнесу та військових. Такі масові заходи дозволяють містам 
розвиватися та наповнювати вулиці життям та кольорами, людям 
об’єднуватися та трохи відпочити. [6] 
9 
 
Аналіз цієї теми показує, що дизайн для сучасних фестивалів має 
виходити за рамки звичайної реклами. Візуальна мова повинна не лише 
приваблювати аудиторію, а й транслювати глибокі сенси поєднуючи прадавні 
українські традиції із сучасним дизайном. 
 
1.3. Аналіз фестивалю «Шипіт» 
Зараз в наш час дуже мало радості та щастя, але українці роблять все для 
того щоб зробити наше життя трішки яскравіше та веселіше. Для цього і був 
створений загадковий та містичний фестиваль «Шипіт». Фестиваль – це 
масове святкування, що включає в себе демонстрацію досягнень людини, 
святкування тощо. [9] 
Щоб знайти спокій та умиротворення, зовсім не обов’язково їхати у гори 
Тибету та бути буддистом. Для цього досить іноді кинути все та відвідати  
прекрасний фестиваль «Шипіт» приурочений святу Івана Купала, нехай 
навіть на короткий час.[8] 
Так вже 25 років поспіль люди з різних кутків світу збираються на 
фестивалі в Карпатах біля підніжжя Боржавського хребта – біля чарівного 
водоспаду Шипіт, щоб повністю відійти від цивілізації та міської метушні та 
з’єднатися хоча б на короткий час з природою. 
Назва фестивалю пішла від водоспаду – найбільшого, повноводного 
водоспаду в Україні. Багато людей приїжджають на початку липня щоб 
відсвяткувати свято Івана Купала. Щороку на фестиваль приїжджають 
однодумці з багатьох країн. На фестивалі збираються близько з тисяч людей. 
Кожний відвідувач фестивалю різний, тут можна зустріти панків, хіпі, готів, 
просто туристів тощо.  
На початку свого існування зустрічі на Шипоті були винятково 
орієнтовані на закриті вечірки хіпі, проте слава про фестиваль все ж таки 
розійшлась по країні та популярність зростала, і охочих взяти участь у ньому 
ставало дедалі більше. З часом на фестивалі з’явилися свої традиції: Ватра на 
10 
 
Івана Купала, велике вогнище та пісні навколо нього, духовні практики та 
майстер-класи. 
Унікальність «Шипоту» полягає в його анархічній організації. На 
фестивалі нема квитків, нема сцени. Все, що відбувається – народжується з 
бажання та думок самих відвідувачів. «Шипіт» – це не просто фестиваль, це 
простір самовияву та людського я. [7] 
Вся музика та заходи на фестивалі обираються присутніми які самі 
можуть щось придумати та зробити. Тут можна почути звуки унікальних 
музичних інструментів, а також записи старого року 60-х. 
На великій головній галявині збираються волелюбні люди різних 
поколінь та святкують свято Івана Купала. Десять днів поспіль тут 
відбуваються акустичні концерти просто під відкритим небом біля багаття. Ще 
з самого ранку люди роблять величезне багаття – варти. На фестивалі 
забороняється рубати живі дерева. Учасники фестивалю поважають природу 
яка дає їм дах на ці декілька днів. 
На фестивалі кожен рухається у своєму темпі, люди живуть ці дні так як 
не зможуть жити у кам’яних джунглях міста. На фестивалі нема значення хто 
ти і як одягнений. 
 
1.4. Маркетинговий аналіз поставленої проблеми 
Необхідність аналізу проблеми фестивалю у рамках даної роботи 
потрібен для того щоб виявити актуальність, естетичні запити й культурне 
очікування цільової аудиторії – люди 18 років та вище. Такий аналіз дозволяє 
уникнути помилок при виборі міста проводження, оформлення, а також 
тематики візуального продукту.  
Було проведено опитування серед учасників фестивалю «Шипіт» які 
часто відвідують свято. Сенс полягав у тому що б від різних поколінь почути 
про фестиваль та що вони ще хочуть бачити на ньому. В ході аналізу та 
11 
 
