Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/964Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Ящук, Людмила Борисівна | - |
| dc.contributor.author | Сапейко, Яна Яківна | - |
| dc.date.accessioned | 2020-01-27T09:39:32Z | - |
| dc.date.available | 2020-01-27T09:39:32Z | - |
| dc.date.issued | 2020-01 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/964 | - |
| dc.description.abstract | Актуальність теми. Однією із глобальних проблем сучасності є проблема забрудненості довкілля, у тому числі атмосферного повітря. Ця проблема з кожним роком загострюється, оскільки посилюється антропогенний вплив на навколишнє середовище, і тому потрібно здійснювати постійний моніторинг якості атмосферного середовища. Особливу увагу доцільно приділяти моніторингу стану повітря в містах, оскільки, окрім промислових викидів значну частку в забруднення повітря вносить міський транспорт. Виходячи з вище вказаного матеріали роботи є актуальними. Мета роботи: оціни якість атмосферного повітря в містах Центрального регіону України на підставі даних постів стаціонарних спостережень. Об’єкт дослідження: атмосферне середовище міст Черкаси, Кропивницький, Олександрія та Світловодськ Кіровоградської області. Предмет дослідження: аналітичні дані про вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі великих міст, отримані на стаціонарних постах спостереження; комплексний показник індексу забруднення атмосфери міст. Методи дослідження: теоретичний аналіз статистичних даних з подальшим їх узагальненням та прогнозуванням; перспективна оцінка впровадження систем моніторингу з урахуванням імплементованих нормативних Директив, спрямованих на зміну моделі оцінки якості стану атмосферного середовища. Результати дослідження. В роботі охарактеризовано вміст забруднюючих речовин, які є пріоритетними домішками в атмосфері досліджуваних міст. Визначено, що серед досліджуваних територій, найбільшим забрудненням характеризується м. Черкаси, а найменшим – м. Світловодськ. Визначено, що, незважаючи на високий показник рівня забруднення атмосфери в Черкаській області здійснюється моніторинг лише в обласному центрі, на відміну від Кіровоградської, де контроль здійснюється у трьох містах. Зібрано параметри, необхідні для розрахунку комплексного показника забруднення атмосфери (ІЗА) у містах. Доведено, що перехід на європейську систему моніторингу якості атмосферного повітря забезпечить більш об’єктивних відомостей про стан атмосфери. Запропонована система моніторингу дозволить контролювати не лише якість повітря у містах а й по всій території України. Наукова новизна: На підставі аналізу результатів спостереження визначено місто з найбільшим забрудненням атмосферного середовища та проведена детальна оцінка зміни якості повітря в м. Черкаси за середньодобовими та максимально разовими концентраціями пріоритетних домішок. Визначено недоліки існуючої системи моніторингу повітря та акцентовано увагу на перспективу запровадження систем моніторингу. Теоретичне і практичне значення: Отримані результати дослідження дозволяють прогнозувати стан навколишнього середовища в різних частинах міста; запроваджувати заходи щодо покращення якості повітря в містах. Визначати необхідність застосування організаційних та технічних заходів щодо зменшення викидів токсичних речовин, проводити удосконалення системи безпеки міського транспорту, удосконалення транспортної інфраструктури, покращення стану екологічної безпеки регіону. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (31 джерело), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 76 сторінок друкованого тексту, основна частина – 35 сторінок. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Actuality of theme. One of the global today’s problems is the problem of environmental pollution, as well as the problem of polluting of atmospheric air. This problem is exacerbated every year as the anthropogenic impact on the environment increases and constant monitoring of atmospheric quality is required. Particular attention should be paid to control the state of the air in cities, since in addition to industrial emissions, urban transport contributes significant part of air pollution. Based on the above materials of this research are relevant. The purpose of work: to evaluate the quality of atmospheric air in the cities of the Central region of Ukraine on the basis of data from the stationary observation posts. The object of study: the atmospheric environment of the cities of Cherkasy, Kropyvnytskyi, Alexandria and Svetlovodsk in the Kirovograd region. The subject of study: analytical data on the content of pollutants in the atmospheric air of large cities, obtained at stationary observation posts; complex index of urban air pollution. Research Methods: theoretical analysis of statistics with their further generalization and prediction; prospective assessment of the implementation of monitoring systems, taking into account the implemented regulatory directives, aimed at changing the model of assessment of the quality of the atmospheric environment. Results of the research The content of pollutants, which are the priority impurities in the atmosphere of the studied cities, is characterized in the paper. It is determined that among the territories studied, the highest pollution is characterized by the city of Cherkasy, and the smallest - the city of Svetlovodsk. It is determined that, despite the high level of atmospheric pollution in Cherkasy region, monitoring is carried out only in the regional center, unlike in Kirovohrad, where control is carried out in three cities. The parameters necessary for the calculation of a complex indicator of atmospheric pollution (IAP) in cities are collected. It is proved that the transition to a European atmospheric air quality monitoring system will provide more objective information on the state of the atmosphere. The proposed monitoring system will allow to control not only air quality in cities but also throughout Ukraine. Scientific novelty: Based on the analysis of the observation results, the city with the highest atmospheric pollution was determined and a detailed assessment of the air quality change in Cherkasy was made according to the average daily and maximum one-time concentrations of priority impurities. The shortcomings of the existing air monitoring system are identified and attention is paid to the prospect of implementation of monitoring systems. Theoretical and practical significance: The results of the study allow us to predict the state of the environment in different parts of the city; implement measures to improve urban air quality. Determine the need to apply organizational and technical measures to reduce toxic emissions, improve the safety of urban transport, improve transport infrastructure, improve the environmental safety of the region. Structure and volume of work. Master's qualification work consists of introduction, abstract, two sections, conclusions, list of references (31 sources), graphic documentation for master's qualification work, applications. Full volume - 76 pages of printed text, the main part - 35 pages. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | Центральний регіон | uk_UA |
| dc.subject | стаціонарний пост спостереження | uk_UA |
| dc.subject | гранично допустима концентрація | uk_UA |
| dc.subject | ІЗА | uk_UA |
| dc.subject | пріоритетні домішки | uk_UA |
| dc.subject | моніторинг | uk_UA |
| dc.title | Якість атмосферного повітря великих міст Центрального регіону України | uk_UA |
| dc.type | Master Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Сапейко_Я.pdf Restricted Access | 2.22 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Будівельний факультет
Кафедра екології
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему ЯКІСТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВЕЛИКИХ МІСТ
ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
Виконав: студент 2 курсу,
групи _МГЕК-803
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
_Сапейко Я.Я._______________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Ящук Л.Б.__________________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль Хоменко О.М._________
(прізвище та ініціали)
Рецензент Шевченко О.П._____________
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2020 рік
2
ЗМІСТ
Вступ 4
1 Аналітичний огляд літератури 6
1.1 Екологічний стан принципи та формування компонентного складу 6
повітря в містах
1.2 Еколого гігієнічний аспект якості повітря 9
1.2.1 Екологічна ситуація та наслідки забруднення повітря в світі 9
1.2.2 Екологічний стан повітря в Україні 12
1.3 Основні чинники, що впливають на погіршення атмосферного 16
повітря у містах
1.4 Існуюча та перспективна системи оцінки якості атмосферного 23
повітря. Переваги та недоліки
2 Якість атмосферного повітря великих міст Центрального 32
регіону України
2.1 Характеристика об’єктів дослідження та види районування 32
в Україні
2.2 Екологічна оцінка забруднення атмосфери у м. Черкаси 35
2.2.1 Характеристика постів спостереження за якістю
повітряного середовища 35
2.2.2 Характеристика комплексного показника якості атмосфери 44
ІЗА у м. Черкаси
2.2.3 Зміна якості повітря на постах спостереження 47
за 2016-2018 рр.
2.3 Якість повітря міст Кропивницький, Світловодськ та Олександрія
Кіровоградської області 55
2.4 Екологічна ситуація забруднення атмосферного повітря в
містах України 64
3
Висновки 71
Перелік посилань 73
Додатки 77
Додаток А 78
4
ВСТУП
Прогнозування забруднення повітря набуває все більшої актуальності в
умовах, коли найважливішим завданням є покращення екологічного стану в
сучасних містах шляхом зниження викидів шкідливих речовин промисловими
підприємствами та автотранспортом. Проте до цього часу в багатьох містах
України не прогнозують забруднення, тому що немає методик, які давали б змогу
оперативно й своєчасно прогнозувати забруднення та заздалегідь попереджати
підприємства про очікуваний небезпечний для населення рівень забруднення.
Особливо необхідними стають такі попередження в періоди, коли утворюються
несприятливі метеорологічні умови, що сприяють накопиченню шкідливих
домішок у приземному шарі повітря.
Останнім часом екологи України розробили чимало складних комплексних
природоохоронних програм. Їхнє здійснення потребує великих капітальних
коштів і тривалого часу. За цих умов вже зараз можна покращити стан
повітряного басейну міст України, короткочасно знижуючи викиди в періоди
несприятливих метеорологічних умов. Із цієї позиції важливість прогнозів щодо
забруднення повітря є очевидною. Успішне вирішення завдань метеорологічного
прогнозування рівнів забруднення повітря ґрунтується на врахуванні фізичних
особливостей розповсюдження домішок в атмосфері й зв’язків між
концентраціями домішок та метеорологічними величинами. На базі відповідних
матеріалів конкретних міст для кожного сезону розробляють прогностичні схеми і
правила прогнозування можливих змін рівня забруднення атмосферного повітря
залежно від атмосферних процесів. Такими матеріалами є дані спостережень за
вмістом в атмосферному повітрі діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю,
пилу, а також специфічних домішок (фенолу, аміаку, хлору, формальдегіду тощо)
на стаціонарних пунктах Державної системи гідрометеорологічних спостережень.
Методики прогнозування забруднення повітря від поодиноких джерел
універсальні. Їх можна використовувати для прогнозування стану повітря в
5
районах з однорідними умовами розсіювання викидів у містах. Прогностичні
схеми для фонових концентрацій забруднювальних речовин розробляють для
кожного міста окремо, враховуючи емісійні характеристики джерел, режим
забруднення повітря в місті та метеорологічні умови.
Охорона навколишнього середовища стоїть в ряді найбільш важливих
завдань сьогодення, це проблема, що стала соціальною. У зв'язку з цим,
раціональному використанню природних ресурсів і захисту біосфери від
забруднення надається все більше значення.
Збільшення масштабів забруднення атмосфери вимагає швидких і
ефективних засобів захисту її від забруднення, а також засобів попередження
шкідливого впливу забруднювачів повітря.
Для вирішення проблеми зменшення викидів забруднюючих речовин
необхідне створення нормативної бази, що забезпечує науково обґрунтоване
планування заходів щодо скорочення промислових викидів. Одним з важливих
аспектів цієї проблеми є встановлення гранично припустимих викидів
забруднюючих речовин в атмосферу.
Основним критерієм якості атмосферного повітря при встановленні ГДВ
для джерел забруднення атмосфери є гранично допустимі концентрації
забруднюючих речовин, затверджені Міністерством охорони здоров'я.
Таким чином, питання є надзвичайно актуальним так як забруднення
атмосферного повітря є вагомим фактором вплину на стан здоров’я населення,
оскільки саме з атмосфери шкідливі речовини через респіраторну систему
потрапляють до організму людини. Першочерговими джерелами забруднення
атмосфери є організовані промислові джерела, які створюють певні ризики для
здоров’я населення залежно від концентрації та токсичності шкідливих речовин у
повітрі. Тому важливо приділити увагу довкіллю на територіях з розвиненою
промисловістю та високим рівнем техногенного навантаження.
6
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Екологічний стан та принципи формування компонентного складу
повітря у містах
Розвиток промислового виробництва, урбанізації, використання викопного
палива зумовлює значне надходження речовин в атмосферу. Таке техногенне
забруднення, яке за потужністю викидів можна поставити в один ряд із
природним впливом (вулканічною діяльністю). У життєдiяльностi людини повітря
є одним з головних продуктів споживання, і основною умовою існування.
Атмосферне забруднення передбачає як надходження у повітря різних
газоподібних, рідких або твердих речовин, вміст яких перевищує дозволені
нормативні величини і в подальшому впливатиме на живі організми, впливаючи
на їх умови перебування. Забруднення повітря- це будь-які несприятливі зміни
його стану, що викликаються (частково чи повністю) антропогенною діяльністю
людини. Ця діяльність перерозподіляє рівні енергії, змінює радіаційний фон,
впливає на фізико-хімічні процеси в атмосфері, що впливатиме на умови
існування живих організмів. Наслідки техногенного впливу є значними та
залежать від інтенсивності і характеру самого забруднення, стійкості
атмосферного повітря до антропогенного навантаження та ефективності процесі
самоочищення атмосфери [1].
Забруднення повітря зростає швидкими темпами у містах світу [2]. Через
швидкі темпи науково-технічного прогресу та зростання розвитку та благоустрою
міст країн «третього світу» викликає забруднення атмосфери. Згідно звітів
Всесвітньої організації охорони здоров’я забруднення повітря в таких країнах та
містах зросло близько 10%.
На такий відсоток зросло і забруднення повітря у світ. Причому такий
прогрес спостерігався за останнє п’ятиліття. Зростання населення та зростання
забруднення довкілля і протягом останнього п’ятиліття зумовлює дію
7
небезпечних забруднень на рівень життя та здоров’я значної кількості людей.
Особливо цей вплив помітний у місцях скупчення населення – містах та великих
населених пунктів.
Викликає здивування, що найбільший рівень забруднення мають міста
Східної та південної Азії. Території, прилеглі до узбережжя Тихого океану мають
значно забруднені території (перевищення вмісту забруднюючих речовин на
порядок більше за норму). Зважаючи на посушливий клімат та пустельну не
освоювану територію, в атмосферу потрапляють дрібнодисперсні розміром 2,5
мікрометрів (мкм) зважені частинки. Найбільше забруднених міст на азійському
континенті має Індія (рисунок 1.1.).
Рисунок 1.1 – Смог у столиці Індії м.Делі
Густонаселений Китай, який потерпає від забруднення повітря, покращив
якість свого повітря, уживши заходів. Починаючи з 2011 року серед забруднених
міст світу є тільки п’ять міст країни [3]. Інші країни Азії (Пакистан, Саудівська
Аравія та Іран) мають по одному чи два міста з найбільшим рівнем забруднення
атмосферного повітря на планеті. Така небезпечна ситуація із збільшенням
забруднення повітря, виникнення територій з аномально високою запиленістю
8
буде погіршуватися, в зв’язку із відсутністю контролю рівню викидів в атмосферу
сторонніх речовин.
В осінні місяці 2019 року у деяких частинах Ірану, які накрила хмара
отруйного смогу, закрили частину навчальних закладів і частково обмежили рух
транспорту. Зазначається, що у Тегерані середня концентрація небезпечних
частинок в повітрі досягла 146 мкг/м. Згідно зі звітом Світового банку [4],
забруднення повітря в Ірані відбувається через вантажні автомобілі, мотоцикли,
нафтопереробні заводи та електростанції (рисунок 1.2.)
