ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9655Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Кудревич, Вікторія Валеріївна | - |
| dc.contributor.author | Полтавець, Даніїл Володимирович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-06-17T15:24:05Z | - |
| dc.date.available | 2026-06-17T15:24:05Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9655 | - |
| dc.description.abstract | Актуальність обраної теми полягає у популяризації історико-культурної спадщини Черкащини засобами сучасного графічного дизайну. В умовах зростаючого інтересу до регіональної ідентичності та культурних цінностей особливого значення набуває візуалізація пам’яток архітектури та історії, що сприяє підвищенню обізнаності громадськості та формуванню культурної свідомості. Застосування авторської фотографії як візуальної основи календаря дає змогу не тільки зафіксувати своєрідність об'єктів, а й створити емоційно наповнений, естетично виразний виріб, що сполучає достовірність та мистецьку інтерпретацію. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | дизайн друкованої продукції | uk_UA |
| dc.subject | графічний дизайн | uk_UA |
| dc.subject | айдентика | uk_UA |
| dc.title | Дизайн-проєкт календаря з використанням авторської фотографіки "памʼятки Черкащини"» | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Графічний дизайн) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| ДИПЛОМНА ЗАПИСКА_Полтавець2026.pdf Restricted Access | 2.34 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERKASY
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра графічного дизайну,
моди та стилю
Освітня програма – «Графічний дизайн»
Спеціальність 022 – Дизайн (ОП Графічний дизайн)
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему: «ДИЗАЙН-ПРОЄКТ КАЛЕНДАРЯ З ВИКОРИСТАННЯМ
АВТОРСЬКОЇ ФОТОГРАФІКИ "ПАМʼЯТКИ ЧЕРКАЩИНИ"»
Студента групи ДЗ-21 Д. В. ПОЛТАВЕЦЬ
Керівник, викладач кафедри ГДМС В. В. КУДРЕВИЧ
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри ГДМС
О. Л. Храмова-Баранова
___ ________ 20___рік
Черкаси 2026
2
Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)
Кафедра графічного дизайну, моди та стилю (ГДМС)
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн
Освітня програма – «Графічний дизайн»
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ГДМС
О.Л.Храмова-Баранова
«____» ______ 20 ___ р.
ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра
Полтавця Даніїла Володимировича
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи «ДИЗАЙН-ПРОЄКТ КАЛЕНДАРЯ З ВИКОРИСТАННЯМ
АВТОРСЬКОЇ ФОТОГРАФІКИ "ПАМʼЯТКИ ЧЕРКАЩИНИ"»
затверджена наказом по університету від « » р. №
2. Термін здачі студентом закінченої роботи
3. Вихідні дані
4. Зміст кваліфікаційної роботи
(перелік питань, що їх належить розробити)
Вступ; Розділ 1. Теоретичні аспекти створення календарної продукції.
Передпроєктний аналіз, 1.1. Історія розвитку календаря, 1.2. Використання
фотографіки в сучасному дизайні календарної продукції, 1.3. Історико-
культурна спадщина черкащини як джерело візуальної образності, 1.4. Аналіз
аналогів календарної продукції та маркетингові дослідження; Розділ
2. Обґрунтування дизайн-пропозиції, 2.1. Етапи процесу створення
авторського календаря, 2.2. Концептуальне осмислення пам’яток черкащини
для формування художнього образу календаря, 2.3. Формування
стилістичного, композиційного та колористичного рішення; Розділ
3
3. Проєктна розробка календаря за темою кваліфікаційної роботи,
3.1. Формування концепції та ескізний пошук, 3.2. Створення авторської
фотографіки та розробка календарної сітки, 3.3. Обґрунтування вибору
колірної гами та шрифтового оформлення, 3.4. Художньо-конструктивне
вирішення та підготовка макету до друку; Розділ 4. Визначення
патентоспроможності проекту, 4.1. Патентні дослідження; Висновки;
Список використаних; Додатки.
5. Перелік графічного матеріалу: 8 плакатів формату А1, Макет календаря;
6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Підпис, дата
Розділ Консультант завдання завдання
видав прийняв
Графічна частина Кудревич В.В.
Пояснювальна записка Кудревич В.В.
Консультант з роботи в
Кудревич В.В.
матеріалі
Консультант з патентних
Гладкова І. П.
досліджень
7. Дата видачі завдання
Керівник ___________________________________________ Кудревич В. В.
(підпис)
Завдання прийняв до виконання ___________________________________
(підпис)
4
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………. 05
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ КАЛЕНДАРНОЇ
ПРОДУКЦІЇ. ПЕРЕДПРОЄКТНИЙ АНАЛІЗ.
1.1. Історія розвитку календаря………….………………………………………. 07
1.2. Використання фотографіки в сучасному
дизайні календарної продукції ……………………………..…………………… 08
1.3. Історико-культурна спадщина
Черкащини як джерело візуальної образності………………………………….. 10
1.4. Аналіз аналогів календарної продукції та
маркетингові дослідження ………………………………………………………. 11
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЇ
2.1. Формування концепції проєкту…………………....………………………... 14
2.2. Етапи процесу створення авторського календаря ..……………….………. 15
2.3. Концептуальне осмислення пам’яток
Черкащини для формування художнього образу календаря …………….……. 17
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА РОЗРОБКА КАЛЕНДАРЯ ЗА ТЕМОЮ
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ.
3.1. Розробка календарної сітки на
основі авторської фотографіки ………………..…………..………….………… 22
3.2. Обґрунтування вибору колірної гами та
шрифтового оформлення ………………………………………………….….… 22
3.3. Художньо-конструктивне вирішення та
підготовка макету до друку ………………………………………….…………. 23
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ
4.1. Патентні дослідження ……………………………………………...………. 25
ВИСНОВКИ ………………………………………………………….…………. 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..………………………..…………. 29
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………. 31
5
ВСТУП
Актуальність обраної теми полягає у популяризації історико-культурної
спадщини Черкащини засобами сучасного графічного дизайну. В умовах
зростаючого інтересу до регіональної ідентичності та культурних цінностей
особливого значення набуває візуалізація пам’яток архітектури та історії, що
сприяє підвищенню обізнаності громадськості та формуванню культурної
свідомості. Застосування авторської фотографії як візуальної основи календаря
дає змогу не тільки зафіксувати своєрідність об'єктів, а й створити емоційно
наповнений, естетично виразний виріб, що сполучає достовірність та мистецьку
інтерпретацію.
Метою роботи є дослідження, аналіз та створення дизайн-проєкту
календаря «Пам’ятки Черкащини» з використанням авторської фотографіки,
визначення ефективних засобів візуальної комунікації та композиційних рішень,
а також вивчення особливостей подання регіональної культурної спадщини у
сучасному графічному дизайні.