опитування були виявленні такі проблеми: вікове питання, категорія людей які 
відвідують фестиваль, місто проведення, заходи, та айдентика фестивалю. 
Відвідувачі цього фестивалю люди віком від 18 та вище. На фестивалі 
раді усім хто його відвідав, проте перебування неповнолітніх осіб (віком до 18 
років) без супроводу батьків є небажаним. Це зумовлено саме специфікою 
локації на якій проводиться фестиваль: гірська місцевість, віддаленість від 
міської інфраструктури та дуже тяжкий спосіб підійматися до табору. Саме 
тому розроблений рекламний комплекс розрахований на більш дорослу та 
свідому аудиторію, яка усвідомлює усі ризики. 
Відвідувачі фестивалю люди які знають навіщо вони туди ідуть. Шипіт 
це не просто фестиваль або концерт –Шипіт це місто куди ти повертаєшся 
після сірого холодного світу, місто –яке є твоїм домом. Це не звичайний 
фестиваль, а фестиваль приурочений святу Івана Купала, де трапляються дивні 
дива, де люди купаються у водопаді та водять хороводи навколо вогнища. На 
фестивалі «Шипіт» нема заборон та обмежень. 
Місто проведення має декілька галявин на якій розміщуються намети та великі 
багаття. Свято Івана Купала не є святом на яке треба сидіти дома, воно вимагає 
великого простору та повної взаємодії з природою, тому мальовничі та 
містичні гори Карпати одне зі найвлучніших місць для проведення фестивалю 
«Шипіт».  
Оскільки концепція фестивалю «Шипіт» безпосередньо приурочена до свята 
Івана Купала, програма заходу та його загальна атмосфера повністю 
відтворюють автентичні купальські обряди. Сюди входять танці навколо 
великого багаття, плетіння вінків, їжа та музика під відкритим небом. Усе це 
дозволить відвідувачам свята відчути повне єднання з природою та 
містичними традиціями свята. Відповідно, айдентика проєкту теж 
розроблялася під настрій та специфіку свята. Вона транслює таємничість, 
містику та глибинний старослов’янський фольклор. Айдентика збагачена 
образами містичних істот та символів, які з’являються на ніч Купала—зокрема 
12 
 
русалки, мавки, баба Марена, та сакральним і непорушним образом квітучої 
папороті, що додає дизайну особливу символіку.  
13 
 
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ФЕСТИВАЛЮ 
«ШИПІТ». 
 
2.1 Етапи виконання роботи 
Перед початком виконання дипломної роботи разом із керівником було 
обрано тему, пов’язану з розробкою рекламного комплексу для українського 
фестивалю «Шипіт».  
Рішення зупинитися саме на цьому напрямі зумовлене важливістю 
популяризації стародавнього свята Івана Купала у горах Карпатах та також 
традицій цього свята у сучасному неформальному просторі. 
Разом із керівником треба розробити план подальших дій, зокрема 
сформувати своє дизайнерське рішення та почати шукати корисну інформацію 
для власної дипломної роботи. 
Наступним кроком слід зробити збір усіх важливих матеріалів, 
проаналізувати їх та відібрати самі корисні. Після збору інформації була 
консультація з керівником при якій було відібрано самі важливі матеріали для 
роботи над проєктом. 
Кваліфікаційна робота бакалавра «Рекламний комплекс українського 
фестивалю «Шипіт»» охоплює не лише створення унікального логотипу та 
серію акцентних рекламних постерів, а й розробку цілісного концепту 
автентичного мерчу (серії авторських футболок), у якому представлено 
оригінальну динамічну графіку з головними персонажами самого свята Івана 
Купала, яких будуть впізнавати і на самому фестивалі. Також, окрім основних 
рекламних носіїв, робота включає глибокий аналіз специфіки аудиторії яка 
присутня на фестивалі та адаптацію старослов’янських традицій до вимог 
сучасності. 
Перший етап роботи над графічною частиною є дослідницьким: він 
передбачає вивчення культурного контексту стародавнього свята «Івана 
Купала» і його традицій. Детальний аналіз цільової аудиторії фестивалю 
«Шипіт», а також оцінку сучасного візуального середовища у якому 
14 
 
функціонуватиме рекламний комплекс. Інформація збирається про актуальні 
графічні тренди, приклади вже існуючих методів реклами та аналогічні 
фестивалів –усе це дозволяє закласти міцне підґрунтя та допомогти з настроєм 
для створення дизайн-проекту. 
На наступному етапі відбувається розробка та оформлення рекламного 
комплексу та закладення ідейного підґрунтя для майбутньої айдентики 
фестивалю. Особлива увага приділяється виокремленню ключових етнічних 
знаків і формуванню смислового навантаження для кожного елементу 
(логотипу, плакати, одяг або стікери). На цій стадії важливо зважати ще й на 
естетичні вподобання та контингент відвідувачів фестивалю «Шипіт». Задача 
мого дипломного проекту знайти візуальні елементи, які здатні привернути 
увагу учасників. Викликати яскраві емоції та відчуття причетності до події та 
якусь чарівну таємність о якій будуть знати тільки учасники фестивалю. 
Результатом цього процесу стає побудова оригінального образного ряду, де 
загадкові старослов’янські традиції втілюють себе в цікаву живу графіку, 
побудовану на виразних колірних акцентах та незвичних головних фігурах. 
Третій етап складається з безпосередньої розробки ідеї та пошуку 
візуальних рішень (знаходження стилістики, авторські декоративні елементи, 
колірної гамми та шрифт). Вже створюються початкові начерки які згодом 
деталізуються й удосконалюються. Великий акцент робиться на стилістичній 
єдності, гармонії кольорів. композиції та інших елементів. 
Четвертий етап полягає у збиранні всього проєкту в один фірмовий 
стиль. Доопрацювання логотипу, створення дизайну плакатів, розміщення 
логотипу, та оформлення елементів рекламної продукції – наліпки, футболки. 
Цей крок дуже допомагає зробити так, щоб бренд фестивалю був легко 
впізнаним як і серед інших фестивалів, так і в звичайні дні. Головне завдання 
на цьому етапі –це перевірити щоб графіка чітко виглядала на будь-яких 
носіях, як на футболках, аркушах, так і в соціальних мережах або електронних 
афішах. 
15 
 