Рисунок 1.2 – Фотохімічний смог та забруднення повітря в столиці Ірану
Тегерані
Найбруднішим містом у світі, за даними ВООЗ, є Оніча, швидко зростаючий
порт і транзитне місто на південному сході Нігерії. Рівень забруднення повітря, як
правило, значно нижчий у містах в розвинених країнах (Сіднеї, Нью-Йорку і
Лондоні). Проте, дані включають лише вимірювання твердих частинок і не
включає форм забруднення повітря, таких як NO2 і озону. Відомості, які
оприлюднені в звітності свідчать про погіршення якості повітря у містах з
низьким рівнем доходів, де забруднення безконтрольно зростає і населення не
9
здатне уникнути хмари смогу і сажі від транспорту, промисловості, будівництва
та обробки землі у сільському господарстві
Крім забруднення повітря, нині відбувається зміна хімічного складу та
збіднення атмосфери молекулярним киснем. Це виникає за рахунок зменшення
його надходження внаслідок зменшення площ лісів та зеленого покриву планети;
зменшення кількості фотосинтезуючого фітопланктону, забруднення води;
збільшення використання кисню транспортними засобами в результаті
збільшення їх кількості (до прикладу, спалювання палива в результаті роботи
ДВС легкового автомобілю за 1000 км пробігу використовує річний запас кисню,
що споживається однією людиною); зростання обсягів споживання кисню
світовою промисловістю у процесах спалювання викопного природного палива
[5].
1.2 Еколого гігієнічний аспект якості повітря
1.2.1 Екологічна ситуація та наслідки забруднення повітря в світі
Надходження в навколишнє середовище забрудників негативно впливають
на стан здоров’я населення, можуть викликати різні несприятливі наслідки.
Речовини, що надходять в атмосферу від дії транспорту, промислових викидів
зосереджені, в основному в тропосфері, де і концентруються. Нетривала дія
речовин в незначних концентрацій може викликати погіршення загального стану
організму, подразнення органів дихання, кашель, нудоту, запаморочення.
Надходження забруднюючих речовин до організму людини у великих
концентраціях може привести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть до
летальних випадків. Кожен організм специфічно реагує на забруднення. Така
реакція залежить від індивідуальних особливостей: вік, стать, попередні
перенесені захворювання, температура і вологість повітря та ін. Небезпечні
речовини, що містяться в атмосферному повітрі, потрапляють в організм людини
10
через шкіру або дихальні шляхи. Разом з органами дихання забруднюючі
речовини можуть діяти на органи зору і нюху [6].
Речовини, що забруднюють повітря, такі як сульфати, нітрати і сажа
проникають глибоко в легені, здатні порушувати діяльність серцево-судинної
системи, що створює найбільші ризики для здоров’я людини. Через постійне
збільшення забруднення повітря збільшились випадки госпіталізації хворих з
астмою. Збільшується захворюваність астмою та іншими респіраторними
захворюваннями серед дітей, погіршується стан людей похилого віку, вагітних
жінок, людей із захворюваннями серця та легень. Доведено, що погіршення стану
атмосферного повітря викликає смерть близько 3 млн осіб на рік. Ця цифра є
більшою ніж захворюваність та смертність ніж від відомих небезпечних хвороб:
малярії та СНІДу. При чому і у даний час воно є найбільшим убивцею у світі.
Очікувані втрати серед населення можуть подвоїтися, причиною такого
негативного явища може бути збільшення кількості міського населення та
кількості транспортних засобів, що їх обслуговують. Згідно прогнозів за
найближчі 30 років кількість транспорту досягне 2 мільярди одиниць [7].
Рисунок 1.3 - Інфографіка абсолютного показника найвищої смертності
населення від забруднення повітря
11
У багатьох містах до вирішення питання якості повітря поставилися
серйозно. Звичайно, що у містах із високим рівнем доходу (третина міст) та у
населених пунктах із меншим та низьким рівнем забезпечення населення
проводяться заходи щодо зменшення обсягів викидів в повітря та покращення
якості атмосфери в цілому. За останню пятирічку ці міста зменшили забруднення
повітря своїх міст більше ніж на 5 відсотків. До прикладу, індійське місто Делі
для покращення якості повітря встановило заборону на в’їзд до центру міста
вантажним автомобілям із дизельним двигуном [6].
Заходи, що їх вживають міста, включають у себе скорочення викидів від
промислових об’єктів, використання відновлюваних джерел енергії, таких як
сонячна енергія і вітер, та надання пріоритету пішохідним і велосипедним
маршрутам. У багатьох містах також зобов’язалися скоротити автомобільний рух
і рух дизельних транспортних засобів.
Згідно звітів Всесвітньої організації об’єднаних націй найкраща якість
повітря у невеликих містах, в яких відсутня промисловість, яка виступатиме
джерелом забруднення. До міста із найчистішим повітрям в світі відносять
Муоніо (Фінляндія), яке розташовано найпівнічніше на континенті (за полярним
колом). Дуже чистими містами у світі є канадський Норман-Уелсі, іспанський
Кампісабалос та місто Конверс Каунті у Америці, штаті Вайомінг [8].
Більша частина населення планети Земля має забруднене повітря та
постійно проживає в умовах цього небезпечного середовища, Звичайно такий стан
речей впливає на здоров’я населення відповідної країни. Враховуючи результати
досліджень науковців, забруднення атмосфери є причиною захворюваності та
смертності кожної 17 особи та виникнення інвалідності кожного 24 мешканця
Європи. Найбільша населена країна Китай має найбільшу смертність в міських
жителів в 6 разів більше ніш в інших жителів від канцерогенних хвороб, особливо
раку легень.
З 52 британських міст і містечок, включених у базу даних ООН, Порт-
Толбот у Південному Уельсі, центр металургійної промисловості Великобританії,
12
є найбільш забрудненим, випереджаючи Лондон, Глазго, Саутгемптон і Лідс.
Найчистіше місто Великобританії згідно списку ВООЗ Інвернесс, потім Борнмут,
Ньюкасл і Сандерленд. Найбруднішим містом в Австралії є Геральдтон, великий
морський порт на західному узбережжі, на північ від Перта. Найбруднішим
містом у Сполучених Штатах є місто Вісейлія-Портервілл у Каліфорнії [7,8].
1.2.2 Екологічний стан повітря в Україні
Таке явище, як незадовільна якість міського повітря не оминуло
Європейський континент в цілому. Але найбільше від цього потерпають саме
країни Центральної та Східної Європи, серед яких і Україна.
Погіршення санітарного стану населених пунктів, проведення робіт з
обробітку землі, небезпечна ситуація з поводженням, переробкою та утилізацією
твердих та рідких побутових та промислових відходів неминуче впливає на якість
та забруднення повітря. Органічні речовини, що непритаманні природним
об’єктам, внесення пестицидів та мінеральних добрив викликає забруднення та
неминуче впливає на здоров’я людей та тварин. Органічні продукти, рослинна
продукція, яка вирощується на таких ґрунтах може бути забруднена такими
компонентами: нітратами, біологічними стимуляторами росту, залишками
пестицидів, нітратами та ін. Така продукція може виступати джерелом
захворювання систем кровотворення, шлунково-кишкового тракту та центральної
нервової системи. Захворювання органів і систем шлунково-кишкового тракту та
нервової системи викликається наявністю у ґрунтах, як об’єктах довкілля
токсикантів хімічного походження. На рисунку 1.4 зображено обсяги викидів
забруднюючих речовини містами України [9].
13
Рисунок 1.4 – Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу від
стаціонарних та пересувних джерел в Україні
Серед країн Європейського Союзу Україна є однією з тих, яка має
найбільший рівень забруднення атмосферного повітря. Звичайно це зумовлює
збільшення рівня захворюваності серед населення та зростання смертності серед
молодого населення. Такі дані отримані інститутом Institute for Health Metrics and
Evaluation у 2017 році [10]. До такої «небезпечної» ситуації призвело багато
факторів, серед яких існуюча система моніторингу якості повітря. Така
законодавча база і правові засади отримала Україна після здобуття незалежності.
Застаріла матеріально-технічна база виробництв, відсутність нових систем
очищення викидів, не дозволяє ефективно зменшувати забруднення повітря в
промислових районах та містах.
Найбільшої шкоди здоров’ю людини, органам дихання дає повітряний
аерозоль в якому містяться завислі тверді частинки розміром 2,5 і 10 мікрометрів.
14
Він утворюється в атмосферному повітрі в результаті фотохімічних реакції
викидів транспорту та сприятливій метеорологічні й обстановці. Небезпека смогу
в тому, що повітря містить йони важких металів. Зважаючи на малий розмір, при
вдиханні вони не залишаються в легенях, бронхах і всмоктуються в кров через
існуючі механізми транспортування. В Україні моніторинг і контроль за таким
забрудненням (обсягом викидів важких металів) не проводиться. Розроблена
нормативна база орієнтована на моніторинг і контроль за викидами від
промислових підприємств.
Проте процедура видачі дозволів не є досконалою і прозорою, громадськість
не має суттєвих можливостей впливу на процес і кінцевий результат. Дозволи на
викиди діють протягом багатьох років, а це не спонукає підприємства їх
скорочувати.
Україна в Угоді про асоціацію з ЄС, підписаною в 2016 році взяла
зобов’язання імплементувати з українське законодавство дві основні нормативні
законодавчі акти «директиви», спрямовані на нормалізацію та покращення якості
атмосферного повітря:
Директива 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше
повітря для Європи.
Директива 2010/75/ЄС про контроль та запобігання промислового
забруднення.
Законодавчий документ Директива 2008/50/ЄС містить опис алгоритмів, за
якими має здійснюватись моніторинг атмосферного повітря. Це дозволить
громадськості і суспільству знати, наскільки оцінюване повітря є брудним і
небезпечним, але й реалізувати заходи щодо його покращення.
Інший документ Директива 2010/75/ЄС місить інформацію про необхідність
модернізації промислових підприємств. Це можна досягнути завдяки
регулюванню обсягів викидів. Розрахований об’єм викидів, який «дозволяється»
викидати слід розраховувати з урахуванням типології підприємств, використання
ним найкращих технологій, і відповідно має менший негативний вплив на
15
довкілля. Окрім цього, в рамках цих Директив передбачено збільшення ваги
активної громадськості в процесі отримання умов дозволів, та їх дотриманням.
Забруднення атмосфери великих міст і промислових центрів, поступово
стало набувати регіонального характеру. Для територій, розташованих поблизу
великих промислових центрів, з розвиненою чорною й кольоровою металургією,
характерний високий рівень забруднення повітря, води і ґрунту. В цих об’єктах
зростає кількість речовин, які містяться у атмосферних викидах, які викидають
промислові підприємства. В містах із розвиненою промисловістю, де розміщені
великі промислові фабрики і заводи, в приповерхневих шарах повітря
концентрація сірчистого ангідриду перевищує санітарну норму, значні викиди
оксидів нітрогену, двооксиду карбону, сірководню, важких металів.
Забруднення атмосфери збільшується подалі від місць їх концентрації за
рахунок розміщення поблизу сільськогосподарських земель, та господарств, які
потерпають від повітря, забрудненого сторонніми речовинами. Це є небезпечним
та впливає на збільшення виробництва та продуктивності сільськогосподарської
продукції і умов проживання сільського населення.
Існує чітка залежність між рівнем забруднення атмосферного повітря і
захворюванням органів дихальних шляхів, серцевих хвороб, алергічних реакцій,
бронхіти, астма, пневмонія, емфізема легень, а також захворювань очей. Різке
збільшення концентрації домішок, що зберігається протягом декількох днів,
збільшує смертність людей літнього віку від респіраторних і серцево-судинних
захворювань [11].
Приміром, фахівці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса
Срезневського підрахували, що в першому півріччі 2018 року в 13-ти українських
містах спостерігався високий рівень забруднення повітря. Лідерами серед них
виявилися Маріуполь, Одеса, Луцьк. Ще дев'ять міст мали високий вміст
шкідливих речовин у повітрі. А порівняно з минулим роком концентрація
небезпечних для здоров'я речовин у повітрі українських міст навіть зросла.
16
1.3 Основні чинники, що впливають на погіршення атмосферного повітря у
містах
Одним із головних причин формування якості повітря в міста є транспорт.
Його внесок у забруднення навколишнього середовища є досить істотний.
Вважається, що такий вплив поширюється і на здоров’я населення. Основна
кількість автомобільного транспорту зосереджена в містах та промислових
центрах, тобто місцях з високою щільністю населення. Небезпечні викиди від
автомобілів утворюються і накопичуються у нижніх, приземних шарах
тропосфери. Це місце, де протікає основна життєдіяльність людини та умови для
розсіювання викидів є найгіршими. Відпрацьовані гази, які утворюються в
результаті роботи ДВЗ містять токсичні хімічні речовини, які відносять до
основних забруднювачів атмосферного повітря. Шкідливі речовини, що
надходять в результаті роботи ДВЗ зберігаються в атмосфері, мігрують та
тривалий час перебувають в приземному шарі ( від декількох діб до півроку) [12].
Транспорт впливає на людину безпосередньо (на здоров’я) та має
опосередкований вплив. Це проявляється в кількісній зміні компонентів у повітрі,
збільшення кількості парникових газів, та посиленні проблеми збільшення
вуглекислого газу, який призводить до виникнення парникового ефекту та
підвищенні середньої температури на планеті (явище глобального потепління).
Реальні оцінити шкідливий вплив викидів від автомобільного транспорту
досить складно. Пересувні джерела забруднення характеризуються непостійним
впливом, процеси викиду шкідливих речовин, а в області відсутнє яке-небудь
обладнання, що дозволяє проводити екологічні дослідження подібних об'єктів,
ТЕЦ та автомобілі, кількість яких щороку зростає. Відтак, найгірший стан
атмосферного повітря зафіксовано у столиці. Київ є найбільшим містом України
та має одні з найгірших показників якості атмосферного повітря, зумовлені
великою кількістю автотранспорту. У столиці близько 1 млн персональних
автомобілів, при цьому один літр спалюваного бензину призводить до утворення
17
приблизно 16 м3 вихлопних газів. У своєму складі вихлопні гази мають безліч
шкідливих речовин: чадний та вуглекислий газ, оксиди азоту, вуглеводні, сажу,
бензапірени та важкі метали. Чадний газ (СО) є надзвичайно шкідливим для
людей потрапляючи в організм людини сполучається з гемоглобіном крові,
утворюючи метгемоглобін, який приводить до кисневого голодування організму.
Забруднення атмосферного повітря, особливо селітебних територій,
відпрацьованими газами автомобілів становить серйозну небезпеку здоров’ю
людей. На обсяги та кількісну характеристику викидів впливає інтенсивність,
умови руху транспортних засобів, їх структура, рік випуску, категорія (вантажні
чи легкові), вид палива та інше.
Вплив системи «автомобіль – дорога» на природне середовище в умовах
міста значно більший, ніж промисловості і теплоенергетики, що пов'язано з
великою кількістю транспорту, наявністю великих територій доріг і вулиць з
асфальто- і цементобетонним покриттям. Внаслідок цього значно погіршується
мікроклімат у будинках, розташованих уздовж вулиць. Вихлопні гази автомобілів
знижують загальний приріст біомаси зелених насаджень міських територій, тому
що погіршують відновні властивості природної екосистеми міста [13,14].
Забруднюючі речовини, що надходять в довкілля в результаті діяльності
транспорту, поширюються через узбіччя, пішохідні доріжки, простір між
тротуарами та деревами і кущами і житловими будинками, розташованими
вздовж вулиць та пішохідних доріжок, до середини житлового кварталу і
прилеглих районах та прилеглих дворів. В довкіллі існують шляхи та механізми
формування умов мікроклімату та екологічного стану через взаємодію
автомобіля із дорогою та її основними компонентами (світлофори, узбіччя та
інше).
Вплив небезпечних речовин на навколишнє середовище може викликати
незворотні зміни у довкіллі та загибель рослинного і тваринного світу. Істотними
є відхилення від екологічної рівноваги, викликають інциденти з небезпечними
вантажами. Наприклад, загибель чи захворювання тварин при потраплянні
18
хімічних речовин в стічні води, знищення лісових масивів в результаті пожежі,
що виникає при перевезенні легкозаймистих речовин та ін. [10].