Об'єкт дослідження – процес дизайн-проєктування календаря з
використанням авторської фотографіки, присвяченого пам’яткам історико-
культурної спадщини Черкащини.
Предмет дослідження – художньо-композиційні, стилістичні та
візуально-комунікаційні особливості створення календаря «Пам’ятки
Черкащини» засобами сучасного графічного дизайну та авторської фотографії.
Практична цінність: Розроблений календар може бути використаний як
засіб популяризації історико-культурної спадщини Черкащини, формування
регіональної ідентичності та підвищення інтересу до архітектурних і історичних
пам’яток краю. Проєкт може застосовуватися у культурно-мистецьких заходах,
туристичній сфері, освітньому середовищі, музеях, бібліотеках та виставкових
просторах. Використання авторської фотографіки забезпечує унікальність
візуального рішення та сприяє створенню емоційно-виразного дизайнерського
6
продукту, який поєднує інформаційну, естетичну та культурно-просвітницьку
функції.
• Дослідити історію розвитку календаря як виду поліграфічної та графічної
продукції, визначити його функції та особливості дизайнерського оформлення.
• Проаналізувати сучасні тенденції у дизайні календарної продукції та
використанні фотографіки у графічному дизайні.
• Дослідити історико-культурні пам’ятки Черкащини та визначити об’єкти,
придатні для візуального представлення у календарі.
• Визначити стилістичні, композиційні та колористичні особливості
дизайн-проєкту календаря.
• Розробити концепцію календаря «Пам’ятки Черкащини» та створити
серію авторських фотографічних композицій.
• Виконати дизайн і практичну реалізацію макету календаря з урахуванням
сучасних тенденцій графічного дизайну та поліграфічних вимог.
Методи дослідження: Теоретичною та методологічною основою
дослідження є системний підхід до дизайн-проєктування календарної продукції.
У процесі роботи були використані методи аналізу літературних джерел,
синтезу, порівняння, узагальнення та спостереження. Застосовано методи
композиційного та стилістичного аналізу для визначення особливостей
візуального оформлення календаря й авторської фотографіки. Використано
метод моделювання та проєктування для створення графічної концепції
календаря. Практична частина роботи виконана із застосуванням графічних
редакторів Adobe Photoshop та Adobe Illustrator.
Структура та обсяг роботи: кваліфікаційна робота бакалавра за темою
«Дизайн-проєкт календаря з використанням авторської фотографіки "Пам’ятки
Черкащини"» складається з графічної частини, пояснювальної записки та роботи
в матеріалі. Обсяг даної роботи складає 36 сторінок.
7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ
КАЛЕНДАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ. ПЕРЕДПРОЄКТНИЙ АНАЛІЗ.
1.1. Історія розвитку календаря.
Календар є однією з найдавніших систем упорядкування часу, що виникла
внаслідок спостережень людини за природними та астрономічними явищами.
Ще у давнину люди помічали циклічність зміни дня і ночі, фаз Місяця та сезонів
року, що стало основою для формування перших календарних систем.
Необхідність визначення часу була пов’язана насамперед із веденням сільського
господарства, організацією релігійних свят і суспільного життя [1].
Перші календарі мали переважно сонячний або місячний характер.
Сонячні календарі базувалися на русі Сонця та зміні пір року, а місячні – на
циклах Місяця. Згодом виникли місячно-сонячні календарі, які поєднували
обидва принципи літочислення. Саме такі системи стали основою більшості
сучасних календарів [2]. Важливим етапом розвитку календаря стало створення
юліанського календаря, запровадженого Юлієм Цезарем у 46 році до н. е. Його
основу становив сонячний рік тривалістю 365 днів із додаванням високосного
року кожні чотири роки. Проте юліанський календар мав певну похибку, через
що з часом виникла необхідність реформування системи літочислення. У 1582
році папою Григорієм XIII було впроваджено григоріанський календар, який
використовується більшістю країн світу і сьогодні. Григоріанська система є
більш точною та має похибку приблизно одна доба на понад три тисячі років.
Окрім функції вимірювання часу, календар виконував також культурну,
релігійну та соціальну роль. У різних країнах календар був важливою складовою
релігійної ідентичності та суспільного устрою. За календарем визначалися дати
свят, періоди постів, терміни проведення господарських робіт і суспільних подій.
Для української культури календар також мав особливе значення, оскільки через
нього формувались народні традиції, обрядовість та організація повсякденного
життя.
8
Розвиток друкарства став новим етапом у популяризації календарів.
Перший друкований календар був створений Йоганном Гутенбергом у 1448 році.
Згодом календарі почали активно поширюватися в Європі як друкована
продукція, що поєднувала інформаційні та декоративні функції. На українських
землях календарі видавалися вже у XVI–XVIII століттях. Значний внесок у
розвиток календарної справи зробили друкарні Києво-Печерської лаври,
Чернігова та Львова. Вони містили не лише календарні таблиці, а й релігійні
тексти, астрономічні відомості, інформацію про свята та важливі історичні події.
Сьогодні календар є повноцінним видом поліграфічної продукції, що
поєднує практичну, інформаційну та естетичну функції. Сучасні календарі
вирізняються різноманітністю форматів, художніх стилів, матеріалів та
технологій друку. Особливу популярність мають авторські дизайнерські
календарі, у яких використовуються фотографія, ілюстрація, типографіка та інші
засоби візуальної комунікації [3].
1.2. Використання фотографіки в сучасному дизайні календарної
продукції.
У сучасному графічному дизайні фотографіка є одним із найпоширеніших
засобів візуальної комунікації. Вона поєднує фотографію та графічні елементи,
що дозволяє створювати емоційно насичені, інформативні та естетично виразні
дизайнерські об’єкти. Особливого значення фотографіка набула у сфері
календарної продукції, де візуальний образ відіграє не лише декоративну, а й
комунікативну роль. Завдяки використанню авторської фотографії календар стає
не просто функціональним предметом для відображення дат, а повноцінним
мистецьким і рекламним продуктом [4].
Фотографіка у дизайні календарів забезпечує візуальну привабливість та
формує загальну концепцію виробу. Сучасні календарі часто створюються на
основі тематичних фотосерій: архітектури, природи, міських пейзажів,
культурної спадщини або авторських художніх композицій. Саме фотографія
стає центральним елементом композиції, навколо якого вибудовуються
9
шрифтові, колористичні та графічні рішення. Такий підхід дозволяє створювати
індивідуальний стиль продукції та посилювати емоційний вплив на глядача [5].