П’ятий та останній етап це підготовка всієї дипломної роботи до захисту. 
Спочатку це перевірка на антиплагіат усього об’єму роботи. Потім 
оформлення всіх текстових та візуальних матеріалів (дипломна записка, 
плакати з презентацією дипломної роботи), відбувається фінальне узгодження 
концепції. 
Отже, розробка рекламного комплексу для фестивалю «Шипіт» поєднує 
в собі художню творчість, дослідження стародавніх традицій та свята (саме 
свято Івана Купала), аналіз аудиторії та маркетингового комплексу, це робить 
проєкт не лише художнім, а й актуальним та корисним на наш час, 
попалізуючи українську культуру та міфологію як в Україні, так і за її межами. 
 
2.2. Основні етапи створення 
Процес створення рекламного комплексу українського фестивалю 
«Шипіт» побудований на послідовному розподілі роботи на окремі важливі 
кроки. Це допомагає спочатку розібратися з кожним завданням окремо нічого 
не змішуючи. А потім потихеньку, крок за кроком зібрати все в один чіткий 
фірмовий стиль, який поєднує в собі і гарний якісний дизайн и традиції свята, 
і також сучасну рекламу. 
План реалізації проєкту включає в себе розробку унікального 
логотипу, серію рекламних постерів, а також створення фірмової рекламної 
продукції (футболки, стікери). Усе це не просто формує візуальний стиль 
фестивалю, а й допомагають зробити його впізнаваним та популярним серед 
відвідувачів. Ще це дуже гарно допоможе підняти кількість аудиторії. 
Першим кроком йде детальне дослідження: вивчення 
старослов’янського свята «Івана Купала» його традицій та міфологію, аналіз 
людей які відвідують фестиваль «Шипіт», а також огляд існуючої реклами та 
схожих дизайнерських рішень. 
На другому етапі проходить аналіз усіх зібраних матеріалів. 
Визначення сильних сторін обраної теми та детальне вивчення запитів й 
16 
 
інтересів людей, які приїжджають на фестиваль і для яких створюється цей 
рекламний комплекс. 
Третій етап присвячений розробці головної ідеї: визначається головна 
концепція проєкту, підбираються традиційні етнічні символи та створюється 
база образів та шрифтів для майбутнього логотипу, постерів і принтів для 
рекламної продукції. 
На четвертому етапі відбувається розробка практичної частини –
створення графічного стилю логотипу, серії постерів та рекламної продукції. 
Значна увага була приділена логотипу, композиції постерів та їх кольоровій 
гамі. 
До складу рекламного комплексу увійде розробка: 
1. Логотип з авторським шрифтом. 
2. Серія із трьох постерів. 
3. Сувенірна продукція у вигляді футболок та стікерів. 
Усі складові рекламного комплексу мають бути виконані в одному стилі 
та настрої для того, щоб було легко їх впізнати. Дизайн постерів повинен 
передавати особливу атмосферу фестивалю «Шипіт». Логотип повинен 
привертати увагу та не навантажувати глядача та містити візуальний зміст. 
Також фестивальний мерч (сувенірна продукція), повинен не просто гарно 
виглядати, а й давати зрозуміти що ці речі теж відносяться до фестивалю. 
Таким чином, розроблений рекламний комплекс для фестивалю 
«Шипіт» виходить за рамки звичайного графічного оформлення. Він є 
цілісним візуальним продуктом, який вдало поєднує автентичні українські 
традиції із сучасними дизайнерськими рішеннями та актуально формою 
подачі. 
 
  
17 
 
РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА. 
 