Забруднення грунту, придорожніх смуг та рослинності викидами
автотранспорту характеризується накопиченням, і експоненціальним
поширенням. До критеріїв, які визначатимуть вплив автотранспорту на природнє
середовище відносять обсяг транспортних одиниць, які проїжджають через
розрахункову точку, дорогу, магістраль. Такий небезпечний та токсичний вплив
зберігається протягом тривалого часу, навіть після ліквідації дорожнього полотна
(закриття дороги, траси, магістралі або повна ліквідація шляху та асфальтного
покриття). Для майбутнього покоління, яке найімовірніше відмовиться від
автомобілів у їх сучасному вигляді, транспортне забруднення ґрунтів стане
найболючішим і найважчим наслідком минулого. Можливо, що навіть під час
ліквідації побудованих нашим поколінням доріг, забруднений неокислюючими
металами та канцерогенами ґрунт доведеться просто прибирати з поверхні.
Особливу увагу слід приділяти контролю за станом транспортних засобів та
їх технічному огляду. На підставі проведених перевірок доцільно складати акти,
та видавати приписи для усунення виявлених недоліків, а порушників
законодавства притягувати до адміністративної відповідальності [15].
Не єдиною причиною причина забруднення повітря є транспорт з усіма його
видами. Головним його джерелом є промислове виробництво. Спалювання
викопного палива на теплових електростанціях супроводжується викидами диму,
який містить оксиди сульфуру, та нітрогену. Вони є основними
кисотоутворюючими агентами у атмосфері. Крім згаданих вище наслідків,
двооксид сульфуру може викликати звужування дихальних шляхів та загострює
різні хвороби. В процесі виробництва пластмас у атмосферу попадають
фтохлоркарбон, який руйнує озоновий шар. Відрізняючись великою стійкістю, ці
гази спроможні накопичуватись і зберігатися в атмосфері до 100 років. Тому, не
дивлячись на спроби скоротити промислові викиди, людство ще довго буде
відчувати негативний вплив речовин, які накопичилися у атмосфері.
19
В осінню пору, коли у містах відбувається прибирання опалого листя та
його спалювання в повітря виділяється дим, який містить зважені частинки та
оксиди металів, органічні діоксини. Такі ж речовини виділяються і при
спалюванні побутового сміття (пластику, напівполімерних матеріалів). Речовини,
які використовуються у побуті, для обробки поверхонь, прання містять
хлоретилен, який було віднесено до переліку речовин, які є "шкідливі для
здоров’я забруднювачі повітря", які мають канцерогенні властивості.
До основних промислових джерел забруднення повітря в Україні є
підприємства теплоенергетики, які локально забезпечують міста теплом та
гарячою водою. Менша частка забруднень повітря припадає на промислові
об’єкти, а у великих містах – транспорт. Чадний та вуглекислий гази, оксиди
нітрогену та сульфуру, що надходять в атмосферу від транспорту є
кислотоутворюючими та парниковими газами, які негативно впливають на стан
атмосфери та клімат в цілому. Зважаючи на це – спостерігається вплив не тільки
на лише на людське здоров’я, а й реальну небезпеку для навколишнього
середовища. В Україні значна частка забруднення атмосферного повітря припадає
на стаціонарні джерела викидів [16].
У 2014 році від підприємств в повітряний басейн країни надійшло 3,0 млн т
забруднюючих речовин (на 1,2 млн т, або на 28,8% менше, ніж у 2013 році). У
2013 році щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку
на квадратний кілометр території країни склала 7,1 т забруднюючих речовин, а на
душу населення – 94,4 кг. Викиди токсичних речовин в атмосферу від теплових
електростанцій та теплоелектроцентралей, середній вік яких перевищує 45 років,
складають найбільшу частку в промисловому забрудненні повітря. Застаріле
обладнання та технології промислових підприємств зумовлюють викиди у
катастрофічних обсягах (рисунок 1.5). Як видно з рисунку, найбільші обсяги
викидів мають промислові регіони України, із значним переважанням обсягів
викидів із стаціонарних джерел забруднення. Дещо меншу частку в східному
регіоні, але переважаючу в іншій частині України має автотранспорт.
20
Рисунок 1.5 – Обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне середовище
Майже всі підприємства теплової енергетики не обладнане пристроями
для очищення відхідних димових газів від оксидів сульфуру, а існуюче очисне
обладнання є морально і технічно застарілим та має невелику ефективність
очистки. Це і є основною причиною збільшення викидів забруднюючих речовин
на підприємствах ТЕЦ за рахунок спалювання вугілля та інших низьких за якістю
палив. Річні викиди від енергетики є одними з найбільшими в світі та
перевищують існуючі стандарти Європейського Союзу в десятки разів. Згідно
оцінки міжнародних експертів збитки, які спричинюють шкоду життю здоров’ю
населення від викидів підприємств, які генерують теплову та електричну енергію
оцінюють близько 9,1 млрд євро. Міжнародні зобов’язання, які отримала Україна,
та існуюча внутрішня політика та законодавство не має широкої можливості та
суттєвих методик оцінки впливу на стан довкілля. У зв’язку з тим, що Кабінет
21
Міністрів України видав наказ про заборону перевірок підприємств, починаючи з
серпня 2014 року усі ці установи не перевірялися щодо дотримання вимог
природоохоронного законодавства. Однак офіційно в Україні є ряд документів,
які повинні контролювати це питання. Окрім підписаного Кіотського протоколу, в
Україні є також Закон «Про охорону атмосферного повітря». Крім того існує ряд
нормативів, які встановлюють норми допустимих викидів для кожної галузі
виробництва та транспорту, зокрема. Наразі Україна має зобов'язання в рамках
договору про Енергетичне Співтовариство. Оцінка впливу окремих проектів та
підприємств на навколишнє середовище має здійснюватись згідно з нормами ЄС,
які Україна зобов'язалась імплементувати. Необхідним є впровадження реформ в
енергетичній сфері та зменшувати обсяги викидів пилу високої токсичності, та
інших небезпечних та канцерогенних речовин, що виникають внаслідок роботи
великих теплових та енергетичних котлів та установок. Розроблений профільним
Міністерством енергетики та вугільної промисловості України національний план
скорочення викидів в тепловій енергетиці, передбачає оновлення матеріальної та
технічної бази енергетики за рахунок зміни частини потужностей та оновлення і
модернізацією очисного обладнання на більш ефективне. Існуючий план
остаточно не узгоджено міжвідомчими установами та різними органами
виконавчої влади. Як наслідок цього, неузгодженість, та незначна координація
між різними державними установами. Ця співпраця та узгоджена дія вкрай
потрібна для планування та здійснення реформації, які спрямовані на покращення
екологічної ситуації та реструктуризації в частині теплової енергетики України
[17].
Найгіршою є ситуація на півдні країни (забруднення повітря палаючими
торф'яниками), а також у деяких східних регіонах, таких як Запоріжжя чи Кривий
Ріг, де є регулярні викиди від підприємств важкої та хімічної промисловості. Щоб
виправити ситуацію Україні потрібно якнайшвидше ввести нові стандарти для
промисловості, модернізувати застаріле обладнання і повністю перейти на нові
екологічні енергозберігаючі технології. Через непросту ситуацію в країні, питання
22
забруднення повітря не є пріоритетним, а для того, щоб запровадити нові
стандарти, потрібно стабілізувати економіку. Крім того, вкрай необхідно
впровадити жорсткий контроль за якістю пального, що постачається і
реалізовується в Україні, а також заборонити розповсюджувати етилований
бензин. Змінити ситуацію можна шляхом переходу до відновлювальної
енергетики, яка є надзвичайно популярною у цілому світі. Повним вирішенням
проблеми забруднення повітря є лише поетапний перехід від використання
викопного палива в транспорті та енергетиці до відновлюваної енергетики та
нових технологій. Якщо Україна приєднається до тих фундаментальних процесів
переходу до низьковуглецевої економіки, які зараз розпочинаються в
Європейському Союзі, то за 15-20 років ми зможемо значно покращити стан
довкілля.
Важливим в даному випадку є удосконалювання та імплементація
нормативної та законодавчої бази в галузі контролю за транспортом. Такий
напрямок у діяльності має визначити дуже значний обсяг завдань – починаючи
від удосконалення законодавчих актів, які регламентують діяльність
транспортного комплексу, як суттєвої складової економіки країни До них
відносять ЗУ «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт» та ін. та
завершуючи розробкою чітких нормативних актів спеціального призначення
(норми, стандарти, регламенти та правила). Для оптимального входження України
у європейську транспортну систему доцільно передбачити оптимізацію та
підлаштування нормативно-правових актів для регламентації діяльності в
міжнародному транспортному комплексі разом з регіональним і міжнародним
законодавством. Зростання кількості транспорту в Україні, завезення в країну
автомобілів 10-15 річної давності з дизельним типом двигуна, відсутність чіткого
контролю за їх місцем реєстрації та особою-власником збільшує вплив на
атмосферне повітря. Облік пересувних джерел викидів в Україні з 2016 року не
ведеться, тому об’єктивних даних, щодо впливу транспорту на довкілля не існує.
23
1.4 Існуюча та перспективна системи оцінки якості атмосферного повітря.
Переваги та недоліки
Якість повітря є сукупність властивостей, які визначають вплив фізичних,
хімічних, біологічних та ін. чинників дії на людей та рослинний та тваринний
світ. Окрім дії на біотичні компоненти, вплив розглядається на конструкції,
матеріали та довкілля загалом.
Основним критерієм якості середовища є середній вміст речовини в
атмосфері, порівняно з величиною гранично допустимої концентрації (ГДК)
забруднюючої речовини.
Гранично допустима концентрація – це така кількість забруднюючої
речовини в довкіллі, віднесена до маси чи об’єму його конкретного компонента,
яка при постійному контакті чи при тимчасовій дії практично не впливає на
здоров’я людини і не викликає негативних змін у нащадків [17].
Як критерій якості атмосферного повітря встановлюються ГДК –
максимальна концентрація домішок в атмосферному повітрі, віднесена до певного
часу усереднювання, яка при періодичній дії або впродовж всього життя людини
не робить на нього шкідливого впливу, включаючи віддалені наслідки (рисунок
1.6).
Рисунок 1.6 – Види гранично-допустимих концентрацій, які
використовують для оцінки якості повітря
24
Максимальна разова ГДК встановлюється для короткочасної дії
шкідливих речовин на людину (до 30 хв). ГДК середньодобова встановлюється
для попередження прямого або непрямого впливу на організм людини при
невизначено тривалій дії шкідливої речовини.
Для контролю якості повітря здійснюють моніторинг атмосферного
повітря - спостереження за його станом і попередження критичних ситуацій.
Контроль за якістю повітря та вмістом у ньому забруднюючих речовин здійснює
Український гідрометеорологічний центр з його підрозділами та підрозділами
ДСНС. Здійснення моніторингу регламентується Постановою КМУ № 343 від
9.03.1999 року та нормативним документом з забруднення атмосфери РД
52.04.186-89, який є морально та технічно застарілим.
До головного методу визначення концентрації забруднюючих речовин є
аспіраторний відбір проб повітря на стаціонарних постах спостереження.
Розташування і кількість постів визначається площею і населеного пункту.
Визначальним також є кількість населення, розміром міста та особливостями
міської інфраструктури, наявністю промисловості. Кількість може коливатись від
одного поста для міст з населенням менше 50 тисяч мешканців, до 20 постів
спостереження для міст-мільйонників. Починаючи з 2017 року в Україні було 129
постів спостереження у 39 адміністративних центрах. Найбільша кількість 16
постів розташовано у столиці м. Києві, 10 постів спостереження у Харкові, 8
постів у Одесі та 6 постів у м.Дніпро. Великі промислові центри мають по 5
постів – це Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріупіль. Більшість обласних центрів країни
мають по 4 пости спостереження [18].
Відбір проб повітря на постах проводиться періодично (строково)
відповідно до програми спостереження. Існує чотири основних програми
моніторингу. Повна програма передбачає чотири виміри впродовж доби: о 01:00
годині; о 07:00 годині; о 13:00 годині та 19:00 години за місцевим часом.
Неповна програма моніторингу має три виміри: 07:00 год; 13:00 год; 19:00
години. Скорочена програма містить два виміри - 07:00 та 13:00 години за
25
місцевим часом. Добова програма моніторингу передбачає неперервні
спостереження за компонентами повітря на посту спостереження.
З позицій контролю середнього вмісту речовин в повітрі проводиться
спостереження за обов’язковими та вибірковими компонентами. До речовин, які
постійно визначаються і контролюються відносять пил, діоксиди сульфуру та
нітрогену, чадний газу, свинець та неорганічні та органічні сполуки з його
участю, бенз(а)пірен, формальдегід та радіоактивні речовини. Інші речовини
можуть включатися в програму спостережень за потребою та відповідним
рішенням органів місцевого самоврядування, відповідно до екологічної ситуації,
що склалася в міст чи надзвичайної ситуації.
Отримані внаслідок відбору проб концентрації полютантів порівнюють з
величиною ГДК. Ця величина встановлюються на основі довготривалих
досліджень у профільних інститутах та установах. Отримані значення є сталими і
входять до довідникових матеріалів та баз даних. Зважаючи на різноманітність
хімічних сполук, та вивченням їх токсичного впливу дані постійно оновлюються .
(остання редакція опублікована у 2017 році) [18].
В результаті порівняння фактичних та гранично-допустимих концентрацій
речовин визначається кратність перевищення ГДК. Ця величина дає можливість
оцінити рівень впливу окремих речовин на стан здоров’я людей. Проте і
порівняння таких показників не є досить коректними, оскільки різні речовини
мають різну шкідливість, а деякі з них мають кумулятивний ефект. Більш
об’єктивним є розрахунок індексу забруднення атмосфери (ІЗА). В ньому крім
порівняння фактичної концентрації з гранично допустимою, він враховує клас
небезпечності речовини, яка характерна для кожного виду речовин. Комплексний
показник індексу забруднення атмосфери дозволяє оцінити забруднення певної
території різними речовинами.
Євроінтеграція України в ЄС змінює підходи до контролю за якістю
навколишнього середовища, в т.ч повітряного середовища. Згідно підписаного
документу «Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом» (361
26
стаття) наша держава зобов’язується впроваджувати основні положення основних
документів «європейських директив»: 2008/50/ЄС про якість атмосферного
повітря та чистіше повітря для Європейських країн; а також 2004/107/ЄС про
кадмій, ртуть, нікель, миш’як, та поліциклічні і вуглеводні у атмосферному
середовищі [19].
Імплементуючи ці нормативні документи Україна зобов’язується:
прийняти національне законодавство та визначити уповноважений
орган або органи;
забезпечити встановлення верхньої та нижньої межі оцінки, цільових і
граничних значень, а також мети щодо зменшення впливу (ТЧ 2.5);
визначити та класифікувати зони і агломерації;
запровадити систему оцінки якості повітря відносно забруднювачів;
розробити план щодо якості атмосферного повітря для зон і
агломерацій, якщо в них рівень забруднення перевищує граничну або
цільову величину;
розробку короткострокових планів дій для визначених зон і
агломерацій, де існує ризик перевищення допустимих меж
забруднення;
запровадити системи публічного інформування громадськості.