Важливою особливістю сучасної фотографіки є поєднання документальної
точності фотографії з художньою інтерпретацією. За допомогою цифрової
обробки, колажування, типографіки та графічних ефектів фотографія
перетворюється на засіб художньої виразності. У календарній продукції це дає
можливість не лише демонструвати об’єкти, а й формувати певний настрій,
атмосферу та концептуальне наповнення проєкту. Особливо актуальним це є для
авторських дизайнерських календарів, у яких важливу роль відіграє
індивідуальний стиль автора [4].
Сучасний дизайн календарної продукції орієнтується на мінімалізм,
візуальну чистоту та акцент на якісному фотоконтенті. У більшості сучасних
календарів календарна сітка займає другорядне місце, тоді як основна увага
зосереджується на фотографічному зображенні. Використання великих
форматів, преміальних матеріалів друку та лаконічних композиційних рішень
сприяє перетворенню календаря на елемент інтер’єрного дизайну або сувенірної
продукції [6]. Особливої популярності набули фотокалендарі, які дозволяють
персоналізувати продукцію та створювати унікальні дизайнерські рішення. Такі
календарі можуть використовуватись як рекламна, корпоративна, туристична
або культурно-просвітницька продукція. Вони поєднують інформаційну
функцію з емоційною складовою, оскільки фотографія здатна викликати
асоціації, спогади та формувати візуальну ідентичність проєкту [7].
У контексті дизайн-проєкту календаря «Пам’ятки Черкащини»
використання авторської фотографіки є важливим засобом популяризації
історико-культурної спадщини регіону. Авторська фотографія дозволяє не лише
зафіксувати архітектурні та історичні об’єкти, а й передати їхню атмосферу,
емоційний характер та художню цінність. Поєднання фотографії з сучасними
графічними прийомами сприяє створенню цілісного візуального образу
календаря та підсилює його естетичне й культурне значення.
10
1.3. Історико-культурна спадщина Черкащини як джерело візуальної
образності.
Черкащина є одним із найбільш історично та культурно насичених регіонів
України. Її архітектурні пам’ятки, сакральні споруди, меморіальні комплекси та
природно-історичні об’єкти формують унікальний візуальний образ краю, що
став основою для створення дизайн-проєкту календаря з використанням
авторської фотографіки «Пам’ятки Черкащини». Звернення до культурної
спадщини регіону дозволяє не лише популяризувати туристичний потенціал
області, а й зберігати історичну пам’ять через сучасні засоби графічного
дизайну [8]. Візуальна концепція календаря ґрунтується на поєднанні
архітектурної естетики, історичного символізму та авторського фотографічного
бачення. Кожен об’єкт, представлений у календарі, є важливою складовою
культурного простору Черкащини та має власну художню й історичну
цінність [9].
До переліку обраних пам’яток увійшли знакові архітектурні та культурні
об’єкти міста Черкаси й області. Одним із них є будівля колишньої Міністерської
гімназії, у якій нині розташоване музичне училище. Споруда є прикладом
архітектури кінця XIX століття та відображає освітній і культурний розвиток
регіону. Важливим символом національної пам’яті став Монумент борцям за
волю України, що уособлює прагнення українського народу до незалежності та
свободи [8]. Особливе місце у візуальній структурі календаря займає
буддійський храм «Білий лотос» — одна з найбільших буддійських святинь
Європи. Незвична для українського середовища архітектура храму створює
яскравий контраст із традиційною забудовою міста та надає композиціям
екзотичного характеру. Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» із монументом
«Батьківщина-мати» є символом пам’яті про події Другої світової війни та
героїзм українського народу [10]. Сакральна архітектура Черкащини
представлена у календарі Спасо-Преображенською церквою — пам’яткою
православної культури та духовності регіону. Водночас сучасний арт-об’єкт
«Серце України» демонструє новітній підхід до формування туристичної
11
символіки області та є прикладом сучасного культурного простору [11]. Окрему
увагу приділено архітектурним пам’яткам кінця XIX – початку XX століття,
серед яких готель «Слов’янський» та Будинок Щербини (нині Черкаський палац
одружень). Дані споруди вирізняються декоративністю фасадів, стилістичним
багатством та є важливими об’єктами історичного середовища міста [10].
Національно-культурний аспект проєкту підкреслюють об’єкти, пов’язані з
постаттю Тараса Шевченка та козацькою історією краю. Чернеча (Тарасова) гора
у Каневі є місцем поховання поета та одним із головних духовних центрів
України. Тисячолітній дуб Залізняка є природною пам’яткою та символом
козацької доби, що асоціюється з історією гайдамацького руху. Важливим
елементом календаря став дендрологічний парк «Софіївка» в Умані — видатна
пам’ятка садово-паркового мистецтва України, яка поєднує природний
ландшафт із архітектурними композиціями. Також до календаря включено
Черкаський краєзнавчий музей — один із головних осередків збереження
історико-культурної спадщини регіону [10]. Під час створення авторської
фотографіки особлива увага приділялася композиції кадру, освітленню,
кольоровій гамі та передачі атмосфери кожного об’єкта. Використання
фотографії як основного візуального елемента дозволило створити емоційно
виразний дизайн календаря та підкреслити унікальність історико-культурної
спадщини Черкащини.
1.4. Аналіз аналогів календарної продукції та маркетингові
дослідження.
Аналіз аналогів календарної продукції є важливим етапом
передпроєктного дослідження, оскільки дозволяє визначити сучасні тенденції у
сфері графічного дизайну, особливості конструктивного вирішення календарів
та найбільш ефективні засоби візуальної комунікації. У процесі дослідження
було проаналізовано сучасні види календарної продукції, їх функціональні
характеристики, композиційні особливості та поліграфічне оформлення.
12
Сучасний ринок календарної продукції представлений великою кількістю
форматів і типів календарів. Найбільш поширеними є кишенькові, настільні,
настінні перекидні та квартальні календарі. Кожен із цих видів має власні
конструктивні та функціональні особливості. Наприклад, квартальні календарі
дозволяють одночасно бачити три місяці, що робить їх зручними для
планування, а настінні перекидні календарі надають більше можливостей для
використання великих фотографічних зображень і дизайнерських
композицій (Додаток А. Рис.А.1) [12]. У сучасному дизайні календарів
простежується тенденція до поєднання функціональності та естетичної
виразності. Календар дедалі частіше виступає не лише носієм інформації про
дати, а й елементом інтер’єру, сувенірною або рекламною продукцією. Для
оформлення використовуються авторська фотографія, мінімалістичні
композиції, сучасна типографіка та якісні поліграфічні матеріали. Особливу
увагу приділяють великим фотографічним зображенням, які стають основним
композиційним центром сторінки (Додаток А. Рис.А.2) [13].