3.1. Створення концепції 
Процес створення фірмового стилю для рекламного комплексу 
українського фестивалю «Шипіт» починається з визначення основної 
концепції яка є фундаментом для усього проєкту. 
Концепція в дизайні – це ідея або головний задум, який лежить в основі 
проєкту. Це гарний орієнтир, який визначає стиль, настрій, функціональність 
та майбутній візуальний вигляд продукту. [10] 
Робота над проєктом розпочалася з детального аналізу української 
міфології, занурення у свято Івана Купала та його традиції, це все стало 
основою для формування айдентики фестивалю. Створення концепції для 
«Шипоту», є переосмислення старослов’янського свята та його традицій у 
сучасному світі та дизайні.  
Увагу дорослої аудиторії дуже важко привернути чимось сірим та 
зрозумілим. Тому концепція базується на поєднанні у собі старовинних та 
таємничих обрядах, мальовничих горах Карпатах та сучасному дизайні. Ці 
фактори повинні зацікавити усіх хто не лякається труднощів та містичних 
загадок наших предків. 
Перший етап складався з занурення у атмосферу свята Івана Купала 
(прослуховування старої народної музики пов’язаної зі святом, аналіз фільмів 
та книг) та детального аналізу, історії, традицій, пісень, обрядів цієї події, 
міфологічних істот, старослов’янської писемності, кольорової гами та її 
значення у стародавньому світі. Також були досліджені сучасні тренди та 
дизайн пов’язані зі святом, сам фестиваль «Шипіт» та його історія, його 
відвідувачів їх поведінку, одяг, хобі та стиль життя. 
Візуальний стиль проєкту побудований на трьох яскравих головних 
героїв, які разом із логотипом привертають основну увагу, кольори легкі та 
теплі. Усе це передає містичну та теплу атмосферу фестивалю, а також 
18 
 
поєднує у собі народні мотиви навіть у більш сучасному виконанні. У межах 
цієї ідеї створено серію рекламних постерів, логотип та рекламна продукція, 
які разом створюють єдиний стиль фестивалю. 
Кольорова гамма складається з теплих кольорів від світлого до темного, 
ніби характеризуючи не тільки ніч Івана Купала, а весь день, від світлого ранку 
до темної ночі коли починає цвісти квітка яскравої папороті. Це створено для 
того, щоб передавати атмосферу літа. Навіть останній, темний плакат передає 
настрій теплої літньої ночі, коли ніби вся природа оживає після яскравого 
червневого сонця.  
Не меншу увагу у проєкті було приділено розробці анімації. Настрій 
загадковості та таємничості самого логотипу «Шипіт» передається у вигляді 
світлячків та інших яскравих елементах, які на темному фоні виглядають дуже 
виграшно. Анімація показує логотип і головних героїв самого фестивалю 
(мавки, Марена та квітка папороті). Це зроблено для того щоб з перших секунд 
привернути увагу глядача, але зберегти інтригу для того щоб людина захотіла 
дізнатися більше інформації про фестиваль.  
Результатом реалізації концепції стало створення авторського проєкту, 
який показує всю містичність та незвичайність фестивалю «Шипіт», передає 
його свободу, надихає на нові дивовижні пригоди, та занурює у справжнє 
свято Івана Купала з його цікавими традиціями та історією. 
 
3.2. Розробка логотипу фестивалю «Шипіт» 
Фірмовий знак або логотип – це унікальній графічний знак або текст, 
який виділяє компанію, бренд, товар чи особу.[12] Логотип – це головна 
візуальна візитівка, за якою користувачі одразу можуть впізнати бренд.[11] 
Розробка графічної частини фестивалю складається з логотипу, з серії 
постерів та рекламної продукції.  
Логотип «Шипіт» був виконаний на основі авторської яка нагадує 
старослов’янський напис (Рис 1.1 - Рис 1.4). Фірмовий знак виконаний у 
19 
 
чотирьох кольорах: чорний (базовий презентаційний), жовтий, зелений, та 
коричневий. Кольорова гамма кожного, підходить під настрій та кольори 
плакатів. 
Рис 1.1. Логотип у чорному, базовому кольорі 
Рис 1.2. Логотип у жовтому кольорі 
Рис 1.3. Логотип у зеленому кольорі 
 
 
 
20 
 
 
 
Рис 1.4. Логотип у коричневому кольорі 
 
Оскільки ідея базується на старослов’янській писемності та рунах, 
логотип планувався суворим, тонким та прямим (Рис 1.5), це було зроблено 
для того, щоб зробити саме акцент на рунах та їх значенні. Але після 
детального аналізу та експериментів з формою, логотип став м’якішим та 
ширшим. Це допомогло зробити шрифт більш сучасним та приємним для ока, 
але при цьому вдалося зберегти початковий задум. 
 
Рис 1.4. Старий варіант логотипу  
 
Логотип українського фестивалю «Шипіт» створювався таким же 
яскравим та вільним як і його відвідувачі. Передати таку незвичайну 
атмосферу цього свята дуже важко, але руни та легкий стиль написання з цією 
задачею гарно впорався. 
 
21 
 
3.3. Розробка постерів та колористичне шрифтове рішення 
Плакати та постери, які століттями служили не тільки рекламним цілям, 
а й мистецтву та інформуванню, продовжують залишатися ефективним 
інструментом для привертання уваги до бренду, продукту або 
повідомлення.[13] 
Серія плакатів фестивалю «Шипіт» створена для того, щоб зацікавити 
аудиторію та передати магію свята Івана Купала в Карпатах (Рис 1.6 - Рис  1.8). 
Усі плакати серії мають спільну композицію та єдине шрифтове рішення, 
завдяки чому виглядають пропорційно, збалансовано та гармонійно як разом, 
так і окремо.  
 