Аналогічно іншим країнам, для контролю концентрацією діоксиду азоту та
твердих частинок розміром до 10 мікрон (ТЧ 10) доцільно поділити територію а
зони та агломерації. Та й всю територію країни розділяти пунктами відбору проб
не є раціональним. Одним із шляхів оцінки якості повітря, які використовуються
в ЄС т а будуть запроваджені в Україні є застосування різних методів: фіксовані
вимірювання з відбором проб повітря, індикативні вимірювання та моделювання
процесу розсіяння. Фіксовані вимірювання дадуть більш точне уявлення про
компонентний вміст речовин в атмосфері, оскільки використовують кількісний
підхід оцінки проб повітря. При індикативному вимірюванні та подальшому
моделюванні визначення концентрацій забруднюючих речовин відбувається
27
опосередковано. Такі вимірювання не є досить точними, однак, основною їхньою
перевагою є мала вартість та можливість отримати результати і опосередкувати їх
на всю досліджувану територію.
Вибір методу вимірювання, який буде використовуватись, визначається
концентрацією речовини полютанту. Підвищені концентрації речовин
потребують детальної фіксації, а невеликі концентрації можуть бути встановлені
приблизно. Визначаються нижній і верхній поріг оцінки (рисунок 1.7).
Рисунок 1.7 – Співвідношення показників верхнього та нижнього порогів
оцінки й граничного значення оцінки якості повітря
У випадку, якщо рівень забрудника перевищує верхній поріг, то кількісні
вимірювання концентрації речовини при відборі проб є обов’язковими. В цілому,
існує три режими вимірювання, які об’єднують різні методи: для кожної
території, зони та агломерації визначається свій специфічний режим оцінки.
28
Згідно Європейської директиви до основних забруднюючих речовин, за
якими проводиться спостереження є діоксид сульфуру, діоксид та оксид
нітрогену, завислі тверді частинки (ТЧ 10 та ТЧ 2.5), плюмбум та його сполуки,
бензен, оксид карбону, озон. Вимірювання концентрації останнього здійснюється
за певних умов і регулюється окремими нормативними документами.
Запропоновані до імплементації Європейські директиви встановлюють
нормативи безпеки атмосфери для здоров’я людини (поріг небезпеки) і для
природних екосистем (критичний рівень). Держави, що входять до Європейського
Союзу мають гарантувати дотримання граничних величин (рівнів) концентрацій
речовини в атмосфері, встановлених для запобігання попередження, уникнення
чи зменшення впливу небезпечних речовин на здоров’я людини та довкілля в
цілому. Окрім цього, кожна держава визначає ціль для зменшення впливу
дрібнодисперсних твердих забруднень (ТЧ 2.5). Важливим і актуальним є
зменшення концентрації цих частинок у повітрі протягом законодавчо
визначеного періоду.
Якщо в обраній зоні чи визначеній агломерації рівні полютантів
перевищують будь-яку з граничних величин чи якийсь показник, то необхідним є
негайна розробка плану дій та заходів для приведення показника до норми.
Прикладом такої дії є розробка плану заходів щодо зменшення концентрацій
нітроген діоксиду у Великій Британії [20]. Якщо оцінювані показники не
перевищуються, але існує ризик їх перевищення, необхідним є розробка
короткострокових планів заходів. Окремими положеннями регулюються
вирішення проблеми перевищення нормативів в результаті транскордонного
забруднення територій.
Важливим є висвітлення інформації про якісь повітря безкоштовно та за
допомогою легкодоступних заходів та джерел. Наприклад в тематичному розділі
на сайті Європейської агенції довкілля.
Існуюча українська система моніторингу має суттєві недоліки в здійсненні,
організації та методології. Така організація моніторингу якості атмосферного
29
повітря яку має Україна не відповідає існуючим стандартам ЄС. Вимоги щодо
кількості постів спостереження у населених пунктах перевищують аналогічні
нормативи у європейських країнах. До прикладу якщо в Україні для міста з
населенням близько трьох мільйонів осіб необхідно мати 10-20 постів, то
Директива ЄС для міста такого ж розміру встановлює їх мінімальну кількість (4
пости). Існуючі програми спостережень на стаціонарних постах можуть значно
відрізнятися, натомість у країнах ЄС діє принцип вимірювання «усі речовини на
усіх постах».
Список речовин, вміст яких контролюється в повітрі в Україні, не завжди
відповідає актуальним потребам регіону. Закріплене у нормативних документах
До прикладу у Києві ведеться моніторинг близько двох десятків полютантів, але
при цьому, відсутній поділ завислих частинок за розмірами (ТЧ 10 та ТЧ 2.5),
поза увагою залишаються агресивні та поширені небезпечні речовини: озон,
бензен, миш’як, ртуть. Запропонована до імплементації програма спостережень
формується на згідно порогових рівнів речовин, перевищення яких визначає
необхідність впровадження одного з видів моніторингу. В подальшому це
дозволить не вимірювати всі речовини з переліку, зосередившись натомість на
основних забрудниках. Модернізації та удосконалення потребують також методи
вимірювання концентрацій речовин, які застосовуються на сьогодні в Україні.
Нормативно-правова база України не досконало врегульовує використання
індикативного вимірювання або процесів моделювання. Наявна система
моніторингу в Україні має обмежені відомості про стан забруднення
атмосферного повітря на всій території, а також відомості про тривалу динаміку
показників. Викиди транспорту становить основну частку забруднень атмосфери.
В деяких містах України їх частка становить 75-80% всіх забруднень атмосфери.
Залежно від характеристик автодороги, транспортного потоку, метеорологічних
особливостей, щільності забудови та наявної рослинності їх поширення буде
відрізнятися. Саме тому врахування всі цих факторів до кількісних показників
спостережень необхідно додавати моделювання поширення забруднення.
30
Ще одним недоліком існуючої системи моніторингу є проведення
вимірювань у певних часових проміжках. Цей процес не дає змогу фіксувати
максимальні значення концентрацій тоді, коли вони спостерігаються у інший час
доби, а також впливає на точність усереднення отриманих величин.
Нажаль не досконалими є і гігієнічні нормативи якості атмосферного
повітря, які використовуються в Україні. Останні наукові дослідження дають
неоднозначну оцінку використання величини ГДК. Недоліком її є врахування і
прямого, і опосередкованого впливів на організм людини та використання
органолептичних або рефлекторних ознак, які, в окремих випадках не завжди
свідчать про порушення здоров’я. Нормативи для деяких речовин отримані в
незначний термін, що може давати не об’єктивну інформацію про можливі
наслідки впливу забруднюючої речовини на організм людини [21]. Зважаючи на
ці обставини, надійність величини ГДК ставиться під сумнів. Більш досконалим
показником, який широко використовується у міжнародній практиці, є оцінка
ризику. Вона має суттєві переваги над величиною ГДК:
враховує тільки безпосередню дію речовини і чутливість різних груп
населення;
передбачає, наявність в деяких речовин безпорогового канцерогенного або
мутагенного впливу;
враховує можливий кумулятивний ефект та одночасної дії декількох
небезпечних речовин.
Важливим і актуальним питання сьогодення є запровадження нормативів
екологічної безпеки задля запобігання негативного впливу забруднення на
довкілля, а не лише здоров’я людини. Запропонований порядок розробки таких
нормативів вже більше 15 років визначений українським законодавством, однак
відповідні норми так не затверджені профільним Міністерством.
До того ж в Україні відсутня законодавча та нормативно-правова база яка
забезпечує інформування населення про якість атмосферного повітря населених
пунктів. Отримані шляхом моніторингу дані не є відкритими, доступ до них
31
регулюється загальним законодавством згідно ЗУ «Про доступ до публічної
інформації». В окремих містах відомості про концентрації забруднюючих речовин
публікуються меторологічними службами, а в м. Київ - Центральною
геофізичною обсерваторією. Але і ці відомості є не повними і зберігаються на
сайті у вільному доступі лише протягом декількох днів. У інших містах таке
інформування відсутнє, і дані не оприлюднюються у жодному відкритому ресурсі.
32
2 ЯКІСТЬ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ВЕЛИКИХ МІСТ ЦЕНТРАЛЬНОГО
РЕГІОНУ УКРАЇНИ
2.1 Характеристика об’єктів дослідження та види районування в Україні
Територія України має декілька районів. Виходячи з предмету, мети оцінки
та дослідження території вона може бути поділена на різні зони, території та
райони. Розглядаючи Центральну Україну як історико-культурний регіон, як
основу козацької держави до складу цього району відносять Київську,
Житомирську, Сумську, Чернігівську та Дніпропетровську області.
Центральна Україна розділяється річкою Дніпро на Лівобережжя та
Правобережжя України. До частини правобережної України, як правило
долучають і Східне Поділля. В окремих літературних джерелах Центральну
Україну ототожнюють виключно з Наддніпрянською частиною України, але в
цьому випадку до її складу не повинна входити будь-яка з частин Подільської
частини України [22].
У дещо ширшому аспекті розглядається економічне районування.
Економічне районування – це науково обґрунтований поділ території країни на
економічні райони. Такий поділ може бути складений історично або вже
формуватися в процесі розвитку продуктивних сил та основі сировинних і
трудових ресурсів. Поділ на економічні регіони спрямований на покращення
організації виробництва та управління господарською діяльністю. В створенні
економічного регіону існують окремі принципи серед яких:
формування регіону в межах декількох областей зі схожою діяльністю;
територія економічного регіону не повинна перетинати межі існуючих
областей;
регіон не може бути розділені іншими територіями а бути суцільним
районом;
33
при формуванні регіону необхідним є врахування особливостей формування
земель, національний та етнічний склад населення;
До складу центрального регіону можуть входити різна кількість областей
(рисунок 2.1).
Рисунок 2.1. – Карта, яка вказує території, які відносять до Центральної України:
( -обов’язково; - входять часто; - включають рідко)
До Центрального регіону України відносять шість областей та місто Київ.
Це Вінницька, Житомирська, Київська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська
області. Центральний регіон в такому складі займає площу 158,7 тис. км2. Цей
район становить 26,4% загальної площі території України. Чисельність населення
становить близько 23,7 % від загальної чисельності населення України. На
території Центрального регіону розташовано 96 міст та 176 селищ міського типу.
Центральний регіону має вигідне транспортне та географічне положення.
Територія є досить адаптованою та близькою до сировинних баз, зосереджених
промислових міст та регіонів споживання продукції. Для Центрального регіону
характерний значний різноманітний та неоднорідний склад територій, зумовлений
поліської та лісостепової частин України. Головною особливістю є центр регіону.
Це потужний економічний, культурний і науковий центр столиця держави Київ.
34
Проте недоліком є те, що регіон. Ґрунти та поверхневі води охоплені наслідками
Чорнобильської катастрофи.
Досить важливим та визначальним чинником розвитку Центрального
регіону є його потужні трудові ресурси. Розвиток трудоресурсного потенціалу
зумовлюється значною густотою населення близько 83 особи на 1 км2. До
головних проблем регіону можна віднести розвиток невеликих поселень,
проблеми відродження сільського господарства. Значна кількість малих і середніх
міст мають достатньо сприятливі кліматичні та географічні умови для соціального
і промислового розвитку. На території району розміщені потужні промислові
підприємстві, наукові, освітні та медичні установи.
Для оцінки екологічного стану атмосферного повітря міст регіону обрано
міста Черкаської та Кіровоградської області, як такі, що мають подібну
територіальну організацію, зручне розташування поблизу водної артерії р. Дніпро
та проаналізуємо якість повітря в містах, де реалізується державний
інструментальний контроль за станом повітря на постах спостереження.
Народне господарство Центрального регіону має досить складну структуру.
Переважаючою спеціалізацією регіону є машинобудування, яке представлене
приладо-, верстатобудуванням, створенням електроніки, радіоапаратури та ін.),
активно розвивається хімічна, харчова та легка промисловості. Промислові
центри не забезпечені в достатній кількості паливно-енергетичними ресурсами,
тому вони завозяться з інших регіонів, особливо південного східного.
Розвиток машинобудівної галузі зумовлений потребою внутрішнього та
зовнішнього ринків, науково-технічною базою та трудовими ресурсами. Особливе
значення мають підприємства точного машинобудування (верстато-,
приладобудування та електроніка), виробництво медичної апаратури.
Зважаючи на близьке розташування до р. Дніпро активно розвивається
виробництво хімічної продукції, лаків, фарб, полімерних матеріалів, реактивів,
ліків тощо. Органічна хімія представлена виробництвом хімічних волокон (Київ),
35
гумотехнічних виробів (міста Київ та Біла Церква), лікарських засобів (Київ,
Монастирище).
Важливим аспектом розвитку регіону є його сільськогосподарська
спрямованість. З сільським господарством регіону тісно пов’язано з розвитком
харчової промисловості. Існує декілька галузей спеціалізації харчовового
виробництва (цукрова, спиртово-горілчана, консервна, м’ясна, молочна) та ті, що
обслуговують потреби регіону (борошнообробна, хлібопекарська, кондитерська,
виробництва пива та солоду) [23].
Основними видами транспорту регіону є залізничний, автомобільний
Значно мізерну частку в структурі перевезень становлять річковий, та
трубопровідний транспорти. Невеликі промислові підприємства легкої
промисловості покривають всю територію Центрального регіону. Галузі
промисловості частково працюють на власній сировині (шкіряна, хутряна та
взуттєва) та привозній – швейна та галантерейна. Складна екологічна ситуація
регіону зумовлена аварією на Чорнобильській АЕС. Близько 26 % території
зазнало забруднення з рівнем більше 1 Кі/км2.
Центральний регіон сприятливий для удосконалення та посилення його
спеціалізації з випуску досить широкого асортименту конкурентоспроможних
товарів споживання на внутрішньому ринку [23].
2.2 Екологічна оцінка забруднення атмосфери у м Черкаси
2.2.1 Характеристика постів спостереження за якістю повітряного
середовища
Оцінка якості та регулярне спостереження за станом атмосфери в м.
Черкаси проводиться Черкаським обласним центром з гідрометеорології.
Фінансування таких досліджень та відповідні вимірювання фінансуються з
міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Крім того,
36
службами здійснюється контроль основних речовин, важких металів та
органічних сполук. Регулярні виміри та спостереження за кількісними
характеристиками атмосферного повітря, кількістю шкідливих забрудників
проводяться на трьох стаціонарних постах спостереження (ПСЗ) з періодичністю
відбору проб - 4 рази на добу (о 1.00 годині ночі, вранці - 7.00, вдень - 13.00 та
ввечері о 19.00 годині) щодня, крім неділі. Державний моніторинг стану
атмосферного повітря в місті Черкаси проводиться лабораторією в Черкаському
обласному центрі з гідрометеорології (ЦГМ) на вищевказаних стаціонарних
постах спостереження:
ПСЗ № 1 – центр міста, вул. Кірова, 68;
ПСЗ № 2 – мікрорайон Дніпровський, вул. Ватутіна, 146;
ПСЗ № 3 – Південно-західний мікрорайон, вул. Конєва, 4.
Рисунок 2.1 – Розташування стаціонарних постів спостережень в м.
Черкаси
Лабораторією Центру метеорології у повітрі міста контролюється 18
шкідливих домішок, серед них :
найбільш поширені в повітрі речовини: пил, діоксид сульфуру та азоту,
чадний газ;
37
неорганічні специфічні компоненти: амоніак, монооксид азоту, сірководень,
розчинні та дисперсні сульфати;
метали та їх сполуки: кадмій, ферум, манган, купрум, нікель, плюмбум,
хром, цинк;
найпоширеніші органічні сполуки: формальдегід, бенз(а)пірен.
Спостереження за специфічними речовинами складає 50 % плану. Для
визначення ступеню забруднення повітря використовують середньодобові і
максимально-разові граничні допустимі концентрації.