Під час аналізу аналогів було встановлено, що найбільш популярними
залишаються календарі з тематичним спрямуванням: архітектурні пам’ятки,
природа, туристичні локації, мистецтво та культурна спадщина. Такі календарі
виконують не лише практичну, а й культурно-просвітницьку функцію,
формуючи візуальний образ певного регіону або тематики. Використання
авторської фотографіки в подібних проєктах дозволяє створити унікальний
емоційний образ і підвищує художню цінність календарної продукції (Додаток
А. Рис.А.3) [14].
Маркетингове дослідження показало, що друковані календарі
залишаються актуальними навіть в умовах активного розвитку цифрових
технологій. Попит мають насамперед сувенірні, корпоративні та тематичні
календарі, які поєднують інформаційну, рекламну та декоративну функції.
Значну роль відіграє якість поліграфічного виконання: використання щільного
паперу, ламінації, вибіркового лакування та інших після друкарських технологій.
13
Це підвищує привабливість продукції та її конкурентоспроможність на
ринку (Додаток А. Рис.А.4).
Важливим аспектом сучасного ринку календарної продукції є
персоналізація та авторський підхід до оформлення. Саме тому використання
авторської фотографіки у дизайн-проєкті календаря «Пам’ятки Черкащини» є
актуальним і перспективним напрямом. Такий підхід дозволяє створити
оригінальний дизайнерський продукт, спрямований на популяризацію історико-
культурної спадщини Черкащини, розвиток регіональної ідентичності та
формування позитивного туристичного іміджу регіону.
14
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЇ
2.1. Формування концепції проєкту.
Концепція дизайн-проєкту календаря «Пам’ятки Черкащини»
формувалася на основі поєднання історико-культурної тематики, сучасних
засобів графічного дизайну та авторської фотографії. Основною ідеєю проєкту
стало створення візуально цілісного календаря, який не лише виконує
інформаційну функцію, а й популяризує культурну спадщину Черкаського
регіону через художньо-образне представлення архітектурних і природних
пам’яток [15].
Головним завданням під час розробки концепції було створення сучасного
поліграфічного продукту, здатного поєднати естетичну привабливість із
пізнавальним змістом. Для цього було обрано напрям мінімалістичного дизайну
з акцентом на фотографіку як основний композиційний елемент. Авторські
фотографії стали центральною частиною кожного календарного аркуша,
оскільки саме вони передають атмосферу, масштаб та емоційне сприйняття
об’єктів культурної спадщини. Концепція календаря ґрунтується на принципах
візуальної гармонії, ритму та стилістичної єдності. Усі сторінки виконані в
єдиній композиційній системі, що забезпечує цілісність видання. Для підсилення
сприйняття фотографічного матеріалу було використано стриману кольорову
гаму, сучасну типографіку та достатню кількість вільного простору в макеті.
Такий підхід дозволив зосередити увагу глядача саме на архітектурних деталях
та образності представлених пам’яток [16]. Важливим аспектом формування
концепції стало визначення тематичної структури календаря. Кожен місяць
присвячений окремому об’єкту або культурній пам’ятці Черкащини: Будинку
Щербини, готелю «Слов’янський», парку «Софіївка», Тарасовій горі,
буддійському храму «Білий лотос» та іншим історичним локаціям. Такий підхід
дозволив створити своєрідну візуальну подорож Черкаським краєм та
забезпечити тематичне наповнення кожного розвороту.
15
Особлива увага приділялася художньому вирішенню фотографій. Під час
створення знімків враховувалися особливості природного освітлення, ракурсів,
перспективи та сезонних змін середовища. Це дозволило досягти емоційної
виразності кадрів та сформувати індивідуальний характер кожної композиції.
Авторська фотографіка у проєкті виступає не лише документальним засобом
фіксації пам’яток, а й інструментом художньої інтерпретації культурного
простору Черкащини. У процесі розробки концепції також враховувалися
принципи сучасного поліграфічного дизайну: зручність сприйняття календарної
сітки, баланс між текстовою та візуальною інформацією, а також адаптація
макета до друкованого формату. Важливим було створення дизайну, який
одночасно має презентаційний характер і може використовуватися як
декоративний елемент інтер’єру [15].
Отже, концепція календаря «Пам’ятки Черкащини» базується на поєднанні
культурно-історичного змісту, авторської фотографії та сучасної графічної
стилістики. Проєкт спрямований на популяризацію регіональної спадщини
засобами дизайну та формування позитивного візуального образу Черкащини.
2.2. Етапи процесу створення авторського календаря.
Процес створення авторського календаря «Пам’ятки Черкащини»
складався з кількох послідовних етапів, кожен із яких мав важливе значення для
формування цілісного художнього та композиційного рішення. Розробка
календаря вимагала не лише творчого підходу, а й комплексного аналізу,
планування та технічного опрацювання всіх елементів дизайну. Особливу роль у
створенні календаря відігравала композиція, адже необхідно було гармонійно
поєднати фотографічні зображення, календарну сітку, назви місяців та текстові
елементи в єдину візуальну систему.
Першим етапом стала підготовча робота та збір інформації. На даному
етапі проводилося дослідження історико-культурної спадщини Черкащини,
пошук об’єктів для фотографування та аналіз існуючих аналогів календарної
продукції. Важливим завданням було визначення особливостей сучасного
16
дизайну календарів, їхньої композиції, стилістики та принципів побудови
календарної сітки. Аналіз аналогів дозволив виявити найефективніші
дизайнерські рішення та сформувати основу для створення власного авторського
стилю календаря.
Другим етапом стало формування концепції та визначення загальної
стилістики проєкту. На цьому етапі було визначено основну ідею календаря —
популяризація культурних пам’яток Черкащини через авторську фотографіку.
Для реалізації концепції обрано сучасний мінімалістичний стиль, у якому
головний акцент зроблено на фотографічному матеріалі. Водночас важливим
завданням стало створення емоційного образу календаря, який асоціювався б із
культурною цінністю, історичною пам’яттю та туристичною привабливістю
регіону.
Наступним етапом стала розробка ідеї та художнього образу календаря.
Особлива увага приділялася створенню оригінальної візуальної подачі, яка б
вирізняла календар серед аналогічної продукції. Для кожного місяця було
підібрано окремий архітектурний або історичний об’єкт Черкащини, що
дозволило створити тематичну послідовність і забезпечити різноманітність
композиційних рішень. Значну роль відігравав вибір ракурсів та атмосферності
фотографій, оскільки саме зображення є основним елементом візуального
впливу на глядача.
Одним із найважливіших етапів стала робота над композицією календаря.