Рис 1.6 Преший плакат із серії «Ранок»   
22 
 
Рис 1.7.  Другий плакат із серії «Вечір» 
Рис 1.8.  Третій плакат із серії «Ніч»  
23 
 
Важливим елементом серії є її динамічна композиція, що побудована на 
взаємодії персонажів та символів. На першому плакаті центром виступає образ 
лісової мавки (русалки) на світлому тлі, що символізує пробудження природи 
та початок свята. На другому, центральному плакаті зображено дві обрядові 
ляльки Марени. Вони розташовані по діагоналі й візуально відтворюють 
динамічний рух по колу. Це символізує традиційний купальський танець-
хоровод. На третьому плакаті, на самому темному тлі акцент повністю 
переходить на сакральний символ – квітку папороті, яка завершує композицію. 
Яскраві кольори квітки дуже контрастують з темним тлом даючи зрозуміти 
глядачу красу та містичність цієї рослини.  
Така структура вдало об’єднує, плакати в одну цілісну візуальну історію, 
коли вони розміщені поруч, але водночас дозволяє кожному постеру 
залишатися самостійним завдяки чіткому центру уваги. 
Спочатку плакати планувалось зробити з додаванням більшої загадкової 
історії та темною кольоровою гаммою (Рис 1.9). Розробка передбачала 
створення детальної ілюстрації з головною акцентною фігурою на першому 
плані, та з цікавим і не менш важливим вторим планом. Але тоді головний 
задум втрачався, адже він зникав на яскравому та деталізованому фоні 
головного персонажу Марени.  Через надмірну насиченість заднього плану та 
велику кількість дрібних елементів, виник візуальний шум, який сперечався з 
текстовою інформацією. Оцінивши цей результат, було прийнято рішення 
змінити художній підхід у бік більшого лаконізму та виваженості. Композицію 
було спрощено, а акценти перерозподілено таким чином, щоб ілюстрація та 
логотип не конкурували, а гармонійно доповнювали одна одну. Це дозволило 
зберегти містичну атмосферу, але водночас зробити плакати чистішими, 
спокійнішими та зручними для сприйняття. 
Після створення серії плакатів був змінений логотип. У фінальній версії 
зберіглася концептуальна згадка про старослов’янські руни, проте акцент 
змістився в бік унікальної ручної графіки. Увагу привертає сам фірмовий знак 
24 
 
написаний вручну, його кольори та композиційне рішення. Також окремо 
логотип не виглядає чимось недовершеним та пустим, на відміну від першого 
логотипу. 
Рис 1.9. Початковий варіант плакатів 
 
3.4. Технічне виконання графічних елементів 
Ключовою частиною розробки є авторські ілюстрації, створені для 
рекламної серії плакатів. Збалансована та продумана структура композицій 
дозволяє легко інтегрувати ці графічні елементи у різні формати – як у самі 
рекламні постери, так і у фірмову сувенірну продукцію фесту, включаючи 
лінійку футболок, наліпки, анімацію та інші носії стилю. Завдяки 
універсальності графіки, розроблені персонажі та символи зберігають свою 
впізнаваність і художню виразність на будь-яких поверхнях, формуючи 
цілісний та містичний простір фестивалю «Шипіт». 
Додатковою важливою частиною проєкту є розробка рекламної, яка 
стала гарним інструментом презентації фестивалю «Шипіт» у цифровому 
просторі. Використання моушн-дизайну дозволило буквально «оживити» 
25 
 
героїв свята Івана Купала які представлені на серії постерів. Оскільки 
головною цільовою аудиторією фестивалю є молодь 18+, традиційних 
друкованих носіїв таких як буклети чи постери сьогодні вже недостатньо для 
повноцінного охоплення глядачів. Анімація стає головним продуктом для 
просування події у цифровому просторі, зокрема в соціальних мережах або на 
офіційному сайті фестивалю.  
Окрім відеоконтенту, до рекламного комплексу увійшли приклади 
розгортки додаткових елементів мерчу та сувенірної поліграфії(Рис 3.1 – Рис 
3.4), які демонструють, як графічна мова фестивалю адаптується під різні 
формати, зберігаючи при цьому цілісність та впізнаваність фірмового стилю. 
Рис 3.1. Дизайн футболки 
Рис 3.2. Дизайн футболки 
26 
 
Рис 3.3 Приклади стікерів (наліпки) звичайних та цифрових 
 
Рис 3.4. Макапи стікерів у паперовому та цифровому вигляді 
 
Важливою складовою рекламного комплексу стала розробка серії 
фірмових стікерів (наліпок), які виконують роль інструменту неформального 
маркетингу в міському середовищі. Головною метою створення стікерпаку 
27 
 