За час дослідження у 2017 році було зафіксовано такі величини
максимальних концентрацій:
пил – 1,4 рази ГДК (ПСЗ № 3) 26 квітня 2017 р. о 19 годині, перевищення
ГДК спостерігалося у 4% відібраних проб;
чадний газ – у 0,4 ГДК на трьох постах спостереження (перевищення не
спостерігається);
діоксид сірки 0,044 ГДК на посту № 3 зафіксовано 18.04.2017 р. вдень - о
13 годині (перевищення не спостерігається);
діоксиду азоту – 0,60 ГДК на посту № 2 4.04 2017 р. вранці (перевищення
не спостерігається);
-монооксид азоту - 0,13 ГДК на пості № 4 12.04 2017 р. вночі (перевищення
не спостерігається);
сірководень - 0,38 ГДК на посту №2 24.04 2017 р. ввечері (перевищення не
спостерігається);
амоніак – перевищення 1,4 ГДК на посту № 4 8.04 2017 р. вдень, причому
перевищення ГДК спостерігалося у 0,7% проб;
формальдегід – 0,69 ГДК на посту № 3 19.04 2017 р. вдень.
Слід зауважити, що в повітря міста, на постах спостереження збільшилися
максимальні концентрації пилу на всіх постах, амоніаку на осту спостереження №
38
2 та 4 у 1,25 та 2,5 рази. Перевищення концентрації формальдегіду зафіксовано
на третьому посту у 1,3 рази величини ГДК.
Спостерігалося і зменшення максимальних концентрацій за вмістом
діоксиду нітрогену на стаціонарних постах спостереження № 3,4 у 1,3 та 1,5 рази
відповідно, а вміст сірководню на постах номер 2 та 3 у 2 та 1,5 рази відповідно.
Вміст амоніаку коливався на посту спостереження №3 у 1,1 рази величини ГДК.
Охарактеризуємо середньомісячні концентрацій забруднюючих речовин на
постах у м Черкаси у березні 2017 року. Середньомісячні концентрації домішок
становили:
- пил - перевищення у 1,33 рази ГДК на всіх постах спостереження;
- діоксид сульфуру - перевищень не спостерігалось, концентрації становили
0,18 до 0,20 величини ГДК;
- діоксид нітрогену не перевищував величини ГДК в діапазоні 0,5- 0,75 ГДК,
причому найбільша концентрація спостерігалась в центрі міста та районі
«Дніпровський»;
- оксид вуглецю не перевищував норматив, а був рівний 0,33 ГДК у всіх
місцях спостереження;
- оксид нітроген, аналогічно попередньому забруднику становив третину
ГДК на четвертому посту спостереження;
- амоніак мав концентрацію в діапазоні 0,75 - 1,25 ГДК, причому найбільша
концентрація спостерігалась на посту спостереження №3;
- значне перевищення спостерігалось перевищення вмісту формальдегіду до
величини 2,0 ГДК на посту №.3.
Якщо отримані величини порівняти з попереднім (лютим) місяцем 2017
року, то слід зауважити, що за визначений період зросла середньомісячна
концентрація дисперсних часток (пилу) на посту № 4 в 2 рази, а вміст амоніаку та
формальдегіду у 1,7 та 1,2 рази. Обидва значення були зафіксовані на посту №3.
Проте, спостерігалося і зменшення концентрацій деяких компонентів: діоксид
нітрогену на постах за номером 2 та 4 у 1,3 та 1,5 рази відповідно.
39
Величина комплексного показника забруднення атмосфери міста Черкаси
за 2017 рік становив 5,91 (пріоритетними домішками у поточному році були - пил,
амоніак, формальдегід, діоксид нітрогену, чадний газ). Концентрація інших
контрольованих компонентів протягом року не змінився.
Місячні відомості на постах спостереження у квітні 2017 року по
середньомісячних концентраціях домішок представлені на рисунку 2.2.
2,5
2
1,5
1
0,5
0
Південно-
Дніпровський серед.доб,ГДК,мг
Центр міста західний по місту
район /м
мікрорайон
пил 0,2 0,2 0,2 0,2 0,15
діоксид сірки 0,009 0,01 0,01 0,01 0,05
оксид вуглецю 1 1 1 1 2
діоксид азоту 0,03 0,03 0,021 0,03 0,04
оксид азоту 0 0 0,02 0 0,06
сірководень 0,001 0,001 0,001 0,001 0
аміак 0,03 0,05 0,03 0,04 0,04
формальдегід 0 0,006 0 0 0,003
Рисунок 2.2– Концентрації домішок в повітрі м. Черкаси у квітні 2017 року
Значення середньомісячних концентрацій важких металів на ПСЗ №3,4
були значно нижчими за відповідні ГДК. Квітень 2017 року в цілому видався з
температурним фоном у межах кліматичної. Зважаючи на теплу погоду, яка
40
трималась до середини місяця , та похолодання з 17 до 25 квітня викликало
зменшення середньодобової температура на 2-6°С нижче за кліматичну норму.
Упродовж квітня місяця спостерігався антициклональний характер погоди,
та повністю відсутні опади. Атмосферний фронт північно-західних циклонів
здійснювали рух більш північними шляхами, це зумовило те, що навіть у дощові
дні інтенсивність опадів не була значною. На протязі багатьох днів була досить ь
вітряна погода, причому в окремі дні, максимальна швидкість вітру була
критично небезпечною і становила 15-19 м/с. Саме такі кліматичні умови є
ідеальними для розсіювання та зменшення вмісту забруднюючих речовин в
атмосфері міста.
Одним із пріоритетних забруднювачів у атмосфері міста Черкаси постійно
та у листопаді 2017 року був діоксид нітрогену . Його концентрація збільшилась
на всіх існуючих постах спостережень у місті Черкаси.
Найбільш забруднений район міста вважається «Дніпровський» - тут
середньомісячні концентрації цього полютанту перевищували середньодобову
гранично допустиму норму більше ніж в 2,2 рази. Центральний пост у місті не
мав перевищень нормативу, а у мікрорайоні «Південно–західний» мали значення
набагато менші ГДК. Отримані дані спостережень свідчать про небезпеку ,
пов’язану із зростанням викиду діоксиду нітрогену азоту в атмосферу, особливо
від транспорту. Окрім цього міськими джерелами забруднень повітря є працюючі
підприємства, транспортна система та енергетичні установки Черкаської ТЕЦ.
Підвищення вмісту діоксиду нітрогену в атмосфері збільшує показник
кислотності атмосферних опадів. За даними ЧМС, атмосферні дощі, які
спостерігались у місті Черкаси 11.11. 2017 мали слабко кисле середовище, а 1, 2
та 12 листопада їх кислотність була критичною щодо переходу нейтральних
опадів до слабо-кислих [16].
Охарактеризуємо черкаський житловий район «Митниця». На ньому є
специфічний мікроклімат, на формування якого впливає низинний рельєф,
близькість до водного об’єкту (р. Дніпро). Існує думка, що на цю територію
41
прибувають забруднення вищої частини міста, до більша концентрація диму,
чадного газу та інших специфічних викидів підприємств. Територія
характеризується бризовою циркуляцією повітря, яка чутлива до утворення
смогів. Територія мікрорайону відрізняється від загальноміської, проте не має
поста спостереження якості повітря на цій ділянці. Це пояснюється тим, що коли
проектувалася система спостереження мікрорайон «Митниця» не був
побудований, тому працюють три пости: Центральний, район «Дніпровський» та
посту у Південно-Західному районі.
Існують відомості про середні значення концентрацій забруднюючих
речовин в атмосферному повітрі за січень 2018 р. Аналогічно попередньому року
контроль здійснювався на трьох стаціонарних постах за 23 шкідливими
домішками. За досліджений місяць випадків із високим забрудненням повітря
більше величини 5 ГДК не спостерігалось.
Розглянемо характеристику та динаміку досліджуваних речовин на постах
спостереження:
- пил не має перевищень, значення зафіксоване на рівні 0,6 ГДК на посту
№3 о 19 годині 12.01.2018 року;
- оксид вуглецю - середньодобова концентрація становить 0,6 ГДК на
постах № 3 та 4 зафіксоване 27.01 2016 р;
- діоксид сірки –максимальна концентрація спостерігалась на центральному
пості спостереження становила 0,1 ГДК 27.01.2018 р. вранці;
- діоксид нітрогену мав перевищення 1,4 ГДК, максимальна концентрація
спостерігалася на посту № 2, 12.01.2018 р. вранці о 7 годині, перевищення
максимальної ГДК спостерігалося у 2 % із 233 проаналізованих проб
повітря ;
- оксиду азоту мав концентрацію 0,25 ГДК на посту Південно-західного
району 21.01.2018 р. вдень (13 год.);
- сірководень –мав значення 0,38 ГДК на всіх постах спостереження міста;
42
- амоніак –зафіксоване значення на рівні 0,9 ГДК но посту мікрорайону
«Дніпровський » 10.01.2018 р. вранці (7.00 год.);
- формальдегід в поточному місяці не мав перевищень ГДК, лише
зафіксовано максимальну концентрацію в розмірі 0,9 ГДК но посту
мікрорайону «Дніпровський» 27.01 2018 р. у вечірній час (19 год.)
Значні величини концентрацій полютантів домішок відмічались за низьких
швидкостях вітру, штилі та південних повітряних масах.
Порівнюючи дані з попереднім місяцем можна зауважити, що збільшилась
максимальна концентрація діоксиду нітрогену на постах спостереження № 2 та 3
у 1,3 рази а оксиду нітрогену на посту південно-західного району 1,7 рази.
Підвищення концентрації амоніаку на всіх постах спостереження. Характерним
для міста є зменшення максимальних концентрацій пилових частинок в
центральній частині міста та південно-західному мікрорайоні, чадного газу на
посту № 2 більш ніж у 1,5 рази.
Якщо порівнювати отримані концентрації з такими ж у відповідному
місяці минулого року, то можна зауважити, що спостерігалось зменшення
максимальної концентрації пилу, діоксиду нітрогену на всіх постах
спостереження, та сірководню на посту № 3 у 1,7 рази, амоніаку на постах № 2 та
№ 3 у 1,7 та 1,3 рази відповідно. Спостерігалось збільшення максимальних
концентрації амоніаку в південно-західному районі у 1,8 рази, формальдегіду в
районі «Дніпровський» у 1,9 рази.
Розглянемо значення середньомісячних концентрацій січня 2018 року. Їх
значення коливались в представлених межах:
- пил значення концентрацій 0,67 ГДК на посту спостереження № 3;
- діоксид сульфуру коливається в значеннях 0,4 - 0,48 ГДК, із
найбільшими значеннями на постах в центрі міста та районі
«Дніпровський»;
43
- діоксид нітрогену зафіксовані значення в діапазоні від 0,5 до 1,25 ГДК,
причому, найбільші значення має повітря на постах 1, та 3 (центр та
район «Д»
- оксиду карбону перевищень не спостерігалось, спостерігалась
концентрація на рівні 0,3 ГДК на всіх стаціонарних постах;
- оксид нітрогену мав значення які не перебільшували 0,33 ГДК, причому
найбільші з них спостерігалися в південно-західному районі міста;
- амоніак набув значень 0,75 - 1,0 ГДК, із найбільшою часткою
центрального поста спостережень;
- формальдегід значно перевищував концентрації з досягненням 3,3 ГДК
на посту спостереження №3, який розташований поблизу промислової
зони.
У порівнянні з попереднім місяцем поточного року спостерігається
збільшення середньомісячних концентрацій діоксиду нітрогену на ПСЗ № 2, 3
більше ніж у 1,3 рази, перевищення концентрацій амоніаку на ПСЗ № 2 у 1,3 рази,
а формальдегіду – відхилення від нормативу у 1,1 рази на посту району «Д».
Водночас спостерігається зменшення середньомісячних концентрацій пилу на
ПСЗ № 2 та 4, сірководню більше ніж в 2 рази на ПСЗ № 3. Інші домішки не
змінювали концентрацій впродовж досліджуваного періоду. Визначений
комплексний показник стану атмосферного повітря становив 6,63 з урахування
п’яти основних забрудників: пил, амоніак, формальдегід, діоксид та оксид
нітрогену).
Якщо зрівняти отримані значення із тими, що були визначені у
відповідному місяці минулого року, то можна зауважити, що спостерігається
тенденція до зменшення середньомісячної концентрації дисперсних частинок
пилу на остах № 2 та №4, оксидів нітрогену на посту в південно-західному
районі близько 2,5 разів, та вміст сірководню зменшився вдвічі на посту
спостереження № 3, зменшення вмісту амоніаку в центральній частині міста у
44
1,25 рази. Але збільшується середньомісячна концентрація формальдегіду в
районі «Дніпровський» у 1,4 рази, оскільки там наявні підприємства.
2.2.2 Характеристика комплексного показника якості атмосфери ІЗА у м.
Черкаси
Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) є показником, який описує якість
атмосферного повітря, і розраховується по основним пріоритетним домішкам, які
присутні в атмосфері. За цим показником визначають сумарне забруднення
повітря. До цих речовин відносять речовини: пил, бенз(а)пірен, формальдегід,
фенол, амоніак, діоксид нітрогену, сірковуглець. Індекс забруднення атмосфери
набуває значень від часток одиниці до 15-20. В такому випадку рівень
забруднення є надзвичайно небезпечний. Індекс являє собою оцінку внеску
населеного пункту у загальний рівень забруднення повітря розглянутою
домішкою на певній території.
Серед 53 найзабрудненіших міст України Черкаси перебувають на 28
позиції. Розрахунок цього індексу засновано на припущенні, що на рівні гранично
допустимих концентрацій усі шкідливі домішки характеризуються однаковим
впливом на людину, а при наступному підвищенні концентрації ступінь їх
шкідливості зростає з різною швидкістю, яка залежить від класу небезпеки даної
домішки. При розрахунку ІЗА враховується клас небезпеки кожної домішки [24].
Індекс забруднення атмосфери в Черкасах в 2017 році становив 5,9. Рівень
забруднення повітря – підвищений [15]. Розглянемо зміну цього показника за
2012-2017 рр. на рисунку 2.3.
45
Рисунок 2.3 – Динаміка зміни комплексного показника ІЗА м. Черкаси
за 2012 – 2017 рр.
Як видно з рисунку, показник ІЗА з 2012 року зменшувався до 2014, а в
2015 році спостерігався найвищий рівень ІЗА, він становив 5,72, і до 2016 року
рівень знову зменшився, в 2017 році показник набув найбільшого значення.
Розглянемо динаміку змін комплексного індексу забруднення атмосферного
повітря міста Черкаси у 2017 році в порівнянні з середнім значенням ІЗА за 2016
рік. Показник ІЗА м. Черкаси в 2016 році залишався не змінним 5,5, а в січні 2017
року зменшився але вже в лютому почав знову зростати (рискунок 2.4).
Індекс забруднення атмосфери міст (в т.ч. м. Черкаси) розраховують як
суму поділених на середньодобову ГДК середніх концентрацій п’яти
пріоритетних домішок (осереднених за часом – за місяць, півріччя, рік).
46
Рисунок 2.4 – Динаміка змін комплексного індексу забруднення
атмосферного повітря м. Черкаси у 2017 році в порівнянні з середнім значенням
ІЗА за 2016 рік
Рівень високого забруднення, яке визначене більше 5 ГДК у 2017 році у
місті не було зафіксовано. За величиною індексу забруднення атмосфери, якість
міського повітря за кількісними показниками була близькою до середньої по
країні. Комплексний показник ІЗА у 2017 році в Україні склав 7,7 одиниць. Місто
Черкаси характеризувалося зменшенням ІЗА порівняно з 2016 роком за рахунок
зменшення середньорічної концентрації амоніаку в 1,25 рази на всіх постах
спостереження. Такі зміни, дозволили зменшити ІЗА на 1,03 одиниці.