Під час створення макетів особливу увагу приділяли правильному
співвідношенню всіх елементів: фотографії, назви місяця, календарної сітки,
днів тижня та чисел. Композиція повинна була забезпечувати гармонійне
поєднання інформаційної та декоративної функцій календаря. Важливим було
знайти баланс між візуальним навантаженням і вільним простором, щоб усі
елементи залишалися читабельними та не перевантажували композицію. Саме
тому створення дизайну календаря можна порівняти з вирішенням складної
композиційної задачі, де кожен елемент має чітко визначене місце та взаємодіє з
іншими складовими макета.
17
Окремим етапом стала розробка візуального стилю календаря. Для проєкту
було підібрано стриману кольорову гаму, яка не відволікає увагу від фотографій
та підкреслює архітектурну естетику об’єктів. Шрифтові рішення обиралися з
урахуванням принципів читабельності та стилістичної єдності. Назви місяців
виконані у виразному акцентному стилі, тоді як календарна сітка має більш
стриманий та функціональний характер. Усі графічні елементи були витримані в
єдиному стилі для забезпечення цілісності видання.
Важливим етапом процесу стала робота над авторською фотографікою.
Для створення календаря проводилася власна фотозйомка архітектурних та
культурних пам’яток Черкащини. Під час фотографування враховувалися
освітлення, погодні умови, композиція кадру, перспективні скорочення та
кольорове середовище. Особлива увага приділялася передачі атмосфери об’єктів
та їхньої художньої виразності. Після фотозйомки здійснювалася цифрова
обробка зображень: корекція кольору, контрасту, яскравості та деталізації для
досягнення єдиного стилістичного рішення календаря.
Завершальним етапом стала розробка фінального макета календаря та
підготовка до друку. На цьому етапі визначалися формат календаря, тип паперу,
спосіб друку, параметри обрізки та технічні вимоги поліграфічного виробництва.
Також здійснювалася перевірка композиційної цілісності всіх сторінок та
адаптація макетів до друкованого вигляду. У результаті було створено сучасний
авторський календар, який поєднує естетичну виразність, функціональність та
популяризацію культурної спадщини Черкащини.
2.3. Концептуальне осмислення пам’яток Черкащини для формування
художнього образу календаря.
Під час створення календаря «Пам’ятки Черкащини» важливим етапом
стало концептуальне осмислення культурних та історичних об’єктів регіону з
метою формування цілісного художнього образу видання. Основою проєкту
стало прагнення не лише продемонструвати архітектурні пам’ятки Черкащини, а
18
й передати їхній емоційний, історичний та символічний зміст засобами
авторської фотографіки та графічного дизайну.
Художній образ календаря формувався через поєднання історичної
атмосфери, сучасного композиційного підходу та емоційного сприйняття
простору. Кожна пам’ятка розглядалася не лише як архітектурний об’єкт, а як
носій культурної пам’яті та візуального символізму. Саме тому у процесі
фотозйомки особлива увага приділялася вибору ракурсу, освітлення,
перспективи та деталей, які дозволяють розкрити характер об’єкта та створити
відповідний емоційний настрій.
Одним із ключових елементів художнього образу календаря стала
архітектурна спадщина міста Черкаси. Будинок Щербини (Рис.Б.1) та готель
«Слов’янський» (Рис.Б.2) вирізняються декоративністю фасадів, виразною
пластикою архітектурних форм та історичною цінністю. У фотографічних
композиціях акцент зроблено на декоративних деталях споруд, ритмі віконних
прорізів та гармонії архітектури з навколишнім середовищем.
Рис.Б.1. Авторське фото. Рис.Б.2. Авторське фото.
Будинок Щербини Готель «Слов’янський»
Особливе значення у формуванні художньої концепції календаря мала
сакральна та меморіальна архітектура. Спасо-Преображенська церква (Рис.Б.3)
уособлює духовну спадщину регіону та формує атмосферу спокою й
урочистості. Під час створення фотографій використовувалися м’яке природне
освітлення та симетричні композиційні рішення, що дозволило підкреслити
19
монументальність споруди. Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» із
монументом «Батьківщина-мати» став візуальним символом історичної пам’яті
та героїзму українського народу (Рис.Б.4).
Рис.Б.4. Авторське фото.
Рис.Б.3. Авторське фото. Спасо-
«Батьківщина-мати»
Преображенська церква
Важливим елементом художнього осмислення стала національно-
культурна тематика. Чернеча (Тарасова) гора у Каневі асоціюється з постаттю
Тараса Шевченка та є одним із духовних центрів України. У композиційному
рішенні фотографій акцентовано увагу на природному ландшафті та
атмосферності простору, що дозволяє передати емоційний зв’язок між історією,
природою та національною культурою (Рис.Б.5).
Рис.Б.5. Авторське фото. Чернеча (Тарасова) гора у Каневі
20
Окрему увагу приділено природним пам’яткам Черкащини. Тисячолітній
дуб Залізняка у календарі виступає символом сили, історичної пам’яті та зв’язку
поколінь. Під час фотозйомки важливим завданням стало передати масштабність
дерева, текстуру кори та природне середовище, що підсилює відчуття величі
об’єкта (Рис.Б.6).Подібний підхід було використано і під час роботи над
фотографіями дендрологічного парку «Софіївка», де художній образ формувався
через гармонію архітектурних елементів і природного ландшафту (Рис.Б.7).
Рис.Б.6. Авторське фото. Рис.Б.7. Авторське фото.
Тисячолітній дуб Залізняка. Дендрологічний парк «Софіївка».
Сучасний аспект художнього образу календаря представлений арт-
об’єктом «Серце України» (Рис.Б.8) та буддійським храмом «Білий лотос»
(Рис.Б.9). Дані об’єкти стали візуальним контрастом до класичної архітектури та
історичних пам’яток. Незвична форма, колористика та архітектурні особливості
храму створюють виразний композиційний акцент і надають календарю
сучасного візуального характеру.
Серед обраних об’єктів важливе місце також займає Черкаський
краєзнавчий музей ‒ одна з найвідоміших культурних установ регіону. Будівля
музею вирізняється монументальною архітектурою та характерними елементами
українського орнаментального декору (Рис. Б.10). У концепції календаря музей
представлено як символ збереження історичної пам’яті, культурної спадщини та
21
національної ідентичності Черкащини. Використання цієї пам’ятки у календарі
підкреслює зв’язок між сучасністю та історичним минулим регіону.
Рис.Б.8. Авторське фото. Арт-об’єкт Рис.Б.9. Авторське фото.
«Серце України» Буддійським храмом «Білий лотос».
Рис. Б.10. Авторське фото. Черкаський краєзнавчий музей.
22
Важливим елементом художньої концепції також стало Черкаське музичне
училище ‒ одна з найвідоміших освітньо-культурних споруд міста. Архітектура
будівлі поєднує риси модернізму та монументальності, характерні для
громадських споруд XX століття. У межах календаря цей об’єкт символізує
розвиток мистецької освіти, культурного життя міста та значення музичного
мистецтва у формуванні культурного середовища Черкащини (Рис. Б.11).