було їхнє інтегрування в урбаністичний простір для взаємодії з аудиторією 
через елементи так званого «партизанського» дизайну. Цей тип 
маркетингового ходу використовує елемент несподіванки у спробі здивувати 
та викликати ажіотаж. [14] 
 Розміщення наліпок на вулицях міста дозволяє створити ефект 
несподіваних нагадувань про фестиваль. Для людей які вже відвідували 
«Шипіт» або знайомі з його концепцією, ці маленькі графічні знаки стають 
своєрідним таємним символом спільноти, що викликає приємні спогади. 
Водночас для нових глядачів такі загадкові наліпки працюють, як незвичний 
елемент, що стимулює інтерес дізнатися більше про містичне свято в 
Карпатах. 
Отже можна стверджувати, що айдентика для фестивалю «Шипіт», є 
гнучким та сучасним. Цей дизайн можна легко використовувати на будь-яких 
носіях – від звичайної друкованої продукції до медіореклами. У майбутньому 
цей проєкт може розвиватися даль та створити щось грандіозне, наприклад: 
створювання колекції мерчу на більш велику аудиторію або робити круті 
маски та ефекти для соцмереж, які допоможуть залучити ще більше людей. 
 
  
28 
 
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РОБОТИ 
 
Головною умовою для визначення патентоспроможності кваліфікаційної 
роботи бакалавра на тему: «Рекламний комплекс українського фестивалю 
«Шипіт»» є наявність новизни та оригінальності в усіх елементах проєкту. 
У даній роботі об’єктами інтелектуальної власності, які вимагають 
перевірки на новизну є: 
1) Назва фестивалю (далі – «логотип» ); 
2) Пояснювальна записка (далі – «текст»); 
3) Графічна частина (далі – «авторська графіка»); 
4) Робота в матеріалі (далі – «дизайн рекламоносія»); 
Зазначені складові проєкту належать до різних об’єктів інтелектуальної 
власності і тому мають різні вимоги щодо їх новизни і методів її встановлення. 
Новизна логотипу була виявлена в ході виконання патентних досліджень, тому 
що спроєктований знак фестивалю «Шипіт» є об'єктом промислової власності 
і підпадає під дію Закону України [18] «Про охорону прав на знаки для товарів 
і послуг». У відповідності до цього закону логотип може отримати правову 
охорону в разі відповідності критеріям викладених у розділі ІІ, ст. 6. 
Аналіз зазначеного розділу дозволяє прийти висновку, що логотип 
«Шипіт» є охороноздатним. Патентна чистота розробленого знака була 
встановлена в ході виконання всіх етапів патентних досліджень [16] з 
ретроспективою у 2 роки, за допомогою Міжнародного класифікатора товарів 
і послуг (МКТП 13-2026) у 41 класі. [19] 
До цього класу належать послуги, основною метою яких є розвага або 
відпочинок людей, а також представлення творів образотворчого мистецтва 
на культурні потреби. 
Джерелом пошуку інформації були офіційні публікації в бюлетені 
"Промислова власність в розділі «Товарні знаки та Бази даних Укрпатенту, з 
урахуванням 41 класу». Серед раніше зареєстрованих в 41 класі знаків для 
29 
 
проведення фестивалів найбільш схожим є знак «Купала», зареєстрований як 
знак фестивалю старослов'янської культури на Волині. 
Порівняльний аналіз прототипа і новоствореного знака виявив наступні 
відмінності: 
По-перше, фонетичний мотив "Купала" та «Шипіт» не співпадає і навіть 
не є схожим. 
По-друге, візуально данні позначення виконані різними шрифтами; 
логотип «Шипіт» виконано авторським шрифтом на основі 
старослов'янського. 
По-третє, семантично обидва знака схожі – є частиною 
старослов'янської культури, але тотожність відсутня: "Шепіт" асоціюється з 
карпатським водоспадом, а "Купала" – зі старослов'янським святом. 
Висновок: логотип фестивалю «Шипіт» є охороноздатним [25] та 
патентоспроможним.  
Наступні складові проєкту – текст та авторська графіка – є об’єктами 
авторського права, і у відповідності до закону України [17] єдиною вимогою 
до усіх об’єктів є відсутність плагіату та наслідування у графічних роботах. 
Плагіат — оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого 
твору під іменем особи, яка не є автором цього твору.[21] Це термін яким 
заведено називати акт присвоєння чужої роботи або ідеї з метою отримання 
власної матеріальної або нематеріальної вигоди. 
Відсутність плагіату була підтверджена за допомогою інформаційних 
систем «АНТИПЛАГІАТ»,[15] результат перевірки наведені у додатках 
(Додаток А, Рис 1А, Рис 2А, Рис 3А, Рис 4А, Рис 5А). 
У контексті авторської графіки категорія новизни тісно пов'язана з 
явищем наслідування. Останнє розглядається не як пряме копіювання, а як 
інструмент творчої рефлексії та трансформації вже відомих стилістичних 
прийомів чи концептів. Проектування, засноване на натхненні, передбачає 
взяття сутності об'єкта чи простору та створення її основі нової середовища чи 
30 
 
об'єкта. [23] Отже необхідно знайти роботи інших дизайнерів які працюють в 
схожій техніці. Пошук інформації здійснювався за допомогою проведення 
тематичного пошуку по ключовим словам: Івана Купала, фестиваль «Івана 
Купала», фестиваль «Шипіт». 
Зібраний матеріал, було систематизовано у вигляді додатків.(додаток Б 
Рис Б.1 рис Б.2). 
 