Кліматичні умови є визначальними при розсіюванні домішок в міському
середовищі. Не винятком є і м. Черкаси. Географічні та кліматичні умови,
невеликий потенціал до розсіювання забруднень в атмосфері. Цьому сприяє
переважання слабо вітряної погоди, виникнення туманів восени та навесні та
47
невелика кількість опадів влітку в поєднанні з безвітряною погодою. Такі умови
призводять до застою брудного повітря в місті.
Високий рівень забруднення у м Черкаси обумовлюється значними
концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, пил, амоніаку, сірковуглецю та
оксиду карбону [25].
2.2.3 Зміна якості повітря на постах спостережень за 2016-2018 рр.
Загальний стан навколишнього природного середовища в Черкасах загалом
характеризується як стабільний. За даними постійних спостережень в м. Черкаси
по діоксиду азоту найбільші середньомісячні концентрації були в травні та серпні.
По аміаку найбільші середньомісячні концентрації зафіксовані у червні та липні
2018 року. В річному ході відмічено зниження середньомісячних концентрацій по
аміаку в другому півріччі.
Спостерігалося збільшення максимальних концентрацій по пилу в літній
період по причині зменшення днів з опадами та підвищення природної
запиленості на відкритому ґрунті. Найбільш забрудненими залишаються район
«Д» та центр міста. Високе забруднення (вище 5 ГДК м. р.) у 2018 році у місті не
зафіксовано. В 2016 році збільшились середньорічні концентрації по оксиду
вуглецю на всіх постах вдвічі, по сірководню в мікрорайоні «Д» та південно-
західному мікрорайоні вдвічі та по аміаку у 1,2 та 1,3 рази. За формальдегідом
середньорічна концентрація зменшилася на ПСЗ № 3 у 1,2 рази. За іншими
домішкам рівень забруднення не змінився. Максимальні концентрації в
порівнянні з 2017 роком збільшилися по діоксиду азоту у 2,3 рази, по оксиду
карбону та нітрогену у 1,3 та 1,5 рази, по аміаку у 1,4 рази, по толуолу та
ксилолам у 4 та 2 рази. Зменшилися по діоксиду сірки у 2 рази, по формальдегіду
у 1,3 рази (рисунок 2.5).
48
2,5
2
1,5
пил
1 аміак
діоксид азоту
0,5
0
Рисунок 2.7 – Картосхема середньомісячних концентрацій забруднюючих
речовин в атмосферному повітрі в 2016 році по м. Черкаси
Якість атмосферного повітря в питанні забруднення є актуальним для м.
Черкаси вже значну кількість 20 років. Особливий внесок в погіршення стану
повітря вносять транспорт, котельні та додається забруднення від підприємств
хімічного виробництва. Щодня в атмосферу Черкас надходять речовини і жителі
змушені дихати повітрям, яке є сумішшю пилу, промислових викидів та
вихлопних газів )
В 2016 р. лабораторією проаналізовано 18718 проб повітря, у тому числі по
основних інгредієнтах – 9377, та по специфічних – 9341 (50% ). За даними
постійних спостережень у 2016 році максимальні концентрації в порівнянні з 2015
роком збільшилися по пилу на всіх постах, оксиду вуглецю на стаціонарному
посту спостережень (далі – ПСЗ) №2, 3 у 1,4 та 1,2 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ
№3 у 1,2 рази, по оксиду азоту на ПСЗ №4 вдвічі, по аміаку на ПСЗ № 2, 4 у 1,1
рази, по формальдегіду на ПСЗ № 3 у 1,1 рази. Зменшилися максимальні
концентрації по діоксиду сірки на ПСЗ № 4 у 2,8 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ
49
№ 2, 4 у 1,4 рази та 1,2 рази. Найбільші середні і максимальні концентрації
забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст наведені в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих
речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст а у 2016 році
Назва ГДК, мг/м3 Середня Максимальна
забруднюючої концентрація, з разових
речовини мг/м3 концентрацій,
мг/м3
Пил 0,15 0,5 0,67 1,40
Діоксид азоту 0,04 0,2 1,00 1,20
Сірководень - 0,008 - 0,75
Аміак 0,04 0,2 1,25 2,85
Оксид вуглецю 3,0 5,0 0,33 1,40
Діоксид сірки 0,05 0,5 0,40 0,15
Формальдегід 0,03 0,035 2,00 0,91
Оксид азоту 0,06 0,4 0,33 0,50
Зменшилися середньорічні концентрації в порівнянні з попереднім роком по
діоксиду сірки на всіх постах, по сірководню на ПСЗ № 2, 3 вдвічі, аміаку на ПСЗ
№ 3 у 1,2 рази. Вміст інших домішок залишився майже без змін. Вміст важких
металів в атмосферному повітрі м. Черкаси змінювався в межах норми,
перевищень середньомісячних ГДК не було відмічено. Високе забруднення –
вище 5 ГДК – у 2016 році в місті не зафіксовано. Тенденція зміни середнього
рівня забруднення атмосферного повітря за останні 5 років характеризувався
зниженням по діоксиду сірки, оксиду вуглецю, формальдегіду, збільшення
відбувається по діоксиду азоту та сірководню.
50
Впровадження новітніх технологій, пов'язаних з економією палива,
встановлення на підприємствах високоефективного очисного обладнання
дозволить зберегти та відновити природний стан атмосферного повітря та
створити сприятливі умови для життєдіяльності населення. Для скорочення
викидів та забезпечення нормативного стану атмосферного повітря
підприємствами області розробляються та впроваджуються заходи по скороченню
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Протягом 2016 року
окремими підприємствами області впроваджені природоохоронні заходи за власні
кошти на суму 7,1 млн грн в результаті яких скорочення викидів забруднюючих
речовин в атмосферне повітря становило близько 240 т.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних
джерел в 2017 році становили 52,3 тис. т, що на 5,2 тис. т менше в порівнянні з
2016 роком. Скорочення викидів обумовлено зменшенням викидів на ПАТ
"Черкаське хімволокно" ВП "Черкаська ТЕЦ" (за рахунок використання вугілля з
меншим вмістом сірки). В цілому по області у 2017 році щільність викидів
забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів у розрахунку на 1 км 2
складала 2,5 т (за 2016 рік – 2,7 т), а обсяги викидів забруднюючих речовин у
розрахунку на душу населення – 42,3 кг (за 2016 рік – 46,1 кг). В повітряний
басейн міста Черкаси викинуто 23,8 тис. т забруднюючих речовин (45,5% від
викидів стаціонарних джерел по області), що на 6 тис. т менше, ніж в 2016 році.
Значний вклад (52%) в забруднення атмосферного повітря області вносить
автотранспорт. У 2016 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
від пересувних джерел складали 62,8 тис. т (за 2015 рік – 69,9 тис. т). Згідно даних
Головного управління статистики у Черкаській області в 2017 році розрахунки
щодо обсягів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел не
проводились (рисунок 2.8).
51
2
1,8
1,6
1,4
1,2
1 пил
0,8 аміак
0,6 діоксид азоту
0,4
0,2
0
Рисунок 2.8 – Картосхема середньомісячних концентрацій забруднюючих
речовин в атмосферному повітрі в 2017 році по м. Черкаси
В 2017 році лабораторією проаналізовано 21660 проб повітря, у тому числі
по основних інгредієнтах – 9512 (44%), та по специфічних – 12148 (56% ). За
даними постійних спостережень у 2017 році максимальні концентрації в
порівнянні з 2016 роком зменшилися по пилу на всіх постах, оксиду вуглецю в
центрі міста у 1,4 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 3, 4 у 1,3 та 1,7 рази, по
сірководню та аміаку на всіх постах, по діоксиду сірки на ПСЗ № 2, 3 у 1,8 та 1,6
рази. Збільшилися максимальні концентрації по діоксиду сірки, оксиду вуглецю
та оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 2,3, 1,1 та 1,2 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 2 у
1,2 рази. Зменшилися середньорічні концентрації в порівнянні з 2016 роком по
діоксиду сірки на всіх постах, по сірководню на ПСЗ № 4 вдвічі, аміаку на ПСЗ №
3 у 1,2 рази, по діоксиду азоту на ПСЗ № 2 у 1,5 рази. Збільшилися по аміаку в
центрі міста у 1,25 рази та оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,5 рази. Вміст інших
домішок залишився майже без змін. Високе забруднення (вище 5 ГДК
максимально разової) у 2017 році у місті не зафіксовано. Тенденція зміни
середнього рівня забруднення атмосферного повітря за останні 5 років
52
характеризувалася зниженням по діоксиду сірки, збільшенням по діоксиду та
оксиду азоту. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих
речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст наведені в таблиці 2.2.
[23].
Таблиця 2.2 – Величини середніх і максимальних концентрацій речовин (в
кратності ГДК), зафіксованих в атмосфері м. Черкаси за 2017 рік
Назва ГДК, мг/м3 Середня Максимальна з
забруднюючої концентрація, разових
речовини мг/м3 концентрацій,
мг/м3
Пил 0,15 0,5 0,67 1,00
Діоксид азоту 0,04 0,2 1,00 1,40
Сірководень - 0,008 - 0,63
Аміак 0,04 0,2 1,00 2,45
Оксид вуглецю 3,0 5,0 0,33 1,60
Діоксид сірки 0,05 0,5 0,26 0,24
Формальдегід 0,003 0,035 2,00 1,00
Оксид азоту 0,06 0,4 0,50 0,60
Основними забруднювачами атмосферного повітря міста Черкаси в 2018
році залишилися:
– ПАТ „Черкаське хімволокно” викидає в атмосферу викид обсягом
19,98 тис. т, а це на 3,8 тис. т більше ніж в попередньому році. Зростання
викидів відбулось за рахунок використання більшої кількості кам'яного
вугілля ан Черкаській ТЕЦ на 21 тис. т в порівнянні з попереднім 2017 роком;
– ПАТ „Азот” в 2018 році викинув в атмосферу 3,4 тис. т, а це на 0,4
53
тис. т більше ніж попередньому 2017 році, за рахунок збільшення обсягу
випуску продукції.
Для скорочення викидів та забезпечення нормативного стану
атмосферного повітря вищевказаними підприємствами розроблені та
впроваджуються заходи із скороченню викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря. Протягом 2018 року на 4 підприємствах області, за власні
кошти на суму 385 тис. грн., впроваджені природоохоронні заходи, в результаті
яких скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
становило 2,631 т. Відомості про забруднюючі речовини в м. Черкаси
представлені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста
Черкаси у 2018 році
За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології в 2018 році в
атмосферному повітрі міста середньорічні концентрації по аміаку становили: - 1
ГДК (в 2017 - 1 ГДК), по формальдегіду (Дніпровський мікрорайон міста) - 2,33
ГДК (в 2017 – 2,0 ГДК).
За останні 10 років існує тенденція до зниження середньорічних
54
концентрацій амоніаку (в 2008 році – 1,23 ГДК, в 2018 – 1 ГДК) так і
формальдегіду (в 2008 році – 3,0 ГДК, в 2018 – 2,33 ГДК) [24].
Пост спостережень за якістю атмосферного повітря у Дніпровському районі
оснащений більш чутливими приладами які можуть вловлювати формальдегід. На
рисунку 2.11 представлено коливання формальдегіду з 2015 по 2017 роки. В 2015
році найвищий рівень концентрації формальдегіду спостерігався в червні, в 2016
році найвищий рівень спостерігався з липня по вересень, а в 2017 році найвищий
рівень формальдегіду був лише в липні (рисунок 2.9).
листопад
серпень
травень
лютий
грудень
вересень
червень середній вміст, мг/м3
березень
за 2015 рік
жовтень
липень
квітень
січень
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3
Рисунок 2.9 – Динаміка коливань концентрацій формальдегіду та посту
спостереження у мікрорайоні «Дніпровський» з 2015 – 2017 рр.
Як свідчать дані Головного управління статистики в Черкаській області
викиди речовин в атмосферу від стаціонарних джерел (пересувні джерела не
обліковуються ) у 2018 році становлять 57,9 тис. т, а це збільшення на 9,6 тис. т ніж
в попередньому 2017 році.
Постійний контроль і спостереження за якістю атмосферного повітря
55
здійснюються лише у м.Черкаси. Згідно отриманих даних, в повітрі міста у 2018
році середньорічні концентрації по аміаку становили: – 1 ГДК (в 2017 – 1 ГДК),
по формальдегіду (Дніпровський мікрорайон міста) – 2,33 ГДК (в 2017 – 2,0
ГДК).
Протягом останнього десятиріччя спостерігається тенденція до зниження
середньорічних концентрацій амоніаку (в 2008 році цей показник становив 1,23
ГДК, а в 2018 році зменшився до 1 ГДК), і формальдегіду (в 2008 році показник
становив 3,0 ГДК, а в 2018 році зменшився до 2,33 ГДК).
Для зменшення негативного впливу на довкілля та значного скорочення
викидів та доведення їх до нормативного стану підприємствами розробляються
заходи та впроваджуються довго та коротко тривалі програми спрямовані на
Впродовж 2018 року на чотирьох підприємствах області власним коштом
впроваджені заплановані природоохоронні заходи, в результаті яких скорочення
викидів в атмосферу зменшилось на 2,631 т. Загальний обсяг викидів речовин
в атмосферу повітря промисловими, транспортом, сільськогосподарськими
виробництвами безпосередньо впливають і сприяють накопиченню
забруднюючих речовин в повітряному басейні області. Погоду першої половини
січня 2018 р. формували антициклони. Переважала морозна, без опадів погода,
яка сприяла накопиченню шкідливих домішок в атмосферному повітрі. В другій
половині місяця мінливий характер погоди, часті опади сприяли очищенню
атмосфери. Лише в останні 7 днів місяця забруднення посилилось, завдяки
густим туманам [18].
2.4 Якість повітря міст Кропивницький, Світловодськ та Олександрія
Кіровоградської області
Кіровоградська область розташована у центральній частині України між
річками Дніпро та Південний Буг. З півночі область межує з Черкаською, із
Північного сходу - з Полтавською, із східної частини – і південному сході - з
56
Дніпропетровською, а з півдня з Миколаївською, на заході - з Вінницькою
областями. Область простягається з півночі на південь – близько 150 км, із заходу
на схід - близько 300 км [26].
До позитивних сприятливих факторів географічного розташування області є
безпосередня межа із промислово розвиненими областямиі із розвиненою
сировинною базою (Донбасом). Зручна транспортна розв'язка та густа мережа
транзитних залізниць, автодоріг, трубопровідного транспорту (газопровід та
нафтопровід). Територією Кіровоградської області простягуються дві фізико-
географічні зони - лісостепова і степова (більша частина). Кліматичні та грунтові
умови сприятливі для розвитку сільського господарства.
Кіровоградська область належить до центрального регіону та має значно
розвинену промисловість Це і визначає значне техногенне навантаження на
довкілля і атмосферу в цілому. До основних забрудників довкілля відносять
підприємства добувної та переробної промисловості та транспорт.
На відміну від Черкаської області у Кіровоградській у 2018 році обсяг
викидів забруднюючих речовин в атмосферу в порівнянні з попереднім 2017
роком за даними Головного управління статистики у Кіровоградській області
трохи зменшився і становить 12165,286 тон.
Недосконалі технологічні процеси, введення в дію нових, невеликих
підприємств зношені виробничі фонди та є основною причиною надлишкових
викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Крім того, підприємства працюють
в недостатньої кількості очисних споруд, де відбувається уловлювання та
утилізація забруднюючих речовин.