Окрему увагу в проєкті приділено Монументу борцям за свободу ‒
сучасному меморіальному об’єкту, присвяченому учасникам національно-
визвольної боротьби. Пам’ятник має виразне символічне значення та відображає
тему боротьби за незалежність України. У художньому образі календаря
монумент виконує роль емоційного акценту, що поєднує історичну пам’ять,
патріотичну тематику та сучасний контекст української культури. Використання
цього об’єкта у календарі дозволяє підсилити ідею національної єдності та
значущості культурної спадщини у сучасному суспільстві (Рис.Б.12).
Рис. Б.10. Авторське фото. Черкаське музичне училище.
23
Рис. Б.10. Авторське фото. Монумент борцям за свободу України
У процесі створення календаря важливу роль відігравала також кольорова
та емоційна єдність усіх фотографічних композицій. Для досягнення цілісності
проєкту використовувалася єдина стилістика обробки зображень, стримана
кольорова палітра та узгоджене шрифтове оформлення. Такий підхід дозволив
сформувати завершений художній образ календаря, у якому всі сторінки
взаємопов’язані між собою композиційно та стилістично.
Таким чином, концептуальне осмислення пам’яток Черкащини стало
основою формування художнього образу календаря. Використання авторської
фотографіки, сучасних композиційних принципів та історико-культурного
змісту дозволило створити візуально цілісний проєкт, спрямований на
популяризацію культурної спадщини Черкаського регіону.
24
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА РОЗРОБКА КАЛЕНДАРЯ ЗА ТЕМОЮ
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
3.1. Розробка календарної сітки на основі авторської фотографіки.
Під час розробки календаря «Пам’ятки Черкащини» основну увагу було
приділено поєднанню авторської фотографіки, інформаційного наповнення та
декоративного оформлення в єдину композиційну систему. Календарна сітка
створювалася з урахуванням необхідності забезпечення функціональності,
читабельності та гармонійної взаємодії з фотографічними матеріалами.
Основою композиції кожного аркуша стали авторські фотографії
архітектурних, культурних та природних пам’яток Черкащини. Для створення
цілісного художнього образу було застосовано принцип колажування, що
поєднує фотографії, графічні елементи, текстури паперу, імітацію поштових
марок та штемпелів. Такий підхід дозволив стилізувати календар під туристичну
листівку або сторінку мандрівного щоденника, що підсилює емоційне
сприйняття проєкту.
Календарна сітка виконана у вигляді декоративної поштової марки, яка є
одним із ключових елементів композиції. Подібне рішення підкреслює тему
подорожей, культурної спадщини та туристичних маршрутів Черкащини. Для
кожного місяця календарна сітка інтегрується у загальну композицію
індивідуально, залежно від розташування фотографії та текстових блоків.
У процесі проєктування було використано асиметричну композицію з
поділом площини аркуша на інформаційну та візуальну частини. Фотографічні
зображення займають основну площу композиції, тоді як текстові елементи та
календарна сітка розташовані у вільних зонах макета. Рвані краї паперу
використовуються як композиційний прийом для створення глибини та ефекту
багатошаровості.
Для кожного місяця було підібрано окремий об’єкт, що відображає
історичні, архітектурні або природні особливості Черкаського регіону. Зокрема,
у календарі використано зображення Монумента «Батьківщина-Мати», Будинку
25
Щербини, Буддійського храму «Білий Лотос», готелю «Слов’янський», парку
«Софіївка», Тарасової гори та інших пам’яток. Такий підхід дозволив
сформувати тематично різноманітний та візуально насичений календар.
Особливу увагу приділено системі візуальної ієрархії. Назви пам’яток
виконують роль акцентних елементів композиції, тоді як короткі інформаційні
описи доповнюють фотографії та створюють культурно-пізнавальний контекст.
Календарна сітка при цьому залишається функціональною та легкою для
сприйняття.
У результаті було створено календарну систему, яка поєднує інформаційну
функцію календаря з художньо-декоративним оформленням, авторською
фотографікою та туристичною тематикою (рис.В.1, В.2).
Рис.В.1. Сторінка календаря - Рис.В.2. Сторінка календаря -
Жовтень місяць. Січень місяць.
3.2. Обґрунтування вибору колірної гами та шрифтового оформлення.
Колірна гама календаря формувалася на основі природних відтінків
фотографій та загальної концепції туристичного ретро-оформлення. Основними
кольорами проєкту стали світлі паперові відтінки, приглушені сірі та теплі
26
бежеві тони, які створюють асоціацію зі старими листівками, архівними
матеріалами та мандрівними нотатками.
Для акцентів було використано сині, зелені, червоні та помаранчеві
кольори, які змінюються залежно від тематики конкретного місяця. Наприклад,
сині відтінки асоціюються з архітектурними та історичними пам’ятками, зелені ‒
з природними ландшафтами та парками, а теплі помаранчеві та червоні ‒ з
осінньою атмосферою або вечірнім освітленням міських об’єктів.
Додатковими декоративними елементами стали поштові штемпелі, лінії та
графічні текстури, виконані у кольорах, що гармонійно поєднуються із
фотографіями конкретного аркуша. Такий підхід дозволив урізноманітнити
композицію кожного місяця, зберігаючи при цьому єдиний стиль календаря
(Рив.В.3).
Рис.В.3. Сторінка календаря - Квітень місяць.
Шрифтове оформлення побудоване на поєднанні декоративних
рукописних шрифтів та простих читабельних гарнітур. Для назв пам’яток
використано шрифти Hitch Hike та Comforter Brush, які імітують рукописний
стиль та підсилюють атмосферу подорожніх нотаток і туристичних листівок.
27
Завдяки пластичним формам та живому характеру написання ці шрифти
створюють емоційний акцент у композиції та додають макетам індивідуальності.
Для основного текстового наповнення та окремих інформаційних блоків
використано шрифт NAMU, який відзначається хорошою читабельністю та
сучасним графічним характером. Його застосування забезпечує баланс між
декоративністю композиції та зручністю сприйняття тексту.
Календарна сітка створена за допомогою простого контрастного шрифту
без надмірної декоративності, що забезпечує зручність сприйняття дат та днів
тижня. Такий контраст між декоративними заголовками та функціональними
елементами дозволив сформувати чітку систему візуальної ієрархії (Рис.
В.4,В.5).
Рис.В.4. Сторінка календаря – Рис.В.5. Сторінка календаря –
Березень. Серпень.
У результаті колірне та шрифтове рішення календаря забезпечує цілісність
проєкту, підтримує атмосферу авторської туристичної листівки та підсилює
емоційне сприйняття пам’яток Черкащини.