Опис аналогів 
Дуже цікавою є робота української художниці з Києва Анастасії Літепла. 
[22] В неї дуже багато робіт з портретами у своєму стилі. Вона малює картини 
на замовлення, пейзажі, портрети та інше. Її роботи до свята Івана Купала 
зроблені у стилі графічних постерів. І вони ближче всіх підходили під той 
настрій який я намагалася передати у своїх роботах. 
Ще одним митцем якого я взяла за прототип був Олесь Юсипчук.[20]  
Олесь працює як кінорежисер та сторітелер, режисер мультфільмів, та 
художник-ілюстратор. Його робота з квіткою папороті дуже схожа на роботу 
із серій афіш авторського дизайну фестивалю «Шипіт». Сторітеллер — це 
спеціаліст, який створює, адаптує та подає історії для різних аудиторій із 
конкретною метою: захопити, переконати чи надихнути. Він може працювати 
з текстом, відео, подкастами, презентаціями чи навіть виступами.[24] Його 
робота передає містичний настрій свята Івана Купала але в більш теплому та 
чарівному форматі ніж у Анастасії Літеплої. 
 
Опис авторської графіки 
Графіка роботи фестивалю «Шипіт» складається з авторського 
логотипу, трьох постерів та рекламної продукції. Логотип зроблено у стилі 
ручного старослов’янського тексту. Він легкий та цікавий, настроєм підходить 
під ідею фестивалю. Постери виконані в одному стилі свята Івана Купала, на 
кожному з плакатів представлено по одному містичному герою який фігурує 
31 
 
на святі, та на самому фестивалі. Ідея полягала в тому що передати всю чарівну 
таємність усього свята від самого ранку до пізньої ночі, тому кожний з 
постерів відрізняється кольором від світлого «день», до темного «ніч».  
Порівняльний аналіз прототипу та авторської графіки виявив 
відмінності, такі як: 
1. Відчуття таємничості у прототипу створюється завдяки темної  гамми, що  
негативно впливає на створення свята. Це додає ілюстраціям тривожності та 
не зовсім асоціюється зі світлим народним святом. 
2. Використання контрасту. В аналогах вибір шрифту та робота з контрастами 
не повністю передають настрій свята Купала (знак фестивалю Купала 
асоціюється зі святом). 
3. В прототипі використанні більш реалістичні образи, це дещо обмежує 
глядача.  
Після проведення порівняльного аналізу, на основі критеріїв «естетичних 
особливостей» було встановлено, що нова авторська графіка не відтворює 
стилістичні особливості інших митців. 
1.Авторська робота попри містичну тему, наповнена внутрішнім 
світлом. Елементи виглядають сучасно і створюють містичний настрій. Вдало 
виконаний авторський знак. Він вписується в романтику та святкову 
атмосферу. 
2. Логотип зроблений так, щоб ідеально вписуватися в загальну 
концепцію, підкреслюючи святковий настрій. 
2. Новостворена графіка трактує вільність, повністю фантазійна. Вона 
залишає простір для уяви, дозволяючи людям самим додумувати сюжет. 
3. завдяки динамічній побудові композиції в постерах та рекламній 
продукції авторська графіка виглядає вільною. 
Складова частина проєкту – анімація виконана за допомогою відомих 
комп'ютерних програм на основі авторської графіки, яка вільна від 
наслідування і плагіату, і тому може вважатися новою. 
32 
 
Кваліфікаційна робота бакалавра за темою «рекламний комплекс 
українського фестивалю «Шипіт»», може бути визнана патентоспроможною  в 
цілому, тому що кожна складова проєкту має необхідний рівень новизни, 
вільна від плагіату і наслідування в графіці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
33 
 