Згідно даних статистичної звітності обсяги викидів забруднюючих речовин
від стаціонарних джерел забруднення у області повітря у 2018 році склали 12,17
тис. та це на 0,17 % менше ніж у попередньому 2017 році. Попередній 2017 рік
характеризувався викидами в обсязі 12,2 тис. тонн, а це на 3,4% більше ніж у
2014 році (11,8 тис. т) та у 2016 році (11,8 тис. т) [27].
57
У області діють підприємства, добувної, переробної та будівельної галузі. В
результаті своєї діяльності вони спричинюють антропогенний тиск на атмосферу
області. Динаміка їх типу та кількості представлена на рисунку 2.10.
600
500
400
300
200
100
0
2016 рік 2017 рік 2018 рік
Всього 496 513 363
ІІІ група 415 422 272
ІІ група 81 91 91
Рисунок 2.10 - Загальна кількість суб’єктів господарювання, які здійснюють
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.
Оцінка стану атмосферного повітря у вересні 2019 року Кіровоградської
області здійснювалась за середньомісячними концентраціями у кратності
перевищень середньодобових ГДК за 8 пріоритетними домішками та
речовинами, які найбільше впливають на забруднення атмосферного повітря.
Перелік пріоритетних забруднюючих речовин, які присутні в атмосфері
області приведено у таблиці 2.4 з урахуванням величини ГДК та класом
небезпеки. Слід зауважити, що зменшення класу небезпечності забруднюючої
речовини відповідає підвищенню її небезпечності.
58
Таблиця 2.4 – Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста
Кропивницький Кіровоградської області у 2018 році
Забруднююча Середньодобова Максимальноразова
речовина ГДК, (мг/м3) ГДК, (мг/м3)
Пил 0,15 0,5
Діоксид сульфуру 0,05 0,5
Діоксид нітрогену 0,04 0,2
Карбонуоксид 3 5
Нітрогену оксид 0,06 0,4
Формальдегід 0,003 0,035
Сажа 0,05 0,15
Контроль за станом повітря у м. Кропивницький проводить лабораторія
спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського обласного центру
з гідрометеорології відповідно розташуванню постів за наступними
інгредієнтами: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, оксид азоту,
сажа, розчинені сульфати, формальдегід [27].
Розглянемо сезонний рівень забруднення повітря у великих містах, де
ведеться спостереження. Рівень забруднення у вересні 2019 року
характеризувався досить великим збільшенням рівня чадного газу, зменшенням
концентрації формальдегіду та сажі. Рівень забруднення атмосферного повітря
та інших інгредієнтів був на рівні переднього місяця (серпня) 2019 року.
Перебільшення концентрації ГДК для середньомісячних концентрацій
спостерігалось по пилу (в 1,6 рази), рівень формальдегіду зберігався на рівні
ГДК.
Середньомісячні вересневі концентрації досліджуваних компонентів
атмосфери в натуральних величинах складали: пил – 0,24 мг/м3 (при нормі – 0,15
мг/м3), діоксид сірки – 0,017 мг/м3 (при нормі – 0,05 мг/м3), оксид вуглецю – 1,8
мг/м3 (при нормі – 3,0 мг/м3), діоксид азоту – 0,03 мг/м3 (при нормі – 0,04 мг/м3),
59
розчинених сульфатів – 0,01 мг/м3, формальдегіду – 0,003 мг/м3, оксид азоту –
0,02 мг/м3 (при нормі – 0,06 мг/м3), сажа – 0,03 мг/м3 (при нормі – 0,05 мг/м3).
Ці середньомісячні концентрації забруднюючих речовин у кратності ГДК
становили: для пилу – 1,6, для діоксиду сульфуру – 0,3, для оксиду вуглецю –
0,6, для діоксиду азоту – 0,7, для формальдегіду – 1,0, для оксиду азоту – 0,3, для
сажі – 0,5.
Максимально разові концентрації цих величин в атмосфері складали: пил
– 0,6 мг/м3 (норматив – 0,5 мг/м3), діоксид сірки – 0,047 мг/м3 (норматив - 0,5
мг/м3), оксид вуглецю – 5,0 мг/м3 (норматив – 5,0 мг/м3), діоксид азоту – 0,07
мг/м3 (норматив – 0,2 мг/м3), розчинені сульфати – 0,02 мг/м3, формальдегід –
0,009 мг/м3 (норматив – 0,035 мг/м3), оксид азоту – 0,04 мг/м3 (норматив – 0,4
мг/м3), сажа – 0,13 мг/м3 (норматив – 0,05 мг/м3) [28].
Значення концентрацій та порівняння їх значень середньомісячних
концентрацій в атмосферному повітрі міста Кропивницький отриманих на 4
постах спостереження у вересні 2017-2019 років приведені на рисунку 2.11.
Рисунок 2.11 – Обсяги забруднюючих речовин (у кратності ГДК) в
атмосфері міста Кропивницький
60
Зафіксовані максимальні концентрації по пилу 1,2 ГДК в районі ПАТ
“Ельворті” (пост ПЗС-1) спостерігались 09 вересня о 07 годині при східно-
північно-східному напрямку вітру а 18 вересня о 07 годині при західному вітрах.
При цьому максимальна концентрація чадного газу на рівні ГДК спостерігалась
09 вересня о 19 годині при східному вітрах в районі станції юннатів (пост ПСЗ-
4). [28].
Окрім обласного центру, контроль за якістю повітря проводиться і в м.
Олександрії. Цей контроль здійснює лабораторія спостереження за
забрудненням атмосфери II групи Кіровоградського центру з гідрометеорології
на одному посту спостереження. Контроль здійснюється за 5 інгредієнтами: пил,
діоксид сірки, діоксид азоту, розчинені сульфати, сажа.
Рівень забруднення атмосферного повітря у місті за вересень 2019 року
характеризувався незначним зменшенням пилу, діоксиду Найбільша
середньомісячна концентрація спостерігалась по пилу (1,6 ГДК) у вересні.
Рівень забруднення атмосферного повітря по іншим інгредієнтам був на рівні
попереднього місяця.
Охарактеризуємо середньомісячні концентрації визначуваних інгредієнтів
в атмосфері м. Олександрія в величинах концентрації: пил – 0,24 мг/м3 (при
нормі – 0,15 мг/м3), діоксид сульфуру - 0,018 мг/м3 (при нормі – 0,05мг/м3),
діоксид нітрогену – 0,03 мг/м3 (при нормі – 0,04 мг/м3), розчинені сульфати –
0,01 мг/м3, сажа – 0,04 мг/м3 (при нормі – 0,05 мг/м3).
Ці ж середньомісячні концентрації в кратності величини ГДК складали:
пилу – 1,6, діоксиду сульфуру – 0,4, діоксиду азоту – 0,6, сажу – 0,9 рази .
Отримані концентрації речовин в якості максимально разових
концентрацій складають: для пилу – 0,6 мг/м3 (норматив – 0,5 мг/м3), для
діоксиду сульфуру – 0,045 мг/м3 (норматив – 0,5 мг/м3), для діоксиду нітрогену
– 0,06 мг/м3 (норматив – 0,2 мг/м3), для розчинених сульфатів – 0,02 мг/м3, для
сажі – 0,18 мг/м3 (при нормі – 0,15 мг/м3). Отримані значення максимально
разових концентрацій в кратності ГДК складали для пилу – 1,2, для діоксиду
61
сірки - 0,1, для діоксиду азоту - 0,3, для сажі – 1,2 [28].
Високого забруднення та екстремально високого забруднення на території
міста Олександрії в атмосфері у вересні 2019 року не спостерігалось (рисунок
2.12).
Рисунок 2.12 - Порівняльна характеристика середньомісячних концентрацій
полютантів в атмосфері міста Олександрія у вересні 2017-2019 рр.
Ще одне місто Кіровоградської області здійснює контроль за якістю
атмосфеpного повітpя. Це місто обласного підпорядкування – Світловодськ.
Контроль реалізується на стаціонаpному пості, який знаходиться на вул. Героїв
України за наступними інгредієнтами: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид
вуглецю, оксид азоту, розчинені сульфати, формальдегід.
Забруднення атмосферного повітря на посту спостереження у вересні 2019
року характеризувався збільшенням концентрацій діоксидів сульфуру та
нітрогену та зменшенням концентрації формальдегіду. Рівень забруднення
атмосферного повітря суттєво не відрізнявся від попередніх місяців 2019 року.
Концентрації речовин (середньомісячні) в приземному шарі атмосфери не
62
перевищували встановлених нормативом величин ГДК.
Охарактеризуємо середньомісячні концентрації визначуваних речовин, які
у вересні становили: пил – 0,1 мг/м3 (при нормі – 0,15 мг/м3), діоксид сірки –
0,026 мг/м3 (при нормі - 0,05 мг/м3), чадний газ – 1,0 мг/м3 (при нормі – 3,0
мг/м3), діоксид азоту – 0,03 мг/м3 (при нормі – 0,04 мг/м3), формальдегід – 0,003
мг/м3 (при нормі – 0,003 мг/м3), розчинені сульфати – 0,01 мг/м3, оксид азоту –
0,03 мг/м3 (при нормі - 0,06 мг/м3).
Ці ж концентрації в кратності величини ГДК склали для пилу – 0,7, для
діоксиду сульфуру – 0,5, для оксиду вуглецю – 0,3, для діоксиду азоту – 0,8, для
формальдегіду – 1,0, для оксиду азоту – 0,5.
Максимально разові концентрації досліджуваних інгридієнтів на посту
спостереження складали: пил – 0,2 мг/м3 (норматив – 0,5 мг/м3), діоксид сірки –
0,081 мг/м3 (норматив – 0,5 мг/м3), оксид вуглецю – 2,0 мг/м3 (норматив – 5,0
мг/м3), діоксид азоту – 0,09 мг/м3 (норматив – 0,2 мг/м3), розчинені сульфати –
0,02 мг/м3, формальдегід – 0,024 мг/м3 (норматив – 0,035 мг/м3), оксид азоту –
0,07 мг/м3 (норматив – 0,4 мг/м3) [28].
Значення максимально разових концентрації (в кратності ГДК) визначені у
вересні склали для пилу – 0,4, для діоксиду сірки – 0,2, для оксиду вуглецю –
0,4, для діоксиду азоту – 0,5, для формальдегіду – 0,7, для оксиду азоту – 0,2.
Аналогічно іншим містах області ситуації з високим забрудненням та
екстремально високим забруднення на території міста Світловодськ не було
зафіксовано (рисунок 2.13).
Щорічно спостерігається незначне зменшення обсягів викидів
забруднюючих речовин в атмосферу від підприємств та інших стаціонарних
джерел забруднення. Це в основному обумовлюється запровадженням на
підприємствах конкретних та спрямованих на покращення довкілля
природоохоронних заходів, та запровадженням регіональних природоохоронних
програм, а також проведенням та впровадженням обслуговуванням обладнання на
підприємствах.
63
Рисунок 2.13 - Порівняльна характеристика середньомісячних концентрацій
полютантів в атмосфері міста Світловодськ у вересні 2017-2019 рр.
Порівнюючи обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря
від стаціонарних джерел забруднення (пересувні джерела не обліковуються) за
2018 рік з сусіднім областями - Миколаївською (викинуто 13,1 тис. т.), Одеською
(викинуто 37,4 тис. т) чи Черкаською (викинуто 57,9 тис.т), Полтавською
(викинуто 52,1 тис. т), Вінницькою (річний обсяг викидів 97,3 тис. т) та
Дніпропетровською (річний обсяг викидів 614,3 тис. т) областями слід зауважити,
що Кіровоградська область характеризується значно меншим обсягом викидів
[27].
Кіровоградській області дає незначний внесок (0,49 %) у загальну кількість
викидів забруднюючих речовин у повітря від загального обсягу викидів
стаціонарних джерел забруднення в Україні.
Оцінюючи обсяги викиду полютантів в атмосферне середовище від на одну
особу у області у 2018 році склав 12,8 кг. А це суттєво менше у порівнянні із
викидами у сусідніх Дніпропетровською (190,9 кг на особу), Вінницькою (62,1 кг
64
на особу), Полтавською (37,1 кг на особу) та Черкаською (47,7 кг на особу)
областями. Але викиди в атмосферу близькі із Миколаївською (11,5 кг на особу)
та Одеською (15,7 кг на особу) сусідніми областями. Порівнюючи з іншими
регіонами України якість атмосферного повітря в містах Кіровоградщини та
області в цілому розглядається як задовільний [27].
2.4 Екологічна ситуація із якістю атмосферного повітря в містах України
Важливе місце та внесок у забруднення атмосферного повітря завжди
належить автомобільному транспорту. Враховуючи вид транспорту та вид
пального, яке використовується, викиди можуть становити від третини до 40% від
загального обсягу викидів. Ця цифра в окремих містах може досягати і половину
усіх викидів. Зважаючи на відсутній підрахунок викидів пересувних джерел
забруднення, та збільшення кількості нереєстрованих в Україні транспортних
засобів ця частка може бути суттєво збільшена. Близько 65% сполук плюмбуму,
54% - чадного газу, 32% - газоподібних вуглеводнів та 24% - оксидів нітрогену від
загальної кількості цих речовин потрапляють в атмосферне повітря завдяки
роботі різного виду транспорту.
Особлива частка забруднення – це внесок небезпечних хімічних
виробництв, які виробляють продукцію на внутрішні і зовнішні споживчі ринки.
Значна кількість цих підприємств розташовано в Донецької та Луганської
областях (більша частина з них на окупованій території). Як результат цього
небезпечного впливу останні 10 років в східному регіоні збільшилась вдвічі
кількість дітей які народжувалися з проблемами в здоров’ї. Значний рівень
забруднення атмосферного повітря спостерігається у всьому Донецько-
Придніпровському регіоні, містах Черкаси, Київ, Херсон та Одеса (рисунок 2.14).
65
Рисунок 2.14 – Комплексний показник індексу забруднення атмосфери міст
України в 2017 році
Занепокоєння викликає складна екологічна ситуація в аспекті забруднення
атмосфери у м. Київ. Столиця України не має локалізації особливо небезпечних
підприємств на своїй території, але загазованість повітря міста в результаті
функціонування транспорту є надзвичайно значним. Рівень забруднення міста
можна прирівняти до якості повітря промислових центрів - Запоріжжя, Кривий
Ріг, Харків, Макіївка. Індекс забруднення в Києві у декілька разів вищий, ніж у
інших містах України [29].
Безумовним антилідером у 2017 році став межуючий з фронтовою зоною
Маріуполь, який набрав 12,7 бала за індексом забрудненості атмосфери, причому
рівень забруднення повітря формальдегідом у ньому вищий за граничну
концентрації майже в шість разів.
66
Кам'янське та Дніпро посіли друге й третє місця за рівнем забруднення
повітря, а курортна Одеса потрапила на четверте місце списку міст із найгіршим
повітрям і набрала рівно 11 балів за шкалою забрудненості.
Миколаїв, Слов'янськ та Лисичанськ також потрапили до десятки
найгірших за чистотою повітря міст, причому в кожному з них спостерігається
перевищення вмісту формальдегіду в атмосфері 3,7 рази порівняно з гранично
допустимою концентрацією, хоч загалом у Миколаєві повітря було дещо
чистішим.
У місті Луцьк визначений індекс становить 8,7. У повітрі цього міста
міститься діоксид нітрогену, фенол. Місто Київ також характеризується
підвищеним вмістом в повітрі кислотоутворюючих оксидів (вміст діоксиду
нітрогену перевищує норматив втричі, а монооксиду нітрогену в півтора рази.