28
3.3. Художньо-конструктивне вирішення та підготовка макету до
друку.
Художньо-конструктивне вирішення календаря базується на поєднанні
авторської фотографіки, колажної графіки та декоративних текстур у єдину
композиційну систему. Основною ідеєю стало створення візуального образу
туристичного календаря-листівки, який не лише демонструє пам’ятки
Черкащини, а й формує атмосферу подорожі та культурного дослідження
регіону.
Проєкт виконано у форматі настінного календаря А3. Такий формат було
обрано з огляду на необхідність забезпечення достатнього простору для
гармонійного поєднання фотографічних матеріалів, текстових блоків та
календарної сітки. Вертикальна орієнтація сторінок дозволила створити
композиційно врівноважені макети та акцентувати увагу на архітектурних і
природних об’єктах. Загальний вигляд календаря побудований на принципі
поєднання авторської фотографіки, декоративних паперових текстур, поштових
штемпелів та стилізації під туристичні листівки і марки. Композиція кожного
аркуша побудована за принципом багатошаровості. Основне фотографічне
зображення поєднується з рваними паперовими елементами, текстурами
потертостей, графічними лініями та декоративними штампами. Подібний підхід
дозволив створити ефект ручного оформлення та стилізувати календар під
колекцію авторських мандрівних листівок. Для посилення художньої виразності
частину фотографій було доповнено графічними контурними елементами, які
повторюють архітектурні форми пам’яток. Такий прийом створює додаткову
глибину композиції та підсилює поєднання фотографії з графічним
оформленням. У макетах також використано декоративні поштові штемпелі та
хвилясті лінії, що асоціюються з туристичними маршрутами та листуванням.
Важливим елементом конструктивного вирішення стала календарна сітка,
стилізована під поштову марку. Вона гармонійно інтегрується у композицію
кожного аркуша та виконує не лише функціональну, а й декоративну роль.
Розташування календарної сітки, текстових блоків та фотографій змінюється
29
залежно від композиції конкретного місяця, що дозволяє уникнути шаблонності
та створити індивідуальний характер кожної сторінки.
Під час підготовки макету до друку було враховано основні поліграфічні
вимоги. Усі сторінки створювалися у високій роздільній здатності з
використанням кольорової моделі CMYK, що забезпечує коректну передачу
кольорів під час друку. Також були передбачені припуски на обрізку та безпечні
поля для розташування текстової інформації й графічних елементів. У процесі
верстки було забезпечено єдність форматів, стабільність композиційної
структури та узгодженість декоративних елементів упродовж усього календаря.
Окрему увагу приділено якості фотографій, контрастності тексту та збереженню
читабельності календарної сітки.
У результаті було створено готовий до друку макет календаря, який
поєднує сучасні дизайнерські рішення, авторську фотографіку та культурно-
пізнавальну тематику, формуючи цілісний художній продукт.
30
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОЕКТУ
4.1. Патентні дослідження.
Основною передумовою для визначення патентоспроможності
кваліфікаційної роботи бакалавра за темою: «Дизайн-проєкт календаря з
використанням авторської фотографіки “Пам’ятки Черкащини”» є наявність
новизни в усіх складових проєкту, а саме:
а) пояснювальній записці (далі – «текстова частина»);
б) графічній частині (далі – «авторська фотографіка»);
в) друкованому макеті календаря (далі – «макет календаря»).
Зазначені складові проєкту належать до об’єктів авторського права та
підпадають під дію Закону України «Про авторське право і суміжні права»
(розділ II, стаття 8). Відповідно до чинного законодавства авторське право
виникає внаслідок факту створення твору та не потребує додаткової реєстрації.
Основною вимогою є дотримання принципу оригінальності та відсутність
плагіату. Під поняттям «плагіат» розуміється використання чужого твору або
його частини без зазначення авторства, а також подання чужих матеріалів як
власних. Саме тому текстова частина та графічні матеріали кваліфікаційної
роботи були перевірені на унікальність за допомогою системи «Антиплагіат» та
TinEye. Результати перевірки наведені у додатку (Додаток Г, рис.Г.1.).
Для визначення рівня новизни авторської фотографіки було проведено
тематичний пошук аналогів та прототипів серед сучасної календарної продукції,
туристичних видань та фотографічних проєктів. Аналіз здійснювався за
допомогою таких інтернет-ресурсів, як Behance, Pinterest, Instagram та Google
Images. Пошук проводився за ключовими словами: «календар пам’яток
України», «туристичний календар», «архітектурна фотографія», «авторський
календар», «Черкащина», «історичні пам’ятки України». Виявлені аналоги були
систематизовані та проаналізовані з метою визначення композиційних,
стилістичних та графічних особливостей. У процесі аналізу аналогів було
встановлено, що більшість сучасних календарів туристичного або історико-
31
культурного спрямування використовують типові фотографічні композиції,
перевантажені декоративними елементами та стандартними календарними
сітками. Значна частина аналогів побудована за шаблонним принципом без
єдиного художнього стилю.
Під час створення дизайн-проєкту календаря «Пам’ятки Черкащини» було
застосовано інший підхід до формування художнього образу. Основний акцент
зроблено на авторській фотографіці, композиційній цілісності та
мінімалістичному графічному оформленні. Фотографії пам’яток Черкащини
створювалися самостійно з урахуванням освітлення, ракурсу, кольорової
атмосфери та емоційного сприйняття об’єкта.
Порівняльний аналіз аналогів та авторського календаря дозволив виявити
такі відмінності:
• використання авторської фотографіки замість стокових зображень;
• індивідуальне композиційне вирішення кожного аркуша календаря;
• мінімалістичний підхід до оформлення календарної сітки;
• поєднання історико-культурного змісту та сучасної графічної
стилістики;
• створення єдиного візуального стилю всього календаря;
• авторська обробка фотографій та кольорове вирішення макетів.
Макет календаря було створено за допомогою сучасних комп’ютерних
програм графічного дизайну та верстки. Новизна друкованого макета
визначається саме авторським композиційним рішенням, використанням власної
фотографіки та індивідуальним підходом до організації візуального простору
календаря.
Кваліфікаційна робота бакалавра за темою «Дизайн-проєкт календаря з
використанням авторської фотографіки “Пам’ятки Черкащини”» може бути
визнана патентоспроможною, оскільки всі складові проєкту мають необхідний
рівень новизни. Робота є оригінальною, вільною від плагіату та наслідування, а
авторська фотографіка й композиційне вирішення календаря формують
самостійний художній продукт.