ВИСНОВОК 
 
У межах кваліфікаційної роботи було розроблено авторський проєкт для 
рекламного комплексу українського фестивалю «Шипіт», який переосмислює 
українську міфологію крізь призму сучасного графічного дизайну.  
Під час роботи було проаналізовано та вивчено культурну значущість 
купальських обрядів, як елемента національної ідентичності та засобу 
емоційного зв’язку з глядачем. 
Проведено комплексний аналіз сучасних айдентик-проєктів для 
фестивалів, що дозволило визначити актуальний концепт майбутнього стилю. 
На основі цього сформовано сміливу візуальну концепцію, розроблено 
рунічний логотип, серію атмосферних рекламних постерів.  
Для практичної реалізації стилю створено дизайн фірмового мерчу 
(принти для футболок, серію стікерів для урбаністичного простору та 
соціальних мереж), також розроблено динамічну рекламну анімацію для 
просування події в цифровому середовищі. 
У межах маркетингового аналізу досліджено вподобання цільової 
аудиторії – яскравих, неординарних та вільних духом людей, під характер яких 
було адаптовано весь візуальний ряд.  
Також було досліджено патентоспроможність проєкту щодо новизни 
графічних рішень та захисту авторських прав. 
Створений рекламний комплекс є цілісним, естетично завершеним і має 
високий потенціал для масштабування та популяризації української автентики 
серед молоді. 
Усі поставлені завдання виконано в повному обсязі. 
 
 
 
 
34 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
РОЗДІЛ 1.  
1.1. Традиції та символіка свята Івана Купала. 
1. Історія свята Івана Купала: https://authenticukraine.com.ua/blog/kupala 
Історія свята Івана  
2. Історія свята Івана Купала: https://suspilne.media/culture/257303-ci-isnue-
kvitka-paporoti-rozbiraemosa-v-istorii-svata-ivana-kupala/ 
3. Історія свята Купала: https://suspilne.media/zaporizhzhia/1048631-ivana-
kupala-2025-koli-svatkuvati-za-novim-stilem-tradicii-ta-obradi/ 
4. Лялька Марена: https://mamayeva-sloboda.kyiv.ua/publ/marena-charivna-
suputnytsya-boha-kupala/ 
5. Традиції свята: https: //life.pravda.com.ua/society/2023/07/06/255234/ 
 
1.2. Фестивалі. Сучасні українські фестивалі  
6. Українські фестивалі та чому вони потрібні зараз:  
https://rubryka.com/article/festyvali-pid-chas-vijny/ 
 
1.3. Аналіз фестивалю «Шипіт» 
7. Фестиваль «Шипіт»: https://esotera.space/spiritual/sacred-spots/shypit/ 
8. Фестиваль «Шипіт»: https://grigoryev.net/shipit-festival-hipi-u-karpatah/ 
9. Що таке фестиваль:  
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%
D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C 
 
РОЗДІЛ 3.  
3.1. Створення концепції 
10. Що таке концепція: https://wizeclub.education/blog/shho-take-kontsept-u-veb-
dizajni/ 
35 
 
 
3.2. Розробка логотипу фестивалю «Шипіт» 
11. Навіщо потрібен логотип: https://litoprint.com.ua/navischo-potriben-logotip 
12. Що таке логотип: https://web-promo.ua/ua/blog/sho-take-logotip-i-dlya-
chogo-vin-potribnij-brendu/ 
 
3.3. Розробка постерів та колористичне шрифтове рішення 
13. Чому плакати важливі: https://impress.biz.ua/news/plakaty-na-stinu-zasib-
efektyvnoyi-reklamy-ta-dekoru/ 
 
3.4. Технічне виконання графічних елементів 
14. Вид реклами: https://hub.kyivstar.ua/articles/shho-take-partyzanskyj-
marketyng-poyasnyuyemo-na-prykladah 
 
РОЗДІЛ 4 
15. Антиплагіат: https://tineye.com/ 
16. ДСТУ патентні дослідження 
https://www.ksv.biz.ua/GOST/DSTY_ALL/DSTY1/dsty_3575-97.pdf 
17. Закон про авторське право: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-
20#Text 
18. Закон України про авторське право стаття 3: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text 
19 Міжнародний класифікатор товарів та послуг 41 клас 
https://nice.nipo.gov.ua/class/service/41 
20. Олесь Юсипчук: https://kinobaza.com.ua/persons/oles-yusypchuk 
21. Плагіат: https://library.kpnu.edu.ua/?p=1061 
22. Посилання на соцмережі Анастасії Літеплої: 
https://www.instagram.com/litepla/ 
23. Поняття наслідування: https://www.e-helper.com.ua/node/952 
36 
 
24. Поняття сторітейлер: https://happymonday.ua/yak-pratsiuie-storitelinh 
25. Що таке охороноздатність: 
https://protocol.ua/ua/pro_ohoronu_prav_na_promislovi_zrazki_stattya_6/ 
  
37 
 
ДОДАТКИ 
ДОДАТКИ А 
 
Рис 1А. Перевірка на антиплагіат першого плакату 
Рис 2А. Перевірка на антиплагіат другого плакату 
Рис 3А. Перевірка на антиплагіат третього плакату 
Рис 4А. Перевірка логотипу на антиплагіат  
38 
 
 
Рис 5А. Перевірка на антиплагіат дипломної записки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
39 
 
ДОДАТКИ Б 
 
Рис Б.1 Робота Анастасії Літеплої                                                              
Рис Б.2 Робота Олеся Юсипчука 
40