Відносно чисте повітря визначене у деяких обласних центрах. Так,
найменший рівень забруднення (ІЗА=2,5) має м. Тернопіль. Трохи більше
значення показника у м. Горішні Плавні, бувший Комсомольськ (Полтавська обл.)
[29].
Одеське місто Ізмаїл та столиця Буковини - Чернівці також відносять до
міст із найменшим забрудненням повітря. ІЗА Ізмаїлу становить 2,7, а Чернівці
має показник на рівні 2,9. Замикає п’ятірку лідерів місто Світловодськ
Кіровоградської області.
Спостерігається постійне зростання викидів промисловості й транспорту.
Обсяги та кількості речовин, що потрапляють в атмосферу(сірковуглець, діоксид
нітрогену, фенолу й аміаку) нині досягають вже 330 тис. т на рік. Тільки 40 тис.
промислових виробництв та об’єктів лише третя частина має локальні системи
очищення та очисні споруди. Найбільші «отруювачі» повітря – це підприємства
паливно-енергетичного комплексу, в яких використовується не досить екологічне
паливо. На теплоелектроцентралях та котельнях існує застаріла система очищення
газів які значно впливає на збільшення рівня забруднення атмосфери міст та
населених пунктів [30].
67
2.5 Хімічний склад повітря в містах України за перше півріччя 2019 року
Центральною Геофізичною обсерваторією здійснюється оцінка стану
забруднення атмосферного повітря у містах України, яка базується на даних,
отриманих мережа спостережень гідрометеорологічної служби, у 39 містах країни
на 129 стаціонарних постах спостереження. Моніторинг якості атмосферного
повітря здійснювався за 22 забруднюючими речовинами [31].
В цілому для міст України у першому півріччі 2019 р. середні концентрації
шкідливих речовин перевищували середньодобові гранично допустимі
концентрації по формальдегіду в середньому у 2,3 рази, а діоксиду азоту в 1,5
рази; вміст фенолу в пробах повітря досягав рівня 1,0 ГДК (середньо добової).
Враховуючи середні концентрації у першому півріччі 2019 року було
зафіксоване перевищення середньо-добової ГДК по діоксиду азоту у 27 містах,
по формальдегіду – у 22 рази, по завислих речовинах – у 9 разів, по фенолу – у 7
разів, по оксиду вуглецю – у 4 рази, по фтористому водню – у 3 рази, по оксиду
азоту у 2 рази, амоніаку та діоксиду сірки лише в одному місті (таблиця 2.5).
У першому півріччі фахівцями було зафіксовано 12 випадків високого
забруднення атмосферного повітря (понад 5 максимально разових ГДК.). Слід
зауважити, що за такий же період 2018 року було зареєстровано тільки 3 випадки.
У квітні 2019 року спостерігалась ситуація високого забруднення оксидом
карбону в місті Українка Київської області з максимальною концентрацією 6,4
ГДК, а у травні та червні – з формальдегіду у м. Маріуполь Донецької області з
максимальною концентрацією 12,2 ГДК [31].
Слід зауважити, що разові максимальні концентрації вище ГДК. з пилу
(завислих речовин), оксиду вуглецю, діоксиду азоту, сірководню, фенолу,
фтористого водню, хлористого водню і формальдегіду відмічалися в 30-76 % міст,
в яких проводились спостереження. Відомості про зафіксовані максимальні та
середні концентрації речовин представлені в таблиці 2.5.
68
Таблиця 2.5 – Найбільші середні і максимальні концентрації речовин в
атмосферному повітрі міст України у першому півріччі 2019 року (у кратності
відповідно до ГДК)
69
За результатами досліджень у першому півріччі 2019 р. два міста України
Дніпро та Маріуполь характеризувались найбільшим рівнем забруднення повітря
(за комплексним індексом забруднення атмосфери). У одинадцяти містах рівень
забруднення був високий – це міста Одеса, Миколаїв, Кам’янське, Кривий Ріг,
Херсон, Київ, Луцьк, Запоріжжя, Рубіжне, Краматорськ, Лисичанськ. У десяти із
досліджуваних міст зафіксований підвищений рівень забруднення, інші 16 міст
мали низький показник забруднення (таблиця 2.6) [31].
Таблиця 2.6 – Значення величини комплексного індексу забруднення
атмосфери міст України за І півріччя 2019 р .
70
Значення рівня забруднення атмосферного повітря міст України першому
півріччі 2019 р. за результатами кількісного аналізу оцінювався як високий. Якщо
порівнювати цей показник з аналогічним періодом минулого року то він незначно
знизився (з 7,6 до 7,1) за рахунок зниження в повітрі вмісту фенолу.
Порівнюючи отримані дані з попереднім роком у 12-ти містах
спостерігалось зниження рівня забруднення атмосферного повітря (за
показником ІЗА), найбільш значне зниження у Слов'янську та Луцьку. У восьми
містах країни рівень забруднення збільшився, це - міста Дніпро, Маріуполь,
Миколаєв, Кривий Ріг, Херсон. Такий значний (дуже високий та високий) рівень
забруднення повітря обумовлювався значними середніми концентраціями
формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю,
завислих речовин (пилу) [32].
71
ВИСНОВКИ
Євроінтеграція України в ЄС змінює підходи до контролю за якістю
навколишнього середовища, в т.ч повітряного середовища. Згідно підписаного
документу «Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом» (361
стаття) наша держава зобов’язується впроваджувати основні положення основних
документів «європейських директив»: 2008/50/ЄС про якість атмосферного
повітря та чистіше повітря для Європейських країн; а також 2004/107/ЄС про
кадмій, ртуть, нікель, миш’як, та поліциклічні і вуглеводні у атмосферному
середовищі.
Розглянувши екологічну ситуацію із забрудненням атмосфери міст
Центрального регіону, до кого відносяться Черкаська та Кіровоградська області
можна зауважити, що контроль здійснюється лише в чотирьох містах: Черкаси,
Кропивницький, Світловодськ та Олександрія. Серед цих міст найбільше
забруднене повітря спостерігається у м. Черкаси.
Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за
останні 5 років характеризується покращення по всім домішкам крім сірководню
та оксиду вуглецю. Спостерігалося збільшення максимальних концентрацій по
пилу в літній період по причині зменшення днів з опадами та підвищення
природної запиленості на відкритому грунті. Найбільш забрудненими
залишаються район «Д» та центр міста. За кліматичними даними місто Черкаси
має низький природний потенціал до розсіювання шкідливих домішок в
атмосфері. Такі умови призводять до застою брудного повітря в місті.
За індексом забруднення атмосфери, рівень забруднення повітря в місті
вважається приблизно рівним середньому забрудненню по країні та має
тенденцію до зменшення. Комплексний показник ІЗА за 2018 рік у Черкасах
становив 5,9. В повітрі Черкас контролюється 4 основних та 6 специфічних
забруднюючих речовин (пил, діоксид сірки, окид вуглецю, діоксид азоту, окид
азоту, сірководень, сірковуглець, аміак, формальдегід), а також важкі метали та
72
бенз(а)пірен. Серед підприємств основними забруднювачами атмосферного
повітря області є ВАТ "Азот", Черкаська ТЕЦ, ВАТ "Черкаське хімволокно. Деякі
підприємства Черкас виконують заходи по зменшенню викидів забруднюючих
речовин в атмосферне повітря, які сприяють покращенню екологічного становища
в місті.
Контроль за станом повітря у м. Кропивницький проводить лабораторія
відповідно розташуванню постів за наступними інгредієнтами: пил, діоксид
сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, оксид азоту, сажа, розчинені сульфати,
формальдегід. Рівень забруднення повітря характеризувався великим
збільшенням рівня чадного газу, зменшенням концентрації формальдегіду та
сажі. Перебільшення концентрації ГДК для середньомісячних концентрацій
спостерігалось по пилу (в 1,6 рази).
У м. Олександрії контроль здійснюється за 5 інгредієнтами: пил, діоксид
сірки, діоксид азоту, розчинені сульфати, сажа. Рівень забруднення
атмосферного повітря у місті за вересень 2019 року характеризувався незначним
зменшенням пилу, діоксиду азоту.
У м. Світловодськ контроль атмосферного повітря здійснюється на 1 посту
спостереження. І у вересні 2019 року характеризувався збільшенням
концентрацій діоксидів сульфуру та нітрогену та зменшенням концентрації
формальдегіду.
Отже, незважаючи на спад промисловості, рівень забруднення
атмосферного повітря по окремим домішкам залишається високим. В цілому по
місту забруднення атмосферного повітря є помірним. Але подальше збільшення
об’ємів викидів в атмосферу основних хімічних підприємств та автотранспорту
призведе до високого рівня забруднення атмосфери.
73
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Кіптенко Є.М., Козленко Т.В. Прогнозування рівнів високого забруднення
атмосферного повітря в містах України. //Труди УкрНДГМІ. – 2002. –Вип.
250. –С.288–297
2. Кіптенко Є.М., Козленко Т.В. Вплив метеорологічних умов на забруднення
повітря у промислових містах України //Збірник “Гідрологія, гідрохімія і
гідроекологія”, том 13, Київ, 2007. –С.208–215
3. Briggs D.J. Mapping urban air pollution using GIS: a regression based approach /
D.J. Briggs, S. Collins, P. Elliott et al. // Int J Geographical Information
Science. 1997. — Vol. 11(7). — P. 699-718.
4. Екологічно чисті автомобілі і альтернативні види палива [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://avtosovet.com.ua/remontavto/ekologichno-
chisti-avtomobili-i-alternativni-vidi-paliva
5. Ананьєва О. В. Вдосконалення гігієнічної оцінки забруднення
атмосферного повітря викидами автомобільного транспорту : автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 14.02.01 «гігієна
та професійна патологія» / Ананьєва О. В. — Київ, 2017. — 22 с.
6. Дмитрієва О. О., Варламов Є. М., Квасов В. А., Палагута О. А.,
Нестеренко Л. М., Нестеренко У. Ю. Стан мережі спостереження
за атмосферним повітрям в Україні та її відповідність вимогам директиви
2008/50/ЄС. // Проблеми охорони навколишнього природного середовища
та екологічної безпеки. — 2016. — № 38. — С. 99–110.
7. Сидоренко, Г. И., Новиков, С. М. Современные проблемы
совершенствования системы гигиенического нормирования факторов
окружающей среды/Проблемы гигиенического нормирования и оценки
химических загрязнений окружающей среды в XXI веке: Материалы
пленума межведомственного научного по экологии человека и гигиене
окружающей среды — М: 1999. — С. 1-17.
74
8. Турос, О. І., Ананьєва, О. B., Петросян, А. А. Вдосконалення підходів
до кількісної оцінки забруднення атмосферного повітря викидами
автомобільних транспортних засобів. // Гігієна населених місць. — 2014. —
С. 23 — 30.
9. Черниченко І.О., Першегуба Я.В., Литвиченко О.М (2009) До питання
оцінки стану забруднення атмосферного повітря і його безпеки для
населення. Журнал «Довкілля та здоров’я» (3). с. 20-22. Щорічник стану
забруднення
10. Air quality plan for nitrogen dioxide (NO2) in UK (2017) // Department for
Environment, Food & Rural Affairs and Department for Transport. — 2017 Air
Quality Zones // European Commision. — 2017
11. Directive 2008/50/EC of the European Parliament and of the Council of 21 May
2008 on ambient air quality and cleaner air for Europe
12. Directive 2004/107/EC of the European Parliament and of the Council
of 15 December 2004 relating to arsenic, cadmium, mercury, nickel and
polycyclic aromatic hydrocarbons in ambient air
13. Guidance on Assessment under the EU Air Quality Directives — Final draft //
European Commision Urban Data Platform // European Commision. — 2016
14. Validated monitoring data and air quality maps // The European Environment
Agency. — 2017
15. Гранично допустимі концентрації хімічних і біологічних речовин
в атмосферному повітрі населених місць // Лист Головного державного
санітарного лікаря від 03 березня 2015 року Державні санітарні правила
охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними
та біологічними речовинами) затверджені наказом МОЗ від 9 липня 1997
року № 201
16. Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня
2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи
75
Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної
політики України на період до 2020 року» від 21.12.2010 № 2818-VI
17. Моніторинг якості атмосферного повітря: український та міжнародний
досвід [Аналітична записка]/ Кольцов М., Шевченко Л. – Київ: ГО
«Фундація «Відкрите суспільство», 2018 - 13 с.
18. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 вересня 1992
року № 2707-XII Наказ МНС від 22 березня 2012 року № 627 «Про
затвердження Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від
шкідливого впливу хімічних речовин»
19. Наказ МОЗ від 13 квітня 2007 року № 184 «Про затвердження методичних
рекомендацій «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення
атмосферного повітря» Національна стратегія наближення законодавства
до права ЄС у сфері охорони довкілля // Міністерство екології та природних
ресурсів України. — 2015
20. Постанова КМУ від 30 березня 1998 року № 391 «Про затвердження
Положення про державну систему моніторингу довкілля»
21. Постанови КМУ від 9 березня 1999 року № 343 «Про затвердження Порядку
організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного
повітря»
22. Постанова КМУ від 13 березня 2002 року № 299 «Про Порядок розроблення
та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря»
23. Постанова КМУ від від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження
Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі
відкритих даних»
24. Постанова КМУ від 29 березня 2017 року № 348 «Деякі питання Державної
санітарно-епідеміологічної служби» РД 52.04.186-89 Руководство
по контролю загрязнения атмосферы
76
25. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 371
«Про схвалення розроблених Міністерством екології та природних ресурсів
планів імплементації деяких актів законодавства ЄС»
26. Методические указания по прогнозированию загрязнения воздуха в городах
с учетом метеорологических условий /РД 52.04.–78–86/ – М.:
Гидрометеоиздат, 1986.–59с
27. Методические указания “Регулирование выбросов при неблагоприятных
метеорологических условиях” /РД 52.04.52–85/ –Л.: Гидрометеоиздат, 1987.
28. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ,
содержащихся в выбросах предприятий. ОНД – 86. –Л.: Гидрометеоиздат,
1987.–92с.
29. Екологічний паспорт Черкаської області за 2018 рік. [Електронний ресурс].
– Режим доступу http://eco.ck.ua/docs/Екологічний паспорт_2018.doc. -
Департамент екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної
адміністрації. - 2020. - 243 с.
30. Стан довкілля в регіоні. Вересень 2019 р [Аналітична записка]/ Департамент
екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної
адміністрації, 2019. - 10 с.
31. КД 52.4301–03 “Настанова по службі прогнозів та попереджень про
небезпечні і стихійні явища погоди“ / Державна гідрометеорологічна
служба. Київ, 2003.
77
ДОДАТКИ
78
ДОДАТОК А
Апробація роботи
1. Сапейко Я.Я., Ящук Л.Б. Динаміка якості атмосферного повітря в містах в
умовах помітного техногенного навантаження. //Збірник тез доповідей
студентської науково-практичної конференції ЧДТУ: 16 – 19 квітня 2018р.
[Електронний ресурс]: Міністерство освіти і науки України, Черкаський
державний технологічний університет. – Черкаси : ЧДТУ, 2018. – С.40.
2. Сапейко Я.Я. Якість атмосферного повітря у місті Черкаси // Матеріали
доповідей VII Міжнародної наукової конференції молодих вчених
«Екологія, неоекологія охорона навколишнього середовища та збалансоване
природокористування. м.Харків 28-29 листопада 2019 року. [Електронний
ресурс]:. – м. Харків.- 2019. - с. 168-170