32
ВИСНОВКИ
У результаті виконання кваліфікаційної роботи було проведено
комплексне дослідження та створено дизайн-проєкт календаря з використанням
авторської фотографіки «Пам’ятки Черкащини». У процесі роботи були виконані
поставлені завдання та зроблені наступні висновки:
- у ході передпроєктних досліджень було розглянуто історію розвитку
календаря як виду поліграфічної продукції, визначено його основні функції, види
та особливості дизайнерського оформлення. Встановлено, що сучасний календар
виконує не лише інформаційну, а й естетичну, рекламну та культурно-
просвітницьку функції;
- проведено аналіз сучасних тенденцій у дизайні календарної продукції та
використанні фотографіки у графічному дизайні. Виявлено, що актуальними є
мінімалістичні композиційні рішення, використання авторських фотографій,
стриманої кольорової гами та сучасної типографіки;
- досліджено історико-культурну спадщину Черкащини та визначено
пам’ятки, які стали основою художнього образу календаря. До проєкту були
включені архітектурні, сакральні, історичні та природні об’єкти, що формують
культурну ідентичність регіону;
- визначено стилістичні, композиційні та колористичні особливості
дизайн-проєкту. Основою композиції стало гармонійне поєднання авторської
фотографіки та календарної сітки. Для оформлення обрано стриману кольорову
гаму та сучасне шрифтове рішення, що забезпечує цілісність і читабельність
календаря;
- сформовано концепцію календаря «Пам’ятки Черкащини», яка базується
на популяризації культурної спадщини регіону засобами графічного дизайну та
фотографії. У процесі роботи було створено серію авторських фотографічних
композицій із зображеннями пам’яток Черкаської області;
- виконано розробку календарної сітки, макетування та підготовку
календаря до друку з урахуванням сучасних вимог поліграфічного виробництва.
33
Усі елементи календаря об’єднані в єдину композиційну систему, що формує
завершений художній образ проєкту;
- створено готовий макет авторського календаря, який поєднує естетичну
виразність, функціональність та сучасний підхід до графічного оформлення
друкованої продукції.
На сьогодні календар є не лише засобом відображення дат, а й важливим
елементом візуальної культури. Авторський календар «Пам’ятки Черкащини»
спрямований на популяризацію історико-культурної спадщини регіону,
формування позитивного візуального образу Черкащини та привернення уваги
до архітектурних і культурних пам’яток області.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання календаря
як сувенірної, туристичної та інформаційно-презентаційної продукції. Проєкт
може бути використаний у закладах культури, освіти, туристичній сфері та
громадських організаціях.
Отже, поставлена мета роботи була досягнута, а всі визначені завдання ‒
виконані. Розроблений дизайн-проєкт календаря є актуальним, цілісним та
конкурентоспроможним сучасним дизайн-продуктом.
34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Історія календарів: від давніх сонячних до сучасного вічного дерев’яного
календаря [Електронний ресурс] // Office Centre. – Режим доступу: https://office-
centre.com.ua/blog/istoriya-kalendariv-vid-davnih-sonyachnih-do-suchasnogo-
vichnogo-derev-yanogo-kalendarya?srsltid=AfmBOooIhUOM3-
4zPHbsMWeeD5Uo5IebvyxdnSQtx_G71YkZYL_sF31w (дата звернення:
12.02.2026).
2. Історичне значення календаря: основа уявлення про світ і важлива опора
релігійної ідентичності [Електронний ресурс] // Інститут Церкви і суспільства. –
Режим доступу: https://churchandsociety.org.ua/tserkva-i-suspilstvo/kalendarna-
reforma/istorychne-znachennia-kalendaria-osnova-uiavlennia-pro-svit-i-vazhlyva-
opora-relihijnoi-identychnosti/ (дата звернення: 12.02.2026).
3. Календар. Історія створення [Електронний ресурс] // New Media. –
Режим доступу: https://newmedia.ua/interesting-know-uk/kalendar-istoriya-
stvorennya/ (дата звернення: 12.02.2026).
4. Принципи використання фотографії в сучасному рекламному
графічному дизайні [Електронний ресурс] / О. О. Слітюк, В. Є. Овчарек, І. В.
Семеняка, Ю. О. Мельник // Електронний архів КНУТД. – 2020. – Режим
доступу: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17513 (дата звернення:
12.02.2026).
5. Photo calendar on high-quality photo paper [Електронний ресурс] //
Profotonet. – Режим доступу: https://www.profotonet.com/en/other/photo-calendar/
(дата звернення: 12.02.2026).
6. Premium Calendar [Електронний ресурс] // Artibo. – Режим доступу:
https://artibo.com/en/photo-calendars/premium-photo-calendar (дата звернення:
13.02.2026).
7. Календар зі своїми фотографіями на замовлення [Електронний ресурс] //
Empire Suvenir. – Режим доступу: https://empire-suvenir.com.ua/ua/fotokalendar/
(дата звернення: 14.02.2026).
35
8. Черкаська обласна державна адміністрація. Туристичні пам’ятки
Черкащини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ck-oda.gov.ua (дата
звернення: 20.05.2026).
9. Черкаський обласний краєзнавчий музей. Історія Черкаського обласного
краєзнавчого музею [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://ckoblmuz.ck.ua/history (дата звернення: 20.04.2026).
10. Черняхівська, О. Діяльність Головної редколегії «Історії міст і сіл
Української РСР» щодо створення архівних колекцій проєкту. Сіверянський
літопис. 2021. № 4. C. 111–119. DOI: 10.5281/zenodo.5229577.
11. Баранов, В. Черкаський калейдоскоп в об’єктиві фотоапарата Валерія
Баранова [Образотворчий матеріал] : фотоальбом / Валерій Баранов. – Черкаси :
Вертикаль, 2025. – 87 с. : фот.
12. Календарі [Електронний ресурс] // Доцент – виробник рекламної та
поліграфічної продукції. – Режим доступу:
Доцент (дата звернення: 12.04.2026).
13. Календарі [Електронний ресурс] // Print Today. – Режим доступу: Print
Today (дата звернення: 12.04.2026).
14. Календарі [Електронний ресурс] // PrintArt Львів. – Режим доступу:
PrintArt Львів (дата звернення: 12.04.2026).
15. Основи композиції і дизайну / О. В. Бойчук. – Київ : Видавництво Ліра-
К, 2018. – 216 с.
16. Графічний дизайн: основи формотворення / Р. Я. Пилипів. – Львів :
Простір-М, 2019. – 304 с.
36
ДОДАТКИ
Додаток А
Рис. А.1. Приклад настінного календаря.
Рис. А.2. Приклад настінного календаря з використанням фотографіки.
Рис. А.3. Приклад настінного календаря з використанням фотографіки
37
Додаток Г
Рис. Г.1. Перевірна плагіат